Вікнини
| село Вікнини | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Білогірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060030080061458 |
| Облікова картка | село Вікнини |
| Основні дані | |
| Населення | 212 осіб (2001) |
| Площа | 0,101 км² |
| Густота населення | 2099.01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30216 |
| Телефонний код | +380 3841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′52″ пн. ш. 26°26′56″ сх. д. / 50.09778° пн. ш. 26.44889° сх. д.Координати: 50°05′52″ пн. ш. 26°26′56″ сх. д. / 50.09778° пн. ш. 26.44889° сх. д. |
| Водойми | р. Бензюрівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір'я, вул. Шевченка, 44 |
| Карта | |
  Вікнини | |
 Вікнини | |
| Мапа | |
| |
Ві́книни — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на невеличкій річці Бензюрівка (14 км), лівій притоці Горині. До 2020 орган місцевого самоврядування — Вікнинська сільська рада.
Населення[ред. | ред. код]
Населення села за переписом 2001 року становило 212 осіб, в 2011 році — 196 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
В минулому по долині коло села було декілька великих джерел — безодней, які в народі на місцевому діалекті почали називати підземними вікнами або вікнинами. Поблизу одного такого джерела — водяного вікна, яке на сьогодні називається «Самсоновим» і заснувалось с. Вікнини.[1]
Проте питання про часи заснування села Вікнини, яке б ґрунтувалось на певних історичних документах, до цього часу залишається чітко не з'ясованим. Поки що таких матеріалів виявити не довелось. В народних переказах про це також нічого не говориться. Є лише згадки про те, що колись, у давнину, село складалося з дев'яти хат, але невідомо, чи це було в часи його заснування, чи пізніше. Політична ситуація України XVI і XVII ст. була дуже напруженою і досить складною. Боротьба магнатських родів за землеволодіння, кріпацтво, посилення економічного та національного гніту, загострення класових суперечностей та боротьба українського народу проти своїх поневолювачів, часті набіги татар — все це тяжко відбивалося на житті трудового народу і спустошувало наш край.
В ті грізні часи інколи доводилося кидати рідні обжиті місця і рятуватися, тікати світ за очі. У XVII ст. тисячі людей з південних районів, рятуючись від татарських та турецьких навал, втікали до лісистої Волині і осідали на поруйнованих погоринських селах та в інших місцях, придатних для поселення. Вочевидь, ці обставини і спричинили виникнення села Вікнини.
Від діяльності колишнього поселення, зруйнованого на цьому місці, могла лишитися галявина, південний та південно-західний схил, наявність багатьох водних джерел, луг, річка — все це було придатним місцем для життя. Вочевидь, декілька сімей, рятуючись від жорстокостей того часу, прийшли сюди, осіли і дали початок селу Вікнини.
Про страхіття набігів татарської орди давні жителі села Вікнини знали, — темою стародавніх народних переказів, у переважній більшості, були перекази про набіги ворогів та боротьбу з ними. Колись, розповідали, у село прийшла дівчина-бранка, яка втікала з татарського полону, і тут, серед людей, знайшла собі притулок. Враховуючи обставини тих часів, можна вважати, що засновники с. Вікнини прийшли сюди, рятуючись від татарської та турецької навали.
З переказів відомо, що за селом, на підвищенні, за проваллям в Середній зміні, у давні часи стояла збудована жителями села вежа, на якій в ті тривожні роки завжди на варті стояв чоловік. Завдання вартового полягало в тому, щоб своєчасно повідомити населення про наближення небезпеки. Згодом, коли зникла небезпека татарських набігів, вежу зруйнував час. Старожили 1920-х років, які ще пам'ятали кріпаччину, тієї вежі вже не знали, але за переказами своїх батьків та дідів, показували місце, де вона стояла.[2]
У 1906 році село Перерославської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 6. Дворів 72, мешканців 430[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[4]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[5]
Пам'ятки архітектури та історії[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено поховання кінця ІІІ тисячоліття донашої ери. У 1964 році поблизу села в глиняній посудині знайдено скарб ІІІ — IV століть нашої ери — фрагменти трьох фібул, бронзове кільце, два наконечники з бронзи і злиток свинцю.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://g.ocvita.com.ua/geografiya/1165/index.html [Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine.] Дослідження є детальне вивчення, аналіз І класифікація топонімів
- ↑ [А. Артемчук, Н. Качуровська // Шляхами Білогірщини. Ст. 11-12]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині: Археологія та стародавня історія Білогірського району. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Село Вікнини // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Білогірський район. Паспорт територіальної громади Вікнинської сільської ради (doc)
- Погода в селі Вікнини [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Дослідження є детальне вивчення, аналіз І класифікація топонімів [Архівовано 21 січня 2018 у Wayback Machine.]
- [А. Артемчук, Н. Качуровська // Шляхами Білогірщини. Ст. 11-12]
- Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині: Археологія та стародавня історія Білогірського району [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Історія одного маленького села на Хмельниччині"Мої Вікнини" [А. Артемчук, К. Слопачук //Мої Вікнини.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
