Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 33

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

Лого до ДН

Починається попередня підготовка навчальних відео про Вікіпедію та Вікісховище

Ми в захваті від того, що розпочалася попередня підготовка серії мотиваційних та освітніх відео, які представлятимуть Вікіпедію та деякі її сестринські проекти новим дописувачам.

За останні кілька років було зроблено чимало відео для навчання нових дописувачів. У цій серії йтиметься про Візуальний редактор та новий інструмент цитування під назвою Citoid. Також серія включатиме знайомство з Вікісховищем, репозиторієм вільноліцензованих медіафайлів.

Серія відео та пов'язані матеріали допоможуть студентам та інструкторам, що беруть участь в Освітній програмі Вікімедіа. Серія також має допомогти професійним працівникам та волонтерам у галереях, бібліотеках, архівах і музеях (GLAM-ні установи) з розумінням того, як їхній контент може бути розміщено на сайтах Вікімедіа, як документувати чи завантажувати його для безпосереднього перегляду у Вікіпедії та її сестринських проектах.

Відео буде доступне фрагментами, які можна переглянути, перекласти чи оновити індивідуально.

Наразі зголосилися перекладачі-волонтери для арабської, вірменської, грецької, іспанської, німецької, орія та чеської мови. Інших волонтерів з досвідом і навичками перекладу запрошуємо записуватися на сторінці обговорення.

Зараз ми просимо відгуку на чернетку сценаріїв, а також пропозиції щодо привабливої назви серії. Будь ласка, залишайте будь-які коментарі на цій сторінці обговорення!

З повагою,

Pine
режисер і сценарист серії

Примітки

Цю серію фінансовано через грант індивідуального залучення від Фонду Вікімедіа. Велика подяка спільноті, комітету IEG та ФВМ за їхню підтримку.
Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 21:08, 30 січня 2016 (UTC)

Обрана на головній

Як так сталось, що на головній обрана - Кріт, яка обрана вже багато років. Я пропустив якесь обговорення? --Igor Yalovecky (обговорення) 12:39, 1 лютого 2016 (UTC)

Російська мова в Україні й політика

Спостеріг, що в Українській Вікіпедії недостатньо освітлена тема російськомовних українців, що піддержують євроінтеграцію і негативно ставляться до Росії. У статті «Російська мова в Україні» наведені однобокі відомості, що більшість україномовних підтримують націоналізм, більшість російськомовних — «російський світ», але чомусь уникають теми російськомовних націоналістів, тобто громадян України, що вважають свою російськомовність не завадою їхньому патріотизму і нелюбові до росіян. Колись я знайшов у Бібліотеці журнал, видаванний рухом з саме такими поглядами учасників. Чи не освітлити це явище у Вікіпедії?

Прошу вибачити можливі заворушення у Вікіпедії

--В.Галушко (обговорення) 17:43, 1 лютого 2016 (UTC)

У вас є якісь авторитетні джерела на тему? --Igor Yalovecky (обговорення) 17:47, 1 лютого 2016 (UTC)
Якщо журнал не вилучили під час обшуку, спробую віднайти це джерело. Там викладена ідеологія російськомовних українських націоналістів. Окрім того, мають бути сайти в Інтернеті.
--В.Галушко (обговорення) 19:24, 1 лютого 2016 (UTC)

Віківісник/2016-02

Активність у січні

2477 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 6% більше за відповідний період минулого року.

Число редагувань на початок місяця: 17 342 тис, на кінець місяця 17 527 тис. За місяць: 185 тис., що на 3 тис, або 2% менше, ніж за цей місяць рік тому.

820 користувачів за місяць здійснили більше 10 редагувань, в т.ч. 211 користувачів — більше 100 редагувань, у тому числі 31 користувач — більше 1000 редагувань. Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Dim Grits, Бучач-Львів, Леонід Панасюк, Sanya3.

Найактивніші адміністратори: Green Zero, Sergento, Helixitta, Dim Grits, Piramidion.

Патрульні. За місяць 198 патрульних здійснили разом 14,8 тис. дій. Це на 16% більше, ніж за цей місяць рік тому. Найактивніші патрульні: Maxim Gavrilyuk, Леонід Панасюк, Fessor, Jphwra, VictorAnyakin.

Розмір
  • Число статей перевищило 616 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено 6377 статей, це 12 місце серед вікіпедій усіма мовами і 10 місце у світі серед вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
  • Середня результативність за день: 206 статей.
  • Розрив із китайською Вікіпедією збільшився на 927 статей.

Див. також: Вікіпедія:Перегони, Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками місяця українська Вікіпедія на 25 місці у світі із показником 36.5 млн. переглянутих за місяць сторінок.

Див. також Користувач:Perohanych/Перегони, http://top.wikirank.net/uk

Найпопулярнішими в минулому місяці були статті:

  1. Бій під Крутами (38 882 переглядів), пов'язані статті: Українська Народна Республіка (7 072), Грушевський Михайло Сергійович (5 328), Боїт. ч. за Донецький аеропорт (5 066), Акт Злуки (4 849), Петлюра Симон Васильович (4 427)
  2. Лола Флорес (36 039)
  3. Україна (35 517), пов'язані статті: Київ (12 515), Леся Українка (11 727), Бандера Степан Андрійович (11 668), Франко Іван Якович (10 767), Львів (10 625)
  4. День соборності України (30 413), пов'язані статті: Українська Народна Республіка (7 072), Акт Злуки (4 849), Тернопільська область (2 703), Цісик Квітка Володимирівна (2 121), День Соборності та Свободи України (1 749)
  5. Хуст (23 681), пов'язані статті: Київ (12 515), Львів (10 625), Одеса (4 050), Тернопіль (3 915), Міста України (за населенням) (3 698)
  6. Шевченко Тарас Григорович (20 197), пов'язані статті: Леся Українка (11 727), Франко Іван Якович (10 767), Пушкін Олександр Сергійович (7 519), Українська абетка (6 834), Історія України (6 310)
  7. Хрещення Господнє (19 834), пов'язані статті: Кутя (9 069), Німеччина (8 488), Різдво в Україні (7 596), Щедрівка (2 384), Ісус Христос (2 252)
  8. Святий Вечір (18 524), пов'язані статті: Маланка (14 442), Щедрий вечір (12 949), Щедрик (Леонтович) (9 268), Кутя (9 069), Різдво в Україні (7 596)
  9. Список українських колядок і щедрівок (18 017), пов'язані статті: Щедрик (Леонтович) (9 268), Щедрівки (9 241), Кутя (9 069), Різдво в Україні (7 596), Колядки (7 526)
  10. Різдво Христове (17 702), пов'язані статті: Війна на сході України (16 478), Маланка (14 442), Щедрий вечір (12 949), Щедрик (Леонтович) (9 268), Кутя (9 069)

Відвідуваність із України в січні 2016 становила 1,2% від загальносвітової. 72.4% відвідувань із України становили відвідування Вікіпедії російською, 16,0% — українською, 8,7% — англійською і 2,9% іншими мовами.[1]

Акценти:

Негатив: нас вперше за відвідуваністю обігнали румуни.

Позитив: на 16% проти січня 2015 зросла активність із патрулювання. Майже удвічі (з 16 до 31) проти січня минулого року зросло число редакторів, які зробили більше 1000 редагувань.

Вперше сторінки, пов'язані з війною не сході, не потрапили в десятку найвідвідуваніших.

--Perohanych (обговорення) 04:08, 2 лютого 2016 (UTC)

Wikipedia article traffic statistics

Щось ця сторінка "замерзла" на 20 січня. Що можна зробити?--Білецький В.С. (обговорення) 12:11, 28 січня 2016 (UTC)

У технічній кнайпі вже відповіли, що ця функція наразі від спільноти не залежить. --Nina Shenturk (обговорення) 19:45, 28 січня 2016 (UTC)
Білецький В.С., дуже можливо, що більше цей інструмент працювати не буде ніколи, оскільки користувач Henrik, який підтримував його роботу - давно неактивний у проектах Вікімедіа. Для заміни цього інструменту було створено демо https://analytics.wmflabs.org/demo/pageview-api/ . Трохи незвично виглядає, але іншого немає. -- Green Zero обг 12:46, 2 лютого 2016 (UTC)
Там поки немає підрахунку загального числа відвідувань за заданий період. --Perohanych (обговорення) 12:58, 2 лютого 2016 (UTC)

свобода панорами: потрібна допомога

Інфографіка про свободу панорами

сьогодні профільний комітет підтримав законопроект №1677 про Свободу панорами. тепер наш законопроект має бути проголосований у Верховній Раді. потрібна допомога із поширенням інформації про це у соцмережах (це тепер теж важливо, бо депутати та їхні помічники тепер більше читають такого), а також (можливо) й макетувати ще інфографіки, якісь матеріяли, прийти на акцію під ВРУ, якщо голосуватимуть тощо. якщо хтось готовий якось долучитися до подальшої роботи, будь ласка, напишіть на wm-uaAt sign.svgwikimedia.org --アンタナナ 18:16, 3 лютого 2016 (UTC)

p.s. корисні лінки:

Пропозиція створити єдиний шаблон:картка:особа замість різновидів

Див. Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції) -- Ата (обг.) 12:12, 5 лютого 2016 (UTC)

Чкаловськ (Таджикистан)

Тут панове є новина, тож прошу перейменувати, провести дерусифікацію Укрвікі. --Jphwra (обговорення) 16:36, 2 лютого 2016 (UTC)

Гідно ціную Вашу оперативність, Jphwra. Тілько одне уточнення: не «дерусифікація», а «освіження» («реновація») даних. Дерусифікація буде тоді, коли ми навчимось писати літературною українською, без російських покручів.
--В.Галушко (обговорення) 16:46, 2 лютого 2016 (UTC)
Його вже перейменовували на Шохкант, а тут написано, що Бустон — ще не остаточна назва, а пропозиція президента. Було б добре мати якийсь документ, а не агентство ОБС — NickK (обг.) 16:59, 2 лютого 2016 (UTC)
В Таджикистані туго з Інтернетом.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:35, 5 лютого 2016 (UTC)

Мовознавці!!!

До Вас питання. Перша стаття і от друга, то як правильно Г чи Ґ? --Jphwra (обговорення) 21:12, 25 січня 2016 (UTC)

Згідно зі скрипниківкою — 1) в обох має бути «ґ», 2) їхні назви переплутані. Згідно з чинним офіційним правописом — в обох має бути «г». А от згідно з правописом дописувачів укрвікі, мабуть, все правильно.
--В.Галушко (обговорення) 21:59, 25 січня 2016 (UTC)
Перейменував на Граніт (Мікашевичі) згідно з чинним правописом і з огляду на те, що був Граніт (Черкаси) та є Граніт (Шаргород) — NickK (обг.) 11:15, 26 січня 2016 (UTC)
Немає "правопису дописувачів". Пишіть Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:38, 5 лютого 2016 (UTC)

Ще один ресурс потребує оновлення баз даних

http://wiki.ukrface.org/ - побачив, що бази не оновлені. Хто цим опікується? --Білецький В.С. (обговорення) 09:12, 6 лютого 2016 (UTC)

Вибачте, щось не подумав вказати на сайті. Зараз переїжджаємо на новий хостинг. Думаю завтра, сервіс запрацює у звичному режимі. UkrFace (обговорення) 11:46, 6 лютого 2016 (UTC)

Засідання правління ГО «Вікімедіа Україна»

Вітаю! Правління та ревізійна комісія ГО «Вікімедіа Україна» працюють над тим, щоб зробити прийняття рішень, діяльність ВМУА, і власне правління відкритішими та прозорішими для спільноти. Що це значить?

  • Ми плануємо вести для кожного засідання етерпад-трансляцію, до якої може під'єднатися будь-хто, лишити коментарі, запитання під час самого засідання, як це було під час засідання з питання найманих працівників. Час початку і засідання фіксується. Обов'язково відмічайтеся кольором у списку присутніх — вказуйте своє ім'я користувача.
  • Крім того, відтепер засідання правління відбуваються у відкритому скайпочаті, до якого можна приєднатися, навіть не маючи обліковки у скайпі. Для цього потрібно в браузері перейти за цим посиланням та ввести гостьовий нікнейм. Ви можете переглядати з браузера все, що відбувається у чаті правління у будь-який час. Історію зараз переглядати не можна: поки що вирішили спробувати такий варіант, бо історія довго буде підвантажуватися і може викликати баги. Можливо, в подальшому ми це змінимо. Також там є можливість під'єднатися до засідання голосом, але цю функцію я ще не тестувала. Врахуйте також, що велику кількість людей у скайп-конференції скайп може не потягнути. Якщо забажаєте під'єднатися голосом — спочатку краще попередьте у чаті.
  • Наступне засідання відбудеться у понеділок, 1 лютого, о 22:00. Етерпад-трансляція буде тут: https://etherpad.wikimedia.org/p/wmua-board-2016-02-01 Там же — порядок денний. Там же можна поставити запитання та залишити коментарі під час засідання.

Сподіваюся, що з цього вийде конструктивна співпраця, а правління стане значно відкритішим. Особливо заохочуються зголошення від усіх дописувачів Вікіпедії до участі в проектах ВМУА — у тому числі, вітаються ідеї власних проектів. Але пам'ятайте: пропонуєте ідею — будьте готові її втілювати. Правління ВМУА так само складається з волонтерів, і здійснення чужих бажань та ідей не є обов'язком його членів. Face-smile.svg Будемо раді бачити вас на засіданнях. --Olena Zakharian (обговорення) 22:08, 31 січня 2016 (UTC)

Русофобські шаблони

Пропоную створити окрему категорію для шаблонів, власники яких закликають до розчленування Російської Федерації.

--В.Галушко (обговорення) 18:41, 5 лютого 2016 (UTC)

ВП:БР -- Ата (обг.) 18:53, 5 лютого 2016 (UTC)
навіщо потрібна така категорія? — Це написав, але не підписав користувач Олюсь (обговореннявнесок).
Може навпаки цих людей треба назвати русофілами? Хіба щось є поганого в маленькій державі, але де людям жити комфортно. Ви може скажете, що і на цих величезних територіях люди також мають якісь здобутки. Але якою ціною це все? От Японія має яку маленьку територію і майже жодних ресурсів, але ж фактично це саме вони побудували сучасну технологічну культуру. А який внесок у сучасну культуру зробила гігантська Росія? На мій погляд енергію, яка йде на утримання цих всіх територій і підтримку їх життєдіяльності, можна було би пустити на щось корисніше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:55, 6 лютого 2016 (UTC)
Можна й русофілами. Тоді шаблони можна об'єднати в категорії «Москвофобські шаблони». До речі, Олександре, Ви перевіряли сторінку «Подвійні стандарти»: я зробив там корисні доповнення.
Річ не в тім, яку користь приносить величезна територія Росії, а в закликах до її розчленування. Такі шаблони, без сумніву, корисні, бо уможливлюють одразу зрозуміти, які погляди у твого колеги, а відповідно спосіб мислення.
--В.Галушко (обговорення) 09:51, 7 лютого 2016 (UTC)
А Росія має за населення одну націю? І що може бути спільного між Кавказом, Уралом та Карелією? Це я не чіпляю Татарстан, Башкортостан, Сибір та Далекій Схід, а ще є Колима, Якутія, Сахалін.... Про яке розчленування йде мова? То є імперія. --Jphwra (обговорення) 10:01, 7 лютого 2016 (UTC)
Прошу не відхилятися від теми. Я запропонував категорію, а ніхто не дає мені відповіді на моє питання. Замість ви всі розводите безперспективну балаканину. Про це буде в статті «Українська пропаганда». А тут мені потрібно тільки: створювати категорію чи ні.
--В.Галушко (обговорення) 10:11, 7 лютого 2016 (UTC)
В Рувікі 100% --Jphwra (обговорення) 10:20, 7 лютого 2016 (UTC)
Я думаю, що не треба ніякої категорії створювати. Це далеко не найголовніша проблема в світі. Я ось тут кілька статей написав про озера, які пересихають. По 1000 км², разом з усім життям усередині їх і цілими екологічними ланцюгами, які обриваються разом з ними. І страшний не лише сам факт пересихання цих озер, а те, що зовсім мало небайдужих людей. Ото дійсно проблема. А Росія і так вже можливо складається з незалежних держав, які заради чиїхось бізнес-інтересів ще продовжують казати, що є частиною єдиного цілого. Це швидше справа смаку судити про її устрій.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:29, 7 лютого 2016 (UTC)
Добре, категорія касується. Проте, надзвичайно корисною була б стаття «Українська пропаганда» або хоча б розділ на сторінці «Пропаганда», присвячений українським міфологемам (адже на сторінці «Російська пропаганда» зібрали чимало).
--В.Галушко (обговорення) 12:43, 7 лютого 2016 (UTC)
Політичні юзербокси взагалі погана і зайва річ, хоч два таких собі повісив.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:33, 8 лютого 2016 (UTC)
Повністю підтримую, ці юзербокси — не та річ, яка гуртує спільноту)--fed4ev (обговорення) 12:34, 8 лютого 2016 (UTC)
Не згоден. Якраз громадянин і починає вирізнятися з-поміж сірої маси, коли він спочатку усвідомлює, а потім заявляє про свою політичну і соціальну позицію. А якщо будуть всі мовчати значить і залишиться одна сіра маса. Це і є сценарій всіх антиутопій.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:22, 8 лютого 2016 (UTC)
Ок, сірий колір — з моїх улюблених, залишаємося при своїх) аби не вішали на чужі сторінки чорні мітки чи жовті зірки--fed4ev (обговорення) 08:33, 9 лютого 2016 (UTC)

Ксенофобія від прес-служби ГО Вікімедіа Україна.

Прес-служба ГО Вікімедіа Україна анонс лекції дописувача Вікіпедії та члена громадської організації «Вікімедіа Україна» Сергія Петрова «Цікавинки з життя Вікіпедії та що лишається “за кадром”». Як сказано в анонсі, серед іншого Сергій Петров планує розповісти про "про «вікі-війни» у Вікіпедії: «битва за Харків», «історія про жовту кульку», «битва за Базалію», «вишиватники проти нейтральності»". Слова холхли, свідомі, нацики, вишиватники давно увійшли в лексикон доволі специфічно налаштованої щодо України публіки однієї сусідньої держави. Це звичайно особиста справа кожної людили вживати в побуті образливі прізвиська тої чи іншої етнічної групи чи ні. Але у даному випадку "лектор" позіціонує себе як члена нашої вікіспільноти і ГО ВМУА. Анонс поширений прес-службою організації і опублікований у офіційному блозі. Звісно, інформацію з блогу можна відредагувати але при створенні повідомлення, воно автоматично розсилається всім підписникам і його неможливо відредагувати. Таким чином нанесена репутаційна шкода спільноті вікіпедистів і що з цим робити треба вирішити. Я вчора три рази у різний спосіб намагався переконати Сергія відредагувати допис на його сторінці у Фейсбуці але аж ніяк не чекав, що це поширить ще й прес-служба. --yakudza 11:26, 20 січня 2016 (UTC)

Погоджуюся щодо неприпустимости фрази «вишиватники проти нейтральності». Kharkivian, я вилучив цей пункт, те саме прошу зробити і у всіх инших місцях, де цей допис продубльовано. До Yakudza: Слів "холхли, свідомі, нацики" у дописі все-таки не було. Особисто прослідкую, щоб таке не повторилося. --Юрій Булка (обговорення) 11:47, 20 січня 2016 (UTC)
Дякую, Юрію. --yakudza 12:47, 20 січня 2016 (UTC)
Не розумію чому ви вважаєте слово «вишиватник», таким що ображає національні почуття українців. Наразі це стала тенденція коли деякі персонажі носіння вишиванки розцінюють, як своєрідну індульгенцію. Насправді «вишиватник», це людина з ментальністю «ватника», що прикривається псевдопатріотичними гаслами, а в реальних справах це одне й те саме. Свідомі українці до вишиватників відношення не мають. Боґан (обговорення) 11:55, 20 січня 2016 (UTC)
  • Так, слів «холхли, свідомі, нацики» не було. Крім того, слово «вишиватники» не відноситься до етнічного походження, точно так само, як і слово «ватник» не відноситься до етнічного походження, бо ним ми називаємо також і українців етнічних, що проживають в Україні і дотримуються відповідних відомих політичних поглядів. Втім, згодна, що треба було ретельніше простежити за формулюванням тез виступу Харків'яна. Врахую Ваші зауваження на майбутнє. Також, якщо маєте певні застереження щодо таких випадків, було би добре, щоб Ви писали мені особисто одразу. Якби Ви написали одразу напряму, ми б узгодили це питання. Ще раз лишаю свій e-mail, хоча він у Вас є: olena[at]wikimedia.in.ua, e.zakharian[at]wikimedia.in.ua, а також телефон +38 096 916 07 19. --Olena Zakharian (обговорення) 12:05, 20 січня 2016 (UTC)
о, у когось підгоріло... До речі, цю тему з такою назвою мені порадив NickK. По-друге, як на мене, вишиватник навіть гірше вати. А, по-третє, може, варто було спочатку вилучити лише одне словосполучення, а не вилучати весь пункт "про вікі-війни"? Може, такі питання обговорити з автором лекцію? Що за самоуправство Юрій Булка? --Kharkivian (обг.) 12:14, 20 січня 2016 (UTC)
Kharkivian, в будь-якому випадку, певні твої дії та плани щодо лекції викликали збентеження в спільноті. Юрій Булка вирішив одразу відредагувати, щоб залагодити проблему, оскільки зараз вже буде афк. Давайте вирішувати наші питання цивілізованим шляхом. Якщо в спільноті є збентеження щодо цих речей, треба добирати слова обережніше. --Olena Zakharian (обговорення) 12:20, 20 січня 2016 (UTC)
Пан Сергій піариться. Відео хочеться потім побачити -Kamelot (обговорення) 12:29, 20 січня 2016 (UTC)
Уточню, що Сергій запитав мене про те, на прикладі чого варто показати війни редагувань. Він пропонував Ahonc wars, але це було б досить складно пояснити пересічному невікіпедисту, тому я запропонував розповісти про боротьбу за нейтральність (де з одного боку йде радикальна проросійська точка зору типу "Крим повернувся додому внаслідок законної волі кримчан", а з іншого — радикально проукраїнська, де українській армії протистоять "скупчення вбивць, ґвалтівників і мародерів", а нейтральність десь посередині), бо це зрозуміліше пересічному слухачу, і такі питання часто ставили на вишколах на Донеччині та Луганщині. Але я точно не пропонував винести в анонс слово «вишиватник». І я сподіваюся, що це буде нормальна стримана лекція, а не піар (per Kamelot) — NickK (обг.) 13:51, 20 січня 2016 (UTC)
@Kamelot та NickK: відео має бути тут: [1], можливо, навіть онлайн-трансляція. Хоч Сергій буває деколи важким у спілкуванні, нестриманим, жорстким, сильного піару за ним не помічав, і щоб він долучався до якоїсь політичної організації, можливо, це більше піар самої Української Вікіпедії, а також «Майдан Моніторингу», який отримує гранти...--Сергій Липко (обговорення) 12:51, 21 січня 2016 (UTC)
Якийсь заголовок дивний. Ксенофобія то є страх і презирство до того, що є іноземним. Але ж ура-патріоти переважно українці, бо яке кому закордоном діло до того, що Ісус Христос — галичанин і українці — найпрацьовитіший народ на світі? --Friend (обг.) 13:18, 21 січня 2016 (UTC)
Скажіть Friend, як Ви розрізнюєте своє й іноземне?
--В.Галушко (обговорення) 20:11, 24 січня 2016 (UTC)
Влучна фраза. Дійсно є така проблема. --ЮеАртеміс (обговорення) 14:49, 5 лютого 2016 (UTC)
Враховуючи, що я зараз єдина людина, яка офіційно входить до прес-служби ВМУА, мені тут цікаві дві речі. По-перше, див. відповідну статтю у Вікіпедії: ксенофобія (від грец. ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — поняття, що позначає нав'язливий страх стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них. Коли це я виявляла нав'язливий страх стосовно чужинців? А якщо ви мали щось інше конкретне на увазі (як системну проблему), то чому б вам прямо це не озвучити, якщо метафори вам не дуже вдаються? По-друге, я розмістила всюди, де тільки можна було, свої контакти (в тому числі в цій же гілці обговорення). Чому я досі не отримала від людей, які тут висловилися, жодного прямого звернення, зворотнього зв'язку щодо своєї роботи? Чи вам просто подобається писати на мене гидоту в кнайпі, не називаючи при цьому моє ім'я? --Olena Zakharian (обговорення) 16:11, 5 лютого 2016 (UTC)
Може не в тому розділи написав: Російські Лабутени та зачаровані патрульні, але це більше ніж укладання разом «вікіпедиста», «ксенофобію», «вишиватника», «ватника», «Сергія Петрова» та «Олену Захарян». Це, в окремому випадку, приклад буття сучасної укаїномовної Вікіпедії, та вашої завзятості (а то я вже став хвилюватись — де це адміністрація свій час витрачає). Хоч, запропонована тема від yаkudzа, це ні як не менш по значенню з російськомовною в українському розділі Крістіан Лубутен, там самий україномовний розділ — це застарілий шаблон.--albamouse (обговорення) 10:58, 9 лютого 2016 (UTC)

УкраВікі не варто читати

Пише колишній Користувач:Боґан, який старанням Користувач:Brunei та іншими адмінами був «добровільно» витурений з УкрВікі, як редактор. Не хотів писати, але чергова дурість змушує це зробити:

Свого часу я подав запит Вікіпедія:Перейменування статей/Донщина → Донбас (регіон). Питання більш ніж очевидне, але не для адміна Користувач:Piramidion.

Що таке Донщина - Енциклопедія сучасної України чітко дає відповідь -

« адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, заселена донськими козаками. 1870–1920 офіційно називали Обл. Війська Донського. Центр – Черкаськ (від 1806 – Новочеркаськ). Нині переважна більшість тер. Д. входить до складу Ростовської області РФ. »

Тобто Донщина це синонім Область Війська Донського -

Донщина

. Але Українська Вікіпедія з цим не згодна, а подає наступне: «історико-географічна земля України на правобережжі Нижнього Дону: займає майже повністю територію Донецької та Луганської областей,» Тобто іншими словами більша частина Донецької та Луганської областей є Донщина або колишня Область Війська Донського. Браво! До такого навіть путінська пропаганда не додумалась!

Користувач:Piramidion потребує якісь джерела, що б побачити очевидне Донбас це інший регіон ніж Донщина. Де у пресі пишуть "Війна на Донщині"? Зате кругом "Війна на Донбасі".

Виглядає так, що хотіли назвати статтю не так як у РуВікі ru:Донбасс (регион), а насправді написали, що Донецьк і Луганськ ісконные земли Донских казаков! Ще раз браво.

Ідіотизм ситуації посилюється першим же посилання статті Донщина - [2]. Автор статті відверто глузує над недолугістю УкрВікі:

« Останнім часом в українських джерелах Донщиною часто називають територію Донецької області України, а то і увесь Донбас (дивись, наприклад, українську Вікіпедію). Але це не правильно. І Донецька область, і місто Донецьк як її центр, і Донбас (Донецький вугільний басейн), ведуть свою назву від ріки Сіверський Дінець, яка протікає цією територією і є притокою Дона. Сам же Дон територією України не тече, і тому називати Донщиною якісь землі сучасної Української держави недоречно. Для Донецької області природною є назва Донеччина, а Донбас він і є Донбас. »

Ось така науковість УкрВікі, Користувач:Brunei і ваші вікі-однодумці, читайте статті УкрВікі! Особисто я в УкрВікі жодним оком. На жаль тут подібного маразму хоч відбавляй. Творчої наснаги! 115.70.162.130 03:41, 4 лютого 2016 (UTC)

Я-я, натюрліхь. Іноді. Але всьо бенде Аллєс ґут, гер (чи камарад). Face-smile.svg --Бучач-Львів (обговорення) 13:01, 7 лютого 2016 (UTC) не беріт то до серця.
карашьо, карашьо. Нужна чітать росавіку. Там всьо ґут. Ошєнь, --Л. Панасюк (обговорення) 13:07, 7 лютого 2016 (UTC)
Справа в тому, що там стаття перекручує все що можна і не можна. --Jphwra (обговорення) 13:10, 7 лютого 2016 (UTC)

Коментар Piramidion

Я зрозумів тему статті, як таку, що стосується історичних земель, колись відомих як Донщина. До таких земель входять території сучасних Луганської, Донецької та Ростовської областей. Там же я дав пояснення, що Донеччиною прийнято називати територію Донецької області, а не регіон. На основі цього я підбив підсумок щодо перейменування, сама стаття - це вже інша тема. Не подобається - переписуйте, або поставте на вилучення. Неконструктивної критики тут і без Вас вистачає.--Piramidion 06:08, 4 лютого 2016 (UTC)
Можливо це було б смішно якби це писав не Бюрократ. Який піп такий і приход. Я навіть у вас не питаю АД на ваше твердження ... стосується історичних земель, колись відомих як Донщина. До таких земель входять території сучасних Луганської, Донецької та Ростовської областей .... Це традиційно для вас перетворювати Вікіпедію на збірку анекдотів. Круто! 115.70.162.130 07:43, 4 лютого 2016 (UTC)
Повторюю: я переглянув статтю, і вона написана саме про це. Якщо не подобається - перепишіть статтю, після чого перейменуйте її відповідно до теми. Або взагалі поставте на вилучення, якщо в ній описується щось не те. Якщо ж Ви хочете лише покричати чи поплакатись - робіть це деінде. Набридло, що деякі користувачі очікують, що все робитимуть за них. І до чого тут взагалі мій статус бюрократа? --Piramidion 07:55, 4 лютого 2016 (UTC)
Never again. Ви й так з мене з вашим колегою Користувач:Максим Підліснюк вдосталь познущалися, коли ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ), заради розваги перейменував Пам'ятник жертвам Голодомору (Канберра). 115.70.162.130 10:08, 4 лютого 2016 (UTC)
Виправив згідно з оригіналом.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:34, 6 лютого 2016 (UTC)

Коментар Галушка

Боґан має рацію. Виправляти статтю — не його турбота: він не є вікіпедистом більше. Цей користувач мусив залишити Вікіпедію, втім, більшості з його колег це якось по цимбалах (відповідно до найвідомішої нашої приказки). Отже, ми повинні виправляти недолугу статтю самі. Щодо Донщини-Донеччини: завдяки російсько-українській пропаганді у наших головах все врешті переплуталось. Росіяни певні, що Донщина й Донеччина — те ж саме, бо все це — «русские земли», для свідомих українців між цими термінами теж нема великої різниці, оскільки українські землі — не тільки Донеччина, але й російська Слобожанщина, Дон, Кубань. Залишмо статтю до часу, вставивши належний шаблон («ця стаття повинна бути повністю переписана»).
От тільки не треба всюди вставляти слово "свідомий". Дуже поширене слово серед вати, яка ховає за ним свою байдужість і презирство до тих, хто намагається щось зробити. По суті в ньому нічого поганого немає. А навпаки це навіть ще краще, ніж розумний. Це той, хто щось усвідомив або нарешті збагнув, майже мудрий. Думаю, що свідомі люди вже давно не вважають не лише донщину, але й донбас своїми, може це комусь тут дуже не сподобається.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:20, 6 лютого 2016 (UTC)
Після української пропаганди російській вже робити нема чого.
--В.Галушко (обговорення) 10:16, 4 лютого 2016 (UTC)
Згоден щодо того, що поняття переплутані. І в цій статті все переплутано, одне твердження суперечить іншому. Наприклад, в картці сказано, що до Донщини входять, зокрема, території Луганської та Донецької областей крім їхніх північних частин, тоді як "розташування на карті" суперечить цьому твердженню. Але виправляти статтю — також і не моя турбота, мене взагалі статті на такі теми не цікавлять. Все, що я зробив — це підбив підсумок щодо перейменування. Назвати статтю «Донеччина» або «Донбас», тоді як сама стаття описує виключно термін «Донщина» — взагалі безглуздя. Тож я скористався Вашою порадою і поставив шаблон про те, що статтю необхідно переписати. --Piramidion 10:35, 4 лютого 2016 (UTC)
Інших мап не маємо. Поставив, які є. Північ цих областей є Слобожанщиною.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 5 лютого 2016 (UTC)

Справа в тому, що ця стаття прилінкована до ru:Донбасс (регион), яка як на мене є досить нормальною. Тобто логічно статтю в УкрВікі назвати так само. В свою чергу в УкрВікі є стаття Область Війська Донського, що власне і є Донщиною (по-російські Дон), АД наведені вище. Наснаги. 115.70.162.130 10:48, 4 лютого 2016 (UTC)

Коментар Tahayev

Мені не зрозумілі такі закиди до спільноти української Вікіпедії. На побутовому рівні я розумію, що донбас і донщина це зовсім різні речі і сам би ці поняття ніколи не сплутав. Але вимагати від 350 хоч трохи активних користувачів, щоб все було нормально і точно у Вікіпедії з понад 600000 статей і робити з гвалт з того, що тут не все гаразд, по-моєму це вже занадто. Це треба якогось українськомовного краєзнавця зі сходу, щоб він сідав і писав нормальну статтю, в якій би розмежовував ці поняття і потім відповідно їх називав би. А з Вашого боку набагато більшою користю був би переклад з англійської мови добрих чи вибраних статей наприклад про географічні об'єкти Австралії. В мене дві освіти вищих, але я мало пишу про науку, бо це треба бути спеціалістом. А натомість я сиджу і перекладаю статті про географічні об'єкти. Щоб про це було написано українською мовою.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:33, 6 лютого 2016 (UTC)
Дуже влучно - останній коментар. Справді, в умовах 350 активних користувачів і понад 600000 статей Вікіпедії вимагати "істини в останній інстанції" - занадто.--Білецький В.С. (обговорення) 13:53, 6 лютого 2016 (UTC)
  1. Скажіть який сенс мати понад 600000 статей, коли базові статті про Україну є в жахливому стані? Донбас, Донщина це лише один із прикладів абсурду, Я багато разів запитував україномовних людей, чому вони не читають УкрВікі відповідь проста: «До УкрВікі немає довіри»
    Не перебільшуйте. Набагато більше непоганих статей, ніж поганих. Я не буду казати про якісь русизми (тим більше, що й багато статей написані правильною українською мовою), але таких статей, де явний абсурд, небагато.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)
    Не поділяю ваш оптимізм. 60.240.19.236
  2. Не бачу сенсу писати статті про безликі австралійські райцентри, це реально нікому не цікаво
    Без них українська Вікіпедія не буде розширюватися. Я належу до тих вікіпедистів, які хочуть, щоб про все на світі було написано українською. І, крім того, багато людей цікавляться мікроісторією і мікрогеорафією, навіть 15 читачів на місяць це вже майже 200 на рік, а тисячу таких статей дасть 200000 читачів. А я, наприклад, пишу ще й через те, що просто мені кожна така річ по-своєму цікава і цікаві її зв'язки чи порівняння з іншими речами. Цікава сама унікальність якоїсь речі, не обов'язково, щоб вона била якісь там рекорди. Те, що вам здається безликим, мені не здається таким. Крім того, я ще довго займався творчістю, яка являла собою значною мірою потік свідомості й автоматичне письмо. І я прийшов до висновку, що кожен текст є правомірною формою літератури. Я коли пишу, наприклад, про озеро, то дуже яскраво собі уявляю його ландшафт, риб, старовинні паперові мапи з незрозумілими позначками, мені подобається вигляд нових внутрішніх посилань тощо. Якщо не хочете писати про райцентри, виберіть гарне озеро чи якихось красивих риб. Можете написати щось про історію, про австралійських спортсменів українського походження чи будь-якого іншого тощо, про гран-прі Мельбурна і т.д.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)
    Погоджуюсь в Австралії крім нецікавих райценрів, є багато цікавих речей про які варто писати, але ці статті ніхто не читає. Наприклад написав статтю Гілсвілл (заповідник) - [3]. 60.240.19.236 03:27, 7 лютого 2016 (UTC)
    Так а що ви ще хочете? 27 читачів на місяць. Це навіть більше, ніж те, про що я писав.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:49, 7 лютого 2016 (UTC)
  3. Я б звичайно міг би писати статті на ІТ теми наприклад, як TCP, але на цю тему відсутні україномовні джерела, навіть по термінології
    Перекладайте з англійської.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)
    Я написав немає української термінології. Перекладіть наприклад термін en:Multihoming, Взагалі я не займався перекладами з АнглоВікі так, як там повно своїх помилок. Я перекладав безпосередньо з англомовних АД. 60.240.19.236 03:27, 7 лютого 2016 (UTC)
    Наскільки я пам'ятаю для комп'ютерної термінології можна залишати англійські назви.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:47, 7 лютого 2016 (UTC)
  4. Надайте хоч одну вагому причину писати до УкрВікі. Робота тут не приносить ніякого морального задоволення, а лише я постійно наражаюся на образи в тому числі і із вашого боку Користувач:Oleksandr Tahayev
    Я особисто пишу лише заради української мови, щоб було більше українськомовного контенту у світовій мережі. Якщо для вас вона не є цінністю, то писати не варто, адже існує англійська Вікіпедія. По суті я пишу заради тих кількох відсотків людей в Україні, які ще хочуть читати українською. Вони для мене рідніші, ніж всі інші співвітчизники, які є споживачами зомбіящика і російської попсні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)
    Я теж це робив тільки заради популяризації української мови. Але навіть україномовні люди не хочуть читати УкрВікі, а такі як ви користувачі своїми безкінечними необґрунтованими спекуляціями та відвертими образами роблять усе можливе щоб відштовхнути від редагування УкрВікі. 60.240.19.236
  5. Наразі я є добровільно заблокований, за порадою Користувач:NickK, до лютого 2017 по по процедурі: en:Wikipedia:WikiProject User scripts/Scripts/WikiBreak Enforcer -> Користувач:Боґан/common.js тому навіть, якби і хотів то не зміг би тут працювати
    Зареєструйтесь під ще одним ніком.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)
    Це буде порушення Вікіпедія:Ляльковий театр. 60.240.19.236 03:27, 7 лютого 2016 (UTC)
  6. Незрозуміло навіщо ви перейменували консенсусну назву статті Пам'ятник жертвам Голодомору (Канберра) див. Обговорення:Пам'ятник жертвам Голодомору (Канберра) погоджену з User:Piramidion
    По-перше я зреагував на те, що ви пожалілись, а по-друге все-одно її будуть змінювати люди, які, подібно до мене не знають про консенсус, допоки хтось не виправить на буквальний переклад.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:00, 6 лютого 2016 (UTC)

Колишній Користувач:Боґан 60.240.19.236

п.с. Виправляти статтю Донбас з твердженням Донбас = Донщина, з посиланням на АД яке це заперечує та висміює УкрВікі ви не збираєтесь?
Мені ж Користувач:Oleksandr Tahayev ви лишили лише одну опцію, як ви кажете: «Мовчати в ганчірочку». Знайду ганчірочку і скористаюся вашою порадою.Face-smile.svg Бувайте здорові. Колишній Користувач:Боґан 60.240.19.236 04:28, 7 лютого 2016 (UTC)

А чим замінити? Це АД каже нам про наявність такої плутанини (і не тільки в вікі). Воно одночасно каже нам, як поширено, і як правильно. Вікі має інформувати про те і інше.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:30, 9 лютого 2016 (UTC)

Перехідні роки в назвах статей

У нас тут щодалі, то більший хаос з іменуванням статей, в яких є два числа років, одні іменують, до прикладу, 2015—2016, інші — 2015—16, ще хтось 2015/2016, 2015/16. Найбільше таких статей у гілці категорій «Спорт» (ось до прикладу. Як на мене, то скорочення 2015—16 є неправильним. Поки ніяк не можу знайти правила, за яким насправді маємо писати такий випадок, може, хто знає? Але однозначно, з цим щось треба вирішити й уніфікувати.--Микола Василечко (обговорення) 07:16, 9 лютого 2016 (UTC)

Теж такого правила не знаю, але числа скорочувати не можна. Ще якщо писати 20-ті, 30-ті [роки відомого століття], то зрозуміло, про що йдеться. А якщо просто 2015—16 то виглядає наче зворотній діапазон.--Piramidion 07:55, 9 лютого 2016 (UTC)
У паперових енциклопедіях такі скорочення допускаються задля економії місця, але нам таке не загрожує. 20-ті, 30-ті можна писати, звісно, якщо потім уточнюється століття, бо як без уточнення, то вже можна сплутати суміжні століття.--Микола Василечко (обговорення) 08:02, 9 лютого 2016 (UTC)
  • Скорочувати, безумовно, не можна. І навіть в наведених шановним Piramidion`ом випадках краще писати "1860-і роки", "1920-і роки" — для повної гарантії того, що читач точно і відразу зрозуміє, про яке століття йдеться.В. Николов (обговорення) 08:12, 9 лютого 2016 (UTC)
    Уточнення невелике: "1860-ті роки", "1920-ті роки". То у російській мові "1860-е года", "1920-е года". -- Green Zero обг 12:15, 9 лютого 2016 (UTC)
  • Вставлю свої 5 копійок. У футболі (нещодавно) переробили все на хххх-хххх, у хокеї, як так само дотримуюсь такого написання: хххх-хххх. Тому зауваження Миколи цілком доречне. Правда словаків та росіян треба переробити, зроблю сьогодні. --Jphwra (обговорення) 14:23, 9 лютого 2016 (UTC)

Про події в Москві

1. Вікімарафон у Москві. Присутніх було небагато через епідемію грипу, але всіх, кого вдалось, до курсу справи увів. Мені пообіцяли влаштувати вечір у Культурному Центрі, присвяченій Українській Вікіпедії. Але оскільки розклад заходів на лютий вже складений, я можу розраховувати лише на березень; точну дату можуть назвати не раніше середини наступного місяця. Для флешмобу можу виставити тільки одного.

2. Бібліотека української літератури. Регулярно відстежую події й вношу поновлення до відповідної статті. У статті наявні кілька червоних посилань, що стосуються українського життя в Москві, а також відсутня стаття про директора Бібліотеки. Чи відповідають ці теми принципу значимості?

Якщо кому ціково, буду держати в курсі подій.

--В.Галушко (обговорення) 14:23, 29 січня 2016 (UTC)

Так, ціково, держіть…--albamouse (обговорення) 00:17, 10 лютого 2016 (UTC)

Необхідні статті й розділи

Українській Вікіпедії бракує таких необхідних розділів:

  • Розбіжності у системах правопису (стаття «Український правопис»);
  • Придих (у статті «Давньогрецька мова») — для роз'яснення одного з питань правопису;
  • Еразмове й рейлінове читання (у статті «Давньогрецька мова») — для роз'яснення одного з питань правопису;
  • Вимова (у статті Бета) — для роз'яснення одного з питань правопису;
  • Вимова (у статті Гамма) — для роз'яснення одного з питань правопису.

Підкажіть, як знайти шаблон «Стаття/Розділ засновані на неавторитетних джерелах»: деякі розділи сторінки «Ненормативна лексика» ґрунтуються на сумнівній інформації (сайт українців Польщі), що не підтверджується іншими джерелами. Статтю необхідно переписати й затвердити найближчим часом.

Чи можу я створити сторінку «Українська пропаганда» в особовому просторі? Чи не буде вона вилученою?

--В.Галушко (обговорення) 14:30, 11 лютого 2016 (UTC)

Категорія:Статті з посиланнями на неавторитетні джерела
Можна й в основному, головне — розкрити тему (а якщо поставити {{Редагую}}, то буде ще краще) --Fessor (обговорення) 15:25, 11 лютого 2016 (UTC)

Чергування з/із/зі

Перенесено зі СО:

Ви помиляєтесь, що перед словом "шахів" повинно бути "зі". Так треба було б писати якби після літери "ш" була ще одна приголосна, наприклад, "зі швидких шахів". А а цьому випадку треба просто "з", і насправді воно й краще так звучить. Крім того, я в пошуку майже не бачив варіантів, коли перед словом "шахів" уживали "зі". Верніть будь ласка все назад.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:29, 26 січня 2016 (UTC)

Пункт 1б «З уживається... перед приголосним (крім с, ш); пункт 3: «Зі вживається перед сполученням приголосних на початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова.» Як інакше розуміти? Пункт 1б чітко наголошує, що з перед приголосним, але крім с, ш. --Микола Василечко (обговорення) 18:36, 26 січня 2016 (UTC)
То ж сказано, що перед сполученням приголосних, а не перед просто одним приголосним. Я й не можу пригадати, щоб зі стояло просто просто перед приголосним, а не сполученням.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:51, 26 січня 2016 (UTC)
Ще раз — пункт 1б «З уживається... перед приголосним (крім с, ш): чітко вказано крім с, ш! Поясніть мені цей пункт детальніше.--Микола Василечко (обговорення) 18:53, 26 січня 2016 (UTC)
А тут статті одні зі з, інші з із: Категорія:Чемпіонати України з шахів--Микола Василечко (обговорення) 19:06, 26 січня 2016 (UTC)
То "із" вживають якщо попереднє слово закінчується на приголосну й наступне з неї починається. Якщо ви так впевнені, що треба "зі шахів", то виносьте десь в кнайпу, будемо там обговорювати. Нікуди ці шахи від нас не втечуть. Бо інакше треба дуже багато міняти, буквально тисячі внутрішніх посилань, ніхто тут до цього не писав "зі шахів". І в гуглі значно рідше "зі", ніж "з". А там якщо вирішать на Вашу користь, то набагато легше буде ботом змінити.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:19, 26 січня 2016 (UTC)
Тисячі посилань насправді нема... А що має бути або зі, або із, це однозначно. Навіть вимовити ...СРСР з шахів (чи ...УРСР з шахів) важко, а ...СРСР зі шахів вимовляється легко. Милозвучність очевидна.--Микола Василечко (обговорення) 19:29, 26 січня 2016 (UTC)
Я звик вважати, що "зі" потрібно писати лише перед сполученням шиплячого з одним або кількома приголосними і завжди так роблю. Самих статей звичайно стільки не буде, але внутрішніх посилань я думаю набереться за тисячу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:55, 26 січня 2016 (UTC)
Ще й без створення перенаправлень перейменували.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:37, 26 січня 2016 (UTC)

Для прикладу Чемпіонат УРСР із шахів 1969, спочатку в назві статті було "з", 16 лютого 2015 року ви виправляєте на "із", сьогодні всі чемпіонати починаєте виправляти на "зі" ??????? Так "із" чи "зі" ??? Що з лютого 2015 року змінилися правила правопису? І ще одне зауваження до вашої сьогоднішньої статті Кольба Анастасія Андріївна - хто це? Де тут значимість особи? рейтинг 1995 (№63 в рейтингу України серед жінок) - це надто низький показник, як на мене для створення статті. Зробили дівчину чемпіонкою України, членом збірної України....--петрокрс (обговорення) 19:34, 26 січня 2016 (UTC)

  • Звісно, що варіант «зі шахів» неможливий, бо прийменник «зі» вживається лише перед сполученням приголосним, і на словосполучення «зі шахів» чуйка каже, що щось не так. Тут є вибір між варіантом «з шахів» та «із шахів»: наприклад, варіант «тренери з шахів» цілком нормальний і відповідає правилам, на відміну від Категорія:Тренери зі шахівNickK (обг.) 23:40, 26 січня 2016 (UTC)
    Якщо вибирати між "з шахів" та "із шахів", то у енциклопедичних джерелах перший варіант має перевагу [4]--yakudza 00:21, 27 січня 2016 (UTC)
    За Правописом (витяг з якого наведено нижче) має бути виключно «із шахів» (і тільки так!). Читаємо Правопис разом:
    • однозначно не підходить варіант 1а) (Перед голосним на початку слова ...) - бо слово «шахи» починається з приголосного;
    • теж не підходить варіант 1б) (Перед приголосним крім с, ш...) Сподіваюсь, зрозуміло чому.
    • не годится й варіант 3. (.. перед сполученням приголосних початку слова) - у слові «шахи» немає сполучення приголосних.
    • Отже, залишається лише варіант 2, тобто «із шахів». Там же й приклади відповідні наведено: «Родина із семи чоловік», «Із шовку виготовили вітрила». Невже останній приклад непереконливий?
    --Olvin (обговорення) 19:52, 28 січня 2016 (UTC)
Поки нема перенаправлень, я переіменую усі червоні посилання на "з". Бо там з десяток червоних, а це, я вважаю, неправильно. --Pavelo2002 (обговорення) 11:06, 28 січня 2016 (UTC)
§ 13. Чергування З — ІЗ – ЗІ(ЗО)

Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в — у, і — й. 1. З уживається: а) Перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: З одним рибалкою він дуже подружив (Глібов); Диктант з української мови.

б) Перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть (Шевченко); З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка); Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Малицький). Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.

2. Варіант із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (Коцюбинський); Лист із Бразилії (Франко); I місив новий заміс із тіста старого (Драч); Родина із семи чоловік; Гнат... запріг коні й так їх гнав із села, що вони із шкури вилазили (Стельмах); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Нар. пісня); Із шовку виготовили вітрила.

3. Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ і т. ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Яновський); Зі школи на майдан вивалила дітвора (Головко); Війнув зі Сходу легіт волі (Павличко); Балада зі знаком запитання (Драч).

Шахів - сполучення приголосних на початку слова нєма, тому - із. А я вже почав правити на зі...:))) З повагою --Batsv (обговорення) 07:22, 27 січня 2016 (UTC)

Попередній підсумок

Отже, за розмірковуваннями вище варіант «з шахів» виключається відповідно до правил правопису, так само не відповідає правилам варіант «зі шахів», відповідно правильним варіантом є «із шахів». З чим також погоджується й винуватець цієї колізії Face-grin.svg. Тож починаємо виправляти відповідні сторінки і категорії на «із шахів».--Микола Василечко (обговорення) 20:44, 2 лютого 2016 (UTC)

Правопис взагалі нічого не каже про ситуацію, коли попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається з "с", "ш". Але там у пункті 1 є такі слова: "Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі." Згідно з цим, можна констатувати: після голосного перед одним приголосним ставиться "з". Тому "Чемпіонат СРСР (вимова есересер) із шахів", але "Чемпіонат України з шахів". Бота тут не можна--Unikalinho (обговорення) 13:01, 7 лютого 2016 (UTC)
@Unikalinho: Збіг приголосних « з ш-» (або « з с-») вважається важким для вимови незалежно від закінчення попереднього слова. У §13 п. 1б про це чітко написано:
  • «„з“ вживається після голосного перед приголосним (крім с, ш)» (sic!).
Тож Ваш висновок («після голосного перед одним приголосним [завжди] ставиться "з"») трохи суперечить Правопису. --Olvin (обговорення) 18:12, 11 лютого 2016 (UTC)

Ще раз про використання російських ЗМІ

Час від часу виникають обговорення, що статті щодо останньої російсько-української війни, потрібно писати подаючи дві точки зору, в тому числі подаючи точку зору російських ЗМІ. Це питання вже неодноразово обговорювалось і приходили до висновку, що таких підхід суперечить основним принципам, які свідчать, що статті у Вікіпедії мають опиратись на надійні джерела. Те, що російські ЗМІ не можна вважати такими, існує маса свідчень, досліджень. Ось ще одне із таких - Європейський Створив спеціальну сторінку російською мовою, на якій кожного тижня подає дайджест фейків від російських ЗМІ та їх спростування. --yakudza 15:35, 11 лютого 2016 (UTC)

Російсько-українська війна? Не чув. Російські ЗМІ можуть вважатися авторитетними, якщо вони відповідають НТЗ.--Ragnarok (обговорення) 16:23, 11 лютого 2016 (UTC)
В Донецьк тобі хлопче треба під кулі. --Jphwra (обговорення) 16:34, 11 лютого 2016 (UTC)
По-перше, ми на «ти» не переходили. По-друге, вивчіть, що таке війна та які її наслідки.--Ragnarok (обговорення) 23:25, 11 лютого 2016 (UTC)
Війни, коли роблять офіційні оголошення війни, стріляють кулеметом і рубають шаблею - війни минувших століть. Сучасні війни не такі. Сучасні війни не ведуться за класичною схемою: оголошення війни, військова мобілізація, танки на Берлін (чи куди там...) - вони більш складні, вони гібридні і переважно ведуться економіками. Ми це можемо наочно спостерігати прямо зараз. Росія розпочала війну проти України теж з урахуванням вимог реалій 21 століття. Західний цивілізований світ теж у цю війну вступив і веде доволі успішну економічну війну проти агресора, який зазіхнув на встановлений світопорядок. Бо, якщо це не війна, то як це назвати?! -- Green Zero обг 23:47, 11 лютого 2016 (UTC)
По полицях. Якщо Україна та Росія воюють: вводьте військовий стан, оголошуйте повну мобілізацію, розривайте економічні та культурні відносини; закриття кордонів, відкликання послів, перехід економіки на військові рейки, формування ставки верховного командування, розгортання фронтів тощо-тощо і нарешті оголошення війни Російській Федерації від українського Президента і Верховної Ради. Це вивчають на перших уроках ДПЮ. Далі. Повноцінна війна з Росією призведе до того, що наші Збройні сили будуть розгромлені під час перших трьох тижнів і максимум через два місяці російські війська будуть у Львові стояти. Це повноційнний сценарій війни, починаючи від зброї з ЕМІ та закінчуючи зброєю п'ятого покоління. Цей аналіз можна зробити вже після перших пар у вишах та на військових кафедрах, що не є великою таємницею. Раджу почитати аналітичні матеріали американської розвідки, де генеруються такі можливості. Хоча оцінка НАТО значно брутальніша. А за рейтингом військової міці Росія посідає друге-третє місце у світі, а Україна десь 20-те. І не треба мене звинувачувати у праці на п'яту колону. Два роки воюємо з Росією? Хех. Було б тоді не падіння ВВП на 15%, а на 150%. Було б не 2 тис. жертв, а 200 тис. жертв. Бо якась нісенітниця. Бізнес Президента працює у РФ працює, українські та російські бізнесмени-олігархи мають свої заводи, фабрики тощо в одне одного; вугілля, газ, електроенергію купляємо, сотні тисяч гастарбайтерів працюють, біженці там наші є. Продовжувати? Що на Донбасі? Там сепаратизм. Там більшість місцевого населення, яке не сприйняло результати Євромайдану, а саме, неконституційне відсторонення Януковича (читаємо статті 108 - 111 Конституції). Росія цим скористалася та підкинула своїх офіцерів, добровольців та зброї. Це не війна, це називається інтервенція. Точніше, військова інтервенція. Приблизно 50-60% у незаконних збройних формуваннях — це місцеві жителі. Інші 40% — іноземні громадяни. Тобто в нас на Донбасі — сепаратизм + російська військова інтервенція.--Ragnarok (обговорення) 00:37, 12 лютого 2016 (UTC)
Ви дивитеся на війну шаблонами другої світової війни і.... пропустили мої слова повз вуха. На вулиці 21 століття. Стратегія сучасної війни - торгово-економічна війна, інформаційна війна, кібер війна і лише в останню чергу контактна війна. -- Green Zero обг 00:58, 12 лютого 2016 (UTC)
Ви надмірно перебільшуєте могутність російської армії, якби Путін міг захопити Україну за 2 місяці він, без сумнівів так, і вчинив би. Так в Росії величезний ядерний потенціал та за формальними критеріями Росія на 2-му місці. Боґан (обговорення) 09:36, 12 лютого 2016 (UTC)

Приєднуйтеся до фотофлешмобу за свободу панорами

Ukraine FoP Flashmob Kyiv Maidan.jpg

Щоб законопроект #1677 щодо свободи панорами поставили на голосування і прийняли у Верховній Раді, поширюємо соцмережами інформацію і робимо фотофлешмоб. Приєднуйтеся, будь ласка.

Сфотографуйтеся на фоні відомої сучасної пам'ятки Вашого населеного пункту з написом «Свобода панорами #1677 ‪#‎freepanorama‬» та надішліть світлину на wm-ua[at]wikimedia.org, щоб ми заштрихували й виклали.

Або заштрихуйте об'єкт, захищений авторським правом, а фото опублікуйте з хештегами: #freepanorama ‪#‎законопроект1677‬ ‪#‎свободапанорами‬

Основне місце для флешмобу — Facebook, але дописи в інших соцмережах вітаються.

Табличка для друку: File:FOP-1677.pdf; приклад допису в FB: [5]

Більше на сайті http://freepanorama.org.ua/
--ViraMotorko (WMUA) (talk) 11:51, 12 лютого 2016 (UTC)

Сікорський Ігор Іванович

А як в тій статті з'явились категорії: Українські інженери, Українці США та Українські авіаконструктори? Він хоч і уродженець Києва але наскільки я бачу з поглядів його батька він більше українофоб, а не все те що перераховано в шаблонах. І плюс він ніколи не вважав себе українцем!!! Тож як будемо виходити з цієї ситуації??????? --Jphwra (обговорення) 18:41, 9 лютого 2016 (UTC)

Українофобія тут до чого?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:23, 10 лютого 2016 (UTC)
Бо не в'яжеться із категоризацією. От Ендрю Бонар Лоу — хто він? Канадець Великої Британії? канадський політик? --Fessor (обговорення) 12:35, 10 лютого 2016 (UTC)
ЮеАртеміс Знайдіть мені джерело, де він себе чітко визнав українцем за походженням. Бо з наявних джерел видно лише, що йому все одно чи є Україна чи вона відсутня. Тому особисто для мене якось дико читати про те що він український інженер, авіаконструктор... --Jphwra (обговорення) 13:52, 10 лютого 2016 (UTC)
Уривок з інтерв'ю його сина, мовою оригінала: «Я был в Киеве года два назад, — говорит Сергей Сикорский. — Красивейший старинный город! Вспоминая о нем, отец всегда говорил: «Киев — мать городов русских». Де тут слово про те що він українець?? Він чіткий українофоб. І наліпили категорій ще і вулиці поназивали. Дурня панове, дурня. --Jphwra (обговорення) 14:02, 10 лютого 2016 (UTC)
Див. [6] [7] [8] --Basio (::обговорення) 14:09, 10 лютого 2016 (UTC)
Не переконали Basio, шосте джерело взагалі констатація всіх фактів, що має стаття, а як відносно слів його сина? Це ж його син каже, а не я. --Jphwra (обговорення) 14:55, 10 лютого 2016 (UTC)
Як зі слів «Киев — мать городов русских» випливає те, що особа не є українцем? З цієї фрази не можна зробити висновок, що Сікорський був українофобом. Його батько Сікорський Іван Олексійович народився в Україні у польській шляхетській родині, і мені здається значно абсурднішим записувати його в росіяни на підставі енциклопедії Кругосвет (при тому, що за україномовними енциклопедіями він вважається або українським, або американським авіаконструктором) — NickK (обг.) 15:44, 10 лютого 2016 (UTC)
Не знаю НікКу, я прочитав сьогодні праці його батька і жахнувся. А відносно винахідника гелікоптера, то тежне знаю, що в ньому українського, тільки народження і те російська імперія. --Jphwra (обговорення) 16:13, 10 лютого 2016 (UTC)
Так батько за походженням поляк був взагалі, хоч і був за поглядами російським націоналістом. Але російського в Ігорі Сікорському явно ще менше, бо він з Росією крім поглядів батька нічим більше не пов'язаний — NickK (обг.) 16:28, 10 лютого 2016 (UTC)
Слушні категорії — «Інженери Російської імперії», «Інженери США». За і проти:
Symbol support vote.svg За Винахідник вертольота — український інженер, бо він народився на території сучасної України.
Symbol oppose vote.svg Проти Українським винахідником він бути не міг: 1) України як держави тоді ще не існувало; 2) він не був етнічним українцем (як Короленко й Гоголь); 3) він не користувався українською мовою (як Марко Вовчок); 4) він не вважав себе українцем, не мав українського менталітету.
--В.Галушко (обговорення) 14:39, 11 лютого 2016 (UTC)
«України як держави тоді ще не існувало». Якась «великобратська» бздура, а не аргумент. Давайте усі статті виправляти про Мінділіївих, бо «Росія молода держава, їй тільки 20 років». Багато чого тоді не існувало, і НАНУ тоді не існувало, і Всесвітнього банку. Олександр Ярославович Невський ось хто за вашими викладками? Громадянин Орди за паспортом та посадою, а за походженням шведо-саксо-половчанин? Знайдіть самостійно дурню у твердженні: «В.Галушко не є редактором Української Вікіпедії, бо не є громадянином України».--Dim Grits 12:25, 12 лютого 2016 (UTC)
@Dim Grits: роблю Вам зауваження — ВП:НО. Не переходімо на особистості. Може, нам ще міфічного Скіфа, сина Геракла, записати в українці? Він народився, певно, на території сучасної Херсонської області.
--В.Галушко (обговорення) 12:44, 14 лютого 2016 (UTC)
Знову ви пане В.Галушко займаєтесь фантазіями, до чого тут Скіф і Геракл? З походження його батька Сікорський Іван Олексійович з українського села, можна зробити висновок, що він був українцем, хоча в якомусь поколінні його пращурами були поляки. Але поляком він не був інакше б його батько (дід Ігора) не зрікся римо-католицької віри і не був православним священиком. Скоріш за все і рідною мовою для нього була українська. Але це все не завадило йому стати російським шовіністом, таких прикладів безліч і зараз. Щодо самого Сікорський Ігор Іванович то він емігрував саме з УНР, хоча скоріше за все українську мову не знав і ніколи не заявляв про своє українське походження. Боґан (обговорення) 13:25, 14 лютого 2016 (UTC)
@Боґан:, прошу Вас надати джерела, що обґрунтували б Ваші твердження «Скоріш за все і рідною мовою для нього була українська...» і «російським шовіністом, таких прикладів безліч і зараз» (тобто люди, що свідомо вживають українську мову, можуть бути російськими шовіністами). Прошу навести приклади, у тому числі й серед наших сучасників.
--В.Галушко (обговорення) 13:42, 14 лютого 2016 (UTC)
Як мінімум він читав Грушевського в оригіналі. Знайдіть самі перепис села Антонів (Сквирський район) i зробіть висновок самі. Стосовно україномовних російських шовіністів у мене таких прикладів безліч, люди в побуті розмовляють українською, носять вишиванки, але вважають себе росіянами, а українську мову діалектом. Боґан (обговорення) 13:49, 14 лютого 2016 (UTC)
Герман Ганна Миколаївна. --Jphwra (обговорення) 13:51, 14 лютого 2016 (UTC)
Ось вам пане В.Галушко перепис Сквирський повіт - [9], а тепер доведіть, що Сікорський Іван Олексійович не був малоросом. Боґан (обговорення) 13:56, 14 лютого 2016 (UTC)
Перепис нічого не каже про рідну мову Івана Сікорського. Що він читав Грушевського в оригіналі — теж нічого не каже про його рідну мову: Микола І теж читав Котляревського без перекладу російською. Етнічний поляк, громадянин Російської імперії, російський шовініст, з неясною рідною мовою — сумнівно, щоб він був «малоросом». Також треба Вам зауважити: якщо Ви вирішили залишитися у Вікіпедії, пропоную зайнятися редагуванням статей, а не цькуванням в обговореннях тих, хто Вас колись піддержував.
--В.Галушко (обговорення) 14:16, 14 лютого 2016 (UTC)
Наведіть джерело для «люди в побуті розмовляють українською, носять вишиванки, але вважають себе росіянами, а українську мову діалектом». А от зворотніх прикладів довго шукати не треба: наберіть у пошуковику щось русофобське російською мовою. «Герман Ганна Миколаївна» — неслушний приклад. Нема джерел, що підтверджували її рідну (в обох значеннях) мову, а судячи з цитати, вона віддає перевагу точно не українській.
--В.Галушко (обговорення) 14:23, 14 лютого 2016 (UTC)

А який сенс у Вікіпедії від редактора?

Минулого року наскільки я пам'ятаю була проблема через автопереклади Кріса. Тепер у мене другий приклад, вчора натрапив на статтю Рясне з дивним оформленням весь той блок, що є натепер переоформлений казна як. Більше того він мені нагадує лише те що його просто скопіювали та вставили з усіма тамтешніми знаками в статтю. А сьогодні з іншої статті інший користувач почав включати той вибачте «непотріб» назад. То в мене питання, а на біса редагувати, давайте скидати просто інформацію та й годі, а читач (до цього ми УкрВікі ітак не дуже ходимо в авторитетах) сам буде розбиратись, де історія, що там було, чому спочатку радянський період в статті, а потім Голодомор та Друга світова війна, а чому ні? Ана початку давайте про період Перебудови ще згадаємо... То як панове так і будемо робити статті? Як моя «пропозиція»? --Jphwra (обговорення) 10:36, 14 лютого 2016 (UTC)

А шо радянський період — це не історія?--Анатолій (обг.) 10:42, 14 лютого 2016 (UTC)
ні просто спочатку радянський період, а вже потім згадати про заснування. Там переодіка збита повністю, плюс дубляж і таке інше. --Jphwra (обговорення) 10:48, 14 лютого 2016 (UTC)
Може не треба було вже так одразу все відкочувати. Спочатку дооформити кілька статей, посилання, вікіфікацію, розмістити в хронологічному порядку. І тоді звернутися до того користувача. У нас же інших дописувачів по населених пунктах немає.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:37, 14 лютого 2016 (UTC)
Олександре один он пише про ангольські ФК і після нього я там робив оформлення і що?? І нічого, він так і продовжує писати лівою ногою через праву. Цей так само мені на пошту пише цілий день, замість того щоб переоформити статті. То що робимо? Я ж кажу в такому випадку скидуємо все що завгодно в якому завгодно порядку та й годі... --Jphwra (обговорення) 13:54, 14 лютого 2016 (UTC)
Я не знаю, що в цьому випадку робити. Сваритися я тут не хочу. Людина місяць тому зареєструвалася і не так багато статей доповнила. Можна було спочатку з нею порозмовляти і показати як це робиться. В тих дописах нічого абсурдного нема і можна було це все упорядкувати. Той самий Кирзик встиг опублікувати понад тисячу статей за сім років. Є люди, які вже рік як адміністратори, а затверджують невичитаний автопереклад і ніхто їм нічого не робить. По населених пунктах в нас багато поганих статей, з копівіо, без джерел тощо.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:28, 14 лютого 2016 (UTC)
Ну от я вирішив діяти саме так. Я взагалі лише в одній статті навів лад вчора, а сьогодні з ранку від нього лист і от після цього я пішов дивитись весь доробок і жахнувся. Так воно не смертельно вгатити дві години просто на відкоти (в трьох статтях я там ще вносив правки і редагував), але там він ще діяв як анонім і накрутив багато чого, тому і просто повертав старі версії. І ще раз кажу відкоти зробив вже після його грізного листа мені на пошту. Хоча я йому відписав з прикладами оформлення статей. Листування триває он і досі і він досі вимагає просто повернути все назад і що то буде? Хто той безлад відредагує? Можна відредагувати заходячи в історію, не хай заходить і редагує. А робити зі статей звалище це дурня. --Jphwra (обговорення) 14:37, 14 лютого 2016 (UTC)
Ну зрозуміло. Якщо його дійсно це цікавить, то сам зможе відновити інформацію і нормально оформити. А Ви не дуже цим всім переймайтеся. Головне свою роботу робити нормально, а колись і на погані статті хтось знайдеться зацікавлений.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:49, 14 лютого 2016 (UTC)

Українська пропаганда

Маю кілька питань щодо статті «Українська пропаганда». Чи можна використовувати російські джерела? Чи можна зіставляти дані з українських джерел з дійсністю? Наприклад, несправджені «пророцтва», наперед неправдиві свідчення? З матеріалів української преси можна виділити такі міфологеми:

  • Росіяни — не слов'яни, а фіно-угри, з домішкою монголів;
  • Російська мова несхожа на інші слов'янські, оскільки базується не на загальнослов'янській, а на фінській і тюрксько-монгольській лексиці;
  • Нецензурна лайка на територію України занесена з Росії, де має угро-фінське або монгольське походження. В українській мові ніколи не було російських матюків, українці лаялися лише висловами, засвідченими українськими класиками у своїх творах;
  • Росія розвалилась у 2015 році на кілька держав;
  • Петро Порошенко не має нічого спільного з Віктором Януковичем;
  • Кубанці і слобожани Росії є носіями української ментальності;
  • Мафія існує лише в Росії;
  • Між українською і російською мовою не може існувати ніяких перехідних форм, а суржик — штучна вигадка росіян, створена для нерозуміння справжньої української;
  • Справжня українська мова — львівська ґвара, а східноукраїнські говірки — українська мова, зіпсована російською мовою. Всі українські слова, що не вживають на заході України, є русизмами;
  • Русинська мова — штучна вигадка КҐБ, створена для розпалювання сепаратизму у Закарпатті і відривання русинів від українців (нічого не нагадує?)
  • Росіяни — найжорстокіший народ у світі, тому він заслуговує на тотальне знищення (нічого не нагадує?)

Це пробний список міфологем. Доповнення вітаються.

--В.Галушко (обговорення) 20:33, 11 лютого 2016 (UTC)

Пане!
Ви вважаєте себе рос. русским. Цікаво, Ви намагаєтесь створити статтю, щоб довести, що рос. русская пропаганда не бреше? Принаймі, у мене таке враження.--Ejensyd (обговорення) 20:53, 11 лютого 2016 (UTC)
Схоже на те. --Jphwra (обговорення) 20:55, 11 лютого 2016 (UTC)
До В.Галушка. Рівень доброї половини озвучених Вами міфологем просто «нижчеплінтусний». Якщо Ви, як кажете, почерпнули їх з української преси, тоді сумно, що з усієї української Ви обрали якийсь маргінальний мотлох. Деякі міфологеми просто захмарні і я їх чую від людей з Росії, чую на найбільш божевільних рос. ЗМІ, але не чую наприклад у Львові. Це скоріше міфи про український менталітет, якими рос. пропаганда страшить росіян («укpы считают нас угро-финнами и недoлюдьми»). Словом, тут багато міфів російської пропаганди про міфічну українську. Щодо львівської гвари — не смішно, вона давно померла. Постарайтесь не світити своєю галичанофобією. Взагалі, прочитавши колись від Вас тезу, що «тут багато хто плутає любов до США з любов'ю до України», прийшов до висновку, що Ви безнадійно далекі від українських реалій. Я би не хотів побачити статтю у такому ж дусі. Ну, особисто я, звичайно ж. Ну і головне. Зібрати в одній статті усю маячню пришелепкуватих джерел і «порівнювати із дійсністю» — це буде монументальне ОД. Подібний порівняльний аналіз може бути взятий лише з академічних джерел. Джерел, де фахівці з теми аналізують оці Ваші маргінальні газетки. Будь-який підбір одних міфологем до вікі-статті і будь-яке відсіювання інших — ОД (лише фахівець у вторинному академічному джерелі має це зробити, а ми його — зацитувати). Взагалі, потрібен опублікований у вторинних і авторитетних джерелах висновок фахівців — чи існує українська пропаганда впринципі. Пропаганда, як частина державної політики (а якщо не державної — тоді чиєї). Взаємні міфи у народів один щодо одного існували завжди, але самі міфи — це ще не пропаганда.--Aeou 21:08, 11 лютого 2016 (UTC)
Пане Aeou!!! Вельми вдячний Вам, і особливо — ось за це: Зібрати в одній статті усю маячню пришелепкуватих джерел і «порівнювати із дійсністю» — це буде монументальне ОД.--Ejensyd (обговорення) 21:19, 11 лютого 2016 (UTC)
Справді чудова колекція вигаданих міфів, тільки міфи й пропаганда — різні речі. Тут твердження настільки маргінальні, що буде великим щастям (а точніше нещастям), якщо їх підтримає бодай 1% громадян України. Ця «пропаганда» з тієї самої збірки гуморесок, що й спалахуйка та яйко-сподівайко, будь ласка, закрийте її, а не намагайтеся описати її вміст з енциклопедичної точки зору. Хоча... можна спробувати написати на цю тему енциклопедичну статтю Міфи про українські міфи про росіян, але сумніваюся, що вона буде значимою — NickK (обг.) 23:04, 11 лютого 2016 (UTC)
Якщо мова йде про зменшення рівня русофобії в українській Вікіпедії, то тільки «за». Але в мене великі сумніви, що така ідея буде мати великий вплив на цей розділ, допоки в нас деякі бюрократи, адміністратори, патрульні, відкочувачі та навіть члени Вікімедіа-України притримуються подібної політики. Тим не менш, усі статті повинні бути засновані на авторитетних джерелах і з нейтральною точкою зору. Щодо російських джерел, до них треба ставитися, як і до англійських, американських, німецьких тощо. Правила загалом однакові. Це відсутність маловідомих блогів, посилань на соцмережі; бажані посилання на російських науковців або офіційні джерела вищих ешелонів російської влади. --Ragnarok (обговорення) 23:21, 11 лютого 2016 (UTC)
Тобто ви закликаєте в один ряд ставити інформацію отриману від західних i російські агенцій, з ось такими ось сюжетами: Беженка из Славянска вспоминает, как при ней казнили маленького сына и жену ополченца чи Мигранты в Берлине больше суток насиловали русскую девочку? Боґан (обговорення) 23:52, 11 лютого 2016 (UTC)
«Це відсутність маловідомих блогів, посилань на соцмережі; бажані посилання на російських науковців або офіційні джерела вищих ешелонів російської влади.» Щодо Ваших прикладів. Фейки є всюди. На американському ТБ, британському, польському тощо. Грішать цим як російські телеканали, так й українські телеканали. Чому? Бо триває інформаційна війна. Кожне джерело потрібно треба ретельно перевіряти.--Ragnarok (обговорення) 00:42, 12 лютого 2016 (UTC)
  • Ви Ragnarok плутаєте фейки з Пропагандою. Так недостовірну інформацію часом подають різні джерела, але російські підконтрольні державі ЗМІ це роблять свідомо на високому художньо-професійному рівні, цілеспрямовано розпалюють ненависть. Боґан (обговорення) 01:04, 12 лютого 2016 (UTC)
  • відсутність посилань на соцмережі - пахне нафталіном, наразі соц. мережі є засобом комунікації відомих особистостей, великих компаній, державних органів. Вислови у соц. мережах того чи іншого діяча зараз сприймаються, як офіційна точка зору. Боґан (обговорення) 02:00, 12 лютого 2016 (UTC)
З русофобією потрібно боротися не вкиданням українофобських фейків, а використанням нейтральних джерел. Потрібно посилатися не на офіційні джерела вищих ешелонів російської влади (де можна знайти рідкісні дурниці), а на вторинні джерела, які аналізують заяви російської влади. Не потрібно вибивати порушення НТЗ в антиросійський бік порушенням НТЗ в проросійський бік, а потрібно вибивати його використанням якісних і нейтральних джерел — NickK (обг.) 10:49, 12 лютого 2016 (UTC)

Коментар Боґана

По-перше наведіть джерела з яких ви взяли ці твердження. Можливо ви мали на увазі твір Країна Моксель, або Московія?

  • Так в Укрвікі деякі користувачі іноді пишуть дивні речі про росіян, але цей їх внесок, як правило базується на маргінальних дослідженнях і як правило на російських, а не українських. З іншого боку українська вікі-спільнота зарахувала майже всю територію Донецької та Луганської областей до Донщини тобто до Області Війська Донського. Можливо деякі редагування можна пояснити простою відсутністю базових знань?
  • На жаль тут деякі користувачі пропагують галицький шовінізм, але на щастя їх незначна кількість, більшість тут присутніх галичан абсолютно толерантні люди.
  • Стосовно мови звичайно є регіональні розбіжності, але на щастя існує літературна мова. У деяких випадках є слова абсолютно рівнозначними, як то Живопис - Малярство, спільнота залишила більш схоже на російське, як основну назву статі.
Dialektologicheskaia Karta 1914 goda.jpeg
Austria-Hungary (ethnic).jpg

питанні.

А ще можете ознайомитися з трудами «видатного» російського вченого, доктора наук, професора МГУ і по сумісництву, члена Експертно-консультативної ради при голові Держдуми Росії С. Е. Наришкіні. - "ФАШИЗМ БЕЗГРАНИЧНЫЙ И КРАСНЫЙ" Александр Дугин, це вам не якийсь письменник-маргінал, а муж государственный, наставник молодежи в лучшем вузе России. Боґан

Ну і для контрасту з україно-американською «пропагандою»: Кат у рясі. Яку роль відіграє релігійний фактор у війні на Донбасі?.

Боґан (обговорення) 00:57, 12 лютого 2016 (UTC)

Дуже доречно. Face-smile.svg На останок закликаю вас уважніше поставитися до російської народної мудрості в чужом глазу соломину видеть, в своём — бревна не замечать Боґан (обговорення) 05:01, 12 лютого 2016 (UTC)

Коментар Tahayev

Десь такі думки безперечно є, але це зовсім не пропаганда і ніякі не міфи. У нас жоден ЗМІ не займається цілеспрямовано поширенням цих думок, отже це не пропаганда. Якщо я, наприклад, створю блог в якому напишу свою думку стосовно всіх цих питань і цей блог стане популярним (або він не буде популярним, але його легко можна буде знайти через пошукові системи), то чи буде це пропагандою? В жодному разі ні, просто так влаштований інтернет. Я думаю, що всі ці пункти між собою мало пов'язані, людей, які їх притримуються, не більш як кілька відсотків. Деякі з них, можливо, взагалі ніхто не підтримує, а дійсно швидше це думка деяких російських ідеологів, що нібито таке щось є серед українців. А не міфи це хоча б через те, що для сучасної людини взагалі нехарактерне міфологічне мислення. Максимум може бути, що якийсь читач деяких українськомовних (або деяких російськомовних) блогів їх розглядає як певні наукові теорії. Але той самий читач може знайти одразу ж якісь дискусії, де приведені аргументи проти цих думок. Це я кажу про людей, для яких характерне наукове мислення, або які до нього принаймні прагнуть. А інші люди взагалі живуть теперішнім моментом, в них голови забиті якою кашою із попсових пісень і політичних персонажів. Але персонажі дуже швидко змінюються. В них немає якогось історизму та системи, які необхідні для створення міфу. Я думаю, що можливо десь треба це все розглянути у Вікіпедії, оскільки десь ці думки існують, але це не пропаганда і не міф. І обов'язково поруч повинна бути критика стосовно цих думок. Але я не знаю чи їх можна було б об'єднати в одну статтю за якоюсь енциклопедичною ознакою.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:57, 12 лютого 2016 (UTC)

Розглядати в статтях потрібно гіпотези, які серйозно розглядаються авторитетними науковцями, а не такі, які розглядаються лише на сайтах-помийних ямах. Такими гіпотезами або теоріями є, наприклад, Креаціонізм, який хоч і не визнається більшістю науковців, має достатню кількість авторитетних наукових праць як з викладенням основних положень, так і з їх критикою. З усього переліченого тут можна знайти хоч якісь авторитетні джерела щодо статей Ненормативна лексика (де справді є дискусія щодо походження ненормативної лексики в українській мові), Кубанці та Слобожани (існує велика кількість досліджень, і можна навіть сказати що теорія про українську ментальність не є маргінальною). Щодо решти, то я дуже сумніваюся, що на ці точки зору можна знайти хоч якісь авторитетні джерела — NickK (обг.) 10:06, 12 лютого 2016 (UTC)
Не зовсім з цим згоден. Я думаю, що на якийсь опис заслуговують речі, які не розглядають академіки, але які поширені в мережі і мають своїх читачів. Наприклад статті щодо перших двох пунктів я зустрічав на сайтах, присвячених захисту української мови. Навіть слухав якісь здається мордовські народні пісні, які звучать зовсім як російські, тільки що тексти незрозумілі. Останній пункт, щодо міжнаціональної ворожнечі і жорстокості окремих націй, актуальний взагалі для всіх народів і стосується людства загалом. Ми ж з вами пам'ятаємо як ще вчора цивілізовані і культурні люди наступного дня не задумуючись вбивали один одного. Я думаю, що росіяни і українці внутрішньо ворожо ставляться одні до других і ще питання як за певних умов поведуть себе, тим більше, ви прекрасно розумієте, що певні світові кризи (політична і економічна - це лише наслідок) нікуди не зникають а лише поглиблюються з часом. Отже це питання можна розглядати під якимось кутом і джерел, я думаю, є достатньо. Деякі пункти звичайно досить дивні. Я ще раз повторюю, що незрозуміло як це все можна пов'язати одне з одним. Але оскільки думки існують і мають прихильників, то й повинні бути якось висвітлені. Можливо для них потрібно застосовувати інший критерій авторитетності джерел та інший спосіб опису.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:50, 12 лютого 2016 (UTC)
Зауважу, що міфологічне мислення якраз таки притаманне сучасній людині, але це тонкощі термінології. Зомбуючі супутники і масонська змова — це осучаснені поняття про злу магію та нечисту силу. Але в міф повинні вірити і він повинен крім цього мати якісь стійкі втілення і щось пояснювати. Доповнюючи Oleksandr Tahayev, крім згадки у ЗМІ, якщо наведені вище міфологеми масово проявляються в побутовому мисленні, художніх творах, активно досліджуються, тоді вони варті згадки. До прикладу про рептилоїдів згадується у фундаментальних працях з паранауки, вони фігурують у фантастиці, є інтернет-мемом. Далеко не кожна з наведених вище думок має стійкі та численні відображення і щось пояснює. --Віщун (обговорення) 10:42, 12 лютого 2016 (UTC)
Відповідно те, що згадується лише в ЗМІ, не має досить важливості. Але згадки ЗМІ окрім інших джерел, хай і російських, можливі.--Віщун (обговорення) 10:49, 12 лютого 2016 (UTC)
Може міфи дійсно трохи трансформувалися, але я мав на увазі, що телебачення взагалі дебілізує населення. Може дійсно когось там турбують масони чи всілякі Ротшильди, але для цього щось треба дивитися крім чисто розважального. Я дуже сумніваюсь, що глядачів якогось М1 (щось не дуже добре хочеться зробити працівникам цього каналу) взагалі цікавлять якісь міфи чи наука чи якісь думки. Тобто зомбіящик робить із людей тупе бидло. Там не залишається місця не те, що для наукового мислення, а навіть і для міфів. Майже всі наші канали - це чисто російське телебачення. Україну вони чисто дебілізують (як і радіо). Просто на території Росії до цієї дебілізації ще додається пропаганда.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:27, 12 лютого 2016 (UTC)

Коментар Галушка

Дякую вам, шановна громадо Української Вікіпедії. Не чекав, що мій непомітний допис спричинить такі обсяжні коментарі, що перевищують його у десятки разів. Втім, не мушу дивуватися: зачепив за болюче місце.

  • @Ejensyd:, роблю Вам зауваження: «Ви вважаєте себе рос. русским.» порушує одну зі засад Вікіпедії (ВП:НО). Щоб більш я від Вас такого не читав. «Цікаво, Ви намагаєтесь створити статтю, щоб довести, що рос. русская пропаганда не бреше?» — приклад «жіночої» логіки. З Вами все.
А Ви, згадуючи ні до чого не прив'язане [[ВП:НО] самі ж його порушуєте. На жаль, із Вами не все. Будемо ще мати клопіт не на одну сторінку.--Ejensyd (обговорення) 18:08, 13 лютого 2016 (UTC)
  • @Jphwra:, Ваш короткий коментар теж являє собою порушення того ж правила.
  • @Ragnarok:, Ваші зауваження розумні.
  • @NickK:, Ваші зауваження розумні: «З русофобією потрібно боротися не вкиданням українофобських фейків, а використанням нейтральних джерел». Все правильно, але... Тільки як бути з фактом, що в Українській Вікіпедії (адміністратором якої Ви є) висить стаття, на 50% заснована на сумнівних джерелах?
    • Ви будете сміятися, але потрібно знайти до цієї статті нейтральні авторитетні джерела та переписати статтю на їх основі — NickK (обг.) 00:28, 13 лютого 2016 (UTC)
      • Не смішно: Ви ж знаєте, що мої правки відкотять з благословлення адміністраторів.

--В.Галушко (обговорення) 12:35, 13 лютого 2016 (UTC)

  • @Aeou:, Ви теж пишете розумно: «Зібрати в одній статті усю маячню пришелепкуватих джерел і «порівнювати із дійсністю» — це буде монументальне ОД. Подібний порівняльний аналіз може бути взятий лише з академічних джерел. Джерел, де фахівці з теми аналізують оці Ваші маргінальні газетки. Будь-який підбір одних міфологем до вікі-статті і будь-яке відсіювання інших — ОД (лише фахівець у вторинному академічному джерелі має це зробити, а ми його — зацитувати). Взагалі, потрібен опублікований у вторинних і авторитетних джерелах висновок фахівців — чи існує українська пропаганда впринципі. Пропаганда, як частина державної політики (а якщо не державної — тоді чиєї). Взаємні міфи у народів один щодо одного існували завжди, але самі міфи — це ще не пропаганда». Але де Ви були, коли саме таким чином створювали статтю «Російська пропаганда»?
  • @Боґан:, з Вами трошки докладніше. Про «Країну Моксель» — справедливо, значною мірою. У статті наведено багато прикладів русофобських міфів, без критичного до них ставлення. «Стосовно мови звичайно є регіональні розбіжності...»: я мав на увазі однобокий підхід до задачі про походження і роль суржику в сучасній Україні, про політизованість питання (див. «Росіянізм»). Про Олександра Дугіна: чому його держать так близько до влади, я думаю, здогадатися нетрудно, але річ тут зовсім не у пропаганді. «Стосовно етно-генетики»: не на адресу. Такі посилання слід показати авторам статті «Росіяни» (втім, вони їх можуть проігнорувати). Далі «...мовні мапи дореволюційних російських і австрійських мовознавців»: вони дещо застарілі. Південноросіяни, хоча й багато в чому етнічні українці, навіть більші українофоби, ніж росіяни з інших регіонів. Щодо анекдота: це не пропаганда, а російська народна творчість. Боґане, Вам маленьке питання. Ви залишили Вікіпедію. Чому Ви продовжуєте писати дописи у Кнайпі? Вас просили залишитися, я виступив на Вашій стороні, і от — Ви мені «віддячили». Якщо Вам нема кому писати, можу дати свою адреску, ми можемо листуватися, як я це роблю з однім з наших вікіпедистів. Російська мудрість «в чужом глазу соломину видеть, в своём — бревна не замечать» — парафраз Нового Заповіту: «что же видиши сучeцъ, иже во оцѣ брaта твоегw, бервнa же, єже єсть во оцѣ твоeмъ, не чyеши». (І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш? — у перекладі Огієнка).
  • @Oleksandr Tahayev:, Ви як завжди, трошки відхилились від теми. Справедливо те, що подібні питання цікавлять не пересічних громадян, а вузькі кола української інтелігенції (які, власне, й стараються зберегти українську мову). Але в Росії майже те ж саме. Може, Ви мали на увазі, що українська влада не виділяє таких коштів на ЗМІ? Але звідки Вам відоме, що українські канали й газети не брешуть? Щодо висвітлення воєнних дій: Ви чули колись про такий вислів, як «військова цензура»? Її ще в жодній державі ніхто не скасовував. Правди про війну не може бути в принципі, ані з цієї, ані з тієї сторони. Про «надійні джерела» див. «Популярні міфи російської пропаганди».

Ще раз звертаю увагу на неприпустимість «подвійних стандартів» у Вікіпедії. Передусім Oleksandr Tahayev й особливо Боґан: Ви претендуєте на те, щоб бути нейтральними.

З повагою

--В.Галушко (обговорення) 23:12, 12 лютого 2016 (UTC)

Які подвійні стандарти? Ви просто не можете прийняти факт існування російської пропаганди на державному рівні і ліпите сюди, якісь нісенітниці про українську пропаганду. Думаю вам уже все достатньо добре все пояснили вище. Те що деякі користувачі намагаються використовувати Вікіпедію для пропаганди власних переконань, це вже зовсім інша історія, з розряду народної творчості. Боґан (обговорення) 23:35, 12 лютого 2016 (UTC)
@Боґан:, на моє питання Ви не відповіли. «Ви просто не можете прийняти факт існування російської пропаганди на державному рівні...» — це Ваш додум. Я нічого подібного не стверджував. --В.Галушко (обговорення) 12:34, 13 лютого 2016 (UTC)
@В.Галушко:Будете писати про українську пропаганду - згадайте Міністерство інформації. Що ще може більш красномовніше свідчити про її існування на державному рівні?--DegoleX (обговорення) 10:42, 13 лютого 2016 (UTC)
До DegoleX. Про існування/відсутність пропаганди на державному рівні може свідчити лише висновок незалежних політологів, або фахівців зі ЗМІ. Абсолютно неофіційні і незаконні «темники» часів Кучми-Януковича — значно красномовніший доказ існування пропаганди (питання — чиєї? хіба української?), аніж офіційно діюче міністерство, діяльність якого прозора і регулюється законами (знову ж чи прозора і як регулюється — слово за експертами, це робота не «вікі-аналітків»). Офіційні органи, які теоретично мали щось регулювати, існували і до міністерства. Без них держава буде абсолютно беззахисна перед будь-якими інформаційними диверсіями (мова не лише про Російські диверсії, а взагалі про зловмисне сіяння паніки, пропаганду незаконних речей типу расизму та ін.). Питання лише в тому — чим регулюється їхня діяльність.--Aeou 11:27, 13 лютого 2016 (UTC)
до Aeou Ви говорите правильні речі. Якби всі притримувались принципів вікі, то і проблем би не було. Але в даному випадку проблеми в джерелах думаю не буде. Треба просто пошукати. Мені 3 хв пошуку дали не саме краще за якістю, однак певне джерело переклад (оригінал). Про українську пропаганду говориться не умовним способом--DegoleX (обговорення) 12:27, 13 лютого 2016 (UTC)
До В. Галушка. «Де Ви були, коли саме таким чином створювали…» — там же, де і Ви:) Але не пізно виправляти. Заглибтесь на кілька місяців у відповідні джерела (фахові вісники, очевидно) і на базі них поступово спростовуйте/підтверджуйте вже написане. Часом, доведеться створювати на СО обговорення з кожного проблемного абзацу чи тези. Зате кінцевий результат буде залізобетонний. Але в нас ліньки людям так глибоко копати. Українська Вікі женеться за «числом» (лічильником, кілобайтом, відвідуваністю та ін.). Все решта — якість, верифіковуваність, академічність — все в топку.--Aeou 11:27, 13 лютого 2016 (UTC)
До DegoleX: Цікава стаття (Міністерство інформаційної політики України). Інша цікава річ: на неї нема посилань ані в статті «Пропаганда», ані в статті «Російська пропаганда». Додавати не наважусь: відкотять нещадно. --В.Галушко (обговорення) 12:47, 13 лютого 2016 (UTC)

Російська пропаганда

Стаття жахлива. Лукава: наявне інтервікі на англійський розділ, а такої статті якраз в англвікі нема! Замість — перенаправлення на статтю «Propaganda». Розділ «Популярні міфи» складається з тверджень, які мають до російської пропаганди не більший стосунок, ніж наведені мною міфологеми до української. Якщо це народна творчість, чого вона тоді робить у статті «Російська пропаганда»? Де Ваші авторитетні, «вторинні джерела, які аналізують заяви російської влади», «де фахівці з теми аналізують оці Ваші маргінальні газетки», а не «на маргінальних дослідженнях і як правило на російських, а не українських»? Де «опублікований у вторинних і авторитетних джерелах висновок фахівців»? «Справді чудова колекція вигаданих міфів, тільки міфи й пропаганда — різні речі», за словами NickK.«Взаємні міфи у народів один щодо одного існували завжди, але самі міфи — це ще не пропаганда», як пише Aeou. Спробуйте-но відповісти на такі питання:

  • Чому можна написати: «США це «піндостан», а американці — це «піндоси». Вони лише те й робили, що знущалися над неграми, а ще раніше учинили — геноцид індіанців», а «Росіяни — найжорстокіший народ у світі, тому він заслуговує на тотальне знищення» — ні?
  • Чому можна написати: «українська мова штучно створена австрійцями та поляками з метою руйнування російської єдності», а «Русинська мова — штучна вигадка КҐБ, створена для розпалювання сепаратизму у Закарпатті і відривання русинів від українців», «Між українською і російською мовою не може існувати ніяких перехідних форм, а суржик — штучна вигадка росіян, створена для нерозуміння справжньої української» — ні?
  • Чому можна написати: «Україна — це не держава, українці — це не нація, не народ, а «відстала частина» росіян», «Росіяни — «корінна нація», якій належить «земля» і народи на всій території колишньої Російської Імперії та СРСР. Інші — «понаїхали»», а «східноукраїнські говірки — українська мова, зіпсована російською мовою. Всі українські слова, що не вживають на заході України, є русизмами» — ні?
  • Чому можна написати: «Єльцин винний у приватизації 1990-х, а тепер завдяки Путіну «Росія встає з колін»», а «Петро Порошенко не має нічого спільного з Віктором Януковичем» — ні?
  • Чому можна написати: Росіяни володіють «особливим генетичним кодом і це є однією з головних їх конкурентних переваг», а «Росіяни — не слов'яни, а фіно-угри, з домішкою монголів» — ні?
  • Чому можна написати: «Україна — це не держава. …Частина її території — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!», а «Кубанці і слобожани Росії є носіями української ментальності» — ні?
  • Чому можна написати: «На Заході псевдо-демократія, справжня демократія — в Росії», а «Мафія існує лише в Росії» — ні?
  • Чому можна написати: «На Заході скрізь педофіли та гомосексуалісти», «Американці та європейці знущаються, б'ють та убивають російських дітей. Нібито, заради цього вони їх і усиновлюють», «Росія — добра, народ її покірливий і завжди всім допомогає», а «Нецензурна лайка на територію України занесена з Росії, де має угро-фінське або монгольське походження. В українській мові ніколи не було російських матюків, українці лаялися лише висловами, засвідченими українськими класиками у своїх творах» — ні?

Чому користувачу Wanderer можна писати в основному просторі «Ломоносов Михайло Васильович|Ломоносов]] — великий вчений-першовідкривач світового значення, засновник російської науки (а не придворний фаворит, інтриган, донощик, дебошир і п'яниця; напівграмотний чоловік, який ніколи не працював за отриманим ним фахом...», «Ціолковський Костянтин Едуардович|Костянтин Ціолковський]] — вчений-теоретик, засновник ракетобудування та сучасної космонавтики (а не неграмотна та психічно хвора людина...», ґрунтуючись на бульварних виданні «Звезда Поволжья» і статті скандаліста Гелія Салахутдинова. «О сумасшедшем Циолковском, несчастном Гагарине и многом другом», а патрульному Леоніду Панасюку затверджувати цю інформацію, що порушує всі засади Вікіпедії?

З повагою

--В.Галушко (обговорення) 12:34, 13 лютого 2016 (UTC)

В ЗАЩИТУ РУССКОГО ЯЗЫКА — «шедевр» від російської інтелігенції. Чи не в них ми так навчилися?
--В.Галушко (обговорення) 15:20, 13 лютого 2016 (UTC)
Де можна написати? В яких статтях ви це прочитали? Я не бачу таких дописів у статтях Сполучені Штати Америки, Американці, Українська мова та далі за списком — NickK (обг.) 17:40, 13 лютого 2016 (UTC)
У якій статті? Та її назва ж написана в шапці мого допису! Розділ статті, де я вичитав цю каламуть — «Популярні міфи». Докінчую переклад польської статті, у якій якраз йдеться про «право документальної вигадки» в інтерпретації фактів. Потім дам почитати.
--В.Галушко (обговорення) 18:34, 13 лютого 2016 (UTC)
Статтю Маріанна Долинська переклав з польського розділи, доповнивши польську версію з польських джерел. Свого часу один з користувачів висловлював доцільність перейменування на «Долінська», але це варто обговорити.
--В.Галушко (обговорення) 15:35, 14 лютого 2016 (UTC)

Праска

У статті «Праска» наведено синонім «залізко» — за «Академічним словником української мови». Але той же «Словник» містить ще один синонім — «утюг», який у нашій статті чомусь не згаданий. Що це росіянізм — не аргумент: «праска» й «залізко» теж не є питомо українськими словами.

--В.Галушко (обговорення) 15:58, 14 лютого 2016 (UTC)

Населений пункт Жаб'яче

Через день в новинах з зони АТО згадують цей н.п., як "н.п. в кілометрі від Пісок" На жодній відомій мені карті його нема. Живу в 10 км від Пісок. Де, на якій карті вони його знайшли? Там поблизу тільки Веселе, Спартак і мікрорайони Донецька!--Avatar6 (обговорення) 07:37, 15 лютого 2016 (UTC)

Схильний вважати, що це пов'язане з тим, що бійці дають позиціям назви та, прямо кажучи, недалекістю наших журналістів. Мова йде часом не про Водяне? --Максим Підліснюк (обговорення) 09:05, 15 лютого 2016 (UTC)
Маю підозру, що це Дачне селище «Жабичі» (Жабуньки)NickK (обг.) 09:34, 15 лютого 2016 (UTC)
Може і Водяне. Взагалі назву Жаб'яче чув тільки у ЗМІ. Але ж речники керуються назвами з документів, а не прізвиськами.
Позиція в Опитному зветься Зеніт. І кажуть, що кожен день проходить футбольний матч "Спартак" — "Зеніт"
Дякую, NickK! Так, і кажуть і пишуть Жабуньки, Жабеньки Пішов ставити в ОСМ.--Avatar6 (обговорення) 09:53, 15 лютого 2016 (UTC)

Рембецький і Шаблон:ISG

Тут Користувач:Rembecki (обговорення) почав активно додавати до статей Шаблон:ISG, який перепосилає на Польську Вікіпедію. Я трохи спростив його, бо він перепосилав не тільки на Словник Географічний, а й на конкретні статті в Польській Вікіпедії. Можливо такий шаблон і був би доречний, але в нас є інший шаблон на Словник Географічний Шаблон:SgKP (кількість включень — 3143) і який у статті активно додає Користувач:Бучач-Львів. Тому в мене виникає закономірне питання щодо доцільності нового шаблону ISG з посиланням на Польську Вікіпедію. Користувач:Rembecki додає цей шаблон навіть на сторінки про пам’ятки природи, як от на загальнозоологічний заказник місцевого значення Заброддя, хоча за тим шаблоном є посилання не на саме це Заброддя, а на перелік гасел у Словнику, де є різні Заброддя. Якщо так буде йти далі (а поки кількість включень тільки 288 — Rembecki тільки почав додавати шаблон), то може статися (а може вже десь так і є — всіх посилань не первіряв), що в одній статті можуть опинитися одразу два шаблони одночасно: SgKP посилатиметься прямо на Словник, а ISG аж через Польську Вікіпедію на той самий сайт http://dir.icm.edu.pl/ . Пропоную обговорити це і я за те, щоб Rembecki припинив додавання свого шаблону з перепосиланням аж через Польську Вікіпедію.--Микола Василечко (обговорення) 15:08, 14 лютого 2016 (UTC)

Odpowiedź na pytanie z mojej dyskusji użytkownika: Na przykład artykuł Заріччя ma inny komplet interwiki, zawierający np. francuskie Zarečje, niż jego naturalny odpowiednik, pl:Zarzecze, mający francuski odpowiednik fr:Zarzecze. Tych kompletów interwiki połączyć się nie da, stąd dobrze, aby czytelnik ukraiński miał także dostęp do polskiej strony ujednoznaczniającej artykułu Zarzecze, którego w komplecie interwiki nie znajdzie. Rembecki (обговорення) 18:20, 14 лютого 2016 (UTC).
(Про всяк випадок переклад) Відповідь на питання з моєї СО: До прикладу, стаття Заріччя має інший набір інтервікі (де є, до прикладу, французьке Zarečje), ніж його природний відповідник, pl:Zarzecze, який у свою чергу має французький відповідник fr:Zarzecze. Такі набори інтервікі не вдасться поєднати, тому було б добре, якби український читач мав доступ і до польського дизамбігу статті Zarzecze, якого не знайде в комплекті інтервікі.
Дуже дякую за переклад. Rembecki (обговорення) 21:47, 14 лютого 2016 (UTC).
Це можна додавати хіба до поодиноких статей, де можливі такі невідповідності, але ж не до всіх тих статей, на яких він вже поставлений і де такої потреби взагалі нема. І зустрічне питання: а ви в Польській Вікіпедії також такі шаблони ставите з перенаправленням на Українську, якщо тут є статті чи дизамбіги, що відрізняються від польської статті? --Микола Василечко (обговорення) 19:39, 14 лютого 2016 (UTC)
Dobra. Ogarniam się i Szablon ISG dodaję tylko do stron ujednoznaczniających (значення) - czyli nie będę go dodawał do artykułów typu Заброддя. Szablon ISG na polskiej Wiki też stworzyłem, ale nie zawiera on odnośników do ukraińskiej Wiki. Za to w wielu miejscach samego indeksu, na przykład tutaj zrobiłem i robię odnośniki do wersji ukraińskiej - jak w przypadku Huty Obedyńskiej i Huty Zielonej. Pozdrawiam serdecznie i dziękuję za wyrozumiałość w przekładaniu moich wypowiedzi, Rembecki (обговорення) 21:47, 14 лютого 2016 (UTC)
(Про всяк випадок переклад). Гаразд. Припиняю і шаблон ISG додаватиму лише до дизамбігів (значення), тобто до статей типу Заброддя не додаватиму. Шаблон ISG у Польській Вікі теж створив я, але посилань на Українську він не містить. Проте в багатьох місцях самого індексу (як ось тут) зробив і роблю посилання до української версії (як це було з Гутою Обединською і Зеленю Гутою). Дякую за поблажливість з перекладами моїх відповідей. З повагою, Rembecki.
Микола Василечко Вітаю! Маю поточнити, що додавання мною шаблону SgKP, як правило, містить інформацію про конкретний населений пункт. Дмитро.--Бучач-Львів (обговорення) 07:13, 15 лютого 2016 (UTC)
Usunąłem szablon ISG ze strony Завалля, bo już jest niepotrzebny - szablon SgKP już jest we wszystkich hasłach szczegółowych. Pozdrawiam wszystkich, Rembecki (обговорення) 16:10, 15 лютого 2016 (UTC).

Кожухово чи Кожухове? Кожухівський концтабір чи Кожуховський концтабір?

Був у 1919-1920 у Москві рос. Кожуховский концлагерь, див. http://topos.memo.ru/kozhuhovskiy-konclager

Назва концтабору походить від розташованої поблизу залізничної станції рос. Кожухово: ru:Кожухово (станция).

Два запитання:

  1. Як назвати статтю про цю станцію в українській вікіпедії: Кожухово чи Кожухове?
  2. Як назвати статтю про цей концтабір в українській вікіпедії: Кожухівський концтабір чи Кожуховський концтабір?

--Perohanych (обговорення) 20:01, 14 лютого 2016 (UTC)

В Українській Вікіпедії спостерігають тенденцію дещо наближати російські топоніми на «-ое», «-во» до української морфології: «Архангельське», «Бологе». Отже, припустимим є варіант «Кожухове». Проте, адаптації російських власних імен українською перехід «о» в «і» не властивий.
--В.Галушко (обговорення) 20:17, 14 лютого 2016 (UTC)

Російські назви з кінцевими -ово, -єво та -ино передаються через -ово, -єво та -іно (-їно), після шиплячих — -ино: Внуково, Орєхово-Зуєво; Бородіно, Мар’їно, Пушкіно; Єгоршино, Рощино.

[10]

+ § 113. ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 16 лютого 2016 (UTC)

Вичитування брошури «Редагуємо Вікіпедію»

Editing Wikipedia brochure UK.pdf

Ми плануємо замовити друк трохи більшого тиражу цієї брошури, але перш ніж це робити, хотіли б, щоб більше людей переглянули її і, можливо, знайшли помилки, які ми б повиправляли, перш ніж друкувати. Якщо Ви знайдете якісь дрібні помилки, виправлення яких не потребує додаткового обговорення, Ви можете виправити їх на цій сторінці (перегляд історії дозволить мені побачити, які саме виправлення треба зробити у pdf-файл). Якщо ж у Вас є якісь пропозиції, які варто обговорити, пишіть на сторінку обговорення. Будемо дуже вдячні за допомогу. З повагою, --Юрій Булка (обговорення) 00:01, 3 лютого 2016 (UTC)

  • Бажано для початку перевести сторінку з англійської. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:55, 3 лютого 2016 (UTC)
    Так вона й перекладена. Там лише заголовки англійською, бо це робочі заголовки.--Piramidion 07:10, 3 лютого 2016 (UTC)
    Все рівно трохи незручно. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 07:36, 3 лютого 2016 (UTC)
    @Khodakov Pavel: незрозуміло, яку сторінку ви маєте на увазі. Брошура українською мовою. Якщо Ви про outreach.wikimedia.org, то там вибирається мова інтерфейсу. --Юрій Булка (обговорення) 10:29, 3 лютого 2016 (UTC)
    інтерфейс перевів. Назви розділів і деякі коментарі англійською. <references /> зовсім не по-нашому. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 10:37, 3 лютого 2016 (UTC)
    Ну Ви ж не перший день у вікі, мали б знати, що такі теги як <references /> не перекладаються. А якщо досі цього не знаєте - то прочитайте брошуру, в ній якраз описуються такі нюанси. Що ж до назв заголовків, то щоб уможливити їх переклад, потрібен статус адміністратора перекладу. І навіть якщо адміністратор перекладу зробить це, тим самим він зіпсує статистику вже виконаних перекладів. Крім того, необхідність такого кроку дуже сумнівна - переклад заголовків буде виключно візуальним покращенням, і жодним чином не вплине на вихідний вміст брошури. Тим більше, що ці заголовки потрібні в першу чергу для перекладачів, а вони зазвичай і так розуміють, що там написано.--Piramidion 10:44, 3 лютого 2016 (UTC)
    Невже? == Примітки == {{reflist}} --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 10:50, 3 лютого 2016 (UTC)
    Ви знаєте різницю між тегом і шаблоном? Крім того, Ви й самі навели приклад - в нас той шаблон теж не перекладений.--Piramidion 10:54, 3 лютого 2016 (UTC)
    А потім бігай після тих книг з Вікіфікатором... --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 10:57, 3 лютого 2016 (UTC)
  • Де про Вікісловник, Вікіцитати, Вікіджерела, Вікіновини, Вікімандри, Вікіпідручник, Віківерситет (хоча б посилання «Сестринські проекти» з лого, як на головній)?--Сергій Липко (обговорення) 10:03, 5 лютого 2016 (UTC)
  • @Юрій Булка: це ви просто готову перекладаєте? нічого більшого? особисто я би ті обличчя поміняв на наші, адже брошура спрямована передусім на українських користувачів. якщо би були свої - вони би справляли більше враження причетності, аніж чужі обличчя. + узяв би помітно різного віку людей, це справило б враження більшої доступності для розуміння. + погоджуюсь із Липком, що було би добре дати ширший спектр проектів, аніж тільки вікі. Може людина почуватиметься недостатньо впевнено, аби влізти у велику вікі, але могла би набратися рішучості долучитися до якогось меншого проекту. Ну і мої особисті труднощі, що важко бачити те, що у брошурі (pdf) і що на вікісторінці як одне і те ж. Було би простіше мати перед очима макет. Якщо був би лінк на файл макету (для Scribus, як пише в описі файлу), то можливо декому було би простіше. --Sergento 10:47, 5 лютого 2016 (UTC)
    @Sergento:
    • Щодо світлин — так, ми про це думали, але для цього треба: 1) якісні потретні світлини більш-менш однакового характеру; у нас світлини здебільшого з подій, і я не впевнений, що ми зможемо знайти достатню кількість однакових за характером потретних світлин вікіпедистів; 2) треба у кожного з них взяти цитату про їхню мотивацію і 3) треба кожну цю світлину належним чимом підготувати і вставити в макет. Словом, я за, але це не так просто зробити, і я особисто це не потягну...
      Може, взяти c:Category:WikiConference 2014 Kyiv? Там наче є чимало схожих портретів. До того ж не обов'язково, щоб ці портрети були всі однакові, в оригіналі вони теж трохи різні — NickK (обг.) 17:40, 16 лютого 2016 (UTC)
    • Щодо инших проєктів — що саме мається на увазі? На якій сторінці і що пропонується додати?
    • Макет завантажив gitlab, на жаль, там все досить хаотично (так було у вихідних файлах), відкривати треба файл Editing Wikipedia brochure.sla. --Юрій Булка (обговорення) 22:53, 15 лютого 2016 (UTC)

Користувач:Бучач-Львів

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Користувач:Бучач-Львів

ред.№ 17622837 Прошу оцінити дії цього користувача. Систематично діє всупереч мовній та іменувальній політикам Вікіпедії, хоч чудово про них знає.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:04, 17 лютого 2016 (UTC)

будь ласка, ти на кольори - синій та червоний у різних варіантах статті - також подивись. І за перекручування ніку та інші прикрости від тебе на мою адресу не забудь вже ж, прохаю тя.--Бучач-Львів (обговорення) 08:02, 18 лютого 2016 (UTC)
Поясність свої слова про кольори. Ви про посилання? Статті про Ґжеґожа не існує, як і про Гжегожа.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:11, 18 лютого 2016 (UTC)
Ти на Яна Єжи Радзивіла та Юрія Радзивілла подивись, Стефана Немирича. --Бучач-Львів (обговорення) 09:21, 18 лютого 2016 (UTC)
І що я маю побачити? Ні мій відкат ґ-фікації від Погоринського, ні Ваша ґ-фікація, ні моя де-ґ-фікація Юрія чи Єжи не чіпають.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 18 лютого 2016 (UTC)

Ще хочу звернути увагу на отаку мовну махінацію тут - ред.№ 17622854:

[ [ Олександр Ян Яблоновський | Александра Яна Яблоновського ] ]

Тобто користувач перейшов від суперечливих номінацій до підміни імен в тілі статей.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:17, 18 лютого 2016 (UTC)

Та і в самій статті Яблоновський Олександр Ян добродій Бучач-Львів підмінив ім'я в тілі ДО завершення обговорення номінації.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 18 лютого 2016 (UTC)
У джерелі він Александер. --Бучач-Львів (обговорення) 09:28, 18 лютого 2016 (UTC)
Проте не очевидно, що в обговоренні не будуть наведені контр-джерела та номінація буде успішною.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 18 лютого 2016 (UTC)
У статті поки жодного україномовного джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 18 лютого 2016 (UTC)

А наслідки його діяльності доводиться впорядковувати пану Ніку:

тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 18 лютого 2016 (UTC)

  • Він - українець? Ні, звісно. Тому й номінував. Мудра людина перейменувала. Дивись історію статті. Принцип знаєш - ні подвійним стадартам стосовно імен іноземців (хіба тільки у виняткових випадках). Читай - вдесяте кажу - ВП:ІС. Прохання: про своє совіцко-постгеноцидне «усталення» (устаканення) краще забудь і мені не нагадуй. Читай діаспорні джерела - там жива мова (з деякими мінусами).--Бучач-Львів (обговорення) 10:10, 18 лютого 2016 (UTC) Фамілія - також назва клану князів Чорторийських. --Бучач-Львів (обговорення) 10:10, 18 лютого 2016 (UTC)
    У ВП:ІС Ваших особистих принципів немає. І до чого тут поки відсутня у нас стаття ru:Фамилия (партия)?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:22, 18 лютого 2016 (UTC)
До речі, треба заборонити підводити підсумки номінацій, де взагалі ЖОДЕН не висловився, окрім номінатора.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 18 лютого 2016 (UTC)
Треба багато чого заборонити… Звісно - у ВП:ІС моїх особистих принципів немає. Там просто сказано: ідентифікація теми (себто особи - якщо стаття про людину). Фамілія - варто перейменувати на, до прикладу, Фамілія (родина) (чи інакше). Щоб Disambig мав назву Фамілія, а не Фамілія (значення).--Бучач-Львів (обговорення) 11:01, 18 лютого 2016 (UTC) Стосовно pl:Familia (stronnictwo). Хіба не видно, що укрваріанту - нєма? Вєш, пан UeArtemis? Поздравям тя. Дмитро
Номінуйте, але це основне і первинне значення, та й поки немає про інші фамілії статей.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:22, 18 лютого 2016 (UTC)
Тут треба оцінювати вагомість аргументів. У нас і так на ВП:ПС завал, і, на мою думку, цілком можна перейменовувати, якщо там висловився лише один користувач, але з переконливою аргументацією — NickK (обг.) 12:43, 18 лютого 2016 (UTC)
Розумні слова, проте "бо поляк" це не достатня аргументація. Потім Вам довелося номінувати все назад.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:43, 18 лютого 2016 (UTC)

Також, окрім дій в супереч зазначеним політикам Вікіпедії та невизнання існування узусів в різних сферах життя в Україні (нагадаю, таку заяву він зробив, коли у мене стався з ним конфлікт щодо "мовного анархізму"), добродій Бучач-Львів прискіпливо та вороже, навіть агресивно, ставиться до інших користувачів Вікіпедії. На цій сторінці можна знайти численні запити від нього щодо інших користувачів. Щодо мене ж він порушив правило недоведення до абсурду, заявивши адміністрації, що неповне іменування його особи (тільки першим словом його ніка) є образою. А своїх опонентів систематично звинувачує в зросійщенні. Навіть тут наявний "совіцький" випад.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:52, 18 лютого 2016 (UTC)

І хочу зазначити, що визначати форму імені за етнічністю є ОД.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 18 лютого 2016 (UTC)
1) Отут вже я скажу - ВП:НДА. Подивіться уважно - я не номіную у суперечливих випадках. --Бучач-Львів (обговорення) 13:23, 18 лютого 2016 (UTC)
Та з тим же Олександром я на сторінці номінації показав, що суперечливий випадок. Аргументація більшості Ваших номінацій зводиться до слова "поляк". Я кілька разів вже казав Вам, що навчіться підкріпляти свої слова україномовними джерелами. Але Ви не слухаєте. До речі, щось ми з фаміліями і рештою відійшли від початкової претензії: що то за ґ-фікація була? Вам відома політика україномовної Вікіпедії щодо ґ - дотримання чинного правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:43, 18 лютого 2016 (UTC)

Для повноти картини і це сюди: Вікіпедія:Кнайпа (адміністрування)#Пропозиція. Як раз тут Бучачем-Львовом було заявлено, що "В Україні ще нічого не усталилося". Саме з такої позиції походять його конфлікти.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:04, 18 лютого 2016 (UTC)

Норвезькі назви

Намагаюсь покращити статтю про Зимові юнацькі Олімпійські ігри 2016. Постало питання про українські назви норвезьких топонімів, зокрема міст Gjøvik та Øyer. Як правильно? --DegoleX (обговорення) 18:54, 18 лютого 2016 (UTC)

Хм, думаю, треба за § 91. E, Ö, EU. Євік та Еєр.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 19 лютого 2016 (UTC)

Рудницький Антін Іванович

Як правильно ім'я: Антін чи Антон? У статті два варіанти. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:37, 18 лютого 2016 (UTC)

Антін. І/О чергується. Це стара форма імені.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 19 лютого 2016 (UTC)
Треба довести до якогось одного варіанту. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 07:34, 19 лютого 2016 (UTC)
У цій статті чи взагалі? Взагалі - ні. А от у цій статті має бути всюди Антін/Антона/Антону тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:26, 19 лютого 2016 (UTC)

Портал Мовознавство.

Чи існує в Українській Вікіпедії якийсь портал зі статтями про мовознавство? Треба обговорити низку питань.

--В.Галушко (обговорення) 18:52, 23 лютого 2016 (UTC)

Російські патріотичні плакати в Українській Вікіпедії

Українська Вікіпедія має цікавий файл [Stydno.jpg], походження якого дивне. Він не належить Вікісховищу, а взятий з якогось російського сайту. Автор явно не полюбляє українську мову, захищає права російськомовних в Україні.

А може, я марно турбуюсь? Певно, це наші провокатори постаралися?

--В.Галушко (обговорення) 19:20, 23 лютого 2016 (UTC)

Критерій значущості

Чи належить тема статті про поетесу Мар'яну Варців до значущих? Особа неабияка.

--В.Галушко (обговорення) 15:20, 22 лютого 2016 (UTC)

Важко сказати без самої статті. Трохи погуглив — як на мене, значимість неочевидна. Але я про неї до цього не чув, тому не в темі. Багато залежить від самої статті — буває особа значима (потенційно), але зі статті цього не видно. Дивіться ВП:БІО і згідно критеріїв оцініть значимість. Факти (напевно, Ви про них краще знаєте), що її підтверджують мають бути у статті із посиланнями на АД. Перепрошую, якщо знали, а я Вам нагадав. --Олег (обговорення) 18:22, 22 лютого 2016 (UTC)
Може, ще хто висловить свою думку?
--В.Галушко (обговорення) 20:08, 22 лютого 2016 (UTC)
Думаю, що не проходить за критерієм значущості. Посилань у гуглі дуже мало як для значущого митця і то в них йдеться не про творчі здобутки, а про щось зовсім інше. Нічого не сказано ні про премії, ні про публікації.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:31, 22 лютого 2016 (UTC)
Зовсім нема згадок у друкованих джерелах [13] --yakudza 20:14, 23 лютого 2016 (UTC)

Суперечності в статті

Назва статті Ватрослав Ягич, а у тексті — Яґіч. Може, треба узгодити?

--В.Галушко (обговорення) 17:21, 23 лютого 2016 (UTC)

Будь ласка, не створюйте більше в кнайпі подібних обговорень. Конкретні питання по конкретних статтях обговорюються на їх сторінках обговорень. Кнайпа призначена для більш загальних обговорень. -- Green Zero обг 23:22, 23 лютого 2016 (UTC)
Уточнюю питання. Як правильно передати хорватське прізвище Jagić українською «Ягич» чи «Яґіч»? Літера «g» хорватської гаєвиці звучить як «ґ», а «і» — як «і». Проте, закінчення «-ić» у слов'янських прізвищах прийнято передавати як «-ич».
--В.Галушко (обговорення) 22:33, 24 лютого 2016 (UTC)

Чи може хтось перевірити переклад?

Я тут переклав розділ "Демографія" до статті Вайнінґ (Міннесота) з англійської Вікіпедії. Справа в тому, що цей розділ до англійської вікіпедії завантажував бот і текст у ньому для всіх статей про міста США однаковий, лише відрізняються показники. Отож можна було би дуже швидко перекласти і додати такі самі розділи для всіх міст США. Вручну це зайняло би десь тиждень. Зазвичай я не прошу когось перевіряти переклад, але оскільки мова йде про дуже велику кількість потенційних статей і мої деякі сумніви, то чи не міг би хтось перевірити цей переклад на предмет точності, правильності термінів, можливо зробити невеликі стилістичні виправлення. Ще мене цікавить чи правильно записані відсотки, долари і роки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:13, 22 лютого 2016 (UTC)

  • @Oleksandr Tahayev: Роки й відсотки записано правильно, долари - не знаю. Зробив деякі стилістичні виправлення. І ще одне зауваження щодо стилістики.
  • Фраза:
    «Іспанці і латиноамериканці незалежно від раси становили 1,3 % населення»
  • фактично означає:
    «Із 78 мешканців один був пуерториканцем».
  • Для великих міст у відсотках воно може й краще буде, але для такий містечок як Вінінг (менше сотні мешканців) краще подавати не відсотки, а просто кількість.
--Olvin (обговорення) 21:51, 22 лютого 2016 (UTC)
Я взяв до уваги Ваші виправлення і привів до однакового вигляду обидва розділи. Уточнив ще стосовно самотніх осіб старших 65 років. Не розумію чому Вам так не подобається слово "житель". Нормальне слово від українського кореня. Спробував розмежувати поняття житель - міста, району і мешканець - квартири, під'їзда. Обидва слова використав. Стосовно відсотків і абсолютних показників, то думаю так і треба залишити. Бо якщо вже переводити в кількість окремих осіб, то тоді це треба робити для всіх показників, а це означатиме фактично написання з нуля, а не переклад, і займе кілька років. Хотілось би, щоб це все переглянуло набагато більше людей, оскільки мова йде про вигляд і точність тисяч статей. Обіцяю їх написати, але просто хочу, щоб від самого початку все було абсолютно точно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:19, 23 лютого 2016 (UTC)
Для міст, у яких більше кількасот жителів, відсоткові та відносні показники, мабуть, цілком прийнятні. Але якщо в містечку 40 чоловіків і 38 жінок, то речення «на 100 жінок припадає 105,3 чоловіка» виглядає якось ... (не доберу слова. Неенциклопедично, чи що?) Втім, вирішувати Вам. --Olvin (обговорення) 14:02, 23 лютого 2016 (UTC)
Так написано в англійській Вікіпедії. Якщо виправляти, то це займе дуже багато часу, а якщо просто перекласти, як пропоную я, то це займе тиждень чи два і буде так само як (тобто не гірше, ніж) в англійській. Можна підправити "на кожні 100 жінок".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:18, 23 лютого 2016 (UTC)
Я все-таки вирішив потратити більше часу і записати статевий склад для 2000 року у такій самій формі, як і для 2010 року, все одно у відсотках, але по-іншому. Зовнішнє посилання в преамбулі було бите, тому я всі три посилання записав однаково, бо все-одно в англійській версії вони ведуть за однією і тією самою адресою.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:05, 24 лютого 2016 (UTC)
Дані за переписом 2000 окремим розділом вже неактуальні, я б їх прибрав. Набагато цікавіше, якщо це можливо, подати дані за переписом 2010 із зазначенням по кожному показнику поруч (наприклад у дужках), даних за переписом 2000, або табличкою, щоб видно було динаміку, бо у наявному вигдяді дуже незручно їх співставляти. --Олег (обговорення) 18:56, 24 лютого 2016 (UTC)
На мою думку, так як зараз є це найкращий варіант. Мені більше подобається текст, тим більше, що в цьому випадку він вже готовий. Зіставляти не важко і саме для цього потрібні відсотки. Заради двох колонок таблицю робити немає сенсу, а третя колонка з'явиться лише через п'ять років.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:45, 24 лютого 2016 (UTC)
Ви не пояснили, чому це найкращий варіант, крім того, що готовий — я не зрозумів. --Олег (обговорення) 22:30, 24 лютого 2016 (UTC)
Ну дивіться яка ситуація. Мені особисто подобається коли все розписано текстом. Майже всі ці статті складаються з одного маленького абзацу преамбули, а тут додаються одразу два розділи. Я думаю ця інформація не завадить. До 2030 року таких розділів про переписи буде 4. Якщо хтось тоді захоче і буде в цих статтях багато іншої інформації, то зможе зробити їх у вигляді таблиць. Крім того, навіть якби мені більше подобався один із Ваших варіантів, то це зайняло б у мене кілька років. Я навіть погодився потратити трохи більше часу і трохи підправити вручну другий розділ а заодно замінити бите посилання в преамбулі. Крім того, хтось можливо захоче незалежно перекладати окремі статті про ці містечка. То після моєї роботи йому вже не треба буде перекладати ці два розділи.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:47, 24 лютого 2016 (UTC)

Бої за капличку

Останнім часом спостерігав, як люди які вважають себе суперпатріотами, натхненно беруть участь у битві за капличку - Каплиця Сенют (Тихомель), а ось для прикладу порівняйте статті в УкрВікі і РуВікі:

Боґан (обговорення) 08:24, 25 лютого 2016 (UTC)

Згоден.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:47, 25 лютого 2016 (UTC)

Вікіпедія:Посередництво

Зробив заготовку статті. Не став перекладати повністю, оскільки не хочу, щоб моя робота виявилася «мавпиною працею». Якщо моя ініціатива знайде підтримку, я стану до роботи зі створення нової службової сторінки. Надалі її можна затвердити й зробити правилом Вікіпедії. Прошу висловити думку можновладців Вікіпедії.

З повагою

--В.Галушко (обговорення) 13:46, 25 лютого 2016 (UTC)

Неточності в інтервікі

Статті Діахронічне мовознавство відповідає Comparative linguistics, а Порівняльно-історичне мовознавствоHistorical linguistics. Чи не поміняти місцями?

--В.Галушко (обговорення) 18:41, 23 лютого 2016 (UTC)

Кожен користувач це може зробити власноруч, зокрема і Ви. Будьте рішучими. -- Green Zero обг 23:18, 23 лютого 2016 (UTC)
YesТак Зроблено
--В.Галушко (обговорення) 13:59, 25 лютого 2016 (UTC)

Прошу допомоги

Запрошую вас взяти участь у голосуванні і дати шанс на життя статті на створення якої я виклав багато часу і сил. Наперед дякую.--βρσωαρ (обговорення) 14:01, 25 лютого 2016 (UTC)

Update on conflict management training

Dear colleagues,

I have posted an update on the planned conflict-management training. Please help finalize the date so we can proceed with planning. Thanks! Asaf (WMF) (обговорення) 19:39, 27 лютого 2016 (UTC)

Праймеріз (2016)

Доброго дня! Рівно 1 рік назад, 21 лютого 2015 року, ми провели дуже вдалий експеримент, в результаті якого добрали трьох чудових адміністраторів. Пропоную повторити те саме у цьому році. Я, як прихильник багатовекторного, всебічного розвитку української Вікіпедії щиро переконаний: якісне і кількісне зростання адмінскладу є невід'ємною складовою стабільного успішного розвитку української Вікіпедії. -- Green Zero обг 17:01, 21 лютого 2016 (UTC)

Умови

(умови ті самі, що і рік назад)

Через кому пишемо 5 (оптимально) ніків тих користувачів, які можуть\повинні (на Ваш погляд) поповними ряди адміністраторів. Попередні вибори будуть проходити впродовж 1 тижня (21 лют. — 28 лют.). 5 користувачів, яких тут найбільше число разів згадають — висунемо на ВП:ЗСА. Буде дуже велика ймовірність того, що їх таки оберуть на ВП:ЗСА. Перелік кандидатів треба робити в порядку приоритетності: від найприоритетнішого кандидата. Впродовж праймеріз можна змінювати своїх кандидатів та приоритети між ними. Будь-яка агітація заборонена. Також заборонено обговорювати якості самих кандидатів, оскільки праймеріз це, перш за все, висловлення: довіри, симпатії (припускаю, що для багатьох подібний людський фактор грає велику роль в подальшому голосуванні на ВП:ЗСА). В праймеріз беруть участь лише ті, хто має право брати участь у голосуванні на ВП:ЗСА. Кандидати також повинні відповідати вимогам ВП:ЗСА. Самого себе вписувати у кандитати не можна.

(прохання не згадувати тут користувачів AS, ReAl і TnoXX, які самі зняли з себе прапорець. Упевнений, що коли у них знову буде час і натхнення для виконання адмінроботи — спільнота їх знову обере без зайвих рухів)

Обговорення ініціативи

Тут обговорюємо саму ініціативу, не кандидатів.

Оскільки участь у «праймеріз» беруть небагато користувачів, а хочеться на початку висунути тих, хто, можливо, пройшов повз увагу спільноти, чи можна потім висловити підтримку більше, аніж 5 кандидатам у кандидати?--Brunei (обговорення) 12:04, 23 лютого 2016 (UTC)

Ну напишіть, може й дійсно треба, наприклад, до 10 збільшити, а то багато вікіпедистів відмовляються.. Ймовірно, однією з причин є небажання брати відповідальність, хоча істина полягає в тому, що ніхто крім нас самих нашу роботу не зробить. -- Green Zero обг 16:02, 23 лютого 2016 (UTC)
Минулорічний Праймеріз якось пройшов повз мою увагу, але зараз переглянув і побачив, що репліки Basio актуальні й надалі — «у нас повний завал у адмінроботі», але не тому «конче потрібні додаткові», що «всі адміни працюють на межі своїх можливостей», а тому, що не змогли «провести рейтингове голосування по оцінці роботи всіх адміністраторів». Думаю, лише «однією з причин є небажання брати відповідальність». Інші? Чи не тому йшла минулоріч і йде надалі масова самовідмова запропонованих кандидатур, що вони переконані, що їм, як «духам», доведеться певний час працювати за себе й за «дєдушку». Минулого року «Mr.Rosewater, Helixitta, Piramidion погодились, були висунути на ВП:ЗСА й там же були майже одноголосно обрані, набрали - 97.62%, 88.24%, 94.29%» Можна тут ознайомити спільноту з кількісними результатами річної роботи ВСІХ адмінів — простий список-кількість проведених адміндій за минулий рік з розбивкою по кварталах (типу: АВС — 40+30+20+10=100, АВК — 50+48+51+49=200, АВМ — 10+15+35+70=130.) І ТОДІ хоч щось зможемо оцінити. І щодо старих, і щодо «праймеріз». --ROMANTYS (обговорення) 07:52, 25 лютого 2016 (UTC)
Будь ласка, посилання на статистику адміндій за весь 2015 рік, за І-й квартал, за ІІ-й, за ІІІ-й і за IV-й. Вказавши потрібні дати цьому інструментові, зможете побачити хоч за кожен день окремо. Додам лише, що я маю дещо інше уявлення щодо причин відмов запропонованих кандидатур від номінацій на адміністраторів. --Sergento 09:46, 25 лютого 2016 (UTC)
Ця статистика не дає повної картини. Сюди не ввійшли підсумки на ВП:ВИЛ, коли стаття залишалася, відмова надання прав патрульного або залишення статусу патрульного про номінації на позбавлення, винесення попередження користувачам і т.п.. Таких дій на рік назбирається близько тисячі, а постійно займається цим незначна частина адміністраторів. Серед них тих, хто має статус адміністратора більше 2 років, одиниці. --Basio (обговорення) 10:20, 25 лютого 2016 (UTC)
Так, не дає. Але кращого автоматизованого інструменту нема. А вручну порахувати навряд хтось захоче. Тому так... --Sergento 12:57, 25 лютого 2016 (UTC)
  • Вважаю ініціативу непотрібною, діюча процедура прямого висунення досить нормальна. Як на мене адміном може бути будь-який активний користувач, що дотримується чи хоча б намагається дотримуватися ВП:5О. А обирати малоактивного інтелектуала, що у Вікіпедії відточує майстерність тролінгу, це свідомо руйнувати проект. Боґан (обговорення) 10:41, 25 лютого 2016 (UTC)
    Попередні вибори ні в якому разі не замінюють стандартну процедуру висуненння на ВП: ЗСА. Попередні вибори мають на меті лише спровокувати хвилю номінацій. Як я уже писав вище: українська Вікіпедія має розвиватися по багатьох векторах одночасно. Можна придумати якийся інший формат ініціативи чи іншу стратегію для кількісного збільшення адмінскладу — це може зробити кожен і будь-коли. -- Green Zero обг 12:47, 25 лютого 2016 (UTC)

Голосування

Підсумок голосування

Юрій Булка, Ата, Sthelen.aqua, Xsandriel — відмовились. 7 користувачів проголосували (на 1 більше ніж торік). -- Green Zero обг 12:22, 29 лютого 2016 (UTC)

Що з цього вийшло

Wikimania 2016: call for posters, discussions and trainings

Hi people,
the calls for posters, discussions and trainings for Wikimania 2016 are officially opened, you can find all the relevant links on the conference wiki:

https://wikimania2016.wikimedia.org/wiki/Submissions

The calls will be closed on March 20.

Posters will be reviewed just to make sure that there aren't things which are too much out of scope. Since we have a whole village we will surely find places to attach them, even if we they will be a lot!

Discussions will be managed by a guiding committee who will work on the wiki to meld all the proposals and suggestions.

Trainings will be reviewed by the programme committee. Please note that we request that each training has at least 3-5 interested attendees in order to be put in the programme.

By the beginning of April we will have a first list of all the accepted proposals.

If you have questions we suggest you to ask them on the discussion pages on wiki, so that everyone will be able to see them (and their answers, of course).

We are looking forward to read your ideas! --Yiyi (обговорення) 16:13, 29 лютого 2016 (UTC)

Привіт, народ!

Відтепер можна офіційно подавати пропозиції щодо плакатів, тем обговорення та тренінгів на Вікіманії-2016, всю додаткову інформацію щодо подання ваших заявок можна знайти на сторінці Вікіманії:

https://wikimania2016.wikimedia.org/wiki/Submissions

Заявки будуть прийматися до 20 березня.

Плакати будуть переглянуті лише щоб упевнитись, що їхня тематика не випадає занадто далеко з нашої сфери. Оскільки ми маємо ціле селище, там буде точно достатньо місця, де їх причепити, навіть якщо ми отримаємо цілу купу заявок.

Обговореннями буде займатись керівний комітет, який працюватиме над тим, щоб утрясти всі заявки і пропозиції.

Тренінги будуть переглядатися програмовим комітетом. Завважте, наша вимога щодо тренінгів - мають наперед зголоситися принаймні 3-5 зацікавлених потенційних учасників, щоб ми поставили тренінг у програму.

На початок квітня у нас буде чорновий список усіх прийнятих пропозицій.

Якщо у вас є питання, прохання задавати їх на сторінках обговорення Вікіманії, так що кожен зможе їх побачити (і відповіді на них також).

З нетерпінням чекаємо ваших думок і пропозицій! --Yiyi (обговорення) 16:13, 29 лютого 2016 (UTC)