Віктор Турянський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віктор Туржанський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Турянський
рос. Виктор Туржанский
Victor Tourjansky.jpg
Ім'я при народженні В'ячеслав Турянський
Псевдо Arnaldo Genoino
Народився 4 березня 1891(18910304)
Київ
Помер 13 серпня 1976
Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Національність українець
Діяльність кінематограф
Відомий завдяки актор, сценарист та режисер
Володіє мовами російська[1]
Батько Костянтин Турянський
У шлюбі з Наталія Кованько
Сімона Сімон
Діти 1 донька
IMDb nm0869645

Віктор Турянський (*4 березня 1891  —13 серпня 1976) — український актор, режисер та сценарист, що працював в еміграції в Німеччині, Франції та США. В його доробку 90 містичних, комедійних, детективних фільмів, трилерів, сценаристом яким переважно був сам.

Життєпис[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Народився в Російській імперії у Києві 1891 року. Син художника Костянтина Турянського. При народженні отримав ім'я В'ячеслав. Здобув початкову та середню освіту. Хлопець рано захопився театром і незабаром був прийнятий до трупи Київського театру Миколи Соловцова. 1911 року перебирається до Москви, де до 1912 року стажувався в 1-й школі-студії Московського художнього театру під керівництвом К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка.

Обрав собі акторство у фільма, де до 1914 року змінався у німому кіно. Першим фільмом була Страшна помста (за українським письменником Миколою Гоголем, 1913 рік). Надалі знімався в кіно в амплуа героїв-коханців. У 1914 році потрапив на фронт і незабаром був важко поранений, довго лікувався в Криму.

Режисерство в імперії[ред. | ред. код]

Протягом 1914—1917 років виступав як режисер. Першим став німий фільм «Симфонія любові та смерті». Загалом в доробку до 1920 року знято 23 фільми.

Після повалення царату та захоплення владу більшовиками у 1917 році, не сприйнявши це перебрався до Ялти, де продовжив знімати фільми працював у Ялті у найбільшій дореволюційній кінокомпанії І. Єрмольєва, яка перебазувалась разом з усіма іншими кінокомпаніями в безпечнішу на той час Україну. Зняв як режисер 12 німих фільмів. У 1918 у фільмі «Шукачі перлів» виступив як режисер, художник і актор. Останнім став фільм «Дракула» 1920 року.

1918 року оженився на українській акторці Наталі Кованько.

Режисерство в емігарції[ред. | ред. код]

1920 році перед захоплення Червоною Армією Крима емігрував до Стамбула (Туреччина), а у 1921 році — до Франції. В цей час змінив ім'я на Віктор, а прізвище — на Туржанський. На певний час життя в Парижі Турянський стає режисером у Російській опері князя А. Церетелі, де бере участь у постановці «Пікової дами» П. І. Чайковського (1920 рік), а також членом правління Літературно-артистичного гуртка. У 1921 році знявся в 12-серійному фільмі «La Pocharde» («П'яниця») А. Етьєвана на кіностудії «Ермол'єв-сінема».

З 1922 року співпрацював з кінокомпанією «Альбатрос». З 1924 працював у компанії «Ciné-France-Film» у Д. Харитонова та Н.Блоха, де зняв як режисер 15 кінокартин.

У 1926—1930 роках Віктор Турянський працював у Голлівуді (контракт на 5 років) на кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer, де як помічник режисера брав участь у зйомках фільму Сема Тейлора «Tempest» («Буря», 1928 рік) за сценарієм В. І. Немировича-Данченка, який приїжджав до США.

1927 року був помічником режисера Абеля Ґанса під час зйомов фільма «Наполеон» у 1927 році. Того ж року перебирається до Німеччини, де став працювати на в кінокомпанії «Пітер Остермайр-фільмпродукціон» (м. Мюнхен). З 1933 року Туржанський входив у організаційний комітет Будинку артистів. Співпраця тривала до 1935 року.

У 1931 році Турянський познайомився з французькою актрисою Симоною Симон і, закохавшись у неї, взяв її на роль у своєму фільмі «Невідома співачка» (1931 рік), потім вона знімалась у його фільмі «Чорні очі» (1935). 1935 році розлучився з дружиною. До 1937 року також працював у Великій Британії та США.

З 1936 року знімав в медіакомпанії УФА, де працював протягом Другої світової війни, знявши 12 фільмів, найвідомішим є «Мелодія, що відлунала» (1938 рік). Відомо, що декілька разів Турянський зустрічався з Гітлером.

У 1945 році з поразкою Німеччини перебрався до Баварії, де мав численних друзів. Слідом за проголошення ФРН 1949 року знову став працювати в кінематографі. 1950 року вийшов його перший повоєний фільм — «Переслідуваний дияволом».

З 1957 працював в Італії, де як продюсер виступав під псевдонімом Arnaldo Genoino. У 1959 році був режисером, сценаристом і продюсером фільму «Erode il grande» («Цар Ірод Великий»). Після цього час від часу повертався до Німеччини та Франції, де до 1962 року знімав кінострічки. загалом в повоєнний період зняв 23 фільми.

З середини 1960-х жив під Парижем, хоча останні два роки провів у Німеччині (Мюнхен), де і помер 13 серпня 1976 року.

Мистецтво[ред. | ред. код]

Живописом займався усе життя. У 1970 році його художні роботи та ескізи декорацій були показані на виставці театральних і кінематографічних художників в Théâtre de Paris.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.