Вікіпедія:Перейменування статей
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву. | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку[ред. код]Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
|
Поточні заявки[ред. код]
Чичов-Голяре → Чичов-Голярі (канал)[ред. код]
Множина; штучна назва за кінцевими пунктами, потребує уточнення. --Jurek (обговорення) 15:50, 18 березня 2024 (UTC)
- @J. Gradowski: так все-таки, який параграф правопису?--Анатолій (обг.) 18:03, 18 березня 2024 (UTC)
Руська Поляна (Україна) → Руська Поляна (Черкаський район)[ред. код]
Відповідно до ВП:ТОП.--Jurek (обговорення) 11:33, 16 березня 2024 (UTC)
Голяре → Голяри[ред. код]
Правопис, множина. Або Голярі--Jurek (обговорення) 09:39, 16 березня 2024 (UTC)
- пропоную Перукарі . І записати в Житомирську область. Згідно правопису --Л. Панасюк (обговорення) 09:47, 16 березня 2024 (UTC)
- @J. Gradowski: А який саме параграф правопису?--Анатолій (обг.) 21:05, 16 березня 2024 (UTC)
Вельки Медер → Великий Медер[ред. код]
Правопис, пар. 151.--Jurek (обговорення) 09:38, 16 березня 2024 (UTC)
- А що Правопис?--Unikalinho (обговорення) 09:58, 16 березня 2024 (UTC)
- Ви про це? і що з цього витікає? --Л. Панасюк (обговорення) 13:50, 16 березня 2024 (UTC)
- Велика Нога - так? --Л. Панасюк (обговорення) 13:51, 16 березня 2024 (UTC)
- Бігфут — то не географічна назва.--Анатолій (обг.) 21:02, 16 березня 2024 (UTC)
За Тут ніби очевидно. Можна було і без обговорення. Звичайно перекладаємо і прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін, що входять до складу географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс. Великий — це означення розміру, отже перекладаємо.--Анатолій (обг.) 21:02, 16 березня 2024 (UTC)
Вельки Медер-Голяре → Великий Медер-Голяри[ред. код]
Правопис, пар. 151 та множина. Може бути Великий Медер-Голярі,якщо вище буде Голярі. --Jurek (обговорення) 09:37, 16 березня 2024 (UTC)
- може краще Великий Мадяр - Перукарі? --Л. Панасюк (обговорення) 09:46, 16 березня 2024 (UTC)
За Тут ніби очевидно. Можна було і без обговорення. Звичайно перекладаємо і прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін, що входять до складу географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс. Великий — це означення розміру, отже перекладаємо.--Анатолій (обг.) 21:02, 16 березня 2024 (UTC)
Вулиця Ліста (Львів) → Вулиця Ференца Ліста (Львів)[ред. код]
Така офіційна назва Галицька РДА--Submajstro (обговорення) 17:43, 15 березня 2024 (UTC)
- Офіційна назва за словником вулиць Мін'юсту — Ліста Ф. У Львові в офіційних назвах зазвичай уживається лише ініціал.--Анатолій (обг.) 11:42, 16 березня 2024 (UTC)
- Повна назва за рішенням ЛМР від 2022 року Вулиця Ференца Ліста Додаток 1--Submajstro (обговорення) 17:04, 16 березня 2024 (UTC)
- "У Львові в офіційних назвах зазвичай уживається лише ініціал" -- Вулиця Івана Франка (Львів)--Unikalinho (обговорення) 17:58, 16 березня 2024 (UTC)
- Ну Вікіпедія не є АД. Я навів же джерело.--Анатолій (обг.) 21:15, 16 березня 2024 (UTC)
- То що, Вулиця Івана Франка (Львів) перейменувати треба? Чи може на цю назву все-таки є АД?--Unikalinho (обговорення) 12:34, 17 березня 2024 (UTC)
- Ну Вікіпедія не є АД. Я навів же джерело.--Анатолій (обг.) 21:15, 16 березня 2024 (UTC)
Німецько-радянська війна → Східний фронт (Друга світова війна)[ред. код]
"Німецько-радянська війна" звучить нелогічно, це була частина Другої світової, а не щось окреме. Тим більше я не бачив авторитетних джерел, виданих до перейменування статті, які б називали цю частину війни так, тим більше незалежних іноземних. Тому для збереження нейтральної точки зору та використання загальноприйнятої у світовій історіографії назви пропоную перейменувати статтю.--UA0Volodymyr (обговорення) 08:59, 15 березня 2024 (UTC)
- За «Складова східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни», + див. частину інтервікі. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:10, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти. УІНП не авторитет? Він тільки так називає цю війну.--Словолюб (обговорення) 09:27, 15 березня 2024 (UTC)
- УІНП це лише один орган однієї держави. На одній його думці не можна засновувати все. --UA0Volodymyr (обговорення) 09:57, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти усталена назва в українській історіографії, у той час як Eastern Front усталений англійською. Джерела ще до перейменування статті теж існують, їх треба лише шукати: дослідження 2005 року або УІЖ 2005, Політична історія України Кураса 2002 тощо (видані навіть до створення статті). Узагалі спостерігається значний вжиток цієї назви в публікаціях 2000-х, який, очевидно, і став причиною для перейменування статті. Нині ж ця назва стала нормативною в українській історіографії. Східний фронт же в джерелах стосується передусім Першої світової та російсько-української війн, не варто штучно збільшувати неоднозначність — NickK (обг.) 10:07, 15 березня 2024 (UTC)
- Вікіпедія не прив'язана, навіть через мову розділу, до історіографії однієї країни, не має бути з ній ніяк афільована, тим більш в таких, сильно пов'язаних з політикою речах і має подавати інформацію нейтрально, з нейтральної точки зору, у тому числі у назві статті, а не покладатися цілком на одну. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:28, 15 березня 2024 (UTC)
- Чим вам не нейтральна назва Німецько-радянська війна?! --Словолюб (обговорення) 14:56, 15 березня 2024 (UTC)
- @UA0Volodymyr: Така справа, що українською мовою пишуть переважно українські історики. Оскільки назва статті українською мовою має також підтверджуватися джерелами, назви статей історичної тематики переважно і є усталеними назвами саме в українській (а не нігерійській чи китайській історіографії). Звісно, якби бразильські чи індійські історики писали праці українською мовою, то це могли б бути прийнятні джерела, але таких праць майже або зовсім немає. Так же в нас Французько-російська війна (1812), у росіян ru:Отечественная война 1812 года, а у французів — fr:Campagne de Russie, і це нормально — NickK (обг.) 15:17, 15 березня 2024 (UTC)
- Вікіпедія не прив'язана, навіть через мову розділу, до історіографії однієї країни, не має бути з ній ніяк афільована, тим більш в таких, сильно пов'язаних з політикою речах і має подавати інформацію нейтрально, з нейтральної точки зору, у тому числі у назві статті, а не покладатися цілком на одну. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:28, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти Для більшості читачів назва Східний фронт не викличе жодних асоціацій. Можливо так і правильно, але тільки після зміни у підручниках.--Kamelot (обговорення) 10:26, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти. Аналіз джерел, вжитку, хоч якісь посилання будуть? Де ця загальноприйнятість? Щодо нелогічності, то вона відсутня. Одна війна може бути складовою іншої, як битва може бути частиною битви. Можна назвати це фронтом, кампанією, театром, конфліктом, конфронтацією, але до кожного з цих визначень будуть питання. Особисто я вважаю, що саме "війна" тут є найкращим терміном, позаяк це дійсно була повноцінна й доволі відокремлена війна. Сам же термін "Німецько-радянська війна" є широко вживаним і влучним терміном, ніякої ненейтральності тут немає. Вкотре раджу автору номінації спочатку робити певні зусилля щодо дослідження теми, а потім уже братись за участь у ній. -- RajatonRakkaus ⇅ 11:55, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти. Про які такі незалежні іноземні джерела йде мова? В Українській Вікіпедії користуємося в першу чергу україномовними джерелами. По-друге, "світової історіографії" не існує. У мене виникло відчуття після купи резонансних заявок і тут і на ВИЛ, що номінантор провокує спільноту й намагається використати Вікіпедію, як трибуну. Якщо Ви дійсно хочете щось перейменувати, будь ласка, приведіть нормальний аналіз джерел (он вище як приклад те, що написав NickK). А заявку пропоную закрити швидко, бо причин для перейменування не наведено, а тема дуже дискусійна. --Seva Seva (обговорення) 13:51, 15 березня 2024 (UTC)
- Вибачте звісно, але якщо я так хочу усіх провокувати то чому я не запропонував одразу назву "Велика Вітчизняна Війна"?)) А уявіть собі — люди, у тому числі україномовні, які надають перевагу такій назві існують, і в них теж є свої аргументи, і вони теж мають право прийти сюди і запропонувати таку назву для статті, і ми з вами у такому випадку маємо ввічливо слухати і конструктивно відповідати на їх аргументи і вважати, що вони прийшли виключно для того щоб робити саму вільну і нейтральну україномовну енциклопедію, а не клеймити усіх чия думка вам не подобається провокаторами і ПОВ-пушерам. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:33, 15 березня 2024 (UTC)
- Люди, які мають свої аргументи для іншої назви статті, повинні спершу подивитися, чи не були ці аргументи вже обговорені при вирішенні назви статті. Для цього на СО статті ставиться лейбочка, що чинна назва встановлена на основі такого-то обговорення. Людина заходить туди в це обговорення і читає його. Якщо аргументи, які має вона, там не згадані, вона може розпочати нове обговорення, навівши ці свої аргументи. Якщо ж її аргументи там уже обговорені і, відповідно, спростовані, то, просуваючи знову ці ж аргументи, вона порушує ВП:НДА, ВП:НГП (це я лише деякі назвав). Ні правило ВП:Е, ні ВП:ПДН не передбачає толерувати подібні порушення. ВП:БР не дозволяє порушувати ВП:ДЕСТ. Якщо ж діяти за Вашою логікою, то тут буде просто балаган, бо кожен тоді буде знову й знову відволікати спільноту на абсолютно непотрібні речі--Unikalinho (обговорення) 09:47, 16 березня 2024 (UTC)
- Там немає такої "лейбочки". Не розумію про що ви зараз, зараз ваше повідомлення виглядає порушенням ВП:Е і ВП:ПДН через звинувачення за неясною підставою. Вікіпедія — не поле битви і якщо хтось має думку, яка відрізняється від вашої це не означає він влаштовує деструктивний балаган і ПОКОЛУ, конкретне визначення яких є на сторінках, що ви навели і якщо ваші звинувачування не будуть відповідати їм то вже ви будите відповідати за ВП:Наклеп і порушення вищезгаданих правил. --UA0Volodymyr (обговорення) 13:23, 17 березня 2024 (UTC)
- Люди, які мають свої аргументи для іншої назви статті, повинні спершу подивитися, чи не були ці аргументи вже обговорені при вирішенні назви статті. Для цього на СО статті ставиться лейбочка, що чинна назва встановлена на основі такого-то обговорення. Людина заходить туди в це обговорення і читає його. Якщо аргументи, які має вона, там не згадані, вона може розпочати нове обговорення, навівши ці свої аргументи. Якщо ж її аргументи там уже обговорені і, відповідно, спростовані, то, просуваючи знову ці ж аргументи, вона порушує ВП:НДА, ВП:НГП (це я лише деякі назвав). Ні правило ВП:Е, ні ВП:ПДН не передбачає толерувати подібні порушення. ВП:БР не дозволяє порушувати ВП:ДЕСТ. Якщо ж діяти за Вашою логікою, то тут буде просто балаган, бо кожен тоді буде знову й знову відволікати спільноту на абсолютно непотрібні речі--Unikalinho (обговорення) 09:47, 16 березня 2024 (UTC)
- Проти бо побачвши "Східний фронт (Друга світова війна)" чомусь подумав про Радянсько-японська війна, потім зрозумів що це аналогічно до Східний фронт (Перша світова війна), якби певна логіка в цьому є, та ще зарано, може років через п'ятдесят ато й сто така назва піде по підручниках чи шо воно там буде... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:32, 15 березня 2024 (UTC)
- Війна з Японією то далекосхідний фронт. --UA0Volodymyr (обговорення) 04:27, 16 березня 2024 (UTC)
- Проти необґрунтована номінація --『Shiro Neko』Обг. 17:52, 15 березня 2024 (UTC)
- Проти. По-перше, вживаність поточної назви. По-друге, «Східний фронт» — більш широке поняття, яке включає в себе події до нападу нацистської Німеччини на СРСР і події в інших країнах Східної Європи, тож у нас про нього є окрема стаття.
- --Mark напишіть мені 18:25, 15 березня 2024 (UTC)
- То театр, а не фронт. --UA0Volodymyr (обговорення) 04:28, 16 березня 2024 (UTC)
- Eastern Front was a theatre of World War II --『Shiro Neko』Обг. 17:45, 16 березня 2024 (UTC)
- То театр, а не фронт. --UA0Volodymyr (обговорення) 04:28, 16 березня 2024 (UTC)
- Проти Розумію бажання номінанта "збадьорити" спільноту по різних напрямках, але це вже сталий термін в українській історіографії, який не потребує зміни. Ось німецька сторона також так називає війну «Deutsch-Sowjetischer Krieg». Може б номінант активізував обговорення зміни в іншому мовному розділі, де взагалі назва не подібна на жоден інший великий мовний розділ та не посилається на використання загальноприйнятої у світовій історіографії назви: «Великая Отечественная война». --Долинський (обговорення) 18:37, 15 березня 2024 (UTC)
- Обов'язково активізую! Але тільки спочатку треба зайнятися розділом рідною мовою. Обидві назви ненейтральні і їм надається надмірна вага. --UA0Volodymyr (обговорення) 04:30, 16 березня 2024 (UTC)
- Та обґрунтуйте ж зрештою чим не нейтральна назва Німецько-радянська війна!!! --Словолюб (обговорення) 08:22, 16 березня 2024 (UTC)
- Я вже казав — вона репрезентує точку зорі лише низки авторів в одній країні. --UA0Volodymyr (обговорення) 09:20, 16 березня 2024 (UTC)
- Ну то тоді й Анексія Криму (2014) є ненейтральною назвою. Як і Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (з 2022). Давайте тоді писати україномовний розділ вікіпедії по китайськомовних джерелах... по албаномовних... по вірменомовних... чи по яких Ви хочете? головне щоб не по україномовних--Unikalinho (обговорення) 09:54, 16 березня 2024 (UTC)
- Див. en:WP:OTHERCONTENT. --UA0Volodymyr (обговорення) 10:47, 16 березня 2024 (UTC)
- І що?--Unikalinho (обговорення) 17:49, 16 березня 2024 (UTC)
- То що ми обговорюємо назву цієї статті, а не Анексія Криму (2014) чи Російське вторгнення в Україну (з 2022). --UA0Volodymyr (обговорення) 07:36, 17 березня 2024 (UTC)
- Принцип один і той же. А Ваше відсилання на англомовну сторінку стосується питань видалення статей, а не їх назв--Unikalinho (обговорення) 12:53, 17 березня 2024 (UTC)
- То що ми обговорюємо назву цієї статті, а не Анексія Криму (2014) чи Російське вторгнення в Україну (з 2022). --UA0Volodymyr (обговорення) 07:36, 17 березня 2024 (UTC)
- І що?--Unikalinho (обговорення) 17:49, 16 березня 2024 (UTC)
- Див. en:WP:OTHERCONTENT. --UA0Volodymyr (обговорення) 10:47, 16 березня 2024 (UTC)
- Ну то тоді й Анексія Криму (2014) є ненейтральною назвою. Як і Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (з 2022). Давайте тоді писати україномовний розділ вікіпедії по китайськомовних джерелах... по албаномовних... по вірменомовних... чи по яких Ви хочете? головне щоб не по україномовних--Unikalinho (обговорення) 09:54, 16 березня 2024 (UTC)
- Я вже казав — вона репрезентує точку зорі лише низки авторів в одній країні. --UA0Volodymyr (обговорення) 09:20, 16 березня 2024 (UTC)
- Та обґрунтуйте ж зрештою чим не нейтральна назва Німецько-радянська війна!!! --Словолюб (обговорення) 08:22, 16 березня 2024 (UTC)
- Обов'язково активізую! Але тільки спочатку треба зайнятися розділом рідною мовою. Обидві назви ненейтральні і їм надається надмірна вага. --UA0Volodymyr (обговорення) 04:30, 16 березня 2024 (UTC)
- @UA0Volodymyr: «...вона репрезентує точку зорі лише низки авторів в одній країні». В якій одній країні? Якщо супротивна сторона (Німеччина) теж точнісінько так називає цю війну!--Словолюб (обговорення) 11:22, 16 березня 2024 (UTC)
- В «одній країні», як Ви кажете, державною мовою є та, якою пишуть цей мовний розділ Вікіпедії. В абсолютній більшості і академічних, й інших джерел, створених тією мовою, цей збройний конфлікт називають німецько-радянською війною. --Mark напишіть мені 17:36, 16 березня 2024 (UTC)
- як називається ця одна країна? --『Shiro Neko』Обг. 17:47, 16 березня 2024 (UTC)
- Очевидно, йдеться про Україну. Україномовні джерела в пріоритеті для україномовного розділу Вікіпедії. --Mark напишіть мені 17:51, 16 березня 2024 (UTC)
- як називається ця одна країна? --『Shiro Neko』Обг. 17:47, 16 березня 2024 (UTC)
Бої в Бєлгородській області (2024) → Бої в Бєлгородській та Курській областях (2024)[ред. код]
Оскільки тут описані події і у Курській області--Vlad Обговорення 18:43, 14 березня 2024 (UTC)
- За. Можливі й інші варіанти типу "Бої на території Росії (2024)" або щось подібне, але я згоден, що навіть запропонована назва краща. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:28, 14 березня 2024 (UTC)
- Утримуюсь Треба думати ширше: Східна Слобожанщина тут підходить краще, бо 1) список конкретних регіонів не треба прописувати 2) якщо щось відбудеться, скажімо, у Розсоші - не треба міняти назву знов. --Fessor (обговорення) 21:23, 14 березня 2024 (UTC)
- Якщо люди хочуть знайти статтю про це в Вікіпедії, то треба назву робити доступнішою, мало хто взагалі знає, що Бєлгород і Курськ - це Східна Слобожанщина. Це можна зробити як альтернативну назву при пошуку МАКСИМУМ, але не як основну. Чесно, я б підтримав саме назву "Бої в Бєлгородській та Курській областях (2024)".
- Дійсно, якщо вторгнення відбудеться і на Брянщину, скажімо, або Ростовщину, то тоді прийдеться щось гадати. Це виглядає як більш вірогідний курс подій, ніж раніше, тому також можна "Вторгення в Західну Росію (2024)", чи якось так. --Deucedwayne (обговорення) 09:43, 16 березня 2024 (UTC)
Вікіпедія:Правило трьох відкотів → Вікіпедія:Принцип трьох відкотів[ред. код]
Хотів би порушити це питання, оскільки правило так ніхто ніколи й не ухвалював, свіжих перспектив поки не бачу. Та насправді я не бачу й потреби в самому правилі, коли воно є лише частинним випадком ВП:ВР і містить дещо маніпулятивну ідею. Натомість це формулювання вживається так, ніби дійсно є таке правило та стає предметом маніпуляцій з боку учасників ВР.
Тому видається доцільним перейменувати сторінку та замінити згадки на інших сторінках на слово «принцип», щоби прибрати цю вкорінену термінологічну помилку. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:00, 14 березня 2024 (UTC)
- Наразі на цій сторінці взагалі ніякого тексту нема. Якщо Ви про те щоб Вікіпедія:Правило трьох відкотів/Проект 2008 перейменувати на Вікіпедія:Принцип трьох відкотів/Проект 2008, то тоді виходить, що в нас був проєкт принципу, що саме по собі є нісенітницею (принцип не може бути в розробці, він існує вічно, і вже на ньому базується правило). Я думаю, що, поки ця сторінка має саме такий вигляд, її чіпати не можна. Бо вона є якраз дизамбігом на проєкти правила (саме правила) трьох відкотів. Яке є необхідне, і те, що його не дотримуються, це вже інше питання. Взагалі, вислів "принцип (чогось)" несе зовсім іншу семантику, ніж "правило чогось". Для мене немає жодного сумніву, що, коли йдеться про певну дію, за яку йдуть (або мають іти) санкції, то це вже правило, а не просто принцип--Unikalinho (обговорення) 16:19, 14 березня 2024 (UTC)
- Я б міг погодитись, якби йшлось не про Вікіпедію. Тут же правилами називаються конкретні сторінки, що містять політики. Наповнення сторінки не є принциповим, оскільки в будь-якому разі на цю сторінку йдуть посилання з інших сторінок. Тому не слід називати правилом те, що правилом не є. Це, по суті, принцип: тобто, загальний умовний підхід, яким послуговується спільнота при розв'язанні деяких питань. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:27, 14 березня 2024 (UTC)
- Потрібно просто розробити правило. У Вікіпедії, як і в будь-якій мініспільноті, обов'язково мусять бути (і зазвичай є) правила, інакше буде просто анархія. Бо дивіться: порушення принципу -- миттєвого покарання немає, а людину просто карає життя. А порушення правила -- є санкції. От цим і відрізняється правило від принципу. В цьому конкретному випадку до людини, яка робить більше трьох відкотів (ну я в загальних рисах сказав, є нюанси, звичайно), потрібно вжити санкції (інакше буде підірване нормальне функціонування вікіпедії). А не чекати, що порушник якимось чином сам пожне наслідки (те що я називаю "покарає життя"). Тобто це є саме правило, а не принцип.--Unikalinho (обговорення) 08:17, 15 березня 2024 (UTC)
- Я б міг погодитись, якби йшлось не про Вікіпедію. Тут же правилами називаються конкретні сторінки, що містять політики. Наповнення сторінки не є принциповим, оскільки в будь-якому разі на цю сторінку йдуть посилання з інших сторінок. Тому не слід називати правилом те, що правилом не є. Це, по суті, принцип: тобто, загальний умовний підхід, яким послуговується спільнота при розв'язанні деяких питань. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:27, 14 березня 2024 (UTC)
Арієль (супутник) → Аріель (супутник)[ред. код]
Створено як Аріель. В 2017 перейменовано. У зв'язку з новим правописом і новими авторитетними джерелами, необхідно переглянути той підсумок і перейменувати назад на Аріель. Випадок аналогічний Вікіпедія:Перейменування статей/Умбрієль (супутник) → Умбріель (супутник), але зі своєю специфікою:
- Аріель на івриті означає «лев Божий» або «вогнище Бога», і тут «ель» є коренем «Бог», а за параграфом 130 правопису 2019 року, «Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після них пишемо е». Так, це правило, всупереч собі самому, як приклад наводить «Арієль». (Це може бути пов'язане, наприклад, з давністю цього запозичення, через яку корінь вже не сприймається авторами правопису як окрема морфема, хоч таке обмеження ніде явно не вказується. Або, боюсь припустити, але теж не можу цілком виключити, наші найкращі філологи погано знались на івриті, і тому прямо в правописі зробили прикру помилку.) В інших місцях той саме правопис пише «Рафаель», спростовуючи цим це спростування. В будь-якому разі, не буде нічого страшного, якщо в одних контекстах слово писатиметься як Аріель, а в інших — як Арієль. (Сам правопис 2019 дозволяє дихотомію дизель-Дізель, силует-Сілуетт. А кількість способів написання власних імен спільної етимології в нас взагалі незліченна: Михайло-Михаїл-Міхаїл-Мікаель-Мішель-Майкл-Мігай і т. д.) Використання різних написань в різних контекстах (як-от Аріель і Аріїл у Великій українській енциклопедії) точно буде меншим злом, ніж грубе ігнорування Вікіпедією всього масиву астрономічних авторитетних джерел.
- А от сучасні авторитетні астрономічні джерела одноголосно за Аріель:
- Аріель // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 27. — ISBN 966-613-263-X.
- Андрієвський С.М., Климишин І.А. Курс загальної астрономії. Навчальний посібник. — Одеса : Астропринт, 2007. — С. 265.
- Відьмаченко А. П., Мороженко О. В. Супутники Урана // Порівняльна планетологія. Навчальний посібник. — Київ : Національна академія наук України, Головна астрономічна обсерваторія, ТОВ ДІА, 2013. — С. 428-436. — ISBN 978-966-02-6521-9.
- Аріель. Супутники Урана // Енциклопедія космосу / Голубов О., Солодовнікова Н. (наук. ред.). — Харків : Пегас, 2019. — С. 126. — 4500 прим. — ISBN 978-966-947-499-5.
- Андрієвський С.М., Кузьменков С.Г., Захожай В.А., Климишин І.А. Загальна астрономія. — Харків : ПромАрт, 2019. — С. 264. — ISBN 978-617-7634-37-8.
- Коскі О., Ґрцевич Д. Сонячна система: Путівник для туристів. — Харків : Жорж, 2019. — С. 171. — ISBN 978-617-7579-69-3.
- Шевчук О. Г. Аріель // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т. 2 : Апа — Ая. — 712 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Захожай В.А., Захожай О.В. Основи елементарної астрономії: навчальний посібник. — Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. — С. 103.
- Карл Саган. Блакитна цятка: космічне майбутнє людства. — Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. — 320 с. — 3000 прим. — ISBN 978-617-12-9893-4.
- Супутники Урана, Астрономічний календар Головної астрономічної обсерваторії НАНУ
Деякі з цих джерел вийшли вже після правопису. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:01, 12 березня 2024 (UTC)
Пінгую любителів астрономії та учасників попереднього обговорення перейменування статті: @Dmytro Tvardovskyi, Звірі, Olvin, Uliana Pylypenko, Viktoriia Borshchenko, Flavius1, Ahonc та UeArtemis --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:25, 12 березня 2024 (UTC)
За: згідно з вищенаведеними аргументами.--Словолюб (обговорення) 04:24, 12 березня 2024 (UTC)
За, звісно. Це одна з бездумних вказівок правопису, яка на практиці працює зовсім не так, як вона описана. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:13, 12 березня 2024 (UTC)
- Проти бо знання з юдаїзму, кабали, діалектів івриту, і що там означає ЕЛЬ=ІЛЬ=ОЛЬ=УЛЬ=АЛЬ, може Бога, а може брагу, немає жодного значення, в правописі чітко зазначено Арієль, власне як і Проєкт, як і скасування подвійної йотації, відносно астрономічних джерел, того ж астрословника, то на них вже стільки вилили сумнівів, що в дисонансі з правописом перевага за правописом... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:42, 12 березня 2024 (UTC)
- Гей, не треба використовувати логічну хибу опудала і з 10 наведених джерел критикувати одне найстарше, ніби інших не існує. Звісно, Астрословник програє правопису (не судіть його строго, він 2003 року!), але Астрословник + ВУЕ + 4 університетські підручники + 3 науково-популярні книжки + сайт ГАО, і більшість з них вже під час нового правопису або попереднього, ще радикальнішого в плані «є», і жодного сучасного астрономічного джерела за «Арієль», хоч як щиро я намагався їх знайти (спеціально сходив в обсерваторську бібліотеку і в книжкові крамниці), — це вже рішуча перевага. --Oleksiy Golubov (обговорення) 12:02, 12 березня 2024 (UTC)
- Я люблю і поважаю Астрословник, але у Вікіпедії почув про нього дуже багато поганого і зневажливого, тож якщо чимало пунктів Астрословника вже порушено тож за правописом, відносно джерел на супутник Арієль то є таке Арієль — Український Радянський Енциклопедичний Словник 1986, сторінка 94... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 12:55, 12 березня 2024 (UTC)
- До речі ВУЕ дає дві назви одразу Аріе́ль (Аріє́ль) --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:25, 12 березня 2024 (UTC)
- Я люблю і поважаю Астрословник, але у Вікіпедії почув про нього дуже багато поганого і зневажливого, тож якщо чимало пунктів Астрословника вже порушено тож за правописом, відносно джерел на супутник Арієль то є таке Арієль — Український Радянський Енциклопедичний Словник 1986, сторінка 94... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 12:55, 12 березня 2024 (UTC)
- Гей, не треба використовувати логічну хибу опудала і з 10 наведених джерел критикувати одне найстарше, ніби інших не існує. Звісно, Астрословник програє правопису (не судіть його строго, він 2003 року!), але Астрословник + ВУЕ + 4 університетські підручники + 3 науково-популярні книжки + сайт ГАО, і більшість з них вже під час нового правопису або попереднього, ще радикальнішого в плані «є», і жодного сучасного астрономічного джерела за «Арієль», хоч як щиро я намагався їх знайти (спеціально сходив в обсерваторську бібліотеку і в книжкові крамниці), — це вже рішуча перевага. --Oleksiy Golubov (обговорення) 12:02, 12 березня 2024 (UTC)
- Проти Уже багато разів обговорювали: іе йотується, коли це не стик із префіксоїдом. Нова редакція стала менш прозорою у формулюваннях, але не заперечує цієї практики. І зауважу, що справа не в самому суфіксоїді -ель, а в тому, що звуку Е передує голосний переднього ряду І. ЕЄ, ИЄ, ІЄ — комбінації голосних переднього ряду йотують. Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду), месьє (рос. передача шви як Э незалежно від букви в оригіналі) тощо.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:00, 12 березня 2024 (UTC)
- Протиріччя в правилі немає. При запозиченні -ель не є самостійною морфемою. Це не продуктивний префікс, як деякі латинські в українській, а надто не самостійно розпізнаваний корінь для української мови.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:03, 12 березня 2024 (UTC)
- Якщо ви заперечуєте продуктивність «-ель» (що дивно, враховуючи наявність в сусідньому обговоренні Умбріеля, ймовірно, створеного Александером Поупом; може, в тому й справа, що астрономи, маючи два приклади перед очима, краще усвідомлюють цю продуктивність, ніж філологи, — звідси й різниця в написанні), то все одно в правилі про «є» залишається магічне слово «звичайно» («Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є»). Як можна інтерпретувати це «звичайно», окрім як необхідність зважати на усталене вживання в АД? --Oleksiy Golubov (обговорення) 12:15, 12 березня 2024 (UTC)
- Поуп писав українською? Продуктивність морфем існує в межах мов і в певні означені періоди розвитку мови.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:34, 12 березня 2024 (UTC)
- («Частина складного слова» — ось все, що сказано, решта - ВП:ОД. Слова «продуктивність» немає, обмеження продуктивності лише українською мовою — тим більше. Навіть найпродуктивніші морфеми іншомовного походження як-от «-фобія», «-ент», «-ція» і т.д. найчастіше запозичуються разом зі словами і їхніми значеннями й набагато рідше утворюють нові слова в самій українській мові.) Але, все-таки, як можна інтерпретувати в правилі слово «звичайно», окрім як необхідність зважати на усталене вживання в АД? --Oleksiy Golubov (обговорення) 19:35, 12 березня 2024 (UTC)
- Імена й назви типу -ієль/-иїл не є складними словами з точки зору української мови.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:28, 13 березня 2024 (UTC)
- («Частина складного слова» — ось все, що сказано, решта - ВП:ОД. Слова «продуктивність» немає, обмеження продуктивності лише українською мовою — тим більше. Навіть найпродуктивніші морфеми іншомовного походження як-от «-фобія», «-ент», «-ція» і т.д. найчастіше запозичуються разом зі словами і їхніми значеннями й набагато рідше утворюють нові слова в самій українській мові.) Але, все-таки, як можна інтерпретувати в правилі слово «звичайно», окрім як необхідність зважати на усталене вживання в АД? --Oleksiy Golubov (обговорення) 19:35, 12 березня 2024 (UTC)
- Поуп писав українською? Продуктивність морфем існує в межах мов і в певні означені періоди розвитку мови.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:34, 12 березня 2024 (UTC)
- Якщо ви заперечуєте продуктивність «-ель» (що дивно, враховуючи наявність в сусідньому обговоренні Умбріеля, ймовірно, створеного Александером Поупом; може, в тому й справа, що астрономи, маючи два приклади перед очима, краще усвідомлюють цю продуктивність, ніж філологи, — звідси й різниця в написанні), то все одно в правилі про «є» залишається магічне слово «звичайно» («Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є»). Як можна інтерпретувати це «звичайно», окрім як необхідність зважати на усталене вживання в АД? --Oleksiy Golubov (обговорення) 12:15, 12 березня 2024 (UTC)
- Протиріччя в правилі немає. При запозиченні -ель не є самостійною морфемою. Це не продуктивний префікс, як деякі латинські в українській, а надто не самостійно розпізнаваний корінь для української мови.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:03, 12 березня 2024 (UTC)
- За Правопис тут ні до чого. Перевага в АД за варіантом з "е". Їх і так багато, але додам 1) Шкільний астрономічний словник // А. Климишин, В. В. Тельнюк-Адамчук. — вид. 2-ге, доповн. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2014. — 256 с. (С. 16): іл. ISBN 978-966-10-3144-8; 2) Імена України в Космосі. Науково-енциклопедичне видання під ред. І.Б.Вавилової і В.П. Плачинди. — Львів: Видавничий дім "НАУТІЛУС", 2003; К.: Компанія "BAITE", 2001, 2003; К.: Видавничий дім "Академперіодика", 2003. 730 с. (С. 675) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:55, 12 березня 2024 (UTC)
Проти Така інтерпретація правопису — це ОД. З точки зору української морфології у слові Аріель нема префікса, а лише один корінь, тому в правописі не помилка. Правопис вийшов у 2019 році, тому джерела до 2019 не можуть бути АД, адже написані ще за старим правописом. А в джерелі 2019 року он подано Аріель (Арієль) (хоча джерело дивне, там відмінюється як слово чоловічого роду, автори не врахували, що супутник названий на честь жіночого персонажа). Якщо припустити, що -арі-, -умбрі-, -габрі-, -ель- — це корені, то наведіть спільнокореневі до них слова (саме з точки зору української мови).-Анатолій (обг.) 20:04, 12 березня 2024 (UTC)
- До 2019 діяв ще жорсткіший правопис, але астрономічні джерела до 2019 ігнорували навіть його. Старий правопис забороняв його ігнорувати, новий правопис вживає слово «звичайно», яке зобов'язує нас зважати на джерела. Стосовно роду слова, подивіться, наприклад, на фразу «Ariel himself» в рядку 116 поеми Поупа. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:38, 12 березня 2024 (UTC)
- За. Правописну норму що не відповідає реальному вжитку (особливо на прикладі імені Міхаель) і протирічить собі (Арієль/Рафаель) можна ігнорувати. --Mik1980 (обговорення) 12:59, 14 березня 2024 (UTC)
Можна, я, подивившись на напрямок дискусії, переформулюю свої аргументи. Навіть якщо хтось не вважає "Аріель" за складне слово. Для простих слів правило все одно каже "звичайно вживаємо букву є", і це слово "звичайно", очевидно, дозволяє винятки. В астрономічному контексті слово досить широковживане (14-й за розміром супутник у Сонячній системі), і в цьому контексті склався твердий консенсус за написання слова через "е". Цей консенсус не змогли похитнути ані новий правопис, ані старий, ще жорсткіший. Якщо цього недостатньо, щоб зробити слово винятком, то що взагалі може бути тим винятком, про про існування якого говориться в правилі? --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:09, 15 березня 2024 (UTC)
- Як би в тому недолугому правописі хоча б не було вказано прямо слово Арієль, то можна було б за вуха зробить його винятком, а так пропонується "покласти" на правопис, що неприйнятно, загалом якщо у Кнайпі хтось підніме обговорення з ігнорування правопису 2019 у вікіпедії, як незаконного акту кабміну, то з радістю підтримаю таку ініціативу... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 05:45, 15 березня 2024 (UTC)
За Зважаючи на чисельні приклади традиції що склалася в астрономічних АД та протиріччя в Правописі (див. Рафаель). --SaltVisor (обговорення) 04:36, 15 березня 2024 (UTC)
Умбрієль (супутник) → Умбріель (супутник)[ред. код]
Спочатку стаття називалась Умбріель. В 2017 була перейменована на Умбрієль. Прошу переглянути той підсумок, бо з'явились нові джерела й нові норми правопису.
Перейменування було здійснено на основі параграфа 91 старого правопису: «після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е. […] Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е». Тепер його заступив параграф 130 нового правопису: «Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є. Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після них пишемо е». (Виділення жирним шрифтом моє.) Бачите, що новий правопис не зобов'язує писати є, а пише «звичайно», що я б інтерпретував як вимогу зважати на АД й на загальноприйняте написання. Також дуже важливе нове уточнення про «першу частину складного слова», і от воно прописано категорично, без всяких «звичайно». І це саме наш випадок, бо «ель» (אל) тут є коренем, який на івриті означає «Бог». Я не зміг докопатись до значення першої частини слова «умбрі-», але англійська Вікіпедія і гуглперекладач підказують мені ось такі аналогічні випадки (якщо хтось раптом знає іврит ще гірше за мене, то уточнюю, що читаємо зліва направо, тому друга половина складного слова стоїть ліворуч):
- Рафаель = רפ + אל = зцілив Бог
- Габріель = גברי + אל = моя сила Бог
- Міхаель = מיכ + אל = хто подібний Богу
- Аріель = ארי + אל = лев Бога (тут аналогічність підкріплюється тим, що це персонаж того ж твору Александера Поупа, звідки взятий Умбріель)
- Умбріель = אומברי + אל = ??
Умбріель цілком може бути поетичною вигадкою Поупа, створеною за аналогією зі знайомими йому біблійними словами івритського походження. Однак, навіть якщо «умбрі» — вигадка, «ель» — все одно калькування зі слів зі значенням «Бог», а «умбрі», чим би воно не було, виявляється «префіксом у слові або першою частиною складного слова». Так що, на перший погляд, правило нас категорично зобов'язує писати «е». Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на «-ель»: на с. 161 він пише «Арієль» і «Данієль», а на с. 76, 155, 164 165 — «Рафаель». Але навіть якщо ми хочемо провести якісь границі між «питомо івритськими словами» та «івритоподібними вигаданими словами», або відслідкувати довжину шляху запозичення в українську і позбавити статусу морфем ті морфеми, які пройшли по дорозі через 2-3 мови, абощо, немає жодного правила, яке б зобов'язувало нас писати «є»: єдине правило, яке могло б цього вимагати, пом'якшене словом «звичайно», яке, очевидно, припускає, що існують випадки усталеного написання через «е».
І це точно випадок усталеного написання через «е» в усіх сучасних астрономічних авторитетних джерелах. Всі знайдені мною сучасні книжки одноголосно пишуть через «е»:
- Умбріель // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 488. — ISBN 966-613-263-X.
- Андрієвський С.М., Климишин І.А. Курс загальної астрономії. Навчальний посібник. — Одеса : Астропринт, 2007. — С. 265.
- Відьмаченко А. П., Мороженко О. В. Супутники Урана // Порівняльна планетологія. Навчальний посібник. — Київ : Національна академія наук України, Головна астрономічна обсерваторія, ТОВ ДІА, 2013. — С. 428-436. — ISBN 978-966-02-6521-9.
- Умбріель. Супутники Урана // Енциклопедія космосу / Голубов О., Солодовнікова Н. (наук. ред.). — Харків : Пегас, 2019. — С. 130. — 4500 прим. — ISBN 978-966-947-499-5.
- Коскі О., Ґрцевич Д. Сонячна система: Путівник для туристів. — Харків : Жорж, 2019. — С. 171. — ISBN 978-617-7579-69-3.
- Андрієвський С.М., Кузьменков С.Г., Захожай В.А., Климишин І.А. Загальна астрономія. — Харків : ПромАрт, 2019. — С. 264. — ISBN 978-617-7634-37-8.
- Захожай В.А., Захожай О.В. Основи елементарної астрономії: навчальний посібник. — Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. — С. 103.
- Карл Саган. Блакитна цятка: космічне майбутнє людства. — Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. — 320 с. — 3000 прим. — ISBN 978-617-12-9893-4.
- Супутники Урана, Астрономічний календар Головної астрономічної обсерваторії НАНУ
Створюється погана ситуація, в якій Вікіпедія йде проти усталеної наукової термінології. Треба виправити. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:45, 11 березня 2024 (UTC)
Пінгую любителів астрономії та учасників попереднього обговорення перейменування статті: @Dmytro Tvardovskyi, Звірі, Olvin, UeArtemis, Намѣсникъ, Divega, Jarozwj та Viiictorrr --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:50, 11 березня 2024 (UTC)
- Габрієль так само через є у нас пишеться.--Анатолій (обг.) 20:14, 12 березня 2024 (UTC)
Вікіпедія:Перейменування статей/Арієль (супутник) → Аріель (супутник) - інша аналогічна номінація. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:03, 12 березня 2024 (UTC)
- Як лінгвіст, абсолютно погоджуюся з лінгвістичним аспектом, проблематики, описаної номінатором. А саме, що імена на -ель не повинні підпадати під правило "іє", хоч формально там і не префікс. Тому, хоч я й не астроном, категорично За, тим більше що й джерел на цю конкретну назву наведено чимало--Unikalinho (обговорення) 07:19, 12 березня 2024 (UTC)
- Скажу більше: шукаю адміна, який би розумів це питання і міг би відкрити обговорення в кнайпі стосовно перейменування всіх Данієлів, Габрієлів та Арієлів (тобто поверненні їм їхньої коректної назви через "е")--Unikalinho (обговорення) 07:23, 12 березня 2024 (UTC)
- Для цього не потрібні адмінправа. Якщо відчуваєте, що можете добре сформулювати пропозицію, то можете самостійно це зробити. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:13, 12 березня 2024 (UTC)
- Однак я вже помітив, що тут у більшому авторитеті саме ті пропозиції, які роблять адміни. Якщо ти не адмін, то твою пропозицію ніхто й до уваги не візьме, якщо вона являє собою якусь новизну, зміну в мисленні. Якщо ж таку саму пропозицію озвучує адмін, спільнота поставиться до неї серйозніше. На жаль, ось ця магія лейбочки в укрвікі все ще спрацьовує (що й не дивно, бо вікіспільнота є відображенням того, що загалом у нації відбувається)--Unikalinho (обговорення) 06:27, 13 березня 2024 (UTC)
- Для цього не потрібні адмінправа. Якщо відчуваєте, що можете добре сформулювати пропозицію, то можете самостійно це зробити. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:13, 12 березня 2024 (UTC)
- Скажу більше: шукаю адміна, який би розумів це питання і міг би відкрити обговорення в кнайпі стосовно перейменування всіх Данієлів, Габрієлів та Арієлів (тобто поверненні їм їхньої коректної назви через "е")--Unikalinho (обговорення) 07:23, 12 березня 2024 (UTC)
- За, звісно. Це одна з бездумних вказівок правопису, яка на практиці працює зовсім не так, як вона описана. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:10, 12 березня 2024 (UTC)
- Проти Як і у номінації вище... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:46, 12 березня 2024 (UTC)
- Проти Уже багато разів обговорювали: іе йотується, коли це не стик із префіксоїдом. Нова редакція стала менш прозорою у формулюваннях, але не заперечує цієї практики.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:48, 12 березня 2024 (UTC)
- «Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на „-ель“: на с. 161 він пише „Арієль“ і „Данієль“, а на с. 76, 155, 164 165 — „Рафаель“» — абсолютно несправедливий висновок. Адже справа не в самому -ель, а в тому, що звуку Е передує голосний переднього ряду І. ЕЄ, ИЄ, ІЄ — комбінації голосних переднього ряду йотують.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:50, 12 березня 2024 (UTC)
- Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду), месьє (рос. передача шви як Э незалежно від букви в оригіналі) тощо.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:55, 12 березня 2024 (UTC)
- Можете додати посилання на обговорення, але вони цілком могли застаріти, бо розрізнення між голосними переднього й заднього ряду залишилось в старому правописі, а новий правопис говорить про всі голосні. Тому "Рафаель" - це саме непослідовність правопису. І не розумію, в чому ви вбачаєте непрозорість формулювань. Як інакше можна трактувати "звичайно", окрім як дозвіл винятків, коли в АД склався інший правопис? --Oleksiy Golubov (обговорення) 11:46, 12 березня 2024 (UTC)
- Новий правопис поламав чимало правил. Наприклад, за буквою правопису слід писати мисливчиня, а не мисливиця тощо. "Звичайно" взагалі нівелює весь параграф, бо він тоді нічого не вимагає. Я пропоную триматися старого послідовного формулювання, де зазначені чіткі межі застосування.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:32, 12 березня 2024 (UTC)
- Отож. «Звичайно» нівелює весь параграф. А новий правопис заміняє собою старий правопис. Значить, що нам залишається? Дивитись на інші АД! А за ними Умбріель. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:15, 12 березня 2024 (UTC)
- @UeArtemis: "Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду)" -- Знаєте, чому правильно "проєкт" (я про саме це слово)? Тому що в оригіналі (латинська мова) там було j (projectum). От і все. Отже, там має бути йотування, і російська мова тут ні при чому (в російській, до речі, вимовляється якраз без йотування, хоч і пишеться через рос. букву "е"). Те саме маємо і в слові "траєкторія", але щодо написання цього слова "чомусь" дискусії ніколи не було (мабуть тому що росіяни його вимовляють правильно (на відміну від вищезгаданого слова) і, відповідно, в прорадянському правописі не було звідки взяти варіант без йотування)--Unikalinho (обговорення) 06:36, 13 березня 2024 (UTC)
- І от якраз якщо взяти Даніель, Аріель, Рафаель та інші аналогічні імена, то там в оригіналі не було звука "й", а була буква א, яка взагалі ніякого звука не позначає. З трудом віриться, що укладачі Правопису взагалі подумали про цей випадок. Однак написали слово "звичайно" саме для перестраховки від подібних непередбачених випадків--Unikalinho (обговорення) 06:39, 13 березня 2024 (UTC)
- Імена й назви типу -ієль/-иїл не є складними словами з точки зору української мови. На відміну від низки латинізмів із -єкт-/-єкц-. А щодо вирівнювання, то воно вибіркове: однокореневий прожект ніхто не чіпав.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:31, 13 березня 2024 (UTC)
- Так і латинізми з із -єкт-/-єкц- не є складними свловами з точки зору укр. мови. Я щось не чув про український перфікс тра- (слово "траєкторія"). Або про український префікс "про-" (слово "проєкт"). Взагалі, слово "траєкторія" тут дуже показове. І якщо зіставити "траєкторія", "проєкт", "Міхаель", "Даніель" і "спанієль" (де вже нема єврейського אל), то дуже багато що стає зрозумілим (при наявності розуміння сабжу і відсутності упередження). А щодо "прожект" ("прожектор"), то тут на рівні латинської слово одне й те ж, але в цьому значенні мав місце транзит через французьку, де j → ж. Тому й на виході маємо два різних слова. Взагалі, правопис слів іншомовного походження дуже тонка справа, бо вимагає розуміння фонетичних законів різних мов — як донорів, так і, де потрібно, транспортувальниць--Unikalinho (обговорення) 12:12, 13 березня 2024 (UTC)
- Новий правопис поламав чимало правил. Наприклад, за буквою правопису слід писати мисливчиня, а не мисливиця тощо. "Звичайно" взагалі нівелює весь параграф, бо він тоді нічого не вимагає. Я пропоную триматися старого послідовного формулювання, де зазначені чіткі межі застосування.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:32, 12 березня 2024 (UTC)
- Можете додати посилання на обговорення, але вони цілком могли застаріти, бо розрізнення між голосними переднього й заднього ряду залишилось в старому правописі, а новий правопис говорить про всі голосні. Тому "Рафаель" - це саме непослідовність правопису. І не розумію, в чому ви вбачаєте непрозорість формулювань. Як інакше можна трактувати "звичайно", окрім як дозвіл винятків, коли в АД склався інший правопис? --Oleksiy Golubov (обговорення) 11:46, 12 березня 2024 (UTC)
- Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду), месьє (рос. передача шви як Э незалежно від букви в оригіналі) тощо.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:55, 12 березня 2024 (UTC)
- «Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на „-ель“: на с. 161 він пише „Арієль“ і „Данієль“, а на с. 76, 155, 164 165 — „Рафаель“» — абсолютно несправедливий висновок. Адже справа не в самому -ель, а в тому, що звуку Е передує голосний переднього ряду І. ЕЄ, ИЄ, ІЄ — комбінації голосних переднього ряду йотують.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:50, 12 березня 2024 (UTC)
- За Аналогічно до номінації Арієль / Аріель. В АД перевага за варіантом з "е". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:58, 12 березня 2024 (UTC)
- Проти Дивись зауваження до Арієль. Узагалі дивна у користувачів позиція. Катовіце/Кошице та ін. перейменували аж бігом, хоча там у джерелах не було переваг за нові назви, тут же пропонується перейменувати всупереч правопису… Закон як дишло, як-то кажуть… Не може бути, що одне правило правопису «правильне», інше ні, якщо пишемо тут всупереч правопису, то давайте і Катовиці назад перейменуємо.--Анатолій (обг.) 20:12, 12 березня 2024 (UTC)
- Особисто я не проти (навіть за), якщо в джерелах переважає "Катовіце"--Unikalinho (обговорення) 06:30, 13 березня 2024 (UTC)
- @Unikalinho воно й переважає в джерелах 1260 проти 49 за ГРАК. З 2019 року не так багато нових джерел створили. Як і будь-які очевидні зміни правопису питання лише щодо модернізації ВП:МОВА, де на першому місці стояв би правопис, а у випадку сумнівів все інше. Фактично у нас зазвичай така практика на ВП:ПС, крім деяких випадків як офіційні назви тощо. --『Shiro Neko』Обг. 17:16, 13 березня 2024 (UTC)
- Особисто я не проти (навіть за), якщо в джерелах переважає "Катовіце"--Unikalinho (обговорення) 06:30, 13 березня 2024 (UTC)
@Oleksiy.golubov: А що ви скажете про Пазітеє, Евпоріє, Ортозіє, Калліррое, Ісоное, Автоное і Тельксіное?--Анатолій (обг.) 20:36, 12 березня 2024 (UTC)
- Складно. Хочу з часом уважно подивитись, що по кожному конкретному випадку рекомендують астрономічні АД, літературні першоджерела назв і правопис. Для інших супутників поки що не провів такого аналізу. Але Аріель і Умбріель найважливіші, бо найбільші й тому найвживаніші. З них я й почав. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:24, 12 березня 2024 (UTC)
- Тільки почав занурюватись в літературу, але попередньо здається, що в багатьох випадках ці -еє, -ое і т.д. в АД можуть переважно передаватись як -ея, -оя... --Oleksiy Golubov (обговорення) 16:17, 14 березня 2024 (UTC)
- Ну там же є правило іменування, що ретроградним супутникам дають назви, які закінчуються на -e, в прямим — -a/-o, коли стали це українською передавати, то вийшло -е/є і -а/я/о відповідно. Тому так, в оригіналі назва богині Пасітея (Pasithea), але для супутника назву видозмінили з кінцевим -e — Pasithee.--Анатолій (обг.) 18:12, 14 березня 2024 (UTC)
- Тільки почав занурюватись в літературу, але попередньо здається, що в багатьох випадках ці -еє, -ое і т.д. в АД можуть переважно передаватись як -ея, -оя... --Oleksiy Golubov (обговорення) 16:17, 14 березня 2024 (UTC)
- "Не може бути, що одне правило правопису «правильне», інше ні" -- Дуже навіть може. Як і в будь-якому іншому кодексі. Тим більше що у випадку правопису відповідний документ просто не може охопити всіх випадків. А вони, випадки ці, дуже різними бувають--Unikalinho (обговорення) 06:21, 13 березня 2024 (UTC)
- Правопис це і є власне нормативний документ, що й вирішує, що є «правильним», а що є «помилковим» незалежно від того наскільки це узгоджується з мовною практикою, тож бо здоровим глуздом, на момент прийняття такого закону, проєкт значить проєкт... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 11:23, 13 березня 2024 (UTC)
- Він обумовлює загальні випадки. А вже специфічні -- то вже на здоровий глузд. Ви ж не будете називати іспанця Hernandez Гернандез-ом, тільки тому що в правописі написано, що буква h передається через "г", а z через "з"--Unikalinho (обговорення) 12:07, 13 березня 2024 (UTC)
- Так в тексті правопису власне і написано саме слово Арієль, тож бо це пряма норма, і одночасно основне авторитетне джерело, а за логікою Арієля вже й підтягується Умбрієль, очевидно, що Умбрієль ближче за структурою до Арієль, а ніж до Рафаель... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:30, 13 березня 2024 (UTC)
- «очевидно, що Умбрієль ближче за структурою до Арієль, а ніж до Рафаель» - Аріель і Рафаель однакові за структурою, тож Умбріель равновіддалений від них--Mik1980 (обговорення) 12:58, 14 березня 2024 (UTC)
- Так в тексті правопису власне і написано саме слово Арієль, тож бо це пряма норма, і одночасно основне авторитетне джерело, а за логікою Арієля вже й підтягується Умбрієль, очевидно, що Умбрієль ближче за структурою до Арієль, а ніж до Рафаель... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:30, 13 березня 2024 (UTC)
- Він обумовлює загальні випадки. А вже специфічні -- то вже на здоровий глузд. Ви ж не будете називати іспанця Hernandez Гернандез-ом, тільки тому що в правописі написано, що буква h передається через "г", а z через "з"--Unikalinho (обговорення) 12:07, 13 березня 2024 (UTC)
- Правопис це і є власне нормативний документ, що й вирішує, що є «правильним», а що є «помилковим» незалежно від того наскільки це узгоджується з мовною практикою, тож бо здоровим глуздом, на момент прийняття такого закону, проєкт значить проєкт... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 11:23, 13 березня 2024 (UTC)
- За. Правописну норму що не відповідає реальному вжитку (особливо на прикладі імені Міхаель) і протирічить собі (Арієль/Рафаель) можна ігнорувати. --Mik1980 (обговорення) 12:58, 14 березня 2024 (UTC)
- До речі, в нас є ВП:ІВП. Це якраз для таких випадків--Unikalinho (обговорення) 09:32, 16 березня 2024 (UTC)
За. З тих же причин, що Арієль -> Аріель. --SaltVisor (обговорення) 04:43, 15 березня 2024 (UTC)
Панівна королева → Правляча королева[ред. код]
Слова "панівний" та "правлячий" мають різну семантику.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:21, 11 березня 2024 (UTC)
- АД: ДИНАСТИЧНІ ШЛЮБИ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У ДИПЛОМАТІЇ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ, Жінка на королівському троні: погляд англійських тираноборців середини XVI ст.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:35, 11 березня 2024 (UTC)
Проти з таким поясненням. Утримуюсь. Значення слова «панівний» тут цілком природне: [1], [2], [3]. Тут треба вивчити вжиток і вибрати не те, що подобається (мені подобається «королева-правителька», ну то й що), а те, що є найбільш уживаним і термінологічно правильним. Можливо, @Seva Seva та Markverona щось знають про це. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:43, 11 березня 2024 (UTC)
- Панівний — це про домінування, а не керівництво.--Юе-Артеміш (обговорення) 14:32, 11 березня 2024 (UTC)
- "Який має владу, знаходиться при владі." - СУМ-11. Ще от [4]. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:56, 11 березня 2024 (UTC)
- Слово "правлячий" несе відтінок "на даний момент". А "панівний" більше про домінування, тобто про становище--Unikalinho (обговорення) 20:38, 11 березня 2024 (UTC)
- Хм, дійсно. В такому випадку дійсно краще обрати однозначнішу назву за умови, що відсутній точний термін. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:45, 11 березня 2024 (UTC)
- Слово "правлячий" несе відтінок "на даний момент". А "панівний" більше про домінування, тобто про становище--Unikalinho (обговорення) 20:38, 11 березня 2024 (UTC)
- "Який має владу, знаходиться при владі." - СУМ-11. Ще от [4]. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:56, 11 березня 2024 (UTC)
За Тут ідеться про королеву, що править на даний момент. І слово "правлячий" тут вжито саме в такому значенні, причому воно взагалі має в цьому значенні активний вжиток (зокрема в словосполученні "правляча партія"). А от "панівний" сюди не підходить за значенням. Хоча в деяких випадках ці два слова можуть бути синонімами, але це не той випадок--Unikalinho (обговорення) 11:50, 11 березня 2024 (UTC)
За: згідно з вищенаведеними аргументами.--Словолюб (обговорення) 04:26, 12 березня 2024 (UTC)
Український конґресовий комітет Америки → Український Конґресовий Комітет Америки[ред. код]
За Вікіпедія:Перейменування статей/Світовий конгрес українців → Світовий Конґрес Українців допускається вживання офіційної самоназви, нехтуючи правопис.[UNIQID імейл за 2024] — Український Конґресовий Комітет Америки (унизу) + там само посилання на UCCA_Patron_Materials_v2022.pdf — «Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) є неприбутковою, безпартійною громадською організацією, яка представляє інтереси українців у Сполучених Штатах Америки з 1940 року». [UNIQID] — «Від імені Крайової Екзекутиви, Місцевих Відділів та Членських Організацій Українського Конґресового Комітету Америки, бажаємо Вам щастя і здоров'я і радісних Свят!», Українськомовна версія статуту — «Назва організації: Український Конґресовий Комітет Америки, Інк.».--Вислід (обговорення) 03:19, 9 березня 2024 (UTC)
- Проти: по-перше, §54.1 чинного правопису (с. 60); по-друге, вжиток: Голос Америки, бібліотека НАН України (в заголовку вебсторінки), Укрінформ, Радіо Свобода. За варіант із літерою Ґ: знов Укрінформ, Зеленський. --Рассилон 08:53, 9 березня 2024 (UTC)
- Проти Це англійська капіталізація. В українській мові великими літерами позначаються тільки перші слова власних назв, зокрема вкладених власних назв у більших власних назвах. Винятком цього з принципу є назви деяких державних установ (на ознаку великої поваги до держави).--Юе-Артеміш (обговорення) 08:38, 11 березня 2024 (UTC)
- Переглянув Scholar, маю враження, що там правописний варіант без ґ та капіталізації. Вжиток в медіа теж ближчий до правописного. Тож з одного боку маємо традиційну самоназву (вона ідейно не хибна, просто відбиває іншу традицію, паралельну до правопису), а з іншого боку маємо вимогу щодо нормативної мови. Хоча я прихильник літери ґ, у Вікіпедії я ще більший прихильник мінімізації рішень, заснованих на переконаннях, та оригінальних досліджень. Тому видається доцільнішим обидві статті мати з правописними заголовками, але обов'язково зазначати у преамбулі самоназву в точно такому написанні, як її визначено статутом. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:01, 11 березня 2024 (UTC)
- У будь-якому разі слід обрати одне з двох: повністю переданий за правописом або повністю офіційний. Тому чинний варіант не можна залишити. Назви організацій, компаній, різних спільнот, гуртів, а також псевдоніми, зазвичай подаються в оригінальному написанні. Тож у принципі я змінюю думку на Утримуюсь, ближче до за, з урахуванням уже наявної назви Світовий Конґрес Українців. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:14, 13 березня 2024 (UTC)
- За Не є ОД, бо офіційна самоназва. Ужиток у ЗМІ також наявний, хоч і менший: depo.ua, dovkola.media, Національна спілка письменників України, УНІАН, The Ukrainians, Главком… Постанова ЦВК 2012 року, ЦВК за 2020 рік. Керуючись підходом нехтування офіційних самоназв, тоді треба перейменовувати Кондель Данііл Олексійович через недотримання правопису та наявність джерел із Даниїл — Укрінформ, 24, Апостроф тщ. Безглуздя й блюзнірство рівня англвікі. (Таких статей купа, а саме порівняння є слушним на відміну від порівнянь належностей спортовців та письменників чи письменників із національномовних літератур та письменників із не національномовних літератур. Навіть якби все було з великої літери, якщо дійсно офіційна самоназва — перейменувати).--Вислід (обговорення) 22:19, 12 березня 2024 (UTC)
- Перепрошую, щодо ОД і переконань то я казав не конкретно про вашу пропозицію, а про свій підхід загалом. Пропозиція коректна, але я не маю точної думки. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:16, 13 березня 2024 (UTC)
Вікіпедія:Кандидати у добрі статті → Вікіпедія:Кандидати в добрі статті[ред. код]
Правопис, § 23 п.2.6. --Seva Seva (обговорення) 20:41, 8 березня 2024 (UTC)
- Сторінка популярна та й має велику кількість підсторінок, тож думаю варто номінувати сюди, ніж самостійно щось робить. --Seva Seva (обговорення) 20:44, 8 березня 2024 (UTC)
- Та не тільки цю сторінку треба перейменувати. Я тут чимало бачив сторінок (статей і не тільки), де в заголовку стоїть "у" після голосного перед приголосним--Unikalinho (обговорення) 08:48, 9 березня 2024 (UTC)
- Очевидно. Гадаю, слід образу перейменувати всі подібні статті. -- RajatonRakkaus ⇅ 11:03, 9 березня 2024 (UTC)
- Ні, з подібними не вийде, там різні випадки. У випадку вибраних статей там буде у, бо наступна в.--Анатолій (обг.) 19:53, 12 березня 2024 (UTC)
- Я не про вибрані, я про всі статті, в яких порушено правила щодо прислівників. -- RajatonRakkaus ⇅ 11:44, 13 березня 2024 (UTC)
- Ні, з подібними не вийде, там різні випадки. У випадку вибраних статей там буде у, бо наступна в.--Анатолій (обг.) 19:53, 12 березня 2024 (UTC)
Фрайбург-ім-Брайсгау → Фрайбурґ-ім-Брайсґау / Фрайбург[ред. код]
Нещодавно користувач Ahonc перейменував сторінку через у більшості Вікіпедій названо повною назвою. Як не мене, трішки дивне перейменування. Згідно ВП:ІГО першочергово дивимось УЛІФ, УРЕ, УРЕС, УСЕ).
- В УЛІФ не знайшов,
- УРЕ не містить окремої статті, але є кілька згадок "Фрайбург"[5]
- УСЕ однозначно подає "Фрайбурґ-ім-Брайсґау"
- УРЕС не дивився, але не думаю, що там суттєво щось відрізняється від УРЕ.
Якщо взяти інші енциклопедії, то в ЕСУ є згадки Фрайбурґ і Фрайбурґ-ім-Брайсґау [6], але окремої статті нема. У ВУЕ є неодноразові згадки "Фрайбург". Запити в Гугл-академії:
- Фрайбург - 2 950 шт. разом з російськими[7]
- Фрайбурґ - 52 шт.[8]
- Фрайбург-ім-Брайсгау - 4 шт.[9]
- Фрайбурґ-ім-Брайсґау - 0
Я не бачу переваги в поточній назві статті в джерелах. Оскільки Вікіпедія в першу чергу послуговується саме ними й не запроваджує нічого нового пропоную або перейменувати на назву "Фрайбурґ-ім-Брайсґау" з Універсально-словника енциклопедії (єдиного з перелічених у ВП:ІГО АД, де є окрема довідка про місто) або повернути стару назву "Фрайбург" як найбільш вживану в україномовних джерелах.--Seva Seva (обговорення) 22:28, 6 березня 2024 (UTC)
- Якщо зробити запит «"Фрайбург" місто», то маємо 342 згадки: [10], або ж 445 на «"Фрайбург" Німеччина». -- RajatonRakkaus ⇅ 22:57, 6 березня 2024 (UTC)
- Ну «Ґ» в кінці Правопис точно не дозволяє. --V Ryabish (обговорення) 23:03, 6 березня 2024 (UTC)
- @Seva Seva: В УЛІФі є, там він Фрейбург, в УРЕ є Фрейбурзька школа. У вашій статистиці ви забули ще два варіанти: Фрейбург і Фрейбург-ім-Брейсгау. Передача німецьких ei та eu через ей дуже поширена, і власне УЛІФ та УРЕ так передають. --Анатолій (обг.) 08:23, 9 березня 2024 (UTC)
За Фрайбург відповідно до вжитку. Повна назва доцільна якщо саме вона більш уживана або якщо не вживана жодна, для мінімізації ОД. Ну а ґ правописом не дозволена для топонімів. -- RajatonRakkaus ⇅ 23:14, 6 березня 2024 (UTC)
- Проти Ґ. Це не прізвище.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:09, 7 березня 2024 (UTC)
- Проти у німецькій, як і в інших подібних мовах кінцеві приголосні читаються як глухі, тож тут по факту Фрайбурхь, тому нема підстав передавати як ґ. Ну і за правописом у геоназвах уживаємо Г. Щодо короткою назви також не розумію, в чому проблема подати повну назву. Редиректи ніхто ж не скасовував. Ну і як я вже вказував, більшість Вікіпедій подають назву повністю.--Анатолій (обг.) 08:20, 9 березня 2024 (UTC)
- Тільки не Фрайбурхь (це Freiburch так вимовляється), а Фрайбурк. Бо G оглушується до "к", а не до "х". Якщо ще точніше, то "Фраебурк" (дифтонг ei вимовляється не зовсім як "ай", а ближче до "ае"). Але нас це не цікавить, бо ми передаємо за нормативною фонетикою, а не за орфоепією. Бо інакше мали б писати, наприклад, Міхяель Шумахеа, а не Міхаель Шумахер --Unikalinho (обговорення) 08:50, 9 березня 2024 (UTC)
- Я маю на увазі, що якби навіть ми передавали за вимовою, то там би не було підстав для ґ.--Анатолій (обг.) 09:01, 9 березня 2024 (UTC)
- Тільки не Фрайбурхь (це Freiburch так вимовляється), а Фрайбурк. Бо G оглушується до "к", а не до "х". Якщо ще точніше, то "Фраебурк" (дифтонг ei вимовляється не зовсім як "ай", а ближче до "ае"). Але нас це не цікавить, бо ми передаємо за нормативною фонетикою, а не за орфоепією. Бо інакше мали б писати, наприклад, Міхяель Шумахеа, а не Міхаель Шумахер --Unikalinho (обговорення) 08:50, 9 березня 2024 (UTC)
- Проти для чого тут Ґ? --Jphwra (обговорення) 15:58, 11 березня 2024 (UTC)
- Дійсно, для чого ця буква взагалі?--Unikalinho (обговорення) 20:41, 11 березня 2024 (UTC)
Обраний → Обрані[ред. код]
Добрий вечір, на сторінці мовної консультації є такий цікавий запит, котрий переношу сюди:
Добрий день усім!
На відповідній сторінці вікіпедії, назва серіалу "the Chosen" була помилково перекладена як "Обраний". Такий переклад використовується на всіх україномовних сайтах кіно, тому я планую звернуся до кожного ресурсу, щоб виправити це.
До речі, куратори одного сайту вже погодились, але зважаючи на те, що змінити афіши важче, вони додали правильну назву: https://uaserial.club/the-chosen/season-1-aa
Популярність цього серіалу зростає, тому вважаю за важливе якнайшвидше виправити назву. Особливо у такому важливому джерелі як вікіпедія.
Пояснення: По-перше (мова): Термін "the Chosen" англійською правильно перекладається як "Обрані" (множина). Якщо малося б на увазі "Обраний" (у однині), то англійською було б "The Chosen One". Я розумію, що переклад назви, зазвичай, це творча робота й допускає видозміни. Проте у цьому випадку це принципове питання з причин, вказаних нижче.
По-друге (оригінальний сайт): На офіційному сайті серіалу https://thechosen.tv/en-us є підтримка близько 20 мов, проте, нажаль, української немає. Проте є російська. І на чисельних посиланнях, де використовується назва, вказано "ИЗБРАННЫЕ". Наприклад: https://watch.thechosen.tv/video/184683594477 чи тут: https://watch.thechosen.tv/page/магазин%20подарков
По-третє (зловживання): У 2023 році був вироблений інший серіал "the Chosen One". І правильна переклад цього серіалу і його змісту саме: "Обраний". На деяких відео-ресурсах, їх навіть плутають і об'єднують. Проте серіал "the Chosen One", на мою думку знятий з метою насміхатися над оригінальним серіалом, користуючись його зростаючою популярністю та співзвучністю з його назвою.
Четверте (посилання серіалу): Головна, та принципова різниця у сутності цих термінів. Серіал знятий досвідченою командою для поколінь посмодерну та більш молодих поколінь. Для цих людей не важливі герої та лідери. Для них важливі особисті почуття, власні думки, особисті персональні відносини. Тому акцент серіалу більше на людях, яких покликав Ісус, та відносинах, які були між ними. Не втрачаючи центральної особи Ісуса, знімальна група відтворила важливість людей, яких покликав Ісус, та як це обрання змінило їхнє життя. Тому саме назва "Обрані" відображає правильне посилання творців серіалу.
Виходячи з усього цього, вважаю за важливе і принципове питання зміни назву статті на правильну, тобто "ОБРАНІ".
Додаткове зауваження. В україномовному просторі іноді присутній переклад як "Вибрані". Проте, знову ж таки, виходячи із змісту серіалу, акцент не на вплив вибору, а на обирання Ісусом. Ісус обрав різних людей бути його учнями. Про різницю обирання і вибирання добре пояснює Олександр Авраменко: https://www.youtube.com/watch?v=dzZgnRyLLhQ
Додаткове посилання: https://c4u.org.ua/12-tsikavykh-faktiv-pro-serial-obrani/ --Gerus123 (обговорення) 05:40, 5 березня 2024 (UTC)
- За аргументами Gerus123... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 20:11, 6 березня 2024 (UTC)
- Проти На сьогодні україномовний переклад, на скільки мені відомо, здійснили лише DniproFilm саме під назвою "Обраний". Оскільки Українська Вікіпедія - це розділ всесвітньої українською мовою, то слід і послуговуватися в назвах творів їхніми україномовними перекладами. Die Hard як не крути не "міцний" і не "горішок". Якщо з'явиться якийсь альтернативний переклад із запропонованою назвою, то тут вже буде про що роздумувати. --Seva Seva (обговорення) 21:49, 6 березня 2024 (UTC)
- це начебто неофіційний переклад, але начебто є офіційне субтитрування. --『Shiro Neko』Обг. 23:59, 6 березня 2024 (UTC)
- Не зрозумів що значить офіційний чи неофіційний у плані серіалів. Хтось транслював його на ТБ чи в кіно, домовившись з американськими дистриб'юторами? --Seva Seva (обговорення) 23:54, 8 березня 2024 (UTC)
- це начебто неофіційний переклад, але начебто є офіційне субтитрування. --『Shiro Neko』Обг. 23:59, 6 березня 2024 (UTC)
Російський світ → Русскій мір[ред. код]
Точно не "світ", оскільки Pax, з якого було перекладено на рос. "мир" означає українською саме "мир", а не "світ". Також можливий варіант Російський мир або Русский мир. Моя номінація стосується слова "світ", яке тут стоїть некоректно. Та й у джерелах не зустрічав вислову "російський світ", натомість зустрічав "русский мир" і транслітерований варіант "русскій мір"--Unikalinho (обговорення) 13:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Не згоден щодо некоректності слова «світ». По суті, маємо справу з цим словом у геополітичному сенсі, «русский мир» — це або про спільні з Росією цінності загалом, або про ту частину світу, яка нібито до цих цінностей має стосунок. Миром це назвати важко. Я гадаю, що причиною непорозуміння щодо слова pax є вирази Pax Romana та Pax Britannica, в яких насправді йдеться про процвітання, мир та золоту добу відповідних країн. Але різниця з Pax Rossica в тому, що для Римської та Британської імперій це реальні історичні періоди, а для Росії це пропагандистське кліше, яке пояснює гаданий «новий світопорядок». У ВУЕ добре про це написано. У самій ВУЕ є джерела, там або «русский мир», або «русскій мір», справді. Але тут треба дуже ретельно подивитись на джерела та оцінити вжиток. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:20, 6 березня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [11]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- Там не пояснення некоректності, там пояснення, що він поширюється за Росію, а тому не є тільки російським. Тобто, він каже, що «російський світ» це ок, якщо він російський — але не ок, коли він уже більший за Росію. Але на сторінках 5, 7, 27, 31, 67, 69, 70 є саме вжиток слова «світ», дуже дотичний до поняття. Навіть зі слів Killreal'а можна зрозуміти, що там теж значення, ближче до «світу». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:43, 7 березня 2024 (UTC)
- "цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ" -- Навіть якщо й так, то назва нашої статті Русский мир або транслітероване Русскій мір не суперечитиме цій тезі. Я ж не пропоную перейменувати на Російський мир. А транслітерація чи трансплантація іншомовних сталих висловів цілком нормальна практика, взяти хоча б те ж Pax Romana (а не Римський мир) чи Гітлер'югенд (а не Гітлерівська молодь)--Unikalinho (обговорення) 10:41, 7 березня 2024 (UTC)
- Моя думка була така, що чинна назва цілком придатна, але за наявності переваги дійсно слід перейменувати на «русский мир» або «русскій мір». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:49, 7 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [11]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
- Коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Російський світ (термін) → Рускій мір (термін). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:27, 6 березня 2024 (UTC)
- Російський світ дійсно вживається рідше. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Уже якось казав: за буквою Правопису мусить бути «Руський мир». Є правила передачі морфем та рос. И. На додаток у цих слів є відповідні значення (див. СУМ-11): мир 2 — «І мир первозданний / Одпочив на лоні ночі» (Тарас Шевченко), руський — те саме, що російський, людина російської національності: «За окремим столом похмуро обідав руський і боязко позирав навкруги» (Михайло Коцюбинський).--Юе-Артеміш (обговорення) 10:14, 7 березня 2024 (UTC)
- Там є примітка, що це розмовний стиль. На практиці слід розрізняти руський (Русь) та російський (Росія), тому цей варіант можна було би застосувати хіба що для часів Володимира чи Ярослава, але аж ніяк не до росіян. Ми ж про Pax Rossica говоримо, не про Pax Ruthenica. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:25, 7 березня 2024 (UTC)
- Тобто, ви пропонуєте правильну морфологічну адаптацію, але абсолютно хибний з погляду змістового навантаження вислів. Тобто, треба йти до джерел. У них трансплантація, транслітерація або переклад, які взагалі не регулюються правописом, тому хибними їх вважати навряд чи можна. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:27, 7 березня 2024 (UTC)
- тобто? за уточненням СУМ-11 щодо розмовного стилю? --『Shiro Neko』Обг. 22:35, 7 березня 2024 (UTC)
Голяре-Косіги → Голяри-Косиги[ред. код]
Правопис: множина.--Юрко (обговорення) 12:38, 6 березня 2024 (UTC)
- Правопис дозволяє і назву Голярі. Тому потрібні конкретні джерела на назву--Unikalinho (обговорення) 13:24, 6 березня 2024 (UTC)
- Чомусь думав, що в -яр тверда множина, бо відмінювання тверде. Спасибі, що звернули мою увагу на цей момент. Дійсно, тут краще нормативне українське Голярі.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:22, 7 березня 2024 (UTC)
- Так тут якраз джерела потрібні. Бо основа на -р не має чітких правил щодо твердості/м'якості групи, тож правопис тут не може чітко вказати, як у цьому конкретному випадку має бути--Unikalinho (обговорення) 20:37, 8 березня 2024 (UTC)
- До речі, а може там взагалі перша відміна (Голяра → Голяри). Словом, треба джерела--Unikalinho (обговорення) 20:40, 8 березня 2024 (UTC)
- Так тут якраз джерела потрібні. Бо основа на -р не має чітких правил щодо твердості/м'якості групи, тож правопис тут не може чітко вказати, як у цьому конкретному випадку має бути--Unikalinho (обговорення) 20:37, 8 березня 2024 (UTC)
- Чомусь думав, що в -яр тверда множина, бо відмінювання тверде. Спасибі, що звернули мою увагу на цей момент. Дійсно, тут краще нормативне українське Голярі.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:22, 7 березня 2024 (UTC)
Голяре-Ліпове → Голяри-Липові[ред. код]
Правопис: множина.--Юрко (обговорення) 12:37, 6 березня 2024 (UTC) Доповнено. Найвірогідніше, тут назви населених пунктів початку й кінця каналу, тому могло би бути Голяри-Липове або Голярі-Липове. Однак у назвах каналів в українській традиції присутнє родове означення, тому тут і в иньших подібних можна додати уточнення в дужках (канал).--Jurek (обговорення) 18:25, 16 березня 2024 (UTC)
- Правопис дозволяє і назву Голярі. Тому потрібні конкретні джерела на назву--Unikalinho (обговорення) 13:24, 6 березня 2024 (UTC)
- За Голярі-Ліпові / Голярі-Липові.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:24, 7 березня 2024 (UTC)
- Без джерел не обійтися.--Unikalinho (обговорення) 20:42, 8 березня 2024 (UTC)
Вельке Косіги → Великі Косиги[ред. код]
Правопис.--Юрко (обговорення) 12:35, 6 березня 2024 (UTC)
Врбовец (притока Блави) → Врбовець (притока Блави)[ред. код]
Правопис.--Юрко (обговорення) 12:34, 6 березня 2024 (UTC)
Усть-Каменогорськ → Оскемен[ред. код]
Декілька разів були перейменування з одного варіанта на інший. Потрібно визначитись з назвою. --Roman333 (обговорення) 08:39, 6 березня 2024 (UTC)
- @Roman333: Уже обговорювали три рази: Вікіпедія:Перейменування статей/Казахстанські міста з відгалуженням Вікіпедія:Перейменування статей/Оскемен → Усть-Каменогорськ та Вікіпедія:Перейменування статей/Категорія:Уродженці Усть-Каменогорська → Категорія:Уродженці Оскемена. Якщо немає якихось нових аргументів, можливо, варто закрити це обговорення й натомість захистити статтю? — NickK (обг.) 12:02, 6 березня 2024 (UTC)
- Якщо за 9 років не виникло нових аргументів стосовно тієї чи іншої назви — можна закрити це обговорення. --Roman333 (обговорення) 18:42, 6 березня 2024 (UTC)
- А стосовно міста Петропавловська було обговорення? --Roman333 (обговорення) 18:48, 6 березня 2024 (UTC)
- @Roman333: Думаю, туди мав би поширюватися підсумок з Вікіпедія:Перейменування статей/Казахстанські міста, підтверджений ще раз через Вікіпедія:Перейменування статей/Уральськ → Орал: назва очевидно початково російського походження, а не казахського. Але аналізу джерел саме на Петропавловськ окремо не було — NickK (обг.) 21:20, 6 березня 2024 (UTC)
- А стосовно міста Петропавловська було обговорення? --Roman333 (обговорення) 18:48, 6 березня 2024 (UTC)
- Якщо за 9 років не виникло нових аргументів стосовно тієї чи іншої назви — можна закрити це обговорення. --Roman333 (обговорення) 18:42, 6 березня 2024 (UTC)
Греммі → Ґреммі[ред. код]
«Греммі» - це помилка, яку роблять, бо деяким людям зручніше написати "Г" або тому, що таку версію видає перекладач Google. Українські видання, які використовують «Ґреммі»: Elle UA Суспільне Vogue UA The Village 5 UA PLAY UA РБК JustElf13 (обговорення) 11:54, 4 березня 2024 (UTC)
- @JustElf13: допрацюйте номінацію, будь ласка, додайте відповідний шаблон до статті. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:04, 4 березня 2024 (UTC)
- RajatonRakkaus, там щось зламалося, показувало, мов не створена була стаття, тому створив ще одну. JustElf13 (обговорення) 12:07, 4 березня 2024 (UTC)
- Це пишуть не тому що "зручніше", а тому що діючий правопис дозволяє писати і так і так. Наприклад, Український тиждень пише з Г і з Ґ у різних друкованих випусках. Новинні вебсайти, звісно, важливі, але чи аналізувались серйозніші джерела, наприклад музикознавчі публікації чи загальні енциклопедії? Ось наприклад ВУЕ пише з "Г". --Seva Seva (обговорення) 12:11, 4 березня 2024 (UTC)
- Стаби ВУЕ не є джерелом для назв, вони абсолютно хаотичні та випадкові. З іншим згоден. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:16, 4 березня 2024 (UTC)
- Словникові визначення може й не завжди точні, а от щодо авторських статей я би з Вами не погодився. Це просто перше, що мені потрапило на око. На жаль, я не дуже глибоко знаюсь на музичній тематиці, тому й питаю про музикознавчі публікації. --Seva Seva (обговорення) 12:26, 4 березня 2024 (UTC)
- Авторські статті ВУЕ то одне, а оці мікростаби ВУЕ то дещо інше. Я тільки про них. А повноцінні статті, звісно, є джерелом. Хоча теж неоднозначним. -- RajatonRakkaus ⇅ 13:16, 4 березня 2024 (UTC)
- А тут вони використовують вже Ґреммі. Кожен з сервісів для перевірки на орфографію мені написав, що Греммі - нерекомендований варіант, запропонувавши використовувати Ґреммі. Також в підтримку використання Ґ в цьому випадку говорить Вікіпедія:Правила перекладу/Вживання Г та Ґ.
- Словникові визначення може й не завжди точні, а от щодо авторських статей я би з Вами не погодився. Це просто перше, що мені потрапило на око. На жаль, я не дуже глибоко знаюсь на музичній тематиці, тому й питаю про музикознавчі публікації. --Seva Seva (обговорення) 12:26, 4 березня 2024 (UTC)
- --JustElf13 (обговорення) 12:26, 4 березня 2024 (UTC)
- Стаби ВУЕ не є джерелом для назв, вони абсолютно хаотичні та випадкові. З іншим згоден. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:16, 4 березня 2024 (UTC)
- Утримуюсь. Хоча я за вживання ґ там, де це можливо, я проти номінацій із таким (відсутнім) обґрунтуванням. По-перше, помилковість визначається правописом або словниками. Помилкою є «грунт», а для власних назв (крім географічних), ґ є припустимою, а не обов'язковою. По-друге, вживаність однієї назви не означає невживаність або помилковість іншої. Є джерела і на «Греммі», скільки завгодно. Отже, потрібно довести те, що запропонований варіант є більш уживаним, або принаймні рівноцінно вживаним. І це не про кілька посилань, а про розгляд енциклопедій (якщо там є), Scholar, суттєве доведення переваги в медіа абощо. Зазвичай перейменування між варіантами з ґ та г в будь-який бік здійснюється тільки за наявності вагомих підстав. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:14, 4 березня 2024 (UTC)
- Проти В АД „Гремі“: 1) Словник музичних термінів / укл. В. Тимків, О. Подручна. — Київ : Видавець Карпенко В.М, 2017. — С. 69-70. — ISBN 978-617-7071-50-0.; 2) Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. — Вид. 2-ге, переробл. і доп. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. — 352 с., 77 нотних прикладів та малюнків. ISBN 978-966-10-0445-9 (С. 57) (інше видання Словник-довідник музичних термінів майже так само). Проте у вжитку переважає варіант з подвоєнням, зокрема 1) Українсько-російський та російсько-український словник-довідник вокаліста для студентів спеціальності «Музичне мистецтво» спеціалізацій «Академічний спів» і «Естраднийспів» / Л. Г. Азарова, О. Є. Старовойтова; ДЗ «Луган. нац.ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – С 41-41; 2) Словник медійних перифразів ХХІ століття / уклад. : Я. В. Козачок, В. М. Васильченко, І. А. Костюк [та ін.]. – К.: НАУ, 2014. – С. 16. ISBN 978-966-598-897-7 тощо (пор. "Греммі" 263 і "Ґреммі" 21). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:56, 4 березня 2024 (UTC)
- Знайшов ще: Музична естрада: довідник: у 4-х т. Т. 1: словник термінів / автор-уклад. В. Откидач. — Х.: Лідер, 2019. — С. 53-54. ISBN 978-617-630-062-5 --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:01, 13 березня 2024 (UTC)
- За Τǿλίκ 002, RajatonRakkaus, мені здавалося це буде легко прийнято, тому надав джерела, які було легко знайти.
- 1. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2016.: За версією амер. ж. “Time” 2007 уві йшла (1-ю з музикантів) до 100 найвпливовіших людей світу. 2 номінації на “Ґреммі” (за CD “Violetta” й “Russian Album”, 2007).
- 2. Шкільний підручник, рекомендований міністерством освіти України: Послухай фрагменти пісень лауреатів премії «Ґреммі»
- 3. Міністерство культури України, Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової: і вважається театральним еквівалентом кінематографічного «Оскара», музичної «Ґреммі» і телевізійної «Еммі» / «Light and Gold» – отримав 54 щорічну нагороду Ґреммі
В "Словнику музичних термінів" взагалі з одною М написано, враховуючи це, можна списати на недосконалість перекладу при першому видавництві та неуважність редакторів в майбутньому. --JustElf13 (обговорення) 15:09, 4 березня 2024 (UTC)
- Так, з однією м взагалі дивно. Втім, легко тут ніколи не буває: Греммі, Ґреммі. -- RajatonRakkaus ⇅ 15:44, 4 березня 2024 (UTC)
- Згадка в енциклопедії це добре, проте це не те ж саме, що повноцінна стаття. У підручниках можна знайти й варіант «Греммі»: 1) Музичне мистецтво: підруч. для 7 кл. для загальноосвіт. навч. закл. / Л. М. Масол, Л. С. Аристова. — Харків: СИЦИЯ, 2015. — 130 с.: іл. ISBN 978-966-2542-62-2 (С. 65, 82, 100); 2) Мистецтво (рівень стандарту, профільний рівень): підруч. для 10 (11) кл. закл. загал. серед. освіти / [О. А. Комаровська, Н. Є. Миропольська, С. А. Ничкало, І. В. Руденко]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 192 с. : іл. ISBN 978-617-09-4366-8 (С. 19, 109). Проте згадки в підручниках не важать більше аніж словникові/енциклопедичні статті. «Грем(м)і», «Ґрем(м)і» — це варіанти. Найпоширенішим з яких є «Греммі», в чому можна переконатися виконавши пошук у Гуглі (переважно публіцистичні, іноді художні джерела) та Гугл Академії (переважно наукові джерела). Назва повинна містити саме найвпізнаваніший варіант, інші можна згадати в преамбулі. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:53, 4 березня 2024 (UTC)
- Проти а де АД? Не бачу тому проти. --Jphwra (обговорення) 15:58, 4 березня 2024 (UTC)
- Насправді АД містять «Ґреммі», ВУЕ (непослідовно, основна стаття з г), Українська музична енциклопедія, проте лише згадки. Дійсно словника/довідника/енциклопедії, що містили б статтю про цю премію і вживали варіант з ґ поки наведено не було. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:05, 4 березня 2024 (UTC)
- Проти Не ім'я людини. Правопис.--Юе-Артеміш (обговорення) 21:33, 4 березня 2024 (UTC)
Балашівка (Харків) → Чугуївка[ред. код]
На старих мапах і в старих книгах місцевість називали Чугуївкою. А потім стали називати Балашівкою через те, що поруч виникла однойменна станція. Але станцію Харків-Балашовський вже перейменували. То треба відновити стару назву. Нащо нам назва на честь кацапського міста? Тим паче зараз час позбуватися такої "ворожої спадщини" у назвах місцевостей--109.87.192.15 21:16, 3 березня 2024 (UTC)
- Кропивницький, але Кіровоградська область. Ось приклад того, як отакі от логічні розмірковування не працюють. Тож кацапська- не кацапська, а щоб перейменувати статтю, мусять бути джерела на запропоновану назву або ж постанова про перейменування об'єкта на неї--Unikalinho (обговорення) 10:49, 4 березня 2024 (UTC)
Скандинавський інститут теоретичної фізики → ?[ред. код]
1. Не маю однозначної думки щодо назви цієї статті. Спочатку назвав статтю «Північний інститут теоретичної фізики» та зробив перенаправлення на неї з поширеної абревіатурної назви інституту – "Nordita". Roman333 звернув увагу на те, чи не варто за прикладом Нордичні країни, розглянути варіант «Нордичний інститут». Справді, у нашій мові широко використовується прикметник «нордичний» (нордичні країни, нордична раса, нордична музика, нордичний характер…). Я ж хотів уникнути іншомовного терміна й поспішно перейменував на "Скандинавський інститут теоретичної фізики". Але у цьому прикметнику також є певна неоднозначність. За статтею Скандинавія: "Термін «Скандинавія» в місцевому застосуванні охоплює три королівства Данії, Норвегії та Швеції. При вжитку українською мовою термін «Скандинавія» також іноді стосується Скандинавського півострова або ширшого регіону, який включає Фінляндію та Ісландію і Фарерські острови та Аландські острови. Цей широкий регіон, як правило, знаний як Нордичні країни."
- Естонська Вікіпедія: Põhjamaade Teoreetilise Füüsika Instituut; ест. Põhjamaade - Північні країни;
- Як звернув увагу Олег.Н, НАНУ називає його "Північний": Професор Ерик Аурелл - стипендіат Північного інституту теоретичної фізики (NORDITA; 1998–2001 роки)[12];
- Англійська Вікіпедія: Nordic Institute for Theoretical Physics;
- Данська Вікіпедія: - (Nordic Institute for Theoretical Physics); Шведська - Nordita.--Едуард Плешаков (обговорення) 18:09, 29 лютого 2024 (UTC)
- Українськомовної або навіть кириличної назви в джерелах, здається, немає, тому може варто просто перейменувати в Nordita? --Фіксер (обговорення) 11:20, 1 березня 2024 (UTC)
- Як би Ви порадили вийти з цієї заплутаної ситуації? Спершу назвав статтю "Північний інститут...", пізніше зробив перенаправлення на неї з "Nordita", після цього "Північний..." перейменував у "Скандинавський...". Залишається ще один варіант: "Нордичний...". Кожен із цих варіантів має вади. Нордіта - початково незрозуміла абревіатура. Може такий варіант: "Інститут теоретичної фізики Нордіта"? --Едуард Плешаков (обговорення) 15:57, 2 березня 2024 (UTC)
Коментар. Якщо українськомовних джерел немає, то можна за зразком Північної ради, яка містить те саме слово мовами оригіналу. "Інститут теоретичної фізики Нордіта" — зайве уточнення, як на мене. А просто Nordita теж є непоганим варіантом, але якщо я правильно розумію, це абревіатура від застарілої повної назви? -- RajatonRakkaus ⇅ 20:06, 3 березня 2024 (UTC)
- Україномовні згадки цієї установи є, гугліть глибше першої сторінки пошуковики. Мені зустрічались "Північний інститут теоретичної фізики", "NORDITA", "Nordita", "Інститут теоретичної фізики NORDITA", "Скандинавський інститут атомної фізики", "Нордичний інститут теоретичної фізики" тощо. Гадаю абревіатура NORDITA точно відображає назву + не є ОД. Не побачив якогось домінування одніє розшифровки назви над іншими, тож я за перейменування на цю абревіатуру. --Seva Seva (обговорення) 20:41, 3 березня 2024 (UTC)
- Вірно! Відпало означення - "атомної", проте літера "а" в абревіатурній назві збереглася. --Едуард Плешаков (обговорення) 14:46, 4 березня 2024 (UTC)
2. Підсумовуючи, більшість схиляється до абревіатутної назви "Nordita". Станом на тепер назви "Nordita" й "Північний інститут теоретичної фізики" перенаправляють на "Скандинавський інститут теоретичної фізики". Я схиляюся до думки, що "Скандинавський..." найменш вірогідна назва, і я б залишав первинний варіант: "Nordita" перенаправлення ⇒ на основну назву "Північний інститут теоретичної фізики", але як прибрати назву "Скандинавський...", не пошкодивши структури і не збільшуючи кількості перенаправлень, я не вправний. Розраховую на вашу підтримку.--Едуард Плешаков (обговорення) 11:19, 4 березня 2024 (UTC)
Перехитрували себе. Див. поляків: Skandynawski Instytut Fizyki Teoretycznej.--Юе-Артеміш (обговорення) 21:35, 4 березня 2024 (UTC)
- @UeArtemis Так, я бачив - це єдина польська Вікіпедія, яка вживає цю назву у вступі (Nordita - Skandynawski Instytut Fizyki Teoretycznej) до статті, все-таки названої за англійською транскрипцією - Nordic Institute for Theoretical Physics. --Едуард Плешаков (обговорення) 09:43, 5 березня 2024 (UTC)
14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» → Дивізія «Галичина»[ред. код]
Прочитав книжку вояка дивізії «Галичина» Романа Лазурка «На шляхах Европи» [13], що наштовхнуло мене на міркування щодо назви статей про цю дивізію.
Отже, протягом свого бойового шляху дивізія мала декілька назв:
Під час набору добровольців (травень 1943) дивізію називали Галицькою стрілецькою дивізією СС (Galizische SS-Schützendivision). У пронацистській пропаганді на окупованій українській території «СС» розшифровували як «Січові стрільці», що на думку історика Миколи Посівнича сприяло вступу деяких українців до дивізії «з патріотичних міркувань».[1]
Ось часова шкала зміни назв:
- З 30 травня до 22 жовтня 1943 року дивізія мала назву «Добровольча дивізія СС «Галичина»[2],
- з 22 жовтня 1943 до 27 червня 1944 року — «14-та Галицька добровольча дивізія СС»[3][2],
- з 27 червня до 12 листопада 1944 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)»[4],
- з 12 листопада 1944 до 25 квітня 1945 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)»[4][2],
- з 25 квітня до 8 травня 1945 року — «1-ша Українська дивізія Української національної армії»[4].
Слово у назві «військова», або «збройна», нім. Waffen означало, що частина є фронтовою.
Тобто, наразі маємо штучно створений розподіл на дві статті — 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина», яка стосується періоду до 25 квітня 1945 і статтю Перша Українська дивізія Української національної армії
I. Розглянемо варіант назви без об'єднання статей.
В цьому разі стаття Перша Українська дивізія Української національної армії може залишитися без зміни, а от статтю 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина», яка описує період до 25 квітня 1945 логічно назвати інакше.
З приведеного вище рисунка видно, що теперішня назва статті 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» є штучною, не відповідає жодній з чотирьох офіційних назв дивізії періоду до 25 квітня 1945.
Тут, на мою думку можливі два підходи.
1. Найменовуємо за останньою назвою в цьому періоді, тобто «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)»
2. Найменовуємо за назвою, яка була в цьому періоді найдовше, тобто «14-та Галицька добровольча дивізія СС»
Звертаю увагу, що слово «військова» (нім. Waffen) було присутнє в назві меншу частину існування дивізії.
II. Щодо варіанту з об'єднанням статей, який мені видається логічнішим, можливі два підходи:
1. За останньою назвою дивізії, тобто об'єднану статтю назвати Перша Українська дивізія Української національної армії
2. За найпоширенішою назвою Дивізія «Галичина»
Чому без «Військова» (нім. Waffen) і «Гренадерська»? Як показано вище, ці слова в назві дивізія мала меншу частину часу свого існування.
Чому без «СС»? Тому що не в усі періоди дивізія мала це позначення в назві.
На завершення подам фрагмент автореферату дисертації Оксани Хом'як, стор. 7):
Оскільки назва дивізії змінювалась упродовж війни декілька разів (Стрілецька дивізія СС «Галичина», 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС (галицька № 1), 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС (українська № 1), 1-а Українська дивізія Української національної армії тощо), з метою полегшеного сприйняття тексту вживатимемо такі терміни як дивізія «Галичина» та дивізійники для позначення її колишніх вояків. Це ті поняття, якими колишні вояки окреслюють власну колективну ідентичність та приналежність до Братства ветеранів дивізії
Тобто пропозиція полягає в об'єднанні статей 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» і Перша Українська дивізія Української національної армії, та присвоєнні об'єднаній статті назви Дивізія «Галичина».
--Perohanych (обговорення) 21:47, 26 лютого 2024 (UTC)
Коментар Як на мене, треба дивитися, який статус вона мала найдовше. До речі, «військова гренадерська дивізія СС» — це кривий переклад. Правильніше, ІМХО, «гренадерська дивізія збройних СС (ЗЗ — захисних загонів)». Ваффен стосується до СС, а не дивізії.--Юе-Артеміш (обговорення) 14:17, 28 лютого 2024 (UTC)
За запропоновану назву або "Дивізія СС «Галичина»". По суті, об'єктивних переваг жодна з назв не має: перша більш упізнавана, друга найдовше трималась, третя є зміненою попередньою, четверта є останньою в СС, п'ята є останньою в УНА. Я вважаю, що тут неможливо визначити, який із цих параметрів слід взяти до уваги. Крім того, ці всі характеристики типу Waffen, Grenadier, уточнення в дужках тощо, не є принциповими, якщо ми не розуміємо точний зміст кожної й не можемо однозначно перекласти (що видно як з аргументів номінатора, так і з аргументів UeArtemis). Якщо немає джерела, що доведе об'єктивну перевагу одного з написань, тоді слід обрати назву, яка мінімізує ОД і є найбільш упізнаваною. Вона так чи так вживається у безлічі джерел й точно визначає предмет статті, хоч і відступає від офіційних назв. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:39, 28 лютого 2024 (UTC)
Проти заміни назви з найбільш розповсюдженого варіанту офіційної повної назви на варіант з прихованою назвою військового формування нацистської Німеччини до якої входила дивізія — Ваффен-СС, якщо скорочувати то тільки на "Дивізія СС «Галичина»" або "Дивізія Ваффен СС «Галичина»". --UA0Volodymyr (обговорення) 08:46, 3 березня 2024 (UTC)
- Я би пропонував Галичина (дивізія).--Jurek (обговорення) 14:05, 9 березня 2024 (UTC)
- Дивізія чого? ЗСУ? РСЧА? Треба конкретно зазначати чого це була дивізія, а конкретно — Ваффен-СС. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:32, 9 березня 2024 (UTC)
- Якщо були такі у ЗСУ чи РСЧА, тоді треба ще уточнення. Але не пригадую таких. --Jurek (обговорення) 15:46, 9 березня 2024 (UTC)
- Хоч один подібний випадок коли конкретний підрозділ конкретного роду військ записували просто "[назва] (дивізія)" є? --UA0Volodymyr (обговорення) 15:35, 11 березня 2024 (UTC)
- Навіть не дивізію, а значно менше, батальйон, і навіть не в нас, а у розвинутішій Вікіпедії, до прикладу fr:Bataillon Dnipro --Perohanych (обговорення) 18:28, 11 березня 2024 (UTC)
- Там немає дужок. --UA0Volodymyr (обговорення) 18:32, 11 березня 2024 (UTC)
- То ще краще, Дивізія Галичина. --Perohanych (обговорення) 18:42, 11 березня 2024 (UTC)
- А чому тоді не Бригада Азов, а Бригада НГУ «Азов»? Цікава в вас логіка — переносити традиції найменування з інших мов і мовних розділів щоб дві літери "С" очі не мозолили. --UA0Volodymyr (обговорення) 20:05, 11 березня 2024 (UTC)
- То ще краще, Дивізія Галичина. --Perohanych (обговорення) 18:42, 11 березня 2024 (UTC)
- Там немає дужок. --UA0Volodymyr (обговорення) 18:32, 11 березня 2024 (UTC)
- Навіть не дивізію, а значно менше, батальйон, і навіть не в нас, а у розвинутішій Вікіпедії, до прикладу fr:Bataillon Dnipro --Perohanych (обговорення) 18:28, 11 березня 2024 (UTC)
- Хоч один подібний випадок коли конкретний підрозділ конкретного роду військ записували просто "[назва] (дивізія)" є? --UA0Volodymyr (обговорення) 15:35, 11 березня 2024 (UTC)
- Якщо були такі у ЗСУ чи РСЧА, тоді треба ще уточнення. Але не пригадую таких. --Jurek (обговорення) 15:46, 9 березня 2024 (UTC)
- Зазвичай підрозділи мають приблизно таку структуру назви: [номер][характеристики][тип][належність][назва та/або оборонець]. Якщо прибрати номер, характеристики та опціонально належність, то отримаємо "дивізія" + "«Галичина»". Причому, це діє зазвичай незалежно від наявності відсутності елементів цієї структури. І це не суперечить ВП:ІС/ВФ. -- RajatonRakkaus ⇅ 16:07, 10 березня 2024 (UTC)
- Дивізія чого? ЗСУ? РСЧА? Треба конкретно зазначати чого це була дивізія, а конкретно — Ваффен-СС. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:32, 9 березня 2024 (UTC)
Проти варіанту без уточнення. За варіант з уточненням Дивізія СС «Галичина». Скорочення дійсно потрібне. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:14, 12 березня 2024 (UTC)
Примітки[ред. код]
- ↑ Терещук, Галина (28 квітня 2018). 75 років тому була створена дивізія «Галичина». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ а б в Ярослав Стоцький. Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС «Галичина». Історична правда. Архів оригіналу за 12 липня 2017.
- ↑ Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. — Вип. 4 (10) [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. — К., 2015. — 136 с
- ↑ а б в Гунчак Т. У мундирах ворога / Т. Гунчак. — К. : Час України, 1993. — 208 с.
Заглембє → Заглембе[ред. код]
Стосується також інших статей: Заглембє (Валбжих), Заглембє (футбольний клуб, Любін), Заглембє (футбольний клуб, Сосновець), Заглембє (хокейний клуб, Сосновець), Заглемб'є Домбровське
Пропоную перейменувати на Заглембе (альтернативно, можливо, на Заглемб'є), бо поточна назва не відповідає правилам.
Польське ie згідно з правописом (§ 149.1 та § 144.2) передається українським е, тобто Заглембе. Не дуже впевнений виняток для роздільної вимоги (не схоже, щоб він застосовувався до польської): pl:wikt:zagłębie читається як /zaˈɡwɛm.bjɛ/ з йотацією, тобто Заглемб'є. Там однозначно немає м'якого -бє, тобто поточна назва очевидно неправильна.
За словником єдиний доречний приклад — Ястшембе-Здруй, де в оригіналі пол. Jastrzębie.
З джерел: у ВУЕ є Заглемб'є, є наукова стаття на Заглембе. У спортивних джерелах домінує Заглембе: Sport.ua, SportArena, FootBoom, UA-Футбол, XSport, Український футбол, Чемпіон, iSport.ua, FootballHub, Football.ua, Sportanalytic так само в загальних: Кореспондент, ТСН, НВ, Liga.net, Gazeta.ua, УНІАН. На Заглемб'є лише Федерація гандболу.
Тому пропоную як основний варіант перейменувати всі на Заглембе: Заглембе, Заглембе (Валбжих), Заглембе (футбольний клуб, Любін), Заглембе (футбольний клуб, Сосновець), Заглембе (хокейний клуб, Сосновець), Заглембе Домбровське — NickK (обг.) 15:57, 25 лютого 2024 (UTC)
За Заглембе --Jphwra (обговорення) 16:04, 25 лютого 2024 (UTC)
За Заглембе відповідно до джерел. ВУЕ є доволі поганим джерелом щодо назв, бо вона дуже неоднорідна та непослідовна — а варіант, наведений у ній, схоже, невживаний. -- RajatonRakkaus ⇅ 17:56, 25 лютого 2024 (UTC)
- В друкованих літературних джерелах вживають саме Заглемб'є. Заглембе вже у сучасних, очевидно, під впливом російської мови. --yakudza 02:08, 1 березня 2024 (UTC)
Проти Це ж іменник, як-не-як, (сетбо «заглиб'я»). Заглемб'є Домбровського (ВУЕ) таки часто згадується в українських текстах (стр. 52). «Заглемб'є — польська назва басейну, заповненого осадовими породами, який містить поклади корисних копалин» (стр. 153).--Юе-Артеміш (обговорення) 08:29, 29 лютого 2024 (UTC)
- Здається, Jastrzębie відрізняється від zagłębie, як рос. "бабье" (прикметник) від "отребье" (іменник).--Юе-Артеміш (обговорення) 09:18, 29 лютого 2024 (UTC)
- @UeArtemis: З польського Вікісловника випливає, що в них усе ж однакове відмінювання: wikt:pl:Zagłębie та wikt:pl:Jastrzębie-Zdrój — NickK (обг.) 11:28, 3 березня 2024 (UTC)
- За Заглемб'є, аналогічно до українських населених пунктів Жаб'є, Халеп'є і Кабанє, а також аналогічних сербських, див. Вікіпедія:Перейменування статей/Требіньє → Требінє. --yakudza 01:59, 1 березня 2024 (UTC)
- Аналогічно Скоп'є і низка словацьких населених пунктів, напр. Баб'є. --yakudza 15:55, 3 березня 2024 (UTC)
- Так само село Дуб'є польською мовою буде Dubie, Жаб'є - Żabie. Очевидно, існує усталена традиція передачі польського закінчення ie як є. Зрештою, як і аналогічних закінчень інших слов'янських мов. --yakudza 16:13, 3 березня 2024 (UTC)
- Проти Заглембе. На польській мові пишеться як Zagłębie, а не Zagłęmbie, отже треба перейменувати на Заглебе --Мункач Варош (обговорення) 09:29, 3 березня 2024 (UTC)
- @Мункач Варош: Я перепрошую, чи знаєте ви польську абетку? Якщо ні, прочитайте, будь ласка, статтю ę — NickK (обг.) 11:28, 3 березня 2024 (UTC)
- Вибачте, а я тобто маю бути професором з польської мови, щоб редагувати статті? По перше зверніть увагу на мою сторінку користувача. Ви тут бачите шаблон {{User pl-1}} чи подібні? --Мункач Варош (обговорення) 11:51, 3 березня 2024 (UTC)
- Там носова голосна.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:10, 3 березня 2024 (UTC)
- Вибачте, а я тобто маю бути професором з польської мови, щоб редагувати статті? По перше зверніть увагу на мою сторінку користувача. Ви тут бачите шаблон {{User pl-1}} чи подібні? --Мункач Варош (обговорення) 11:51, 3 березня 2024 (UTC)
- @Мункач Варош: Я перепрошую, чи знаєте ви польську абетку? Якщо ні, прочитайте, будь ласка, статтю ę — NickK (обг.) 11:28, 3 березня 2024 (UTC)
Староцерковнослов'янська мова → Старослов'янська мова
Політична боротьба партій у Римській республіці → Державний лад Римської республіки
Пурпурові вітрила (фільм) → Червоні вітрила (фільм)[ред. код]
Відповідно до укр. постеру та старих перекладів книжки.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:03, 20 лютого 2024 (UTC)
- Проти Це не постер, а всього лиш артворк. Перекладу ніякого не було. Аргумент про старі переклади також неактуальний оскільки більшість перекладів з діючою назвою (Вікіпедія:Перейменування статей/Пурпурові вітрила → Червоні вітрила). Хоча, мені особисто ця назва взагалі не подобається (на жаль, в українській для scarlatum'а є лише червоно-гарячий відповідник). --Seva Seva (обговорення) 22:02, 6 березня 2024 (UTC)
- Коментар Конкретно scarlatum очікувано шарлаховий.--Юе-Артеміш (обговорення) 22:18, 6 березня 2024 (UTC)
- Яка принципова різниця, якщо він використовувався стримінговою платформою Megogo? Це репрезентація стрічки на українській платформі. Це не фанарт із-деінде.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:25, 7 березня 2024 (UTC)
Микола Грубе → ?
Справжній гермафродитизм → Овотестикулярний розлад
Псевдопророк → Лжепророк
Сенсибілізація → Сенсибілізація (значення)
Війна на виснаження → Арабо-ізраїльська війна на виснаження
Крем (косметика) → Крем (фармація)
Список найпопулярніших інтернет-ЗМІ в Україні → Список найпопулярніших українських інтернет-ЗМІ
Гао Фу → Ґао Фу
Бук (ЗРК) → Бук (зенітний комплекс)[ред. код]
У нас є велика різнобіжність у назвах військової техніки, зокрема в уточненнях. Для одних лише зенітних комплексів маємо 2К11 «Круг», Куб (зенітний ракетний комплекс), Бук (ЗРК). Для інших країн можна зустріти й таке уточнення: VAMPIRE (зенітний комплекс).
Свого часу було обговорення ВП:ОВТ#ГРАУ чи уточнення?, де приблизний консенсус такий, що вибір між різними уточненнями та іншими позначеннями слід обирати за окремими множинами. Отже, вважаю доцільним винести питання на позір спільноти, бо назви мають бути зрозумілими не лише учасникам тематичного проєкту, а широкому загалу.
Варіанти такі:
- 9К37 «Бук» (Індекс ГРАУ). Точно та офіційно, але не впізнавано для ЗРК.
- Бук (ЗРК). Найкоротша назва, але я не впевнений, що пересічний читач знає, що таке ЗРК.
- Бук (зенітний комплекс). Назва, найбільш відповідна загалом іменуванню в Вікіпедії. Це найприродніше уточнення, яке точно впізнаване та вживане, хоча не найточніше з можливих.
- Бук (зенітний ракетний комплекс). Точне визначення терміна, але я вважаю це надмірністю порівняно з попереднім.
--Rajaton Rakkaus 🖂 22:52, 25 січня 2024 (UTC)
- Запрошую @Sas1975kr та VoidWanderer, щоб не було ВП:ТАТО. --Rajaton Rakkaus 🖂 22:59, 25 січня 2024 (UTC)
- Методологічне.
- На ВП:ПС все ж таки доречно обговорювати конкретну статтю, вона для обговорення перейменування множини статей не використовується. Множину треба обговорювати десь в іншому місці. І в першу чергу тому, що треба обговорити всі варіанти, яких ви не навели. Тобто можемо обговорити Бук і максимум в наступному можна цей підсумок використовувати в інших тотожних статтях.
- Стосовно вариантів.
- 1) 9К37 «Бук» - згоден, аргумент проти це те що читачі індекса не знають. Тому Проти цього варианту.
- 2) Є багато інших вариантів зенітних комплексів, наприклад артилерійський зенітний комплекс та ракетно-артилерійський. Тому якщо ми хочемо уніфікувати, та не робити невизначенності, то вже наводити повний варіант. Тобто я Проти варианту Бук (зенітний комплекс)
- 3) На мій погляд ЗРК пересічний громадянин зараз знає. Все ж таки 2 роки війни пройшло. Але якщо є сумніви, то тоді вже наводити повну назву. Тобто методом виключення я За Бук (зенітний ракетний комплекс) --Sas1975kr (обговорення) 11:31, 26 січня 2024 (UTC)
- Нюанси у тому, що тематичний проєкт напівмертвий та відбиває лише думку доволі вузької спільноти, а для кнайпи це занадто специфічна тема. Тож я звертаюсь туди, де найбільший актив досвідчених редакторів, незалежних від теми. Щодо назви, то я не бачу проблеми в тому, що під "зенітним комплексом" йтиметься не лише про ракетні комплекси. Їх загалом не так і багато, щоб були неоднозначності, які складно виправити. Повне уточнення, як на мене, доцільне в перенаправленні, якщо абревіатуру ЗРК спільнота визнає добре відомою. --Rajaton Rakkaus 🖂 12:37, 26 січня 2024 (UTC)
- 1) Як на мене все ж таки ВП:ПС не дуже для цього підходе. Але явної заборони нема, тому це на розгляд адміна що біде підводити підсумок. По F-16 @VoidWanderer підсумок зробив по множині статей. З F-16 в нього вийшло. Хоча я б посперечався...
- 2) Якщо так робити, то треба більше прикладів. Наприклад VAMPIRE (зенітний комплекс) це на мою думку помилка. По перше його не називають зенітним. Тільки деякі джерела називають антидроновим, бо його з цією ціллю нам так американці передають. При цьому це просто ПУ APKWS + ОЛС. Сам виробник його називає "kit", тобто комплект, бо шасі може бути любе. Тобто це не те щоб комплекс. Комплексом він стане коли на шасі поставлять. І виробник не акцентує увагу на дронах, бо APKWS може використовуватися і по наземних цілях. В виробника просто комплект для пуску ракет з лазерним наведенням
Сама APKWS розроблялася для наземних цілей. І тільки згодом була дороблена для можливості використання проти повітряних цілей. Більше того, нам вже переданий аналогічний німецький комплекс і поки що були свідоцтва його використання тільки по наземних цілях. Тому й кажу, що такі речі й краще обговорювати в конкретних статтях. Забагато нюансів які просто неможливо обговорити для невизначеної множини статей.L3Harris’ Vehicle-Agnostic Modular Palletized ISR Rocket Equipment (VAMPIRE) is a portable kit that can be installed on most vehicles with a cargo bed for launching of the advanced precision kill weapons system (APKWS) or other laser-guided munitions.
- 3) Тобто тут можемо обговорити або Бук. Або множину "Зенітних ракетних комплексів". Для іншого треба набагато більше прикладів. І є сумніви щодо можливості підвести підсумок в такому разі.
- 4) Бук це "зенітний ракетний комплекс". Тут важливе кожне слово. Я не бачу аргументів чому якесь з цих слів можна викинути. "Тому що я бачу проблему" це не аргумент. А я бачу проблему. Це зовсім не синоніми. Зенітний комплекс це надклас над ЗРК. І в нього ще входять інші комплекси - ЗГРК, ПЗРК, ГЗК. Тому ідентифікація повинна бути однозначною і такою як в джерелах. А в джерелах - ЗРК. Тому або (ЗРК) або (зенітний ракетний комплекс). І ніяк інакше. Буду Проти інших вариантів. Який вариант обрати з цих двох мені все одно. --Sas1975kr (обговорення) 14:26, 26 січня 2024 (UTC)
- Ваше право. У випадку з ЗРК і ПЗРК я можу погодитись, що скорочення з обов'язковим перенаправленням є гарним варіантом. Бо "зенітний комплекс" і "ПЗРК" буде дещо дисонансно, хоча не бачу великої проблеми. Але тільки ці дві абревіатури: всякі там ГЗК, ЗГРК, ЗАК і тому подібні абсолютно незрозумілі пересічному читачу. --Rajaton Rakkaus 🖂 14:50, 26 січня 2024 (UTC)
- Я не писав про обов`язковість перенаправлень про скорочення і використання абревіатур. Я писав про те що я умовно проти з ЗРК викинути Р и оставити ЗК. Тобто замість "зенітного ракетного комплексу" оставити "зенітний комплекс". Це суперечить джерелам і здоровому глузду. Доречі за вашою логікою треба називати Бук (комплекс)
- Ну і якщо ми про ПЗРК, то Mistral (ПЗРК) те ж помилка. Вірно як в англійській вікі en:Mistral (missile), тобто Mistral (ракета). Бо там і возимі комплекси і корабельні. Я не знаю яке правило треба надати щоб в ньому можна біло сказати як вірно Mistral (ракета) чи Mistral (ПЗРК). Це можна розбирати тільки в кожному конкретному випадку. Тому під правило можемо тільки обсудити чи абревіатури, чи повна назва. Н --Sas1975kr (обговорення) 18:11, 26 січня 2024 (UTC)
- Назва вигляду "Mistral (зенітна ракета)" буде точною, тут якраз надмірність суттєво покращить упізнаваність. --Rajaton Rakkaus 🖂 18:22, 26 січня 2024 (UTC)
- Там й ракети вистачить. Питання в тому що такі нюанси (а подібна ситуація зараз поширена, дивіться той же IRIS-T) треба обговорювати у конкретній статті. Дивлячись на те що описує стаття. Спроба формалізувати правило в таких випадках принесе більше шкоди ніж користі. --Sas1975kr (обговорення) 19:45, 26 січня 2024 (UTC)
- Так, "Mistral (ракета)" достатньо, але й "Бук (зброя)" достатньо. Потрібен певний баланс між точністю та лаконічністю. --Rajaton Rakkaus 🖂 20:28, 26 січня 2024 (UTC)
- Я вашу логіку в такому разі не розумію. Чому "зенітний комплекс" достатньо, а "ракета" ні і треба давати "зенітна ракета"? Навіть цікаво як у вашій логіці повинна називатися IRIS-T...
- П.С. От коли ми починаємо розмірковувати над "лаконічністю" та "логікою" чекай біди. Є назва в авторитетних джерелах, яка ще й до того більш розповсюджена. Нащо винаходити лісапеда і починати ще якісь свої міркування сюди привносити? --Sas1975kr (обговорення) 11:38, 27 січня 2024 (UTC)
- В загальному випадку мої міркування були б неправильними. Але якщо ви поглянете на джерела, то в більшості Mistral подається саме як ПЗРК, бо в такому форматі нам їх передали. Тобто, для пересічного читача це «якась зенітна штука», яку передали Україні. А «ракета» може бути хоч крилатою, хоч балістичною. Але це міркування, а не принципова позиція. --Rajaton Rakkaus 🖂 17:58, 27 січня 2024 (UTC)
- Так, "Mistral (ракета)" достатньо, але й "Бук (зброя)" достатньо. Потрібен певний баланс між точністю та лаконічністю. --Rajaton Rakkaus 🖂 20:28, 26 січня 2024 (UTC)
- Там й ракети вистачить. Питання в тому що такі нюанси (а подібна ситуація зараз поширена, дивіться той же IRIS-T) треба обговорювати у конкретній статті. Дивлячись на те що описує стаття. Спроба формалізувати правило в таких випадках принесе більше шкоди ніж користі. --Sas1975kr (обговорення) 19:45, 26 січня 2024 (UTC)
- Назва вигляду "Mistral (зенітна ракета)" буде точною, тут якраз надмірність суттєво покращить упізнаваність. --Rajaton Rakkaus 🖂 18:22, 26 січня 2024 (UTC)
- Ваше право. У випадку з ЗРК і ПЗРК я можу погодитись, що скорочення з обов'язковим перенаправленням є гарним варіантом. Бо "зенітний комплекс" і "ПЗРК" буде дещо дисонансно, хоча не бачу великої проблеми. Але тільки ці дві абревіатури: всякі там ГЗК, ЗГРК, ЗАК і тому подібні абсолютно незрозумілі пересічному читачу. --Rajaton Rakkaus 🖂 14:50, 26 січня 2024 (UTC)
- Нюанси у тому, що тематичний проєкт напівмертвий та відбиває лише думку доволі вузької спільноти, а для кнайпи це занадто специфічна тема. Тож я звертаюсь туди, де найбільший актив досвідчених редакторів, незалежних від теми. Щодо назви, то я не бачу проблеми в тому, що під "зенітним комплексом" йтиметься не лише про ракетні комплекси. Їх загалом не так і багато, щоб були неоднозначності, які складно виправити. Повне уточнення, як на мене, доцільне в перенаправленні, якщо абревіатуру ЗРК спільнота визнає добре відомою. --Rajaton Rakkaus 🖂 12:37, 26 січня 2024 (UTC)
- По-перше, дарма ви знову у ВП:ПС пропонуєте обгворити загальний принцип. Загальний принцип обговорюється деінде, а на ВП:ПС — тільки частковості. Ви також помиляєтеся, що ВП:ОВТ — напівмертвий. Він активний, і я не здивуюся, якщо він у Топ-5 активних тематичних проєктів.
- А тепер до теми. У своїх попередніх міркуваннях у ВП:ОВТ я справді схилявся до «спрощеного» варіанту типу Бук (зенітний комплекс). Але я поміркував на цю тему, і змінив думку. Він має суттєву ваду — він пропагує хибну абревіатуру. Як звичайний читач має асоціювати його із словосполученням ЗРК «Бук», якщо зенітний комплекс скорочується до «ЗК»? Скажімо, «протитанковий комплекс» скорочуватиметься до ПК чи ПТК, а не до ПТРК. Те ж стосується ОТРК, БОПС та інших сталих абревіатур. Тобто речення «Він зробив постріл із ПТРК «Стугна» і підбив танк.» у геть нового дописувача викликатимуть питання що то за ПТРК. Тому:
- Ігла (зенітний комплекс) — неявно створює хибну абревіатуру
- Ігла (переносний зенітний ракетний комплекс) — надто довго
- Ігла (ПЗРК) — коротко, точно, коректна абревіатура
- Тому я б спинився на уніфікації із абревіатурами. Відповідно, стаття Бук (ЗРК) названа коректно, а решту статей тематики треба підтягнути до цього стандарту. --VoidWanderer (обговорення) 19:06, 27 січня 2024 (UTC)
- За бо оптимальна назва для пересічних диванних жителів, а абревіатури ЗРК, ПЗРК, ЗРГК, це все складно: "ракетний", "переносний", "гарматний", а от уточнення (зенітний комплекс) просто і сердито... — Чорнокнижник (обговорення) 17:59, 26 січня 2024 (UTC)
- Ага. А потім дивуватися чого всі специ ржуть з Вікіпедії і не хочуть мати з нею жодних справ.... --Sas1975kr (обговорення) 18:13, 26 січня 2024 (UTC)
- «Індія поставить Вірменії зенітні комплекси Akash» — з Мілітарного специ теж ржуть? --Rajaton Rakkaus 🖂 18:19, 26 січня 2024 (UTC)
- Залишилося знайти Зенітний комплекс Бук. Бо чомусь на мілітарному теж надають перевагу "зенітному ракетному комплексу Бук" --Sas1975kr (обговорення) 19:04, 26 січня 2024 (UTC)
- Але не завжди. Це нормально: є точна класифікація, а є просто звичайна назва поняття. Безумовно, не є помилкою назвати Бук зенітним комплексом. І джерела це підтверджують. Питання ж не в тому, який формат найбільш офіційний, а в найкращому форматі з погляду йменування статей у Вікіпедії. --Rajaton Rakkaus 🖂 19:09, 26 січня 2024 (UTC)
- Але приблизно на 20 перших "зенітний ракетний комплекс" приходиться лише одна "зенітний комплекс". І це новини. А в статтях з описанням комплексу що на Мілітарному, що в інших джерелах - зенітний ракетний комплекс. Тобто тотальна перевага. Чому ми замість цього найпоширенішого варіанту повинні використовувати рідко вживаний "зенітний комплекс", мені не зрозуміло. Аргументи про "Авторитетні джерела" та "Вживаність" на користь повного варіанту "зенітний ракетний комплекс".
- Ще раз кажу. Помилкою не є. Але це не точна назва. Бо є поняття "комплекс озброєння", в нього входить "зенітний комплекс", а в нього "зенітний ракетний комплекс". Тобто з деревом не сплутаєш. Але назва в авторитетних джерелах дається повна. З використання або повного "зенітний ракетний комплекс", або абревіатури "ЗРК". Вона ж більш поширена в ЗМІ. --Sas1975kr (обговорення) 19:41, 26 січня 2024 (UTC)
- Але не завжди. Це нормально: є точна класифікація, а є просто звичайна назва поняття. Безумовно, не є помилкою назвати Бук зенітним комплексом. І джерела це підтверджують. Питання ж не в тому, який формат найбільш офіційний, а в найкращому форматі з погляду йменування статей у Вікіпедії. --Rajaton Rakkaus 🖂 19:09, 26 січня 2024 (UTC)
- Залишилося знайти Зенітний комплекс Бук. Бо чомусь на мілітарному теж надають перевагу "зенітному ракетному комплексу Бук" --Sas1975kr (обговорення) 19:04, 26 січня 2024 (UTC)
- «Індія поставить Вірменії зенітні комплекси Akash» — з Мілітарного специ теж ржуть? --Rajaton Rakkaus 🖂 18:19, 26 січня 2024 (UTC)
- Ага. А потім дивуватися чого всі специ ржуть з Вікіпедії і не хочуть мати з нею жодних справ.... --Sas1975kr (обговорення) 18:13, 26 січня 2024 (UTC)
- А чому не розглядається варіант назвати подібно до АнглВікі Бук (ракетний комплекс)? Здається інших комплексів з такою назвою нема. Для читача, що ні бум-бум у військовій тематиці, як на мій смак, прикметник "ракетний" зрозуміліший за "зенітний". А таку статтю як 2С6 «Тунгуска» можна за цією аналогією перейменувати з уточненням ракетно-гарматний комплекс, бо ні 2С6 ні абревіатури ЗРГК (на відміну від ПЗРК, ЗРК) більшість читачів точно не знають. Як альтернатива - називати по-повному, але точно без оцих всіх абревіатур. --Seva Seva (обговорення) 06:48, 21 лютого 2024 (UTC)
- @Seva Seva, ви праві, що пересічний читач скоріше ні бум-бум у військовій тематиці. Але, на щастя, перенаправлення та пошукові рушії допоможуть знайти цю статтю, навіть якщо читач писатиме «Бук зенітка».
- Ми ж маємо спиратися на якісні джерела у військовій справі. ЗРК та інші абревіатури не є у жодному разі якимось таємним знанням — це цілковито усталені, широкопоширені абревіатури, причому не тільки в якійсь вкрай вузькоспеціалізованій літературі, але й у медіа, які пишуть для простих людей.
- Єдиної форми для назв нині нема, і, думаю, не буде. Назви типу 2С3 «Акація», 2С1 «Гвоздика» з індексом ГРАУ — дуже поширені, нерідко література пише просто 2С3, 2С1. Тому коли такий індекс у озброєння єдиний — ми схиляємося називати з індексом. Коли не єдиний і стаття описує сімейство (9К79 «Точка» і 9К79-1 «Точка-У»), такі статті називаємо просто за назвою сімейства (Точка (тактичний ракетний комплекс), тут нема усталеної абревіатури ТРК).
- Так, назви озброєнь не уніфіковані, але системи озброєнь дуже різні, структури статей дуже різні, тож уніфікувати все це до повної одноманітності складно, та й не потрібно. Це прийшлося б ламати все через коліно, приносячи в жертву впізнаваність або вдаючись до ОД. --VoidWanderer (обговорення) 19:34, 10 березня 2024 (UTC)
Мальована Лариса Іванівна → Малевана Лариса Іванівна
Турієц (притока Сланої) → Турець (притока Сланої)
Велика Північна війна → Північна війна (1700—1721)
Фумінорі Цутіко → Фумінорі Цучіко
Сід Меєр → Сід Маєр
Огоньчик (герб) → Огончик (герб)
М'ясо з пробірки → Штучне м'ясо
Адельфопоез → Братотворіння
Ніколя-Луї де Лакайль → Нікола Луї де Лакайль
Віа Вітторіо Венето → Віа Вітторіо-Венето / Віа-Вітторіо-Венето / або інше
Друга корі-киданська війна → Друга корьо-киданська війна
Тайванська мова → Тайванська південномінська мова
Хайкін Азрієль → Азріель Хайкін
Охоронник → Охоронець
Федір Хербут → Федір Гербут[ред. код]
Русин з Руського Керестура. Русини пишуть "Гербут": "Упокоєл ше академик Федор Гербут", "Академик Федор Гербут". У такому ж варіянті (Гербут) поширене і в Україні.--Юрко (обговорення) 23:07, 7 грудня 2023 (UTC)
- У такому варіанті дійсно Федір Гербут. --yakudza 01:24, 8 грудня 2023 (UTC)
За. Як серб він мав би бути Федор Хербут, бо перекладаються тільки східнослов'янські імена. А оскільки він русин, то напевно таки Федір Гербут. Думаю, що для українців мають перевагу русинські джерела над сербськими. -- Rajaton Rakkaus 🖂 08:42, 8 грудня 2023 (UTC)
- Втім, щодо "Федір" я значно менш впевнений, ніж щодо "Гербут". Річ у тім, що правопис нічого не каже про східних слов'ян, а лише про білоруські й російські імена. Тому, якщо він русинською й сербською Федор, у паспорті напевно теж Федор, українськомовних АД на "Федір" я не знайшов, то чи є підстави адаптувати його ім'я на український лад? -- Rajaton Rakkaus 🖂 13:12, 14 грудня 2023 (UTC)
Проти Сербській «х» відповідає українська «х». В нас же правопис регулює передачі власних імен відповідно до паспорта. Тому ми передаємо власні імена відповідно до мови країни, громадянином якої вони є чи були--V Ryabish (обговорення) 09:15, 8 грудня 2023 (UTC)
- Тобто, росіянина маємо писати Елізаров, українця Петренка, який був громадянином СССР, маємо писати як Пєтрєнка, азербайджанця Магомедова, громадянина СССР, як Магомєдов? --Юрко (обговорення) 10:01, 8 грудня 2023 (UTC)
- Для передачі російських імен та прізвищ є окремі пункти в правописі. Я мав на увазі трохи інше. Згадайте дискусію, як передавати Ноам Чомскі - «Чомскі» чи «Хомскький». При тому, що прізвище його батька передаємо як Вільям Хомський. Та й прикладів зміненої передачі неанглійських прізвищ в людей, що стали громадянами США, чимало.
- Або ще приклад. Візьмемо два імені, які пишуться і вимовляються однаково: Miloš і Miloš, але залежно від громадянства передаються по різному. --V Ryabish (обговорення) 10:55, 8 грудня 2023 (UTC)
- Тільки все це тут ні до чого. Ми говоримо про українське та русинське прізвище Гербут. Те, що південні та західні слов'яни втратили звук "г", не має стосунку до української мови. --Юрко (обговорення) 11:10, 8 грудня 2023 (UTC)
- А в якому параграфі зазначається про паспорт або громадянство? У нас є АД на русинське написання імені русина, яке більш відповідає українській традиції. -- Rajaton Rakkaus 🖂 13:07, 14 грудня 2023 (UTC)
- Та буквально в кожному, де описується передача іншомовних слів, вказується мова. З англійської передається так-то, зі східнослов'янських так-то, і т.д.
- В самій статті немає україномовних АД, тому я й перейменував відповідно до правил передачі сербських імен, відповідно до громадянства. Але раз знайшлось україномовне АД, то треба додати його до статті і напевно таки перейменувати назад. --V Ryabish (обговорення) 15:30, 14 грудня 2023 (UTC)
За Ось у [цій україномовній книзі] виданий у Хорватії, прізвище подається як Гербут. --Submajstro (обговорення) 11:29, 8 грудня 2023 (UTC)
- За хоча б тому, що пишемо Герцеговина, а не Херцеговина, тож Гербут... — Дзмій (обговорення) 19:48, 13 грудня 2023 (UTC)
- Слабкий аргумент. По-перше, некоректно порівнювати антропонім з географічною назвою. По-друге, Герцеговина -- це з боснійської, а тут сербська. По-третє, писати одне слово за аналогією до іншого є хибним шляхом, оскільки вони можуть бути запозичені різними шляхами. По-четверте, географічні назви ми передаємо за іншими правилами, ніж антропоніми, перші іноді навіть перекладаємо...--Unikalinho (обговорення) 23:06, 13 грудня 2023 (UTC)
- Між цими словами немає ніякого зв'язку, вони працюють за непорівнянними принципами. -- Rajaton Rakkaus 🖂 16:29, 14 грудня 2023 (UTC)
За Очевидна недолугість сербської переробки давнього українського прізвища Гербут нагадала анекдот про перешиванця, який ліз по "лєстніце", а впав з драбини.--Oleh z Kalusha (обговорення) 09:27, 17 березня 2024 (UTC)
І не лишилось жодного (роман) → Десять негренят / Таємниця Індіанського острова
Список підтверджених снайперських рекордів → ?
Породжувальний штучний інтелект → Генеративний штучний інтелект
Рідний Край → Рідний край (значення)
Магомет → Мухаммад
Гертогенбос → Хертогенбос
Анімація (мистецтво) → Мультфільм
Гласна-Рєка → Гласна Река
Голодомор в Україні (1932—1933) → Голодомор[ред. код]
Вітаю. Як ви знаєте, в XX столітті злочинна радянська влада організувала три голоди в УСРР/УРСР. Нещодавно я помітив, що наші статті про всі три голоди названі «Голодоморами», хоча в більшості джерел, в тому числі авторитетних енциклопедіях, Голодомор лише один — 1932—1933. Голод 1921—1923 та голод 1946—1947 ні ЕІУ [14] [15], ні ЕСУ [16] [17], ні просто АД (ЗМІ, інші наукові праці) з гугл-пошуку, в тому числі УІНП [18], Голодоморами не називають [19] [20]. Є деякі джерела, які таки називають усі три голоди Голодоморами, як-от це [21]. Однак наразі назви наших статей про голоди 21-23 та 46-47 є ОД, оскільки в переліку джерел наприкінці самих цих статей більшість джерел вказують на назву «голод». Залізним, на мою думку, аргументом є Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні». До того ж, в жодному законодавчому акті жодної країни немає згадок про голоди 21-23 та 46-47 як про Голодомори.
У зв'язку з цим пропоную перейменувати:
- Голодомор в Україні (1921—1923) → Голод в Україні (1921—1923)
- Голодомор в Україні (1932—1933) → Голодомор
- Голодомор в Україні (1946—1947) → Голод в Україні (1946—1947)--Mark напишіть мені 14:59, 17 листопада 2023 (UTC)
- невже за всю історію людства був лише один голодомор? --『Shiro Neko』Обг. 15:39, 17 листопада 2023 (UTC)
- З точки зору джерел, тобто того, як масові голоди називають, так. Але можна назвати й Голодомор в Україні. --Mark напишіть мені 15:43, 17 листопада 2023 (UTC)
- Є також стаття Голодомори в Україні. Її можна перетворити на дизамбіг, а можна залишити як є, але перейменувати на Голоди в Україні чи Голод в Україні точно треба. --Mark напишіть мені 16:49, 17 листопада 2023 (UTC)
Проти. Справа в тому, що люди не дуже розбираються в таких деталях, як були вказані. Для них усі 3 голоди були голодоморами. І тому, коли хтось набере в пошуку "Голодомор 1932-1933", а його перекине просто на "Голодомор", то це викличе багато плутанини. От дві інші статті можна перейменувати на "голод", і тоді вже хай людина думає, чому це не голодомор, а голод. Але цю пропоную залишити як є, з уточненнями по роках, бо інакше людина реально не зрозуміє, чому в нас є тільки один голодомор--Unikalinho (обговорення) 16:40, 17 листопада 2023 (UTC)
- Ця номінація насамперед стосувалася голодів 21-23 та 46-47. Я напевно неправильно розставив акценти, номінуючи саме статтю про Голодомор 32-33. --Mark напишіть мені 16:47, 17 листопада 2023 (UTC)
- Проти категорично. На пам'ятних знаках жертвам голодоморів вказуються всі дати, або пишеться в множині Пам'яті жертв голодоморів... — Казкар (обговорення) 20:59, 17 листопада 2023 (UTC)
- Пам'ятні знаки то так. Але ж АД (ЕІУ - безсумнівний авторитет у питаннях історії України) говорять, що Голодомор був лише один. --Mark напишіть мені 05:09, 18 листопада 2023 (UTC)
- Ось так прямим текстом і говорить?--Unikalinho (обговорення) 14:29, 20 листопада 2023 (UTC)
- Ну, наприклад, стаття в Cambridge University Press, що написана чотирма українськими вченими, підкреслено розмежовує Голодомор 1932-1933 та голод в Україні (1921—1923). Треба дотримуватися ВП:НТЗ. --Reprarina (обговорення) 04:20, 26 листопада 2023 (UTC)
- Ще є міжнародна стаття написана чотирма українськими політиками-вченими Януковичем, Медведчуком, Ківою та Мураєвим, що підкреслено розмежовує "ґражданскую вайну на Украине 2014-2021 ґадов и Специальную ваєнную аперацию на Украине с 2022 ґода", треба дотримуватись ВП:НТЗ, щоб нє абідєть рассійскій участнікав мєждународной рускаязьічнай википедии... --Казкар (обговорення) 12:46, 26 листопада 2023 (UTC)
- Думка Януковича, Киви (а також Зеленського, Порошенка та інших політиків) не вагома в Вікіпедії, оскільки вони не вчені, що спеціалізуються в сферах, в яких висловлюються. А ось думка тих, хто написав та опублікував статтю в Cambridge University Press – цілком. --Reprarina (обговорення) 22:34, 26 листопада 2023 (UTC)
- А Порошенка для чого згадувати? Він-то якраз вчений. Кандидат юридичних наук, автор кількох монографій. Крім того він має допуск до державної таємниці і у якості Президента керував підготовкою заходів, законопроектів і указів (найвищого рівня підзаконних актів), пов'язаних із цією темою. Якраз ЙОГО висловлювання, зокрема сформульовані у юридичних документах, варті уваги. На відміну від усіх решти резидентів Банкової. Я так розумію, у вас упередження проти нього. Та це не стосується дискусії. --Brandner (обговорення) 22:37, 3 березня 2024 (UTC)
- Думка Януковича, Киви (а також Зеленського, Порошенка та інших політиків) не вагома в Вікіпедії, оскільки вони не вчені, що спеціалізуються в сферах, в яких висловлюються. А ось думка тих, хто написав та опублікував статтю в Cambridge University Press – цілком. --Reprarina (обговорення) 22:34, 26 листопада 2023 (UTC)
- Ще є міжнародна стаття написана чотирма українськими політиками-вченими Януковичем, Медведчуком, Ківою та Мураєвим, що підкреслено розмежовує "ґражданскую вайну на Украине 2014-2021 ґадов и Специальную ваєнную аперацию на Украине с 2022 ґода", треба дотримуватись ВП:НТЗ, щоб нє абідєть рассійскій участнікав мєждународной рускаязьічнай википедии... --Казкар (обговорення) 12:46, 26 листопада 2023 (UTC)
- Ну, наприклад, стаття в Cambridge University Press, що написана чотирма українськими вченими, підкреслено розмежовує Голодомор 1932-1933 та голод в Україні (1921—1923). Треба дотримуватися ВП:НТЗ. --Reprarina (обговорення) 04:20, 26 листопада 2023 (UTC)
- @Reprarina: Навіть ця стаття не говорить прямим текстом, що голодомор був лише один. Вона просто говорить,Ю що був голод 1921-1923 і Голодомор 1931-1933. Я навпаки вважаю її аргументом проти перейменування саме цієї статті, оскільки Голодомор подається в ній з уточненнями по роках. Хоча цілком можна було б просто написати "Голодомор", подібно як пишуть "Голокост". Стаття ж, подаючи Голодомор як власну назву, тим не менш додає "1932-1933". Отже, цілком коректним є залишити уточнення по роках, тим більше що мій аргумент про те, що далеко не кожен україномовний індивід чітко розрізняє ці два поняття (а отже, будуть плутатися і, не бачачи уточнення за роками дивуватися, чому в нас лише один голодомор згадується) -- залишається в силі (я б навіть сказав, що і надана Вами стаття теж враховує цей момент)--Unikalinho (обговорення) 08:20, 27 листопада 2023 (UTC)
- Ось так прямим текстом і говорить?--Unikalinho (обговорення) 14:29, 20 листопада 2023 (UTC)
- Пам'ятні знаки то так. Але ж АД (ЕІУ - безсумнівний авторитет у питаннях історії України) говорять, що Голодомор був лише один. --Mark напишіть мені 05:09, 18 листопада 2023 (UTC)
- Проти. Обов'язково потрібно вказувати роки. Не бачу сенсу щось змінювати. --Pvladko (обговорення) 22:52, 17 листопада 2023 (UTC)
- Проти. Категорично! (невідповідність ВП:Етикет вилучено) -- Brandner
- За Я дивився джерела щодо Голод в Україні (1921—1923), там переважно не «голодомор». Пропоную також прибрати звідси статтю Голодомор в Україні (1932—1933), це окрема тема. --Buruneng (обговорення) 10:16, 18 листопада 2023 (UTC)
- За, достатня аргументація автора. ЕІУ є авторитетним, у статтях більшість джерел подають інші два як "голод" з роками. Ймовірно, це власна назва поширилась за аналогією, але джерела є джерела. -- Rajaton Rakkaus 🖂 13:40, 18 листопада 2023 (UTC)
- За. Власна назва очевидно закріпилася за найбільшим із трьох голодів.--Юе-Артеміш (обговорення) 21:44, 20 листопада 2023 (UTC)
- Проти Вважаю, що слово "Голод" недостатньо коректне. Справді, сучасна наука, на скільки я знаю, характеризує події 20-х і 40-х не як "геноцид", а як "масовий штучний голод". Саме "масовий штучний...", а не просто "голод". Водночас події 30-х є явним геноцидом з явно вираженою етнічною складовою. Тому, аби відрізнити його від інших, пишуть "Голодомир-геноцид" (саме так називається національний музей, до речі). У будь-якому разі, теза про те, що "події 1921-1923 і 1946-1947 Голодоморами не називають" - хибна[22][23], а пропонована назва применшує події 20-х і 40-х. + Є ще один є нюанс. У пропонованих назв написано "в Україні". Але ці події не стосуються усієї України, а стосуються в перших двох випадках тільки УСРР. На Волині, Галичині і т.д. ніякого Голодомору не було ні в 20-ті, ні в 30-ті. Можливо, варто розлянути варіант перейменування двох статей на "Масовий штучний голод (...—...)", а третьої на "Голодомор-геноцид" чи "Голодомор (1932—1933)". --Seva Seva (обговорення) 23:20, 20 листопада 2023 (UTC)
- За Вікіпедія українською мовою — це міжнародна енциклопедія українською мовою. На міжнародному рівні Голодомором називається голодомор 1932—1933 років в Україні. Лише деякі вчені вживають термін «голодомор» по відношенню, наприклад, до голоду 1946—1947 років. Як пишуть домінуючі на міжнародному рівні АД, так і треба писати.--Reprarina (обговорення) 04:05, 26 листопада 2023 (UTC)
- Проти Всі джерела, також і наведені тут як аргумент для перейменування, подають назви гасел з уточненнями ГОЛОДОМОР 1932-1933 - ЕІУ, Голод, Голодомор 1932-33 - ЕСУ, Матеріали про Голодомор 1932–1933 - УІНП. Понадто, в ЕІУ є гасло ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР та ГОЛОДОМОР 1933–1934 РОКІВ В УСРР. Також иньші джерела подають цю назву з уточненням.--Юрко (обговорення) 14:54, 26 листопада 2023 (UTC)
Зникома точка → Точка сходу
Давньоруська гривна → Давньоруська гривня
Гривня → Українська гривня[ред. код]
Вважаю сьогоднішню назву статті неправильною, бо назву «гривня» використовувалися для низки інших історичних грошових одиниць. Навіть в іншомовних розділах Вікіпедії вказується «українська гривня».--Парус (обговорення) 13:16, 11 листопада 2023 (UTC)
- Проти бо для України це основне значення, аналогічно до назви міст Володимир замість Володимир-Волинський, а інші назви можна уточнити, як то Чернігівська гривня, Київська гривня, Новгородська гривня... — Дзмій (обговорення) 17:08, 11 листопада 2023 (UTC)
- Вважаю, що наводити як приклад назви міст у цьому випадку — зовсім не логічно, бо це дуже різні речі. На мою думку — термін «гривня» має бути дизамбігом, а там вже має йти перелік грошових одиниць. Наприклад, у 18 столітті навіть царська монета у 10 копійок, яка також була в обігу на території України, в народі називалася «гривною». Навіть була польська гривня, тож це поняття дуже розтяжиме, гривень було багато, і як валют, і як рахункових одиниць, і як монет.--Парус (обговорення) 17:17, 11 листопада 2023 (UTC)
- Проти. Тут є очевидне головне значення. Коли хтось каже, пише або думає про поняття "гривня", то з майже 100% ймовірністю це буде стосуватись української гривні. Я додав шаблон {{otheruses}} і вважаю це достатнім. -- Rajaton Rakkaus 🖂 18:10, 11 листопада 2023 (UTC)
- Іншомовні статті, ймовірно, названі відповідно до ISO 4217, тому навряд чи на них слід орієнтуватись. -- Rajaton Rakkaus 🖂 18:13, 11 листопада 2023 (UTC)
- Я вважаю, як нумізмат з багаторічним стажем, що у назві кожної валюти має миститися назва держави, і це не моя вигадка, а світова біржова практика. Також виглядає якось не логічно: одні валюти містять назву держави, а інші — ні. У світі в обмінниках та на біржах вказується подвійна назва валют. До речі. на купоно-карбованцях вказувалося — «український карбованець».--Парус (обговорення) 06:21, 12 листопада 2023 (UTC)
- Іншомовні статті, ймовірно, названі відповідно до ISO 4217, тому навряд чи на них слід орієнтуватись. -- Rajaton Rakkaus 🖂 18:13, 11 листопада 2023 (UTC)
- @Парус, в іншомовних розділах Вікіпедії вказується назва Українська гривня, тому що це розділи на інших мовах, там де не всі люди знають чия гривня, тому й дописують для зрозумілості, а це українська Вікіпедія, тому тут не треба уточнення, бо по-перше: всі знають що гривня українська, а по-друге: гривня є тільки в Україні, аж ніяк не в інших державах --Мункач Варош (обговорення) 08:56, 15 листопада 2023 (UTC)
- Я підхожу до назв валют не з позиції, де всі що знають, бо це виглядає м'яко кажучи по-школярськи несерйозно, а із нумізматичної точки зору та загальносвітової фінансової практики подвійного іменування валют. «Гривня» має бути дизамбігом.--Парус (обговорення) 09:57, 15 листопада 2023 (UTC)
- @Мункач Варош: Ще раз: у нас не українська вікіпедія, а україномовна. Це різні речі--Unikalinho (обговорення) 17:55, 17 листопада 2023 (UTC)
- Чекай, а чому у Вікіпедії сторінка про україномовну Вікіпедію називається Українська Вікіпедія? --Мункач Варош (обговорення) 17:57, 17 листопада 2023 (UTC)
- Мається на увазі мова. Мабуть неточний переклад з англійської, де "ukrainian" має значення як належність до України, так і "україномовний" (це ж стосується й інших "країнних" прикметників, зокрема того ж таки english). Може навіть і перейменувати варто б цю сторінку. Бо рувікі -- це так само не вікіпедія Росії, а лише російською мовою--Unikalinho (обговорення) 20:21, 17 листопада 2023 (UTC)
- Якби вона була суто українською, то вона б існувала як окремий від Вікіпедії сайт. А так, це лише один із мовних розділів Вікіпедії.--Парус (обговорення) 18:52, 17 листопада 2023 (UTC)
- Зауваження: у Вікіпедії сторінки про мовні розділи називаються Російська Вікіпедія, Англійська Вікіпедія, Польська Вікіпедія, Німецька Вікіпедія та інші --Мункач Варош (обговорення) 15:30, 23 листопада 2023 (UTC)
- А Австрійська Вікіпедія, Канадська Вікіпедія, Аргентинська Вікіпедія, Єгипетська Вікіпедія є? Нема? А чому? Може це такі малозначущі країни, що свою вікіпедію їм зась мати? Добре, а чому тоді є, наприклад, Сербохорватська Вікіпедія, Астурійська Вікіпедія, Західнофламандська Вікіпедія? Невже країна Астурія значущіша за країну Канаду? Може хоч тепер зрозумієте, що мовні розділи вікіпедії прив'язані до мов, а не до країн? --Unikalinho (обговорення) 21:20, 24 листопада 2023 (UTC)
- Зауваження: у Вікіпедії сторінки про мовні розділи називаються Російська Вікіпедія, Англійська Вікіпедія, Польська Вікіпедія, Німецька Вікіпедія та інші --Мункач Варош (обговорення) 15:30, 23 листопада 2023 (UTC)
- Чекай, а чому у Вікіпедії сторінка про україномовну Вікіпедію називається Українська Вікіпедія? --Мункач Варош (обговорення) 17:57, 17 листопада 2023 (UTC)
- За. Не можна іґнорувати, що подібна назва використовувалася задовго до введення сучасної валюти у 1996 році. --UA0Volodymyr (обговорення) 09:03, 15 березня 2024 (UTC)
За, оскільки аргументи номінатора мають під собою підґрунтя і плюс уніфікація з грошовими одиницями інших країн ("єгипетський фунт", "парагвайський гуарані" тощо). Нагадую для тих, хто вважає, що все українське треба без уточнень за країною, що укрвікі не є вікіпедією України, а лише україномовною вікіпедією. Її можуть читати люди, які просто вивчають українську, але ніколи не були українцями--Unikalinho (обговорення) 03:43, 12 листопада 2023 (UTC)
Феррарі Олена Костянтинівна → Елена Феррарі
Станівник → Присудкове слово
Вулиця Харківська (Львів) → Харківська вулиця (Львів)
Плейліст → Список відтворення[ред. код]
Пропоную перейменувати на нормальну назву, бо ні плейлист, ні плейліст не мають широкого використання. Значно частіше використовується щось на кшталт «список відтворення» (мабуть, найчастіший варіант), список композицій, список треків, список пісень тощо. Натомість «плейлист» наче має ширше використання, ніж «плейліст», а також у словнику УЛІФ є схоже слово «прайс-лист»,тож якщо брати за аналогією (згідно з ВП:МОВА) а також врахувати правописний пункт про «традиційне написання» («Горох» містить «плейлист» і посилається на ВЕСУМ), то «плейлист» тут має перевагу. Але, знову ж таки, пропоную перейменувати на щось більш поширене. Уже хотів зробити це сам, але побачив, що вже колись було обговорення на ВП:ПС.--Piramidion 21:01, 22 жовтня 2023 (UTC)
- Прайс-лист від словосполучення price list, а плейліст від слова playlist. --Seva Seva (обговорення) 21:27, 22 жовтня 2023 (UTC)
- Складова list та сама, і саме нею (і співзвучністю з українським «лист») обґрунтовували варіант «плейліст» у попередньому обговоренні.--Piramidion 22:15, 22 жовтня 2023 (UTC)
- Який зв'язок між тим, що в УЛІФ є словосполучення прайс-лист і нема плейліст? --Seva Seva (обговорення) 12:00, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Другий пункт ВП:МОВА.--Piramidion 15:00, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Другий пункт каже про споріднені слова, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису. Тут нема споріднених слів, є словосполучення та слово з зовсім різних сфер. Так само можна обґрунтувати написання букви І наявністю в УЛІФ слів лістеріо́з і натуралі́ст. По-друге, відповідно до правил чинного українського правопису, а саме §129 п.1.6, пишемо І, що відповідає попередньому обговоренню, яке приймалося до затвердження чинного нині правопису. --Seva Seva (обговорення) 23:46, 25 жовтня 2023 (UTC)
- Ваша аналогія абсолютно некоректна. Це якраз споріднені слова, бо в обох використовується складова list в одному й тому ж значенні (список). А згаданий пункт правопису передбачає винятки.--Piramidion 11:31, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Ще раз наголошу, що price list - це не слово, а словосполучення, яке складається з двох слів: price і list. У випадку з playlist маємо одне слово. У попередньому підсумку було чітко сказано, що твердження "при перекладі слова playlist частина слова list (сторінка) походить від українського лист" — не підтверджене жодним АД і може розглядатися як хибне. Чи Ви зустрічали АД, які б спростовували хибність твердження? Позаяк пункт 1.6 §129 правопису передбачає винятки у разі наявності усталеної традиції та наводить приклади: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін.. Я перевірив, усі ці слова з прикладу наявні в УЛІФ, підозрюю в багатьох словниках також є. Очевидно, що плейлист не на стільки вживаніше в порівнянні з плейліст, як калмик в порівнянні з калмік, тож казати про усталену традицію чи правильність перекладу playlist як плейлист не доводиться. --Seva Seva (обговорення) 13:59, 26 жовтня 2023 (UTC)
- По-перше, прайс-лист — це складний іменник, це слово, а не словосполучення. Почитайте про те, що таке словосполучення — у нас є стаття на цю тему. «Список відтворення» — це словосполучення. По-друге, ви підміняєте мою аргументацію. Я ніде не казав, що "list" має якийсь стосунок до українського іменника «лист». Навпаки, я аргументував тим, що в обох випадках маємо запозичення з англійської мови, і в обох випадках використовується складова «list» у значенні «список». Одне з цих слів є в словнику УЛІФ. По-третє, джерела, які можна відшукати в Google Scholar, показують суттєву (дев'ятикратну) перевагу варіанту «плейлист» над «плейліст», що вже може свідчити про якусь усталеність. І тут недоречно порівнювати якесь «калмик» з «калмік», коли треба порівняти «плейлист» із «плейліст». Зрештою, я ж усе одно наполягаю на перейменуванні на український відповідник, а не англіцизм.--Piramidion 14:58, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Ще раз наголошу, що price list - це не слово, а словосполучення, яке складається з двох слів: price і list. У випадку з playlist маємо одне слово. У попередньому підсумку було чітко сказано, що твердження "при перекладі слова playlist частина слова list (сторінка) походить від українського лист" — не підтверджене жодним АД і може розглядатися як хибне. Чи Ви зустрічали АД, які б спростовували хибність твердження? Позаяк пункт 1.6 §129 правопису передбачає винятки у разі наявності усталеної традиції та наводить приклади: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін.. Я перевірив, усі ці слова з прикладу наявні в УЛІФ, підозрюю в багатьох словниках також є. Очевидно, що плейлист не на стільки вживаніше в порівнянні з плейліст, як калмик в порівнянні з калмік, тож казати про усталену традицію чи правильність перекладу playlist як плейлист не доводиться. --Seva Seva (обговорення) 13:59, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Ваша аналогія абсолютно некоректна. Це якраз споріднені слова, бо в обох використовується складова list в одному й тому ж значенні (список). А згаданий пункт правопису передбачає винятки.--Piramidion 11:31, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Другий пункт каже про споріднені слова, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису. Тут нема споріднених слів, є словосполучення та слово з зовсім різних сфер. Так само можна обґрунтувати написання букви І наявністю в УЛІФ слів лістеріо́з і натуралі́ст. По-друге, відповідно до правил чинного українського правопису, а саме §129 п.1.6, пишемо І, що відповідає попередньому обговоренню, яке приймалося до затвердження чинного нині правопису. --Seva Seva (обговорення) 23:46, 25 жовтня 2023 (UTC)
- Другий пункт ВП:МОВА.--Piramidion 15:00, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Який зв'язок між тим, що в УЛІФ є словосполучення прайс-лист і нема плейліст? --Seva Seva (обговорення) 12:00, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Складова list та сама, і саме нею (і співзвучністю з українським «лист») обґрунтовували варіант «плейліст» у попередньому обговоренні.--Piramidion 22:15, 22 жовтня 2023 (UTC)
- За аргументами номінатора... — Казкар (обговорення) 13:46, 23 жовтня 2023 (UTC)
- Проти не побачив істотної переваги в АД ні запропонованого варіанту, ні інших наведених варіантів. Термін однозначно іншомовний, тож не бачу причин змінювати попереднє консенсусне рішення. --Seva Seva (обговорення) 12:00, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Дивне твердження. «Список відтворення» має безліч використань. [24], [25], [26] [27] У програмах — списки відтворення (щойно спеціально глянув Windows Media Player та VLC) Те, що термін іншомовний, — не аргумент, коли він має україномовний відповідник. Крім того, там, де не використовується «список відтворення», явну перевагу у вжитку має варіант «плейлист» (132 унікальні результати в google scholar), а не «плейліст» (16 результатів), як зараз. (Хоча варіант «плейліст» використовується в інтерфейсах Spotify та Deezer, що бронює йому місце в преамбулі.) Хай там як, а я не бачу підстав лишати англіцизм у назві статті української вікіпедії, коли є широковживаний україномовний відповідник.--Piramidion 14:58, 24 жовтня 2023 (UTC)
- Я не кажу, що його не існує. Я кажу, про те, що перевага відсутня або не показана українського відповідника загалом і не показана перевага конкретного україномовного відповідника в авторитетних джерелах зокрема. На знаю як там де, в моєму SoundCloud досі playlists. --Seva Seva (обговорення) 23:46, 25 жовтня 2023 (UTC)
- Soundcloud не має української мови, не розумію, нащо ви тут навели як приклад його і англомовне написання слова.--Piramidion 00:31, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Я не кажу, що його не існує. Я кажу, про те, що перевага відсутня або не показана українського відповідника загалом і не показана перевага конкретного україномовного відповідника в авторитетних джерелах зокрема. На знаю як там де, в моєму SoundCloud досі playlists. --Seva Seva (обговорення) 23:46, 25 жовтня 2023 (UTC)
- Дивне твердження. «Список відтворення» має безліч використань. [24], [25], [26] [27] У програмах — списки відтворення (щойно спеціально глянув Windows Media Player та VLC) Те, що термін іншомовний, — не аргумент, коли він має україномовний відповідник. Крім того, там, де не використовується «список відтворення», явну перевагу у вжитку має варіант «плейлист» (132 унікальні результати в google scholar), а не «плейліст» (16 результатів), як зараз. (Хоча варіант «плейліст» використовується в інтерфейсах Spotify та Deezer, що бронює йому місце в преамбулі.) Хай там як, а я не бачу підстав лишати англіцизм у назві статті української вікіпедії, коли є широковживаний україномовний відповідник.--Piramidion 14:58, 24 жовтня 2023 (UTC)
- За Плейлист або Список відтворення. Підтримую аргументи номінатора. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:17, 29 жовтня 2023 (UTC)
- За. «Список відтворення» у WM, VLC та YouTube Music. «Плейлист» є у ВЕСУМ і більш уживаний, «плейліст» у Spotify і Deezer. Я вважаю, що запропонована назва є більш однозначною, але все одно широко вживаною. Щодо неї точно не може бути суперечок, а до того ж вона звучить менш розмовно. -- RajatonRakkaus ⇅ 22:12, 8 березня 2024 (UTC)
Магса Аміні → Махса Аміні
Палестинська війна (1947—1949) → Війна за незалежність Ізраїлю
Тифлінг → Бісини
Киньте гріш Відьмакові → Заплатіть Відьмакові карбованим сріблом[ред. код]
Офіційний переклад.--Юе-Артеміш (обговорення) 16:30, 13 вересня 2023 (UTC)
- а може прояснити пан @Perohanych перейменування без причини, коли минуле вказано прямо оновлено назву за версією офіційного українського дубляжу Netflix? --『白猫』Обг. 16:47, 13 вересня 2023 (UTC)
- На той час, в моєму розумінні, ця пісня у перекладі і виконанні Eileen була більш популярною. Наразі на ютубі є два варіанти в її виконанні, в одного 1 млн, в іншого 1,1 млн переглядів. --Perohanych (обговорення) 06:51, 14 вересня 2023 (UTC)
- Проти, бо поточна назва копмактніша, логічніша й відповідає оригіналу Grosza daj Wiedźminowi в якому ніякого карбованого срібла й близько немає... — Чорнокнижник (обговорення) 08:21, 14 вересня 2023 (UTC)
- Це ж художній поетичний переклад: там може бути що завгодно.--Юе-Артеміш (обговорення) 08:58, 14 вересня 2023 (UTC)
- За швидке перейменування. Є офіційний переклад від компанії, якій ця пісня належить. За майже рівної популярности двох варіантів, неофіційний не має жодних переваг. -- Rajaton Rakkaus обг 06:56, 17 вересня 2023 (UTC)
- Проти Нинішня назва дійсно і точніша, і коротша, і, що більш вагомо, популярніша (див. гугл (1 - 1 820, 2 - 402) та ютуб). До того ж встигла потрапити до джерел, не просто згадка, а повноцінний аналіз перекладу: Черевань, С. О. Особливості перекладу та культурної адаптації англомовних серіалів українською мовою (на матеріалі американського телесеріалу "The Witcher") 2023 (ст. 38-41). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:04, 26 лютого 2024 (UTC)
- на неопублікованій роботі студентки? --『Shiro Neko』Обг. 18:26, 9 березня 2024 (UTC)
- це лише як приклад, я не стверджую, що це повноцінне авторитетне джерело. проте це певна робота, яка містить аналіз. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:33, 9 березня 2024 (UTC)
- на неопублікованій роботі студентки? --『Shiro Neko』Обг. 18:26, 9 березня 2024 (UTC)
Альберт Ейнштейн → Альберт Айнштайн
Третій Рейх → Нацистська Німеччина (друга спроба)
Польсько-радянська війна → Польсько-радянська війна (1919—1920)
Роман Полянський → Роман Поланскі
Орхідея де Сантіс → Оркідеа Де Сантіс
Лоренцо Медічі → Лоренцо де' Медічі
Ізабела II → Ізабелла II
Секретарка (Україна) → Секретарка (Первомайський район)
Бієшу Марія → Бієшу Марія Лук'янівна
Ґор Відал → Гор Відал
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Hunter × Hunter → Мисливець × Мисливець
Паладій Ярослав Юрійович → Ярослав Паладій
Данило Галицький → Данило Романович
Вітторіо де Сіка → Вітторіо Де Сіка
Гава Абді → Хава Абді
Святі з нетрів → Святі з Бундока
Пеніс → Статевий член чоловіка
Ae/Be-зорі Гербіга → Ae/Be зорі Хербіга
Рисів'яник → Моті
Святі-кросдресери → Святі-трансгендери
Проголошення незалежності України 1991 → Національно-демократична революція в Україні (1990—1991)
Занепалі ангели → Падші ангели
Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року → ??
Хунедоара (місто) → Гунедоара (місто)
Загальні вибори в Донецькій народній республіці 2018 → Псевдовибори в окупованій Донецькій області (2018)
Зигмунд Фрейд → Зиґмунд Фройд
Застосунок → Прикладне програмне забезпечення
Ґарґантюа та Пантаґрюель → Гаргантюа і Пантагрюель
Завершені обговорення[ред. код]
Кокоричанка → Кокаричанка
Занепалий диявол → Декадентське зло
Вільна територія → Махновщина
Йостедалсбреєн → Йостедалсбреен
Маннекен Піс → Хлопчик-дзюркунчик
Хайдук (Спліт) → Гайдук (Спліт) (2)
Алвару → Альваро
Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022) → Слобожанська наступальна операція
Референдум про статус Криму 2014 → Референдум про статус Криму (2014)
Бої за Гостомельський аеропорт → Битва за Гостомельський аеропорт
Діпфейк → Дипфейк
Ізборники → Ізборники Святослава
Цілковита пітьма (фільм, 2000) → Чорна діра (фільм, 1999)
Хатті → Хетська держава
Мосьє → Месьє
Європа-Парк-Стадіон → Ойропа-Парк-Штадіон
Кир Великий → Кір II Великий
Кіфісія (футбольний клуб) → Кіфіс'яс
Кримська Демократична Республіка → Кримська Народна Республіка
Пірнач → Пернач
Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтійське та ін. → Велике князівство Литовське