Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Стрийський район/Тростянецька громада
Зовнішній вигляд
| Конкурсні списки формуються на підставі інформації, отриманої від відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування через запити на публічну інформацію. Дані в списках постійно редагуються та уточнюються. У списку можуть зустрічатися як старі, так і нові назви. Інформація в стадії виправлення. Для виправлених назв подаються нова і стара (в дужках) назви. Спецномінації можуть мати власні списки об'єктів |
| ID | Назва | Рік виникнення / виявлення | Населений пункт | Адреса | Координати | Охор. номер | Тип | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 46-230-0077 | Пам'ятник на честь скасування панщини Q135958794 |
1848 | село Тростянець | 7004-Лв | І-місц[1] | |||
| 46-230-0091 | Опорний пункт «Традіторен» (група «Угрелище») Q135958795 |
1913 | село Тростянець | гора Угрелище | 2967/16-Лв | І-місц[2] | ||
| 46-230-0092 | Печерні сховища «Переднє житло» (група «Угрелище») Q135958796 |
1913 | село Тростянець | гора Угрелище | 2967/17-Лв | І-місц[2] | ||
| 46-230-0103 | Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (церква Святої Анни) Q135958797 |
село Бродки | А-щв[3] | галерея | ||||
| 46-230-0104 | Дзвіниця церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Q135958798 |
село Бродки | А-щв[3] | |||||
| 46-230-0042 | Пам'ятник на честь скасування панщини (вапняк) Q122296882 |
1848; 1990 | село Бродки | у північно-західній частині, на виїзді з села | 49°35′58″ пн. ш. 24°00′30″ сх. д. / 49.599526, 24.008273 (G) | 1599 | І-місц[4] | завантажити ще фото галерея |
| 46-230-0051 | Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор Я. Чайка; мармурова крихта) Q122285478 |
1958 | село Бродки | у центрі села | 49°35′40″ пн. ш. 24°00′54″ сх. д. / 49.594386, 24.014939 (G) | 535 | М-місц[5] | завантажити ще фото галерея |
| 46-230-0076 | Костел Матері Божої Ченстоховської Q135958799 |
1913 | село Демня | вул. Шевченка, 9 | 7003-Лв | А-місц[1] | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0045 | Пам'ятник на честь скасування панщини (вапняк) Q122523356 |
1848 | село Демня | 1602 | І-місц[4] | |||
| 46-230-0052 | Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор С. Дзиндра; граніт) Q122285479 |
1990 | село Демня | 1609 | М-місц[4] | галерея | ||
| 46-230-0106 | Багатошарове поселення Демня-1 Q135958800 |
енеоліт — доба бронзи (кін. ІІІ — I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пшеворська культура (І—III ст.), XIII—XIV ст. | село Демня | на східній околиці с. Демня, 120 м на схід від садибної забудови, на південь від автодороги Демня—Луб'яна та 270 м на захід від південно-західної околиці с. Луб'яна | Х-щв[6] | |||
| 46-230-0013 | Церква Різдва Христового (дер.)[К 1] Q122239404 |
1814 | село Добряни | біля кладовища | 49°37′12″ пн. ш. 23°56′58″ сх. д. / 49.620056, 23.949471 (G) | 1455-М | А-місц | завантажити ще фото галерея |
| 46-230-0053 | Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (пісковик) Q122523363 |
1914 | село Добряни | біля кладовища | 49°37′11″ пн. ш. 23°56′54″ сх. д. / 49.619712, 23.948267 (G) | 1610 | М-місц[8] | |
| 46-230-0107 | Двошарове поселення Добряни-1 | енеоліт — доба бронзи (кін. ІІІ — I пол. II тис. до н. е.), IX—X ст. | село Добряни | 1,5 км в на південний захід від с. Добряни, 1,5 км на північний схід від с. Горбачі, 0,8 км на захід від діючого Демне-Добрянського кар'єру вапняків | Х-щв[6] | |||
| 46-230-0096 | Скельний комплекс | VIII—X ст. | село Дуброва | урочище Диравець | Х-щв[9] | |||
| 46-230-0014 | Адміністративний будинок благочинного закладу пана Скарбека Q122295544 |
поч. XIX ст. | село Заклад | 49°33′13″ пн. ш. 23°56′52″ сх. д. / 49.553670, 23.947814 (G) | 2334 /1-м | А-місц | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0015 | Котеджі Q122295545 |
XIX ст. | село Заклад | 2334/2-7-м | А-місц | завантажити ще фото галерея | ||
| 46-230-0016 | Каплиця Q122278612 |
XIX ст. | село Заклад | 49°32′47″ пн. ш. 23°57′30″ сх. д. / 49.546330, 23.958440 (G) | 2334/8-М | А-місц | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0017 | Парк Q55503962 |
XIX ст. | село Заклад | 49°33′14″ пн. ш. 23°56′44″ сх. д. / 49.553907, 23.945668 (G) | 2334/9-М | А-місц | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0018 | Церква Воздвиження Чесного Животворного Хреста (дер.) Q122239405 |
1843 | село Ілів | біля кладовища | 49°31′51″ пн. ш. 24°07′23″ сх. д. / 49.530818, 24.123174 (G) | 1456-М | А-місц | завантажити ще фото галерея |
| 46-230-0095 | Багатошарове поселення та городище | VIII—XI ст. | село Ілів | урочище Печера | Х-щв[9] | |||
| 46-230-0020 | Церква Святої Параскеви (дер.) Q122239175 |
XX ст. | село Красів | 49°37′04″ пн. ш. 24°00′15″ сх. д. / 49.617814, 24.004215 (G) | 2332-М | А-місц | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0004 | Церква Святого пророка Іллі (мур.) Q122239407 |
1809 | село Луб'яна | 49°34′48″ пн. ш. 23°59′21″ сх. д. / 49.579995, 23.989291 (G) | 1372 | А-нац[10] | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0054 | Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор І. Николишин; камінь) Q122580562 |
1936 | село Луб'яна | у центрі села | 536 | М-місц[5] | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0112 | Багатошарове поселення Луб'яна-1 | ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), черняхівська культура (ІІ—IV ст.), XIII—XIV ст. | село Луб'яна | на північній околиці с. Луб'яна, на схід від огорожі колишнього військового містечка та 0,25 км на північний схід від багатоповерхової житлової забудови | Х-щв[6] | |||
| 46-230-0034 | Церква Святої великомучениці Параскеви (дер.) Q122239411 |
1843 | село Стільсько | 49°32′18″ пн. ш. 24°04′46″ сх. д. / 49.538362, 24.079424 (G) | 1462-М | А-місц | завантажити ще фото галерея | |
| 46-230-0059 | Городище давньоруське Q15529524 |
IX—XI ст. | село Стільсько | на високому березі р. Колодниці | 49°32′27″ пн. ш. 24°05′39″ сх. д. / 49.540917, 24.094262 (G) | 130019-Н | Х-нац[11] | завантажити ще фото галерея |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Стрийський район/Тростянецька громада
Взято з
[ред. код]Коментарі
[ред. код]Примітки
[ред. код]- ↑ а б Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 2462 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ а б Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 21 вересня 2022 року № 341 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ а б Наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 30.05.2017 № 27-ОС
- ↑ а б в Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528
- ↑ а б Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
- ↑ а б в Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
- ↑ Розпорядження ЛОДА «Про реєстрацію статутів релігійних громад» № 628/0/5-17 від 13 липня 2017 року. Львівська обласна державна адміністрація. Процитовано 1 березня 2018 року.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249
- ↑ а б Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 15 червня 2020 року № 403/0/5-20 «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини»
- ↑ Постанова Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»
[ред. код]
Спецномінації 2025 року: «Болгарська спадщина» • «Відео» • «Війна руйнує пам'ятки» • «Елементи екстер'єру» • «Єврейська спадщина» • «Інтер'єри» • «Німецька спадщина» • «Пам'ятки дерев'яної архітектури України» • «Польська спадщина» • «Фотоплівка» • «Визначні місця Харкова».
| Головна | Пам'ятки | Номінації | Правила | ЧаПи | English | Детальніше |