Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

Гоббіт

Чи існують україномовні джерела до «Гоббіт»? Подвоєння приголосних у загальній назві виглядає дивним. --В.Галушко (обговорення) 14:01, 29 січня 2018 (UTC)

  • Це хтось перейменував всупереч нормальній прокатній назві. Треба б повернути. Maksym Ye. (обговорення) 15:17, 29 січня 2018 (UTC)
Подвоєння там не мало б бути, але у Вікіпедії прийнято передавати назви фільмів так, як вони виходили в українському прокаті, тобто хоча в книгах усюди маємо "гобітів", у кінофільмах - лише "хоббіти", тож і називатися стаття має відповідно. Натомість у тексті я б або продовжував дотримуватись офіційного написання (тобто помилкового - з "х" і подвоєнням), або, якщо вже виправляти, то й подвоєння теж прибрав би.--Piramidion 15:22, 29 січня 2018 (UTC)
Насправді можна було б зробити ще краще - в кожній статті з помилковою назвою дати коментар про цю ж назву з точки зору чинного правопису, і в статті вже використовувати правописно коректний варіант — тоді це не збивало б читачів із пантелику.--Piramidion 15:26, 29 січня 2018 (UTC)
Для назви хоббіт складно однозначно надати правописний варіант, тому що у випадку хитання г-х в англ. назвах правопис відсилає до узусу. Майже те саме відсилання на окремі назви в правилі про подвоєння, з урахуванням, що в правописі відбито погляд на те, що етноніми це не оніми. Мовна практика, як у випадку кінопрокату (домам ще поодинокий приклад — [1]) засвідчує, що «хоббіт» ще здатен поборотися за вихід і на обкладинку наступних перекладів. Maksym Ye. (обговорення) 15:34, 29 січня 2018 (UTC)
Англ. hobbits очевидно, не можна причислити до етнонімів: в оригіналі розбіжності, то з маленької літери («Гобіт»), як назви тварин, то з великої («Володар Перснів», «Сильмариліон»). --В.Галушко (обговорення) 16:18, 29 січня 2018 (UTC)
Здається, в Сильмариліоні Толкін і гномів, ельфів та людей записував з великої (Elves, Dwarves, Men) тому це не показник. З іншого боку - так, це не етнонім, бо люди теж не етнос, а назва виду.
«When … the Elves return to the West, bound by his mortal half he [Elrond] elects to stay on earth. Through him the blood of Húrin (his great-uncle) and of the Elves is yet among Men, and is seen yet in valour and in beauty and in poetry»--Piramidion 17:43, 29 січня 2018 (UTC)
З великої літери й Ukrainians. У них інші принципи.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:06, 30 січня 2018 (UTC)
Як би там не було, hobbit — іменник загальний, отже подвоєння не має бути. --В.Галушко (обговорення) 18:11, 31 січня 2018 (UTC)
В загальному значенні я лишив у статті гобіт. Назви ж фільмів повернув прокатні.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:37, 1 лютого 2018 (UTC)

Порушник ВП:МОВА / UeArtemis і Санґушки

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів

Відвертий вандалізм. --Pohorynsky (обговорення) 18:10, 29 січня 2018 (UTC)

UeArtemis, Pohorynsky, рекомендую перечитати визначення Вікіпедія:Вандалізму, і не звинувачувати даремного співрозмовника у цьому порушенні. Ви можете і маєте вирішити це питання у спеціалізованиій кнайпі, або на сторінках обговорення статей. --VoidWanderer (обговорення) 18:14, 29 січня 2018 (UTC)
Я вже начитався що на двох вистачить. VoidWanderer краще поясни у чому корисний внесок користувача (тобто присутність хоча б мінімального рівня добрих намірів)? чому він не вандал якщо без жодного обговорення здіснив купу змін у статтях за однією ознакою в тому числі зломав відображення зображень? далі розпочав війну редагувань і паралельно наклепав скаргу сюди звинувативши мене в порушеннях. тобто він кльовий чувак? все гаразд? --Pohorynsky (обговорення) 19:08, 29 січня 2018 (UTC)
Які саме зображення в яких статтях? Я намагався не чіпати адреси картинок.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:41, 30 січня 2018 (UTC)
Про те, що таке вандалізм, і чому користувач не є вандалом, ви можете почитати у статті-довідці, на яку вам обом дав посилання. Продовжуючи війну редагувань без обговорення по суті, усі учасники просто отримають блокування. --VoidWanderer (обговорення) 19:13, 29 січня 2018 (UTC)
Тут скоріше вандалізм у Погоринського, і не лише вандалізм, а й порушення НО… [2]--Анатолій (обг.) 21:31, 29 січня 2018 (UTC)
Вандалізму все ж немає, але грубе порушення ВП:НО при спробі діалогу. Користувача заблоковано. --VoidWanderer (обговорення) 21:56, 29 січня 2018 (UTC)
Хіба перейменування всупереч не тільки вікіполітикам, але й наведеному в статті джерелу - це не вандалізм? Там же Сангушки // Енциклопедія історії України.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 30 січня 2018 (UTC)
ЮеАртеміс, ви читали визначення Вікіпедія:Вандалізм? --VoidWanderer (обговорення) 12:28, 30 січня 2018 (UTC)

Прошу звернути увагу на дії користувача Pohorynsky щодо ґефікації статей про Сангушків.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:06, 29 січня 2018 (UTC)

А тут чистий вандалізм: Цейхгауз → Цойґгавз --ЮеАртеміс (обговорення) 18:10, 29 січня 2018 (UTC)
У нас немає спеціальних санкцій для прибічників вжитку літери ґ. Будь-ласка, обговоріть конструктивно ваше непорозуміння на сторінці обговорення з аргументами, при необхідності піднявши це питання у кнайпі. Дякую за розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 18:18, 29 січня 2018 (UTC)
За посиланням же видалення АД і ОДешне перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:17, 30 січня 2018 (UTC)
Слово Цойґгавз не було чистим ОД користувача, воно зустрічається у пошуку, хоча й у рідкісних специфічних джерелах. Як максимум — це спроба популяризувати маловідомий термін чи варіант написання, але це абсолютно інші норми правил. --VoidWanderer (обговорення) 12:36, 30 січня 2018 (UTC)
Згадане вами Авторитетне джерело — це посилання лише на назву словника. Користувач, певне, це зробив, побачивши, що за посиланням немає жодної інформації, що підтверджує тему статті. Це було зайве, оскільки літературні джерела також важливі, хоча й доречним було б перевірити що справді у тому словнику написано. Але беручи до уваги написане, це редагування трактувати як винятково здійснене зі шкідницькою метою не можна. --VoidWanderer (обговорення) 12:36, 30 січня 2018 (UTC)
  • @VoidWanderer: Звертаю увагу, що видалення єдиного україномовного АД + ОД цойґгавз (слово, відсутнє в українській мові) (diff) є вандалізм: "явно шкідницьке долучення, видалення чи зміна вмісту, скоєне зумисне з метою скомпрометувати достовірність і авторитетність енциклопедії". — Юрій Дзядик в) 07:36, 30 січня 2018 (UTC).
    Юрій Дзядик, вище була дана розгорнута відповідь. Маю також до вас прохання — я вже помічав, що ви часом не зважаєте на шаблон {{закрито}}, який був встановлений іншими користувачами, на свій розсуд додаючи коментарі після закриття, чи по-іншому редагуючи. Будь-ласка, утримайтеся від подібних редагувань в подальшому. Сподіваюся на ваше розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 12:40, 30 січня 2018 (UTC)
    Юрій Дзядик, сердечно перепрошую щодо моєї репліки вище. Я не приділив увагу перевірці подробиць щодо видалення шаблону, це моя вина. --VoidWanderer (обговорення) 13:22, 30 січня 2018 (UTC)
  • @VoidWanderer: Я прибрав шаблон "закрито". Погоринський викинув не лише один словник з розділу "Джерела", але й ще один з приміток. Там було посилання на словникову статтю в СУМ-11. Будьте уважніші. Людина викинула два АД і не додала жодного. Щодо того, чи є вандалізмом мовний анархізм. Особисто я вважаю, що так. Бо такий свідомий виступ проти АД та мовної норми - це компрометуюча ресурс дія. Проте, розумію, це трохи зашироке трактування і тут ближча таки "трибуна".--ЮеАртеміс (обговорення) 12:57, 30 січня 2018 (UTC)
    Так, щось забагато помилок у мене як на один запит. Справді, не побачив вилучення СУМ. Наступні правки у тому ж дусі у статті Цейхгауз потягнуть адміндії до користувача. Дякую за уважність і небайдужість. --VoidWanderer (обговорення) 13:30, 30 січня 2018 (UTC)
    UeArtemis, адресую і до вас прохання більш обережно ставитися до зняття шаблону {{закрито}} в майбутньому. Він прямо сигналізує, що користувач (не обов'язково адмін) вважає тему за закриту, а тому самовільне його зняття й модифікація є не кращим проявом рішучості, навіть у тому випадку, якщо вам видається це виправданим та доцільним. Виявом поваги і дотримання етикету було б запитати згоди на модифікацію в такому випадку, я впевнений, що вам пішли б на зустріч. Дякую за розуміння, --VoidWanderer (обговорення) 07:12, 31 січня 2018 (UTC)
    • @UeArtemis та VoidWanderer: Тут купа помилок. Адміністратор не має права вважати тему закритою, доки йде обговорення, це може розглядатися як зловживання, але тут просто недосвідченість, і вибачення за інші помилки вже принесені. Зазвичай, якщо користувач вважає закриття теми помилковим, то може оскаржити і тоді має право продовжити обговорення, але не має права самовільно прибирати шаблон закриття, встановлений адміністратором, який має право прийняття рішень на ВП:ЗА. Взагалі заборонено редагувати репліки інших користувачів, крім вилучення злісних порушень. — Юрій Дзядик в) 10:13, 31 січня 2018 (UTC).
  • Виправив назву розділу; коли вживається шаблон { { ... } }, то з опису правки немає посилання. — Юрій Дзядик в) 10:13, 31 січня 2018 (UTC).

VoidWanderer як основний автор переважної більшості статей (в т. ч. «добрих» і «вибраних») які опинилися в полі зору UeArtemis прошу відкотити зміни до "доконфліктного" стану з метою переведення процесу у формальне русло. маю на увазі процедуру подачі UeArtemis заявок на перейменування. до дискусії готовий. --Pohorynsky (обговорення) 14:24, 31 січня 2018 (UTC)

Наведіть, будь-ласка, перелік статей які ви просите повернути до доконфліктного вигляду. --VoidWanderer (обговорення) 14:27, 31 січня 2018 (UTC)
VoidWanderer Санґушко, Олександр Санґушкович, Андрій Михайлович Санґушко, Адам Олександр Санґушко, Андрій Олександрович Санґушко, Санґушко Роман Андрійович, Федір Санґушко, Роман Федорович Санґушко, Санґушко Дмитро Федорович, Санґушко Януш Олександр, Юзеф Паулін Санґушко, Павло Карл Санґушко, Барбара Санґушкова, Ієронім Януш Санґушко, Євстахій Еразм Санґушко, Роман Адам Санґушко, Роман Даміан Санґушко, Павло Санґушко, Михайло Санґушко, Категорія:Санґушки, Санґушки, Палац Санґушків (Краків), Палацик Санґушків (Варшава), Палац Санґушків (Ізяслав), Палац Санґушків, Палац Санґушків (Славута). Здається, всі. --Pohorynsky (обговорення) 17:28, 31 січня 2018 (UTC)
Гаразд, я перевірю внесок, проконсультуюся у випадку необхідності, і спробуємо це все перевести в конструктивне русло. --VoidWanderer (обговорення) 17:50, 31 січня 2018 (UTC)
Там україномовні джерела через Г. Але про всяк випадок створив Вікіпедія:Перейменування статей/Санґушки → Сангушки, аби цю тривіальність було де обговорити.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:02, 31 січня 2018 (UTC)

VoidWanderer то що там з поверненням до «доконфліктного» стану? --Pohorynsky (обговорення) 09:38, 2 лютого 2018 (UTC)

Pohorynsky, у світлі нових фактів, а саме наведених попередніх обговорень спільноти на цю тему, які завершилися не на користь варіанту з «ґ», я вважаю, що повернення доконфліктного варіанту суперечить попередньо досягнутому в обговореннях рішенню. Пропоную дочекатися завершення поточного обговорення. --VoidWanderer (обговорення) 10:41, 3 лютого 2018 (UTC)
Літери г та ґ у словах іншомовного походження http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/h-and-g/

Проф. О. Пономарів твердить: «У словникові щодо використання фонем г та ґ у словах іншомовного походження застосовано засади «Українського правопису» 1928 р. з деякими уточненнями, а саме:

проривний ґ і фрикативний г слов’янських мов завжди відтворюються українським г, оскільки вживаються, як правило, в однокореневих лексемах (пол. głowa — голова, чес. mohutný — могутній та ін.);
у всіх грецизмах вживається тільки г (агностик, агонія, Галилея, Голгофа, Гомора та ін.);
у запозиченнях з інших мов фонема h послідовно передається через г, а не х (гокей, гоббі, гумор (лат. humor), гуманіст (лат. humanist) та ін.);
g у давно засвоєних словах також відтворюється українським г (гусар, гравюра та ін.). Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок, та інших ономастичних об’єктів (Англія, Голландія та ін.);
у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен.

Так само у Журенко О. «Українська без помилок. Говоримо і пишемо правильно. Сучасний довідник.» КСД - 2015 978-966-14-9148-8... :

        • Відповідно у слов'янських антропонімах треба писати г, і жодного Ґ бути не може — Михайло Сангушко має бути беззаперечно. У германо-романських при звучанні Ґ як у Ніл Ґейман навпаки не може бути жодного Г, бо лунає мовою лунаю мовою оригіналу як Ґ і пишеться як G.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 3 лютого 2018 (UTC)
        • Професор П-в користається не чинним правописом. Його настанови чинної мовної норми не стосуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:59, 13 лютого 2018 (UTC)


Категорія:Новоісторична

Користувач Taromsky створив цілу низку категорій з використанням терміну "новоісторична" я запропонував йому замінити цей термін на "ранньомодерна" він відмовився. Дискусію можете почитати в кінці моєї СО. Прошу користувачів допомогти визначити який термін кращий, і можливо поперейменовувати усі категорії. --August (обговорення) 17:22, 5 лютого 2018 (UTC)

А чому б не назвати категорію «Нова історія Білорусі»? Новотвір ранньомодерний скидається на не надто вдалу напівкальку англійського терміна. --В.Галушко (обговорення) 17:38, 5 лютого 2018 (UTC)
Тоді вже "Історія Білорусі Нового часу" бо запропонований вами варіант звучить двозначно. А ранньомодерна це ніяк не новотвір а досить широко використовуване слово, яким називають книжки [3] [4] та розділи [5]. А от новоісторична ніде не вживають практично, гугл дає кілька десятків результатів. --August (обговорення) 17:51, 5 лютого 2018 (UTC) +наукові збірники [6] (NB переклад historii nowozytnej як історії ранньомодерної) ше приклад книжка [7] збірник статей [8] стаття [9] і т д. Думаю наведеного мною достатньо щоб спростувати вашу тезу. --August (обговорення) 17:58, 5 лютого 2018 (UTC)
  • Назву ранньомодернй (час, період від Люблінської унії до скасування Гетьманщини) запропонував для періодизації української історії І. Лисяк-Рудницький [10]. Нині прийнята шестичленна періодизація: прадавня, давня та середньовічна історія, ранній новий час, модерна доба і новітня епоха [11]. Є вже категорія Категорія:Ранній новий період. Назва ранньомодерний значно краща за новоісторичний, але може не відповідати власній періодизації історії відповідних країн. Хоча, ми ж дивимося з української перспективи. Maksym Ye. (обговорення) 03:44, 6 лютого 2018 (UTC)
Вдавайтеся в історію. (новітню, сучасну) мови і освіти, так і її ж за інтернетом (тобто кількості пошукових запитів). Я не вивчав, як і ви, різницю між термінами, але звик, що поняття, що ви окреслили, називають, я можу помилятись, або ``сучасна історія, або новітня історія.--Avatar6 (обговорення) 21:22, 9 лютого 2018 (UTC)
Новітня історія це з 1914 року--August (обговорення) 14:23, 10 лютого 2018 (UTC)

вид на море

Як нормально записати українською фразу, що подекуди калькується «вигляд на місто» тощо? Зібрався виправити вигляд на краєвид, але й так щось звучить не дуже. --Yakiv Glück 07:03, 7 лютого 2018 (UTC)

Вид на місто, краєвид міста, вид на міський ландшафт (на міську забудову), урбаністичний краєвид, панорама міста. --VoidWanderer (обговорення) 11:25, 7 лютого 2018 (UTC)

Наново. Контекст де, який?? Значення будь-якого слова/словосполучення будь-якої мови залежне від нього (контексту використання), напр. він окреслив вид на море відгуків (тут — роскалька з автоперекладів). Ви виклали фразу поза контекстом. Будь-яке слово чи сполучення здатне передавати пряме значення чи переносне значення за контекстом.--Avatar6 (обговорення) 20:33, 9 лютого 2018 (UTC)

@Yakiv Gluck: [12] Тут детально. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 13:15, 10 лютого 2018 (UTC)

Так і сказати: вид на море.

ВИД 1, у, чол.

...

2. на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. Я вилізла тільки на одну [могилу], але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Леся Українка, V, 1956, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 381.

Довіртесь Лесі Українці.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:47, 13 лютого 2018 (UTC)

Предсказателі / передбачники

Адже передбачення. Для категорій наразі треба, поки означення (домен знань ) нема кому робити, зокрема К:Предсказателі (0) чи Передбачники (вперше чую і сам дивуюсь?), див. домен рувікі ru:предсказание.--Avatar6 (обговорення) 20:10, 9 лютого 2018 (UTC)

Провидці, віщуни. --VoidWanderer (обговорення) 20:25, 9 лютого 2018 (UTC)
Так, Провидці — воно, поки найближче, хоча російський екв — провидцы (чи є семантично найближчим-найвідповіднішим?). Віщуни, імхо, дещо ширше семантично. Дякую.--Avatar6 (обговорення) 20:43, 9 лютого 2018 (UTC)
Провісник або передвісник, а взагалі ясновидці та екстрасенси для більш вузького охоплення, а також віщуни. Тобто Ванга ясновидець (en:Category:Clairvoyants). Детальніше дивіться тут: [13] А от правильно не передбачник, а передвісник, а предсказатель це русизм. --くろねこ Обг. 12:59, 10 лютого 2018 (UTC)
Зрозуміло русизм, тому й питаю. Адже вже он скільки варіантів знайшлося. Передвісник = ru:предвестник (пор. буревісник), від вісник <= вісті, звістки. Але й провидець = ru:провидец...--Avatar6 (обговорення) 14:45, 11 лютого 2018 (UTC)
Вибачте за грубе зауваження, але повторювання словесних формул ознака фрика. Вже не вперше бачу, отакі згадки домену від Вас. Ну а по суті питання: українська мова не есперанто. Тут полювання, але мисливець. З передбачення не обов'язково має виводитися назва для того, хто передбачає.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 13 лютого 2018 (UTC)
Стосовно провісників: між мовами немає відповідності слово в слово. Спроби калькувати, творячи всілякі кораблетрощі (троща то предмет...), - оце справжній русизм - русизм мислення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 13 лютого 2018 (UTC)
Стосовно провісників я не висловлювався, я висловився щодо передвісників. Дякую за зауваження висловленням власного сприйняття т.зв. словесних формул, повторюванням яких займається будь-який користувач будь-якого словника, окрім власного, але це не вважається ознакою фрика. Якби була калька — вона була б в тексті статті, а тут — питання і обговорення найвідповіднішого поняттю українського слова.--Avatar6 (обговорення) 13:30, 13 лютого 2018 (UTC)

History of Chincoteague, Virginia

Знайшов створену новачком, а потім закинуту статтю про історію цього американського міста. Допоможіть перекласти назву на українську мову: Чинкотіг, Шикотіг або Чінкотіг.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 19:51, 10 лютого 2018 (UTC)

Згідно з транскрипцією, /ˌʃɪŋkəˈtiːɡ/ або /ˈʃɪŋkətiːɡ/. Отже, «Шинкотіг». У випадку з «Чикаго» пишемо ч, бо це традиційне написання. --В.Галушко (обговорення) 20:40, 10 лютого 2018 (UTC)
Чинкотіг, Віргінія. Maksym Ye. (обговорення) 04:19, 11 лютого 2018 (UTC)
Перейменував на Чинкотіг, бо Ch, як правило, передається через ч. Але чому Віргінія, штат називається Вірджинія?--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 07:25, 11 лютого 2018 (UTC)
Правила транслітерації щодо англійської мови незастосовні. Наприклад, як ви протранслітеруєте слово slough? Треба орієнтуватися на фонетичну транскрипцію. А спостерігана останнім часом «транслітоманія» викликає подив. --В.Галушко (обговорення) 07:51, 11 лютого 2018 (UTC)
Здається, там таки має бути «Шинкотіг», per В.Галушко. Ch зазвичай передається через ч якраз тому, що воно звучить там як ч, напр., Чикасо (Алабама) /ˈtʃɪk əˌsɔ/, Чикаго — це виняток. Є також випадки, коли "Ch" слід передати через "х", або "к". Див. також Шаєнн (Cheyenne), Шангассен (Міннесота) (Chanhassen), Шико (округ, Арканзас) (Chicot), тощо.--Piramidion 07:56, 11 лютого 2018 (UTC)
Вернув назву «Шинкотіг». До того ж у сербів також називається «Шинкотиг».--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 08:41, 11 лютого 2018 (UTC)

Свята Єлена

Що коїться...

Свята Єлена... із своїм бідолашним населенням...--Avatar6 (обговорення) 14:37, 11 лютого 2018 (UTC)

Уточніть, будь-ласка, що Вас так бентежить у цих назвах. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:49, 11 лютого 2018 (UTC)
ІМХО острови треба повернути.--Анатолій (обг.) 14:52, 11 лютого 2018 (UTC)
Офіційна назва адміністративної одиниці українською мовою. як баче кожний острів має власну символіку, яка у власній назві містить слрво "острова".
--Avatar6 (обговорення) 15:03, 11 лютого 2018 (UTC)
А до чого тут мовна кнайпа?--Анатолій (обг.) 17:11, 11 лютого 2018 (UTC)
Якщо українська мова тут нідочого, ІЮХО, то де це вирішувати?--Avatar6 (обговорення) 18:45, 11 лютого 2018 (UTC)

Стиль

Оскільки ВП:СТИЛЬ ми так і не наважилися зробити правилом, чи означає це, що ніяких вимог стилю для української Вікіпедії не існує, і ми можемо писати так, як звикли говорити в школі і «як говорять на нашій вулиці»? Значить, стилістичні позначки всіх українських словників скасовуються, нема різниці між літературним і вуличним мовленням? Чи означає це, що у серйозних статтях допустимі не тільки «біологині», але й «доньки», фрази на зразок «його матір була», «підкотили діжку з вином»: на основі широкого вживання цих дивних речень? Чи можна проводити ОД, стверджуючи, що «дівчатка» — множина жіночого (а не середнього роду, як вказано в усіх словниках)? З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:42, 11 лютого 2018 (UTC)

Де-юре — так, ніяких вимог до стилю не існує. Я це ще маю пояснити у відповідному обговоренні, бо користувачі там цікавляться і, здається, абсолютно не розуміють які дірки має наша Вікіпедія, і навіщо те все обговорювати. --VoidWanderer (обговорення) 14:47, 11 лютого 2018 (UTC)
Формально не порушується правило ВП:МОВА, але тонке порушення проходить завдяки лазівці в першому абзаці
«Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою.», а також «Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови…». Логіка елементарна: навіщо писати літературною, раз її майже ніхто не розуміє, а суржик зрозумілий всім, дотримуватися норм літературної української мови бажано, але необов'язково. Це скидається на ВП:НГП. --В.Галушко (обговорення) 15:03, 11 лютого 2018 (UTC)
«Донька», «його матір була», «підкотили діжку з вином» — це все літературна мова. Жодних порушень. --VoidWanderer (обговорення) 15:06, 11 лютого 2018 (UTC)
Не зовсім. У текстах нейтрального стилю слово «донька» недоречне, бо це зменшувальна форма (не пишуть же в таких випадках «мама», «тато», «синок»?), у діжках вино не зберігають, а тим більш не підкочують, бо ємність для таких цілей називається «бочкою». У нейтральному стилі недопустимо писати «його матір була», бо «матір» — форма знахідного відмінка, тому ніяк не може стояти в підметі, правильно «його мати була», «він любить матір», а не навпаки. Випадок з «донька» і «матір» ми це вже обговорювали й обізнані в українській таки домоглися свого в статті, але користувач, що не знав стилю, продовжував пручатися, не соромлячись у висловах на адресу опонентів (зараз він вже залишив Вікіпедію, але не виключено, що продовжує редагувати з іншого облікового запису). Думаю, Ви зрозуміли помилки стилю. --В.Галушко (обговорення) 15:21, 11 лютого 2018 (UTC)
Здається, ми розуміємо ВП:НТЗ якось по-різному. Перечитайте, будь-ласка правило, там немає жодних обмежень на вжиток слова «донька», чи навіть «донечка» чи будь-яких інших зменшувальних форм. Діжка та бочка — це не стильове, а смислове непорозуміння, і стилем також не обмежується. Про матір — тут ви, певне, маєте рацію щодо нюансів саме норм літературної мови. --VoidWanderer (обговорення) 16:47, 11 лютого 2018 (UTC)
Так, я забув уточнити, що під «нейтральний стиль» я мав на увазі не НТЗ, а мовну нейтральність, відсутність емоційної забарвленості у виражальних засобах. Якщо в словнику слово має стилістичні позначки («біологиня» тощо), його вживання обмежене. На мій погляд, слід додержуватися духу правила, а не гратися з ним, пхаючи в серйозний текст розмовні й пестливі слова. Це не тільки бентежить грамотних читачів, але сприяє виникненню й укоренінню стилістичних помилок у поки недостатньо грамотних. --В.Галушко (обговорення) 17:00, 11 лютого 2018 (UTC)
Я тільки про те, що в українській Вікіпедії відсутній затверджений Стиль. Тому де-юре вжиток жодних літературних форм небмежений. Де-факто ж кожен користувач пише у відповідності до якихось своїх інтерпретацій і переконань. --VoidWanderer (обговорення) 17:07, 11 лютого 2018 (UTC)
Ну так і пропонується ж його затвердити.--Анатолій (обг.) 17:11, 11 лютого 2018 (UTC)
Так, я знаю. Я якраз нещодавно почав обговорення для затвердження чогось більш конкретного, ніж літературна українська мова. --VoidWanderer (обговорення) 17:15, 11 лютого 2018 (UTC)
Тут я нарахував кілька правил, які вже визначають дотримання «норм літературної української мови» та «вимог наукового стилю». Не треба навіть починати безглузду дискусію в «крючкотворному» стилі, що норми літературної мови це щось невизначене, і значить, в енциклопедії все дозволено, і літературна розмовна мова, і літературна публіцистична. Ні, це не так. Стає так сумно, що руки опускаються. Maksym Ye. (обговорення) 17:51, 11 лютого 2018 (UTC)
Ви справді навели деякі витяги з наших проектів і сторінок простору Вікіпедія: у Обговорення Вікіпедії:Стиль/Фемінітиви. Проблема тільки в тому, що нічого з завтерджених правил чи настанов не містить жодної згадки про стиль. Там, де згадка є — ті сторінки або не є правилами як такими, або не є затвердженими. --VoidWanderer (обговорення) 18:53, 11 лютого 2018 (UTC)
Ну взагалі дуже цікаво, коли у вибраних, добрих та вилучення статей є критерій науковий стиль мовлення. І багато років статті аналізувалися на цьому, хоча ВП:СТИЛЬ не написаний. Це щось схоже на ВП:3В --くろねこ Обг. 05:03, 12 лютого 2018 (UTC)
Я про це й кажу — деякі правила й настанови діють де-факто, але не де-юре. --VoidWanderer (обговорення) 11:29, 12 лютого 2018 (UTC)

Назва категорії

Чи має правопис заголовку категорії збігатися з правописом основної статті? А то Кир Буличов, але Категорія:Кір Буличов. --В.Галушко (обговорення) 01:41, 14 лютого 2018 (UTC)

Поточне формулювання. ВП:Категоризація#Назви категорій:
«

Назва категорії повинна відповідати нормам українського правопису, синтаксису, лексики та максимально чітко визначати її вміст. Якщо категорія має відповідну власному поняттю основну статтю, їх назви вкрай бажано повинні співпадати, за певними винятками. Наприклад звичною практикою є використання усталених акронімів у назвах категорій і повних назв у назвах їх основних статей: Категорія:США, основна стаття — Сполучені Штати Америки[1].

  • Для службових категорій, призначених для групування статей енциклопедії за внутрішньовікіпедійними ознаками, а також категорій неосновного простору назв, тобто категорій для групування сторінок певних просторів назв ('нестатей' енциклопедії: шаблонів, модулів, проектів, довідки тощо) рекомендовано давати назву категорії із префіксом цільового простору назв. Докладніше: Вікіпедія:Шаблони#Категоризація шаблонів.
  • Назви категорій повинні бути самодостатніми та по можливості незалежними від батьківських категорій (напр. «Монархи», а не «Люди — Монархи»).
  • При виборі між одниною чи множиною в назві категорії слід керуватись тим, що така назва повинна бути узагальнювальною для тих підкатегорій і статей, які будуть віднесені до цієї категорії. Тому, наприклад, для назв галузей знань слід вживати переважно однину («Математика», «Біологія» та ін.), для назв об'єктів та явищ, які є класами і можуть мати різні форми та різновиди слід вживати переважно множину («Ссавці», «Озера», «Вибухові речовини»). Також деякі поняття можуть мати категорії одночасно у множині і в однині. Наприклад Категорія:Море — загальна категорія статей з морської тематики, а її підкатегорія Категорія:Морякатегорія екземплярів.
»

.--Avatar6 (обговорення) 04:05, 14 лютого 2018 (UTC)

  1. див. шаблон {{catmain}}
Дякую! Отже, має бути «Кир Буличов». Наведено варіант «Кір», але заголовки статей і категорій мають збігатися. --В.Галушко (обговорення) 05:02, 14 лютого 2018 (UTC)
Так, мають. Цей принцип використовують купа шаблонів категорій, які автоматично пов'язують посиланням сторінки різних просторів назв.
Але в поточному випадку питання як передавати ім'я "Кир" або "Кір". Чи не спільного походження з Кіра (ім'я)? Дивні мовні метамаморфози, але таки Кир (ім'я).--Avatar6 (обговорення) 05:36, 14 лютого 2018 (UTC)
А джерела? я більше бачу Кір Буличов [14] Кир: гугл видає 5 тис.+ запипів з Кір та 1 тис.+ з Кир. І усі переклади в статті з Кір. Для історичних постатей можливе ще написання Куруш. Також пишеться і Кір ([15]) і Кир. Так же як і Кира\Кіра. --くろねこ Обг. 07:50, 14 лютого 2018 (UTC)
Навряд чи знайти українські словники особових імен, які розрізнять написання і походження. Ймовірно, Кір пішло від російської (й інших слов. мов) вимови. На мене теж звично сприймається Кір (ім'я). Тож, перенаправлення-синонім до Кир (ім'я)?--Avatar6 (обговорення) 08:35, 14 лютого 2018 (UTC)
пішло з давньослов'янської --くろねこ Обг. 08:43, 14 лютого 2018 (UTC)
мав на увазі написання з 'і', фонетично пішло з російської вимови.--Avatar6 (обговорення) 09:48, 14 лютого 2018 (UTC)
Є російсько-українські словники імен (С. П. Левченко. Словарь собственных имен людей: украинско-русский и русско-украинский / Институт мовознавства им. О. О. Потебни. — 3-е, испр. и доп. — К : Наукова думка, 1967). І-варіант русизм, а у нас традиція перекладу імен. Мало б бути Кира та Кир. Але, на жаль, питомі форми відмирають. Тепер немає майже Володиславів, Мусіїв, Ленидів тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 14 лютого 2018 (UTC)

Лядо чи Ляда?

Перейменування Ляда (Логойський район, Заріченська сільська рада) викликає сумнів. Зі врахуванням білоруського акання і наявності в українській слова «лядо» писати через а нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 10:49, 19 лютого 2018 (UTC)

В бєлвікі рос. Лядо. Повертайте О.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 21 лютого 2018 (UTC)
Я думаю, краще «Лядо». @Shmurak: Ви не проти повернення колишньої назви? --В.Галушко (обговорення) 10:04, 21 лютого 2018 (UTC)
@178.95.2.82: може ще наш анонімний колега щось скаже, бо це саме він перший перейменував статті. --Shmurak (обговорення) 10:06, 21 лютого 2018 (UTC)
В анонімів «пінг» не працює. Ви не проти? --В.Галушко (обговорення) 10:08, 21 лютого 2018 (UTC)
Я не проти. --Shmurak (обговорення) 10:31, 21 лютого 2018 (UTC)

Лезо

Як озаголовити статтю про змінні леза для бритв? У рувікі — «Лезвие бритвенного прибора», але на мій погляд, не варто калькувати. --В.Галушко (обговорення) 15:00, 19 лютого 2018 (UTC)

"Лезо (станка) для гоління" або "лезо безпечної бритви". Схиляюся до другого.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 21 лютого 2018 (UTC)

"Культура ЛюксембурагУ" чи "культура ЛюксембургА"?

Впорядковую категорійний апарат. Має місце мікс категорій: Музика (мистецтво, культура, фільми) ЛюксембургУ і те ж саме уже ЛюксембургА. Судячи з того, що пропонує Український лінгвістичний портал, має бути "ЛюксембургА". Дякую за висловлену думку.--Kasio67 (обговорення) 21:23, 22 лютого 2018 (UTC)

Правопис 2015. §48-2ї та §48-2г. Тож і те і те правильно. --くろねこ Обг. 21:35, 22 лютого 2018 (UTC)
Тю, так в УЛІФ три варіанти, держава (-у), прізвище (-а), місто (-а)--くろねこ Обг. 21:46, 22 лютого 2018 (UTC)
Усе просто: якщо йдеться про місто, то Люксембурга, якщо про країну — то Люксембургу.--Анатолій (обг.) 21:37, 22 лютого 2018 (UTC)
В УЛІФ усі варіанти, на щастя, підписані. До міста Люксембурга, до країни Люксембургу, до пана Люксембурга. В укр. мові родовий відмінок може багато семантичного сказати: з 21 каменя, з суцільного каменю.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:12, 26 лютого 2018 (UTC)

Ryo Fukui

Вітаю, шановне панство! Підкажіть, будь-ласка, як українською цей чудовий музикант: Ryo Fukui[en] ? Дякую заздалегідь! Yuriz (обговорення) 22:21, 22 лютого 2018 (UTC)

Ріо Фукуї? Знавці японської, допоможіть! --В.Галушко (обговорення) 10:44, 23 лютого 2018 (UTC)
Згідно ВП:ІС-Я Фукуї Ріо--くろねこ Обг. 11:02, 23 лютого 2018 (UTC)
Точно не Фукуї Рьо?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:13, 26 лютого 2018 (UTC)
良 - りょう - Ryo - Рьо. Так Рьо.
Ріо - Rio - リオ
--くろねこ Обг. 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

Загальне нерозуміння

Любі друзі, скажіть мені, будь ласка, що це таке — Вікіпедія:Перейменування статей/Мангеттен → Манхеттен? Кожного разу потрапляю у Вікіпедію, наче в якийсь перевернутий світ. Наведено джерела, пораховано перевагу кількісну, якісну, аж раптом вражаючий непослідовністю підсумок. Так же не можна робити, це дискредитує відкритий проект. Maksym Ye. (обговорення) 13:13, 23 лютого 2018 (UTC)

Хоч пост-Януковицька правописна комісія й не встигла нічого ще випустити, в нових виданнях оце Х як в Хємінхуєє радянському не використовують. Щодо дискредитації, до дискредитує його перш за все твердолобе слідування радянському правопису 1990 року. artem.komisarenko (обговорення) 15:18, 23 лютого 2018 (UTC)
Ваше зауваження антивікіпедійне, адже спирається не на джерела, щедро наведені в обговоренні, а на смак користувача. Ви маєте такий смак, інші користувачі мають свої смаки. Але є принципи відкритого ресурсу, згідно з якими не варто передбачати майбутнє, воно може бути зовсім не таке, як ви його уявите. Maksym Ye. (обговорення) 15:28, 23 лютого 2018 (UTC)
Джерела в нашому випадку — це професійна перекладацька спільнота й видавці, які з 1999 року не зважаючи на примусове позанаукове згортання реформи правопису ігнорують радянські приписи. А минуло вже майже 20 років. artem.komisarenko (обговорення) 17:24, 23 лютого 2018 (UTC)
Не думаю, що можна називати справді професійними ті групи, що практикують власні сепаратні відхилення, не зважаючи на загальну мовну норму. Реформа 99-го була згорнута не випадково, а під потужним тиском громадськості. Саме тому відхилення не можуть слугувати надійними джерелами для Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 17:39, 23 лютого 2018 (UTC)
Я дуже добре пам'ятаю, що то був за тиск, набігли москвороті й завадили реформувати українську мову, хоча здавалося б: яка їх справа. Втім, правопис-1999 дійсно має купу недоліків, але оскільки правопис-1990 ще гірший, більшість професіоналів користуються отим, що ви називаєте сепаратним. Сепаратне воно чи ні, але Хємінхуєєв вже ніхто не видає. Принаймні тут вже досягли згоди. artem.komisarenko (обговорення) 19:27, 23 лютого 2018 (UTC)
Я пам’ятаю ті події з іншого боку, з боку тих, хто завадив тоді знищити мову. І нормальна назва Хемінгуей досі залишається нормою, якої навчають українців у школі [16], подобається це реформаторам, чи ні. Ті ж, хто недовчилися, потім і видають недоробки з помилками. Maksym Ye. (обговорення)
Колись в школі й червоні ганчірки в'язали. Це минає. Головне, що професіонали це відкинули artem.komisarenko (обговорення) 22:57, 23 лютого 2018 (UTC)
Я ж дав посилання на професіоналів. Упевнений, жоден видавець не може бути справжнім професіоналом, якщо не дотримується чинного загальнонаціонального правопису. Для того, щоб не надто професійним видавцям допомогти не помилятися, потрібно виправляти помилки й у Вікіпедії, бо про сумну низьку якість освіти добре відомо. Maksym Ye. (обговорення) 03:41, 24 лютого 2018 (UTC)
Загальнонаціональний — це той, яким користується спільнота професіоналів по всій Україні. А чинний... ну, от в нас 5 років назад чинна була концепція калибєлі трієдінава народа, а Толочко був директором Інституту до 2017, що з того? Спільнота окремо, режим внутрішньої окупації — окремо. Що він там понавигадував то нікому не цікаво. Вже навіть харківське Фоліо (!) по-людські імена передає, що вже казати про київські чи львівські видавництва. artem.komisarenko (обговорення) 13:59, 24 лютого 2018 (UTC)
Ви самі собі суперечите. Якщо з усієї мовної спільноти, яку нині об’єднує навчання у школах та вишах, ви за якимось власним критерієм виокремлюєте групу «професіоналів», що кидають виклик нормі, то це вже не буде загальнонаціональний правопис, а суто «професійний», свого роду профжарґон, тобто варіант для певної сепарованої від усіх групи. Саме так відокремлюються мовні стилі, замикаючись у відповідних групах. А оскільки відхилень завжди багато, кожен ваш «професіонал» матиме свої, вони навіть не становитимуть єдності, яку ви хотіли б серед них бачити. Не може бути нічого гіршого для майбутнього української мови, ніж утрата чинності мовної норми. Свідомо чи ні, з добрими намірами чи ні, але це пряма дорога на пониження статусу, до спрощення, деінтелектуалізації, розпаду україномовного простору. Maksym Ye. (обговорення) 17:27, 24 лютого 2018 (UTC)
Немає оцього «в кожного своє». Є певна лінійка: радянський правопис (1) — використовуємо Г для H (2) — використовуємо варіянт, соціялізм (3) — харківський правопис або проект 99 (4). От і все. Більшість сучасних видавництв зупинилось на (1), певна кількість на (2), окремі видання на (3) та (4). Радянський правопис must die. Що його вчать у школах, то що з того, я Радную Речь с Лєніним вчив. Пішло за водою, і цей правопис піде. Щодо інтелекту, статусу чи розпаду — сама наявність чинного радянського правопису це вже таке приниження для України, українців, української мови, що годі уявити щось гірше. artem.komisarenko (обговорення) 21:30, 24 лютого 2018 (UTC)
Додержання правопису — взагалі одна з проблем укрвікі. Іноді чинний правопис навмисно ігнорують (напр. Бучач-Львів). Але тут складніше: трапляються різні варіанти. Особисто я надаю перевагу формам з г, але за чинним правописом, здається, має бути «Манхеттен». --В.Галушко (обговорення) 18:44, 23 лютого 2018 (UTC)
Взагалі це досить складний випадок. Джерела приблизно 50/50. А зауваження Maksym Ye. справедливі: я сам вважаю, що краще один недосконалий правопис, ніж десяток досконалих. Мені теж багато що не подобається в правописі 1993 року, але ми повинні дотримуватися якогось одного стандарту. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 24 лютого 2018 (UTC)

Сенс цього обговорення? "Професійні перекладачі" умудряються одночасно видавати на ринок Хьовелтов, Гемінґвеїв, і Х'юґо. У них виходить відхилятися від норми одночасно в обидва боки. Талановиті люди. Тож я стоятиму горою за чинну норму.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:21, 26 лютого 2018 (UTC)

Передача топонімів

Чи правильно передані топоніми Лядо (кат. ісп. Llado) і Сухиничі (рос. Сухиничи)? Україномовних джерел нема. Щодо першого не знаю ніяких варіантів, бо якась система транслітерації каталонських топонімів у нас відсутня, щодо другого схиляюсь до «Сухіничі». --В.Галушко (обговорення) 17:22, 23 лютого 2018 (UTC)

Воно від слова сухий? Має бути Сухиничи, хіба ні? artem.komisarenko (обговорення) 17:26, 23 лютого 2018 (UTC)
Передавання російського и українським и стосуються коренів слів, суфіксів -ик-, -иц- та -ич-. Про -ин- нічого не сказано. --В.Галушко (обговорення) 17:51, 23 лютого 2018 (UTC)
Власне питання тут щодо четвертої літери. Про шосту і восьму однозначно каже правопис — суфікс -ич- пишеться з и, в кінці слів и передається як і (аналогічно Сочі).--Анатолій (обг.) 15:31, 24 лютого 2018 (UTC)
Передавання спорідненого прізвища — Сухинов Іван Іванович. Правопис, очевидно, за УРЕ. --В.Галушко (обговорення) 16:01, 24 лютого 2018 (UTC)
Мало б бути Льядо, як Льєйда чи Вальядолід. Maksym Ye. (обговорення) 17:57, 23 лютого 2018 (UTC)
Дякую. У рувікі теж Льядо. Я був подумав, що в нас передано інакше, бо ми надаємо перевагу не іспанським, а каталонським варіантам вимови. --В.Галушко (обговорення) 18:38, 23 лютого 2018 (UTC)

«Симістор» чи «семістор»?

Мовознавці, підкажіть, будь ласка, як правильно: «симістор» чи «семістор»? Чи обидва терміни мають право на життя?

Знайшов 2 джерела, в яких вживається слово «симістор»[1][2] і 2 джерела, в яких вживається слово «семістор»[3][4].

--MMH (обговорення) 14:58, 24 лютого 2018 (UTC)

Я не мовознавець, але оскільки слово походить від «симетричний тріодний тиристор», висновок напрошується сам собою.--Piramidion 15:22, 24 лютого 2018 (UTC)
Треба з'ясувати походження «семістор». Якщо нема ніяких версій, тоді тільки «симістор». --В.Галушко (обговорення) 15:24, 24 лютого 2018 (UTC)
За 35+ років роботи із симісторами іншого варіанту походження назви, ніж «симетричний…» просто не чув. Якби не було наведено джерела на семістор, вважав би це просто безграмотним написанням. Зараз думаю, що на зміну симісторсемістор вплинула хибна аналогія хіміяхемія чи щось подібне. --ReAlв.о. 07:17, 25 лютого 2018 (UTC)
Теж не мовознавець, але висловлю народну етимологію без жодних вивчень інтернету. Назва приладу романськими мовами triac (яка широко кирилізується як тріак, тріакі), слов'янськими — первинно, симістор, бо від слов. симетричний тиристор, але симетричний похідне від лат чи грец. semi —половина, властивість симетрії, властивість доповнення, відображення... НМД, слов. мовами симетрія, тобто симістор, бо ні в грецькій, ні в латині ні в романських / інших мовах не було ні semistor, ні symistor тощо. Отже походження суто слов'янське але від слов'янського жеж запозиченого з гр/лат слова, яке використовується виключноно у формі приставки сим- (симетрія), але в запозичених іншомовних словах на базі цього префіксу викорстовується семі-. Отже різниця в шляхах потрапляння ітрансформації локальною мовою префікса-означення, але з єдиного джерела.--Avatar6 (обговорення) 19:23, 25 лютого 2018 (UTC)
Навряд чи так. Грецький прийменник-приставка σύν (ν асимілювався в μ перед μέτρον) з малою часткою ймовірності може походити від пра.-іє. *sem-. Спорідненість грец. σύν і лат. sēmi- сумнівна: оскільки праіндоєвропейський глухий сибілянт зберігся у латинській, а в грецькій дав грубий придих, то етимологічним когнатом sēmi- визнають гр. ημι- (звідси й паралельність форм на hemi- і semi- у науковій термінології). --В.Галушко (обговорення) 19:49, 25 лютого 2018 (UTC)
Note: Швидкий гуглінг каже, що існує й власне семістор (напівпровідниковий semiconductor резистор) напр. artem.komisarenko (обговорення) 21:03, 25 лютого 2018 (UTC)
Очевидно так. Перший варіант від symmetrical, другий варіант — від semiconductor. --В.Галушко (обговорення) 21:08, 25 лютого 2018 (UTC)

Примітки

  1. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптотронний тиристор) // Електроніка і мікросхемотехніка : підручник / Ю. П. Колонтаєвський, А. Г. Сосков ; за ред. А. Г. Соскова. — 2-ге вид. — К. : Каравела, 2009. — Розділ 2.6.3. — С. 63. — 416 с. — ISBN 966-8019-38-5.
  2. Тиристори // Основи електроніки та мікропроцесорної техніки : навчальний посібник / В. Ф. Болюх, В. Г. Данько ; за ред. В. Г. Данька ; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». — Харків : НТУ «ХПІ», 2011. — Розділ 2.4. — С. 50. — 257 с.
  3. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / Б. Рицар, К. Семенистий, І. Кочан ; за ред. Б. Рицара ; [Національний університет «Львівська політехніка»]. — Львів : Логос, 1995. — С. 381, 588. — 608 с. — ISBN 5-7707-7696-X.
  4. Симетричний тиристор // Твердотільна електроніка : підручник / О. В. Борисов, Ю. І. Якименко ; за заг. ред. акад. НАН України Ю. І. Якименка ; Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут». — Київ : НТУУ «КПІ», 2015. — Розділ 5.6.3. — С. 303. — 484 с. — ISBN 978-966-622-687-0.

Підпис до оновлення

На сторінці Нові редагування [17] дивна незрозуміла кнопка — Оновлення наживо. Користувався старим дизайном, випадково помітив. Це хтось погрався з журналістськими неологізмами для прямого ефіру, чи малося на увазі щось на зразок традиційнішої «наживи»? Чи взагалі чиїсь власні приколи в стилі «здогадайтеся самі»? Виправте, будь ласка, на щось нормальне, словникове, зрозуміле без зайвого угадування значення. Як варіант, годиться Автоматичне оновлення, Безперервне оновлення тощо. Maksym Ye. (обговорення) 08:05, 27 лютого 2018 (UTC)

Можна ще стисліше: Автооновлення--くろねこ Обг. 10:51, 27 лютого 2018 (UTC)
Слово "наживо" позначає не лише прямий ефір, але є прямим перекладом слова "live" [18]. Замінити на "автооновлення", звісно, можна, але я проти того, щоб викидати те слово з перекладів інтерфейсу чи інших подібних перекладів. Воно цілком зрозуміле і прийнятне, і я не бачу сенсу його позбуватися.--Piramidion 11:01, 27 лютого 2018 (UTC)
Це не частина літературної норми. Жаргонізм.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 27 лютого 2018 (UTC)
Що це за дивне самвидавче джерело ви навели? Не думаю, що таке тлумачення правильне. Бо в словниках англ. live прямо перекладається зовсім не так. Я сам виділив колись мінімум чотири значення неологізму [19]. Але от тут, у Вікіпедії, стикаюся з іще одним. Ви кажете, що зрозуміло і без тлумачення. Мені ж не зрозуміло без додаткових досліджень. Де б подивитися значення без ОД? Через те, що перевірити неможливо, і потрібно замінити. Скорочення Автооновлення цілком підходить. Maksym Ye. (обговорення) 12:04, 27 лютого 2018 (UTC)
Цей онлайн-коректор не розрізняє жаргонізми.--くろねこ Обг. 12:26, 27 лютого 2018 (UTC)
"Пив горілку не наживо, а на смерть"... [20] Краще замінити. До речі, показово, що Вільний тлумачний словник [21] зміг наскребти прикладів вжитку цього слова лише з 2000-х. Жахливий покруч.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:46, 27 лютого 2018 (UTC)

Членкиня та продавчиня

Окремо варто обговорити поширені несловникові членкиня (застарілий іменник — бл. 300) та продавчиня (замість нормативного продавець розмовний неологізм-замінник так само розмовного, але словникового продавщиця — бл. 100). Maksym Ye. (обговорення) 03:29, 5 лютого 2018 (UTC)

Варто вилучити. --Yakiv Glück 06:52, 7 лютого 2018 (UTC)
Не варто підміняти одне обговорення іншим. Проти будь-яких замін без повернення до варіантів правила.--Brunei (обговорення) 18:08, 7 лютого 2018 (UTC)
Якого правила? Правила вже є — дотримання мовних стандартів, Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Обговорення загального стилю не привід залишати несловникову лексику, яку неможливо верифікувати. Maksym Ye. (обговорення) 18:18, 7 лютого 2018 (UTC)
Ви просто не хочете її верифікувати. Ось членкиня. Замість ловити бліх, краще домовитися про принципи.--Brunei (обговорення) 18:33, 7 лютого 2018 (UTC)
Уважніше, це не СУМ-11, це Вільний тлумачний словник, 2017, саморобний додаток користувачів «Новітній онлайновий словник української мови (2013—2018)». Такий «словник» будь-хто може створити в мережі. Maksym Ye. (обговорення) 18:35, 7 лютого 2018 (UTC)
Ну, то й що? Там до кожного слова є джерела. Скажімо, для слова «членка» Ви не знайдете широкого вжитку, а «членкиня» вже там є. Кажу Вам, хочете битися за кожне слово? Певен, знайдуться охочі. Мені це не дуже цікаво, але будуть інші. Ідея загального правила якраз і була в тому, щоб уникнути таких боїв. Нам не треба тут мовознавчу дисертацію створити, нам треба, щоб не було війни редагувань та приблизна відповідність реальності. В кінці кінців, скажу Вам «крамолу»: мова для читачів Вікіпедії не мета, а засіб. --Brunei (обговорення) 18:40, 7 лютого 2018 (UTC)
Що? Ви жартуєте, як з біологинею-жарт? Якісь невідомі поставили випадкові джерела, і ви це приймаєте за авторитетність. Та я зараз на своєму сайті зроблю сторінку типу словника, де напишу, що завгодно, з випадковими посиланнями з мережі, де членкиню використовують як іронічну образу. Невже, це стане, по-вашому, авторитетним джерелом? Не треба боїв, дотримуйтеся правил Вікіпедії про належну верифікованість. Maksym Ye. (обговорення) 18:46, 7 лютого 2018 (UTC)
Ані Вільде, ані Горліс-Горський, ані тим більш Огієнко ні на мить не іронічні. Може Андрухович хіба, але не в тому відтінку, який вам ввижається. Біологині якраз нема. І вилучати по наводці нічого не варто. Викличе лише зайвий сморід і обр́ази. На цей раз згоден з Брунеєм. Cьогодні вже важко щось заборонити, а щось "милостиво" дозволити з Києва, "з барського плеча". Mykola Swarnyk (обговорення) 06:55, 8 лютого 2018 (UTC)
Огієнкові та іншим геніям можна було. Та й «Українській правді» теж можна вживати тієї лексики, якої завгодно. Але вікіпедисти яким справді може багато чого ввижатися без словникового тлумачення, не повинні вживати неверифіковувані мовні засоби, бо тоді це буде ориґінальне дослідження первинних джерел. «Самвидавчі» сайти, як навели вище, або ще один самопальний «майслово» (з непристойним каламбуром про «Лєну» в прикладі) ніяк не допоможуть розібратися. Або Караванський, котрий подає синоніми «член (братства) братчик; (сестрицтва) членкиня» теж не додає ясності. То «членкиня» це член тільки жіночих організацій, чи змішаних також? І що взагалі означає «членкиня»: семантика, прагматика, стилістика? Можемо тільки здогадуватися, бо такого слова немає в нормативних словниках. А тому вікіпедисти без ОД тут мають знаходити інші формулювання, загальноприйняті. Maksym Ye. (обговорення) 16:19, 8 лютого 2018 (UTC)
Знов ця розмова? В архівах на цю тему повно. Нагадаю лише, що членкиня є калькою польської członkini, яка є похідною від członek. Очевидно, що К там зайва з точки зору української морфології. Проте логічним творенням було б член → членка, а не члениня. Але ж "не звучить". Ось і натворили люди.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 13 лютого 2018 (UTC)

Щодо продавчині... Просто є купа варіантів. Продавиця тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:15, 13 лютого 2018 (UTC)

Американський топонім

Назва кількох географічних об'єктів Marion передана по-різному: то «Маріон» (Маріон (Алабама)), то «Меріон» (Меріон (округ, Алабама)). Як правильно? --В.Галушко (обговорення) 12:39, 2 березня 2018 (UTC)

Не знаю, як правильно (тобто чи є якесь правило), але практика свідчить про те, що в такі слова прийнято передавати через А, тобто Маріон, відповідно до британської вимови (американська звучить ближче до "е", але теж має багато різних варіацій, від штату до штату), за винятком усталених написань.--Piramidion 15:42, 2 березня 2018 (UTC)
Вимова жіночого імені ['mεərıən]. Але бажано мати якусь одну сторінку неоднозначності для відповідності Marion. Оскільки на цій сторінці ще наведені персоналії з ім'ям «Маріон», то краще залишити для топонімів теж «Маріон». Якщо ніхто не проти, я перейменую відповідні сторінки. --В.Галушко (обговорення) 15:56, 2 березня 2018 (UTC)
Є німецьке, а є англійське ім'я, читаються по-різному. Хлоп на честь якого це названо, здається, взагалі з гугенотів. НМД непогано б самих американців запитати, як вони називають це місто. artem.komisarenko (обговорення) 17:37, 2 березня 2018 (UTC)
якщо допоможе wikt:en:Marion. І ще це так як місто названо на його честь (див. ангвікі) [22]. І ще це [23]--Чорний Кіт Обг. 20:33, 3 березня 2018 (UTC)

Залежить від наголосу. Якщо наголос на першому складі, то ймовірно, що Меріон.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:31, 4 березня 2018 (UTC)

Йотація після голосних

Як записати James Ewing відповідно до чинного правопису? Очевидно, має бути «Джеймс Юїнг», але в нас «Юінг». --В.Галушко (обговорення) 19:53, 4 березня 2018 (UTC)

За правописом Юїнг (§90). /ˈjuːwɪŋ/ а він не Ювінг? чи Евінг? Бо у нас є Едлай Евінг Стівенсон II--Чорний Кіт Обг. 00:32, 5 березня 2018 (UTC)
Погуглив. За правописом Ювінг, але в книжках домінує Юінг, на другому місці Юїнг. Тож пропоную перейменувати на Юїнг.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 5 березня 2018 (UTC)

Словник чужомовних слів

Чи може «Словник чужомовних слів Павла Штепи» вважатися авторитетним джерелом? Деякі з наведених у ньому слів іншими словниками подаються як застарілі або діалектні. Нещодавно натрапив на слово «лазничка», у сенсі «ванна кімната» (у жодному словнику не знайшов; можливо калька з пол. łazienka), а також «балія», у сенсі «ванна» (словниками таке значення не зафіксоване). Чи треба розглядати подібну інформацію як ОД і нещадно вилучати її? --В.Галушко (обговорення) 00:02, 4 березня 2018 (UTC)

Схоже, що калька. Лазничка за Грінченком це пестливе від лазниці (жінки, що працює в лазні).--ЮеАртеміс (обговорення) 10:29, 4 березня 2018 (UTC)
Якщо в нас досі трапляються «сміттєдроти» і «спалахуйки» (сьогодні відкочував), це порівняно з ними дрібнота. --В.Галушко (обговорення) 19:59, 4 березня 2018 (UTC)
Щодо витоків т.зв. "первинних джерел": «балія» на Донбасі і Дніпрянщіні — саме ванна (нестаціонарна).--Avatar6 (обговорення) 20:36, 4 березня 2018 (UTC)
Йшлося якраз про стаціонарну, окрім того, стиль приписує уникати діалектизмів, як лексичних, так і семантичних. --В.Галушко (обговорення) 07:10, 5 березня 2018 (UTC)

Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья (с) Балія // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

БА́ЛІЯ, ї, жін. Широка і низька посудина для прання білизни. (с) Балія // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Технічно митися там можна, але це перш за все таз.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:16, 5 березня 2018 (UTC)

То є так, розмір такий, що самому випратися можна, хоч і не попірнаєш :).--Avatar6 (обговорення) 11:42, 5 березня 2018 (UTC)

Назви місяців Французького революційного календаря

Оскільки назви місяців Французького революційного календаря є загальними (пишуться з малої літери), чому ми не додержуємо в їх написанні ні «правила дев'ятки», ні правила відсутності подвоєння приголосних? Див. Мессідор, Фрімер, Фрюктідор. --В.Галушко (обговорення) 07:05, 5 березня 2018 (UTC)

Правильне зауваження. Згоден, що потрібно застосувати дев'ятку.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:07, 5 березня 2018 (UTC)
І бажано дати переклад у дужках: жниводар, паморозень, плододар тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:11, 5 березня 2018 (UTC)
КАЛЕНДАР ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ — Чак Є. Д. Барви нашого слова Якщо нема заперечень, перейменую. --В.Галушко (обговорення) 20:15, 5 березня 2018 (UTC)

Неадаптований переклад

Знайшов цінне джерело стосовно української діалектної лексики — Труднощі перекладу з української на українську: бритванка, рондиль, фандел. Але при уважному читанні дещо в тексті видалося дивним: схоже на високоякісний, але неадаптований переклад з російської, оскільки співзвучності наведені не для українських, а для російських слів, напр. «хвірточка» чомусь порівнювалося з «кватирка» (в оригіналі мало бути «форточка»). Питання: чи можна вважати це АД? --В.Галушко (обговорення) 19:50, 5 березня 2018 (UTC)

Не вважаю те джерело авторитетним із, можливо, дещо суб'єктивних причин. Слово "допіру" походить із польської мови (dopiero) і вживається також у Тернопільській області, так само як і слово «слабий». Так само на Тернопільщині часто вживаються слова "гора" і "вишка" на позначення горища. «Пательня» теж походить із польської (pl:patelnia) і вживається на Тернопільщині. "Рондиль" я жодного разу не чув, але може то залежить від району. На карті "ополоник", "чорногуз" і "філіжанка" чомусь подано як діалектизми, якими вони не є. Під сумнівом також деякі інші слова. "Хвірточка" - справді виглядає, наче статтю писав російськомовний автор, який вважає, що це мало б бути те ж саме, що й рос. "форточка". Також діалектним назвали цеберко, ну й дуже дивно виглядає фраза «або слово "обізвірітися", що російською означає "впасти"» — статтю справді могли перекласти з російської (можливо, оригінальна стаття була написана російською, і перекладена для україномовного видання). "уп'єть" треба розуміти не інакше, як співзвучним до нього "знову" — слово "знову", звісно, не співзвучне з "уп'єть" але от рос. "опять" — цілком. Якщо відкинути суб'єктивні причини, то об'єктивно стаття справді виглядає як не до кінця вичитаний переклад з російської. Навряд чи таке можна вважати АД, тим більше, що стаття теж спирається на суб'єктивні заяви окремих мешканців різних областей, тоді як справжнє АД в моєму розумінні мало б оперувати певними статистичними даними (щось на кшталт опитування мешканців сіл за районом).--Piramidion 20:53, 5 березня 2018 (UTC)
Про рондель (посуд) є стаття.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:14, 6 березня 2018 (UTC)
Очевидно стаття перекладна. Мапа ж російською.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 6 березня 2018 (UTC)

Румунський топонім

Чи існують україномовні джерела для Прілог? Відповідно до § 90, п. 5, в, 4 чинного правопису має бути «Прилог». --В.Галушко (обговорення) 21:20, 5 березня 2018 (UTC)

А є на Прілог? Тут очевидний слов'янський суфікс при-.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 6 березня 2018 (UTC)

Дивне перейменування

Наскільки виправдане перейменування «Восток» на «Схід»? Здається, такі складні випадки слід обговорювати. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 9 лютого 2018 (UTC)

Невиправдане, звісно, з кількох причин. Шкода що ми так і не обговорили до кінця йменування техніки. --VoidWanderer (обговорення) 20:26, 9 лютого 2018 (UTC)
Причини такі:
  • користувач перейменував ракету Восток, але буде нездатен перейменувати ракету Восход. Бо вийде теж «схід».
  • попередня причина була з розділу курйозів. А взагалі я вважаю, що немає сенсу назву техніки подавати українською, якщо у перекладі слово істотно відрізняється. Гвинтівка рос. Винторез має залишатися Винторезом, а не Вінторєзом чи Гвинторізом. Ті ж аналогії і до іншої техніки — РПО Шмель, тощо. Слова, що практично збігаться за вимовою (Акація, Гвоздика, Рапіра, Ураган) можуть бути органічно подані українською.
--VoidWanderer (обговорення) 20:31, 9 лютого 2018 (UTC)
Очевидно, треба здійснити зворотне перейменування. До речі, Бучач-Львів вже отримав два зауваження щодо сумнівних перейменувань. Обидва він видалив зі своєї СО. --В.Галушко (обговорення) 20:47, 9 лютого 2018 (UTC)
підсумок попередній

Повернути взад. Це власна назва, зі спорідненої мови, яка не має перекладу за семантикою, не має джерел-посилань на "автоперекладену власну назву" з авторитетних джерел, або викривлює перекладом авторитет назви, лише грамарнаці сповіді за автоперекладом.--Avatar6 (обговорення) 21:06, 9 лютого 2018 (UTC)

Vostok, а не Skhid або East!!!... порушення ВП:Е.--Avatar6 (обговорення) 21:09, 9 лютого 2018 (UTC)
Тут плакати потрібно, бо користувач навіть не розуміє зареєстрована торгова марка. Щодо іменування техніки, то на мою думку якщо є українські дуже надійні АД, наприклад на той же Вінторєз, то тоді перейменування може бути. А Vostok, навіть в Африці Vostok. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 13:04, 10 лютого 2018 (UTC)

Німецькі географічні назви

Щойно ширше ознайомився з "гіперпродуктивним" внеском Andrey Kurilov, від якого надійшла заявка на права патрульного — і мушу визнати, що це повна катастрофа. Вияваляється, користувач ще минулого року отримав "добро" від двох "головних експертів з німецькогї філології" @NickK: та @Thevolodymyr: на масове перейменування всіх німецьких топонімів за "радянським" правописом - тобто всі двозначні параграфи щодо застосування літери "ґ", подвоєнь/неподвоєнь, і т.д., і т.ін. - колега править "у єдиному руслі з російськими". Навіть не знаю, як можна такі речі вирішувати в якійсь кулуарній розмові? І це редактори/адміністратори, які не перший день у Вікіпедії! Andrey Kurilov править всі назви -бурґ — на -бург, -берґ — на берг, -зее на зеє та багато, багато інших. Те, що двома людьми вирішено без обговорення порушувати чинну в Україні Інструкцію з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів - мене мало дивує. Але щоб намовити третю людину робити протизаконне масове неконсенсусне перейменування, тому що ця людина "вже і так робить це в Рувікі"!??? Mykola Swarnyk (обговорення) 22:46, 9 березня 2018 (UTC)

Я бачу проблему іншу. 2001 рік цієї інструкції і 2015 рік правопис. Якщо використовувати ці інструкції, то потрібно їх прописати в ВП:МОВА. Але вони вже застарілі, а нові за 17 років не зробили :с --Чорний Кіт Обг. 23:01, 9 березня 2018 (UTC)
Те, що правопис перевидають ледь не кожного року, не робить його правописом 2015. Фактично це радянський правопис 1990 року, який давно й послідовно ігнорують як приватні видавництва так і навіть державна Картографія artem.komisarenko (обговорення) 00:22, 10 березня 2018 (UTC)
Так, але незважаючи на рік видання і ряд наявних помиилок, Інструкції для більшості широко вживаних мов є затверджені в законному порядку і є чинними для всіх установ України. Вони мають методичну підоснову, вони мають свою логіку, вони узгоджені з Правописом. Так, вони містять фактичні помилки (покажіть мені урядовий документ без жодної помилки...), але системно вони все ж є, і мають трактуватись, як головний довідковий документ для географічних назв. Повторюся, що їх обов'язково слід вписати до ВП:ІГО. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:00, 10 березня 2018 (UTC)
Інструкції є відомчим документом, а правопис загальнообов'язковий.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:54, 11 березня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Можна дізнатися, де я йому і на що давав добро? Я з ним нещодавно спілкувався щодо статті ГЕС Буї, де він за інструкцією від Мінекоресурсів обстоював невідповідне правопису Буі, і я йому справді вказував на необхідність дотримання чинного правопису. Я колись говорив із ним та з Thevolodymyr, здається, щодо перейменування якоїсь із статей німецької заливки, але ми наче ні до чого й не домовилися.
Стосовно конкретних питань, то бурґ/бург і берг/берґ — це §87, зее/зеє — це § 91 (але про це говорили у Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Архів 5#See (німецьке) і так і не зійшлися на єдиному варіанті). Так вирішив правопис, який писав не я і не Thevolodymyr.
Щодо інструкції Мінекоресурсів... я розумію, що ґ у ній вам подобається. Але чи сподобається вам перейменування Каринтія на Карінтія та Кетцин на Кетцін (це повернення до радянського правопису), або, Юберлінген на Іберлінґен (не знаю чому, мабуть, вони начиталися праць про іберменшів), або, скажімо, Вадуц на Фадуц (надмірна уніфікація)? В інших країнах у Мінекоресурсів є ще кращі шедеври, чого вартий Дьивр (я не жартую, вони справді так написали). Тобто я розумію, чому окремі моменти правил Мінекоресурсів можуть подобатися, але там відхилення від правопису в усі боки разом з відхиленнями від здорового глузду — NickK (обг.) 02:11, 10 березня 2018 (UTC)
Ви, "здається", особисто спонукали людину, яка явно українською володіє на початковому рівні (пише вам на своїй сторінці обговорення в руВікі я вже масу їх попереіменовивал) — перейменовувати географічні терміни на типово радянський варіант без літери «ґ», зее/зе на зеє (це навіть не радянське, а просто нонсенс), залучили іншого корстувача (якого представили як нібито "германіста"), щоб створити враження консенсусу, — і тепер ми маємо сотні! перейменованих статей, категорій, якісь там заливки (не знаю, чи це здійснилось чи ще ні), попереправлювані вікідані і т.д., і т.п. У вас особисто який рівень німецької? Бачу, що навіть не початковий, якщо ви § 91 підсуваєте - там йотацією і не пахне! Як можна свою думку проштовхувати в такий чудернацький спосіб, маніпулюючи людиною, яка хоче зробити добро?! А хлопець же ж питав, може так, може сяк. Думав, наївна людина, що перед ним розважливий порадник. Ідіть тепер і переправляйте назад. Як це назвати? Mykola Swarnyk (обговорення) 02:59, 10 березня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: То якщо людина погано володіє українською, а я їй пояснюю український правопис, невже в цьому є щось погане? Я залучив Thevolodymyr'а, бо користувача цікавили метадані й уніфікація транскрипції, і я ніде не представляв його як германіста. І заливка здійснилася, Thevolodymyr завершив заливку міст Німеччини.
За мою німецьку не переймайтеся, в мене хоч і de-2, але з читанням проблем у мене немає. Я знаю, що транслітерація See є проблемним питанням, але попереднє обговорення закінчилося нічим, а більшість статей у нас об'єктивно з Зеє (одна серія Вейк-ан-Зеє чого варта). Якщо хочете справді корисний результат замість демагогії — давайте обговоримо цей пункт по суті, проаналізуємо правопис, вжиток і джерела, з залученням фахівців-германістів і всім, що потрібно. Не сталося ж трагедії, завжди можна перейменувати назад. Зараз у нас (оціночно) 24 Зее, 44 Зе та 87 Зеє. Це доволі-таки безлад, тож цілком доречно це спокійно винести на обговорення. Тільки вже не в цій гілці — NickK (обг.) 22:13, 10 березня 2018 (UTC)

Панове @Mykola Swarnyk: @NickK: що будемо робити? Бург, берг, зеє — це взагалі не проблема. Це справи ботів ("г" на "ґ", "е" на "є", чи взагалі без нього). Я радів (ще у 2016 році) за те, щоб у нас, в укрВікі, була своя, німецько-українська практична транскрипція для унормування географічних назв. Її досі не має. Хто винен: інструкція? чинний правопис? Мені не байдуже: "г" чи "ґ", "е" чи "є" і тому подібне. Але пора б вже і визначитися й поставити жирну крапку з цих питань. З повагою, Andrey Kurilov (обговорення) 08:12, 10 березня 2018 (UTC)

P. S. А поки що мої правки не суперечать "чинному правопису", тобто ІГО, прийнятому в укрВікі. Andrey Kurilov (обговорення) 08:28, 10 березня 2018 (UTC)
Крапка є. Це ВП:МОВА.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:55, 11 березня 2018 (UTC)
Крапки немає, бо наші мовознавці навіть забули, що потрібно оновлювати УЛІФ 2009 року. Правопис однозначно не дає відповіді на запитання. Єврейською Ханна чи Ганна? Японське місто Гіросіма чи Хіросіма? У цих випадках [h]. І багато чого. Була б у правопису конкретика, а не перевидання його, не було б у нас вікіконфліктів. Ми не усі мовознавці, ми не можемо створити свою систему транскрипцію. Ось вам приклад, Hagahi [hɑgɑhi]. Гагагі? Хагахі? Гаґагі? --Чорний Кіт Обг. 01:18, 12 березня 2018 (UTC)
Мова ж про німецьку. Щодо японської, імхо, Хагахі (це ж японська?), бо чергування х/ф логічніше, ніж г/ф. Щодо Ганни, то тут усе очевидно. Тим паче, маю знайому єврейку Ганну, що перебралася в Ізраїль.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:52, 12 березня 2018 (UTC)
це американський нікнейм корейського дизайнера--Чорний Кіт Обг. 15:50, 12 березня 2018 (UTC)
за Ганну дякую, бо давненько бачив у вікі обговорення, де говорили що це різні написання імен з х\г. Щодо г\х\ґ, то поки що я не бачу конкретики в правописі в цьому випадку. --Чорний Кіт Обг. 21:30, 12 березня 2018 (UTC)

нідерландсько-українська практична транскрипція

Моє шанування! Оскільки в україномовній вікіпедії відсутня такого роду практична транскрипція у меня з'явилося декілька запитань до спільноти. Чим ви користуєтесь при написанні статей про нідерландських осіб? Під "нідерландськими особами" я розумію таких, що мають класичні імена та прізвища (Suzanne Schulting, Sanne van Kerkhof, Beorn Nijenhuis...) Якщо така тема розглядалася раніше - хтось має змогу надати мені посілання? Artem Ponomarenko (обговорення) 20:21, 13 березня 2018 (UTC)

Ну, я Вельде перейменовував за АД, але потім повернули тверде Л. Що робити з сучасниками важко сказати...--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 14 березня 2018 (UTC)
Отже, я буду створювати сторінки, а хто більше досвідчений - хай править згідно відомих йому правил. ))) Artem Ponomarenko (обговорення) 19:47, 14 березня 2018 (UTC)
Ну, просто запам'ятайте, що не ЬО, а Е. Тверде чи м'яке Л - див. за АД. У сучасників, думаю, переважно тверде.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 15 березня 2018 (UTC)

Окіст

Сумнівне редагування на Окіст. Наскільки мені відомо, стегна курей називають «стегенцями», а не «окостами». --В.Галушко (обговорення) 19:09, 6 березня 2018 (UTC)

А у нас буде окрема стаття про курячі стегенця?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:33, 7 березня 2018 (UTC)
В інших мовних розділах не знайшов. Може, як розділ у статті «Свійська птиця» (Свійські птахи)? --В.Галушко (обговорення) 15:53, 12 березня 2018 (UTC)
en:Bush legs / ru:Ножки Буша — можливо на цій основі можна створити статтю про курячі стегенця та їхній культурний вплив.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:43, 15 березня 2018 (UTC)
prevailing term in the post-Soviet states — погана основа: неточна або брехлива основа; в Україні я цього терміну не чув жодного разу, хоча курятину дуже добре пам'ятаю, із золотистою скоринкою, до картопельки, м-м-м. Це чисто російський «мем» artem.komisarenko (обговорення) 12:02, 15 березня 2018 (UTC)
Я чув. Та й мережа вживає, і в книжках є.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:35, 15 березня 2018 (UTC)

Передача нідерландського L

Стосовно теми Вікіпедія:Перейменування статей/Томас Олде Хьовелт → Томас Ольде Гевельт. Чи існує зараз в українській мові якийсь стандарт транслітерації літери l у нідерландських іменах? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 11:55, 12 березня 2018 (UTC)

Сумніваюся, що в принципі можливе щось подібне за межами правопису. Якщо знайдуться стандарти, то вони не будуть загальновизнаними. Питання л-ль стало проблемою ще сотню років тому. Різні внормування пропонували різні рішення. Нині ж вибір між твердою і пом’якшеною передачею цілком віддається на відкуп усталеному вжитку. Maksym Ye. (обговорення) 14:11, 12 березня 2018 (UTC)
Дякую. А як бути, коли традиційна передача — через «ль», але щодо сучасних імен нема усталеного вжитку? --В.Галушко (обговорення) 15:28, 12 березня 2018 (UTC)
@В.Галушко: Ви впевнені, що традиційна передача — через «ль»? Тілбург, Алмере, Апелдорн, Алкмар і особливо Делфт (особливо, бо він найбільш відомий в Україні серед цих міст) — NickK (обг.) 16:31, 12 березня 2018 (UTC)
Можливо, варто орієнтуватися на аналогію. Maksym Ye. (обговорення) 17:55, 12 березня 2018 (UTC)
@NickK: деякі аргументи подані в Вікіпедія:Перейменування статей/Велде → Вельде. На жаль, зараз маю технічні проблеми, неможливо працювати з документами у форматі PDF. Можна навести приклад таких імен, як Пітер Брейгель старший, Вандербільт. --В.Галушко (обговорення) 18:51, 12 березня 2018 (UTC)
Так, виглядає наче в географічних назвах тверде Л, а в прізвищах — м'яке. Цікаво — NickK (обг.) 22:59, 12 березня 2018 (UTC)
Схоже, ситуація така, як з англійською - у більшості випадків нині Л тверде, але в деяких позиціях або в старих запозиченнях - ЛЬ м'яке. Надто, вимова L різниться в діалектах, як я зрозумів. (у Бельгії ЛЬ)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:25, 13 березня 2018 (UTC)
ДелЬфт, до речі, також уживається.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:31, 13 березня 2018 (UTC)
Один з Дельфтів насправді помилка розпізнавання слова дельфін. У Вікіпедія:Перейменування статей/Томас Олде Хьовелт → Томас Ольде Гевельт наведено кілька посилань про твердість Л (зокрема в кінці складу).--95.90.178.111 11:25, 13 березня 2018 (UTC)
  • Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Нідерландів. Наказ 11.08.2014 № 302.
    Додаток 4 до Правил передачі ... (пункт 2.5), рядок 7. l л у всіх позиціях Laar - Лар , Bellingvolde - Беллінґволде — Юрій Дзядик в) 21:27, 12 березня 2018 (UTC).
    Це ще не найгірше внутрішньоміністерське упорядкування. Мені подобається тим, що вони зберегли літеру ґ (Ґравенгаґе, Гааґа), відмовилися від загальної передачі -ри- (Дейсерінк, Вестфрісісе-Ейланден), не поширили «дев’ятку» (Ерсінґе, Гардінксвелд), залишили подвоєння на місці, а також не -ай-кають на -ей-. Навіть вставний -й- зберегли, але чомусь Кейенбурґ, Безойен (а не очікувані Кейєнбурґ, Безойєн). Maksym Ye. (обговорення) 04:13, 13 березня 2018 (UTC)
    Себто Вам подобається тим, що ігнорується правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 13 березня 2018 (UTC)
    Дотримано якщо не букви, то духу правопису. І це мені подобається. Вводили ж літеру ґ не для забавки, а з прицілом повноцінного повернення. Для чого і додано примітку в правописі про Ґете. А не подобається, коли не дотримано, як оте -йе- замість -йє-. Maksym Ye. (обговорення) 10:08, 13 березня 2018 (UTC)
    ІМХО, це дух Проєкту радше.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:57, 13 березня 2018 (UTC)
    У «проєкті» літеру ґ чомусь не пропонували поширити на географічні назви, тільки на імена людей. Maksym Ye. (обговорення) 11:08, 13 березня 2018 (UTC)
  • Це не внутрішньоміністерське, а Законодавство України. Див. розвідку/довідку ВП:Законодавство України про географічні назви. Стисло. Янукович у 2011 передав геодезію і картографію дояркам та свинаркам, ВР у 2012 це узаконила, двічі внесла зміни у Закон Про географічні назви, а Яценюк у 2015 довершив, і ліквідув Міжвідомчу науково-методичну раду з питань географічних назв (утворена 2006, до неї з 1993 року діяла Національна рада з географічних назв). — Юрій Дзядик в) 10:43, 14 березня 2018 (UTC).
    Після скасування закон Колесніченка-Ківалова скасовано й норму закону про нормативні словники. Тому і кажу про внутрішньоміністерські, бо вони ні до чого не зобов’язують нікого, окрім міністерств. Maksym Ye. (обговорення) 12:43, 14 березня 2018 (UTC)
  • Maksym Ye., а чим вам сподобалось "збереження" літери ґ? В голландські мові, на відміну від німецької, взагалі немає дзвінкого звуку, g вимовляється як довге х. Groningen - Хххронінхен --Shmurak (обговорення) 10:53, 14 березня 2018 (UTC)
    Бо в українській є така спеціальна літера, за допомогою якої відокремлюють іноземні назви. Maksym Ye. (обговорення) 12:43, 14 березня 2018 (UTC)
    Я розумію відокремлення там де вимовляється ґ, але писати ґ де вимовляється х... Це якась дурня --Shmurak (обговорення) 13:00, 14 березня 2018 (UTC)
    Тим не менш, певна логіка є. Фонетична точність це тільки один з кількох важливих принципів відтворення українською чужих назв. Переважно працює найкраще, коли зі звучанням цих назв знайомі не тільки фахівці, а й широкі маси. Коли ж назву передають з листа, з написання, підключаються й інші принципи. Взагалі, варто звернути увагу, що правопис відокремлює іншомовні власні назви (подвоєння, «дев’ятка», -й-, ö та под.) від загальних. Фонетична передача часто відступає перед графікою, традицією та можливостями української фонетики. Maksym Ye. (обговорення) 13:17, 14 березня 2018 (UTC)
    Насправді логіка така: графічно віддалитися від російської, та фонетично наблизитися...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:40, 15 березня 2018 (UTC)
    В мовних обговореннях порівняння з російською вже стало типовим тропом ad Hitlerum. Наче добровільне узалежнення з будь-яким знаком. Maksym Ye. (обговорення) 14:54, 15 березня 2018 (UTC)

Розмовні несловникові назви осіб з суфіксом -ин-

Вікіпедія — не трибуна: 5. (...) визначення термінів, введення у вжиток нових слів (...) (Підкреслення моє.)

Очікувано надовго, можливо на роки, зависло обговорення загального правила Обговорення Вікіпедії:Стиль/Фемінітиви, де вже наведено півсотні нормативних джерел на тему граматичного роду іменників на позначення осіб. Оскільки тим часом продовжується використання Вікіпедії як відкритого майданчика для пропаганди викуваних реформаторами фемінних інновацій, не завадить уже зараз виправляти нелітературні несловникові назви — неологізми, оказіоналізми, жаргонізми, тлумачення чи експресію яких неможливо незалежно перевірити, не вдаючись до ОД. Чомусь обговорення окремих правок теж зависає без результату — біологиня-жарт. Проте треба щось робити з цим неподобством: «Коли учасники виправляють помилки, граматику, орфографію та стиль, доповнюють статті новими фактами, — Вікіпедія розвивається швидше».

Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень: «Що виключається зі статті? (...) впроваджується неологізм. (...) Неологізми з невеликою практикою вживання та ідеї, що їх дотримується одна людина, котра не є авторитетом у цій області (або маленька група таких людей), повинні вилучатись — не тому, що вони невірні, але через неможливість їх верифікувати». (Підкреслення моє.)

Несловникові утворення з суфіксом -ин(я) верифікувати неможливо, вони можуть бути сприйняті більшістю читачів [24] як розмовні іронічні жаргонізми. (Два відомі мені тлумачення: Пономарів: «Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету» та «Біологиня, жарт. Жін. до біолог». Джерела стверджують про «відтінок розмовності чи навіть іронічності».)

Пропоную замінити однотипні несловникові іменники-оказіоналізми на стандартні (в дужках помічена кількість на сторінках Вікіпедії):

археологиня, -ині, -инь (3), біологиня (2), видавчиня (4), геологиня, -ині (5), докториня (1), драматургиня, -инь, -ині (15), знавчиня, -ині (2), імунологиня (1), історикиня (6), критикиня, -ині, -инь (15), культурологиня (4), педагогиня, -ині (8), політикиня, -ині (5), політологиня (2), психологиня, -ині (6), соціологиня, -ині (14), творчиня (1), теоретикиня, -ині (3), фахівчиня (1), фізикиня (4), філософиня, -ині (10 + категорія), філологиня (3), фотографиня, -инь (5), хімікиня (2).

Можливо, маєте думку і про іронічний жаргонізм у назві категорії Філософині.

Прошу небайдужих допомогти виправити цю принизливу [25] для професійних жінок ненормативну лексику. (Розглядаю як варіанти для привидшення поліпшення: розставити на всіх знайдених несловникових оказіоналізмах запит шаблоном про Невідомий термін, ОД рядком чи Awkward (котрий краще?), про вживання розмовних засобів саме в цьому контексті, поставити на відповідних статтях попередження про стиль та ненейтральність з роз’ясненням неоднозначності несловникових назв, або ж подавати поруч з нелітературними ще й загальновизнані коректні й зрозумілі нормативні назви.) Maksym Ye. (обговорення) 03:21, 5 лютого 2018 (UTC)

Я не проти. Можете виправляти, як було обговорено. Питання з лікарка, директорка залишається дискусійним, але в преамбулах їм не місце. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 5 лютого 2018 (UTC)
Не бачив, щоб хоч якось прокоментували жарт. ті, хто відкочували. Страшенно не люблю необґрунтованих «відкотів». Боюся, що як стикнуся ще з подібним, та ще й зі звинуваченням у вандалізмі, як сталося минулої спроби зробити виклад літературним, так узагалі довго ще не зможу змусити себе натиснути кнопку редагувати. Тому я маю заручитися підтримкою тих, хто мають слідкувати за подібними відхиленнями, але чомусь цього не роблять. Maksym Ye. (обговорення) 18:01, 5 лютого 2018 (UTC)
Оскільки заперечень не надходило, можна спробувати виправити. @Luda.slominska та Helixitta: ви не проти заміни «біологині» на «біолога» («жінку-біолога») тощо? --В.Галушко (обговорення) 17:28, 7 лютого 2018 (UTC)
Проти. Я вже заплуталась у гілках мовних обговорень, але десь читала довгу дискусію про альтернативні форми правопису, в результаті якої дійшли згоди, що вони не вітаються, але і не забороняються. Тому вважаю спроби ввести будь-які додаткові заборони і обмеження упередженими і дискримінаційними. --Людмилка (обговорення) 17:45, 7 лютого 2018 (UTC)
Це прекрасне зауваження, яке не стосується помічених ненормативних несловникових назв. Конкретніше, будь ласка, висловіть заперечення наведених джерел. Maksym Ye. (обговорення) 18:07, 7 лютого 2018 (UTC)
Категорично проти, це раз. Друге, робіть підсумки обговорення там де воно проходить. --Helixitta (t.) 17:47, 7 лютого 2018 (UTC)
Те обговорення стосується більше майбутніх порушень принципів Вікіпедії і загального правила для запобігання порушенням нетрибуни і Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень, а тут уже наявні і помічені ненормативні неологізми. Категоричність вимагає джерел, що могли б заперечити вже наведені. Maksym Ye. (обговорення) 18:07, 7 лютого 2018 (UTC)
Ви створили підпроект загального обговорення. Дочекайтеся підсумку того обговорення. --Helixitta (t.) 18:34, 7 лютого 2018 (UTC)
Це не підпроект. Обговорення загального правила не може стосуватися вже наявних порушень уже наявних правил Вікіпедії, вже помічених ненормативних назв. Хоч що може бути ухвалене в обговоренні загального стилю, від цього верифікацію ніхто не відмінить. Те, що ви робите спротив виправленню назв, про які існують тільки іронічні і жартівливі тлумачення, суперечить поліпшенню Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 18:42, 7 лютого 2018 (UTC)
Прозвучала думка, що чомусь не варто обговорювати ненормативну несловникову лексику поки ведеться обговорення загального стилістичного правила. Але ж ВП:МОВАухвала на СО) не обговорюється, Вікіпедія — не трибуна не обговорюється, Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень не обговорюється, Вікіпедія:Правила і настанови не обговорюється. Якщо вікіпедисти вже зараз легко відкидають усі ці правила, що завадить їм так само відкинути досі неухвалене Вікіпедія:Стиль? А якщо воно обговорюватиметься наступне десятиліття, як це буває, або ж буде через невідомо скільки часу відхилене, то так і пропонуєте спостерігати за трибуною для неологізмів?...
Тому зупинюся на Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Власне, є тільки єдине питання — чи можна наведені несловникові назви верифікувати інакше, ніж іронічні жаргонізми, неприпустимі за всіма чинними правилами? Я стверджую, що це неможливо. І абстрактні міркування опонентів «проти» без вторинних джерел це ніяким чином не спростовують, а тільки підтверджують. Maksym Ye. (обговорення) 00:16, 8 лютого 2018 (UTC)

Особиста претензія у мене до -инь така: таке творення суперечить живій народній парадигмі, що зафіксована в словниках: медик - медичка (розмовне), істерик - істеричка (нормативне), історик - історичка ("шкільне"). -кині це "кабінетна" спроба обійти те, що фемітивіст(к)и заперечують, - стилістичну маркованість -ка.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 13 лютого 2018 (UTC)

Туди ж членкиню, кальковану з колької, та витвір еміграції 30-х - мисткиню, що існують замість закономірних членок та мистиць.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 13 лютого 2018 (UTC)
P.S. Дякую за джерела, що дають стилістичну оцінку таким новотворам.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 13 лютого 2018 (UTC)

Додаток. Невиправлені помилки вже намагаються подавати як прецедент для подальшого поширення оказіоналізмів через вікіпедійну трибуну. Цікавий спосіб виходить: варто наштампувати неологізмів у статтях, а потім на них же посилатися. Maksym Ye. (обговорення) 16:36, 15 березня 2018 (UTC)

Рейнелл Андрейчук

Є у нас така стаття Рейнелл Андрейчук. Тиждень тому у нас було засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО. Це захід, що організовується спільно ВРУ і ПА НАТО. Андрейчук очолювала делегацію ПА НАТО. Так от. В документах (програма, склад учасників, бейджі, флаєри) вона українською писалася Рейнел (з одною л на кінці). Не знаю чи можна це вважати офіційним написанням її ім'я. Якщо хто знає як бути переіменуйте чи так залишіть --Павло (обговорення) 12:57, 14 березня 2018 (UTC) P.S. Гуглиться ваще і Рейнел і Райнел і Райнелл

Для неї офіційним є лише Anita Raynell Andreychuk з її канадських документів. А то чиєсь незнання правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 15 березня 2018 (UTC)
Може воно й так. Але то тільки у вікіпедії «кожен суслік агроном». У ВР і МЗС служба протоколу кожну дрібницю перед заходом вилизує. Просто так нічого не буває. Хоча мені особисто це питання не принципове --Павло (обговорення) 20:23, 15 березня 2018 (UTC)

"стс" у кінцях прикметників, люди з Цербсту

Вітаю, шановне товариство! Вчора натрапив десь на півдюжини статей, пов'язаних з містом Цербст. Наприклад, на оцю. Маю питання: хіба прикметник має утворюватися не так, наприклад, у Брестській вулиці? Чи то просто помилка, розмножена на N статей? Дякую заздалегідь! --Yuriz (обговорення) 14:11, 15 березня 2018 (UTC)

@Yuriz: Має бути справді Цербстський — NickK (обг.) 14:33, 15 березня 2018 (UTC)
Видається, то простий одрук. Морфологічно С має бути.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:33, 15 березня 2018 (UTC)

Дякую, панове! Вже почав виправляти :) --Yuriz (обговорення) 21:18, 15 березня 2018 (UTC)

Ртуть чи меркурій?

Не зовсім ясні правки на сторінці Ртуть. Якщо елемент зараз справді називають «меркурієм», а «ртуть» слово застаріле, треба дати джерело. Я нічого не можу знайти. --В.Галушко (обговорення) 18:04, 14 березня 2018 (UTC)

Коли я вчився у школі, в 90/2000-ні це було свіже впровадження: елементи таблиці латиною, а речовини українською. Так елемент меркурій, а речовина ртуть, елемент оксиген, а речовина кисень (O2) тощо. Сенс цієї дурості так ніхто і не збагнув ) Отакі от білки з роду вивірки ) --ЮеАртеміс (обговорення) 11:30, 15 березня 2018 (UTC)
До речі, із ртуттю взагалі бозна-що: скорочення "гідраргірум", елемент "меркурій", речовина "ртуть".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 16 березня 2018 (UTC)
Назва хімічного елемента завжди пишеться з великої літери, а простої речовини, що відповідає цьому елементу, — з малої. Як основу для назв елементів та сполук застосовують, за новим ДСТУ, латинізовані назви хімічних елементів. Виняток становить тільки елемент № 80 — Hg — Меркурій (хоча лат. назва — Гідраргірум). Саме через незручність його лат. назви всі похідні терміни беруть початок від алхімічної назви цієї речовини (меркурати, демеркуризація тощо). --95.90.178.111 08:16, 16 березня 2018 (UTC)
Найчарівніше у цьому "нововведенні", що за правописом загальні назви пишуться з малої літери. --yakudza 10:02, 16 березня 2018 (UTC)
Цьому нововведенню вже більше 20 років, ДСТУ було у 1997 році випущено.--95.90.178.111 11:17, 16 березня 2018 (UTC)
Вони (хіміки) розцінюють їх як власні, хоч елементи не унікальні - їхніх атомів повно у Всесвіті.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:06, 16 березня 2018 (UTC)
По перше скоро новий ДСТУ (зараз лише проект з 2017 року), по друге повністю видаляти Ртуть не потрібно він йде як синонім [26], але говорили, що застарілий поки що не можемо, так як у словниках немає позначки заст. Інколи вживається гідраргірум як латинська назва меркурію. За ДСТУ 2439-94 меркурій --Чорний Кіт Обг. 19:48, 16 березня 2018 (UTC)

Розмовні несловникові назви з суфіксом -к-

Суфікс -к(а) дуже продуктивний і справедливо вважається найбільш нейтральним при сучасних спробах творення неологізмів жіночого роду в просторіччі й публіцистиці. Тим не менш, недостатньо нейтральний; цей суфікс також часто надає викуваним словам експресивного забарвлення, що виводить їх за межі літературної норми. Подібні неологізми не тільки стилістично змінюють текст на розмовний, а офіційно-ділову інформацію про особу перетворюють на жаргонну й іронічну, але можуть суттєво змінювати значення вихідних іменників (порівняйте: машиніст-машиністка, секретар-серкетарка, пілот-пілотка, сторож-сторожка). Багато прикладів нерекомендованості наведено в обговоренні граматичного роду. Спроба обговорити у статті звично зависає без наслідків: кандидатка (хоча в джерелах навіть до цієї статті прямо вжито нормативні назви особи).

Пропоную виправити однотипні несловникові неологізми з суфіксом -к(а) (в дужках помічена кількість на сторінках Вікіпедії), верифікувати значення яких неможливо:

агентка (25), адвокатка (6), аніматорка (1), архітекторка (71 + категорія), ветеранка (2), ветеринарка (1), деканка(1), держсекретарка (1), дизайнерка (92), докторка (наук) (24), експертка (3), кандидатка (наук) (22), кураторка (16), лідерка (87), магістерка (1), менеджерка (7), мислителька (1), міністерка (2), модераторка (2), ораторка (2), прес-секретарка (1), прем’єрка (14), ректорка (1), режисерка (374), скрипалька (175), спікерка (1), членка (6), фармацевтка (1), філософка (3), шоуменка (1).

(Кандидатка і філософка є в словниках, але не в тому значенні, в якому вжито, та з розм. позначками. Офіційні наукові звання зменшують суфіксами хіба що для глузливого відтінку.) Що таке ветеринарка? Може, розмовна назва для ветеринарної допомоги, як гуманітарка. Прем’єрка — мала театральна прем’єра чи іронічне означення жінки на посаді прем’єр-міністра? Режисерка — режисура, режисерська робота, наймолодші серед режисерів? Міністерка — це назва озера на Оболоні, чи одяг, як гімнастерка? Невідомо. Невідоме значення, невизначений наголос. Перевірити зневажливу експресію вжитих навмання викуваних слів без визнаних словникових тлумачень можна тільки через суб’єктивність оригінальних досліджень. Одне відомо — «вони семантично, прагматично і стилістично не рівнозначні своїм чоловічим корелятам» [27]. Maksym Ye. (обговорення) 03:31, 5 лютого 2018 (UTC)

Обхід головного обговорення, оголошеного в Шаблон:Загальне оголошення. В принципі, я можу відкрити подібне обговорення на своїй підсторінці й підбити подібний підсумок. Це нівелює саму ідею обговорень. Прошу більше такого не робити.--Brunei (обговорення) 18:06, 7 лютого 2018 (UTC)
Це обговорення не стосується загальних питань стилю. Це вже помічена ненормативна лексика, яку неможливо верифікувати. Maksym Ye. (обговорення) 18:10, 7 лютого 2018 (UTC)
Ні, це воно і є. Плюс фальсифікат: архітекторка [28]. --Brunei (обговорення) 18:23, 7 лютого 2018 (UTC)
Уважніше, це не СУМ-11, це Вільний тлумачний словник, 2017, саморобний додаток користувачів «Новітній онлайновий словник української мови (2013—2018)». Такий «словник» будь-хто може створити в мережі. Maksym Ye. (обговорення) 18:35, 7 лютого 2018 (UTC)

Суфікс -ка занадто продуктивний. По-перше, це значною мірою пестливий суфікс: дівчина → дівчинка. Надто: зневажливий: діва → дівка. По-друге, це суфікс активний в творенні неживого: майстер → майстерка (це не майстриня, див. словники), планерка, пілотка. По-третє, часто-густо слова, що виглядають як фемінітив, ним не є: машиніст та машиністка зовсім різні професії! З огляду на це все його застосування не може бути шаблонним.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 13 лютого 2018 (UTC)

Але чому ми це знову тут обговорюємо? Було ж наче винесено звідси.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 13 лютого 2018 (UTC)
Я вважаю, що попереднє обговорення перенесли звідси для того, щоб, не маючи жодних конкретних аргументів, затягнути й забалакати на роки під виглядом обговорення загальних правил. Перетворити елементарне виправлення несловникових назв на загальне обговорення неухваленого правила «Стиль», з прицілом розтягнути на п’ять тисяч обговорень по кожному випадково знайденому оказіоналізму окремо. Але повторю, це не загальне обговорення правил, це обговорення вже помічених несловникових утворень з невідомим значенням, що вже суперечить правилам Вікіпедії.
Немає чого дивуватися, що бракує дописувачів в українському розділі. От вам приклад, коли елементарне виправлення відхилень знаходить «категоричне проти» без жодного підґрунтя при байдужості патрульних з адміністраторами. Тому немає дописувачів, що українська спільнота просто не дотримується вікіпедійних правил. Maksym Ye. (обговорення) 17:48, 16 лютого 2018 (UTC)
@Maksym Ye.: Чому байдужості? Я підтримую Ваші претензії. Але цим просто мало хто цікавиться, от і все. Оскільки нормативна українська мова мало ким використовується в побуті, звідси незнання її норм, а політизованість мовного питання викликає тільки гіперпуризм, схильність вживати несхожі з російськими форми, не задумуючись про їх доречність. Плюс феміністські тенденції. А дотримання правил, логічне мислення — це радше виняток, ніж норма. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 16 лютого 2018 (UTC)
За останній місяць — виправлення не вдається зробити вже понад місяць (і невідомо ще скільки) — ті, хто використовують Вікіпедію як трибуну (не тільки феміністичну, в українському випадку явище добре зійшлося з мовним пуризмом реформаторів), мене кілька разів люди «з кнопкою» звинуватили у вандалізмі. Хоч хтось з патрульних чи адміністраторів захистив мене перед спільнотою як учасника з прозорим наміром поліпшити ресурс? Хоч хтось вказав на абсурдність зауважувати необґрунтовану думку «категорично проти», коли вже наведено півсотні нормативних джерел. Навпаки, пішла знову безумна розмова про занижені стилі мовлення (в енциклопедії!), або про те, що можна для перевірки по кожному окремо «кинути» неофемінітив у пошуковик і самим вікіпедистам підібрати будь-яке значення, що більше подобається. Де спільнота? Не треба цікавитися особливо й глибоко, щоб питання «нетрибуни» і «жодних оригінальних досліджень» було давно вирішене. Maksym Ye. (обговорення) 04:05, 17 лютого 2018 (UTC)
Не переносьте поки, будь ласка, в архів ці теми. Все-таки, сподіваюся на якесь адекватне рішення спільноти по виправленню несловникових назв, а не просто забалакання теми. Виявляється, місяця не досить. Maksym Ye. (обговорення) 04:04, 17 березня 2018 (UTC)

Поребрик

Треба уточнити значення терміна. У словнику «Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття» В. І. Тимофієнка, окрім значення «візерунок у кладці» наводиться й таке: «Невисока мурована огорожа хідника з боку проїзної частини дороги». Чи існує різниця між поребриком і бордюром? Чи вживається термін щодо бортового каменю взагалі в деяких місцевостях? Я читав, що в цьому значенні він поширений не тільки в Петербурзі, але в низці інших російських міст, а також у деяких містах України (наприклад, у Харкові). Чи доводилося комусь чути вживання цього слова? Я розумію, що наші особисті свідчення нічого у Вікіпедії не значать, але таки вони можуть істотно полегшити пошук АД. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 11:09, 16 березня 2018 (UTC)

Це різні технічні терміни, різний тип кладки каменю, якшо коротко, поребрик виступає над рівнем обох відокремлених частин вулиці (дороги та тротуару), а бордюр - ні. У побуті в Укрїні не використовується. Після захоплення будівель у Донецьку було багато дискусій на інтернет сторінках (там один у масці наказав "отойті за поребрік"), жоден українець такого не згадав у цих дискусіях, усюди тільки "бордюр", хоча будівельні фірми розрізняють їх.--95.90.178.111 11:25, 16 березня 2018 (UTC)
Галушко, поребрик нічого спільного в сучасній українській мові з бордюром не має тепер. Завдяки вашим бурятам. Тепер основне значення слова «поребрик» — умовна стіна, яка відгороджує нас від мордору (за поребрик — в мордор). В такому сенсі слово широко вживається на усій території України. От. Чи є життя за поребриком: як у мову входять слова. --82.207.20.35 11:34, 16 березня 2018 (UTC)
Схоже, різниця між ними не освячена жодним АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:44, 16 березня 2018 (UTC) = рос.  Ваше посилання, цеж тупо просто переклад з ру )))
Пошук по книжках дає на поребрик переважно орнамент з цегли.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 16 березня 2018 (UTC)
Мені ніде не траплялося до відомих подій 2014-го року. В словниках також поки не знайшов, окрім варіантів з етимологічного, гніздо «ребро»: поребрина, порібрина, порібря, що означають частину тіла. Для певної об’єктивності перевірки потрапляння в тексти є корпус української мови. Там поребрик у різних жанрах/стилях з’являється тільки після 14-го, і зв’язаний з тими подіями. Maksym Ye. (обговорення) 14:56, 16 березня 2018 (UTC)
Гугл-букс знаходить його як якийсь термін з давньоруської архітектури [29] (пошук для спрощення робив лише по ХХ століттю). --yakudza 15:18, 16 березня 2018 (UTC)
Також в УРЕ в кількох статтях, а окремо з ілюстрацією (К., 1983, Т. 9, С. 9): «ПОРЕБРИК — декоративний узор, утворений поставленими під кутом до стіни рядами звичайної або лекальної цегли». Maksym Ye. (обговорення) 15:45, 16 березня 2018 (UTC)
Окрім офіційного вживання, є ще неофіційне, говіркове. Самые интересные диалекты Украины: как говорят в Харькове и Донбассе. Згадується як синонім слова «бордюр». Треба прояснити його поширеність, очевидно, воно там траплялося ще до окупації. У Харкові та Києві слово донедавна було невідоме, але зараз його широко вживають у дещо іншому сенсі. Безсумнівно, у цьому значенні це росіянізм, але питань два: відколи слово вживається в Україні (бо його навіть не всі росіяни знають), чи можна його вважати справжнім запозиченням, а не словом з місцевого варіанту російської? --В.Галушко (обговорення) 17:08, 16 березня 2018 (UTC)
Знайшов ще в художньому творі: «...твердо­ока тітка Ганя принесла товкачку, вмокнула її в соляр­ку і заходилась притрамбовувати масу вздовж бетонних пореб­риків, де не годен буде розвернутись каток» (Є. Пашковський, Свято, 1989). З такими поодинокими прикладами на значення «бордюр» і новітнім масовим вживанням у публіцистиці переносного значення поребрик «кордон з РФ» про запозичення важко говорити. Можливо, незасвоєний ще росіянізм. Maksym Ye. (обговорення) 17:31, 16 березня 2018 (UTC)
Бачив потім спростування тези, що в Донецьку поребрик.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:16, 19 березня 2018 (UTC)
Очевидно, слово було відоме принаймні з 1989 р. Спростування стали з'являтися після 2014. Питання в іншому: чи можна вважати «поребрик» у значенні «бордюр» українським? --В.Галушко (обговорення) 17:12, 19 березня 2018 (UTC)

Вілій - Вільйович чи Вілійович

Як буде по-батькові Вілій, бо не раз трапляється це у статтях з різною інтерпретацією . --Чорний Кіт Обг. 08:00, 20 березня 2018 (UTC)

Поетка \ поетеса

Доброго дня! Що робити з цим [30]? Поетка за СУМ застаріле слово [31], зараз використовують поетеса [32] --Чорний Кіт Обг. 22:25, 16 березня 2018 (UTC)

  • Варто писати поет, як спонукає стилістика наукового стилю при описі сухої офіційно-ділової інформації про осіб. Бо з такими темпами незабаром обговорюватимемо «поеткиню» чи «поетицю» (до речі, перевірте, чи не всунули вже на сторінки Вікіпедії). Maksym Ye. (обговорення) 03:59, 17 березня 2018 (UTC)
    так поетеса не розмовне слово. Писати також не актриса, а актор? Ви ж про це писали на СО ВП:Фемінітиви в проекті правил: «Іменники жіночого роду з суфіксами -ш-, -их- та з іншими фемінізуючими суфіксами (-к-, -ин-, -иц-, -ис-, -ес- тощо), що відсутні у визнаних мовним стандартом Вікіпедії словниках, або ж позначені в них відповідними стилістичними ремарками, не рекомендовано використовувати через їхній розмовний, застарілий, іронічний або жаргонний характер». Перевірю. А поетка, багато, потрібно ботом замінити на поетеса. --Чорний Кіт Обг. 22:20, 19 березня 2018 (UTC)
    Звісно, поетеса не розмовне слово, на відміну від поетка, а цілком літературне. І під запропоноване правило воно не потрапить. Але якщо обговорювати окремо, то в офіційно-діловому та науковому стилях навіть літературні назви варто нейтралізувати. Одна справа неприпустимі взагалі неологізми, відсутні в словниках, а друга — усталені іменники, вживання яких обумовлене стилістично (вчитель, лікар, студент). Наприклад, героїня серіалу та Герой України про жінку в різних ситуаціях. Приклади, що підтверджують певну відмінність поета та поетеси: «Я належу до цих авторок, хто вважає себе поетом, а не поетесою чи поеткою, але і в таких називаннях, здається, нема нічого принизливого» (Галина Турелик), «Саме так - поетом, а не поетесою - будуть називати Євдокію великі сучасники-чоловіки», «Я не випадково назвав Ніку поетом, а не поетесою. Як на мій погляд, перед нами одне з найрідкісніших явищ, а можливо, й диво: восьмирічний поет», «Молода Ахматова виборювала у читачів право називатись поетом, а не поетесою», «Вона називала себе поетом, а не поетесою, тому бути поетом - це покликання, і воно не залежить від статі», «Марина Цвєтаєва вважала себе поетом, а не поетесою». Maksym Ye. (обговорення) 04:05, 20 березня 2018 (UTC)
    тоді потрібно змінити поетка та поетеса. Інших слів не знайшов.--Чорний Кіт Обг. 08:07, 20 березня 2018 (UTC)
    Я б замінив, але тут треба зважати на нічим необґрунтоване «категоричне проти» любителів суфіксального способу родової диференціації і нелюбителів аналітичного. Maksym Ye. (обговорення) 08:53, 20 березня 2018 (UTC)
    До речі, поетка їм (фанатам надукраїнізації та фемінітивізації) недостатнє. У них піїтки. Можете загуглити.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 19 березня 2018 (UTC)
  • Питання смаку. Особисто мені нагадує ситуацію готка/готеса, якщо Ви розумієте про що я.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 19 березня 2018 (UTC)

Деко і жаровня

Правка користувача RALKA на сторінці Деко викликає сумнів. З іншого боку, слово «деко» діалектне, я не знаю, чи відоме воно в Центральній і Східній Україні. «Жаровня» має й інші значення. --В.Галушко (обговорення) 17:06, 19 березня 2018 (UTC)

Галушко, Вітання, я зі Східної України і нам не відоме діалектне слово "Деко", натомість є "жаровня", яку я знайшов і в словниках, не бачу в чому саме сумнів. У тому, що воно має кілька значень? Ключ теж має інші значення, але це не зважає йому справно відмикати замок. — Це написав, але не підписав користувач RALKA (обговореннявнесок) 23:56, 19 березня 2018‎.
@RALKA: якщо назва здається Вам неточною, Ви можете номінувати статтю на перейменування. До речі, лист для печення відомий і під іншими назвами.
Не забувайте підписувати коментарі чотирма тильдами ~~~~. -В.Галушко (обговорення) 22:20, 19 березня 2018 (UTC)
до вікісловника б таке. Жаль рук не вистачає :с--Чорний Кіт Обг. 22:31, 19 березня 2018 (UTC)
Жаровня це перш за все посудина для вугілля. Як не пиши: лист, жаровня - усе одно треба буде уточнення. Деко ж дійсно має в словнику позначку "діал.".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 21 березня 2018 (UTC)

Чеські й словацькі топоніми

Звернув увагу на невідповідність правопису багатьох траслітерацій назв чеських і словацьких невеликих населених пунктів (напр. Шаблон:Кошице-околиця). Я зараз маю технічні проблеми, тому прошу допомогти узгодити назви з чинним правописом. Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 19:03, 22 березня 2018 (UTC)

Заживо

Тема про «наживо» в досі невідомому значенні в кнопці на сторінці Нові редагування заживо пішла в архів без жодних наслідків. До кого звертатися, щоб виправили на щось пристойне? Автооновлення, Автоматичне оновлення, Безперервне оновлення Maksym Ye. (обговорення) 06:13, 23 березня 2018 (UTC)

@Maksym Ye.: Потрібно змінити це ось тут і тут, штовхнувши когось ось тут. )--Чорний Кіт Обг. 09:27, 24 березня 2018 (UTC)
Так розумію, що це «заживо» було роботою @Piramidion:. Сподіваюся, хтось з більш обізнаних з тим підпроектом зможе виправити. --Maksym Ye. (обговорення) 12:21, 24 березня 2018 (UTC)
Гм... як витончено Ви мене образили, я аж замилувався--Piramidion 18:35, 24 березня 2018 (UTC)
У жодному разі це не образа, бо мені не можуть бути відомі мотиви. Дякую за виправлення, проте на українській сторінці воно відображається по-старому. Maksym Ye. (обговорення) 04:19, 26 березня 2018 (UTC)

Складний випадок

Кілька топонімів Свініца (значення) мають той самий слов'янський корінь, але відповідно до чинного правопису мають передаватися по-різному: Свініца, Свіниця, Свиниця. Як краще озаглавити сторінку неоднозначності? --В.Галушко (обговорення) 17:53, 23 березня 2018 (UTC)

  • Гадаю, найкраще через українську назву — Свиниця. Maksym Ye. (обговорення) 18:15, 23 березня 2018 (UTC)
  • Пошукайте АД на етимологічну версію для кожного місця. А сторінку-неоднозначність, звісно, Свиниця.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 28 березня 2018 (UTC)

Мультизавантаження чи Мультизавантажування?

Вітаю, шановне панство! Підкажіть, будь-ласка, як правильніше? Дякую заздалегідь! --Yuriz (обговорення) 16:09, 22 березня 2018 (UTC)

Перше описує результат, друге — процес. --В.Галушко (обговорення) 17:24, 22 березня 2018 (UTC)
При чому з акцентом на повторюваність.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:49, 28 березня 2018 (UTC)

Фрегезія

Адміністративний поділ Португалії: адміністративна одиниця третього рівня у всьому світі має назву Фрегезія (див. Q1131296: фрегезія). Але ми вирішуємо перекласти офіційну назву адмінодиниць і назвати іх Парафії Португалії. Питання: чи церковні парафії Португалії також є парафії Португалії?--Avatar6 (обговорення) 15:49, 24 березня 2018 (UTC)

Як це, у всьому світі адмінодиниця третього рівня фрегезія??? В Україні це сільради, громади. В інших країнах теж фрегезій не зустрічав ніколи.--Анатолій (обг.) 15:51, 24 березня 2018 (UTC)
Двокрапка призначена для відокремлення сфери твердження, яке слідує за нею. Це нескладно зрозуміти, коли замість швидких емоційних ви...гуків і відкотів годин внеску інших в шаблонах, трохи думати і робити попередні перегляди власних відкотів,--Avatar6 (обговорення) 16:04, 24 березня 2018 (UTC)
Ви слова переплутали. Замінсть адміністративна одиниця третього рівня у всьому світі має назву Фрегезія мало бути адміністративна одиниця третього рівня у Португалії має назву фрегезія.--Анатолій (обг.) 16:17, 24 березня 2018 (UTC)
Мабуть не в словах а в реченні і його розумінні питання. Але тролінг і апеляція до користувачів, які не зрощуміли ткси з коетексту — не тут, будь-ласка. Вікіпедія — не місце для цілеспрямованої демонстрації власних властивостей, зрештою--Avatar6 (обговорення) 19:47, 25 березня 2018 (UTC)
І хто б казав…--Анатолій (обг.) 19:50, 25 березня 2018 (UTC)
Дивіться статтю парафія (або російську статтю «Приход (административно-территориальная единица»). Це адмінодиниця багатьох християнських держав (як колись, так і зараз). Не розумно використовувати іноземні слова для позначення одних і тих самих речей (кірхшпіль, фрегезія, парокія, приход...), коли є прямі українські відповідники. Щодо власне церковних парафій, то вони різняться залежно від церкви: Парафії Католицької Церкви у Португалії, Парафії Греко-Католицької Церкви у Португалії, Парафії Англіканської Церкви у Португалії тощо. --N.Português (обговорення) 08:56, 25 березня 2018 (UTC)
от і я не розумію використання синонімів, які призведуть до неоднозначності. Сама стаття-означення пише про етимологію. і різницю термінів мовою оригіналу, Я кажу, що фрегезія — це адмінодиниця, а парафія — будь-де, в будь-якій країні, по всьрму світу, - більш узагальнене понятя. В категорію "парафії Португалії" незабаром посиплються саме парафії, замість її призначення для. Фрегезій, як чіткіше відокремленоїсутності-поняття, як виокремлемений клас із парафій, щє століття тому, в спільноті країни Португалія, розділ "етимологія" про це каже. Каже, що парафія _ то не фрегезія, вже сто років. то що і як автоперекладати? наступні безглуздості нерозуміння грамотних гуманітаріїв, перепрошую?--Avatar6 (обговорення) 19:47, 25 березня 2018 (UTC)
Додайте джерело, що саме у Португалії парафії і буде краще чим в росвікі. Бо на фрегезію є джерело, а на парафію немає. Я б навів би це, але Ви краще знаєте яке джерело краще [33] І ще таке питання: що це Португалія : АТО3? Це правильно? Просто цікаво. --Чорний Кіт Обг. 09:05, 25 березня 2018 (UTC)
В інших країнах ми ж перекладаємо одиниці чи адаптуємо до схожих, чому тут не перекладати? окрім того, на третьому рівні там freguesia, cidade, vila. Тоді писати фрегезія, сидаді та віла? Чи пропонуєте в оригіналі лишати лише одну з них?--Анатолій (обг.) 09:41, 25 березня 2018 (UTC)
То питання до проекту праворуч, там на підсторінках вже є наробки років колективної співпраці.--Avatar6 (обговорення) 17:27, 28 березня 2018 (UTC)

Власні назви творів мистецтва

Із літературними, перекладеними — зрозуміло.

Але щодо назв неписьмової творчості, творчості, яка не перекладається як вміст, але має власну назву. Із некирілічними назвами, більш-менш, зрозуміло, назви перекладаються, якщо вміст назви — літературна фраза, бо мають контекст вмісту, який значно важливіший за міжмовну співставленість за назвою. Але питання щодо творів нелітературного мистецтва, які в оригіналі мають назву кирилицею і словянською групою мов, тобто назва яких цілком впізнавана носієм української за оригінальною назвою. Власне, якщо назва твору не втрачає впізнаваності, на мою думку, доречно її перекладати. Тобто "дівчинка на кулі" буде зрозуміло, як в оригіналі (якщо з рос.) "девочка на шаре". Але я в ступорі від перекладу, наприклад назв Третьяковських картин, (рос.) «Сумерки. Стога» як «Сутінки. Копиці»?!. Тому питаюся думок чи знань щодо теми. Дякую.--Avatar6 (обговорення) 19:04, 25 березня 2018 (UTC)

А в чому проблема перекладу? Тайна вечеря (картина да Вінчі) і Дев'ятий вал (картина Айвазовського), а не Ultima cena (картина да Вінчі) та Девятый вал (картина Айвазовського), й усі розуміють. Тут конкретно проблема в неправильному перекладі: в українській мові є слово стіг, і тому правильний переклад буде «Сутінки. Стоги». На це й джерело нормальне є, і ще кілька джерел сумнівної авторитетності — NickK (обг.) 19:42, 25 березня 2018 (UTC)
НМД вкрай важливо, щоб в преамбулі була також оригінальна назва artem.komisarenko (обговорення) 11:04, 26 березня 2018 (UTC)

Питання не про переклад, який роблять мистецтвознавці, а про недоречність робити переклади поняттям-частинам власних назв там де переклад спотворює власну назву, зокрема щодо оригіналів мовами на кирилічному алфавіті. "Сябри" не переклали, а транскрибували для збереження оригінального нац. колориту. Це приклад лише, але переклад з кирилиці на кирилицю — питання суперечливе, не тільки в наведених прикладах. Звісно, з мистецтвознавцями не засперечаєшся... Але оригінальні назви впізнавіше і знаніше.Avatar6 (обговорення) 19:19, 26 березня 2018 (UTC)

Сябри слово українське ) --ЮеАртеміс (обговорення) 11:43, 28 березня 2018 (UTC)
СУМ-11 ) --Чорний Кіт Обг. 09:29, 29 березня 2018 (UTC)
Ага, нині "екзотизм".--ЮеАртеміс (обговорення) 05:35, 30 березня 2018 (UTC)

Лаконічні назви телефраншиз

Вітаю! В Англовікі назви франшиз іноді утворюються шляхом приєднання закінчення verse (від англ. universe — всесвіт) до назви основного твору чи твору-«засновника» франшизи. Наприклад:

Як найкраще перекладати такі назви українською? На мою думку, наприклад, Світ Баффі краще за транскрибоване Баффіверс і трохи задовге Всесвіт Баффі. Росіяни ж іноді тулять повні назви телесеріалів, наприклад, ru:Шаблон:Зена — королева воинов и Удивительные странствия Геракла. Чекаю ваших пропозицій. --Рассилон 09:22, 17 березня 2018 (UTC)

Можна -світ (Універсум теж з двох коренів), але краще транслітерацією чи Світ Стріли, Ксени, Баффі, Хта ) Доктора Хто тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 19 березня 2018 (UTC)
Краще писати Всесвіт, світ це замало, особливо в DC та Доктор Хто, коли там розповідь про декілька світів. Всесвіт Стріли, Всесвіт Баффі, Всесвіт Доктора Хто (головне щоб не Ху, як у нас перекладали), Всесвіт Ксени та Геркулеса (на мою думка так, бо там половина про Геркусела, половина про Ксену). Та й пишеться Всесвіт DC Comics, а не Світ--Чорний Кіт Обг. 22:29, 19 березня 2018 (UTC)
Тоді вже «Мультивсесвіт DC Comics», бо там, наскільки я розумію, паралельні світи. --Рассилон 05:38, 20 березня 2018 (UTC)
Хм... тоді так. Залежить від того, що написано у статті. Якщо є перетин між персонажами паралельних світів, то мультивсесвіт. Якщо в масштабах одного, то Всесвіт. Наче в Баффі та Ксені такого немає. Доктор Хто точно не знаю, не усі сезони дивився. Стріла тут точно мультивсесвіт, хоча якщо франшиза лише в межах одного всесвіту, то як всесвіт --Чорний Кіт Обг. 07:40, 20 березня 2018 (UTC)
Тоді виходить, що для Баффі та Ксени можна «світ», оскільки всі події відбуваються тільки на Землі. В Докторі Хто паралельні світи є епізодичними, тому можна і «всесвіт». А от англ. Arrowverse, здається, доведеться перекласти як «Мультивсесвіт Стріли», оскільки це лише підмножина всього мультивсесвіту DC[en]. --Рассилон 11:56, 20 березня 2018 (UTC)

До речі, Хтосвіт звучить ) --ЮеАртеміс (обговорення) 07:54, 21 березня 2018 (UTC)

Ще дещо: Світ Ксени також іноді називають англ. Hercxena, кількість згадок якого в Гуглі сягає 19200 проти 25200 в Xenaverse. На мою думку, Hercxena точніше відбиває присутність Геркулеса у франшизі, а також транскрипція укр. Герксена звучить нівроку. Єдина проблема — Герксена взагалі не гуглиться. --Рассилон 18:57, 31 березня 2018 (UTC)

маленький "вопріс")

Доброго дня, шановні колеги! ем. знову проблем з "Г" і "Х". Гокон VII був королем Норвегії у 20 столітті, а зараз є такий кронпринц - Хокон (кронпринц Норвегії). імена в них однакові - норв. Haakon . Але одна стаття містить ім'я Хокон, а не Гокон. Я Б ПЕРЕЙМЕНЕНУВАВ, АЛЕ НІБИ Й СТАТТІ ЩІЛЬНО ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ, БО ПРО КРОНПРИНЦА - ЦЕ ВЗАГАЛІ ПРО СУЧАСНІСТЬ--ДмитроСавченко (обговорення) 15:33, 31 березня 2018 (UTC)

Коли таке бачите — негайно перейменовуйте. Оте московське "хекання" на місці h треба випалювати з української мови залізом.--Yuriz (обговорення) 20:19, 31 березня 2018 (UTC)
окЬ)--ДмитроСавченко (обговорення) 20:24, 31 березня 2018 (UTC)
А чому хекання москальське? --August (обговорення) 07:58, 1 квітня 2018 (UTC)

Словацькі топоніми

Чи є обґрунтування написання в чеських і словацьких топонімах -іц- — всупереч чинному правопису? Див. Цестице. --В.Галушко (обговорення) 18:01, 23 березня 2018 (UTC)

Просто деякі люди не знають правопису ) --ЮеАртеміс (обговорення) 11:45, 28 березня 2018 (UTC)
Може тут
§ 90.a)3 "І пишеться:... після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова:"
Пункт в)5) "И пишеться:...у ряді інших географічних назв після приголосних д, т"
Якшо є джерело, де воно до цього ряду видноситься -- тоді И, інакше І.
Також є таке правило (про прізвища, щоправда)
У польських, чеських і словацьких прізвищах і передається:
а) через і на початку слова та після приголосного: Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек;
б) через и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович): Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Сенкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик.--95.90.178.111 10:42, 29 березня 2018 (UTC)

4. Літера и передається:

...

б) через и:

...

6) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево;

§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн

Тільки Катовіце руйнує цю схему, яке є у правописі. --yakudza 14:35, 29 березня 2018 (UTC)
Де саме воно згадане? Щось не бачу.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:34, 30 березня 2018 (UTC)
yakudza там проблема у вступі до правила Літера и передається: Немає літери И у словацькій мові.--95.90.178.111 09:02, 3 квітня 2018 (UTC)

Оп'ять васстаніє

Доброго ранку! Знову у мене питання) Щоб самому довго не шукати - запитаю Вас!) Стаття Ілорин про місто в Нігерії. Є шаб, https://uk.wikipedia.org/wiki/Шаблон:Міста_Африки_з_населенням_понад_500_тисяч_осіб де назва міста пишеться як Ілорін. То "і" чи "и" в назві міста (англ. і йоруба Ilorin) ДмитроСавченко (обговорення) 10:01, 3 квітня 2018 (UTC)

за правописом в географічних назвах після р пишеться и [34]. А шаблон можна робити не посиланням, а через ось так {{тл|Міста Африки з населенням понад 500 тисяч осіб}} --Чорний Кіт Обг. 10:05, 3 квітня 2018 (UTC)

про шаб знаю, але мені впадло було робити) ок. Значить буде "и". Дякую --ДмитроСавченко (обговорення) 10:11, 3 квітня 2018 (UTC)

Прикметник від штир

Різні джерела наводять відмінні варіанти: у російсько-українському політехнічному словнику написання «штирьовий», ву СУМ-11 присутнє тільки «штировий». Яку назву слід визнати правильнішою? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 12:42, 1 квітня 2018 (UTC)

В ідеалі - штиревий, як янтаревий. Штир же не вона. -ьовий зазвичай від слів третьої відміни (або історично третьої - больовий). В УЛІФ штировий - тому раджу варіант СУМ-11: штировий.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:09, 2 квітня 2018 (UTC)
Взагалі, морфологічно прикметники в літнормі часто густо криві. Ех, ось нормальний дігтевий замінили на дьогтьовий. Ех.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:21, 2 квітня 2018 (UTC)
@UeArtemis: дякую за роз'яснення. Форма «штирьовий» трапляється в деяких статтях, і навіть у назві Зустрічно-штирьовий перетворювач. Я думаю, ніхто не буде проти, щоб перейменувати статтю. --В.Галушко (обговорення) 19:28, 3 квітня 2018 (UTC)

шськ-ськ

Вітаю! Як пишемо ш + ськ в іноземних назвах [35]?

  • Як ськ (приклад: Сиваш — сиваський)?
  • Як шськ — (приклад: Ла-Манш — ла-маншський)?

Хочеться написати ськ, але правописні приклади спантеличують. Прошу допомогти. --N.Português (обговорення) 14:18, 3 квітня 2018 (UTC)

Напевно, "ла-маншський" записується відповідно до примітки до того правила (Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основ, передаються з ними і на письмі). Єдине, чого я не розумію в тому уточненні — це якого дідька там робить слово "Перемишль", якщо в правилі йдеться про ш + ськ, а не шль + ськ.--Piramidion 16:20, 3 квітня 2018 (UTC)
Там Л є протезою. Тому є історична форма перемиський.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 4 квітня 2018 (UTC)
Не думаю. Щоб таке стверджувати, нмд, треба знати походження назви, а воно невідоме. Натомість протезою є радше "е" в іншому варіанті назви — "Перемишель".--Piramidion 05:32, 5 квітня 2018 (UTC)
І те також, але пізніше. -славЛі таку саму вставну Л мають. Звісно, можливо, що там корінь -мисл-, а перемиський то спотворення за аналогією, як Житомль / Житомель → Житомір / Житомир, але в зворотньому напрямку.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 5 квітня 2018 (UTC)
У правописі згадано "ла-маншський". А взагалі, прикметники від вестернових назв краще дивитися в словнику, бо -бурзький, наприклад, має чергування. "Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основ" - на жаль, масштаб цього явища незрозумілий. Хоч подано як виняток.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:45, 4 квітня 2018 (UTC)

Метафора мовної шизофренії

Як вважаєте, що можна зробити, щоб довести статтю Мовна шизофренія хоч до якоїсь мінімально прийнятної нейтральності? Проблема в тому, що єдиний автор, завдяки якому цю статтю взагалі можна залишити, описує цей вислів як метафору, а не термін («тут скоріше я його вживаю як метафору» — Юрій Шевчук). Як таку метафору, що мала б спровокувати суспільну дискусію. Вікіпедисти ж подають наче поширений термін, хоча це зовсім не так. (Означення термін нав’язливо повторено десяток разів, обманюючи потенційних читачів.) Сам псевдомедичний вислів походить з журналістського середовища й не має стосунку до мовознавства. Можливо, варто вийти з українського хутора на ширший простір, адже явище змішування мов не суто місцеве; білінґвізм, мовна інтерференція, мовні контакти трапляються по всьому світу. Можна згадати, скажімо, означення Е. Хауґена (шизоглосія). Спроба виправити завершилася безапеляційним відкотом, тому я вмиваю руки й звертаюся до тих, хто знає, що робити в таких випадках. Maksym Ye. (обговорення) 03:57, 6 квітня 2018 (UTC)

Передусім пропоную поставити шаблон про ненейтральність. З лінгвістичного погляду стаття не бездоганна. @Piznajko:, оскільки консенсус був сумнівним, Ви не заперечите? --В.Галушко (обговорення) 05:39, 6 квітня 2018 (UTC)
Стаття є суцільним ОД як не одного автора, то групи авторів, не нейтральна. Згоден щодо того, що термін шизофренія тут не має лунати взагалі, так як це психічне захворювання, а цю фразу вони взяли для приперчення, так як у мовознавців не знайшлось інших слів для виразу своїх думок. З такою самою стратегією можна написати "мовний дебілізм", "мовна олігофренія", або все рівно що сказати, що учень 5-го класу зробив вандальні записи у своєму щоденнику, тоді як термін вандалізм також має суто специфічне значення, але читачу дадуть натяк що учень вандал, що не так — Alex Khimich 05:50, 6 квітня 2018 (UTC)
І не тільки погані метафори. Наприклад, вираз мовна краса повністю підходить. Є мовно-політичні книги з назвою Мовна краса, багато разів вираз трапляється в публіцистиці. З таким дивним підходом можна написати, що мовна краса це такий термін. Maksym Ye. (обговорення) 06:17, 6 квітня 2018 (UTC)
На термін потрібні академічні словники, а на метафору\вираз згодяться і вирізки з газет, якщо звичайно вона є популярною. --Чорний Кіт Обг. 10:07, 6 квітня 2018 (UTC)
Цілком можуть існувати також авторські терміни. (Я згадав вище один приклад.) Але в цьому випадку єдиний український автор, на якого можна послатися (не на журналістів же!), використовує вираз як метафору, прямо застерігаючи проти того, щоб порівняння сприймали справжнім терміном. Maksym Ye. (обговорення) 15:15, 6 квітня 2018 (UTC)
Статтю ще не бачив але певні джерела є, щоб описати цю метафору. --yakudza 17:54, 6 квітня 2018 (UTC)
Практично всі посилання — на провокаційну брошуру Ю. Шевчука, котрий пояснив, що вираз є скоріше метафорою, розуміючи ненауковість перенесення медичного означення хвороби в соціолінґвістику. Проте у Вікіпедії нав’язують термін. Це мінімальне виправлення, що могло б стати хоч першим кроком до нейтральності. Maksym Ye. (обговорення) 03:34, 7 квітня 2018 (UTC)

Правило дев'ятки в географічних назвах

Яке правило приписує передавати англійське ci як си в географічних назвах (Пасифік-Палісейдс)? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 08:32, 7 квітня 2018 (UTC)

@Taromsky:, Ви певні, що назва має писатися так? Якщо відштовхуватися від вимови, має бути «Песифик Пелисеидс», якщо додержуватися правопису, тоді «Па(е)сіфік Па(е)лісейдс». --В.Галушко (обговорення) 08:53, 7 квітня 2018 (UTC)
Загальне правило — писати -сі-, але в «деяких інших випадках згідно з традиційною вимовою» може бути -си-. Як можна бачити, це правило тлумачать навіть у словниках по-різному. Одні автори схильні поширювати винятки «дев’ятки» там, де раніше традиційно було -сі-, другі — дотримуються правила. Maksym Ye. (обговорення) 08:55, 7 квітня 2018 (UTC)
Оскільки Taromsky не відповів, я визнав доречним поставити на перейменування. --В.Галушко (обговорення) 07:13, 8 квітня 2018 (UTC)

Коректне транслітерування 3023 Heard

Назвали так: 3023 Хед. Звісно, перша літера має бути Г. Але в іншому — невже правильно? Дякую заздалегідь! --Yuriz (обговорення) 20:11, 31 березня 2018 (UTC)

Хоча r у більшості варіантів вимови німа, у транслітерації її прийнято зберігати. Отже, Херд/Герд. --В.Галушко (обговорення) 21:41, 31 березня 2018 (UTC)
він названий на честь Джона Фредеріка Герда, тобто 3023 Герд, якщо немає офіційної назви. --Чорний Кіт Обг. 00:04, 1 квітня 2018 (UTC)
Якщо у словнику нема споріднених слів, або аналогія з ними та чинний правопис не дають однозначної відповіді щодо написання нового слова, то питання про його написання вирішується автором відповідно до інших авторитетних джерел та з урахуванням думки спільноти.
В АД є тотожне прізвище, прем'єр міністр Дуглас Херд, англ. Heard. Отже, "аналогія з ним та чинний правопис дають однозначну відповідь" Джон Фредерік Херд, 3023 Херд. Див. також #Пропозиція щодо правопису G та H в іншомовних назвах та іменах, де докладно розглянуто і пояснено, чому пропозиція завжди h - г є помилковою.
Юрій Дзядик в) 22:19, 10 квітня 2018 (UTC).
доведіть, що прізвище Джона саме Херд, а не Герд. Бо 982 [36] та 114 [37]. І в дизамбінгу є куча прикладів з Герд. А також доведіть, що прізвище Джона Hurd. --Чорний Кіт Обг. 00:49, 11 квітня 2018 (UTC)
У дизамбігу Герд я вказав оригінали, там більше нім. Gerd, швед. Gerd, norrønt Gerðr. Втім, в цілому зауваження є слушним. Щоб у дискусіях розглянути всі аргументи за/проти кожного варіанту, започатковую низку перейменувань (нижче будуть посилання). Тут мовна консультація, це не місце для терплячого ретельного зваженого розгляду предмету обговорення з багатьох точок зору. — Юрій Дзядик в) 15:48, 12 квітня 2018 (UTC).
Зауважу, що для давньоскандинавської є шаблон {{lang-non}}.--Чорний Кіт Обг. 17:41, 12 квітня 2018 (UTC)

Періс

От вчора до Львова приїхала Періс Хілтон. У вікі її прізвище виглядає як "гілтон", однак судячи з гугла і моніторингу кількох змі варіант з "Х" використовується в рази частіше [38]. Так пише ТСН, 24 канал, захід нет, кореспондент і т д. А через г пишуть лише кілька місцевих видань: твоємісто, гордон.уа, галка і ше деякі, але загалом набагато менше. Питання до мовознавців - може статтю варту перейменувати? --August (обговорення) 13:14, 1 квітня 2018 (UTC)

Харрі Поттер, Робін Худ й Харрі Харрісон підтримають. artem.komisarenko (обговорення) 17:21, 1 квітня 2018 (UTC)
Угадайте чому [39]? --Чорний Кіт Обг. 17:29, 1 квітня 2018 (UTC)
Чому так пишуть чи що? У мене теорія що це усталена форма, але я можу помилятись. --August (обговорення) 17:54, 1 квітня 2018 (UTC)
Звісно, треба перейменувати на Хілтон. Бажаю успіхів у подоланні місцевого г-спротиву. Вище вже навели один з типових невідповідних прикладів, але зможете почути ще кільканадцять подібних. Maksym Ye. (обговорення) 18:12, 1 квітня 2018 (UTC)
Підтримую. Не помиляєтесь. В Українській мові прізвище Хілтон відоме з 1950-х років (див., якщо є можливість Тичина, П. Г. Вибрані твори: в 3 т. / Павло Тичина. – К.: Худож. літ., 1957. – Т.3: Публіцистика. Літературно-критичні статті. – С. 313 там Хілтон інша особа, але це не суть, бо нас цікавить саме прізвище), а отже відповідно до правопису § 87.G, H в окремих словах англійського походження h передається літерою х (ця частина правила застосовується передовсім до слів, які були запозичені давно (як-от Хемінгуей), а до інших, новітніх запозичень, які з'явились недавно в мові - застосовується частина правила про літеру г). --Користувач:Flavius1 18:21, 1 квітня 2018 (UTC)
Хочеться детальніше порівняння, бо я цю картину бачу так 66 - [40] 9 - [41]--Чорний Кіт Обг. 18:28, 1 квітня 2018 (UTC)
От бачите, вам не показує гугл букс книгу Тичини 1957-го року (а там Хілтон...це вже більше 60 років). Не все у мережі є... --Користувач:Flavius1 18:40, 1 квітня 2018 (UTC)
Скрін шукати необов'язково: зрозуміло, що вільні українські радянські громадяни після Сандармоху Хємінхуєєв-Хілтонов з російської брали. Тож якщо в росіян Хилтон — в малоросів Хілтон. Якщо в росіян Гаррисон — в малоросів Гаррісон. Логіка? — Жодної. Чітай ґрамату-ру. artem.komisarenko (обговорення) 21:08, 1 квітня 2018 (UTC)
Отже будемо писати маразми, лиш би "не як в москалів", прекрасно і патріотично. --August (обговорення) 21:27, 1 квітня 2018 (UTC)
Українські видавництва на захід від Ворскли давно вже послідовно передають G як Ґ, H як Г — от і все. Ніяких «так» чи «не так» москалів немає й близько. Є послідовна позиція. Гілтон буде «не так», Робін Гуд — «так». А от ви пропонуєте завжди дивитися, а як в Москві і їх наслідувати. artem.komisarenko (обговорення) 10:15, 2 квітня 2018 (UTC)
Вочевидь користуючись власним проектом правопису або нехтуючи чинним (н-д, Хемінгуей прямо подано у правописі. Але на захід від Ворскли не бачать цього або не хочуть бачити з власних міркувань і пишуть Гемінґвей). --Користувач:Flavius1 10:22, 2 квітня 2018 (UTC)

За буквою правопису можливі х-винятки для англійських слів. Ось тільки не зрозуміло, нащо виняток тут. В принципі, можна послатися на те, що х-варіант домінує в медійному просторі, й номінувати статтю на перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:20, 2 квітня 2018 (UTC)

Послатись звичайно можна, але чи потрібно? Адже таке поняття як "медійний простір" - це чергова х-спроба проштовхнути х-політику на підтримку мовної експансії "Вови-Х". З Тичини можна з пієтетом згадувати хіба що ранню його творчість (Сонячні кларнети та ін.), а все решту - він сам оцінював як "мальовану дудку". Про кирпичину писати не хочу. В цьому випадку - слід дотримуватись мовної норми, до якої Гілтон якраз нормально пасує, не слід опускатись до орієнтації на російсько-доміновану попсову "медіапродукцію". Mykola Swarnyk (обговорення) 08:09, 23 квітня 2018 (UTC)

Російські топоніми

Виявив написання Фрязино і Литкаріно. Оскільки в оригіналі Фрязино і Лыткарино, подібна передача уявляється сумнівною: має бути «Фрязіно» і «Литкарино». Україномовних джерел нема. --В.Галушко (обговорення) 13:10, 19 квітня 2018 (UTC)

Фрязино [42], ще є на Фрязіно [43] (станція), так як місто названо на честь фряз(и)ін. А Литкаріно [44] --Чорний Кіт Обг. 16:53, 19 квітня 2018 (UTC)
Щодо Литкаріно претензій нема, бо правило, що приписує писати и після р, на російські топоніми не поширюється (чому, неясно). З Фрязіно складніше. Вважається, що назва утворена від «Фрязин», але це не прізвище, а прізвисько-етнонім, що являє собою однину від фряги, фрязи («італійці»). У цьому випадку має бути Фрязино. Очевидно, в українському джерелі помилка: правильно «Іван Фрязин». --В.Галушко (обговорення) 15:26, 20 квітня 2018 (UTC)
Микола Івкі знайшов старе джерело на «Фрязіно». Поки так. --В.Галушко (обговорення) 15:33, 23 квітня 2018 (UTC)

Collation

Доброго ранку! Не підкажете, як краще перекласти англ. collation? У термінології реляційних баз даних collation — спосіб порівняння символів у межах англ. character set; може бути зокрема двійковим (за ASCII-кодами), алфавітним, регістронезалежним та ін. Нагуглив слово «коляція», але хотілося б щось менше схоже на кальку, й таке, що не плутається зі схожими термінами, такими як: англ. sorting — сортування, англ. ordering — упорядкування, англ. comparison — порівняння. --Рассилон 06:57, 24 квітня 2018 (UTC)

Гугл дає "звірення", "коляція"[45], але це синтетичні переклади. У колах програмістів не чув, щоб так казали. — Alex Khimich 07:11, 24 квітня 2018 (UTC)

Resolving, resolver (DNS)

Доброго вечора! Підкажіть, будь-ласка, як ці поняття коректно українською? Писати весь час «алгоритм визначення IP-адреси за іменем хоста» не дуже хочеться. Дякую заздалегідь! --Yuriz (обговорення) 21:59, 14 квітня 2018 (UTC)

@Yuriz: Цей словник радить перекладати англ. resolver як «перетворювач адрес». Відповідно, англ. resolving — перетворення адрес. Не одним словом, та все ж, коротше… --Рассилон 08:14, 15 квітня 2018 (UTC)
Словник Мейнаровича-Кратко дає: "розв'язувач" artem.komisarenko (обговорення) 14:22, 17 квітня 2018 (UTC)
Мається на увазі перетворення адрес DNS, тоді як "розв'язувач" дослівний переклад слова "resolver" — Alex Khimich 07:14, 24 квітня 2018 (UTC)

Масове виправлення фемінітивів


Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 13:49, 11 травня 2018 (UTC)

Рабочий посёлок

Як бути, якщо російське сполучення «Рабочий посёлок» використовується як топонім? Калькувати як «Робітниче селище» (пор. вулиця в Сумах) чи транслітерувати оригінальну назву, наприклад, «Рабочий посьолок»? --В.Галушко (обговорення) 15:38, 23 квітня 2018 (UTC)

Якщо в Україні, то в нас за Влади Рад такі речі перекладалися. Але краще подивитися в міських документах, коли це вулиця. Часто-густо вже в 90-ті спотворювали.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:05, 25 квітня 2018 (UTC)
Я мав на увазі топоніми в Росії. На жаль, трапляється помилковий переклад Робоче Селище. --В.Галушко (обговорення) 11:31, 25 квітня 2018 (UTC)
Коли в Росії, то Робочий посьолок, якщо інше не усталилося.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:05, 26 квітня 2018 (UTC)
Почекайте, а за посиланням хіба власні назви? Вони пронумеровані. Хм... складне питання. Можна ж вважати, що назви немає. Точніше її заміняє нумерація. Думаю, тут правильно переклали.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 26 квітня 2018 (UTC)
Можна як «Робітниче поселення». Згадується в ЕСУ [46] та на сайті Держфонду регіонального розвитку [47]. --Рассилон 10:14, 26 квітня 2018 (UTC)
У Москві є платформа Рабочий поселок. Можна й калькувати, наприклад, ул. Трифоновская (де була колись БУЛ) у діаспорянських документах вказувалася як «Трифонівська». Оскільки слова «поселок» нема в українській, а «посьолок» виглядає неоковирно, вважаю за краще «Робітниче селище». Варіант «Робоче селище» слід визнати помилковим, бо означення пов'язане не з работа, а з рабочий («робітник»). --В.Галушко (обговорення) 19:27, 26 квітня 2018 (UTC)

Цвинтар в Голлівуд-Гілз

Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз) та Форест-Лаун (цвинтар) як правильно іменувати? Форест-Лаун? Форест-Ловн? Форес-Лавн?--Чорний Кіт Обг. 17:14, 6 травня 2018 (UTC)

Форест-Лаун. Хоча, якщо етимологія від лісової галявини, то буде Форест-Лон.--Анатолій (обг.) 17:40, 6 травня 2018 (UTC)
@Ahonc:хм... а на Форест-Лон джерела є [48]. Лаун не думаю, що буде доречно, так як «w» зазвичай пишеться як «в». І джерел на таку назву на пальцях перелічити [49]. На жаль так же і Ловн :с --Чорний Кіт Обг. 18:50, 6 травня 2018 (UTC)
Якщо читається laun, тоді буде «лаун» за параграфом 94 правопису.--Анатолій (обг.) 18:54, 6 травня 2018 (UTC)
читається /lɔ:n/, тобто дослівно «Лісова галявина». Такий стиль іменування англійських цвинтарів. Хоча мені однаково як воно буде записано, але дві статті з однією назвою не можуть мати різні назви, при тому, що один цвинтар частина від іншого. --Чорний Кіт Обг. 19:16, 6 травня 2018 (UTC)
Окрім вимови, орієнтуються на написання. Лоун. Аналогічно Г/Хоук, а не Гок.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 7 травня 2018 (UTC)
? Ентомологія?, у власних іншомовних географічних назвах, звісно — до аматорів-ентомологів. Кончив. Все. --Avatar6 (обговорення) 18:25, 6 травня 2018 (UTC)

Наскільки я розумію, граматично «Forest Lawn Memorial Park — Hollywood Hills» = «Форест-Лоунський меморіальний парк (у) Голлівуд-Хілс». Форест-Лоун, виявляється, не місце, а компанія.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:57, 7 травня 2018 (UTC)

Тому пропоную калькувати рос. варіант "Голливуд-Хилс (кладбище)".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 7 травня 2018 (UTC)
Наприклад, Голлівуд-Хілс (меморіальний парк Форест-Лоун). Як УПЦ (МП).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:08, 7 травня 2018 (UTC)
Або Форест-Лоун—Голлівуд-Хілс. На сайті компанії пишуть Forest Lawn—Hollywood Hills offers beautiful property and facilities, as well as comprehensive planning and funeral services. .--ЮеАртеміс (обговорення) 07:45, 7 травня 2018 (UTC)
Або лапками підкреслити, що це назва організації: Меморіальний парк «Форест-Лоун» Голлівуд-Хілс.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 7 травня 2018 (UTC)
Або Меморіальний парк Форест-Лоун у Голлівуд-Хілс.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 7 травня 2018 (UTC)
Коротше, вся проблема в тому, що не зрозуміло, чи є власна назва тут взагалі. Це як «Завод „Рошен“, Вінниця».--ЮеАртеміс (обговорення) 08:00, 7 травня 2018 (UTC)

А згадана стаття Форест-Лаун (цвинтар) — про «флагманське» кладовище цієї компанії (It is the original and current flagship location of Forest Lawn Memorial-Parks & Mortuaries).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:37, 7 травня 2018 (UTC)

@UeArtemis: Чому Хілс? --Чорний Кіт Обг. 03:53, 28 травня 2018 (UTC)
Звичніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:16, 28 травня 2018 (UTC)
@UeArtemis: кому як, але як у вікі так і в джерелах написання різняться: Хілс, Хілз, Гілз, Гіллс, Хіллс, Гіллз (найпопулярніша так як Беверлі-Гіллз, але версії у джерелах також різняться), Хіллз.--Чорний Кіт Обг. 15:17, 28 травня 2018 (UTC)

памагіті х2!

з німецької Max Isidor Bodenheimer - перекладається як Боденгеймер чи Боденхеймер? бо одні гакають, а інші хакають - а треті ґекають)--ДмитроСавченко (обговорення) 02:55, 7 травня 2018 (UTC)

@ДмитроСавченко: вітаю! Німці підказують (de:Bodenheimer), що прізвище може свідчити про походження людини (до прикладу див: Боденгайм). Тобто Макс Ісидор Боденгаймер (дифтонг "ei" передавати як "ай"). Пропоную відштовхуватися від цього, якщо не заперечують фахові філологи :) --Kirotsi (обговорення) 03:57, 7 травня 2018 (UTC)
дякую Вам за консультейшн, @Kirotsi:! https://ru.wikipedia.org/wiki/Боденхеймер,_Макс_Исидор ось ця стаття, яку Я планую перекласти)--ДмитроСавченко (обговорення) 06:11, 7 травня 2018 (UTC)
Боденгаймер або Боденгеймер - залежить від того, коли людина жила.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:52, 7 травня 2018 (UTC)
@UeArtemis:, ця персона жила у 19 ст. дякую за швидку відповідь)--ДмитроСавченко (обговорення) 06:11, 7 травня 2018 (UTC)
Тоді краще -ей-. Гуглиться такий однофамілець.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 7 травня 2018 (UTC)
@ДмитроСавченко:, не стільки, коли жила персона, а стільки, коли це прізвище потрапило до вжитку в українській мові. Якщо Bodenheimer (будь-який однофамілець) зафіксовано в першій половині 20 ст. або раніше, дифтонг передано буде скоріше "ей". Але мені не трапилися лінки на українські джерела з Боденгеймер. @UeArtemis:, той однофамілець - власне українське джерело, не перекладене з російського? Якщо так, то дійсно дифтонг доречно передати через "ей" (Боденгеймер). Інакше - через "ай" - Боденгаймер, тобто максимально передавати звуковий склад оригіналу, згідно з сучасною практикою передачі власних назв. --Kirotsi (обговорення) 06:35, 7 травня 2018 (UTC)
Радянська політична макулатура: [50], [51].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:39, 7 травня 2018 (UTC)
UeArtemis, маємо джерела, опубліковані в добу застою. Може ще якісь є, кращі.... Отож формально - Боденгеймер. Але здоровий глузд заставляє мене сумніватися. Ситуація дещо нагадує історію з Югами :) Най Боденгеймер, доки не буде альтернативи. Відчуваю, в разі номінації на перейменування (незалежно від варіанту), станемо свідками/учасниками нового батлу. --Kirotsi (обговорення) 06:51, 7 травня 2018 (UTC)
Це ж не відомий воєначальник Рейху, аби традиція була принципова. Звісно, можна написати і -ай-. Особисто я керуюся тим, яке століття, десятиліття: якщо Друга Світова і раніше, то -ей- вживаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:12, 7 травня 2018 (UTC)

О! Знайшов нашого: Олег ПЛАТОНОВ. Бернський процес: Всесвітня іудейська фальсифікація (продовження).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 7 травня 2018 (UTC)

А, ні. Знайшов авторитетніші джерела: [52], [53]. Таки Боденгаймер.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:17, 7 травня 2018 (UTC)