Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку Signature icon april 2018.png над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9

Бурт і кагат[ред. код]

Звернув увагу на статті-дублери Бурт (штабель) і Кагат. З визначення виходить, що це наче синоніми. Якщо фахівці не проти, варто об'єднати. --В.Галушко (обговорення) 17:35, 7 березня 2019 (UTC)

Лавреатка[ред. код]

Прошу підказати чи є така форма слова лавреатка- у словниках не вдалось знайти? (Вишневський)

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 19:28, 11 березня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: див. Харківський правопис. В Українській Вікіпедії поки не прийнятий. --В.Галушко (обговорення) 19:31, 11 березня 2019 (UTC)
Вітаю, пане В.Галушко! Вдячний за оперативну відповідь. Тоді, як так трапилось, що більше 20 таких "неприйнятих" термінів живе у вікістаттях? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:15, 11 березня 2019 (UTC)
@Всевидяче Око: на це можуть бути різні причини. Харківський правопис прийнятий серед значної частини діаспори в західних країнах, і вони просто не знають іншого. Є також ідейні противники чинного правопису, що прагнуть використовувати Харківський у Вікіпедії, хоча це є порушенням ВП:Мова. У будь-якому випадку такі написання слід виправляти (за винятком цитат). --В.Галушко (обговорення) 20:27, 11 березня 2019 (UTC)
Черговий раз подяка! З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:29, 11 березня 2019 (UTC) YesТак Зроблено

Виявляється термін Лавреат у статтях ще більш розповсюджений - понад 50 статей. Можливо і це вдасться колись поправити. До речі, жодної цитати з таким терміном не знайшлось (у статтях)! З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 21:31, 11 березня 2019 (UTC)

Лавреятка ) --ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 1 квітня 2019 (UTC)

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ → ПЕРЕКЕРУВАННЯ[ред. код]

щось мені спало на думку віднайти кращий термін, вірніше, він віднайшовся сам. Якщо є охочі, пропоную перекерування чи скерування як українськіші, нейтральніші, а далі вже з голосуванням і провадженням в інтерфейс. Раніше лінуксисти подавали свої чи не найкращі порпоції перекладів інтерфейсу…--Albedo (обговорення) 20:57, 19 березня 2019 (UTC)

Тоді вже переспрямування, бо перекерування — це як переуправління чи переврядування, (надмірне або повторне) керування (кермування, керівництво). Не плутати з польською чи білоруською, де «керування» (наводжу в українській фонетичній адаптації) означає ще й «спрямовування», а «скерування» це «спрямування»! «Скерування» є й у нас, але більш самобутній його синонім «спрямування»! Зате «керування» у значенні «спрямовування» СУМ не фіксує!--Словолюб (обговорення) 21:09, 19 березня 2019 (UTC)
звісно, дієслівна форма була би кращою: спрямувати до або перекерунок, але воно більше західне, і не первен чи спільнота повністю його би прийняла. --Albedo (обговорення) 21:14, 19 березня 2019 (UTC)
Я вибачаюсь, що́ ЗАХІДНЕ? От якраз перекерунок або перекерування більш західне (тобто західноукраїнське, Ви це мали на увазі?), а переспрямування — більш загальноукраїнське, чи то пак літературно-нормативне, так би мовити.--Словолюб (обговорення) 21:47, 19 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За «переспрямування» [1][2]. --Рассилон 21:39, 19 березня 2019 (UTC)
Пустопорожній пуризм. Є і напрямок, і є направлення. Однак направлення це головно про документ. Тож дійсно було б доречніше переспрямування. Але чи варте питання зусиль?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 22 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За «переспрямування». Те, що легко виправити, і потім буде сприйматися за органічне, наче так було відвік, — чим не краще?…--Albedo (обговорення) 21:49, 24 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg Підтримую СКЕРУВАННЯ ((с) @Slovolyub:). На мою думку, redirect цілком адекватно лягає у "скерування" (скерував уліво, скерував на бічну дорогу), без надмірного, аж до тавтології, буквалізму "перенаправлення", "перескерування". Скерування у сенсі зміни напрямку чи додаткової дії щодо напрямку - як "скерування до окуліста" - це значить, що людина прийшла до загальної клініки (початкова дія) і отримала "уточнене", або "додаткове" "скерування" (уточнена дія). Пропоноване ПЕРЕКЕРУВАННЯ звучить як штучне, досі неуживане слово, створене за аналогією. А тут було б досить простого СКЕРУВАННЯ, або якщо знайдеться більшість на цей варіант - то СПРЯМУВАННЯ (трішки гірше ніж попереднє, але краще від того що є зараз). І "спрямувати до", як третій варіант. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:38, 25 березня 2019 (UTC)
Коли шукаєте в пошуку, то людина вже пересуватися у просторі, Інтернет-просторі, тобто спрямована на пошук якогось запиту. Проте під час знайдення землі обітованої, вона бачить табличку, яка повідомляє щодо іншому місця розташування, тобто переспрямовує. Слово ж прямо як вираз "йти прямо". А скерування мені лише нагадує про транспорт. П.С. коли вирішите, не забудьте про м'яке перенаправлення. --『  』 Обг. 02:31, 25 березня 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Вам що, немає більше чим зайнятись, щоб міняти один синонім на інший? Це ж скільки статей-пернаправлень треба буде виправити ? І яку користь ми з цього отримаємо ?--V Ryabish (обговорення) 14:22, 25 березня 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти, допоки існують слова направлення, направити, правий, правильний. --Ата (обг.) 14:10, 26 березня 2019 (UTC)
Воно існує, але в іншому сенсі, не в тому, в яком російське (пере)направление. Тут перенаправлення – це суржик. artem.komisarenko (обговорення) 19:56, 26 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Слова направлення в українській мові точно немає, це звичайний суржик. Щоправда, я не впевнений щодо перекерування. Для оригінального дієслова (зауважте, між іншим, що в оригіналі там саме дієслово в наказовому способі, а не іменник) в сучасних словниках маємо переадресацію, переспрямування, перепризначення. Найбільш відповідним, здається, буде переспрямування. Бо інші синоніми мають власні відповідники в англійській мові. artem.komisarenko (обговорення) 19:52, 26 березня 2019 (UTC)
Слово «Направлення» в українські мові є. (Великий тлумачний словник, с. 730)--V Ryabish (обговорення) 21:46, 26 березня 2019 (UTC)
Воно є, але має інше значення, відмінне від російського направление. А те, що вигадали в радянські часи, оце їхнє Направлення капітальних вкладень в окремі галузі народного господарства та Випускна комісія погодилася з проханням Надії і дала їй направлення на завод «Запоріжсталь» – це суржик в чистому вигляді. artem.komisarenko (обговорення) 22:02, 26 березня 2019 (UTC)
А може, не будемо додумувати самі, а почитаємо що написано у словнику ?
1. Дія до значення «направляти»
2. Документ про призначення на роботу
Йдемо далі. Серед 8 значень слова «направляти / направити» першим йде те, що стосується даного обговорення: Спрямовувати, скеровувати кого-, що-небудь у певному напрямку. || перен. Давати напрям чому-небудь. || перен. Зосереджувати на чому-небудь, спрямовувати на щось (думки, здібності, зусилля і т. ін.)
Тобто, «направляти, спрямовувати, скеровувати» - синоніми. Навіщо міняти один на інший ? Бо Вам більше подобається не той, що використовується зараз ? Нелогічно і непродуктивно.
Далі, до чого тут російське направление? Це переклад англійського «redirect». --V Ryabish (обговорення) 09:31, 27 березня 2019 (UTC)
З радістю не буду додумувати, якщо ви розповісте, що то за словник. Бо я перший раз про такий чую. Тільки не кажіть, що це якась макулатура від Перуна artem.komisarenko (обговорення) 10:05, 27 березня 2019 (UTC)
«Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво "Перун", 2005.». Якщо Ви вважаєте, що це макулатура, то може вкажете, який словник підготували ВИ ?--V Ryabish (обговорення) 11:50, 27 березня 2019 (UTC)
НАПРА́ВЛЕННЯ // Словник української мови в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 158. --Iskatelb (обговорення) 20:16, 27 березня 2019 (UTC)
Ви бачили приклади? Це типовий радянський суржик. В жодному допогромному словнику направлення в такому сенсі не використовується. В жодному! artem.komisarenko (обговорення) 21:12, 27 березня 2019 (UTC)
Я до того, що є таке слово в укр. мові, як: Направлення, крім того це синонім СПРЯМУВА́ННЯ 2. Направленість; напрямок. // Але не ПЕРЕКЕРУВАННЯ. --Iskatelb (обговорення) 21:23, 27 березня 2019 (UTC)
В обидвох значеннях там це звичайний радянський суржик. Подивіться допогромні словники, там це слово буде, але в іншому значенні. artem.komisarenko (обговорення) 22:07, 27 березня 2019 (UTC)
Підтримую artem.komisarenko, «направлення» це русизм/канцеляризм, як «відпускні», «командировка», «командуючий», «формовочний», «кранівник-екскаваторник» і т. ін. З того розряду що «бамага», «получка». Селюк прийшов, получив «направлення» («получку», «бамагу») і пішов куда послали (тобто в Сибір чи на Урал), а на його місце прислали німців, сербів чи москалів. І дали їм всі всю «власть». Так і живемо досі. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:12, 28 березня 2019 (UTC)
 Symbol oppose vote.svg Проти. Теж заглянув в словник, почав писати що знайшов, але побачив, що V Ryabish це вже зробив. Також відкрив англо-український словник видавництва Чумацький шлях, який стоїть на полиці, переконався що для direct подано обидва переклади. Це дійсне слово української мови, це синонім пропонованого слова. Враховуючи це я не бачу сенсу додавати його як аліас для #redirect, я можу передбачити лише негативні наслідки: перш за все це заплутування новачків застарілою документацією (навіть попри те, що обидва слова будуть підтримувані). --塩基Base 20:44, 27 березня 2019 (UTC)
Це не академічний словник, а чергове шопопало. Ще б на Яндекс послалися б. artem.komisarenko (обговорення) 21:12, 27 березня 2019 (UTC)
Але ж ви взагалі ні на що не послались. --塩基Base 21:16, 27 березня 2019 (UTC)
[3], [4] В першому можна побачити що́ саме значить слово направлення в українській мові, в другому – як перекладати redirect(ion,ing). artem.komisarenko (обговорення) 22:06, 27 березня 2019 (UTC)
Категорично Symbol oppose vote.svg Проти. Толку я від цього не бачу, ще й враховуючи те, що redirect можна перекласти як перенаправлення. Також усі давно звикли до перенаправлень, тому перевчати усіх потрібно буде.--DiMon2711 01:26, 28 березня 2019 (UTC)

Цікаві міркування (на жаль, невідомо чи з надійного джерела)
Направляти, спрямовувати, скеровувати.
синоніми мають певні відмінності:

  • направляти — відряджати, передислоковувати, надсилати: «Направили нас, студентів, на польові роботи до Миколаївської області», «Батальйон був направлений на лівий фланг оборони», «Усім вам вчасно були направлені закінопроекти»; наставляти (на шлях істини): «Росте як бур'ян, нема кому направити» (тут ще, як бачимо, виникає нюанс — виправляти). «Направити листа, документи» — надіслати, подати;
  • спрямовувати — зорієнтовувати в певному напрямку: «Побачив спрямований на нього автомат», «спрямував (утупив) у нього тяжкий погляд», «спрямувати зброю проти ворога» тощо. Часом значення цих двох слів настільки близькі, що немає необхідності їх розмежовувати: і спрямовувати, і направляти на щось корисне можна зусилля, сили, енергію. Виникає іноді й стилістична потреба уникнути двозначності, коли за словом направити може вгадуватися смисл «виправити»: «Міг би направити обдарування хлопця» — якщо йдеться про виправлення вад виховання чи підготовки з якогось фаху, то краще сказати спрямувати. Трапляється ще одне — манірне: «скерувати» («Нас скерували на роботу за фахом»). Замінювати тут цілком правомірне направили нема ніяких підстав;
  • скерувати — тільки те, що має кермо, наприклад, судно, літак, машину і, зрозуміло, перен., коли хтось, образно кажучи, хоче дати певний напрям розмові, дискусії, діяльності, вчинкам тощо: «Парламент своєю законотворчою діяльністю має стратегічно скеровувати державу».

Отож: кошти направлені до областей, а зміни до Закону спрямовані на реалізацію якихось цілей. --Iskatelb (обговорення) 21:56, 27 березня 2019 (UTC)

@Iskatelb:Здається, це звідси:
  • Толочко С.В., Лосина Л.М., Бондар М.М. (2012). Частина ІІ.. Українська мова за професійним спрямуванням для студентів інженерних спеціальностей (Навчальний посібник). Ніжин: Міланік. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 1/11-1459 від 21.02.2011 р.)» 
--Olvin (обговорення) 19:01, 28 березня 2019 (UTC)
Так, звідти. Дякую Olvin за пошук. Тепер на ці дані, можна спиратися як на надійне джерело. --Iskatelb (обговорення) 20:22, 28 березня 2019 (UTC) Відповідно Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. --Iskatelb (обговорення) 15:17, 18 квітня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Усе ті ж порожні абстрактні міркування про неукраїнськість чогось українського [5]. Maksym Ye. (обговорення) 19:28, 28 березня 2019 (UTC)

  • І взагалі це все не сюди. Це одне із системних зарезервованих слів, і його заміна зачепить не лише українську Вікіпедію, а й усі україномовні проекти. Я не бачу такої вагомої проблеми, щоб замінювати, тим більше на складніше слово (буде вічна плутанина між ПЕРЕКЕРУВАННЯ та ПЕРЕСКЕРУВАННЯ) — NickK (обг.) 13:45, 13 квітня 2019 (UTC)

Пичугине і Пічугіно[ред. код]

Існують два дивні топоніми: село Пичугине і станція Пічугіно. Очевидно, село назване за станцією, а потім назва зазнала українізації. На сайті наведено форму Пічугіне. Може, є сенс перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 19:18, 23 березня 2019 (UTC)

ми не вправі. У мене в родині є лиди з різними прізвищами, що ж тут?…¡--Albedo (обговорення) 21:50, 24 березня 2019 (UTC)
Ні. Станція офіційно так названа. Таке часто буває, що назва відрізняється на кілька літер від назви населеного пункту. Так у селі Тютьки станція Тюшки, в селі Троковичі роз'їзд Строковиці, в селі Устимівка станція Устинівка, біля смт Ямпіль станція Янпіль, в селі Кобижча станція Кобижчі тощо.--Анатолій (обг.) 20:18, 26 березня 2019 (UTC)

Класифікація голосних[ред. код]

Цікаво, чого це раптом наші всі голосні раптом були перейменовані в скальковані з російських паднятій язика покручі (напр. Голосний високо-середнього підняття) при тому, що відповідні категорії залишилися, слава Богу, з українською назвою (напр. Категорія:Голосні високо-середнього піднесення). Але не всі! (див. Категорія:Голосні за ступенем підняття спинки язика). Пане @В.Галушко:, навіщо ви це зробили та ще й без обговорення? artem.komisarenko (обговорення) 00:59, 24 березня 2019 (UTC)

Пане artem.komisarenko, обговорення було: Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)/Архів_3#Мовознавчий_термін. Maksym Ye. зазначив, що "Енциклопедія «Українська мова» пропонує підняття", тож були уніфіковані назви, бо частина була "підняття", а частина -- "піднесення".--Divega (обговорення) 08:31, 25 березня 2019 (UTC)
Слабеньке, як на мене, обговорення, яке лишилося, на жаль, ніким непоміченим. В результаті білодідівці проштовхнули російський термін не зважаючи на те, що піднесення (навіть зараз! коли його репресувала урср-івська вікі) більш поширений і використовується, зокрема, в авторизованому перекладі Фонології Шевельова. artem.komisarenko (обговорення) 09:34, 25 березня 2019 (UTC)
Яке вже було. У наукових статтях використовується обидва, причому часто як синоніми, щоб уникнути повторень при описі звуків. Хоча у СУМ, виявляється, піднесення.--Divega (обговорення) 10:53, 25 березня 2019 (UTC)

Що тут обговорювати? От вам ще університетський підручник. Сучасна українська мова. Лексикологія. Фонетика / За ред. А. Мойсієнка. К.: Знання, 2012. С. 250: Спосіб творення голосних... підняття. Прошу адміністраторів, котрі слідкують за етикою обговорень, зауважити користувачеві вище, щоб припинив роздавати іншим користувачам свої довільні наліпки. Maksym Ye. (обговорення) 11:58, 25 березня 2019 (UTC)

Черговий підручник доби Табачника. Які самі наліпки ви називаєте довільними? Білодідівці? Дайте мені інший термін для тих, хто вичищає Шевельова з урсрівського мовознавства, буду послуговуватись ним. artem.komisarenko (обговорення) 13:11, 25 березня 2019 (UTC)
Будь ласка, висловлюйтеся по темі. Мені важко зрозуміти, на що треба відповідати. На Табачника (до чого це тут?), на якихось білодідівців (до чого це тут?), на Шевельова (до чого це тут?), на «урсрівський» (до чого це тут?). Є термінологія, що подається в основній українській енциклопедії з української мови, є підручники університетського рівня, зокрема, цитований. Говорити про ваше ставлення до джерел і викидання чогось з особистої думки зовсім не цікаво. Maksym Ye. (обговорення) 14:57, 25 березня 2019 (UTC)
Пане Maksym Ye., оскільки у СУМ згадується "піднесення" стосовно звуків, тож питання вже не настільки однозначне.--95.91.179.43 15:29, 25 березня 2019 (UTC)
Типова українська проблема на рівному місці, коли нема на що спертися, або не хочеться ні на що спиратися. Див. також СУМ-11 гасло широкий: «При творенні голосних низького підняття». Якщо є хитання, обирати варто новійший і авторитетніший приклад. Енциклопедія саме надає такий. І СУМ-20 вже подає новий приклад. Звук висо́кого підняття́, лінгв.... Maksym Ye. (обговорення) 17:13, 25 березня 2019 (UTC)
Про авторитетність я не сперечався, а от наскільки сильний аргумент "новіший" - це питання, тоді посилання на частоту використання на матимуть сили, бо новіше -- правильніше (при рівній авторитетності). Ви ще забули важливий момент -- а що робити при синонімах? СУМ-11 подає, як основне, "піднесення", але у цитатах наводить "підняття". СУМ-20 ще не закінчений, там так само може з'явитись "піднесення". Минуле обговорення дійсно могло пройти непоміченим, бо там була досить загальна назва теми.--Divega (обговорення) 19:29, 25 березня 2019 (UTC)

Відкрита чи вільна[ред. код]

Добридень. Займався категоріями, й виникло питання «Вільна відеогра» чи «Відкрита відеогра». Сумніви заклали основна стаття та пов'язані категорії (як от Категорія:Вільні відеоігри, чи Категорія:Вільні шутери від першої особи). Проте, все ж схиляюся до варіанту «вільна» (тобто під вільною ліцензією) — звучить логічніше та й зрозуміліше, як на мене. Що скажете? Чи може, взагалі, третій варіант? -- ElrONE 09:07, 25 березня 2019 (UTC)

@ElrONE: Наскільки я розумію, відкрита (англ. open-source) відрізняється від вільної (англ. freeware) відкритим початковим кодом. Тому переважна більшість безкоштовних відеоігор є вільними, а не відкритими. А щодо статті Відкрита відеогра, то вона є покручем бульдога з носорогом англовікі з рувікі ). Можна навіть відокремити її частину до Вільна відеогра. --Рассилон 09:55, 25 березня 2019 (UTC)
@Рассилон: Тобто, відкритими відеограми називають відеоігри, код яких можна побачити та досліджувати для власних потреб, зрозуміло. Йдемо далі. Якщо читати наші статті, то вільними відеоіграми називають ті відеоігри, які надаватимуть користувачеві не лише доступ до початкового коду, а й вільне розповсюдження копій, або модифікованих версій відеоігор/програмного забезпечення. А безкоштовними відеограми називають відеоігри, «котрі можна безоплатно використовувати протягом необмеженого терміну без обмежень у функціональності» (здебільшого поширювані без початкового коду). Правильно я розумію? -- ElrONE 11:07, 25 березня 2019 (UTC)
@ElrONE: Всіх нюансів поширення ПЗ я не знаю, але зазвичай відкрите ПЗ є вільним з доступом користувачів до початкового коду. --Рассилон 11:32, 25 березня 2019 (UTC)
Гра може бути з відкритим вихідним кодом або грою поширюваною під вільною ліцензією. Тобто, гра – вільна, а відкритий – код. Відкрита гра – так не пишуть. Тим більш, що коли «відкривають» гру, відкривають, як правило, саме код, а ресурси гри часто лишаються захищеними. artem.komisarenko (обговорення) 11:40, 25 березня 2019 (UTC)
Ігри (та й програми загалом) можуть бути «вільними» і з «відкритим кодом». Причому це не синоніми. Програма чи гра може бути вільною, але із закритим кодом, або навпаки - з відкритим кодом, але не вільною, а комерційною. Загалом є 4 можливі варіанти. Тому треба дивитись на ліцензію (ліцензії) кожної програми/гри, до того ж для кожної версії, бо й тут можуть бути відмінності--V Ryabish (обговорення) 14:29, 25 березня 2019 (UTC).

Стосовно назв: тобто, підсумовуючи, стаття, наприклад, враховуючи різницю ліцензій, має називатися не «Відкрита відеогра», а «Відеогра з відкритим кодом», і категорії за тим же способом: Категорія:Відеогри з відкритим кодом, Категорія:Вільні відеоігри, правильно? І останнє питання тоді, «Відеогра з відкритим кодом» чи «Відеогра з відкритим початковим кодом»? -- ElrONE 07:37, 26 березня 2019 (UTC)

Краще з відкритим кодом без уточнень. Бо іншого коду, який може бути відкритим, там немає. А в преамбулі вже розгорнути. artem.komisarenko (обговорення) 12:51, 26 березня 2019 (UTC)

Добре, дякую усім за роз'яснення, вважаю обговорення завершеним. ) -- ElrONE 10:02, 27 березня 2019 (UTC)

Імпульс наслідків[ред. код]

Доброго дня! У статті Р-7 зустрічається (двічі, звісно ж, без жодних джерел) поняття імпульс наслідків. Гугління даної фрази нічого не дало. Допоможіть, будь-ласка, зрозуміти, про що йдеться. Дякую! --Yuriz (обговорення) 10:13, 25 березня 2019 (UTC)

Розумівся "Импульс последействия" --194.44.67.95 10:26, 25 березня 2019 (UTC)

Ніжна Мишля[ред. код]

Чи доцільно передавати словац. Nižná як «Ніжна» (Ніжна Мишля)? Може, таки краще калькувати як «Нижня»? Не буде таких недоречних каламбурів. --В.Галушко (обговорення) 17:48, 1 квітня 2019 (UTC)

Тобто англ. Low Myshlya краще... Я Вас зрозумів, калькуйте далі так доречно.--Avatar6 (обговорення) 17:55, 1 квітня 2019 (UTC)
Тобто, чинний правопис до додержання необов'язковий. @Avatar6: Ви номінуєтеся на патрульного. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 квітня 2019 (UTC)
Гадаю, доцільно, якщо це справді «нижня». Ми ж перекладаємо Нижня Саксонія, а не Нідерзаксен. Та й правопис каже:
§ 110. Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Аравійське море, мис Доброї Надії, Перська затока, Північний Льодовитий океан. Завжди перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Великий каньйон, Нижній Новгород, Південна Америка, Північний полюс.
Крім цього, Нижня Мишля гуглиться у джерелах:
...Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Історико-культурна спадщина Прикарпаття, 2006:381.
...Потрібно навести матеріали з багатошарового поселення в селі Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Археологія давніх слов'ян, 2004:200. --N.Português (обговорення) 10:10, 2 квітня 2019 (UTC)
Obrigado. Narešti jakyjs background. Ja za usi Nyžni i Vyšni :-)--Kamenarius (обговорення) 06:51, 3 квітня 2019 (UTC)
To Nyžni či Nižni? Vy jakoju movoju spilkujetes'? A pyšete? Jak pysaty inšymy movamy — Kiev čy Kyiv?--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
@Avatar6: Нижні. Perevažno slovacjkoju, kožnyj deň 1-2 ma inšymy, na roboti dovodyťsja vykorystovuvaty šče inši. Brak naľipok na notebooku, u statti pyšu tak jak treba. Ja za versiju Kyjiv slovacjkoju, ale ce ne zaležyť vid mene abo vid Vas, je objektyvni reči Kyjev, deščo možna zminyty dyplomatytijeju, jak napr. ostannim časom, proponuju Vam zvernutysj tut, ale peredbačaju, ščo buduť arhumentuvaty tradycijeju. Z povahoju, --Kamenarius (обговорення) 10:56, 17 квітня 2019 (UTC)
Оскільки більшість учасників не проти, та й знайшлися джерела, перейменовую. --В.Галушко (обговорення) 09:31, 5 квітня 2019 (UTC)
Тобто джерел із транслітерацією назви не існує? Гадаю іноземним учасникам варто послухати-подивитись українські ЗМІ.--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
Автори деяких з них (принаймні газети «День» три роки тому) писали російською, а потім не зовсім грамотно перекладали українською. Деякі видання не визнають чинного правопису. Для україномовного «ніжна» означає зовсім інше, ніж «нижня». Втім, у добу глобалізму українську знати необов'язково: увімкнув автоперекладач і автотранслітератор і готово. Кому потрібна ця грамотність? Thi esenshal fin is thet evrybodi anderstands… --В.Галушко (обговорення) 13:47, 5 квітня 2019 (UTC)
Нажаль, Ви не чуєте, Ви — ґуглите (і інші). Українська мова первинно є фонетична мова, — вже казав Вам! Міжмовна співпраця, — її перекреслює весь "Ваш концепт із чинним правописом (бо нечуєте саме)" — бо то є Ваша гра в конструктор фонем-слів, бо Ви робите-складаєте "конструктор" за чинним правописом (практичне використаня не грає в таку гру). Не той час, не те місце... Для ознайомлення, — міжмовний контекст, і "внесок користувачів ukwiki", на фоні :):
* ca:Nižná Myšľa

--Avatar6 (обговорення) 15:06, 5 квітня 2019 (UTC)

Зрештою, імхо, грамотність — не дорівнює "знання чи використання правопису", —, особливо в питаннях, де він (правопис), наразі некомпетентний, але є життя мови, розуміння і ужиток середовищєм, — практика, суто ціль мови — спілкування для співрозуміння, де, міжмовно, "правопис", — стратив! і на рівні "внутрішньомовному" — стратив, бо нема доцільності розуміти двом колегам укоаїнською між собою, коли є можливість спілкуваттсь 5-8-13 колегам , між собою.--Avatar6 (обговорення)-
Посилання на інші Вікіпедії не може бути аргументом. Більшість з цих мов не слов'янські і не мають проблеми конотацій слов'янського кореня niž-, у сербській може бути помилка, поляки зараз не бережуть своєї мови, спотворюючи її за іншомовними шаблонами. У жодній з цих мов нема каламбуру «трансліт аватарівкою словац. Nižná» — «укр. Ніжна». Мета мови — не тільки спілкування (для спілкування на пострадянському просторі досить російської, у всьому світі — англійської, навіщо тоді інші?). А якщо важливо міжмовне порозуміння: 1) вимагайте скасування викривлених Париж, Нью-Йорк, Відень, Рим і заміни їх на «міжнародно зрозумілі» Паріс, Нев-Йорк, Він, Рома; 2) пишите латинкою всі українські топоніми (тільки не думаю, що англомовні їх вимовлять кошерно: в англійському читанні багато неангломовних назв дико викривляються). Слов'янська мовна єдність важливіша за «спілкування для співрозуміння». А то в нас, міжслов'янське «співрозуміння» частіше відбувається неслов'янською мовою (зате «загальнозрозумілою» графікою). Щодо Kiev čy Kyiv: з лінгвістичного погляду дуже дивна ідея, з погляду психолінгвістики — мабуть, ознака сервілізму. --В.Галушко (обговорення) 16:24, 5 квітня 2019 (UTC)

Козелок вушної раковини[ред. код]

Зустрічала 3 варіанти: козелок, козелець і козлик. Який з них вірний 100%?--4i4art (обговорення) 20:17, 4 квітня 2019 (UTC)

@4i4art: надайте, будь-ласка, джерела на ці назви (посилання на сайти чи бібліографічні дані друкованих видань). У словниках козелок і козелець означають вид якоїсь рослини. З повагою --В.Галушко (обговорення) 09:23, 5 квітня 2019 (UTC)
@В.Галушко:Козлик - лінк http://msvitu.com/archive/2015/february/article-1.php

Козелець - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0517282-08 --4i4art (обговорення) 15:25, 5 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око, Шкурба Андрій Вікторович та Yukh68: прошу вашої допомоги. Ви маєте бути обізнані в українській медичній термінології. Яка з трьох українських назв tragus (козелок, козелець, козлик) є найбільш доречною? Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 15:45, 5 квітня 2019 (UTC)
100% терміну на сьогодні не має: Козлик | козелок | щодо козельця окрім Закону ВР інших АД віднайти не вдалось. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 23:07, 5 квітня 2019 (UTC)
До продовження - Цап, тупий в́иросток (Медичний Латиннсько-Український словник, Прага 1956 р. С.284) З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 23:35, 5 квітня 2019 (UTC)
В продовження теми рос. ЗАВИТОК - укр. ЗАКРУТКА, рос. КОЗЕЛ (КОЗЕЛОК) - укр. ЦАП (Цапок, козлик?).
Таким чином, козелок - ймовірно русизм, козелець - суржик, козлик - козеня - цапок. Деякі анатомічні атласи і підручники "хитрують" - складка (виступ, виріст) біля основи вушної раковини.
Це свідчить про наявність сталого русизму, однак ніхто не наважується ввести (повернути) українську термінологію (останній абзац це особисте бачення) --Всевидяче Око (обговорення) 09:50, 6 квітня 2019 (UTC)

Як «ліричний відступ»: 99 % клінічних підручників виросли і користають російську термінологію або суржик, і це вкрай важко викорінюється (лікарі виросли(і продовжують виростати нові) з цими термінами, і ще міняти терміни аж ніяк ніхто не бажає:-) ). Тому, тут питання більш глобальне - якщо використовувати українську термінологію, тоді для усіх термінів (а не по одному). Тобто усі анатомічні терміни, щодо будови вуха мають бути українськими. З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 09:50, 6 квітня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: дякую за вичерпну інформацію. Ймовірно, основна назва таки «козелок». @4i4art: Ви не проти, якщо ми створимо статтю поки під цією назвою? Якщо термінологія зміниться, можна поставити питання і про перейменування. --В.Галушко (обговорення) 19:23, 6 квітня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Звичайно)) Будемо чекати лінгвістичної визначеності в медичній термінології)))--46.172.151.239 20:53, 6 квітня 2019 (UTC)
В українському перекладі Словника Дорланда (2002) - козелок. Переклад здійснено під редакцією УЕ (кол. УРЕ) - тобто статус АД найвищий з нам відомих. Посилання додав на СО статті. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 9 квітня 2019 (UTC)

Чи українська мова користується "фонетичним алфавітом"?[ред. код]

, із часів створення? Питаня щодо мови української:

  1. в українській вікі
    • у внеску дописувачів
  2. серед носіїв
    • користувачів цієї мови в "артикуляційно-фонетичному" спілкуванні, в середовищі мовців і розповсюджувачів мовного контексту (ЗМІ)
    • інше, — тобто, те — що є користувачі текстів, що поширене завдяки інтернету, на відміну від попереднього пункту

дотично: фонетичний алфавітукраїнський алфавіт (в тексті — «створено як "фонетичний"»).--Avatar6 (обговорення) 19:02, 10 квітня 2019 (UTC)

@Avatar6: прошу уточнити Ваше питання. Якщо Ви вважаєте, що вимоги чинного правопису іншомовних назв необов'язкові до виконання, як «такі, що не відповідають транскрипції», то слід поставити питання про перегляд правила ВП:Мова. --В.Галушко (обговорення) 20:47, 10 квітня 2019 (UTC)
Ви справді фонетично хочете передати назву "Північна Америка"? Північний Льодовитий океан? "Нижня Саксонія"? Є відповідні джерела словники/книга/статті науковців/певною мірою правопис все інше може бути сприйнято як неологізм чи ОД.--『  』 Обг. 07:24, 11 квітня 2019 (UTC)

Терміни, не підтверджені джерелами[ред. код]

Прошу допомогти з перевіркою синонімів у статтях Маятник (вагало, вагальце, хитун, колиска) і Домашній сир (кисир). Якщо не будуть надані авторитетні джерела, ці лексеми доведеться вилучити, як такі, що не відповідають ВП:Авторитетні джерела і ВП:ОД. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 24 квітня 2019 (UTC)

вагало - [6] + вагальце [7] хитун вживав Грушевський [8] кисир думаю звідси взято [9] --『  』 Обг. 22:00, 24 квітня 2019 (UTC)
@AlexKozur: дякую за джерела. Щодо кисир: джерело наведено в статті, але я сумніваюся, чи можна сайт «Словотвір» вважати АД. --В.Галушко (обговорення) 22:09, 24 квітня 2019 (UTC)