Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 49

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Опитування читачів Вікіпедії

Команда досліджень Фонду Вікімедіа планує провести повторне опитування читачів Вікіпедії. Ви можете почитати більше про перші дві частини дослідження на сторінці Мета-вікі (посилання є нижче) або у цих двох статтях: https://arxiv.org/abs/1702.05379 та https://arxiv.org/abs/1812.00474. Жодних збоїв для редакторів під час цього опитування бути не повинно. В опитуванні до читачів будуть запитання про їхню мотивацію до читання, а також кілька загальних запитань (вік, стать, освіта, місце, рідна мова). Опитування має на меті покращити наше розуміння різноманітності редакторів, а також відмінності у потребах і досвіді читачів Вікіпедії у різних громадах. Ми плануємо почати опитування 26 червня 2019 року. Триватиме воно тиждень, а вибірка складатиме 1 читач з кожних 16-ти. Якщо у вас є запитання, не вагайтеся пінгувати користувача Isaac (WMF) або залишайте коментар на сторінці Мета-вікі page. Дякую! --Isaac (WMF) (обговорення) 13:33, 25 червня 2019 (UTC)

Стаття Європоцентризм

У статті Європоцентризм незареєстрований користувач, починаючи з 12 червня, намагається видалити ілюстрацію Файл:European empires.png, яку він же номінував на видалення в Вікісховищі. Там в травні було невеличке обговорення, але останнім часом нових повідомлень не з'являлося. Я двічі скасував це видалення, не хочеться, щоб це виглядало як війна редагувань, що робити в такому випадку. І взагалі чи потрібне це зображення в даній статті. Дякую! --FarCryMan 21:28, 27 червня 2019 (UTC)

Ілюстрація некоректно описує «європейські метрополії» — відповідним кольором зафарбовано увесь європейський континент, хоча далеко не всі європейські країни здійснювали колонізацію за межами Європи. Де, наприклад, українські заморські колонії? Або швейцарські? Добре, Україна брала опосередковану участь у російській експансії на Далекий Схід, будучи сама підлеглою територією в складі Російської Імперії — проте, чи робить це її метрополією? Коректніше було б підписати Європу як Європу, без приписування всьому європейському континенту статусу метрополії. P.Y.Python (обговорення) 04:43, 28 червня 2019 (UTC)
Згоден з написаним вище, фіолетовим дійсно позначено Європу, а не конкретні країни-метрополії. Спробую зараз переробити підпис, може це задовільнить анонімного шукача правди:) --BogdanShevchenko (обговорення) 12:20, 28 червня 2019 (UTC)

Зіркова чи вахтерна хвороба користувача

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%3AAeou&type=revision&diff=25145567&oldid=25145171 Я довгі роки був донатером Вікіпедії і побачивши те, що коїться, вирішив написати, аби почути пояснення. Щось у мене нема бажання далі підтримувати цей проект, де такі люди можуть серйозно верзти таку лабуду і пригнічувати українські проекти. І вже точно не для того я вас підтримував, аби одного разу почути, що я чорноротий анонім якогось Литвина і побачити, що це звичайний совочок, де функціонерам на Людину плювати. Це сюди писати?

  • Вікіпедія це не український проект. Це американський сайт, який має україномовний розділ. Сам факт пожертви не робить Вам ніяких преференцій. Якщо Вас хтось образив, то пишіть запит на ВП:ЗА. Бо називати когось «чорноротим анонімом якось Литвина», це порушення ВП:Е і цим займаються адміни. --Venzz (обговорення) 09:10, 14 липня 2019 (UTC)

Запит-запитання (за результатами і суттю обговорення, що вище)

Прелюдія

«Хлопці, ви що, там, чогось об'їлись, чи, вибачаюсь, обкурились»? (Одразу прохання нікому не ображатися!)

« Когда в товарищах согласья нет,

На лад их дело не пойдет, И выйдет из него не дело, только мука. Однажды Лебедь, Рак да Щука Везти с поклажей воз взялись И вместе трое все в него впряглись; Из кожи лезут вон, а возу все нет ходу! Поклажа бы для них казалась и легка: Да Лебедь рвется в облака, Рак пятится назад, а Щука тянет в воду. Кто виноват из них, кто прав - судить не нам; Да только воз и ныне там.

»

Ще й Пітон «впрягся»! Та ще й не ясно, куди намагається «тягнути»? (Це не для образи!!!)

Вступи

  • Вступ 1:

Якщо ви приїдете у Бейджінг та хочете побачити Китай без глянцю, і маєте гроші, та й наймете таксі і поїдете для початку у найближчий порт Тяньцзінь, то зможете переконатися, що ваш таксист абсолютно не орієнтується у цьому місті і ніякі пояснення місцевих йому не допоможуть — він їх не розуміє. Хтось зможе повірити, що у Житомирі (приблизно на такій же відстані від столиці) київський таксист ні бе, ні ме, ні кукуріку? Китай — не Україна! І за площами, і за кількістю населення і за кількістю говірок! Ще й зауважте, що китайську Вікіпедію пише, в основному, діаспора. Тепер погляньте на їхню Вікіпедію. Ніяких воєн відкотів, ніяких «містечкових» і ніяких «правописних» скандалів! Є державна мова! Є єдиний державний правопис! І крапка! У нас же — вакханалія!

  • Вступ 2:

Сьогодні довелось мені спілкуватися із двома «про-російски» і «про-совковськи» налаштованими молодиками, які безапеляційно стверджували, що радянська і російська освіта — найкращі в світі, які при цьому, не мали уявлення, що ж таке СО, СН (саме ті, які вилітають із вихлопних труб) і, взагалі, не знали не тільки про склад повітря, а і що таке О2, СО2, С, N. А незнанням іноземної ще й хизувалися. Не повірили мені, що кожен учень практично кожної школи в ЄС і не тільки в ЄС, володіє, принаймні, двома, іноземними мовами, а то і більше. Намагаючись підтвердити правоту своїх слів, я порадив їм відкрити в українському розділі Вікіпедії статтю Глобальна школа THINK. Один відкрив і показує мені, та й питає: «Ця?» Дивлюся в його телефон і не вірю власним очам. Стаття російською!? Думаю собі — стаття є лише в українському і англійському розділах Вікіпедії — невже москалики встигли? Але читаю — стаття хоча і російською, однак, слово в слово повторює український текст. Запитую - а як ви це отримали? Показують: Внизу мобільної версії є перемикач: «Українська/Російська». Я в ступорі! У зв'язку із цим, запитання:

Запитання

Звертаюсь до адміністраторів і грамотних користувачів: Це можливості Вікіпедії? Чи це можливості браузера телефону того молодика? Якщо це можливість Вікіпедії (у себе і у стаціонарній і у мобільній версії я такого не знайшов) чи це щось стороннє, однак, це нашим «умільцям по плечу», то:

Звернення

  • Звернення 1

Давайте нічого не розтягувати у різні боки і не рвати УкрВікі на куски, (принаймні, як білоруси), а реалізувати таку можливість, наприклад, для статті Хокей такий перемикач:

  • Основна стаття (згідно із правописом)/
  • Альтернативна стаття.
  • Звернення 2

Давайте максимально реалізовувати таку можливість, якщо вона доступна лише для версій статті різними мовами. Чому? Мій сокашник проживає в Росії. Коли раджу йому прочитати свою статтю в УкрВікі чи інші статті, яких немає в РосВікі чи статті, версії яких в РосВікі дуже відрізняються від інших, то він відмахується, посилаючись на незнання мови або на необхідність користуватися перекладачами. Якщо ж така можливість буде доступною не тільки у гаджеті згаданих мною молодиків, а і у всіх (у тому числі, і у мене), повірте — відвідуваність УкрВікі зросте на порядок, бо, хоча загалом, український розділ і бідненький, однак, у ньому є достатньо багато статей, особливо, які писали фахівці, кращі не тільки від російських, а і від решти розділів. Будь-який англієць бачить, що українська версія виглядає краще, ніж його англійська, побачивши кніпочку «Українська/English», обов'язковий її натисне. Можливо, сплеск відвідуваності саме через недавню появу такої можливості у багатьох?

Як я бачу можливість найбільш примітивної реалізації моїх пропозицій? Та, хоча б у підпункті <>== Див. також ==</> додавати альтернативну версію.

Усім всього найкращого. Перепрошую усіх, кого образив мій стиль і тон звернень. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:29, 18 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Як завжди забагато води. Відносно Китаю, Ви китайську знаєте? Щоб стверджувати те все? Я писав про те, що експерименти призведуть до втрати і без того малої кількості читачів. Взагалі хто-небудь читає те що я пишу і хочу донести? Зеленський сказав про 65 мільйонів українців і це в той час як більшість українців в Україні голосують звідси ногами. Вони оселились де завгодно. Зустрічав єврея з Дніпра в Ізраїлі торік він суто російськомовний, хоч на його таксі і прапор і герб Україні присутні і він часом говорить українською, а от його діти володіють вже суто російською. Російська в більшості звучить і від багатьох репатріантів. Щодо українців в Польщі. Мови близькі, економіка там сильніша, наші там адаптуються і досить швидко. Росія те саме є Галушко який це пітвердить, там на відміну від Польщі геть немає україномовних шкіл. Закарпаття: купа словаків, угорців, чехів, румун які мають по два-три паспорти і за можливості обирають не Україну для подальшого проживання. І більшість з них оті «дебіли» про яких заявила Фаріон, тобто вони в більшості російськомовні. Крим та Донбас російськомовні тому вони так легко пішли під рашку. Харків близько 20% шкіл лише україномовні. Більшість шкіл Запоріжжя, Дніпра, Кривого, Херсону, Миколаїва та Одеси російськомовні. За такої тотальної русифікації при мовних експериментах більшість з них ніколи не буде вивчати українську мову. Все це стосується частково і центру України і Поділля і Черніговщині і Полісся. Про що панове ви ведете мову? про яке ріноманіття? Вони сприймають МІФ але аж ніяк міт. АФІНИ але ні міфічні Атени тощо. Просто гарячі голови які прийняли цей новий правопис фактично вгатили осиновий кіл в українську мову це бомба повільної дії як рано чи пізніше спрацює і замість 45% - 65% «дебілів» це буде 75-80% і цифра буде збільшуватись. правда я так розумію більшості на це начхати але вийдіть на вулицю і послухайте там інша мова і вона здебільшого російська і цю цифру можуть збільшити в рази вже дуже скоро. --Jphwra (обговорення) 20:53, 18 червня 2019 (UTC)

І щоб Ви були мені здорові ;)! А на додачу до здоров'я додам пару коментарів на Ваш «коментар».
* Коментар 1. Стосовно води. Або я чогось не розумію, або «хто ж тут воду ллє?» Я про одне. Ви — ж зовсім про інше. Я про те, як би «примирити усіх баранців» (і білих і чорних) на вузенькій кладці застосування різних правописів в УкрВікі. Я про те, чи можна використати із користю оту кніпочку (див. вище). А Ви тут мені про якусь статистику «хто, як і чим голосує», «який процент тяжіє до російської». Та най собі тяжіють! І чим більше мов знає людина – тим кращий потенціал вона має! Ви погляньте, до чого тяжіють талановиті українці хоча б тих, які щорічно беруть участь у конкурсах для вступу у Коледжі об'єднаного світу. І не всі з них залишаються там, де навчалися. Ви погляньте, до чого тяжіють діти грошовитих українців. Чомусь на російську вивчають, а англійську, французьку ще й гішпаньську у школі Гордонстоун. От візьму і добавлю «води» у Вашому ж стилі: Російська, між іншим — все більше і більше тяжіє до відстійних мов. Скажіть, що нею можна почитати? Хіба що заяви Доренка типу «всё русское – …», за які його ж і … А щось серйозне? Хіба що про «вчорашній день».
* Коментар 2. Стосовно знання китайської. МА-ЛУ-ВА-ТО БУ-ДЕ! Ви так безапеляційно стверджуєте те, чого не знаєте і притому, виставляєте це наче істину. А не задумалися над тим, щоб стверджувати те, що я стверджую, потрібно про це не прочитати, а самому поїхати, пожити, попрацювати, самому найняти таксі, і. ін. (я вже не кажу про те, щоб Вам поставили пам'ятник o:-!). Так стосовно мови. Якщо би Ви звернули увагу на те, що я у деяких статтях застосовую матеріали не тільки із китайської Вікіпедії, а і з 百度百科, то, думаю, цієї «води» тут не було б. Там можете знайти море інформації про китайський і азійський футбол, якої в УкрВікі немає.
* Коментар 3. А дописувачів в УкрВікі значно побільшає, якщо ви перестанете «відлякувати» новачків своєю «Вікі-дідовщиною». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:28, 19 червня 2019 (UTC)

Ви рожеві окуляри знімайте. Те що російська втрачає носіїв так це відбуається не за рахунок України, а насамперед Казахстану, Середньої Азії та Кавказу з Балтією. Це так для розвитку. Відносно Європи, то там як були росфілологічні факультети так і лишаються, наші не мають такого поширення. Он навіть в Польщі були проблеми з найстаршою україномовною школою в Легниці. Всі ВНЗ Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини розвивають власну мову і викладають ще англійською. Відносно нових користувачів, то вони працюють як завжди в конкурсах, щойно вони завершаться і от тоді буде видно скільки в нас нових. Відносно мого «тероризму», то вивчайте матчастину, тероризую я власне тих хто займається спамом тулячи десяткі разів одну статтю під різнирми назвами. А те що пишете ви то вода я от відповім вам конкретно, а такі «епоси» від вас нецікаво читати, немає конкретики. --Jphwra (обговорення) 08:01, 19 червня 2019 (UTC)

Чи ви неуважний, чи я чогось не розумію? Погляньте, ваша «конкретика» зовсім не стосується теми обговорення, яку я тут підняв. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:57, 21 червня 2019 (UTC)

Пропозиція щодо варіантів статті в правописі-1990, правописі-2019 і т.п., виглядає раціонально. В такому разі, слід узгодити правила іменування, порядок оформлення, технічну реалізацію (напр., нехай це буде шаблон у шапці статті, що дозволятиме перемикатися між правописними варіантами. Або ж зробити повноцінний перемикач між варіантами статті, щоб користувач міг вибирати правопис для читання вікіпедії за замовчуванням — вимагає глибшого втручання в двигунець вікіпедії). Також предметом суперечок може бути, який із правописних варіантів має бути основним, на який переспрямовуватимуться іншомовні інтервікі (у випадку можливості вибирати правопис за замовчуванням індивідуально, це менш принципово), і, очевидно, слід подбати про інтервікі-переходи з альтернативних правописів на іншомовні вікі. P.Y.Python (обговорення) 23:14, 19 червня 2019 (UTC)

Ще вище перед цим говорили про перенаправлення як найкращий вихід з правописних конфліктів. На жаль, насправді це не вихід: стаття все одно пишеться в якомусь правописі і з якоюсь термінологією — якщо я вводжу «перекис водню» й отримую статтю дерев'яною мовою про «гідроген пероксид», то читати її мені незручно — я відволікатимусь на термінологію авторів і відчуватиму нестримне бажання все переписати по-людськи, замість того, щоб просто сприймати суть написаного. В ряді випадків, перенаправленнями вирішити проблему неможливо навіть частково: якщо я називаю єнотом ссавця родини єнотових, автор статті — ссавця родини собачих (тобто, маємо випадок «фальшивих друзів перекладача» між двома термінологічними системами), то куди те перенаправлення тулити? P.Y.Python (обговорення) 23:55, 19 червня 2019 (UTC)

Дякую за розуміння. От, якби перший варіант нашим умільцям вдалося реалізувати Face-glasses.svg! Та ще й, якщо Ви вбиваєте у пошуковик саме «Перекис водню», то «Вікі-моторчик» виводить саме на альтернативний варіант, а не на «Гідроген пероксид». Який з варіантів вважати альтернативним? А той, що суперечить державній мові та не дружить із чинним правописом. Або ж це вирішується «консенсусом». В УкрВікі консенсус - це інструмент для «обраних» — «ми тут порадилися і я вирішив». А ділити Вікіпедію - це як пропозиція Соломона розірвати дитину навпіл. Надіюсь на Соломонову мудрість і знаходження справжнього консенсусу. Бачите, у Вас негарне ставлення до «Гідрогену пероксиду», а у мене негарне ставлення до «перекису водню». Для мене це типу щось у холодильнику зводніло та ще й перекисло. Особливо мене веселять польські терміни. Але ж порозумітися можемо. Ще раз перепрошую за моє намагання покаламбурити вище. З повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:25, 20 червня 2019 (UTC)
Що значить «суперечить державній мові»?! Коли приймалась Конституція з відповідною статтею про мову, про правопис, затверджений понад два десятиліття потому, зі зрозумілих причин, не йшлося - сам її текст мав би відповідати тим правописним нормам, що діяли тоді. Йшлося лише про українську мову. Не про «українську мову в поточному затвердженому урядом правописі», а про українську мову взагалі, незалежно від правописного варіанту — інакше виходило б так, що тексти законів, прийнятих раніше, щоразу після зміни правопису ставали б «іншомовними», написаними «не на державній мові». І ніхто не переписує закони відповідно до поточних правописних норм після кожного виходу нової редакції правопису — як мінімум, це може призвести до зміни їх змісту через помилку переписувача, а отже, вимагає затвердження змін на найвищому рівні, що складно. Звужувати державну мову до поточної офіційно затвердженої редакції правопису — це вже спекуляції. P.Y.Python (обговорення) 07:56, 20 червня 2019 (UTC)
Ваші пояснення заставили мене задуматися над поняттям «державної мови». Цілком погоджуюся. Вдячний за пояснення і за те, що підштовхнули подумати. Роблю поправку: «не суперечать чинному правопису». І мені також це не зовсім подобається, однак вважаю, що якщо є якийсь чинний на даний момент правопис, то у офіційній мові потрібно дотримуватися саме його. Отже, основна стаття має бути написана саме цим чинним суржиком (хоча би для того, щоб не «підставляти» учнів та студентів, які з Вікіпедії списуватимуть). Можливість альтернативних версій (якщо будуть такі ентузіасти, які їх писатимуть) однієї і тієї ж статті тільки збагатить українську мову і український народ, і розширить ту кладочку, на якій ніяк не можуть розминутися прихильники різних версій. Тому що мова багатогранна, як і різновиди відтінків мови. А рано чи пізно розтануть як торішній сніг пост-радянські і пост-російські відрижки у мові. І процес її вдосконалення лежить і на нас і, в основному, на тих, хто правописи розробляє та вводить. І вода той камінь точить. І нам потрібно постійно шукати рос. в товарищах согласья, а не розривати Вікіпедію. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:55, 20 червня 2019 (UTC)
  • я як розумію, то гуглопереклад через додаток якийсь. Питання інше. Змін в правописі штук максимум 10. Питання: для чого тратити час і ресурси на такі глобальні зміни щоб відобразити в статтях Атіни, варіянт, инший і ще пару параграфів? Божечки в англвікі просто ставлять шаблон на СО статті (бо американська, англійська, австралійська відрізняються) і не створюють війну редагувань. Поліпшив статтю на 5 тисяч кБ тексту і пиши за правописом 2019 року. Написав нову статтю пиши за правописом який сам обрав. Щодо усталених слів, то є ВП:ПС. Бо правопис (грубо говорячи) дозволяє і катедра і кафедра; і Ґой і Гой. Тут питання лише щодо іменування статті і все. Усе інше просто: Дайте редакторам змогу писати, а не воювати. --『  』 Обг. 14:58, 20 червня 2019 (UTC)
  • Пропозиції Biletsky Volodymyr, на жаль, неконструктивні. Прошу вибачити мою зухвалість, але це непродумані пропозиції. Абсолютно невдалим є пропонувати «безкоштовний/додаваний» автопереклад. Як перекладати імена, що розрізняються вжитком літер ф/т, і/е, г/ґ? В обох правописах з цим повна плутанина. Ніякого автоперекладу не вийде. І крапка. На приклад англійської Вікіпедії теж посилатися не можна: ми сутності зовсім різних порядків, зрозумійте ж нарешті. Англійська має безліч регіональних варіантів, це вже давно надмова-койне. А українська навіть в своїй країні бореться за виживання. Спостерігаю, що нас навколо лякають: «Суржик! Русизми! Калька! Совіцький правопис! Наркомівка!», плетуть теорії змови. А не треба ніяких змов: при декларативному волінні української активна частина населення схиляється до інших мов (хто побагатше — до європейских, хто попростіше — до відомо якої). А цей розгардіяш у Вікіпедії, що незабаром почнеться, цьому дуже посприяє. Мав нагоду помітити, що ті вікіпедисти, хто хоч трохи розуміються у мовознавстві і в історії української мови, несхвально відгукнулися про реформу. Пропоную бойкотувати. --В.Галушко (обговорення) 21:55, 20 червня 2019 (UTC)
Перепрошую, що «вліз без черги» — рідко заходжу, то й запізнився. @В.Галушко: Оцінки моїх «неконструктивних пропозицій» хибні і дякую вам, що саме це переконало мене у їх правильності. Вашу «зухвалість» вам вибачаю, тому що ви дуже вірно відмітили, що мої пропозиції непродумані. Мало того, скажу вам, що це не пропозиції, а лише їх ідея. Були би вони продумані — я б не задавав питання. Я й не пропонував безкоштовний/додаваний» авто переклад — у мене його нема. Однак, я б такий дуже хотів! Дай Боже здоров'я користувачеві AlexKozur, який пояснив, що ж то таке. Нехай і чужий додаток, але у тих хлопців він є і, думаю, він є й не тільки в них. А якщо є і в росіян, то, відкриваючи статті в УкрВікі, вони можуть їх прочитати, нехай навіть, і «через пень колоду». Зможуть глянути і на цей світ і на себе нашими очима. Скажімо, прочитають статтю Вибір Олега і отримають гірку пілюлю правди для розуміння того, а чи варто їхати в ЛуганДон для «захисту» його від «фашистів». Та й задумаються над тим, а чи є там фашисти? Та й задумаються, а чи не більше тих «фашистів» у них, читайських чи тюменських чи й маасковських чи то пітерських, які ганяють азіатських остарбайтерів із цитатами з кінофільму Брат (фільм, 1997). Щоб розуміння до них прийшло ще «до того», а вже не «після». А було б це вмонтоване у Вікіпедії? Ех! Ви пишете: «Ніякого автоперекладу не вийде. І крапка.» Він вже є, і я його бачив! І він мені сподобався. Для кого він? Для «інородців». І нам абсолютно фіголетово, як для них перекладатимуть букви «г» чи «ґ». У них все рівно тільки одна «г» на усі випадки життя. І неправі ви стосовно «виживання» мови. От у совітські часи — так таки-так. Мова виживала. У всіх українських вишах поголовно російська. До-речі, ще малим у Москві на виставці «Книга-75» в українському павільйоні купував Людолови Зінаїди Тулуб. Продавщиця мене попередила, що книга українською (а таких книг у павільйоні було раз, два і обчёлси – практично усе було російською, і це в «українському» павільйоні). Коли я сказав — нічого, я володію, увесь відділ збігся подивитися на мене як на малого марсіанина. Оце таки точно мова виживала! Далі або ви відірвалися від життя, або, вибачаюсь, кривите душею. Ви заявили: «Спостерігаю, що нас навколо лякають: «Суржик! Русизми! Калька! Совіцький правопис! Наркомівка!», плетуть теорії змови.» Цікаво знати, де ж це ви це спостерігаєте? Де ж це вас так лякають? У Москві? Чи, не дай, Боже, в ЛуганДоні? Чи, може, ви, все ж, тут між нами? Далі ви пишете: «… активна частина населення схиляється до інших мов (хто побагатше — до європейских, хто попростіше — до відомо якої). Ой, упаду! ). Це, знову ж таки, де саме? І дууууже цікаво знати, звідки ж у вас така інформація? Якщо «від Кисельова», то дурить він вашого брата, ой як дурить! Хочете знати від мене? Скажу: Заходжу в Києві у під'їзд, чую, двері ліфта закриваються. Я хутенько і вскочив із розгону, та й кажу жіночці, що у ліфті: «Ой, дай Боже Вам здоров'я, що мене почекали» (хоча вона й не думала чекати). А вона мені – «ой, добре»! Питаю — що так сподобався? Вона ж ні, ви заговорили українською і одразу ж на серці аж відлягло, а то я подумала, що то якийсь бандюк вскочив! Тож, якщо ви маєте на увазі саме таке «активне населення», чи те активне населення, яке разом із вашими земляками гріє руки на російському газі, чи на контрабанді у ЛуганДон, чи, вибачаюсь, дало драла з України, чи ще тут сидить у опоблоці то оце саме воно й тяжіє. Ще є частина активного населення, що аж мліє від Кварталу, роспопси, не хоче працювати і вчитися та тусується по різного штибу забігайлівках — то таки-так. Скажіть, що зараз нормальна людина може почитати російською? Класику літератури і марксизму-ленінізму. У Вікіпдії — про футболістів, порнозірок, російських партократів, комп'ютерні ігри та фільми? З кожним роком російські освіта, наука, технології все відстійніші і відстійніші, а хороших публікацій все меншає і меншає. От ще хіба що, жовту пресу і блоги? Ви пропонуєте бойкотувати? Що? Українське майбутнє? Не знаю, що бачите ви, а я бачу у цій реформі поступове збагачення різноманіття української мови і добровільне примирення прихильників усіх штибів правописів. Ваша пропозиція – це все рівно, що боротьба за вихолощення і витравлення із мови усіх говірок та примусова підміна їх стандартом. А тим, хто боїться альтернативності у Вікіпедії скажу — не бійтеся. Хоче пан Дмитро альтернативної до хокею статті — най напише із АД і згідно Правил. Хоче яскравіше подати світ греко- чи римо-католицтва, клавіатура йому в руки. І нам буде можливість полюбуватися на різноманіття мови і дослідникам буде термінологія, фундамент із відповідними посиланнями для подальших досліджень та пошуків, і не сваритимуться користувачі. І не треба боятися надмірної кількості альтернативних статей. Ну скільки там напише пан Дмитро? Ну, тисяч десять, ну п'ятнадцять. Це ж капля в морі — скоро ж мільйон буде, чого щиро усім бажаю! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:40, 28 червня 2019 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: дякую за відповідь. Але багато з того, що Ви написали — відхилення від теми. Якщо Вам хочеться пропрацювати цю тематику, прохання звертатися безпосередньо на мою СО. Російською зараз в Україні читають: принаймні Російська Вікіпедія в ній досить популярна. Можна довго сперечатися, у котрої Вікіпедії більша якість і яка об'єктивніша, але статей поки більше в Російській. Щодо Кисельова — правда. Цензура і пропаганда чимраз посилюються, незабаром обіцяють відімкнути Інтернет, залишивши тільки російські (читайте проросійські сайти). По святах (9 травня, 12 червня) на кожного, хто не носить стрічок, дивляться з підозрою. Отже, все російськомовне на українських сайтах і в друкованих виданнях призначається виключно для зовнішнього споживання, а не для українців? Я от шукаю україномовних блоґів, цікавих серйозних статей, але дуже мало знаходжу. Чомусь переважно російськомовні. Втім, не виключено, що налаштування Інтернету спеціально зроблено російськими провайдерами так, щоб не показували україномовних ресурсів. Я налаштував на своєму апараті українську, але видає мало україномовних сайтів. Якщо знаєте якісь цікаві україномовні (бажано об'єктивні) ресурси, прошу дати посилання. Пишіть на мою СО. З повагою --В.Галушко (обговорення) 21:58, 28 червня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Вітаю і дякую за відповідь. Ніяких досліджень тематики не робитиму. Погоджуюся із вами, що поки що російська в Україні досить популярна, що РосВікі таки товща і що її поки що частіше відкривають. Але процес вже пішов. Про протести щодо відключення Інтернету в Росії від світу навіть «відкривав Америку» росіянам, з якими переписуюсь. Про обмеження доступу до певних Інтернет-ресурсів знаю. Напр., написав статтю Коледж об'єднаного світу Лестера Пірсона і коли її переглядав, то все було нормально. От, коли зберіг, то сайт коледжу став для мене недоступним. З Австралії відкривається, а я не можу. Мені пояснювали, але я не зрозумів. Цікаво, як із Москви? Так що, як мені радив пан Володимир, «знімаю рожеві окуляри» і бачу, що росіянам за даного стану речей ніякі кніпочки у Вікіпедії вже не допоможуть. Можете і образитися, але сам по ресурсах не бігаю, і для вас не шукатиму. Стосовно об'єктивності – та її просто не може бути – одна видимість. Як би вам не подобався новий правопис, підбивати на бойкот не будете? Може там Кисельов вже й об’явив «новину», що «українська Вікіпедія бойкотувала правопис»? З повагою і надіями на краще, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:04, 29 червня 2019 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Згадана вами функція вбудована в телефони. Якщо в телефоні (принаймні андроїдному точно) за замовчуванням стоїть російська мова, можна налаштувати так, щоб усі сайти не російською мовою автоматично перекладалися російською через Гугл-перекладач. Аналогічно можна зробити й з українською — NickK (обг.) 23:32, 29 червня 2019 (UTC)
@NickK: дякую за пояснення. Значить, власники Андроїдів у Росії масово мають можливість читати українські статті російською. Це особисто мене радує. Радує і те, що, коли я із стаціонарного комп'ютера заходжу, скажімо, на японську версію статті Західноамериканський коледж об'єднаного світу Арманда Гаммера, то отримую пропозицію побачити цю статтю українською. І результат досить пристойний. От, якби в УкрВікі появилася така можливість вибору, що ж почитати: чи «Хокей» від Jphwra, чи «Гаківку» від пана Дмитра! Якби не він, то я такого і не знав би! І щоб, якщо вони сварилися, то лише через відвідуваність їхніх версій. Це, звичайно, жарт, однак вважаю, що для фахівців було би цінним можливість «мати на блюдечку» обидві версії, особливо, для тих, хто розробляє, доопрацьовує чи переопрацьовує «Правописи». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:12, 30 червня 2019 (UTC)
P.S. І альтернативних версій буде вже й не так багато. Я знаю лише трьох серйозних «альтернативщиків». А на решту є такий «дрин», який називають консенсусом. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:20, 30 червня 2019 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Ви частково праві. Так, гучно кричать про бажання окремішності зі своїм правописом три людини, проти 3000 активних дописувачів. Реформа, яка потенційно заплутає читачів (за запитами Хокей і Гаківка статті ж відрізнятимуться не лише правописом, а й змістом) заради трьох людей з 3000? Але ні, невдоволених правописом не троє, а значно більше, але більшість із них знайшли спосіб вписатися в рамки консенсусу — NickK (обг.) 14:17, 11 липня 2019 (UTC)
@NickK: А чому частково? По-моєму, повністю ). По-перше, ці «троє» проти «3000» і їх війни правок та звернення у всі інстанції уже всім надоїли. Чому так заявляю? Подивіться хоча б на себе. Вони, думаю, персонально вам надоїли так, що ви навіть припустилися порушення етичних принципів, сказавши на них «гучно кричать» — роблю вам не попередження, а лише зауваження. Якими б вони не були, слід відноситися до них шанобливо, тим паче, що вони не «кричать», а просто надто багато про це пишуть. По-друге, Раз вони усім так надоїли (принаймні, мені — так точно), то чи не варта така «реформа» заради покращення миру і спокою у Вікіпедії? По-третє, якщо будуть, напр., дві статті Хокей і Гаківка, які відрізнятимуться не лише правописом, а й змістом, відповідатимуть критеріям значимості, та ще й матимуть перехресні посилання одна на іншу, то виграємо не тільки ми, а і читачі, які шукатимуть «гаківку», і побачать, що в Україні є такий термін як «хокей» і що основний варіант за чинним правописом є саме «хокей». Також виграють і читачі, які про «гаківку» і не чули, особливо, фахівці, які й пишуть правописи. А зважаючи на «горе-фахівців», які пишуть словники, чи «позасідали» у підкомітетах "Технічного комітету «Термінологія»" (хоча б ті, що у Києві) і масово «пруть» у державні термінологічні стандарти власні ОД на теми української мови і правопису (у одних стандартах «осі», у інщих — «вісі» всупереч правопису), то з Вікіпедії списуватимуть не тільки учні і студенти… ;) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:35, 12 липня 2019 (UTC)
P.S. Перепрошую усіх за жартівливий тон, особливо, Київських фахівців, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:35, 12 липня 2019 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Кому таке потрібно? Цим трьом користувачам? У мене скоріше враження, що прихильникам певної правописної версії важливо, щоб головна версія була їх правописом, а не щоб існувала окрема версія їх правописом. Це навряд чи потрібно іншим користувачам, яким треба буде обирати, чию ж версію доповнити, і на чию ж статтю посилатися зі свожї. Але головне: це не потрібно читачам. Їм потрібна одна якісна стаття, а не розбиратися в тому, що історія краще в статті Гаківка, а правила описані краще в статті Хокей. Так, це може бути цікаво маленькій купці авторів правописів, яким може бути цікаво окремо дослідити написання статей кожним з правописів. На цьому список зацікавлених завершується — NickK (обг.) 00:46, 13 липня 2019 (UTC)
Пане Миколо, ви мене відверто дивуєте. Це ж треба, щоб власне бачення проблеми видавати за істину? По-перше, ваше «враження», яким ви тут аргументуєте, є лише враженням. А не хочете запитати думку «винуватців», щоб аргументувати не власним враженням, власне ж припущення, «а що ж важливо» «прихильникам певної правописної версії» із перших вуст? По-друге, давайте не будемо вирішувати за користувачів, а що ж саме їм потрібно. Якщо взяти мене особисто, як простого користувача, то скажу чесно, що я б наколи і не подумав відкрити статтю «хокей». Це мені абсолютно непотрібно і це мене абсолютно не цікавить (я цікавився ним у дитинстві). А от, «гаківка» - це вже інша справа. Я такого терміна взагалі не чув, а тому, цікаво було би прочитати повноцінну альтернативну до хокею статтю. І, думаю, кожен користувач сам обиратиме те, що вважатиме за необхідне чи то правити, чи то доповнювати. А от, прочитавши гаківку, мабуть виникне потреба почитати і хокей. По-третє, і не «головне», ви пишете «їм потрібна одна якісна стаття» - а звідки вам це відомо, що ж саме їм потрібно? Якщо стосовно мене, то ви вже помилилися ). Якщо все ж відкрию статтю «хокей» (не для того, щоб побачити, що ж там пишуть про гаківку, а прочитати), і вона виявиться «лишень однією і притому неякісною»? І по-четверте, от тепер, про головне. Процитую вам мудрі слова (на жаль, не дослівно): «Якщо книжку відкрили, щоб хоча б щось із неї прочитати, то цю книжку купували не даремне». Перефразую це так: «Якщо наш із вами внесок у Вікіпедію прочитала хоча би, як ви пишете, “ маленькій купці авторів правописів”», то наша праця вже недаремна. Як і з професіями, так і з статтями – усі статті потрібні, не дивлячись, чи то статті, про футболістів, чи про порнографістів (кажуть, масово відвідувані), чи то й статті, які відвідуються хіба що раз на 90 діб. І найголовніше – маю надію, що така можливість альтернативи допоможе понизити градус, як ви пишете, «голосного кричання» в УкрВікі. Ми говоримо лише про гаківку, як про приклад, а таких перлин, які би збагатили УкрВікі, не одна, і ви це, мабуть знаєте. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:30, 13 липня 2019 (UTC)
Задачу розбіжностей між правописами звести до автоперекладу проблематично. Навіть згадане правило тети/фіти неявним вчином захоплює правила транслітератції ще кількох грецьких літер (тому не Атіни, Тіви, міт, етір, а Атени, Теби, міт, етер). Це якби на латинку перевели — тоді все просто, там навіть не переклад, а трансліт (проте, зворотній транслітерації більшість популярних варіантів латиниці піддаються гірше). Крім того, як я зазначив вище, проблема включає в себе не лише розходження в правописах (що стало актуальним нещодавно), а й розходження в термінологічних системах (що є проблемою вже досить давно). Говорячи про правопис-90, я маю на увазі й галузеву термінологію, що відповідає тому часу (хоча й до власне правопису вона не належить). P.Y.Python (обговорення) 10:43, 22 червня 2019 (UTC)

Я категорично Symbol oppose vote.svg Проти розділення української вікіпедії. Все можна вирішити шляхом компромісів як робиться у всіх розвинених мовних розділах вікіпедії, як наприклад і у нас було з "копаним м'ячем". А ці всілякі "мовні реформатори" викликають в мене несприйняття м'яко кажучи бо вони дуже відірвані від сучасного і історичного мовного середовища та сприяють розділенню всього українського. Я противних цих всіх взятих зі стелі (чи від ліхтаря) "Атен" "коробок перепехунців". Остаточно мої погляди сформувалися на справжній вигляд української мови коли я почитав (послухав) і зіставив твори Шевченка, рекламні оголошення Львова 1920-1930х років (під Польщею) і тим як розмовляли мої прабабусі з села під Херсоном. Ні де в цих джерелах я не зустрів ні "Атен" ні "коробок перепехунців" ні інших міфічних слів, навпаки це була така нормальна українська мова схожа на сучасну за винятком деяких незначних аспектів. До речі у всіх трьох джерелах повно тих слів які особливо розумними "науковцями" у власній уяві вважаються "русизмами". Скажу по суті а ніякі це не русизми бо так балакали і писали наші пращури 100-200 років назад. Тому всі ці "Атени" це не більше ніж плід уяви "фантастів" від мовознавства 1980-1990х років. Вибачаюся за експресію бо накипіло. Якийсь просто "розкольницький" період у нас зараз ось таке питання з'явилося у вікіпедії, в церковному житті відбувається казна що з цим "екс-кгбістом" в маразмі. Єдність понад усе "одна країна, один народ, одна мова".--Сергій1992 (обговорення) 14:00, 23 червня 2019 (UTC)

Здається, варіант з перемикачем і не поганий, проте чи варт товар роботи? Як би то не було, новий правопис існує, і наступний навряд з'явиться найближчим часом, тому не бачу сенсу бойкотувати щось, чи якось розтягувати перехідний період. Нові правила такі, як вони є, тому давайте може, замість того, щоб робити марні спроби створити "альтернативні правила української мови", подумаємо, як привести до ладу те що є? Вочевидь, нахрапом це не зробити, і по кожній зміні треба вирішувати, чи треба її імплементувати, чи ні, і як це зробити — то давайте займемось цим, замість оцих ні до чого не ведучих розмов. Через рік школярам вже будуть знижувати оцінки за те, що вони пишуть за старим правописом, і не хотілося б, щоб у Вікіпедії була репутація джерела, якому не можна довіряти ні в питанні орфографії, ні в питанні ортографії --BogdanShevchenko (обговорення) 14:39, 24 червня 2019 (UTC).

Там вище люди пишуть, що новий правопис не є конлангом, бо, мовляв, він просто розширює норму до того, щоб охопити всі можливі відхилення від неї. Ви ж пишете, що через n років попередня норма опиниться під забороною. Тобто, йдеться таки про впровадження штучної мови в 2 етапи: спершу дозволити вільно використовувати «есперантизми» в літературній мові, потім заборонити в ній усе, що випадає з норм «есперанто». Питання в тому, скількох послідовних правописних реформ буде достатньо, щоб «українська» літературна мова недалекого майбутнього повністю перестала відповідати критеріям української мови, як ми її знаємо нині? P.Y.Python (обговорення) 03:47, 28 червня 2019 (UTC)
Я зараз не про ті випадки, де правопис дозволяє кілька варіантів, а про ті, де він відміняє старий і впроваджує новий — як от з Дікенсом або фоє. Ваше зауваження про штучність мені не дуже зрозуміло — письмо, загалом, штучна річ, і нові правила лише намагаються наздогнати реальні зміни, що відбуваються з мовою. Хоча, в принципі, я можу уявити ситуацію, яку ви описуєте, зараз я не бачу жодної зміни, що віддаляла б нас від живої мови, проте бачу багато таких, що наближають. Проте все це ніяк не стосується того питання яке я порушив вище — як би то не було, деякі слова стали неправильними, і, в даному випадку "правильність" — це не філософська категорія, а абсолютно практична, що знаходить вираження у конкретних оцінках учнів. А, думаю, не варто нагадувати, що саме учні і студенти є основними читачами Вікіпедії, тому робити її шкідливою і неавторитетною для них — найгірший варіант, який ми можемо допустити. Давайте вирішимо цю проблему, а потім будемо продовжувати філософські розмови. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:14, 28 червня 2019 (UTC)
У чому, скажіть, полягає наближення правопису до живої української мови, якою розмовляє пересічний носій? По-перше, досліджень сучасної живої української мови не було вже хтозна-скільки (очевидно, дослідників лякає перспектива отримати замість української мови щось більш схоже на суржик — тому й не беруться). Є лише тенденції в мові професійних груп (журналістів, мовознавців), що в своїй діяльності керуються не тим, як розмовляє пересічний україномовний українець, а тим, як, теоретично, має бути правильно. Що відкриває широкі можливості форсувати нововведення, забезпечивши їх підтримкою невеликої кількості авторитетних мовних спеціалістів (котрі можуть як справді їздити в експедиції по містах та селах або складати корпуси україномовних флудилень у мережі, спостерігаючи за змінами в сучасній українській мові, так і, власне, конструювати ці нововведення власноруч, спираючись частково на неактуальні джерела, частково на власну фантазію).
Далі, про бідолашних школярів і студентів, яким ставитимуть двійки за «ефір» і «фойє». Очевидно, що в реальному світі вони змушені користуватися джерелами, виданими до 2019 року — можливо навіть, у минулому столітті чи навіть (який жах!) у період з 1933 по 1990 на території СРСР. І це правильно: якщо стара книга подає якісний навчальний матеріал, то відмовлятися від неї — дурість. Тим більше, старі радянські видання можна знайти в мережі у вільному доступі, тоді як вільне розповсюдження більш сучасних видань обмежується правовласниками. Очевидно, для учня з нормальними розумовими здібностями читання матеріалів з використанням старого правопису чи термінології не може бути нездоланною перешкодою. І якщо за використання цих матеріалів учителі знижують оцінку, це свідчить не про поганий правопис, а про погане викладання, коли вчителя більше цікавить не розуміння учнями суті предмету, а виключно буквальна відповідність тому, що написано в підручнику. Власне, нормальний викладач просто зобов'язаний знати як сучасну фахову термінологію, так і застарілу, і Вікіпедія має допомагати йому в цьому, щоб він не робив квадратні очі, коли учень раптом спитає його про сірчистий газ або хлорну кислоту. P.Y.Python (обговорення) 19:11, 28 червня 2019 (UTC)
Щодо наближення — можу точно сказати, що більшість миїх знайомих (принаймні, молоді люди) в усних розмовах активно використовують і фемінітиви, і такі слова як "катедра" і "етер". І "ирій" я чув тільки через "и". Звісно, є різні українці, і може десь у глибинах сіл люди взагалі рідко про катедри розмовляють — але мій досвід такий. Решта змін, здається, має на меті спростити правила для тих, хто вивчає мову, як от з "проєктом" чи "пів-".
Очевидно, Ваше коло спілкування відрізняється від типового-середньостатистичного (журналістська секта?) — це щодо «етеру» й неофемінітивів. «Ирій» та «индика» ще можна звести до діалекту, хоча для мене більш звичні «вирій», «індик», «гикавка». До окремого написання «пів» я претензій не маю (це справді суто орфографічна зміна, що не вимагає змін лексики/фонетики/граматики — на відміну від більшості інших нововведень), а от сам підхід «спростити правила для тих, хто вчить мову» притаманний не живим мовам, а конлангам: якщо англійці та французи продовжують тягти за собою переускладнені правила написання слів, то в есперанто все зроблено максимально зручно для вивчення іноземцями (плюс регулярна граматика) — проте, ми розуміємо, що за штучною мовою немає своєї традиції, тоді як жива мова змушена зберігати в собі елементи, успадковані від попередніх поколінь, навіть якщо там повно винятків і нерегулярностей. Для кого робиться правопис — для іноземців, чи для тих, хто цією мовою говорить все життя? P.Y.Python (обговорення) 09:24, 10 липня 2019 (UTC)

А от про джерела — не можу зрозуміти, що ви маєте на увазі. Підручники в нас перевидаються чи не кожен рік, тому не дуже уявляю, як поже комусь потрапити в руки виданий до 1990. Ну і, старі книжки не можуть змінити свій правопис, тому ніхто не орієнтується на них в цьому питанні — але Вікіпедія то може, і вона таким орієнтиром є. І, знов таки, поганих вчителів ми не можемо виправити — вони є, і це данність. А от зробити так, щоб користувачі Вікіпедії не страждали дарма — можемо. --BogdanShevchenko (обговорення) 11:37, 2 липня 2019 (UTC)

У шкільні роки я захоплювався біологією та хімією, тому читав підручники, випереджаючи шкільну програму з цих предметів — зрозуміло, в 8-му класі в мене не могло бути сучасних підручників за 10-й (їх мені видали з бібліотеки тільки в 10-му класі), зате були старі підручники, за якими вчились мої батьки. (Можу сказати, старі підручники в деяких аспектах відрізнялись від нових — наприклад, ще не було нічого про квантову модель атома, зате було більше інформації практичного характеру про деталі технологічних процесів на хімічному виробництві). Потім, книжки для позашкільного читання (щось назразок «Цікавої хімії») — не певен, чи видається подібна література українською мовою в наш час, тож єдина альтернатива старим українським книжкам — іншомовні. Читати виключно шкільні підручники виключно за шкільною програмою — варіант для трієчників (чи хто там вони зараз за 12-бальною системою). Треба орієнтуватися не на вимоги поганих вчителів, які самі не знають свого предмету і тому вимагають від учнів буквального зазубрювання текстів з підручника, а на учнів, які хочуть знати щось, чого в підручнику нема — і тут володіння обома термінологіями їм було б надзвичайно корисне. Подумайте самі: для чого Вікіпедія тим, кого повністю влаштовує вміст шкільного підручника? P.Y.Python (обговорення) 09:24, 10 липня 2019 (UTC)
@P.Y.Python: То зараз у Вікіпедії це легко реалізується і вже частково реалізовано: подається назвою статті й основним значенням сучасний термін, подаються у вступі й перенаправленнями інші. Незалежно від того, мова про правописні відмінності чи про зміну термінології — NickK (обг.) 14:17, 11 липня 2019 (UTC)

Доречність джерела

Спостеріг, що користувач Юрій Липа останнім часом вставляє в список джерел низки статей на російську тематику посилання на аудіоверсію книжки Розподіл Росії. При цьому ніякої інформації з неї в статтях не використовується. Зміст книжки — програма дій (на зразок «Як нам облаштувати Україну») Оскільки Вікіпедія не передбачає майбутнє, інформація з цієї книжки навряд чи може придатися для доповнення відповідних статей. Думаю, таке посилання доречно лише в статтях Юрій Липа та Орест Лютий. --В.Галушко (обговорення) 20:48, 29 червня 2019 (UTC)

@Dim Grits: поясність, навіщо Ви додали в статтю про державне утворення 18-20 століть джерело «Повседневная жизнь средневековой Руси накануне конца света. Россия в 1492 году от Рождества Христова.»? --В.Галушко (обговорення) 17:38, 30 червня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Ви статтю читали?--Dim Grits 09:36, 2 липня 2019 (UTC)
@Dim Grits: я мав на увазі статтю Російська імперія. Судячи з назв, про Російську імперію в них нічого не сказано. Чи короною Російської імперії була «шапка Мономаха»? Навіщо Ви повернули книжку Юрія Липи, у якій йдеться про плановану автором Українську імперію, а не про Російську? Оскільки більшість посилань у розділі «Джерела» не мають прямого відношення до теми статті, а додані туди радше для того, щоб чимось заповнити цей розділ, зайве прибираю. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 3 липня 2019 (UTC)

Прийом заявок для участі в конференції Wikimedia CEE Meeting 2019 у Белграді

Wikimedia CEE meeting 2019 02.png

Усім привіт! Wikimedia CEE Meeting 2019 — це конференція вікімедійців Центральної та Східної Європи, що пройде 11—13 жовтня. Якщо ви хочете взяти у ній участь як представник/-ця української спільноти й отримати стипендію на поїздку, будь ласка, подайте заявку на цій сторінці. Робоча мова конференції — англійська.

-- ViraMotorko (WMUA) (обг.) 14:19, 30 червня 2019 (UTC)

Запрошення до участі в конкурсі

Dear Wikipedians! Wikimedia UG Georgia has launched a new contest, the goal of which is to create as many articles as possible in various Wikipedia about the cultural heritage of Georgia. Join the competition, create as many articles in your Wikipedia as possible and win prizes! Timeline: from July 1 to August 31, 2019. For more, please visit contest page. Kindly, --Mehman97 (обговорення) 16:31, 2 липня 2019 (UTC)

Переклад з коментарем:
З 1 липня по 31 серпня Вікімедійці Грузії проводять конкурс статей про культурну спадщину Грузії. Щоб взяти участь, треба написати українською статтю про об'єкт з цього списку, а тоді додати своє ім'я користувача і свої створені статті на цій сторінці. Успіху! --ViraMotorko (WMUA) (обг.) 15:27, 9 липня 2019 (UTC)

Створено вікіпроєкт щодо заливки фотографій з вільних сайтів органів влади

Вітаю, шановне панство!

Якось зовсім непомітно для всіх сталася новина, що 12 червня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 493 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади» і відповідно до п. 39 її додатку «Вимоги щодо створення (модернізації) офіційних веб-сайтів (веб-порталів) органів виконавчої влади» Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади:

  • вміст офіційного веб-сайту повинен розповсюджуватися вільно за умови зазначення авторства
  • рекомендовано визначати порядок розповсюдження вмісту офіційного веб-сайту згідно з умовами публічної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license

Отже, це факт, що вже збільшилась кількість сайтів, які перейшли на вільну ліцензію серед ЦОВВ, ОДА, інших органів влади та місцевого самоврядування, особливо тих, які створили свої веб-сайти на базі rada.org.ua та субдоменів-субпроектів. Про це я написав у статті на сайті maidan.org.ua. Відтак фотографії з цих сайтів тепер вільні, і це значить, що фотографіями з цих сайтів можна ілюструвати статті у Вікіпедії, а також завантажити їх до Вікісховища.

Також треба розуміти, що поки ніхто не казав про скасування чи відтермінування адміністративної реформи 2020, відповідно до якої планується проголосувати зміни до Конституції та ліквідувати ОДА з РДА, зменшити кількість районів. За таких умов веб-сайти цих органів влади будуть знищенні разом з інформацією на них. Вихід — їх заархівувати на веб-архівах. Але для цього потрібно написати ботів, які зможуть автоматично заархівувати їх, бо поки — це все робиться вручну.

Тому виникла ідея створити окремий вікіпроєет «Вікі любить вільні сайти» для координації моніторингу переліку сайтів органів влади на вільній ліцензії, завантаження фотографій на Вікісховище, архівування веб-сайтів органів влади та дотичної роботи у статтях Вікіпедії із актуалізації інформації у статтях про самі РДА, райради, місцеві ради, у тому числі щодо керівників цих органів влади та актуальні веб-сайти (бо у деяких випадках там старі веб-сайти, які, до речі, також треба заархівувати).

Вже окреслені першочергові завдання, починаємо працювати над списками (зараз першочергово — це списки ЦОВВ, ОДА, облрад — сторінка для таких списків). Є також і повний перелік завдань.

Закликаю долучатись до цього вікіпроєкту, зважаючи на велику потребу Вікіпедії та Вікісховища у вільних фотографіях керівників органів влади та місцевого самоврядування, а також фотографій, які можуть ілюструвати і статті про населені пункти України.

Потрібні дописувачі, які будуть моніторити, можуть написати ботів для автоматичного чи напівавтоматичного моніторингу, потрібні дописувачі, які будуть завантажувати фотографії на Вікісховище, які зможуть написати ботів для архівації сайтів на інтернет-архівах, а також оновлюватимуть інформацію у статтях Вікіпедії та на Вікіданих. Також будуть корисними і ті дописувачі, які можуть принести цікаві ідеї та поради.

Зі свого боку, як його ініціатор, буду клопотати, щоби найбільш активні учасники проєкту щоквартально якось винагороджувались з боку «Вікімедіа Україна». З повагою, --Kharkivian (обг.) 13:37, 4 липня 2019 (UTC)

якщо честно більше цікавить свобода панорами. А це вважаю лише маленьким кроком. За що і вітаю! --『  』 Обг. 13:49, 4 липня 2019 (UTC)
@AlexKozur: Щодо свободи панорами, то чекати її не скоро: всі не розглянуті законопроєкти цієї ВРУ йдуть "в утіль". І їх треба вносити знову до нової Ради. Тобто тепер ми знову із самого початку маємо лобіювати "свободу панорами", бо ВРУ сильно оновиться і кожному новому нардепу треба пояснити що це таке і чому це важливо... Особисто я не очікую свободу панорами раніше ніж за рік - півтора. І це якщо не станеться чогось погано для країни, через що буде нам вже трошки не до Вікіпедії та тих законів. Бо за такої влади може бути бути будь-що завгодно. --Kharkivian (обг.) 10:00, 8 липня 2019 (UTC)
думайте про хороше --『  』 Обг. 21:54, 9 липня 2019 (UTC)

Липневий випуск Віківісника

Активність

Число редагувань на початок місяця: 25 315 тис., на кінець місяця: 25 567 тис. За місяць зроблено 252 тис. редагувань, що на 83 тис. редагувань більше (+49 %) ніж у цьому місяці рік тому. Відредаговано 141 тис. сторінок (+92,7 % до минулого року). Найактивніші редактори: Jphwra (8154), Zvr (5061), Herald63 (3085), Стефанко1982 (3037), Леонід Панасюк (3031).

Активними були 32 із 45 дійсних адміністраторів. Найактивніші адміни: AlexKozur (749 адміндій), Mcoffsky (341 адміндія), Рассилон (227 адміндій). За місяць зроблено 2467 адміндій (+9,7 % до минулого року): 1845 видалень (+4,8 до минулого року), 15 відновлень сторінок (-23 до минулого року), 351 блокувань (+47), 73 захистів сторінок (-55), 10 змін прав користувачів (-1 до минулого року).

За місяць зроблено 12162 патрулювань (-60 % до минулого року), з них 2621 патрулювання здійснив Jphwra, 1274 — Goo3, 570 — Леонід Панасюк.

У червні зроблено 1414 подяк (на 46 більше ніж минулоріч). Всього подякувало 239 користувачів (+16 до минулого року). 376 користувачів отримали подяки (+17 до минулого року). Найбільше подякував — Jphwra — 223 разів. Подякував найбільшому числу колег — Jphwra — 63. Найбільше подяк отримав — AlexKozur — 53. Отримав подяк від найбільшого числа колег — Jphwra — 28. (Детальніше Тут).

У червні отримали статус:

У червні відбулися вікітижні:

Розмір
  • Число статей перевищило 916 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено 7988 статті, що на 492 статті більше ніж у червні минулого року. (за іншими джерелом створео 8722 статті).
  • Середня результативність за день — 266 статей.
  • Об'єм української Вікіпедії збільшився на 86 Мб (+5,4% до червня минулого року).
  • Розрив з португальською Вікіпедією зменшився на 5999 статей і становить 92 044 статті. Якщо тенденція збережеться, то португальців ми доженемо у серпні 2020 року, але вже у жовтні цього року нас можуть обігнати араби.

За кількістю створених у червні статей українська Вікіпедія зайняла 8 місце.

Місце Вікіпедія Всього статей Статей за червень
1 Арабська 853 215 25 275
2 Англійська 5 878 366 15 238
3 Індонезійська 483 482 14 917
4 Південноазербайджанська 151 906 14 070
5 В'єтнамська 1 220 356 10 492
6 Німецька 2 317 070 9 347
7 Французька 2 119 307 9 087
8 Українська 916 722 8 722
9 Західновірменська 7 256 7 256
10 Італійська 1 537 885 6 032
11 Російська 1 552 798 5 878
12 Іспанська 1 529 535 5 258
13 Японська 1 157 349 4 225
14 Китайська 1 063 518 4 207
15 Перська 681 511 3 945

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

Відвідуваність української Вікіпедії 2019-07-01.png

У червні 2019 відвідуваність української Вікіпедії становила 44,11 млн переглядів сторінок і виросла у порівнянні з червнем 2018 на 11,9%.

36,34 млн переглядів (82,3 % від загальної кількості переглядів) української Вікіпедії здійснено з території України, 1,47 млн з території США (3,33 %), 942 тис. з Франції і 900 тис. з Польщі.

Число унікальних пристроїв, з яких переглядали українську Вікіпедію в червні становило 8,45 млн. (+16,3 % до червня минулого року).

Як і рік тому, за підсумками червня українська Вікіпедія на 24 місці в світі, однак темпи приросту відвідуваності були вищими ніж у поки вищих за сусідніх за рейтингом угорської, хінді та фінської. Якщо така динаміка збережеться і в наступний рік, то в червні 2020 українська Вікіпедія може опинитися в рейтингу на 1-2 щаблі вище.

«Сусідні» мовні розділи:

Місце
(червень 2019)
Мовний
розділ
Переглядів
(млн.)
Переглядів
рік тому

(% до 2017)

Місце
рік тому.
15 ko 84,3 (+17%) 71,9 (+2,0 %) 16 (+1)
16 sv 80,2 (+1,1%) 79,3 15 (-1)
17 th 62,6 (+0,8%) 62,1 (+10,1 %) 17
18 cs 60,4 (-1,1%) 61,1 (+0,3 %) 18
19 vi 58,6 (+4,5%) 56,1 (+19,6 %) 19
20 he 55,8 (+6,1%) 52,6 (+23,4 %) 20
21 fi 52,0 (+0,8%) 51,6 (-4,7 %) 21
22 hi 48,8 (-0,6%) 49,1 (+61,0 %) 22
23 hu 46,0 (+2,2%) 45,0 (+17,8 %) 23
24 uk 44,1 (+12%) 39,4 (+4,2 %) 24
25 ro 33,3 (+11%) 29,9 (+12,0 %) 25
26 no 30,9 (+4,7%) 29,5 (+6,5 %) 26

Найпопулярніші у червні статті та порівняння їхніх переглядів з червнем минулого року:

Червень 2019 Червень 2018
  1. Чорнобильська катастрофа 128 854
  2. Чорнобиль (мінісеріал) 79 662
  3. Баранов Борис Олександрович 79 033
  4. Легасов Валерій Олексійович 74 252
  5. Ананенко Олексій Михайлович 70 826
  6. Беспалов Валерій Олексійович 61 647
  7. Україна 54 746
  8. Щербина Борис Євдокимович 51 690
  9. Дятлов Анатолій Степанович 49 881
  10. Парламентські вибори в Україні 2019 38 891
  11. Чорнобильська атомна електростанція 35 605
  12. Чорнобиль 34 046
  13. Зеленський Володимир Олександрович 33 756
  14. Разумков Дмитро Олександрович 32 630
  15. Парламентська асамблея Ради Європи 32 064
  16. Вернадський Володимир Іванович 30 321
  17. День батька 28 279
  18. Тимчук Дмитро Борисович 26 934
  19. Роттердам плюс 26 384
  20. Друга світова війна 26 085
  21. Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2019 26 075
  22. Федина Софія Романівна 24 702
  23. Акімов Олександр Федорович 23 618
  24. Київ 23 166
  25. Конституція України 22 258
  26. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2019 року) 21 954
  27. Перша світова війна 21 327
  28. Ходемчук Валерій Ілліч 21 312
  29. YouTube 21 281
  30. .torrent 21 131
  31. Список українських жіночих імен 20 922
  32. Перехід церковних громад до ПЦУ 20 696
  33. Луїш Каштру 20 643
  34. Петраков Олександр Васильович 20 564
  35. Хвороба Лайма 20 499
  36. Баканов Іван Геннадійович 20 213
  37. Голос (партія) 19 254
  38. Вакарчук Святослав Іванович 18 486
  39. РБМК 18 133
  40. Брюханов Віктор Петрович 17 441
  41. День Святої Трійці 17 271
  42. Топтунов Леонід Федорович 17 020
  43. Львів 16 712
  44. Ігнатенко Василь Іванович 16 098
  45. Чемпіонат Європи з футболу 2020 16 079
  46. Список українських чоловічих імен 15 255
  47. Неоподатковуваний мінімум 15 120
  48. Facebook 15 029
  49. Політична партія «Сила і честь» 14 980
  50. Хімічна кастрація 14 803
  51. Чемпіонат Європи з футболу 2020 (кваліфікаційний раунд) 14 551
  52. Порошенко Петро Олексійович 14 551
  53. Список президентів України 14 402
  54. Потапенко Олексій Андрійович 14 277
  55. Слуга народу (політична партія) 14 244
  56. Каменських Анастасія Олексіївна 13 805
  57. Зелені Свята 13 436
  58. Комаров Дмитро Костянтинович 13 319
  59. Європейський Союз 13 057
  60. Мажоритарна виборча система 12 976
  61. Війна на сході України 12 855
  62. Шевченко Тарас Григорович 12 854
  63. Бухарєв Владислав Вікторович 12 840
  64. Соколова Яніна Михайлівна 12 427
  65. Верховна Рада України 12 208
  66. Кучма Леонід Данилович 12 037
  67. Збірна України з футболу 12 000
  68. Українська абетка 11 905
  69. Лохина 11 889
  70. Збройні сили України 11 886
  71. BTS 11 827
  72. Горбачов Михайло Сергійович 11 825
  73. Медведчук Віктор Володимирович 11 815
  74. Київська Русь 11 803
  75. Люксембург 11 799
  76. Універсали Української Центральної Ради 11 793
  77. Комарі 11 698
  78. Президент України 11 560
  79. Польща 11 459
  80. День Конституції України 11 376
  81. Союз Радянських Соціалістичних Республік 11 313
  82. Шарій Анатолій Анатолійович 11 292
  83. Національна поліція України 11 271
  84. Німеччина 10 928
  85. Нормативно-правовий акт 10 770
  86. Сполучені Штати Америки 10 709
  87. Список країн Європейського Союзу 10 414
  88. Прип'ять (місто) 10 407
  89. Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb 10 349
  90. Список електростанцій України 10 151
  91. НАТО 10 093
  92. Опозиційна платформа — За життя 10 080
  93. Нефьодов Максим Євгенович 9 818
  94. Рось 9 809
  95. Піхва жінки 9 790
  96. Співак Дмитро Павлович 9 711
  97. Месники: Завершення 9 678
  98. Гройсман Володимир Борисович 9 575
  99. Православна церква України 9 484
  100. Закон Ома 9 454
  1. Чемпіонат світу з футболу 2018 64 672
  2. Україна 48 341
  3. XXXTentacion 33 850*
  4. День батька 24 366
  5. Київ 23 689
  6. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2018) 22 430
  7. Facebook 22 176
  8. Кріштіану Роналду 21 922
  9. YouTube 21 661
  10. Чемпіонат світу з футболу 21 042
  11. Історія України 20 876
  12. Друга світова війна 20 856
  13. Список українських жіночих імен 20 854
  14. Львів 20 850
  15. Конституція України 18 795
  16. Драч Іван Федорович 18 531
  17. Кантер Леонід Віленович 18 464
  18. Вибори Президента України 2019 17 627
  19. Універсал (авто) 17 462
  20. Пабло Ескобар 17 109
  21. Вишняк (напій) 16 741
  22. Куць Олександр Іванович 16 275
  23. Ліонель Мессі 16 111
  24. Війна на сході України 15 669
  25. Кір 15 404
  26. Величне століття. Нова володарка 15 190
  27. Список українських чоловічих імен 14 205
  28. Українська абетка 14 085
  29. Сенцов Олег Геннадійович 13 789
  30. Польща 13 505
  31. Шевченко Тарас Григорович 13 334
  32. Перша світова війна 12 977
  33. День Конституції України 12 731
  34. Київська Русь 12 491
  35. Збройні сили України 12 235
  36. Єлизавета II 11 931
  37. Європейський Союз 11 902
  38. Універсали Української Центральної Ради 11 756
  39. С14 11 691
  40. Сполучені Штати Америки 11 567
  41. Браво (авіакомпанія) 11 542
  42. Ukr.net 11 541
  43. Росія 11 511
  44. Порошенко Петро Олексійович 11 433
  45. Італія 11 413
  46. Закон Ома 11 262
  47. Пакт Молотова — Ріббентропа 11 220
  48. Національна поліція України 10 955
  49. Ядерна зброя України 10 841
  50. Чемпіонат світу з футболу 2014 10 784
  51. День медичного працівника 10 746
  52. Німеччина 10 490
  53. Зодіак 10 244
  54. Нормативно-правовий акт 10 192
  55. Населення України 10 179
  56. Білки 10 144
  57. Лохина 10 038
  58. Західноукраїнська Народна Республіка 9 982
  59. T-Fest 9 945
  60. Дрогальчук Дмитро Сергійович 9 938
  61. Хрещення Русі 9 556
  62. Код ЄДРПОУ 9 503
  63. Філософія 9 436
  64. Винник Олег Анатолійович 9 406
  65. НАТО 9 383
  66. Українська Центральна Рада 9 298
  67. Велика Британія 9 294
  68. Союз Радянських Соціалістичних Республік 9 292
  69. Маркетинг 9 265
  70. Муратова Кіра Георгіївна 9 214
  71. Одеса 9 208
  72. Пропан 9 131
  73. Івано-Франківськ 9 044
  74. Тимошенко Юлія Володимирівна 9 024
  75. День молоді 8 969
  76. Хрущовська відлига 8 951
  77. Список країн Європейського Союзу 8 940
  78. Перебудова 8 816
  79. Канада 8 788
  80. Постмодернізм 8 679
  81. Податок на додану вартість 8 621
  82. Коди мобільних операторів України 8 610
  83. Кунілінгус 8 592
  84. Швейцарія 8 482
  85. Говерла 8 477
  86. Франко Іван Якович 8 451
  87. Борщівник Сосновського 8 440
  88. Сінгапур 8 392
  89. Туреччина 8 360
  90. Угорщина 8 246
  91. Цибульська Ольга Павлівна 8 189
  92. Свято Купала 8 135
  93. Будапештський меморандум 8 116
  94. День захисту дітей 8 088
  95. DZIDZIO 8 062
  96. Шістдесятники 8 058
  97. Бандера Степан Андрійович 8029
  98. Гімн України 8019
  99. Піхва жінки 7979
  100. Революція гідності 7970

Див. також: Аналіз популярних переглядів, m:Pageviews Analysis.

Рейтинг дописувачів

Внесок 125 користувачів призвів у травні до понад 100 тис. переглядів. Також, лише травневий внесок 107 користувачів привів до понад 1000 переглядів сторінок. Очолюють список (користувач, число переглядів):

  1. Ehlla, 61 275
  2. Goo3, 59 758
  3. Jphwra, 34 281
  4. YarikUkraine, 30 599
  5. MaryankoD, 27 861
  6. PsichoPuzo, 25 721
  7. Submajstro, 24 660
  8. Кучер Олексій, 21 870
  9. Alex Blokha, 20 313
  10. VoidWanderer, 19 744

Детальніше Тут

Див. також

Попередні випуски див: ВП:Віківісник.

У ресурсу "Рейтинг", схоже, якийсь глюк? http://wrating.ukrface.org/ --Білецький В.С. (обговорення) 06:01, 6 липня 2019 (UTC) @UkrFace:. --Yukh68 (обговорення) 09:22, 7 липня 2019 (UTC)

Рейтинг сьогодні оновив, вибачте за затримку UkrFace (обговорення) 21:35, 7 липня 2019 (UTC)

Вільні ліцензії та держава

Вітаю, колеги. Деякий час працював над систематизацією даних про наявність вільних ліцензій на сайтах українських органів влади. Ідея полягає в тому, щоб сайти, які не мають вільну ліцензію завалювати листами з проханнями (вимогами) поставити вільну ліцензію. Для цього треба було б розробити шаблон такого листа для розсилки.

Крім того, можна було б раз на рік писати звіт, наскільки ми просунулися в розповсюдженні вільних ліцензій і робити прес-релізи, які потім підхоплювали б ЗМІ.

Зараз готова чернетка такого проекту. Хотів би запитати спільноту чи потрібно продовжувати цю ідею? Також хотілося б зрозуміти хто може і хоче в цьому допомогти. Дякую. --Mitte27 (обговорення) 21:32, 7 липня 2019 (UTC)

я думав це ВМУА повинені робити. Усе ж офіційна організація краще цим лиш невідомо від кого. --『  』 Обг. 21:42, 7 липня 2019 (UTC)
@Mitte27 та AlexKozur: не повірите, вікіпедисти серед членів ВМ УА завалювали листами органи влади у 2015-2018 роках щодо переходу на вільну ліцензію - за цей час нашими зусиллями десь десятка два відгукнулися, зокрема, завдяки тому, що сайт президента та КМУ перейшли на вільну ліцензію. Тому це достатньо малодієвий спосіб, як показала практика.
З другого боку, тепер є постанова № 493, на базі якої планується почати роботу з такими сайтами від імені ВМ УА. Початок роботи - десь із серпня (по-перше, після виборів, по-друге, на виконання подібних речей як правило відводиться кілька місяців). Тобто на серпень ми вже матимемо реальну температуру по палаті.
По-третє, для цього ми створили окремий вікіпроєкт «Вікі любить вільні сайти», бо зусиль кількох зацікавлених членів ВМ УА явно буде замало для реалізації такого амбітного проєкту, тому без підтримки спільноти не обійтись.
По-четверте, вступ до ВМ УА є вільний і кожний охочий активний член вікіспільноти може стати членом (як набути членство описано тут. Ми лише будемо раді, якщо більше активних вікіпедистів будуть членами ВМ УА. --Kharkivian (обг.) 07:29, 8 липня 2019 (UTC)
@Kharkivian: Але організація має змогу брати гранти під подібні проекти й залучати за ці гранти сторонніх людей. А вікіпедисти тим часом можуть займатися чимось, що не вимагає чисто механічного перенесення даних.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:11, 8 липня 2019 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: може. Але, на жаль, це не цього року. Оскільки а) серед грантів, які доступні на цей час для ГО, тема вільних ліцензій відсутня взагалі (є чудовий сайт prostir.ua, але там подібних грантів я не зустрічав), а грантодавець очікує від організації, якій він дає грант, виконання пунктів, обумовлених у гранті, б) на цей рік ВМ УА не має можливості винайняти людину за винагороду, оскільки грантова заявка ВМ УА подається на рік у кінці жовтня. У вересні - жовтні цього року ВМ УА знову збиратиме ідеї щодо проєктів на 2020 рік. У цей час будь-хто, навіть не член організації, може подати ідею до грантової заявки. Водночас, є умова, що під час обговорення пропозицій ідей таку ідею мають підтримати кілька людей, які візьмуться за реалізацію цього проєкту саме як волонтери наступного року. --Kharkivian (обг.) 12:23, 8 липня 2019 (UTC)
@Kharkivian: Моя така думка, що рук у нас мало, а перенесення вільних зображень не є найбільш нагальною справою. У нас навіть не знаходиться людей, щоб нормально перенести ЕІУ, яка розміщена під вільною ліцензією. Тобто, найкращим виходом було би для організації знайти кілька людей, які б погодилися це робити за оплату і почекати до кінця жовтня, а тоді взяти на це грант. І, на мою думку, це була б не найгірша витрата пожертвуваних читачами грошей.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:20, 8 липня 2019 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: проблема у тому, що Фонд навряд чи затвердить таку опцію гранту: "шукайте волонтерів" скажуть там. ВМ УА має лише ті гроші та за тими статтями видатків, які затверджує Фонд. А от подарувати активним учасникам вікіпроєкту якийсь гарний вікісувенір - на це у ВМ УА є гроші, бо це підтримка спільноти волонтерів. Є, звісно, інший варіант: Ви або хтось допоможе знайти жертводавця, який дасть гроші на такий проєкт. --Kharkivian (обг.) 14:09, 8 липня 2019 (UTC)
@Kharkivian: Дуже шкода, бо в цьому разі гроші гранту справді пішли б на щось корисне.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:22, 8 липня 2019 (UTC)

Внесок RostislavIvanov

Зверніть увагу на оце. --Wanderer777 (обговорення) 12:13, 10 липня 2019 (UTC)

Wanderer777, до чого саме ви привертаєте увагу? Спроби розкрутки сайту? Якщо ви про це, то Слово і Діло — хороше вторинне джерело з політики, і добре, що дані звідти додають до статей. Було б ще краще, якби наводилося більше подробиць, як-от у Лапін Ігор Олександрович. --VoidWanderer (обговорення) 12:32, 10 липня 2019 (UTC)
@VoidWanderer: «хороше вторинне джерело»? А пан El-chupanebrei вважає інакше. Чи виходить, що деякі АД на «іншому кінці світу» можуть бути зовсім не АД, а подекуди навіть рекламою? --Рассилон 16:43, 10 липня 2019 (UTC)
Його право так вважати. Якщо автора немає, матеріал — редакційний. Чим є Слово і Діло наведено у статті про цей ресурс. --VoidWanderer (обговорення) 17:00, 10 липня 2019 (UTC)
А хто входить у редакцію? Хто всі ці люди? --Wanderer777 (обговорення) 05:15, 11 липня 2019 (UTC)

Goo3, долучайтесь до обговорення. --VoidWanderer (обговорення) 17:26, 10 липня 2019 (UTC)

Дякую, що тегнули, VoidWanderer. Видання хоч і непогане, але в даному форматі такі вставки є абсолютно неінформативними. Вони несуть інформацію про якесь одне зібрання, а що якщо цей депутат був у двох чи трьох? Вставляти 2-3 аналогічні блоки? Відсоток виконання обіцянок взагалі не є об'єктивним мірилом, він жодним чином не пояснює ефективність роботи депутата. Якщо ці дані все ж з якоїсь причини треба вставляти, то треба зробити шаблон, додавати його до вікіданих і оновити шаблон "особа" чи "політик", показуючи там цей відсоток. --Goo3 (обговорення) 17:33, 10 липня 2019 (UTC)

Goo3, відсоток — то справді неінформативно. У Вікідані нема причин його виносити. А ось короткий дайджест того що нардеп зробив чи не зробив із своїх обіцянок — це цінна інформація звідти, подана саме у форматі вторинного джерела: передумови, аналіз, висновок. Приклад незалежного вторинного джерела для політики.
Не бачу проблеми в тому, що подаються дані за фіксований період — це тільки плюс: чітко локалізований часовий проміжок. --VoidWanderer (обговорення) 17:46, 10 липня 2019 (UTC)
Цифри нічого не кажуть, бо там зібрані обіцянки сказані будь-де і не всі рівнозначні. Цінним є тільки те, що там є посилання, деякі з них можна використати в статтях, але потрібно ставитися з обережністю, бо не всі обіцянки реальні і значимі, а на кожну особу їх десятки.--Submajstro (обговорення) 18:17, 10 липня 2019 (UTC)--Submajstro (обговорення) 18:17, 10 липня 2019 (UTC)
Ці підсумкові статті за кожним нардепом — це вже відібрані значимі обіцянки. На прикладі Лапін Ігор Олександрович:
Беручи до уваги, що значимість у Вікіпедії є характеристкою, похідною від висвітлення, можна сміливо внести всі 7 згаданих обіцянок до статті. Автори матеріалу відібрали і висвітлили 7 обіцянок з 27, керуючись своїми уявленнями про важливість. --VoidWanderer (обговорення) 18:42, 10 липня 2019 (UTC)
і хто це все писав? яка їх спеціалізація? хто автор цих статей на сайті? Ви говорите про авторів матеріалу, але хто вони? Я не знаю цього і не знаю їх клаліфікації. Так може зробити кожен вікіпедієць на основі джерел ЗМІ, таких як УНІАН, 1+1 тощо, де чітко знаємо хто це робить. --『  』 Обг. 18:53, 10 липня 2019 (UTC)
Компетенція — це окреме питання. Треба ретельніше вивчити як цей сайт оцінюють інші джерела. Поверхневий аналіз на основі вже готової статті — це достатньо компетентний ресурс для винесення суджень про політику.
Якщо Вікіпедієць буде це робити просто у Вікіпедії — то дістане попередження про ОД. Але якщо натомість він заснує свою платформу, на неї посилатимуться ЗМІ і оцінюватимуть цей ресурс як компетентну факт-чекінгову платформу, то можна буде тільки потиснути йому руку. Бо таким чином він створить ще один спеціалізований ресурс, а маючи кілька таких ресурсів і використвуючи їх звіти, можна значно підвищити нейтральність у політичних статтях. Проте, у цьому випадку не буде різниці вікіпедієць автор ресурсу чи ні. --VoidWanderer (обговорення) 19:04, 10 липня 2019 (UTC)
Як Ви оцінили компетентність ресурсу, якщо про авторів нічого невідомо? Вікіпедієць це може робити у Вікіпедії, бо це є "Політична діяльність", на основі ЗМІ це так і пишеться. Як це може бути ОД якщо він бере інформацію зі УНІАН? А не на основі джерела, який збирає якісь там обіцянки. Хоча визначення під обіцянками навіть на сайті неоднозначне. От тільки ніхто ці обіцянки підраховувати не буде, бо це лише статистичні дані, яким грош ціна. --『  』 Обг. 19:13, 10 липня 2019 (UTC)
Оцінив єдиним доступним способом: переглягув що про цей ресурс / проект пишуть інші джерела і як його класифікують.
Якщо ви ретельніше подивитеся як у Слово і Діло працюють, то побачите, що вікіпедієць за аналогічну діяльність у Вікіпедії отримає попередження про неприпустимість ОД. Приклад:
  • https://www.slovoidilo.ua/promise/42764.html — окремо взята обіцянка. Там вивчене первинне джерело, зафіксовано обіцянку і за яких обставин вона зроблена. Команда проекту стежить в подальшому за виконанням цієї обіцянки.
Якщо ж хтось у Вікіпедії почне фіксувати так обіцянки, стежити за їх виконанням чи недотриманням, то це буде порушенням ВП:ОД. --VoidWanderer (обговорення) 19:23, 10 липня 2019 (UTC)
Ви хочете писати не політичну діяльність, а кількість обіцянок? Може далі писати кількість матюків, бійок, кількість з'їдених мисок супу в ресторанах Києва. Ціна цієї інформації нульова. Читачам потрібна не кількість обіцянок, а діяльність особи.--『  』 Обг. 19:33, 10 липня 2019 (UTC)
Озвучені політичні твердження і наміри, а також їх виконання — це один із аспектів політики. Політика цим не закінчується, але це — одна із цеглинок. До речі, я не знаю чому ви пишете про матюки, бійки і миски супу. Щось таке побачили у обіцянках, які фіксує Слово і Діло? --VoidWanderer (обговорення) 19:38, 10 липня 2019 (UTC)
сім проігнорованих питань. «Слово і Діло» це може виступати джерелом для статей, відповідно до ВП:АД. Інформація типу хто скільки зробив обіцянок не енциклопедична у будь-якому його варіянті. До побачення. --『  』 Обг. 19:50, 10 липня 2019 (UTC)
Дивно, на мій погляд, я відповів на всі ваші питання. Бо навіть задаючи їх кількома за раз, ви насправді питали про одне — як встановити компетентність. То я вам і відповів — редакційні матеріали є сукупною компетентністю ресурсу. Як ресурс оцінюють інші джерела — так оцінюємо його і ми.
Інформація типу хто скільки зробив обіцянок не енциклопедична у будь-якому його варіянті
Це дуже своєрідна трактовка правил. Мені навіть складно припустити до яких саме ви зараз апелюєте. А в світлі того, що я не обстоював ідею вести підрахунок обіцянок, ваша реакція виглядає ще більш дивною. --VoidWanderer (обговорення) 20:02, 10 липня 2019 (UTC)
Якийсь несерйозний підбір обіцянок, навіть серед вибраних. --Submajstro (обговорення) 19:01, 10 липня 2019 (UTC)
А ось це вже — ваша особиста оцінка. Окремо взята оцінка моя, ваша, чи іншого вікіпедиста — оце справді не так і значимо. Опубліковане у джерелах — має певну значимість. --VoidWanderer (обговорення) 19:07, 10 липня 2019 (UTC)
Знову священна корова, через яку покидають Вікіпедію нові та й не нові користувачі. --Submajstro (обговорення) 19:19, 10 липня 2019 (UTC)
Про яку священну корову мова? --VoidWanderer (обговорення) 19:24, 10 липня 2019 (UTC)
Я це згадував у кнайпі політики. --Submajstro (обговорення) 19:26, 10 липня 2019 (UTC)
Користуючись нагодою, до цього питання можна зараз повернутися. Я там вас двічі прямо питав, проте ви відмовчались і вашої точки зору щодо цього питання я не почув. Ви тільки констатуєте наявність кризи. Отже: що таке значимість у Вікіпедії? --VoidWanderer (обговорення) 19:30, 10 липня 2019 (UTC)
Питання обширне, тому я згадаю про одну кризу, яка в цю тему. Коли я моделював роботу новачка під цим ніком, то довго не витримав. Всі мої спроби упорядкувати статті, відкинуте зайве впиралося в цю священну корову: текст підкріплений джерелами. Результат був досягнутий, але тільки завдяки тому, що я був впертий як новачок або відкрив хто я. Ось цифри з Слова і Діла практично ні про що не говорять, але нехай новачок про це скаже і яке він отримає враження. --Submajstro (обговорення) 19:40, 10 липня 2019 (UTC) P.S. А чому відмовчувався, то тому що це нікому нецікаве, крім декількох користувачів. --Submajstro (обговорення) 19:42, 10 липня 2019 (UTC)
Чесно кажучи, не зрозумів про що ви. Ці цифри, якщо наведені без нічого — це справді доволі порожній звук, голі числа у вакуумі. Бо користувач їх висмикнув із контексту статті — я підкреслю це, — і через це вони цілковито втратили інформаційне навантаження. Але якщо навести приклади виконаних / провалених обіцянок, а також вказати скільки таких було всього — це вже може сформувати у читача Вікі-статті уявлення про політичні переконання і дії окремо взятого політика. --VoidWanderer (обговорення) 19:47, 10 липня 2019 (UTC)
VoidWanderer розпочнемо з того, що обіцянки різні, беруться з різних джерел, тому про ніяку систематику так і повноту говорити не можна. Можна брати конкретні обіцянки, якщо їх можна вписати в статтю. А про кількість говорити не можна, як і про співвідношення. --Submajstro (обговорення) 09:19, 11 липня 2019 (UTC)
VoidWanderer, так жодного аналізу немає, тільки відсоток, від якого жодної користі. І ще й однотипний текст з помилкою. --Goo3 (обговорення) 22:36, 10 липня 2019 (UTC)
Goo3, про відсоток я кілька разів тут виклав свою позицію, зокрема й у попередній відповіді вам. --VoidWanderer (обговорення) 22:39, 10 липня 2019 (UTC)

Розпуск АК

Гадаю, АК можна вважати розпущеним. Нехай ще й лишилася 1 година, але мені слабо віриться, що ща цей час можливо опублікувати проект і проголосувати за нього трьох арбітрів. Згідно правил, розпускаємо АК. Щодо прецеденту, то там було так, що АК не розглядав справи, які старші 3 місяців, але в той же час ті справи були старші 2 місяців, отже не розглянувши їх, АК розпускається. Але в даному випадку такого немає. Відповідно, пінгаю бюрократів @Aced, MaryankoD, Lystopad, Yakudza та YarikUkraine:--DiMon2711 07:43, 12 липня 2019 (UTC)

Ось прецедент порушення регламенту перший (Вікіпедія:ПЗВ74), але там і так були заплановані вибори АК. Ось прецедент другий (Вікіпедія:ПЗВ96), а ось прецедент, про який мова — Вікіпедія:ПЗВ94, і те, як його подає Dimon2711 — не відповідає дійсності. Новий склад АК справді перейняв справу від старого, але він окремо проголосував за прийняття справи до розгляду 13 жовтня 2017 року, а рішення прийняв аж 4 січня 2018 року, тобто через три місяці після прийняття справи до розгляду. І після цього, за рішенням бюрократа, той склад АК продовжив свою діяльність — аж до обрання чинного. Я не проти переобрання, бо нас тільки четверо, і ми, у силу певних обставин, очевидно не даємо собі ради з деякими позовами, але наводжу ці аргументи просто заради об'єктивності й точності інформації про прецеденти.--Piramidion 08:04, 12 липня 2019 (UTC)
навіщо тоді взагалі правило про автоматичний розпуск АК, якщо ми ним щавжди нехтуємо?--DiMon2711 10:26, 12 липня 2019 (UTC)
Не завжди, але для такого й існує правило ВП:ІУП — правило про розпуск необхідне, щоб можна було оцінити, власне, доцільність як подальшої роботи поточного складу АК, так і доцільність перевиборів. Зокрема, я зараз сумніваюся в обох. Якщо щодо першого й так зрозуміло, то друге — зараз літо, багато користувачів неактивні, особисто я не планую брати участь в наступному складі АК (хіба що вже буде нікому — і ніяк не вдаватиметься зібрати хоча б кворум). І зважаючи на результати попередніх виборів (я про всі загалом), є підстави сумніватися, що вдасться обрати хоча б трьох арбітрів, уже не кажучи про повний склад із п'яти. (Та й чи є якісь підстави вважати, що вони працюватимуть ефективніше за поточний АК?) І справа не лише в наявності/ненаявності прохідних кандидатів, а й в активності спільноти — як у період номінацій, так і в період обговорення, так і в період голосування.--Piramidion 10:47, 12 липня 2019 (UTC)
@Piramidion: перший прецедент Вікіпедія:ПЗВ18 після цього прецеденту наступні склади АК можно було розпускати. --『  』 Обг. 21:01, 13 липня 2019 (UTC)
Ні, ну серйозно, чому я маю повторювати одне й те ж по декілька разів? Наступні склади АК приймали ту справу до розгляду? Ні, не приймали. Минулий склад АК приймав позов 94 до розгляду? Так, приймав. А рішення прийняв аж через 3 місяці після прийняття справи до розгляду. Хтось скасував здоровий глузд? Я про таке не чув. То чому мене тут намагаються переконати, що про здоровий глузд можна забути? Чи я щось не так розумію? --Piramidion 21:38, 13 липня 2019 (UTC)

Прийом заявок для участі у Wiki Techstorm 2019

Wiki Techstorm минулого року

Dutch Gender Gap Working Group, у співпраці з Wikimedia Nederland, організовують в Амстердамі для вікімедійців дводенний захід технічного спрямування. Робоча мова — англійська. Ви можете почитати докладніше про торішню подію: mw:Wiki Techstorm 2018.

Якщо ви хочете взяти у ній участь як представник/-ця української спільноти й отримати стипендію на поїздку, будь ласка, ознайомтеся з умовами і подайте заявку на цій сторінці.

-- ViraMotorko (WMUA) (обг.) 10:49, 12 липня 2019 (UTC)

Нові шаблони

реклама нових шаблонів. користуйтесь, покращуйте!--Anntinomyобг 09:15, 16 липня 2019 (UTC)

Порадьте

Доброї ночі!

Чи є якийсь адекватний сайт схожий на цей https://tools.wmflabs.org/lrtools/pages/ukwiki/ДмитроСавченко , де показують створені сторінки користувача. Просто цей https://xtools.wmflabs.org/pages/uk.wikipedia.org/ДмитроСавченко не зручний і не гарний в плані інтерфейсу. Дякую. --Дмитро Савченко (обговорення) 23:30, 18 липня 2019 (UTC)

кому як. На цей замінили й в інтерфейсі, можливо підтримка утили відноситься якщо віднайдеться бажаючий, хоча сумніваюсь я. Подібних я не бавив :с --『  』 Обг. 00:38, 19 липня 2019 (UTC)

Щодо кампанії русифікації українських прізвищ у російськомовній Вікіпедії

Шановне панство! Запрошую фахівців з лінгвістики взяти участь у обговоренні кампанії русифікації украінських прізвищ у російськомовній Вікіпедії на відповідній сторінці загального розділу форуму ру: Вікі [1]. --Poltavski (обговорення) 18:33, 22 липня 2019 (UTC)

Користувач додає спам у статті

Користувач:Tehno-music додав лінки на сайт https://ru-music.com/ у статті про Вагнера, Моцарта і Вівальді, проте я скасував ці редагування, тому що:

  1. Користувач позначив лінки як «список творів», хоча лінкований сайт не є списком творів (заголовок «Все песни Антонио Вивальди» виглядає дуже комічно), а скоріше подібний на обмінник піратськими записами поп-музики;
  2. Ніякої інформативности сайт не несе окрім того, що копіює (без вказування джерела, звісно ж) перший абзац російської Вікіпедії;
  3. Вставляння лінків на один і той же сумнівний сайт я сприйняв як намагання розкрутити цей сайт, зокрема тому що це були 3 з 4 редагувань користувача на той момент.

Проте користувач повертає лінки у статті. Відповідно, у мене питання — чи не варто додати цей сайт у фільтр редагувань? --Юрій Булка (обговорення) 09:28, 23 липня 2019 (UTC)

Ви міркуєте і зробили абсолютно правильно. Мій власний досвід підказує, що користувач полишить укрвікі після 1-2 спроб повернути спам до статей. Напевно, фільтр ще не потрібен, а от показати, що такі редагування будуть відкинуті, — необхідно. --Fessor (обговорення) 10:16, 23 липня 2019 (UTC)
я б зі статей й classic-music.ru прибрав б. Узагалі ці статті з боку бібліографії жахливі. Потрібно буде ними зайнятися. ru-music.com абсолютно неприйнятний, уже з посилань "Скачати з ВК" та копіювання Вікіпедії. Я б не сказав б, що це спам, більше схоже на незнання. Виходжу з поняття ВП:ПДН. Найкраще до таких статей додавати спеціалізований міжнародний сайт зі списком музичних композиції. --『  』 Обг. 11:24, 23 липня 2019 (UTC)

Цей сайт НЕ є списком творів алє окремі його сторінки, які я вказав як списки творів - такі і є.

На них розміщені повні списки творів цих авторів.

Під інформативностю я мав на увазі повний список творів того чи іншого авторів музичних авторів.

Я вже писав вам що ніяк не відношуся до спамерів вікіпедіі.

Я у старих записах замінив не працюючі лінки на аналогічні працюючі.

Подивіться будь ласка які були посилання до заміни (непрацюючі такі ж самі сайти).

Мені дуже задаеться що до усих нових користувачів вікіпедіі таке зневажливе ставлення...

Як тоді люди захочуть ще щось робити тут на сторінках коли відразу при перших спробах доповнити інформацію мене вважають спамером и хочуть заблокувати?

Я також редагував інформацію про свое селище у якому проживаю (смт. Слобажанське), а також про наш районний центр (смт. Кегичівка) - ви також вважаете що це спам або спроба якось викривити правдивість чи актуальність інформації наведенної у вікіпедії?

Юрій Булка, скажіть будь ласка - зміна непрацюючих лінків на сторінках вікіпедії на аналогічні працюючі вважаеться "спамом"?

Дуже чекаю вашої відповіді на це питання. — Це написав, але не підписав користувач Tehno-music (обговореннявнесок).

@Tehno-music: прошу вибачення, що прийняв ваші редагування як спам. Просто слід розуміти, що на момент цих редагувань у вашому внеску було лише одне інше редагування, тому збоку воно справді виглядало типово для спамерів. Я радий, що ви насправді не спамер. Вище AlexKozur слушно зауважив, що загалом перелік зовнішніх посилань у цих статтях далекий від ідеального. Проте зверніть увагу, що:
  1. Усе-таки, посилання на classic-music.ru було суттєво відмінним від того, на яке дали посилання ви. Зараз на classic-music.ru є розгорнуті статті про композиторів (просто гіперпосилання змінили свою форму). Натомість на ru-music.com характер вмісту зовсім інший.
  2. Якщо намагатися замінити неробоче посилання на робоче, варто спершу глянути на той самий сайт, чи він працює, і спробувати знайти там потрібну сторінку. Тоді підозр у спамі не було б.
Загалом, я думаю, зараз ми дійшли згоди, що не варто додавати посилання на ru-music.com у статті про композиторів. І бажаю вам вікінаснаги в подальшому :) --Юрій Булка (обговорення) 12:27, 23 липня 2019 (UTC)