Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку Signature icon april 2018.png над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9

Ніжна Мишля[ред. код]

Чи доцільно передавати словац. Nižná як «Ніжна» (Ніжна Мишля)? Може, таки краще калькувати як «Нижня»? Не буде таких недоречних каламбурів. --В.Галушко (обговорення) 17:48, 1 квітня 2019 (UTC)

Тобто англ. Low Myshlya краще... Я Вас зрозумів, калькуйте далі так доречно.--Avatar6 (обговорення) 17:55, 1 квітня 2019 (UTC)
Тобто, чинний правопис до додержання необов'язковий. @Avatar6: Ви номінуєтеся на патрульного. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 квітня 2019 (UTC)
Гадаю, доцільно, якщо це справді «нижня». Ми ж перекладаємо Нижня Саксонія, а не Нідерзаксен. Та й правопис каже:
§ 110. Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Аравійське море, мис Доброї Надії, Перська затока, Північний Льодовитий океан. Завжди перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Великий каньйон, Нижній Новгород, Південна Америка, Північний полюс.
Крім цього, Нижня Мишля гуглиться у джерелах:
...Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Історико-культурна спадщина Прикарпаття, 2006:381.
...Потрібно навести матеріали з багатошарового поселення в селі Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Археологія давніх слов'ян, 2004:200. --N.Português (обговорення) 10:10, 2 квітня 2019 (UTC)
Obrigado. Narešti jakyjs background. Ja za usi Nyžni i Vyšni :-)--Kamenarius (обговорення) 06:51, 3 квітня 2019 (UTC)
To Nyžni či Nižni? Vy jakoju movoju spilkujetes'? A pyšete? Jak pysaty inšymy movamy — Kiev čy Kyiv?--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
@Avatar6: Нижні. Perevažno slovacjkoju, kožnyj deň 1-2 ma inšymy, na roboti dovodyťsja vykorystovuvaty šče inši. Brak naľipok na notebooku, u statti pyšu tak jak treba. Ja za versiju Kyjiv slovacjkoju, ale ce ne zaležyť vid mene abo vid Vas, je objektyvni reči Kyjev, deščo možna zminyty dyplomatytijeju, jak napr. ostannim časom, proponuju Vam zvernutysj tut, ale peredbačaju, ščo buduť arhumentuvaty tradycijeju. Z povahoju, --Kamenarius (обговорення) 10:56, 17 квітня 2019 (UTC)
Оскільки більшість учасників не проти, та й знайшлися джерела, перейменовую. --В.Галушко (обговорення) 09:31, 5 квітня 2019 (UTC)
Тобто джерел із транслітерацією назви не існує? Гадаю іноземним учасникам варто послухати-подивитись українські ЗМІ.--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
Автори деяких з них (принаймні газети «День» три роки тому) писали російською, а потім не зовсім грамотно перекладали українською. Деякі видання не визнають чинного правопису. Для україномовного «ніжна» означає зовсім інше, ніж «нижня». Втім, у добу глобалізму українську знати необов'язково: увімкнув автоперекладач і автотранслітератор і готово. Кому потрібна ця грамотність? Thi esenshal fin is thet evrybodi anderstands… --В.Галушко (обговорення) 13:47, 5 квітня 2019 (UTC)
Нажаль, Ви не чуєте, Ви — ґуглите (і інші). Українська мова первинно є фонетична мова, — вже казав Вам! Міжмовна співпраця, — її перекреслює весь "Ваш концепт із чинним правописом (бо нечуєте саме)" — бо то є Ваша гра в конструктор фонем-слів, бо Ви робите-складаєте "конструктор" за чинним правописом (практичне використаня не грає в таку гру). Не той час, не те місце... Для ознайомлення, — міжмовний контекст, і "внесок користувачів ukwiki", на фоні :):
* ca:Nižná Myšľa

--Avatar6 (обговорення) 15:06, 5 квітня 2019 (UTC)

Зрештою, імхо, грамотність — не дорівнює "знання чи використання правопису", —, особливо в питаннях, де він (правопис), наразі некомпетентний, але є життя мови, розуміння і ужиток середовищєм, — практика, суто ціль мови — спілкування для співрозуміння, де, міжмовно, "правопис", — стратив! і на рівні "внутрішньомовному" — стратив, бо нема доцільності розуміти двом колегам укоаїнською між собою, коли є можливість спілкуваттсь 5-8-13 колегам , між собою.--Avatar6 (обговорення)-
Посилання на інші Вікіпедії не може бути аргументом. Більшість з цих мов не слов'янські і не мають проблеми конотацій слов'янського кореня niž-, у сербській може бути помилка, поляки зараз не бережуть своєї мови, спотворюючи її за іншомовними шаблонами. У жодній з цих мов нема каламбуру «трансліт аватарівкою словац. Nižná» — «укр. Ніжна». Мета мови — не тільки спілкування (для спілкування на пострадянському просторі досить російської, у всьому світі — англійської, навіщо тоді інші?). А якщо важливо міжмовне порозуміння: 1) вимагайте скасування викривлених Париж, Нью-Йорк, Відень, Рим і заміни їх на «міжнародно зрозумілі» Паріс, Нев-Йорк, Він, Рома; 2) пишите латинкою всі українські топоніми (тільки не думаю, що англомовні їх вимовлять кошерно: в англійському читанні багато неангломовних назв дико викривляються). Слов'янська мовна єдність важливіша за «спілкування для співрозуміння». А то в нас, міжслов'янське «співрозуміння» частіше відбувається неслов'янською мовою (зате «загальнозрозумілою» графікою). Щодо Kiev čy Kyiv: з лінгвістичного погляду дуже дивна ідея, з погляду психолінгвістики — мабуть, ознака сервілізму. --В.Галушко (обговорення) 16:24, 5 квітня 2019 (UTC)
Перевів усі Ніжні на Нижні та парні до них Вишни чи Вижни на Вишні. Ще, може, трохи лишилося «Вижни» чи «Вишни» замість «Вишній», але я їх цілеспрямовано не шукав і зараз не маю часу цілеспрямовано шукати. Одних лише ніжних сіл було зо два десятки, вже нема — NickK (обг.) 15:01, 27 квітня 2019 (UTC)

Терміни, не підтверджені джерелами[ред. код]

Прошу допомогти з перевіркою синонімів у статтях Маятник (вагало, вагальце, хитун, колиска) і Домашній сир (кисир). Якщо не будуть надані авторитетні джерела, ці лексеми доведеться вилучити, як такі, що не відповідають ВП:Авторитетні джерела і ВП:ОД. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 24 квітня 2019 (UTC)

вагало - [1] + вагальце [2] хитун вживав Грушевський [3] кисир думаю звідси взято [4] --『  』 Обг. 22:00, 24 квітня 2019 (UTC)
@AlexKozur: дякую за джерела. Щодо кисир: джерело наведено в статті, але я сумніваюся, чи можна сайт «Словотвір» вважати АД. --В.Галушко (обговорення) 22:09, 24 квітня 2019 (UTC)
Звісно, що не можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:36, 30 квітня 2019 (UTC)
@DimGol: доведеться вилучити. Впровадження неологізму. --В.Галушко (обговорення) 18:05, 1 травня 2019 (UTC)

Беджая[ред. код]

Як правильно «Беджая» чи «Беджайя»? Чи є дана назва в АД?--『  』 Обг. 16:12, 27 квітня 2019 (UTC)

@AlexKozur: у статті взагалі відсутні які-небудь джерела. Оскільки українські видання часто копіюють російські написання, а російська передача «Беджая», я думаю, це не буде помилкою. --В.Галушко (обговорення) 16:10, 29 квітня 2019 (UTC)
А з якої мови така форма? З французької має бути Бежайя, а арабською воно Bijayah > Біджая.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 30 квітня 2019 (UTC)
Алжирська арабська мова, але там є багато запозичень з різним мов. У даному випадку французька. В англомовних джерелах позначається як Béjaïa так і Bijayah. --『  』 Обг. 18:29, 1 травня 2019 (UTC)

Каскі[ред. код]

Дещо дивна передача польського Kaski як Каскі. Оскільки це множина (w Kaskach), має бути «Каски». На жаль, чітких правил передачі польських топонімів нема, тому краще скористатися здоровим глуздом. --В.Галушко (обговорення) 15:23, 28 квітня 2019 (UTC)

Звісно, «Каски». Бо як же тоді відмінювати?!--Словолюб (обговорення) 19:45, 28 квітня 2019 (UTC)
@UeArtemis:, а Ваша думка? --В.Галушко (обговорення) 16:08, 29 квітня 2019 (UTC)
Закінчення множини адаптується.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 30 квітня 2019 (UTC)

Продовження теми мовної нейтральності[ред. код]

Останнім часом у Вікіпедії активно наповнюють розділ феміністичних статей. Це прекрасно, але через ідеологічну упередженість самих авторів, зацікавлених у некритичному поширенні улюблених теорій за допомогою Вікіпедії, при цьому порушується вимога вікіпедійної нейтральності. Зокрема, викладені в статтях дискусійні теорії щодо реформування мови негайно застосовують на практиці. Скажімо, можна побачити, як прихильники (сучасний мовний стандарт) замінюють на прихильниці і прихильники (пропозиція реформаторів), що таким чином самою особливою мовою маніфестує певні політичні погляди. Триває практика поширення ненейтральних фемінітивів (професор міняють на професорка, професіонал на професіоналка та под.). На кожну таку статтю з застосуванням нестандартної мови, характерної для політичного руху, але не для стилю Вікіпедії, вже можна ставити шаблон. Зверніть увагу зараз. Maksym Ye. (обговорення) 08:37, 30 квітня 2019 (UTC)

Проти -иця нічого не маю. Цей суфікс не є стилістично маркованим. Інша справа -ка, що продуктивний як пестливий, а також використовується для творення назв предметів та процесів (капітанка - головний убір капітана тощо). Вжиток -иня надштучний, така практика йде у розріз з народним творенням (історичка тощо), а також не узгоджується зі зафіксованими словниковими формами (медичка, істеричка тощо). Обіцяю виправляти, коли зустріну.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 30 квітня 2019 (UTC)
Суфікс -иня - цілком природний, здавна вживається в українській мові: кравчиня, продавчиня і т.д. Але зараз, в угарі політкоректності та фемінізму, його стали ліпити куди попало. Всі ці мисткині, фізикині, етнологині і т.д. - незграбні покручі, які лише засмічують та спотворюють українську мову.
По-перше, існують й інші суфікси для фемінітивів: -иса (актриса, директриса); -еса (поетеса, стюардеса, принцеса); -ка (вчителька, лікарка, санітарка, спортсменка). А по-друге, не до кожного іменника на позначення професії існує фемінітив. Треба просто це прийняти. Так само, як, наприклад, малопоширеність в українській мові дієприкметників активного стану.
Я по можливості намагаюсь такі покручі виправляти, але треба щось із цим робити на засадничому рівні. --V Ryabish (обговорення) 13:54, 30 квітня 2019 (UTC)
Продавчиня, взагалі-то, "кабінетний" винахід, літераторський, котрий витіснив народне "продагуха", утворене від продаж.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:24, 2 травня 2019 (UTC)
Ніколи не розумів цього бажання усі княгинями робити ). До -ець логічна пара -иця. Продавець - продавиця. Коли вже про кабінетне творення. Молодець, молодиця, мисливець, мисливиця тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 2 травня 2019 (UTC)
Ви ж бачили правописний проект-2018, де згори вирішили поборотися з суфіксом -щик, аж денщик з прапорщиком вилетіли геть. До речі, у Вікіпедії вже зараз є понад сотня статей з несловниковою продавчинею, хоча продавщиця ще тримає півтораразову перевагу. Maksym Ye. (обговорення) 08:09, 3 травня 2019 (UTC)
«Продавчиня» це несловникове розмовне слівце, а словникове, хоч також розмовне, продавщиця. Питання вживання лікар, а не лікарка, вчитель, а не вчителька, це питання вибору належного стилю, книжних чи занижених. Коли у Вікіпедії написано «продавчиня», це просто мовна помилка, коли «лікарка» — порушення вимог наукового стилю, переведення тексту в нижчий розряд. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)
Є багато таких провалів: професіоналка «повія», а не жінка-професіонал. Але я цього разу хотів звернути увагу не на словотвір і фемінативи, а на так само ідеологічно впроваджувані надлишкові конструкції, на кшталт перерахування двох граматичних родів (а інші півсотні ґендерів відпочивають?). Нині стилістичною нормою є загальне пасажири, а не пасажирки і пасажири, хай як вважати перше фальшивим узагальненням, друге в сучасній мові міняє не тільки стилістику, а й семантику. А конструкції типу жінка-професіоналка, тобто «жінка-викуваний жіночий іменник» подвійно помилкові. Реформатори ломляться не на порожнє місце, а по давно усталених нормах розвинутої, складної мови. Maksym Ye. (обговорення) 13:59, 30 квітня 2019 (UTC)

Зверну ще увагу, як ця група мовних реформаторів використовує Вікіпедію, навіть не приховуючи своїх нечесних маніпуляцій. Цитата із статті: «зокрема, в 2017 співробітниця Вікімедіа Україна Віра Моторко запропонувала й покрокову інструкцію з додавання фемінітивів на позначення назв професій, посад, звань, політичних, релігійних, філософських поглядів тощо у особові картки». Тобто, сучасні мовні стандарти вже піддаються у Вікіпедії цілеспрямованому й організованому псуванню певною ідеологічною групою без обговорень, і попри обговорення, наче як вирішене питання. Це питання не розв’яжеться саме собою, мову статей псують просто зараз, хай якими чудовими, гарними і прогресивними теоріями керуються. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)

Спасибі за привернення уваги! Днями сам мусив виправляти закінчення «-иня» в деяких статтях. Як координатор проекту Грамотність (бюрократ MaryankoD делегував мені повноваження) пропоную провести рейд по боротьбі з порушеннями правила ВП:Мова. Треба провести пошук найпоширеніших несловникових фемінітивів і виправити. Принаймні, вдасться виправити частину, в деяких не виключені ВР. Оскільки правила Стиль/Фемінітиви так і не прийняли, порушників притягти до відповідальності буде непросто. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 травня 2019 (UTC)
Я теж по можливості проглядаю нові статті, і коли бачу такі покручі, виправляю без вагань. --V Ryabish (обговорення) 19:44, 1 травня 2019 (UTC)
Я колись складав такий список, що вже пішов кудись в архіви «Мовної консультації». Пригадую, навіть розділив на несловникові та словникові зі стилістичними позначками. Maksym Ye. (обговорення) 04:45, 2 травня 2019 (UTC)
"лікарка" і "прихильниця" словникові, без будь-яких позначок --『  』 Обг. 21:04, 4 травня 2019 (UTC)
Тим не менш, коли йдеться про науковий чи офіційно-діловий стиль, вони недоречні. Про це докладно з посиланнями на півсотні ппідручників. Maksym Ye. (обговорення) 03:26, 5 травня 2019 (UTC)
там більше джерел на офіційно-діловий. І в енциклопедіях ці слова зустрічаються часто, тож не бачу сенсу їх не використовувати. Щодо стилю, то у нас так і не затверджений якийсь стиль писання статей. Тож вимагати від користувачів писати офіційно-діловим ми не можемо.--『  』 Обг. 18:42, 8 травня 2019 (UTC)
У нас науковий енциклопедичний стиль. Втім, «лікарка» й «прихильниця» є в енциклопедіях — наприклад, лікарка в ЕІУ та прихильниця в УРЕ. УРЕ та ЕІУ аж ніяк не є мовними реформаторами, вони явно консервативні — NickK (обг.) 23:09, 8 травня 2019 (UTC)
В українській мові ширше використовуються питомі фемінітиви. А от "макаронні", коли суфікс слов'янський, а корінь іноземний, - часто марковані. Прихильниця точно нейтральне.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 10 травня 2019 (UTC)

Літера Ґ[ред. код]

Бачу останнім часом йде зловживання перейменувань слів із безпідставною заміною літери Г → Ґ. Це якось можна контролювати чи ні? Кількість слів з цієї літерою обмежена чому її тулять куди завгодно і головне на якій підставі? --Jphwra (обговорення) 18:09, 4 травня 2019 (UTC)

Хтось вирішив, що у всіх мовах з латинською абеткою g = ґ, а h = г. Про літеру х взагалі не йдеться. Гемінґвей не дасть збрехати.--Leon 20:07, 4 травня 2019 (UTC)
Старі правописні суперечки: Історія вживання літери ґ в українській науковій термінолоґії. А це зовсім недавнє, вийшло після провалу впровадження нового правопису: Забута і принижена: чому потрібно зреабілітувати літеру Ґ. Цікава цитата: «Укладачам правопису слід звернути більшу увагу на ті запозичені слова з літерою г, які ввійшли у вжиток під час перебування України у складі Радянського Союзу, докладно вивчити їх етимологію та видозмінити у потрібному для української мови руслі». Плювати ми хотіли на влучне зауваження Ю. Шевельова з цього приводу… --В.Галушко (обговорення) 21:46, 4 травня 2019 (UTC)
На жаль, контролювати такі перейменування важко. У кожного свої уявлення про ідеальний український правопис. Сприяє цьому і нечіткість самих приписів передачі g і h. Навіть я нічого не можу зрозуміти в цих правилах. --В.Галушко (обговорення) 21:51, 4 травня 2019 (UTC)
Для прикладу, § 87: G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет. В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей. Що означає «звичайно» і «окремі слова англійського походження», неясно. Втім, про те, що чинний правопис заточений про передачу слів через російське посередництво, я вже писав. Природно, таке мавпування часто приводить до протилежного результату, а саме абинеякумоскалівству. В іспанських і грецьких назвах вживання ґ абсурдне, у російських — традиційно не прийнято, у польських — приписи різних авторів різняться, в англійських — залежить від принципів кожного автора. Що маємо, те маємо: правопис про багато випадків умовчує, лакуни кожний заповнює хто як знає. --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 травня 2019 (UTC)

Це перманентне явище на вікі. Про які саме перейменування йде мова?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:51, 8 травня 2019 (UTC)

Щодо лінку В.Галушко (21:46, 4 травня) на статтю Г. О. Сіренко та О. В. Кузишина 2009 року про літеру ґ. В цій же статті хемія, катедра тощо (цікаво, що у резюме англійською H. A. Sirenko !, очевидно з російської). Є стаття цих же авторів 2008 року Чому хемія, а не хімія? (на правах дискусії). Дискусії не було, зокрема щодо літери ґ; на сторінці Сіренка на сайті ПНУ лише хімія, кафедра, -логія, агрономія, але колеґії. Це той професор Сіренко, який викликав на дуель Табачника 9 травня 2010 року, біля пам’ятника яйцю (тому самому). Юрій Дзядик в) 12:59, 11 травня 2019 (UTC).

Прикметник від Митищі[ред. код]

Необхідно утворити прикметник від топоніма Митищі. Оскільки назва міста походить від митище — слова середнього роду, існує трудність з вибором потрібного суфікса: від слів першої відміни прикметники і присвійні форми утворюються за допомогою -ин, другої — за допомогою -ів. Назва Митищинський міський округ викликає сумнів. Хто зіткався з подібними випадками, прошу відгукнутися. --В.Галушко (обговорення) 21:10, 4 травня 2019 (UTC)

Бідна морфологія. Звісно, має бути Митищівський, Грозенський тощо. Але радянські канцеляризми клали кабаку на закони мови. Найкраще шукати україномовні джерела [5]. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 8 травня 2019 (UTC)
@UeArtemis: дякую за роз'яснення і джерела. Отже, «Митищинський», хоча це морфологічно неправильно. Думаю, так сталося внаслідок того, що в 17 ст., коли узвичаїлася сучасна назва, слово «митище» вже було забуте в російській мові, а топонім стали сприймати як множину жіночого роду. --В.Галушко (обговорення) 03:35, 10 травня 2019 (UTC)
Так, однина та її рід забуті росіянами.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:29, 10 травня 2019 (UTC)

Термінова консультація[ред. код]

У статтях за аналогією ще старих статей Вікіпедії я використовую в спортивній тематиці проходив, пройшов. В той же час Бучач-Львів відзначив що це помилка і можливо так і є бо, наприклад в євросезонах єврокубків застосовується відбувся, відбувається. Тож питання чи перший варіант має право на існування чи треба попросити ботовласників і замінити ті слова на пропоновані. Загалом я не проти і готовий звернутись до ботовласників про заміну цих термінів. Дякую. --Jphwra (обговорення) 06:10, 10 травня 2019 (UTC)

Привіт. Гляньте Проходити / СУМ. п. 12.--Aeou 06:16, 10 травня 2019 (UTC)
Aeou Виходить, що потрібна зміна там все в плані Ходити. --Jphwra (обговорення) 06:58, 10 травня 2019 (UTC)
Навпаки. Я звернув Вашу увагу — пункт 12. А те, що пунктів багато, хай Вас не страшить. В багатьох мовах дієслова типу «йти», «ходити» виконують масу функцій. Спроби звести їхнє значення лише до простого процесу «ходіння» — це аматорські умоглядні розумування. У словнику є — все, питання закрите.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
  • «Відбулось» знаменує разову більш короткотривалу подію, «пройшло» знаменує більш тривалу подію. Пройшло літо а не відбулось літо, відбувся поєдинок а не пройшов поєдинок, пройшов чемпіонат, а не відбувся чемпіонат. Хоча, по великому рахунку це синоніми. НМД. — Alex Khimich 07:09, 10 травня 2019 (UTC)
Я не фахівець у спорті, я просто висловив свою думку щодо вжитку цих слів, базуючись на своєму знанні мови. — Alex Khimich 07:14, 10 травня 2019 (UTC)

А це хіба не як пройшло засідання чи відбулося? --『  』 Обг. 07:15, 10 травня 2019 (UTC)

От мене це питання так само цікавить. Бо я статті створював за анлогією, тобто саме таке формулювання те що в курсиві було до мене вже чотири роки (2013 я почав редагувати), а тепер минуло ще шість років і раптом постало питання, що те словосполучення русизм і на мене намагаються цей русизм повісити. Тому я сам поставив питання в мовну кнайпу аби зрозуміти чи це просто забаганка чи це вимога мови. Я можу просто це запитати в українських філологів, слава Богу в мене є в кого запитати, зокрема є випускник Київського універу ім. Шевченка. І вона одна з найкращих викладачів української мови в області і не тільки якщо запрошують до Києва. Але це приватна буде консультація, а в нас спільнота. --Jphwra (обговорення) 07:26, 10 травня 2019 (UTC)
Попросіть у неї якісь джерела, зацитуйте їх тут. Щось окрім вже згаданого мною вище СУМ (і похідного ВТСУМ В. Бусела). Може щось підкаже. Як фахівець, у літературі вона може орієнтуватись добре. Вона може мати і якісь суто власні фахові міркування, але якщо вони не опубліковані, то у вікі вони нічого не важать.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
крім тлумачних словників, є ще блоґ --『  』 Обг. 08:54, 10 травня 2019 (UTC)
Думаю, Bulakhovskyi допоміг би, але на жаль, неактивний. Він теж дещо розуміє в мові (я читав його кандидатську). Сумніви Бучач-Львова зрозумілі: зараз сильні гіперпуристичні тенденції, велика спокуса сприйняти щось схоже з російським як щось невластиве українській. Про це ще писав і Караванський. Дієслово зі значенням «відбуватися» може бути співзвучним з дієсловом зі значенням «проходити» не тільки в російській мові, яка зараз взята за взірець (точніше, за антивзірець), за прикладом далеко ходити не треба: фр. se passer. Свою роль може грати і те, що Бучач-Львів з Львівщини, а там не виключений вплив польської мови: здається, у ній правильно odbywa się mecz, а не przechodzi mecz, очевидно, внаслідок двозначності дієслова przechodzić. --В.Галушко (обговорення) 09:07, 11 травня 2019 (UTC)
В.Галушко Гадаю, що не перший, а тим більше не третій користувачі (образа вилучена). Тому прошу вас терміново переоформити ваш вислів і прибрати пінг тим більше мій запит подано якраз через намагання Бучач-Львів через війну редагувань внести зміни, тобто він зацікавлена особа, а враховуючи той факт що має місце просування анахронізмів, а також полонізованих термінів на кшталт «спортовець». Тож залучення їх обох буде зайвим і може створити не бажаний конфлікт. Дякую. --Jphwra (обговорення) 09:17, 11 травня 2019 (UTC)
@Jphwra: прибрав згадку про Микола Івкі, хоча це зайве, адже редагувати цю сторінку йому заборонено. А конфлікт треба розв'язувати, а не замовчувати. --В.Галушко (обговорення) 09:27, 11 травня 2019 (UTC)
Це не ті користувачі які розв'язують конфлікти, повірте мені скоріш навпаки. І залучення їх сюди призведе до конфліктів це моя думка і я не для цьогго подав запит. Якщо не врите переглянте запити до адміністраторів. Дякую. І прошу при наступних вирішеннях мовних питань так само не залучати користувачів які мають обмеження на участь в проекті не просто так в них те обмеження. --Jphwra (обговорення) 09:31, 11 травня 2019 (UTC)
@В.Галушко: З польськими прямими аналогами є складнощі. Виглядає, що нашим про- і пере- відповідає лише один польський prze- (промовляти — przemawiać, переливати — przelewać). Конкретно польське przechodzić — це одночасно і в першу чергу переходити (на іншу сторону вулиці) і водночас проходити. Словник подає значення всі більш-менш пов'язані з ходінням (Большой польско-русский словарь, 2001, т. 2, с. 173). У той же час, наприклад, для przejść словник подає і прямі і непрямі значення: ból przeszedł — біль пройшов; przejść bez echa — пройти без розголосу (там само, 2001, т. 2, с. 185). Польське chodzić майже суто про ходіння, але й тут є дещо: дуже вживаний варіант chodzi o… і перекладається як йдеться про…, мова йде про… (там само, 2001, т. 1, с. 103). Але знову ж, це надлишкове. СУМ підтверджує проходити, зокрема, як синонім до відбуватись. Maksym Ye. теж подав хороше джерело. Ніби достатньо.--Aeou 11:44, 11 травня 2019 (UTC)
  • Див. Довідник з культури мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Вища школа, 2005. – С. 50-51 [6]: «ВІДБУВАТИСЯ — ПРОХОДИТИ — ЙТИ. В одному із зна­чень названі дієслова синонімічні, а саме, коли треба назвати дію, пов’язану з певним часом, місцем, умовою, напр.: Концерт відбу­вається у великому палаці; 3 великим успіхом проходить концерт молодих виконавців, Уже три години йде концерт Самодіяльного оркестру. Дієслово відбуватися має найзагальніше значення дії без вказівки на характер її перебігу; воно констатує, засвідчує якусь подію. Коли треба вказати на харак­тер, оцінку події, послуговуються також дієсловами проходити, йти. Пор.: Конференція відбудеться в жовтні 2000 року. Вдруге вона проходитиме в Криму. Іде перше засідання. В офіційно-діловому стилі широко вживається дієслово відбу­ватися, причому у формі усіх трьох часів; пор.: відбувається (відбулася, відбудеться) зустріч; проходить огляд робіт; іде змагання серед юнацьких команд та ін.». Maksym Ye. (обговорення) 10:55, 11 травня 2019 (UTC)
    Тобто все нормально це має право на життя? Маю на увазі ту свою версію (проходив, проходить, пройшов). --Jphwra (обговорення) 11:47, 11 травня 2019 (UTC)
    Хоча відбуватися має загальніше значення, немає особливої потреби міняти. Maksym Ye. (обговорення) 13:39, 11 травня 2019 (UTC)
  • Jphwra, давайте без аналізу компетентності що суперечить НО, наступного разу на поруки не вийде. — Alex Khimich 15:15, 14 травня 2019 (UTC)

Кисельов Євген Олексійович[ред. код]

Кисельов Євген Олексійович [7], [8], [9], [10] чи Кисельов Євгеній Олексійович [11], [12], [13], [14] ?--Сергій Липко (обговорення) 09:00, 14 травня 2019 (UTC)

Складне питання. Думаю, тут треба дивитися, що вживаніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:00, 16 травня 2019 (UTC)
Але ж літературна норма "Євген"! Це ж, якщо в українських документах записали "Євгеній" за умови, що в нього такі є, то інша річ.--Словолюб (обговорення) 16:02, 16 травня 2019 (UTC)

Переклад «scientific article published in 1988» для Вікіданих[ред. код]

Вітаю. Ботовласник у Вікіданих цікавиться як перекласти українською описи типу «scientific article published in 1988» (понад 10000 елементів). Якщо не буде заперечень, то, враховуючи вимогу якнайменшої довжини опису у Вікіданих і наявність у Вікіпедії коротких назв (наприклад, Категорія:Народились 1900), запропоную йому перекладати так:

«наукова стаття, опублікована в 1ххх»
«наукова стаття, опублікована у 2ххх»

Дякую. --Renamerr (обговорення) 08:49, 18 травня 2019 (UTC)

Саме так і треба.--Словолюб (обговорення) 19:17, 18 травня 2019 (UTC)

Сумнівна транслітерація[ред. код]

Передача Čierna nad Tisou як Чиєрна-над-Тісоу викликає сумнів. Краще «Черна-над-Тісоу» чи «Черна-над-Тисою». Чи є якісь українські джерела? Прикордонне з Україною місто таки. --В.Галушко (обговорення) 21:12, 20 травня 2019 (UTC)

А які джерела на «Чиєрна-над-Тісоу»? Бо це жахливо! Чому хоча б не «Ч(і)єрна-над-Тісов»?--Словолюб (обговорення) 05:10, 21 травня 2019 (UTC)
На жаль, офіційної словацько-української транслітерації нема. Але передача Čie як Чиє нікуди не годиться. --В.Галушко (обговорення) 13:43, 21 травня 2019 (UTC)

Можна ч'є: [15], [16].--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 27 травня 2019 (UTC)

Поясніть[ред. код]

я частенько зустрічую дивакувате слово початки в спортивних статтях і не тільки. Я перепрошую але звідки воно? Воно є хоч в олдному словнику? Навіщо якесь розмовне слово застосовується в статтях Вікіпедії? --Jphwra (обговорення) 11:29, 21 травня 2019 (UTC)

Я підозрюю про що Ви, але все ж сформулюйте точніше (дайте приклад речення). Бо саме по собі «початки» — це множина від «початок». Нічого кримінального.--Aeou 11:37, 21 травня 2019 (UTC)
і звідки ця множина взялась? В літературі я її не зустрічав. --Jphwra (обговорення) 11:42, 21 травня 2019 (UTC)
Jphwra, це звичайна множина. Я підозрюю, що вас турбує не множина як така, а специфічне її вживання. Так? Я навіть здогадуюсь яке. Але це здогад, я не хочу його нав'язати. Наведіть приклад речення.--Aeou 11:51, 21 травня 2019 (UTC)
Початки клубу. Я знаю початки кукурудзи (і це російською, а не українською), а от з клубом це взагалі не дуже асоціюється. --Jphwra (обговорення) 11:53, 21 травня 2019 (UTC)
Ну, можна глянути таке «початки козаччини», «початки Київської держави», «початки феодалізації держави». І таких прикладів можна нагуглити багато. Є підручник для 10-го класу «Алгебра і початки аналізу».--Aeou 12:15, 21 травня 2019 (UTC)
Якось дико це все звучить окрім алгебри. --Jphwra (обговорення) 12:30, 21 травня 2019 (UTC)

Кабмін затвердив новий правопис[ред. код]

Сьогодні Кабмін затвердив нову редакцію українського правопису (текст затвердженої версії правопису наразі ще не опублікований). Оце тепер повоюємо! Треба визначитися, що ми робимо. Міняємо всюди на новий правопис, лишаємося зі старим, кожен пише як хоче? Особливо треба вирішити, що робити у випадках, де правопис дозволяє кілька варіантів написання (индик/індик, міфологія/мітологія, лауреат/лавреат).--Анатолій (обг.) 20:08, 22 травня 2019 (UTC)

Будуть нескінченні війни редагувань, набагато запекліші, ніж були досі. Як наслідок, буде бардак, і відтік активних користувачів з Вікіпедії. А через перли накшталт «индика» читачі будуть читати інші мовні розділи, де немає таких кардинальних змін. Більшість - російську, хто розумніший - англійську вікіпедії. Якось так...--V Ryabish (обговорення) 20:19, 22 травня 2019 (UTC)
Я переконаний, що необхідно дотримуватися нових норм у всіх аспектах. Айнштайн, мітологія, експрезидент, пів яблука, павза тощо. --ivasykus (обговорення) 20:29, 22 травня 2019 (UTC)
V Ryabish Так от я і пропоную придумати якесь рішення, аби уникнути війн. У тій же росвікі за відхилення від правопису можна блокування отримати, у нас за той же гокей хіба кілька образ на свою адресу… Ivasykus А де ви Айнштайна там побачили? Це давнозапозичене.--Анатолій (обг.) 20:52, 22 травня 2019 (UTC)
У переліку винятків як давнозапозичені є Гейне, Лейпциг, Швейцарія. Ейнштейна немає. Як і Рейха. --ivasykus (обговорення) 21:22, 22 травня 2019 (UTC)
А чому саме, наприклад, «мітологія» ? Ми запозичили це слово напряму з новогрецької мови, коли буква Фіта вимовлялась як «Ф». І користуємось таким варіантом більше 1000 років - найновіші словники це підтверджують. Навіщо вводити такі зміни ?--V Ryabish (обговорення) 07:20, 23 травня 2019 (UTC)

Обговорення нижче перенесено з Дотримання мовних стандартів

Отже, уряд ухвалив новий правопис (його текст поки що можна знайти тут). Тепер перед нами постає декілька питань. Очевидно, що новий правопис дуже часто входитиме у конфлікт зі словниками, які існують нині, а в правилі укрвікі вказано, що словник має пріоритет над правописом. Таким чином ми опинимося у ситуації, коли величезна кількість тексту у вікіпедії буде суперечити правопису, а це абсурд. Переконаний, що ми не повинні чекати виходу нових редакцій словників, а мусимо змінити пріоритет у наших правилах. Правопис повинен мати найвищий пріоритет. Нам треба домовитися, як ми відтепер пишемо:

  • поп-музика чи попмузика?
  • орфографія чи ортографія?
  • Каролін Возняцкі чи Кароліна Вожняцька?
  • Гете чи Ґете?
  • Гемінґвей (його нарешті виключено із винятків)?
  • проект чи проєкт?
  • аудієнція чи авдієнція?
  • Рейх чи Райх, Ейнштейн чи Айнштайн?
  • Діккенс чи Дікенс?

і багато іншого, я просто навів зараз найяскравіші приклади, які вже встиг знайти після побіжного огляду нового правопису. У наведених прикладах я всюди на боці другого варіанту. --ivasykus (обговорення) 16:05, 22 травня 2019 (UTC)

Пропоную стосовно Фіти використовувати таке правило:
  • Слова, запозичені напряму з грецької (і зокрема новогрецької мови), писати через «Ф» (як, власне, ми і робили більше 1000 років ) - кафедра, марафон, Вифлиєм, Коринф, Фемістокл і т.д.
  • Слова, запозичені за посередництва західних мов, писати через «Т» - алгоритм, теологія, католицький і т.п.
  • Імена писати також за шляхом запозичення: Федір, але Теодор і т.п.
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 16:29, 22 травня 2019 (UTC)
Отут пишуть, що в офіційних документах має вживатися перший варіант із правопису. Можемо і ми такого правила дотримуватися (у статті про відповідний термін, звісно, вказати обидва варіанти)

Pictogram voting comment.svg Коментар Проект Українського правопису в редакції від жовтня 2018 року, який може відрізнятися від остаточного ваіанту, ухваленого урядом. Офіційна публікація очікується згодом. А для кого там згори написано? поки немає чого тут сіяти паніку. --Jphwra (обговорення) 16:51, 22 травня 2019 (UTC)

Це не паніка, а дискусія. Остаточна версія навряд чи матиме якісь серйозні відмінності від цієї, якщо взагалі матиме хоча б якісь. Тож починати обговорювати це слід уже зараз. --ivasykus (обговорення) 16:54, 22 травня 2019 (UTC)
мене задовольняє присутність хокею. Відносно решти, то чекайте (перепрошую за слово) (лайка вилучена). --Jphwra (обговорення) 17:49, 22 травня 2019 (UTC)
Якщо вони суперечливі, тобто правопис дозволяє писати у те й інше, то потрібно не спішити і почекати на джерела і входження слова до масового вжитку. Також й про такі назви які нині є усталеними, як Енштейн, Гете тощо. Суть думаю зрозуміли. Не спішити й дивитися на входження слів до масового вжитку. Головне без паніки, конфліктів і т.д. Тепер підсумки на ВП:ПС повинні бути на вищому рівні, тобто детальніші. П.С. РБК цікаві, зо помилкою написали.--『  』 Обг. 18:01, 22 травня 2019 (UTC)
Я Вас прошу...Яке "не спішити", які "джерела" ? Вже завтра, якщо ще не сьогодні будуть перейменування: «Ґете», «Гемінґвей», «попмузика» і «катедра». Бо вже можна. Як і багато що відучора в нашій державі, на жаль. Бо уряд Гройсмана наостанок , не читаючи і не думаючи (в них зараз зовсім інші думки), затвердив хотілки філологічно незадоволених «мовознавців». Але на відміну від політичного хаосу, який (на мою думку) завершиться максимум за рік, ці правописні «норми» ми будемо викорінювати ще не те що рік, а десятиліття.
Єдиний варіант - внести зміни у Правила Вікіпедії, щоб назви не суперечили ні новому правопису, ні сталому вжитку, ні джерелам. --V Ryabish (обговорення) 18:41, 22 травня 2019 (UTC)
Будуть перейменовані, і це чудово. У багатьох випадках буде неможливо знайти варіант, який одночасно не суперечив би ані новому правопису, ані сталому ужитку, ані джерелам. Хоча, звісно, здебільшого знайти джерела на підтвердження версії, згідно з новим правописом, буде нескладно. З тим самим Гемінґвеєм і Ґете — так точно. --ivasykus (обговорення) 21:24, 22 травня 2019 (UTC)
  • Так, міняємо всюди на новий. Спірні питання обговорюємо. Я тільки за те, щоб правопис оновлювався і вдосконалювався. Поточний має багато неточностей і помилок.--Andriy.v (обговорення) 20:31, 22 травня 2019 (UTC)
Новопреставлений місить не менше помилок і неврегульованих моментів. Як писати, скажімо, «Гренландія» чи «Ґренландія», коли тепер ніби можна й так, і так? Чи «Хто перший встав (в сенсі, написав), того й тапки » ?--V Ryabish (обговорення) 20:37, 22 травня 2019 (UTC)
Відкривається обговорення і обговорюється. В крайньому випадку голосується. Так мало би бути і всюди--Andriy.v (обговорення) 20:47, 22 травня 2019 (UTC)
Але не можна обговорювати/голосувати щоразу окремо «Гренландія»/«Ґренландія», окремо «Гете»/«Ґете» і т. д. У рішеннях буде абсурдний різнобій. Особливо при голосуванні, коли наголосувати/нафлешмобити можуть будь-що всупереч і джерелам і правопису. Треба відразу виробляти підхід щодо всієї паралелі. Вирішити, як називаємо, коли варіантів два, як оформлюємо преамбулу: жирне-нежирне, примітки з посиланням на правопис чи без. По-можливості детальніше. Бо буде і "хто перший встав" і війна за кожну дужку, кому.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)
  • Як на мене варто поки у ВП не використовувати цей новий правопис. Варто подивитись чи він приживеться, чи буде його хоч хтось використовувати і чи не скасує його новий Прем'єр?. Не може Вікіпедія писати «авдієнція», якщо такими словами не користуються переважна більшість україномовних джерел. Першочергово тексти Вікіпедії мають бути зрозумілими її мовцям, а не створювати якусь канцелярську неживу мову в угоду закону і правопису, а не здоровому глузду. Як мінімум сам сайт Кабміну почне змінювати текст своїх статей? Поки сумнівно. Тому ставати піонерами я не бачу сенсу і щоб не було постійних воєн редагувань, то треба відразу дійти згоди, що у Вікіпедії перехідний період. Якщо раптом станеться диво і цей правопис приживеться, то звісно Вікіпедія має його перейняти, а не навпаки. А як він лишиться тільки на папері, то значить і у Вікіпедії йому не місце. Інакше тільки розбіжаться усі читачі і буде Вікіпедія смішити народ, тільки і всього. Не можна це допустити однозначно. --YarikUkraine (обговорення) 20:49, 22 травня 2019 (UTC)
  • Особисто я за перехід на новий правопис, як тільки буде виконано три умови:
    1. Він буде опублікований повністю
    2. Він буде використовуватися хоча б якоюсь кількістю провідних авторитетних джерел (офіційних сайтів, наукових видань, ЗМІ тощо). Як варіант, під нього перепишуть шкільні підручники з української мови.
    3. За ним буде видано хоча б один орфографічний словник.
    Без першого ми не можемо робити нічого, бо зараз ми лише виходимо з гіпотези, що Кабмін не вніс жодних змін до проекту, але самого проекту ще ніхто не бачив. Без другого й третього це буде переважно ОД, бо ми не зможемо підтвердити, що нові написання реально вживаються та реально відповідають правопису.
    Можна розробити доповнення до ВП:МОВА щодо перехідного періоду (наприклад, мораторій на перейменування між правописами), зазначення назв за старим правописом у вступі (на певний час, назавжди тощо) та щодо варіативності (якщо вона збереглася в прийнятому Кабміном) — NickK (обг.) 22:40, 22 травня 2019 (UTC)
Підтримую пункти і щодо доповнення. Хотілось би вірити, що втримаємось без війн поки вийде словник.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)
  • Підтримаю пропозицію яку висловили YarikUkraine, NickK, V Ryabish та Ahonc. Тобто жодних перейменувань, здоровий глузд при цьому (одразу привожу приклад з життя, згадайте коли канал СТБ почав застосовувати етер, Атени замість нормального вжитку і почав стабільно втрачати глядачів, згодом вони цей експеримент припинили через низьку кількість глядачів); не спияти переходу наших читачів до рувікі та енвікі із застосуванням нових цих слів в зараз в будь-яких статтях, можна згадати лише в самих термінах, як з тим же гокеєм і не більше; блокувати за перейменування без обговорень. Думаю якщо цих трьох норм дотримуватись то все буде гаразд і на цьому поставити крапку. PS. Також свіжий приклад того ж гокею, коли його всупереч здового глузду повсовували в статті про міста з Індії, Швеції тощо. --Jphwra (обговорення) 05:35, 23 травня 2019 (UTC)
    Вікіпедія українською мовою не може суперечити правопису української мови. Всі тексти слід привести у відповідність до нього. Але, звісно, це можна буде почати робити тільки після того, як буде оприлюднено остаточну версію прийнятого правопису, як правильно зазначив NickK. Я підтримую думки Andriy.v та Aeou: там, де новий правопис відрізняється від старого, але визначає чітку норму, можна буде починати змінювати одразу; там, де новий правопис відрізняється від старого, але дає двояку норму, треба обговорити і виробити алгоритм. (А щодо гокею можете не хвилюватися: він є у переліку винятків поряд із хобі, холом, холдингом і кількома іншими.) --ivasykus (обговорення) 08:09, 23 травня 2019 (UTC)
    ви фальсифікуєте. Про гокей там ані слова. Як виключення зазначено ХОКЕЙ. Припиніть писати інколи маячню. А відносно перейменувань, то здоровий глузд ніхто не відміняв. Я ще повторюю: СТБ свого часу втратило чималу глядацьку аудоторію через мовні експерименти. УкрВікі не дуже популярна, кількість переглядів рувікі з території України не менше за рувікі, тому не збільшіть ті перегляди через мовні експерименти тут. --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)
    Припиніть істерику. Ви повторюєте те саме, що я написав. Гокея нема, це слово у переліку винятків із правила. Здоровий глузд — це геть від Москви і дотримання чинного правопису. --ivasykus (обговорення) 14:02, 23 травня 2019 (UTC)
    Шановні, будь ласка, спілкуймось без зайвих негативних емоцій — нащо ця вся «пара»? Хай усім тут буде комфортно спілкуватися в спокійній цивілізованій атмосфері. --Юрій Булка (обговорення) 14:38, 23 травня 2019 (UTC)
    факти в студію. Бо переглянув вздовж і поперек і не бачу на щастя. Є тільки хокей як виняток разом з хобі та іншими. Вам надати сторінку, щоб трохи охололи? І ще раз повторюю про досвід СТБ,0 який втратив глядачів, коли розпочав замість Афіни тулити Атени, замість Ефіру → етер. Я ще раз кажу рувікі читають з територіїУкраїни не менше за укрвікі якщо бажаєте змінити на користь рувікі тоді прапор в руки. Але я особисто проти такого. А тут і без цього вистачає дурнуватих новацій та перейменувань. Просто вмикніть розум і відкинте емоції, бо руки москви вже мариться в усьому... --Jphwra (обговорення) 18:50, 23 травня 2019 (UTC)
    Які факти? Є правило: англійське «h» передається через українське «г». Є винятки з цього правила: хобі, хол, холдинг, хокей і деякі інші. Немає гокея. Можете за нього не перейматися. Навіщо ви так агресивно сперечаєтеся сам із собою? --ivasykus (обговорення) 20:04, 23 травня 2019 (UTC)
    Це ви зі мною сперечаєтесь, доводячи що він уснує. І після цього вам довірити перейменування? Та боже збав, щоб ви що-небудь перейменовували. Бо не дочитавши правила цілий день доводили протилежне. Це ви так і з рештою правил проекту «ознайомились»? --Jphwra (обговорення) 20:08, 23 травня 2019 (UTC)
    Цікаво, яка частина фрази «гокея немає» справила у вас враження, ніби я стверджую, що він існує? --ivasykus (обговорення) 20:11, 23 травня 2019 (UTC)
  • Наскільки я пригадую з обговорення, однією з ідей правопису було те, щоб дозволяти кілька варіянтів написання. На мою думку, це добра ідея. Мені здається, що оптимально було б взяти за принцип, що перейменування статей потребує обговорення, натомість мова у самій статті може використовуватися згідно з тими варіянтами, які дозволяє правопис.
Я не думаю, що є суттєва суперечність зі словниками. Функції словників і правопису у цьому випадку трохи різні. Функція словника — ствердити, що певне слово існує і вживається в українській мові. Функція правопису — регулювати можливу варіятивність написання певного слова.
Разом із тим, я не прихильник масових і радикальних змін (на кшталт масових редагувань чи перейменувань лише заради правопису). На мою думку, нам варто просто дозволити людям писати статті згідно з правописом і користуватися тими варіянтами написання, які цей новий правопис дозволяє, але не заохочувати масові перейменування. Приміром, якщо людина пише нову статтю, не варто забороняти їй користуватися новим правописом. Але якщо хтось бажає відредагувати 1000 статей, це бажано попередньо обговорити у кнайпі.
Також в англійській Вікіпедії співіснують різні варіянти англійської мови (американська, британська, індійська). Там загалом принцип такий, що у межах одної статті варто дотримуватися одного стилю. Але загалом вони там мирно співіснують. --Юрій Булка (обговорення) 08:20, 23 травня 2019 (UTC)
У співіснуванні двох правописних норм теж має бути визначеність, щоб не було війни редагувань. На моє переконання, пріоритет має віддаватися новій нормі. Тобто ми не біжімо негайно виправляти у всьому мільйоні статей орфографію на ортографію, проте, коли бачимо ортографію, то назад на орфографію уже не міняємо. Якось так. --ivasykus (обговорення) 09:28, 23 травня 2019 (UTC)
А чому НЕ міняємо назад? «Орфографія» у нас - сотні років вживалась, а «ортографія» - новотвір. Бо ці "мовознавці" вирішили дозволити вживати «т» замість «ф» у словах, де в грецькому оригіналі була Фіта, не розглядаючи шлях запозичення? Але якщо «катедра» хоч і обмежено, але вживалась, то «ортографія» - ні. І це лише один приклад із тисяч--V Ryabish (обговорення) 09:49, 23 травня 2019 (UTC)

А чому НЕ міняємо назад? «Орфографія» у нас - сотні років вживалась, а «ортографія» - новотвір. Бо ці "мовознавці" вирішили дозволити вживати «т» замість «ф» у словах, де в грецькому оригіналі була Фіта, не розглядаючи шлях запозичення?

V Ryabish Якщо Вас ортографія так бентежить, то і ортопед теж повинен? Орфопед... Звучить=) Всі грецизми треба писати або через Т, або через Ф. Зважаючи, що у 1928 році було скасовано правопис укр. мови, де унормовувалися всі грецизми через Т, то зараз вибір "все на Т" чи "на Ф" падає на "Т". Між иншим, якби б Сталіним не було скасовано скрипнівку, то, впевнений, зараз у нас (і Вас теж) не було б ніяких запитань до слів икавка, инакше, ортографія, мітологія... DimGol (обговорення) 20:09, 25 травня 2019 (UTC)
Пропоную не вдаватися тут в обговорення конкретних слів, бо ми так швидко загубимо основну нитку обговорення. Тут скоріше питання в тому, що правопис уже є, і який загальний підхід застосувати. Навряд чи шлях створення списків дозволених і заборонених слів — це найкращий вихід. --Юрій Булка (обговорення) 10:15, 23 травня 2019 (UTC)
де є правопис? Він офіційно оприлюднений? Ні. Чого це ви біжите попереду паротяга? --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)
Це ви до мене звертаєтеся, чи до всіх учасників цього обговорення? --Юрій Булка (обговорення) 11:29, 23 травня 2019 (UTC)
До всіх, і я теж у цьому випадку поділяю позицію Jphwra. Бо бачу, що тут сперечаються щодо попереднього варіанту проекту правопису, а поточний може й не містити тих суперечливих положень. Доки новий правопис не оприлюднили, єдине, що, імхо, варто тут обговорювати - це тимчасовий мораторій на перейменування й масові заміни - або доти, поки не з'явиться нова редакція, щоб ми могли її вивчити, обговорити і прийняти належне рішення, або доки не вийде новий орфографічний словник. Все інше зрештою може виявитись пустопорожньою балаканиною.--Piramidion 12:28, 23 травня 2019 (UTC)
DimGol А до чого тут орфопед? Там варіативність в один бік: в словах із ф можна вживати т, але не навпаки, слова, які були з т, пишуться лише з т. Тобто ортопед лише з т може писатися, а орфографія і з т, і з ф.--Анатолій (обг.) 23:43, 25 травня 2019 (UTC)
Узагалі, пробачте, але краще переписати ВП:МОВА, це правило слабке і має воду. Якщо чекати новий УЛІФ, то це ігнорування інших АД, це неправильно з боку ВП:В. Наприклад, правило ІГО у цьому випадку краще. Щодо нових назв, то потрібно зробити уточнення в ВП:МОВА. Це і без правопису було проблематично. --『  』 Обг. 17:05, 23 травня 2019 (UTC)
Ahonc Я це писав був користувачу V Ryabish для якого ортографія дуже незвичне слово. Так, ми можемо спиратися на "традиції" так звані і передавати orth в 1 слові як ОРТОпед, а в иншому як ОРФОграфія (ідіотизм насправді). До того ж, далебі, "традиція" це дуже відносна річ. Якби владою Сталіна не було змінено у 20 ст. укр.правопис зараз традиції були б иншими. Тому, переконаний, НЕ на традиції треба спиратися, а на те, щоб було у мові менше винятків. Для нас ортографія, етер та міт може звучати дивно, але нашим дітям ці слова будуть нормою. Я не хочу, щоб діти нас запитували, а чому там орТопед, а там орФографія, і що ми скажемо...? "Традиція", "виняток", "бо в російській так"? Тому, загалом я підтримую позицію, якщо стаття написана за новим правопис ні в якому разі не змінювати назад на Ф. А якщо написана ВЖЕ із Ф, то через обговорення вирішувати чи можна змінити на Т, чи поки залишити (бо можливо якісь у суспільстві тенденції якісь з'являться, люди живі, і мова теж). --DimGol (обговорення) 06:25, 26 травня 2019 (UTC)
DimGol дотримуйтесь будь ласка етикету і насправді Орфографія якраз має усталенний вжиток, а сторічні події давайте також не ворушити, бо мова живий організм і сама відкидає слова які просто вмирають. Так і з людьми буває, а тут і поготів. І також нагадую вам як новенькому, що був експеримент на каналі СТБ, який провалився коли в етері зазвучали Атени і їм подібні слова. А нас поки читають мільйони, тому здоровий глузд ніхто не відміняв і якщо ми не хочемо, а ми не хочемо збільшити і без того високі пергляди рувікі з нашої країни, то перш ніж робити мовні експерименти думайте, добре думайте. --Jphwra (обговорення) 06:39, 26 травня 2019 (UTC)
DimGol Узагалі-то новий правопис дозволяє і орфографію, і ортографію. Але ваш підхід неправильний. У такому разі користувачі будуть наввипередки створювати статті, щоб було написано правописом того користувача, який створив, він буде ще більше.--Анатолій (обг.) 10:46, 26 травня 2019 (UTC)
Ahonc Я знаю, що дозволяється і орто, і орфо у словах, де раніше можна було лише орфо. А щодо "наввипередки створювати статті", то я лише ЗА! Головне, щоб статті були якісними.--DimGol (обговорення) 18:35, 26 травня 2019 (UTC)
Jphwra "Орфографія якраз має усталенний вжиток" — звичайно має... а що можна очікувати після стількох заборон української, стількох років домінування російської на територіях сучасної України та скасування у 1933 році нашого правопису... СТБ використовувало не правильні слова згідно із тодішнім правописом. Люди й не розуміли, що вони, далебі, кажуть. Зараз ЗМІ виконуватимуть роль популяризування (ТСН сьогодні використовував сюжет про "українську обдаровану ілюстраторку"), тому через 5-6 років люди звикнуть. (приблизно стільки ж часу міністерство дає як перехідний період © слова одного із розробників проєкту). Тож, чекаймо оф. публікації тексту і офіційно відведених термінів переходу на скасований колись правопис. Зважаючи на скільки радикальна буде кінцева позиція комісії з правопису і будемо відходити. Якщо буде чітко вказано, через 5 років використовуємо новий правопис в усіх сферах життя (у школах вже через (як зазвичай) рік-два у молодших класах почнуть вивчати), то "безкомпромісні норми" типу проєкт, фоє, гостел, госпіс тощо (які не потребують обговорення) треба буде виконати, тобто , щоб через 5 років (або инша дата, коли правопис остаточно запрацює) Вікіпедія була підпорядкована йому. Редагування "проєкцій" і т.і. можна почати і зараз, але якщо тут так багато противників цього, то можна це робити почати лише через 4 роки (за 1 рік більшість статей можна підправити буде). Ще раз хочу повторити (щоб не було запитань), я зараз про норми прийнятого правопису, що пропонуються без варіантів, на кшталт, проект замінюється на проєкт "без б", фойє на фоє, хостел на гостел. Тобто, якщо через 5 років "гостел" треба буде писати в усіх офіційних документах так, згідно із правописом, то всі статті Вікіпедії теж повинні відповідати йому. Сумно буде, якщо із Вікіпедії українські учні будуть брати інформацію для реферату і, не перевіривши досконало текст, будуть отримувати погані оцінки, бо в тексті помилки ортографічні — "проект" написано не згідно із діючим правописом. Тепер щодо Т-Ф, Г-Ґ. Через обговорення назва. У першому рядку статті повинні бути вказані обидва допустимі варіанти написання із однаковим пріоритетом. На мою думку, повинні бути також утворені сторінки, що будуть переадресовувати на основну статтю. Так, сторінка "ортографія" буде перенаправляти на "орфографія" автоматично. "Икавка" на "гикавку" і так далі. До речі, це можна робити вже зараз.--DimGol (обговорення) 18:35, 26 травня 2019 (UTC)
Вам взагалі вказали на те що ота ваша Икавка чи як там її? Взагалі відсутня, Ви хоч читаєте що вам пишуть? Чи пишете аби була купа тексту? Я ваш цей текст не читав геть не цікаво, а адміністраторам прошу звернути увагу на ваші перейменування. Чітко є тільки одненіхто нічого не переймновує допоки не буде не тільки офіційного тексту, а і обговорення спільноти. Вам зрозуміло чи ні? Бо немає однозначного на всі перейменування, а втрачати купу читачів через икавки і інші незрозумілості це нонсенс. Рувікі і без того панує на наших теренах тож прошу дотримуватись перш за все здорового глузду. І вкотре наголошую про експеримент СТБ, який завершився катастрофічним падінням глядацької аудиторії для каналу але то канал. А ми якщо втратимо то більш тих читачів не отримаємо. Зрозумійте це вже врешті-решт, експерименти призведуть тільки до зниження переглядів УКрВікі. Ви цього бажаєте? Мабуть ні. І я так само цьогне бажаю. І висловловлюю голос той більшості, яка не сприймає усілякі атени, етери та іншу термінологічну муйню. Від тих років про які ви ведете мову вже минає майже сто років. За цей час мова відкинула зайве сама. А відносно відірватись від москви, то я перепрошую яке відношення іншомовні слова мають до російської мови? Питання риторичне. Не вбачайте в усьому руку москви. Відносно икавки ще раз повторюю зробити ще раз перейменування отримаєте блокування і взагалі поставлю питання про довічне і це не жарти. --Jphwra (обговорення) 18:50, 26 травня 2019 (UTC)
DimGolЯ вже нижче коротко написав, що одне й те ж слово (або його частина) потрапляла в українську мову різними шляхами і в різний час, за посередництва інших мов. Та ж орфографія - напряму з грецької, а ортопедія - через латинську і далі інші європейські мови. І таких прикладів багато, не лише з грецькою мовою (Рим - Рома, Гавана-хабанера, гандбол-секонд-хенд і т.д.) І «виправляти» це все - як мінімум нерозумно--V Ryabish (обговорення) 19:24, 26 травня 2019 (UTC)

Особливо прикро, що вжиток дефіса втратив логіку. Ґекання і так заполонило Вікіпедію. Що будемо робити з новими дрібничками? Чи буде Вікіпедія переходити на кривопис? Моя б воля, я б далі писав «класичним» «міленіальним» правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:41, 23 травня 2019 (UTC)

Оскільки затверджений правопис та Проєкт-2018 таки не тотожні, маю намір на днях перевірити зазначені параграфи на зміни.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:51, 23 травня 2019 (UTC)
Літера Ґ буквально ваш персональний ворог, хоча його використання у власних іменах зберігає вимову. І аргументація не завжди некоректна "В інших мовах, як-от, наприклад, у нідерландській, обидві літери h та g позначають звуки подібні українському Г" -- у нідерландській є звук Ґ для запозичених слів, пишеться G. Там взагалі мова про звук, у пункті, що ви критикуєте, а ви за літеру вчепились. Я не заперечую, що правопис був дуже сирий і боюсь що саме його і завердили, але контраргументи мають бути краще обґрунтовані. --95.91.26.149 06:26, 24 травня 2019 (UTC)
Вимова має відповідати українській фонетиці та традиції. Тому вимова (парі, нюйоок, масква, ланден) ніколи не зберігається. — Юрій Дзядик в) 07:42, 24 травня 2019 (UTC).
Так літера та звук Ґ є в українськї мові. --95.91.26.149 08:47, 24 травня 2019 (UTC)
Але вживається дуже обмежено. Бо звук, який вона позначає, нехарактерний для української фонетики. Порівняйте кількість слів на Ґ у словнику Грінченка і Великому тлумачному, між якими 100 років. Сотня-півтори слів на десятки і сотні тисяч. --V Ryabish (обговорення) 09:38, 24 травня 2019 (UTC)
"вживається дуже обмежено" = "відповідає українській фонетиці". А стосовно традиції -- мова ж про власні назви, ми багато яких імен та назв взагалі не зустрічали. Укладачі нового правопису теж вірні певній традиції -- вони про МФА ночого не чули (якій вже понад 100 років).--95.91.26.149 12:24, 24 травня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар та я думаю, що варто закрити обговрення до моменту не тільки офіційного огололошення але і щоб ті норми з'явились в офіціозі. Наприклад, як вони в офіційних документах МЗС подадуть столицю Греції і от вже потім від того відштовхуватись. А поки немає про що мову ввести. Цілком реально що завтра подадуть скаргу в суд і ця постанова взагалі не буде оприлюднена, тому ще раз повторюю. Що цей проект не на часі. --Jphwra (обговорення) 19:57, 23 травня 2019 (UTC)

Поділяю думку YarikUkraine, UeArtemis і Jphwra. Це заплутування читачів (за новим «правописом» — «стандартизація») негативно позначиться на і без того низькій відвідуваності українського сегменту порівняно з російським. Спочатку треба мову врятувати, а потім експериментувати з орфографією. А сучасні модні «правописи» — спроба насадження новомови, вся провальність цієї затії була добре розкрита ще Ю. Шевельовим. На жаль, не можу цілком брати участь у дискусії, я тепер мало редагую. Але раджу поки не квапитися, може це правило невдовзі буде скасовано. Розумний консерватизм-с. --В.Галушко (обговорення) 20:07, 23 травня 2019 (UTC)

Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Пояснюємо чому--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 25 травня 2019 (UTC)

Так, остаточного варіанту нема, але варіативність ф/т, ау/ав, г/ґ, як я розумію, все одно лишилася (хоча индика та икавку прибрали).--Анатолій (обг.) 23:43, 25 травня 2019 (UTC)
Щойно виступав по 1+1 Авраменко і підтведив индик та икавка відсутні. Відносно офіціозу, то не оголошено його, перехідний період три роки. Відносно Афіни і Атени, то і той і той варіант тут не знаю поширений перший, тож варто лише згадати в статті про Афіни та й годі. А от перейменовувати статті сенсу немає. Життя саме покаже, що лишиться. --Jphwra (обговорення) 05:06, 29 травня 2019 (UTC)

Виправлені недоліки Правопису 1993[ред. код]

Правопис 1993 має суттєві недоліки. Ось лише один приклад виправлених суперечностей, які заводили обговорення у глухий кут: Олесьницький → Олесницький. У новому Правописі, нарешті, вказано, с. 149:

  • Примітка 1. М’якість польських приголосних ń, ś, ć, dź позначається в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свя́дек, Свідзíнський.

Всі ці слова так і писались, на відміну від Олесьни-, де прізвище завжди було Олесницький, а повіт у Вікіпедії, застосувавши ОД прогалину у правилі, раптом став Олесьницьким.

Юрій Дзядик в) 11:08, 24 травня 2019 (UTC).

  • а офіційна публікація нового правопису вже була? --『  』 Обг. 12:40, 24 травня 2019 (UTC)
  • 1) увесь розділ щодо новини затвердження нового правопису та відповідних змін у Вікіпедії. Отже і всі його підрозділи повинні виконувати головну умову. Про ці недоліки вже говорилось у мовній консультації раніше. 2) Ви звертаєте увагу не на недоліки, а на запит на ПС, щоб на нього звернуло більше осіб. Тобто використовуєте фурор з правописом на користь. Недоліки правопису 1993 уже нікого не повинні хвилювати, бо вже затверджений новий правопис, а отже пошук нових недоліків після публікації. І тим паче немає поки що з цим зрівнювати, бо нема опублікованої версії. А зрівнювати з проєктом, ну це так... поговорити й забути. Усе інше може напишете в запиті на ПС? Бо ті хто слідкує за тією заявкою можуть це не бачити. Там би грубо мовити обговорення за спиною запиту на ПС. Тож для чого цей розділ при відкритій заявці абсолютно не зрозумілий мені, можливо. Пробачте, але я бачу це так. 3) Щодо недоліків будь-якої редакції правопису можна, і думаю нужно створити підсторінку на проєкті Граматика. Якщо є АД, додати критику до статті. А так що з цього? Кане в архів. --『  』 Обг. 16:06, 24 травня 2019 (UTC)

Хіба щось "виправлено"? Ось новий правопис. Дивіться. Я не помітив змін у частині передачі польської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:31, 24 травня 2019 (UTC)

М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспя́нський, Яблóнський; Свя́дек, Цвік. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюрáвець, Сяткóвський.

Стр. 146

О, дякую за нову версію. У ході його підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи. Пропоную вікіпедійними зусиллями виявити помилки ). Принаймні найцікавішими мені виглядають основні зміни: можна вже обговорювати, як саме ми будемо їх впроваджувати тут — NickK (обг.) 09:10, 25 травня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар В мене прохання до всіх в жодному разі не проводити жодних перейменувань тим більше через те на що вказав Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Пояснюємо чому--ЮеАртеміс. --Jphwra (обговорення) 18:48, 25 травня 2019 (UTC)

  • Я трохи знайомився з Проектом нового правопису, коли він був на всенародному обговоренні. В ньому є трохи речей, які викликали і викликатимуть суперечки. Кажуть, що після обговорення таких речей не поменшало, а побільшало. Водночас є дуже багато моментів, які просто фіксують, уточнюють або тлумачать мовні норми, які завжди були у ній присутні. Гадаю, що я додаткове джерело, у частині, яка не суперечить поки що чинному правопису його використовувати можна і варто. А от як заміну чинному, поки що рано. Невідомо навіть які там перехідні положення. Якщо є декілька років, то очевидно потрібно буде прийняти якесь рішення на перехідний період з врахуванням того, що одні із основних наших читачів - це школярі. --yakudza 21:59, 25 травня 2019 (UTC)

Щодо впровадження змін[ред. код]

Я бачу, що в новому правописі є речі, які можна буде застосувати у Вікіпедії одразу ж після офіційної публікації правопису. Зокрема, це стосується написання «стріт» (пар. 129 у цьому варіанті правопису), а також написання слів на -іель/ієль — нова редакція чітко вимагає писати -ієль, і я думаю, що це теж можна буде все замінити автоматично, оскільки обидва варіанти (стріт і стрит, -іель та -ієль) майже однаково поширені в джерелах. Так само можна застосувати й параграф 126 (у нас і так діяв цей принцип, але тепер він ще додатково підтверджується правописом) — про передачу звуків j+a, j+u, j+e та j+i через я, ю, є, ї, відповідно. Ніяких Гайан, Майерів (у цій редакції — навіть прописано «Маєр»), жодних подвійних йотувань (Меєрбах та Гоя, а не Мейєрбах та Гойя).

Що ж до деяких суперечливих положень (там, де йдеться про варіантність), я запропонував би на розгляд такі варіанти:

  • використовувати в назвах статей основний правописний варіант, для якого можлива варіантність лише в один бік (наприклад, якщо правопис вимагає писати грецьке th через т, але допускає для деяких слів написання через ф, то Вікіпедія віддає перевагу основному правописному варіанту — в такому випадку нам довелося б перейменувати, наприклад, статтю міф на міт);
  • використовувати в назвах статей той варіант, який переважає в джерелах на поточний момент — у такому разі міф залишиться з цією ж назвою;

Це щодо назв. Щодо текстів статей — пропоную таке рішення:

  • допускати використання різних таких варіантів, але лише в текстах статей і лише тоді, коли вони не суперечать варіанту в назві статті. Наприклад, у статті з назвою «Міф» використовувати в тексті варіант «міт» не слід. У решті статей пропоную застосувати практику англійської Вікіпедії стосовно використання британської та американської англійської: якщо стаття написана з використанням одного написання, то виправляти його на інше не слід без попереднього досягнення консенсусу (це для уникнення воєн редагувань).

Також підтримую зауваження AlexKozur про необхідність переписування правила ВП:МОВА.--Piramidion 08:58, 26 травня 2019 (UTC)

Piramidion Там варіативність в один бік лише. Слова, де основна форма з ф, можна писати з т, але не навпаки.--Анатолій (обг.) 21:09, 27 травня 2019 (UTC)
Стосовно грецьких назв не все так просто. Слова могли прийти в українську мову як напряму (бо ж ми мали тісні контакти з Візантією), так і за посередництва спочатку латинської, і далі інших європейських мов. Та й грецька мова за 3 тисячі років мінялась, і слова запозичувались у різний час.
Тому словник - орфографічний, норма - орфоепічна, але проекція - ортогональна, а кислота - ортофосфорна. Або міфічний персонаж - Кентавр, а найближча зоря - альфа Центавра. І т.д.
Я вважаю, що такі фактори треба враховувати, особливо для давно запозичених слів і не робити непотрібних новацій та уніфікацій. --V Ryabish (обговорення) 09:51, 26 травня 2019 (UTC)
Погоджуюсь з врівноваженним викладом як Piramidion'а так і тим більше V Ryabish'а. Тобто гребти все одразу на перейменування непотрібно і головне недоцільно і вкотре повторюю про здоровий глузд і негативний досвід каналу СТБ і те що рувікі читає і без новацій чимало людей саме з України, тому давайте підходити зважено і не збільшувати цю цифру в рази через прагнення окремих користувачів помахати шаблею. За таке махання одразу повинні бути блокування аж до довічного. --Jphwra (обговорення) 10:02, 26 травня 2019 (UTC)
А я не згоден з пропозицією Пірамідіона. Як мінімум статті на одну тему мають бути з однаковими термінами. Бо вийде, що одна стаття буде про бога N-ської міфології, а сусідня (про бога-родича першого) — про бога N-ської мітології. Це ж абсурдно. Має бути однакове написання.--Анатолій (обг.) 21:09, 27 травня 2019 (UTC)
Щодо застосування підходу англійської Вікіпедії до британської/американської — коли я це пропонував, мав на увазі насамперед уніфікацію стилю в межах однієї статті. Але тут треба враховувати, що обидва правописні варіянти англійської вже існували, коли виникла Вікіпедія. Натомість, у нас новий варіянт лише з'явився, і де-факто зараз 100% статей написані одним стилем (якщо не враховувати випадки відхилення від правил). Відповідно, якщо ми застосуємо «статус кво», заборонивши використовувати у статті правописний варіянт до досягнення консенсусу (і не зовсім зрозуміло, як цей консенсус має виглядати на практиці щодо кожної окремої статті), ми створюємо штучну перевагу одного варіянту. Я б розглядав це таким чином, що вживання терміну у тексті має відповідати назві самої статті. Решта тексту може бути написана, використовуючи варіятивність, допустиму правописом, але одні й ті ж слова (і аналогічні їм) у статті мають писатися однаково. --Юрій Булка (обговорення) 09:18, 1 червня 2019 (UTC)
Щодо грецьких слів і т/ф. Вище висловили взаємопротилежні твердження (Ahonc і Piramidion), тому зацитую цей параграф повністю з опублікованої остаточної редакції:
« Буквосполучення th у словах грецького походження

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.

»
Мені видається, що в цьому параграфі не подається жоден із наведених варіянтів як основний. Є просто варіянти написання, і я не бачу, щоб тут була якась варіятивність «лише в один бік». Але в першому реченні написання через «т» подається як загальний принцип. --Юрій Булка (обговорення) 11:19, 1 червня 2019 (UTC)
Юрій Булка Тобто ти хочеш сказати, що можна писати феатр, феорія, бібліофека, орфодокс, апфека тощо?--Анатолій (обг.) 17:01, 1 червня 2019 (UTC)
Ahonc, ні. Просто з твоєї репліки мені не було зрозуміло, що ти маєш на увазі (зараз уже зрозуміло). Ти писав про якийсь основний варіянт написання, в той час як тут не йдеться про те, щоб котрийсь із варіянтів був основним. --Юрій Булка (обговорення) 20:43, 1 червня 2019 (UTC)
Ну хочеш-не хочеш, але форма з ф там є основною («слова, узвичаєні з ф» — з твоєї цитати), а з т — варіантна. І варіантність з т можлива тільки якщо слово узвичаєне з ф, але не навпаки.--Анатолій (обг.) 22:33, 1 червня 2019 (UTC)

Розділ ІІІ, § 134 Звук [æ] у словах англійського походження - ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА.
Вони запровадили передачу, дзеркальну узвичаєній та унормованій офіційними рекомендаціями Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською мовою. Раніше ми писали через Е. Тепер акання. Це дуже багато слів. І мені здається, більшість з них ніколи не вживалися через А.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:28, 3 червня 2019 (UTC)

Ще варто замінити "священик" на "священник".--MiskoGe (обговорення) 11:43, 3 червня 2019 (UTC)

"УНІКАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ! Судячи з усього, до вересня 2019 р. ви точно (!) абсолютно офіційно (!) можете писати як вам заманеться. Хоч "желехівкою", хоч "скрипниківкою", хоч "юрко-зеленівкою". Бо 437-ою постановою КМУ скасував попередню юридично чинну редакцію Правопису, але НЕ встановив дати впровадження нової. МОН відморозилося, а текст роз'яснення його прес-служби, хоч як не крути, НЕ Є нормативно-правовим актом. В Україні станом на сьогодні ВЗАГАЛІ ВІДСУТНІЙ ОФІЦІЙНИЙ ПРАВОПИС!" - ФБ.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:22, 12 червня 2019 (UTC)

@UeArtemis: Це якась юридична нісенітниця. Скасовано старий правопис і запроваджено новий однією й тією самою 437-ю постановою. У ній жодним чином не передбачено набуття чинності частинами. Відповідно, вона або набула чинності в цілому (скасовує старий правопис і запроваджує новий), або не набула (чинний старий правопис) — NickK (обг.) 20:21, 16 червня 2019 (UTC)

Варіантності[ред. код]

(цей розділ не для обговорення, а лише для узагальнення фактів, прохання обговорювати вище)

Наразі у правописі знайшов 5 випадків варіантності:

  1. ірій/ирій, ірод/ирод (§ 2)
  2. префікс архі- в церковних термінах (архі-/архи-) (§ 31, п.4 прим.)
  3. родовий відмінок у назвах міст чоловічого роду (§ 82, п.2.1.2 6))
  4. г/ґ в іншомовних прізвищах та іменах (§ 122)
  5. ф/т у грецьких запозиченнях (§ 123)
  6. ау/ав у грецьких запозиченнях (§ 131)
  7. -і/-и в родовому відмінку іменників III відміни на -ть і слів кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь (§ 95)

Pictogram voting comment.svg Коментар дивлячись і знаючи, як правопис відщтовхує читача пропоную ще один важливий момент вести мораторій на перейменування слів які мають уживаний вжиток відмінний від нового правопису строком на один рік, наприклад, етер, Атени, мітологія та решта таких слів. Вони абосолютно не мають поширення, а мова це живий організм який розвивається, і навіть мовний комітет в намаганні «відірватись від рук москви» відірвався від реальності. Те що було ще сто років тому вже втратило сенс зараз, тому їх намагання цілком абсурдні, а враховуючи той факт, що у нас зазвичай вность зміни поспіхом і впродовж тривалого терміну, то все може бути. А значить мораторій необхідний, як повітря. --Jphwra (обговорення) 05:24, 28 травня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Правопис вже офіційно опублікували. --MiskoGe (обговорення) 10:57, 3 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар 3 червня 2019 року правопис набув сили, і хоч чекаємо на офіційний документ, який регламентуватиме його запровадження, я наголошую умовитися НЕ ВИПРАВЛЯТИ сторінки, у яких вже частково почалося впровадження нового правопису, принаймні БЕЗВАРІАНТНИХ змін. На сторінці Український правопис 2019 року вже почалася війна редагувань, тому треба якнайшвидше умовитися про поточні умови вживання нового правопису. --  Gzhegozh обг. 11:14, 10 червня 2019 (UTC)

думаю, варто прийняти як мінімум найменш суперечливе нововведення (священик→священник).--MiskoGe (обговорення) 12:25, 10 червня 2019 (UTC)

Мораторій чи план дій?[ред. код]

  • Зараз пішов дуже стихійний процес внесення деякими користувачами змін у Вікіпедію за новим правописом. У той же час, він перебуває у невизначеному правовому стані, бо затверджений КМУ відповідно до Закону Ківалова-Колесніченка, який був визнаний неконституційним. За новим законом КМУ не має таких повноважень. Вже є позов до суду щодо цього питання. Якщо провести уважну ревізію правопису, то може вийти, що зміни будуть у декількох десятках тисяч статей. Крім того, правопис дозволяє деякі варіанти і це окреме питання до якого потрібно буде повернутись. Щодо варіативності, то як на мене, ми вже виробили досить непоганий алгоритм дій при наявності варіативності - перевірка використання у джерелах. Звісно, що нові норми, які пропонує правопис як варіанти у джерелах дуже мало представлені, тому це питання буде знято для Вікіпедії, принаймні, на декілька років. Але що робити із тими змінами, які у правописі безальтернативні? З одного боку Міністерство освіти дає декілька років на впровадження цих змін у школах, а школярі фактично наш основний читач. З іншого, незрозумілий правовий статус. То може запровадити мораторій на деякий час на будь-які зміни? --yakudza 21:36, 14 червня 2019 (UTC)

Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою. Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови та чинного нині <виділено мною> в Україні правопису, датованого 1993 р. (Остання редакція: Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча. — К.: Наукова думка, 2015. — 288 с.)

Чинним в Україні є правопис 2018 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису». Урядовий портал.  Цією ж постановою Правопис 1993 року втратив чинність (див. п. 2 Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1992 р. № 309 «Питання українського правопису»)

Тому, формулювання про «чинний» правопис 1993 року слід терміново (до завершення цього обговорення) закоментувати. А тим часом визначитись з яким з трьох варіантів ви маєте жити далі:

  1. за ...чинним нині в Україні правописом...
  2. за ...старим (1992 року) Українським правописом...
  3. за ...чинним нині в Україні правописом (використання старої редакції 1992 року допускається і не є помилкою)...

Посилання

З повагою, --93.126.95.15 12:05, 15 червня 2019 (UTC)

Емілі Ратаковскі[ред. код]

Трішки заплутався з прізвищем цієї моделі. В українських джерелах трапляється три варіанти транслітерації прізвища Ratajkowski: Ратаковські, Ратайковські, Ратажковські. Найчастіше трапляється варіант Ратаковскі, але у цьому варіанті пропадає j. Як вважаєте який варіант правильний?--Стефанко1982 (обговорення) 08:33, 25 травня 2019 (UTC)

Зрозуміло, Ратаковскі, бо транскрипція англійської вимови [rætəˈkaʊski]. Звичайно, правильніше «Ратакавскі», але «о» можна зберегти. Йот зберігся би, як передавали б польську вимову [ratajˈkɔfskʲi], але польські прізвища на -ski у нас передавати з прикінцевим «-скі» не прийнято, тільки «-ський» і «-ська». --В.Галушко (обговорення) 19:05, 25 травня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Дякую за коментар. Її батько польського походження, але вона вже вроджена британка. У статті часто переправляють прізвище на інші варіанти, тому результати цього обговорення хоче встановити як стандарт, що не було неконсенсусних перейменовувань.--Стефанко1982 (обговорення) 19:57, 25 травня 2019 (UTC)

Кнайпа[ред. код]

Перевірте, будь-ласка, слово "кнайпа" на приналежність до ділової української мови.— Це написав, але не підписав користувач 178.150.138.1 (обговореннявнесок) анонім з Харківщини, 09:03, 13 червня 2019.

Це питання вже обговорювалось, і було вирішено не змінювати цю назву. «Кнайпа» — це така особливість української Вікіпедії, яка, зокрема, натякає якраз на можливість неформального (а не суто ділового) спілкуваннях на теренах, власне, цієї Кнайпи. Перейменування кнайпи на щось на кшталт «Форум», особисто я сприймаю як 'downgrade', як погіршення, як прибирання такої, можна сказати, колоритності з Вікіпедії. Мова Вікіпедії майже ніколи не буває суто діловою, а в обговореннях — і поготів. Тоді як інші Вікіпедії змушені вигадувати власні слова-новотвори для позначення тих чи інших суто вікіпедійних речей, українська має можливість скористатися ось такими діалектними словами, які тепер уже визнають навіть користувачі зі Сходу України, які ніколи раніше не чули такого слова, але вже до нього настільки звикли у Вікіпедії, що просто не сприймають заміни на якесь інше.--Piramidion 09:23, 13 червня 2019 (UTC)
  • Слово Кнайпа не належить до ділового стилю. Однак, цей розділ не є енциклопедичною частиною проекту — він призначений для неформального спілкування дописувачів, тож тут не обов'язково суворо дотримуватися ділового стилю (на відміну від енциклопедичних статей, де діловий стиль обов'язковий). --Olvin (обговорення) 12:37, 13 червня 2019 (UTC)

Smart TV і «смартелевізор»[ред. код]

Доброго дня! На сторінці HDMI побачив термін «смартелевізор». У інших статтях він не зустрічається. Це таке нове слово, чи автор просто придумав? --Yuriz (обговорення) 09:02, 15 червня 2019 (UTC)