Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Файл підкачкиФайл довантаження[ред. код]

Точніше відображає суть, оскільки мова про інформацію, а не про розкочування якогось матеріалу і не рідини. Приклади використання: Glosbe, сайт Microsoft і українізована ОС Windows (принаймні останні версії).--Віщун (обговорення) 18:31, 27 березня 2017 (UTC)

Хоча сама стаття потребує суттєвої переробки.--Віщун (обговорення) 18:32, 27 березня 2017 (UTC)

Пропонуєте перейменувати за випадково знайденими прикладами? Через такий підхід назви тут і не відповідають загальновизнаним, та хоч найуживанішим. Для перевірки вашої пропозиції відкрив словник В. Карачуна (Рос.-англ.-укр. словник з інформатики та обчислювальної техніки, 1998). Приклад є: файл подкачки - swapping file - файл довантаження, файл довантажувальний (С. 324). Наче все підтверджено? А ні, відкриваю другий словник (Пройдаков Е. Англо-укр. тлумачний словник з обчилювальної техніки, 2005): swapping - підкачування, свопінг (С. 483). Про підкачування свідчить і загальнонауковий словник (Рос.-укр. словник наукової термінології, 1998): подкачка киб., техн. підкачка, підкачування; підкачування сторінок (С. 502). Тож не все так просто. Справді, можливо, треба перейменувати, якщо по галузі файл довантаження вживають частіше за файл підкачки/підкачування чи той же свопінг-файл. І замінити тоді всі вікіпедійні Підкачка сторінок. Але як це перевірити без особистих глибоких роздумів на тему «розкочування»? Maksym Ye. (обговорення) 19:27, 27 березня 2017 (UTC)

ТалерТаляр[ред. код]

По-перше, основна назва в СУМ-11. По-друге, назва не багатозначна. Талер же багатозначна. По-третє, зукраїнізована назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:39, 27 березня 2017 (UTC)

Ансамбль пісні і танцю Радянської арміїАнсамбль пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова[ред. код]

Перейменуйте на нову назву.--46.200.148.211 17:35, 25 березня 2017 (UTC)

ГокейаллсвенсканХокей-Аллсвенскан[ред. код]

В оригінальному написанні в HockeyAllsvenskan посередині велика літера. В прізвищах в таких випадках при передачі ставлять дефіс: McMurdo/MacMurdo → Мак-Мердо. Пропоную поступити за аналогією.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 24 березня 2017 (UTC)

В оригіналі Hockeyallsvenskan, звідки Ви видерли HockeyAllsvenskan? Категорично проти, коли саме так намагаються каламутити воду в Вікіпедії.... --Jphwra (обговорення) 13:21, 24 березня 2017 (UTC)
дивіться сюди: Copyright © 2015-2017 HockeyAllsvenskan. Зокрема і на логотип.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 24 березня 2017 (UTC)
Аяк у шведів написана стаття? Які питання? ви краще від них розумієтесь на власних назвах? --Jphwra (обговорення) 13:29, 24 березня 2017 (UTC)
У шведів шведською. Можна лишити латинкою. До речі, Вікіпедія не посилається на Вікіпедію.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:34, 24 березня 2017 (UTC)
Так от у шведів Hockeyallsvenskan, а це власна шведська назва, те що пишуть англомовні сайти, то це їх справа. --Jphwra (обговорення) 13:41, 24 березня 2017 (UTC)
Де це він англомовний? Ви його і не відкривали?!--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 24 березня 2017 (UTC)
Відкрив і що? Там взагалі написано HOCKEYALLSVENSKAN, то давайте так напишемо? На англомовних сайтах так використовують написання HockeyАllsvenskan, але стаття у шведів чомусь написана: Hockeyallsvenskan. Тож від чого будемо відштохуватись, сайту HOCKEYALLSVENSKAN, а може блогу? Чи залишимо так як є? --Jphwra (обговорення) 13:54, 24 березня 2017 (UTC)
Взагалі-то вікістаття не є АД. Офіційний сайт є АД. Ось з сайту: "Poängkungen i HockeyAllsvenskan Ejdsell var dock inte klar där." [1] Тощо. Пройдіться по статтях.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 24 березня 2017 (UTC)
  • Варто залишити як є до появи зовнішніх авторитетних джерел з іншою назвою. Maksym Ye. (обговорення) 13:28, 24 березня 2017 (UTC)
    У букмекерів згадується--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 24 березня 2017 (UTC)
    А давайте Шведську хокейну лігу перейменуємо в Вищу лігу Швеції, там саме так вона згадується.... UeArtemis краще пишіть статті, а не просто відволікайте спільноту на власні дрібниці. --Jphwra (обговорення) 13:35, 24 березня 2017 (UTC)
    UeArtemis переглянув різноматні шведські джерела в них в більшості випадків пишеться Hockeyallsvenskan, там де вони подають інформацію англійською, то HockeyAllsvenskan і дефіс відсутній. --Jphwra (обговорення) 13:58, 24 березня 2017 (UTC)
    Це підгонка під правопис, як і дефіс у нас. Бо великі літери посеред слова ненормативні - що в них, що в нас. А от самоназва, як видно з сайту, саме з великою.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:03, 24 березня 2017 (UTC)
    UeArtemis, я пропоную висловитись з даного питання автора статті Herald63, як проживав (чи живе) там і якраз в курсі всіх подій і вже після цього приймати рішення. --Jphwra (обговорення) 14:09, 24 березня 2017 (UTC)
    Якщо я правильно зрозумів, Ваша пропозиція не має нічого спільного з принципами Вікіпедії. Тому мушу нагадати їх: статті не є власністю авторів-вікіпедистів; Вікіпедія посилається на авторитетні джерела, якими є сторонні публікації (себто не на своїх користувачів).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:15, 24 березня 2017 (UTC)
    Проте. Я не проти почути аргументи ще одного користувача.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:17, 24 березня 2017 (UTC)
    якщо людина проживає в Швеції і називає так статтю, то на то є причини і ці причини треба вислухати, а з Вашого боку я бачу лише бажання перейменувати за будь-яких умов. --Jphwra (обговорення) 14:19, 24 березня 2017 (UTC)
    От давайте від цієї згадки й починати обговорення. Чи можна взяти це джерело з ХокейАллсвенскан за авторитетне? Чи є якісь інші, подібні дотичні назви (назви інших ліґ)? Чи не називають їх якось накше, наприклад, «Друга хокейна ліґа Швеції»? Починати треба з простих питань без фантазій. Maksym Ye. (обговорення) 15:02, 24 березня 2017 (UTC)

Вітаю! Не зовсім зрозумів потреби перейменування статті та дискусії навколо цього. В Укрвікі є стаття про вищий футбольний дивізіон Швеції — Аллсвенскан (дослівно означає «всешведська»). Тому цілком логічно, що й хокейні ліги подано транслітом як кальки шведських офіційних назв: Гокейаллсвенскан, Гокейеттан. У шведській мові це багатокореневе слово пишеться разом, без дефісів і без великих літер у середині слова. Велику літеру "А" використовують в англомовних версіях для виділення другої частини довгого слова. Тому в українській версії варто виходити все ж від оригінальної шведської назви.--Herald (обговорення) 16:25, 24 березня 2017 (UTC)

Ой, ні. Не вигадуйте, що в англомовних версіях. Вище посилання на шведськомовний офіційний сайт.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 27 березня 2017 (UTC)
Додам ще, що цих "всешведських" ліг доволі багато у різних видах спорту (футбол, хокей, гандбол, бенді, регбі, водне поло тощо) і відповідають вони різним рівням (у футболі — як перша ліга, у хокеї — як друга і т.п.). Ось є список на шведській вікі: Allsvenskan. Варто звернути увагу на назви, скажімо, давнішої хокейної ліги «Супераллсвенскан» чи жіночої футбольної — «Дамаллсвенскан».--Herald (обговорення) 17:11, 24 березня 2017 (UTC)
Може тоді перекладати? Всешведська суперліга, Всешведська дамська ліга, Всешведська хокейна ліга...--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 27 березня 2017 (UTC)
NickK Шведське "Н" передається як українське "Г", тому такі адаптації робити не варто. А на поданих "джерелах" — суцільна каша з передачею в назвах клубів: то "Х", то "Г", то взагалі латинкою.--Herald (обговорення) 18:04, 24 березня 2017 (UTC)
Ну і Слохокей ліга тут не аргумент. Це ліга, в якій грають клуби з Словенії, Хорватії та Сербії. У хорватській, сербській та словенській мовах "Н" відповідає українському "Х".--Herald (обговорення) 18:13, 24 березня 2017 (UTC)

Чемпіонат_світу_з_футболу_1994_(склади_команд)/ГреціяЧемпіонат світу з футболу 1994/Греція[ред. код]

Пропоную забрати "(склади команд") з заголовка цієї та всіх подібних статей. Це дозволить розширити статті, написавши про результати виступів, може ще про щось релевантне. Тобто зробити принаймні щось таке, як в інтервіках (наприклад de:Fußball-Weltmeisterschaft 1994/Griechenland). До речі, і назви тих інтервік теж не містить слів "склади команд"--Unikalinho (обговорення) 10:03, 23 березня 2017 (UTC)

Власницьке програмне забезпеченняПропрієтарне програмне забезпечення[ред. код]

Згорнуто минулу номінацію. 

Потрібно привести назву статті до зазначеного в шапці. В шапці "Пропрієтарне програмне забезпечення" з посиланням на АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:01, 22 березня 2017 (UTC)

Звісно, треба привести до нормальної назви. Закрите чи пропрієтарне закон, 2009, парламентські слухання, 2011. Кумедно бачити це посміховисько в просторі назв. Відлуння «зневадження». Maksym Ye. (обговорення) 17:49, 22 березня 2017 (UTC)

Захисні загониСС[ред. код]

Ця організація є більш відомою саме під абревіатурою СС, а не перекладеною назвою "Захисні загони".--Divega (обговорення) 18:55, 18 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. За перекладною назвою їх ніхто не називає.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:09, 19 березня 2017 (UTC)
ЗЗ, лол.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 27 березня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За --Cumanian (обговорення) 14:13, 19 березня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Погоджуюся з аргументом, що саме назва СС, як абревіатура, найбільше поширена та така що вже давно закріпилася в мові.--Leon Nef обг 11:00, 22 березня 2017 (UTC)

Ятвяги (племена)Ятвяги[ред. код]

В українській мові основне значення слова «ятвяги» — литовське плем'я (СУМ-11, ЕІУ).
В українській вікіпедії «ятвяги» — це стаття-розвилка з якимись селами (назви яких, очевидно, походять від історичних ятвягів).
Пропоную, перейменувати згідно з ВП:Іменування статей:

З повагою, --Cumanian (обговорення) 01:49, 18 березня 2017 (UTC)

Перейменовуйте сміло, це, мабуть, можна було і не виносити на обговорення. August (обговорення) 21:11, 18 березня 2017 (UTC)

Звісно, можна й так, але
по-перше, я не можу зробити це технічно;
по-друге, варто послухати думки інших;
по-третє, краще перейменовувати через обговорення, щоб був прецедент на майбутнє.--Cumanian (обговорення) 06:18, 19 березня 2017 (UTC)

Приз ФІПРЕССІПриз Міжнародної федерації кінопреси[ред. код]

Пропоную перейменувати статтю оскільки буквосполучення ФІПРЕСІ є транслітерацією французької абревіатури "FIPRESCI", що утворене з чотирьох початкових букв і частини слова французької назви організації (фр. Fédération internationale de la presse cinématographique, "FIPRESCI", яка українською перекладається як Міжнародна федерація кінопреси. У енциклопедіях і словниках абревіатури і скорочення застосовують для економії місця, але тільки у тексті статті, а не в її назві. Після повної назви статті, у дужках записують її абревіатуру і тоді при її використанні буде зрозуміло що вона означає. Тому в кінці цих видань часто є окремий розділ, де зібрані застосовані у виданні абревіатури і скорочення. Абревіатури або акроніми у назвах статей застосовувати недодопустимо. Крім того існують статті, які мають однакові абревіатури: «Великий адронний колайдер» (ВАК) або «Вища атестаційна комісія» теж (ВАК). Крім того набір букв ФІПРЕСІ ніяк не пов’язаний зі словами української мови, а на запитання «Що таке ФІПРЕСІ ?» опитані мною люди зі здивуванням перепитують «З якої це області знань ?».--Роман Сизий (обговорення) 23:56, 16 березня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо не бачу вагомих причин в нагальній необхідності перейменування статті, оскільки:
  1. ФІПРЕССІ (а не ФІПРЕСІ) є усталеною і поширеною у використанні українською транслітерацією офіційної абревіатури організації (джерела наведені в цьому обговоренні), стаття про яку в укр. Вікіпедії називається Міжнародна федерація кінопреси, і не суперечить правилам найменування статей;
  2. Повна назва організації існує в двох варіантах: французькою — Fédération internationale de la presse cinématographique (Міжнародна федерація кінопреси) та англійською — International Federation of Film Critics (Міжнародна федерація кінокритиків) (офіційний сайт FIPRESCI), то ж назву нагороди організації називають у джерелах і Призом Міжнародної організації кінопреси і Призом Міжнародної федерації кінокрити(ки)ків і Призом ФІПРЕССІ (Prix FIPRESCI), як універсальним для усіх мов, що переважає у звітах міжнародних кінофестивалів, де вручається Приз ФІПРЕССІ (Берлінський кінофестиваль, Каннський кінофестиваль Софійський кінофестиваль і т.д.). Ця ж назва використовується і в найбільших кінематографічних базах даних, як, напр., IMDb.
  3. То, який сенс перейменовувати статтю з існуючої назви на іншу, якщо це ніяк не суперечить ніяким правилам і стаття уже має одну з трьох можливих допустимих назв (чому тоді не перейменувати в Приз Міжнародної федерації кінокритики чи Приз Міжнародної федерації кінокритиків, що також буде правильним, але лише на третину?). Де в правилах створення статей в українській Вікіпедії записано, що Абревіатури або акроніми у назвах статей застосовувати недопустимо?
  4. Вважаю, що лише особисте переконання пана Сизого в тому, що абревіатури і акроніми недопустимо використовувати в назвах, що не підтверджено ніякими настановами і правилами Вікіпедії (чи підтверджено?), не може бути аргументом для перейменувань, бо це стане прецедентом, оскільки перейменувавши цю статтю, постане питання до інших статей з абревіатурами та акронімами, як, напр., Премія БАФТА у кіно 2017 (та інших з цієї серії), ФІФА, ЮНЕСКО, CNN тощо.
  5. Думки, начебто «опитаних» паном Сизим людей, які не розуміють з якої області знань поняття Приз ФІПРЕССІ (як це довести і хто ці люди?), не можуть бути підставою і аргументом для перейменування цієї, або інших статей, яких ці люди також не розуміють — це проблема лише тих людей, а не назв статей Вікіпедії. На «аргумент», що набір букв ФІПРЕСІ ніяк не пов’язаний зі словами української мови, ще раз даю джерело:

Звуковые сокращения преобладают среди аббревиатур французской кинотерминологии и представлены 21 единицей: APFIS ‘Association pour la Recherche et la Formation en Image et Son’, FEMIS ‘Fondation Europeenne des Metiers de l’Image et du Son’, ISCA ‘Institut Spécialisé du Cinéma et de l’Audiovisuel’, SOFICA ‘Société pour le financement du cinéma et de l'audiovisuel’, UNIATEC ‘Union internationale des associations techniques cinématographiques’. Аббревиатуры ACID ‘Association du cinéma indépendant pour sa diffusion’, BLOC ‘Bureau de Liaison des Organisations du Cinéma’ и DIRE ‘Distributeurs Indépendants Réunis Europeen’ являются акронимами, поскольку по звучанию они совпадают с лексическими единицами acide (f) ‘кислота’, bloc (m) ‘блок’, dire ‘говорить, сказать’.
Количество звуковых сокращений в украинском языке равняется пяти (БУК - ‘Бюро української кіножурналістики’, ВУФКУ – ‘Всеукраїнське кінофотоуправління’, УКА – ‘Українська кіноасоціація’, яуф – ‘ящик для упаковки фильмов’, ФIПРЕССI – ‘Міжнародна федерація кінопреси’), из которых одна аббревиатура – это акроним – БУК. Аббревиатура ФІПРЕССІ заимствована из французского языка и употребляется параллельно с терминосочетанием ‘Міжнародна федерація кінопреси’.


ПРО АББРЕВИАЦИЮ В ТЕРМИНОСИСТЕМЕ КИНЕМАТОГРАФА ФРАНЦУЗСКОГО И УКРАИНСКОГО ЯЗЫКОВ

Отже, вживається паралельно, що також не суперечить назві статті Приз ФІПРЕССІ.--Leon Nef обг 07:42, 17 березня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти ФІФА, УЄФА, ЮНЕСКО, НАТО, ОПЕК — теж іншомовні абревіатури. Тож не бачу причин для перейменування.--Анатолій (обг.) 12:29, 17 березня 2017 (UTC)
    @Ahonc: Шановний Анатолій. В Академічному тлумачному словнику української мови слово ФІФА означає — «Пуста, легковажна дівчина або молода жінка крикливо одягнена», здрібніло — «фіфочка». В газетах, журналах та інших засобах масової інформації (ЗМІ) дійсно можна зустріти абревіатуру «ФІФА» як транслітерацію французької абревіатури «FIFA», що утворена з перших букв французької назви (фр. Fédération Internationale de Football Association), яка українською перекладається «Міжнародна федерація футболу». Правильно названа стаття «Федерація футболу України», а не «ФФУ», хоч у тексті цієї статті таку абревіатуру використовувати можна. Саме так «Міжнародна федерація футболу» і повинна називатися стаття про Міжнародну федерацію футболу у Вікіпедії. А стаття про "Приз" — "Приз Міжнародної федерації кінопреси". Див. вище «Абревіатури або акроніми у назвах статей застосовувати недодопустимо». Тому статті з назвами-абревіатурами БУК, ФУК, ПАК, ДАК і т.д. треба редагувати.--Роман Сизий (обговорення) 14:16, 17 березня 2017 (UTC)
    Це хто вам сказав, що не допустимо? Я ж вам навів контрприклади. А в академічному словнику власних назв нема, тож і не дивно, що там нема ФІФА.--Анатолій (обг.) 14:38, 17 березня 2017 (UTC)
@Ahonc: Шановний Анатолій.
  1. Заголовками статей у енциклопедіях, а значить і у Вікіпедії, повинні бути назви людей, організацій. Наприклад, «Кожушко Петро Іванович», але не КПІ, бо це може бути також Катеринчук Параска Ігорівна або Київський політехнічний інститут.
  2. "ФІФА" та "ФІПРЕССІ" назвами не є, це кириличні транслітерації латиничних абревіатур "FIFA" та "FIPRESCI" французьких назв (фр. Fédération Internationale de Football Association) та (фр. Fédération internationale de la presse cinématographique). Назвами є «Міжнародна федерація футболу» та «Міжнародна федерація кінопреси».
  3. Тому стаття повинна називатися «Приз Міжнародної федерації кінопреси».
З повагою--Роман Сизий (обговорення) 07:50, 18 березня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Багато іноземних абревіатур просто транслітеруються.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:21, 18 березня 2017 (UTC)
  • Шановний @Роман Сизий:, у цьому обговоренні Ви уже двічі наполегливо виділяєте, що «Абревіатури або акроніми у назвах статей застосовувати недодопустимо» (другий раз наводите, як «джерело» на своє ж перше твердження). Дайте відповідь на чітке питання: де це записано, що недопустимо? Ми всі, пишучи статті для Вікіпедії, маємо керуватися її офіційними правилами, зокрема й ВП:ІС. Ви читали цей розділ? Як і інший — ВП:ТОЧНО, бо цей стосується найменувань Ваших статей про фільми, у яких Ви де доцільно й де не треба ставите в дужках «... (фільм, 19..)», про що у нас з Вами вже колись була дискусія (це я до того, що Ви ігноруєте базові правила Вікіпедії).--Leon Nef обг 08:57, 18 березня 2017 (UTC)
В енциклопедіях абревіатури не є назвами статей!--Роман Сизий (обговорення) 09:34, 18 березня 2017 (UTC)
І ще раз: де сказано/написано, що в українській Вікіпедії назви статей абревіатурами (або з ними) — це неправильно і цього робити не можна? --Leon Nef обг 10:44, 18 березня 2017 (UTC)
Вам же навели, що є такі назви, що ви повторюєте одне й те саме, що неможливо називати статті абревіатурами. Це можливо.--Анатолій (обг.) 18:41, 18 березня 2017 (UTC)
@Роман Сизий: Аргумент про те, що абревіатури не можуть бути назвами статті в енциклопедії, неправдивий. Візьмемо ЮНЕСКО: в УРЕ стаття ЮНЕСКО, в ЕУ стаття ЮНЕСКО. Звісно, є й зворотні приклади, але приклади абревіатур-назв статей в енциклопедіях існують — NickK (обг.) 14:24, 18 березня 2017 (UTC)
@Роман Сизий: Додам ще приклади з Політичного словника, де назви організацій даються абревіатурою, до того ж в українській транслітерації, і я не думаю, що це лише заради економії місця.--Leon Nef обг 15:30, 18 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ви посилаєтеся не на статті в енциклопедії, а на якісь словники, чи окремі розділи в енциклопедіях.
Серед онлайн-енциклопедій доступних в інтернеті українською мовою я не знайшов таких, де можна було би побачити статтю «Приз ФІПРЕССІ».
Що ж до ЮНЕСКО, то от як про це написано у енциклопедії «Большая советская энциклопедия»:
ОРГАНИЗАЦИЯ ОБЪЕДИНЁННЫХ НАЦИЙ ПО ВОПРОСАМ ОБРАЗОВАНИЯ, НАУКИ И КУЛЬТУРЫ, ЮНЕСКО (United Nations Educational Scientific and Cultural Organization - UNESCO), межправительственная орг-ция; специализированное учреждение ООН. Ще приклад:
МЕЖДУНАРОДНАЯ ФЕДЕРАЦИЯ АСТРОНАВТИКИ (МФА; International Astronautical Federation, IAF), междунар. науч. орг-ция, занимающаяся проблемами исследования и освоения кос-мич. пространства в мирных целях, включая вопросы ракетной техники и правового режима космоса.
Як бачите абревіатура кирилицею утворена з кириличних слів і не є транслітерацією латинської абревіатури.--Роман Сизий (обговорення) 17:07, 18 березня 2017 (UTC)
Що значить «якісь словники»? Це такий же довідник енциклопедичного типу, як і багато інших, виданий «Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії». Почитайте, яким бувають енциклопедії: «Енциклопедії залежно від обсягу умовно поділяють на великі (понад 12 томів), малі (7—12 томів), короткі (4—6 томів) та 1—3-томні, які переважно називають енциклопедичними словниками або довідниками.»--Leon Nef обг 18:06, 18 березня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти як і у попередній номінації з огляду на аргумент а на запитання «Що таке ФІПРЕСІ ?» опитані мною люди зі здивуванням перепитують «З якої це області знань ?». Я можу навести аналогічні приклади на кшталт TN-C-S, що мало кому чого скажуть, але саме у такому вигляді зазначаються у стандартах. І чому абревіатура не може бути назвою, якщо компанія/організація більше відома за назвою - мені не зрозуміло.--Divega (обговорення) 18:44, 18 березня 2017 (UTC)

  1. Хотілося б щоб Вікіпедія була достойною енциклопедією, а оскільки вона зараз за обсягом найбільша, то щоб для творення її ми брали за зразки великі академічні видання попередніх «паперових» енциклопедій, хоч і ті завжди мусіли старатися зменшити кількість паперу та довжину книжкових полиць. Звідси всякі скорочення та інше. З появою «комп’ютерних» видань ми не змушені економити папір.
  2. Тепер до користувача Divega. Задумайтеся що ми тут обговорюємо. До чого тут Ваші стандарти заземлення і ваш приклад з «TN-C-S», це що назва статті ? Стаття називається «Заземлення», а не «TN-C-S». Про системи TN-C-S в україномовному розділі Вікіпедії навіть не згадується, про них написано в російськомовному розділі у статті рос. «Заземление». Чому б Вам не збагатити український розділ Вашими знаннями про TN-C-S. Це було би набагато корисніше.
  3. У даному обговоренні мова йде про те, що в енциклопедії назви статей повинні бути розгорнутими, щоб бути зрозумілими для найбільшого числа читачів. Тобто «Приз Міжнародної федерації кінопреси», а не «TN-C-S», чи «Приз ФІПРЕССІ».--Роман Сизий (обговорення) 14:49, 19 березня 2017 (UTC)
    Сенс мого коментаря був у тому, що це вузькопрофільна тема, як і ФІПРЕССІ, яка в принципі не показова з огляду на ваше "опитав 10 людей" (не всі БАФТА знають). Хоча б ще й тим, що ви навіть після пошуку неправильно зрозуміли, що це - це не заземлення, а "спосіб реалізації електричної мережі низької напруги". Просто головна і помітна різниця у дії заземлення. А якщо колись стаття і буде, то вона буде якось на кшталт "Система TN-C-S" називатись, а не "Спосіб реалізації електричної мережі низької напруги з комбінованим та роздільним виконанням захисного та нейтрального провідників" (сенс існування окремої статті, а не спільної "Система TN" залишимо поза обговоренням). А правильність цього підтверджує застосування у стандартах, як і у наведених вище прикладах пана Leon Nef.--Divega (обговорення) 19:10, 20 березня 2017 (UTC)

Реал Мадрид КастільяРеал Мадрид Кастилья[ред. код]

Іспанською має назву Real Madrid Castilla, якщо перекласти то буде Реал Мадрид Кастилія. Прошу висловити інших участників з приводу переіменування слова Кастілья в Кастилья або Кастилія. Кастилія - історична область Іспанії.--Viktor Legend 08:50, 14 березня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Назви клубів це власні назви, тому вони не перекладаються, тобто Кастилія бути ніяк не може, бо інакше доведеться перейменовувати «Наполі», «Торіно» чи усі Юнайтеди. З приводу Кастилья також не бачу аргументів, оскільки у іспанців саме Castilla, через «і». Чого ми маємо іншу букву тулити? --YarikUkraine (обговорення) 19:43, 14 березня 2017 (UTC)
Тоді ще й Мадрід? РИ це вимога для географічних та загальних назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:21, 15 березня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Складова тут відверта географічна назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:05, 15 березня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Написання Кастилья нелогічне: і не Кастілья як у власній назві, і не Кастилія дослівно. Так, виходить гібрид: Реал (транслітерація) Мадрид (переклад) Кастілья (транслітерація), але саме так усталено, аналогічно до ТоріноNickK (обг.) 17:44, 15 березня 2017 (UTC)
Цікаво, які джерела можуть підтвердити? Гадаю, назва не вперше трапилася у Вікіпедії, хіба ні? Maksym Ye. (обговорення) 13:27, 16 березня 2017 (UTC)
Якість україномовних спортивних ЗМІ досить відома, тож це досить відносний критерій. Джерела на назву Реал Мадрид Кастілья: спортивні ЗМІ UA-футбол, Чемпіон, Галичина спортивна, football24, та неспортивні Тиждень, Експрес та Громадське. На Реал Мадрид Кастилія одне лише неспортивне LB.ua. З Кастильєю виділити українське складніше: засилля російської — NickK (обг.) 13:48, 16 березня 2017 (UTC)
Мені здається, хоч який відносний, але це єдиний можливий критерій. Я теж швидко пробив у мережі, і бачу, що абсолютно переважає Реал Мадрид Кастілья. На це і варто орієнтуватися. Виділив би посилання на ЗМІ, де коректурі загалом приділяють увагу: Тиждень, Захід.нет (Реал Мадрид Кастілья). Maksym Ye. (обговорення) 14:21, 16 березня 2017 (UTC)

До речі, прецеденти написання Кастилья є.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:30, 19 березня 2017 (UTC)

Дуже, дуже поганий приклад! — «10:35, 14 березня 2017‎ Viktor Legend (обговорення • внесок)‎ м . . (2533 байти) (0)‎ . . (Viktor Legend перейменував сторінку з Пуерто-Кастілья на Пуерто-Кастилья: Кастилія) (скасувати • дякую) [автоматично перевірена]». Перейменування відбулося саме під час цього обговорення і стосується його безпосередньо. Для запобігання війні правок пропоную повернути до попереднього варіанта Пуерто-Кастілья і розглядати назву також через це перейменування. Maksym Ye. (обговорення) 04:57, 20 березня 2017 (UTC)

5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.

Pictogram voting comment.svg Коментар Складне питання. З одного боку -ти- не обов'язкове в географічних назвах, а з іншого - Кастилія належить до усталених форм (але чи належить варіація Кастілья?). Та і клуб лише похідна від географічної назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 24 березня 2017 (UTC)

Шоу-ЛовШоу-Лоу[ред. код]

Наскільки я пам'ятаю, минулого разу на ВП:ПС зійшлися на тому, що -оу- передається саме через У, а В пишемо там, де приголосна /w/.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:33, 14 березня 2017 (UTC)

Цікавий аргумент від прихильника правопису. А як же "правопис понад усе"? Виглядає по дурному, але ж правопису відповідає, тож або ужиток, або лишається.--Divega (обговорення) 19:48, 14 березня 2017 (UTC)
До чого тут я? Просто було вже рішення таке: Вікіпедія:Перейменування статей/Джессі Овенс → Джессі Оуенс. Не проти його переглянути.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:11, 15 березня 2017 (UTC)
Та цікаво просто, коли війна проти Ґ, то тільки правопис, а коли просто не подобається - то і джерела з автоперекладом з російської і про те, як колись зійшлися на думці...--Divega (обговорення) 19:23, 16 березня 2017 (UTC)
Тут теж правопис. У згаданому обговоренні посилалися на § 94. Дифтонги AU, OU. Так само відхилили мою пропозицію повернути Масло(в)у оригінальну форму прізвища. "Бо англійський дифтонг".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 17 березня 2017 (UTC)
А дифтонги точно не про літери? Бо є [u], [ʉ] та [ʊ] (дивись тут), про який саме іде мова у цьому випадку? Якщо це про звуки, то це не стосується цього випадку (тут [ʊ], а не [u]), якщо про літери, то тут не та літера.--Divega (обговорення) 17:43, 18 березня 2017 (UTC)
Ймовірно, що про всі одразу.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:49, 19 березня 2017 (UTC)
А є обґрунтування, чи просто так? Має ж бути певна система, а не просто хто що знав.--Divega (обговорення) 20:09, 20 березня 2017 (UTC)
  • Щонайменш точно має бути не поточна назва, бо у Show Low за жодним правописом не передаються дві w різними літерами. Було б добре, якби знайшлися україномовні джерела — NickK (обг.) 23:23, 14 березня 2017 (UTC)
    У цьому випадку правопис дозволяє щось на кшталт дизель/Дізель, хоча тут навіть і слово не змінюється. Або передачу німецького ei в залежності від традиції--Divega (обговорення) 19:23, 16 березня 2017 (UTC)
  • Спробував знайти джерела, не знайшов. За Шоу-Лоу за усталеністю та вимовою (американська вимова /ʃoʊ loʊ/) — NickK (обг.) 17:40, 15 березня 2017 (UTC)
    Аргумент за вимовою непогано можна ще для аргументації застосування Ґ використовувати. Є §97 Англійське w у власних назвах передається звичайно через в, причому зважаючи на §98 Французькі ll та ill після голосних у кінці слів та перед голосними передаються через й мова йде саме про літеру, а не звук. Тож має лишатись Шоу-Лов згідно з правописом (перша частина за ужитком, друга - за правописом).--Divega (обговорення) 19:23, 16 березня 2017 (UTC)
    @Divega: Мені цікаво, як два абсолютно однакові звуки в одній і тій самій назві правопис може передавати по-різному? Я не бачив нічого подібного в правописі. У правописі все ж ідеться про звук, що позначається літерою w, але ж передбачаються й винятки. В УЛІФі є слова на обидва корені (шоу, прізвище Шоу на show та Лоуер-Хатт / Lower Hutt на low), тож, мабуть, обидва є винятками — NickK (обг.) 19:53, 16 березня 2017 (UTC)
    Правопис говорить про літери на позначення відповідного звуку.--Анатолій (обг.) 10:29, 17 березня 2017 (UTC)
    Передача ж німецького See, як Зеє саме той випадок (тут Картографія має рацію, як не дивно). Ну в Дизель/дізель це теж можливо, хоча в принципі не логічно. Чи ват (хоч Ватт) (це вони вже і самі пишуть). Або передача звуків [g] та [h] однією літерою. А так це два слова, просто так сталось, що правопис сам собі суперечить в одній назві.--Divega (обговорення) 20:13, 16 березня 2017 (UTC)
    @Divega: Перепрошую, але я щось не впізнаю ваших аргументів. Можете, будь ласка, дати посилання на конкретну правописну вимогу, яка вимагала б писати Шоу та Лов водночас і ніяк не Шов чи Лоу? Дякую — NickK (обг.) 20:59, 17 березня 2017 (UTC)
    Пане NickK, я в цьому обговоренні вирішив взяти на себе роль «адвоката диявола». Поточна версія правопису побудована з купою недомовок та відсутності посилань на інші джерела та дуже хаотично загалом. Тобто мені подобається версія Шоу-Лоу, я взагалі прихильник максимальної адаптації відповідно до таблиць МФА (те, що наші мовознавці її не знають та не розробляють — це вже інша проблема, через яку, на мою думку, є неоднозначності). Взагалі ідеальним варіантом була б адаптація (за відсутності джерел) з використанням таблиці МФА як «домашнього правопису» (можливо з зазначенням, що назва «саморобна»), але мені просто цікаво, чи наведе хтось причину, чому один параграф є важливіший за інший, якщо ужитку немає.--Divega (обговорення) 17:43, 18 березня 2017 (UTC)
    @Divega: Та я згоден, що правопис міг би бути кращим. Але ж не потрібно доводити до абсурду там, де правопис цього не вимагає! Я можу зрозуміти суперечки за Вемблі/Уемблі або Овена/Оуена, але ж не можна в одній назві застосовувати один пункт правопису та одного слова та не застосовувати його до іншого — NickK (обг.) 17:56, 18 березня 2017 (UTC)
    У нас же є "Реал (транслітерація) Мадрид (переклад) Кастілья (транслітерація)", чому Шоу-Лов бути не може?--Divega (обговорення) 18:40, 18 березня 2017 (UTC)
    Бо це безглуздо: однакове написання по-різному передавати.--Анатолій (обг.) 18:53, 18 березня 2017 (UTC)
    Вище я навів приклад з Мадрид (переклад) Кастілья (транслітерація). Знаю, що безглуздо, але чим Шоу-Лов гірший за Мадрид Кастілья?--Divega (обговорення) 20:09, 20 березня 2017 (UTC)
    Не зрозумів. Чому Мадрид — це переклад? Власне може і переклад, але транслітерація теж Мадрид, тому не бачу там нічого дивного.--Анатолій (обг.) 22:45, 20 березня 2017 (UTC)
    Слово переклад тут не зовсім коректне, радше адаптація. В оригіналі там звук [i], а не [ɪ]--Divega (обговорення) 19:14, 22 березня 2017 (UTC)
    Ви ж не плутайте транскрипцію та транслітерацію.--Анатолій (обг.) 19:31, 22 березня 2017 (UTC)
    Іспанською "Madrid" [maˈðɾið] або [maˈðɾi(θ)]. Це не просто транслітерація і не просто транскрипція. Це адаптований або перекладений варіант.--Divega (обговорення) 17:42, 25 березня 2017 (UTC)
    Pictogram voting comment.svg Коментар Взагалі-то вжиток Ґ обмежений не тільки § 87. G, H, але і § 15. Літера Ґ. Тому це жодним чином не аргумент за Ґ. Посилання на інший пункт теж нічого не ілюструє. Правопис доволі вільно поводить себе з літерою/звуком: десь мова про літеру, десь про звук. Що очевидно з практики. До речі, йотація за § 91. E, Ö, EU в Зеє хибна, адже там довга голосна (довгі передаються двома літерами лише в запозиченнях з фінських мов). Певно, суто традиція.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 17 березня 2017 (UTC)
    Пане ЮеАртеміс, а яким це чином § 87 обмежує використання літери Ґ? Там таке чудове слово «звичайно» записане, що не виключає будь-яких інших варіантів. А § 15 просто наводить перелік слів без уточнення тільки. У випадку його відсутності в нормах при проектуванні (тобто там, де суб'єктивного немає, бо законам фізики на суб'єктивне плювати) він не забороняє того, що не прописане.
    Слово тільки не потрібне - зазначається наявність винятків. Там не перелік слів, а опис категорії слів, де застосовується Ґ: українські слова (ґречний, ґава, ґуля - з етимологічним К) та давно запозичені зукраїнізовані слова (ґніт, ґрати - з етимологічним К, а також кілька з етимологічним G: ґрунт, аґрус). Поза цією категорію слів Ґ не застосовується. Але годі офтопу. Прошу вибачення в учасників за те, що почав тут зайве.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:39, 19 березня 2017 (UTC)
    Щодо літера-звук. У параграфі написано «англійське w» — оскільки звук не є виключно англійським або німецьким, то мова йде про літеру--Divega (обговорення) 17:43, 18 березня 2017 (UTC)
    А ви правопис читайте повністю. Коли вони кажуть про звук, то мають на увазі літери, які позначають відповідний звук. У Шоу-Лоу нема літер, які позначають звук w, мало того, слово Шоу прямо подано як приклад у параграфі 94.--Анатолій (обг.) 18:30, 18 березня 2017 (UTC)
    Пане Анатолій, а вам не важко надати цитату чи посилання на пункт, де таке пояснення зазначено?--Divega (обговорення) 18:40, 18 березня 2017 (UTC)
    У першому ж підрозділі правопису «ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ» є примітка Щоб уникнути зайвого повторення «літера... на позначення голосного... (приголосного...)», далі вживатимуться в основному терміни «голосний», «приголосний», «звук» і т. ін. (на сторінці 7).--Анатолій (обг.) 18:53, 18 березня 2017 (UTC)
    Кілька моментів - це може бути сприйнято, як опис до першої глави (дуже не вистачало там хоча б одного розробника технічних стандартів, там принаймні з визначеннями простіше). Якщо це поширюється на всі глави, то тоді § 89 виходить дурнею, бо у німців в принципі відсутнє подвоєння приголосних як звук (це індикатор довжини попередньої голосної). Ну і після §95 мова іде не про звуки, а про літери, бо німецькі дифтонги ei та eu, якби мова йшла про звуки, були б ai та oi у тій системі, що ніби як використовується у правописі. І так далі про англійське w та французькі ll та ill. Тобто тут мова йде саме про літери (P.S. Шоу у прикладі правопису - то Shaw, правопис тут або сам собі суперечить, або просто люди не вміють думки формулювати)--Divega (обговорення) 20:09, 20 березня 2017 (UTC)
    Ну це ваше власне трактування правопису.--Анатолій (обг.) 22:45, 20 березня 2017 (UTC)
    Якщо до цього пояснення контраргументом є просто слово трактування, то щось не гаразд з правилом, що має бути однозначним саме у цьому питанні (однозначність термінів).--Divega (обговорення) 19:10, 22 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Шоу-Лоу. Варіант Шоу вже є усталеним в українській мові, а також він відповідає транскрипції. Для Low усталеного варіанту немає, тому згідно Довідка:Рекомендації щодо транслітерування слід записати транскрипцію /ləu/.--Smarty (обговорення) 07:50, 17 березня 2017 (UTC)

  • До речі, довідку треба переписати. Зокрема Паільґяй - дикість! Якщо в слові не виокремлюється український чи засвоєний префікс, то йотуємо І.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 17 березня 2017 (UTC)
Пане Smarty, довідка - ОД, що не включає всі випадки, тому не може бути аргументом (там помилок багато, та є скоріше копією якоїсь російськомовної інструкції на цей момент).--Divega (обговорення) 17:43, 18 березня 2017 (UTC)
Там є посилання, звідки взяті ці, скажімо, принципи. Вони недосконалі, згоден, але в тих випадках, коли з правописом заходиш у тупик, на їх основі можна розробити досить практичне, як на мене, «правило великого пальця». Якщо є усталена в АД назва, використовуй її. Немає, тоді запиши транскрипцію, транслітеруй її і приведи у відповідність з правописом, якщо необхідно. Тобто, транслітерується не написання назви, а якраз звучання. Так би у Вікіпедії була хоча б подоба єдиного підходу до передачі власних назв, а то зараз абсолютний хаос.--Smarty (обговорення) 20:46, 18 березня 2017 (UTC)
З цим я згоден, але наразі це просто ОД.--Divega (обговорення) 19:10, 22 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Тут очевидно. За параграфом 94 правопису.--Анатолій (обг.) 10:29, 17 березня 2017 (UTC)
Пане Анатолій, а як же §97 "Англійське w у власних назвах передається звичайно через в"? Оскільки звук "w" не є суто англійським (список мов є в англовікі), то мова іде про літеру.--Divega (обговорення) 17:43, 18 березня 2017 (UTC)
Не бачу логіки. Та ж літера також не лише англійська. Це суто описова назва. Аналогічно ɣ часто називають південноросійським ге, але ж це і білоруське ге, і навіть нідерландське!--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 19 березня 2017 (UTC)
§95 про літери. § 98 про літери. Аж раптом при аналогічному описанні § 97 - про звуки.--Divega (обговорення) 20:09, 20 березня 2017 (UTC)

ФламенгуФламенго[ред. код]

Бразильська мова дещо відрізняється від португальської. Кінцева «о» перекладається як «о» (з португальської «о» → «у»). --Roman333 (обговорення) 04:20, 13 березня 2017 (UTC)

У нас склалась така традиція іменування, використовуючи транскрипцію [flɐˈmẽgu]. Тоді треба всіх перейменовувати, бо в нас і Атлетіку Мінейру, і Греміу, і Операріу Ферровіаріу і інші, а Сантус та Сан-Паулу взагалі названі через «у» саме по місту, то тоді треба і статтю про місто перейменовувати. --YarikUkraine (обговорення) 15:51, 13 березня 2017 (UTC)
Це не стосується саме назв футбольних команд. Ця сторінка взята майже випадково, вчора була низка перейменувань «о» і «у». На багатьох сторінках ідуть постійні перейменування, як в одну, так і в іншу сторону.
Але, історія перейменувань, саме цієї сторінки, досить добре характеризує проблему:
  1. при створенні — закінчувалася на «о»;
  2. потім один користувач робить перейменування на «у», але, через певний час повертає першу версію;
  3. ще один користувач починає перейменовувати на «у»;
  4. врешті-решт, адміністротор встановлює доконфліктну версію. Але, яка саме з них є доконфліктною? )
Ці перейменування не обмежуються спортклубами, така ситуація і на сторінках про багатьох персоналій, географічних об'єктів і тд. --Roman333 (обговорення) 17:00, 13 березня 2017 (UTC)
Боюсь, це питання також невирішувальне, оскільки навіть в самій Бразилії є різні варіанти йменування: pt:Pronúncia do português europeu e brasileiro. Дивимся колонку «o (átono, no fim de palavras)», і бачимо, що в штатах Сан-Паулу, Баїя і Ріо-де-Жанейро «о» в кінці слова читається як «u», а в штаті Парана чи Мінас-Жерайс — як «о». Виходить, обидва варіанти правильні ) --YarikUkraine (обговорення) 17:56, 13 березня 2017 (UTC)
YarikUkraine, для Ahonc'а, наприклад, ця таблиця не є авторитетною, оскільки клуб «Крузейро» зі штату Мінас-Жерайс, він все одно наполягає на «у» в кінці. --Lexusuns (обговорення) 05:31, 18 березня 2017 (UTC)
А я і не кажу, що ця таблиця португальського звучання має бути авторитетною для українського написання. ) Це я лише навів для того, щоб показати, що кінцева «о» не завжди перекладається як «о», про що сказав номінант. Як на мене це дійсно дивно, щоб в залежності від штату по різному записували назву. А якщо людина народилась в одному, а живе в іншому штаті, тоді що вигадувати? Тому я згоден, що всюди має бути або «у», або «о». А для цього варто прийняти консенсус, щось накшталт Вікіпедія:Іменування статей/Японія, який ніхто, як завжди, не прийме. І далі будуть війни редагувань... --YarikUkraine (обговорення) 16:14, 18 березня 2017 (UTC)
Я вже вам казав про «Крузейру». Він не просто зі штату Мінас-Жерайс, а і з міста Белу-Оризонті (остання буква в першому слові — у). І власне в англовікі ж подана транскрипція назви: [kɾuˈzejɾu esˈpoɾtʃi ˈklubi].--Анатолій (обг.) 18:36, 18 березня 2017 (UTC)
Написання міст і назв порівнювати не варто, ми ж не пишемо чомусь Генуя (футбольний клуб), а — «Дженоа». До того ж, місто розташоване у штаті? У штаті, тож на нього теж це поширюється. --Lexusuns (обговорення) 17:45, 19 березня 2017 (UTC)
Але ж не поширюється.--Анатолій (обг.) 17:47, 19 березня 2017 (UTC)
Де це написано? --Lexusuns (обговорення) 17:58, 19 березня 2017 (UTC)
Багато де. Он стаття вже десять років так називається, така ж назва і в орфографічному словнику, в УРЕ було Белу-Орізонті, на картах і в атласах завжди так пишуть.--Анатолій (обг.) 18:19, 19 березня 2017 (UTC)
А клуб тут до чого? --Lexusuns (обговорення) 18:51, 19 березня 2017 (UTC)
До міста.--Анатолій (обг.) 19:45, 19 березня 2017 (UTC)
Де написано, що клуб повинен ігнорувати правопис, притаманний штату, як і місто? --Lexusuns (обговорення) 04:23, 20 березня 2017 (UTC)
Так на "Дженоа" є купа джерел, і всі одностайно за цей варіант. А от у нашому випадку (та й на інші бразильські) не так однозначно. Щодо правопису, то обидва варіанти (Фламенго і Фламенгу) йому не суперечать--Unikalinho (обговорення) 09:11, 21 березня 2017 (UTC)
Скоріше Symbol oppose vote.svg Проти. Росвікі керується своїми правилами, але в них і вжиток дещо інший. У нас же, завдяки цій людині, вжиток варіанту на -о практично не має переваги над -у. В такій ситуації, враховуючи те, що в нас немає також філологічних україномовних джерел, які б ґрунтовно дослідили португальську мову з усіма її діалектами і підтвердили б початкове твердження номінатора, вважаю доцільним обрати саме варіант на -у, як класично португальський (а в Бразилії все-таки португальська, а не іспанська!). Можна навести аналогічний приклад з американцями. Ми, хоч і "знаємо" (але теж без АД в підтримку), що в "американській мові", на відміну від англійської, a практично завжди вимовляється як "е", але передаємо a за правилами класичної англійської через "а" (Пенсільванія, а не Пенсільвенія, Піт Сампрас, а не Піт Семпрас)--Unikalinho (обговорення) 03:47, 14 березня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Якщо кінцева -o передається як -у, то чого в нас (і не лише в нас) статті про великі міста і штати Бразилії звуться: Сан-Паулу, Белу-Оризонті, Сантус, Порту-Алегрі, Мату-Гросу, Ріу-Гранді-ду-Норті тощо? Лише Ріо-де-Жанейро є винятком, в усіх інших в кінці у. А щодо цього клубу, то в статті ж наведена транскрипція: [flɐˈmẽgu].--Анатолій (обг.) 22:23, 15 березня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Оскільки, Ріо-де-Жанейро. «Фламенго» також пишуть: офіційний сайт «Шахтаря», офіційний сайт «Динамо», офіційний сайт «Волині», офіційний сайт «Карпат», УНІАН, football24.ua, ua-football.com, champion.com.ua (проект «Української правди»). Не думаю, що всі вони помиляються, та ще й в одну сторону. --Lexusuns (обговорення) 05:29, 18 березня 2017 (UTC)
Так Ріо-де-Жанейро -- це виняток, на основі усталеного вжитку--Unikalinho (обговорення) 15:50, 18 березня 2017 (UTC)
Наведіть, будь ласка, АД з написанням «Фламенгу». --Lexusuns (обговорення) 03:47, 27 березня 2017 (UTC)
  • Знову тут обговорюють транскрипцію й пропонують особисті дослідження. Єдине, що вікіпедисти можуть зробити, що варто зробити, — порівняти авторитетні джерела. Вище Lexusuns правильно запропонував повернутися саме на цей шлях. Maksym Ye. (обговорення) 07:50, 20 березня 2017 (UTC)

Хм... А чи враховуються діалекти при передачі? З англійської ж передають усе однаково, хоч Англія, хоч США, хоч Шотландія.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:13, 24 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За В українському правописі іншомовні імена, географічні назви і подібні передаються двома способами: коли написання іншомовного слова побуквено переноситься з тієї графічної системи в нашу і коли українське написання відповідає звучанню іншомовного слова. Обидва ці способи співіснують як рівноправні і обидва правильні, хоча дійсно узгодженості у застосуванні якось одного способу на рівні правопису немає. Так, за першим способом передано написання Кабо-Верде (Cabo Verde), хоча за транскрипцією [ˈkabu ˈveɾdɨ], або Ріо-де-Жанейро (Rio de Janeiro), яке аналогічно транскрибується з португальської як [ˈʁi.u d(ʒi) ʒɐˈnejɾu] та інші, в той час, як за іншим способом передане написання Мату-Гросу [ˈmatu ˈɡɾosu], яке на письмі виглядає таким чином - Mato Grosso, або Пернамбуку [pɛʁnɐ̃ˈbuku], яке в оригіналі Pernambuco та інші подібні. Враховуючи те, що побуквений спосіб більш поширений (н-д, назва Лондон саме так побуквено і передалася, хоча звучання таке [ˈlʌndən]), я більше схиляюсь саме до цього способу --Роман Анатолійович (обговорення) 08:15, 28 березня 2017 (UTC)

Смехов_Веніамін_БорисовичСмєхов Веніамін Борисович[ред. код]

Згідно з правилами передавання "ятя" у російських прізвищах. Єврейське походження прізвища нічим не обґрунтоване. Доводи: 1) невідоме ніяких авторитетних джерел, які б підтверджували походження «Смехов» від «Сімха»; 2) утворення «Смехов» від «Сімха» з фонетичного погляду уявляється неймовірним; 3) засвідчене написання прізвища як Смѣховъ (Русскій архивъ, 1908 — [[2]], Именной списокъ, Новгород*, 1916 — [[3]], Вятскія епархіальныя вѣдомости, 1910 — [[4]] — дані відшукані і надані користувачем Микола Івкі).--В.Галушко (обговорення) 13:11, 11 березня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти За твердженням самого актора його прізвище має неслов’янське походження. (Цитату інтерв’ю наведено на сторінці мовної консультації.) Родина Смехова походить з білоруських територій, а також не належала до православних громад, тож іменні списки з Вятки чи Новгорода, та й узагалі хоч звідки за «межею осідлості», навряд чи допоможуть. Maksym Ye. (обговорення) 13:23, 11 березня 2017 (UTC)

Доводи повинні ґрунтоватися на авторитетних джерелах. Інтерв'ю з актором не може бути АД в ономастиці.
--В.Галушко (обговорення) 13:34, 11 березня 2017 (UTC)
Правильно, ви не навели таких джерел, тільки припустили, що прізвище має бути російського походження, навели вятські й новгородські православні списки. Та є свідчення, що це не так. Каценелинбойген А. Воспоминания: «Между прочим, фамилия Смехов не русского происхождения. Она происходит от ивритского слова симха, что означает веселье». Maksym Ye. (обговорення) 13:39, 11 березня 2017 (UTC)
Все так, але Арон Каценелінбойген був економістом, а не філологом. Подібні етимології можуть мати характер жарту (пор. СЛОВАРЬ ЕВРЕЙСКИХ И КРИПТОЕВРЕЙСКИХ (ХАЗАРСКИХ) ФАМИЛИЙ і Симха или смех?). Навіть якщо предки носіїв прізвища дійсно колись називалися «Сімха», це не є підставою писати «Смехов». Російське прізвище може бути звичайною калькою з «Сімха» (пор. сучасні ізраїльські прізвища часто є кальками з німецьких), але у цьому разі воно не стає івритським, а правопис російського прізвища вимагає «Смѣховъ», «Смєхов».
--В.Галушко (обговорення) 14:29, 11 березня 2017 (UTC)
Власне, це є підставою. Бо тоді прізвище не має російського кореня, що співвідноситься з українським. Maksym Ye. (обговорення) 14:52, 11 березня 2017 (UTC)
Прізвище має російський корінь, навіть якщо є калькою з єврейського.
--В.Галушко (обговорення) 15:25, 11 березня 2017 (UTC)
Утворіть, будь ласка, кальку від радість, веселість, щастя. Maksym Ye. (обговорення) 15:49, 11 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. За чинним правописом. Автор не є фахівцем в мовознавстві. Тут очевидна народна етимологія.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:00, 11 березня 2017 (UTC)
    Справді, схоже, це саме народна етимологія виводить Смехова від сміху. У цьому ж і полягає заперечення! Саме тому не варто робити помилку, підганяючи під російську народну етимологію. А втім, для перейменування елементарно бракує джерел, що доводили б інше, ніж те, що це прізвище неросійського походження та ще й родом з білоруських земель. Maksym Ye. (обговорення) 19:14, 11 березня 2017 (UTC)
Перетворення «Сімха» на «Смехов» суперечить всякій логіці. Це може бути приблизною калькою, наближеною у вимові до оригінального прізвища, але корінь у нього в такому випадку стає слов'янський, а не івритський. Походження прізвища гомельського роду Смехових точно не відоме, але виведення від «Сімха» слід визнати менш ймовірною версією.
--В.Галушко (обговорення) 19:34, 11 березня 2017 (UTC)
Походження єврейського прізвища від єврейського чоловічого імені ніяк не суперечить логіці. Логіці супереччить дивне розуміння кальок. Давайте менше такої логіки, а більше джерел. Maksym Ye. (обговорення) 20:08, 11 березня 2017 (UTC)

Український Союз Хліборобів ДержавниківУкраїнський союз хліборобів-державників[ред. код]

Згідно сучасних АД.--Arxivist (обговорення) 16:47, 8 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Ну, і сучасного правопису. Тут дефіс таки доречний.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 10 березня 2017 (UTC)
Коли буде затвердження?--Arxivist (обговорення) 18:12, 15 березня 2017 (UTC)

Карл Фрідріх ГаусКарл Фрідріх Гаусс[ред. код]

Поверну повторно обговорення німецького імені Гаусс. Причиною повернення є те, що попереднє обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Карл Фрідріх Гаус → Карл Фрідріх Ґаусс після сторонніх по відношенню до пропозиції міркувань було закрите навмання зі зневаженням наведених джерел, а неточність у такому великому імені, що роками тиражується в мережі, є неприпустимою ганьбою для українського розділу.

Пропозиція поставити основну назву статті — Карл Фрідріх Гаусс. У першому рядку даниною сучасним спрощенським джерелам можна написати Гаусс (Гаус). (Залишу до кращих часів повернення літери ґ в назві й питання дефіса, нині в принципі нерозв’язні.)

Не варто опонентам звертатися до особистого тлумачення німецького алфавіту з його ліґатурами й пропонувати свої химерні уявлення про звучання. Це не справа вікіпедистів. Але справою вікіпедистів є знайти певні надійні авторитетні українські джерела для вибору основної назви, що не сьогодні з’явилася. Такими джерелами для імені генія пропоную професійні словники:

1) Російсько-український математичний словник / Укл. В. Карачун та ін. К.: Вища школа, 1995. С. 250: Гаусс (Гаус) Карл Фрідріх (Gauss C. F); С. 39: гауссіан, гауссів (гаусів).

2) Російсько-український словник наукової термінології: Математика, фізика, техніка, науки про Землю та космос. К.: Наукова думка, 1998. С. 121: гауссіан, гауссів, гуассівський.

3) Є й інші словники й словнички, для прикладу, Короткий російсько-український словник з інформатики та математики / Укл.: Булаєнко М.В., Самойленко М.І., Погребняк Б.І. – Харків: ХНАМГ, 2009. С. 13 гауссів, С. 18: закон розподiлу гауссiв. Або (цитую за статтею Мартиняк О. Синтаксичні варіанти...) Російсько-український словник радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / Укл. В. С. Калашник та ін. К.: Наук. думка, 2007. С. 460: гауссівський розподіл – розподіл Гаусса. Але рівних першим двом у принципі немає.

Словник іншомовних слів Мельничука (з мережі): «гаус. одиниця магнітної індукції (...) Від прізвища німецького математика К.-Ф. Гаусса.»

Словник іншомовних слів / Л. О. Пустовіт та ін. К., 2000. С. 244: «Гаус (від прізвища німецького вченого К.-Ф. Гаусса (Gauss)...)»

В якості курйозу наведу пропозицію одного експериментального словника — Ґавсс Карль. Російсько-український науково-технічний словник / Укл. В. Перхач і Б. Кінаш. Львів, 1997. С. 443. Автори повернули літеру ґ, замінили у на в, ба навіть пом’якшили л, але традиційне подвоєння залишили як треба.

4) Попереджаючи зауваження про електронну базу УМІФ, наведу посилання на найновіший (хоча й не менш халтурний, ніж інші) їхній словник, кілька томів якого вже видано на папері й виставлено в електронній формі на сайті. http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=163987&page=601 «ГА́УС, а, род. мн. га́усів і га́ус, ч., фіз. Одиниця магнітної індукції. Одиницю магнітної індукції названо гаусом за ім'ям К.-Ф. Гаусса – німецького фізика, математика, геодезиста та астронома (з наук. літ.);»

Українських енциклопедій узагалі бракує, а наукових зникаюче мало.

5) УРЕ, Т. 2, К., 1978: Карл-Фрідріх Гаусс.

Астрономічний енциклопедічний словник / Заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. С. 102: Гаусс Карл Фрідріх. текст.

Мала гірнича енциклопедія / За ред. В. С. Білецького. Донецьк: Донбас, 2004. Т. 1. С. 307: Кілька статей з Ґауссом. Ґаусса координати, проекція, система одиниць. текст

6) Із сучасних з якісною редактурою можна виділити згадку в Енциклопедії історії України, Т. 3, 2005. С. 607, стаття «Історія науки»: Нім. учений К.-Ф.Гаусс (1777–1855). Гірша редактура в Енциклопедії сучасної України (пошук по сайту esu.com.ua/ — 10, деякі з літерою ґ, але також дві статті без подвоєння) та УСЕ (стаття Ґаусс).

Можна наводити також підручники для шкіл та вишів з функціями Гаусса, формулою Остроградського-Гаусса наукові статті, міністерські накази та под. Порівняти вживаність в авторитетних наукових джерелах пошуком site:gov.ua. Всюди переважає класичний варіант Гаусс з орфографічним подвоєнням. (Треба звертати увагу на помилкову індексацію переносів «гаус- сівські моделі» чи «з розподілом Гаус- са» та загальну назву одиниці гаус. Також варто зауважити кумедну реформаторську передачу англійського Хаус через Гаус.)

6a) Шкільні підручники:

Математика: 11 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту / Афанасьєва О. М., Бродський Я. С. та ін. Тернопіль, 2011. С. 466. «Істотні результати в області теорії ймовірностей і математичної статистики були отримані (...) К. Ф. Гауссом (1777-1855)»

Алгебра і початки аналізу. Підруч. для 11 класу загальноосв. навч. закл. / М. І. Шкіль та ін. К., 2003. С. 185: «...праці німецького математика Карла Фрідріха Гаусса (1777-1855)...» (Виноска зображення з підписом — Карл Фрідріх Гаусс)

Геометрія: 10 клас. Профільний рівень / Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г. К., 2010. С. 219: К. Ф. Гаусс.

Алгебра: 9 клас / А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір. Х., 2009. С. 305: «Розповідають, що видатний німецький математик К. Гаусс (1777-1855) знайшов таке розв’язання у віці 5 років». (Виноска зображення з підписом — К. Гаусс).

7) Звернуся до правопису. Норма подвоєння є беззаперечною (Український правопис, § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні). Чи потрапляє Гаусс саме до цього параграфа? Так, потрапляє. На підтвердження наведу новітні спроби переформулювати цей параграф:

У проекті правопису Німчука 1999 (§ 99) року відмінність власної від загальної назви наведено як стандартний приклад: га́ус (Га́усс).

У проекті правопису Русанівського 2003 року, що має протилежну до попереднього «проєкту» ідеологічну спрямованість, приклади повторено у відповідному параграфі (§ 91, С. 101): га́ус (Га́усс).

8) Цікаво звернутися до дисертації, де спеціально розглянуто термінологію: Микульчик Р. Б. Прізвищеві та відпрізвищеві терміни в мові української фізичної термінної системи. Львів, 2016 (текст) Дослідник рекомендує написання Ґаусс, варіант Гаусс, С. 138.

Наведу для певності всі дисертації з 2001 року з Гауссом та похідними у назві: Слюсар В.В. Властивості сингулярних оптичних пучків, утворених модами Лагерра-Гаусса, К., 2004; Ефтехарінасаб К. Гауссова кривина і многовиди Фреше. К., 2011 Фоміна Т.О. Деякі лінійні та нелінійні еквівалентні перетворення гауссівських мір у гільбертовому просторі, 2005. Федорянич Т.В. Критерії для перевірки гіпотез про вигляд кореляційної функції гауссових випадкових процесів та полів, К., 2015 Руденко О. В. Локальні часи самоперетину для гауссівських випадкових полів та перенормування, К., 2008 Марченко Н.Б. Методи і алгоритми оцінювання точності інформаційно-вимірювальних систем діагностики на базі моделей субгауссових процесів. К., 2005 Чипурко А.І. Модифіковані методи типу Гаусса-Ньютона розв'язування систем нелінійних рівнянь в сенсі найменших квардатів, Львів, 2002. Тегза А.М. Обгрунтування оцінок точності і надійності моделювання гауссових стаціонарних випадкових процесів. К., 2003. Гончаров А.В. Оцінка параметра постійного сигналу при близьких до гауссівських адитивних завадах. Черкаси, 2005. Стусь О.В. Передгауссові випадкові процеси і оцінювання коваріаційних функцій. К., 2001. Краснитський С.М. Умови еквівалентності та ортогональності ймовірнісних мір, що відповідають гауссівським узагальненим однорідним випадковим полям. К., 2004.

Сичова О.М. Динаміка гаусових хвильових пакетів, К., 2001 Субота С.Л. Самодія гаусового пучка світла в нематичному рідкому кристалі. К., 2005. Пасічник Р. В. Скінченнорізницева методика розрахунку стійкості оболонок з від'ємною гаусовою кривиною, Луцьк, 2010.

Співвідношення 11 до 3.

9) Відмінність між власною і загальною назвою є настільки важливою особливістю української мови, що відмічена в підручниках. Наприклад, Л. Є. Азарова, Н. Й. П'яст, Т. Ю. Іванець. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник для студентів та магістрантів технічних ВНЗ. Вінниця: ВНТУ, 2008. С. 16: «Назви одиниць вимірювання (...) гаус, (...) бекерель, сименс, (...) максвел, бел, (...) походять від прізвищ видатних учених: (...) К. Ф. Гаусса, (...) А. Г. Белла, (...) А. А. Беккереля, Е. В. Сіменса, (...) Д. К. Максвелла, (...)». У загальних назвах зберігається подвоєння та не застосувується правило «дев’ятки».

Symbol support vote.svg За перейменування свідчить традиція, культура мови, грамотність, наука й освіта. Треба, нарешті, виправити. Maksym Ye. (обговорення) 11:48, 9 березня 2017 (UTC)

Зацитую свій коментар з минулої номінації, який досі актуальний:

Однак виходить парадокс: одну літеру ß ви пропонуєте передавати двома с, однак коли ми маємо дві літери (tt, pp, nn), то чомусь передаємо їх однією (тільки не треба зараз іти і їх всіх перейменовувати):

і багато інших. Причому Рімана, Больцмана і Кірхгофа навіть росіяни пишуть з однією н або ф (!), а в них правила щодо подвоєнь більш строгі. До того ж Рімана і Больцмана в жодному підручнику з математики чи фізики не зустрічав з двома н.--Анатолій (обг.) 13:04, 9 березня 2017 (UTC)

  • Парадокс зніметься, якщо учасники не вдаватимуться до власних досліджень німецької фонетики, а приймуть свідчення українських авторитетних джерел. Maksym Ye. (обговорення) 13:10, 9 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За, бо це підтверджує німецька фонетика. Так як тема не літера Ґ, тож мова тільки про те, чи ß=ss. Звернемось до найповажнішого джерела з німецької мови Duden. У правилах розділу ss und ß наведено наступне зокрема у пункті 2 правила 160 "при написанні великим літерами використовувати SS замість ß" (впровадження великої ß до таблиць Unicode наразі триває). Це конкретний приклад того, що ці два позначення є однаковими. Загалом всі правила з кінця 18 сторіччя у цьому плані є досить однозначними та більше стосуються того, коли варто писати ss, а коли ß, а не їх однакового звучання. Тож однозначно має бути Гаусс з вдома с (на додаток до наведених вище аргументів та відповідно до чинного правопису). Так що, пане Maksym Ye., німецька фонетика тут однозначна--Divega (обговорення) 20:06, 9 березня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Щоб врівноважити нижчеплінтусові аргументи деяких голосувальників. Фонетика не має ніякого відношення до цеї номінації. --Sehrg (обговорення) 21:24, 9 березня 2017 (UTC)
    Пане Sehrg фонетика тут стосується тому, що передача ß в правописі ніяк не згадана, тож немає обґрунтованої передачі імен з есцетом. Тож чим погано звернутись до мови-оригіналу у питанні застосування мови? А тут саме той випадок коли усталена назва має збіг з сучасним правописом.--Divega (обговорення) 09:57, 11 березня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Див. Німецько-українська практична транскрипція--ЮеАртеміс (обговорення) 07:00, 10 березня 2017 (UTC)

ss: сс або с (Zeiss → Цайсс; Lessing → ​​Лессінг), див. примітку 1 під таблицею, але якщо ss замість ß то с; на слогораздел складоподілі (зазвичай в складних словах) передається окремо (Ludwigsstadt → Людвігсштадт)

1. подвоєння німецьких приголосних у випадках, не обумовлених вище, відображати в російській транскрипції тільки між голосними і в кінці слова, а інакше замінювати одиночний російський приголосний;

У нас кінець слова, але есцет. Проте це очевидний переклад радянської російської настанови, тож можлива подальша дискусія.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 10 березня 2017 (UTC)

  • Ваше посилання це переклад старої версії статті з російської вікіпедії. У новій версії такого немає, вже виправили. Дуже важливе посилання, бо воно свідчить, що помилка, зроблена вікіпедистом в одному мовному розділі, може потрапляти в мережу хоч як переклад, а потім повертатися підтвердженням іншої невиправленої помилки. Maksym Ye. (обговорення) 07:37, 10 березня 2017 (UTC)
    Якої помилки? Дивлюся на сучасну версію, а там теж ss, що замість ß, передавати однією с. Не думаю, що в цій частині ще радянські настанови були змінені.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:45, 10 березня 2017 (UTC)
    Прибрали помилковий приклад. Бо Гаусса пишуть з подвоєнням понад сотню років. Загальне ж правило нас не повинно цікавити, бо його застосування є ориґінальним дослідженням. Maksym Ye. (обговорення) 07:56, 10 березня 2017 (UTC)
    Пане ЮеАртеміс, є у нас така настанова, про передачу іноземних географічних назв. Вона від НВП "Картографія" але вже були від вас зауваження про її недоречність. А у наведеному вами прикладі є такі приклади, як Eichhorn → Айхгорн, Eichhorn → Айххорн і ще багато чого, що є в тій же Картографії, але вам останній документ чомусь не подобається.--Divega (обговорення) 09:57, 11 березня 2017 (UTC)
    До чого тут Картографія? Так, передача h літерою х неактуальне положення. Але! На відміну від географічних настанов, передача Gauß як Гаус не суперечить правопису: одна літера в оригіналі і в українській.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:08, 11 березня 2017 (UTC)
    Суперечить. Я ж спеціально навів два фахові проекти правопису, де Гаусс подається саме в параграфі про подвоєння. Інакше жоден з колективів мовознавців, що готували їх, не помістив би цей приклад туди. Maksym Ye. (обговорення) 19:18, 11 березня 2017 (UTC)
    Недарма я погано ставлюся до "проектів" ). Чинному правопису не суперечить, адже він нічого про цю німецьку літеру не каже.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:48, 13 березня 2017 (UTC)
    Картографія має подібні помилки. Ви або дуже неуважний, або обираєте тільки ті моменти, що вашу думку наводять. Я ще можу зрозуміти пошук інформації, але хоча б прочитати сторінку цю не завадило. Там такі чудові речення є, як е на початку слова і після голосних, е після приголосних або ja → я, j → е, je → е, jo → йо, j → йе, ju → ю, j → Йю разом з Trude → Працю. Такий не вичитаний текст у якості аргументу використовувати якось не дуже.--Divega (обговорення) 20:30, 11 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Гаусс. Наведено переконливі джерела і аргументи. Варто швидко перейменувати, бо забалакають тему.--Zvukovsky (обговорення) 00:52, 11 березня 2017 (UTC)

Примітки, що не стосуються безпосередньо теми[ред. код]

Чемпіонат_УРСР_з_футболу_1970Чемпіонат_УРСР_з_футболу_1970 (аматори)[ред. код]

Або зворотне: Чемпіонат_УРСР_з_футболу_1964_(аматори)Чемпіонат УРСР з футболу 1964

Щодо цього питання виникла дискусія, потребує окремого обговорення--yakudza 22:26, 7 березня 2017 (UTC)

А хіба був ще професіональний? А якщо вже уточнювати, то можна назвати більш офіційною назвою — чемпіонат УРСР серед КФК.--Анатолій (обг.) 22:39, 7 березня 2017 (UTC)
Так, саме в тому і питання. Чи мав зональний турнір другої ліги статус Чемпіонату УРСР? Потрібні поважні джерела, щоб розібратись. --yakudza 22:50, 7 березня 2017 (UTC)
Це не друга ліга, це аматори. Тоді в СРСР взагалі ліг не було — були класи, групи і зони.--Анатолій (обг.) 22:56, 7 березня 2017 (UTC)
Яка принципова різниця від зміни назв відбулась? В англійській вікі це об'єднано в одну статтю Soviet Second League. Питання зовсім в іншому чи називався турнір у цій лізі/групі/зоні чемпіонатом УРСР? --yakudza 23:27, 7 березня 2017 (UTC)
В СРСР за статусом всі спортсмени були аматорами. Команди були двох типів: команди майстрів і колективи фізичної культури. Організацією змагань команд майстрів займалися всесоюзні федерації, а КФК - республіканські. Члени команд майстрів формально отримували зарплату як не футболісти, баскетболісти, а як інструктори спорту і т.п., а КФК нічого, крім грошей за відрядження. Абсолютний чемпіона УРСР не визначали, бо команди грали на трьох рівнях. На мою думку коректною назвою буде Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (КФК), бо буде правильною по суті і не буде вводити в оману. --Basio (обговорення) 07:07, 8 березня 2017 (UTC)
Уточнення слід давати, якщо є інша стаття з такою назвою. Якщо ж статті Чемпіонат УРСР з футболу 1970 не буде, то і уточнення в дужках не потрібне.--Анатолій (обг.) 12:14, 8 березня 2017 (UTC)
Назва має бути достатньою для однозначної ідентифікації теми статті, без уточнення буде вводити в оману. Справжній чемпіонат УРСР за участю найсильніших команд проводився у 1936-1937 роках--Basio (обговорення) 14:00, 8 березня 2017 (UTC)
ТО можна назвати Чемпіонат УРСР серед КФК 1970.--Анатолій (обг.) 14:38, 8 березня 2017 (UTC)
Можна і так, але з уточненням, що з футболу. З інших видів спорту не знайшов, але так буде точніше. --Basio (обговорення) 14:55, 8 березня 2017 (UTC)
Чемпіонат УРСР з футболу робив Friend опираючись на довідники Яцына Ю. Футбол Украины.. Friend, посилаючись на джерело, пише про два чемпіонати в період з 1964—1991 рр.
Було також обговорення з цього питання. Троє користувачів (Jphwra, Friend, Roman333) цілком впевнені, що таких турнірів було два, наприклад для 1987 року: «Чемпіонат УРСР з футболу» і «Чемпіонат УРСР з футболу серед колективів фізичної культури» (скорочено КФК).
Чемпіонат УРСР з футболу 1987 робив по довіднику: Футбол-88. Довідник-календар / Упоряд. А. М. Романенко. — Київ : Здоров'я, 1988. — 120 с., там написано: «Гравці перших трьох команд, які взяли участь щонайменше в половині матчів, отримали медалі. Подаємо список футболістів, які виступали в складах команд-призерів» (мова про гравців команд майстрів, які були нагороджені медаллями чемпіонату УРСР). Такий довідник є у користувача Vprypin. якщо у когось виникне бажання — можете написати йому.
Один з найавторитетніших футбольних сайтів RSSSF подає повний список чемпіонів УРСР. Те саме, що я додав у сторінку Чемпіонат УРСР з футболу, але з іншого джерела Футбол-83. Довідник-календар / Упоряд. А. М. Романенко. — Київ : Здоров'я, 1983. — 120 с..
Сайт «Луганський футбол» подає підсумкову таблицю по чемпіонату УРСР серед команд майстрів 1987.
«Літопис українського футболу» — список чемпіонів УРСР серед команд майстрів (1936-1970), а також є список чемпіонів серед КФК.
2) Уточнення (аматори) — відповідає сучасним реаліям. У футбольній тематиці багато спрощених назв. Я його застосував тимчасово, тому що — було багато перейменувань і доповнень по одній темі. І все за один вечір не встиг зробити. Можна перейменувати на КФК.
3) Назву Чемпіонат УРСР з футболу 1970 потрібно витирати, для можливості створення нової сторінки. Якщо проводяться два чемпіонати: професіональний і аматорський — уточнення робиться лише для другого.
4) турнір 1970 року на сайті «Український футбол» (професіонали).
@YarikUkraine: Я б не додавав, інформацію про КФК до цього шаблону. Там плутанини і так достатньо, а це лише її збільшить. У той час існувало і два кубка УРСР. Другий називався: Кубок УРСР серед виробничих колективів на приз «Робітничої газети». У самій назві відчувається різниця у рівнях. Більше того, як б поділив існуючий шаблон на декілька, як на сайті «Літопис українського футболу»: 1921-1935 (збірні команди міст), 1936-1970 (клубні команди), 1971-1991 (у другій лізі). --Roman333 (обговорення) 17:42, 8 березня 2017 (UTC)
Очевидно, на тому сайті дуже вдалий поділ, але і там є КФК, тому не бачу сенсу його вилучати. Бо читача може зацікавити як переможець українського сегменту Другої ліги, так і КФК. Натомість не бачу сенсу розділяти Групу «Б» і подальшу Другу лігу. По факту це те семе, тільки з іншою назвою. Мені здається найбільш інформативний такий шаблон:

В тиакому випадку варто Чемпіонат УРСР з футболу 1936 розділити на дві окремих статті, оскільки турніри весна і осінь нічим не пов'язані, ні регламентом, ні командами, ні форматом.--YarikUkraine (обговорення) 18:19, 8 березня 2017 (UTC)

@YarikUkraine: Справа в тому, що у 1936 році, «Динамо» перемогло у показовому турнірі. В друкованих джерелах цей турнір не згадується. Тут треба тричі перевірити, перш ніж ділити.
Давайте робити по одному зразку: Шаблон:Чемпіонати України з футболу. Аматори: Шаблон:Чемпіонати України з футболу серед аматорів. Можна опиратися на RSSSF, де немає ніяких посилань на чемпіонів КФК.
Чемпіон КФК отримував право грати у другій лізі, де розігрувався Чемпіонат УРСР. Це різний рівень. І Федерація футболу УРСР не ставила їх в один рівень.
Поділ до 1970 і з 1971 — це щось не кшалт Німеччини: регіональні чемпіонати і бундесліга. Я так це розумію. В друкованих виданнях також був подібних поділ, але там окремо сезон 1970 (тоді розігрували у класі А).
З 1936 по 1959 там у більшості турнірів грали аматори. Просто ці аматорські титули (1936-1959) визнають, а з 1964 — ні. І в інших мовних розділах — шаблон без КФК.
Давайте без уточнення (команди майстрів). Немає таких випадків, щоб уточнення робилося для професіональних турнірів, лише тому, що в той час існував і аматорський. --Roman333 (обговорення) 19:00, 8 березня 2017 (UTC)
Таких випадків нема. Але тут обидва турніри аматорські, а не один професійний. Причому в обох грають ненайкращі українські команди. Я ж виже вже писав: ну нема в СРСР поняття аматор. Там весь спорт непрофесійний. В такому випадку є два різних аматорських турніри з однаковою назвою. І уточнення «аматор» нічого не уточнює, бо підходить для обох. Та й далеко не завжди призери чемпіонату КФК виходили до Другої ліги. У мене інше питання — чи є АД (не статитстичні дані), які українську зону Другої ліги СРСР називали чемпіонатом УРСР а її переможця — чемпіоном УРСР? Хто взагалі цю назву вжив для одного з дивізіонів чемпіонату СРСР. Як нема АД, то взагалі перейменувати як росіяни в Чемпіонат СРСР з футболу 1971 (друга ліга, 1 зона). А якщо Ви не хочете КФК в один шаблон з майстрами тулити, тоді і статтю Чемпіонат УРСР з футболу треба ділити, бо там Ви їх зліпили разом. Тому інформація статті і шаблону має співпадати. --YarikUkraine (обговорення) 21:21, 8 березня 2017 (UTC)
Я надав посилання на друковані джерела (17:42, 8 березня 2017). Хіба цього не достатньо? З якого це часу RSSSF береться під сумнів? Чемпіонат УРСР з футболу 1971 (до 1991) складається з двох частин: головної — про чемпіонат УРСР серед команд майстрів і маленький розділ — про чемпіонат УРСР серед КФК. Це робилося тому, що ніхто не буде робити сторінок, в яких по 6-10 таблиць.
Про аматорство часів СРСР вже розмовляли, і наче дійшли згоди — що воно фіктивне.
Оптимальний варіант тут — звільнити простір для сторінок про чемпіонат УРСР серед команд майстрів (1964—1970).
Якщо у вас є бажання перероблювати шаблони, сторінки, робити перейменування — робіть.
І давайте спілкуватися ввічливо. Я не втулив, а переробив згідно попереднього обговорення (наведено вище) і з додаванням нормальних джерел. Заперечень там не було. Чого Jphwra змінив свою думку і заколотив цю кашу — питайте у нього. --Roman333 (обговорення) 06:08, 9 березня 2017 (UTC)
І якщо ви порівнювали з російською версією, то в основній статті у них список саме команд майстрів. --Roman333 (обговорення) 06:16, 9 березня 2017 (UTC)
Так я ніби і не казав «втулив», я завжди намагаюсь бути культурним) З приводу RSSSF — то там багато помилок і під сумнів їх поставити не важко. В тому ж 1990 році там чемпіоном УРСР вказаний крім Торпедо (Запоріжжя) ще й Буковина, яка грала у загальнорадянській лізі разом з російськими, білоруськими, молдовськими, верменськими та іншими командами і ніяк чемпіоном УРСР стати не могла. А у RSSSF стала, причому з вказівкою «different zone». Хоча це не зони були різні, а дивізіони. А у 1962 році чемпіоном стає Trudovi Rezervy (Voroshylovgrad), хоча на той момент місто називалось Луганськ, а в 1969 взагалі шедевральний Nikopil, тощо. На тому сайті дуже часто можна побачити помилки. Тому я і кажу, що АД сумнівне. Хотялося б чогось достовірнішого, ніж сайт статистики. З приводу фіктивного аматорства: може воно і фіктивне, але тоді доведеться всюди це розписувати. Чим уточнення (КФК) гірше за (аматори)? «КФК» і коротше, і є самоназвою, і не потребує уточнення. Все за цей варіант. --YarikUkraine (обговорення) 15:55, 9 березня 2017 (UTC)
Напишу, ще раз, те саме — я ніде не наголошував, що уточнення (аматори) домінує над (КФК). Я взявся виправити тему, до якої більше нікому не цікава. Я робив, одночасно перейменування, доповнення і уточнення. Тільки почав, і з всіх сторін — такого не було, так не робиться і тд. Можна елементарно почекати бодай декілька днів. І навів я декілька джерел, інтернеторських і друкованих. Я навожу цитату з довідника того часу «Гравці перших трьох команд, які взяли участь щонайменше в половині матчів, отримали медалі. Подаємо список футболістів, які виступали в складах команд-призерів» (мова про гравців команд майстрів, які були нагороджені медаллями чемпіонату УРСР). Далі ідуть склади призерів.
Також є однотипні списки в інших мовних розділах. Нормальна практика для Вікіпедії. І я б хотів побачити щось більш достовірне, наприклад: протоколи Федерації футболу УРСР. Але виходимо з чого є. Можливо у вас є змога — підтвердьте або скасуйте мою точку зору.
На будь-якому сайті є помилки, Але це можуть бути опечатки, але не цілий розділ (наведіть приклад, що RSSSF придумав турнір).
У будь-кого, хто робить сторінки на футбольну тему, є такі — де єдине джерело: RSSSF і інтер-вікі. Були такі випадки, щоб ставилося під сумнів? Луганськ чи Ворошоловоград — ну це соломинки. Це не про достовірність футбольної інформації. Я можу навести масу спортивних сайтів, де пишуть приблизне місце народження. Хіба це ставить під сумнів спортивну статистику?
Мені добре відомо про неодозначності 1970, 1990 і 1991 року. Які ваші пропозиції? Необхідно, саме зараз і саме тут, піднімати це питання? --Roman333 (обговорення) 07:49, 10 березня 2017 (UTC)
Звичайно треба, бо саме тут і обговорюється чи можна називати переможців відповідної зони Другої ліги чемпіонами УРСР. І саме тут визначається як буде зватись стаття одні і друга. Тому я Symbol oppose vote.svg Проти такого перейменування, натомість пропоную назви статті Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (КФК) і Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (команди майстрів) (або Чемпіонат СРСР з футболу 1971 (друга ліга, 1 зона)). А Чемпіонат УРСР з футболу 1970 — дисамбіг на два турніри. Ось тут я цілком Symbol support vote.svg За. Згідно ВП:ТОЧНО, бо жоден з турнірів не має однозначної переваги над іншим і не є похідним для іншого. Це різні непов'язні турніри. --YarikUkraine (обговорення) 12:30, 10 березня 2017 (UTC)
Переможець КФК отримував путівку до другої ліги, де розігрувався титул чемпіона УРСР. То, хіба немає переваги одного над іншим? І відповідно, пов'язані одне з одним. 2) Мені трішки набридає писати про одне і теж: в Чемпіонат УРСР з футболу 1971 описано обидва турніри. І команди майстрів і КФК. --Roman333 (обговорення) 14:55, 10 березня 2017 (UTC)

Аргументація щодо перейменування в протилежний бік (з Вікіпедія:Перейменування статей/Чемпіонат УРСР з футболу 1964 (аматори) → Чемпіонат УРСР з футболу 1964):

Тут трохи складніше, але все ж уточнення "аматори" видається зайвим, з огляду на дві причини:
  1. Відсутність будь-якого іншого турніру, який би носив назву "Чемпіонат УРСР з футболу"
  2. Повна відсутність професійного футболу в СРСР у ті роки, так що уточнення "аматори" перетворюється на масло масляне.

P.S. Знову ж таки, це масова номінація (див. аналогічні в Категорія:Чемпіонат УРСР з футболу)--Unikalinho (обговорення) 19:25, 8 березня 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Відносно «аматорів» я не змінював «своєї думки», бо аматорів взагалі не було в СРСР, були любители і це російською, бо спорт в СРСР (був лише російською мовою, хоч там і був «Радянський спорт») і взагалі не вважався професією до 90-х років. Відносно назв. Я робив статті за шаблоном, а не за тим, що було насправді, а насправді було наступне: наша українська зона прописувалась не інакше, як Друга ліга, 6 зона чемпіонату СРСР — бо є програмки ФК «Нафтовик» того часу, бо я сам жив в Охтирці до вересня 2001 року і сам тому свідок. Відносно КФК, то справедливо цей чемпіонат називати якраз чемпіонат УРСР серед КФК 19ХХ, бо це також відповідає історії змагань, бо саме так про них писала українська газета «Молодь України», що згодом почало видавати газету чи часопис «Український футбол» (Анатолій вже зазначив там назву в червоному). Взагалі можна списатись і з ФФУ і з виданням з цього питання. Ще кілька слів про RSSSF, чесно кажучи всю ту статистику пишуть люди, які також роблять помилки, інколі фатальні та жахливі. І дуже прошу учасників цього диспуту не перекручувати мої слова, які стосувались однієї теми, а тут виявляється, що висловлював думку саме про цю тему, я про перейменування тоді взагалі нічого не думав, а просто робив статті. --Jphwra (обговорення) 21:46, 9 березня 2017 (UTC)

У 1970 ще другої ліги не було. Там була друга група класу А.--Анатолій (обг.) 22:35, 9 березня 2017 (UTC)
Я Анатолій про Другу лігу писав, як про чемпіонат УРСР, хоча це Друга ліга, а чемпіонат УРСР це вже накладка від федерації футболу УРСР була — саме це я мав на увазі, другий союзний клас я взагалі не чіпав. А про решту чемпіонатів вже другої групи класу А до мене руки не дійшли в тому році. --Jphwra (обговорення) 05:41, 10 березня 2017 (UTC)
@Ahonc: 1970 рік був перехідним — від зон і класів до лігових турнірів у сучасному розумінні. Турнір 1970 стоїть одноосібно і по ньому не можна робити ніяких висновків. --Roman333 (обговорення) 07:50, 10 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Звільнити простів для написання сторінки «Чемпіонат УРСР з футболу 1970», в якому переміг запорізький «Металург» [5] (і вилучити перенаправлення). Наявний зараз, на сторінці, матеріал описує «Чемпіонат УРСР з футболу серез команд фізкультури». --Roman333 (обговорення) 08:44, 10 березня 2017 (UTC)
С 1960 года звание чемпиона УССР стали присваивать победителям украинских зон класса "Б" чемпионата СССР. (рос.) --Roman333 (обговорення) 14:58, 10 березня 2017 (UTC)


панове YarikUkraine, Roman333, Basio, Анатолій, Yakudza який підсумок цього обговорення? Що і куди перейменували? І як? --Jphwra (обговорення) 10:12, 23 березня 2017 (UTC)

  • Попередній підсумок:

Турніри українських команд (відсутні в переліку чемпіонатів УРСР):

Чемпіонат УРСР з футболу 1947 (команди майстрів)Чемпіонат СРСР з футболу 1947 (українська зона другої групи)
Чемпіонат УРСР з футболу 1948 (команди майстрів)Чемпіонат СРСР з футболу 1948 (українська зона другої групи)
Чемпіонат УРСР з футболу 1949 (команди майстрів)Чемпіонат СРСР з футболу 1949 (українська зона другої групи)

Чемпіонат УРСР (згідно списку):

Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (команди майстрів)Чемпіонат УРСР з футболу 1970

Першість серед виробничих колективів:

Чемпіонат УРСР з футболу 1964 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1964
Чемпіонат УРСР з футболу 1965 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1965
Чемпіонат УРСР з футболу 1966 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1966
Чемпіонат УРСР з футболу 1967 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1967
Чемпіонат УРСР з футболу 1968 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1968
Чемпіонат УРСР з футболу 1969 (аматори)Чемпіонат УРСР серед КФК 1969
Чемпіонат УРСР з футболу 1970Чемпіонат УРСР серед КФК 1970

Цій групі уточнення «з футболу» не потрібно, відсутня інформація про турніри з такою назвою у інших видах спорту. --Roman333 (обговорення) 09:46, 24 березня 2017 (UTC)


панове YarikUkraine, Basio, Анатолій, Yakudza, Roman333 визначився з перейменуванням, давайте вже остаточний підсумок. Та закрити цю тему. --Jphwra (обговорення) 09:46, 25 березня 2017 (UTC)

Ну я Symbol support vote.svg За такий варіант, мене цілком влаштовує. --YarikUkraine (обговорення) 14:01, 25 березня 2017 (UTC)
Якщо більшість Symbol support vote.svg За такий варіант, то мабуть варто Roman333 Вам доводити справу до логічного завершення — перейменування і корегування статей та шаблонів. --Jphwra (обговорення) 21:17, 25 березня 2017 (UTC)
Значною мірою Symbol oppose vote.svg Проти.
Чемпіонат УРСР з футболу 1947 (команди майстрів) → краще Чемпіонат СРСР з футболу 1947: українська зона другої групи або Чемпіонат СРСР з футболу 1947: друга група, українська зона, але не наполягаю (це більш глобальне питання уніфікації, всі чемпіонати України ми домовилися уніфікувати через двокрапку, з СРСР не так).
Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (команди майстрів) → потрібно аналогічне Чемпіонат СРСР з футболу 1970: перша зона другої групи класу «А» (або Чемпіонат СРСР з футболу 1970: друга група класу «А», зона 1, або ж Чемпіонат СРСР з футболу 1970 (перша зона другої групи класу «А»)) тощо. Причина: ця ліга не проводилася на республіканському рівні, а була частиною чемпіонату СРСР; крім того, це ще й не був чемпіонат УРСР у чистому вигляді, бо там були три білоруські й одна калінінградська команди, потім були молдавські команди. У будь-якому разі наполягаю на тому, щоб Чемпіонат УРСР з футболу 1947 (команди майстрів) та Чемпіонат УРСР з футболу 1970 (команди майстрів) мали однаковий формат назв.
Чемпіонат УРСР з футболу 1964 (аматори)Чемпіонат УРСР з футболу серед КФК 1964. КФК = колектив фізичної культури, воно не притаманне якомусь конкретному виду спорту. Чемпіонати УРСР, очевидно, проводилися не лише з футболу, і, наскільки мені відомо, лише в футболі були чемпіонати серед КФК серед команд майстрів, тож всі інші чемпіонати УРСР були серед КФК — NickK (обг.) 22:28, 25 березня 2017 (UTC)
В принципі тоді треба перейменувати всі мої статті, що стосуються другої ліги, вони в принципі до неї і відносяться. Бо розігрувались за радянських часів і були частиною Союзної першості. Якщо YarikUkraine, Basio та Roman333 не проти таких уточнень (я не проти точно), то нехай Roman333 перейменовує або Анатолій своїи ботом проведе ці всі перейменування відносно чемпіонатів КФК та чемпіонату так званої УРСР тобто Друга ліга СРСР з уточненнями, які привів НікК. Тільки там треба уточнити чи цифра зона 1 чи слово перша зона. Тільки панове давайте оперативно, бо вже довгий час тупцюємо на місці з 7 березня 2017, а на дворі вже 26 березня 2017, добре хоч не 2018. --Jphwra (обговорення) 13:58, 26 березня 2017 (UTC)
Я ще раз прошу Roman333 уточнити назви статей (з урахуванням власної викладки та того що пропонує НікК так щоб зробити вже універсальну назву і покінчити з цим) чемпіонатів другої ліги з 1971 року, бо там явно не УРСР, а СРСР. Так щоб потім боту легше було зробити ці перейменування. --Jphwra (обговорення) 14:03, 26 березня 2017 (UTC)
Давайте підведемо підсумок, усі бажаючі його оскаржать, тоді дасте мені список статей і я ботом перейменую, щоб не перейменовувати по кілька разів.--Анатолій (обг.) 17:48, 26 березня 2017 (UTC)
Зачекаємо на уточнення від Романа333 (відносно другої ліги СРСР від України) і тоді я дам знати. --Jphwra (обговорення) 22:07, 26 березня 2017 (UTC)

РаґнарьокРагнарек[ред. код]

Всесвіт: літературно-художній та громадсько-політичний місячник--ЮеАртеміс (обговорення) 09:24, 7 березня 2017 (UTC)

[6], [7], [8]...--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 7 березня 2017 (UTC)

Якщо "Рагнарок" поширеніший варіант в науковий публікаціях, то я не буду проти такого варіанта.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 7 березня 2017 (UTC)

До речі, вимовлялося це слово в давньоскандинавській як /ˈrɑɣnɑˌrɒk/ (Ра́гнарок). /ˈraŋnˌarøːk/ - сучасна шведська вимова.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:38, 7 березня 2017 (UTC)

МороконосецьМорокун[ред. код]

Саме морокунами, а не мороконосцями, їх називали в усіх перекладах серіалу українською (принаймні, К1 і ТЕТ).--Рассилон (обговорення) 00:06, 5 березня 2017 (UTC)

До речі, а де енциклопедична значимість? Варто видалити.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:36, 5 березня 2017 (UTC)
В Гуглі нічого, крім Вікій і фанфіків, я не знайшов. Та з іншого боку, англомовна стаття якось живе без вторинних джерел. --Рассилон (обговорення) 15:29, 5 березня 2017 (UTC)

КрішурьКришур[ред. код]

(персональний випад приховано) В географічних назвах пишеться РИ, а кінцеве РЬ взагалі неможливе в українській літературній мові. Географічні інструкції мають менший авторитет за чинний правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:39, 2 березня 2017 (UTC)

Тоді інструкції з найменування географічних назв можна, взагалі, ігнорувати, чи що? --Словолюб (обговорення) 14:56, 2 березня 2017 (UTC)
Ті, де пропонується писати «Бразілія» чи «Конґо» - однозначно ігнорувати (це про одне «авторитетне» джерело, на яке тут часом посилаються)--V Ryabish (обговорення) 15:38, 2 березня 2017 (UTC)
На жаль, ДНВП «Картографія» не дотримується жодного відомого правопису (ні чинного, ні радянського, ні харківського, ні Проєкту абощо). Це може бути джерело для розуміння вимови, але це не може бути істиною в останній інстанції — NickK (обг.) 15:40, 2 березня 2017 (UTC)
Якщо таке написання не підтверджується іншими джерелами, то інструкцію картографії варто ігнорувати. На жаль (чи може, й на щастя). --Olvin (обговорення) 11:02, 8 березня 2017 (UTC)
В україномовних джерелах не вдалося знайти жодної інформації про цей цинут, ні під назвою Крішурь, ні під назвою Кришур. Тож тут маємо виключно інструкцію ДНВП «Картографія» проти чинного правопису — NickK (обг.) 12:38, 8 березня 2017 (UTC)

КрішанаКришана[ред. код]

Користувач Slovolyub перейменував сторінку всупереч нормі правопису. --ЮеАртеміс (обговорення) 14:33, 2 березня 2017 (UTC)

4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро;

[9]

Вже не раз обговорювали, що усілякі географічні інструкції поступаються в силі нормі правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:36, 2 березня 2017 (UTC)

А як же тоді бути з гніздом спільнокореневих власних назв (Крішурь, Крішурілор), де Інструкція радить «рі», а прецедентів вживання з «ри» в українській мові немає. Але в даному випадку є традиція (скажімо, в тій же інструкції згадується «кришанський діалект»). Тому я цілком усвідомлюю, що тут питання суперечливе, і, якщо громада буде за «Кришана», я не заперечуватиму. Головне, щоб топоніми у Вікіпедії збігалися з відповідними назвами на картах, які випускаються згідно з тією Інструкцією. --Словолюб (обговорення) 14:45, 2 березня 2017 (UTC)
Правопис із цього питання доволі однозначний (ніяких винятків не передбачено). А інструкція картографів вельми непослідовна (про що вже неодноразово зауважували). Тож за відсутності інших джерел варто керуватися безпосередньо Правописом (звісно, щодо всього гнізда слів). --Olvin (обговорення) 10:57, 8 березня 2017 (UTC)

Умбріель (супутник)Умбрієль (супутник)[ред. код]

Користувач Olvin перейменував на -іе- та наполіг на обговоренні. Норма чинного правопису вимагає йотування після І: "після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е" ... "Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е" (III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ, § 91. E, Ö, EU). Наведене також енциклопедичне джерело: УРЕ. Вважаю, що ВП:МОВА зобов'язує нас віддавати перевагу варіантам, що відповідають чинному правопису. ІЕ тут є русизмом.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:00, 1 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Мені тільки дивно, чому перейменування аналогічного випадку з СіЕтлом тягнеться з серпня 2016.--Viiictorrr (обговорення) 14:33, 2 березня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти

  1. Твердження, начебто я перейменував статтю — не зовсім корректне: стаття називалася «Умбріель» від її створення ( 00:53, 4 квітня 2011). Насправді це Користувач ЮеАртеміс двічі перейменовував її з Умбріель на Умбрієль (без обговорення), а я двічі повертав початкову назву. Останній раз це було вчора. Я наполіг, що таке перейменування має відбуватися шляхом обговорення.
    • Стаття була безджерельна. В тому випадку було достатньо було додати джерело.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 3 березня 2017 (UTC)
      Коли Ви перейменували статтю вперше, я додав відповідне джерело й повернув попередню назву. Однак це не завадило Вам без обговорення перейменувати її вдруге. --Olvin (обговорення) 11:12, 8 березня 2017 (UTC)
  2. § 91 Правопису передбачає винятки («... у словах проект, проекція й подібних пишеться е»), про які ініціатор чомусь не згадує. До речі, наведена аргументація щодо перейменування (§ 91 Правопису) вже обговорювалася: Вікіпедія:Перейменування статей/-іель → -ієль. Тоді пропозицію UeArtemis було відхилено. Зокрема, в обговоренні відзначалося, що подібні імена (на прикладі Аріель) в оригіналі складаються з двох слів й українською їх слід писати саме так. Оскільки нових аргументів не наведено, то це типове ходіння по колу.
    • Це не подібне. Якщо Ви не помітили, то це слова з Е після О. І в обговорені були наведені численні приклади написання того ж імені Арієль через Є. Перехід до -іе- стався після руйнування інституції коректури за Незалежності.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:11, 3 березня 2017 (UTC)
  3. Наведене джерело — Українська радянська енциклопедія — доволі застаріле. До того ж, дослідники відзначають що написання деяких власних назв у ній не завжди відповідало навіть тодішньому Правопису (не кажучи про теперішній). Якщо дивитися сучасні словники та інші джерела, то в них вживається саме назва «Умбріель»:
--Olvin (обговорення) 17:21, 2 березня 2017 (UTC)
  • УРЕ джерело старе, проте норма правопису чинна. ВП:МОВА зобов'язує нас дотримуватись правопису. Між орфографічно неграмотним джерелом і грамотним маємо обирати грамотне. Неграмотні ж джерела є авторитетними в плані фактажу, але не орфографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 3 березня 2017 (UTC)

ІМХО, тут ситуація подібна до інструкцій від картографів. А саме - ситуація, коли науковці-немовознавці ігнорують норми української мови. Час вже визначитись, чи ВП:МОВА діє, чи не діє.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:25, 3 березня 2017 (UTC)

Я б сказав, що деякі вікіпедисти вважають себе грамотнішими за науковців і мовознавців. Про всяк випадок зауважу, що за правилом ВП:МОВА вікіпедисти не наділені правом самостійно тлумачити Правопис: вікіпедисти перевіряють слова за словниками, а якщо слова там не знайдено, то шукають споріднені. І тут мушу зазначити, что УЛІФ фіксує форму «Аріель». Може серед видавців УЛІФа теж неуки затесалися? --Olvin (обговорення) 16:55, 3 березня 2017 (UTC)
А я думаю, що це ситуація, коли науковці-мовознавці не можуть зробити найпростішу річ - транслітерацію іншомовних назв. Це для більшості мов досить однозначне завдання. Але будь-яке складне питання там просто не вирішено, взагалі складається враження, що там повписували хто що знав, або десь чув (є окремий параграф зі згадками фінської та естонської і жодної - про китайську, гінді або арабську якими загалом половина населення розмовляє. Сам параграф за змістом - найкраща демонстрація якості правопису, автори якого знали англійську, російську, українську і трошки французької з німецькою). Та ж картографія теж не ідеальна, але їм потрібно було вирішити практичну задачу транслітерації для своєї роботи, а не користуватись недописаним правописом з купою питань та неоднозначностей. Вони не лінгвісти, тож в чомусь наробили помилок, але вони спробували принаймні окремо для кожної мови. Ви самі плутаєтесь, бо то у вас в одному реченні правопис "про звуки" і "правопис уникає конкретики" (якби він був про звуки, то конкретніше було б нікуди).--Divega (обговорення) 19:23, 3 березня 2017 (UTC)

Кіра (ім'я)Кіра (грецьке ім'я)[ред. код]

Є наступні імена: Keira та Кіра. Читаються вони однаково, тобто Кіра. Зараз перша називається Кіра (англійське ім'я), а друга просто Кіра (ім'я). Пропозиція наступна уточнити назву за походженням імені, тобто так:

Keira — Кіра (англійське ім'я) —> Кіра (ірландське ім'я)
Kira — Кіра (ім'я) —> Кіра (грецьке ім'я)

Чому не залишити англійське ім'я — бо обидва є в англійській мові. Так як статті стосуються одна-одної, тож обговорення об'єднані. Обговорення розпочато за цим проханням--Divega (обговорення) 19:12, 27 лютого 2017 (UTC)

Якось нелогічно розрізняти ці імена, коли українською вони пишуться однаково.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 28 лютого 2017 (UTC)
Імена різні за походженням, мають різне використання у рідних мовах, але не в українській, бо в ній є ім'я Кіра. Створити два розділи у статті Кіра (ім'я), бо мати два дизамбіга — без уточнення — Кіра і з уточненням (ім'я) — нонсенс. Для Вікіданих додати шаблон {{Interwiki extra}}, який у нас поєднає посилання і створити/прив'язати до Елемента (Keira) перенаправлення латиницею — Keira. Загалом, через кирилічну писемність великі складнощі з інтервікі латиницею.--Avatar6 (обговорення) 16:37, 28 лютого 2017 (UTC)
Неточність з походженням імен. Keira — англійська форма ірландського Ciara, читаються вони однаково — [kɪərə], «Ки́ера». В американській вимові це ім'я можуть вимовляти як «Кіра». Тож, вважати його ірландським чи англійським? «Кіра» як християнське ім'я походить з грецької мови, але у самій грецькій воно має давньоперське походження. Чому б не подати окремо посилання на ці імена на сторінці неоднозначності «Кіра»: «Кіра — християнське ім'я персько-грецького походження» і «Кіра — англійське ім'я ірландського походження»? Оскільки звичайний запит і посилання у статті, очевидно, має бути «Кіра», він приводить на вже наявну сторінку неоднозначності. «Кіра (ім'я)» навряд чи може зрівнятися з ним за частотою. Отже, ця сторінка-неоднозначність може взагалі залишитися непоміченою. Статтю про англійське ім'я можна залишити, але перейменування на («Кіра (ірландське ім'я)» вважаю недоцільним. Мені не дуже турбує точність визначення у заголовку — це другорядне, головне для мене не заплутувати читачів.
--В.Галушко (обговорення) 17:25, 28 лютого 2017 (UTC)
Чомусь зачепились за неважливу частини теми. Сторінка-дисамбіг — Кіра, туди ж можна і Кіра (ім'я) перенаправити або видалити взагалі (там всього кілька посилань, питання 10 хвилин виправити всі). Де ви побачили, що я дисамбіг саме з (ім'я) зробити хочу? Я взагалі про нього не згадував.
В.Галушко — англійці вважають його ім'ям ірландського походження. Думаю тому і варто з них брати приклад про походження. А щодо уточнення назви — чим це гірше за ваше уточнення в тексті? Одразу з назви буде зрозуміло, про що іде мова, у пошуку, коли шукаєш конкретну статтю (і загалом буде зрозуміло, що то не перенаправлення).
Avatar6, ЮеАртеміс — це два різних імені. Ми же не об'єднуємо статті про Одеси в одну, хоча пишеться однаково та й читається однаково. Навіть є з однієї країни.--Divega (обговорення) 19:19, 28 лютого 2017 (UTC)

"подати окремо посилання на ці імена на сторінці неоднозначності «Кіра»: «Кіра — християнське ім'я персько-грецького походження» і «Кіра — англійське ім'я ірландського походження»" Це зрозуміло без заперечень — треба додати вищенаведені означення-посилання на сторінці значень "Кіра". Але, якщо не помиляюся, Keira в українській (російській) часто вимовляють/пишуть як Кайра (завдяки тій же Найтлі). А якщо назвати статтю латиницею Keira (як першоджерело), а на сторінці грецького імені (християнського, яке і використовується в словянських мовах) окрім посилання на сторінку значень ще додати шаблон {{about}}?:

.--Avatar6 (обговорення) 06:03, 1 березня 2017 (UTC)

Кейра — то перекладачі, що вперто називали Сандру Буллок Сандрою Баллок. Тобто безграмотна вимова, це вже наводилось вище паном [Користувач:В.Галушко|В.Галушко]], що і звернув на це увагу для Кіри Найтлі. Латинецею це добре, а як тоді китайські статті називати? А японські? Ставити собі розкладку чи все ж адаптувати назву?--Divega (обговорення) 19:04, 1 березня 2017 (UTC)
Правильно, записувати в Українській Вікіпедії імена латиницею не слід. Шаблон {{about}} додати можна, але з посиланням кирилицею. Вважаю доречним створити окремий розділ «Ім'я» на сторінці неоднозначності «Кіра», де окремо подати обидва імені. Питання тільки з тим: 1) який варіант правильніший: «англійське ім'я» чи «ірландське ім'я»?; 2) якщо перейменовувати «Кіра (ім'я)», який варіант правильніший: «грецьке ім'я» чи «християнське ім'я»?
--В.Галушко (обговорення) 00:05, 2 березня 2017 (UTC)
Варіянт «ірландське ім'я» правильний, оскільки він правильний з т. з. українців, англійців та ірландців водночас. Це як запитати в англовікі як правильно Russian Borscht чи Ukrainian Borscht. artem.komisarenko (обговорення) 05:39, 6 березня 2017 (UTC)

Пропоную перейменувати грецьке ім'я на Кира через И. рос. Кира = укр. Кира. Словарь собственных имен людей: украинско-русский и русско-украинский, Институт мовознавства им. О.О. Потебни, С. П. Левченко.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:08, 18 березня 2017 (UTC)

Що будемо робити з Муратова Кіра Георгіївна? Навряд чи вона ім'я з Найтлі однакові за походженням імена носить.--Divega (обговорення) 17:48, 18 березня 2017 (UTC)
Я не проти перейменування на «Кира», але «Словарь» 1960-х років може бути і застарілим. Здається, зараз в Україні пишуть «Кіра».
--В.Галушко (обговорення) 14:15, 19 березня 2017 (UTC)
Тут подумав - а чи є статистика, у нас більше жінок з Кіра чи Кира (в Україні, не в Вікіпедії)? Тобто основним мала тоді б бути назва за уживаністю.--Divega (обговорення) 19:15, 20 березня 2017 (UTC)
Українок за документами, а росіянок через И, бо російські імена передаємо традиційними формами. Коротше, як з Аннами/Ганнами, Єленами/Оленами.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:43, 21 березня 2017 (UTC)

Кіра (англійське ім'я)Кіра (ірландське ім'я)[ред. код]

Пов'язане основне обговорення тут: Вікіпедія:Перейменування статей/Кіра (ім'я) → Кіра (грецьке ім'я)--Divega (обговорення) 19:13, 27 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Джерело на походження в статті є.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:19, 21 березня 2017 (UTC)
Маленьке зауваження - якщо дійсно Кира, а не Кіра має бути в іншій статті, то тоді достатньо буде просто "Кіра (ім'я)" (тому ці теми і пов'язані).--Divega (обговорення) 19:03, 22 березня 2017 (UTC)
Думаю, Кіра (ім'я) має йти на Кіра (значення). Бо дівчата в Україні дуже не люблять літеру И в своїх іменах. Зі школи ще пам'ятаю, як українські форми імен вибішували однокласниць.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 27 березня 2017 (UTC)

Димова_трубаДимар[ред. код]

Слово "димар" у цьому значенні засвідчене словниками. --В.Галушко (обговорення) 15:34, 27 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За погоджуюсь із В. Галушком. --Sehrg (обговорення) 15:39, 27 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Погоджуюсь з аргументами вище.--Viiictorrr (обговорення) 16:57, 27 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За --ЮеАртеміс (обговорення) 06:51, 28 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти У статті підтверджуючі посилання ведуть на сторінки, де є «димова труба», «димохід», «димовий канал», і там «димар» не перший варіант. Словники ж засвідчуючить іще комин, вивід, навіть бовдур у значенні труби для відводу диму. Мають бути якісь більш вагомі міркування, ніж «засвідчене словником». Наприклад, якийсь підручник «Пічні роботи». У статті йдеться про конструктивні особливості димових труб, значить, має бути ціла відповідна галузь людської діяльності, і матеріали українською мовою, які її реґламентують та под. Maksym Ye. (обговорення) 13:37, 28 лютого 2017 (UTC)
  • «Великий тлумачний словник» подає 2 значення для слова «Димар»
1. Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т.ін.
2.Прилад з міхом для обкурювання бджіл
Стосовно п.2 все ніби зрозуміло. Але стосовно п.1 - цікаво, чи входять в «і т.ін.» димові труби на кораблях чи паровозах? Варто розібратись--V Ryabish (обговорення) 19:49, 1 березня 2017 (UTC)

Латинський кафедральний собор (Львів)Латинський катедральний собор (Львів)[ред. код]

Поширеною є саме назва "Латинський катедральний собор (Львів)", або ж "Латинська катедра" (наявна при вході до храму). Писання через "кафедральний" - є непопулярним і таким, що спотворює вимову. До того ж, коли є Площа Катедральна, де якась уніфікованість? Згадка про "кафедральний" можна додати як одну з кількох найменувань, але не основне.

Сайти Львова саме з найменуванням або "Латинський катедральний собор (Львів)", або "Латинська катедра":

Тут розходиться у назві при вході до храму, як той храм називаються, власне, містяни, у пізнаваності серед загалу. Щодо книжок, то така назва щонайменше, наявна у книзі відомого львовознавця Ілька Лемка, у співпраці з Володимиром Михаликом і Георгієм Бегляровим, а саме «1243 вулиці Львова (1939—2009)».
Знову ж таки, берете до уваги одне, оминаючи інше.
Посилання на сайт Львівської міської ради, львівської дієцезії римо-католицької церкви у Львові, відомий сайт про історію Львова, офіційний туристичний сайт Львова тощо. Також, при вході до храму є табличка українською «Латинська катедра».
Кажете, тут невідповідність правопису? А чому ж тоді є площа Катедральна, власне, місце, де той храм розташовується?--Viiictorrr (обговорення) 11:49, 3 березня 2017 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Не перейменовано, оскільки, по-перше, початкові аргументи було спростовано (це не самоназва), а по-друге, це радше означувальна назва, а не власна, і немає жодних підстав відхилятися від чинного правопису (площа Катедральна — це якраз власна назва). Катедра, як сказано в словнику, це західноукраїнське (тобто діалектичне, по суті, полонізм) слово, то й зрозуміло, що у львівських джерелах його вживають. Це особливо чітко видно в останньому посиланні, де вживаються водночас означення і "кафедральний", і "катедральний", і в той же час "катедра" з малої літери для позначення, власне, кафедри. Але все це — недостатня підстава для перейменування статті.--Piramidion 17:58, 5 березня 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Влізати в дискусію з аргументом «наґало» й одразу підбивати підсумок це моветон. Катедральний собор на площі Катедральній. Що може бути простішим? Якщо ми дозволяємо ґраматєям зі Сходу всупереч будь якому глузду називатися Сєвєраданєцкамі, звідки вимога на Заході слідувати радянській назві? artem.komisarenko (обговорення) 19:33, 5 березня 2017 (UTC)

Це оскарження виглядає як порушення ВП:НДА. Я досить чітко пояснив підстави такого підсумку, і вказав на різницю між власною і описовою назвою.--Piramidion 20:39, 5 березня 2017 (UTC)
Це ще питання де тут абсурд. В підсумку наведені дуже дивні аргументи: посилання на радянський словник в якому навіть ґ репресована була, «катедра» яка була зокрема й в харківському правописі (харківському, Карле!) названа полонізмом тощо. artem.komisarenko (обговорення) 21:01, 5 березня 2017 (UTC)
Катедра не була, а є (з позначкою "західноукраїнське"). Це просто латинянська форма.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:16, 5 березня 2017 (UTC)
Що значить «є»? В які роки цей словник друкували? В ті, в які за спробу видати українські літописи людей повикидали з наукових установ, коли тема Козаччини потрапила під заборону. Це не словник, а пам'ятник репресіям, такий самий як і ярЫжка дореволюційних видань. artem.komisarenko (обговорення) 08:26, 6 березня 2017 (UTC)
ВП:НЕТРИБУНА.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:20, 6 березня 2017 (UTC)
Самоназва парафії звучить як «Львів-Катедра», а згідно зі статутом назва звучить так: «Релігійна громада Римсько-католицької Церкви Парафії Митрополичої Базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії у Галицькому районі м. Львова» (Код ЄДРПОУ 23948477) --Sehrg (обговорення) 22:39, 5 березня 2017 (UTC)
Але стаття про собор, а не парафію--Piramidion 23:21, 5 березня 2017 (UTC)
У назві будівлі ні слова кафедральний, ні катедральний нема. Якщо вже називати „впізнавано“, то «катедральний», за назвою парафії й, відповідно, площі. --Sehrg (обговорення) 23:57, 5 березня 2017 (UTC)
Тут розходиться не в правописі (літеру тету), а у впізнаваності назви катедри. Пересічний львів'янин, як і турист не зрозуміють, чому екскурсія про «Латинський катедральний собор», коли у Вікіпедії — "кафедральний", вони просто не збагнуть, що це однакові речі.--Viiictorrr (обговорення) 06:32, 6 березня 2017 (UTC)
Viiictorrr Пересічні люди багато чого не збагнуть. І всі ми в якійсь області знань - пересічні. От щодо пересічний львів'янин хіба додам, що ви, вочевидь, мали на увазі постсовіцкого «пересічного львів'янина». Є не найкращий вихід - Латинський собор (Львів) (він єдиний у Львові, домініканський «собор» - це байка, це вже й не костел, а церква), бо «вороги» «латинізації», припускаю, ніяк не примиряться з варінтом Катедра. --Д-D (обговорення) 08:15, 6 березня 2017 (UTC)
artem.komisarenko Дякую за пропозицію - однак поки адм-ри цього не дозволять.--Д-D (обговорення) 08:21, 6 березня 2017 (UTC)
Насправді різниця є: назви вулицям та площам дає міська влада (і так, Львівська міська рада може використовувати діалектизм «катедра»), але назва споруди залежить не від міської влади, а від ужитку в авторитетних джерелах, а навіть у львівських джерелах переважає нормативний кафедральний собор. У Львові площі Двірцевій стоїть вокзал, бо під такою назвою він найбільш уживаний і впізнаваний, у тому числі й у львівських джерелах, і ні, він від того не став двірцем — NickK (обг.) 17:32, 6 березня 2017 (UTC)
Що ж, тоді вдячний за пояснення.--Viiictorrr (обговорення) 17:44, 6 березня 2017 (UTC)

Попередній підсумок[ред. код]

Перейменувати на Латинський собор (Львів) (кафедра = собор). --Д-D (обговорення) 08:20, 6 березня 2017 (UTC)

Як це випливає з попереднього обговорення?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:19, 6 березня 2017 (UTC)
Не ставте вчергове некоректних запитань - тут не місце для абсурду. --Д-D (обговорення) 11:43, 9 березня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти У реєстрі пам'яток — Кафедральний собор з каплицею кампіанів.--Анатолій (обг.) 10:59, 16 березня 2017 (UTC)

Я за реєстрову назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 27 березня 2017 (UTC)
Реєстр пам'яток не АД ані з правопису, ані з власних назв. Його хтось апдейтив з часів совєтів? Хтось взагалі коли-небудь називав його так, оце з каплицею кампіанів? artem.komisarenko (обговорення) 12:00, 27 березня 2017 (UTC)

Кропивницький_трамвайКіровоградський трамвай[ред. код]

Існував лише до Другої світової війни. На момент припинення його існування місто називалось Кіровоградом. Тож логічно назвати цей транспорт саме за тією назвою -- тим більше що назву Кропивницький місто на той момент не мало ніколи--Unikalinho (обговорення) 20:43, 20 лютого 2017 (UTC)

Тут очевидно. У Кропивницькому трамвай ніколи не існував. Коли він існував, місто звалося Єлизаветград, потім Зінов'євськ, Кірово, Кіровоград.--Анатолій (обг.) 21:00, 20 лютого 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Кропивницький є анахронізмом. Але зберегти перенаправлення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:00, 21 лютого 2017 (UTC)
До речі, до Лизавету прикметник стандартний який? Зустрічав Єлизаветгородський та Лизаветградський--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 21 лютого 2017 (UTC)
Місто називалось Єлисаветград ("Єлисавет" -- це, очевидно, скорочена назва), тож "Єлисаветградський" буде достатньо--Unikalinho (обговорення) 07:19, 21 лютого 2017 (UTC)
Насправді це воно російською так називалось. Українською мовою цілком на офіційному рівні фігурували Лизаветград та Єлизаветград. [10]--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 22 лютого 2017 (UTC)
В дному випадку йдеться про перенаправлення, тому питання не таке принципове, і можна зробити з обома варіантами--Unikalinho (обговорення) 20:50, 22 лютого 2017 (UTC)
Див. постанову про перейменування.--Анатолій (обг.) 20:25, 26 лютого 2017 (UTC)
Підтримую Єлисавтеградський трамвай. Вище все сказано. August (обговорення) 17:25, 21 лютого 2017 (UTC)
Чому?--Unikalinho (обговорення) 04:40, 22 лютого 2017 (UTC)
За останньою назвою міста з тих, коли він функціонував. "Назва" трамвайної системи міста не є назвою торгової марки або іншою власною назвою -- вона формується автоматично від назви міста--Unikalinho (обговорення) 20:48, 22 лютого 2017 (UTC)
Між Єлисаветградом і Кіровоградом місто ще 10 років називалося Зинов'євськ і 4 роки Кірово.--Анатолій (обг.) 20:25, 26 лютого 2017 (UTC)
Ну так але остання назва на момент, коли трамвай там був, є Кіровоград--Unikalinho (обговорення) 13:22, 27 лютого 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Або Кропивницький трамвай, за сучасною назвою, або Єлисаветградський трамвай, яким від був від народження і більшу частину своєї історії. 21:12, 26 лютого 2017 (UTC)
А сучасної назви тут узагалі нема. Бо й трамваю цього нема--Unikalinho (обговорення) 13:20, 27 лютого 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Спершу мені видався слушним аргумент про останню назву. Тобто в такому випадку мала б значення не назва, під якою місто/трамвай були довше відомими, а назва, під якою трамвай був відомий в останні роки свого існування, адже його "перейменували" разом із перейменуванням самого міста. Однак я глянув наведений NickK'ом приклад святогірського трамвая, і справді — цей трамвай — частина історії населеного пункту, незалежно від його назви, і коли йдеться, скажімо, про "зруйновані пам'ятки Кропивницького", сюди входять всі пам'ятки, що були зруйновані в цьому місті за весь час його існування, і тогочасні назви цього міста не мають жодного значення. Натомість вживання поточної назви міста як означення дає уявлення про те, про що саме йдеться. Так, коли б хтось говорив про банно-тетянівський трамвай, незрозуміло було б, про що йдеться. А йдеться про святогірський трамвай. Так само й із Кропивницьким — неісторики можуть не знати усіх попередніх назв міста. Тому не слід використовувати старі назви так, наче йдеться про якесь інше місто. Рішення — не перейменовувати.--Piramidion 20:21, 5 березня 2017 (UTC)

Оскарження[ред. код]

Назва видається абсурдною, адже в Кропивницькому трамвай ніколи не існував. Щодо того, що неісторики не зрозуміють, виглядає дивною, адже перенаправлення ніхто не скасовував.--Анатолій (обг.) 10:39, 16 березня 2017 (UTC)

Герцогство ПрусіяГерцогство Пруссія[ред. код]

Словар Грінченка не може бути аргументом щодо орфографії слова, адже був складений до затвердження чинного правопису та навіть до становлення сучасної орфографії взагалі. Принаймні, коли слово є в більш нових словниках. Пруссія наявна зокрема в УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:19, 20 лютого 2017 (UTC)

  • Якщо не буде аргументів, варто швидко перейменувати. Те джерело, яке наразі стоїть на Прусію (Грінченко), насправді про Пруссію: Прус, (...) Пруссакъ, житель ПруссіяNickK (обг.) 10:56, 20 лютого 2017 (UTC)
    Вже було подібне. Тут очевидно. Пруссія з вдома с, відповідно і похідні теж.--Анатолій (обг.) 20:58, 20 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. рос. Одесса = нім. Odessa = укр. Одеса ; Россия = Russland = Росія ; касса = кasse = каса ; масса = мasse = маса ; Пруссия = Preußen = Прусія.
Щоб не писати Preussen німці замість двох «ss» тепер пишуть нову літеру «ß» — „scharfe S“, тобто Preußen, бо одна буква «s» перед голосною читається як український звук «з». І тепер замість «StraSSe» пишуть «Straße».--Роман Сизий (обговорення) 22:55, 6 березня 2017 (UTC)
ВП:ОД--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 7 березня 2017 (UTC)
Узагалі-то навпаки — замість есцет зараз пишуть дві s.--Анатолій (обг.) 20:21, 7 березня 2017 (UTC)
  1. Стоїте ви [гуцули], безрадні, і дивитеся, як одна за одною переходять ваші полонини в панські руки, як прус рубає ваші одвічні ліси й гонить світами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 375).
  2. Крім того на сайті "Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України" є «Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами» (від 25.04.2001). Тут у розділі 4.5 «Узгоджування транслітерації з нормами українського правопису» є пункт 4.5.6, де вказано, що «Замість подвоєних приголосних залишити одну літеру».--Роман Сизий (обговорення) 14:47, 8 березня 2017 (UTC)
Яке ж це узгодження, коли правопис чітко каже --ЮеАртеміс (обговорення) 14:52, 8 березня 2017 (UTC)

3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.

Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).


§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні

Але ж в оригінальній назві — Preußen, одна літера ß, тобто Прусія.
А щодо подвоєння приголосних, то як пише Вікіпедія, останній варіант правопису затверджено 14 листопада 1989 і опубліковано в 1990 році. В той час як «Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами» від 25.04.2001.--Роман Сизий (обговорення) 23:36, 13 березня 2017 (UTC)

Але це не запозичення з німецької. -ен на кінці немає. Це через латину.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:58, 14 березня 2017 (UTC)

@UeArtemis: Що значить «не запозичення з німецької», а що з японської? Читай Вікіпедію: Герцогство Прусія (нім. Herzogtum Preußen) — німецьке герцогство і т.д. Адже ж у назві французького автомобіля «Peugeot» ми не пишемо «Пеужеот», а пишемо «Пежо».--Роман Сизий (обговорення) 11:45, 16 березня 2017 (UTC)

Я вже сказав звідки. До чого тут Пежо? Це просто орфографія така. Читається французькою саме Пежо. А от Preußen читається Пройсен.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 16 березня 2017 (UTC)

@UeArtemis: Ви писали «-ен на кінці немає», а я кажу про одну букву "с", не треба обговорювати все відразу. У Вашому "Пройсен" одне "с".--Роман Сизий (обговорення) 18:49, 17 березня 2017 (UTC)

Ви не бачите, що це не джерело запозичення? Посередництво іншої мови очевидне. Тому неважливо, що в німецькій ß.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 18 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За В українській мові орфографічною нормою є назва Пруссія з подвоєнням. Maksym Ye. (обговорення) 04:55, 22 березня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти В «незамулених джерелах» воно Прусія, бо ж пруси, а не прусси. Друга с там в росіян виникає і якщо калькувати (навіщо?) в них. artem.komisarenko (обговорення) 00:05, 23 березня 2017 (UTC)
    Не знаю, наскільки словник Голоскевича (Пруссія, С.329) може вважатися «незамуленим». При чому тут росіяни, якщо назва далеко не нова, не вікіпедисти перевигадують її вперше? Є джерела, є величезний україномовний простір з нормою Пруссія з подвоєнням. Maksym Ye. (обговорення) 03:14, 23 березня 2017 (UTC)
    • Цікавий момент: у Голоскевича «Пруссія», але «пруський», див. тут. Цілком може бути якась помилка, бо неузгоджено--Dcn2005 (обговорення) 17:16, 24 березня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За згідно правопису, та й в українських підручниках пишеться Пруссія --くろねこ Обг. 03:58, 23 березня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Подвоєння приголосних (а точніше, літер, що позначають приголосні звуки, як уточнено на початку самого правопису) — це святе. Але в оригіналі формально НЕМАЄ подвоєння приголосних. Нормативне написання — Preußen. ß — окрема буква, хоч і лігатура. Тому навіщо вигадувати подвоєння там, де його формально немає.--Dcn2005 (обговорення) 11:24, 23 березня 2017 (UTC)
    • І який же ж це оригінал, коли прУссІЯ, а не прОЙсЕН? Від лат. Prussia. Англійські джерела навіть автора форми наводять: Peter von Dusburg (14 ст.)--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 23 березня 2017 (UTC)
      • Дякую, логічно. Я думав був, що латиною лише Borussia. Погоджуся остаточно, якщо переконаєте, що в українську мову ця назва прийшла саме з латини, а не іншим шляхом, наприклад, від «прусів» (порівн. з польським Prusy).--Dcn2005 (обговорення) 14:12, 23 березня 2017 (UTC)
      • В рамках української мови похідним від прусів буде Прущина, яка зовсім не гуглиться. Натомість старою питомою назвою, схоже, є Пруси (аналогічно, як литва з імені людей перетворилась на ім'я землі).--
        • Так, у старих словниках бачимо альтернативний варіант «Прущина». Тим не менш, бачимо й «Прусія» див. тут. Та й маємо «Франція» (не Франкщина) і т. ін. Вибачте, теорія про латинське запозичення — цілком логічна, але поки що не переконали. Я думаю (фантазую, як і Ви), що ця назва прийшла через литовців (споріднена з пруською мова! Балтійська група). Спочатку й справді був народ — «пруси». Від нього — країна (а не навпаки, тобто не Prussia > Пруссія > пруссаки, а пруси > Прущина/Прусія). Власне, країни, здається, і не було спочатку, це ж штучна назва території (бо самі пруси були, якщо не помиляюся, дикуваті). Трохи пофантазувавши, лишаюся при своїй думці: не бачу потреби в подвоєнні (але якщо для Вікіпедії УЛІФ — це безперечний канон без винятків, тоді треба перейменовувати, правила спільноти є правила спільноти). Наскільки я бачу, до правопису конкретно в цьому випадку апелювати марно, звідки транслітеруємо — невідомо (бо тут без ґрунтовних досліджень неможливо довести, через яку саме мову прийшло, і чи це взагалі не питома місцева назва географічно близьких сусідів).--Dcn2005 (обговорення) 08:02, 24 березня 2017 (UTC)

Латина[ред. код]

До чого тут взагалі латина, коли пруси в ще в літописі зустрічається? Чи ви думаєте без єзуїтів наші предки не здатні були взнати хто поруч з ними живе?

Тъгда же на сборъ убиша пруси Овъстрата и сынъ его Луготу, и въвьргоша и въ грЂблю мьртвъ; князь же о томь пожали на новгородцЂ. Того же лЂта поиде князь Ярославъ на Тържъкъ, поимя съ собою Твьрдислава Михалковиця, Микифора, Полюда, Сбыслава, Смена, Ольксу, и много бояръ, и одаривъ, присла въ Новъгородъ; а самъ седе на Търожьку.

artem.komisarenko (обговорення) 20:18, 23 березня 2017 (UTC)

  • Сучасний переклад перший: «Ляхи ж, і прусси, і чудь сидять поблизу моря Варязького». Переклад другий: «Ляхи ж, і прусси, і чудь присидять біля моря Варязького». Maksym Ye. (обговорення) 21:17, 23 березня 2017 (UTC)
    Перезапозичення.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:41, 24 березня 2017 (UTC)
    Ну те, що радянський переклад подвоює, щоб було як в роССіян ми вже знаємо. До чого латина? Стверджуєш, що в нас тут забули про сусідів і перезапозичили в єзуїтів — подавай факти. artem.komisarenko (обговорення) 08:22, 24 березня 2017 (UTC)
    Унезалежнюйтесь від росіян. Бо залежність з протилежним знаком — теж залежність. А латина, фонетика, етимологія тощо взагалі не стосуються теми обговорення, бо це не новітня назва, з якою вікіпедисти мають справу вперше. Maksym Ye. (обговорення) 08:30, 24 березня 2017 (UTC)
    A. Латина — це аргумент яким за подвоєння вище топлять, притягнутий за вуха. B. З радістю б унезалежнився, тому й наполягаю на тому, щоб Прусія писалась з однією С, як вона завжди, ще з літописів, писалась доки росіяни нам правописну реформу в Сандармосі не провели. artem.komisarenko (обговорення) 08:38, 24 березня 2017 (UTC)
    Якщо вважати це запозиченням через латину — треба й справді навести факти. Чому не через литовську, Prūsija, чи польську, Prusy? Це ймовірніше. Давайте ще вигадаємо, що через англійську запозичено, чом би й ні, якщо вже фантазувати.--Dcn2005 (обговорення) 17:16, 24 березня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За--Smarty (обговорення) 17:35, 24 березня 2017 (UTC)

Юзеф ПачоськийЙосип Пачоський[ред. код]

Пропоную повернути попередню назву статті Йосип Пачоський. Попри те, що в ЕІУ він, як справедливо зазначив @Бучач-Львів:, Юзеф, а не Йосип, за кількома критеріями перевага Йосипа:

Підсумовуючи, пропоную повернути статті назву Йосип Пачоський (альтернативні назви, які також вважаю прийнятними — Пачоський Йосип Конрадович, Йосиф Пачоський, Пачоський Йосиф Конрадович), зазначивши у вступі всі три варіанти імені — Йосип, Йосиф, Юзеф — NickK (обг.) 23:09, 19 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Думаю, найкращий варіант з по батькові, адже громадянин РІ, більша частина життя якого, як я розумію, пройшла на Вкраїні й у Білорусі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 20 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Однозначно. порушення ВП:Е від ЮеАртеміс і NickK. Цей чоловік - поляк, а не українець. Де він працював після утворення польської держави - невже в Україні? Де помер? Наведені опонентами так звані АД - це порушення ВП:Е, а не сучасні джерела. Переважно вони друковані на півдні України, де, як відомо, мова піддалась значному впливу змосковщення. Херсонський морський інститут - це серйозно в галузі моря - але не етнодосліджень. Якщо опоненти доведуть, що бодай його хтось з його батьків був етнічним українцем (а не за місцем народження), тоді буду за перейменування. Принаймі полвікі жодним словом не обмовлюється про його українськість.
Навіть Пачоський Йосип Конрадович – вчений-натураліст - джерело - наведене опонентами - наведене джерело мовить, що був сином поляків (щоправда, тут же ж вказано якийсь невідомий Дубновський район ???). Його батько - учасник польського повстання 1863. Він, припускаю, звісно, трохи змосковщився за час проживання на півдні сучасної України. Але не став українцем - а таки покинув «московсько-совіцький рай», переїхавши до Польщі. Громадянином якої країни вважав себе на момент смерті? --Д-D (обговорення) 07:29, 20 лютого 2017 (UTC)

@Бучач-Львів: Ви написали, що мій коментар є фальсифікацією. Це гучне звинувачення, але чи не голослівне? Покажіть, будь ласка, конкретно, в чому фальсифікація з мого боку: може, в біографічних працях він Юзеф, а не Йосип/Йосиф? може, ботаніки пишуть про Ю. Пачоського частіше, ніж про Й. Пачоського? може, я недогледів ів УРЕ та ЕСУ ініціал Ю., а не Й.? може, в прижиттєвих україномовних виданнях його називали Юзефом, а не Йосипом? може, вулицю Йосипа Пачоського перейменували на вулицю Юзефа Пачоського? Будь ласка, конкретні факти. Дякую — NickK (обг.) 14:03, 20 лютого 2017 (UTC)
  • порушення ВП:Е Тепер у нас є районування АД по Україні? порушення ВП:Е І знов аргументація "бо поляк"... А Конфуцій китаєць, проте відомий нам під латинським іменем. Етнічність не єдиний і не вирішальний фактор. Нік навів купу джерел. Перебити це можна лише більшою купою з такою ж авторитетністю.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 20 лютого 2017 (UTC)
    порушення ВП:Е. Нік навів купу граматичних помилок, а не джерел. --Д-D (обговорення) 08:29, 20 лютого 2017 (UTC)
    Систематична "помилка" це виняток, а не помилка.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 20 лютого 2017 (UTC)
    Систематична помилка — це власне помилка.
  • «Де він працював після утворення польської держави — невже в Україні?» — «У 1922—1923 роках завідує відділом ботаніки в заповіднику „Асканія-Нова“.»--ЮеАртеміс (обговорення) 08:31, 20 лютого 2017 (UTC)
    Це нічого не змінює - покинув «більшовицький рай», заодно працю в Україні, переїхав на історичну батьківщину.--Д-D (обговорення) 10:05, 20 лютого 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Дубнівський район став Дубенським лише "нещодавно". Коли і область РівНенською. Про це я давно знаю з форуму УГТ. Постанова--ЮеАртеміс (обговорення) 08:38, 20 лютого 2017 (UTC)

Мало хто що знає... Видно по Чеслав Бялобжеський. Стосовно «купи» - я не спец. Те, що навів нік - це порушення ВП:Е стосовно однієї важливої деталі - етносу Юзефа Конрада Пачоского.--Д-D (обговорення) 08:51, 20 лютого 2017 (UTC)
  • Цікаво, що другим іменем він взяв ім'я батька. Маю сумнів, що це з народження (довоєнний Rocznik Akademii Umiejȩtności w Krakowie згадує його БЕЗ другого імені). Можливо, він це зробив задля збереження ініціалів після переходу на публікації польською в 1920-х. Таким чином він зберіг своє по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:07, 20 лютого 2017 (UTC)
    Звісно, куди там новішим польським АД до старіших. Барабанний дріб діє? --Д-D (обговорення) 10:05, 20 лютого 2017 (UTC)
    Щодо «зберіг по-батькові». Лікнеп - та й годі. Поляки-римокатолики мали й по 5 імен. Навіть українці-греко-католики мали по 3 імені іноді Луцький Юрій Остапович. Ясно? --Д-D (обговорення) 10:07, 20 лютого 2017 (UTC)
    Питання не в кількості, а в часі появи. І у багатьох поляків друге ім'я це ім'я батька? При цьому зазначений щорічник (за 1914 р.) решту науковців іменував з другим ім'ям. Наприклад: Вінценти Юзефа Карпінського. Проте неважливо. Це просто спостереження. Вікі керується АД. Нік їх навів.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:32, 20 лютого 2017 (UTC)
    Одне діло хамити Франкові (в його особі - багатьом українцям), інше діло - не знати, що головне - це якість джерел, які мають ознаки АД. Час появи - діло третьосортне. --Д-D (обговорення) 07:09, 21 лютого 2017 (UTC)

Володимир СвятославичВолодимир Великий[ред. код]

Отже маємо в українській вікіпедії статтю Володимир Святославич, назва якої є не зовсім актуальною, і тут я хочу перерахувати свої аргументи на користь перейменування:

August (обговорення) 16:11, 17 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь усталений епітет, але не знаю, яка політика у нас щодо епітетів монархів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:39, 18 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. --Piznajko (обговорення) 17:12, 18 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За --ivasykus (обговорення) 17:50, 19 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За per August. Та й щось не пам'ятаю я для князів з курсу шкільного, щоб по-батькові переважало.--Divega (обговорення) 18:11, 25 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Усталений епітет artem.komisarenko (обговорення) 21:19, 26 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Це гра на пониження. У науковій літературі Володимир Святославич, епітети додають для дітей та розваг. Зазначити, що в українській традиції він Великий, звісно, треба, але не в назві статті. Maksym Ye. (обговорення) 07:01, 1 березня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти в авторитетних джерелах (словниках та енциклопедіях, ЕІУ, УРЕ тощо) та професійній історичній літературі — Володимир Святославич. --Cumanian (обговорення) 07:33, 15 березня 2017 (UTC)

Підсумок (оскаржено) Пройшов вже місяць відколи я поставив це питання на обговорення. 4 за, 2 проти, 1 утримався, таким чином більшість все ж за, тому я перейменовую, якщо будуть якісь претензії, обговорення можна продовжити на сторінці обговорення князя. August (обговорення) 20:55, 18 березня 2017 (UTC)

Не маю прав... Ну нічого, попрошу когось з адмінів. August (обговорення) 20:57, 18 березня 2017 (UTC)
Підведення підсумку ініціатором можливе лише за повного консенсусу в обговоренні. За наявності заперечень (як тут) підсумок має підводити хтось сторонній. Це формальне заперечення (без аналізу аргументів по суті) --Olvin (обговорення) 10:18, 22 березня 2017 (UTC)
Ясно, буду знати August (обговорення) 17:56, 22 березня 2017 (UTC)

Готтліб МаврикійМаврикій Готтліб[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Готтліб Маврикій → Маврикій Готтліб

Дякую. --Д-D (обговорення) 15:20, 14 лютого 2017 (UTC)

Тут бажано номінувати на перейменування та обговорити варіанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:39, 15 лютого 2017 (UTC)
щоб ти знов зайнявся тим, що приписав Франкові? --Д-D (обговорення) 12:51, 15 лютого 2017 (UTC)

Треба розглянути вживаність варіантів: Маврикій, Маврицій та Маурицій.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:48, 16 лютого 2017 (UTC)

Треба розглянути відсутність в будь-яких дискусіях к-ча Артеміса, який не знає, що таке пристойна розмова про видатних українців (власне Франка), і не знає слова перепрошую. --Д-D (обговорення) 08:26, 16 лютого 2017 (UTC)

Пошук по книжках дав варіант Маврицій Готліб. Решта невживані. Пропоную Маврицій Готліб.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 16 лютого 2017 (UTC)

Кермо_висотиСтерно висоти[ред. код]

Згідно з джерелом (Русско-украинский политехнический словарь)--В.Галушко (обговорення) 16:03, 14 лютого 2017 (UTC)

Взагалі-то, «кермо», «стерно» і ще «руль» - відповідно до словників - практично синоніми. Так що така заміна навряд чи дасть якусь користь. Хіба що в преамбулі вказати всі 3 назви. Ну і за потреби створити сторінки перенаправлень--V Ryabish (обговорення) 18:54, 14 лютого 2017 (UTC)
А чому ми дивимося в російський словник? Треба галузеву україномовну літературу.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:58, 15 лютого 2017 (UTC)
А чому б не нормальну назву руль висоти? Російсько-український словник наукової термінології. К.: Наукова думка, 1998. С.641: руль висоти. Maksym Ye. (обговорення) 12:02, 15 лютого 2017 (UTC)
О, я якраз вказував, що самі по собі ці 3 слова є синонімами. Але в даному контексті особисто я частіше чув (читав) - «руль висоти». Тому я за цей варіант --V Ryabish (обговорення) 20:41, 15 лютого 2017 (UTC)
Та зрозуміло, що мало б бути руль, але в користувачів вмикається автоматом відштовхування від російської, тому вся українська фахова література йде собі боком. А втім, термінологія завжди усталювалася на протиставленні побутовим назвам. Maksym Ye. (обговорення) 05:32, 16 лютого 2017 (UTC)
Бажано використати за джерело україномовний довідник. Проблема може виникнути, якщо джерела різних років і видань суперечитимуть одне одному. На мій погляд, щодо корабля і літака доречніше вживати «стерно».
--В.Галушко (обговорення) 09:19, 16 лютого 2017 (UTC)
В СУМ-11 стерно у трактора, а кермо у літака ).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 16 лютого 2017 (UTC)
Наскільки я розумію, "кермо" - це орган управління в кабіні літака. А "руль" - аеродинамічна поверхня, за допомогою якої літак змінює висоту. І яка управляється "кермом"--V Ryabish (обговорення) 15:24, 16 лютого 2017 (UTC)

рулі висоти, глибини та повороту в "Мовознавстві"--ЮеАртеміс (обговорення) 07:54, 17 лютого 2017 (UTC)

Як я розумію, все що стосується зовнішніх елементів керування у трьох вимірах має назву стерно. Це стосується керування морськими суднами, в тому числі підводними човнами, повітряними суднами (літаками, повітряними кулями, ракетами тощо). Тому підтримую переіменування. Стосовно керма, це елемент безпосереднього керування положенням в просторі в кабіні машини, літака, судна. Термін руль як на мене є русизмом, незважаючи на те, що словники приводять його як синонім. Його вживання крім того запутує ситуацію. Стосовно СУМ-11, щоб в трактора було не кермо а стерно, це дуже дивно. Я вважаю потрібно знайти більш сучасні енцеклопедичні джерела. Viktor Legend (обговорення) 15:27, 27 лютого 2017 (UTC)
  • Стосовно етимології словники кажуть таке
-«Кермо» походить від слова «корма», яке виводять із праіндоєвропейської мови
-«Стерно» походить від давньфризького «stiure» - «руль» (ще показується зв'язов із середньонижньонімецьким «stūr(e)»), за посередництва польської мови
-«Руль» походить від голландського слова «roer», пов'язаного із давньоверхньонімецьким «ruodar» - «весло» і т.п., за посередництва російської мови
Тобто, всі три варіанти мають давнє походження. Закиди, що якесь слово - русизм (чи полонізм) - безпідставні.
  • Стосовно тлумачення значень (Великий тлумачний словник)
-«Кермо» - пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно
-«Стерно» - пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т.ін; кермо
-«Руль» - те саме, що й кермо
Тобто, всі три варіанти тут подані фактично як синоніми
  • Стосовно спеціалізованих словників
- «Англійсько-український словник авіаційних термінів» (Уклад.: Р.О. Гільченко. - К.: НАУ, 2009. - 280 с.) для слова «elevator» подає переклад: «руль висоти» (також із пов'язаними словосполученнями)
- Інформацію з двох російсько-українських словників навели вище. Там теж надається перевага слову «руль».
- Взагалі-то найповнішим словником у даній галузі вважається «Кириченко, Наталія Михайлівна. Російсько-український словник авіаційних термінів в 2-х томах» (Київ : Техніка, 2004), але я його поки що не знайшов в електронному вигляді.
Виходячи із вищенаведеного, я б віддав перевагу слову «руль». Але оскільки учасниками обговорення ( в т.ч. мною) висловлювались сумніви стосовно того, як правильно називати органи управління в кабіні літака чи корабля, а як аеродинамічні поверхні, які власне і змінюють напрям руху, то пропонував би по можливості навести інформацію саме із спеціалізованих словників, джерел, інструкцій та наказів авіаційних органів; можливо, нормативні документи у галузі авіації. Інакше дискусія може перетворитись на беззмістовну суперечку (на кшталт - «традиція» / «сучасність» / «совдепія» / «пуризм» і т.п.), як це, на жаль, часто буває. --V Ryabish (обговорення) 18:22, 27 лютого 2017 (UTC)
  • Коли я сумніваюся в назві чогось стандартного, дивлюся в законодавство та матеріали державних служб. Пошук з додатком site:gov.ua дає кілька надійних джерел. Руль висоти в «Положенні про порядок допуску до польотів аматорських повітряних суден» Державіаслужба України, «Про затвердження Правил видачі свідоцтв» Міністерство інфраструктури, Наказ міністра оборони «Про затвердження Правил підготовки та допуску державних повітряних суден...» 15.11.2012 № 758, Наказ начальника Управління регулювання діяльності державної авіації України № 20 від 24.03.2016 Міністерство оборони та ін. У законодавстві керма не знайшов. За пошуком можна подивитися співвідношення руль/кермо на кількоразову користь руля в навколоавіаційних статтях. Про стерно взагалі не йдеться. Maksym Ye. (обговорення) 20:04, 10 березня 2017 (UTC)

Нитка_(інформатика)Потік виконання[ред. код]

У 2009 році було обговорення щодо перейменування цієї статті, але пропозиція не була підтримана, хоч були наведені джерела. Натомість, джерел щодо "нитки" наведено практично не було (крім російськомовних). Див Вікіпедія:Перейменування статей/Нить → Потік виконання. Основним противником перейменування був Deineka, який і підбив підсумок, не зважаючи на аргументи, хоч був зацікавленою особою. Основними аргументами противників перейменування були дослівні переклади англійського слова Thread та власні оригінальні дослідження. Хоч у всій технічній літератури вживається "потік", статтю за 8 років так і ніхто не перейменував --RLuts (talk) 21:08, 11 лютого 2017 (UTC) P.S. Див. також Вікіпедія:Перейменування статей/Нитка (інформатика) → Тред, хоч підсумок підбив знову ж Deineka. А також СО статті. В усіх обговореннях прихильники "нитки" використовують лише свої оригінальні дослідження --RLuts (talk) 21:17, 11 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За В програмуванні - усталений термін - «потік». Але можливо доцільно перейменувати за аналогією «Потік (інформатика)» або «Потік (програмування)» --V Ryabish (обговорення) 21:13, 11 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Просто здається, що цей термін більше підходить в даному випадку. --Dars (обговорення) 00:04, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Навіть росіяни, ті з них, що вивчили нарешті англійську, вже визнають в нових перекладах, що «потік» для thread — це було радянською дурнею, але нє, декому нейметься й хочеться скопіювати сюди переклад зі старої російської помилки, щоб вже було тут як в справжній Вікіпедії мовою УРСР. Але це лірика. Окрім того, слово потік надто перевантажене, щоб його використовувати для позначення thread операційних систем. Бо потік — це stream, який буває в тому числі й command stream — потік команд, який немає нічого спільного з ниткою ОС. Також потік — це ще flow, який, уявіть собі, може бути control flow. Плюс тій самій вінді існує т. зв. fiber — волокно. Цілком логічно, що нитка може містити волокна, але які ж волокна в потоку? Крім того. Добре. Уявили, що стаття перейменована. Як ви будете потім розрізняти оце з command stream, control flow, flow of execution тощо? Гарна пропозиція, між іншим, в попередньому обговоренні була перекласти «A Streaming Multi-Threaded Model». Також для роздумів: Переклад thread на e2u, artem.komisarenko (обговорення) 00:16, 12 лютого 2017 (UTC)
    • Термінологія не завжди переклад. Так, в потік багатозначний термін, тому завжди уточнюють який саме.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 12 лютого 2017 (UTC)
      В цьому випадку ви пропонуєте саме переклад, тільки з російського перекладу artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
    • У Вікіпедії ми використовуємо авторитетні джерела, а не власні оригінальні дослідження і оригінальні дослідження користувачів в обговоренні на сторонніх форумах. Усталений переклад в українській технічній літературі — це потік або тред. Ось і ми маємо використовувати їх. --RLuts (talk) 10:44, 12 лютого 2017 (UTC)
      Ну ось вам авторитетні, наводив вже вище artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
      • Як на мене, тред не годиться, бо це калька з англ. thread. Потік виконання — задовгий переклад одного слова, тоді вже Потік (інформатика), або Потік (програмування), або Потік (комп'ютерні науки). І ще дещо: натхненний прикладом «A Streaming Multi-Threaded Model», я досі мучуся з перекладом англ. stream і англ. thread: кожному з цих слів личить переклад «потік». Та от біда: як перекласти інше? --Рассилон (обговорення) 11:43, 12 лютого 2017 (UTC)
        Просто перекладаєте thread як воно є в англійській, а не в російській 90-х років, як нитку і все. Тоді в вас не буде плутанини з thread has few fibers, streaming multi-threaded model, і ви ніколи не сплутаєте його з flow of execution та control stream artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
        Ну гаразд, з thread — нитка більш-менш визначились. Тоді за Гуглом stream можна перекласти струмінь чи течія, а flow — вже як потік. --Рассилон (обговорення) 13:31, 12 лютого 2017 (UTC)
        • stream - це якраз і є потік (потік вводу-виводу), це уже усталений і однозначний термін в багатьох книгах і його перейменовувати не варто, а flow - уже можна як "течія".-- Volodimirg (обговорення) 21:43, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Закінчив ХНУРЕ в 2011-ому. Тоді в нас був "потік".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 12 лютого 2017 (UTC)
    А в нас в КПІ взагалі був «поток». Знайшли експертів з української. ХНУРЕ(!) artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Статтю перейменувати однозначно треба. З інформатикою тут завжди був якийсь безлад, згадати хоч вистраждане налагодження, або досі кумедну «точку зупину» замість переривання. Але визначати основний термін варто якось сумлінніше. Скажімо, в першому ж навмання взятому словнику з інформатики знайшов tread «програмний канал», у другому tread «потік, нитка, проф. тред». Не замінити б одну саморобку такою ж. Maksym Ye. (обговорення) 19:06, 12 лютого 2017 (UTC)
Взагалі для переривання є відповідна стаття Переривання(interruption), а breakpoint це справді точка зупинки програми при дебагінку, чому точка "зупину", а не "зупинки" я і сам не знаю, ніколи не заходив на цю статтю:)?
  • Symbol oppose vote.svg Проти Сучасні книги часто перекладаються без врахування основних нюансів комп'ютерної термінології підбираючи перший ліпший переклад, згодом ці переклади викладають в університетах не задумуючись. Тому програмісти і люблять англіцизми, щоб було простіше порозумітися хто що має на увазі. Нитка однозначний переклад thread, інакше прийдеться всюди в статтях писати до потоку ще одне слово "потік виконання"(thread), "потік вводу-вивод"(stream), "потік керування"(control flow), але не думаю, що прості читачі не обізнані в нюансах зрозуміють, що це різні речі. В обговореннях я наводив реальні приклади Piped streams are io streams whose sources and destinations are threads. Ще приклад: Created Data Transfer thread for stream і в деякій літературі такого є купа. -- Volodimirg (обговорення) 22:04, 12 лютого 2017 (UTC)

Тобто існують багатониткові програми? Хтось таку назву хоч десь бачив?!--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 13 лютого 2017 (UTC)

ну насправді термін multithread program і в англійській не дуже люблять вживати. Якщо говорити формально і правильно з точки зору програмування, то програма складається з процесів, а процес уже може містити декілька ниток. І я так і не зрузумів як ви пропонуєте перекладати thread, flow and stream? -- Volodimirg (обговорення) 18:00, 14 лютого 2017 (UTC)
Не завжди різні слова перекладаються по-різному. Між мовами взагалі немає чітких семантичних відповідностей. Щодо stream та thread - в відомій мені традиції обидва потоки.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 15 лютого 2017 (UTC)
В художній літературі це так, але в технічній повинні бути однозначні терміни. Вище вже всі проблеми з трьома видами потоків описані-- Volodimirg (обговорення) 21:28, 15 лютого 2017 (UTC)
Вони і є однозначні, але не однослівні.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:51, 16 лютого 2017 (UTC)
Оці неоднослівні також неоднозначні. Пропонований переклад конфліктує з flow of execution. artem.komisarenko (обговорення) 07:40, 16 лютого 2017 (UTC)
То порядок виконання.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:22, 16 лютого 2017 (UTC)
Це якраз потік виконання в тому сенсі, який мали в голові росіяни, коли так thread переклали. artem.komisarenko (обговорення) 19:54, 16 лютого 2017 (UTC)
Домисли. flow в відомій мені інформатиці "порядок", зокрема control flow.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 20 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти process - fiber - thread, процес- волокно - нитка, multi-threaded - багатонитковий, single-threaded - однонитковий, і потрібно це все чітко розрізнювати ще від потоків stream та flow. Інакше понавигадуєте потоків і потім чорт не розбереться з вашою безграмотністю. А ті хто кивають на зросійщені словники і зросійщених програмістів, що в житті жодної української книги не читали і навіть не тримали в руках по своїй тематиці, то хай приглянуться уважно - нитки вже повсюдно в сучасний літературі. --77.0.33.167 16:25, 3 березня 2017 (UTC)

Танок_смерті_(сюжет)Танець смерті (сюжет)[ред. код]

Слово танець звичайніше, ніж танок, тому в більшості випадків йому слід надати перевагу--В.Галушко (обговорення) 17:49, 11 лютого 2017 (UTC)

Вемблі_(стадіон)Вемблі[ред. код]

Уніфікація з Вемблі (1923). Тобто новий і старий мають мати однакове дерево уточнень. Або Вемблі та Вемблі (1923), або Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923). Це допоможе уникнути плутанини, яку ми маємо зараз--Unikalinho (обговорення) 18:25, 10 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Вемблі, бо це район Лондона, який дав назву стадіону. --Basio (обговорення) 18:39, 10 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Вемблі (en:Wembley) — це передусім район Лондона. А от Вемблі (1923) уже однозначне, бо нічого іншого з назвою Вемблі 1923 року немає — NickK (обг.) 18:48, 10 лютого 2017 (UTC)
    • Стадіон за вживаністю в україномовній спільноті тягне на основне значення дизамбіга (наразі Вемблі в укрвікі є не дизамбігом, а редиректом на стадіон). А нам треба дивитись не тільки окремо на однозначність-неоднозначність Вемблі (1923), а й на те, щоб у парі "старий Вемблі — новий Вемблі" не було плутанини--Unikalinho (обговорення) 04:40, 11 лютого 2017 (UTC)
      Дивлячись у якій україномовній спільноті. В спільноті спортивних вболівальників справді найвідоміший стадіон (так само як і Челсі чи Вімблдон відомі зовсім не як райони Лондона), але в спільноті географів чи української діаспори Великобританії це передусім райони Лондона. Тож пропоную поставити основним дизамбіг, як і у випадку Челсі чи Вімблдона — NickK (обг.) 15:05, 13 лютого 2017 (UTC)
      Ви ж, коли йшлося про формат іменування футбольних клубів, якраз протилежне говорили! Тоді якраз я казав про те, що в нас не лише спортивна спільнота і тому називати футбольні клуби без уточнення "футбольний клуб" некоректно -- і що Ви тоді відповідали? Про гугл, про людей, які "@мені цікаво, що вони курили" (Ваші слова), і таке інше -- і цим доводили, що спортивна тематика в нас основним значенням має стояти. А тепер, коли Вам уже вигідно по-іншому, Ви й говорите цілком протилежне тому, що говорили тоді--Unikalinho (обговорення) 05:19, 14 лютого 2017 (UTC) Втім, навіть на таку "позицію" є варіант -- третій із запропонованих мною нижче--Unikalinho (обговорення) 05:21, 14 лютого 2017 (UTC)
      Ви змішуєте різні речі. Тут ідеться про випадки, коли клуби або стадіони названі на честь районів відповідних міст, а там ішлося про випадки, коли клуби названі на честь інших власних або загальних назв. Тут ваша пропозиція приблизно еквівалентна до того, щоб Суха Балка (стадіон) перейменувати на Суха Балка, а не до того, що ви озвучили — NickK (обг.) 13:42, 14 лютого 2017 (UTC)
      Про Суху Балку вперше чую. Але хіба стадіон СКА у Львові названий на честь футбольного клубу СКА? Ні. Там назви рівноправні з цієї точки зору, і тоді за цією логікою в обох об'єктів має бути уточнення за родовим поняттям. Ви ж були проти цього. Тому у тій Вашій аргументації питання насправді не в тому, що на честь чого назване. Просто у Вас чомусь є думка, що футбольні клуби не повинні мати уточнення "футбольний клуб" -- це аргументація адміністратора футбольної енциклопедії. А тепер Ви кажете, що в нас не спортивна спільнота. Що ж, тоді Ви мали б погодитись на третій варіант, запропонований мною нижче--Unikalinho (обговорення) 14:30, 14 лютого 2017 (UTC)
      Є різниця між збігом між стадіоном і футбольним клубом (двома поняттями з однієї галузі) та стадіоном або футбольним клубом і поняттям з іншої галузі. Щодо вашого третього варіанту, то я намагаюся по максимуму уникати подвійних уточнень, і я б надав перевагу Вемблі (1923) над Вемблі (стадіон, 1923)NickK (обг.) 14:51, 14 лютого 2017 (UTC)
      Та якби ж то були всі випадки про одну й ту ж галузь... А намагатися по максимуму уникати чогось (теж не факт, що це правильна тактика) -- це не означає уникати цього взагалі. В даному випадку цього уникнути можна тільки пішовши одним із двох інших варіантів. А те, що є зараз -- це плутанина, бо в читача, який це побачить, виникне питання "А що таке Вемблі (1923)? Якщо це стадіон, то чому тоді новому стадіону дано уточнення "стадіон", а старому -- рік?" Та й посилання ставити незручно -- може тому й маємо "Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона"--Unikalinho (обговорення) 05:12, 15 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Створив Вемблі (значення). Посилання Вемблі після завершення обговорення варто буде перенести на нього, оскільки неочевидна перевага Вемблі_(стадіон) над Вемблі (1923), на якому грався фінал чемпіонату світу і Європи. Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона. --YarikUkraine (обговорення) 15:44, 11 лютого 2017 (UTC)
    Справа в тому, що коли у Вікіпедії є два об'єкти, один з яких є "правонаступником" другого і діє тепер, то сучасний дається без уточнень, а попередній -- з уточненням за роком заснування. Зокрема щодо стадіонів: en:Wembley Stadium і en:Wembley Stadium (1923), it:Estádio José Alvalade та it:Estádio José Alvalade (1956); для Медісон Сквер Гарден в енвікі взагалі є en:Madison Square Garden, en:Madison Square Garden (1925), en:Madison Square Garden (1890) і en:Madison Square Garden (1879). Подібне практикується і щодо клубів -- наприклад навіть у нас є Львів (футбольний клуб) і Львів (футбольний клуб, 1992). Якраз наявність оцього уточнення за роком і запобігає плутанині. Тому насправді нічого нового не пропонується. Щодо Вемблі (значення). По-перше, якщо "Посилання Вемблі після завершення обговорення варто буде перенести на нього", то наступною дією має бути зміна напрямку цього редиректу. Що ж до "Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона", то це неправильно (адже виходить, що в цілій низці статей є посилання на старий стадіон, замість нового), і цю проблему треба виправити (причому негайно), а не використовувати її як аргумент для наступних неправильних дій. Тож тут є три коректні виходи.
  1. Стадіони назвати Вемблі та Вемблі (1923), район Лондона -- Вемблі (район) або Вемблі (район Лондона), а дизамбіг -- Вемблі (значення)
  2. Назву Вемблі дати районові, а стадіони назвати Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923). І, знову ж таки, дизамбіг -- Вемблі (значення)
  3. Назву Вемблі дати дизамбігові, район назвати Вемблі (район) або Вемблі (район Лондона), а стадіони -- Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923)

--Unikalinho (обговорення) 07:29, 12 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Не основне значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 12 лютого 2017 (UTC)
    Читайте будь ласка уважно, зокрема ось це: "Справа в тому, що коли у Вікіпедії є два об'єкти, один з яких є "правонаступником" другого і діє тепер, то сучасний дається без уточнень, а попередній -- з уточненням за роком заснування. Зокрема щодо стадіонів: en:Wembley Stadium і en:Wembley Stadium (1923), it:Estádio José Alvalade та it:Estádio José Alvalade (1956); для Медісон Сквер Гарден в енвікі взагалі є en:Madison Square Garden, en:Madison Square Garden (1925), en:Madison Square Garden (1890) і en:Madison Square Garden (1879). Подібне практикується і щодо клубів -- наприклад навіть у нас є Львів (футбольний клуб) і Львів (футбольний клуб, 1992). Якраз наявність оцього уточнення за роком і запобігає плутанині." Це поширена практика у Вікіпедії, зокрема укрвікі--Unikalinho (обговорення) 05:12, 14 лютого 2017 (UTC)
  • Характерно для Вікіпедії, що ніхто не подумав про більш поширену в українських текстах назву — Уемблі. Довідка: Корнілов Ю. Говоримо і пишемо правильно. Короткий аналіз мовних помилок. Вінниця, 2009, С. 9: «На честь шотландського винахідника Джеймса Уатта (James Watt)..., але ж те прізвище англійське, подібне до прізвищ Уотсон (Watson) і Уїнстон (Winston), назви стадіону Уемблі (Wembley) і фірми Daewoo – Деу (а не Деву!)». Maksym Ye. (обговорення) 09:42, 13 лютого 2017 (UTC)
    Будь ласка, не притягуйте сюди корейське Daewoo. З корейської 대우 мало б бути Теу, але усталилося в нас як Деу. Там точно немає -ву-, це помилкова транслітерація кирилицею транслітерації корейської мови латиницею. Так само за електроенергію платять усі, і всі знають, що електроенергію вимірюють в кіловат-годинах, а не в кілоуат-годинах, і так само в нас Доктор Ватсон, а не Уотсон. Тож хоча й назва Уемблі справді вживається, аргумент на її користь дуже невдалий — NickK (обг.) 10:39, 13 лютого 2017 (UTC)
    Ви випускаєте мови-посередники, Деу в нас не напряму з корейської. Про ват у цитованому посібнику для вчителів, рекомендованому МОН, зауважено як про курйоз, як випадок дизель-Дізель. Те, що у Вікіпедії векання переважає, незважаючи на джерела, це просто недоробка користувачів. Нема чим пишатися, що тут замість Уотсона Ватсон, чи замість Уатта Ватт (хоч подвоєння в останньому залишили, порівняно з загальною назвою ват, вже неабияке досягнення спільноти). Maksym Ye. (обговорення) 12:50, 13 лютого 2017 (UTC)
    Перепрошую, але за правописом саме Ватт, це прізвище прямо згадане в § 89.1, тож назва статті Джеймс Ватт цілком відповідає правопису. § 97 стверджує, що зазвичай W передається через В, за винятком усталеності, коли буде У. Очевидно, усталеності Уатта немає. Так само навіть через посередництво англійської буде саме Деу, компанія навіть проводила кампанію з правильної вимови її назви (Деу). Це показує, що аргументи з посібника для вчителів неправильні — NickK (обг.) 14:59, 13 лютого 2017 (UTC)
    Ага, точно, викривленого Ватта реформатори просунули по факту через інше правило. Maksym Ye. (обговорення) 15:17, 13 лютого 2017 (UTC)
@Maksym Ye.: Я вже давно думав про "Уемблі", але не висуваю цього варіанту, бо тут у мене практично немає шансів його відстояти. Тож зосередився на тому, що реально заважає--Unikalinho (обговорення) 05:30, 14 лютого 2017 (UTC)
Мене ця неможливість відстояти у Вікіпедії те, що надійно підтверджено джерелами, дивує. Ну, справді ж, Уемблі переважає в літературі (в електронних «Книгах» і «Scholar Google» взагалі вдвічі). Чому завжди такий спротив? Maksym Ye. (обговорення) 06:07, 14 лютого 2017 (UTC)
Тому що тут лише Його Величність Правопис і Королева Буква Правопису рулять. Добре хоч Уельс, а не Вельс--Unikalinho (обговорення) 06:29, 14 лютого 2017 (UTC)
Так правопис і дає відповідь у цьому випадку — дивитися на усталеність. Це ж не новітнє запозичення, Уемблі можна прослідкувати з 60-х років дотепер, до майбутнього бою Кличка в квітні, де в сучасній пресі також переважає усталена назва.
Дістався, нарешті, до словника. Англо-український словник. У 2 т. Балла М. І. Київ: Освіта, 1996. Т. 2, С. 671. «Wembley (’wembli) n геогр. н. м. Уемблі.» Власне, цього вже досить для нормального перейменування. Maksym Ye. (обговорення) 09:47, 14 лютого 2017 (UTC)

Повість врем'яних літПовість минулих літ[ред. код]

Временних vs. Врем'яних[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

Користувач:Саша з Києва змінив назву та всі входження слов "Временних" на "врем'яних". Які аргументи ? Назва зустрічається і в тому (911), і в тому(737) варіанті, та обидва слова не знаходжу у словниках. --Movses 09:57, 27 вересня 2007 (UTC)

Тому що таких слів немає у сучасній українській мові. Леонід Махновець, який переклав «Літопис руський» (Київ: Дніпро, 1989), за що був відзначений Шевченківською премією, вживає український відповідник «Повість минулих літ». --Amatorov 10:27, 27 вересня 2007 (UTC)
Відшукав пояснення Василя Яременка, ще одного перекладача «Повісті...» (див. Василь Яременко. На замовлення вічності):
Насамперед — щодо назви літопису. Вона має в українському перекладі різне прочитання, тоді як росіяни подають однозначне — «Повесть временных лет». В. Близнець переклав як «Повісті минулих літ», М. Брайчевський — «Повісті минущих літ», П. Загребельний у передмові до Близнецевого перекладу подає назву літопису, адаптувавши її до сучасної орфоепічної норми — «Повісті временних літ». Тут письменник, якому довелося багато працювати над літописами Київської Русі, інтуїтивно відчув неточність варіанта з «минулими літами». Часом пробують подавати «Повісті давніх літ». На мій погляд, всі ці варіанти чи перекладні форми або не точні, або не українські, як, наприклад, «временних літ».

Перекладач взяв автентичну назву пам’ятки за Лаврентіївським списком, в якому вона названа «Повѣсть времяньных лѣт». Ця назва повністю відповідає українському мовленню і перекладу не потребує: на час, коли робився список із староруського оригіналу, книжники на Україні цілком були вже у полоні української мовної стихії. Академік О. О. Шахматов називав Іпатський список українським літописом не тільки за змістом, а й за мовою. Тож «ѣ» вживали книжники-українці найчастіше як — і, рідше — и, ї і майже ніколи як — є(е). «ѣ» прочитується в давній назві як «і», апостроф для роздільної вимови з’явився пізніше, тож і маємо збережену цілком оригінальну назву «Повість врем’яних літ». Слово «врем’я» цілком українське. Згадаймо в Шевченка «во врем’я люте», у Гребінки — «жартуй, поки є врем’я», поспіль це часове поняття «врем’я» зустрічаємо в етнографічних оповіданнях Ганни Барвінок та в інших класиків української літератури.

«Минулі», «минущі», «давні» літа у зв’язку з літописними часовими уявленнями не точні. З одного боку, в літописі йдеться не тільки про давні, минулі чи минущі літа, а й про сучасні літописцям літа і події. А з другого боку, є ще одна поважна причина говорити саме про «врем’яні» літа, а не якісь інші. Справа в тому, що Нестор-літописець та його попередники вдавались до різних вітчизняних джерел — давніших літописних зводів, епічної поезії, житій, переказів, історичних легенд та іноземних хронік, хронографів, врем’яників, збірників, біблійних книг тощо. Опрацьовуючи джерела, вони стикалися з найрізноманітнішими календарями і літочисленнями — «врем’яними» літами. В одних джерелах рік починався в березні, в інших — у вересні, і події одного року доводилося переводити в наступний рік, часом епічне поетичне оповідання, що оспівувало ущільнені або розтягнені в часі події, доводилося повторювати в щорічних хронікальних записах, ніби розкладати їх на окремі події. При уважному читанні літопису видно, як прагне літописець дати раду з місячним і сонячним календарем, узгодити індикти із щорічними записами за літочисленням «від сотворіння світу», «від Адама і Єви», «від потопу», «від Різдва Христового» і т. д. Тільки в християнському світі було відомо біля двохсот космічних ер і стилів літочислення. Одне слово — «врем’яні літа»! Знайомість із ними літописця і застосування в літописі вказують на широкі культурні зв’язки київських полян з іншими народами, з різними культурами і цивілізаціями — скандінавською, європейською, арабською, азіатською. Взаємовпливи цілком очевидні, взаємодія в світовому культурно-історичному контексті надто відчутна. Та й потреба історичних знань усвідомлюється з перших заяв літописця. Він не розглядає історичні факти і події в причинно-наслідковому контексті, багато подій випало, і відшукати їх, очевидячки, літописцям не вдалося. В їхньому викладі, а чи в редакції Нестора, основною категорією стає «врем’я», в розрізі якого і розказано про події. Минуле і сучасне — це окремі факти для літописця, пов’язані «врем’ям», але не в сьогоденному значенні — «часом».

Тут, здається, ґрунтовно проаналізовано всі варіанти. --Amatorov 10:39, 27 вересня 2007 (UTC)

Ця людина не відрізняє Ђ від ятя... І часові літа - це ж безглуздо. Повість оповідає нащадкам про минулі для них літа, а літописці завжди пишуть і про минуле, і про свою сучасність, так що не аргумент.--95.69.130.14 01:15, 28 липня 2011 (UTC)

В украинском языке нет слов "время" и "временной", что еще раз подтверждает, что древнерусский является прямым предком современного русского, в отличие от украинского, полонизированной боковой ветви.

Це доводить тільки те що це слово не вийшло з вжитку в російській мові, і нічого більше. Щодо української мови, то в давньоукраїнській це слово є, більш того навіть за часів Хмельниччини воно вживалось. Що ще раз підтверджує, як і топографія тих часів, що Московські землі стали набагато пізніше називатись Русскими, і тільки після захоплення, ВКЛ а потім і Хмельниччини московськими можновладцями. --Petriot333 00:52, 6 січня 2012 (UTC)
Следуя логике неподписавшегося (-шейся), в румынском языке есть слово vremea, значит можно считать, что румынский язык прямой потомок древнерусского. Или еще можно выяснить, что слово "время" - церковнославянское, или южно-славянское или же древнеболгарское по происхождению, отсюда вытекает, что этого слова не было у западных и восточных славян, а наличие таких слов в русском лишний раз доказывает, что совр.русский язык - это немного переработанная Ломоносовым грамматика церковнославянского, названная им "языком российским", которая к древнерусскому языку отношение имет мизерное. Вы никогда не обращали внимание, что летописи...церковные книги древности на русский похожи? Почему? Да потому что именно Ломоносов создавая литературный язык взял за основу церковно-славянский.Потому как на древнерусском никто книг не писал, а вот киевские граффити, надписи поверх строк в книгах, перевод ц.-слав. текстов "простым" языком (на древнерусском разговорном) имеют все черты именно укр. языка.Romari81 09:34, 6 січня 2012 (UTC)
Уважаемый Petriot333! Я имел ввиду литературную традицию, безусловно. Хмельницкий считал себя русским, или руським, как Вам привычнее. Украинство появилось намного позже, но речь не об этом. Слово "Время" употреблялось в новгородских грамотах, не ленитесь, найдите сами ссылки. Новгород немного старше Киева, неувязочка-с.
Буде час, знайду, дякую. Але якщо це навіть так, то доводить тільки те що ті новгородські грамоти були видані раніше київських, тобто це тільки опосередкований доказ. Та і ніхто про Новгород неспиричається, справа в тому що території колишньої Русі це тільки 2% від всієї території Росії, всі інші... не те що до Русі не мають ніякого відношення, а й навіть до слов'янства. Більша частина земель сьогоднішньої Росії перебувала під Ордою, притом більший період часу ніж та ж Москва під Руссю. Тоді як в Україні земель що були "руськими" більше 50% від сучасної території. Не кажучи вже про час перебування під Ордою... То де ж руського (русского) більше?--Petriot333 08:04, 18 січня 2012 (UTC)
Извините, но то, что Вы написали, это уже "павлоштеповщина". Тут даже не о чем говорить, посмотрите карту Новгородской Республики, где Вы там нашли 2%? Не путайте Галицко-Волынское княжество со всей Русью, большая часть Украины это подарок "старшего брата".
Говорити нема про що, тому що немає чим спростувати. Вибачайте, але про... "подарки" ці байки ми чуємо не один рік. Те ж саме можна сказати про Москву, як подарунок Києва, яка з'явилась під його владою. Я ще раз підкреслюю - 98% Росії - НІКОЛИ НЕ БУЛИ РУССЮ. Це історичний факт. --Petriot333 14:19, 18 січня 2012 (UTC)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

Уважаемый Romari81! Румынское vreme это явный славянизм, и что? Учитывая, что Румыния Православная страна, это неудивительно. На каком языке по-вашему написаны новгородские грамоты, например купеческие, тоже на церковно-славянском? Или написаны Ломоносовым? :) Киевские граффити в книгах вполне могли быть сделаны в более позднее время, уже во время польского владычества. Уверяю Вас, в древнем Киеве не знали таких слов как "дах" или "валіза", они пришли из западноевропейских языков через польский. Следуя Вашей логике, церковно-славянский имеет "мизерное" отношение к украинскому, т.е. почти никакое, Вы уже отрицаете принадлежность украинского к славянской группе? Русский язык меньше изменился благодаря постоянной литературной традиции, когда ее нет, то язык меняется гораздо быстрее, это основы лингвистики. Пример - русский и украинские языки.


Отвечая неподписавшемуся выше, спрятавшемуся за ІР Варшавского Университета. Посмортим на примерах ранних письменных источников и слов, которые точно знали в Киеве, копнем глубже, и увидим, что украинский язык и его основние черты проявились в глубокой древности, слава Богу письменных источников очень много:
  • любить, веселить, речеть, прийдуть, наставить, iсчезнуть, будуть (с мягким знаком, как и в украинском языке и его диалектах, а не более поздние варианты: любит, веселит, речет, наставит, iсчезнут, будут);
  • Отець, Творець, Человiколюбець, Агнець, конець, вiнець; вдовиць, овець, сердець (а не позднейшщие варианты: Отец, Творец, вiнец; вдовиц, сердец );
  • пакы, духы, слугы, погыбель, мукы, грiхы, рiкы, на вiкы, iсточникы, праздникы, ангельскый, великый, от Лукы (через ы, замененное познее под московское произношение на и), тут явно не русский современный язык;
  • Христос, херувими, серафими, Галилея, Ливан, вино, виноград (а не введенные позже: Хрiстос, херувiми, серафiми, Галiлея, Лiван, вiно, вiноград)7;
  • едомьскых, кидарьскых, ливаньскых, сионьскых, морьскых: такое смягчение группы согласных паозднее трансформировалось в укр. совр. -ських (а не едомскiх, кидарскiх, лiванскiх, сiонскiх, морскiх, появившихся после Никона);
  • тобi й собi (а не тебi и себi); на рiцi вавилоньстiй (а не «на рiках вавилонских» i тем более не «на рєках вавiлонскiх»);
  • Марко, Давыд, Гаврил, Iоан, Филип, Кирил, Iсус (а не Марк, Давид, Гаврiїл, Iоанн, Филипп, Кирилл, Iiсус, кот. опять же появляются уже в поздние средние века в Московии); створив, сберуть, сусiдом (а не сотворив, соберут, сосiдом).

«Величить душа моя Господа»; «по Пасцi… грiхы отпустяться»; «Отець не судить» — Остромирово Евангелие, Киев 1057 года. «В Iорданьстiй рiцi»; «грядеть»; «хрестить»; «отпущаються тобi грiсi» — В Галицком Евангелии 1144 года; «На горах стануть води… восходять гори i нисходять поля… створил єси… животная малая с великыми… Вся к Тобi чають… Давшю Тобi їм — сберуть… Буди слава Господня в вiкы» — в Киевском псалтыре 1397 года. «Моленiя ради… святих отець… О Христi Iсусi» — молитва прп. Феодосия Киево-Печерского (‡1074). «Яко iмя Тобi Человiколюбець» — свт. Иларион Киевский (ХI в.).

  • Климента Охридский (IХ ст.), использует слова тобi и собi, пакы, любить, Творець, Iсус, Гаврил (и исчезнувшие после 13-14 вв Отця, Отцю, Тройцю; створяться, утiшаться, нарекуться, прославиться тощо).

Этот язык спрятали позднее за туманной московской фразой "дониконовский".

А вот еще операция, проведенная на исправление киевского выговора и написания, тоесть если тексты не попадали в московское звучание, то их попросту переделали, виднее всего это на примере буквы ять:

  • свѣдѣтельствуеть - это слово всегда писали с ятем в первом слоге, который в Киеве всегда произносился как і, отсюда свідок, свідоцтво в укр. языке... но вот в 1751 году выходит Елизаветинская библия, где уже видим свидѣтельство где ѣ заменили на и, а почему - да все просто: московское произношение не подходило под древнее "дониконовское" написание, иначе пришлось бы читать сведетельство. Таких примеров особенно много: Пріидѣте… возмѣте — россиянам с их произношением пришлось бы читать: «Прiiдєтє… возмєтє». Поэтому в России введено иное написание: Пріидите… возмите… (а вот на иконах Андрея Рублёва видим Пріидѣте).

Первая московская Библия, изданная в 1663, перепечатана с Острожской «с многочисленными, но несущественными исправлениями», которые заменили украинское произношение церковных книг: пакы, въ вѣкы, рѣкы, облакы заменили на паки, во вѣки, рѣки, облаки; ливанъ, галилея — на ліванъ, галілея; рцѣте, пріидѣте, принесѣте — на рцыте, пріидите, принесите; іюдейскыѧ — на іудейскіѧ; сътворилъ — на сотворилъ.

Так что не в польском владычестве дело, да и граффити пишут на стенах, а не в книгах. Romari81 19:14, 17 січня 2012 (UTC)

iсчезнуть, iсточникы - это очень украинские слова :). Откуда Вам известно как произносилось слово грѣх в древнем Киеве? Вы там были с диктофоном? Что Вы мне доказали? "Пріидѣте… возмѣте" - не понял, что Вы хотели доказать. Может, что московское произношение было похоже на киевское? Учитывая, что Киев после 13-го века несколько столетий практически не существовал и многие книжники переехали в Москву, это неудивительно. Могу расширить Ваш список: опричник, вотчина. Современный русский язык - общее наследие современных русских и украинцев. Да, определенные архаизмы остались в украинском и исчезли в русском, но есть и обратные примеры, напр. "сыновья". Не вижу сути спора. Вообще, вики это не lingvoforum.net ;)

Повість минулих літ[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

А чому стаття має назву Повість врем'яних літ, коли навіть в українській літературі за 8 клас нової та старої програми фігурує назва «Повість минулих літ»? (пояснення, що міститься дещо зверху не враховується, бо в усіх українських джерелах твір має назву «Повість минулих літ») --А. Погодин 16:35, 18 квітня 2010 (UTC)

Пояснення угорі - нісенітниця. Чому врем'яні? Бо модно мову паплюжити.--95.69.130.14 01:11, 28 липня 2011 (UTC)

Назва статті має бути Повість временних літ[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

Назву треба переробити на Повість временних літ, як прийнято в нашій історичній літературі. Варіант врем’яних, спопуляризований Яременком, не дуже вдалий, і вже зовсім негодящий варіант минулих (з рос. минувших Ліхачова). Раджу зацікавленим переглянути статтю Данилевського «Замысел и название Повести временных лет». Як авторитетні джерела для підтвердження того, що назва временних давно і надійно усталена в українській науковій літературі, можу навести Енциклопедію українознавства, Т. 4, статтю в УРЕ, статтю в Енциклопедії «Українська мова», майбутню статтю в Енциклопедії історії України. Maksym Ye. (обговорення) 13:55, 11 жовтня 2013 (UTC)

Мені ближче «Повість минулих літ»... --ДмитрОст 19:52, 11 жовтня 2013 (UTC)
Тобто ближче те, як ПВЛ почали називати в 1970-і — 80-і роки в популярній дитячій літературі з легкої руки академіка Ліхачова. Зокрема тоді, коли з такою назвою для школярів був виданий переклад Близнеця, зроблений з російського перекладу. Але серйозним авторам, від Грушевського до нашого часу, ближча коректніша назва «временних літ». Maksym Ye. (обговорення) 23:28, 11 жовтня 2013 (UTC)

Повість врем'яних літ → Повість минулих літ[ред. код]

Як у самій статті. Та й, як було в шкільній програмі, коли я вчився.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 9 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За, адже СУМ подає слово врем'я як діалектне та застаріле, на відміну від час. --Рассилон (обговорення) 14:57, 9 лютого 2017 (UTC)
  • Має бути временних літ, як і створювалася та стаття, яку хтось колись неправильно перейменував. ЕІУ. Maksym Ye. (обговорення) 09:37, 10 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Наскільки розумію, сучасний український переклад (Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с.) дає саме «Повість врем'яних літ». До оригінального Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ все ж ближче Повість врем'яних літ. До того ж, слово «врем'яний» є українським, а слово «временний» — ні. Тому пропоную або залишити теперішню назву «Повість врем'яних літ», або перейменувати в «Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ» --Perohanych (обговорення) 08:47, 15 лютого 2017 (UTC)

Мушу ще привести розлогу цитату звідси[1]:

Насамперед — щодо назви літопису. Вона має в українському перекладі різне прочитання, тоді як росіяни подають однозначне — «Повесть временных лет». В. Близнець переклав як «Повість минулих літ», М. Брайчевський — «Повість минущих літ», П. Загребельний у передмові до Близнецевого перекладу подає назву літопису, адаптувавши її до сучасної орфоепічної норми — «Повість временних літ». Тут письменник, якому довелося багато працювати над літописами Київської Русі, інтуїтивно відчув неточність варіанта з «минулими літами». Часом пробують подавати «Повісті давніх літ». На мій погляд, всі ці варіанти чи перекладні форми або не точні, або не українські, як, наприклад, «временних літ».

Перекладач взяв автентичну назву пам’ятки за Лаврентіївським списком, в якому вона названа «ПовЂсть времяньных лЂт». Ця назва повністю відповідає українському мовленню і перекладу не потребує: на час, коли робився список із староруського оригіналу, книжники на Україні цілком були вже у полоні української мовної стихії. Академік О. О. Шахматов називав Іпатський список українським літописом не тільки за змістом, а й за мовою. Тож «Ђ» вживали книжники-українці найчастіше як — і, рідше — и, ї і майже ніколи як — є(е). «Ђ» прочитується в давній назві як «і», апостроф для роздільної вимови з’явився пізніше, тож і маємо збережену цілком оригінальну назву «Повість врем’яних літ». Слово «врем’я» цілком українське. Згадаймо в Шевченка «во врем’я люте», у Гребінки — «жартуй, поки є врем’я», поспіль це часове поняття «врем’я» зустрічаємо в етнографічних оповіданнях Ганни Барвінок та в інших класиків української літератури.

«Минулі», «минущі», «давні» літа у зв’язку з літописними часовими уявленнями не точні. З одного боку, в літописі йдеться не тільки про давні, минулі чи минущі літа, а й про сучасні літописцям літа і події. А з другого боку, є ще одна поважна причина говорити саме про «врем’яні» літа, а не якісь інші. Справа в тому, що Нестор-літописець та його попередники вдавались до різних вітчизняних джерел — давніших літописних зводів, епічної поезії, житій, переказів, історичних легенд та іноземних хронік, хронографів, врем’яників, збірників, біблійних книг тощо. Опрацьовуючи джерела, вони стикалися з найрізноманітнішими календарями і літочисленнями — «врем’яними» літами. В одних джерелах рік починався в березні, в інших — у вересні, і події одного року доводилося переводити в наступний рік, часом епічне поетичне оповідання, що оспівувало ущільнені або розтягнені в часі події, доводилося повторювати в щорічних хронікальних записах, ніби розкладати їх на окремі події. При уважному читанні літопису видно, як прагне літописець дати раду з місячним і сонячним календарем, узгодити індикти із щорічними записами за літочисленням «від сотворіння світу», «від Адама і Єви», «від потопу», «від Різдва Христового» і т. д. Тільки в християнському світі було відомо біля двохсот космічних ер і стилів літочислення. Одне слово — «врем’яні літа»! Знайомість із ними літописця і застосування в літописі вказують на широкі культурні зв’язки київських полян з іншими народами, з різними культурами і цивілізаціями — скандінавською, європейською, арабською, азіатською. Взаємовпливи цілком очевидні, взаємодія в світовому культурно-історичному контексті надто відчутна. Та й потреба історичних знань усвідомлюється з перших заяв літописця. Він не розглядає історичні факти і події в причинно-наслідковому контексті, багато подій випало, і відшукати їх, очевидячки, літописцям не вдалося. В їхньому викладі, а чи в редакції Нестора, основною категорією стає «врем’я», в розрізі якого і розказано про події. Минуле і сучасне — це окремі факти для літописця, пов’язані «врем’ям», але не в сьогоденному значенні — «часом».

--Perohanych (обговорення) 09:00, 15 лютого 2017 (UTC)
  • Це один з перекладів. Є переклад Махновця, є Яременка, є переказ Близнеця. В наукових працях залишають неперекладену назву — временних, бо ця назва може мати, за зауваженнями дослідників (див. Данилевський), певне особливе значення. Maksym Ye. (обговорення) 09:54, 15 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Наче стала назва, он навіть викладачі в університеті так говорять.--Viiictorrr (обговорення) 14:55, 21 березня 2017 (UTC)

Що за спроба перенести обговорення? Номінація не знята.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:50, 15 лютого 2017 (UTC)

Добре, тоді пропоную сюди перенести всі попередні обговорення. --Perohanych (обговорення) 11:58, 15 лютого 2017 (UTC)
Переніс. Див. вище --Perohanych (обговорення) 13:16, 15 лютого 2017 (UTC)

ДешутДещутс[ред. код]

Для Deschutes найкращій варіант Дещутс. Дешутс не має ні вимовних, ні основ транлітерації.

"sch" читається як "щ". "u" читається як "ю".

У виборі між "щю", а також правильними звуковими "шю" й "щу" необхідно зупинитися на "щу".

Написання через "шу" не передає ні вимови, ні відповідає транслітерації.

Кінцівка "tes" читається як "тс", або навіть "ц", але ні як не можна відкинути "с".

Ось стаття з вісьмома назвами у штаті Орегон з помилковою промовою, на яку орегонці хочуть звернути увагу (також відео у статті з ютюба 32 та 58 секунди). Вимова орегонської назви Deschutes відповідає її написанню.--Таромчанин (обговорення) 16:01, 8 лютого 2017 (UTC)

А чим транскрипція в англвікі не влаштувала? dəˈʃuːts де ʃ, як в shy, u: - як в food. Має бути Дешутс, а не Дещутс (tes на ц замінювати неправильно). Наші вуха і локальна вимова в принципі не аргумент, бо так можна до абсурду довести вимову багатьох міст в плані вибору, який з варіантів є головним.--Divega (обговорення) 17:57, 8 лютого 2017 (UTC)
Тому що "u" тут як "ю" (доречі в англійській мові найближчій відповідник до нашого "у" й білоруського "ў" є "w"). Якщо зробити "шю" то такого немає сполучення у мові. Тому що б пом'якщати "у" зробити "щу", що звучить "як "шю". До того ж "sch" читається як "щ".
Про food. https://translate.google.com/?hl=en&tab=wT#auto/uk/food Чи ви чуєте як вимовляються u: ? "Ю". Але традиція вчить, що фуд, то фуд, а не фюд.--Таромчанин (обговорення) 19:04, 8 лютого 2017 (UTC)
Google — автоматична начитка, тож не аргумент. Тут у, причому не автомат. Я ще недавно переклав Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту. Там дано таке: Умань [ˈumɐnʲ], німецьку Stuhl [ʃtl] (подовжене у читається). Так що ніякого там ю немає. Щодо ш - ви яким чином ʃ читаєте, як Щ? Шахи ['ʃɑxɪ] ж --Divega (обговорення) 20:01, 8 лютого 2017 (UTC)
Отже автоматична установка гугл на u: є українським "ю". Я про "ю" у Deschutes. Де після "ш", "ю" неумісна, але зв'язка "щу" вирішує проблему.--Таромчанин (обговорення) 23:02, 8 лютого 2017 (UTC)
Там синтезатор невідомо як налаштований. Я щось не пригадую, щоб це було АД у питаннях вимови. Є, наприклад, кембріджський словник, якщо вас не влаштовує Оксфордський вище. Тепер по вашим посиланнями та стосовно Щ. Там сказано, що слово має читатись, як de-shoots, тобто sch у цьому випадку - ш, а не щ. Тепер стосовно вимови за МФА. Українське щ це [ʃt͡ʃ], що зовсім не те, що в транскрипції (просте [ʃ]) Тобто фактично 3 звуки замість одного. Крім того, є відповідні звуки у нашій мові. Так, вони звучать трохи по іншому але головне - спосіб творення. Транскрипція Дешутс [dəˈʃuts], а ваша - Дещютс [dəˈʃt͡ʃʲuts]. Яка ближче до оригінальної [dəˈʃuːts]? Наостанок. Тут має бути саме тс, а не ц, бо останнє це [t͡s]--Divega (обговорення) 18:32, 9 лютого 2017 (UTC)
Додаток про w/u та у/в. Ось вам транскрипція слова любов [lʲubɔw]. Зважаючи, що w - напівголосний відповідник u там все не так і просто. Бо спільне - спосіб творення, а ось окремі маленькі деталі роблять різницю у вимові.--Divega (обговорення) 18:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Дякую за аргументацію.--Таромчанин (обговорення) 16:57, 11 лютого 2017 (UTC)
Уточню, що щ після ю лише російською читається як шю. Українською щю читається як шчю, і його в цій назві ніяк не може бути — NickK (обг.) 19:13, 9 лютого 2017 (UTC)
Власне про це я вище і написав (шч це [ʃt͡ʃ]). Зважаючи на наявність слова в енциклопедії все одно перейменовувати не можна (поки не з'явиться нових аргументів).--Divega (обговорення) 20:24, 9 лютого 2017 (UTC)
Що це за приписка "(на радянській мапі Дейшутес)"? До речі, слухати і трактувати потім, що ж хто чує, - неенциклопедично. Треба україномовні джерела шукати.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 9 лютого 2017 (UTC)
«„sch“ читається як „щ“.» - насправді ні. Це просте Ш. В книжках російською мовою гуглиться Дешутес, Дешутс, Дешут. Що за радянський Дейшутес, я не знайшов. Пропоную обрати варіант, що відповідає вимові в МФА: Дешутс.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Думаю що радянська мапа мається на увазі мапи Генштабу.--Таромчанин (обговорення) 20:19, 11 лютого 2017 (UTC)
Дешутс краща за Дешут. Це дає читачу Вікіпедії інформацію, що більш гідна довіри.--Таромчанин (обговорення) 16:57, 11 лютого 2017 (UTC)
Тим паче назва французька: des Chutes - де Шутс. За старими правилами можливим було б Дешютс, але ж тепер пишемо парашут та журі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 9 лютого 2017 (UTC)
Французька вимова мала би сенс якщо Орегон є частиною Франції й говорить французькою й читає за французькими правилами латинку.--Таромчанин (обговорення) 00:12, 11 лютого 2017 (UTC)
Французькою це де Ш(у|ю)т, а не де Ш(у|ю)тс — NickK (обг.) 19:19, 9 лютого 2017 (UTC)
Дякую за зауваження. Ну, якщо є в УРЕ, то я Symbol oppose vote.svg Проти перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:36, 9 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, за ВП:ІГО ми не проводимо оригінальне дослідження щодо вимови, якщо є авторитетні джерела. Річка достатньо відома та є в енциклопедіях, тож слідуємо їм. А в УРЕ вона саме Дешут (стаття Орегон) — NickK (обг.) 19:19, 9 лютого 2017 (UTC)
А енциклопедії не помиляються? Ви бачили посилання на статтю, що вказує на неправильну вимову назв центрального Орегону. Це не є моїм оригінальнім дослідженням. --Таромчанин (обговорення) 00:12, 11 лютого 2017 (UTC)
То вимова англійською. Можливо воно з помилкою потрапило до енциклопедії (тоді і режисера називали Шпільберг у газетах) але поки не буде джерел українською, має лишатись Дешутом.--Divega (обговорення) 12:11, 11 лютого 2017 (UTC)
Якщо ви вважаєте, що енциклопедія помиляється, знайдіть точніші україномовні джерела. Натомість написання Дещутс є лише в Вікіпедії та не відповдає оригінальному, бо там Deh-SHOOTS, а не Dash-CHOOTS — NickK (обг.) 13:28, 11 лютого 2017 (UTC)
Значить англомовні джерела не є джерелами для україномовновної Вікіпедії? Тоді понад половину статей необхідно зменшити оскільки вони засновані на іншомовних джерелах. (Я сам часто використовую російськомовні джерела). Якщо ні, то виходить російськомовні джерела більш вірогідні за англомовні джерела. (а джерело є офіційною туристичною карткою міста Бенд)--Таромчанин (обговорення) 16:49, 11 лютого 2017 (UTC)
Вважаю, що джерела не можна дискримінувати й розділяти на першокласні україномовні (можливо й російськомовні) та другосортні іншомовні (наприклад англомовні). Джерела треба розрізняти на правдиві й брехливі. Виділяти україномовні джерела є містечковістю. Якщо ви є науковцем (а енциклопедія є у першу чергу наукове, а потім, популярне видання), ви повинні розуміти що наука так і знання не є виключно українською, - воно є загальнолюдською категорією незалежно від мови, якою вона передається.--Таромчанин (обговорення) 17:06, 11 лютого 2017 (UTC)
Тут україномовне джерело є помилковим, а англомовне джерело є вірогідним. Якщо обрати за патріотичним принципом українське, то зробити злочин перед правдою.--Таромчанин (обговорення) 17:24, 11 лютого 2017 (UTC)
Англомовні чи російськомовні джерела, звісно, авторитетні. Проблема в тому, що тут мова про назву річки українською мовою, і от щодо україномовної назви певного явища чи об'єкту україномовні джерела, звісно, авторитетніші за англомовні чи джерела будь-якою іншою мовою. Так уже склалося, що багато назв українською не дуже точно передані: наприклад, містечкові брехливі україномовні джерела пишуть Лондон, у той час як провідна правдива англомовна наука пише Ландон, але ми ж не будемо перейменовувати місто через це — NickK (обг.) 17:13, 11 лютого 2017 (UTC)
Про Лондон навіть діти знають, а річка Дешут ледве гуглиться. Тому аргумент усталенності назви Дешут серед українців не відповідає дійсності.--Таромчанин (обговорення) 17:24, 11 лютого 2017 (UTC)
Я й не кажу про те, що Дешут діти знають. Але якщо на написання Дешут джерела є, а на написання Дещутс джерел нема, очевидна перевага першого — NickK (обг.) 23:09, 11 лютого 2017 (UTC)
Джерело є. Англомовне. З транкрибцією, яка легко трансформується у кирилицю. Ви погодилися про рівність у науці різномовних джерел.--Таромчанин (обговорення) 02:08, 12 лютого 2017 (UTC)
Англомовне джерело щодо англомовної вимови не є джерелом з українського написання.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 15 лютого 2017 (UTC)
Ви перекручуєте мої слова. Я чітко написав: щодо україномовної назви певного явища чи об'єкту україномовні джерела, звісно, авторитетніші за англомовні чи джерела будь-якою іншою мовою. Україномовного джерела на Дещутс немає. Більше того, транскрипція, виявляється, не так і легко трансформується, бо ви написали Дещутс (Dash-CHOOTS), а в оригіналі Deh-SHOOTS — NickK (обг.) 13:00, 12 лютого 2017 (UTC)
Доречі, чому в україномовній Вікіпедії політика передавати на український манер англомовні назви, а російські географічні назви релігійно передаються як звучать російською мовою. Хоча російські назви дуже легко асимілюються українською вимовою на український манер. Тобто тут проглядаю зверхність російського над українським й зверхність українського над американським. Чиста радянщина. Якщо приводити назви до української вимови то всі, включно зі слов’янським. Якщо слідувати вимові народа, що панує над географічним об’єктом - то привести до вимови не тільки російські, але й американські назви.--Таромчанин (обговорення) 17:39, 11 лютого 2017 (UTC)
Де ви тут побачили асиміляцію? Тут все згідно з таблицями МФА, тільки чогось вихідна мова французька, а не англійська (і передача довгої голосної в принципі суб'єктивна задача, тож компромісом є кількість літер в оригіналі, не завжди адекватно у звучанні, але хоча б однозначно). Так, з "с" в кінці є проблема, але тільки вона. А так — передача або за правописом, або за згадками в джерелах. Інколи, коли є однакові за вагою та частотою згадки — тоді обговорення з виробленням компромісу. У цьому випадку є згадка у поважному джерелі українською мовою.--Divega (обговорення) 19:11, 11 лютого 2017 (UTC)
Побачив асиміляцію у аргументі, що назва "Дешут" усталена в українській традиції, навіть якщо традиції не існує і вона відрізняється від офіційного американського роз’яснення транскрипції назви. Українська псевдо-традиція асимілювала американську транскрипцію.Є українська традиція назви Таганріг, ВОроніж, Катеринбург. Чому українська Вікіпедію транскрибує російську вимову. Таганріг взагалі був частиною України саме під назвою Таганріг. Російська вимова вище над українські патріотичні видання (я не вважаю українські видання часів окупації Росією надто вирогідними, особливо по відношенню до старшого брата).--Таромчанин (обговорення) 20:16, 11 лютого 2017 (UTC)
Так у нас всі джерела та терміни — радянських часів. Ви не уявляєте, яка якість стандартів у енергетиці, там що не стандарт — власне написання терміну, частіше зросійщення, інколи — винахід колеса і зовсім вже рідко — як воно і мало б бути (і виходить по 3 назви для одного й того ж). Державу це не цікавить, тож маємо те, що маємо. Єдиний шлях це виправити — виправити закон. Вікіпедія не може сама винаходити терміни та назви, якщо вони десь зустрічались. Буде Дешутс у українському джерелі або довіднику, що матиме рівну вагу — можна змінити назву. Спроби змін знизу сили не мають, які б гарні та правильні вони не були.--Divega (обговорення) 20:55, 11 лютого 2017 (UTC)
Можна і потрібно міняти знизу. Ставлення до буття, що згори цар-батюшка дослухається й зміне є азіатщиною. Україна має йти європейським принципом преценденту - змін знизу (принцип права німецьких правд). Необхідно поміняти політику Вікіпедії. Дозволити використання альтернативних українських термінів як не у назвах, так у тлі статей. Російські (слов'янські) назви, за наявності аналогів приводити до відповідності до української мови. З географічних назв обирати назви з вільних українських джерел (наприклад Енциклопедія Українознавства), відкинувши (за наявності українського аналога) радянські джерела, що були спрямовані на зросійщення. До декомунізації необхідно додати деокупацію, що тривала 300 років. Так прописати у правилах саме про комуністичне й дискримінаційне минуле української мови. Вікіпедія не є державним органом. Тому саме народу необхідно дати можливість розбудовувати її вільно, спираючись на вільні джерела.--Таромчанин (обговорення) 01:38, 12 лютого 2017 (UTC)
Так у тілі статті ніхто вам не заважає надавати альтернативні назви. А зміна знизу - це неправильно у випадку моментів, де має бути єдиний підхід. Та ж транслітерація має бути чіткою та однозначною, а не як хто чує (ви ось почули "ю" там, де МФА цього не фіксує). Наявна система теж не зважає на такі дрібні мови, як китайська, гінді або тамільська або не всі моменти німецької розглядають, однак не забули про фінську та естонську. У правилах і прописано - ВП:МОВА та ВП:АД. Змінюйте правила через обговорення, тоді і буде зміна.--Divega (обговорення) 10:31, 12 лютого 2017 (UTC)
Альтернативні можна, якщо є АД. Назва ж Дещутс придумана самим користувачем, таких «альтернативних» назв можна до кожного міста придумати багато.--Анатолій (обг.) 11:54, 12 лютого 2017 (UTC)
Під альтернативною я мав на увазі "як читається". Тобто є усталена передача з джерел, а є та, яку використовує місцеве самоврядування або держава (та, що надана за МФА у статті в англійському розділі, наприклад). Її можна згадати у дужках після назви, це нічим не гірше за транслітерацію за МФА. Але в тексті має бути лише головна назва і точно ніяких самостійних винаходів.--Divega (обговорення) 12:11, 12 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти назва французького походження. Як і в Де-Мойн, Новий Орлеан остання с не читається. Перейменувати на Дешут (притока Колумбії), оскільки є ще один Дешут, який впадає в затоку П'юджет.--Анатолій (обг.) 19:21, 11 лютого 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Якщо назва фр. походження, то перейменовувати не треба. Аргументи вище. --Sehrg (обговорення) 16:16, 14 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Не перейменовувати, адже назва явно французького походження. Згідно з наведеними аргументами. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:32, 15 лютого 2017 (UTC)

А Орегон був чи став частиною Франції? Чи може над річкою Дещутс говорять й читають французькою мовою. --Таромчанин (обговорення) 23:33, 15 лютого 2017 (UTC)
Якось це неправильно. Можна ж до абсурду дійти, та Аахен на Аквіс Грана перейменувати, бо то оригінальна назва. Чи був десь у Вікіпедії розгляд, якій назві слід надавати перевагу, якщо джерел немає? Тобто яку вимову за основну брати? Те ж стосується прізвищ.--Divega (обговорення) 19:52, 15 лютого 2017 (UTC)

Орегонцям треба почитати українську енциклопедію-вікіпедію, щоб навчитися правильно називати їх річку. Нажаль вони не читають українську вікіпедію. А то вже побачили наскільки вони помилялися, бо то сама УРЕ говорить й їхню назву тре читати французькою мовою.--Таромчанин (обговорення) 23:33, 15 лютого 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар До речі, хочу зазначити, що таке застосування Щ це суто російський "прикол". Зокрема шь так почали передавати літерою Щ в сучасній мансійській орфографії. Орієнтація на російське читання цієї літери.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 20 березня 2017 (UTC)


Тіт АндронікТит Андронік[ред. код]

Римське ім'я Titus традиційно передають як «Тит». Незважаючи на те, що в наведеному українському перекладі значиться «Тіт Андронік», існує джерело з «Тит Андронік» (Джулія Теймор: у театрі виникає ілюзія, що життя створює людина).

--В.Галушко (обговорення) 11:41, 6 лютого 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Щось мало згадок в такій формі--ЮеАртеміс (обговорення) 12:51, 6 лютого 2017 (UTC)
А які є згадки у формі «Тіт»?
--В.Галушко (обговорення) 12:53, 6 лютого 2017 (UTC)
Теж негусто: 2 сторінки книжок--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 6 лютого 2017 (UTC)

До речі, а чому Тіто через І? Південнослов'янські імена через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:00, 6 лютого 2017 (UTC)

Сербська форма — Тит/Tit. «Тіто» — партійний псевдонім, очевидно, від італ. Tito.
--В.Галушко (обговорення) 13:08, 6 лютого 2017 (UTC)
Дякую. Не знав, що це італійська.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:09, 7 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Дуже проти. Пропозиція є просуванням «дев’ятки» у власні назви явочним порядком. Справді, у деяких випадках можуть уживають Тит за традицією. Наприклад, практично завжди у релігійних текстах, зв’язаних з особливостями потрапляння в українську біблійних власних назв. Проте загальний ужиток віддає перевагу нормативному Тіт. Для прикладу, Тіт Лівій у Лексиконі античної словесності, 2014. Maksym Ye. (обговорення) 15:30, 8 лютого 2017 (UTC)

В укрвiкi — Тит Лiвiй. Чому передавання того ж Titus у рiзних статтях повинно бути вiдмiнним? Зараз, дiйсно спостерiгається тенденцiя зловживання литерою «i». Трапляляся цiкава публикацiя, автори якої справедливо зауважували, що зараз багато мовцiв не вмiють вимовляти «и», замінюючи її «i», або рос. «ы». Окрiм того, у захiдноукраїнських дiалектах здавна могли вимовляти «и» як «i». До речi, згiдно з транскрипцiєю лат. Titus, iм'я вимоляється саме як «Титус», а не «Тітус». Варіант «Тіт» слід визнати гіперкорекційною формою.
--В.Галушко (обговорення) 17:56, 8 лютого 2017 (UTC)
Значить, у Вікіпедії чергова невиправлена помилка поширення правила «дев’ятки» на власні назви, бо мало б бути Тіт. «Щодо усталених написань, орфографічної традиції, утвердженої культурно-освітньою практикою, численними виданнями, то до таких змін треба ставитися дуже обережно.» Maksym Ye. (обговорення) 04:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Звернув увагу на «Дбаючи про відтворення української вимови іншомовних назв, варто враховувати й графічну специфіку української мови: адже саме літера і чітко вказує на українське написання іншомовної назви». Це не зовсім відповідає дійсності. Оскільки будь-який правопис лише приблизно передає звучання слова, наявність тієї чи іншої літери не є обґрунтуванням відтворенням її графічними засобами іншої мови якоюсь певною літерою (ми ж не записуємо Shakespeare як «Шакеспеар»). Наприклад, у латинських, німецьких і англійських назвах «i» частіше звучить саме як «и», а не «і». Очевидно, практика вживання фонеми [і] в іншомовних назвах йде з радянських часів, коли вимова цих назв у мовах народів СРСР повинна була збігатися з російською (у російській мові нема фонеми «и»). Тоді ж з'явилася традиція передавання h як «х». «До речі, в чинному „Українському правописі“ відповідні правила про написання и стосуються передусім географічних назв, тому особові найменування маємо передавати за традицією». Отже, «Чинний правопис» про ці випадки взагалі умовчує? А мовні довідники, як бачимо, дають суперечливі рекомендації. Плутанину вносить і відсутність одного, прийнятого всіма правопису. Так, у багатьох львівських і деяких київських виданнях існує свій правопис, відмінний від чинного. У ньому в обов'язковому порядку вживається «ґ» і «ль» (здається, навіть у словах грецького походження, що безглуздо), грецьке θ передається тільки як «т», частіше вживається «і», ніж «и» (у тому числі у традиційних українських іменах, де завжди писали «и»), всі польські, білоруські і російські імена і прізвища транскрибуються. У нас використовується чинний, але він дає нечіткі вказівки з низки питань, зокрема, правопису іншомовних імен. Втім, це не наша справа виправляти помилки спеціалістів органів зі стандартизації. Пишіть як прийнято.
--В.Галушко (обговорення) 11:23, 9 лютого 2017 (UTC)
Я ж звернув увагу на Тібет через І і фразу: "написані з літерою і ці слова графічно відрізняються від російських форм: Тибр, Тибет.". Тобто автору принципово віддалити від російського написання - можна навіть наближенням вимови до російської. І звертаю увагу, що таки Тибет через И. --ЮеАртеміс (обговорення) 13:03, 9 лютого 2017 (UTC)
Тобто пуристи стоять перед дилемою: чи писати не так, як у російській, чи вимовляти? Або їм просто не подобається вимова через «и». До речі, росіяни, знущаючись з української, передають цю фонему як «ы», що дійсно надає словам кумедного вигляду. Але на мій погляд український правопис не повинен оглядатися на російський, його завдання — точніше передавати звучання іншомовних слів, при цьому не нав'язуючи українській мові невластивих їй звукосполучень.
--В.Галушко (обговорення) 13:50, 9 лютого 2017 (UTC)
Чи були святі Тити? Якщо так, то можна послатися на те, що ім'я давнозапозичене, а значить в ньому злились історичні І/И та Ы, як і в решті українських слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:54, 9 лютого 2017 (UTC)
Святий Тит - знайшов!--ЮеАртеміс (обговорення) 12:55, 9 лютого 2017 (UTC)
Біблійне ім’я Тит не є підставою поширювати помилку на всіх інших Тітів. Maksym Ye. (обговорення) 09:42, 10 лютого 2017 (UTC)
Написання «Тит» обґрунтовується такими доводами: 1) Це традиція. У старих українських джерелах римлян з ім'ям Titus записують завжди як «Тит». Не треба заплутувати читачів: у них може скластися враження, що це різні імена. 2) Щодо правильності правопису «Тіт» не можна визнати правильнішим. Поширена хиба — що латинська «i» завжди передає звук [і], але це не так. Оскільки ми не знаємо точної давньоримської вимови (наводять паралельні [ˈti.tus] і [ˈtɪ.tʊs]), з фонетичної точки зору слід припустити обидві варіанти, але і українська традиція, і орфоепічна норма низки поширених мов (до яких, зокрема, належать англійська, польська, білоруська) схиляють нас саме до варіанту «Тит». Англійська латинізована вимова — [ˈti.tus/ˈtɪ.tʊs] (поширений англізований варіант [ˈtaɪtəs]), польська — [ˈtɨtus], білоруська норма тарашкевиці — [ˈtɨtus] (інша, прийнята у СРСР форма — [tsit]). Лише російська вимова — [tit]. Подібна дедалі поширювана практика «ікання» лише копіює російську, нехтуючи українські традиції.
--В.Галушко (обговорення) 10:23, 24 лютого 2017 (UTC)

Ігнатій_ТокарчукІгнацій Токарчук[ред. код]

поляк-сучасник. І безглуздя в «джерелах» не може бути аргументом. НДА [11] --Д-D (обговорення) 10:05, 6 лютого 2017 (UTC)

  • Користувач:G.Tuono Думаю, Ви більше знаєте. будь ласка, долучайтесь. дякую. --Д-D (обговорення) 10:12, 6 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Це ж єпископ. Імена церковників адаптуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:14, 6 лютого 2017 (UTC)
    Ви не маєте аргументу - тому лукавите. Зараз наведу вам сотні «неадаптованих» єпископів. --Д-D (обговорення) 10:15, 6 лютого 2017 (UTC)
  • Цей діяч українець за національністю, прожив усе своє життя на українських етнічних землях. Наведені вами ж, а також наведені мною джерела на сторінці обговорення Обговорення:Ігнатій Токарчук свідчать про те, що сама РКЦ називає його Ігнатієм — NickK (обг.) 10:17, 6 лютого 2017 (UTC)
    Джерела: 1) що він українець, 2) що вважав себе українцем - де? --Д-D (обговорення) 10:21, 6 лютого 2017 (UTC)
    Село Вищі Луб'янки було майже суцільно українським, і стверджується, що він зберігав зв'язки з Україною. Але етнічно, схоже, його походження було змішаним українсько-польським, принаймні тут стверджується, що його не вважали ні повністю поляком, ні повністю українцем. У будь-якому разі факт у тому, що діяч з етнічних українських земель і має усталене ім'я українською — NickK (обг.) 10:41, 6 лютого 2017 (UTC)
    Що значить «тут стверджується»? Опоненте, дозволю собі ствердити, що краще вас знаю. політику РКЦ в Україні. Так от: те, що тут сказано - це не АД, а рекламний хід для того, щоб прихилити до себе українців. Мало що хто може сказати. Це - не АД.
    Діяч «з етнічних українських земель і має усталене ім'я українською» - це смішно, народився він тоді, коли тут ще багато жило поляків (навести їх? ось один, для прикладу), які ніяк не вважали ці землі незалежними Українськими. Докази, що він українець - отже, відсутні. у полвікі вказано на основі АД, що УПА винесла йому вирок смерті - він втік до Львова. Ось тут (16:53—16:56) сказано, що його фальшиво називали українцем. Наукова конференція в Митрополичій Базиліці → Ігнацій А ось тут чітко сказано, що його кузини загинули від рук українців, і він тільки пов'язаний з Україною - себто, поляк. А сучаних поляків ми звемо Ігнацій. Надіюсь, ви не будуте стверджувати, що всі перемиські єпископи РКЦ - українці, бо то етнічні українські території. --Д-D (обговорення) 10:51, 6 лютого 2017 (UTC)
    Реклама чи не реклама, але факт у тому, що українською його називали Ігнатієм. Причому називають і досі, зокрема, тернопільські ЗМІ, сучасні українські релігієзнавці або польські ксьондзиNickK (обг.) 18:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    Самі ж поставили наголос на А. Це - ознака того, що самі називаєте поляком — Тока́рчук. Укранці ставлять наголос на У - Токарчу́к. --Д-D (обговорення) 11:49, 6 лютого 2017 (UTC)
    Це неправда: я не ставив наголосу на А, я просто не чіпав наголосу, бо не розбирався в тому, правильно він стояв чи ні — NickK (обг.) 18:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    NickK Говорив з ксьондзом-поляком. Він ствердив, що вони перекладають імена (є навіть спеціальний довідничок, за його словами). Що й треба було довести - Ігнацій. --Д-D (обговорення) 11:42, 10 лютого 2017 (UTC)
    @Бучач-Львів: Тобто в який бік перекладають? Польські ксьондзи називають Ігнацієм навіть якщо це українець або українські ксьондзи називають Ігнатієм навіть якщо це поляк? — NickK (обг.) 12:53, 10 лютого 2017 (UTC)
    Українізують. Почитайте уважно сайт - там є Ігнацій та Ігнатій. Тому й поставив шаблон неАД щодо імені. --Д-D (обговорення) 12:55, 10 лютого 2017 (UTC)
    Ну то якщо в Україні він відомий саме під українізованим ім'ям, то які підстави називати його інакше? Якщо ж є навіть спеціальний довідник, то це взагалі авторитетне джерело щодо імен релігійних діячів — NickK (обг.) 13:42, 10 лютого 2017 (UTC)
    На посади єпископів у Польщі не призначають українців - тільки поляків. --Д-D (обговорення) 09:52, 26 лютого 2017 (UTC)


Маркер (фломастер)Фломастер[ред. код]

Уживаніша назва. Маркер — різновид фломастера. --В.Галушко (обговорення) 13:57, 5 лютого 2017 (UTC)

Тут мабуть змішані докупи два різні предмети - адже фломастер - це кольорова ручка для малювання, а маркер - це а) ручка з блідим чорнилом для виділень у тексті (гайлайтер); б) ручка з товстим повстяним стержнем для підписування упакованих речей - якось так, варто пошукати докладніше. Фломастер сприймається як щось із дитинства, зараз уже вжиток дещо інший. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:52, 25 березня 2017 (UTC)

Блукаючі вогніБлудні вогні[ред. код]

До проблеми перекладу російських дієприкметників часто звертаються фахівці. Відомо, що в українській мові бракує широковживаних відповідників рос. дієприкметникам активного стану теперішнього часу, утворених за допомогою суфіксів -ущ-, -ющ-. Перекладати дієприкметниками із суфіксом -чий- не вихід. Щодо рос. блуждающий, то це той випадок, який не створює якихось труднощів, бо існує цілий синонімічний ряд. А. Кримський, С. Єфремов пропонують: Блужда́ющий огонь – блудни́й (облу́дний, мандрі́вний) о́гник, бли́мавка. І. О. Вирган, М. М. Пилинська. "Російсько-український словник сталих виразів" 1959 р.: Блуждающий огонь (огонёк) – блудний (мандрівний) вогонь (вогник); блимавка; блудило. Українські письменники також вживають притаманні укр. мові слова. Коцюбинський: Десятки планів займалось у його мізку, як блудні вогники, і зараз гасли. Зінаїда Тулуб: Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка. Навіть Lingvo дає: блуждающий огонь - блукальний вогонь. Але ж ніяк не блукаючий. То чому з такої кількості синонімів ми обираємо найкострубатішу?--Кипчак (обговорення) 10:44, 4 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти До чого тут "проблеми перекладу російських дієприкметників", коли стаття посилається на означення з українського тлумачного словника? Це не переклад. Альтернативою блукаючим є мандрівні, а не якісь блудні-розпусні.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 4 лютого 2017 (UTC)
На додаток галузеве джерело Українське небо: Студії над історією астрономії в Україні--ЮеАртеміс (обговорення) 17:17, 4 лютого 2017 (UTC)
До речі, Коцюбинський серед прикладів вжитку слова блукаючий в словнику теж є. Щоправда він про козу там.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:20, 4 лютого 2017 (UTC)
Блукаючий має безпосереднє відношення до "проблеми перекладу російських дієприкметників", оскільки слово запозичене з російської. Асоціація "блудні-розпусні" могла виникнути не в україномовного читача. Бо рос. блуд має значення розпуста. А в українській мові, нпр., Грінченко блудний пов'язує із значенням "заблукалий, заблуканий", а не "розпусний". Наведені приклади з українських словників також пропонують притаманні нашій мові слова, зокрема і мандрівний вогонь. Я не заперечую існування слова "блукаючий" і у своїх правках залишив його як синонім. Але сучасні філологи застерігають вживання дієприкметників на -чий-, коли є інші приклади. Щодо 11-томного СУМ, то, ясна річ, що укладачі надавали перевагу таким словам. Часи були такі. Але й вони подають, нпр., блимавка Ви ж викинули весь синонімічний ряд. (до речі, що вас спонукало це зробити?)--Кипчак (обговорення) 20:23, 4 лютого 2017 (UTC)
Українсько-англійський словник 1955 року перекладає англ. will-o’-the-wisp як бли́мавка.--Кипчак (обговорення) 20:48, 4 лютого 2017 (UTC)
От тільки не треба робити вигляд, що блуд в українській мові немає цього значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

БЛУД 1, у, чол., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка, III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 237).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 202.

БЛУДНИЙ 2, а, е, заст. Прикм. до блуд 1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Тарас Шевченко, II, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.

І хочу зазначити, що звести все до "надавання переваг" чомусь "неправильному" неможливо, бо СУМ-11 наводить приклади вжитку. Вище взагалі класики в прикладах.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)
І звертаю увагу на важливий момент: стаття названа з посиланням не на тлумачення прикметника взагалі, а на сталу назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

Блукаючі вогні — блідо-синє світіння, утворюване згорянням болотного газу — метану, що виділяється внаслідок гниття. Розповів про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 204.

Щодо блимавки Ви праві. Поверну в статтю, бо є в Грінченка.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 5 лютого 2017 (UTC)

І наостанок цитата з «Тіні забутих предків» Коцюбинського: «Але око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні, вухо знов ловить непевні згуки, що родять надію, будять увагу…»--ЮеАртеміс (обговорення) 14:16, 5 лютого 2017 (UTC)

Сучасні пуристичні настанови взагалі здебільшого хибна гіперкорекція. Чого вартий один лише міф про "на сквозняке".--ЮеАртеміс (обговорення) 14:23, 5 лютого 2017 (UTC)

На протязі чого — протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Олесь Гончар, III, 1959, 117);

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 328.

Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах розповідає нам про українські повір'я, що пов'язані з БЛУКАЮЧИМИ вогнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:42, 5 лютого 2017 (UTC)

Окрім наведених вище прикладів можу додати ще. Осип Турянський "Син землі": «Пенкальський, викинутий Іваном Куценком після борні з лісу, не йшов, а снувався, мов блудний вогонь манівцями». Переклади: Орест Сомов "Блудний вогник" (Згадка в Горнятко-Шумилович А. Синтез барокового, ґотичного й романтичного начал у «Петріях і Добощуках» Івана Франка).
Дивно пов'язувати блудний вогник з блудом-розпустою. Український етимологічний словник перше значення "блуду" дає як "той, що заблудився", те ж саме дає Фасмер. Власне, лужицькою мовою bɫud - блудний вогонь. Українське блудило - те ж саме (Етимологічний словник української мови. - К., 1982. - т. 1. с. 212.).
Ваша позиція: 1) довести, що термін блукаючий вогонь існує (я ж не заперечував, про що вище вже писав); 2) інші терміни, які зафіксовані в авторитетних словниках і творах, тре' відкинути.
Моя позиція: дати весь синонімічний ряд: блудни́й вогонь або во́гник, облу́дний, мандрі́вний о́гник, блукаючий вогонь, блудило, бли́мавка. Як бачите, блукаючий вогонь у моїй правці був. Із цього ряду, на моє глибоке переконання, блукаючий - найгірший варіант для назви статті.--Кипчак (обговорення) 20:12, 5 лютого 2017 (UTC)
Художня література багата на синоніми - це безперечно. Але я навів галузеву нехудожню літературу: словник З ОЗНАЧЕННЯМ, книжку про метеорологічні явища, книжку про фольклор. Сталі форми, що використовуються ними мають пріоритет. Ваша позиція: замінити на розмовну-"художню" назву, бо, бач, вона більше до вподоби. Це не діло. Дайте наукові джерела з прикладами вжитку пропонованих назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 6 лютого 2017 (UTC)
Щодо переліку всіх синонімів в шапці: вважаю, що це неенциклопедично та захаращує преамбулу. В енциклопедії не наводяться зокрема пестливі форми (вогонь - вогник), якщо вони мають те саме значення. І взагалі, пошук їх в ПЕРВИННИХ джерелах схожий на ОД.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 6 лютого 2017 (UTC)

З Корпус

  • Блукаючи:
    1. Тільки літо й блукаючі вогні світлячків Олександр Зима
    2. око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні Михайло Коцюбинський
    3. рух наосліп і блукаючі вогники світлячків - замість вірних своєму місцю сузір'їв Кость Москалець
  • Блудні:
    1. Хто видумав це блудне світло, що викликує стільки сліз, є потрохи правдивим блудним огником, Блудне світло, Будучність — то як блудне світло, Чудове ти моє блудне світло, що грає, жінки — то блудні світла, без поваги тощо — Ольга Кобилянська дуже полюбляла це слово
    2. Десятки планів займались у його мозку, як блудні вогники, і зараз гасли, Михайло Коцюбинський
    3. тремтить, мов блудний огник серед пітьми, снувався, мов блудний вогонь манівцями Осип Турянський
    4. як блудні світла на урочищі, Михайло Яцків
    5. бодай приблизитися до блудного вогника, розпізнати його, Блудний неправдивий вогник тлів Роман Федорів
  • Облудні:
    1. Згасла остання іскра, облудний вогник Зінаїда Тулуб
    2. було це сяйво облудним вогником? Роман Федорів

Очевидно:

  1. В літературі зустрічаються обидві форми, в т. ч. й в тошо ж автора (див. Коцюбинського)
  2. Принаймні в Корпусі «блудний» переважає, що зрозуміло, бо хоча утворити дієприкметник «блукаючий» в український мові можна, але використання таких дієприкметників лишається дискусійним
  3. Очевидно, що «блудний» тут немає нічого спільного із «блудом» як розпустою, але відсилає й до «облуди» (пор. тж. «оптична облуда») в той час як блукаючий такої конотації не несе

Таким чином

  • Symbol support vote.svg За «блудні вогні» як більш природні artem.komisarenko (обговорення) 22:01, 26 лютого 2017 (UTC)
    • До чого тут корпус з худлітом? Фахову, галузеву літературу треба про ці вогні. Це ж усе таки енциклопедія.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:23, 26 лютого 2017 (UTC)
      • Т. зв. «фахова» література це часто нашвидкоруч зроблені москвофонами «на калєнкє» переклади з російської. Вони там часом таке пишуть, що краще б вже не писали. Крім того, це не вузькоспеціяльний термін, це поширене в т. ч. й в літературі слово. artem.komisarenko (обговорення) 05:02, 27 лютого 2017 (UTC)

Аргументацію рівня "я краще за науковців знаю, науковці зросійщені" обговорювати не буду. Щодо ж художньої літератури - вона багата на синоніми та не формує термінологію. Термінологію формують нехудожні публікації. Вище були наведені оці галузеві АД:


  1. Література формує літературну мову. Українська енциклопедія має віддавати перевагу саме літературній мові, а не суржику, хоч би той суржик і був «асвячєний» ступенями (пост-)совкових науковців
    "Суржик" освячений і українськими класиками. Один приклад вище був. І літературна норма не тотожна термінології. Вона ширша.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 27 лютого 2017 (UTC)
    В українській мові використовуються «блукаючі» та «блудні» (плюс іноді «облудні»), причому друге переважає. Суржик в тому, що про «блудні» забули й використовують прямий переклад з російської artem.komisarenko (обговорення) 07:58, 27 лютого 2017 (UTC)
    Яке оригінальне розуміння, що є суржик!--ЮеАртеміс (обговорення) 08:57, 27 лютого 2017 (UTC)
  2. Це не галузеві АД хоча б тому, що в цих книгах взагалі не про вогники і не про мову йдеться, вони про інше artem.komisarenko (обговорення) 07:01, 27 лютого 2017 (UTC)
    А не має бути про мову. Саме про вогні. В одному як про метеорологічне явище, в іншому як про фольклорне.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 27 лютого 2017 (UTC)
    Якби воно було про явище, там як мінімум синоніми подані були б. artem.komisarenko (обговорення) 07:58, 27 лютого 2017 (UTC)
На мою думку, повинно бути "Мандрівні вогні", обидва пропоновані варіанти не надто близкі українській мові.--Yasnodark (обговорення) 17:48, 11 березня 2017 (UTC)

Світ згас до траєкторії комахи, Котра — на вході в інший сплеск — мигне Тим, що їм душу — мандрівні вогні.

http://ukr-lit.net/andiyevska/2-virshi/569-sopilka.html

http://img.yakaboo.ua/media/mediagallery/pdf/z/5/z5743_skazki_ricari_ua_block.pdf

але горіла вогнем, і дівчина заповзялася шукати воду, щоби збити жар. ... місці часто-густо зустрічаються мандрівні вогні — злі духи лісу, — проте.

http://www.rulit.me/books/u-bezodni-read-79172-30.html "У безодні" автора Герберт Уэллс Герберт


А ельфи танцювали круг нього, щипали його й дряпали, але він нічого не помічав, і мандрівні вогні роями вилися над головою, кидалися йому в обличчя, ...

http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=232&pages_block=16&rid=2&sid=17 Не варто орієнтуватися на громадську думку. Це не маяк, а мандрівні вогні.

  Андре Моруа.

http://litcentr.in.ua/publ/216-1-0-8380

день зійшов, і зійшли бліді мандрівні вогні; наче плющ, розрослася ніч по моїй стіні, наче плющ, розрослась по спині. ..а в моєму саду дерева плодять ... https://books.google.com.ua/books?id=e1uECwAAQBAJ&pg=PT18&lpg=PT18&dq=%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96+%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%96&source=bl&ots=1sHZDuIKHH&sig=6Cy13v3lTqi_jzIht0CfpdIY6po&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiKnujDgc_SAhXMBZoKHTBWBfcQ6AEIKTAC#v=onepage&q=%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%96&f=false

https://ru.glosbe.com/uk/ru/%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96

http://sum.in.ua/s/mandrivnyj .--Yasnodark (обговорення) 17:48, 11 березня 2017 (UTC)


Я ж просив нехудожню літературу. Публікації про метеорологію чи фольклористику. Я вже пояснив, що художня література не формує термінології та користається спектром синонімів.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:41, 11 березня 2017 (UTC)

А давайте ви все ж таки не будете обирати серед джерел ті, що вам більше подобаються. Блудні вогні метеорології аж ніяк не стосуються. artem.komisarenko (обговорення) 19:08, 11 березня 2017 (UTC)
Тут питання не в уподобаннях, а в релевалентності! Можна ж натягати купу худліту, де чоловік іменується "мужичок", а потім номінувати статтю про чоловічу стать!--ЮеАртеміс (обговорення) 19:14, 11 березня 2017 (UTC)

Науковці часто мови не знають, тому саме художні твори дають нам уявлення про живу мову. Про те, які терміни вживають метеорологи, можна певно знайти у наступних профільних виданнях:

ПолієнПоліен[ред. код]

Наявні у першому випадку джерела не дають підтвердження відповідному варіанту написання імені. Натомість вони є у другому.--Олег.Н (обговорення) 17:11, 3 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Правило § 91. E, Ö, EU: "після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е". Винятки для префіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 3 лютого 2017 (UTC)
Гуглекниги з Полієном--ЮеАртеміс (обговорення) 19:59, 3 лютого 2017 (UTC)
У цьому випадку те ж правило, що й з "Дієґо" або "спанієль". Але треба й на джерела дивитись із конкретним іменем конкретного персонажа--Unikalinho (обговорення) 06:42, 9 березня 2017 (UTC)
Етимологічно тут "префікс" полі-: Πoλύαινoς - багатохвальний. Проте імена запозичується як єдина основа-корінь. "Префікс" полі- виокремлюється в українській мові лише в наукових загальних назвах. Звісно, це суто моє розуміння цього питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 9 березня 2017 (UTC)
В тому-то й справа, що це ім'я до нас запозичилось із латинської, яка не знала такого префікса. А от щодо слів, які прийшли до нас прямо з грецької, то тут якраз має бути "полі + е", тобто не асимілюватись ("поліестер", "поліетилен")--Unikalinho (обговорення) 05:38, 10 березня 2017 (UTC)
Хм, хоча варіант у рувікі ru:Полиэн і та транслітерація латинкою, що там подана (Polyaenus), наштовхує на висновок, що свою версію про аналогію з "Дієґо" я маю закреслити і сказати, що я Symbol support vote.svg За перейменування--Unikalinho (обговорення) 05:42, 10 березня 2017 (UTC)

Золота вольностьЗолота вільність[ред. код]

УЛІФ та СУМ-11 такого слова не знають.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 3 лютого 2017 (UTC)

2. перев. мн. Права на що-небудь. [Гільда:] Карать не можна на смерть лиш за те.., Що смілива людина голос свій За вільності громадські підняла! (Іван Кочерга, I, 1956, 545);

// Пільги, привілеї. Правами і вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (Історія УРСР, I, 1953, 192).

Вільність // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Symbol oppose vote.svg Проти Тут суть не в правильності написання, а впізнаваності. Вольность - зразу ж виникають асоціації з Польщею. Так якщо пошукати в Інтернеті, то значно переважає вольность. --Basio (обговорення) 17:49, 3 лютого 2017 (UTC)

А чому не з Росією? Хм, наведіть АД з теперішньою назвою.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:52, 3 лютого 2017 (UTC)
Як варіант: вольність (є в УЛІФ).--ЮеАртеміс (обговорення) 19:53, 3 лютого 2017 (UTC)
Ось приклад --Basio (обговорення) 20:06, 3 лютого 2017 (UTC)
Гуглекниги дають усталеним варіантом Золота вольність--ЮеАртеміс (обговорення) 20:15, 3 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Хоч це і виглядає як русизм, але вживається саме "вольность" а не "вільність", останнє за звучанням даватиме терміну трохі інше значення. August (обговорення) 19:47, 18 березня 2017 (UTC)

Але ж літературі Вольність. Див. вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 19 березня 2017 (UTC)
Усюди Вольність через І.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 19 березня 2017 (UTC)

2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»Донбас (2-й бсп НГУ)[ред. код]

З історії перейменувань:

  • стаття Батальйон "Донбас" створена 23 травня 2014 року
  • від 23 травня 2014 року по 6 серпня 2016, за 806 днів, було 2 перейменування; назва Донбас (батальйон) була стабільною 791 день
  • від 6 серпня 2016 по 29 січня 2017, за 176 днів, було 11 перейменувань, 7 різних назв; назва 2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна) була стабільною 59 днів, ця назва була 4 рази, у сумі трималася 126 днів
  • за всю історію стаття мала 10 різних назв, з них у 8 назвах присутнє слово «Донбас» (більше 850 днів), у 2 назвах слова «Донбас» немає (менше 130 днів)

Щоб зупинити лихоманку перейменувань, пропонується обговорити прийнятні назви статті, потім провести рейтингове голосування, і, нарешті, вибрати стабільну чи навіть консенсусну назву.

Я пропоную назву «Донбас (2-й бсп НГУ)». Ця назва об'єднує дві найбільш стабільні назви: «Донбас (батальйон)» та «2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна)», скорочено «2-й бсп НГУ».

Юрій Дзядик в) 19:51, 2 лютого 2017 (UTC).

НГ (Україна) — щось дивне. Краще вже НГУ, тож я б запропонував 2-й батальйон НГУ «Донбас» (оскільки в статтях про інші батальйони в нас теж є вживаються номери і назви).--Анатолій (обг.) 20:01, 2 лютого 2017 (UTC)
Згоден. Але подивись сторінку вп:Проект:Військова історія/Назви статей військової історії, там Користувач:PsichoPuzo (може, генерал, як за манерою) у тиші досягає таких дивних консенсусів із собою, інколи вислуховуючи Користувач:VoidWanderer. — Юрій Дзядик в) 20:50, 2 лютого 2017 (UTC).
А мойже й не генрал, проте вміє на відміну від декого користуватися номінацією на перейменування та ще багато чого. Раджу обговорювати статті а не користувачів, як зазначено у правилах. Вас було запрошено до обговорення. Висловлених пропозицій, аргументів, будь-чого - нуль, статистику написали. Натомість ще раз перейменували статтю, яка до завершення обговорення перебувала у попередньому стабільному стані, згідно правил, а такі дії навряд допомагають у вирішенні цього питання.--PsichoPuzo (обговорення) 12:20, 4 лютого 2017 (UTC)
І що? НГ (Україна) — це повна дурниця. Все одно, що писати ВР (Україна), КМ (Україна), Президент (Україна). Національна гвардія України — це цілісна назва, тому слід писати НГУ або повністю Національної гвардії України.--Анатолій (обг.) 21:01, 2 лютого 2017 (UTC)
Анатолій, якщо у вас є пропозиція щодо назви, ми радо її обговоримо. Тільки не варто розкидатися оцінками про дурниці, адже НГ (Україна) нічим не відрізняється від ВВ (Україна). Мова йде про Внутрішні Війська, раптом що. --VoidWanderer (обговорення) 21:07, 2 лютого 2017 (UTC)

Будь-ласка, не варто починати черговий цикл пропозицій щодо назв після того, як було досягнуто актуального консенсусу. Я просто не підбив його підсумки і не сформулював правила, на яких ми зупинилися. Не поспішайте. Все вирішимо. Дякую. --VoidWanderer (обговорення) 21:04, 2 лютого 2017 (UTC)

  • Помітив ВП:ЗА#Війна редагувань з користувачем PsichoPuzo, user talk:PsichoPuzo#Блокування 2 лютого. Отже, добу не буде війни редагувань. PsichoPuzo — єдиний користувач, який принципово видаляє з назви статті слово «Донбас». Маю намір повернути назву статті до багаторічного консенсусу, яка була до лихоманки. Шановний колего VoidWanderer, 2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас» = [[2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна)|2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас»]] то ніякий не консенсус, бо (1) у назві статті немає «Донбас», (2) згоден, що НГ (Україна), як і ВС (Україна), ВР (Україна) — це повна дурниця. Але сперечатися з PsichoPuzo? Нехай це робить спільнота. Тут рішення спільноти буде мати вагу правила, значно більшу, ніж у проекті. Звісно, Ви, шановний колего VoidWanderer, маєте підкорятися субординації. — Юрій Дзядик в) 21:37, 2 лютого 2017 (UTC).
Під сам кінець PsichoPuzo лише підтвердив прийнятний вигляд заголовку. Посилання ж залишив на статтю з її назвою на той час. Тобто ним мався наувазі кінцевий вигляд заголовку як 2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас», дивно що це не було зрозуміло одразу.
Щодо решти — прошу не розказувати мені про багаторічний консенсус. Оцінюючи стан української вікі військової тематики станом на літо минулого року, я б сказав що єдиний консенсус, котрий був досягнутий на той час — це консенсус у тому що ніхто не хотів розбиратися із проблемами що накопичилися. --VoidWanderer (обговорення) 21:53, 2 лютого 2017 (UTC)
Якщо так, то я перейменовую на 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», згоден на цю назву як тимчасовий консенсус. — Юрій Дзядик в) 22:33, 2 лютого 2017 (UTC).

Нинішню назву розглядаю як тимчасову, вона мені здається неприродною. Природними для укрвікі IMHO є короткі назви, Вікіпедія:Проект:Військова історія/Назви статей військової історії: батальйон «Донбас». Менш природні, але прийнятні: Донбас (батальйон). Як компроміс, я запропонував Донбас (2-й бсп НГУ). Потрібне рейтингове голосування. — Юрій Дзядик в) 22:30, 23 лютого 2017 (UTC).

Назва Донбас (2-й бсп НГУ) видається мені недоречною з причин, детально розписаних на сторінках обговорення Вікіпедія:Проект:Військова історія/Назви статей військової історії, де розроблявся систематичний підхід для йменування подібних статей. --VoidWanderer (обговорення) 15:20, 24 лютого 2017 (UTC)
Мені назва Донбас (2-й бсп НГУ) теж не до вподоби, але це краще, ніж 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Я гадав, що 2-й бсп НГУ це компроміс для 2-й батальйон спеціального призначення НГУ. Тоді лише Донбас (батальйон)? — Юрій Дзядик в) 18:25, 24 лютого 2017 (UTC).

Бейкер-стрітБейкер-стрит[ред. код]

Я не фанат передавати «street» як «стрит».

Але:

  • Якщо вважати «стр(і/и)т» власною назвою, то воно підпадає під § 90.5.в.4: «и пишеться […] у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро».
  • «-стрит» як частина власних назв фіксується в § 114.3.г: «через дефіс пишуться […] географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники».
  • Якщо вважати «стр(і/и)т» загальною назвою, що просто входить в склад власної назви, то воно лише попаде під правило дев'ятки.

Чи слід тут йти проти правопису? Sasha1024 (обговорення) 16:29, 25 січня 2017 (UTC)

P.S.: Це не лише про Бейкер-стріт, а про всі «-стріт»и разом. Sasha1024 (обговорення) 13:01, 26 січня 2017 (UTC)

Ну якщо правопис чітко каже «ривер» та «стрит», то що звісно варто всі «стріти» перейменовувати, хоч як би не дивно і криво це звучало. Тільки в мене питання до мовознавців чому ми не перекладаємо street? сумнівно, що це частина власної назви. Чому не Вулиця Бейкер Вулиця Бейкера, як це є з назвами вулиць в інших країнах? --YarikUkraine (обговорення) 18:27, 25 січня 2017 (UTC)
В випадку деяких вулиць (наприклад: Бонд-стрит і Кристофер-стрит) воно було б в родовому відмінку (вулиця Бонда і вулиця Кристофера — бо це люди). Отже, ми маємо заміни {вулиця;площа;…}<->{street;square;…} і Бонда<->Bond, які нікому не спрощують життя (уявіть, Ви проїхали до Лондона і не знаєте, що Вам шукати: Bonda Street чи Bond Street) і для правильного встановлення яких треба знати етимологію (згадайте бульвар Капуцинок, який часто називали бульваром Капуцинів, бо ніхто не знає, хто такі капуцинки; та й етимологія не завжди відома навіть місцевим). Наш традиційний спосіб найменування об'єктів міста вимагає знання реалій (вулиця Бондаря — якщо це Микола Бондар, вулиця Бондар — якщо це Алла Бондар і вулиця Бондарів — якщо там жили бондарі). Я гадаю, що повністю адаптувалися лише назви об'єктів тих народів, з якими ми були достатньо близькі (наприклад, росіяни були близькі з французами, а ми в них спадкували традиції назв французьких вулиць; та й те не завжди), в інших випадках це просто не мало сенсу. Але я не мовознавець. Sasha1024 (обговорення) 10:55, 26 січня 2017 (UTC)
В тому то й справа, що не завжди. Дивно виглядає, коли в одній енциклопедії в перекладі з однієї мови суміщаються Площа Згоди та Плас-д'Альянс, Пляц Банковий та Площа Ринок, Пласа-Майор і Площа Каталонії, П'яцца дель Пополо і Площа Республіки (Рим)...ну не може так бути. Он навіть у Москві раптом існує Хохловський майдан. Мені щось підказує, що все це має бути уніфіковане, але я поняття не маю яким чином. --YarikUkraine (обговорення) 12:28, 27 січня 2017 (UTC)
Щось мені підказує, що ми не маємо права уніфікувати. Ми мусимо відтворювати дійсність, а не впливати на неї. Але можу і помилятися. Sasha1024 (обговорення) 18:25, 27 січня 2017 (UTC)
Ну так дійсність якраз і є уніфікована, а ми створили власну дійсність з подвійними варіантами назв. У французів всюди Пласи, а у росіян всюди Площі, а при перекладі на українську виходить, що в них є два варіанти найменування. --YarikUkraine (обговорення) 19:19, 27 січня 2017 (UTC)
Я мав на увазі, що ми, здається, маємо використовувати ті назви, що вже зустрічаються в українських джерелах (незалежно від того, логічні вони чи нелогічні, подобаються нам чи не подобаються) — за винятком особливих обставин, звісно. Sasha1024 (обговорення) 20:23, 27 січня 2017 (UTC)
"якби ж вони були ті українські джерела... --YarikUkraine (обговорення) 22:56, 27 січня 2017 (UTC)
Уточню ще, що тут мала б бути Вулиця Бейкера, якщо через вулицю, бо Бейкер чоловік — NickK (обг.) 11:08, 26 січня 2017 (UTC)
Так, дякую, але суть мого питання від цього не змінюється --YarikUkraine (обговорення) 12:28, 27 січня 2017 (UTC)

То що, є якісь аргументи за те, щоб в даному випадку йти проти правопису, чи про те, що я невірно трактую правопис, чи інші аргументи «проти»? Sasha1024 (обговорення) 13:01, 26 січня 2017 (UTC)

Що тут обговорювати, якщо правопис чітко каже, що -стрит з літерою и?--Анатолій (обг.) 23:46, 30 січня 2017 (UTC)

Ну, про всяк випадок. Хочу отримати карт-бланш на перейменування/виправлення відразу всіх «-стріт»'ів. Sasha1024 (обговорення) 13:05, 31 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Див. § 114.3.г --ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 1 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Та робіть. Як щось хтось виступатиме, тицяйте правописом.--Viiictorrr (обговорення) 21:28, 6 лютого 2017 (UTC)

Командотворення (тімбілдинг)Командотворення (тимбілдинг)[ред. код]

Чи за правилом дев'ятки не має бути «и» після «т»? Sasha1024 (обговорення) 20:07, 22 січня 2017 (UTC)

Off-topic: З варіантів, що пропонує Словотвір, мені найбільше подобається «гуртування» — але Вікіпедія не місце для нововведень (але «тімбілдинг» просто не відповідає правопису). Sasha1024 (обговорення) 20:13, 22 січня 2017 (UTC)

  • А чи потрібно взагалі два слова? Уточнення тут не потрібне: якщо вживається командотворення — залишимо його, якщо ні — то мабуть таки тимбілдинг — NickK (обг.) 00:56, 23 січня 2017 (UTC)
NickK, мені все одно, я хочу просто прибрати неправописне «тімбілдінг». Sasha1024 (обговорення) 16:15, 25 січня 2017 (UTC)

Чи є АД на "Командотворення"? Якщо ні, то треба перейменовувати на тимбілдинг/--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 1 лютого 2017 (UTC)

Зустрічається багато де, але про АД не знаю. Річ у тім, що тимбілдинг, судячи з самої статті, доволі розмите поняття, і коли ми бачимо в Інтернеті «командотворення/гуртування/тощо», то не завжди зрозуміло, чи це еквівалент тимбілдингу, чи це якийсь з його аспектів/ширше поняття/споріднене, ане інше поняття. Ну, наприклад, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПРОБЛЕМИ КОМАНДОТВОРЕННЯ В МЕЖАХ ЦІННІСНО-РОЛЬОВОЇ ПАРАДИГМИ Горбунова В.В.. Sasha1024 (обговорення) 17:31, 1 лютого 2017 (UTC)
Горбунова В.В. Психологія командотворення: ціннісно-рольова парадигма (та ж Горбунова). Sasha1024 (обговорення) 17:36, 1 лютого 2017 (UTC)
О. С. Голентовська ОГЛЯД ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОБЛЕМИ КОМАНДОТВОРЕННЯ. Sasha1024 (обговорення) 17:38, 1 лютого 2017 (UTC)
  • Уточнення тут зайве. Або просто «командотворення», або просто «тимбілдинг». Схиляюсь до другого. --ivasykus (обговорення) 18:01, 19 лютого 2017 (UTC)

Міс ВсесвітМіс Усесвіт[ред. код]

У вживається для уникнення збiгу приголосних: На початку слова перед приголосним [12].

Слово "Усесвіт" є: [13].

Слова "Всесвіт" й "Усесвіт" є повністю взаємозамінними, тобто мають одне значення. Слово "Всесвіт" не є ні іншомовним, ні власною назвою.--Dgho (обговорення) 13:31, 30 січня 2017 (UTC)