Вікіпедія:Кнайпа (різне)

Розділ Різне в кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій, що не стосуються політик (див. Вікіпедія:Кнайпа (політики) для цього). Якщо у Вас є пропозиція щодо чогось, що на Ваш погляд є абсолютно очевидною річчю, а його відсутність в українській Вікіпедії викликає у Вас почуття здивування та обурення — перевірте тут чи Ваша пропозиція випадково не видалась настільки ж очевидною ще комусь. Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування). Додати нове обговорення

Авторське право + Адміністрування + Допомога + Мовна консультація + Патрулювання + Політики + Пропозиції + Різне + Технічні питання +

Discussion on synced reading lists

Обговорення синхронізованих списків читання

Привіт!

Команда інфраструктури читання у Фонді Вікімедіа розробляє крос-платформний сервіс списків читання для мобільного застосунку Вікіпедії. Списки читання подібні до папок із закладками у вашому веб-браузері. Вони дозволяють читачам робити у додатку Вікіпедії закладки на сторінках, щоб почитати їх пізніше, у тому числі офлайн. Списки читання жодним чином не створюють і не змінюють контенту.

Щоб створити списки читання, користувачі застосунку реєструють обліковий запис і позначені сторінки прив'язуються до облікового запису. Налаштування обліковки списків читання синхронізуються на різних пристроях. Ви можете читати ті самі сторінки на різних мобільних платформах (планшети, телефони). Це вперше ми синхронізуємо дані налаштувань у такий спосіб. Ми хочемо почути і відреагувати на застереження щодо приватності та безпеки даних. Ми також хочемо пояснити, чому поточна система списків спостереження не адаптується для цієї цілі.

Підґрунтя

У 2016 році команда Android замінила просту функцію Збережені сторінки на Списки читання. Списки читання дозволяють користувачам робити закладки на сторінках, у тому числі для читання офлайн. Призначення цієї функції — дозволити «синхронізацію» цих списків для користувачів з багатьма пристроями. Через накладку з функцією Gather та пов'язаними застереженням спільноти цю частину призупинили.

Команда Android виявила, що відсутність синхронізації — основна частина скарг користувачів. Вони очікують, що списки синхронізуватимуться. Команда iOS затримала впровадження Списків читання, бо синхронізація просто «мусить бути» у цієї функції. Поточний технічний запит на коментар дав змогу зрушити це все з місця, спочатку для Android, потім iOS, можливо, пізніше для веб.

Списки читання приватні, зберігаються як частина облікового запису користувача, а не публічною вікісторінкою. Немає можливості поширити чи опублікувати списки читання. Публічність таких списків не планується. Цільова аудиторія — люди, які хочуть читати Вікіпедію і робити закладки, щоб організовувати контент у додатку. Потенційно, у майбутньому функція може бути доступною у вебі.

Чому не списки спостережння

Списки спостереження надають подібний до Списків читання функціонал. Команда інфраструктури читання оцінила інфраструктуру списків спостереження перш за все. Загалом, потреби списків спостереження відрізняються від Списків читання у кількох ключових речах:

• Списки читання потрібні для читання статей, а не відслідковування змін.
• Списки спостереження потрібні для моніторингу змін статей/версій.
  • Інфраструктура списків спостереження ключова для моніторингу спільнотою змін контенту вручну чи ботами. Через ці потреби, розширення масштабу списків спостереження до потреб читання лише ускладнить підтримку проекту і додасть більше обмежень.
• Розмежування проектів полегшує масштабування ресурсів. Ми можемо задовольняти дві різні аудиторії і відповідно пріоритизувати роботу. Списки читання за своєю природою менш критичні для здоров'я Вікіпедії/MediaWiki.
• Мультипроектна підтримка. Списки читання за своєю ідеєю крос-вікі/проектні. Списки спостереження прив'язані до певних вікі. І хоча було багато обговорень про кросвікі списки спостереження, вирішення цього лише на горизонті.

Більше інформації можна знайти на MediaWiki.org, де також запрошуємо залишати свої відгуки та ідеї.

Дякуємо.

CKoerner (WMF) (talk) 20:35, 20 вересня 2017 (UTC)

CKoerner (WMF), thanks for updates, i translated everything for Android to Ukrainian. — Alex Khimich 17:02, 28 вересня 2017 (UTC)

Літери Г і Ґ

Існують дві сторінки-дублери: Гросс і Ґросс. Під якою назвою доречніше об'єднати? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 22:38, 23 вересня 2017 (UTC)

Раджу об'єднати під назвою Ґросс, фонетично правильніше. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ^ȱѣȓ 10:44, 24 вересня 2017 (UTC)

правопис пар. 87 "G" передається як "Г". Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 11:31, 24 вересня 2017 (UTC)

Плагіат Вікіпедії в уманській енциклопедії

Не знаю, можливо це вже десь обговорювалося, але я це помітив вперше, тому вирішив написати. Усі мабуть уже давно звикли до того, що Користувач:Shynkar додає в усі статті підряд посилання на всякі енциклопедії. Я теж, і не звертав на це уваги. Але сьогодні він додав таке посилання в статтю Залізний закон олігархії‎. Я здивувався, бо це тема, якою мало хто в Україні цікавиться. І поліз у «Політологічну енциклопедію» дивитися, що ж там написано про це (тут, С.92-95). А там побачив, що вони просто скопіпастили статтю з Вікіпедії, залишивши навіть посилання на інші вікістатті у тексті. Але посилання на саму Вікіпедію як джерело нема. (Одна згадка про Вікіпедію в цьому томі все-таки є, але ви будете сміятися в якому контексті: «...Академік Г. Л. Смирнов в Вікіпедія писав, що буржуазна пропаганда «широко поширює погляди, згідно з якими...» — на сторінці 427).
У зв'язку з цим питання: як на це реагувати, і який взагалі сенс у тому, що робить Користувач:Shynkar? --Ahatanhel (обговорення) 14:48, 25 вересня 2017 (UTC)

Якщо автори цієї енциклопедії пишуть отаке «Смирнов в Вікіпедія», та ще й запримітний плагіат, то в мене великий сумнів у «академічності». Щодо Шинкаря, то я з ним мав якось тривалу тяганину в темі оформленні посилань на ЕСУ та ЕІУ. Майже все, що він робить — додає посилання на певні енциклопедії, але при тому зовсім не перевіряє тексти на відповідність. Як наслідок, інші користувачі також не перевірятимуть, через що багато цікавих фактів, які можуть бути новими в тих енциклопедіях, чи навпаки, суперечити фактам у статтях на Вікіпедії, так і залишаться неперевіреними. --Микола Василечко (обговорення) 15:20, 25 вересня 2017 (UTC)

Ну я просто розділяю поняття «академічність» і «науковість». Академічність говорить лише про інституційне походження та стиль, і все. А ця енциклопедія видана Уманським університетом, тому в принципі є академічною. Інша справа, наскільки наша академія справді займається наукою, а наскільки симулює це. Але така біда не лише на пострадянському просторі (хоч у нас і найбільша) — див., наприклад, містифікація Сокала. --Ahatanhel (обговорення) 15:30, 25 вересня 2017 (UTC)

Ahatanhel — у таких випадках можливі різні алгоритми дій. Ідеально — це якби автор(ка) статті звернув/лася до них з листом-проханням зазначити Вікіпедію як джерело та виконати умову ліцензії (share-alike). Приклад листа можна знайти в англійській Вікіпедії. Щоправда, якщо це друковане джерело, то все ускладнюється (яким чином вони можуть зазначити це на вже випущених і проданих примірниках?). Але спершу треба впевнитися, що сама стаття не порушує нічиї АП (з якихось третіх джерел, наприклад). --Юрій Булка (обговорення) 21:32, 25 вересня 2017 (UTC)

Але ж за умовами ліцензії 3.0. вони здається довічно втрачають право використовувати на тих умовах навіть якщо виправлять атрибуцію, якщо тільки для них автор (тобто всі автори статті) не дозволить використання вже по суті стандартним способом… --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 21:45, 25 вересня 2017 (UTC)

---

@Ahatanhel: А чи не є стаття в Вікі копією статті в Політологічній енциклопедії? Якщо це так, то чи не значить це, що можно копіювати й решту статей? Це не буде порушенням авторського права?
Shynkar (обговорення) 16:42, 25 вересня 2017 (UTC)

Shynkar, ні, не є. Це можна зрозуміти уже хоча б проглянувши історію редагувань цієї статті. А ще врахувавши той факт, що, ще раз: в електронному виданні «Політологічної енциклопедії» навіть залишили внутрішні посилання на вікістатті в тексті. Копією є саме стаття в «Політ. енц.», а не у Вікі. --Ahatanhel (обговорення) 17:02, 25 вересня 2017 (UTC)

Shynkar, копіювати у Вікіпедію можна лише тексти енциклопедій, на яких отримано належний дозвіл, або які опубліковані під відповідною вільною ліцензією (ну або такі, що вже у суспільному надбанні). Перелік перших є на сторінці ВП:Одержані дозволи, других (невичерпний, очевидно) — на ВП:Матеріали під вільними ліцензіями. --Юрій Булка (обговорення) 21:25, 25 вересня 2017 (UTC)

• Видання не академічне, видавець - Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. — Юрій Дзядик (о•в) 17:59, 26 вересня 2017 (UTC).

список плагіату та відповідальні за плагіат

• Залізний закон олігархії‎, на с. 92-95
• Літопис Григорія Грабянки, на с. 715 та перший абзац с. 716
• Літопис Самійла Величка, на с. 718-719

Політологічна енциклопедія. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. Книга ІІІ. Літери – Ж, З, І, К, Л. укл.: Карасевич А.О., Шачковська Л.С. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016. - 768 с.

На авторів, чи хоча б на Вікіпедію посилань немає. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА - на с. 752-754, три сторінки творів Карасевич А.О., бібліографія. Прямо приватна енциклопедія, з плагіатом

• Карасевич Анатолій Олександрович – Декан історичного факультету, кандидат філософських наук, професор
• Шачковська Любов Сергіївна - проректор по роботі з відокремленими структурними підрозділами, кандидат політичних наук, доцент. 28 вер. 2015 р. - завідувач кафедри технологій та організації туризму і готельно-ресторанної справи УДПУ. 22 трав. 2014 р. - директор Канівського гуманітарного інституту та Канівського коледжу культури і мистецтв

— Юрій Дзядик (о•в) 17:59, 26 вересня 2017 (UTC).

Баннер для «Російська Вікімедіа конференція 2017»

Обговорення на Меті щодо України закрито (банер на території України показано не буде). --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 07:32, 3 жовтня 2017 (UTC)

Про вибрані портали

Лише для Полішинеля виявиться таємницею те, що новий вибраний портал було обрано аж півроку тому (з моменту написання цих слів). Новий кандидат у вибрані портали — це Портал:Мистецтво. Особисто я вже виконав одну з вимог до порталу — переніс деякі розділи з порталу до проекту. Зрозуміло, що усі вимоги самостійно не зможу через брак часу та знань. Прошу підключитися до вдосконалення цього порталу.

Vita brevis, ars longa! --Олесь Діброва (обговорення) 16:37, 29 вересня 2017 (UTC)

Wikimedia Movement Strategy phase 2, and a goodbye

Привіт!

As phase one of the Wikimedia movement strategy process nears its close with the strategic direction being finalized, my contractor role as a coordinator is ending too. I am returning to my normal role as a volunteer (Tar Lócesilion) and wanted to thank you all for your participation in the process.

The strategic direction should be finalized on Meta late this weekend. The planning and designing of phase 2 of the strategy process will start in November. The next phase will again offer many opportunities to participate and discuss the future of our movement, and will focus on roles, resources, and responsibilities.

Дя́кую, SGrabarczuk (WMF) (обговорення) 12:36, 30 вересня 2017 (UTC)

Хто хоче організувати Конкурс наукових фотографій?

Science Photo Competition — це третій великий фотоконкурс, який організовує Вікімедіа Україна (після ВЛП і ВЛЗ). Успішно перейнята в естонців ідея уже два роки приносить нам чудові фото з лабораторій і з польових досліджень, тому давайте постараємося і втретє.
Конкурсу всіляко допомагали, зокрема, Brunei, Helixitta, Звірі та інші, але треба більше рук і більше свіжих думок.
Записуватися тут: #Зголошення в оргкомітет. --ViraMotorko (WMUA) (talk) 03:06, 2 жовтня 2017 (UTC)

Хіба хочеш - мусиш. --Brunei (обговорення) 07:02, 2 жовтня 2017 (UTC)

Та тут треба команда з півдесятка супермотивованих оргів, я так думаю. Я, на жаль, пас, хіба як колись, можу щось пожурювати. Або поконсультувати. Пишіть, якшо-шо. --Звірі (обговорення) 16:41, 2 жовтня 2017 (UTC)

Ботозаливки вересня

Помітив ботозаливки SergoBot (оператором якого є Sergento, заливав білки) і Thebot (оператором якого є Thevolodymyr, заливав громади Німеччини). Чи є статистика цієї дуже важливої роботи? Це всі ботозаливки вересня? --Perohanych (обговорення) 08:54, 2 жовтня 2017 (UTC)

Доброго дня. Thebot записує свій доробок по громадах сюди. За вереснь це було 448 статей. З повагою, Thevolodymyr (обговорення) 09:09, 2 жовтня 2017 (UTC)

У вересні було 15258 генів. Детальної статистики немає, тільки та, яку можна знайти в журналах. --Sergento 15:42, 2 жовтня 2017 (UTC)

Sergento, Скільки тих генів усього в природі? Чи є вони ще в якійсь Вікіпедії? --Perohanych (обговорення) 16:38, 2 жовтня 2017 (UTC)

На перше питання я не відповім, бо не фахівець. Усі залиті гени уже були на Вікіданих. Більшість із них також є в АнглоВікі, деяка частина – ще в якомусь розділі. У деяких особливо популярниих є цілий список інтервік. --Sergento 18:38, 2 жовтня 2017 (UTC)

Завантажували гени людини. Скільки їх, ніхто не знає. Десь між 19 і 20 тисячами. У лютому завантажили більше тисячі, ще порядку тисячі було. Тобто зараз є близько 18 тисяч, майже всі. --Brunei (обговорення) 22:03, 2 жовтня 2017 (UTC)

MAGEB5 не все з того що заливається є хоч десь крім самих Вікіданих. Власне критерії значимості Вікіданих м'якші за критерії значимості більшості Вікіпедій, наприклад там можна про кожну картину художника постворювати елементів, або описати всі українські школи, хоча у ВП багато з цього можуть повилучати. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 05:32, 3 жовтня 2017 (UTC)

Для кожного з генів людини можна навести не менше десятка вторинних джерел. Цей, наприклад, задіяний у раку яєчка. Деякі, звичайно, можна буде об'єднати. --Brunei (обговорення) 06:41, 3 жовтня 2017 (UTC)

Віківісник/2017-10 ‎

Активність

2276 користувачів здійснили якусь дію за останній місяць. Це на 3,8 % менше ніж у вересні 2016 року. 588 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (-7,3 % до минулого року), в тому числі 196 користувачів — 100 і більше редагувань (+4 до минулого року), у тому числі 26 користувачів — 1000 і більше редагувань (-6 до минулого року). Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Mr.Rosewater — 5831, Piznajko — 4614, N.Português — 3459, Микола Василечко — 3017.

Число редагувань на початок місяця: 20 981 тис, на кінець місяця 21 188 тис. За місяць: 207 тис., що на 30 % більше, ніж за цей місяць рік тому.

Користувачі, чий внесок у вересні найбільше вплинув на відвідуваність (приніс більше 5 000 переглядів статей):

1. Yukh68, +73 989
2. ReAl, +30 626
3. Yakudza, +26 443
4. Леонід Панасюк, +26 014
5. AlexKozur, +16 242
6. pesko, +16 220
7. NickK, +15 534
8. Piznajko, +15 189
9. Andrew J.Kurbiko, +13 221
10. ROMANTYS, +12 860
11. Парус, +12 231
12. shynkar, +12 132
13. Микола Василечко, +11 827
14. Aeou, +10 955
15. Олег.Н, +10 315
16. SergoBot, +8 617
17. Дядько Ігор, +8 569
18. N.Português, +8 021
19. Білецький В.С., +7 749
20. VoidWanderer, +7 484
21. Ігор Жиляєв, +7 432
22. Oleksandr Tahayev, +6 686
23. brunei, +6 555
24. Bunyk, +6 309
25. Inflicted Voodoo, +6 073
26. В.Галушко, +6 040
27. Basio, +5 995
28. Віщун, +5 949
29. Стефанко1982, +5 127
30. Geohem, +5 119
31. Kholodovsky, +5 050

Розмір

• Число статей перевищило 739 тис. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено 20 509 статей, це 2-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії. Суттєвий приріст кількості започаткованих статей пов'язаний із створенням за допомогою ботів статей про білки.
• Щодня в середньому створювалося 684 статті.

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками вересня українська Вікіпедія за відвідуваністю на 21 місці у світі (у вересні минулого року — на 23). Число переглянутих за місяць сторінок становить 45.8 млн (+5,8 % до вересня минулого року). На одну позицію піднялися внаслідок падіння Вікіпедії турецькою через заборону Вікіпедії у цій країні. Ще на одну позицію піднялися, обігнавши Вікіпедію на івриті.

«Сусідні» мовні розділи:

Місце (вересень 2017)	Мовний розділ	Переглядів	Переглядів рік тому	Місце рік тому
17	th	60.4	53.0	20 (+3)
18	cs	58.5	58.8	19 (+1)
19	fi	56.7	58.9	18 (-1)
20	vi	51.9	45.8	21 (+1)
21	uk	45.8	43.3	23 (+2)
22	he	44.6	44.8	22 (0)
23	hu	41.1	42.0	24 (+1)
24	hi	40.7	17.6	31 (+8)
25	tr	35.0	123	14 (-11)

Найвідвідуваніші у вересні статті:

1. Нечуй-Левицький Іван Семенович, 60 452
2. Матвієнко Ніна Митрофанівна, 54 330
3. Україна, 50 410
4. Кривошапко Олександр Олександрович, 50 264
5. Стендаль, 49 691
6. Панас Мирний, 41 131
7. Вейшнорія, 37 926
8. Джонатан Свіфт, 36 317
9. Просвітництво, 35 619
10. Частини мови, 35 262
11. Мандри Гуллівера, 33 410
12. Танці з зірками, 32 694
13. Київська Русь, 31 939
14. Перша світова війна, 30 115
15. Трипільська культура, 29 826
16. Червоне і чорне, 29 410
17. Маруся Чурай, 28 872
18. Вода, 28 665
19. Тичина Павло Григорович, 28 472
20. Правила вживання апострофа в українській мові, 28 107
21. Біологія, 28 005
22. Воздвиження Хреста Господнього, 27 629
23. Київ, 27 085
24. Періодична система хімічних елементів, 26 594
25. Біблія, 25 844
26. Клітина, 25 649
27. Франко Іван Якович, 25 592
28. Притча про блудного сина, 25 173
29. Українська мова, 23 542
30. Рівні організації живої матерії, 23 197
31. Велика французька революція, 22 682
32. Односкладне речення, 22 614
33. Реалізм, 22 452
34. Богдан Хмельницький, 22 374
35. Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 22 350
36. Друга світова війна, 22 254
37. Оноре де Бальзак, 22 041
38. Однорідні члени речення, 21 593
39. Займенник, 21 433
40. Балада, 21 404
41. Білки, 21 145
42. Список українських жіночих імен, 20 786
43. Європейський Союз, 20 609
44. Гімн України, 20 507
45. Методи біологічних досліджень, 20 481
46. Могилевська Наталія Олексіївна, 20 397
47. Вернадський Володимир Іванович, 19 923
48. Винник Олег Анатолійович, 19 793
49. Теорії виникнення держави, 19 566
50. Українська абетка, 19 410
51. Їстівні гриби, 19 040
52. Марс (планета), 18 964
53. Десять заповідей, 18 802
54. Прийменник, 18 782
55. Кайдашева сім'я, 18 702
56. Христофор Колумб, 18 620
57. День працівників освіти, 18 563
58. Правила вживання м'якого знака в українській мові, 18 419
59. Сонячна система, 18 209
60. Прислівник, 18 087
61. Львів, 18 055
62. Держава, 17 447
63. Епітет, 17 432
64. Термометр, 17 388
65. Обрядові та обрядово-календарні пісні, 17 359
66. Запозичені слова в українській мові, 17 313
67. Наполеон I Бонапарт, 17 313
68. Культура, 17 227
69. Шевченко Тарас Григорович, 17 072
70. Функції мови, 16 838
71. Йоганн Вольфганг фон Гете, 16 814
72. Фернан Магеллан, 16 759
73. Генрік Ібсен, 16 750
74. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з липня 2017), 16 730
75. Солі (хімія), 16 426
76. Тканина (біологія), 16 373
77. Веди, 16 369
78. Google, 16 305
79. Інформаційна система, 16 268
80. Ліпіди, 16 199
81. Вуглеводи, 16 099
82. Галицько-Волинське князівство, 15 925
83. Порошенко Петро Олексійович, 15 867
84. Збройні сили України, 15 657
85. День батька, 15 505
86. Філософія, 15 475
87. Bitcoin, 15 386
88. Велика Британія, 15 339
89. Вікіпедія, 15 296
90. Науковий стиль мовлення, 15 160
91. Публіцистичний стиль мовлення, 15 156
92. Кислоти, 15 068
93. Організація Об'єднаних Націй, 15 027
94. Червоний (фільм, 2017), 14 966
95. Історія української мови, 14 955
96. Есе, 14 909
97. Прикметник, 14 894
98. Німеччина, 14 663
99. Семюел Джонсон, 14 643
100. Арістотель, 14 574

За даними Kantar TNS CMeter у вересні Вікіпедія перебувала на 5 місці рейтингу найпопулярніших серед українців сайтів, піднявшись на 1 сходинку за місяць.

Див. також

• Міжмовна статистика відвідуваності,
• m:Pageviews Analysis,
• Рейтинг дописувачів завдяки чиєму внеску (за весь період), Вікіпедія отримала не менше 100 000 переглядів за останній місяць.

--Perohanych (обговорення) 08:58, 2 жовтня 2017 (UTC)

@Perohanych: @Anntinomy: Я дивлюсь, що кожного місяця дуже популярними є статті з лінгвістики, про різні частини мови, відмінки, тощо. Але вони маленькі й дуже обмежені. Вже існує дуже багато різного роду українськомовних підручників і посібників, в кожному з яких описані всі ці питання. Добре було б отримати дозвіл хоча б на один з таких посібників і на його основі подописувати всі ці статті. Опис аналогічних явищ в інших мовах можна було би додатково брати з відповідних мовних розділів. Наприклад, я міг би подописувати про англійську мову, японську і фарсі.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:30, 4 жовтня 2017 (UTC)

Згоден! Кілька обставин:

1. підручники зазвичай переписуються укладачами один в одного;
2. друковані підручники виходять значними тиражами і автори зацікавлені отримувати за них гонорари.
3. не думаю, що основи філології сильно змінилися за останнє століття. Тому добре було би знайти вільні давні підручники. --Perohanych (обговорення) 15:19, 4 жовтня 2017 (UTC)

Вікі любить пам'ятки 2017

@Ата: Чи є кількісні показники української частини конкурсу на фоні міжнародних? --Perohanych (обговорення) 09:13, 2 жовтня 2017 (UTC)

https://tools.wmflabs.org/wlm-stats/ --yakudza 09:50, 2 жовтня 2017 (UTC)

Плани Вікімедіа Україна на 2018 рік

До 18 жовтня 2017 року триває обговорення проектів, які Вікімедіа Україна буде підтримувати наступного року: плани на 2018. Мова йде про відзначення дня народження української Вікіпедії, про конкурси статей (як CEE Spring), фотоконкурси (Вікі любить пам'ятки, Вікі любить Землю, Конкурс наукових фотографій), сувеніри для активних учасників тижнів та місячників, вікіекспедиції, віківишколи тощо. Для реалізації цих (та інших) проектів потрібні волонтери. Якщо Вас цікавить якийсь проект, підпишіться у розділі «Зацікавлені» і вкажіть, що саме Ви хотіли б робити у проекті. Це нам допоможе зрозуміти, які саме проекти закладати у нашу наступну грантову заявку, і який бюджет складати. Ось заявка Вікімедіа Україна на 2017 рік і бюджет --Ілля (обговорення) 15:55, 5 жовтня 2017 (UTC)

НБУ Вернадського і Вікіпедія

Наступного тижня запросили на зустріч із Володимиром Попиком — Генеральним директором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Мова буде йти про використання потенціалу цієї провідної бібліотеки НАН України для наповненні Вікіпедії і популяризації наукових знань.

Однак, думаю, що їх цікавитиме також і популяризація здобутків самої Бібліотеки, адже наближається її сторічний ювілей.

Хочу запропонувати бібліотеці:

1. Проведення вишколу(ів) для бібліотекарів
   • з наповнення Вікіпедії
   • з використання вільних ліцензій при публікації біографічної і бібліографічної інформації
2. Проведення круглих столів:
   • «Використання потенціалу НБУВ у наповненні Вікіпедії для популяризації наукових знань.
   • «Популяризацію здобутків НБУВ у Вікіпедії (до 100 річчя бібліотеки)» Йдеться про створення і поліпшення статей:
     1. Про енциклопедично значимих бібліотекарів
     2. Про енциклопедично значимі книжки, які є в бібліотеці
     3. Про доведення статті Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського до доброї і вибраної.
     4. Що ще?...
3. Переведення інформаційно-довідкових ресурсів бібліотеки у відкритий доступ під вільними ліцензіями
4. Створення та початкове автоматизоване наповнення Вікі-енциклопедії «Книжки бібліотек України». В такій енциклопедії можна було би також створювати статті про кожну книжку, газету, журнал, бібліотеку, автора, ілюстратора, літредактора, видавництво.
5. Про оцифрування вільних книжок.
6. Створення в штаті бібліотеки посади вікіпедиста.
7. Що ще?...

Які думки, ідеї? Запрошую до обговорення --Perohanych (обговорення) 13:12, 6 жовтня 2017 (UTC)

Перше питання до них — що їх більше цікавить: просувати себе чи свої колекції?

Якщо їх цікавить лише просування себе, то тут їм допомогти складно: ми, звісно, можемо пообіцяти статті про значимих бібліотекарів, але таких, імовірно, дуже мало; ми можемо пообіцяти довести статтю про бібліотеку до доброї, але не факт, що спільнота цей статус надасть. Хоча, звісно, якщо вони нададуть історичні матеріали про бібліотеку та бібліотечну справу в Україні, то це буде цінно.

Якщо ж їх цікавить просування своїх колекцій, то тут слід передовсім відзначити, що вони значно прогресивніше за західні бібліотеки в частині безкоштовного доступу до сучасних українських наукових видань. Далі є простір для розвитку: віківишколи або edit-a-thon'и з використання колекцій бібліотеки (переважно видань XX століття, новіші оцифровані), додавання матеріалів з колекцій бібліотеки як джерел / виносок до статей Вікіпедії, оцифрування творів у суспільному надбанні (це має бути цікаво Вікіджерелам, можна для початку зробити фокус на творах авторів зі шкільної програми — цікавлять передусім видані до Другої світової, які важко знайти у вільному доступі) тощо.

Ваша ідея Вікі-енциклопедії «Книжки бібліотек України» мені здається недоречною: вже існують бібліотечні системи та каталоги Книжкової палати України (приклад), заливку всіх книг до Вікіпедії ми пообіцяти не можемо через критерії значимості, а якийсь зовнішній, окремий від Вікіпедії, сайт, буде очевидно менш популярним за власне сайт самої бібліотеки.

Ідея посади вікіпедиста цікава, але для цього потрібно, щоб ця людина не просто сама писала до Вікіпедії, а навчала інших працівників бібліотеки та заохочували їх ділитися матеріалами з колекцій бібліотеки. Це не має бути формальність, це має бути свідомий вибір керівництва бібліотеки (і в такому разі можна домовитися, наприклад, про оплату 50/50 між НБУВ та ВМУА). Досвід таких успішних проектів є, наприклад, можна взяти приклад з Британської бібліотеки (один з найуспішніших для Вікіпедії) або Бібліотек і архівів Квебеку (один з найуспішніших для Вікіджерел).

Пінгую також @Artem.komisarenko: та @AnnaKhrobolova (WMUA):, які відповідають за цей напрямок у ВМУА і яким також має бути цікаво долучитися до співпраці — NickK (обг.) 14:29, 6 жовтня 2017 (UTC)

В цілому пропозиції @Perohanych: виглядають доречним (хоча багато важливого не згадано, про що нижче), але те, що згадане — адекватне. Але я пропоную "йти" від того, що ми можемо дати їм й що вони можуть дати нам. Вони можуть дати вільне ліцензування своїх інформаційно-довідкових матеріялів, доступ до сканів книжок для Вікіджерел (те, що викладене в їх е-лібрарі має низький dpi, що сильно ускладнює розпізнавання тексту; також там проблеми із завантаженням). Питання чи можемо щось дати ми їм? artem.komisarenko (обговорення) 03:55, 7 жовтня 2017 (UTC)

Які саме скани з низьким dpi? Яким саме? Який потрібен? Що не завантажується? --Perohanych (обговорення) 12:45, 7 жовтня 2017 (UTC)

Та всі скани в їх електронній бібліотеці. Добірка книжок там чудова, одна з найкращих, але якщо зайти їх почитати, ну от, наприклад, то кнопки Завантажити там ніде немає. Звісно, все що показується, можна зберегти, але для цього потрібні певні «танці». Крім того, розширення сканування там 96 dpi. Цього досить щоб в більшості випадків прочитати текст, але ABBY Finereader вже робить багато помилок й швидкість вичитки для Вікіджерел зменшується в рази. Підозрюю, що в них мають бути й більш якісні скани, просто вони економлять трафік і не їх не викладають. artem.komisarenko (обговорення) 13:36, 7 жовтня 2017 (UTC)

Дякую Ahonc за оце посилання: s:Обговорення користувача:Artem.komisarenko#Цифрова бібліотека Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Це одна з тем для розмови. --Perohanych (обговорення) 07:41, 8 жовтня 2017 (UTC)

Добра ініціатива Пероганича. Маю дві пропозиції: 1. У тематику треба б додати описи журналів для бібліотекарів. У нас їх майже немає (хіба що Бібліотечний форум України, а за кордоном є. 2.Також залучити до Вікіпедії всіх редакторів Календарів визначних дат в областях України. Кожна обласна бібліотека кожен рік готує такі Календарі, де описано багато визначних людей з регіонів України.--Білецький В.С. (обговорення) 05:28, 9 жовтня 2017 (UTC)

Звіт

Зустріч тривалістю дві години вчора відбулася. Був присутній Володимир Попик — Генеральний директор НБУВ, його два заступники, і ще близько 40 працівників бібліотеки. На початку Володимир Попик окреслив триєдину мету зустрічі:

1. Ознайомити присутніх із механізмом роботи Вікіпедії
2. Висловити думки щодо кращого відображення здобутків НБУВ у Вікіпеідії у зв'язку зі 100-річчям, що наближається
3. Окреслити шляхи дальшої співпраці.

З першим питанням все зрозуміло.

По другому питанню, я їм порадив подавати якомога більше інформації під CC BY та CC BY-SA на їхньому сайті, а також у літературі, яку НБУВ випускатиме до ювілею.

По третьому питанню НБУВ визначить і повідомить контакти свого координатора.

Щодо перенесення до Вікісховища і Вікіджерел їхніх медіафайлів. Сказали, що бояться звинувачень у корупції, і потребують офіційного договірного оформлення. Мають досвід такої співпраці по скануванню колекцій НБУВ із зарубіжними організаціями.

З Лідією Поперечною, керівником прес-служби НБУВ домовлено провести вікіекспедицію по споруді бібліотеки. Лідія Андріївна повідомила, що проводився прес-тур у 2015 по споруді на Володимирській. Там брала участь Anntinomy, яка створила вікіновину n:uk:Вернадка напередодні Всеукраїнського дня бібліотек.

Домовилися, що проведуть і в основному корпусі на Голосіївському прспекті, 3. Там цікавий Фонд президентів, зала Депозитарію ООН. Про дату повідомлять.

Фотозвіт тут: https://www.facebook.com/pg/Vernadsky.Library/photos/?tab=album&album_id=1692443334133158

--Perohanych (обговорення) 09:17, 12 жовтня 2017 (UTC)

Лідія Андріївна повідомила.... звучить наче планету відкрила. Дякую за звіт! Ясно, що нічого не ясно. Загалом чимало спілкувалась з представницею нбув на конференції, домовлялась про зустріч, писала листи керівництву. Але певно мені забракло експресії, а вікіджерелянам часу піти врешті налагодити партнерство, а не відбиватися агресивно від невдоволення нбув. Бажаю успіхів Вашим начинанням! -- Anntinomy

Хіба не так, наче планету відкрила? Ні спільнота, ні члени Вмуа про те що буде прес-тур не були повідомлені. Звіту про нього теж не було ні в кнайпі, ні на блозі Вмуа. Вікіновина - це класно, але чи є статистика, скільки вікіпедистів чи Вікімедійців її побачили?

Коли в НБУВ визначать координатора, то може співпраця піде активніше. --Perohanych (обговорення) 08:14, 13 жовтня 2017 (UTC)

з чого їх треба було про це повідомляти? я побачила відкрите оголошення і як волонтер від вмуа відвідала прес-тур. додано чимало світлин до статей, і це головне, а не скільки вікіпедистів побачили новину. --Anntinomy^обг 17:35, 15 жовтня 2017 (UTC)

presenting the project Wikipedia Cultural Diversity Observatory and asking for a volunteer in Ukranian Wikipedia

Hello everyone,

My name is Marc Miquel and I am a researcher from Barcelona (Universitat Pompeu Fabra). While I was doing my PhD I studied whether an identity-based motivation could be important for editor participation and I analyzed content representing the editors' cultural context in 40 Wikipedia language editions. Few months later, I propose creating the Wikipedia Cultural Diversity Observatory in order to raise awareness on Wikipedia’s current state of cultural diversity, providing datasets, visualizations and statistics, and pointing out solutions to improve intercultural coverage.

I am presenting this project to a grant and I expect that the site becomes a useful tool to help communities create more multicultural encyclopaedias and bridge the content culture gap that exists across language editions (one particular type of systemic bias). For instance, this would help spreading cultural content local to Ukranian Wikipedia into the rest of Wikipedia language editions, and viceversa, make Ukranian Wikipedia much more multicultural. Here is the link of the project proposal: https://meta.wikimedia.org/wiki/Grants:Project/Wikipedia_Cultural_Diversity_Observatory_(WCDO)

I am searching for a volunteer in each language community: I still need one for the Ukranian Wikipedia. If you feel like it, you can contact me at: marcmiquel *at* gmail.com I need a contact in your every community who can (1) check the quality of the cultural context article list I generate to be imported-exported to other language editions, (2) test the interface/data visualizations in their language, and (3) communicate the existance of the tool/site when ready to the language community and especially to those editors involved in projects which could use it or be aligned with it. Communicating it might not be a lot of work, but it will surely have a greater impact if done in native language! :). If you like the project, I'd ask you to endorse it in the page I provided. In any case, I will appreciate any feedback, comments,... Thanks in advance for your time! Best regards, --Marcmiquel (обговорення) 14:30, 9 жовтня 2017 (UTC) Universitat Pompeu Fabra, Barcelona

• Короткий переклад. Марк Мікель з Університет Помпеу Фабри в Барселоні досліджує культурні контексти редакторів 40 різних Вікіпедій, в тому числі й української. Зараз він розпочав новий проект з поширення культурної різноманітності Вікіпедії й подав на нього грантову заявку: m:Grants:Project/Wikipedia Cultural Diversity Observatory (WCDO). Метою проекту є розвиток міжкультурних зв'язків між Вікіпедіями через поширення інформації про поточний стан, аналіз даних, візуалізацію та статистику, та пошук рішень з покращення міжкультурного покриття (наприклад, через поширення контенту про українську культуру, який є лише в нас, для інших Вікіпедій). Йому потрібен волонтер із нашої спільноти, який має оцінити якість списку українських статей, перевірити україномовний інтерфейс або візуалізацію даних і поширювати інформацію про проект українською. Якщо ви хочете долучитися, пишіть йому на marcmiquel *at* gmail.com. Якщо вам цікаво, але не можете долучитися, підтримайте його грантову заявку
• І пінгую кількох організаторів країнознавчих тижнів, яким це може бути цікаво @Visem, Шиманський Василь, Ата, Romanbibwiss, Glorin, Geohem, Andrew J.Kurbiko та IgorTurzh: — NickK (обг.) 23:12, 13 жовтня 2017 (UTC)

Вітаю! Написав йому на початку цього тижня, якщо я буду не один — тим краще. — Шиманський ^હાય! 04:41, 14 жовтня 2017 (UTC)

Вікіпедія-Перегони

Колеги! Зверніть увагу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B8

Наразі - різке скорочення створених статей у цьому місяці. З чим це пов"язано?--Білецький В.С. (обговорення) 06:05, 12 жовтня 2017 (UTC)

Перестав працювати бот, який створював статті про білки. --Basio (обговорення) 07:11, 12 жовтня 2017 (UTC)

Та це ясно. Але з ботом було 20 тис, раніше без бота було 5-8 тис. за місяць, а зараз мабуть буде заледве 4 тис. Темп і без врахування бота різко впав.--Білецький В.С. (обговорення) 12:28, 12 жовтня 2017 (UTC)

7-8 тис - результат роботи того ж боту. 4,9-5,7 - ось справжні показники.--Brunei (обговорення) 13:36, 12 жовтня 2017 (UTC)

українська Вікіпедія — для українців

Сьогодні на Головній сторінці (diff) було вилучено новину від 12 жовтня, критичну для формування української нації,

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо українського Закону «Про освіту», висловлюючи серйозне занепокоєння скороченням прав нацменшин (82 за / 11 проти) (12 жовтня)

задля виборів у Австрії (потім ще у Киргизстані)

В Австрії проходять дострокові парламентські вибори (15 жовтня)
У Киргизстані обирають Президента країни, а в Австрії проходять дострокові парламентські вибори (15 жовтня)

У світі біля 200 країн, майже щодня десь вибори, а Україна у нас, українців, одна, і чи не найважливіше для укрвікі — це українська мова, про яку йде мова у Резолюції ПАРЄ. Зауважу, що новина про резолюцію ПАРЄ ще досить свіжа, інколи новини й тиждень знаходяться на Головній.

Формальна рівність в укрвікі України з усіма іншими країнами — явище системне, і захищене недосконалими, навіть недолугими правилами. Наприклад, згідно ВП:КЗП, зараз в українській Вікіпедії будь-який член парламенту Буркіна-Фасо чи керівник бірманського штату Чин

3. Керівники і члени вищих законодавчих (парламент, верховна рада, сейм, конгрес тощо), виконавчих (кабінет міністрів, уряд, рада тощо) і судових (верховний суд, конституційний суд тощо) органів усіх країн.

5. Керівники різних гілок влади адміністративно-територіальних утворень вищого рівня (область, штат тощо) — незалежно від країни

важливіший, ніж керівник Управління охорони культурної спадщини Києва, або перший заступник Міністра охорони здоров'я України Олександра Павленко (не проходила за 3)

Аналогічним є правило значимості організації, див. ВП:КЗО.

Прошу спільноту визначитися, чи це терпимо. Прошу небайдужих учасників спільноти, патріотів України, об'єднатися у проект та скласти план дій, які правила і як саме потрібно скоригувати недолугі правила, аби назавжди покінчити з подібним безглуздям.

— Юрій Дзядик (о•в) 11:02, 15 жовтня 2017 (UTC).

Щось мені це нагадало типово українське «моя хата скраю». Резолюція ПАРЄ щодо України важлива, а вибори, які впливають на склад цієї самої ПАРЄ — ні? І нічого, що за підсумками цих виборів до коаліції може ввійти партія-партнер «Єдиної Росії», яка визнає Крим російським, яка потім наголосує й не таких резолюцій? — NickK (обг.) 11:20, 15 жовтня 2017 (UTC)

• Нехай вибори пройдуть, тоді їх результати будуть новиною, вартою невеликої уваги. У Австрії від Австрійської Партії Свободи вже й канцлер був з 2000 до 2007, що тут особливо нового. Тоді Австрію Європа бойкотувала. А така резолюція ПАРЄ щодо України вперше, і це для нас найважливіше. — Юрій Дзядик (о•в) 11:31, 15 жовтня 2017 (UTC).

  Ага, а коли вибори пройдуть, українці питатимуть — а як же так сталося, що тепер австрійський міністр їде з офіційним візитом до «Республіки Крим (Росія)»? А от, вибори нас не цікавили, нас значно більше цікавила якась резолюція.

  Узагалі на ваше твердження хочеться поставити {{Джерело?}} чи не всюди. Ні, в Австрії ніколи не було канцлера від FPÖ, Шюссель був членом Народної партії (ÖVP). Ні, ПАРЄ не вперше приймає резолюції щодо України, погугліть «резолюція ПАРЄ щодо України» — вона їх чи не по кілька штук на рік приймає: 30 січня 2014, 9 квітня 2014, 27 січня 2015, 12 жовтня 2016, 25 січня 2017 тощо — NickK (обг.) 12:00, 15 жовтня 2017 (UTC)

  • Публікацією на Головній про вибори в Австрії ми ніяк не можемо на них вплинути, більш того, не маємо права впливу. А публікація на Головній про резолюцію ПАРЄ про закон України - це наш безпосередній внесок у формування громадянського суспільства з європейською ментальністю. Такого суспільства, яке буде позитивно впливати на рішення Уряду. — Юрій Дзядик (о•в) 12:19, 15 жовтня 2017 (UTC).

    Мені завжди здавалося, що основною цінністю цього блоку є інформативна — ми анонсуємо користувачу важливу новину й пропонуємо статтю про неї. А резолюція ПАРЄ ніякого стосунку до громадянського суспільства не має, це дискусії купки політиків і дипломатів — NickK (обг.) 13:41, 15 жовтня 2017 (UTC)

• Безглуздям є ізоляціонізм, це доведено світовою історією не раз і не два. Прибрали новину за 12 жовтня, поставили новину за 15те, а Ви шукаєте в цьому українофобію. Щодо КЗ, то від урядовців Беніну ми захищені малою кількістю користувачів, які не здатні покрити всі теми. Піарники ж наших чиновників, дай їм волю, створять статті з дифірамбами про кожного дрібного клерка, й нам через ту ж нашу нечисельність не вичистити їх і за сто років. А взагалі, якщо Вам щось не подобається в наповненні новин, обговорюйте новини, а не всю вікіпедію, будь ласка. Крім того, вибори в Австрії для нас дуже важливі: іноді здається, що країна повністю складається з маєтків Азарових, Клюєвих, Ярошенків, а у віденському готелі безвихідно живе один з володарів України - пан Фірташ. --Brunei (обговорення) 11:33, 15 жовтня 2017 (UTC)

  От прошу негайно прибрати «Ви шукаєте в цьому українофобію», цього й близько не було, тут про інше. Тут не про новини, то лише один з прикладів. Це про те, що хтось дуже не бажає, щоб було стільки про Україну, скільки потрібно читачам. Статті про чиновників з Вікіпедії найчастіше прибирають, коли з'являється критика, яку ніхто не бажає бачити. Ті чиновники, кому є що приховувати, як вогню, бояться потрапити у Вікіпедію. — Юрій Дзядик (о•в) 12:05, 15 жовтня 2017 (UTC).

• Перепрошую, просто з Вашого допису мені таке здалось. хтось дуже не бажає, щоб було стільки про Україну, скільки потрібно читачам - ось і ще раз здалось. Статті про чиновників з Вікіпедії найчастіше прибирають, коли з'являється критика- і знову здалось. Якісь у Вас сміливі узагальнення? Критика - це незалежні джерела, одразу додають значимості попри формальності КЗ. Будь ласка, наведіть приклади, де статтю прибрали після додання критики. Негайно всі відновимо. Поки бачив навпаки: спроби вилучити статтю з критикою самими піарниками,яким опирається спільнота Борисенко Володимир Йосипович. --Brunei (обговорення) 13:02, 15 жовтня 2017 (UTC)

• Я б поставив ту новину, ради спокою між усіма. Переконаний, більшості вона не заважає (бо байдуже, що там хто прийняв). Місця багато й так. Політичний позитивний месидж є. Чом би й ні? А кому заважає, потерпіть панове, «завтра-післязавтра», тиждень, тоді новина буде вже «стариною», тоді й зміните. Скажімо, навіть «старина» про Каталонію стоїть. Чому б про нашу мову не поставити?--N.Português (обговорення) 12:49, 15 жовтня 2017 (UTC)

  Взагалі в тому блоці просте правило: не більше 4 новин, при додаванні п'ятої прибирається найстаріша. Так вийшло, що найстарішою виявилася мовна, яку подав пан Дзядик, а найновішою виявилася австрійська, яка панові Дзядику нецікава. От і вийшло, що стариною виявилася не та. Як компроміс я прибираю ЄСПЛ і залишаю вибори й мову, статистика є в статті, і вона постійно така — нічого нового там немає — NickK (обг.) 13:41, 15 жовтня 2017 (UTC)

  Ого скільки уваги викликала звичайна робота з новинами. Дякую NickK. Шановний, Юрій Дзядик я думаю, що ми з Вами однаково патріотично відносимось до рідної держави, але іноді правила стають важливішими. --Андрій Гриценко (обговорення) 14:09, 15 жовтня 2017 (UTC)

  Чому тут обговорюють не суть звернення, а саме: «об'єднатися у проект та скласти план дій, які правила і як саме потрібно скоригувати недолугі правила, аби назавжди покінчити з подібним безглуздям», а тільки окремі деталі цього звернення? А пан Микола тут ще й «козиряє» цими, як на мене, «недолугими» правилами. А що, якщо справді важливі новини посиплються як із дірявої торби (значно більше чотирьох на день), то що – будете знімати їх через 15 хвилин за цими правилами і вписувати нові? Для чого і для кого тоді їх тут пишете? Чи будете перебирати, а які ж із них головніші, так, як Паніковський ділив гроші Корейка? Хочете встановити правила оцінювання важливості новин? Так вас саме до цього і закликає пан Дзядик.

  Пане Андрію, а якщо ці правила «недолугі» (як вважає заявник), то чому вони повинні бути важливішими за ваш «патріотизм»? А якщо вони «долугі», то скажіть, що робитимете, якщо важливих новин буде не один десяток? Дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:18, 15 жовтня 2017 (UTC)

  Цікаве запитання. Навряд чи за один день було б багато новин. По-перше їх можна згрупувати або дійсно вибирати, наприклад, з дести шість важливіших. --Андрій Гриценко (обговорення) 15:26, 15 жовтня 2017 (UTC)

  Вибачте, я вам не вірю. Раз запитання для вас «цікаве», то чому б не відповісти на нього прямо, а не натяками. Я, між іншим, сприйняв їх як відповідь, що ви вважаєте правила «долугими» - я не помилився? Як на мене, якщо ви чи хтось інший пише новину на «Головну», то це не просто так, а для користувачів - тобто, щоб вони, і я у тому числі, встигли їх прочитати. Як для мене, новин не повинно бути «чотири» і їх не повинні хутко знімати - бо навіщо тоді їх писати? А про "вибирати головніші" чи "згрупувати" я вже писав – це нагадує процедуру поділу Паніковським вкрадених у Корейко грошей. Якби не так – не було би цього звернення. Поділяю думку заявника, що до зняття тієї новини був застосований якийсь «похапцевий» підхід. Щоб такого надалі не було, вважаю за необхідне змінити правила – не «чотири», а стільки, скільки буде дійсно важливих для україномовного читача, і щоб новина «висіла» не менше трьох діб, і що «правила відбору» потрібно чітко регламентувати. Мало того, щоб пан Микола, який так ревниво ставиться до виборів у Австрії чи у Киргизстані, не був обділений, у цьому короткому розділі, подати посилання штибу – більш детально про новини див. сторінку «Останні новини». От тоді і усі користувачі і я у тому числі зможемо їх прочитати. А принцип наповнення цієї сторінки – волонтерський. Не захочете писати жодної – то і на тому обмежимося. А захочете – я підкажу механізм існування такої сторінки. За кожним напрямком (політичні, наукові, спортивні і т.ін.) новин потрібно закріпити відповідального (як, напр., за «Цікавинками»). Щоб це працювало приблизно таким чином: У нашому відділі кожен працівник (і висококваліфіковані фахівці і некваліфіковані) відстежували закріплені за ними джерела. Періодично у встановлений день усі збиралися разом і кожен дуже стисло звітував, що нового за тематикою роботи відділу появилось у закріплених за ним джерелах, починаючи від реферативного журналу та академічних видань, і закінчуючи юнацькими і популярними виданнями. Якщо реферативний журнал виходив не так часто, то його відповідальний доповідав «рідко, зате мітко». На такому зібранні кожен із присутніх мав змогу ознайомитися із новинками із такої кількості джерел, які сам осилити не в змозі. По завершенні такого звітування зацікавлені підходили до доповідача і отримували детальні посилання на те, що їх зацікавило, для подальшого опрацювання. Так і з новинами. Якщо, наприклад, бігати по порталах – то це не зовсім зручно і не усі портали можуть бути. Новини бажано подавати десь у анонсованому стислому вигляді у одному місці, щоб усі одразу «впадали в око». Мало що мене, як користувача, може зацікавити!? А ці обмеження «чотирма» новинами явно мало, якщо тільки вони пишуться не для чогось іншого. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:56, 16 жовтня 2017 (UTC)

Декомунізація в ОРДЛО

Увага! @Trydence: підняв питання щодо декомунізації населених пунктів в ОРДЛО на прикладі файла en:File:Map of the war in Donbass.svg, але це стосується також усіх статей, що існують в іншомовних розділах, росіяни, англосакси не перейменовують, чи питання уже піднімалося в кнайпі тощо, що будемо робити, як просувати укр. версію? ставити на перейменування в інших розділах, робити там обговорення на форумах? усі статті: Список топонімів України, перейменованих внаслідок декомунізації.--Сергій Липко (обговорення) 18:59, 17 жовтня 2017 (UTC)

Дуже сумніваюся, що обговорення тут матиме якийсь позитивний ефект. У російській Вікіпедії правила передбачають використання або доконфліктних назв, або назв Роскартографії, очевидно, що у випадку декомунізації в ОРДЛО нові назви не доконфліктні й не використовуються російськими картографами. В англійській Вікіпедії правила передбачають використання найпоширенішої в джерелах назви, і тут теж складно показати, що вжиток саме за нову назву — навіть за межами ОРДЛО Дніпро перейменовували рік, бо дехто показував, що попри перейменування його продовжують називати по-старому, а в ОРДЛО джерела, які продовжують називати по-старому, й шукати не треба. І якщо по англійській Вікіпедії ситуацію ще можна виправити (наприклад, контактувати з медіа, щоб вони переходили на декомунізовані назви), то з росіянами це виглядає марною витратою часу — NickK (обг.) 01:06, 18 жовтня 2017 (UTC)