Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15
Архів 16

Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі Української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроєкту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку  OOjs UI icon signature-ltr.svg  над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +


Странные данные[ред. код]

"Закручені" назви[ред. код]

Є низка статей про японські фільми зі складними назвами, як-от «Камен Райдер Сейбер + Кікай Сентай Зенкайджер: Хроніка війни супергероїв» (яп. 仮面ライダーセイバー+機界戦隊ゼンカイジャー:スーパーヒーロー戦記). Які ваші міркування, як правильно їх перекладати? Рекомендації проєкту "Кінематограф" вказують лишити мовою оригіналу (тут підходить варіант латинськими літерами, бо творці його зазвичай самі пропонують), або перекласти з мови оригіналу на свій розсуд. Але японські назви самі по собі є грою з різними мовами і сенс у них може бути інший. Тож як, на вашу думку, правильно? --Віщун (обговорення) 12:38, 5 вересня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Латинкою. А в преамбулі подати варіанти перекладу, якщо будуть. --Fessor (обговорення) 09:15, 7 вересня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
А чому латинкою? Ні японська, ні українська не використовують латинку. Імхо, або переклад або транслітерація за ВП:Я. --塩基Base 12:50, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Хоч я вже доволі давно не редагував Вікіпедію, до початку даного обговорення я керувався такою логікою. --Дейноніх (обговорення) 15:11, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Вживання «ґ» у словах іншомовного походження[ред. код]

Зіткнувся з тим, що очевидно добросовісні користувачі додають другий варіант написання слова, яке не є власною назвою, з літерою «ґ» замість літери «г» посилаючись на новий правопис. Як приклад, ред. № 37134843 у статті Газлайтинг, яку я нещодавно вже виправляв ред. № 36826383. Я виходжу з наступного:

  • за загальним правилом п. 1 §122 правопису 2019 року вживаємо «г»;
  • слово не належить до давно запозичених у розумінні §6 та п. 2 §122 правопису;
  • слово не є власною назвою, до якої б застосовували п. 3 §122 правопису.

Звісно, також потрібно звірятися зі словником. Упевнений, що це мали обговорювати, але не знаю, де знайти підтвердження. Можливо, я чогось не враховую? --Роман Рябенко (обговорення) 17:04, 16 вересня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Правопис все чітко виписує, але дехто, з псевдопатріотичних міркувань пхає букву «Ґ» всюди де треба і де не треба. Звичайно, це варто припиняти, але робота ця досить марудна. Я вряди-годи виправляю таке, але систематично робити такі виправлення не маю ні часу, ні бажання.
І ще таке зауваження. Правопис говорить про звук [g] Але багато хто не вчитується в правопис, і передає букву «g» через «Ґ». Зокрема у прізвищах, які закінчуються на [~ing], те насправді є звуки [-ɪŋ]
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 19:23, 18 вересня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Не займайтеся боротьбою з буржуазним націоналізмом, припускайте добрі наміри та пишіть так, як написано в авторитетих джерелах, і буде Вам щастя. --Barnsupendbarnsupend (обговорення) 11:47, 13 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Ну правопис сам по собі АД, незважаючи, як ми до нього ставимось--V Ryabish (обговорення) 12:00, 13 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Правопис -- АД, але оригінальні дослідження заборонені. --Barnsupendbarnsupend (обговорення) 15:38, 13 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
А де мова про оригінальні дослідження ?--V Ryabish (обговорення) 17:46, 13 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
@Barnsupendbarnsupend, я правильно розумію, що ви маєте на увазі, що якщо є АД, що певне слово може вживатися певним чином, то слід застосовувати АД, а не намагатися самостійно застосувати правила правопису, застосування яких у такому разі може бути недоречним і тягтиме на ОД? Зрештою, зараз щось подібне вийшло й з «ґазлайтинґом». Але моє початкове питання було в іншому: чи передбачає правопис якісь правила, що з посиланням на «новий правопис» можна міняти слова з «г» на форму з «ґ». Мені хотілося пересвідчитися, що відсилання до «нового правопису» в такому випадку можна ігнорувати. Це не відкидає необхідності перевірити за джерелами, яка ж форма правильна. --Роман Рябенко (обговорення) 21:38, 17 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Ну от. Написав коментар, а потім побачив, що користувач заблокований. --Роман Рябенко (обговорення) 21:42, 17 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Два речення з/без розділовими знаками[ред. код]

Вітаю мовознавців. Просив би допомоги, подаю два речення.

У травні 1932 року уряд Української республіки під головуванням Андрія Лівицького повернувся до ідеї вшанування пам'яті Симона Петлюри.

та

Проте на реалізацію нагороди у 1932 році забракло коштів та організаційних можливостей.

Не вдаватимуся у пояснення що/де/звідки, аби це не впливало на обговорення. Питання: чи все тут правильно з погляду пунктуації? Дякую. --Юрко (обговорення) 11:46, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Розділові знаки в цих двох реченнях зайві. Тут все правильно з погляду пунктуації. --Flavius (обговорення) 12:45, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Малазійський → малайзійський?[ред. код]

Я не знайшов малазійський у словниках УМІФ, СУМ11, СУМ20, але у нас багато статей із цим словом у назві. Так має бути? Це щось специфічне для птахів? --Renamerr (обговорення) 12:42, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Поширена помилка. Навіть у фахових виданнях. Такого прикметника немає в українській мові. Лише малайзійський. Цікаво те, що у нас категорія називається Птахи Малайзії, але птахи стали малазійськими :-). --Flavius (обговорення) 12:55, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Напевно через співзвучність з Азія. --塩基Base 13:03, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Скоріше за все. Flavius (обговорення) 13:24, 15 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Корейсько-українська транслітерація[ред. код]

Вітаю, під час перекладу списку Список нагород і номінацій серіалу «Гра в кальмара», виникли величезні труднощі із транслітерацією імен корейських акторів. Якби не @Віщун який в статті Гра в кальмара навів посилання на імена акторів, @Alex Blokha який створив сторінки про акторів, переклад був би скоріше неможливий. За 31 рік незалежності України, заледве щоби ніхто не створив систему транслітерації. У довідці нічого немає, рівно як і статті про якісь системи. Прохання обговорити це питання, винести консенсус яку використовувати систему транслітерації (за її наявності), в іншому випадку за яким принципом перекладати корейські назви. --Vitaliy1500 (обговорення) 20:41, 27 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Погуглив. Є стаття "Практична транскрипція корейських імен українською мовою" Щегеля, але не знаю, чи з неї можна добути повний звід правил. Проблема в тому, що вона не описує посередництво латинкою, що буде зручніше в більшости випадків. Підозрюю, що підхід буде такий самий, як з китайськими іменами — через латинку (тут є проблема, що існують різні системи латинізації), як Нова латинізація корейської мови, а як вже їх передавати українською не знаю, можна орієнтуватися на Система Концевича. --AS 21:23, 27 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Було би добре на мій погляд, використовувати вже на основі нової латинізації корейської мови, хоча би для осіб які народилися в республіці і стару для КНДР. Статтю я бачив, але я так розумію це бачення самого автора (щось таке мені випало). Напевно потрібно вчити корейську мову і вже з цього щось робити. --Vitaliy1500 (обговорення) 09:15, 30 жовтня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Муреновидні[ред. код]

Вітаю!

Ось питання Муреновидні чи Муреноподібні

На "видні" якісь є записи у пошуку, а "подібні" наче норма правопису.

Підкажіть будь ласка як правильно?

З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 20:23, 3 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Чергова калька з московської. Дельфіноподібні, китоподібні тощо. --Юрко (обговорення) 20:36, 3 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Вдячність за відповідь! З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 11:18, 15 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Схоже тема не вичерпана, користувач Сергій Зінченко повернув назву сторінці з Муреноподібні на Муреновидні поверх перенаправлення з формулюванням: -подібні застосовується до назви ряду, для підряду -видні.... тож треба всетаки розібратись як правильно, бо якась каша з назв, можливо просто Муренові, як приклад Ламантинові, щоб позбавитись оцього -видні... — Mytrowych (обговорення) 06:17, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Ламантинові - родина. --Юрко (обговорення) 06:20, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Як з'ясувалось родина Муренові теж є, тожбо мабуть так, ряд це Муреноподібні, підряд це Муреновидні, а родина Муренові... жах якись... — Mytrowych (обговорення) 12:07, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
А джерела на це? --Юрко (обговорення) 12:45, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
  • Поки в статті жодного українського джерела, стаття має називатися Muraenoidei. «Якісь записи в пошуку» не мають стосунку до надійних джерел. --Brunei (обговорення) 14:20, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Фемінітив президентка[ред. код]

Чи можна вживати поняття "президентка" для жінок там, де чоловічу посаду називають "президент"? З повагою --Zheliba (обговорення) 07:35, 6 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Звісно ж можна, словники дозволяють. Професор Пономарів також вважає це правильним --Юрко (обговорення) 09:57, 6 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Це розмовний НЕ РЕЦЕНЗОВАНИЙ словник, складається волонтерами за поданням до цього сайту... --白猫しろ ねこОбг. 10:07, 6 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
тим паче навіть у цьому словнику написано рідко, що і не дозволяє його використовувати у наукових текстах масово, лише в окремих випадках. --白猫しろ ねこОбг. 10:08, 6 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Професор Пономарів також дурень, зрозуміло. Продовжуйте боротьбу, вєрной дорогой ідьотє. Це як заперечувати наявність порнографії або мобільних телефонів. Прослідковується кореляція від побутової мови відчутно. --Юрко (обговорення) 10:14, 6 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Пономарів не дурень. Але всі можуть помилятись. Навіть Ейнштейн свого часу визнавав свої помилки --V Ryabish (обговорення) 06:30, 20 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Це ж хто вирішив, що він (Пономарів) помилився? --Юрко (обговорення) 14:57, 25 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Мабуть, треба зняти негласну заборону на їх вживання у Вікіпедії. Що частіше вони лунатимуть, то швидше ми до них призвичаїмось. Мені особисто ще ріжуть вухо ті, що на -иня. Але навіть я вже потроху звикаю, і не так сприймаю дико, як це було у 2018, наприклад. Тож думаю, що цей час настав. --Flavius (обговорення) 06:57, 7 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Так. Колись різало око присутність жінок в парламенті чи на студентські лаві. З овагою --Zheliba (обговорення) 10:16, 7 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

@Krutyvuss: Як на мене, то невживання фемінітивів можна вважати помилкою з погляду синтаксису. Я маю на увазі вимогу узгодженості членів речення в роді, числі та відмінку, а саме в роді (йдеться про граматичний рід). Я вважаю цю думку головним аргументом на користь вживання фемінітивів, а не історичний погляд (що, мовляв, раніше в цих професіях працювали тільки чоловіки), хоча ним і можна пояснити погану розробленість фемінітивів (відсутність у старих словниках). І такими самими міркуваннями можна пояснити схильність багатьох людей до фемінітивів. Справа в тому, що при об'єктивному описі природи практично всі речення, де підмет має жіночий рід, матимуть і інші члени в жіночому роді (і навпаки). Тобто всі люди, що вживають звичайні речення і не звикли постійно мати справу з певним вузьким пластом лексики на позначення професій, на рівні підсвідомості прагнуть узгодженості в роді, числі та відмінку. Стикаючись із чоловічим родом в описі професій жінок, особливо якщо в тих самих реченнях щодо інших професій вжито жіночий рід, така людина відчуває певний психологічний дискомфорт, це їй ріже око. Ну і ще як додатковий аргумент на користь фемінітивів - потреба в написанні текстів про життєписи людей з тих країн, де імена не мають роду (або ж ми його не знаємо). Бували випадки, що після прочитання деяких вікіпедійних текстів я навіть не розумів, що йшлося про жінку, а не чоловіка (тобто був введений в оману). Це особливо стосується не статей про якихось осіб, а окремих згадок у статтях про інших осіб. Наприклад, "на думку математика Цзю Лянь...". Про кого тут ідеться, чоловіка чи жінку? Вживаючи для уточнення цих випадків фемінітиви, ми так чи інакше вводимо їх в мову, а застосовані до частини певного класу явищ ознаки прагнуть поширення на решту явищ цього класу. Хтось можливо скаже, що самі назви професій не мають граматичного роду, але я схильний розрізняти назви професій та їхніх володарів і не бачу нічого поганого в тому, щоб речення "Цзю Лянь володіє професією "математик"" переформулювати як "Цзю Лянь - математикиня". Тут немає жодної логічної суперечності, а друге з цих речень містить точнішу й повнішу інформацію. Наполягання на ототожненні назв професій, а отже і граматичного роду, з назвами їх володарів, просто додає винятків до природної мови. Всі мої слова - це дещо спрощений погляд дилетанта, з практики власних розмірковувань, можливо під чужим суб'єктивним впливом, тож попрошу поставитись критично і до них. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:10, 15 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Дякую, дуже важливі доведення: інформація має бути точною. З повагою --Zheliba (обговорення) 05:10, 17 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
А чому «математикиня», а не «математичка» ? За аналогією із «співачка», «козачка», «молодичка», і т.д. - там де слова, що закінчуються на к, використовують суфікс -ч- ?--V Ryabish (обговорення) 06:59, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
@Oleksandr Tahayev якщо йти до філософії, то фемінітиви не потрібні узагалі, і це достатньо доводить англійська мова, де переважно вони відсутні. В основному, якщо людство прагне до рівності, то не буде важливим стать чи гендер людини. 2 - звернення до безгендерних осіб стає некоректним, які не визначають себе за статтю / гендером чи двогендерних осіб, а також проблема вживання їх до осіб ЛГБТ+, не завжди є джерела, які визначають гендер, а тому це може порушувати БЖЛ. Найкраще для мови йти в напрямку спільних слів для професій. Або дійдемо до ще більшого абсурду, ніж голова і головиня.
І повернемося до головного. Чи варто писати президентка? Основою Вікіпедії є вторинні джерела. Отже, у такому випадку найкраще аналізувати вживаність за пірамідою «безсумнівності»: УЛІФ → за академічними словниками → за рецензованими виданням → за ГРАК → за вживаністю в інших авторитетних виданнях.
Це зменшить к-сть неологізмів, які походять із Вікіпедії та покращить якість Вікіпедії. Бо ми будемо ґрунтуватися на джерелах як справжня енциклопедія, а не на власницьких переконаннях. Звичайно не все буде ідеально, але без компромісів збудувати неможливо нічого. Загалом, якщо не рахувати нюанси, то я згоден щодо унормування родів, але для цього потрібен час. --白猫しろ ねこОбг. 18:25, 21 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
@AlexKozur: В англійській мові, за невеликим винятком, рід відсутній, отже проблема узгодження в роді відпадає сама собою, тож цей приклад некорректний. Мені, як читачеві, неузгодженість в роді в украінських текстах дуже ріже око. А від московських текстів я вже за багато років відвик. (Oleksandr Tahayev)
напишу окремим дописом те, що зникло через конфлікт редагувань. Вийшло так, що мені, як читачеві, неузгодженість в роді дуже ріже око, як і, приміром, певні пасивні конструкціі й сталі вирази тощо. Я свідомий того, що це наслідок приписового підходу. Але тільки частково, бо в тих текстах, які я читаю, фемінітиви трапляються повсякчас, за відчуттями, принаймні в половині випадків, і пасивних конструкцій редактори теж частіше намагаються уникати. Отже тут приписовий підхід редакторів вже переростає в описовий підхід мене як читача. Тому, в моєму сприйнятті вікіпедійні тексти становлять разючий контраст з більшістю тих текстів, що іх вичитали професійні редактори. Щоб мені, як читачеві, вікіпедійні тексти не різали око, потрібно, щоб цього контрасту не було. А для цього слід тексти, створені машинним перекладом і москвомовними дописувачами виправляти за домінантними моделями речень класичноі украінськоі літератури, додаючи в них тільки ті конструкціі, що сприяють простоті (зокрема і деякі пасивні, тільки коли без них речення надто ускладнюються). А ще слід сміливо застосовувати новотвори, що з'явилися в мові після суму-11, якщо вони вже перебувають у вжитку, як-от фемінітиви. І тоді вікіпедійні тексти не різатимуть око таким читачам як я.(Олександр Тагаєв)
Ну а мені от ріжуть око та слух всякі покручі на кшталт математикиня і мисткиня. І я вважаю масове творення фемінітивів аж до кожного іменника непотрібне. І загалом це не лінгвістична, а психіатрична проблема.--V Ryabish (обговорення) 15:59, 25 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Справа в тому, що багатьох фемінітивів просто не існує. Є декілька моделей їх утворення, і кожен вигадує так, як йому подобається. Я от вище задав питання, чому треба вживати «математикиня», а не «математичка» ? Друга модель якраз більш вживана в українській мові. --V Ryabish (обговорення) 07:31, 23 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
вибачте, дуже незручно писати з мобілки. Я виправляв попередню репліку, але моі редагування вступили в конфлікт з вашими і пропали. Словом математичка діти називають вчительку математики, і так його сприймає більшість людей. Мовлення дітей показує, що украінська мова потребує фемінітивів, але щодо посад і професій суфікс має бути інший. Міг би ще бути еса, але він менш властивий украінській мові. Отож філософиня, а не філософичка і не філософеса. І всі ці слова з иня вже перебувають у вжитку, якщо не закінчувати історію украінськоі мови сумом 11-м. Суфікс ка може бути там, де він додається без зміни кореня, як-от докторка, користувачка.(Олександр Тагаєв)
Ну, твердження, що українська мова конче потребує фемінітивів до всіх іменників, що позначають професію/посаду/стан, дуже сумнівне. На мою думку, це більше психіатричне питання, а не лінгвістичне :)
До речі, чомусь ніхто з поборників фемінітивів не обурюється, коли говориться про професію/посаду, яку обіймає чоловік, але слово є жіночого роду (голова, староста і т.п.). Тобто, «староста» може стосуватись як чоловічого, так і жіночого роду, а «професор» - чомусь ні. Чому так - аргументів не бачив.
Стосовно суфіксів. В українській мові є чимало суфіксів і відповідно моделей.
  • -ч- (співачка, наймичка). Тут, зауважте, є зміна кореня. співак - співачка.
  • -к- тут якраз немає зміни кореня (вчителька, лікарка)
  • -ц- (письменниця, художниця)
  • -иса (директриса, актриса)
  • -еса (поетеса, стюардеса, баронеса)
  • -івн- Це більше для позначення стану (царівна, попівна), але теж фемінітив
  • -иня поряд з усталеними берегиня, богиня розплодились всі ці покручі - математикині .
Це найвживаніші, але існують й інші, часто унікальні, а не універсальні. Також часто існує декілька паралельних форм (актриса - акторка). І можна вибирати кому що більше подобається. Тут претензій бути не може. Але коли слова немає взагалі, то один може вживати «математичка», інший «математикиня», третій - «математикеса». І жоден не зможе аргументувати свій вибір окрім як власним смаком чи уподобаннями. В тому сенсі, що жоден словник не підтвердить таких варіантів. Не лише СУМ-11, але і ще незавершений СУМ-20, ані Великий тлумачний. Звичайно, письменники, журналісти, та й загалом всі мовці у своїй мові чи творчості можуть вживати все, що хочуть. Але вікіпедія - це енциклопедія. Вона має відображати реальність, а не створювати її.--V Ryabish (обговорення) 13:13, 23 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
ну нехай словом розплодилися, але вони вже є, у широкому вжитку, хай там які уподобання укладачів словників (чи як старанно вони один в одного списують). І так само років зо 20 тому Андрухович питав чому иня, а не еса. Він, до речі, був за фемінітиви, і така постановка питання показує, що саме суфікс иня був продуктивним уже понад 20 років тому, таким він і залишився. А якщо десь можна вжити суфікс ка, як у слові президентка, то цьому тільки радіти треба. І в самих суфіксах иня нічого поганого немає. Вони цілком милозвучні, якщо не додавати туди ще щось, як це роблять ті самі люди, що колись казали про різні розчепірки і спала...ки, використовуючи як аргумент те, чого немає. (Олександр Тагаєв)
Ну мало що плодиться. Сленг - він такий. Сьогодні є, а завтра вже й забули. І головне - не можу зрозуміти, навіщо вигадувати нові фемінітиви ?--V Ryabish (обговорення) 12:36, 25 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
Я ж уже навів доказ, що всі ці слова у широкому вжитку вже понад 20 років, а саме такий критерій внесення до словників, якщо не помиляюся. До речі, вбудована перевірка грамотності в моєму браузері не підкреслює червоним ні "президентка", ні "математикиня", ні "психологиня", а вона в мене досить сувора, тобто ці слова вже твердо і давно увійшли в мову, а ось, до прикладу, "математикеса" і "психологеса" підкреслює. Жодних неоднозначностей тут бути не може. До речі і "членкиня" теж не підкреслює, на відміну від, скажімо, "членкиця" (тільки не треба казати, що "членкиня" саме по собі смішніше за його чоловічий відповідник у значенні "учасник").--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:10, 26 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]
  • Ця тема останнім часом політизувалась, але питання суто мовознавче. Ось що з цього приводу пише сайт Інституту мовознавства НАНУ [1]:

Коли йдеться радше про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу, традиційно вживають форми чоловічого роду: «вчитися на стоматолога», «звернутися до адвоката», «вибори президента», «статус депутата» і т. ін. У контекстах, де відповідне слово виступає в найбільш загальному значенні, вживання фемінатива може викликáти двозначність або вводити в оману. Так само й рекомендують підручники зі стилістики, зокрема авторства Євгенії Чак: коли йдеться про офіційну назву звання, посади або про ознаку чи вимогу, що стосується всіх, хто виконує цю роль чи роботу, треба вживати відповідне слово в чоловічому роді. --yakudza 16:49, 25 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Кожна Вікіпедійна стаття - це стаття саме про конкретну особу, отож тут ці поради не підходять. Якщо взяти речення "вона володіє фахом перукаря", "вона вчилася на перукаря" то тут я згоден, що правильно саме так, а не "вона володіє фахом перукарки" чи "вона вчилася на перукарку". Я власне про це й писав вище. Але коли йдеться про конкретну особу, то правильно "вона - перукарка", а не "вона - перукар". "Вам потрібно звернутися до психолога", але "звернутися до психологинь Іваненко, Петренко, Сидоренко", або "я відвідав психологиню", якщо це жінка. Якщо Ви спитаєте "перукар це він чи вона", то Вам скажуть "він", а "перукарка" це "вона". "Вона обіймала посаду президента", але "Вона - президентка".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:54, 26 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]

Кашубія | Кашубщина[ред. код]

Доброго дня, таке питання, є стаття Кашубія, проте містить категорію Кашубщина, в історії перейменувань з'ясувалось, що первинно стаття й називалась Кашубщина, з одного боку назва Кашубія схожа на Богемія, а з іншого українською не кажуть Стародубія чи Словакія, кажуть Стародубщина та Словаччина, хто що знає, хто що думає з цього приводу, як правильно Кашубія чи Кашубщина? — Mytrowych (обговорення) 05:49, 18 листопада 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]