Вікіпедія:Кандидати в добрі статті
На цій сторінці відбувається вибір статей на статус доброї. Дивіться також номінації на статуси вибраної статті і вибраного списку. Перед номінацією статті упевніться, що вона відповідає критеріям добрих статей. У разі сумнівів можна звернутися до досвідчених користувачів на одній чи декількох з відповідних сторінок (Вікіпедія:Кнайпа (допомога), Вікіпедія:Запити на рецензію, сторінках обговорення тематичних проєктів тощо). Якщо ви бажаєте номінувати статтю вперше або просто цікавитесь проєктом — погляньте на пам'ятку для початківців. Слід висувати статтю на статус доброї лише в разі, якщо ви є її основним автором або готові доробити її, якщо в ході обговорення виникнуть зауваження. Поставте на сторінку шаблон, який вказуватиме іншим користувачам, що стаття є кандидатом на отримання статусу доброї. Стаття отримує статус, якщо в розділі «За» висловлюються щонайменше три користувачі, пропорція голосів «За» і «Проти» є не меншою, аніж 2:1, і при цьому немає обґрунтованих заперечень або зауважень про необхідне доопрацювання. Новообрана стаття позначається шаблоном {{Добра стаття}}, який включає її до відповідної категорії та позначає іконкою Підсумки щодо надання статусу підбиваються щоп'ятниці. Їх здійснює будь-який досвідчений учасник проєкту або адміністратор. Необрані статті залишаються на сторінці номінацій як кандидати на наступний тиждень, якщо тільки автор пропозиції чи основний автор не вирішать відкликати номінацію, або якщо кількість голосів «проти» не перевищить кількість голосів «за». Якщо стаття не отримує достатньої підтримки протягом кількох тижнів, підбивач може здійснити підсумок з відмовою у статусі. Коли ви віддасте свій голос у номінації, будь ласка, не забудьте оновити лічильник голосів у таблиці. |
![]() |
![]() |
![]() |
% за | Початок | Закінчення | Тривалість | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 0 | 0 | 100% | 22 травня 2025 | 0 тиж. | триває |
Boeing MQ-25 Stingray — перший в світі БпЛА-заправник палубного базування ВМС США, прототип якого MQ-25 T1 2021 року здійснив перше дозаправлення в повітрі літаків палубної авіації. Після успішних льотних випробувань, дозаправлень в повітрі трьох типів літаків, інтегрування в палубне середовище авіаносця тощо, перші серійні літаки компанія Boeing передасть на службу на авіаносець наприкінці 2025 – на початку 2026 років, де вони будуть інтегровані з літаками авіакрила.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:39, 22 травня 2025 (UTC)
За:
- Як автор.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:39, 22 травня 2025 (UTC)
Проти:
Утримуюсь:
Зауваження:
- Вступ не дуже вдалий. Він має починатись із означення, а не цікавого факту. Це передусім американський морський БПЛА для дозаправлення в повітрі, розроблений Boeing чи щось таке. Те, що він перший — це дуже важливий факт, але менш важливий, ніж те, чим він є. Речення про програму натомість не дуже важливе, його можна й для історії залишити. Також краще розбити абзаци про характеристики та хронологію. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:13, 22 травня 2025 (UTC)
Виправлено. Спробував змінити виклад Вступу відповідно до ваших рекомендацій.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:31, 23 травня 2025 (UTC)
![]() |
![]() |
![]() |
% за | Початок | Закінчення | Тривалість | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 0 | 0 | 100% | 21 травня 2025 | 0 тиж. | триває |
Моя стаття про румунський карпатський ріг, родича трембіти. Написав її двома мовами. --Iurii.s (обговорення) 16:04, 21 травня 2025 (UTC)
За:
Проти:
Утримуюсь:
- Ця стаття мені подобається більше, ніж Леутарська музика, тут мені статус доброї бачиться ближчим. Але й проблеми схожі: не все підкріплено примітками та непослідовна структура. Щодо останньої поступово висловлю зауваження. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:25, 22 травня 2025 (UTC)
Зауваження:
- Стаття інформаційно цікава. Кілька зауваг. Назва розділу: Влаштування бучумів лексично помилкове, напевно, краще – Виготовлення бучумів. Подібно як і вираз «бучум (інструмент!) служив також військовим сигналом».--Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)
- Я за використання у Вікіпедії фемінітивів, які є мовною і природною традицією української мови. Тому не сприймаю: «Уривок з інтерв'ю з Маріаною Глігор, виконавцем...» --Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)
- Не побачив, а може прогледів, внутрішнє посилання Бела Барток--Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)
- Дякую.
Зроблено
Зроблено
- Внутрішнє посилання Бела Барток - в кінці першого абзацу розділу "Тулник". --Iurii.s (обговорення) 11:01, 22 травня 2025 (UTC)
- Дякую.
- Я думаю, що варто всюди замінити тулник на тульнік. Я не знайшов румунсько-української транскрипції, в кінці слова та між приголосними l → «ль». «Н» не належить до правила дев'ятки, тож гадаю, що там також «і». Виходить «тульнік». -- RajatonRakkaus ⇅ 20:22, 22 травня 2025 (UTC)
- Тулник-тульнік: Я думав над цим, але не зміг ухвалити остаточного рішення. Буду вдячний, якщо тут ще хтось порадить.
- Усі мої твердження мають джерела. Якщо в тексті це не видно, підкажіть, будь ласка, де, на вашу думку, проблема — я виправлю. --04:45, 23 травня 2025 (UTC)
- --Iurii.s (обговорення) 04:45, 23 травня 2025 (UTC)
- «На зовнішній фресці церкви…», «Жителі Оаша, Марамуреша, Буковини та північної частини Молдови…», «Бела Барток використав мелодію…», «Від найменування бучума походять назви багатьох населених пунктів у Румунії…» — без приміток.-- RajatonRakkaus ⇅ 07:38, 23 травня 2025 (UTC)
Зроблено Зроблено. --Iurii.s (обговорення) 11:29, 23 травня 2025 (UTC)
- «На зовнішній фресці церкви…», «Жителі Оаша, Марамуреша, Буковини та північної частини Молдови…», «Бела Барток використав мелодію…», «Від найменування бучума походять назви багатьох населених пунктів у Румунії…» — без приміток.-- RajatonRakkaus ⇅ 07:38, 23 травня 2025 (UTC)
- Мені стаття здається добре структурованою. Будь ласка, підкажіть, де ви бачите проблеми. --Iurii.s (обговорення) 11:32, 23 травня 2025 (UTC)
- Так, я трохи пізніше опишу проблему. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:30, 23 травня 2025 (UTC)
- Дуже цікаво. Я бачу опис "стилістичних зон виконання", але, здається, в статті немає простішого - власне опису того, як грати на інструменті. Зокрема, як взагалі виконавець може відтворювати різні ноти, суто фізично? Він, не знаю, кудись натискає (нібито нема куди), чи дує з різною силою, чи як? --Фіксер (обговорення) 13:46, 23 травня 2025 (UTC)
![]() |
![]() |
![]() |
% за | Початок | Закінчення | Тривалість | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|---|
4 | 0 | 0 | 100% | 16 травня 2025 | 1 тиж. | триває |
Один із перших європейських філософів. (Третій, якщо бути точним.) Вірив, що все створене з повітря, боги теж, Земля плоска й літає в повітрі, а Сонце обертається навколо неї, як капелюх навколо голови. (Історики науки досі намагаються збагнути, що мала означати ця аналогія.) Саме з таких наївних на наш розпещений смак думок колись зароджувався науковий підхід. Я переклав добру статтю з англовікі, трохи доповнив її за українськими джерелами. Дякую Європейській весні, що мотивувала мене взятись за давногрецьку астрономію, про яку я давно мріяв, але все відкладав. --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:57, 16 травня 2025 (UTC)
- @Oleksiy.golubov, залишається кілька зауважень. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:44, 23 травня 2025 (UTC)
За:
- --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:57, 16 травня 2025 (UTC)
- Ґрунтовна стаття, підкріплена численними українськими джерелами, відповідає статусу «Доброї».--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)
- Дякую за статтю. З повагою --Krutyvuss (обговорення) 07:19, 18 травня 2025 (UTC)
- -- RajatonRakkaus ⇅ 20:42, 22 травня 2025 (UTC)
Проти:
Утримуюсь:
- Поки є зауваження щодо оформлення та якості перекладу, поки тут. --Venzz (обговорення) 18:48, 17 травня 2025 (UTC)
Зауваження:
- «Описуючи Сонце як полум'я, Анаксімен, однак, вважав, що воно складене не з розрідженого повітря, як зорі, а з Землі (but rather of Earth)». У цій фразі «Земля» сприймається як додаткове небесне тіло. Чи не краще: «він думав, що Сонце має земну природу»?--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)
- Назва останнього розділу «Подальше тлумачення» не однозначно характеризує його зміст.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)
- Речення про визнання: «На його честь названо кратер Анаксімен на Місяці та астероїд 6051 Анаксімена» — механічно втиснуте між абзацами про вплив на філософію й природничі науки.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)
Зроблено, виніс окремо. --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:39, 20 травня 2025 (UTC)
- Конструкція «будь то» нехарактерна для української мови, стилістично краще: «чи то…, чи то…».--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)
Зроблено колегою Фіксер. Дякую! --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:20, 20 травня 2025 (UTC)
- Дивне оформлення джерел. "Sandywell, 1995, с. 183." В англомовних джерелах сторінки позначаються літерою p. У шаблоні Sfn це робиться за допомогою параиетру loc, ось так: |loc=p. 183 .--Venzz (обговорення) 18:15, 17 травня 2025 (UTC)
Зроблено. --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:37, 20 травня 2025 (UTC)
- Не побачив я посилань на основне джерело щодо біографії Анаксімена, працю Діогена Лаертського. --Venzz (обговорення) 18:19, 17 травня 2025 (UTC)
- Також не бачу посилань на праці Арістотеля та Теофраста. Писати про особу античності не використовуючи першоджерела це моветон. --Venzz (обговорення) 18:24, 17 травня 2025 (UTC)
- Тут я мушу абсолютно не погодитись. Ми ж енциклопедію пишемо, це третинне джерело. Посилатись на джерело варто тоді, коли воно прочитане та використане, а не просто для краси. Донаукові джерела потребують фахової підготовки, їх не можна просто взяти я застосовувати як сучасні наукові роботи. Я би навпаки радив ніколи на них не посилатись і використовувати винятково за посередництвом вторинних наукових джерел. -- RajatonRakkaus ⇅ 18:56, 17 травня 2025 (UTC)
- Так вони й використовуються за посередництвом вторинних наукових джерел, зрозуміло що їх не можна використовувати нарівні з сучасними працями. Але і в наукових працях і в енциклопедіях прийнято наводити посилання і на античні джерела. Просто виходить досить дивно, коли в статті приводиться дослівна цитата з Теофраста: «простий та економний іонійський стиль», але посилання на Теофраста немає. --Venzz (обговорення) 19:39, 17 травня 2025 (UTC)
- Або ось: "Платон посилався на уявлення про повітря як джерело мислення в діалозі «Федон»", Федон перекладений українською мовою і було б слушно навести місце де саме він посилається на Анаксімена. --Venzz (обговорення) 19:48, 17 травня 2025 (UTC)
- На мою думку, вимагати від автора переглядати не лише вторинне джерело, але й першоджерела, а до того ж вишукувати, на якій сторінці та чи інша інформація — це занадто. Це можна назвати хіба що «високим стилем» і рекомендувати на рівень ВС, а от для ДС це невиправдане ускладнення. Кому цікаво копати аж до стародавнього першоджерела, то знайде його за потреби. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:21, 17 травня 2025 (UTC)
- До того ж за вікіпедійними стандартами Арістотель та Теофраст є також первинними джерелами, зважаючи на час який минув. --yakudza 15:40, 19 травня 2025 (UTC)
- Саме так. -- RajatonRakkaus ⇅ 15:49, 19 травня 2025 (UTC)
- До того ж за вікіпедійними стандартами Арістотель та Теофраст є також первинними джерелами, зважаючи на час який минув. --yakudza 15:40, 19 травня 2025 (UTC)
- На мою думку, вимагати від автора переглядати не лише вторинне джерело, але й першоджерела, а до того ж вишукувати, на якій сторінці та чи інша інформація — це занадто. Це можна назвати хіба що «високим стилем» і рекомендувати на рівень ВС, а от для ДС це невиправдане ускладнення. Кому цікаво копати аж до стародавнього першоджерела, то знайде його за потреби. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:21, 17 травня 2025 (UTC)
- Тут я мушу абсолютно не погодитись. Ми ж енциклопедію пишемо, це третинне джерело. Посилатись на джерело варто тоді, коли воно прочитане та використане, а не просто для краси. Донаукові джерела потребують фахової підготовки, їх не можна просто взяти я застосовувати як сучасні наукові роботи. Я би навпаки радив ніколи на них не посилатись і використовувати винятково за посередництвом вторинних наукових джерел. -- RajatonRakkaus ⇅ 18:56, 17 травня 2025 (UTC)
- Якщо стаття здебільшого є перекладом, то в номінації потрібне це вказувати. "був сином Еврістрата, співробітника філософа Анаксімандра" це анахронізм, співробітників у античний час не було. В англомовній версії малося на увазі, що він був "соратником". --Venzz (обговорення) 18:29, 17 травня 2025 (UTC)
- Щодо перекладу слушна думка, її варто було б додати як вимогу для номінацій. -- RajatonRakkaus ⇅ 18:52, 17 травня 2025 (UTC)
- Так я ж так і пишу: "Я переклав добру статтю з англовікі, трохи доповнив її за українськими джерелами". Думаєте, загубилось, бо я там написав забагато тексту? --Oleksiy Golubov (обговорення) 19:28, 17 травня 2025 (UTC)
- Перепрошую, повірив на слово й сам не помітив при перегляді. Але вважаю, що це варто було б написати у регламенті. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:17, 17 травня 2025 (UTC)
- Так я ж так і пишу: "Я переклав добру статтю з англовікі, трохи доповнив її за українськими джерелами". Думаєте, загубилось, бо я там написав забагато тексту? --Oleksiy Golubov (обговорення) 19:28, 17 травня 2025 (UTC)
- Щодо перекладу слушна думка, її варто було б додати як вимогу для номінацій. -- RajatonRakkaus ⇅ 18:52, 17 травня 2025 (UTC)
- Не побачив щоб ви в статті використали працю Загрійчук І. Д. Визрівання поняття у філософії досократиків, яка у вас в списку літератури. Прізвище автора варто вікіфікувати, у нас є про нього стаття. --Venzz (обговорення) 18:45, 17 травня 2025 (UTC)
- Чому примітка 1 та 2 оформлені так криво? Краще їх зробити через sfn, ви ж привели ті праці у список літератури, нащо їх знову описувати у примітках? --Venzz (обговорення) 18:47, 17 травня 2025 (UTC)
Зроблено. Оформлені так криво, бо я не розібрався, як використовувати sfn у джерелах, посилання на які задані через окремі шаблони. Тепер психанув і перезадав їх через Шаблон:Книга, щоб нормально використати sfn. Якщо хтось знає, як зробити це пряміше - буду вдячний, якщо навчите. --Oleksiy Golubov (обговорення) 20:26, 20 травня 2025 (UTC)
- Дослівний переклад терміну "апейрон" вказано вже після того, як він неодноразово зустрічався в тексті статті. Варто його вказати під час першого вживання в тілі статті (не в преамбулі). Не зайвим, якщо вже це робити, то додати переклад інших ключових понять, архе, фюсис, тео тощо. Також, якщо ми вже пишемо "У давньогрецькій мові слова на позначення вітру й душі мали спільне походження", мабуть, варто хоча б вказати ці слова. --Фіксер (обговорення) 03:58, 18 травня 2025 (UTC)
![]() |
![]() |
![]() |
% за | Початок | Закінчення | Тривалість | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 0 | 1 | 100% | 13 травня 2025 | 1 тиж. | триває |
Стаття про легендарне грецьке місто Гелон VI—V ст. до н. е., яке, згідно нотаток Геродота, було розташоване у зоні лісостепу нинішньої території України. Стаття невелика, але охоплює всі знайдені в мережі Інтернет наукові джерела (більше інформації просто немає) і є найкращою серед подібних у інших мовних розділах. Ще одна перевага статті — нейтральне висвітлення: у статтях в інших мовних розділах Гелон часто повністю ототожнюється з Більським городищем, чого варто уникати. --Serhiy Boyko (обговорення) 22:35, 13 травня 2025 (UTC)
- До речі, перед тим як вилучити власні редагування, усе було зроблено правильно згідно з ДСТУ 8302:2015 --Honcharovv13 (обговорення) 11:04, 14 травня 2025 (UTC)
- @Honcharovv13, я подивився на Довідка:Примітки#Рекомендації_щодо_стилю і там написано, що примітки не обов'язково мають бути перед розділовим знаком. Окрім того, мені особисто примітка після розділового знаку дає можливість краще сприймати текст, особливо, якщо йдеться про примітки всередині складних речень — тоді зі структури речення видно, що примітка стосується і кількох попередніх тез, не тільки останнього вислову. --Serhiy Boyko (обговорення) 11:18, 14 травня 2025 (UTC)
За:
Проти:
Утримуюсь:
- Матеріал цікавий, але стаття занадто сумбурна як для енциклопедичної. Інформація в різних розділах перетинається, відсутнє послідовне висвітлення, оформлення (кольорові цитати, напівжирний текст) не є загальноприйнятим. Мабуть, у Вікіпедії 2010 року така стаття мала шанси стати взірцевою, але 2025 року очікуєш більшого. --Фіксер (обговорення) 03:44, 18 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, "очікуєте більшого"? Он вище я вже написав, що БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ ПРОСТО НЕМАЄ і не буде. Хіба можна додати ототожнення з Більським городищем, що порушить нейтральність статті, а пропонований вам Саратов та інші далекі міста — не науково. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)
- Якщо ви переглянете текст статті та джерела, то ви побачите, наприклад, що в розділі Критика Геродота нічого не написано, зокрема, про його критику, яка була вже навіть в ЭСБЕ: [1]. Тобто текст, який ви виділили капс-локом, не зовсім відповідає дійсності. --Фіксер (обговорення) 07:23, 19 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, не хочу видатися грубим, але, схоже, ви не маєте навіть навіть найменшого уявлення про «Історії» Геродота, але вперто продовжуєте щось доводити. Так от, відомості книги «Історії» можна умовно розділити на дві частини: те, що автор бачив сам і те, що розповідали йому інші мандрівники. Досить багато того, що він бачив на власні очі, є доволі неточно описано. Що ж до фантастичних історій, які були переказані іншими, то їх не сприймали на віру вже стародавні греки, а сучасні науковці їх вважають хіба дотепними байками і цікавими міфами. Стосовно критики відомостей Геродота написана не одна дисертація, але ця дуже широка тема ніяк не стосується нашої статті. Інша річ — коли він говорить 5 чи 6 речень про місто Гелон — і щодо критики цього невеличкого уривку є розділ у статті, який так і називається «Критика відомостей Геродота».--Serhiy Boyko (обговорення) 14:20, 21 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, окремо хочу зазначити, що у наведеному вами посиланні на статтю зі словника кін. XIX ст. я критики Городота не бачу. Там є певні скептичні міркування щодо тез історика поч. ХІХ ст. Павела Шафарика, який намагається висунути ідею, що Київ чи Новгород можуть бути Гелоном. Для свого часу це виглядало науково, вже у кін. XIX ст. до цього ставилися дуже скептично, а нині ці твердження легко спростовуються фактом, що Києва і Новгорода у V ст. до н.е. не існувало — втім, писати у статті я про це не буду, бо це можна розглядати як моє ОД. --Serhiy Boyko (обговорення) 14:20, 21 травня 2025 (UTC)
- Якщо ви переглянете текст статті та джерела, то ви побачите, наприклад, що в розділі Критика Геродота нічого не написано, зокрема, про його критику, яка була вже навіть в ЭСБЕ: [1]. Тобто текст, який ви виділили капс-локом, не зовсім відповідає дійсності. --Фіксер (обговорення) 07:23, 19 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, "очікуєте більшого"? Он вище я вже написав, що БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ ПРОСТО НЕМАЄ і не буде. Хіба можна додати ототожнення з Більським городищем, що порушить нейтральність статті, а пропонований вам Саратов та інші далекі міста — не науково. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)
- Згоден, що структура сумбурна. Спочатку йде розділ «Відомості про місто з рукописів Геродота», а далі ще один абзац з нічим іншим, як описом з рукописів Геродота. Сутність Гелона подано в різних частинах статті та в різних формах: частину в преамбулі, частину в інших розділах. Критика Геродота частково в частині про війну, частково в частині про критику. В такому вигляді стаття виглядає непослідовно й невпорядковано. Я б міг запропонувати структуру штибу такої:
- «Свідчення Геродота» абощо: опис міста та війни без критики.
- «Гіпотези про існування» / «Оцінки науковців» абощо з відповідними суброзділами: критика, порівняння (я думаю, його краще подати прозою), опис конкурентних гіпотез про Більське городище, неіснування міста та емпорій.
- Без упорядкування структури я не можу підтримати номінацію. @Buruneng та Seva Seva, перепрошую за пінґ, але ви досвідчені автори на тему історії, можливо, ви зможете підказати? -- RajatonRakkaus ⇅ 20:38, 22 травня 2025 (UTC)
- Я спробував зробити нашвидкуруч переробити структуру: ред. № 45344133. Це не сильно продумана пропозиція, але в ній мені структура видається значно кращою. Також моя версія показує, що тексту бракує послідовності й цілісності, але це можна виправити тільки тоді, коли вже буде структура. В будь-якому разі перспектива на ДС мені тут бачиться. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:37, 23 травня 2025 (UTC)
Зауваження:
- В інших мовних розділах — принаймні ru, en та de — вказують інші гіпотези про розташування міста, поруч з Саратовом та іншими російськими містами. --Фіксер (обговорення) 12:17, 14 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, версія з Саратовим та іншим російськими містами за понад 1000 км від реального ареалу проживання стародавніх греків вважалася науковою у XIX ст., але тепер, це все одно, що зараз всерйоз пропонувати запалення легень лікувати кровопусканням (це теж було науково у пер. пол. XIX ст.). Для обізнаних читачів версія з Саратовим — нісенітниця, а необізнаних буде вводити в оману (ось як вас) — навіть не знаю, як його притулити, щоб це не шкодило самій статті. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)
- Якщо така версія зафіксована в джерелах 19 століття, а зараз вважається нісенітницею, то значить, що хтось її спростував. Це важлива інформація для статті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:10, 18 травня 2025 (UTC)
- Для статті про легендарне місто важливою енциклопедичною інформацією, серед іншого, є те, як змінювалися з часом історичні погляди на його розташування, написані по вторинних або третинних джерелам. Щоб не вводити читача в оману, цю інформацію треба подавати структуровано: треба чітко розділяти, яка інформація взята від першоджерела - Геродота, а вже потім, як змінювалося критичне ставлення до неї, яка інформація вважалася коректною раніше, але застаріла, а яка є консенсусом сучасних істориків (якщо такий є). Зараз же є розділ "Відомості про місто з рукописів Геродота", але за ним йде "Гелон під час Скіфо-перської війни 514/513 до н. е" - який також містить дані Геродота (!), але окрім цього ще містить поодинокі версії археологів (!!); але розділ про критику Геродота йде пізніше. Так в якому порядку це вживати? Як з цим розібратися? Все це треба розбирати та упорядковувати. --Фіксер (обговорення) 07:18, 19 травня 2025 (UTC)
- @Фіксер, версія з Саратовим та іншим російськими містами за понад 1000 км від реального ареалу проживання стародавніх греків вважалася науковою у XIX ст., але тепер, це все одно, що зараз всерйоз пропонувати запалення легень лікувати кровопусканням (це теж було науково у пер. пол. XIX ст.). Для обізнаних читачів версія з Саратовим — нісенітниця, а необізнаних буде вводити в оману (ось як вас) — навіть не знаю, як його притулити, щоб це не шкодило самій статті. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)
- Кальки з російської мови, які не властиві українській: «У цьому відношенні» — щодо цього, в цьому контексті, щодо цього погляду; «городище на Дону» — городище над Доном; «згідно опису, Гелон», «згідно Геродота» (підпис до мапи) — згідно з або відповідно до.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:33, 15 травня 2025 (UTC)
Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:29, 18 травня 2025 (UTC)
- Помилково вжито займенники у фразах: «приєдналися до їх армії», «скіфи та їх союзники». У нормативній мові вживається повна форма — «їхній», «їхня», «їхнє», тому «приєдналися до їхньої армії», «скіфи та їхні союзники». --Едуард Плешаков (обговорення) 16:33, 15 травня 2025 (UTC)
Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:46, 18 травня 2025 (UTC)
- Варто дати внутрішні посилання: «глиняні антропоморфні фігурки»; графіті.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)
Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:46, 18 травня 2025 (UTC)
- Потрібно уважно вичитати текст.
- Порушені правила пунктуації: «Геродот розповідає не про окреме місто, а про квартал грецьких купців всередині варварського городища(,) і, як приклад такого давньогрецького емпорію, наводить...». Натомість дві частини складносурядного речення «перси фізично не могли зайти так далеко на північ у землі будинів і Гелон не міг постраждати» відокремлюємо комою. «вони[перси]»--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)
- Зловживаєте займенником «що», де краще використати «який», «котрий». Наприклад, «є близькими до параметрів, що вказав Геродот».--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)
- У переліку після двокрапки і крапки з комою фразу починають з малої літери. У статті, наприклад,: «Збігаються: Час існування (VI—V ст. до н. е.); Приблизна довжина стін (~26 км);...»--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)
Завершені обговорення
[ред. код]Призупинені обговорення розташовуються на сторінці Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Призупинені номінації.
Завершені обговорення розташовані в архіві добрих статей. Останній архів: 23 травня 2025.
- Створіть підсторінку архіву та перенесіть туди обговорення із підсумком.
- Додайте до Архіву рядок із датою обрання та оновіть лічильники в шаблоні {{Статистика добрих статей}}.
- Оновіть посилання на останній архів в підрозділі Завершені обговорення.
- Додайте до статті перед категоріями шаблон
{{Добра стаття}}
, при цьому прибравши шаблон{{Кандидат у добрі статті}}
- Поставте в обговорення статті врізку щодо статусу
{{Повідомлення ДС|назва статті|2025-05-24}}
- На сторінці елементу Вікіданих поставте відмітку про відповідний статус.
- Встановіть параметри стабільної версії або подайте відповідний запит.
- Оновіть список усіх добрих статей, додавши статтю до відповідного розділу.
- Оновіть список авторів добрих статей.
- Оновіть шаблон із нещодавно обраними добрими статтями на Головній сторінці. Примітки й червоні посилання слід вилучити, а невільні зображення обов'язково замінити.
- Приберіть зі статті шаблон
{{Кандидат у добрі статті}}
- Поставте в обговорення статті шаблон
{{Повідомлення ДС|Назва|YYYY-MM-DD|Кандидат}}