Вікіпедія:Відновлення вилучених сторінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8
Скорочення
ВП:ВВС

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.

На цій сторінці учасники подають запити на відновлення вилучених статей. Заявки повинні бути аргументовані і спиратися на правила Вікіпедії. Статті відновлює адміністратор за рішенням Спільноти.

Якщо адміністратор відновлює сторінку у просторі користувача, бажано прибрати категорії.

При відновленні статті в основний простір слід проставити на її сторінці обговорення відповідний шаблон.

Створити новий запит на відновлення сторінки

Шаблон:Футболист[ред. код]

  • Стаття: Шаблон:Футболист (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
  • Причина: В 2015 році шаблон було вилучено, основний аргумент був, що шаблон не використовується. Ніхто не був проти, бо я тоді його і сам не використовував. Тепер він чудово використовується, я його відновив (причому навіть якби в мене не було адмін. прав на відновлення, то не склало би великої праці його просто створити). Наразі я його достатньо використовував і сенсу в його вилученні нема, але деякі люди, користуючись тим старим рішенням, яке вже неактуальне, знову вирішили вилучити шаблон. Тому прошу у спільноти визнати цей шаблон корисним і відновити. Він існує для простішого перенесення інформації з російських шаблонів. І таких шаблонів у нас досить багато, бо зручність має бути на першому місці. Зокрема і польською мовою {{Cytuj książkę}}, і англійською {{Infobox anatomy}}. А якщо для деяких дуже великих патріотів проблема лише в російській мові, то і такі шаблони є — {{Статья}}. Тому аргемент, що цей шаблон щось дублює — також не аргумент. Бо дуже довго і марудно їх переводити в український шаблон {{Футболіст}}, а результат один і той самий, шаблони майже не відрізняються ні за виглядом, ні за формою, ні за наповненням. --YarikUkraine (обговорення) 17:14, 4 липня 2016 (UTC)

--YarikUkraine (обговорення) 17:28, 4 липня 2016 (UTC)

  • А зараз він знов не використовується. --Fessor (обговорення) 08:52, 5 липня 2016 (UTC)
    Хочете погратись, замість того, щоб чимось корисним займатись? ну добре... шаблон знову використовується. Відновіть, будь ласка Face-smile.svg --YarikUkraine (обговорення) 12:36, 5 липня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти відновлення в поточному стані: не варто множити сутності та плодити шаблони. Кожна зміна в {{Футболіст}} вимагає синхронізації цього шаблону, щоб вони були бодай візуально однаковими. Можу підтримати відновлення, якщо це буде конвертор російських параметрів на {{Футболіст}}, який можна було б використовувати з підстановкою — NickK (обг.) 15:43, 5 липня 2016 (UTC)
    Ішні шаблони, які я зазначив вище, не «множать сутностей і не плодять шаблонів», і тільки мій такий жахливий і страшний, аж край. Вже б не ганьбилися таке писати. Так зразу і кажіть, що вам важливіше не мати одного додаткового шаблону, ніж мати сотні або тисячі статей про футболістів, які використовують шаблон {{Футболист}}. Та і жодних змін у шаблоні {{Футболіст}} не проводилось з 2013 року і навряд хтось його буде чіпати, бо то треба знавці, а таких мало. Тому це теж не аргумент. Якби хтось його модернізував, як у росіян, щоб він автоматичн звікіданих фото, віксховище і особисті данні брав - тоді інша справа, а так нема про що говорити, це все далека перспектива, бо майже нема любителів футболу, які б розбирались у цих розумних кодах. Тому про ніякі конвертори також мови йти не може. --YarikUkraine (обговорення) 16:18, 5 липня 2016 (UTC)
    {{Infobox anatomy}} є просто шаблоном з неперекладеними параметрами, іншого шаблону на ту саму тему немає. Шаблони посилань на джерела варто привести до єдиного зразка, якби їх хтось уніфікував, я б теж підтримав вилучення. Існування двох карток на одну й ту саму тему ж я не підтримую, особливо якщо одна з них має лише кілька включень: це ні до чого крім плутанини не призведе
    Стосовно модернізації шаблону {{Футболіст}}, то за наявності часу можу попрацювати над цим. Принаймні краще ті російські шматки коду українізувати та вставити в наш шаблон, ніж тримати дублікат з повністю російськомовними параметрами — NickK (обг.) 16:52, 5 липня 2016 (UTC)
    У шаблонах {{Cytuj książkę}} і {{Статья}} ситуація у них ідентична з нашою, тількі ті ніхто не намагається вилучити, а мій шаблон зразу і бігом прибрали. Всім вічно муляє саме нещасний футбол. Якщо ж Ви можете якось об'єднати шаблони - я тільки «за», мені нема різниці в складі якого шаблону воно буде, головне аби імпортувалось з російського. Бо поки попереводиш в наш шаблон з російського послужні списки деяких футболістів, то за цей час можна написати десять статтей, використуючи російський шаблон. Face-smile.svg --YarikUkraine (обговорення) 17:05, 5 липня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти {{Футболіст}} - двомовний і має два варіанти заповнення. Правильніше зробити його тримовним і додати третій варіант заповнення, хоч це і непросто, ніж плодити багато однакових шаблонів. Порядок треба наводити, а не вказувати на те, до чого не добрався порядок, і не порушувати правила. І якби YarikUkraine самовільно не відновив цей шаблон, то зараз не було б ситуації з некоректними статтями, в яких він же ж і використав цей шаблон. --VPrypin (обг.) 07:08, 11 липня 2016 (UTC)
    Всі в нас такі розумні давати поради як воно має бути, але ніхто нічого не робить. А як хтось починає хоч якось виправляти недоліки - зразу невдоволення. Краще щоб ніяк, аби не не по-моєму. І до чого тут ці «якби»? А якби автор шаблону {{Футболіст}} не вигадав його з якогось невідомого польоту фантазій, через що не схжоим ні на що, а зразу зробив за аналогом російського зразка, то не було б проблем ще з 2006 року. Але чого вже якбикати, то було давно, нема чого жити минулим. --YarikUkraine (обговорення) 14:27, 11 липня 2016 (UTC)

Emblem-important.svg @Fessor: @NickK: @Vprypin: Спеціально для вас сидів цілий день і створював «трьохмовний шаблон». Поки він знаходиться на Користувач:YarikUkraine/Чернетка, але вже цілком працює. Тимчасово на нього перевів статтю Попович Тиберій Ладиславович, все працює ідеально. Перевіряв без збереження звичайні статті, що були на стабільному шаблоні — вони зовсім не ламаються і жодних проблем з ними нема. Можливо якісь невеличні недоліки вилізуть, бо я ж в цьому нічого не тямлю, але їх завжди можна буде підчистити. Тому прошу згоди на заміну ним діючого шаблону. Позаяк основний ваш аргумент з існуванням лише одного шаблону виконано, то незгоду буду розцінювати як деструктивні дії. --YarikUkraine (обговорення) 19:20, 11 липня 2016 (UTC)

@YarikUkraine: Подивився, загалом наче добре, але є кілька недоліків, головний з яких — локальні поля мають за бути пріоритетнішими за Вікідані, щоб у разі потреби можна було б локальним полем переписати поверх Вікіданих. Найближчими днями подивлюся уважніше код і виправлю це (ти не заперечуєш, якщо я виправлю зразу в твоєму просторі?). Все решта зроблено добре, як підправлю (чи хтось інший підправить), можна буде переносити — NickK (обг.) 22:31, 11 липня 2016 (UTC)
Звісно не прооти. Дякую за допомогу. --YarikUkraine (обговорення) 22:42, 11 липня 2016 (UTC)

ЛОК Чорноморець[ред. код]

--Father Fury (обговорення) 21:27, 12 липня 2016 (UTC)

Стаття не може ґрунтуватися на інформації з офіційного сайту. Потрібні незалежні, вторинні, авторитетні джерела. Почитайте, будь ласка, ВП:АД. --Олег (обговорення) 05:30, 13 липня 2016 (UTC)
Добрий день. Стаття у цьому вигляді, в якому ви її написали, не відповідає енциклопедичному стилю (наприклад, фраза "повітря наповнить дорослих й малечу силою та енергією!"). Ви можете переписати статтю, якщо у вас є незалежні джерела, що б підтвердили значимість організації, та за умови дотримання енциклопедичного стилю (див. довідку ВП:Стиль) --Helixitta (ut) 09:46, 14 липня 2016 (UTC)

Логотип Коломиї[ред. код]

--Gravolan (обговорення) 07:38, 14 липня 2016 (UTC)

@Gravolan: версію статті відновлено, але зверніть увагу, на ній все одно висить шаблон на вилучення, через не відповідність статті енциклопедичному стилю. Див. довідку ВП:Стиль. Поки будете виправляти — можете повісити шаблон {{hangon}} (про це написано в червоному повідомленні на самій сторінці) --Helixitta (ut) 09:19, 14 липня 2016 (UTC)

Сорока Валерій Степанович[ред. код]

--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)


--Олексій Євгенович (обговорення) 09:55, 25 липня 2016 (UTC)

Причини відновлення вишезагаданих статей. Це все науковці Національного університету водного господарства та природокорситування, вони розміщені на вікісеті, усі надали згоду на розміщення своїх даних на вікіпедії, через що мною було розміщено статті. Які саме підтвердження вам потрібні щоб залишити фото та статті з цими науковцями? Деякі з них зробили істотний вклад в розвиток науки України через що на мій погляд мають право бути розміщені та опубліковані на вікіпедії.

  • @Олексій Євгенович: По-перше, статті ще не вилучені, і є ще кілька днів на вирішення проблеми. По-друге, інформація про дозвіл («Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike») має бути розміщена не тут, а на сайті http://wiki.nuwm.edu.ua/NickK (обг.) 10:13, 28 липня 2016 (UTC)

Ukrainian Food Journal[ред. код]

  • Стаття: Ukrainian Food Journal (обговорення, редагувати, історія, журнали, журнал вилучень, посилання на статтю, відновити)
  • Причина: Користувачі @Brunei: та @Helixitta: схоже почали в нас виконувати функцію комісії по наукоємкості статей, що виходить за рамки компетенції вікіпедистів. Давайте тут не мірятись компетенціями, а слідкувати правилам. Стаття має 2 мінімально необхідних посилання на суб’єкт статті з доменів *.gov.ua (бібліотека Вернадського), та *.edu.ua (Національний університет харчових технологій). Цього достатньо, при бажанні цих посилань може бути більше.

-- — Alex Khimich 05:11, 28 липня 2016 (UTC)

  • Науковий журнал це і є АД у своїй галузі. Вимагати АД на АД все одно що вимагати доказів аксіом в математиці. В enwiki журнали мають бути лише заіндексовані. Ukrainian Food Journal цим вимогам відповідає. А обговорення було про кількість і якість цитувань, — про метрику, що і в академічній науці викликає суперечки, а у промисловій науці зовсім не працює. Питання до видаляльщиків: (1) чи є якийсь журнал, що задовольняє їх вимогам і якими доказами вони користуються, (2) чи планують вони видалити статті про всі журнали?--Sk741~ukwiki (обговорення) 10:06, 28 липня 2016 (UTC)
    Не кожне авторитетне джерело є значимим. Наприклад, більшість книг є авторитетними джерелами, але не всі книги значимі (ВП:КЗК). Значна частина сайтів теж є авторитетними джерелами, але теж не всі сайти значимі (ВП:КЗС). Тому потрібно показати відповідність ВП:КЗ, а саме достатнє висвітлення в незалежних авторитетних джерелах. Сайт університету не є незалежним джерелом (бо це засновник), а сайт НБУВ не має достатнього висвітлення (лише епізодичне) — NickK (обг.) 11:22, 28 липня 2016 (UTC)
    Даруйте, ви розумієте, що означає доказувати аксіоми? Наукові журнали це аксіоми вікіпедії. У вас є список первинних незалежних авторитетних джерел і як ви його знайшли?--Sk741~ukwiki (обговорення) 12:06, 28 липня 2016 (UTC)
    Оскільки окремих критеріїв для періодичних видань у нас нема, то, на жаль, діють загальні критерії. А там така вимога — щоб були публікації про сам журнал. Індексації наукометричними системами (як в енвікі) недостатньо. Може є якісь публікації про нього в інших, незалежних виданнях (скажімо, інтерв'ю з головним редактором на якусь річницю абощо)? Інший шлях - запропонувати тематичні критерії для періодичних видань (наприклад, переклавши їх з англійської), щоб вирішити питання з науковими журналами раз і назавжди. --Olvin (обговорення) 14:37, 28 липня 2016 (UTC)
Мова не про періодичні видання загалом, а про наукові періодичні видання. Критерієм науковості є, наприклад, отримання статусу «ВАКівського» видання. Слабо собі уявляю «публікації про науковий журнал в інших, незалежних виданнях». Наукові журнали слід оцінювати за їх змістом. Наприклад наявність публікацій енциклопедично значимих авторів. --Perohanych (обговорення) 16:11, 28 липня 2016 (UTC)
Навпаки, про нормальні журнали є незалежні публікації. Наприклад, статті Нейрофізіологія (журнал), Український історичний журнал, Схід (журнал), Фронтири міста і ще багато.--Brunei (обговорення) 19:31, 28 липня 2016 (UTC)

Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв[ред. код]

--Perohanych (обговорення) 16:13, 28 липня 2016 (UTC)

І чим він значимий? По критеріям значимості, будь ласка. --З повагою, TnoXX parle! 16:20, 28 липня 2016 (UTC)
Див. проект Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання. Там зокрема пишеться: Незалежно від перелічених критеріїв значимими є: … видання, що входить до списку ВАК (ДАК) фахових видань.
Для включення до списку ВАК (ДАК) фахових видань є дуже серйозні критерії.
Боюся, що поки будуть тривати дискусії стосовно прийняття Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання, з вікіпедії різні брунеї з геліксітами видалянці повичищають переважну більшість наукових часописів. --Perohanych (обговорення) 16:28, 28 липня 2016 (UTC)
Цю сторінку запропоновано включити до довідкової системи Вікіпедії як правило або настанову. Зараз усе, що написано на цій сторінці, не є чинним правилом або настановою Вікіпедії. Проект може перебувати у стадії розробки, обговорення або отримання підтримки спільноти для ухвалення, а також може бути відхилений. + попередження за різні« брунеї з геліксітами»--З повагою, TnoXX parle! 16:30, 28 липня 2016 (UTC)
Щодо "видалянства" - то після прийняття правила достатньо буде пройтися про списку журналів, затверджених ВАК і повідновлювати вилучені статті. Не бачу тут якоїсь особливої проблеми.--Piramidion 21:51, 28 липня 2016 (UTC)
  • Тут потрібно було б не не відновлення ставити, а на оскарження підсумку. Я вже висловлювався в обговоренні вилучення, додам ще, що публікації цього журналу мають доволі непогані, як для наукового журналу гуманітарного профілю, показники. [1]. Англомовні критерії, проти яких в обговоренні нашого проекту особливо ніхто не заперечував, вважають це досить серйозним показником. --yakudza 17:02, 28 липня 2016 (UTC)
    @yakudza: Можете переставити на оскарження підсумку? Я не пробував. --Perohanych (обговорення) 17:10, 28 липня 2016 (UTC)
  • Радив би учасникам обговорення оживити проект Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання та прийняти його як правило, тоді питань не виникатиме. За поточними критеріями значимості вказані журнали навряд чи пройдуть, бо немає публікацій про них, є лише цитування. Додам ще щодо конкретно цього журналу, що посилання в статті про нього не були такими, що підтверджують значимість. Жодне з них. І повторюю - замість обговорення конкретних статей, обговоріть правило — це буде набагато продуктивніше. Якщо буде консенсус - можу перекласти англомовне (якщо його ще не переклали).--Piramidion 18:07, 28 липня 2016 (UTC)
    В такого роду обговореннях радикалами часто блокуються навіть доволі помірковані пропозиції, що ускладнює досягнення консенсусу. В цій статті є одне абсолютно залізне посилання, яке відповідає ВП:КЗ http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Vdakk/index.html плюс до того в обговоренні було показано, що існують незалежні публікації про журнал, навіть у друкованому вигляді. Ось одна із цитат:

Важливою ланкою діяльності академії є також науково-дослідна робота, до головних напрямів якої належить ... 42 друкованих аркуші), науковий журнал "Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв" (випуск ...

лінк тут --yakudza 20:10, 28 липня 2016 (UTC)

Щодо google, то важко зробити якийсь висновок з неповної цитати. Щодо "залізного аргументу" - то незрозуміло, чим цей аргумент залізний - всі журнали в бібліотеці ім. В. І. Вернадського [2] є значимими автоматично? Чи всі видання, затверджені ВАК України [3], є значимими автоматично? Я можу помилятися, але моя особиста думка - ці посилання є абсолютним аргументом, який підтверджує науковість цих видань, але питання енциклопедичної значимості залишається відкритим. Знову ж таки, особисто я не проти мати у Вікіпедії статті про всі такі наукові видання, але питання значимості треба вирішити системно, щоб не було так, що для одних журналів посилання на ВАК було залізним аргументом, для інших - ні. Або якщо вже тут будемо мати прецедент, то ним надалі і користуватися й створювати статті про всі такі журнали, посилаючись на результати цього обговорення.--Piramidion 21:48, 28 липня 2016 (UTC)
Чому всі видання, затверджені ВАК України [4], не можуть бути значимими автоматично? Там тих видань всього-навсього менше ніж півтори тисячі, і ВАК ставить дуже суворі критерії для затвердження видань у списку. --Perohanych (обговорення) 05:55, 29 липня 2016 (UTC)
Невже для підтвердження значимості українського наукового журналу недостатньо, що по ньому принаймні тричі приймала позитивне рішення Президія ВАК? Яке ще потрібно більш незалежне і авторитетне джерело? При підведені підсумків адміністратор підтримала думку лише одного вікіпедиста і проігнорувала думку п'ятьох. Розумію, що важать аргументи, а не кількість. Але п'ять «проти» і лише один «за» — це також вагомий аргумент. --Perohanych (обговорення) 05:52, 29 липня 2016 (UTC)
  • Інформація із сайту ВАК:
7. Встановити такі вимоги, за умов дотримання яких періодичні друковані наукові фахові видання (далі – фахові видання) можуть бути включені до переліку наукових фахових видань, що затверджує ВАК України:
7.1. Фахове видання (журнал, збірник наукових праць) має свідоцтво про державну реєстрацію та загальнодержавну та (або) зарубіжну сферу розповсюдження засобу масової інформації.
7.2. Засновником (співзасновником) фахового видання є наукова установа, організація, вищий навчальний заклад.
7.3. Фахове видання має тематичну спрямованість з певної галузі науки в межах наукової спеціальності або групи спеціальностей з переліку наукових спеціальностей, затвердженого ВАК України за погодженням з МОН відповідно до чинного законодавства.
7.4. Наявність у складі редколегії фахового видання не менше трьох докторів наук з відповідної галузі науки – штатних працівників засновника. Редактором (головним редактором) видання є штатний працівник засновника.
7.5. Фахове видання підписується до друку за рекомендацією вченої ради наукової установи, організації, вищого навчального закладу, що його видає, про що зазначається у вихідних відомостях.
7.6. Тираж фахового видання не менше 100 примірників.
7.7. Наявність примірників фахового видання у фондах бібліотек України, визначених відповідно до наказу ВАК України від 04.04.2000 № 175 „Про затвердження Переліку установ і організацій, куди обов’язково належить надсилати наукові видання, в яких публікуються основні результати дисертаційних робіт”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2000 за № 352/4573.
7.8. Електронна копія фахового видання буде розміщена на сайті Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського НАН України у розділі “Наукова періодика України” безоплатно.
7.9. Повне дотримання вимог до редакційного оформлення фахового видання згідно з чинними державними стандартами України.

Оце й всі вимоги. По факту ледь не кожна наукова установа (інститут, факультет, університет тощо) може створити видання, яке відповідатиме цим вимогам, отримати для нього стату фахового та публікувати там статті своїх працівників, аби були їм "круті" публікації до доробку, статті своїх аспірантів, або щоб заробляти кошти, оскільки для здобуття ступеня кандидата наук треба не менше 5 публікацій за темою дослідження в тих же фахових виданнях. А кожна така публікація платна.

Є низка фіктивних видань, які корупційно реєструються, аби обслуговувати фікційні публікації та фікційні дисертаційні дослідження (не секрет, що наукові ступені в нас інколи купуються, а дисертації там ні про що, недавно був один скандал в інтернет-ЗМІ). Деякі видання існують, аби обслуговувати це все та плодити публікації для "галочки". Їх ніхто не читає навіть (тираж же від 100 штук), а тому ніхто не задаватиме зайвих запитань. В подібних виданнях публікуються ті 5 видань (бо справді серйозні журнали такого не опублікують), ступінь купується і справу зроблено.

Можна запросто натрапити на подібне видання, особливо з гуманітарного спрямування. Тому, напевно, не кожне затвердже ВАК фахове видання є цінним та значущим. Тут треба дивитися і на інші показники (організація, де це видається, цитованість видання, тираж тощо), які вікіспільноті і доведеться визначити. --Микола Мороз (обговорення) 08:06, 29 липня 2016 (UTC)

Як на мене, то в сукупності це серйозні критерії, особливо наявність у складі редколегії фахового видання не менше трьох докторів наук з відповідної галузі науки – штатних працівників засновника.
Стосовно низки фіктивних видань, назвіть хоча б два, з тих що в теперішньому переліку ВАК. --Perohanych (обговорення) 09:21, 29 липня 2016 (UTC)
Хочете сказати, що таких нема? Чи значущий той журнал, що публікував статті за тематикою дослідження куплених кандидатів та докторів наук? Не чули про скандал з одним доктором наук? Був недавно, загугліть. Там була і антинауковість, і плагіат. І плагіат з антинаукових статтей. Щоб ви не сумнівалися, зі статті у фаховому виданні. Та й ще мінімум 5 публікацій зробив сам автор дисертації. Я не буду називати ці видання, але знайдіть, де вона публікувалася, то ті видання і є проплаченими. В мережі є розлогі журналістські розслідування, з посиланнями на джерела, інтернет-ресурси тощо. Повірте, далеко не кожне фахове видання є науково цінним і тим паче значимим --Микола Мороз (обговорення) 09:42, 29 липня 2016 (UTC)
@Perohanych: Будь ласка. Ось публікація самого МОН про неякісні видання. Як мінімум два згадані досі є в списку: Актуальні проблеми економіки, Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія. Це на сайті МОН написано, що вони неякісні, і при цьому вони є в списку МОН — NickK (обг.) 10:08, 29 липня 2016 (UTC)
Порівнювати якісне із значимим, все одно що тепле із яскравим. --Perohanych (обговорення) 20:37, 31 липня 2016 (UTC)
  • Piramidion. Ви кажете: ці посилання є абсолютним аргументом, який підтверджує науковість цих видань. Вимушений повторити свій коментар трирічної давнини:
« З українською науковою періодикою купа проблем. З одного боку, вона не відома за межами України й Росії. З іншого, її часто-густо не читають самі українські науковці. Чому не читають? Бо там публікуються статті "для звітів", для захисту дисертацій, для висловлення необгрунтованих думок. Гарно, якщо фаховий журнал рецензується. Але поки для України це виключення. В наших журналах можна зустріти плагіат та псевдонауку. Можна опублікувати у якомусь "Віснику Запорізької інженерної академії" статтю, де називати теорію відносності псевдонауковою, а "ефіродинаміку" - наукою. Певен, що прийде час і нашого варіанту російського "Корчеватєля". Тому варто обмежити рекламу видань, які, чесно кажучи, не зовсім наукові.

Проблема має ще один бік для самої Вікі. Якщо буде написано, що ці сумнівні джерела можна вважати науковими, то нам буде легко довести все, що завгодно, оскільки ці видання не сильно перебірливі у публікаціях. Завтра в інших статтях Вікі нам будуть доводити, що існує левітація, телегонія, переселення душ - і все, що завгодно. З акуратними посиланнями на неякісні статті у наших же фахових виданнях. З повагою, --Brunei (обговорення) 09:52, 17 травня 2013 (UTC)

 »

--Brunei (обговорення) 13:23, 29 липня 2016 (UTC)

Вибачте але ці суб'єктивні емоційні аргументи мають дуже мало стосунку до критеріїв значимості. Тому що знову йде обговорення "добрий чи поганий" замість "значимий - незначимий". Як видно із наведених лінків, це видання цитується, тобто його читають (ну настільки читають, наскільки взагалі читають україномовні наукові публікації гуманітарного напрямку і 3-5-10 посилань на подібні статті - це досить добре). Загалом, така ж сама тенденція і для англомовних подібних публікацій (звичайно з врахуванням поширення обох мов), їх цитують набагато менше, ніж природничі. В англійських критеріях значимості для наукових видань en:Wikipedia:Notability_(academic_journals) обговорюється, що для гуманітарних видань потірбно більш ретельно проводити аналіз і особливу увагу необхідно звертати на бібліотечні описи. У нашому випадку, ми маємо значну кількість посилань у гугл-букс, наявність журналу та його опису в бібліотечних колекціях, індексування в базах та ін. Тобто є чітке попадання в кретерії значимості, в тому числі в загальні критерії, і нема необхідності проводити оригінальне дослідження, щоб написати статтю. --yakudza 15:37, 29 липня 2016 (UTC)
Вибачте, але це не суб'єктивні емоційні аргументи, а реальні перспективи Вікіпедії, якщо будуть прийняті КЗ за списком ВАК. Це була відповідь користувачу Piramidion на тезу про офіційну науковість, а не про значимість цієї конкретної статті. Будьте уважні, будь-ласка. Якщо ж про цей журнал є численні незалежні сутнісні описи в джерелах, то стаття має бути.--Brunei (обговорення) 09:14, 1 серпня 2016 (UTC)
Так, я ще раніше перечитав коментарі і на СО Helixitta уточнив, що ці посилання є аргументом, який підтверджує офіційну науковість, але те, що офіційне, як відомо, далеко не завжди є дійсним чи правдивим. Та й Микола Мороз висловив приблизно те ж, що й Ви. Але за повторення цитати дякую, бо не всі ладні ритися в архівах обговорень, як це іноді роблю я Face-smile.svg--Piramidion 13:33, 29 липня 2016 (UTC)
Brunei Видання не читають, бо немає популяризації. А ви прибираєте останню можливість для цього. Дніпровська центральна бібліотека і напевно і всі 29 філіалів у минулому півріччі не підписало жодного фахового видання. А минулого року у першому півріччі - навіть "Всесвіт" не виписали і зараз здається також, а унікальні в масштабах СРСР випуски радянських часів списали в абсолютно всіх бібліотеках міста, гадаючи, що вони стопудово зберігаються у сусіда, - то що в майбутнього і про нього статтю вилучимо. А знаєте ЛНВ - зараз взагалі не читають, бо нема де взяти ... Натомість радянський ширпотреп мільйонними тиражами пилиться на полицях, лише тому, що видані у вигляді книги, а не як періодика. Родоначальник сатиричної укрліт-ри Руданський - не мав жодного книжного видання, родоначальник української фантастики Бережний мав схожі проблеми - не мав жодного книжкого видання у росперекладі.
у вас є сумніви, що левітація, телепатія, телекінез та переселення душ існують? На це є маса зафіксованих фактів по перших трьох та маса беззаперечних непрямих доказів по останньому. --Yasnodark (обговорення) 13:40, 29 липня 2016 (UTC)
Вибачте за відвертість, але після Вашого останнього абзацу Ваші аргументи стосовно фаховості/науковості ніхто серйозно сприймати не буде. Це просто констатація факту, без емоцій чи чогось подібного.--Piramidion 14:04, 29 липня 2016 (UTC)
У третьому рейху, США та СРСР, що детально займалися цими питаннями, були іншої думки. У всіх провідних країнах екстрасенсів залучають до розслідувань злочинів. В СРСР був проведений експеремент, коли вірменський телепат називав точно загадані космонавтом на орбіті цифри та фрази. Єдине явище, підтвердження якого ще немає - це телепортація людини, хоча Урі Геллер, що він здійснив подібну подорож. Був також засекречений "Філадельфійський експеримент". Проте 2 роки тому вчені офіційно телепортували частинку. А з рошифровкою геному та з появою 3Д принтера, я гадаю - телепортація не за горами. --Yasnodark (обговорення) 15:40, 29 липня 2016 (UTC)
Вони безумовно існують як інформаційні приводи. Але внесення відомостей про них з деяких паранаукових українських (та й з російських з індійськими) журналів буде неповагою до енциклопедії, якою б аматорською вона не була.--Brunei (обговорення) 15:12, 29 липня 2016 (UTC)
Неповагою буде саме невнесення - проте ви можете зробити пропозиції щодо встановлення вимог - про відповідні коментарі у статті про пануючі погляди на актуальність та науковість конкретної теорії чи видання. Наприклад у часи Юрія Дрогобича та його більш знаного та більш сміливого послідовника Коперника їх геліоцентричну концепцію вважали такою самою несусвітньою єрессю, як ви зараз - телепатію чи левітацію. А безсумнівно авторитетною була панівна геоцентрична концепція Птолемея. Проте не це не заважала Землі обертатися навколо Сонця, хоча противники доречної концепції так само ревно винущували усі згадки про неї та її прибічників. Так само як ви? Цікава паралель... --Yasnodark (обговорення) 15:40, 29 липня 2016 (UTC)
Часи Дрогобича давно пройшли. Ви вірно сказали: зараз прочитали геном людини. Це було відкриття, засноване на всій попередній науковій картині світу. Як і квантова телепортація, де нема телепортації об'єктів, а лише інформація про неї. Тому давайте й далі спиратися на наукові знання, а не на вигадки фантазерів або імітаторів наукової діяльності. Якщо ж раптом хтось з фантазерів щось вгадає, то пізніше йому дістанеться частина визнання і згадка у Вікіпедії. ;-)--Brunei (обговорення) 15:51, 29 липня 2016 (UTC)

Вище Yakudza показав, що у нашому випадку, ми маємо значну кількість посилань у гугл-букс, наявність журналу та його опису в бібліотечних колекціях, індексування в базах та ін. Тобто є чітке попадання в кретерії значимості, в тому числі в загальні критерії.

Отже пропоную статтю відновити. --Perohanych (обговорення) 09:34, 1 серпня 2016 (UTC)

Якщо посилання в Google Books ще можна вважати ознакою значимості (хоча там 2—3 згадки про журнал по рядку кожна, решта є цитуваннями), як саме наявність журналу в бібліотечних колекціях може бути ознакою значимості? Тут скоріше його відсутність майже гарантує незначимість, але той факт, що журнал потрапляє до бібліотек, не означає, що він значимий. Наприклад, журнал «Абетка-каталог листоноші» теж є в бібліотеках, але це не означає, що він значимий — NickK (обг.) 09:50, 1 серпня 2016 (UTC)
Я мав на увазі, що він представлений в колекції НБУВ у електронному вигляді, а також наведено його опис. Це є нормальне вторинне, незалежне від журналу АД. Крім того, в цю базу проводиться відбір, а не автоматичне додавання. --yakudza 15:50, 1 серпня 2016 (UTC)
Перепрошую, а які критерії того відбору і чи є докази, що він дійсно відбувається?--Brunei (обговорення) 16:03, 1 серпня 2016 (UTC)
Науковці, особливо молоді, не можуть нейтрально відноситися до доробку інших науковців, чи навіть до внеску до світової науки інших, не їхніх, галузей науки :) Через те й у них упереджене відношення до «нерідних» наукових видань, і навіть до такої наукової установи, як Національна бібліотека імені Вернадського. --Perohanych (обговорення) 17:09, 1 серпня 2016 (UTC)
Брехня, ad hominem і натяк на порушення ВП:НО в одному коментарі. Я навів Вам вище 3 «нерідних видання». Ви обираєте те, що Вам приємно. Більш того, у списку українських журналів Web of Science Masterlist лише 3 журнали мені «рідні», а інші ні, тим не менш я працюю над тим, щоб всі вони були представлені у Вікіпедії. Я би просив від Вас вибачень, але Ви не перепрошуєте ніколи, то марно.--Brunei (обговорення) 17:30, 1 серпня 2016 (UTC)
Не називав нікого конкретно. Просто міркував, щоб зрозуміти мотивацію такої активної і агресивної діяльності по видаленню доробку інших, по демотивуванню редакторів. Такої недовіри до досвідченіших у Вікіпедії колег і нехтування їх думки.
Якщо зачепило, значить потрапив.
А вибачатися мають ті хто поставив статтю на видалення і видалив статтю, проігнорувавши приведені аргументи. --Perohanych (обговорення) 18:44, 1 серпня 2016 (UTC)
А, то перепрошую, невірно Вас зрозумів. Ну, якщо з сутнісних аргументів у Вас лише «Значимо, бо я читав», «бачив у каталозі бібліотеки» та «існувало у списку разом зі статтями про ефіродинаміку та лептонного бога», то ці «аргументи» ми вже обговорили дотично до цієї статті.
А раз уже сутнісна дискусія завершена, тоді й я можу дозволити собі міркування, щоб щось зрозуміти з мотивацією. Схоже, що існують у нас в Україні люди, ймовірно, промосковські ренегати, які привласнюють колективне майно, погрожують жінкам, пишуть статті на волонтерському проекті за гроші, а самі являють собою моральну копію їхніх побратимів Кириленків: як тільки їх ловлять на гарячому, співають пісень про переслідування патріотів і намагаються очорнити опонентів. Саме такі люди створюють часто-густо недолугі статті, щоб на їх тлі платні замовлення виглядали не так випукло та й помітно. Перепрошую за ліричний відступ.--Brunei (обговорення) 12:26, 2 серпня 2016 (UTC)
Про це можна судити хоча б із систематизації матеріалів на сайті НБУВ. Також знайшов ось такий документ http://nbuv.gov.ua/node/927 --yakudza 16:32, 1 серпня 2016 (UTC)
Можливо хтось не в курсі, але видавці фахового видання зобов'язані виконати розсилку кількох примірників по затвердженому списку бібліотек, в тому числі і НБУВ, а самі бібліотеки зобов'язані їх прийняти та зберігати. І це стосується всіх фахових видань, такий закон. Так само і неякісні журнали туди потрапляють на рівні з іншими, якісними виданнями, лише тому, що колись їх внесли до списку фахових видань. Тому наявність видання в тій чи іншій бібліотеці взагалі не визначає ні значимості, ні якості. Точніше все ж визначає, але не краще за місце в списку ВАК фахових видань. Давайте тут не сперечатися стосовно конкретно цього видання, оскільки тут може мати місце конфлікт інтересів. Можливо хтось з вікіпедистів колись писав статті в той журнал чи працює в інституції, близькій до видання цього журналу. Ніхто не каже, чи є значимим це видання чи не є. Проблема в тому, що нема чітких критеріїв, аби ми змогли це визначити. А стаття, яку вилучили, й справді була не досить інформативною. Можливо її варто було б спочатку доопрацювати, але все ж... Просто такою аргументацієї щодо значимості статті ми створюємо прецедент. Якщо казати, що стаття має бути, бо видання є ВАКівським, то давайте створимо ще тисячу (якщо не більше) статтей в один абзац про всі ВАКівські видання (таких більше 1400). Пропозиція наступна: наша спільнота має напрацювати та обговорити критерії енциклопедичної значимості для наукових видань, оскільки наявні пропозиції не є достатньо добрими та й широко вони не обговорювалися: Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання. Адже існує багато виключень, коли видання можна вважати значимим. Тому критерії мають існувати, чіткі, але при цьому гнучкими. Про це напишу нижче--Микола Мороз (обговорення) 07:43, 2 серпня 2016 (UTC)
Наведу приклад. Ось журнал "У світі математики" публікує наукові та науково-популярні статті з елементарної математики та "серйозної" для школярів та студентів молодших курсів. В нього нема електронної версії, він є в бібліотеках а також його можна передплатити. Нині його читає значна кількість учнів, які займаються олімпіадами, в МАН, продовжують його читати, ставши студентами, багато вчителів зі шкіл з фіз-мат профілем також його виписують (кажу це з власного досвіду). Випускає його КНУ імені Тараса Шевченка. Там окрім статтей публікуються матеріали шкільних та студентських олімпіад, турнірів, конкурсів. Але за запропонованими критеріями як наукове видання (науково-популярне видання) його значимість може піддатися сумніву за кількома критеріями, зокрема тому, що журнал не є в списку ВАК (а його там і не може бути в силу різних причин). Може хтось скаже, що хай цей журнал проходить як просто періодичне видання, але хочеться, щоб його все ж розуміли як науковий чи науково-популярний. В свою чергу він набагато важливіший за багато ВАКівських видань, оскільки видається вже більше 20 років і на ньому виховалося не одне покоління переможців олімпіад, студентів та майбутніх (нині дійсних) науковців, має величезну суспільну цінність. Інший приклад. Фіз-мат факультет НПУ імені М.П.Драгоманова видає збірник "Студентські фізико-математичні етюди". Це вже наукове видання, де публікуються наукові здобутки студентів факультету. Як наукове видання воно не проходить більшість запропонованих критеріїв. Але знову ж таки, лише формально. Хоча там публікуються роботи студентів, які з року в рік стаються призерами та переможцями конкурсу студентських наукових робіт з математики серед студентів всіх ВНЗ країни (класичних, технічних, педагогічних та інших). Там публікуються матеріали всеукраїнської студентської олімпіади з математики серед студентів педагогічних ВНЗ, що теж не мало важливо для галузі (це єдине видання, де публікуються ці матеріали). При цьому майже всі видання присутні в електронному вигляді на сайті факультету. Тим паче, що це те видання, де студенти можуть опублікувати свої перші наукові результати. Хіба це видання не є значимим для Вікіпедії? Це можна обговорити. Для цього і треба мати хороші критерії значимості наукових видань, які передбачатимуть значимість наукових видань різних типів, зокрема й науково-популярних. Пропоную відкрити відповідне обговорення в розділі Вікіпедія:Кнайпа (політики) --Микола Мороз (обговорення) 08:23, 2 серпня 2016 (UTC)
Можна використати загальні критерії ВП:КЗ, цей проходить [5] [6]--yakudza 19:03, 2 серпня 2016 (UTC)
А як щодо другого прикладу? Це тонке запитання, критерії необхідні, оскільки є багато видань, з якими ситуація не така проста. --Микола Мороз (обговорення) 19:29, 2 серпня 2016 (UTC)
Друге, скоріш за все, не значимо [7], лише короткі згадки в АД. --yakudza 19:54, 2 серпня 2016 (UTC)
Важливо якими критеріями Ви послуговувалися. Оскільки має місце "скоріш за все", то ситуація 50 на 50. Є аргументи як за, так і проти. Тут не посперечаєшся. Хоча дане видання містить також роботи студентів, які стали переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з математики. Можливо воно науково не значиме (хоча теж затверджується Вченою радою, та й редколегія солідна), але гадаю, що значиме загалом, як літературні альманахи, де друкуються молоді автори. Тим паче подібних студентських видань в галузі дуже мало. Цим взагалі мало займаються. На цьому прикладі мені легше демострувати думки, та й знайомий я з ним більше за інші. Це ніяким чином не додає йому об'єктивної значимості. Для цього мають бути критерії. Наукові видання можуть бути значимими з різних причин, зокрема залежно від галузі. Для цього все ж бажано визначити хороші критерії. Пропоную це обговорити у відповідному обговоренні в Кнайпі --Микола Мороз (обговорення) 20:43, 2 серпня 2016 (UTC)

Конфедерація вільних профспілок України[ред. код]


Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 07:12, 6 серпня 2016 (UTC)

@МихайлоРомась: для цього необхідно отримати лист-дозвіл. Див. ВП:ДОЗ --Максим Підліснюк (обговорення) 15:41, 6 серпня 2016 (UTC)

Филипчук Михайло Андрійович[ред. код]

--Ярослав Даниленко (обговорення) 18:31, 1 серпня 2016 (UTC)

Інформація у соцмережі також захищена авторським правом. --Максим Підліснюк (обговорення) 15:40, 6 серпня 2016 (UTC)

Категорія:Борці за незалежність України[ред. код]

--yakudza 20:56, 2 серпня 2016 (UTC)

YesТак Зроблено --Олег (обговорення) 07:07, 11 серпня 2016 (UTC)

Кадрове агентство «Пелех»[ред. код]

--Piramidion 11:42, 10 серпня 2016 (UTC)

Ihor.design Ми можежемо надати офіційні документи, що є первинними джерелами, в яких зазначено наші ексклюзивні права на ці програми. Згідно з правилами значимості для організацій, наші посилання підходять, вони є не рекламного характеру, згадані ми з нейтральної точки зору і не лише побіжні, наприклад, інтерв’ю нашого деректора журналу "Фокус" не можна назвати побіжною згадкою. Ми - кадрове агентство, а не рекламне, щоб про кожне наше досягнення згадувалось в пресі.

  • Проти відновлення, ця компанія поки що навіть не наближається до критеріїв значимості комерційних організацій. Щоб комерційна організація була значимою, потрібно, щоб її діяльність була широко висвітлена в спеціалізованих виданнях або згадуватись у чомусь подібному до біржових індексів, або аналітичні огляди її діяльності. В окремих випадках може бути якась скандальна відомість, але теж не завжди. Загалом, для компанії, яка складається із декількох десятків співробітників, нема шансів потрапити у Вікіпедію, хіба що вона виробляє якийсь унікальний загальновідомий продукт. --yakudza 16:11, 11 серпня 2016 (UTC)


Ihor.design А де в правилах значимості зазначено, що має бути висвітлена діяльність в спеціалізованих виданнях? І назвіть, будь ласка, спеціалізовані видання щодо працевлаштування? Ми - єдині в Україні, які маємо ексклюзивні права на програму Work and study і співпрацюємо з Gi Group,і на СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ САЙТІ zarobitchany.org ми займаємо перше місце в рейтингу, що в нашій галузі багато що говорить. І взагалі для чого тоді рубрика "Підприємства України"?

  • IMHO, якщо якась маловідома українська фірма є ексклюзивним агентом якоїсь відомої міжнародної компанії в Україні, то треба не створювати нову статтю про цю маленьку фірму, а просто додати абзац про неї в статтю про ту міжнародну компанію. --Djadjko (обговорення) 00:38, 18 серпня 2016 (UTC)

Категорія:Сполучені Штати Америки[ред. код]

--Djadjko (обговорення) 00:29, 18 серпня 2016 (UTC)