Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення
ВП:МК

Ця сторінка створена для обговорення правописних питань та надання мовної консультації. Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4
Радіожурнал «Слово»:

Зміст

Найменування статей[ред. код]

Чому Лжедмитрій I, але Лжедмитро II? За «Енциклопедією історії України» в обох випадках було «Лжедмитрій». --В.Галушко (обговорення) 17:18, 29 червня 2017 (UTC)

Дмитрій цілком нормальна "оцерковлена" форма. Думаю, доречно перейменувати на -ій, бо це якийсь макаронізм: лже- не українізовано, а Дмитро українізовано.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:10, 30 червня 2017 (UTC)
Перейменував другого на Лжедмитрій IINickK (обг.) 22:23, 10 липня 2017 (UTC)

Стилістика статей[ред. код]

Чи припустимо в науково-офіційному стилю писати слово «матір» у значенні не знахідного, а називного відмінка? У СУМ-11 це вживання помічене як «урочисте», «застаріле». Чи є нормативним вживання розмовного слова «донька» замість нормативного «дочка»? Останнім словом часто зловживають, очевидно внаслідок хибного сприйняття «дочка» як росіянізму. Щодо «матір»: в українській мові, на відміну від російської, слово «мати» має окремі форми називного і знахідного відмінка. Така ж особливість і в слова «дочка», тому каламбури на зразок російського мать любит дочь у ній неможливі, можна сказати і «матір любить дочка» і «дочку любить мати». --В.Галушко (обговорення) 13:20, 2 липня 2017 (UTC)

Мати - н.з відмінок, матір - зн.в. Експрес-урок --くろねこ Обг. 13:26, 2 липня 2017 (UTC)
А що робити, як «мати» в підметі регулярно виправляють на «матір», а «дочка» — на «донька», не звертаючи уваги на мої доводи? --В.Галушко (обговорення) 13:33, 2 липня 2017 (UTC)
Така ж дивина в шаблоні Особа. --В.Галушко (обговорення) 13:34, 2 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Що робити... виправляти треба. От у {{Особа}} я вже виправив, якщо побачите таке ж ще десь — будь ласка, виправляйте — NickK (обг.) 00:30, 13 липня 2017 (UTC)

Остапенко[ред. код]

Як називати це нагле латвеня? Єлєна чи Альона. У латвійців сторінка називається Альона. І вказано, що офіційно Єлєна? Бабуся в неї в Запоріжжі. Може вона взагалі Оленка Зміючка. --Дядько Ігор (обговорення) 20:44, 3 липня 2017 (UTC)

Досить складне питання, а ще складніше із батьком (чи потрібно латвіїзувати його ім'я)? Чи передавати за слов'янською традицією чи за латвійською? Глянув у правила і виявилось, в них нема різниці і всіх осіб з колишнього СРСР пишемо за єдиним стандартом:

Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Східної Азії й В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович.

Думаю, що для корінних латишів про це можна посперечатись але тут прізвище українське. Тобто за правилами вона має бути Остапенко Олена Євгенівна. --yakudza 21:04, 3 липня 2017 (UTC)
Проблема в тому, що так не пише взагалі жодне джерело. Якщо ввести в Гугл Остапенко Олена Євгенівна, отримаємо бухгалтера з Дніпра та вихователя дитсадка з Верхівцевого, а ніяк не тенісистку — NickK (обг.) 13:02, 4 липня 2017 (UTC)
Ще є Арына Сабаленка. Білоруска. Арина (Орина)? Саболенко чи Соболенко? Дядько Ігор (обговорення) 20:52, 3 липня 2017 (UTC)
В правописі сказано, що білоруські прізвища передаються за традицією (тобто етимологічно), тому - Соболенко, а ім'я, найпевніше, Орина [1], Арина у цьому словнику нема. --yakudza 21:14, 3 липня 2017 (UTC)
Так, Ви праві. Адаптуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 4 липня 2017 (UTC)
Щось мені не подобається друга Є. Е ж у нас саме по собі веде себе як м'яке: біль - болем, а не болєм. Може тут недоречно єкати? Єлена.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:02, 4 липня 2017 (UTC)
До речі, це ж традиційний український паспортний "дублет": рос. Елена, укр. Олена. У моєї бабусі в паспорті так.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:05, 4 липня 2017 (UTC)
  • Латвійські джерела пишуть, що батьки хотіли назвати її Альоною, але такого імені нема в латиській мові, тому в паспорті латиською її записали як Jeļena. Олена мені не здається прийнятним варіантом, бо то буде подвійним перекладом з української (чи російської) через латиську назад українською. Щодо Єлєни (транслітерація) / Єлени (адаптація з латиської) / Альони (оригінальне ім'я) не маю чіткої позиції, треба дивитися на впізнаваність — NickK (обг.) 13:02, 4 липня 2017 (UTC)
Має бути «Альона», з варіантом «Єлена». Форма «Альона» як транслітерація рос. Алёна досить поширене в українській практиці. Латиське Jeļena можна передати тільки як «Єлена». Цікаво, що в інших Вікіпедіях не стали ламати голову над правописом, просто відтворивши латиське написання. Очевидно, що англомовний прочитає Aļona як «Ейлона», а Jeļena — як «Джелена». Оскільки в латиській вікі основним варіантом подане Aļona, визнаю доречним назвати статтю «Альона Остапенко». --В.Галушко (обговорення) 20:24, 9 липня 2017 (UTC)
Справа в тому, що Альоною її називають лише латвійські ЗМІ, які детально описують її родину. В усіх звітах про тенісні змагання вона Єлєна (з варіантами написання Єлена / Олена), але ніяк не Альона. Мені все ж здається, що як спортсменка вона відома під тим ім'ям, під яким офіційно виступає, а не під тим, яким її називають у родині — NickK (обг.) 21:35, 12 липня 2017 (UTC)
Варіант «Олена» — механічний переклад рос. Елена. Форма Єлєна не підтверджується правилами правопису. Можна тільки «Єлена». --В.Галушко (обговорення) 21:48, 12 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: В латвійській мові в Jeļena ота ļ позначає чистий м'який Л, тож у транслітерації вийде Єлєна. Можете уточнити, яке правило забороняє так робити? Дякую — NickK (обг.) 01:55, 13 липня 2017 (UTC)
У вітчизняному мовознавстві правил латисько-української транслітерації досі не існує. Очевидно, ім'я Jeļena запозичене до латиської через російське посередництво, отже, доречніше передати звук [je] не як «є», а як «е». --В.Галушко (обговорення) 17:13, 13 липня 2017 (UTC)
Проблема в тім, що ми досі не маємо правил латисько-української транслітерації. Або «Єлена», або «Єлєна». --В.Галушко (обговорення) 21:59, 25 липня 2017 (UTC)

Переклад назв спортивних майданчиків[ред. код]

Трохи зайнявся статтями про баскетбол і виникло питання як передавати назви домашніх майданчиків клубів НБА. Статті про майже всі майданчики є, але названі вони в різний спосіб і автором є Кріс Кирзик. який заблокований за дуже погане володіння українською мовою. Порівняйте будь-ласка з англійським оригіналом і скажіть або зробіть як потрібно. Мова йде про тисячі статей і хочеться одразу писати правильно:

З повагою --Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:14, 6 липня 2017 (UTC)

Спробую підкорегувати.

Англійський «а-умлаут» можна передати по-різному: як «е» і як «а», але традиційно передаємо як «е». Тому «Бредлі», «Герріс», «Амерікен». --В.Галушко (обговорення) 19:48, 6 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Та мене більше цікавить де потрібне тире і де з малої літери.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:54, 6 липня 2017 (UTC)
У правописі чітких вказівок нема. На мій погляд, слід зберегти капіталізацію оригіналу, а оскільки це екзотизм, поставити між складовими риски (Квікен-Лонс-Арена, Чесапік-Енерджі-Арена", «Тайм-Ворнер-Кейбл-Арена»). Поширена в російській мові практика відокремлення останнього елементу рискою не має підстав і пояснюється, очевидно, теперішньою англізацією російської: ми ж не сприймаємо цей елемент як підмет, а попередні слова як визначення, навіщо ж його якось виділяти? --В.Галушко (обговорення) 14:26, 7 липня 2017 (UTC)
Мова йде про потенційно принаймні 3000 статей і кілька десятків тисяч вживань цих назв. @NickK: @UeArtemis: є щось додати стосовно транслітерації, великих літер і тире?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:01, 8 липня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev:

Фе/ільдгаус було би няшно, як газгольдер, але занадто нестандартно ). Енерджі точно з І.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:03, 12 липня 2017 (UTC)

Гуслянка[ред. код]

Чи можна вважати слово «гуслянка» діалектним синонімом до «ряжанка» чи ним позначають якийсь інший продукт? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 19:12, 6 липня 2017 (UTC)

Трохи інший. Гуслянка, як я знаю, закислене кип'ячене молоко, а ряжанка типу сквашування сметаною пряженого молока. Може і помиляюсь--Flavius (обговорення) 19:23, 6 липня 2017 (UTC)
Якщо це інший молочний продукт, доречно створити про нього окрему статтю. --В.Галушко (обговорення) 14:28, 7 липня 2017 (UTC)
Неоднозначність з наголосом. У СУМ-11 — «гусля́нка», у Грінченка та на відеозапису — «гу́слянка». --В.Галушко (обговорення) 18:37, 11 липня 2017 (UTC)
доречно створити. Щодо наголосу, то орфословник, як i СУМ, подають на другому складi. У статтi можна зазначити варiант Грiнченка (в преамбулi). --Flavius (обговорення) 18:52, 11 липня 2017 (UTC)гуслянка
У створеній статті згадав обидва варіанти наголошення, основний — «гу́слянка». --В.Галушко (обговорення) 18:58, 11 липня 2017 (UTC)
А може краще навпаки? Все-таки новітні джерела подають на другому складі. Хоча це і не принципово, принаймні мені.--Flavius (обговорення) 19:04, 11 липня 2017 (UTC)
Не виключено, що наголос у XX ст. міг зсунутися ближче до кінця слова. Але у відеозапису наша поважана Р. С. Лижичко каже «гу́слянка», очевидно, зі слів місцевих жителів. --В.Галушко (обговорення) 19:09, 11 липня 2017 (UTC)
В статті можна позначити обидва наголоси на слові.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:55, 12 липня 2017 (UTC)

Форми слів[ред. код]

Чи припустимі в статті «Черінь Ганна» форми «критикиня», «членкиня» — замість «критик», «член»? --В.Галушко (обговорення) 19:30, 7 липня 2017 (UTC)

Я б уникав. ВП:МОВА ж, а ці слова поки не введені в "канонічні" словники і відверто стилістично марковані. Тим паче, що членкиня морфологічно хибно утворена, як і "кабінетна" мисткиня (в книжках зустрічав коректну мистицю; мистець-мистиця, мисливець-мисливиця...). Та і критикиня не за парадигмою: порівняйте зі словниковими істеричка та медичка (від медик та істерик). Мало б бути критичка та членка, але воно феміністкам "не звучить" )--ЮеАртеміс (обговорення) 06:29, 8 липня 2017 (UTC)
Очевидний вплив польських członkini, mistrzyni. Може, вони мають західноукраїнське, діалектне походження? --В.Галушко (обговорення) 14:28, 8 липня 2017 (UTC)
О, дякую! Тепер я знаю, звідки К! Польською член - członek.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 10 липня 2017 (UTC)

Владивосток і в ньому порт[ред. код]

Порт ВладивостоЦЬКИЙ або ВладивостоКСЬКИЙ? --ROMANTYS (обговорення) 07:58, 9 липня 2017 (UTC)
§ 113. ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ: Владивосток — владивостоцький.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:38, 10 липня 2017 (UTC)
Спасибі. --ROMANTYS (обговорення) 20:29, 10 липня 2017 (UTC)

Піддувало, зольник чи попільник?[ред. код]

Існують дві статті: «Піддувало» і «Попільник». Щодо другої назви ніяких згадок у тлумачних словниках. --В.Галушко (обговорення) 20:27, 9 липня 2017 (UTC)

Поряд із засвідченим словником СУМ-11 словом «топка» в Інтернеті зараз часто трапляється слово «паливня». Чи можна вживати його у Вікіпедії? --В.Галушко (обговорення) 13:35, 14 липня 2017 (UTC)

Азербайджанська транслітерація[ред. код]

Існують складнощі з передаванням азербайджанських літер I ı та İ i. В азербайджанській нема звука [і], літера I ı передає звук, схожий на дуже глибокий російський і білоруський [ы], а İ i — звук, аналогічний українському [и]. Як же передати цю пару? --В.Галушко (обговорення) 14:45, 10 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Насправді ні, азербайджанське İ позначає звук, який дуже близький до того, який позначає українська літера І (джерело: будь-яка праця з азербайджанської фонетики... крім, на жаль, української Вікіпедії, де якась таблиця без джерел). Тож пара I ı / İ i передається українською парою И / І — NickK (обг.) 15:35, 10 липня 2017 (UTC)
А чому в англвікі Azerbaijani alphabet İ i транскрибується символом МФА [ɪ], що відповідає українській «и»? Українська «і» транскрибується в МФА як [i]. Очевидно, у нас — наслідок русифікації, шаблонне передвання и=і, ы=и. --В.Галушко (обговорення) 16:14, 10 липня 2017 (UTC)
Так, справді, таке існує, і в азербайджанській вікі так само. Перепрошую, я поспішив з висновками щодо фонетики. Втім, це не змінює того, що İ i усталено передається через українську І (Шекі, Алієв тощо) — NickK (обг.) 16:34, 10 липня 2017 (UTC)
Так, як і англійське [ɪ]. İ->І - тут без питань.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 11 липня 2017 (UTC)
Передача тюркського Ы - стара проблема. Воно ближче до У, ніж до И. Буздуган/буздиган - усталеності передачі того Ы немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:33, 10 липня 2017 (UTC)

Ківш[ред. код]

Словники дають дуже коротке визначення слова. У Росії «ковшами» називають, окрім іншого, маленькі каструлі з довгою ручкою (те що у французькій називається casserole, а в англійській saucepan). Чи вживається слово «ківш» у цьому значенні в Україні? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 13:23, 14 липня 2017 (UTC)

В нас в сім'ї це називали, вибачте, «жопа с ручкой». Незамулені джерела знають з десяток синонімів ківша, але з великою вірогідністю такі каструлі не встигли увійти в культуру й отримати традиційну місцеву назву, хіба тіко оказіоналізм. Словник 1955 року (К. Андрусишин, Я. Крет) називає це ронделем: ро́ндель (-для) m stewing pan, saucepan; ронде́лик (-ка) m, ронде́лька (-ки) f Dim. artem.komisarenko (обговорення) 18:27, 18 липня 2017 (UTC)

Частини м'ясної туші[ред. код]

Прошу звернути увагу на неточне передавання назв частин м'ясної туші, запозичення російських термінів там, де існують українські слова. Наприклад, рос. голяшка відповідає «голінка», рулька — «передпліччя» (можна, втім, і «рулька»), кострец — «куприк». --В.Галушко (обговорення) 17:10, 14 липня 2017 (UTC)

Лодія[ред. код]

Звернув увагу на назву «Лодія». Колись стаття називалася «Ладдя», потім її перейменували. Спору нема, це вже поступ, але маю зробити одне зауваження. Слово лодія засвідчене лише в «Словнику мови Стуса». Очевидно, це авторський новотвір, бо жоден з інших словників його не фіксує. В ЕСУМ наведена лиш дав.-рус. лодья, що цілком узгоджується зі спорідненими слов'янськими словами і відповідає давнім фонетичним законам. Оскільки це судно князівської доби, можна вжити цей архаїзм, а новотвір «лодія» залишити як другу назву. --В.Галушко (обговорення) 17:15, 14 липня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Насправді в тому обговоренні про перейменування згадували, що лодій багато в СУМі. У будь-якому разі якщо ви вважаєте за потрібне перейменувати цю статтю, краще відкрити обговорення на ВП:ПСNickK (обг.) 04:16, 21 липня 2017 (UTC)

Плєс[ред. код]

Звернув увагу на діалектне слово «плєс». У словниках воно не засвідчене, але ймовірно походження від словац. ples («танцювальний вечір», пор. рос. пляс — «танець»). Чи можна на підставі цієї здогадки згадати діалектизм у Вікіпедії? --В.Галушко (обговорення) 17:45, 17 липня 2017 (UTC)

В книзі «Музичні інструменти гуцулів» є пліс — ритуальне награвання до ходи колядників і плєс — те саме, з приміткою, що звуки ьи, ье, іе, йи, йие тощо варіюються часом й в тих самих людей. Ось тут пишуть Гуцульський плєс – Різдвяне дійство у співзвучності трембіт, рогів та гуцульських колядок. Руслана співає про плєс як про танок на весіллі. Це може бути уже щось новітнє або взагалі оказіоналізм. artem.komisarenko (обговорення) 18:39, 18 липня 2017 (UTC)
Ось тут більше про обрядовий танок artem.komisarenko (обговорення) 18:41, 18 липня 2017 (UTC)
Очевидно, незасвідчений друковано діалектизм або оказіоналізм. У піснях Руслани помітно наслідування традицій Гуцульщини, але «плєс» в цьому значенні має бути звичайним на українській Лемківщині. --В.Галушко (обговорення) 19:17, 18 липня 2017 (UTC)
Думаю, можно подати як паронім у статті «Плес» — із засвідченим у джерелі тлумаченням. Дякую за інформацію. --В.Галушко (обговорення) 19:19, 18 липня 2017 (UTC)

Тваріг[ред. код]

У статті «Домашній сир» користувач KazikWitkiewicz прибрав згадку про «тваріг», хоча це слово засвідчене в ЕСУМ. Чи првомірно наводити доказ «ніхто не називає і не називав сир „тварігом“. А аргументи на кшталт „воно в інших мовах“ — це просто спроба зрусифікувати»? --В.Галушко (обговорення) 23:25, 21 липня 2017 (UTC)

Це слово фіксується тільки в Желехівського (в пізніші словники потрапило з нього) і НМД є диким полонізмом. Просто не уявляю собі, як канонічна полтовсько-наддніпрянська щелепа могла б це вимовити. artem.komisarenko (обговорення) 18:12, 22 липня 2017 (UTC)
Проте, ЕСУМ не підтверджує припущення про запозичений характер слова, а виводить його від прасл. *twarogъ. --В.Галушко (обговорення) 18:48, 24 липня 2017 (UTC)
Так, це слов'янське слово і зафіксовано в росіян, поляків, білорусів й інших. Але в українських словниках воно є тільки в Желехівського (про що ЕСУМ чесно повідомляє) і скоріш за все є дуже локальним полонізмом. Навіть допогромні словники всі перекладають рос. творог як укр. сир. В сучасному мовленні не використовується (хіба творог в суржику як запозичення з російської). З іншого боку, НМД згадку в статті можна залишити тільки подати так, щоб у читача не склалося враження, що це актуальна назва. artem.komisarenko (обговорення) 20:06, 24 липня 2017 (UTC)
Воно є і в етимологічному словнику укр. мови. Воно питоме. Просто потіснилось.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 26 липня 2017 (UTC)
В ЕСУМ воно в дужках — локалізм. artem.komisarenko (обговорення) 08:11, 26 липня 2017 (UTC)
Можна подати в преамбулі як діалектизм. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 26 липня 2017 (UTC)

Ірландське ім'я[ред. код]

Для поліпшення статті ««Гаррі Поттер» у перекладах» потрібно знати точну українську транслітерацію ірландського імені Máire Nic Mhaoláin. --В.Галушко (обговорення) 23:27, 21 липня 2017 (UTC)

Ма́рє Нік Вела́нь--ЮеАртеміс (обговорення) 06:30, 26 липня 2017 (UTC)
Дякую, так і запишемо. --В.Галушко (обговорення) 19:05, 26 липня 2017 (UTC)

Російські топоніми[ред. код]

Чи правильно передані російські топоніми Пльосо, Пльос, Гольйово? --В.Галушко (обговорення) 14:49, 22 липня 2017 (UTC)

2. Літера ё передається:

а) через йо на початку та в середині слова, коли воно означає звукосполучення й + о: Йолкіно, Соловйово;

б) через ьо в середині слова, коли воно означає сполучення м’якого приголосного з о: мис Дежньова, р. Оленьок; але: р. Березова, Орел;

в) через о під наголосом після ч, щ: Рогачово, Сичовка, Щокіно.

§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн

@В.Галушко: Ви впевнені, що в останньому випадку в оригіналі Гольёво, а не Гольево? Варіант Гольєво краще гуглиться і виглядає більш природним для російської мови. З двома першими — треба дивитися за вжитком, може бути й Плесо/Плес (аналогічно до Березової й Орла) — NickK (обг.) 22:06, 30 липня 2017 (UTC)
@NickK: Про вимову «Гольево» я можу сказати точно, бо понад 30 років живу в одному кілометрі від цього села і знаю, як йго вимовляють і оголошують зупинку в автобусі. Взагалі в російській мові існує тенденція вимовляти наголошений «е» як «йо» (пор. афёра замість правильного афера). А в пошуковику він поширеніший, бо ё на письмі часто замінюється на е. А з назвами Плёс, Плёсо — проблема. Оскільки селища маленькі і маловідомі, можна не адаптувати, а транслітерувати оригінальну назву, а назву провінціального міста краще-таки передати як Пльос, бо питому омофонію «Плёс-плёс» однаково не можна зберегти при адаптації. --В.Галушко (обговорення) 15:46, 31 липня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Тут питання в тому, чи це літературна або ж народна вимова. Наприклад, на місто Сколе в родовому відмінку місцеві кажуть Сколього, в той час як у літературній мові місто невідмінюване. Все ж для російської мови -льёво доволі нетипове — NickK (обг.) 16:11, 31 липня 2017 (UTC)
Джерело. Взагалі, зупинки оголошували професіонально, з літературною вимовою. Помилки бути не може. Інша річ, що ё на письмі рідко вживається. --В.Галушко (обговорення) 17:10, 31 липня 2017 (UTC)

Юрій Долгорукий[ред. код]

Назва статті «Юрій Долгорукий» не відповідає українській вимові. Має бути «Довгорукий» (але російське прізвище — «Долгоруков»). --В.Галушко (обговорення) 22:48, 22 липня 2017 (UTC)

Схоже, що тут та ж дурня, що з Грозним.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 26 липня 2017 (UTC)
В інших вікіпедіях так само. У французькій — Iouri Dolgorouki, в англійській — Yuri Dolgorukiy. Проте, у франковікі український варіантімені поданий як Юрій Довгору́кий --В.Галушко (обговорення) 19:04, 26 липня 2017 (UTC).

Назва російського села[ред. код]

Чи припустимо рос. Белоусовка передавати як «Білоусівка»? --В.Галушко (обговорення) 23:34, 22 липня 2017 (UTC)

Краще не треба.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 26 липня 2017 (UTC)
Значить треба створити окрему сторінку неоднозначності. --В.Галушко (обговорення) 18:59, 26 липня 2017 (UTC)

Правило дев'ятки в географічних назвах[ред. код]

Чи має підстави перейменування «Мілютінський район» на «Мілютинський район»? --В.Галушко (обговорення) 00:03, 23 липня 2017 (UTC)

Правопис же чітко описує цю ситуацію.

Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)

1. У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві: Камишин — камишинський, Ніжин — ніжинський, Пенжино — /145/ пенжинський, Тульчин — тульчинський, Тушино — тушинський, Цюрупинськ — цюрупинський, Чигирин — чигиринський; грузин — грузинський, осетин — осетинський; Болдіно — болдінський, Філіппіни — філіппінський.

В аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин-, -ін-, пишеться завжди и: Аляска — аляскинський, Баку — бакинський, Кабарда — кабардинський, Караганда — карагандинський, Поті — потинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський.

§ 113. ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Станица Милютинская названа в честь выдающегося государственного и военного деятеля, ученого, генерал-фельдмаршала, графа Дмитрия Алексеевича Милютина

Милютинская

Отже Милютінський район, бо Милютін. До речі, бажано наявних мІлютінів перейменувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 26 липня 2017 (UTC)

Сторінка неоднозначності — Мілютін. Чи існують підстави для написання «Милютін»?
Правило про когнати в російській. Це ж від милий, здається. Ну, і в книжках є [2]--ЮеАртеміс (обговорення) 15:25, 28 липня 2017 (UTC)

Назва птаха[ред. код]

Бажано упорядкувати назви на Орябок (рід). --В.Галушко (обговорення) 02:21, 23 липня 2017 (UTC)

Грецький екзотизм[ред. код]

Як передати грецьку загальну назву δήμος? Має бути «дим» (пор. «димотика»), але в нас чомусь пишуть «дім» --В.Галушко (обговорення) 18:59, 23 липня 2017 (UTC).

Бо не знають "дев'ятки".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:09, 26 липня 2017 (UTC)

Російське місто[ред. код]

Чи правильно передано російську назву Миасс як Міас? Здається, подвоєння краще було б зберегти. --В.Галушко (обговорення) 18:45, 24 липня 2017 (UTC)

Усталено з однією С?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:09, 26 липня 2017 (UTC)
Може, й усталено, але україномовних джерел, щоб підтверджували це, в статтях нема. --В.Галушко (обговорення) 19:08, 26 липня 2017 (UTC)
Проте, в оригіналі можливі варіанти: Миасс і Миас. --В.Галушко (обговорення) 15:46, 28 липня 2017 (UTC)

Пухир, мозоля, ґуля[ред. код]

Як передати українською різницю між термінами bulla і urtica? Перша позначає порожнинний елемент з ексудатом, друге — безпорожнинний. Пропоную bulla передати як «пухир», urtica — як «ґуля». --В.Галушко (обговорення) 21:57, 25 липня 2017 (UTC)

Існує ж література! [3] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 26 липня 2017 (UTC)
Дивно, що слова немає в СУМ-11 - [4] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:07, 26 липня 2017 (UTC)
@UeArtemis: Дякую, Ваша консультацію була вельми корисною. Уточнено 4 статті, створено одну нову. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 28 липня 2017 (UTC)

Ковролін[ред. код]

Чи є якесь джерело для назви ковролін? Очевидно, запозичення з російської, у словниках нема. --В.Галушко (обговорення) 16:00, 30 липня 2017 (UTC)

  • Мені трапилася в халтурному СУМ-20 у цитаті до гасла голкопробивний. Навіть здивувався, що цитата в цьому випадку не була перекладена лінивими укладачами з російськолї, як у багатьох інших прикладах, а взята зі змінами з українського підручника «Килими та килимові вироби, 2006». Maksym Ye. (обговорення) 16:15, 30 липня 2017 (UTC)
    Поки залишимо, як є, якщо з'явиться у новому словнику, додамо джерело. --В.Галушко (обговорення) 16:30, 30 липня 2017 (UTC)
    Власне, можна посилатися на вже наявні авторитетні джерела. Скажімо, підручник я назвав вище. Maksym Ye. (обговорення) 16:55, 30 липня 2017 (UTC)
Джерело додав, але статтю треба допрацьовувати. --В.Галушко (обговорення) 17:18, 30 липня 2017 (UTC)

До речі, ковер це не суржик.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:11, 31 липня 2017 (UTC)

Ех, класно звучало б: коверцове покриття.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:15, 31 липня 2017 (UTC)

Ще раз про прізвище Cayatt[ред. код]

Перед написанням статті про французького режисера Андре Каятта (фр. André Cayatte) я вже звертався за консультацією щодо правильності передачі його прізвища українською (див Архів 4). Там мова йшла про йотування. Тепер у мене питання: а як же щодо подвоювання приголосних наприкінці? Чи справедливе у цьому випадку §89 Правопису? Я наприклад не сумнівався, що прізвище має бути Каятт, а не Каят, та й джерела українською, наведені NickK'ом підтверджують це. Але, приходить пан Роман Сизий та перейменовує і цю статтю, і статтю Каркассонн (місто де народилася ця особа), прибираючи подвоєння приголосних. І це не вперше, бо пан Сизий не визнає подвоєння в іншомовних власних назвах ніде, навіть там, це це не викликає ніяких сумнівів. То, чи правий я? Бо в мене тепер сумнів.--Leon Nef обг 19:30, 30 липня 2017 (UTC)

Тупо застосовуємо правило правопису. Я теж не визнаю подвоєння, там де воно не вимовляється, але врешті-решт змирився із усіма цими Максвеллами та Локками. Бо правило, і не слід вносити плутанину. А от Гауса даремно перейменували, бо в німецькому оригіналі подвоєння нема. Захотіли бути святішими від папи римського. --Дядько Ігор (обговорення) 19:44, 30 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: Згідно з правописом має бути і Андре Каятт, і Каркассонн, бо так вимагає § 89 Правопису, який наводить серед інших і французькі власні назви (Гаронна, Ренн, Руссо і Фламмаріон). Я не можу зрозуміти, чим керувався @Роман Сизий:, особливо щодо міста Каркассонн, перейменування якого вже обоворювали і яке є в словникуNickK (обг.) 21:02, 30 липня 2017 (UTC)
Я теж не розумію, але ми з Вами були свідками того, якими мотивами та доводами іноді керується пан Роман (та ж епопея з перейменуванням статті Приз ФІПРЕССІ).--Leon Nef обг 05:07, 31 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: Оскільки пояснень @Роман Сизий: немає, а згідно з ВП:ІГО атлас не може бути основним джерелом, повернув правописний і словниковий КаркассоннNickK (обг.) 16:45, 31 липня 2017 (UTC)
@NickK: І Каркасон (настільна гра) з тієї ж обойми.--Leon Nef обг 18:12, 31 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: От з нею не певен. Це може бути й загальна назва, і тоді каркасон. Дивно, але це як Дізель/дизель — NickK (обг.) 18:18, 31 липня 2017 (UTC)
Кайятт. Я вже пояснював свою позицію по Й.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:00, 31 липня 2017 (UTC)
Якщо не буде великих заперечень від інших, особисто я не буду опиратися Кайятту.--Leon Nef обг 17:39, 31 липня 2017 (UTC)

Катка Сінякова[ред. код]

Яка правильна політика: Катерина чи Катержина? Вона чешка і «етнічна росіянка». --Дядько Ігор (обговорення) 19:38, 30 липня 2017 (UTC)

Катержина Сінякова. На жаль, правопис не враховує, що чеські короткі I/Y за звучанням це наше И, а довгі - І. Можна й русифікувати, але тоді Катерина Синякова. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 31 липня 2017 (UTC)

Слова, форми й вирази, котрі різнять західноукраїнську та східну літературні традиції[ред. код]

Перше західноукраїнське, друге — східне. Так уважав І. С. Нечуй-Левицький, котрий не міг терпіти західноукраїнського впливу на нашу мову. Більшість цих західних слів насправді запозичена з польської мови. Я писав цей список для себе, бо сам зі Сходу (Полтавщина), та, думаю, він буде аж як цікавим для багатьох учасників Української Вікіпедії та, далебі, простих українців. Угорі ви бачите мої коментарі.

  • карк (особливо карколо́мний)поти́лиця
  • та́ко́ж (Іван Семенович писав, що на Великій Україні застаріле, пор. з цер.-слов. та́кожде)так са́мо, теж
  • лише́, лиш (у значенні тільки)ті́льки
  • рахува́ти щось, раху́нок — лічи́ти щось, о́блік або о́бліч
  • відно́сини — стосу́нки
  • річни́ця — рокови́ни
  • чека́ти на щось, на когось або щось, чогось, когосьжда́ти щось, чогось, когось
  • брудни́й, бруд — нечи́стий, зама́заний, нечистота́
  • збагнути щось, когосьзрозуміти щось, когось, утямити щось, когось, осягти щось, когось
  • улю́блений — сподо́бний
  • дола́ти щось, когосьперемага́ти щось, когось
  • і́нший (фонетично правильно: инший)і́нчий (и́нчий)
  • дни́на — оди́н день
  • закінчення давального відмінка після прийменника по: по осокорам, по хатам — закінчення місцевого відмінка: по горо́дах, по ставках
  • інфінітив тільки на -ти: робити — паралельні форми і на -ти, і на -ть: роби́ть, їсти
  • відчува́ти щосьпочува́ти щось
  • обсто́ювати щось, когосьусто́ювати за щось, за когось
  • ура́з — одра́зу
  • чимра́з бі́льше — щора́з бі́льше
  • о́дяг — оде́жа
  • ве́льми (є в словнику І. П. Котляревського, та наголос підказує, що слово взято з польської, церк.-сл. наголос інший: вельми́)ду́же
  • відве́рто — одкри́то, правди́во, да́лебі́
  • данина́, пода́тки — по́дать
  • пересі́чний, пересі́чно (кальки німецького)прости́й, бу́дь-який, аби́як
  • непересі́чний, непересі́чно (кальки)неаби́який, непрости́й, неаби́як
  • існува́ти, існува́ння (я думаю, це зовсім роблені слова: від єсть (бути) < праслов. *jestь, пор. з нім. ist; так само роблене рос. сущестовать: від суть (бути) < праслов. *sǫtь, оригіналом було фр. exister)животі́ти, животі́ння.
  • нульове закінчення для іменників середнього роду, як волання, поле, весілля: волань, весіль, піль — закінчення -ів: воланнів, полів, весіллів.
  • розпу́ка — ту́га
  • оголо́шувати щось, оголо́шення — оповіща́ти щось або сповіща́ти щось, опові́щення або спові́щення
  • позая́к — бо, тому́ що
  • крім, окре́мо, окре́мий — опрі́ч, окро́ме, опрі́чний або на́різний, особли́вий
  • зокре́ма́ — на́різно
  • трима́ти щось, когось, отри́мати щось, когосьдержа́ти щось, когось, оде́ржати щось або діста́ти щось
  • яскра́вий — я́рий
  • ро́зпач — о́дчай
  • за́вжди́, за́вше — за́всі́ди
  • надужиття́ — зловжи́ток
  • перешкоджа́ти чомусь, комусьзаважа́ти чомусь, комусь
  • перешко́да — прити́чина
  • приму́шувати когосьси́лувати когось
  • при́мус — приси́лування
  • уро́чий, урочи́стий — святко́вий
  • оскі́льки — сті́льки або скі́льки, бо, тому́ що
  • обра́за, обража́ти когось, обража́тися — кри́вда, кри́вдити когось, кри́вдитися
  • незгра́бно, незгра́бний — зателе́пувато, зателе́пуватий
  • вико́нувати щось, викона́ння — спо́внювати щось або зді́йснювати щось, спо́внення або зді́йснення
  • переко́нувати когосьпересві́дчувати когось
  • зами́слений — заду́маний
  • незвабли́вий, неприва́бливий — неприна́дний
  • ску́ти щось, ску́тий — скува́ти щось, ско́ваний
  • ско́ро, скоре́нько — як ті́льки, незаба́ром, шви́дко, би́стро, пру́дко, мерщі́й, хутчі́ш
  • струмо́к — течія́, поті́чок або пото́чок
  • вираз «стиска́ти пле́чі» — «здвига́ти плечи́ма»
  • ухвали́ти щось, ухва́ла — постанови́ти щось або затве́рдити щось, постано́ва
  • навко́ло, довко́ла — навкруги́ або круг, круго́м
  • прито́мність — свідо́мість
  • дотика́тися до чогось, до когось, до́тик — доторка́тися до чогось, до когось, доторка́ння
  • покої́вка — го́рнична
  • пості́йний — за́всі́дний
  • ото́чення, ото́чувати щось, когосьоко́лиця або окру́га, осере́док, обста́вини, обстава́ти щось, когось
  • зграбне́нько — чепурне́нько
  • цілко́м — зо́всім
  • ухиля́тися від чогось, уника́ти чогось, когосьодми́кувати од когось, одхиля́тися од когось
  • по́саг — прида́не
  • хворови́тий — слабови́тий
  • ва́бити щось, когосьприна́джувати щось, когось
  • пра́гнути чогосьжада́ти чогось
  • ви́бух — ви́рив
  • неба́вом — незаба́ром
  • брак чогосьнедоста́ча чогось
  • ска́ржитися комусь на щось, на когосьжалі́тися комусь на щось, на когось
  • борони́ти щось, когосьдержа́тися чогось, когось, захища́ти щось, когось
  • ро́звій — ро́звиток
  • свідо́цтво — засві́дчення
  • шале́нство, шале́ний — навіже́нство, навіже́ний, наві́сний
  • стара́нно, стара́нний — падкови́то, падкови́тий
  • змага́ння (рос. усилия)силкува́ння, а змага́ння — ла́йка
  • яки́й (при підрядних частинах, коли можна замінити на що: людина, яка знає)котри́й (людина, котра знає)
  • простира́дло — простира́ло
  • слі́дом — слідко́м
  • поме́шкання, ме́шкати — житло́, прожива́ти
  • я́вище — з'я́вище
  • рухли́вість, відрухо́вість — вору́шливість
  • усти́д — со́ром
  • рух, дви́гнення — ру́шення
  • доро́бок — добу́ток
  • шту́чний — ро́блений
  • крок — сту́пі́нь
  • короткозо́рий — короткоо́кий
  • зді́бний — зда́тний, прида́тний
  • рішу́чо — нава́жливо
  • ма́йже — сливе́, сливе́нь
  • відро́дження — одроді́ння
  • суча́сний — сьогоча́сний
  • понево́лення — занево́ління
  • від (і прийменник, і префікс)од (насправді як у якому діалекті)
  • поя́ва — ви́явок, про́явок.
  • підприє́мливий — запопа́дний
  • нарі́жний ка́мінь — углови́й ка́мінь, ка́мінь спотика́ння

Джерела:

--Храбръ (обговорення) 11:32, 3 серпня 2017 (UTC)

Дякую, цікаво. Може створити на цю тему окрему статтю? Що скажуть інші на пропозицію? --В.Галушко (обговорення) 20:33, 3 серпня 2017 (UTC)
Тут важно сформулювати гасло, щоб не вийшло ОД. Але якщо є час та натхнення ви можете викласти статтю Левицького до нас на Вікіджерела artem.komisarenko (обговорення) 21:09, 3 серпня 2017 (UTC)

Жіль та Жільбер[ред. код]

У нас є низка статей, де власні назви, переважно імена французького походження, передаються з «і» після «ж» (Жіль Лелуш, Жіль Делез, Жільбер Мер'єль, Жільбер Перро та ін). Чи не варто їх перейменувати, згідно з «Правилом дев'ятки» на Жиль та Жильбер? --Leon Nef обг 13:23, 3 серпня 2017 (UTC)

Варто.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:45, 4 серпня 2017 (UTC)

в) літерою и:

1) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан; але перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан;

@LeonNef: УЛІФ має Жильбера, тож, гадаю, мають бути Жиль і Жильбер — NickK (обг.) 22:13, 6 серпня 2017 (UTC)

Передавання загальнослов'янських імен[ред. код]

Чи відповідає Святоплук I правилам передавання загальнослов'янських імен? --В.Галушко (обговорення) 13:29, 5 серпня 2017 (UTC)

  • Ні, для імені моравського князя Святополка його, сказати б, «коренізація» не відповідає традиції, що сходить аж до Повісті временних літ. Тому, хто перейменував, плюс за ерудицію, але мінус за схильність до впровадження чудернацького. Maksym Ye. (обговорення) 18:27, 6 серпня 2017 (UTC)
Виставив на перейменування. --В.Галушко (обговорення) 10:54, 8 серпня 2017 (UTC)

Російські міста[ред. код]

Очевидні помилки в назвах Юр'єв-Польський і Переславль-Залєський. Мало бути «Юр'їв», «Переяславль-Заліський». --В.Галушко (обговорення) 13:38, 5 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Це не очевидні помилки, а транслітерація російських назв проти історичних українських назв (так само як і Бєлгород/Білгород чи Жешув/Ряшів). З Переславлем/Переяславлем вжиток на око рівний, тож там потрібно дивитися якість джерел. А от з Юр'євом/Юр'ївом перевага все ж з уточненням «Польський» (очевидно, через те що, вже є два міста з такою назвою: Юр'їв (значення)) — NickK (обг.) 01:27, 8 серпня 2017 (UTC)
Юр'їв-Польський. Варінт «Юр'їв» теж вельми поширений. А от «Сергіїв-Посад» у Мережі знайти не вдалося. До речі, перейменування статті Ряшів-Головний не зовсім ясне: там сказане, що це простомовний варіант. --В.Галушко (обговорення) 15:34, 8 серпня 2017 (UTC)
Стаття про Ряшів написана анонімним користувачем, а твердження про розмовність назви нічим не підкріплене.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:26, 10 серпня 2017 (UTC)

Лехіти чи лехити?[ред. код]

Лехитські мови але Лехіцькі племена. Для першої статті нема ніяких джерел. --В.Галушко (обговорення) 17:33, 5 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Точно не впевнений, але мабуть лехітські: саме таке написання домінує в джерелах, і судячи з усього це § 90.5.а.5 (і після х перед приголосним) та § 113 (спрощення в -тськ- не відбувається) — NickK (обг.) 01:43, 8 серпня 2017 (UTC)

Шалівка і вагонка[ред. код]

У нас дві окремих статті Шалівка і Вагонка. Чи доречно це, якщо ці терміни позначають той же матеріал? --В.Галушко (обговорення) 21:56, 5 серпня 2017 (UTC)

Інтуїтивно Файл:Nizny Komarnik-Eglise Ruthene-2.jpg — обшита шалівкою церква, а Файл:Бушеве.Дерев'яна Троїцька церква. 1760 р.jpg — обшита вагонкою. Але чи потрібні дві статті — не знаю — NickK (обг.) 04:45, 8 серпня 2017 (UTC)
Вагонки немає в СУМ-11 (матеріал дощечок-шалівок там не вказаний). Я за об'єднання статей під назвою шалівка.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:29, 8 серпня 2017 (UTC)
Я не впевнений, що Шалівка і Вагонка то одне й те ж (не кажучи вже про те, що вагонка пластикова буває). У статті Вагонка у преамбулі сказано «Товщина, як правило, не перевищує 22 мм». Так, може перевищувати, але переважно менше. Тоді як шалівка типово «тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм) (цалівка вона) «… Обшивка з таких дощок». Шалівка — проста обрізна дошка. Вагонка вирізана в чверть чи в паз для того, щоб робити щільну стінку (вагона) без щілин, при цьому залишаючи рівну поверхню (пізніше, частково з декоративною метою, з'явилися фаски, які тепер є і на пластиковій вагонці). Обшивка вагонкою (пласка) виглядає зовсім не так, як обшивка шалівкою, де результат протилежний — накладка однієї дошки на іншу створює фактуру. Статтю Шалівка слід розвивати у напрямку СУМ-11 («обшивка з таких дощок») саме у тому напрямку, який вже вказано у статті (Розташовуючи шалівки різною товщини під різними кутами, створюють примхливі візерунки). --ReAlв.о. 13:54, 8 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко, NickK та UeArtemis: Зробив копцю свого коментаря тут Обговорення:Вагонка#Об'єднання з Шалівка. --ReAlв.о. 14:00, 8 серпня 2017 (UTC)

Santa-Rita[ред. код]

Як правильніше передати назву міста в Океанії, якщо вона утворена від імені святої? --В.Галушко (обговорення) 17:46, 6 серпня 2017 (UTC)

Так само як і Санта-Марія, Санта-Ріта--くろねこ Обг. 18:00, 6 серпня 2017 (UTC)
Річ у тім, що місто назване на честь святої Рити Касійської. --В.Галушко (обговорення) 10:52, 8 серпня 2017 (UTC)

Санта-Рита. Рикання обов'язкове в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 8 серпня 2017 (UTC)

Тобто якщо на честь Арістотеля назвати село то воно буде село Аристотель? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:20, 8 серпня 2017 (UTC)
Маємо ж дизель.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:23, 10 серпня 2017 (UTC)
Пане ᛒᚨᛊᛖ, до вашого відома: у правописі як мінімум кілька прикладів назв-винятків з "РІ". Тобто при аналізі правопису, а не видиранні окремих параграфів, немає ніякого "Рикання обов'язкове в географічних назвах"--Divega (обговорення) 06:19, 11 серпня 2017 (UTC)
Наведіть їх.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:55, 11 серпня 2017 (UTC)
Так я мав рацію? Ви в комплексі правопис ніколи не розглядали? Біарріц, наприклад. А ще є такий пункт (109.4.б):
Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово;
Це стосовно вашого аргументу стосовно "Арістотель --> Аристотель". І навчіться нарешті відраховувати кількість двокрапок, а то аргумент одного користувача, що ви таким чином намагаєтесь останнє слово за собою лишити, здається мені все правильнішим--Divega (обговорення) 08:09, 11 серпня 2017 (UTC)
Це не має значення. Якщо на честь Святої Рити, має бути «Санта-Рита». --В.Галушко (обговорення) 13:16, 12 серпня 2017 (UTC)
Так, тут значення немає, бо Рита. Хоча інколи пишуть і Ріта, але це вже окрема тема.--Divega (обговорення) 06:13, 15 серпня 2017 (UTC)
Це ж для слов'янських географічних назв. Паче примітка, що оговорює винятки для випадку "у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української та російської мов"--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 15 серпня 2017 (UTC)
Ви знову читаєте вибірково. Параграф називається "Географічні назви слов’янських та інших країн". У правописі і більший маразм є, типу Чингісхана у параграфі "§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ" - але тут є "та інших країн". По-друге Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово; Вище приміткою до параграфу про російцьке Е іде мова про чеьке та польське Е. Примітка у правописі дуже часто не зовсім про те саме, що і вище. Оскільки тут уточнення про мове походження немає, на відміну від попередніх приміток, то ідеться про всі власні імена. Стосовно Біарріцу питань немає, бо тоді аргументація не діє?--Divega (обговорення) 06:13, 15 серпня 2017 (UTC)
Незгодний з таким трактуванням. Тут мова саме про українські імена, що пишуться через І. А Біарріц просто не відповідає правописові. Жодному пункту. Дивно, що він потрапив у приклади. --ЮеАртеміс (обговорення) 09:49, 15 серпня 2017 (UTC)
Там не про "про українські імена", а стосовно "людських імен, які в українській мові пишуться через і". Є певна різниця у поняттях. Про Біарріц - поруч з "не знаю, то мабуть помилка" може ще бути один варіант (тим більше, що це вже не вперше такий аргумент використовуєте, але не все, що вам не подобається, є помилкою).--Divega (обговорення) 10:35, 15 серпня 2017 (UTC)

«Продовжувати» редагування[ред. код]

Коли ми редагуємо сторінки, Українська Вікіпедія в попередньому перегляді завсіди показує нам, що ми можемо «продовжити» редагування замість «далі редагувати». Думаю, ви так само вважаєте, що це калька рос. продолжать делать что-то, котру треба якомога бистріше вилучити, бо українською можна продовжувати дороги, тобто робити їх довшими. Отже, очищаймо кожен свою мову та поліпшуймо Українську Вікіпедію. --Храбръ (обговорення) 13:28, 7 серпня 2017 (UTC)

  • У СУМ-11 є відповідне значення: Вести далі почате, не зупиняючись, безперервно; діяти далі; повертатися (після перерви) до початого. Якщо це й калька з російської, то принаймні калька широко вживана — NickK (обг.) 06:13, 8 серпня 2017 (UTC)
  • Ось мовознавчі оцінки СУМ. Мовознавець Олександр Пономарів характеризує словник як такий, що має вади, але укладений фахівцями. Словник укладали в період, коли в УРСР втілювалася в життя «теорія зближення мов та націй», за якою нібито всі мови та нації повинні були злитися в одну, тому зі словників викидалися питомі українські слова, які не схожі на російські. Щоб зберегти ці слова, мовознавці включали їх у СУМ із примітками «застаріле», «обласне», «діалектне», «рідковживане». Як приклад Пономарів наводить слово «містянин» , що позначене у словнику як «рідковживане». Лексикограф та дисидент Святослав Караванський у своїх працях критикує СУМ за появу багатьох слів, які він характеризує як лексику, здерту з російських форм. Суто українські ж слова часто позначені як розмовні та застарілі. Наводить приклади перекручення наголосів. Караванський також зауважує, що варто письменникові випадково, наприклад, у листуванні вжити російське слово, як воно «моментально» фіксувалося як норма (наприклад, «баловство» , «нарядний» , «обмовитися» , «повітряний поцілунок» ). Деякі тлумачення слів у СУМ він називає «неграмотними». Наприклад, слово «оливо» , на його думку, неправильно витлумачене як «олово», оскільки воно мало значення «свинець». --Храбръ (обговорення) 10:31, 8 серпня 2017 (UTC)
Це звичайно, так, але як тоді бути з віддієслівним іменником «продовження»? Як замінити сполучення «продовження фільму»? --В.Галушко (обговорення) 10:50, 8 серпня 2017 (UTC)
Можна скільки завгодно наговорювати на СУМ-11, але він свої тлумачення підкріплює цитатами з літератури. Тож це й критика українських літераторів, подекуди навіть класиків, які своїми творами задають норму. А оливо = олово ще в Грінченка, тож це не вигадка СУМ-11.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:22, 8 серпня 2017 (UTC)
  • Вибачте, я трохи поспішив з висновком. Думаю, що з дієсловами краще не вживати продовжувати, але з іменниками це, либонь, аж як правильно: я далі роблю, але продовження роботи. Отже, маємо два варіанти: далі редагувати та продовжити редагування. https://uk-ua.facebook.com/chystamova/posts/423128311176618 (С. Караванський)--Храбръ (обговорення) 13:33, 8 серпня 2017 (UTC)

Передавання польських назв[ред. код]

Чи припустимо Ślężanie передавати як Слєнзани? Має бути «Слензани». Чому «силезани», але «Сілезія»? --В.Галушко (обговорення) 10:47, 8 серпня 2017 (UTC)

У словнику основне значення Слензани, силезани подано як додаткове. --yakudza 11:38, 8 серпня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію. Треба перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 11:47, 8 серпня 2017 (UTC)

Спинозавр[ред. код]

Чому Spinosaurus передане як Спинозавр? Має бути «спінозавр». Українські джерела відсутні. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 10 серпня 2017 (UTC)

Це до біологів. Якщо нема українських джерел, то має бути взагалі SpinosaurusNickK (обг.) 20:36, 10 серпня 2017 (UTC)
Звісно спіно. Спина тут ні до чого.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 11 серпня 2017 (UTC)
Джерело. Не знаю, чи можна вважати його авторитетним. Будь-як згідно з правилами адаптації латинських слів і правилом дев'ятки має бути «спінозавр». --В.Галушко (обговорення) 11:20, 12 серпня 2017 (UTC)

Посуд і посудина[ред. код]

Чи можна заміняти слово «посудина» на «посуд», якщо йдеться про вид посуду? СУМ-11 помічає таке вживання як рідкісне. --В.Галушко (обговорення) 17:35, 10 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Можна, але навіщо? Якщо є одне поширене слово, а інше рідкісне, сенсу замінювати поширене на рідкісне небагато — NickK (обг.) 20:37, 10 серпня 2017 (UTC)
Річ у тім, що я створив кілька сторінок зі словом «посуд» у заголовку: Кінва (посуд), Ківш (посуд). Чи варто їх тепер перейменовувати на «Кінва (посудина)», «Ківш (посудина)»? --В.Галушко (обговорення) 20:49, 10 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко:. Ні, в такому контексті це цілком прийнятно, аналогічно до, скажімо, Лава (меблі)NickK (обг.) 21:44, 11 серпня 2017 (UTC)
Посудина підкреслює однину предмета та надає певної конкретності, як на мене. Щось типу англ. the. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 11 серпня 2017 (UTC)
Дякую за консультацію, хай буде, як є. --В.Галушко (обговорення) 12:24, 12 серпня 2017 (UTC)

Передавання російського ё[ред. код]

Чи слід передавати при транслітерації (або адаптації) російських назв (імен або топонімів) різницю між ё і е, а також відмінності в наголосі? Наприклад, Берёзовский и Березо́вский, Берёзовское и Березо́вское? --В.Галушко (обговорення) 18:47, 10 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Залежить від ситуації. Якщо слова не однокореневі в українській і російській мовах, то точно потрібно, якщо ж однакові, то треба дивитися на вжиток — NickK (обг.) 20:44, 10 серпня 2017 (UTC)

Заголовок статті[ред. код]

Звідки написання «Дзінґаса»? Чому не додержане правило дев'ятки? --В.Галушко (обговорення) 11:15, 12 серпня 2017 (UTC)

Тому Кирилізація японської мови じ - дзі ん - н が - га さ - са. І взагалі, де у правилі дев'ятки "дз"? Читаю §90 не знаходжу. --くろねこ Обг. 20:00, 12 серпня 2017 (UTC)
Буквосполучення не згадуються. Очевидно, після «дз» має бути так само, як після «з». А «дзі» — напевно, тільки в особових назвах. --В.Галушко (обговорення) 20:40, 12 серпня 2017 (UTC)
Там же є ж (дж), якщо вони хотіли б показати і дз, написали б з (дз). На мою думку, краще використовувати правила кирилізації, бо фактично це одна літера じ і звучить як дзі. І ще у японському алфавіті нема букви "И". Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 02:32, 13 серпня 2017 (UTC)
Все рівно впевненості нема. Оскільки «дз» — африкат, щодо нього застосовні всі правила передавання африкатів (дж, ц, ч). Окрім того, він складається з «д» і «з». Адаптація іншомовних слів не завжди йде за оригінальною вимовою. Може виставити на перейменування? --В.Галушко (обговорення) 11:58, 13 серпня 2017 (UTC)
Можно виставити на перейменування. Вище я писав за уточнення дж в правописі ([5]). На мою думку, це ще й добре так як ми позбавилися великої кількості неточностей в азійських словах --くろねこ Обг. 15:15, 13 серпня 2017 (UTC)

Мовознавчий термін[ред. код]

Мені не вдалося знайти відповідники для рос. огласовка і переогласовка. Пошук за «оголошування» дає зовсім інше значення, «переоголошування» не трапляється. --В.Галушко (обговорення) 12:23, 12 серпня 2017 (UTC)

  • Огласовка — лінгв. огласовка; см. также. вокализация. (Рос.-укр. словник наукової термінології. Суспільні науки. К.: Наук. думка, 1994. С. 298); огласовка — лінгв. огласовка (Рос.-укр. словник: У 4-х тт. К.: Знання, 2012. Т. 2: К-О. С. 677). Maksym Ye. (обговорення) 16:10, 12 серпня 2017 (UTC)
Дякую, консультація своєчасна. Очевидно огласовка — запозичення з російської. А вокалізація — це дещо інше. Тоді переогласовка має перекладатися як «переогласування». --В.Галушко (обговорення) 16:15, 12 серпня 2017 (UTC)
А чому раптом -ування? Невже, пуристи так залякали. :-) Огласовка і переогласовка, нічого викручувати більше не треба. Maksym Ye. (обговорення) 17:01, 12 серпня 2017 (UTC)
Як би там не було, а це слово трапляється в Мережі. --В.Галушко (обговорення) 17:13, 12 серпня 2017 (UTC)
Не все ж, що трапляться, варто брати за взірець. Мало того, всі три посилання ведуть на один текст, а перше (відгук на текст) підкреслює стилістичну помилку саме в тому реченні, де стоїть оце -ування. Maksym Ye. (обговорення) 17:24, 12 серпня 2017 (UTC)

Російське прізвище[ред. код]

Чому російське прізвище Гиря передане як «Гіря»? Має бути «Гиря». --В.Галушко (обговорення) 13:14, 12 серпня 2017 (UTC)

Так, має бути Гиря.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:36, 15 серпня 2017 (UTC)

Ваги[ред. код]

У СУМ-11 слово «ваги» помічене як рідко вживане. Основними позначеннями приладу є «вага», «вагівниця». Може, є сенс перейменувати «Ваги»? --В.Галушко (обговорення) 14:46, 12 серпня 2017 (UTC)

Щодо перейменування не скажу, бо й не знав інших слів окрім вагів. Щоправда, я й не знав, що там наголос на перший склад. До речі, у сучасному (2008 року) великому укр-рос словнику вже вказано подвійний наголос. От це точно треба виправити, але я не знаю, як правильно написати. Просто проставити два наголоси в одному слові? --Yakiv Glück 07:46, 16 серпня 2017 (UTC)
У СУМ-11 — «ва́ги». Може, є дані з якогось орфоепічного словника української мови? --В.Галушко (обговорення) 18:38, 16 серпня 2017 (UTC)

Excelsior[ред. код]

Як має записуватися українською лат. Excelsior? Бо є в нас алмаз Ексцельсіор і є нідерландські футбольні клуби (1,2) Ексельсіор... --Олег.Н (обговорення) 15:10, 12 серпня 2017 (UTC)

Залежно від мови-джерела. У латинських словах сполучення ce — «це», у запозичених через нідерландське посередництво — «се». --В.Галушко (обговорення) 15:25, 12 серпня 2017 (UTC)

Надавати перевагу чи віддавати перевагу?[ред. код]

Можна натрапити на такі заголовки: «Джентльмени надають перевагу білявкам», «Лікарка надає перевагу морякам». Не кажучи вже про подібні сполучення в тексті статей. Чи відповідають вони мовній нормі? --В.Галушко (обговорення) 16:10, 12 серпня 2017 (UTC)

[6] Правильно віддавати перевагу. Це неправильна калька від «отдавать предпочтение». СУМ--くろねこ Обг. 20:14, 12 серпня 2017 (UTC)
Значить ми мусимо багато виправляти і перейменовувати. Помилка вельми поширена. --В.Галушко (обговорення) 20:51, 12 серпня 2017 (UTC)
1й фільм. --くろねこ Обг. 02:13, 13 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur:, @В.Галушко: СУМ, як бачимо, не дуже перевірявся, тому і «надавати перевагу» там вистачає. --Yakiv Glück 07:29, 16 серпня 2017 (UTC)
Не знаю. Може, припустимо паралельне вживання? --В.Галушко (обговорення) 18:39, 16 серпня 2017 (UTC)
Я в словниках і інші помилки зустрічав, але ця вже дуже поширена виходить. Можливо, якась із версій більш «нормативна», але ботом виправляти все на один лад точно не можна. imho, хай в статтях все лишається як є. --Yakiv Glück 23:34, 16 серпня 2017 (UTC)

Сиква[ред. код]

У СУМ-11 натрапив на слово «сиква». Там написано, що воно має два значення: 1) «Дрібна риба родини коропових із слизуватою шкіркою, без луски»; 2) якась риба «родини лососевих, що водиться в північних морях». Яким саме біологічним видам відповідають ці значення? --В.Галушко (обговорення) 16:17, 12 серпня 2017 (UTC)

Якщо приблизно, то це український відповідник російського терміну ru:голец, котрий теж позначає декілька видів риб із цих родин. Але на основі лише словника про це писати не можна, треба аби слово знайшлося в україномовних класифікаторах. --Yakiv Glück 07:19, 16 серпня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Це не мовна консультація, бо в видах риб розбираються не мовники. Будь ласка, пишіть з таким на Обговорення Вікіпедії:Проект:Біологія або Обговорення Вікіпедії:Проект:РибиNickK (обг.) 21:46, 19 серпня 2017 (UTC)
Це, звичайно, можна було зробити, але є сумніви щодо оперативності отримання інформації. Був один випадок, коли моє питання на СО Проект: «Медицина» стояло з середини червня до початку серпня і так і залишилося без відповіді. А запит у «Мовній консультації» отримав чітку пораду з джерелом менш ніж за добу. Втім, можна спробувати. --В.Галушко (обговорення) 13:07, 20 серпня 2017 (UTC)

Назви культур[ред. код]

Питання дещо технічне, але воно все ж стосується мови, тому пишу тут. Відкриваємо, наприклад, Категорія:Археологічні культури Америки і бачимо два способи називати статті:

та

у другому випадку назва культури потім і в статтях завжди пишеться з великої букви, у першому — переважно з малої.

Як на мене, то треба дійти якогось спільного написання для випадків, коли культуру позначають іменником, а не прикметником (у цьому випадку назва виходить більш природною та завжди пишеться з малої літери: дорсетська культура тощо). Покличте в тему знавців атропології, якщо в Вікі такі є, вони можуть підказати, як пишуть наші джерела. --Yakiv Glück 07:10, 16 серпня 2017 (UTC)

До речі, Лаурикоча має бути через И. В тексті сказано, що це печера.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 17 серпня 2017 (UTC)
Лаурікоча - всі мають бути через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 17 серпня 2017 (UTC)

Джбан[ред. код]

Знаходжу доречним перейменувати «Дзбан» на «Джбан»: з огляду на те, що «джбан» — питомо українське слово, а «дзбан» — полонізм. У СУМ-11 основним подане «дзбан», але «джбан» наведено як рівноправний синонім. Примітно, що українському «дж» часто відповідає пол. «дз» і рос. «ж»: пор. укр. ходжу, рос. хожу, пол. chodzę. --В.Галушко (обговорення) 18:33, 16 серпня 2017 (UTC)

Інколи полонізми потісняють питоме: міч → міць--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 17 серпня 2017 (UTC)
Можливо, і так. Про доречність заміни полонізму «простирадло» на питомо українське «простирало» я вже писав у жовтні минулого року, але «простирадло» вживається частіше. --В.Галушко (обговорення) 13:30, 17 серпня 2017 (UTC)
В корпусі дзбанів ціла сторінка, джбанів немає взагалі artem.komisarenko (обговорення) 18:01, 19 серпня 2017 (UTC)

Кірсанов[ред. код]

Чому рос. прізвище Кирсанов передане як «Кірсанов»? Адже ми маємо село Кирсанове. Враховуючи, що Кирсан — народна форма імені Хрисанф, в українській теж має бути «Кирсан». --В.Галушко (обговорення) 14:25, 17 серпня 2017 (UTC)

@В.Галушко: Судячи з усього, так це прізвище усталилося, мабуть, транзитом через російську мову (закінчення -ов) і через те, що всі й забули про Кирсанів-Хрисанфів (ім'я стало рідкісним). Принаймні всі Кірсанови зі списку з України та в україномовних джерелах усі саме через І — NickK (обг.) 21:03, 29 серпня 2017 (UTC)
Можливо, сталася та сама історія, що з прізвищем Крисанов. У більшості російськомовних воно пов'язується з російським словом крыса, а не з ім'ям Хрисанф. --В.Галушко (обговорення) 15:22, 31 серпня 2017 (UTC)

Імена королів[ред. код]

Чому «Мартін I (король Сицилії)», але «Мартин I (король Арагону)»? --В.Галушко (обговорення) 17:45, 19 серпня 2017 (UTC)

Тому що дві різні статті створилися двома різними користувачами з різними поглядами на написання імені. Треба Мартин. --Flavius (обговорення) 19:41, 19 серпня 2017 (UTC)
Дякую за уточнення. Треба писати сторінку неоднозначності з правильною орфографією. --В.Галушко (обговорення) 19:57, 19 серпня 2017 (UTC)
Також нема впевненості з Мартін Сицилійський, Арагонський і Наваррський. Королем він не був, лише спадкоємцем престолу. --В.Галушко (обговорення) 20:19, 19 серпня 2017 (UTC)
На жаль, маловідомі в Україні королі та деякі сучасні не завжди адаптуються. Бажано підкріпити укр. джерелами.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 28 серпня 2017 (UTC)

Назви мов[ред. код]

Назви мов, очевидно, є загальними. Чому ми пишемо «ладіно»? --В.Галушко (обговорення) 19:35, 19 серпня 2017 (UTC)

Пошукайте джерела на ладино.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 28 серпня 2017 (UTC)
ладино. --В.Галушко (обговорення) 15:20, 31 серпня 2017 (UTC)

Шнурівка або корсет?[ред. код]

У СУМ-11 слова «шнурівка» і «шнуровиці» подані як застарілі, основним словом є «корсет». Чому в нас тоді «Шнурівка», до того ж, це слова має й інші значення, з яких «корсет» не є найуживанішим? --В.Галушко (обговорення) 19:39, 19 серпня 2017 (UTC)

Мовні пуристи перестарались, поширена назва — все-таки корсет. --KHMELNYTSKYIA (обговорення) 16:13, 20 серпня 2017 (UTC)

Російські топоніми2[ред. код]

Як передати російські топоніми Пена, Пено? Річ у тім, що вони можуть мати різне походження: від пѣна, і від пень, а можуть і взагалі мати не слов'янську, а балтійську чи фінську етимологію. --В.Галушко (обговорення) 14:44, 20 серпня 2017 (UTC)

Я не мовознавець — не слухайте мене :), але тут нема їх, тож не переймайтеся — станьте ним за відсутності таких... Запит є і лишиться в балачках. Як на мене: транслітерація (тобто поточних кирилічних назв запиту) не змінить літер топонімів. Можна завжди додати альт. назву, якщо вона потрібна комусь...

--Avatar6 (обговорення) 21:47, 4 вересня 2017 (UTC)

Поки хай буде так. --В.Галушко (обговорення) 13:17, 5 вересня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Існують же джерела. Наприклад, є Пено в УРЕ, і от саме щодо слов'янських назв правопис наче не змінювався з того часу, тож має бути Пено — NickK (обг.) 09:32, 9 вересня 2017 (UTC)

Віла-Реал[ред. код]

Віла-Реал майже у всіх Вікіпедіях називається Вільярреаль. Під назвою «Віла-Реал» там числиться зовсім інше місто в Португалії. Може, слід перейменувати? До речі, чому місто «Вільярреаль», а клуб — «Вільярреал»? --В.Галушко (обговорення) 16:26, 20 серпня 2017 (UTC)

Більшість посилань на «Вільярреал» — зі сторінок про спортивні заходи й організації. На «Віла-Реал» посилаються як статті про Іспанію, так і про Португалію. --В.Галушко (обговорення) 16:28, 20 серпня 2017 (UTC)

Спусковий гачок з можливістю прибрання[ред. код]

У статті «Спусковий гачок» дивна фраза: «Спусковий гачок який прибирається». Ймовірно, переклад рос. убирающийся. Чи не можна дібрати не такий недорікуватий відповідник? Ще одне зауваження: слово «шнеллер» написане через подвійне «л», а мало бути одне. --В.Галушко (обговорення) 16:47, 20 серпня 2017 (UTC)

Хована гашетка?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 28 серпня 2017 (UTC)
Мало бути «прибирни́й (прибираний) спусковий гачок», але в Мережі цього слова не трапляється. --В.Галушко (обговорення) 15:14, 31 серпня 2017 (UTC)

Неологізм: рокла — візок для палет[ред. код]

рокла: російський інтервікі-варіант: (рос.)гидравлическая тележка і його автопереклад не відповідає призначенню сабжекта, бо автопереклад терміна не використовується зовсім (в відомих мені доках, на рівні міжвідомчого комерційного спілкування) і не відповідає значенню призначення; цілового іншого українського варіанта для "візок для палет" не знаю... Може Ви?...

--Avatar6 (обговорення) 19:52, 4 вересня 2017 (UTC)

Очевидно, «Рокла» — неправильно. Навіть «Ксерокс» є сторінкою неоднозначності, а стаття називається «Копіювальний апарат». «Візок для палет» не зовсім точний термін бо бувають різні конструкції. Розумним найменуванням було б «Гідравлічний візок». --В.Галушко (обговорення) 17:17, 13 вересня 2017 (UTC)
"«Візок для палет» не зовсім точний термін бо бувають різні конструкції."
Ось якраз «Візок для палет» і буде "точний термін" бо бувають різні конструкції, в статті саме про це вказано: сучасні рокли використовують принцип "гідравлічного домкрату", перші зразки, "прототипи" — механічно домкратували вила. Визначення "гідравлічний візок" відповідає значенню лише частково (це не суперечить існуванню статті гідравлічний візок, але не повністю відповідає значенню "рокла", як "візок для палет"). Але словосполучення "візок для палет" на відміну від "рокла" не використовується, через, так би мовити, "скорочення значення".--Avatar6 (обговорення) 11:38, 19 вересня 2017 (UTC)

Marguerite[ред. код]

Пані та панове, підкажіть, будь ласка, як правильно передавати французьке жіноче ім'я Marguerite?
1. Справа зайшла про фізика fr:Marguerite Perey, яка по російських наукових АД (українські тут відсутні) проходить як Маргарита.
2. Французькі історичні діячки в нас традиційно Маргарити.
3. Є український переклад художньої книжки, де її автор значиться як Марґеріт Юрсенар (у нас — Маргеріт Юрсенар). --Олег.Н (обговорення) 09:28, 9 вересня 2017 (UTC)

Фонетична транскрипція — [maʁɡǝʁit]. Має бути «Марґері́т», але можна й «Маргарита». Поки хай буде «Маргеріт Пере», але слід паралельно навести форму «Маргарита Перей». --В.Галушко (обговорення) 17:11, 14 вересня 2017 (UTC)

Деякі заключні питання чесько-української транслітерації.[ред. код]

Згідно з чинним правописом чеське y передають як «и», i — як «і» (за винятком літер, що позначають «ч», «ж», «ш», «щ»), -ik — як «-ик». Зі сполученням -ice неясне. Очевидно, «-ице». Також сумніви з передаванням ě на початку слова. --В.Галушко (обговорення) 21:41, 12 вересня 2017 (UTC)

ДО ПИТАННЯ ВІДТВОРЕННЯ ЧЕСЬКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. На жаль, багато суперечностей: в одному прикладі «-ице» (не тільки після шиплячих), в іншому «-іце». --В.Галушко (обговорення) 16:47, 13 вересня 2017 (UTC)

Ідиотизм[ред. код]

Перепрошую за назву і невтриманість щодо теми. ДЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ВІКІПЕДІЇ СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ? ЧОМУ ПОСИЛАННЯ НА НЕЇ ВІДСУТНЄ ХОЧА Б ТУТ? ЧОМУ КОЖЕН РАЗ ПОСИЛАННЯ НА ПРАВОПИС НАДАЮТЬ НА ЗОВНІШНІ РЕСУРСИ? Купа категорій мають назви, які протирічать правопису. Як це доводити іншим, хм, т. зв. "патрульним" типовий приклад швидкоскасувантства.--Avatar6 (обговорення) 02:40, 19 вересня 2017 (UTC)

ВП:МОВА та Вікіпедія:Оформлення/Граматика. Дякую за образи!--くろねこ Обг. 02:47, 19 вересня 2017 (UTC)
Ви не сприймайте за образи. Це - технічне питання. Загалом, після отримання контрольного, лежачи вже дирявим на бетоні, переосмислюеш усі аспекти людського існування. Ось як зараз, слухаючи пропагандо-чмо-Басуріна по радіо (він як тільки для того і створена сутність) просто не знаєш куди подітись від РУСО-ПРОПАГАНДО-ЗМІ, нема інших тут, не вміє Україна так....--20:30, 19 вересня 2017 (UTC)

в/у[ред. код]

ВП:МОВА: це в УКРАЇНСЬКІЙ ВІКІПЕДІЇ СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ? @AlexKozur: це просто знущання, біч..., бо неправописне використання прийменників в/у як в назвах категорій (що первинне), так і в текстах статей скрізь і усюди. Пошук в текстах статей дасть половину всіх статей вікіпедії...--Avatar6 (обговорення)

Ви, мабуть, через конфлікт редагувань видалили частину мого речення. І спілкуйтесь будь-ласка ввічливо. --くろねこ Обг. 03:14, 19 вересня 2017 (UTC)
ввічливо: чому нема посилань-перенаправлень на український правопис: правопис українською, яка не містить вмісту, окрем власного опису, але користувачам потрібен Вміст, а не "Зміст", чому там нема ВМІСТУ? Давайте про ввічливість побазікаемо, коли тисячі не отримають належної інформації--Avatar6 (обговорення) 03:29, 19 вересня 2017 (UTC)
Бо Вікіпедія - не каталог. Щодо у/в, то користувач перейменував якраз відповідно до правопису.--Piramidion 06:13, 19 вересня 2017 (UTC)
цитую далі, щоб ні Вам (нікому) не посилатися на зовнішні ресурси, а відповідати за власні вчинки.--Avatar6 (обговорення) 09:28, 19 вересня 2017 (UTC)

Чергування У—В[ред. код]

  1. В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, _важких для вимови_:

а) між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел; б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами; в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хві подібно: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга; г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було...у Києві; До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села.

  1. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: /17/

а) між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний); Була в Одесі; Прочитала в оголошенні; б) на початку речення перед голосними: В очах його світилась надія; В Антарктиді працюють наукові експедиції; в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хві под.): Пішла в садок вишневий (Шевченко); Люди врозкид розляглися в траві (Гордієнко).

  1. У—В не чергуються:

а) у словах, що вживаються тільки з 'в' або тільки з 'у': вд'а'ча, 'в'клад, вправа, 'в'ступ (і удача, уклад, управа,уступ — з іншими значеннями); взаємини, влада, власний, властивість, вплив _ і т. ін.; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, ... а також у похідних утвореннях: вступнийй, владар, уважність, ударницький, умовний та ін.; б) у власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра, ультиматум, утопія та ін. Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Україна іноді вживається Вкраїна.

Ще раз:
важких для вимови
в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хві под.):
де тут "_у_ Німеччині"? sic!

--Avatar6 (обговорення) 09:28, 19 вересня 2017 (UTC)

@Avatar6: Спорт в Німеччині — Ви тут збігу приголосних не бачите? Прийменник йде після голосного? Тут застосовується пункт а) першого правила (тут же приклад зверху - "десь у хлібах"). Правило ж яке Ви наводите, стосується висловів на кшталт "Заводи в Німеччині", де "в" йде після голосного і перед приголосним.--Piramidion 09:34, 19 вересня 2017 (UTC)
"т" і "Н" не є приголосними "важкими для вимови" - ніде ні там ні тут не буде визначення важкі для вимови приголосні. Тож ступор як він є. --Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)
Вам чітко виписали пункт правила - У уживається між приголосними. Не робіть з мухи слона. Щодо "важких для вимови" - там неправильно сформулювали, адже немає такого визначення як "приголосний, важкий для вимови" - очевидно, йдеться про важкий для вимови збіг приголосних. "Десь у хлібах" - "сь" і "хл" - це приголосні, важкі для вимови? Ні, це збіг приголосних (сьвхл) був би важким для вимови--Piramidion 11:28, 19 вересня 2017 (UTC)
Так, В уживається У вживається між приголосними.--yakudza 09:43, 19 вересня 2017 (UTC)
@Yakudza: Ви щось наплутали - про "між приголосними" — це 1.а, і там йдеться про У. @Avatar6: припиняйте видаляти чужі репліки.--Piramidion 09:49, 19 вересня 2017 (UTC)
Не те щоб наплутав, помилився коли копіпастив. Виправив. --yakudza 10:43, 19 вересня 2017 (UTC)
Скажіть, що це сон…--くろねこ Обг. 10:55, 19 вересня 2017 (UTC)
чудово розумієте — якщо трапилося — не навмисно.--Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)
Ви знову викинули редагування двох користувачів. Наступного разу я таке відкидатиму. Вчіться вирішувати конфлікти редагувань. Зрештою, для цього навіть створили бета-функцію.--Piramidion 11:26, 19 вересня 2017 (UTC)
Ваше право... не розуміти технічних обмежень ПЗ інших користувачів.--Avatar6 (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)

Попередній висновок: українська мова не має однозначно визначеного інституціями нормування української мови правила щодо використання прийменників у/в в словосполученнях (викладене вище правило не має однозначного тлумачення).

Українська Вікіпедія потребує внормування даного аспекту, власними силами або з долученням інституцій нормування української мови. Інакше — шлях до даремного витрачання часу на війни редагувань і перетягування статей в різні словоформи категорій. Сизіфова праця. Хто готовий долучитися до розробки норм української мови??--Avatar6 (обговорення) 11:06, 19 вересня 2017 (UTC)

Це лише Ви не розумієте того правила. Там нема що тлумачити, там все досить однозначно.--Piramidion 11:26, 19 вересня 2017 (UTC)
важкі для вимови приголосні — не муха, не слон, а неоднозначність[, яку Ви НЕ БАЖАЄТЕ ПОМІЧАТИ. Створіть означення — це вирішить неоднозначність тлумачення і зекономить купу спільного часу.--Avatar6 (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
@Avatar6: У правописі доволі чітко написано, коли який применник вживати, і з правопису очевидно, що між приголосними має вживатися саме у, принаймні інакше інтерпретувати це правило ніяк не можна. Якщо вас цікавить не практична частина (яка висвітлена в правописі), а теоретична частина (тобто чому саме так), то можете подивитися пояснення в Олекси Синявського: s:Норми української літературної мови/§ 15: у — в, і — й тощо. Там, зокрема, написано, що групи з трьох або чотирьох приголосних уже є великими і не притаманними українській мові. Тож очевидно, що група приголосних ртвн є великою, і вона ніяк не виглядає простою для вимови — NickK (обг.) 16:02, 19 вересня 2017 (UTC)
@NickK:Ви самі бачите, що ця Ваша інтерпретація — користувацька інтерпретація, бо для Вас вважаться сполучення цих чотирьох літер "ртвн" сполученням важких для вимови приголосних, це невнормовано вищенаведеним текстом настанови, тобто кожний тлумачить за власною 'ступенню важкості'.--Avatar6 (обговорення) 20:30, 19 вересня 2017 (UTC)
@Avatar6: Уявіть, що там написано не У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: а) між приголосними, а щось таке У вживається для того, щоб задовольнити укладачів правопису: а) між приголосними. Суть та сама: У вживається між приголосними, крапка. Укладачі правопису вирішили, що всі збіги трьох і більше приголосних важкі для вимови. Можете написати статтю до фахового видання з мовознавства, що це правило неправильне, можливо, це матиме вплив на укладачів нової редакції правопису — NickK (обг.) 22:21, 19 вересня 2017 (UTC)

Оскільки в українській мові в може позначати в та ў певні автори системно ігнорують тупі залізобетонні правила радянського правопису й пишуть, наприклад, в нас або В на початку речення перед голосним, використовують прийменник ув тощо. Не розумію навіщо Українській Вікіпедії використовувати збіднений сурогат літературної української й прибивати оце у та в як Ісуса. Мода "ходить строем" притаманна країні на Схід від нас, навіщо тягнути оце й до нас? artem.komisarenko (обговорення) 13:06, 19 вересня 2017 (UTC)

За радянським правописом чергування у/в було рекомендованою нормою, з 1993 року стало обов'язковою. Тобто - це не радянське правило, а сучасне. --yakudza 15:21, 19 вересня 2017 (UTC)
обожнюю поезію, але поетизувати — не в енциклопедії — структурованій електронній базі даних. Це перш за все — онтологія — точна наука про знання і їх класифікація.--Avatar6 (обговорення) 13:30, 19 вересня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko: Особисто мені здається, що тут ефект русифікації саме в інший бік. Російською можна сказати Спорт в Германии, але ніяк не Спорт у Германии, тому в декого спрацьовує рефлекс написати Спорт в Німеччині українською, таким чином відхиляючись від правопису саме в російський бік. А саме чергування очевидно не радянське, його детально обґрунтував ще провідний редактор Харківського правопису Синявський: s:Норми української літературної мови/§ 15: у — в, і — й тощоNickK (обг.) 16:02, 19 вересня 2017 (UTC)
Чергував ще Шевченко (в Україні - на Вкраїні), радянське не чергування, а спроба прибити його цвяхами artem.komisarenko (обговорення) 16:04, 19 вересня 2017 (UTC)
Так в цому дуже велика різниця і від російської і від мов на латинці (романських-германських). Скільки автоперекладів назв категорій нас незадовільнило? Але багатство української створює їй перепони в сфері автоматизації, обробки роботами, автопосилань Вікіпедії, формалізації для вищенаведених мотивів. Саме це й треба зробити саме для цих мотивів. Англійську формалізували через світове поширення, хоча вона не така бідна, як можна сприйняти, в студентстві Шекспіра середньовічного читав. Тобто поширення мови і її формалізація — необхідні синергічні процеси.--Avatar6 (обговорення) 20:30, 19 вересня 2017 (UTC)
Так взагалі українська мова погано автоматизується. Спорт у Німеччині, але Спорт на Кубі. Жах для автоматизації! Все одно місцевий відмінок не автоматизується (Sport + in + Germany = Спорт + в + Німеччина не працює в нас), тож один прийменник уже не змінить ситуації — NickK (обг.) 22:21, 19 вересня 2017 (UTC)

Тюркські імена по батькові[ред. код]

д) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.

СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ, § 106. Імена та прізвища (прізвиська)

Чи випливає з цього, що по батькові азербайджанців має писатися разом? Ільгам Гейдароглу Алієв. Чи навіть Гейдарогли.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 22 вересня 2017 (UTC)