Вікіпедія:Авторитетні джерела та зваженість викладу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Balance justice.JPG

Не варто надавати надто велику вагу для висвітлення маргінальних теорій і поглядів, незначущих фактів і точок зору, чи якогось одного аспекту теми статті й так само не слід замовчувати й надавати надто малу вагу для висвітлення важливих фактів і точок зору, навіть якщо вони контроверсійні. Усі твердження повинні бути представлені пропорційно до їх важливості у відповідних надійних (авторитетних) джерелах.[⇨]

Надійність (авторитетність) джерела може допомогти вам оцінити вагу яку слід надати певному зданню з відповідного джерела. Чим надійніше (авторитетніше) джерело, тим більше ваги має бути надано зданням у ньому. Для джерел, які мають дуже низьку надійність (авторитетність), належна вага може полягати у не згадуванні цього джерела взагалі. Для оцінення надійності (авторитетності) джерела використовуйте відповідні критерії.[⇨]

Зваженість викладу точок зору[ред. код]

Відповідно до правила про нейтральну точку зору кожна стаття повинна неупереджено та зважено висвітлювати всі вагомі, суттєві точки зору, опубліковані в надійних (авторитетних) джерелах, при чому вага, що надається викладу тієї чи іншої думки, повинна бути пропорційна її важливості у відповідних надійних (авторитетних) джерелах. Не варто надавати занадто велику вагу для висвітлення маргінальним теоріям і поглядам, незначущим фактам і точкам зору, чи якогось одного аспекту теми статті; так само не слід замовчувати й надавати занадто малу вагу для висвітлення важливим фактам і точкам зору, навіть якщо вони контроверсійні.

Важливе роз'яснення: статті що описують різні точки зору не повинні надавати скільки ж простору для висвітлення маргінальних теорій та поглядів, незначущих фактів і точок зору, скільки надається для висвітлення більш популярних теорій, поглядів, фактів та точок зору; ба більше, відповідні статті можуть навіть повністю не включати відповідні маргінальні теорії, погляди, факти та точки зору (для прикладу, стаття про Землю надає дуже побіжно згадує теорію про Пласку Землю, думку яку поділяє лише маргінальна меншість).

Ми не повинні намагатися висвітлити тему суперечки, так ніби погляди невеличкої маргінальної меншості заслуговують на таку ж увагу як і погляди більшості, а погляди що поділяє малесенька маргінальна меншість мають бути повністю оминутими, окрім як у статтях присвяченим поглядам саме цієї малесенької меншості.[1] Це правило застосовується не лише до тексту статті, але й до зображень, зовнішніх посилань, категорій, та всіх решти допоміжних матеріалів статті.

Зваженість викладу застосовується не лише до точок зору. Так само як надавання надмірної чи недостатньої ваги окремій точці зору не відповідає принципу нейтральності, так само не відповідає цьому принципу й надавання надмірної чи недостатньої ваги іншим перевіреним та згадуваним-у-джерелах заявам. Загалом, стаття не має надавати надмірної чи недостатньої ваги будь-якому аспекту теми, й натомість має намагатися висвітлити кожен аспект з доречною вагою відповідно до його важливості у відповідних надійних (авторитетних) джерелах. Зауважте, що неналежна вага (тобто надмірна чи недостатня вага) може виражатися кількома способами включно з, окрім іншого, глибиною деталізації, кількістю тексту, місцем розміщення всередині статті, та зіставленням заяв.

Якщо ви можете що-небудь довести, що не визнається ніким або визнається вкрай малим числом людей, то врахуйте, що Вікіпедія — не місце для першої публікації такого доказу. Посилання на такий доказ можна робити лише після того, як він був раніше опублікований за межами Вікіпедії.

Надійність (авторитетність) джерела[ред. код]

Як розрізнити факти та здання[ред. код]

Коли говориться про "факти", то мається на увазі "інформація, щодо якої немає серйозного протиріччя." В іншому випадку, для того щоб перетворити у факт, перефразуйте тезу у вигляді непрямої мови.

Надійність (авторитетність) повинна бути оцінена відповідно до заяви, про яку говориться у джерелі. Будь-яке джерело може бути надійним (авторитетним) коли йдеться про висвітлення здання з відповідного джерела. Однак, не всі джерела мають доречні здання. Будь ласка, не надавайте зданням з окремих джерел неналежної ваги (тобто надмірної чи недостатньої ваги). Для того аби говорити про заяву когось як доконаний факт, а не чиєсь здання, необхідний вищий рівень надійності (авторитетності). Чим більш небуденним є факт, тим більшим має бути рівень надійності (авторитетності) джерела що його підтверджує.

Надійність (авторитетність) може допомогти оцінити зваженість викладу[ред. код]

Надійність (авторитетність) джерела може допомогти вам оцінити вагу яку слід надати певному зданню з відповідного джерела. Чим надійніше (авторитетніше) джерело, тим більше ваги має бути надано зданням у ньому. Для джерел, які мають дуже низьку надійність (авторитетність), належна вага може полягати у не згадуванні цього джерела взагалі.

Джерела все одно можуть мати проблеми з системною упередженістю. Наприклад, якщо ви використовуєте лише російськомовні джерела при написанні статей для Української Вікіпедії, скоріше за все ваша стаття незважено відображатиме точку зору країн руского міра. Загалом використання неукраїномовних джерел в Українські Вікіпедії не вітається, оскільки Українська Вікіпедія створена для україномовних читачів й відповідно наявність у статті неукраїномовних джерел зробить для них факт-чекінг тез статті важким а то й неможливим; якщо у вас є така можливість, завжди послуговуйтеся україномовними джерелами або професійними україномовними перекладами іншомовних джерел (див. ВП:УКР та ВП:Іншомовні джерела).

Критерії оцінювання надійності (авторитетності) джерела[ред. код]

Головні критерії[ред. код]

При визначенні величини надійності (авторитетності) джерела при включенні його у статті Вікіпедії, слід брати до уваги кілька наступних аспектів:

1) Наявність редакторського нагляду - тобто наявність редакторського редагування матеріалу, перед його оприлюдненням
  • Найвищу вагу слід надавати академічній книзі або енциклопедії, що спеціалізується на темі статті
  • Наступною за вагою йдуть академічні видання, де статті включаються лише після рецензування (peer review),
  • Наступною за вагою йдуть неакадемічні видання, де статті включаються лише після редагування редактором (editor review),
  • Наступною за вагою йдуть решта видань, що друкуються без редагування редактором (without editor review)
2) Наявність приписуваності - тобто наявність якомога більшої інформації про автора, оскільки це допомагає оцінити авторитетність автора
  • Рівень експертності автора щодо предмета статті - Академічний експерт з певної теми є більш надійним (авторитетним), коли він пише саме про цю тему, ніж коли він пише про якусь іншу тему. Наприклад, біолог є більш надійним, коли пише про біологію, ніж коли пише про ядерну фізику.
  • Рівень упередженості автора щодо предмета статті - Якщо автор має якісь причини бути упередженим або відкрито визнає свою упередженість, це слід враховувати, коли ви оцінюєте придатність його здання для відповідної статті. Факт упередженості автора може означати, що інформацію з відповідного джерела потрібно висвітлити опосередковано як здання автора, а не істинне твердження.
3) Критерії під конкретні теми - тобто для конкретних тем, певні джерела які зазвичай вважалися б ненадійними (неавторитетними), можуть бути прийнятними
  • а) якщо пишеться біографія живої людини, самостійно-створені сайти або блоги на дану тематику можуть стати цінним джерелом не-контроверсійних деталей про біографію відповідної особи;
  • б) якщо пишеться стаття про поп-культуру, іноді доречним буде покладатися на менш академічні джерела, оскільки часто вони є єдиними доступними джерелами на відповідно тематику

Інші критерії[ред. код]

  • Відтворюваність— Чи можна дійти висновків з джерела, використовуючи наявну інформацію, чи є якісь ознаки прогалин у мисленні чи у процесі висновлення. По суті, чи є якісь стрибки віри у джерелі:
  • Чітке позначення використаних джерел— Джерело, яке чітко описує використані дані та джерела, на основі яких було зроблено висновлення, є більш надійним (авторитетним), ніж те, що цього не робить. В ідеалі джерело має описувати процес збору даних та метод аналізу.
  • Конфіденційність— Джерела, які видавець вважає конфіденційними, можуть мати невизначену надійність (авторитетність). Враховуючи, що оригінал не може бути використаний для перевірки першоджерела даних, до таких джерел слід ставитися з обережністю.
  • Підтвердження— Чи збігаються висновки з іншими джерелами в цій галузі, які були висновлені незалежно. Якщо два або більше незалежних авторів погоджуються одне з одним, тоді відповідний висновок стає більш надійними (авторитетним). Потрібно подбати про те, щоб упевнитися, що підтвердження дійсно є незалежним, аби уникнути недійсного висновку невідомого походження. Безперечне підтвердження серед високонадійних (високоавторитетних) джерел може допомогти встановити щось як факт, а не здання.
  • Визнання іншими надійними (авторитетними) джерелами - джерело може вважатися надійнішим (авторитетнішим), якщо інше джерело, яке зазвичай вважається надійним (авторитетним), цитує або рекомендує його. Це може бути корисно, коли ви маєте справу з незнайомим вам джерелом. Навіть спростування визнаним надійним (авторитетним) джерелом може підняти важливість здання з цього ненадійного (неавторитетного) джерела до достатнього рівня значимості аби висвітлити маргінальне здання з цього джерела у окремій статті. Див. також Вікіпедія:Маргінальні теорії.
  • Давність джерела та швидкість змін теми статті— Якщо суб'єкт еволюціонував або змінювався з часом, довгострокове джерело може бути неточним стосовно поточної ситуації. Для інтерпретації корисності потрібно розуміти, як тема змінилася і чи вплинула ця зміна на будь-яку з основних точок вихідної інформації. Історичні або застарілі джерела можуть бути використані для демонстрації еволюції теми, але до них слід ставитися з обережністю, якщо вони використовуються для ілюстрації поточної ситуації теми статті. Якщо новіші джерела не доступні, слід застерегти читача про давні (застарілі) джерела шляхом зазначення давності та відповідного зниження надійності (авторитетності) цього джерела.
  • Постійність— Якщо читач звернеться до цитованого джерела для перевірки твердження або для подальшого розуміння теми, то цитована теза повинна залишатися стабільною, продовжуючи містити інформацію, на яку редактор посилався для підтвердження своїх тез. У цьому сенсі посилання на книгу чи журнал перевершує джерело в Інтернеті, де посилання може стати недоступним. Деякі веб-ресурси мають редакційну політику, яка призводить до недостатньої постійності; відповідно до цитування веб-джерел слід ставитися з обережністю. Тим не менш, передбачувана постійність друкованих джерел менш релевантна до друкованих видань з обмеженим тиражем; якщо припустити що ці друковані видання з обмеженим тиражем не будуть згодом передруковані більшим тиражем, найімовірніше, ці друковані джерела продовжуватимуть бути недоступними більшості читачам Української Вікіпедії. Хоча деякі бібліотечні організації, такі як НБУВ, містять великі колекції різноманітних книг, що вже вийшли з друку, не слід вважати, що більшість вікіпедистів Української Вікіпедії мають доступ до цих бібліотечних організації, особливо враховуючи географічні обмеження таких бібліотечних організацій.

Ці труднощі з джерелами особливо релевантні для Української Вікіпедії, де різні редактори, які беруть участь у редагуванні статті, можуть мати власну, відмінну від інших, думку щодо теми відповідної статті. Не всі джерела матимуть однаковий рівень надійності (авторитетності) щодо певної теми, а деякі джерела можуть мати різний ступінь надійності (авторитетності) щодо відповідної теми статті, залежно від контексту.

Загалом, стаття повинна використовувати найнадійніші (найавторитетніші) джерела, доступні її редакторам. Цю настанову не слід застосовувати бездумно: здоровий глузд потрібен для визначення надійності (авторитетності) використаних джерел. Якщо у вас є питання щодо надійності (авторитетності) певного джерела, спочатку перевірте чи не включене це джерело до Переліку ненадійних джерел, які не дозволяється використовувати в Українській Вікіпедії за жодних обставин. Якщо запропоноване вами джерело не входить до переліку ненадійних, тоді обговоріть його з іншими редакторами на сторінці обговорення статті, або якщо джерело вже використовується в статті, ви можете звернути на це увагу за допомогою шаблону {{ненадійне джерело}}.

Що робити з джерелами що поширюють липові (фейкові) дані[ред. код]

Джерела, що включені до Переліку ненадійних джерел, відомі тим що вони часто поширюють липові (фейкові) дані. В Українській Вікіпедії не дозволяється використовувати джерела з переліку ненадійних джерел за жодних обставин.

Примітки[ред. код]

  1. але й у таких статтях, присвяченим точці зору невеликої меншості, слід вказувати на існування більш поширеного переконання, якого дотримується більшість. Іншими словами, таку статтю не слід сприймати як спробу «переписати» основну статтю з іншої точки зору (див. Вікіпедія: Дублювання статей для «проштовхування» своєї точки зору)

Див. також[ред. код]