Віктор Франкенштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Франкенштайн
Frankenstein's 'Monster'.jpg
Твір Франкенштайн, або Сучасний Прометей
Виконавець Colin Clived, Седрік Хардвік, Пітер Кашинг, Ralph Batesd, Кеннет Брана, Бенедикт Камбербетч, Стінг, Джонні Лі Міллер, Алек Ньюманd, Семюель Вестd, Aden Youngd, Девід Андерс, Harry Treadawayd, Гелен Маккрорі, Рауль Хулія і Джеймс Мак-Евой
Інформація
Ім'я, Прізвище Victor[d] Frankensteind
Стать Чоловіча
Рід занять науковець
Громадянство Flag of Switzerland.svg Швейцарія

Віктор Франкенштайн — головний герой роману Мері Шелі «Франкенштайн, або Сучасний Прометей»; італійсько-швейцарський вчений, який після вивчення хімічних процесів і розпаду живих істот зрозумів, як створити життя, і який створив живу істоту з неживої матерії.

Прототип[ред. | ред. код]

У деяких джерелах висувається припущення про те, що прототипом Франкенштайна послужив німецький учений Йоганн Конрад Діппель (1673—1734) або доктор Луїджі Гальвані.[1]

Один з персонажів повісті Франсуа-Фелікса Ногаре «Le Miroir des événements actuels ou la Belle au plus offrant,»(1790 р.), називається автором «Wak-wik-vauk-an-son-frankésteïn»[2], скорочено «Frankésteïn», але немає ніяких доказів, що Шеллі була знайома з цим твором.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Віктор Франкенштайн народився в Неаполі, Італія, а виріс у Женеві. Батьки — Альфонс Франкенштайн і Каролін Бофорт померли від скарлатини, коли Віктору було 17 років. Франкенштайн закохується в Елізабет Лавенз, яка буде його нареченою.

З дитинства цікавиться роботами алхіміків, таких як Корнелій Агріппа, Парацельс і Альберт Магнус, і прагне відкрити легендарний еліксир життя. Він втрачає інтерес як до цих занять, так і до науки в цілому, побачивши рештки дерева, яке вразило блискавка; однак, в Інгольштадтському університеті Франкенштейн захоплюється хімією, і стає одержимим ідеєю створення життя в неживій матерії штучним шляхом.

Франкенштейн успішно досягає своєї цілі, однак створена ним істота є страшенно потворною. Він тікає від свого творіння, яке зникає і клянеться помститися своєму творцеві. Коли Вільяма знаходять вбитим, Франкенштейн відразу розуміє, що вбивця — його творіння, але не розголошує цього. Прибиральницю Франкенштейна, Юстіну, звинувачують у смерті хлопчика і страчують за це. Франкенштейна мучить почуття провини, однак він продовжує приховувати правду.

Пізніше істота знаходить вченого і просить його створити створіння-жінку. Франкенштейн погоджується, але вбиває це творіння. Розлючений, монстр Франкенштейна вбиває Генрі Клерваля, найкращого друга науковця, і Елізабет, наречену. Після цього Франкенштейн присвячує своє життя знищенню істоти.

Франкенштайн переслідує «диявола» до Арктики, маючи намір знищити його. Проте, вчений провалюється через крижину і помирає від пневмонії, попередньо розповідаючи про свою історію капітану корабля Роберту Уолтону. Його істота, виявивши смерть свого творця, чинить самогубство, спалюючи себе живим у «найпівнічнішій частині земної кулі».[4][5]

В інших творах[ред. | ред. код]

Віктор Франкенштейн (фільм,1910)

Множинність і неоднозначність трактувань книги створили передумови для постійних спроб осмислити і переосмислити сюжет  — спочатку в театрі, а потім і в кінематографі. Саме в кінематографі Франкенштейна зробили «бароном» — в романі баронського титулу у нього не було, та й не могло бути, хоча б тому що він — женевець (після Реформації кантон Женева не визнавав дворянських титулів, хоча формально залишалися благородні сім'ї).

Вперше Віктор Франкенштейн з'явився у фільмі Томаса Едісона в 1910 році.

У серіалі «Одного разу в казці» в 5 серії 2-го сезону з'ясовується, що доктор Вейл виявляється з іншого, чорно-білого світу і є ніким іншим, як Віктором Франкенштейном.[6]

У серіалі «Бульварні жахи» Віктор Франкенштейн є одним з ключових персонажів. Також там з'являється Чудовисько Франкенштейна і Наречена Франкенштейна.

У 2016 році Королівський балет[7] і балет Сан-Франциско[8] спільно випустили адаптацію роману Мері Шеллі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Симачёв Е., Сердитый Г., Бирюков А. Вампиры, или Кровососущие трупы. — Geleos Publishing House, 2005
  2. Original text Архівовано 2018-01-05 у Wayback Machine. on Gallica.
  3. Douthwaite, Julia V.; Richter, Daniel. The Frankenstein of the French Revolution: Nogaret’s automaton tale of 1790. European Romantic Review 20. Архів оригіналу за 11 травня 2018. 
  4. Plot summary. www.bbc.com. Процитовано 29 січня 2019. 
  5. Plot Summary of the Novel. knarf.english.upenn.edu. Процитовано 29 січня 2019. 
  6. Once Upon a Time — Behind the Magic, Titan Books, London, October 2013, p. 162. Facsimile by Google Books. Archived copy. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2017. 
  7. Frankenstein — Productions — Royal Opera House. www.roh.org.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018. 
  8. San Francisco Ballet - Production. www.sfballet.org. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.