Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вікіпедія
Wikipedia
Wikipedia-logo-v2.svg
Www.wikipedia.org screenshot 2013.png
Головна сторінка багатомовного порталу Вікіпедії
URL www.wikipedia.org
Гасло (девіз) Вільна енциклопедія, яку кожний може редагувати
англ. The free encyclopedia that anyone can edit
Комерційний Ні
Тип онлайн-енциклопедія
Реєстрація за вибором
Мова 276 мовних розділів в активному редагуванні (287 всього)
Власник Wikimedia Foundation
Автор Джиммі Вейлз, Ларрі Сенгер[1][2]
Започатковано 15 січня 2001 (15 років)
Стан у безперервному процесі роботи
англ. perpetual work-in-progress[3]
Рейтинг Alexa #6[4]
Адреса офісу Маямі, Флорида
Commons-logo.svg Вікіпедія у Вікісховищі
Ця стаття присвячена міжнародному проекту Вікіпедія (Wikipedia) загалом. Безпосередньо про україномовний розділ цього проекту (українську Вікіпедію) див. Українська Вікіпедія.

Вікіпе́дія (англ. Wikipedia, МФА: [ˌwɪkɪˈpiːdɪə]) — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

Будь-хто, у кого є доступ до читання Вікіпедії, також може редагувати практично всі її статті. Вікіпедія — шостий за популярністю сайт у світі[4].

Назва утворена від слів «вікі» (технології для створення сайтів) та «енциклопедія». Засновниками Вікіпедії є Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз[1]. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року.

Станом на початок 2016 року містить більше 38 млн. статей[5], що написані добровольцями з усього світу. Учасників Вікіпедії називають вікіпедистами. Вікіпедія є шостим за популярністю веб-сайтом у світі — в березні 2013 року його відвідали більше 517 мільйонів осіб[6]. Як інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою і найпопулярнішою серед подібних сайтів. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією, яка коли-небудь створювалася за всю історію людства.

Матеріали Вікіпедії, як і інших проектів Фонду Вікімедіа, є вільними до використання, розповсюдження та вдосконалення на умовах ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL, а сам сайт проекту не містить рекламних банерів і працює завдяки добровільним пожертвам[7]. Деякі оператори мобільного зв'язку надають доступ до Вікіпедії без стягнення плати за Інтернет-трафік[прим. 1][8]

Однією з переваг Вікіпедії є можливість представлення інформації рідною мовою — сайт складається з 289 мовних розділів (національних Вікіпедій). Найбільшою національною Вікіпедією за кількістю статей є англійська, яка містить більше 5 млн статей.

Історія

Вікіпедія почалась як братній проект до Нупедії, безкоштовної англомовної онлайн-енциклопедії, статті в яку писали спеціалісти, потім статті проходили процес формальної перевірки. Нупедія була заснована 9 березня 2000 року, і була власністю Bomis, Inc, компанія що володіла також однойменним веб-порталом. Головними фігурами були Джиммі Вейлз, головний виконавчий директор Bomis, та Ларрі Сенґер, головний редактор Нупедії та пізніше Вікіпедії. Нупедія спочатку публікувалась під власною ліцензією відкритого контенту, а потім перейшла на GNU Free Documentation License перед заснуванням Вікіпедії за наполяганням Річарда Столмена.[9]

Головна сторінка англійської Вікіпедії станом на 30 березня 2001 року.

Заснували Вікіпедію Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер.[1][10][11] Вейлзу приписують визначення напрямку вільно редагованої енциклопедії,[12][13] а Сенґеру зазвичай приписують створення стратегії використання вікі для досягнення цієї мети.[14] 10 січня 2001 року Ларрі Сенґер запропонував у списку розсилки Нупедії створити вікі, як підготовчий проект для Нупедії.[15] Вікіпедія була формально запущена 15 січня 2001 року як один англомовний розділ на сайті www.wikipedia.com,[16] про відкриття оголосили в списку розсилки Нупедії.[12] Політика Вікіпедії про «нейтральну точку зору»[17] сформувалась в перші місяці, вона була схожа на політику „неупередженості“ Нупедії. Щодо іншого, то спочатку було відносно небагато правил і Вікіпедія функціонувала незалежно від Нупедії.[12]

Вікіпедія здобула своїх ранніх учасників від Нупедії, завдяки статтям на Slashdot та індексування пошуковими машинами. Вона виросла до 20000 статей і 18 мовних розділів до кінця 2001 року. На кінець 2002 року, вона досягла 26 мовних розділів, 46 на кінець 2003 і 161 мовний розділ був на останні дні 2004 року.[18] Нупедія і Вікіпедія співіснували доки колишні сервери не були відключені назавжди в 2003, а тексти були інкорпоровані у Вікіпедію. Англійська вікіпедія минула двохмільйонну позначку 9 вересня 2007 року, таким чином вона стала найбільшою енциклопедією, що коли-небудь існувала і перевершила навіть енциклопедію Юнле, яка тримала рекорд рівно 600 років.[19]

Посилаючись на страх комерційної реклами та відсутність контролю у відчутному англоцентризмі Вікіпедії, користувачі іспанської Вікіпедії відокремились від Вікіпедії та створили Enciclopedia Libre в лютому 2002 року.[20] Пізніше цього року Вейлз оголосив, що Вікіпедія не буде розміщувати рекламу, а веб-сайт змінив адресу на wikipedia.org.[21] Також було розпочато багато інших проектів вікі-енциклопедій, які відрізняються філософією від відкритої та НТЗ редакційної моделі Вікіпедії. Wikinfo не вимагає нейтральної точки зору і дозволяє оригінальні дослідження. Нові проекти на зразок Вікіпедії, такі як Citizendium, Scholarpedia, Conservapedia, а також Google's Knol, у якому статті носять більш творчий характер,[22] — було розпочато у відповідь на відчутні обмеження Вікіпедії, такі як політика щодо рецензування, оригінальних досліджень та комерційної реклами.

Динаміка росту 8 найбільших вікіпедій у період 2001—2010 роки

Проект набув популярності серед користувачів Мережі, і пізніше з'явилися розділи Вікіпедії іншими мовами (Дивіться також Wikipedia— багатомовний портал, який містить посилання на розділи Вікіпедії всіма мовами), з українською включно. (Див. Історія української вікіпедії.)

Англомовний розділ є найбільшим за обсягом у Вікіпедії, і однією з найбільших енциклопедій узагалі. До 9 вересня 2007 року титул найбільшої енциклопедії 600 років належав Енциклопедії Юнле. Станом на грудень 2007 року він містив понад 2 млн. статей, а в березні 2010 вже більше 3,2 млн. З 15 червня 2013 року другим за розміром є нідерландський розділ з більш ніж півтора мільйона статей, обігнавши завдяки використанню ботів німецьку Вікіпедію (що у свою чергу була другою протягом 12 років). Усього ж є близько 280 розділів Вікіпедії різними мовами, хоча тільки 25 містять понад 200 000 статей на 14 березня 2013 року, серед яких і український, який має 644 739 статей.

Суть Вікіпедії

Ціль

Джиммі Вейлз — один із засновників Вікіпедії і колишній голова Фонду Вікімедіа

Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз так окреслив ціль Вікіпедії та суміжних проектів:

« «Уявіть собі світ, в якому кожна людина може вільно ділитись знаннями всього людства»[7].  »

Вікіпедія позиціонує себе як «вільна енциклопедія» (англ. The Free Encyclopedia[23]). Створюючи нові чи редагуючи наявні статті, користувачі публікують свій внесок на умовах вільних ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL. Матеріали Вікіпедії можна вільно використовувати, розповсюджувати та вдосконалювати на умовах цих ліцензій, що робить її частиною т.зв. «вільного вмісту» або «вільної культури».

Одним з найбазовіших принципів Вікіпедії є дотримання авторського права: до статей можна додавати тільки власний текст або ті матеріали, на які користувач має відповідні авторські права. Лише таким чином можна бути певними, що текст Вікіпедії можна законно вільно поширювати.

Окрім того, слово «free» в англійській мові означає також «безкоштовний». Вікіпедія та інші проекти Фонду Вікімедіа працюють без розміщення рекламних банерів чи надання платних послуг. Використання Вікіпедії є повністю безкоштовним та вільним від Інтернет-реклами[7].

Створення та редагування текстів

Теперішній рушій Вікіпедії називається MediaWiki. Він написаний на PHP і поширюється безкоштовно за Суспільною Ліцензією GNU. Кожна сторінка може бути редагована анонімно чи від облікового запису користувача через його браузер з використанням полегшеної вікі-розмітки (за винятком окремих сторінок, які перебувають під підвищеною загрозою вандалізму).

Текст Вікіпедії не перевіряється ніякими офіційними організаціями; натомість у текст статей додають посилання на авторитетні джерела, за якими можна перевірити інформацію, а також уникають оригінальних досліджень. Вміст статей погоджується через консенсус на основі правил Вікіпедії.[1]

Сторінка історії редагувань, що прикріплена до кожної статті, зберігає запис усіх попередніх версій статті, хоча версії з наклепницьким змістом, кримінальними погрозами та з порушенням авторських прав можуть згодом вилучатися. Ця функція дозволяє легко порівнювати старі та нові версії, скасовувати редагування, які редактор вважає небажаними чи відновлювати втрачений вміст.

Окрім того, в історії редагувань зберігається інформація про кожного автора того чи іншого редагування. Таким чином інформація про авторство статей є завжди доступною, що відповідає вимогам авторського права та вільній ліцензії, на якій надається текст Вікіпедії.

Сторінка «Обговорення», що супроводжує кожну статтю, використовується для того, щоб координувати зусилля кількох редакторів[24]. Постійні учасники також використовують «список спостереження» для статей, які їх цікавлять, щоб легко відслідковувати останні зміни в цих статтях, та мати змогу швидко скасовувати вандалізм. Широко використовуються комп'ютерні програми, що називаються інтернет-ботами, щоб вилучати вандалізм відразу після того, як він був зроблений, виправляти поширені орфографічні помилки, або щоб створювати статті стандартного вмісту, наприклад географічні.

Правила, що регулюють вміст

Принципи редагування Вікіпедії втілені в «п'яти основах» та численних політиках і рекомендаціях, що призначені формувати відповідний вміст. Навіть ці правила зберігаються у вікі-формі, і редактори Вікіпедії як спільнота пишуть і переглядають ці політики та рекомендації[25] і слідкують за їх виконанням — видаляють, додають шаблони із зауваженнями або змінюють статті, що не відповідають правилам. Правила різних Вікіпедій загалом дуже схожі, хоча можуть відрізнятися в деталях.

Окремим користувачам через голосування надають права адміністраторів. Такі користувачі можуть вилучати чи захищати окремі статті від редагування, блокувати користувачів-вандалів та виконувати інші адміністративні функції. Спільнота може також позбавляти адміністраторів їхніх прав.

Зображення типової «хвороби» вікіпедистів

Оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, одним з головних пунктів критики Вікіпедії часто стає те, що ніхто не відповідає за правильність і повноту інформації. Аби розв'язати цю проблему, до статей додають посилання на авторитетні джерела, щоб підтвердити ту чи іншу інформацію та дати можливість читачу самому перевірити її точність. Серед редакторів Вікіпедії це часто формулюється так: «верифікованість не означає істини» — тобто читачі, а не енциклопедія, в кінцевому підсумку відповідальні за перевірку правдивості статей і можуть формувати власні інтерпретації[26].

Згідно з правилами Вікіпедії, щоб стаття могла бути опублікована у Вікіпедії, вона повинна бути енциклопедичною і не бути словниковою чи схожою на таку[27]. Тема статті також повинна відповідати критеріям значимості[28], що зазвичай означає, що вона повинна бути достатньо розкрита в інших авторитетних джерелах, таких як провідні медіа чи академічні видання, незалежні від предмету статті. Крім того, Вікіпедія має поширювати знання, що встановлені і визнаються[29]. Іншими словами, вона не може містити, наприклад, нову інформацію чи оригінальні дослідження.

Нарешті, Вікіпедія повинна бути неупередженою[30] та висвітлювати всі думки та точки зору, якщо можуть бути підтверджені належними зовнішніми джерелами[31]. Це правило відоме як нейтральна точка зору.

Мовні розділи


Circle frame.svg

Розподіл статей між мовними розділами:

   Англійська (13.14%)
   Шведська (7.31%)
   Себуанська (5.12%)
   Німецька (4.94%)
   Нідерландська (4.80%)
   Французька (4.46%)
   Російська (3.34%)
   Варайська (3.26%)
   Італійська (3.24%)
   Іспанська (3.19%)
   Польська (2.99%)
   В'єтнамська (2.96%)
   Японська (2.59%)
   Португальська (2.35%)
   Китайська (2.23%)
   Українська (1.60%)
   Каталонська (1.28%)
   Інші (31.20%)

На відміну від більшості енциклопедій, Вікіпедія доступна різними мовами. Наразі існують приблизно 38 млн. статей у 289 мовних розділах, серед яких навіть є такі мови, як латина або церковнослов'янська мова. Для деяких мов існують розділи різними діалектами, наприклад білоруська «наркомівка» та білоруська «тарашкевиця», або норвезька «букмол» та норвезька «нюношк». Також існує мовний розділ на простій англійській, в якій використовують найпростіші слова та граматику. Найбільшим мовним розділом незмінно є англійський, який налічує понад 5 млн. статей. Український мовний розділ наразі налічує 644 739 статей і займає 16-те місце за кількістю статей, між китайським (15-те місце) та каталонським (17-те місце) розділами. Наразі 13 мовних розділів мають більше мільйона статей:

  1. Англійський (5 077 529 статей)
  2. Шведський (2 823 341 статей)
  3. Себуанський (1 990 831 статей)
  4. Німецький (1 907 825 статей)
  5. Нідерландський (1 855 541 статей)
  6. Французький (1 723 748 статей)
  7. Російський (1 289 028 статей)
  8. Варайський (1 259 478 статей)
  9. Італійський (1 252 708 статей)
  10. Іспанський (1 233 864 статей)
  11. Польський (1 154 102 статей)
  12. В'єтнамський (1 142 707 статей)
  13. Японський (1 001 934 статей)

Оскільки редактори одного мовного розділу можуть бути з різних країн, можуть виникати суперечки щодо правопису та граматики, а також щодо світогляду. Серед найвідоміших таких суперечок, деякі з яких навіть переросли в судові процеси[32], суперечки щодо назв "Kyiv" проти "Kiev" в англійській Вікіпедії та "Беларусь" проти "Белоруссия" в російській Вікіпедії, а також "в Украине" проти "на Украине".

Розміри Вікіпедії

Докладніше: Вікіпедія:Шафа
"Роздрукована" Англійська Вікіпедія

Оскільки Вікіпедія не є паперовою енциклопедією, її розмір є практично необмеженим. Вікіпедія є найбільшою енциклопедією за всю історію людства. Якщо роздрукувати Українську Вікіпедію у форматі Великої Радянської енциклопедії, то вона буде займати приблизно 310 томів. Якщо роздрукувати Англійську Вікіпедію у форматі Енциклопедії "Британніка", то вона займатиме приблизно 2250 томів. Якщо роздрукувати вікіпедії всіма мовами, то вони займатимуть приблизно 17 200 томів або 86 книжних полиць.

Популярність

Домінування різних мовних розділів вікіпедії за відвідуваністю у світі.
>50 % <50 % код мова
  
  
en англійська
  
  
es іспанська
  
  
fr французька
  
  
ar арабська
  
  
ru російська
  
  
pt португальська
  
  
de німецька
  
  
zh китайська
  
  
інші мови
  
  
відсутні дані
Темним кольором позначено країни у яких відвідуваність даного розділу становить більше 50 % відвідуваності всіх розділів Вікіпедії, світлим — менше 50 %.
Домінування різних мовних розділів вікіпедії за кількістю редагувань у країнах світу.

Згідно із сайтом alexa.com[33], Вікіпедія:

  • 7-й найвідвідуваніший сайт світу;
  • 11-й — в Україні та в Росії;
  • і навіть 107-й у Китаї, де він офіційно заборонений.

Згідно з дослідженням компанії Opera Software «State of the Mobile Web» у листопаді 2010[34] сайт wikipedia.org зайняв в Україні 6-е місце серед сайтів, які мали найбільшу кількість унікальних відвідувачів через застосунок Opera Mini.

Згідно з дослідженням Лабораторії соціального маркетингу «Сарафанноє радіо», сайт http://wikipedia.org належить до числа 8 найпопулярніших сайтів в Україні за підсумками 2009[35].

Популярність різних мовних розділів Вікіпедії в Україні

Українські користувачі користуються трьома різними мовними розділами Вікіпедії (частка кожного >5 %).

У IV кварталі 2009 з території України переглянуто 70,5 % сторінок Вікіпедії російською, 13,8 % англійською і лише 12,3 % українською мовою.

В IV кварталі 2010 російською переглянуто 67,4 % сторінок, англійською 15,1 %, а українською вже 15,0 %. Серед українців також були популярні Вікіпедії німецькою — 0,4 %, польською — 0,2 %, французькою — 0,2 %, іспанською, італійською та арабською мовами — по 0,08 %.

IV квартал 2011 року показав наступні цифри: російськомовна Вікіпедія — 64,0 %, українська 14,9 %, англійська 7,9 %.

У IV кварталі 2012 року російська вікіпедія мала 69,4 % переглядів, українська — 18,7 %, і англійська 8,0 %.

Останній квартал 2013 року показав що відвідування російськомовної Вікіпедії з території України залишилось майже незмінним — 69,3 %. Дещо зросла відвідуваність україномовної Вікіпедії — 19,5 % і впала англійською — 7,5 % від усіх переглядів з території України.

Переглянути статистику для всіх країн: http://stats.wikimedia.org/wikimedia/squids/SquidReportPageViewsPerCountryTrends.htm

У короткостроковій перспективі малоймовірним є те, що українська Вікіпедія на території України може стати популярнішою за російськомовну, проте її частка поступово збільшується, що пов'язано зі збільшенням кількості статей і їх змістового наповнення в українській версії.

Супутні проекти

Фонд Вікімедія, некомерційна організація, яка підтримує роботу Вікіпедії, також підтримує й інші проекти зі створення вільних матеріалів у Інтернеті. До них, зокрема, належать:

Значення

Посилання на Вікіпедію

Окрім кількісних показників, про значення вікіпедії може свідчити використання її вмісту в академічних виданнях, конференціях і навіть судових рішеннях[36]. Наприклад, викладена у Вікіпедії інформація використовується в якості джерела в федеральних судах США, а також Всесвітньою організацією інтелектуальної власності[37], щоправда більш в якості допоміжної інформації. Вміст вікіпедії також зазначався як джерело у звітах Розвідувального управління США.[38] У грудні 2008 науковий журнал RNA Biology відкрив новий розділ для опису молекул ДНК і зобов'язав авторів, що працюють над цим розділом, представляти також проект статті для публікації у Вікіпедії[39]

Не є виключенням і українські наукові видання. Зокрема україномовний розділ Вікіпедії перелічено у списку використаних довідкових джерел у ІІ і ІІІ томах Української музичної енциклопедії[40] (2008, 2011 роки видання), хоча й відсутня у І томі (2006 рік видання).

Вікіпедія фігурує як джерело також у публіцистиці[41] [42], нерідко без належного зазначення авторства, що в окремих випадках призвело до звільнення з роботи за плагіат[43][44][45]

Нагороди

Вікіпедисти в парламенті Астурії (Іспанія)

Вперше Вікіпедія завоювала значні нагороди у 2004 році.[46] Першою нагородою став приз австрійського щорічного конкурсу Prix Ars Electronica, наступною — міжнародна премія Webby Award[47]

2008 року Вікіпедія здобула премію Квадрига.[48], а у 2015 — премії Премію Еразма[49] та премію принцеси Астурійської.[50] На церемонії вручення цієї премії Джимбо Вейлз відзначив дописувачів Вікіпедії Астурійською мовою.[51]

Вікіпедія в літературі і мистецтві

Обкладинка першої монографії про Вікіпедію — «How Wikipedia Works»
Пам'ятник Вікіпедії у м. Слубіце (Польща)
А. Бондаренко. «Гімн Вікіпедії», 2016

Вікіпедії цілковито присвячено щонайменше два документальні фільми, низку монографій, пам'ятник і музичний твір.

Перелік фільмів про Вікіпедії включає:

Англомовна бібліографія налічує щонайменше 11 монографій, присвячених Вікіпедії:

2014 у польському місці Слубіце відкритий перший у світі Пам'ятник Вікіпедії у вигляді статуї.[59]

У 2016 році в Києві було презентовано перший музичний твір, присвячений Вікіпедії[60][61]

Критика

Вікіпедію нерідко критикують, причому об'єктами критики стає як зміст її статей. так і правила проекту в цілому.

Так, критики вказують на забюрократизованість Вікіпедії, зокрема польський дослідник і вікіпедист Даріуш Ємельняк нарахував в англомовній Вікіпедії порядку 150 тисяч слів тексту офіційних правил[62][63] Надмірну забюрократизованість визнавала й голова ради директорів Фонду Вікімедії у 2012-2013 роках[64]

При цьому правила Вікіпедії постійно переписуються спільнотою[65], але не виконуються повною мірою[66][67].)

Журналіст The Guardian Шарль Артур знаходив у спільноті Вікіпедії ознаки культу[68].

Див. також


Примітки

  1. В Україні таку послугу надає Київстар.

Джерела

  1. а б в г Dariusz Jemielniak. Życie wirtualnych dzikich: netnografia Wikipedii, największego projektu współtworzonego przez ludzi. Warszawa, Poltext, 2013. — 376 s. — ISBN 978-83-7561-285-1
  2. Jonathan Sidener. Everyone's Encyclopedia. San Diego Union Tribune. Процитовано 2006-10-15. 
  3. Вікіпедія:Вікіпедія перебуває в процесі розробки[en]
  4. а б wikipedia.org Site Overview. Alexa Internet. Процитовано 2014-07-23. 
  5. https://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_Wikipedias#1.2B_articles
  6. Unique Visitors per Region (comScore)
  7. а б в Frequently asked questions. Wikimedia Foundation. 
  8. Wikimedia Foundation. Mobile partnerships. Процитовано 28.12.2014.  (англ.)
  9. Richard M. Stallman (2007-06-20). The Free Encyclopedia Project. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-01-04. 
  10. Jonathan Sidener (2004-12-06). Everyone's Encyclopedia. The San Diego Union-Tribune. Процитовано 2006-10-15. 
  11. Meyers, Peter (2001-09-20). Fact-Driven? Collegial? This Site Wants You. New York Times (The New York Times Company). Процитовано 2007-11-22. « 'I can start an article that will consist of one paragraph, and then a real expert will come along and add three paragraphs and clean up my one paragraph,' said Larry Sanger of Las Vegas, who founded Wikipedia with Mr. Wales.» 
  12. а б в Sanger, Larry (April 18, 2005). The Early History of Nupedia and Wikipedia: A Memoir. Slashdot. Процитовано 2008-12-26. 
  13. Sanger, Larry (January 17, 2001). Wikipedia Is Up!. Internet Archive. Процитовано 2008-12-26. 
  14. Wikipedia-l: LinkBacks?. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2007-02-20. 
  15. Sanger, Larry (2001-01-10). Let's Make a Wiki. Internet Archive. Архів оригіналу за 2003-04-14. Процитовано 2008-12-26. 
  16. Wikipedia: HomePage. Архів оригіналу за 2001-03-31. Процитовано 2001-03-31. 
  17. «Wikipedia: Neutral point of view, Wikipedia (January 21, 2007)
  18. »statistics Multilingual statistics. Wikipedia. March 30, 2005. Процитовано 2008-12-26. 
  19. «Encyclopedias and Dictionaries». Encyclopædia Britannica, 15th ed.. 18. Encyclopædia Britannica. 2007. pp. 257–286. 
  20. [long] Enciclopedia Libre: msg#00008. Osdir. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-12-26. 
  21. Clay Shirky (February 28, 2008). Here Comes Everybody: The Power of Organizing Without Organizations. The Penguin Press via Amazon Online Reader. с. 273. ISBN 1-594201-53-6. Процитовано 2008-12-26. 
  22. BBC News. BBC News. 2007-12-15. Процитовано 2010-07-13. 
  23. http://wikipedia.org/
  24. Fernanda B. Viégas, Martin Wattenberg, Jesse Kriss, Frank van Ham (2007-01-03). Talk Before You Type: Coordination in Wikipedia (PDF). Visual Communication Lab, IBM Research. Процитовано 2008-06-27. 
  25. Who's behind Wikipedia?. PC World. 2008-02-06. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-07. 
  26. Wikipedia:Verifiability. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-13. «Material challenged or likely to be challenged, and all quotations, must be attributed to a reliable, published source.» 
  27. Wikipedia:ISNOT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-04-01. «Wikipedia is not a dictionary, usage, or jargon guide.» 
  28. Wikipedia:Notability. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-13. «A topic is presumed to be notable if it has received significant coverage in reliable secondary sources that are independent of the subject.» 
  29. Wikipedia:No original research. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-13. «Wikipedia does not publish original thought» 
  30. Wikipedia:Neutral_point_of_view. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-13. «All Wikipedia articles and other encyclopedic content must be written from a neutral point of view, representing significant views fairly, proportionately and without bias.» 
  31. Eric Haas (2007-10-26). Will Unethical Editing Destroy Wikipedia's Credibility?. AlterNet.org. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-12-26. 
  32. Беларусь против Белоруссии: московский суд принял иск белоруса - Народная Воля(рос.)
  33. Top Sites. Alexa. Архів оригіналу за 2015-06-07. Процитовано 7 червня 2015. 
  34. http://www.opera.com/smw/2010/11/
  35. Рейтинг популярности сайтов Украины 2009, ТОП-100 — Социальные сети: веб 2.0 эксперт — «Сарафанное Радио» (рос.)
  36. Wikipedian Justice (PDF). Процитовано June 9, 2009. 
  37. Arias, Martha L. (January 29, 2007). Wikipedia: The Free Online Encyclopedia and its Use as Court Source. Internet Business Law Services. Процитовано December 26, 2008.  (The name «World Intellectual Property Office» should however read «World Intellectual Property Organization» in this source.)
  38. Aftergood, Steven (March 21, 2007). The Wikipedia Factor in US Intelligence. Federation of American Scientists Project on Government Secrecy. Процитовано April 14, 2007. 
  39. Butler, Declan (December 16, 2008). Publish in Wikipedia or perish. Nature News. doi:10.1038/news.2008.1312. 
  40. див. с. 10 кожного з цих томів відповідно
  41. Shaw, Donna (February–March 2008). Wikipedia in the Newsroom. American Journalism Review. Процитовано February 11, 2008. 
  42. Lexington (September 24, 2011). Classlessness in America: The uses and abuses of an enduring myth. The Economist. Процитовано September 27, 2011. «Socialist Labour Party of America [...] though it can trace its history as far back as 1876, when it was known as the Workingmen's Party, no less an authority than Wikipedia pronounces it "moribund".» 
  43. Shizuoka newspaper plagiarized Wikipedia article. Japan News Review. July 5, 2007. 
  44. "Express-News staffer resigns after plagiarism in column is discovered" на сайті Wayback Machine (archived жовтень 15, 2007).[недоступне посилання], San Antonio Express-News, January 9, 2007.
  45. Frank Bridgewater. Inquiry prompts reporter's dismissal. Honolulu Star-Bulletin. Процитовано September 9, 2014. 
  46. "Trophy box", Шаблон:Srlink (March 28, 2005).
  47. Webby Awards 2004. The International Academy of Digital Arts and Sciences. 2004. Архів оригіналу за July 22, 2011. 
  48. Die Quadriga – Award 2008. Процитовано December 26, 2008. 
  49. Erasmus Prize - Praemium Erasmianum. Praemium Erasmianum Foundation. Процитовано January 15, 2015. 
  50. Premio Princesa de Asturias de Cooperación Internacional 2015. Fundación Princesa de Asturias. Процитовано June 17, 2015. 
  51. Los fundadores de Wikipedia destacan la versión en asturiano [The founders of Wikipedia highlight the Asturian version] (Spanish). La Nueva España. Процитовано October 20, 2015. 
  52. Book review in the Sacramento Book Review, Vol. 1 Iss. 2, October, 2008, p.19.
  53. «The Charms of Wikipedia», a review by Nicholson Baker, The New York Review of Books, Volume 55, No. 4, March 20, 2008.
  54. David Cox, «The Truth According To Wikipedia» in Evening Standard (22 October 2009)
  55. «Everybody Knows Everything», Jeremy Philips, The Wall Street Journal, March 18, 2009
  56. «Wikipedia: Exploring Fact City», Noam Cohen, New York Times, March 28, 2009
  57. Bulatovic, Peja (January 14, 2011). Wikipedia turns 10. CBC News. 
  58. Solon, Olivia (January 11, 2011). A Decade Of Wikipedia, The Poster Child For Collaboration. Wired. 
  59. У Польщі відкрито пам'ятник "Вікіпедії" // Дзеркало тижня
  60. Євгенія Тюхтенко. Редактор української «Вікіпедії» створив для неї гімн // Радіо Свобода
  61. У МОН відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія. mon.gov.ua. 2016-01-16. 
  62. Jemielniak, Dariusz (June 22, 2014). The Unbearable Bureaucracy of Wikipedia. Slate. Процитовано August 18, 2014. 
  63. D. Jemielniak, Common Knowledge, Stanford University Press, 2014.
  64. Angwin, Julia; Fowler, Geoffrey A. (2009-11-27). Volunteers Log Off as Wikipedia Ages. Wall Street Journal. Процитовано 2013-07-28. (необхідна підписка)
  65. Who's behind Wikipedia?. PC World. 2008-02-06. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2008-02-07. 
  66. The battle for Wikipedia's soul. The Economist. 2008-03-06. Процитовано 2008-03-07. 
  67. Wikipedia: an online encyclopedia torn apart. Daily Telegraph. 2007-11-10. Процитовано 2008-03-11. 
  68. Arthur, Charles (2005-12-15). Log on and join in, but beware the web cults. The Guardian. 

Посилання