Перейти до вмісту

Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Шептицький район/Сокальська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

старий адмін.-тер. устрій

Список пам'яток
Червоноградський район
Сокальська територіальна громада
ID Назва Рік виникнення / виявлення Населений пункт Адреса Координати Охор. номер Тип Фото
46-248-0022 Житловий будинок (мур.)
Q122295855
1905 Сокаль
Міцкевича 5
вул. Міцкевича, 5
50.481855 24.27897050°28′55″ пн. ш. 24°16′44″ сх. д. / 50.481855, 24.278970 (G) 1969-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0001 Монастир Бернардинів (мур.)
Q122727589
XVII—XVIII ст. Сокаль
Набережна вул.
вул. Набережна
50.471392 24.26835450°28′17″ пн. ш. 24°16′06″ сх. д. / 50.471392, 24.268354 (G) 488 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0002 Костел Пресвятої Богородиці (мур.)
Q122727590
1604—1619 Сокаль
Набережна
вул. Набережна
50.471491 24.26859050°28′17″ пн. ш. 24°16′07″ сх. д. / 50.471491, 24.268590 (G) 488/1 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0003 Монастирські келії (мур.)
Q122727591
1604—1619 Сокаль
Набережна
вул. Набережна
488/2 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0004 Мури з брамою (мур.)
Q122727593
XVII—XVIII ст. Сокаль
Набережна
вул. Набережна
488/3 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0005 Церква Святого Миколи (мур.)
Q20096076
I пол. XVI ст. Сокаль Міський парк 50.482844 24.27276150°28′58″ пн. ш. 24°16′22″ сх. д. / 50.482844, 24.272761 (G) 489 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0118 Стара синагога
Q122727598
1687, 1762 Сокаль Міський парк 50.4828726 24.275472250°28′58″ пн. ш. 24°16′32″ сх. д. / 50.4828726, 24.2754722 (G) 7584-Лв А-місц[2]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0117 Вілла (бібліотека)
Q122523459
1905 Сокаль
Січових стрільців 01
пл. Січових стрільців, 1
7583-Лв А-місц[2]
завантажити ще фото
46-248-0023 Заїжджий двір (мур.)
Q122296178
поч. XIX ст. Сокаль
Січових стрільців 19
пл. Січових стрільців, 19
50.480466 24.27669050°28′50″ пн. ш. 24°16′36″ сх. д. / 50.480466, 24.276690 (G) 1970-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0024 Будинок гімназії (мур.)
Q122727594
XIX ст. Сокаль
Тартаківська 18
вул. Тартаківська, 18
50.479128 24.28021450°28′45″ пн. ш. 24°16′49″ сх. д. / 50.479128, 24.280214 (G) 507-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0027 Церква Архангела Михаїла (мур.)
Q122238830
XVIII—XIX ст. Сокаль
Хмельницького 17
вул. Богдана Хмельницького, 17
50.478489 24.27473150°28′43″ пн. ш. 24°16′29″ сх. д. / 50.478489, 24.274731 (G) 508-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0025 Бурса (мур.)
Q122244660
поч. XX ст. Сокаль
Хмельницького 26
вул. Богдана Хмельницького, 26
50.477636 24.27437350°28′39″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д. / 50.477636, 24.274373 (G) 1971-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0026 Вежа, оборонні мури монастиря бригіток (мур.)
Q122295736
1611 Сокаль
Хмельницького 74
вул. Богдана Хмельницького, 74
50.471388 24.27346150°28′17″ пн. ш. 24°16′24″ сх. д. / 50.471388, 24.273461 (G) 1972-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0156 Пам'ятний знак радянським воїнам (обеліск; залізобетон, нержавіюча сталь)
Q135958906
1941; 1986 Сокаль у сквері біля вул. Б. Хмельницького І-місц[3]
46-248-0125 Лікарняний корпус (шпиталь)
Q135958907
1878 Сокаль
Шашкевича 75
вул. Шашкевича, 75
7005-Лв А-місц[4]
завантажити ще фото
46-248-0119 Бет-Мідраш
Q122523460
кін. XIX ст. Сокаль
Шептицького 034
вул. Шептицького, 34-В
7585-Лв А-місц[2]
завантажити ще фото
46-248-0028 Житловий будинок (мур.)
Q122246670
XIX ст. Сокаль
Шептицького 042
вул. Шептицького, 42
50.482828 24.27667450°28′58″ пн. ш. 24°16′36″ сх. д. / 50.482828, 24.276674 (G) 1961-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0029 Жіноча гімназія (мур.)
Q122295854
XX ст. Сокаль
Шептицького 088
вул. Шептицького, 88
50.477117 24.27556950°28′38″ пн. ш. 24°16′32″ сх. д. / 50.477117, 24.275569 (G) 1962-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0030 Житловий будинок (мур.)
Q122246660
XX ст. Сокаль
Шептицького 089
вул. Шептицького, 89
50.478729 24.27775750°28′43″ пн. ш. 24°16′40″ сх. д. / 50.478729, 24.277757 (G) 1963-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0031 Церква Святих Петра і Павла (мур.)
Q30962912
1910 Сокаль
Шептицького 103
вул. Шептицького, 103
50.478100 24.27778950°28′41″ пн. ш. 24°16′40″ сх. д. / 50.478100, 24.277789 (G) 1964-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0032 Житловий будинок (мур.)
Q122244652
XIX ст. Сокаль
Шептицького 119
вул. Шептицького, 119
50.474943 24.27769850°28′30″ пн. ш. 24°16′40″ сх. д. / 50.474943, 24.277698 (G) 1965-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0033 Житловий будинок (мур.)
Q122246672
XIX ст. Сокаль
Шептицького 121
вул. Шептицького, 121
50.474874 24.27773650°28′30″ пн. ш. 24°16′40″ сх. д. / 50.474874, 24.277736 (G) 1966-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0034 Житловий будинок (мур.)
Q122246663
XIX ст. Сокаль
Шептицького 133
вул. Шептицького, 133
50.474096 24.27741450°28′27″ пн. ш. 24°16′39″ сх. д. / 50.474096, 24.277414 (G) 1967-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0035 Житловий будинок (мур.)
Q122247463
XIX ст. Сокаль
Шептицького 157
вул. Шептицького, 157
50.472723 24.27732350°28′22″ пн. ш. 24°16′38″ сх. д. / 50.472723, 24.277323 (G) 1968-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0090 Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни (11 братських, 40 індивідуальних могил; пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон; скульптор О. Майко)
Q122279396
1941, липень—серпень 1944; 1956 Сокаль міське кладовище 772 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0153 Дільниця на кладовищі, де поховані громадяни-активісти, розстріляні гестапівцями в 1941 році, та радянські воїни, полеглі в боях з німецько-фашистськими загарбниками за визволення міста Сокаль та прилеглих сіл
Q135958908
1941—1945 Сокаль міське кладовище І-місц[5]
46-248-0154 Могила Героя Радянського Союзу Євгенія Юхимовича Михайленка (1921—1943)
Q135958909
1960 Сокаль міське кладовище І-місц[5]
46-248-0147 Могила польських воїнів часів Першої світової війни
Q135958911
1914—1918; 1937 Сокаль вул. Тартаківська, міське кладовище І-щв[6]
46-248-0148 Могила стрільців УГА
Q135958912
1918, 1937; 1 листопада 2006 Сокаль вул. Тартаківська, міське кладовище І-щв[6]
46-248-0149 Спільна могила воїнів австрійської, німецької та російської армій часів Першої світової війни
Q135958913
1914—1918; 1937, 2006 Сокаль вул. Тартаківська, міське кладовище І-щв[6]
46-248-0103 Пам'ятник Б. Хмельницькому, державному діячеві і гетьману України (скульптор С. Рихва; залізобетон)
Q122279670
1954 Сокаль у сквері між вулицями Львівською та Котляревського 50.468070 24.27632550°28′05″ пн. ш. 24°16′35″ сх. д. / 50.468070, 24.276325 (G) 806 М-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0106 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (скульптор Е. Мисько, архітектор В. Каменщик; бронза, мармурова крихта)
Q122278758
1995 Сокаль вул. Шептицького 50.479381 24.27705750°28′46″ пн. ш. 24°16′37″ сх. д. / 50.479381, 24.277057 (G) 1705 М-місц[7]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0150 Пам'ятник жертвам терору і депортації українців Холмщини в 1938—1947 роках
Q135958914
1938—1947 Сокаль поблизу сіл Пісочне, Шихтарі і Тудорковичі І-щв[6]
46-248-0289 Селище давньоруське XI—XIII ст. Сокаль на лівому березі р. Західний Буг Х-місц[5]
46-248-0290 Городище давньоруське XI—XIII ст. Сокаль Х-місц[3]
46-248-0301 Поселення двошарове VII—V ст. до н. е., III—IV ст. Сокаль південно-західна околиця міста Х-місц[5]
46-248-0121 Церква Пресвятої Трійці
Q122452961
1902 село Боб'ятин вул. Сторона, 36 7587-Лв А-місц[2]
завантажити ще фото
46-248-0037 Церква Святого Архангела Михаїла (дер.)
Q122452948
XIX ст. село Бодячів 50.475854 24.56335950°28′33″ пн. ш. 24°33′48″ сх. д. / 50.475854, 24.563359 (G) 2380-м А-місц
46-248-0113 Церква Перенесення мощей Святого Миколая
Q122452959
1910 село Бояничі на роздоріжжі вулиць 50.490832 24.16927350°29′27″ пн. ш. 24°10′09″ сх. д. / 50.490832, 24.169273 (G) 2970-Лв А-місц[8]
46-248-0014 Костел Святого Марка (мур.)
Q4235766
1688—1693 село Варяж 50.516916 24.09124250°31′01″ пн. ш. 24°05′28″ сх. д. / 50.516916, 24.091242 (G) 495 А-нац[1]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0291 Поселення стжижовської культури II тис. до н. е. село Варяж (Новоукраїнка) 300 м від північної окраїни села, біля лінії українсько-польського кордону, мис крутого лівого берега р. Варенжанки Х-місц[9]
46-248-0292 Поселення раннього залізного віку IV—III ст. до н. е. село Варяж (Новоукраїнка) 300 м від північної околиці села, на плато низького правого берега р. Варенжанки, біля лінії українсько-польського кордону Х-місц[9]
46-248-0249 Багатошарове поселення Варяж-1
Q135958915
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), поморська культура (IV—II ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Варяж 1,2 км на північний схід від садиб с. Бережне та 0,7 км на захід від шосе Шептицький—Нововолинськ Х-щв[10]
46-248-0250 Могильник Велике-1
Q135958916
культура шнурової кераміки (кін. III — поч. II тис. до н. е.), тщинецька культура (II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Велике 0,3 км на південь від околиці села, 150 м на північний захід від огорожі сільського цвинтаря, 0,2 км на схід від зрізу високого правого берега р. Західний Буг Х-щв[10]
46-248-0254 Поселення Войславичі-1
Q135958917
черняхівська культура (ІІ—IV ст.), ІХ—Х ст. село Войславичі 2,0 км на південний схід від околиці села, 1,0 км на південний схід від східного краю лісу, на лівому березі меліоративного каналу Х-щв[10]
46-248-0255 Поселення Войславичі-2
Q135958918
доба мезоліту (ХІІІ—Х тис. до н. е.), черняхівська культура (III—V ст.) село Войславичі 0,3 км на південь від огорожі молочно-тваринницької ферми, 0,2—0,53 км на захід від польової дороги Войславичі—Трудолюбівка Х-щв[10]
46-248-0040 Церква Святого Преображення Господнього (дер.)
Q122239509
1778 село Волиця вул. Набережна 50.387385 24.34730250°23′15″ пн. ш. 24°20′50″ сх. д. / 50.387385, 24.347302 (G) 510-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0256 Місцезнаходження Волиця-1
Q135958919
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Волиця 0,3 км на північ від північно-західної околиці села та 0,8 км на схід від східної околиці с. Комарів, 1,2 км на північ від течії р. Білосток Х-щв[10]
46-248-0114 Церква Святого Архистратига Михаїла
Q122240266
1883 село Гатківка у південно-східній частині села, при дорозі 50.502335 24.15909150°30′08″ пн. ш. 24°09′33″ сх. д. / 50.502335, 24.159091 (G) 2971-Лв А-місц[8]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0041 Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.)[К 1]
Q122239510
1867 село Горбків 50.479172 24.35741450°28′45″ пн. ш. 24°21′27″ сх. д. / 50.479172, 24.357414 (G) 1478-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0257 Поселення Гута-1
Q135958920
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Гута на східній околиці с. Гута, 50 м на схід від подвір’я школи, 400 м на захід від західної околиці с. Себечів, 200 м на південь від дороги між селами Савчин і Гута Х-щв[10]
46-248-0258 Двошарове поселення Жвирка-1
Q135958921
енеоліт — доба бронзи (кін. ІІІ — I пол. II тис. до н. е.), черняхівська культура (ІІ—IV ст.) с-ще Жвирка 0,5 км на захід від індустріальної забудови селища (складських приміщень залізничної станції Сокаль), 250 м на північ від головної течії р. Вишня Х-щв[10]
46-248-0259 Поселення Жвирка-2
Q135958922
лужицька культура (XIII—IV ст. до н. е.) с-ще Жвирка 1,5 км на захід від селища (залізнична ст. Сокаль), та 450 м на північ від головної течії р. Вишня Х-щв[10]
46-248-0260 Багатошарове поселення Жвирка-3
Q135958923
доба енеоліту (I пол. III тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), черняхівська культура (ІІ—IV ст.) с-ще Жвирка 2,5 км на захід від селища, 300 м на північ від головної течії р. Вишня Х-щв[10]
46-248-0261 Багатошарове поселення Жвирка-4
Q135958926
тщинецька культура (II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. с-ще Жвирка 3,0 км на захід від селища, 2,0 км в напрямку на схід від шосе Шептицький—Нововолинськ, 200 м на північ від головної течії р. Вишня Х-щв[10]
46-248-0120 Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Q122452960
1882 село Завишень 7586-Лв А-місц
завантажити ще фото
46-248-0288 Селище давньоруське IX—XI ст. село Завишень на підвищенні лівого берега р. Західний Буг Х-місц[5]
46-248-0299 Поселення раннього залізного віку і черняхівської культури VI ст. до н. е., III ст. село Завишень південна околиця села, крутий берег р. Західний Буг Х-місц[9]
46-248-0043 Церква Святого Миколая (дер.; згоріла 15 травня 2011 року)[13]
Q122452950
1760 село Залижня 1480-м А-місц
46-248-0044 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Q122239512
1849 село Зубків 50.397012 24.39324850°23′49″ пн. ш. 24°23′36″ сх. д. / 50.397012, 24.393248 (G) 1973-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0293 Поселення комарівської, поморської культури, слов'ян, поховання лендельської культури III тис. до н. е., II тис. до н. е., II ст. до н. е., IX ст. село Зубків 1 км на північний захід від села, урочище Гряда, мис між лівим берегом р. Білий Стік і струмком Х-місц[9]
46-248-0098 Пам'ятник жертвам Талергофу
Q122330240
1914 село Ільковичі 1699 І-місц[9]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0287 Селище давньоруське IX—XI ст. село Ільковичі на правому березі р. Західний Буг Х-місц[5]
46-248-0012 Церква Святого Миколи (дер.)
Q122452946
1782 село Княже 50.432484 24.55641850°25′57″ пн. ш. 24°33′23″ сх. д. / 50.432484, 24.556418 (G) 494/1 А-нац[1]
46-248-0013 Дзвіниця церкви Святого Миколи (дер.)
Q122523449
1782 село Княже 50.432375 24.55616050°25′57″ пн. ш. 24°33′22″ сх. д. / 50.432375, 24.556160 (G) 494/2 А-нац[1]
46-248-0160 Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Q135958927
село Комарів А-щв[14]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0167 Церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці
Q135958928
село Копитів А-щв[15]
46-248-0046 Церква Святого Юрія[16][12]
Q122452952
1874 село Лещатів 50.485596 24.49765650°29′08″ пн. ш. 24°29′52″ сх. д. / 50.485596, 24.497656 (G) 1975-м А-місц
46-248-0264 Поселення Лещатів-1
Q135958929
ІХ—XII ст. село Лещатів 1,3 км на захід від села, 0,07—0,27 км на південь від дороги Бобятин—Лещатів, на першій надзаплавній терасі і, частково, в заплаві правого берега р. Драганка Х-щв[10]
46-248-0265 Поселення Лещатів-2
Q135958930
доба неоліту (VI—IV тис. до н. е.) село Лещатів 1,4 км на північний захід від села, 0,005—0,13 км на північний схід від дороги Бобятин—Лещатів, на правому березі р. Драганка Х-щв[10]
46-248-0112 Церква Воздвиження Чесного Хреста та дзвіниця
Q122452958
1768 село Лубнівка у північній частині села, біля цвинтаря 50.516824 24.11427750°31′01″ пн. ш. 24°06′51″ сх. д. / 50.516824, 24.114277 (G) 2968-Лв А-місц, І-місц[8]
46-248-0047 Церква Святих Бориса і Гліба
Q122238882
1874 село Лучиці 50.523257 24.53969750°31′24″ пн. ш. 24°32′23″ сх. д. / 50.523257, 24.539697 (G) 1481-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0079 Братська могила радянських воїнів та партизанів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон; скульптор П. Кулик, архітектор М. Прокопович)
Q122435792
1941—1944; 1975 село Лучиці біля школи 1694 І-місц[5]
46-248-0300 Поселення черняхівської культури, скарб монет III—IV ст. село Лучиці урочище Коло Мулавиці Х-місц[5]
46-248-0162 Церква Святого Юрія
Q135958931
1880 село Ниновичі А-щв[17]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0186 Багатошарове поселення Ниновичі-1
Q135958932
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Ниновичі на західній околиці села, 20 на захід від садиб, 260 м на північний захід від церкви, 70 м на південь від ставу Х-щв[10]
46-248-0187 Двошарове поселення Ниновичі-2
Q135958933
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Ниновичі на південно-західній околиці села, 240 м на південний захід від церкви, 150 м на північний схід від кладовища, на високому західному березі яру Х-щв[10]
46-248-0188 Двошарове поселення Ниновичі-3
Q135958934
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пізньоримський час (ІІ—IV ст.) село Ниновичі 0,6 км на захід від села, 200 м на південний захід від дамби ставу, в улоговині першої надзаплавної тераси правого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0189 Поселення/могильник Ниновичі-4
Q135958935
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), VIII—IX ст. село Ниновичі 1,1 км на схід від села, 0,8 км на південь від під'їзної дороги до с. Нісмичі, на верхів'ї та північно-східному схилі високого пагорба, в західній частині пам'ятки знаходяться рештки великого кургану Х-щв[10]
46-248-0190 Багатошарове поселення Ниновичі-5
Q135958936
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), пізньоримський час (II—IV ст.), VIII—IX ст. село Ниновичі 0,2 км на північний захід від села, вздовж верхів'я та південно-західного схилу високого мису, що виступає в долині правого берега р. Варяж між течіями двох правосторонніх допливів Х-щв[10]
46-248-0191 Багатошарове поселення Ниновичі-6
Q135958937
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Ниновичі північна околиця села, безпосередньо на північ від садиб, вздовж верхів'я та південного схилу високого мисовидного пагорба Х-щв[10]
46-248-0192 Поселення Ниновичі-7
Q135958938
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Ниновичі 0,4 км на північний схід від села, 180 м на захід від польової дороги Ниновичі—Нісмичі, в улоговині та вздовж північно-західного схилу високого берегу Х-щв[10]
46-248-0193 Місцезнаходження Ниновичі-8
Q135958939
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.) село Ниновичі 0,6 км на північ від села, 0,6 км на захід від польової дороги Ниновичі—Нісмичі, на округлому пагорбі в долині лівого берега потічка — правої притоки р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0194 Поселення Ниновичі-9
Q135958940
ХІІ—ХІІІ ст. село Ниновичі 0,75 км на північний схід від села, 170 м на захід від польової дороги Ниновичі—Нісмичі, на видовженому зі сходу на захід пагорбі в долині лівого берега потічка — правої притоки р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0195 Місцезнаходження Ниновичі-10
Q135958941
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Ниновичі 0,9 км на північний схід від села, 330 м на схід від польової дороги Ниновичі—Нісмичі, на крутому північному схилі берегу Х-щв[10]
46-248-0196 Двошарове поселення Нісмичі-11
Q135958942
пізньоримський час (II—IV ст.) село Ниновичі 1,1 км на північний схід від села, 30 м на захід від польової дороги Ниновичі—Нісмичі, на невисокому останці в долині потічка — правої притоки р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0197 Двошарове поселення Нісмичі-12
Q135958943
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Ниновичі 1,2 км на північний схід від села, 400 м на південь від під'їзної дороги до с. Нісмичі, на північно-західному краю останця в долині правого берега потічка — правої притоки р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0083 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — залізобетон)
Q122435794
липень 1944; 1946 село Нісмичі (Подільське) на околиці села 779 І-місц[5]
46-248-0084 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — залізобетон)
Q122435795
липень 1944; 1946 село Нісмичі (Подільське) на кладовищі 780 І-місц[5]
46-248-0294 Поселення бронзового віку, раннього залізного віку, давньоруського часу II тис. до н. е., VII—VI ст. до н. е., XI—XII ст. село Нісмичі (Подільське) 700 м від південної околиці села, підвищення в заплаві лівого берега р. Варенжанки Х-місц[3]
46-248-0266 Поселення Нисмичі-1
Q135958944
доба мезоліту (Х—ІХ тис. до н. е.); вельбарська культура (ІІ—ІІІ ст.) село Нісмичі (Подільське) 0,7 км на південний схід від околиці села, 0,3—0,5 км на південний захід від дороги Нісмичі—Хоробрів Х-щв[10]
46-248-0267 Поселення Нисмичі-2
Q135958945
пшеворська культура (І—III ст.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,55 км на південний схід від околиці села, 0,5—0,7 км на південний захід від дороги Нісмичі—Хоробрів на підвищенні серед колись заболоченої заплави р. Варежанки Х-щв[10]
46-248-0268 Поселення Нисмичі-3
Q135958946
I пол. II тис. до н. е., ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,50 км на південь від околиці села, 0,75—0,80 км на південний захід від дороги Нісмичі—Хоробрів на підвищенні лівого берега (від мосту через р. Себечівку), на південь від решток колгоспного двору Х-щв[10]
46-248-0198 Місцезнаходження Ниновичі-13
Q135958947
XIII—XIV ст. село Нісмичі (Подільське) 0,4 км на південний схід від села, 320 м на південь від під'їзної дороги до с. Нісмичі, на заокругленому пологому виступі першої надзаплавної тераси правого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0199 Двошарове поселення Ниновичі-14
Q135958948
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,35 км на південь від крайніх південно-східних садиб села, 0,4 км на південь від в'їзду до с. Нісмичі зі сторони Сокаля, на північному краю останця в долині правого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0200 Двошарове поселення Нісмичі-6
Q135958949
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.) село Нісмичі (Подільське) західна околиця села, 80 м на захід від дороги Нісмичі—Угринів, 120 м на захід від колишнього колгоспного двору, на краю надзаплавної тераси та частково у заплаві правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0201 Двошарове поселення Нісмичі-7
Q135958950
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) південно-західна околиця села, безпосередньо на південь від колишнього колгоспного двору, вздовж першої надзаплавної тераси р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0202 Багатошарове поселення Нісмичі-8
Q135958952
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний вік, ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) південна околиця села, 220 м на південь від крайніх садиб, 200 м на південний схід від колишнього колгоспного двору, вздовж першої надзаплавної тераси р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0203 Багатошарове поселення Нісмичі-9
Q135958953
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) південно-східна околиця села, 110 м на південь від крайніх південних садиб, 180 м на південь від під'їзної дороги до до с. Нісмичі, вздовж першої надзаплавної тераси р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0204 Місцезнаходження Нісмичі-10
Q135958954
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,35 км на південь від села, 0,4 км на південний схід від колишнього колгоспного двору, на невеликому округлому останці у долині р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0205 Двошарове поселення Нісмичі-11
Q135958955
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,4 км на південь від села, 0,6 км на південний схід від колишнього колгоспного двору, на останці в долині р. Варяж, видовженому з південного заходу на північний схід Х-щв[10]
46-248-0206 Двошарове поселення Нісмичі-12
Q135958956
доба бронзи (I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Нісмичі (Подільське) 1,6 км на південний схід від села, безпосередньо на південь від під'їзної дороги до с. Нісмичі, на пологому виступі першої надзаплавної тераси правого берега потічка — правої притоки р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0207 Двошарове поселення Нісмичі-13
Q135958957
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,4 км на південний схід від села, 320 м на південь від під'їзної дороги до с. Нісмичі, на заокругленому пологому виступі першої надзаплавної тераси правого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0208 Двошарове поселення Нісмичі-14
Q135958958
доба бронзи (I пол. II тис. до н.е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Нісмичі (Подільське) 0,35 км на південь від крайніх південно-східних садиб села, 0,4 км на південь від в'їзду до с. Нісмичі зі сторони Сокаля, на північному краю останця в долині правого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0050 Церква Святого Архистратига Михаїла (дер.)
Q122239513
1738 село Перв'ятичі в центрі села 50.457190 24.45810950°27′26″ пн. ш. 24°27′29″ сх. д. / 50.457190, 24.458109 (G) 2381-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0081 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта)
Q122279673
22 червня 1941, липень 1944; 1971 село Перв'ятичі біля будинку культури 50.456196 24.45427950°27′22″ пн. ш. 24°27′15″ сх. д. / 50.456196, 24.454279 (G) 778 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0051 Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.)
Q122239514
1865 село Переспа 50.401584 24.43972050°24′06″ пн. ш. 24°26′23″ сх. д. / 50.401584, 24.439720 (G) 1482-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0082 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон)
Q122282352
липень 1944; 1963 село Перетоки при дорозі 50.570700 24.37191750°34′15″ пн. ш. 24°22′19″ сх. д. / 50.570700, 24.371917 (G) 790 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0295 Поселення раннього залізного віку VI—V ст. до н. е. село Пісочне 500 м від північної околиці села, заплава лівого берега р. Західний Буг, три дюни з інтервалом в 50 м Х-місц[9]
46-248-0209 Двошарове поселення Пісочне-1
Q135958959
доба енеоліту — бронзи (III — I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Пісочне на північно-західній околиці с. Пісочне, вздовж високого (4,5—5,0 м) південного або лівого берега р. Західний Буг Х-щв[10]
46-248-0210 Поселення Пісочне-2
Q135958960
черняхівська культура (II—IV ст.) село Пісочне 1,0 км на схід від північно-східної околиці с. Пісочне, за 0,75 км на південний схід від місця впадіння р. Варенжанки до Західного Бугу, вздовж лівого берегу р. Варенжанки і на північ від потічка — лівосторонньої притоки Х-щв[10]
46-248-0085 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон; скульптор М. Кордіяка)
Q122278683
19 липня 1944; 1974 село Поториця біля кладовища 50.455714 24.28182450°27′21″ пн. ш. 24°16′55″ сх. д. / 50.455714, 24.281824 (G) 781 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0155 Могила Героя Радянського Союзу Семена Сильвестровича Пустельникова (надмогильна плита з бетону)
Q135958961
1947 село Поториця І-місц[5]
46-248-0279 Поселення епохи ранньої бронзи VIII—VI ст. до н. е. село Поториця на правому березі р. Західний Буг Х-місц[5]
46-248-0280 Поселення культури лійчастого посуду, стжижовської культури, селище давньоруське III—IV ст., VII—XII ст. село Ромош урочище Димниця Х-місц[5]
46-248-0285 Поселення багатошарове: ранньозалізного віку, лужицька, вельбарська, давньоруська культури I пол. II тис. до н. е., XII—V ст. до н. е., II—III ст., II—VII ст., XI—XIII ст. село Ромош урочище Звіринець, за 1,5 км на південний захід від села Х-місц[5]
46-248-0161 Церква Святого Євангеліста Луки
Q135958962
1878 село Русин А-щв[18]
46-248-0054 Церква Покрови Пресвятої Богородиці (дер.; згоріла)
Q122725029
1864 село Свитазів 1977-м А-місц
46-248-0282 Поселення двошарове VII—V ст. до н. е., III—IV ст. село Свитазів урочище На Пісниську Х-місц[5]
46-248-0286 Селище давньоруське XI—XIII ст. село Свитазів 0,2 км від південної околиці села, схил правого берега р. Карбівки Х-місц[5]
46-248-9004 Ансамбль церкви Вознесіння Господнього
Q135958964
1898 село Скоморохи вул. Зелена, 1 7007-Лв А-місц[4]
завантажити ще фото
46-248-0127 Церква Вознесіння Господнього
Q135958965
1898 село Скоморохи вул. Зелена, 1 7007/1-Лв А-місц[4]
46-248-0128 Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього
Q135958966
1898 село Скоморохи вул. Зелена, 1 7007/2-Лв А-місц[4]
46-248-0088 Меморіальний комплекс. Місце, де була 13-та застава 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону (57 індивідуальних могил, могила О. В. Лопатіна, Героя Радянського Союзу; пам'ятник — пісковик, мармур; скульптори Л. Біганич, С. Дзиндра, О. Столбов, І. Титко, архітектор А. Шуляр)
Q122298576
22 червня — 2 липня 1941; 1966 село Скоморохи південно-західна частина села 50.534533 24.31688350°32′04″ пн. ш. 24°19′01″ сх. д. / 50.534533, 24.316883 (G) 788 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0089 Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни (19 індивідуальних могил; пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон)
Q122281898
липень 1944; 1975 село Скоморохи на кладовищі 50.543317 24.31868350°32′36″ пн. ш. 24°19′07″ сх. д. / 50.543317, 24.318683 (G) 791 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0055 Церква Святого Йосафата[12][К 2]
Q122238993
XVII ст. село Спасів 50.449310 24.45947250°26′58″ пн. ш. 24°27′34″ сх. д. / 50.449310, 24.459472 (G) 1978-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0102 Пам'ятник В. Сидору, «Шелесту», полковнику, командиру УПА-Захід (скульптор Л. Яремчук, архітектор В. Каменщик; бронза)
Q122285490
1994 село Спасів 1703 М-місц[7]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0157 Братська могила 50 невідомих радянських воїнів (обеліск — залізобетон)
Q135958967
1941; 1955 село Спасів 783 І-місц[5]
46-248-0270 Поселення Спасів-1
Q135958968
черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Спасів 0,6 км на схід від села, 0,5 км на південь від дороги Первятичі—Шпиколоси, в заплаві лівого берега р. Спасівка Х-щв[10]
46-248-0178 Двошарове поселення Спасів-2
Q135958969
ранньослов'янський час (VIII—IX ст.), княжа доба (ХІІ—ХІІІ ст.) село Спасів в центральній частині села Спасів, на захід від дамби, яка розділяє два великих стави, на високому трикутному мисі, який з північного та південного сходу обмежений плесом ставів в течії лівостороннього допливу р. Спасівки Х-щв[10]
46-248-0170 Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Q135958970
село Старгород А-щв[15]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0296 Городище XI ст. село Старгород урочище Городище (в межах Волинської області) Х-місц[3]
46-248-0091 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — залізобетон)
Q122282351
липень 1944; 1964 село Стенятин на околиці села 50.532600 24.35795050°31′57″ пн. ш. 24°21′29″ сх. д. / 50.532600, 24.357950 (G) 784 І-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0015 Садиба Потоцьких (мур.)
Q122580643
XVII—XIX ст. село Тартаків 50.465796 24.40263050°27′57″ пн. ш. 24°24′09″ сх. д. / 50.465796, 24.402630 (G) 1424 А-нац[20]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0016 Палац (мур.)
Q122580645
кін. XIX ст. село Тартаків 50.465318 24.40327950°27′55″ пн. ш. 24°24′12″ сх. д. / 50.465318, 24.403279 (G) 1424/1 А-нац[20]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0017 Флігель (мур.)
Q122296947
кін. XIX ст. село Тартаків 1424/2 А-нац[20]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0018 Мури замку (мур.)
Q122296949
XVII ст. село Тартаків 1424/3 А-нац[20]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0126 Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Q135958971
1874—1875 село Тартаків вул. А. Шептицького 7006-Лв А-місц[4]
46-248-0107 Пам'ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику (пісковик)
Q122580649
1964 село Тартаків у парку ім. Тараса Шевченка 50.464338 24.39981450°27′52″ пн. ш. 24°23′59″ сх. д. / 50.464338, 24.399814 (G) 805 М-місц[5]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0108 Пам'ятник на честь Незалежності України (скульптор О. Капустяк, архітектор В. Каменщик; мармурова крихта)
Q122285492
1995 село Тартаків біля школи 50.464597 24.40050650°27′53″ пн. ш. 24°24′02″ сх. д. / 50.464597, 24.400506 (G) 1706 М-місц[7]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0211 Двошарове поселення Тартаків-1
Q135958972
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), черняхівська культура (ІІ—IV ст.) село Тартаків 0,55 км на північ від села, на захід від дороги Тартаків—Копитів, вздовж пологого північного схилу пагорба — першої надзаплавної тераси лівого берега р. Стасівки Х-щв[10]
46-248-0212 Багатошарове поселення Тартаків-2
Q135958973
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), празька культура (V—VII ст ), ХІ—ХІІІ ст. село Тартаків на південній околиці села, за 220 м на південь від крайніх садиб та за 150 м на схід від тваринницьких ферм, вздовж правого берега потічка — лівостороннього допливу р. Стасівки Х-щв[10]
46-248-0171 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Q135958974
село Теляж А-щв[15]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0281 Поселення епохи пізньої бронзи IX—VIII ст. до н. е. село Трудолюбівка хутір Городиловичі Х-місц[5]
46-248-0099 Пам'ятник В. Матюку, українському композитору (скульптор О. Пилєв; метал)
Q122282354
1993 село Тудорковичі (Федорівці) навпроти церкви 50.579200 24.17760050°34′45″ пн. ш. 24°10′39″ сх. д. / 50.579200, 24.177600 (G) 1700 М-місц[21]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0297 Поселення вельбарської культури III—IV ст. село Тудорковичі (Федорівці) південна околиця села, перерізане шосе Львів—Брест Х-місц[3]
46-248-0213 Поселення Угринів-1
Q135958975
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІІ—ХІІІ ст. село Угринів західна околиця села, безпосередньо на захід від під'їзної дороги до с. Угринів, 300 м на північний захід від мосту через р. Варяж, на мисі між долинами р. Варяж і її лівостороннього допливу Х-щв[10]
46-248-0214 Місцезнаходження Угринів-2
Q135958977
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,3 км на південь від села, 50 м на південь від мосту через р. Варяж, безпосередньо на захід від під'їзної дороги до с. Угринів, на західному схилі першої надзаплавної тераси правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0215 Місцезнаходження Угринів-3
Q135958978
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,5 км на південь від села, 0,35 км на південь від мосту через р. Варяж, 100 м на захід від під'їзної дороги до с. Угринів, на краю надзаплавної тераси та частково у заплаві правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0216 Поселення Угринів-4
Q135958979
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,45 км на південний захід від села, 0,35 км на південний захід від мосту через р. Варяж, на широкому останці у заплаві лівого берегу річки, видовженому з півночі на південь Х-щв[10]
46-248-0217 Поселення Угринів-5
Q135958980
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Угринів 0,6 км на північ від села, 50 м на захід від польової дороги Угринів—Шихтарі та 300 м на південний захід від краю лісу (5 квартал Тудорковицького лісництва), на округлому мисі, що виступає в долину правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0218 Поселення Угринів-6
Q135958981
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.) село Угринів 0,75 км на північ від села, безпосередньо на захід від польової дороги Угринів—Шихтарі та на південний захід від краю лісу (5 квартал Тудорковицького лісництва), на першій терасі правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0219 Поселення Угринів-7
Q135958982
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 1,3 км на північ від села, на захід від польової дороги Угринів—Шихтарі та від краю лісу (4 квартал Тудорковицького лісництва), на першій терасі правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0220 Поселення Угринів-8
Q135958983
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів південна околиця села, 20 м від крайніх садиб, 40 м на північ від мосту через р. Варяж, на південному схилі першої надзаплавної тераси та частково у заплаві лівого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0221 Поселення Угринів-9
Q135958984
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів південна околиця села, 10 м на південь від крайніх садиб, 400 м на схід від мосту через р. Варяж, на округлому виступі лівого берегу річки Х-щв[10]
46-248-0222 Поселення Угринів-10
Q135958986
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів південна околиця села, безпосередньо на півень і південний схід від садиб, 80 м на схід від церкви та 70 м на південь від мосту через р. Варяж (в центрі села), на пологій терасі лівого берега річки Х-щв[10]
46-248-0223 Поселення Угринів-11
Q135958987
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів центральна частина села, 20 м на північний схід від садиб, 100 м на північ від церкви, 20 м на захід від мосту через р. Варяж (в центрі села), на пологій терасі лівого берега річки Х-щв[10]
46-248-0224 Поселення Угринів-12
Q135958988
ХІ—ХІІІ ст. село Угринів центральна частина села, 10 м на північ від будівель котельні, на півокруглому виступі лівого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0225 Поселення Угринів-13
Q135958989
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів північна частина села, безпосередньо на схід від садиб північної околиці та на захід від течії потічка — лівого допливу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0226 Поселення Угринів-14
Q135958991
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.) село Угринів північна околиця села, 200 м на північний схід від крайніх північних садиб, на півокруглому виступі тераси лівого берега р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0227 Поселення Угринів-15
Q135958992
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Угринів 0,38 км на північ від села, на пологому виступі лівого берегу р. Варяж, відокремленому на півдні меліоративним каналом Х-щв[10]
46-248-0228 Місцезнаходження Угринів-16
Q135958993
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.) село Угринів 0,35 км на південь від села, 80 м на північний схід від решток ПТФ, на високому правому березі р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0229 Поселення Угринів-17
Q135958995
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,4 км на південний схід від села, на верхів'ї та на західному схилі високого мису, що виступає в долині правого берега р. Варяж при впадінні правостороннього допливу Х-щв[10]
46-248-0230 Місцезнаходження Угринів-18
Q135958997
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.) село Угринів 0,5 км на південний схід від села, 0,35 км на південь від дороги Угринів—Тудорковичі, на високому південному березі правостороннього допливу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0231 Місцезнаходження Угринів-19
Q135958998
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.) село Угринів 1,4 км на південний схід від села, 100 м на південь від дороги Угринів—Тудорковичі Х-щв[10]
46-248-0232 Поселення Угринів-20
Q135958999
ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,7 км на схід від села, безпосередньо на південь та на північ від дороги Угринів—Тудорковичі, на видовженому пагорбі, розташованому між ставом і правим берегом потічка — правостороннього допливу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0233 Поселення Угринів-21
Q135959000
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,2 км на схід від села, 50 м на південь від дороги Угринів—Тудорковичі, на пологому північному березі правостороннього допливу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0234 Місцезнаходження Угринів-22
Q135959001
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.) село Угринів 0,3 км на схід від села, 100 м на північ від дороги Угринів—Тудорковичі, на східному схилі високого пагорба Х-щв[10]
46-248-0235 Місцезнаходження Угринів-23
Q135959002
ХІ—ХІІІ ст. село Угринів південно-східна околиця села, 20 м на південь від крайньої східної садиби Х-щв[10]
46-248-0236 Поселення Угринів-24
Q135959003
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Угринів південно-східна околиця села, безпосередньо на південь від садиб села, 0,4 км на північний схід від мосту через р. Варяж (в центрі села), на північ від штучного ставу, вздовж північного берегу правостороннього допливу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0237 Поселення Угринів-25
Q135959004
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів центральна частина села, 220 м на північ від мосту через р. Варяж (в центрі села), на округлому виступі високої тераси правого берегу річки Х-щв[10]
46-248-0238 Поселення Угринів-26
Q135959005
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів центральна частина села, вздовж південного схилу довгого мису, який виступає у долину правого берегу р. Варяж, безпосередньо на південь від садиб північно-східної околиці села Х-щв[10]
46-248-0239 Поселення Угринів-27
Q135959007
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів північна околиця села, вздовж північного схилу довгого мису, який виступає у долину правого берегу р. Варяж, безпосередньо на північ від садиб північно-східної околиці села Х-щв[10]
46-248-0240 Поселення Угринів-28
Q135959008
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.), доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.) село Угринів 0,15 км на північ від села, 100 м на захід від польової дороги Угринів—Шихтарі, на виступі високого правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0241 Поселення Угринів-29
Q135959009
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), ХІ—ХІІІ ст. село Угринів 0,45 км на північ від села, 300 м на захід від польової дороги Угринів—Шихтарі, на широкому виступі високого правого берегу р. Варяж Х-щв[10]
46-248-0242 Місцезнаходження Угринів-30
Q135959010
енеоліт (II пол. III тис. до н. е.) село Угринів 1,0 км на схід від села, 70 м на північ від дороги Угринів—Тудорковичі Х-щв[10]
46-248-0101 Пам'ятник В. Процюку, «Кропиві», начальнику штабу УПА-Південь (граніт)
Q122282353
1995 село Ульвівок кол. село Городиловичі 50.576400 24.26145050°34′35″ пн. ш. 24°15′41″ сх. д. / 50.576400, 24.261450 (G) 1702 М-місц[7]
завантажити ще фото
галерея
46-248-0277 Поселення епохи ранньої бронзи поч. II тис. до н. е. село Ульвівок урочище За Током Х-місц[5]
46-248-0278 Поселення епохи раннього заліза VII—V ст. до н. е. село Ульвівок на лівому берез р. Західний Буг Х-місц[5]
46-248-0284 Могильник епохи пізньої бронзи X—VIII ст. до н. е. село Ульвівок Х-місц[5]
46-248-0275 Поселення Ульвівок-1
Q135959011
ІХ—XIII ст. село Ульвівок на південній околиці села, 200 м на північ від огорожі тваринницької ферми, на першій надзаплавній терасі східного високого лівого берега р. Західний Буг Х-щв[10]
46-248-0020 Церква Святого Івана Богослова (дер.)
Q122452947
1782 село Фусів у північній частині села 50.430755 24.54608050°25′51″ пн. ш. 24°32′46″ сх. д. / 50.430755, 24.546080 (G) 497/1 А-нац[1]
46-248-0021 Дзвіниця церкви Святого Івана Богослова (дер.)
Q122523450
1782 село Фусів 50.430967 24.54592550°25′51″ пн. ш. 24°32′45″ сх. д. / 50.430967, 24.545925 (G) 497/2 А-нац[1]
46-248-0092 Братська могила радянських воїнів (пам'ятник — мармурова крихта, залізобетон)
Q122435797
липень 1944; 1969 село Фусів біля клубу 785 І-місц[5]
46-248-0164 Церква Святих Косьми і Дем'яна
Q135959012
1864 село Хоробрів (Правда) А-щв[17]
галерея
46-248-0086 Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни (2 братські, 48 індивідуальних могил; пам'ятник — залізобетон; скульптор Т. Бриж)
Q122523452
липень 1944; 1972 село Хоробрів (Правда) кладовище 1695 І-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0243 Поселення Хоробрів-1
Q135959013
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), черняхівська культура (III—V ст.), ХІ—ХІІІ ст. село Хоробрів (Правда) на північно-західній околиці села, 250 м на схід від сільських садиб, на північ від дороги Хоробрів—Ниновичі Х-щв[10]
46-248-0060 Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Q122239010
1862 село Шарпанці біля цвинтаря 50.545311 24.52655950°32′43″ пн. ш. 24°31′36″ сх. д. / 50.545311, 24.526559 (G) 1981-м А-місц
завантажити ще фото
галерея
46-248-0298 Поселення енеоліту і давньоруського часу III тис. до н. е., XI ст. н. е. село Шихтарі урочище Козакова Гора, між руслами р. Західний Буг і р. Варенжанки, північно-західна околиця села Х-місц[9]
46-248-0244 Двошарове поселення Шихтарі-1
Q135959014
доба енеоліту — бронзи (III — I пол. II тис. до н. е.), ранньозалізний час (VII—III ст. до н. е.) село Шихтарі 120 м на схід від садиб села Шихтарі, 300 м на південний схід від мосту через р. Варенжанку, на південь від течії каналу який сполучає р. Варенжанку та р. Західний Буг Х-щв[10]
46-248-0245 Двошарове поселення Шихтарі-2
Q135959015
доба енеоліту — бронзи (III — I пол. II тис. до н. е.) село Шихтарі на північній околиці села, 120 м на північний схід від крайніх садиб та 150 м на схід від дороги Шихтарі—Пісочне, вздовж лівого берега р. Варенжанки, піднесеного на висоту 2,5—3,0 м над рівнем течії Х-щв[10]
46-248-0246 Багатошарове поселення Шихтарі-3
Q135959016
доба енеоліту — бронзи (III—II тис. до н. е.), ІХ—ХІІІ ст. село Шихтарі Х-щв[10]
46-248-0247 Двошарове поселення Шихтарі-4
Q135959017
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), Х—ХІІІ ст. село Шихтарі 1,0 км на північ від села та 0,3 км на схід від невеликого хутора (присілок с. Шихтарі), в улоговині між двох пагорбів, утвореній увігнутою на захід лукою р. Варенжанки Х-щв[10]
46-248-0248 Багатошарове поселення Шихтарі-5
Q135959018
доба бронзи (II пол. II тис. до н. е.), черняхівська культура (III—V ст.), ХІ—ХІІІ ст. село Шихтарі 1,2 км на північ від села та 180 м на схід від садиб хутора і дороги Шихтарі—Пісочне, на верхів'ї та південному схилі високого пагорба (висота над рівнем течії сягає 7,5—9,0 м), який у вигляді мису виступає на схід і з трьох сторін оточений течією р. Варенжанки Х-щв[10]
46-248-0172 Церква Пресвятої Трійці
Q135959020
село Шпиколоси А-щв[15]
46-248-0283 Поселення епохи раннього заліза VIII—VI ст. до н. е. село Шпиколоси на південний захід від села Х-місц[5]
46-248-0276 Поселення Шпиколоси-1
Q135959022
ХІІ—ХІІІ ст. село Шпиколоси 1,2 км на захід від села Шпиколоси, 1,0 км на південь—південний захід від дороги Первятичі—Шпиколоси, на лівому березі р. Спасівка Х-щв[10]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Шептицький район/Сокальська громада

Взято з

[ред. код]

Коментарі

[ред. код]
  1. історично церква була присвячена Воскресінню Господньому[11], втім, офіційна назва відповідної парафії — Воздвиження Чесного Хреста[12]
  2. у деяких джерелах — Святого Івана Милостивого[19]

Примітки

[ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л Постанова Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963
  2. а б в г Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 вересня 2021 року № 729 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  3. а б в г д Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 28.10.1987 № 450
  4. а б в г д Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 2462 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів трудящих від 05.05.1972 № 183
  6. а б в г Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2020 року № 1023/0/5-20 «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини»
  7. а б в г Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 06.10.1997 № 1039
  8. а б в Наказ Міністерства культури України від 17 травня 2017 року № 430 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  9. а б в г д е ж Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.05.1991 № 249
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл Наказ управління охорони культурної спадщини Львівської державної адміністрації від 23.03.2012 № 05
  11. Слободян В. Горбків. Церква Воскресіння Господнього 1870 // Церкви України: Перемиська єпархія. — Л., 1998. — С. 582. — ISBN 966-02-0362-4.
  12. а б в Тартаківський деканат. www.sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Процитовано 2 травня 2018 року.
  13. На Львівщині згоріла ще одна дерев'яна церква XVIII століття. zaxid.net. Zaxid.net. 16 травня 2011 року. Процитовано 2 травня 2018 року.
  14. Наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 18.07.2019 № 43-ОС
  15. а б в г Наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 26.02.2020 № 15-ОС
  16. Слободян В. Лещатів. Церква Св. Юрія 1874 // Церкви України: Перемиська єпархія. — Л., 1998. — С. 556. — ISBN 966-02-0362-4.
  17. а б Наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 18.08.2016 № 36-ОС
  18. Наказ відділу охорони культурної спадщини від 21.08.2015 № 10
  19. Слободян В. Спасів. Церква Св. Івана Милостивого. 1868 // Церкви України: Перемиська єпархія. — Л., 1998. — С. 577. — ISBN 966-02-0362-4.
  20. а б в г Постанова Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979
  21. Розпорядження Голови Львівської обласної Ради народних депутатів від 19.07.1995 № 528

Про конкурс «Вікі любить пам'ятки»

[ред. код]
Головна Пам'ятки Номінації Правила ЧаПи English Детальніше