Вікіпедія:Кнайпа (різне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розділ Різне в кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій, що не стосуються політик (див. Вікіпедія:Кнайпа (політики) для цього).

Якщо у Вас є пропозиція щодо чогось, що на Ваш погляд є абсолютно очевидною річчю а його відсутність в українській Вікіпедії викликає у Вас почуття здивування та обурення, перевірте тут чи Ваша пропозиція випадково не видалась настільки ж очевидною ще комусь.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування)

Додати нове обговорення

Теми обговорення в Кнайпі
Авторське право Додати
Адміністрування Додати
Допомога Додати
Мовна консультація Додати
Патрулювання Додати
Політики Додати
Пропозиції Додати
Різне Додати
Технічні питання Додати

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15
Архів 16 Архів 17 Архів 18
Архів 19 Архів 20 Архів 21
Архів 22 Архів 23 Архів 24
Архів 25

Зміст

Законодавча підтримка застосування Вікіпедії у Вишах — потрібні ідеї[ред.ред. код]

Питання[ред.ред. код]

До мене звернувся народний депутат Вадим Денисенко. Він знає про ініативу Тараса Цимбала стосовно завдань студентам писати до Вікіпедії замість традиційних рефератів і курсових. Питав думку стосовно можливості законодавчого врегулювання цього питання. При розмові був також присутній народний депутат Ігор Артюшенко.

Я запропонував ввести урок зі створення статтей до шкільної програми інформатики. Звичайно «навантажив» і законопроектом 1677 і ліцензією CC BY на сайтах державних органів.

Які є ідеї стосовно законодавчого врегулювання застосування Вікіпеді у вишах? Наскільки це можливо і чи доцільно? --Perohanych (обговорення) 07:41, 18 червня 2015 (UTC)

На рівні закону я ніколи не бачив, щоб прописували конкретно якийсь проект. Можна зробити з формулюванням у безкоштовних освітніх проектах, а потім на рівні наказу визначити таким проектом Вікіпедію. --Максим Підліснюк (обговорення) 07:45, 18 червня 2015 (UTC)

Матеріал до теми: Вікіпедія:Освітня програма Вікіпедії --Perohanych (обговорення) 08:02, 18 червня 2015 (UTC)

Обговорення[ред.ред. код]

Мене в цій пропозиції дещо насторожує той факт, що держава в принципі не може впливати на зміст Вікіпедії і навіть на сам факт існування проекту. Тут варто ставити більш широко питання - наприклад щодо сприяння держави публікацій освітніх (та наукових) матеріалів в Інтернеті на умовах "вільних" ліцензій. --А1 08:14, 18 червня 2015 (UTC)

На мою думку, було б цікавим, по-перше, включення вікі-розмітки до шкільної програми з інформатики, по-друге, заохочення практики написання студентами статей до безкоштовних / вільних освітніх проектів (щоб не обмежуватися лише Вікіпедією). З іншого боку, я б утримався від жорсткої прив'язки до Вікіпедії в законодавстві (раптом Вікіпедія ще змінить назву...), краще прописати її в наказі — NickK (обг.) 08:28, 18 червня 2015 (UTC)
Не бачу нічого страшного, якщо законодавець спочатку обмежиться лише Вікіпедією. Широке формулювання може розмити ідею. Інші освітні проекти зможуть потрапити до закону пізніше. А змінити закон значно простіше ніж назву Вікіпедії :-) --Perohanych (обговорення) 09:06, 18 червня 2015 (UTC)

Наказ, закон... Ми часом не зробимо 37? І що від того буде студентам та учням, чи не будуть вони плювати в бік Вікі? --Jphwra (обговорення) 08:49, 18 червня 2015 (UTC)

Слушна думка! Але ж, якщо НІЧОГО не робити, то що то КРАЩЕ буде? А так.... Треба міняти СИСТЕМУ, а то... В нормальних школах (США, Західна Європа) ПИШУТЬ до Вікіпедії. То чому ми не можемо так зробити? Просто це якось треба більш добровільно, чи що робити. Он, у нас до ВікіСтудії запрошували тих, у кого середній бал не менше 4. Тобто, дійсно, зібралася, можна сказати, студентська еліта інституту, а не просто у наказному порядку всіх. Ясна річ, що якщо людина не хоче писати у вікі, то не варто її заставляти. Ті ж реферати теж не силою всіх заставляють писати, чи не так? Хто хоче (і може!), той і пише. Тут теж треба так зробити. --Nickispeaki (обговорення) 08:59, 18 червня 2015 (UTC)
В нормальних школах (США, Західна Європа) ПИШУТЬ до Вікіпедії З чого ви це взяли. В нормальних школах на Заході учать обходити Вікіпедію 10-ю дорогою, як аматорський проект. MelVic (обговорення) 00:58, 1 липня 2015 (UTC)
так розумію, що потрібно прописати можливість зараховування дописів у Вікіпедію замість «традиційних рефератів», щоб був вибір. бо викладачі/вчителі які зараз таке якщо й роблять, то винятково за власним бажанням --アンタナナ 09:00, 18 червня 2015 (UTC)
Я так само розумію. Має бути вибір. Інакше такого понаписують, що не розгребемо. --Perohanych (обговорення) 09:08, 18 червня 2015 (UTC)

Ідея цікава. І не тільки Вікіпедія - є ж купа ВІЛЬНОГО та ВІДКРИТОГО софта. Який чомусь не ставиться, а купується дорогущий майрософт або ще щось. Крім того, дійсно, є ж чимало вільних сайтів (більше того, знаю три українських вікі-сайти - Черкаський, Запорізький та Київський - Грінченка, там, де у нас була конференція - чи пробував хтось ще раз зв’язуватися із ними?)--Nickispeaki (обговорення) 08:55, 18 червня 2015 (UTC)

Щодо школів та внз - періодично проводжу вишколи і розповідаю. От, з 22 червня по 10 вересня буде конкурс для вікістудійців із Чернігівського педагогічного. Потрібна буде допомога волонтерів - журі, в першу чергу і ну, як завжди - поради від досвідчених вікіпедистів, патрульних та адмінів. :-) --Nickispeaki (обговорення) 08:59, 18 червня 2015 (UTC)

Виявлені проблеми і пропозиції[ред.ред. код]

Обов'язковість може привести до негативного відношення до Вікіпедії і навіть вандалізму
Рішення: Студенти повинні мати вибір
Нерозуміння викладачами технології редагування Вікіпедії і оцінки виконаної роботи
Рішення: переклад на українську наявних посібників, введення уміння редагувати вікіпедію до вимог при атестації викладачів
На Меті я бачив досить зручну систему шаблонів, які крок за кроком, інтерактивно, майже як слайд-шоу, пояснюють викладачам та студентам, яким чином редагувати Вікіпедію. Ввечері спробую знайти і дати посилання — оціните. Це можна адаптувати (найлегше через імпорт, але він в нас вимкнений, тому доведеться вручну), але лише якщо така необхідність справді існує (просто там досить багато роботи, та ще й перекладати все треба)--Piramidion 14:59, 18 червня 2015 (UTC)
Я бачив, здається, дещо інший варіант, але цей теж досить показовий: m:Grants:Evaluation/Learning_modules – натисніть зелену кнопку (start the training), щоб побачити, як це працює. Шаблони, використані для створення цих навчальних модулів, дозволяється, і навіть заохочується копіювати. Текст можна підібрати на власний смак, так би мовити. Якщо такий метод навчання допоможе викладачам чи студентам зрозуміти суть Вікіпедії, а також те, як її правильно редагувати/писати, то цілком можна запозичити.--Piramidion 19:49, 18 червня 2015 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка Мене незрозуміло, чому питання залучення студентів і школярів до написання статей завжди зводиться до чогось наукового, за спеціальністю. Зрозуміло, що в них немає знань для написання таких статей. Мені видається доцільним залучати їх до написання статей про те, що їм цікаво. Наприклад, вони можуть перекладати статті про улюблених спортсменів, музикантів тощо. Їм за це також можна ставити оцінки. Головне це створювати взагалі українськомовний інтернет, а статті за спеціальністю вони будуть писати коли вже матимуть досвід, коли навчаться розрізняти звідки йде дзвін. Я розумію, що цього не зрозуміють викладачі, але я у відповідь скажу, що взагалі не сприймаю нашу систему освіти і вважаю, що в нас нема науки, а більшість викладачів працюють там заради хабарів. Про кожного призера олімпійських ігор повинна бути стаття в українській Вікіпедії.

Якщо продовжувати думку далі, то я за те, щоб ввести окремий предмет з написання статей до української Вікіпедії, про те, що цікаво. У всіх є якісь блоги і дописи на форумах. Можна це робити в енциклопедичній формі і таким чином приносити користь країні. Не треба робити курс на цілий семестр, а достатньо кілька занять з диференційованим заліком.

І ще. Не перебільшуйте складність редагування Вікіпедії. Мені треба було 20 хвилин, щоб зрозуміти як це робити більш-менш правильно і добре. Просто треба спочатку вчитись на перекладах. Переклавши одну статтю з англійської Вікіпедії, людина вже біль-менш орієнтується. Це не обов'язково повинні бути великі статті. Можна взяти невелику, але добре написану біографію. І заодно це буде тренування з англійської мови. Можна буде потім перечитувати, виправляти, хтось інший виправить. І таким чином людина навчиться правильно будувати українські граматичні конструкції і засвоїть якусь англійську лексику.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:39, 25 червня 2015 (UTC)

Мова не просто про залучення студентів, а про завдання студентам писати статті, як частина навчального процесу. --Perohanych (обговорення) 11:47, 25 червня 2015 (UTC)
Це призведе до того, що студенти максимум напишуть по одній статті й полишать це заняття. Бо цікаво вчитись може одному відсотку студентів. А так принаймні будуть писати те, що їм цікаво. Ті ж, кому цікава наука, будуть писати про неї. А у Вашому випадку, Ви залучите лише оцей мізерний відсоток. Я розумію, що ніхто на це не піде, але думаю, що інакше шансів когось залучити дуже мало.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:53, 25 червня 2015 (UTC)
Безумовно урок з правильного користування Вікіпедією і написання та редагування статей слід включити до навчальної програми. І це мусить бути передумовою до того, щоб давати завдання студентам редагувати Вікіпедію. --Perohanych (обговорення) 11:47, 25 червня 2015 (UTC)
Це ще треба в школі такий урок. А в інститутах треба це робити на першому курсі й треба хоча би чотири заняття з інтервалом 2 тижні, після чого провести диференційований залік. Але щоб можна було вибирати тему не лише за спеціальністю.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:53, 25 червня 2015 (UTC)
Незгоден, що для написання статей треба розбиратися в предметі. Розуміння предмету якраз приходить в процесі написання статті, який включає збір джерел, розробка плану статті, її написання з посиланням на джерела, ув'язка статті з іншими статтями — розстановка посилань зі статті на інші статті, і зворотньо, з інших статей на «свою», ув'язування з аналогічною статею в іншомовних розділах. --Perohanych (обговорення) 11:47, 25 червня 2015 (UTC)
Ну це Ви все-одно говорите з точки зору свого досвіду. Я от не певен, що в головах сучасних студентів взагалі щось є. Звичайно, що навіть в такому випадку можна якось себе реалізувати, наприклад вікіфікацією і додаванням категорій і це також багато чого дає. Можна додавати бали за якісь редагування, а не лише за створення статей. В галузі науки дуже мало залишилось тем, про які можна писати з нуля. І мені здається, що наукова частина повинна бути додатком до вільно вибраних тем.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:53, 25 червня 2015 (UTC)
Врешті, студентові від викладача має передатися відчуття, що писати до Вікіпедії — це захоплююче заняття! --Perohanych (обговорення) 11:47, 25 червня 2015 (UTC)
Знайдіть такого викладача для початку. --Jphwra (обговорення) 12:20, 25 червня 2015 (UTC)
панове Ви про що? От Вам відповідь Історія Чернігова це якийсь віківишкіл, якщо так справи підуть далі, то «завдяки» студентам та учням отримаємо купу таких статей. Виникає одразу питання у нас українська, малоросійська чи поганий дубль рувікі? --Jphwra (обговорення) 16:00, 25 червня 2015 (UTC)

Стаття до Вікіпедії, як курсовий проект — чудова ідея! Особливо з природничих наук. У нас ще не описано зовсім нічого!!! Сотні тисяч видів тварин і рослин, сотня тисяч річок, тисячі мінералів, мільйон хімічних сполук. І це все лише на матеріалах, що зібрані в університетах за радянський і дорадянський час, що лежать на кафедрах і в бібліотеках на полицях і повсякчас використовуються в освітньому процесі. Історики, архіваріуси й краєзнавці ж можуть описувати села, обробляти архіви. Методологія опису об'єктів розроблена. Бери студент конкретний камінь до рук і описуй. Покажи чому ти навчився. Це могло б завантажити працею студентство на десятиліття. А потім вже переклад статей з інших національних проектів, про ті речі, до яких наші науковці не дотягнулись свого часу... Робота написана, оцінена — не викидай у макулатуру, подаруй суспільству. Це б розвивало в молодому поколінні чудові риси, наповнювало б їх процес навчання не тлою бурсацтва, а подихом суспільної значущості. Викладачам теж зиск — популяризація власних досліджень у списку використаної літератури, частіші згадки прізвищ у пошукових запитах на предмет досліджень. Потрібно продумати механізм імплементації таких статей в основний простір. Чи відразу написання з відповідним «шаблоном-захистом». Чи через інкубатор. Перш за все, заради захисту праці студента. Не розумію тільки до чого тут закони? Можливо, малось на увазі укази міністерства, освітні програми, вказівки?--Dim Grits 15:10, 26 липня 2015 (UTC)

Не дайте політикам зганьбити Вікіпедію[ред.ред. код]

Яке взагалі відношення українські політики мають до Укрвікі? Українська Вікіпедія це Вікіпедія українською мовою, а не Вікіпедія держави України. Нічого їм тут робити. MelVic (обговорення) 00:47, 1 липня 2015 (UTC)

Підтримую ідеї:

  1. Сприяння держави публікацій освітніх (та наукових) матеріалів в Інтернеті на умовах "вільних" ліцензій. Користувач:A1
  2. Включення вікі-розмітки до шкільної програми з інформатики, заохочення практики написання студентами статей до безкоштовних / вільних освітніх проектів. NickK. Але інших ніж Вікіпедія. Якщо буде написане щось достойне під вільною ліцензією - не буде проблем перенести це у Вікіпедію.

Не хочу бути нудним, але нагадаю правило: Вікіпедія поза політикою. MelVic (обговорення) 00:55, 1 липня 2015 (UTC)

Віківерситет[ред.ред. код]

українські проекти

Вікімедіа Україна Вікіпедія Вікісловник Вікіцитати Вікіджерела Вікіпідручник Віківерситет Вікімандри Вікіновини
Вікімедіа Україна Вікіпедія
інш. мовами
Вікісловник
інш. мовами
Вікіцитати
інш. мовами
Вікіджерела
інш. мовами
Вікіпідручник
інш. мовами
Віківерситет
інш. мовами
Вікімандри
інш. мовами
Вікіновини
інш. мовами
ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено × Не зроблено ТакТак Зроблено ТакТак Зроблено
(в інкубаторі)

Доброго дня шановне товариство! Наша україномовна вікіспільнота вже має майже повний набір з усіх існуючих багатомовних проектів (тобто тих, які піддаються локалізації). Всього їх 9. У нас 8, не вистачає лише одного — Віківерситету. Наш український Віківерситет (бета, в інкубаторі) був створений ще у далекому 2007 році. Заявку на його перенесення на окремий домен вже подано в 2010 році Вальдимаром (перший крок). Заявка була верифікована (другий крок). Тепер залишився третій і останній крок - ми повинні організувати перманентну активність там, генерувати контент, загалом - розвивати проект. Власне, проблема з активністю в українському Віківерситеті це єдина перешкода, яка не дозволяє вже вісім років запустити проект.

Статистику українського Віківерситету можна подивитися тут. З неї видно, що загалом за 8 років проект редагували 47 осіб, 15 з них зробили більше 10 редагувань. Всього має 101 сторінку (деякі сторінки не мають категорії "UK", тому загалом їх трохи більше). Найбільше проект редагували у грудні 2012 року - 208 редагувань. Найбільше сторінок створили у червні 2013 року - 19 сторінок.

Для довідки:

  • Серед 290 Вікіпедій, український розділ посідає 16 місце (578,369);
  • Серед 171 Вікісловника, український розділ посідає 46 місце (35,543);
  • Серед 121 Вікіпідручника, український розділ посідає 40 місце (479);
  • Серед 89 Вікіцитат, український розділ посідає 14 місце (2,580);
  • Серед 65 Вікіджерел, український розділ посідає 42 місце (3,262);
  • Серед 33 Вікіновин, український розділ посідає 19 місце (1,329);
  • Серед 17 Вікімандрів, український розділ посідає 17 місце (485);
  • Віківерситетів зараз всього 16 штук;

Що я пропоную? Вкрасти трохи в української Вікіпедії часо-редагувальників на користь українського Віківерситету. Звичайно, якщо він нам таки потрібен... Нам потрібен Віківерситет? Чи відкладемо його знову у довгу шухляду? А ще є й третій варіант - повністю відмовитися від створення українського Віківерситету і забрати заявку. ??? — Green Zero обг 14:27, 25 червня 2015 (UTC)

Якщо збереш команду і вона добре попрацює, то чому ні? Я пас одразу, вибачай. --Jphwra (обговорення) 15:11, 25 червня 2015 (UTC)

Емм… А шо воно таке? -- Ата (обг.) 19:54, 25 червня 2015 (UTC)

От якби хтось пояснив навіщо воно треба...я так зрозумів, що там мають бути якісь навчальні матеріали, але хіба статті Вікіпедії чимось гірші?--YarikUkraine (обговорення) 13:20, 26 червня 2015 (UTC)

  • Кілька років тому запитував про Віківерситет, мені пояснили: Wikiversity in "uk" does not exist on its own domain yet, є технічні труднощі. Виявляється, існує бета-версія, у якій вже працюють. Тільки практично ніхто про неї не знає. — Юрій Дзядик в) 14:34, 26 червня 2015 (UTC).
    Та це я зрозумів, зайшов на головну, подивився, знайшов близьку для себе історичну категорію, і що далі? Що там розміщувати? Які матеріали? В нас є статті про історію різних країн, періоди ітд, але це все у вікіпедії і добре розписано...а там що має бути? Ось питання. --YarikUkraine (обговорення) 20:46, 26 червня 2015 (UTC)
    На β-wv є наша Кнайпа. Але краще почитати та перекласти v:en:FAQ, v:en:Wikiversity's Collection of Guided Tours та презентацію v:en:Around Wikiversity in 80 Seconds. — Юрій Дзядик в) 23:51, 26 червня 2015 (UTC).
  • Проект Віківерситет зародився в англійському Вікіпідручнику, у 2006 році відбрунькувався від нього в окремий проект. Віківерситет з першого погляду можна не відрізнити від Вікіджерел та Вікіпідручника, однак все ж призначення у них різне. Вікіджерела орієнтований на роботу з першоджерелами. Вікіпідручник створений для написання виключно навчальної літератури (у Вікіджерелах не все навчальне, наприклад, вірші). Віківерситет же вирішили виокремити з Вікіпідручників, оскільки побачили нову велику мету - навчати (безплатно). По-суті це онлайн-школа, онлайн-університет: інформація має розбиватись на певні порції (уроки) і подаватись в розважливому розжованому вигляді - для кращого засвоєння; мають бути ті, хто писатимуть уроки і учні. В бідних країнах таке навчання може стати єдиним доступним навчанням, через фізичну або фінансову неможливість відвідувати навчальні заклади. В розвинутих країнах це також може бути затребуване, оскільки навчання в вищих навчальних закладах там також не всі можуть собі дозволити з фінансових причин. Наскільки Віківерситет може бути затребуваний в Україні? Україна ще зовсім недавно мала більше 800 ВНЗ (дуже великий світовий показник), наразі, після реформ, має 317. Прогнозується ще більше зменшення.[1] Сумнівів чомусь немає щодо відмови від деяких соціалістичних рудиментів, як-то низької вартості навчання (в порівнянні зі світовими цінами), «бюджетних місць» тощо. Років через десять Віківерситет може стати достатньо затребуваним в Україні. А зараз, напевно, вже можна по-троху починати. Наприклад, з курсів для 1-го, 2-го, 3-го класів початкової школи. — Green Zero обг 16:58, 3 липня 2015 (UTC)

Віківерситет напевно найнезрозуміліший проект з усіх проектів Вікімедіа. Особисто я абсолютно не розумію у чому він принципово відрізняється від Вікіпідручника. Звичайно я розумію чим купа підручників відрізняється від університету. Але те що можна організувати на платформі Медіавікі це все одно ж буде не університет, а той же набір підручників. Я про цю різницю порівняно багато разів питав порівняно велику кількість користувачів. Знайти цю різницю я так і не зміг. Окрім того більшість з користувачів з якими я про це спілкувався самі її не знали (на жаль конкретики навести важко, бо це відбувалось у випадкових розмовах в IRC/скайпі в кількарічний період часу, відповідно що не всі логи наявні, що в тих що є практично неможливо знайти релевантні шматки). Окрім того, я прошу правильно ставити цілі. Ціллю не є перенесення проекту на власний домен. Ціллю є участь у проекті. Решту проектів українською мовою було створено, однак повноцінно участь відбувається лише у Вікіпедії. У інших проектах 10 активних користувачів за місяць це багато. Я не проти створення ще одного україномовного проекту, якщо є люди які розуміють навіщо він і в чому його принципова різниця від інших, однак я закликаю це робити тільки якщо буде ядро людей які будуть продовжувати роботу й після перенесення проекту на власний домен. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 16:05, 4 липня 2015 (UTC)

Base, наскільки я зрозумів, головна відмінність Віківерситета від Вікіпідручника - Віківерситет гуманоорієнтований, його мета не просто опублікувати сухий матеріал, його мета донести матеріал так, щоб він засвоївся. Вікіпідручник може містити і дуже великі шматки інформації. Віківерситет же подає інформацію, розбиту на логічні порції-уроки. Вікіпідручник може містити достатньо суху вузькопрофільовану інформацію, яка важко засвоюється. Віківерситет же, окрім порційності, має подавати інформацію у розжованому вигляді, де застосування вузькоспеціалізованих термінів чи іншого малозрозумілого для початківців суттєво обмежено або йде по наростаючій відповідно до прогресу викладення матеріалу. Приблизну складність викладення можна приблизно порівняти з, наприклад, офіційною специфікацією PHP5 та підручником Котерова PHP5. Останній буде набагато зрозуміліший за перший для юних неофітів. Віківерситет має містити достатню кількість супутніх прикладів та «Nota bene-коментарів». Віківерситет має використовувати «живу», більш неформальну мову і стиль викладення. — Green Zero обг 20:33, 22 липня 2015 (UTC)

Редагування статей[ред.ред. код]

У даному випадку мова йде про цю статтю, бо я її редагував. Зрозуміло, що автору цієї статті, який уже давно з'ясовує зі мною свої особисті стосунки, переносячи їх у простір статей, не подобається сам факт мого редагування статей, зроблених ним. Але Вікіпедія не забороняє іншим учасникам редагувати статті певного автора. Проблема в тому, що серед моїх редагувань є опціональні, але є й необхідні. А Roman333 відкочує все підряд! Навіть механічні помилки (ляпсуси) повертає назад! Хоча інший би подякував, що хтось за ним підчистить.

І подібне може стосуватися будь-якої статті, просто сталось так, що я натрапив на цю.

Зараз мій опонент скаже, що "треба поважати чужу працю" (тобто як? -- не редагувати чи що? -- так це суперечить навіть ВП:Будьте рішучими), що я мовляв мало сторінок зробив (ну так у нас тут редагувати може будь-який автопідтверджений користувач і навіть гість-анонім!)... Ну що ж, прошу тоді когось більш "авторитетного" виправити явні помилки та ляпи, що є в цій статті (і не тільки в цій). Наприклад, Йожефа Такача в тексті преамбули назвати Йожефом, а не "Йозефом"...

Мабуть, мій опонент хоче, щоб я кожне таке редагування через кнайпу проводив...--Unikalinho (обговорення) 20:36, 30 червня 2015 (UTC)

Так ви спробуйте вносити лише потрібні зміни, наприклад, ті які виправляють механічні помилки. Ті ж зміни, які суперечать правопису і логіці (наприклад, заміна Ігнац на Іґнац, у той час як в українській мові є Ігнатій), вносьте через сторінку обговорення — NickK (обг.) 23:16, 30 червня 2015 (UTC)
А по Іґнацу -- так це ж не українець, причому тут Ігнатій? Так що моя логіка не така вже й неправильна. Зрештою, якщо б він тільки це повертав, я б ще змирився
Але ж: він відкидає усі зміни. Бо він статтю написав. У нього така логіка. Бачить одну спірну правку -- відкидає всі інші заразом. Був ще такий випадок. Побачив пару "ґ" і відкинув усе інше, навіть прапори не ті що треба дав! А якщо вже стаття "його"... Бачите, ніхто крім мене вже й не наважується взагалі виправляти "його" статті... Не думаю, що такий погляд правильний, бо правило ВП:БР недарма написане--Unikalinho (обговорення) 03:15, 1 липня 2015 (UTC)

А ось і ще один випадок.1. Подивіться уважно, що він робить. Там уже не було ніякого "ґ", але він і тут повернув свою версію, байдуже що там неточна статистика і граматичні помилки типу "два європейцЯ). По-моєму, це просто манія величі--Unikalinho (обговорення) 03:26, 1 липня 2015 (UTC)

Те, що ви робите — це найтиповіший спосіб провокування війн редагувань. Ви вносите кілька очевидно корисних змін та кілька очевидно спірних змін, далі ваш опонент скасовує, бо там багато спірних змін, далі ви скасовуєте, бо там було кілька корисних змін... і далі по колу. Тому я й прошу вас внести лише очевидно безспірні зміни (наприклад, виправлення правопису), а такі речі як написання імен чи заміна назв розділів, винести на сторінку обговорення — NickK (обг.) 08:54, 1 липня 2015 (UTC)
В тому-то й справа, що я не веду війн, а звернувся сюди. Чи я маю кожну граматичну помилку, кожну кому, кожний русизм, кожний пробіл, кожне ім'я, кожний прапор на СО виносити? А як же ВП:БР і ВП:НДА?--Unikalinho (обговорення) 09:19, 1 липня 2015 (UTC)
А те, що робить опонент (скасовує все підряд) -- це, я так розумію, Ви вважаєте правильним? Чи він з когорти недоторканних?--Unikalinho (обговорення) 09:20, 1 липня 2015 (UTC)
Я вважаю, що вам не потрібно було дивуватися таким діям опонента. Якщо ви робите суміш корисних і суперечливих (таких, які опонент очевидно не сприйме) редагувань разом, то вам не варто дивуватися, що їх скасують — NickK (обг.) 18:48, 1 липня 2015 (UTC)
А по-моєму, опонент мав не скасовувати, а відредагувати на свій розсуд, з урахуванням моїх правок. Тобто переглянути мою версію і її відредагувати. Ось це конструктивна співпраця! Співпраця, яка є основою діяльності вікіпедії й вікіпедистів. А скасовувати -- це не співпраця. І воно (в такому вигляді, як у нашому випадку) порушує ВП:БР та ВП:ПДН (про вандалізм зараз не говоримо)--Unikalinho (обговорення) 19:29, 1 липня 2015 (UTC)

Ну що ж, адмін виказав повну підтримку діям опонента. Інші, очевидно, ті, хто б за інших обставин підтримав здоровий глузд, побоялись відкрито цьому перечити. Хоча розумної аргументації того, чому слід порушувати ВП:БР і ВП:НДА і ставити кожну правку на обговорення, так і не було надано, що власне, й не дивно. Але вікіпедія, як і будь-яка інша галузь -- це відображення того, що відбувається в країні загалом. А в країні рулить аж ніяк не здоровий глузд і не правила... Тому... доведеться таки засмічувати СО статей і/або кнайпу, усно описуючи кожну помилку і кожну неточність, в надії, що сам "правовласник" Роман333 це виправить, оцінивши те, що я не посмів туди "лізти" (бо всі мої самостійні виправлення будуть ним безапеляційно відкочені). Хоча ще раз наголошу, згідно з ВП:БР, ніхто (навіть ініціатор) не володіє ексклюзивним "авторським правом" на статті вікіпедії--Unikalinho (обговорення) 06:44, 11 липня 2015 (UTC)

Виправив в одній статті очевидні граматичні помилки та стильові правлення. Побачу реакцію.--Микола Василечко (обговорення) 05:54, 24 липня 2015 (UTC)

Лист МОН[ред.ред. код]

Міністр написав листа[ред.ред. код]

Сергій Квіт звернувся до академічної спільноти України з проханням зробити свій внесок у вдосконалення україномовного розділу «Вікіпедії» --Basio (обговорення) 05:21, 23 липня 2015 (UTC)

Ось і чудово! Звернення доволі нейтральне. Спонукаюче, але в той же час не надто "адміністративне". Я б звичайно сказав "двісті вісімдесятьма" а не "280-ти" - та то таке, хто з нас без гріха. Отже, ті хто все ще викладачі (а не так як я, пенсіонер) - роздруковуйте листа та несіть до проректора з пропозицією запровадження спецкурсу "Редагування української Вікіпедії". Ну нє? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:38, 23 липня 2015 (UTC)
Ну хоч чимось цей лист став корисним :) — c:File:Serhiy Kvit Signature 2015.png. Dimma837 (обговорення) 09:20, 23 липня 2015 (UTC)

Панорамобанер[ред.ред. код]

Раз люди починають голосування про речі, які їм муляють очі то чим я гірший — почну своє. Казна-скільки висить над головою банер з закликом підтримати законопроект зі змінами що вмикають свободу панорами в Україні. Припускаю що десь ще стільки ж скільки він висить як мінімум. При натисканні на нього здійснюється перехід на сайт freepanorama.org.ua, який регулярно лежить. Скільки ще ця хіліягексакосіоїгептаконтагептафілія буде тривати невідомо. Відповідно що ми маємо: банер який відволікає увагу читачів упродовж кількох місяців. Цим самим читачі привчаються ігнорувати банери у Вікіпедії (Вовки! Вовки! Вовки! Вовки! Ну ви зрозуміли…) Ті, хто таки ще досі реагують на банер і навіть клікають на нього потрапляють на зовнішній сайт, який з певною порівняно великою ймовірністю в цей момент не працюватиме. Крім того, банер показується навіть тим, хто заходить в укрвікі з інших ніж Україна держав — навіть якщо ці люди співчувають нашим законам, не зовсім правильно якщо вони на них впливатимуть, імхо. Дехто сприймає такі банери як рекламу й це йде всупереч тому що Вікіпедія вільна зокрема й від реклами. Пропоную це все припинити. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:54, 5 липня 2015 (UTC)

дисклеймер: ця пропозиція цілком від мене як вікіпедиста, і жодним чином не пов'язана зі мною як членом ВМУА. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:54, 5 липня 2015 (UTC)

Таким чином голосування щодо прибирання банеру щодо підтримки законопроекту про свободу панорами з сайтнотісу:

За[ред.ред. код]

  1. див. шапку. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:54, 5 липня 2015 (UTC)
  2. --Jphwra (обговорення) 05:01, 5 липня 2015 (UTC)
  3. MelVic (обговорення) 06:39, 5 липня 2015 (UTC)
    Як не дивно відсутність свободи панорами в Україні не є завадою для державного телебачення Австралії мати заставкою спортивних новин Олімпійський стадіон (Київ) Face-smile.svgMelVic (обговорення) 09:41, 5 липня 2015 (UTC)
  4. Прибрати, або якось оновити. Щодо сайту — то я ще на початку пробував проголосувати, але мені це не вдалося з якоїсь технічної причини. Тоді там було ще багато помилок, не знаю, чи їх згодом повиправляли, але я так і не проголосував. А якщо сайт дійсно так часто падає — то я не бачу користі від цього банера. Що ж до реклами — то в англовікі, до речі, теж подібний банер про свободу панорами висить — тільки там розглядається законопроект у Європарламенті, за яким свобода панорами може бути скасована. Тобто речі, які безпосередньо стосуються Вікіпедії — не є рекламою як такою. Для них, зокрема, і призначений сайтнотіс.--Piramidion 09:07, 5 липня 2015 (UTC)
  5. --Jbuket (обговорення) 17:21, 5 липня 2015 (UTC)
    @Jbuket: а ти ж там у помічниках депутата, які новини щодо законопроекту? Досі чекають висновку Головного науково-експертного управління?--Анатолій (обг.) 17:24, 5 липня 2015 (UTC)
    Не певен, але здається, що висновок негативний. Завтра спробую дізнатися. --Jbuket (обговорення) 18:22, 5 липня 2015 (UTC)
  6. --Perohanych (обговорення) 19:24, 5 липня 2015 (UTC)
  7. Особисто я за багато років у Вікіпедії вже давно звик не звертати увагу на різноманітні банери, які там вилазять. Думаю, більшість досвідчених користувачів також. Але новачків подібні речі можуть відлякати. А з приводу самої проблеми — завжди дивувало, що ВР має витрачати купу часу на проблему, яка цікавить лише маленьку групу із кількох тисяч користувачів української вікіпедії. Більшість інших людей навіть уявлення не мають про цей закон, включно з сайтами Президента України чи Уряду, які постять там багато чого «незаконного». Може краще хай Вікімедія трохи свої правила підправить? Простіше буде. Та й продуктивніше, ніж морочити голову високопосадовцям, які мають вирішувати реальні проблеми в державі, а не подібну бутафорію. А проблем в нас ой як багато. --YarikUkraine (обговорення) 21:14, 5 липня 2015 (UTC)
    Чому купа часу? Там в законі кілька речень за 10 хвилин можна розглянути. А щодо простіше — навряд. Навіть коли в Євросоюзі свобода панорами опинилася під загрозою, користувачі пішли вивішувати банери і писати депутатам, а не міняти правила, бо правила змінити не можливо. Правила ФВМ покликані уникнути судових позовів, тому копівіо нещадно вилучається. А у випадку з нофопом прецеденти виграних судів уже були, тому дозволити його Фонд не може.--Анатолій (обг.) 21:19, 5 липня 2015 (UTC)
    А пройти всі перевірки, подання, комітети. Розгляди чи дійсно той нофоп не потрібен. Чогось він був введений, та й не лише в нас, а й у ряді інших країн, значить була мета. В нас он вулицю перейменовують по року, збирають сто комісій і фахівців, а Ви про закон кажете) Та й просто нікому нема до того діла. Я ж кажу: багато справ, якими реально зараз потрібно займатись. А причісувати законодавство можна тоді, коли все інше буде чудово. І найголовніше - в країні, де спокійно і безкарно розповсюджуються і використовуються будь-які відео- чи аудіоматеріли, захищені авторським правом, говорити про заборону самому сфотографувати якийсь там будиночок — абсурд. Більшість візьме чуже фото, на якому зображений невільний об'єкт і буде впевнене, що нічого не порушує. А ви кажете про власне фото. І я це веду до того, що політики виконують соціальний запит. Якщо щось нікому не потрібно, то за нього не будуть братись, бо це не підвищить рейтинг. Моя власна думка, треба починати не з верху, кричучи «ану проголосуйте, бо 10 людей так хоче», а з простих людей, проводити роз'яснювальну роботу ітд. Щоб населення зрозуміло, що це варто змінювати, тоді і закон швидко приймуть. --YarikUkraine (обговорення) 23:25, 5 липня 2015 (UTC)
    Річ у тім, що банер і є варіантом роз'яснювальної роботи, бо він якраз пояснює людям, нащо це потрібно. У нас не дуже багато інших засобів провести таку роботу: не намети ж нам ставити, та й якщо поставимо, то підуть не до нас, а до депутатів, бо в них у наметах є гречка, а в нас нема — NickK (обг.) 01:58, 26 липня 2015 (UTC)

Проти[ред.ред. код]

  1. Я загалом згоден, що до цього банера вже занадто звикли, але це гарна нагода оновити банер (і заразом і сам сайт). Було б добре мати банер у ключові моменти (зокрема, проходження нашим законопроектом комітету, перше, друге і третє читання тощо), але розгляд у комітеті може бути у будь-який час цієї сесії. Натомість, було б добре поставити якесь нове повідомлення, наприклад, наочно показати, що зміниться в разі прийняття закону, або продемонструвати, як цей закон не виконує, наприклад, сама ж Верховна Рада — NickK (обг.) 08:00, 5 липня 2015 (UTC)
    Звикання окрім до конкретного банера відбувається до банерів загалом. І з таким звиканням вже просто редизайн не допоможе. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:50, 12 липня 2015 (UTC)
  2. Усе ж користь від таких банерів є. Он у країнах ЄС банери #savefop виявилися ефективними.--Анатолій (обг.) 09:05, 5 липня 2015 (UTC)
    Ну там інша історія. Коли в тебе щось є, а тобі кажуть що його можуть забрати це вражає. Коли в тебе щось є (де факто, бо всім начхати на закони), але тобі кажуть що тобі це можуть дати (де юре, але насправді ти це й так маєш) то це інша річ. За останнє лише мала доля людей може боротись. За перше боротись можуть всі кому не лінь. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:50, 12 липня 2015 (UTC)
  3. Парламентаризм в Україні, на жаль, ще на печерній стадії розвитку. Голосують так само, за відмашкою. Може краще з головами фракцій ВРУ побалакати за філіжанкою кави? З "Помаранчевою принцесою" кави, звісно, не поп'єш, але з іншими головами я думаю можно. @Antanana: це реально? — Green Zero обг 17:23, 5 липня 2015 (UTC)
    На місці керівництва ВМУА я би знайшов головного консультанта, який відповідає за супровід цього законопроекту в головному профільному комітеті. А вже з ним за чашкою кави обговорив план лобіювання. --Perohanych (обговорення) 19:48, 5 липня 2015 (UTC)
    Так ви помічник депутата, вам мало би бути простіше це зробити. Може навіть і без чашки кави.--Анатолій (обг.) 19:52, 5 липня 2015 (UTC)
    Такі речі треба робити скоординовано. З правління ніхто до мене не звертався --Perohanych (обговорення) 14:03, 10 липня 2015 (UTC)
  4. Розумієте в чому лажа, факт розміщення банеру так-сяк зафіксували медії, в т.ч. Українська правда. Якщо ми його зараз тихенько знімемо, то звичайно є шанс, що цього ніхто й не помітить, але ми створимо доволі безславний прецедент зняття банеру просто так. --А1 20:52, 10 липня 2015 (UTC)
    Ну так що нам тепер його там залишити назавжди? Те що зафіксували це звісно добре з точки зору того що він не дарма висів, але це ж не означає що через це ми тепер не можемо його знімати. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:50, 12 липня 2015 (UTC)
    Як на мене, це означає те, що ми маємо тепер якось пояснити, нащо ми його зняли. Якщо наше пояснення «бо довго висить», то для ЗМІ це означає, що кампанія за свободу панорами припинила своє існування, а ми відмовилися від боротьби за цей законопроект. Кращого ж пояснення зняття банера ніхто не запропонував — NickK (обг.) 02:01, 26 липня 2015 (UTC)
    Банери ж чергуються. Ви думаєте ЗМІ сильно розрізнить випадок коли їм не відображено банер через ротацію, від випадку коли банер взагалі зник? Якби хотіли б трактувати так як сказали, то вже давно зробили б це. Але взагалі говорити зі ЗМІ це робота ВМУА, в ній навіть працівник для цього є. Вікіпедія не має страждати через те що у ВМУА вирішили що треба щось сказати ЗМІ, але не можуть придумати що саме. Дійсно банер зняти варто зокрема через те що він довго висить, що зокрема виробляє банерну сліпоту не лише до цього конкретного банеру, а до банерів взагалі. Крім того є інші деталі, зокрема регулярне падіння сайту на який воно веде, низька користь від списку підписів, де дуже багато коментарів з матюками та можливістю легко проголосувати n разів тощо. Можна вигадати іншу причину, але це не змінить реальність. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:17, 26 липня 2015 (UTC)
    А вони точно чергуються? Я як заходив анонімно, то бачив лише цей банер.--Анатолій (обг.) 10:34, 26 липня 2015 (UTC)

Утримуюсь[ред.ред. код]

Коментар[ред.ред. код]

  • Якщо не помиляюсь, то таке голосування вже було, і здається був консенсус щоб прибрати. --yakudza 05:02, 5 липня 2015 (UTC)
    Ми вже як ВР, голосуємо весь час, а якщо з першого разу не вийшло, то друге голосування, третє.... Все задежить від спікера. --Jphwra (обговорення) 05:10, 5 липня 2015 (UTC)
  • цей банер все одно якщо й висітиме, то ще два тижні. потім ВРУ йде на канікули. і його спокійно знімаємо. цей тиждень (з 06.07.2015) — робота в комітетах. потім тиждень — робота ВРУ. пропоную його трохи «агресивнішим» зробити. коли у європейців хотіли забрати свободу панорами, то вони хотіли писати про тих депутатів, що порушують свободу панорами (на своїх же сайтах, у фб, твіттері тощо). до прикладу, оця пані не знала, що освітлена ейфелева вежа захищена. і запостила її. а ця пані — французький держсекретар з цифрових технологій. наскільки я знаю, вона (чи не після тролінгу у соцмережах?) внесла законопроєкт про свободу панорами в парламент. давайте краще пошукаємо та знайдемо приклади, коли усі провідні політсили порушують закон, викладемо це на сайті свободи панорами. напишемо про це прес-реліз. о, ще варто самі установи згадати. сайт верховної ради — порушує. сайт конституційного суду (!) теж, президент теж. депутати деякі через тролінг навчилися голоси відкликати. вікіпедистів багато у соцмережах. і ми трохи схильні до аргументованого тролінгу :) --アンタナナ 09:24, 5 липня 2015 (UTC)
    з такого: ВРУ, КСУ --アンタナナ 09:24, 5 липня 2015 (UTC)
    Як на мене, то те що пропонує antanana варто вирішувати не у спільноті Вікіпедії, а в рамках ГО Вікімедіа Україна. Там навіть людина у штаті є, якій таке цілком можна доручити. --Perohanych (обговорення) 19:44, 5 липня 2015 (UTC)
    Ну антанана тут про це пише, щоб банер не прибирали.--Анатолій (обг.) 19:51, 5 липня 2015 (UTC)
    як це у «рамках ГО Вікімедіа Україна»? банер, який на ВП вирішувати у «рамках ГО Вікімедіа Україна»? Ви щось дуже дивне пропонуєте --アンタナナ 11:04, 26 липня 2015 (UTC)
    Підтримую ідею, такий тролінг був би цікавим. Можна ще пошукати на сайтах партій та у соцмережах, наприклад, як отаке порушення у БПП. Можна пошукати таке в інших партіях і показати людям, як наші депутати ігнорують свої ж закони. Але так, для такого треба банер — NickK (обг.) 20:01, 5 липня 2015 (UTC)
    Он є ще таке: [3].--Анатолій (обг.) 20:11, 5 липня 2015 (UTC)
    Можу ще ОБ додати, в інших треба пошукати — NickK (обг.) 20:26, 5 липня 2015 (UTC)
    @Antanana: То що з цією ідеєю, щось будемо реалізовувати? — NickK (обг.) 02:03, 26 липня 2015 (UTC)
    мені здається, що зважаючи на підписання закону про електронні петиції (який, щоправда, набуде чинності через три місяці), поточний варіянт банера точно варто прибрати. тим більше, що ВРУ пішла на канікули. подавши електронну петицію, спробуємо креативні банери робити під час того терміну, який відведено на збір підписів (25 000 за три місяці). але, певно, треба буде просити усіх вікіпедистів долучитися :) і друзів, і сім'ю, і родичів. це ж багато тра… --アンタナナ 09:43, 26 липня 2015 (UTC)

Підсумок[ред.ред. код]

Голосування не було надто активним, і ті, хто голосував за усунення банера «перемогли» з дуже невеликим розривом. А якщо розцінювати голоси «проти» як такі, що підтримують зміну оформлення банера, то туди можна перенести й мій голос (див. мій коментар), а отже — голоси «за усунення» в такому випадку перемагають на 1. Але оскільки ніхто не запропонував нового варіанту банера, і взагалі від нього зараз дуже мало користі, особливо, якщо «сайт падає», а ЗМІ вже досить давно писали про нього — то єдиним рішенням буде прибрати цей банер. Якщо є інші варіанти вирішення питання — можете їх пропонувати. Якщо хтось хоче якось пояснити прибирання банера для, скажімо, ЗМІ — то я не знаю, де таке пояснення навіть можна розмістити, і яким воно має бути (мабуть, це має бути щось від Вікімедіа Україна).--Piramidion 06:51, 26 липня 2015 (UTC)

Теж мені причину знайшли. Сайт уже не падає. У нас взагалі-то рішення зазвичай приймаються більшістю в 2/3, тобто навіть 7-4 недостатньо для прибирання.--Анатолій (обг.) 10:32, 26 липня 2015 (UTC)
Я про це не чув, але ІМХО, це не настільки важливе питання, щоб потрібна була аж така велика перевага. Крім того, навіть якщо не сприймати самого голосування, а лише аргументи — то переважають аргументи на усунення банера. Тим більше, що він своє вже відслужив. Також див. коментар Антанани вище — пізніше, може, варто буде повернути банер, але він має бути оновлений як візуально так і змістовно (і посилання має вести куди інде). Також це голосування можна сприйняти не тільки як голосування за зняття банера, а також як голосування за залишення його: за залишення його проголосували лише 4 людей (ну і я, можливо, 5-ий, якщо банер був би змінений).але 5 на 6 — це взагалі не перевага.--Piramidion 11:22, 26 липня 2015 (UTC)

Бібліографічні шаблони[ред.ред. код]

Доброго дня!

Мною закінчено адаптацію до української Вікіпедії шаблону {{Публікація}}. Шаблон дозволяє формувати бібліографічні посилання будь-якої складності, у відповідності зі стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Основні вимоги та правила складання».

Також мною приведено до нормального вигляду шаблон {{Стаття}}, оновлено шаблон {{Статья}}(рос.), та створено шаблон {{Книга-ру}}.

Користуйтесь, кому потрібно.

--MMH (обговорення) 21:33, 9 липня 2015 (UTC)

Бачив правки моїх редагувань, де «ххх сторінок» міняли на «ххх с.», як то прописане в ДСТУ.

ДСТУ розроблявся в розрахунку на паперовий носій, тому там введені скорочення. Вікіпедія — не є паперовою енциклопедією, тому пропоную скорочення, які є у бібліографічних посиланнях, розгорнути. Можливо це слід детальніше обговорити. --Perohanych (обговорення) 14:18, 10 липня 2015 (UTC)

А сенсу? Давайте ще ПІБи авторів розкривати, можна роки життя додавати (оце навіть буде корисніше, тоді знатимемо, як давно помер автор і чи вільні його твори), місце народження і т.п. А з чого ви взагалі взяли, що він розроблявся для паперових ресурсів. Там же є багато посилань на електронні ресурси. Наскільки я розумію, стандарт придумали для того, щоб можна було легко знайти відповідно книжку в бібліотечному каталозі, а там вони записані саме за таким стандартом.--Анатолій (обг.) 15:59, 11 липня 2015 (UTC)
Все це можна робити, але лише в області відповідальності (після похилої риски). --MMH (обговорення) 07:30, 12 липня 2015 (UTC)

ДСТУ — совковий спадок аналогічний ленінам. Мрію аби українські вікіпедисти відмовились від нього і рекомендували якійсь міжнародний стиль\і. Це було б справді прогресивно.--Anntinomyобг 16:35, 11 липня 2015 (UTC)

Що таке «міжнародний» стиль? Британці, німці, поляки, не кажу вже про арабів чи китайців, оформлюють свою бібліографію у своїх стилях.--59.141.171.35 16:38, 11 липня 2015 (UTC)
Тут проблема ще в тому, що українські стандарти не є публічними. Вони відкрито не публікуються, тому знайти повний офіційний текст стандарту дуже важко, а часто і неможливо.--Анатолій (обг.) 16:43, 11 липня 2015 (UTC)
Як це неможливо? Можливо! Ось міжнародний стандарт. І до речі, УВП у розділі Цитувати сторінку про ДСТУ навіть не згадує.Тобто моє бажання частково вже втілено. Хі-хі.--Anntinomyобг 17:04, 11 липня 2015 (UTC)
А там що офіційна версія стандарту видана російською? А в цитуванні не згадано певно тому, що в нас багато довідки перекладається з інших Вікіпедій. От і тут бездумно переклали.--Анатолій (обг.) 17:10, 11 липня 2015 (UTC)
Так, використовуємо стандарт, розроблений росіянами. Перекладу не знаходжу. Навіть Вернадка дає російською. --Anntinomyобг 17:27, 11 липня 2015 (UTC)
Ну, а ти кажеш можливо. А, це ж новий закон про стандартизацію вже набув чинності. Там сказано, що стандарти мають бути в безоплатному доступі, проте на сайті УкрНДНЦ вони досі платні.--Анатолій (обг.) 17:36, 11 липня 2015 (UTC)
А що є положення в законах, що стандарт дійсний тільки якщо він українською мовою? В будь-якому випадку, стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 містить лише один приклад бібліографічного опису електронного ресурсу. А їх тепер скільки! І для них використовуються і будуть використовуватися шаблони а-ля АРА, МЛА стайл. Адаптувати в цьому напрямку нема чого і не буде. Ха-ха-ха. --Anntinomyобг 17:48, 11 липня 2015 (UTC)
Шаблони {{Стаття}} і {{Публікація}} дозволяють оформляти посилання також і на електронні статті:
--MMH (обговорення) 00:04, 12 липня 2015 (UTC); MMH (обговорення) 08:04, 12 липня 2015 (UTC)
А мало би бути: Автор. Назва або відомості, що належать до назви. Загальне позначення матеріалу / відомості про авторство чи відповідальність // Позначення виду ресурсу. – Режим доступу: електрона адреса. – Інформація про джерело основної назви. – Дата публікації. – Дата перегляду.--Anntinomyобг 15:08, 12 липня 2015 (UTC)
Шаблон {{Публікація}} дозволяє майже все це вказувати. (Параметрів для «Режим доступу» та «Дата перегляду» в цьому шаблоні немає.) --MMH (обговорення) 15:15, 12 липня 2015 (UTC)
Міжнародний стандарт існує:
  • ISBD : International Standard Bibliographic Description. — München : K.G. Saur, 2011. — xiv, 348 p. — (IFLA series on bibliographic control ; vol. 44). — ISBN 978-3-11-026379-4.
    • Full ISBD Examples : Supplement to the consolidated edition of the ISBD: International Standard Bibliographic Description / comp. by the ISBD Examples Study Group for the ISBD Review Group. — Original edition: August 2011; Revised: February 2013. — 161 p. — Приклади оформлення (16 мов).
  • ISBD : Международное стандартное библиографическое описание / Междунар. федерация библ. ассоциаций и учреждений, Рос. библ. ассоц., Межрегион. ком. по каталогизации, Рос. гос. б-ка ; пер. с англ. Н. В. Шпановой ; науч. ред. пер.: Т. А. Бахтурина, Н. Н. Каспарова (рук. проекта). — М., 2014. — 325 с. — ISBN 978-3-11-026379-4 (англ.).
--MMH (обговорення) 22:17, 11 липня 2015 (UTC)

Про нерозривний пробіл перед довгим тире[ред.ред. код]

Коли людина відкриває код — то найчастіше її лякає значок  

Користь від нього певна є, але шкоди, через відлякування нових редакторів, на мою думку більше.

Пропоную у скрипті, який реалізовує функцію вікіфікації, прибрати розстановку символа   --Perohanych (обговорення) 14:10, 10 липня 2015 (UTC)

А от я категорично Symbol oppose vote.svg Проти. HTML entities потрібні, а розставляти їх вручну — справа ще та. До речі, ставиться не тільки перед тире. --Fessor (обговорення) 14:23, 10 липня 2015 (UTC)

Теж проти Symbol oppose vote.svg Проти. Нові користувачі не в лісі народились та живуть, тут інші технології. --Jphwra (обговорення) 15:17, 10 липня 2015 (UTC)

Без статистики це тільки припущення. Також тепер є візуальний редактор, на який можна перейти, якщо боїшся коду. --ASƨɐ 17:14, 10 липня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Нерозривні пробіли можна зробити невидимими і вони не будуть нікому заважати. Крім того що символи   засмічують текст статті, вони ще й сповільнюють редагування — щоб видалити це   потрібно видалити 6 символів замість одного. Тому я пропоную замінити в Вікіфікаторі це   невидимим символом нерозривного пробілу з Юнікоду — і нерозривні пробіли залишаться і заважати вони нікому не будуть. --MMH (обговорення) 17:22, 10 липня 2015 (UTC)

Ваше «За» не збігається з пропозицієюFace-smile.svg. --Fessor (обговорення) 17:42, 10 липня 2015 (UTC)
Збігається. Було запропоновано прибрати символи   , а не нерозривні пробіли взагалі.--MMH (обговорення) 18:07, 10 липня 2015 (UTC)
А нащо його видаляти? Його шо туди вставляли, щоб видаляти?--Анатолій (обг.) 17:54, 10 липня 2015 (UTC)
Ну деколи видаляєш ділянку тексту і пробіли в ній теж відповідно видаляєш. --MMH (обговорення) 18:11, 10 липня 2015 (UTC)
Колись пробували так зробити. Не прижилося. Ну, можна спробувати ще раз, я „за“ експерименти) --ASƨɐ 19:00, 10 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти У нас не WYSIWYG-редактор, там і так використовується код, у тому числі багато HTML-розмітки. Тож не бачу нічого поганого від наявності нерозривного пробілу. Скрипт, який би міняв HTML-entities на відповідні символи, був би корисним, проте nbsp є особливим символом, відразу не видно чи є він в коді, чи нема, тож його міняти не варто. Окрім того, є браузери, які у вікні редагування замінюють нерозривні пробіли на звичайні, тож у таокму випадку вони при редагуванні зникнуть взагалі.--Анатолій (обг.) 17:54, 10 липня 2015 (UTC)

Видаляти   скриптом не потрібно. Якщо користувач його додав, то це для чогось потрібно. Досить буде якщо Вікіфікатор ці символи не буде всюди додавати, як він це зараз робить. --MMH (обговорення) 18:20, 10 липня 2015 (UTC)
  • До речі, це тільки в мене, чи у вас теж в панелі внизу поламаний нерозривний пробіл: "&nbsp" замість " "? --Pavlo Chemist (обг.) 19:26, 10 липня 2015 (UTC)
    Та ні, все правильно там: крапка з комою є і на самому лінку і вставляється теж з нею.--Анатолій (обг.) 19:45, 10 липня 2015 (UTC)
    @Ahonc: в мене лише "&nbsp" без крапки з комою - це я вставив клацнувши по лінку. Мушу вручну додавати. Якщо це тільки в мене, не порадиш, як мені це полагодити? --Pavlo Chemist (обг.) 19:58, 10 липня 2015 (UTC)
    Там є два варіанти, із крапкою з комою є правіше. А яка користь від цього символу без крапки з комою?--Piramidion 20:01, 10 липня 2015 (UTC)
    Дякую, точно. Таки два варіанти. Зв'язка "&nbsp—" стоїть ніби логічно, але без крапки з комою збиває з пантелику. Я би прибрав поламаний варіант. --Pavlo Chemist (обг.) 20:05, 10 липня 2015 (UTC)
    В моєму Хромі — один:   А де другий роздають? --Fessor (обговорення) 20:07, 10 липня 2015 (UTC)
    У мене то зір поганий, але ж не настільки. Я лише один бачу.--Анатолій (обг.) 20:18, 10 липня 2015 (UTC)
    Як ваша дедуктивна логіка вам підказує, якщо двоє людей бачать одне, а двоє інших - інше, значить... ?--Piramidion 20:43, 10 липня 2015 (UTC)
    У мене лише один варіант (з крапка з комою), стоїть справа від гривні. Браузер Maxthon 4.4.1.4000. --MMH (обговорення) 21:02, 10 липня 2015 (UTC)
    Браузер тут ні до чого. Додатки в налаштуваннях — у нас увімкнені «Покращена панель спецсимволів» та/або «вкладка пошуку й заміни для Покращеної панелі символів» — саме вони дають два цих варіанти. --Piramidion 22:27, 10 липня 2015 (UTC)
    Я ж написав, що в мене лише один варіант Face-smile.svg --MMH (обговорення) 23:16, 10 липня 2015 (UTC)
    А я хіба говорив про Вас? Я говорив про тих, в кого було два варіанти. У Вас, очевидно, покращена панель спецсимволів вимкнена, так само як і у всіх тих, хто не бачив другого, помилкового варіанта.--Piramidion 06:10, 11 липня 2015 (UTC)
    Репліка була оформлена так, що адресувалась мені... Нічого страшного, добре що працює. --MMH (обговорення) 07:46, 11 липня 2015 (UTC)
    Ну, вона й адресувалась, зокрема, Вам, просто я говорив про "нас" - тих, в кого увімкнені ці додатки, і в кого показувало два варіанти.--Piramidion 08:10, 11 липня 2015 (UTC)
    Я вже вилучив начебто зайвий код зі скрипта, тепер на панелі символів є лише варіант   — теж після гривні.--Piramidion 22:35, 10 липня 2015 (UTC)
    Дякую! Правда, я найчастіше клацаю саме  —, тому мені саме ця позиція здається найбільш вдалою (хто буде часто клацати   після гривні чи перед Ǻ?) --Pavlo Chemist (обг.) 08:26, 11 липня 2015 (UTC)
    Ну, їх все одно окремо треба було клацати - спершу  , а потім - тире (бо спершу я подумав, що вони натискаються разом, одним кліком). Але можна поміняти місцями, якщо так зручніше. Або ж повернути попередній варіант, але цього разу вже правильний.--Piramidion 10:26, 11 липня 2015 (UTC)
    Я розмістив   перед тире, а після гривні - вилучив: одного, імхо, достатньо. Якщо ж знайдуться ті, кому потрібний варіант і після гривні - то можна буде додати ще й туди, як компроміс, щоб усі були задоволені.--Piramidion 10:35, 11 липня 2015 (UTC)
    О, тепер мені буде швидше і веселіше клацати — ось так :).--Pavlo Chemist (обг.) 12:12, 11 липня 2015 (UTC)
    А що поміняли? В мене нічого не змінилося. Чи це тільки для тих в кого покращена панель редагування (в мене теж покращена, але є ще якась "дуже покращена")? --MMH (обговорення) 13:28, 11 липня 2015 (UTC)
    У Вас увімкнений додаток «Покращена панель спецсимволів» в налаштуваннях, вкладка «додатки»? Якщо так — то Ви й раніше мали б бачити два варіанти. Зараз же варіант після гривні прибрали, і розмістили перед тире.--Piramidion 15:24, 11 липня 2015 (UTC)
    Увімкнув. Тепер бачу: справа від гривні   пропало, зате з'явилося зліва від тире. Просто є ще "Покращена панель засобів редагування", яка вмикається у вкладці "Редагування". --MMH (обговорення) 22:50, 11 липня 2015 (UTC)
    "Покращена панель засобів редагування" - це та, що вгорі, там де кнопка підпису.--Piramidion 00:22, 12 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти «Найчастіше її лякає значок  » — пане Юрію, це голослівно. Є десь результати дослідження? От якщо у статті 50 виносок, то відкривши код, новачок може справді злякатсь — дозволю собі щось не менш голослівне:) Майбутні вікі-новачки, ще малолітні діти, уже зараз клацають по планшетах. Ми для них — покоління ламерів, здатних на повному серйозі обговорювати страх перед пробілами. Я також проти заміни невидимим символом. Вікіфікатор деколи помиляється, в деяких випадках не ставить там де мало би бути. Треба бачити і мати можливість руками виправити/доставити. А ще я проти короткого тире. Яке доречі додано в набір вікіфікатора самовільно без обговорення. Давно перестав користуватись вікіфікатором через проставляння ним цього тире.--Aeou 19:41, 10 липня 2015 (UTC)

А я не користуюсь вікіфікатором через додавання   , а ще через те, що він видаляє пробіли перед двокрапкою в бібліографічних посиланнях (вони там потрібні). --MMH (обговорення) 21:05, 10 липня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За заміну   невидимим нерозривним пробілом. Візуальне сміття з коду — геть. — ɪ (обговорення) 18:30, 11 липня 2015 (UTC)

Проблема нерозривного пробілу як символу в тому, що його не видно в коді. Тому не можна побачити, чи є в певному місці пробіл, чи ні. А вікіфікатор у нас вередливий, він далеко не завжди спрацьовує. А іноді працює не для всього тексту. Окрім того, в деяких випадках він ставить нерозривний пробіл символом (чи може то він нас дурить і ставить звичайний пробіл?), наприклад між ініціалами ПІБ він nbsp не ставить. Тож відразу не видно, чи оброблено це прізвище Вікіфікатором, доводиться до кожного його застосовувати. А якби ставився nbsp, то було б відразу видно, де стоїть цей пробіл, а де ні.--Анатолій (обг.) 22:00, 11 липня 2015 (UTC)
Показово, що український розділ — єдиний, у якому Вікіфікатор замінює пробіли HTML-мнемонікою  , а не невидимим нерозривним пробілом  .
Пояснення з росвікі щодо того, чому оптимальнішим є другий варіант:
Немного прокомментирую, почему Викификатор занимается такими заменами, и почему как минимум я не вижу смысла их исключать. Неразрывные пробелы,   и прочие красивости руками вставляют десятки человек (это муторно и требует определённых знаний), а кнопку Викификатора нажимают тысячи (просто и не требует вообще ничего). Таким образом, если Викификатор даже на две полезных замены делает одну не очень полезную, то в сухом остатке всё равно получаются тысячи полезных. И это куда весомее, чем сотня неразрывных пробелов, вставленных руками (и чуть позже убитых новичком). Правила замен, разумеется, можно и нужно улучшать, но вот несколько потерянных неразрывных пробелов — это совсем не повод от них отказываться. — putnik 15:32, 13 мая 2013 (UTC)
ɪ (обговорення) 03:00, 12 липня 2015 (UTC)
А вікіфікатор взагалі в багатьох розділах використовується? Якщо тільки в російській і українській ВП, то це буде 50%. А ви впевнені, що символ, який ви написали вище (без мнемоніки) « », буде сприйматися саме як нерозривний пробіл « »? Давайте перевіримо. Я скопіював з вашої репліки вище цей символ і вставив його нижче між довгими словами, які не мали би перенестися, якби там був нерозривний пробіл:

ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа ббббббббббббббббббббббббббббббббббббббб ввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввв

а з нерозривним пробілом, заданим мнемонікою nbsp, буде виглядати так:

ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа ббббббббббббббббббббббббббббббббббббббб ввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввв

Результат, як кажуть росіяни, «на лицо»: у першому випадку перенеслося, в другому — ні.--Анатолій (обг.) 12:36, 12 липня 2015 (UTC)
Станом на сьогодні Вікіфікатор використовується у білоруському (сучасний правопис + тарашкевиця), литовському, російському, удмуртському, узбецькому, українському, чеченському та якутському розділах.
Невидимий нерозривний пробіл втрачає нерозривність при копіюванні через буфер обміну.
Росіяни кажуть «налицо».
ɪ (обговорення) 13:30, 12 липня 2015 (UTC)
Ну от. Невидимий нерозривний пробіл втрачає нерозривність при копіюванні через буфер обміну — як на мене, це досить вагома причина, щоб залишити саме nbsp.--Анатолій (обг.) 17:36, 12 липня 2015 (UTC)
Невже той нерозривний пробіл такий важливий, що заради нього слід знижувати читабельність вікікоду? Навпаки, я припускаю, що зараз багато-хто не користується Вікіфікатором, через додавання ним всіх цих  . Завжди можна натиснути кнопку Вікіфікатора в кінці редагування, щоб бути впевненим, що усі нерозривні пробіли на місці. --MMH (обговорення) 18:32, 12 липня 2015 (UTC)
Натиснути то можна, але ж він не завжди працює. Якщо якась складна розмітка (наприклад таблиця чи текст всередині шаблону, то він не розрізняє такого. Треба для кожного речення окремо застосовувати. Ну а читабельність він знижує не більше, ніж квадратні дужки чи шаблони. На те він і вікікод, щоб там був код.--Анатолій (обг.) 18:56, 12 липня 2015 (UTC)
HTML-код нерозривного пробілу, по-перше, не має нічого спільного зі стандартними вікі-тегами, по-друге, профанує саму ідею вікі-розмітки як «простої в опануванні» та «інтуїтивно зрозумілої» надбудови над HTML:
  • «Текст — текст — текст, 2 + 2 = 4». — ''А. А. Автор''
  • «Текст — текст — текст», 2 + 2 = 4». — ''А. А. Автор''
Крім того, заміна нерозривного пробілу HTML-тегом суперечить базовій логіці самого Вікіфікатора, за якою HTML-теги підлягають заміні символами вікі-розмітки, а не навпаки:
  • —
  • « »« »
  • <b> </b>''' '''
  •  &nbsp;
…але ж він не завжди працює. — Якщо Вікіфікатор не працює в меншості випадків, цим можна знехтувати: див. цитату з росвікі. Якщо Вікіфікатор не працює в більшості випадків — навіщо він потрібен?
ɪ (обговорення) 00:00, 13 липня 2015 (UTC)
От чого-чого, а статистики, у скількох випадках не працює, я не збирав. Нащо він потрібен? Ну краще хоч щось, ніж нічого. І взагалі nbsp не є HTML-тегом, теги — це те, що всередині в <>ю--Анатолій (обг.) 22:09, 14 липня 2015 (UTC)
Ну краще хоч щось, ніж нічого. — Так. З невидимими нерозривними пробілами.
…теги — це те, що всередині в <>. — Ok: «HTML-теги, мнемоніки, коди, послідовності тощо підлягають спрощенню та заміні звичайними символами і тегами вікі-розмітки».
ɪ (обговорення) 00:30, 15 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Існує візуальний редактор, де нічого не відлякує. А редагування коду для того так і зветься, щоб розуміти що саме редагується.--Dim Grits 20:05, 11 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Невидимі символи страшні, бо ніколи не знаєш, чи він там є. На моєму екрані тире може стояти правильно, а на іншому — на початку наступного рядка. Інша справа, що в ЛаТеХу, наприклад, це лише один символ. Але така зміна вимагала б надто великої переробки. --Дядько Ігор (обговорення) 19:15, 12 липня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За треба бути послідовними. крім того тут недавно ж додали якийсь гаджет підсвітки коду. я його ще не тестував, але підозрюю, що за бажання туди можна додати підсвітку символьних нерозривних пробілів для тих, кому так важливо їх бачити (в такому вигляді я й сам проти не буду) --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 01:47, 13 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Нерозривний пробіл   має ту перевагу, що його добре видно в коді та зрозуміло принаймні тим, хто користується вихідним кодом (а не Візуальним редактором). Символьний нерозривний пробіл неможливо розрізнити (бо він виглядає в коді ідентично до звичайного і втрачає нерозривність при копіюванні), і власне неможливо перевірити, чи стоїть перед тире звичайний пробіл або нерозривний. @Base: я скопіював символ нерозривного пробілу з тире — і хотів перевірити його вікіфікатором, але вікіфікатор зіпсував усю твою репліку — NickK (обг.) 03:44, 13 липня 2015 (UTC)

Нікку, я про MediaWiki:Gadget-DotsSyntaxHighlighter.js казав. Я щойно запитав автора про можливість додати туди підсвітку символьного нерозривного пробілу. Якщо це буде можливо, я гадаю можна сміливо проводити заміну мнемоніки на символ — ті, хто хотітиме бачити символ, матимуть таку можливість.--ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 12:16, 13 липня 2015 (UTC)
Невидимі нерозривні пробіли, локально недопроставлені Вікіфікатором, легко допроставити оптом на всій сторінці, скориставшись функцією «Пошук і заміна» у вікні редагування. Тотальне вікіфікаторне захаращування коду &nbsp;-крякозябрами заради того, аби в 1 % статей тире випадково не переїхало на наступний рядок, — хибна практика. Некомфортна для тих, хто звик до нормальної вікі-розмітки, і недружня до нових редакторів. Цитата з росвікі, дубль два. — ɪ (обговорення) 19:30, 14 липня 2015 (UTC)
А нащо ви зараз поставили в 1 % шаблон nobr? Не довіряєте невидимому нерозривному пробілу? Але &nbsp;зайняло б менше символів, ніж {{nobr|}}. Ну добре, тире ще можна пошуком і заміною (але от біда — в мене стара панель, а там такого нема…), а як ви в ПІБах між ініціалами пошуком і заміною заміните?--Анатолій (обг.) 22:09, 14 липня 2015 (UTC)
А нащо ви зараз поставили в 1 % шаблон nobr? …&nbsp;зайняло б менше символів, ніж {{nobr|}}. — Для майбутньої архівації. Фігурні дужки і пайп належать до стандартних символів вікі-розмітки і не знижують її читабельність. &nbsp; — не належить і знижує.
…а як ви в ПІБах між ініціалами пошуком і заміною заміните? — Вікно редагування, Ctrl+A, Ctrl+C, MS Word, Ctrl+V, Ctrl+H, ^$. ^&‡, Ctrl+A, Ctrl+C, вікно редагування, Ctrl+V, Пошук і заміна, ‡  . Витрата часу — десять секунд. (Альтернативний шлях — регулярні вирази. Утім, їх довше виписувати.)
ɪ (обговорення) 00:30, 15 липня 2015 (UTC)
Знущаєтеся? Я маю стільки дій проводити, замість натиснути одну кнопку Вікіфікатора? То може взагалі Вікіфікатор викинути? Можна ж усе робити у Ворді.--Анатолій (обг.) 08:17, 15 липня 2015 (UTC)
Звичайно. Багато хто так і робить. — ɪ (обговорення) 14:01, 15 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти --Микола Василечко (обговорення) 15:08, 13 липня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За. --Alex Blokha (обговорення) 17:54, 13 липня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти per Dim Grits --アンタナナ 07:50, 15 липня 2015 (UTC)

Підсумок[ред.ред. код]

Консенсусу щодо підтримки пропозиції не було досягнуто, пропозиція не підтримана. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:17, 26 липня 2015 (UTC)

Вибачте, але так вікі-справи не робляться. Сформулюйте нормальний підсумок, прийнявши до уваги наведені аргументи «за» і «проти», а не наявність чи ненаявність арифметичного консенсусу. — ɪ (обговорення) 21:29, 26 липня 2015 (UTC)
Арифметичний консенсус - це щось новеньке. Офіційне правило каже, що консенсус - це спільна позиція користувачів. Спільної позиції користувачів досягнуто не було. --Максим Підліснюк (обговорення) 22:09, 26 липня 2015 (UTC)
Дякую, кеп. Саме тому ваш обов’язок — змістовно, по суті проаналізувати наведені аргументи і вирішити, потрібне запропоноване нововведення чи ні. Банальна констатація розбіжності думок, наявної у 99,99 % обговорень, — не підсумок, а халтура. «Не сказать ещё хужей». — ɪ (обговорення) 01:30, 27 липня 2015 (UTC)
Очевидно, що більшість висловилась проти. А якщо брати до уваги аргументи — то вони, якщо коротко, такі:
  • «за»: видимий нерозривний пробіл засмічує код; візуально некомфортний; невидимий нерозривний пробіл можна підсвічувати за допомогою гаджету підсвічування коду.
  • «проти»: на те він і код, щоб у ньому були такі символи; для візуальної комфортності є Візуальний редактор; якщо замінити видимий нерозривний пробіл невидимим, то не буде зрозуміло, чи є він у певному місці тексту, чи немає, а підсвічування коду потрібне далеко не кожному.
Тобто, аргументи «проти», по суті, нівелюють аргументи «за»[Джерело?]. А отже — консенсусу немає. Все залишається без змін.--Piramidion 07:39, 27 липня 2015 (UTC)

Повертаючись до теми відвідуваності Української Вікіпедії[ред.ред. код]

Передмова[ред.ред. код]

Вітаю, панове товариші!

Спочатку я хотів написати невеличку розвідку щодо перспектив української вікіпедії з зауваженнями про українську мову (які надалі можна б було включити до моєї майбутньої книжки). Свою роботу я вирішив прикрасити цитатами з Кнайпи. Але зібравши їх докупи, я виявив, що для моїх думок майже не залишається місця. Отже, я прийняв рішення скласти весь допис з ваших цитат з короткими коментарями. Цитати не підписані (не забувайте, що В. В. Галушко — невиявлений плагіатор). Думаю, авторам буде приємно їх згадати і знову прочитати.

Новий вікіцитатник[ред.ред. код]

«...за якістю українські статті не набагато гірші...»

Довжина сторінок у Вікіпедії вимірюється у байтах. А у яких одиницях вимірюється якість статей у Вікіпедії?

«...деякі мовні недоліки можуть відігнати лише знавців мови...»

Тобто припускається, що для незнавців української мови Українська Вікіпедія стерпна? Ясно, що незнавці української нашу вікіпедію не читають.

Тут слово знавці вжите не в значенні "ті, що просто розуміють". Переважна більшість зовсім не помітять помилок, крім орфографічних. Звичайно, я проти помилок, але добре, що вже хоч і так написано.

«...В російській Вікіпедії дуже багато заготовок і цього достатньо читачам...»

В українській теж дуже багато заготовок і цього теж достатньо читачам. Але нашим заготовам відповідають російські обсяжні статті.

Дивлячись з якої теми. Наприклад, я досліджував статті про шахістів. В російській Вікіпедії таких є близько 2 000, тоді як в українській десь зо 300. Ці 300 в переважній більшості не гірші, ніж аналогічні російські. А решта 1700 досить рідко за об'ємом більші ніж 2-3 речення і просто взяті з шахової енциклопедії Карпова. Польська вікіпедія має майже стільки ж статей про шахістів, але написані вони набагато краще.

«...Я вважаю, що всі статті, які є в російській, повинні бути в українській і добре пов'язані внутрішніми посиланнями. Тоді не буде потреби виходити за рамки української Вікіпедії...»

Будуть. А от чи буде потреба їздити за кордон тому, хто іноді завітає на «Батьківщину»?

«...Думаю, що краще писати нові статті, ніж часом до безкінечності покращувати вже наявні...»

Покращувати варто не до «безкінечності», а до якоможливої досконалості: зміст багатьох з них вимушує це робити. На жаль, вікіпедист пише тільки з теми, про яку щось знає, а про маловідомі (малоцікаві для нього?) теми майже ніхто не пише.

Писати біографії науковців можуть і люди, які не дуже добре знають цю науку. Треба писати біографії спортсменів, "наступати на горло власній пісні", а не лише те, що цікаво.

«...Немає гарантії, що досить нормальну статтю не вилучать низькокваліфіковані адміни, яким за це нічого не буде. Ну просто вони українофоби і пов'язані круговою порукою між собою...»

Нормальні статті вилучають не тільки низькокваліфіковані адміни та українофоби.

«...Краще розумію англійську мову. Не люблю звучання російської мови. Швидко полишаю сторінку, де є щось російською, й більше туди не заходжу. Через нелюбов до російської мови змушений був полишити Київ...»

Чому б нам не оголосити другою державною замість російської англійську? Може, у Вашингтоні це по-своєму поцінують.

В нас російська поки, слава богу, не є друга державна, щоб її міняти в цій ролі на англійську. Та й взагалі тут не йдеться про державність мови, а лише про сприйняття. Ну не можу я терпіти оце м'яке звучання російської мови, та й ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ЧУТИ УКРАЇНСЬКУ в державі Україна, в столиці. Ну хочеться!

«...Англійська видається найкращим варіантом — буде спонукати вчити цю мову...»

Теж сильно...

«...Друга мова не помагає, а заважає, англійська грамотність та мовні преференції наших дописувачів, особливо молоді, за кілька років кардинально змінилась...»

Будьмо щирими: «друга мова» для більшості українців — українська. Перша — російська (чи суржик), але будьмо оптимістами: «англійська грамотність кардинально змінилалась», отже, є шанси на зміну першої мови...

«...Недостатня промоція за межами Вікіпедії (преса, радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет ЗМІ)...»

Агресивна «промоція» дійсно необхідна: при добрій рекламі й товар не потрібний.

«...В нормальних школах (США, Західна Європа) ПИШУТЬ до Вікіпедії З чого ви це взяли. В нормальних школах на Заході учать обходити Вікіпедію 10-ю дорогою, як аматорський проект...»

У «нормальних» школах Заходу вчать не тільки цього...

«...вони можуть перекладати статті про улюблених спортсменів, музикантів тощо. Їм за це також можна ставити оцінки...»

За вправність у користуванні автоперекладачем...

За те, що добре виправляють помилки після автоперекладача.

«...Відсутність державної політики розширення сфери функціонування української мови...»

Вимагайте ухвалення закону, який дозволить нам думати українською!

Це справа більше наявності українського контенту, якраз цим і займаються вікіпедисти.

«...оскільки російська мова викликає зараз радше лайку...»

Природно, теж російською мовою.

«...Буде комусь в Україні стимул підтягти англійську до мінімального рівня...»

Українська не вимагає і мінімального рівня: ми вищі за це.

«...На більшості ж українськомовних сайтів купа російськомовної реклами й посилань на російськомовні сайти, ще й часто не позначених що то російське...»

У нашій вікіпедії теж купа статей, (авто?)перекладених з російських, ще й часто не позначених, що то переклад.

І в російській багато перекладених з української, ще й часто не позначених. Бачили б Ви скільки, наприклад, в перській Вікіпедії перекладів з англійської. І взагалі у Вікіпедії заохочують переклади.

А от такий шедевр я побачив, коли створював нову сторінку:

«Тепер Ви можете створювати нові сторінки шляхом перекладу! Хочете спробувати нову бета-функцію «Переклад вмісту»?»

Та невже так українофоби пишуть?

(Щодо моєї пропозиції: «Проти автоперекладу» (грудень 2014))

«...Я взагалі не проти автоперекладу при умові, що його 1. вичитають, 2. підкорегують і третє статтю можна читати (бо частіше таку статтю і читати вкрай важко)...»

(Щодо моєї пропозиції: «У статтях бажано мати розділ про походження слова» (жовтень 2014))

«...більшість статей цього не потребує. З тих, що залишилися у більшості досить рядка у преамбулі та/або вікісловник...»

Дякую за патріотичну підтримку ініціатив.

«...Якщо кому цікаво, щоб написати статтю «Москаляку на гілляку» на Українське Вікіпедіі?...»

Без слів.

«...це війна не між етнічними росіянами і українцями, як того хотілося б кремлівським гномам, а це війна між добром і злом...»

Всі війни — між добром і злом: хіба ворог буває добрим?

Думка В. В. Галушка[ред.ред. код]

Зрозуміймо ж нарешті, що всі вікіпедії — тільки дзеркало суспільства. Англійська відбиває англомовне суспільство і взагалі «світове», російська — російськомовне («СНДівське»), українська — нечисленне україномовне.

Хто користується українською мовою? Здебільшого — це люди, які хочуть будь-як відрізнюватися від росіян. Кожен пише з теми, яка йому цікава. А що саме? Їхні захоплення — рідний край, рідна історія, націоналістичні рухи, демонізація ворогів (без пояснень). Більшість оригінальних статей у нас — якраз з цих тем. Саме багато які з них не мають аналогів в інших вікі і саме вони здебільшого читаються користувачами Українського розділу Вікіпедії. Іншими словами: ми впереди всієї планети за кількістю та якістю статей про те, що не напишуть у російській чи напишуть мало в англійській (напр. найпопулярніша українська пісня).

З цього погляду завданнє Української Вікіпедії виконане. Створена величезна кількість статей з українських історії, краєзнавства і етнографії. Статті з інших тем україномовці можуть прочитати у російській чи в англійській.

Хвороби української Вікіпедії: стабізм, транслятизм та піаризм.

Стабізм — ми створюємо заготову статті замість самої статті. Вельми зручно: мінімум праці, статистика кількості покращується, з'являється можливість перемикнутися на російську статтю.

Транслятизм — любимо автопереклад. Не тільки терміни, але цілі статті змавповані з російських. Причому цим займаються не тільки вороги України, але й найдобропорядніші пани.

Піаризм — коли питаннє має кілька неправильних відповідей, а подають тільки одну.

Більше писати не буду: все рівно ніхто не стане це читати.

Після Написаного: краще буде сотня безсоромних червоних посилань, ніж одне цнотливе синє, яке приводитиме на порожнє місце.

З уявною повчальністю

Держатель стрип-бару правди

--В.Галушко (обговорення) 19:27, 11 липня 2015 (UTC)

Думка В ЧОМУСЬ ХИБНА і неповна. Транснаціональні компанії не переймаються створенням українського програмного забезпечення і в магазині не продають ноутбуки з українським інтерфейсом. У переважної більшості людей просто пошуковики стоять російськомовні, отже вони й не показують українськомовних статей. Ви цього просто недооціюнюєте. А так вся західна Україна й переважна більшість центральної спілкуються більш-менш чистою українською мовою і не проти почитати українською. В інтернеті вже достатньо інформації українською на більшість тем, навіть про сучасну науку, і не лише у Вікіпедії. Просто пошуковики не показують результатів українською. Звичайно є й багато інших факторів, і в тому числі тих, які Ви назвали, але цей дуже суттєвий.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:11, 12 липня 2015 (UTC)
А якщо вже без усіляких цих казати, то я думаю, що після всіх утисків української мови впродовж сотень років, можна мавпувати і навіть без всіляких позначень, на це є повне моральне право. Звичайно треба перекладати лише якісне і робити це якісно. Я, наприклад, принаймні в описі редагування завжди пишу, що це переклад (для більш ніж 5 кб ще й ставлю шаблон в обговоренні), але прекрасно розумію людей, які цього не роблять.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:39, 12 липня 2015 (UTC)
І ще невеличке зауваження стосовно мови. Ви багато кажете про буквальний переклад з російської і я погоджуюсь, що це відлякує справжніх поціновувачів мови, але самі пишете, наприклад, "вони здебільшого читаються користувачами", тоді як для української мови властиво було б написати "їх здебільшого читають користувачі". Якраз оце "читаються" можуть запідозрити в буквальному перекладі з російської. І в своїх статтях не зловживайте формою "було створено", "було побудовано", бо вона також непритаманна українській мові. По-перше, майже завжди треба писати без "було", а по-друге ця конструкція має значно вужче значення, ніж те, в якому її вживають останнім часом. І роблять так якраз під впливом буквальних перекладів з російської. Краще писати "Її побудували", "її створили", "його вважають" (а не він вважається).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:20, 12 липня 2015 (UTC)
І так, і не так. Пасив справді має обмежене використання в українській. Але його «надмірне» використання — не стільки свідчення «російських впливів», скільки інших європейських мов (латини, німецької, англійської...), включно з російською.--59.141.171.35 13:07, 12 липня 2015 (UTC)
«Короткі пасивні форми — одна з найхарактерніших рис української мови. Замість казати його було вбито, українці кажуть його вбито. Коротко і зрозуміло. Кремлівські українофоби, дбаючи про злиття мов, що на їхньому жаргоні значило тотальна русифікація, на першому етапі русифікації поклали знищити в нашій мові риси, яких нема в російській мові, тобто зробити українську мову мовою-сателітом мови окупантів». — Святослав Караванський «З листа до письменника»--Вислід (обговорення) 13:25, 12 липня 2015 (UTC)
Я розумію, що «в усьому винні москалі» ;). Проте пасивні форми в українській мові, особливо новітній, не лише з російської, але й інших європейських мов, зокрема з англійської. Порівняйте, його було вбито і he was killed. P.S. Забийте в гугл-букс «його було вбито» і подивісться частоту вживань цієї української фрази. --59.141.171.35 13:56, 12 липня 2015 (UTC)
«При присудкові часто без ладу вживають допоміжного дієслова було, неначе інстинктивно намагаючись цим визначити минулий час. Але ж чи є в цім потреба? На початку вже вказано про те, що присудкові форми на -НО, -ТО — це звичайні дієслова минулого часу. А коли так, то чи є рація до цього ще додавати дієслово було? Немає ніякої рації цього робити, бо й сам по собі дієслівний присудок визначає минулий час. Коли ми говоримо: Листа написано, то цим констатуємо, що дія вже відбулась та й годі. Інша справа, коли треба вказати відтінок давноминулости. В таких тільки випадках можна вживати дієслово було. Напр: „Не встигла й ніч настати, як було вже місто взято“. (Леся Українка)». звідси--Вислід (обговорення) 14:29, 12 липня 2015 (UTC)
Чудово. Але мова (як і все на світі) — річ мінлива. Те, що здавалося нормальним (узвичаєним) в 1947 році, в 2015 таким не є. «Реалії» змінилися ;)--59.141.171.35 14:40, 12 липня 2015 (UTC)
Якщо так хтось пише, то це не значить, що робить він це усвідомлено. Просто він бачив десь це й не задумуючись повторює. Мені наприклад така форма дуже муляє очі і я це діло виправляю. Тим і добра вікіпедія, що, на відміну від звичайних сайтів, кожен може коректувати чужий текст . В мене також повно помилок і я дуже радий, коли хтось їх виправляє. І я це завжди беру до уваги. На мою особисту думку до "було -но" призвело декілька факторів. Якщо буквально перекладати з англійської "It was made", то це буде "Він був створений", а не "Його було створено". А от, наприклад, якщо перекладати з англійської на російську "I was said", то якраз і виходить "Мне было сказано". А українською так не говорять. Кажуть "Мені сказали". Ще, на мій погляд, вплинуло те, що середній рід дієслів у російській мові має в минулому часі закінчення "-о". Там де треба українською "будинок побудований" росіяни пишуть "здание построено". А українською "будинок побудовано" кажуть коли комусь, наприклад, доповідають про результати роботи. Мабуть і їнші речі. Це треба детально розбирати як ця форма утворилась. Але не треба з нею миритись. Треба виправляти. Хтось зверне увагу, хтось ні, але так хоча би буде урізноманітнюватись мова. Наприклад, можна порівну вживати "його зробили, побудували" і "його зроблено, побудовано", а не "він був зроблений", "він робився", "його було зроблено".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:04, 12 липня 2015 (UTC)
Чому ж не читають? Читаю. З хворобами згоден, тепер хочу почути про лікування. З повагою --Jphwra (обговорення) 05:48, 12 липня 2015 (UTC)

Додаток[ред.ред. код]

Дякую за коментарі! Олександре, Ваші поради щодо правильного вживання форм слів неоціненні, візьму до уваги. Щодо буквальних перекладів з російської:

1) Вплив російської на моє мовленнє неминучий: я ніколи не заперечував, що це моя рідна мова;

2) Російською я теж розмовляю через пень-колоду, часто не можу дібрати потрібного слова, не завжди певно можу сказати, чи є таке слово (зворот) у російській чи нема. Звороту типу «Дом построено» я не чув, мені завжди здавалось, що це виключно українська конструкція.

Ну "дом был построен", а "здание было построено" наскільки я розумію. Автоматично оце "-о" переносять в українську, бо вже десь його зустрічали. Але ж якщо буквально перекладати, то "будинок був побудований", що також не властиво українській мові. Краще "будинок побудували" чи, принаймні, "будинок побудовано".

3) Українська мова, на відміну від багатьох, досі не має зразка нормативного мовлення. Для російської — це говірка Москви (по суті, російська мова — це московська, бо Росія зазвичай ототожнюється з Москвою). В Україні такого нема: для киян Україна — це Київ, для одеситів — Одеса, для львів'ян — Галичина тощо. У кожного свої погляди на правильну українську: у цьому наша сила та слабкість. З одного боку, величезна кількість живих говірок збільшує можливості нашої мови, робить її багатшою і гнучкішою. У Росії ж регіональні мовні відмінності майже зникли: всі прагнуть говорити по-московському. Але тут наявна і слабкість говіркової різномаїтості, її шерехатий, скажімо, бік. Жителі різних регіонів України своє мовленнє вважають зразковим, а говірки інших — зіпсованою українською. Припускаю навіть таке: житель Сходу (втім, необов'язково) розмовляє російською з домішкою українських слів і з українським акцентом. Він теж цілком може заявити, що це українська — його рідна мова, і спробуй доведи йому інше. Отже, допоки єдна норма не встоялася, маємо припускати різні форми.

Але це ж треба робити усвідомлено, ґрунтуючись на літературних зразках і цікавлячись якоюсь літературою стосовно цього, а не на якихось автоперекладах і суржику людей, які виховані на російських серіалах і жодної книжки українською мовою в житті не прочитали.
«ґрунтуючись на літературних зразках і цікавлячись якоюсь літературою» І це Ви жителю Підмосков'я кажете! У Росії літературну російську зараз теж нечасто почуєш. Ми виховані на тому ж ґрунті...
А щодо літературних зразків: письменники теж були людьми (хто не знає), жили у різних місцях України (іноді навіть під різними імперіями) і по-різному бачили правильну літературну мову.
--В.Галушко (обговорення) 20:09, 12 липня 2015 (UTC)
« За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.  »

Іван Огієнко (2014). Наука про рідномовні обовʼязки. — Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. Київ: Ярославів Вал. с. 17. 

Навертаючи до теми...[ред.ред. код]

Про лікування хвороб

1. Проти стабізму — віддання переваги червоним посиланням замість заготов статей. Якщо кому хочеться бачити стаття з цієї теми, але нема матеріалу, дати запит на неї (можна у розділі «Допомога»). У Вікіпедії працює багато фахівців з різних галузей, чому разом вони не можуть написати статтю? Мабуть, через брак координації. Обережніше з вилученням матеріалу зі статті: він може виявитися корисним.

2. Проти транслятизму — використовувати не чужомовні статті вікіпедії, а чужомовні статті на інших сайтах. Якщо кому дуже сподобалась стаття у Вікіпедії іншою мовою і він таки хоче використати з неї матеріал, можна вчинити, як останнім часом В. В. Галушко: знаходить джерела, за якими писали цю статтю, й на їхній основі пише. Звичайне, це не завжди застосовне: якщо вказано друковану книжку, її використати не вдасться, але у більшості випадків джерело знаходиться в Інтернеті. До перекладів іншомовних статей слід вдаватися тільки у крайніх випадках (В. В. Галушко переклав статтю з французької Вікіпедії про маловідомого французького архітектора, бо нічого не міг знайти з цієї теми: франкомовна інформація про нього у друкованому вигляді.)

З думкою Олександра Тагаєва про «моральне право» не згоден.

3. Проти піаризму медицина безсила: ті, хто захоплюються ним, не вважають його хворобою.

Дещо з економіки

Олександре, от Ви кажете, що якісь компанії не хочуть створювати україномовного програмного забеспечення. На жаль, я нічого у цьому не розумію, тому поставлю кілька питань. Хто працює у цих компаніях? Якщо україномовні, чому вони розмовляють українською, а створювати нею не хочуть? Якщо там працюють ті, хто не знає української, як тоді вони будуть створювати україномовне забеспеченнє? Чому така невелика пропозиція україномовного, якщо на неї існує попит? Якось дивно виходить: у західних і центральних областях люди не проти почитати українською, отже, є попит на україномовне. Ті, хто друкують книжки і виробляють забеспечення, можуть задовольнити його й отримати прибуток: їм нічого не коштує написати щось українською. Але вони цього не роблять. Та невже ці багаті бізнесмени такі бевзі?

Тут багато дуже різних факторів, які додаються один до одного і один одного підсилюють, і про це багато написано в інтернеті. Наберіть у пошуковику, наприклад, запити "чому зникає українська мова", "українська мова в інтернеті" та інші.

Думка В. В. Галушка щодо утисків української мови: «Мови напастять не національні гноблення, а особові уподобання».

Не треба переоцінювати людей. Я впевнений, що ні в Росії ні і Україні нема багато людей, які дуже люблять свою мову і готові свідомо її захищати на власному кроці. Більше того, я не думаю, що таких людей багато в інших країнах. Цим повинна займатись Держава, а як це робить Росія (зі своїми величезними ресурсами) і більш цивілізовані країни. У нас на себе ці функції бере невеличка купка небайдужих ентузіастів, але звісно вони не можуть пересилити інерцію масового суспільства. Немає в людей особистих уподобань, вони байдужі. Якщо вони читають російською, то це не значить, що вони її більше люблять, просто вони швидше на неї натрапляють і їм зрозуміло.
«Цим повинна займатись Держава, а як це робить Росія...» У Росії держава, може, і робить, але все марно: культура мови і сама мова перегортаються догори кілем. По телевізору навіть у новинах (мовлення дикторів винне бути зразковим) чуєш такі дивнуваті слова і вислови, як «креативный», «конструктивный», «тренд», «апробировать» (у розумінні «опробувати»), «инновация», «стагнация», «социальная сеть» тощо. Скрізь і суціль оголошення такого роду: «Мы научим Вас английскому за месяц!», а російську пропонують лише заробітчанам з «Близького Закордоння». (Докладніше див. Любов до України це... № 74) Олександре, все ж якась непослідовність виходить: анархіст покладає надію на державу. Держава — це чиста уявність (абстрактність), а життє і стражданнє людей — реальні. Державі довіряти це небезпечно, бо в Україні я бачу дві крайності: держава захищує мову чи язиком, чи кулаками, але ніколи руками. Хай же її захищають пересічні громадяни тим же язиком, пером і клавіатурою комп'ютера. Мені, наприклад, майже нема з ким спілкуватися українською, але я пишу цією мовою і писав би більше, якщо це хтось читав, окрім мене. Є плани детективних оповідань у стилі Акуніна («інтелектуальний детектив») українською, але зараз не пробую: не знайде попиту навіть в Україні. Я вважаю, що українська література винна мати й легкі жанри. Просте, зрозуміле «читво», але написане правильною, гарною мовою — це те, що потрібне.
--В.Галушко (обговорення) 20:57, 12 липня 2015 (UTC)
Я перебуваю під сильним впливом ідей анархізму, але розумію, що це утопія. Стосовно легкої літератури я згоден, що вона повинна бути. Але виходить замкнене коло, коли спочатку письменник повинен стати популярним, щоб його читали. Але він не може набути популярності, бо ніхто не читає невідомих письменників. Взагалі, я думаю, що й в Росії вже набагато менше читають, ніж раніше і наступне покоління вже взагалі майже не читатиме. А українськомовний письменник за цілком зрозумілих причин не може претендувати на більш ніж п'яту частину від аудиторії найпопулярніших російських письменників, навіть якщо він писатиме так само якісно. Залишається сподіватися на тих письменників, які роблять це не заради грошей і навіть не заради популярності, але все-одно професійно. Особисто для мене якраз Вікіпедія і є такою своєрідною власною літературою. Статті, які я створив, мають до 50 000 переглядів на місяць, причому не на такі вже й популярні теми.
А якщо казати про становище російської мови в Росії, то воно безсумнівно на багато порядків краще, ніж української в Україні. На мій погляд, українська Вікіпедія не так уже й набагато гірша ніж російська, але можливості Вікіпедії обмежені. Якщо порівняти російське телебачення і поп-музику з українськими, то тут розрив величезний. Крім того, як я вже казав, в інтернеті російська мова має набагато вищий статус, ніж українська. Вікіпедія може лише частково це все компенсувати. Але тим не менше, я, наприклад, хоч і спілкувався в дитинстві майже завжди українською, але настільною книгою в мене була саме російськомовна енциклопедія, а українською читав лише якісь казки, ну звичайно в школі ще викладання було українською. А тут ціла величезна енциклопедія українською. Варто працювати над її наповненням. Сучасні читачі звичайно мають набагато більше можливостей прочитати якусь інформацію про світ українською.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:45, 16 липня 2015 (UTC)
Що могла б зробити Держава, це, наприклад, прослідкувати щоб на українській студії знімали серіали українською мовою, а не російською чи суржиком. Домовлятися з великими компаніями, щоб вони постачали комп'ютери безпосередньо в Україну з українськомовним інтерфейсом, а не через Росію. Наприклад, ще ввести заняття з редагування Вікіпедії у ВИШах, про що вже тут казали. Якісь такі речі. Міністерство культури могло би на багато порядків краще провести конкурс по Криму. Тощо.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:52, 16 липня 2015 (UTC)


З песимістичним ухилом

--В.Галушко (обговорення) 18:37, 12 липня 2015 (UTC)

Дизайн головної сторінки[ред.ред. код]

Коментарі[ред.ред. код]

Я все логічно роблю? Чи, можливо, якось по-іншому можна це було організувати? — Green Zero обг 18:39, 14 липня 2015 (UTC)

Побажання користувачів до нового дизайну[ред.ред. код]

Що ви хочете бачити у новому дизайні? — Green Zero обг 18:44, 14 липня 2015 (UTC)

В першу чергу хотів би зменшити розмір блоку "цей день в історії". Найкращий варіант - зробити його із повзунком, оскільки спроба скоротити відповідний вміст для будь-якого окремого дня ледь не стовідсотково викличе холівари (чому оте видалили, а оте залишили? Чому такий-то значимий, а такий-то незначимий? і т. п.). Далі - приблизно зберегти теперішню розстановку блоків, але блок з новинами зробити дещо більшим ніж зараз, щоб більше новин можна було вмістити. І якщо це технічно можливо - зробити усі блоки сталими у вертикальному розмірі, щоб вони не опускалися/піднімалися один відносно одного залежно від вмісту. Поки що це все.--Piramidion 18:55, 14 липня 2015 (UTC)
Особисто я категорично проти будь-яких повзунків на головній сторінці. Дуже мало користувачів додумуються прокручувати один з блоків сторінки, якщо тільки вони не будуть впевнені, що внизу сторінки саме те, що вони шукають. Не кажучи вже про те, що повзунки можуть некоректно відображатися в деяких оглядачах (зокрема, мобільних), аж до того, що прихована прокруткою частина може бути невидима взагалі. Тому краще таки вилучати зайве з ВП:ЦД, а не ставити прокрутку — NickK (обг.) 07:10, 15 липня 2015 (UTC)
ну тоді треба якось продумати все, і скоротити цей блок, але я б спершу хотів побачити дизайн - якщо справді є хтось, хто за це візьметься.--Piramidion 08:40, 15 липня 2015 (UTC)
Один майстер вже взявся. :-) — Green Zero обг 10:02, 15 липня 2015 (UTC)
Адаптивність --ASƨɐ 19:10, 14 липня 2015 (UTC)
Щоб дизайн був оригінальний, не схожим на дизайни головних сторінок інших мовних розділів. — Green Zero обг 10:05, 15 липня 2015 (UTC)
Щоб цікавинки були вище "цього дня в історії", як це заведено на інших розділах. --Alex Blokha (обговорення) 18:29, 15 липня 2015 (UTC)
Щоб дизайн залишився простим (= без зайвих наворотів, які не несуть ніякого змісту, а лише займають місце і відволікають увагу), і щоб сторінка однаково добре виглядала на екранах різних роздільностей. Структуру, на мою думку, слід залишити, зокрема, зберегти високу позицію новин та Цього дня в історії як блоків, що оновлюються найрегулярніше, хіба можна тематичні тижні за потреби переставити — NickK (обг.) 01:43, 16 липня 2015 (UTC)

Варіанти дизайну[ред.ред. код]

В цьому розділі подавайте посилання на свої варіанти нового дизайну головної сторінки.
Приклад: # [[User:Petro/Головна сторінка]] ~~~~
Роботи приймаються до 28 липня.
  1. Повний варіант від Павла
    Цей подобається.--TnoXX parle! 06:56, 21 липня 2015 (UTC)
    Шрифт бажано вибрати інший. font-family:Arial, здається, було б оптимальним варіантом.--Piramidion 06:24, 26 липня 2015 (UTC)
    Маленька зміна - після зауваження Green Zero про дублювання Don't speak Ukrainian - прибрав його зверху (ред.№ 16514544). Щодо шрифту - подивіться на підваріант нижче зі шрифтом за замовчуванням (схоже на Arial у моєму браузері). --Pavlo Chemist (обг.) 17:38, 27 липня 2015 (UTC)
    1. Повний варіант від Павла (зі шрифтом за вмовчанням).
  2. Скорочений варіант від Павла
    Мені оцей, мабуть, найбільше сподобався) Хоча й досить простий, але все ж краще від поточного оформлення головної.--Piramidion 19:33, 19 липня 2015 (UTC)
    У цьому і в попередньому треба повернути в шапку посилання типу Ред. • Обг. • Проект, вони займають зайвих кілька рядків місця — NickK (обг.) 22:47, 20 липня 2015 (UTC)
    До речі, в більшості інших мовних розділів цих посилань взагалі немає. А чи вони там потрібні? Я розумію, що так зручніше редакторам, досвідченим дописувачам, але чи це потрібно читачам? Думаю, саме тому, що непотрібно, цих посилань і немає в інших мовних розділах. --Piramidion 06:07, 21 липня 2015 (UTC)
    В багатьох, напр. англійській, німецькій, є хоча б посилання на Архіви відзначених статей. Взагалі-то, я не проти прибрати всі ці Ред. • Обг. • Проект - їх всіх можна зібрати докупи і розмістити у шапці обговорення головної сторінки. Повернути їх у шапку кожного розділу зіпсує вигляд, як на мене. Ще можна повидаляти ці "Далі", "Детальніше" у розділах вибраних статей та списків (або зробити вирівнювання вліво чи не робити розриву рядка від абзацу). --Pavlo Chemist (обг.) 20:13, 25 липня 2015 (UTC)
  3. Стислий варіант від Павла
    Дуже погано те, що зібрано в одну вкладку добрі з вибраними та вибраними списками, буде складно координувати оновлення між цими трьома проектами (бо його треба буде робити в середньому десь раз на 2 дні) — NickK (обг.) 22:45, 20 липня 2015 (UTC)
    Якщо щось таке робити, то має бути функція переходу від доброї до вибраної (а-ля слайдшоу). Бо нема сенсу вибирати і добрі, і вибрані статті, і списки, якщо тільки одна сторінка висить на головній.--TnoXX parle! 06:56, 21 липня 2015 (UTC)
    З прокручуванням взагалі-то непогана ідея. Я запропонував цей дещо радикально скорочений варіант, бо, як на мене, чотири відзначених статті (1 вибрана + 3 добрі) + 1 вибраний список - це занадто. В більшості інших розділів - є лише одна відзначена стаття, можливо список, і лише в нас та російській Вікіпедії - ще є добра (в росіян, вона хоча б одна). З іншого боку, днями дивитися на одні й ті ж відзначені статті дещо нудно. А так, можна було би оновлювати їх якщо не щодня, то через декілька днів, як-то від п'ятниці до неділі - вибрана стаття, у понеділок - 1 добра, у вівторок- друга добра, у середу - третя добра, у четвер - вибраний список. --Pavlo Chemist (обг.) 20:19, 25 липня 2015 (UTC)

Гадаю головну сторінку потрібно радикально змінити, використовуючи сучасний світовий дизайн. Будь-ласка оцініть один з можливих варіантів розділу "Новини" --Veoret (обговорення) 19:00, 19 липня 2015 (UTC)

HMS Victorious (R38) aerial c1959.jpeg

Мальтійські конвої
Історія Другої світової війни

Мальтійські конвої (англ. Malta Convoys) — низка транспортних конвоїв під ескортом бойових кораблів ВМС Великої Британії, Австралії, Канади, США та інших країн, які мали за мету доставляти вантажі та військове поповнення на обложену під час Другої світової війни Мальту, а також евакуйовувати населення з острова. В ході збройного протистояння на Середземноморському театрі дій, Мальтійський флот, завдяки своєму стратегічному положенню, став стратегічною базою Середземного моря, з якої британські військово-морські й повітряні сили могли переривати потік людей і матеріалів до армій країн Осі, що билися в Північній Африці.

Детальніше


Bianchi Jules.JPG
17 липСмерть Жуль Б'янкі
На 25-му році життя помер французький автогонщик тричі чемпіон світу в класі GT Формули-1 Жуль Б'янкі.
Детальніше
Cta concept.jpg
16 липБудівництво черенковських телескопів
Чилі та Іспанія обрані для побудови телескопа з реєстрації γ-променів нового покоління.
Детальніше
Large Hadron Collider dipole magnets IMG 0955.jpg
14 липВідкриття пентакварку
Вченими CERN за допомогою Великого адронного колайдера відкрито нову субатомну частинку пентакварк.
Детальніше
Марш за мир и свободу (1).jpg
13 липВійна на сході України
Продовження військової ізоляції кризового регіону та переведення його економіки на власне самозабезпечення.
Детальніше
Це занадто ІМХО. По-перше, де ви візьмете фото для кожної новини? Часто буває, що з трьох новин зображення є лише для однієї або навіть для жодної нема. По-друге, у вас головним є фото і кнопка Детальніше, а текст написаний сірим, проте насправді головним же є текст, а за лінком по кнопці Детальніше вказана інформація не завжди може бути.--Анатолій (обг.) 19:07, 19 липня 2015 (UTC)
Якщо брати до уваги суто візуальний дизайн - то він, як на мене, бездоганний. Але треба взяти до уваги зауваження Анатолія, та й невідомо, як воно буде на сторінці виглядати, як з іншими блоками співіснуватиме, чи не забагато місця займатиме, наскільки легко новини буде додавати тощо. Крім того, більшість користувачів поки що висловились за збереження поточного вмісту (блок вибраної статті та блок із трьох добрих, новини, цей день в історії, цікавинки, зображення, вибраний список тощо), і бажано хоча б приблизно зберегти теперішнє розташування цих блоків. Хоча особисто я підтримав би і значно більш радикальні зміни, якщо, звісно, будуть враховані всі суто вікіпедійні нюанси.--Piramidion 19:31, 19 липня 2015 (UTC)
Сірий текст на білому тлі? Щодо відсутніх світлин, то можна зробити стандартні тематичні фотозаглушки: «спорт», «космос», «наука». «Детальніше» зайве. Гіперпосилання в тексті (їх може бути декілька), або сам текст уцілому (так само як і фото). А ще ви шульга, бо у вас стріла часу звернена ліворуч. Для більшості людства майбутнє — це уперед, угору й праворуч. Саме тому Ваші ідеї люди будуть важко сприймати. :)--Dim Grits 22:00, 19 липня 2015 (UTC)
Veoret, візуально добре виглядає. Але постають два важливих питання. 1. Як буде виглядати загальна картина цієї сторінки. 2. Наскільки простим буде її обслуговування (оновлення, ілюстрування). — Green Zero обг 13:09, 20 липня 2015 (UTC)
Структура гадаю повинна бути дещо подібна до Hoofdpagina, але з креативом. Головну сторінку мало хто читає, адже це портал, тому, як на мене, вона повинна містити лише саму необхідну інформацію, займати висоту не більше 1.5 екрана широкоформатного монітору та складатися з 3-х візуалізованих сегментів:
  1. Єдиний блок для відображення нещодавно вибраних відмінних та добрих статей, світлин і списків, в стилі представленому вище (Мальтійські конвої) та з можливістю перегортати вкладки, як тут פורטל:אמנות/אמנות_ישראלית;
  2. Сегмент для відображення сучасних та памятних подій: 70% лівої частини займуть новини, в стилі представленому вище; 30 % правої частини займуть компактно згруповані списки (Цей день в історії, народились і померли).
  3. Технічний сегмент знизу на темно сірому фоні, з розділами, правилами, дочірніми проектами вікіпедії тощо.

Їжу для мозку беру з гарно оформлених американських інтернет-видань: ньюйорк таймс, юєсєй тудєй, вашингтон пост... гадаю нам потрібно брати з них приклад --Veoret (обговорення) 17:12, 20 липня 2015 (UTC) З незвички, на початку роботи, обслуговування сторінки буде дещо ускладненим, але ж з іншої сторони - ми ж не стоїмо на місці - з часом навчимося :)

Я перепрошую, але в нас енциклопедія, а не фотоальбом. Нам треба привертати увагу не до зображень (яких у статті чи новині може взагалі не бути — або не бути вільних, або не бути якісних), а до текстів статей. На головну може піти якісна стаття з жахливими фото (як-от Васиньчук Антін Климентійович) і не повинна потрапити жахлива стаття з якісними фото. Те, що ви пропонуєте, є гарним дизайном для сайту новин, де по центру головні новини з красивими фото (на які хочеться клікнути), а збоку стрічка новин. До енциклопедії це має дуже сумнівне відношення. Крім того, категорично не можна використовувати абсолютні розміри (такі як 1114px) — це може бути занадто багато для старого шкільного монітора роздільності 1024*768 і може бути занадто мало для сучасного широкого монітора 2550*1440 — NickK (обг.) 22:45, 20 липня 2015 (UTC)
  1. User:Green_Zero/Головна сторінка

Стиль називається "мінімум змін". В ньому я прибрав зверху посилання Реєструйтеся! та Оновити кеш. Don't speak Ukrainian? та Embassy - двоє однакових посилань. Don't speak Ukrainian? перемістив на місце Embassy. "Ласкаво просимо до Вікіпедії," змістив на 20пкс праворуч. У "вільної енциклопедії, яку кожний може редагувати." збільшив шрифт з 90% до 100%. У шапці і двох стовпчиках закруглив краї. Змінив "Сестринські проекти". Уверху розташував 7 український проектів, унизу 6 глобальних проектів (стало більше на 2). Є якісь зауваження\побажання?Green Zero обг 06:09, 26 липня 2015 (UTC)

Мені дуже не подобається збіднення кольорової гами. Наразі у нас є теплі кольори на головній. В запропонованих варіантах бачу лише холодний синій колір. Він навіває нудьгу. --А1 21:02, 26 липня 2015 (UTC)

Голосування[ред.ред. код]

Розпочнеться 28 липня. «Кворум» - 30 користувачів з 200 редагуваннями (все-таки достатньо серйозне рішення будемо приймати).

Джерела з Вікіданих[ред.ред. код]

Про елементи для джерел згадується на wikidata:Help:Sources. Наприклад, wikidata:Q15545344. Гадаю, можна починати думати про те, як усі виноски перемістити у Вікідані, щоб не дублювати їх у різних статтях. Тобто, вставляєш у виноску якийсь шаблон і wikidata:Q15545344 як параметр, і воно саме сформує посилання і текст. Дослідити, чи щось схоже вже є в инших вікіпедіях. Мені особисто це важливо, щоб у майбутньому, теоретично, можна було відслідковувати появу джерел на певну тематику. --ASƨɐ 08:40, 13 липня 2015 (UTC)

Ще не завершений приклад: виноска Шаблон:Cite doi/10.1038.2Fnature14423 витягується цілковито з Вікіданих --ASƨɐ 20:08, 13 липня 2015 (UTC)

Адмінреформа[ред.ред. код]

Пропоную завчасу почати обговорення і підготовку до змін в адміністративному устрої України зі створення громад, бо зміни в державі та статтях Вікіпедії будуть значними. Перші кроки вже зроблені на прикладі Скалатської громади, створено шаблон для окремої області та загальний шаблон Громада України на прикладі шаблону «Район». Саме його треба обговорити найдетальніше, щоби потім не вносити зміни до багатьох статей. Також варто обговорити всі інші моменти щодо створення статей про громади, категоризації, шаблонів та іншого.--Микола Василечко (обговорення) 09:51, 17 липня 2015 (UTC)

А яким наразі є статус цих громад? Вони існують паралельно з сільрадами, замість сільрад чи замість районів? Бо не дуже зрозуміло, на якому рівні їх вставляти. Крім того, наскільки я розумію, це не області поділятимуться на громади, а області поділятимуться спочатку на нові райони (чи як там їх назвуть), а потім уже на громади, тому шаблон для громад області, можливо, потрібно буде замінити шаблоном для громад (нового) району — NickK (обг.) 16:04, 17 липня 2015 (UTC)
З тих документів по Тернопільській області, які вже доступні публічно, існуючі райони поділені на дві-три-чотири-п’ять (Тернопільський — на 8) громад, але 8 запланованих громад вже сформовані з теперішніх сільських рад, що належать до різних районів. Виходить, що районів як таких не буде (?) взагалі. Будуть тільки громади в межах областей. Можливо, будуть випадки, що громади формуватимуться навіть з сільських рад різних областей (може хто з інших областей знає такі варіанти) — по Тернопільщині такого випадку наразі нема. Всі теперішні громади — зі сільських рад тільки Тернопільської області.--Микола Василечко (обговорення) 18:37, 17 липня 2015 (UTC)
Вони не існуватимуть паралельно. Рада громади набуває повноважень після припинення повноважень відповідних рад, які до неї увійшли, тобто після виборів. Щодо громад інших областей, то я читав про 2 випадки: Красне Бахмацького району із сільрадою хоче приєднатися до Конотопського району, а Покровку Очаківського району із сільрадою — до Голопристанського, але законодавством про об'єднання громад зміна областей не передбачена, тож це має вирішувати ВРУ.--Анатолій (обг.) 22:36, 18 липня 2015 (UTC)
Щодо статусу, наразі не знаю, не володію інформацією, припускаю, що структури громад формуватимуться паралельно і деякий час будуть діяти разом зі сільрадами, поки всі важелі керування юридично не передадуть з одних рук в інші, і поки Верховною Радою не буде прийнятий закон про новий (конкретний) устрій областей з громад.--Микола Василечко (обговорення) 18:37, 17 липня 2015 (UTC)
Поки створив статтю Адміністративно-територіальна реформа в Україні 2015, створювати ж статті про самі громади поки рано, бо, наскільки я розумію, ще жодна офіційно не створена. З того що я знайшов в Інтернеті, то Бурштин і Балта вже майже завершили процедуру створення, там лишився останній етап — затвердження облрадою, але у випадку з Бурштином ще треба міняти межі районів, що може робити тільки ВРУ. Схоже, що до затвердження перспективних планів Кабміном, громади створені не будуть, а багато обласних рад ідуть на літні канікули, тож створити зможуть хіба у вересні. По статусу в деяких випадках виходить взагалі абсурдна ситуація: в одному районі буде одна громада, і відповідно раді громади і районній раді буде підпорядкована однакова територія (райони поки ніби не збираються ліквідовувати). А щодо того, що Скалатська громада — перша в Україні, не згоден, облрада ще навіть перспективний план не затвердила, і тим більше рішення про утворення громади не приймала. А на рівні місцевих принаймні Бурштин раніше ухвалив рішення.--Анатолій (обг.) 20:03, 18 липня 2015 (UTC)
Щодо «першості» в Україні — так подав сайт ТОДА. Напевно, вона таки перша серед громад на Тернопільщині (принаймні, у владному рупорі — газеті «Свобода» — «першість» підтверджено, але вже без «України»). Голова ТОДА вже підписав експертний висновок про те, що всі подані документи Скалатської громади відповідають чинному законодавству і на наступній сесії обласної ради вже мають проголосувати депутати. Тобто, перший етап створення громади перейшов у другий. То вже нема сумнівів, що ця громада саме в такому складі буде існувати де-юре.--Микола Василечко (обговорення) 06:30, 24 липня 2015 (UTC)
То не другий, а вже мабуть четвертий. Он тут вже обласна рада затвердила, а в Тернопільській засідання тільки 30 липня. Тож Скалатська першою в Україні вже не буде.--Анатолій (обг.) 18:22, 24 липня 2015 (UTC)
Та хай який, аби тільки був позитив з тої реформи.--Микола Василечко (обговорення) 19:04, 24 липня 2015 (UTC)
А до Печеніжинської ще була Новопсковська: [4] (там голова військово-цивільної адміністрації затверджує, бо обласна рада фактично не діє).--Анатолій (обг.) 21:06, 24 липня 2015 (UTC)

Виникає питання, як називати статті про громади. Можливі кілька варіантів:

--Анатолій (обг.) 18:41, 24 липня 2015 (UTC)

Печеніжинська громада, напевно. В тому документі, щодо Тернопільщини, всі назви поки зафіксовані просто: «власна назва» + «громада». Як на мене, так було би найкраще. Але то будемо знати вже пізніше, як точно називатимуться громади.--Микола Василечко (обговорення) 19:04, 24 липня 2015 (UTC)
А тут міська територіальна громада, тут міська об'єднана територіальна громада.--Анатолій (обг.) 19:28, 24 липня 2015 (UTC)

Що запитати на Вікіманії?[ред.ред. код]

Привіт, спільното! Тут зараз деякі вікіпедисти на Вікіманії. Якщо у вас є запитання, які можна/треба наживо поставити вікіпедистам з інших країн, можете написати тут, а ми спробуємо дізнатися відповідь з перших рук. Вітання з Мехіко, -- Ата (обг.) 18:42, 17 липня 2015 (UTC)

Привіт, делегати! ;-) Хочу спитати... Он, тут нижче, колеги знову мало не посварилися, бо он, бач, ру-вікі, популярніша за укр-вікі! ;-0 То питання до колег не з ру, і не з англовікі- як бути?! Бо, он, албанці читають рідною ще менше, ніж ми - 20 відсотків! А албанська, наскільки я розумію, ще менше схожа на англійську, ніж українська на російську. Білорусів краще не згадувати із їх 2 відсотками... То як у них з цим? Як я розумію, це, може не дуже актуально лише для двох-трьох найбільших (після англо) розділів - німецького та французького (хоча?), для більшості вікі, що НЕ входять до 20 (ми - на 16-му) найбільших вікі - проблема ще та. І стаби, повірте, у нас набагато КРАЩІ (як і гуглопереклади!), ніж в інших, навіть європейських вікі. На фоні європейських вікі ми виглядаємо більш, ніж пристойно - топ-10. З повагою, --Nickispeaki (обговорення) 23:14, 18 липня 2015 (UTC)

Ага, особливо цей стаб :). --Alex Blokha (обговорення) 23:10, 19 липня 2015 (UTC)
Конкретно албанців там не бачила, а в інших спитати наживо так і не вдалося, перепрошую. (Хоча, особисте враження: не дуже вони й переймаються; просто працюють в себе). -- Ата (обг.) 11:03, 26 липня 2015 (UTC)

Для допомоги редакторам[ред.ред. код]

Форма для створення[ред.ред. код]

InputCREATE.png

document.getElementById('p-search').innerHTML+='

<form name="createbox"class="createbox"action="/w/index.php"method="get"id="createbox"><input type="hidden"name="action"value="edit"/><input type="hidden"name="preload"value="Template:New_page"/><input type="hidden"name="editintro"value="Template:New_article_intro"/><input type="hidden"name="summary"/><input type="hidden"name="nosummary"/><input type="hidden"name="prefix"/><input type="hidden"name="minor"/><input type="text"name="title"class="createboxInput"style="text-align:left"size="28"dir="ltr"/><input type="submit"name="create"class="createboxButton"value="✎"/></form>
';

Привіт. Я вже давно користуюсь однією штукою. Можливо, комусь теж буде корисною. Вставте вищенаписаний код у свій common.js (буде діяти лише в укрвікі) або в global.js на мета-вікі (буде діяти у всіх вікі-проектах) і нижче поля пошуку з'явиться інше поле вводу, яке відразу буде перенаправляти на створення. Дуже зручно, коли створюєш багато статей. А коли стаття уже створення - форма перенаправляє на редагування тієї статті. Код нічого не закриває і не зміщує стилі css. — Green Zero обг 00:14, 18 липня 2015 (UTC)

@Green Zero: чому б замість додавання до коду не перетворити його у додаток? Певно, це буде зручніше для користувачів, особливо для мало досвідчених у таких питаннях, як js та css. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:04, 18 липня 2015 (UTC)
Як думаєте - цей додаток буде користуватись попитом? Бо, якщо ним буде користуватись лише 3-5 осіб, то який сенс з нього ґаджет робити. — Green Zero обг 11:41, 18 липня 2015 (UTC)
Має всі шанси. Багато корисних додатків не буває. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:44, 18 липня 2015 (UTC)
Я собі на СК поставив {{Створити статтю}} та й усе. Трохи довше, бо бігати на СК, але мене влаштовує. --ReAlв.о. 18:52, 18 липня 2015 (UTC)

Українська інтервіка[ред.ред. код]

InterwikiC.png

.interwiki-uk {font-size:18px !important;font-weight:bold;background:yellow;border:10px blue solid;}

Дуже зручно, коли знаходишся в іншомовному розділі і потрібно якнайшвидше знайти посилання на українську статтю. Вищенаписаний код потрібно вставляти на мета-вікі в global.css. — Green Zero обг 00:39, 18 липня 2015 (UTC)

.interwiki-en,.interwiki-de,.interwiki-it,.interwiki-es,.interwiki-pt,.interwiki-fr,.interwiki-pl,.interwiki-ru {font-size:15px !important; font-weight:bold;}

Також можна виділити інші великі вікіпедії, як це зробив я (можете погратися з оформленням, але надто оригінальне виділення стомлює очі і швидко набридає, тому вищенаписаний код оптимальний). — Green Zero обг 00:39, 18 липня 2015 (UTC)

Тю. Я б рекомендувала взяти приклад з мене -- Ата (обг.) 20:49, 18 липня 2015 (UTC) :

.interwiki-en,.interwiki-ru,.interwiki-uk{font-weight:bold;border:1px solid #008800; color: red !important;} /*Виділення інтервік мовами які я розумію*/

Дизамбіг та перенаправлення[ред.ред. код]

Також корисним є виділення посилання на сторінку-неоднозначність та сторінку-перенаправлення.

  • .mw-disambig{background-color:#ff9191;} - отримаємо - сторінка-неоднозначність
  • .mw-redirect{background-color:#F1ECE3;} - отримаємо - сторінка-перенаправлення

Код вставляємо в сторінку css. Кольори можете власні підібрати. — Green Zero обг 01:00, 18 липня 2015 (UTC)

Тю, так про це всі знають. Ну принаймні ті, хто є патрульним. Адже, щоб стати патрульним, треба увімкнути ці гаджети.--Анатолій (обг.) 15:05, 18 липня 2015 (UTC)

Кількість чи Якість?[ред.ред. код]

Вже не вперше постає питання якості статей. Піднімаю це питання знову. Пройшовся по статтях про Чемпіонати світу з футболу!!??? (у нас начебто на цю тему пише чимало користувачів) і побачив величезну кількість покинутих статей або просто червоних посилань. Постає питання, для чого такі статті? Якщо ти не можеш, чи не маєш бажання їх робити, для чого продукувати червоні посилання або якщо почав, то чому не довів до кінця?? Вкотре хочу звернути увагу на дану проблему. Я наприклад, перш ніж почати друкувати червоні посилання, передбачаю наперед, що з того вийде (і чи вийде взагалі). А тут купа статей, які так і залишаться недоопрацьованими. То може краще робити ставку на якість? --Jphwra (обговорення) 06:26, 18 липня 2015 (UTC)
Ще хочу додати. Проводився цього року тиждень (чи місяць?) географії і що? Відверто сподівався на покращення наявного матеріалу так і «знищення червоних посилань». Це так гадалось, а вийшло усе куди банально. І це шановні при тому що проводяться тижні держав, регіонів і т. ін. А географія недоробленої так і лишилась. Те саме із статтями з історичної тематики, купа посилань, ще більша купа стабів... Інші теми не чіпаю, достатньо вищенаведеного. --Jphwra (обговорення) 07:57, 18 липня 2015 (UTC)

Якось мені вдалось долучити одного хіміка кандидата наук. Він написав кілька статей, але виявив, що з його вузької теми все вже створено — виключно ганебні стаби (і всі одного автора). Йому стало не дуже цікаво… Я розумію, це не дуже «вікіпедійний» підхід (треба і створювати і доповнювати). Але факт — людині, особливо новачку, цікавіше створювати і розвивати, а не бігати за нашими «корифеями» і доробляти їхнє недоробло. Низка корифеїв отримали «стрес» під час перегонів. І хоч ми нарешті «програли число» і гнати вже нема куди, вони далі женуть. Одна оригінальна стаття (оригінальна — значить повніша за інші вікі) — краща за десять мікростабів. Мікростаби — це пусте місце. Їх ніхто навіть не дивиться, а відразу йде читати в РуВікі. З чим нас вітаю.--Aeou 07:18, 18 липня 2015 (UTC)
Якщо Вам цікаво, як об’єктивно найкраще — цього не скаже, мабуть, ніхто (принаймні, в обговореннях я не зустрічав посилань на які-небудь дослідження). Суб’єктивно я „за“ кількість. Щоб Вікіпедія частіше вискакувала в пошуку і мала для всього готову інфраструктуру. --ASƨɐ 07:59, 18 липня 2015 (UTC)
Кількість кількістю але ж не просто стаб. Весною робив статті із першої ліги СРСР з футболу (на замовлення Романа333), вони стаби, там лише таблиці були та бомбардири, потім з'явились склади українських клубів далі зроблю таблицю з результатами але зроблю. Я не бачу руху по тих статтях про які вказав. Я не можу, наприклад, дивитись на статтю, яка описує події 2006 року, а вигляд такий ніби ця подія має відбутись. Тобто стаття вже вісім років!!! потребує доробки. --Jphwra (обговорення) 08:12, 18 липня 2015 (UTC)
Хто як уміє. Я не вмію якість. --Дядько Ігор (обговорення) 10:31, 18 липня 2015 (UTC)
Вмієте. --Volodymyr D-k (обговорення) 16:15, 18 липня 2015 (UTC)
Спонтанно та добровільно у нас виходить тільки кількість. Зазвичай люди навіть з рувікі перекладають тільки перші 2-3 абзаци. Чи беруть словничок - і давай переписувати короткі статті, а вже заглибитись у проблему - нереально, бо то ж довго.[1] Це можна було б подолати, якби за першим автором приходив наступний і дописував ще один абзац. Але нетерпимість до колеги надто висока, а власна гордість не дає можливості «доробляти недоробло». Ще й первинний автор часто ревнивий, і спроба допомогти часто-густо виллється у війну редагувань. Тому якість можлива лише при співпраці невеликої кількості зацікавлених в якісних статтях користувачів, та жорстокому переслідуванні недолугих статей. Так, непопулярні адміністративні заходи. Звісно, що вилучення неякісних статтей викликає бурю невдоволення, співставною лише з лайкою навколо «ДНРівських» статтей. Отже, лише співпраця та вичищення - запорука якості. (Для любителів посилань на факти: тиждень біології, 17 статтей створено, полпшується лише 1, та й та власним автором.)--Brunei (обговорення) 11:15, 18 липня 2015 (UTC)
Я якраз доробив, а ще мені Динамо-Фан допомогав в одній із статей про єврокубки, а це ж маленька крапля, якщо порівнювати з тією кількістю статей, що потребують переробки. І головне я тут зачепив спортивну тему, у нас майже всі шаблони з енвікі, перекласти англійську на українську займає 10-15 хвилин, невже не можна довести до ладу ті статті? Можна, треба тільки час. І якість буде на належному рівні бо в англів найбільші статті на будь-яку тематику. А виходить тільки шльопати стаби та ще поганої якості. --Jphwra (обговорення) 11:30, 18 липня 2015 (UTC)
Я ж не кажу про Вас чи ще когось, я кажу про тенденцію. Ось є AS, який чітко висловлює позицію (з якою я не згоден, але поважаю за чесність), але значна кількість дописувачів плодить стаби мовчки. Потрібні команди поліпшувачів у кожній галузі. І зондер-команди винищувачів. Не для перемоги «поганих видалянців», лише для набуття певного балансу між кількістю і якістю.--Brunei (обговорення) 11:55, 18 липня 2015 (UTC)
Кількість статей на одного «активного» дописувача в укрвікі: 583 343 / 1975 = 295.4. В англійському розділі — 41.4, в німецькому — 83.6, в російському — 120.9, у варайському — 13539.1, в середньому по розділам — 128.2. Чи багато користувачів регулярно займається перевіркою, оновленням, розвиванням такої кількості статей? У спільноти нема сил обслуговувати навіть те, що вже назаливали! В укрвікі нема проблем із кількістю сторінок. Її проблеми — це дитсадкова гонитва за кількістю і засилля недолугих перекладів недолугих оригіналів. Якщо український розділ буде «частіше вискакувати в пошуку» і читач кожного разу бачитиме другосортну в порівнянні з російською статтю, то якою буде репутація проекту? Недолуга стаття гірша за пусте місце. Вона ганьбить розділ і відлякує потенційних дописувачів, в першу чергу найкомпетентніших. Хто схоче робити щось добре, щоб покласти його на смітник? Чи багато охочих масово переписувати чуже недоробло, як цілком вірно сказав Aeou? А цього укрвікі потребує значно сильніше, ніж створення нових статей! Щоб зробити її серйозним ресурсом, варто взагалі забути про нові статті й кинути всі сили на переробку старих. Щоб суттєва їх кількість стала кращими хоча б за російські. І знижувати терпимість до всіляких гуглоперекладів, недостабів і подібного контенту. Недолугі статті — це засмічування інформаційного простору, псування репутації укрвікі й завалювання новою роботою більш свідомих дописувачів. Окрім того, праця людей, які вважають за потрібне писати вдумливо, не повинна тонути в океані сміття. Статей не повинно бути більше, ніж спільнота здатна нормально написати і нормально обслуговувати. Не треба гнатися за лаврами варайців. Переробка старого варта більшої шани, ніж створення нового. Тут є позитивний зворотний зв'язок: чим краще враження проект справлятиме на потенційних авторів, тим кращим ставатиме далі. Або ось так. Stas (обговорення) 12:22, 18 липня 2015 (UTC)
Тоді є ще один вихід — писати статті, яких нема в росвікі, тоді хочеш не хочеш, підуть в українську читати.--Анатолій (обг.) 16:34, 18 липня 2015 (UTC)
І хто б говорив. Та ж саме Ви з НіККом «дзьобали» нас авторів за одну з таких, «яких нема в росвікі» — Радянська анексія західноукраїнських земель, підтримуючи переклад з рувікі совкове «Присоединение Западной Украины и Западной Белоруссии к СССР». --ROMANTYS (обговорення) 18:48, 19 липня 2015 (UTC)
За великим рахунком мене влаштовує якість статей в українській Вікіпедії. Я проти зовсім маленьких стабів і без джерел. Але є велика кількість тем з яких і не потрібно писати багато інформації. Один з недоліків української Вікіпедії, наприклад, це великі розбіжності в правописі зарубіжних імен. В самих статтях про транскрипцію зазвичай відсутні джерела і пишуть як хто хоче, або ж придумують свій правопис імен. Я, наприклад, думав був написати багато маленьких статей про села Ірану, але не знайшов якогось затвердженого правопису, а так як прийнято їх транскрибувати мене не влаштовує. А про ці села статті маленькі і в перській Вікіпедії і в англійській тобто нічого страшного в цьому нема. Ще недолік - це небажання авторів працювати над власними помилками. Я багато стикався з тим, що людині виправляєш багато статей з типовими помилками, а вона все одно далі їх робить і через це вимушений тратити енергію на такі речі, а можна було б цього уникнути. А так я вважаю, що українська поступається російській Вікіпедії переважно за кількістю, а не за якістю, бо різниця в кількості статей і виходить переважно за рахунок стабів у російській. Просто мабуть на нинішньому етапі не треба створювати стаби на статті, які можуть потенційно стати великими, а створювати на такі теми, про які все одно нікому писати в найближчі 10 чи 20 років. І обов'язково треба поуточнювати транскрипцію власних назв для всіх мов. Нічого поганого в червоних посиланнях нема, якщо написані вони правильно. І треба мабуть якось для себе встановити пропорцію: одна нова стаття - дві доповнених, бо хочеться щось і нове створювати, але дописувати старі необхідно, особливо там де зовсім маленькі стаби чи інформація застаріла. А взагалі проблема в малій кількості дописувачів. Фонду Вікімедія Україна не вдається залучати нових і взагалі дописувачі якось не дуже цим переймаються. А в той же час хочеться якось конкурувати з російською Вікіпедією, бо це і є прояв бажання зберегти мову. Я тут згоден з AS стосовно переглядів через гугл.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:01, 18 липня 2015 (UTC)
Проблеми у залученні нових немає. Вони приходять постійно. Проблема у тому, щоб їх утримати. А це можна досягти лише створенням комфортних умов, плеканням, наставництвоа, телорантністю, аргументованістю. --Perohanych (обговорення) 11:34, 20 липня 2015 (UTC)
Часто тут вибіркове ставлення до людей. Є патрульні, які відкочують частково неправильні правки замість того, щоб виправити назад лише помилки. А є користувачі, які публікують сотні невичитаних перекладів і їм ніхто навіть жодного зауваження не зробить. Більше того, такі люди бувають навіть серед патрульних. Але я не зовсім розумію як може хтось віднадити людину від Вікіпедії, якщо ця людина мала якийсь мотив її писати. Мені здається, що люди полишають Вікіпедію через якісь інші причини, але при цьому звинувачують тих людей, які дійсно хочуть віднадити дописувачів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:53, 20 липня 2015 (UTC)
"створювати на такі теми, про які все одно нікому писати в найближчі 10 чи 20 років." Наприклад? --Alex Blokha (обговорення) 17:28, 18 липня 2015 (UTC)
Я вже ж навів приклад географії Ірану. За 10 років створені статті лише про великі міста і остани (області). Це десь 30 останів і по три найбільші міста в кожному. Статті взяті переважно з УРЕ. А загалом в Ірані кілька десятків тисяч населених пунктів. Тобто можна про них сміливо писати маленькі статті за зразком англійської та перської Вікіпедії, бо все одно їх писати ніхто не збирається. Просто не треба створювати стаби про міста, які мають великі статті іншими мовами, а варто залишати їх на переклад.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:44, 18 липня 2015 (UTC)
Згоден, битва за кількість вже давно програна, але багато вікіпедистів все ще борються за кількість, часто додаючи відвідування рос. вікіпедії Шкода коротких статей.png --Alex Blokha (обговорення) 17:39, 18 липня 2015 (UTC)
Точнісінько тієї ж думки (з одним уточненням — після «Щоб Вікіпедія частіше вискакувала в пошуку» дуже часто ланцюжок починається відразу з «uk:Коротка стаття». Результат спостерігав неодноразово: людина щось «гуглить», вискакує посилання на укрвікі і на росвікі, україномовна людина відразу лізе у росвікі. «А чого? Он же у нас є» — «Та… там або нічого читати, або кривий переклад». --ReAlв.о. 19:12, 18 липня 2015 (UTC)
Певно та людина вікіпедистом була ;) --Анатолій (обг.) 19:19, 18 липня 2015 (UTC)
Ну, я ще коли у Вікіпедії нічого не редагував, то теж українською нехтував - заходив одразу до англійської, і лише зрідка, якщо була українська інтервікі, то заходив на українську подивитися, наскільки погана/читабельна українська стаття, але українською Вікіпедією практично не користувався. --Piramidion 16:56, 19 липня 2015 (UTC)
Дорогу долає той хто йде. Так у розділах "Гірництво", "Геологія" і "Гідрогеологія" країн світу, "Мінерали" завдяки системній роботі ми (УкрВікі) непогано стоїмо. Зрозуміло - тут багато стабів, але багатостатей зовсім не з Рувікі чи Англвікі. --Білецький В.С. (обговорення) 17:39, 19 липня 2015 (UTC)

  1. Павло Скоропадський у мемуарах писав таке про вікіпедистів: рос. У украинцев ужасная черта – нетерпимость и желание добиться всего сразу; в этом отношении меня не удивит, что они решительно провалятся. Кто желает все сразу, тот, в конце концов, ничего не получает. Мне постоянно приходилось говорить им об этом, но это для них неприемлемо.

Якби сотні інтелігентних людей запропонували: є можливість безплатно отримати 50 томів енциклопедії, або енциклопедичний словник в одному томі — вибирайте. Більшість обрали би 50 томів.

Якби їм запропонували: є можливість безплатно отримати один том із енциклопедії, або енциклопедичний словник в одному томі, вибирайте. Більшість обрали б енциклопедичний словник.

Тому важливі як обсяг корисної інформації, так і якість.

Приклади з переходами — некоретні. Якщо людина з короткої української статті можливо захоче (а можливо і не захоче) перейти на довшу російську — значно кращий варіант, ніж коли відразу потрапить на російську бо української статті нема взагалі, навіть короткої. --Perohanych (обговорення) 11:25, 20 липня 2015 (UTC)

Якщо при нинішній потужності спільноти в укрвікі буде стільки статей, скільки в рувікі, це буде не енциклопедія, а посміховисько типу варайського розділу. Кожен дописувач матиме обслуговувати вже 600 сторінок. Всі вади чекатимуть виправлення до другого пришестя, а тим часом розповзатимуться інформаційним простором. А якщо працю, що йде на шльопання статей, спрямувати на їх виправлення і доповнення, український розділ стане кращим в світі. Найважливіші (≈найвідвідуваніші) статті практично всі вже існують, а нестачу якихось африканських депутатів читачі нам пробачать. Потреба в якості незрівнянно більша, ніж у кількості. Навіть у ру-вікі, де «лише» 120 сторінок на юзера, може роками висіти зроблене не те що без знання теми — без уміння толком два слова зв'язати. У статтях із природничих наук повно лячного перекладу з англійської. Витратиш вечір на переписування якогось російського фуфлоперекладу, потім зирк в укрвікі — Facepalm.svg — все вже старанно злизано, від пунктуаційних помилок до наборів слів, де взагалі змісту нема, без усяких спроб щось виправити, ще й з доданням нових вад. Тим часом англійська стаття розвивається, в російській іноді роблять косметичні правки, а українська як залита, так і висить. Шлях у майбутнє — це відхід від дитячого міряння кількістю сторінок і розгулу бездумного перекладання з неавторитетних джерел. Тих, хто вболіває за кількість, закликаю робити нові статті не на пустому місці, а на місці такого: і статтю створите, і нестаттю приб'єте. І пам'ятати про число 287Face-wink.svg Stas (обговорення) 18:33, 20 липня 2015 (UTC)
Я вважаю, що Ви не враховуєте тих статей, які вже дописувати необов'язково, а можна залишити на теперішньому рівні. Я думаю, що просто треба одразу робити якісний переклад якісних іншомовних статей і потім вже до них не повертатись. Якщо відняти від загальної кількості такі статті і можливо не настільки великі як в англійській Вікіпедії, але більш-менш без помилок, то співвідношення між кількістю неякісних статей і користувачами буде не таким великим. Є багато таких людей, які просто не можуть покращувати статті. Ну не всі ж у нас спеціалісти. Треба відсікати людей, які зовсім не вчаться на власних помилках і, наприклад, тих патрульних які відкочують частково неправильні правки, замість того, щоб виправляти назад лише помилки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:55, 20 липня 2015 (UTC)
Так, багато статей особливих доповнень не потребують, але ж треба розбирати правки анонімів, а багато де — й оновлювати дані. Згоден, що краще одразу робити гарні статті (і їх серії): якщо в темі вже розібрався, джерела вже знайдені й оформлені, то продовжити буде і легше, ніж хапатися за нову тему, і легше, ніж іншим авторам. Але чого ж обов'язково перекладати? Це, звісно, швидше, ніж писати, але тут реальні шанси витрачати своє життя на тиражування чужих дурниць. Ваші переклади добрі, але переклади загалом — головна хвороба українського та російського розділів. Купа перекладачів навіть мови оригіналу толком не знають, не кажучи вже про теми статей, а звіркою з АД взагалі не пахне. Причому чим менша компетентність, тим більша потенційна продуктивність. Тож я вважаю, що практику перекладання популяризувати не треба. Є ще таке діло — неоригінальність розділу не дуже сприяє його іміджу. А якщо навіть перекласти нормально не можуть — то це відверта другосортність. Stas (обговорення) 01:29, 21 липня 2015 (UTC)
В принципі я з цією думкою згоден, але наша Вікіпедія - це компромісний варіант коли мало дописувачів і серед них мало спеціалістів. Треба відкидати такі крайні варіанти як Кріс Кирзик і ще деякі дописувачі. Після Кирзика багато чого вже повиправляли. Ще треба щось довиправити, щось поскасовувати, можливо якісь статті поставити на швидке, якщо крім нього там не було більше дописувачів і ніхто сильно не виправляв. Там де є невиправлений автопереклад і не можна скасувати треба сміливіше ставити відповідний шаблон, навіть якщо це вже затверджена версія. Я думаю, що добре підходять для перекладу добре написані статті з географії (тут то оригінальність точно не має такого великого значення) і біографічні статті. Все одно ця інформація приблизно буде однаковою. Я думаю, що можна сміливо перекладати з російської Вікіпедії, наприклад, статті про вулиці російських міст і про російські культурні пам'ятки. Я згоден підправляти переклад таких статей, якщо перенесені виноски, шаблон і внутрішні посилання. Я можу пройтись по патрульних і активних дописувачах і трохи повиправляти помилки, сподіваючись, що мої виправлення будуть для них зразком. Якби була в мене можливість побачити людей, які дописували у Вікіпедію, а потім її полишили (якщо це хоча би більш-менш адекватні люди), то я би став перед ними на коліна, щоб вони хоча би час від часу повертались і щось дописували, чи перевіряли чужі дописи в свої статті. Я не розумію науковців, які зверхньо ставляться до Вікіпедії. Я також перед ними готовий стати на коліна. Я вважаю, що в нас умов для науки немає, а лише Вікіпедія може стати базисом для науки в майбутньому. Для мене ще переклад - це як один із способів вивчення мов. І насправді тут це добрий спосіб, бо він включає в себе виникнення паралельних текстів, до яких можна потім повертатися з новим досвідом. Та й саму Вікіпедію можна використовувати як словник. Звичайно я намагаюсь зробити це добре, адже лише таким чином можна вдосконалюватись.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:28, 22 липня 2015 (UTC)
Неважливо, як хто копає — вглиб, чи вшир, важливо скільки «вугілля» накопується. Кожен сам вирішує, як йому копати — вглиб чи вшир. І зазвичай копає так, як йому цікаво. Часто — сьогодні вглиб, а завтра — вшир, або навпаки — вшир сьогодні, а вглиб — завтра. --Perohanych (обговорення) 05:33, 21 липня 2015 (UTC)
  1. Якість! Ов, і я не автор «Нервової системи» (якщ Brunei згадував про мене):-).--TnoXX parle! 07:09, 21 липня 2015 (UTC)
    Бруней про Яйцеклітину. Нервової системи там у списку ще нема, треба додати.--Brunei (обговорення) 09:28, 21 липня 2015 (UTC)
    Вистачить, що вона в розділі «Важливі статті» і напроти мого нікнейму в колонці «Покращити»--TnoXX parle! 09:45, 21 липня 2015 (UTC)
  • Як на мене, то все досить беззмістовна війна тупоконечників із гостроконечниками. Для 80% статей не потрібно писати добрі та вибрані статті, і наявної в них інформації цілком достатньо для переважної більшості користувачів. Часто буває потрібно просто визначення або якась загальна інформація. --yakudza 16:09, 21 липня 2015 (UTC)
  • Якщо обирати напрямок розвиток, то я є прихильником багатовекторності напрямків розвитку. А основне зло вбачаю в двох речах — автоперекладі і копіпасті. А розмір статті це проблема номер 99. — Green Zero обг 17:00, 21 липня 2015 (UTC)
  • Панове! Я мову веду про статті (особливо спортивної тематики), коли стаття про змагання 2006 року перебуває в жахливому стані, тобто змагання досі тривають.... Це добре? --Jphwra (обговорення) 17:04, 21 липня 2015 (UTC)
Я не дуже розумію нащо ви заводите мову про сферичного коня в ваккумі і його суперечливі властивості, якщо є конкретний приклад, коли люди обирають рос. вікіпедію, а не наш "словник". І там є і кількість і якість. --Alex Blokha (обговорення) 21:42, 21 липня 2015 (UTC)
  • Кого цікавить, список коротких статей (часто лише одне речення, шаблони не враховувалися). Якщо стаття містить лише одне речення і купу шаблонів про недоліки, то я би пропонував їх видаляти, але тут є інші думки, що можливо краще навпаки, залити такі статті, щоби українська Вікіпедія слугувала для швидкого ознайомлення з темою і для переходу на інші Вікіпедії за більш детальною інформацією, якщо необхідно. Швидше за все, ми тут ні до чого недомовимося і такі статті-обманки будуть далі створюватися, а інші користувачі будуть їх час від часу виставляти на видалення. --Pavlo Chemist (обг.) 12:54, 26 липня 2015 (UTC)

Краще відсутня стаття ніж ніяка[ред.ред. код]

У цьому разі нас хоч не будуть порівнювати у погану сторону з іншими вікіпедіями. І думаю це покращить імідж української вікіпедії. Приміром з цієї статті ми дізнавалися лише, що Іл-96 - то літак, ніби ми це раніше не знали. І зрозуміло, що йшли в повнішу вікі. --Alex Blokha (обговорення) 21:42, 21 липня 2015 (UTC)

  • Підпишуся і я тут. Мені здається, що наявність великої кількості неякісних, майже пустих стабів без джерел — одна з причин, чому до нас не йдуть нові редактори (принаймні з науковців чи навколонауковців). Коли я кажу студентам, що редагую Вікіпедію — дивляться, як на пришелепувату і трохи презирливо посміхаються — "там же фігня". Якби тут інформація була хоча б з принципом "немає джерел — стаття вилучається", то можливо редагування Вікіпедії відчувалося, як більш... поважна справа (за відсутності кращого терміну), і така, що викликає менше презирства і "там же фігня"-відчуття.
Візьмемо нинішній тиждень біології. В мене на фейсбуці створена подія з поясненнями, закликами приєднатися і всім таким. Багато своїх однокурсників, біологів, науковців запросила. Вгадайте, чи написав хтось хоч одну статтю? Та, навіщо так далеко йти — чи зацікавився хтось? Висловив бажання?! А того одногрупника, що зустріла, каже: "що, в Українську Вікіпедію? Не в англійську пишеш? Так (вгадаєте, що далі?) там же так все погано! Нашо воно тобі?"
От таке. Сумно. Тому да, краще відсутність статті і мрія про добру, ніж пустий стаб без джерел і з помилками. --Helixitta (обг.) 22:19, 22 липня 2015 (UTC)
  • Я давно те ж саме кажу. Не те що писати — читати людей не заженеш. Саме через те, що вони вже пробували читати і збігли хто в en, хто в ru — залежно від знання мов. --ReAlв.о. 22:30, 22 липня 2015 (UTC)
  • Ще приклади: Алі-Баба, Уряд національної єдності, Уряд меншості. Куди ж підуть читачі, коли таки потраплять на ці сторінки? Невже на російську вікі? А давайте ще вгадаємо куди вони більше не прийдуть. З.І. Там, схоже більшість внеску в стилі 800 байт. Започатковувач. --Alex Blokha (обговорення) 23:39, 22 липня 2015 (UTC)

Що робити? Очевидно. Не скаржитися, помічати такі статті шаблонами, ставити на поліпшення, повільне видалення, вилучати. Працювати натхненно, врівноважуючи недороботу «стаберів». Так поліпшимо вікіпедію.--Brunei (обговорення) 23:43, 23 липня 2015 (UTC)

Краще стаття-заготовка, ніж відсутня стаття[ред.ред. код]

Приміром з цієї статті ми дізнавалися про найосновніші характеритстики літака Іл-96, а в переважній більшості випадків, нас більше не цікавило.

Якщо ж був час і натхнення, то дописували трохи або багато, в тому числі користуючись повнішими вікі. --Perohanych (обговорення) 05:15, 22 липня 2015 (UTC)

І де ж там є про технічні характеристики? Див. мій коментар вище — якби я й досі не був редактором тут, то б ще раз переконався, що в українську Вікіпедію заходити не варто — краще одразу йти й читати англійську. --Piramidion 05:58, 22 липня 2015 (UTC)
В теперішньому виді стаття вже містить деякі характеристики. Зараз стаття у процесі доробки. Якби її не було зовсім, то хто зна, коли б її створили, якщо б створили. А так за останні три місяці цю статтю відвідали дві сотні разів. Це не рахуючи 54 вчорашніх переглядів. --Perohanych (обговорення) 06:36, 22 липня 2015 (UTC)
Я згоден, що краще наявність заготовки, ніж взагалі відсутність статті, але повинні бути обов'язково джерела. Якщо вже є добре написана стаття на цю тему в іншомовних розділах, то тоді треба одразу перекладати, а не створювати заготовку, або ж самому писати хоча б наближену за об'ємом і якістю статтю.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:38, 22 липня 2015 (UTC)
Кожен пише, поки йому цікаво. Ось, наприклад, щойно створив заготовку «Історія української літератури Михайла Грушевського». Аж страшно, що досі не було статті про цей фундаментальний шеститомний твір. Певен, що стаття комусь знадобиться. Цілком задоволений своєю роботою. :-) --Perohanych (обговорення) 07:49, 22 липня 2015 (UTC)
Про фундаментальний шеститомний твір Грушевського написана стаття на 34 слова? Сумно. --Volodymyr D-k (обговорення) 10:12, 22 липня 2015 (UTC)
Не написана, а започаткована! У Вікіпедії жодна стаття не є остаточно написаною. --Perohanych (обговорення) 11:54, 22 липня 2015 (UTC)
Так-так, «тепер будь-хто може її доповнити», пам’ятаю. От тільки «це не вода у горщику, це започаткований борщ» не годиться, поки до горщика хтось добереться, воно вже застояне буде, то або розвернуться і підуть, або візьмуть чисту кастрюльку і зварять собі який супчик. Я про що (вкотре) — у активних дописувачів є вже свої плани, є цілий список «хочу написати». Якщо випадково результат роботи «автора-започатковувача Вікіпедії» співпаде з цими планами, то стаття буде доповнена. Враховуючи озвучену Вами кількість ще ненаписаних статей (мільйони) шанси на таке не надто великі. Малоактивні дописувачі погоди не роблять. Просто читачі глянуть на таку «статтю» і підуть читати у інший мовний розділ. Добре, якщо через рік-два ризикнуть знову зазирнути. --ReAlв.о. 22:42, 22 липня 2015 (UTC)
Очевидно, що найближчі років п'ять у неї дуже мало шансів бути доповненою. А може й десять. У нас користувачі не люблять доповнювати. (Між іншим, непогано було б доповнити: Російський центр науки і культури в Києві, Ковальов Олександр Глібович, Список стандартів EN, Український лепрозорій, Київський дитинець, Туманне Дно, Титаренко Любов Вікторівна, Фригідарій.)--Brunei (обговорення) 22:03, 22 липня 2015 (UTC)
Нема там про ТТХ. Нема там того, що цікаво читачам. Тому і відвідуваність - 50 читачів за місяць проти 10 тис у рувікі. У 200 разів різниця. --Alex Blokha (обговорення) 11:49, 22 липня 2015 (UTC)
Більше половини, а може і трьох чвертей статей не мають і 50 відвідувань за місяць. Тому 50 за місяць — це добре!. Крім того, 10000/50 це значно менше ніж 10000/0. Цю статтю про літак треба поліпшувати? Безумовно! Але є ще понад півмільйона статей, які треба поліпшувати, і принаймні кілька мільйонів, які треба започаткувати. --Perohanych (обговорення) 11:54, 22 липня 2015 (UTC)
Ну нащо Ви перекручуєте і кажете, що це добре? нащо чорне називати білим? Вам же про різницю кажуть, а не про абсолютні цифри. Ну то назвіть пару статей, де різниця у відвідуваності - у 200 разів. --Alex Blokha (обговорення) 19:29, 22 липня 2015 (UTC)
  • Я розумію, що ми не можемо навчити всіх, що треба орієнтуватися на суму байтів, а не к-сть статей чи середній розмір. Не знаю, де пролягає компроміс між творчістю і раціональністю. Чисто на емоційному рівні (а відтак на рівні натхнення) мені реальні дописувачі, яким я можу збудувати інфраструктуру, ближчі, ніж уявні читачі й потенційні дописувачі. --ASƨɐ 06:57, 23 липня 2015 (UTC)

Підсумую. Противники стабів вважають, що стаби відлякують читачів настільки, що це зменшує приплив дописувачів, і в перспективі зменшує к-сть статей. Захисники стабів вважають, що це не так. Імхо, подальші пояснення логіки один одного непотрібні. --ASƨɐ 06:23, 23 липня 2015 (UTC)

Мені також не подобаються зовсім маленькі стаби, але тут звелось все до глобальної відвідуваності і взагалі бажання дописувати Вікіпедію. Я думаю, що наявність великої кількості маленьких стабів, це далеко не основна причина меншої ніж у російській Вікіпедії відвідуваності та меншої кількості дописувачів. Просто люди бачать ці дві речі й схильні їх пов'язувати. А насправді, якщо ви заберете всі стаби, то я сумніваюсь, що люди стануть більше дописувати. Швидше почнуть писати такі самі стаби на місце старих. Я не думаю, що знайдеться велика кількість професіоналів, які будуть одразу ж писати більш-менш пристойні статті, може кілька сотень статей на рік, не більше. От якби носіїв української мови було так само багато, як російської, і великі міста в Україні були українськомовні (ще можна згадати про налаштування пошуковиків тощо), то тоді була би кращою ситуація. Ще б бажано, щоб економічна ситуація була б хоча би наближеною до польської. Та й люди нині зациклені на якійсь масовій культурі, мало хто цікавиться речами, що виходять за межі серіалів, попси, іграшок і повсякденності. Не до Вікіпедії якось людям взагалі.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:02, 23 липня 2015 (UTC)

Що робити? Вочевидь не скаржитися, помічати такі статті шаблонами відповідних тематичних стабів, ставити на поліпшення, повільно поліпшувати й розвивати. Працювати натхненно, врівноважуючи недороботу нездар спроможних тільки розставляти шаблончики, вилучати статті й нищити чужу працю, замість поліпшувати статті. Так розвиваємо вже дванадцятий рік спільними зусиллями Вікіпедію. Від кожного за його можливостями, із вдячністю за його участь у толоці.--Dim Grits 15:50, 26 липня 2015 (UTC)

Шаблони, які ви використовуєте найчастіше у Візуальному редакторі[ред.ред. код]

Маю пропозицію для користувачів Візуального редактора. Я тут хотів би випробувати кілька інструментів для додавання TemplateData, але не хочу робити це даремно — не маю бажання мучитися із шаблонами, якими й так ніхто у ВР не користується. Тому прошу користувачів Візуального редактора повідомити:

які саме шаблони ви використовуєте у ВР?

В першу чергу мене цікавлять картки до статей. Я хотів би додати TemplateData до обраних вами шаблонів, чим полегшив би вашу працю. Для тих хто не знає, додавання TemplateData до певного шаблону спричиняється до того, що у Візуальному редакторі всі параметри цього шаблону відображатимуться автоматично, і треба буде лише вибрати ті, які вам треба, і заповнити їх. Вручну не треба додавати ніяких параметрів.--Piramidion 15:13, 19 липня 2015 (UTC)

Використовую шаблон Підприємець. --Alex Blokha (обговорення) 19:57, 23 липня 2015 (UTC)
@Alex Blokha: я додав TemplateData до шаблону. Можете спробувати його у Візуальному редакторі. Поля, позначені обов'язковими в документації, я зробив такими і для Візуального редактора, але не певний, чи це справді так доцільно (особливо це стосується параметрів Компанія1 та Посада1), якщо це зайве — то можна прибрати. Якщо є ще якісь такі часто вживані шаблони — повідомляйте. Просто мені не хочеться братися за все підряд, бо крім мене TemplateData додають дуже мало людей. Забагато роботи, та ще й імовірність того, що вона виявиться невдячною — хтось намучиться з додаванням TemplateData до шаблону, яким ніхто у ВР не користується…--Piramidion 20:34, 23 липня 2015 (UTC)

Анонс обговорення актуальних питань, пов’язаних з публічними ліцензіями[ред.ред. код]

Асоціація правників України запрошує взяти участь у засіданні Комітету з телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету для обговорення актуальних питань, пов’язаних з публічними ліцензіями, яке відбудеться 21 липня 2015 року з 15:00 до 17:00.

Питання, заплановані до розгляду:

  1. Презентація офіційного перекладу ліцензій Creative Commons
  2. Проблемні питання застосування вільних публічних ліцензій
  3. Актуальні законодавчі ініціативи щодо легалізації публічних ліцензій

Серед доповідачів:

  1. Андрій Бічук, представник Creative Commons Comunity в Україні.
  2. Максим Наумко, представник Creative Commons Comunity в Україні.
  3. Микита Полатайко, заступник голови Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko.
  4. Валентина Троцька, старший науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав НДІ інтелектуальної власності.

В засіданні візьмуть участь провідні юристи та експерти ІТ сфери, науковці, державні діячі.

Попередня реєстрація для участі у заході обов'язкова!

Організатори зберігають за собою право припинити реєстрацію у разі набрання максимально можливої кількості учасників.

Місце проведення: м.Київ, вул. Коcтянтинівська, 21, Freud House.

Вартість участі:

  • для членів АПУ - безкоштовно;
  • для інших учасників - 100 грн.

Планую взяти участь. Зокрема виступити з питань свободи панорами. Можу також задати питання доповідачам. При наявності питань пишіть нижче. --Perohanych (обговорення) 10:54, 20 липня 2015 (UTC)

@Dghooo: ping.--Анатолій (обг.) 18:47, 20 липня 2015 (UTC)
Нажаль, ні. Неможливо запланувати за 1 добу.--Dghooo (обговорення) 19:06, 20 липня 2015 (UTC)

Через зайнятість на роботі — участі не брав. Може кому іншому вдалося? --Perohanych (обговорення) 14:27, 21 липня 2015 (UTC)

Пане Юрію, будь ласка, за можливости повідомляйте про такі події раніше, ніж за неповну добу до події... P.S. Якось дивно з тією вартістю участи — щоб узяти участь в дискусії, треба купувати квиток... Якось воно... дивно. --Юрій Булка (обговорення) 16:00, 21 липня 2015 (UTC)
Я й сам за день довідався. А щодо внеску — то це захід який організовує АПУ для свох членів, які сплачують членські внески. Асоціація зазавичай несе витрати — аренда приміщення, вода, друк програми. Тому для посторонніх за цілком символічну плату. До речі, коли попередньо реєструвався, попросив додати мій виступ у програму. Отримав відповідь, що програма вже складена, але зможу виступити в дискусії, і, як носієві компетенції, внеску за участь мені сплачувати не треба. --Perohanych (обговорення) 16:25, 21 липня 2015 (UTC)

Новини Вікімедіа, червень 2015[ред.ред. код]

Ознайомтесь з основними новинами блогу Вікімедіа за червень 2015 р.
Wikimedia Foundation RGB logo with text.svg
About · Subscribe · Distributed via MassMessage (wrong page? Correct it here), 16:55, 21 липня 2015 (UTC)

Квіт закликає розвивати україномовну «Вікіпедію»[ред.ред. код]

Звернення Міністра освіти і науки України Сергія Квіта

Міністр освіти і науки Сергій Квіт звернувся до академічної спільноти України з проханням зробити свій внесок у розвиток Української Вікіпедії, повідомляє osvita.ua. Власне, саме звернення. Dimma837 (обговорення) 08:00, 23 липня 2015 (UTC)

Див. вище #Лист МОН --Piramidion 08:03, 23 липня 2015 (UTC)

Ось розпізнаний текст.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№1/11 -10327 Від 21.07.2015

Звернення Міністра освіти і науки України до академічної спільноти України

Шановні колеги!

В умовах стрімкого розвитку сучасного суспільства дедалі більше число споживачів обирає для отримання інформації зручні та функціональні електронні носії.

Започаткована ще у 2001 році електронна енциклопедія «Вікіпедія» завдяки вдалій політиці її адміністрування та проголошеному принципу відкритості стала сьогодні чи не основним джерелом довідкової інформації для сотень мільйонів користувачів по всьому світу, доказом чого є підтримання Вікіпедії більш як 280-ти мовами світу.

Сьогодні україномовний розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії налічує близько 680 тисяч статей і за цим показником україномовна Вікіпедія обіймає 3-тє місце серед розділів слов'янськими мовами, 11-те - серед європейських розділів та 16-те - серед усіх мовних розділів. На жаль, україномовна Вікіпедія дещо поступається своїм аналогам, у тому числі за якістю наведеної інформації. Багато статей мають уривчастий, неповний і незавершений характер, а це спонукає українських інтернет- користувачів звертатись до інших зрозумілих іноземних версій Вікіпедії. Тож запрошую кожного науковця зробити свій внесок у популяризацію україномовної Вікіпедії, написавши бодай 2-3 статті за фахом. Закликаю викладачів навчальних закладів широко залучати до цієї роботи нашу талановиту молодь: школярів, студентів та молодих науковців.

Упевнений, що підвищення якості україномовної Вікіпедії як результат нашої спільної роботи стане в пригоді не лише мільйонам користувачів, а й сприятиме формуванню й утвердженню сучасної української наукової та фахової термінології та призведе до розвитку творчого потенціалу та пізнавальної активності підростаючого покоління.

Сподіваюся на вашу підтримку.

З повагою.

Міністр Сергій КВІТ

Дещо переоцінене число статей :-) але в цілому все правильно.

Звернення практично дублює лист міністра Вакарчука 2011 року, але це нормально, з огляду на те, що фактичний автор звернення той самий — Максим Стріха. --Perohanych (обговорення) 11:39, 23 липня 2015 (UTC)

Тепер аби ще хто підкинув йому ідею написати самому статтю, як це зробив Кириленко. Це було б добрим прикладом і відповіддю тим скептикам, які питають "А скільки ж він сам написав статей?".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:30, 24 липня 2015 (UTC)

Proposal to create PNG thumbnails of static GIF images[ред.ред. код]

The thumbnail of this gif is of really bad quality.
How a PNG thumb of this GIF would look like

There is a proposal at the Commons Village Pump requesting feedback about the thumbnails of static GIF images: It states that static GIF files should have their thumbnails created in PNG. The advantages of PNG over GIF would be visible especially with GIF images using an alpha channel. (compare the thumbnails on the side)

This change would affect all wikis, so if you support/oppose or want to give general feedback/concerns, please post them to the proposal page. Thank you. --McZusatz (talk) & MediaWiki message delivery (обговорення) 05:07, 24 липня 2015 (UTC)

Чи має УкрВікі мати свою самобутність?[ред.ред. код]

Ось зробив собі такий шаблон
Вікіпедія 10 років вер 1.png Цей користувач за самобутність Української Вікіпедії
.

Мене дивує позиція (Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/25 липня 2015) окремих дописувачів - видальців статей, які не розуміють специфіку УкрВікі. УкрВікі не може бути копією АнглоВікі чи Рувікі. MelVic (обговорення) 12:11, 26 липня 2015 (UTC)

І при цьому Ви пропонуєте, щоби вона фактично слугувала словником для перекладу термінів з цих вікі, замість слугувати енциклопедією. То це таке Ваше бачення самобутності і специфіки УкрВікі? --Pavlo Chemist (обг.) 12:25, 26 липня 2015 (UTC)
Що пропонуєте ви? Не писати! Вилучати! Не можеш отримати першого місця, то й не берись! Ти нездара! В тебе нічого не вийде! Бідкаєтесь, що хтось прочитає та піде? А що пропонуєте? Щоб нічого не було! Щоб ніхто не приходив і нічого навіть не читав! Потрібні великі й чудові статті, тому будемо знищувати що є. Хто нам протягне цеглину - отримає по писку. А спробує знову (дурень) забанимо у льосі довічно, як величні перфекціоністи жалюгідних нездар!--Dim Grits 14:29, 26 липня 2015 (UTC)
Я за добрі великі статті, але вважаю краще менше ніж нічого. MelVic (обговорення) 12:33, 26 липня 2015 (UTC)

На приклад:

MelVic (обговорення) 13:35, 26 липня 2015 (UTC)

Розділи Вікіпедії діляться за мовами, а не за країнами. Тобто людина не може бути значимою лише для однієї вікіпедії. Якщо значима для однієї, то і для інших теж.--Анатолій (обг.) 14:41, 26 липня 2015 (UTC)
Категорично не згоден - для носіїв різних мов - значимість предметів різна. Ну чім може бути цікавe якесь австралійське село для україномовного читача? Чи село в Україні для носіїв мови Зулу? В багатонаціональній Австралії є лозунг - Diversity our strength, на гербі канадського Торонто теж, аналог шевченківського І чужому научайтесь й свого не цурайтесь. А в УкрВікі дві крайності - або вишиватництво або космополітизм. MelVic (обговорення) 15:03, 26 липня 2015 (UTC)
Але в нас зараз статей про села Чувашії, Удмуртії, Казахстану більше, ніж у чуваській, удмуртській чи казахській вікі. То що пропонуєте повилучати їх?--Анатолій (обг.) 15:48, 26 липня 2015 (UTC)
і на то є проста відповідь — не цікавість до сіл, а банальний переклад з рувікі. Хтось собі к-сть статей набиває, а заодно й їхню НЕнейтральність пропагує.--ROMANTYS (обговорення) 06:48, 28 липня 2015 (UTC)

Слушна пропозиція. Цілковито підтримую. Угорці не будуть писати про Варфоломія Гавриловича та йому подібних, а прийдуть дізнатись про них до нашої. І що вони побачать??? Статтю про нейроінформатику таку саме як у них, або англійців, але українською? Куди підуть дізнаватись про Абрагамовича українці? До друкованих джерел, до рунету. Не берегти й не популяризувати власну спадщіну це досить по-слов’янські. Скільки разів шукаючи більше інформації про автора праці в національних вікіпедіях, знаходив її у німців. Та добре знаходити порожні сторінки, жахливіше знаходити повідомлення про вилучення. Чому? За що? Вандалізм, чи така сама зграя апологетів перфекціонізму?
Не соромно мати маненьку статтю, але створену за всіма правилами. Соромно, коли відсутність статті вказує на повне начхайство певної нації на окремі важливі теми. Немає? Та нам воно триста років не потрібне! Живемо якось і без нього. Кому потрібно, прочитає іншою мовою...--Dim Grits 14:29, 26 липня 2015 (UTC)

Самобутність повинна бути не в особливому погляді на критерії значимості та тим більше не в особливій точці зору. Ми не можемо казати, що, умовно кажучи, український професор значимий, а польський з ідентичними заслугами — ні, що український письменник значимий, а болгарський з такими ж заслугами — ні. Натомість, ми можемо прописати критерії так, щоб усе включене в українські енциклопедичні видання було б включене й до Вікіпедії, але й не дивуватися, що рано чи пізно так само можуть вчинити щодо зарубіжнимх енциклопедичних видань. Ми тим більше не можемо мати іншу точку зору на історичні і політичні події ніж іншомовні спільноти: у нас повинна бути одна точка зору, вона ж нейтральна, і не може бути такого, що в усіх Вікіпедіях «Путін Володимир Володимирович — російський політик, президент Росії», а в нас «Путін Володимир Володимирович — погане х**ло». Натомість, ми можемо (радше мусимо) описувати події з точки зору української історіографії, використовуючи ті терміни і періодизацію, яка є усталеною в українській історичній науці.
А от у чому справді повинна бути самобутність Вікіпедії, так це у змісті статей, їх повноті, у подачі інформації. Якщо це українська тематика — потрібно, щоб наша стаття була якісніша за всі інші Вікіпедії. Якщо це якийсь населений пункт з-за кордону — варто доповнити інформацією про українську громаду, тобто тим, що читач не знайде в іншомовних вікі. Якщо це наукова тематика — то потрібно, щоб стаття була не машинним перекладом з російської (бо тоді в рувікі зрозуміліше) і не стабом з двох рядків (бо тоді в рувікі інформативніше), а або якісною оригінальною (самобутньою) інформацією, або хоча б доброю базовою статтею з мінімумом корисної інформації.
Ну є й дрібні елементи самобутності, як-от, скажімо, оформлення: наприклад, чи ви помічали, що українська Вікіпедія має унікальну кольорову схему юзербоксів?
Тобто так, нам потрібна самобутність, але зовсім не через якісь нестандартні критерії значимості і не через порушення НТЗ, а через якісний контент — NickK (обг.) 20:01, 26 липня 2015 (UTC)
Ви маєте на увазі мовні юзербокси? Тут дійсно самобутність, в інших Вікіпедіях кольори за рівнями, а в нас за мовами…--Анатолій (обг.) 20:22, 26 липня 2015 (UTC)
"не можемо мати іншу точку зору на історичні і політичні події ніж іншомовні спільноти" - нічого подібного, не тільки можемо, але і маємо по факту, подобається це комусь, чи ні. Про це навіть у ЗМІ писалося. --А1 21:14, 26 липня 2015 (UTC)
  • Самобутність укрвікі має бути в тому, що нам не варто постійно оглядатись на російську Вікіпедію. Як на мене, це є одним із проявів комплексу меншовартості. Росіяни не комплексують зі своїх стабів. Наприклад, у них є користувач, який щоденно пише до 10 статей і йому ніхто не дорікає цим. Вони переклали сотні наших статей на японську і гірничу тематику і зовсім не комплексують з того. За рівнем відсутності НТЗ російська вікі взагалі поза конкуренцією і тим теж ніхто особливо не переймається. У нас же постійно ведуться якісь священні війни за непорочність і чистоту. Атакуються цілком інформативні стаби, цілком значимі науковці, громадські діячі тощо. Варто згадати постійні спроби вилучати статті про героїв Небесної сотні, які закінчились тільки після того, як з'явився формальний привід - державна нагорода. Або постійні намагання вилучити статті про суспільно значимі події. Або вилучення списку загиблих Айдару. Я бачу тут елементарне нерозуміння з боку окремих вікіпедистів як значимості, так і того, що Вікіпедія повинна відповідати запитам користувачів і давати їм ту інформацію, яку вони шукають. Російська Вікіпедія такого з відомих причин не дає. Там навіть статтю Ярмак вилучили як незначиму. --yakudza 10:42, 27 липня 2015 (UTC)
  • українська тематика — потрібно, щоб наша стаття була якісніша за всі інші Вікіпедії Підтримую NickK обома руками. Щодо наведених прикладів - значиме усе, включно з en:Pete Hawkes. Колись хтось написав статтю про одного південноафриканця. Про нього було одне (!) україномовне джерело і дві короткі згадки в інших. Все. Що ж, чи значить це, що стаття непотрібна? Певен, що серед україномовних людей є десяток любителів музики Піта Хоукса, тому стаття про нього буде користуватися попитом. Окрім того, він проходить за критеріями значимості: це один з найвідоміших співаків однієї з великих держав світу. Не треба вирішувати за читачів, що саме їх цікавить. Питання лише у самих критеріях значимості, що робить Вікіпедію не безладною збіркою інформації, а енциклопедією. Якщо нам нема чого написати про людину чи об'єкт, давайте не будемо писати, аж як би нам не хотілося залишити два слова згадки. Якщо ж обмежувати УкрВікі лише українською тематикою, україномовці ніколи не пізнають світу. Легко це писати австралійцю, який вільно володіє двома мовами. На жаль, більшість жителів України все ще послуговуються лише російською у якості «вікна у світ».--Brunei (обговорення) 11:15, 27 липня 2015 (UTC)
en:Pete Hawkes -???? Композитор аматор? Багато у нас статей про українських композиторів аматорів? MelVic (обговорення) 11:43, 27 липня 2015 (UTC)
Його широко висвітлено в джерелах. Тому, якщо хтось напише, я буду проти вилучення. У нас не цінять композиторів, тільки сумнівних бізнесменів та докторів провінційних наук. Статті ж про нікому невідомих письменників та публіцистів, на яких нема джерел, у нас є: Солтис Микола Тарасович, Козлов Анатолій Федорович, Комашня Ніна Миколаївна тощо.--Brunei (обговорення) 12:42, 27 липня 2015 (UTC)
Я ж вам писав - він не професійний композитор, на життя заробляє іншим, та й статтю про себе написав особисто. Просто людина захоплюються композицією і за власний рахунок видає записи, які не приносять ніякого прибутку. Ви з легкістю видалили статтю про українського науковця і готові писати статті про австралійських аматорів. Тут від волюнтаризму адмінів багато чого залежить. MelVic (обговорення) 13:00, 27 липня 2015 (UTC)
Якщо ви вважаєте, що en:Pete Hawkes незначимий навіть для Австралії аматор, і що стаття є самопіаром, цю проблему треба вирішувати номінацією на вилучення в англійській Вікіпедії, а не обговоренням у нашій Кнайпі. Натомість можна розглянути якогось іншого австралійського композитора, наприклад, en:Roy AgnewNickK (обг.) 13:27, 27 липня 2015 (UTC)
Я так не вважаю, я навіть не проти наявності статті про нього в УкрВікі (просто впевнений вона не буде цікавою українському читачеві). Піт навіть деякий час вивчав українську мову і планував відвідати Україну, я взагалі вважаю чим більше статей тим краще. MelVic (обговорення) 13:36, 27 липня 2015 (UTC)
Ось приклад його творчості, я не можу це фахово оцінити. Одне можу сказати в австралійських пабах грають зовсім іншу музику. MelVic (обговорення) 14:39, 27 липня 2015 (UTC)
Стоп-стоп. Дядько висвітлений у незалежних джерелах. Він відомий, тому важливий. Стаття про того науковця мала одне-єдине джерело - сайт його кафедри. Наукових публікацій за межами свого учбового закладу він майже не мав. Неважливо хто і чим заробляє собі на життя. Важлива релевантність та відгук суспільства або професійної спільноти на його роботу. На того ITшника нема ані суспільного резонансу, ані згадок у науковій спільноти. Крім того, ми не можемо перевірити інформацію у статті, якщо на то пішло. На музиканта-аматора є суспільна реакція, виражена у числених інтерв'ю та інших джерелах. Можливо, спільнота музикознавців не бере його до уваги, але суспільство його помітило. І абсолютно неважливо, звідки ця людина: з України чи з Австралії. А стаття про en:Roy Agnew має всі причини бути в УкрВікі. --Brunei (обговорення) 15:31, 27 липня 2015 (UTC)

Спеціальний офтоп для Brunei. Чи знаєте ви, що наповнення музичних FM станцій в Австралії 100% англомовне. Теж саме в пресі - вони радше будуть писати про своїх аматорів ніж про італійських чи французьких зірок естради, що не співають англійською. Цікавість англомовних австралійців до сучасних неангломовних виконавців нульова. Ось таке хуторянство. Можливо трохи рятує ситуацію суперпопулярне тут Євробачення en:Australia in the Eurovision Song Contest, де дехто дозволяє собі співати не англійською. А для діаспор тут працює окреме en:SBS Radio. MelVic (обговорення) 02:36, 28 липня 2015 (UTC)

Писав віддавна і переконаний донині, сподіваюся переконати ще когось: Українська Вікіпедія повинна мати пріоритетом саме українські теми в будь-якій галузі науки, сфері діяльності чи інших напрямках. Я за статті, що є в інших Вікіпедіях і які можуть бути цікавими читачам Української, навіть коли таких читачів знайдеться лише десяток на рік, але я категорично проти постійних видалянь статей, що мають стосунок до України, української тематики в усіх векторах (сам тільки зрідка ставлю на вилучення статті, за можливості намагаюся деякі дооформити і покращити). Ми маємо не тільки в Українській Вікіпедії розширювати кількість (і, безумовно, якість) таких статей, а й активно (чого, на жаль, мало робимо через брак досвідчених вікіпедистів іноземномовців) просувати тексти, в яких згадується українська тематика в іншомовні розділи. Ми забагато оглядаємося на Російську, Англійську, Польську чи інші Вікіпедії. Чи така оглядність є в них? Безумовно, що ні. Ви історію почитайте: ті ж росіяни, поляки, англійці, американці не одного українця собі зросіянізували, сполонізували, занглізували, замериканізували і кичаться тим, що ті українці, які стали громадянами тієї країни (хоч і визнавали себе (не всі, звісно) постійно українцями), винаходи робили, доповнювали їх культуру, економіку, інше. Ситуація подібна й до теперішньої дискусії, де вкотре стикаються два різнобачення: своєрідний інтернаціоналізм одних користувачів і виражена українність інших. Я за національну самобутність Української Вікіпедії, тож підтримую думки користувачів-побратимів. Я за переваги в критеріях до всіх статей, що мають український напрям у порівнянні до статей не на українські теми.--Микола Василечко (обговорення) 05:53, 28 липня 2015 (UTC)

Боязнь хуторянства[ред.ред. код]

Тут мої опоненти, часто закидають, що без статей на закордонні теми УкрВікі скотиться у болото хуторянства. Хочу відповісти категоричним ні! Без статей про австралійські, казахські та ін. села і аули УкрВікі проживе, а ось без статей про передові технології точно скотиться до смердючого болота вишиватництва. А що ми робимо? Адміністратор Користувач:Green Zero роботу якого, я дійсно поважаю, блокує навіть особистий простір Користувач:Chris Kyrzyk, який є професійний інженер м. Едмонтон, Канада, україноканадець четвертого покоління. На основі чорновиків, якого інший користувач, якого я поважаю Користувач:Biletsky Volodymyr робив чудові статті по інженерії. MelVic (обговорення) 06:14, 28 липня 2015 (UTC)

Приклади[ред.ред. код]

Значимість[ред.ред. код]

Для англомовної австралійської спільноти все що стосуються Австралійського футболу має найвищий пріоритет цікавості. А серед україномовної аудиторії цікавість до цього практично нульова. Який сенс писати купу статей на цю тему? MelVic (обговорення) 01:25, 27 липня 2015 (UTC)

НТЗ[ред.ред. код]

Я вже не торкаюсь актуальних україно-російських стосунків де спільної НТЗ не може бути в принципі.

Ось вам статті Битва під Берестечком та Битва під Жовтими Водами знайдіть спільну з польською Вікі НТЗ, хоча б по пунктам Військові сили та Втрати. MelVic (обговорення) 01:25, 27 липня 2015 (UTC)

Або знайдіть НТЗ Кримська війна по кількості загиблих російських вояків між французькою і російськими версіями статті. MelVic (обговорення) 07:35, 27 липня 2015 (UTC)

Думка, щодо формального підходу до видалення статей[ред.ред. код]

Якщо формально підходити до Вікіпедія:Критерії значимості то третина статей в УкрВікі може номінуватися на вилучення. Думаю варто пріоритетно користуватися 5-м пунктом Вікіпедія:П'ять основ враховуючи інтереси читацької аудиторії УкрВікі, а не заганяти себе в полон ілюзій і надмірного формалізму. Я звичайно не виступаю за збереження сміття, реклами, спаму і т.п. MelVic (обговорення) 03:23, 27 липня 2015 (UTC)

Повертаючись до основної теми обговорення[ред.ред. код]

Самобутність вже є. Насамперед у тому, що на відміну від інших — це енциклопедія українською мовою.

Проте самобутність слід розвивати, Як на мене, то за рахунок встановлення дещо нижчих порогів у критеріях значимості, якщо йдеться про специфічно українські предмети, події, явища, особи.

Приклад особи, яка не проходить для англійської Вікіпедії — письменник Волтер Орр Скотт. Проте для української, на мій погляд він значимий. Розумію що цим прикладом провокую постановку статті на вилучення, але залишаюся при своїй думці. --Perohanych (обговорення) 15:24, 28 липня 2015 (UTC)

Запросили на радіо[ред.ред. код]

Запросили з дружиною у прямий ефір першого каналу Українського радіо. На найближчу неділю, з 17:15 до 18:00. Будемо говорити про вплив інтернету на культуру. Які меседжі передати аудиторії? Звичайно маю свої міркування, однак важлива думка спільноти. --Perohanych (обговорення) 15:28, 28 липня 2015 (UTC)