Вікіпедія:Запити на арбітраж/Блокування користувача Когутяк Зенко за постійне порушення ВП:МОВА та деструктивний внесок

• Позивач:

Jphwra

• Відповідач:

Когутяк Зенко

Суть позову

Українська Вікіпедія має чіткі правила щодо дотримання мовних стандартів в якому зокрема прописано: зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою. Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови та чинного нині в Україні правопису, датованого 1993 р. (Остання редакція: Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча. — К.: Наукова думка, 2015. — 288 с.).

В той же час в порушення цих правил, зокрема:

1. Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.
2. Нові слова або вузькі терміни, яких нема у словнику, пишуться за аналогією зі спорідненими словами, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису.

Користувач постійно використовує термін гокей, який відсутній в словнику як такий. Більше того це порушує пункти 1-5, а в статтях відсутній шаблон {{Стиль}}, який вимагає дане правило.

Як докази зловживання наводжу такий приклад: ред. № 22880710 це при тому що стаття про канадського хокеїста хай і українського походження.

Даний же термін розкрито в статті хокей із шайбою чого цілком достатньо для терміну який немає широкого вжитку і тим більше не буде зрозумілим більшості читачам саме з України, бо він немає тут такого розповсюдження. На сучасних джерелах посилання на такий термін знайти важко навіть на офіційних сайтах хокейних клубів України.

Погоджуюсь з тим, що даний термін використовує українська діаспора в Канаді, але перепрошую більшість читачів україномовного розділу знаходиться в Україні, а ВП:МОВА базується на чинному правописі, де такий термін не згадується.

Позовні вимоги

Враховуючи той факт, що користувач постійно порушує ВП:МОВА використовуючи даний термін в більшості своїх статей про хокей, який немає поширення в сучасній Україні та постійно проштовхує цей термін всупереч ухваленим правилам спільнотою, ПРОШУ: розглянути питання безстрокового блокування користувача.

@AlexKozur, Dgho, StarDeg та Юрій25031994: прошу розглянути мій позов. --Jphwra (обговорення) 12:03, 2 липня 2018 (UTC)

Відповідь позивача

Спершу факти та професійне (філологічне) розяснення від науковців

Від Задорожного Василя - Старшого наукового співробітника, Кандидатфілологічних наук (Українська мова) Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України. Відділ слов'янських мов - себто саме фахівця

На нашу думку, проблему передачі іншомовного [g] засобами української мови неможливо задовільно розв’язати без зв’язку з проблемою передачі іншомов- ного [h]. Саме в цьому зв’язку, у вигляді опозиції [g]–[h], вона постає як проблема якості фонологічної системи української мови. Адже невипадково деякі учасники сучасної правописної дискусії висловлюва- ли думки про те, що іншомовний звук [h] треба послідовно передавати як український звук [г]. Саме такою, як уже згадувалося, була рекомендація «Ук- раїнського правопису» 1928 р. Проект «Українського правопису» найновішої редакції загалом цю пробле- му трактує тотожно, див.: «Літеру h … передаємо ук- раїнською буквою г» [18; 150]. Проте далі у правилі зазначено: «Згідно з усталеною традицією існують випадки передачі иншомовного h буквою х(особливо в словах англійського походження): хобі, хокей, хол та ин.» [18; 150]. І тут виникає відразу кілька запитань: 1) як i коли усталилася правописна традиція, що су- перечить загальному правилу? 2) чому такий спосіб фонетичного засвоєння іншомовного [h] стосується насамперед англійської за походженням лексики? 3) які конкретно слова стоять за багатозначним «та ин.» у переліку винятків із правила? 4) чи взагалі можна у правописних рекомендаціях не наводити винятки повним списком? Адже якщо винятків так багато, що перелічити їх технічно неможливо, то це означає, що саме правило трактує явище недосконало. Тобто можна припустити, що тут приховано існує не- розв’язана мовознавча проблема. Яка?

Ні «Український правопис» 1928 р., ні «Україн- ський правопис» 1933 р. вказівок на особливі ви- падки передачі іншомовного h українською буквою х не містять [див.: 12; 64], [13; 63]. Уперше правило з’являється в «Українському правописі» 1946 р. в такій редакції: «В окремих словах (особливо англійського походження) h передається буквою х, напр.: хавбек, хескер, хокей, Хаггард, Хемінгуей» [14; 102]. У такому формулюванні воно повторене й у другому виданні «Українського правопису» 1960 р. [див.: 15; 150], у трохи зміненому – в пізніших, третьому (1990 р.) та четвертому (1993 р.), його ви- даннях щодо ілюстративного матеріалу, але зали- шаючись тотожним щодо самої суті рекомендації, напр.: «В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.» [17; 98]. З наведених у списках запозичених слів першим в українську мову потрапило, мабуть, слово сучасної мови хокей [див.: СУМ ХІ; 112, 113]; його фіксують уже українські лексикографічні джерела, створені на- прикінці 1920-х рр., напр.: хокей [СЧС; 466], однак повністю ця словникова стаття має такий вигляд: хо- кей – див. гокей [СЧС; 466], i вже з тлумаченням: го- кей, англ. – 1) особлива гра…; 2) назва ковзанів для гри в гокей [СЧС; 112]. Див. також у «Правописному словнику» Г.Голоскевича, укладеному, як відомо, за нормами «Українського правопису» 1928 р.: хокей, див. гокей [Голоск.; 426] i гокей, гокею (гра) [Голоск.; 78]. Ці мовні дані ми інтерпретуємо так, що в живому мовленні українців 1920-х рр. змагалося дві тенденції щодо відтворення іншомовного h: за допомогою г або х, однак тодішні нормативісти корегували його за схе- мою h = г. Див. ще один подібний приклад: харакірі – див. гаракірі [СЧС; 464] i гаракірі, япон. – в Японії – самогубство через розрізання собі живота [СЧС; 96], а також: харакірі, треба гаракірі [Голоск.; 422] i га- ракірі (япон.), не відм. [Голоск.; 71]; пор. сучасне: ха- ракірі [СУМ ХІ; 23]. Написання (i, відповідно, вимо- ва) харакірі, хокей після рекомендованих у 1920-х рр. гаракірі, гокей упроваджене в українській мові в на- ступне десятиліття, див.: харакири – харакірі [РУС37; 849], хоккей – хокей [РУС37; 853]. Безперечно, що це було зроблено підо впливом сформульованої тоді ра- дянським державно-партійним керівництвом докт- рини про взаємне зближення мов підрадянських на- родів, зокрема української та російської. Поза сумнівом, що ці іншомовні слова насамперед потра- пили до російської мови, де й набули відповідного графічного i фонетичного оформлення, а вже потім у такому вигляді проникали в живе українське мовлен- ня. За умов як цілковитої політичної узалежненості України від імперського, а згодом радянського цент- ру, так i закономірної за цих обставин культурної за- лежності її від Росії, що в мовній площині дорівнюва- ло підрядності української мови щодо російської розуміння невідповідності фонетико-графічного оформлення слів у вигляді харакірі, хокей фоноло- гічній системі української мови належало тільки філологічній ученості, а аж ніяк не стихійному мов- ленню, що зазнавало русифікаційного тиску. Укра- їнське мовознавство до 1920-х рр., очевидно, ще мало в собі моральні та інтелектуальні сили об рунтувати концепцію самостійного шляху розвитку української мови, не озираючись на мову російську. Однак сама можливість відмінностей між рос. харакири, хоккей i укр. гаракірі, гокей (зрозуміло, що йдеться не про ці два конкретні слова, а про принципи) в тодішній суспільно-політичній атмосфері, створеній більшо- вицьким режимом, сприймалася як загроза йому. Са- ме тоді українському мовознавству була відведена роль «об рунтовувати» доцільність русифікації ук- раїнської мови, а не вивчати її. Ті чи ті мовні звички вимовляти слова іншомовно- го походження з’являються й усталюються не самі по собі, а залежно від авторитетно стверджених реко- мендацій учених. Суть заторкнутої нами проблеми стане зрозумілішою, коли уважніше придивитися до списку ілюстративного матеріалу, який наводиться до правописного положення про спосіб передачі іншомовного h українською літерою г, де серед інших слів подано, наприклад, гінді, Гельсинкі, «Гілтон» (го- тель), Гелена, Горст тощо [див.: 18; 150], що супе- речить мовленнєвим звичкам сучасних українських мовців, які ці слова вимовляють як хінді, Хельсінкі, «Хілтон», Хелена, Хорстта ін., адже саме в такому ор- фографічному оформленні вони траплялися їм у безлічі написань протягом тривалого часу. Очевидно, новітні рекомендації таку їхню вимову не трактують як узвичаєну. З наведеного списку лише слово у ви- мові Гельсинкі стало більш-менш звичним віднедавна для мовця в Україні. Цей випадок засвідчує елемен- тарний для мови, що розвивається без перешкод, за- кон засвоєння іншомовного слова: усе починається зі звичайного мовлення, а вже потім потрапляє у слов- ники тощо. Ще трохи більш як десять років тому фор- ма Гельсинкі була «дисидентською» альтернативою «офіційній» формі Хельсінкі. У такому фонетичному оформленні це слово вживали учасники Української гельсинської групи сприяння виконанню Гельсинсь- ких угод у 1970–1980-х рр., а згодом було спопуляри- зоване в назві активної на зламі 1980–1990-х рр. суспільно-політичної організації – Української гельсинської спілки. На жаль, у сучасній українській культурній ситуації іноді доводиться елементарні речі тлумачити докладно....

 Коментар Я перепрошую весь цей допис яке відношення має до статей написаних в 2008 році і пізніше і порушують як чинний правопис так і ВП:МОВА яке базується на чинному правописі? Тобто це ще один доказ, що відповідач свідомо порушує правило ВП:МОВА і таке порушення в нього систематичне і змінювати він нічого не буде. Тож мої вимоги відносно блокування користувача з деструктивним внеском, а саме порушення чинних правил правопису залишаються. --Jphwra (обговорення) 13:58, 2 липня 2018 (UTC)

нещодавнє моє роз'яснення

Нещодавно, довелося оповісти свої минулі дописи (9-5 років тому), вікі-редактору йадміністратору, тож просто їх тут викладу:

3- тепер щодо статті та поняття «гокей/хакей» доведу свою думку.

• • Мої дії є доволі послідовними, і склалися ще з 90 років коли доводилося обстоювати національні та мовні українські інтереси мале не повністю з манкуртизованому тодішньому українському середовищі. Відтак, з роками, я сформувався в доволі послідовного мовного пуриста, і свої дії та вчинки підкріплюю лінгвістичним протекціонізмом щодо рідної мови, задля борні з Мововбивцями (а сесе різні верстви: від затятих московитів, до консерваторів радянщини, або ж просто - невігласів, яким звично послуговуватися раз навченим і спрощеним варіантом...і все!). Себто, я намагаюся зкалькованим та зніверсалізовано-спрощеним мовним формам придавати притаманну, колись, українську унікальну форму. Помічу: я майже ніколи не користався мовними новотворами (цебто сучасними формами чи вигадками). Так, мене тішить, що з небуття повернув (зазвичай, за сприяння однодумців) в побут та літературу слова: насамкінець, себто/цебто, ба більше, мо'... та інші.... Звичайно, усвідомлюю, що мої вчинки та дії викликають живий "інтерес" в протилежного табору - "пуристів радянщини" чи "вікі-москвофілів". Оскільки тепер в укр-вікі склалася тенденція мовного опортунізму, ба більше, він переростає, інколи в Мовну шизофренію. тому починаються зявлятися частіше конфлікти - оскільки москвофільсько-радянська, тепер уже меншість, вважаєщо тільки емоціями та галасом- вони ще можуть спинити українську мову та її носіїв.
  • тепер щодо «гокей/хакей». Тут яспираюся на факти та логіку. Для прикладу, в цих статтях говориться щодо гравців з терен канадійських (північно-американських) які саме все своєжиття грами цю гру й ніколи нечули протилежноїїї назви. Відтак, коли я ще давніше писав ці статті то розяснював свій мотив - і вікі-спільнота на те була пристала і з розумінням ставилася. А саме:
    • подача слова «гокей» через «()» в означенні чи преамбулах.
    • використання слова «гокей» в Життєписі особи - як данина тому факту: територіальному, суспільному, спортивному, приватному - що саме з цим поняттям асоціювалася дана персона (зокрема навіть як професія!!!!прописано в контрактах)
    • інколи заміна ним численних тавтологій/повторів усучасненого слова-відповідника «хокей» - задля збагачення мови та виключення морфологічних помилок.
    • натомість, в статистичних розділах та загальних я вказував уже осучаснену форму - висловлювання «хокей». Як данина вже складеній традиції чи інших (навіть помилкових) рішень.
    • ба більше, якщо комусь то не подобалося - я не вчиняв ні галасу, ні крику - намагався пояснювати свою позицію та міркування. Одні з тим погоджувалися, інші ні - але я не робив з того конфлікти чи наголошую ГАЛАСУ... тим більше не вчиняв якогось тролінгу чи переслідувань (до чого вдається мій опонент, навіть і зараз)

ще кілька тез

Слово «гокей» давно укріпилося серед українців усього світу... вважаючи, що їх уже більше 10 мільйонів за межами нашого кордону - то з цим слід рахуватися. До того ж, останнє десятиліття слово вже міцно укрорінилося як прецендент в професійних диспутах та аналітично-наукових доповідях багатьох філологів, науковців та фахівців. Для прикладу:

• Щербачов Валентин Васильович - спортивний коментатор; президент Асоц. спорт. журналістів України
• Олександр Пономарів - український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Уродженець Донщини(росія!!!). Доктор філологічних наук (1991), професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВШ України (1998), заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка; відповідальний редактор газети «Київський університет»; головний редактор «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького». Автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників та словників різних типів.
• Іван Боберський - громадський і культурно-просвітній діяч, педагог, видавець, журналіст, організатор та меценат і зачинатель цього вду спорту в Україні!!!!!
• Сергій Бабенко - президент Української федерації гокею з м’ячем.
• Численні видання - як спеціалізовані мовні так іспортивні (особливо в останні роки!!!)

 Коментар Я свого часу мав переписку з Бабенко відносно назви їх виду спорту та зміни на бенді, бо федерація має таку назву. Відносно підтвердження мого з ним спілкування, то от https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bandy_in_Ukraine?uselang=uk, де чітко вказано хто автор, тож я знаю про що веду мову. Тому інформація саме в такій інтерпретації яку подав опонент викликає сумнівне походження цього джерела. А джерело самої федерації дещо інше: УФХМР. Ніякого гокею саме такого терміну там немає, тож треба вести мову про сумнівні джерела. Також федерація хокею України УФХ, також жодної згадки і знову перекручування фактів з боку відповідача. --Jphwra (обговорення) 13:53, 2 липня 2018 (UTC) PS. По даному питанню я прошу залучити Antanana, яку я особисто просив сприяти в допомозі завантажити файли на коммонз. --Jphwra (обговорення) 14:10, 2 липня 2018 (UTC)

насамкінець

• Вчергове, акцентую увагу товариства: я вже кілька років не писав на гокейно/хокейну тематиу - зокрема через постійну КОНФЛІКТНІСТЬ та переслідування дописувача-копіювача - Jphwra (чому копіювача - того що копіює з агл-вікі до укр-вікі статті).
• Черговий, сьогоднішній його шантаж - пов'язаний через його особисті переслідування мене, навіть під надуманими приводами (ще раз - статті писав 9 років тому і кілька... аж майже 3 роки тому!!!!)
• Тож блокування опонента, під надуманим приводом (який вжебільше 2 років не пише в цій тематиці!!!) вважаю недоречним.
• А вимогу безстрокового блокування - оцінюю, як переслідування та шантаж мене і всього вікі-товариства.

Відтак, попрохав би арбітражний комітет безсторонньо розглянути цей позов (врахувавши: строкові, філологічно-наукові та особливості вікіпедії) та запобігти подальшому переслідуванню Jphwra, мене особисто у вікіпедії, в соціальних мережах (Фейсбук) та паплюження моїх дописів у вікіпедійній та публічній площині (серед деяких дописувачів спеціалізованих видань України).

дописувач --Когутяк Зенко (обговорення) 13:13, 2 липня 2018 (UTC)

 Коментар Прошу надати докази переслідування в фейсбуці. Якщо їх не буде, то це наклеп і прошу це також врахувати при винесенні рішення, а воно вкрай необхідне, бо судячи з його відповідей він свідомо порушував правила Вікіпедії ВП:МОВА. --Jphwra (обговорення) 13:37, 2 липня 2018 (UTC)

На сторінці української вікіпедії, про що одразу ж вас попередили кілька вікі-побратимів.--Когутяк Зенко (обговорення) 13:52, 2 липня 2018 (UTC)

Докази, де я саме в фейсбуці Вас переслідував, тобто я Вам писав, погрожував особисто? Надайте докази, бо обрехувати навчились добре, а за слова треба відповідати. --Jphwra (обговорення) 14:00, 2 липня 2018 (UTC)

Голосування арбітрів щодо прийняття справи до розгляду

1. Не приймати до розгляду. Арбітражний комітет розглядає найсерйозніші проблеми української Вікіпедії, коли були вичерпані інші шляхи улагодження конфліктів. Правопис одного слова не є найсерйознішою проблемою, а існуючі шляхи не вичерпані. Наприклад, можна обговорити на Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація), а після отримання підсумку звертатися до адміністраторів.--Dgho (обговорення) 15:17, 2 липня 2018 (UTC)
2. Не приймати до розгляду. Підтримую вказане вище доведення. --Юрій25031994 Обговорення 22:43, 15 липня 2018 (UTC)
3. Не приймати до розгляду. --Чорний Кіт ^Обг. 07:26, 17 липня 2018 (UTC)

Підсумок: Позов відхилено без розгляду. --Чорний Кіт ^Обг. 07:26, 17 липня 2018 (UTC)