Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 25

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чому в нас за вмовчанням російська мова?

Ось в мене зараз висить банер "Скоро начнутся выборы Фонда Википедии 2015. Узнайте больше и помогите найти разных кандидатов, которые бы возглавили WMF. [ Допоможіть з перекладом! ] ". Питання: чому, якщо нема українського перекладу, в нас висить банер російською, а не англійською? Якщо тема така цікава, що ніхто її навіть не переклав українською, то російський банер не допоможе. --Pavlo Chemist 07:29, 20 квітня 2015 (UTC)

Скоро оновиться, десь годину тому я переклав. Російська є ближчої до української, аніж англійська. --Максим Підліснюк (обговорення) 07:31, 20 квітня 2015 (UTC)
білоруська і польська ще ближчі. Давайте польською. Хоча зараз корисно англійську вчити. --Pavlo Chemist 07:49, 20 квітня 2015 (UTC)
Знову одне й те ж! Вже скільки разів цю тему піднімали... Питання не до вікіпедистів, а до спеціалістів з мети. Вони вважають українців тупими туземцями, які, зато, знають мову метрополії. І вважають що для українців оптимальною системою є англійська → російська → українська. Маєте що сказати — звертайтесь до цих піндосів. NickK може допоможе. Якщо не помиляюсь, останнього разу він їм писав. --Pavlo1 (обговорення) 07:59, 20 квітня 2015 (UTC)
Мені одному здається, що «тих піндосів» — за межами ВП:НО/ВП:Е? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 15:53, 20 квітня 2015 (UTC)
Та це ж уквікі. А взагалі там нідерландець і фінн цим займаються. Не знаю, хто з них мався на увазі.--Анатолій (обг.) 15:59, 20 квітня 2015 (UTC)
Ну те що люди не розуміють мову не означає, що їх можна нею ображати. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 16:04, 20 квітня 2015 (UTC)
@Base:, виправив тих на цих. Отримав сатисфакцію? Сподіваюсь використання звороту «тупі туземці» вас не ображає. Якщо ні — виправиш сам на, наприклад, «розумово відсталих корінних мешканців». --Pavlo1 (обговорення) 16:51, 20 квітня 2015 (UTC)
Pavlo1 наскільки я пам'ятаю, було довге обговорення в Кнайпі колись. Не пам'ятаєте, який тоді був консенсус? Можна було б і нагадати на Меті, що треба змінити послідовність. І, здається, там була проблема, що від української мови теж якісь прив'язані. --Максим Підліснюк (обговорення) 08:02, 20 квітня 2015 (UTC)
Та було. Останнє недавно, може з рік тому (треба шукати, але навіщо). Звернулися на мету аби змінили порядок (здається NickK, Ahonc, antanana). Там тупо послали: ваша задача статті писати, от і пишіть. --Pavlo1 (обговорення) 08:10, 20 квітня 2015 (UTC)
@Pavlo1: Так, я теж писав їм туди: https://phabricator.wikimedia.org/T39314 . У них залізна логіка — російська мова в нас має «общепонятный» статус, російську мову розуміють більше українців, ніж англійську (проти цього не попреш — зворотнє довести їм ми не можемо), тому повідомлення в нас будуть російською мовою. Як альтернативу вони нам запропонували перекладати все українською швидше за росіян (при тому, що для самих розробників російська мова є пріоритетною в перекладах, а українська — ні). Звісно, зараз у нас з'явилися нові обставини, але не думаю, що це їх переконає — NickK (обг.) 08:43, 20 квітня 2015 (UTC)
Так може на Фабрикаторі попросити? --Максим Підліснюк (обговорення) 08:14, 20 квітня 2015 (UTC)
Не знаю. Мо' хтось з цих трьох відгукнеться — вони більше в темі. --Pavlo1 (обговорення) 08:16, 20 квітня 2015 (UTC)
Логіки у польській чи білоруській не бачу взагалі. Польську не кожен зрозуміє, а що білоруси переклали швидше нас - такого я ще не бачив. --Максим Підліснюк (обговорення) 07:53, 20 квітня 2015 (UTC)
Це до аргументу по ближчість російської до української. Так, російську розуміє більшість українців, однак тут ж ніхто не запитує, навіщо тоді Вікіпедія українською, якщо всі так добре розуміють російську. Російську теж не кожен розуміє - спитайте нашу діаспору закордоном. Англійська видається найкращим варіантом — буде спонукати вчити цю мову. Як плюс, одразу буде видно, що щось не перекладено, бо якщо кирилицею, не завжди це можна помітити в якомусь менш примітному місті. --Pavlo Chemist 08:03, 20 квітня 2015 (UTC)

Ось, нарив: Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/Архів 22#Зміна мовного пріоритету для оголошень. Певно, більше як за рік таки треба виконати той підсумок. --Максим Підліснюк (обговорення) 08:07, 20 квітня 2015 (UTC)

Перевідкрити https://phabricator.wikimedia.org/T39314 і писати гнівні листи. Нехай цим нарешті займеться Українська Вікімедія. --ASƨɐ 08:21, 20 квітня 2015 (UTC)
Краще подам новий запит і вкажу на майже одноголосне рішення спільноти. --Максим Підліснюк (обговорення) 08:27, 20 квітня 2015 (UTC)
Подав T96549 --Максим Підліснюк (обговорення) 08:37, 20 квітня 2015 (UTC)
Ну ви ж читайте, на шо ви посилаєтеся. Там була пропозиція зробити uk → en → ru, а це ніяк не можливо зробити, бо основною мовою є англійська.--Анатолій (обг.) 09:27, 20 квітня 2015 (UTC)

Уже українська. Centralnotice має бути, наскільки я розумію, не просто перекладеним, а й вичитаним.
Щодо російської на фолбеку. Усім пінгованим тут уже, я вірю, в печінках перетягування каната з вікімедійцями, яким видніше. Це перше. Ви ж нікуди не дінетеся від того, що російську знають більше, а мета сентралноутісу не в тому, щоб його більше побачили, а щоб більше зрозуміли; проти лома треба йти з ломом (покажіть, з яким, сама піду) — це друге. Зрештою, злі вікімедійці праві: швидше перекладаєте — отримуєте одразу українську без всяких фолбеків. Це все одно саме те, що треба робити, не залежно від мови на фолбеку — чесне слово; і це третє. «Пиши статті, а базікай» можна адаптувати й сюди. От я, напр., дуже вдячна Piramidion'у, Mykola Swarnyk і Sthelen.aqua (й купі інших) за те, що вони роблять багато перекладів вікімедійних останнім часом. Дуже. -- Ата (обг.) 13:18, 20 квітня 2015 (UTC)

Узагалі варто було би розробникам затверджувати переклади, коли повністю все перекладено з певної теми, а то вийде як у Фейсбуці: Your Friend написав on Your Стіна.--Анатолій (обг.) 13:26, 20 квітня 2015 (UTC)
дякую за подяку ), але з тією російською дивина якась. Декілька разів вже траплялося мені, що заходиш редагувати, а замість "редагувати" треба раптом тиснути на "править". Тут точно переклад ні до чого. А от щодо перекладу Centralnotice, то польська і білоруська ІМХО виглядатиме так само погано як російська і, якщо чесно з майже однакових причин. Можливо доброю була б пропозиція, щоб англійська Centralnotice за відсутності українського і наявності російського перекладу висіла напр. зайву добу або дві? Та ще й зі зворотнім рахунком ("допоможіть перекласти, або через 23 години буде замінено на російський переклад"?) --Sthelen.aqua (обговорення) 15:45, 20 квітня 2015 (UTC)
Якщо можна й собі понарікати, то на Сховищі часто трапляється таке: у масиві тексту хтось робить маленьку правку, і одразу вся сторінка падає на російську і висить так, поки там десь не влізеш у якусь технічну сторінку та не поправиш два-три слова, те саме з оголошеннями про конкурси. Те саме зі службовими словами/командами, які взагалі неможливо докопатись, де їх правити. Те саме з перекладом, який не можна правити напряму, бо він закритий. На Translate же взагалі часто висять лише заголовки, тобто повідомлення першого рівня, а підрубрики недоступні - от вони й залишаються російською. Звичайно, можна все робити швидше за москалів, але все одно тобі цей "ящик" щоденно нагадує, що воліє мати справу з російською. Про фолбек взагалі мовчу, це те саме що Kiev - демократія кінчається там, де починається бюрократія. І бюрократія Вікі має своє русофільське лобі. Ніколи не переможемо, поки хтось з наших людей не стануть там адмінами і розробниками. Віро, вам карти в руки!
Щодо фолбеку, я тоді вставляв свої 5 копійок і тепер підтримую повторне звернення до ВМ про зняття фолбеку, хай знають про нашу позицію. Так само і про Kiev дискусію можна поновити, принаймні встановити бота, який би перейменовував на Kyiv все що ми самі маємо право іменувати, бо зараз, здається, статистика Kyiv/Kiev рухається у протилежний бік, і з нашої з вами вини також.
Також щодо повідомлень Centralnotice: якби вони чергувались польською, білоруською, кримськотатарською, ще якоюсь - було б значно симпатичніше, ніж російською та російською. Це б підкреслило, що українська політична нація не є одномовною. Може варто обґрунтувати і влаштувати щось таке спеціально для укрвікі? Mykola Swarnyk (обговорення) 18:43, 20 квітня 2015 (UTC)
Якою б не була українська політична нація, проекти прив'язані не до нації, а до мови. Вже ліпше боротись за відміну підстановки російської, мовна ілюмінація кращою, нмд, не буде. -- Ата (обг.) 07:52, 21 квітня 2015 (UTC)
Про «підрубрики» не зрозуміла зовсім. Давайте детальніше, будь ласка. -- Ата (обг.) 07:55, 21 квітня 2015 (UTC)
Наприклад, для перекладу на Мета пропонується не весь зміст англ.сторінки, а лише частина - те, що було виставлено для перекладу кимсь на англ.Меті. Так, недоступні для перекладу підзаголовки під фото/відео (заголовок перекладений, а це ні), тексти, на які йдуть посилання у новинах тощо. --Sthelen.aqua (обговорення) 22:32, 11 травня 2015 (UTC)
  • Схоже, невеличку перемогу ми таки здобули — російськомовні банери відтепер не будуть відображатись в укрвікі (T96549)--Piramidion 19:49, 20 квітня 2015 (UTC)
    Не розумію, звідки такий висновок. Таск закрили як дублікат, а Немо просто подав запит на невідображання неперекладеного банера — не всіх, а саме цього. -- Ата (обг.) 07:59, 21 квітня 2015 (UTC)
Справді, я раніше не прочитав повідомлення на Меті. Думав, був поданий запит на загальне скасування відображення неперекладених банерів в укрвікі. Схоже, помилився. А запити на скасування російської як фолбек-мови у Фабрикаторі вони закривають як дублікати одразу ж як вони з'являються. До речі, Немо змінив також назву завдання на більш відповідну, яка передбачає скасування відображення усіх неперекладених банерів, тому я це так сприйняв. Може вони все-таки якось візьмуть це до уваги?--Piramidion 09:46, 21 квітня 2015 (UTC)

І ще одне питання. Хтось, хто має доступ — почистіть простір "Спеціальна:" — там половина російською. --Pavlo1 (обговорення) 20:39, 27 квітня 2015 (UTC)

Це, здається, від нас не залежить. Я вже шукав на translatewiki — у перекладах-синонімах не відображаються російські, змінювати можна лише українські. А російські, мабуть, відображаються в нас саме тому, що російська є фолбеком. Словом, я не знайшов можливості це змінити.--Piramidion 20:45, 27 квітня 2015 (UTC)
Але це дуже дратує. Якщо в пошуку ввести: Спеціальна: С і почекати на підказки, то висвітлиться десять підказок, що починаються на кириличне С, при чому вісім(!) перших будуть російською, дев'ята — українською, і десята — знову російською. Це ненормально. Це просто абсурд. Може варто подати запит на Фабрикатор?--Piramidion 20:52, 27 квітня 2015 (UTC)
Щоб знову послали? Напишіть. Ось це усе що у верху обговорювалось свідчить про МОВНУ ДИСКРИМІНАЦІЮ української вікіспільноти з боку функціонерів вікімедії. Це Вікімедіа-Україна має звертатись до керівництва Фонду. При чому, жорстко! Тільки вони цього робити не будуть... --Pavlo1 (обговорення) 21:05, 27 квітня 2015 (UTC)
Так вони що так, що так пошлють. Справа в тому, що розробники дійсно свято вірять, що для українців зручніше бачити російські назви замість англійських, і нема нікого, хто міг би їх переконати. Можна хіба попросити вищих по ієрархії надавати їм по голові, але скажіть кому писати тоді. Джимбо писати нема сенсу, бо він не має впливу на розробників і може хіба сказати, чи йому це подобається, чи він цим обурений. Теоретично можна написати виконавчому директору Фонду, якій підпорядковується весь персонал Фонду, але оскільки її прізвище Третікова, то я не думаю, що це матиме результат — NickK (обг.) 00:57, 29 квітня 2015 (UTC)

які гарячі дискусії можна пропустити, якщо бути у віківідпустці ) дозволю собі не погодитися із NickK-ом щодо безглуздості звертань до лялі. імхо, гірше від того не буде. запитання тут wmua:Вікімедіа:Портал спільноти#Про замісну мову показує, що у спільноти є із цим проблема. Вікімедіа Україна може звернутися до Фонду (і лялі) цілком офіційно. щоб розуміли, що це не все одно, це зачіпає, і за поточних обставин не є бажаним. однак, Вікімедіа Україна не може казати, що ось, ми представляємо спільноту, бо не буде навіть куди послатися. пропоную у розділі нижче висловлюватися «за», «проти» чи «утримуюсь» щодо офіційного звернення про вимкнення російської мови як fallback language для розділу Вікіпедії українською мовою (англійська як нейтральна?). текст листа напишемо тут же після того як спільнота висловиться «за» надсилання такого листа. думаю, що це має бути дуже масове «за», щоб вразити ) --アンタナナ 19:39, 5 червня 2015 (UTC)

@Antanana: Так а яке формулювання голосування? Ідеться про відключення фолбеку лише в українській Вікіпедії, чи взагалі в українському інтерфейсі? Якщо друге, то треба спитати в спільнот всіх україномовних вікіпроектів.--Анатолій (обг.) 18:55, 6 червня 2015 (UTC)
@Ahonc: чомусь не було нотифікації. гм. по суті — кожен проект вирішує за себе, ні? кось не дуже уявляю, щоб голосування в уквікі вплинуло на уквн чи укцитати… --アンタナナ 19:30, 6 червня 2015 (UTC)
Хммм… Тоді ця ідея завідомо програшна. Хіба є технічна можливість вимкнути фолбек лише для однієї вікі?--Анатолій (обг.) 19:34, 6 червня 2015 (UTC)
тобто Ти пропонуєш написати у всі україномовні проекти? ох --アンタナナ 19:39, 6 червня 2015 (UTC)
Ну якщо ти хочеш, щоб запит був ефективним, треба не дати Фонду шансів для маневрів. Зараз вони зможуть сказати, що відключити в одній вікі неможливо, а в інших не було обговорень. А якщо всюди будуть обговорення, то цей аргумент відпаде.--Анатолій (обг.) 19:44, 6 червня 2015 (UTC)
Підтримую Агонк, потрібен один запит для всіх україномовних спільнот. Зрештою, переважна більшість користувачів цих спільнот є вікіпедистами але, задлявиконання бюрократичних процедур варто зробити оголошення в тих спільнотах. --yakudza 11:39, 7 червня 2015 (UTC)

Зауваження: як мінімум — змінити замісну мову для проєктів Вікімедії, як максимум — змінити усталене налаштування MediaWiki --ASƨɐ 07:03, 8 червня 2015 (UTC)

@Antanana: а чи не пора вже закривати обговорення? Чи воно в кращих традиціях уквікі триватиме кілька років?--Анатолій (обг.) 21:13, 23 червня 2015 (UTC)

YesТак Зроблено підсумок є --アンタナナ 22:04, 23 червня 2015 (UTC)

Підсумок

Висловлені думки в обговоренні (та в коментарях до голосів) показують консенсус спільноти щодо звернення до Фонду Вікімедіа з проханням вимкнути в українському інтерфейсі російську мову як fallback language взагалі, або «щоб зареєстровані користувачі могли для себе вимикати або змінювати фолбек» самостійно (є користувачі, які краще знають польську чи білоруську, інші мови). Останнє видається компромісним варіантом між користю для читачів та зручністю для активних редакторів --アンタナナ 22:02, 23 червня 2015 (UTC)

П.С. Текст листа для вичитки та обговорення (англійською мовою, звісно) викладу тут до кінця цього робочого тижня (до 26 червня 2015 року включно), щоб за вихідні обговорити й у понеділок (якщо все ок) надіслати Лялі --アンタナナ 22:02, 23 червня 2015 (UTC)
Компромісною для кого? Єдиний компроміс це вимкнення рос фолбеку взагалі. --Igor Yalovecky (обговорення) 10:23, 28 червня 2015 (UTC)

Обговорення

  • Щодо альтернативи Буника, «дати можливість користувачам самим у налаштуваннях обирати мову фолбеку». Мені вона дуже подобається. Але взнали ми про цю пропозицію лише учора (17:01, 23 червня 2015), коли голосування було вже закінчене. Агонк видалив навіть згадку про нього. зауваживши, що зміна формулювань по ходу ставить під сумнів легітимність самого голосування. #Голосування за звернення до Фонду Вікімедіа було лише за формулювання Нани та ASа (5-8 червня). Шкода, що ця дуже розумна пропозиція Буника не з'явилася хоча б тижнем раніше. Гадаю, щодо альтернативи вище або «щоб зареєстровані користувачі могли для себе вимикати або змінювати фолбек» самостійно (є користувачі, які краще знають польську чи білоруську, інші мови) потрібно хоча б тиждень обговорення, і невеличке голосування (певен, буде одноголосне). В усякому разі, згідно Агонку, це не підсумок голосування, яке відбулося. Не варто ризикувати, бюрократія Фонду дуже прискіплива та сувора, це відчувається на Commons. Чекаю ще думки та висновків @Antanana, Ahonc та Bunyk: @Yakudza, NickK та Piramidion:. Особливо @AS:, більшість читали і пітримували його формулювання, тому потрібно, щоб вони неодмінно увійшли до листа, без AS це неправильно. — Юрій Дзядик в) 13:05, 24 червня 2015 (UTC).
    Наскільки я розумію, мову повідомлень можна вибирати й зараз. Крім того, це технічно зовсім інше питання і не бачу потреби його включати в лист. --yakudza 13:24, 24 червня 2015 (UTC)
    ні, обговорювалася/голосувалася сама доцільність звернення взагалі. а в коментарях дописували аргументи (наприклад, читайте коментар до голосу Ати чи бейза) та пропозиції. і читайте уважніше, адже про те, щоб запропонувати варіянт, «щоб зареєстровані користувачі могли для себе вимикати або змінювати фолбек» висловлював ще бейз. буник просто окреслив чіткіше. і вже за результатами висловлених думок тут --アンタナナ 13:46, 24 червня 2015 (UTC)
    Бейз автор ідеї ще 6 червня, але виклав її дрібним шрифтом, за його приватну думку не голосували, сам утримався. Буник виставив її 23-го у шапку, пропонуючи як альтернативу для голосування. Нана внесла 23-го у підсумок. От якби внесла 6-го у останній рядок, як AS, чи у шапку, як Буник, було би інакше. — Юрій Дзядик в) 14:10, 24 червня 2015 (UTC).
    повторю ) ми голосували за доцільність звернення до Фонду. у коментарях та обговореннях надавалися аргументи та корисні речі. ми не ставимо ультиматом, а висловлюємо позицію, конструктивно пропонуємо можливі шляхи виходу із ситуації, особливо зважаючи на те, що треба шукати баланс користі для читачів та зручності для дописувачів --アンタナナ 14:25, 24 червня 2015 (UTC)
    Оце справжня директорська логіка! )Юрій Дзядик в) 15:51, 24 червня 2015 (UTC).
    Завдання про те, щоб додати в налаштування можливість міняти замісні мови, чекає на своїх героїв ще з 2009 року --ASƨɐ 14:49, 24 червня 2015 (UTC)
    @Antanana: Ви можете просто передати фонду те, що ми попросили і не верзти "отсєбятіну"? Голосування було з конкретного приводу, якщо хтось висловився за щось інше, то можете так і написати, що абсолютна більшість за скасування рос. мови як мови фолбеку, а три людини сказали, що ні, краще просто надати змогу міняти мову самостійно. Ви зараз дієте як Янукович, вам пофіг, що сказав народ. --Igor Yalovecky (обговорення) 07:50, 5 липня 2015 (UTC)

Я знав що не варто уточнювати те за що голосуємо перед тим як голосувати, а краще попросити когось іншого. :) --Буник (обговорення) 16:03, 24 червня 2015 (UTC)

@Dzyadyk: ви самі кажете про бюрократію у Фонді. Якщо вони не хочуть вимикати, то шукатимуть причину для відмови. У випадку, якщо буде прохання зробити, щоб мова мінялася в налаштуваннях, то тут ви якраз даєте додатковий привід для роботи, бо це зробити наразі неможливо. Окрім того, це не вирішує проблему фолбеку, адже аноніми не можуть міняти мову в налаштуваннях, а їх у нас найбільше. Якщо ж просто попросити вимкнути фолбек, то відповідь про те, що це неможливо, не підійде, бо це можливо (у всіх проектах зразу, а не лише в українській Вікіпедії).--Анатолій (обг.) 18:21, 24 червня 2015 (UTC)

В даному випадку я за те щоб подати так як у початковому формулюванні, а не як у "різних додаткових пропозиціях". Відключення російського фолбеку - це наша всім зрозуміла ціль/вимога, і не треба її послаблювати варіантами або/або, це хибна тактика. Перший крок мусить бути чітким, категоричним. У вигляді плану «б» можна ще думати і обговорювати. Ну і бажано текст в студію. Короткий, без особливих нюансів. Що звертались, відповідь загубилась у бюрократичних відмовках, ситуація укр вікі в мовному питанні стає для нас образливою, люди сердяться, бо сприймають це як продовження культурної експансії/агресії. Україна не хоче бути культурним сателітом держави-агресора. Друга мова не помагає, а заважає, англійська грамотність та мовні преференції наших дописувачів, особливо молоді, за кілька років кардинально змінилась. Сподіваємось на розуміння почуттів нашої спільноти, дякуємо за співпрацю. Чекаємо відповіді. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:58, 28 червня 2015 (UTC)
І ще одне, приховайте, будь ласка, репліку Павла1 чи принаймні окремі слова, там на самому початку обговорення. Неетично обзивати того, кого збираєшся просити. Дякую. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:05, 28 червня 2015 (UTC)
подив

@Piramidion:. Навіщо ще 6 червня посеред обговорення встановлено якірець "Голосування"? Щоб читати, про що може йти голосування, чи що? Ніяк не збагну до кінця мету якірця та хід думки. — Юрій Дзядик в) 07:36, 26 червня 2015 (UTC).

Ну Ви ж самі висловили пояснення моєї дії. А якщо хочете від мене уточнення — то вгорі йшло обговорення, а Антанана внизу висловила конкретну пропозицію; я започаткував голосування, а якірець встановив, щоб посилання з «загального оголошення» не вело безпосередньо на голосування, а щоб вгорі сторінки ще показувало абзац — допис Антанани, щоб одразу було зрозуміло, за що голосують (уточнення про мету голосування тоді не було ані під назвою розділу === Голосування ===, ані не було остаточно сформульоване у загальному оголошенні - я сформулював його нашвидкуруч, після мене ще його виправляли). --Piramidion 09:07, 26 червня 2015 (UTC)
Я, здається, зрозумів, чому виникло таке запитання. Якірець спрямований був не на дану сторінку, тобто не для того, щоб при клацанні на «голосування» у змісті на цій сторінці Вам показувало текст після якірця — він тут для Загального оголошення — саме звідти на цей якірець я дав посилання. Треба було вибрати іншу назву якірця — тоді цієї проблеми не було б. Зараз його вже можна прибрати.--Piramidion 09:31, 26 червня 2015 (UTC)

Стагнація

Показники відвідуваності свідчать про стагнацію. Травень 2013, 2014, 2015 показує практично однакову кількість відвідуваних сторінок і навіть невеликий спад.

Прошу ідеї щодо можливих причин такого стану. Запропоную кілька.

Зовнішні причини

  1. Війна і окупація територій зі зменшенням числа українських шкіл, вишів, бібліотек
  2. Спад рівня життя, люди більше зайняті виживанням
  3. Відсутність державної політики розширення сфери функціонування української мови

Внутрішні причини самої Вікіпедії

  1. Статичність (недостатня динамічність) головної сторінки. Досить порівняти, яка частина головної сторінки міняється протягом доби у нас, у російській, у англійській Вікіпедіях
  2. Велика частина кожної сторінки зайнята рекламними банерами конкурсів. Знову ж, порівняймо з російською і англійською
  3. Конкурси із призами демотивують переважну більшість теперішніх і потенційних редакторів
  4. Недостатня промоція за межами Вікіпедії (преса, радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет ЗМІ)

Прошу доповнювати. Виявивши перелік, зможемо ранжувати причини по значимості і виробити заходи для подолання.

--Perohanych (обговорення) 07:34, 22 травня 2015 (UTC)

@Perohanych: Вибачте, а ця стагнація тільки українській вікіпедій чи це світова тенденція, особливо мене цікавить російська? --Igor Yalovecky (обговорення) 07:20, 30 червня 2015 (UTC)
Або ця проблема нікого не цікавить, або до переліченого мною нема чого додати. --Perohanych (обговорення) 17:30, 23 травня 2015 (UTC)
Це дуже важлива проблема. І Ви, я думаю вже назвали основні причини. Що конкретно ми, вікіпедисти, можемо зробити? Одна пропозиція у мене є. Юрію, я не знаю чи досі Ви в Вікімедіа Україна, але це скоріше саме до ВУ... Як відомо недавно 3 найбільших загальнонаціональних мобільних оператори отримали ліцензії на 3G.. Якби вони змогли надавати безплатний доступ до домену uk.wikipedia.org (тобто, лише до українськомовного розділу вікіпедії), то це був би один дуже жирний плюсик до збільшення відвідуваності саме нашого розділу. Що Ви думаєте з цього приводу? — Green Zero обг 20:18, 25 травня 2015 (UTC)
@Green Zero: В Україні такий доступ уже надає Kyivstar, ця програма називається Wikipedia ZeroNickK (обг.) 20:54, 25 травня 2015 (UTC)
Київстар надає доступ всіма доступними мовами, тобто українській Вікіпедії це не допоможе. Сумніваюся, що хтось захоче надати доступ лише на одній мові. Та й користувачі віддадуть перевагу більшій кількості мов. --Pavlo Chemist (обг.) 22:15, 25 травня 2015 (UTC)
Так, я сумніваюся, що хтось погодиться надати доступ лише українською, думав, що Green Zero питав про доступ усіма мовами — NickK (обг.) 22:35, 25 травня 2015 (UTC)
Зрозуміло. Сьогодні товариш з Донецької області протестував безплатний доступ до вікіпедії з Київстару. Працює!! Трафік і на мобільній і на стаціонарній версії вікіпедії - безплатний. Київстар розщедрився. :) Було б добре залучити до програми Wikipedia Zero й інших мобільних операторів України! — Green Zero обг 13:47, 26 травня 2015 (UTC)
Від В.С.Білецького: Треба намагатися :

1. Якісно і кількісно покращувати Проект.

2. Створювати інформаційні приводи для розкрутки Українського сектору Вікіпедії.

3. Зацікавити вчених. От, скажімо, помітив, що Вікіпедія ніяк не впливає на індекс Гірша. А якби впливала - тут би були чи не всі вчені країни. І Вікіпедія РАДИКАЛЬНО б поліпшилася.--Білецький В.С. (обговорення) 20:44, 25 травня 2015 (UTC)

Приєднуюся до думки В. Білецького. Просто продовжувати «полоти бур'ян», поліпшувати українську Вікіпедію, щоб її авторитет зростав. От і все. --Юрій Булка (обговорення) 23:06, 25 травня 2015 (UTC)
  • Гадаю це взагалі не проблема. Наша справа працювати більше, краще і не перейматися якимись тактичними штуками - погодою наприклад. Буде якість, прийде більше головатих редакторів, буде відвідування, буде піар і всі діла. Як казав Карнегі - треба перестати тривожитися і почати жити. Робімо лимонад із кислих лимонів, або батарейки.--Bodiadub (обговорення) 06:14, 28 травня 2015 (UTC)

Маркетинг

@Perohanych: Колись Ви розсилали прес-релізи де згадували, що російську вікі відвідують у пару разів більше ніж українську. Схоже, що частина читачів дослухалася до голосу більшості і пішла у рувікі. Власне є й такий маркетинговий прийом. Його використовувала компанія Еппл, коли була лідером ринку, щоб привернути клієнтів. Не бачу причин чому цей прийом не має працювати стосовно вікіпедії. У нас залишилися старі читачі. Нові - обирають рувікі, бо їх повідомили, що рувікі читають більше. --Alex Blokha (обговорення) 22:07, 6 червня 2015 (UTC)

Треба було читати уважно. Я писав що російську читають все менше і менше, а українську все більше і більше. Читачів більше цікавлять тенденції, а не поточний стан. --Perohanych (обговорення) 17:55, 24 червня 2015 (UTC)

Піар в укрвікі

Гадаю, коли вже читач прийшов в укрвікі, то його треба зацікавити, щоб втримати. Зазвичай не минають головну сторінку. «Добрі» та «вибрані» статті на ній — непогано, але чому б не спробувати зацікавити й іншими сторінками, особливо на історичну тематику, зазвичай невідомими широкому загалу? Є розділ «Цей день в історії», котрий прекрасно підходить. Приклад? Вікіпедія:Проєкт:Цей день в історії/22 квітня. Що маємо:

А між ними — пустота. Але ж можна вставити ще один рядок:

В світлі анексії Росією українського Криму це повинно заінтригувати спільноту дізнатись більше, перейти по вікіфікації на відповідні статті. Події з історії України, хай незначні, але котрі є частиною епохальних, відбувались, напевно, кожен день. Треба лишень знайти і додати. Принаймі щодо 22 квітня так і зроблю. --ROMANTYS (обговорення) 07:10, 10 червня 2015 (UTC)

Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 квітня. У поміч. --Alex Blokha (обговорення) 11:26, 10 червня 2015 (UTC)

Думка Олександра Тагаєва

Концептуальна причина відсутності притоку нових читачів і дописувачів - це русифікація, яка не припинилась після розпаду Радянського Союзу. Тут винна лише держава і ця провина проявляється в дуже багатьох формах. Хоча би почати з того, що деякі чиновники найвищого рангу спілкуються російською. Це породжує антимоду на українську мову. І навіть багато вікіпедистів спілкуються в соціальних мережах російською мовою. Або ж репостять російськомовні новини і пишуть до них коментарі українською. Це схиляє аудиторію до думки, що в інтернеті майже нічого не має українською. Хоча би вже з себе починали. Але тут я безсилий когось переконати, як не можу, наприклад, своїх родичів примусити перейти з суржику на літературну українську.

Друга причина - це вдвічі більша кількість статей в російській Вікіпедії. На мій погляд, за якістю українські статті не набагато гірші, а деякі мовні недоліки можуть відігнати лише знавців мови. В російській Вікіпедії дуже багато заготовок і цього достатньо читачам. Я думаю, що треба робити це й в українській Вікіпедії, але не маю на увазі стаби з одного речення й без джерел. Думаю, що краще писати нові статті, ніж часом до безкінечності покращувати вже наявні. Я вважаю, що всі статті, які є в російській, повинні бути в українській і добре пов'язані внутрішніми посиланнями. Тоді не буде потреби виходити за рамки української Вікіпедії.

Третя причина - це відсутність уваги до української Вікіпедії з боку ЗМІ. Взяти, наприклад, Міністерство Культури. Два віківишколи силами вікімедії - це не масштаб міністерства. Це просто смішно. Я навіть не знаю, як можна переконати ЗМІ звернути більшу увагу на Вікіпедію. Сам я щось писав на форумах про Вікіпедію, але крім мене так робили лічені Вікіпедисти. Було б непогано, щоб вікіпедисти більше рекламували якісь цікаві статті у фейсбуці, а не просто писали там про що попало, забруднюючи віртуальний простір інформаційним сміттям. Але в цьому параграфі швидше йде мова про залучення нових дописувачів, а не читачів. Хоча більше дописувачів означає більший об'єм, а отже й більше читачів.

Загальнокультурна проблема полягає в тому, що люди переходять від вербальної культури до візуальної. Взагалі просто менше читають. Можливо ще нішу Вікіпедії займають якісь спеціалізовані сайти. У мене немає статистики українського інтернету, чи стає з часом більше українськомовних ресурсів. Якщо так, то можливо вони перетягують на себе частину читацької аудиторії.

Дописувачів відлякує невизначеність правил і відсутність координації всередині української Вікіпедії. Немає гарантії, що досить нормальну статтю не вилучать низькокваліфіковані адміни, яким за це нічого не буде. Ну просто вони українофоби і пов'язані круговою порукою між собою. Це відлякує дописувачів. Зовсім погані справи з патрулюванням. Багато хто припиняє писати, коли бачить, що їхні статті або правки майже не затверджують. Можна було би більше розписати механізми покращення статей. Наприклад, орієнтуючись на добрі статті можна було би написати рекомендації, як покращувати статті з тієї чи іншої тематики, які там повинні бути розділи тощо. Тут в мене трохи переплутані теми залучення читачів і дописувачів, але все це між собою дуже пов'язано. Дуже велика ще проблема в психології вікіпедистів і вікімедистів. На будь які зауваження можна почути "Але ж це волонтерський проект". Я розумію, що й цей мій допис піде у пісок, але просто вже наболіло, як то кажуть.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:25, 24 червня 2015 (UTC)

Імре Шлоссер

Нічого не вдієш, доведеться через кнайпу обговорювати. Порівняйте будь ласка дві версії статті на предмет статистики.

Моя

Романова

Тут штука в тому, що осінь 1915 року Шлоссер провів уже в новому клубі, тобто в МТК. І я тому оновив статистику, врахувавши цей факт. Плюс підрахував усі матчі, вийшла цифра 320, плюс дав ще одне джерело, яке саме це й підтверджує.

А Роман333 вважає, що раз він писав статтю, то вже ніхто нічого там міняти не може. А його версія насправді містить неточну статистику. Давайте тоді спільнотою проголосуємо, хто з нас правий... раз він не сприймає правила ВП:БР--Unikalinho (обговорення) 03:44, 1 липня 2015 (UTC)

  • статистика там перевірена і підтверджена АД. А зміна була без будь-яких джерел. У різних виданнях можна знайти різні цифри і тому потрібно додавити джерела. І будьте послідовними — від інших вимагаєте ставити АД, а у самого не виходить. --Roman333 (обг.) 04:11, 1 липня 2015 (UTC)
Нічого, товариш Unikalinho ще вчиться. Недавно навчив його, що те що в лапках - це цитата, вона береться з джерела незмінною. І наче нічо, засвоює помаленьку. Він ще запальний трохи, може вас часом трохи обзивати - не зважайте, не святі горшки ліплять... Mykola Swarnyk (обговорення) 15:54, 1 липня 2015 (UTC)
По темі є що сказати?--Unikalinho (обговорення) 16:59, 1 липня 2015 (UTC)
"По темі" - це "після теми", безсенсовне словосполучення. Правильно - "на тему". Є ще простір для розвитку... Але це набувне. До речі, не забувайте ставити шаблони "перекладено" у перекатаних статтях. Тут так заведено. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:52, 2 липня 2015 (UTC)
Наведіть приклади перекатаних мною статей (хоч 3, щоб можна було про закономірність говорити). Тут заведено підтверджувати прикладами--Unikalinho (обговорення) 06:54, 2 липня 2015 (UTC)

Народ, там же у примітці написано, що ті чемпіонати неофіційні. Тож не варто їх взагалі врахоувати у статистику в картці.--Анатолій (обг.) 20:50, 1 липня 2015 (UTC)

От тут якраз треба насамперед думку автора запитати стосовно цього. Бо насправді їх можна й врахувати, якщо це роблять джерела. В даному випадку, як на мене, ситуація саме така, тому рахувати, мабуть, потрібно. Я думаю, це одне з небагатьох питань, у якому Роман333 зі мною погодиться. Але ж це не вирішить конфлікту. Бо якщо я даю друге джерело, яке по сезонах пише те ж, що й перше, але при цьому суму дає правильну, на відміну від того джерела, що там уже було, то варто було б це перевірити, підрахувати і зробити висновок. Достатньо простого неупередженого підходу, і все стане очевидно. На всякий випадок дам джерело тут [1]. Я його тоді додав у статтю, а "правовласник" (саме таким Роман333 себе вважає) гонорово видалив. Ну що ж, нехай тоді сам своїми руками все зробить, щоб вважати, що це він сам відредагував, і щоб таким чином його самолюбство не було зачеплене...--Unikalinho (обговорення) 02:53, 2 липня 2015 (UTC)
Називаючи людину «підлим брехуном» ви дбаєте, щоб «її самолюбство не було зачеплене»? Гонорово, але не мудро. Якщо трошечки стриматись, буде не так гонорово, але мудріше. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:49, 6 липня 2015 (UTC)
Не людину, а дії. Це велика різниця. Чи я маю, по Вашому, сказати, що він тут правду говорив, коли казав, що я з пальця, без джерел, свої дані висмоктав?--Unikalinho (обговорення) 19:57, 6 липня 2015 (UTC)
Пробував я зайти на ваше джерело, нічого подібного на інформацію, подану вами, не знайшов. Може вона там у якихось меню/субменю/архівах захована, посилання прямо на це не вказує. Подавати іншомовне джерело, просто називаючи його головну - це неадекватно. Недостатньо, скажемо так. Вазгалі кажучи, якщо україномовні джерела відсутні - ваша інформація, можливо, і не є виссана з пальця, але нерелевантна. Так це можна трактувати. Коли подаєте іншомовне джерело, треба вказувати його мову, під цим вікном подані заготовки відповідних шаблонів, подивіться і побачите. Крім того, у вашій правці повторюються внутрішні посилання, а прийнято робити це лиш раз, при першому згадуванні (див. ВП:НВ), ви зробили 5 і ніхто вас (і ваші дії) за це не обзиває, не принижує. Вчіться скоріше, менше нарікайте, і буде вам добро. Перекатані фрази знайшли? Добре. Без шаблону «переклад» це копівіо. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:17, 7 липня 2015 (UTC)
Ви сюди заходили? Дуже дивно, що Ви там не побачили число 320 у графі "Зіграні матчі". Мова там таж є, відкрийте мою версію і переконайтесь. Що тут скажеш, якщо Ви не бачите те, що перед вашими очима лежить?... А щодо "перекатаних" фраз: їх по-перше в мене немає, а по-друге, це не сюди--Unikalinho (обговорення) 06:02, 7 липня 2015 (UTC)

І знову язика

Щойно помітив цікаву темку — в статтях, в яких немає російськомовного відповідника, у блоку «Мови» (інтервікі) червоніє посилання на рувікі з пропозицією створити там відповідну статтю . Такий собі тролінг чи то на Вікімедії, чи на Вікідаті. Що характерно, довіра наповнювати рувікі, схоже, надана виключно нам, глянув декілька інших мовних розділів, такої краси нема. --Thevolodymyr (обговорення) 08:34, 28 червня 2015 (UTC)

Див тему вище. У Вас в налаштуваннях браузера серед мов десь є російська, тому й показує таке повідомлення. Якщо російську видалити з того списку, то повідомлення зникне (в мене тепер показує лише польську). Сподіваюся, розробники вигадають щось, що дасть можливість вимикати або небажані мови, або не дозволяти інструментові Content translation отримувати список «Accept languages» від браузера. Але невідомо, коли вони це зроблять.--Piramidion 09:09, 28 червня 2015 (UTC)
У мене там , окрім російської - болгарська і грузинська. Тому що я заходив у ті вікі у пошуках інфи. Так що певно Ви заходили в російську :). --Alex Blokha (обговорення) 09:23, 29 червня 2015 (UTC)
Це легко регулюється. Щойно змінив налаштування браузера, тепер висвічується polski. — Юрій Дзядик в) 11:18, 29 червня 2015 (UTC).
Все ще простіше: зайдіть у «Налаштування» на верхній панелі, оберіть там розділ «Бета-функції» і відімкніть там параметр «Переклад вмісту». Ви ж все-одно з української на інші мови перекладати не будете Натомість зайдіть у рувікі і енвікі і увімкніть цей параметр. Тоді на українських статтях у вас не виникатиме червоних інтервік, а на іноземних буде червона на українську мову. Чого саме на українську — цього вже не знаю, в мене воно само чогось так стало. --YarikUkraine (обговорення) 15:03, 29 червня 2015 (UTC)
Переклад вмісту — це інструмент перекладу з інших мовних розділів, а не з української. Якщо його вимкнути у бета-функціях — перекладати за його допомогою у нас не вийде. В англовікі такої бета-функції взагалі немає, тому увімкнути її там не вийде. Змінювати треба налаштування браузера, а саме — список мов. Якщо вилучити звідти російську — Переклад вмісту не пропонуватиме перекладати статті до рувікі. --Piramidion 15:18, 29 червня 2015 (UTC)
Як я вже писав вище: «Є можливість локально вирішити додавання посилань на переклад іншими мовами додавши до MediaWiki:Common.css код .cx-new-interlanguage-link { display:none; } . Після цього не буде пропонувати перекладати на будь-яку мову, звісно якщо погодиться спільнота. Також кожен користувач може вимкнути дану функцію Content translator’а особисто для себе додавши вище наведений код до власного користувацького common.css --Atoly(обг) 15:32, 29 червня 2015 (UTC)

Дуже дякую усім за коментарі. Для мене, як виявилося, проблема неактуальна, на моєму основному ноутбуці все ок, червоне посилання був побачив на старому, з якого у Вікі вже практично не заходжу. Але генерально, мені здається слушною пропозиція Atoly вимкнути цю фічу у нашому розділі. З повагою, Thevolodymyr (обговорення) 07:25, 30 червня 2015 (UTC)

Пізніше започаткую голосування.--Piramidion 09:17, 30 червня 2015 (UTC)

Просто цікаво...

Бачу, загалом голосування можна охарактеризувати як таке, в якому беруть участь:

  1. Ті, кому пропозиції перекладу заважають (голосують "за");
  2. Ті, кому пропозиції перекладу не заважають (голосують "проти").
    Але хіба "не заважають" - це релевантний аргумент? Де ж та третя категорія -
  3. Ті, кому пропозиції перекладу необхідні хоча б корисні?

Звісно, такі цілком можуть існувати - але це будуть одиниці, далеко не більшість користувачів укрвікі. То хіба заради одиниць, які користуються, скажімо, певним додатком чи іншим інструментом, цей інструмент примусово встановлюється для всіх інших? Цитую тезу AS'а: "Якщо вона існує, значить, комусь вона корисна". Зайдіть в налаштування, відкрийте вкладку "додатки", і скажіть, чому галочки за замовчуванням не стоять біля усіх додатків. Чи не тому, що вони потрібні далеко не всім? Попри те, що "комусь вони корисні?" Я, скажімо ніколи не перекладав, і наразі не маю наміру перекладати статті іншими мовами крім української. І таких як я - досить багато (хоча й не впевнений, але припускаю, що більшість). Впевнений, що більшість перекладачів - взагалі ніколи не перекладають статей з української. Окремі перекладачі це роблять, і добре, що вони це роблять, але вони - явно меншість. То поясніть мені - для чого ці пропозиції перекладу в укрвікі? Бо вашу логіку мені самотужки не осягнути.--Piramidion 17:41, 4 липня 2015 (UTC)

Ну в нас он освітньою програмою теж користуються мало людей (у відсотковому співвідношенні буде навіть менше, ніж контент-транслейшном). То давайте відключимо освітню програму. А то зайві пункти у випадному списку, Модулі не влазять.--Анатолій (обг.) 20:23, 4 липня 2015 (UTC)
До чого тут користуються/не користуються? Якщо в освітній програмі буде зайва фіча, і ті, хто нею користується захочуть її вимкнути, бо вона їм заважає - Ви теж будете голосувати проти? Ми ж не пропонуємо вимкнути Content Translation - ми, а саме - ті, хто ним користується, хочемо вимкнути зайву фічу, яка нам заважає. Або інший ймовірний приклад - от Ви не користуєтесь Візуальним редактором, а там раптом виявили щось зайве, якийсь елемент, який дещо ускладнює роботу у цьому редакторі - у голосуванні щодо усунення цього елемента Ви теж голосуватимете "проти", попри те, що ним не користуєтесь? (тут я виходжу з припущення, що Ви не користуєтесь Перекладом вмісту, адже це так?)--Piramidion 20:32, 4 липня 2015 (UTC)
Ну то зробіть гаджет, який її вимикає, та й по всьому. Голосують же більшість через те, що вона російська, а не через те, що вона заважає. Он та ж освітня програма, вона не російська, але вона мало використовується (за останні 90 днів жодного (!) редагування), але за її вимкнення голосувати не будуть…--Анатолій (обг.) 20:39, 4 липня 2015 (UTC)
Вона не російська, просто в більшості пропонує перекладати саме на російську. Зараз в мене пропонує перекладати лише на польську, але мені це теж не потрібно, я вже казав, чому. А гаджет - то хіба на увімкнення можна зробити. Але ніяк не на вимкнення - там, де більшості потрібно вимкнути - вимикають усім, і роблять гаджет на увімкнення. Там, де більшості потрібно увімкнути - вмикають усім, і роблять гаджет на вимкнення. Елементарна логіка. Але як на мене, гаджет не потрібний - вистачить і коду в особистому CSS. А ОПВ мені не заважає, я про неї лише в Кнайпі і чув, ще в обговореннях і десь на Меті, і ще в якомусь системному повідомленні бачив, не більше за це. Що мені до ОПВ? Кому вона очі муляє?--Piramidion 20:45, 4 липня 2015 (UTC)
Мені муляє. Я ж вам кажу: у випадному списку просторів назв у Нових редагуваннях зайві пункти лише. Щоб добратися до модулів, треба прокручувати список.--Анатолій (обг.) 20:48, 4 липня 2015 (UTC)
Тому що це простір назв. Коли було прийнято рішення увімкнути ОПВ - це було очевидно, що воно там буде, на відміну від даного випадку, де пропозиції перекладу додали пізніше, без попереднього узгодження, і без подальшого врахування зауважень (думаю, зауваження таки будуть враховані, але на це піде ще бозна-скільки часу). Ну і це не на кожній сторінці, не в кожній статті, де немає польської/російської/ще-якоїсь-там інтервікі. Вловлюєте різницю?--Piramidion 20:56, 4 липня 2015 (UTC)
Ні.--Анатолій (обг.) 21:02, 4 липня 2015 (UTC)
Толік у своїй манері, клеїть немудрого. А ви вже мало не на руках ходите перед ним. Анатолій, не треба. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:33, 5 липня 2015 (UTC)
Ну чого зразу «Толік у своїй манері, клеїть немудрого»? А, може, НЕ «клеїть»? Ну, припустимо, не було б там пропозиції перекладу на російську, а тільки на польську. Голосував би він «ПРОТИ»? Сумніваюсь. --ROMANTYS (обговорення) 13:38, 5 липня 2015 (UTC)
Взагалі то все залежить тільки від того чи гаджет за замовчуванням буде ввімкненим чи вимкненим. Він може бути як на ввімкнення так і на вимкнення. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 02:31, 5 липня 2015 (UTC)

Там, кажуть, переклад на англійську ввімкнули. То як воно тепер у людей з відповідним пріоритетом ук → ен → ру, пропонує на англійську перекладати? -- Ата (обг.) 15:01, 5 липня 2015 (UTC)

Не схоже, щоб увімкнули, бо в англовікі в бета-функціях немає функції Content Translation, а якщо пробувати з нашого Перекладу вмісту обрати англійську, як мову, на яку треба перекласти статтю - то її там просто немає (не знайшов у списку, і не зміг знайти через вбудований пошук). Якщо увімкнули - то хіба що для Simple English ([2]). Відповідно - пропозицій перекладу не показує (в мене зараз англійська і польська у списку пріоритетних мов)--Piramidion 15:17, 5 липня 2015 (UTC)
А, значить увімкнуть скоро — це в Тех. новинах пробігало. Скажете тоді, загалом. -- Ата (обг.) 18:24, 5 липня 2015 (UTC)
О, мені вже пропонує перекладати англійською. -- Ата (обг.) 17:09, 7 липня 2015 (UTC)

HTTPS

22:00, 19 червня 2015 (UTC)

  • Як можна це відключити? --MMH (обговорення) 00:00, 8 липня 2015 (UTC)
    Відключити неможливо. — Green Zero обг 10:26, 8 липня 2015 (UTC)
    Цікаво, якби відключив у себе в браузері HTTPS-протокол, як би Вікіпедія відреагувала? Напевно все-таки якось можливо. --MMH (обговорення) 15:33, 8 липня 2015 (UTC)
    Сервери вікіпедії примусово перенаправляють на https. Та й навіщо відключати?! Зашифроване з'єднання https набагато безпечніше ніж http. Якщо й дійсно цей перехід на https є причиною глюків - то це скоро пройде. Мають налагодити. — Green Zero обг 16:14, 8 липня 2015 (UTC)
    Ці глюки зимою ще почалися (якщо не раніше), - щось вони не спішать виправляти. HTTPS з'їдає більше трафіку і ресурсів процесора, - відповідно повільніше завантажуються сторінки. Не знаю, чим таким можна займатися в Вікіпедії, що потрібен аж HTTPS. Вважаю, що ця послуга повинна бути факультативною, - хто хоче - вмикає. В крайньому разі, хто не хоче - вимикає. А не так як зараз. --MMH (обговорення) 16:31, 8 липня 2015 (UTC)

Падіння

За червень в українській Вікіпедії прогнозується лише близько 60 млн переглядів сторінок. Так низько відвідуваність не падала вже два роки. Тобто повернулися до показника жовтня 2012. Які причини? Війна? Погода? Низька активність ВМУА? Демографічна яма? Соціальні мережі, як джерело інформації? Які ще думки?

До речі, щойно виявив, що @DixonD: повидаляв із Вікіджерел текст угоди про Асоціацію України і ЄС. Мовляв проекти законів захищені авторським правом. Це ж не закон, а міжнародний договір. А міжнародні договори не є суб'єктом авторського права. --Perohanych (обговорення) 16:46, 30 червня 2015 (UTC)

Там по всіх вікі чомусь спад. Англійська Вікіпедія відкотилася на рівень вересня 2013, російська впала до листопада 2013, польська взагалі на рівні серпня 2011. Ймовірно, проблема цього спаду технічна, можливо, це пов'язано з примусовим запровадженням HTTPS, до якого система обліку статистики могла виявитися неадаптованою
Авторське право у Вікіджерелах давайте обговорювати у Вікіджерелах, тут це офтопік — NickK (обг.) 17:11, 30 червня 2015 (UTC)
Далеко не по всіх. Гляньте перську, арабську --Perohanych (обговорення) 21:33, 30 червня 2015 (UTC)
Арабська впала до рівня червня 2013. Перська впала майже на 20%, але в них у квітні було велике зростання (здається, в Ірані розблокували Вікіпедію), тож у них спад не такий помітний. Це явно якась технічна зміна, оскільки не могли всі Вікіпедії разом синхронно впасти на кільканадцять відсотків — NickK (обг.) 23:34, 30 червня 2015 (UTC)
Здається влітку завжди відбувається падіння (мабуть, переважно через канікули), а восени зростання. --Олег (обговорення) 17:22, 30 червня 2015 (UTC)
Так, але не настільки глибоке, як цьогоріч. --Perohanych (обговорення) 21:33, 30 червня 2015 (UTC)
Мабуть, у цьому «гріхопадінні» винен DixonD і ВМУА, яка, імовірно, «спокусила» його до цих злодіянь. --Юрій Булка (обговорення) 18:30, 30 червня 2015 (UTC)
Цікава гіпотеза. --Perohanych (обговорення) 21:33, 30 червня 2015 (UTC)
Вибачте, якщо зменшив відвідуваність Української Вікіпедії у червні. Не знаю як це сталося, але, чесно, я свідомо цього не робив. --DixonD (обговорення) 12:14, 11 липня 2015 (UTC)

А я знаю, чому в нас падіння: один користувач щомісяця пише в Кнайпі: це зрада, все пропало у нас знову падіння. Чому? Які причини? І спільнота відволікається від написання статей, щоб подискутувати, які ж причини спаду… А дискусії у нас час то запеклі, люди відстоюють свою точку зору… А тим часом статті, які могли би почитати люди, лишаються не написаними…--Анатолій (обг.) 18:15, 30 червня 2015 (UTC)

Справа не лише в контенті. У фінів, чехів — слабший контент, але більша відвідуваність. --Perohanych (обговорення) 21:33, 30 червня 2015 (UTC)
А як часто вони дискутують про падіння/зростання відвідуваності?--Анатолій (обг.) 21:37, 30 червня 2015 (UTC)

Ще один банер?


Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 12:16, 11 липня 2015 (UTC)

Чи може хтось переглянути зміни у статті? Бо в мене, наприклад, [3] викликає, гм, сумніви. --ASƨɐ 08:34, 8 липня 2015 (UTC)

І в Москва та сама версія. В РуВікі є инші версії... --ASƨɐ 09:56, 8 липня 2015 (UTC)
Надав посилання на джерело (здається я вже колись це робив) і «вирвав» латишів із цупких лап угро-фінів… На превеликий жаль там сама стаття — «смердюче болото».--Dim Grits 20:55, 11 липня 2015 (UTC)

Бібліографічні шаблони

Доброго дня!

Мною закінчено адаптацію до української Вікіпедії шаблону {{Публікація}}. Шаблон дозволяє формувати бібліографічні посилання будь-якої складності, у відповідності зі стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Основні вимоги та правила складання».

Також мною приведено до нормального вигляду шаблон {{Стаття}}, оновлено шаблон {{Статья}}(рос.), та створено шаблон {{Книга-ру}}.

Користуйтесь, кому потрібно.

--MMH (обговорення) 21:33, 9 липня 2015 (UTC)

Бачив правки моїх редагувань, де «ххх сторінок» міняли на «ххх с.», як то прописане в ДСТУ.

ДСТУ розроблявся в розрахунку на паперовий носій, тому там введені скорочення. Вікіпедія — не є паперовою енциклопедією, тому пропоную скорочення, які є у бібліографічних посиланнях, розгорнути. Можливо це слід детальніше обговорити. --Perohanych (обговорення) 14:18, 10 липня 2015 (UTC)

А сенсу? Давайте ще ПІБи авторів розкривати, можна роки життя додавати (оце навіть буде корисніше, тоді знатимемо, як давно помер автор і чи вільні його твори), місце народження і т.п. А з чого ви взагалі взяли, що він розроблявся для паперових ресурсів. Там же є багато посилань на електронні ресурси. Наскільки я розумію, стандарт придумали для того, щоб можна було легко знайти відповідно книжку в бібліотечному каталозі, а там вони записані саме за таким стандартом.--Анатолій (обг.) 15:59, 11 липня 2015 (UTC)
Все це можна робити, але лише в області відповідальності (після похилої риски). --MMH (обговорення) 07:30, 12 липня 2015 (UTC)

ДСТУ — совковий спадок аналогічний ленінам. Мрію аби українські вікіпедисти відмовились від нього і рекомендували якійсь міжнародний стиль\і. Це було б справді прогресивно.--Anntinomyобг 16:35, 11 липня 2015 (UTC)

Що таке «міжнародний» стиль? Британці, німці, поляки, не кажу вже про арабів чи китайців, оформлюють свою бібліографію у своїх стилях.--59.141.171.35 16:38, 11 липня 2015 (UTC)
Тут проблема ще в тому, що українські стандарти не є публічними. Вони відкрито не публікуються, тому знайти повний офіційний текст стандарту дуже важко, а часто і неможливо.--Анатолій (обг.) 16:43, 11 липня 2015 (UTC)
Як це неможливо? Можливо! Ось міжнародний стандарт. І до речі, УВП у розділі Цитувати сторінку про ДСТУ навіть не згадує.Тобто моє бажання частково вже втілено. Хі-хі.--Anntinomyобг 17:04, 11 липня 2015 (UTC)
А там що офіційна версія стандарту видана російською? А в цитуванні не згадано певно тому, що в нас багато довідки перекладається з інших Вікіпедій. От і тут бездумно переклали.--Анатолій (обг.) 17:10, 11 липня 2015 (UTC)
Так, використовуємо стандарт, розроблений росіянами. Перекладу не знаходжу. Навіть Вернадка дає російською. --Anntinomyобг 17:27, 11 липня 2015 (UTC)
Ну, а ти кажеш можливо. А, це ж новий закон про стандартизацію вже набув чинності. Там сказано, що стандарти мають бути в безоплатному доступі, проте на сайті УкрНДНЦ вони досі платні.--Анатолій (обг.) 17:36, 11 липня 2015 (UTC)
А що є положення в законах, що стандарт дійсний тільки якщо він українською мовою? В будь-якому випадку, стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 містить лише один приклад бібліографічного опису електронного ресурсу. А їх тепер скільки! І для них використовуються і будуть використовуватися шаблони а-ля АРА, МЛА стайл. Адаптувати в цьому напрямку нема чого і не буде. Ха-ха-ха. --Anntinomyобг 17:48, 11 липня 2015 (UTC)
Шаблони {{Стаття}} і {{Публікація}} дозволяють оформляти посилання також і на електронні статті:
--MMH (обговорення) 00:04, 12 липня 2015 (UTC); MMH (обговорення) 08:04, 12 липня 2015 (UTC)
А мало би бути: Автор. Назва або відомості, що належать до назви. Загальне позначення матеріалу / відомості про авторство чи відповідальність // Позначення виду ресурсу. – Режим доступу: електрона адреса. – Інформація про джерело основної назви. – Дата публікації. – Дата перегляду.--Anntinomyобг 15:08, 12 липня 2015 (UTC)
Шаблон {{Публікація}} дозволяє майже все це вказувати. (Параметрів для «Режим доступу» та «Дата перегляду» в цьому шаблоні немає.) --MMH (обговорення) 15:15, 12 липня 2015 (UTC)
Міжнародний стандарт існує:
  • ISBD : International Standard Bibliographic Description. — München : K.G. Saur, 2011. — xiv, 348 p. — (IFLA series on bibliographic control ; vol. 44). — ISBN 978-3-11-026379-4.
    • Full ISBD Examples : Supplement to the consolidated edition of the ISBD: International Standard Bibliographic Description / comp. by the ISBD Examples Study Group for the ISBD Review Group. — Original edition: August 2011; Revised: February 2013. — 161 p. — Приклади оформлення (16 мов).
  • ISBD : Международное стандартное библиографическое описание / Междунар. федерация библ. ассоциаций и учреждений, Рос. библ. ассоц., Межрегион. ком. по каталогизации, Рос. гос. б-ка ; пер. с англ. Н. В. Шпановой ; науч. ред. пер.: Т. А. Бахтурина, Н. Н. Каспарова (рук. проекта). — М., 2014. — 325 с. — ISBN 978-3-11-026379-4 (англ.).
--MMH (обговорення) 22:17, 11 липня 2015 (UTC)

Джерела з Вікіданих

Про елементи для джерел згадується на wikidata:Help:Sources. Наприклад, wikidata:Q15545344. Гадаю, можна починати думати про те, як усі виноски перемістити у Вікідані, щоб не дублювати їх у різних статтях. Тобто, вставляєш у виноску якийсь шаблон і wikidata:Q15545344 як параметр, і воно саме сформує посилання і текст. Дослідити, чи щось схоже вже є в инших вікіпедіях. Мені особисто це важливо, щоб у майбутньому, теоретично, можна було відслідковувати появу джерел на певну тематику. --ASƨɐ 08:40, 13 липня 2015 (UTC)

Ще не завершений приклад: виноска Шаблон:Cite doi/10.1038.2Fnature14423 витягується цілковито з Вікіданих --ASƨɐ 20:08, 13 липня 2015 (UTC)

Повертаючись до теми відвідуваності Української Вікіпедії

Передмова

Вітаю, панове товариші!

Спочатку я хотів написати невеличку розвідку щодо перспектив української вікіпедії з зауваженнями про українську мову (які надалі можна б було включити до моєї майбутньої книжки). Свою роботу я вирішив прикрасити цитатами з Кнайпи. Але зібравши їх докупи, я виявив, що для моїх думок майже не залишається місця. Отже, я прийняв рішення скласти весь допис з ваших цитат з короткими коментарями. Цитати не підписані (не забувайте, що В. В. Галушко — невиявлений плагіатор). Думаю, авторам буде приємно їх згадати і знову прочитати.

Новий вікіцитатник

«...за якістю українські статті не набагато гірші...»

Довжина сторінок у Вікіпедії вимірюється у байтах. А у яких одиницях вимірюється якість статей у Вікіпедії?

«...деякі мовні недоліки можуть відігнати лише знавців мови...»

Тобто припускається, що для незнавців української мови Українська Вікіпедія стерпна? Ясно, що незнавці української нашу вікіпедію не читають.

Тут слово знавці вжите не в значенні "ті, що просто розуміють". Переважна більшість зовсім не помітять помилок, крім орфографічних. Звичайно, я проти помилок, але добре, що вже хоч і так написано.

«...В російській Вікіпедії дуже багато заготовок і цього достатньо читачам...»

В українській теж дуже багато заготовок і цього теж достатньо читачам. Але нашим заготовам відповідають російські обсяжні статті.

Дивлячись з якої теми. Наприклад, я досліджував статті про шахістів. В російській Вікіпедії таких є близько 2 000, тоді як в українській десь зо 300. Ці 300 в переважній більшості не гірші, ніж аналогічні російські. А решта 1700 досить рідко за об'ємом більші ніж 2-3 речення і просто взяті з шахової енциклопедії Карпова. Польська вікіпедія має майже стільки ж статей про шахістів, але написані вони набагато краще.

«...Я вважаю, що всі статті, які є в російській, повинні бути в українській і добре пов'язані внутрішніми посиланнями. Тоді не буде потреби виходити за рамки української Вікіпедії...»

Будуть. А от чи буде потреба їздити за кордон тому, хто іноді завітає на «Батьківщину»?

«...Думаю, що краще писати нові статті, ніж часом до безкінечності покращувати вже наявні...»

Покращувати варто не до «безкінечності», а до якоможливої досконалості: зміст багатьох з них вимушує це робити. На жаль, вікіпедист пише тільки з теми, про яку щось знає, а про маловідомі (малоцікаві для нього?) теми майже ніхто не пише.

Писати біографії науковців можуть і люди, які не дуже добре знають цю науку. Треба писати біографії спортсменів, "наступати на горло власній пісні", а не лише те, що цікаво.

«...Немає гарантії, що досить нормальну статтю не вилучать низькокваліфіковані адміни, яким за це нічого не буде. Ну просто вони українофоби і пов'язані круговою порукою між собою...»

Нормальні статті вилучають не тільки низькокваліфіковані адміни та українофоби.

«...Краще розумію англійську мову. Не люблю звучання російської мови. Швидко полишаю сторінку, де є щось російською, й більше туди не заходжу. Через нелюбов до російської мови змушений був полишити Київ...»

Чому б нам не оголосити другою державною замість російської англійську? Може, у Вашингтоні це по-своєму поцінують.

В нас російська поки, слава богу, не є друга державна, щоб її міняти в цій ролі на англійську. Та й взагалі тут не йдеться про державність мови, а лише про сприйняття. Ну не можу я терпіти оце м'яке звучання російської мови, та й ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ЧУТИ УКРАЇНСЬКУ в державі Україна, в столиці. Ну хочеться!

«...Англійська видається найкращим варіантом — буде спонукати вчити цю мову...»

Теж сильно...

«...Друга мова не помагає, а заважає, англійська грамотність та мовні преференції наших дописувачів, особливо молоді, за кілька років кардинально змінилась...»

Будьмо щирими: «друга мова» для більшості українців — українська. Перша — російська (чи суржик), але будьмо оптимістами: «англійська грамотність кардинально змінилалась», отже, є шанси на зміну першої мови...

«...Недостатня промоція за межами Вікіпедії (преса, радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет ЗМІ)...»

Агресивна «промоція» дійсно необхідна: при добрій рекламі й товар не потрібний.

«...В нормальних школах (США, Західна Європа) ПИШУТЬ до Вікіпедії З чого ви це взяли. В нормальних школах на Заході учать обходити Вікіпедію 10-ю дорогою, як аматорський проект...»

У «нормальних» школах Заходу вчать не тільки цього...

«...вони можуть перекладати статті про улюблених спортсменів, музикантів тощо. Їм за це також можна ставити оцінки...»

За вправність у користуванні автоперекладачем...

За те, що добре виправляють помилки після автоперекладача.

«...Відсутність державної політики розширення сфери функціонування української мови...»

Вимагайте ухвалення закону, який дозволить нам думати українською!

Це справа більше наявності українського контенту, якраз цим і займаються вікіпедисти.

«...оскільки російська мова викликає зараз радше лайку...»

Природно, теж російською мовою.

«...Буде комусь в Україні стимул підтягти англійську до мінімального рівня...»

Українська не вимагає і мінімального рівня: ми вищі за це.

«...На більшості ж українськомовних сайтів купа російськомовної реклами й посилань на російськомовні сайти, ще й часто не позначених що то російське...»

У нашій вікіпедії теж купа статей, (авто?)перекладених з російських, ще й часто не позначених, що то переклад.

І в російській багато перекладених з української, ще й часто не позначених. Бачили б Ви скільки, наприклад, в перській Вікіпедії перекладів з англійської. І взагалі у Вікіпедії заохочують переклади.

А от такий шедевр я побачив, коли створював нову сторінку:

«Тепер Ви можете створювати нові сторінки шляхом перекладу! Хочете спробувати нову бета-функцію «Переклад вмісту»?»

Та невже так українофоби пишуть?

(Щодо моєї пропозиції: «Проти автоперекладу» (грудень 2014))

«...Я взагалі не проти автоперекладу при умові, що його 1. вичитають, 2. підкорегують і третє статтю можна читати (бо частіше таку статтю і читати вкрай важко)...»

(Щодо моєї пропозиції: «У статтях бажано мати розділ про походження слова» (жовтень 2014))

«...більшість статей цього не потребує. З тих, що залишилися у більшості досить рядка у преамбулі та/або вікісловник...»

Дякую за патріотичну підтримку ініціатив.

«...Якщо кому цікаво, щоб написати статтю «Москаляку на гілляку» на Українське Вікіпедіі?...»

Без слів.

«...це війна не між етнічними росіянами і українцями, як того хотілося б кремлівським гномам, а це війна між добром і злом...»

Всі війни — між добром і злом: хіба ворог буває добрим?

Думка В. В. Галушка

Зрозуміймо ж нарешті, що всі вікіпедії — тільки дзеркало суспільства. Англійська відбиває англомовне суспільство і взагалі «світове», російська — російськомовне («СНДівське»), українська — нечисленне україномовне.

Хто користується українською мовою? Здебільшого — це люди, які хочуть будь-як відрізнюватися від росіян. Кожен пише з теми, яка йому цікава. А що саме? Їхні захоплення — рідний край, рідна історія, націоналістичні рухи, демонізація ворогів (без пояснень). Більшість оригінальних статей у нас — якраз з цих тем. Саме багато які з них не мають аналогів в інших вікі і саме вони здебільшого читаються користувачами Українського розділу Вікіпедії. Іншими словами: ми впереди всієї планети за кількістю та якістю статей про те, що не напишуть у російській чи напишуть мало в англійській (напр. найпопулярніша українська пісня).

З цього погляду завданнє Української Вікіпедії виконане. Створена величезна кількість статей з українських історії, краєзнавства і етнографії. Статті з інших тем україномовці можуть прочитати у російській чи в англійській.

Хвороби української Вікіпедії: стабізм, транслятизм та піаризм.

Стабізм — ми створюємо заготову статті замість самої статті. Вельми зручно: мінімум праці, статистика кількості покращується, з'являється можливість перемикнутися на російську статтю.

Транслятизм — любимо автопереклад. Не тільки терміни, але цілі статті змавповані з російських. Причому цим займаються не тільки вороги України, але й найдобропорядніші пани.

Піаризм — коли питаннє має кілька неправильних відповідей, а подають тільки одну.

Більше писати не буду: все рівно ніхто не стане це читати.

Після Написаного: краще буде сотня безсоромних червоних посилань, ніж одне цнотливе синє, яке приводитиме на порожнє місце.

З уявною повчальністю

Держатель стрип-бару правди

--В.Галушко (обговорення) 19:27, 11 липня 2015 (UTC)

Думка В ЧОМУСЬ ХИБНА і неповна. Транснаціональні компанії не переймаються створенням українського програмного забезпечення і в магазині не продають ноутбуки з українським інтерфейсом. У переважної більшості людей просто пошуковики стоять російськомовні, отже вони й не показують українськомовних статей. Ви цього просто недооціюнюєте. А так вся західна Україна й переважна більшість центральної спілкуються більш-менш чистою українською мовою і не проти почитати українською. В інтернеті вже достатньо інформації українською на більшість тем, навіть про сучасну науку, і не лише у Вікіпедії. Просто пошуковики не показують результатів українською. Звичайно є й багато інших факторів, і в тому числі тих, які Ви назвали, але цей дуже суттєвий.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:11, 12 липня 2015 (UTC)
А якщо вже без усіляких цих казати, то я думаю, що після всіх утисків української мови впродовж сотень років, можна мавпувати і навіть без всіляких позначень, на це є повне моральне право. Звичайно треба перекладати лише якісне і робити це якісно. Я, наприклад, принаймні в описі редагування завжди пишу, що це переклад (для більш ніж 5 кб ще й ставлю шаблон в обговоренні), але прекрасно розумію людей, які цього не роблять.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:39, 12 липня 2015 (UTC)
І ще невеличке зауваження стосовно мови. Ви багато кажете про буквальний переклад з російської і я погоджуюсь, що це відлякує справжніх поціновувачів мови, але самі пишете, наприклад, "вони здебільшого читаються користувачами", тоді як для української мови властиво було б написати "їх здебільшого читають користувачі". Якраз оце "читаються" можуть запідозрити в буквальному перекладі з російської. І в своїх статтях не зловживайте формою "було створено", "було побудовано", бо вона також непритаманна українській мові. По-перше, майже завжди треба писати без "було", а по-друге ця конструкція має значно вужче значення, ніж те, в якому її вживають останнім часом. І роблять так якраз під впливом буквальних перекладів з російської. Краще писати "Її побудували", "її створили", "його вважають" (а не він вважається).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:20, 12 липня 2015 (UTC)
І так, і не так. Пасив справді має обмежене використання в українській. Але його «надмірне» використання — не стільки свідчення «російських впливів», скільки інших європейських мов (латини, німецької, англійської...), включно з російською.--59.141.171.35 13:07, 12 липня 2015 (UTC)
«Короткі пасивні форми — одна з найхарактерніших рис української мови. Замість казати його було вбито, українці кажуть його вбито. Коротко і зрозуміло. Кремлівські українофоби, дбаючи про злиття мов, що на їхньому жаргоні значило тотальна русифікація, на першому етапі русифікації поклали знищити в нашій мові риси, яких нема в російській мові, тобто зробити українську мову мовою-сателітом мови окупантів». — Святослав Караванський «З листа до письменника»--Вислід (обговорення) 13:25, 12 липня 2015 (UTC)
Я розумію, що «в усьому винні москалі» ;). Проте пасивні форми в українській мові, особливо новітній, не лише з російської, але й інших європейських мов, зокрема з англійської. Порівняйте, його було вбито і he was killed. P.S. Забийте в гугл-букс «його було вбито» і подивісться частоту вживань цієї української фрази. --59.141.171.35 13:56, 12 липня 2015 (UTC)
«При присудкові часто без ладу вживають допоміжного дієслова було, неначе інстинктивно намагаючись цим визначити минулий час. Але ж чи є в цім потреба? На початку вже вказано про те, що присудкові форми на -НО, -ТО — це звичайні дієслова минулого часу. А коли так, то чи є рація до цього ще додавати дієслово було? Немає ніякої рації цього робити, бо й сам по собі дієслівний присудок визначає минулий час. Коли ми говоримо: Листа написано, то цим констатуємо, що дія вже відбулась та й годі. Інша справа, коли треба вказати відтінок давноминулости. В таких тільки випадках можна вживати дієслово було. Напр: „Не встигла й ніч настати, як було вже місто взято“. (Леся Українка)». звідси--Вислід (обговорення) 14:29, 12 липня 2015 (UTC)
Чудово. Але мова (як і все на світі) — річ мінлива. Те, що здавалося нормальним (узвичаєним) в 1947 році, в 2015 таким не є. «Реалії» змінилися ;)--59.141.171.35 14:40, 12 липня 2015 (UTC)
Якщо так хтось пише, то це не значить, що робить він це усвідомлено. Просто він бачив десь це й не задумуючись повторює. Мені наприклад така форма дуже муляє очі і я це діло виправляю. Тим і добра вікіпедія, що, на відміну від звичайних сайтів, кожен може коректувати чужий текст . В мене також повно помилок і я дуже радий, коли хтось їх виправляє. І я це завжди беру до уваги. На мою особисту думку до "було -но" призвело декілька факторів. Якщо буквально перекладати з англійської "It was made", то це буде "Він був створений", а не "Його було створено". А от, наприклад, якщо перекладати з англійської на російську "I was said", то якраз і виходить "Мне было сказано". А українською так не говорять. Кажуть "Мені сказали". Ще, на мій погляд, вплинуло те, що середній рід дієслів у російській мові має в минулому часі закінчення "-о". Там де треба українською "будинок побудований" росіяни пишуть "здание построено". А українською "будинок побудовано" кажуть коли комусь, наприклад, доповідають про результати роботи. Мабуть і їнші речі. Це треба детально розбирати як ця форма утворилась. Але не треба з нею миритись. Треба виправляти. Хтось зверне увагу, хтось ні, але так хоча би буде урізноманітнюватись мова. Наприклад, можна порівну вживати "його зробили, побудували" і "його зроблено, побудовано", а не "він був зроблений", "він робився", "його було зроблено".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:04, 12 липня 2015 (UTC)
Чому ж не читають? Читаю. З хворобами згоден, тепер хочу почути про лікування. З повагою --Jphwra (обговорення) 05:48, 12 липня 2015 (UTC)

Додаток

Дякую за коментарі! Олександре, Ваші поради щодо правильного вживання форм слів неоціненні, візьму до уваги. Щодо буквальних перекладів з російської:

1) Вплив російської на моє мовленнє неминучий: я ніколи не заперечував, що це моя рідна мова;

2) Російською я теж розмовляю через пень-колоду, часто не можу дібрати потрібного слова, не завжди певно можу сказати, чи є таке слово (зворот) у російській чи нема. Звороту типу «Дом построено» я не чув, мені завжди здавалось, що це виключно українська конструкція.

Ну "дом был построен", а "здание было построено" наскільки я розумію. Автоматично оце "-о" переносять в українську, бо вже десь його зустрічали. Але ж якщо буквально перекладати, то "будинок був побудований", що також не властиво українській мові. Краще "будинок побудували" чи, принаймні, "будинок побудовано".

3) Українська мова, на відміну від багатьох, досі не має зразка нормативного мовлення. Для російської — це говірка Москви (по суті, російська мова — це московська, бо Росія зазвичай ототожнюється з Москвою). В Україні такого нема: для киян Україна — це Київ, для одеситів — Одеса, для львів'ян — Галичина тощо. У кожного свої погляди на правильну українську: у цьому наша сила та слабкість. З одного боку, величезна кількість живих говірок збільшує можливості нашої мови, робить її багатшою і гнучкішою. У Росії ж регіональні мовні відмінності майже зникли: всі прагнуть говорити по-московському. Але тут наявна і слабкість говіркової різномаїтості, її шерехатий, скажімо, бік. Жителі різних регіонів України своє мовленнє вважають зразковим, а говірки інших — зіпсованою українською. Припускаю навіть таке: житель Сходу (втім, необов'язково) розмовляє російською з домішкою українських слів і з українським акцентом. Він теж цілком може заявити, що це українська — його рідна мова, і спробуй доведи йому інше. Отже, допоки єдна норма не встоялася, маємо припускати різні форми.

Але це ж треба робити усвідомлено, ґрунтуючись на літературних зразках і цікавлячись якоюсь літературою стосовно цього, а не на якихось автоперекладах і суржику людей, які виховані на російських серіалах і жодної книжки українською мовою в житті не прочитали.
«ґрунтуючись на літературних зразках і цікавлячись якоюсь літературою» І це Ви жителю Підмосков'я кажете! У Росії літературну російську зараз теж нечасто почуєш. Ми виховані на тому ж ґрунті...
А щодо літературних зразків: письменники теж були людьми (хто не знає), жили у різних місцях України (іноді навіть під різними імперіями) і по-різному бачили правильну літературну мову.
--В.Галушко (обговорення) 20:09, 12 липня 2015 (UTC)
« За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших. »

Іван Огієнко (2014). Наука про рідномовні обовʼязки. — Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. Київ: Ярославів Вал. с. 17.

Навертаючи до теми...

Про лікування хвороб

1. Проти стабізму — віддання переваги червоним посиланням замість заготов статей. Якщо кому хочеться бачити стаття з цієї теми, але нема матеріалу, дати запит на неї (можна у розділі «Допомога»). У Вікіпедії працює багато фахівців з різних галузей, чому разом вони не можуть написати статтю? Мабуть, через брак координації. Обережніше з вилученням матеріалу зі статті: він може виявитися корисним.

2. Проти транслятизму — використовувати не чужомовні статті вікіпедії, а чужомовні статті на інших сайтах. Якщо кому дуже сподобалась стаття у Вікіпедії іншою мовою і він таки хоче використати з неї матеріал, можна вчинити, як останнім часом В. В. Галушко: знаходить джерела, за якими писали цю статтю, й на їхній основі пише. Звичайне, це не завжди застосовне: якщо вказано друковану книжку, її використати не вдасться, але у більшості випадків джерело знаходиться в Інтернеті. До перекладів іншомовних статей слід вдаватися тільки у крайніх випадках (В. В. Галушко переклав статтю з французької Вікіпедії про маловідомого французького архітектора, бо нічого не міг знайти з цієї теми: франкомовна інформація про нього у друкованому вигляді.)

З думкою Олександра Тагаєва про «моральне право» не згоден.

3. Проти піаризму медицина безсила: ті, хто захоплюються ним, не вважають його хворобою.

Дещо з економіки

Олександре, от Ви кажете, що якісь компанії не хочуть створювати україномовного програмного забеспечення. На жаль, я нічого у цьому не розумію, тому поставлю кілька питань. Хто працює у цих компаніях? Якщо україномовні, чому вони розмовляють українською, а створювати нею не хочуть? Якщо там працюють ті, хто не знає української, як тоді вони будуть створювати україномовне забеспеченнє? Чому така невелика пропозиція україномовного, якщо на неї існує попит? Якось дивно виходить: у західних і центральних областях люди не проти почитати українською, отже, є попит на україномовне. Ті, хто друкують книжки і виробляють забеспечення, можуть задовольнити його й отримати прибуток: їм нічого не коштує написати щось українською. Але вони цього не роблять. Та невже ці багаті бізнесмени такі бевзі?

Тут багато дуже різних факторів, які додаються один до одного і один одного підсилюють, і про це багато написано в інтернеті. Наберіть у пошуковику, наприклад, запити "чому зникає українська мова", "українська мова в інтернеті" та інші.

Думка В. В. Галушка щодо утисків української мови: «Мови напастять не національні гноблення, а особові уподобання».

Не треба переоцінювати людей. Я впевнений, що ні в Росії ні і Україні нема багато людей, які дуже люблять свою мову і готові свідомо її захищати на власному кроці. Більше того, я не думаю, що таких людей багато в інших країнах. Цим повинна займатись Держава, а як це робить Росія (зі своїми величезними ресурсами) і більш цивілізовані країни. У нас на себе ці функції бере невеличка купка небайдужих ентузіастів, але звісно вони не можуть пересилити інерцію масового суспільства. Немає в людей особистих уподобань, вони байдужі. Якщо вони читають російською, то це не значить, що вони її більше люблять, просто вони швидше на неї натрапляють і їм зрозуміло.
«Цим повинна займатись Держава, а як це робить Росія...» У Росії держава, може, і робить, але все марно: культура мови і сама мова перегортаються догори кілем. По телевізору навіть у новинах (мовлення дикторів винне бути зразковим) чуєш такі дивнуваті слова і вислови, як «креативный», «конструктивный», «тренд», «апробировать» (у розумінні «опробувати»), «инновация», «стагнация», «социальная сеть» тощо. Скрізь і суціль оголошення такого роду: «Мы научим Вас английскому за месяц!», а російську пропонують лише заробітчанам з «Близького Закордоння». (Докладніше див. Любов до України це... № 74) Олександре, все ж якась непослідовність виходить: анархіст покладає надію на державу. Держава — це чиста уявність (абстрактність), а життє і стражданнє людей — реальні. Державі довіряти це небезпечно, бо в Україні я бачу дві крайності: держава захищує мову чи язиком, чи кулаками, але ніколи руками. Хай же її захищають пересічні громадяни тим же язиком, пером і клавіатурою комп'ютера. Мені, наприклад, майже нема з ким спілкуватися українською, але я пишу цією мовою і писав би більше, якщо це хтось читав, окрім мене. Є плани детективних оповідань у стилі Акуніна («інтелектуальний детектив») українською, але зараз не пробую: не знайде попиту навіть в Україні. Я вважаю, що українська література винна мати й легкі жанри. Просте, зрозуміле «читво», але написане правильною, гарною мовою — це те, що потрібне.
--В.Галушко (обговорення) 20:57, 12 липня 2015 (UTC)
Я перебуваю під сильним впливом ідей анархізму, але розумію, що це утопія. Стосовно легкої літератури я згоден, що вона повинна бути. Але виходить замкнене коло, коли спочатку письменник повинен стати популярним, щоб його читали. Але він не може набути популярності, бо ніхто не читає невідомих письменників. Взагалі, я думаю, що й в Росії вже набагато менше читають, ніж раніше і наступне покоління вже взагалі майже не читатиме. А українськомовний письменник за цілком зрозумілих причин не може претендувати на більш ніж п'яту частину від аудиторії найпопулярніших російських письменників, навіть якщо він писатиме так само якісно. Залишається сподіватися на тих письменників, які роблять це не заради грошей і навіть не заради популярності, але все-одно професійно. Особисто для мене якраз Вікіпедія і є такою своєрідною власною літературою. Статті, які я створив, мають до 50 000 переглядів на місяць, причому не на такі вже й популярні теми.
А якщо казати про становище російської мови в Росії, то воно безсумнівно на багато порядків краще, ніж української в Україні. На мій погляд, українська Вікіпедія не так уже й набагато гірша ніж російська, але можливості Вікіпедії обмежені. Якщо порівняти російське телебачення і поп-музику з українськими, то тут розрив величезний. Крім того, як я вже казав, в інтернеті російська мова має набагато вищий статус, ніж українська. Вікіпедія може лише частково це все компенсувати. Але тим не менше, я, наприклад, хоч і спілкувався в дитинстві майже завжди українською, але настільною книгою в мене була саме російськомовна енциклопедія, а українською читав лише якісь казки, ну звичайно в школі ще викладання було українською. А тут ціла величезна енциклопедія українською. Варто працювати над її наповненням. Сучасні читачі звичайно мають набагато більше можливостей прочитати якусь інформацію про світ українською.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:45, 16 липня 2015 (UTC)
Що могла б зробити Держава, це, наприклад, прослідкувати щоб на українській студії знімали серіали українською мовою, а не російською чи суржиком. Домовлятися з великими компаніями, щоб вони постачали комп'ютери безпосередньо в Україну з українськомовним інтерфейсом, а не через Росію. Наприклад, ще ввести заняття з редагування Вікіпедії у ВИШах, про що вже тут казали. Якісь такі речі. Міністерство культури могло би на багато порядків краще провести конкурс по Криму. Тощо.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:52, 16 липня 2015 (UTC)


З песимістичним ухилом

--В.Галушко (обговорення) 18:37, 12 липня 2015 (UTC)

Для допомоги редакторам

Форма для створення

Файл:InputCREATE.png

document.getElementById('p-search').innerHTML+='

<form name="createbox"class="createbox"action="/w/index.php"method="get"id="createbox"><input type="hidden"name="action"value="edit"/><input type="hidden"name="preload"value="Template:New_page"/><input type="hidden"name="editintro"value="Template:New_article_intro"/><input type="hidden"name="summary"/><input type="hidden"name="nosummary"/><input type="hidden"name="prefix"/><input type="hidden"name="minor"/><input type="text"name="title"class="createboxInput"style="text-align:left"size="28"dir="ltr"/><input type="submit"name="create"class="createboxButton"value="✎"/></form>
';

Привіт. Я вже давно користуюсь однією штукою. Можливо, комусь теж буде корисною. Вставте вищенаписаний код у свій common.js (буде діяти лише в укрвікі) або в global.js на мета-вікі (буде діяти у всіх вікі-проектах) і нижче поля пошуку з'явиться інше поле вводу, яке відразу буде перенаправляти на створення. Дуже зручно, коли створюєш багато статей. А коли стаття уже створення - форма перенаправляє на редагування тієї статті. Код нічого не закриває і не зміщує стилі css. — Green Zero обг 00:14, 18 липня 2015 (UTC)

@Green Zero: чому б замість додавання до коду не перетворити його у додаток? Певно, це буде зручніше для користувачів, особливо для мало досвідчених у таких питаннях, як js та css. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:04, 18 липня 2015 (UTC)
Як думаєте - цей додаток буде користуватись попитом? Бо, якщо ним буде користуватись лише 3-5 осіб, то який сенс з нього ґаджет робити. — Green Zero обг 11:41, 18 липня 2015 (UTC)
Має всі шанси. Багато корисних додатків не буває. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:44, 18 липня 2015 (UTC)
Я собі на СК поставив {{Створити статтю}} та й усе. Трохи довше, бо бігати на СК, але мене влаштовує. --ReAlв.о. 18:52, 18 липня 2015 (UTC)

Українська інтервіка

Файл:InterwikiC.png

.interwiki-uk {font-size:18px !important;font-weight:bold;background:yellow;border:10px blue solid;}

Дуже зручно, коли знаходишся в іншомовному розділі і потрібно якнайшвидше знайти посилання на українську статтю. Вищенаписаний код потрібно вставляти на мета-вікі в global.css. — Green Zero обг 00:39, 18 липня 2015 (UTC)

.interwiki-en,.interwiki-de,.interwiki-it,.interwiki-es,.interwiki-pt,.interwiki-fr,.interwiki-pl,.interwiki-ru {font-size:15px !important; font-weight:bold;}

Також можна виділити інші великі вікіпедії, як це зробив я (можете погратися з оформленням, але надто оригінальне виділення стомлює очі і швидко набридає, тому вищенаписаний код оптимальний). — Green Zero обг 00:39, 18 липня 2015 (UTC)

Тю. Я б рекомендувала взяти приклад з мене -- Ата (обг.) 20:49, 18 липня 2015 (UTC) :

.interwiki-en,.interwiki-ru,.interwiki-uk{font-weight:bold;border:1px solid #008800; color: red !important;} /*Виділення інтервік мовами які я розумію*/

Дизамбіг та перенаправлення

Також корисним є виділення посилання на сторінку-неоднозначність та сторінку-перенаправлення.

  • .mw-disambig{background-color:#ff9191;} - отримаємо - сторінка-неоднозначність
  • .mw-redirect{background-color:#F1ECE3;} - отримаємо - сторінка-перенаправлення

Код вставляємо в сторінку css. Кольори можете власні підібрати. — Green Zero обг 01:00, 18 липня 2015 (UTC)

Тю, так про це всі знають. Ну принаймні ті, хто є патрульним. Адже, щоб стати патрульним, треба увімкнути ці гаджети.--Анатолій (обг.) 15:05, 18 липня 2015 (UTC)

Анонс обговорення актуальних питань, пов’язаних з публічними ліцензіями

Асоціація правників України запрошує взяти участь у засіданні Комітету з телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету для обговорення актуальних питань, пов’язаних з публічними ліцензіями, яке відбудеться 21 липня 2015 року з 15:00 до 17:00.

Питання, заплановані до розгляду:

  1. Презентація офіційного перекладу ліцензій Creative Commons
  2. Проблемні питання застосування вільних публічних ліцензій
  3. Актуальні законодавчі ініціативи щодо легалізації публічних ліцензій

Серед доповідачів:

  1. Андрій Бічук, представник Creative Commons Comunity в Україні.
  2. Максим Наумко, представник Creative Commons Comunity в Україні.
  3. Микита Полатайко, заступник голови Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko.
  4. Валентина Троцька, старший науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав НДІ інтелектуальної власності.

В засіданні візьмуть участь провідні юристи та експерти ІТ сфери, науковці, державні діячі.

Попередня реєстрація для участі у заході обов'язкова!

Організатори зберігають за собою право припинити реєстрацію у разі набрання максимально можливої кількості учасників.

Місце проведення: м.Київ, вул. Коcтянтинівська, 21, Freud House.

Вартість участі:

  • для членів АПУ - безкоштовно;
  • для інших учасників - 100 грн.

Планую взяти участь. Зокрема виступити з питань свободи панорами. Можу також задати питання доповідачам. При наявності питань пишіть нижче. --Perohanych (обговорення) 10:54, 20 липня 2015 (UTC)

@Dghooo: ping.--Анатолій (обг.) 18:47, 20 липня 2015 (UTC)
Нажаль, ні. Неможливо запланувати за 1 добу.--Dghooo (обговорення) 19:06, 20 липня 2015 (UTC)

Через зайнятість на роботі — участі не брав. Може кому іншому вдалося? --Perohanych (обговорення) 14:27, 21 липня 2015 (UTC)

Пане Юрію, будь ласка, за можливости повідомляйте про такі події раніше, ніж за неповну добу до події... P.S. Якось дивно з тією вартістю участи — щоб узяти участь в дискусії, треба купувати квиток... Якось воно... дивно. --Юрій Булка (обговорення) 16:00, 21 липня 2015 (UTC)
Я й сам за день довідався. А щодо внеску — то це захід який організовує АПУ для свох членів, які сплачують членські внески. Асоціація зазавичай несе витрати — аренда приміщення, вода, друк програми. Тому для посторонніх за цілком символічну плату. До речі, коли попередньо реєструвався, попросив додати мій виступ у програму. Отримав відповідь, що програма вже складена, але зможу виступити в дискусії, і, як носієві компетенції, внеску за участь мені сплачувати не треба. --Perohanych (обговорення) 16:25, 21 липня 2015 (UTC)

Новини Вікімедіа, червень 2015

Ознайомтесь з основними новинами блогу Вікімедіа за червень 2015 р.
About · Subscribe · Distributed via MassMessage (wrong page? Correct it here), 16:55, 21 липня 2015 (UTC)