Перейти до вмісту

Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Давидівська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

старий адмін.-тер. устрій

Список пам'яток
Львівський район
Давидівська територіальна громада
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
46-236-0013 Костел Святого Станіслава (мур.)[К 1]
Q122727558
1600 село Давидів вул. Героїв Крут 49.743528 24.14184549°44′37″ пн. ш. 24°08′31″ сх. д. / 49.743528, 24.141845 (G) 472 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0014 Садибний будинок (мур.)
Q122412057
поч. XIX ст. село Давидів 49.743535 24.14906049°44′37″ пн. ш. 24°08′57″ сх. д. / 49.743535, 24.149060 (G) 1395 А-нац[2]
46-236-0059 Церква Різдва Пресвятої Богородиці / святого Дмитрія (мур.)
Q122452901
XVI—XIX ст. село Давидів вул. Сонячна 49.745861 24.14008049°44′45″ пн. ш. 24°08′24″ сх. д. / 49.745861, 24.140080 (G) 423/1-М А-місц
46-236-0060 Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці / святого Дмитрія (дер.)
Q122239445
XVI—XIX ст. село Давидів вул. Сонячна 49.745809 24.13989249°44′45″ пн. ш. 24°08′24″ сх. д. / 49.745809, 24.139892 (G) 423/2-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-236-0088 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор Б. Романець, архітектор І. Тимчишин; бронза)
Q122725018
1989 село Давидів вул. Галицька (біля школи) 49.750249 24.13931349°45′01″ пн. ш. 24°08′22″ сх. д. / 49.750249, 24.139313 (G) 1653 М-місц[3]
46-236-0126 Поселення Давидів-1
Q135958355
зубрицька культура (І—ІІ ст.) село Давидів 300 м на північний схід від с. Давидів, 50 м на північ від залізничної колії, безпосередньо на захід від території ШРБУ і на північ від штучного ставу Х-щв[4]
46-236-0002 Церква Здвиження (дер.)
Q122580599
1751 село Будьків біля цвинтаря 49.680181 24.18717449°40′49″ пн. ш. 24°11′14″ сх. д. / 49.680181, 24.187174 (G) 464/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0003 Дзвіниця церкви Здвиження (дер.)
Q122239438
1781 село Будьків 49.680066 24.18702449°40′48″ пн. ш. 24°11′13″ сх. д. / 49.680066, 24.187024 (G) 464/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0122 Поселення Виннички-1
Q135958356
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Виннички на південній околиці с. Виннички, 50 м на південний схід від великого ставу, 150 м від крайніх садиб с. Виннички та 200 м на північ від хутора Людвин Х-щв[4]
46-236-0112 Багатошарове поселення Виннички-2
Q135958357
енеоліт—доба бронзи (кін. III — I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Виннички на східній околиці хутору Людвини, 0,6 км на північний захід від с. Гончари, 0,3 км на захід від автодороги Гончари—Виннички, на першій надзаплавній терасі р. Кабарівки Х-щв[4]
46-236-0005 Церква Святого Миколи (дер.)
Q122580600
1729 село Відники в центрі села 49.700802 24.23748149°42′03″ пн. ш. 24°14′15″ сх. д. / 49.700802, 24.237481 (G) 466/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0006 Дзвіниця церкви Святого Миколи (дер.)
Q122239440
I пол. XVIII ст. село Відники 49.700878 24.23721949°42′03″ пн. ш. 24°14′14″ сх. д. / 49.700878, 24.237219 (G) 466/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0158 Поселення липицької культури I—II ст. село Відники 0,5 км на північ від села, зліва дороги Відники—Коцурів Х-місц[5]
46-236-0057 Церква Святого Дмитрія (мур.)
Q122239176
1829 (1827) село Городиславичі біля цвинтаря 49.750343 24.28963449°45′01″ пн. ш. 24°17′23″ сх. д. / 49.750343, 24.289634 (G) 1941-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-236-0011 Церква Святого Юрія (дер.)
Q122580604
1781 село Гринів біля цвинтаря 49.692762 24.27120849°41′34″ пн. ш. 24°16′16″ сх. д. / 49.692762, 24.271208 (G) 1394/1 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0012 Дзвіниця церкви Святого Юрія (дер.)
Q122239443
1782 село Гринів 49.692894 24.27126149°41′34″ пн. ш. 24°16′17″ сх. д. / 49.692894, 24.271261 (G) 1394/2 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0085 Пам'ятник І. Я. Франку, українському письменнику і вченому (скульптор Я. Чайка; мармурова крихта, бетон)
Q122727569
1970 село Гринів парк 49.695652 24.27169649°41′44″ пн. ш. 24°16′18″ сх. д. / 49.695652, 24.271696 (G) 686 М-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0159 Могильник ґрунтовий — місце захоронення племен пшеворської і липицької культур I—II ст. село Гринів урочище Могила Х-місц[5]
46-236-0160 Поселення черняхівської культури III ст. село Гринів урочище Криве, 500 м на північ від гори Хом, вигин берега болота Х-місц[3]
46-236-0161 Двошарове поселення I—II ст., XII—XIII ст. село Гринів урочище Макітра, західна околиця села Х-місц[6]
46-236-0015 Церква Святого Михаїла (дер.)
Q122580605
1765 село Дмитровичі 49.767240 24.19334849°46′02″ пн. ш. 24°11′36″ сх. д. / 49.767240, 24.193348 (G) 1396/1 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0016 Дзвіниця церкви Святого Михаїла (дер.)
Q122239446
1765 село Дмитровичі 49.767209 24.19305949°46′02″ пн. ш. 24°11′35″ сх. д. / 49.767209, 24.193059 (G) 1396/2 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0083 Пам'ятник на честь 900-річчя давньоруського міста Звенигорода (скульптори Б. Романець, Ю. Савко, архітектор І. Тимчишин; залізобетон, мармурова крихта)
Q122279627
1087—1086; 1987 село Звенигород біля музею 49.734386 24.24707849°44′04″ пн. ш. 24°14′49″ сх. д. / 49.734386, 24.247078 (G) 1651 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0089 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор В. Одрехівський; мармурова крихта)
Q122279634
1987 село Звенигород парк 49.734133 24.24774449°44′03″ пн. ш. 24°14′52″ сх. д. / 49.734133, 24.247744 (G) 687 М-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0099 Городище літописного міста Звенигорода
Q122523400
X—XII ст. село Звенигород 49.732358 24.24429449°43′56″ пн. ш. 24°14′39″ сх. д. / 49.732358, 24.244294 (G) 130021-Н Х-нац[7]
46-236-0102 Окольний город
Q135958358
княжа доба (XI—XIII ст.), пізнє середньовіччя (XIV—XVI ст.), нова доба (XVII—XVIII ст.) село Звенигород західний пригород, урочище Загородище 7601-Лв Х-місц[8]
46-236-0103 Окольний город
Q135958359
княжа доба (XI—XIII ст.), пізнє середньовіччя (XIV—XVI ст.), нова доба (XVII—XVIII ст.) село Звенигород північно-східний пригород, урочище За Хмільником / На Греблі 7602-Лв Х-місц[8]
46-236-0149 Стійбище доби пізнього палеоліту 40—12 тис. р. до н. е. село Звенигород урочище Великий Х-місц[5]
46-236-0150 Селище XI—XIII ст. село Звенигород урочище Острови, 2 км на південний схід Х-місц[5]
46-236-0151 Поселення двошарове: племен ранньоскіфського часу, передмістя давньоруського літописного Звенигорода село Звенигород урочище Загородище Х-місц[5]
46-236-0152 Могильник ґрунтовий — місце захоронення племен культури пізньострічкової розписної кераміки, племен культури шнурової кераміки, племен комарівської культури, племен пшеворської культури, племен липицької культури, кладовище давньоруське III—II тис. до н. е., I—III ст., X—XII ст. село Звенигород урочище Гоєва Гора Х-місц[5]
46-236-0153 Давньоруський посад літописного міста Звенигород XI—XIII ст. село Звенигород урочище За Хмільником Х-місцріш 278
46-236-0154 Поселення висоцької культури VIII ст. до н. е. село Звенигород урочище Острів, 700 м від південно-східної околиці села, підніжжя горба серед болота, правий берег р. Коцурівка Х-місц[3]
46-236-0019 Церква Симеона Стовпника (дер.)
Q122580608
1729 село Коцурів в центрі села 49.713662 24.29152849°42′49″ пн. ш. 24°17′30″ сх. д. / 49.713662, 24.291528 (G) 474/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0020 Дзвіниця церкви Симеона Стовпника (дер.)
Q122239450
XVIII ст. село Коцурів 49.713686 24.29127649°42′49″ пн. ш. 24°17′29″ сх. д. / 49.713686, 24.291276 (G) 474/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0116 Двошарове поселення Коцурів-1
Q135958360
райковецька культура (VIII—IX ст. н. е.), Х—ХІІІ ст. село Коцурів 200 м на північ від крайніх садиб північно-західної околиці с. Коцурів, 180 м на північний схід від колишнього колгоспного двору Х-щв[4]
46-236-0117 Багатошарове поселення Кротошин-1
Q135958361
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.); черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Кротошин 250 м на південний схід від південної околиці села, 350 м на схід від колишньої контори колгоспу, на правому березі потічка — лівої притоки річки Зубри, при витоках невеликого джерела на висоті 4—5 м над рівнем потоку Х-щв[4]
46-236-0118 Поселення Кротошин-2
Q135958362
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Кротошин 0,7 км в напрямку на північний захід від крайніх садиб південно-західної околиці села під високовольтною лінією електропередач, на високій терасі лівого берега р. Зубри на висоті 7—-8 м над рівнем потоку Х-щв[4]
46-236-0163 Поселення пшеворської культури та давньоруського часу I ст. до н. е., X—XI ст. село Пасіки-Зубрицькі 50 м на схід від села, в урочищі Над Млаками Х-місц[9]
46-236-0108 Поселення Підсоснів-1
Q135958363
пізньоримський час (II—IV ст.) село Підсоснів на східній околиці села, на віддалі 1,0 м схід від дороги Миколаїв—Під'ярків, вздовж пологого південного схилу гряди у витоках невеликого потічка — правого притоку р. Млинівки Х-щв[4]
46-236-0110 Поселення Ширець-1
Q135958364
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Підсоснів 700 м на північний схід від північної околиці міста, 500 м на захід від дороги Щирець—Пустомити, на пологому південно-західному схилі у витоках безіменного потічка Х-щв[4]
46-236-0145 Поселення Соснівка-1
Q135958365
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Соснівка 0,4 км на північний захід від північної околиці села Соснівка; на схід від об'їзної автодороги навколо м. Львів Х-щв[4]
46-236-0121 Поселення Соснівка-2
Q135958366
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Соснівка на південно-західній околиці села, серед садибної забудови, 180 м в напрямку на південний схід від кільцевої автодороги навколо Львова, вздовж верхньої та середньої частини першої надзаплавної тераси правого берега потічка — правої притоки р. Маруньки Х-щв[4]
46-236-0041 Церква Святого Івана Хрестителя (дер.)
Q122580617
1742 село Старе Село 49.719222 24.17360749°43′09″ пн. ш. 24°10′25″ сх. д. / 49.719222, 24.173607 (G) 485/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0042 Дзвіниця церкви Святого Івана Хрестителя (дер.)
Q122239457
1742 село Старе Село 49.719326 24.17376849°43′010″ пн. ш. 24°10′26″ сх. д. / 49.719326, 24.173768 (G) 485/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0043 Замок (мур.)
Q2411826
1584—1654 село Старе Село 49.701652 24.19353649°42′06″ пн. ш. 24°11′37″ сх. д. / 49.701652, 24.193536 (G) 486/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0106 Пам'ятний знак радянським воїнам (скульптор П. Ф. Штаєр, архітектор В. П. Ропецький; скульптура — залізобетон, мармурова крихта)
Q135958367
1941—1945; 1986 село Старе Село І-місц[9]
46-236-0044 Церква Стрітення Господнього (дер.)
Q122727563
1757 село Черепин 49.718448 24.15160849°43′06″ пн. ш. 24°09′06″ сх. д. / 49.718448, 24.151608 (G) 487/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0045 Дзвіниця церкви Стрітення Господнього (дер.)
Q122239458
1760 село Черепин 49.718601 24.15142049°43′07″ пн. ш. 24°09′05″ сх. д. / 49.718601, 24.151420 (G) 487/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0162 Поселення багатошарове: племен висоцької культури, скіфських племен, липицької і черняхівської культур, давньоруського поселення VIII—V ст. до н. е., I—II ст., XII—XIII ст. село Черепин урочище Під Говдою Х-місц[5]
46-236-0146 Багатошарове поселення Черепин-1
Q135958368
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), черняхівська культура (II—IV ст.), ХІІ—ХІІІ ст. село Черепин на південно-західній околиці села Черепин, 90 м на захід від крайніх південних садиб села, 350 м на південний захід від розташованої в центрі села церкви Х-щв[4]
46-236-0046 Костел Святого Миколи (мур.)
Q122580618
поч. XV ст. — 1774 село Чишки 49.797839 24.17553349°47′52″ пн. ш. 24°10′32″ сх. д. / 49.797839, 24.175533 (G) 1401/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0047 Дзвіниця костелу Святого Миколи (мур.)
Q122239459
XIX ст. село Чишки 49.797611 24.17561449°47′51″ пн. ш. 24°10′32″ сх. д. / 49.797611, 24.175614 (G) 1401/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0081 Пам'ятник на честь скасування панщини (бетон)
Q122296925
1848; поч. XX ст. село Шоломинь центр села 49.740543 24.19074149°44′26″ пн. ш. 24°11′27″ сх. д. / 49.740543, 24.190741 (G) 1649 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0096 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (бронза, лабрадорит)
Q122725019
1989 село Шоломинь центр села 49.740585 24.19060749°44′26″ пн. ш. 24°11′26″ сх. д. / 49.740585, 24.190607 (G) 1659 М-місц[3]
завантажити ще фото
46-236-0155 Селище і монастирище XI—XIII ст. село Шоломинь урочище За Монастир Х-місц[5]
46-236-0156 Могильник курганний (3) час невстановлений село Шоломинь урочище Зруб Х-місц[5]
46-236-0157 Поселення висоцької культури IX—VIII ст. до н. е. село Шоломинь підніжжя висоти Гудзова гора, на присадибних ділянках; через поселення проходить дорога Х-місц[5]
46-236-0147 Двошарове поселення Шоломинь-1
Q135958369
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Шоломинь на східній околиці с. Шоломинь, на південь від автодороги Шоломинь—Звенигород та на схід від старого колгоспного саду, 400 м на північний схід від церкви Х-щв[4]
46-236-0109 Місцезнаходження Шоломинь-2
Q135958370
княжа доба (ХІІ—ХІІІ ст.) село Шоломинь на північно-східній околиці села на віддалі 100 м від крайніх садиб, 200 м на південь від старої церкви, вздовж північного підніжжя високої гряди на якій розташоване монастирище давньоруського часу Х-щв[4]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Давидівська громада

Взято з

[ред. код]

Коментарі

[ред. код]
  1. сучасна церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ

Примітки

[ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р Постанова Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963
  2. а б в г д Постанова Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979
  3. а б в г д е Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249
  4. а б в г д е ж и к л м н п Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
  5. а б в г д е ж и к л м н Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
  6. Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
  8. а б Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 15 серпня 2024 року № 569 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  9. а б Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 28.10.1987 № 450

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

[ред. код]
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше