Вікінг (газове родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікінг
53°25′00″ пн. ш. 2°25′00″ сх. д. / 53.41667000002777854206° пн. ш. 2.41667000002777765388° сх. д. / 53.41667000002777854206; 2.41667000002777765388
Водойма Північне море
Країна  Велика Британія

Вікінг (газове родовище). Карта розташування: Велика Британія
Вікінг (газове родовище)
Вікінг (газове родовище) (Велика Британія)
Мапа

Вікінг — офшорне газове родовище у Північному морі. Станом на 2016 рік п'яте за розмірами запасів в історії Великої Британії.

Характеристика[ред. | ред. код]

Розташоване у 160 км на схід від узбережжя Лінкольнширу в районі з глибинами моря 20-30 метрів.

Поклади у північній частині родовища виявлено у 1965 році, у південній — трьома роками пізніше[1][2]. Всього виявлено 11 покладів у відкладеннях нижньої та середньої пермі, на рівні 2700 метрів нижче морського дна. Колектор — пісковики. Первісно видобувні резерви оцінювались у 81 млрд м³, проте цей об'єм було фактично видобуто до кінця 1990-х, так що уточнена оцінка запасів складає майже 100 млрд м³.

Розробка[ред. | ред. код]

У ході розробки створили два виробничі кластери:

  • Viking A (Alpha) у північній частині родовища, де встановили п'ять платформ, введення в експлуатацію припало на 1972 рік;
  • Viking B (Bravo) у південній частині родовища, введеній в експлуатацію у 1973 році, де було встановлено платформи BA (житлова), BC (компресорна), BP (насосна) та сім дистанційно керованих виробничих платформ CD, DD, ED, GD, HD (1974—1975), KD та LD (1998)[1][3][4].

Крім того, через комплекс Viking B розроблялись родовища-сателіти Victor (через платформи JD, встановлену у 1984-му, та JM, під'єднану до JD у 1995 році), Vixen (через підводну виробничу установку VM, введену у 2000 році) та Victoria (через підводну виробничу установку SM, введену у 2008-му).

Продукція родовища доставляється по газопроводу діаметром 700 мм та довжиною 138 км від платформи-хабу Viking AR на береговий приймальний термінал, що входить до системи LOGGS.

Виведення з експлуатації[ред. | ред. код]

В 1991 році подальша розробка північної частини родовища була визнана недоцільною, та до 1995-го провели демобілізацію чотирьох із п'яти платформ комплексу Viking A. В роботі до 2009 року для обслуговування видобутку на Viking B залишалась лише платформа-хаб Viking AR, яку перетворили на дистанційно керовану.

У 2009 Viking B був підключений до газопроводу LOGGS через нову 400-мм перемичку.

П'ять виробничих платформ із комплексу Viking B (CD, DD, ED, GD, HD) завершили власний видобуток між 2002 та 2012 роками, проте певний час продовжували використовуватись для підтримки роботи родовищ-сателітів. В підсумку, згадані п'ять платформ були демобілізовані у 2011—2015[5].

Інциденти[ред. | ред. код]

У 2007 році з плафтормою-сателітом Viking Echo (ED) зіткнулось суховантажне судно The Jork, яке перевозило зерно. Судно затонуло, але всіх членів екіпажу вдалось врятувати. Платформа отримала незначні пошкодження та продовжила роботу у звичайному режимі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Decommissioning Programmes. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. 
  2. Viking Bravo | Offshore Post. Offshore Post (en-GB). Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017. 
  3. Viking B. Offshore Technology. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017. 
  4. Morgan, C. P. (1 січня 1991). The Viking Complex Field, Blocks 49/12a, 49/16, 49/17, UK North Sea. Geological Society, London, Memoirs (англ.). Т. 14, № 1. с. 509–515. doi:10.1144/GSL.MEM.1991.014.01.64. ISSN 0435-4052. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 6 січня 2017. 
  5. Decommissioning Program. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015.