Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти
 
Категорія Категорія • Каталог
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Еліес Габель → Еліес Ґабель[ред. код]

Літера G українською транскрибується як Ґ.--Venzz (обговорення) 05:53, 19 серпня 2019 (UTC)

  • Звідки Ви це придумали?--V Ryabish (обговорення) 05:56, 19 серпня 2019 (UTC)
    Це не я придумав. «у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен» О. Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. Київ 1997, с. 12-13.--Venzz (обговорення) 06:54, 19 серпня 2019 (UTC)
    Це не правопис. Навпаки, це суперечить нормі. Навіть новій, у якій дозволили ґекати в прізвищах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 19 серпня 2019 (UTC)
    • Ну, це Пономарів придумав. У нього багато ідей як зробити українську мову «правильнішою». А взагалі звук, який позначається буквою «Ґ» - нехарактерний для української мови, і вона його протягом багатьох століть заміняла на «Г». Новий правопис допускає використання «Ґ» в іншомовних власних назвах, але основним варіантом вказує фонетичну передачу через «Г»--V Ryabish (обговорення) 07:00, 19 серпня 2019 (UTC)
  • Якщо за новим правописом, то Елієс Ґабель. За старим Елієс Габель.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 19 серпня 2019 (UTC)
    • Це не зовсім так. Новий правопис дозволяє 2 варіанти (§122. Звуки [g], [h] )
3. У  прізвищах  та  іменах  людей  допускається  передавання  звука  [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови —буквою г(Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель,Гео́рг,Ге́те,Грегуа́р,Гулліве́р) і шляхом імітації  іншомовного  [g] —буквою ґ (Верґі́лій,Ґарсі́я, Ге́ґель,Ґео́рґ,Ґе́те,Ґреґуа́р,Ґулліве́рі т. ін.).
Я притримуюсь варіанту адаптації до звукового ладу української мови, а не імітації іноземних.--V Ryabish (обговорення) 11:42, 19 серпня 2019 (UTC)
Добре, але для мене шлях імітації більш прийнятний.--Venzz (обговорення) 12:19, 19 серпня 2019 (UTC)
Таким чином Ви спотворюєте звучання української мови (яка протягом століть максимально уникає звуку «Ґ») і робите її подібною до тієї ж російської чи німецької.--V Ryabish (обговорення) 13:02, 19 серпня 2019 (UTC)

Негру де Пуркарь → Негру-де-Пуркар[ред. код]

Кінцева РЬ неможлива в укр. мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:47, 18 серпня 2019 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Місто ніби як зветься "Пуркар", що говорить за Пуркар. Але тут може йти мова про торгову марку, тоді потрібно дивитись реєстр. Бо у старих законах (початок 90-х, до затвердження правопису 1993 року) назва подається, як "... Пуркарь". Також питання ТМ вирішує питання з дефісами.--95.91.26.149 13:31, 19 серпня 2019 (UTC)

Замок Казимира → Перемиський замок[ред. код]

Жодні із багатьох археологічних розкопок на місці Перемиського замку не знайшли матеріалів які відносяться до періоду Казимира. Назва "Замок Казимира" був введений у польській історіографії на означення Перемиського замку, для нівелювання пам'яті про княжий дитинець який знаходився на цьому місці від ХІ до ХIV століття.

— Це написав, але не підписав користувач Franko Lemberger (обговорення • внесок) 19:24, 15 липня 2019 (підписано 31 липня).

Підсумок[ред. код]

За місяць жодних заперечень чи зауважень. Перейменовано на Перемиський замок. — Юрій Дзядик (о•в) 13:46, 19 серпня 2019 (UTC).

Баскська мова → Баскійська мова[ред. код]

Таке обговорення вже було в 2012 році, статтю перейменували на "баскійська мова". Цього року відбулося обговорення про зворотнє перейменування, яке, на мою думку, не внесло нових аргументів, а просто створило дивний прецедент.

По суті. Є два слова, які вживаються в українській мові на позначення того самого поняття — баскійський і баскський (обидва є в УЛІФі). Першому віддає перевагу український басколог Костянтин Тищенко (а звідси, більшість оригінальної україномовної фахової літератури на цю тему); друге закріпилося як основне в радянських словниках української мови, а через них і в сучасних словниках.

З огляду на два попередні обговорення, передбачити, якою буде вікіпедійна дискусія нескладно. Тому пропоную надіслати запит в Інститут Потебні про те, який термін краще відповідає сучасній українській мові, і врахувати відповідь.--Dƶoxar (обговорення) 02:36, 18 серпня 2019 (UTC)

П.С. Звісно, не йдеться про викорінення якогось зі слів, але про пріоритетність вживання в назвах статей.--Dƶoxar (обговорення) 02:38, 18 серпня 2019 (UTC)

Шарошпатак → Шарошпоток[ред. код]

Згідно угорської фонетики - "а" без ' читається як українська "о", а "á" як українська "а". — Це написав, але не підписав користувач Shroud~ukwiki (обговорення • внесок).

  • @Shroud~ukwiki: Перш за все, тлумачення угорської фонетики спірне, угорське a вважається чимось середнім між українськими А та О (хоча б Будапешт, а не Будопешт). Але абстрагуючись від цього спірного питання, чи відповідає варіант Шарошпоток ВП:ІГО? Вжиток Шарошпоток існує, тобто перенаправлення може бути, але основна назва? УРЕ пише Шарошпатак, аналогічно й з іншими містами (Сомбатгей, Капошвар тощо) — NickK (обг.) 12:30, 16 серпня 2019 (UTC)

Великий китайський мур → Велика китайська стіна[ред. код]

Ініціатор перейменування: Користувач:Анатолій 2000

Причина перейменування: Більша розповсюдженість, популярність, поширеність й вживаність другої назви

Symbol support vote.svg За !

Переклад:

Great Chinese Wall → Велика Китайська Стіна

长城 → Велика стіна або Great Wall (Велика стіна)

АД в яких вживається:

  1. [1] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  2. [2] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  3. [3] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  4. [4] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  5. [5] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  6. [6] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  7. [7] — вживає термін “Велика китайська стіна”

Інші джерела:

  1. [8] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  2. [9] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  3. [10] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  4. [11] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  5. [12] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  6. [13] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  7. [14] — вживає термін “Велика китайська стіна”
  8. [15] — вживає термін “Велика китайська стіна”

-- Анатолій (обговорення) 18:42, 11 серпня 2019 (UTC)

Примітки
  1. ↑ Велика Китайська Стіна. Всеосвіта (uk-UA). Процитовано 2019-08-11. 
  2. ↑ Велика китайська стіна як пам'ятник архітектури Китаю. Реферат. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  3. ↑ Велика китайська стіна - головна архітектурна пам’ятка Піднебесної. 24 Канал. Процитовано 2019-08-11. 
  4. ↑ Велич, що захоплює: Велика китайська стіна з дрона (en-GB). 2017-01-07. Процитовано 2019-08-11. 
  5. ↑ Велика Китайська стіна перетворилася в крижану гірку: відео. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  6. ↑ У Великій китайській стіні облаштували люкс-номер для двох. ТСН.ua (uk). 2018-08-03. Процитовано 2019-08-11. 
  7. ↑ Великая китайская стена! - документальный фильм - nationaal geographic (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  8. ↑ Гісем, О. В.; Мартинюк, О. О. Всесвітня історія. Навчально-практичний довідник (uk). Ranok Publishing House Ltd. ISBN 9786175400401. 
  9. ↑ Охредько, О. Е. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: Дидактичні матеріали до уроків (uk). Ranok Publishing House Ltd. ISBN 9789660814202. 
  10. ↑ Селезньов, Володимир (2018-12-20). Антологія помилок та хибних думок (uk). Litres. ISBN 9785040601493. 
  11. ↑ В, Упоряд Гайдамака О. Образотворче мистецтво. Тематичні розробки уроків. 5—7 класи (uk). Ranok Publishing House Ltd. ISBN 9789666721108. 
  12. ↑ Україна і світ у часовому вимірі (uk). "Ноулідж", Донецьке відділення. 2010. 
  13. ↑ УСЕ: універсальний словник-енциклопедія (uk). Teka. 2006. ISBN 9789669547019. 
  14. ↑ Всесвит: литературно-художний та hромадськополитычный мисячнык (uk). Радянськый пысьменнык. 2009. 
  15. ↑ Babichev, Fedor Semenovich; Kudryt︠s︡ʹkyĭ, Anatoliĭ Viktorovych (1986). Ukraïnsʹkyĭ radi︠a︡nsʹkyĭ ent︠s︡yklopedychnyĭ slovnyk: v trʹokh tomakh (uk). Hol. red. Ukr. rad. ent︠s︡yklopediï. 
  • Symbol oppose vote.svg Проти Завдання Вікіпедії розповсюдження знань, а не пітьми. Є люди, які забули чи не знали слово мур. "Ученье свет, а неучёных тьма". Читаємо СУМ-11. Мур — висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. Китайський мур. — Юрій Дзядик (о•в) 06:18, 14 серпня 2019 (UTC).
    це суб'єктивне трактування. Потрібні спеціалізовані джерела щодо назви "Великий китайський мур". --『　　』 Обг. 09:22, 14 серпня 2019 (UTC)
У СУМ-11 чітко на першому місці Китайський мур, на другому Китайська стіна. {{СУМ-11}}, Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980, це якраз найавторитетніше академічне спеціалізоване видання. На відміну від рефератів, реклами (облаштували люкс-номер для двох) тощо, які взагалі не є АД. — Юрій Дзядик (о•в) 12:25, 14 серпня 2019 (UTC).
"Спеціалізовані", тобто праці істориків, археологів й інших пов'язаних. --Анатолій (обговорення) 12:56, 14 серпня 2019 (UTC)
@Анатолій 2000: ця споруда існує. Тому археологи не мають жодного стосунку, а історики мають запитувати мовознавців, та перевіряти за СУМ-11: Китайський мур. — Юрій Дзядик (о•в) 22:28, 16 серпня 2019 (UTC).
1) СУМ-11 70-х років, уже не є найавторитетнішим, чому? бо є щось краще, пошукайте дуже впізнаваний словник. 2) Китайський мур і Великий китайський мур - два різних слова.--『　　』 Обг. 00:06, 17 серпня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Якщо за авторитетні джерела вже в другому рядку намагаються видати реферат, що є перекладом російської дитячої книжки через Гугл-перекладач, де будь-хто може змінити «усталеність» саме такого перекладу на украинскую мову російського слова, то... вона повинна йти в смітник, як така, що намагається відволікти, привернути увагу, беззмістовна.--Dim Grits 15:50, 16 серпня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти: хоча допустимі обидва варіанти, але оскільки слово мур підкреслює оборонний характер споруди, то слід залишити його.--Словолюб (обговорення) 09:56, 18 серпня 2019 (UTC)

Саркома_Юінга → Саркома Юїнга[ред. код]

Відповідно до правил української мови. Для запобігання зяянню голосних необхідна йотація. Справжні українські джерела, де містилося б написання цього прізвища, мені не відомі, є тільки автопереклади з російської.--В.Галушко (обговорення) 16:22, 12 серпня 2019 (UTC)

  • є якісь джерела як [1], а також було ще в віснику Академії Наук ще 1977 року [2] --『　　』 Обг. 20:11, 12 серпня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За: згідно з нормами українського правопису.--Словолюб (обговорення) 13:47, 13 серпня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Не бачу підстав Юїнга писати з відхиленням від правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:51, 18 серпня 2019 (UTC)

Мамалига_(страва) → Мамалиґа[ред. код]

Відповідно до словника.--В.Галушко (обговорення) 12:23, 12 серпня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg Підтримую: [3][4]. --Рассилон 12:42, 12 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Посилання на СУМ-11 тут некоректне, оскільки ґ в електронній його версії то самочинство авторів ресурсу. В УЛІФ мамалига через звичайне г.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:50, 18 серпня 2019 (UTC)
    А посилання на СУМ-20?--95.91.26.149 07:52, 19 серпня 2019 (UTC)
    Доречі, я бачу в УЛІФ 3 різні мамалиг/ґи: Мамалига (населений пункт в Україні), мамалига та мамалиґа.--95.91.26.149 10:42, 19 серпня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За: Мамалиґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.--95.91.26.149 10:41, 19 серпня 2019 (UTC)

Місцева адміністративна одиниця → LAU[ред. код]

Словосполучення-узагальнення, якому більше десятка синонімів. Використання словосполучення занадто залежне від контексту, бо для України — воно = місцева громада, сільрада, район, де ця сутність знаходиться/входить до складу/підпорядковано адміністративно (див. КОАТУУ). Так само й для будь-чого, для будь-де, із Європою включно. Бо навіть в Європі це словосполучення українською немає контексту "статистична одиниця Євросоюзу" (NUTS). Адже може однозначно бути сприйняте лише у випадках, коли означено контекст, або коли за текстом вище надано означення офіційної назви. В такому вигляді з трьох слів — то загальне словосполучення, яких в українській мові, уявіть, близько в третій математичній ступені від кількості слів мови.-- --Avatar6 (обговорення) 13:02, 16 жовтня 2018 (UTC) Поточну назву — видалити як "надсловникову". Вона більше вводить в оману, або створити дизамбіг із роз'ясненням значень словосполучення українською мовою автоперекладачам.--Avatar6 (обговорення) 13:22, 16 жовтня 2018 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Проти неперекладених іншомовних назв, марок, брендів тощо. Ми ж не зберігаємо інші алфавіти, скажімо, арабську графіку, китайські ієрогліфи, чи вже зберігаємо? То не варто і латинку. Це чужий алфавіт, що його україномовні користувачі не зобов’язані знати. Щонайбільше, якщо вже ніяк не обійтися через малопоширеність перекладу, варто подавати разом з латинкою потрібне українське пояснення. Maksym Ye. (обговорення) 15:16, 16 жовтня 2018 (UTC)
    • @Maksym Ye.: «Ми ж не зберігаємо інші алфавіти, скажімо, арабську графіку, китайські ієрогліфи, чи вже зберігаємо?» В Українській Вікіпедії є статті принаймні про японські кани. Особисто я не вважаю це правильним підходом. Для вживання латинського алфавіту є правило ВП:ЛАТ, з яким я погоджуюся, оскільки у більшості українських користувачів Вікіпедії є можливість використовувати латинську абетку на клавіатурі, що не можна сказати про інші писемності. Вживання кирилиці доведене до абсурду, коли доводиться назви українських видань записувати не офіційною назвою «Kyiv Post», а як «Київ Пост» (дивно, що ще ніхто не перейменував згідно з правилом Української Вікіпедії). Невже більшість тих, хто читає Українську Вікіпедію настільки неосвічені, що не здатні написати «The Times», а пишуть «Таймс»? --WithUinH (обговорення) 15:44, 16 жовтня 2018 (UTC)
      • Не вбачаю абсурду в тому, щоб для українців записувати назви українською. Гадаю також, що саме освіченість сприятиме вибору варіанта, на кшталт «Таймс», бо правильне написання часто засвідчує знайомство з українською літературою, а неосвіченість пробуватиме просто скопіювати назву, як є, або переробити наново, наче нічого до цього не було. Ліниві вікіпедисти так часто роблять, вважаючи себе першовідкривачами інших мов, або першими, хто знають фонетику, але це напевно суперечить вікіпедійному підходу. Maksym Ye. (обговорення) 17:02, 16 жовтня 2018 (UTC)
        Українців, звісно, можна тримати за кого завгодно. Для них можна писати в джерелах:
        "Автор . . Стаття. // «Санді ікспрес». -№ ...
        Щось "неукраїнське" для них недосяжне...--Avatar6 (обговорення) 08:48, 26 грудня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти на дану назву є АД, плюс якщо же пошукати в геокнига можно ще знайти АД. NUTS перекладений і нічого страшного не має.--『　　』 Обг. 16:11, 16 жовтня 2018 (UTC)
    ? перекладений ... і нічого .... немає — та Вам особисто — хоч потоп — хоч в очі він — ... нічого страшного... місцева адміністративна одиниця, адмінодиниця місцевого рівня для Києво-Печерська лавра є Печерський район міcта Києва!! Ви розумієте що таке узагальнене словосполучення'? І до яких наслідків призведе викладення звичайного перекладу будь-якого словосполучення, яке має обмежене мовним чи територіальним контекстом!?. Так чи ні, але (образа вилучена), перепрошую. Для них — ці джерела — авторитетні. А всі читачі нехай. вживають разом з ним.--Avatar6 (обговорення) 18:48, 16 жовтня 2018 (UTC)
    колеги, з точки зору опісяної мовної пісочниці, (перепрошую, завжди висловлюю сарказм в очі, тож не переймайтеся попередженнями чи втіленнями будь-яким чином Власних вподобань-невподобань). — це викривлення української мови. Угу. Але Ви розумієте, що в значені, яке описує стаття-сторінка — на неї не буде жодного відповідного посилання з Вікіпедії? Special:WhatLinksHere/LAU. Я з (образа вилучена) спілкуюся... Перепрошую. Всі посилання є і будуть на LAU. Але від назви вміст статі незалежить, але розуміння вмісту залежить від назви! (незалежно від ступені володіння мовами).--Avatar6 (обговорення) 19:09, 16 жовтня 2018 (UTC)

P782: LAU

  • Не арґумент. Можна запустити бота, як це робиться в інших випадках масових виправлень. Або не запускати, покладаючись на перенаправлення. Спробуйте не з дубом спілкуватися, а подумати, як дивно виглядає написане невідомим алфавітом. А за замовчанням варто припускати, що чужий алфавіт, навіть латиниця, невідомий. І тим більше невідомі скорочення в чужих мовах. Maksym Ye. (обговорення) 19:24, 16 жовтня 2018 (UTC)
    «А за замовчанням варто припускати, що чужий алфавіт, навить латиниця, невідомий» — А кирилиця відомий? В Україні, наскільки мені відомо, англійська мова з молодших класів вивчається. Можливо варто припинити вважати інших людей ідіотами за замовчанням? --WithUinH (обговорення) 21:19, 16 жовтня 2018 (UTC)
    Навіщо одразу ідіотами? Просто варто звернути увагу, що свій алфавіт, своя мова будуть завжди зрозуміліші за будь-які чужі, та й значно зручніші в користуванні, в пошуку, при пригадуванні тощо. Напишіть 한국어 чи לאו, така ж дивина в українському тексті, що й LAU. Адаптуйте, напишіть хоч ЛАУ, як те ж НАТО, буде все одно краще за перенесення живцем чужої абетки й перетворення текстів на мішанину українько-латинського. Maksym Ye. (обговорення) 03:38, 17 жовтня 2018 (UTC)
    Так я перепрошую, @Maksym Ye:, Ви читаєте також, сподівась. То як для читача, Вам буде цілком сумісна, із Вашим ступенем розуміння читача, фраза "місцева адміністративна одиниця за адміністративною реформою 1987-го року в Новій Зеландії змінилася на "вілайєт <>".--Avatar6 (обговорення) 15:45, 11 листопада 2018 (UTC)
    Та мова ж не про алфавіти/буквиці, а про мови/контекст!!. …downgrade.
  • Образи вилучені, користувача Avatar6 тимчасово заблоковано за порушення ВП:НО. --VoidWanderer (обговорення) 21:01, 16 жовтня 2018 (UTC)
    • Як нема аргументів, то є доступні інструменти вилучення контраргументів, чи керування, обмеження.. тощо. Вам, особисто, Вашого розуміння, аргументи не дісталися.--Avatar6 (обговорення) 15:11, 11 листопада 2018 (UTC)

Цим авторам: @Maksym Ye:, будь-ласка, проаналізуйте використання акроніма МАО (кирилиця), за Вашим Власним досвідом користування енциклопедичною літературою і вікіпедією, незалежно від мови. Рекомендація шодо Вашого допису вище. OMG.--Avatar6 (обговорення) 15:11, 11 листопада 2018 (UTC)

  • (Будь ласка пишеться без дефіса.) Аналізувати вживання неусталених акронімів та новітніх назв немає сенсу. Питання в тому, щоб обрати українську назву статті українською мовою, щоб україномовні користувачі могли перебувати в українському розділі Вікіпедії, не володіючи (чи володіючи недостатньо) іншими мовами, зокрема, мовами на основі чужих алфавітів. Короткий пошук в українських джерелах підказує вибір або «Локальна адміністративна одиниця» Т. Забейворота, Т. Панченко, В. Худолей, або «Місцева адміністративна одиниця» С. Романюк. Maksym Ye. (обговорення) 15:47, 11 листопада 2018 (UTC)
Generation G. То, цитата, "локальна"? Без дефіса, значення те саме. Різницю між гаслом, назвою статті,.. і визначенням/ означенням/описом як опишете. Ви читаєте співрозмовників, чи лише гугловідповідаєте? Розумієте предмет питання, чи перенапрааляєте власну 'корку' в гугл? Словосполучення "місцева адміністративна одиниця" не міститься в жодному словнику української мови (мовному словнику, не міжмовному, не глосарії), тому що складається з прикметника "місцевий" і словосполучення " адміністративна одиниця", які мають окремі значення, і в сукупності утворюють означення за контекстом використання. Вище, Вам особисто, така річ, як контекст, є недосяжною. Співставлення із акронімом Європейської статистики за критерієм "NUTS" — то для обмежених власним контекстом поза енциклопедії. Але, звісно, якщо поняття "контекст" невивчене, то всих туди кунемо, в купель недорозу. світу, оточення.--Avatar6 (обговорення) 16:23, 11 листопада 2018 (UTC)
Добре, з вашого коментаря можна багато чого дізнатися про мене. Наскільки я не розумію контекст та словники (наведені дисертації та книги, де пропонується український варіант, певно, також). Але до українського іменування це нічого не додає. Моє нерозуміння контекстів не робить латиницю українським алфавітом, а неперекладені назви ближчими до україномовного читача. В українській мові є кілька способів адаптації назв з акронімів. Я вже згадував: НАТО (Північноатлантичний альянс), Бі-бі-сі, ООН. У цьому випадку адаптація тільки почалася, і вже з’явилися в джерелах переклади (навів посилання вище), але ще не літерні назви. Тож і варто поки зупинитися на перекладах, обрати надійніший, не роблячи за мовну спільноту її роботу, яку Вікіпедія задумана тільки відбивати, а не формувати. Maksym Ye. (обговорення) 16:42, 11 листопада 2018 (UTC)
Тобто Ви бажаєте долучитися до авторства створення новітнього

акроніма МАО¿ Чи може ЛАО??

Поки бажаєте, будь-ласка, проаналізуйте і поясніть різницю, наступних словосполучень, для читача українською мовою, і читача будь-якою мовою; які використано в певному (будь-якому) контексті:
  • "місцева адміністративна одиниця"
  • "локальна адміністративна одиниця"
  • "МАО"
  • "ЛАО"
  • "local administrative unit"
  • "Local Administrative Unit"
  • "LAU"

Не в мові, не в алфавіті питання!, а в розумінні читачем того, що воне означає! Вам зрозуміло - то поясніть — що саме для Вас воне означає в кожному з випадків?? Бо із Вашим однобоким тлумаченням до теми обговорення незгоден, і ніколи б не робив посилання з фрази "місцева адиіністративна одиниця" на тему, яку Ви далі за пристрасть до мови не хочете сприймати. Бо це словосполучення не є ні словниковим, ні глосарним загалом — в суспільній енциклопедії, лише в тематичниї глосаріях.--Avatar6 (обговорення) 19:43, 12 листопада 2018 (UTC)

Я навів вище чотири джерела, де йдеться саме про ту одиницю, про яку мова. Якщо в українському просторі не витвореноо іншого, то вікіпедисти не повинні вигадувати собі щось, що виправило б ужиток, хай як хотілося б. Є багато способів пояснити читачеві, що означає те чи те твердження. Для цього не треба придумувату щось нове чи виходити за межі власне української мови. Maksym Ye. (обговорення) 20:11, 12 листопада 2018 (UTC)

Слухаю радіо, програма за темою. Сотні вжитків "LAU" на 2-3 "місцева адмінодиниця" — й ті лише в перекладі-роз'ясненні. Автор назви у вікі переплутав гасло статті і його означення. Усі вікіпосилання, весь вжиток терміну буде на "LAU". Назви категорій вікі будуть містити тільки акроніми — NUTS і LAU:

► NUTS‎ (4 К, 4 С)

але вони будуть містити такі "україномовні"... власні статті-означення... за логікою таких "носіїв-мовців".--Avatar6 (обговорення) 08:48, 26 грудня 2018 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Переглянувши обговорення знайшов джерела лише на Локальна адміністративна одиниця та на Місцева адміністративна одиниця. На першу їх було більше. Перейменовано на Локальна адміністративна одиниця--DiMon2711 20:28, 25 квітня 2019 (UTC)

  • Оскаржую. Аналізу джерел не проведено. «Підсумок» зроблено навмання. --N.Português (обговорення) 01:10, 9 серпня 2019 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Як показано в обговоренні, назва LAU суперечить правилам найменування статей Вікіпедії. Назва має бути відомою, впізнаваною, поширеною. Підтвердженням висновку, що назва LAU суперечить правилам найменування статей Вікіпедії, є той факт, що аналога назви LAU немає у жодному мовному розділі Вікіпедії:

бавар. bar Local administrative unit
ca Unitat administrativa local
cs Local administrative unit
de Local administrative unit
es Unidad administrativa local
fi Paikallinen hallinnollinen yksikkö
fr Unité administrative locale
hu Local administrative units
it Unità amministrativa locale
pt Unidade administrativa local
ro Unitate administrativă locală
rue Local Administrative Units
сербохорв. sh Lokalne administrativne jedinice
sr Локалне административне јединице
sv Lokal administrativ enhet
tr Yerel idari birim
uk Місцева адміністративна одиниця

У Вікіданих LAU, d:Property:P782, має статус "властивість" (Property), а не "Елемент", тобто йому не відповідає жодна стаття Вікіпедії.

Українські джерела існують лише на Локальна адміністративна одиниця та на Місцева адміністративна одиниця. З них правила найменування рекомендують вибирати ту, яка має більше питомо українських слів. Отже, залишається назва Місцева адміністративна одиниця.

— Юрій Дзядик (о•в) 18:49, 9 серпня 2019 (UTC).

і де тут аналіз джерел? Від Maksym Ye були аргументи, їх аналіз? Що таке питоме українське слово? Як Ви це перевірили? Це якийсь суб'єктивізм на основі вікіданих. Оскаржую. П.С.: локальний також є питоме. --『　　』 Обг. 19:04, 9 серпня 2019 (UTC)
У списку Maksym-а Ye монографія С. А. Романюка (до речі, оновив недіючий лінк) важить більше (терміни зустрічаються сотні разів, системно, зрозуміла різниця між "локальний" та "місцевий"), ніж три інших джерела (вибір майже випадковий). У статті Вероніки Худолей "локальний" тому, що авторка не вжила слова "місцевий". У дисертації Тетяни Забейворота є терміни-покручі "локальні влади", "локальні уряди". Хоча вона розуміє, що "англійський прикметник local можна розуміти і як «місцевий», і як «локальний»", але так і не навчилася його перекладати. — Юрій Дзядик (о•в) 20:02, 20:49, 9 серпня 2019 (UTC).
це вже аналіз джерел. Було б добре же знайти джерел, але крім Романюка нічого немає. Звідки Вам відомо щодо « авторка не вжила слова» та «хоча вона розуміє»? Нині в статті Романюка швидко не знайшов сторінку вживання даного слова, проте є раніші згадки в Газета.юа. Можливо є ще десь, наприклад в гугл академії (на жаль дослівно шукати в ній я так і не навчався :с).--『　　』 Обг. 00:25, 10 серпня 2019 (UTC)
  • 1. Була пропозиція змінити «Місцева адміністративна одиниця» на латинську абревіатуру LAU. Пропозицію не підтримали. Ось і весь підсумок.
  • 2. Пропозиції міняти «Місцева адміністративна одиниця» на «Локальна адміністративна одиниця» не було. Аналізу джерел не проводили. Тож підсумок, за яким «місцеву» слід заміни «локальну», взятий зі стелі. --N.Português (обговорення) 03:02, 10 серпня 2019 (UTC)
є пропозиція перейменувати, під час обговорення може виникнути консенсус щодо іншої назви. Тож створювати ще один запит для перейменування абсурд і відволікання спільноти. --『　　』 Обг. 03:48, 10 серпня 2019 (UTC)
1. Ні, абсурд — це перейменовування на назву, яка не зазначена у пропозиції.
2. Не хочете, не відволікайтеся. «Відволікання спільноти» — це взагалі не аргумент. --N.Português (обговорення) 08:17, 10 серпня 2019 (UTC)
тоді Вам потрібно було створювати нову заявку для аргументу Анексія Криму (2014).--『　　』 Обг. 01:10, 12 серпня 2019 (UTC)

In hoc signo vinces → Сим побідиш[ред. код]

Українська форма цієї фрази походить з церковнослов'янської. Діяння небожителів (див. стр. 251), Католицкий всхід, Іван Франко: Протистояння, Зоря.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:19, 2 серпня 2019 (UTC)

Саме в такій формі вислів вживається в українській мові. Приклад:--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 2 серпня 2019 (UTC)

« Потім, коли оті пробоєві еліти створять стрижень нової думки і тип нової людини, до них прийде більшість — з подиву, з побоювання чи зі

снобізму, тоді й маса переконається, що „сим побідиш”. Наразі, ні...

»

— Дмитро Донцов [5]

Symbol support vote.svg За: завжди обстоюю питому форму. Але краще б цю статтю хтось вичитав.--Словолюб (обговорення) 11:10, 2 серпня 2019 (UTC)

Очільники Львова → Міські голови Львова[ред. код]

Слово очільник не засвідчене в академічних словниках, це недавній розмовний новотвір. Краще замінити на щось традиційне.--В.Галушко (обговорення) 21:14, 1 серпня 2019 (UTC)

ну... можна й без запиту. Всеодно уніфікація назв. Теж і до інших очільників.--『　　』 Обг. 21:45, 1 серпня 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Очільниками Львова з 1300 по 1786 був війт (райця, лавник), одночасно з 1368 бурмістри, з 1870 по 1939 президент Львова, до 1990 голова міськради та перший секретар міськккому КПУ, і лише з 1990 міський голова. — Юрій Дзядик (о•в) 22:03, 5 серпня 2019 (UTC).
@Dzyadyk: я Вас нині не розумію. В одних номінаціях Ви виступати проти новотворів, а нині за новотвори? --『　　』 Обг. 22:21, 5 серпня 2019 (UTC)
та й узагалі міський голова дуже таки уніварсальний, бо здавна існували як сільські голови так і міські голови, лише назви їх були різними. Війт, лаврики, бурмістри вони усі є за узагальненим визначенням головами. --『　　』 Обг. 22:25, 5 серпня 2019 (UTC)
Не завжди так. З недавніх часів. Голова міськради це міський голова, одночасно очільник, хоча влада обмежена. А перший секретар міськккому КПУ не був головою, лише де факто очільник. За німців міг бути війт та бургомістр. Реальним очільником був штадтгауптман Лемберга. — Юрій Дзядик (о•в) 22:47, 5 серпня 2019 (UTC).
«міський голова, одночасно очільник» - Ви знаєте що це усе синонімічні слова, які означають одне і теж? Голова = новотвір очільник = керівник. Просто часові мітки їх розмістили різними назвами. --『　　』 Обг. 17:02, 6 серпня 2019 (UTC)
Проти, як один з авторів, що долучився до цієї статті. Термін "міський голова" - пострадянський новотвір, а значна частина статті - про зовсім інші епохи. Lemberger 28 (обговорення) 13:07, 8 серпня 2019 (UTC)

Очільники_Києво-Печерської_лаври → Намісники Києво-Печерської лаври[ред. код]

Слово очільник не засвідчене в академічних словниках, це недавній розмовний новотвір. Краще замінити на щось традиційне.--В.Галушко (обговорення) 21:13, 1 серпня 2019 (UTC)

Ethernet → Етернет[ред. код]

Відповідно до правил нового правопису про передачу грецького (етер) та англійського th, а також згідно з Українським класифікатором нормативних документів ДК 004—2003 («Ethernet Мережа пересилання даних „Етернет“») та Словником архівної термінології: українсько-англійським.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:39, 30 липня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти вживаність --『　　』 Обг. 09:42, 30 липня 2019 (UTC)
Український класифікатор нормативних документів ДК 004:2008: «Охоплює також мережу пересилання даних загального користування з комутацією пакетів (PSPDN) та Етернет (Ethernet)».--ЮеАртеміс (обговорення) 09:48, 30 липня 2019 (UTC)
Ви надали для вживаності одне джерело. Вживаність це коли одна назва/елемент існує в декількох джерелах, які переважають в кількості пропоновану чи минулу назву. --『　　』 Обг. 01:16, 12 серпня 2019 (UTC)
Не вживається, у номінації відсутні посилання на українськомовні АД (книги, статті з КМ). Подивився три перші книги з КМ і не побачив жодних підстав для перейменування:
  1. Комп’ютерні мережі [навчальний посібник] – Львів, «Магнолія 2006», 2013
  2. Організація комп’ютерних мереж: підручник / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; Ю. А. Тарнавський, І. М. Кузьменко. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018
  3. Буров Є. Комп’ютерні мережі. Львів: БаК, 1999
Також достатньо порівняти кількість згадок «Ethernet» та «Етернет» у публікаціях на сайті Національної бібліотеки імені Вернадського: «Ethernet» — понад тисяча, «Етернет» — 0. Тому Symbol oppose vote.svg Проти. --ZxcvU (обговорення) 11:23, 30 липня 2019 (UTC)

Слов'янська колонізація фіно-угорських земель → Слов'янська колонізація Північно-Східної Русі[ред. код]

Поточна назва неточна. Західна частина сучасної європейської Росії (Смоленська, Тверська, Калузька області) була заселена тоді балтами, а не фінами. Запропонована назва є тимчасовою, можна обрати й інший, доречніший варіант.--В.Галушко (обговорення) 00:07, 30 липня 2019 (UTC)

До речі, стаття і була створена під такою назвою. Тільки в 2013 році Androiq перейменував її без обговорення. Внесок у нього дуже малий, він давно неактивний. У 2015 році запропонував зворотне перейменування Adûnâi. --В.Галушко (обговорення) 00:11, 30 липня 2019 (UTC)

По суті обидва варіанти погані, але старий дуже поганий, бо фіно-угорських земель багато і не зрозуміло про що йдеться, а новий поганий бо Русь почала існувати в ІХ-Х ст., а слов'яни почали колонізувати ці терени трохи раніше. Хоча якщо ви чи хтось інший візьметься трохи структурувати цю статтю, так щоб йшлось саме про колонізацію в період ХІ-ХІІІ ст., то тоді я Symbol support vote.svg За запропоновану вами назву. --August (обговорення) 02:55, 30 липня 2019 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, бо фіно-угорські землі це й Лапландія, наприклад. Точніша назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 30 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За "Фіно-угорські землі" - термін неточний і випадковий (arbitrary). Мені здається, він не уснує взагалі (чи об'єднав хто-небудь Угорщину з Фінландією в одну зону коли-небудь? Народи - так, але землі?). Тоді як Північно-Східна Русь непогано окреслює "Волжско-Окский бассейн".--Adûnâi (обговорення) 19:03, 30 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, Північно-Східна Русь це взагалі не Русь, ординський та імперський термін, перенаправлення на Владимиро-Суздальське князівство. Владимиро-Суздальське князівство не існувало, коли починалася колонізація. Це як Історія Сибіру назвати "Історія Східної частини РФ". Symbol support vote.svg За перейменування на «Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя». — Юрій Дзядик (о•в) 06:59, 2 серпня 2019 (UTC).
    @Dzyadyk: здається, термін «Північно-Східна Русь» дещо ширший, ніж «Волго-Окське межиріччя». --В.Галушко (обговорення) 18:51, 2 серпня 2019 (UTC)
@В.Галушко: так, термін «Північно-Східна Русь» дещо ширший. Але тема статті — колонізація лише Низовської землі, (цитую) «процес заселення слов'янами земель Волго-Окського межиріччя, що почався в IX столітті та продовжився кілька сторіч». Нічого немає про колонізацію фіно-угорських земель поза межами Низовської землі (Владимиро-Суздальського князівства, Волго-Окського межиріччя). Нічого про Новгородську колонізацію. А це фіно-угорські землі від Карелії до Урала. Часові рамки теж обмежені до ХІІІ ст. — Юрій Дзядик (о•в) 06:54, 4 серпня 2019 (UTC).
термін «Північно-Східна Русь»

Хотя термин «(древне) русский Северо-Восток» и тождественный ему термин «Северо-Восточная Русь» употребляются в литературе по истории нашей страны уже много десятков лет, географически они до сих пор точно не определены.

Обычно под Северо-Восточной Русью понимают территорию Волго-Окского междуречья. Такое понимание правильно для древнейшего периода, но тогда к этому району не прилагалось понятие «Русь». Последнее вошло в употребление только после монголо-татарского завоевания. См.: Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — ЛЗАК. СПб., 1908, вып.20, с.328-329. А к тому времени государственная территория здесь вышла далеко за пределы Волго-Окского междуречья.

Muscovy 1300-1462.png

Следовательно, под термином «Северо-Восточная Русь» в разные периоды должны пониматься различные, хотя и частично совпадающие по территории, географические регионы. Характерной чертой этих регионов была их принадлежность одной определенной династии древнерусских князей, именно Юрию Долгорукому и его потомкам. Поэтому под «Северо-Восточной Русью» следует понимать ту конкретную сравнительно компактную территорию с центром в Волго-Окском междуречье, которой владели в определенные хронологические периоды Юрий Долгорукий или его потомство.

Примечание 1 на с. 3. книги: Кучкин В. А.[ru] Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X—XIV вв.[ru] / Отв. ред. академик Б. А. Рыбаков. — М.: Наука, 1984. — 353 с.

— Юрій Дзядик (о•в) 08:44, 4 серпня 2019 (UTC).

  • Отже, з наведених аргументів, «Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя», або ж «Слов'янська колонізація Низовської землі». — Юрій Дзядик (о•в) 12:24, 4 серпня 2019 (UTC).
    тут аналізуються джерела, а не проводиться ОД. --『　　』 Обг. 13:51, 4 серпня 2019 (UTC)
Так, тут аналізуються джерела, щоб знайти назву однієї або кількох статей української Вікіпедії, які стосуються цієї теми. Причому назва повинна відповідати науковій українській, російській та світовій історіографії. Є частина історіографії, яка не відповідає критеріям науковості. Наприклад, обслуговує інтереси політики ("історія є політика, обернена у минуле", Покровський). Або некритично викладає погляди певної ідеології чи партії. Дивно, що в уквікі немає сторнки оцінювання джерел, en:WP:RSN, ru:ВП:КОИ. — Юрій Дзядик (о•в) 10:52, 5 серпня 2019 (UTC).
за одним джерелом? для аналізу використовуються усі джерела з будь-якою назвою. Включаючи наукові іноземні. А тут я бачу вище виписку з одного джерела російського історика. --『　　』 Обг. 12:24, 5 серпня 2019 (UTC)
Північно-Східна Русь (терминологія)[ru], 32 посилання на біля 20 джерел. — Юрій Дзядик (о•в) 17:39, 5 серпня 2019 (UTC).
«Северо-Восточная Русь — основной научный термин для обозначения данного исторического региона. Имеет политико-географическое содержание. Наиболее часто используется для периода с середины XII до рубежа XV/XVI веков и обозначает совокупность всех русских княжеств». Колонізація відбулася з 9 століття, Владимиро-Суздальське князівство засноване 12 століття і куди відпривили Ви ті міста, що були засновані до 12 століття? І в росвікі статті немає 32 джерел для підтвердження Ваших думок, половина з них підтвердження хронології. За те Ви лише підтвердили думки щодо термінології «Владимиро-Суздальское княжество - Термин был популярен в советской историографии. В современной литературе используется сравнительно редко». --『　　』 Обг. 18:01, 5 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти «Північно-Східна Русь» — це російський політично-кабінетний термін, анахронізм для ІХ—ХІІІ ст., часу коли відбувалася ця колонізація. До ІХ ст. Русі не було, а до ХІІІ ст. Руссю, судячи з наших літописів і досліджень, називали лише Руську землю. Тільки згодом, через сторіччя після падіння Києва в 1240 році, «руськими» поставали усі сусіди цієї землі, аж до Болгарії, Румунії. Розумним українцям не варто калькувати російську політичну термінологію. Цікаво, що в інших вікіпедіях тема відсутня; є лише у росіян, болгарів і японців. У росіян — «політична» назва, у болгарів — нейтральна «географічна» назва, у японців — списана з російської вікіпедії тамтешнім москвофілом. Гадаю, краще це називати або Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя, як пропонує пан Дзядик, або Слов'янська колонізація (Європейської/Північно-Західної) Росії (що так само є анахронізмом, але без політичних натяків на руський спадок). У літературі вживаються різні терміни «колонізація», «переселення», «розселення» а також різні назви на означення регіону (межиріччя Волги-Оки, Волги-Клязьми; Центр., Пвн.-Зах. Росія; Сх. Європа тощо). Наприклад: Росіяни, наполягав Грушевський, утворилися в результаті слов'янської колонізації Волго-Окського межиріччя шляхом метисації із фіно-угорськими автохтонами. // Україна і Росія в історичній ретроспективі, Інститут історії НАНУ. 2004; Швидка колонізація та часткова асиміляція різнонац. племен призвели до постання окраїнних груп рос. населення ... (великоруська) народність склалася щойно в 14-15 вв. в р-ні В. Новгорода і Волго-Окського межиріччя // Енциклопедія Українознавства, 7:2610; С 10 в. в междуречье Волги и Клязьмы начинается массовое расселение славян. Этот процесс связан с укреплением Киевской раннефеодальной державы // Археологическая карта России, 1994:47. і т. д. В ЕІУ окрема стаття на цю тему відсутня. --N.Português (обговорення) 02:56, 6 серпня 2019 (UTC)
N.Português дякую за хороший аналіз джерел. Теж спочатку думав що термін Волго-Окське межиріччя був б кращим, хоча він і трохи "громіздкий", та ви мене переконали в тому що він краще підходить для цієї статті. Правда є один нюанс - географічно територія ПСР та ВОМ не тотожні до ВОМ наприклад крім ростово-суздальських земель входить і частина Смоленщини, Муромо-Рязанського та Чернігівського князівств, і в цей ж час не входять деякі райони суздальщини - наприклад Білозеро, Галич-Мерський, Вологда і т. д. Як з цим бути?--August (обговорення) 14:17, 6 серпня 2019 (UTC)

Шезлонг_(кушетка) → Отоманка[ред. код]

Шезлонг у цьому вжитку недоречний англіцизм. Українські словники не фіксують подібного вжитку.--В.Галушко (обговорення) 01:38, 19 липня 2019 (UTC)

Стаття з назвою «отоманка» вже існує. Але цю потрібно чи об'єднати з іншою, чи вилучити, бо в наявному вигляді вона являє собою неадаптований переклад з англійської. --В.Галушко (обговорення) 01:43, 19 липня 2019 (UTC)
На мою думку, наразі стаття Шезлонг_(кушетка), за суттю це мікс статтей: Отоманка + Шезлонг + Кушетка. Напевно, тут треба доповнити змістом згадані три статті з поточної Шезлонг_(кушетка), щоб не загубилась корисна інфа й потім Шезлонг_(кушетка) видалити. --Iskatelb (обговорення) 10:59, 26 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Думаю, доречно, бо шезлонгом наживають виключно пляжний лежак.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:53, 24 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти В словнику це 2 різних терміни: Шезлонг та Отоманка. Тут про перейменування мови не може бути, хіба ще до переписання статей, але таке потрібно обговорювати на СО статей, а не тут.--Andriy.v (обговорення) 18:12, 1 серпня 2019 (UTC)
Стаття Шезлонг вже існує. Йдеться не про наявність чи відсутність слова в українській мові, але про його застосовність до якоїсь реалії. --В.Галушко (обговорення) 21:47, 1 серпня 2019 (UTC)

Каталіна_Верґара → Каталіна Вергара[ред. код]

Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n).--В.Галушко (обговорення) 13:15, 7 липня 2019 (UTC)

будь-ласка можете навести АД зі україно-іспанською кирилізацією, що говорить про це? --『　　』 Обг. 13:54, 7 липня 2019 (UTC)
Аналогічно Софія Вергара. На жаль, системи україно-іспанської кирилізації мені невідоме, у правописах тільки російсько-українська транслітерація. З іншого боку україномовне джерело містить «Верґара», але наскільки воно авторитетне в цьому плані, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 17:55, 7 липня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Що за маразм про "Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n)"? Джерела на підтвердження "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" в студію!--Unikalinho (обговорення) 20:10, 7 липня 2019 (UTC)

Ось лише одне з безлічі джерел, які кажуть, що g читається як х перед i, e, і як ґ у решті випадків--Unikalinho (обговорення) 20:15, 7 липня 2019 (UTC)
en:Spanish orthography.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 8 липня 2019 (UTC)
Процитуйте те, що хочете цим сказати--Unikalinho (обговорення) 16:45, 8 липня 2019 (UTC)
g - before ⟨e⟩ or ⟨i⟩ - [x] or [h] - general
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and either word-initial after a pause, or after ⟨n⟩ - [ɡ] - gato; grande; vengo
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and not in the above contexts - [ɣ] - trigo; amargo; signo; mi gato
З посиланням на Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté 2003:257–8.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 10 липня 2019 (UTC)
Ясно. Нижче вже є мій коментар на це--Unikalinho (обговорення) 05:32, 13 липня 2019 (UTC)
Іспанське АД. Див. таб. Думаю, "ресто де контекстос" перекладу не потребує.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 8 липня 2019 (UTC)
І що? Грецьке γ відповідає англійському g, що фонетично передається як "ґ". Просто це більш плавний звук, ніж класичне g--Unikalinho (обговорення) 16:48, 8 липня 2019 (UTC)
Сучасне грецьке Г не тотожне англійському G. В англійських грецизмах G завдяки латині, що мала справу з античною грецькою вимовою.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:27, 10 липня 2019 (UTC)
Але передається все одно буквою g. Бо це є звук, що за місцем творення ідентичний "ґ", а не "г"--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Це білоруське Г. Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:02, 13 липня 2019 (UTC)
І також грецьке Γ. Передається через g--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
До речі, вище там є буква d -- вона теж дає два варіанти -- d і ð... але ð все одно передається через "д" (просто більш плавне, ніж класичне d). А ще вище -- аналогічно з буквою b (b і ß) Так само й тут--Unikalinho (обговорення) 16:52, 8 липня 2019 (UTC)
@Unikalinho: непогане джерело. Але є зауваження. Цитую дивне речення: «У всіх решта випадків» (замість «у решті випадків»). Це перше. Друге: читання літери w наведене на прикладі англійського w, хоча для україномовного природно порівнювати звук з в наприкінці слів і перед приголосними. Може, це адаптація російського посібника? У літературній російській нема аналогу українському /г/, там протиставляються /ґ/ і /х/, так само, як в цій статті. Взагалі, це джерело потребує перевірки. --В.Галушко (обговорення) 08:00, 8 липня 2019 (UTC)
Звісно, що російського, бо ані слова про [w] (hu, gü).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 8 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Де Ваші джерела? Ви на підтвердження своєї заяви не надали жодного. Ваше припущення, що надане мною джерело є адаптацією рос. підручника, ніяк не доводить, що іспанське g читається саме як "г", а не як "ґ" (в укр. мові є обидва ці звуки)--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Як я казав, видає відсутність опису [w], що записується зокрема диграфом hu. Росіяни ігнорують такі нюанси, оскільки у них все одно [w] передається голосною У. Тому для них hu це у з німою літерою h, хоча насправді це [w]. huevo = уэво = вево.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 13 липня 2019 (UTC)
Ви скажіть носію іспанської мови, що huevo вимовляється "вево". Засміють. Бо там вимовляється якраз "уево"--Unikalinho (обговорення) 18:41, 3 серпня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Взагалі, Ґ в іспанській недоречна. Вони ґекають лише на початку речення та при N.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:26, 8 липня 2019 (UTC)

А в решті випадків "гекають"? Джерела в студію на підтвердження... Бо в іспанській мові взагалі нема звука "г"--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ там у будь-якому випадку існує, а він ближче до /г/, ніж до /ґ/. --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ це білоруське Г. Воно близьке до українського. АД на гекання в переважній більшості позицій надав вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 10 липня 2019 (UTC)
"Звук /ɣ/ це білоруське Г" -- Джерела на це будь ласка--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Так важко подивитися статтю про білоруську фонологію? en:Belarusian phonology.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:07, 13 липня 2019 (UTC)
en:Modern Greek phonology. Я так само стверджую, що це грецький звук. І точно так само як ð передається через "д", а не "з", так само і ɣ передається через "ґ", а не "г" (я про оте іспанське АД)--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Справді слабі твердження щодо "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" або "Вони ґекають лише на початку речення та при N". Є джерела що взагалі не визнають вживання фонеми /ɣ/ [6]. Більшість все-таки визнає існування фонеми /ɣ/ в іспанський мові, але тільки як альтернатива до звуку /g/ і тільки між голосними, цитую: "El fonema oclusivo /g/ en diga se realiza en su variante fricativa /ɣ/ al ir en posiciòn intervocàlica"[7]. Це також написано у іспанські статті es:Fricativa velar sonora (хоть і немає джерел): "Este fonema existe en muchas de las lenguas más habladas del mundo, entre ellas el español y el catalán, en las cuales se presenta como alófono de [ɡ] cuando se encuentra entre vocales, por ej. <haga> ['a.ɣa]." У статті про літеру G теж наведено приклад використання /ɣ/ у слові між голосними: "La manera más común de pronunciar G es la aproximante /ɣ/ (mago)."--Andriy.v (обговорення) 11:44, 9 липня 2019 (UTC)
    @Andriy.v: навіть якщо цей звук не повноцінна фонема, а лише алофон /g/, написання «Вергара» ближче до оригінальної вимови, ніж «Верґара». --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
    Це алофон тільки якщо g між голосними. Тут g не є між голосними, отже у такому випадку вживання г не виправдане.--Andriy.v (обговорення) 12:42, 9 липня 2019 (UTC)
    Хто чий алофон це умовність. Радше /g/ є алофоном. Гекають не тільки в інтервокальній позиції: largo /′larƔo/ [8].--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 10 липня 2019 (UTC)
    Можна ще згадати ідальго [iˈðalɣo], якого деякі українській перекладачі колись помилково писали як гідальґо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:24, 10 липня 2019 (UTC)
    Ідальго -- це загальна назва, на яку поширюється правило, що g передається буквою "г". От і все--Unikalinho (обговорення) 05:37, 13 липня 2019 (UTC)
    Мова про запис іспанської вимови МФА у словниках.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:00, 13 липня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Так, всередині слова g в іспаньскій читається як г. @Andriy.v: Навряд чи всі тут знають іспанську. --Володимир Ганджук 13:26, 10 липня 2019 (UTC)
Якщо вже мова про передачу власних назв з іспанської, то має бути розуміння іспанської (тка вже сталося, що, зазвичай, найкращі статті про живу мову цією ж мовою і написані). P.S. Тут були і раніше наведені джерела іспанською та англіською, чого раптом саме цей коментар критикується?--95.91.26.149 05:06, 11 липня 2019 (UTC)
Володимир Ваше твердження десь зафіксоване в АД?--Unikalinho (обговорення) 05:36, 13 липня 2019 (UTC)

@В.Галушко та UeArtemis: Навіщо всі ці викрутаси? Та скажіть просто, що ви не хочете бачити у вікіпедії букви "ґ" в іншомовних іменах-прізвищах. Так чесніше буде. І спільнота підтримає...--Unikalinho (обговорення) 05:40, 13 липня 2019 (UTC)

У цьому випадку я проти русифікації. Коли в джерелі не ґекають, ґекати нам - це русизм, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:57, 13 липня 2019 (UTC)
Але в джерелі й не "гекають"... А звук оцей, як я вже й зазначав вище, передається через g = ґ--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: я проти ґ в іншомовних іменах-прізвищах? Див. мій коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Аріана Ґранде → Аріана Гранде. Я за точне відображення фонетичного образу слова. --В.Галушко (обговорення) 20:14, 13 липня 2019 (UTC)
А ми абсолютно точно не відобразимо. Бо тоді Адольф Гітлер доведеться перейменовувати на Адольф Хітлєа (саме так вимовляють німці). Тому треба керуватись міжнародною транскрипцією. А вона каже, що ɣ передається так само, як і g -- буквою g (ґ)--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: у Вас є офіційна іспано-українська практична транскрипція? Чому тоді Ви зразу не сказали? Тоді пишімо як приписують ці правила. --В.Галушко (обговорення) 19:46, 3 серпня 2019 (UTC)

Остання_неділя → Остання станція (фільм, 2009)[ред. код]

Оскільки гру слів в українському перекладі зберегти неможливо, пропоную переклад оригінальної назви--В.Галушко (обговорення) 13:09, 7 липня 2019 (UTC)

Антиросійські_протести_в_Грузії_(2019) → Протести в Грузії (2019)[ред. код]

[11] кількість в АД переважає другий варіант, а не теперішній [12]. Протести ж переросли зі антиросійських на антиурядові зі відставкою уряду. Також відповідно до ВП:ІС назва повинна бути найкоротшою, але змістовною, а назва Протести в Грузії (2019) цілком відповідає цьому для ідентифікації об'єкту статті. --『　　』 Обг. 22:47, 6 липня 2019 (UTC)

  • в російській Вікіпедії така назва сприймається негивно по відношенню до грузин, тому я запропонував її перейменувати там, тоді як в українській Вікіпедії така назва, навпаки, сприймається позитивно, тому тут така назва може бути, тож а ні порушення НТЗ, а ні ВП:ІС немає, а така назва використовується в ЗМІ --Devlet Geray (обговорення) 09:07, 9 липня 2019 (UTC)
    Гаврилова ніч також використовується в ЗМІ, щодо НТЗ я нічого не говорив, лише щодо більшої вживаності та короткої назви відповідно до ВП:ІС--『　　』 Обг. 20:57, 9 липня 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти ці мітинги проти проросійської політики, це важливий аспект, тож треба залишити поточну назву. --Goo3 (обговорення) 09:49, 12 липня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Стаття в усіх мовних розділах називається "протестами". Може вони були "антиросійськими" на початку (Ніч Гаврилова), але наразі вони є антиурядовими, щодо Росії там приводів не дуже багато лунає. CickSlowUnion (обговорення) 13:11, 13 серпня 2019 (UTC)

Проект → Проєкт[ред. код]

  • Пан @Dimon2711: продовжує редагувати сторінку прибираючи стандарти нового правопису, у яких правильним правописом цього слова є лише один варіант — "проєкт", а не "проект" (на відмінно від "авдиторіх", де можна вживати, як "авдиторія", так і "аудиторія"). Звісно дії цього користувача схожі вже на вандалізм, бо він не раз скасовував мої редагування з "проєкт", на старі з "проект". І найголовніша проблема, що він це робив без коментарів та не виходить у обговорення, тому я і вважаю його дії вандалізмом та нехтуванням найофіційнішим джерелом — чинний український правопис. Але тут суть не у його діях. А те, що стоірнку треба перейменувати, і для цього спочатку видалити сторінку-перенаправлення "Проєкт". Та потім якось захистити сторінку, щоб ніхто не перейменував назад, по суті, просто з минулого варіанту ("Проект") зробити сторінку-перенаправлення на сторінку "Проєкт". --Sourlemoning (обговорення) 14:51, 4 липня 2019 (UTC)
    правопису існує скільки днів? Швидкість для вікіпедії в моментах унормування правописних питань зайве. Потрібно почекати щоб знайти джерела, словники. Перехід не повинен відбуватися так швидко. Ну і в кнайпі це також обговорювалось. Тож за цей короткий термін є усталеність слова у вжитку в українських джерел? --『　　』 Обг. 17:56, 4 липня 2019 (UTC)
  • Я б не поспішав з впровадженням реформи. Її можуть оскаржити та скасувати. Мін’юст визнав новий правопис незаконним.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 5 липня 2019 (UTC)
    Наразі новий правопис чинний. Якщо раптом скасують, перейменуємо назад.--Анатолій (обг.) 22:53, 6 липня 2019 (UTC)
  • Я підтримаю варіант "не поспішати". Саме це правило може бути дещо іншим після всіх баталій, а чіплятися за "чинність" моментально - не гарно, людям потрібно більше часу для звикання. А так, ми просто провокуємо таким чином війну редагувань. --Shroud~ukwiki (обговорення) 13:06, 10 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Згідно з чинним правописом. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 15:43, 10 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За згідно з правописом. Щодо не поспішати, то цей підсумок і так підіб'ють через декілька місяців, знаючи нашу гіперактивну спільноту--DiMon2711 15:44, 13 липня 2019 (UTC)
    ну взагалі, було б добре побачити в підсумку аналіз вживаності після запроваждження правопису, щоб зрозуміти чи ввійшла нова "назва" у вжиток --『　　』 Обг. 07:57, 22 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти не було обговорення спільнотою, в якому було ухвалено рішення про перехід на новий правопис. Чинне ВП:МОВА приймалося на основі старого правопису. Відповідно, слід спочатку уточнити загальне правило ВП:МОВА, вказавши, що використовується новий правопис, а потім міняти конкретні «проєкти». --N.Português (обговорення) 02:28, 26 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти бо передчасно. Я не проти написання, запропонованого новим правописом, тим більш що це має відповідати живій вимові. Але у Вікіпедії потрібен розумний консерватизм. --В.Галушко (обговорення) 22:16, 16 серпня 2019 (UTC)

Іоанн_IV_Постник → Іоан IV Посник[ред. код]

Тому що рос. постник = укр. посник від постный = пісний (спрощення стн). Пор з білор. Іаан IV Поснік, та й грецьке ім`я свідчить, що йдеться про епітет-прізвисько на зразок "Благочестивий", "Містик". Є 2 джерела: 1, 2. І ще, до речі, в нас є стаття про українського печерського святого Святий Йоан Посник. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:04, 20 червня 2019 (UTC)

А чи не Пісник? [13], [14] --ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 20 червня 2019 (UTC)
Можливо, можливо. Моя пропозиція і джерела на грецького святого. Ваші на печерського. Ну, і чергування і/о - як там правильніше буде, де там наголоси і т.ін.? Mykola Swarnyk (обговорення) 02:11, 21 червня 2019 (UTC)
В нас тут взагалі різнобій з іменем «Ιωάννης» у константинопольських патріархів. Є Йоанн (Йоанн VIII Ксифілін, Йоанн XIII Гликіс), є Іван, є Іоан, ну і номінант - Іоанн. Напевно, є сенс визначитись з одним базовим варіантом і навести лад. Я би схилився до варіантів «Іоанн» (з двома -н-, як у грецькому оригіналі), або «Іван» (за аналогією з римськими папами) --V Ryabish (обговорення) 18:11, 21 червня 2019 (UTC)
Ще для інформації.У книзі «Загальна церковна історія» архиєпископа Ігоря Ісіченка (Архиєпископ Ігор Ісіченко. Загальна церковна історія. - Х. Акта, 2001,-608 с. ISBN 966-7021-74-2) поданий список константинопольських архиєпископів, де автор подає варіант «Іоан IV Нестевт» (тобто, без перекладу. Загалом у нього немає послідовності - деякі імена теж подані без перекладу, хоча для низки інших патріархів він дає переклад: Миколай I Містик, Григорій I Богослов, Іоан VII Граматик і т.д.)--V Ryabish (обговорення) 08:41, 22 червня 2019 (UTC)

Український правопис 1928 року → Харківський правопис[ред. код]

Статтю було перейменовано за підсумками обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Харківський правопис → Скрипниківський правопис, в якому спільнота переважно відкинула назву Скрипниківський правопис. Більшість аргументів того обговорення були висловлені восени/взимку 2018/19.

Відтоді сталася суттєва зміна: в травні/червні 2019 побачив світ новий правопис, який суттєво змінив ситуацію, дав нове, свіже й глибоке висвітлення в джерелах та підтвердив, що найбільш точною та впізнаваною назвою (якою маємо користуватися за ВП:ІС) є саме Харківський правопис.

По-перше, в обговоренні не була врахована суттєва проблема: цей правопис асоціюється не лише з 1928 року (коли його затвердив Скрипник), а й 1927 року (коли його ухвалила Всеукраїнська правописна конференція), а також 1929 року (коли його ухвалила академія наук і він власне набув чинності):

Як наслідок, уточнення 1928 роком не є точним, оскільки уточнення 1927 і 1929 роками так само вживані (і технічно він був опублікований саме 1929 року)

По-друге, найбільш упізнаваною назвою є саме Харківський правопис, а не будь-яке інше уточнення

  • Новий правопис 2019 року відсилає до правопису, прийнятого 1927/28/29 року, щоразу називаючи його саме харківським. При першій згадці йде рік (Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський»), а надалі його називають виключно харківським (наприклад, Поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців, кодифікатори мови не можуть знехтувати тим, що мову народу творить його історія). Це вагома ознака впізнаваності назви Харківський правопис: у такому офіційному документі як власне правопис ця назва домінує.
  • Тема правопису була істотно висвітлена ЗМІ, і в ЗМІ домінує варіант Харківський правопис без уточнення або «Харківський правопис» з уточненням року (1927, 1928 або 1929). Варіант «правопис 1927/28/29» без уточнення «Харківський» або з іншими уточненнями (наприклад, «Скрипниківський») не виявлено. Приклади статей на Харківський правопис без року:

Українська правда, BBC, Всвіті тощо.

Як наслідок, назва Харківський правопис є підтверджена джерелами, впізнавана та широко вживана

Відповідно, пропоную повернути попередню назву статті — Харківський правопис — NickK (обг.) 14:53, 14 червня 2019 (UTC)

  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка
  • 1. Слід орієнтуватися лише на ВП:АД (наукову літературу, енциклопедії), тому «ЗМІ, блоги» та інші сумнівні джерела слід відкинути.
  • 2. Якщо у новому правописі 2019 року написано Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то це явний аргумент Symbol support vote.svg За поточну назву «Український правопис (1928)», а не за «Харківський правопис».
  • 3. Слово «харківський» взято у лапки (тобто, так званий харківський) і названо «неофіційною назвою». І наступна наведена цитата з правопису це підтверджує: Поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців, кодифікатори мови не можуть знехтувати тим, що мову народу творить його історія. Навіщо міняти офіційне на неофіційне? Чому тоді не «Харківський» правопис? --N.Português (обговорення) 06:41, 17 червня 2019 (UTC)
    @N.Português: А який критерій визначення дати правопису? Український правопис 1993 року подається за датою набуття чинності, а не за датою затвердження (1992). Український правопис 2019 року подається за датою набуття чинності, а не за датою укладання (2018). Чому це правопис 1928 року (за датою затвердження), а не за датою укладання (1927) чи за датою набуття чинності (1929)? Стосовно ж назв, то ми обираємо найбільш упізнавану назву, і в цьому випадку це народна назва (і цей правопис такий не єдиний, є ще, наприклад, Панькевичівка або Драгоманівка) — NickK (обг.) 13:53, 17 червня 2019 (UTC)
    1. А який критерій визначення дати правопису? — не знаю. Знаю, що коли у новому правописі написано Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то це явний аргумент Symbol support vote.svg За поточну назву «Український правопис (1928)» (з цією датою), а не за «Харківський правопис».
    2. Була «народна» назва Скрипниківка. Обрали офіційну: «Український правопис (1928)». Тому що послідовні?
    3. Якби була людина в проекті, професійний філолог, що займався темою правописів і розробляв ці статті, був би сенс щось міняти під його систему (назв, оформлення тощо) задля уніфікації. А так, «давайте змінемо, бо так я прочитав на Бі-Бі-Сі» — це, на мою думку, броунівський рух. --N.Português (обговорення) 00:24, 18 червня 2019 (UTC)
    @N.Português: Я вище навів значну кількість джерел різного роду, а не лише Бі-Бі-Сі. Там є Огієнко, Синявський, Єрмоленко, Ажнюк, Фаріон — мовознавці на будь-який смак. Якщо обирати уточнення саме за роком, то може бути одне з трьох:
    Стосовно фахових мовознавців, то цю статтю редагували кілька дописувачів-мовознавців за фахом, всі в той час, коли вона називалася Харківський правопис, жодних зауважень щодо цієї назви я не побачив. Якщо вам цікава їх думка, можемо пінгнути їх тут — NickK (обг.) 09:26, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Я говорив не про дописування і думки взагалі, а системну роботу за темою у вікі. Тобто, хто розробляє тему по всіх правописах, той хай і визначає. Бо думок, дописувачів і мовознавців є на всі смаки. А нормальної статті у вікіпедії немає (і, гадаю, не буде).
    2. Якби була «харківська мова», логічно було б назвати «Харківський правопис». А так мова українська, тож — Український правопис, чи «харківський» правопис.
    3. Якщо у новому правописі 2019 року написали Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то хай буде «1928 року». Навіщо «підводні камені» шукати у датах? Як на мене, це горе з розуму. --N.Português (обговорення) 12:32, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Над цією темою працюють десятки авторів, хтось фахівці, хтось любителі. Стаття з моменту створення називалася Харківський правопис, особливого супротиву не було. Була пропозиція від одного з авторів додати прізвище Скрипника, цього фактично ніхто не підтримав. Якщо вас цікавить думка авторів статей про правописи — запросіть їх сюди.
    2. Так, це народна назва, але традиційно у Вікіпедії в таких випадках лапки не ставляться в назвах статей. Наприклад, Ярижка, а не «Ярижка», Желехівка, а не «Желехівка» тощо
    3. Тоді потрібно перейменовувати інші статті, наприклад, Український правопис 1993 року на Український правопис 1992 року. Проблема: так його ніхто не називає. Але таке впорядкування, щоб статті називалися за однаковою схемою — саме та системна робота, про яку ви говорите — NickK (обг.) 14:07, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Не підтримали ідею імені Скрипника через "Декомунізацію" творця репресій--109.87.192.15 12:29, 23 липня 2019 (UTC)

Магнат_(Японія) → Даймьо[ред. код]

Причини для перейменування:

  1. Найвживаніша в українськомовних джерелах назва:
    1. В українськомовних джерелах вони згадуються як «даймьо», «дайміо», «дайме», «даймйо», «магнати», «князі», «великі землевласники», «феодали-чиновники», «лорди», «регіональні володарі», «феодали». «Даймьо» найчастіше використовується українськими істориками та в низці інших українськомовних АД, після нього — «князь» і «дайме».
    2. У словниках:
  2. Відповідає усім українським системам транскрипції японських слів.
  3. Найкоротша назва, яка однозначно ідентифікує тему статті (ВП:НАЗВА СТАТТІ п. 1).
  4. В усіх іншомовних версіях Вікіпедії — даймьо, а не «magnat», «lord» тощо.--ZxcvU (обговорення) 14:11, 5 червня 2019 (UTC)
  • не можу не сказати Symbol support vote.svg За. Хоча мені вистачило б і місячника «Всесвіт» [29] --『　　』 Обг. 17:09, 5 червня 2019 (UTC)
    зауваження до Словник.ua. Він не може буди АД, бо пишеться ентузіастами як і Вікіпедія. Хороший онлайн-словник, але краще дивитися словники видані спеціалістами. --『　　』 Обг. 02:10, 6 червня 2019 (UTC)
    Дякую, надалі буду уникати його використання як джерела. --ZxcvU (обговорення) 14:17, 6 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти
  1. Запис «мьо» суперечить правопису (Правила вживання м'якого знака в українській мові), тому за можливості краще уникати цього слова.
  2. У наведеному списку вище лише 2 профільні джерела, 2 історики-японісти, спеціалісти з самурайської тематики: Рубель і Коваленко. Обидва вживають термін «маганати» як синонім «даймьо». Якщо є синонім і можливість не порушувати правопис, чому б цим не скористатися?
  3. Розділ У словниках лише доводить, що термін «даймьо» — неусталений в українській мові і фіксується в різних формах: даймьо, дайме, дайміо, даймйо. Зайвий доказ не використовувати японського варваризму.
  4. Іноземні терміни для позначення предметів і явищ, які мають прямі українські відповідники, записують українською. В Японії імператора називають «тенно», міністра — «дайджін», князя — «ко», зайців — «усагі», а жінок — «онна»... Який сенс це транскрибувати японською, коли можна записати звичайною українською? З магнатами-даймьо — те саме. --N.Português (обговорення) 01:20, 6 червня 2019 (UTC)
    магнати використовуються і як синоніми феодалам [30]. Бондаренко також спеціалст, бо мовознавець, опускати його також не слід, а Капранов взагалі японознавець... І магнат це латинська назва, український відповідник землевласник. Як варіант може бути дайміо, з огляду на словники. Це наче не розглядалось. П.С.: номінація повинна була б бути Даймьо → Магнат (Японія)--『　　』 Обг. 02:02, 6 червня 2019 (UTC)
    1. У Японії феодалізму як такого (західноєвропейського типу) не було. Про це див. загаданий тут підручник Рубеля. Тому, очевидно, «феодал» не підходить.
    2. Бондаренко — японознавець-мовник. Капранов — японознавець-релігієзнавець. Вони не історики. Тема магнатів-даймьо явно не їхня.
    3. І так, і ні. В українському контексті «магнати» — це найзаможніша шляхта XIV—XVIII ст. (див. Магнати // ЕІУ.) Тут вражаючі аналогії з японською самурайською магнатерією. Збіги і в назві (великий = магнус, велике імя = даймьо), і в часі (пізнє середньовіччя-модрен), і в суті (заможні землевласники + полководці + не завжди «князі»)... Якщо вас цікавлять деталі з українського боку, раджу Наталії Яковенко «Українська шляхта». Дуже гарна книга. --N.Português (обговорення) 02:47, 6 червня 2019 (UTC)
    1) магнати також не підходять як такі. Це більш загальний термін, а не спеціалізований. У Китаї це хоу, але ніхто цю сторінку й не перейменовує. А якщо пройтися ще іншими країнами, то можна знайти ще більше. В Ефіопії, наприклад, шум. Але це так вже пусті балакчи без джерел. А те, що їх узагальнююче називають магнатами, то князів, панів, маркізів і тощо також називали магнатами. 2) історики знавці з морфології? 3) я писав про те як прийшло до нас слово. Тож я вважаю, що це слово увійшло у нашу мову як і біологія. --『　　』 Обг. 04:19, 6 червня 2019 (UTC)
    1) Ви не дивилися ЕІУ? Князь, маркіз — це титули. А магнати-даймьо — це клас (загальний термін). То й же магнат-даймьо міг мати титул князя (ко), а міг і не мати. Зрештою, Рубель і Коваленко пишуть «магнати». Кому я повинен довіряти: історикам-японістам чи вікі-адміну?
    2) Ви десь бачили дослідження про морфологію слова даймьо Бондаренка? Навіщо забалакувати гілку?
    3) Все-рівно, звідки. «Магнат» давно усталене, на відміну від «даймьо», яке порушує правопис і не усталене (різні форми у словниках). --N.Português (обговорення) 04:49, 6 червня 2019 (UTC)
    Ваші аргументи зводяться лише до Ваших слів без надання джерел.--『　　』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)
    Я вам навів правопис і два джерела. Ви вкотре демонструєте дивовижне невміння читати і аналізувати те, що вам пишуть. --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)
    які два джерела? ЕІУ і Яковенко? Чому в Річ Посполиті існують "пани", а не магнати (Польща)? це ж навіть не титули. І не переходьте на особистості...--『　　』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)
1. Написання відповідає усім українським системам транскрипції, які в цьому питані є авторитетнішими за правопис (якщо вже обмежуємося японістами).
2. «Лише 2 профільні джерела» — це в «магнатів». По «даймьо» список не повний, додав ще джерел.
3. Не варваризм, а екзотизм.
4. На відмінну від «тенно», традиції називати «даймьо» «магнатами» не спостерігається. Лише в Ковеланка і декілька разів у Рубеля, але в останнього, наприклад, і «сьоґун» згадується як «Верховний Воєначальник» (Історія середньовічного Сходу. – К., Либідь, 2002. — с. 189.). --ZxcvU (обговорення) 14:17, 6 червня 2019 (UTC)
1. Так. Погоджуюся. Більш того і Рубель, і Коваленко так само вживають «даймьо». Але у вікіпедії чинне ВП:МОВА і правила правопису; вони вищі за усі українські системи транскрипції (які досі за правило не прийняті). За правописом «даймьо» писати не можна (Правила вживання м'якого знака в українській мові). З цим зрозуміло?
2. Мова не про список. Мова була про ВП:АД, а не будь-які джерела, де згадують слово. Тема історична, тож ВП:АД — це праці українських істориків-японістів, або українські словники з історії Японії чи просто Японії. Останнього немає, тому залишаються «історики». Тут щось не ясно?
3. Не суттєво. Екзотизми, зазвичай, синонімів не мають. Втім, все рівно. Слово «даймьо» просто не зрозуміле простому українцю.
4. Немає традиції. Для її появи потрібна японістична історична школа, декілька поколінь вчених (до речі, Коваленко — учень Рубеля, тож тут певна «школа» є і тут більш-менш зрозуміло, за ким він вживає слово «магнат»). Але справа не в цьому. Певно, ви сплутали традицію і тенденцію. Якщо ж дивитися на останню, то справді, більшість джерел (і профільні, і непрофільні) вживають «даймьо». Але вони не зважають ні на правопис, ні на правила вікіпедії.
В підсумку я бачу дилему так: (1) або ми дотримуємося правопису, правил вікіпедії (МОВА + АД) і вживаємо синонім «магнати»; (2) або ми нехтуємо правописом, правилами вікіпедії і, на підставі великої кількості згадок у літературі (робимо вигляд, що це АД), вживаємо «даймьо». Є ще (3)-й варіант: затвердити нове ВП:Я (що перекриває МОВА, або є рівносильним) і на його підставі писати «даймьо». --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)
узагалі-то діє й старе ВП:Я --『　　』 Обг. 15:19, 9 червня 2019 (UTC)
Діє. То пишемо даймё, за системою Поліванова, як вимагає чинне ВП:Я? Навіщо ви знову пишете не подумавши? --N.Português (обговорення) 07:30, 10 червня 2019 (UTC)
....роками писали. Може я пишу для того щоб люди задумались за чим пишуть терміни? За стільки років декілька розділів у кнайпі кануло в лету і декілька користувачів пішли через це. --『　　』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)

Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом. Тому з огляду на ВП:МОВА пропоную таки дотримуватися наступних джерел:

  • Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 19.
  • Дайміо // Універсальний словник-енциклопедія. — 1-е видання. — К. : Ірина, 1999.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 6 червня 2019 (UTC)
    у розділі "ь не вживається" (пар. 17 у старому) про мьо нічого не вказано, тож повної заборони немає. Також є транскрипція [31]. Потрібно ретельно проаналізувати вжиток даного слова. Не виключаю можливість і "дайміо".--『　　』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)
    Див. § 139. М’який знак (ь) нової редакції або § 93. Ь старої редакції. Там вичерпний перелік приголосних, після яких можна писати Ь у іншомовних словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:49, 10 червня 2019 (UTC)
    от тільки заборони не існує в пар. 17 (стара редакція). І в наведених Вами параграфи я читав і винятки також, як Горький тощо. Тож тут більше слово за словниками, чим за правописом. Ми не можемо регламентувати новотвори якщо їх немає в словниках. У даному випадку це лише Перун і Мельничук, але останній аж 1974 року, до появи українських систем.--『　　』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)
    Горький прямо згаданий у відповідному розділі. Нова редакція не благословила ті недосистеми. Тож не маємо відступати від букви правил.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 11 червня 2019 (UTC)
    Коли говорять про букву правил, то мається на увазі якийсь конкретний пункт цих правил. Відповідно до правопису "мьо" можливе в принципі (Семьоркін з §104 старого правопису або §144 нового). Отже за буквою правли таке буквосполучення є допустимим. Оскільки переважна кількість джерел та всі системи пропонують саме "Даймьо", тож Symbol support vote.svg За "Даймьо".--95.91.26.149 11:03, 11 червня 2019 (UTC)
    недосистеми? Сильний аргумент... Винятки фіксують словники, а не правопис. Усі винятки правопис не вмістить. --『　　』 Обг. 04:41, 12 червня 2019 (UTC)
    Семьоркін це в пункті передачі слов'янських прізвищ, а саме передачі російського Ё. Суржикова фонетика для російського прізвища. Себто визнаємо, що даймё через російське посередництво до нас завітав?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:11, 12 червня 2019 (UTC)
    Ні, просто це свідчить про можливість "мьо", що суперечить вашому "Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом". А "Суржикова фонетика для російського прізвища" -- це вже ОД.--95.91.26.149 11:38, 12 червня 2019 (UTC)

Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення → Вікіпедія:Запити на вилучення[ред. код]

Причини дві: 1) коротша назва і 2) на ВП:ВИЛ не лише статті, а й шаблони, категорії і т.п.--DiMon2711 17:26, 1 червня 2019 (UTC)

багато чого потрібно буде змінити, включаючи крипти і бота. А якщо й перейменовувати, то минулі сторінки залишити такими як є. А нові створювати вже з новою назвою. Інакше буде багато мороки з перейменуваннями стількох сторінок за скільки років. --『　　』 Обг. 20:35, 4 червня 2019 (UTC)
а хіба так важко бота запустити? Це за декілька годин, гадаю, при хорошому інтернеті можна буде зробити--DiMon2711 20:38, 4 червня 2019 (UTC)
Обговорення Вікіпедії:Статті-кандидати на вилучення#Запити на вилучення, простір назв. Ще є довше обговорення, але лінь шукати) --『　　』 Обг. 01:26, 5 червня 2019 (UTC)
На мою думку зайвий клопіт, переважна більшість номінацій саме статті, якщо інколи трапляється шаблон чи категорія — не бачу проблеми. Залишити так як є.--Олексій Мажуга (обговорення) 23:43, 6 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Нема сенсу, зайвий клопіт. У нас уже понад десять років такий формат, тисячі чотири підсторінок, купа скриптів і шаблонів. Нова назва не має аж такої переваги над старою, щоб витрачати купу ресурсів на перейменування — NickK (обг.) 09:36, 7 червня 2019 (UTC)
    @NickK: можете показати на моїй СО цю купу шаблонів, бо Категорія:Шаблони вилучення лише 3? =) --『　　』 Обг. 22:32, 8 червня 2019 (UTC)
    і перейменовувати Архіви підсторінок щодо вилучення не потрібно. Вони вже архіви, просто нова назва буде використовуватися для нових запитів, наприклад, з 1 липня, а старі так і залишаться. Більше питання щодо сприптів, шаблонів і ботів. --『　　』 Обг. 22:39, 8 червня 2019 (UTC)
    там навпаки мороки жах як небагато. Скрипт там здається один, а підсторінки легко перейменовуються, якщо поставити галочку біля відповідного місця--DiMon2711 05:11, 9 червня 2019 (UTC)
    @Dimon2711: Галочка працює для максимум 100 підсторінок, тут же їх (станом на сьогодні) 4077.
    Стосовно архівів, то виникає проблема сумісності. Було б добре, щоб сторінки 1 липня 2018 і 1 липня 2019 були в однаковому форматі, інакше шаблони не працюватимуть коректно. Відповідно, або шаблони потрібно дублювати на старий і новий формати (навігація, {{залишено}}, попередження про вилучення), або ж забезпечувати сумісність шляхом створення перенаправлень. Плюс посилання з описів вилучення означають, що перенаправлення вилучати ніяк не можна, бо журнал вилучень не редагується.
    Так, усе це можна вирішити, але для цього треба гарна причина. Я не вважаю поточну назву аж настільки поганою, щоб її заміна була вартою тих зусиль, які потрібні на це — NickK (обг.) 18:04, 9 червня 2019 (UTC)
    Значить треба всього 41 раз перейменувати туди й назад (туди з галочкою, назад без). )--Анатолій (обг.) 23:50, 22 червня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Згоден з НікКом. З одного боку нова назва була би правильніша, з іншого — дуже багато міняти треба.--Анатолій (обг.) 23:48, 22 червня 2019 (UTC)

  • @Ahonc та NickK: тобто ви вважаєте, що нова назва краща і якщо знайти ботовласника, який погодиться все замінити, то можна й перейменувати?--DiMon2711 07:18, 23 червня 2019 (UTC)
    Там одним ботовласником не обійдешся. Скрипти поміняти треба, бота, що закриває обговорення, переписати. Невже у вас нема більш корисних справ? Можу запропонувати простіший варіант: поточна ВП:ВИЛ лишається для сторінок основного простору, а для інших просторів створити Вікіпедія:Сторінки до вилучення, тоді не потрібно буде перейменування, бо назва відображатиме суть.--Анатолій (обг.) 10:02, 23 червня 2019 (UTC)
    змінити скрипти та код бота - декілька хвилин. Ця назва мені постійно морочила голову. З телефону її набирати взагалі майже неможливо. Он у росіян "К удалению/32 мартобря 4321", або в англійців "Requests for deletion/32 Marchember 4321". А в нас доки те "Статті-кандидати на вилучення/32 березнепада 4321" доки напишеш. Щодо двох окремих сторінок - то це зайве множення сутностей, як на мене. Адже проблема з цією назвою (вона жах яка довга) залишається.--DiMon2711 10:09, 23 червня 2019 (UTC)
    А ВП:ВИЛ релігія забороняє написати?--Анатолій (обг.) 10:14, 23 червня 2019 (UTC)
    @Ahonc: ВП:ВИЛ/1 червня 2019 не працює. Треба повністю ВП:Статті-кандидати на вилучення/1 червня 2019--DiMon2711 10:43, 23 червня 2019 (UTC)
    Перейти на ВП:ВИЛ, а потім перейти на потрібну дату.--Анатолій (обг.) 10:44, 23 червня 2019 (UTC)
    а якщо мені треба дата, якої там немає, наприклад 1 червня 2017? Бо, скажімо, вчора підбили підсумок, де номінували мою статтю на вилучення, бот вночі поприбирав звідти і я хочу прочитати його--DiMon2711 10:46, 23 червня 2019 (UTC)
    Ну таке і з комп'ютера не зразу відкриєш. Проте бот же вилучає не зразу: он запит за 10.02 був прибраний 20.06, а не 19.06. А взагалі, якщо номінували вашу статтю, то на вашій СО буде посилання на сторінку.--Анатолій (обг.) 13:29, 23 червня 2019 (UTC)
    ну якщо перепишете скрипти і бота для Вікіпедія:Сторінки до вилучення то можна таку сторінку створити для інших просторів --『　　』 Обг. 14:42, 29 червня 2019 (UTC)
    @Dimon2711: Ні, я все одно Symbol oppose vote.svg Проти. Єдиний випадок, в якому це може мати сенс — перейменування всіх подібних сторінок (вилучення, відновлення, перейменування, поліпшення тощо) за єдиним стандартом. Перейменування рівно однієї сторінки так, що ні до перейменування, ні після все одно нема системи іменування, не має сенсу — NickK (обг.) 20:33, 24 червня 2019 (UTC)
    @NickK: тобто треба щоб було ВП:Запити на поліпшення, ВП:Запити на перейменування, ВП:Запити на відновлення? Ну, я згоден у даному випадку. Тут кожну окрему назву можна розібрати окремо:
    • ВП:ВВС - відновити можна лише вилучені сторінки, отже уточнення непотрібне
    • ВП:ПС - не лише статті
    • ВП:ПОЛ - Статті, що необхідно поліпшити дуже довга та частково некоректна назва, адже там апріорі не всі статті, що треба птліпшити, там конкретні запити користувачів щодо поліпшення конкретних сторінок--DiMon2711 20:48, 24 червня 2019 (UTC)
    Але давайте, все ж, «one thing at a time» — тут навіть на перейменування ВП:ВИЛ важко знайти ресурси, а що вже говорити про решту? Однак можна розробити якийсь один загальний підхід — уніфікація і точність назв справді можуть бути корисними для спільноти, а особливо — для новачків. Тож можна обговорити такий підхід, і потім поступово реалізовувати його — треба, щоб хтось брався за якусь конкретну сторінку (наприклад, та ж ВП:ВИЛ), колись уночі, щоб не заважати дописувачам (вдень вони зазвичай дуже активні, тоді як уночі активність зазвичай близька до нульової) — і перейменовував, редагував скрипти, вносив усі необхідні заміни тощо. Колись іще — наступну сторінку за таким же принципом. Якби в нас була англовікі, де купа редакторів, і точно знайдуться ті, хто не проти потратити свій час на таке дещо марудне і не зовсім необхідне (радше декоративне) завдання, то проблем би не було — зробили б усе скопом і за один день. Але людський ресурс у нас дуже обмежений, тому треба це враховувати, якщо, все ж, вирішимо вносити відповідні зміни.--Piramidion 22:12, 24 червня 2019 (UTC)
    @Piramidion: Я про те, що єдиним суттєвим недоліком поточної назви є брак уніфікації. Назва «Статті-кандидати на вилучення» не є незрозуміла, загалом відповідає змісту, бо там справді стоять статті-кандидати на вилучення, але не точно, бо там можуть зрідка також бути сторінки інших просторів. Назва «Запити на вилучення» така сама: вона не є незрозуміла, загалом відповідає змісту, бо там запити на вилучення, але теж не точно, бо запитів на швидке вилучення на тій сторінці немає. В підсумку заміна шила на мило. Витрачати значні ресурси для заміни шила на мило й ремонтувати те, що загалом не поламане, як на мене, не має сенсу. Єдиний випадок, в якому це мало б сенс — загальна уніфікація назв подібних сторінок, як-от кілька років тому уніфікували ЗПА/ЗПП/ЗППА/ЗППП. Просто так перейменувати дуже популярну сторінку з однієї назви з недоліком на іншу назву з недоліком — доволі погана ідея — NickK (обг.) 11:26, 28 червня 2019 (UTC)
    А, так, резонне зауваження. Варто було б підібрати більш однозначну назву.--Piramidion 18:57, 29 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти - пустоПорожня ""ініціатива....а мені муляє червоно-комуняцький колір, може й собізапропонувати деКомунізацію)))--Користувач:Когутяк Зенко (обговорення) 12:39, 23 червня 2019 (UTC)
    цей аргумент можна до кожного обговорення застосовувати. А взагалі хоч у когось притензії до назви є? Імовно, підсумок підіб'є активний ботовласник, тому в мене ще є надія, що корисні (нехай користі й небагато, але вона є, а шкоди - 0) ініціативи не підуть в архів назавжди. З повагою--DiMon2711 16:44, 23 червня 2019 (UTC)
  • Я радше Symbol support vote.svg За перейменування, але якщо його робити — то лише швидко (щоб не створювати тривалих проблем), лише з урахуванням усіх нюансів (таких як збереження перенаправлень) і лише за участі когось (можливо, ботовласника чи АІ), хто зможе швидко вирішити всі потенційні проблеми, скажімо, в просторі назв MediaWiki. Тобто тут потрібні доволі значні затрати людських ресурсів, хоча я думаю, що на заміну всього не повинен піти більш як один день. Якщо ж знайти такі ресурси проблематично — то я погоджуюсь із NickK'ом. Заміна — суто декоративна, ні на що насправді не впливає, є виключно внутрішньовікіпедійною. Отже — без неї можна обійтися — вікіпедисти й так знають, про що йдеться.--Piramidion 19:09, 24 червня 2019 (UTC)
    @Piramidion: чи зможете ви стати тим АІ, який зробить відповідні зміни?--DiMon2711 19:24, 24 червня 2019 (UTC)
    Думаю, що так, але тут потрібна ще підтримка ботовласника (йдеться про бота, який архівує та проставляє шаблони на СО статей), а також досить значний об'єм роботи з перейменуваннями (думаю, що можна було б зробити за алгоритмом Ahonc'а). От тільки я зараз неактивний — майже не маю часу. Лише ввечері годину-дві (а іноді й цього нема), ну й іноді в неділю. --Piramidion 19:48, 24 червня 2019 (UTC)
    Ви серйозно збираєтеся 82 рази перейменовувати сторінку?--Анатолій (обг.) 22:29, 28 червня 2019 (UTC)
    41 же наче? І так, мене такі цифри ніколи не лякали. В одному обговоренні один користувач запитав: «невже хтось буде виправляти це вручну у тисячах статей»? Бот цього зробити не міг — треба було вручну. І я зробив — насправді там було 700-800 сторінок. Але ні, наразі я не збираюсь цього робити, доки не вибрано відповідну назву, і доки в мене не з'явиться достатньо вільного часу на внесення таких змін. В ідеалі особисто мені найзручніше було б займатися таким взимку — люблю сидіти допізна ночами. Зараз же це для мене нереально.--Piramidion 18:57, 29 червня 2019 (UTC)
    41 туди і 41 назад.--Анатолій (обг.) 21:16, 29 червня 2019 (UTC)
    в англійців є спеціальний прапорець для таких випадків. Він дозволяє перейменувати одразу всі підкатегорії. А тепер повертаємося в укрвікі. Мені не важко зробити 41 перейменування туди-назад (тобто, 82). Неважко те саме зробити й для інших сторінок. Отже, пропозиція наступна:
  • Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення - Вікіпедія:Запити на вилучення
  • Вікіпедія:Відновлення вилучених сторінок - Вікіпедія:Запити на відновлення
  • Вікіпедія:Перейменування статей - Вікіпедія:Запити на перейменування
  • Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити - Вікіпедія:Запити на поліпшення
    здається, все. Перейменувати всі сторінки, замінити скрипти - є кому, це не проблема. Аргументи проти пропонованої назви (відсутність уніфікації з іншими статтями) я взяв до уваги.--DiMon2711 19:13, 29 червня 2019 (UTC)
    Ви ж починали обговорення про одну сторінку, тепер уже 4 стало? А які шорткати для них будуть?--Анатолій (обг.) 21:16, 29 червня 2019 (UTC)
    ті, що є зараз + ВП:ЗНВ для ВП:ВИЛ + ВП:ЗНП для ВП:ПС (для ВП:ПОЛ та ВП:ВВС додаткових небуде, але на ВП:ВИЛ та ВП:ПС буде встановлено шаблони "перенаправлення")--DiMon2711 22:16, 29 червня 2019 (UTC)

Шадринськ → Шадрінськ[ред. код]

Згідно з із чинним правописом У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. Так як назва міста утворилась від татарського шадра, а це не українське слово, тому згідно з правилом має бути суфікс -інськ. --Вальдимар 14:48, 30 січня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Причина, Правило дев'ятки#Вживання літери И у географічних назвах

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.--Viktor Legend 15:03, 30 січня 2019 (UTC)

Цитата з самого правила: На власні назви «правило дев'ятки» не поширюється — після д, т, з, с, р пишуть і (Дізель, Тіто, Зімбабве, Міссісіпі, Грімм). Тут мається на увазі назви-іменники без суфіксів. Наперед вказую, що географічні назви є власними назвами і вони ж наведені у самому правилі - Міссісіпі та Зімбабве. Окрім того написання назви Шадрінськ регламентує інше правило, яке я вказав вище - У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. --Вальдимар 09:46, 31 січня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Номінатор не врахував обов'язкове рикання в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:07, 31 січня 2019 (UTC)

Про це рикання вже згадували вище. прочитайте усе будь ласка. --Вальдимар 10:32, 31 січня 2019 (UTC)

4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро;

— III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ

Symbol support vote.svg За користувачі вище не врахували, що пар. 109 для слов'янських назв. А також правило ВП:ІГО. Відповідно в УРЕ - Шадрінськ. П.С.: не забудьте про похідні назви та категорії, якщо буде перейменовування --『　　』 Обг. 19:10, 31 січня 2019 (UTC)

Усі похідні статті, створені мною, із суфіксом -інськ. Лишилась лише стаття про райцентр. --Вальдимар 06:35, 1 лютого 2019 (UTC)
У ВП:ІГО є вимога узгоджувати з УЛІФ, а там Шадринськ через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:56, 1 лютого 2019 (UTC)
ЮеАртеміс, з цього приводу був коротенький діалог:
  1. Навіщо словник УЛІФ на першому місці ? --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 21 лютого 2016 (UTC)
    Див. #Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ. Він не є на першому місці, він є одним із джерел — NickK (обг.) 13:01, 21 лютого 2016 (UTC)
Якщо сходити за посиланням, то можна прочитати ""Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ." позицію підтримали 5, проти - 7, отже теза відхиляється."
Тому дивимось нижче правило ВП:ІГО,а там "Правопис географічних назв повинен узгоджуватись із наступними джерелами:... Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ)".
Отже ці два джерела є рівнозначними. Ви на підримку своєї позиції вже навіть 2 речення підряд лінуєтесь прочитати.--95.91.179.43 14:25, 1 лютого 2019 (UTC)
в ІГО про це написано нижче. Тому я і почав з правопису. А застосовувати правило для іноземних назва, коли це є слов'янська назва, то див. пар. 111 --『　　』 Обг. 08:59, 2 лютого 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Я не зрозумів аргументів: який зв'язок між словом «шадра» і необхідністю суфікса -інськ- замість -инськ-? Це якби хоч корінь мав вигляд «шадрі»... А так стандартний для української мови суфікс -инськ-, як «Тува́» — туви́нський тощо.--Словолюб (обговорення) 19:50, 4 лютого 2019 (UTC)
    Якщо виходити з параграфа правопису 113(1), що називається "Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)", то обидва суфікси є стандартними.--95.91.179.43 05:18, 5 лютого 2019 (UTC)
    Слово Шадрінськ від слова шадра утворили не ми, а росіяни. Нам тепер слід правильно написати вже назву Шадрінськ. саме про неї йде мова. А згідно з правилом правопису У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін має бути саме Шадрінськ. Це якби місто називалось Шадра, то ми б утворили Шадринський район, як для прикладу Шуміха та Шуміхинський район. --Вальдимар 14:43, 5 лютого 2019 (UTC)
Все ж таки після «р» завжди пишемо «и», навіть у неслов'янських топонімах.--Словолюб (обговорення) 07:29, 6 лютого 2019 (UTC)
Не завжди, наприклад, Біарріц або назви, що походять від імен мають -рі-.--95.91.179.43 10:12, 6 лютого 2019 (UTC)
Тут не подвоєння і не від імені! І взагалі, якщо ми румунське «Crișuri» (Крішурь) передаємо як «Кришур», то з близької, слов'янської мови і поготів.--Словолюб (обговорення) 14:32, 6 лютого 2019 (UTC)
румунська це слов'янська мова хіба? Є відповідні параграфи правопису, нехай вони і розбираються, а не власні думки. --『　　』 Обг. 14:50, 11 лютого 2019 (UTC)

Нагадаю, що чинний правопис відрізняється від радянського. В УРЕ Чилі через дві І тощо. Були зміни в правописі географічних назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:01, 5 лютого 2019 (UTC)

Щоб ваш аргумент звучав, як аргумент, а не спроба протиснути свій варіант, він має бути наступним:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Тут навіть шукати не треба, все на одній сторінці, достатньо зовсім трохи напружитись (два речення прочитати).--95.91.179.43 08:02, 6 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)

Анонім з IP 95.91.179.43, а точніше користувач, якому, як я розумію, заборонено робити редагування в цьому просторі Вікіпедії, систематично демонструє проблеми з логікою. При чому в форматі претензій до мене. Це втомлює. Слов'янські назви також можуть бути іноземними. Якщо назва слов'янська це означає, що для неї є додаткові правила, а не окремі. Є вимога узгодити з УЛІФ, є пункт про рикання в географічних назвах. Згаданий номінатором пункт правопису не є вичерпним. Зокрема в ньому нічого про икання після Ч. Виходить -чін-? Звісно, ні. Бо є інші пункти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 25 лютого 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ (докладніше про правопис и див. нижче);

Користуйтеся краще цим сайтом. Соже, pravopys.net щось спотворив.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 25 лютого 2019 (UTC)

Щоб ви не могли і далі перебувати у своїх фантазіях -- ні, мені не заборонено редагування. Просто в мене виходить автоматично з залогінених акаунтів і інколи просто ліньки вводити пароль, він не простий. Тепер стосовно теми -- ви пішли по колу, знову згадуючи параграф, про який писалось вище -- це не назва спільного походження для українського та російського, тож параграф не діє у цьому випадку. Стосовно УЛІФ -- це одне з джерел, що є у ряду наведених, воно не є єдиним. Знову аргумент по колу. Про рикання -- є параграф з Біарріцем та параграф, що географічні назви, що походять від імен, передавати як ім'я (тож буде умовна Дізелівка, а не Дизелівка). Єдиний ваш аргумент, що дійсно є серйозним -- це той, що я сатирично описав вище:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Біарріц очевидний релікт старої редакції. Він не вписується в жодне правило. Це помилка, одрук. І тут ми маємо справу не з назвою, похідною від імені відомої людини. Стосовно інших джерел: УРЕ не може бути беззастережним орієнтиром у правописі географічних назв, бо написана до зміни правопису географічних назв, що була в 90-ті. І так, Ви праві, що номінатор неправильно послався на цей параграф. Але це очевидно, коли навести оригінал тексту, де немає "в інших випадках — -ін".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 26 лютого 2019 (UTC)
"Біарріц очевидний релікт старої редакції...Це помилка, одрук" -- це ОД. Не потрібно вигадувати те, що вам подобається.--95.91.179.43 08:27, 26 лютого 2019 (UTC)
І цей аргумент в принципі більше відповідає Symbol support vote.svg За залишення Шадринська. Але ви цього не зрозуміли та не змогли аргументувати, що при вашій активності більше нагадує пости заради постів, аби десь затвердитись, аніж реально енциклопедичний варіант вибрати.--Divega (обговорення) 17:36, 25 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)
Це ОД, тому маємо користуватись тим, що є.--95.91.179.43 14:44, 18 березня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Вся суть обговорення спирається до правописного написання українською російського Шадринск відповідно до ВП:ІГО. Користувачі "проти" перейменування спиралися переважно на параграф § 90, де вказано передавати через сполучення -ри. Користувачі "за" стверджували, що потрібно передавати через і відповідно до параграфу § 109. Важливу допомогу у вирішенні цього питання надає параграф § 111, цитую: Про правопис решти іншомовних географічних назв див. розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 86 — 100). Слов’янські географічні назви пишуться відповідно до правил, викладених у § 104. Цей параграф дає припускати, що параграфи § 86 — 100 (а отже й § 90) регламентують передавання виключно неслов'янських географічних назв, це припущення знаходить підтвердження в прикладах поданих у тих параграфах, де присутні тільки неслов'янські географічні назви (Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Австрія, Ріо-де-Жанейро та багато інших). Дивлячись тепер на § 109, там написано: Літера и передається: через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці: Бородіно, Воткінськ, Челябінськ, Двіна. Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. Оскільки рос. Шадринск не походить ні з української, ні з російської мов, він не підпадає під виключення зазначене в примітці, а отже пишеться як Шадрінськ через і. Перейменовано на Шадрінськ.--Andriy.v (обговорення) 08:24, 27 травня 2019 (UTC)

Пробачте, але Ви написали абсолютно нелогічну річ. РИ не залежить від приналежності до слов'янських чи неслов'янських. Немає розділу про "неслов'янські мови". Для слов'янських просто діють додаткові правила, а не альтернативні. ОСКАРЖУЮ.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:02, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс ще раз дуже уважно перечитайте мій підсумок. Логіка там є, може просто ви її не хочете бачити. Правопис можна трактувати тільки так, інакше він суперечить самому собі, якщо займатися буквоїдством.--Andriy.v (обговорення) 19:11, 28 травня 2019 (UTC)
Незгоден.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:14, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс У новому правописі спеціально поставили примітку Правопис іншомовних власних назв, що походять зі слов’янських мов, подано в IV розділі «Правопис власнх назв» (§ 151–164). (див. ст. 124) після назви розділу ІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ1. Це підтверджує висновок мого підсумку.--Andriy.v (обговорення) 08:11, 18 червня 2019 (UTC)
Там взагалі структура інша розділу про іншомовні. Тим паче § 151 йде ПІСЛЯ правила § 149 щодо І/И і після § 150 про -ин-/-ін-. § 151–154 не про наше: Апостроф, м’який знак, Відмінювання географічних назв, Правопис прикметникових форм від географічних назв і від назв народів, Правопис складних і складених географічних назв. Тож це зауваження ні про що не свідчить. До речі, зараз яким керуються вікіпедія? Обговорення треба починати спочатку, тепер посилаючись на правила нової орфографії?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:16, 18 червня 2019 (UTC)
До § 164 - чудовий приклад сміттєвості нового Правопису. Очевидно, що до § 154 мали на увазі, бо далі V. УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:44, 18 червня 2019 (UTC)
Помилки були й у старому (та ще й які), тут тільки діапазоном помилились має бути § 141–154, розділ якраз починається і завершується там, ясно що 164 не може бути, бо там вже розділ IV--Andriy.v (обговорення) 10:00, 18 червня 2019 (UTC)
Серед прикладів я не бачив ні одного прикладу рікання в географічних назвах, тому це лише здогадка, що правило про ри не поширюється на слов'янські назви. Стою на своєму: "слов'янські" правила додаються, а не заміняють основні.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:03, 18 червня 2019 (UTC)
А Ви десь бачили приклади де використовуються слов'янські назви в розділі III? Це теж догадування що там до слов'янських стосується. Ще раз кажу: примітку там поставили спеціально щоб вказати що те правило тільки для неслов'янських. І мене справді дивує Ваша впертість та закривання очей на це.--Andriy.v (обговорення) 10:11, 18 червня 2019 (UTC)
Ніт. Примітку написали, щоб показати, що правила в розділі для слов'янських не є вичерпними.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:14, 18 червня 2019 (UTC)

В українській мові є слово шадровий, що значить "з тріщинами". На початку обговорення посилалися на Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Там сказано, що заїмка отримала назву від прізвиська Шадра, себто "вкритий віспинами". Можна вважати, що назва підпадає під дію примітки на 152 сторінці:--ЮеАртеміс (обговорення) 10:21, 18 червня 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишемо и в суфіксах -ин-, -инськ-

@UeArtemis: Ось відповідь секретаря правописної комісії, кандидата філологічних наук Л. Л. Шевченко File:Відповідь секретаря правописної комісії.pdf. Сподіваюсь на цьому ми і закриємо це питання.--Andriy.v (обговорення) 07:24, 13 липня 2019 (UTC)

Де реквізити? І як це виправити, коли вже затверджено Кабміном? Ну, і поки нічого не виправлено.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 13 липня 2019 (UTC)
Тут не йдеться мова про виправлення, а про трактування.--Andriy.v (обговорення) 19:56, 13 липня 2019 (UTC)

Розгляд аргументів та інші матеріали до підсумку[ред. код]

Розділимо аргументи у обговоренні на групи, розташовані на кількох рівнях.

Група першого рівня апелює до правил Правопису 1993 та Правопису 2019.

Правопис 1993: § 111 вказує, що іншомовні географічні назви §§ 86-100, слов'янські § 104.

Група другого рівня — Шадринськ слов'янська назва. Тоді застосовується
§ 104 п. 6. Російська літера и передається:
а) Літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц)
в) Літерою и:
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-.

Вважаю, що спільноті варто частково підтримати пропозицію Вальдимара (08:33, 10 лютого, двічі), а саме, що § 104 п. 6 б) 4 слід доповнити суфіксом -инськ після дев'ятки: «У мене є радикальне рішення — суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин — як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо.» Про суфікси -ин, -ін див. нижче.

Група другого рівня : Шадринськ — татарська, не слов'янська назва, від шадра — рябий, побитий віспою. Застосовується

§ 90 п. 5. Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
в) И пишеться:
4. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j).

З обговорення видно, що правила недосконалі, суперечать один одному.

Група першого рівня апелює до словників та інших авторитетних джерел. Джерела суперечать між собою: УЛІФ Шадринськ, УРЕ Шадрінськ.

Пошук Гуглом: Шадрінськ 52, Шадринськ 144.

Отже, глухий кут. Залишається лише еспертне рішення. Наприклад, пошук у тих письменників, які є творцями мови, мають талант природного відчуття мови. Звернення до мовознавців, які вивчають мову, пізнають її закони. До визнаних перекладачів.

За моїм власним суб'єктивним відчуттям, далі у споріднених словах має бути чергування і — и: Шадрін, Одрін, Видрін, Бобрін (хоча в українській мові є видра та бобер, застаріле одр) але Шадринський, Одринський, Видринський, Бобринський. Отже, місто Шадринськ, Шадринський район.

Але я не належу до кола експертів.

— Юрій Дзядик (о•в) 23:39, 14 липня 2019 (UTC).

Pictogram voting comment.svg Коментар насправді, справа дуже непроста. Чим можна пояснити такі розбіжності в учасників обговорення? Очевидно, річ у суперечностях між двома принципами правопису — етимологічним і фонетичним. Сучасний український вважається фонетичним, такий само принцип виконується і для іншомовних запозичень — передавати ближче до оригінального фонетичного образу слова. Тільки проблема: як бути зі спорідненими мовами: білоруською, російською, польською? Чи адаптувати до української спільні корені й афікси? Більшість прихильників варіанту -инськ, можливо, відчували позасвідомо, що оригінальне -ин відповідає українському -ин в присвійних формах: мамин, бабин, доччин. Оскільки праслов'янський -in в українській дав -ин, а в російській -ин ([-ін]), залежно від принципу правопису допустимі обидва варіанти. Етимологічно правильно — Шадринськ, чинний правопис приписує Шадрінськ (суфікс -инськ допускається тільки в разі спільних коренів: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-…). Етимологічний принцип не додержується і в передачі російських прізвищ на -ин, топонімів на -ино. Моя думка: навести обидва варіанти. З часом все визначиться. Не слід думати, що плутанина в передачі іншомовних назв — це особливість тільки української мови. Росіяни досі не розберуться, як передавати прізвище Чорновіл: пишуть й Черновол, і Чорновол, і Черновил, і Чорновил. Якщо зберігати [і], тоді неясно, як бути з непрямими відмінками, адже чергування і/о в російській нема. Те ж саме стосується й прізвищ на -ів. Попередній підсумок: перейменувати відповідно до правопису (2012), але обов'язково навести форму «Шадринськ» як паралельну. --В.Галушко (обговорення) 13:46, 17 липня 2019 (UTC)
Якщо мова про чинний правопис, то там всі географічні назви з -ри- ідуть.--95.91.26.149 05:02, 18 липня 2019 (UTC)

Шадрінський район → Шадринський район[ред. код]

Причина, Правило дев'ятки#Вживання літери И у географічних назвах

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. — Це написав, але не підписав користувач Viktor Legend (обговорення • внесок).

російська це слов'янська мова, а відповідно і параграф для слов'янських мов. Тобто російська И передається як І --『　　』 Обг. 16:15, 10 лютого 2019 (UTC)
Де сказано, що слов'янські мови становлять виняток із правила дев'ятки?--Словолюб (обговорення) 17:26, 10 лютого 2019 (UTC)
пар. 111 вказує, що іншомовні географічні назви пар. 86-100, слов'янські пар. 104. І для власних назв правило дев'ятки не поширюється. --『　　』 Обг. 20:52, 10 лютого 2019 (UTC)

Оскільки обговореня цього ж питання вже ведеться тут Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ, то не потрібно дублювати теми з девізом "а може тут вийде".--95.91.179.43 05:02, 11 лютого 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Не перейменовано відповідно до підсумку обговорення про місто на Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ.--Andriy.v (обговорення) 08:28, 27 травня 2019 (UTC)

Оскаржую у купі з Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:03, 28 травня 2019 (UTC)

Вердер_(футбольний_клуб) → Вердер[ред. код]

Логіка така: по-перше, Вердер перенаправляє якраз на футбольний клуб; по-друге, в даному випадку назва "Вердер" для україномовного читача однозначно асоціюється саме з клубом, який (що найважливіше) названий не на честь однойменного міста (воно взагалі є в іншій частині країни!)--Unikalinho (обговорення) 07:53, 25 травня 2019 (UTC)

Як другорядний аргумент -- той факт, що стаття про фарм-клуб цього клубу носить назву Вердер II -- тож якщо нашу статтю перейменувати на Вердер, то не виникатиме плутанини--Unikalinho (обговорення) 07:59, 25 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо 1) є de:Werder; 2) розумні україномовні читачі, зазвичай, не асоціюють власні назви з футбольними клубами. Багатозначні власні назви повинні бути дизамбігами, або закріплюватися за висхідним поняттям (як-то Одеса, Валенсія тощо).--N.Português (обговорення) 08:17, 25 травня 2019 (UTC)
    Щодо de:Werder, то це є рішення німецькомовної спільноти, і для нас воно не авторитет. Щодо другого аргументу Вашого, то тут якраз ключове слово -- "зазвичай". Тобто не завжди це так. Наприклад Феєноорд -- ця назва асоціюється якраз таки з футбольним клубом, і тільки з ним. Тому не варто перетворювати "зазвичай" на "завжди". Наш випадок, як і будь-який інший, має свою специфіку. І в нашому випадку про місто Вердер в Україні взагалі мало хто знає, на відміну від футбольного клубу. Особисто я до сьогоднішнього дня був впевнений, що взагалі дана назва є унікальною, і реально здивувався, що ще існує таке місто. Тому в даному конкретному випадку я залишаюся при думці, що назва "Вердер" в україномовних читачів Вікіпедії асоціюється насамперед з клубом. І, за великим рахунком, на цей момент консенсус є саме такий (адже, ще раз кажу, на даний момент Вердер перенаправляє на клуб. І, я думаю, спільнота буде проти, якщо зробити Вердер дизамбігом--Unikalinho (обговорення) 08:31, 25 травня 2019 (UTC)
    І, ще раз повторю, в даному випадку назва міста не є висхідним поняттям, бо клуб домує в Бремені -- зовсім інший регіон країни--Unikalinho (обговорення) 08:40, 25 травня 2019 (UTC)
    de:Werder — це прояв раціональності. Погляньте інші вікі. --N.Português (обговорення) 09:12, 25 травня 2019 (UTC)
    Ще раз: кожна вікі сама для себе вирішує (згідно з думкою своєї спільноти). Для нас інші вікі не авторитет--Unikalinho (обговорення) 09:59, 25 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти назва є неоднозначною. Люди можуть шукати під Вердер і композитора, і письменника, і генерала. Не думаю, що ці особи є незначними як і місто. Вердер це неоднозначність, а ціль Вікіпедії донести, що ці неоднозначності означають. Не усі фанати футболу. --『　　』 Обг. 10:42, 25 травня 2019 (UTC)
    Я в курсі, що не всі фанати футболу, але чи справді будуть нефанати футболу вводити назву "Вердер"? Адже місто Вердер є маловідомим, а ті троє людей не є настільки відомими, щоб шукати їх лише по прізвищу--Unikalinho (обговорення) 11:37, 25 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Те, що фарм-клуб називається «Вердер ІІ» — далеко не аргумент. Окрім цього клубу цю назву більше ніхто і ніщо не носить. Це оргінальна назва. А перенаправлення можна прибрати чи перенаправити його на Вердер (значення). Якраз дизамбіг проінформує читачів про те, що «Вердер» — не унікальна назва. Таку назву, окрім клубу і міста мають ще (як мінімум) два населені пункти. Окрім того, це прізвище.--Кучер Олексій (обговорення) 15:15, 3 червня 2019 (UTC)
    Дизамбіг називається Вердер (значення), а це вже вказує на те, що одному з його компонентів присвоєно основне значення. У такому випадку ця стаття іменується без уточнення, дизамбігу надається уточнення "значення", а в статтю (ту, що без уточнення) ставиться шаблон {{Otheruses}}, який і проінформує читача про наявність інших значень даного терміна. Для цього зовсім не обов'язково, щоб це була унікальна назва (зрештою, тому й існує дизамбіг, що вона не унікальна). Детальніше про дизамбіги та основні значення розписано тут. Наведені Вами аргументи зовсім не означають, що статтю не потрібно перейменовувати. Щодо того, що Вердер є також прізвищем, то тут важливим є те, наскільки впізнаваним є воно для пошуку конкретної особи за цим прізвищем. У даному випадку можна стверджувати, що користувач навряд чи шукатиме хоч одного носія цього прізвища за допомогою лише одного цього прізвища (це не той випадок, що з прізвищем Шевченко чи Кучма, коли саме лище прізвище вже вказує на його носія). Натомість переважна більшість тих, хто вводить "Вердер", шукає саме клуб--Unikalinho (обговорення) 12:51, 6 червня 2019 (UTC)
    А Ваші аргументи зовсім не означають, що статтю потрібно перейменовувати. Про дизамбіги знаю і без Ваших посилань. Доводячи тут, що інтервікі не є авторитетом для українського розділу, Ви просто нав'язуєте свою суб'єтивну думку. Стаття мусить бути перейменована, бо Ви так придумали чи, на Вашу думку, користувачі шукатимуть саме клуб. Давайте перейменуємо Інгулець (футбольний клуб) за таким же принципом. Після участі команди у Фіналі кубка України не думаю, що більше будуть шукати річку чи комусь буде дуже цікаво, що ще так називається. А так всі знають, що «Інгулець» — футбольний клуб.--Кучер Олексій (обговорення) 15:22, 6 червня 2019 (UTC)
    Ви самі чудово знаєте, що річка Інгулець є для україномовного читача набагато більш відомою, ніж місто Вердер. Як і те, що клуб Інгулець названий на честь річки, а клуб Вердер названий не на честь міста. Тож не потрібно вводити в оману шляхом хибних аналогій. Бо вже маємо принаймні дві відмінності між нашим випадком і Вашим прикладом--Unikalinho (обговорення) 21:50, 6 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти вже маємо прецедент з Бенфікою. Вона теж була одна допоки цієї весни не намалювався наш португалець, який вирішив що район більш відомий і тепер Бенфіка (футбольний клуб). Тож зважаючи на це — категорично ПРОТИ. Не помітив, власне N.Português і перший тут хто є проти, так що проти. Тим більше це стала назва. А перенаправлення і дизамбіг, то вже самі вирішуйте, а ФК не чіпайте. --Jphwra (обговорення) 20:56, 6 червня 2019 (UTC)
У Бенфіки -- своя специфіка. Ми розглядаємо суто термін Вердер--Unikalinho (обговорення) 21:59, 6 червня 2019 (UTC)
мене не цікавить специфіка, бо прийде новий N.Português і зламає одним редагуванням купу статей як це вже було. Тому я проти. --Jphwra (обговорення) 05:25, 7 червня 2019 (UTC)
Не бачу зв'язку між назвою даної статті і теоретично можливими некоректними діями якогось конкретного користувача. Тим більше що є ВП:ЗА та інші способи зупинити подібні дії. Судячи з усього, там у тій ситуації з Бенфікою треба було просто повиправляти посилання на перенаправлення--Unikalinho (обговорення) 06:08, 7 червня 2019 (UTC)

Олесьницький повіт → Олесницький повіт[ред. код]

Правопис, § 104, п. 9, 12: М’якість польської приголосної s’ у прізвищах перед м’якими приголосними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях с пом’якшується.

ВП:МОВА, аналоги: Олесниця, Збігнев Олесницький.

Правило § 104, п. 9 можна було би застосувати, якби Oleśnica перекладалося як Олесніця. Тому ситуація неоднозначна. пор. Олесьники, пол. Oleśniki. „Oleśnia” § 104, п. 9, 12 Олесня, (Ludowy Klub Sportowy „Oleśnia” Oleśniki), але тоді нелогічно Олесьники.

@Rar: diff «Олесницький повіт» перейменовано на «Олесьницький повіт»: Помилка у назві - від Oleśnica, Олесьниця (16 лютого 2009).

пол. Oleśnica .

[ɔlɛɕˈɲit͡sa] містить символи Міжнародного фонетичного алфавіту[ɔlɛɕˈɲit͡sa] вимовляється приблизно [олешні́ца]

  • ɕ, 'глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш.
  • ɲ, твердопіднебінний носовий приголосний. Наприклад, тінь, Познань.

Традиційний переклад: Олесниця. Наприклад, кардинал Збіґнєв Олесницький, син Яна з Олесниці.

— Юрій Дзядик (о•в) 22:54, 8 травня 2019 (UTC)

@UeArtemis: Олесьники ? [ɔlɛɕˈɲit͡sa] вимовляється приблизно [олешні́ца] ? — Юрій Дзядик (о•в) 11:30, 11 травня 2019 (UTC).
Польською? Олєщьнікі.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 11 травня 2019 (UTC)
А, Ви про читання МФА. Олєшьніца.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:56, 12 травня 2019 (UTC)
  • Мені здається, що було б логічніше розпочати з Олесьниця, а потім привести до такого ж стандарту похідні від неї прикметники. На населені пункти зазвичай більше джерел, ніж на прикметники від них — NickK (обг.) 21:09, 16 травня 2019 (UTC)
  • @NickK: Найбільше джерел на прізвище Олесницький, потім трохи на Олесниці, причому водночас це дійсно авторитетні літературні джерела. Менш авторитетні джерела та зовсім неавторитетні (ОД в укрвікі) на Олесьніки, Олесьниці тощо. — Юрій Дзядик (о•в) 09:58, 24 травня 2019 (UTC).

Оскаржений підсумок[ред. код]

Всі висловлені аргументи в обговоренні були за перейменування, зокрема посилання на норму правопису "§ 104, п. 9, 12: М’якість польської приголосної s’ у прізвищах перед м’якими приголосними не позначається м’яким знаком". Перейменовано. --Tespaer (обговорення) 13:13, 19 травня 2019 (UTC)

Оскаржую підсумок, оскільки вказане правило не пов'язане з обговорюваним словом. Навіть якщо враховувати, що за §111 геоназви передаються так як прізвища (це варто було теж зазначити в підсумку), то все одно вказані пункти не підходять. У пункті 9 перед м'яким приголосним не пишеться м'який знак, тут наступний приголосний твердий. За пунктом 12 а)2) Знак м'якшення пишеться … у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед приголосними. Тобто з п.9 не випливає, що він не пишеться, а з п.12 чітко випливає, що він пишеться там. Тим не менше, ви робите висновок, що не пишеться.--Анатолій (обг.) 20:06, 21 травня 2019 (UTC)
Так, погоджуюсь. Правило щодо польських прізвищ тут не підходить, бо тут нема збігу двох м'яких приголосних. Тим не менше я схиляюсь до варіанта без м'якого знаку, тому що сполучення "-сьн-" не можу пригадати у жодному слові. Цікаво було б почути думки мовознавців. --Tespaer (обговорення) 09:02, 22 травня 2019 (UTC)
Додам, що не було згадано в обговоренні ще декілька об'єктів з назвою Олесьниця (значення) (10 об'єктів), а також Олесьники, Олесьниця-Мала, Олесьник (2 об'єкти) і Олеснічка. Їх треба теж буде додати в остаточний підсумок, коли він буде. --Tespaer (обговорення) 09:02, 22 травня 2019 (UTC)
Також не погоджуюсь з висновком (пінг вище до мене чомусь не дійшов). Наступна приголосна не м'яка, тож м'який знак має залишитись. Ще дивніше виглядають варіанти з ш і навіть щ (справді Олєщьнікі ?). За дальшу частину мого допису філологів z góry przepraszam. Глянув у Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту, там ɕ кажуть передавати ш, але як польський приклад наведено siedem. Шім разів послухав як це справді вимовляється, немає там ш. Стаття ɕ дає приклад śruba, але на Західній Україні старші люди на гвинт досі кажуть сьрубка (ніколи шрубка). --Rar (обговорення) 17:25, 22 травня 2019 (UTC)
Наши вуха не є АД. Цей звук посередині між Ш та С, і я чую там більше Ш, аніж С. Це як з ch у німецькому ich -- англомовні чітко чують Ш і тільки так вимовляють, але насправді там в залежності від сусідніх символів воно то ближче до С, то до Ш (а ще є регіональні відмінності). --95.91.26.149 09:42, 23 травня 2019 (UTC)
  • Якщо зробити пошук за джерелами, зокрема згаданого вище Збігнева з Олесниці, то зустрічається лише цей варіант. У новому правописі (с. 149, розділ "М’який знак (Ь)") є абзац, який прояснює ситуацію: "Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначається в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свяˊдек, Свідзíнський." Це не нове правило, а уточнення, бо всі ці слова так і писались. @Ahonc:, @Dzyadyk:, @UeArtemis:, @NickK:, @Rar: як ви вважаєте, цих аргументів достатньо для перейменування? --Tespaer (обговорення) 09:46, 24 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Олесницький. Тепер Олесьни- втратили останній аргумент. Добре, що у новому Правописі нарешті зроблено деякі уточнення та виправлення. Звісно, так завжди і було у мові. — Юрій Дзядик (о•в) 10:34, 24 травня 2019 (UTC).
Затвердженого тексту нового правопису поки ніхто не бачив.--Анатолій (обг.) 23:14, 24 травня 2019 (UTC)
Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Але це несуттєво. Виправлені помилки та недоліки назад повертати ніхто не буде. Вони є основою для конфліктів та зловживань проти мови. — Юрій Дзядик (о•в) 06:29, 25 травня 2019 (UTC).
  • Розглянемо нову ситуацію трохи докладніше. Неоднозначності, на яку я вказував (22:54, 8 травня), більше немає. Правопис 1993 вже не діє. Використовуємо лише приклади з мови. Насамперед, кардинал Збіґнєв Олесницький, син Яна з Олесниці. Хоча ... У джерелах, незалежних від Вікіпедії, зустрічається прізвище "Олесьницький". Знов неоднозначність? — Юрій Дзядик (о•в) 06:29, 25 травня 2019 (UTC).

Тут є м'якість у польській та історично була м'якість в українській мові. Думаю, правило застосовано справедливо.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 24 травня 2019 (UTC)

Чжуан-цзи (книжка) → Джвандзи (книжка)[ред. код]

Перший та єдиний український переклад [32].--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 16 травня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Перший переклад — це чудово. Але десятиріччями в українській літературі (слідом за російською) вживається паладієвське Чжуанцзи чи Чжуан-цзи [33], [34], [35], [36]. Система Паладія — це застаріла і неадекватна система. Але новітня ще гірше. Звідки у zhuāng взялося джван — не розумію. Тому, при всіх вадах паладієвської системи, краще старе і погане, ніж нове і жахливе. --N.Português (обговорення) 11:04, 16 травня 2019 (UTC)
    • Система Паладія це російська система, а у російській немає дж, дз, тому вживаються неприродні для української диграфи. Звідки ДЖ? Звідти, що звуки без придиху передаються як дзвінкі. Звідки В? Звідти, що там напівголосна, а не складотворча голосна. У віктіонарії явно не носій вимовляв. Приклад носія [37].--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 16 травня 2019 (UTC)
      • Я, особисто, за ДЗ і ДЖ. Але мова не про ДЖ, а про ДЖВА. В читається як напівголосна [ў] після приголосного Ж? Це неймовірний запис. Добре, що ця нова транскрипція ще не усталилася. --N.Português (обговорення) 11:41, 16 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Видання українською — достатня підстава для перейменування. Разом з нею, очевидно, слід перейменувати і статтю про автора. --ivasykus (обговорення) 11:21, 16 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За єдиний український переклад, перевага повинна бути за ним, бо в майбутньому будуть шукати цей переклад. --『　　』 Обг. 11:21, 16 травня 2019 (UTC)
    • Більш звична назва в українських джерелах «Чжуанцзи», а не «Джвандзи». Перейменувати можна, але це буде ще один привід посміятися над вікіпедією. Бо саме «Чжуанцзи» вивчають на філософських, історичних й філологічних факультетах українських університетів [38] [39]. --N.Português (обговорення) 11:41, 16 травня 2019 (UTC)
      • Не вивчають, а згадують...--ЮеАртеміс (обговорення) 12:42, 16 травня 2019 (UTC)
      • Значить уже будуть читати про "Джвандзи". Посміятися над Вікіпедією? Вибачте, навіть якщо текст був б безглуздим я не можу сміятися над стараннями інших людей. Я висловив свою думку, Ви свою на цьому й розійдемось. --『　　』 Обг. 14:18, 16 травня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Категорично проти. Для видавництва це свого роду експеримент [40] «кандидаток» і «доценток», котрі ніби порадилися між собою і щось для себе рішили. (Причому ще не до кінця рішили, бо запрошують «наразі.. до обговорень».) Для Вікіпедії ж краще зупинитися на стандартному варіанті, перевіреному часом в різних джерелах, а не тільки в чиїхось експериментальних пропозиціях. Для прикладу, фаховий журнал «Східний світ» [41] Maksym Ye. (обговорення) 07:56, 17 травня 2019 (UTC)

Вибачте, але "кандидатка", про яку Ви з таким презирством написали, є так само автором і попередньої системи, якою Ви пропонуєте скористатися (Система Кірносової).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:11, 17 травня 2019 (UTC)
Допис за лютий. Які зараз обговорення, коли книжки вже надруковані та презентуються на Книжковому Арсеналі?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 17 травня 2019 (UTC)
  • Я не пропоную скористатися жодною системою. Це було б принципово антивікіпедійне особисте дослідження. Оскільки це стаття не про український переклад, а про книжку, потрібно брати той варіант назви, що найкраще відомий і усталений в літературі, спеціальній і загальній. Спиратися ж на назву в перекладі, де якісь дивні видавці зі своїми прозоро ідеолоігчними приколами заради експерименту відмовилися від норми, це теж було б дуже антивікіпедійно. (Може, ви бачили ті дуже дивні пропозиції до проекту правопису від згаданого семінару.) А принцип кінофільмів тут не підходить, бо назва українською існує вже давно. Maksym Ye. (обговорення) 08:58, 17 травня 2019 (UTC)
    Додам, що теперішня назва вже енциклопедична і довідникова. Для прикладу: Андреус А.П. Чжуан-цзи, Чжуан Чжоу // Історія філософії: cловник / КНУТШ, Філософський фак-т. – К.: Знання України, 2006. – С. 76-77. [42]. Запропонована назва поки трапляється у загальному пошуку менше десяти разів, і тільки в рекламах видавництва. Maksym Ye. (обговорення) 09:12, 17 травня 2019 (UTC)
    Чжуан Чжоу - це стаття про автора. Його на перейменування не номіновано.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:22, 17 травня 2019 (UTC)
    Цитата: «ЧЖУАН-ЦЗИ, Чжуан Чжоу (бл. 369-286 до н. е.) - стародавній кит. філософ. Про його життя відомо лише те, що він недовго був дрібним службовцем, потім покинув службу і жив на самоті. Філософські погляди Ч. збереглися в творі «Чжуан-цзи»»... Просто наберіть [43], побачите різні українські енциклопедії про автора та про трактат. Maksym Ye. (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Про що й кажу. Стаття перш за все про автора.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    "Дивні видавці" - я б це назвав антивикіпедійним розсудом. Автор системи авторитетний китаїст. Природно, що вони керуються її наробками.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Про що й мова. Про дивних видавців, котрі не здатні (і не бажають) навіть елементарно дотриматися норми в оголошенні про видання (одне друкують однією системою, друге — іншою, і запрошують до обговорення третьої), про окремого видатного китаїста, котра вигадала свою унікальну систему і пропонує її всім бажаючим і небажаючим, про українську спільноту, яка має давати собі раду з такими відхиленнями. Не всі експериментальні назви варто одразу тягнути у вікіпедійний простір назв. Maksym Ye. (обговорення) 13:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Я б не називав нормою стан "безриб'я", брак питомої української системи транслітерації.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 20 травня 2019 (UTC)
    Ви так кажете, наче в нас є системи для всіх інших мов і якісь вимоги цих систем додержуватися. Хтось запропонував ще одну китайську систему, добре. Як новою системою буде Пекін? Бейцзін чи Бейджін. Ага, добре, було весело, проїхали. Нікого це не обходить, коли йдеться про усталені назви. Maksym Ye. (обговорення) 14:16, 20 травня 2019 (UTC)
    Поява Пекіна, як і Токіо, не обумовлена використанням якоїсь системи. Це стихійне запозичення. І це не твір, що потребує видання українською.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:37, 20 травня 2019 (UTC)

І ще треба зауважити, що пропозиція одразу тягне за собою необхідність перейменування всіх 莊 (Чжуанів), що взагалі неймовірно на такій непевній підставі. Maksym Ye. (обговорення) 13:44, 17 травня 2019 (UTC)

Пропозиція ні на що не тягне, бо для Чжуанів потрібне нове обговорення на основі правил ВП:ІС. Нинішнє обговорення лише щодо назви книги, і ніяким чином не повинне впливати на інші назви, крім назви даної книги, бо це буде ВП:НГП зі ВП:КОНС.--『　　』 Обг. 13:48, 17 травня 2019 (UTC)
Окрім начотництва правил, є логіка однакового іменування однакових речей, щоб не збільшувати калейдоскоп назв. У статті прямо написано про книгу: «названа за іменем автора». Якщо ми міняємо, постає негайно питання перейменування і автора, і всіх інших власних і загальних назв того ж походження. Maksym Ye. (обговорення) 16:52, 17 травня 2019 (UTC)
перекладач може називати книгу як хоче. Навіть з помилкою в назві, таке добре полюбляють критики. Усе інше не стосується об'єкту назви книги. Питання лише в тому чи ввійшла нова назва в мову. --『　　』 Обг. 16:09, 20 травня 2019 (UTC)

Я пропоную дотримуватися того ж принципу, що й для кінофільмів: як офіційно переклали. А вибирати найбільш поширений варіант лише у випадку, коли є кілька різних видань.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:13, 17 травня 2019 (UTC)

А трохи більше року тому ваша аргументація звучала так: "Вікіпедія користається вторинними джерелами, а український переклад твору цього автора є первинним джерелом". Хоча у тому випадку було ще "Наразі немає жодних авторитетних публікацій про особу цього автора чи його творчість (тобто вторинних АД), тому не можна казати про усталеність іменування", а тут вже є усталена назва, тож має лишитись Чжуан-цзи. (Було у перейменуванні статті Томас Гевельт). Так який підхід все ж варто взяти?--95.91.26.149 08:07, 20 травня 2019 (UTC)
Аноніме-переслідувачу. У Вас знову логічна хиба. Сенс сказаного тоді: переклади книжок не є аргументом у питанні іменування АВТОРА. Власне, те саме написав вище Алекс Козур. У нас обговорення назви книжки. Лише її.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 20 травня 2019 (UTC)
Твір є у розпорядженні видавця, а автор це людина, що існує і поза своєю творчістю. Тому для мене очевидно, що підхід має бути різний.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 20 травня 2019 (UTC)
У першому ж реченні згадано, що книг названа за ім'ям автора. Тож ви пропонуєте використовувати різні системи транслітерації для одного і того ж набору символів? І це в мене логічна хиба? І чому тут усталеність за тими ж принципами, що ви самі навели, не може застосовуватись? Є публікації, є згадки, але чомусь тут це не діє.--95.91.26.149 10:49, 20 травня 2019 (UTC)
Так, можливі розбіжності для тезойменних оригіналів. Так однойменні серіал і книжка в перекладі можуть мати різні назви. Якщо вважаєте інакше, прошу підтримати перейменування Вікіпедія:Перейменування статей/Ті, що летять крізь ніч → Ночеліт (телесеріал) (щоправда там інший випадок, бо там переклад неофіційний). Повторюю, автор як жива людина існує поза творчістю, тому я вважаю, що видавництво не може диктувати, як іменувати людину. Інша справа твір. Твір зараз існує лише в такому перекладі. Іншої реальності для нього немає. Не вважаю, що українські згадки російського перекладу рівноважні першому українському перекладу.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:31, 20 травня 2019 (UTC)
Це все одно не скасовує вашого ж аргумента, що переклад -- то первинне джерело. Коли про нього буде згадано у вторинних джерелах без приміток на кшталт "назва, що не узвичаїлась" або "експериментальна транслітерація" -- тоді може йти мова про перейменування. Лишиться питання про систему транслітерції, бо у енциклопедії все ж має якась одна використовуватись, а не десяток різних для одного й того ж слова (за виключенням усталених назв, як наведений вище Пекін).--95.91.26.149 04:14, 21 травня 2019 (UTC)

Коротше, книжки за українським виданнями, фільми за українським прокатом, українців за паспортом - чи прийнятний для нас такий принцип? Ось про що вся суперечка.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:48, 20 травня 2019 (UTC)

  • Це працювало б у випадку нових назв, яких раніше не було. Фільми, що виходили колись давно, могли потрапити в енциклопедії і довідники під іншими назвами, ніж можуть транслюватися тепер. Люди, відомі більше за псевдонімами, котрі встигли потрапити у вжиток не під паспортним варіантом, теж порушують такий принцип. Тим більше це стосується давно відомих назв книжок. Вийде новий переклад, новмх приколістів, одразу змінювати назву? Он, нещодавно перевидали Хемінґуея з приколами. Оскільки це стаття не про український переклад, а про саму книгу, добре відому в українських джерелах, немає потреби перейменовувати, поки якась чергова експериментальна назва помітно не переважить у вторинних джерелах, щоб вікіпедистам не доводилося проводити особисте дослідження систем. Maksym Ye. (обговорення) 18:38, 20 травня 2019 (UTC)

Щодо "сумнівності" видання: Український переклад книжки виконаний львівським буддистським монахом Вон Гаком. Науковий редактор книжки: Марта Логвин, провідна наукова співробітниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Видання пройшло двох зовнішніх рецензентів: текстолога Єгора Гребнєва з Оксфорда та доктора філософських наук Анастасії Стрелкової з Інституту філософії Сковороди НАНУ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:13, 23 травня 2019 (UTC)

Звернення до авторитету?
Вон Гак -- кваліфікацію не знайшов. Кожен може перекладати, питання, наскільки цей переклад правильний.
Марта Логвин -- мистецвозавець (схоже), не перекладач або мовознавець
Єгор Гребнєв -- перекладач китайсько-російський. P.S. не володіє українською мовою.
Анастасія Стрелкова -- точно знає японську. Cтупінь має з "історії філософії" (джерело)--95.91.26.149 10:05, 23 травня 2019 (UTC)
П'ятирічний вишкіл з класичної китайської (веньянь) у буддійському ордені Чоґ’є. [44]--ЮеАртеміс (обговорення) 12:05, 24 травня 2019 (UTC)
І що це має озачати? Він здавав якись тест, наприклад, Hanyu Shuiping Kaoshi? І де саме він вчився? Де можна дізнатись про кваліфікацію ордену? (для тих, кому ліньки шукати -- мова про Вон Гака). Доречі, усюди іде майже однаковий текст про зазачених людей, окрім Гребнєва, але він української не знає. Тож сумнівів стосовно перекладу це тільки додає.--95.91.26.149 12:37, 24 травня 2019 (UTC)

Інформація для того, хто прийматиме рішення: за наведеними даними Symbol oppose vote.svg Проти, бо підтримується версія Maksym Ye. про експеримент видавництва (моя аргументація вище)--95.91.26.149 12:37, 24 травня 2019 (UTC)

Твір входить у літературознавче середовище під новою назвою: Книга про закон і благодать: рецензія на «Джвандзи» («Перекласти старокитайський текст українською мовою — нетривіальне завдання і, треба відзначити, перекладач віртуозно з ним упорався, давши переклад тонкої літературної краси.»), Один із базових текстів даосизму «Джвандзи» вперше переклали українською мовою, На «Книжковому арсеналі» презентували перший український переклад старокитайського тексту (у російськомовного Інтера написано з помилкою)--ЮеАртеміс (обговорення) 06:32, 1 липня 2019 (UTC)
Друге та третє посилання -- один і той самий лінк. Стосовно "входить" -- це ніяк не заперечує аргументу Maksym Ye. "Оскільки це стаття не про український переклад, а про саму книгу, добре відому в українських джерелах, немає потреби перейменовувати, поки якась чергова експериментальна назва помітно не переважить у вторинних джерелах, щоб вікіпедистам не доводилося проводити особисте дослідження систем."--95.91.26.149 09:43, 1 липня 2019 (UTC)
Помилка копіювання. Друге посилання мало бути на "Українське радіо".--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 1 липня 2019 (UTC)

Зміна практичної транскрипції китайської збіглася зі зміною загальної української орфографії, яку ми не відкидаємо через такі аргументи. Система К.-Ц. стрімко завойовує позиції: --ЮеАртеміс (обговорення) 11:03, 1 липня 2019 (UTC)

  • Чому військова стратегія важлива для сучасного бізнесу?
  • Давньокитайська філософія війни (паралелі з Козацької визвольної війни) і методи ведення бізнесу на сучасному Далекому Сході
  • Асиметрична модель у Лао-дзи, Сунь-дзи, Джвандзи
  • Бліц-масштабування китайського бізнесу (масштабуванння, швидкість, магнентичність)
  • Платформи як нова позиційна війна. Можливості для України з точки зору асиметричної стратегії

— Бізнес як військова стратегія

Щоправда правильніше Свеньдзи.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:06, 1 липня 2019 (UTC)

Тобто система були офіційно визнанан і наведена у державних джерелах, як і правопис? Чи це все ж просто ще одна система, яку навіть правильно не всі використовують?--95.91.26.149 05:17, 2 липня 2019 (UTC)

Шивера → Бистрина[ред. код]

В українській мові немає слова шивера, зате є ті назви, що зазначені у польській версії статі: шипіт, бистря, бистрина. Англійською ця частина річки зветься Riffle, що за Англо-український словник Балла М.І. перекладається як поріг чи бистрінь. У нас є стаття бистрина, що не має інтервікі. Шивера ж навпаки не має україномовних джерел. Думаю, це одна річ.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:53, 12 травня 2019 (UTC)

Дочитайте статтю до другого слова після тире, принаймні. Потім відкрийте словник і звіртесь (Стрижень (річка)). Вам же пояснювали. Не робіть фантастичних припущень та не уводьте людей в оману. Залиште харматани з хамсинами географам, а загальну українську лексику мовознавцям, які не стверджують у вашому джерелі «поріг чи бистрінь», а і поріг, і бистрінь через кому з крапкою. Принаймні, не відбувається змішування категорій геоморфології і гідродинаміки. Використовувати ж польську вікі для пояснення в українській терміну походженням з Сибіру, вигадуючи, що в росіян відсутній термін «стремніна», бо статті такої ще не створили... Так і джунглі стануть грудом. Фізикогеографічне відкриття про те, що шивери, то є те саме, що й бистрінь у Бузькому лимані не відбулось. Закриваймо номінацію.--Dim Grits 13:19, 1 червня 2019 (UTC)
У статті жодних україномовних джерел. Ваша думка нічим не підтверджена. З мого боку хоч словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 2 червня 2019 (UTC)
@Dim Grits: у Вас є якісь україномовні джерела на «шивера»? Можливо, це слово існує тільки в російській мові. Пам'ятаю, був випадок, коли в списку гідрографічних термінів у нас багато років числилося російське слово «майна» (не засвідчене жодним зі словників), навіть було перенаправлення. Може і тут такий само випадок? @UeArtemis: пропоную одне з двох, чи перейменувати відповідно до Вашої пропозиції, чи залишити як опис російського слова, створивши нову сторінку Бистрина. --В.Галушко (обговорення) 10:44, 7 липня 2019 (UTC)
Що значить «чи є»? В мене є література, інтернет є. З доступом до останнього можу допомогти. Ось у перших видачах пошуковика видає онлайн-версію словника за 0,34 с, де знаходиться і термін, і його використання в поясненнях до іншого гасла. Сподіваюсь, пояснювати, що бистрину в словнику ви знайдете як під самостійним гаслом, так і синонімом до стрижня. В словнику з туризму, знаходиться під гаслом Туризм водний. Звичайно, можна кіта перейменувати на кита, користуючись словником Беринди та королівства Угорського, але тут не словник. Хоч є місце для інформації з фонетики, й лексики, й етимології, але не тільки для них. В загальній енциклопедії мова йде не про слова та їх категорії, а про предмети, явища.--Dim Grits 12:23, 7 липня 2019 (UTC)
Тут потрібні статті з гідрології, а не туризму.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:22, 8 липня 2019 (UTC)

Харківський історичний музей → Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова[ред. код]

Відповідно до сучасної назви: http://museum.kh.ua/about/ --Asperos (обговорення) 13:19, 26 квітня 2019 (UTC)

Скасований підсумок[ред. код]

Згідно правил, назва повинна бути якомога коротшою. Оскільки інших історичних музеїв у Харкові наче нема, то не перейменовано--DiMon2711 22:33, 4 травня 2019 (UTC)

@Dimon2711: Перепрошую, але ж тут ідеться про перейменування. Був Харківський історичний музей, перейменували на Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова. Іншим історичним музеям ми даємо таке право і зберігаємо їх офіційну назву з усіма регаліями, наприклад, Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського тощо, але чомусь не харківському. Чому? — NickK (обг.) 20:58, 7 травня 2019 (UTC)
гмм... тоді нехай буде як і всі. Я не дивився на інші історичні музеї, бо, здавалося мені, що це дуже очевидний випадок. Нехай мені всеодно мій варіант більше подобається, але ще більше мені подобається уніфікація. Скасовую свій підсумок. Остаточний нехай підіб'є хто-небудь інший--DiMon2711 21:08, 7 травня 2019 (UTC)
@Dimon2711: Можете, будь ласка, тоді повернути на обговорення? Бо це обговорення вже пішло до архіву... — NickK (обг.) 13:20, 8 травня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За уніфікація відповідно до офіційної назви --『　　』 Обг. 02:03, 8 травня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Назва повинна бути найкоротшою. Якщо в Харкові є інші відомі історичні музеї, то громіздка офіційна назва мала б сенс для розрізнення з ними. А так, це найвідоміший історичний музей у місті. Про нього і стаття в ЕІУ саме так і називається — Харківський історичний музей, без уточнень «імені Х». --N.Português (обговорення) 01:35, 10 травня 2019 (UTC)
@N.Português:Стаття в ЕІУ називається без уточнень «імені...» тому, що написана і опублікована була ще до перейменування музею - т.10 ЕІУ було опубліковано у 2013 році, а музей отримав назву імені М.Ф.Сумцова у 2015 році. Водночас, стосовно інших музеїв, які мають в своїй назві «імені...» (Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського тощо) - і у ЕІУ: ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ В.ТАРНОВСЬКОГО, і тут, у Вікіпедії, назва статті має уточнення «імені...», хоч у Дніпрі або Чернігові немає інших відомих історичних музеїв. Це стосується і невеликих міст (наприклад, райцентрів), де у місті точно немає подібних аналогів щоб могла виникнути потреба їх розрізняти. Ще приклади: Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Ґалаґана, Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, Музей історії міста Тисмениці імені Степана Гаврилюка, Торчинський історико-краєзнавчий музей імені Григорія Гуртового, Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна, Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая, Сумський художній музей імені Никанора Онацького, Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського, Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка, Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва, Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди, Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова, Вознесенський художній музей імені Є. А. Кібрика тощо. Тобто, стандартною ситуацією є - якщо у назві закладу є «імені...», то ця фраза також вказується і у назві статті.--Asperos (обговорення) 09:44, 10 травня 2019 (UTC)
  • Категорично Symbol oppose vote.svg Проти! У нас є правило, де чітко визначено «Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті». Тому я проти офіційних назв для всіх унікальних музеїв, театрів, університетів тощо. Саме через системне порушення цього правила якраз потрібна уніфікація в зворотному напрямку. Окрім зручності для читачів необхідно взяти до уваги: 1) аналогію з іменами, деякі особи їх мають до десятка, але ж ми не тулимо усе це багатство в заголовок, а називаємо за найпоширенішою формою; 2) штучне ускладнення назв, яке так полюбляють наші чиновники. В нас вже зникла прекрасна дорадянська традиція творити від імен засновників/меценатів короткі похідні назви (Бестужевські курси, Музей Ханенків, Університет Карнеґі — Меллона), а саме вони якнайкраще відповідають граматиці більшості європейських мов. Натомість у нас в назву стали пхати форму власності, статуси, спеціалізацію, державну приналежність і незрозуміло-що (Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — це просто для розумово неповноцінних); 3) універсальність, бо назва має відповідати якнайширшому колу можливих пошуків. Наприклад, Києво-Могилянська академія трапляється як в давніх, так і в нових книгах, а офіційний варіант — тільки в сучасних документах; 4) пошуковий рейтинг сторінки, бо за повною назвою практично ніхто не шукає. Хоча гугл «і так поймьот», але може поставити вікісторінку нижче, а це якісь долі % відтягує; 5) зрештою робота сайту вимагає ресурсів, кожне інтенсивно експлуатоване перенаправлення — додаткове навантаження на сервери. Я розумію, що бідні українці звикли, коли за них платять у щасливіших краях, але ж не треба зловживати. --Nina Shenturk (обговорення) 12:08, 10 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Перейменовувати на повну офіційну назву і не пропонується - вона набагато більша: "Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова» Харківської обласної ради". А той варіант, що пропонується є якраз скороченим. "Універсальність" якраз і вимагає включення частини «імені...», оскільки ряд користувачів може запам'ятати і шукати заклад саме за цією частиною, наприклад фраза "університет Шевченка" досить часто зустрічається і тут ідентифікація йде саме за іменем особи, на честь кої названо заклад. І виключення цієї частини якраз ускладнить пошук і потребуватиме додаткових серверних ресурсів для пошуку. В той же час, практично у всіх закладів, що носять чиєсь ім'я, у назві сторінки вказано «імені...». Той же приклад з Музеєм Ханенків - назва сторінки: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Також, сторіка харківського оперного театру називається: "Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка", хоч оперний театр у місті один, і переплутати його з іншим закладом неможливо. Тож, незрозумілим є, чому "Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків" - є найкоротшою назвою, достатньою для однозначної ідентифікації (а також для 99% інших закладів, що носять ім'я певної особи і де це ім'я винесене в назву сторінки), а "Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова" - занадто довгою. Схоже на подвійні стандарти. Навпаки, цей варіант не перешкоджатиме знаходити сторінку тим користувачам, що шукатимуть її за фразою "Харківський історичний музей" - оскільки з цієї фрази починається назва, і дасть змогу легко знайти сторінку тим користувачам, що шукатимуть за фразою, скажімо "історичний музей імені Сумцова". --Asperos (обговорення) 15:03, 10 травня 2019 (UTC)
Ви перекрутили мої слова — я не вважаю назву Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків найкоротшою і прийнятною, відповідно, ні про які подвійні стандарти не йдеться. Ну і за вашою логікою, назва «Харківський історичний музей» не перешкоджатиме знаходити сторінку тим читачам, які шукатимуть «Харківський історичний музей ім. Сумцова».--Nina Shenturk (обговорення) 16:09, 11 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Просто Ви вище приводите музей Ханенків як приклад того як має правильно називатися сторінка музею, однак цей приклад не підтверджує Ваші слова, оскільки назва цієї сторінки викладена не в тій формі, що Ви пропонуєте, а є більш повною: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, так само як і сторінки інших закладів з подібною назвою. Тобто, де-факто, стандартом є саме подібна форма назви. Тож, або те правило, про яке Ви вище говорите взагалі всі ігнорують, що є нонсенсом. Або, що є більш вірогідним, подібні назви не суперечать цьому правилу, тому подібні сторінки і мають такі назви. Зважаючи на те, що навіть у випадку друкованих енциклопедичних видань в назвах статей, присвячених закладам, вказується, на честь кого вони названі, хоч це і потребує додаткової "витрати" простору на сторінці. Одначе, навіть там не вважають за потрібне скорочувати цю частину, оскільки це є їх назва.
Стосовно "не перешкоджатиме знаходити сторінку" - це була Ваша теза, що перейменовувати не можна, оскільки додавання у назву фрази «імені...» - ускладнить пошук сторінки, через що впадуть пошукові рейтинги сторінки, зросте навантаження на сервер і т.п. Моя теза, що це навпаки розширить можливості пошуку, рейтинги тощо, оскільки додасться результат за пошуковими запитами на кшалт "музей імені Сумцова". --Asperos (обговорення) 17:04, 11 травня 2019 (UTC)
якщо суто бюрократично підійти, то правила немає, є лише проєкт. П.С. мені гугл з пошуком "харків, музей" показав "Історичний музей" ))--『　　』 Обг. 22:49, 10 травня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо на вшанування відомого діяча його іменем названо музей, то прибирати його ім'я з назви сторінки було б неправильно --Sertom (обговорення) 10:30, 11 травня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Музей перейменували, раніше його назва була Харківський історичний музей, зараз стала Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова. Які в нас підстави умисно зберігати за музеєм його стару назву, якщо джерела слідом за музеєм вживають нову?
Теоретично можна уявити підхід, у якому ми б придумуватимемо кожному закладу якнайкоротшу з технічної точки зору і при цьому впізнавану назву. Наприклад, для цього це була б Історичний музей (Харків). Для згаданого вище двічі Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» було б Політех (Київ). Мені такий підхід не подобається, оскільки ми все ж енциклопедія, а в енциклопедіях, як показано вище, подаються саме сучасні назви
Тож у підсумку підтримую перейменування: якщо музей змінив назву, ми теж відображаємо цю зміну назви — NickK (обг.) 12:40, 11 травня 2019 (UTC)
А якщо без лукавства? Я не пропонувала вигадувати нові назви та ще й неоковирно обкоцані: «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — достатня для ідентифікації. У разі перейменування за цією номінацією тоді давайте вже і правила міняти, Остап Сулейман Берта Марія Бендер-бей вам в поміч.--Nina Shenturk (обговорення) 16:09, 11 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Так, але навчальний заклад ніколи в своїй історії не називався Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, тож це така сама нова назва. Він був спочатку Київський політехнічний інститут, потім став Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», потім став Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зрештою, чому КПІ можна зберегти те, що йому присвоїли ім'я Сікорського, а Харківському історичному музею не можна зберегти те, що йому присвоїли ім'я Сумцова?
Якщо коротко, якщо музей чи університет названий на честь когось, не бачу підстав не відображати це у Вікіпедії — NickK (обг.) 16:16, 11 травня 2019 (UTC)
Так і я не проти, щоб відображати, просто робити це в преамбулі, як зараз і написано. Ну і я власне не стільки через Харківський історичний і не через Сумцова сперечаюсь, скільки через принцип, бо результат цього обговорення можна сприйняти як прецедент, а там і до перейменування Біг-Бена хтось додумається.--Nina Shenturk (обговорення) 16:43, 11 травня 2019 (UTC)
Стосовно персональних імен хотів би також зробити невеличке зауваження. Тут також стандартним є варіант більш повного іменування, навіть якщо і більш коротка назва статті могла би бути достатньою для ідентифікації. Наприклад, "Руслана Лижичко" - цієї фрази, в принципі, було б достатньо для ідентифікації особи, оскільки інших відомих осіб з цим прізвищем та ім'ям немає. Водночас, стаття називається більш повно: Лижичко Руслана Степанівна - хоч, виходячи із Вашої логіки, "по батькові" слід було б розмістити у преамбулі, оскільки за "по батькові" - її сторінку ніхто шукати не буде. Але якщо для окремих персон не вважається надмірним винесення в назву їх повного іменування, то чому для закладів це стане проблемою? --Asperos (обговорення) 17:17, 11 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Насправді скоріше неперейменування є прецедентом. Усі об'єкти, перейменовані ще до написання статті про них, зараз називаються з «імені когось там». У Дніпрі музей носить ім'я Яворницького з 1940? Жодних питань, Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, а не Дніпровський історичний музей. У Чернігові музей носить ім'я Тарковського з 1997? Звісно, він Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, а не Чернігівський історичний музей. Чому ж тут ми не діємо послідовно?
Насправді у нас є дві різні ситуації.
Тобто я вважаю це саме небезпечним прецедентом того, що перейменування відбулося, але Вікіпедія відмовилася його відображати. Я не думаю, що це буде гарним прецедентом в умовах того, що в країні відбулося останнім часом багато перейменувань (декомунізація з її Горішніми Плавнями і компанією, або Донецький університет, який боровся за ім'я Стуса), які важко визнаються і в Україні, і в іншомовних Вікіпедіях. А тут заклад вирішив змінити назву — а ні, Вікіпедія не хоче перейменовувати слідом. Тим, хто перейменувався до появи статті у Вікіпедії, можна, а новоперейменованим — зась. Я проти такого прецеденту — NickK (обг.) 21:42, 11 травня 2019 (UTC)
  • Ще раз — категорично Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. Факт. «Музей перейменували, раніше його назва була Харківський історичний музей, зараз стала Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова». Дії. Назва статті залишається незмінною. Остання повна назва має бути у преамбулі. Всі відомі назви — у розділі "Історія" чи "Назви". Рано чи пізно до цього прийдемо. Стаття Робінзон Крузо, не Робінзон Крузо (роман), тим більш не «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Тощо. Потрібно незмінність назви ще раз нагадати. Можливо, розглядати зміни назви як деструктивну діяльність, оскільки майже завжди суперечить правилу ВП:ІС#Вибір назви статті, є приклад: Музей Лесі Українки (Київ). Вище є ВП:НДА, майже стьоб, прошу автора вилучити. — Юрій Дзядик (о•в) 20:43, 11 травня 2019 (UTC).
    ....1) згідно зі шаблону, то це проект і лише окремі його розділи правило; 2) відповідно до ВП:КОНС ми повинні або затвердити правило щодо іменувань закладів, або затвердити загальне правило; 3) з огляду на дане обговорення думки спільноти дещо різняться, і замітка щодо «розглядати зміни назви як ....» дуже критично і на межі ВП:Е--『　　』 Обг. 21:25, 11 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Уточнювати не потрібно, це єдиний історичний музей в Харкові.--Venzz (обговорення) 19:51, 20 липня 2019 (UTC)

Пінар-дель-Ріоська_діоцезія → Дієцезія Пінар-дель-Ріо[ред. код]

і всі дієцезії і архідієцезії католицької церкви на Кубі задля уніфікації. У Вікіпедії склалася традиція називати саме так статті, наприклад Архідієцезія Загреба, Дієцезія Ніцци і т.д. Крім українських, або усталених в АД. Чому саме кубинські, португалські й іспанські католицькі повинні бути прикметниковими, як-от Сантьяго-де-Кубинська архідіоцезія чи ось ця Пінар-дель-Ріоська - загадка. Консенсусом ми повинні прийти до того чи перейменовувати й інші за цим зразком і тоді виникнуть у нас: Зальцбурзька архідієцезія, Айзенштадтська дієцезія, Ніццька дієцезія і подібне, або залишити як є, за усталеним у вікі принципом і відповідно ці також так уніфікувати з іншими [45]. --Flavius1 (обговорення) 10:53, 17 вересня 2018 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Латинською — прикметник стоїть, а не іменник. Діоцезії записуються українською прикметниками. (персональний випад приховано) Див. ВП:НПК.(персональний випад приховано)--N.Português (обговорення) 11:16, 17 вересня 2018 (UTC)
    • питання в уніфікації всіх: або за вашим варіантом, або так, як усталено протягом років у Вікіпедії. Ніякого тролінгу немає. Є тільки (образа вилучена)перейменування провінцій Куби, на які я звернув увагу на сторінці ВП:ПС, де провів частину свого вікіжиття, а потім відтак і на ці невмотивовані АД назви. (персональний випад приховано) П.С. Полишу. Не переживайте. --Flavius1 (обговорення) 11:21, 17 вересня 2018 (UTC)
  • Щодо довгого обговорення: обговорюйте перейменування, а не один одного. Продовження тієї теми буду вважати порушенням ВП:НДА, особливо якщо буде з порушенням ВП:Е та ВП:НО.--『　　』 Обг. 01:09, 18 вересня 2018 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар чи не можна, @N.Português: навести правило, згідно з яким «Діоцезії записуються українською прикметниками»? У ВП:ТОП нічого подібного не знайшов. Provincia de Mendoza ми відповідно до правил маємо передавати як «Мендоса», «Мендоса (провінція)», а не «Мендоська провінція». --В.Галушко (обговорення) 15:54, 17 вересня 2018 (UTC)
    Яким чином адміністративно-територіальна одиниця є оронімом? Яким чином сюди відноситься 1.7 якщо тут немає прикметників на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу. Згідно ВП:ТОП 1.1: чи є узгодження з авторитетними джерелами?--『　　』 Обг. 00:54, 18 вересня 2018 (UTC)
    Є дух правил. Мова стосувалася всіх діоцезій. Є оригінальна латинська назва з прикметником. Є українська традиція іменування релігійних одиниць. Чого ще треба? Тут питання навпаки ставити треба: звідки взялися «архідієцезії Загреба», коли і латиною (Zagrebiensis), і хорватською (Zagrebačka) прикметники стоять? Ні правила, ні здоровий глузд писати так не дозволяють, але номінатор заявляє, що «у Вікіпедії склалася традиція». Це або від незнання теми, або просто введення в оману. P.S. не треба прикоховувати аргументацію попередніх обговорень. --N.Português (обговорення) 01:10, 18 вересня 2018 (UTC)
    не доводьте до абсурду, то не обговорення перейменувань, то обговорення певного користувача. Усі аргументи вже сказані Вами. Тож будь-ласка перестаньте обговорювати дії іншого користувача на цій сторінці. Це сторінка перейменувань. --『　　』 Обг. 01:14, 18 вересня 2018 (UTC)
    Ну то ви і доводите, ламаючи виклад аргументів. Припиніть, будь ласка. --N.Português (обговорення) 01:16, 18 вересня 2018 (UTC)
    не подобаються дії - оскаржуйте на ВП:ЗА. Нічого, що стосується цієї теми там немає. --『　　』 Обг. 01:18, 18 вересня 2018 (UTC)
    Я виклав свої аргументи від 11:27, 17 вересня 2018 (UTC). Ви їх приховуєте шаблоном. Це ламає логіку викладу обговорення. Тому я прибираю шаблон. --N.Português (обговорення) 01:24, 18 вересня 2018 (UTC)
    ви так і не відповіли мені на перші два питання. Інші аргументи я під сумнів не ставлю. --『　　』 Обг. 01:32, 18 вересня 2018 (UTC)
    О, так краще. Дякую, питання зняте. Я лише показав, що згідно з ВП:ТОП «відіменникові» прикметники допустимі у різних випадках. Адмін-одиниці можуть походити і від оронімів, і гідронімів, частин світу. Тобто, 1) аргумент опонентів, що «прикметники не вживаємо» взагалі — хибний, бо український правопис і ВП:ТОП дозволяють таке написання; 2) аргумент, що «прикметники не вживаємо» до діоцезій — хибний, бо оригінальні (латинські) назви містять прикметники, які доречно передавати українськими прикметниками за правописом і ВП:ТОП. --N.Português (обговорення) 01:51, 18 вересня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За оскільки не очевидно, як саме творити тут прикметник. Рійська, як Токійська? Ріївська? Ріовська? Ріанська, як Марокканська?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 18 вересня 2018 (UTC)
    Однак в інших випадках доречніше прикметником.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 18 вересня 2018 (UTC)
    Чому не зрозуміло? Творимо прикметники від іменників за допомогою суфіксів -ськ(ий), як радить правопис. Правильно? Є приклад: Онтаріо-Онтарійський, і можна було б писати так. Але оскільки маємо окреме слово Ріо («річка»), тому логічніше просто додати -ський, аби зберегти морфологію (як радить той самий правопис за прикладом з Ла-Манш — Ла-Маншський, коли «у частині слів іншомовного походження зміна приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається»).
    Flashing bulb Ідея: А взагалі, якщо добре подумати, і підійти з іншого боку, то статтю краще перейменувати на Пінарська діоцезія (лат. Dioecesis Pinetensis), бо інших «Пінарських» діоцезій немає; адже «дель-Ріо» (лат. ad Flumen) там просто уточнення. --N.Português (обговорення) 13:22, 18 вересня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Власна назва. Дієцезія — то типоозначення сутності, nameprefix/namepostfix. Без слова дієцезія назва повинна бути так само впізнавана, як похідна від топоніма. Тут прикметникізм звичайний, знущання над мовою і співрозумінням її носіїв з носіями інших мов.--Avatar6 (обговорення) 10:33, 15 жовтня 2018 (UTC)
    Avatar6, то на вашу думку католики України над мовою знущаються?--95.90.178.111 11:37, 15 жовтня 2018 (UTC)
    Нехай знушаються, в католицькій белетристиці — будь-ласка, але не в суспільній енциклопедії. Той прикметникізм походить від автоперекладізму. Прикметники від топонімів, маю впевненість що, не є однозначними в усіх слов'янських мовах. Навіть назви деяких районів України утворені не за правилами створення прикметників від іменників (різних граматичних ознак), а є історично усталеними. Спільна енциклопедія — то не белетристика з публіцистокою, — вимагає сумісності із усіма контекстами-аспектами культури-мови.--Avatar6 (обговорення) 15:55, 15 жовтня 2018 (UTC)
    Зверніть увагу! Співбесідник, дивним чином, використав словосполучення католики України, замість прикметникового українські католики. Дивно. Але дещо доходить.--Avatar6 (обговорення) 16:05, 15 жовтня 2018 (UTC)
    А ще я скажу "співробітники заводу", а не заводівські співробітники, але Харківська область чи Калинівський район, а не область Харкова, район Калинівки. Останній підхід характерний для автоперекладизму, на кшталт Landkreis Meißen або Borough of Stafford. Діоцезія -- це адміністративно-територіальна одиниця, тож має бути так само, як і області. Тим більше, що є офіційна назва діоцезій тієї ж церкви для України (вище був я, може змінитись ІР-адреса) --80.131.17.65 13:05, 20 жовтня 2018 (UTC)
    До чого Україна у ваших аргументах? — до того, що не бачите нічого поза її межами і поза її оф.мовою. Вам особисто ддя себе можна й Аляскінський штат вживати. Ви себе, у власних дописах, зрозумієте. То робіть Власні дописи для того, хто їх зрозуміє — на власній сторінці.--Avatar6 (обговорення) 14:09, 2 грудня 2018 (UTC)
    В Україні є офіційне представництво католицької шеркви і вона використовує прикметникову назву для діоцезій. І не завдання Вікіпедії визначати, як правильно, а використовувати той варіант, що використовує власне організація (католицька церква у цьому випадку). А з штатами вас кудись вже зовсім далеко понесло. Ви не використовуєте "Вінницька область"? Чи може "Калинівський район" -- то неправильно? Чи все це -- знущання з мови? --95.91.26.124 17:14, 3 січня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg ПротиВідповідно до аргументів N.Português, наприклад "Львівська архідіоцезія (не архідіоцезія Львова)" (це стосується усіх діоцезій в Україні).--95.90.178.111 07:27, 10 жовтня 2018 (UTC)
    Коли Пінар-дель-Ріо буде в Україні — звісно. Тут Вам усі важелі доручні для досягнення "цієї умови".--Avatar6 (обговорення) 13:54, 2 грудня 2018 (UTC)
    Відповів вище, мова про одну й ту саму організацію, а не про місцезнаходження.--95.91.26.124 17:14, 3 січня 2019 (UTC)
    "Розмовним стилем мови", в певному контексті, ви із співрозмовником певно зрозумієте один одного. Але міжнародна універсальна енциклопедія не пишеться "розмовною мовою", а "формальною". "-Ріоська" — то прикметник, ймовірно, від "-Ріо", "-Ріос", "-Ріося" і "-Ріоськ" одночасно. Тому читач енциклопедії не зрозуміє автора поза "розмовним контекстом", бо, як бачите, "не одне й те саме на письмі", як "ведете (роз-)мову про 'те саме'" ви з колегою. От і поміркуйте — чому "Православна церква України" отримала назву без "прикметникізмів". Напевно, не містечково-балачкова назва.--Avatar6 (обговорення) 18:57, 3 січня 2019 (UTC)
    Праклад вище про "Вінницьку область" ви ігноруєте, бо він вибивається з вашої аргументації? Стосовно проблеми з "-Ріо", "-Ріос", "-Ріося" і "-Ріоськ" -- а про "Черкаси — черкаський" не чули? Чи "Арзамас — арзамаський"? Або, наприклад, міста Черкеськ, Іркутськ. Якшо не знати їх, то як правильно з прикметника в іменник повернутись? Не всі назви можна зробити так, щоб прикметник був однозначний.--95.91.26.124 08:26, 4 січня 2019 (UTC)
    Чув. В тім то й справа, що "що ми чули" — не аргумент в енциклопедії. Приклад про "Вінницьку область", як інші приклади, щойнонаведені Вами, підтверджує, що прикметники із суфіксом -ськ- усталені і вживаються як похідні від питомо слов'янських топонімів і власних назв — завжди, але, лише коли усталені традиційно, від неслов'янських. Ріо-де-Жанейрський, Ріо-де-Жанейроський — то Ви теж, напевно, "лише чули"..., але в енциклопедії не зустрічали. Суто менталітет, неєвропейський. Від муніципалітетів Франції постворюйте прикметники.--Avatar6 (обговорення) 13:35, 4 січня 2019 (UTC)
    Наведені мною приклади -- "Черкаси — черкаський" та "Арзамас — арзамаський" -- з правопису. І Арзамас зовсім не слов'янського походження. А ще у правописі є Тбілісі — тбіліський. Теж, якщо слова не знати, то назад не повернешся. А от ви наводите лише власні роздуми, без прикладів. А із складних закордонних слів теж можуть створюватись прикматники: булонь-сюр-мерський, буенос-айреський (приклади з § 114 правопису i там немає зазначення про "усталеність").--95.91.26.124 07:48, 7 січня 2019 (UTC)
    От і домовилися — коли в правописі буде — то хоч "Пінарська-де-Ріоська"...--Avatar6 (обговорення) 11:57, 7 січня 2019 (UTC)
    Правопис не має містити всі варіанти, це не словник.--95.91.26.124 07:12, 8 січня 2019 (UTC)
    Згоден — 'коли в словнику (словниках) буде'. Вікіпедія також не словник, і не місце створення нових слів, але ґрунтується на джерелах.--Avatar6 (обговорення) 07:34, 8 січня 2019 (UTC)
    Якщо джерел так і не буде -- видаляємо статтю? А у географії такого повно, можна видалити половину статей на Вікіпедії, бо багато яких місць не навадені в джерелах українською мовою. "Вікіпедія не словник" -- це трохи про інше і тут нерелевантне. A з якого часу утворення прикметника стало створенням нового слова? --95.91.26.124 11:41, 8 січня 2019 (UTC)
    Є транслітерація для літерних абеток і транскрипція для неалфавітних. Зрештою є передача оригінального написання — на нього точно... "є джерело"-). Орфографічні словники наводять як окремі слова — однокорінні іменник і прикметник. І Вікісловник також. Різні слова навіть відмінюються як різні частини мови.--Avatar6 (обговорення) 12:51, 8 січня 2019 (UTC)
    До чого вступ про транслітерцію, передачу назви? Ми вже маємо назву, тепер питання, чи вона прикметником, чи іменником має у сполученні з діоцезією лишатись. Ваші роздуми про прикметники і словники -- як це заперечує те, що немає словника, де було б наведено усі слова та словоформи? Про утворення прикметників -- раджу все ж подивитись чинну редакцію правопису, там саме це і зроблено. А на Вікісловник посилатись не можна, бо це та сама Вікіпедія і не є АД. Доречі, а ви навести у якості джерела орфографічний словник зі словом Ріо, де сказано про неможливість створення прикметника?--95.91.26.124 15:18, 8 січня 2019 (UTC)
    На Вікісловник і не було посилання, лише згадка концепту. Тут вже Ваша черга повторювати аргументи. Наведіть прикметник від слова Ріо, у сллвнику, не Вікісловнику. На тому й завершимо.--Avatar6 (обговорення) 18:04, 8 січня 2019 (UTC)
    Я вже не раз писав -- немає у словниках всіх можливих форм та слів, це ви протележне стверджуєте. Тому прикметник створюється за правописом, відповідно до наведеного раніше "ла-маншський" -- "ріоський".--95.91.26.124 05:38, 10 січня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Пінар-дель-Ріоська — такого прикметника в природі не існує, але тут у вікі отаке з'явиться, вочевидь ). --Jeromjerom (обговорення) 09:56, 9 грудня 2018 (UTC)
    На цей випадок є примітки "та ін." у словниках та правописі. Не все можна описати.--95.91.26.124 08:26, 4 січня 2019 (UTC)
    То й не будемо вигадувати, спотворювати сутності без необхідності, Бритва Оккама.--Avatar6 (обговорення) 11:57, 7 січня 2019 (UTC)
    Може не варто повторювати свої коментарі по кілька разів в різних місцях? У вас якесь помилкове уявлення про правопис.--95.91.26.124 07:12, 8 січня 2019 (UTC)
    Якого року 'правопис' я, на Вашу думку, якось помилково уявляю? Правопис не дає чіткого алгоритму утворення прикметників. Навіть українські топоніми мають усталений похідний прикметник, хоча від деяких з них можна утворити кілька різних прикметникових форм (напр. Маневицький, Маневичівский). Що казати про іноземні, де навіть грам. рід не визначити без дослідження.--Avatar6 (обговорення) 07:34, 8 січня 2019 (UTC)
    Будь-якого правопису. Ніде правопис не надає вичерпного списку передачі слів, у жодній мові. Він наводить характерні приклади, які можна застосувати до теоретично всіх можливих варіантів. Стосовно алгоритму -- ви б глянули на наведені мною параграфи, там саме порядок утворення прикметників наведено. Томи ваше бажання мати саме це слово у правописі або словнику (вище) нічим не підкріплине, бо зайве. --95.91.26.124 11:41, 8 січня 2019 (UTC)
    От і для вікі — універсальної енциклопедії — тим більше — зайве, попри ваше бажання. Можете й долі писати "Невадський штат", "Луїзіанський штат", — не в енциклопедії.--Avatar6 (обговорення) 12:51, 8 січня 2019 (UTC)
    Це вже по колу пішло. Штат (стейт) -- то держава, а не область чи район, тому ваш приклад не підходить.--95.91.26.124 15:18, 8 січня 2019 (UTC)
    Стропков (округ) —не держава, не область, не район, а окрес, і не "Стропковський".--Avatar6 (обговорення) 18:04, 8 січня 2019 (UTC)
    Австрійська система, ми з німецької так само передаємо (як австрійські "Bezirk", так і німецькі "Kreis"). Але вже вищій рівень (край) -- прикметниковий, тож аргументувати треба, чому діоцезії відповідає округ, а не край чи область. --95.91.26.124 05:38, 10 січня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Не розумію, чому ніхто не спробував знайти АД на ту чи іншу назву? Я знайшов лише 1 джерело на Пінар-дель-Ріоську [47] та 0 на інші. Також поточна назва не суперечить правопису. Не перейменовано--DiMon2711 08:46, 26 квітня 2019 (UTC)

Dimon2711 Ви серйозно? Це ж дзеркало Вікіпедії. Ви залишаєте назву статті у Вікіпедії на основі того, що така назва вживається … у Вікіпедії? Я такий підсумок оскаржую. Вікіпедія не може бути джерелом для Вікіпедії, особливу якщо йдеться про саму обговорювану статтю.--Анатолій (обг.) 21:37, 26 квітня 2019 (UTC)
Черговий підсумок навмання, причому знову з нерозумінням наведених в обговоренні аргументів. Вище користувачі спробували знайти прикметник в АД, але не знайшли. Не можна робити підсумок на обмані. Maksym Ye. (обговорення) 03:46, 27 квітня 2019 (UTC)
І власне в підсумку «аргументи» тільки на одну частину назви, але не аргументовано, чому діОцезія, а не діЄцезія.--Анатолій (обг.) 07:46, 27 квітня 2019 (UTC)
Взагалі цікаве питання. Тут є обидва слова, а ось у СУМ-20 -- тільки діоцез. Оскільки католицька церква використовує саме слово "дієцезія" зараз, то тут має бути "дієцезія".--95.91.26.149 04:12, 8 травня 2019 (UTC)

Гамсахурдіа Звіад Костянтинович → Гамсахурдія Звіад Костянтинович[ред. код]

Чим прізвище Гамсахурдія відрізняється від прізвища Гарсія? В українській літературі широко використовується відмінювана форма -ія. Правопис у розділі «ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ» вимагає наступне: «Ia в кінці слова передається звичайно через ія: артерія, індустрія, історія, хімія; Апулія, Греція, Дієго-Гарсія, Мурсія» — без обмеження тільки географічними назвами чи загальними.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 3 травня 2019 (UTC)

  • Якщо Костянтинович, то треба застосовувати інші параграфи, вже для слов’янських мов, через які також йшли грузинські назви. Тож загальне правило перезастосувати тут не підходить, треба дивитися в джерела (УЛЕ, ЕІУ, Шевченківський словник (старший Гамсахурдіа) тощо). Maksym Ye. (обговорення) 15:37, 3 травня 2019 (UTC)
    Адаптація імені, по батькові та прізвища - все окремо. Згадаймо Михаїла Ніколозовича (не Миколайовича), що став потім Міхеілом "безбатьковичем".--ЮеАртеміс (обговорення) 10:50, 7 травня 2019 (UTC)
    «Міхеілом» він став тільки в порушення всього, чого тільки можна було. Починаючи з правопису, що вимагає -ї- після голосних. У Вікіпедії це, схоже, якась політика — очуднення імені. А для Гамсахурдіа, і для більш відомого Костянтина, і для його сина, політика Звіада, порушувати не треба нічого, бо це прізвище давно в українських енциклопедіях, і в старих, і в сучасних (хоч УРЕ, хоч УСЕ, хоч згадані ЕІУ, УЛЕ, ШС, Енциклопедичний словник-довідник [48]). Треба у Вікіпедії тільки виправити Костянтина, і будо добре. Maksym Ye. (обговорення) 11:26, 7 травня 2019 (UTC)
    До речі, посилання на правопис іншомовних назв теж не абсолютне. Відомі контрприклади: Буендіа, Борджіа, Бразиліа, медіа (Вікімедіа), авіа- та под. Maksym Ye. (обговорення) 11:37, 7 травня 2019 (UTC)
    Борджія тощо. Авіа- не кінцеве -іа. А от медіа дійсно стало винятком.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:43, 8 травня 2019 (UTC)
    Буває і кінцеве: Бельавіа, Дніпроавіа, Когалимавіа, Центравіа, Євроавіа. Maksym Ye. (обговорення) 08:37, 8 травня 2019 (UTC)

Джерела:

Тощо. Багато.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:09, 7 травня 2019 (UTC)

Все ж варто уважно перевіряти джерела
Треба такий самий пошук зробити і за поточну назву, бо "Тощо. Багато." -- це епітет без будь-якого якісного або кількісного підґрунтя. На -іа теж є "багато". Далі що?--95.91.26.149 07:19, 8 травня 2019 (UTC)
Багато+правило це "більше", ніж багато проти правила.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:43, 8 травня 2019 (UTC)
Якщо вже такий "гуманітарний" підхід, то "Багато+правило" проти "Багато+АД".--95.91.26.149 08:11, 8 травня 2019 (UTC)
Правило тут незастосовне напряму, без перевірки джерел. Бо для іншомовних є застереження «звичайно», а для слов’янських інший підхід. Перевага ж у джерелах на боці традиційної, давно енциклопедічної назви Гамсахурдіа. По найбільших корпусах перевага десь у півтора рази. Maksym Ye. (обговорення) 08:37, 8 травня 2019 (UTC)

Верховний Імператор Японії → Імператор на покої (Японія)[ред. код]

Поточна назва, що є буквальним перекладом, вводить в оману, адже в українській мові у "верховний" вкладають чинне дієве верховенство. Зокрема прикладом є наша Верховна Рада. Тим паче в ЗМІ використовується адаптація: Імператор на покої. Трохи джерел: [49], [50], [51].--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 2 травня 2019 (UTC)

До речі, західні ЗМІ вживають не екс-, а імператор-емерит.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 2 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Це китайський титул імператора-батька, імператора у відставці: 上皇. Він справді був «верховним» (прямо і переносно) — зазвичай мав більше владних повноважень ніж його наступник, правлячий імператор. Саме цей титул запозичили японці для своїх відставних монархів.
    Взагалі, у таких питаннях слід дивитися українські наукові джерела, а не ЗМІ. Там вживають екс-імпертатор (Рубель 2001:110, 2002:78; Ковалів 2007:207; Коваленко 2013:581), верховний імператор (Коваленко 2013:914), або, навіть, дайджьо-тенно. Щодо «емерита» («заслуженого») — то, гадаю, це не дуже вдалий переклад: імператори виходили у відставку не за заслуги, а для того щоб залишитися при владі, керувати родиною, урядом і країною, формально лишаючись на «пенсії». --N.Português (обговорення) 01:18, 10 травня 2019 (UTC)
    • Як я вже сказав, не завжди буквальний переклад доречний. Якщо немає одностайності в наукових джерелах (до речі, щось я нічого не зміг нагуглити), то краще дотримуватись одностайних ЗМІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:07, 10 травня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти як в спеціалізованій літературі. Також за Екс-імператор. Багато чого до японської потрапило з китайської. --『　　』 Обг. 22:00, 10 травня 2019 (UTC)

Ті, що летять крізь ніч → Ночеліт (телесеріал)[ред. код]

Піратський переклад не є офіційним. Є назва офіційного перекладу книжки - це Ночеліт. В ідеалі взагалі має бути "Ночольоти".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:44, 25 квітня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Мені не подобається, що в студії обрали саме таку назву, але буду послідовним. Озвучення (навіть піратське) — достатня підстава для вживання назви. --ivasykus (обговорення) 13:28, 25 квітня 2019 (UTC)
    @Ivasykus: Наскільки це піратське озвучення поширене? Чи воно десь транслювалося, або ж відоме лише купці фанатів? — NickK (обг.) 19:50, 6 травня 2019 (UTC)
    як я знаю, то ніде не транслювалось, поширене десь на такому рівні [52] --『　　』 Обг. 20:21, 6 травня 2019 (UTC)
    @AlexKozur: Мені більше здається, що це переклад з російською, а не піратська озвучка. Бо подібні джерела й мають явні російські кальки на кшталт трейлер серіалу "Летючі крізь ніч" — NickK (обг.) 20:13, 16 травня 2019 (UTC)

Без інформації про перекладачів важко сказати, наскільки авторитетним є переклад. В принципі Symbol support vote.svg За "Ночеліт", як усталена назва книги.--95.91.26.149 04:27, 21 травня 2019 (UTC)

«Ті, що летять крізь ніч» - це адекватний переклад оригіналу, нащо повторювати ці викрутаси книжкових перекладачів.--Yasnodark (обговорення) 16:59, 14 серпня 2019 (UTC)
Адекватний? ) "Nightflyers", not "Those that fly through the night". Це "надмозковий" трафарет.
  • The Thorn Birds (Тернові пташки) > Поющие в терновнике > Ті, що співають у терні;
  • Blade Runner (Бігун по лезу > Ходок по бритві) > Бегущий по лезвию > Той, хто біжить по лезу;
  • The Maze Runner (Бігун у лабіринті / Бігун по лабіринту) > Бегущий в лабиринте > Той, що біжить лабіринтом;
  • Nightflyers (Ночольоти) > Летящие сквозь ночь > Ті, що летять крізь ніч.
Зросійщення достатньо проілюстрував? Перетворити іменник на дієприкметник, а потім через штучне табу на активні дієприкметники замінити його складною конструкцією - це не адекватний переклад.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:30, 15 серпня 2019 (UTC)
Це не зросійщення, а реальний, а не дослівний переклад. Хочеться вам того чи ні, та в української та російської мов в рази більш спільного, ніж в української та англійської і не треба збіднювати нашу мову, бо вона є образною і не треба нам її паплюжити невластивим англійських скуппим прагматизмом з нулем відтінків. Я читав і повість і роман, і по сюжету там не було жодних ночельотів (Це у «Гавані вітрів» дійсно є літуни - тип героїв, а тут такого і близько нема), річ йде просто про тих, хто летить зорельотом в ночі (останнє - скоріше для красного словця). Серіал не дививився та він за книгою. Усі ваші приклади дивився і більшість читав і всі назви є логічними або покращеними (як з твором Маккалоу). І російською не те, що в написали.--Yasnodark (обговорення) 12:45, 15 серпня 2019 (UTC)
Неологізм не завжди позначає якесь нове поняття. Тут він описовий.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:32, 16 серпня 2019 (UTC)

Лобстери → Омари[ред. код]

Сумнівний термін, можливо недоречний англіцизм--В.Галушко (обговорення) 18:29, 24 квітня 2019 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Не лише в українській, але й в більшості мов Східної та Північної Європи відомі лише омари:
біл. амары, болг. омари, рос. омары, есп. omaro, латис. omāri, лит. omaras,
ест. homaar, угор. homár, словац. homár, їд. האָמאַר homar, рум. homar,
ісл. humar, швед. hummer, норв. hummere, фін. hummeri,
пол. homarowate, чеськ. humrovití
Стоп. Існує стаття омар (Homarus) — рід лобстерів, який містить відомі комерційно важливі види: Homarus americanus (омар американський[en]) і Homarus gammarus (омар європейський).
en:Homarus is a genus of lobsters, which include the common and commercially significant species Homarus americanus (the American lobster) and Homarus gammarus (the European lobster).
— Юрій Дзядик (о•в) 16:23, 2 травня 2019 (UTC).
  • біологічні спеціалізовані видання? АД на це повинні ж бути. --『　　』 Обг. 21:26, 2 травня 2019 (UTC)
@Zag: чи існують АД на слово «лобстер» в українській науковій термінології? --В.Галушко (обговорення) 22:17, 6 травня 2019 (UTC)
Схоже, в українській термінології термін лобстери відсутній. Існує рід Омари, який містить, зокрема, види омар американський[en] та омар європейський. — Юрій Дзядик (о•в) 07:53, 8 травня 2019 (UTC).
джерело? :с --『　　』 Обг. 08:20, 8 травня 2019 (UTC)
@Dzyadyk: Звертаю увагу, що це стаття про родину, а не про рід — NickK (обг.) 09:12, 8 травня 2019 (UTC)
  • Існує Вікіпедія:Проект:Біологія, де можна порадитись, між іншим. У Щербак-Вервес-Царічкова (1996) на с. 160 - "омари - великі, до 60-70 см завдовжки, морські раки (рід Homarus та інші)". За українським перекладом регламенту ЄC № 216/2009 від 11 березня 2009 року «щодо подання статистичних даних про номінальний вилов Державами-членами ЄС, що ведуть промисел в інших регіонах, крім Північної Атлантики», омарами називають представників родини Nephropidae, а лобстерами (окремі види лангустами) - Palinuridae.--Brunei (обговорення) 15:49, 14 травня 2019 (UTC)

Новосондецький_повіт → Новосандецький повіт[ред. код]

Про новий спалах конфлікту див. ВП:К-А#Щодо Бучач-Львів diff. Необхідно докладно і ретельно розглянути аргументи обох конфліктуючих воюючих сторін. Інакше порушення та переслідування не припиняться. Війна загрожує вийти за межі укрвікі та офвікі. — Юрій Дзядик (о•в) 05:14, 9 квітня 2019 (UTC).

  • Кількісна перевага в корпусі української мови [53] на боці варіанта Новосандецький. Приклади з текстів Ю. Шевельова, Ю. Тарновича, В. Сергійчука, приклади кількох періодичних видань з 1916 по 2008. Варіант з -о- є тільки в одному перекладному виданні Ґжеґожа Мотики. Maksym Ye. (обговорення) 06:01, 9 квітня 2019 (UTC)
  • @Dzyadyk: Поясніть мені одну річ: а яка ваша мотивація тут? Є ВП:МОВА, є § 104.8, який регулює передачу польського -ą- перед приголосними через -он-. Я розумію, що Бучач-Львів категорично не згоден з цим правилом та намагається всіми можливими шляхами обійти його, вже має підсумок не на його користь у Вікіпедія:Перейменування статей/Новий Санч → Новий Сонч та перейшов на похідні назви (саме те, про що йшлося в ВП:ПЗВ50 та ВП:ПЗВ94). Однак які ваші аргументи за перейменування? — NickK (обг.) 06:27, 9 квітня 2019 (UTC)
  • @NickK: Вибач за затримку, ретельно вивчав твої аргументи. Про ВП:МОВА відповів 06:43. На ВП:Перейменування статей/Новий Санч → Новий Сонч я дав посилання, релевантні аргументи варто перенести сюди. У рішення АК ВП:ПЗВ50 та ВП:ПЗВ94 не помітив розгляду Новосондецький/Новосандецький, не розумію, як це стосується суті цього перейменування. — Юрій Дзядик (о•в) 08:27, 9 квітня 2019 (UTC).
    @Dzyadyk: ВП:ПЗВ50 та ВП:ПЗВ94 описують не саме цю, а аналогічну ситуацію. ПЗВ50 — Бучач-Львів не згоден з правилами передачі польських назв (у цьому випадку -ą-), ПЗВ94 — на знак протесту проти підсумку, з яким він не згоден, він всіляко намагається зробити рівно те саме, що минулого разу було відхилено спільнотою, але в інших статтях (тут спільнота відхилила Новий Санч, він перейшов на похідний прикметник Новосондецький) — NickK (обг.) 21:09, 9 квітня 2019 (UTC)
  • Досить дивне перейменування, а як же ВП:МОВА та § 104.8? --Jphwra (обговорення) 06:31, 9 квітня 2019 (UTC)
    • ВП:МОВА та ВП:ОД забороняє застосовувати § 104.8, якщо слово вже є в українських словниках, себто у мові, в АД українською мовою. ВП:МОВА наказує вивчати джерела українською мовою. — Юрій Дзядик (о•в) 06:43, 9 квітня 2019 (UTC).
      @Dzyadyk: Надайте, будь ласка, вихідні дані словників, у яких є «новосандецький». Я кілька тижнів тому шукав і от саме словників не знайшов жодного. Я дуже радий, що нарешті знайшлися словники, лише уточніть, будь ласка, які саме словники. Дякую — NickK (обг.) 08:25, 9 квітня 2019 (UTC)
      А є словник? Цікаво побачити. Я там до слова про інститут мовознавства запитав, можна звідти джерела на це перейменування. Ну так щоб знати що вже нові правила передачі слів чи літер з польської мови. --Jphwra (обговорення) 08:32, 9 квітня 2019 (UTC)
  • @NickK та Jphwra: Повторюю (06:43), якщо немає у словниках, "ВП:МОВА наказує вивчати джерела українською мовою", цитую: 3. Якщо у словнику нема споріднених слів, або аналогія з ними та чинний правопис не дають однозначної відповіді щодо написання нового слова, то питання про його написання вирішується автором відповідно до інших авторитетних джерел та з урахуванням думки спільноти. Тепер вже існує Корпус, потрібно неодмінно врахувати у ВП:МОВА. — Юрій Дзядик (о•в) 08:45, 9 квітня 2019 (UTC).
    • стривайте мова йшла про словник це ж ваші слова чи ні там вище? Тож або надавайте джерела або закривайте це обговорення. І якщо підтвердження немає то я ставлю питання про ваше обмеження з перейменуваннями, так щоб наклали фільтр за підрив нормального функціонування Вікіпедії. В мене все. --Jphwra (обговорення) 08:55, 9 квітня 2019 (UTC)
      • є джерела як на Новосондецький так і на Новосандецький. Потрібно упершу чергу показати, що назва є українською традиційною як і говорив Maksym Ye. Якщо цього АД не підтверджують, то відповідно до правопису. А джерел на це і з попереднього подібного запиту вистачить. П.С. А корпус затвердити можна, повиправляємо "г" на "х". --『　　』 Обг. 14:20, 9 квітня 2019 (UTC)
Джерела за НовосАндецький
Джерела за НовосондЕцький

— Юрій Дзядик (о•в) 06:43, 9 квітня 2019 (UTC).

  • У цій номінації треба дати собі раду з принциповим питанням. Це українська традиційна назва, чи польська іноземна? Якщо українська, то треба рахувати джерела. Якщо польська, то треба передавати за загальними правилами для слов’янських іншомовних назв. Maksym Ye. (обговорення) 08:59, 9 квітня 2019 (UTC)
    • А де він розташований і коли утворений? От і відповідь на ваше питання. --Jphwra (обговорення) 09:44, 9 квітня 2019 (UTC)
      Де розташований Відень? Париж? Краків (не Кракув). Йдеться про Лемківщину, значить, відповідь не очевидна. Це питання треба порівняти з розв’язанням інших українських чи українізованих назв, що опинилися по тодй бік кордону. Наприклад, Брест-Берестя, Перемишль-Пшемисль, Білгород-Бєлгород та под. І докладати ті ж міркування, що визначили тоді вибір. Maksym Ye. (обговорення) 13:09, 9 квітня 2019 (UTC)
    • Формулювання питання загалом правильне, але тема питання неправильна. Це питання треба ставити щодо власне міста, а от від міста Новий Сонч утворення прикметника «новосандецький» виглядає вкрай дивним з точки зору української мови. Назва «новос(а|о)ндецький» безумовно польська іноземна; якщо ж розглядати версію про традиційну українську назву «Новий Санч», то похідним має бути прикметник «новосанчівський»: якщо це українська назва, то й прикметник від неї має утворюватися українським словотвором — NickK (обг.) 21:09, 9 квітня 2019 (UTC)
Я перепрошую, а що з того є АД? Що то за література доісторичної епохи та ще і польською мовою? --Jphwra (обговорення) 06:46, 9 квітня 2019 (UTC)
@Jphwra: Дякую за спостереження. Якщо я правильно зрозумів, за Новосондецький переважно застарілі джерела польского, російського та українського радянського походження. За Новосандецький 151 з гаком джерело українською мовою, усі діаспорні та часів незалежної України. Певен, що ця картина потребує уточнення, прошу усіх до співпраці. Головне, будемо поважати усі точки зору і усіх опонентів, і терпляче розглядати усі аргументи та джерела без винятку. Лише так припинимо війну, і зробимо вагомий позитивний внесок в укрвікі. — Юрій Дзядик (о•в) 08:00, 9 квітня 2019 (UTC).
Так вони АД чи ні? Чи просто Галя сказала Павлу? Давайте якось по-іншому підходити до цих питань. Он Басіо свого часу проштовхнув таке в статтю Зелена Гура. Так що будемо за його сценарієм проштовхувати все так? Давайте, головне і надалі перетворювати Вікіпедію на смітник. Давайте. Вся Україна в смітниках, чому і цей український продукт не зробити як в Україні? Я ЗА сміття але на смітнику! Тому я проти, категорично! Тим більше якщо це діаспора. Вим чули українську мову діаспорян? То почуйте для початку. --Jphwra (обговорення) 08:06, 9 квітня 2019 (UTC)
Сміттям є те, що суперечить літературним джерелам, тобто засмічує українську мову. Неупереджено розглядаємо усі джерела. Є Корпус української мови, у ньому лише одне джерело за -о-. Чи є контраргументи? — Юрій Дзядик (о•в) 08:13, 9 квітня 2019 (UTC).
А які ваші контраргументи? Я їх не побачив. Жодного. Інстиут мовознавства про Новосандецький повіт щось писав? Ні? То які проблеми, проштовхуйте цю несітницю десь в іншому місці. --Jphwra (обговорення) 08:26, 9 квітня 2019 (UTC)
ВП:Е (проштовхуйте цю несітницю), ВП:НЕЧУЮ (А які ваші контраргументи? Я їх не побачив. Жодного), ВП:НДА (Інстиут мовознавства про Новосандецький повіт щось писав? Ні? То які проблеми). Припиняю обговорення з Вами. — Юрій Дзядик (о•в) 08:50, 9 квітня 2019 (UTC).
Ні-ні, тут принципове питання або джерела наших сучасних науковців або я ставлю питання про підрив нормального функціонування Вікіпедії. Досить вже тут бавитись мовними питаннями. --Jphwra (обговорення) 09:46, 9 квітня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок за аналогією[ред. код]

Можна не заморочуватися, а взяти готовий підсумок для позавчорашнього випадку. Якщо там такий дивовижний підсумок годиться, то має і тут. Курсивом мої зміни.

Офіційність назви — слабкий аргумент для Вікіпедії. Статті тут іменуються загалом відповідно до пізнавальності та розповсюдженності, прикладів можна назвати безліч, починаючи з назви Росія. Нині найрозповсюдженніша назва, яка ідентифікує даний субєкт — Новосандецький, саме під такою назвою цей суб'єкт вживався і вживається серез ЗМІ (як перевірити перевагу, запитуйте у автора підсумку), а тому і відомий суспільству. Також досить сильним аргументом (відучора у нас голосування стає аргументом) є очевидна прихильність спільноти до традиційної назви: --- залишу тут місце для підрахунку голосів ---. Рішення: перейменувати. Підсумок складено за шаблоном користувача Andriy.v (обговорення) 09:06, 7 квітня 2019 (UTC). Maksym Ye. (обговорення) 15:08, 9 квітня 2019 (UTC)

@Maksym Ye.: Якщо це підсумок, то я його безумовно оскаржую. Якщо щодо церкви, про яку пишуть усі газети та сайти, щодня говорять по радіо та телебаченню, можна застосувати аргумент «відомості суспільству» та «традиційності назви», то до невідомого широкому загалу повіту в Польщі такий аргумент не застосовується ніяк. Тим більше ні про яку офіційність тут не може бути й мови — місто в Польщі, де офіційною мовою є польська — NickK (обг.) 21:12, 9 квітня 2019 (UTC)
От саме про офіційність і мова. Посилання на правопис означає визнання офіційності, належності міста Польщі. Але це, виявляється, неважливо. Як узагалі перевірити «відомість» об’єктивно, не на око чи абстрактне «всі кажуть», а саме об’єктивно? Щоб при зміні обставин з’явилася підстава поміняти. Maksym Ye. (обговорення) 03:58, 10 квітня 2019 (UTC)
Залежить від тематики. Якщо мова про давно відомий об'єкт, то найкраще робити це аналізом словників й енциклопедій, а за їх відсутності — фахових джерел. Якщо ж і фахових джерел нема, скоріш за все, об'єкт не має усталеної назви українською. Якщо мова про щось новітнє або сучасне, то найкраще робити це аналізом вжитку в ЗМІ, тенденцй вжитку в україномовних джерелах тощо. У цьому й фундаментальна різниця між цими номінаціями: тут мова про повіт, що загалом існує півтора століття, там мова про церкву, яка існує три місяці — NickK (обг.) 13:08, 10 квітня 2019 (UTC)
@Maksym Ye.: Підсумок оскаржують, якщо він не влаштовує. Якщо навіть підсумок базується на хибних чи сумнівних твердженнях, але він користувачів влаштовує, то нащо його оскаржувати? Аже в разі потворного підведення можуть підвести в інший бік.--Анатолій (обг.) 21:21, 9 квітня 2019 (UTC)
Повторю і тут запитання, що залишається без відповіді. Як оскаржити підсумок, завернутий сам на себе? Його ж не тільки неможливо оскаржити, а й потім неможливо буде поставити на перейменуання знову, бо тут уже було відкинуто всі можливі об’єктивні основи підсумку. Якщо там годиться, значить, годиться всюди. І тут також. Maksym Ye. (обговорення) 03:58, 10 квітня 2019 (UTC)

Новосонцький, Новосончівський[ред. код]

Давайте назвемо Новосонцькмй — український прикметник від Новий Сонч з додавання суфіксу -ськ-(ий).--Анатолій (обг.) 21:17, 9 квітня 2019 (UTC)

У джерелах є «новосончівський» — NickK (обг.) 21:56, 9 квітня 2019 (UTC)
Можна й так.--Анатолій (обг.) 22:22, 9 квітня 2019 (UTC)
  • Наскільки відомі та поширені ці назви? — Юрій Дзядик (о•в) 20:24, 10 квітня 2019 (UTC).
    Я підозрюю, що жодна з назв цього повіту не є відомою, бо сам повіт не є відомим широкому загалу. У плані поширеності, то певну кількість джерел можна знайти на кожну з цих назв. Якщо є потреба, можу пошукати — NickK (обг.) 10:08, 28 квітня 2019 (UTC)

Історія, політика, етимологія[ред. код]

історія

Повіт було створено в 1867 році в складі Коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорщини. У 1772–1918 нинішнє польське місто Nowy Sącz називалося Neu Sandez (Ной Зандец). Можливо, від Sand - пісок.

Kotlina Sądecka, Sandezer Becken, ok. 300 km², z czego jej płaskie dno to ok. 80 km² Grupą etnograficzną zamieszkującą Kotlinę Sądecką są Lachy Sądeckie. Lachy Sądeckie (Podegrodzkie) – grupa etnograficzna ludności polskiej zamieszkująca obszar Sądecczyzny.

W 1257 r. książę krakowsko-sandomierski Bolesław V Wstydliwy jako tzw. oprawę wienną lub posagowo-wienną ... dla księżniczki węgierskiej Kingi przekazał jej ziemię sądecką, obejmującą tereny w trójkącie: Biecz – Limanowa – Podoliniec (dzisiejsza Słowacja). Nowa pani tych ziem założyła w Starym Sączu dwa klasztory. W 1292 r. powstał Nowy Sącz.

Первое упоминание датируется 1257 годом в документах краковского-сандомирского князя Болеслава V Стыдливого, даровавшего Старый Сонч своей жене Кунигунде Венгерской, которая после смерти мужа основала и поступила в монастырь клариссинок в Старом Сонче.

Болеслав V Сором'язливий (1226, Старий Корчин — 1279]], Краків) — представник династії П'ястів. З 1243 року князь краківський, з 1232 сандомирський. На ньому вигасла гілка П'ястів Малопольщі. Був сином краківського князя Лешека Білого і княжни Гремислави — доньки князя луцького і великого київського Інгвара Ярославича.

По-німецьки без варіантів, Neu Sandez (Ной Зандец) - Новий Сандець.

політика
пошук етимології
sączyć - сочиться, просачиваться, дистиллировать; sączyć się - струиться
Sand (нім) - пісок
en:Královec (German: Königshan) is a small village in the Hradec Králové Region of the Czech Republic, on border with Poland
Градець-Кралове (чеськ. Hradec Králové, нім. Königgrätz) — місто в Чехії на річці Лабі
cs:Hradec může být: malý hrad nebo hradiště (hrazené místo); ... přírodní objekt: cs:Hradec (Hřebeny) (628 m) – kopec na Brdech poblíž Dobříše

20:24, 10 квітня; 08:17, 11 квітня 2019 (UTC).

  • Топоніми які закінчуються на -ець, -ec: Кролевець (1601, Сумська), Трускавець (1425, Львівська), Торопець (1074, Тверська), Малоярославець (1402, Калузька), Пулемець (1414, Волинська), Липовець (1651 ?, Вінницька), Тростянець (1598, Вінницька), Краковець (1320, Львівська), Мелець (1229, Підкарпатське), Седльце/Сідлець (1448, Мазовецьке), Grójec/Grodziec (1419, Мазовецьке), Вишнівець, до 1939 року Ви́шневець (1395, Тернопільська) …

— Юрій Дзядик (о•в) 20:24, 10 квітня; 08:17, 11 квітня 2019 (UTC). 19:52, 14 квітня 2019 (UTC).

Дуже схоже, що Sącz це географічний поручик Кіже, справжня назва була Sąd чи Sądec, нім. Sandec, укр. Сандець. — Юрій Дзядик (о•в) 11:34, 13 квітня на ВП:К-А, перенесено 21:48, 13 квітня 2019 (UTC).

Ви підмінюєте поняття. Тут обговорюється не назва міста, а назва повіту. До чого тут етимологія назви міста, якщо обговорюється назва повіту? Якби ми відштовхувалися від етимології, то назвали б Новосончівський (бо назва повіту походить від назви міста, а назву міста вже обговорили).--Анатолій (обг.) 14:26, 13 квітня 2019 (UTC)
@Ahonc: Трошки терпіння. — Юрій Дзядик (о•в) 21:48, 13 квітня 2019 (UTC).
Джерела
Może ostałby się Stary Sądecz i Nowy Sądecz do dzisiaj, gdyby nie… fonetyka. Ponieważ słowo Sądecz odmieniało się przez przypadki z pominięciem samogłoski e (Sądecz, ale: Sądcza, Sądczowi,Sądczem, o, w Sądczu), z czasem w formach przypadków zależnych doszło do uproszczenia spółgłoskowego (trudna do artykulacji cząstka -dcz-). Zaczęto mówić i pisać Sącza, Sączowi, Sączem,o, w Sączu, a żeby było jednakowo – także Sącz, a nie Sądecz.

Оскаржений підсумок[ред. код]

На протязі багатьох віків у всіх мовах (польській, російській, німецькій, українській) історична назва міста — Сандець, Сандеч тощо, відповідний слов'янський прикметник - сандецький. Фонетичні процеси у польській мові змінили польську назву міста на Сонч, а прикметника - на сондецький. Однак в українській мові ці процеси не відбувалися, тому зберігається первісна форма - сандецький, яка відносно недавно, під час окупації України тоталітарною постімперською державою, була частково витіснена насильницько запровадженим запозиченням з польської мови - сондецький.

Процес національного мовного визволення полягає у поступовій заміні нав'язаних, невластивих українській мові слів на власне українські.

Так само, польські назви іноземних, зокрема українських, топонімів ніколи не зважають на їх національну форму чи фонетику. Наприклад, нім. Leipzig — пол. Lipsk, Харків — пол. Charków, нім. Wien — пол. Wiedeń тощо. І ми маємо витіснити переклад з сучасної польської мови, замінити назву статті на таку, яка має глибоке та розгалужене коріння в українській мові. "Нам своє робить!" (Павло Тичина).

Мова, у якої занедбано чи виривається історичне коріння, неминуче буде в'янути, чахнути, хворіти, після оперативного лікування може стати інвалідом з неприродними штучними частинами, чи загинути.

Перейменовано. Новосандецький повіт.

Підсумок буде імплементовано через тиждень, після дискусії та врахування зауважень.

На ВП:К-П варто розпочати тему щодо формування та затвердження спільнотою політики мовного визволення в українській Вікіпедії, обговорення програми дій.

На ВП:К-А розпочати тему про захист мови від деструктивних дій, навмисних чи неусвідомлених.

Розмістив — Юрій Дзядик (о•в) 15:00, 9 травня 2019 (UTC).

Головні джерела

Джерела: — Юрій Дзядик (о•в) 15:15, 16:25, 21:20, 9 травня 2019 (UTC).

@Dzyadyk: Ваш підсумок містить гучні політичні гасла (політики мовного визволення в українській Вікіпедії; захист мови від деструктивних дій тощо). Однак як усе це накладається на факти щодо міста та його повіту?
  1. Якою є усталена україномовна пара назв міста й повіту?
  2. У яку епоху усталилися зазначені вище україномовні назви міста та повіту?
  3. У яку епоху усталилися сучасні польськомовні назви міста та повіту?
  4. Коли і які саме фонетичні процеси вплинули на ці назви?
Хотілося б на додачу до політики почути конкретику, тож наперед дякую за відповіді на ваші запитання — NickK (обг.) 17:34, 9 травня 2019 (UTC)
@Dzyadyk: Минула вже майже половина вашого тижня, прошу відреагувати. Дякую — NickK (обг.) 12:44, 12 травня 2019 (UTC)
@Dzyadyk: Оскільки минув тиждень мінус кілька годин, а конкретики так і немає, приєднуюся до оскарження підсумку з тієї причини, що він базується на гаслах і польськомовних джерелах, а не на правилах і україномовних джерелах — NickK (обг.) 00:43, 16 травня 2019 (UTC)

Оскаржую цей підсумок, бо написана якась нісенітниця: «І ми маємо витіснити переклад з сучасної польської мови, замінити назву статті на таку, яка має глибоке та розгалужене коріння в українській мові.» Вікіпедія не може придумувати нові слова, вона має базуватися на авторитетних джерелах. А джерела у вас наведені польською (!) при перекладі з якої виходить Новосондецький.--Анатолій (обг.) 13:00, 12 травня 2019 (UTC)

Це не правильно, коли номінант, проектувальник, і підбивач одна особа. Це порушення ВП:КОНС. І для чого все це ОД? Рішення просте: перевірити вживаність у джерелах і все. --『　　』 Обг. 13:39, 12 травня 2019 (UTC)

Бодуен_де_Куртене_Ромуальда_Ромуальдівна → Ромуальда Бодуен де Куртене[ред. код]

Це польська письменниця, тому повинно бути без по-батькові--DiMon2711 12:53, 28 березня 2019 (UTC)

Baudouin - /bo.dwɛ̃/. Джерел на Бодвен немає?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:44, 1 квітня 2019 (UTC)
Тут повно джерел на чоловіка Бодуен де Куртене Іван Олександрович. Наприклад, це.--95.91.26.149 12:23, 1 квітня 2019 (UTC)
  • Логічно щоб чоловік і дружина були записані однаково (прізвище+ім'я+по-батькові або ім'я+прізвище). Яніна Багницька — уродженка Київської губернії (Російська імперія). Чоловік також народився на території Російської імперії, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, мав неприємності з російською поліцією. Інший варіант, якщо чоловік більше відомий як політичний діяч а не науковець. Тоді чоловік — кандидат у Президенти Польщі, дружина — польська письменниця. --Roman333 (обговорення) 12:32, 10 квітня 2019 (UTC)

Королівство_Італія_(1861—1946) → Королівство Італія[ред. код]

Вважаю це зайвим перенаправленням. Саме ця держава відома як "королівство", саме сюди посилаються основні перенаправлення (за логікою та аналогом з Королівство Франція та Угорське королівство).--Andrei Kurbiko (обговорення) 03:02, 24 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За, номінант має рацію. --August (обговорення) 13:31, 24 березня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо не логічно і не послідовно. Французька імперія — це, насамперед, імперія Наполеона. Але ви створили дизамбіг. Коли дійшло де Італії, ви чомусь вимагаєте перенаправлення на Савойське королівство ХІХ ст. Алгоритм створення дизамбігів і перенаправлень у таких ситуаціях не зрозумілий. --N.Português (обговорення) 09:50, 25 березня 2019 (UTC)
  • Французька імперія — це, насамперед, імперія Наполеона - та ні, чому ви так вважаєте? Друге імперія взагалі існувала довше за першу, то чому вона має мати значно менший пріоритет? --August (обговорення) 17:14, 25 березня 2019 (UTC)
  • Королівство Італія у складі Священної Римської імперії також існувало довше за інші «королівства Італії». Ваш аргумент б'є вас самого.
  • Яка Французька імперія важливіше — Перша (наполеонівська), чи Друга (її подоба)? Що вагоміше «оригінал» чи «копія»? Сусідні аналогії: Річ Посполита — Друга Річ Посполита, Русь — Московська Русь...
  • Питання взагалі стосується логіки створення подібних сторінок-неоднозначностей. Запропонуйте нормальний, зрозумілий алгоритм. Аргумент з кількістю перенаправленнями — не об'єктивний: їх кількість залежить від ступеню розробки теми користувачами вікіпедії, а не від кількості згадок у історичних дослідженнях. --N.Português (обговорення) 07:29, 26 березня 2019 (UTC)

Албанська_мова_(російська) → Олбанська мова[ред. код]

Поширеніший саме такий варіант.--В.Галушко (обговорення) 22:35, 21 березня 2019 (UTC)

  • Безумовно Symbol support vote.svg За, мова відома саме як олбанська. Прикметник "олбанська" 1470, "албанська (російська)" некоректний гугл пошук, десь 105. — Юрій Дзядик (о•в) 11:51, 22 березня 2019 (UTC).
  • Symbol oppose vote.svg Проти Термін виник саме як албанский язык, олбанский – це його паралельна назва на тому самому албанском. Якщо ви загуглите албанский, олбанский на будь-якому достатньо розвинутому і давньому російському сайті (я перевірив rsdn.ru, habr.com, lurkmore.to), албанский буде домінувати. artem.komisarenko (обговорення) 02:32, 26 березня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Так само як Користувач:artem.komisarenko --Анатолій 09:12, 11 травня 2019 (UTC)

Ромська_мова → Циганська мова[ред. код]

Symbol support vote.svg За

Маєте на увазі, специфічно, джерела на "общепонятном"? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:21, 2 березня 2019 (UTC)
Треба узгодити з етнонімом. Джерел досить в обидві сторони. Я пінганув на ВП: ЗА, думаю, пінг не спрацював. --В.Галушко (обговорення) 22:39, 4 березня 2019 (UTC)
  • Якщо обговорення ще актуальне, я за перейменування на Циганська мова. -- QAtlantic.mn (обговорення) 09:55, 12 червня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Заперечень немає. Тим паче, коли так називається основна стаття можна і без обговорення посилаючись на здоровий глузд. Перейменовано.--DiMon2711 20:14, 12 березня 2019 (UTC)

Мова не про заперечення, а про підтвердження. Практично всі сучасні українські документи, державні програми; навчальні курси, затверджені колегією МОН — стосуються ромської мови, не циганської! Не бачити цього можна лише хіба що навмисно! Не розумію таких дій. Тим більше, сама стаття потребує доповнення. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:30, 13 березня 2019 (UTC)
@Andriy.v: імхо, підсумок очевидний. Тому прошу Вас, як незааганжовану сторону, підбити підсумок і тут, і в обговоренні щодо Ромів в Україні--DiMon2711 13:21, 15 квітня 2019 (UTC)
Оскільки стаття лежала місяць у відстійнику внаслідок конфліктних маніпуляцій, краще дати час для суттєвого і покрокового доопрацювання з обговоренням на СО статті. Тимчасом прохання утриматись від маніпулятивних "підсумків". Дайте час на доопрацювання, потім буде зрозуміліше, яка буде назва. Персонально @Andriy.v: прохання утриматись від поспішних дій. Дякую. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:24, 19 квітня 2019 (UTC)

Мартинець_Володимир_Євгенович → Володимир Мартинець[ред. код]

Штучне додавання російського по-батькові людині, яка все життя боролась за Україну - це наруга над його іменем. Єдина публікація в ЕІУ не може "перебити" всього масиву публікацій самого Володимира Мартинця та про нього, де по-батькові взагалі ніде нема. Перейменувати згідно з ВП:ІС--Mykola Swarnyk (обговорення) 19:54, 27 лютого 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, згідно з ВП:ІС § Персоналії й українським походженням особи. Якщо перейменувати його, тоді доведеться перейменувати Кучма Леонід Данилович → Леонід Кучма, Шевченко Тарас Григорович → Тарас Шевченко та багато інших. --Рассилон 21:41, 27 лютого 2019 (UTC)
Якщо ви дасте собі труду уважно перечитати правило іменування - то зрозумієте, що ані Шевченкові, ані Кучмі, при нинішньому правилі, нічого не загрожує, адже перший з Рос. імперії, а другий - зі совка. Натомість Володимир Мартинець - уродженець Австрійської Імперії (не азіатської країни, а європейської), потім Чехія, Франція, Німеччина і врешті Канада. Ніколи москалями не допитувався, не анкетувався і з ними пива не пив, щоб хтось, навіть випадково, міг назвати його "Євгеновичем"! У всіх своїх публікаціях, а їх немало - він Володимир без жодного "євгеновича". Щодо Шевченка і Кучми - там безліч випадків іменування з по-батькові. Хоча, якби моя воля, президентів я б іменував за скороченим порядком. А письменників - як у більшості публікацій. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:59, 28 лютого 2019 (UTC)
Українське походження тут не в тему, тоді чи не половину Канади перейменувати треба, бо де закінчується походження у плані надання прізвища? Чисто арифметично (припустимо, 4 покоління) чи за якимись іншими факторами?--95.91.179.43 05:53, 28 лютого 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти per Рассилон. Також додам, що по-батькові майже ніде ні до кого не пишуть, але статті називаються енциклопедичним порядком.--DiMon2711 21:47, 27 лютого 2019 (UTC)
А ви пошукайте в літературі, що ж таке «енциклопедичний порядок» і чи є десь у словниках пояснення цього терміна. Ви будете здивовані, але ніде окрім "чарівного правила" укрвікі подібне словосполучення взагалі не трапляється. Думаю, воно було придумане "групой товаріщей" з чисто культурно-політичних міркувань. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:58, 28 лютого 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За Лише частину життя був у країні, що мала у своїй назві складову Україна. Також відомим став за межами України.--95.91.179.43 05:53, 28 лютого 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За ще ЕСУ і на ВП:ІС примітка «При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.»--『　　』 Обг. 06:18, 28 лютого 2019 (UTC)

Боберський_Іван_Миколайович → Іван Боберський[