Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Скорочення
ВП:МК

Ця сторінка створена для обговорення правописних питань та надання мовної консультації. Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5
Радіожурнал «Слово»:

Осучаснення перекладів з білоруської, частина друга[ред. код]

Чи має правопис білоруських імен залежати від теми статті? Якщо про опозицію, «Білоруський Народний Фронт», то правила передавання можуть бути опозиційними? Чи ні?

Також маю певні сумніви щодо правильності передавання Вячорка Валентин Григорович. --В.Галушко (обговорення) 02:57, 31 грудня 2017 (UTC)

@KHMELNYTSKYIA: на мою думку, це не проблема калькування з російської, а проблема правильності етимологічної передачі. Наприклад, білоруське «Лукашэнка» ми передаємо ж як «Лукашенко», а не «Лукашенка»: бо прикінцевому білоруському -ка відповідає українське -ко. Щоправда, відмінювання дещо відрізняється: работа Вячоркі, сказаць Вячорку, знайсці Вячорку. Замість «я» доречно писати «е», бо вячэрні відповідає укр. вечірній. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 31 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Суто етимологічно, можливо, це так. Але передача прізвища як «Вячорка» є вже усталеною, абсолютна більшість новинних видань і сайтів саме так передають його прізвище. «Вечорка» практично не зустрічається. Якби це було ім'я, скажімо, діяча 19 століття чи навіть 20 століття, то так змінити прізвище можливо. Проте в даному випадку навряд чи.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 15:21, 31 грудня 2017 (UTC)
Імена перекладають, а прізвища - "Білоруські прізвища передаються за традицією: Журавський, Короткевич; але: Бядуля, Янка Купала, Цьотка й под." Хм... Очевидно, акання не передаємо, а якання передаємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:22, 2 січня 2018 (UTC)
Білоруський народний фронт підпадає під § 38.14.б правопису, там нема поділу на опозиційні й провладні, тож без варіантів. А от Вячорка є винятком, він майже в усіх україномовних джерелах іде саме в такому написанні. Акання в українській мові теж може передаватися, найвідоміший широкому загалу приклад — Якуб Колас (а не Колос) — NickK (обг.) 11:55, 28 січня 2018 (UTC)

Масове виправлення фемінітивів[ред. код]

Династія Гіреїв[ред. код]

Чому в нас у статті АД на Іслам-Гірей II, а називається вона Іслям II Ґерай? Взагалі, у нас зараз всі хани нетрадиційно поіменовані.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 26 січня 2018 (UTC)

Питання складне. «Іслям II Ґерай» — ближче до оригінальної вимови, «Іслам-Гірей II» є традиційним написанням. Треба шукати джерела для поточного варіанту. До речі, у рувікі теж «Ислям Герай», можливо, не обійшлося без впливу кримськотатарських дописувачів. --В.Галушко (обговорення) 19:02, 26 січня 2018 (UTC)
Це очевидно. Просто я звернув увагу, що поточна назва не підкріплена джерелами наразі.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:15, 27 січня 2018 (UTC)

Правописний казус[ред. код]

Дуже дивно виглядає заголовок Карась Сєргєй Ігорєвіч. Але так засвідчено офіційним джерелом (Перелік творів, висунутих на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики у 2017 році). Звідки там взялося таке написання всупереч правилам української мови, неясно. --В.Галушко (обговорення) 00:53, 27 січня 2018 (UTC)

Звідки й Владімір тощо. Спроба дистанціюватися від рос. мови. Думаю, краще перейменувати. Це не відповідає принципам передачі рос. імен.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:16, 27 січня 2018 (UTC)
У самій статті пояснюється так: «У 2017 році випустив матеріал, в якому наполягав, що правильне написання його ПІБ українською мовою: „Карась Сєргєй Ігорєвіч“. Матеріал викликав неоднозначні відгуки». Я теж думаю, що краще перейменувати, оскільки якщо кожен буде вигадувати для свого імені свої правила передачі іншою мовою, Вікіпедії у традиційному розумінні цього слова не буде. --В.Галушко (обговорення) 10:53, 27 січня 2018 (UTC)
Цей факт можна подати приміткою.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:40, 27 січня 2018 (UTC)
Мені здається, що предмет статті, що водночас є і її автором, не має енциклопедичної значимості. Можна ставити на видалення. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 21:42, 27 січня 2018 (UTC)
Так-так, він добився такого офіційного написання його імені, здається, в паспорті теж так. Можете поспілкуватися з чоловіком в fb з цього приводу, він і сам розповість. --Ата (обг.) 11:17, 28 січня 2018 (UTC)
Значимість неясна, але поки треба визначитися з назвою. Оскільки персонаж — громадянин Росії, офіційного українського варіанта його імені нема, в паспорті написано Карась Сергей Игоревич, а в закордпаспорті — англійська транслітерація російського. Звичайно, згідно з російськими законами, кожен має право вказувати правильне написання і вимову свого імені, але йдеться не про юридичні тонкощі, а тільки про дотримання правил Вікіпедії (Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспорідених мов). Оскільки війна перейменувань може тривати досить довго, виставляю на повільне перейменування. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:10, 28 січня 2018 (UTC)
Проблема у тому, що це не правило. Правило ВП:МОВА, яке говорить дотримуватися надійних АД. --くろねこ Обг. 18:15, 28 січня 2018 (UTC)
Джерела можуть не дотримуватися чинного правопису (приклад — вищезгадана УРЕ). Якщо написання прізвищ може відхилятися від правопису споріднених загальних назв і імен, то в разі з іменами Сергей і патроніма Игоревич неоднозначності нема. Якби це було офіційно зареєстрованою маркою (назвою гурту, фірми, тощо) тоді це питання можна було б обговорити. --В.Галушко (обговорення) 23:55, 28 січня 2018 (UTC)
Так хлоп сам АД дає, що він неправий і таки Сергій: [1] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 29 січня 2018 (UTC)

Кутєпов[ред. код]

Доброго дня! Кутєпов чи Кутепов? Відповідно і Кутєпова чи Кутепова. Дякую! --くろねこ Обг. 18:18, 28 січня 2018 (UTC)

Оскільки прізвище Кутепов має не слов'янське, а тюркське походження, писати з є нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 20:32, 28 січня 2018 (UTC)
Складне питання. Думаю, тут треба шукати АД, раз неслов'янська етимологія.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:45, 30 січня 2018 (UTC)

Гоббіт[ред. код]

Чи існують україномовні джерела до «Гоббіт»? Подвоєння приголосних у загальній назві виглядає дивним. --В.Галушко (обговорення) 14:01, 29 січня 2018 (UTC)

  • Це хтось перейменував всупереч нормальній прокатній назві. Треба б повернути. Maksym Ye. (обговорення) 15:17, 29 січня 2018 (UTC)
Подвоєння там не мало б бути, але у Вікіпедії прийнято передавати назви фільмів так, як вони виходили в українському прокаті, тобто хоча в книгах усюди маємо "гобітів", у кінофільмах - лише "хоббіти", тож і називатися стаття має відповідно. Натомість у тексті я б або продовжував дотримуватись офіційного написання (тобто помилкового - з "х" і подвоєнням), або, якщо вже виправляти, то й подвоєння теж прибрав би.--Piramidion 15:22, 29 січня 2018 (UTC)
Насправді можна було б зробити ще краще - в кожній статті з помилковою назвою дати коментар про цю ж назву з точки зору чинного правопису, і в статті вже використовувати правописно коректний варіант — тоді це не збивало б читачів із пантелику.--Piramidion 15:26, 29 січня 2018 (UTC)
Для назви хоббіт складно однозначно надати правописний варіант, тому що у випадку хитання г-х в англ. назвах правопис відсилає до узусу. Майже те саме відсилання на окремі назви в правилі про подвоєння, з урахуванням, що в правописі відбито погляд на те, що етноніми це не оніми. Мовна практика, як у випадку кінопрокату (домам ще поодинокий приклад — [2]) засвідчує, що «хоббіт» ще здатен поборотися за вихід і на обкладинку наступних перекладів. Maksym Ye. (обговорення) 15:34, 29 січня 2018 (UTC)
Англ. hobbits очевидно, не можна причислити до етнонімів: в оригіналі розбіжності, то з маленької літери («Гобіт»), як назви тварин, то з великої («Володар Перснів», «Сильмариліон»). --В.Галушко (обговорення) 16:18, 29 січня 2018 (UTC)
Здається, в Сильмариліоні Толкін і гномів, ельфів та людей записував з великої (Elves, Dwarves, Men) тому це не показник. З іншого боку - так, це не етнонім, бо люди теж не етнос, а назва виду.
«When … the Elves return to the West, bound by his mortal half he [Elrond] elects to stay on earth. Through him the blood of Húrin (his great-uncle) and of the Elves is yet among Men, and is seen yet in valour and in beauty and in poetry»--Piramidion 17:43, 29 січня 2018 (UTC)
З великої літери й Ukrainians. У них інші принципи.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:06, 30 січня 2018 (UTC)
Як би там не було, hobbit — іменник загальний, отже подвоєння не має бути. --В.Галушко (обговорення) 18:11, 31 січня 2018 (UTC)
В загальному значенні я лишив у статті гобіт. Назви ж фільмів повернув прокатні.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:37, 1 лютого 2018 (UTC)

Порушник ВП:МОВА / UeArtemis і Санґушки[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів

Відвертий вандалізм. --Pohorynsky (обговорення) 18:10, 29 січня 2018 (UTC)

UeArtemis, Pohorynsky, рекомендую перечитати визначення Вікіпедія:Вандалізму, і не звинувачувати даремного співрозмовника у цьому порушенні. Ви можете і маєте вирішити це питання у спеціалізованиій кнайпі, або на сторінках обговорення статей. --VoidWanderer (обговорення) 18:14, 29 січня 2018 (UTC)
Я вже начитався що на двох вистачить. VoidWanderer краще поясни у чому корисний внесок користувача (тобто присутність хоча б мінімального рівня добрих намірів)? чому він не вандал якщо без жодного обговорення здіснив купу змін у статтях за однією ознакою в тому числі зломав відображення зображень? далі розпочав війну редагувань і паралельно наклепав скаргу сюди звинувативши мене в порушеннях. тобто він кльовий чувак? все гаразд? --Pohorynsky (обговорення) 19:08, 29 січня 2018 (UTC)
Які саме зображення в яких статтях? Я намагався не чіпати адреси картинок.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:41, 30 січня 2018 (UTC)
Про те, що таке вандалізм, і чому користувач не є вандалом, ви можете почитати у статті-довідці, на яку вам обом дав посилання. Продовжуючи війну редагувань без обговорення по суті, усі учасники просто отримають блокування. --VoidWanderer (обговорення) 19:13, 29 січня 2018 (UTC)
Тут скоріше вандалізм у Погоринського, і не лише вандалізм, а й порушення НО… [3]--Анатолій (обг.) 21:31, 29 січня 2018 (UTC)
Вандалізму все ж немає, але грубе порушення ВП:НО при спробі діалогу. Користувача заблоковано. --VoidWanderer (обговорення) 21:56, 29 січня 2018 (UTC)
Хіба перейменування всупереч не тільки вікіполітикам, але й наведеному в статті джерелу - це не вандалізм? Там же Сангушки // Енциклопедія історії України.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 30 січня 2018 (UTC)
ЮеАртеміс, ви читали визначення Вікіпедія:Вандалізм? --VoidWanderer (обговорення) 12:28, 30 січня 2018 (UTC)

Прошу звернути увагу на дії користувача Pohorynsky щодо ґефікації статей про Сангушків.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:06, 29 січня 2018 (UTC)

А тут чистий вандалізм: Цейхгауз → Цойґгавз --ЮеАртеміс (обговорення) 18:10, 29 січня 2018 (UTC)
У нас немає спеціальних санкцій для прибічників вжитку літери ґ. Будь-ласка, обговоріть конструктивно ваше непорозуміння на сторінці обговорення з аргументами, при необхідності піднявши це питання у кнайпі. Дякую за розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 18:18, 29 січня 2018 (UTC)
За посиланням же видалення АД і ОДешне перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:17, 30 січня 2018 (UTC)
Слово Цойґгавз не було чистим ОД користувача, воно зустрічається у пошуку, хоча й у рідкісних специфічних джерелах. Як максимум — це спроба популяризувати маловідомий термін чи варіант написання, але це абсолютно інші норми правил. --VoidWanderer (обговорення) 12:36, 30 січня 2018 (UTC)
Згадане вами Авторитетне джерело — це посилання лише на назву словника. Користувач, певне, це зробив, побачивши, що за посиланням немає жодної інформації, що підтверджує тему статті. Це було зайве, оскільки літературні джерела також важливі, хоча й доречним було б перевірити що справді у тому словнику написано. Але беручи до уваги написане, це редагування трактувати як винятково здійснене зі шкідницькою метою не можна. --VoidWanderer (обговорення) 12:36, 30 січня 2018 (UTC)
  • @VoidWanderer: Звертаю увагу, що видалення єдиного україномовного АД + ОД цойґгавз (слово, відсутнє в українській мові) (diff) є вандалізм: "явно шкідницьке долучення, видалення чи зміна вмісту, скоєне зумисне з метою скомпрометувати достовірність і авторитетність енциклопедії". — Юрій Дзядик в) 07:36, 30 січня 2018 (UTC).
    Юрій Дзядик, вище була дана розгорнута відповідь. Маю також до вас прохання — я вже помічав, що ви часом не зважаєте на шаблон {{закрито}}, який був встановлений іншими користувачами, на свій розсуд додаючи коментарі після закриття, чи по-іншому редагуючи. Будь-ласка, утримайтеся від подібних редагувань в подальшому. Сподіваюся на ваше розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 12:40, 30 січня 2018 (UTC)
    Юрій Дзядик, сердечно перепрошую щодо моєї репліки вище. Я не приділив увагу перевірці подробиць щодо видалення шаблону, це моя вина. --VoidWanderer (обговорення) 13:22, 30 січня 2018 (UTC)
  • @VoidWanderer: Я прибрав шаблон "закрито". Погоринський викинув не лише один словник з розділу "Джерела", але й ще один з приміток. Там було посилання на словникову статтю в СУМ-11. Будьте уважніші. Людина викинула два АД і не додала жодного. Щодо того, чи є вандалізмом мовний анархізм. Особисто я вважаю, що так. Бо такий свідомий виступ проти АД та мовної норми - це компрометуюча ресурс дія. Проте, розумію, це трохи зашироке трактування і тут ближча таки "трибуна".--ЮеАртеміс (обговорення) 12:57, 30 січня 2018 (UTC)
    Так, щось забагато помилок у мене як на один запит. Справді, не побачив вилучення СУМ. Наступні правки у тому ж дусі у статті Цейхгауз потягнуть адміндії до користувача. Дякую за уважність і небайдужість. --VoidWanderer (обговорення) 13:30, 30 січня 2018 (UTC)
    UeArtemis, адресую і до вас прохання більш обережно ставитися до зняття шаблону {{закрито}} в майбутньому. Він прямо сигналізує, що користувач (не обов'язково адмін) вважає тему за закриту, а тому самовільне його зняття й модифікація є не кращим проявом рішучості, навіть у тому випадку, якщо вам видається це виправданим та доцільним. Виявом поваги і дотримання етикету було б запитати згоди на модифікацію в такому випадку, я впевнений, що вам пішли б на зустріч. Дякую за розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 07:12, 31 січня 2018 (UTC)
    • @UeArtemis та VoidWanderer: Тут купа помилок. Адміністратор не має права вважати тему закритою, доки йде обговорення, це може розглядатися як зловживання, але тут просто недосвідченість, і вибачення за інші помилки вже принесені. Зазвичай, якщо користувач вважає закриття теми помилковим, то може оскаржити і тоді має право продовжити обговорення, але не має права самовільно прибирати шаблон закриття, встановлений адміністратором, який має право прийняття рішень на ВП:ЗА. Взагалі заборонено редагувати репліки інших користувачів, крім вилучення злісних порушень. — Юрій Дзядик в) 10:13, 31 січня 2018 (UTC).
  • Виправив назву розділу; коли вживається шаблон { { ... } }, то з опису правки немає посилання. — Юрій Дзядик в) 10:13, 31 січня 2018 (UTC).

VoidWanderer як основний автор переважної більшості статей (в т. ч. «добрих» і «вибраних») які опинилися в полі зору UeArtemis прошу відкотити зміни до "доконфліктного" стану з метою переведення процесу у формальне русло. маю на увазі процедуру подачі UeArtemis заявок на перейменування. до дискусії готовий. --Pohorynsky (обговорення) 14:24, 31 січня 2018 (UTC)

Наведіть, будь-ласка, перелік статей які ви просите повернути до доконфліктного вигляду. --VoidWanderer (обговорення) 14:27, 31 січня 2018 (UTC)
VoidWanderer Санґушко, Олександр Санґушкович, Андрій Михайлович Санґушко, Адам Олександр Санґушко, Андрій Олександрович Санґушко, Санґушко Роман Андрійович, Федір Санґушко, Роман Федорович Санґушко, Санґушко Дмитро Федорович, Санґушко Януш Олександр, Юзеф Паулін Санґушко, Павло Карл Санґушко, Барбара Санґушкова, Ієронім Януш Санґушко, Євстахій Еразм Санґушко, Роман Адам Санґушко, Роман Даміан Санґушко, Павло Санґушко, Михайло Санґушко, Категорія:Санґушки, Санґушки, Палац Санґушків (Краків), Палацик Санґушків (Варшава), Палац Санґушків (Ізяслав), Палац Санґушків, Палац Санґушків (Славута). Здається, всі. --Pohorynsky (обговорення) 17:28, 31 січня 2018 (UTC)
Гаразд, я перевірю внесок, проконсультуюся у випадку необхідності, і спробуємо це все перевести в конструктивне русло. --VoidWanderer (обговорення) 17:50, 31 січня 2018 (UTC)
Там україномовні джерела через Г. Але про всяк випадок створив Вікіпедія:Перейменування статей/Санґушки → Сангушки, аби цю тривіальність було де обговорити.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:02, 31 січня 2018 (UTC)

VoidWanderer то що там з поверненням до «доконфліктного» стану? --Pohorynsky (обговорення) 09:38, 2 лютого 2018 (UTC)

Pohorynsky, у світлі нових фактів, а саме наведених попередніх обговорень спільноти на цю тему, які завершилися не на користь варіанту з «ґ», я вважаю, що повернення доконфліктного варіанту суперечить попередньо досягнутому в обговореннях рішенню. Пропоную дочекатися завершення поточного обговорення. --VoidWanderer (обговорення) 10:41, 3 лютого 2018 (UTC)
Літери г та ґ у словах іншомовного походження http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/h-and-g/

Проф. О. Пономарів твердить: «У словникові щодо використання фонем г та ґ у словах іншомовного походження застосовано засади «Українського правопису» 1928 р. з деякими уточненнями, а саме:

проривний ґ і фрикативний г слов’янських мов завжди відтворюються українським г, оскільки вживаються, як правило, в однокореневих лексемах (пол. głowa — голова, чес. mohutný — могутній та ін.);
у всіх грецизмах вживається тільки г (агностик, агонія, Галилея, Голгофа, Гомора та ін.);
у запозиченнях з інших мов фонема h послідовно передається через г, а не х (гокей, гоббі, гумор (лат. humor), гуманіст (лат. humanist) та ін.);
g у давно засвоєних словах також відтворюється українським г (гусар, гравюра та ін.). Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок, та інших ономастичних об’єктів (Англія, Голландія та ін.);
у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен.

Так само у Журенко О. «Українська без помилок. Говоримо і пишемо правильно. Сучасний довідник.» КСД - 2015 978-966-14-9148-8... :

        • Відповідно у слов'янських антропонімах треба писати г, і жодного Ґ бути не може — Михайло Сангушко має бути беззаперечно. У германо-романських при звучанні Ґ як у Ніл Ґейман навпаки не може бути жодного Г, бо лунає мовою лунаю мовою оригіналу як Ґ і пишеться як G.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 3 лютого 2018 (UTC)
        • Професор П-в користається не чинним правописом. Його настанови чинної мовної норми не стосуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:59, 13 лютого 2018 (UTC)

Розмовні несловникові назви осіб з суфіксом -ин-[ред. код]

Вікіпедія — не трибуна: 5. (...) визначення термінів, введення у вжиток нових слів (...) (Підкреслення моє.)

Очікувано надовго, можливо на роки, зависло обговорення загального правила Обговорення Вікіпедії:Стиль/Фемінітиви, де вже наведено півсотні нормативних джерел на тему граматичного роду іменників на позначення осіб. Оскільки тим часом продовжується використання Вікіпедії як відкритого майданчика для пропаганди викуваних реформаторами фемінних інновацій, не завадить уже зараз виправляти нелітературні несловникові назви — неологізми, оказіоналізми, жаргонізми, тлумачення чи експресію яких неможливо незалежно перевірити, не вдаючись до ОД. Чомусь обговорення окремих правок теж зависає без результату — біологиня-жарт. Проте треба щось робити з цим неподобством: «Коли учасники виправляють помилки, граматику, орфографію та стиль, доповнюють статті новими фактами, — Вікіпедія розвивається швидше».

Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень: «Що виключається зі статті? (...) впроваджується неологізм. (...) Неологізми з невеликою практикою вживання та ідеї, що їх дотримується одна людина, котра не є авторитетом у цій області (або маленька група таких людей), повинні вилучатись — не тому, що вони невірні, але через неможливість їх верифікувати». (Підкреслення моє.)

Несловникові утворення з суфіксом -ин(я) верифікувати неможливо, вони можуть бути сприйняті більшістю читачів [4] як розмовні іронічні жаргонізми. (Два відомі мені тлумачення: Пономарів: «Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету» та «Біологиня, жарт. Жін. до біолог». Джерела стверджують про «відтінок розмовності чи навіть іронічності».)

Пропоную замінити однотипні несловникові іменники-оказіоналізми на стандартні (в дужках помічена кількість на сторінках Вікіпедії):

археологиня, -ині, -инь (3), біологиня (2), видавчиня (4), геологиня, -ині (5), докториня (1), драматургиня, -инь, -ині (15), знавчиня, -ині (2), імунологиня (1), історикиня (6), критикиня, -ині, -инь (15), культурологиня (4), педагогиня, -ині (8), політикиня, -ині (5), політологиня (2), психологиня, -ині (6), соціологиня, -ині (14), творчиня (1), теоретикиня, -ині (3), фахівчиня (1), фізикиня (4), філософиня, -ині (10 + категорія), філологиня (3), фотографиня, -инь (5).

Можливо, маєте думку і про іронічний жаргонізм у назві категорії Філософині.

Прошу небайдужих допомогти виправити цю принизливу [5] для професійних жінок ненормативну лексику. (Розглядаю як варіанти для привидшення поліпшення: розставити на всіх знайдених несловникових оказіоналізмах запит шаблоном про Невідомий термін, ОД рядком чи Awkward (котрий краще?), про вживання розмовних засобів саме в цьому контексті, поставити на відповідних статтях попередження про стиль та ненейтральність з роз’ясненням неоднозначності несловникових назв, або ж подавати поруч з нелітературними ще й загальновизнані коректні й зрозумілі нормативні назви.) Maksym Ye. (обговорення) 03:21, 5 лютого 2018 (UTC)

Я не проти. Можете виправляти, як було обговорено. Питання з лікарка, директорка залишається дискусійним, але в преамбулах їм не місце. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 5 лютого 2018 (UTC)
Не бачив, щоб хоч якось прокоментували жарт. ті, хто відкочували. Страшенно не люблю необґрунтованих «відкотів». Боюся, що як стикнуся ще з подібним, та ще й зі звинуваченням у вандалізмі, як сталося минулої спроби зробити виклад літературним, так узагалі довго ще не зможу змусити себе натиснути кнопку редагувати. Тому я маю заручитися підтримкою тих, хто мають слідкувати за подібними відхиленнями, але чомусь цього не роблять. Maksym Ye. (обговорення) 18:01, 5 лютого 2018 (UTC)
Оскільки заперечень не надходило, можна спробувати виправити. @Luda.slominska та Helixitta: ви не проти заміни «біологині» на «біолога» («жінку-біолога») тощо? --В.Галушко (обговорення) 17:28, 7 лютого 2018 (UTC)
Проти. Я вже заплуталась у гілках мовних обговорень, але десь читала довгу дискусію про альтернативні форми правопису, в результаті якої дійшли згоди, що вони не вітаються, але і не забороняються. Тому вважаю спроби ввести будь-які додаткові заборони і обмеження упередженими і дискримінаційними. --Людмилка (обговорення) 17:45, 7 лютого 2018 (UTC)
Це прекрасне зауваження, яке не стосується помічених ненормативних несловникових назв. Конкретніше, будь ласка, висловіть заперечення наведених джерел. Maksym Ye. (обговорення) 18:07, 7 лютого 2018 (UTC)
Категорично проти, це раз. Друге, робіть підсумки обговорення там де воно проходить. --Helixitta (t.) 17:47, 7 лютого 2018 (UTC)
Те обговорення стосується більше майбутніх порушень принципів Вікіпедії і загального правила для запобігання порушенням нетрибуни і Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень, а тут уже наявні і помічені ненормативні неологізми. Категоричність вимагає джерел, що могли б заперечити вже наведені. Maksym Ye. (обговорення) 18:07, 7 лютого 2018 (UTC)
Ви створили підпроект загального обговорення. Дочекайтеся підсумку того обговорення. --Helixitta (t.) 18:34, 7 лютого 2018 (UTC)
Це не підпроект. Обговорення загального правила не може стосуватися вже наявних порушень уже наявних правил Вікіпедії, вже помічених ненормативних назв. Хоч що може бути ухвалене в обговоренні загального стилю, від цього верифікацію ніхто не відмінить. Те, що ви робите спротив виправленню назв, про які існують тільки іронічні і жартівливі тлумачення, суперечить поліпшенню Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 18:42, 7 лютого 2018 (UTC)
Прозвучала думка, що чомусь не варто обговорювати ненормативну несловникову лексику поки ведеться обговорення загального стилістичного правила. Але ж ВП:МОВАухвала на СО) не обговорюється, Вікіпедія — не трибуна не обговорюється, Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень не обговорюється, Вікіпедія:Правила і настанови не обговорюється. Якщо вікіпедисти вже зараз легко відкидають усі ці правила, що завадить їм так само відкинути досі неухвалене Вікіпедія:Стиль? А якщо воно обговорюватиметься наступне десятиліття, як це буває, або ж буде через невідомо скільки часу відхилене, то так і пропонуєте спостерігати за трибуною для неологізмів?...
Тому зупинюся на Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Власне, є тільки єдине питання — чи можна наведені несловникові назви верифікувати інакше, ніж іронічні жаргонізми, неприпустимі за всіма чинними правилами? Я стверджую, що це неможливо. І абстрактні міркування опонентів «проти» без вторинних джерел це ніяким чином не спростовують, а тільки підтверджують. Maksym Ye. (обговорення) 00:16, 8 лютого 2018 (UTC)

Особиста претензія у мене до -инь така: таке творення суперечить живій народній парадигмі, що зафіксована в словниках: медик - медичка (розмовне), істерик - істеричка (нормативне), історик - історичка ("шкільне"). -кині це "кабінетна" спроба обійти те, що фемітивіст(к)и заперечують, - стилістичну маркованість -ка.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 13 лютого 2018 (UTC)

Туди ж членкиню, кальковану з колької, та витвір еміграції 30-х - мисткиню, що існують замість закономірних членок та мистиць.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 13 лютого 2018 (UTC)
P.S. Дякую за джерела, що дають стилістичну оцінку таким новотворам.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 13 лютого 2018 (UTC)

Членкиня та продавчиня[ред. код]

Окремо варто обговорити поширені несловникові членкиня (застарілий іменник — бл. 300) та продавчиня (замість нормативного продавець розмовний неологізм-замінник так само розмовного, але словникового продавщиця — бл. 100). Maksym Ye. (обговорення) 03:29, 5 лютого 2018 (UTC)

Варто вилучити. --Yakiv Glück 06:52, 7 лютого 2018 (UTC)
Не варто підміняти одне обговорення іншим. Проти будь-яких замін без повернення до варіантів правила.--Brunei (обговорення) 18:08, 7 лютого 2018 (UTC)
Якого правила? Правила вже є — дотримання мовних стандартів, Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Обговорення загального стилю не привід залишати несловникову лексику, яку неможливо верифікувати. Maksym Ye. (обговорення) 18:18, 7 лютого 2018 (UTC)
Ви просто не хочете її верифікувати. Ось членкиня. Замість ловити бліх, краще домовитися про принципи.--Brunei (обговорення) 18:33, 7 лютого 2018 (UTC)
Уважніше, це не СУМ-11, це Вільний тлумачний словник, 2017, саморобний додаток користувачів «Новітній онлайновий словник української мови (2013—2018)». Такий «словник» будь-хто може створити в мережі. Maksym Ye. (обговорення) 18:35, 7 лютого 2018 (UTC)
Ну, то й що? Там до кожного слова є джерела. Скажімо, для слова «членка» Ви не знайдете широкого вжитку, а «членкиня» вже там є. Кажу Вам, хочете битися за кожне слово? Певен, знайдуться охочі. Мені це не дуже цікаво, але будуть інші. Ідея загального правила якраз і була в тому, щоб уникнути таких боїв. Нам не треба тут мовознавчу дисертацію створити, нам треба, щоб не було війни редагувань та приблизна відповідність реальності. В кінці кінців, скажу Вам «крамолу»: мова для читачів Вікіпедії не мета, а засіб. --Brunei (обговорення) 18:40, 7 лютого 2018 (UTC)
Що? Ви жартуєте, як з біологинею-жарт? Якісь невідомі поставили випадкові джерела, і ви це приймаєте за авторитетність. Та я зараз на своєму сайті зроблю сторінку типу словника, де напишу, що завгодно, з випадковими посиланнями з мережі, де членкиню використовують як іронічну образу. Невже, це стане, по-вашому, авторитетним джерелом? Не треба боїв, дотримуйтеся правил Вікіпедії про належну верифікованість. Maksym Ye. (обговорення) 18:46, 7 лютого 2018 (UTC)
Ані Вільде, ані Горліс-Горський, ані тим більш Огієнко ні на мить не іронічні. Може Андрухович хіба, але не в тому відтінку, який вам ввижається. Біологині якраз нема. І вилучати по наводці нічого не варто. Викличе лише зайвий сморід і обр́ази. На цей раз згоден з Брунеєм. Cьогодні вже важко щось заборонити, а щось "милостиво" дозволити з Києва, "з барського плеча". Mykola Swarnyk (обговорення) 06:55, 8 лютого 2018 (UTC)
Огієнкові та іншим геніям можна було. Та й «Українській правді» теж можна вживати тієї лексики, якої завгодно. Але вікіпедисти яким справді може багато чого ввижатися без словникового тлумачення, не повинні вживати неверифіковувані мовні засоби, бо тоді це буде ориґінальне дослідження первинних джерел. «Самвидавчі» сайти, як навели вище, або ще один самопальний «майслово» (з непристойним каламбуром про «Лєну» в прикладі) ніяк не допоможуть розібратися. Або Караванський, котрий подає синоніми «член (братства) братчик; (сестрицтва) членкиня» теж не додає ясності. То «членкиня» це член тільки жіночих організацій, чи змішаних також? І що взагалі означає «членкиня»: семантика, прагматика, стилістика? Можемо тільки здогадуватися, бо такого слова немає в нормативних словниках. А тому вікіпедисти без ОД тут мають знаходити інші формулювання, загальноприйняті. Maksym Ye. (обговорення) 16:19, 8 лютого 2018 (UTC)
Знов ця розмова? В архівах на цю тему повно. Нагадаю лише, що членкиня є калькою польської członkini, яка є похідною від członek. Очевидно, що К там зайва з точки зору української морфології. Проте логічним творенням було б член → членка, а не члениня. Але ж "не звучить". Ось і натворили люди.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 13 лютого 2018 (UTC)

Щодо продавчині... Просто є купа варіантів. Продавиця тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:15, 13 лютого 2018 (UTC)

Розмовні несловникові назви з суфіксом -к-[ред. код]

Суфікс -к(а) дуже продуктивний і справедливо вважається найбільш нейтральним при сучасних спробах творення неологізмів жіночого роду в просторіччі й публіцистиці. Тим не менш, недостатньо нейтральний; цей суфікс також часто надає викуваним словам експресивного забарвлення, що виводить їх за межі літературної норми. Подібні неологізми не тільки стилістично змінюють текст на розмовний, а офіційно-ділову інформацію про особу перетворюють на жаргонну й іронічну, але можуть суттєво змінювати значення вихідних іменників (порівняйте: машиніст-машиністка, секретар-серкетарка, пілот-пілотка, сторож-сторожка). Багато прикладів нерекомендованості наведено в обговоренні граматичного роду. Спроба обговорити у статті звично зависає без наслідків: кандидатка (хоча в джерелах навіть до цієї статті прямо вжито нормативні назви особи).

Пропоную виправити однотипні несловникові неологізми з суфіксом -к(а) (в дужках помічена кількість на сторінках Вікіпедії), верифікувати значення яких неможливо:

агентка (25), адвокатка (6), аніматорка (1), архітекторка (71 + категорія), ветеранка (2), ветеринарка (1), деканка(1), держсекретарка (1), дизайнерка (92), докторка (наук) (24), експертка (3), кандидатка (наук) (22), кураторка (16), лідерка (87), магістерка (1), менеджерка (7), мислителька (1), міністерка (2), модераторка (2), ораторка (2), прес-секретарка (1), прем’єрка (14), ректорка (1), режисерка (374), спікерка (1), членка (6), фармацевтка (1), філософка (3), шоуменка (1).

(Кандидатка і філософка є в словниках, але не в тому значенні, в якому вжито, та з розм. позначками. Офіційні наукові звання зменшують суфіксами хіба що для глузливого відтінку.) Що таке ветеринарка? Може, розмовна назва для ветеринарної допомоги, як гуманітарка. Прем’єрка — мала театральна прем’єра чи іронічне означення жінки на посаді прем’єр-міністра? Режисерка — режисура, режисерська робота, наймолодші серед режисерів? Міністерка — це назва озера на Оболоні, чи одяг, як гімнастерка? Невідомо. Невідоме значення, невизначений наголос. Перевірити зневажливу експресію вжитих навмання викуваних слів без визнаних словникових тлумачень можна тільки через суб’єктивність оригінальних досліджень. Одне відомо — «вони семантично, прагматично і стилістично не рівнозначні своїм чоловічим корелятам» [6]. Maksym Ye. (обговорення) 03:31, 5 лютого 2018 (UTC)

Обхід головного обговорення, оголошеного в Шаблон:Загальне оголошення. В принципі, я можу відкрити подібне обговорення на своїй підсторінці й підбити подібний підсумок. Це нівелює саму ідею обговорень. Прошу більше такого не робити.--Brunei (обговорення) 18:06, 7 лютого 2018 (UTC)
Це обговорення не стосується загальних питань стилю. Це вже помічена ненормативна лексика, яку неможливо верифікувати. Maksym Ye. (обговорення) 18:10, 7 лютого 2018 (UTC)
Ні, це воно і є. Плюс фальсифікат: архітекторка [7]. --Brunei (обговорення) 18:23, 7 лютого 2018 (UTC)
Уважніше, це не СУМ-11, це Вільний тлумачний словник, 2017, саморобний додаток користувачів «Новітній онлайновий словник української мови (2013—2018)». Такий «словник» будь-хто може створити в мережі. Maksym Ye. (обговорення) 18:35, 7 лютого 2018 (UTC)

Суфікс -ка занадто продуктивний. По-перше, це значною мірою пестливий суфікс: дівчина → дівчинка. Надто: зневажливий: діва → дівка. По-друге, це суфікс активний в творенні неживого: майстер → майстерка (це не майстриня, див. словники), планерка, пілотка. По-третє, часто-густо слова, що виглядають як фемінітив, ним не є: машиніст та машиністка зовсім різні професії! З огляду на це все його застосування не може бути шаблонним.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 13 лютого 2018 (UTC)

Але чому ми це знову тут обговорюємо? Було ж наче винесено звідси.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 13 лютого 2018 (UTC)
Я вважаю, що попереднє обговорення перенесли звідси для того, щоб, не маючи жодних конкретних аргументів, затягнути й забалакати на роки під виглядом обговорення загальних правил. Перетворити елементарне виправлення несловникових назв на загальне обговорення неухваленого правила «Стиль», з прицілом розтягнути на п’ять тисяч обговорень по кожному випадково знайденому оказіоналізму окремо. Але повторю, це не загальне обговорення правил, це обговорення вже помічених несловникових утворень з невідомим значенням, що вже суперечить правилам Вікіпедії.
Немає чого дивуватися, що бракує дописувачів в українському розділі. От вам приклад, коли елементарне виправлення відхилень знаходить «категоричне проти» без жодного підґрунтя при байдужості патрульних з адміністраторами. Тому немає дописувачів, що українська спільнота просто не дотримується вікіпедійних правил. Maksym Ye. (обговорення) 17:48, 16 лютого 2018 (UTC)
@Maksym Ye.: Чому байдужості? Я підтримую Ваші претензії. Але цим просто мало хто цікавиться, от і все. Оскільки нормативна українська мова мало ким використовується в побуті, звідси незнання її норм, а політизованість мовного питання викликає тільки гіперпуризм, схильність вживати несхожі з російськими форми, не задумуючись про їх доречність. Плюс феміністські тенденції. А дотримання правил, логічне мислення — це радше виняток, ніж норма. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 16 лютого 2018 (UTC)
За останній місяць — виправлення не вдається зробити вже понад місяць (і невідомо ще скільки) — ті, хто використовують Вікіпедію як трибуну (не тільки феміністичну, в українському випадку явище добре зійшлося з мовним пуризмом реформаторів), мене кілька разів люди «з кнопкою» звинуватили у вандалізмі. Хоч хтось з патрульних чи адміністраторів захистив мене перед спільнотою як учасника з прозорим наміром поліпшити ресурс? Хоч хтось вказав на абсурдність зауважувати необґрунтовану думку «категорично проти», коли вже наведено півсотні нормативних джерел. Навпаки, пішла знову безумна розмова про занижені стилі мовлення (в енциклопедії!), або про те, що можна для перевірки по кожному окремо «кинути» неофемінітив у пошуковик і самим вікіпедистам підібрати будь-яке значення, що більше подобається. Де спільнота? Не треба цікавитися особливо й глибоко, щоб питання «нетрибуни» і «жодних оригінальних досліджень» було давно вирішене. Maksym Ye. (обговорення) 04:05, 17 лютого 2018 (UTC)

Категорія:Новоісторична[ред. код]

Користувач Taromsky створив цілу низку категорій з використанням терміну "новоісторична" я запропонував йому замінити цей термін на "ранньомодерна" він відмовився. Дискусію можете почитати в кінці моєї СО. Прошу користувачів допомогти визначити який термін кращий, і можливо поперейменовувати усі категорії. --August (обговорення) 17:22, 5 лютого 2018 (UTC)

А чому б не назвати категорію «Нова історія Білорусі»? Новотвір ранньомодерний скидається на не надто вдалу напівкальку англійського терміна. --В.Галушко (обговорення) 17:38, 5 лютого 2018 (UTC)
Тоді вже "Історія Білорусі Нового часу" бо запропонований вами варіант звучить двозначно. А ранньомодерна це ніяк не новотвір а досить широко використовуване слово, яким називають книжки [8] [9] та розділи [10]. А от новоісторична ніде не вживають практично, гугл дає кілька десятків результатів. --August (обговорення) 17:51, 5 лютого 2018 (UTC) +наукові збірники [11] (NB переклад historii nowozytnej як історії ранньомодерної) ше приклад книжка [12] збірник статей [13] стаття [14] і т д. Думаю наведеного мною достатньо щоб спростувати вашу тезу. --August (обговорення) 17:58, 5 лютого 2018 (UTC)
  • Назву ранньомодернй (час, період від Люблінської унії до скасування Гетьманщини) запропонував для періодизації української історії І. Лисяк-Рудницький [15]. Нині прийнята шестичленна періодизація: прадавня, давня та середньовічна історія, ранній новий час, модерна доба і новітня епоха [16]. Є вже категорія Категорія:Ранній новий період. Назва ранньомодерний значно краща за новоісторичний, але може не відповідати власній періодизації історії відповідних країн. Хоча, ми ж дивимося з української перспективи. Maksym Ye. (обговорення) 03:44, 6 лютого 2018 (UTC)
Вдавайтеся в історію. (новітню, сучасну) мови і освіти, так і її ж за інтернетом (тобто кількості пошукових запитів). Я не вивчав, як і ви, різницю між термінами, але звик, що поняття, що ви окреслили, називають, я можу помилятись, або ``сучасна історія, або новітня історія.--Avatar6 (обговорення) 21:22, 9 лютого 2018 (UTC)
Новітня історія це з 1914 року--August (обговорення) 14:23, 10 лютого 2018 (UTC)

вид на море[ред. код]

Як нормально записати українською фразу, що подекуди калькується «вигляд на місто» тощо? Зібрався виправити вигляд на краєвид, але й так щось звучить не дуже. --Yakiv Glück 07:03, 7 лютого 2018 (UTC)

Вид на місто, краєвид міста, вид на міський ландшафт (на міську забудову), урбаністичний краєвид, панорама міста. --VoidWanderer (обговорення) 11:25, 7 лютого 2018 (UTC)

Наново. Контекст де, який?? Значення будь-якого слова/словосполучення будь-якої мови залежне від нього (контексту використання), напр. він окреслив вид на море відгуків (тут — роскалька з автоперекладів). Ви виклали фразу поза контекстом. Будь-яке слово чи сполучення здатне передавати пряме значення чи переносне значення за контекстом.--Avatar6 (обговорення) 20:33, 9 лютого 2018 (UTC)

@Yakiv Gluck: [17] Тут детально. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 13:15, 10 лютого 2018 (UTC)

Так і сказати: вид на море.

ВИД 1, у, чол.

...

2. на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. Я вилізла тільки на одну [могилу], але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Леся Українка, V, 1956, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 381.

Довіртесь Лесі Українці.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:47, 13 лютого 2018 (UTC)

Дивне перейменування[ред. код]

Наскільки виправдане перейменування «Восток» на «Схід»? Здається, такі складні випадки слід обговорювати. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 9 лютого 2018 (UTC)

Невиправдане, звісно, з кількох причин. Шкода що ми так і не обговорили до кінця йменування техніки. --VoidWanderer (обговорення) 20:26, 9 лютого 2018 (UTC)
Причини такі:
  • користувач перейменував ракету Восток, але буде нездатен перейменувати ракету Восход. Бо вийде теж «схід».
  • попередня причина була з розділу курйозів. А взагалі я вважаю, що немає сенсу назву техніки подавати українською, якщо у перекладі слово істотно відрізняється. Гвинтівка рос. Винторез має залишатися Винторезом, а не Вінторєзом чи Гвинторізом. Ті ж аналогії і до іншої техніки — РПО Шмель, тощо. Слова, що практично збігаться за вимовою (Акація, Гвоздика, Рапіра, Ураган) можуть бути органічно подані українською.
--VoidWanderer (обговорення) 20:31, 9 лютого 2018 (UTC)
Очевидно, треба здійснити зворотне перейменування. До речі, Бучач-Львів вже отримав два зауваження щодо сумнівних перейменувань. Обидва він видалив зі своєї СО. --В.Галушко (обговорення) 20:47, 9 лютого 2018 (UTC)
підсумок попередній

Повернути взад. Це власна назва, зі спорідненої мови, яка не має перекладу за семантикою, не має джерел-посилань на "автоперекладену власну назву" з авторитетних джерел, або викривлює перекладом авторитет назви, лише грамарнаці сповіді за автоперекладом.--Avatar6 (обговорення) 21:06, 9 лютого 2018 (UTC)

Vostok, а не Skhid або East!!!... порушення ВП:Е.--Avatar6 (обговорення) 21:09, 9 лютого 2018 (UTC)
Тут плакати потрібно, бо користувач навіть не розуміє зареєстрована торгова марка. Щодо іменування техніки, то на мою думку якщо є українські дуже надійні АД, наприклад на той же Вінторєз, то тоді перейменування може бути. А Vostok, навіть в Африці Vostok. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 13:04, 10 лютого 2018 (UTC)

Предсказателі / передбачники[ред. код]

Адже передбачення. Для категорій наразі треба, поки означення (домен знань ) нема кому робити, зокрема К:Предсказателі (0) чи Передбачники (вперше чую і сам дивуюсь?), див. домен рувікі ru:предсказание.--Avatar6 (обговорення) 20:10, 9 лютого 2018 (UTC)

Провидці, віщуни. --VoidWanderer (обговорення) 20:25, 9 лютого 2018 (UTC)
Так, Провидці — воно, поки найближче, хоча російський екв — провидцы (чи є семантично найближчим-найвідповіднішим?). Віщуни, імхо, дещо ширше семантично. Дякую.--Avatar6 (обговорення) 20:43, 9 лютого 2018 (UTC)
Провісник або передвісник, а взагалі ясновидці та екстрасенси для більш вузького охоплення, а також віщуни. Тобто Ванга ясновидець (en:Category:Clairvoyants). Детальніше дивіться тут: [18] А от правильно не передбачник, а передвісник, а предсказатель це русизм. --くろねこ Обг. 12:59, 10 лютого 2018 (UTC)
Зрозуміло русизм, тому й питаю. Адже вже он скільки варіантів знайшлося. Передвісник = ru:предвестник (пор. буревісник), від вісник <= вісті, звістки. Але й провидець = ru:провидец...--Avatar6 (обговорення) 14:45, 11 лютого 2018 (UTC)
Вибачте за грубе зауваження, але повторювання словесних формул ознака фрика. Вже не вперше бачу, отакі згадки домену від Вас. Ну а по суті питання: українська мова не есперанто. Тут полювання, але мисливець. З передбачення не обов'язково має виводитися назва для того, хто передбачає.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 13 лютого 2018 (UTC)
Стосовно провісників: між мовами немає відповідності слово в слово. Спроби калькувати, творячи всілякі кораблетрощі (троща то предмет...), - оце справжній русизм - русизм мислення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 13 лютого 2018 (UTC)
Стосовно провісників я не висловлювався, я висловився щодо передвісників. Дякую за зауваження висловленням власного сприйняття т.зв. словесних формул, повторюванням яких займається будь-який користувач будь-якого словника, окрім власного, але це не вважається ознакою фрика. Якби була калька — вона була б в тексті статті, а тут — питання і обговорення найвідповіднішого поняттю українського слова.--Avatar6 (обговорення) 13:30, 13 лютого 2018 (UTC)

History of Chincoteague, Virginia[ред. код]

Знайшов створену новачком, а потім закинуту статтю про історію цього американського міста. Допоможіть перекласти назву на українську мову: Чинкотіг, Шикотіг або Чінкотіг.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 19:51, 10 лютого 2018 (UTC)

Згідно з транскрипцією, /ˌʃɪŋkəˈtiːɡ/ або /ˈʃɪŋkətiːɡ/. Отже, «Шинкотіг». У випадку з «Чикаго» пишемо ч, бо це традиційне написання. --В.Галушко (обговорення) 20:40, 10 лютого 2018 (UTC)
Чинкотіг, Віргінія. Maksym Ye. (обговорення) 04:19, 11 лютого 2018 (UTC)
Перейменував на Чинкотіг, бо Ch, як правило, передається через ч. Але чому Віргінія, штат називається Вірджинія?--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 07:25, 11 лютого 2018 (UTC)
Правила транслітерації щодо англійської мови незастосовні. Наприклад, як ви протранслітеруєте слово slough? Треба орієнтуватися на фонетичну транскрипцію. А спостерігана останнім часом «транслітоманія» викликає подив. --В.Галушко (обговорення) 07:51, 11 лютого 2018 (UTC)
Здається, там таки має бути «Шинкотіг», per В.Галушко. Ch зазвичай передається через ч якраз тому, що воно звучить там як ч, напр., Чикасо (Алабама) /ˈtʃɪk əˌsɔ/, Чикаго — це виняток. Є також випадки, коли "Ch" слід передати через "х", або "к". Див. також Шаєнн (Cheyenne), Шангассен (Міннесота) (Chanhassen), Шико (округ, Арканзас) (Chicot), тощо.--Piramidion 07:56, 11 лютого 2018 (UTC)
Вернув назву «Шинкотіг». До того ж у сербів також називається «Шинкотиг».--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 08:41, 11 лютого 2018 (UTC)

Свята Єлена[ред. код]

Що коїться...

Свята Єлена... із своїм бідолашним населенням...--Avatar6 (обговорення) 14:37, 11 лютого 2018 (UTC)

Уточніть, будь-ласка, що Вас так бентежить у цих назвах. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:49, 11 лютого 2018 (UTC)
ІМХО острови треба повернути.--Анатолій (обг.) 14:52, 11 лютого 2018 (UTC)
Офіційна назва адміністративної одиниці українською мовою. як баче кожний острів має власну символіку, яка у власній назві містить слрво "острова".
--Avatar6 (обговорення) 15:03, 11 лютого 2018 (UTC)
А до чого тут мовна кнайпа?--Анатолій (обг.) 17:11, 11 лютого 2018 (UTC)
Якщо українська мова тут нідочого, ІЮХО, то де це вирішувати?--Avatar6 (обговорення) 18:45, 11 лютого 2018 (UTC)

Стиль[ред. код]

Оскільки ВП:СТИЛЬ ми так і не наважилися зробити правилом, чи означає це, що ніяких вимог стилю для української Вікіпедії не існує, і ми можемо писати так, як звикли говорити в школі і «як говорять на нашій вулиці»? Значить, стилістичні позначки всіх українських словників скасовуються, нема різниці між літературним і вуличним мовленням? Чи означає це, що у серйозних статтях допустимі не тільки «біологині», але й «доньки», фрази на зразок «його матір була», «підкотили діжку з вином»: на основі широкого вживання цих дивних речень? Чи можна проводити ОД, стверджуючи, що «дівчатка» — множина жіночого (а не середнього роду, як вказано в усіх словниках)? З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:42, 11 лютого 2018 (UTC)

Де-юре — так, ніяких вимог до стилю не існує. Я це ще маю пояснити у відповідному обговоренні, бо користувачі там цікавляться і, здається, абсолютно не розуміють які дірки має наша Вікіпедія, і навіщо те все обговорювати. --VoidWanderer (обговорення) 14:47, 11 лютого 2018 (UTC)
Формально не порушується правило ВП:МОВА, але тонке порушення проходить завдяки лазівці в першому абзаці
«Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою.», а також «Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови…». Логіка елементарна: навіщо писати літературною, раз її майже ніхто не розуміє, а суржик зрозумілий всім, дотримуватися норм літературної української мови бажано, але необов'язково. Це скидається на ВП:НГП. --В.Галушко (обговорення) 15:03, 11 лютого 2018 (UTC)
«Донька», «його матір була», «підкотили діжку з вином» — це все літературна мова. Жодних порушень. --VoidWanderer (обговорення) 15:06, 11 лютого 2018 (UTC)
Не зовсім. У текстах нейтрального стилю слово «донька» недоречне, бо це зменшувальна форма (не пишуть же в таких випадках «мама», «тато», «синок»?), у діжках вино не зберігають, а тим більш не підкочують, бо ємність для таких цілей називається «бочкою». У нейтральному стилі недопустимо писати «його матір була», бо «матір» — форма знахідного відмінка, тому ніяк не може стояти в підметі, правильно «його мати була», «він любить матір», а не навпаки. Випадок з «донька» і «матір» ми це вже обговорювали й обізнані в українській таки домоглися свого в статті, але користувач, що не знав стилю, продовжував пручатися, не соромлячись у висловах на адресу опонентів (зараз він вже залишив Вікіпедію, але не виключено, що продовжує редагувати з іншого облікового запису). Думаю, Ви зрозуміли помилки стилю. --В.Галушко (обговорення) 15:21, 11 лютого 2018 (UTC)
Здається, ми розуміємо ВП:НТЗ якось по-різному. Перечитайте, будь-ласка правило, там немає жодних обмежень на вжиток слова «донька», чи навіть «донечка» чи будь-яких інших зменшувальних форм. Діжка та бочка — це не стильове, а смислове непорозуміння, і стилем також не обмежується. Про матір — тут ви, певне, маєте рацію щодо нюансів саме норм літературної мови. --VoidWanderer (обговорення) 16:47, 11 лютого 2018 (UTC)
Так, я забув уточнити, що під «нейтральний стиль» я мав на увазі не НТЗ, а мовну нейтральність, відсутність емоційної забарвленості у виражальних засобах. Якщо в словнику слово має стилістичні позначки («біологиня» тощо), його вживання обмежене. На мій погляд, слід додержуватися духу правила, а не гратися з ним, пхаючи в серйозний текст розмовні й пестливі слова. Це не тільки бентежить грамотних читачів, але сприяє виникненню й укоренінню стилістичних помилок у поки недостатньо грамотних. --В.Галушко (обговорення) 17:00, 11 лютого 2018 (UTC)
Я тільки про те, що в українській Вікіпедії відсутній затверджений Стиль. Тому де-юре вжиток жодних літературних форм небмежений. Де-факто ж кожен користувач пише у відповідності до якихось своїх інтерпретацій і переконань. --VoidWanderer (обговорення) 17:07, 11 лютого 2018 (UTC)
Ну так і пропонується ж його затвердити.--Анатолій (обг.) 17:11, 11 лютого 2018 (UTC)
Так, я знаю. Я якраз нещодавно почав обговорення для затвердження чогось більш конкретного, ніж літературна українська мова. --VoidWanderer (обговорення) 17:15, 11 лютого 2018 (UTC)
Тут я нарахував кілька правил, які вже визначають дотримання «норм літературної української мови» та «вимог наукового стилю». Не треба навіть починати безглузду дискусію в «крючкотворному» стилі, що норми літературної мови це щось невизначене, і значить, в енциклопедії все дозволено, і літературна розмовна мова, і літературна публіцистична. Ні, це не так. Стає так сумно, що руки опускаються. Maksym Ye. (обговорення) 17:51, 11 лютого 2018 (UTC)
Ви справді навели деякі витяги з наших проектів і сторінок простору Вікіпедія: у Обговорення Вікіпедії:Стиль/Фемінітиви. Проблема тільки в тому, що нічого з завтерджених правил чи настанов не містить жодної згадки про стиль. Там, де згадка є — ті сторінки або не є правилами як такими, або не є затвердженими. --VoidWanderer (обговорення) 18:53, 11 лютого 2018 (UTC)
Ну взагалі дуже цікаво, коли у вибраних, добрих та вилучення статей є критерій науковий стиль мовлення. І багато років статті аналізувалися на цьому, хоча ВП:СТИЛЬ не написаний. Це щось схоже на ВП:3В --くろねこ Обг. 05:03, 12 лютого 2018 (UTC)
Я про це й кажу — деякі правила й настанови діють де-факто, але не де-юре. --VoidWanderer (обговорення) 11:29, 12 лютого 2018 (UTC)

Назва категорії[ред. код]

Чи має правопис заголовку категорії збігатися з правописом основної статті? А то Кир Буличов, але Категорія:Кір Буличов. --В.Галушко (обговорення) 01:41, 14 лютого 2018 (UTC)

Поточне формулювання. ВП:Категоризація#Назви категорій:
«

Назва категорії повинна відповідати нормам українського правопису, синтаксису, лексики та максимально чітко визначати її вміст. Якщо категорія має відповідну власному поняттю основну статтю, їх назви вкрай бажано повинні співпадати, за певними винятками. Наприклад звичною практикою є використання усталених акронімів у назвах категорій і повних назв у назвах їх основних статей: Категорія:США, основна стаття — Сполучені Штати Америки[1].

  • Для службових категорій, призначених для групування статей енциклопедії за внутрішньовікіпедійними ознаками, а також категорій неосновного простору назв, тобто категорій для групування сторінок певних просторів назв ('нестатей' енциклопедії: шаблонів, модулів, проектів, довідки тощо) рекомендовано давати назву категорії із префіксом цільового простору назв. Докладніше: Вікіпедія:Шаблони#Категоризація шаблонів.
  • Назви категорій повинні бути самодостатніми та по можливості незалежними від батьківських категорій (напр. «Монархи», а не «Люди — Монархи»).
  • При виборі між одниною чи множиною в назві категорії слід керуватись тим, що така назва повинна бути узагальнювальною для тих підкатегорій і статей, які будуть віднесені до цієї категорії. Тому, наприклад, для назв галузей знань слід вживати переважно однину («Математика», «Біологія» та ін.), для назв об'єктів та явищ, які є класами і можуть мати різні форми та різновиди слід вживати переважно множину («Ссавці», «Озера», «Вибухові речовини»). Також деякі поняття можуть мати категорії одночасно у множині і в однині. Наприклад Категорія:Море — загальна категорія статей з морської тематики, а її підкатегорія Категорія:Морякатегорія екземплярів.
 »

.--Avatar6 (обговорення) 04:05, 14 лютого 2018 (UTC)

  1. див. шаблон {{catmain}}
Дякую! Отже, має бути «Кир Буличов». Наведено варіант «Кір», але заголовки статей і категорій мають збігатися. --В.Галушко (обговорення) 05:02, 14 лютого 2018 (UTC)
Так, мають. Цей принцип використовують купа шаблонів категорій, які автоматично пов'язують посиланням сторінки різних просторів назв.
Але в поточному випадку питання як передавати ім'я "Кир" або "Кір". Чи не спільного походження з Кіра (ім'я)? Дивні мовні метамаморфози, але таки Кир (ім'я).--Avatar6 (обговорення) 05:36, 14 лютого 2018 (UTC)
А джерела? я більше бачу Кір Буличов [19] Кир: гугл видає 5 тис.+ запипів з Кір та 1 тис.+ з Кир. І усі переклади в статті з Кір. Для історичних постатей можливе ще написання Куруш. Також пишеться і Кір ([20]) і Кир. Так же як і Кира\Кіра. --くろねこ Обг. 07:50, 14 лютого 2018 (UTC)
Навряд чи знайти українські словники особових імен, які розрізнять написання і походження. Ймовірно, Кір пішло від російської (й інших слов. мов) вимови. На мене теж звично сприймається Кір (ім'я). Тож, перенаправлення-синонім до Кир (ім'я)?--Avatar6 (обговорення) 08:35, 14 лютого 2018 (UTC)
пішло з давньослов'янської --くろねこ Обг. 08:43, 14 лютого 2018 (UTC)
мав на увазі написання з 'і', фонетично пішло з російської вимови.--Avatar6 (обговорення) 09:48, 14 лютого 2018 (UTC)
Є російсько-українські словники імен (С. П. Левченко. Словарь собственных имен людей: украинско-русский и русско-украинский / Институт мовознавства им. О. О. Потебни. — 3-е, испр. и доп. — К : Наукова думка, 1967). І-варіант русизм, а у нас традиція перекладу імен. Мало б бути Кира та Кир. Але, на жаль, питомі форми відмирають. Тепер немає майже Володиславів, Мусіїв, Ленидів тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 14 лютого 2018 (UTC)

Лядо чи Ляда?[ред. код]

Перейменування Ляда (Логойський район, Заріченська сільська рада) викликає сумнів. Зі врахуванням білоруського акання і наявності в українській слова «лядо» писати через а нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 10:49, 19 лютого 2018 (UTC)

В бєлвікі рос. Лядо. Повертайте О.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 21 лютого 2018 (UTC)
Я думаю, краще «Лядо». @Shmurak: Ви не проти повернення колишньої назви? --В.Галушко (обговорення) 10:04, 21 лютого 2018 (UTC)
@178.95.2.82: може ще наш анонімний колега щось скаже, бо це саме він перший перейменував статті. --Shmurak (обговорення) 10:06, 21 лютого 2018 (UTC)
В анонімів «пінг» не працює. Ви не проти? --В.Галушко (обговорення) 10:08, 21 лютого 2018 (UTC)
Я не проти. --Shmurak (обговорення) 10:31, 21 лютого 2018 (UTC)

Лезо[ред. код]

Як озаголовити статтю про змінні леза для бритв? У рувікі — «Лезвие бритвенного прибора», але на мій погляд, не варто калькувати. --В.Галушко (обговорення) 15:00, 19 лютого 2018 (UTC)

"Лезо (станка) для гоління" або "лезо безпечної бритви". Схиляюся до другого.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 21 лютого 2018 (UTC)

"Культура ЛюксембурагУ" чи "культура ЛюксембургА"?[ред. код]

Впорядковую категорійний апарат. Має місце мікс категорій: Музика (мистецтво, культура, фільми) ЛюксембургУ і те ж саме уже ЛюксембургА. Судячи з того, що пропонує Український лінгвістичний портал, має бути "ЛюксембургА". Дякую за висловлену думку.--Kasio67 (обговорення) 21:23, 22 лютого 2018 (UTC)

Правопис 2015. §48-2ї та §48-2г. Тож і те і те правильно. --くろねこ Обг. 21:35, 22 лютого 2018 (UTC)
Тю, так в УЛІФ три варіанти, держава (-у), прізвище (-а), місто (-а)--くろねこ Обг. 21:46, 22 лютого 2018 (UTC)
Усе просто: якщо йдеться про місто, то Люксембурга, якщо про країну — то Люксембургу.--Анатолій (обг.) 21:37, 22 лютого 2018 (UTC)

Ryo Fukui[ред. код]

Вітаю, шановне панство! Підкажіть, будь-ласка, як українською цей чудовий музикант: Ryo Fukui[en] ? Дякую заздалегідь! Yuriz (обговорення) 22:21, 22 лютого 2018 (UTC)

Ріо Фукуї? Знавці японської, допоможіть! --В.Галушко (обговорення) 10:44, 23 лютого 2018 (UTC)
Згідно ВП:ІС-Я Фукуї Ріо--くろねこ Обг. 11:02, 23 лютого 2018 (UTC)

Загальне нерозуміння[ред. код]

Любі друзі, скажіть мені, будь ласка, що це таке — Вікіпедія:Перейменування статей/Мангеттен → Манхеттен? Кожного разу потрапляю у Вікіпедію, наче в якийсь перевернутий світ. Наведено джерела, пораховано перевагу кількісну, якісну, аж раптом вражаючий непослідовністю підсумок. Так же не можна робити, це дискредитує відкритий проект. Maksym Ye. (обговорення) 13:13, 23 лютого 2018 (UTC)

Хоч пост-Януковицька правописна комісія й не встигла нічого ще випустити, в нових виданнях оце Х як в Хємінхуєє радянському не використовують. Щодо дискредитації, до дискредитує його перш за все твердолобе слідування радянському правопису 1990 року. artem.komisarenko (обговорення) 15:18, 23 лютого 2018 (UTC)
Ваше зауваження антивікіпедійне, адже спирається не на джерела, щедро наведені в обговоренні, а на смак користувача. Ви маєте такий смак, інші користувачі мають свої смаки. Але є принципи відкритого ресурсу, згідно з якими не варто передбачати майбутнє, воно може бути зовсім не таке, як ви його уявите. Maksym Ye. (обговорення) 15:28, 23 лютого 2018 (UTC)
Джерела в нашому випадку — це професійна перекладацька спільнота й видавці, які з 1999 року не зважаючи на примусове позанаукове згортання реформи правопису ігнорують радянські приписи. А минуло вже майже 20 років. artem.komisarenko (обговорення) 17:24, 23 лютого 2018 (UTC)
Не думаю, що можна називати справді професійними ті групи, що практикують власні сепаратні відхилення, не зважаючи на загальну мовну норму. Реформа 99-го була згорнута не випадково, а під потужним тиском громадськості. Саме тому відхилення не можуть слугувати надійними джерелами для Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 17:39, 23 лютого 2018 (UTC)
Я дуже добре пам'ятаю, що то був за тиск, набігли москвороті й завадили реформувати українську мову, хоча здавалося б: яка їх справа. Втім, правопис-1999 дійсно має купу недоліків, але оскільки правопис-1990 ще гірший, більшість професіоналів користуються отим, що ви називаєте сепаратним. Сепаратне воно чи ні, але Хємінхуєєв вже ніхто не видає. Принаймні тут вже досягли згоди. artem.komisarenko (обговорення) 19:27, 23 лютого 2018 (UTC)
Я пам’ятаю ті події з іншого боку, з боку тих, хто завадив тоді знищити мову. І нормальна назва Хемінгуей досі залишається нормою, якої навчають українців у школі [21], подобається це реформаторам, чи ні. Ті ж, хто недовчилися, потім і видають недоробки з помилками. Maksym Ye. (обговорення)
Колись в школі й червоні ганчірки в'язали. Це минає. Головне, що професіонали це відкинули artem.komisarenko (обговорення) 22:57, 23 лютого 2018 (UTC)
Я ж дав посилання на професіоналів. Упевнений, жоден видавець не може бути справжнім професіоналом, якщо не дотримується чинного загальнонаціонального правопису. Для того, щоб не надто професійним видавцям допомогти не помилятися, потрібно виправляти помилки й у Вікіпедії, бо про сумну низьку якість освіти добре відомо. Maksym Ye. (обговорення) 03:41, 24 лютого 2018 (UTC)
Загальнонаціональний — це той, яким користується спільнота професіоналів по всій Україні. А чинний... ну, от в нас 5 років назад чинна була концепція калибєлі трієдінава народа, а Толочко був директором Інституту до 2017, що з того? Спільнота окремо, режим внутрішньої окупації — окремо. Що він там понавигадував то нікому не цікаво. Вже навіть харківське Фоліо (!) по-людські імена передає, що вже казати про київські чи львівські видавництва. artem.komisarenko (обговорення) 13:59, 24 лютого 2018 (UTC)
Ви самі собі суперечите. Якщо з усієї мовної спільноти, яку нині об’єднує навчання у школах та вишах, ви за якимось власним критерієм виокремлюєте групу «професіоналів», що кидають виклик нормі, то це вже не буде загальнонаціональний правопис, а суто «професійний», свого роду профжарґон, тобто варіант для певної сепарованої від усіх групи. Саме так відокремлюються мовні стилі, замикаючись у відповідних групах. А оскільки відхилень завжди багато, кожен ваш «професіонал» матиме свої, вони навіть не становитимуть єдності, яку ви хотіли б серед них бачити. Не може бути нічого гіршого для майбутнього української мови, ніж утрата чинності мовної норми. Свідомо чи ні, з добрими намірами чи ні, але це пряма дорога на пониження статусу, до спрощення, деінтелектуалізації, розпаду україномовного простору. Maksym Ye. (обговорення) 17:27, 24 лютого 2018 (UTC)
Немає оцього «в кожного своє». Є певна лінійка: радянський правопис (1) — використовуємо Г для H (2) — використовуємо варіянт, соціялізм (3) — харківський правопис або проект 99 (4). От і все. Більшість сучасних видавництв зупинилось на (1), певна кількість на (2), окремі видання на (3) та (4). Радянський правопис must die. Що його вчать у школах, то що з того, я Радную Речь с Лєніним вчив. Пішло за водою, і цей правопис піде. Щодо інтелекту, статусу чи розпаду — сама наявність чинного радянського правопису це вже таке приниження для України, українців, української мови, що годі уявити щось гірше. artem.komisarenko (обговорення) 21:30, 24 лютого 2018 (UTC)
Додержання правопису — взагалі одна з проблем укрвікі. Іноді чинний правопис навмисно ігнорують (напр. Бучач-Львів). Але тут складніше: трапляються різні варіанти. Особисто я надаю перевагу формам з г, але за чинним правописом, здається, має бути «Манхеттен». --В.Галушко (обговорення) 18:44, 23 лютого 2018 (UTC)
Взагалі це досить складний випадок. Джерела приблизно 50/50. А зауваження Maksym Ye. справедливі: я сам вважаю, що краще один недосконалий правопис, ніж десяток досконалих. Мені теж багато що не подобається в правописі 1993 року, але ми повинні дотримуватися якогось одного стандарту. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 24 лютого 2018 (UTC)

Передача топонімів[ред. код]

Чи правильно передані топоніми Лядо (кат. ісп. Llado) і Сухиничі (рос. Сухиничи)? Україномовних джерел нема. Щодо першого не знаю ніяких варіантів, бо якась система транслітерації каталонських топонімів у нас відсутня, щодо другого схиляюсь до «Сухіничі». --В.Галушко (обговорення) 17:22, 23 лютого 2018 (UTC)

Воно від слова сухий? Має бути Сухиничи, хіба ні? artem.komisarenko (обговорення) 17:26, 23 лютого 2018 (UTC)
Передавання російського и українським и стосуються коренів слів, суфіксів -ик-, -иц- та -ич-. Про -ин- нічого не сказано. --В.Галушко (обговорення) 17:51, 23 лютого 2018 (UTC)
Власне питання тут щодо четвертої літери. Про шосту і восьму однозначно каже правопис — суфікс -ич- пишеться з и, в кінці слів и передається як і (аналогічно Сочі).--Анатолій (обг.) 15:31, 24 лютого 2018 (UTC)
Передавання спорідненого прізвища — Сухинов Іван Іванович. Правопис, очевидно, за УРЕ. --В.Галушко (обговорення) 16:01, 24 лютого 2018 (UTC)
Мало б бути Льядо, як Льєйда чи Вальядолід. Maksym Ye. (обговорення) 17:57, 23 лютого 2018 (UTC)
Дякую. У рувікі теж Льядо. Я був подумав, що в нас передано інакше, бо ми надаємо перевагу не іспанським, а каталонським варіантам вимови. --В.Галушко (обговорення) 18:38, 23 лютого 2018 (UTC)

«Симістор» чи «семістор»?[ред. код]

Мовознавці, підкажіть, будь ласка, як правильно: «симістор» чи «семістор»? Чи обидва терміни мають право на життя?

Знайшов 2 джерела, в яких вживається слово «симістор»[1][2] і 2 джерела, в яких вживається слово «семістор»[3][4].

--MMH (обговорення) 14:58, 24 лютого 2018 (UTC)

Я не мовознавець, але оскільки слово походить від «симетричний тріодний тиристор», висновок напрошується сам собою.--Piramidion 15:22, 24 лютого 2018 (UTC)
Треба з'ясувати походження «семістор». Якщо нема ніяких версій, тоді тільки «симістор». --В.Галушко (обговорення) 15:24, 24 лютого 2018 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптотронний тиристор) // Електроніка і мікросхемотехніка : підручник / Ю. П. Колонтаєвський, А. Г. Сосков ; за ред. А. Г. Соскова. — 2-ге вид. — К. : Каравела, 2009. — Розділ 2.6.3. — С. 63. — 416 с. — ISBN 966-8019-38-5.
  2. Тиристори // Основи електроніки та мікропроцесорної техніки : навчальний посібник / В. Ф. Болюх, В. Г. Данько ; за ред. В. Г. Данька ; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». — Харків : НТУ «ХПІ», 2011. — Розділ 2.4. — С. 50. — 257 с.
  3. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / Ю. Рицар, К. Семенистий, І. Кочай ; за ред. Б. Рицара ; [Національний університет «Львівська політехніка»]. — Львів : Логос, 1995. — С. 381, 588. — 608 с. — ISBN 5-7707-7696-X.
  4. Симетричний тиристор // Твердотільна електроніка : підручник / О. В. Борисов, Ю. І. Якименко ; за заг. ред. акад. НАН України Ю. І. Якименка ; Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут». — Київ : НТУУ «КПІ», 2015. — Розділ 5.6.3. — С. 303. — 484 с. — ISBN 978-966-622-687-0.