Івлєва Вікторія Марківна
| Вікторія Марківна Івлєва | ||||
|---|---|---|---|---|
| Виктория Марковна Ивлева-Йорк | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася |
1956 Ленінград | |||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Діяльність | Журналістика | |||
| Alma mater | Московський державний університет | |||
|
| ||||
Вікторія Марківна Івлєва-Йорк (рос. Виктория Марковна Ивлева-Йорк) (1956, Ленінград) — російська журналістка, фотограф[1][2], володар «Золотого ока» World Press Photo за репортаж з Чорнобильського реактора, номінант премії імені Андрія Сахарова, лауреат премії «Вільна преса Східної Європи»[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у 1956 році в Ленінграді. Навчалася в Ленінградському інституті культури, який вона не закінчила. Закінчила фотографічне училище[4]. У 1983 році закінчила факультет журналістики Московського державного університету.
Працювала в гарячих точках під час розвалу Радянського Союзу. Багато працювала в африканських країнах, допомагаючи різним міжнародним гуманітарним місіям. Була єдиним російським журналістом в Руанді під час геноциду. Працювала в «Новой газете», її роботи виходили в журналі «Огонек», «Московских новостях», німецькому Spiegel, французькому Figaro, англійською Guardian, американському The New York Times та інших виданнях[5].
Персональна виставка фотографій Вікторії Івлєвої «Апофеоз війни» демонструвалася в Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, Нижньому Новгороді, Краснодарі, Нальчику та в інших російських містах. Виставки проходили в Тбілісі і Києві.
Одна з тих небагатьох російських журналістів, які відкрито підтримують Україну[6]. Влітку 2015 року Івлєва зайнялася волонтерством — разом з харківськими активістами вивозила з окупованої території людей, доставляла медикаменти і продукти[7].
Фотовиставки[ред. | ред. код]
Автор книг[ред. | ред. код]
- «Мандрівка, або Подорож фейсбучного хробака по Україні» про поїздку через всю країну напередодні війни[10].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Премія Спілки журналістів Росії (2007),
- Німецька премія імені Герда Буцеріуса (2008),
- Номінант премії Сахарова в 2014 і 2015 роках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вікторія Івлєва Фотограф, волонтер, журналіст на Громадському радіо. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Ивлева-Йорк Виктория Марковна. О любви. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ Україна — очима росіянки. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ ВИКТОРИЯ ИВЛЕВА - ЯРКИЙ ЖУРНАЛИСТ, СМЕЛЫЙ ВОЛОНТЕР И ТАЛАНТЛИВЫЙ ФОТОГРАФ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ ФОТОГРАФИКА. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Виктория Ивлева: Украина – нежная и ласковая страна, но Россия тянет ее к себе. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Виктория Ивлева: «Я не видела ничего более несправедливого, чем война в Украине». Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Для посещения фотовыставки "Рождение Украины" известной российской журналистки Виктории Ивлевой должны быть введены возрастные ограничения, считает замглавы исполкома Северодонецка Сергей Зарецкий. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Виктория Ивлева: «Журналистика не может быть важнее спасения жизней». Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Фотограф и волонтер Ивлева: Репрессивное действие государства так или иначе ощущает на себе каждый, живущий в России. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 серпня 2018.