Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Чарівники_(фільм)Чародії (фільм)[ред. код]

Оскільки офіційного перекладу нема, неофіційний повинен бути ближчим у вимові до оригіналу--В.Галушко (обговорення) 16:05, 20 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Так, саме за перекладом «Чародії» фільм і відомий в українському телеефірі. Бо, інакше у зворотному напрямку було б «Волшебники», а «Чародії» — точний відповідник для назви українською мовою.--Leon Nef обг 16:26, 20 лютого 2017 (UTC)

Приз_МФКППриз ФІПРЕССІ[ред. код]

Цю статтю, як і деякі похідні від неї, було перейменовано без урахування усталеності назви, що вважаю, абсолютно недоречним і помилковим. Назва ФІПРЕССІ використовується давно і скрізь в українській мові, і ніде немає довільно перекладеної абревіатури МФКП у цьому значенні. Я не розумію, для чого винаходити велосипед? Ми ж не перекладаємо, наприклад, українським відповідником таку ж усталену абревіатуру НАТО (на ОПД або ПАА)? Можна було б повернути назву і без цієї заявки, але задля уникнення війни перейменувань, вважаю доречним винести на обговорення.--Leon Nef обг 13:55, 20 лютого 2017 (UTC)

Герцогство ПрусіяГерцогство Пруссія[ред. код]

Словар Грінченка не може бути аргументом щодо орфографії слова, адже був складений до затвердження чинного правопису та навіть до становлення сучасної орфографії взагалі. Принаймні, коли слово є в більш нових словниках. Пруссія наявна зокрема в УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:19, 20 лютого 2017 (UTC)

Юзеф ПачоськийЙосип Пачоський[ред. код]

Пропоную повернути попередню назву статті Йосип Пачоський. Попри те, що в ЕІУ він, як справедливо зазначив @Бучач-Львів:, Юзеф, а не Йосип, за кількома критеріями перевага Йосипа:

Підсумовуючи, пропоную повернути статті назву Йосип Пачоський (альтернативні назви, які також вважаю прийнятними — Пачоський Йосип Конрадович, Йосиф Пачоський, Пачоський Йосиф Конрадович), зазначивши у вступі всі три варіанти імені — Йосип, Йосиф, Юзеф — NickK (обг.) 23:09, 19 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Думаю, найкращий варіант з по батькові, адже громадянин РІ, більша частина життя якого, як я розумію, пройшла на Вкраїні й у Білорусі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 20 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Однозначно. порушення ВП:Е від ЮеАртеміс і NickK. Цей чоловік - поляк, а не українець. Де він працював після утворення польської держави - невже в Україні? Де помер? Наведені опонентами так звані АД - це порушення ВП:Е, а не сучасні джерела. Переважно вони друковані на півдні України, де, як відомо, мова піддалась значному впливу змосковщення. Херсонський морський інститут - це серйозно в галузі моря - але не етнодосліджень. Якщо опоненти доведуть, що бодай його хтось з його батьків був етнічним українцем (а не за місцем народження), тоді буду за перейменування. Принаймі полвікі жодним словом не обмовлюється про його українськість.
Навіть Пачоський Йосип Конрадович – вчений-натураліст - джерело - наведене опонентами - наведене джерело мовить, що був сином поляків (щоправда, тут же ж вказано якийсь невідомий Дубновський район ???). Його батько - учасник польського повстання 1863. Він, припускаю, звісно, трохи змосковщився за час проживання на півдні сучасної України. Але не став українцем - а таки покинув «московсько-совіцький рай», переїхавши до Польщі. Громадянином якої країни вважав себе на момент смерті? --Д-D (обговорення) 07:29, 20 лютого 2017 (UTC)

@Бучач-Львів: Ви написали, що мій коментар є фальсифікацією. Це гучне звинувачення, але чи не голослівне? Покажіть, будь ласка, конкретно, в чому фальсифікація з мого боку: може, в біографічних працях він Юзеф, а не Йосип/Йосиф? може, ботаніки пишуть про Ю. Пачоського частіше, ніж про Й. Пачоського? може, я недогледів ів УРЕ та ЕСУ ініціал Ю., а не Й.? може, в прижиттєвих україномовних виданнях його називали Юзефом, а не Йосипом? може, вулицю Йосипа Пачоського перейменували на вулицю Юзефа Пачоського? Будь ласка, конкретні факти. Дякую — NickK (обг.) 14:03, 20 лютого 2017 (UTC)
  • порушення ВП:Е Тепер у нас є районування АД по Україні? порушення ВП:Е І знов аргументація "бо поляк"... А Конфуцій китаєць, проте відомий нам під латинським іменем. Етнічність не єдиний і не вирішальний фактор. Нік навів купу джерел. Перебити це можна лише більшою купою з такою ж авторитетністю.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 20 лютого 2017 (UTC)
    порушення ВП:Е. Нік навів купу граматичних помилок, а не джерел. --Д-D (обговорення) 08:29, 20 лютого 2017 (UTC)
    Систематична "помилка" це виняток, а не помилка.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 20 лютого 2017 (UTC)
    Систематична помилка — це власне помилка.
  • «Де він працював після утворення польської держави — невже в Україні?» — «У 1922—1923 роках завідує відділом ботаніки в заповіднику „Асканія-Нова“.»--ЮеАртеміс (обговорення) 08:31, 20 лютого 2017 (UTC)
    Це нічого не змінює - покинув «більшовицький рай», заодно працю в Україні, переїхав на історичну батьківщину.--Д-D (обговорення) 10:05, 20 лютого 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Дубнівський район став Дубенським лише "нещодавно". Коли і область РівНенською. Про це я давно знаю з форуму УГТ. Постанова--ЮеАртеміс (обговорення) 08:38, 20 лютого 2017 (UTC)

Мало хто що знає... Видно по Чеслав Бялобжеський. Стосовно «купи» - я не спец. Те, що навів нік - це порушення ВП:Е стосовно однієї важливої деталі - етносу Юзефа Конрада Пачоского.--Д-D (обговорення) 08:51, 20 лютого 2017 (UTC)
  • Цікаво, що другим іменем він взяв ім'я батька. Маю сумнів, що це з народження (довоєнний Rocznik Akademii Umiejȩtności w Krakowie згадує його БЕЗ другого імені). Можливо, він це зробив задля збереження ініціалів після переходу на публікації польською в 1920-х. Таким чином він зберіг своє по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:07, 20 лютого 2017 (UTC)
    Звісно, куди там новішим польським АД до старіших. Барабанний дріб діє? --Д-D (обговорення) 10:05, 20 лютого 2017 (UTC)
    Щодо «зберіг по-батькові». Лікнеп - та й годі. Поляки-римокатолики мали й по 5 імен. Навіть українці-греко-католики мали по 3 імені іноді Луцький Юрій Остапович. Ясно? --Д-D (обговорення) 10:07, 20 лютого 2017 (UTC)
    Питання не в кількості, а в часі появи. І у багатьох поляків друге ім'я це ім'я батька? При цьому зазначений щорічник (за 1914 р.) решту науковців іменував з другим ім'ям. Наприклад: Вінценти Юзефа Карпінського. Проте неважливо. Це просто спостереження. Вікі керується АД. Нік їх навів.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:32, 20 лютого 2017 (UTC)

Володимир СвятославичВолодимир Великий[ред. код]

Отже маємо в українській вікіпедії статтю Володимир Святославич, назва якої є не зовсім актуальною, і тут я хочу перерахувати свої аргументи на користь перейменування:

August (обговорення) 16:11, 17 лютого 2017 (UTC)

Готтліб МаврикійМаврикій Готтліб[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Готтліб Маврикій → Маврикій Готтліб

Дякую. --Д-D (обговорення) 15:20, 14 лютого 2017 (UTC)

Тут бажано номінувати на перейменування та обговорити варіанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:39, 15 лютого 2017 (UTC)
щоб ти знов зайнявся тим, що приписав Франкові? --Д-D (обговорення) 12:51, 15 лютого 2017 (UTC)

Треба розглянути вживаність варіантів: Маврикій, Маврицій та Маурицій.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:48, 16 лютого 2017 (UTC)

Треба розглянути відсутність в будь-яких дискусіях к-ча Артеміса, який не знає, що таке пристойна розмова про видатних українців (власне Франка), і не знає слова перепрошую. --Д-D (обговорення) 08:26, 16 лютого 2017 (UTC)

Пошук по книжках дав варіант Маврицій Готліб. Решта невживані. Пропоную Маврицій Готліб.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 16 лютого 2017 (UTC)

Кермо_висотиСтерно висоти[ред. код]

Згідно з джерелом (Русско-украинский политехнический словарь)--В.Галушко (обговорення) 16:03, 14 лютого 2017 (UTC)

Взагалі-то, «кермо», «стерно» і ще «руль» - відповідно до словників - практично синоніми. Так що така заміна навряд чи дасть якусь користь. Хіба що в преамбулі вказати всі 3 назви. Ну і за потреби створити сторінки перенаправлень--V Ryabish (обговорення) 18:54, 14 лютого 2017 (UTC)
А чому ми дивимося в російський словник? Треба галузеву україномовну літературу.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:58, 15 лютого 2017 (UTC)
А чому б не нормальну назву руль висоти? Російсько-український словник наукової термінології. К.: Наукова думка, 1998. С.641: руль висоти. Maksym Ye. (обговорення) 12:02, 15 лютого 2017 (UTC)
О, я якраз вказував, що самі по собі ці 3 слова є синонімами. Але в даному контексті особисто я частіше чув (читав) - «руль висоти». Тому я за цей варіант --V Ryabish (обговорення) 20:41, 15 лютого 2017 (UTC)
Та зрозуміло, що мало б бути руль, але в користувачів вмикається автоматом відштовхування від російської, тому вся українська фахова література йде собі боком. А втім, термінологія завжди усталювалася на протиставленні побутовим назвам. Maksym Ye. (обговорення) 05:32, 16 лютого 2017 (UTC)
Бажано використати за джерело україномовний довідник. Проблема може виникнути, якщо джерела різних років і видань суперечитимуть одне одному. На мій погляд, щодо корабля і літака доречніше вживати «стерно».
--В.Галушко (обговорення) 09:19, 16 лютого 2017 (UTC)
В СУМ-11 стерно у трактора, а кермо у літака ).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 16 лютого 2017 (UTC)
Наскільки я розумію, "кермо" - це орган управління в кабіні літака. А "руль" - аеродинамічна поверхня, за допомогою якої літак змінює висоту. І яка управляється "кермом"--V Ryabish (обговорення) 15:24, 16 лютого 2017 (UTC)

рулі висоти, глибини та повороту в "Мовознавстві"--ЮеАртеміс (обговорення) 07:54, 17 лютого 2017 (UTC)

Менса_(будівництво)Престол[ред. код]

Словник обрядової термінології подає лише варіанти «престол» і розмовне «престіл». Термін «менса» вживається лише для католицьких храмів--В.Галушко (обговорення) 14:50, 14 лютого 2017 (UTC)

Джерело Словник церковно-обрядової термінології. — Львів; Свічадо.. 2001.. Ще одне слово — «трапеза».
--В.Галушко (обговорення) 14:53, 14 лютого 2017 (UTC)

Нитка_(інформатика)Потік виконання[ред. код]

У 2009 році було обговорення щодо перейменування цієї статті, але пропозиція не була підтримана, хоч були наведені джерела. Натомість, джерел щодо "нитки" наведено практично не було (крім російськомовних). Див Вікіпедія:Перейменування статей/Нить → Потік виконання. Основним противником перейменування був Deineka, який і підбив підсумок, не зважаючи на аргументи, хоч був зацікавленою особою. Основними аргументами противників перейменування були дослівні переклади англійського слова Thread та власні оригінальні дослідження. Хоч у всій технічній літератури вживається "потік", статтю за 8 років так і ніхто не перейменував --RLuts (talk) 21:08, 11 лютого 2017 (UTC) P.S. Див. також Вікіпедія:Перейменування статей/Нитка (інформатика) → Тред, хоч підсумок підбив знову ж Deineka. А також СО статті. В усіх обговореннях прихильники "нитки" використовують лише свої оригінальні дослідження --RLuts (talk) 21:17, 11 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За В програмуванні - усталений термін - «потік». Але можливо доцільно перейменувати за аналогією «Потік (інформатика)» або «Потік (програмування)» --V Ryabish (обговорення) 21:13, 11 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Просто здається, що цей термін більше підходить в даному випадку. --Dars (обговорення) 00:04, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Навіть росіяни, ті з них, що вивчили нарешті англійську, вже визнають в нових перекладах, що «потік» для thread — це було радянською дурнею, але нє, декому нейметься й хочеться скопіювати сюди переклад зі старої російської помилки, щоб вже було тут як в справжній Вікіпедії мовою УРСР. Але це лірика. Окрім того, слово потік надто перевантажене, щоб його використовувати для позначення thread операційних систем. Бо потік — це stream, який буває в тому числі й command stream — потік команд, який немає нічого спільного з ниткою ОС. Також потік — це ще flow, який, уявіть собі, може бути control flow. Плюс тій самій вінді існує т. зв. fiber — волокно. Цілком логічно, що нитка може містити волокна, але які ж волокна в потоку? Крім того. Добре. Уявили, що стаття перейменована. Як ви будете потім розрізняти оце з command stream, control flow, flow of execution тощо? Гарна пропозиція, між іншим, в попередньому обговоренні була перекласти «A Streaming Multi-Threaded Model». Також для роздумів: Переклад thread на e2u, artem.komisarenko (обговорення) 00:16, 12 лютого 2017 (UTC)
    • Термінологія не завжди переклад. Так, в потік багатозначний термін, тому завжди уточнюють який саме.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 12 лютого 2017 (UTC)
      В цьому випадку ви пропонуєте саме переклад, тільки з російського перекладу artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
    • У Вікіпедії ми використовуємо авторитетні джерела, а не власні оригінальні дослідження і оригінальні дослідження користувачів в обговоренні на сторонніх форумах. Усталений переклад в українській технічній літературі — це потік або тред. Ось і ми маємо використовувати їх. --RLuts (talk) 10:44, 12 лютого 2017 (UTC)
      Ну ось вам авторитетні, наводив вже вище artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
      • Як на мене, тред не годиться, бо це калька з англ. thread. Потік виконання — задовгий переклад одного слова, тоді вже Потік (інформатика), або Потік (програмування), або Потік (комп'ютерні науки). І ще дещо: натхненний прикладом «A Streaming Multi-Threaded Model», я досі мучуся з перекладом англ. stream і англ. thread: кожному з цих слів личить переклад «потік». Та от біда: як перекласти інше? --Рассилон (обговорення) 11:43, 12 лютого 2017 (UTC)
        Просто перекладаєте thread як воно є в англійській, а не в російській 90-х років, як нитку і все. Тоді в вас не буде плутанини з thread has few fibers, streaming multi-threaded model, і ви ніколи не сплутаєте його з flow of execution та control stream artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
        Ну гаразд, з thread — нитка більш-менш визначились. Тоді за Гуглом stream можна перекласти струмінь чи течія, а flow — вже як потік. --Рассилон (обговорення) 13:31, 12 лютого 2017 (UTC)
        • stream - це якраз і є потік (потік вводу-виводу), це уже усталений і однозначний термін в багатьох книгах і його перейменовувати не варто, а flow - уже можна як "течія".-- Volodimirg (обговорення) 21:43, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Закінчив ХНУРЕ в 2011-ому. Тоді в нас був "потік".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 12 лютого 2017 (UTC)
    А в нас в КПІ взагалі був «поток». Знайшли експертів з української. ХНУРЕ(!) artem.komisarenko (обговорення) 11:55, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Статтю перейменувати однозначно треба. З інформатикою тут завжди був якийсь безлад, згадати хоч вистраждане налагодження, або досі кумедну «точку зупину» замість переривання. Але визначати основний термін варто якось сумлінніше. Скажімо, в першому ж навмання взятому словнику з інформатики знайшов tread «програмний канал», у другому tread «потік, нитка, проф. тред». Не замінити б одну саморобку такою ж. Maksym Ye. (обговорення) 19:06, 12 лютого 2017 (UTC)
Взагалі для переривання є відповідна стаття Переривання(interruption), а breakpoint це справді точка зупинки програми при дебагінку, чому точка "зупину", а не "зупинки" я і сам не знаю, ніколи не заходив на цю статтю:)?
  • Symbol oppose vote.svg Проти Сучасні книги часто перекладаються без врахування основних нюансів комп'ютерної термінології підбираючи перший ліпший переклад, згодом ці переклади викладають в університетах не задумуючись. Тому програмісти і люблять англіцизми, щоб було простіше порозумітися хто що має на увазі. Нитка однозначний переклад thread, інакше прийдеться всюди в статтях писати до потоку ще одне слово "потік виконання"(thread), "потік вводу-вивод"(stream), "потік керування"(control flow), але не думаю, що прості читачі не обізнані в нюансах зрозуміють, що це різні речі. В обговореннях я наводив реальні приклади Piped streams are io streams whose sources and destinations are threads. Ще приклад: Created Data Transfer thread for stream і в деякій літературі такого є купа. -- Volodimirg (обговорення) 22:04, 12 лютого 2017 (UTC)

Тобто існують багатониткові програми? Хтось таку назву хоч десь бачив?!--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 13 лютого 2017 (UTC)

ну насправді термін multithread program і в англійській не дуже люблять вживати. Якщо говорити формально і правильно з точки зору програмування, то програма складається з процесів, а процес уже може містити декілька ниток. І я так і не зрузумів як ви пропонуєте перекладати thread, flow and stream? -- Volodimirg (обговорення) 18:00, 14 лютого 2017 (UTC)
Не завжди різні слова перекладаються по-різному. Між мовами взагалі немає чітких семантичних відповідностей. Щодо stream та thread - в відомій мені традиції обидва потоки.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 15 лютого 2017 (UTC)
В художній літературі це так, але в технічній повинні бути однозначні терміни. Вище вже всі проблеми з трьома видами потоків описані-- Volodimirg (обговорення) 21:28, 15 лютого 2017 (UTC)
Вони і є однозначні, але не однослівні.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:51, 16 лютого 2017 (UTC)
Оці неоднослівні також неоднозначні. Пропонований переклад конфліктує з flow of execution. artem.komisarenko (обговорення) 07:40, 16 лютого 2017 (UTC)
То порядок виконання.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:22, 16 лютого 2017 (UTC)
Це якраз потік виконання в тому сенсі, який мали в голові росіяни, коли так thread переклали. artem.komisarenko (обговорення) 19:54, 16 лютого 2017 (UTC)
Домисли. flow в відомій мені інформатиці "порядок", зокрема control flow.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 20 лютого 2017 (UTC)

Танок_смерті_(сюжет)Танець смерті (сюжет)[ред. код]

Слово танець звичайніше, ніж танок, тому в більшості випадків йому слід надати перевагу--В.Галушко (обговорення) 17:49, 11 лютого 2017 (UTC)

Вемблі_(стадіон)Вемблі[ред. код]

Уніфікація з Вемблі (1923). Тобто новий і старий мають мати однакове дерево уточнень. Або Вемблі та Вемблі (1923), або Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923). Це допоможе уникнути плутанини, яку ми маємо зараз--Unikalinho (обговорення) 18:25, 10 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Вемблі, бо це район Лондона, який дав назву стадіону. --Basio (обговорення) 18:39, 10 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Вемблі (en:Wembley) — це передусім район Лондона. А от Вемблі (1923) уже однозначне, бо нічого іншого з назвою Вемблі 1923 року немає — NickK (обг.) 18:48, 10 лютого 2017 (UTC)
    • Стадіон за вживаністю в україномовній спільноті тягне на основне значення дизамбіга (наразі Вемблі в укрвікі є не дизамбігом, а редиректом на стадіон). А нам треба дивитись не тільки окремо на однозначність-неоднозначність Вемблі (1923), а й на те, щоб у парі "старий Вемблі — новий Вемблі" не було плутанини--Unikalinho (обговорення) 04:40, 11 лютого 2017 (UTC)
      Дивлячись у якій україномовній спільноті. В спільноті спортивних вболівальників справді найвідоміший стадіон (так само як і Челсі чи Вімблдон відомі зовсім не як райони Лондона), але в спільноті географів чи української діаспори Великобританії це передусім райони Лондона. Тож пропоную поставити основним дизамбіг, як і у випадку Челсі чи Вімблдона — NickK (обг.) 15:05, 13 лютого 2017 (UTC)
      Ви ж, коли йшлося про формат іменування футбольних клубів, якраз протилежне говорили! Тоді якраз я казав про те, що в нас не лише спортивна спільнота і тому називати футбольні клуби без уточнення "футбольний клуб" некоректно -- і що Ви тоді відповідали? Про гугл, про людей, які "@мені цікаво, що вони курили" (Ваші слова), і таке інше -- і цим доводили, що спортивна тематика в нас основним значенням має стояти. А тепер, коли Вам уже вигідно по-іншому, Ви й говорите цілком протилежне тому, що говорили тоді--Unikalinho (обговорення) 05:19, 14 лютого 2017 (UTC) Втім, навіть на таку "позицію" є варіант -- третій із запропонованих мною нижче--Unikalinho (обговорення) 05:21, 14 лютого 2017 (UTC)
      Ви змішуєте різні речі. Тут ідеться про випадки, коли клуби або стадіони названі на честь районів відповідних міст, а там ішлося про випадки, коли клуби названі на честь інших власних або загальних назв. Тут ваша пропозиція приблизно еквівалентна до того, щоб Суха Балка (стадіон) перейменувати на Суха Балка, а не до того, що ви озвучили — NickK (обг.) 13:42, 14 лютого 2017 (UTC)
      Про Суху Балку вперше чую. Але хіба стадіон СКА у Львові названий на честь футбольного клубу СКА? Ні. Там назви рівноправні з цієї точки зору, і тоді за цією логікою в обох об'єктів має бути уточнення за родовим поняттям. Ви ж були проти цього. Тому у тій Вашій аргументації питання насправді не в тому, що на честь чого назване. Просто у Вас чомусь є думка, що футбольні клуби не повинні мати уточнення "футбольний клуб" -- це аргументація адміністратора футбольної енциклопедії. А тепер Ви кажете, що в нас не спортивна спільнота. Що ж, тоді Ви мали б погодитись на третій варіант, запропонований мною нижче--Unikalinho (обговорення) 14:30, 14 лютого 2017 (UTC)
      Є різниця між збігом між стадіоном і футбольним клубом (двома поняттями з однієї галузі) та стадіоном або футбольним клубом і поняттям з іншої галузі. Щодо вашого третього варіанту, то я намагаюся по максимуму уникати подвійних уточнень, і я б надав перевагу Вемблі (1923) над Вемблі (стадіон, 1923)NickK (обг.) 14:51, 14 лютого 2017 (UTC)
      Та якби ж то були всі випадки про одну й ту ж галузь... А намагатися по максимуму уникати чогось (теж не факт, що це правильна тактика) -- це не означає уникати цього взагалі. В даному випадку цього уникнути можна тільки пішовши одним із двох інших варіантів. А те, що є зараз -- це плутанина, бо в читача, який це побачить, виникне питання "А що таке Вемблі (1923)? Якщо це стадіон, то чому тоді новому стадіону дано уточнення "стадіон", а старому -- рік?" Та й посилання ставити незручно -- може тому й маємо "Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона"--Unikalinho (обговорення) 05:12, 15 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Створив Вемблі (значення). Посилання Вемблі після завершення обговорення варто буде перенести на нього, оскільки неочевидна перевага Вемблі_(стадіон) над Вемблі (1923), на якому грався фінал чемпіонату світу і Європи. Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона. --YarikUkraine (обговорення) 15:44, 11 лютого 2017 (UTC)
    Справа в тому, що коли у Вікіпедії є два об'єкти, один з яких є "правонаступником" другого і діє тепер, то сучасний дається без уточнень, а попередній -- з уточненням за роком заснування. Зокрема щодо стадіонів: en:Wembley Stadium і en:Wembley Stadium (1923), it:Estádio José Alvalade та it:Estádio José Alvalade (1956); для Медісон Сквер Гарден в енвікі взагалі є en:Madison Square Garden, en:Madison Square Garden (1925), en:Madison Square Garden (1890) і en:Madison Square Garden (1879). Подібне практикується і щодо клубів -- наприклад навіть у нас є Львів (футбольний клуб) і Львів (футбольний клуб, 1992). Якраз наявність оцього уточнення за роком і запобігає плутанині. Тому насправді нічого нового не пропонується. Щодо Вемблі (значення). По-перше, якщо "Посилання Вемблі після завершення обговорення варто буде перенести на нього", то наступною дією має бути зміна напрямку цього редиректу. Що ж до "Та й низка посилань на цей редірект Вемблі часто стосуються саме старого стадіона", то це неправильно (адже виходить, що в цілій низці статей є посилання на старий стадіон, замість нового), і цю проблему треба виправити (причому негайно), а не використовувати її як аргумент для наступних неправильних дій. Тож тут є три коректні виходи.
  1. Стадіони назвати Вемблі та Вемблі (1923), район Лондона -- Вемблі (район) або Вемблі (район Лондона), а дизамбіг -- Вемблі (значення)
  2. Назву Вемблі дати районові, а стадіони назвати Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923). І, знову ж таки, дизамбіг -- Вемблі (значення)
  3. Назву Вемблі дати дизамбігові, район назвати Вемблі (район) або Вемблі (район Лондона), а стадіони -- Вемблі (стадіон) та Вемблі (стадіон, 1923)

--Unikalinho (обговорення) 07:29, 12 лютого 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Не основне значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 12 лютого 2017 (UTC)
    Читайте будь ласка уважно, зокрема ось це: "Справа в тому, що коли у Вікіпедії є два об'єкти, один з яких є "правонаступником" другого і діє тепер, то сучасний дається без уточнень, а попередній -- з уточненням за роком заснування. Зокрема щодо стадіонів: en:Wembley Stadium і en:Wembley Stadium (1923), it:Estádio José Alvalade та it:Estádio José Alvalade (1956); для Медісон Сквер Гарден в енвікі взагалі є en:Madison Square Garden, en:Madison Square Garden (1925), en:Madison Square Garden (1890) і en:Madison Square Garden (1879). Подібне практикується і щодо клубів -- наприклад навіть у нас є Львів (футбольний клуб) і Львів (футбольний клуб, 1992). Якраз наявність оцього уточнення за роком і запобігає плутанині." Це поширена практика у Вікіпедії, зокрема укрвікі--Unikalinho (обговорення) 05:12, 14 лютого 2017 (UTC)
  • Характерно для Вікіпедії, що ніхто не подумав про більш поширену в українських текстах назву — Уемблі. Довідка: Корнілов Ю. Говоримо і пишемо правильно. Короткий аналіз мовних помилок. Вінниця, 2009, С. 9: «На честь шотландського винахідника Джеймса Уатта (James Watt)..., але ж те прізвище англійське, подібне до прізвищ Уотсон (Watson) і Уїнстон (Winston), назви стадіону Уемблі (Wembley) і фірми Daewoo – Деу (а не Деву!)». Maksym Ye. (обговорення) 09:42, 13 лютого 2017 (UTC)
    Будь ласка, не притягуйте сюди корейське Daewoo. З корейської 대우 мало б бути Теу, але усталилося в нас як Деу. Там точно немає -ву-, це помилкова транслітерація кирилицею транслітерації корейської мови латиницею. Так само за електроенергію платять усі, і всі знають, що електроенергію вимірюють в кіловат-годинах, а не в кілоуат-годинах, і так само в нас Доктор Ватсон, а не Уотсон. Тож хоча й назва Уемблі справді вживається, аргумент на її користь дуже невдалий — NickK (обг.) 10:39, 13 лютого 2017 (UTC)
    Ви випускаєте мови-посередники, Деу в нас не напряму з корейської. Про ват у цитованому посібнику для вчителів, рекомендованому МОН, зауважено як про курйоз, як випадок дизель-Дізель. Те, що у Вікіпедії векання переважає, незважаючи на джерела, це просто недоробка користувачів. Нема чим пишатися, що тут замість Уотсона Ватсон, чи замість Уатта Ватт (хоч подвоєння в останньому залишили, порівняно з загальною назвою ват, вже неабияке досягнення спільноти). Maksym Ye. (обговорення) 12:50, 13 лютого 2017 (UTC)
    Перепрошую, але за правописом саме Ватт, це прізвище прямо згадане в § 89.1, тож назва статті Джеймс Ватт цілком відповідає правопису. § 97 стверджує, що зазвичай W передається через В, за винятком усталеності, коли буде У. Очевидно, усталеності Уатта немає. Так само навіть через посередництво англійської буде саме Деу, компанія навіть проводила кампанію з правильної вимови її назви (Деу). Це показує, що аргументи з посібника для вчителів неправильні — NickK (обг.) 14:59, 13 лютого 2017 (UTC)
    Ага, точно, викривленого Ватта реформатори просунули по факту через інше правило. Maksym Ye. (обговорення) 15:17, 13 лютого 2017 (UTC)
@Maksym Ye.: Я вже давно думав про "Уемблі", але не висуваю цього варіанту, бо тут у мене практично немає шансів його відстояти. Тож зосередився на тому, що реально заважає--Unikalinho (обговорення) 05:30, 14 лютого 2017 (UTC)
Мене ця неможливість відстояти у Вікіпедії те, що надійно підтверджено джерелами, дивує. Ну, справді ж, Уемблі переважає в літературі (в електронних «Книгах» і «Scholar Google» взагалі вдвічі). Чому завжди такий спротив? Maksym Ye. (обговорення) 06:07, 14 лютого 2017 (UTC)
Тому що тут лише Його Величність Правопис і Королева Буква Правопису рулять. Добре хоч Уельс, а не Вельс--Unikalinho (обговорення) 06:29, 14 лютого 2017 (UTC)
Так правопис і дає відповідь у цьому випадку — дивитися на усталеність. Це ж не новітнє запозичення, Уемблі можна прослідкувати з 60-х років дотепер, до майбутнього бою Кличка в квітні, де в сучасній пресі також переважає усталена назва.
Дістався, нарешті, до словника. Англо-український словник. У 2 т. Балла М. І. Київ: Освіта, 1996. Т. 2, С. 671. «Wembley (’wembli) n геогр. н. м. Уемблі.» Власне, цього вже досить для нормального перейменування. Maksym Ye. (обговорення) 09:47, 14 лютого 2017 (UTC)

КиліксКілікс[ред. код]

Словники не фіксують подібної орфографії. Після «к» у запозичених словах за чинним правописом пишемо «і». Примітка користувача Sir-nik про ύ-ι незрозуміла. У правилах передавання іншомовних назв не сказано, що іпсилон має передаватися як «и», слово «миро» є давнім запозиченням.

--В.Галушко (обговорення) 18:07, 9 лютого 2017 (UTC)

Килик ([1], [2], [3]) або кілік--ЮеАртеміс (обговорення) 19:11, 9 лютого 2017 (UTC)
А джерело для «килікс»? Якщо «килик», треба перейменувати на нього. Оригінальне написання κύλιξ, родовий відмінок κύλῐκος.
--В.Галушко (обговорення) 15:07, 13 лютого 2017 (UTC)
З кс не знайшов.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:09, 15 лютого 2017 (UTC)

Повість врем'яних літПовість минулих літ[ред. код]

Временних vs. Врем'яних[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

Користувач:Саша з Києва змінив назву та всі входження слов "Временних" на "врем'яних". Які аргументи ? Назва зустрічається і в тому (911), і в тому(737) варіанті, та обидва слова не знаходжу у словниках. --Movses 09:57, 27 вересня 2007 (UTC)

Тому що таких слів немає у сучасній українській мові. Леонід Махновець, який переклав «Літопис руський» (Київ: Дніпро, 1989), за що був відзначений Шевченківською премією, вживає український відповідник «Повість минулих літ». --Amatorov 10:27, 27 вересня 2007 (UTC)
Відшукав пояснення Василя Яременка, ще одного перекладача «Повісті...» (див. Василь Яременко. На замовлення вічності):
Насамперед — щодо назви літопису. Вона має в українському перекладі різне прочитання, тоді як росіяни подають однозначне — «Повесть временных лет». В. Близнець переклав як «Повісті минулих літ», М. Брайчевський — «Повісті минущих літ», П. Загребельний у передмові до Близнецевого перекладу подає назву літопису, адаптувавши її до сучасної орфоепічної норми — «Повісті временних літ». Тут письменник, якому довелося багато працювати над літописами Київської Русі, інтуїтивно відчув неточність варіанта з «минулими літами». Часом пробують подавати «Повісті давніх літ». На мій погляд, всі ці варіанти чи перекладні форми або не точні, або не українські, як, наприклад, «временних літ».

Перекладач взяв автентичну назву пам’ятки за Лаврентіївським списком, в якому вона названа «Повѣсть времяньных лѣт». Ця назва повністю відповідає українському мовленню і перекладу не потребує: на час, коли робився список із староруського оригіналу, книжники на Україні цілком були вже у полоні української мовної стихії. Академік О. О. Шахматов називав Іпатський список українським літописом не тільки за змістом, а й за мовою. Тож «ѣ» вживали книжники-українці найчастіше як — і, рідше — и, ї і майже ніколи як — є(е). «ѣ» прочитується в давній назві як «і», апостроф для роздільної вимови з’явився пізніше, тож і маємо збережену цілком оригінальну назву «Повість врем’яних літ». Слово «врем’я» цілком українське. Згадаймо в Шевченка «во врем’я люте», у Гребінки — «жартуй, поки є врем’я», поспіль це часове поняття «врем’я» зустрічаємо в етнографічних оповіданнях Ганни Барвінок та в інших класиків української літератури.

«Минулі», «минущі», «давні» літа у зв’язку з літописними часовими уявленнями не точні. З одного боку, в літописі йдеться не тільки про давні, минулі чи минущі літа, а й про сучасні літописцям літа і події. А з другого боку, є ще одна поважна причина говорити саме про «врем’яні» літа, а не якісь інші. Справа в тому, що Нестор-літописець та його попередники вдавались до різних вітчизняних джерел — давніших літописних зводів, епічної поезії, житій, переказів, історичних легенд та іноземних хронік, хронографів, врем’яників, збірників, біблійних книг тощо. Опрацьовуючи джерела, вони стикалися з найрізноманітнішими календарями і літочисленнями — «врем’яними» літами. В одних джерелах рік починався в березні, в інших — у вересні, і події одного року доводилося переводити в наступний рік, часом епічне поетичне оповідання, що оспівувало ущільнені або розтягнені в часі події, доводилося повторювати в щорічних хронікальних записах, ніби розкладати їх на окремі події. При уважному читанні літопису видно, як прагне літописець дати раду з місячним і сонячним календарем, узгодити індикти із щорічними записами за літочисленням «від сотворіння світу», «від Адама і Єви», «від потопу», «від Різдва Христового» і т. д. Тільки в християнському світі було відомо біля двохсот космічних ер і стилів літочислення. Одне слово — «врем’яні літа»! Знайомість із ними літописця і застосування в літописі вказують на широкі культурні зв’язки київських полян з іншими народами, з різними культурами і цивілізаціями — скандінавською, європейською, арабською, азіатською. Взаємовпливи цілком очевидні, взаємодія в світовому культурно-історичному контексті надто відчутна. Та й потреба історичних знань усвідомлюється з перших заяв літописця. Він не розглядає історичні факти і події в причинно-наслідковому контексті, багато подій випало, і відшукати їх, очевидячки, літописцям не вдалося. В їхньому викладі, а чи в редакції Нестора, основною категорією стає «врем’я», в розрізі якого і розказано про події. Минуле і сучасне — це окремі факти для літописця, пов’язані «врем’ям», але не в сьогоденному значенні — «часом».

Тут, здається, ґрунтовно проаналізовано всі варіанти. --Amatorov 10:39, 27 вересня 2007 (UTC)

Ця людина не відрізняє Ђ від ятя... І часові літа - це ж безглуздо. Повість оповідає нащадкам про минулі для них літа, а літописці завжди пишуть і про минуле, і про свою сучасність, так що не аргумент.--95.69.130.14 01:15, 28 липня 2011 (UTC)

В украинском языке нет слов "время" и "временной", что еще раз подтверждает, что древнерусский является прямым предком современного русского, в отличие от украинского, полонизированной боковой ветви.

Це доводить тільки те що це слово не вийшло з вжитку в російській мові, і нічого більше. Щодо української мови, то в давньоукраїнській це слово є, більш того навіть за часів Хмельниччини воно вживалось. Що ще раз підтверджує, як і топографія тих часів, що Московські землі стали набагато пізніше називатись Русскими, і тільки після захоплення, ВКЛ а потім і Хмельниччини московськими можновладцями. --Petriot333 00:52, 6 січня 2012 (UTC)
Следуя логике неподписавшегося (-шейся), в румынском языке есть слово vremea, значит можно считать, что румынский язык прямой потомок древнерусского. Или еще можно выяснить, что слово "время" - церковнославянское, или южно-славянское или же древнеболгарское по происхождению, отсюда вытекает, что этого слова не было у западных и восточных славян, а наличие таких слов в русском лишний раз доказывает, что совр.русский язык - это немного переработанная Ломоносовым грамматика церковнославянского, названная им "языком российским", которая к древнерусскому языку отношение имет мизерное. Вы никогда не обращали внимание, что летописи...церковные книги древности на русский похожи? Почему? Да потому что именно Ломоносов создавая литературный язык взял за основу церковно-славянский.Потому как на древнерусском никто книг не писал, а вот киевские граффити, надписи поверх строк в книгах, перевод ц.-слав. текстов "простым" языком (на древнерусском разговорном) имеют все черты именно укр. языка.Romari81 09:34, 6 січня 2012 (UTC)
Уважаемый Petriot333! Я имел ввиду литературную традицию, безусловно. Хмельницкий считал себя русским, или руським, как Вам привычнее. Украинство появилось намного позже, но речь не об этом. Слово "Время" употреблялось в новгородских грамотах, не ленитесь, найдите сами ссылки. Новгород немного старше Киева, неувязочка-с.
Буде час, знайду, дякую. Але якщо це навіть так, то доводить тільки те що ті новгородські грамоти були видані раніше київських, тобто це тільки опосередкований доказ. Та і ніхто про Новгород неспиричається, справа в тому що території колишньої Русі це тільки 2% від всієї території Росії, всі інші... не те що до Русі не мають ніякого відношення, а й навіть до слов'янства. Більша частина земель сьогоднішньої Росії перебувала під Ордою, притом більший період часу ніж та ж Москва під Руссю. Тоді як в Україні земель що були "руськими" більше 50% від сучасної території. Не кажучи вже про час перебування під Ордою... То де ж руського (русского) більше?--Petriot333 08:04, 18 січня 2012 (UTC)
Извините, но то, что Вы написали, это уже "павлоштеповщина". Тут даже не о чем говорить, посмотрите карту Новгородской Республики, где Вы там нашли 2%? Не путайте Галицко-Волынское княжество со всей Русью, большая часть Украины это подарок "старшего брата".
Говорити нема про що, тому що немає чим спростувати. Вибачайте, але про... "подарки" ці байки ми чуємо не один рік. Те ж саме можна сказати про Москву, як подарунок Києва, яка з'явилась під його владою. Я ще раз підкреслюю - 98% Росії - НІКОЛИ НЕ БУЛИ РУССЮ. Це історичний факт. --Petriot333 14:19, 18 січня 2012 (UTC)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

Уважаемый Romari81! Румынское vreme это явный славянизм, и что? Учитывая, что Румыния Православная страна, это неудивительно. На каком языке по-вашему написаны новгородские грамоты, например купеческие, тоже на церковно-славянском? Или написаны Ломоносовым? :) Киевские граффити в книгах вполне могли быть сделаны в более позднее время, уже во время польского владычества. Уверяю Вас, в древнем Киеве не знали таких слов как "дах" или "валіза", они пришли из западноевропейских языков через польский. Следуя Вашей логике, церковно-славянский имеет "мизерное" отношение к украинскому, т.е. почти никакое, Вы уже отрицаете принадлежность украинского к славянской группе? Русский язык меньше изменился благодаря постоянной литературной традиции, когда ее нет, то язык меняется гораздо быстрее, это основы лингвистики. Пример - русский и украинские языки.


Отвечая неподписавшемуся выше, спрятавшемуся за ІР Варшавского Университета. Посмортим на примерах ранних письменных источников и слов, которые точно знали в Киеве, копнем глубже, и увидим, что украинский язык и его основние черты проявились в глубокой древности, слава Богу письменных источников очень много:
  • любить, веселить, речеть, прийдуть, наставить, iсчезнуть, будуть (с мягким знаком, как и в украинском языке и его диалектах, а не более поздние варианты: любит, веселит, речет, наставит, iсчезнут, будут);
  • Отець, Творець, Человiколюбець, Агнець, конець, вiнець; вдовиць, овець, сердець (а не позднейшщие варианты: Отец, Творец, вiнец; вдовиц, сердец );
  • пакы, духы, слугы, погыбель, мукы, грiхы, рiкы, на вiкы, iсточникы, праздникы, ангельскый, великый, от Лукы (через ы, замененное познее под московское произношение на и), тут явно не русский современный язык;
  • Христос, херувими, серафими, Галилея, Ливан, вино, виноград (а не введенные позже: Хрiстос, херувiми, серафiми, Галiлея, Лiван, вiно, вiноград)7;
  • едомьскых, кидарьскых, ливаньскых, сионьскых, морьскых: такое смягчение группы согласных паозднее трансформировалось в укр. совр. -ських (а не едомскiх, кидарскiх, лiванскiх, сiонскiх, морскiх, появившихся после Никона);
  • тобi й собi (а не тебi и себi); на рiцi вавилоньстiй (а не «на рiках вавилонских» i тем более не «на рєках вавiлонскiх»);
  • Марко, Давыд, Гаврил, Iоан, Филип, Кирил, Iсус (а не Марк, Давид, Гаврiїл, Iоанн, Филипп, Кирилл, Iiсус, кот. опять же появляются уже в поздние средние века в Московии); створив, сберуть, сусiдом (а не сотворив, соберут, сосiдом).

«Величить душа моя Господа»; «по Пасцi… грiхы отпустяться»; «Отець не судить» — Остромирово Евангелие, Киев 1057 года. «В Iорданьстiй рiцi»; «грядеть»; «хрестить»; «отпущаються тобi грiсi» — В Галицком Евангелии 1144 года; «На горах стануть води… восходять гори i нисходять поля… створил єси… животная малая с великыми… Вся к Тобi чають… Давшю Тобi їм — сберуть… Буди слава Господня в вiкы» — в Киевском псалтыре 1397 года. «Моленiя ради… святих отець… О Христi Iсусi» — молитва прп. Феодосия Киево-Печерского (‡1074). «Яко iмя Тобi Человiколюбець» — свт. Иларион Киевский (ХI в.).

  • Климента Охридский (IХ ст.), использует слова тобi и собi, пакы, любить, Творець, Iсус, Гаврил (и исчезнувшие после 13-14 вв Отця, Отцю, Тройцю; створяться, утiшаться, нарекуться, прославиться тощо).

Этот язык спрятали позднее за туманной московской фразой "дониконовский".

А вот еще операция, проведенная на исправление киевского выговора и написания, тоесть если тексты не попадали в московское звучание, то их попросту переделали, виднее всего это на примере буквы ять:

  • свѣдѣтельствуеть - это слово всегда писали с ятем в первом слоге, который в Киеве всегда произносился как і, отсюда свідок, свідоцтво в укр. языке... но вот в 1751 году выходит Елизаветинская библия, где уже видим свидѣтельство где ѣ заменили на и, а почему - да все просто: московское произношение не подходило под древнее "дониконовское" написание, иначе пришлось бы читать сведетельство. Таких примеров особенно много: Пріидѣте… возмѣте — россиянам с их произношением пришлось бы читать: «Прiiдєтє… возмєтє». Поэтому в России введено иное написание: Пріидите… возмите… (а вот на иконах Андрея Рублёва видим Пріидѣте).

Первая московская Библия, изданная в 1663, перепечатана с Острожской «с многочисленными, но несущественными исправлениями», которые заменили украинское произношение церковных книг: пакы, въ вѣкы, рѣкы, облакы заменили на паки, во вѣки, рѣки, облаки; ливанъ, галилея — на ліванъ, галілея; рцѣте, пріидѣте, принесѣте — на рцыте, пріидите, принесите; іюдейскыѧ — на іудейскіѧ; сътворилъ — на сотворилъ.

Так что не в польском владычестве дело, да и граффити пишут на стенах, а не в книгах. Romari81 19:14, 17 січня 2012 (UTC)

iсчезнуть, iсточникы - это очень украинские слова :). Откуда Вам известно как произносилось слово грѣх в древнем Киеве? Вы там были с диктофоном? Что Вы мне доказали? "Пріидѣте… возмѣте" - не понял, что Вы хотели доказать. Может, что московское произношение было похоже на киевское? Учитывая, что Киев после 13-го века несколько столетий практически не существовал и многие книжники переехали в Москву, это неудивительно. Могу расширить Ваш список: опричник, вотчина. Современный русский язык - общее наследие современных русских и украинцев. Да, определенные архаизмы остались в украинском и исчезли в русском, но есть и обратные примеры, напр. "сыновья". Не вижу сути спора. Вообще, вики это не lingvoforum.net ;)

Повість минулих літ[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

А чому стаття має назву Повість врем'яних літ, коли навіть в українській літературі за 8 клас нової та старої програми фігурує назва «Повість минулих літ»? (пояснення, що міститься дещо зверху не враховується, бо в усіх українських джерелах твір має назву «Повість минулих літ») --А. Погодин 16:35, 18 квітня 2010 (UTC)

Пояснення угорі - нісенітниця. Чому врем'яні? Бо модно мову паплюжити.--95.69.130.14 01:11, 28 липня 2011 (UTC)

Назва статті має бути Повість временних літ[ред. код]

Перенесено із Обговорення:Повість врем'яних літ

Назву треба переробити на Повість временних літ, як прийнято в нашій історичній літературі. Варіант врем’яних, спопуляризований Яременком, не дуже вдалий, і вже зовсім негодящий варіант минулих (з рос. минувших Ліхачова). Раджу зацікавленим переглянути статтю Данилевського «Замысел и название Повести временных лет». Як авторитетні джерела для підтвердження того, що назва временних давно і надійно усталена в українській науковій літературі, можу навести Енциклопедію українознавства, Т. 4, статтю в УРЕ, статтю в Енциклопедії «Українська мова», майбутню статтю в Енциклопедії історії України. Maksym Ye. (обговорення) 13:55, 11 жовтня 2013 (UTC)

Мені ближче «Повість минулих літ»... --ДмитрОст 19:52, 11 жовтня 2013 (UTC)
Тобто ближче те, як ПВЛ почали називати в 1970-і — 80-і роки в популярній дитячій літературі з легкої руки академіка Ліхачова. Зокрема тоді, коли з такою назвою для школярів був виданий переклад Близнеця, зроблений з російського перекладу. Але серйозним авторам, від Грушевського до нашого часу, ближча коректніша назва «временних літ». Maksym Ye. (обговорення) 23:28, 11 жовтня 2013 (UTC)

Повість врем'яних літ → Повість минулих літ[ред. код]

Як у самій статті. Та й, як було в шкільній програмі, коли я вчився.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 9 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За, адже СУМ подає слово врем'я як діалектне та застаріле, на відміну від час. --Рассилон (обговорення) 14:57, 9 лютого 2017 (UTC)
  • Має бути временних літ, як і створювалася та стаття, яку хтось колись неправильно перейменував. ЕІУ. Maksym Ye. (обговорення) 09:37, 10 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Наскільки розумію, сучасний український переклад (Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с.) дає саме «Повість врем'яних літ». До оригінального Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ все ж ближче Повість врем'яних літ. До того ж, слово «врем'яний» є українським, а слово «временний» — ні. Тому пропоную або залишити теперішню назву «Повість врем'яних літ», або перейменувати в «Повѣсть времѧньныхъ лѣтъ» --Perohanych (обговорення) 08:47, 15 лютого 2017 (UTC)

Мушу ще привести розлогу цитату звідси[1]:

Насамперед — щодо назви літопису. Вона має в українському перекладі різне прочитання, тоді як росіяни подають однозначне — «Повесть временных лет». В. Близнець переклав як «Повість минулих літ», М. Брайчевський — «Повість минущих літ», П. Загребельний у передмові до Близнецевого перекладу подає назву літопису, адаптувавши її до сучасної орфоепічної норми — «Повість временних літ». Тут письменник, якому довелося багато працювати над літописами Київської Русі, інтуїтивно відчув неточність варіанта з «минулими літами». Часом пробують подавати «Повісті давніх літ». На мій погляд, всі ці варіанти чи перекладні форми або не точні, або не українські, як, наприклад, «временних літ».

Перекладач взяв автентичну назву пам’ятки за Лаврентіївським списком, в якому вона названа «ПовЂсть времяньных лЂт». Ця назва повністю відповідає українському мовленню і перекладу не потребує: на час, коли робився список із староруського оригіналу, книжники на Україні цілком були вже у полоні української мовної стихії. Академік О. О. Шахматов називав Іпатський список українським літописом не тільки за змістом, а й за мовою. Тож «Ђ» вживали книжники-українці найчастіше як — і, рідше — и, ї і майже ніколи як — є(е). «Ђ» прочитується в давній назві як «і», апостроф для роздільної вимови з’явився пізніше, тож і маємо збережену цілком оригінальну назву «Повість врем’яних літ». Слово «врем’я» цілком українське. Згадаймо в Шевченка «во врем’я люте», у Гребінки — «жартуй, поки є врем’я», поспіль це часове поняття «врем’я» зустрічаємо в етнографічних оповіданнях Ганни Барвінок та в інших класиків української літератури.

«Минулі», «минущі», «давні» літа у зв’язку з літописними часовими уявленнями не точні. З одного боку, в літописі йдеться не тільки про давні, минулі чи минущі літа, а й про сучасні літописцям літа і події. А з другого боку, є ще одна поважна причина говорити саме про «врем’яні» літа, а не якісь інші. Справа в тому, що Нестор-літописець та його попередники вдавались до різних вітчизняних джерел — давніших літописних зводів, епічної поезії, житій, переказів, історичних легенд та іноземних хронік, хронографів, врем’яників, збірників, біблійних книг тощо. Опрацьовуючи джерела, вони стикалися з найрізноманітнішими календарями і літочисленнями — «врем’яними» літами. В одних джерелах рік починався в березні, в інших — у вересні, і події одного року доводилося переводити в наступний рік, часом епічне поетичне оповідання, що оспівувало ущільнені або розтягнені в часі події, доводилося повторювати в щорічних хронікальних записах, ніби розкладати їх на окремі події. При уважному читанні літопису видно, як прагне літописець дати раду з місячним і сонячним календарем, узгодити індикти із щорічними записами за літочисленням «від сотворіння світу», «від Адама і Єви», «від потопу», «від Різдва Христового» і т. д. Тільки в християнському світі було відомо біля двохсот космічних ер і стилів літочислення. Одне слово — «врем’яні літа»! Знайомість із ними літописця і застосування в літописі вказують на широкі культурні зв’язки київських полян з іншими народами, з різними культурами і цивілізаціями — скандінавською, європейською, арабською, азіатською. Взаємовпливи цілком очевидні, взаємодія в світовому культурно-історичному контексті надто відчутна. Та й потреба історичних знань усвідомлюється з перших заяв літописця. Він не розглядає історичні факти і події в причинно-наслідковому контексті, багато подій випало, і відшукати їх, очевидячки, літописцям не вдалося. В їхньому викладі, а чи в редакції Нестора, основною категорією стає «врем’я», в розрізі якого і розказано про події. Минуле і сучасне — це окремі факти для літописця, пов’язані «врем’ям», але не в сьогоденному значенні — «часом».

--Perohanych (обговорення) 09:00, 15 лютого 2017 (UTC)
  • Це один з перекладів. Є переклад Махновця, є Яременка, є переказ Близнеця. В наукових працях залишають неперекладену назву — временних, бо ця назва може мати, за зауваженнями дослідників (див. Данилевський), певне особливе значення. Maksym Ye. (обговорення) 09:54, 15 лютого 2017 (UTC)

Що за спроба перенести обговорення? Номінація не знята.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:50, 15 лютого 2017 (UTC)

Добре, тоді пропоную сюди перенести всі попередні обговорення. --Perohanych (обговорення) 11:58, 15 лютого 2017 (UTC)
Переніс. Див. вище --Perohanych (обговорення) 13:16, 15 лютого 2017 (UTC)

ДешутДещутс[ред. код]

Для Deschutes найкращій варіант Дещутс. Дешутс не має ні вимовних, ні основ транлітерації.

"sch" читається як "щ". "u" читається як "ю".

У виборі між "щю", а також правильними звуковими "шю" й "щу" необхідно зупинитися на "щу".

Написання через "шу" не передає ні вимови, ні відповідає транслітерації.

Кінцівка "tes" читається як "тс", або навіть "ц", але ні як не можна відкинути "с".

Ось стаття з вісьмома назвами у штаті Орегон з помилковою промовою, на яку орегонці хочуть звернути увагу (також відео у статті з ютюба 32 та 58 секунди). Вимова орегонської назви Deschutes відповідає її написанню.--Таромчанин (обговорення) 16:01, 8 лютого 2017 (UTC)

А чим транскрипція в англвікі не влаштувала? dəˈʃuːts де ʃ, як в shy, u: - як в food. Має бути Дешутс, а не Дещутс (tes на ц замінювати неправильно). Наші вуха і локальна вимова в принципі не аргумент, бо так можна до абсурду довести вимову багатьох міст в плані вибору, який з варіантів є головним.--Divega (обговорення) 17:57, 8 лютого 2017 (UTC)
Тому що "u" тут як "ю" (доречі в англійській мові найближчій відповідник до нашого "у" й білоруського "ў" є "w"). Якщо зробити "шю" то такого немає сполучення у мові. Тому що б пом'якщати "у" зробити "щу", що звучить "як "шю". До того ж "sch" читається як "щ".
Про food. https://translate.google.com/?hl=en&tab=wT#auto/uk/food Чи ви чуєте як вимовляються u: ? "Ю". Але традиція вчить, що фуд, то фуд, а не фюд.--Таромчанин (обговорення) 19:04, 8 лютого 2017 (UTC)
Google — автоматична начитка, тож не аргумент. Тут у, причому не автомат. Я ще недавно переклав Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту. Там дано таке: Умань [ˈumɐnʲ], німецьку Stuhl [ʃtl] (подовжене у читається). Так що ніякого там ю немає. Щодо ш - ви яким чином ʃ читаєте, як Щ? Шахи ['ʃɑxɪ] ж --Divega (обговорення) 20:01, 8 лютого 2017 (UTC)
Отже автоматична установка гугл на u: є українським "ю". Я про "ю" у Deschutes. Де після "ш", "ю" неумісна, але зв'язка "щу" вирішує проблему.--Таромчанин (обговорення) 23:02, 8 лютого 2017 (UTC)
Там синтезатор невідомо як налаштований. Я щось не пригадую, щоб це було АД у питаннях вимови. Є, наприклад, кембріджський словник, якщо вас не влаштовує Оксфордський вище. Тепер по вашим посиланнями та стосовно Щ. Там сказано, що слово має читатись, як de-shoots, тобто sch у цьому випадку - ш, а не щ. Тепер стосовно вимови за МФА. Українське щ це [ʃt͡ʃ], що зовсім не те, що в транскрипції (просте [ʃ]) Тобто фактично 3 звуки замість одного. Крім того, є відповідні звуки у нашій мові. Так, вони звучать трохи по іншому але головне - спосіб творення. Транскрипція Дешутс [dəˈʃuts], а ваша - Дещютс [dəˈʃt͡ʃʲuts]. Яка ближче до оригінальної [dəˈʃuːts]? Наостанок. Тут має бути саме тс, а не ц, бо останнє це [t͡s]--Divega (обговорення) 18:32, 9 лютого 2017 (UTC)
Додаток про w/u та у/в. Ось вам транскрипція слова любов [lʲubɔw]. Зважаючи, що w - напівголосний відповідник u там все не так і просто. Бо спільне - спосіб творення, а ось окремі маленькі деталі роблять різницю у вимові.--Divega (обговорення) 18:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Дякую за аргументацію.--Таромчанин (обговорення) 16:57, 11 лютого 2017 (UTC)
Уточню, що щ після ю лише російською читається як шю. Українською щю читається як шчю, і його в цій назві ніяк не може бути — NickK (обг.) 19:13, 9 лютого 2017 (UTC)
Власне про це я вище і написав (шч це [ʃt͡ʃ]). Зважаючи на наявність слова в енциклопедії все одно перейменовувати не можна (поки не з'явиться нових аргументів).--Divega (обговорення) 20:24, 9 лютого 2017 (UTC)
Що це за приписка "(на радянській мапі Дейшутес)"? До речі, слухати і трактувати потім, що ж хто чує, - неенциклопедично. Треба україномовні джерела шукати.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 9 лютого 2017 (UTC)
«„sch“ читається як „щ“.» - насправді ні. Це просте Ш. В книжках російською мовою гуглиться Дешутес, Дешутс, Дешут. Що за радянський Дейшутес, я не знайшов. Пропоную обрати варіант, що відповідає вимові в МФА: Дешутс.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Думаю що радянська мапа мається на увазі мапи Генштабу.--Таромчанин (обговорення) 20:19, 11 лютого 2017 (UTC)
Дешутс краща за Дешут. Це дає читачу Вікіпедії інформацію, що більш гідна довіри.--Таромчанин (обговорення) 16:57, 11 лютого 2017 (UTC)
Тим паче назва французька: des Chutes - де Шутс. За старими правилами можливим було б Дешютс, але ж тепер пишемо парашут та журі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 9 лютого 2017 (UTC)
Французька вимова мала би сенс якщо Орегон є частиною Франції й говорить французькою й читає за французькими правилами латинку.--Таромчанин (обговорення) 00:12, 11 лютого 2017 (UTC)
Французькою це де Ш(у|ю)т, а не де Ш(у|ю)тс — NickK (обг.) 19:19, 9 лютого 2017 (UTC)
Дякую за зауваження. Ну, якщо є в УРЕ, то я Symbol oppose vote.svg Проти перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:36, 9 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, за ВП:ІГО ми не проводимо оригінальне дослідження щодо вимови, якщо є авторитетні джерела. Річка достатньо відома та є в енциклопедіях, тож слідуємо їм. А в УРЕ вона саме Дешут (стаття Орегон) — NickK (обг.) 19:19, 9 лютого 2017 (UTC)
А енциклопедії не помиляються? Ви бачили посилання на статтю, що вказує на неправильну вимову назв центрального Орегону. Це не є моїм оригінальнім дослідженням. --Таромчанин (обговорення) 00:12, 11 лютого 2017 (UTC)
То вимова англійською. Можливо воно з помилкою потрапило до енциклопедії (тоді і режисера називали Шпільберг у газетах) але поки не буде джерел українською, має лишатись Дешутом.--Divega (обговорення) 12:11, 11 лютого 2017 (UTC)
Якщо ви вважаєте, що енциклопедія помиляється, знайдіть точніші україномовні джерела. Натомість написання Дещутс є лише в Вікіпедії та не відповдає оригінальному, бо там Deh-SHOOTS, а не Dash-CHOOTS — NickK (обг.) 13:28, 11 лютого 2017 (UTC)
Значить англомовні джерела не є джерелами для україномовновної Вікіпедії? Тоді понад половину статей необхідно зменшити оскільки вони засновані на іншомовних джерелах. (Я сам часто використовую російськомовні джерела). Якщо ні, то виходить російськомовні джерела більш вірогідні за англомовні джерела. (а джерело є офіційною туристичною карткою міста Бенд)--Таромчанин (обговорення) 16:49, 11 лютого 2017 (UTC)
Вважаю, що джерела не можна дискримінувати й розділяти на першокласні україномовні (можливо й російськомовні) та другосортні іншомовні (наприклад англомовні). Джерела треба розрізняти на правдиві й брехливі. Виділяти україномовні джерела є містечковістю. Якщо ви є науковцем (а енциклопедія є у першу чергу наукове, а потім, популярне видання), ви повинні розуміти що наука так і знання не є виключно українською, - воно є загальнолюдською категорією незалежно від мови, якою вона передається.--Таромчанин (обговорення) 17:06, 11 лютого 2017 (UTC)
Тут україномовне джерело є помилковим, а англомовне джерело є вірогідним. Якщо обрати за патріотичним принципом українське, то зробити злочин перед правдою.--Таромчанин (обговорення) 17:24, 11 лютого 2017 (UTC)
Англомовні чи російськомовні джерела, звісно, авторитетні. Проблема в тому, що тут мова про назву річки українською мовою, і от щодо україномовної назви певного явища чи об'єкту україномовні джерела, звісно, авторитетніші за англомовні чи джерела будь-якою іншою мовою. Так уже склалося, що багато назв українською не дуже точно передані: наприклад, містечкові брехливі україномовні джерела пишуть Лондон, у той час як провідна правдива англомовна наука пише Ландон, але ми ж не будемо перейменовувати місто через це — NickK (обг.) 17:13, 11 лютого 2017 (UTC)
Про Лондон навіть діти знають, а річка Дешут ледве гуглиться. Тому аргумент усталенності назви Дешут серед українців не відповідає дійсності.--Таромчанин (обговорення) 17:24, 11 лютого 2017 (UTC)
Я й не кажу про те, що Дешут діти знають. Але якщо на написання Дешут джерела є, а на написання Дещутс джерел нема, очевидна перевага першого — NickK (обг.) 23:09, 11 лютого 2017 (UTC)
Джерело є. Англомовне. З транкрибцією, яка легко трансформується у кирилицю. Ви погодилися про рівність у науці різномовних джерел.--Таромчанин (обговорення) 02:08, 12 лютого 2017 (UTC)
Англомовне джерело щодо англомовної вимови не є джерелом з українського написання.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 15 лютого 2017 (UTC)
Ви перекручуєте мої слова. Я чітко написав: щодо україномовної назви певного явища чи об'єкту україномовні джерела, звісно, авторитетніші за англомовні чи джерела будь-якою іншою мовою. Україномовного джерела на Дещутс немає. Більше того, транскрипція, виявляється, не так і легко трансформується, бо ви написали Дещутс (Dash-CHOOTS), а в оригіналі Deh-SHOOTS — NickK (обг.) 13:00, 12 лютого 2017 (UTC)
Доречі, чому в україномовній Вікіпедії політика передавати на український манер англомовні назви, а російські географічні назви релігійно передаються як звучать російською мовою. Хоча російські назви дуже легко асимілюються українською вимовою на український манер. Тобто тут проглядаю зверхність російського над українським й зверхність українського над американським. Чиста радянщина. Якщо приводити назви до української вимови то всі, включно зі слов’янським. Якщо слідувати вимові народа, що панує над географічним об’єктом - то привести до вимови не тільки російські, але й американські назви.--Таромчанин (обговорення) 17:39, 11 лютого 2017 (UTC)
Де ви тут побачили асиміляцію? Тут все згідно з таблицями МФА, тільки чогось вихідна мова французька, а не англійська (і передача довгої голосної в принципі суб'єктивна задача, тож компромісом є кількість літер в оригіналі, не завжди адекватно у звучанні, але хоча б однозначно). Так, з "с" в кінці є проблема, але тільки вона. А так — передача або за правописом, або за згадками в джерелах. Інколи, коли є однакові за вагою та частотою згадки — тоді обговорення з виробленням компромісу. У цьому випадку є згадка у поважному джерелі українською мовою.--Divega (обговорення) 19:11, 11 лютого 2017 (UTC)
Побачив асиміляцію у аргументі, що назва "Дешут" усталена в українській традиції, навіть якщо традиції не існує і вона відрізняється від офіційного американського роз’яснення транскрипції назви. Українська псевдо-традиція асимілювала американську транскрипцію.Є українська традиція назви Таганріг, ВОроніж, Катеринбург. Чому українська Вікіпедію транскрибує російську вимову. Таганріг взагалі був частиною України саме під назвою Таганріг. Російська вимова вище над українські патріотичні видання (я не вважаю українські видання часів окупації Росією надто вирогідними, особливо по відношенню до старшого брата).--Таромчанин (обговорення) 20:16, 11 лютого 2017 (UTC)
Так у нас всі джерела та терміни — радянських часів. Ви не уявляєте, яка якість стандартів у енергетиці, там що не стандарт — власне написання терміну, частіше зросійщення, інколи — винахід колеса і зовсім вже рідко — як воно і мало б бути (і виходить по 3 назви для одного й того ж). Державу це не цікавить, тож маємо те, що маємо. Єдиний шлях це виправити — виправити закон. Вікіпедія не може сама винаходити терміни та назви, якщо вони десь зустрічались. Буде Дешутс у українському джерелі або довіднику, що матиме рівну вагу — можна змінити назву. Спроби змін знизу сили не мають, які б гарні та правильні вони не були.--Divega (обговорення) 20:55, 11 лютого 2017 (UTC)
Можна і потрібно міняти знизу. Ставлення до буття, що згори цар-батюшка дослухається й зміне є азіатщиною. Україна має йти європейським принципом преценденту - змін знизу (принцип права німецьких правд). Необхідно поміняти політику Вікіпедії. Дозволити використання альтернативних українських термінів як не у назвах, так у тлі статей. Російські (слов'янські) назви, за наявності аналогів приводити до відповідності до української мови. З географічних назв обирати назви з вільних українських джерел (наприклад Енциклопедія Українознавства), відкинувши (за наявності українського аналога) радянські джерела, що були спрямовані на зросійщення. До декомунізації необхідно додати деокупацію, що тривала 300 років. Так прописати у правилах саме про комуністичне й дискримінаційне минуле української мови. Вікіпедія не є державним органом. Тому саме народу необхідно дати можливість розбудовувати її вільно, спираючись на вільні джерела.--Таромчанин (обговорення) 01:38, 12 лютого 2017 (UTC)
Так у тілі статті ніхто вам не заважає надавати альтернативні назви. А зміна знизу - це неправильно у випадку моментів, де має бути єдиний підхід. Та ж транслітерація має бути чіткою та однозначною, а не як хто чує (ви ось почули "ю" там, де МФА цього не фіксує). Наявна система теж не зважає на такі дрібні мови, як китайська, гінді або тамільська або не всі моменти німецької розглядають, однак не забули про фінську та естонську. У правилах і прописано - ВП:МОВА та ВП:АД. Змінюйте правила через обговорення, тоді і буде зміна.--Divega (обговорення) 10:31, 12 лютого 2017 (UTC)
Альтернативні можна, якщо є АД. Назва ж Дещутс придумана самим користувачем, таких «альтернативних» назв можна до кожного міста придумати багато.--Анатолій (обг.) 11:54, 12 лютого 2017 (UTC)
Під альтернативною я мав на увазі "як читається". Тобто є усталена передача з джерел, а є та, яку використовує місцеве самоврядування або держава (та, що надана за МФА у статті в англійському розділі, наприклад). Її можна згадати у дужках після назви, це нічим не гірше за транслітерацію за МФА. Але в тексті має бути лише головна назва і точно ніяких самостійних винаходів.--Divega (обговорення) 12:11, 12 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти назва французького походження. Як і в Де-Мойн, Новий Орлеан остання с не читається. Перейменувати на Дешут (притока Колумбії), оскільки є ще один Дешут, який впадає в затоку П'юджет.--Анатолій (обг.) 19:21, 11 лютого 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Якщо назва фр. походження, то перейменовувати не треба. Аргументи вище. --Sehrg (обговорення) 16:16, 14 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Не перейменовувати, адже назва явно французького походження. Згідно з наведеними аргументами. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:32, 15 лютого 2017 (UTC)

А Орегон був чи став частиною Франції? Чи може над річкою Дещутс говорять й читають французькою мовою. --Таромчанин (обговорення) 23:33, 15 лютого 2017 (UTC)
Якось це неправильно. Можна ж до абсурду дійти, та Аахен на Аквіс Грана перейменувати, бо то оригінальна назва. Чи був десь у Вікіпедії розгляд, якій назві слід надавати перевагу, якщо джерел немає? Тобто яку вимову за основну брати? Те ж стосується прізвищ.--Divega (обговорення) 19:52, 15 лютого 2017 (UTC)

Орегонцям треба почитати українську енциклопедію-вікіпедію, щоб навчитися правильно називати їх річку. Нажаль вони не читають українську вікіпедію. А то вже побачили наскільки вони помилялися, бо то сама УРЕ говорить й їхню назву тре читати французькою мовою.--Таромчанин (обговорення) 23:33, 15 лютого 2017 (UTC)


КрупаКрупи[ред. код]

Всі словники фіксують як нормативну тільки форму в множині. Відповідно перейменувати і низку інших статей, що містять «крупа», за винятком «Крупа (прізвище)».

--В.Галушко (обговорення) 15:33, 7 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Хочу звернути увагу на вжиток множини, там де російською прийнято однину (див. Франка).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 8 лютого 2017 (UTC)

КРУПИ, крупів і рідко круп, мн.

  1. Очищені й подрібнені зерна злакових рослин, що їх використовують як продукт харчування. Без солі солоно, без круп густо (Номис, 1864, № 10074); Мати подає капусту. Капуста добра, з салом, ще й крупами засипана (Іван Франко, I, 1955, 235); Гречані крупи.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 372.

Також у Грінченка лише множина.

Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 313.

І по відмінюванню (крупів) видно, що зазвичай вони чоловічого роду в українській мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 9 лютого 2017 (UTC)
Крупа (опади) має бути теж перейменована. Не знаю тільки, який варіант науковіший: «снігові крупи» чи «сніжні крупи».
--В.Галушко (обговорення) 10:37, 9 лютого 2017 (UTC)
  • Танцюй, танцюй, козюленько, ніженьками - туп, туп. Татусенько з мамусею принесуть нам круп, круп. Та й у Головащука - крупи, крупів і круп. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:39, 15 лютого 2017 (UTC)
    Крупи жіночого роду також зазначені. З позначкою "рідко". Немає протиріччя.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 16 лютого 2017 (UTC)
    Цілком згоден. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:45, 17 лютого 2017 (UTC)


Тіт АндронікТит Андронік[ред. код]

Римське ім'я Titus традиційно передають як «Тит». Незважаючи на те, що в наведеному українському перекладі значиться «Тіт Андронік», існує джерело з «Тит Андронік» (Джулія Теймор: у театрі виникає ілюзія, що життя створює людина).

--В.Галушко (обговорення) 11:41, 6 лютого 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Щось мало згадок в такій формі--ЮеАртеміс (обговорення) 12:51, 6 лютого 2017 (UTC)
А які є згадки у формі «Тіт»?
--В.Галушко (обговорення) 12:53, 6 лютого 2017 (UTC)
Теж негусто: 2 сторінки книжок--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 6 лютого 2017 (UTC)

До речі, а чому Тіто через І? Південнослов'янські імена через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:00, 6 лютого 2017 (UTC)

Сербська форма — Тит/Tit. «Тіто» — партійний псевдонім, очевидно, від італ. Tito.
--В.Галушко (обговорення) 13:08, 6 лютого 2017 (UTC)
Дякую. Не знав, що це італійська.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:09, 7 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Дуже проти. Пропозиція є просуванням «дев’ятки» у власні назви явочним порядком. Справді, у деяких випадках можуть уживають Тит за традицією. Наприклад, практично завжди у релігійних текстах, зв’язаних з особливостями потрапляння в українську біблійних власних назв. Проте загальний ужиток віддає перевагу нормативному Тіт. Для прикладу, Тіт Лівій у Лексиконі античної словесності, 2014. Maksym Ye. (обговорення) 15:30, 8 лютого 2017 (UTC)

В укрвiкi — Тит Лiвiй. Чому передавання того ж Titus у рiзних статтях повинно бути вiдмiнним? Зараз, дiйсно спостерiгається тенденцiя зловживання литерою «i». Трапляляся цiкава публикацiя, автори якої справедливо зауважували, що зараз багато мовцiв не вмiють вимовляти «и», замінюючи її «i», або рос. «ы». Окрiм того, у захiдноукраїнських дiалектах здавна могли вимовляти «и» як «i». До речi, згiдно з транскрипцiєю лат. Titus, iм'я вимоляється саме як «Титус», а не «Тітус». Варіант «Тіт» слід визнати гіперкорекційною формою.
--В.Галушко (обговорення) 17:56, 8 лютого 2017 (UTC)
Значить, у Вікіпедії чергова невиправлена помилка поширення правила «дев’ятки» на власні назви, бо мало б бути Тіт. «Щодо усталених написань, орфографічної традиції, утвердженої культурно-освітньою практикою, численними виданнями, то до таких змін треба ставитися дуже обережно.» Maksym Ye. (обговорення) 04:35, 9 лютого 2017 (UTC)
Звернув увагу на «Дбаючи про відтворення української вимови іншомовних назв, варто враховувати й графічну специфіку української мови: адже саме літера і чітко вказує на українське написання іншомовної назви». Це не зовсім відповідає дійсності. Оскільки будь-який правопис лише приблизно передає звучання слова, наявність тієї чи іншої літери не є обґрунтуванням відтворенням її графічними засобами іншої мови якоюсь певною літерою (ми ж не записуємо Shakespeare як «Шакеспеар»). Наприклад, у латинських, німецьких і англійських назвах «i» частіше звучить саме як «и», а не «і». Очевидно, практика вживання фонеми [і] в іншомовних назвах йде з радянських часів, коли вимова цих назв у мовах народів СРСР повинна була збігатися з російською (у російській мові нема фонеми «и»). Тоді ж з'явилася традиція передавання h як «х». «До речі, в чинному „Українському правописі“ відповідні правила про написання и стосуються передусім географічних назв, тому особові найменування маємо передавати за традицією». Отже, «Чинний правопис» про ці випадки взагалі умовчує? А мовні довідники, як бачимо, дають суперечливі рекомендації. Плутанину вносить і відсутність одного, прийнятого всіма правопису. Так, у багатьох львівських і деяких київських виданнях існує свій правопис, відмінний від чинного. У ньому в обов'язковому порядку вживається «ґ» і «ль» (здається, навіть у словах грецького походження, що безглуздо), грецьке θ передається тільки як «т», частіше вживається «і», ніж «и» (у тому числі у традиційних українських іменах, де завжди писали «и»), всі польські, білоруські і російські імена і прізвища транскрибуються. У нас використовується чинний, але він дає нечіткі вказівки з низки питань, зокрема, правопису іншомовних імен. Втім, це не наша справа виправляти помилки спеціалістів органів зі стандартизації. Пишіть як прийнято.
--В.Галушко (обговорення) 11:23, 9 лютого 2017 (UTC)
Я ж звернув увагу на Тібет через І і фразу: "написані з літерою і ці слова графічно відрізняються від російських форм: Тибр, Тибет.". Тобто автору принципово віддалити від російського написання - можна навіть наближенням вимови до російської. І звертаю увагу, що таки Тибет через И. --ЮеАртеміс (обговорення) 13:03, 9 лютого 2017 (UTC)
Тобто пуристи стоять перед дилемою: чи писати не так, як у російській, чи вимовляти? Або їм просто не подобається вимова через «и». До речі, росіяни, знущаючись з української, передають цю фонему як «ы», що дійсно надає словам кумедного вигляду. Але на мій погляд український правопис не повинен оглядатися на російський, його завдання — точніше передавати звучання іншомовних слів, при цьому не нав'язуючи українській мові невластивих їй звукосполучень.
--В.Галушко (обговорення) 13:50, 9 лютого 2017 (UTC)
Чи були святі Тити? Якщо так, то можна послатися на те, що ім'я давнозапозичене, а значить в ньому злились історичні І/И та Ы, як і в решті українських слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:54, 9 лютого 2017 (UTC)
Святий Тит - знайшов!--ЮеАртеміс (обговорення) 12:55, 9 лютого 2017 (UTC)
Біблійне ім’я Тит не є підставою поширювати помилку на всіх інших Тітів. Maksym Ye. (обговорення) 09:42, 10 лютого 2017 (UTC)

GeekГік (людина)[ред. код]

Слово «гік» у цьому значення хоча і не засвідчене словниками, але широко вживається у кириличній адаптації.

--В.Галушко (обговорення) 11:29, 6 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Див. Вікіпедія:Іменування статей/Латинка --ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 6 лютого 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти.--Viiictorrr (обговорення) 21:32, 6 лютого 2017 (UTC)
Це не голосування. Потрібна аргументація.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 7 лютого 2017 (UTC)

Ігнатій_ТокарчукІгнацій Токарчук[ред. код]

поляк-сучасник. І безглуздя в «джерелах» не може бути аргументом. НДА [4] --Д-D (обговорення) 10:05, 6 лютого 2017 (UTC)

  • Користувач:G.Tuono Думаю, Ви більше знаєте. будь ласка, долучайтесь. дякую. --Д-D (обговорення) 10:12, 6 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Це ж єпископ. Імена церковників адаптуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:14, 6 лютого 2017 (UTC)
    Ви не маєте аргументу - тому лукавите. Зараз наведу вам сотні «неадаптованих» єпископів. --Д-D (обговорення) 10:15, 6 лютого 2017 (UTC)
  • Цей діяч українець за національністю, прожив усе своє життя на українських етнічних землях. Наведені вами ж, а також наведені мною джерела на сторінці обговорення Обговорення:Ігнатій Токарчук свідчать про те, що сама РКЦ називає його Ігнатієм — NickK (обг.) 10:17, 6 лютого 2017 (UTC)
    Джерела: 1) що він українець, 2) що вважав себе українцем - де? --Д-D (обговорення) 10:21, 6 лютого 2017 (UTC)
    Село Вищі Луб'янки було майже суцільно українським, і стверджується, що він зберігав зв'язки з Україною. Але етнічно, схоже, його походження було змішаним українсько-польським, принаймні тут стверджується, що його не вважали ні повністю поляком, ні повністю українцем. У будь-якому разі факт у тому, що діяч з етнічних українських земель і має усталене ім'я українською — NickK (обг.) 10:41, 6 лютого 2017 (UTC)
    Що значить «тут стверджується»? Опоненте, дозволю собі ствердити, що краще вас знаю. політику РКЦ в Україні. Так от: те, що тут сказано - це не АД, а рекламний хід для того, щоб прихилити до себе українців. Мало що хто може сказати. Це - не АД.
    Діяч «з етнічних українських земель і має усталене ім'я українською» - це смішно, народився він тоді, коли тут ще багато жило поляків (навести їх? ось один, для прикладу), які ніяк не вважали ці землі незалежними Українськими. Докази, що він українець - отже, відсутні. у полвікі вказано на основі АД, що УПА винесла йому вирок смерті - він втік до Львова. Ось тут (16:53—16:56) сказано, що його фальшиво називали українцем. Наукова конференція в Митрополичій Базиліці → Ігнацій А ось тут чітко сказано, що його кузини загинули від рук українців, і він тільки пов'язаний з Україною - себто, поляк. А сучаних поляків ми звемо Ігнацій. Надіюсь, ви не будуте стверджувати, що всі перемиські єпископи РКЦ - українці, бо то етнічні українські території. --Д-D (обговорення) 10:51, 6 лютого 2017 (UTC)
    Реклама чи не реклама, але факт у тому, що українською його називали Ігнатієм. Причому називають і досі, зокрема, тернопільські ЗМІ, сучасні українські релігієзнавці або польські ксьондзиNickK (обг.) 18:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    Самі ж поставили наголос на А. Це - ознака того, що самі називаєте поляком — Тока́рчук. Укранці ставлять наголос на У - Токарчу́к. --Д-D (обговорення) 11:49, 6 лютого 2017 (UTC)
    Це неправда: я не ставив наголосу на А, я просто не чіпав наголосу, бо не розбирався в тому, правильно він стояв чи ні — NickK (обг.) 18:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    NickK Говорив з ксьондзом-поляком. Він ствердив, що вони перекладають імена (є навіть спеціальний довідничок, за його словами). Що й треба було довести - Ігнацій. --Д-D (обговорення) 11:42, 10 лютого 2017 (UTC)
    @Бучач-Львів: Тобто в який бік перекладають? Польські ксьондзи називають Ігнацієм навіть якщо це українець або українські ксьондзи називають Ігнатієм навіть якщо це поляк? — NickK (обг.) 12:53, 10 лютого 2017 (UTC)
    Українізують. Почитайте уважно сайт - там є Ігнацій та Ігнатій. Тому й поставив шаблон неАД щодо імені. --Д-D (обговорення) 12:55, 10 лютого 2017 (UTC)
    Ну то якщо в Україні він відомий саме під українізованим ім'ям, то які підстави називати його інакше? Якщо ж є навіть спеціальний довідник, то це взагалі авторитетне джерело щодо імен релігійних діячів — NickK (обг.) 13:42, 10 лютого 2017 (UTC)

Католицька_церква_в_УкраїніРимо-католицька церква в Україні[ред. код]

Греко-католицька - теж католицька. Користувач:Andrew J.Kurbiko, ви перейменували, прошу долучатись. --Д-D (обговорення) 08:45, 6 лютого 2017 (UTC)

Православна теж кафолична.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:45, 6 лютого 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Стаття так і називалася. За змістом стаття присвячена саме Римо-католицькій церкві в Україні. Окрім неї існують (та існували) ще й інші католицькі церкви (греко-католицькі, маронітська громада в Києві, вірмени-католики та ін.) та організації повязані із Католицькою Церквою, але із неврегульованим канонічним статусом (Братство св. Йосафата у Львові, УПГКЦ). --セルギウス (обговорення) 12:38, 9 лютого 2017 (UTC)


Маркер (фломастер)Фломастер[ред. код]

Уживаніша назва. Маркер — різновид фломастера. --В.Галушко (обговорення) 13:57, 5 лютого 2017 (UTC)

Блукаючі вогніБлудні вогні[ред. код]

До проблеми перекладу російських дієприкметників часто звертаються фахівці. Відомо, що в українській мові бракує широковживаних відповідників рос. дієприкметникам активного стану теперішнього часу, утворених за допомогою суфіксів -ущ-, -ющ-. Перекладати дієприкметниками із суфіксом -чий- не вихід. Щодо рос. блуждающий, то це той випадок, який не створює якихось труднощів, бо існує цілий синонімічний ряд. А. Кримський, С. Єфремов пропонують: Блужда́ющий огонь – блудни́й (облу́дний, мандрі́вний) о́гник, бли́мавка. І. О. Вирган, М. М. Пилинська. "Російсько-український словник сталих виразів" 1959 р.: Блуждающий огонь (огонёк) – блудний (мандрівний) вогонь (вогник); блимавка; блудило. Українські письменники також вживають притаманні укр. мові слова. Коцюбинський: Десятки планів займалось у його мізку, як блудні вогники, і зараз гасли. Зінаїда Тулуб: Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка. Навіть Lingvo дає: блуждающий огонь - блукальний вогонь. Але ж ніяк не блукаючий. То чому з такої кількості синонімів ми обираємо найкострубатішу?--Кипчак (обговорення) 10:44, 4 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти До чого тут "проблеми перекладу російських дієприкметників", коли стаття посилається на означення з українського тлумачного словника? Це не переклад. Альтернативою блукаючим є мандрівні, а не якісь блудні-розпусні.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 4 лютого 2017 (UTC)
На додаток галузеве джерело Українське небо: Студії над історією астрономії в Україні--ЮеАртеміс (обговорення) 17:17, 4 лютого 2017 (UTC)
До речі, Коцюбинський серед прикладів вжитку слова блукаючий в словнику теж є. Щоправда він про козу там.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:20, 4 лютого 2017 (UTC)
Блукаючий має безпосереднє відношення до "проблеми перекладу російських дієприкметників", оскільки слово запозичене з російської. Асоціація "блудні-розпусні" могла виникнути не в україномовного читача. Бо рос. блуд має значення розпуста. А в українській мові, нпр., Грінченко блудний пов'язує із значенням "заблукалий, заблуканий", а не "розпусний". Наведені приклади з українських словників також пропонують притаманні нашій мові слова, зокрема і мандрівний вогонь. Я не заперечую існування слова "блукаючий" і у своїх правках залишив його як синонім. Але сучасні філологи застерігають вживання дієприкметників на -чий-, коли є інші приклади. Щодо 11-томного СУМ, то, ясна річ, що укладачі надавали перевагу таким словам. Часи були такі. Але й вони подають, нпр., блимавка Ви ж викинули весь синонімічний ряд. (до речі, що вас спонукало це зробити?)--Кипчак (обговорення) 20:23, 4 лютого 2017 (UTC)
Українсько-англійський словник 1955 року перекладає англ. will-o’-the-wisp як бли́мавка.--Кипчак (обговорення) 20:48, 4 лютого 2017 (UTC)
От тільки не треба робити вигляд, що блуд в українській мові немає цього значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

БЛУД 1, у, чол., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка, III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 237).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 202.

БЛУДНИЙ 2, а, е, заст. Прикм. до блуд 1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Тарас Шевченко, II, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.

І хочу зазначити, що звести все до "надавання переваг" чомусь "неправильному" неможливо, бо СУМ-11 наводить приклади вжитку. Вище взагалі класики в прикладах.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)
І звертаю увагу на важливий момент: стаття названа з посиланням не на тлумачення прикметника взагалі, а на сталу назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:11, 5 лютого 2017 (UTC)

Блукаючі вогні — блідо-синє світіння, утворюване згорянням болотного газу — метану, що виділяється внаслідок гниття. Розповів про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 204.

Щодо блимавки Ви праві. Поверну в статтю, бо є в Грінченка.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 5 лютого 2017 (UTC)

І наостанок цитата з «Тіні забутих предків» Коцюбинського: «Але око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні, вухо знов ловить непевні згуки, що родять надію, будять увагу…»--ЮеАртеміс (обговорення) 14:16, 5 лютого 2017 (UTC)

Сучасні пуристичні настанови взагалі здебільшого хибна гіперкорекція. Чого вартий один лише міф про "на сквозняке".--ЮеАртеміс (обговорення) 14:23, 5 лютого 2017 (UTC)

На протязі чого — протягом (див. протягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Олесь Гончар, III, 1959, 117);

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 328.

Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах розповідає нам про українські повір'я, що пов'язані з БЛУКАЮЧИМИ вогнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:42, 5 лютого 2017 (UTC)

Окрім наведених вище прикладів можу додати ще. Осип Турянський "Син землі": «Пенкальський, викинутий Іваном Куценком після борні з лісу, не йшов, а снувався, мов блудний вогонь манівцями». Переклади: Орест Сомов "Блудний вогник" (Згадка в Горнятко-Шумилович А. Синтез барокового, ґотичного й романтичного начал у «Петріях і Добощуках» Івана Франка).
Дивно пов'язувати блудний вогник з блудом-розпустою. Український етимологічний словник перше значення "блуду" дає як "той, що заблудився", те ж саме дає Фасмер. Власне, лужицькою мовою bɫud - блудний вогонь. Українське блудило - те ж саме (Етимологічний словник української мови. - К., 1982. - т. 1. с. 212.).
Ваша позиція: 1) довести, що термін блукаючий вогонь існує (я ж не заперечував, про що вище вже писав); 2) інші терміни, які зафіксовані в авторитетних словниках і творах, тре' відкинути.
Моя позиція: дати весь синонімічний ряд: блудни́й вогонь або во́гник, облу́дний, мандрі́вний о́гник, блукаючий вогонь, блудило, бли́мавка. Як бачите, блукаючий вогонь у моїй правці був. Із цього ряду, на моє глибоке переконання, блукаючий - найгірший варіант для назви статті.--Кипчак (обговорення) 20:12, 5 лютого 2017 (UTC)
Художня література багата на синоніми - це безперечно. Але я навів галузеву нехудожню літературу: словник З ОЗНАЧЕННЯМ, книжку про метеорологічні явища, книжку про фольклор. Сталі форми, що використовуються ними мають пріоритет. Ваша позиція: замінити на розмовну-"художню" назву, бо, бач, вона більше до вподоби. Це не діло. Дайте наукові джерела з прикладами вжитку пропонованих назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 6 лютого 2017 (UTC)
Щодо переліку всіх синонімів в шапці: вважаю, що це неенциклопедично та захаращує преамбулу. В енциклопедії не наводяться зокрема пестливі форми (вогонь - вогник), якщо вони мають те саме значення. І взагалі, пошук їх в ПЕРВИННИХ джерелах схожий на ОД.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 6 лютого 2017 (UTC)

ПолієнПоліен[ред. код]

Наявні у першому випадку джерела не дають підтвердження відповідному варіанту написання імені. Натомість вони є у другому.--Олег.Н (обговорення) 17:11, 3 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Правило § 91. E, Ö, EU: "після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е". Винятки для префіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 3 лютого 2017 (UTC)
Гуглекниги з Полієном--ЮеАртеміс (обговорення) 19:59, 3 лютого 2017 (UTC)

Золота вольностьЗолота вільність[ред. код]

УЛІФ та СУМ-11 такого слова не знають.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 3 лютого 2017 (UTC)

2. перев. мн. Права на що-небудь. [Гільда:] Карать не можна на смерть лиш за те.., Що смілива людина голос свій За вільності громадські підняла! (Іван Кочерга, I, 1956, 545);

// Пільги, привілеї. Правами і вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (Історія УРСР, I, 1953, 192).

Вільність // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Symbol oppose vote.svg Проти Тут суть не в правильності написання, а впізнаваності. Вольность - зразу ж виникають асоціації з Польщею. Так якщо пошукати в Інтернеті, то значно переважає вольность. --Basio (обговорення) 17:49, 3 лютого 2017 (UTC)

А чому не з Росією? Хм, наведіть АД з теперішньою назвою.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:52, 3 лютого 2017 (UTC)
Як варіант: вольність (є в УЛІФ).--ЮеАртеміс (обговорення) 19:53, 3 лютого 2017 (UTC)
Ось приклад --Basio (обговорення) 20:06, 3 лютого 2017 (UTC)
Гуглекниги дають усталеним варіантом Золота вольність--ЮеАртеміс (обговорення) 20:15, 3 лютого 2017 (UTC)

2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»Донбас (2-й бсп НГУ)[ред. код]

З історії перейменувань:

  • стаття Батальйон "Донбас" створена 23 травня 2014 року
  • від 23 травня 2014 року по 6 серпня 2016, за 806 днів, було 2 перейменування; назва Донбас (батальйон) була стабільною 791 день
  • від 6 серпня 2016 по 29 січня 2017, за 176 днів, було 11 перейменувань, 7 різних назв; назва 2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна) була стабільною 59 днів, ця назва була 4 рази, у сумі трималася 126 днів
  • за всю історію стаття мала 10 різних назв, з них у 8 назвах присутнє слово «Донбас» (більше 850 днів), у 2 назвах слова «Донбас» немає (менше 130 днів)

Щоб зупинити лихоманку перейменувань, пропонується обговорити прийнятні назви статті, потім провести рейтингове голосування, і, нарешті, вибрати стабільну чи навіть консенсусну назву.

Я пропоную назву «Донбас (2-й бсп НГУ)». Ця назва об'єднує дві найбільш стабільні назви: «Донбас (батальйон)» та «2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна)», скорочено «2-й бсп НГУ».

Юрій Дзядик в) 19:51, 2 лютого 2017 (UTC).

НГ (Україна) — щось дивне. Краще вже НГУ, тож я б запропонував 2-й батальйон НГУ «Донбас» (оскільки в статтях про інші батальйони в нас теж є вживаються номери і назви).--Анатолій (обг.) 20:01, 2 лютого 2017 (UTC)
Згоден. Але подивись сторінку вп:Проект:Військова історія/Назви статей військової історії, там Користувач:PsichoPuzo (може, генерал, як за манерою) у тиші досягає таких дивних консенсусів із собою, інколи вислуховуючи Користувач:VoidWanderer. — Юрій Дзядик в) 20:50, 2 лютого 2017 (UTC).
А мойже й не генрал, проте вміє на відміну від декого користуватися номінацією на перейменування та ще багато чого. Раджу обговорювати статті а не користувачів, як зазначено у правилах. Вас було запрошено до обговорення. Висловлених пропозицій, аргументів, будь-чого - нуль, статистику написали. Натомість ще раз перейменували статтю, яка до завершення обговорення перебувала у попередньому стабільному стані, згідно правил, а такі дії навряд допомагають у вирішенні цього питання.--PsichoPuzo (обговорення) 12:20, 4 лютого 2017 (UTC)
І що? НГ (Україна) — це повна дурниця. Все одно, що писати ВР (Україна), КМ (Україна), Президент (Україна). Національна гвардія України — це цілісна назва, тому слід писати НГУ або повністю Національної гвардії України.--Анатолій (обг.) 21:01, 2 лютого 2017 (UTC)
Анатолій, якщо у вас є пропозиція щодо назви, ми радо її обговоримо. Тільки не варто розкидатися оцінками про дурниці, адже НГ (Україна) нічим не відрізняється від ВВ (Україна). Мова йде про Внутрішні Війська, раптом що. --VoidWanderer (обговорення) 21:07, 2 лютого 2017 (UTC)

Будь-ласка, не варто починати черговий цикл пропозицій щодо назв після того, як було досягнуто актуального консенсусу. Я просто не підбив його підсумки і не сформулював правила, на яких ми зупинилися. Не поспішайте. Все вирішимо. Дякую. --VoidWanderer (обговорення) 21:04, 2 лютого 2017 (UTC)

  • Помітив ВП:ЗА#Війна редагувань з користувачем PsichoPuzo, user talk:PsichoPuzo#Блокування 2 лютого. Отже, добу не буде війни редагувань. PsichoPuzo — єдиний користувач, який принципово видаляє з назви статті слово «Донбас». Маю намір повернути назву статті до багаторічного консенсусу, яка була до лихоманки. Шановний колего VoidWanderer, 2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас» = [[2-й батальйон спеціального призначення НГ (Україна)|2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас»]] то ніякий не консенсус, бо (1) у назві статті немає «Донбас», (2) згоден, що НГ (Україна), як і ВС (Україна), ВР (Україна) — це повна дурниця. Але сперечатися з PsichoPuzo? Нехай це робить спільнота. Тут рішення спільноти буде мати вагу правила, значно більшу, ніж у проекті. Звісно, Ви, шановний колего VoidWanderer, маєте підкорятися субординації. — Юрій Дзядик в) 21:37, 2 лютого 2017 (UTC).
Під сам кінець PsichoPuzo лише підтвердив прийнятний вигляд заголовку. Посилання ж залишив на статтю з її назвою на той час. Тобто ним мався наувазі кінцевий вигляд заголовку як 2-й батальйон спеціального призначення НГ «Донбас», дивно що це не було зрозуміло одразу.
Щодо решти — прошу не розказувати мені про багаторічний консенсус. Оцінюючи стан української вікі військової тематики станом на літо минулого року, я б сказав що єдиний консенсус, котрий був досягнутий на той час — це консенсус у тому що ніхто не хотів розбиратися із проблемами що накопичилися. --VoidWanderer (обговорення) 21:53, 2 лютого 2017 (UTC)
Якщо так, то я перейменовую на 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», згоден на цю назву як тимчасовий консенсус. — Юрій Дзядик в) 22:33, 2 лютого 2017 (UTC).

Бейкер-стрітБейкер-стрит[ред. код]

Я не фанат передавати «street» як «стрит».

Але:

  • Якщо вважати «стр(і/и)т» власною назвою, то воно підпадає під § 90.5.в.4: «и пишеться […] у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро».
  • «-стрит» як частина власних назв фіксується в § 114.3.г: «через дефіс пишуться […] географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники».
  • Якщо вважати «стр(і/и)т» загальною назвою, що просто входить в склад власної назви, то воно лише попаде під правило дев'ятки.

Чи слід тут йти проти правопису? Sasha1024 (обговорення) 16:29, 25 січня 2017 (UTC)

P.S.: Це не лише про Бейкер-стріт, а про всі «-стріт»и разом. Sasha1024 (обговорення) 13:01, 26 січня 2017 (UTC)

Ну якщо правопис чітко каже «ривер» та «стрит», то що звісно варто всі «стріти» перейменовувати, хоч як би не дивно і криво це звучало. Тільки в мене питання до мовознавців чому ми не перекладаємо street? сумнівно, що це частина власної назви. Чому не Вулиця Бейкер Вулиця Бейкера, як це є з назвами вулиць в інших країнах? --YarikUkraine (обговорення) 18:27, 25 січня 2017 (UTC)
В випадку деяких вулиць (наприклад: Бонд-стрит і Кристофер-стрит) воно було б в родовому відмінку (вулиця Бонда і вулиця Кристофера — бо це люди). Отже, ми маємо заміни {вулиця;площа;…}<->{street;square;…} і Бонда<->Bond, які нікому не спрощують життя (уявіть, Ви проїхали до Лондона і не знаєте, що Вам шукати: Bonda Street чи Bond Street) і для правильного встановлення яких треба знати етимологію (згадайте бульвар Капуцинок, який часто називали бульваром Капуцинів, бо ніхто не знає, хто такі капуцинки; та й етимологія не завжди відома навіть місцевим). Наш традиційний спосіб найменування об'єктів міста вимагає знання реалій (вулиця Бондаря — якщо це Микола Бондар, вулиця Бондар — якщо це Алла Бондар і вулиця Бондарів — якщо там жили бондарі). Я гадаю, що повністю адаптувалися лише назви об'єктів тих народів, з якими ми були достатньо близькі (наприклад, росіяни були близькі з французами, а ми в них спадкували традиції назв французьких вулиць; та й те не завжди), в інших випадках це просто не мало сенсу. Але я не мовознавець. Sasha1024 (обговорення) 10:55, 26 січня 2017 (UTC)
В тому то й справа, що не завжди. Дивно виглядає, коли в одній енциклопедії в перекладі з однієї мови суміщаються Площа Згоди та Плас-д'Альянс, Пляц Банковий та Площа Ринок, Пласа-Майор і Площа Каталонії, П'яцца дель Пополо і Площа Республіки (Рим)...ну не може так бути. Он навіть у Москві раптом існує Хохловський майдан. Мені щось підказує, що все це має бути уніфіковане, але я поняття не маю яким чином. --YarikUkraine (обговорення) 12:28, 27 січня 2017 (UTC)
Щось мені підказує, що ми не маємо права уніфікувати. Ми мусимо відтворювати дійсність, а не впливати на неї. Але можу і помилятися. Sasha1024 (обговорення) 18:25, 27 січня 2017 (UTC)
Ну так дійсність якраз і є уніфікована, а ми створили власну дійсність з подвійними варіантами назв. У французів всюди Пласи, а у росіян всюди Площі, а при перекладі на українську виходить, що в них є два варіанти найменування. --YarikUkraine (обговорення) 19:19, 27 січня 2017 (UTC)
Я мав на увазі, що ми, здається, маємо використовувати ті назви, що вже зустрічаються в українських джерелах (незалежно від того, логічні вони чи нелогічні, подобаються нам чи не подобаються) — за винятком особливих обставин, звісно. Sasha1024 (обговорення) 20:23, 27 січня 2017 (UTC)
"якби ж вони були ті українські джерела... --YarikUkraine (обговорення) 22:56, 27 січня 2017 (UTC)
Уточню ще, що тут мала б бути Вулиця Бейкера, якщо через вулицю, бо Бейкер чоловік — NickK (обг.) 11:08, 26 січня 2017 (UTC)
Так, дякую, але суть мого питання від цього не змінюється --YarikUkraine (обговорення) 12:28, 27 січня 2017 (UTC)

То що, є якісь аргументи за те, щоб в даному випадку йти проти правопису, чи про те, що я невірно трактую правопис, чи інші аргументи «проти»? Sasha1024 (обговорення) 13:01, 26 січня 2017 (UTC)

Що тут обговорювати, якщо правопис чітко каже, що -стрит з літерою и?--Анатолій (обг.) 23:46, 30 січня 2017 (UTC)

Ну, про всяк випадок. Хочу отримати карт-бланш на перейменування/виправлення відразу всіх «-стріт»'ів. Sasha1024 (обговорення) 13:05, 31 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Див. § 114.3.г --ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 1 лютого 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Та робіть. Як щось хтось виступатиме, тицяйте правописом.--Viiictorrr (обговорення) 21:28, 6 лютого 2017 (UTC)

Командотворення (тімбілдинг)Командотворення (тимбілдинг)[ред. код]

Чи за правилом дев'ятки не має бути «и» після «т»? Sasha1024 (обговорення) 20:07, 22 січня 2017 (UTC)

Off-topic: З варіантів, що пропонує Словотвір, мені найбільше подобається «гуртування» — але Вікіпедія не місце для нововведень (але «тімбілдинг» просто не відповідає правопису). Sasha1024 (обговорення) 20:13, 22 січня 2017 (UTC)

  • А чи потрібно взагалі два слова? Уточнення тут не потрібне: якщо вживається командотворення — залишимо його, якщо ні — то мабуть таки тимбілдинг — NickK (обг.) 00:56, 23 січня 2017 (UTC)
NickK, мені все одно, я хочу просто прибрати неправописне «тімбілдінг». Sasha1024 (обговорення) 16:15, 25 січня 2017 (UTC)

Чи є АД на "Командотворення"? Якщо ні, то треба перейменовувати на тимбілдинг/--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 1 лютого 2017 (UTC)

Зустрічається багато де, але про АД не знаю. Річ у тім, що тимбілдинг, судячи з самої статті, доволі розмите поняття, і коли ми бачимо в Інтернеті «командотворення/гуртування/тощо», то не завжди зрозуміло, чи це еквівалент тимбілдингу, чи це якийсь з його аспектів/ширше поняття/споріднене, ане інше поняття. Ну, наприклад, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПРОБЛЕМИ КОМАНДОТВОРЕННЯ В МЕЖАХ ЦІННІСНО-РОЛЬОВОЇ ПАРАДИГМИ Горбунова В.В.. Sasha1024 (обговорення) 17:31, 1 лютого 2017 (UTC)
Горбунова В.В. Психологія командотворення: ціннісно-рольова парадигма (та ж Горбунова). Sasha1024 (обговорення) 17:36, 1 лютого 2017 (UTC)
О. С. Голентовська ОГЛЯД ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОБЛЕМИ КОМАНДОТВОРЕННЯ. Sasha1024 (обговорення) 17:38, 1 лютого 2017 (UTC)
  • Уточнення тут зайве. Або просто «командотворення», або просто «тимбілдинг». Схиляюсь до другого. --ivasykus (обговорення) 18:01, 19 лютого 2017 (UTC)

Міс ВсесвітМіс Усесвіт[ред. код]

У вживається для уникнення збiгу приголосних: На початку слова перед приголосним [5].

Слово "Усесвіт" є: [6].

Слова "Всесвіт" й "Усесвіт" є повністю взаємозамінними, тобто мають одне значення. Слово "Всесвіт" не є ні іншомовним, ні власною назвою.--Dgho (обговорення) 13:31, 30 січня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Навіть якщо суперечить правопису, але Міс Всесвіт - дуже поширена назва і я її розцінюю як усталену.--Andriy.v (обговорення) 06:28, 31 січня 2017 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Основна стаття названа Всесвіт, а не Усесвіт. Та й сумніваюся, що Всесвіт (журнал) неграмотний. Якщо правильно усесвіт, а не всесвіт, то починати потрібно з тієї статті — NickK (обг.) 11:06, 31 січня 2017 (UTC)
    Тут питання, що перед В стоїть приголосна.--Dgho (обговорення) 11:48, 31 січня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Всесвіт - це власне ім'я § 11.3 --くろねこ Обг. 17:20, 2 лютого 2017 (UTC)

Анджелік_КерберАнжелік Кербер[ред. код]

французи ж не вимовляють звук д. Можна й на німецький лад - Ангеліка. --Д-D (обговорення) 08:31, 30 січня 2017 (UTC)

У французькій мові G переходить в Ж, а не ДЖ. Власне, як і у нас: ріг - наріжний. Явна помилка.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:20, 30 січня 2017 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Хоча... Поляка-німкеня з французьким іменем Angelique... Неоднозначно.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:22, 30 січня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, у статті ж стоїть вимова: [andʒɛˈliːk kɛɐ̯ˈbɐ]. Це німецька мода на іншомовні імена, і виходить, що в неї французьке ім'я, яке вимовляється на німецький лад — NickK (обг.) 10:04, 30 січня 2017 (UTC)
    • Поправка: на англійський манір. Німецькою було б Ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:16, 30 січня 2017 (UTC)
      Так, там виявилося складніше, ніж я думав. На початку XX століття англійці взяли французьке ім'я Анжелік (Angélique) та переробили на своє Angelique, вийшло Анджелік (наприклад, en:Angelique Cabral, en:Angelique Rockas). А вже в кінці XX століття в Німеччині настала мода на іншомовні імена, і вийшло, що в німецької тенісистки французьке ім'я, адаптоване на англійський лад (так само як і в de:Angelique Damschen, наприклад). Тож так, виходить, що це ім'я вимовляється англійською і вже точно не французькою — NickK (обг.) 10:47, 30 січня 2017 (UTC)

Олія жожобиОлія жожоба[ред. код]

Перекладав статтю із англомовної вікіпедії. Вирішив, що назва олії має називатися «Олія жожоби», як похідне слово від рослини. Після публікації статті знайшов червоні посилання на статтю Олія жожоба. Тепер не знаю, як буде дійсно правильно, і якщо статтю буде перейменовано, то потім виправлю всі неправильно вжиті значення. Дякую за увагу. --Dars (обговорення) 16:00, 13 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Є рослина з назвою «жожоба», отже назва «Олія жожоби» (родовий відмінок), вважаю, правильна. --Sehrg (обговорення) 20:23, 29 січня 2017 (UTC)
Чи навіть жожобова олія.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 30 січня 2017 (UTC)

Ярема_ВишневецькийЄремія Вишневецький[ред. код]

вважаю, так краще, так звали його діда Єремію Могилу

  • Єремія Вишневецький google books
  • Ярема Вишневецький google books
  • Єремія Вишневецький scholar.google
  • Ярема Вишневецький scholar.google --Д-D (обговорення) 14:35, 26 січня 2017 (UTC)
  • От саме ці посилання й є гарним аргументом проти перейменування. За запитом «Єремія Вишневецький» щонайменш половина про книгу Нечуя-Левицького «Князь Єремія Вишневецький». За запитом же «Ярема Вишневецький» купа історичних праць і енциклопедій, зокрема, ЕІУ та Грушевський, а також Костомаров, Багалій, Яковенко, Палій тощо — NickK (обг.) 14:50, 26 січня 2017 (UTC)
    Там майже рівновага. А його звали, які і діда. дід у нас Єремія (точніше, Ієремія, а ми І не вимовляємо). Врешті, наявність чи відсутність в гуглі - не 100% факт (не все ж скановане чи опрацьоване). Тут головне ж інше - його звали власне Єремія. І гурт - Плач Єремії. --Д-D (обговорення) 15:11, 26 січня 2017 (UTC)
    У тому й справа, що майже рівновага, і то лише за кількістю
    • Google Books, "Ярема Вишневецький". 108 результатів: 102 Яреми Вишневецькі, 1 Єремія (Ярема) Вишневецький, 2 Ієремії (Яреми) Вишневецькі, 3 про твори
    • Google Books, "Єремія Вишневецький". 52 результати: 31 Єремія Вишневецький, 21 про твори
    • Google Scholar, "Ярема Вишневецький". 120 результатів: 118 Ярем Вишневецьких, 1 Єремія (Ярема) Вишневецький, 1 про твори
    • Google Books, "Єремія Вишневецький". 110 результатів: 23 Єремії Вишневецьких, 87 про твори
    Тобто за кількістю перевага Яреми над Єремією в 3—5 разів. За якістю так само перевага: в провідних історичних працях Ярема. Гурт же взагалі стосунку до теми не має, бо названий не на честь Вишневецького, а на честь біблійної книги Плач ЄреміїNickK (обг.) 15:55, 26 січня 2017 (UTC)
    Знов пересмикування від Ніка: ясно же ж, що не на честь Вишневецького названий гурт. Хибна звичка, Миколо. --Д-D (обговорення) 07:22, 27 січня 2017 (UTC)
    Я відповідав на твоє твердження ( Тут головне ж інше - його звали власне Єремія. І гурт - Плач Єремії.). Тож виходить, що цей твій коментар не має стосунку до теми, і гурт «Плач Єремії» взагалі не потрібно було згадувати — NickK (обг.) 20:32, 27 січня 2017 (UTC)
    Чого є не згадувати? Що за позиція така - не згадувати того, на честь кого названий? --Д-D (обговорення) 13:29, 31 січня 2017 (UTC)
    Тому що в обговоренні потрібно згадувати те, що має стосунок до теми обговорення. Якщо Плач Єремії (гурт) жодним чином не пов'язаний з Вишневецьким, то переведення розмови на назву гурту називається флудом. Мене більш цікавлять ваші коментарі щодо вжитку в Google Scholar / Google Books, які є вашим основним аргументом за перейменування — NickK (обг.) 14:55, 31 січня 2017 (UTC)
    По-перше - не дозволяйте собі некоректних висловів (знову). Плач Єремії такий має опосередкований стосунок, що це - сучасність, сучасний варіант імені Єремія. А прямий стосунок - дід Єремія. Знов подвійні стандарти. Логіка: якщо зараз По друге. Звідки ви взяли, що я навів ці дані власне для як основний аргумент? Зовсім ні, для того, щоб показати вам, що варіант Єремія є доволі поширеним. --Д-D (обговорення) 12:22, 3 лютого 2017 (UTC)
    Плач Єремії біблійний. Плач Єремії (гурт) названий на честь біблійного Плач Єремії. У Біблії імена архаїчні, а не сучасні: наприклад, Книга пророка Даниїла (сучасне ім'я Данило), Перша книга Самуїла (сучасне ім'я Самійло) тощо. Цей же діяч світський і все життя прожив в Україні (на відміну від його діда, який жив у Молдові-Румунії), тож і називати його треба так, як його називають сучасні українські джерела, а там значна перемага Яреми — NickK (обг.) 12:50, 3 лютого 2017 (UTC)
    Миколо, а що сталось, що раптом ЕІУ вже АД для вас? Судячи з ваших дій у Єжи Оссолінський (вважаю вкрай неконструктивними), для вас це не показник. --Д-D (обговорення) 10:46, 5 лютого 2017 (UTC)
    Так і тут, і там ЕІУ є АД. Але воно не єдине АД. Там його думку не розділяють інші провідні АД (зокрема, ЕУ), тут в інших провідних АД така сама позиція, як і в ЕІУ — NickK (обг.) 15:11, 5 лютого 2017 (UTC)
    Припускаю, ви хотіли сказати сучасне українське ім'я (Данило, Самійло). --Д-D (обговорення) 10:49, 5 лютого 2017 (UTC)
    ЕУ щодо Єжи Оссолінського застаріло. --Д-D (обговорення) 10:04, 6 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Відмінність між Яремою і Єремією (Ієремією) та сама, що між, скажімо, Джеремі Девісом і Ієремією Бентамом. Імена королів, попів, часто міжнародних європейських учених залишають переважно в класичній формі. Вживання Єремія по відношенню до Яреми рівноцінне визнанню справедливості його претензій на найвищу владу. Maksym Ye. (обговорення) 15:47, 8 лютого 2017 (UTC)

Каторжні_роботиКаторжні роботи у Радянському Союзі[ред. код]

уточнення згідно змісту--Andrewredk (обговорення) 16:30, 17 січня 2017 (UTC)

Краще статтю розширити.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:47, 18 січня 2017 (UTC)

Костій БездушнийКощій Безсмертний[ред. код]

  • ЕСУМ подає основну форму "Кощій".--В.Галушко (обговорення) 22:16, 14 січня 2017 (UTC)
  • Я не чув і не читав жодної казки, де б дійовою особою був "Костій Бездушний". Фактично, на мою думку, "Костій Бездушний" - це ОД (оригінальне дослідження). Наведіть авторитетні джерела, такого рівня, наприклад, як енциклопедія "Британіка". - Grifon (обговорення) 19:52, 19 січня 2017 (UTC)
Я ж послався на Драгоманова. Це Фольклористичні студії в 4 томах. Перевидавались в українському перекладі зокрема в 2004 та 2006 роках. Російськомовний оригінал нижче я навів для точності.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 20 січня 2017 (UTC)
"Українська фольклористика" 2001-го року згадує Костія Бездушного серед варіантів. 100 найвідоміших образів української міфологїї ще, щоправда тут епітети перетасовані. Основи української літературно-наукової критики теж про Костія пишуть.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:22, 20 січня 2017 (UTC)
Ще "Українська народна казка" 1987 року. Видавництво: "Вища школа". Автор: Дунаєвська.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:36, 20 січня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Це російська форма. Питома, як зазначає дослідження ШОЛУДИВЫЙ БУНЯКА ВЪ УКРАИНСКИХЪ НАРОДНЫХЪ СКАЗАНІЯХЪ Драгоманова, - Костій Бездушний.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:50, 15 січня 2017 (UTC)

образъ этотъ и имя чаще встрѣчается въ сказкахъ великорусскихъ, чѣмъ въ украинскихъ, изъ которыхъ пока напечатаны только одна съ именемъ Костія (у Чубинскаго, т. II, отд. I, №64). Въ великорусскихъ сказкахъ Кощей является по большей части похитителемъ красавицъ, а безсмертнымъ онъ называется потому, что смерть его запрятана далеко и въ очень сложномъ аппаратѣ: въ яйцѣ, которое спрятано въ уткѣ, а утка въ зайцѣ, а заяцъ въ сундукѣ, сундукъ на деревѣ и т.п. Красавица успѣваетъ выпытать секретъ Кощея, герой добываетъ фатальное яйцо и Кощей погибаетъ. Украинская сказка съ именемъ Костія принадлежитъ къ другой фабулѣ (Иванъ Богодавецъ, похожденія чудесно рожденнаго сына долго бездѣтныхъ родителей, который здѣсь между прочимъ самъ съ товарищами захватываетъ дочекъ Костія). Костій здѣсь называется бездушнымъ, такъ какъ душа его спрятана въ яйцѣ, яйцо въ уткѣ, утка въ гнѣздѣ на дубѣ.

П.Кузьмичевскій, ШОЛУДИВЫЙ БУНЯКА ВЪ УКРАИНСКИХЪ НАРОДНЫХЪ СКАЗАНІЯХЪ

Сама українська народна казка: Іван Богданець (версія на папері). А Кощій же це плід популяризації російських казок в Україні через ЗМІ СРСР.

Приклад використання питомої назви в наукових публікаціях:
  • Семантико-функціональні особливості називання Костія Бездушного в українських народних чарівних казках (у записах ХІХ ст.) // Семантика мови і тексту: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. — Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. — С. 522-524.
--ЮеАртеміс (обговорення) 13:11, 15 січня 2017 (UTC)
Я, наприклад, вперше чую про якогось "Костія Бездушного". На мою думку, Кощій - це Кощій, а Костій - це Костій. Це взагалі різні явища. До того ж, уявіть собі, як вашого сина будуть дражнити у школі, якщо його звати Костя. - Grifon (обговорення) 19:49, 19 січня 2017 (UTC)
Це через нерозкрученість українських казок з цим персонажем. Сини-Кості взагалі не аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 20 січня 2017 (UTC)
  • Ще можу навести кілька дисертацій, якщо треба.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 15 січня 2017 (UTC)
    Дисертації - це не авторитетні джерела, це швидше оригінальні дослідження. - Grifon (обговорення) 19:49, 19 січня 2017 (UTC)
    Взагалі-то заборона оригінальних досліджень це суто внутрішнє вікіправило. Всі джерела є дослідженнями. Чи принаймні більшість (вторинні та третинні джерела є дослідженням первинних, яких Вікі уникає).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 20 січня 2017 (UTC)
    Заборона на ОД стосується ОД в самій Вікіпедії. На чужі ОД посилатися не заборонено. Хоча їхня авторитетність варіює. Sasha1024 (обговорення) 22:26, 30 січня 2017 (UTC)

Якщо поставити основною іноземну назву, то предмет статті буле позиційований як іноземне явище, що неправильно, бо Костій частина українського фольклору.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 15 січня 2017 (UTC)

Просто ще одне джерело по міфології/фольклору, де костій.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:21, 20 січня 2017 (UTC)

Олександр_ОрловськийАлександер Орловський[ред. код]

польський художник, шляхтич, людина Заходу - а не українець--Д-D (обговорення) 15:17, 10 січня 2017 (UTC)

Щонайменше -дер суперечить правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:13, 10 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. В статті є україномовні джерела на назву Олександр Орловський:

  • Намаштанська І. Є. Україна і світ у часовому вимірі. 2009 рік. – Донецьк : Норд-Прес, 2009. – С. 118.
  • Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 438-447.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:14, 10 січня 2017 (UTC)
  • Перейменувати назад на Орловський Олександр Йосипович. Просто Олександр Орловський недостатньо, бо Орловський Олександр Миколайович теж Олександр Орловський. Діяч добровільно переїхав до Росії, став там відомим та прожив більшу частину життя там, тож не дивно, що до української мови його ім'я прийшло саме з російської, а не з польської. Джерела на Олександра Йосиповича навів у статті (ось ця версія, бо Бучач-Львів неправда) — NickK (обг.) 03:13, 11 січня 2017 (UTC)
    Ти Миколо (точніше - ви двоє, що часто ходите парою, мало пишете, неАД «проштовхуєте» як АД - і обидвоє своїми діями перетворюєте українську вікі у такий собі варіант мосовковікі) читати уважно вмієш? Він - поляк. Тому Александер Островський. А своїх «йосиповичів» для московитів прибережи. --Д-D (обговорення) 09:50, 11 січня 2017 (UTC)
    Намакштанська [7] І. Є. (пані Інна філолог - а не художник file:///C:/Users/Bibliomist/Downloads/221-649-1-PB.pdf) Україна і світ у часовому вимірі. 2009 рік. – Донецьк : Норд-Прес, 2009. – С. 118. - це смітничок щодо Александера Островського, а не АД. Але то в тебе часто. І що взяти з таких дій Миколи - вірно, нічого путнього. Тільки нікого Микола слухати не хоче - бо перевіряльник, бачиш. --Д-D (обговорення) 09:52, 11 січня 2017 (UTC) Хто така ця Намаштанська І. - гугл про не знає. --Д-D (обговорення) 09:56, 11 січня 2017 (UTC) Ковалевська не називає його по-мацкальски, як то пропонує Нік. Називає його покрученим варіантом Олександр (чи то так друкарі називають?)--Д-D (обговорення) 09:58, 11 січня 2017 (UTC)
    Бучач-Львів неАД (це ще м'яко кажучи - друковане то «АД» в зросійщеному Донецьку) поставив на місце. Це ж треба додуматись поляка по-батькові називати. --Д-D (обговорення) 10:05, 11 січня 2017 (UTC)
    А що є авторитетним джерелом? Ні в статті, ні тут нема жодного джерела з ім'ям Александер. На Олександра ж джерел не бракує (можу додати ще, але мені здається, що що 2-0, що 5-0 має той самий ефект). До поляків же, які жили в Україні чи Росії, спокійно застосовується ПІБ, наприклад, Котарбінський Вільгельм Олександрович або Городецький Владислав Владиславович (етнічні поляки, які стали відомими в Києві) — NickK (обг.) 13:40, 11 січня 2017 (UTC)
    Як особисто вільні російські піддані мали по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:00, 12 січня 2017 (UTC)

Качала_СтепанСтефан Качала[ред. код]

власне так його звали. Джерела Стефан Качала --Д-D (обговорення) 12:54, 5 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Для українців іменування статей енциклопедичне. Звісно, формально його можна зробити австріяком і тоді стаття називатиметься «Стефан Качала», але це абсурд, так всіх можна іноземцями позаписувати. Чим Вас не влаштовує, що він український діяч? некоректна фраза + випад але не варто розкидатись своєю історією. Навіть поляки і англійці його українським називають ). Варто прислуховуватись до ВП:ІС і назвати статтю Качала Степан Теодорович.--YarikUkraine (обговорення) 23:27, 5 січня 2017 (UTC)
YarikUkraine Я вас прошу - не кажіть некоректних речей бодай щодо о. Стефана - відомого українського діяча. Заодно би'с'те знали: принаймні Рудницький так само був Стефан. Є европейська традиція (ім'я + прізвище) - а ніяка не «австрійська». Щодо австрійців - так про нього статті німецькою немає. До речі, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа etc. І що тут скажеш - виглядає на дитсад. --Д-D (обговорення) 07:29, 6 січня 2017 (UTC)
Д-D, так я і про це: ім'я + прізвище — то європейська традиція, в тому числі і австрійська. А українську традицію Ви самі поряд навели — Рудницький Степан Львович. То чому Качала має бути не українцем і до нього застосовується інша традиція? По йменуванню Мазепи і Хмельницького я теж не згоден, але то люди іншої епохи і інших держав, крім того це це не тема для обговоренння їх перейменування. --YarikUkraine (обговорення) 13:24, 6 січня 2017 (UTC)

Загуглив теперішній варіант: Приблизна кількість результатів: 1 090. Домінує. Тому я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 6 січня 2017 (UTC)

Ага, загуглив свою простуватість: 70%-80% "результату" - качала головой, качала ребенка, качала лодку. Спершу було смішно, потім стало сумно, а останнім часом просто дратує. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:13, 12 січня 2017 (UTC)
Гаразд. З лапками десь майже півтисячі проти двохсот.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 18 січня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Варто взяти до уваги Енциклопедію українознавства, словникова частина, т.3, с.988 (перевидана, до речі, у Львові). Там Степан. Кальницкий Михаил (обговорення) 21:18, 29 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Стефан Качала. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:48, 12 січня 2017 (UTC)

Гуго_ШтайнгаузГуґо Штайнгауз[ред. код]

Знаєте, просто задрала вже оця Вєлікая Отєчествеєнная проти літери «ґ»! Та ще як це робиться через конфлікт редагувань і всі правки згорають. То на Хуго, то на Штейнхаус, то ще на чорт зна що. Є фундаментальна майже 500-сторінкова праця польсько-української дослідниці Олі Гнатюк, де Штайнгауз (Гуґо Штайнгауз!) виступає одним з головних персонажів, ця книжка стала минулорічним лауреатом Форуму видавців. Є словники. Є інші публікації - погугліть. Досить уже може валити направо й наліво цим правописом як довбнею - адже це не єдиний ультимативний аргумент у Вікіпедії? Дуже добре розумію стан Dim Grits, коли оце гниле «г» так уже пхають тобі під ніс, аж не можна витримати! І не просто якась там чергова "дрібна правка", а демонстративне, свідоме перейменування статті найправильнішим в світі Лексусунсом під час роботи іншого користувача над фактажем і правописом статті. Скільки це може тривати? Що це, єдина ціль - вичистити вікі від літери «ґ» і буде щастя?--Mykola Swarnyk (обговорення) 06:16, 5 січня 2017 (UTC)

Зауваження не стосовно даного перейменування, а загалом... Українській мові не притаманний звук, який позначається буквою «Ґ». І вона його максимально уникає. Правопис це лише фіксує. Порівняйте словники Грінченка (виданий до «епохи історичного матеріалізму») і сучасні, наприклад «Великий тлумачний» - там на десятки, а то й сотні тисяч слів - всього 150-200 слів на букву «Ґ». Подумайте, чому воно так?
Напевно, зокрема й через це, українську мову називають однією з наймелодійніших (ну і десятки інших епітетів). Натомість спостерігається якесь непереборне бажання перетворити її на варіант російської чи німецької, з їх «ґелґотінням». Ще й під «патріотичними» гаслами.--V Ryabish (обговорення) 08:25, 5 січня 2017 (UTC)
Давайте так, у вас є свої усталені погляди на солов'їну, у мене свої, ще в когось якісь інші. Ви разом з Грінченком не любите "галичанських" штучок, я разом з Франком і "западенцями" не люблю ваших полтавсько-харківських прибамбасів. Це вічне! Але ж Вікіпедія крім поля для просування якихось уподобань ще й колективний проект, де має бути якийсь баланс і якась етика. Ось у вас вистачає такту не лазити по чужому внеску чи по сторінці спостереження, чи бозна ще по якому критерію всі статті з літерою «ґ» і не перейменовувати "під руку" редаговані кимось статті з єдиним сабджем "Правопис", не зважаючи ні на джерела, ні на вжиток, ні на що! Я ж бачу по вашому внеску, що ви цього не робите. Це не про правописні уподобання пісня, а про вузьколобих сердитих на когось (хрін його зна на кого!) мізантропів, які отруюють колаборативний принцип вікіпедії під яким завгодно прапором - г-пуризму, патріотизму, панславізму - та чого завгодно. Не можна бути одночасно зазнайкуватим провокатором і добрим правило-послушним вікіпедистом. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:46, 5 січня 2017 (UTC)
В тому то й проблема, що наш правопис не те, щоби був неправильний, але він просто неповний у сфері передачі іншомовних назв. Він більш-менш підходить для передачі слів, запозичених з германських та західно-слов'янських мов, але далеко не повністю описує правила передачі з багатьох інших мов, навіть тих, з яких ми запозичили багато слів (романські, південно-слов'янські, тюркські і т.д.) Це породжує вічні суперечки «и/і», «в/у», «ґ/г/х».
Щодо мене - я особисто зовсім не проти букви «Ґ», особливо у власних назвах. На мою думку неспеціаліста, її варто (навіть треба було би) вживати у власних назвах, що походять з мов, які розрізняють «ґ/г/х». (у загальних назвах я прихильник словникових мінімумів :) ). Але тут така ситуація, що вже перші 4 мови з такою властивістю - це наші сусіди - польська, чеська, словацька та німецька мови. Ми з ними контактуємо сотні, якщо не тисячі років. Відповідно запозичували слова у різний час, коли, по-перше, в самих цих мовах слова могли писатись/вимовлятись інакше, ніж зараз (яскравий приклад - Відень), по-друге, ми запозичували їх часто не напряму, а за посередництва інших мов (німецькі чи чеські слова через польську чи угорську, наприклад, або вплив латини чи російської мови і т.д.), по-третє, одні назви запозичували усним шляхом, інші письмовим. Напевно саме тому так важко стандартизувати правила передачі з цих мов. Ще гірше з мовами, де, наприклад, є звук, який більш-менш відповідає нашому «Ґ», але оскільки у вихідній мові немає всіх цих трьох звуків, то в українській мові його завжди передавали через «Г» (англійська, італійська, іспанська і т.д.), але хтось (часто із сумнівними лінгвістичними знаннями, або й взагалі без них, але з «патріотичних» міркувань, «відновлюючи історичну справедливість», так би мовити) ставить «Ґ». Або «Г», там де має бути «Х» (я особисто стикався у вікіпедії декілька разів, коли іспанську «J» передавали як «Г», бо так, мовляв, «правильніше» :)). А ось, наприклад, передача з японської таких заперечень переважно не викликає. Там практично всюди використовується «Ґ».
Стосовно перейменувань - я, звичайно, не слідкую за внеском якогось конкретного користувача чи користувачів, щоб «поправити». Але якщо я наткнусь в якомусь тексті, що використана буква «ґ», там де має бути «г», я, звичайно, виправляю. Так само перейменовую статті, назви яких походять з мов, де немає розрізнення «ґ/г/х» (особливо це стосується мов, які я в тій чи іншій мірі знаю - італійська, іспанська). З англійськими назвами вже важче - їх перейменування часто викликає тривалі дискусії, брати участь у яких мені зазвичай не хочеться, бо це переважно марна трата часу. Але я б не наважився (принаймі, без номінації), перейменовувати назви, які походять з німецької, польської, чеської чи словацької мов. Або з мов, які я взагалі не знаю. А загалом вихід один - спокій, терпіння і АД, АД, АД :). З повагою, --V Ryabish (обговорення) 21:09, 5 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, є ВП:МОВА. Чинний правопис обмежує використання літери (див. § 15. Літера Ґ): лише в «українських» словах (себто не запозичених, а, наприклад, спотворених, як кречний→ґречний), в давнозапозичених (як аґрус і ґрунт) та в зукраїнізованих (як ґніт). В новітніх запозиченнях ХХ та ХХІ століть Ґ не пишеться. І взагалі, Ґ це алофон К (кречний, кніт, крати). Пхати його на місце іноземного G - зросійщення вимови, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 6 січня 2017 (UTC)

OlaHnatiuk HugoSteinhaus.JPG
Чому ж це зросійщення вимови? Є три різних звуки - к, ґ та г, чим погано їх застосовувати для іноземних назв? Наш правопис у порівнянні з тим же німецьким виглядає, як якась недоробка, особливо передача іншомовних імен, там враження, що писали аби наповнити, все не систематизоване та на відчепись написано, до купи все покидали без урахування особливості вимови у країнах та залишили поза розглядом важливе.--Divega (обговорення) 13:52, 8 січня 2017 (UTC)
Літери то є, але звук українській мові непритаманний. Навіть у Грінченка слова на кшталт аґрус дублювалися через Г. І, як я зазначив раніше, велика їх частка є оддзвінченням слів з К. Тому особисто я проти просування ґекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 10 січня 2017 (UTC)
Пане ЮеАртеміс, я ж не кажу тулити її усюди (є усталені назви,). Тільки для передачі іншомовних назв, вони так чи інакше нам не притаманні, але звучання принаймні буде ближче до оригіналу, бо літера така є.--Divega (обговорення) 19:54, 12 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Прошу повернути попередню назву статті згідно з наведеним джерелом: Mykola Swarnyk (обговорення) 06:04, 18 січня 2017 (UTC)

Джерело не чинним правописом писане. Там КазімЄж. А ми -ie- польське не так передаємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 18 січня 2017 (UTC)
Поважні видавництва, що видають наукову літературу, як-то «Дух і Літера», «Критика» давно ігнорують радянській правопис, а щодо власних назв, імен то нормальним правописом, не тільки вони, а я купа інших послуговується (наприклад, «Книга — XXI» з того що нещодавно читав). artem.komisarenko (обговорення) 08:22, 19 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Як в джерелах

За такою логікою в статті про єврейських діячів потрібно їх номер в концтаборі тулити. Підстави ставити польському єврею УРСР-івське ім'я такі ж самі як призначати якомусь іншому єврею номер даний німцями. Совєти і нацисти на щастя згинули і вже не мають можливості таврувати людей як їм заманеться. artem.komisarenko (обговорення) 22:53, 21 січня 2017 (UTC)
Зауважу, залежати від «совєтів» зі знаком мінус — все одно залежати від «совєтів». Maksym Ye. (обговорення) 20:28, 22 січня 2017 (UTC)
Мова не про "совєтів" (хоч і про них теж), а про підтримку/непідтримку масових акцій перейменування в рамках «священної війни» без уваги на джерела. Панові NickK не перестаю дивуватись із кожною його новою дією. Користувач з претензією на "гуру" пропонує відкинути вторинні джерела, натомість шукати в первинних??? Ну а совєтів кожен має в своїй голові більш ніж треба. Ніяким Пінк Флойдом не викуриш. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:23, 3 лютого 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Я ж написав, що у вторинних джерелах з математики (а діяч був математиком) переважає Штейнгауз. Первинні джерела я ж згадав через те, що для діячів, які мали ім'я українською, ми використовуємо офіційне написання (наприклад, українців називаємо згідно з указами Президента). Чи потрібно вам наводити список вторинних авторитетних джерел з Штейнгаузом? — NickK (обг.) 09:39, 3 лютого 2017 (UTC)
@NickK:Викрутитись вмієте. Стаття не про математику, а про особу. Тому вторинним джерелом є не його математичні праці, а біографічні праці про нього. Як ви зможете когось переконати (особливо на Заході), якщо завжди сягаєте по опортуністичні аргументи! Це ж так очевидно! Ім'я в паспорті? Для КГБ, для митниці — але НЕ ДЛЯ ВІКІПЕДІЇ! І ви це самі добре знаєте, але ж... треба тонко підтримати Lexusuns'а. Mykola Swarnyk (обговорення) 10:02, 3 лютого 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Тобто ви вважаєте нормальним, що теорема Штейнгауза (на основі десятка математичних праць), а діяч Штайнгауз (на основі однієї біографічної праці)? Особисто я вважаю, що це неправильно. Біографічні джерела з написанням "Штейнгауз" також існують, наприклад, Львівський державний університет імені Франка: каталог-довідник, 300 років Львівського університету
Щодо імені в паспорті, то наразі фактично ми так і пишемо людей. Наприклад, Міхеіл Саакашвілі має саме таке офіційне ім'я українською, і ми його саме за офіційним ім'ям українською і називаємо. Згоден, що аргумент щодо офіційного імені польського єврея, який отримав документи українською в 1939 році, досить слабкий, але це не привід звинувачувати мене в любові до «совєтів» чи КДБ — NickK (обг.) 10:42, 3 лютого 2017 (UTC)
І, будь ласка, не приписуйте мені «тонко підтримати Lexusuns'а». Ви ж самі бачите, що в нас різні думки з цього питання: він за варіант Гуго Штайнгауз, я ж підтримую Гуго Штейнгауз. Як я можу підтримати його, якщо я не підтримую його варіанту? — NickK (обг.) 11:08, 3 лютого 2017 (UTC)
"Найпоширеніший в літературі..." - це найпоширеніший у російській літературі, через те що автора так записано у виданні доволі популярного російського перекладу "Математичного калейдоскопу" чи "Математичної мозаїки" - а як іще там могло бути записано після "Фрейда" і "Рейха". Натомість в україномовних джерелах, виданих у післярадянський час, більш поширене "Штайнгауз". Дивимось далі. В популярній літературі справді більш поширений варіант "Гуго Штайнгауз", але в науковій - саме "Гуґо Штайнгауз". Ось хоча б часопис університету Франка Зарічний М. Стефан Банах (до 120-річчя від дня народження) // Каменяр. Інформаційно-аналітичний часопис університету ім. Івана Франка. – №3, квітень 2012. за 2012 рік, Ось Тарнавський Р. Б. РІШЕННЯ РАДИ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРО ПРИСВОЄННЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ ТА ВЧЕНИХ ЗВАНЬ (СІЧЕНЬ–ТРАВЕНЬ 1941 р.)//Історичний архів, 2016. – Вип. 17. – С. 22-29. минулорічний журнал "Історичний архів", а також відгуки Оля Гнатюк. Праця чи співпраця? Частина 1//Historians in ua. Дослідження. – 09 December 2015 Ксенія Кисіль. Оля Гнатюк: «Література — це не тільки вигадка».// Літакцент. – 08 грудня 2015 на фундаментальну працю Олі Гнатюк, за яку вона отримала купу нагород, у т.ч. й державні. Не наводжу всіх відгуків на дослідження О.Гнатюк - їх багато. Отже, якщо ранжувати АД, а не ліпити грішне з праведним для досягнення своїх партикулярних переваг - вийдемо на Справжні АД. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:03, 3 лютого 2017 (UTC)
Щодо російської літератури — неправда. Нижче Maksym Ye. навів посилання на те, що написання Штейнгауз українською мовою вперше з'явилося 1935 року у Львові. От вже не повірю, що в 1935 українська наукова праця у Львові належала до російської літератури — NickK (обг.) 00:36, 4 лютого 2017 (UTC)
Добре, саме ця згадка не російська. Але на шкалі «не АД → АД» вона буде саме найближче до лівого краю. Ні, ще ближче вліво були б архівні документи, паспорти і т.ін. як "первинні" а не "вторинні". В той час як наведені дослідження є ближче до правого краю шкали, і фундаментальне дослідження О.Гнатюк за своєю вагою, збалансованістю, охопленням, аналізом і кількістю згадувань даної історичної особи є таким, що на нього можна чітко вказати: так, це зразкове джерело, саме на цю працю можна взоруватися. Чому таке написання? Тому що так у сучасній фундаментальній праці. Резюме 1935 року? Несуттєво, авторитетність прямує до нуля. Архівна довідка 1939? Писана невідомими особістами, у міжвоєнному бардаку; різночитання прізвища Штейнгауз/Штенгауз - нижче ніж несуттєво, авторитетність від'ємна. Так приблизно слід зважувати джерела. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:47, 4 лютого 2017 (UTC)
А в мене інша шкала. Зокрема, я вважаю, що для математика джерелом значимості є саме математичні праці, а не художні твори про нього. Головною математичною працею цього діяча є теорема Банаха — Штейнгауза, яка саме так названа в усіх (крім однієї) математичних працях. Є резюме українською його математичної праці, де, очевидно, прізвище Штейнгауза написане українською так, як він хотів, оскільки він був і автором статті, і засновником журналу водночас. Звісно, Оля Гнатюк написала цікаву працю, але то художня праця, а в математиці цей діяч залишив слід саме під прізвищем Штейнгауз — NickK (обг.) 14:32, 4 лютого 2017 (UTC)
@NickK: Щось ваша шкала хитається в різні боки, але якщо пригледітися, то це один радянський бік генеральної лінії партії. Коли ви виступали проти перейменування Григорія Відорта, в Ґжеґоша, то апелювали до «джерел», хоча як в джерелах, так і в реальному житті поляк завжди Ґжеґожем був, окрім часів, коли білопанські поляки офіційно «ворожою нацією» стали. Тепер тут навпаки за якісь архівні довідки виступаєте й ігноруєте пізніші праці. artem.komisarenko (обговорення) 13:00, 6 лютого 2017 (UTC)
@NickK: Миколо, навіщо ці виляння? Чи мені вам пояснювати, що у Вікіпедії self-published sources (математичні праці) "мають використовуватись з обережністю" (так у Правилах). Ще більш сумнівне ваше твердження, що "резюме українською мовою", яку сам Штайнгауз вважав "простолюдинським наріччям" і переважно зневажливо називав "русинською" - є буцімто якимось чином "авторизованим". Перегляньте, що пише про нього Оля Гнатюк, ви більше дізнаєтесь і фактажу, і аналітики. Праця Олі Гнатюк є художньою за формою викладу, але це повноцінне наукове дослідження. Зазирніть у передмову - побачите. І це 100% вторинне джерело за визначенням вікіпедії. І теоремі нічого не станеться, якщо ми назвемо її правильно - теоремою Банаха- Штайнгауза. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:06, 4 лютого 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Ви написали «правильно». Я ще можу уявити вживання слова «правильно», коли йдеться про правопис, але ж ви самі визнаєте, що йдете всупереч правопису. Тож з якої точки зору правильно? Виходить, ви вважаєте, що сам діяч (навіть нехай нелюбою йому мовою, але ж він мабуть знав, Штейнгауз він чи Штайнгауз) називав себе неправильно, а ви знаєте, як правильно? Понад десяток математиків, які публікували праці з функціонального аналізу пишуть неправильно, а лише ви та автори рівно однієї праці пишете правильно? — NickK (обг.) 21:27, 4 лютого 2017 (UTC)
@NickK: Знов з'їжджаєте і перекручуєте, ну невже так важко сформулювати аргумент без маніпуляції? Не "всупереч правопису", бо у правописі про Штайн-/Штейн- нічого немає, все йде з усталеного вжитку. Прізвищ на Штайн- не менше, а може й більше, аніж на Штейн-. Сам він цілком не заморочувався, як його, поляка Hugona Dionizego Steinhaus'а запишуть "російські окупанти" разом зі "зрадниками-русинами" - добре що не Степаном Степановичем, як напр. записали Банаха. Суперечить тодішньому радянському правопису лише літера «ґ» в імені. Але вона жодним чином не суперечить чинному нині українському правопису. Тому джерела, які писались тоді не містять літери «ґ» в імені і частина з них містить спотворену форму "Штейн-" замість "Штайн-". Штайн-гауз, камінь-дім. Чітко і прозоро. А Штейнгауз, Штейнхауз, Штенгауз і можливо інші, які зустрічаються в джерелах - це ненавмисні або навіть навмисні прекручення. Про первинні/вторинні джерела вам говорити не хочеться, це для вас чомусь не аргумент, хоча це ОСНОВИ вікіпедії. Прикро, коли людина, наділена повноваженнями адміна, нехтує настановами і крутить направо й наліво лише щоб здобути перевагу в сумнівній суперечці. Справді прикро. А те, що двоє-троє індоктринованих користувачів влаштовують провокаційні війни масових перейменувань із сабджем "Правопис" - це не моя вина, а якраз адмінів, які цьому потурають. В дзеркало відверто погляньте, і зрозумієте свою роль у сьогоднішній дискусії. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:52, 5 лютого 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Можу відповісти вам у такому ж ключі: невже так важко сформулювати аргумент без переходу на особистості? Повертаючись до теми, я підсумую аргументи:
  • Ім'я. З точки зору правопису написання чітке: за § 87 G і h звичайно передаються літерою г. Тобто маємо варіант Гуго. Гуго є в словниках, зокрема, в УЛІФ, плюс кілька дуже відомих Гуго є в енциклопедіях (Гуго Гроцій, Гуго Коллонтай). Звісно, ви можете називати мене «індоктринованим» за те, що я обстоюю дотримання чинного правопису, і за те, що я не підтримую пропозицій писати так, як кожному заманеться, але таке є правило Вікіпедії ВП:МОВА.
  • Прізвище. Тут уже питання вжитку, бо залежно від усталеності може бути і -ей-, і -ай-. Я підходжу з точки зору вжитку в математиці (бо цей діяч математик): під яким прізвищем відомий його внесок до математики? Очевидно, в математиці він відомий як Штейнгауз. Звісно, життя несправедливе, і так склалося, що серед математиків з фізиками деякі прізвища усталені не так, як вимовляються в оригіналі. Мабуть, ви є прихильником заміни Ейнштейна на Айнштайна або Ейлера на Ойлера, але декого перекрутили й гірше: наприклад, математики навряд чи зможуть розповісти вам теорему Бейза, бо математик Томас Бейз у нас усталився як Томас Баєс, і нема на то ради. Звісно, можна знайти джерела з написаннями Айнштайн, Ойлер чи Бейз, проголосити їх єдино правильними та повиправляти по всій Вікіпедії, але це не змінить того, що українські математики й фізики писатимуть і шукатимуть в Інтернеті про Ейнштейна, Ейлера чи Баєса. Саме це для мене і є тут головним критерієм — як цей діяч описаний у джерелах, під яким ім'ям він відомий фахівцям, як його шукатиме читач? Досить очевидно, що це Штейнгауз. Розумію, що ви можете буде не згодні з цим підходом — для вас, наприклад, художній твір про діяча очевидно важливіший за фахові джерела про доробок діяча. І в цьому контексті моє посилання на українське резюме праці чи радянські первинні джерела — лише додатковий, а ніяк не основний аргумент, спроба показати, що Штейнгауз прийшов не з російської. Основним же є вжиток у фаховій галузі, виправлення якого не є задачею Вікіпедії — NickK (обг.) 14:26, 5 лютого 2017 (UTC)
Зрозуміло. Про первинні/вторинні джерела коментаря нема. Так і думав. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:54, 5 лютого 2017 (UTC)
Про первинні й вторинні джерела викладено в двох останніх реченнях — NickK (обг.) 09:41, 6 лютого 2017 (UTC)
Власне про це й мова. Чим ближче до чєловєка с ружйом, тим для Maksym Ye цінність джерела вища. Я ж навпаки, пропоную давати перевагу сучасним АД, коли вже перестали саджати за одну неправильну літеру. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:23, 3 лютого 2017 (UTC)
Зі зникненням в останні десятиліття культури редагування почастішали випадкові відхилення. На кожне таке відхилення чи одверту помилку може знайтися приклад у мережі. Як те ж ваше посилання на Олю Гнатюк, не українського, а польського автора в неякісному перекладі чи редагуванні. Тому — до джерел! Maksym Ye. (обговорення) 05:24, 5 лютого 2017 (UTC)
Прокиньтесь, за "десятиліття відхилень" в абетці з'явилась (повернулась!) літера, якої у милий вам час без відхилень від генеральної лінії не було. І тепер ми пишемо не лише Партія, Ленін, Профспілки - школа комунізму, а й про деяких двозначних персонажів і хочемо вимовляти їхні імена без спотворень. А можете й не прокидатись і далі припадати собі до «джерел» 30-х років. "Неякісним, безкультурним, одверто помилковим" творам присвоюють літературні премії - і не Ленінські, ах, не Ленінські. Біда-біда... Mykola Swarnyk (обговорення) 05:56, 5 лютого 2017 (UTC)
Зауважу, що до повернення літери я свого часу теж долучився. І у Вікіпедії колись пропонував повноцінно проставляти хоча б у власних назвах. Проте зникнення культури редагування призвело до того, що пересічному мовцеві немає на що спертися. От як вам зараз, коли щось десь чули, щось десь від чогось відштовхуєтеся, щось випадково бажаєте «виправити». Забужко про це влучно зауважила: «русифікація — це не тільки коли російська звучить звідусюди, а за українською треба "шукати спеціально". Це — коли у вас в голові російська вставлена "прошивкою" як базова by default — і свою українську ви несвідомо весь час "рівняєте" по ній — подумки перекладаєте, калькуєте, відбиваєтесь, "щоб було несхоже" і т.д.» Не рівняйте Штейнгауза за російською ані зі знаком «плюс», ані зі знаком «мінус». На українську рівняйтеся. Maksym Ye. (обговорення) 11:49, 5 лютого 2017 (UTC)
О, то ми маємо справу з патріотом-підпільником, який втомився пускати під укіс ворожі ешелони, і тому підриває свої. А що так? У ВерхРаду не беруть чи директором якогось фонду не ту людину призначили? Чому своє молодече, я так розумію, дуже правильне гасло "повноцінно проставляти у власних назвах" поміняли на "НЕ проставляти ніде, навіть у власних назвах", і навіть у ситуації, коли джерел, на які "можна спертись мовцеві" більш ніж достатньо? Mykola Swarnyk (обговорення) 21:50, 5 лютого 2017 (UTC)
Якась дивна інтерпретація написаного. Я проставляю літеру ґ в етимологічно виправданих позиціях усюди, де це можливо, де я останній редактор. І не тільки у власних, а й у загальних назвах. Проте для Вікіпедії, де всі мають свої власні хотілки, краще дотримуватися загальновизнаних правил. Maksym Ye. (обговорення) 15:53, 8 лютого 2017 (UTC)
Ну, в те, що вам хтось іще дає на редагування тексти, повірити важко. А от крутити словами, так щоб побільше туману напустити - це вам вдається. Старайтесь висловлюватись пряміше, а ще краще робіть те що кажете а не навпаки - і буде вам щастя. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:06, 10 лютого 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Гуґо, оскільки так правописом має бути Гуго. --Lexusuns (обговорення) 14:37, 4 лютого 2017 (UTC)
О, гарненько що ви також завітали зі своїм плакатиком проти «фашистської» літери! А ми тут, знаєте, джерела обговорюєм, вжиток і інші нецікаві вам речі. Стараємось відкрутити назад хоч одне з того, що ви тут поназатирали. Щось іще крім червоненького цитатничка маєте? Не маєте? Шкода. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:31, 4 лютого 2017 (UTC)

Курган-ТюбеКургонтеппа[ред. код]

Пропоную перейменувати застарілі радянські назви таджицьких населених пунктів. Наприклад у нашій Вікіпедії до цього часу існують Курган-Тюбе замість Кургонтеппа, Куляб замість Кулоб тощо. Це не є правильним, так як вже понад 20 років назви у цій країні змінені. І якщо ми візьмемо їхні офіційні документи, де досить часто російська мова використовується як друга офіційна, то навіть самі таджики російською вже давно не пишуть Куляб чи Курган-Тюбе. У більшості офіційних документах використовуються таджицькі назви та російські аналоги Кургонтеппа та Кулоб. Ініціюю це перейменування не лише по одному місту, а слід прийняти спільне рішення по усіх таджицьких населених пунктах. Єдине, що зупиняє перейменування, то це існування на картах ще старих радянських назв, а це в свою черга проблема дослідження нашими відповідними структурами питання перейменування у "богом забутій країні". Так само не займаються дослідження переменування і правильності написання назв у інших екзотичних країнах, таких як Зімбабве, Сомалі чи Тонга. Давайте приймемо рішення і приведемо назви статей до їхнього логічного результату. Проблема існує лише з великими містами, назви яких все ж лишились у головах людей, які народились та жили у СРСР. Для молоді що кулоб, що Куляб - різниці суттєвої немає. --Вальдимар 18:35, 4 січня 2017 (UTC)

Із 30 читабельних мовних розділі по статті Кургонтеппа - лише 6 мають стару радянську назву. --Вальдимар 20:06, 4 січня 2017 (UTC)
Ще цікавий маразм - хоч місто у росіян досі звучить як Курган-Тюбе, сам аеропорт називається вже Кургантеппа, так як у міжнародній базі. --Вальдимар 20:16, 4 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Ну, якщо самі таджики так пишуть, то треба перейменовувати. --Yukh68 (обговорення) 19:12, 4 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Рішень щодо перейменування міст не було. В україномовних джерелах ще з радянських часів вживався Куляб (див. наприклад [8], [9]). Щодо більшості офіційних документів — спростую цю тезу, все якраз навпаки: [10], [11], [12], [13], [14], тоді як Кулоба і Кургонтеппу я там не знайшов. Ось іще статистичний збірник місцевого держкомстату: [15], подано двома мовами, і російською Куляб, Курган-Тюбе. І взагалі з центральноазійських мов прийнято їхнє о передавати як а (наприклад Тошкент передають як Ташкент, Бухоро — Бухара, Хисор — Гісар, Ёвон — Яван), відповідно і тут виходить Кулаб і Кургантепа.--Анатолій (обг.) 19:13, 4 січня 2017 (UTC)

Щодо статистичних збірників виходить цікава катавасія. Використовуються старі радянські назви, допоки не введуть нові і тільки тоді вони міняють на нові, з новим типом передачі назви. Наприклад там дійсно є Куляб, і водночас Мумінободський район (сторінка 21), поряд існують Пархарський район та район Хуросон, район Кубодійон чи район Джайхун (сторінка 22). я не очу образити таджицьких працівників статистики, але така думка, що взяли старе, а міняти будуть тільки тоді, коли введуть щось нове. --Вальдимар 19:37, 4 січня 2017 (UTC)
Так а що дивного? Хуросон, Кубодійон (там була постанова щодо уточнення з Кабодіян), Джайхун, Мумінобод — це нові назви, Куляб, Курган-Тюбе, Нурек — старі, і вони не змінювалися. Тому вони так і подаються. В Україні хіба не так само?--Анатолій (обг.) 19:40, 4 січня 2017 (UTC)
Дивно, що Хуросон, а не Хуросонський, Кубодійон, а не Кубодійонський. --Вальдимар 19:42, 4 січня 2017 (UTC)
Ну це не зовсім стосується обговорення. Можливо в документах про перейменування так вказано (принаймні з Деваштичем якраз так).--Анатолій (обг.) 20:09, 4 січня 2017 (UTC)
Цим я хочу показати необ'єктивність таджицької статистичної роботи. --Вальдимар 20:12, 4 січня 2017 (UTC)
А в чому необ'єктивність? Якраз навпаки — послідовність. Подають офіційні назви як вони є.--Анатолій (обг.) 20:38, 4 січня 2017 (UTC)
Ось так самі таджики описують етимологію Кулоб - Топоним «Кулоб», означает «Место скопления воды» и состоит из слов «кул, кӯл» - озеро, орошаемая низина происходит от согдийского «кол = кола» – чаша; арабизированная и диалектная форма – «кул, кӯл», и «Об, ав, аб, ов, оу - вода, речка, река; в диалектах ов, on, оу, ау - то же. Две последние формы прошли стадию десемантизации и выступают в роли гидронимических суффиксов. Иногда может принимать даже форму Роу и рау. Название происходит от таджикского "кулоба" — «озёрная вода», или "кулоб" — «заболоченное место», «заросли». Там про -яб нічого немає. --Вальдимар 19:44, 4 січня 2017 (UTC)
Як немає? Кул + об(ав,аб). Але ніхто ж не сперечається щодо таджицької назви.--Анатолій (обг.) 19:52, 4 січня 2017 (UTC)

ҐійомГійом[ред. код]

ВП:МОВА. І бажано одночасно перелічені там статті (там за посиланням не всі через Г)--ЮеАртеміс (обговорення) 10:55, 21 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, окрім правопису, ім'я Гійом ще є щонайменш у словнику УЛІФ. Також підтримую уніфікацію: зараз у нас 33 Гійоми, 15 Ґійомів (із них 7 створені з Г і перейменовані на Ґ в один день автором цього дизамбіга) та 3 Гільйоми. Додав усіх до списку, добре видно, яка невпорядкованість — NickK (обг.) 17:08, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, хоч я і ярий прихильник Ґ, але не в цьому разі. Заодно, оскільки сюди зайшов дещо з иншого питання, →Ґаргулья|Гаргульї (мультсеріал), — пропоную устайнити ще й пропоноване. Одне й те слово, а різниться написанням у заголовках, що не ґуд--Albedo (обговорення) 08:36, 27 грудня 2016 (UTC)

Привіслінський крайПривіслянський край[ред. код]

Помилкова суфіксація. Пропоную перейменувати відповідно до вжитку в україномовних книжках [16]--ЮеАртеміс (обговорення) 08:13, 21 грудня 2016 (UTC)

  • Приві́слінський (20) — суржикова калька з рос. Привислинский, помилка.
  • Приві́слинський (21) — чиста (без помилки) калька з російської.
  • Привісля́нський (168) — калька з пол. Przywiślański.
  • Надвісля́нський (40) — питомо українське, пропоную теж розглянути.
Юрій Дзядик в) 16:00, 22 грудня 2016 (UTC).
  • Не калька, а нормальна суфіксація для української мови (Немишля → Немишлянський, а не Немишлинський, рада → радянський тощо). Щодо префікса Над- то тут це пуристичний неологізм. Вікіпедія не керується мовними вподобаннями юзерів - є традиційний вжиток в АД та правопис. Привіслянський цілком домінує.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:51, 22 грудня 2016 (UTC)
Неоднозначно. Приклади.
Юрій Дзядик в) 11:00, 20:22, 23 грудня 2016 (UTC).
  • Якщо я правильно зрозумів, «надвіслянський» тут єдина українська назва, все інше — кальки в т. ч. й помилкові? Адже в українській мові для територій в регіоні річок використовуються префікси над- (Наддністрянщина, Наддніпрянщина), по- (Побужжя), але не при-, що вказує на точну локалізацію і в цьому випадку є росіянизмом. Так? Можна, між іншим, Пономарева запитати. artem.komisarenko (обговорення) 17:48, 1 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Надвіслянський згідно з висловленими аргументами, а також варто розглянути приєднання до ст. Польське королівство, плюс також приєднання "Королівство Польща 1916 — 1918". Згодьтесь, останнє трохи дивно назване? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:19, 18 січня 2017 (UTC)

Не зрозумів. Що дивного в піднімецькому королівстві?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:59, 18 січня 2017 (UTC)
Не бачу причин гратися в пуристів та йти проти вжитку. Навіть у поляків "W polskim piśmiennictwie spotyka się także termin Kraj Przywiślański".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 18 січня 2017 (UTC)
А чому не навести фрази цілою: Kraj Przywiślański... będący kalką językową z języka rosyjskiego[1 M. Czapliński, Słownik encyklopedyczny: historia, Wydawnictwo Europa, 2007, str. 199] - тобто Поляки цією саме фразою називають Przywiślański суржиковою назвою, а ви цю фразу обрізаєте і подаєте за істину - з «точністю до навпаки». Mykola Swarnyk (обговорення) 04:58, 19 січня 2017 (UTC)
Калька не суржик.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 19 січня 2017 (UTC)
Виходить «Przywiślański » це щось по типу того, як в нас кажуть «совєти» artem.komisarenko (обговорення) 08:14, 19 січня 2017 (UTC)
Ні. Типу учбовий. Цілком літературно і адаптовано.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 19 січня 2017 (UTC)
Ага, і виривання фрагменту фрази з контексту, викручування інформації навиворіт, спотворюючи зміст до протилежного - це такий «розумніший» спосіб вести дискусію. Мене вже менше дивує, що шановний товариш ЮеАртеміс завжди намагається "перегуглити" інформацію, наведену в джерелах. Аякже, це ж так природно - шахраювати цитатами... Не перекрутиш - не виграєш! Привіслінський - аякже, самі поляки так говорять! А поляки так говорять, якраз коли хочуть підкреслити чужомовність, штучність, нав'язаність даної назви окупантом. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:05, 19 січня 2017 (UTC)
Що хочуть поляки - це Ваші домисли, особиста оцінка кальок. Я лише зазначив, що подібна форма присутня і в польській мові. Для нас же важливо, що запропонована мною форма домінує в україномовних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:51,| 19 січня 2017 (UTC)
  • @Mykola Swarnyk: Ви зрозуміли, що "Калька не суржик" тощо? До речі, "чужомовність, штучність, нав'язаність даної назви окупантом" має бути не лише в польській, а і в українській мові, тому привіслянський, бо надвіслянський не має ознак "чужомовність, штучність, нав'язаність". Прошу не забувати про ВП:Е і так відредагувати свої репліки, щоб не залишилося порушень. — Юрій Дзядик в) 22:14, 19 січня 2017 (UTC).
@Artem.komisarenko: Правильна здогадка якраз про «совєтів». Приблизно як 1939-41=«за перших совєтів», 1944-91=«за других совєтів». Відтінок такий десь. Пане Дзядик, ви все правильно логічно розклали, про що мова. Колега ЮеАртеміс, обрізаючи цитату з преамбули польської статті, представляє поляків майже русофілами, яким притаманне «і так поймут». Але це так не є. Кому потрібна українська калька з польської кальки російської назви? Статистика вжитку непереконлива, треба користуватись правильним методом. Надвіслянський — українська назва реальної географічної одиниці, інші варіанти, як розписав п. Дзядик - це спотворення. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:36, 20 січня 2017 (UTC)
Знов якісь фантазії про руфосільство поляків. І до чого Влада рад до 19 століття? Українська версія навряд з польської. Імперські реалії зазвичай калькувалися з російської: від копІйки до градоначальНИЦтва тощо. І зазначу, що морфологічно та етимологічно при цьому адаптувались. І найголовніше: правильний метод це писати так, як в переважній більшості АД. Принаймні, коли це не суперечить правопису. Надавати перевагу зукраїнізованій формі назви можна, мабуть, в випадку, коли стаття про українську реалію (у нас же мова про іноземну для українця територію). В решті випадків точно треба писати, як в переважній більшості українських авторитетних джерел - оце правильний метод. Принаймні, коли АД не суперечать правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:28, 20 січня 2017 (UTC)
"...про іноземну територію" - знов ви не в темі. Це для галичан (австро-угорців) Королівство Польське було іноземним, а для підросійських, - це ж була одна держава. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:06, 20 січня 2017 (UTC)
Щодо "калька не суржик": так, зокрема, наскільки мені відомо, калькою з російської є слово об'єм. Ніхто ж в суржик його не записує?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:31, 20 січня 2017 (UTC)
до консенсусу

"Надвіслянський — українська назва реальної географічної одиниці". Це не так. Була політична одиниця, точний переклад офіційної назви якої з польської та французької мов це "Польське королівство", з російської - "Царство Польське". Десь з 1875 року в Росії воно отримало імперську зневажливу назву рос. "Привислинский край". Назва "Прівіслінський край" це наче "Владімірська область", тобто чи то неграмотна (суржикова), чи то глузлива. Усі три назви Надвіслянський, Привіслянський та Привіслинський є українськими, і вибір між ними має бути лише згідно АД. Перевагу в АД має (зараз подивлюся вище). — Юрій Дзядик в) 06:39, 20 січня 2017 (UTC).

Згоден з Вашою думкою.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 20 січня 2017 (UTC)
"Надвіслянський край" гуглиться в 27 книгах. Бажано додати в шапку як альтернативну назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:47, 20 січня 2017 (UTC)
Привіслянський край - 106 --ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 20 січня 2017 (UTC)
  • До речі. "Надвіслянський" не має присмаку імперської зневажливості до Польщі: "Ви, поляки, хотіли королівство? Повставали? Ми милостиво дали вам царство. Після вашого бунту це усього лише край імперії! І заборона польської мови." Крім того, інші "Над-" українські, подібно до Наддніпрянський, і враження, неначе Надвіслянський теж частина України. — Юрій Дзядик в) 07:11, 20 січня 2017 (UTC).
  • Холм нині не частина України, як і тоді. Якщо ж мова про етнічні землі, то цю логіку до адміністративного поняття застосовувати не можна. Тоді ПМР треба буде перейменовувати на НМР, бо Наддністрянщина.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:18, 20 січня 2017 (UTC)
  • Згоден: «Надавати перевагу зукраїнізованій формі назви можна … у випадку, коли стаття про українську реалію (у нас же мова про іноземну для українця територію). В решті випадків точно треба писати, як в переважній більшості українських авторитетних джерел… UeArtemis 06:28, 20 січня» — Юрій Дзядик в) 07:24, 20 січня 2017 (UTC).
  • Здається, з 21 грудня всі аргументи розглянули? Чи ще є нові? — Юрій Дзядик в) 07:24, 20 січня 2017 (UTC).
І знов, і знов, і знов. Гугл-пошук ніколи не був і в даному випадку не є числом АД. Треба або акуратно переглядати, що «нагуглилося», або справді забути за «гугління», бо те що тут нагуглили, ні в які ворота не лізе Привіслянські (та доплюсовані до них привислянські) насправді - і території, і губернії, і узлісся, і узгір'я, і яри, добра частина подана в лапках, тобто мається на увазі якийсь такий край, який ним насправді не є, також сюди залічений не політичний термін, а географічний - бо пише що вкритий він був лісами та багнами. Словом, цей результат пошуку насправді НЕ Є списком джерел, а є сирою купою співзвучних даних; справедливості ради - те саме стосується й Надвіслянських... долів, залізниць, муз, районів, низин, і навіть... надвіслянської раси, а також - увага! - просто краю, навіть не надвіслянського. І навіть якщо в цій інформації справді поритись, - що це дає? Статистику відсканованих джерел? А скільки є несканованих? Тисяча? Три тисячі? Мільйон? Невідомо? Ото ж то. Маніпуляція настільки явна, що не хочеться навіть говорити. Зібрались три «генії», а меже «осли» - математик, ботанік (це я) і світлотехнік і гуглом вершать долю чужої держави в позаминулому столітті. Ганьба горендальна. Крім того, що підхід до підрахунку джерел саме українською мовою принципово, в корені невірний. У Вікіпедії рахуються всі релевантні джерела будь-якою мовою. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:52, 20 січня 2017 (UTC)

Пилип_ОрликОрлик Пилип Степанович[ред. код]

Іменувати як українця... чи я чогось тут не розумію?--Unikalinho (обговорення) 06:08, 19 грудня 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Ой, не знаю. Наче немає ніякої окремої політики щодо діячів козацької доби, але і Богдан Хмельницький не в ПІБ-форматі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:54, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти А Мілла Йовович тоді в Йовович Милиця Богданівна? Писати по батькові це накинутий московитами звичай, навіщо воно для діячів доби Козаччини? artem.komisarenko (обговорення) 15:00, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Згоден з аргументами artem.komisarenko. --АВШ (обговорення) 16:28, 19 грудня 2016 (UTC)
Ви ще князів з по батькові назвіть змоскаленими. /фейспальм/--ЮеАртеміс (обговорення) 16:59, 19 грудня 2016 (UTC)

Є свідчення, що Богдану Хмельницькому неодноразово робили з московських приказів зауваження, що він «непристойно величается», пишучи у своєму листуванні з Москвою своє ім'я по батькові із закінченням «вич».

Патронім

В князів прізвищ не було в сучасному розумінні. artem.komisarenko (обговорення) 07:17, 20 грудня 2016 (UTC)
Швидко ж накинувся звичай на нашого гетьмана ;) --ЮеАртеміс (обговорення) 17:24, 19 грудня 2016 (UTC)
@Artem.komisarenko та Шкурба Андрій Вікторович: Міла Йовович не з екс-СРСР. Точніше, вона представник західного світу (хоч і родом з України). Див. ВП:ІС#Персоналії, кого як треба іменувати. Про козацьку добу там ні слова, зате про національну приналежність усе розписано. Правило чинне, значить треба його дотримуватись... незалежно від політичних уподобань. І Богдана Хмельницького теж треба змінити...--Unikalinho (обговорення) 17:29, 19 грудня 2016 (UTC)
Див. Вікіпедія:Перейменування статей/Іван Мазепа → Мазепа Іван Степанович на цю ж тему — NickK (обг.) 17:38, 19 грудня 2016 (UTC)
А можна детальніше? Бо там, здається, обговорення перетворилось на голосування. Аргументи всі за ПІБ, а голоси "проти" -- і Дейнека у своєму стилі. Які там є аргументи за ІП для Мазепи? Всі, що я побачив, прямо суперечать правилу ВП:ІС (може воно було прийняте після того голосування?)--Unikalinho (обговорення) 17:42, 19 грудня 2016 (UTC)
Після наведених аргументів (використання по батькові Мазепою та Хмельницьким) я Symbol support vote.svg За перейменування на ПІБ.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:57, 19 грудня 2016 (UTC)
Статті Іван Мазепа і Богдан Хмельницький якраз не мають по-батькові. Ми могли б узагалі розглянути десь можливість записувати всі імена за однією схемою — ім'я і прізвище, це усунуло б чимало подібних суперечок, але є досить багато вагомих аргументів проти цього.--Piramidion 18:15, 19 грудня 2016 (UTC)
Поясніть перше своє речення. З точки зору правил, звісно--Unikalinho (обговорення) 05:59, 20 грудня 2016 (UTC)
Найбільш вживані і впізнавані варіанти. Крім того, не суперечать ВП:ІС (стосується осіб з України, СНД і колишнього СРСР, про Гетьманщину та інші історичні епохи нічого не сказано)--Piramidion 17:22, 20 грудня 2016 (UTC)
Як це не суперечать ВП:ІС? У нас що, в період Гетьманщини не Україна була? Якщо нічого не сказано про історичні епохи, то це якраз і говорить про те, що це стосується осіб з Українии всіх епох. От уже не думав, що Ви (тим більше адміністратор) станете так (образа вилучена). Ваша ж згадка про вживаність і впізнаваність не має ніякого значення, бо я ж Вас просив пояснити саме з точки зору правил--Unikalinho (обговорення) 05:19, 21 грудня 2016 (UTC)
Значить, той пункт треба уточнити, бо я його саме так зрозумів. Та й не все можна пояснити з точки зору правил — поточна сторінка для того й існує, щоб вирішити, як трактувати відповідне правило в конкретному випадку, і чи не вважати певний конкретний випадок винятком з правила. Я схиляюся до того, щоб цей випадок вважати — як і статті про Мазепу та Хмельницького. (образа вилучена) --Piramidion 11:04, 24 грудня 2016 (UTC)
На основі чого Ви вважаєте, що ці три статті можна вважати винятком?--Unikalinho (обговорення) 16:54, 25 грудня 2016 (UTC)
Я не про статті, а про осіб: «Як бачимо у 1700 році писали „его милости Іоанна Стефановича Мазепы“» тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:33, 19 грудня 2016 (UTC)
А, і ще було Обговорення:Богдан Хмельницький щодо Хмельницького, де всі аргументи були в один бік — NickK (обг.) 18:20, 19 грудня 2016 (UTC)
Куди дивитися? Щось не бачу.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:36, 19 грудня 2016 (UTC)
@UeArtemis: я так розумію, дивитися в розділ 4 ("Перейменування"). @NickK: Я так розумію, це теж іще з епохи до існування ВП:ІС#Персоналії. Тепер же це правило існує, і воно перекриває всі ці обговорення-голосування (взагалі дивно, що неадмін про це має казати адмінові -- мало б бути навпаки).--Unikalinho (обговорення) 05:56, 20 грудня 2016 (UTC)
@Unikalinho: Насправді можу відкрити таємницю, що частина щодо українців як така ніколи не ухвалювалася як правило. Дискусії щодо середньовічних діячів з України були від самого початку, і я не пригадую ніякого рішення спільноти щодо цього — NickK (обг.) 14:11, 23 грудня 2016 (UTC)
Тоді потрібне інше формулювання правила. Те формулювання, що є зараз, наштовхує на однозначний висновок про ПІБ для українців--Unikalinho (обговорення) 19:01, 23 грудня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти не сучасник. --Д-D (обговорення) 13:07, 22 грудня 2016 (UTC)

ВП:ІС#Персоналії нічого не говорить на тему "сучасник/не сучасник"--Unikalinho (обговорення) 13:51, 23 грудня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти В усіх книжках, статтях що я читав був просто Пилип Орлик. Це основна назва і саме вона найчастіше вживається.--Divega (обговорення) 15:14, 4 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти per above --ivasykus (обговорення) 18:14, 19 лютого 2017 (UTC)

Голодомори_в_УкраїніГолодомори в УРСР[ред. код]

суть явища. --Дм. (обговорення) 12:36, 18 грудня 2016 (UTC) ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР ГОЛОДОМОР 1933–1934 РОКІВ В УСРР Марочко В. І. ГОЛОДОМОР 1932–1933 років в УСРР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 145—146. — ISBN 966-00-0405-2. ЕСУ --Д-D (обговорення) 13:52, 28 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Усі джерела в статті про Голодомори в Україні, передусім варто відзначити ось цю й ось цю збірки, повністю присвячені цій темі. Окремі статті теж з Україною в назві — наприклад, Голодомор в Україні (1932—1933). На державному рівні вшановується пам'ять жертв Голодомору в Україні, а не в УРСР, наприклад, Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», а не в УРСР. Не потрібно виносити УРСР до назви там, де це не виправдано: Україна існувала і в 1920-ті, і в 1930-ті, і в 1940-ті роки, і неправильно стверджувати, що 1991 року України не існувало — NickK (обг.) 12:50, 18 грудня 2016 (UTC)
    Факт беззаперечний - всі вказані голодомори були в УРСР. Джерела тут помиляються. Якщо говорити по-буквоїдськи - тоді не було держави з назвою Україна. Була маріонеткова УССР (бабця днр-лнр), так само створена хрунями при допомозі кацапів-більшовиків. Єдина їх відмінність - тоді народ забитіший був, і в лнр-днр московитів більше. --Дм. (обговорення) 13:55, 18 грудня 2016 (UTC)
    Україна, звісно існувала. От держави такої - ні. Факт. --Дм. (обговорення) 13:59, 18 грудня 2016 (UTC)
    Щоод Закону - це блюзнірство перемальованих комуняк і їх прислужників. От недавно вони відмовились відкрити інфо про пенсії совкових бонз, які їм платить Україна. так що не смикай, к-ч, який посилає нх чиїмось писком. --Дм. (обговорення) 14:01, 18 грудня 2016 (UTC)
    Якщо в усьому винні комуністи, то чому діаспора тоді відзначає пам'ять жертв Голодоморів в Україні, а не в УРСР? Ось це, наприклад, діаспорна праця. І до чого тут ДНР і ЛНР? — NickK (обг.) 14:06, 18 грудня 2016 (UTC)
    Факти проаналізуй. Діаспора, звісно, не комуняки, але вона що, непомильна? Тим більше - з діаспорою не все так однозначно. Там засланих комуняцьких козачків грелю гати. Нащадків «автономістів» також. --Дм. (обговорення) 14:38, 18 грудня 2016 (UTC)
    А факти такі, що Голодомори мали місце в Україні, а організовані були з Москви. УРСР була лише проміжною ланкою, а у випадку Голодомору 1921—23 навіть формально все вирішувала Радянська Росія й Ленін — NickK (обг.) 14:40, 18 грудня 2016 (UTC)
    а факти такі, що тодішня назва - улюблена багатьма маріонеткова УССР, «вожді» якої при допомозі московитів та більшовиків витіснили діячів УНР, вбивши при цьому багатьох етнічних українців. тільки якось так виходить, раптом про то ви два забули. випад Чекаю. --Дм. (обговорення) 12:01, 19 грудня 2016 (UTC)
    Лєнін тоді вже трохи не той во був. випад і пропозиція --Дм. (обговорення) 12:26, 19 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Шило на мило. УРСР теж Україна, як територіально, так і як офіційна держава-попередниця.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:42, 18 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь А чому не просто Голодомори? Хіба вони ще десь були? artem.komisarenko (обговорення) 15:08, 19 грудня 2016 (UTC)
    В Казахстані, здається. Читав колись "Жнива скорботи" Роберта Конквеста — за його приблизними оцінками в 32-33 рр. у такий спосіб було винищено близько мільйона казахів, якщо я чогось не наплутав.--Piramidion 15:11, 19 грудня 2016 (UTC)
    На той час перше місце за відсотком у переважній більшості Північного Казахстану складали саме Українці. Їх винищували разом з казахами, не чіпаючи росіян. На Поволжі виключно німців, українців та предствників поволзьких народів. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    І ще Голодомор на КубаніNickK (обг.) 15:12, 19 грудня 2016 (UTC)
    Де українці переважали росіян, навіть за сфальшованим переписом.. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    Це я знаю. Але їх стосується єдиний Голодомор 30-х. З нього можна виділити Голодомор в Казакстані, Голодомор в Поволжжі. Голодомор на Кубанщині — це взагалі частина Голодомора в Україні, перед тим Голодомором там була українізація. artem.komisarenko (обговорення) 15:21, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голод на Поволжі це 20-ті.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:15, 19 грудня 2016 (UTC)
    І в 20-ті, і в 30-ті, не здивуюсь, якщо й в 40-ві, лінькі гуглити, що після війни там їли. artem.komisarenko (обговорення) 18:23, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голодомор був у Казахстані. В інші роки ще були голод на Волзі, ірландський An Gorta Mór тощо. випад в сторону українців приховано.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:04, 19 грудня 2016 (UTC)
    Не більший ніж стаття про Голокост — євреєцентризм. Якраз писати статтю Голодомори в Україні де розглядати тільки наш Голодомор та два голоди щодо яких ще й суперечка є чи було це Голодомором — це типу не україноцентризм. artem.komisarenko (обговорення) 18:23, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голокост був ще циганський. ІМХО, голодомор це назва будь-якого штучного (чи штучно посиленого) масового голоду.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 20 грудня 2016 (UTC)
    Хіба тільки в переносному значенні. Як і Голокост. artem.komisarenko (обговорення) 07:11, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо Україна є офіційним правонаступником УРСР. Проте голодомор був вчинений саме через те, що до Колективізації та Голодомору УРСР була не маріонетковою державою. Принаймні так не вважали її керівники, весь час погрожуючи виходом з СРСР та вимагаючи приєднання Кубані, західної Донщини, та позамежної Слобожанщини. Після Голодомору вже ніхто нічого не вимагав. От тоді вона і почала перетворювуватись на маріонеткову державу. Хоча саме її наявність спростило проголошення Незалежності та автоматичне наслідування включно зі членством ООН. Не визнаваючи УРСР як державу, ми створюємо собі купу проблем, включно з нелегітимністю членства в ООН. До того ж, Україна не підписала нульового договору і тому має повне право на майно СРСР: на Антарктичні та космічні станції, посольства і консульства РФ, її золото-валютний запас та борги третіх країн СРСР, які РФ так щедро прощає за голоси проти України, внески до збербанку СРСР, газогони та нафтогони, зводи вивезені під час війни тощо, право виходу та проголошення Суверенітету. Права на це ми маємо лише до того моменту поки не зробили дурницю делегітимізувавши правонаступництво УРСР. Росії лише це і треба. Хоча взагалі питання складне та двозначне, проте синиця з чітким правонаступництвом краще, ніж журавель з 70-літньою окупацією, який нічого нам не принесе, окрім гордості на один день та проблем на роки. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    Яка ще «держава»? Держава - це УНР, яка мада дипстосунки. лікнеп, їй Богу. «Суверинітет» --Д-D (обговорення) 13:40, 28 грудня 2016 (UTC)
    УРСР мало не менше дипстосунків, про все інше детально описав, в Україні досі діяли закони УРСР 1920-х років, деякі діють досі, та жодного Закону УНР. Це фактична дійсність, а не моє відношення до цих держутворень. випад приховано?.16:40, 28 грудня 2016 (UTC)
    То навів би Яснодарк ті країни, з якими УССР мада дипстосунки. так зрозумів, як такі Закони УНР на думку Яснодарка відсутні? Чи помилився? --Д-D (обговорення) 09:04, 29 грудня 2016 (UTC)
    Це лютий офтоп, але зазначу, що мені відомі щонайменше 2 неопосередковані міжнародні "зносини" Радянської України - обидві з Польщею:
  • Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР;
  • Декларація про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 3 січня 2017 (UTC)

Королівство Польське (1815–1915)Царство Польське[ред. код]

Імператор Всеросійський носив титул царя Польського.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:43, 17 грудня 2016 (UTC)

Антоній Бродовський[en], «Коронація імператриці і королеви Олександри Миколою I у Королівському замку у Варшаві 12 (24) травня 1829»
Ага. І ще цікаво, чи він носив свій горщик виливати. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:56, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь А хіба воно не королівство за Конституцією? pl:s:Ustawa Konstytucyina Królestwa Polskiego — Це написав, але не підписав користувач Artem.komisarenko (обговореннявнесок) 15:06, 19 грудня / 14:46, 20 грудня 2016.
То польською. Мова про українську назву. Поляки, наприклад, герцога від князя не відрізняють, тож можливі розходження в назвах монархічних утворень. Аналогічно, наприклад, Царство Болгарське на Заході іменують королівством. Питання традиції.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:48, 19 грудня 2016 (UTC)
Царство Польське в гугель-книжках. Зустрічається навіть форма "Конгресове Царство".--ЮеАртеміс (обговорення) 16:50, 19 грудня 2016 (UTC)
А ви перейдіть за посиланням. Там написано, що Королівством Польським керує Російське Цесарство. Все вони там розуміли. artem.komisarenko (обговорення) 18:15, 19 грудня 2016 (UTC)
Подивіться решту книжок.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:29, 19 грудня 2016 (UTC)
@UeArtemis: Чи є перевага в українській мові та історіографії рос. Царство Польское над пол. Królestwo Polskie? Бажано з АД про перевагу, історики завжди порівнюють різні назви, крім зовсім неприйнятних. — Юрій Дзядик в) 07:53, 20 грудня 2016 (UTC).
Пошук по Королівству Польському дасть інші епохи. А от Королівство Конгресове дає відповідний і дуже скромний результат - 273 книжки. Царство Польське ж 49 800 книжок--ЮеАртеміс (обговорення) 08:49, 20 грудня 2016 (UTC)
Запит з датами для Королівства Польського дає 118--ЮеАртеміс (обговорення) 08:50, 20 грудня 2016 (UTC)
І серед них або про ліквідацію старого незалежного королівства, або з уточненням "(Царство)", як тут.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Пошук по гуглбукс: Конгресівка — 269, Конгресувка — 161, "Царство Польське" — 533 + "Царства Польського" — 1780, 1815 Королівство Польське — 1970, Королівство Польське конгрес — 772, Королівство Конгресове — 273, Конгресова Польща — 2 670. Приблизно рівновага. Пошук Царство+Польське без лапок — то про усе польське в усякому царстві, тому 49 800. — Юрій Дзядик в) 09:52, 20 грудня 2016 (UTC).
    • Королівство Польське це й про інші епохи (п'ястівське, ягеллонське, кайзерівське тощо), тому порівнювати неможливо. Туди могли потрапити книжки, що огульно описують всю історію Польщі. --ЮеАртеміс (обговорення) 10:25, 20 грудня 2016 (UTC)
      • '1815 Королівство Польське' та 'Королівство Польське конгрес' — це саме про Конгресівку, яка виникла 1815 року. — Юрій Дзядик в) 14:40, 20 грудня 2016 (UTC).
      • Я мав на увазі, що в одній книзі може бути дата 1815 та Королівство Польське іншої доби.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:49, 20 грудня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Скоро гетьмана цей к-ч зарпропонує називати царем українським. Знайде «АД». --Дм. (обговорення) 14:11, 20 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, в Енциклопедії історії України воно саме Царство Польське, те саме в Енциклопедії українознавства. Така ж назва вживана в україномовних джерелах від його сучасників Грушевського, Бочковського та Лозинського до наших сучасників Українського тижня та Данила Яневського. Хоча назва Королівство Польське теж уживана, вона менш вдала через необхідність уточнення, в той час як назва Царство Польське однозначно ідентифікує предмет статті — NickK (обг.) 14:21, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Частково Symbol oppose vote.svg Проти. Думаю, в іменуванні Польщі того періоду досі превалюють ідеологічні штампи. Поляки і західні джерела однозначно називають цю квазідержаву, фактично окуповану Росією територію, королівством. Тут є і фактичні джерела, й суб'єктивні почуття якось затерти ганьбу і приниження від того, що російські вандали захопили, зґвалтували і втоптали в болото їхню честь і гідність, як європейського народу. Російські історики, а слідом за ними й наші українські писали і в більшості повторяли "царство". Тим більше, пригадаймо, що в радянський період "царство" носило ще й негативно-лайливий елемент. Чому українці статистично більше повторяли за росіянами, а менше - за поляками - це їхня справа і їхня ідеологічна мотивація. Думаю нам сьогоднішнім годиться віддати певну честь саме полякам і писати так як вони самі бажають називатись і як у їхніх документах записано - а саме в наведеній тут Конституції, підписаній царем Олександром 1-м і як є в їхній вікі. Єдине, я б звичайно поміняв порядок слів зі зворотного (за граматикою польською) на прямий (за українською граматикою) і записав би "Польське королівство" - так як наводиться в останній україномовній - найсвіжішій і "узгодженій" праці: Польща. Нарис історії. за ред. В. Менджецького та Є. Брацисевича. - Варшава: Інститут національної пам'яті, 2015. - 367 с. (а саме на с. 161). Автор розділу "Держава, право, політична культура. Варшавське Князівство і Польське Королівство." — Томаш Кізвальтер. Ця праця спеціально написана поляками для українців у дусі "узгодження історій", який вони пройшли з німцями, а зараз стараються пройти з нами (нелегко, бо всупереч максимальному нагнітанню "волинського питання" деякими доброзичливцями). Отже, Польське королівство (1815-1915). Mykola Swarnyk (обговорення) 05:17, 21 грудня 2016 (UTC)
    • Суб'єктивні почуття це як раз Ваша позиція. Царство жодним чином не принизливе іменування. Негативне забарвлення має слово царат. Щодо об'єктивних сторін: тут є сторона української традиції, є сторона титулатури монарха, є сторона самоназви. Якщо керуватися самоназвою з конституції, то статтю треба переробляти, бо з 1870-х рр. Привіслинський край. Про царство ж можна і далі говорити, бо в титулі імператора зберігалося "цар Польський". Також в деяких статтях Зводу законів Російської імперії згадується Царство Польське.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 21 грудня 2016 (UTC)
      • Pictogram voting comment.svg Коментар хм, а на «узгодженні» україно-російські праці хтось посилається? ІМХО, історіографія річ «особиста» для націй. Не бачу пріоритету у таких праць.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:17, 21 грудня 2016 (UTC)
    • «Варшавське Князівство» — ще одна проблема, яку я зазначав вище, — Варшавське герцогство ж. Фрідріх Август І був герцогом, а не князем (фюрстом). Те саме - від титулу монарха виходимо, а не самоназви.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 21 грудня 2016 (UTC)
      • Якщо від титулу — то Король. Почитайте Конституцію 1815 року. artem.komisarenko (обговорення) 09:01, 21 грудня 2016 (UTC)
        • Почитайте Государів титул.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 21 грудня 2016 (UTC)
          • Там купа цікавого, і мітичне на той час Кондінське князівство, і Псковська та Туркестанська держави, і Царство Херсонеське Таврицьке і прочая, і прочая, і прочая. За Конституцією це — Королівство в особистій унії з московським царем. Те, що москалі потім витерли ноги о ту Конституцію та Конгрес — це вже інша справа. artem.komisarenko (обговорення) 09:24, 21 грудня 2016 (UTC)
          • Міфічним московським царем тоді вже, адже на той час був імператор Всеросійській. До речі, утримайтесь від образливих назв етнічних груп.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:03, 21 грудня 2016 (UTC)
          • До речі, у герцогства теж була конституція, проте іменування князівством поляками князівством його не робить.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    А особисто в мене є серйозна підозра, що саме назва Польське королівство є пропагандистською.
    Крім того, я не розумію аргументу суб'єктивні почуття якось затерти ганьбу. Якщо тією самою ганьбою було утворення Царства Польського, чому ми не маємо називати речі своїми іменами, а слідувати тезі, що це було продовження Польського королівства? — NickK (обг.) 11:54, 21 грудня 2016 (UTC)
    • Насправді титулярні царства були відірвані від реального адміністративного поділу. При цьому РІ була неоднорідною в плані законодавства. Так були особливі закони в Прибалтиці, хоч Прибалтика не утворювала єдиної адміністративної чи навіть титулярної одиниці. Тому я б не став усе зводити до польської конституції. З точки зору Імперії це були окремі польські губернії зі спільними особливими нормами права.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Згідно Конституції, Імператор Всеросійський носив титул не царя Польського, а короля Польського. У 1830 було польське повстання проти паплюження цієї Конституції, у 1832 Конституція[pl] скасована. Будемо дотримуватися історії: у 1815-1832 Польське королівство, з Намісником (Юзеф Зайончек[en], потім Костянтин Павлович), у 1832-1875 (Органічний статут царства Польського[ru]) царство Польське, у 1875-1915 Привіслинський край, чи Привіслинські губернії. — Юрій Дзядик в) 15:30, 21 грудня 2016 (UTC).
    • Ділити аж на три це вже ОД якесь. Інтервікі є на дві статті. Власне, окрема стаття про Привіслянський край у нас є.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:24, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Взагалі, це якийсь абсурд буде. Українські науковці пишуть про Конституцію Царства Польського, а ми, посилаючись на неї, пишемо про Королівство. Не все перекладається дослівно.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:34, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Чекайте, а хіба КЦП не була написана ФРАНЦУЗЬКОЮ взагалі?!--ЮеАртеміс (обговорення) 16:39, 21 грудня 2016 (UTC)
  • @Dzyadyk: Я правильно розумію ваш аргумент: з 1815 до 1832 це було Королівство Польське, яке паралельно також називали царством, з 1832 до 1875 це стало Царство Польське, і королівством його вже не називали, з 1875 зберігся лише титул царя, а офіційною назвою став Привіслинський край? Тоді назва Королівство Польське (1815–1915) очевидно неправильна, бо королівства з такими роками існування не було — NickK (обг.) 14:27, 22 грудня 2016 (UTC)
    • Це була робоча гіпотеза, яка не справдилася. Доведення від супротивного. Росіяни відразу вживали виключно терміни Цар Польський, Царство Польське. Конституція, де було Королівство, вперше перекладена російською мовою лише у 1907 році, тобто Росія її на практиці ігнорувала. Поляки називали і називають королівством, причому вважають, що юридично воно існувало до Берестейського миру 3 березня 1918 року. Але українські історики до цього часу в переважній більшості вживають назву - Царство Польське. Отже, згідно правил Вікіпедії, аргументи за Королівство на сьогодні надто слабкі. Вікіпедія має право вживати лише терміни, які є загальновживаними українськими істориками. Тому Symbol support vote.svg За перейменування. — Юрій Дзядик в) 23:24, 25 грудня 2016 (UTC).
АД до твердження «Росіяни відразу вживали виключно терміни Цар Польський, Царство Польське»
  • Манифест 9 мая 1815 года. О договорах, заключенных к пользе государственной; о присоединении к Империи Российской обширнейшей части Герцогства Варшавского, под наименованием Польского Царства; о поднятии вновь оружия против вышедшего с острова Эльбы Наполеона Бонапарте. // цит. по Национальная политика в императорской России / Полное собраніе законовъ Россійской имперіи. Собрание первое. Том 33. 1815-1816. СПб., 1830. С. 117.
  • Указ Именной данный Правительствующему Сенату 6 июня 1815 года. О форме Титула Его Императорского Величества. «Божиею поспешествующею милостию Мы Александр Первый, Император и Самодержец Всероссийский: Московский, Киевский, Владимирский, Новгородский, Царь Казанский, Царь Астраханский, Царь Польский, Царь Сибирский, Царь Херсониса Таврическаго, Государь Псковский и Великий Князь Смоленский, Литовский <…>» // цит. по Национальная политика в императорской России / op. cit. С. 195.
Юрій Дзядик в) 12:03, 26 грудня 2016 (UTC).
От чомусь не розумію цього небажання вийти на якусь більш-менш сучасну, об'єктивну точку зору, яка б віддзеркалювала модерне уявлення про явища і назви цих явищ. Чому якась пропагандистсько мотивована цидула окупанта для нас вже прямо слово Боже, а самоозначення цілого народу - то не то?! Ось що пише Тімоті Снайдер: Росіяни вважають, що століття, протягом яких східнослов'янські території перебували в складі Речі Посполитої, були лише безглуздою прелюдією до їхнього "возз'єднання" з Росією... І це зрозуміло для хворих на голову Росіян! Але чому так вважають Українці?!!! Звідки оце, незважаючи на всі Голодомори і Іловайськи, сліпе, паралітичне, автоматичне, до дрібниць, прийняття імперської точки зору? Чому не навпаки - імперське, радянське джерело - СТОП, ану розгляньмо це об'єктивно. Розглянули, ага: НЕ АД. Пошукаємо що сказав той же Снайдер чи може інший історик, не заражений русоцентричною бациллою. Так і тут. Поділ Польщі? Окупація? Російська мова державна? Добре, все зрозуміло. В цій ситуації російські імперські джерела - не АД!!! Пориємось, подивимось якогось Герцена, якихось декабристів, французів, кого завгодно - але ж не глорифікаторів самої окупації! Чому останнє виважене видання історії Польщі 2015 року не взяти за основу, а брати праці якихось радянських істориків, які й не історики взагалі, а гвинтики в партійно-ідеологічній машині? Чому це треба пояснювати? Mykola Swarnyk (обговорення) 16:10, 26 грудня 2016 (UTC)
  • @Mykola Swarnyk: А де ви були раніше? Чому я один тут шукав АД за королівство і проти царства? Надавайте швидше українські АД з королівством! З точними сторінками. Якщо немає в гуглбукс, то надайте ксерокопії сторінок. А без вагомих українських АД інший висновок, яким би не було гарячим бажання, буде порушенням купи правил, найперше ВП:АД, ВП:НЕТРИБУНА, ВП:ОД тощо. Редактори Вікіпедії лише віддзеркалють АД, і не мають жодного права писати щось своє. Видання «Польща – нарис історії» (1, 2) видана польським Інститутом національної пам’яті наприкінці 2015 року, і ще невідомо ставлення до нього україномовної спільноти, найперш істориків та політиків. Обмаль відгуків у наукових виданнях можливо говорить про неоднозначне сприйняття. Погодьтеся, ми не є під протекторатом Польщі, у наших істориків є власна точка зору, і видання польського ІНП не є для нас законом. Коли я наводжу російські першоджерела, то лише тому, що шукав там Королівство, це було би дуже вагоме АД, але знайшов лише єдиний раз, та й то у дужках: Царя (Короля), див. Актъ Вѣнскаго Конгресса у перекладі. — Юрій Дзядик в) 20:05, 26 грудня 2016 (UTC).
Пане @Dzyadyk:, раніше я наводив уже в цій гілці і джерела, й сторінки. Але тут річ до болю очевидна: що є для нас АД - мова окупанта чи мова окупованого? Адже той самий пол. Statut Organiczny Królestwa Polskiego рос. Органический статут Царства Польского писаний і підписаний паралельно (зліва-справа) обома мовами і обидва примірники є автентичними документами. Царські чиновники його читали і лишили як було!!! Як правильно перекласти українською? Як у польському тексті чи як у російському? Ось переклали наші вікіпедисти "Королівство", бо це ж Польща, поляки краще знають як їх країна називалась, хай навіть під окупантом. Ну нет уж! Ты пачіму баран так переложил? Рускіє здесь главниє! Перелажай паскарей как Царь Баюшка вілєл. Так нє велів же! Підписав "королівство"! Нєт! Ти гдє, сабака, нє па-русскі чітать научілса? Піши, бля, царство, малорос недоучка! На думку наших деяких дуже активних користувачів, уніфікація має бути З РОСІЙСЬКОЮ! А не з якимись там поляками/англіяками. Бо в нас же з Росією одна культура, а не з Польщею, не з Європою. Ось і вся суперечка. Дарма що наші лінгвісти кажуть - НЕ ОДИН МИ НАРОД З МОСКАЛЯМИ, ми різні народи. Та нашо нам лінгвісти, як можна гугл запустити - там є всі докази. Дарма що артилерія нам каже - то ВОРОГ НАШ ОДВІЧНИЙ. Ні, ні ми тут вікіпедисти, ми всіх любим - і енкаведистів, і комуністів, і царів їхніх титулуєм і цілуєм з усіх боків. Холуйська звичка, одним словом. Книжку ви знайшли в інтернеті - я не вигадав її, мені брат подарував. От там якраз і пише: Польське Королівство. Повторюся ще раз: Кізвальтер Т. Держава, право, політична культура: Варшавське Князівство й Польське Королівство // Польща - нарис історії. За ред. В. Менджецького та Є. Брацисевича./Пер. з польської І.Сварника. — Варшава: Інститут національної пам'яті, 2015. — 367 с. Ксерокопій не мушу робити, тут це не вимагається. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:20, 27 грудня 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Утримайтесь від етнофолізмів і пам'ятайте, що Вікіпедія:НЕТРИБУНА. Щодо АД: для нас АД перш за все АД україномовні українські, в другу чергу українські іншомовні (це вже ІМХО), і лише потім іноземні.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:39, 28 грудня 2016 (UTC)
Наступного разу утримаюсь і запам'ятаю. Щодо АД ви не цілком маєте рацію. В першу чергу рахуються релевантні джерела щодо самого предмету, байдуже якою мовою, але базовані на сучасних і нейтральних джерелах. Україномовні джерела потрібні, якщо назва спірна термінологічно. В даному випадку нема сумніву, як писати - і "царство", і "королівство" однозначно перекладається і з польської - carstwo, królestwo, і з російської - царство, королевство. Питання лише в тому, який спосіб іменування визнати авторитетним - російський чи польський. Російські історики (я вважаю, в цьому питанні - більше пропагандисти, аніж світлочолі неупереджені дослідники) більш-менш солідарні щодо "царства", польські (теж ймовірно не цілком байдужі/сухі до іменування свого рідного краю) - одностайно за "королівство". Обидва терміни паралельно використовувались навіть самими російськими окупаційними властями і (навіть!) російськими царями (один там власноручно підписав Royaume de Pologne). Це мотиваційні, так би мовити, міркування. А джерела говорять самі за себе. Я навів джерела. Від нас залежить, які джерела приймати, а які відкидати. У вас є позиція в цьому питанні. Плюс ви додаєте міркування про правила, які ці правила спотворюють. Тому, Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:45, 30 грудня 2016 (UTC)
У кожної нації своя історіографія. Тому релевантність тут інша. В україномовному просторі домінує царство. До того ж, як Ви маєте пам'ятати, вікі уникає ПЕРВИННИХ джерел, якими є польські та російські.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:46, 1 січня 2017 (UTC)

Як правило, у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал. Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в галузі історії, потрібна спеціальна підготовка.

Вікіпедія:Авторитетні джерела

Через існування власної традиції, зовсім не очевидно, що królestwo з первинного джерела українською буде теж королівством. Гарним прикладом є царі Риму та стародавньої Греції - вони царі попри інакше іменування в оригіналі.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:53, 1 січня 2017 (UTC)

Також прошу вікіпедистів висловити свою думку тут: Вікіпедія:Перейменування статей/Привіслінський край → Привіслянський край.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:24, 22 грудня 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

В обговоренні було показано, що коректними є обидві назви але не було досягнуто консенсусу, яка є більш вживаю, тому проведу додатковий аналіз джерел. Щоб зрозуміти, що йдеться про потрібний період, додам до пошуку по друкованим джерелам слово "конгрес".

Таким чином, ні "царство польське", ні "королівство польське" не має суттєвої переваги одне над одним, а якщо додати ще й "польське королівство", то результат взагалі повністю вирівнюється. Тому проведемо більш детальний аналіз джерел. За моїм спостереженням всі три назви зустрічаються як в історічних працях класиків, зокрема Грушевського, Драгоманова та інших, так і в сучасних підручниках та наукових джерелах також приблизно з однаковою частотою. Що стосується енциклопедій, то тут можна приділити більше уваги.

  • В ЕУ - зустрічаються всі три назви.
  • В УРЕ - стаття називається "Королівство польське" але приведені обидві назви http://leksika.com.ua/19160302/ure/korolivstvo_polske Гасло "царство польське" має такий текст "одна з назв Королівства Польського в царській Росії" http://leksika.com.ua/17050317/ure/tsarstvo_polske
  • Енциклопедія історії України. Є стаття "Королівство польське" [17] Гасло "царство польське" також є, хоча поки що порожнє
  • ЕСУ - "королівство польське" - стаття загальна але йдеться також про необхідний нам історичний період http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5993
  • Довідник з історії України - також королівство, правда не як окрема стаття.
  • Радянська енциклопедія історії України - "царство польське" але теж не як окрема стаття лише згадка в тексті
  • Юридична енциклопедія - "польське королівство" http://leksika.com.ua/12610524/legal/polske_korolivstvo
  • УСЕ - королівство польське, царство і конгресове королівство як додаткові назви.

Таким чином, якщо проаналізувати згадки в енциклопедіях, то значну перевагу, як в радянських, так і в сучасних має назва "Королівство польське", і вагомих підстав для перейменування нема. --yakudza 01:12, 3 січня 2017 (UTC)

Цей аргумент не був врахований, бо він стосується однорідних назв. Наприклад між назвами Росія і Російська федерація потрібно вибрати Росія. У той же час це правило неревалентне, якщо треба вибирати між Московщина і Російска імперія. --yakudza 10:27, 3 січня 2017 (UTC)
Не пересмикуйте. На відміну від Московщини, обидві назви офіційні (в відповідних мовах) та вживані в українських академічних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:22, 3 січня 2017 (UTC)
Ви напевне будете здивовані наскільки вживаною в академічних джерелах є назва Московщина. Навіть більше того, при пошуку у гугл-бук назва "Московщина" зустрічається значно частіше, ніж "Російська імперія", можете самі глянути, тільки точний пошук (у лапках) кожного терміну. Її використовують і академік Грушевський і академік Крип'якевич, не кажу вже про менш іменитих. --yakudza 14:55, 3 січня 2017 (UTC)
Мова про сучасний академізм. Хоча, на хвилі політичної ситуації знов популярне. Та й гугель-книжки не з самих видань від НАНУ складаються. Також Ви обійшли важливий момент: Московщина не була ніколи офіційною назвою, на відміну від обговорюваних. Ну-с, чекаємо рішення іншого бюрократа/адміністратора. Поміж іншим хочу зазначити, що вважаю Вас ангажованим у ставленні до моїх дій через Вашу оцінку оцього редагування ред.№ 19418476 як "війни редагувань". Тож для мене дуже важливо, аби підбив підсумок інший авторитетний користувач.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:11, 3 січня 2017 (UTC)

Стародубський під'їзний шляхСтародубська під'їзна колія[ред. код]

А також Новозибківський під'їзний шляхНовозибківська під'їзна колія

Неправильна калька з російської. «Путь» стосовно залізниці перекладається як «колія» (поезд на втором путипоїзд на другій колії). --Анатолій (обг.) 22:30, 16 грудня 2016 (UTC)

! Пропоную шановним дописувачам не плутати допоміжні рйкові колії, які зазвичай йдуть до фабрик/заводів/шахт/складів і не є окремими залізницями із → побудованими окремими приватними підприємствами чи навіть акціонерними товариствами[3], які прокладені за відокремленими проектами, та мають свої історичні назви; також зауважу, що окремі залізниці найчастіше прокладені по відомим з продавніх часів дорогам/ШЛЯХам, від яких частково запозичили назви, а Новозибківський та Стародубський під'їзний шлях — саме такі залізниці !!   --ntonyahu(talk) 12:51, 17 грудня 2016 (EET/KYVT)

ну тоді вони можуть бути лініями як Металургійна ширококолійна лінія (LHS), але ніяк не шляхами. Шляхами залізничні лінії не називають. До того ж у вас не наведено жодного україномовного джерела у статті. --Анатолій (обг.) 19:42, 17 грудня 2016 (UTC)
В даному контексті "шлях" цілком зайвий, а "лінія" в принципі могла б бути, якщо така офіційна назва, але звучить дещо претензійно. "Новозибківські Магістральні Під'їзні Авіалінії". Краще колія. Адже колія в українській мові - це якраз і є синонім залізниці. У словнику Грінченка "шлях" - це просто широка дорога, а "колія" - це якраз "залізниця", і лише в другу чергу "рейки", окрім свого первісного значення сліду колеса (Грінченко Б. СУМ.- Т.2, с. 270). В російській - так, "путь", "путейский", "не стой на путях" - це вкорінене залізничне. А в українській - це значення якраз за "колією". Чи вона приватна, чи державна, коротка чи довга - "шлях" не підходить, бо це пряма калька з російської, а "колія" підходить, бо це «залізниця». Погугліть і побачите тексти про колію через Перемишляни і Бережани до Тернополя - це не "під'їзна колія" від сарая до семафора, є тексти і про "євроколію" від Львова до Варшави. Чому вона "під'їзна" - це загадкове питання. І заберіть, будь ласка, "small широколійна", бо це неможливо витримати. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:32, 18 грудня 2016 (UTC)
Анатолій, Польські гілки не є прикладом.
Mykola Swarnyk, так і є "шлях" - це також і широка дорога, але, (як я вже зауважив вище) деякі залізниці перейняли назви таких вже відомих з давніх давен ШЛЯХів; також зверніть Вашу увагу що ці залізниці є історичними, тому сучасні поняття до них не слід застосовувати автоматично.   --ntonyahu(talk) 10:32, 19 грудня 2016 (EET/KYVT)
Чому не є прикладами? Щодо шляху, то не наведено ЖОДНОГО україномовного джерела ні у статті, ні тут на те що це шлях.--Анатолій (обг.) 19:48, 19 грудня 2016 (UTC)
Анатолію, україномовних джерел Ви теж (нажаль) не навели, особливо таких, що би конкретно торкалися до теми обговорювання, я хочаб логику намагався довести до Вікі-загалу, надав приклад української сторінки з використанням, та посилання на офіційні назви підприємств з і-нету. Подивіться.   --ntonyahu(talk) 15:39, 20 грудня 2016 (EET/KYVT)
У нас повнісінько прикладів грубезних російських кальок і суржикомовних "історичних" назв, особливо на сході і півдні (напр. "Мілове", "Вуглегірськ"). І особливо в назвах підприємст, і особливо в "стратегічних" галузях, як от залізниця. Ось, до речі, якраз і "Міністерство шляхів сполучення" є таким самим мовним покручем. Але це не значить, що українською мовою ці явища неможливо назвати (див. наведені джерела) - треба лише чітке розуміння і бажання бути українцями в Україні, а не якимось фарбованим лисом. Дещо мене дивує, що таку довжелезну вітку назвали "під'їзною" і так і залишили, коли вона нею перестала бути... От може власник почитає цю дискусію і замислиться? --Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 30 грудня 2016 (UTC)
Гілка ця (Стародубська) перешита вже на широку, яка проходить майже як і старий шлях, стаття саме про існуючий раніше вузькоколійний шлях, саме про історичну приватну залізницю, а не про сучасність.
Автор прочитав дискурс, але залишається при своїй думці.   --ntonyahu(talk) 22:58, 11 січня 2017 (EET/KYVT)

Примітки[ред. код]

ПилососПилосмок[ред. код]

  • Словники[18] за виключенням "народного" що не є авторитетним джерелом (бо його пишуть усі кому кому заманеться) не знаю такого русізму як "пилосос". Наполягаю на зміни назви, бо це розділ українською мовою, а не суржиком. --188.163.69.135 08:01, 15 грудня 2016 (UTC)
  • Мені порохотяг подобається, хоч і маловживане. --Similartothissimilartothat 01:13, 16 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Пилосос // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 16 грудня 2016 (UTC)
Чорт, третій день сайт лежить.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 16 грудня 2016 (UTC)

ПИЛОСО́С, а, чол. Апарат для очищення від пилу предметів одягу, меблів і т. ін. Міцно в побут робітничих сімей увійшли прилади, які полегшують домашню працю, — пилососи, пральні машини (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 16); Блискучий пилосос сильним струменем повітря висмоктував з дивана пил (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 353.

Symbol oppose vote.svg Проти. «Пилосос» — усталена назва (є в СУМ-11). «Пилосмок» — лише проектний термін, існує в «Російсько-українському словнику технічної термінології» 1928 року. — صلاح الأوكراني (обговорення) 17:56, 23 січня 2017 (UTC)
Також слово пилосмок відсутнє в УЛІФ. Взагалі, смок в сенсі насос це архаїзм 19 століття. Саме так іменується водяний насос у Грінченка. І оскільки нині насоси так не називають, то не бачу сенсу брати цю похідну назву основною.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 24 січня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Радянські словники — не аргумент. artem.komisarenko (обговорення) 12:58, 29 січня 2017 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар Порохотяг? Вживається на сайтах удвічі частіше (на думку гугла), частіше шукається людьми --Ілля (обговорення) 01:47, 30 січня 2017 (UTC)
    [19] Пилосос переважає повністю, хоча був час, коли порохотяг був популярнішим --Ілля (обговорення) 01:52, 30 січня 2017 (UTC)
    Можна й порохотяг. Що суржикомовний термін частіше шукається, це не дивує. artem.komisarenko (обговорення) 10:03, 30 січня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Пилосос - це суржик

Полтва (притока Західного Бугу)Полтва[ред. код]

1. Коротше. 2. 90% посилань іде саме на річку: Спеціальна:Посилання_сюди/Полтва. --Friend (обг.) 09:19, 5 грудня 2016 (UTC)

Давно вже не річка, а колектор--95.133.147.98 00:04, 10 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Не єдина річка з такою назвою.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:12, 17 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За якщо є инші, зіграти там з назвами; ця — основна--Albedo (обговорення) 08:43, 27 грудня 2016 (UTC)

Формула-1_—_Гран-прі_Монако_1964Гран-прі Монако 1964[ред. код]

Насправді це запит на масове перейменування. У нас така ситуація, що одні гран-прі Формули-1 іменовані просто "Гран-прі (країни) (року)", а в інших стоїть назва за зразком "Формула-1 — Гран-прі (країни) (року). Така неоднорідність заважає нормально шукати потрібні гран-прі. Тим більше що деякі з них і редиректів не мають. Тож пропоную вирішити цю проблему і підігнати ці статті під єдиний стандарт іменування. Залишається обговорити, який це має бути стандарт. Я пропоную схему "Гран-прі (країни) (року)", а якщо потрібне уточнення за видом спорту, то цей вид спорту писати в дужках ("Гран-прі Німеччини 2009 (Формула-1)"). Гран-прі Монако в 1964 році було лише у Формулі-1, тому цю статтю пропоную назвати просто "Гран-прі Монако 1964"--Unikalinho (обговорення) 16:36, 4 грудня 2016 (UTC)

Мені здається, що краще в якості основної мати однакове для всіх у вигляді Гран-прі (країни) (року) (Формула 1) без виключень (але визначення про вид заходу в кінці). --Divega (обговорення) 16:52, 4 грудня 2016 (UTC)
Divega. в англійській категорії по 1964 року всі етапи без уточнень. Навіщо їх робити в українській? --Roman333 20:06, 14 грудня 2016 (UTC)
@Roman333: Для уніфікації. Якщо вже так, то там всі без виключення етапи називаються "Рік-Країна-Гран-Прі", хоча назва поширена може бути і інша - наприклад, тут немає перенаправлень можна проглянути назви не заходячи на сторінки en:List of Formula One Grands Prix, або ось тут en:Category:Formula_One_Grands_Prix --Divega (обговорення) 09:07, 18 грудня 2016 (UTC)
@NickK: Ви проти принципу масових перейменувань (щоб "Гран-прі" писати спочатку та уточняти за видом у дужках при необхідності) (а я саме це й пропоную) чи проти перейменування цього конкретного гран-прі на Гран-прі Монако 1964? Якщо перше, то обґрунтуйте свою позицію (тобто чому Ви вважаєте кращим починати з "Формула-1" та мати різнобій у назвах). Якщо друге, то як Вам Гран-прі Монако 1964 (Формула-1)?--Unikalinho (обговорення) 06:06, 7 січня 2017 (UTC)
Скажемо так: я не бачу великої користі в масових перейменуваннях, і вважаю, що поточна система зрозуміліша. І я однозначно проти перейменування саме цієї статті, бо гран-прі Монако в 1964 році було не лише в Формулі-1. Варіант Формула-1 — Гран-прі Монако 1964 та Формула-1 — Гран-прі Монако 1977 мені видається кращим за Гран-прі Монако 1964 (Формула-1) та Гран-прі Монако 1977 (велогонки не було в цьому році), бо це не вимагає знання того, які ще гран-прі були в ці роки в інших видах спорту — NickK (обг.) 21:22, 7 січня 2017 (UTC)
Так і не потрібно знання того, в яких ще видах спорту було певне гран-прі певної країни певного року. Людина шукає статтю за своєю потребою. Якщо вона шукає, наприклад, гран-прі Франції 1994 з Формули-1, то їй не треба знати, в яких ще видах спорту було того року гран-прі Франції. Коли ж вона набере у віконці пошуку "Гран-прі (країна рік)", то їй само виб'є у вигляді підказок усі види -- залишиться тільки клікнути на потрібний. Тому з точки зору пошуку по вікіпедії (не плутати з пошуком по гуглу!) видається кращою схема, запропонована мною--Unikalinho (обговорення) 16:39, 8 січня 2017 (UTC)
Звісно ж, це не спрацює, поки відповідні статті червоні. Якщо потрібно написати, що Нікі Лауда був призером гран-прі Монако 1976, 1977 та 1978, то зовсім не очевидно, що правильною вікіфікацією за вашою схемою буде Гран-прі Монако 1976 (Формула-1), Гран-прі Монако 1977 та Гран-прі Монако 1978 (Формула-1). Для пошуку ж можна створювати відповідні перенаправлення чи сторінки неоднозначності — NickK (обг.) 23:18, 8 січня 2017 (UTC)

Дельні речіДільні речі[ред. код]

Джерел малувато, але хоча б:

І у Список НАТО класифікації груп постачаннядільні речі.

-- Володимир Ф (обговорення) 20:09, 28 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти IMHO, запропонований варіант — це помилковий переклад з гаданої російської, хоча насправді це від голландського слова, що звучить саме як «дель» (en:wiktionary:deel#Dutch). Але можна поставити з другого варіанту перенаправлення на перший. --Djadjko (обговорення) 01:28, 29 листопада 2016 (UTC)

Я перекладав з голландської deel — частина (синонім дільниця), шматок. У наведеному Вами посиланні, дійсно, транскрипція «дел»/«дель», але, якщо прослухати звуковий файл, то ближче до «діл». В http://uk.forvo.com/word/deel/#nl чується «дейл»/«деіл».-- Володимир Ф (обговорення) 08:51, 29 листопада 2016 (UTC)
Власні вуха не керівництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:12, 29 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За, бо перші два джерела поважні. Не бачу сенсу виправляти вдалий мовний збіг.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 29 листопада 2016 (UTC)

Коментар: Підстав для правильності обох написань нема. В Українській Вікіпедії бракує довідкових матеріалів з практичної транскрипції іншомовних слів українською. Фонетичний запис іншомовних слів, здається, не прийнятий в українській орфографії: ми ж пишемо «Сіті», «Нью-Йорк» — замість фонетичних записів *сити, *н'ю-йоок. Основним аргументом є вживання слова в офіційному документі. Якщо необхідно, можна зазначити гіперкорекційність форми «дільні».
--В.Галушко (обговорення) 13:21, 20 грудня 2016 (UTC)
Щодо поширеності назви: поширені назви часто виявляються помилковими, пор. шолом «кулус» і «пилка Джиглі». На жаль, в українських словниках я не знайшов такого терміна.
--В.Галушко (обговорення) 18:39, 28 грудня 2016 (UTC)
Джерело Унормування географічних назв приписує передавати ee як «е». Втім, це стосується лише географічних назв.
--В.Галушко (обговорення) 18:45, 28 грудня 2016 (UTC)
Це не географічна назва. Knot став ґніт, deel'ні речі стали дільними - це нормальне явище для дуже старих запозичень. Аква віта - оковита тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:29, 19 січня 2017 (UTC)

Новоєгорівка (кол. Новогригорівка)Новоєгорівка (колишня Глинівка)[ред. код]

Дуже ясно написано--95.133.147.98 16:13, 28 листопада 2016 (UTC)

МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S)МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (S)[ред. код]

Пропоную перейменувати те, що передано causes в англ. вікі, й, очевидячки, у МКХ як ЧИННИКИ, бо причинТравми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин в українській назві звучить вельми і вельми кострубато. Якщо це стосується ще застосування causes у статтях кодифікації МКХ, застосувати перейменування і до них--Albedo (обговорення) 09:48, 28 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За artem.komisarenko (обговорення) 05:58, 9 грудня 2016 (UTC)

Пригоди_Олівера_ТвістаОлівер Твіст[ред. код]

Така оригінальна назва та перші переклади на українську мову. В усіх вікі, крім російської, така назва.--Basio (обговорення) 07:42, 27 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо перші переклади мали назву, відмінну від скалькованої з російської, бажано незабаром їх перевидати. Назва «Олівер Твіст», як точніша й підтверджена джерелами (хоча й маловідомими) цілком має право бути у Вікіпедії. Взагалі, калькування російських варіантів перекладів — одна з найболісніших тем. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 27 листопада 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти В Україні роман більш відомий як "Пригоди Олівера Твіста", джерела у статті та власний пошук на Google це підтверджують. Якщо це перейменування не підтримають думаю було б доречно перейменувати Олівер Твіст (персонаж) на Олівер Твіст--Andriy.v (обговорення) 14:10, 27 листопада 2016 (UTC)
Якщо глянути у самій статті українські видання, то можна побачити. що перший переклад у 1929 році зробила Черняхівська (яку потім розстріляли як ворога народу). Потім з її перекладом робили, що хотіли [20], [21], а другий переклад назвали як російський. Якщо глянути статті критиків, то можна побачити, що більшість з них називають цей твір як Олівер Твіст. Йдеться про твір, а не конкретне видання. --Basio (обговорення) 14:24, 27 листопада 2016 (UTC)
Проблема в тому, що немає на Вікі настанови щодо пріоритетів перекладів. Головніший перший чи найпоширеніший - ось питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:05, 28 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Найупізнаваніша назва. У шкільній програмі твір саме під назвою Пригоди Олівера Твіста. Розумію, що це переклад з російської, а не з оригіналу, але для таких статей основний інтерес читачів саме пов'язаний з вивченням твору в школі. Подивіться відвідуваність статті: до тисячі відвідувань на добу з кінця жовтня до початку грудня, коли цей твір вивчається в школі, та спад до 50 відвідувань на доби решту року. У таких умовах ми явно маємо зробити пошук зручним для цієї аудиторії, а для цієї аудиторії звичною назвою є Пригоди Олівера ТвістаNickK (обг.) 10:24, 28 листопада 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За В статі «пригоди Олівера Твіста» буде зазначено, і вікіпедія і гугл спокійно знайдуть цю статтю і за тим запитом. --Similartothissimilartothat 19:26, 29 листопада 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За Мусить відповідати оригіналу. Впізнавана назва й так буде в статті та перенаправленням, її можна знайти пошуком. artem.komisarenko (обговорення) 05:57, 9 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Погоджуюсь з усіма аргументами за перейменування, але відповідність шкільній програмі переважає. --Roman333 20:12, 14 грудня 2016 (UTC)
    А до чого тут відповідність шкільній програмі? Хто шукатиме «Пригоди Олівера Твіста», знайде за редиректом. Адже якщо оригінальна назва та перші переклади на українську мову — «Олівер Твіст», то й називатися так має. Чи є якісь правила, які кажуть, що шкільна програма — то аргумент? В самій статті зазначити, що, незважаючи на оригінальну назву, за традицією іноді перекладають як «Пригоди…». Sasha1024 (обговорення) 22:59, 30 січня 2017 (UTC)

ЄзекіїльЄзекиїл[ред. код]

Аналогічно до таких церковних форм імен, як Михаїл, Даниїл, Гавриїл тощо.

Джерела: Єзекиїл, пророк Ст.З. - Католицький Оглядач, Святе Письмо Старого та Нового Завіту: Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. Під час 2. Ватиканського Вселенського Собору. Іван Хоменко. Вид-во Василіян, 1963, Pokhodzhennia nazvy "Rusʹ": v "Khronitsi rusʹkoĭ zemli" Oleksandra Gvaninusa z 1611 roku, Orest Kupranetsʹ RR. Basiliani, 1977, Istoriia khrystovoï tserkvy v Ukraïni. Ihor Isichenko, Ukraïnsʹka avtokefalʹna pravoslavna tserkva, 2003 тощо!--ЮеАртеміс (обговорення) 20:55, 24 листопада 2016 (UTC)

Певно, автор статті написав -іїль під впливом англійсько-німецької форми імені: Езекіль.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:50, 25 листопада 2016 (UTC)
  • до речі, цей "пророк" їв людський кал (Ієзекіїль, глава 4, стих 12), що й раджу робити всім, хто вірить у "бога" та у "святість" Біблії. Автор перейменування хоче перетягти ім'я на лад католицтва. Але ігнорує, що в різних джерелах українською мовою написано "Ієхезкел", "Ієзекіль". Тому я Symbol oppose vote.svg Проти--95.133.147.98 00:10, 26 листопада 2016 (UTC)
    • Не католицтва. Церковні імена потрапили в українську мову до змішання історичних И/Ы, через що икання в них присутнє. Ієхезкел це перезапозичення.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 26 листопада 2016 (UTC)

Сектор ГазиСектор Ґаза[ред. код]

Перейменувати згідно офіційної стандартизованої назви українською мовою, затвердженої Держреєстром. Що це ще за семантичні новини? В жодній парі адмін. одиниця + адмін. центр такого нема й тут на тобі. Що за нелюбов до палестинців? Чи й тут диверсія. Наш Вікі-ГУГКК у всій невіглаській красі. Це територія, а не район міста. Саме тому родова частина виступає облігативно у назві топоніма й записується з великої букви. Вже невігласи знов біснуються й тут. Крити їх мокрим рядном. --Dim Grits 14:55, 23 листопада 2016 (UTC)

Цитувати ту відписку тут не потрібно, як і мазати пухлину маззю, що терапевт прописав, якщо висновок від онколога невтішний. «У складі згаданого топоніма слово „сектор“ повинне поєднуватися із назвою міста у формі родового відмінка» — це просто чудова топонімічна новина, в якому часописі вона була опублікована? Там усе вірно з погляду української мови, але якісь семантичні казочки зі стелі в географічній і політичній площині. Хоча у будь-якому разі євреї були б вдячні. Чому не йти далі й не писати за правилами мови — Газянська округа? Давайте вікіхвахівці без будь-якого царя в голові і будь-яких уявлень про ієрархію словників загальної лексики, фахової термінології та дисциплінарної номенклатури, починайте перейменовувать: Димбовіца (повіт) → Димбовіці повіт, Валґамаа → Валґський повіт, тощо. Ця ж сторінка створена спеціально як ярмарок вігластва гуглопрохвесорів, що зараз погуглять і все нам пояснять.--Dim Grits 15:12, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Затвердження Держреєстром — це мова про той неграмотний документ з Чілі і Сірією, яким ніхто на практиці не користується? МЗС, наприклад, пише про Сектор Газа (в Палестині посольства Україна не має, а посольство в Ізраїлі про Палестину пише мала, тож що є), є у державних документах і Сектор Гази, назва Сектор Ґаза у документах (пошук на gov.ua) взагалі відсутня. Тут же не якийсь вікі-ГУГКК, а Інститут української мови НАН України так вирішив (див. відповідь на сторінці Обговорення:Сектор Гази). Особисто я бачу два варіанти:
    • Якщо йти за думкою мовознавців, то Сектор Гази (маловживане, але так рекомендує Інститут української мови)
    • Якщо йти за вжитком, то однозначна перевага в Сектор Газа. Так і називалася стаття до звернення до Інституту. Але не знаю, чи варто нам ігнорувати думку Інституту української мови
    P.S. У разі неперейменування цієї статті потрібно перейменувати статтю Населення Сектора ҐазаNickK (обг.) 15:21, 23 листопада 2016 (UTC)
    Там виникає нове питання: як Сектор (Г|Ґ)аза, то в родовому відмінку як буде? Чи буде друге слово відмінюватися?--Анатолій (обг.) 22:28, 23 листопада 2016 (UTC)
    Теж мила тема для дискусії. Була суперечка щодо Республіки Македонія / Республіки Македонії, ні до чого не домовилися — NickK (обг.) 22:31, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Держреєстр для зарубіжних назв заповнюється на основі чинного українського правопису (так сказано в його положенні). Оскільки багато внесених назв прямо суперечать йому (Бельґія, Бразілія, Едінбурґ і т.д.), то він не може бути авторитетним у цьому питанні. Крім того має суто галузеве вживання - картографія. Тому Symbol oppose vote.svg Проти --Basio (обговорення) 15:50, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так розумію, що утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз — справа вам не відома. Терміни: 2-нітротолуол, Lupus lupus теж у словнику загальної лексики шукатимете? Бо ж у вас пряме протиставлення картографія і українська мова. Зуби лікуєте теж у терапевта, лікаря над лікарями? Дайте будь-ласка пряме посилання на вашу працю, згідно з основним правилом цього проекту про авторитетність, де ви критикуєте виконані держзамовлення зі створення Держреєстру українською академічною спільнотою. Щоб ваша репліка не була порожньою писаниною і прямим порушенням правил проекту.--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так, з утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз я не знайомий. Але розумію, що вони повинні урегулювати те, що не визначено правописом, зокрема для використання в галузях науки, виробництва і т.п.. Розглядувана назва не відноситься до такого, тому визначається правописом. --Basio (обговорення) 10:36, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ІМХО тут все очевидно. Є роз'яснення від Інституту української мови. Що іще обговорювати?--Анатолій (обг.) 19:40, 23 листопада 2016 (UTC)

Rozjasn SG.jpg

  • Дивний папірчик. Сектор стадіону це його частина. Хіба Сектор Газа лише частина Гази? Тут правильніше приклад АР Крим, а не АР Криму.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:03, 24 листопада 2016 (UTC)
    Набагато цікавіше буде порівняння між «АР Сімферополь» і «АР Сімферополя». Також «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
    Де Ви бачили Автономну Республіку Сімферополя? Район міста це його частина.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:44, 26 листопада 2016 (UTC)
    З метафорами туго? Автономна Республіка Сімферополя — це, очевидно, Крим. Про «район стадіону» (вокзалу, університету тощо) теж хочу почути. Чи так тільки в Дніпрі говорять? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:50, 30 листопада 2016 (UTC)
    Комусь може й ясно, хто або завжди комою відділяє, прикладки якісь шукає, різниці між містом Ґаза і територією Сектор Ґаза не бачить, між терміном сектор з малої і облігативною частиною топоніму з великої. Можливо варто обговорити те, що пані Городенська фахівець, а ви навіть не знаєте до кого звертатись з подібних питань. Чи в оптику, чи до аптеки? Однаково ж звучить?! А може обговорити цей балаган створений всупереч усім правилам проекту заради втіхи чиєїсь особистої пихи?--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Ми тут правопис назви обговорюємо чи користувачів? P.S. А де я «або» комою відділяв?--Анатолій (обг.) 21:34, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За У мене любима цитата нелюбимою мовою "Как задаш вопрос, так получишь и ответ". Відповідь Городенської власне з тої опери. Якщо б цей сектор був частиною міста Гази, то я б погодився з її висновком. Глянув на карту. Сектор в десятки, а може й сотні разів більший від міста. То може саме місто отримало назву від сектора? У всіх слов'янських вікі - Газа, в англійській - Gaza, а наймудріші у світі українські вікіпедисти ігнорують Держреєстр і сектор стає частиною міста Гази. --VPrypin (обг.) 22:11, 23 листопада 2016 (UTC)
    Шошошо? У яких усіх слов’янських?
    • боснійська: Pojas Gaze
    • чеська: Pásmo Gazy
    • хорватська: Pojas Gaze
    • польська: Strefa Gazy
    • словацька: Pásmo Gazy
    • сербська: Појас Газе
    • сербськохорватська: Pojas Gaze
    Так само і для вас «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Щось я не чув про скасування вікіполітики ВП:МОВА. За нею маємо користуватися чинним правописом. А правопис чітко каже, що ґ не застосовується. Не читав вище написане: певно, знов хтось прибіжить і буде робити вигляд, що не розуміє різниці між орфоепією та орфографією...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:24, 24 листопада 2016 (UTC)
    І тим не менш сам правопис «ґ» і застосовує. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
    І описує де: в зукраїнізованих давнозапозичених словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:46, 26 листопада 2016 (UTC)
    Слово «зиґзаґ» знайдете в покажчику, воно наочно демонструє що фонетика переважає штучні обмеження на категорії слів. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:46, 30 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти відмінку, Symbol support vote.svg За назву міста. Арґумент про частину міста притягнутий за вуха. Бо «район міста» — це частина міста, а «район стадіону» (лікарні, школи, тощо) — це... усе одно частина міста, де знаходиться стадіон (лікарня, школа тощо). Тепер друге: якщо сектор називається «Ґаза», то можна було б опустити родову назву, але таке в українській мові не відбувається. Тож, проводимо аналогію з «районом вокзалу» і називаємо сектор за внутрішнім об’єктом: Сектор Ґази. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу причину ігнорувати відповідь Інституту української мови. Так пише також, наприклад, мінюст. --Lexusuns (обговорення) 08:22, 4 грудня 2016 (UTC)

Тамер ГассанТамер Хассан[ред. код]

Lexusuns нащось перейменував статтю. Хассан це доволі поширене близькосхідне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 20 листопада 2016 (UTC)

  • Інші Хассани: Ахмед Хассан, ru:Хассан.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:54, 20 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ахмед Хассан — єгипетський футболіст, Тамер Гассан — британський актор. --Lexusuns (обговорення) 20:01, 21 листопада 2016 (UTC)
  • Залежить від мови запозичення. Тут є й запозичення через Г, наприклад, Гассанов Лев Гассанович, а конкретно в цього запозичення з турецької (де наче Г), а не з арабської (де зазвичай Х) — NickK (обг.) 20:13, 21 листопада 2016 (UTC)
    • А з чого Ви взяли, що з турецької, на відміну від арабської, "г"? Там навіть звука такого нема. Є маса турків Хаканів (Хакан Шюкюр чого вартий), Хамітів, Халілів, Айханів тощо... і джерела ніяких Гаканів і Гасанів і Гамітів (знову ж таки, йдеться про турків) не знають--Unikalinho (обговорення) 17:20, 26 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти не привели латинського написання, але, схоже, щось тут не те--Albedo (обговорення) 08:50, 27 грудня 2016 (UTC)
Що значить "латинське написання"? Ми говоримо про мову-оригінал. І німецька, і іспанська, і фінська, і албанська, і турецька -- всі вони мають латинські букви ("латинське написання") -- проте позначають вони різні звуки--Unikalinho (обговорення) 11:09, 13 січня 2017 (UTC)

Військово-Морські_Сили_Збройних_Сил_УкраїниВійськово-морські сили України[ред. код]

Аналогічно зробити

Уніфікація назв однотипних статей. Для видів ЗС усіх країн [[Вид військ {{Країни}}]]. Раніше коли цих статей майже не було можна було робити по різному, але тепер, коли їх побільшало видається за доцільне використовувати єдиний патерн назв щодо них. Повні ж назви та інші особливості виписуються у тілі статті. Також це випливає з ВП:ІС - як найкоротша унікальна назва, яка точно відображає зміст статті, як і використання великих літер всередині назви суперечить цьому правилу.
-PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)

За[ред. код]

  1. Symbol support vote.svg За --PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За Збройні сили (України) діляться на види і роди (для спецвійськ). Так от. Відкрию страшну державну таємницю. Сухопутних військ в Україні окрім Збройних сил більше нема ніде. Навіть якщо пан Бєрія, ой, Аваков, захоче повоювать, то, згідно Закону (України) про мобілізацію всі війська пана Авакова перейдуть у підпорядкування Верховного. Себто, знов у Збройні сили. Себто-2, Сухопутні війська Збройних сил то є масло масляне. Щодо ВПС (ЧИМ вони відрізняються від Цивільної авіації) та ВМС (на відміну від Торгового флоту України) — е-е-е, аналагішьна, да? Якщо серйозно, пан PsichoPuzo поставив питання абсолютно логічно. Я — ЗА перейменування -- Usik64 обговорення 17:18, 2 лютого 2016 (UTC)
    Хоча це масло масляне проходить по офіційних документах, навіть із порушенням граматичних норм щодо великих літер, як тут наводять за беззаперечний аргумент (Але це всього лише неграмотність тих хто складав той документ, швидше за все). Саме ж масло масляне, це данина необхідності юридично точного формулювання у відповідних документах. Крім усього зазначеного, вище написано, що повна назва пишеться у тілі статті.--PsichoPuzo (обговорення) 17:28, 2 лютого 2016 (UTC)
  3. Symbol support vote.svg За Згоден з попередніми аргументами --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 18:30, 9 лютого 2016 (UTC)
  4. Symbol support vote.svg За. Стаття не про офіційну самоназву ВМС ЗСУ, а про військово-морські сили України як такі — семантичний об’єкт у ряді подібних семантичних об’єктів. Нейтральне загальне ім’я військово-морські сили України не є ні креативною літературно-мистецькою назвою (Димна Суміш, ДримбаДаДзиґа), ні зареєстрованим комерційним брендом (Живий Журнал) і має писатися так, як цього вимагають чинний правопис і орфографічні словники, а не так, як воно подається в офіційних циркулярах. Вікіпедія — не орган штабу ВМС і не парламентський вісник. Пишна Офіційна Титулатура З Усіма Облямівками Та Аксельбантами в заголовках статей ні до чого. В основному тексті (крім преамбули й інфобоксу) — тим більше. — ɪ (обговорення) 01:00, 10 лютого 2016 (UTC)
    Тобто ви пропонуєте назву військово-морські сили України з малої літери? Але це ж принципово відрізняється від підходу до інших подібних випадків: Кабінет Міністрів України, а не уряд України, Верховна Рада України, а не парламент України, Національна поліція України, а не українська поліція тощо. Я не стану відстоювати тут великі літери (на мою думку, назва Військово-морські сили Збройних сил України була б доцільнішою), але в нас усе державне йменується за офіційною назвою, а не за якоюсь спрощено-скороченою — NickK (обг.) 16:22, 10 лютого 2016 (UTC)
    Я пропоную те, що пропонує український правопис (§ 38, п. 13): написання Військово-морські сили України там, де йдеться власне про ВМС ЗСУ («Фрегат „Гетьман Сагайдачний“ — флагман Військово-морських сил України»), і військово-морські сили України у нейтральному контексті («Фрегати стоять на озброєнні військово-морських сил України, Росії, США та багатьох інших країн»). Варіант Військово-морські сили Збройних сил України менш енциклопедично бажаний (об’єкт опису безпомилково ідентифікується за загальновідомою компактною назвою), але теж припустимий: за умови, якщо всі статті про всі підрозділи всіх силових структур всіх країн світу будуть названі за тією ж схемою. Тотальна капіталізація на зразок тієї, що є зараз, неприпустима в будь-якому разі. — ɪ (обговорення) 19:00, 10 лютого 2016 (UTC)

Трохи джерел[ред. код]

Сучасні Сухопутні війська України — це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, аеромобільних військ, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ, технічного й тилового забезпечення. До складу Сухопутних військ входять також військово-навчальні і медичні заклади, система військових комісаріатів, мережа центрів та установ культури, просвіти і дозвілля.

Історія створення

Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України «Про Збройні Сили України» у 1996 році.

www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/suhoputni-vijska.html — то є офіційний сайт МО України. У двох сусідніх абзацах зустрічаються обдва варіанти. Це за джерела -- Usik64 обговорення 17:48, 2 лютого 2016 (UTC)

Національна (в сенсі, українська) академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного


В Національній академії сухопутних військ відбувся випуск осіб рядового і сержантського складу з вищою освітою 01.0214:43

  • * *
Офіцери та сержанти Королівських збройних сил Великої Британії завершили навчання для інструкторів та викладачів 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

www.asv.gov.ua/- Usik64 обговорення 17:59, 2 лютого 2016 (UTC)

Ну то й до чого тут це? Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — саме так вона і називається. Причому «сухопутні війська» з малої, тобто це загальна назва сухопутні війська, а не Сухопутні війська Збройних Сил України. Точно так само й Національна академія внутрішніх справ України, бо вона від «внутрішні справи», а не від Міністерство внутрішніх справ України. А конкретно щодо теми, то ось найбільш офіційний документ, де чітко написано, що в Україні є Військово-Морські Сили Збройних Сил України, скорочено «Військово-Морські Сили», а ніяких «Військово-морських сил України» офіційно не існує. Нічого з того часу не змінилося, бо