Перейти до вмісту

Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Львівська громада (інші населені пункти)

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

старий адмін.-тер. устрій

Список пам'яток
Львівський район
Львівська територіальна громада
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
46-101-2073 Троїцька церква та дзвіниця
Q122239325 		1775 с-ще Брюховичі пл. Кропивницького (Привокзальна) 49.920003 23.98230749°55′12″ пн. ш. 23°58′56″ сх. д. / 49.920003, 23.982307 (G) 1333 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-101-2174 Колишня вілла поч. XX ст. с-ще Брюховичі вул. Макаренка, 9 12365 А-місц[2]
46-101-3021 Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни (1 братська, 21 індивідуальні могили)
Q122279421 		1944, 1956 с-ще Брюховичі при дорозі Брюховичі — Львів 20 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3020 Братська могила радянських воїнів (скульптор М. Лисенко)
Q122435732 		1944; 1956 с-ще Брюховичі вул. Львівська 19 І-місц[3]
46-101-2154 Місце масових розстрілів і поховань
Q135958564 		с-ще Брюховичі у лісі біля вул. Незалежності 49.9056362 23.932664449°54′20″ пн. ш. 23°55′58″ сх. д. / 49.9056362, 23.9326644 (G) І-щв[4]
46-227-0093 Церква Святих Кузьми і Дем'яна (мур.)
Q122239174 		1897 село Великі Грибовичі 49.912140 24.03815049°54′44″ пн. ш. 24°02′17″ сх. д. / 49.912140, 24.038150 (G) 1927-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0216 Успенський іконостас церкви Святих Кузьми і Дем'яна
Q135958565 		1913 село Великі Грибовичі А-щв[5]
46-227-0177 Пам'ятник на честь скасування панщини (вапняк)
Q122296847 		1848; 1989 село Великі Грибовичі зліва від шосе Львів—Жовква 1546 І-місц[6]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0213 Пам'ятний знак на місці бою радянських воїнів (стела — залізобетон; архітектор Соколов)
Q135958566 		1941; 1986 село Великі Грибовичі І-місц[7]
46-227-0350 Двошарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) і пізній період середньовіччя село Великі Грибовичі південна околиця села, на захід від шосейної дороги сполученням Львів—Брест, на південь від дороги, що проходить через населений пункт, пологий схил лівого берега безіменного струмка Х-місц[8]
46-101-3022 Братська могила радянських воїнів
Q122435733 		1941; 1957 Винники вул. Галицька 22 І-місц[3]
46-101-4081 Пам'ятник І. Я. Франку, українському письменнику і вченому (скульптор В. Сколоздра)
Q16710846 		1956 Винники вул. Галицька, сквер 49.817372 24.14840549°49′03″ пн. ш. 24°08′54″ сх. д. / 49.817372, 24.148405 (G) 144 М-місц
завантажити ще фото
галерея
46-101-3285 Будинок, в якому жив В. Левицький, український письменник, літературний критик, громадський діяч
Q122727381 		1892—1938 Винники вул. Галицька, 11 49.817230 24.13469949°49′02″ пн. ш. 24°08′05″ сх. д. / 49.817230, 24.134699 (G) 1307 І-місц
завантажити ще фото
галерея
46-101-3276 Будинок, в якому жив І. Липа, український письменник, міністр здоров'я України
Q122727379 		1922—1923 Винники вул. Лесі Українки, 14 49.813964 24.13729649°48′50″ пн. ш. 24°08′14″ сх. д. / 49.813964, 24.137296 (G) 1300 І-місц[6]
завантажити ще фото
галерея
46-101-0001 Костел та дзвіниця
Q11745838 		XVIII ст. Винники вул. Львівська, 6-А 49.812823 24.13254349°48′46″ пн. ш. 24°07′57″ сх. д. / 49.812823, 24.132543 (G) 1332 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3277 Будинок, в якому жив М. Федюк, український художник, мистецтвознавець
Q122727380 		1885—1963 Винники вул. М. Федюка, 7 49.821073 24.13593649°49′16″ пн. ш. 24°08′09″ сх. д. / 49.821073, 24.135936 (G) 1301 І-місц
завантажити ще фото
галерея
46-101-3099 Могила І. Липи, українського письменника, міністра здоров'я УНР
Q122727372 		1865—1923, 15 листопада 1923, 1937 Винники вул. Т. Шевченка, старий міський цвинтар, південний схил гори Лисівка 871-Лв І-місц[9]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3018 Братська могила воїнів УГА (автор Л. Лепкий)
Q122727370 		1918—1920, 24 квітня 1921, 4 червня 1922 Винники вул. Т. Шевченка, старий міський цвинтар, південний схил гори Лисівка 872-Лв І-місц[9]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3105 Могила О. Любич-Парахоняк, відомої української оперної співачки
Q122724942 		1977 Винники вул. Т. Шевченка, старий міський цвинтар 1171 І-місц
46-101-4087 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор А. Коверко, архітектор О. Лушпинський)
Q16710864 		1924 Винники вул. Т. Шевченка, 11 49.814021 24.13494349°48′50″ пн. ш. 24°08′06″ сх. д. / 49.814021, 24.134943 (G) 141 М-місц
завантажити ще фото
галерея
46-101-3023 Братська могила радянських воїнів
Q122279422 		1939, 1941; 1957 Винники при дорозі Винники—Золочів 23 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3024 Братська могила радянських воїнів
Q122279423 		1939, 1944; 1957 Винники сад тютюнової фабрики 49.815213 24.13535949°48′55″ пн. ш. 24°08′07″ сх. д. / 49.815213, 24.135359 (G) 24 І-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-101-2086 Поселення культури лійчастого посуду
Q122523129 		сер. III тис. до н. е. Винники урочище Жупан Х-місц[3]
46-101-2087 Поселення культури лійчастого посуду
Q122523130 		III тис. до н. е. Винники південно-західна частина гори Лисівка Х-місц[3]
46-101-2160 Місцезнаходження
Q135958567 		пшеворська культура (I—III ст. н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. Винники на північній околиці м. Винники (район вул. Івасюка), 250 м на схід від військового госпіталю та 150 м на південний схід від електропідстанції Х-щв[10]
46-101-2161 Багатошарове поселення
Q135958568 		доба енеоліту (IV—III тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пшеворська культура (I—III ст. н. е.), VI—VIII ст., ХІІ—ХІІІ ст. Винники на східній околиці м. Винники (район вул. І. Липи), на схід та на захід від насипу об'їзної дороги навколо м. Львова Х-щв[10]
46-227-0043 Церква Святої Трійці (дер.)
Q122240675 		1756 село Воля-Гомулецька[11] 1388/0 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0351 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Воля-Гомулецька 0,5 км на південний схід від села, за 3 км на північний захід від городища в с. Малі Грибовичі, пологий схил лівого берега безіменного струмка Х-місц[8]
46-227-0094 Палац (мур.)
Q25406887 		XVIII ст. село Гряда 49.937149 24.03355849°56′14″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.937149, 24.033558 (G) 474-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0207 Братська могила стрільців УГА
Q135958569 		1918—1919 село Гряда сільський цвинтар І-щв[12]
46-227-0352 Двошарове поселення культура лійчастого посуду та давньоруський час (XII—XIII ст.) село Гряда на південь від села, за 0,2 км на південний схід від тваринницького комплексу ССГ, за 0,3 км на захід від шосейної дороги сполученням Львів—Брест, на пологому схилі лівого берега безіменного струмка Х-місц[8]
46-227-0353 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Гряда за 0,7 км на південний захід від села, за 0,4 км у цьому ж напрямку від тваринницького комплексу ССГ, в урочищі На Торфовиську, на невисокому підвищенні овальної форми розміром 100×250 м серед заплави лівого берега безіменного струмка Х-місц[8]
46-227-0354 Одношарове поселення черняхівська культура село Гряда північно-східна околиця села, на схід від шосейної дороги сполученням Львів—Брест, на захід від колишнього свиновідгодівельного комплексу, на південь від орного поля, на пологому схилі правого берега р. Рокитянки Х-місц[8]
46-227-0355 Одношарове поселення черняхівська культура село Гряда за 0,7 км на схід від села, на північ від дороги, яка веде до с. Ситихів, у цьому ж напрямку від колишнього свиновідгодівельного комплексу, на пологому схилі правого берега р. Рокитянки Х-місц[8]
46-227-0356 Одношарове поселення черняхівська культура село Гряда за 1,5 км на схід від села, за 0,5 км на схід від колишнього свиновідгодівельного комплексу, на захід від дороги, яка веде до торфорозробок, на північ від шосе, що з'єднує село з с. Ситихів, на пологому схилі правого берега р. Рокитянки Х-місц[8]
46-227-0239 Поселення Гряда-1
Q135958570 		доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Гряда на східній околиці с. Гряда, 100 м на південний схід від ферм колишнього колгоспного двору, 1,2 км на схід від шосе Львів—Рава-Руська Х-щв[10]
46-227-0240 Поселення Гряда-2
Q135958572 		черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Гряда на південній околиці с. Гряда, 50 м на південь від будівель колишньої МТС, 0,5 км на захід від шосе Львів—Рава-Руська Х-щв[10]
46-227-0095 Поміщицький будинок
Q122412051 		поч. XIX ст. Дубляни
Довбуша 2
вул. Довбуша, 2 		2868-М А-місц
46-227-0096 Житловий будинок
Q122247379 		кін. XIX ст. Дубляни
Зелена 4
вул. Зелена, 4 		49.902815 24.08671249°54′10″ пн. ш. 24°05′12″ сх. д. / 49.902815, 24.086712 (G) 2869-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0097 Будинок сільськогосподарської академії (корпус)
Q122727539 		1887 Дубляни
Студентська 1
вул. Студентська, 1 		49.903871 24.08876449°54′14″ пн. ш. 24°05′20″ сх. д. / 49.903871, 24.088764 (G) 471-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0098 Будинок сільськогосподарської академії (корпус)
Q122727540 		1894 — поч. XX ст. Дубляни
Студентська 5
вул. Студентська, 5 		49.903207 24.08925749°54′12″ пн. ш. 24°05′21″ сх. д. / 49.903207, 24.089257 (G) 472-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0099 Будинок сільськогосподарської академії (корпус)
Q122727541 		XIX ст. Дубляни
Студентська 7
вул. Студентська, 7 		49.903625 24.09021749°54′13″ пн. ш. 24°05′25″ сх. д. / 49.903625, 24.090217 (G) 473-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0100 Господарський двір (корпус № 1)
Q122580553 		кін. XVIII ст. Дубляни
Шевченка 03-1
вул. Шевченка, 3 		49.904686 24.08754649°54′17″ пн. ш. 24°05′15″ сх. д. / 49.904686, 24.087546 (G) 2870-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0101 Господарський двір (корпус № 2)
Q122580554 		кін. XVIII ст. Дубляни
Шевченка 03-2
вул. Шевченка, 3 		49.904690 24.08804549°54′17″ пн. ш. 24°05′17″ сх. д. / 49.904690, 24.088045 (G) 2871-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0102 Гуральня
Q122580556 		кін. XIX ст. Дубляни
Шевченка 05
вул. Шевченка, 5-А 		49.904600 24.08915049°54′17″ пн. ш. 24°05′21″ сх. д. / 49.904600, 24.089150 (G) 2872-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0103 Трансформаторна підстанція
Q122247381 		1890 Дубляни
Шевченка 36
вул. Шевченка, 36 		2873-М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0218 Двошарове поселення Дубляни-1
Q135958574 		ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е. ), княжа доба (ХІ—ХІІІ ст.) Дубляни 0,8 км на схід від стадіону і корпусів Львівського державного аграрного університету, 0,6 км на північ від шосе Львів—Київ, вздовж пологого південно-східного схилу у витоках потічка — правостороннього допливу кан. Яричівського Х-щв[10]
46-227-0219 Двошарове поселення Дубляни-2
Q135958575 		доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) Дубляни на північно-східній околиці м. Дубляни, 400—500 км на схід від автогаражного кооперативу і великого ставу, 1,2 км на північ від шосе Львів—Київ, вздовж крутого північного берега першої надзаплавної тераси кан. Яричівського Х-щв[10]
46-227-0220 Двошарове поселення Дубляни-3
Q135958576 		доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) Дубляни 1,0—1,1 км на схід від автогаражного кооперативу і ставу, 1,2 км на північ від шосе Львів—Київ, вздовж пологого західного схилу на лівому березі потічка — правостороннього допливу кан. Яричівського Х-щв[10]
46-227-0221 Поселення/стоянка Дубляни-4
Q135958577 		доба мезоліту, ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) Дубляни 1,4 км на схід від м. Дубляни, 0,5—0,6 км на північний захід від мотелю «Древній Град». Локалізується вздовж пологого південно-західного схилу східного берега потічка — правостороннього допливу кан. Яричівського Х-щв[10]
46-227-0222 Двошарове поселення Дубляни-5
Q135958578 		пізньоримський час (II—IV ст.), княжа доба (ХІ—ХІІІ ст.) Дубляни 1,7 км на схід від м. Дубляни, 180 м на захід від мотелю «Древній Град». Локалізується вздовж пологого західного схилу у витоках потічка — правостороннього допливу кан. Яричівського Х-щв[10]
46-227-0266 Городище давньоруське
Q135958579 		X—XI ст. село Завадів Х-місц[3]
46-227-0226 Поселення Завадів-1
Q135958580 		ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Завадів на західній околиці села, 100 м на захід від існуючої забудови, 200 м на південь від течії р. Малинівки на першій надзаплавній терасі правого берегу річки Х-щв[10]
46-227-0050 Церква Преображення Господнього (дер.)
Q122580542 		1797 село Зарудці 49.974620 23.98759649°58′29″ пн. ш. 23°59′15″ сх. д. / 49.974620, 23.987596 (G) 452/1 А-нац[13]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0051 Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.)
Q122239335 		1797 село Зарудці 49.974713 23.98809049°58′29″ пн. ш. 23°59′17″ сх. д. / 49.974713, 23.988090 (G) 452/2 А-нац[13]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0227 Поселення Зарудці-1
Q135958581 		черняхівська культура (II—IV ст.) село Зарудці на південно-східній околиці села Зарудці, безпосередньо на північ та на схід від насосної станції «Зарудці», 350 м на захід від автодороги Зарудці—Зашків, вздовж високого правого берегу р. Ременівки Х-щв[10]
46-227-0174 Хата, в якій народився Є. М. Коновалець, полковник армії УНР (художньо-меморіальна таблиця — бронза)
Q122727545 		14 червня 1891; 1991 село Зашків 49.954999 23.98966749°57′18″ пн. ш. 23°59′23″ сх. д. / 49.954999, 23.989667 (G) 1543 І-місц[6]
завантажити ще фото
галерея
46-227-0190 Пам'ятник Є. Коновальцю, полковнику армії УНР (скульптор Р. Романович, архітектор В. Потюк; бронза, базальт)
Q122725004 		8 грудня 1991 село Зашків 49.955143 23.98973649°57′19″ пн. ш. 23°59′23″ сх. д. / 49.955143, 23.989736 (G) 1556 М-місц[6]
46-227-0275 Поселення бронзового та раннього залізного віку
Q135958583 		II тис. до н. е., VI ст. н. е. село Зашків 500 м від східної окраїни села, підвищення у заплаві лівого берега р. Рокитянки (Млинівки), 150 ліворуч від дороги Великий Дорошів—Зашків Х-місц
46-236-0068 Місце, де стояв табір козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким (художньо-меморіальна табличка — бронза, скульптор Й. Садовський)
Q122725017 		1648; 1979 село Лисиничі Народний Дім «Просвіта» 49.835280 24.12160549°50′07″ пн. ш. 24°07′18″ сх. д. / 49.835280, 24.121605 (G) 68 І-місц[14]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0090 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (бронза, камінь)
Q122727571 		1911 село Лисиничі біля будинку «Просвіти» 49.835370 24.12159449°50′07″ пн. ш. 24°07′18″ сх. д. / 49.835370, 24.121594 (G) 688 М-місц[3]
завантажити ще фото
галерея
46-236-0132 Могильник Лисиничі-1
Q135958586 		черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Лисиничі на північно-західній околиці с. Лисинич, поруч з межею м. Львова, 200 м на північ від території агрофірми «Провесінь» (вул. Тракт Глинянський) та 350 м на південь від залізничної колії Х-щв[10]
46-227-0254 Багатошарове поселення Малехів-1
Q135958587 		тщинецька культура (II тис. до н. е.), черняхівська культура (III—V ст.), ХІІ—ХІІІ ст. село Малехів на західній околиці с. Малехів, 70 м на схід від шосе Львів—Рава-Руська, 1,0 км на південь від автомобільного мосту через залізничну колію Х-щв[10]
46-227-0255 Поселення Малехів-2
Q135958588 		тщинецька культура (II тис. до н. е.) село Малехів 0,7 км на північ від північної околиці с. Малехів, 50 м на схід від шосе Львів—Рава-Руська, 100 м на північний схід від залізниці Х-щв[10]
46-227-0268 Поселення двошарове: епоха бронзи, городище давньоруське
Q135958589 		III тис. до н. е., XI—XII ст. село Малі Грибовичі урочище Чорна Гора Х-місц[3]
46-227-0357 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) і пізній період середньовіччя (XVI—XVII ст.) село Малі Грибовичі за 0,5 км на північний захід від села, на північ від городищ і у цьому ж напрямку від залізничної колії, на захід від світлофора, на захід від стовпів, на пологому схилі струмка Х-місц[8]
46-227-0358 Двошарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) і пізній період середньовіччя (XVI—XVII ст.) село Малі Грибовичі північно-західна околиця села, на захід від старого цвинтаря, на північ від залізничної колії, за 0,2 км на захід від переходу над нею, на пологому схилі правого берега безіменного струмка Х-місц[8]
46-227-0212 Пам'ятний знак радянським воїнам-визволителям (2 пілони, барельєфи, мармурова крихта; скульптор С. Мельничук, архітектор В. Литвин)
Q135958590 		1941—1945; 1980 село Малі Підліски І-місц[15]
46-227-0359 Двошарове поселення черняхівська культура, давньоруський час (XII—XIII ст.) село Малі Підліски за 1 км на північ від села, на цій же відстані і у цьому ж напрямку від церкви, а також від поста ДАІ на розвилці шосейних доріг сполученням Львів—Київ і Львів—Луцьк, на межі з Кам'янко-Бузьким районом, за 0,3 км на північ від одинокої садиби на мисоподібному уступі правого берега р. Рокитнянки Х-місц[8]
46-227-0360 Одношарове поселення черняхівська культура село Малі Підліски за 0,8 км на північ від села, за 1 км на північ від церкви і поста ДАІ, на захід, північ і північний схід від одинокої липи двохсотлітньої давності, ліворуч від шосе Львів—Луцьк, на пологому схилі правого берега р. Рокитнянки Х-місц[8]
46-227-0361 Одношарове поселення давньоруський час (XII—XIII ст.) село Малі Підліски за 1,5 км на північний захід від села, за 0,4 км від металевих опор лінії електропередач, на схід від краю лісу, на пологому схилі правого берега р. Рокитнянки, на північ від ґрунтової дороги, яка веде до с. Стронятин, неподалік від торфорозробок Х-місц[8]
46-236-0101 Могила УСС
Q135958591 		1918, 12 травня 2013 село Підбірці сільський цвинтар І-щв[12]
завантажити ще фото
галерея
46-101-3275 Будинок, в якому жила Марійка Підгірянка, українська поетеса
Q122724943 		1957—1963; 1991 (меморіальна дошка) с-ще Рудно (Рудне) вул. Марійки Підгірянки 49.837479 23.88028449°50′15″ пн. ш. 23°52′49″ сх. д. / 49.837479, 23.880284 (G) 1299 І-місц
46-258-0059 Церква Святого Дмитрія
Q122239565 		1858 село Рясне-Руське біля цвинтаря 49.875133 23.90630449°52′30″ пн. ш. 23°54′23″ сх. д. / 49.875133, 23.906304 (G) 1538-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0136 Церква Успення Пресвятої Богородиці (дер.)
Q122239030 		XVIII ст. (1871) село Ситихів 49.926082 24.12034749°55′34″ пн. ш. 24°07′13″ сх. д. / 49.926082, 24.120347 (G) 1937-1/М А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-227-0137 Дзвіниця церкви Успення Пресвятої Богородиці (дер.; розібрана у 2003)
Q135958592 		XVIII ст. (1871) село Ситихів 49.926115 24.12063449°55′34″ пн. ш. 24°07′14″ сх. д. / 49.926115, 24.120634 (G) 1937-2/М А-місц
галерея
46-227-0273 Поселення культури лійчастого посуду
Q135958593 		III тис. до н. е. село Ситихів урочище Біла Гора, мис крутого берега р. Рокитянки (Млинівки), східна околиця села Х-місц[16]
46-227-0362 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XI—XIII ст.) село Ситихів за 0,3 км на північний захід від села, на північ від тваринницької ферми ССГ, на схід від невеликого лісу, на пологому схилі р. Рокитнянки Х-місц[8]
46-227-0363 Двошарове поселення черняхівська культура і давньоруський час (XI—XIII ст.) село Ситихів північна околиця села, на південь від кута лісу, на пологому схилі правого берега р. Рокитнянки Х-місц[8]
46-227-0263 Поселення Ситихів-6
Q135958594 		доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Ситихів на західній околиці с. Ситихів, 180 м на захід від крайньої забудови, 50 м на південь від дороги Гряда—Ситихів Х-щв[10]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Львівський район/Львівська громада (інші населені пункти)

Взято з

[ред. код]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ а б в Постанова Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979
  2. ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 26.02.1980 № 130
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
  4. ↑ Наказ №02-ОС від 06.03.2014
  5. ↑ Наказ департаменту архітектури та розвитку містобудуванням Львівської обласної державної адміністрації від 16.09.2017 № 38-ос
  6. ↑ а б в г Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528
  7. ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 28.10.1987 № 450
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.06.2000 № 508
  9. ↑ а б Наказ Міністерства культури України від 8 січня 2019 року № 9 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  10. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
  11. ↑ Пам'ятки архітектури. Відділ культури і туризму ЖРДА. Процитовано 18 січня 2018 року.
  12. ↑ а б Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2020 року № 1023/0/5-20 «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини»
  13. ↑ а б Постанова Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963
  14. ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 02.11.1982 № 506
  15. ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.06.1984 № 278
  16. ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

[ред. код]
Спецномінації 2025 року: «Болгарська спадщина» • «Відео» • «Війна руйнує пам'ятки» • «Елементи екстер'єру» • «Єврейська спадщина» • «Інтер'єри» • «Німецька спадщина» • «Пам'ятки дерев'яної архітектури України» • «Польська спадщина» • «Фотоплівка» • «Визначні місця Харкова».
E-mail: wlmwikimedia.org.ua  •  Сайт:  •  Ми у соцмережах:  •  Організатор в Україні: «Вікімедіа Україна»  •  Міжнародна команда
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Вікі_любить_пам%27ятки/Львівська_область/Львівський_район/Львівська_громада_(інші_населені_пункти)&oldid=46089221