Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроекти Головна сторінка Вибране зображення Вибрані портали Вибрані списки Вибрані статті Добрі статті Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проекти Вандалізм Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для роботів Запити на переклад Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значимості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проекти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проекти Авіація Автомобілі Формула-1 Бароко Велосипед Військова техніка Військова історія Залізниця Католицтво Українська греко-католицька церква Кінематограф Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Космонавтика Культура Музика Театр Народні артисти ЛГБТ Легка атлетика Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Телебачення Теніс Фантастика Фемінізм Мистецтво і фемінізм Фотографія Футбол Хурделиця (зимові Олімпіади і спорт) Хокей Лижі і сноуборд Шахи Наукові проекти Наука Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Психологія Філософія Соціологія Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Нідерланди Південний Судан Південно-Східна Азія Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Росії Франція Швеція Японія Українознавство За́мки України Енциклопедія історії України Караїми України Кубанщина Українська література Українська мова Грамотність Український рок Український футбол Український некрополь Населені пункти України Картографія. Україна. SVG Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Бар Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків   Категорія • Каталог Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки

Гамма (літера) → Гама (літера)

Часто зустрічав написання грецької літери з однією буквою "м". Може доцільно перейменувати? --Shmurak (обговорення) 16:57, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти В укрнеті більшість текстів — автопереклади з російської, а автопереклад не розрізняє значень рос. гамма. У СУМ-11 — «гамма». --В.Галушко (обговорення) 17:05, 12 грудня 2018 (UTC)

Попробував перекласти в Гуглі цветовая гамма, вийшло «кольорова гамма». Мабуть, насправді не розрізняє, а наявність чи відсутність подвоєнння залежать від налаштувань. Не знаю, я автоперекладачем не користуюсь. --В.Галушко (обговорення) 19:35, 12 грудня 2018 (UTC)

• @Shmurak:
  • гамма-астрономія
  • гамма-функція
  • гамма-аміномасляна кислота

  Наведіть авторитетні джерела, де Ви зустрічали написання з однією літерою «м». --Olvin (обговорення) 17:12, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти «Часто зустрічати» можна і на форумах, які апріорі не є ВП:АД. --Рассилон 19:00, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти АД на позначення грецької літери (і похідних від неї слів, як ото наведені вище) подають «Гамма». Натомість існує слово Гама, яке має зовсім інше походження та значення. --V Ryabish (обговорення) 19:14, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти ВП:МОВА п.1: є в УЛІФ. --『　　』 ^Обг. 22:10, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти, не плутайте літеру з кольоровою чи іншою гамою. Російською це омоніми, українською ж є відмінність — NickK (обг.) 23:37, 12 грудня 2018 (UTC)

 Проти. Див. УЛІФ: га́мма – іменник жіночого роду (назва третьої літери грецького алфавіту).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 13 грудня 2018 (UTC)

Білосток → Бялисток

З яких це пір ми перейменовуємо власні назви? Тим паче лише першу половину. Взагалі дослівно воно перекладається як "білий стік". Чому тоді не Білостік? Мені здається, що воно повинне бути саме Бялисток і ніяк інакше.--Di^Mon₂₇₁₁ 22:47, 11 грудня 2018 (UTC)

 За Аргумент №2: річка, на якій стоїть місто називається Бяла. Звідки і пішла назва міста. Бяла у всіх мовних розділах Бяла і питань тут немає. А раз місто названо на честь річки, то якщо назва річки не перекладається, то чому ж повинна перекладатися та сама частина у назві самого міста?--Di^Mon₂₇₁₁ 22:52, 11 грудня 2018 (UTC)

•  Проти. Назва Білосток прямо згадана в § 109.1.в Правопису. Для перейменування всупереч Правопису на спольщену назву потрібні якісь надзвичайні аргументи — NickK (обг.)
•  Проти. Рішуче проти. Скільки живу, чую українською майже виключно «Білосток». Так само, як і російською це місто заведено називати «Белосток», а білоруською — «Беласток». Звичайна річ, що між близькими сусідніми народами назва міста перекладається. Є така традиція: це, як «Київ»—«Киев»—«Kijów [Кіюф]».--Словолюб (обговорення) 13:06, 12 грудня 2018 (UTC)

Аргумент №2: Навіть самі ж поляки про це пишуть.--Словолюб (обговорення) 13:13, 12 грудня 2018 (UTC)

•  Проти традиційна українська назва білоруського міста, що нині у складі Польщі.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:25, 12 грудня 2018 (UTC)
•  Проти Білосток виник на тоді території Великого князівства Литовського, при чому в традиційному ареалі проживання русинів (хоча раніше там жили ятвяги) а не поляків, польським містом став на 100 років пізніше. Та й взагалі по аналогії з Краків, Перемишль --August (обговорення) 17:20, 12 грудня 2018 (UTC)

Список головних тренерів «Шахтар» (Донецьк) → Список головних тренерів «Шахтаря» (Донецьк)

Встановити правильну назву для кандидата у вибрані списки. --Roman333 (обговорення) 09:02, 9 грудня 2018 (UTC)

Список головних тренерів ФК «Шахтар» (Донецьк)? --VoidWanderer (обговорення) 13:48, 9 грудня 2018 (UTC)

На мій погляд, потрібно відштовхуватися від назви основної сторінки. У нас Шахтар (Донецьк), в російському розділі — Шахтёр (футбольный клуб, Донецк). Якщо основна стаття має одне уточнення, то і для інших з цієї теми достатньо одного уточнення. Раніше було обговорення — Вікіпедія:Перейменування статей/Шахтар (Донецьк) → Шахтар (футбольний клуб, Донецьк). --Roman333 (обговорення) 14:20, 9 грудня 2018 (UTC)

Це зайве. Навіть більше — це шкідливо озиратися на форму йменування «основних» сторінок. «Основні» сторінки можуть перейменовуватися у різних форматах, але супутні сторінки не мають ставати заручниками тих суперечок. Варіант Список головних тренерів ФК «Шахтар» (Донецьк) має такі переваги:

• називний відмінок назви клубу
• вказано, що йдеться про футбольний клуб
• назва коротка

То в чому проблема? --VoidWanderer (обговорення) 14:43, 9 грудня 2018 (UTC)

Проблема в тому, що користувач, який номінує сторінку у «вибраний список», повертає назву з орфографічною помилкою.

«... супутні сторінки не мають ставати заручниками тих суперечок» — досить вагомий аргумент. --Roman333 (обговорення) 15:28, 9 грудня 2018 (UTC)

Користувач-номінатор не бере поки участі у цьому обговоренні.

Отже аргументів проти версії ФК не прозвучало? --VoidWanderer (обговорення) 15:47, 9 грудня 2018 (UTC)

Як не прозвучало? Я вважав і вважатиму надалі, що достатньо одного уточнення. Мою версію назви підтримує і користувач Friend (див. історію редагувань). Я навів обговорення, де більшість користувачів також вважають, що не потрібно уточнення ФК, бо саме футбольний клуб найвідоміший. Навряд, що саме по темі «Футбольні клуби» будуть якісь зміни у назвах основних сторінок. Водночас, існують і назви, подібним вашим: ФК «Рапід» (Відень) у сезоні 1920—1921. --Roman333 (обговорення) 17:21, 9 грудня 2018 (UTC)

Я не знаю як аргументи, які звучали в іншому обговоренні щодо іншого питання, заперечують три пункти, які я навів вище. --VoidWanderer (обговорення) 18:25, 9 грудня 2018 (UTC)

Є два правильних варіанти, і потрібно обговорювати обидва. Давайте почекаємо, все одно мінімальний термін — тиждень. Можливо будуть аргументи від інших користувачів. --Roman333 (обговорення) 18:39, 9 грудня 2018 (UTC)

 За Список головних тренерів ФК "Шахтар" (Донецьк). Бо у такому випадку не потрібно ставити Шахтар у родовий відмінок і назва звучить набагато краще.--Di^Mon₂₇₁₁ 20:07, 10 грудня 2018 (UTC)

 За ... ФК «Шахтар» (Донецьк), per VoidWanderer. Власної назви «Шахтаря» не зустрічав. Що за дивна "Шахта́ря"? :-).--Avatar6 (обговорення) 12:21, 12 грудня 2018 (UTC)

Екшн → Екшен

• Екшн → Екшен (жанр кіно)
• Екшн (жанр відеоігор) → Екшен (жанр відеоігор)
• Екшн (значення) → Екшен

За правилами передачі шва позначається літерою: е́кшен чи е́кшон. Див. Англо-українська практична транскрипція + Словник іншомовних соціокультурних термінів.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:15, 8 грудня 2018 (UTC)

Широко вживається: [1], [2], [3] тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:23, 8 грудня 2018 (UTC)

•  За. «Екшн» українцеві дуже важко і неприродно вимовляти.--Словолюб (обговорення) 13:17, 12 грудня 2018 (UTC)
•  За. Якщо правила кажуть, то звісно за. "Екшн" взагалі неможливо вимовити і слово виглядає якось неприродно. Zorator22 (обговорення) 09:15, 17 грудня 2018 (UTC)

Антіох Х Евсеб Філопатор → Антіох X Евсеб Філопатор

У порядковому числі царя кирилиця, а повинна бути латиниця. Що цікаво існує перенаправлення з правильним написом.--Venzz (обговорення) 11:32, 5 грудня 2018 (UTC)

Це напевно було би варто перейменувати без обговорення - ситуація ясна та зрозуміла--V Ryabish (обговорення) 21:26, 6 грудня 2018 (UTC)

Як перейменувати власноруч, якщо сторінка існує?--Venzz (обговорення) 21:48, 6 грудня 2018 (UTC)

Тоі до адміністраторів слід звернутись. Я мав на увазі, що немає сенсу в обговоренні доцільності перейменування, оскільки все й так зрозуміло --V Ryabish (обговорення) 08:15, 7 грудня 2018 (UTC)

• Слід встановити на сторінці перенаправлення шаблон {{db-move}}. --Olvin (обговорення) 11:05, 8 грудня 2018 (UTC)

Підсумок

Добрі люди видалили перенаправлення, тепер перейменував. Дякую.--Venzz (обговорення) 19:20, 8 грудня 2018 (UTC)

Кельн/Бонн (аеропорт) → Кельн — Бонн (аеропорт)

Доброго дня! Пропоную перейменувати статтю оскільки є Міжнародний аеропорт Даллас — Форт-Верт і Базель-Мюлуз-Фрайбург (аеропорт). В обох випадках аеропорт керується кількома містами як і Кельн-Бонн. Перейменовував сам вже кілька разів, але Zvr перейменовував назад без причин, коли я причини вказував. Дякую!--Di^Mon₂₇₁₁ 19:22, 2 грудня 2018 (UTC)

Доречі, пише що сторінка не може бути перейменована з "такоъ причини" замість "такої причини". Виправте, будь ласка.--Di^Mon₂₇₁₁ 19:25, 2 грудня 2018 (UTC)

А нащо уточнення? Хіба є ще об'єкти з такою назвою? просто Кельн-Бонн.--Анатолій (обг.) 19:41, 2 грудня 2018 (UTC)--Анатолій (обг.) 19:41, 2 грудня 2018 (UTC)

Є регіон Кельн/Бонн.--Divega (обговорення) 10:38, 5 грудня 2018 (UTC)

 ПротиДля початку дивимось тубільну назву: de:Flughafen Köln/Bonn, далі відпрацьовуємо як українське найменування «назва» (аеропорт), маємо Кельн/Бонн (аеропорт), бути мудрішими за тубільців (в цьому випадку німців), це винаходити ровер. Навіщо?--Zvr (обговорення) 20:15, 2 грудня 2018 (UTC)
 Проти Використовується в Німеччині саме Кельн/Бонн, зі скісною рискою, а не дефісом.--95.91.26.124 11:37, 3 грудня 2018 (UTC)

P.S. фото на коммонс з назвою залізничної станції (щит ліворуч від потяга на платформі). Також примітка на випередження -- Вікіпедія англійською тут непослідовна, бо аеропорт вони називают "Кельн Бонн", а станцію "Кельн/Бонн".--95.91.26.124 11:42, 3 грудня 2018 (UTC)

 За Ось приклади вживання саме Кельн-Бонн:[4] там де "Як потрапити у Кельн" взагалі є ще багато, яле я знайшов інформацію трохи кращу: на сайтах українською мовою Кельн-Бонн зустрічається частіше (2010 проти 1950). Нехай різниця невелика, але вона є. Я не проти перенаправлення, але основна стаття повинна називатися так, як її вживають найчастіше. І не потрібно сюди приписувати німецьку вікіпедію та мову. Я так вже робив, але не спрацювало, бо в українській вікіпедії свої стандарти перекладу і бажано щоб назва була хочаб схожа на назви статей з такої ж тематики.--Di^Mon₂₇₁₁ 14:46, 3 грудня 2018 (UTC)

Перевага не набагато більша і за посиланням взагалі невичитаний текст з "Кьольн-Бонн". І не треба ставити на видалення, бо щось там не так, а саме проблема історією статті. При перейменуванні має історія переноситися, бо я бачу статтю з 15 травня у Кельн — Бонн (аеропорт) з купою історії, але поточний варіант Кельн/Бонн (аеропорт) містить дані лише з листопада. Там після завершення обговорення слід адміністраторів залучити з об'єднанням історій.--Divega (обговорення) 21:02, 3 грудня 2018 (UTC)

@Divega: Кьольн-Бонн можливо і ні, оскільки правилно Кельн-Бонн. А про перейменування, то не до мене, а до Zvr.--Di^Mon₂₇₁₁ 21:09, 3 грудня 2018 (UTC)

Стаття існувала як Кельн/Бонн від початку, тож Zvr тут ні до чого. По-друге, аргументувати посиланням, де так "правильно" написано якось дивно. WizzAir взагалі просто Кельн пише, і що? Примітки: 1. 95.91.26.124 -- то був я, щоб не виникло звинувачень у ботоводстві. 2. Ви вже вдруге посилаючись на користувача пишете Коритсувач:Zvr. Він так не отримає повідомлення.--Divega (обговорення) 08:35, 4 грудня 2018 (UTC)

Divega повинен отримати повідомлення --『　　』 ^Обг. 15:27, 5 грудня 2018 (UTC)

Навряд чи. Тест: Коритсувач:AlexKozur (там написано кориТСувач, а не кориСТувач).--Divega (обговорення) 20:35, 5 грудня 2018 (UTC)

просто потрібно правильно переносити--『　　』 ^Обг. 01:28, 4 грудня 2018 (UTC)

Хакер → Гакер

Рекомендації Інституту української мови чітко окреслюють правила написання цього слова: правильно і «хакер», і «гакер», проте основним значенням, яке має бути занесеним у словники, є саме «гакер».(12). Настав час і нам нарешті послуговуватися українською українською, а не російською українською. --ivasykus (обговорення) 10:07, 26 листопада 2018 (UTC)

•  Проти Див. словникове видання згаданого Інституту української мови: хакер (Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, І. А. Самойлова, Т. В. Цимбалюк-Скопненко. — К. Знання, 2014. — (Академічні словники). — С. 696). Рекомендовано до друку вченою радою Інституту української мови НАН України (протокол № 4 від 13 травня 2014 р.). Maksym Ye. (обговорення)
•  Проти є в УЛІФ. ВП:МОВА п.1--『　　』 ^Обг. 11:12, 26 листопада 2018 (UTC)
•  Проти Гакери, що гешовані паролі на гакатонах ломають животи порвуть від сміху. Стала фраза окрім філологічних джерел та любителів СТБ-стилю мовлення. — Alex Khimich 14:02, 26 листопада 2018 (UTC)

  З гумором у вас все дуже добре, з логікою туго. Пропонуєте в питаннях мови відкинути філологічні джерела? Браво! А які лишити? Mykola Swarnyk (обговорення) 23:59, 11 грудня 2018 (UTC)

•  За Наведу більш розлогу цитату з повідомлення проф. Городенської в журналі "Українська мова", №1 від 2014 р.: «запозичення,... передані літерою х, тобто за російською традицією. Словники зафіксували холдинг, хакер, хайвей, хард, хенд, хепі, хоспіс, хостел, секонд-хенд та ін. Відповідно до правила, викладеного в § 87 чинного «Українського правопису» h потрібно передавати літерою г. Цю норму підтримала також погоджувальна комісія з проблемних питань українського слововживання, словотворення та написання слів Інституту української мови НАН України (протокол № 5 від 25 січня 2011 року), в ухвалі якої рекомендовано писати з літерою г такі слова, як гайвей, гайджекер, гакер, гард, генд, гепі, гетчбек, геш, голдинг. Лише для трьох слів — гакер, гепі, голдинг, які давніше освоєні українською мовою у формі хакер, хепі, холдинг, дозволено подвійний правопис, тобто гакер і хакер, гепі і хепі, голдинг і холдинг, проте в словниках як основне подавати слово з літерою г.»(кінець цитати). У кого вже поломані животи, прохання перед читанням зав'язувати очі (або глаза, шо в кого). Як бачимо, мовознавці в курсі, що ця зараза проникла в деякі словники. Але далі дотримуються науково обґрунтованої думки, і нам радять. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:59, 5 грудня 2018 (UTC)

 Проти В § 87 немає слова "потрібно". Там лише встановлений поточний стан речей, а саме, що зазвичай передається як "г", але в усталених словах як "х". -- Volodimirg (обговорення) 10:18, 9 грудня 2018 (UTC)

Ви проти позиції Інституту української мови, зафіксованої протоколом 2014 р. (було спеціальне засідання щодо цього г/х), і за позицію авторів Російсько-українського словника, схваленого вченою радою

Інституту української мови 2014 р. через те, що автори протоколу написали слово "потрібно", а в параграфі слова "потрібно" нема? А може просто вчена рада не всі слова у словнику вичитала? Можна й таке припустити? Mykola Swarnyk (обговорення) 05:56, 10 грудня 2018 (UTC)

•  Проти. Штучно. Не відповідає узусу.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:03, 11 грудня 2018 (UTC)

  Який там "узус" у парудесяти мовчазних україноязичників, заблуканих поміж Каразіним, Госпромом і "Новими Домами"? І яким чином ви ваш "узус" експериментально перевіряєте? Зненацька голосно "забалакавши" на мові - і подивившись на реакцію навколишніх? Щось не віриться. Чи "промовляєте" в голові? Так це не рахується. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:25, 11 грудня 2018 (UTC)

  Узус об’єктивно перевіряється по корпусах (перевага словникової норми хакер над кумедним відхиленням гакер у десятки разів, а по новітньому корпусу в сотні). Проте і тут ви волієте «не рахуватися». Maksym Ye. (обговорення) 12:55, 11 грудня 2018 (UTC)

  Єдине, що очевидно і об'єктивно просто таки випирає з цих так званих "корпусів" - це те, що ані Ґуґл, ані Інтернет загалом не може бути скільки-будь об'єктивним джерелом уживаності чи поширеності слів, термінів, написань чи мовних нюансів. І якраз ці "корпуси" зайвий раз свідчать, що не можна питання мови віддавати недо-освіченим, не-мовним, напів/чверть/українцям по паспорту з базовими навичками програмування/менеджменту/пиляння бюджетів. Тому що пожинати доведеться всім, хто ще користується мовою в житті, а не для прикриття чи виступів з трибуни. Про "новітній" корпус ще навіть не чув, це мабуть "фокус-покус" в квадраті! Зрештою, для Вікі ніякі "салатки" з джерел і не-джерел покищо не вважаються жодними надійними/достовірними/авторитетними доказами. Лише джерела кожне зокрема, до яких можуть бути застосовані критерії перевірності. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:50, 11 грудня 2018 (UTC)

  Сухий залишок: ніщо не змінить вашу думку. Словники погані, узус перевірити неможливо, «слуху» інших користувачів теж немає довіри. І ви в глухому куті, поки не почнете довіряти україномовній спільноті такій, яка вона є, а не такій, якою ви її помилково уявляєте. І вікіпедійній спільноті пропонуєте залишатися в глухому куті абстрактних міркувань. Просто додам ще словників: Maksym Ye. (обговорення) 05:04, 12 грудня 2018 (UTC)

  Російсько-український словник / НАН України, Інститут мовознавства; За ред. Жайворонка В. В. — К.: Абрис, 2003. — С. 1313: хакер, хакерство, хакерський.

  Великий тлумачний словик сучасної української мови / Уклад. і rолов. ред. В. Т. Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — С. 1555: Хакер, хакерство.

  Великий російсько-український політехнічний словник. Бл. 160 000 слів / Благовєщенський О. С. — К., 2002. — С. 692: хакер.

  Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів / Сидоренко О. М. — К., 2015. — Видання підготовлене фахівцями інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка: хакер.

  Німецько-український, українсько-німецький словник 70000 слів./ Лисенко Е. І. та ін. — Вінниця, 2012. — С. 109: Daten-Pirat, розм. хакер.

  Словник неологізмів. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття / Зацний Ю. А. — Вінниця, 2008. — С. 157: ethical hacker, хакер, який...

  Хух, мені аж відлягло. Думав, далі будете корпусом штовхати, як справжній хокеїст. Джерела - це зрозуміло, особливо словники. Давайте залишатися при своїй думці і аргументувати словниками. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:37, 12 грудня 2018 (UTC)

  Арґументація може йти за двома напрямами. Перший напрям це норми й їх роз’яснення через словники й порадники, а другий — узвичаєний вжиток, що перевіряєтьcя за джерелами, зокрема, корпусами як спеціально підготовленими для роботи джерелами. Інколи буває суперечливість, але не в цьому випадку. Maksym Ye. (обговорення) 06:06, 12 грудня 2018 (UTC)

  Якраз у цьому випадку суперечність явна, як і показано в номінації. Але за джерелами - як бачиться, перевага позиції "проти". Тому що люди в цій напівзогнилій АН УССР, маючи пів-нормальний правопис, далі сидять на дупі і займаються "по прівичкі" москалізацією словників - всі це Свєтачькі-Вєрачькі-Борєнькі-Сірьоженькі, тьоті і дяді яких поколінням раніше займались москалізацією словників професійно, "по долгу службьі" і "по велению Партіі". Тому що і в цій так званій правописній комісії, теж кажуть напхана критична маса старих кагебістських ропух. Суперечність між мовою як інструментом творення культурного середовища свого народу і мовою як інструментом колоніального впливу народу чужого. За правилами Вікіпедії у вас явна перевага. Надіюсь лише, не вічна. Про "корпуси" не буду повторятись, ясно що це туфта маніпулятивна. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:32, 12 грудня 2018 (UTC)

  У номінації показано, що група науковців з незрозумілим статусом запропонувала 2011 року якесь власне мовне рішення. Це рішення, як видно з джерел, не спирається на узвичаєний ужиток та не знайшло жодного відображення в нормативних виданнях, причому видання і того ж інституту, і всіх інших, конкуруючих мовних установ. До правописної комісії маю власні претензії, але прямо протилежні до ваших — їхні пропозиції антинаукові. Згадки про УРСР, КДБ тощо видають саме такий антинауковий підхід. Норма (правопис, словники, порадники) і вжиток (корпус) — дві речі, що дають надійну відповідь. Додаткові ж міркування про політику цілком зайві. Maksym Ye. (обговорення) 04:19, 13 грудня 2018 (UTC)

 Проти.

• «Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво "Перун", 2005» - хакер.
• «Орфоепічний словник української мови. © ВТФ «Перун», 2008» - хакер.
• «Словник української мови. В 20 т. Український мовно-інформаційний фонд НАН України (СУМ-20)» - хакер.

Куди вже авторитетніше? --V Ryabish (обговорення) 21:49, 13 грудня 2018 (UTC)

•  За Я за рекомендації Інституту української мови. Я вважаю, що Інститут української мови є надійним джерелом у цьому питанні. Zorator22 (обговорення) 09:00, 17 грудня 2018 (UTC)

Гакатон → Хакафон

Хакер + марафон. Студентський Хакафон Facebook 2012, Tizen DevLab і Хакатон в Москві, Перший європейський Хакатон Facebook проведе у Києві.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:24, 20 листопада 2018 (UTC)

 За Марафон це марафон. Хакер це хакер. Обидва слова в академічних словниках. (Наприклад, хакер: Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я. — К. Знання, 2014. — С. 696.) Maksym Ye. (обговорення) 12:58, 20 листопада 2018 (UTC)

Особлива думка: Оскільки запозичення не з грецької мови, а з англійської, я б вибрав варіант «Хакатон».--V Ryabish (обговорення) 13:48, 20 листопада 2018 (UTC)

@V Ryabish: «Телефон» теж прийшов з англійської, але ж ми не називаємо його «телетоном»? --Рассилон 13:55, 20 листопада 2018 (UTC)

Ви неправі. «Телефон» - це «Telephone». Англійське «ph» ми передаємо як «ф». Натомість «th» - як «т». Хоча я не наполягаю, але радив би дослідити частотність вживання обох варіантів.--V Ryabish (обговорення) 14:28, 20 листопада 2018 (UTC)

Особлива думка теж за найвживаніший варіант — «Хакатон. Ні Гакатон, ні Хакафон майже ніхто не використовує --Ілля (обговорення) 10:58, 12 грудня 2018 (UTC)

Доки «хакер» не став «гакером»,  За. --Рассилон 13:55, 20 листопада 2018 (UTC)

Інститут української мови давно вже рекомендує вживати «гакер» --ivasykus (обговорення) 09:56, 26 листопада 2018 (UTC)

Запозичення між іншим таки прийшло не напряму з англійської а через російську. Ну і я за варіант Хакатон який є в двох наведених вище лінках, а не маловживаний хакафон і точно не за гаків. --August (обговорення) 15:36, 20 листопада 2018 (UTC)

Це ж жарт? Правда? artem.komisarenko (обговорення) 12:45, 21 листопада 2018 (UTC)

•  За «Хакатон», оскільки вживається частіше, Google-тест (майже 50k результатів у «хакатона» проти 250 у «гакатона» і 150 у «хакафона», а також [5], [6] і т. д., Google Scholar вам у поміч). --ZxcvU (обговорення) 19:14, 21 листопада 2018 (UTC)

З трьох посилань постановника на перейменування для аргументації на користь "Хакафону" у двох -- хакатон. Ось тут ще обоговорення є цієї ж теми: link. Оскільки типове рішення -- вжиток, а далі (за сценарієм) використання написання з вікіпедії в усіх джерелах, то хакатон і лишиться.--95.90.178.111 14:54, 22 листопада 2018 (UTC)

•  За «Хакатон», per ZxcvU.--Viiictorrr (обговорення) 07:48, 23 листопада 2018 (UTC)
•  Проти По-перше, проти абсолютно маргінального «хакафону», по-друге, проти перейменування взагалі. th=θ=т (§88 правопису), h=г (§87 правопису). --ivasykus (обговорення) 09:56, 26 листопада 2018 (UTC)

Але сучасноі авторитетні словники (наприклад, Великий тлумачний чи Великий орфографічний) подають саме «хакер», а не «гакер»--V Ryabish (обговорення) 13:03, 26 листопада 2018 (UTC)

У поки чинному правописі в § 88. F, Ph, Th: «Th залежно від того, як слово узвичаєне в українській мові, передається то літерою ф… то літерою т». Немає однозначності, є узус. Те саме для § 87. G, H: «В окремих словах англійського походження h передається літерою х». Хакер та марафон усталилися через Х та Ф.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:18, 12 грудня 2018 (UTC)

• Перенесення репліки користувача Бучач-Львів у розділ  Проти. Див. ред.№ 23957521 --Lystopad (обговорення) 11:03, 12 грудня 2018 (UTC)

  Це ж обговорення з аргументацією, а не механічне голосування.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:21, 12 грудня 2018 (UTC)

 Коментар Варіант Хакатон вважаю прийнятним. Він достатньо представлений у вибірці пошуковиків.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:22, 12 грудня 2018 (UTC)

• Категорично  Проти. За правописом правильно Гакатон. Те, що частіше зустрічається, не важливо, бо статті повинні називатися за правилами правопису.--Di^Mon₂₇₁₁ 21:22, 12 грудня 2018 (UTC)

А як же з АД, зокрема сучасними найбільшими та найавторитенішими словниками, де подається саме «хакер» ? Їх же не аматори написали...--V Ryabish (обговорення) 21:39, 12 грудня 2018 (UTC)

Взагалі я змінюю свій голос на  За оскільки слово пішло від слова "мараФон", яке англійською буде maraTHon. Це слово виняток як і хакафон.--Di^Mon₂₇₁₁ 20:05, 13 грудня 2018 (UTC)

Але взагалі-то треба почекати до підведення підсумку перейменування хакер на гакер. Від цього буде залежати чи буде Хакафон чи Гакафон.--Di^Mon₂₇₁₁ 20:08, 13 грудня 2018 (UTC)

•  Проти обогтимій…--Albedo (обговорення) 20:16, 13 грудня 2018 (UTC)
•  Проти Запозичення має йти з однієї мови, а не з кількох одночасно в одне слово. Zorator22 (обговорення) 09:21, 17 грудня 2018 (UTC)

Гьойгьоль (озеро) → Гейгель (озеро)

Оскільки в статті немає україномовних джерел, не бачу причин, щоб відступати від правопису. Тим паче, що бажано узгодити зі статтею Гейгель. АД на пропоновану назву: [7], [8].--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 16 листопада 2018 (UTC)

@UeArtemis: Не заперечую.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:03, 16 листопада 2018 (UTC)

Юваль_Ной_Гарарі → Ювал Ной Харарі

Я розумію, що поточна назва більш коректна з точки зору правопису. Але відображення назви предмета статті в авторитетних джерелах має пріоритет у визначенні назви статті. А варіант «Ювал Ной Харарі» використовується майже у всіх АД українською, зокрема і в перекладах його книжок на українську. --Aced^talk 01:14, 15 листопада 2018 (UTC)

Дубай (аеропорт) → Міжнародний аеропорт Дубай

Так як у Дубаї є два аеропорти (Міжнародний аеропорт Аль-Мактум) та авіабаза Аль-Міхад, то Дубай (аеропорт) повинна стати дизамбігом.--Di^Mon₂₇₁₁ 17:03, 14 листопада 2018 (UTC)

•  Проти:: Не хочу та й не маю часу Вам все пояснювати, проте ви робите забагато перейменувань статей без обговорення, для вас на пальцях — є Київ-Жуляни а є Київ-Бориспіль, і ніхто з прилітаючих не має сумніву де приземляється, коли читає Київ-Жуляни або Київ-Бориспіль. Хоч офіційно Жуляни є «Міжнаро́дний аеропо́рт «Ки́їв» імені Ігоря Сікорського» (у назві цього немає), а Бориспіль взагалі не згадує Київ. Тут те саме: Дубай (аеропорт) знаходиться у місті Дубай, а Дубай-Аль-Мактум розташовано в Джебель-Алі, за 37 км на південний захід від міста Дубай.—Zvr (обговорення) 20:08, 14 листопада 2018 (UTC)

Добре, але десь у назві сказано що це саме місто Дубай? Я впевнений, що є люди, які вважають, що в данному випадку це саме емірат. А отже потрібно зробити дизамбіг.--Di^Mon₂₇₁₁ 06:15, 15 листопада 2018 (UTC)

•  Проти: там немає ніякої неоднозначності. Можна доповнити дизамбіг Дубай (значення). --Roman333 (обговорення) 08:05, 16 листопада 2018 (UTC)
•  За але на Міжнародний аеропорт «Дубай», бо існує Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та багато подібних інших статей. Або ж розробити проект для уніфікації назви статей усіх аеропортів.--『　　』 ^Обг. 15:57, 25 листопада 2018 (UTC)

Бетгерл → Бетґьорл

Назва сторінки є сліпим перекладом російського варіанту "Бетгерл (е=скорочена"ё" )".
Коли оригінальне слово (Batgirl) явно транслітерується та звучить як Бетґьорл.
І саме такий варіант (який я пропоную) використовує видавництво «Рідна Мова» у перекладах коміксів DC Comics за офіційною ліцензією.
Sourlemoning (обговорення) 12:16, 13 листопада 2018 (UTC)

Навпаки Бетґьорл є сліпою передачею російського Бетгёрл. Оригінальна вимова /bætˈɡɝl/. Цей звук в українській передається як Е. Див. Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами від Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:24, 16 листопада 2018 (UTC)

Особлива думка: Пропоную натомість перейменувати на Бетдівчина, адже саме так її називали у м/с Бетмен на Новому каналі. Без дефісу, оскільки ім'я Бетмена також пишеться без дефісу. --Рассилон 12:31, 13 листопада 2018 (UTC)

Згоден, все таки вже краще (все ще в легкому шоці з "Бетгерл", як це взагалі може бути на українській Вікіпедії). Але все таки я більш за варіант Бетґьорл. Навіть не зважаючи на переклад офіційного ліцензата та перекладача коміксів DC Comics, ми маємо новий правопис - який дозволяє G на Г і Н на Х хіба що у давно запозичених словах, але ж Batgirl не давнозапозичене. Персонаж у нас став популярним лише у цьому столітті, і тим паче зараз, з випуском коміксів DC українською. Тому варто вже починати щось робити з цим, бо ще декілька років будуть Бетгерли та Готеми (Gotham, G≠Г), Уоллі Уеста (Wally West, W≠У). І з таким успіхом, саме такі варіанти стануть давнозапозиченими. Дякувати богу що хоча б видавці у нас одразу без вагань почали правильний переклад, незважаючи на деякі незгоди у деякій диванних фанатів, але й ті вже звикли.Sourlemoning (обговорення) 14:43, 13 листопада 2018 (UTC)

Підсумок

Sourlemoning. Перейменовано, залишено переадресацію. Логічно, що форма імені повинна транслітеративатись не з перекладу, а з оригіналу. Дякую Рассилон, додав також переадресацію з Бетдівчина. --Goo3 (обговорення) 14:29, 13 листопада 2018 (UTC)

Оскарження

@Goo3: Оскаржую підсумок як поспішний. Бетґьорл є транслітерацією х російського Бетгёрл, а ніяк не з оригіналу. З оригіналу за правописом саме Бетгерл, і якщо щодо Г/Ґ мені зрозумілі суперечки, то ЬО є чистим русизмом — NickK (обг.) 14:44, 13 листопада 2018 (UTC)

NickK, [звучання https://translate.google.com/#en/uk/girl] в оригіналі однозначне — «ґьорл», до чого тут російська? --Goo3 (обговорення) 14:48, 13 листопада 2018 (UTC)

@Goo3: Ви користуйтеся не всякими "ґуґлами", а Кембриджським словником https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/girl . Там є 2-і вимови британська і американська. Американська вимова - Ґирл, британська вимова - Ґерл -- (Анонім) 19:24, 14 листопада 2018 (UTC)

Американці здивувалися би українізованій ҐИРЛ!--Taromsky (обговорення) 17:47, 12 грудня 2018 (UTC)

Питання вже 100 разів обговорювалось у різних місцях Вікіпедії, зокрема в обговоренні статті Кельн. Але головне не це, а те, що за правописом може бути лише Бетгерл --yakudza 14:53, 13 листопада 2018 (UTC)

Ну по-перше, не дуже доречно приводити у приклад ситуацію перекладу німецького слова.

А по-друге, ось ця -е- тут незвідки не може взятися у теорії.

Тому, вже Бетгірл, якщо транслітерація.
І все одно Бетґьорл, якщо транскрипція.

Ну і на останок знову скажу про офіційний переклад видавництва Рідна Мова.
Люди (діти, підлітки), саме за варіантом з коміксу будуть шукати інформацію про пероснажа/комікс у мережі. Та й сама сторінка планується бути покращена саме основуючись на перекладах Рідної Мови, та описуючи її наявні появи там, і текст історії персонажа та її сольну серію у стилі Рідної Мови. (Наприклад як у статті Бетмен (комікс) Sourlemoning (обговорення) 15:17, 13 листопада 2018 (UTC)

@Goo3 та Sourlemoning: Єдиним аргументом може бути те, що так написав якийсь перекладач. Ніякого фонетичного обґрунтування оте -ґьо- не має: в англійському /ˈɡɜːl/ немає ніякого м'якого -ґь-, та й -о- там теж немає, і теоретично це могло б бути якесь невпізнаване бетґел (бо літера -r- зовсім не вимовляється). Причому походження цього явно російське: наприклад, прізвище англ. Turner (/ˈtɜːɹnəɹ/) у нас передається правильним Тернер, а не скалькованим з рос. Тёрнер Тьорнером. І, звісно, росіяни ще й не послідовні: у нас англ. sir (/ˈsɜː(ɹ)/) послідовно Сер, а росіяни, мабуть, засоромилися написати сёр і врятували нас від сьора. Тому я не розумію перейменування і тим більше швидкого — NickK (обг.) 23:41, 13 листопада 2018 (UTC)

@NickK Це ж американська англійська. Там /ɡɜːrl/. Тому найдоцільнішою версією є Бетґерл (якщо позичати), або Бетдівчина. Zorator22 (обговорення) 15:31, 14 листопада 2018 (UTC)

@NickK: Якщо англ. Turner буде як Теренер (з чим я згоден), то як тоді англ. Batrgirl теж може бути з -е- у транскрипції, якщо укр. -е- вже анл. -u-? Sourlemoning (обговорення) 06:06, 14 листопада 2018 (UTC)

@Sourlemoning: З англійської ми передаємо практичною транскрипцією, а не транслітерацією. Відповідно, ми передаємо звуки, а не літери. У словах Turner та girl однакове /ɜː(ɹ)/, відповідно, воно передається українською однаковим -ер-. Літери ж U та I в англійській мові можуть позначати різні звуки і відповідно по-різному передаватися українською (наприклад, Turner = Тернер, але Utah = Юта; Batgirl = Бетгел, але Indiana = Індіана тощо) — NickK (обг.) 13:32, 17 листопада 2018 (UTC)

• Особлива думка Воно, звісно, за правописом «герл». Але «гьорли» і «ґьорли» вживають у простонародній мові, і «новітній літературі» (якщо вірити гуглу). Крім того у вікіпедії знаходимо: Гьойгьоль (озеро), Гьойнюк, Гьойгьольський національний парк, Ґьокуро, Ґьотоку Кодзі, Ґьолюмбей тощо. Тобто, у вікіпедії якось вибірково з правописом. --N.Português (обговорення) 15:18, 13 листопада 2018 (UTC)

  Схоже, потрібно багато виправляти... В японців, схоже, там справді м'якість, а от у тюркських мовах те саме, що й з Ґьоте замість Гете, треба виправляти — NickK (обг.) 23:39, 13 листопада 2018 (UTC)

  Ну ви ж не змішуйте англійську, тюркські і японську. різні мови, різні вимови, різна передача.--Анатолій (обг.) 23:28, 17 листопада 2018 (UTC)

  @NickK: Спочатку потрібно розв'язувати проблему з ВП:Я. Обговорення десь у кнайпі є. --『　　』 ^Обг. 11:35, 14 листопада 2018 (UTC)

  @AlexKozur: Я про те, що ґьо в японських словах певною мірою відповідає японській фонетиці. До зміни ВП:Я це не має стосунку — NickK (обг.) 18:23, 17 листопада 2018 (UTC)

  В живій українській мові чи в живому мовлені суржикомовних? artem.komisarenko (обговорення) 10:26, 14 листопада 2018 (UTC)

• Особлива думка: Гм, якщо Бетгерл чи Бетґьорл замість Бетдівчина, то що далі? Мартіан Менгантер замість Марсіанський Мисливець? Горас Слаґгорн замість Горацій Слизоріг? Адже «жодна частка імені не повинна перекладатися», чи не так? Чи до псевдонімів, зокрема рос. говорящих, це не стосується? --Рассилон 17:37, 13 листопада 2018 (UTC)

  Натякну: Wonder Woman --『　　』 ^Обг. 11:06, 14 листопада 2018 (UTC)

Оскарження

Цей волюнтаризм із самостійним перейменуванням протягом двох годин з номінації — це якась імітація процедури, а не обговорення. Пропоную таки нарешті розпочати обговорення й дати можливість висловитись всім зацікавленим. artem.komisarenko (обговорення) 21:54, 13 листопада 2018 (UTC)

Per artem.komisarenko, давайте трохи стримаймось, розглянемо поджерельно і поаргументно, без шарпанини, бо цей рунґліш дуже дратує, тим більше з "патріотичних" мотивів. Дайте час на досягнення консенсусу. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:24, 14 листопада 2018 (UTC)

ем... чому не бетдівчина? Є переклад мультсеріала, є переклади коміксів, є джерела в ЗМІ. Для чого ці ОД з "як правильно транслітерується"? Є АД пишемо за АД, немає АД тоді вже думаємо. --『　　』 ^Обг. 07:14, 14 листопада 2018 (UTC)

@AlexKozur: наскільки я зрозумів, тут має місце конфлікт кількох ВП:АД: з одного боку Новий канал (чи хто там ще) з українським перекладом Бетмена, Ліги Справедливості та інших м/с (уже не згадаю, яких саме), а з іншого боку Рідна Мова з «офіційним» перекладом самих коміксів DC Comics. --Рассилон 07:49, 14 листопада 2018 (UTC)

у Бетмені була Бетдівчина, а потім Бетжінка. У Рідні мові є Бетґьорл. Де взялась офіційно Бетгерл? Яка різниця як правильно звучить, у нас є АД, за ним і пишемо, бо інакше буде ОД. Можна вибрати першу назву "Бетдівчина" і уникнути цих балачок "як правильно".--『　　』 ^Обг. 09:41, 14 листопада 2018 (UTC)

•  Проти:
  • в українській мові немає м'яких Г, Ґ, Х (всіх зацікавлених відсилаю до желехівки де після цих літер завжди йде І, а не Ї);
  • м'який знак Ь в українській мові позначає саме пом'якшення попереднього приголосного і ніяк не впливає на вимову голосного, ніякого звука ЬО в нас немає;
  • це відрізняється від російської практики, де Ё після приголосних читається як Ɵ, в нас ЬО читається як Ɔ, зацікавлених відсилаю до статей про українську та російську фонологію
  • тому традиційно в запозиченнях українська використовує Е там, де в мові-оригіналі маємо Ɵ чи Ø в той час як російська може використати в таких випадках Ё: Ґете — Гёте, Кельн — Кёльн, втім, не завжди, в зв'язку із факультативністю російської Ё: Рентген, Геббельс тощо;
  • тож форму бетґьорл слід розглядати виключно як суржикізм, перенесення живосилом російської практики в української, який суперечить українському правопису й логіці української мови в принципі;
  • крім того, завдяки одзвінченю оця суржикізована Batgirl у вимові змішується до нерозрізнення із Badgirl — тож така передача імені крім того, що неправильна, так ще й невдала (хіба тільки ці книгопродавці не намагалися знов все свідомо опошлити як це було із заводною дівчиною);
  • тому —  За Бетдівчина, оскільки на цей варіант існують АД
  • artem.komisarenko (обговорення) 10:20, 14 листопада 2018 (UTC)
  • (P.S.: Щодо аргументу про пошук, то, звісно, всі наявні варіанти мають бути наведені в преамбулі, із джерелами, щоб воно гуглилось) artem.komisarenko (обговорення) 10:52, 14 листопада 2018 (UTC)

    Badgirl це Гарлі Квінн--『　　』 ^Обг. 11:26, 14 листопада 2018 (UTC)

•  Проти:

Це вже взагалі ні в яку БРАМУ не лізе. За правописом повинно бути лише "е". Zorator22 (обговорення) 10:47, 14 листопада 2018 (UTC)

• Я не фанат коміксів, проте на мою думку фільми та мультфільми зробили більше чим комікси видані у 2018 році  За Бетдівчина. Також на власному досвіді, у мене є сумніви, що це не переклад з російських версій коміксів.--『　　』 ^Обг. 11:26, 14 листопада 2018 (UTC)
• Бажано Бетдівчина, якщо будуть пристойні АД. На жаль, якщо в усіх українських виданнях лише російська ґьорла, то муситимемо прийняти цей варіант, бо зараз на Вікі вигаданих персонажів пишемо за кривими виданими перекладами, а не правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:35, 16 листопада 2018 (UTC)

  Якщо ми спокійно сприймаємо назву Бетмен, а не Бетмужик чи Людина-кажан, то немає нічого дивного в Бетґьорл. Бетдівчина це щось змішане. Фонетичні ж міркування вище про неможливість м’якої вимови — зайві. В українській немає багатьох м’яких фонем (б, п, в, ф тощо), це не заважає в літературній мові вважати орфоепічною нормою напівм’яку вимову, а в іншомовних словах вимовляти переважно як м’які (див. Енциклопедія «Українська мова» стаття «Приголосні звуки»). Maksym Ye. (обговорення) 13:46, 17 листопада 2018 (UTC)

  Й хвилі не сумнівався, що ви з'явитесь голосувати за найбільш суржикомовний варіянт. Навіть всупереч чинному правопису 1989 року. Єдине не розумію. Чому не Бєт-дєвка вже? artem.komisarenko (обговорення) 15:00, 17 листопада 2018 (UTC)

  Перехід на особистості, вигадування мотивів, доведення до абсурду, особисті дослідження. Власне, те, на що мають звертати увагу адміністратори, але чомусь не роблять. Maksym Ye. (обговорення) 15:08, 17 листопада 2018 (UTC)

 Проти За правописом якраз Бетгерл (за аналогією до сер, Стерлінг). Можливий також варіант Бетгірл (як у Бірмінгем)--Анатолій (обг.) 23:28, 17 листопада 2018 (UTC)

для чого змішувати англійський діалект з американським і наоборот? На бетдівчина є офіційний переклад мультфільмів, на бетґьорл офіційний переклад видавництва. Де є АД щодо Бетгерл? Ми же повинні писати відповідно до ВП:АД, а не створювати ОД, коли є відповідні офіційні АД. І враховуйте і майбутній фільм [9] [10]. Бо так можна і Лоґана перейменувати. --『　　』 ^Обг. 11:22, 18 листопада 2018 (UTC)

Це старий конфлікт правил: ВП:МОВА (правопис) і ВП:АД (джерела). Коли ми обговорювали японську транслітерацію в кнайпі, я нагамався вам пояснити, що ці правила як вогонь і вода: МОВА часто суперечить АД, і навпаки. Оскільки ієрархії правил немає, кожен вікіпедист, залежно від ситуації і власних уподобань, надає перевагу то МОВІ (наполягаючи на дотримані правопису), то АД (наполягаючи на дотримані джерел, нехтуючи правописом). І так буде завжди, бо пріорітетність правил не встановлена, й алгоритм їх застосування не чіткий. Зрештою, на вікіпедійні назви і зміст статей мало хто зважає, тому можна сильно не перейматися. --N.Português (обговорення) 11:43, 18 листопада 2018 (UTC)

МОВА лише рекомендує дотримуватися правопису. І правопис не може регламентувати імена героїв будь-якого твору, бо це усе залежить від видавництва та автора. Автор як і перекладач у своєму творі може іменувати персонажів як йому заманеться. Ми же можемо виходити лише з офіційних назв. Про що й говорить ВП:В. Перевіреність чи істинність вибирати не мені. А щодо конфліктів правил є Кнайпа, якщо є пропозиції щодо удосконалення правил. Кінець теми. --『　　』 ^Обг. 13:26, 20 листопада 2018 (UTC)

 Утримуюсь Тут не варто зважати на абстрактні міркування про фонетику чи правопис (норми і практика дозволяють і так, і так — див. Л. Ставицька. Український жарґон: Словник. К., 2005, С. 115: ґерла, ґьорлиця, ґьорлфрендка). Але просто необхідно розглядати цілий комплекс півзасвоєних назв з girl: суперґьорл, ринґ-ґьорл, ґьорлфренд, шоу-ґьорл, ґьорл-бенд (ґьорлз-бенд), ґьорл-скаут, скрипт-ґьорл [11], тін-ґьорл, панк-ґьорл, ґрід-ґьорлз, просто ґьорл [12] та под. Деякі є у Вікіпедії, часто просто англійською, треба провести роботу з пошуку. Згадати треба подекуди ще засвоювані назви: «Ґьорл ефект» [13], «Спайс ґьорлз», «Ґьорлз елауд» «Гьорлз елауд» тощо. Maksym Ye. (обговорення) 00:25, 18 листопада 2018 (UTC)

Мілутін Міланкович → Милутин Миланкович

За чинним правописом з південнослов'янських передаємо наступним чином: i/и→и, ji/ьи→і.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:39, 12 листопада 2018 (UTC)

 Проти:Чинний правопис (а також останній проект) не описує всіх нюансів передачі південнослов'янських власних назв.

• Передача південнослов'янського «и» українською «и» практично завжди виправдана у закінченнях та суфіксах: -ич, -ович і т.д., за невекиким винятком (що, зокрема, підтверджує поточна назва статті)
• Передача південнослов'янського «и» українською «и» в інших позиціях зовсім необґрунтована. Що і підтверджується численними АД. Наприклад, є багато імен (і похідних від них прізвищ), які є спільнослов'янськими, або спільними запозиченнями. Наприклад, передача прізвища Філіпа Філіповича мала би бути «Филип Филипович», що є очевидним абсурдом. І таких прикладів безліч - коли спільнослов'янські імена накшталт «Мірко», «Мілутин», «Мілош», або спільнослов'янські запозиченнч («Філіп», «Нікола» і т.д.) при передачі саме південнослов'янських імен передають як «Мирко», «Милутин», «Милош», «Филип», «Никола» (при цьому при передачі з інших слов'янських мов до такого абсурду не доходить. Напр. див. Мілош Земан )--V Ryabish

Це не абсурд, а особливість орфографії південнослов'янських. У них м'якість позначається не літерами для голосних, а літерами для приголосних.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:15, 15 листопада 2018 (UTC)

Ну можна сперечатись, тверде в них «і», чи м'яке. Але звучить там зовсім не українське «и». --V Ryabish (обговорення) 15:19, 15 листопада 2018 (UTC)

Я вже не кажу про те, що внесок Мілутіна Міланковича в фізику, кліматлогію, астрономію тощо настільки значний, що є багато АД, які передать його прізвиище та ім'я саме у таій формі (або часом Мілутин Міланкович, що є навіть природніше для української мови) ([14], [15], [16], [17] тощо)

Заради справедливості варто визнати, що пошук в гуглі дає також варіант «Милутин Миланкович». Але у переважній більшрсті це - реферати або машинні переклади, так що їх авторитетність є під великим питанням --V Ryabish (обговорення) 21:23, 12 листопада 2018 (UTC)

 Проти: цілком і повністю згоден з аргументами V Ryabish.--Словолюб (обговорення) 09:32, 15 листопада 2018 (UTC)

Темний ліс (фільм) → Ліс (фільм, 2006)

Лицензовано та дубльовано українською як Ліс. Назва Темний ліс існуе лише як калька с російської. 92.243.166.135 18:01, 11 листопада 2018 (UTC)

•  За --Sehrg (обговорення) 18:20, 11 листопада 2018 (UTC)
• Ким? Де АД про це?--『　　』 ^Обг. 01:21, 12 листопада 2018 (UTC)

  Навіть imdb: Лiс (2006) --Sehrg (обговорення) 16:36, 12 листопада 2018 (UTC)

Багатоголсний закадровий ліцензований переклад від AMC дає Лiс. Тобто, це є офіційна ліцензована назва цього фільму в Україні. 92.243.166.135 18:48, 13 листопада 2018 (UTC)

•  За тоді ок, проте краще знайти новинні джерела, а не торент-трекери.--『　　』 ^Обг. 08:05, 15 листопада 2018 (UTC)

Було б дуже гарно знайти перелик усіх ліцензіатів від AMC, але, на жаль я не можу знайти цього на його офіційному сайті. 92.243.166.135 20:27, 25 листопада 2018 (UTC)

Підсумок

Перейменовано згідно з наведеними вище аргументами і відсутності голосів та аргументів проти.--Di^Mon₂₇₁₁ 19:32, 2 грудня 2018 (UTC)

Чаклунство (фільм) → Чаклунство (фільм, 1988, Фабріціо Лоуренті)

Є такж статті Чаклунство (фільм, 1996) та Чаклунство (фільм, 1988). 92.243.166.135 20:21, 10 листопада 2018 (UTC)

• А чому не Будинок 4 (Чаклунство) як в IMBd --Basio (обговорення) 19:51, 13 листопада 2018 (UTC)
• Так уточнення не можна робити. Більш правильний варіант — Чаклунство (фільм Фабріціо Лоуренті, 1988), якщо дійсно є необхідність у такому розлогому уточненні. --Roman333 (обговорення) 08:13, 16 листопада 2018 (UTC)

Чаклунство (фільм Фабріціо Лоуренті, 1988) також можна. Наразі існує щонайміньш трі статті с теюж назвою й через це, треба перейменувати цю статтю. Оскільки вже існує стаття з тею ж назваю, рокім та країною (США), потрибно додати ім'я режисеру у назві. 92.243.166.135 15:54, 21 листопада 2018 (UTC)

мені лише цікаво, а є якісь АД? Бо якщо перекладати з англійської, то буде Відьомство, а з італійської все запутано як у рембо...--『　　』 ^Обг. 16:10, 21 листопада 2018 (UTC)

На жаль, я не знайшов будь якіх україномоних джерел про цій фільм. Можливо, вони навіть відсутни. Щодо оригінальній назви - Ґуґл перекладач видає "Будинок" з італійської назви "La casa", англійська назва "Witchcraft" перекладаеться якк "Відьмовство", тобто обідві назви мають різний сенс. Проте, згідно до української, англійської, російської та турецької вікіпедій, орігінальна мова (через це й назва) цього фільму англійська, згідно до Емільяно-романьйольської вікіпедії та imdb, цій фільм був знятий італійською, тобто орігінальна назва італійська. Проте, сучасна назва статті не відвовідаєть будь якому оригіналу та не підходить до до статті. 92.243.166.135 17:05, 21 листопада 2018 (UTC)

• La casa 4 — і зникає потреба робити вигадки. Коли вийде офіційний переклад українською, можна буде перейменувати на україномовну назву. --ZxcvU (обговорення) 19:05, 21 листопада 2018 (UTC)

Тоді чому ні Witchery (фільм)? Це також офіційна назва. Наразі нема навіть данних щодо оригінальній мови цього фільму. Через це неможливо встановити оригінальну назву. Оригінальну мову неможливо встановити, бо різни джерела дають різни данни. imdb чи англійська (та деяки інш.) вікі - яке джерело користувати? 92.243.166.135 19:42, 21 листопада 2018 (UTC)

На яких сайтах зазначається, що мова оригіналу англійська? Мені вдалося знайти, що: 1) на IMDB «Language: Italian» ([18]); 2) на filmaffinity «Original title: La casa 4 (Witchcraft)» ([19]); 3) на тому ж filmaffinity є постер, на якому назва «La casa 4» ([20]) --ZxcvU (обговорення) 19:50, 21 листопада 2018 (UTC)

Як я писав кілька хвилин тому, у богатьох вікіпедіях, зокрема англійської, російської, турецької та української мова оригіналу взначена як англійська. Насправди, я вважую, що деякі з джерел копіювали помилкову інформацію, проте наразі треба встановити, які джерела треба користувати. Як я вже мовів, англійська вікі чи imdb. 92.243.166.135 20:03, 21 листопада 2018 (UTC)

Щодо мене, я вважаю італійську назву преважною, бо вона користується навіть у деякіх англомовних джерелах. 92.243.166.135 20:08, 21 листопада 2018 (UTC)

Вікіпедія, навіть така велика як Англійська, не може слугувати авторитетним джерелом для самої себе. Відповідна стаття в АнглВікі зараз має не найкращий вигляд, про що нагадують шаблони над преамбулою. Але цілком можливо, що і Witchery (фільм) може бути вірною назвою (фільм створювався в США за участі американських акторів), але варто опиратися на ті дані з джерел, що вже є. --ZxcvU (обговорення) 20:39, 21 листопада 2018 (UTC)

@92.243.166.135: навіщо ім'я режисера у назві? Хіба багато фільмів з такої (в данному разі такими) назвами 1988 року вийшло? А назва статті La Casa чи Witchery це взагалі абсурд. Ми в укрвікі, а отже і назва повинна бути українською мовою. є винятки, але це не один з них.--Di^Mon₂₇₁₁ 10:44, 4 грудня 2018 (UTC)

@Димон2711: Фільм не має офіційної локалізації українською. І про які винятки ви пишете? Де критерії і кому з користувачів Вікіпедії доручимо вирішувати як називати? Скажімо, «Windows 7» вже можемо перекласти як «Вікна 7»? Чи це тільки незрозуміла вибірковість стосовно фільмів? Українська Вікіпедія ж, якщо не помиляюся, на серверах у США міститься, немає сенсу встановлювати необґрунтовані вибіркові обмеження, які водночас стають порушення базових правил Вікіпедії (зокрема, ВП:АД та ВП:ОД). --ZxcvU (обговорення) 11:35, 4 грудня 2018 (UTC)

@ZxcvU: фільми перекладаються на українську. І назви їхні ЗАВЖДИ також. А от операційні системи - ніодна назва не перекладається. ОС і є винятками. Коли назва унікальна (тобто такого слова самого по-собі не існує) то зазвичай залишають мовою оригінал. Назву статті потрібно зробити українською і це не завжди прямий переклад з мови оригіналу. Тобто не завжди дослівний переклад назви збігається з офіційним.--Di^Mon₂₇₁₁ 12:48, 4 грудня 2018 (UTC)

@Димон2711: Фільм не має офіційної локалізації українською мовою. Те, що ви пропонуєте, схоже на порушення ВП:ОД. --ZxcvU (обговорення) 13:04, 4 грудня 2018 (UTC)

Особлива думка Перша частина фільму в укрвікі називається Зловісні мерці, друга частина Зловісні мерці 2, а третя чомусь Будинок із привидами (фільм). IMDb російською його називає "Дом с преведениями 2". А це ваше Witchcraft як назва самої частини (н.п. Гаррі Поттер і Кубок Вогню, Гаррі Поттер орден Фенікса). Англійською чомусь використовується саме назва частини, а не повна назва. Тому я пропоную перейменувати 3 частину на "Зловісні мерці 3 - Будинок з привидами", а 4 частину на "Зловісні мерці 4 - Відьомство".--Di^Mon₂₇₁₁ 12:57, 4 грудня 2018 (UTC)

бо італійський реліз Зловісних мерців був так названий. І є Зловісні мерці 3: Армія темряви (1992). Я же вище написав, це як з фільмом Рембо. Це різні серії фільмів, про це навіть написано Будинок із привидами (фільм) --『　　』 ^Обг. 14:13, 4 грудня 2018 (UTC)

Кукша_(птах) → Кукша тайгова

За Фесенко, 2018 і для розрізнення з іншими видами - кукшею канадською та кукшею китайською. Донедавна не було праць, які б охоплювали номенклатуру птахів світу до видового рівня, і тому для "домашнього вжитку" вистачало однієї "кукші", інших ми "відсталі українці" просто "не бачили". Тепер ситуація змінилась завдяки капітальній праці Г.Фесенка. Крім того, як уже наводилось, класифікаційна одиниця "Клас птахи" включає в себе ряди, а ті - родини, а ті - роди. У нас Кукша (рід) за дивною логікою включає в себе Кукша (птах). Ну і, як відомо, новіші назви (відповідно опубліковані) мають пріоритет перед старішими --Mykola Swarnyk (обговорення) 05:14, 10 листопада 2018 (UTC)

 За ну як я знаю є й старі праці, що пишуть про кукша тайгова. Плюс так згадується в ЕСУМ. --『　　』 ^Обг. 09:56, 10 листопада 2018 (UTC)

• + Маркевич, Татарко, 1983 - його не дуже люблять, але сам Фесенко вказує цей словник як джерело родової назви. Там є якраз кукша тайгова з вказанням латинської назви, на відміну від інших, які дозволяють різночитання. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:16, 10 листопада 2018 (UTC)
•  За Як на мене, за наявності авторитетних україномовних джерел слід віддавати перевагу бінарній номенклатурній назві видів українською, особливо в цьому випадку, коли назва роду збігається з назвою виду в інших джерелах і рід не є монотипним. --Олег (обговорення) 18:04, 10 листопада 2018 (UTC)
•  Проти Маємо три джерела (наведені у статті) на користь «кукші» (Наукові назви, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології; Грищенко (2004); Фесенко, Бокотей (2002)) та два (Маркевич, Татарко, 1983; Фесенко, 2018) - на користь «кукші тайгової». Сам Г.В. Фесенко спочатку пропонував вид іменувати "кукша", а тепер - кукша тайгова". Не треба на сторінках енциклопедії робити різких рухів. Назва повинна увійти у вжиток.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 19:39, 10 листопада 2018 (UTC)

  Ви щось недоговорюєте. Стояла задача назвати птахів світу. Вони названі. При цьому 76 зі 120 "національних" видів з однослівних стали двослівними. Це анонсувалось Фесенком ще у 2013 році, а назва «кукша тайгова» взагалі у вжитку з 1983 року, це 25 років! То скільки має років пройти після публікації - 50? 100? Сучасна наука так не працює. У згаданій праці 2013 року взагалі вам особисто, Максиму Гаврилюку, подяка висловлена! Це що, якась образа з вашого боку? Mykola Swarnyk (обговорення) 15:28, 12 листопада 2018 (UTC)

  Між іншим, у праці Г.В. Фесенка (2018) мені теж є подяка :), але який це стосунок має до даної дискусії?--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 20:48, 22 листопада 2018 (UTC)

Максиме, у ГВ Фесенка нещодавно вийшла книга про назви птахів світової фауни. я її не маю. але ж у тебе напевно мала би бути. що там? --ursus 20:37, 22 листопада 2018 (UTC)

Навколо цієї праці і точиться дискусія. Я дотримуюсь думки, що не можна перейменовувати на основі одного джерела.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 20:48, 22 листопада 2018 (UTC)

дякую. все ясно. як розумію, починається переворот силами друзів-вікіпедистів, без обговорень фахівцями. з цим тайговим біноменом все ясно. але міняти все на засадах "це новіше" і "це авторитет" -- ну-ну. буде шоу. --ursus 08:29, 24 листопада 2018 (UTC)

Maxim Gavrilyuk Суть цієї згадки (2013 р.) в тому, що ви не можете вдавати, нібито цієї праці "ніхто не бачив", така назва "мертва" - бо якби хтось хотів публічно (маю на увазі письмово, в публікації, а не тут у дискусії) заперечити - то вже би й заперечив. Раз ви бачили й не заперечили, то який сенс тут заперечувати, АД кажуть самі за себе. Zag - і в новій книжці, і в статті 2013, і, не забудьмо, в нелюбого Маркевича, Татарка, 1983 (а це принаймні 3 джерела) - всюди кукша тайгова на відміну від "просто кукші" у Грищенка (його сучасна позиція невідома), списку Інституту зоології, 2007 (а там багато одночленних назв подано з двочленним варіантом, тобто категоричності не видно) та Фесенко, Бокотей, 2004 (тут позиція змінилась на користь біноміальної). По джерелах бачу переважання останнього, і не бачу ніяких "різких рухів", бачу плавний, обґрунтований і заздалегідь анонсований перехід. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:02, 23 листопада 2018 (UTC)

Щодо сучасної позиції Грищенка, то з тону його коментаря в обговоренні пріоритетності джерел на Обговорення Вікіпедії:Біологічні статті#Назви птахів можна здогадатися, що він все ж схильний триматися старих однослівних назв, хоча нібито не заперечує використання всіх варіантів назв, наведених у наукових публікаціях. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:58, 30 листопада 2018 (UTC)

Донецький край → Донеччина

Більш поширена назва. — Ιγκόρ (обговорення) 15:23, 7 листопада 2018 (UTC)

•  За. Навіть Донецька губернія була (до появи "Донецька").--ЮеАртеміс (обговорення) 11:04, 9 листопада 2018 (UTC)
•  За. більш поширена. --Jeromjerom (обговорення) 09:59, 9 грудня 2018 (UTC)
•  За Харківщина, Зміївщина, Луганщина, Київщина...Донеччина....--Blitz1980 (обговорення) 08:15, 14 грудня 2018 (UTC)

Французьке вторгнення в Португалію (1807) → Французьке вторгнення до Португалії (1807)

Вважаю, що так буде доречніше.--Yasnodark (обговорення) 14:02, 1 листопада 2018 (UTC)

•  Проти Номінація без аргументів. «Вторгнення в» — цілком допустима конструкція в українській мові. Див. СУМ11: вторгнення в чуже життя... вороги вторгаються в Париж...; турки вторглися в Грузію... --N.Português (обговорення) 01:18, 1 листопада 2018 (UTC)
•  Проти Доречніше в якому сенсі? На жаль, змушений віддати свій голос «проти» з тих підстав, що я принципово завжди противлюся заміні одного синоніма на інший, бо це марна трата часу. До того ж у реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Отже, пропонований варіант, як на мене, є полонізмом і менш природним для української мови.--Словолюб (обговорення) 17:52, 10 листопада 2018 (UTC)

Микола Івкі та Biletsky Volodymyr маєте думку з цього приводу, бо попередніми двома чомусь здивований. Завжди гадав, що "до" у подібних випадках логічніше і доречніше.--Yasnodark (обговорення) 15:29, 14 листопада 2018 (UTC)

@Yasnodark: На жаль, нічим не можу допомогти. Я не філолог і не «мовник» — я лише «автомобіліст». А тому не маю ні аргументів ні впевненості у тому, який варіант правильний. Можливо, десь є щось на кшталт "вторгнення у світ чужого життя", але "вторгнення до Нового Світу", "вторгнення до Каледонії". Мабуть, таки, щось подібне має бути. Шукати наразі нема можливості. Позавчора не те, що Інтернету, «світла» не було. Перепрошую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:59, 16 листопада 2018 (UTC)

Можливо, це десь прописане чи у Правописі, чи у одинадцятитомнику інституту ім.Потебні, чи у якомусь тлумачному словнику? Знайдете — будете «на коні». Успіхів! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:38, 16 листопада 2018 (UTC)

Та у Правописі ж.--Словолюб (обговорення) 19:52, 23 листопада 2018 (UTC)

«Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко). Тобто французька смерть вторглася до португальської хати , що і треба було довести!--Yasnodark (обговорення) 15:12, 24 листопада 2018 (UTC)

•  Утримуюсь. рівноправні. сенсу не бачу, але і не проти. Jeromjerom (обговорення) 10:09, 9 грудня 2018 (UTC)

Я ж теж такої думки: навіть, якщо ці варіанти і рівноправні, то навіщо перейменовувати синоніми на синоніми?!--Словолюб (обговорення) 13:20, 12 грудня 2018 (UTC)

Теміртау → Темиртау

Казахська І це /ɪ/, українська И. В ідеалі взагалі Темиртав, бо У це W тут.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:29, 1 листопада 2018 (UTC)

Вживається: [21], [22], [23], [24].--ЮеАртеміс (обговорення) 22:33, 1 листопада 2018 (UTC)

Ґіта Вессекська → Гіда Гарольдівна

Як у джерелах + ВП:МОВА:--ЮеАртеміс (обговорення) 10:58, 1 листопада 2018 (UTC)

• Хмыров М. Д. Гида Гаральдовна // Алфавитно-справочный перечень государей русских и замечательнейших особ их крови. — СПб.: Тип. А. Бенке, 1870. — С. 27.
• Плахонін А. Г. Гіда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 103. — ISBN 966-00-0405-2.

Єлизавета-Гіда (друге ім'я, як розумію, православне хрестильне).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 1 листопада 2018 (UTC)

Ще згадка Гіди, розлогіша згадка Гіди.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 1 листопада 2018 (UTC)

 За Гіду (згідно ЕІУ) та проти Гарольдівни, а залишити Вессекську як у інших вікі, оскільки вона англічанка(?) чи англосаксонка(?) Тим не менше у Войтовича Гіта Гарольдівна --August (обговорення) 22:18, 1 листопада 2018 (UTC)

•  За Гіда Гарольдівна (Gyda Haraldsdatter). Імена по-батькові типові того часу. У них це -зони і -да(о)ттери, у нас -овичі і -івни. --N.Português (обговорення) 01:26, 2 листопада 2018 (UTC)

• За вашою логікою треба перетворити на російське "по-батюшкі" всі скандинавські імена-патроніми? Мені особисто зрозумілі пан-русистські запльоти всяких Хмирових у 19 ст., але в україномовних джерелах я щось цього не дуже бачу. В першодруках взагалі "княжа жона" або й ще скупіше. В Літописі руському взгалі ім'я в квадратних дужках - розумієте? Дотримуватись російської, до речі, набагато пізнішої, "моди" приписувати дворянам по-батюшкі, на відміну від "нікчемних рабів" всіх решта - це чуже Україні, як частині Західного світу. Переписувачі та пояснювачі подописували багато чого, але щоб в 11 ст. були "типові" по-батькові? Сумнівно. У староанглійських взагалі Gȳð, у скандинавських Gyda Haraldsdatter, сучасна англійська Gytha von Wessex. Гіда Гарольдовна звучить просто смішно, як якась вчителька з заштатної російської школи. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:58, 10 листопада 2018 (UTC)

  Володимир Святославич та Ярослав Володимирович засуджують ваш коментар про російське походження по батькові. Коли вже, нарешті, у Вікіпедії російська не виринатиме в кожному другому обговоренні? (Це риторичне питання.) Maksym Ye. (обговорення) 20:26, 10 листопада 2018 (UTC)

  А Ярослав Мудрий та Володимир Великий - навпаки, підтримують. І сміються своїм скандинавським сміхом з Тітіщевих-Ломоносових-Толочків з їх підбріхувачами. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:14, 10 листопада 2018 (UTC)

  Як раз оці шкільні додатки Мудрий, Святий, Великий були вигадані в пізнішій російській та залежній від неї українській історіографії XIX-XX ст. Знову, намагаючись сфантазувати якусь абстрактну патріотичну історію, зокрема, історію патронімів, потрапляєте в смішнючу залежність од російських рішень. І навіть не розумієте цього. (Принаймні, хочеться думати, що щиро не розумієте, а не свідомо працюєте на розкол українського простору.) Maksym Ye. (обговорення) 06:38, 11 листопада 2018 (UTC)

  Будь-ласка шановні користувачі, наводьте АД щодо даної теми, а не розводьте балачки (ВП:НЕФОРУМ). Дякую за увагу! --『　　』 ^Обг. 11:30, 11 листопада 2018 (UTC)

  Напевно, ви випустили момент вище, коли користувач пропонує не визнавати українські джерела через буцімто російський вплив. Який сенс наводити АД, коли вони в принципі відкидаються з якихось помилкових абстрактних міркувань? Будь ласка (зверніть увагу на дефіс), адресуйте адміністраторські коментарі тим, хто вдається до таких антивікіпедійних міркувань, а не тим, хто намагається повернути обговорення до норми. Maksym Ye. (обговорення) 11:55, 11 листопада 2018 (UTC)

•  Утримуюсь Я б обрав варіант Ґіта Уессекська (якщо ж чомусь боретеся з літерою ґ, то Гіта Уессекська), бо це найпоширеніший варіант попри всі інші абстрактні міркування. «За схожих обставин потрапила до Київської Русі Гіта Уессекська (в українській традиції Гаральдівна), донька останнього саксонського короля Гарольда ІІ» [25]; «За даними авторитетних джерел, Дружиною Володимира Мономаха та, відповідно, Великою княгинею Київською була Гіта Уессекська» [26]; «У 1074 році Гіта Уессекська взяла шлюб з князем Володимиром Всеволодовичем Мономахом» [27]; «і його дружина Гіта Уессекська, принцеса англійська» [28]; «дружина Володимира Мономаха Гіта (Гіта Уессекська або Гіда Харальдсдоттір, донька останнього англосаксонського короля Харольда II Годвінсона і племінниця Свейна II Естрідарсона, короля Данії).» [29]; «У Володимира Мономаха було дві дружини: перша з них, Гіта Уессекська, дочка останнього англосаксонського короля Гарольда,» [30]. У перевиданні Грушевського (Т. 16): «Гіда (Гіта Уесекська, Gytha of Wessex)». В Енциклопедії українознавства — і Ґіта, і «Єлисавета-Ґіда, дочка англ. короля Гаральда». У таблицях Л. Войтовича: «Бл. 1070 р. одружився з Гітою», «Гіта Гаральдівна померла раніше». Л. Махновець: «Гіда (Гіта), п. 7.V 1107, д. Гарольда II Годвінсона». В. Яременко «Володимир Мономах був одружений на Гіті, дочці останнього англосаксонського короля Англії Гаральда Годвінсона». Як демонструють дані інтернет-пошуку, серед АД суттєво переважає назва Гіта, але ще особливо пропоную звернути увагу на абсолютну перевагу Уессекська через У-. (Цікаво, що стаття так і назавалася Ґіта Уессекська, поки її не перейменував якийсь анонім 2001 року.) Maksym Ye. (обговорення) 14:38, 11 листопада 2018 (UTC)

Щодо Ґ: є ВП:МОВА та чинний наразі правопис. Ґ тут недоречне.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:51, 12 листопада 2018 (UTC)

Тут просто якась сверблячка перейменовувати все підряд. Заодно Гаральда на Гарольда пропонується чи як? Я б лишив як є і не морочив людям голову. Інакше весь-секс з назви пропадає. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:48, 14 листопада 2018 (UTC)

Біналі Йилдирим → Біналі Їлдирим

Див. Вікіпедія:Перейменування статей/Тюркські назви з -ЙЫ- → -Ї-, а саме ДО ПИТАННЯ ТРАНСЛІТЕРАЦІЇ ВЛАСНИХ НАЗВ ТА ІМЕН У ПРАКТИЦІ ТУРЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:34, 17 жовтня 2018 (UTC)

Не пишемо Украйина, хоч така орфоепічна норма й морфологічна будова. І тут не пишемо ЙИ, бо для цієї звукосполуки є літера Ї.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:34, 17 жовтня 2018 (UTC)

• Я не спеціаліст з турецької, тому пропоную бути обережним і чесним (перед самим собою, насамперед). Взяти і подивитися варіанти з «Йилдирим».

  ...Баєзід І Йилдирим, 1389-1402... // Кримський А. Історія Туреччини: Звiдки почалася Османська держава, 1996.

  ...на прізвисько Блискавичний (Йилдирим)... // Енциклопедія історії України. 2010:7:653

  ..Після укладення Мудрського договору М. Кемаль з метою організації опору військам Антанти здійснює передислокацію до Кілікії групи військ «Йилдирим», командувачем якої він став у 1918 році. // Ukraina--Türkiye. 2004:221

• Тобто, такий (1) варіант вживається в українській. (2) його використовують солідні джерела. Він може бути «неправильним», але щоб це з'ясувати треба знати мову. Однієї статті недостатньо. --N.Português (обговорення) 03:44, 18 жовтня 2018 (UTC)

Бі-Бі-Сі вживає Їлдирим: [31], [32], [33].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 19 жовтня 2018 (UTC)

Так само Дойче-Велле: [34], [35].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:39, 19 жовтня 2018 (UTC)

• В інших ЗМІ є варіант із «Йилдирим». Треба дивитися всі варіанти, зважати на фахову літературу (тут будь-які журналістські замітки програють Кримському). Взагалі, аби приймати якісь рішення, треба бути компетентним, а не просто «мірятися» АД.--N.Português (обговорення) 10:53, 19 жовтня 2018 (UTC)

Оскаржений підсумок

Перейменовано згідно наступних аргументів: 1) відповідне обговорення зупинилось на компромісі — тюркське «йи» передаємо через ї, естонське залишаємо як є; 2) для уніфікації з іншими тюркськими іменами, в яких склад «йил» пишеться через ї (Ахмет Їлдирим); 3) таке написання імені цього політика підтверджено авторитетними медіа, в той час як Кримський згадував про іншу історичну особу, чиє ім'я як виняток може писатися згідно традиції — Йилдирим; 4) зрештою, таке написання не суперечить оригінальній вимові, адже в турецькій мові «йил» вимовляється досить м'яко (щодо естонської стверджувати не буду, здається, там навпаки). --Nina Shenturk (обговорення) 17:43, 28 жовтня 2018 (UTC)

Вибачте, що втручаюсь, а де саме про компроміс у обговоренні? Висновок був Залишити як є.--95.90.178.111 13:52, 29 жовтня 2018 (UTC)

Оскарження

Як я вище написав - я не бачу компромісу у обговоренні, на яке зроблене посилання. Чи не можна або прибрати його з аргументації, або привести підсумок у відповідність до результату обговорення? Якшо ідеться про якесь інше обговорення, лише помилка у посиланні, тоді моє оскарження немає підґрунтя.--95.90.178.111 06:44, 1 листопада 2018 (UTC)

Ви не побачили компромісу, оскільки співставили підсумок з формальною назвою обговорення, не врахувавши його суть і фактичний стан Вікіпедії на момент подання пропозиції. На 30 листопада 2015 року в укрВікі не було статей з турецькими іменами на Йи-, тому заявка ЮеАртеміс стосувалася, скоріше, не конкретного перейменування, а запобігання проблемі на майбутнє. Обговорення відразу вийшло за рамки своєї назви, бо там вже мова пішла не про транслітерацію тюркських назв зокрема, а про транслітерацію -йи- взагалі. Отже, підсумок «залишити як є» фактично залишав передачу тюркського йи через ї (бо на той момент інакших статей у Вікіпедії не було), а «компроміс» стосувався естонських і казахських назв, написання яких вирішили не міняти. --Nina Shenturk (обговорення) 18:03, 2 листопада 2018 (UTC)

Пропустив вашу відповідь. Після "залишити, як є" є речення "У разі появи нових підкріплених джерелами аргументів обговорення можна відкрити знову". Посилання на те ж джерело не є "новим джерелом". Якшо те обговорення не відповідє сучасному стану -- то і його змінювати треба або не використовувати, як аргумент.--95.90.178.111 16:50, 5 листопада 2018 (UTC)

+ 1. Хіба «авторитетні медіа» є авторитетами у передачі турецьких назв? Не один Кримський пише «Йилдирим». У інших «авторитетиних медія» так само «Йилдирим»: 24 канал, Радіо Свобода, сайт МЗС, Бі-Бі-Сі... Як можна підбивати підсумки такого обговорення не маючи знань у турецькій і не розуміючи пріоритетності джерел? Дивина та й годі. Не те щоб я  Проти перейменування. Вражає сам підхід і «аргументація» підсумку. --N.Português (обговорення) 14:20, 1 листопада 2018 (UTC)

До питання знання мови: а на якій підставі ігнорується стаття "ДО ПИТАННЯ ТРАНСЛІТЕРАЦІЇ ВЛАСНИХ НАЗВ ТА ІМЕН У ПРАКТИЦІ ТУРЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ" канд. філол. наук. І. Л. Покровської?--ЮеАртеміс (обговорення) 21:46, 1 листопада 2018 (UTC)

• • Писав вже вище. --N.Português (обговорення) 01:21, 2 листопада 2018 (UTC)

Кримський писав не про цього Їлдирима. Так буває, що тезки різних епох пишуться по різному. -ай-/-ей- у німецьких прізвищах, наприклад.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:53, 1 листопада 2018 (UTC)

• • Я наводив не лише Кримського. --N.Português (обговорення) 01:21, 2 листопада 2018 (UTC)

Якби я послалася лише на вказані медіа, то моя аргументація, дійсно, була б дивною. Але я цей аргумент поставила аж на третє місце і вагу він має, так би мовити, за сукупністю, а не сам по собі. А в обговоренні, про яке я згадала першим, є посилання на статтю Покровської, яку ви чомусь пріоритетною не вважаєте.--Nina Shenturk (обговорення) 18:03, 2 листопада 2018 (UTC)

• • А на якій підставі вважати п. Покровську авторитетніше (пріоритетніше) за п. Кримського? Він що мови не знав?
  • У таких питаннях (і не лише таких) не можна користуватися однією «правильною книжкою». Треба володіти предметом — знати десяток «Покровських» і «Кримських», вкупі зі знанням мови. Ну і бути чесним, насамперед: збирати усі точки зору, аналізувати безпристрасно і знаходити істинну, навіть якщо вона суперечить вашій власній позиції, досвіду чи звичкам. Саме тому я казав на початку: обережніше. --N.Português (обговорення) 12:04, 4 листопада 2018 (UTC)

Пані Nina Shenturk: "відповідне обговорення зупинилось на компромісі" не те ж саме, що й "є посилання на статтю Покровської, яку ви чомусь пріоритетною не вважаєте". Там висновок -- лишити, як є, тож скоріше проти перейменування.--95.90.178.111 09:15, 5 листопада 2018 (UTC)

 Коментар Наскільки я розумію, Кримський фактично цитує тюркську мову й записує її тогочасною кирилицею, зрозуміло, що в цьому випадку розрізнення yi та yı є критично важливим, бо, здається у кримських татар трапляються обидва склади (Yidiş tili, Yıldız Ayhan) — як і в турків. Якщо ж ми говоримо про українську мову, то свідоме ігнорування наявної в нас літери дивує. Для точності в преамбулі однаково має наводитись ім'я оригінальною мовою. artem.komisarenko (обговорення) 02:32, 2 листопада 2018 (UTC)

У тюрків гармонія голосних. В одному слові не може бути [йи] та [йі]. Читання чітко визначається сусідніми голосними.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:32, 3 листопада 2018 (UTC)

Пропоную звернутися до корпусів. Лейпцизький [36]: Йилдирим (13), Їлдирим (1). ГРАК: Йилдирим (8), Йлдирим (2), Їлдирим (3), Ілдирим (1). У Вікіпедії не вдасться ніколи визначити правильне написання, але можна вибрати найбільш поширене, щоб у разі помилки помилятися разом з джерелами, а не всупереч їм. (І зауваження суто для покращення рівня обговорень. Коли вікіпедисти навіть у мовних підсумках пишуть «згідно чогось», це викликає справжнє обурення.) Maksym Ye. (обговорення) 19:17, 2 листопада 2018 (UTC)

Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.

— і – и § 117. //Норми української літературної мови/Олекса Синявський

Пантера димчаста борнейська → Neofelis diardi

•  За Нема жодного авторитетного джерела для підтвердження будь-якої української назви для цього виду. див: Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень --Sehrg (обговорення) 14:39, 31 жовтня 2018 (UTC)
•  Коментар Як Пантера борнейська (дослівний переклад) воно є в ЗМІ. Перейменувати на латинку — відправити всіх читачів з пошуковиків читати про димчастих/борнейських пантер/леопардів у російську Вікіпедію, бо жодна притомна людина ніяких Neofelis diardi ніколи не шукає. artem.komisarenko (обговорення) 23:06, 31 жовтня 2018 (UTC)
  • Прочитайте правило в розділі «Іменування статей»: «Для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот слід вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній (напр. Euteleostomi)». --Sehrg (обговорення) 00:01, 1 листопада 2018 (UTC)
    • Оцей Euteleostomi, який там наводиться як приклад, він в усіх вікіпедіях так записаний і не має людської назви в принципі. А борнейська киця згадується в ЗМІ й в мережі й у більшості вікіпедій має гасло локальною мовою. artem.komisarenko (обговорення) 04:09, 1 листопада 2018 (UTC)
      • ЗМІ не є авторитетними джерелами. Он позавчора "Громадське" опублікувало новину, що за 44 роки зникло 60% видів хребетних тварин, але насправді зменшилася їхня чисельність, тепер уже виправили, після зауваження. А укрінформ досі пише про зменшення кількості видів: з 1970-го по 2014 рік планета втратила 60% видів. До речі, наскільки я зрозумів, це за 45 років. Ще знайшов заголовок з цього приводу: У світі за останні 50 років на 60% зменшилась чисельність популяцій хребетних тварин --Sehrg (обговорення) 09:39, 1 листопада 2018 (UTC)
        • Але люди читають саме ЗМІ, а не статті в Cell, де повідомляють, що Neofelis nebulosa diardi тепер Neofelis diardi. Тобто, ЗМІ є АД з т. з. слововжитку, мови — не зоології. Я в принципі не вірю, що в Україні взагалі знайдуться люди, які здатні спонтанно вимовити й говорять Neofelis diardi, певно, навіть науковці, якщо вони в нас існують (що сумнівно), не будуть називати велику добре відому кицьку латинською назвою в розмові. Це ж не бактерія і не черв'як, де немає за що зачепитись, це добре й давно відомий ссавець. artem.komisarenko (обговорення) 13:32, 1 листопада 2018 (UTC)
          • Думаю, лише одиниці Homo sapiens, окрім зоологів, знають що є такий вид як Neofelis diardi, який трохи більше ніж 10 років тому був піднятий власне до рангу вид. --Sehrg (обговорення) 14:16, 1 листопада 2018 (UTC)

Підсумок

Пане Sehrg, я не можу погодитися із вашою категоричною тезою про те, що назва є оригінальним дослідженням. Для цього я переглянув згадану вище статтю BBC:

• Сучасні леви вимирають з тієї ж причини, що й їхні предки - вчені // BBC Україна, 11 травня 2017

І прийшлося знайти ту роботу, на яку вони посилалися:

• Sandom, Christopher James, Faurby, Soren, Svenning, Jens C, Burnham, Dawn, Dickman, Amy, Hinks, Amy, Macdonald, Ewan A, Ripple, Bill, Williams, Jake and Macdonald, David Learning from the past to prepare for the future: felids face continued threat from declining prey // Ecography (2017). ISSN 0906-7590

У роботі вчених, чий скорочений переклад наведено у BBC Україна із згадкою про левів та борнейських пантер, справді згадується саме той вид, про який ми маємо тут обговорення — Neofelis diardi:

If all currently threatened prey species become functionally unavailable for extant felids, then the two worst affected species would be the lion and Sunda clouded leopard Neofelis diardi, which would, on average, lose 61 and 63% of their prey base respectively in each of their cells compared to currently available prey richness

Тому у матеріалі BBC Україна ми маємо прямий переклад Neofelis diardi — борнейська пантера.

Я з вами згоден з тим, що джерело у BBC Україна не є саме по собі джерелом високої надійності у плані біології. Але у питанні досліджень біологічних видів воно посилається на джерело високої якості. А у питанні авторитетності перекладу на українську я можу оцінити це джерело так:

Подробиці: авторитетність автора твердження: середня журналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю поважність носія: середня новинні веб-сайти державного рівня, телепередача незалежність автора: цілком незалежний розглянуте питання не має ніякого впливу на автора твердження тип джерела: спрощене вторинне коротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

Тобто треба розділяти ці речі:

• питання коректності поданої інформації у розрізі проблем біологічних видів — до авторитету Кріса Сандома та інших авторів оригінальної статті
• питання коректності перекладу терміну — спирається на авторитет BBC Україна. І цього авторитету достатньо для того, щоб заявити, що назва борнейська пантера не є оригінальним дослідженням. Перейменовано відповідно — Борнейська пантера.

--VoidWanderer (обговорення) 14:28, 22 листопада 2018 (UTC)

Одразу додам уточнення — Пантера борнейська, згідно прийнятої форми йменування у питанні порядку слів. --VoidWanderer (обговорення) 14:32, 22 листопада 2018 (UTC)

Нові Доми (Харків) → Нові Будинки (Харків)

За азірівку руки повідбивати! Офіційне джерело: 1--109.87.192.15 21:38, 30 жовтня 2018 (UTC)

•  Проти. Див. попереднє обговорення. І "доми" в сенсі будинки, а не домівки, в укр. мові присутні. Це не "азірівка", не суржик.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 1 листопада 2018 (UTC)

  Нормальна українська назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:10, 1 листопада 2018 (UTC)

Александр_Македонський → Олександр Македонський

Відповідно до аргументів користувача Роман Сизий.--В.Галушко (обговорення) 20:18, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти слабкий аргумент проти кучі наведених джерел у статті --『　　』 ^Обг. 20:19, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Навіщо? Це грецьке ім'я, а не українське. Навіщо його перекладати /адаптувати українською ? А що будемо робити з Джонами, Хуанами, Жанами і т.д. ? Чому така вибірковість ? --V Ryabish (обговорення) 20:30, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Такими темпами навіть Нікола Тесла стане просто Миколою. --Рассилон 20:32, 27 жовтня 2018 (UTC)

Аналогічно Петро Джексон і Петро Чех замість Пітер Джексон і Петр Чех відповідно. --Рассилон 13:46, 28 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Це грецьке ім'я. Може зробимо Джорджа Вашингтона Георгієм? Ці «адаптування» не потрібні. --АВШ (обговорення) 21:02, 27 жовтня 2018 (UTC)

А де самі аргументи Сизого?--Анатолій (обг.) 21:04, 27 жовтня 2018 (UTC)

Написав йому на СО. Має відповісти. --В.Галушко (обговорення) 22:06, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти До перейменувань треба підходити зважено, тобто не шаблонно. До речі маю власний досвід спілкування з заповзятими «перейменувальниками» — баталії з перейменування Ханна у Ганна--Lukian (обговорення) 11:40, 1 листопада 2018 (UTC)

Треба зауважити, що ця номінація повністю відповідає чинному правопису (приклади Олена Прекрасна, Костянтин Багрянородний). Якщо у Вікіпедії стоїть Костянтин Великий, а не Константин, то треба і Олександр, і Олена, це однотипни назви. Або навпаки, якщо Александр, то має бути і Константин. Дискусія про ці назви проходила на сторінках іще радянської преси початку 1970-х: «Ухвалили: Комісія, цілком погоджуючись з думкою товариша Кириченка про єдино правильне написання в усіх випадках «Олександр» та «Костянтин», змушена, проте, визнати, що в підручниках, де поряд з авторським текстом можуть стояти цитати, в яких ми повинні зберігати орфографію і пунктуацію оригіналу, неодмінно будуть розбіжності, що внесе плутанину в знання учнів: тому комісія вважає за доцільне рекомендувати в виданнях «Радянської школи» як виняток написання Александр Македонський та Константин Багрянородний». З тих пір деякі видання дотримуються Олександр, деякі Александр. Хитання перейшли з СУМ-11 навіть у СУМ-20. І вибір, насправді, не зроблений до кінця [37]. Тому тут буде довільне рішення. Maksym Ye. (обговорення) 01:07, 28 жовтня 2018 (UTC)

 За Українське ім'я Олександр (навіть Олександер, якщо за допогромним правописом) було запозичене з греки саме в такому вигляді. Ви пропонуєте перезапозичити Αλέξανδρος з новогрецької як раніше невідоме в українській ім'я, чи як це розуміти?

мова йде не про українське ім'я, а про грецьке, взагалі-то--V Ryabish (обговорення) 07:31, 28 жовтня 2018 (UTC)

Ім'я це прийшло до нас разом із грецьким християнством і було засвоєне саме у вигляді Олександ(е)р, оскільки початкової А й А-кання взагалі українська мова уникає в більшості діалектів. На момент запозичення такі греко-слов'янські імена були частиною нашої спільної греко-християнської культури. Власне, українських Олександрів іменували після грецьких святих. Всі наші Олександри — це їхні тезки, саме так воно сприймалося. artem.komisarenko (обговорення) 15:33, 28 жовтня 2018 (UTC)

В тому-то й суть, що Александр Македонський - не наш. Так само, як Алессандро Дель П'єро, Алехандро Гомес, Александер Флемінг, Іскандер Мірза, хоча всі ці імена походять від Αλέξανδρος--V Ryabish (обговорення) 15:39, 28 жовтня 2018 (UTC)

Так зворушливо бачити єднання прихильників «допогромної» мови з «погромниками», на кшталт цитованого вище тов. Кириченка. Наче непорушний блок комуністів і безпартійних. Знову дивні міркування пішли. Може, нарешті, хтось візьметься до справи й порахує, оцінить поширеність, авторитеність джерела, підніме енциклопедії? Бо ідеологічні тиради про поганих опонентів ми всі вміємо промовляти, а працювати з джерелами лінимося. Maksym Ye. (обговорення) 16:41, 28 жовтня 2018 (UTC)

Навіщо витрачати час? Будь-який підрахунок дасть вам абсолютну перевагу радянських джерел. artem.komisarenko (обговорення) 18:07, 28 жовтня 2018 (UTC)

Отже, ви навмисно заряджаєте дискусію на конфлікт, відкидаючи публікації принаймні за вісімдесят років. Гадаю, це не надто конструктивно. Maksym Ye. (обговорення) 18:43, 28 жовтня 2018 (UTC)

Це завжди не конструктивно, ґнать валну, як казали в часи не надто задавнені; конструктивно ж — це не йти проти вітру й не заважати тому, щоб ручьї слівалісь в рускам морє. Втім, яка тут може бути конструктивна розмова, коли нам пропонують грецьке ім'я передавати через російську мову облудно посилаючись на греку, де воно взагалі Александрос. artem.komisarenko (обговорення) 19:02, 28 жовтня 2018 (UTC)

То Ви лише Македонського хочете «українізувати», чи й інших «Александрів» ? А то непатріотично, щоб було так, як в москалів --V Ryabish (обговорення) 19:24, 28 жовтня 2018 (UTC)

Не треба нікого українізовувати. Олександр завжди був і є Олександром — відсилаю вас до Шевельова та Грушевського. Александроса я б теж ще якось зміг би зрозуміти, тож ви краще розкажіть звідки оце ваше Алєксандр взялося artem.komisarenko (обговорення) 10:10, 29 жовтня 2018 (UTC)

 За Мова йде про українське ім'я грецького погодження.
Обгрунтування доктора філологічних наук Олександра Пономарева: «Щодо єгипетського міста Олександрія. За традицією ми пишемо його Олександрія, а не Александрія, бо воно походить від імени Олександра Македонського, якого ми теж пишемо Олександр».
З повагою --Роман Сизий (обговорення) 11:40, 28 жовтня 2018 (UTC)

За Вашою логікою, маємо писати українські імена: Олександр Дель П'єро, Олександр Гомес, Олександр Флемінг, Олександр Мірза ?--V Ryabish (обговорення) 12:08, 28 жовтня 2018 (UTC)

Чудовий інструмент демагогії, приписати опоненту хибну тезу і заперечувати її. Ви справді не бачити відмінностей у ситуації з іменем, яке прийшло до нас разом із писемністю та християнством та персоналіями 20-го століття? artem.komisarenko (обговорення) 15:33, 28 жовтня 2018 (UTC)

Ну то наведіть АД, в якій формі було запозичене це ім'я (та аналогічні), та коли було адаптоване до української мови і т.д.--V Ryabish (обговорення) 16:55, 28 жовтня 2018 (UTC)

Шевельов до ваших послуг: Історична фонологія української мови, 5.4. Диференціація довгих і коротких приголосних, п. 4. Диференціація ₀ă та ₀ā. Власне, Олександръ там згадується з посиланням на Ізборник 1073 року. artem.komisarenko (обговорення) 18:28, 28 жовтня 2018 (UTC)

В Ізборнику йшлось про Македонського ?--V Ryabish (обговорення) 19:22, 28 жовтня 2018 (UTC)

Насправді мова йде про грецьке ім'я. Те, що воно було запозичене українською мовою і адаптоване нею, не дає нам підстави перейменовувати грецькі імена. Так само ,як англійські, німецькі, іспанські і т.д. спільного походження.

Проблема в тому, що ми деякі імена монархів адаптували до українських відповідників (напр. Іоанн I Безземельний, хоча до приходу до влади - Принц Джон; Карл I, хоча спадкоємець - Чарльз). Але це не поширюється на всіх правителів (напр., Хуан Карлос I, Жозе I, Ласло III і т.д. )

•  За.
• 1. Обидві форми паритетні у джерелах.
• 2. «Олександр» — це грецьке, а не українське ім'я; український традиційний запис грецького Αλέξανδρος. Як «Миколай» замість «Ніколай» Νικόλαος.
• 3. Імена відомих грецьких правителів, зазвичай, записують на наш лад: Костянтин, а не Константін, Матвій, а не Маттей; Олексій, а не Алексій; Лев, а не Леон. Теж саме з папами Римськими (Олександрами) чи королями Шотландії (Олександрами). --N.Português (обговорення) 12:46, 28 жовтня 2018 (UTC)

Далеко не всіх - Михаїл VIII, Іоанн VIII Палеолог, Василій II Болгаробійця--V Ryabish (обговорення) 12:53, 28 жовтня 2018 (UTC)

Дивно бачити від Вас п.2, бо український традиційний запис грецького Μιχαὴλ це Михайло. Тому перейменування Михаїл VIII з аргументацією "що Мішєю не назвали" дивне. --『　　』 ^Обг. 17:40, 28 жовтня 2018 (UTC)

Що ж тут дивного?

1. Традиційний український традиційний запис грецького Μιχαὴλ — це Михаїл. Михайло — українська фамільярна форма.

2. В українській мові розрізняють Михайла і Михаїла, Данила і Даниїла, Гаврила і Гавриїла, Василька і Василія, Сашка/Леся/Олелька і Олександра.

3. Очевидно, що Михаїл VIII чи архангел Михаїл — не українці. Немає сенсу називати їх фамільярно. --N.Português (обговорення) 04:57, 29 жовтня 2018 (UTC)

У Грушевського вони Михайло, Іван та Василь. Чого їх місцеві малороси перейменували на російський кшталт — мабуть, тому ж, чого з Олександра Алєксашку зробили. artem.komisarenko (обговорення) 15:37, 28 жовтня 2018 (UTC)

До чого тут взагалі «російський кштал»? Грецькі монахи та священики привезли все це в Київ, коли на місці Москви ще жаби квакали. І це вже росіяни запозичили від нас, а не навпаки --V Ryabish (обговорення) 15:43, 28 жовтня 2018 (UTC)

Так коли то було, то ще були прадіди великі правнуків поганих. Тоді ми мали Михайла, Івана та Василя. Відсилаю, знов ж таки, до Грушевського. А потім прийшли малороси й вирішили, що нєгоже імпєратарав тєлячьєй мовой називати й перейменували щоб як в російській було. Між іншим, без обговорення Михайло був перейменований. artem.komisarenko (обговорення) 15:48, 28 жовтня 2018 (UTC)

А співпадіння з грецькою чи церковно-слов'янською Вам нічого не говорить ? Чи росіяни і грецьку мову «поправили» ?--V Ryabish (обговорення) 16:04, 28 жовтня 2018 (UTC)

По-перше, там немає співпадіння, Αλέξανδρος не співпадає ані з Олександ(е)ром, ані з вашим Алєксандром. По-друге, Грушевський — це вже початок 20-го століття, а період масштабних запозичень в українську літературну мову з церковнослов'янської закінчився ще в часи Шевченка-Куліша, в 19-му. Я вже не кажу про греку. artem.komisarenko (обговорення) 18:12, 28 жовтня 2018 (UTC)

Так я ж про це і кажу! Ми запозичили ім'я «Αλέξανδρος» у формі «Александр», потім адаптували українське ім'я і воно стало «Олександр», а потім деякі власні імена правителів теж адаптували до української мови, але далеко не всі (приклади я наводив вище) --V Ryabish (обговорення) 18:32, 28 жовтня 2018 (UTC)

А ви таки відкрийте-погортайте Шевельова, щоб не розповідати, що українська мова запозичувала Алєксандра. А поки будете гуглити Шевельова раджу тим часом подивитись як Алєксандр Макєдонскій названий в інших Вікіпедіях. artem.komisarenko (обговорення) 18:55, 28 жовтня 2018 (UTC)

Повірю Вам на слово, що в Ізборнику 1073 року вже був «Олександр». Але до цього часу наші предки вже декілька століть контактували з греками. Це я тільки про документально засвідчені відомості. Так що тут ніякої суперечності немає.

А стосовно інших Вікіпедій - вони для нас не можуть бути АД. Це одне з правил Вікіпедії.--V Ryabish (обговорення) 19:48, 28 жовтня 2018 (UTC)

Назва Париж є українською назвою французького міста — фр. Paris (звучить як "Парі"), столиці Франції (фр. France, звучить як "Франс").
Аналогічно Олександр Македонський є українською назвою царя Македонії — грец. Αλέξανδρος ο Μακεδών. Турецькою тур. İskender Zulqarnayın, тобто "Іскендер".
-- Роман Сизий (обговорення) 23:24, 28 жовтня 2018 (UTC)

Ви лише Македонського хочете «українізувати», чи й інших «Александрів», «Алехандро», «Алессандрів», «Іскандерів» і т.д.?--V Ryabish (обговорення) 08:12, 29 жовтня 2018 (UTC)

При чому тут Іскандери, Алехандри і «українізація»? Олександр — це український традиційний запис грецького імені Αλέξανδρος. Олександрами прийнято греків записувати, а не «Іскандерів».--N.Português (обговорення) 08:17, 29 жовтня 2018 (UTC)

Хотілось би зрозуміти мотиви та критерії такого перейменування. Отже, перший критерій - греки. Далі. Від (чи до) якого періоду ? Наприклад, Александрос Папанастасіу Підпадає ? Чи осіб, які жили у 20 столітті, не перейменовуємо ? Тоді кого? 19 століття підходить ?--V Ryabish (обговорення) 08:25, 29 жовтня 2018 (UTC)

1. Мова про правителів. Візантійських імператорів наводив вище: Миколаїв, Констянтинів, Левів і Олексіїв.

2. Зустрічне питання: чому «Александр Македонський», а не «Александрос»? Звідки форма «Александр»? --N.Português (обговорення) 08:31, 29 жовтня 2018 (UTC)

1. Тобто, правителів до 1453 року ? А що робити з наведеними вище Михаїлами, Василіями і т.д ?

2. Ми відкидали суфікс -ос (-іс) у запозиченнях з грецької мови--V Ryabish (обговорення) 08:37, 29 жовтня 2018 (UTC)

1. Михаїли і Василії — це такі ж українські форми грецьких імен, як Олександри і Олексії. Що ви хочете з ними робити?

2. Так відкидали. А ще замінили А на О, в «Олександр» і «Олексій». Питається, звідки взявся «Александр», і тим більше Александрос? --N.Português (обговорення) 08:44, 29 жовтня 2018 (UTC)

2. А я не знаю. Тому потрібно навести і проаналізувати всі Авторитетні джерела, а не займатись ОД. Не відкидаючи тих, які не підтверджують мою, Вашу, чи чиюсь іншу думку.--V Ryabish (обговорення) 08:48, 29 жовтня 2018 (UTC)

2. Ну ви даєте! Хто з нас за «Александр» — ви чи я? Я бачу в джерелах обидві форми і обираю традиційну «Олександр». Ви обстоюєте новітню — «Александр», але переконливих аргументів на її користь не наводите; навіть не можете пояснити її походження. Хто тоді аналіз повинен робити? Я охоче б змінив думку, якби побачив раціональні аргументи. Серйозно. --N.Português (обговорення) 09:00, 29 жовтня 2018 (UTC)

Я мав на увазі, що не знаю, чому історики вибрали варіант «Александр». Стосовно джерел: Грушевський використовує варіант «Олександр» . Шкільні підручники (і сучасні, і коли я вчився), а також деякі наукові чи науково-плпулярні книги - «Александр».(про їх кількість поки що не можу говорити впевнено, але на перший погляд варіант «Александр» - поширеніший) (різні автореферати, студентські роботи і публіцистичні і тим більше автоперекладені статті до уваги не беру, причому обидва варіант). Але зараз детальніше проаналізувати не маю можливості. Я мав на увазі, що треба проаналізувати джерела, а не лише керуватись мотивами «Аби не так як в москалів» чи «Так було, коли я вчився», «Так звучить більш українськи»--V Ryabish (обговорення) 10:23, 29 жовтня 2018 (UTC)

Як нині в підручниках шкільних та енциклопедіях?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:01, 29 жовтня 2018 (UTC)

В пошуку на гуглокнигах Олександрів більше на третину десь. В програмі МОН воно Алєксандр — що зовсім не дивно. У Грушевського — Олександр. Якщо ще трішки потягнути, то скоро все буде Дамбас, адже Вікіпедія, всупереч початковій меті, як її декларував Джимбо, на жаль, впливає на вжиток. artem.komisarenko (обговорення) 13:01, 29 жовтня 2018 (UTC)

• Довідка. В "Історії України-Руси", том I, двічі Олександр Македонський: розділ III стор. 7; розділ VIII стор. 2. Але у Грушевського українська мова своєрідна, ще не унормована: Константин, Сьвятослав, Плятон, Словяни, Траки, Скити, пізнїйший, хронольоґія, катальоґ, сусїд. Між іншим, місто Александрія, хоча Олександр. — Юрій Дзядик (о•в) 15:14, 20 листопада 2018 (UTC).

  Сучасне наукове перевидання «Історії» Грушевського має додатковий том XI — Покажчик імен. — К.: Наук. думка, 2000. — С. 14. Александр Македонський з кількома варіантами, вживаними Грушевським, у тому числі іронічним про Хмельницького. (Олександр відсилає до Александр, С. 287.) Maksym Ye. (обговорення) 15:23, 20 листопада 2018 (UTC)

1. Олександр — українське чоловіче ім'я грецького походження, що означає «захисник людей» від грецького Алесандрос, букви к нема, (грец. Αλέξανδρος — αλεξω (alexo) «захист, допомога» та ανηρ (aner) «людина» (ανδρος).
   
2. Див. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім.О.О.Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 74. — ISBN 966-00-0550-4.
   
3. == Написання імені Олександр кирилицею має такий вигляд ==

• Александар босн. , мак. , серб. ';
• Александр рос. ;
• Александър болг. ;
• Алєѯандръ стцерк.-слов. ';
• Аляксандр біл. ;
• Ескендір каз. ;
• Искандар тадж. , узб. ;
• Искандер башк. ;
• Искендер кирг. , кар. ;
• Олександр укр. ;
• Öльöксан комі: ;
• Сандор мокш. ;
• Сандра хант. ;
• Сандыр удм. ;
• Сантӑр чув. ;
• Элыксан марій. ;

4. Жодне з цих імен не збігається з грецьким варіантом Алесандрос грец. Αλέξανδρος.

5. Александр Пушкин (рос.) пишеться українською як Олександр Пушкін (укр.)

6. Імена Римських пап, царів та королів з цілого світу пишуть як Олександр.
Тому і грец. Αλέξανδρος Μακεδών українською повинно бути Олександр Македонський !!!

-- Роман Сизий (обговорення) 22:00, 28 листопада 2018 (UTC)

слабкий аргумент проти кучі наведенийх джерел. Вище вже сказали, що потрібно провести аналіз у джерелах, а не займатися ОД. П.С: з цікавості, чи можна навести АД, де написано таке визначення як у п.1?--『　　』 ^Обг. 05:55, 29 листопада 2018 (UTC)

Він не Римський папа, цар та король, він басилевс.--Venzz (обговорення) 11:53, 1 грудня 2018 (UTC)

Звичайно  Проти, мова йде про ім'я давнього македонянина (навіть не грека) дав.-гр. Αλέξανδρος. Коверкати його на український лад не потрібно. У сучасній науковій україномовній літературі він саме Александр. Наприклад у Енциклопедії історії України або у працях Андрія Зелінського. Є тенденція називати його Олександром, але вона не усталена і походить не від істориків. А лише праці україномовних істориків-античніків можуть бути АД у цьому питанні.--Venzz (обговорення) 11:35, 1 грудня 2018 (UTC)

@Venzz: Вітаю! У Вікіпедії потрібно вказувати джерела і читати те, що уже було написано. Шукав у вікіпедії праці Андрія Зелінського, але не знайшов. Енциклопедії історії України теж не маю. Натомість:
грец. Αλέξανδρος Μακεδών ≡ амх. ታላቁ እስክንድር ≡ азерб. Makedoniyalı İsgəndər ≡ корс. Lisandru Magnu ≡ каз. Ескендір Зұлқарнайын ≡ ліг. Lusciandro Magno ≡ укр. Олександр Македонський ≡ і т.д. ≡
-- Роман Сизий (обговорення) 21:45, 10 грудня 2018 (UTC)

Не знаю навіть, що вам сказати. Ця енциклопедія є у відкритому доступі в інтернеті. Праці Зелінського без проблем знаходяться у Гугл Академії. Де ще шукати наукові праці як не там. До чого тут амхарська та лігурійська мова я не зрозумів.--Venzz (обговорення) 22:25, 10 грудня 2018 (UTC)

Якщо джерело є в інтернеті, то треба давати гіперпосилання, бо хто знає яку працю Ви маєте на увазі? А різні мови мають різне написання назви Олександра Македонського. Як бачите у цих прикладах нема жодного Александра. -- Роман Сизий (обговорення) 23:15, 10 грудня 2018 (UTC)

АД будь-ласка, що з амхарської ታላቁ це Македонський. Гіперпосилання: ЕСУ, а одна з праць Зелінського [38] --『　　』 ^Обг. 01:25, 11 грудня 2018 (UTC)

Александр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу

Можу ще додати деякі приклади написання давньогрецького імені дав.-гр. Αλέξανδρος, як Александр. Іліада у перекладі Бориса Тена, Історія Геродота у перекладі Білецького (V 17, 19—22), Джованні Боккаччо. Про славних жінок у перекладі Содомора. Також хотілось згадати картину Тараса Шевченка, під назвою «Александр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу», саме так її називають у зібранні творів автора.--Venzz (обговорення) 19:49, 12 грудня 2018 (UTC)

Александрія → Олександрія (Єгипет)

Відповідно до пропозиції користувача Роман Сизий. --В.Галушко (обговорення) 19:42, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти - Взагалі-то, місто назване не честь Александра Македонського --V Ryabish (обговорення) 20:10, 27 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Замітка в ЗМІ проти багаторічної вживаності. АД переважають. А так скоро Mike будуть перекладати як Михайло. @V Ryabish: там також висить шаблон, хоча АД в статті куча --『　　』 ^Обг. 20:15, 27 жовтня 2018 (UTC)

Та там назву поки що лишили (чи вже повернули ?). Але в тексті вже замінили на «Олександрія». Хотів був виправити, але вирішив дочекатись результатів обговорення--V Ryabish (обговорення) 20:20, 27 жовтня 2018 (UTC)

Узгодив з поточним заголовком. --В.Галушко (обговорення) 20:27, 27 жовтня 2018 (UTC)

 За Олександр Македонський, місто — Олександрія artem.komisarenko (обговорення) 01:50, 28 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Навіть у найбільш пуристських енциклопедіях, таких як УСЕ та частково ЕСУ це Александрія (УРЕ чи УРЕС навіть перевіряти нема сенсу). З огляду на домінування Александрія за ВП:ІГО має бути саме такий варіант — NickK (обг.) 07:57, 26 листопада 2018 (UTC)

 Проти У авторитетних джерелах через А. Не бачу сенсу створювати новояз.--Venzz (обговорення) 19:08, 12 грудня 2018 (UTC)

Харківський правопис → Скрипниківський правопис

Офіційна назва — Український правопис 1928 року. Проте у Вікіпедії стоїть популярна, але не найбільш популярна й упізнавана. Пропоную привести у відповідність назву статті загальному називанню історичних правописів. Переважна більшість з них одержували назву по прізвищу: Кулішівка, Максимовичівка, Панькевичівка і т. д. У цьому випадку правопис 1928 року в професійній літературі більш відомий під назвою «скрипниківка», або т. зв. «Скрипниківський» правопис. (До речі, лапки теж треба.) Для прикладу, стаття Правопис // Енциклопедія «Українська мова», К., 2000, С. 479. Або ж Історія українського мовознавства: методичні рекомендаціїдо практичних робіт для студентів-філологів / уклад. І. С. Гонца. –Умань: ВПЦ “Візаві”, 2017. – С. 33-34. Це просто поодинокі приклади, в авторитетній перевазі яких легко можна переконатися в мережі. Назва «Харківський» не відповідає принципу нейтральності й унікальності, адже Правопис-33 також був, по суті, харківським. Назва за містом приховує провідну роль професійного революціонера, народного комісара М. Скрипника в організації та укладанні цього правопису. І заміна «скрипниківки» на «Харківський» слугує очевидною ідеологічною завісою, яка приховує все той же радянський правопис. Maksym Ye. (обговорення) 12:45, 27 жовтня 2018 (UTC)

Той самий випадок, коли чекіст Скрипник у пошані серед прихильників УНР. Його слова: "немає такої жорстокості, яка не була б виправдана великими ідеалами революції". Скрипник - один з організаторів Голодомору. Член політбюро ЦК КП(б)У, що приймало усі страшні рішення стосовно Голодомору. Скрипника призначили у жовтні 1932 року відповідати за виконання хлібозаготівель на Дніпропетровщині. А ця область посідає перше місце за кількістю жертв. Тому я  Проти --109.87.192.15 14:09, 27 жовтня 2018 (UTC)

Саме в цьому я і вбачаю ідеологічне викривлення назвою суті. Те, що Скрипник був соціопатом і злочинцем за будь-якими критеріями, цілком зрозуміло, але і про нього є стаття у Вікіпедії. Це ж не «той, кого не можна називати». І його дітище — «скрипниківка» з’явилася не тому, що в Харкові, а тому, що Скрипник. Maksym Ye. (обговорення) 14:38, 27 жовтня 2018 (UTC)

Скрипник просто затвердив той правопис, а не розробив. Автори правопису - інші люди, і їх кілька.--109.87.192.15 15:01, 27 жовтня 2018 (UTC)

Про участь Скрипника.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 29 жовтня 2018 (UTC)

Це помилкове твердження. Скрипник не просто затверджував, а керував засіданнями, інколи й визначав норми. Підбивав підсумки з більшовицькою прямотою: «Тоді, як то я зазначив в своїй передмові до українського перекладу книги тов. Леніна «Дві тактики», я поставив це питання перед Політбюро ЦК КП(б)У, і провів через Раднарком УСРР постанову про засновання Державної Комісії для упорядкування українського правопису при НКО УСРР»; «Філологічні пропозиції мали своє політичне значіння, за філологічними формулами фонем і графем почувалися залізні кроки міліонних мас робітників та селян, що йдуть до культури і потрібують остаточного й категоричного вирішення українського правопису як передумови для завойовання культури масами.» [39]. Можливо, така думка про неучасть Скрипника також якоюсь мірою викликана ідеологічно упередженим переназиванням «скрипниківки» на якийсь сором’язливий «харківський». Maksym Ye. (обговорення) 15:10, 27 жовтня 2018 (UTC)

Назвати правопис Скрипниківським - це нівелювати імена тих вчених-мовознавців, які працювали над його створенням. Сам Скрипник не мав жодної філологічної освіти, ні професор, ні вчений, не видав жодної мовознавчої монографії. Це просто партійний функціонер, який, за принципом сучасних некомпетентних міністрів, просто був на посаді, на яку його поставили.--109.87.192.15 16:42, 27 жовтня 2018 (UTC)

Отак і створюються міфи про якусь особливу науковість і демократичність тієї конференції. Спершу події приховують за некоректними назвами, а потім вибудовують на абстрактних міркуваннях хід подій. «Що за дивне льокайство, — тим дивніше, що добровільне і може навіть некорисливе!» (С. Єфремов) [40]. «Долю Правопису 1928 року фактично вирішувало не 80 кваліфікованих мовознавців, а лише двоє осіб: нарком освіти Микола Скрипник і товариш Антін Приходько. Перший фігурує в своїх анкетних даних як "професійний революціонер" із Донбасу, а другий – як юрист із Кубані.» [41] Maksym Ye. (обговорення) 17:23, 27 жовтня 2018 (UTC)

 За. Власне, за участь у створенні цього правопису інститут добродія В'ятровича (той, що "НацПам'яті") вилучив Скрипника з декомунізаційних списків. Погруддя Скрипнику досі стоїть у Харкові.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:06, 29 жовтня 2018 (UTC)

Хто вигідний - того й вилучив. І червоного комісара Гашека також вилучив--109.87.192.15 21:43, 30 жовтня 2018 (UTC)

 Проти В ЕУ в біографічній статті згадують т. зв. «скрипниківський» правопис. «Так зване» — не найкраща характеристика енциклопедичного гасла. Огієнко пише академічна система правопису 1928 року. Взагалі, назви на кшталт «скрипниківський правопис» чи «скрипниківка» швидше гучні, ґазетні, популярні в поганому сенсі, ніж правильні. Якщо всі попередні іменні правописи на кшталт максимовичівки, кулішівки, драгоманівки, желехівки були авторськими (за виключенням ще однієї дурної назви — «грінченківки»), то харківський правопис — продукт такої сякої, але конференції. З.І.: Посилатися в дискусіях з мовознавства на Вакуленка... ну я не знаю, а чого не на Бузину? artem.komisarenko (обговорення) 04:07, 31 жовтня 2018 (UTC)

Вираз «так званий харківський» теж трапляється. Надзвичайна поширеність універбата скрипниківка поруч з повним означенням «скрипниківський» правопис найбільше свідчить на користь того, що основна назва має бути за прізвищем, а не за містом. Посилання на статтю Вакуленка, де подано документ, що він його знайшов і опублікував. Для об’єктивності ж і на Бузину можна посилатися, це Вікіпедія, де погляди не авторів повинні заступати значення. Maksym Ye. (обговорення) 05:45, 31 жовтня 2018 (UTC)

Поширеність в АД якраз невелика. Це швидше спрощена (але неправильна) назва «для народу». І що характерно, назву скрипниківка просувають перш за все критики цієї системи — навіть на цій сторінці, а прихильники називають його харківським. І не через місце прийняття, зауважу, а через Конференцію, що його виробила. Щодо посилання на документ — то у Вакуленка там не просто документ, навколо звичайної записки він там такого накрутив... Як завжди, втім. В самому ж доносі там нічого особливого немає, звичайні бюрократичні війни тієї доби, почитайте того ж Єфремова, там в них із Грушевським подібне постійно крутилося. Цікаво, між іншим, що можливу, не доведену фальсифікацію голосування (на кілька голосів) ви вважаєте достатньою підставою для перейменування, в той час як в сусідній темі зміни затверджені тупо розстрілами для вас «80 років розвитку мови». artem.komisarenko (обговорення) 11:51, 31 жовтня 2018 (UTC)

Поширеність та сама, бо обидві спрощені назви так звані. І вони мають писатися в лапках. Офіційна — просто Український правопис. Саме з цієї причини изнаної офіційності Огієнко назвав академічним і правопис 1945 року. Тільки перша назва («скрипниківський») через свою поширеність утворила скорочення «скрипниківка» за аналогією до інших історичних правописів, а назва за містом досі ні. Назва за містом частіше використовується серед прихильників архаїзації саме для того, щоб не згадувати основного організатора змін й подавати, наче це якісь східноукраїнські норми. Хоча це просто ідеологічна завіса. С. Єфремов згадував про те, чому справжній «академічний» не влаштовував Скрипника. Ну, а просто «харківським» було все, що йшло від радянської влади перших років, бо вони столицю призначили в Харкові. Maksym Ye. (обговорення) 13:18, 31 жовтня 2018 (UTC)

Наявність іменної (незагальноприйнятої, зауважу) назви якраз і свідчить про її архаїчність. В 20-му столітті правописи так, як правило, не називали. В нас же немає сталінівки чи білодідівщини. artem.komisarenko (обговорення) 13:59, 31 жовтня 2018 (UTC)

Як можна переконатися з пошуку по назві «скрипниківка», саме цей називали, аж гуло. Приховувати ім’я в цьому випадку — упереджена підміна авторства місцем урядування, наче це місто визначало норми саме по собі. І Правопис 33-го теж називають інколи іменем репресованого, теж розстріляного, але ненависного нам Хвилі-Олінтера, хоча й рідше. А от іменем Булаховського чи Тичини правопис 46-го, справді, чомусь уже не називають. Maksym Ye. (обговорення) 15:07, 31 жовтня 2018 (UTC)

 Проти per artem.komisarenko, N.Português і Yasnodark.

 За неупереджену і нейтральну назву: "Український правопис (1928)" або "Харківський правопис 1928 року".--Viiictorrr (обговорення) 10:34, 3 листопада 2018 (UTC)

• Особлива думка Чому не Український правопис (1928)? --N.Português (обговорення) 14:23, 1 листопада 2018 (UTC)

Він більше відомий за популярними назвами «скрипниківка», «скрипниківський» правопис. Вище пояснюю, чому теж поширена популярна назва «харківський» упереджена й неоднозначна. Maksym Ye. (обговорення) 14:53, 1 листопада 2018 (UTC)

Зрозуміло. Але оцінка упереджена й неоднозначна — погляд обох сторін. Український правопис (1928) знімає «упередженість і неоднозначність» з поля назви.--N.Português (обговорення) 01:30, 2 листопада 2018 (UTC)

Можливо, знімає неоднозначність, як знімає її і назва «скрипниківський», але тільки не упередженість. Проблема в тому, що прихильники «скрипниківки» бажають приховати за більш-менш пристойними назвами важливу складову того більшовицького унормування. Але ця складова добре відмічена в популярній назві. І вибір практично не використовуваної офіційної назви буде так само поганим вибором. Maksym Ye. (обговорення) 02:27, 2 листопада 2018 (UTC)

Тобто ви підтвердили, що назва скрипниківка — ненейтральна й ангажована в той час як АД підтвердили, що вона термінологічно хибна. Так про що ми тут сперечаємось? artem.komisarenko (обговорення) 02:57, 2 листопада 2018 (UTC)

Ви не сперечаєтеся, ви ведете пропаґанду відмови від нормальних джерел, як і завжди. Спробую ще раз. Неофіційна, але поширена й упізнавана назва «скрипниківка», «скрипниківський» правопис була утворена одразу після ухвалення цього правопису за звичним для назв історичних правописів зразком (приклад). Цю назву широко вживали і в Україні, і згодом на еміґрації. Просто з численних цитат: «Новий правопис був затверджений постановою Раднаркому Укра­їни від 4 вересня 1928 р. і дістав назву «скрипниківського».» [42]; Скрипник, «твердо обстоюючи власну позицію, проявив надзвичайну активність у ході підготовки та видання українського правопису, який був затверджений постановою Раднаркому УСРР від 4 вересня 1928 р. і під назвою «скрипниківського» діяв до 1933 р., тобто до року загибелі його ініціатора.» [Мовна ситуація в Україні, 2008]. Але в якийсь момент — саме тут проявилася упередженість — згадка про народного комісара Скрипника стала заважати прихильникам того унормування, і вони намагаються всіляко затерти обставини ухвалення, назвиваючи «скрипниківку» евфемістично, за містом, «харківським» правописом. Така назва дещо зручніша для пропаґанди, що це, мовляв, не більшовики ухвалили, а якийсь східноукраїнський варіант, що насправді є облуда. І от цієї упередженості в назві треба позбутися, називаючи за поширеною і найупізнаванішою назвою, яка є однозначною, на відміну від назви за містом першого радянського урядування. Maksym Ye. (обговорення) 04:32, 2 листопада 2018 (UTC)

Не розумію. Якщо «пропаганда» муляє очі в назві, оберіть назву без «пропаганади»: Український правопис (1928). Популярна назва може бути перенаправленнням. Статтю і так знайдуть. --N.Português (обговорення) 04:49, 2 листопада 2018 (UTC)

Тому що це непоширена й невпізнавана назва. Maksym Ye. (обговорення) 05:02, 2 листопада 2018 (UTC)

Зате нейтральна та термінологічно правильна. Так його й Огієнко називав artem.komisarenko (обговорення) 06:42, 2 листопада 2018 (UTC)

Та й взагалі, оскільки офіційні правописи існували виключно на території УНР/УСРР/УРСР/Кучманата і було їх багацько при тому, що офіційно діяв завжди один, а якихось специфічних назв вони, як правило, не мали, називати їх за датами виправдано як на мене artem.komisarenko (обговорення) 06:45, 2 листопада 2018 (UTC)

 Утримуюсь Певно не треба, бо правопис приймався комісією з експертів-філологів. Казати, що все вирішували Скрипник і Приходько - повне безглуздя, бо нащо їм приймати мову на галицькій основі, якою майже ніхто в УРСР не розмовляв і вони теж, саме прийняття експертно-вивіреного галицького, а не полтавсько-черкаського діалекту за основу призвело до його неприйняття і на Кубані, і на Донбасі, і в деяких інших регіонах. Приймали саме філологи, які саме керувалися історичною автентичністю та доцільністю, не враховуючи вже тодішніх реалій, це породило масу протестів, яких би не було при прийнятті одразу більш поширеного варіанту серед простого люду. Натомість саме прийняття саме такого радикального правопису допомогло потім прийняти не геть зросійщений, а саме той найпоширеніший посмертний варіант, вже потім зросійщений в значно пізніші білодідівські часи.

Водночас годі гнати маячню про Скрипника-чекіста та організатора Голодомору, Скрипник по-сучасному був віце-прем'єром з гуманітарних питань, коли він посів посаду українці переважно взагалі не вважали себе українцями та не знали, хто такі "українці" і чого вони від них хочуть, а хто знав - навпаки не знали мови (на початку 20 століття навіть у Києві українською розмовляли лише 7 сімей, та ж Леся Українка писали, що у їх сім'ї батьки з дітьми розмовляли виключно російською, саме вона на той час стала мовою освічених українців, а переважно безграмотне сільське населення розмовляючи українською, не знали, що вона є саме українською, а подібно до сучасних українців прикордоння та Кубані, вважали її діалектом, і того ж писати нею все одно не вміли), почитайте вдячні спогади дисидента Миколи Руденка: саме комісії Скрипника поширили знання про Україну та коріння народу по всіх усюдах, пояснили, що вони не хохли і не малороси, а саме українці. Саме він провів українізацію всіх українських земель та зробив все, щоб об'єднати їх в єдиному державному утворенні. Він бунтував при фальсифікаціях перепису 1926 року на українських землях Брянщини та Кубані, він писав листи з вимогою припинити політику Голодомору, а після того, як його не дослухались і майже водночас зупинили українізацію, покінчив життя самогубством. Казати, що Скрипник був типовим представником партеліти - маячня сивої кобили. Хоча ні — таки був типовим представником і одним з очільників типової для тогочасної пареліти УРСР, а всіх комуністів Радянської ще нерепресованої України в Москві інакше, як петлюрівцями й не називали. Треба знати матчасть: Винниченко, Грушевський та інші не просто так повернулися, а тому, що побачили, що у скрипниківські часи формувалася омріяна ними "Україна у складі федеративної Росії" з розквітом національного життя. І не провина Скрипника, що у Кремлі після відсторонення Троцького, що добре розумів українські реалії, було прийнято рішення про згорнення екпериментів федералізації та українізації і Сталін приступив до репресій, колективізації, голодоморів та улюбленої автономізації.

З іншого боку, враховуючи на прийняття правопису 1933 року теж у Харкові, можливо буде доречним назвати його «Харківський правопис 1928 року» чи «Харківський правопис 1928 року (Скрипниківський)».--Yasnodark (обговорення) 15:01, 2 листопада 2018 (UTC)()

Абстрактні міркування про обставини ухвалення цікаві, проте не відповідають наведеним вище джерелам. Називати ж комбіновано — перетворювати назву на звичайного для Вікіпедії «літаючого крокодила» (літає, але низенько). Maksym Ye. (обговорення) 15:08, 2 листопада 2018 (UTC)

Вікові_дерева_бувшої_садиби_Г._М._Глібова → Вікові дерева колишньої садиби поміщика Григорія Глібова

«Бувший» є калькою з російської, правильно казати «колишній». Пропоновану назву взято з Урядового кур'єра.--Рассилон 11:06, 25 жовтня 2018 (UTC)

А хіба це не той випадок, коли треба було перейменувати без усякого обговорення?--Словолюб (обговорення) 14:43, 27 жовтня 2018 (UTC)

За інших обставин так, але в даному випадку сайт Чернігівської облради свідчить на користь поточної назви (до речі, це інше з двох джерел, наведених у статті-номінанті ). Тому, згідно з ВП:КОНС, я й започаткував обговорення. --Рассилон 14:51, 27 жовтня 2018 (UTC)

•  За, від цієї погані треба позбуватися --Lukian (обговорення) 20:12, 27 жовтня 2018 (UTC)

Ов'єдоське/Ов'єдське → Ов'єдівське

• Ов'єдоський університет → Ов'єдівський університет
• Ов'єдоська архідіоцезія → Ов'єдівська архідіоцезія

Прикметник "Ов'єдоський" не гуглиться поза вікіпедією, а от Ов'єдівський існує: [43], [44], [45].--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 23 жовтня 2018 (UTC)

Автор статті перейменував. Знімаю номінацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:10, 23 жовтня 2018 (UTC)

Зовсім неочевидне перейменування. Раз почали обговорення, то варто вже дочекатись його завершення. Чому раптом Ов'єдівський? Я бачу тут два варіанти: Ов'єдоський або Ов'єдський, більше схиляюся до другого. Або як варіант університет Ов'єдо.--Анатолій (обг.) 18:45, 23 жовтня 2018 (UTC)

А я бачу 3 згадки Ов'єдівської конвенції. Чому так? Морфологічна аналогія. ШевченкІВський, наприклад. -ський одразу після голосної в укр. мові неможливе. Це не морфологічно крива російська. Тут потрібна додаткова приголосна.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:52, 24 жовтня 2018 (UTC)

У слові Шевченко -о — це закінчення, а в Толедо — це частина кореня (бо воно незмінне), тому це не аналогії.--Анатолій (обг.) 18:25, 24 жовтня 2018 (UTC)

Хибно. Ікавізм буває і в корені.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:33, 29 жовтня 2018 (UTC)

В українських словах так, а в іншомовних?--Анатолій (обг.) 19:09, 29 жовтня 2018 (UTC)

Слушне, зауваження. Є Толедо — Толедський. P.S. Краще це не виносити сюди (дошку для критичних ситуацій). Можна з'ясувати питання на СО статті?

Варіант Ов'єдський існує, але на його користь лише 2 згадки: [46], [%22%D0%92%D0%95%D0%9B%D0%98%D0%9A%D0%90%20%D0%9F%D0%90%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%90%20%D0%A1%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%90%20%D0%9F%D0%90%D0%A0%D0%A0%D0%86%D0%9B%D0%9B%D0%9E%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%A2%D0%98%20%D0%86%D0%A2%D0%90%D0%9B%D0%86%D0%87%22,%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-163029%22]}].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:52, 24 жовтня 2018 (UTC)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ № 312 Про затвердження переліку провідних вищих навчальних закладів та наукових установ за кордоном для навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у 2013 році. Таки Університет Ов'єдо. Лишається діоцез. У нас прийнято їх іменувати прикметниками.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 24 жовтня 2018 (UTC)

• Університети також заведено іменувати прикметниками. Бо їхні оригінальні назви латиною, а там — прикметники. Наші чиновники можуть цього не знати. Як приклад: Токійський університет (Universitas Tociensis), але в документах так само вживається Університет Токіо. Аналогія: Толедо — Ов'єдо → Толедський — .... --N.Português (обговорення) 07:15, 24 жовтня 2018 (UTC)
  • З ними не все так послідовно. І конкретно цей універ гуглиться лише під такою назвою. [47], [48] тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 24 жовтня 2018 (UTC)
    • Помилки теж гугляться, і теж попадають в документи. Для чого назву міняти, яка на оригінальні латинською базується? Все це нормальною українською можна записати через прикметники: Київський, Токійський, Паризький... Треба форму прикметника обговорювати, а не тікати в англійські форми типу «Університет Києва». До речі, інша назва міста: Овієдо, і прикметник Овієдський цілком «гуглиться» . --N.Português (обговорення) 07:24, 24 жовтня 2018 (UTC)
      • Токійський, до речі, підхід ламає. Він не Токіоський і не Токський. --ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 24 жовтня 2018 (UTC)
      • Овієдський університет не гуглиться.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 24 жовтня 2018 (UTC)
        • Звісно, так само як більшість іспанських тем і назв. Хіба це привід відходити від офіційної оригінальної назви?
        • За наявності українських АД це буде ОД. І як бачите, творення прикметника проблемне через наявність кількох шляхів, а варіант з наказу не суперечить ВП:МОВА, тому не бачу причин відмовлятися від нього. І офіційна назва іспанською.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:41, 24 жовтня 2018 (UTC)
        • У нас в українській є Толедський собор, Толедський університет, Толедська школа, утворені від Толедо. Чому ж не писати «Ов'єдський» чи «Овієдський», від Ов'єдо? Форма закінчень однакова. --N.Português (обговорення) 07:35, 24 жовтня 2018 (UTC)
          • Баку - бакинський, але Перу - перуанський. Прикметники від невідмінюваних назв це проблемна річ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 24 жовтня 2018 (UTC)
            • Згоден. Але мислення по аналогії, так само як офіційні назви університетів, ніхто не скасовував. Перу, Баку — різні основи, різні закінчення. Толедо, Овієдо — як близнюки. Чому ви проти форми «Овієдський»? --N.Português (обговорення) 07:51, 24 жовтня 2018 (UTC)
            • Саме місто Ов'єдо, а не Овієдо. То помилка в одній статті на релігійну тематику.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 24 жовтня 2018 (UTC)
              • Погугліть «Овієдо». Це назва міста (і похідні прізвища) також поширена в українських джерелах. --N.Português (обговорення) 07:59, 24 жовтня 2018 (UTC)

Гаразд, якщо наполягаєте, то продовжуємо обговорювати і універ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:20, 24 жовтня 2018 (UTC)

Не буду проти Ов'єдська архідіоцезія, якщо трохи більше прикладів вжитку цього прикметника буде. А от щодо Університет Ов'єдо наполягаю. Немає ж Осельського/Ослівського/Осльського університету - є Університет Осло.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:08, 24 жовтня 2018 (UTC)

Я не розумію вашої позиції. Якщо ви не можете утворити прикметник від Осло, то при чому тут Овієдо, від якого прикметник легко утворюється за аналогією з Толедо? --N.Português (обговорення) 08:39, 24 жовтня 2018 (UTC)

Ці університети відомі в укр. мові під неприкметниковими назвами. Ось я до чого.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 24 жовтня 2018 (UTC)

1. Не треба підміняти тези. Осло — окремо, Овієдо — окремо.

2. Мова була про прикметники. Овієдо — Овієдський є в українській, так само як Толедо — Толедський. До речі, в російській — «Овьедский».

3. Латинська офіційна назва університету: Universitas Ovetensis, «Овієдський університет». Який сенс писати «Університет Ов'єдо», коли можна нормально перекласти?

4. Так, у 3-4 посиланнях вживається «Університет Ов'єдо». Але твердити, що університет відомий в українській мові, навряд чи можна. Якби був відомий, було б багато посилань.

5. Урядовий документ, який ви навели, має сумнівну якість. У ньому під дивними назвами постають «університет Единбургу» (замість Единбурзький університет), «університет Токіо» (замість Токійський університет) і ряд інших вишів. Деякі назви навіть не відмінюються: «університет Генуя» (Генуї, чи Генуезький) чи «університет Йокогама» (Йокогами, чи Йокогамський). Гадаю, ви самі розумієте звідки беруться такі «англійські» назви.

6. Ви самі ініціювали перейменування на інший прикметник «Овієдівський» і навели приклади. Тепер взагалі проти прикметників. Дивно.--N.Português (обговорення) 11:33, 24 жовтня 2018 (UTC)

А чому не Ов'єдо→Ов'єдійський та Осло→Ослійський?--Taromsky (обговорення) 17:31, 25 жовтня 2018 (UTC)

А звідки там взятися і? Там о не закінчення, а частина основи. З подібних слів знайшов у словнику Бордо — бордоський, ще є Кобдоський аймак. Тож Ов'єдоський більш очевидно, ніж Ов'єдівський.--Анатолій (обг.) 21:21, 25 жовтня 2018 (UTC)

Будда_Весняного_Храму → Будда Джерельного Храму

Відповідно до перекладу з оригінальної назви--В.Галушко (обговорення) 17:44, 22 жовтня 2018 (UTC)

• Оригінальна назва — китайська? Китайською там 鲁山大佛 — це «Лушанський великий будда». Інший варіант 中原大佛 — «Китайський великий будда». Звідки взявся екзотичний «храм»?--N.Português (обговорення) 12:35, 23 жовтня 2018 (UTC)

  @N.Português: 中原大佛. --『　　』 ^Обг. 14:43, 23 жовтня 2018 (UTC)

  Очевидно, що не звідти, а звідси: 佛泉寺.--N.Português (обговорення) 01:05, 24 жовтня 2018 (UTC)

Так, я помилився. Будда Весняного Храму — помилкова калька з англійського варіанту назви. В оригіналі статуя називається «Великий Будда Центральної Рівнини» чи «Великий Будда Лушаню». В інших Вікіпедіях перекладено по-різному: правильна калька з англійської (франковікі), помилкова (білвікі, есвікі і портвікі), транскрипція китайської назви (чеська вікі), калька з китайської «Великий Будда з Лушаню» (полвікі), «Будда Чжун-Юаню» (дойчвікі). --В.Галушко (обговорення) 16:29, 23 жовтня 2018 (UTC)

• «Джерельний храм» — це переклад назви монастиря Фоцзюань (佛泉寺) в Лушані.
• Я б обрав «Лушанський». Іменник-топонім перед іншим іменником стає узгодженим означенням, яке в українській природніше передавати прикметником, наприклад: «Паризька Богоматір», «Ченстоховська ікона Божої Матері». «NN з Лушаню» звучить ніби прізвисько шляхтича. --N.Português (обговорення) 01:05, 24 жовтня 2018 (UTC)
•  За Статуя Будди в Лушаню як Статуя Будди в Лешань, Статуя Зевса в Олімпії; або Статуя Будди (Лушаню) як Статуя Діви Марії (Городенка), Статуя Атланта (Нью-Йорк). І мороки менше. А взагалі краше дивитися на АД, а не на інші вікіпедії. --『　　』 ^Обг. 04:17, 24 жовтня 2018 (UTC)

Брагін_(смт) → Брагин

Українська назва цього селища — Брагин. Воно зустрічається в літературі (зокрема, у Нечуя-Левицького) та й взагалі добре відоме українцям, оскільки вони також живуть на території району — власне, побачив я його в Атласі української мови. artem.komisarenko (обговорення) 21:42, 20 жовтня 2018 (UTC)

 За, бо є питома багатовікова традиція називання селища.--Словолюб (обговорення) 15:39, 31 жовтня 2018 (UTC)

Рагнарек → Рагнарок

Бачу, що багатьом муляє очі назва через Е. Не проти перейменування на Рагнарок. Підібрав галузеві джерела: --ЮеАртеміс (обговорення) 07:11, 19 жовтня 2018 (UTC)

• О. Наумовська. Мотиви блаженного чи пекельного царства мертвих у міфологічних системах різних народів світу (PDF) // Літературознавчі студії. — 2013.
• Т. М. Гузій. Міфологічна картина світу давніх германців в системах простору та часу (PDF) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». — 2014. — Вип. 42. — (Філологічна).
• Згоден.--Yasnodark (обговорення) 13:58, 19 жовтня 2018 (UTC)
•  За, чув тільки «Рагнарок».--Словолюб (обговорення) 18:50, 10 листопада 2018 (UTC)

Печора (плем'я) → Печера (плем'я)

Користувач Галушко самовільно перейменував. Прошу повернути літописну назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 19 жовтня 2018 (UTC)

@UeArtemis: з історії редагувань виходить, що перейменування здійснив не я, а Augustus-ua. Я тільки узгодив із заголовком назву в преамбулі. Якщо Ви маєте надійні джерела, можете перейменувати на «Печера». З повагою --В.Галушко (обговорення) 20:03, 21 жовтня 2018 (UTC)

Я вже не пам'ятаю чим мотивувався при перейменуванні, але погоджусь з дописувачем вище в тому що варто знайти АД, а який в них варіант буде мені все одно. Я правда шукав трохи і так нічого толком і не знайшов, бо що та що та назви не унікальні і однаково пишуться в укр і рос мовах. --August (обговорення) 22:37, 21 жовтня 2018 (UTC)

Місцева адміністративна одиниця → LAU

Словосполучення-узагальнення, якому більше десятка синонімів. Використання словосполучення занадто залежне від контексту, бо для України — воно = місцева громада, сільрада, район, де ця сутність знаходиться/входить до складу/підпорядковано адміністративно (див. КОАТУУ). Так само й для будь-чого, для будь-де, із Європою включно. Бо навіть в Європі це словосполучення українською немає контексту "статистична одиниця Євросоюзу" (NUTS). Адже може однозначно бути сприйняте лише у випадках, коли означено контекст, або коли за текстом вище надано означення офіційної назви. В такому вигляді з трьох слів — то загальне словосполучення, яких в українській мові, уявіть, близько в третій математичній ступені від кількості слів мови.-- --Avatar6 (обговорення) 13:02, 16 жовтня 2018 (UTC) Поточну назву — видалити як "надсловникову". Вона більше вводить в оману, або створити дизамбіг із роз'ясненням значень словосполучення українською мовою автоперекладачам.--Avatar6 (обговорення) 13:22, 16 жовтня 2018 (UTC)

•  Проти Проти неперекладених іншомовних назв, марок, брендів тощо. Ми ж не зберігаємо інші алфавіти, скажімо, арабську графіку, китайські ієрогліфи, чи вже зберігаємо? То не варто і латинку. Це чужий алфавіт, що його україномовні користувачі не зобов’язані знати. Щонайбільше, якщо вже ніяк не обійтися через малопоширеність перекладу, варто подавати разом з латинкою потрібне українське пояснення. Maksym Ye. (обговорення) 15:16, 16 жовтня 2018 (UTC)
  • @Maksym Ye.: «Ми ж не зберігаємо інші алфавіти, скажімо, арабську графіку, китайські ієрогліфи, чи вже зберігаємо?» В Українській Вікіпедії є статті принаймні про японські кани. Особисто я не вважаю це правильним підходом. Для вживання латинського алфавіту є правило ВП:ЛАТ, з яким я погоджуюся, оскільки у більшості українських користувачів Вікіпедії є можливість використовувати латинську абетку на клавіатурі, що не можна сказати про інші писемності. Вживання кирилиці доведене до абсурду, коли доводиться назви українських видань записувати не офіційною назвою «Kyiv Post», а як «Київ Пост» (дивно, що ще ніхто не перейменував згідно з правилом Української Вікіпедії). Невже більшість тих, хто читає Українську Вікіпедію настільки неосвічені, що не здатні написати «The Times», а пишуть «Таймс»? --WithUinH (обговорення) 15:44, 16 жовтня 2018 (UTC)
    • Не вбачаю абсурду в тому, щоб для українців записувати назви українською. Гадаю також, що саме освіченість сприятиме вибору варіанта, на кшталт «Таймс», бо правильне написання часто засвідчує знайомство з українською літературою, а неосвіченість пробуватиме просто скопіювати назву, як є, або переробити наново, наче нічого до цього не було. Ліниві вікіпедисти так часто роблять, вважаючи себе першовідкривачами інших мов, або першими, хто знають фонетику, але це напевно суперечить вікіпедійному підходу. Maksym Ye. (обговорення) 17:02, 16 жовтня 2018 (UTC)
•  Проти на дану назву є АД, плюс якщо же пошукати в геокнига можно ще знайти АД. NUTS перекладений і нічого страшного не має.--『　　』 ^Обг. 16:11, 16 жовтня 2018 (UTC)

  ? перекладений ... і нічого .... немає — та Вам особисто — хоч потоп — хоч в очі він — ... нічого страшного... місцева адміністративна одиниця, адмінодиниця місцевого рівня для Києво-Печерська лавра є Печерський район міcта Києва!! Ви розумієте що таке узагальнене словосполучення'? І до яких наслідків призведе викладення звичайного перекладу будь-якого словосполучення, яке має обмежене мовним чи територіальним контекстом!?. Так чи ні, але (образа вилучена), перепрошую. Для них — ці джерела — авторитетні. А всі читачі нехай. вживають разом з ним.--Avatar6 (обговорення) 18:48, 16 жовтня 2018 (UTC)

  колеги, з точки зору опісяної мовної пісочниці, (перепрошую, завжди висловлюю сарказм в очі, тож не переймайтеся попередженнями чи втіленнями будь-яким чином Власних вподобань-невподобань). — це викривлення української мови. Угу. Але Ви розумієте, що в значені, яке описує стаття-сторінка — на неї не буде жодного відповідного посилання з Вікіпедії? Special:WhatLinksHere/LAU. Я з (образа вилучена) спілкуюся... Перепрошую. Всі посилання є і будуть на LAU. Але від назви вміст статі незалежить, але розуміння вмісту залежить від назви! (незалежно від ступені володіння мовами).--Avatar6 (обговорення) 19:09, 16 жовтня 2018 (UTC)

P782: LAU

• Не арґумент. Можна запустити бота, як це робиться в інших випадках масових виправлень. Або не запускати, покладаючись на перенаправлення. Спробуйте не з дубом спілкуватися, а подумати, як дивно виглядає написане невідомим алфавітом. А за замовчанням варто припускати, що чужий алфавіт, навіть латиниця, невідомий. І тим більше невідомі скорочення в чужих мовах. Maksym Ye. (обговорення) 19:24, 16 жовтня 2018 (UTC)

  «А за замовчанням варто припускати, що чужий алфавіт, навить латиниця, невідомий» — А кирилиця відомий? В Україні, наскільки мені відомо, англійська мова з молодших класів вивчається. Можливо варто припинити вважати інших людей ідіотами за замовчанням? --WithUinH (обговорення) 21:19, 16 жовтня 2018 (UTC)

  Навіщо одразу ідіотами? Просто варто звернути увагу, що свій алфавіт, своя мова будуть завжди зрозуміліші за будь-які чужі, та й значно зручніші в користуванні, в пошуку, при пригадуванні тощо. Напишіть 한국어 чи לאו, така ж дивина в українському тексті, що й LAU. Адаптуйте, напишіть хоч ЛАУ, як те ж НАТО, буде все одно краще за перенесення живцем чужої абетки й перетворення текстів на мішанину українько-латинського. Maksym Ye. (обговорення) 03:38, 17 жовтня 2018 (UTC)

  Так я перепрошую, @Maksym Ye:, Ви читаєте також, сподівась. То як для читача, Вам буде цілком сумісна, із Вашим ступенем розуміння читача, фраза "місцева адміністративна одиниця за адміністративною реформою 1987-го року в Новій Зеландії змінилася на "вілайєт <>".--Avatar6 (обговорення) 15:45, 11 листопада 2018 (UTC)

  Та мова ж не про алфавіти/буквиці, а про мови/контекст!!. …downgrade.

• Образи вилучені, користувача Avatar6 тимчасово заблоковано за порушення ВП:НО. --VoidWanderer (обговорення) 21:01, 16 жовтня 2018 (UTC)
  • Як нема аргументів, то є доступні інструменти вилучення контраргументів, чи керування, обмеження.. тощо. Вам, особисто, Вашого розуміння, аргументи не дісталися.--Avatar6 (обговорення) 15:11, 11 листопада 2018 (UTC)

Цим авторам: @Maksym Ye:, будь-ласка, проаналізуйте використання акроніма МАО (кирилиця), за Вашим Власним досвідом користування енциклопедичною літературою і вікіпедією, незалежно від мови. Рекомендація шодо Вашого допису вище. OMG.--Avatar6 (обговорення) 15:11, 11 листопада 2018 (UTC)

• (Будь ласка пишеться без дефіса.) Аналізувати вживання неусталених акронімів та новітніх назв немає сенсу. Питання в тому, щоб обрати українську назву статті українською мовою, щоб україномовні користувачі могли перебувати в українському розділі Вікіпедії, не володіючи (чи володіючи недостатньо) іншими мовами, зокрема, мовами на основі чужих алфавітів. Короткий пошук в українських джерелах підказує вибір або «Локальна адміністративна одиниця» Т. Забейворота, Т. Панченко, В. Худолей, або «Місцева адміністративна одиниця» С. Романюк. Maksym Ye. (обговорення) 15:47, 11 листопада 2018 (UTC)

Generation G. То, цитата, "локальна"? Без дефіса, значення те саме. Різницю між гаслом, назвою статті,.. і визначенням/ означенням/описом як опишете. Ви читаєте співрозмовників, чи лише гугловідповідаєте? Розумієте предмет питання, чи перенапрааляєте власну 'корку' в гугл? Словосполучення "місцева адміністративна одиниця" не міститься в жодному словнику української мови (мовному словнику, не міжмовному, не глосарії), тому що складається з прикметника "місцевий" і словосполучення " адміністративна одиниця", які мають окремі значення, і в сукупності утворюють означення за контекстом використання. Вище, Вам особисто, така річ, як контекст, є недосяжною. Співставлення із акронімом Європейської статистики за критерієм "NUTS" — то для обмежених власним контекстом поза енциклопедії. Але, звісно, якщо поняття "контекст" невивчене, то всих туди кунемо, в купель недорозу. світу, оточення.--Avatar6 (обговорення) 16:23, 11 листопада 2018 (UTC)

Добре, з вашого коментаря можна багато чого дізнатися про мене. Наскільки я не розумію контекст та словники (наведені дисертації та книги, де пропонується український варіант, певно, також). Але до українського іменування це нічого не додає. Моє нерозуміння контекстів не робить латиницю українським алфавітом, а неперекладені назви ближчими до україномовного читача. В українській мові є кілька способів адаптації назв з акронімів. Я вже згадував: НАТО (Північноатлантичний альянс), Бі-бі-сі, ООН. У цьому випадку адаптація тільки почалася, і вже з’явилися в джерелах переклади (навів посилання вище), але ще не літерні назви. Тож і варто поки зупинитися на перекладах, обрати надійніший, не роблячи за мовну спільноту її роботу, яку Вікіпедія задумана тільки відбивати, а не формувати. Maksym Ye. (обговорення) 16:42, 11 листопада 2018 (UTC)

Тобто Ви бажаєте долучитися до авторства створення новітнього

акроніма МАО¿ Чи може ЛАО??

Поки бажаєте, будь-ласка, проаналізуйте і поясніть різницю, наступних словосполучень, для читача українською мовою, і читача будь-якою мовою; які використано в певному (будь-якому) контексті:

• "місцева адміністративна одиниця"
• "локальна адміністративна одиниця"
• "МАО"
• "ЛАО"
• "local administrative unit"
• "Local Administrative Unit"
• "LAU"

Не в мові, не в алфавіті питання!, а в розумінні читачем того, що воне означає! Вам зрозуміло - то поясніть — що саме для Вас воне означає в кожному з випадків?? Бо із Вашим однобоким тлумаченням до теми обговорення незгоден, і ніколи б не робив посилання з фрази "місцева адиіністративна одиниця" на тему, яку Ви далі за пристрасть до мови не хочете сприймати. Бо це словосполучення не є ні словниковим, ні глосарним загалом — в суспільній енциклопедії, лише в тематичниї глосаріях.--Avatar6 (обговорення) 19:43, 12 листопада 2018 (UTC)

Я навів вище чотири джерела, де йдеться саме про ту одиницю, про яку мова. Якщо в українському просторі не витвореноо іншого, то вікіпедисти не повинні вигадувати собі щось, що виправило б ужиток, хай як хотілося б. Є багато способів пояснити читачеві, що означає те чи те твердження. Для цього не треба придумувату щось нове чи виходити за межі власне української мови. Maksym Ye. (обговорення) 20:11, 12 листопада 2018 (UTC)

Острови Кадзан → Вулканічний архіпелаг

Виникла дискусія щодо іменування статті острови Кадзан (спочатку на сторінці Обговорення:Острови Кадзан, а потім продовжилася на сторінці Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)#Острови Кадзан).

У джерелах вони згадуються як «острови Кадзан» та «острови Волкано», а також є пропозиція користувача N.Português назвати їх «Вулканічний архіпелаг».

Назва островів японською — 火山列島 Kazan Rettō, назва островів англійською — Volcano Islands, назва островів у Вікіпедії іспанською мовою — Islas de Los Volcanes. З 1968 року на островах японська адміністрація (див. деталі їх відкриття та влади над ними у розділі «Історія» та у Вікіпедії японською мовою).

Користувач N.Português вважає, що стаття повинна називатися «Вулканічний архіпелаг», він приводив такі аргументи:

• «Англійська назва Volcanic Islands. Теж саме японською „Вулканічний архіпелаг“ (переклад англійської назви). Походить це все з іспанської Los Volcanes.» — цитата з ред.№ 23503508
• «для чого використовувати незрозуміле українцям (та й взагалі нікому окрім японців) слово „Кадзан“ у назві, що є японським перекладом англійської назви „Вулканічні острови“, яка, в свою чергу, є перекладом іспанської?» — цитата з ред.№ 23503525
• «Хиба перша: японська назва — Кадзан ретто (火山列島), а не просто Кадзан (火山).
• Хиба друга: японською ретто — це „архіпелаг“ (列島), а не „острови“ (諸島).
• Хиба третя: японське Кадзан — це не власна назва, а просто слово „вулкан“, яке у сполученні Кадзан ретто виступає в ролі відіменникового прикметника через свою позицію у словосполученні.
• Неточність перша: топоніми, що мають не-японське („європейське“) походження, зазвичай, перекладаються на „європейський“ лад: Ліанкурові скелі; протока Лаперуза.
• Неточність друга: топоніми, що мають японське походження (або походять з аглютинативних мов) часто змінюються відповідно до українського словотвору: Токійська затока; Осацька затока.» — цитата з ред.№ 23503646

Але, якщо я правильно зрозумів, як зауважив користувач Avatar6 на сторінці обговорення статті (ред.№ 23509337), «вулканічний архіпелаг» — це загальна назва-словосполучення, яке в українській мові означає «архіпелаг вулканічного походження», а «Кадзан» — власна назва, топонім, який не перекладається, окрім окремих уставлених випадків, і які, як я вважаю, мали б бути загальноприйнятими та мати достатньо згадок у авторитетних джерелах. Повністю з обговоренням можна ознайомитися на сторінках Обговорення:Острови Кадзан та Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)#Острови Кадзан.

Ось як острови згадуються в джерелах:

• Острови згадуються в україномовних джерелах як «острови Кадзан (Волкано)» в:
  1. УРЕ, 1985, Т. 12, с. 545
  2. Атлас світу, Картографія, 1999, с. 137, 138
  3. Карта світу, Картографія, 2004
  4. Серед менш авторитетних джерел: Інформаційне агентство Центр новин [49] (як «острови Кадзан (Волкано)»), Історична правда [50] (як «архіпелаг Кадзан»)
• Острови згадуються в україномовних джерелах як «острови Волкано» в:
  1. Географія світового океану. К, 1996. с. 122
  2. Сайт Державного космічного агентства України [51]
  3. Сайт ГЦСК Державного космічного агентства України [52] (сторінки оновлюється, тому ось архів)
  4. Серед менш авторитетних джерел: Юридична енциклопедія [53]
• Острови згадуються як «Вулькан» в УЗЕ, 1935, Т. 1, с. 45.

Згадок «Вулканічний архіпелаг» як назви цієї групи островів в україномовних джерелах мені знайти не вдалося.

--WithUinH (обговорення) 08:33, 16 жовтня 2018 (UTC)

• Назва «острови Кадзан» вживається у джерелах частіше, ніж «острови Волкано». Назву «Вулканічний архіпелаг», навіть якщо вона й може бути вірним перекладом, знайти у джерелах не вдалося. Тому я  Проти перейменування на «острови Волкано»/«Вулканічний архіпелаг». --WithUinH (обговорення) 08:33, 16 жовтня 2018 (UTC)

• Варіант «острови Кадзан» у джерелах може й є, але він неправильний. Слова «острови» у японській назві немає, а «Кадзан» — взагалі не власна назва. Тобто, цінність тих джерел у темі невисока.
• Варіант «острови Волкано» (Volcano Islands) — англійська калька первісної іспанської назви (Islas de Los Volcanes). Зрозуміліше ніж «острови Кадзан». Можна й так. --N.Português (обговорення) 09:05, 16 жовтня 2018 (UTC)

  Якщо усталеність назви українською мовою суперечлива, або згадки в джерелах українською так само неоднозначні, але, щонайменше, згадки є в джерелах українською мовою; вважаю за доцільне використовувати попередній досвід авторів вікі:

  1. давати назву статті за найвживаною в джерелах українською/ за відсутності джерел — транслітерувати назву.
  2. У преамбулі наводити альтернативні назви українською, якщо такі є в джерелах українською.
  3. За наявністю кількох варіантів власної назви українською є доцільним надавати їх перелік у преамбулі із посиланням (ref-tag) на кожне з таких.
  4. Переклад назви топоніма надається або в дужках, після місцевої-офіційної назви, напр. "в перекладі — переклад", або, там само, — "українською — переклад назви"; або наводиться в розділі "==Назва==" — якщо такий розділ місткий і топоніміка стосується варіантів тлумачення тощо.--Avatar6 (обговорення) 14:45, 16 жовтня 2018 (UTC)

•  За Кадзан як більш власна японська назва, особливо після американської окупації, хоча найкращим варіантом був би архіпелаг Іо.--『　　』 ^Обг. 12:38, 20 жовтня 2018 (UTC)

Чоловіче розсування ніг в транспорті → Менспрединг

Пропоную до перейменування через важкість і декотру "негарність" назви самої статті та, зважаючи на те, що статті в українській Вікіпедії, які відображають англомовний термін, в цілому не перекладаються а просто транслітеруються, ось як, наприклад, подібний термін "Менсплейнінг". Додам, що користувачі будуть шукати саме "Менспредінг". Дякую за увагу. Shroud~ukwiki (обговорення) 10:42, 15 жовтня 2018 (UTC)

За правилом дев'ятки буде менспрединг.--Анатолій (обг.) 12:42, 15 жовтня 2018 (UTC)

Ок, дякую за зауваження. Shroud~ukwiki (обговорення) 14:53, 15 жовтня 2018 (UTC)

•  Проти «чоловічого розсування ніг», бо кумедно і неоковирно.  Проти «спредінгів», бо не зрозуміло. Що таке Менсплейнінг не зрозуміло навіть з преамбули тої статті. Треба підшукати влучний українській відповідник. --N.Português (обговорення) 17:09, 18 жовтня 2018 (UTC)

@N.Português: Ця назва статті дійсно нагадує "тролінг" в соцмережах, бо конструктиву в ній "0", та й, взагалі, не є вікіпедійним поняттям. Але в українській мові практично не існує і близьких однозначних понять на феміністичні теми, все, що маємо - тотальне запозичення із заокеанської пропаганди фемінізму, тому треба "мімікрувати" під цю пропаганду, бо молодим феміністкам важко буде орієнтуватися. Вони володіють тільки цими політичними термінами. :) А ще більшість феміністичних текстів в українській Вікіпедії взагалі мало схожі на енциклопедичні статті, особливо там, де приклалася @Franzekafka:, в неї специфічний підхід до побудови понять та статей, здається, що вона мислить емоціями пропаганди, а не здоровим глуздом енциклопедиста. Але то таке, я можу бути суб'єктивним. І дякую за увагу. Shroud~ukwiki (обговорення) 19:51, 18 жовтня 2018 (UTC)

Статтю перейменовано на "Менспрединг". Дякую за увагу. --Shroud~ukwiki (обговорення) 14:21, 22 жовтня 2018 (UTC)

Німецько-Радянський_торговельний_договір_(1939) → Німецько-радянський торговельний договір

Дві позиції: 1. велика буква в слові "радянський" 2. уточнення за роком (інших таких договорів не було)--Unikalinho (обговорення) 08:44, 15 жовтня 2018 (UTC)

• Договір про торгівлю між СРСР та Німеччиною (1940) є іншим таким договором — NickK (обг.) 08:58, 15 жовтня 2018 (UTC)
• У статті було написано, що існує й інший договір. Потрібно уніфікувати ці назви: або Договір про торгівлю між СРСР та Німеччиною, або Німецько-радянський торговельний договір. --『　　』 ^Обг. 09:06, 15 жовтня 2018 (UTC)

  Підтримую пропозицію про уніфікацію — NickK (обг.) 17:44, 16 жовтня 2018 (UTC)

  Однозначно, щось треба робити з порушенням правопису в назві статті. Також підтримую пропозицію про уніфікацію.--Словолюб (обговорення) 18:47, 10 листопада 2018 (UTC)

Анексія_Криму_Росією_(2014) → Анексія Криму Російською Федерацією

Щоби уникнути війни перейменувань, виставляю це сюди. Сам я  Проти перейменування, оскільки країна-агресор в укрвікі має назву Росія, і тут для вирішення неоднозначності достатньо лише уточнення за роком (як це маємо в цілому ряді інших випадків)--Unikalinho (обговорення) 14:31, 14 жовтня 2018 (UTC)

Щодо перейменування Росія на Російська Федерація вже було обговорення...--Unikalinho (обговорення) 14:34, 14 жовтня 2018 (UTC)

•  За перейменування, з двох причин:
  • Назва «Російська Федерація» однозначно ідентифікує державне утворення і у просторі і у часі. До цього не існувало інших Російських Федерацій, а тому будь-які подальші уточнення у заголовку просто зайві.
  • Водночас, назва «Росія», хоча у просторіччі і вживається на позначення сучасної держави — Російської Федерації, але як саме поняття — чим же є «Росія», — і який сенс різні мовці вкладують у нього, — ця назва має таки добру дюжину трактовок, а тому набагато більш невизначена і ефемерна.

Unikalinho, наведений вами аргумент взагалі не містить аргументу по суті. Ви просто посилаєтеся на рішення щодо іншої статті (Росія), проте, за великим рахунком, причини того, чому щось так чи інакше вирішили для статті Росія не надто нас обходять у цьому випадку. Я б якось ініціював повторне обговорення питання, бо маю чимало підстав вважати назву для тієї статті Російська Федерація значно більш точною і підходящою, але є чимало більш пріоритетних завдань для вирішення. --VoidWanderer (обговорення) 21:28, 14 жовтня 2018 (UTC)

VoidWanderer, якщо маєте нові (не обговорені раніше) аргументи щодо перейменування Росія на Російська Федерація, відкривайте нове обговорення стосовно цього. Що ж до Ваших аргументів: простір не має значення для назви країни Росія, бо, цитую з того обговорення, «Відкриваємо статтю 1 Конституції РФ: Наименования Российская Федерация и Россия равнозначны (укр. Найменування Російська Федерація і Росія рівнозначні)», а час чудово уточнюється роком 2014 у дужках чинної назви статті. В будь-якому випадку, Ваші аргументи слід наводити не тут, а в обговоренні щодо назви статті про країну. Проте штука в тому, що ці аргументи вже там наводилися--Unikalinho (обговорення) 06:27, 15 жовтня 2018 (UTC)

Росія — це грецька назва Русі (України). Тому посилання на «російську Конституцію» недоречне. --N.Português (обговорення) 08:53, 15 жовтня 2018 (UTC)

Так є декілька назв. Див. Назви Росії. Однак це не перешкоджає тому, щоб у всьому світі цю державу знали як Росія, і щоб під цим словом була практично 100% впізнаваність саме щодо "Російської Федерації". В будь-якому випадку, про це треба говорити не тут, а ось там--Unikalinho (обговорення) 08:59, 15 жовтня 2018 (UTC)

• Особлива думка: Анексія Криму (2014)--N.Português (обговорення) 08:55, 15 жовтня 2018 (UTC)

  Варіант--Unikalinho (обговорення) 09:00, 15 жовтня 2018 (UTC)

  По-своєму елегантно, лаконічно, але такий варіант назви виносить за дужки, власне, Росію. І хоча всім відомо хто саме здійснив анексію, на мій погляд, відмітити це у назві є не зайвим. --VoidWanderer (обговорення) 20:27, 19 листопада 2018 (UTC)

•  За Анексія Криму (2014), бо це більш логічно до інших назв: Анексія Техасу, Окупація Судетів. І згідно з ВП:НАЗВА СТАТТІ назва повинна бути найкоротшою і зрозумілою, що і запропонованому варіанті і є.--『　　』 ^Обг. 09:03, 15 жовтня 2018 (UTC)

•  За. Росія (РІ) вже один раз до того анексувала Крим (ханство).--ЮеАртеміс (обговорення) 21:38, 17 жовтня 2018 (UTC)

  Уточнення за роком вирішує цю неоднозначність. Тому нема потреби перейменовувати--Unikalinho (обговорення) 05:01, 18 жовтня 2018 (UTC)

•  За. краще без уточнення за роком. per VoidWanderer --Shmurak (обговорення) 09:35, 23 листопада 2018 (UTC)

  Тут обговорення, а не голосування. Тож якщо маєте аргументи, прошу викласти їх--Unikalinho (обговорення) 07:57, 24 листопада 2018 (UTC)

  Так я ж і вказую аргумент. Якщо ми пишимо "Російською Федерацією", то можна не уточнювати за роком. А це важливо. --Shmurak (обговорення) 09:31, 24 листопада 2018 (UTC)

  Ну ми ж маємо країну Росія, а не Російська Федерація. А уточнення за роком є нормальною практикою у Вікіпедії. І назва коротша, ніж та, яку пропонуєте Ви. Тому чинна назва є доцільнішою з усіх точок зору--Unikalinho (обговорення) 10:32, 24 листопада 2018 (UTC)

  Вам потрібно довести, що уточнення за роком є шкідливим--Unikalinho (обговорення) 10:33, 24 листопада 2018 (UTC)

•  Проти. згідно конституції тої країни назви росія та рф рівнозначні. міняти шило на мило сенсу немає. --Jeromjerom (обговорення) 09:51, 9 грудня 2018 (UTC)

Рарог → Раріг

Або Раріг (міфологія). Чого це в укр. вікі не українська назва?--ЮеАртеміс (обговорення) 15:41, 30 вересня 2018 (UTC)

Ну то наведіть україномовні АД на запропонований Вами варіант. Бо, наприклад, «Великий тлумачний...» подає саме «Рарог»--V Ryabish (обговорення) 16:56, 30 вересня 2018 (UTC)

"Раріг"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjYr4yH0eTdAhUGfiwKHVIiB4wQ6AEIKzAB#v=onepage&q="Раріг"&f=false Українська міфологія. Божества і духи.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 1 жовтня 2018 (UTC)

Знов проблеми з посиланнями. [54] --ЮеАртеміс (обговорення) 06:44, 1 жовтня 2018 (UTC)

 Проти Нащадок Сварога. В Словнику-довіднику з релігієзнавства, К.: Наук. думка, 2004, С. 296: Рарог. Maksym Ye. (обговорення) 17:41, 30 вересня 2018 (UTC)

• Сварог вийшов з ужитку ще до ікавізму. На відміну від рарога.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 1 жовтня 2018 (UTC)

  Так навіть назва бог мала ікавізм (біг), знедійснений потім. (Пробі: «Деякі інші слова, що з тих чи тих причин втратили звук [і] і відновили [о] або [е]: народ (є нарід), закон (діал. закін), собор (у пам’ятках XVII ст. зустрічається з ятем – собір), ковчег (ковчіг), пророк (прорік), можна (міжна), заможний, бобер (пор. Бібрка), Польща (лемківське Пільща, пільский) тощо.») Релігійні назви — завжди мінне поле, на якому краще триматися за усталеність. Maksym Ye. (обговорення) 07:12, 1 жовтня 2018 (UTC)

 Проти В орфографічному рарог. Правда, в Мифологический словарь/Гл.ред. Е.М. Мелетинский - М.:'Советская энциклопедия', 1990 г.- 672 с., нібито, рариг. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:33, 2 жовтня 2018 (UTC)

Очевидно, що "рариг" це раріг ярижкою.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:59, 2 жовтня 2018 (UTC)

 Проти, бо я знав людину з-під Полтави з прізвищем Рарог. Прізвище Раріг не зустрічав.--Словолюб (обговорення) 15:41, 31 жовтня 2018 (UTC)

Не аргумент взагалі.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:22, 1 листопада 2018 (UTC)

Пінар-дель-Ріоська_діоцезія → Дієцезія Пінар-дель-Ріо

і всі дієцезії і архідієцезії католицької церкви на Кубі задля уніфікації. У Вікіпедії склалася традиція називати саме так статті, наприклад Архідієцезія Загреба, Дієцезія Ніцци і т.д. Крім українських, або усталених в АД. Чому саме кубинські, португалські й іспанські католицькі повинні бути прикметниковими, як-от Сантьяго-де-Кубинська архідіоцезія чи ось ця Пінар-дель-Ріоська - загадка. Консенсусом ми повинні прийти до того чи перейменовувати й інші за цим зразком і тоді виникнуть у нас: Зальцбурзька архідієцезія, Айзенштадтська дієцезія, Ніццька дієцезія і подібне, або залишити як є, за усталеним у вікі принципом і відповідно ці також так уніфікувати з іншими [55]. --Flavius1 (обговорення) 10:53, 17 вересня 2018 (UTC)

•  Проти Латинською — прикметник стоїть, а не іменник. Діоцезії записуються українською прикметниками. (персональний випад приховано) Див. ВП:НПК.(персональний випад приховано)--N.Português (обговорення) 11:16, 17 вересня 2018 (UTC)
  • питання в уніфікації всіх: або за вашим варіантом, або так, як усталено протягом років у Вікіпедії. Ніякого тролінгу немає. Є тільки (образа вилучена)перейменування провінцій Куби, на які я звернув увагу на сторінці ВП:ПС, де провів частину свого вікіжиття, а потім відтак і на ці невмотивовані АД назви. (персональний випад приховано) П.С. Полишу. Не переживайте. --Flavius1 (обговорення) 11:21, 17 вересня 2018 (UTC)
    • Ви знову порушуєте ВП:НО і ВП:Етикет[56]. Це не «мій» варіант. Це усталена традиція. Подивіться латину-оригінал, традицію іменування діоцезій, єпархій, патріархатів в українській тощо : Львівська архідіоцезія (не архідіоцезія Львова), Перемишльсько-Горлицька єпархія (не Єпархія Перемишля і Горлиці), Єрусалимський патріархат (не патріархат Єрусалим), Ефіопська католицька церква (а не Католицька церква Ефіопії); вони через прекметники пишуться). Якщо не знаєте теми, чого «шашкою махать»?--N.Português (обговорення) 11:27, 17 вересня 2018 (UTC)

Довге обговорення

Про порушення ВП:Етикет і ВП:НО вам треба було думати раніше, перед тим як написали мені, що я займаюся тролінгом і про полишення Вікіпедії, про яке ви мрієтн. Подивіться уважно усталену традицію у Вікіпедії, як називаються дієцезії та архідієцезії, крім українських та тих, на які є АД. А потім щось тут відповідайте. Flavius1 (обговорення) 11:33, 17 вересня 2018 (UTC) Так, ви вже котрий день поспіль займаєтеся відслідковуванням моїх правок і переслідуванням. Особливо, після того як вашого Кобзона з новин викинув. Співчуваю. --N.Português (обговорення) 11:35, 17 вересня 2018 (UTC) Шановний! Ви мені й даром не здалися! Я реагую на те, що відбувається на сторінках ВП:ПС, а бо тих, які у мене в спостереженні. Те що ви двічі трапилися мені (через католицтво і заявку на ВП:ПС про провінцію) - це щонайменше невдача мені, але ж ніяк не переслідування. А після підсумку про провінції, яким повернуто назви - я теж перейменував декілька, бо треба було уніфікувати за правилом ВП:ТОП. Ненароком побачив дієцезії і виніс на обговорення для уніфікації! П.С. Ви продовжуєте порушувати ВП:Етикет і ВП:НО звинувачуючи мене у переслідуванні, та згадку про Кобзона тут. Flavius1 (обговорення) 11:41, 17 вересня 2018 (UTC) Дивно ви вживаєте слово «шановний». Немов лайку. Для чого? --N.Português (обговорення) 11:56, 17 вересня 2018 (UTC) Це обговорення. Тут немає місце для флуду і тролінгу, але ви починаєте це. Ні, ви не помічаєте цього? Дивно. Ваше бажання якомога скоріше піти з Вікіпедії - я виконую, тому подальшого сенсу принаймні мені відписувати опісля - не бачу. Обґрунтування написано зверху. Ще раз перечитайте і чекайте думок інших користувачів. Flavius1 (обговорення) 11:59, 17 вересня 2018 (UTC)

• Щодо довгого обговорення: обговорюйте перейменування, а не один одного. Продовження тієї теми буду вважати порушенням ВП:НДА, особливо якщо буде з порушенням ВП:Е та ВП:НО.--『　　』 ^Обг. 01:09, 18 вересня 2018 (UTC)
•  Коментар чи не можна, @N.Português: навести правило, згідно з яким «Діоцезії записуються українською прикметниками»? У ВП:ТОП нічого подібного не знайшов. Provincia de Mendoza ми відповідно до правил маємо передавати як «Мендоса», «Мендоса (провінція)», а не «Мендоська провінція». --В.Галушко (обговорення) 15:54, 17 вересня 2018 (UTC)
  • Див. ВП:ТОП:
  • 1.1.2 (коли головне слово виступає прикметником і не вживається без загальної назви...)
  • 1.1.7. (назви яких в іншомовних варіантах містять прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу...)
  • 2.1.1. (якщо назва об'єкта вміщує головне слово-прикметник, воно подається першим..)
  • Ці частини правила взято з чинного українського правопису (§ 107, § 113 і т.д.). Ну й окрім правил є такі речі як мовна практика і відчуття української мови.
  • Про першу я писав вище: подивіться латину-оригінал, традицію іменування діоцезій, єпархій, патріархатів в українській тощо : Львівська архідіоцезія (не архідіоцезія Львова), Перемишльсько-Горлицька єпархія (не Єпархія Перемишля і Горлиці), Єрусалимський патріархат (не патріархат Єрусалим), Ефіопська католицька церква (а не Католицька церква Ефіопії); вони через прекметники пишуться. В назвах діоцезій присутній латинський суфікс -ensis, який перетворює іменник (географічну назву) у прикметник. Тобто спосіб словотворення такий самий як в українській (творення прикметників від географічних назв).
  • Відчутття мови — це рівень родини і школи, річ особиста: в умовах омосковлення і англізації традиційне українське словотворення поступається іноземним формам; певно скоро писатимуть Велике князівство Литва замість Велике князівство Литовське (посилаючись при цьому на вікіпедію) ;)... --N.Português (обговорення) 00:24, 18 вересня 2018 (UTC)

  Яким чином адміністративно-територіальна одиниця є оронімом? Яким чином сюди відноситься 1.7 якщо тут немає прикметників на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу. Згідно ВП:ТОП 1.1: чи є узгодження з авторитетними джерелами?--『　　』 ^Обг. 00:54, 18 вересня 2018 (UTC)

  Є дух правил. Мова стосувалася всіх діоцезій. Є оригінальна латинська назва з прикметником. Є українська традиція іменування релігійних одиниць. Чого ще треба? Тут питання навпаки ставити треба: звідки взялися «архідієцезії Загреба», коли і латиною (Zagrebiensis), і хорватською (Zagrebačka) прикметники стоять? Ні правила, ні здоровий глузд писати так не дозволяють, але номінатор заявляє, що «у Вікіпедії склалася традиція». Це або від незнання теми, або просто введення в оману. P.S. не треба прикоховувати аргументацію попередніх обговорень. --N.Português (обговорення) 01:10, 18 вересня 2018 (UTC)

  не доводьте до абсурду, то не обговорення перейменувань, то обговорення певного користувача. Усі аргументи вже сказані Вами. Тож будь-ласка перестаньте обговорювати дії іншого користувача на цій сторінці. Це сторінка перейменувань. --『　　』 ^Обг. 01:14, 18 вересня 2018 (UTC)

  Ну то ви і доводите, ламаючи виклад аргументів. Припиніть, будь ласка. --N.Português (обговорення) 01:16, 18 вересня 2018 (UTC)

  не подобаються дії - оскаржуйте на ВП:ЗА. Нічого, що стосується цієї теми там немає. --『　　』 ^Обг. 01:18, 18 вересня 2018 (UTC)

  Я виклав свої аргументи від 11:27, 17 вересня 2018 (UTC). Ви їх приховуєте шаблоном. Це ламає логіку викладу обговорення. Тому я прибираю шаблон. --N.Português (обговорення) 01:24, 18 вересня 2018 (UTC)

  ви так і не відповіли мені на перші два питання. Інші аргументи я під сумнів не ставлю. --『　　』 ^Обг. 01:32, 18 вересня 2018 (UTC)

  О, так краще. Дякую, питання зняте. Я лише показав, що згідно з ВП:ТОП «відіменникові» прикметники допустимі у різних випадках. Адмін-одиниці можуть походити і від оронімів, і гідронімів, частин світу. Тобто, 1) аргумент опонентів, що «прикметники не вживаємо» взагалі — хибний, бо український правопис і ВП:ТОП дозволяють таке написання; 2) аргумент, що «прикметники не вживаємо» до діоцезій — хибний, бо оригінальні (латинські) назви містять прикметники, які доречно передавати українськими прикметниками за правописом і ВП:ТОП. --N.Português (обговорення) 01:51, 18 вересня 2018 (UTC)

•  За оскільки не очевидно, як саме творити тут прикметник. Рійська, як Токійська? Ріївська? Ріовська? Ріанська, як Марокканська?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 18 вересня 2018 (UTC)

  Однак в інших випадках доречніше прикметником.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 18 вересня 2018 (UTC)

  Чому не зрозуміло? Творимо прикметники від іменників за допомогою суфіксів -ськ(ий), як радить правопис. Правильно? Є приклад: Онтаріо-Онтарійський, і можна було б писати так. Але оскільки маємо окреме слово Ріо («річка»), тому логічніше просто додати -ський, аби зберегти морфологію (як радить той самий правопис за прикладом з Ла-Манш — Ла-Маншський, коли «у частині слів іншомовного походження зміна приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається»).

  Ідея: А взагалі, якщо добре подумати, і підійти з іншого боку, то статтю краще перейменувати на Пінарська діоцезія (лат. Dioecesis Pinetensis), бо інших «Пінарських» діоцезій немає; адже «дель-Ріо» (лат. ad Flumen) там просто уточнення. --N.Português (обговорення) 13:22, 18 вересня 2018 (UTC)

•  За. Власна назва. Дієцезія — то типоозначення сутності, nameprefix/namepostfix. Без слова дієцезія назва повинна бути так само впізнавана, як похідна від топоніма. Тут прикметникізм звичайний, знущання над мовою і співрозумінням її носіїв з носіями інших мов.--Avatar6 (обговорення) 10:33, 15 жовтня 2018 (UTC)

  Avatar6, то на вашу думку католики України над мовою знущаються?--95.90.178.111 11:37, 15 жовтня 2018 (UTC)

  Нехай знушаються, в католицькій белетристиці — будь-ласка, але не в суспільній енциклопедії. Той прикметникізм походить від автоперекладізму. Прикметники від топонімів, маю впевненість що, не є однозначними в усіх слов'янських мовах. Навіть назви деяких районів України утворені не за правилами створення прикметників від іменників (різних граматичних ознак), а є історично усталеними. Спільна енциклопедія — то не белетристика з публіцистокою, — вимагає сумісності із усіма контекстами-аспектами культури-мови.--Avatar6 (обговорення) 15:55, 15 жовтня 2018 (UTC)

  Зверніть увагу! Співбесідник, дивним чином, використав словосполучення католики України, замість прикметникового українські католики. Дивно. Але дещо доходить.--Avatar6 (обговорення) 16:05, 15 жовтня 2018 (UTC)

  А ще я скажу "співробітники заводу", а не заводівські співробітники, але Харківська область чи Калинівський район, а не область Харкова, район Калинівки. Останній підхід характерний для автоперекладизму, на кшталт Landkreis Meißen або Borough of Stafford. Діоцезія -- це адміністративно-територіальна одиниця, тож має бути так само, як і області. Тим більше, що є офіційна назва діоцезій тієї ж церкви для України (вище був я, може змінитись ІР-адреса) --80.131.17.65 13:05, 20 жовтня 2018 (UTC)

  До чого Україна у ваших аргументах? — до того, що не бачите нічого поза її межами і поза її оф.мовою. Вам особисто ддя себе можна й Аляскінський штат вживати. Ви себе, у власних дописах, зрозумієте. То робіть Власні дописи для того, хто їх зрозуміє — на власній сторінці.--Avatar6 (обговорення) 14:09, 2 грудня 2018 (UTC)

•  ПротиВідповідно до аргументів N.Português, наприклад "Львівська архідіоцезія (не архідіоцезія Львова)" (це стосується усіх діоцезій в Україні).--95.90.178.111 07:27, 10 жовтня 2018 (UTC)

  Коли Пінар-дель-Ріо буде в Україні — звісно. Тут Вам усі важелі доручні для досягнення "цієї умови".--Avatar6 (обговорення) 13:54, 2 грудня 2018 (UTC)

•  За. Пінар-дель-Ріоська — такого прикметника в природі не існує, але тут у вікі отаке з'явиться, вочевидь . --Jeromjerom (обговорення) 09:56, 9 грудня 2018 (UTC)

Університет_Пердью → Університет Пурдью

Один викладач з цього університету стверджує, що правильна вимова саме така. Правила транслітерації ніби не забороняють подібну передачу.--В.Галушко (обговорення) 04:01, 17 вересня 2018 (UTC)

en:John Purdue - Джон Перду́. Університет Перду.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 17 вересня 2018 (UTC)

Можна й так. @HanShWind: Ви певні, що прізвище вимовляється «Пурдью»? --В.Галушко (обговорення) 15:27, 17 вересня 2018 (UTC)

Згадки з поточною назвою: [57], [58].--ЮеАртеміс (обговорення) 12:19, 18 вересня 2018 (UTC)

Доброго дня, @В.Галушко:

Так, підтверджую, що саме Pour Dieus, що з французької мови означає За Бога (c). А потім спростило промову до Purdue (pour transforms into purr, and after extra r is eliminated) англійською, а вже потім російськомовні переклали як Пёрдью, а потім крапки над йо втрачаються, і далі якесь спотворення пішло. Ось ще знайла згадку http://sd-vp.info/2016/akkermanskij-tsentr-demokraticheskogo-grazhdanstva-universiteta-perdyu-ssha/ Саме неправильно проголошена назва університета від початку мого візиту викликало подив у місцевих жителів. Власне це мене зачепило так, що вперше в житті почала редагувати Вікіпедію. Перепрошую, але маю виправити несправедливість. І решта перекладів прізвища Purdue (фундатора), як ЗаБога на З(?е?)бога викликає сумніви. Посилання на російськомовну версію цієї назви вважаю зайвим. Дякую за вашу увагу. --HanShWind (обговорення) 19:43, 21 вересня 2018 (UTC)HanShwind

@HanShWind: все так, але мене бентежать дві речі. Перше, в Англійській Вікіпедії прямо говориться, що університет названий за прізвищем John Purdue, а воно читається як /pɜːrˈduː/, тобто відповідно до адаптованої транскрипції має бути «Перду́». По-друге, ніяких джерел на користь версії, що Purdue — це викривлене Pour Dieus (французькою мало бути Pour Dieu, латиною — Pro Deum). Може, якась легенда. Чи не спробувати спитати в Англійській Вікіпедії? --В.Галушко (обговорення) 20:33, 21 вересня 2018 (UTC)

Пане @В.Галушко:, дивіться: https://en.wikipedia.org/wiki/Perdue знаходиться в Канаді - написано - не плутати із Пурдью.

Щодо прізвища - можливо і легенда, але яка позначена тут же - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8C%D1%8E Як людина, яка розмовляє англійською, та французською, кажу що "пур (пюр)" (для, або за кого?), але точно не "пер".

І ось вам якісні дані: я питаю людину, яка тут живе та народилась: "Пердью? чи Пурдью, - як правильно?" - "Пурдью, кажуть, як пуррр, тобто кішка так мурчить". Крім цього, є ПУРР - скорочена назва асоціації інноваторів із Пурдью. Все одне до одного. Якщо хочете, я запитаю адміністрацію університету ))) їх це повеселить. Якщо вас це переконає, можу навіть записати відео ))

За межами теми. А взагалі мені завжди цікавило те, як люди самі вибирають за інших, як їх називати чи якими лейблами окриляти. Був в мене студент, і він казав на мене "Галина". - Ні, кажу, Ганна, правильно звучить Ган-на. - Га-ли-на, відповідає студент, бо такого імені Ганна не існує, є Аня.

Ось вам і все. Гарного дня.

•  Проти Вікіпедія не посилається сама на себе та на думку своїх дописувачів. Тому має лишитися назва, вживана в АД, - Пердью.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:32, 25 вересня 2018 (UTC)

Список феміністок та про-феміністів → Список феміністок та феміністів

Згідно з академічним тлумачним словником української мови, «фемініст — прихильник, послідовник фемінізму». В англійській мові, що наслідувачів, що наслідувачок фемінізму називають єдиним терміном — feminist. Термін "про-фемінізм" означає підтримку фемінізму, при цьому не будучи частиною феміністичного руху. Феміністичний рух, натомість, має у собі і активістів-чоловіків у тому числі. Чому необхідне виокремлення для означення чоловіків-феміністів — загадка. NachtReisender (обговорення) 00:00, 23 серпня 2018 (UTC)

Не проти. Щоб уникнути мовного статевого деморфізму в такій "самоназві-темі" ще краще — список прихильників/послідовників фемінізму. Щр за "про-фемініст" не знаю.--Avatar6 (обговорення) 13:56, 16 вересня 2018 (UTC)

Прихильниць і прихильників? Послідовниць і послідовників? Граматичний рід усюди. Можна придумати щось на кшталт осіб феміністичних поглядів, але це якесь складне ОД — NickK (обг.) 14:05, 16 вересня 2018 (UTC)

• Логічно. Хоча в українській мові все таки існує семантична різниця між "прихильником" і "прибічником". Shroud~ukwiki (обговорення) 09:17, 15 жовтня 2018 (UTC)

По-перше, я не розумію сенсу такого списку. По-друге, феміністки вважають, що чоловік не може бути феміністом - лише про-феміністом.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:44, 17 вересня 2018 (UTC)

• Суб'єктивні погляди радикальних феміністок чи жертв (читай прихильниць) пропаганди такої радикалізації нас не повинні хвилювати, так само як суб'єктивне не може домінувати над об'єктивним. Зважаючи в наукових підходах на суб'єктивні погляди ми перетворюємо науку на образне "розмазування сметани по вареникам і будемо називати це "сметаниками"". ;) Shroud~ukwiki (обговорення) 09:17, 15 жовтня 2018 (UTC)

• Я проти спеціального відокремлення іменників за статтю за допомогою граматичного роду. Відповідно до норм стилістики української мови, назва має просто згадувати феміністів, без розділення. Розділення означатиме семантичну відмінність, зайву в назвах ідеологій, що їх поділяють люди різних ґендерів, не тільки двох. Нормально буде залишити одну назву Список феміністів чи Список прихильних до фемінізму, як доречно згадано англійський варіант. Maksym Ye. (обговорення) 08:03, 17 вересня 2018 (UTC)

Для феміністок - це надважливо, саме розділяти все за гендером, не забираймо в них цю абсурдну забавку. Тим більше, мову вже повернули до фемінізації - а це вважається нормальним розвитком мови. Shroud~ukwiki (обговорення) 09:17, 15 жовтня 2018 (UTC)

• я думаю краще буде Список осіб прихильних до фемінізму чи Список осіб послідовників фемінізму--『　　』 ^Обг. 02:07, 21 вересня 2018 (UTC)

"Прихильники" - це ті, хто поділяють якісь погляди, переконання чи ідеї, а "Послідовники" - це ті, хто не просто поділяють їх, а й приймають участь у розповсюдженні чи розвитку. Але тут виникає новий трабл, якщо перейменувати на "Список осіб послідовників фемінізму" - відразу прибіжать суб'єктивістки і почнуть стояти на тому, щоб вказувати "чоловіки і жінки", тобто не просто "послідовників", а саме "послідовників і послідовниць" (причому послідовниці повинні стоти на першому місті), що призведе до затягування і важкості назви статті. Тому, вважаю, що найкраще залишити існуючу назву, але "про-феміністів" замінити на "феміністів" - це буде найвірніше рішення (думку я виклав нижче, окремим пунктом голосування). Shroud~ukwiki (обговорення) 09:17, 15 жовтня 2018 (UTC)

 За перейменування. Різниця закаладена в префіксі "Про-", який і закладає повноту і правильність визначення. Фемініст - це послідовник, прибічник якого-небудь учення, чиїхось теорій або поглядів, що розвиває їх своїми працями, діяльністю тощо. Про-фемініст - просто прихильник; той хто підтримує, схвалює, захищає, поділяє чи стоїть на чиємусь боці. Тут були висловлена думка, що феміністки не признають того, що "чоловіки можуть чи мають право бути у фемінізмі, отже, не можуть називатися феміністами" - такі суб'єктивні погляди деяких прихильниць радикальних поглядів у фемінізмі не мають права на однобічне домінування в науці, де призведе до деградації розуму і критичного мислення, а також ще впровадження в соціум ще одного стереотипного упередження із сексистським проявом. Дякую за увагу. Shroud~ukwiki (обговорення) 09:17, 15 жовтня 2018 (UTC)

Католичність → Кафоличність

 Утримуюсь Відповідно до джерел у статті щодо назви кафоличність (однак я маю сумніви до них, бо усі вони мають відношення до православної церкви, запит гуглбукс - [59]). Однак я роблю запит на перейменування, тому що стаття раніше мала назву Кафолічність, і деякі джерела також мають таку назву ([60]). Також назва "католичність" у деяких джерелах має назву "католічність" однак дуже рідко [61] Також АД є і Європейський словник філософій, де написано "католичність". Назва статті неоднозначна, тому потребує консенсусу спільноти --『　　』 ^Обг. 14:46, 14 вересня 2018 (UTC)

 За, бо в етимологічно-семантичному словнику видатного мовознавця і богослова Івана Огієнка згадується Церква Кафолична див. с 200. В релігієзнавчій енциклопедії - кафолічність [62]. Крім того, прикметник кафоличний (чи варіант кафолічний) широко вживаний в науковій літературі, в т.ч. в богословській, філософській. Навіть є таке поняття, як «кафоличний час». --Flavius1 (обговорення) 04:26, 15 вересня 2018 (UTC)

•  Проти Паритетні назви. У православно-церковнословянсько-російській традиції — це соборність (з церковнословянської; рідше — кафоличність); у католицько-латинсько-українській традиції — католичність (з латини + «західна» передача тети; рідше — вселенськість). Це все легко перевіряється за гуглом. Термін інколи передають як католицтво або католицизм. Конфесійно нейтральний Європейський словник філософій дає католичність. Найбільша християнська конфесія носить ім'я Католицької, а не Кафолицької, тому доцільніше писати через т. --N.Português (обговорення) 04:06, 17 вересня 2018 (UTC)
•  Проти per N.Português --Viiictorrr (обговорення) 06:00, 17 вересня 2018 (UTC)

•  За, поняття прийшло до нас із візантійської грецької, активно використовується православною церквою. Тим паче не буде плутанини з католицькістю в сенсі приналежності до латинян.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 17 вересня 2018 (UTC)
  • Католичність — також прийшло до нас із візантійської грецької; це грецьке слово із символу віри. Ф чи Т — це правописне питання передачі тети. В українській (не російській) православній традиції також — католичність. Ось український переклад книги православного митрополита Петра Могили: «Православне сповідання віри Католицької і Апостольської Східної Церкви» --N.Português (обговорення) 02:04, 18 вересня 2018 (UTC)
    • Ні, Т-варіант через посередництво латини. Візантійська фіта вже не звучала, як антична Т з придихом.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:54, 18 вересня 2018 (UTC)
      • Не зовсім так Якщо вірити цій підбірці, то Т-варіант існував до латинських впливів, у ХІІІ ст. поступився Ф, а в XVII ст., завдяки латині, відновився. --N.Português (обговорення) 17:11, 18 вересня 2018 (UTC)
      • Місцями сумнівний текст. Багато факторів не враховано. По-перше, раннє тикання могло бути зумовлене тим, що в перше століття після хрещення ще не був засвоєний звук Ф, до якого подібний th. Та й нецерковні поняття могли легко бути латинізмами, принесеними торгівлею. По-друге, наприклад, на нафту не враховано можливий вплив турецької. По-третє, не враховано позиційність адаптації (маємо ж Матвія через В). А от за інформацію про давність -х/фт- дяка. Думав, що явище суто штучне й пізнє.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 20 вересня 2018 (UTC)
      • "Тексти XI – XV ст, що відбивають антропоніми, носіями яких були українці, імена грецького походження здебільшого фіксують із ф (хв, п, х) відповідно до θ." - а це речення підтримує фикання.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:30, 20 вересня 2018 (UTC)

Католицька_церква → Католицтво

Перейменування на Католицька церква здійснено без обговорення, доречність саме такого варіанту бажано обґрунтувати. Окрім того, є стаття Римо-католицька церква, тому співзвучне найменування може викликати плутанину. --В.Галушко (обговорення) 14:40, 14 вересня 2018 (UTC)

 Проти у даному варіанті проти. Є джерела ЕСУ та ЕІУ щодо цієї назви. Поняття таке ж як і Православна церква. Якщо і перейменовувати, то обидва варіанти. А плутанини бути не може, бо є ж православна старообрядницька церква, автокефальна православна церква, та інші альтернативні православні церкви.--『　　』 ^Обг. 15:00, 14 вересня 2018 (UTC)

•  Проти, бо некоректно.
• По-перше, мова саме про Церкву. У нас є стаття Православна церква про «спільність» усіх православних церков світу різних країн і обрядів. Відповідно мусить бути стаття Католицька церква про «спільність» католицьких церков світу різних обрядів.
• Формат «Православна церква — Католицтво» є конфесійно упередженим, порушенням ВП:НТЗ. Виходить, що про православних пишемо як про церкву, а про католиків — як казна-що, якийсь черговий «-ізм» чи «-цтво». Коректний нейтральний формат — це «Православна церква—Католицька церква».--N.Português (обговорення) 01:32, 15 вересня 2018 (UTC)
•  За нейтральну, доречну, коректну, однозначну і достатню для ідентифікації назву католицизм [63], [64] або католицтво [65], [66]. Співзвуччя з Римо-католицькою церквою викликає плутанину. Аналогічно із Православною церквою я  За перейменування на православ'я [67], [68], [69] задля уніфікації. В інакшому випадку перейменуйте ще Протестантизм на Протестантська церква, бо ж -изм і -ство казна-що. Є три основні напрями християнства: католицизм, протестантизм і православ'я. --Flavius1 (обговорення) 02:56, 15 вересня 2018 (UTC)
  • Посилання на «плутанину» некоректне. Католицька церква — це спільність і римо-католицької, і «греко»-католицької церков, які очолює Папа римський. Про це і в преамбулі статті написано, щоб не було непорозумінь.
  • «Католицизм» — неоднозначний термін; може позначати і «католичність», і «церкву», і просто культурний тренд чи ідетничність людей далеких від церкви.
  • Протестантизм — не є спільнотою церков чи окремою церквою. Це напрямок у християнстві, який об'єднує різні християнські організації, інколи ворожі один одному. «Аргумент» некоректний.--N.Português (обговорення) 03:17, 15 вересня 2018 (UTC)

    то ви так думаєте, що аргумент некоректний. Католицизм завжди був однозначним терміном. І тільки для деяких, мабуть, далеких від релігієзнавства людей, він на мить може позначити кафолічність. --Flavius1 (обговорення) 03:21, 15 вересня 2018 (UTC)

•  Проти Чисто така суб'єктивна, поверхнева, але думаю, що логічна думка, без ознайомлення з джерелами. Можете її не брати до уваги. Справа в тому, що з точки зору мови католицтво чи католицизм це це щось близьке до особистої позиції, коли людина сама себе свідомо протиставляє православ'ю чи православності. Православ'я ще хоч якось зрозуміле, а католицтво точно ніяк. Слово протестантизм можна застосовувати як в плані світоглядної позиції, коли людина себе протиставляє двом вищенаведеним течіям, так і в плані церкви. Це зрозуміло з самої назви. А історично, коли відбувалося розділення, не було протиставлення між католиками і православними. Різниця в догматиці мінімальна і її фіксували на соборах всередині самих церковних структур. Тобто назви "Католицька церква" і "Православна церква" зрозуміліші і конкретніші з історичної точки зору.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:58, 15 вересня 2018 (UTC)
•  Проти Церква - це спільнота віруючих, мирян і священиків, одного віросповідання, як місцева так і спільнота всієї земної кулі.--Alfashturm (обговорення) 12:41, 15 вересня 2018 (UTC)
•  Проти Погоджуюся з викладеними думками користувачів, що проти. Shroud~ukwiki (обговорення) 09:22, 15 жовтня 2018 (UTC)

•  Коментар байдуже. Головне, аби була симетрія: православ'я/католицтво, православна церква / католицька церква. Мають бути узгоджені.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 17 вересня 2018 (UTC)

Фрідріх Шлаєрмахер → Фрідріх Шляйєрмахер

За чинним правописом Фрідріх Данієль Ернст Шлайєрмахер. Джерела на пропоновану форму: [70], [71], [72].--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 11 вересня 2018 (UTC)

•  Проти пропозиції, за Шляєрмахер. Навіщо подвоєння звуку й, якщо він там один? За чинним правописом узагалі Шлеєрмахер якийсь виходить :) А от за проєктом 2018 року дійсно «Шлаєрмахер», теперішня назва. Якщо зараз у словнику Фейєрбах, то за проєктом 2018 року — Феєрбах. Навіщо йти до ускладнення? Хай прізвище буде як в енциклопедії, наведеній у статті: Шляєрмахер, Фридрих Даніель // Філософський енциклопедичний словник. — Київ : Абрис, 2002. — С. 724. Джерела на «Шляєрмахер»: [73], [74], [75] --Friend (обг.) 09:04, 11 вересня 2018 (UTC)

  Ні, чинний правопис вимагає спрощення лише в загальних назвах - у власних зберігається окрема літера для йота: Фейєрбах тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:25, 11 вересня 2018 (UTC)

  Філософський енциклопедичний словник, схоже, ігнорує ще одне правило - йотація Е після І. Данієль через Є.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:26, 11 вересня 2018 (UTC)

  І звідки там И? Схоже, що це джерело взагалі не дотримується правопису. Тому не може бути аргументом.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:27, 11 вересня 2018 (UTC)

•  Проти: цілком згоден з аргументами Friend'а.--Словолюб (обговорення) 09:28, 11 вересня 2018 (UTC)
•  За Звідки взялось, що за правописом Шлайєрмахер? Німецьке Л м'яке, тому передача "кляйн", "Людвіг", "Люксембург", а не "клайн", "Лудвіг", "Луксембург". Там без змін навіть у проекті правопису. За чинним має бути Фрідріх Данієль Ернст Шляйєрмахер. Коли/якщо правопис зміниться, тоді і вести мову про використання без "й", наразі є Фейєрбах.--95.90.178.111 10:30, 11 вересня 2018 (UTC)

Ще джерела на пропонований варіант: [76]--ЮеАртеміс (обговорення) 11:35, 11 вересня 2018 (UTC)

•  За Варіант Шлейєрмахер. Вставний -й- там, де він потрібен, є однією з ознак освіченості. Невживання — порушення правопису іншомовних власних назв.

  Цифри за «Академією»: Шлейєрмахер 433 (364 з мінусом Шлейермахер), Шляйєрмахер 44, Шляєрмахер 156, Шлеєрмахер 88, Шлайєрмахер 7, Шлаєрмахер 2.

  «Книги» Ґуґла (за першою сторінкою): Шлейєрмахер 239, Шляйєрмахер 30, Шляєрмахер 196, Шлеєрмахер 28, Шлайєрмахер 16, Шлаєрмахер 5. (Пошук у лапках варіанта прізвища з додатком "що" для надійного обмеження українських джерел.)

  Корпус Київського університету: (Наукові тексти) Шлейєрмахер 10, Шляйєрмахер 0, Шляєрмахер 0, Шлеєрмахер 1, Шлайєрмахер 0, Шлаєрмахер 0.

  Несистематизований корпус: Шлейєрмахер 26, Шляйєрмахер 2, Шляєрмахер 14, Шлеєрмахер 0, Шлайєрмахер 0, Шлаєрмахер 0.

  ГРАК: Шлейєрмахер 52 (88), Шляйєрмахер 12 (32), Шляєрмахер 52 (128), Шлеєрмахер 14 (38), Шлайєрмахер 0, Шлаєрмахер 0. (У дужках — кількість словоформ.)

  Лейпцизький корпус: Шлейєрмахер 93, Шляйєрмахер 2, Шляєрмахер 11, Шлеєрмахер 18, Шлайєрмахер 2, Шлаєрмахер 1. Maksym Ye. (обговорення) 04:54, 17 вересня 2018 (UTC)

  Я б не рекомендував використання Лейпцизького корпусу. Там 23 посилань з 40 перших - одна й та сама сторінка і джерелом також виступає Вікіпедія.--Divega (обговорення) 19:38, 19 вересня 2018 (UTC)

  Які корпуси рекомендуєте? Maksym Ye. (обговорення) 02:55, 20 вересня 2018 (UTC)

  Бачте, п.Maksym Ye., вам люди тлумачать, що ваші хвалені корпуси насправді до одного місця і пояснюють чому. І я вам це казав, то ви мене обізвали більшовиком. Навіщо це створювати фальшиві масиви всупереч логіці і правилам Вікіпедії? Для того, щоб затуманювати істинну вживаність на догоду русифікаторській статистиці? Кожне джерело слід розглядати окремо і в порівнянні, тоді можна отримати градацію авторитетності. А не скопом і спрепаровано, як січку корові. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:35, 20 вересня 2018 (UTC)

  Тому що не розуміють, що таке корпус. Так, якщо одна стаття потрапляє в набір текстів (в цьому випадку в корпус потрапила фахова про релігійні погляди Шлейєрмахера), то в багатьох корпусах, як і в цьому, словоформи з неї рахуються кілька разів. Це теж потрібна статистика, що дає уявлення про поширення в українській мові, адже таким же чином обробляються всі тексти, незалежно від того, як вони пишуть. Цілком же має бути зрозуміло, що якщо слово, особливо власна назва, трапляється в одному тексті кілька разів, то цей текст повинен мати більшу вагу для вибору усталеного написання, адже повторення виключає випадкові помилки. Градацію ж авторитетності вікіпедисти ніколи не можуть провести самостійно, це має робити зовнішній авторитет. От подають вище нібито фахову енциклопедію, а в ній кричущі мовні відхилення. Яким чином оцінити мовну авторитетність за тим окремим джерелом? Вікіпедисти цього ніяк не можуть зробити. Корпус же вільний від таких похибок фальшивої авторитетності, бо дає загальну незалежну статистику по всіх зібраних текстах. Як соціологія дає надійний зріз суспільства за випадковою вибіркою. Нейтральну по відношенню до ідеологій чи відхилень. Ну, а ваша традиційна згадка про якусь не таку «русифікаторську статистику» вже давно виходить за рамки елементарної пристойності. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 20 вересня 2018 (UTC)

  Пане Maksym Ye., власне наведені вами інструменти від гугл не викликають у мене заперечень, але Лейпцизький для української мови ще сируватий (він і для інших мов не найкращий, я б ще років з 3-4 почекав). Наприклад, одним з найчастіших слів є коротке тире, а трошки відстає довге тире (вони рахують їх, як окремі, хоча в українській мові розрізнення немає за сенсом), велика І зустрічається рідше за маленьку і (це у них окремі слова) і там повно такого.--Divega (обговорення) 16:14, 20 вересня 2018 (UTC)

  Це ж суто технічні зауваження, що їх можна знайти для будь-якого джерела. Вони несуттєві, адже ті технічні особливості, що впливають на потрапляння і частотність однієї назви, так само впливають на решту. Це корпус інтернет-текстів на 2014 рік, суто як зріз він може цілком виконувати потрібну для оцінки частотності назви функцію, навіть краще за пошуковики. Як найбільший з усіх, причому найбільший на порядок за кількістю словоформ, цей корпус надає користувачам найбільш наближену до реальності усталеного вжитку картину, яку можуть змазувати маленькі обсяги охоплення інших. А саме це мають визначити вікіпедисти — найпоширенішу, науйсталенішу назву Maksym Ye. (обговорення) 16:32, 20 вересня 2018 (UTC)

  Так саме така технічна помилка стосовно тире викликає питання, як була оброблена дана інформація. У відкритому доступі я не знайшов статті про методику включення, тож визначити авторитетність цього джерела не можна.--Divega (обговорення) 06:34, 4 жовтня 2018 (UTC)

•  Коментар Не проти варіанта Фрідріх Шлейєрмахер.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:28, 17 вересня 2018 (UTC)
•  Проти додаткового йотування та твердого «л».  За пропозицію Friend (Шляєрмахер) від нім. Schleier=хустина, накидка, пелена - читається гладко і м'яко — точнісінько «шл́яєр». Спотворювати німецьку, як пропонують «найбільші знавці» всього на світі, цілком не потрібно. Тим більше, є джерела. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:42, 17 вересня 2018 (UTC)
  • Фридрих Даніель Шляєрмахер із Філософського енциклопедичного словника не відповідає ані домінуючому вжитку, ані ВП:МОВА.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 вересня 2018 (UTC)

Муніципалітети Литви → Самоврядування Литви

Самоврядування це і є назва одиниці. Такий дослівний переклад вживається в українських джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 11 вересня 2018 (UTC)

•  За питому українську назву.--Словолюб (обговорення) 09:30, 11 вересня 2018 (UTC)
• Переклад може й точний. Але  Проти, бо в українській мові «самоврядування» має інше значення. Назва «Самоврядування Литви» сприймається як стаття про місцеве самоврядування в Литві.--N.Português (обговорення) 23:56, 13 вересня 2018 (UTC)
  • Уточнення може це виправити: Самоврядування Литви (адміністративні одиниці). Вікіпедія не має вигадувати власну термінологію. І словник таки визнає за словом неабстрактний сенс — «Виборна установа, яка здійснює таке управління».--ЮеАртеміс (обговорення) 07:25, 14 вересня 2018 (UTC)
•  Проти транслітеруйте краще, але не спотворюйте розуміння суміщю об'єктів із поняттями. Зрештою є загальноприйнятний український відповідник адмінодиниць такого рівня-класа — громада. Наприклад, категорія:Громади Словаччини.--Avatar6 (обговорення) 13:39, 16 вересня 2018 (UTC)
  • Громади Словаччини, здається, теж твір вікіпедистів. Відповідна стаття без україномовних без україномовних джерел.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 17 вересня 2018 (UTC)

Малоросійська шляхта → Козацька шляхта

Автор статті використовує етнічну назву, яка міститься у джерелах 19 століття, в російській імперії. На цей час в науковій літературі подібний термін не вживають або вживають дуже рідко і лише у контексті викладення матеріалу. Така назва є позаконтекстною і радше є постулюванням російського міфу про відсутність України. Насправді, у літературі вживається поняття радше українська шляхта, аніж козацька. Проте для створення окремого розділу для цього питання, щоби не змішувати його з козацькою старшиною, то є сенс виокремити матеріал в окрему статтю із назвою Козацька шляхта. --Kharkivian (обг.) 17:56, 9 вересня 2018 (UTC)

Автор статті використовує етнічну назву, яка міститься у джерелах 19 століття, в російській імперії. На цей час в науковій літературі подібний термін не вживають або вживають дуже рідко і лише у контексті викладення матеріалу.

Джерела знайдені за перших сторінках Google кажуть інакше. 1, 2, 3

Така назва є позаконтекстною і радше є постулюванням російського міфу про відсутність України

Якщо у пана є фобії, комплекси меншовартості; він вірить про зв'язок Млоросійської шляхти і якихось російський міфів, русалок, німф ітд, то нажаль нічим допомогти не можу.

Проте для створення окремого розділу для цього питання, щоби не змішувати його з козацькою старшиною, то є сенс виокремити матеріал в окрему статтю із назвою Козацька шляхта'

Вже є окрема стаття. Нічого виокремлювати нема сенсу. Якщо не брати козаків по той бік кордону, на українських землях було: Військо Запорозьке, Військо Запорозьке низове, Реєстрове військо, Малоросійські козаки, Чорноморське козацьке військо, а від нього пішло Кубанське козацьке військо ітд. Оригінальна, історична назва статті повністю відображає контент статті. Назва "Козацька шляхта" абстрактна, і вже навіть це є аргументом проти її вживання.

Нажаль за годину я запишу ноутбук, а з ним і можливість вести подальшу дискусію та наводити аргументи протягом наступних 4-5 днів. Сподіваюсь інші учасники дослухаються моїх аргументів. Дякую за увагу Korwinski (обговорення) 19:42, 9 вересня 2018 (UTC)

Козацтво само по собі, як і шляхта/дворянство, окремий стан. Але поточна назва невдала, бо що Малоросія для Сходу, те Малопольща (Східна) для Заходу. Точно потрібна окрема стаття? Не тотожне старшині?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:34, 9 вересня 2018 (UTC)

@UeArtemis: Ситуація така. Старшина - це конкретні люди, які посідали старшинські посади. Але перелік цих посад у 17-18 століття визначений. Саме сукупність цих осіб і старшиною. Натомість поняття Козацька шляхта охоплює не лише самих посадовців, а й їх родини (дружин, синів, братів тощо), а також Значне військове товариство (значкових, військових та бунчужних товаришів на Гетьманщині) - тобто всіх тих осіб, які отримало потім у Російській імперії дворянський статус та могли ним скористатись (йдеться, і про жіноцтво, яке до кінця ХІХ століття й прав як таких в імперії не мало). Як людина, яка колись займалась Слобідською Україною фахово, можу казати, що поняття козацька шляхта найбільш коректно пояснює специфіку того явища, про який йдеться у статті. --Kharkivian (обг.) 13:15, 13 вересня 2018 (UTC)

Старшинські роди?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:48, 13 вересня 2018 (UTC)

Про козацьку старшину все вірно сказано. Вживання "український" тоді абсолютно не тотожно сьогоднішньому значенню і викликає лише плутанину.

"Козацька шляхта" теж не підходить. Що робити з духовенством як більш як на половину було зі шляхти? Котляревські гербу Огоньчик, наприклад. Прадід письменника - ярославський ієрей, дід - диякон в Свято-Успенському соборі в Полтаві, батько - канцелярист в Полтавському магістраті. Як вони могли бути козацькою шляхтою коли це абсолютно різні стани? А старшина це лише верхівка, як магнати у РП? Korwinski (обговорення) 19:29, 15 вересня 2018 (UTC)

 За Малоросія обежене у просторі та часі поняття яке вживалось лише російською адміністрацією щодо Лівобережжя, до Правобережжя цей термін не вживався. Натомість термін Україна використовувався щодо всієї козацької держави. Тому якщо писати про 17-18 ст то варто вживати останній. --August (обговорення) 13:32, 11 вересня 2018 (UTC)

Будь ласка джерела що держава Війська Запорозького (бо навіть Гетьманщина - лише історіографічний термін) офіційно називалась Україною? А народ що мешкав там українцями? Безумовно інколи такий термін вживався. Але ні в рази не порівняти з вживанням Малоросія.

...лише російською адміністрацією щодо Лівобережжя...

Розмова Великоросії з Малоросією, Прохання малоросійського шляхетства 1764, Права, за якими судиться малоросійський народ, Книга Статут та інші права малоросійські... Навіщо займатись ОД та цуратись власної історії я не дуже розумію. Korwinski (обговорення) 19:29, 15 вересня 2018 (UTC)

Ваші приклади лише підтверджують мою тезу про обмеження лівобережжям --August (обговорення) 03:02, 22 вересня 2018 (UTC)

Безумовно. Але в той же час абсолютно нівелюють ваші твердження про "вживалось лише російською адміністрацією". Ви також не навели джерел що термін "Україна" в другій половині XVII - до кінця XVIII вживався щодо держави/автономії Війська Запорозького як офіційний... проте навіть якби такі існували, виникла б колізія з наведеними мною вище джерелами, які показують що українськими істориками термін "українська шляхта" вживається щодо публікацій про руську шляхту Речі Посполитої. І хоча Малоросійська шляхта то її побічна гілка, проте їх не варто плутати. Korwinski (обговорення) 20:07, 26 вересня 2018 (UTC)

•  Проти Козаки і шляхта — два різні стани. «Козацька шляхта» звучить так само неоковирно як «селянська шляхта». Краще «українська шляхта» ( бо «Малоросія=Україна») або «шляхта козацького походження» (одразу зрозуміло про що мова). --N.Português (обговорення) 23:50, 13 вересня 2018 (UTC)

1. Я вже наводив посилання вище. Українські джерела "українською шляхтою" зазвичай називають руську шляхту Речі Посполитої.

2. "Україна" тоді назва двох регіонів - Слобідська Україна і Україна (землі Київського і Брацлавського воєводств). 7 Бригада кавалерії народової (1 Українська), 8 Бригада кавалерії народової (4 Українська) Війська Речі Посполитої. Чи Українська лінія в Російській імперії. Це абсолютно різні України, які в той же час не мали ніякого відношення до земель держави/автономії Війська Запорозького/Малоросії.

3. Дуже раджу ознайомитись зі статтями Малоросійська шляхта та Малоросійські козаки (у останніх особливо з цією частиною, для розуміння їх ідентичності. А також для чого статтю варто все ж залишити під оригінальною назвою, щоб не викликало таких непорозумінь. Korwinski (обговорення) 19:29, 15 вересня 2018 (UTC)

• • І Малоросійська шляхта — погана назва, і Козацька шляхта — погана назва. Бо у групу навалено осіб різних станів. Термінологічна плутанина. --N.Português (обговорення) 07:07, 17 вересня 2018 (UTC)
    • Будь ласка наведіть аргументи що термін Малоросійська шляхта (що є історичним усталеним терміном, а найголовніше самоназвою, якою вони послуговувались) "погана"?

    • Козацька шляхта — погана назва. Бо у групу навалено осіб різних станів. Термінологічна плутанина

    • Запропоновані терміни "Козацька шляхта", "Українська шляхта", "Козацька старшина" наведені вище і дійсно викликають плутанину з іншими козаками та іншою шляхтою. В той час як усталений термін "Малоросійська шляхта" позбавлений цих недоліків. Korwinski (обговорення) 07:22, 18 вересня 2018 (UTC)

Малоросійська та козацька шляхта — це трішки різні сутності. Хоча, якщо придивитись, то козацька шляхта — взагалі якйсь штучний новотвір. Взагалі, стаття, дивлюся, ні про що, вода без АД, зокрема, без АД на назву. artem.komisarenko (обговорення) 04:25, 31 жовтня 2018 (UTC)

7500 посилань тільки в Гугл букс...

В місцях де вам вбачається необхідність додаткових АД, будь ласка проставте запити, а я пізніше їх додам. Дякую! Korwinski (обговорення) 07:23, 8 листопада 2018 (UTC)

Нобілітація малоросійської шляхти в Російській імперії → Нобілітація української шляхти в Російській імперії

Автор статті використовує етнічну назву, яка міститься у джерелах 19 століття, в російській імперії. На цей час в науковій літературі подібний термін не вживають або вживають дуже рідко і лише у контексті викладення матеріалу. Така назва є позаконтекстною і радше є постулюванням російського міфу про відсутність України. Перейменувати на більш коректне та сучасну вживану назву. --Kharkivian (обг.) 17:20, 9 вересня 2018 (UTC)

На підтердження своєї тези наведу низку публікацій різних років часів вже незалежної України: Зенон КОГУТ РОСІЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ І УКРАЇНСЬКА АВТОНОМІЯ. Ліквідація Гетьманщини 1760-1830, Ігор Ситий. Генеалогія української шляхти чи Юрій Волошин Шляхта в козацькому кунтуші // Tиждень.ua. --Kharkivian (обг.) 18:08, 9 вересня 2018 (UTC)

Автор статті використовує етнічну назву, яка міститься у джерелах 19 століття, в російській імперії. На цей час в науковій літературі подібний термін не вживають або вживають дуже рідко і лише у контексті викладення матеріалу.

Джерела знайдені за перших сторінках Google кажуть інакше. 1, 2, 3

Така назва є позаконтекстною і радше є постулюванням російського міфу про відсутність України

Якщо у пана є фобії, комплекси меншовартості; він вірить про зв'язок Млоросійської шляхти і якихось російський міфів, русалок, німф ітд, то нажаль нічим допомогти не можу.

Нажаль пан Kharkivian не каже що робити з іншими тими ж українськими джерелами часів незалежної України: 1, 2 3 4 ітд. "Українська шляхта" це узагальнений історіографічний термін, який вводить в оману про зміст статті. Всі можуть ознайомитись зі статтями Малоросійська шляхта та Українська шляхта, щоб побачити різницю. Нагадаю що події підтвердження шляхетства на Правобережній Україні називались Разбор шляхти. І таке назва буде викликати тільки непорозуміння.

Нажаль за годину я запишу ноутбук, а з ним і можливість вести подальшу дискусію та наводити аргументи протягом наступних 4-5 днів. Сподіваюсь інші учасники дослухаються моїх аргументів. Дякую за увагу. Korwinski (обговорення) 19:53, 9 вересня 2018 (UTC)

•  За.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:38, 9 вересня 2018 (UTC)

Будь ласка ознайомтесь з аргументами викладеними в Вікіпедія:Перейменування статей/Малоросійська шляхта → Козацька шляхта. Korwinski (обговорення) 19:31, 15 вересня 2018 (UTC)

•  За.--Blitz1980 (обговорення) 18:28, 30 вересня 2018 (UTC)У мене також є "фобії". Тому почитав інфу про заселення Слобожанщини. Попери з описом 17-18 сторіччя (ще імперські) несуть на собі іменування черкаси. Так давайте писати "черкаська старшина". Бо навіть про козаків, що прибули з остряницею (1638) Щелков (книга 1882 року) пише "черкаські козаки" (посилання в тексті на Філарета т.IV, стр. 40). І так усюди по тексту. Я так думаю, у цьому контесті писати "малороси", тобто використовувати не самоназву, а надану їм назву (а може вже зразу "хохляцька старшина"?) це якось, некорректно. --Blitz1980 (обговорення) 18:28, 30 вересня 2018 (UTC)
  • Доброї ночі.
  • Будь ласка ознайомтесь зі статтею. Бо з "фобіями" ви ознайомились, а з нею чомусь ні. А там жодного слова про Слобожанщину, бо то абсолютно інший регіон. З абсолютно іншими законами. З абсолютно іншою соціальною ієархією.

    • А там жодного слова про Слобожанщину, бо то абсолютно інший регіон. З абсолютно іншими законами. З абсолютно іншою соціальною ієархією.

О оно як... Все інше.Інші закони, інший регіон, інша ієрархія. А я думав все таке ж. Ой думаю, пішла далі вигадка "малоросійького народа", таке вже було.--Blitz1980 (обговорення) 10:51, 1 жовтня 2018 (UTC)

• • Також ваша пропозиція порушує Вікіпедія:Іменування статей, а також Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень. Вже не кажучи що ви від "фобії" малоросійської самоназви, яку власне мешканці регіону собі перебрали та послуговувались, дійшли до екзоніму яким вони ніколи не користувались. ¯\_(ツ)_/¯
  • Я мабуть відкрию для вас секрет, але "Росія", поділи на Малоросію та Великоросію ітд прийшли з України, а не навпаки. І ви навіть самі можете побачити що ви послуговувались саме малоросійською самоназвою: Розмова Великоросії з Малоросією, Прохання малоросійського шляхетства 1764, Права, за якими судиться малоросійський народ, Книга Статут та інші права малоросійські. А якщо керуватись вашим підходом, то все це треба також переіменовувати. Не дуже логічно та "корректно", погодьтесь.
  • І на останок. Ви плутаєте терміни "старшина" і "шляхта". Старшина дійсно була шляхтою. Так само як і Значне військове товариство та навіть рядове козацтво. А крім них шляхетськими правами також послуговувались представники з духовенства (Гоголі-Яновські чи Котляревські гербу Огоньчик, наприклад), а також шляхта що продовжувала мешкати чи перебралась на землі Війська Запорозького пізніше, але не служила в козацькому війську. Korwinski (обговорення) 01:57, 1 жовтня 2018 (UTC)
  • Доброго ранку. Да "відкрили для мене секрет", особливо про різні стани і ієрархію у Гетьманщині, та Слобожанщині. Треба до речі назву тогочасну, не перейменовувати, а вказувати як реалії тогочасної політики та цензурування назви народу. І все. (Про оригінальні дослідження, зрозумів, що у вас іронія не пройде) //Blitz1980
    • Якщо вона так відома і очевидна, то навіщо ви їх плутаєте?

    • Треба до речі назву тогочасну, не перейменовувати, а вказувати як реалії тогочасної політики та цензурування назви народу

    • У вас є джерела що підтверджують, що терміни "Малоросія" та "малоросіяни" були "нав'язані" "як реальії тогочасної політики та цензурування назви народу?". Бо наразі це ОД, адже така самоназва та коницепція "триєдиного російського народу" були поширені серед населення саме малоросійським духовенством для їх цідей. Ознайомтесь: Триєдиний російський народ та Синопсис Київський.
      • Посилання на самуж Вікі не є джерелом.--Blitz1980 (обговорення) 10:39, 1 жовтня 2018 (UTC)

    • Про оригінальні дослідження, зрозумів, що у вас іронія не пройде

    • Я чудово ладжу з іронією (на крайній випадок ніщо не заважає проставити *irony*, де вам здається її не зрозуміють), але ваші вигадки "черкаська старшина", "хохляцька старшина" це все ОД. Наведіть хоч кілька джерел про "черкаську"/"хохляцьку" шляхту Війська Запорозького? І "черкаську" не від Черкаський полк. Korwinski (обговорення) 07:25, 1 жовтня 2018 (UTC)
      • Офіційно наполягаю, на історичності терміну "черкаська старшина". Історична як для авторів 19 сторіччя. За умови збереження їми мови джерела, то і 17-18 сторіччя.Для прикладу рік 1638, 1440 і далі. Саме "черкаська старшина", "черкаси". Що до "хохляцької", гаразд, гумор не зрозумли, вибачаюсь. Це був жарт. Але я це вам дозволяю використати як аргумент проти мене...Хай буде так.

але ваші вигадки "черкаська старшина"

Щодо Війська Запоріжського, добре вказані подробиці переселення з Наддніпрянщини та Правобережжя. І фігуруюсь саме "черкаси". --Blitz1980 (обговорення) 10:36, 1 жовтня 2018 (UTC) З Філаретом, така ж сітуація.--Blitz1980 (обговорення) 10:42, 1 жовтня 2018 (UTC)

Чому тут так люблять перекручувати мої слова? *риторичне питання*

1) Де я кажу що це не історично вживаний термін? Яким боком він до Війська Запорозького/Малоросії? До малоросійської старшини? І взагалі до теми обговорення - малоросійської шляхти? Старшина =/= вся шляхта, а лише найзаможніша її частина. Невже так важко зрозуміти? Ви хоча б на загаловок вашого джерела гляньте...

2) "Черкаси" був екзонімом, яким не послуговувались мешканці Гетьманщини. Більшість джерел кажуть саме "малоросійська шляхта" та "малоросійське шляхетство". І спеціально для вирішення таких питань є правила. В нашому випадку це [[Вікіпедія:Іменування статей]], яке каже:

Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті

. Korwinski (обговорення) 14:23, 1 жовтня 2018 (UTC)

 Утримуюсь Але хочу звернути увагу на важливе зауваження, що прозвучало вище, з яким солідаризуюсь, — малоросійська шляхта та українська шляхта це не те саме. ні за часом, ні територіально, ба навіть, інколи, ні за самосвідомістю. І різниця може бути суттєвою для статей, залежно від того, як вони були задумані. Тож потрібна обережність. Maksym Ye. (обговорення) 14:40, 1 жовтня 2018 (UTC)

Аеробус_A380 → Airbus A380

за обговоренням. наведення ладу у назвах.--Andrei Kurbiko (обговорення) 04:56, 7 вересня 2018 (UTC)

Припій → Прилют

На слово «припій» не знайшов АД. Водночас, на слово «прилют» вони є. Пропоную перейменувати. --MMH (обговорення) 09:36, 5 вересня 2018 (UTC)

Мені здається ви просто погано шукали, тому що в мене результати якраз протилежні. Але з цим я вже років 15 не працював, може там реформи якісь, тому краще покличу @ReAl:. --Буник (обговорення) 10:29, 5 вересня 2018 (UTC)

Так, напевно погано... --MMH (обговорення) 12:21, 5 вересня 2018 (UTC)

Кордова (місто, Іспанія) → Кордова

• В українських джерелах (історичних, зокрема) слово «Кордова» найчастіше вживають щодо іспанського міста.
• Інші Кордови — переважно, похідні від іспанського міста.
• Історичний центр і пам'ятки іспанської Кордови — світова спадщина ЮНЕСКО; інші Кордови менш значимі. --N.Português (обговорення) 11:04, 30 серпня 2018 (UTC)

  Населення іспанського міста - 300 000, аргентинського - 1 500 000. --Roman333 (обговорення) 15:33, 30 серпня 2018 (UTC)

  Ви праві. Але, скажімо, у венесуельській Валенсії теж мешканців більше ніж в іспанській Валенсії. Тим не менш, основне значення «Валенсії» — іспанське місто. Тобто, цінність міста не за населенням чи площею вираховується, а за історико-культурним внеском. Аргентинська Кордова за цим критерієм явно поступається іспанській. Більш того, названа на честь останньої... --N.Português (обговорення) 16:05, 30 серпня 2018 (UTC)

  Не зовсім переконав приклад Валенсії (півтора рази різниця з Венесуелою і п'ять з Аргентиною). Але по аналогії можна зробити. Ще приклад: Одеса, Одеса (Делавер), Одеса (Міннесота) і тд.  За --Roman333 (обговорення) 14:36, 1 вересня 2018 (UTC)

• Скоріше  Проти, але щонайменше уточнення (місто) я прибрав би: Кордова (Іспанія). Але не вважаю, що іспанське місто аж настільки значиміше за аргентинське. За відвідуваністю іспанське місто переважає трохи більше ніж удвічі, за історичною значимістю беззаперечно важливіше іспанське, а от за населенням та економічним значенням суттєво переважає аргентинське (друге місто країни та великий економічний центр міжнародного значення), ще й українська громада в аргентинському відоміша. Зрештою, в самих іспанців es:Córdoba є неоднозначністю, в той час як вищезгадана es:Valencia має основною статею іспанське місто. Ймовірно, різниця в тому, що у випадку Валенсій співрозмірні агломерації (1,6 млн для іспанської та 2,1 для венесуельської), але в Кордов вони зовсім неспіврозмірні (360 тисяч в іспанської та 1,5 мільйони в аргентинської), але загалом у цьому випадку іспанська Вікіпедія виглядає гарним орієнтиром — NickK (обг.) 06:52, 19 вересня 2018 (UTC)
  • Зрештою, в самих іспанців... — то не іспанці, а іспаномовні (в тому числі аргентинці, мексиканці та інші).--N.Português (обговорення) 06:58, 19 вересня 2018 (UTC)
    • Так, хибне узагальнення, перепрошую — NickK (обг.) 22:58, 19 вересня 2018 (UTC)
      • Саме тому у них Кордова неоднозначність, бо пишуть не лише іспанці. Тому іспанська вікіпедія не орієнтир в цьому питанні.--N.Português (обговорення) 00:03, 20 вересня 2018 (UTC)
        • Не розумію аргументу. Українську Вікіпедію теж пишуть не лише іспанці. Мені здається гарним орієнтиром те, що для носіїв іспанської мови Кордова — більше неоднозначність, а Валенсія — передусім іспанське місто — NickK (обг.) 00:41, 21 вересня 2018 (UTC)
          • 1. Носіїв іспанської поза Іспанією більше ніж в самій Іспанії. Носіїв же української поза межами в Україні дуже мало. Ваше порівняння хибне.
          • 2. В українських джерелах Іспанія описана набагато краще ніж іспаномовні країни. Саме тому немає сенсу рівняти україномовний узус і вікіпедію іспанською у питані найменування Кордови.
          • 3. Кордова у зв'язці з Кордовським халіфатом зустрічається в українських підручниках для середньої школи (такого типу). Тобто, слід орієнтуватися не на «іспанську вікіпедію». --N.Português (обговорення) 04:13, 21 вересня 2018 (UTC)

            1. Україномовні з України загалом не мають тісних зв'язків ні з іспанською, ні з аргентинською Кордовою. Кордова не є популярним напрямком туризму з України, хоча й можна знайти рекламу екскурсій дуже ламаною українською. З іншого боку, україномовні з Аргентини мають доволі тісні зв'язки з аргентинською Кордовою (друге місто країни, є українська громада).
            2. Різниця описаності країн компенсується важливістю міст: умовно кажучи, українські джерела опишуть двадцять іспанських міст та п'ять аргентинських, але як друге місто країни аргентинська Кордова буде в майже всіх описах Аргентини. Наприклад, в УРЕ є статті про обидві Кордови: іспанська, аргентинська, в УСЕ теж є статті про обидві Кордови.
            3. Аргентинська Кордова теж є в українських підручниках для середньої школи, але з географії, оскільки є одним із найбільших економічних центрів Південної Америки (курс географії 10 класу: підручник стандарту, профільний підручник, матеріали). Тобто випускник школи, який не прогулював уроків, мав би знати про обидві Кордови — і іспанську з уроків історії, і аргентинську з уроків географії.

            Відповідно, тут маємо п. 1.6 ВП:ТОП: у жодної Кордови нема переваги за історичним та адміністративним значенням, бо іспанська переважає за історичним, а аргентинська — за адміністративним, і обидві мають іти з уточненнями — NickK (обг.) 13:00, 7 жовтня 2018 (UTC)

            • Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат. І шукатимуть саме її. Порівняйте навчальні роки. Плюс — на уроках географії також вчать про іспанську Кордову. --N.Português (обговорення) 03:16, 9 жовтня 2018 (UTC)
              • Діти, які вчать про Кордовський халіфат, будуть шукати у вікіпедії саме Кордовський халіфат, а не місто Кордова, бо воно окремо від халіфату у підручниках ніяк не згадується. --UNICORN 20:09, 9 жовтня 2018 (UTC)
                • Ви неуважно дивилися підручники. Будь-яка розумна дитина буде шукати Кордову, знаючи про Кордовський халіфат. Це залежні терміни як Рим — Римська імперія, Київ — Київська Русь, Венеція — Венеційська республіка і т. п.--N.Português (обговорення) 03:40, 10 жовтня 2018 (UTC)
                  • Мені здається, що ви ті підручники взагалі не дивилися, бо вся ця історія з Кордовським халіфатом там вміщується у три з половиною речення. Власне кажучи, усе, що у шкільному курсі розповідають про Кордовський халіфат, це те, що він був на певній території у певний період часу, а потім перестав існувати. Ніяких деталей, бо це шкільний курс і там все дуже оглядово, про все розповідати нема часу яким би значимим воно не було. Про аргентинську Кордову там теж згадають лише побіжно, що вона є і це один з центрів економіки. Тобто пересічний школяр, на мою думку, не буде шукати у вікіпедії ні про ту ні про іншу Кордову, бо за програмою це не вимагається, тому мені здається, що досить вже тулити сюди тих школярів. Розумна ж дитина може шукати що завгодно і, якщо вона справді розумна, то перейти на потрібну сторінку з дизамбігу для неї буде не надто складно.--UNICORN 20:06, 10 жовтня 2018 (UTC)
                    • Ви знову вдаєтеся до нечесного стилю ведення дискусії: підміна тези. Я наводив зразок підручника. Там не «три речення». --N.Português (обговорення) 01:08, 11 жовтня 2018 (UTC)
                      • Це не зразок підручника, а мабуть єдиний існуючий підручник, у якому так багато написано про Кордову. А загальний тренд якраз три з половиною речення. Подивимося на прикладах. №1, с.104 - півречення про Кордову (точніше навіть не про місто, а про мечеть); №2, с.47 - єдине, що написане про Кордову, це те, що вона була столицею халіфату; №3, с.149 - про Кордову нічого не написано, є лише фото мечеті у ній; №4, с.52 - Кордова присутня лише на мапі; №5, с.158 - написано лише, що Кордова була столицею; №6, с.142 - ні Кордова ні Кордовський халіфат не називаються; №7, с.157 - про Кордову одне речення. І зауважте, що у жодному підручнику немає окремого розділу чи параграфу про Кордовський халіфат, він згадується лише побіжно.--UNICORN 20:10, 11 жовтня 2018 (UTC)
                        • Ваші припущення знову помилкові. Ось ще книги [77], [78], які спростовують тезу про «мабуть єдиний існуючий підручник». Нагадаю, що окрім підручників існують вчителі, які дітям розповідають матеріал. Тож, перша згадка Кордови в українській школі — іспанське місто, один із центр середньовічного ісламу, халіфату і т. п. Інші «Кордови» — похідні від неї, і саме вони згадуються побіжно, як звичайні економіко-адміністративні центри (в тому числі аргентинська [79]). Я розумію, що Аргентина вам дорога, але підміняти факти не варто. --N.Português (обговорення) 01:17, 12 жовтня 2018 (UTC)

              Аргумент Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову формально правильний, оскільки Кордовський халіфат йде в програмі з всесвітньої історії для 7 класу, а Кордова аргентинська — в програмі з географії для 10 класу. Однак як із цього випливає, що шукатимуть саме її? Для мене зовсім неочевидно, що в 7-му класі шукають настільки істотно більше або частіше, ніж у 10-му, щоб зробити назву основним значенням. Більше того, взагалі неочевидно, що іспанська Кордова взагалі має цей шкільний пік: якщо порівняти, наприклад, з пов'язаною статею Реконкіста, то у Реконкісти виразний шкільний пік у лютому-березні, в іспанської Кордови його немає. Так само нема шкільного піку в аргентинської Кордови: Економіка Аргентини має виразно шкільний пік у квітні-травні, в аргентинської Кордови його немає. Особисто моя інтерпретація така: і іспанська, і аргентинська Кордови згадуються в шкільній програмі, а отже відомі освіченому читачеві, але недостатньо висвітлені, щоб отримати цілеспрямований пік відвідуваності — NickK (обг.) 16:23, 5 листопада 2018 (UTC)

              • При чому тут «пік відвідуваності»? Знову туман замість аргументів. --N.Português (обговорення) 01:08, 6 листопада 2018 (UTC)

                Дивна відповідь. Я розбираю саме ваш аргумент про те, що тему зі шкільної програми 7-го класу шукатимуть, а тему зі шкільної програми 10-го класу не шукатимуть. Саме до цього твердження я можу аргументовано написати «туман замість аргументів», оскільки факти спростовують його.

                А факти такі: якщо тему шукають у контексті шкільної програми, вона має пік у певному місяці року, оскільки всі школи України вивчають цю тему приблизно в один і той самий час з різницею в кілька тижнів. Більш загальні статті Реконкіста та Економіка Аргентини (теми зі шкільної програми, в рамках яких вивчають іспанську й аргентинську Кордови відповідно) такий профіль відвідуваності з піком мають, отже, їх масово шукають школярі. Обидві Кордови мають рівний профіль, отже, їх не шукають масово в контексті шкільної програми — NickK (обг.) 07:22, 6 листопада 2018 (UTC)

                • Та немає ніякого «рівного профілю». Ви знову вдаєтеся до підміни тез: Я розбираю саме ваш аргумент про те, що тему зі шкільної програми 7-го класу шукатимуть, а тему зі шкільної програми 10-го класу не шукатимуть.. Туман туманом... --N.Português (обговорення) 07:53, 6 листопада 2018 (UTC)

                  @N.Português: Перепрошую, але, схоже, ви не розумієте концепції шкільної відвідуваності.

                  В українській Вікіпедії значна кількість статей мають значне зростання відвідуваності в моменти, коли певна тема вивчається в рамках шкільної програми. По-перше, цей пік має коротку тривалість, зазвичай кілька тижнів, максимум два місяці (оскільки в різних школах різний ритм, деякі випереджають програму, інші відстають). По-друге, цей пік має дуже характерний розподіл по днях: мінімум у суботу (ніхто не йде до школи і не готує домашні завдання), зростання з неділі (готують домашні завдання на понеділок), максимуми з понеділка по четвер (дивляться як у школі, так і готують домашні завдання) та спад з п'ятниці (лише ефект перегляду на уроках).

                  З іншого боку, є піки від одиничних згадок. Це може бути чи то через згадку на Головній сторінці, чи то через якусь новину, чи то просто через те, що по телевізору показали. Такі піки зазвичай тривають один-два дня, і відвідуваність дуже швидко повертається до норми. Приклад піку для іспанської Кордови: 18 грудня 2016 її показали в популярній програмі Орел і решка, рекорд відвідуваності статті.

                  У порівнянні між Кордовою іспанською та Реконкістою видно, що піки Реконкісти відповідають вивченню в школі. У Реконкісти пік з неділі 11 лютого по п'ятницю 16 лютого з максимумом у четвер 15 лютого: саме той час, коли в програмі з історії вивчають цю тему. У Кордови в день піку Реконкісти дуже рівна відвідуваність, тобто школярі про Кордову не читали. Натомість у міста Кордови пік 4 січня, коли школярі ще на канікулах — може, якась новина там відбулася чи по телевізору показали. Аналогічно порівняння між Кордовою аргентинською й економікою Аргентини: пік економіки Аргентини з неділі 13 травня по п'ятницю 18 травня з максимумом у середу 16 травня: знову ж час, коли в програмі з географії вивчають цю тему. У Кордови ж у цей період знову ж рівна відвідуваність.

                  Тобто з цього очевидний висновок: жодна з двох Кордов не забирає шкільної відвідуваності тем, у яких вони згадуються. Відповідно, ваша теза «Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат. І шукатимуть саме її.» неправильна: діти, які вчать в школі про іспанську Кордову, не шукають її. Іспанську Кордову шукають з інших причин (побачив у новинах, десь чув і хочу прочитати більше, хочу поїхати), але до школи це стосунку не має — NickK (обг.) 20:07, 18 листопада 2018 (UTC)

                  • • • Ваш аналіз задовольнить хіба що вас самого. У засновку ви сплутали «шукатимуть» і «шукають». Ну а далі знову підміна тез... Вам не набридло? Я не знаю, які упередження чи недоліки в освіті треба мати, щоб прирівнювати слона до мухи: іспанську Кордову (відому з античності, один із центрів християнської й ісламської цивілізації, батьківщину Сенеки і Аверроса) до аргентинської Кородови (один із регіональних центрів країни). --N.Português (обговорення) 07:27, 19 листопада 2018 (UTC)

                        У такому разі незрозуміло, який стосунок ваше «шукатимуть» має до дітей, які вчаться в Україні. Ніякого причинно-наслідкового зв'язку немає, принаймні ви його не доводите. Тобто теза «Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат.» правильна, але теза «І шукатимуть саме її.» з неї не випливає і ніяк не доведена.

                        Стосовно слона й мухи — аргентинська Кордова за українськими мірками відповідає Харкову: Харків теж «один із регіональних центрів країни», але передусім друге за розміром місто країни, потужний економічний та науковий центр з найстарішим безперервно діючим університетом країни (все це стосується і Харкова, і Кордови аргентинської). Це і є те саме адміністративне значення, про яке пише ВП:ТОП — NickK (обг.) 23:51, 19 листопада 2018 (UTC)

                        • Вчимося читати.

                          Вчимося думати. --N.Português (обговорення) 01:14, 20 листопада 2018 (UTC)

                          Дякую, принаймні зрозуміло, що більше аргументів від вас годі й очікувати — NickK (обг.) 07:28, 20 листопада 2018 (UTC)

                          • Аргументи? Усі аргументи на поверхні. Тим не менш ви тричі вдавалися до підміни тез, забалакуючи обговорення. Навіть не можете визначити важливість міста — цивілізаційного центру від регіонального. Про що далі з вами говорити? --N.Português (обговорення) 09:16, 20 листопада 2018 (UTC)

•  Проти Іспанська Кордова значима в контексті історії Європи, аргентинська Кордова значима в контексті історії Південної Америки. Все ж таки аргентинська Кордова була заснована аж 1573 року, там було створено один з перший університетів в Америці, її центр також є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Не бачу, чому вона має бути менш значимою для української вікіпедії.--UNICORN 19:36, 6 жовтня 2018 (UTC)
  • У вас хибна оптика. Іспанська Кордова значима саме в контексті історії світу, а не тільки Європи. Це один із найбільших центрів середньовічного ісламу; тобто, це невід'ємна частина історії Північної Африки і Близького Сходу. Сам факт, що місто в Південній Америці назване на честь іспанської Кордови, свідчить, що її історія і вплив не обмежується Європою.--N.Português (обговорення) 03:16, 9 жовтня 2018 (UTC)
    • Мені здається, що це у вас хибна оптика. От ви пишете, що іспанська Кордова - "невід'ємна частина історії Північної Африки і Близького Сходу", тому вона важлива в контексті історії світу, але аргентинська Кордова, яка також невід'ємна частина історії Південної Америки, чомусь для вас не важлива у контексті історії світу. Я не розумію цієї логіки. Сам факт, що місто в Південній Америці назване на честь іспанської Кордови, ні про що не свідчить, бо конкістадори часто називали міста не за заслуги, а наприклад, на честь рідного села або власним прізвищем. У випадку аргентинської Кордови її засновник назвав місто на честь іспанського тому, що звідти походила його дружина, а не тому, що вважав його таким вже значимим в історії світу. --UNICORN 19:25, 9 жовтня 2018 (UTC)
      • Ви не зрозуміли логіки, бо не зрозуміли основної думки. Я вів мову про масштаб. Історія Південної Америки — також всесвітня історія. Але з точки зору планетного масштабу іспанська Кордова вагоміша за інші, бо впливала на історію багатьох світів, а не одного. Вона значима не лише в контексті історії Європи, а й історії ісламського світу, і тієї ж Латинської Америки. І, до речі, називання чогось на честь батьківщини дружини — це теж вплив (названо, на честь батьківщини дружини, а не імені дружини, правда ж? А буває навіть імена походять від значимих місцевостей, від тієї ж Кордови...). P.S. Я ніде не твердив, що конкістадори були свідомими значення Кордови у світі. Приписування опонентам тез, які вони не висловлюють, з метою спростування цих тез —логічна хиба: підміна тези. Прошу цього не робити. --N.Português (обговорення) 03:27, 10 жовтня 2018 (UTC)

Джимі_Гендрікс → Джимі Хендрікс

Пропоную повернути назву Джимі Хендрікс (стаття вже кілька разів туди-сюди перейменовувалася, не зважаючи на чинний підсумок). Українській мові прізвище Hendrix відоме з далеких 60-80-х років [80], [81] як мінімум. Можна пошукати ще. За правописом (як чинним, так і майбутнім, що нині є проєктом) в окремих словах (читай за традицією) H передаємо Х. А якщо дивитись на сучасні українські джерела з усіх сфер, то маємо і той, і той варіанти. --Flavius1 (обговорення) 10:43, 29 серпня 2018 (UTC)

Охо-хо. Сумно. Ви бачили той підсумок - просто перетиснутий одним з адміністраторів, який себе вважав "рівнішим серед рівних". Бачу, ви займаєтесь невдячною справою - "підштовхуванням" на Північний Схід Правопису, який і так ледь стоїть, похилився. І думає, чи Євпаторія іще українське місто, чи російське (як Єреван), чи просто "іншими мовами". Там де ви вставили "читай за традицією" слід вставити "читай, всупереч традиції", на догоду москалоязичним академікам-керівникам "украиноведческой" галузі кінця 60-х, коли була взята орієнтація на "злиття мов". Зараз всі "в смятєнії", чи то в "мовній шизофренії" - то туди глипають, то сюди. Ну "злиття ж мов" уже не буде. Може хокей ще лишиться як курйоз, але не більше. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:27, 29 серпня 2018 (UTC)

І знову здрастє. І знову російська мова. Та при чому тут вона? Про яке злиття ви говорите? Курйоз - це коли ви намагаєтесь проштовхнути ускладнення української мови, втуливши всюди Г, де воно непотрібне, але для того, аби тільки не так, як у сусідів, аби хоч трохи, але щоб відрізнялося хоч якось. І якщо буде гокей, то ми вже ж інакші, і кращі, і самобутні, і розумніші станемо! І не важливо як воно там вимовляється (і язика зламати можна!), але щоб було тільки так, як не у них! І все!...Крапка.А послухати як воно вимовляється - ні? А подивитися на українські джерела (я не про ЗМІ кажу і передруки з російської!!!), серед яких між іншим і львівські, і тернопільські, і які хоч з Західної України - ні! Авжеж - ні! Бо то все від лукавого!!!! Та й нащо це. Тю.. Краще стати збоку і сказати: правопис радянський, джерела радянські, джерела, які нерадянські - читай орієнтуються на злиття мов! (Гарно так порозкидатися звинуваченнями? Егеж!). Підсумок - поганий! Традиція - московська! і т.д. Путін нападьот!! Тута агєнти крємля!! Ой лишенько!.......А й справді....Бачте, як легко? Так, найлегший шлях. Це ваш шлях. --Flavius1 (обговорення) 09:19, 30 серпня 2018 (UTC)

Все б нічого, і можна було б подарувати вам це перейменування без суперечки, якби оце дане конкретне перейменування не тягло за собою прецедент для перейменування Гендерсон → Хендерсон, Гендрі → Хендрі, і навіть Генрі → Хенрі. Це скільки ж усього можна понаперейменовувати! Генрі Джеймс, Генрі Форд, Гендрік Гольціус, Невіл Гендерсон, Клан Гендерсон, Томас Гендрікс і ще сотня чи й не одна. Але ж не варто! Бо українська традиція - про-ти-леж-на! Mykola Swarnyk (обговорення) 06:32, 2 вересня 2018 (UTC)

•  За Додам, що в [82] корпусі інтернет-текстів (2014) переважає Хендрікс — 289, Гендрікс — 66. Maksym Ye. (обговорення)

А серед самих цих текстів... переважають механічні переклади з російських ресурсів чи російських мовних версій (що ні для кого не секрет). Mykola Swarnyk (обговорення) 20:22, 29 серпня 2018 (UTC)

І механічний переклад на чомусь ґрунтується, хоч із зулуської. Дуже погано, що в українських мовних обговореннях хтось завжди неодмінно згадає російську мову; це переводить обговорення з мовної в суто політичну площину, де не існує розв’язання. Головне, що це українські тексти, а решта — неважливе. Така зайва політична згадка вже стає мемом, наче ad Hitlerum. Maksym Ye. (обговорення) 03:41, 30 серпня 2018 (UTC)

Чому ж, чому ж. Звичайний аналіз джерел, до якого зобов'язаний кожен вікіпедист. Якщо ви заходите на "публікацію" і пробуєте читати, але тексту як такого нема, половина слів російські перекручення, керування в реченнях нема, і т.д., і т.п. - як називається таке джерело? Правильно, ніяк. Це не джерело. І воно не українською мовою. Таких публікацій не буває (нібито). Але якщо їх візьме якийсь настоящий проффесор (бачу, що й вам це підходить) і заганяє даний текст у якусь хитру програмку типу "корпуса" - звичайно ж, у статистиці появиться і Хендрікс, і Хепберн. Якраз тому ані Ґуґл, ані Сколар, ані інші програми машинної обробки текстів не можуть бути арбітральними в питаннях поширеності чи непоширеності. Зулусів ображати не треба, їхні журнали не лежать тоннами на кожному розі. І прокиньтесь, російські військові щотижня переїжджають колонами наш кордон, а російські програмісти сидять в одних з ними установах. І довбають тексти. Не треба й Гітлера, живих гітлерів кругом валом. Краще притримати язика й не викликати вовка з лісу. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:23, 30 серпня 2018 (UTC)

Це корпус! Він сам є цілісним джерелом, що надає різну інформацію. Зокрема, про частотність. І про російський напад не треба мені розповідати, я півтора року відслужив по шостій хвилі мобілізації через російську військову аґресію. Та хоч який напад, Вікіпедія не повинна узалежнюватися від російської мови і з протилежним знаком. Якщо ви викидаєте суто українське тільки через удавану подібність до російського, то це теж залежність. Пробуйте обґрунтувати без посилання ad Hitlerum. Maksym Ye. (обговорення) 09:04, 30 серпня 2018 (UTC)

Та чому ж, можна й без. Але не виходить. Тому що єдиний аргумент у цьому рівнянні - це умова, що весь комплекс, усе гніздо слів, похідних від Генрі/Генріх і його шотланського варіанта Гендрі - усі як один запозичені і прийшли до нас із російської (ой, вибачте, таки мусив згадати). Однак дане припущення виглядає цілком абсурдним. Безліч імен і назв запозичені напряму і передаються через «Г». Який сенс надавати прізвищу саме цього окремого співака дивного (традиційно-російського і антитрадиційно-українського) звучання і запису напротивагу сотням/тисячам інших слів того самого походження? І нема жодної потреби наводити якісь дивні "корпуси" суто й винятково зі сфери рок-музики, якщо загалом у мові ця форма практично відсутня. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:49, 2 вересня 2018 (UTC)

Не дивні, а такі, які є нині. Мені відомо чотири корпуси української мови, один з якихось причин ховають од публіки в УМІФ. Те, що прагнете підійти до мови з логікою, тобто провести уніфікацію назв з одним коренем (одного походження), це помилкова більшовицька ідея, хай як її полюбляють реформатори. Це все одно, що уніфікувати один і єдиний на один і одиний чи єдин і єдиний, бо логіка уніфікації не виносить відмінностей. Напряму назви в нас ми практично ніколи не потрапляли, або перезапозичувалися. От до нас з