Перейти до вмісту

Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Жовківська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

старий адмін.-тер. устрій

Список пам'яток
Львівський район
Жовківська територіальна громада
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
46-227-0082 Вілла (мур.)
Q122244368
1893 Жовква
Бандери 01
вул. Степана Бандери (Звіринецька), 1
715-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0083 Вілла (мур.)
Q122247375
XIX ст. Жовква
Бандери 13
вул. Степана Бандери (Звіринецька), 13[К 1]
50.053166 23.97034950°03′11″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 50.053166, 23.970349 (G) 716-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0009 Василіянський монастир (мур.)
Q122727533
XVII—XIX ст. Жовква
Василіянська
вул. Василіянська
50.057011 23.96942150°03′25″ пн. ш. 23°58′010″ сх. д. / 50.057011, 23.969421 (G) 388/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0010 Церква Святої Параскеви (Святої Трійці) (мур.)
Q120862755
1612—1905 Жовква
Василіянська
вул. Василіянська
50.057015 23.96995850°03′25″ пн. ш. 23°58′12″ сх. д. / 50.057015, 23.969958 (G) 388/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0011 Корпус келій (мур.)
Q122279509
1782 Жовква
Василіянська
вул. Василіянська
50.057111 23.96890950°03′26″ пн. ш. 23°58′08″ сх. д. / 50.057111, 23.968909 (G) 388/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0012 Дзвіниця (мур.)
Q122239319
1770 Жовква
Василіянська
вул. Василіянська
50.056941 23.96947250°03′25″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 50.056941, 23.969472 (G) 388/3 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0076 Монастирські приміщення о.о. василіян (мур.)
Q122329718
1780—1790 Жовква
Василіянська 4
вул. Василіанська, 4/6
50.057163 23.96923650°03′26″ пн. ш. 23°58′09″ сх. д. / 50.057163, 23.969236 (G) 711-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0077 Монастирська друкарня
Q122329717
1895–1890 Жовква
Василіянська 8
вул. Василіанська, 8
50.057488 23.96898250°03′27″ пн. ш. 23°58′08″ сх. д. / 50.057488, 23.968982 (G) 712–М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0027 Ратуша (мур.)
Q16595226
XIX ст. Жовква
Вічева 01
Вічева пл., 1
50.055546 23.96872750°03′20″ пн. ш. 23°58′07″ сх. д. / 50.055546, 23.968727 (G) 1378/0 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0001 Замок Жолкевських (мур.)
Q2425762
1594—1606 Жовква
Вічева 02
Вічева пл., 2
50.054425 23.96887450°03′16″ пн. ш. 23°58′08″ сх. д. / 50.054425, 23.968874 (G) 385/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0146 Художньо-меморіальна таблиця Б. Хмельницькому (скульптор Я. Скакун, бронза)
Q122727543
1995 Жовква
Вічева
Вічева пл., на вежі замку
50.054609 23.96994250°03′17″ пн. ш. 23°58′12″ сх. д. / 50.054609, 23.969942 (G) 1530 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0002 Костел Святого Лаврентія (мур.)
Q122727531
1620 Жовква
Вічева
Вічева пл.
50.056085 23.96953950°03′22″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 50.056085, 23.969539 (G) 386/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0003 Дзвіниця костелу Святого Лаврентія (мур.)
Q122239320
1620 Жовква
Вічева
Вічева пл.
50.056156 23.96852050°03′22″ пн. ш. 23°58′07″ сх. д. / 50.056156, 23.968520 (G) 386/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0014 Міські мури з баштами (мур.)
Q12166037
1613—1621 Жовква
Вічева
Вічева пл.
50.054625 23.97035850°03′17″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 50.054625, 23.970358 (G) 392/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0016 Комплекс забудови Вічевої площі (мур.)
Q97379677
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 03
Вічева пл., 3—16
50.055692 23.97032050°03′20″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 50.055692, 23.970320 (G) 394/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0017 Житловий будинок (мур.)
Q122295890
XVIII ст. Жовква
Вічева 03
Вічева пл., 3
50.055072 23.97067750°03′18″ пн. ш. 23°58′14″ сх. д. / 50.055072, 23.970677 (G) 394/1 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0018 Житловий будинок (мур.)
Q122295891
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 04
Вічева пл., 4
50.055217 23.97090250°03′19″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 50.055217, 23.970902 (G) 394/2 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0019 Житловий будинок (мур.)
Q122295892
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 05
Вічева пл., 5
50.055329 23.97104750°03′19″ пн. ш. 23°58′16″ сх. д. / 50.055329, 23.971047 (G) 394/3 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0020 Житловий будинок (мур.)
Q122580533
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 06
Вічева пл., 6
50.055470 23.97117050°03′20″ пн. ш. 23°58′16″ сх. д. / 50.055470, 23.971170 (G) 394/4 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0021 Житловий будинок (мур.)
Q122329720
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 07
Вічева пл., 7
50.055565 23.97124550°03′20″ пн. ш. 23°58′16″ сх. д. / 50.055565, 23.971245 (G) 394/5 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0022 Житловий будинок (мур.)
Q122329722
XVII ст. Жовква
Вічева 08
Вічева пл., 8
50.055656 23.97141750°03′20″ пн. ш. 23°58′17″ сх. д. / 50.055656, 23.971417 (G) 394/6 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0023 Житловий будинок (мур.)
Q122296840
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 09
Вічева пл., 9
50.055747 23.97150650°03′21″ пн. ш. 23°58′17″ сх. д. / 50.055747, 23.971506 (G) 394/7 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0072 Житловий будинок (мур.)
Q122580546
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 10
Вічева пл., 10 (вул. Львівська, 2)
50.055811 23.97160750°03′21″ пн. ш. 23°58′18″ сх. д. / 50.055811, 23.971607 (G) 394/8, 1379/0 А-нац[1][2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0073 Житловий будинок (мур.)
Q122580549
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 11
Вічева пл., 11 (вул. Львівська, 4)
50.055904 23.97170450°03′21″ пн. ш. 23°58′18″ сх. д. / 50.055904, 23.971704 (G) 394/9, 1380/0 А-нац[1][2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0074 Житловий будинок (мур.)
Q122296842
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 12
Вічева пл., 12 (вул. Львівська., 6)
50.055997 23.97182250°03′22″ пн. ш. 23°58′19″ сх. д. / 50.055997, 23.971822 (G) 394/10, 1381/0 А-нац[1][2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0024 Житловий будинок (мур.)
Q122295893
XVII ст. Жовква
Вічева 13
Вічева пл., 13
50.056218 23.97078450°03′22″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 50.056218, 23.970784 (G) 394/11 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0025 Житловий будинок (мур.)
Q122329725
XVII ст. Жовква
Вічева 14
Вічева пл., 14
50.056269 23.97058650°03′23″ пн. ш. 23°58′14″ сх. д. / 50.056269, 23.970586 (G) 394/12 А-нац
завантажити ще фото
галерея
46-227-0026 Житловий будинок (мур.)
Q122329724
XVII ст. Жовква
Вічева 15
Вічева пл., 15
50.056323 23.97045150°03′23″ пн. ш. 23°58′14″ сх. д. / 50.056323, 23.970451 (G) 394/13 А-нац
завантажити ще фото
галерея
46-227-0075 Житловий будинок (мур.)
Q122296843
XVII—XVIII ст. Жовква
Вічева 16
Вічева пл., 16
50.056397 23.97031750°03′23″ пн. ш. 23°58′13″ сх. д. / 50.056397, 23.970317 (G) 394/14 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0078 Житловий будинок (мур.)
Q122295894
XVII—XIX ст. Жовква
Вічева 17
Вічева пл., 17
50.056390 23.96990250°03′23″ пн. ш. 23°58′12″ сх. д. / 50.056390, 23.969902 (G) 714-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0034 Звіринецька брама (мур.)
Q122296262
XVII ст. Жовква
Вічева
Вічева пл.
50.054688 23.97054850°03′17″ пн. ш. 23°58′14″ сх. д. / 50.054688, 23.970548 (G) 1383/0 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0145 Художньо-меморіальна таблиця на честь визвольного походу козацько-селянського війська під керівництвом Б. Хмельницького (скульптор Л. Лесюк, архітектор М. Гірняк; бронза)
Q122332656
жовтень 1648; 1979 Жовква
Вічева
міські ворота, (Звіринецькі)
60 І-місц[4]
46-227-0161 Братська могила жертв репресій (пам'ятник — вапняк; скульптор Б. Гав'юк, архітектори М. Цапко, М. Кубай, В. Накопало)
Q122279510
30 червня 1941; 1999 Жовква
Вічева
Вічева пл.
50.055289 23.96912450°03′19″ пн. ш. 23°58′09″ сх. д. / 50.055289, 23.969124 (G) 1538 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0079 Адміністративний будинок (мур.)
Q122580550
1900 Жовква
Воїнів УПА 03
вул. Воїнів УПА, 3
50.054487 23.97129950°03′16″ пн. ш. 23°58′17″ сх. д. / 50.054487, 23.971299 (G) 717–М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0080 Дім спортивного товариства «Сокіл»
Q122293471
XIX ст. Жовква
Воїнів УПА 11
вул. Воїнів УПА, 11
50.054082 23.97263250°03′15″ пн. ш. 23°58′21″ сх. д. / 50.054082, 23.972632 (G) 470–М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0081 Електростанція (мур.)
Q122247374
поч. XX ст. Жовква
Дорошенка 1
вул. Дорошенка, 1
50.051187 23.97215250°03′04″ пн. ш. 23°58′20″ сх. д. / 50.051187, 23.972152 (G) 713–М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0013 Синагога (мур.)
Q4181050
1687 Жовква
Запорізька 08
вул. Запорізька, 8
50.057266 23.97256850°03′26″ пн. ш. 23°58′21″ сх. д. / 50.057266, 23.972568 (G) 389/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0191 Пам'ятник Є. Коновальцю, полковнику армії УНР (скульптори Я. Мотика, В. Шишов, архітектори А. і В. Блюсюки; камінь)
Q122727546
1994 Жовква
Коновальця
пл. Коновальця
50.057731 23.97295950°03′28″ пн. ш. 23°58′23″ сх. д. / 50.057731, 23.972959 (G) 1557 М-місц[6]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0004 Домініканський монастир (мур.)
Q12167794
XVII—XIX ст. Жовква
Львівська 05-1
вул. Львівська, 5
50.056739 23.97400350°03′24″ пн. ш. 23°58′26″ сх. д. / 50.056739, 23.974003 (G) 387/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0005 Костел (мур.)
Q120862974
1653 Жовква
Львівська 05-2
вул. Львівська, 5
50.056345 23.97397050°03′23″ пн. ш. 23°58′26″ сх. д. / 50.056345, 23.973970 (G) 387/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0006 Монастирські келії (мур.)
Q122580532
1653 Жовква
Львівська 05-3
вул. Львівська, 5
50.056967 23.97404350°03′25″ пн. ш. 23°58′27″ сх. д. / 50.056967, 23.974043 (G) 387/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0008 Мури з круглою баштою (мур.)
Q122329728
1655 Жовква
Львівська 05-5
вул. Львівська, 5
50.056963 23.97475150°03′25″ пн. ш. 23°58′29″ сх. д. / 50.056963, 23.974751 (G) 387/4 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0085 Шпиталь для убогих (мур.)
Q122293685
XVII—XIX ст. Жовква
Львівська 21
вул. Львівська, 21
50.056162 23.97828950°03′22″ пн. ш. 23°58′42″ сх. д. / 50.056162, 23.978289 (G) 2867-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0033 Житловий будинок (мур.)
Q122580534
XVII—XVIII ст. Жовква
Львівська 26
вул. Львівська, 26
50.055999 23.97354950°03′22″ пн. ш. 23°58′25″ сх. д. / 50.055999, 23.973549 (G) 1382/0 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0209 Пам'ятний знак радянським воїнам-визволителям (скульптор В. Усов, архітектор А. Шуляр; кована мідб, мармурова крихта)
Q135958379
1941—1945; 1983 Жовква
Львівська 37
вул. Львівська, 37
І-місц[7]
46-227-0015 Церква Святої Трійці (дер.)
Q13537132
1720 Жовква
Львівська 90
вул. Львівська, 90
50.055236 23.98214050°03′19″ пн. ш. 23°58′56″ сх. д. / 50.055236, 23.982140 (G) 393/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0084 Костел Святого Лазаря (мур.)
Q66125227
1735 Жовква
Львівська
вул. Львівська
50.055954 23.97878050°03′21″ пн. ш. 23°58′44″ сх. д. / 50.055954, 23.978780 (G) 2866-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0086 Монастир домініканок (мур.)
Q122296263
1682—1787 Жовква
Лесі Українки 26
вул. Лесі Українки, 26
50.055970 23.96594550°03′21″ пн. ш. 23°57′57″ сх. д. / 50.055970, 23.965945 (G) 710-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0028 Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.)
Q47502337
1705 Жовква
Франка 9
вул. Івана Франка, 9 (Винники)
50.061974 23.96406850°03′43″ пн. ш. 23°57′51″ сх. д. / 50.061974, 23.964068 (G) 395/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0160 Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни (46 братських; 12 індивідуальних могил; пам'ятник, 1955, мармурова крихта)
Q122279513
липень 1944 Жовква міське кладовище 561 І-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0214 Братська могила, в якій поховані жертви епідемії холери у 1897 році (обеліск — цегла)
Q135958380
Жовква 560 І-місц[8]
46-227-0037 Церква Успіння Богородиці (дер.)
Q105945006
1667 село Бесіди[9] 50.171338 23.90363250°10′17″ пн. ш. 23°54′13″ сх. д. / 50.171338, 23.903632 (G) 445/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0038 Дзвіниця церкви Успіння Богородиці (дер.)
Q122240232
1751 село Бесіди 50.171315 23.90338350°10′17″ пн. ш. 23°54′12″ сх. д. / 50.171315, 23.903383 (G) 445/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0230 Поселення Бесіди-1
Q135958381
XIII—XIV ст. село Бесіди 1,2 км на південь від с. Бесіди, 150 м на захід від дороги Добросин—Бесіди Х-щв[10]
46-227-0087 Церква Покрови Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239328
1829 (1910) село Блищиводи 50.049193 24.07517850°02′57″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 50.049193, 24.075178 (G) 2274-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0277 Двошарове поселення
Q135958382
період енеоліту (культура лійчастого посуду) і давньоруський час (XII—XIII ст.) село Блищиводи 2 км на південь від села, урочище Копань, берег осушеного озера висотою 2—5 м від рівня долини Х-місц[11]
46-227-0232 Поселення Блищиводи-1
Q135958383
висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Блищиводи 0,8 км в напрямку на південний захід від крайньої західної забудови с. Блищиводи, 0,6 км на північ від автодороги Жовква—Кам'янка-Бузька Х-щв[10]
46-227-0233 Двошарове поселення Блищиводи-2
Q135958384
енеоліт — доба бронзи (кін.III — I пол. II тис. до н. е.), висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Блищиводи на східній околиці с. Блищиводи безпосередньо на південь від дороги Блищиводи—Малі Передримихи, на віддалі 40 м на південний схід від існуючої сільської забудови Блищивод, 80 м на захід від кладовища в с. Малі Передримихи Х-щв[10]
46-227-0234 Стоянка/двошарове поселення Блищиводи-3
Q135958385
доба мезоліту, енеоліт — доба бронзи (кін.III — I пол. II тис. до н. е.), висоцька культура (VIII—V ст. до н. е.) село Блищиводи на західній околиці с. Блищиводи, на схід від дороги Блищиводи—Чистопілля, 100 м на захід від існуючої сільської забудови Блищивод та 0,8 км на північ від автодороги Жовква—Кам'янка-Бузька Х-щв[10]
46-227-0041 Церква Святого Михаїла (дер.)
Q122239330
1891 село Великі Передримихи 50.020044 24.09605150°01′12″ пн. ш. 24°05′46″ сх. д. / 50.020044, 24.096051 (G) 1387/1 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0042 Дзвіниця церкви Святого Михаїла (дер.)
Q122240673
1891 село Великі Передримихи 50.019796 24.09587750°01′11″ пн. ш. 24°05′45″ сх. д. / 50.019796, 24.095877 (G) 1387/2 А-нац[2]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0044 Церква Святого Михайла (дер.)
Q122580537
1598 село Воля-Висоцька 50.077282 23.93265450°04′38″ пн. ш. 23°55′58″ сх. д. / 50.077282, 23.932654 (G) 447/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0045 Дзвіниця церкви Святого Михайла (дер.)
Q122239332
XVIII ст. село Воля-Висоцька 50.077369 23.93280950°04′39″ пн. ш. 23°55′58″ сх. д. / 50.077369, 23.932809 (G) 447/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0225 Двошарове поселення В'язова-1
Q135958386
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село В'язова 320 м на схід від існуючої садибної забудови північно-західної околиці с. В'язова, ЗО м на південь від кладовища, вздовж першої надзаплавної тераси правого берегу р. Свині Х-щв[10]
46-227-0089 Церква Успення Пресвятої Богородиці (мур.)
Q122580552
XIX ст. село Глинськ 50.059412 23.89325250°03′34″ пн. ш. 23°53′36″ сх. д. / 50.059412, 23.893252 (G) 476/1-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0090 Дзвіниця церкви Успення Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239365
XIX ст. село Глинськ 50.059460 23.89282350°03′34″ пн. ш. 23°53′34″ сх. д. / 50.059460, 23.892823 (G) 476/2-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0091 Керамічний завод
Q122523334
XVIII—XIX ст. село Глинськ 478-М А-місц
46-227-0188 Місце падіння літаків після першого в світі повітряного тарану
Q122295384
1914 село Глинськ 130029-Н І-нац[12]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0178 Пам'ятник на честь скасування панщини (вапняк)
Q122523343
1848 село Глинськ 1547 І-місц[6]
46-227-0204 Городище літописного міста Щекотина
Q122523353
IX—XIII ст. село Глинськ 130017-Н Х-нац[13]
46-227-0276 Могильник давньоруський
Q135958387
XI—XIII ст. село Глинськ урочище Цвинтар Х-місц[11]
46-227-0331 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Глинськ за 3 км на південний захід від села, урочище Щекотин, за 1,1 км на південь від гори Мацківна, поблизу піщаного кар'єра Х-місц[11]
46-227-0332 Одношарове поселення свідерська культура село Глинськ за 2 км на південний захід від села, на північному схилі гори Мацківна Х-місц[11]
46-227-0333 Одношарове поселення давньоруський час (XI—XIII ст.) село Глинськ за 1,5 км на північний захід від села, урочище Кринички, поблизу каплички і криниці, де нещодавно знаходилася дерев'яна церква, на незначному підвищенні розміром 50×100 м поблизу меліоративного ставу Х-місц[11]
46-227-0238 Поселення Глинськ-2
Q135958388
XII—XIV ст. село Глинськ на західній околиці села Глинськ, в урочищі Підгірниця безпосередньо на захід від існуючої садибної забудови та на південь від автодороги Жовква—Крехів Х-щв[10]
46-227-0334 Одношарове поселення період енеоліту село Гори за 0,5 км на схід від села, урочище Гори, на березі спрямленого меліоративними роботами безіменного струмка Х-місц[11]
46-227-0335 Одношарове поселення ранній період доби бронзи село Гори на північний схід від села, урочище Захорватське, на спрямленому меліоративними роботами березі безіменного струмка Х-місц[11]
46-227-0336 Одношарове поселення ранній період доби бронзи село Гори на південний захід від села, урочище Марадучина, правий берег струмка, русло якого випрямлено меліоративним каналом Х-місц[11]
46-227-0046 Церква Різдва Богородиці (дер.)
Q122580538
1846 село Деревня 50.154212 24.03892650°09′15″ пн. ш. 24°02′20″ сх. д. / 50.154212, 24.038926 (G) 449/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0047 Дзвіниця церкви Різдва Богородиці (дер.)
Q122240674
1846 село Деревня 50.154105 24.03864750°09′15″ пн. ш. 24°02′19″ сх. д. / 50.154105, 24.038647 (G) 449/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0272 Поселення давньоруської культури
Q135958389
село Деревня 1 км на північ, овальний мис лівого берега р. Свиня Х-місц[14]
46-227-0243 Поселення Деревня-1
Q135958390
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Деревня 1,1 км в напрямку на північ від хутора Підлози, 1,4 км на захід від дороги Деревня—Заріка Х-щв[10]
46-227-0337 Одношарове поселення період енеоліту село Дернівка за 1,5 км на північний схід від села, в урочищі Жидівське, на спрямленому меліоративними роботами березі струмка Х-місц[11]
46-227-0217 Поселення Дернівка-1
Q135958391
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Дернівка на північній околиці села, на віддалі 1,0 км на північ від дороги Жовква—Кам'янка Бузька, вздовж південно-східного схилу пагорба у витоках невеликого джерела Х-щв[10]
46-227-0048 Церква Святого Дмитрія (дер.)
Q122580540
1790 село Замочок 50.129419 23.94766350°07′46″ пн. ш. 23°56′52″ сх. д. / 50.129419, 23.947663 (G) 451/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0049 Дзвіниця церкви Святого Дмитрія (дер.)
Q122239334
XIX ст. село Замочок 50.129200 23.94743350°07′45″ пн. ш. 23°56′51″ сх. д. / 50.129200, 23.947433 (G) 451/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0148 Братська могила січових стрільців
Q122435760
1918 село Зіболки (Підлісне) кладовище 1531 І-місц[14]
46-227-0185 Пам'ятник жертвам концтабору «Талергоф» (мармурова крихта)
Q122725003
1914—1918; 1935, 1980 (реконструкція) село Зіболки 1553 І-місц[7]
46-227-0200 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (мармурова крихта)
Q122725012
1964 село Зіболки біля сільської ради 1561 М-місц[8]
46-227-0338 Багатошарове поселення доба мезоліту, культура городоцько-здовбицька і період пізнього середньовіччя (XVI—XVII ст.) село Зіболки за 0,2 км на південний схід від села, урочище Вибій, правий берег р. Желдець, за 0,1 км від старого (пізньосередньовічного) цвинтаря, піщаний пагорб розміром 50х100 м, висотою до 14 м над урізом води Х-місц[11]
46-227-0339 Двошарове поселення культура лійчастого посуду та давньоруський час (X—XII ст.) село Зіболки за 0,5 км від села, урочище Ями, територія саду Х-місц[11]
46-227-0340 Двошарове поселення висоцька культура та давньоруський час (X—XII ст.) село Зіболки північно-східна частина села, урочище Кут, правий берег р. Желдець Х-місц[11]
46-227-0341 Двошарове поселення висоцька культура та давньоруський час (X—XII ст.) село Зіболки за 0,7 км на південь від села, в урочищі Коритне або Рудки, біля водозабірника і джерела, на березі безіменного струмка, русло якого випрямлене меліоративними роботами Х-місц[11]
46-227-0342 Одношарове поселення доба бронзи село Зіболки за 2 км на північний захід від села, в урочищі Піддіброва, на правому березі струмка у місці його впадіння в р. Желдець Х-місц[11]
46-227-0223 Поселення Козулька-1
Q135958393
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Козулька в північній частині села, на схід від великого меліоративного каналу в місці перетину з польовою дорогою, вздовж західного схилу пагорба на правому березі невеликого джерела Х-щв[10]
46-227-0056 Василіянський монастир (мур.)
Q122727534
XVII—XVIII ст. село Крехів 50.033420 23.79918250°02′00″ пн. ш. 23°47′57″ сх. д. / 50.033420, 23.799182 (G) 455/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0057 Церква Святого Миколи (мур.)
Q122238836
1721—1737 село Крехів 50.033753 23.79825650°02′02″ пн. ш. 23°47′54″ сх. д. / 50.033753, 23.798256 (G) 455/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0058 Дзвіниця (мур.)
Q122239340
1660—1761 село Крехів 50.033694 23.79883050°02′01″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.033694, 23.798830 (G) 455/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0059 Монастирські келії (мур.)
Q122296848
1755, 1780 село Крехів 50.033396 23.79789450°02′00″ пн. ш. 23°47′52″ сх. д. / 50.033396, 23.797894 (G) 455/3 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0060 Мури з брамами та баштами (мур.)
Q122296849
1661—1664, 1776 село Крехів 50.034370 23.79812050°02′04″ пн. ш. 23°47′53″ сх. д. / 50.034370, 23.798120 (G) 455/4 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0061 Церква Святої Параскеви (дер.)
Q122727535
1724 село Крехів 50.052208 23.81035350°03′08″ пн. ш. 23°48′37″ сх. д. / 50.052208, 23.810353 (G) 456/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0062 Дзвіниця церкви Святої Параскеви (дер.)
Q122239341
1724 село Крехів 50.052348 23.81009050°03′08″ пн. ш. 23°48′36″ сх. д. / 50.052348, 23.810090 (G) 456/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0143 Місце, де стояв табір козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким (художньо-меморіальна таблиця — бронза; скульптор Й. Садовський)
Q122727542
жовтень 1648; 1979 село Крехів монастир 61 І-місц[4]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0144 Пам'ятник на честь перемоги жителів навколишніх сіл над турецько-татарськими загарбниками (камінь)
Q122523338
вересень 1672; 1976 село Крехів північна сторона села 1065 І-місц[8]
46-227-0150 Могила українського поручика Василя Чопика (лабрадорит)
Q122429083
1918 село Крехів кладовище 1533 І-місц[14]
46-227-0180 Пам'ятник на честь скасування панщини (камінь)
Q122523345
1848; 1863 село Крехів 1549 І-місц[14]
46-227-0105 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239342
1846 село Кулява 50.150587 23.99822850°09′02″ пн. ш. 23°59′54″ сх. д. / 50.150587, 23.998228 (G) 1929-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0244 Поселення Кулява-1
Q135958394
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Кулява 1,0 км на захід від західної околиці с. Кулява, 0,4 км на захід дамби ставу Х-щв[10]
46-227-0107 Церква Святого Миколая (дер.)
Q122239343
1831 (1841) село Любеля 50.200877 23.95207350°12′03″ пн. ш. 23°57′07″ сх. д. / 50.200877, 23.952073 (G) 1930-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0181 Пам'ятник на честь скасування панщини (камінь)
Q122330235
1848 село Любеля 1550 І-місц[14]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0198 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (мармурова крихта)
Q122727547
1958 село Любеля біля Будинку культури 616 М-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0249 Стоянка/поселення Любеля-1
Q135958395
пізній палеоліт, енеоліт — доба бронзи (кін. ІІІ — I пол. II тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Любеля 0,6 км на південний схід від житлових садиб хутора Боровики (с. Любеля), 0,9 км на захід від автодороги Любеля—Кулява Х-щв[10]
46-227-0250 Стоянка Любеля-2
Q135958396
доба мезоліту село Любеля 350 м на північний схід від хутора Свириди (с. Кулява) та за 1,0 км на захід від автодороги Любеля—Кулява Х-щв[10]
46-227-0251 Поселення Любеля-3
Q135958397
ХІ—ХІІІ ст. село Любеля 2,7 км на південний схід від с. Любеля, 0,8 км на північний захід від хутора Лисичини (с. Деревня) Х-щв[10]
46-227-0252 Місцезнаходження Любеля-4
Q135958398
доба мезоліту село Любеля 3,0 км на південний схід від с. Любеля, 0,75 км на північний захід від хутора Лисичини (с. Деревня) Х-щв[10]
46-227-0253 Поселення Любеля-5
Q135958399
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Любеля 150 м на північний схід від крайньої південно-східної садиби хутора Боровики Х-щв[10]
46-227-0364 Двошарове поселення висоцька культура село Малі Передримихи за 0,5 км на південний схід від села, в урочищі Лози, на стику Смереківської гряди з Малим Поліссям, неподалік від меліоративного каналу Х-місц[11]
46-227-9001 Комплекс церкви Положення Пояса Пресвятої Богородиці
Q135958400
село Мацошин
Центральна вул.
вул. Центральна
2934-Лв Комплекс пам'яток[15]
46-227-0108 Церква Положення Пояса Пресвятої Богородиці
Q122239208
1886 село Мацошин
Центральна вул.
вул. Центральна
50.028286 23.98745950°01′42″ пн. ш. 23°59′15″ сх. д. / 50.028286, 23.987459 (G) 2934/1-Лв (А), 130018-Н (М) А-місц, М-нац[15][13]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0109 Дзвіниця церкви Положення Пояса Пресвятої Богородиці
Q122239344
XIX ст. село Мацошин
Центральна вул.
вул. Центральна
50.028200 23.98792650°01′42″ пн. ш. 23°59′17″ сх. д. / 50.028200, 23.987926 (G) 2934/2-Лв А-місц[15]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0172 Могила С. В. Кочетова, радянського воїна (пам'ятник — бетон)
Q122285476
липень 1944; 1977 село Мацошин сільське кладовище 50.028444 23.98624450°01′42″ пн. ш. 23°59′10″ сх. д. / 50.028444, 23.986244 (G) 1542 І-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0199 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (мармурова крихта)
Q122725010
1971 село Мацошин 1560 М-місц[8]
46-227-0256 Двошарове поселення Мацошин-1
Q135958401
черняхівська культура село Мацошин на західній околиці с. Мацошин вздовж високого правого південного берега р. Свиня на віддалі 20 м від течії річки і близько 200 м в напрямку на південь від колгоспного двору Х-щв[10]
46-227-0110 Церква Святих Кузьми і Дем'яна (мур.)
Q122239345
1890 село Мокротин 50.015575 23.95110750°00′56″ пн. ш. 23°57′04″ сх. д. / 50.015575, 23.951107 (G) 1931-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0203 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор М. Сулига, бронза)
Q122725013
1989 село Мокротин 50.015149 23.94870150°00′55″ пн. ш. 23°56′55″ сх. д. / 50.015149, 23.948701 (G) 1562 М-місц[14]
46-227-0138 Палац
Q122296850
1708 село Нова Скварява 475-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0112 Каплиця Положення ризи Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122523336
1700 (1900) село Оплітна 50.080644 24.01901850°04′50″ пн. ш. 24°01′08″ сх. д. / 50.080644, 24.019018 (G) 2275-М А-місц
46-227-0257 Поселення Оплітна-1
Q135958402
тщинецька культура (II тис. до н. е.) село Оплітна на південній околиці с. Оплітна, 200 м в напрямку на південь від крайніх південних будівель, 600 м на південний захід від дерев'яної церкви Х-щв[10]
46-227-0260 Поселення Поляни-1
Q135958403
ХІІ—ХІІІ ст. село Поляни 0,75—0,8 км на північ від крайніх садиб с. Поляни, 2,0 км на південний захід від с. Мокротин Х-щв[10]
46-227-0135 Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122452892
1769 село Руда (Лісна) 2277-М А-місц
46-227-0262 Поселення Руда-Крехівська-1
Q135958404
ХІ—ХІІІ ст. село Руда-Крехівська на південно-східній околиці с. Руда-Крехівська, на схід від колишнього колгоспного двору, 300 м на схід від дороги Крехів—Руда-Крехівська Х-щв[10]
46-227-0169 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон)
Q122285477
1941; 1977 село Сопошин сільське кладовище 50.041325 24.00136450°02′29″ пн. ш. 24°00′05″ сх. д. / 50.041325, 24.001364 (G) 1539 І-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0170 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон)
Q122435766
липень 1941; 1977 село Сопошин сільське кладовище 1540 І-місц[8]
46-227-0202 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор В. Одрехівський; мармурова крихта, залізобетон)
Q122727549
1971 село Сопошин територія паркінгу у східній частині села 50.044375 24.00227550°02′40″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 50.044375, 24.002275 (G) 619 М-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0140 Церква
Q122285475
1865 село Соснина 1934-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0139 Церква Святого Архистратига Михаїла (дер.)
Q122239152
1805 село Стара Скварява 50.039888 23.94994950°02′24″ пн. ш. 23°56′60″ сх. д. / 50.039888, 23.949949 (G) 1935-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0142 Церква Святої великомучениці Параскеви
Q122239172
1837 село Туринка 50.137821 24.04417250°08′16″ пн. ш. 24°02′39″ сх. д. / 50.137821, 24.044172 (G) 1938-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0171 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — бетон)
Q122435767
липень 1944; 1972 село Туринка біля школи 1541 І-місц[8]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Жовківська громада

Взято з

[ред. код]

Коментарі

[ред. код]
  1. в оригінальному списку — № 14, але парний бік вулиці не забудований, а на фото — будинок № 13

Примітки

[ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Постанова Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963
  2. а б в г д е ж и к л Постанова Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979
  3. Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 06.10.1997 № 1039
  4. а б Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 02.11.1982 № 506
  5. Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 11.03.2001 № 236
  6. а б Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528
  7. а б Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.06.1984 № 278
  8. а б в г д е ж и к л м Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
  9. Пам'ятки архітектури. Відділ культури і туризму ЖРДА. Процитовано 18 січня 2018 року.
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
  11. а б в г д е ж и к л м н п р с Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.06.2000 № 508
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
  13. а б Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
  14. а б в г д е Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249
  15. а б в Наказ Міністерства культури і туризму України від 7 листопада 2008 року № 1285/0/16-08 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

[ред. код]
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше