Віктор Лееманс
| Віктор Лееманс | |
|---|---|
| нід. Victor Louis Leemans[1] | |
 | |
| Псевдо | E. Van Haaf[1], V. Van Waas[1] і Victor van Waas[1] |
| Народився |
21 липня 1901[1] або 1901[2] Stekened, Сінт-Ніклас[d], Східна Фландрія, Бельгія[1] |
| Помер |
3 березня 1971[1] або 1971[2] Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[1] |
| Країна |
 Бельгія |
| Діяльність | політик, соціолог, профспілковий діяч |
| Alma mater | Вища школа соціальних наук |
| Знання мов | німецька[1], французька[1] і нідерландська[1] |
| Заклад | Гентський університет |
| Напрямок | синдикалізм |
| Посада | Депутат Європейського парламенту[1], бельгійський сенаторd[1] і голова Європейського парламенту |
| Партія | Християнські демократи і фламандці і Фламандський національний союз[3] |
Віктор Лееманс (нід. Victor Leemans; 21 липня 1901, Стекене[en] — 3 березня 1971, Левен) — бельгійський (фламандський) соціолог, політик і видний ідеолог радикального фламандського руху в 1930-х роках. Він був членом бойової організації Verdinaso[en], і, на думку деяких, як основний показник фламандського історичного явища, відомого як «консервативна революція».
Лееманс народився в Стекені. Він здобув докторський ступінь у Школі перспективних соціальних досліджень в Парижі, а також читав лекції в Католицькому університеті Левена. У 1936 році він був призначений президентом Arbeidsorde, фламандської фашистської профспілки, тісно пов'язаної з Фламандським національним союзом (VNV) і рексизмом.
Під час німецької окупації він працював генеральним секретарем з економічних питань, і, внаслідок цього, після війни проти нього було порушено кримінальну справу.
Він був виправданий у 1947 році й робив політичну кар'єру в християнсько-демократичній Соціально-християнській партії (PSC-CVP). Він був призначений сенатором провінційного міста Антверпен у 1949 році й працював Головою Європейського парламенту з 1965 по 1966 рік. Він помер у Левені в 1971 році.
Публікації[ред. | ред. код]
- Vlaanderens economische leefbaarheid, Brugge, 1928
- Het Nationaal-Socialisme, Brugge, Cultura, 1932
- W. Sombart's Theorie der Economie, Antwerpen, Katholieke Vlaamsche Hoogeschooluitbreiding, 1932.
- F. Toennies en de Duitsche sociologie, Brugge, Excelsior, 1932
- Het nieuwe front, Langemark, Vonksteen, 1933.
- De Vlucht in de Idee, Leuven, Politieke Academie, 1935.
- Politieke sociologie, Kortrijk, Steenlandt, 1936.
- De Vlaamsche Arbeidsorde in de branding, 1937
- Hoogland: de strijd om het Nieuwe Rijk, Leuven, Davidsfonds, 1938.
- Sören Kierkegaard, Antwerpen, 1956
- Aanwezig verleden, Leuven, Davidsfonds, 1957
- De jonge Marx en de Marxisten, Antwerpen, 1962
Література[ред. | ред. код]
- Paul VAN MOLLE, Het Belgisch parlement, 1894—1972, Antwerpen, 1972.
- P. TOMMISSEN, Victor Leemans, in: Nationaal Biografisch Woordenboek, Deel XII, Brussel, 1987.
- Bruno DE WEVER, Greep naar de macht. Vlaamsnationalisme en Nieuwe Orde. Het VNV 1933—1945, Tielt, 1994
- Dirk LUYTEN, Ideologie en praktijk van het corporatisme tijdens de Tweede Wereldoorlog in België, 1997.
- Dirk LUYTEN, Victor Leemans, in: Nieuwe encyclopedie van de Vlaamse Beweging, Tielt, 1998.
- Olivier BOEHME, Tussen de fronten. Het jong-conservatisme van Victor Leemans, in: Wetenschappelijke Tijdingen, jg. 58, 1999, nr. 3, pp. 131—154.
- Boudewijn DHONDT, Victor Leemans: terugblik bij een geboortedag, in: d'Euzie jrg. 20 nr. 3, 2001 (Heemkundig tijdschrift)
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Inventaris van het archief Victor Leemans (нід.) [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
|
