Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі Української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроєкту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку  OOjs UI icon signature-ltr.svg  над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15

Капсуль[ред. код]

Існують дві статті з назвами Капсуль (англ. Primer) і Ударний капсуль (англ. Percussion cap, рос. Капсюль). Англійське primer взагалі-то означає «запал», але зараз його частіше вживають щодо капсуля, як найпоширенішого типу запалу. Можливо, має сенс перейменувати «Капсуль» на «Рушничний запал», а «Ударний капсуль» — на «Капсуль». У цьому випадку стаття «Капсуль» потребує розширення, додання опису всіх видів запалів (хоча всі вони вже описані в статті Рушничний замок). --В.Галушко (обговорення) 21:24, 13 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

В таблиці: клітинка чи комірка?[ред. код]

Шановне панство, В статтях Довідка:Таблиці та Довідка:Шаблони стилю використовується «клітинка» в значенні терміна «комірка» (нас вчили — комірка :), чи правильно замінити на «комірка»? Дякую! --Nasnaga (обговорення) 10:09, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Для уточнення, заглянемо в словник: клітинка Зменш.-пестл. до клітина.[1], клітина Те саме, що клітка.[2], клітка Чотирикутник на поверхні чого-небудь, утворений перехресними лініями;[3]. А комірка[4] 1) Зменш. до комора. ... || Невеликий отвір, вічко (у системі подібних).. Можна вживати й те слово, й те: 1, 2. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:50, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Примітки[ред. код]

  1. Клітинка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Клітина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Клітка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. Комірка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Chelyabinsk[ред. код]

У нас є стаття про метеорит який впав 2013 року на Росії і названий в честь місцевого облцентру, але чомусь вона не кирилицею а латиницею. Piramidion чому ви вибрали такий варіант? І чи не варто її перейменувати? --August (обговорення) 20:44, 21 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Я назви всіх тих метеоритів (і відповідних статей) записував у міжнародному форматі (тобто саме ця назва затверджена офіційно як назва метеорита), але загалом я не проти їх перейменування на кириличні назви (офіційну можна подати у вступі)--Piramidion 20:46, 21 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

«запам'ятовуючий»[ред. код]

Доброго дня, шановне панство! Користувач:Yuri V. у коментарях до редагування статті МИР (ЕОМ) пише таке: «Термін "запам'ятовувальний" відсутній в українській літературі, сприяє засміченню мови чужинцями». Враховуючи тотальну засміченість всіх книг, виданих в УРСР, московськими кальками, чи можемо ми насправді вважати таку аргументацію гідною? Якщо так, чи означає це, що ми маємо змінити десятки й сотні інших статей, звідки ми вже багато років прискіпливо прибираємо оті "-ючий", намагаючись хоч трохи зменшити наслідки обмоскалення української мови? --Yuriz (обговорення) 10:49, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Не означає! Дієприкметники га «-учий/-ючий» - цілком українські (співаючий, блукаючий, літаючий тощо), коли акцент робиться на прикметі, а не на дії. Тобто «запам'ятовуючий пристій» - цілком нормально, а «пристрій, запам'ятовуючий інформацію» - абсолютно ні. Не треба змішувати ці поняття і займатись гіперпуризмом. --V Ryabish (обговорення) 11:12, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
У даному слові акцент робиться саме на дію (пристрій, що запам'ятовує інформацію). Це не прикмета пристрою, це його функція. --Yuriz (обговорення) 11:17, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Металорізальні верстати, сканувальні мікроскопи, армувальні суміші, коригувальний вогонь, перемішувальний апарат. І, так, запам'ятовувальний пристрій, який, за виразом дописувача, «сприяє засміченню мови чужинцями». --Yuriz (обговорення) 13:01, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Тут «запам'ятовуючий» - саме прикмета - здатність запам'ятовувати інформацію. А не дія в даний конкретний момент. І так, суфікс «-уч/-юч» - не єдиний в українській мові, але це таки наш суфікс, і уникати його тільки тому, що він є в російській чи інших мовах - нелогічно --V Ryabish (обговорення) 13:14, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Навіщо використовувати активний дієприкметник? Це, що штучний інтелект, який за власною суверенною волею щось запам'ятовує? Ні. Це пасивна машина. Треба писати: пристрій пам'яті або запам'ятовувальний пристрій. Суфікс -альн, (-яльн) спеціалізовано служить для творення прикметників на вираження ознаки за дією. --Sehrg (обговорення) 13:31, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
А що такого поганого в активних дієприкметниках? Цілком нормальне явище в українській мові (§ 119 Правопису).
Суфікс «-уч/-юч» - теж використовується для творення дієприкметників. Декілька прикладів я навів вище. Так, я вже сказав, що це - не єдиний в українській мові, є й інші, зокрема ті, що Ви навели. Але це не підстава відмовлятись від одного з них. А взагалі, варто би навести АД і проаналізувати для конкретного словосполучення, а не займатись ОД--V Ryabish (обговорення) 13:41, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Я не полінувався й виписав невелику (!) частину АД (книг), де використана фраза «запам'ятовувальний пристрій»: 1. Копитчук М. Б. (ред.). Загальні принципи діагностування електронних систем керування автомобіля : Навчальний посібник. — Одеса : АО БАХВА, 2012. — 392 с. — ISBN 9789661552219. 2. Шеховцов В. А. Операційні системи. — Київ : BHV Publishing Group, 2005. — 576 с. — ISBN 9665521578. 3. Теґмарк М. Життя 3.0. Доба штучного інтелекту. — Наш формат, 2020. — 432 с. — ISBN 9786177730001. 4. Великий В. І. Мікропроцесорні системи в САУ : Навчальний посібник. — Одеса : АО БАХВА, 2006. — 192 с. — ISBN 9668335546. 5. Докінз Р. Сліпий годинникар: як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті. — Харків : Family Leisure Club, 2018. — 496 с. — ISBN 9786171262454. 6. Дудикевич Ю. Б. Енергоощадні котеджі: Методики проектування будинків без газу. — Львів : Сполом, 2011. — 187 с. — ISBN 9789666656004. 7. Малахов, В. П.; Яковлев, Д. П. Мікроконтролери. — Одеса : Наука і техніка, 2008. — 224 с. — ISBN 9789668335839. --Sehrg (обговорення) 17:47, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Я лінивіший, але за 5 хв теж знайшов низку АД на варіант «запам'ятовуючий»
Тобто АД на варіант «запам'ятовуючий» теж можна знайти багато--V Ryabish (обговорення) 18:21, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Слово "запам'ятовувальний" наявне у словниках, зокрема академічних (УЛІФ, Рос.-укр. словник з інженерних технологій, СУМ-20), а також у літературі, частину з якої вже навів користувач Sehrg. Слово не є запозиченим, натомість воно утворене за природними словотвірними моделями української мови. Що прикметно, академічний СУМ-20 не подає лексеми "запам'ятовуючий" узагалі, тільки "запам'ятовувальний" (хоч ув УЛІФІ наявні обидві). Думка користувача Yuri V. хибна; обговорюване слово має цілковите право на існування й активне використання. ―NachtReisender (обговорення) 18:24, 25 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Zdzisław[ред. код]

Вітаю, як правильно українською писати це польське ім'я? У нас існують три різні варіанти — Здзіслав, Здіслав і Здислав. Мені перший видається зовсім неприємним для української мови, а останній найкращим з погляду милозвучності, тому пропоную перейменувати усі статті де є це ім'я на третій варіант. Якщо спільнота не проти можна запустити бота який зробив б це автоматично. --August (обговорення) 15:01, 30 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Є й четвертий варіант: Здзислав. Здзислав Стичень. «Дз» це диграф, як і в українській мові. Яке ви право маєте прибирати звук із диграфа дз, пане Агуст? --Sehrg (обговорення) 15:12, 30 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Я пропоную не використовувати буквосполучення які не властиві українській мові, виглядають неприродньо і які тяжко вимовляти --August (обговорення) 15:37, 30 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Українське слово приїжджати абсолютно аналогічне за поєднанням диграфа з приголосним. --Sehrg (обговорення) 16:05, 30 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Здається Здзислав це цілісне ім'я як Мстислав, до того ж ДЗ в даному випадку це цілісний звук ДЗига, ДЗюрчати, ДЗвін що втратив свою літеру, тож просто позначається двома буквами, відрізати Зе від Де ризиковано, тож латинсько-польське Zdzisław всеж таки варто передати кирилицею як Здзислав... -- अ म रा (обговорення) 18:55, 3 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Це називається африкат — нерозривний звук, який складається з двох злитих елементів. Крім дз і дж (які на письмі позначаються двома літерами [диграфи]), африкатами також є «ц» [t͡s] і «ч» [t͡ʃ]. --Sehrg (обговорення) 19:03, 3 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Мені здається що тут відбувся перехід словянського м'якого "д" в "дз" як це відбулось в білоруській мові. --August (обговорення) 20:32, 3 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Мені чомусь здавалось, що білоруська разом з українською є одніє з найархаїчніх слов'янських мов, тобто старших за староболгарську та її діалекти, тож скоріше прадавнє ДЗ, що збереглося в білоруській і подекуди в українській в деяких словах деградувало до звичайної Д або З, ось наприклад староукраїнське Дзмій, що зараз просто Змій, або українське слово КукуруДЗа, ДЗвін що в російській вже просто КукуруЗа, Звон, тож можливо, що Zdzisław староболгарською спрощується до Здислав, проте Здислав рахується синонімом імені Збислав, а українська мова цілком має право на збереження звуку ДЗ... -- अ म रा (обговорення) 17:42, 4 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Ну мені здаєтсья ви тут помиляєтесь, не було прадавнього "дз", білоруське дзекання це її особливість, так само як польське дзекання і пшекання, у спільнословянській мові цього не було. українська і білоруська не є архаїчними, навпаки російська (і болгарська) архаїчніша бо зберегла багато елементів з церковнословянської мови які ми втратили. Щодо змія, то ваш приклад погани бо як каже вікісловник там "дз" не було [1]--August (обговорення) 18:49, 4 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Пане Августе і अ म रा|अ म रा. Міряти архаїчність білоруської й української мови проти російської мови не зовсім коректно. Російська мова розвинулася на основі церковнослов'янської, а та на основі староболгарської мови. Російська мова архаїчна, але це архаїчність не руська, а болгарська. Українська й білоруська мови розвинулися на основі розмовних мов Русі. Тому білоруська й українська мови архаїчніші з точки зору наближеності до давньоруської мови, точніше до місцевих діалектів давньоруської мови. --Sehrg (обговорення) 20:23, 4 січня 2022 (UTC)[відповісти]