Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Вибрані портали Вибрані списки Вибрані статті Добрі статті Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для роботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значимості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Нідерланди Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки

Клуб Сімейного Дозвілля → Клуб сімейного дозвілля

Оскаржую дане перейменування, згідно з п. 4 §54 чинного правопису (див. mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf, с. 61).

До обговорення запрошується пан Гетман як автор вищезгаданого перейменування. Зокрема, прошу аргументувати «нехтування» правописом під час здійснення свого перейменування.--Рассилон 09:38, 15 травня 2022 (UTC)

 За: згідно з правописом--Словолюб (обговорення) 10:15, 15 травня 2022 (UTC)

•  Проти. А відколи ми нехтуємо джерелами? Офіцсайт.--Кучер Олексій (обговорення) 10:29, 15 травня 2022 (UTC)

  Ну джерела далеко не завжди правопису дотримуються.--Анатолій (обг.) 10:36, 15 травня 2022 (UTC)

  Але реальність відображають саме джерела. Так компанія сама себе назвала. Як захотіли, так і назвали. Навіть всупереч правопису. Це їх право. У такому випадку Клуб Сімейного Дозвілля і Клуб сімейного дозвілля можуть бути зовсім різними предметами.--Кучер Олексій (обговорення) 10:43, 15 травня 2022 (UTC)

  Тим не менш усілякі там ПЦУ, УПЦ, ЗСУ ми пишемо за правописом, а не за самоназвами.--Анатолій (обг.) 10:47, 15 травня 2022 (UTC)

  @Кучер Олексій: Тобто, якби компанія стилізувала би свою назву, скажімо, як «кЛуб сімейнОго дОзвіЛля», то саме так і тільки так мала б називатися стаття? --Рассилон 12:30, 15 травня 2022 (UTC)

  Тут все знову ж навпаки. Ця стилізація якраз пішла від абревіатури КлубСімейногоДозвілля. Найбільш впізнаваною є саме абревіатура КСД. Уявіть, що ці слова не мають жодного змісту, а просто набором слів.--Кучер Олексій (обговорення) 17:11, 15 травня 2022 (UTC)

•  Проти Якщо уважно прочитати п.4 §54 чинного правопису, то з великої букви має починатися перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, але немає заборони на використання великої букви в інших словах. --Submajstro (обговорення) 16:28, 15 травня 2022 (UTC)

  @Submajstro: Так само можна сказати, що п. 5 §53 не забороняє писати «Українська Православна Церква» (всі три слова з великої літери). Але ж ми так не пишемо, чи не так? --Рассилон 16:51, 15 травня 2022 (UTC)

  Ця назва не береться в лапки і крім того для нього є окремий пункт. А чи потрібно перейменовувати, наприклад, Піккардійська Терція, Друга Ріка? --Submajstro (обговорення) 17:14, 15 травня 2022 (UTC)

  Не бачу підстав писати друге слово згаданих Вами гуртів з великої літери. В разі чого, не заперечуватиму проти відповідного перейменування. До речі, аналогічно до слова «майдан» у назві гурту ТНМК. --Рассилон 17:31, 15 травня 2022 (UTC)

Тріо Маренич → Тріо Мареничів

Пропоную українську назву для статті, а не російську кальку. На підтвердження обрав лише найавторитетніші джерела, наприклад в «Енциклопедія сучасної України» - Мареничів тріо, Україна молода - ...тріо Мареничів, День - Тріо Мареничів..., Порадниця - ...тріо Мареничів.--Юрко (обговорення) 17:31, 5 травня 2022 (UTC) Доповнено. З тієї ж ЕСУ, література: Гаврош Г. Тріо Мареничів: 20 років по тому // Срібна земля. 1996, 3 лют.; Поплавський М. Тріо Мареничів – ім'я, що говорить само за себе // Поплав­­ський М. Антологія сучас. укр. естради. К., 2007.--Юрко (обговорення) 17:43, 5 травня 2022 (UTC) Доповнено. СЕСТРИ ТЕЛЬНЮК, БРАТИ ЯРЕМЧУКИ І ТРІО МАРЕНИЧІВ.--Юрко (обговорення) 18:05, 5 травня 2022 (UTC)

Мареничі (Луцьк) - естрадно-вокальне тріо (с.309) (але не Маренич) - музикознавча енциклопедія, ще одне авторитетне джерело.--Юрко (обговорення) 19:55, 5 травня 2022 (UTC)

 Коментар: в народі саме "Мареничі" і казали, і слухали,.. але назва в народі і назва офіційна — то різне. В статті можна написати і синоніми назви, але ж не статтю переназивати.--ℵntonyahu^(τaλk) (EET/KYVT)

•  Проти Назву цього гурту по-різному писали й пишуть – тріо “Маренич”, “Тріо Маренич” та “Тріо Мареничів”. Гадаю, з мовного погляду правильний останній варіант. Хоча – учасники колективу мають право писати свою назву так, як захочуть, Друге відділення ми – “Тріо Маренич”. Так чому потрібно змінювати те, що артисти вирішили. Плюс назви українських альбомів. Є багато джерел на Тріо Маренич 1, 2, 3. --Submajstro (обговорення) 18:12, 5 травня 2022 (UTC)

  У Вами наведеному - "...у виконанні тріо Мареничів." Звісно ж, артисти можуть називати власні альбоми як завгодно, але чи може енциклопедія називати статтю всупереч правописови та авторитетним джерелам? Звісно ж ні, бо це абсурд і порушення правил вікіпедії. До речі, я свідомо не брав джерел регіонального рівня, Ви ж і на районки посилаєтеся. --Юрко (обговорення) 18:24, 5 травня 2022 (UTC)

•  Проти Submajstro все чітко виклав. --Jphwra (обговорення) 18:17, 5 травня 2022 (UTC)
•  Проти як Submajstro. Тим паче в музикознавчій енциклопедії якраз Мареничі. І так автори можуть називати себе всупереч правопису.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:33, 5 травня 2022 (UTC)

  Автори - так: вони не завжди грамотні, і невідомо чи вони так себе називали, але енциклопедія СУ є АД, та й музикознавча не називає їхМаренич.--Юрко (обговорення) 19:42, 5 травня 2022 (UTC)

  Співає Тріо Маренич. І вони себе так називали платівка 2000 року. Не знаю, які правила в ті роки щодо правопису, але це є вагомим аргументом для іменування статті. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:55, 5 травня 2022 (UTC)

  А ЕСУ та музикознавчу енциклопедію не беремо під увагу? Не мають різниці тодішні правила правопису, це як називати Катовиці до 2016 року Катовіцем, бо тоді такий правопис був. Ми пишемо зараз, і, відповідно до ВП:МОВА, використовуючи чинний правопис. --Юрко (обговорення) 20:01, 5 травня 2022 (UTC)

  я віддаю завжди перевагу офіційним назвам гуртів. Гурт називається як "Тріо Маренич", тріо Мареничів (їх називають так за складом колективу, тому в більшості джерел пишуться без лапок), або просто Мареничі. Усі ці три назви відповідають правопису, бо правопис не регулює смаків авторів щодо іменування власних назв українською (тобто будь-хто може назвати себе й Гурт "Шірокі", і так буде у Вікіпедії). --『白猫しろ ねこ』^Обг. 20:12, 5 травня 2022 (UTC)

  Відколи ми не зважаємо на енциклопедії? Де написано, що офіційна назва- Тріо Маренич? Якраз навпаки, АД подають иньшу назву. --Юрко (обговорення) 20:16, 5 травня 2022 (UTC)

  ,на їх офіційних альбомах -.- Відколи ми не зважаємо на інші АД? Можете пошукати [1], опустимо підручник за 7 клас і програми для університетів, але є і музикознавчі, і культурознавчі АД. І найвагомішим аргументом є безперечно заяви музикантів. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 20:55, 5 травня 2022 (UTC)

  Я мав на увазі, енциклопедії. Де сказано, що на альбомі офіційна назва? В русифікованому до ручки бізнесі хтось так переклав. Немає заяв артистів, що це офіційна назва. --Юрко (обговорення) 21:09, 5 травня 2022 (UTC)

  Те що Ви сказали не ґрунтується на доказах. Ще раз кажу: такі назви як "Тріо Маренич", тріо Мареничів, Мареничі є цілком використовуються в джерелах (і журнали та газети є теж АД для назви, у правилах немає пункту, що енциклопедіям варто віддавати остаточну перевагу). Я завжди підтримував заявки на офіційні назви гуртів (ті як написані на дисках чи платівках). Елементарно зрозуміло, що вони є офіційними. Бо це для мене зрозуміло: як гурт себе іменує, так гурт себе й називає. Якщо Ви іншої думки, то я Вас прекрасно почув ще в запиті. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 10:02, 6 травня 2022 (UTC)

• Проти. Я обґрунтував це в коментарі коли дописував статтю. Але тут аналогічно АукцЫон-у. Власна назва гурту може відрізнятись від нормативного правопису. Гурт «Тріо Маренич», але тріо Мареничів. --Good Will Hunting (обговорення) 20:14, 5 травня 2022 (UTC)

  Не забув, а Submajstro просто усунув опонента, надавши собі переваги за рахунок прав. Я користуюся додатком, він не забуває ніколи. --Юрко (обговорення) 20:19, 5 травня 2022 (UTC)

• радше  Проти. Здається, найбільше спогадів публікує Антоніна Маренич, вона використовує варіант "Тріо Маренич", тобто "Маренич" як власна назва. І це може мати той сенс, що назва без закінчення була зручною для сцени, щоб однаково звучала всіма мовами. --AS 21:24, 5 травня 2022 (UTC)
•  За Згідно правопису, і в ЕСУ Мареничів тріо. Тріо Маренич то калька з російської. Якщо вважати Маренич власною назвою, то потрібно писати Тріо «Маренич», але це вже буде ОД--Kamelot (обговорення) 10:50, 6 травня 2022 (UTC)

  "це вже буде ОД" — чому? Вище наведено достатньо джерел з власною назвою. --AS 12:32, 6 травня 2022 (UTC)

•  Проти Це самоназва, вона в пріоритеті. Її слід записати у лапках «Тріо Маренич» всією конструкцією і не відмінювати. Якщо б вони назвались «Маренич» а музикознавці та історики їх назвали згодом "Тріо", то тоді б назва "Тріо Мареничів" або "Тріо «Маренич»" була б очевидною. Можливо, вона була обрана для сумісності з російською (це моє скромне ОД), бо тоді б це був ґвалт для родітєльного падєжа — «Трио Мареничев». — Alex Khimich 21:41, 6 травня 2022 (UTC)
•  Коментар Вітаю! Усі три назви мають джерела: “Тріо Мареничів”, “Тріо Маренич”, тріо “Маренич”. «Того часу керуваліся іншим правопісьом»))) - тобто, якщо б зараз були 80-ті (19 ст) не виникло б запитання яка стаття головна. Суперечка виникла тому, що усі три назви були у використанні, дві з них безграмотні у мовленнєвому аспекті. Подати усі три назви у статті як синонімічні (з джерелами), створити для третьої назви перенаправлення, та й можна додати розділ етимологія назви гурту і все це описати. ІМХО - Енциклопедія україномовна і має керуватись здоровим глуздом(на сьогодні - українським правописом). З повагою --Всевидяче Око (обговорення) 06:56, 11 травня 2022 (UTC)
•  Проти не так довіряете аудіоальбомам, то є фільм: «Співає Тріо Маренич» (Укртелефільм до речі).--ℵntonyahu^(τaλk) (EET/KYVT)

Кримський ханат → Кримське ханство

Доброго дня.

Користувач Igor Balashov перейменував сторінку Кримське ханство на Кримський ханат, аргументуючи це тим, що буцімм-то :"Кримське ханство" - це калька з російської, в основних україномовних джерелах "Кримський ханат", що відповідає міжнародній назв «Кримське ханство».

Між тим він жодним чином не аргументував це твердження і не привів аналіз джерел. Оскільки існують обидва варіанти назви, то я вирішив не перейменовувати на1зад, а обговорити це питання.

• По-перше, назви державного устрою із суфіксом «-ств-» поширені в українській мові (князівство, королівство, царство, єпископство, герцогство, капітанство, те ж ханство тощо). Суфікс «-ат» теж вживається, але значно рідше (каганат/ханат, деспотат, султанат). Тобто мова не йде про ніяку кальку.
• По-друге, побіжний аналіз АД показує перевагу варіанту саме «Кримське ханство». Від Агатангела Кримського в його «Історії Туреччини» і до теперішнього часу ([2], [3], [4], [5], [6], [7] тощо) (це я за 2-3 хв знайшов академічні видання. Різні журналістські статті чи реферати до уваги не брав. Ясно, що таких джерел можна знайти набагато більше).

Тому, щоб уникнути війни перейменувань, виношу номінацію на перейменування за результатами обговорення. З повагою, --V Ryabish (обговорення) 16:08, 22 квітня 2022 (UTC)

• Вважаю що лінгвістична дискусія тут недоречна і спиратися потрібно тільки на те в яких джерелах яка назва використовується. І ось ці джерела є набагато авторитетнішими і актуальнішими саме у відношенні того яка назва має використовуватися як основна [8][9], бо це офіційні енциклопедії державних установ, а не просто якісь статті чи інтерв'ю - Енциклопедія історії України та Велика українська енциклопедія. Ханат також відповідає міжнародній назві (див. інтервікі).--Igor Balashov (обговорення) 17:01, 22 квітня 2022 (UTC)

Ну тому я і не навів науково-популярні статті чи інтерв'ю - лише академічні та наукові видання. --V Ryabish (обговорення) 18:01, 22 квітня 2022 (UTC)

Ви навели книжку у видавництві "Твім інтер", інтерв'ю, три статті у мурзілках де можуть надрукувати що завгодно і підручник провінційного непрофільного вишу з видавництва Алерта, а я навів офіційне видання провідного в державі профільного наукового закладу, Інститут історії України НАН України, надруковане в Наукова думка, а також енциклопедію зроблену Енциклопедичне видавництво. Це те що я мав на увазі під "набагато авторитетнішими" джерелами.--Igor Balashov (обговорення) 19:21, 22 квітня 2022 (UTC)

- Книга Крисаченка - навчальний посібник, рекомендований МОН. Тобто цілком собі АД.

- "Історія Туреччини" А.Кримського - думаю, сумнівів в авторитетності не викликає. (Лінк я не наводив, книгу легко можна знайти в інтернеті самому.). До речі, в цій книзі Кримський лише 2 рази використовує слово «ханат», а у решті випадків - саме «ханство». Що вже дає певну інформацію для роздумів, чому саме так.

- Далі є посилання на статті у виданнях, зареєстрованих у Crossref (про це свідчить наявність DOI). Так що це далеко не мурзілка, до речі, на відміну від ВУЕ.

- Далі, інтерв'ю не просте. Там же написано: «Гульнара Абдулаєва, історик, автор книг про Кримське ханство».

Ну і наостанок - я ж написав, що знайшов ці посилання за декілька хвилин пошуку. Глибокого дослідження та аналізу я не робив. Але і з наведеного можу зробити 2 висновки

1. В науковій літературі вживаються обидва слова

2. Варіант «Кримське ханство» вживається частіше, ніж «Кримський ханат». Тому я пропоную назвати статтю «Кримське ханство», а «Кримський ханат» зробити перенаправленням.

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 19:44, 22 квітня 2022 (UTC)

Я розумію аргумент що саме кримські татари використовували таку назву, але А. Кримський робив це 100 років тому, як він чи Грушевський це робили не є актуальним для того як писати зараз, може ще з Самійлом Величком звіритися? А пані Гульнара Абдулаєва, з усією до неї повагою, хоча історик за освітою, не є науковцем і в яких видавництвах книжки видала теж може викликати питання щодо того чи було там серйозне рецензування і редагування. В ЕІУ статтю написав Галенко Олександр Іванович, що є фахівцем саме у цьому напрямку, енциклопедія там пройшла через рецензування і затвердження на рівні Інституту історії, а потім з нею ще працювали редактори-грамарнаці з Наукової думки, це абсолютно інший рівень. Щодо того, що будь-що, що має doi не є мурзілкою, а ВУЕ - є, то навіть не коментуватиму, не маєте базового розуміння теми.--Igor Balashov (обговорення) 20:28, 22 квітня 2022 (UTC)

Ви берете одне джерело, хоча й авторитетне, але заперечуєте всі інші. Я ж намагаюсь цим обговоренням провести аналіз поширеності обох назв.

Стосовно DOI я в курсі. Моя робота пов'язана з ними у певній мірі. Я не перевірив, чи це журнали категорії А, чи Б, але у будь-якому випадку це не реферати чи науково-популярні статті. І вже точно підпадають під критерії АД.

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 21:03, 22 квітня 2022 (UTC)

А чому саме поширеніший має бути варіант? За весь час звісно буде більше з ханство, але за такою логікою наприклад в англійській вікіпедії має бути "Kiev", а не "Kyiv", але все ж вдалося переконати назвати "Kyiv" завдяки тому, що це офіційна назва. Тут так само офіційність досягається через використання як основної назви в офіційних державних виданнях, якими є ЕІУ та ВУЕ (я згоден що з останньою є проблеми, але тим не менше). Ось Вам ще понад двісті наукових і довколанаукових джерел з "Кримський ханат", але переважна більшість з них так само не достатньо авторитетні для з'ясування цього питання.--Igor Balashov (обговорення) 22:44, 22 квітня 2022 (UTC)

Ну це дивне запитання - навіщо для назви статті у Вікіпедії вибирати більш поширений варіант. Зустрічне питання буде - чому слід вживати менш поширений ?

Якби мова йшла про зміни в правописі чи ще про щось подібне, то можна було би погодитись (аналогія - «Чилі», а не «Чілі». Або назви статей про хімічні елементи відповідно до змін у їхній номенклатурі у 1990-х роках - наприклад, «Манган», а не «Марганець»). Але стосовно варіантів «Кримське ханство» і «Кримський ханат» - різні історики, різні джерела вживають обидва варіанти (причому як зараз, так і 100 років тому - я наводив приклад, що Кримський вживає ці 2 назви в одній праці, проте надає перевагу варіанту «Кримське ханство»). Це питання стилю чи особистих уподобань.

Стосовно джерел - той же Google scholar дає десь півтори тисячі посилань на "Кримське ханство" порівняно із 250 на "Кримський ханат". Тому логічно вибрати більш поширений. При цьому менш поширений теж треба вказати у преамбулі статті та зробити перенаправлення.

Стосовно офіційності - порівняння недоречне. Київ - столиця існуючої держави, між тим Кримське ханство припинило своє існування 250 років тому, і через це ми не можемо взяти його офіційну назву, як з іншими державами, зі сайту МЗС. --V Ryabish (обговорення) 08:38, 23 квітня 2022 (UTC)

Це абсолютно хибний підхід рахувати те що хтось десь нафлудив у порівнянні з тим де провідні фахівці написали в офіційних державних виданнях. От наприклад коли Яковенко Наталя Миколаївна використовувала "Кримьский ханат" у себе в Нарис історії України - ось це авторитетно, державні видання - це авторитетно. А Ви навіть жодного прикладу використання у виданнях такого рівня за останні 10 років не навели.--Igor Balashov (обговорення) 09:02, 23 квітня 2022 (UTC)

Ну Ви самі запропонували дивитись google scholar (а не просто google), а тепер кажете, що це флуд. Ви вперто бачите лише те, що Вам подобається. Між тим, наприклад, перше ж посилання в google scholar дає ось це.

Даві, Ви чомусь вперто вживаєте термін «офіційне державне видання». Між тим, «офіційне державне видання» - це "трохи" не те. Так, Ви наводите АД, але вони не єдині, більш того, не є найпоширенішими.

Я ж стверджую, що вживаними є обидва терміни, причому віддавна і донині, але варіант «Кримське ханство» суттєво переважає. І немає жодних чи то змін правопису, чи інших причин вважати цей варіант застарілим. --V Ryabish (обговорення) 09:44, 23 квітня 2022 (UTC)

Ну да, Вісті з України - офіційне державне видання, а наприклад Червона книга України - ні, бо так вказано у категорії на вікіпедії, чергова демонстрація відсутності розуміння авторитетності джерел, як тут сперечатися.--Igor Balashov (обговорення) 10:01, 23 квітня 2022 (UTC)

Колись давно мудрі люди пропонували на початку дискусії домовитись про терміни. І я просто хотів вказати, що Ви плутаєте терміни "Авторитетне джерело" і "Офіційне державне видання".

Офіційне державне видання встановлюється нормативним юридичним актом (закон, постанова КМУ, наказ відомства і т.д.), а не категорією у Вікіпедії. І служать вони для публікації нормативних документів, а не наукових досліджень. Тому Червона книга - це офіційний документ. А "Голос України", наприклад - офіційне видання.

Наведені Вами і мною джерела - так, авторитетні, частина з них - академічні. Але це не "офіційні державні" і тим більше не видання. --V Ryabish (обговорення) 10:50, 23 квітня 2022 (UTC)

А чому саме поширеніший має бути варіант? Якщо щось має декілька варіантів, то для уникнення конфліктів як нинішніх так і майбутніх використовується такий підхід, якщо немає вагомих аргументів, що інші назви є неправильними як Чілі. Просто через те, що стаття може мати лише одну назву й, найімовірніше, читачі будуть шукати найпоширеніший варіант назви. Будь-ласка сконцентруйте увагу на аналізі джерел, та сформулюйте чіткий аргумент, бо нині Ваше обговорення цілковито може перейти на флуд, що може ускладнити підсумок. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 09:52, 23 квітня 2022 (UTC)

• обидва слова популярні в істориків. Але твердження назва в російській історіографії некоректне, особливо тоді коли ханства використовував і Грушевський. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 18:29, 22 квітня 2022 (UTC)

  Ок, з цим згоден.--Igor Balashov (обговорення) 19:21, 22 квітня 2022 (UTC)

Тропічний шторм Ана (2022) → Ана (тропічний шторм, 2022)

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП:ТОЧНО. На основі підсумків привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 12:29, 19 квітня 2022 (UTC)

 За на мою думку, поставлення на перше місце імені предмета є правильним там де це є можливим. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 15:01, 19 квітня 2022 (UTC)

Так воно і мало би бути, але один з користувачів скрізь прибирає уточнення, не знаю, з якої причини. Потім виходять такі абракадабри, бо, за правописом, це "Ана" має бути в лапках у такому сполученні. Є правила іменування, є консенсус - ні, однак не хочу уточнень і все тут. --Юрко (обговорення) 15:55, 19 квітня 2022 (UTC)

у нас увійшло в традицію англійський варіант назви штормів, тож це не один користувач. Добре мати для таких масових перейменувань більше відгуку від спільноти. Узагалі варто подумати над створенням настанови щодо уточнень. І напевно, що ні, в лапках не пишемо, метеорологія частина фізичної географії, тому озеро Велике, ураган Ана без лапок (пар. 50 п.1). Хоча в правописі прямої відповіді як писати метеорологічні явища я не знайшов.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:15, 22 квітня 2022 (UTC)

Схоже, Ви маєте рацію - найближче тут було б з п. 11 § 50 «…течій морських та ін.…» приклад «течія Куросіо». Однак варто за основну брати символічну назву (в цьому випадкови Ана), а родове означення (тут - тропічний шторм) - як уточнення.--Юрко (обговорення) 09:20, 24 квітня 2022 (UTC)

Ураган Лора → Лора (ураган)

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП: ТОЧНО.--Юрко (обговорення) 12:25, 19 квітня 2022 (UTC) Доповнено. На основі підсумку привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 17:25, 19 квітня 2022 (UTC)

Циклон Батсірай → Батсірай (циклон)

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП: ТОЧНО.--Юрко (обговорення) 12:21, 19 квітня 2022 (UTC) Доповнено. На основі підсумку привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 17:27, 19 квітня 2022 (UTC)

Урок анатомії доктора Тюльпа → Урок анатомії лікаря Тульпа

Пропоную перейменувати, оскільки нова назва є більш точною. "Доктор" явно не сюди, а прізвище Тульп саме в такому написанні в однойменній статті (Ніколас Тульп) та на Google Arts and culture. --Artem Ponomarenko (обговорення) 14:25, 18 квітня 2022 (UTC)

 За --Artem Ponomarenko (обговорення) 14:25, 18 квітня 2022 (UTC)

Чи мав Тюльп ступінь доктора медицини? Чи на той час ще не було такого поняття?--Кучер Олексій (обговорення) 14:46, 18 квітня 2022 (UTC)

Нідерландська вікі говорить: "30 вересня 1614 року отримав ступінь доктора". Однак, чи доречно згадувати людину за ступенем чи званням, а не за професією в контексті? Artem Ponomarenko (обговорення) 15:06, 18 квітня 2022 (UTC)

Думаю, варто. House M.D. як приклад. У назві картини має бути визначено про кого йдеться: про лікаря чи доктора. Наскільки мені відомо, скорочення dr позначає саме доктора у сенсі наукового ступеня, а не лікаря. Окрім того, не можемо нехтувати джерелами.--Кучер Олексій (обговорення) 15:46, 18 квітня 2022 (UTC)

Можливо й так, але чи завжди доречно вживати науковий ступіть? До прикладу практика, розробки та гімнастика лікаря Амосова згадуються саме як лікаря чи хірурга, без зазначення доктора, хоча ступінь він мав. Я керувався "лікарем" саме через те, що в багатьох випадках світила медицини згадуються саме узагальнено "лікар", без зазначення ступеня. Прикладом може слугувати Андреас Везалій, який взагалі основоположник анатомії, як науки. Проте згадується як лікар, а не доктор, хоча отримав ступінь в Падуанському університеті. Хочеться розібратися й прийти до найкращого варіанту, бо за відсутності в широко висвітлених джерелах, назва далі піде від нас, а не навпаки. --Artem Ponomarenko (обговорення) 16:50, 18 квітня 2022 (UTC)

Ми говоримо про назву твору, який названий хужожником або критиками, чи про доречність діяча називати доктором? Чи беретеся перейменувати твір? Може й у світі мистецтв запропонуєте змінити її назву? Dr. позначає науковий ступінь. Саме dr. є у назві картини. Тобто, у назві картини саме про доктора мова--Кучер Олексій (обговорення) 17:08, 18 квітня 2022 (UTC)

Гаразд, позицію я зрозумів. Якби мав змогу - запропонував би й там, а так лише у вікіпедії. Тоді що робити з прізвищем "Тульп", яке за правилами має українською писатися через Ю - "Тюльп". У нас навіть квітка росте тюльпан, а не тульпан. Так, що робити з джерелами в такому випадку? Там заслужений лікар України Хуторний С.К. у своїй роботі згадував "лікаря тульпа". Медичну спеціальність він здобув, то мабуть слід і філологом стати, щоб писав коректно іноземні прізвища? Я не для гарного слівця написав, що "за відсутності в широко висвітлених джерелах, назва далі піде від нас, а не навпаки". Якби я розпочав виправляти всі назви картин згідно з оригіналом, а не як наші чи радянські спеціалісти іменували "навмання" - всі навколо прозріли б. Artem Ponomarenko (обговорення) 17:30, 18 квітня 2022 (UTC)

 Коментар у джерелах лише доктора я знайшов (я про Історія української медицини в датах та іменах та журнал Філософська і соціологічна думка). На доктора джерела знаходжу й в гугл академії.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 15:24, 18 квітня 2022 (UTC)

Ну, джерела заледве авторитетними можна назвати...Детектив Коломійчука, "філософська і софіїстична думка Випуски 4-6" взагалі не гугляться й перевірити хто писав статтю вказавши відповідну назву - не можу. Я теж свого часу публікував статті на конференціях, але студента заледве можна вважати авторитетним джерелом))). Нормальних україномовних джерел ні на гуглкниги ні на гуглакадемії я не знайшов. --Artem Ponomarenko (обговорення) 16:50, 18 квітня 2022 (UTC)

• Доктор не завжди лікар. Різні речі. Якщо він мав ступінь, значить доктор слід вживати у такому контексті. — Alex Khimich 22:27, 6 травня 2022 (UTC)

В принципі номінацію можна закривати. В ході обговорення мені стало зрозуміло, що назва "Урок анатомії доктора Тюльпа" більш відповідає правилам іменування статей. Порозуміння знайдено. Підбиваючому підсумок, будь ласка, перейменуйте заодно Ніколас Тульп в Ніколас Тюльп, бо за правилами з нідерландської українською мовою літери, літеросполуки, дифтонги u, uu після приголосних - ю. --Artem Ponomarenko (обговорення) 08:54, 14 травня 2022 (UTC)

• Не все так просто. Стаття про картину може називатися «Урок анатомії доктора Тюльпа», але про особу Ніколас Тульп, якщо джерела на цю назву переважають. Очевидно, що транскрипція та переклад назв картини і науковця прийшли в українську мову різними шляхами.--Кучер Олексій (обговорення) 09:25, 14 травня 2022 (UTC)

Ось я знайшов джерело, яке можна вважати авторитетним. Автор доктор Маартен Прак — професор соціальної та економічної історії на кафедрі історії та історії мистецтв Утрехтського університету, експерт з історії раннього Нового часу, національної історії Нідерландів, порівняльної історії Європи та світової історії, мистецтва золотої доби Нідерландів, член правління ALLEA (Королівська Нідерландська академія мистецтв і наук). У його книзі "The Dutch Republic in the Seventeenth Century: The Golden Age" йдеться про те, що прізвище Tulp походить від Tulip, що було звичним явищем в часи тюльпаноманії. Таким чином прізвище Tulp з нідерландської на українську перекладається як тюльпан. Звичайно, ми не будемо прямо перекладати іноземні прізвища, але в цьому випадку явно просліджується написання через Ю, а не У. Україномовних джерел, які б можна було вважати авторитетними, я не знайшов наразі. --Artem Ponomarenko (обговорення) 17:59, 14 травня 2022 (UTC)

Блокада Маріуполя → Облога Маріуполя

Пропоную перейменувати, оскільки нова назва є більш точною. Див. статтю «Облога». --MMH (обговорення) 10:11, 2 квітня 2022 (UTC)

Мені теж здається, що краще перейменувати цю статтю відповідно до норм української мови. --TheHistoryOFEUROPE (обговорення) 17:18, 7 квітня 2022 (UTC)

Є думка, що облога (англ. siege) — частковий випадок блокади (англ. blockade). Англійці «визнали» облогу, тому  не заперечую. --Рассилон 21:31, 10 квітня 2022 (UTC)

• Ця стаття взагалі не має існувати окремо, бо дублює Бої за Маріуполь (2022). Вона має бути приєднана. Аргументи навів тут: Обговорення:Бої за Маріуполь (2022). --VoidWanderer (обговорення) 13:36, 11 квітня 2022 (UTC)
  • Скоріш навпаки тоді бої мають бути приєднані до блокади/облоги Маріюполя. --Uliana245 (обговорення) 14:34, 11 квітня 2022 (UTC)

Я дивлюся на час створення статей. Яка була раніше створена — до тієї й приєднувати. --VoidWanderer (обговорення) 16:38, 11 квітня 2022 (UTC)

Підтримую: перейменувати на «Облога Маріуполя» і приєднати до неї статтю «Бої за Маріуполь (2022)». Тим більше, що вже існує стаття «Бої під Маріуполем (2014—2022)». --MMH (обговорення) 10:05, 12 квітня 2022 (UTC)

• На сторінці ВП:ОВІ § Статті про Маріуполь обговорюється ця тема. Це повідомлення згенероване шаблоном {{Суміжне обговорення рядком}}. --VoidWanderer (обговорення) 10:42, 12 квітня 2022 (UTC)
•  За Блока́да Маріу́поля — воєнна блокада міста Маріуполь, а буде Облога Маріу́поля — воєнна блокада міста Маріуполь? Я за перейменування, гарний більш україномовний відповідник, але визначення на рівні "цукровий цукор". — Alex Khimich 21:59, 6 травня 2022 (UTC)

Проблема Північних територій → Проблема південних Курильських островів

Японська назва конфлікту, "Проблема Північних територій", не дає можливості людям, які ще не знайомі з конфліктом, зрозуміти про конфлікт щодо яких саме територій ця стаття. Пропоную додати до назви, що мова йде про південні Курильські острови. Як, наприклад, в англійській вікі, де стаття має назву "Kuril Islands dispute", а назва "Northern Territories dispute" позначена як така, що використовується в Японії. --Sandsgami (обговорення) 18:06, 21 березня 2022 (UTC)

• Навіщо використовувати термінологію ворога? Люди, які незнайомі з конфліктом, не можуть прочитати преамбулу? Рускій карабль, іді на ххх!
  • А є якісь в назві "Проблема південних Курильських островів" натяки на правильність позиції росії з цього питання? Я не бачу, тут просто названа конкретніше територія.--Sandsgami (обговорення) 19:13, 1 квітня 2022 (UTC)
• якщо прям з японської, то перекладається як Територіальні претензії щодо володіння Північними територіями, бо ja:領土問題 = територіальний спір \ претензії. Слово «Проблема» виглядає досить дико (хоча має джерела), бо проблема (чия?) північних територій є не логічним і є неоднозначною конструкцією. Територіальні претензії - дає чітку відповідь. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 05:38, 25 квітня 2022 (UTC)
• Територіальні претензії щодо володіння Північними територіями є логічною назвою з погляду Японії. У нас назва Територіальні претензії щодо Курильських островів є більш описовою. — Alex Khimich 23:10, 6 травня 2022 (UTC)

Удзумакі Наруто → Узумакі Наруто

Немає в українському перекладі літери "д" у прізвищі головного героя. — Це написав, але не підписав користувач Maxim 12104 (обговорення • внесок).

• А український переклад офіційний є? В іншому ж разі ВП:Я ніхто не скасовував. --塩基Base 15:23, 10 квітня 2022 (UTC)
  • Є офіційний переклад від QTV -- Maxim 12104Внесок 15:09, 12 квітня 2022 (UTC)

Арон Полліц → Арон Поллітц

Немає правила (ні в німецькій фонетиці, ні в нашому Правописі), яке б викидало букву "т" перед наступним "ц" в передачі німецькомовних антропонімів--Unikalinho (обговорення) 14:48, 1 березня 2022 (UTC)

Непослідовно якось виходить, щоб у Фріц, Аушвіц — викидали, а в «Поллітц» — залишали. --Рассилон 15:36, 1 березня 2022 (UTC)

Там усталений вжиток у джерелах україномовних. Тут ні--Unikalinho (обговорення) 16:09, 1 березня 2022 (UTC)

А про німецьку фонетику -- це звідки? tz це [​t͡s], глухий ясенний африкат. Там одне й те саме в Zaun [t͡sa͡ʊn] і в Katze [ˈkat͡sə]. Тобто там ніякого -тц, а просто -ц. Та ж сама вікі німецькою каже в de:Stimmlose alveolare Affrikate "Im Deutschen erscheint die stimmlose alveolare Affrikate im Anlaut der Wörter Zahl, Zelle, Zug, im Inlaut von heizen, spreizen, Weizen und im Auslaut von Fez, Glanz, Holz. Die stimmlose alveolare Affrikate kommt im Deutschen damit in allen Wortpositionen vor; sie wird entweder mit dem einfachen Buchstaben z oder mit den Buchstabenkombinationen ts („Rätsel“) oder tz („Hetze“) schriftlich wiedergegeben." ("В німецькій мові глухий ясенний африкат зустрічається на початку слів Zahl, Zelle, Zug, в середині слів heizen, spreizen, Weizen та в кінці слів Fez, Glanz, Holz. Таким чином глухий ясенний африкат зустрічається в усіх позиціях у словах; звук позначається у письмі або літерою z або комбінацією літер ts („Rätsel“) або tz („Hetze“)"). Тобто tz = ц.--Divega (обговорення) 07:24, 4 березня 2022 (UTC)

Ганс Пульвер → Ганс Пульфер

При відсутності україномовних джерел слід керуватися німецькою транскрипцією (оскільки гравець німецькомовний). А згідно з нею, v вимовляється як "ф"--Unikalinho (обговорення) 14:41, 1 березня 2022 (UTC)

 ПротиЗгідно з Дуден [ˈpʊlvɐ] основна вимова, а [ˈpʊlfɐ] -- друга за частотою (джерело). Також у Товаристві німецької мови зазначається, що загалом запозичені слова мають радше через В, ніж Ф, вимовлятись, а слово pulver запозичене з латинської (джерело). Окремі слова можуть так та інакше вимовлятись, але імена, то октема тема. Там окремо зазначається, що Valentin через В, але митець Karl Valentin (тут це прізвище), наполягав, що у цьому випадку має бути Ф. Тож тут потрібен доказ, що людина себе через Ф називати хоче, інакше має лишатись Пульвер.--Divega (обговорення) 07:39, 4 березня 2022 (UTC)

Щодо Дудена, то там подані обидві форми, без згадки про те, що якась із них основна. Щодо джерела, яке Ви наводите на підтвердження тези, що слово pulver запозичене з латинської, то наведіть будь ласка відповідну цитату. Бо там у тексті навіть пошук браузера не знаходить слова pulver--Unikalinho (обговорення) 17:24, 11 березня 2022 (UTC)

У джерелі (товариство німецької мови) мова загалом про запозичені слова з латини, це я трохи неправильно сформулював, саме походження написано на сторінці в Дудені: mittelhochdeutsch pulver < mittellateinisch pulver < lateinisch pulvis (Genitiv: pulveris). Дуден надає всі варіанти за порядком від рекомендованого або частішого до рідкіших (наприклад). Зокрема тут в обговоренні німці кажуть, що є регіональні особливості (скоріше за все десь є межа, як у цьому прикладі, але я не знайшов досліджень саме по вимові літери V)--Divega (обговорення) 11:50, 16 березня 2022 (UTC)

Квант часу → Boss Level: Врятувати колишню

Офіційний прокатник фільму в Україні — компанія Volga, яка випустила цей фільм у березні 2021 року саме під такою назвою. https://www.facebook.com/vlg.ukraine/videos/564871291100228/ — ось український трейлер і офіційний анонс фільму. — Ця репліка додана з IP 91.198.233.5 (обг.) 11:49, 2 лютого 2022‎ (UTC)

@91.198.233.5: Оце й усі джерела на користь пропонованої назви (яка, на мою думку, не відповідає правилу ВП:ЛАТ) — лише неавторитетний Фейсбук? --Рассилон 18:58, 11 лютого 2022 (UTC)

Ось офіційний трейлер зі сторінки мережі кінотеаторів «Планета кіно» з такою самою назвою.

https://www.youtube.com/watch?v=4hVFe_K9k90

Ось сторінка фільму на профільному сайті про кіно

https://kino-teatr.ua/uk/film/boss-level-51916.phtml

Ось інформація про фільм на сайті іншої української мережі кінотеатрів:

https://oskar.kyiv.ua/movie/boss-level-vryatuvati-kolishnyu

Це прокатна назва, а не неавторитетний Фейсбук. --91.198.233.5 15:28, 18 лютого 2022 (UTC)

 За перейменування, бо Квант часу, День курка і ще хто зна які назви є у цього фільму, тож хай буде, так би мовити, українська назва цього фільму... --अ म रा (обговорення) 11:53, 3 лютого 2022 (UTC)

 За Переконливо ―NachtReisender (обговорення) 09:46, 10 лютого 2022 (UTC)

Альвеола (легені) → Альвеола

коли мова йде про альвеоли, майже завжди маються на увазі частини легень, а не ямки щелеп чи щось там у альвеолятів, тим паче, що статей про ті терміни навіть немає--Aspilemetala (обговорення) 20:15, 1 лютого 2022 (UTC)

 Проти просто Альвеола,  За назву Легенева альвеола, також  Проти чинної назви з уточненням в дужках Альвеола (легені) бо це шось не те... -- अ म रा (обговорення) 21:22, 1 лютого 2022 (UTC)

• Назва Легенева альвеола найкращий варіант. Дужки заважають читанню, їх би уникати там де можна. "альвеола" як і фосса, фовеа це ямки, досить загальний термін. — Alex Khimich 22:36, 6 травня 2022 (UTC)

Ґлен Ґрант → Глен Грант

Аналогічно до Улісс Грант і Глен Даррент. Міг би й сам перейменувати, якби не це перенаправлення, «самовільне» обернення якого, на мою думку, може розцінюватися як початок ВП:ВР.--Рассилон 19:53, 29 січня 2022 (UTC)

А що, в українському мовному розділі є якась заборона на літеру «Ґ» чи вимога уніфікації? Бачимо напр. Гарсія Лорка (УРЕ) і Ґарсіа Лорка (УСЕ), Санрей Ґардінер (УСЕ, Шевченківська Енцикл.Т2) і Гардінер (прізвище) - кому це заважає? Щодо цього конкретно британського експерта, то в єдиному знайденому українському включенні з Еспресо TV (яке й спонукало мене до створення статті) - через два Ґ. В чому проблема? А от на Глен Даррент взагалі українських джерел не видно. Може він насправді Ґлен? BataGoran (обговорення) 05:13, 30 січня 2022 (UTC)

 Коментар Якщо це спроба уніфікації, то ми зазвичай у таких випадках розглядаємо схожі прізвища чи імена окремо. Бували такі випадки, коли на десятки однаково написаних, наприклад, імен з джерелами знаходили одне написане інакше, на яке було умовні сотні джерел. Тому, обережно з уніфікацією. --Salween (обговорення) 06:09, 30 січня 2022 (UTC)

 За В жодному українському паспорті не бачив твердої ге з гичкою, тож якщо полковник Glen Grant прийме українське громадянство то отримає паспорт на ім'я Глен Грант... -- अ म रा (обговорення) 18:49, 30 січня 2022 (UTC)

Ви посилаєтесь на уявний паспорт, а тимчасом навіть дійсні паспорти можна вважати лише первинним джерелом зі спірною авторитетністю для ВП. Із вторинних джерел (які лише й повинні тут зважуватись) в даному ввипадку є лише переклад журналістів Еспресо. Якщо хтось наведе інші публікації про цю особу - будь ласка, але "уявний паспорт" щось не дуже переконує. BataGoran (обговорення) 20:01, 30 січня 2022 (UTC)

@BataGoran первинні джерела цілком можуть бути авторитетними, але не авторитетні для значимості статті, бо стаття ґрунтується на вторинних джерелах --『白猫しろ ねこ』^Обг. 00:26, 31 січня 2022 (UTC)

Навіть якщо ці «джереал» існують лише в уяві дописувача? Як, на вашу думку, вони б мали виглядати в списку літератури? Прозорим шрифтом? BataGoran (обговорення) 01:09, 31 січня 2022 (UTC)

я пояснював лише щодо первинних джерел, а не уяви дописувачів. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 03:12, 31 січня 2022 (UTC)

До речі, дописувач अ म रा помиляється і щодо механізму "паспортної транскрипції". Якщо особа при оформленні паспорта має бажання записати своє ім'я чи прізвище в тій чи іншій транскрипції, їй досить записати цю транскрипцію у відповідній графі і підписатись (адже є варіанти не лише щодо г/ґ, але й інші, напр. Зореслава/Зористава, Олена/Аліна/Альона та інші). Знаю це з практики. Не з "уяви". І ще, можу навести скріншот з Еспресо - не знаю, чи це необхідно. BataGoran (обговорення) 18:14, 2 лютого 2022 (UTC)

 Проти Даруйте, та це (образа вилучена). Передача g через ґ закріплена в правописі як варіативна норма, необхідність «уніфікації» ― надумана, незакріплена в жодній вікіпедійній настанові. Якщо уніфіковувати, то чому через г, а не через ґ? Слід випустити пару й не міняти шило на швайку, влаштовуючи нісенітні війни редагувань: за правописом можливі написання і через г, і через ґ. Полишімо статті, де g передане через ґ, і де воно передане через г. У рідкісних випадках, на моє переконання, можливі дискусії, але це не один з них. —NachtReisender (обговорення) 22:20, 30 січня 2022 (UTC)

@NachtReisender: аргумент цілком такий може бути, але згоден з Вами, що всетаки найкраще б отримати пояснення від укладачів правопису, чи НАН України чи інших мовознавців, щоб мати ґрунт для номінації. З іншим Вашими тезами, не згоден, бо зайві емоції.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 00:30, 31 січня 2022 (UTC)

Я не думаю, що слово «безглуздя» образливе. Але хай би там як, якщо ця лексема скривдила номінатора, він може сам поставити шаблон і я, за потреби, перепрошу. —NachtReisender (обговорення) 16:25, 31 січня 2022 (UTC)

@NachtReisender: це була мікроадміндія відповідно до ВП:Е. І я не бажав видавати Вам попередження за етикет на СО. Такі лексеми за діловим етикетом безперечно недопустимі. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 23:12, 31 січня 2022 (UTC)

@AlexKozur: Гаразд, як завважите за потрібне. —NachtReisender (обговорення) 23:14, 31 січня 2022 (UTC)

•  Проти Правопис дозволяє.--Юрко (обговорення) 11:58, 2 лютого 2022 (UTC)

Реакція на російсько-українську кризу (з 2021) → Реакції на російсько-українську кризу (з 2021)

Помилково використав "реакція" замість "реакції", коли перекладав артикулю.

Формально  Проти бо й так нормально, "Реакція" в однині як реакція світу... -- अ म रा (обговорення) 17:25, 27 січня 2022 (UTC)

• А є якесь пояснення чому "російська" ставиться на початку? Для нас федерація важливіша? — Alex Khimich 22:29, 6 травня 2022 (UTC)

Категорія:Політикині XX століття → Категорія:Жінки-політики XX століття

слово політикиня відсутнє в словниках, суперечить ВП:МОВА та використовується переважно в публіцистиці--『白猫しろ ねこ』^Обг. 16:11, 15 січня 2022 (UTC)

Особлива думка Пропоную взагалі ліквідувати цю категорію, і жінки-політики і чоловіки-політики повинні бути в одній категорії Політики, а поділ за гендерною ознакою політиків зайвий, бо тоді підуть категорії політики-трансгендери, політики-гомосексуалісти чи ще що небудь, політик то вже діагноз... -- अ म रा (обговорення) 20:52, 15 січня 2022 (UTC)

узагалі це питання не щодо перейменування. І Категорія:ЛГБТ-політики хоча нині триває дискусія щодо ЛГБТ-категорій на ВП:Обговорення категорій. Моя коротка думка, за гендером цілком можлива категоризація та матиме логічну ціль чіткий пошук за одним об'єктом пошуку для поліпшення і розвитку статей про ЛГБТ-осіб, хоча нинішня гілка категорії йде до Категорія:Стать. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 21:20, 15 січня 2022 (UTC)

Підтримую думку щодо загальної категорії Політики ХХ століття, бо ця множина включає в себе як винятково чоловіків, так і чоловіків і жінок разом узятих. Якщо в ході обговорення вирішать залишити наявну назву, то її треба змінити на Політкині ХХ століття, бо новоутворення політикиня неправильне, має бути політкиня (як і фізик — фізкиня, хімік — хімкиня). Щодо категорій ЛГБТ-політики, Політикині-лесбійки (знову звертаю увагу на неправильну форму) і т. д. — а коли будуть категорії політики за групою крові, за кольором волосся / шкіри, за зростом, за жанрами музики (хто які жанри слухає) і т. д.? Тому не бачу сенсу в цьому поділі. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:34, 18 січня 2022 (UTC)

Якась маячня з точки зору морфології. И не буває випадним. Закономірними формами є медичка, хімічка тощо, але вони вульгарні.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:07, 18 січня 2022 (UTC)

Слово медичка присутнє в академічному словнику (1924-33) та словнику ділової мови (1930). Гадаєте, в ділове мовлення ввели б вульгарне слово? (питання риторичне) Стосовно випадного звука. У нашій мові є такі приклади: турок — туркиня (не турокиня/туриня), німець — німкиня (не німекиня/німиня), ми(с)тець — мисткиня (не мистекиня/мистиня). Тому за аналогією: політик — політкиня (не політикиня/політиня), фізик — фізкиня (не фізикиня/фізиня), хімік — хімкиня (не хімікиня/хіминя). Можливо Ви мали на увазі, що саме суфікс -иня не підходить до цих слів — тоді це інша розмова. Але до -ик підходить не тільки -ичк- (медик — медичка), але й, наприклад, -иц- (бублейник — бублейниця). --QAtlantic.mn (обговорення) 12:37, 19 січня 2022 (UTC)

s:Норми української літературної мови/§ 13: о, е — і: Випадним буває е, а не и. турок - випадне о, митець, німець - випадна е. Дет. Випадні звуки. Далі будь-ласка з джерелами і словниками, все-таки заявка на перейменування. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:05, 19 січня 2022 (UTC)

Гаразд. У § 32 п. 4 чинного правопису (2019) зазначено, що «за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі». Якщо зважати винятково на це правило і додати суфікс до іменника ч. р. (основи), маємо таке: політик (корінь політ + суфікс -ик) + -ин(я) = політикиня. Але немає жодного усталеного слова з -ик- + -ин(я). Натомість в академічному словнику (1924-33) є слово історичка, утворене від історик. Це повертає нас до повідомлення користувача ЮеАртеміс щодо хімічка. Я ж утворив іменник на означення особи жіночої статі не від чоловічої форми, а від кореня: політ + -к- + -ин(я) = політкиня, тому тут немає випадного и. У будь-якому випадку я виступаю за загальну категорію Політики ХХ століття, без поділу за статтю та іншими ознаками. --QAtlantic.mn (обговорення) 15:35, 19 січня 2022 (UTC)

Не існує суфікса -киня. Суфікс просто -иня. "Поширення сфери вживання суфікса -ка в іменниках жіночого роду на означення осіб ішло також шляхом витіснення давніх суфіксів -ыни, -ыня, -иня". І про проблему правила з нової редакції.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:12, 20 січня 2022 (UTC)

Німкеня (<німкиня), до речі, є прикладом вирівнювання (з туркенею та грекинею). Німець > німка > німкиня. Тут дійсно два суфікси, як у членкині (<członkini < członek). Але це не наслідок "депалаталізації". Це суто механічний збій, випадкове накопичення суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 20 січня 2022 (UTC)

Суфікса -киня не існує, а суфікси -к-, -ин-(я) — існують. Вище є витяг з § 32. Те, як Ви до них ставитесь — інша справа. Я хотів би, щоб мовознавці уклали якийсь довідник наявних професій, де були б подані чоловічі форми і жіночі відповідники до них: як усталені (вчитель — вчителька), так і рекомендовані до вживання (для тих, хто хоче вживати, аби це були правильно утворені форми). Але вони «кинули» наростки суспільству і тепер хто до чого здатен (див. Вебсловник жіночих назв української мови (2022)). На жаль, поки Інститут мовознавства зволікає, неправильні новоутворення можуть увійти в обіг, а відтак потрапити до словників. І потім складно буде довести, що певні варіанти помилкові (це як з проект — проєкт). --QAtlantic.mn (обговорення) 15:48, 21 січня 2022 (UTC)

от тому для фемінітивів і необхідні академічні словники. Загальна категорія це наповнення категорій, яке повинно обговорюватися на ВП:Обговорення категорій. На ВП:ПС лише перейменовують з однієї назви на іншу. Ми не можемо тут вирішити об'єднання категорій, бо недоцільна сторінка щодо цього. Це як на ВП:ВИЛ вирішувати перейменування статті. Зазначити Ви можете, але ця думки не буде врахована в підсумку на ВП:ПС. Та й це заціпає загальну категоризацію жінки за фахом та категоризацію за статтю / гендером, що безперечно необхідне обговорення не на ВП:ПС. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 16:06, 19 січня 2022 (UTC)

Я Вас зрозумів. Тоді я  За перейменування сторінки на запропонований варіант. --QAtlantic.mn (обговорення) 16:19, 19 січня 2022 (UTC)

 Коментар уточнююча прикладка має йти після: Категорія:Політики-жінки XX століття.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:03, 17 січня 2022 (UTC)

жінки (які?) політики - уточнююча наче політики, і це не лише одна категорія - Категорія:Жінки за фахом --『白猫しろ ねこ』^Обг. 09:55, 17 січня 2022 (UTC)

Тоді фах вторинний, що не відповідає сенсу групування. Ми ж об'єднуємо в категорію політиків, а потім виокремлюємо жінок.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 18 січня 2022 (UTC)

Не проти, але тоді бажано поперейменовувати й інші. Хоча складно про це сказати, бо за пошуком переважає Жінки-політики, і якось не звучить політики-ЛГБТ. Категорії групуються за двома критеріями: фахом і статтю. Все-таки це граф, а отже його елементи є різнозначними.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:06, 19 січня 2022 (UTC)

•  За перейменування, проте й пропозиція अ म रा видається слушною. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:10, 9 лютого 2022 (UTC)

 За перейменування. Так само й пропозиція вилучити категорію видається мені слушною, хоч я й не впевнений. Я вже перейменував Категорія:Політикині XXI століття на Категорія:Жінки-політики XXI століття. Потрібно також перейменувати й решту подібних категорій. То чи можна вже перейменовувати? Atumanian (обговорення) 17:52, 17 лютого 2022 (UTC)

 За Фемінітиви від "-ик", "-ік" синтеитчні та не відтворюють реальну картину мови яка є наразі, може потім це буде доречним. Наразі, генетикинь, політикинь, хімікинь точно не повинно бути. — Alex Khimich 22:42, 6 травня 2022 (UTC)

Едвард Ґерек → Едвард Герек

(пол. Edward Gierek)
1. У чинній редакції правопису (2019) є розділ IV. Правопис власних назв, що містить у собі §144. Слов'янські прізвища та імена та §145. Неслов'янські прізвища та імена. У §145 зазначено, що "про правопис неслов'янських прізвищ та імен див. III розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 121—140)". Саме в §122. Звуки [g], [h] зазначено, що "допускається передавання звука [g] двома способами". Це стосується §145. У §144 такого нема. Крім того, як вам відомо, російські імена та прізвища, де в оригіналі звук [g] ми не передаємо буквою Ґ.
2. Користувач @Andriy.v: посилається на Універсальний словник-енциклопедія. Я переглянув УСЕ. Справа в тому, що вона укладена в 1999—2006 рр., і розділ під буквою Ґ містить багато слів, що суперечать не тільки теперішній редакції паравопису, але й попередній. Це стосується не тільки імен та прізвищ, які раніше передавали через Г (бо Ґ дозволили писати як альтернативу тільки з 2019 року): ҐЕББЕЛЬС (Gebbels), але й географічних назв: ҐДИНЯ, ҐДАНСЬКЕ ПОМОР'Я, ҐЕНУЯ. Тим паче, у самій статті про цю енциклопедію зазначено, що "у статтях про іншомовні власні назви та імена застосовано фонетичний принцип відтворення «на слух», який не відповідав як чинному на момент видання правопису, так і проєкту правопису 1999 року" (і подані джерела). З огляду на все це, УСЕ не може бути авторитетним джерелом щодо написання іноземних власних назв в українській мові. --QAtlantic.mn (обговорення) 10:25, 11 січня 2022 (UTC)

•  Проти Правопис дозволяє, авторитетні джерела є.--Юрко (обговорення) 10:58, 11 січня 2022 (UTC)

  Ви уважно прочитали, що і де дозволяє правопис? --QAtlantic.mn (обговорення) 11:45, 11 січня 2022 (UTC)

  Так. --Юрко (обговорення) 22:55, 11 січня 2022 (UTC)

  Процитуйте, будь ласка, бо я не знаходжу ґ-кання в §144. --QAtlantic.mn (обговорення) 23:52, 11 січня 2022 (UTC)

  Ви ж все зацитували - допускається, АД є. Питання в тому, чи слов'янське це прізвище.--Юрко (обговорення) 21:32, 14 січня 2022 (UTC)

  А що робить прізвище слов'янським? Я маю на увазі, якшо, наприклад, взяти прізвище жидівського походження, але яке має український суфікс і давно побутує в укр. мові як українське (тобто зукраїнізоване) — можемо ми вважати його слов'янським? А ім'я Михайло ми вважаємо українським (слов'янським), чи таки грецьким, а до того жидівським? --QAtlantic.mn (обговорення) 12:09, 18 січня 2022 (UTC)

  @QAtlantic.mn єврейського, за культурою ведення дискусій --『白猫しろ ねこ』^Обг. 12:45, 18 січня 2022 (UTC)

  Мабуть, авторитетні джерела.--Юрко (обговорення) 20:38, 22 січня 2022 (UTC)

 За Усі російські назви та імена у нас через м'яку українську "Г", як то Григорій Распутін, а не ҐріҐорій, і це правильно, хоча в оригіналі повинно й бути "Ґ"... з польською мовою повинно бути те саме, розміжність в абетках кирилиця/латиниця для польської мови не повинна мати значеня... тож росіянин Богдан буде українською Богдан, тож з якого дива поляк Bogdan повинен бути БоҐдан... до того ж стаття первісно називалась Едвард Герек і була перейменована вірогідно без обговорення... -- अ म रा (обговорення) 15:18, 11 січня 2022 (UTC)

Там також існує подвійне написання: Bogdan lub Bohdan, до речі. --Юрко (обговорення) 22:59, 11 січня 2022 (UTC)

•  За Деякі приклади: , . --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:19, 9 лютого 2022 (UTC)

Камені Вічності → Самоцвіти Вічності

Пропоную розрізняти Infinity Gems як Самоцвіти Вічности з Marvel Comics, а Infinity Stones як Камені Вічности з КВМ.--Jafaz (обговорення) 23:05, 4 січня 2022‎ (UTC)

 За: вочевидь, gem і stone — різні слова, то й у нас вони повинні перекладатися по-різному. --Рассилон 09:12, 5 січня 2022 (UTC)

 Коментар Якщо це одне й те саме що в коміксах*, що у фільмах — чому вони мають іменуватися по-різному?
* Я комікси не читав, це моє припущення. --QAtlantic.mn (обговорення) 11:36, 24 січня 2022 (UTC)

До речі, звідки взялася вічність, коли англ. infinity — нескінченність / безмежність (див. словники)? --Рассилон 09:12, 5 січня 2022 (UTC)

в обох варіантах Вічності через І. Бо елементарно, Війна нескінченності теж через І. За комікс узагалі прямо пишуть вічності через І, у коміксі Рукавиця Нескінченності (хоча теж не розумію чому Infinity переклали і вічність і нескінченість в одному коміксі). Але все-таки хочеться бачити АД--『白猫しろ ねこ』^Обг. 09:42, 5 січня 2022 (UTC)

"§95. Однина. Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гід́ности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости". Немає в тому нічого поганого, точніше навпаки, закінчення -и дає змогу відрізняти родовий відмінок від давального й місцевого, так писали наші класики, і так ці слова подано в словнику за редакцією Бориса Грінченка. Хоча дискусія не стосується тієї статті, яку ви маєте зараз на увазі. Навіть, якби я хотів там написати "і", не можу через назву цієї статті, про яку зараз мовиться.--Jafaz (обговорення) 13:15, 5 січня 2022 (UTC)

Неочевидна потреба в розрізненні.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:43, 5 січня 2022 (UTC)

Друзі, "Infinity" як "вічність" переклав український дубляж, і звідси користувачі почали так записувати все, що пов'язане з цими артефактами. Дискусія полягає в розрізненні артикул за назвами: Infinity Gems з Marvel Comics та Infinity Stones з КВМ.--Jafaz (обговорення) 13:15, 5 січня 2022 (UTC)

@Jafaz що тоді робити з українськими перекладами коміксів Рукавиця Нескінченності // MAL’OPUS? Чи є інші переклади? --『白猫しろ ねこ』^Обг. 22:56, 24 січня 2022 (UTC)

Стеллан Скашгорд → Стеллан Скарсгард

Пропоную перейменувати статтю про американсько-шведського актора відомого по багатьом фільмам і серіалам, зокрема Німфоманка, Тор, Чорнобиль і недавня Дюна та його синів - Ґустаф Скашгорд (Вікінги), Александр Скашґорд (Морський бій, Годзіла проти Конга), Білл Скашгорд (Воно).

Передісторія

• 2012 року анонімом створена стаття про старшого (Александра) - як Олександр Скарсгорд; 10:16, 10 червня 2013‎ Little Toy Gun перейменувала сторінку з Олександр Скарсгорд на Александр Скошґорд, потім ще кілька раз перейменовувалася без обговорення
• Стаття про наймолодшого, Білла - 19:23, 8 червня 2013‎ Little Toy Gun як Білл Скарсгорд та одразу перейменована Білл Скошґорд (чому?).
• 2014 р - створена стаття про батька 12:24, 31 березня 2014‎ Walter Conner обговорення внесок‎ 1440 байтів +1440‎ Створена сторінка: {{Кінематографіст |ім'я = Стеллан Скошгорд; 2015 року Nickispeaki уточнив назву - Стеллан Скашгорд
• 01:02, 17 грудня 2018‎ Alex Blokha створив статтю Густаф Скарсгорд, через кілька днів 15:35, 24 грудня 2018‎ Ivasykus перейменував на Скашгорд

Аргументи 1) До 2013 в україномовних джерелах варіантів Скашгорд аж два, "Скарсгард" кілька десятків, "Скарсгорд" - один (лінки кидати не буду, якшо хочете поміняйте 2 букви в попередньому і самі побачите). Якшо брати джерела за весь час до сьогодні то там більш-менш рівномірно представлені різні варіанти у ЗМІ і кіноафішах. Проте як бачимо до 2013 року використовувався фактично тільки варіант "Скарсгард", а коли у 2012-14 роках у вікі появились статті з оригінальним написанням, то, на мою думку цілком логічно що вони саме з вікіпедії перекочували у АД, і якби у вікі не було статтей у такому варіанті то і в АД продовжували б писати "Скарсгард"

2) У всіх вікі статті про Скарсгарда батька написані саме в такій формі (про синів думаю теж) за винятком болгарської, де кирилицею "Скарсгорд" та латвійської вікі де "Skašgords" (не знаю точно але думаю близько до нашого варіанту по вимові)

3) Актор(и) відомий за участю саме в голівудських (і британських) фільмах де його прізвище (напевно) писали і читали за нормами англійської мови, тому саме англійську форму можна вважати основною.

4) Форма "Скарсгард" впізнавана - крім того що це пряма транслітерація з англійської яку напевно побачать чи почують у титрах, саме цю форму напевно чують і бачать в російській озвучці фільмів, які піратять більшість українців. Форма "Скарсгард" тотально переважає серед пошукових запитів - [10].

Таким чином вважаю що статті про акторів варто перейменувати на найбільш поширену і впізнавану форму Скарсгард (хоча щодо г/ґ та о/а (другого) ще можна подискутувати іншим разом) оскільки крім цього форма "Скашгорд" суцільне ОД як не грунтується на джерелах а на довільному прочитанні шведського прізвища.

Також пінгою користувачів які долучались до перейменувань раніше і ще активні у вікі @Ivasykus: @Alex Blokha: @Nickispeaki: --August (обговорення) 01:46, 31 грудня 2021 (UTC)

Щодо п.2. про яку форму йдеться? Щодо п.3. я вважаю, що таки правильно читати за нормами його батьківщини, але це не принципово. п.4 у росіян дивні традиції перекладу, то ж я б на них не орієнтувався, хоча аргумент зрозумілий. Мені все одно як воно буде писатися, але хотілося б одноманітності. п.5 він схоже таки Скарсгард. --Alex Blokha (обговорення) 01:59, 31 грудня 2021 (UTC)

Alex Blokha "Щодо п.2. про яку форму йдеться?" У всіх вікіпедіях на латині крім латвійської прізвище актора записують так само як воно пишеться в оригіналі - "Skarsgård", а не як "звучить". --August (обговорення) 00:38, 2 січня 2022 (UTC)

Поясніть, будь-ласка, ще раз Вашу позицію. Ви ж знаєте, як читається «å», чи не так? --Yuriz (обговорення) 21:26, 10 квітня 2022 (UTC)

Чесно кажучи, навіть не пригадаю свій внесок. Єдине, що можу сказати, що треба, щоб було одне призвіще у всіх. Прямо зараз от в статті бачив дві версії назви німецького міста... Так не має бути. Принаймні, без пояснень.--Nickispeaki (обговорення) 21:54, 31 грудня 2021 (UTC)

 Проти -гард  За -горд (Skarsgård — де å = о). Детальніше тут i тут.--QAtlantic.mn (обговорення) 11:02, 11 січня 2022 (UTC)

 Проти Категорично проти. Це спотворення фонетичного передавання шведського прізвища. Московські намісники свого часу не вивчили шведської мови і писали Або, хоча місто називається Обу. Не повторюймо таких помилок. --Yuriz (обговорення) 21:09, 10 квітня 2022 (UTC)

Бутельована вода → Фасована вода

Відповідно до ДСТУ. Другою назвою можна обрати бутильована, як поширену в джерелах. Щодо поточної назви є сумніви.--В.Галушко (обговорення) 19:22, 22 грудня 2021 (UTC)

Власне, й поточну назву можна пояснити — див. СУМ-20. --Рассилон 22:40, 22 грудня 2021 (UTC)

Я знайшов тільки «бутиленовий», але то, здається, зовсім інше. А якщо «бутель», то звертаю увагу на те, що в родовому відмінку — «бутля», без «е»! --В.Галушко (обговорення) 05:13, 23 грудня 2021 (UTC)

•  За. Е випадне, як зазначив Галушко, тож мало б бути бутльована. Подекуди пишуть ще пляшкована. Тож краще вже звернутися до ДСТУ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:20, 23 грудня 2021 (UTC)

• Варіант "бутильована вода" надто поширений у джерелах,в тому числі авторитетних, а тому доречно перейменувати статтю саме на цей варіант за вп:ад. Тому я  За перейменування на цей варіант. --Flavius (обговорення) 11:27, 11 січня 2022 (UTC)
•  За відповідно до ДСТУ―NachtReisender (обговорення) 20:45, 22 січня 2022 (UTC)
•  За В.Галушко, туману ви з цими ДСТУ напустили. ДСТУ пишуть про питну воду в принципі, про її допустимі відхилення від стандартів які допускають споживання. Тобто, про первинний продукт. А як її запляшкували, забути(е)лювали, запаяли, законсервували, заморозили — то технічні умови ТУ (які пише кожен під себе) і які не є якоюсь гарантією якості. Так саме як глечики глиняні не може описувати ДСТУ (хіба що глину гончарну, якщо це спробувати уявити), а ТУ — запросто може. ТУ по суті це частина рецепту приготування. Назва фасована вода є логічною, бо її комерційне фасування може бути різноманітне. — Alex Khimich 23:04, 6 травня 2022 (UTC)

Нитичук Людмила Сергіївна → Міла Нітіч

Міла Нітіч відома під своїм псевдонімом і в усіх джерелах її згадують лише як Міла. В інших мовних розділах вказана як Mila Nitich (тобто саме на псевдонім). --Нестеренко Оля (обговорення) 15:50, 14 грудня 2021 (UTC)

•  За Зі слів самої співачки вона за паспортом зараз Нітіч Міла Сергіївна, враховуючі, що в державі вже в документах відмовляються від "по-Батькові", та й загалом стаття про співака Фреді Меркурі не називається Фарух Бульсара, той нехай Міла Нітіч -- अ म रा (обговорення) 15:56, 20 грудня 2021 (UTC)

  За правописом мала б бути Мила Нітич/Нитич. А відмова від роду-племені й батька — то особиста справа. У більшості досі є патронім.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 22 грудня 2021 (UTC)

  Та це ж голохвастови...--Юрко (обговорення) 13:21, 22 грудня 2021 (UTC)

   Проти Або перефразовуючи Добкіна: «псевдонім по-дібільному написаний». --Sehrg (обговорення) 20:06, 22 грудня 2021 (UTC)

  який правопис? Вона українка. Якщо за паспортом вона Міла Нітіч, то це її вибір. В Україні можна перейменуватися хоч на Сєрґєй, країна демократична. Хоча анаграма зрозуміла Люд-мила Нитич-ук--『Gouseru』 ^Обг. 21:25, 22 грудня 2021 (UTC)

•  За Нітіч Міла Сергіївна (причина — зміна ПІБ, авторитетне джерело). Приклад із Фредді Мерк'юрі недоречний, бо його псевдо відрізняється від імені та прізвища, а Мілине ні.--QAtlantic.mn (обговорення) 11:22, 11 січня 2022 (UTC)

  офтопік en:Freddie Mercury: At about the same time, he legally changed his surname, Bulsara, to Mercury. П.С. Фредді не жартував. --『Gouseru』 ^Обг. 12:58, 11 січня 2022 (UTC)

• @Flavius1: прошу Вас підбити підсумок. Завчасно дякую! --Нестеренко Оля (обговорення) 20:15, 20 січня 2022 (UTC)

Зигмунд Фрейд → Зиґмунд Фройд

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

• Фройд (пошук за лемою) - 1661
• Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

• Фройд - 441
• Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

• Зигмунд Фройд - 33
• Зігмунд Фройд - 19
• Зиґмунд Фройд - 77
• Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговорення • внесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).

Зиґмунд Фрейд - 29

Зигмунд Фрейд - 59

правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --『Gouseru』 ^Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)

Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.

А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)

 Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

— Ціла наукова замітка про це

 Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)

Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)

 За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)

 Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)

Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)

Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)

На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)

Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:

запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:

(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870

(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500

Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".

Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)

це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)

+ обрана українська мова

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590

+ ще й з 2016 року

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502

Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)

 За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)

Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)

 За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)

 За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)

 Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)

•  Проти Погоджуюсь з аргументами Користувач:UeArtemis, अ म रा, Користувач:Flavius1 і Користувач:UALiberty. Нинішній варіант усталеніший. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 9 лютого 2022 (UTC)

 Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)

Пантера плямиста → Леопард

Загальновживана назва тварини. Пантера - це назва депігментованого (чорного) леопарда. --August (обговорення) 15:20, 3 листопада 2021 (UTC) Також дизамбіг "Леопард" варто перейменувати на "Леопард (значення)" --August (обговорення) 15:21, 3 листопада 2021 (UTC)

•  Проти Пантера (Panthera) — це рід ссавців з ряду хижих. Пантера плямиста це пряма відповідність української назви науковій назві, оскільки пантера = Panthera, pardus — означає «плямистий». --Sehrg (обговорення) 15:34, 3 листопада 2021 (UTC)
•  За є значна кількість статей, де назва — не біномінальна а загальновживана: горностай, нутрія, тур, вобла, тараня, оцелот, білуха, косатка, кашалот, нарвал, дюгонь, морська корова, качкодзьоб, арні, конгоні (і мабуть ще багацько, бо я не всі родини продивився, звісно). Леопард здається абсолютно вливається у цей ряд. --BogdanShevchenko (обговорення) 16:35, 3 листопада 2021 (UTC)

  Обговорюється не право на існування уніномінальних назв видів. Зовсім не так. Обговорюється назва конкретно одного виду. --Sehrg (обговорення) 11:20, 11 грудня 2021 (UTC)

•  Утримуюсь ближче до  Проти Якщо перейменувати то доведеться чимало статей узгоджувати з цим перейменуванням, бо вони писались з науково-біологічної точки зору, тож бо Леопард (рід) (англ. Leopardus, рос. Південно-американські кішки), жодним чином не пов'язаний з Пантерою плямистою (англ. Leopard, рос. Леопард), а рід Пантера включає тигрів, ягуарів, снігових барсів, та пантеру плямисту (по народному Леопарда), в дизамбінгу Леопард написано, що це ненаукова назва одного з видів Пантер... багацько цих статей власне писав вірогідно професійний біолог користувач Sehrg, тож без його згоди таке перейменування робити не варто, бо хто буде в інших статтях узгоджувати ці назви, а якщо не узгоджувати, а просто перейменувати, то будуть анекдотичні посилання в реченнях, як то "Рід Лепардів не має нічого спільного з [плямистою пантерою], і цеж посилання буде вести на назву Леопард"... --अ म रा (обговорення) 12:07, 14 листопада 2021 (UTC)
•  За. Леопард — є леопард. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:40, 22 листопада 2021 (UTC)
•  Проти. Ми хіба не в енциклопедії? Panthera pardus — Пантера плямиста, чи то пак Плямиста пантера. Про загальновживану назву доречно вказати в статті. --GC 007 (обговорення) 13:58, 23 листопада 2021 (UTC)

  З вашої репліки складається таке враження що "пардус" (грецьке і латинське слово) означає "плямистий" хоча це не так. І вікі універсальна енциклопедія а не якась вузькобіологічна де було б прийнято писати назви видів суто латиною (хоча в нашому випадку це не переклад з латини а якесь ноу-хау, видумка самих вікіпедистів). --August (обговорення) 20:18, 23 листопада 2021 (UTC)

  До речі, якшо вже йти за логікою тих хто хоче зберегти цю назву, може підемо і дальше - статтю "тигр" перейменуємо в "пантера полосата" а лев в "пантера гриваста (чи оранжева це вже в кого який смак)"? (Так я розумію що це доведення до абсурду але така назва є не менш абсурдною ніж сої приклади. --August (обговорення) 20:25, 23 листопада 2021 (UTC)

  Не існує ніц абсурдного в цьому світі. Все має право на існування. Стосовно «Тигр» — пропонуйте зміни, якщо є таке бажання. Обговоримо доцільність й цієї зміни. --GC 007 (обговорення) 05:20, 24 листопада 2021 (UTC)

  @Augustus-ua: „полосата“ — це московізм; за вашою фразою видно який ви знавець української мови. Для тигра є дві назви: пантера тигр і тигр (є АД), для лева є дві назви: пантера лев і лев (є АД). Перейменовувати немає необхідності. Для пантери плямистої зафіксованих назв шість (є АД). Тут обговорюється титульна назва, решту треба подати синонімами. Щоб не було плутанини з цілим родом американських котів Leopardus — леопард доцільно щоб титульна назва була не леопард. --Sehrg (обговорення) 11:01, 11 грудня 2021 (UTC)

  Якщо ви вирішили прискіпуватись до слів то смугаста. А щодо "плутанини" то в англійській вікі, наприклад, вона не виникає, там статтю про леопардів названа leopard. --August (обговорення) 19:29, 11 грудня 2021 (UTC)

Застосунок → Прикладне програмне забезпечення

у більшості джерелах від ДСТУ ISO/IEC 14598-5:2005 Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту. Частина 5, можливо також є в новому ДСТУ ISO/IEC 2382:2017, бо у старому ДСТУ 2938-94 Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення це є. Також це є й виданих від НАН України підручників як шкільних [11] так і для вузів [12] тощо. Що фактично за джерелами ділить Програмне забезпечення на Системне ПЗ, Інструментальне ПЗ, Прикладне ПЗ. --『Gouseru』 ^Обг. 11:49, 31 жовтня 2021 (UTC)

•  Проти: застосунок це конкретна комп'ютерна програма, а прикладне програмне забезпечення це ширше збірне поняття. Застосунок це те, що дуже часто помилково називають додатком. Про це повинна бути окрема стаття, як в усіх інших мовах.--Словолюб (обговорення) 14:31, 31 жовтня 2021 (UTC)

  це і є стаття про ширше збірне поняття. --『Gouseru』 ^Обг. 14:46, 31 жовтня 2021 (UTC)

•  За «Застосунок» — хибна калька. Application program — прикладна програма.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:51, 2 листопада 2021 (UTC)

  Звісно, кожному відомо, що apply — це «прикладати», а не «застосовувати», «використовувати». :) --Friend (обг.) 22:25, 2 листопада 2021 (UTC)

  en:Applied mathematics - "застосовна" математика? Ні, Прикладна математика. Переклад залежить від контексту.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:14, 3 листопада 2021 (UTC)

•  За погоджуюсь з UeArtemis. --RomaKogut {💬 📋} 10:13, 1 лютого 2022 (UTC)
• Додаток є вже досить усталеною українською назвою для подібних речей. Слова "програмне забезпечення" пора вже викидати, ясно що не матеріальне забезпечення. Додаток до системи, який розширює функції — звучить природно. Додаток може бути програмний (архіватор, напр.) або апаратний (додаткова мережева карта, напр.) або веб-додаток — доступний віддалено, але тоді це вже не зовсім додаток, а радше сервіс, але коли він закешований локально, на сервіс-воркерах — це цілком собі додаток. Можна Програмний пакет — це коли маємо кілька додатків, наприклад офіс, чи якісь графічні пакети. Програмне забезпечення — не зовсім те саме, це збірне поняття, наприклад, "широкий вибір програмного забезпечення" говорить, що платформа широко підтримується різними розробниками. Застосунок — це калька з utility/приложеніє. В росмові взагалі воно на правах англіцизму влізло — утилита. В англійській utility як і facility мають більш широкі значення, для нас воно звучить чужорідно. PS. Не цитуйте вчительок інформатики і їх підручники, там порою страшна жесть написана, від якої плакати хочеться. — Alex Khimich 23:25, 6 травня 2022 (UTC)

Сйон (письменник) → Сьйон (письменник)

ВП:МОВА: Правила вжитку м'якого знака і апострофа. В українській мові існує асиміляція за м'якістю.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 28 жовтня 2021 (UTC)

 Проти Сйон/Сьйон,  За Сьйоун (ісл. Sjón) Сігюрйоун Біргір Сігюрдссон (ісл. Sigurjón Birgir Sigurðsson) — я свого часу перейменував на цей варіант, бо брав до уваги ісландську фонетику (при цьому треба розуміти, що давньоісландська фонетика трохи інша), користуючись «Инструкция по русской передаче географических названий Исландии» (1971), Icelandic phonology, а також статею про Ісландію в УРЕ, де є приклади вживання прізвищ та географічних назв українською мовою. Згідно з ісл. фонетикою ó — [ou]. Прізвища Аурнасон (Árnason), Йоунсдоуттір (Jónsdóttir), Оулафссон (Ólafsson) вказують на те, що ó треба передавати оу. Щодо u, серед прикладів маємо Сігурдссон (Sigurðsson) — варіант з у бачимо тільки тут (не знаю, чому), в інших випадках — ю (див. карту): Гейкадалюр (Haukadalur), Коупавогюр (Kópavogur). Крім того правопис дозволяє вживання ю після г: Гюго (Hugo). --QAtlantic.mn (обговорення) 17:19, 29 жовтня 2021 (UTC)

Підтримую.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:38, 30 жовтня 2021 (UTC)

 Проти На Сйон є джерела (два перших зі статті): Мистецький Арсенал, Видавництво «Видавництво» Новина Мінкульту ,Новина ДУС (обидві про фестиваль в Мистецькому Арсеналі), Інша новина на сайті Дрогобицької міської ради, Українське радіо (хоча вони пишуть і Сьйон)

На Сьйон одне: Українське радіо (поруч зі Сйон)

На Сьйоун два, але такі собі: Субота Інтернет-видання, Wonderzinе

Має лишатись Сйон поки.--Divega (обговорення) 14:11, 3 листопада 2021 (UTC)

Ви наводите новинні статті, де пишуть "грамотні" люди. Може вони якраз і взяли Сйон з Вікіпедії, де написано неправильно. Не мені Вам пояснювати як поширюють помилки. Єдине пригодне з наведених джерел це книга із зазначенням автора. Хоч мені незрозуміло, якими джерелами треба було користуватися, щоб написати Сйон. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:26, 8 листопада 2021 (UTC)

Джерела вже які є. Головне -- на Сйон їх більше і так пише те джерело, що не викликає у вас зауважень (книга). Тож не потрібні ОД, залишається як є. Коли вийде наступна книга з іншою передачею імені -- можна буде почати обговорення.--Divega (обговорення) 07:30, 5 січня 2022 (UTC)

Попередній підсумок

Оскільки ісландсько-української практичної транскрипції не існує, а чинний правопис не регулює написання ісландських назв, перевага у написанні тієї чи іншої назви віддається авторитетним українським джерелам. В українських АД письменник найчастіше згадується саме як Сйон. Крім тих, що вже вказали в обговоренні, можна доповнити ще такими [13], С. 193, С. 9, [14]. Врешті, існує і переклад українською мовою його книги. Саме через цей переклад є і будуть надалі з'являтися джерела зі згадкою письменника у цьому написанні. І Вікіпедія нічого не зможе зробити, бо Вікіпедія не задає правило написання назв, а є дзеркалом, яке відображає написання тієї чи іншої назви за авторитетними джерелами, ще й керуючись своїми правилами. Отже, поточне написання не суперечить правопису і ВП:МОВА і підкріплено авторитетними джерелами, а тому перейменовувати статтю немає причин. Втім, доцільно вказати у преамбулі інші варіанти, на які зустрічаються поодиноко джерела. --Flavius (обговорення) 13:47, 10 листопада 2021 (UTC)

@Flavius1: Цього правила нема в новій редакції?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 10 листопада 2021 (UTC)

§ 93. Ь
1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/
а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;

і? там сказано, що треба у прізвищі Sjón ставити м'який знак? То може і у Björn - орфографічний словник помилився і треба Бьйорн, а не Бйорн, як він подає? Назва Сйон не суперечить правопису. І повторюю ще раз - ісландсько-української практичної транскрипції НЕ ІСНУЄ. До уваги російську я не беру. Все інше - ОД. --Flavius (обговорення) 14:09, 10 листопада 2021 (UTC)

UPD. Таки суперечить. Я спочатку звернув увагу на примітку в правописі Про вживання ь в словах іншомовного походження див. § 139. у прізвищах — § 144, у географічних назвах — § 151., оскільки у нас власна назва, але параграф 144 стосується виключно слов'янських імен та прізвищ, в той час, як 145-й (саме для неслов'янських) адресує назад до параграфів 121—140. Тобто за 139-м тут дійсно вимагається знак м'якшення. Змінив підсумок на попередній. Особисто вважаю, що попри це ми повинні йти за авторитетними джерелами, які подають без ь. Але хай хтось інший підведе. Flavius (обговорення) 15:45, 10 листопада 2021 (UTC)

А йменування географічних та власних назв укр. мовою в УРЕ не джерело? Там, звісно, немає Sjón, але там є інші прізвища, що вказують на те, що ó — оу. Це вже, якщо хочете, не про Sjón, а про Sigurjón — Сігюрйоун (звертаю увагу також на Ю замість У). --QAtlantic.mn (обговорення) 13:59, 11 листопада 2021 (UTC)

@QAtlantic.mn: Ну, по-перше, це вже на межі ОД. А, по-друге, як можна вважати УРЕ фаховим джерелом у передачі ісландської, коли одна стаття цієї УРЕ подає написання ісландського прізвища Þórðarson як Тоурдарссон (стосовно Þórbergur Þórðarson) [15], а вже інша стаття цієї ж УРЕ подає Тордарсон (стосовно Sturla Þórðarson) [16]? Тому таке до уваги точно брати не можна. У цьому випадку я довіряю лише українським джерелам, які прямо подають Сйон. Втім, враховуючи, що правопис таки вимагає Ь, з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон, але точно не зі Сйоун з посиланням на російську передачу і непослідовну УРЕ. --Flavius (обговорення) 15:42, 11 листопада 2021 (UTC)

Тобто (§131) буквосполучення au, ou на позначення звукосполучень [au] [ou] передаємо через ау, оу: аутса́йдер [ˌaʊtˈsaɪ.dər], (§133) англійські дифтонги [au], [ei], [ou] звичайно передаємо, імітуючи їхнє звучання в мові оригіналу, через ау, ей, оу: сно́уборд [ˈsnəʊ.bɔːd], а аналогічне передавання ісландських дифтонгів [au], [ou] через ау, оу: álar [auː.lar̥], sólar [sou:.lar̥]) — це російська передача? --QAtlantic.mn (обговорення) 10:24, 12 листопада 2021 (UTC)

А де тут (Sjón) буквосполучення ou на позначення звукосполучення ou? А з приводу англійських дифтонгів, то правопис (133 пар.) чітко й недвозначно зазначає про "дифтонги у словах англійського походження" і ніяких більше. От того я особисто слідую УКРАЇНСЬКИМ існуючим джерелам, а не додумуванням, придумуванням, аналогією і т.п. --Flavius (обговорення) 11:22, 12 листопада 2021 (UTC)

Дочитайте моє повідомлення до кінця — там все написано. Не з приводу конкретно Sjón, а з приводу ісландських дифтонгів, зокрема [ou] (ó), який є в Sjón. --QAtlantic.mn (обговорення) 11:32, 12 листопада 2021 (UTC)

Я вже вище писав, єдине придатне наведене джерело — це перекладена книжка, де вказано Сйон. Але ми вже з'ясували, що воно суперечить правопису через відсутність Ь. Ви ж все одно хапаєтеся за нього, як за правильний варіант. В ісландській мові є о [ɔ], а є ó [ou], то чому ми маємо все записувати через о? --QAtlantic.mn (обговорення) 11:39, 12 листопада 2021 (UTC)

Читайте уважно вище. Я зазначив фразою з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон. Ви зараз же мову ведете взагалі за іншу назву - за Сьйоун, керуючись ОД. Я не хапаюся, як ви висловилися, до речі, неетично по відношенню до мене, за будь-що, а я слідую основоположному правилу Вікіпедії, за яким статті пишуться ВИКЛЮЧНО за авторитетними джерелами (і крім книги такі джерела Є), а також правилами і точно не на основі умовиводів чи аналогій. --Flavius (обговорення) 12:04, 12 листопада 2021 (UTC)

І я дочитав ваше повідомлення до кінця. Тепер прошу прочитати ще раз моє вам, яке адресувалося після, бо ви, мабуть, незрозуміли ні фразу з приводу "буквосполучення на позначення звукосполучення", ні те, що за правописом параграфа 133 чітко зазначено англійського походження. У мене все. По колу ходити не буду. --Flavius (обговорення) 12:08, 12 листопада 2021 (UTC)

Це буде моє останнє Вам повідомлення. Далі не бачу сенсу вести цю дискусію. Я зрозумів, що з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон. Тільки Ви вважаєте відсутність Ь помилкою, а написання О (замість ОУ) правильним. Не ясно тільки, чому перекладачі не могли помилитися і в цьому, що Ви так яро це відстоютете? І мені цікаво, які АД використували ці перекладачі, коли писали Сйон? Бо питання Ь не реалія 2019 року. То чому ця транслітерація правильна, бо книжку видали з таким записом? І, до речі, я вже вів дискусію не стільки про псевдонім, скільки про ім'я Sigurjón, яке пропонував записувати як Сігюрйоун. Але я зрозумів, що Вас не переконати в тому, що ó це оу. Удачі. --QAtlantic.mn (обговорення) 14:07, 12 листопада 2021 (UTC)

Ви правильно зрозуміли. Мене не переконати умовиводами, роздумами, аналогіями, відсутністю джерел, або джерелами, які непослідовні. Мене в цьому питанні можна переконати лише правописом (це зробив UeArtemis, який вказав після підсумку, а я знову перевірив і пересвідчився, що там потрібен дійсно знак ь), авторитетними джерелами, які прямо подають написання (а джерела на 99% подають навпаки без Ь, а тому моя позиція, виключно моя особиста ( подобається вам вона чи ні), через що я і змінив підсумок на попередній - слідувати за авторитетними джерелами, бо я послідовний у цьому питанні на ВП:ПС і всюди, і першочергово віддаю перевагу авторитетним джерелам, бо Вікіпедія і була задумана ПИСАТИ ЛИШЕ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ, а не вигадками, роздумами, припущеннями, аналогіями і т.д.), і третє, що мене переконало би - це ісландсько-українська практична транскрипція (не російська, не румунська, а саме українська!), але її не існує, тому ваше бажання мати там ОУ - я щиро не розумію виходячи з практики іменування/перейменування статей відповідно до основоположних правил Вікіпедії. І вам успіхів! Flavius (обговорення) 14:28, 12 листопада 2021 (UTC)

Я знайшов ще одне джерело. Воно не стосується Sjón, але стосується іншого ісландського автора — Stefán Jónsson. Тепер у нас їх два: Стефаун Йоунсон "Сага про малого Х'ялті" (1980) в перекладі О. Сенюк і Сйон "Дитя Землі" (2018) в перекладі В. Кривоноса. Цікаво їх порівняти. У перекладі Сенюк бачимо відтворення дифтонгів: Оулафур (Ólafur), Доура (Dóra), а в Кривоноса вони відсутні: Фрідьонссон (Friðjónsson), Хальвдан (Hálfdán). Цікаво, що в Кривоноса є речення, у якому він уникає дифтонга в Jónsdóttir, але вживає його в Jón: ...по батькові Йонсдоттір "Йоунова" дочка. Також я звернув увагу на Енґлабрьотснеф (Önglabrjótsnef), Форньот (Fornjótr). Це викликає питання щодо відтворення автором jó після приголосних. Чому тоді Сйон, а не Сьон? І це не єдина невідповідність його перекладу нормам правопису як старої, так і нової редакції. Але з ь ми вже визначились, залишилось визначитись із дифтонгами. --QAtlantic.mn (обговорення) 21:46, 22 січня 2022 (UTC)

 Утримуюсь ближче до  Проти Гугл-рушій читає ісландською слово Ísland як ІсланТ, а Sjón як Шьоон, тож бо і Ісландія, і Сйон, і Сьйон однаково далекі від того як це слово звучить ісландською, отож бо мабуть буде правильним в такому випадку використовувати переклад котрий використаний видавництвами, в гуглі знайшов декілька обкладинок книжок цього письменника, усі з іменем Сйон, звісно якесь інше видавництво може перекласти по своєму як Сьйон, а Ісл(а/я)ндію як ІсланТія та поки такого начебто немає... -- अ म रा (обговорення) 16:47, 10 січня 2022 (UTC)

Йилдиз → Їлдиз

Відповідно до побажань трудящих Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 15:17, 21 жовтня 2021 (UTC)

•  Коментар Додам трошки джерел всяких. Оригінал тур. Yıldız. У самій Вікіпедії маємо статті Еркан Їлдиз і Рифат Йилдиз (було Їлдиз, перейменували без обговорення та джерел) Також є фірми ТОВ "КОМПАНІЯ ЇЛДИЗ" з директором Їлдиз Махір зі Стамбулу та ПП "ФІРМА "ЇЛДИЗ" з власником Їлдиз Якуп з кварталу Їлдирим (Yıldırım) у Стамбулі. АЛЕ! також маємо і ТОВ "ЙИЛДИЗ" з директором Їлдиз Есат та ТОВ «ЙИЛДИЗ КОМПАНІ» з директором Йилдиз Ірфан. На Хмельниччині є лікарка з прізвищем Даніліна-Їлдиз (тобто маємо Їлдиз в офіц. документах). На сайті суду бачимо ... Єшілтуна Ахмет Халіт Їлдиз. У правописі маємо тільки §3, де вказано Букву ї, що позначає звуки й + і.... У §146 маємо тільки приклад вживання И на початку — Кім Ир Сен. Про "йи" ні слова.--QAtlantic.mn (обговорення) 17:02, 22 жовтня 2021 (UTC)
•  За. Аргументував тут: "Шо, Украйына? Гы-гы"

2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:

а) у всіх м'яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються «синьий», «безкрайими» – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. «Украйина»), Солов'їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов'їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. «стойимо»), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).

— Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).

Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.

— Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).

Дещо відмінна ситуація склалася з транслітерацією фонетичного сполучення [y+ı] — [йи]. Відсутність в українській графіці аналогічної букви, яка би позначала на початку слова звуки [j] та [y], ставить питання буквального відображення комбінацією двох букв або адаптації до української звукової системи і застосування букви ї. З мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldım) тощо.

— «До питання транслітерації власних назв та імен у практиці турецько-українського перекладу», Омер Дерменджі, канд. філол. наук, доц.

Щоправда ці аргументи проігнорували під час обговорення імені Їлдирим.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 28 жовтня 2021 (UTC)

Ото біда, що в правописі тільки правила для європейських мов, а для інших нічого. І потім починається мовна срачка. --QAtlantic.mn (обговорення) 16:10, 29 жовтня 2021 (UTC)

•  Коментар про це писав тюрколог Омер Дерменджі у ст. 9. Також є в Інструкції для Картографії, що не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання Yı. В УЛІФ слів на Йи узагалі не знайшов, можливо є в друкованому не знаю. Поки це всі джерела, що я знайшов.--『Gouseru』 ^Обг. 16:36, 31 жовтня 2021 (UTC)

  Омер пише, що «...доречною буде раціоналізація транслітерації українською власних назв та імен турецької мови, які починаються з поєднання фонем [y+a], [y+u], [y+i], [y+e] через я, ю, ї, є – Єніїлдиз (Yeniyıldız)...», а також «з мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldırım) тощо». А в наведеній інструкції вказано, що yı — йи: Йилдизим (Yıldızım), Чайирган (Çayırhan). Крім того в правописі ні слова про йи. То як інструкція не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання Yı?
  До того ж, схожих інструкцій багато, і в кожній із них є суперечливість із чинним правописом. Наприклад, у географічних назвах Франції всюди Ґ. Я не знаю, за яким принципом їх складали, бо вони суперечать не тільки чинній редакції, але й редакції 1993 року. --QAtlantic.mn (обговорення) 08:30, 1 листопада 2021 (UTC)

 За. Пропоную ознайомитися з цими трьома джерелами, де звук, передаваний літерою «ї», зазначено як «йи». Це засвідчує використання та розуміння літери «ї» не тільки в ролі «йі», а також і в ролі «йи». Варто зазначити, що відмінність вимови «йи» та «йі» на слух підмітити доволі важко, а тенденція до вимови «ї» в той чи інший спосіб відрізняється від мовця/діалекта. Окремо додам, що ця проблема стосується не тільки цієї назви, і навіть не обмежується передачею турецької мови (див. естонське Йиґевамаа). Переконаний, що це рішення має стати прецедентом і призвести до остаточного упорядкування передачі «yı» та «jõ» в рамках української Вікіпедії, які є у МФА позначаються однаково. --  Gzhegozh _обг. 16:20, 1 листопада 2021 (UTC)

P.S. Я щойно обговорив цю проблематику із турком — спершу попросив його вимовити це слово, і його вимова більше походила на «йі», ніж «йи». Потім він сам навів декілька інших прикладів застосування yı в інших словах, і вже там воно звучало більше як «йи» та навіть «йе», після чого він пояснив, що вимова трохи відрізняється залежно від конкретного слова. Я підводжу до того, що у будь-якій правописній системі передача іншомовних слів ускладнюється відмінностями у фонетиці та майже ніколи не в змозі точно не передати оригінальну вимову. У цій ситуації, коли наша мова має якомога найбільше наближену літеру до турецького yı, не можна нехтувати таким поцінним активом, як літера Ї, яка до того ж передає ідіолектне та діалектне «йи» в нашій мові. --  Gzhegozh _обг. 16:40, 1 листопада 2021 (UTC)

Дякую. Я хибно вказав авторство. Це був автор наступної статті. Виправив.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 2 листопада 2021 (UTC)

Кабінет курйозів → Кабінет дивовиж

За словником української мови, "Курйоз" -- Дивний, недоладний або безглуздий випадок, подія, ситуація. Тобто, зовсім не те, що є темою статті. Інші варіанти: кімната диковинок, кімната дивовиж.--Smarty, (talk). 09:54, 4 жовтня 2021 (UTC)

@Smarty: «Кабінет курйозів» — то усталене сполучення. А Ваш варіант схожий на впровадження новотвору. --В.Галушко (обговорення) 17:10, 4 жовтня 2021 (UTC)

@В.Галушко:Якщо усталене, наведіть приклади усталеності в АД. Бо гугл видає лише посилання на вікіпедію і ще декілька сайтів, які передрукували. Тоді це такий самий неологізм та ще й такий, що вводить в оману --Smarty, (talk). 15:42, 5 жовтня 2021 (UTC)

За словником української мови Кунштюк — витівка, фокус. Звідки й відповідна назва таких кабінетів — Кунсткамери. Що не так з курйозом? Як кортить перейменовувати, то вже на словникове, а не плодити неологізми.--Dim Grits 17:43, 4 жовтня 2021 (UTC)

Знайдіть в словнику укр мови визначення курйоз, порівняйте з тим, що збирали в тих кабінетах/кімнатах, і зрозумієте, що не так. Погоджуюсь, що кунсткамера навіть буде більш логічною назвою статті --Smarty, (talk). 15:43, 5 жовтня 2021 (UTC)

То може перейменувати на Кунсткамера (кабінет). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:56, 22 листопада 2021 (UTC)

Ґарґантюа та Пантаґрюель → Гаргантюа і Пантагрюель

Пропоную перейменувати на найпоширенішу назву в українських джерелах - Гаргантюа і Пантагрюель (яка і була до цього, але чомусь без пояснень перейменована у 2017 Гаргантюа і Пантагрюель). Саме ця назва відображена в останніх друкованих перекладах [17], [18], саме за ця назва вказана в чинній програмі МОН [19] (і в усіх попередніх), саме ця назва присутня у більшості підручників [20], [21], [22], [23], [24], [25], [26], [27] (хоча в деяких підручниках можна зустріти також сполучники "та", "й").

Для довідки:

• в УРЕ, УЛЕ та ЛЕ ― згадується Гаргантюа і Пантагрюель
• в енциклопедіях Українська мова та ВУЕ ― Гаргантюа й Пантагрюель
• в ЕСУ та УСЕ ― Ґарґантюа і Пантаґрюель.
• У загальних джерелах у більшості сполучник І та літера Г.

--Flavius (обговорення) 08:25, 13 вересня 2021 (UTC)

Запрошую до обговорення користувача Piznajko як автора дії 7356579. --Рассилон 10:21, 13 вересня 2021 (UTC)

•  За У прижиттєвих для перекладача виданнях українською було Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 14 вересня 2021 (UTC)
•  Проти У найновіший українськомовних перекладах (~з 2010 й новіші) переважно перекладають саме як Ґарґантюа та Пантаґрюель або Ґарґантюа і Пантаґрюель (використання укрмовниї сполучників та/й/і не є надважливим тут, хоча та/й більш підходять тут у зв'язку з мелодійністю). Крім цього згідно з ВП:МОВА ми маємо дотримуватися мовних стандартів української мови в укрвікі у відповідності з чинним правописом, а чинним правописом станом на 2021 рік є Правопис української мови 2019 року, який говорить що транскрибування/транкрипція з англійської латинки та українську кирилицю має відбуватися саме так: G -> Ґ, H ->Г. --piznajko 17:54, 15 вересня 2021 (UTC)

  Чогось мені здається, що ви 122-й параграф нового правопису поганенько знаєте (або знаєте, але щось упустили, дуже й дуже важливе). Може його вам тут повністю навести? І, до речі, найновіші переклади зазначені в цьому обговоренні знаходяться в посиланнях під номерами 1 та 2. Найновіших за ці найновіші, на жаль, немає. --Flavius (обговорення) 19:50, 15 вересня 2021 (UTC)

  Ті посилання що ви надали під номерами 1 та 2 не є перекладами роману Ґарґантюа та Пантаґрюель - це скорочений переказ на ~200 сторінок (увесь роман друкувався українською лише у перекладі Перепаді й зазвичав мав ~600 сторінок; останній раз цей переклад друкувався у 2012 році видавництвом Фоліо. --piznajko 22:05, 15 вересня 2021 (UTC)

  І що з того, що це скорочені переклади? Це неважливо аж ніяк. Ніхто повний переклад, наприклад, при вивченні згідно програми МОН, ніколи не використовує і не буде використовувати. Більше того, після виходу того повного перекладу нічого суттєвого в джерелах з різних сфер не змінилося, і як була перевага з Г, так і нині залишається. --Flavius (обговорення) 01:12, 16 вересня 2021 (UTC)

  @Флавіус якщо брати до уваги й українськомовні скорочені перекази (що дивно, бо все ж перевагу маємо надавати саме повному перекладу, а не скороченим переказам) то маємо ось що Ґарґантюа_та_Пантаґрюель#Переклади українською:

  • Два переклади/перекази використали Ґарґантюа та Пантаґрюель: єдиний повний переклад Перепаді (2004) та скорочений переказ Думанської (2011).
  • Три переклади/перекази використали Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель: скорочений переказ Іванова (1929) скорочений переказ Сидоренко (1984) та скорочений переказ Кононовича (2016)

  Але зазначу що переклад Перепаді вже 3-чи передруковували тож якщо рахувати й передруки то Ґарґантюа та Пантаґрюель частіше використовується у виданнях (6 видань, якщо рахувати що вперше переклад перепаді вийшов двома окремими томами у 2004 році) супроти Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель (5 видань). --piznajko 03:58, 16 вересня 2021 (UTC)

  @piznajko А тепер гляньте яка назва найчастіше використовується в українських джерелах (тільки не робіть вигляду, що ви цього не бачите), навіть враховуючи, що є повний переклад з Ґ. Підказка: цю назву ви і перейменували. Я не проти літери Ґ. Я проти того, що назву статті перейменували всупереч існуючим джерелам, і всупереч правопису (122 пар.), першу половину правила якого ви чогось нехтуєте. Хотіли перейменувати на Ґ через повний переклад, то треба було запропонувати таке перейменування, аби спільнота вирішила змінити назву, яка повністю відповідала всім правилам. А не так, що перейменувати, бо просто захотіли Ґ замість Г (так воно виглядає). --Flavius (обговорення) 04:10, 16 вересня 2021 (UTC)

•  За Ну нащо той правопис, коли орієнтуватись треба на вживання у джерелах. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:14, 18 вересня 2021 (UTC)

  В тому то й справа,що за правописом Г так само дозволено, як і Ґ. Джерела в більшості на Г, і стаття так і іменувалася. --Flavius (обговорення) 03:55, 19 вересня 2021 (UTC)

  Я це зрозумів, але його прибічники часто згадують лише "ґ". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:36, 19 вересня 2021 (UTC)

•  За Надмірне використання літери ге з гичкою є небезпечним для української мови, бо вводить в ужиток непритаманний українській мові звук твердої Ґ... — अ म रा (обговорення) 10:53, 19 вересня 2021 (UTC)

  @अ म रा а можна поцікавитися звідки ви взагалі дізналися про існування сторінки ВП:Перейменування статей? Ви тут відмітилися 19 вересня 2021 року, а лише два з гаком тижня до цього ви завели свою сторінку у Вікіпедіїм 1 вересня 2021 року. अ म रा, Вашим найпершим редагуванням в укрвікі було додавання категорії до статті [28] - можна дізнатися звідки ви дізналися як це робити і взагалі як працюють категорії Вікіпедії, якщо ви новачок? Бо переглянувши ваші 500+ редагувань від появи вашої сторінки в укрвікі 1 вересня 2021 року ймовірність того що ви новачок - нульова, тож якщо ви не новачок то не хоті ли б поділитися зі спільнотою укрвікі під яким ніком/ніками ви редагували до цього? --piznajko 03:05, 3 жовтня 2021 (UTC)

  Якщо маєте якісь підозри, зверніться на ВП:ЗнПК. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 3 жовтня 2021 (UTC)

•  Проти Відповідно до фундаментального перекладу виданого в «Кальварії»: Ґарґантюа та Пантаґрюель. Сполучник і там узагалі не може бути через збіг 3 голосних звуків: «тьуа і». --Friend (обг.) 17:06, 14 грудня 2021 (UTC)
•  Проти per piznajko та Friend ―NachtReisender (обговорення) 20:53, 22 січня 2022 (UTC)

Велика Україна → Велика Україна (іредентизм)

І заодно Велика Україна (значення) → Велика Україна

Не основне значення. Найперше під цим терміном розуміють більшу частину України, що належала Російській Імперії і/або довоєнному Радянському Союзові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:01, 13 вересня 2021 (UTC)

Хто? --Flavius (обговорення) 06:46, 24 вересня 2021 (UTC)

«У тому ж значенні вживався термін „Велика Україна“, що мав західноукр. походження й застосовувався в 19 — 1-й пол. 20 ст.» (ЕІУ)--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 27 вересня 2021 (UTC)

Ви написали "Найперше під цим терміном розуміють...". Але це аж ніяк не найперше. --Flavius (обговорення) 09:05, 27 вересня 2021 (UTC)

Галичина й Велика Україна--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 27 вересня 2021 (UTC)

Не зрозумів до чого тут це відео з каналу geek journal. --Flavius (обговорення) 16:51, 27 вересня 2021 (UTC)

 Проти Сторінка дизамбінгу має приставку в дужках (значення) і це правильно, слово Велика перед назвою країни власне часто позначає території які мають належати країні на думку патріотів, як то Велика Албанія, то ж бо Велика Україна нормальний термін для історично етнічних територій України, й усілякі уточнення для цього терміну в дужках на українському порталі зайві... -- अ म रा (обговорення) 14:38, 1 січня 2022 (UTC)

Таунгауз → Таунхаус

Пропоную перейменувати, оскільки на цей варіант, на який нещодавно перейменували статтю, мало АД. У посібниках та підручниках (навіть з української мови (!) С. 122 [29]) С. 7 [30], С. 84 [31], С. 544 [32], С. 33 [33], [34] (див. розділ "класифікація малоповерхових... комплексів..."), [35] (див. розділ "операції з нерухомістю"), монографіях С. 308, 317, 324 [36], С. 207 [37], а також у нормативно-правових актах, зокрема постанові КМУ [38] (див. додаток 3), наказі ФДМ [39] та в інших авторитетних джерелах, наукових виданнях, статтях [40], [41] і т.д. - я знаходжу ТАУНХАУС. Інші варіанти не мають таких АД і не в такій кількості. П.С. у словнику іншомовних слів знайшов Таунхауз [42]. Буду згоден з цим варіантом також. --Flavius (обговорення) 11:40, 6 вересня 2021 (UTC)

А як же бути з блокгаузом, зважаючи, що в оригіналі і там, і там — англ. -house? (як на мене, п. 2 правила ВП:МОВА тут більш, ніж красномовний) --Рассилон 12:07, 6 вересня 2021 (UTC)

А як же бути з "пентхаусом", правопис якого підтверджено орфографічними та тлумачними словниками? Пункт 2 ВП:МОВА тут не такий красномовний :-)? Мені видається навпаки. --Flavius (обговорення) 12:11, 6 вересня 2021 (UTC)

В чому проблема? Ці слова потрапили в українську мову різними шляхами та в різні роки (століття) тому й не дивно що вони засвоїлись по різному. --August (обговорення) 19:13, 6 вересня 2021 (UTC)

Згоден. Це те саме, що співставляти місто Х'юстон та співачку Г'юстон, які обидвоє англ. Houston.--Кучер Олексій (обговорення) 19:16, 6 вересня 2021 (UTC)

Взагалі-то, Блокгауз запозичений з німецької мови (Blockhaus) :).

А по суті номінації -  За --V Ryabish (обговорення) 09:27, 7 вересня 2021 (UTC)

 Проти per Рассилон ―NachtReisender (обговорення) 18:38, 8 вересня 2021 (UTC)

•  За Давно усталено саме в такій формі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 10 вересня 2021 (UTC)
•  За Як усталена форма --GPV (обговорення) 22:10, 10 вересня 2021 (UTC)
•  За Звичайно хаус. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:20, 18 вересня 2021 (UTC)
•  За Зокрема, цілком погоджуюсь з аргументацією від Флавіус щодо аналогією із поширеним терміном «пентхаус» --Iskatelb (обговорення) 19:47, 6 жовтня 2021 (UTC)
• Безумовно,  Проти, оскільки ґуґл-статистика не може служити жодним критерієм, і наведені джерела на "хаус" нічим не кращі, ніж на "гауз". За загальною логікою зрозуміло, що "х" - це для поширених давно запозичених винятків з правила, таких як "хокей". Таунгауз це доволі недавня калька, пряме запозичення з англійської, ніяких проміжних російських коренів там не видно, тому "гауз" за загальним випадком правила, не за винятком. Також per Рассилон. BataGoran (обговорення) 00:32, 2 квітня 2022 (UTC)

Підстепне (Херсонський район) → Підстепне (Україна)

Не бачу сенсу тут застосовувати п.4.4 ВП:ТОП, адже в межах однієї країни такий НП один. Тут більше підходить п.4.5, який якраз говорить уточнювати за країнами.--Анатолій (обг.) 18:24, 4 вересня 2021 (UTC)

•  Проти П. 4.4 правила ВП:ТОП. П. 4.5 застосовується до иньших країн, крім Білорусь, Росія, Україна.--Юрко (обговорення) 18:29, 4 вересня 2021 (UTC)

  П. 4.4 застосовується, якщо є в країні кілька населених пунктів з однаковою назвою. Але в Україні нема інших населених пунктів із такою назвою, тому здоровий глузд підказує, що тут має бути п.4.5.--Анатолій (обг.) 21:07, 4 вересня 2021 (UTC)

  4.4. Для сільських поселень, що розташовані на території України, Росії та Білорусі, для уточнення розташування населеного пункту слід зазначати район. У випадках кількох населених пунктів з однаковою назвою в межах одного району (хоча це і протирічить Законам України) слід уточнювати за адміністративними одиницями третього порядку (сільські ради, сільські поселення тощо).

  Крапка. --Юрко (обговорення) 21:40, 4 вересня 2021 (UTC)

  4.5. Для населених пунктів інших країн уточненням виступає адміністративна одиниця першого порядку, а за відсутності омонімів, можна подавати як уточнення саму країну.

  --Юрко (обговорення) 21:42, 4 вересня 2021 (UTC)

  Ну так на те в нас і ця сторінка, аби уникнути різночитання правил. Я його читаю як п.4.4 застосовується, якщо в Україні, Росії чи Білорусі є кілька однойменних населених пунктів. Фактично ж в Україні такий НП один, тож це правило не може застосовуватися.--Анатолій (обг.) 19:14, 7 вересня 2021 (UTC)

Оскаржений підсумок

Пункт 4.4. не може бути застосовано, оскільки має на увазі омонімічні сільські поселення України, Росії та Білорусі, а у нас Україна і Казахстан (Підстепне). Тож тут, для сел Казахстану, однозначно застосовується пункт 4.5, тобто щодо "інших країн", які не вказані в п.4.4. Тобто села цієї країни повинні бути уточнені адмінодиницею першого порядку, і точно не району. Але в той же час у нас лишається єдиний населений пункт держави України, що виступає омонімом до цих казахстанських сел, і його, у відповідності зі здоровим глуздом, дійсно доцільно подати з уточнення самої країни, а не району, оскільки іншого населеного пункту Підстепного в Україні не існує ні в межах району, ні в межах області, ні в межах в цілому країни, тобто уточнення району тут просто не виправдане. Тож статтю перейменовано за аргументацією номінатора. --Flavius (обговорення) 07:05, 11 вересня 2021 (UTC)

• Правило ВП:ТОП ухвалене консенсусом спільноти. Всі дрібніші обговорення повинні відбуватися виключно в межах ухвалених правил.--Юрко (обговорення) 07:08, 11 вересня 2021 (UTC)

  Все на світі правила не можуть пояснити і вмістити усі випадки теж не можуть. Цей випадок один з таких. --Flavius (обговорення) 07:22, 11 вересня 2021 (UTC)

Ганс-Георг Гадамер → Ганс-Ґеорґ Ґадамер

Із користувачем @Jphwra виникнула суперечка щодо перейменування кількох статтей, у цьому обговоренні говоритимемо про перейменування Ганс-Георг Гадамер на Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Jphwra оперує тим, що багато джерел вказують на запис імені через Г. Я ж говорю про протилежне, бо якщо поглянути на посилання у статті (зараз я їх усі сюди продублюю), то всі україномовні окрім одного передають ім'я через Ґ. Тож список джерел, де Hans-Georg Gadamer передається як Ганс-Ґеорґ Ґадамер (у словниках зазначено сторінки):

1. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Герменевтика і поетика. — Київ: Юніверс, 2001. — 288 с.
2. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Істина і метод. — Т. 1: Герменевтика І: Основи філософ. герменевтики. — Київ: Юніверс, 2000. — 464 с.
3. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Істина і метод. — Том 2. — Київ: Юніверс, 2000. — 478 с.
4. В. С. Лісовий. Ґадамер Ганс-Ґеорґ // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
5. На сторінці 265 про Ґадамера йдеться у цьому словнику: Ґадамер Ганс-Ґеорґ (стор. 265) // Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с.
6. Герменевтика у пошуках істини й методу: Ганс-Ґеорґ Ґадамер - Еміліо Бетті - Ерік Дональд Гірш. – Стаття доктора філософії Архипової Людмили у науковому журналі

Наукові записки НаУКМА , 2011.

Тепер список джерел (праць), де Hans-Georg Gadamer передається як Ганс-Георг Гадамер (у словниках зазначено сторінки):

1. На сторінці 102 про Гадамера: Гадамер, Ганс-Георг//Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с.

Як можна бачити, у всіх перекладах видань цього німецького філософа укр. мовою (які я знайшов!) його записано як Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Також запис через Ґ засвідчено в одному з видань Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (2006 рік публікації), яке не може не бути АД. Водночас у виданні Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, яке теж є АД зазначено ім'я як Гадамер. Проте це єдине (поки що) джерело, яке вжило такий запис імені. До того ж воно видане у 2002 році (раніше на 4 роки ніж інше видання НАН України, де вже записано як Ґадамер). Також хочеться звернути увагу на те, що у виданні Філософський енциклопедичний словник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України з якихось причин відсутні загалом прізвища на літеру Ґ (відсутній розділ з цією літерою), що можливо послужило записання прізвища Ґадамер у розділ літери Г.

Сподіваюся на змістовне обговорення, позаяк отримувати повідомлення про скасування мого редагування (зміна запису прізвища на варіант із Ґ) з приписом "ПРИПИНІТЬ ЗНУЩАТИСЬ!!!" трохи спантеличує. -- DimGol (обговорення) 21:37, 3 вересня 2021 (UTC)

Тобто ви хочете сказати, що аж 7 книг написали про цього філософа, який прожив 102 роки? Це стандартна практика ВП:ПС: номінант наводить ті джерела, які йому вигідні, і не наводять джерела з протилежним варіантом. Це зовсім не репрезентативна вибірка, тому спиратися на неї не варто.--Анатолій (обг.) 18:06, 4 вересня 2021 (UTC)

•  За Номінатор навів переконливі арґументи. Якщо енциклопедії та енциклопедичні словники подають через "ґ", то які тут можуть бути питання? Очевидне перейменування.--Юрко (обговорення) 04:06, 4 вересня 2021 (UTC)
•  Проти власне номінатор трохи збрехав, бо є Гадамер Ганс-Георг (стор. 265) // Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с. Філософський словник тієї ж НАН України який подає його саме, як Ганс-Георг Гадамер (загалом так звана «варіативність» чому припискує, що людина жива або мертва, так не може бути літери абсолютно різні). А БРЕХНЮ ОСОБИСТО Я НЕ ЛЮБЛЮ. --Jphwra (обговорення) 04:44, 4 вересня 2021 (UTC)

Jphwra, хто ще тут бреше? будь ласка, наведіть мені сторінку у Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с. на якій вказано, що цей філософ, його прізвище Gadamer записано як Гадамер. Будь ласка, перейдіть за посиланням, завантажте цей словник і просто вкажіть сторінку, щоби я подивився. І тоді признаю, що я збрехав і в конкретно цьому словнику його пишуть через Г. У мене пошук по словнику (Ctrl+F) дає купу знахідок на запит через Ґ, і жодної на Г. Якщо Ви знаєте, де написано через Г, вкажіть, будь ласка, тут, спільноті, сторінку. Дякую заздалегідь -- DimGol (обговорення) 04:55, 4 вересня 2021 (UTC)

Я ж у свою чергу наведу кілька сторінок у цьому словнику, на яких будь-хто може переконатися, що Hans-Georg Gadamer пишемо так як пропонується перейменувати статтю. І так у словнику Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с. сторінки 552 (правий стовпчик), 265 (правий стовпчик), 266 (лівий стовпчик), 267 та 270 (лівий стовпчик). -- DimGol (обговорення) 05:12, 4 вересня 2021 (UTC)

•  За Які тут в принципі можуть бути питання??! В українській мові є дуже чіткі відповідники германським h і g, і саме через неслідування правилам виникають такі дивацтва, як Гегель чи Гаген. --Yuriz (обговорення) 07:03, 4 вересня 2021 (UTC)
•  За Аргументовано. --Sehrg (обговорення) 10:29, 4 вересня 2021 (UTC)
•  Проти Оскільки правопис дає обидва варіанти і вважає їх правильними, то в нас давно вже склався консенсус лишати той варіант, під яким стаття названа, аби не починати конфліктів. А спиратись на перекладачів не завжди варто, бо вони і Ґьоте пишуть поряд з Ґадамером, хоча це вже точно не корелюється з правописом. Просто багато хто хоче мавпувати іноземні звуки, а не спиратись на свої. --YarikUkraine (обговорення) 17:09, 4 вересня 2021 (UTC)

  Не чув про такий консенсус. Наведете посилання? --Юрко (обговорення) 07:00, 8 вересня 2021 (UTC)

Зауважу, що окрім численних перекладів, які передають філософа через Ґ, маємо Енциклопедію НАН України та Європейський словник філософій, які не є просто самовільною перекладацькою грою перекладачів-любителів. І пам'ятаймо, що за Гадамера маємо лише одне джерело, джерело, де з дивних причин українська абетка позбавлена літери Ґ (після Г йде Д). --DimGol (обговорення) 17:25, 4 вересня 2021 (UTC)

 Коментар Цікаво те, що наведені Вами джерела не відповідали нормам правопису того часу. Тобто тоді правопис "не дозволяв" ґ-кати в іменах та прізвищах. А це значить, що це особиста позиція перекладачів (авторів) — ґ-кати всупереч нормам правопису. І якщо зважати на те, що ґ-кання "не дозволялось", то унормованим варіантом був запис через г. Нині, коли правопис "дозволяє" на місці звука [g] писати як ґ, так і г, Вікіпедія трохи збожеволіла, бо почалось масове перейменування. Причому навіть там, де правопис цього "не дозволяє" — а саме в слов'янських іменах та прізвищах. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:03, 22 січня 2022 (UTC)

 Проти Джерела є на обидві назви. Одні видавництва вживають з г, інші без ґ. Не полінувався, знайшов книгу з філософії, яку купив під час навчання в університеті, видавництво «Академвидав» 2005 рік, там Гадамер Ганс-Георг (с. 547) (і в книзі написано, що це підручник, затверджений МОНУ). Перевага ґ не така велика, з того, що навели вище, там лише видавництво «Юніверс» і кілька наукових праць. Люди, які вивчали в школах, університетах, знають його як Гадамера.--Анатолій (обг.) 17:48, 4 вересня 2021 (UTC)

Анатолій, тоді потрібно повністю переписувати джерела статті. З новими примітками у середині статті. Нині всі окрім одного посилають на Ґадамера. Питання. Хто цим займеться... І ще одне: у затвердженому Міністерством освіти і науки України підручнику для студентів вищих навчальних закладів 2008 року видання "ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ ФІЛОСОФІЯ, ЛОГІКА, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО", автори Горлач М.І., Кремень В.Г., Ніколаєнко С.М., Требін М.П. послідовно вживається передача імені Ханс-Георг Гадамер (наприклад, стор. 377). Якщо аналізувати літературу до розділу, де говориться про Gadamer'a (розміщена на 396 стор.), то автори спиралися не на першоджерела (твори Gadamer'а), а на 6 праць росіян та підручних із філософії 2004 року (в якому за джерела взято теж винятково праці росіян). Як відомо росіяни не розрізняють послідовно у своїй мові звуки х, г, ґ і тому записують Gadamer засобами своєї мови. Відповідно будь-хто, хто пише працю про цього філософа, посилаючись винятково на росіян і не цікавившись чи в оригіналі було Hadamer чи Gadamer перенесе обмеженість російської мови в українську. До того ж обґрунтувати вони це можуть параграфом 144, п. 1 редакції правопису 2019 року, де говориться "Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками". Тобто рос. Катерина = укр. Катерина. Хоча водночас рос. Глинка українською є не Ґлінка чи Глинка, а проміжне Глінка. Не зрозуміло чому рос. літеру И (яка позначає звук i) ми передаємо у цьому слові нашою літерою І, а водночас рос. літеру Г (яка позначає звук g) передаємо саме укр. Г, а не Ґ (тобто діємо по різному у різних частинах прізвища, порушуємо правило "не транслітерації"). Хоча насправді зрозуміло, за СРСР літера Ґ була відсутня в укр. мові. Тобто підіб'ю підсумок, насправді проблема набагато глибша і багатогранніша. Подвійні стандарти передачі імен з російської є (приклад: Глинка). Якщо укр. науковець бере працю росіянина, де написано прізвище рос. Гадамер, то він перекладає його українською як Гадамер (по прикладу Глінки). І більшість навіть не цікавиться, як було написано прізвище до російського викривлення. В цьому і полягає проблема нашої науки. Замість праці з першоджерелами ми надто часто покликаємося на праці росіян, які пишуть відповідно до правил своєї мови (легше ж почитати щось російською, ніж спеціально вчити німецьку). Саме тому, на мою думку, ВСІ україномовні переклади авторських праць Gadamer'а (не підручники!) подають його як Ґадамер, бо перекладачі працювали з першоджерелами на мові оригіналу, конкретно з автентичними працями цього філософа, вони не працювали з адаптованими до російської мови рукописами. А підручники, навіть затверджені у МОН... по списку використаної літератури все видно... і це проблема дійсно набагато глобальніша за суперечку про перейменування статті у Вікіпедії. P.S.: на жаль, не зміг завантажити пропонований Вами підручник авторів Причепій, Черній, щоби особисто перевірити літературні джерела, але переконаний, що там лева частка — доробок росіян. -- DimGol (обговорення) 07:10, 5 вересня 2021 (UTC)

Стаття в ЕСУ оновлена 2007 року, підручник, котрий Ви наводите - 2005 року. Далі. Не можна ставити на один щабель статтю про особу в енциклопедії та згадку про особу в статтях. --Юрко (обговорення) 06:58, 8 вересня 2021 (UTC)

• додам іще. У книзі видавництва Дух і літера (Київ), де всюди вжито Gadamer як Ґадамер література (після кожного розділу вказана) якісно відрізняєься на кілька рівнів і написана вона не просто для "крутости", книга від початку до кінця переповнена прямими цитатами з першоджерел поданими оригінальним текстом, є світлини сторінок автентичних праць тощо. Ось посилання на книгу, дублюю: Ґадамер Ганс-Ґеорґ (стор. 265) // Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с.

  ТОбто ви визнаєте, що таки не всі джерела пишуть Ґадамер. Те, що джерела в статті так пишуть, ще не значить, що всі так пишуть, ви ж тут стверджуєте, що ніби-то всі джерела так пишуть, крім одного, яке навив опонент вище. Тим не менше он ще кілька знашлося.--Анатолій (обг.) 09:39, 5 вересня 2021 (UTC)

•  Проти. Користувач YarikUkraine правий: якщо стаття була написана спочатку з Г, то повинна й лишатися такою, якщо з Ґ, то значить лишатися так, оскільки правопис дозволяє обидва ці варіанти. Обидва! Не лише з Ґ, але й з Г, і навпаки. Ця стаття багато разів перейменовувалася у рамках так званої війни г/ґ, але створена була спочатку з Г. Востаннє перейменована була у 2020 році одним з активних лобістів літери Ґ у Вікіпедії з аргументацією .... «Правопис (а також, джерела українською мовою :)». Але вагомих підстав для перейменування навіть тоді НЕ БУЛО!, оскільки на той час (і не тільки на той) варіант з Г відповідав тому самому правопису і були ті самі джерела українською мовою. Інший користувач це помітив і перейменував назад. Почалася війна редагувань і статтю винесли вже на ВП:ПС. Чомусь навели джерела лише на Ґ, створюючи ілюзію буцімто на Г лише одне. Насправді це не так. Джерел на Г майже порівну з джерелами на Ґ, а то і більше. І в ту сторону, і в цю - вони однаково авторитетні, і навіть є такі, що однаково під егідою НАНУ видані. Натомість упускається важлива деталь, що є і профільні видання на Г, зокрема ФЕС [43] та купа підручників з філософії, серед яких є і затверджені МОНом [44] і рекомендовані МОНом, але під редакцією академіків [45]. Це профільні джерела! З інших авторитетних та/або універсальних видань як завжди повний бардак у нас: наприклад, ЕСУ подає з Ґ [46], натомість ЕІУ згадує лише з Г [47], так само і Літературознавча енциклопедія [48], у ВУЕ взагалі подано гібрид [49]. А мови про те, що Ґ вже з джерел витіснила Г у написанні цієї персоналії не можна вести взагалі. Бо продовжують видавати і навчальну, і наукову літературу з написанням Г. Ось із свіжого [50], [51]. Тому, враховуючи те, що назва статті Ганс-Георг Гадамер відповідає правопису (ВП:МОВА), підкріплена не менш авторитетними виданнями, серед яких є і профільні (ВП:АД), а також з урахуванням пункту 2 ВП:НАЗВА СТАТТІ я пропоною залишити поточне найменування статті. --Flavius (обговорення) 11:30, 5 вересня 2021 (UTC)

:Стаття в ЕСУ оновлена 2007 року, підручник, котрий Ви наводите - 2005 року. Далі. Не можна ставити на один щабель статтю про особу в енциклопедії та згадку про особу в статтях. --Юрко (обговорення) 06:58, 8 вересня 2021 (UTC)

Ви неуважно прочитали, що я написав, а я написав "купа підручників", що означає "багато". Так, я навів, як приклад один підручник 2005 року, але це не означає, що він один єдиний. Мені треба було навести усі можливі і ті, що видані після 2007 року? Ось, будь ласка, затверджені та рекомендовані після 2007 [52], [53], [54], [55], [56], [57], [58], [59], [60], якщо в цьому проблема. Але треба розуміти, що використовуються (особливо в навчанні!) не тільки ті, що видані після 2007, але й ті, що видані до 2007 (такі, як ці, наприклад, хоч і 2006 року) [61], [62]), бо їх затверджувало чи рекомендувало МОН не на один рік використання. --Flavius (обговорення) 09:47, 8 вересня 2021 (UTC)

І до чого тут акцентування року 2007 і ЕСУ, коли при укладанні довідкових і навчальних видань з конкретної галузі беруться до уваги конкретні фахові профільні видання (такі, як ФЕС, якщо говорити про цей випадок). Інакше таке довідкове чи навчальне видання перестане бути авторитетним, якщо черпатиме інформацію не з галузевих видань. І тому не важливо якого року буде підручник чи довідник з філософії - чи то 2005, чи то 2025, у ньому буде так, як подає ФЕС в першу чергу, а не так, як подає ЕСУ, куди взагалі ніхто з укладачів не загляне, хоча би з тих причин, що Гадамер жодного стосунку немає до України, а ЕСУ жодного стосунку до філософії. Це універсальне видання. Це те саме, що укладач підручника з фізики проігнорує фізичні довідники, а звернеться до ЕСУ. --Flavius (обговорення) 11:58, 8 вересня 2021 (UTC)

Я не до Вас писав взагалі.--Юрко (обговорення) 17:17, 8 вересня 2021 (UTC)

Ваш коментар розміщено одразу під моїм. Будьте уважні наступного разу і розміщуйте коментарі у правильному порядку. --Flavius (обговорення) 17:26, 8 вересня 2021 (UTC)

Так спрацювала кнопка "відповісти" - вже бачу.--Юрко (обговорення) 17:33, 8 вересня 2021 (UTC)

Буває. Але я думаю, що інформація, яку я надав, все ж не буде зайвою. Хіба що @Ahonc:, якому було насправді адресовано коментар, щось ще додасть від себе. --Flavius (обговорення) 17:39, 8 вересня 2021 (UTC)

•  Проти. Підтримую аргументацію Jphwra, YarikUkraine, Ahonc та Flavius. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:26, 18 вересня 2021 (UTC)

  Τǿλίκ 002, Думаю тут варто переглянути свою аргументацію, бо згаданий вами Користувач Jphwra подав посилання на Ганс-Ґеорґ Ґадамер і написав, що там Ганс-Георг Гадамер. Чи ви за брехню, коли це брехня в потрібному напрямку?--Divega (обговорення) 05:53, 20 вересня 2021 (UTC)

  Я проти брехні. А який Ви напрямок називаєте "потрібним"? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:03, 20 вересня 2021 (UTC)

  "потрібний" у цьому випадку той, що підтримує вашу позицію. Тобто проти перейменування. Загалом потрібно перевіряти всі аргументи, а не вірити на слово, бо окрім помилок може бути і підтасовування результатів. Якщо ви проти брехні, то маєте викреслити підтримку користувача, якого спіймали на цьому в обговоренні (тум більше, що з його сторони немає корегування помилки).--Divega (обговорення) 05:50, 22 вересня 2021 (UTC)

•  Проти Як писав Іларіон (Огієнко): "Небажано зловживати літерою «ґ», намагаючись наблизити українську вимову до вимови західних чи східних сусідів і, таким чином, нехтуючи українську культуру, настільки ж не варто відкидати уже засвоєні в мові слова на зразок ґрунту чи ґвалту, оскільки вони також є частиною тієї ж старої культури"... — अ म रा (обговорення) 11:51, 19 вересня 2021 (UTC)
•  Коментар За джерелами бібліотеки Вернадського кількість джерела на Ганс-Георг Гадамер та Ганс-Ґеорґ Ґадамер приблизно однакова. Мають бути згадані обидві назви у преамбулі, але для перейменування поки немає переваги одних джерел над іншими. Варто зазначити, що у багатьох джерелах імена подані без дефісу, як Ганс Георг (з г та ґ).--Divega (обговорення) 05:53, 20 вересня 2021 (UTC)

Тагієв Гаджі Зейналабдін → Тагиєв Гаджи Зейналабдін

Оскільки іншу номінацію фактично забалакали, відкрию окрему лише щодо заміни і на и. Прохання тут не обговорювати титул/ім'я/по батькові, а лише передачу літери ı.--Анатолій (обг.) 19:06, 3 вересня 2021 (UTC)

В оригіналі ПІБ звучить як Hacı Zeynalabdin Tağıyev (перша i без крапки, друга з крапкою, третя без крапки), кириличною азербайджанською — Тағыjев Һаҹы Зеjналабдин Тағы оғлу.

У тюркських мовах є різні літери: ı та i. Вони по-різному читаються: i без крапки читається як и. Тут у словах Тагиєв на Гаджи саме i без крапки (в кирилиці ы), тому застосовувати треба правила щодо ы, а не и/і. У багатьох тюркських словах є и на кінці або перед голосною: Яни Капу, Алмати, Ходжали, Шамахи, Сариагаш, Сариарка, Сариєсик-Атирау, Адияман. Літеру ы/ı передаємо як и, а и/i — як і (це як із г/ґ, в нас є різні літери, тож ми можемо і g/h передати по-різному). Не розумію, чому вони мають однаково передаватися. --Анатолій (обг.) 18:03, 3 вересня 2021 (UTC)

@Ahonc:, в іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова пишемо І. (Пар.129). Ніяк Гаджи не вийде, бо за правописом повинно бути лише Гаджі. До чого тут приклади географічних назв незрозуміло. Там правопис щодо географічних назв окремо правила подає (Наприклад, в географічній назві Алмати ми пишемо за традицією И в кінці. Це дозволяє норма правопису (пар. 129. И, 6). І у правописі вже в 140 параграфі на підтвердження зустрічається Алмати з написанням через И в кінці. --Flavius (обговорення) 06:17, 4 вересня 2021 (UTC)

Ще раз повторюю: те правило сюди не підходить. § 129 стосується [i], а тут звук [ɯ], що близький до нашого и. Навіть якщо не рахувати Алмати, то Шамахи і Ходжали мають ту саму літеру на кінці і так само азербайджанські, і там традиції нема. Хоча я н ерозумію, яка традиція в Алмати, ця назва використовується менше 30 років лише.--Анатолій (обг.) 11:47, 4 вересня 2021 (UTC)