Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

ФутзалМіні-футбол[ред. код]

На, скажімо так, пострадянських теренах назва "міні-футбол" для цього виду є більш поширеною. Крім того, є ще один вид, який теж називають футзалом -- це ru:Футбол в залах, з якого теж відбуваються чемпіонати світу. Зважаючи на це, пропоную основною назвою для статті зробити "міні-футбол". Можливо, назву "футзал" варто віддати навіть дизамбігові--Unikalinho (обговорення) 08:44, 23 січня 2017 (UTC)

Каторжні_роботиКаторжні роботи у Радянському Союзі[ред. код]

уточнення згідно змісту--Andrewredk (обговорення) 16:30, 17 січня 2017 (UTC)

Краще статтю розширити.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:47, 18 січня 2017 (UTC)

Костій БездушнийКощій Безсмертний[ред. код]

  • ЕСУМ подає основну форму "Кощій".--В.Галушко (обговорення) 22:16, 14 січня 2017 (UTC)
  • Я не чув і не читав жодної казки, де б дійовою особою був "Костій Бездушний". Фактично, на мою думку, "Костій Бездушний" - це ОД (оригінальне дослідження). Наведіть авторитетні джерела, такого рівня, наприклад, як енциклопедія "Британіка". - Grifon (обговорення) 19:52, 19 січня 2017 (UTC)
Я ж навів Драгоманова. Це Фольклористичні студії в 4 томах.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 20 січня 2017 (UTC)
"Українська фольклористика" 2001-го року згадує Костія Бездушного серед варіантів. 100 найвідоміших образів української міфологїї ще, щоправда тут епітети перетасовані. Основи української літературно-наукової критики теж про Костія пишуть.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:22, 20 січня 2017 (UTC)
Ще "Українська народна казка" 1987 року. Видавництво: "Вища школа". Автор: Дунаєвська.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:36, 20 січня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Це російська форма. Питома, як зазначає дослідження ШОЛУДИВЫЙ БУНЯКА ВЪ УКРАИНСКИХЪ НАРОДНЫХЪ СКАЗАНІЯХЪ Драгоманова, - Костій Бездушний.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:50, 15 січня 2017 (UTC)

образъ этотъ и имя чаще встрѣчается въ сказкахъ великорусскихъ, чѣмъ въ украинскихъ, изъ которыхъ пока напечатаны только одна съ именемъ Костія (у Чубинскаго, т. II, отд. I, №64). Въ великорусскихъ сказкахъ Кощей является по большей части похитителемъ красавицъ, а безсмертнымъ онъ называется потому, что смерть его запрятана далеко и въ очень сложномъ аппаратѣ: въ яйцѣ, которое спрятано въ уткѣ, а утка въ зайцѣ, а заяцъ въ сундукѣ, сундукъ на деревѣ и т.п. Красавица успѣваетъ выпытать секретъ Кощея, герой добываетъ фатальное яйцо и Кощей погибаетъ. Украинская сказка съ именемъ Костія принадлежитъ къ другой фабулѣ (Иванъ Богодавецъ, похожденія чудесно рожденнаго сына долго бездѣтныхъ родителей, который здѣсь между прочимъ самъ съ товарищами захватываетъ дочекъ Костія). Костій здѣсь называется бездушнымъ, такъ какъ душа его спрятана въ яйцѣ, яйцо въ уткѣ, утка въ гнѣздѣ на дубѣ.

П.Кузьмичевскій, ШОЛУДИВЫЙ БУНЯКА ВЪ УКРАИНСКИХЪ НАРОДНЫХЪ СКАЗАНІЯХЪ

Сама українська народна казка: Іван Богданець (версія на папері). А Кощій же це плід популяризації російських казок в Україні через ЗМІ СРСР.

Приклад використання питомої назви в наукових публікаціях:
  • Семантико-функціональні особливості називання Костія Бездушного в українських народних чарівних казках (у записах ХІХ ст.) // Семантика мови і тексту: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. — Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. — С. 522-524.
--ЮеАртеміс (обговорення) 13:11, 15 січня 2017 (UTC)
Я, наприклад, вперше чую про якогось "Костія Бездушного". На мою думку, Кощій - це Кощій, а Костій - це Костій. Це взагалі різні явища. До того ж, уявіть собі, як вашого сина будуть дражнити у школі, якщо його звати Костя. - Grifon (обговорення) 19:49, 19 січня 2017 (UTC)
Це через нерозкрученість українських казок з цим персонажем. Сини-Кості взагалі не аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 20 січня 2017 (UTC)
  • Ще можу навести кілька дисертацій, якщо треба.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 15 січня 2017 (UTC)
    Дисертації - це не авторитетні джерела, це швидше оригінальні дослідження. - Grifon (обговорення) 19:49, 19 січня 2017 (UTC)
    Взагалі-то заборона оригінальних досліджень це суто внутрішнє вікіправило. Всі джерела є дослідженнями. Чи принаймні більшість (вторинні та третинні джерела є дослідженням первинних, яких Вікі уникає).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 20 січня 2017 (UTC)

Якщо поставити основною іноземну назву, то предмет статті буле позиційований як іноземне явище, що неправильно, бо Костій частина українського фольклору.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 15 січня 2017 (UTC)

Просто ще одне джерело по міфології/фольклору, де костій.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:21, 20 січня 2017 (UTC)

Олександр_ОрловськийАлександер Орловський[ред. код]

польський художник, шляхтич, людина Заходу - а не українець--Д-D (обговорення) 15:17, 10 січня 2017 (UTC)

Щонайменше -дер суперечить правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:13, 10 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. В статті є україномовні джерела на назву Олександр Орловський:

  • Намаштанська І. Є. Україна і світ у часовому вимірі. 2009 рік. – Донецьк : Норд-Прес, 2009. – С. 118.
  • Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 438-447.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:14, 10 січня 2017 (UTC)
  • Перейменувати назад на Орловський Олександр Йосипович. Просто Олександр Орловський недостатньо, бо Орловський Олександр Миколайович теж Олександр Орловський. Діяч добровільно переїхав до Росії, став там відомим та прожив більшу частину життя там, тож не дивно, що до української мови його ім'я прийшло саме з російської, а не з польської. Джерела на Олександра Йосиповича навів у статті (ось ця версія, бо Бучач-Львів неправда) — NickK (обг.) 03:13, 11 січня 2017 (UTC)
    Ти Миколо (точніше - ви двоє, що часто ходите парою, мало пишете, неАД «проштовхуєте» як АД - і обидвоє своїми діями перетворюєте українську вікі у такий собі варіант мосовковікі) читати уважно вмієш? Він - поляк. Тому Александер Островський. А своїх «йосиповичів» для московитів прибережи. --Д-D (обговорення) 09:50, 11 січня 2017 (UTC)
    Намакштанська [1] І. Є. (пані Інна філолог - а не художник file:///C:/Users/Bibliomist/Downloads/221-649-1-PB.pdf) Україна і світ у часовому вимірі. 2009 рік. – Донецьк : Норд-Прес, 2009. – С. 118. - це смітничок щодо Александера Островського, а не АД. Але то в тебе часто. І що взяти з таких дій Миколи - вірно, нічого путнього. Тільки нікого Микола слухати не хоче - бо перевіряльник, бачиш. --Д-D (обговорення) 09:52, 11 січня 2017 (UTC) Хто така ця Намаштанська І. - гугл про не знає. --Д-D (обговорення) 09:56, 11 січня 2017 (UTC) Ковалевська не називає його по-мацкальски, як то пропонує Нік. Називає його покрученим варіантом Олександр (чи то так друкарі називають?)--Д-D (обговорення) 09:58, 11 січня 2017 (UTC)
    Бучач-Львів неАД (це ще м'яко кажучи - друковане то «АД» в зросійщеному Донецьку) поставив на місце. Це ж треба додуматись поляка по-батькові називати. --Д-D (обговорення) 10:05, 11 січня 2017 (UTC)
    А що є авторитетним джерелом? Ні в статті, ні тут нема жодного джерела з ім'ям Александер. На Олександра ж джерел не бракує (можу додати ще, але мені здається, що що 2-0, що 5-0 має той самий ефект). До поляків же, які жили в Україні чи Росії, спокійно застосовується ПІБ, наприклад, Котарбінський Вільгельм Олександрович або Городецький Владислав Владиславович (етнічні поляки, які стали відомими в Києві) — NickK (обг.) 13:40, 11 січня 2017 (UTC)
    Як особисто вільні російські піддані мали по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:00, 12 січня 2017 (UTC)

Мото_Гран-Прі_Чеської_РеспублікиМото Гран-Прі Чехії[ред. код]

Країна, яка англійською називається дослівно "Чеська Республіка", українською називається просто Чехія. Тож видається, що наразі маємо просто калькований переклад з англійської. Також це стосується категорії Категорія:Мото Гран-Прі Чеської Республіки та всіх статей, що в ній--Unikalinho (обговорення) 07:22, 8 січня 2017 (UTC)

Генеральний прокурор УкраїниГенеральний прокурор (Україна)[ред. код]

Ось цим законом слова "Генеральний прокурор України" всюди замінили на "Генеральний прокурор". Тепер так модно...--Dgho (обговорення) 12:59, 5 січня 2017 (UTC)

Тоді Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 6 січня 2017 (UTC)

Качала_СтепанСтефан Качала[ред. код]

власне так його звали. Джерела Стефан Качала --Д-D (обговорення) 12:54, 5 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Для українців іменування статей енциклопедичне. Звісно, формально його можна зробити австріяком і тоді стаття називатиметься «Стефан Качала», але це абсурд, так всіх можна іноземцями позаписувати. Чим Вас не влаштовує, що він український діяч? некоректна фраза + випад але не варто розкидатись своєю історією. Навіть поляки і англійці його українським називають ). Варто прислуховуватись до ВП:ІС і назвати статтю Качала Степан Теодорович.--YarikUkraine (обговорення) 23:27, 5 січня 2017 (UTC)
YarikUkraine Я вас прошу - не кажіть некоректних речей бодай щодо о. Стефана - відомого українського діяча. Заодно би'с'те знали: принаймні Рудницький так само був Стефан. Є европейська традиція (ім'я + прізвище) - а ніяка не «австрійська». Щодо австрійців - так про нього статті німецькою немає. До речі, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа etc. І що тут скажеш - виглядає на дитсад. --Д-D (обговорення) 07:29, 6 січня 2017 (UTC)
Д-D, так я і про це: ім'я + прізвище — то європейська традиція, в тому числі і австрійська. А українську традицію Ви самі поряд навели — Рудницький Степан Львович. То чому Качала має бути не українцем і до нього застосовується інша традиція? По йменуванню Мазепи і Хмельницького я теж не згоден, але то люди іншої епохи і інших держав, крім того це це не тема для обговоренння їх перейменування. --YarikUkraine (обговорення) 13:24, 6 січня 2017 (UTC)

Загуглив теперішній варіант: Приблизна кількість результатів: 1 090. Домінує. Тому я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 6 січня 2017 (UTC)

Ага, загуглив свою простуватість: 70%-80% "результату" - качала головой, качала ребенка, качала лодку. Спершу було смішно, потім стало сумно, а останнім часом просто дратує. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:13, 12 січня 2017 (UTC)
Гаразд. З лапками десь майже півтисячі проти двохсот.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 18 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Стефан Качала. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:48, 12 січня 2017 (UTC)

Гуго_ШтайнгаузГуґо Штайнгауз[ред. код]

Знаєте, просто задрала вже оця Вєлікая Отєчествеєнная проти літери «ґ»! Та ще як це робиться через конфлікт редагувань і всі правки згорають. То на Хуго, то на Штейнхаус, то ще на чорт зна що. Є фундаментальна майже 500-сторінкова праця польсько-української дослідниці Олі Гнатюк, де Штайнгауз (Гуґо Штайнгауз!) виступає одним з головних персонажів, ця книжка стала минулорічним лауреатом Форуму видавців. Є словники. Є інші публікації - погугліть. Досить уже може валити направо й наліво цим правописом як довбнею - адже це не єдиний ультимативний аргумент у Вікіпедії? Дуже добре розумію стан Dim Grits, коли оце гниле «г» так уже пхають тобі під ніс, аж не можна витримати! І не просто якась там чергова "дрібна правка", а демонстративне, свідоме перейменування статті найправильнішим в світі Лексусунсом під час роботи іншого користувача над фактажем і правописом статті. Скільки це може тривати? Що це, єдина ціль - вичистити вікі від літери «ґ» і буде щастя?--Mykola Swarnyk (обговорення) 06:16, 5 січня 2017 (UTC)

Зауваження не стосовно даного перейменування, а загалом... Українській мові не притаманний звук, який позначається буквою «Ґ». І вона його максимально уникає. Правопис це лише фіксує. Порівняйте словники Грінченка (виданий до «епохи історичного матеріалізму») і сучасні, наприклад «Великий тлумачний» - там на десятки, а то й сотні тисяч слів - всього 150-200 слів на букву «Ґ». Подумайте, чому воно так?
Напевно, зокрема й через це, українську мову називають однією з наймелодійніших (ну і десятки інших епітетів). Натомість спостерігається якесь непереборне бажання перетворити її на варіант російської чи німецької, з їх «ґелґотінням». Ще й під «патріотичними» гаслами.--V Ryabish (обговорення) 08:25, 5 січня 2017 (UTC)
Давайте так, у вас є свої усталені погляди на солов'їну, у мене свої, ще в когось якісь інші. Ви разом з Грінченком не любите "галичанських" штучок, я разом з Франком і "западенцями" не люблю ваших полтавсько-харківських прибамбасів. Це вічне! Але ж Вікіпедія крім поля для просування якихось уподобань ще й колективний проект, де має бути якийсь баланс і якась етика. Ось у вас вистачає такту не лазити по чужому внеску чи по сторінці спостереження, чи бозна ще по якому критерію всі статті з літерою «ґ» і не перейменовувати "під руку" редаговані кимось статті з єдиним сабджем "Правопис", не зважаючи ні на джерела, ні на вжиток, ні на що! Я ж бачу по вашому внеску, що ви цього не робите. Це не про правописні уподобання пісня, а про вузьколобих сердитих на когось (хрін його зна на кого!) мізантропів, які отруюють колаборативний принцип вікіпедії під яким завгодно прапором - г-пуризму, патріотизму, панславізму - та чого завгодно. Не можна бути одночасно зазнайкуватим провокатором і добрим правило-послушним вікіпедистом. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:46, 5 січня 2017 (UTC)
В тому то й проблема, що наш правопис не те, щоби був неправильний, але він просто неповний у сфері передачі іншомовних назв. Він більш-менш підходить для передачі слів, запозичених з германських та західно-слов'янських мов, але далеко не повністю описує правила передачі з багатьох інших мов, навіть тих, з яких ми запозичили багато слів (романські, південно-слов'янські, тюркські і т.д.) Це породжує вічні суперечки «и/і», «в/у», «ґ/г/х».
Щодо мене - я особисто зовсім не проти букви «Ґ», особливо у власних назвах. На мою думку неспеціаліста, її варто (навіть треба було би) вживати у власних назвах, що походять з мов, які розрізняють «ґ/г/х». (у загальних назвах я прихильник словникових мінімумів :) ). Але тут така ситуація, що вже перші 4 мови з такою властивістю - це наші сусіди - польська, чеська, словацька та німецька мови. Ми з ними контактуємо сотні, якщо не тисячі років. Відповідно запозичували слова у різний час, коли, по-перше, в самих цих мовах слова могли писатись/вимовлятись інакше, ніж зараз (яскравий приклад - Відень), по-друге, ми запозичували їх часто не напряму, а за посередництва інших мов (німецькі чи чеські слова через польську чи угорську, наприклад, або вплив латини чи російської мови і т.д.), по-третє, одні назви запозичували усним шляхом, інші письмовим. Напевно саме тому так важко стандартизувати правила передачі з цих мов. Ще гірше з мовами, де, наприклад, є звук, який більш-менш відповідає нашому «Ґ», але оскільки у вихідній мові немає всіх цих трьох звуків, то в українській мові його завжди передавали через «Г» (англійська, італійська, іспанська і т.д.), але хтось (часто із сумнівними лінгвістичними знаннями, або й взагалі без них, але з «патріотичних» міркувань, «відновлюючи історичну справедливість», так би мовити) ставить «Ґ». Або «Г», там де має бути «Х» (я особисто стикався у вікіпедії декілька разів, коли іспанську «J» передавали як «Г», бо так, мовляв, «правильніше» :)). А ось, наприклад, передача з японської таких заперечень переважно не викликає. Там практично всюди використовується «Ґ».
Стосовно перейменувань - я, звичайно, не слідкую за внеском якогось конкретного користувача чи користувачів, щоб «поправити». Але якщо я наткнусь в якомусь тексті, що використана буква «ґ», там де має бути «г», я, звичайно, виправляю. Так само перейменовую статті, назви яких походять з мов, де немає розрізнення «ґ/г/х» (особливо це стосується мов, які я в тій чи іншій мірі знаю - італійська, іспанська). З англійськими назвами вже важче - їх перейменування часто викликає тривалі дискусії, брати участь у яких мені зазвичай не хочеться, бо це переважно марна трата часу. Але я б не наважився (принаймі, без номінації), перейменовувати назви, які походять з німецької, польської, чеської чи словацької мов. Або з мов, які я взагалі не знаю. А загалом вихід один - спокій, терпіння і АД, АД, АД :). З повагою, --V Ryabish (обговорення) 21:09, 5 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, є ВП:МОВА. Чинний правопис обмежує використання літери (див. § 15. Літера Ґ): лише в «українських» словах (себто не запозичених, а, наприклад, спотворених, як кречний→ґречний), в давнозапозичених (як аґрус і ґрунт) та в зукраїнізованих (як ґніт). В новітніх запозиченнях ХХ та ХХІ століть Ґ не пишеться. І взагалі, Ґ це алофон К (кречний, кніт, крати). Пхати його на місце іноземного G - зросійщення вимови, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 6 січня 2017 (UTC)

OlaHnatiuk HugoSteinhaus.JPG
Чому ж це зросійщення вимови? Є три різних звуки - к, ґ та г, чим погано їх застосовувати для іноземних назв? Наш правопис у порівнянні з тим же німецьким виглядає, як якась недоробка, особливо передача іншомовних імен, там враження, що писали аби наповнити, все не систематизоване та на відчепись написано, до купи все покидали без урахування особливості вимови у країнах та залишили поза розглядом важливе.--Divega (обговорення) 13:52, 8 січня 2017 (UTC)
Літери то є, але звук українській мові непритаманний. Навіть у Грінченка слова на кшталт аґрус дублювалися через Г. І, як я зазначив раніше, велика їх частка є оддзвінченням слів з К. Тому особисто я проти просування ґекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 10 січня 2017 (UTC)
Пане ЮеАртеміс, я ж не кажу тулити її усюди (є усталені назви,). Тільки для передачі іншомовних назв, вони так чи інакше нам не притаманні, але звучання принаймні буде ближче до оригіналу, бо літера така є.--Divega (обговорення) 19:54, 12 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Прошу повернути попередню назву статті згідно з наведеним джерелом: Mykola Swarnyk (обговорення) 06:04, 18 січня 2017 (UTC)

Джерело не чинним правописом писане. Там КазімЄж. А ми -ie- польське не так передаємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 18 січня 2017 (UTC)
Поважні видавництва, що видають наукову літературу, як-то «Дух і Літера», «Критика» давно ігнорують радянській правопис, а щодо власних назв, імен то нормальним правописом, не тільки вони, а я купа інших послуговується (наприклад, «Книга — XXI» з того що нещодавно читав). artem.komisarenko (обговорення) 08:22, 19 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Як в джерелах

За такою логікою в статті про єврейських діячів потрібно їх номер в концтаборі тулити. Підстави ставити польському єврею УРСР-івське ім'я такі ж самі як призначати якомусь іншому єврею номер даний німцями. Совєти і нацисти на щастя згинули і вже не мають можливості таврувати людей як їм заманеться. artem.komisarenko (обговорення) 22:53, 21 січня 2017 (UTC)
Зауважу, залежати від «совєтів» зі знаком мінус — все одно залежати від «совєтів». Maksym Ye. (обговорення) 20:28, 22 січня 2017 (UTC)

Курган-ТюбеКургонтеппа[ред. код]

Пропоную перейменувати застарілі радянські назви таджицьких населених пунктів. Наприклад у нашій Вікіпедії до цього часу існують Курган-Тюбе замість Кургонтеппа, Куляб замість Кулоб тощо. Це не є правильним, так як вже понад 20 років назви у цій країні змінені. І якщо ми візьмемо їхні офіційні документи, де досить часто російська мова використовується як друга офіційна, то навіть самі таджики російською вже давно не пишуть Куляб чи Курган-Тюбе. У більшості офіційних документах використовуються таджицькі назви та російські аналоги Кургонтеппа та Кулоб. Ініціюю це перейменування не лише по одному місту, а слід прийняти спільне рішення по усіх таджицьких населених пунктах. Єдине, що зупиняє перейменування, то це існування на картах ще старих радянських назв, а це в свою черга проблема дослідження нашими відповідними структурами питання перейменування у "богом забутій країні". Так само не займаються дослідження переменування і правильності написання назв у інших екзотичних країнах, таких як Зімбабве, Сомалі чи Тонга. Давайте приймемо рішення і приведемо назви статей до їхнього логічного результату. Проблема існує лише з великими містами, назви яких все ж лишились у головах людей, які народились та жили у СРСР. Для молоді що кулоб, що Куляб - різниці суттєвої немає. --Вальдимар 18:35, 4 січня 2017 (UTC)

Із 30 читабельних мовних розділі по статті Кургонтеппа - лише 6 мають стару радянську назву. --Вальдимар 20:06, 4 січня 2017 (UTC)
Ще цікавий маразм - хоч місто у росіян досі звучить як Курган-Тюбе, сам аеропорт називається вже Кургантеппа, так як у міжнародній базі. --Вальдимар 20:16, 4 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Ну, якщо самі таджики так пишуть, то треба перейменовувати. --Yukh68 (обговорення) 19:12, 4 січня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Рішень щодо перейменування міст не було. В україномовних джерелах ще з радянських часів вживався Куляб (див. наприклад [2], [3]). Щодо більшості офіційних документів — спростую цю тезу, все якраз навпаки: [4], [5], [6], [7], [8], тоді як Кулоба і Кургонтеппу я там не знайшов. Ось іще статистичний збірник місцевого держкомстату: [9], подано двома мовами, і російською Куляб, Курган-Тюбе. І взагалі з центральноазійських мов прийнято їхнє о передавати як а (наприклад Тошкент передають як Ташкент, Бухоро — Бухара, Хисор — Гісар, Ёвон — Яван), відповідно і тут виходить Кулаб і Кургантепа.--Анатолій (обг.) 19:13, 4 січня 2017 (UTC)

Щодо статистичних збірників виходить цікава катавасія. Використовуються старі радянські назви, допоки не введуть нові і тільки тоді вони міняють на нові, з новим типом передачі назви. Наприклад там дійсно є Куляб, і водночас Мумінободський район (сторінка 21), поряд існують Пархарський район та район Хуросон, район Кубодійон чи район Джайхун (сторінка 22). я не очу образити таджицьких працівників статистики, але така думка, що взяли старе, а міняти будуть тільки тоді, коли введуть щось нове. --Вальдимар 19:37, 4 січня 2017 (UTC)
Так а що дивного? Хуросон, Кубодійон (там була постанова щодо уточнення з Кабодіян), Джайхун, Мумінобод — це нові назви, Куляб, Курган-Тюбе, Нурек — старі, і вони не змінювалися. Тому вони так і подаються. В Україні хіба не так само?--Анатолій (обг.) 19:40, 4 січня 2017 (UTC)
Дивно, що Хуросон, а не Хуросонський, Кубодійон, а не Кубодійонський. --Вальдимар 19:42, 4 січня 2017 (UTC)
Ну це не зовсім стосується обговорення. Можливо в документах про перейменування так вказано (принаймні з Деваштичем якраз так).--Анатолій (обг.) 20:09, 4 січня 2017 (UTC)
Цим я хочу показати необ'єктивність таджицької статистичної роботи. --Вальдимар 20:12, 4 січня 2017 (UTC)
А в чому необ'єктивність? Якраз навпаки — послідовність. Подають офіційні назви як вони є.--Анатолій (обг.) 20:38, 4 січня 2017 (UTC)
Ось так самі таджики описують етимологію Кулоб - Топоним «Кулоб», означает «Место скопления воды» и состоит из слов «кул, кӯл» - озеро, орошаемая низина происходит от согдийского «кол = кола» – чаша; арабизированная и диалектная форма – «кул, кӯл», и «Об, ав, аб, ов, оу - вода, речка, река; в диалектах ов, on, оу, ау - то же. Две последние формы прошли стадию десемантизации и выступают в роли гидронимических суффиксов. Иногда может принимать даже форму Роу и рау. Название происходит от таджикского "кулоба" — «озёрная вода», или "кулоб" — «заболоченное место», «заросли». Там про -яб нічого немає. --Вальдимар 19:44, 4 січня 2017 (UTC)
Як немає? Кул + об(ав,аб). Але ніхто ж не сперечається щодо таджицької назви.--Анатолій (обг.) 19:52, 4 січня 2017 (UTC)

ҐійомГійом[ред. код]

ВП:МОВА. І бажано одночасно перелічені там статті (там за посиланням не всі через Г)--ЮеАртеміс (обговорення) 10:55, 21 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, окрім правопису, ім'я Гійом ще є щонайменш у словнику УЛІФ. Також підтримую уніфікацію: зараз у нас 33 Гійоми, 15 Ґійомів (із них 7 створені з Г і перейменовані на Ґ в один день автором цього дизамбіга) та 3 Гільйоми. Додав усіх до списку, добре видно, яка невпорядкованість — NickK (обг.) 17:08, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, хоч я і ярий прихильник Ґ, але не в цьому разі. Заодно, оскільки сюди зайшов дещо з иншого питання, →Ґаргулья|Гаргульї (мультсеріал), — пропоную устайнити ще й пропоноване. Одне й те слово, а різниться написанням у заголовках, що не ґуд--Albedo (обговорення) 08:36, 27 грудня 2016 (UTC)

Привіслінський крайПривіслянський край[ред. код]

Помилкова суфіксація. Пропоную перейменувати відповідно до вжитку в україномовних книжках [10]--ЮеАртеміс (обговорення) 08:13, 21 грудня 2016 (UTC)

  • Приві́слінський (20) — суржикова калька з рос. Привислинский, помилка.
  • Приві́слинський (21) — чиста (без помилки) калька з російської.
  • Привісля́нський (168) — калька з пол. Przywiślański.
  • Надвісля́нський (40) — питомо українське, пропоную теж розглянути.
Юрій Дзядик в) 16:00, 22 грудня 2016 (UTC).
  • Не калька, а нормальна суфіксація для української мови (Немишля → Немишлянський, а не Немишлинський, рада → радянський тощо). Щодо префікса Над- то тут це пуристичний неологізм. Вікіпедія не керується мовними вподобаннями юзерів - є традиційний вжиток в АД та правопис. Привіслянський цілком домінує.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:51, 22 грудня 2016 (UTC)
Неоднозначно. Приклади.
Юрій Дзядик в) 11:00, 20:22, 23 грудня 2016 (UTC).
  • Якщо я правильно зрозумів, «надвіслянський» тут єдина українська назва, все інше — кальки в т. ч. й помилкові? Адже в українській мові для територій в регіоні річок використовуються префікси над- (Наддністрянщина, Наддніпрянщина), по- (Побужжя), але не при-, що вказує на точну локалізацію і в цьому випадку є росіянизмом. Так? Можна, між іншим, Пономарева запитати. artem.komisarenko (обговорення) 17:48, 1 січня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Надвіслянський згідно з висловленими аргументами, а також варто розглянути приєднання до ст. Польське королівство, плюс також приєднання "Королівство Польща 1916 — 1918". Згодьтесь, останнє трохи дивно назване? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:19, 18 січня 2017 (UTC)

Не зрозумів. Що дивного в піднімецькому королівстві?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:59, 18 січня 2017 (UTC)
Не бачу причин гратися в пуристів та йти проти вжитку. Навіть у поляків "W polskim piśmiennictwie spotyka się także termin Kraj Przywiślański".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 18 січня 2017 (UTC)
А чому не навести фрази цілою: Kraj Przywiślański... będący kalką językową z języka rosyjskiego[1 M. Czapliński, Słownik encyklopedyczny: historia, Wydawnictwo Europa, 2007, str. 199] - тобто Поляки цією саме фразою називають Przywiślański суржиковою назвою, а ви цю фразу обрізаєте і подаєте за істину - з «точністю до навпаки». Mykola Swarnyk (обговорення) 04:58, 19 січня 2017 (UTC)
Калька не суржик.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 19 січня 2017 (UTC)
Виходить «Przywiślański » це щось по типу того, як в нас кажуть «совєти» artem.komisarenko (обговорення) 08:14, 19 січня 2017 (UTC)
Ні. Типу учбовий. Цілком літературно і адаптовано.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 19 січня 2017 (UTC)
Ага, і виривання фрагменту фрази з контексту, викручування інформації навиворіт, спотворюючи зміст до протилежного - це такий «розумніший» спосіб вести дискусію. Мене вже менше дивує, що шановний товариш ЮеАртеміс завжди намагається "перегуглити" інформацію, наведену в джерелах. Аякже, це ж так природно - шахраювати цитатами... Не перекрутиш - не виграєш! Привіслінський - аякже, самі поляки так говорять! А поляки так говорять, якраз коли хочуть підкреслити чужомовність, штучність, нав'язаність даної назви окупантом. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:05, 19 січня 2017 (UTC)
Що хочуть поляки - це Ваші домисли, особиста оцінка кальок. Я лише зазначив, що подібна форма присутня і в польській мові. Для нас же важливо, що запропонована мною форма домінує в україномовних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:51,| 19 січня 2017 (UTC)
  • @Mykola Swarnyk: Ви зрозуміли, що "Калька не суржик" тощо? До речі, "чужомовність, штучність, нав'язаність даної назви окупантом" має бути не лише в польській, а і в українській мові, тому привіслянський, бо надвіслянський не має ознак "чужомовність, штучність, нав'язаність". Прошу не забувати про ВП:Е і так відредагувати свої репліки, щоб не залишилося порушень. — Юрій Дзядик в) 22:14, 19 січня 2017 (UTC).
@Artem.komisarenko: Правильна здогадка якраз про «совєтів». Приблизно як 1939-41=«за перших совєтів», 1944-91=«за других совєтів». Відтінок такий десь. Пане Дзядик, ви все правильно логічно розклали, про що мова. Колега ЮеАртеміс, обрізаючи цитату з преамбули польської статті, представляє поляків майже русофілами, яким притаманне «і так поймут». Але це так не є. Кому потрібна українська калька з польської кальки російської назви? Статистика вжитку непереконлива, треба користуватись правильним методом. Надвіслянський — українська назва реальної географічної одиниці, інші варіанти, як розписав п. Дзядик - це спотворення. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:36, 20 січня 2017 (UTC)
Знов якісь фантазії про руфосільство поляків. І до чого Влада рад до 19 століття? Українська версія навряд з польської. Імперські реалії зазвичай калькувалися з російської: від копІйки до градоначальНИЦтва тощо. І зазначу, що морфологічно та етимологічно при цьому адаптувались. І найголовніше: правильний метод це писати так, як в переважній більшості АД. Принаймні, коли це не суперечить правопису. Надавати перевагу зукраїнізованій формі назви можна, мабуть, в випадку, коли стаття про українську реалію (у нас же мова про іноземну для українця територію). В решті випадків точно треба писати, як в переважній більшості українських авторитетних джерел - оце правильний метод. Принаймні, коли АД не суперечать правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:28, 20 січня 2017 (UTC)
"...про іноземну територію" - знов ви не в темі. Це для галичан (австро-угорців) Королівство Польське було іноземним, а для підросійських, - це ж була одна держава. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:06, 20 січня 2017 (UTC)
Щодо "калька не суржик": так, зокрема, наскільки мені відомо, калькою з російської є слово об'єм. Ніхто ж в суржик його не записує?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:31, 20 січня 2017 (UTC)
до консенсусу

"Надвіслянський — українська назва реальної географічної одиниці". Це не так. Була політична одиниця, точний переклад офіційної назви якої з польської та французької мов це "Польське королівство", з російської - "Царство Польське". Десь з 1875 року в Росії воно отримало імперську зневажливу назву рос. "Привислинский край". Назва "Прівіслінський край" це наче "Владімірська область", тобто чи то неграмотна (суржикова), чи то глузлива. Усі три назви Надвіслянський, Привіслянський та Привіслинський є українськими, і вибір між ними має бути лише згідно АД. Перевагу в АД має (зараз подивлюся вище). — Юрій Дзядик в) 06:39, 20 січня 2017 (UTC).

Згоден з Вашою думкою.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 20 січня 2017 (UTC)
"Надвіслянський край" гуглиться в 27 книгах. Бажано додати в шапку як альтернативну назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:47, 20 січня 2017 (UTC)
Привіслянський край - 106 --ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 20 січня 2017 (UTC)
  • До речі. "Надвіслянський" не має присмаку імперської зневажливості до Польщі: "Ви, поляки, хотіли королівство? Повставали? Ми милостиво дали вам царство. Після вашого бунту це усього лише край імперії! І заборона польської мови." Крім того, інші "Над-" українські, подібно до Наддніпрянський, і враження, неначе Надвіслянський теж частина України. — Юрій Дзядик в) 07:11, 20 січня 2017 (UTC).
  • Холм нині не частина України, як і тоді. Якщо ж мова про етнічні землі, то цю логіку до адміністративного поняття застосовувати не можна. Тоді ПМР треба буде перейменовувати на НМР, бо Наддністрянщина.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:18, 20 січня 2017 (UTC)
  • Згоден: «Надавати перевагу зукраїнізованій формі назви можна … у випадку, коли стаття про українську реалію (у нас же мова про іноземну для українця територію). В решті випадків точно треба писати, як в переважній більшості українських авторитетних джерел… UeArtemis 06:28, 20 січня» — Юрій Дзядик в) 07:24, 20 січня 2017 (UTC).
  • Здається, з 21 грудня всі аргументи розглянули? Чи ще є нові? — Юрій Дзядик в) 07:24, 20 січня 2017 (UTC).
І знов, і знов, і знов. Гугл-пошук ніколи не був і в даному випадку не є числом АД. Треба або акуратно переглядати, що «нагуглилося», або справді забути за «гугління», бо те що тут нагуглили, ні в які ворота не лізе Привіслянські (та доплюсовані до них привислянські) насправді - і території, і губернії, і узлісся, і узгір'я, і яри, добра частина подана в лапках, тобто мається на увазі якийсь такий край, який ним насправді не є, також сюди залічений не політичний термін, а географічний - бо пише що вкритий він був лісами та багнами. Словом, цей результат пошуку насправді НЕ Є списком джерел, а є сирою купою співзвучних даних; справедливості ради - те саме стосується й Надвіслянських... долів, залізниць, муз, районів, низин, і навіть... надвіслянської раси, а також - увага! - просто краю, навіть не надвіслянського. І навіть якщо в цій інформації справді поритись, - що це дає? Статистику відсканованих джерел? А скільки є несканованих? Тисяча? Три тисячі? Мільйон? Невідомо? Ото ж то. Маніпуляція настільки явна, що не хочеться навіть говорити. Зібрались три «генії», а меже «осли» - математик, ботанік (це я) і світлотехнік і гуглом вершать долю чужої держави в позаминулому столітті. Ганьба горендальна. Крім того, що підхід до підрахунку джерел саме українською мовою принципово, в корені невірний. У Вікіпедії рахуються всі релевантні джерела будь-якою мовою. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:52, 20 січня 2017 (UTC)

Пилип_ОрликОрлик Пилип Степанович[ред. код]

Іменувати як українця... чи я чогось тут не розумію?--Unikalinho (обговорення) 06:08, 19 грудня 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Ой, не знаю. Наче немає ніякої окремої політики щодо діячів козацької доби, але і Богдан Хмельницький не в ПІБ-форматі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:54, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти А Мілла Йовович тоді в Йовович Милиця Богданівна? Писати по батькові це накинутий московитами звичай, навіщо воно для діячів доби Козаччини? artem.komisarenko (обговорення) 15:00, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Згоден з аргументами artem.komisarenko. --АВШ (обговорення) 16:28, 19 грудня 2016 (UTC)
Ви ще князів з по батькові назвіть змоскаленими. /фейспальм/--ЮеАртеміс (обговорення) 16:59, 19 грудня 2016 (UTC)

Є свідчення, що Богдану Хмельницькому неодноразово робили з московських приказів зауваження, що він «непристойно величается», пишучи у своєму листуванні з Москвою своє ім'я по батькові із закінченням «вич».

Патронім

В князів прізвищ не було в сучасному розумінні. artem.komisarenko (обговорення) 07:17, 20 грудня 2016 (UTC)
Швидко ж накинувся звичай на нашого гетьмана ;) --ЮеАртеміс (обговорення) 17:24, 19 грудня 2016 (UTC)
@Artem.komisarenko та Шкурба Андрій Вікторович: Міла Йовович не з екс-СРСР. Точніше, вона представник західного світу (хоч і родом з України). Див. ВП:ІС#Персоналії, кого як треба іменувати. Про козацьку добу там ні слова, зате про національну приналежність усе розписано. Правило чинне, значить треба його дотримуватись... незалежно від політичних уподобань. І Богдана Хмельницького теж треба змінити...--Unikalinho (обговорення) 17:29, 19 грудня 2016 (UTC)
Див. Вікіпедія:Перейменування статей/Іван Мазепа → Мазепа Іван Степанович на цю ж тему — NickK (обг.) 17:38, 19 грудня 2016 (UTC)
А можна детальніше? Бо там, здається, обговорення перетворилось на голосування. Аргументи всі за ПІБ, а голоси "проти" -- і Дейнека у своєму стилі. Які там є аргументи за ІП для Мазепи? Всі, що я побачив, прямо суперечать правилу ВП:ІС (може воно було прийняте після того голосування?)--Unikalinho (обговорення) 17:42, 19 грудня 2016 (UTC)
Після наведених аргументів (використання по батькові Мазепою та Хмельницьким) я Symbol support vote.svg За перейменування на ПІБ.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:57, 19 грудня 2016 (UTC)
Статті Іван Мазепа і Богдан Хмельницький якраз не мають по-батькові. Ми могли б узагалі розглянути десь можливість записувати всі імена за однією схемою — ім'я і прізвище, це усунуло б чимало подібних суперечок, але є досить багато вагомих аргументів проти цього.--Piramidion 18:15, 19 грудня 2016 (UTC)
Поясніть перше своє речення. З точки зору правил, звісно--Unikalinho (обговорення) 05:59, 20 грудня 2016 (UTC)
Найбільш вживані і впізнавані варіанти. Крім того, не суперечать ВП:ІС (стосується осіб з України, СНД і колишнього СРСР, про Гетьманщину та інші історичні епохи нічого не сказано)--Piramidion 17:22, 20 грудня 2016 (UTC)
Як це не суперечать ВП:ІС? У нас що, в період Гетьманщини не Україна була? Якщо нічого не сказано про історичні епохи, то це якраз і говорить про те, що це стосується осіб з Українии всіх епох. От уже не думав, що Ви (тим більше адміністратор) станете так (образа вилучена). Ваша ж згадка про вживаність і впізнаваність не має ніякого значення, бо я ж Вас просив пояснити саме з точки зору правил--Unikalinho (обговорення) 05:19, 21 грудня 2016 (UTC)
Значить, той пункт треба уточнити, бо я його саме так зрозумів. Та й не все можна пояснити з точки зору правил — поточна сторінка для того й існує, щоб вирішити, як трактувати відповідне правило в конкретному випадку, і чи не вважати певний конкретний випадок винятком з правила. Я схиляюся до того, щоб цей випадок вважати — як і статті про Мазепу та Хмельницького. (образа вилучена) --Piramidion 11:04, 24 грудня 2016 (UTC)
На основі чого Ви вважаєте, що ці три статті можна вважати винятком?--Unikalinho (обговорення) 16:54, 25 грудня 2016 (UTC)
Я не про статті, а про осіб: «Як бачимо у 1700 році писали „его милости Іоанна Стефановича Мазепы“» тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:33, 19 грудня 2016 (UTC)
А, і ще було Обговорення:Богдан Хмельницький щодо Хмельницького, де всі аргументи були в один бік — NickK (обг.) 18:20, 19 грудня 2016 (UTC)
Куди дивитися? Щось не бачу.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:36, 19 грудня 2016 (UTC)
@UeArtemis: я так розумію, дивитися в розділ 4 ("Перейменування"). @NickK: Я так розумію, це теж іще з епохи до існування ВП:ІС#Персоналії. Тепер же це правило існує, і воно перекриває всі ці обговорення-голосування (взагалі дивно, що неадмін про це має казати адмінові -- мало б бути навпаки).--Unikalinho (обговорення) 05:56, 20 грудня 2016 (UTC)
@Unikalinho: Насправді можу відкрити таємницю, що частина щодо українців як така ніколи не ухвалювалася як правило. Дискусії щодо середньовічних діячів з України були від самого початку, і я не пригадую ніякого рішення спільноти щодо цього — NickK (обг.) 14:11, 23 грудня 2016 (UTC)
Тоді потрібне інше формулювання правила. Те формулювання, що є зараз, наштовхує на однозначний висновок про ПІБ для українців--Unikalinho (обговорення) 19:01, 23 грудня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти не сучасник. --Д-D (обговорення) 13:07, 22 грудня 2016 (UTC)

ВП:ІС#Персоналії нічого не говорить на тему "сучасник/не сучасник"--Unikalinho (обговорення) 13:51, 23 грудня 2016 (UTC)

Голодомори_в_УкраїніГолодомори в УРСР[ред. код]

суть явища. --Дм. (обговорення) 12:36, 18 грудня 2016 (UTC) ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР ГОЛОДОМОР 1933–1934 РОКІВ В УСРР Марочко В. І. ГОЛОДОМОР 1932–1933 років в УСРР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 145—146. — ISBN 966-00-0405-2. ЕСУ --Д-D (обговорення) 13:52, 28 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Усі джерела в статті про Голодомори в Україні, передусім варто відзначити ось цю й ось цю збірки, повністю присвячені цій темі. Окремі статті теж з Україною в назві — наприклад, Голодомор в Україні (1932—1933). На державному рівні вшановується пам'ять жертв Голодомору в Україні, а не в УРСР, наприклад, Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», а не в УРСР. Не потрібно виносити УРСР до назви там, де це не виправдано: Україна існувала і в 1920-ті, і в 1930-ті, і в 1940-ті роки, і неправильно стверджувати, що 1991 року України не існувало — NickK (обг.) 12:50, 18 грудня 2016 (UTC)
    Факт беззаперечний - всі вказані голодомори були в УРСР. Джерела тут помиляються. Якщо говорити по-буквоїдськи - тоді не було держави з назвою Україна. Була маріонеткова УССР (бабця днр-лнр), так само створена хрунями при допомозі кацапів-більшовиків. Єдина їх відмінність - тоді народ забитіший був, і в лнр-днр московитів більше. --Дм. (обговорення) 13:55, 18 грудня 2016 (UTC)
    Україна, звісно існувала. От держави такої - ні. Факт. --Дм. (обговорення) 13:59, 18 грудня 2016 (UTC)
    Щоод Закону - це блюзнірство перемальованих комуняк і їх прислужників. От недавно вони відмовились відкрити інфо про пенсії совкових бонз, які їм платить Україна. так що не смикай, к-ч, який посилає нх чиїмось писком. --Дм. (обговорення) 14:01, 18 грудня 2016 (UTC)
    Якщо в усьому винні комуністи, то чому діаспора тоді відзначає пам'ять жертв Голодоморів в Україні, а не в УРСР? Ось це, наприклад, діаспорна праця. І до чого тут ДНР і ЛНР? — NickK (обг.) 14:06, 18 грудня 2016 (UTC)
    Факти проаналізуй. Діаспора, звісно, не комуняки, але вона що, непомильна? Тим більше - з діаспорою не все так однозначно. Там засланих комуняцьких козачків грелю гати. Нащадків «автономістів» також. --Дм. (обговорення) 14:38, 18 грудня 2016 (UTC)
    А факти такі, що Голодомори мали місце в Україні, а організовані були з Москви. УРСР була лише проміжною ланкою, а у випадку Голодомору 1921—23 навіть формально все вирішувала Радянська Росія й Ленін — NickK (обг.) 14:40, 18 грудня 2016 (UTC)
    а факти такі, що тодішня назва - улюблена багатьма маріонеткова УССР, «вожді» якої при допомозі московитів та більшовиків витіснили діячів УНР, вбивши при цьому багатьох етнічних українців. тільки якось так виходить, раптом про то ви два забули. випад Чекаю. --Дм. (обговорення) 12:01, 19 грудня 2016 (UTC)
    Лєнін тоді вже трохи не той во був. випад і пропозиція --Дм. (обговорення) 12:26, 19 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Шило на мило. УРСР теж Україна, як територіально, так і як офіційна держава-попередниця.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:42, 18 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь А чому не просто Голодомори? Хіба вони ще десь були? artem.komisarenko (обговорення) 15:08, 19 грудня 2016 (UTC)
    В Казахстані, здається. Читав колись "Жнива скорботи" Роберта Конквеста — за його приблизними оцінками в 32-33 рр. у такий спосіб було винищено близько мільйона казахів, якщо я чогось не наплутав.--Piramidion 15:11, 19 грудня 2016 (UTC)
    На той час перше місце за відсотком у переважній більшості Північного Казахстану складали саме Українці. Їх винищували разом з казахами, не чіпаючи росіян. На Поволжі виключно німців, українців та предствників поволзьких народів. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    І ще Голодомор на КубаніNickK (обг.) 15:12, 19 грудня 2016 (UTC)
    Де українці переважали росіян, навіть за сфальшованим переписом.. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    Це я знаю. Але їх стосується єдиний Голодомор 30-х. З нього можна виділити Голодомор в Казакстані, Голодомор в Поволжжі. Голодомор на Кубанщині — це взагалі частина Голодомора в Україні, перед тим Голодомором там була українізація. artem.komisarenko (обговорення) 15:21, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голод на Поволжі це 20-ті.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:15, 19 грудня 2016 (UTC)
    І в 20-ті, і в 30-ті, не здивуюсь, якщо й в 40-ві, лінькі гуглити, що після війни там їли. artem.komisarenko (обговорення) 18:23, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голодомор був у Казахстані. В інші роки ще були голод на Волзі, ірландський An Gorta Mór тощо. випад в сторону українців приховано.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:04, 19 грудня 2016 (UTC)
    Не більший ніж стаття про Голокост — євреєцентризм. Якраз писати статтю Голодомори в Україні де розглядати тільки наш Голодомор та два голоди щодо яких ще й суперечка є чи було це Голодомором — це типу не україноцентризм. artem.komisarenko (обговорення) 18:23, 19 грудня 2016 (UTC)
    Голокост був ще циганський. ІМХО, голодомор це назва будь-якого штучного (чи штучно посиленого) масового голоду.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 20 грудня 2016 (UTC)
    Хіба тільки в переносному значенні. Як і Голокост. artem.komisarenko (обговорення) 07:11, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо Україна є офіційним правонаступником УРСР. Проте голодомор був вчинений саме через те, що до Колективізації та Голодомору УРСР була не маріонетковою державою. Принаймні так не вважали її керівники, весь час погрожуючи виходом з СРСР та вимагаючи приєднання Кубані, західної Донщини, та позамежної Слобожанщини. Після Голодомору вже ніхто нічого не вимагав. От тоді вона і почала перетворювуватись на маріонеткову державу. Хоча саме її наявність спростило проголошення Незалежності та автоматичне наслідування включно зі членством ООН. Не визнаваючи УРСР як державу, ми створюємо собі купу проблем, включно з нелегітимністю членства в ООН. До того ж, Україна не підписала нульового договору і тому має повне право на майно СРСР: на Антарктичні та космічні станції, посольства і консульства РФ, її золото-валютний запас та борги третіх країн СРСР, які РФ так щедро прощає за голоси проти України, внески до збербанку СРСР, газогони та нафтогони, зводи вивезені під час війни тощо, право виходу та проголошення Суверенітету. Права на це ми маємо лише до того моменту поки не зробили дурницю делегітимізувавши правонаступництво УРСР. Росії лише це і треба. Хоча взагалі питання складне та двозначне, проте синиця з чітким правонаступництвом краще, ніж журавель з 70-літньою окупацією, який нічого нам не принесе, окрім гордості на один день та проблем на роки. --Yasnodark (обговорення) 12:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    Яка ще «держава»? Держава - це УНР, яка мада дипстосунки. лікнеп, їй Богу. «Суверинітет» --Д-D (обговорення) 13:40, 28 грудня 2016 (UTC)
    УРСР мало не менше дипстосунків, про все інше детально описав, в Україні досі діяли закони УРСР 1920-х років, деякі діють досі, та жодного Закону УНР. Це фактична дійсність, а не моє відношення до цих держутворень. випад приховано?.16:40, 28 грудня 2016 (UTC)
    То навів би Яснодарк ті країни, з якими УССР мада дипстосунки. так зрозумів, як такі Закони УНР на думку Яснодарка відсутні? Чи помилився? --Д-D (обговорення) 09:04, 29 грудня 2016 (UTC)
    Це лютий офтоп, але зазначу, що мені відомі щонайменше 2 неопосередковані міжнародні "зносини" Радянської України - обидві з Польщею:
  • Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР;
  • Декларація про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 3 січня 2017 (UTC)

Королівство Польське (1815–1915)Царство Польське[ред. код]

Імператор Всеросійський носив титул царя Польського.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:43, 17 грудня 2016 (UTC)

Антоній Бродовський[en], «Коронація імператриці і королеви Олександри Миколою I у Королівському замку у Варшаві 12 (24) травня 1829»
Ага. І ще цікаво, чи він носив свій горщик виливати. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:56, 19 грудня 2016 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь А хіба воно не королівство за Конституцією? pl:s:Ustawa Konstytucyina Królestwa Polskiego — Це написав, але не підписав користувач Artem.komisarenko (обговореннявнесок) 15:06, 19 грудня / 14:46, 20 грудня 2016.
То польською. Мова про українську назву. Поляки, наприклад, герцога від князя не відрізняють, тож можливі розходження в назвах монархічних утворень. Аналогічно, наприклад, Царство Болгарське на Заході іменують королівством. Питання традиції.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:48, 19 грудня 2016 (UTC)
Царство Польське в гугель-книжках. Зустрічається навіть форма "Конгресове Царство".--ЮеАртеміс (обговорення) 16:50, 19 грудня 2016 (UTC)
А ви перейдіть за посиланням. Там написано, що Королівством Польським керує Російське Цесарство. Все вони там розуміли. artem.komisarenko (обговорення) 18:15, 19 грудня 2016 (UTC)
Подивіться решту книжок.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:29, 19 грудня 2016 (UTC)
@UeArtemis: Чи є перевага в українській мові та історіографії рос. Царство Польское над пол. Królestwo Polskie? Бажано з АД про перевагу, історики завжди порівнюють різні назви, крім зовсім неприйнятних. — Юрій Дзядик в) 07:53, 20 грудня 2016 (UTC).
Пошук по Королівству Польському дасть інші епохи. А от Королівство Конгресове дає відповідний і дуже скромний результат - 273 книжки. Царство Польське ж 49 800 книжок--ЮеАртеміс (обговорення) 08:49, 20 грудня 2016 (UTC)
Запит з датами для Королівства Польського дає 118--ЮеАртеміс (обговорення) 08:50, 20 грудня 2016 (UTC)
І серед них або про ліквідацію старого незалежного королівства, або з уточненням "(Царство)", як тут.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Пошук по гуглбукс: Конгресівка — 269, Конгресувка — 161, "Царство Польське" — 533 + "Царства Польського" — 1780, 1815 Королівство Польське — 1970, Королівство Польське конгрес — 772, Королівство Конгресове — 273, Конгресова Польща — 2 670. Приблизно рівновага. Пошук Царство+Польське без лапок — то про усе польське в усякому царстві, тому 49 800. — Юрій Дзядик в) 09:52, 20 грудня 2016 (UTC).
    • Королівство Польське це й про інші епохи (п'ястівське, ягеллонське, кайзерівське тощо), тому порівнювати неможливо. Туди могли потрапити книжки, що огульно описують всю історію Польщі. --ЮеАртеміс (обговорення) 10:25, 20 грудня 2016 (UTC)
      • '1815 Королівство Польське' та 'Королівство Польське конгрес' — це саме про Конгресівку, яка виникла 1815 року. — Юрій Дзядик в) 14:40, 20 грудня 2016 (UTC).
      • Я мав на увазі, що в одній книзі може бути дата 1815 та Королівство Польське іншої доби.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:49, 20 грудня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Скоро гетьмана цей к-ч зарпропонує називати царем українським. Знайде «АД». --Дм. (обговорення) 14:11, 20 грудня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, в Енциклопедії історії України воно саме Царство Польське, те саме в Енциклопедії українознавства. Така ж назва вживана в україномовних джерелах від його сучасників Грушевського, Бочковського та Лозинського до наших сучасників Українського тижня та Данила Яневського. Хоча назва Королівство Польське теж уживана, вона менш вдала через необхідність уточнення, в той час як назва Царство Польське однозначно ідентифікує предмет статті — NickK (обг.) 14:21, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Частково Symbol oppose vote.svg Проти. Думаю, в іменуванні Польщі того періоду досі превалюють ідеологічні штампи. Поляки і західні джерела однозначно називають цю квазідержаву, фактично окуповану Росією територію, королівством. Тут є і фактичні джерела, й суб'єктивні почуття якось затерти ганьбу і приниження від того, що російські вандали захопили, зґвалтували і втоптали в болото їхню честь і гідність, як європейського народу. Російські історики, а слідом за ними й наші українські писали і в більшості повторяли "царство". Тим більше, пригадаймо, що в радянський період "царство" носило ще й негативно-лайливий елемент. Чому українці статистично більше повторяли за росіянами, а менше - за поляками - це їхня справа і їхня ідеологічна мотивація. Думаю нам сьогоднішнім годиться віддати певну честь саме полякам і писати так як вони самі бажають називатись і як у їхніх документах записано - а саме в наведеній тут Конституції, підписаній царем Олександром 1-м і як є в їхній вікі. Єдине, я б звичайно поміняв порядок слів зі зворотного (за граматикою польською) на прямий (за українською граматикою) і записав би "Польське королівство" - так як наводиться в останній україномовній - найсвіжішій і "узгодженій" праці: Польща. Нарис історії. за ред. В. Менджецького та Є. Брацисевича. - Варшава: Інститут національної пам'яті, 2015. - 367 с. (а саме на с. 161). Автор розділу "Держава, право, політична культура. Варшавське Князівство і Польське Королівство." — Томаш Кізвальтер. Ця праця спеціально написана поляками для українців у дусі "узгодження історій", який вони пройшли з німцями, а зараз стараються пройти з нами (нелегко, бо всупереч максимальному нагнітанню "волинського питання" деякими доброзичливцями). Отже, Польське королівство (1815-1915). Mykola Swarnyk (обговорення) 05:17, 21 грудня 2016 (UTC)
    • Суб'єктивні почуття це як раз Ваша позиція. Царство жодним чином не принизливе іменування. Негативне забарвлення має слово царат. Щодо об'єктивних сторін: тут є сторона української традиції, є сторона титулатури монарха, є сторона самоназви. Якщо керуватися самоназвою з конституції, то статтю треба переробляти, бо з 1870-х рр. Привіслинський край. Про царство ж можна і далі говорити, бо в титулі імператора зберігалося "цар Польський". Також в деяких статтях Зводу законів Російської імперії згадується Царство Польське.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 21 грудня 2016 (UTC)
      • Pictogram voting comment.svg Коментар хм, а на «узгодженні» україно-російські праці хтось посилається? ІМХО, історіографія річ «особиста» для націй. Не бачу пріоритету у таких праць.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:17, 21 грудня 2016 (UTC)
    • «Варшавське Князівство» — ще одна проблема, яку я зазначав вище, — Варшавське герцогство ж. Фрідріх Август І був герцогом, а не князем (фюрстом). Те саме - від титулу монарха виходимо, а не самоназви.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 21 грудня 2016 (UTC)
      • Якщо від титулу — то Король. Почитайте Конституцію 1815 року. artem.komisarenko (обговорення) 09:01, 21 грудня 2016 (UTC)
        • Почитайте Государів титул.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 21 грудня 2016 (UTC)
          • Там купа цікавого, і мітичне на той час Кондінське князівство, і Псковська та Туркестанська держави, і Царство Херсонеське Таврицьке і прочая, і прочая, і прочая. За Конституцією це — Королівство в особистій унії з московським царем. Те, що москалі потім витерли ноги о ту Конституцію та Конгрес — це вже інша справа. artem.komisarenko (обговорення) 09:24, 21 грудня 2016 (UTC)
          • Міфічним московським царем тоді вже, адже на той час був імператор Всеросійській. До речі, утримайтесь від образливих назв етнічних груп.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:03, 21 грудня 2016 (UTC)
          • До речі, у герцогства теж була конституція, проте іменування князівством поляками князівством його не робить.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 21 грудня 2016 (UTC)
    А особисто в мене є серйозна підозра, що саме назва Польське королівство є пропагандистською.
    Крім того, я не розумію аргументу суб'єктивні почуття якось затерти ганьбу. Якщо тією самою ганьбою було утворення Царства Польського, чому ми не маємо називати речі своїми іменами, а слідувати тезі, що це було продовження Польського королівства? — NickK (обг.) 11:54, 21 грудня 2016 (UTC)
    • Насправді титулярні царства були відірвані від реального адміністративного поділу. При цьому РІ була неоднорідною в плані законодавства. Так були особливі закони в Прибалтиці, хоч Прибалтика не утворювала єдиної адміністративної чи навіть титулярної одиниці. Тому я б не став усе зводити до польської конституції. З точки зору Імперії це були окремі польські губернії зі спільними особливими нормами права.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Згідно Конституції, Імператор Всеросійський носив титул не царя Польського, а короля Польського. У 1830 було польське повстання проти паплюження цієї Конституції, у 1832 Конституція[pl] скасована. Будемо дотримуватися історії: у 1815-1832 Польське королівство, з Намісником (Юзеф Зайончек[en], потім Костянтин Павлович), у 1832-1875 (Органічний статут царства Польського[ru]) царство Польське, у 1875-1915 Привіслинський край, чи Привіслинські губернії. — Юрій Дзядик в) 15:30, 21 грудня 2016 (UTC).
    • Ділити аж на три це вже ОД якесь. Інтервікі є на дві статті. Власне, окрема стаття про Привіслянський край у нас є.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:24, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Взагалі, це якийсь абсурд буде. Українські науковці пишуть про Конституцію Царства Польського, а ми, посилаючись на неї, пишемо про Королівство. Не все перекладається дослівно.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:34, 21 грудня 2016 (UTC)
  • Чекайте, а хіба КЦП не була написана ФРАНЦУЗЬКОЮ взагалі?!--ЮеАртеміс (обговорення) 16:39, 21 грудня 2016 (UTC)
  • @Dzyadyk: Я правильно розумію ваш аргумент: з 1815 до 1832 це було Королівство Польське, яке паралельно також називали царством, з 1832 до 1875 це стало Царство Польське, і королівством його вже не називали, з 1875 зберігся лише титул царя, а офіційною назвою став Привіслинський край? Тоді назва Королівство Польське (1815–1915) очевидно неправильна, бо королівства з такими роками існування не було — NickK (обг.) 14:27, 22 грудня 2016 (UTC)
    • Це була робоча гіпотеза, яка не справдилася. Доведення від супротивного. Росіяни відразу вживали виключно терміни Цар Польський, Царство Польське. Конституція, де було Королівство, вперше перекладена російською мовою лише у 1907 році, тобто Росія її на практиці ігнорувала. Поляки називали і називають королівством, причому вважають, що юридично воно існувало до Берестейського миру 3 березня 1918 року. Але українські історики до цього часу в переважній більшості вживають назву - Царство Польське. Отже, згідно правил Вікіпедії, аргументи за Королівство на сьогодні надто слабкі. Вікіпедія має право вживати лише терміни, які є загальновживаними українськими істориками. Тому Symbol support vote.svg За перейменування. — Юрій Дзядик в) 23:24, 25 грудня 2016 (UTC).
АД до твердження «Росіяни відразу вживали виключно терміни Цар Польський, Царство Польське»
  • Манифест 9 мая 1815 года. О договорах, заключенных к пользе государственной; о присоединении к Империи Российской обширнейшей части Герцогства Варшавского, под наименованием Польского Царства; о поднятии вновь оружия против вышедшего с острова Эльбы Наполеона Бонапарте. // цит. по Национальная политика в императорской России / Полное собраніе законовъ Россійской имперіи. Собрание первое. Том 33. 1815-1816. СПб., 1830. С. 117.
  • Указ Именной данный Правительствующему Сенату 6 июня 1815 года. О форме Титула Его Императорского Величества. «Божиею поспешествующею милостию Мы Александр Первый, Император и Самодержец Всероссийский: Московский, Киевский, Владимирский, Новгородский, Царь Казанский, Царь Астраханский, Царь Польский, Царь Сибирский, Царь Херсониса Таврическаго, Государь Псковский и Великий Князь Смоленский, Литовский <…>» // цит. по Национальная политика в императорской России / op. cit. С. 195.
Юрій Дзядик в) 12:03, 26 грудня 2016 (UTC).
От чомусь не розумію цього небажання вийти на якусь більш-менш сучасну, об'єктивну точку зору, яка б віддзеркалювала модерне уявлення про явища і назви цих явищ. Чому якась пропагандистсько мотивована цидула окупанта для нас вже прямо слово Боже, а самоозначення цілого народу - то не то?! Ось що пише Тімоті Снайдер: Росіяни вважають, що століття, протягом яких східнослов'янські території перебували в складі Речі Посполитої, були лише безглуздою прелюдією до їхнього "возз'єднання" з Росією... І це зрозуміло для хворих на голову Росіян! Але чому так вважають Українці?!!! Звідки оце, незважаючи на всі Голодомори і Іловайськи, сліпе, паралітичне, автоматичне, до дрібниць, прийняття імперської точки зору? Чому не навпаки - імперське, радянське джерело - СТОП, ану розгляньмо це об'єктивно. Розглянули, ага: НЕ АД. Пошукаємо що сказав той же Снайдер чи може інший історик, не заражений русоцентричною бациллою. Так і тут. Поділ Польщі? Окупація? Російська мова державна? Добре, все зрозуміло. В цій ситуації російські імперські джерела - не АД!!! Пориємось, подивимось якогось Герцена, якихось декабристів, французів, кого завгодно - але ж не глорифікаторів самої окупації! Чому останнє виважене видання історії Польщі 2015 року не взяти за основу, а брати праці якихось радянських істориків, які й не історики взагалі, а гвинтики в партійно-ідеологічній машині? Чому це треба пояснювати? Mykola Swarnyk (обговорення) 16:10, 26 грудня 2016 (UTC)
  • @Mykola Swarnyk: А де ви були раніше? Чому я один тут шукав АД за королівство і проти царства? Надавайте швидше українські АД з королівством! З точними сторінками. Якщо немає в гуглбукс, то надайте ксерокопії сторінок. А без вагомих українських АД інший висновок, яким би не було гарячим бажання, буде порушенням купи правил, найперше ВП:АД, ВП:НЕТРИБУНА, ВП:ОД тощо. Редактори Вікіпедії лише віддзеркалють АД, і не мають жодного права писати щось своє. Видання «Польща – нарис історії» (1, 2) видана польським Інститутом національної пам’яті наприкінці 2015 року, і ще невідомо ставлення до нього україномовної спільноти, найперш істориків та політиків. Обмаль відгуків у наукових виданнях можливо говорить про неоднозначне сприйняття. Погодьтеся, ми не є під протекторатом Польщі, у наших істориків є власна точка зору, і видання польського ІНП не є для нас законом. Коли я наводжу російські першоджерела, то лише тому, що шукав там Королівство, це було би дуже вагоме АД, але знайшов лише єдиний раз, та й то у дужках: Царя (Короля), див. Актъ Вѣнскаго Конгресса у перекладі. — Юрій Дзядик в) 20:05, 26 грудня 2016 (UTC).
Пане @Dzyadyk:, раніше я наводив уже в цій гілці і джерела, й сторінки. Але тут річ до болю очевидна: що є для нас АД - мова окупанта чи мова окупованого? Адже той самий пол. Statut Organiczny Królestwa Polskiego рос. Органический статут Царства Польского писаний і підписаний паралельно (зліва-справа) обома мовами і обидва примірники є автентичними документами. Царські чиновники його читали і лишили як було!!! Як правильно перекласти українською? Як у польському тексті чи як у російському? Ось переклали наші вікіпедисти "Королівство", бо це ж Польща, поляки краще знають як їх країна називалась, хай навіть під окупантом. Ну нет уж! Ты пачіму баран так переложил? Рускіє здесь главниє! Перелажай паскарей как Царь Баюшка вілєл. Так нє велів же! Підписав "королівство"! Нєт! Ти гдє, сабака, нє па-русскі чітать научілса? Піши, бля, царство, малорос недоучка! На думку наших деяких дуже активних користувачів, уніфікація має бути З РОСІЙСЬКОЮ! А не з якимись там поляками/англіяками. Бо в нас же з Росією одна культура, а не з Польщею, не з Європою. Ось і вся суперечка. Дарма що наші лінгвісти кажуть - НЕ ОДИН МИ НАРОД З МОСКАЛЯМИ, ми різні народи. Та нашо нам лінгвісти, як можна гугл запустити - там є всі докази. Дарма що артилерія нам каже - то ВОРОГ НАШ ОДВІЧНИЙ. Ні, ні ми тут вікіпедисти, ми всіх любим - і енкаведистів, і комуністів, і царів їхніх титулуєм і цілуєм з усіх боків. Холуйська звичка, одним словом. Книжку ви знайшли в інтернеті - я не вигадав її, мені брат подарував. От там якраз і пише: Польське Королівство. Повторюся ще раз: Кізвальтер Т. Держава, право, політична культура: Варшавське Князівство й Польське Королівство // Польща - нарис історії. За ред. В. Менджецького та Є. Брацисевича./Пер. з польської І.Сварника. — Варшава: Інститут національної пам'яті, 2015. — 367 с. Ксерокопій не мушу робити, тут це не вимагається. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:20, 27 грудня 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Утримайтесь від етнофолізмів і пам'ятайте, що Вікіпедія:НЕТРИБУНА. Щодо АД: для нас АД перш за все АД україномовні українські, в другу чергу українські іншомовні (це вже ІМХО), і лише потім іноземні.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:39, 28 грудня 2016 (UTC)
Наступного разу утримаюсь і запам'ятаю. Щодо АД ви не цілком маєте рацію. В першу чергу рахуються релевантні джерела щодо самого предмету, байдуже якою мовою, але базовані на сучасних і нейтральних джерелах. Україномовні джерела потрібні, якщо назва спірна термінологічно. В даному випадку нема сумніву, як писати - і "царство", і "королівство" однозначно перекладається і з польської - carstwo, królestwo, і з російської - царство, королевство. Питання лише в тому, який спосіб іменування визнати авторитетним - російський чи польський. Російські історики (я вважаю, в цьому питанні - більше пропагандисти, аніж світлочолі неупереджені дослідники) більш-менш солідарні щодо "царства", польські (теж ймовірно не цілком байдужі/сухі до іменування свого рідного краю) - одностайно за "королівство". Обидва терміни паралельно використовувались навіть самими російськими окупаційними властями і (навіть!) російськими царями (один там власноручно підписав Royaume de Pologne). Це мотиваційні, так би мовити, міркування. А джерела говорять самі за себе. Я навів джерела. Від нас залежить, які джерела приймати, а які відкидати. У вас є позиція в цьому питанні. Плюс ви додаєте міркування про правила, які ці правила спотворюють. Тому, Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:45, 30 грудня 2016 (UTC)
У кожної нації своя історіографія. Тому релевантність тут інша. В україномовному просторі домінує царство. До того ж, як Ви маєте пам'ятати, вікі уникає ПЕРВИННИХ джерел, якими є польські та російські.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:46, 1 січня 2017 (UTC)

Як правило, у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал. Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в галузі історії, потрібна спеціальна підготовка.

Вікіпедія:Авторитетні джерела

Через існування власної традиції, зовсім не очевидно, що królestwo з первинного джерела українською буде теж королівством. Гарним прикладом є царі Риму та стародавньої Греції - вони царі попри інакше іменування в оригіналі.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:53, 1 січня 2017 (UTC)

Також прошу вікіпедистів висловити свою думку тут: Вікіпедія:Перейменування статей/Привіслінський край → Привіслянський край.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:24, 22 грудня 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

В обговоренні було показано, що коректними є обидві назви але не було досягнуто консенсусу, яка є більш вживаю, тому проведу додатковий аналіз джерел. Щоб зрозуміти, що йдеться про потрібний період, додам до пошуку по друкованим джерелам слово "конгрес".

Таким чином, ні "царство польське", ні "королівство польське" не має суттєвої переваги одне над одним, а якщо додати ще й "польське королівство", то результат взагалі повністю вирівнюється. Тому проведемо більш детальний аналіз джерел. За моїм спостереженням всі три назви зустрічаються як в історічних працях класиків, зокрема Грушевського, Драгоманова та інших, так і в сучасних підручниках та наукових джерелах також приблизно з однаковою частотою. Що стосується енциклопедій, то тут можна приділити більше уваги.

  • В ЕУ - зустрічаються всі три назви.
  • В УРЕ - стаття називається "Королівство польське" але приведені обидві назви http://leksika.com.ua/19160302/ure/korolivstvo_polske Гасло "царство польське" має такий текст "одна з назв Королівства Польського в царській Росії" http://leksika.com.ua/17050317/ure/tsarstvo_polske
  • Енциклопедія історії України. Є стаття "Королівство польське" [11] Гасло "царство польське" також є, хоча поки що порожнє
  • ЕСУ - "королівство польське" - стаття загальна але йдеться також про необхідний нам історичний період http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5993
  • Довідник з історії України - також королівство, правда не як окрема стаття.
  • Радянська енциклопедія історії України - "царство польське" але теж не як окрема стаття лише згадка в тексті
  • Юридична енциклопедія - "польське королівство" http://leksika.com.ua/12610524/legal/polske_korolivstvo
  • УСЕ - королівство польське, царство і конгресове королівство як додаткові назви.

Таким чином, якщо проаналізувати згадки в енциклопедіях, то значну перевагу, як в радянських, так і в сучасних має назва "Королівство польське", і вагомих підстав для перейменування нема. --yakudza 01:12, 3 січня 2017 (UTC)

Цей аргумент не був врахований, бо він стосується однорідних назв. Наприклад між назвами Росія і Російська федерація потрібно вибрати Росія. У той же час це правило неревалентне, якщо треба вибирати між Московщина і Російска імперія. --yakudza 10:27, 3 січня 2017 (UTC)
Не пересмикуйте. На відміну від Московщини, обидві назви офіційні (в відповідних мовах) та вживані в українських академічних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:22, 3 січня 2017 (UTC)
Ви напевне будете здивовані наскільки вживаною в академічних джерелах є назва Московщина. Навіть більше того, при пошуку у гугл-бук назва "Московщина" зустрічається значно частіше, ніж "Російська імперія", можете самі глянути, тільки точний пошук (у лапках) кожного терміну. Її використовують і академік Грушевський і академік Крип'якевич, не кажу вже про менш іменитих. --yakudza 14:55, 3 січня 2017 (UTC)
Мова про сучасний академізм. Хоча, на хвилі політичної ситуації знов популярне. Та й гугель-книжки не з самих видань від НАНУ складаються. Також Ви обійшли важливий момент: Московщина не була ніколи офіційною назвою, на відміну від обговорюваних. Ну-с, чекаємо рішення іншого бюрократа/адміністратора. Поміж іншим хочу зазначити, що вважаю Вас ангажованим у ставленні до моїх дій через Вашу оцінку оцього редагування ред.№ 19418476 як "війни редагувань". Тож для мене дуже важливо, аби підбив підсумок інший авторитетний користувач.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:11, 3 січня 2017 (UTC)

Стародубський під'їзний шляхСтародубська під'їзна колія[ред. код]

А також Новозибківський під'їзний шляхНовозибківська під'їзна колія

Неправильна калька з російської. «Путь» стосовно залізниці перекладається як «колія» (поезд на втором путипоїзд на другій колії). --Анатолій (обг.) 22:30, 16 грудня 2016 (UTC)

! Пропоную шановним дописувачам не плутати допоміжні рйкові колії, які зазвичай йдуть до фабрик/заводів/шахт/складів і не є окремими залізницями із → побудованими окремими приватними підприємствами чи навіть акціонерними товариствами[2], які прокладені за відокремленими проектами, та мають свої історичні назви; також зауважу, що окремі залізниці найчастіше прокладені по відомим з продавніх часів дорогам/ШЛЯХам, від яких частково запозичили назви, а Новозибківський та Стародубський під'їзний шлях — саме такі залізниці !!   --ntonyahu(talk) 12:51, 17 грудня 2016 (EET/KYVT)

ну тоді вони можуть бути лініями як Металургійна ширококолійна лінія (LHS), але ніяк не шляхами. Шляхами залізничні лінії не називають. До того ж у вас не наведено жодного україномовного джерела у статті. --Анатолій (обг.) 19:42, 17 грудня 2016 (UTC)
В даному контексті "шлях" цілком зайвий, а "лінія" в принципі могла б бути, якщо така офіційна назва, але звучить дещо претензійно. "Новозибківські Магістральні Під'їзні Авіалінії". Краще колія. Адже колія в українській мові - це якраз і є синонім залізниці. У словнику Грінченка "шлях" - це просто широка дорога, а "колія" - це якраз "залізниця", і лише в другу чергу "рейки", окрім свого первісного значення сліду колеса (Грінченко Б. СУМ.- Т.2, с. 270). В російській - так, "путь", "путейский", "не стой на путях" - це вкорінене залізничне. А в українській - це значення якраз за "колією". Чи вона приватна, чи державна, коротка чи довга - "шлях" не підходить, бо це пряма калька з російської, а "колія" підходить, бо це «залізниця». Погугліть і побачите тексти про колію через Перемишляни і Бережани до Тернополя - це не "під'їзна колія" від сарая до семафора, є тексти і про "євроколію" від Львова до Варшави. Чому вона "під'їзна" - це загадкове питання. І заберіть, будь ласка, "small широколійна", бо це неможливо витримати. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:32, 18 грудня 2016 (UTC)
Анатолій, Польські гілки не є прикладом.
Mykola Swarnyk, так і є "шлях" - це також і широка дорога, але, (як я вже зауважив вище) деякі залізниці перейняли назви таких вже відомих з давніх давен ШЛЯХів; також зверніть Вашу увагу що ці залізниці є історичними, тому сучасні поняття до них не слід застосовувати автоматично.   --ntonyahu(talk) 10:32, 19 грудня 2016 (EET/KYVT)
Чому не є прикладами? Щодо шляху, то не наведено ЖОДНОГО україномовного джерела ні у статті, ні тут на те що це шлях.--Анатолій (обг.) 19:48, 19 грудня 2016 (UTC)
Анатолію, україномовних джерел Ви теж (нажаль) не навели, особливо таких, що би конкретно торкалися до теми обговорювання, я хочаб логику намагався довести до Вікі-загалу, надав приклад української сторінки з використанням, та посилання на офіційні назви підприємств з і-нету. Подивіться.   --ntonyahu(talk) 15:39, 20 грудня 2016 (EET/KYVT)
У нас повнісінько прикладів грубезних російських кальок і суржикомовних "історичних" назв, особливо на сході і півдні (напр. "Мілове", "Вуглегірськ"). І особливо в назвах підприємст, і особливо в "стратегічних" галузях, як от залізниця. Ось, до речі, якраз і "Міністерство шляхів сполучення" є таким самим мовним покручем. Але це не значить, що українською мовою ці явища неможливо назвати (див. наведені джерела) - треба лише чітке розуміння і бажання бути українцями в Україні, а не якимось фарбованим лисом. Дещо мене дивує, що таку довжелезну вітку назвали "під'їзною" і так і залишили, коли вона нею перестала бути... От може власник почитає цю дискусію і замислиться? --Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 30 грудня 2016 (UTC)
Гілка ця (Стародубська) перешита вже на широку, яка проходить майже як і старий шлях, стаття саме про існуючий раніше вузькоколійний шлях, саме про історичну приватну залізницю, а не про сучасність.
Автор прочитав дискурс, але залишається при своїй думці.   --ntonyahu(talk) 22:58, 11 січня 2017 (EET/KYVT)

Примітки[ред. код]

ПилососПилосмок[ред. код]

  • Словники[12] за виключенням "народного" що не є авторитетним джерелом (бо його пишуть усі кому кому заманеться) не знаю такого русізму як "пилосос". Наполягаю на зміни назви, бо це розділ українською мовою, а не суржиком. --188.163.69.135 08:01, 15 грудня 2016 (UTC)
  • Мені порохотяг подобається, хоч і маловживане. --Similartothissimilartothat 01:13, 16 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Пилосос // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 16 грудня 2016 (UTC)
Чорт, третій день сайт лежить.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 16 грудня 2016 (UTC)

ПИЛОСО́С, а, чол. Апарат для очищення від пилу предметів одягу, меблів і т. ін. Міцно в побут робітничих сімей увійшли прилади, які полегшують домашню працю, — пилососи, пральні машини (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 16); Блискучий пилосос сильним струменем повітря висмоктував з дивана пил (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 353.

Symbol oppose vote.svg Проти. «Пилосос» — усталена назва (є в СУМ-11). «Пилосмок» — лише проектний термін, існує в «Російсько-українському словнику технічної термінології» 1928 року. — صلاح الأوكراني (обговорення) 17:56, 23 січня 2017 (UTC)

ФрілансерФрилансер[ред. код]

Обговорення:Фрілансер -- 13:09, 20 жовтня 2007 (UTC)
УВАГА: Подані вгорі слова і вимовляються по англійському: фрИсбі, крИкет, трИвія...--лк 13:33, 20 жовтня 2007 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За - per Albedo --Tomahiv 13:12, 20 жовтня 2007 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу жодного аргументу "за" --AlexKwappen.svg Alex K 13:12, 20 жовтня 2007 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Зовсім слово так не вимовляється по-англійському--лк 13:17, 20 жовтня 2007 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. І прошу швидко перейменувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 15 грудня 2016 (UTC)

И пишеться:

1) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, директор, методика; інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика;

III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

  • Symbol oppose vote.svg Проти орфографічний словник подає якраз варіант "фрілансер". Та й вжиток свідчить на користь нього. Можна сказати, що це виняток з правила.--Piramidion 10:04, 15 грудня 2016 (UTC)
    Який?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 15 грудня 2016 (UTC)
    Фріланс, фрілансер]. Як на мене, очевидно, що слово усталилося саме в такому написанні, і є, по суті, винятком з правила. Хто має можливість — перевірте інші орфографічні словники.--Piramidion 21:53, 15 грудня 2016 (UTC)
    "Internal Server Error". А як на мене, очевидно, що дев'ятці усіх в школі вчили.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 16 грудня 2016 (UTC)
    Це тимчасово. Вам пояснити, що такеорфографічний словник? Думаю, Ви й так знаєте.--Piramidion 07:45, 16 грудня 2016 (UTC)
    Обов'язкову норму, зокрема Правопис, визначає Міністерство освіти. Цей словник кимось схвалений? Тицяю "Про словник", а там порожньо.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 16 грудня 2016 (UTC)
    От УЛІФ є ресурсом від НАНУ. Він може свідчити про норму. Словник.ua же викликає сумнів.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:38, 16 грудня 2016 (UTC)
Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу ... За Міщенко А. Л.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 15 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Варіант «фрілансер» дійсно, зараз дуже поширився (як і «стрінгер»), але на мій погляд, це фонетичний росіянізм. --В.Галушко (обговорення) 14:08, 16 грудня 2016 (UTC)
Щодо фонетичності запису: freelancer, дійсно, вимовляється ближче до «фрілансер», але запис іншомовних слів йде не за вимовою, а за правилами правопису. Ми ж не записуємо marketing як «маакетин'», City — як «сити», biker — як «байка». Тверда вимова «р» звичайніша для української мови.
--В.Галушко (обговорення) 13:30, 20 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. --Albedo (обговорення) 08:41, 27 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. У моєму 9-му виданні орфографічного словника нема ані «фрілансер», ні «фрилансер». Але... Є багато інших слів із «фри...» і жодного з «фрі...» (тобто з наступним приголосним, узагалі є тільки «фрі» та Фріулі»). З цього роблю висновок, що має бути «фрилансер». --Микола Василечко (обговорення) 21:34, 13 січня 2017 (UTC)

Полтва (притока Західного Бугу)Полтва[ред. код]

1. Коротше. 2. 90% посилань іде саме на річку: Спеціальна:Посилання_сюди/Полтва. --Friend (обг.) 09:19, 5 грудня 2016 (UTC)

Давно вже не річка, а колектор--95.133.147.98 00:04, 10 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Не єдина річка з такою назвою.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:12, 17 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За якщо є инші, зіграти там з назвами; ця — основна--Albedo (обговорення) 08:43, 27 грудня 2016 (UTC)

Формула-1_—_Гран-прі_Монако_1964Гран-прі Монако 1964[ред. код]

Насправді це запит на масове перейменування. У нас така ситуація, що одні гран-прі Формули-1 іменовані просто "Гран-прі (країни) (року)", а в інших стоїть назва за зразком "Формула-1 — Гран-прі (країни) (року). Така неоднорідність заважає нормально шукати потрібні гран-прі. Тим більше що деякі з них і редиректів не мають. Тож пропоную вирішити цю проблему і підігнати ці статті під єдиний стандарт іменування. Залишається обговорити, який це має бути стандарт. Я пропоную схему "Гран-прі (країни) (року)", а якщо потрібне уточнення за видом спорту, то цей вид спорту писати в дужках ("Гран-прі Німеччини 2009 (Формула-1)"). Гран-прі Монако в 1964 році було лише у Формулі-1, тому цю статтю пропоную назвати просто "Гран-прі Монако 1964"--Unikalinho (обговорення) 16:36, 4 грудня 2016 (UTC)

Мені здається, що краще в якості основної мати однакове для всіх у вигляді Гран-прі (країни) (року) (Формула 1) без виключень (але визначення про вид заходу в кінці). --Divega (обговорення) 16:52, 4 грудня 2016 (UTC)
Divega. в англійській категорії по 1964 року всі етапи без уточнень. Навіщо їх робити в українській? --Roman333 20:06, 14 грудня 2016 (UTC)
@Roman333: Для уніфікації. Якщо вже так, то там всі без виключення етапи називаються "Рік-Країна-Гран-Прі", хоча назва поширена може бути і інша - наприклад, тут немає перенаправлень можна проглянути назви не заходячи на сторінки en:List of Formula One Grands Prix, або ось тут en:Category:Formula_One_Grands_Prix --Divega (обговорення) 09:07, 18 грудня 2016 (UTC)
@NickK: Ви проти принципу масових перейменувань (щоб "Гран-прі" писати спочатку та уточняти за видом у дужках при необхідності) (а я саме це й пропоную) чи проти перейменування цього конкретного гран-прі на Гран-прі Монако 1964? Якщо перше, то обґрунтуйте свою позицію (тобто чому Ви вважаєте кращим починати з "Формула-1" та мати різнобій у назвах). Якщо друге, то як Вам Гран-прі Монако 1964 (Формула-1)?--Unikalinho (обговорення) 06:06, 7 січня 2017 (UTC)
Скажемо так: я не бачу великої користі в масових перейменуваннях, і вважаю, що поточна система зрозуміліша. І я однозначно проти перейменування саме цієї статті, бо гран-прі Монако в 1964 році було не лише в Формулі-1. Варіант Формула-1 — Гран-прі Монако 1964 та Формула-1 — Гран-прі Монако 1977 мені видається кращим за Гран-прі Монако 1964 (Формула-1) та Гран-прі Монако 1977 (велогонки не було в цьому році), бо це не вимагає знання того, які ще гран-прі були в ці роки в інших видах спорту — NickK (обг.) 21:22, 7 січня 2017 (UTC)
Так і не потрібно знання того, в яких ще видах спорту було певне гран-прі певної країни певного року. Людина шукає статтю за своєю потребою. Якщо вона шукає, наприклад, гран-прі Франції 1994 з Формули-1, то їй не треба знати, в яких ще видах спорту було того року гран-прі Франції. Коли ж вона набере у віконці пошуку "Гран-прі (країна рік)", то їй само виб'є у вигляді підказок усі види -- залишиться тільки клікнути на потрібний. Тому з точки зору пошуку по вікіпедії (не плутати з пошуком по гуглу!) видається кращою схема, запропонована мною--Unikalinho (обговорення) 16:39, 8 січня 2017 (UTC)
Звісно ж, це не спрацює, поки відповідні статті червоні. Якщо потрібно написати, що Нікі Лауда був призером гран-прі Монако 1976, 1977 та 1978, то зовсім не очевидно, що правильною вікіфікацією за вашою схемою буде Гран-прі Монако 1976 (Формула-1), Гран-прі Монако 1977 та Гран-прі Монако 1978 (Формула-1). Для пошуку ж можна створювати відповідні перенаправлення чи сторінки неоднозначності — NickK (обг.) 23:18, 8 січня 2017 (UTC)

Дельні речіДільні речі[ред. код]

Джерел малувато, але хоча б:

І у Список НАТО класифікації груп постачаннядільні речі.

-- Володимир Ф (обговорення) 20:09, 28 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти IMHO, запропонований варіант — це помилковий переклад з гаданої російської, хоча насправді це від голландського слова, що звучить саме як «дель» (en:wiktionary:deel#Dutch). Але можна поставити з другого варіанту перенаправлення на перший. --Djadjko (обговорення) 01:28, 29 листопада 2016 (UTC)

Я перекладав з голландської deel — частина (синонім дільниця), шматок. У наведеному Вами посиланні, дійсно, транскрипція «дел»/«дель», але, якщо прослухати звуковий файл, то ближче до «діл». В http://uk.forvo.com/word/deel/#nl чується «дейл»/«деіл».-- Володимир Ф (обговорення) 08:51, 29 листопада 2016 (UTC)
Власні вуха не керівництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:12, 29 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За, бо перші два джерела поважні. Не бачу сенсу виправляти вдалий мовний збіг.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 29 листопада 2016 (UTC)

Коментар: Підстав для правильності обох написань нема. В Українській Вікіпедії бракує довідкових матеріалів з практичної транскрипції іншомовних слів українською. Фонетичний запис іншомовних слів, здається, не прийнятий в українській орфографії: ми ж пишемо «Сіті», «Нью-Йорк» — замість фонетичних записів *сити, *н'ю-йоок. Основним аргументом є вживання слова в офіційному документі. Якщо необхідно, можна зазначити гіперкорекційність форми «дільні».
--В.Галушко (обговорення) 13:21, 20 грудня 2016 (UTC)
Щодо поширеності назви: поширені назви часто виявляються помилковими, пор. шолом «кулус» і «пилка Джиглі». На жаль, в українських словниках я не знайшов такого терміна.
--В.Галушко (обговорення) 18:39, 28 грудня 2016 (UTC)
Джерело Унормування географічних назв приписує передавати ee як «е». Втім, це стосується лише географічних назв.
--В.Галушко (обговорення) 18:45, 28 грудня 2016 (UTC)
Це не географічна назва. Knot став ґніт, deel'ні речі стали дільними - це нормальне явище для дуже старих запозичень. Аква віта - оковита тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:29, 19 січня 2017 (UTC)

Новоєгорівка (кол. Новогригорівка)Новоєгорівка (колишня Глинівка)[ред. код]

Дуже ясно написано--95.133.147.98 16:13, 28 листопада 2016 (UTC)

МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S)МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (S)[ред. код]

Пропоную перейменувати те, що передано causes в англ. вікі, й, очевидячки, у МКХ як ЧИННИКИ, бо причинТравми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин в українській назві звучить вельми і вельми кострубато. Якщо це стосується ще застосування causes у статтях кодифікації МКХ, застосувати перейменування і до них--Albedo (обговорення) 09:48, 28 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За artem.komisarenko (обговорення) 05:58, 9 грудня 2016 (UTC)

Пригоди_Олівера_ТвістаОлівер Твіст[ред. код]

Така оригінальна назва та перші переклади на українську мову. В усіх вікі, крім російської, така назва.--Basio (обговорення) 07:42, 27 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо перші переклади мали назву, відмінну від скалькованої з російської, бажано незабаром їх перевидати. Назва «Олівер Твіст», як точніша й підтверджена джерелами (хоча й маловідомими) цілком має право бути у Вікіпедії. Взагалі, калькування російських варіантів перекладів — одна з найболісніших тем. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 27 листопада 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти В Україні роман більш відомий як "Пригоди Олівера Твіста", джерела у статті та власний пошук на Google це підтверджують. Якщо це перейменування не підтримають думаю було б доречно перейменувати Олівер Твіст (персонаж) на Олівер Твіст--Andriy.v (обговорення) 14:10, 27 листопада 2016 (UTC)
Якщо глянути у самій статті українські видання, то можна побачити. що перший переклад у 1929 році зробила Черняхівська (яку потім розстріляли як ворога народу). Потім з її перекладом робили, що хотіли [13], [14], а другий переклад назвали як російський. Якщо глянути статті критиків, то можна побачити, що більшість з них називають цей твір як Олівер Твіст. Йдеться про твір, а не конкретне видання. --Basio (обговорення) 14:24, 27 листопада 2016 (UTC)
Проблема в тому, що немає на Вікі настанови щодо пріоритетів перекладів. Головніший перший чи найпоширеніший - ось питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:05, 28 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Найупізнаваніша назва. У шкільній програмі твір саме під назвою Пригоди Олівера Твіста. Розумію, що це переклад з російської, а не з оригіналу, але для таких статей основний інтерес читачів саме пов'язаний з вивченням твору в школі. Подивіться відвідуваність статті: до тисячі відвідувань на добу з кінця жовтня до початку грудня, коли цей твір вивчається в школі, та спад до 50 відвідувань на доби решту року. У таких умовах ми явно маємо зробити пошук зручним для цієї аудиторії, а для цієї аудиторії звичною назвою є Пригоди Олівера ТвістаNickK (обг.) 10:24, 28 листопада 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За В статі «пригоди Олівера Твіста» буде зазначено, і вікіпедія і гугл спокійно знайдуть цю статтю і за тим запитом. --Similartothissimilartothat 19:26, 29 листопада 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За Мусить відповідати оригіналу. Впізнавана назва й так буде в статті та перенаправленням, її можна знайти пошуком. artem.komisarenko (обговорення) 05:57, 9 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Погоджуюсь з усіма аргументами за перейменування, але відповідність шкільній програмі переважає. --Roman333 20:12, 14 грудня 2016 (UTC)

ЄзекіїльЄзекиїл[ред. код]

Аналогічно до таких церковних форм імен, як Михаїл, Даниїл, Гавриїл тощо.

Джерела: Єзекиїл, пророк Ст.З. - Католицький Оглядач, Святе Письмо Старого та Нового Завіту: Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. Під час 2. Ватиканського Вселенського Собору. Іван Хоменко. Вид-во Василіян, 1963, Pokhodzhennia nazvy "Rusʹ": v "Khronitsi rusʹkoĭ zemli" Oleksandra Gvaninusa z 1611 roku, Orest Kupranetsʹ RR. Basiliani, 1977, Istoriia khrystovoï tserkvy v Ukraïni. Ihor Isichenko, Ukraïnsʹka avtokefalʹna pravoslavna tserkva, 2003 тощо!--ЮеАртеміс (обговорення) 20:55, 24 листопада 2016 (UTC)

Певно, автор статті написав -іїль під впливом англійсько-німецької форми імені: Езекіль.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:50, 25 листопада 2016 (UTC)
  • до речі, цей "пророк" їв людський кал (Ієзекіїль, глава 4, стих 12), що й раджу робити всім, хто вірить у "бога" та у "святість" Біблії. Автор перейменування хоче перетягти ім'я на лад католицтва. Але ігнорує, що в різних джерелах українською мовою написано "Ієхезкел", "Ієзекіль". Тому я Symbol oppose vote.svg Проти--95.133.147.98 00:10, 26 листопада 2016 (UTC)
    • Не католицтва. Церковні імена потрапили в українську мову до змішання історичних И/Ы, через що икання в них присутнє. Ієхезкел це перезапозичення.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 26 листопада 2016 (UTC)

Сектор ГазиСектор Ґаза[ред. код]

Перейменувати згідно офіційної стандартизованої назви українською мовою, затвердженої Держреєстром. Що це ще за семантичні новини? В жодній парі адмін. одиниця + адмін. центр такого нема й тут на тобі. Що за нелюбов до палестинців? Чи й тут диверсія. Наш Вікі-ГУГКК у всій невіглаській красі. Це територія, а не район міста. Саме тому родова частина виступає облігативно у назві топоніма й записується з великої букви. Вже невігласи знов біснуються й тут. Крити їх мокрим рядном. --Dim Grits 14:55, 23 листопада 2016 (UTC)

Цитувати ту відписку тут не потрібно, як і мазати пухлину маззю, що терапевт прописав, якщо висновок від онколога невтішний. «У складі згаданого топоніма слово „сектор“ повинне поєднуватися із назвою міста у формі родового відмінка» — це просто чудова топонімічна новина, в якому часописі вона була опублікована? Там усе вірно з погляду української мови, але якісь семантичні казочки зі стелі в географічній і політичній площині. Хоча у будь-якому разі євреї були б вдячні. Чому не йти далі й не писати за правилами мови — Газянська округа? Давайте вікіхвахівці без будь-якого царя в голові і будь-яких уявлень про ієрархію словників загальної лексики, фахової термінології та дисциплінарної номенклатури, починайте перейменовувать: Димбовіца (повіт) → Димбовіці повіт, Валґамаа → Валґський повіт, тощо. Ця ж сторінка створена спеціально як ярмарок вігластва гуглопрохвесорів, що зараз погуглять і все нам пояснять.--Dim Grits 15:12, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Затвердження Держреєстром — це мова про той неграмотний документ з Чілі і Сірією, яким ніхто на практиці не користується? МЗС, наприклад, пише про Сектор Газа (в Палестині посольства Україна не має, а посольство в Ізраїлі про Палестину пише мала, тож що є), є у державних документах і Сектор Гази, назва Сектор Ґаза у документах (пошук на gov.ua) взагалі відсутня. Тут же не якийсь вікі-ГУГКК, а Інститут української мови НАН України так вирішив (див. відповідь на сторінці Обговорення:Сектор Гази). Особисто я бачу два варіанти:
    • Якщо йти за думкою мовознавців, то Сектор Гази (маловживане, але так рекомендує Інститут української мови)
    • Якщо йти за вжитком, то однозначна перевага в Сектор Газа. Так і називалася стаття до звернення до Інституту. Але не знаю, чи варто нам ігнорувати думку Інституту української мови
    P.S. У разі неперейменування цієї статті потрібно перейменувати статтю Населення Сектора ҐазаNickK (обг.) 15:21, 23 листопада 2016 (UTC)
    Там виникає нове питання: як Сектор (Г|Ґ)аза, то в родовому відмінку як буде? Чи буде друге слово відмінюватися?--Анатолій (обг.) 22:28, 23 листопада 2016 (UTC)
    Теж мила тема для дискусії. Була суперечка щодо Республіки Македонія / Республіки Македонії, ні до чого не домовилися — NickK (обг.) 22:31, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Держреєстр для зарубіжних назв заповнюється на основі чинного українського правопису (так сказано в його положенні). Оскільки багато внесених назв прямо суперечать йому (Бельґія, Бразілія, Едінбурґ і т.д.), то він не може бути авторитетним у цьому питанні. Крім того має суто галузеве вживання - картографія. Тому Symbol oppose vote.svg Проти --Basio (обговорення) 15:50, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так розумію, що утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз — справа вам не відома. Терміни: 2-нітротолуол, Lupus lupus теж у словнику загальної лексики шукатимете? Бо ж у вас пряме протиставлення картографія і українська мова. Зуби лікуєте теж у терапевта, лікаря над лікарями? Дайте будь-ласка пряме посилання на вашу працю, згідно з основним правилом цього проекту про авторитетність, де ви критикуєте виконані держзамовлення зі створення Держреєстру українською академічною спільнотою. Щоб ваша репліка не була порожньою писаниною і прямим порушенням правил проекту.--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так, з утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз я не знайомий. Але розумію, що вони повинні урегулювати те, що не визначено правописом, зокрема для використання в галузях науки, виробництва і т.п.. Розглядувана назва не відноситься до такого, тому визначається правописом. --Basio (обговорення) 10:36, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ІМХО тут все очевидно. Є роз'яснення від Інституту української мови. Що іще обговорювати?--Анатолій (обг.) 19:40, 23 листопада 2016 (UTC)

Rozjasn SG.jpg

  • Дивний папірчик. Сектор стадіону це його частина. Хіба Сектор Газа лише частина Гази? Тут правильніше приклад АР Крим, а не АР Криму.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:03, 24 листопада 2016 (UTC)
    Набагато цікавіше буде порівняння між «АР Сімферополь» і «АР Сімферополя». Також «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
    Де Ви бачили Автономну Республіку Сімферополя? Район міста це його частина.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:44, 26 листопада 2016 (UTC)
    З метафорами туго? Автономна Республіка Сімферополя — це, очевидно, Крим. Про «район стадіону» (вокзалу, університету тощо) теж хочу почути. Чи так тільки в Дніпрі говорять? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:50, 30 листопада 2016 (UTC)
    Комусь може й ясно, хто або завжди комою відділяє, прикладки якісь шукає, різниці між містом Ґаза і територією Сектор Ґаза не бачить, між терміном сектор з малої і облігативною частиною топоніму з великої. Можливо варто обговорити те, що пані Городенська фахівець, а ви навіть не знаєте до кого звертатись з подібних питань. Чи в оптику, чи до аптеки? Однаково ж звучить?! А може обговорити цей балаган створений всупереч усім правилам проекту заради втіхи чиєїсь особистої пихи?--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Ми тут правопис назви обговорюємо чи користувачів? P.S. А де я «або» комою відділяв?--Анатолій (обг.) 21:34, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За У мене любима цитата нелюбимою мовою "Как задаш вопрос, так получишь и ответ". Відповідь Городенської власне з тої опери. Якщо б цей сектор був частиною міста Гази, то я б погодився з її висновком. Глянув на карту. Сектор в десятки, а може й сотні разів більший від міста. То може саме місто отримало назву від сектора? У всіх слов'янських вікі - Газа, в англійській - Gaza, а наймудріші у світі українські вікіпедисти ігнорують Держреєстр і сектор стає частиною міста Гази. --VPrypin (обг.) 22:11, 23 листопада 2016 (UTC)
    Шошошо? У яких усіх слов’янських?
    • боснійська: Pojas Gaze
    • чеська: Pásmo Gazy
    • хорватська: Pojas Gaze
    • польська: Strefa Gazy
    • словацька: Pásmo Gazy
    • сербська: Појас Газе
    • сербськохорватська: Pojas Gaze
    Так само і для вас «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Щось я не чув про скасування вікіполітики ВП:МОВА. За нею маємо користуватися чинним правописом. А правопис чітко каже, що ґ не застосовується. Не читав вище написане: певно, знов хтось прибіжить і буде робити вигляд, що не розуміє різниці між орфоепією та орфографією...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:24, 24 листопада 2016 (UTC)
    І тим не менш сам правопис «ґ» і застосовує. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
    І описує де: в зукраїнізованих давнозапозичених словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:46, 26 листопада 2016 (UTC)
    Слово «зиґзаґ» знайдете в покажчику, воно наочно демонструє що фонетика переважає штучні обмеження на категорії слів. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:46, 30 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти відмінку, Symbol support vote.svg За назву міста. Арґумент про частину міста притягнутий за вуха. Бо «район міста» — це частина міста, а «район стадіону» (лікарні, школи, тощо) — це... усе одно частина міста, де знаходиться стадіон (лікарня, школа тощо). Тепер друге: якщо сектор називається «Ґаза», то можна було б опустити родову назву, але таке в українській мові не відбувається. Тож, проводимо аналогію з «районом вокзалу» і називаємо сектор за внутрішнім об’єктом: Сектор Ґази. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу причину ігнорувати відповідь Інституту української мови. Так пише також, наприклад, мінюст. --Lexusuns (обговорення) 08:22, 4 грудня 2016 (UTC)

Тамер ГассанТамер Хассан[ред. код]

Lexusuns нащось перейменував статтю. Хассан це доволі поширене близькосхідне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 20 листопада 2016 (UTC)

  • Інші Хассани: Ахмед Хассан, ru:Хассан.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:54, 20 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ахмед Хассан — єгипетський футболіст, Тамер Гассан — британський актор. --Lexusuns (обговорення) 20:01, 21 листопада 2016 (UTC)
  • Залежить від мови запозичення. Тут є й запозичення через Г, наприклад, Гассанов Лев Гассанович, а конкретно в цього запозичення з турецької (де наче Г), а не з арабської (де зазвичай Х) — NickK (обг.) 20:13, 21 листопада 2016 (UTC)
    • А з чого Ви взяли, що з турецької, на відміну від арабської, "г"? Там навіть звука такого нема. Є маса турків Хаканів (Хакан Шюкюр чого вартий), Хамітів, Халілів, Айханів тощо... і джерела ніяких Гаканів і Гасанів і Гамітів (знову ж таки, йдеться про турків) не знають--Unikalinho (обговорення) 17:20, 26 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти не привели латинського написання, але, схоже, щось тут не те--Albedo (обговорення) 08:50, 27 грудня 2016 (UTC)
Що значить "латинське написання"? Ми говоримо про мову-оригінал. І німецька, і іспанська, і фінська, і албанська, і турецька -- всі вони мають латинські букви ("латинське написання") -- проте позначають вони різні звуки--Unikalinho (обговорення) 11:09, 13 січня 2017 (UTC)

Військово-Морські_Сили_Збройних_Сил_УкраїниВійськово-морські сили України[ред. код]

Аналогічно зробити

Уніфікація назв однотипних статей. Для видів ЗС усіх країн [[Вид військ {{Країни}}]]. Раніше коли цих статей майже не було можна було робити по різному, але тепер, коли їх побільшало видається за доцільне використовувати єдиний патерн назв щодо них. Повні ж назви та інші особливості виписуються у тілі статті. Також це випливає з ВП:ІС - як найкоротша унікальна назва, яка точно відображає зміст статті, як і використання великих літер всередині назви суперечить цьому правилу.
-PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)

За[ред. код]

  1. Symbol support vote.svg За --PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За Збройні сили (України) діляться на види і роди (для спецвійськ). Так от. Відкрию страшну державну таємницю. Сухопутних військ в Україні окрім Збройних сил більше нема ніде. Навіть якщо пан Бєрія, ой, Аваков, захоче повоювать, то, згідно Закону (України) про мобілізацію всі війська пана Авакова перейдуть у підпорядкування Верховного. Себто, знов у Збройні сили. Себто-2, Сухопутні війська Збройних сил то є масло масляне. Щодо ВПС (ЧИМ вони відрізняються від Цивільної авіації) та ВМС (на відміну від Торгового флоту України) — е-е-е, аналагішьна, да? Якщо серйозно, пан PsichoPuzo поставив питання абсолютно логічно. Я — ЗА перейменування -- Usik64 обговорення 17:18, 2 лютого 2016 (UTC)
    Хоча це масло масляне проходить по офіційних документах, навіть із порушенням граматичних норм щодо великих літер, як тут наводять за беззаперечний аргумент (Але це всього лише неграмотність тих хто складав той документ, швидше за все). Саме ж масло масляне, це данина необхідності юридично точного формулювання у відповідних документах. Крім усього зазначеного, вище написано, що повна назва пишеться у тілі статті.--PsichoPuzo (обговорення) 17:28, 2 лютого 2016 (UTC)
  3. Symbol support vote.svg За Згоден з попередніми аргументами --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 18:30, 9 лютого 2016 (UTC)
  4. Symbol support vote.svg За. Стаття не про офіційну самоназву ВМС ЗСУ, а про військово-морські сили України як такі — семантичний об’єкт у ряді подібних семантичних об’єктів. Нейтральне загальне ім’я військово-морські сили України не є ні креативною літературно-мистецькою назвою (Димна Суміш, ДримбаДаДзиґа), ні зареєстрованим комерційним брендом (Живий Журнал) і має писатися так, як цього вимагають чинний правопис і орфографічні словники, а не так, як воно подається в офіційних циркулярах. Вікіпедія — не орган штабу ВМС і не парламентський вісник. Пишна Офіційна Титулатура З Усіма Облямівками Та Аксельбантами в заголовках статей ні до чого. В основному тексті (крім преамбули й інфобоксу) — тим більше. — ɪ (обговорення) 01:00, 10 лютого 2016 (UTC)
    Тобто ви пропонуєте назву військово-морські сили України з малої літери? Але це ж принципово відрізняється від підходу до інших подібних випадків: Кабінет Міністрів України, а не уряд України, Верховна Рада України, а не парламент України, Національна поліція України, а не українська поліція тощо. Я не стану відстоювати тут великі літери (на мою думку, назва Військово-морські сили Збройних сил України була б доцільнішою), але в нас усе державне йменується за офіційною назвою, а не за якоюсь спрощено-скороченою — NickK (обг.) 16:22, 10 лютого 2016 (UTC)
    Я пропоную те, що пропонує український правопис (§ 38, п. 13): написання Військово-морські сили України там, де йдеться власне про ВМС ЗСУ («Фрегат „Гетьман Сагайдачний“ — флагман Військово-морських сил України»), і військово-морські сили України у нейтральному контексті («Фрегати стоять на озброєнні військово-морських сил України, Росії, США та багатьох інших країн»). Варіант Військово-морські сили Збройних сил України менш енциклопедично бажаний (об’єкт опису безпомилково ідентифікується за загальновідомою компактною назвою), але теж припустимий: за умови, якщо всі статті про всі підрозділи всіх силових структур всіх країн світу будуть названі за тією ж схемою. Тотальна капіталізація на зразок тієї, що є зараз, неприпустима в будь-якому разі. — ɪ (обговорення) 19:00, 10 лютого 2016 (UTC)

Трохи джерел[ред. код]

Сучасні Сухопутні війська України — це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, аеромобільних військ, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ, технічного й тилового забезпечення. До складу Сухопутних військ входять також військово-навчальні і медичні заклади, система військових комісаріатів, мережа центрів та установ культури, просвіти і дозвілля.

Історія створення

Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України «Про Збройні Сили України» у 1996 році.

www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/suhoputni-vijska.html — то є офіційний сайт МО України. У двох сусідніх абзацах зустрічаються обдва варіанти. Це за джерела -- Usik64 обговорення 17:48, 2 лютого 2016 (UTC)

Національна (в сенсі, українська) академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного


В Національній академії сухопутних військ відбувся випуск осіб рядового і сержантського складу з вищою освітою 01.0214:43

  • * *
Офіцери та сержанти Королівських збройних сил Великої Британії завершили навчання для інструкторів та викладачів 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

www.asv.gov.ua/- Usik64 обговорення 17:59, 2 лютого 2016 (UTC)

Ну то й до чого тут це? Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — саме так вона і називається. Причому «сухопутні війська» з малої, тобто це загальна назва сухопутні війська, а не Сухопутні війська Збройних Сил України. Точно так само й Національна академія внутрішніх справ України, бо вона від «внутрішні справи», а не від Міністерство внутрішніх справ України. А конкретно щодо теми, то ось найбільш офіційний документ, де чітко написано, що в Україні є Військово-Морські Сили Збройних Сил України, скорочено «Військово-Морські Сили», а ніяких «Військово-морських сил України» офіційно не існує. Нічого з того часу не змінилося, бо станом на грудень 2015 вони зберігали назву «Військово-Морські Сили Збройних Сил України» — NickK (обг.) 22:03, 2 лютого 2016 (UTC)

Вікіпедія:Перейменування статей/Військово-Морські Сили Збройних Сил України → Військово-морські сили Збройних сил України - правила правопису з цитатою, щодо великих літер, наведені на початку минулого обговорення.--PsichoPuzo (обговорення) 18:05, 2 лютого 2016 (UTC)

Проти[ред. код]

  1. Symbol oppose vote.svg Проти Уніфікація має базуватися на джерелах, а не на підганянні всіх під одну мірку. Наприклад, з чого б це раптом Військово-морські сили Канади перестали бути королівськими? Або яким чином виникли Збройні сили Японії замість Сил Самооборони, якщо в статті в другому ж реченні написано, Виконує роль збройних сил, хоча не має відповідного юридичного статусу? Чи є джерела, за якими ВМСУ — це правильно, а ВМС ЗСУ — ні? Особливо цікаво знайти такі джерела про СВУ замість СВ ЗСУ. На мою думку, таку уніфікацію, яка не базується на джерелах, треба припинити і скасувати — NickK (обг.) 16:03, 2 лютого 2016 (UTC)
    Читайте текст, хоча б, перед тим як строчити заперечення.--PsichoPuzo (обговорення) 16:07, 2 лютого 2016 (UTC)
    Дякую, але я прочитав ваш текст. Втім, за винятком уніфікації решта аргументів уже була розглянута та спростована раніше: Вікіпедія:Перейменування статей/Військово-Морські Сили Збройних Сил України → Військово-морські сили Збройних сил УкраїниNickK (обг.) 16:14, 2 лютого 2016 (UTC)
    Не спростовано, а лише понівечено правила правопису та правила самої Вікіпедії засновані на них при голосах 2-2 --PsichoPuzo (обговорення) 16:36, 2 лютого 2016 (UTC)
  2. Symbol oppose vote.svg Проти А чому, наприклад, не Український військовий флот? Теж уніфікація: Торгівельний флот України, Риболовецький флот України і т.д. Аргументи по суті: Є вид збройних сил України, який офіційно називається Військово-Морскі Сили Збройних Сил України. Так, у 1990-х був час, коли ВМС України називались Військово-Морські Сили України, але він минув. Тож питання до ВГК, а не сюди. P.S. Заглядаючи наперед, я категорично Symbol oppose vote.svg Проти перейменування Повітряних Сил Збройних сил України на Повітряні сили України. До речі, узагальнююча назва Повітряні сили, як-то наліпив PsichoPuzo щодо ВПС США чи ВПС Росії ні в ГШ ЗСУ, ні в провфільних наукових закладах не вживається.--Павло (обговорення) 17:00, 2 лютого 2016 (UTC)
    ГШ ЗСУ воює за збереження онуч, тому я не здивований, якщо це так. А офіційна назва англ. United States Air Force і структура така ж /Повітряні сили/, а не окремо війська ППО та ВПС (окремими видами) як було в СРСР (та низці інших країн) раніше. У росії ж зараз взагалі ПКС (стаття не існує, є тільки для старої структури) тож приклад не релевантний.--PsichoPuzo (обговорення) 17:10, 2 лютого 2016 (UTC)
    З фахівцями по реформуванню онуч я ні структуру ВПС США, ні різницю між видами ЗС і родами військ обговорювати не маю наміру. Face-devil-grin.svg Якісних редагувань --Павло (обговорення) 17:17, 2 лютого 2016 (UTC)
    Нехай щастить.--PsichoPuzo (обговорення) 17:32, 2 лютого 2016 (UTC)
    Мова йде за види збройних сил України. Не королівства Великобританія, не королівства Малайзія, а саме України. Про це чорним по сірому написано в заголовку обговорення. -- Usik64 обговорення 17:43, 2 лютого 2016 (UTC)
    Про застосування загального принципу до видів ЗС України, якщо точно.--PsichoPuzo (обговорення) 17:46, 2 лютого 2016 (UTC)
  3. Symbol oppose vote.svg Проти аргументи проти перейменування мені здались переконливішими. Тому висловлюсь проти уніфікації назв всупереч їхнім офіційним назвам. Тобто, вважаю, що перевагу слід віддавати офіційній назві організації, а не "уніфікованій".--vityok (обговорення) 09:14, 8 лютого 2016 (UTC)
    Так вище ж наведені джерела, що обидва варіанти використовуються офіційно.--PsichoPuzo (обговорення) 12:34, 8 лютого 2016 (UTC)
    Це те джерело, де Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного названа на честь роду військ сухопутні війська? Я не бачу там джерел на те, щоб запропонована вами назва мала офіційний статус — NickK (обг.) 13:07, 8 лютого 2016 (UTC)
    Ага, і сухопутних військ, повітряних сил та військово-морських сил по п'ять штук, що треба уточнювати що ці ЗС.--PsichoPuzo (обговорення) 14:54, 8 лютого 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

В нас уже давно склалася традиція передавати офіційні назви, навіть якщо вони містять помилки. Крім того, справді вагомих аргументів на користь перейменування я не побачив. Уніфікація у цьому випадку не може вважатися достатнім аргументам для перейменування. Тому рішення - залишити статтю з поточною назвою, як офіційною. Аналогічно зробити і з іншими подібними статтями.--Piramidion 09:02, 16 липня 2016 (UTC)

Ви ще й нехтуєте розподілом голосів, що протирічить ВП:КС. Якщо ви проти, то маєте висловити аргументи, а підсумок потім підбивати хтось інший. Там серед аргументів не тільки уніфікація. Це зайва тафтологія у назвах--PsichoPuzo (обговорення) 09:55, 16 липня 2016 (UTC)
Звісно, що я нехтую розподілом голосів, тут же не голосування. --Piramidion 00:43, 20 листопада 2016 (UTC)
Додалось: Сили спеціальних операцій Збройних сил УкраїниСили спеціальних операцій України, бо тепер будь-хто вважає за потрібне продукувати цю тафтологію за потуранням адміністраторів. --PsichoPuzo (обговорення) 18:51, 17 листопада 2016 (UTC)
Власне до аргументів тепер ще й те, що офіційні пресслужби подекуди використовують людський формат назв Сухопутні війська України - без зазначення тафтологічного ланцюга підпорядкування. --PsichoPuzo (обговорення) 17:34, 24 грудня 2016 (UTC)
Можна таке саме джерело на ВМС? Адже ми обговорюємо саме ВМС, а не СВ — NickK (обг.) 01:48, 26 грудня 2016 (UTC)
Обговорення стосується усіх видів/окремих родів. Якщо ви виокремлюєте, то вже зараз поміняйте сухопутні війська.--PsichoPuzo (обговорення) 16:37, 26 грудня 2016 (UTC)
На назву «Сухопутні війська України» є хоча б одне офіційне джерело: в цьому наказі ГПУ є «Сухопутні війська України», «Повітряні Сили Збройних Сил України» та «Військово-Морські Сили Збройних Сил України». Втім, підозрюю, що це помилка. На противагу цьому «Військово-морські сили України» вживаються лише в документах 1990-х (їх перейменували пізніше), а «Повітряні сили України» взагалі відсутні в офіційному вжитку. Але я вважаю, що ми все ж повинні використовувати офіційні назви, а не народні («Сухопутні війська України»), колишні («Військово-морські сили України») чи взагалі вигадані й ніким більше не вживані («Повітряні сили України») — NickK (обг.) 22:56, 14 січня 2017 (UTC)
Facepalm3.svg «вигадані»: [15], тут ще й стосовно ударних літаків, [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22], [23], використання термінології ВПС взагалі передбачає 4 видову структуру з авіацією ППО, [24], [25], можна й далі. Це тафтологія, чомусь нормальні люди не пишуть скрізь 72-га окрема механізована бригад оперативного командування «Північ» сухопутних військ збройних сил України, бо наче очевидно і зрозуміло яка частина є власне назвою бригади, а що становить ланцюг підпорядкування (інші об'єкти, які, у цьому випадку, ще й можуть змінюватися з більшою вірогідністю). Про те що вони збройних сил України - це ланцюг підпорядкування, але інших формувань з такими назвами немає, неіснує повітряних сил ДСНС чи ДПСУ (у них є авіація (так і називається), але інших супутніх родів немає (радіотехнічних,зенітних ракетних ), бо використовують вони забезпечення ПС). Сили або Війська це ще теж чудове, власні назви мабуть. Чи якщо наприклад багато пишуть заголовків просто капсом, то й нам тут так треба робити? Або мулька якась у силових відомств у своїх пресслужбах писати прізвища керівників капсом, то це також так треба тут робити?--PsichoPuzo (обговорення) 23:25, 14 січня 2017 (UTC)
Це офіційні назви, і ви це добре знаєте. І це не єдина в Україні назва з синонімами, і не найдовша — є, наприклад, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», але вікіпедисти не проводять оригінальних досліджень, як його краще назвати і що б такого викинути з назви. 72-га окрема механізована бригада (Україна) офіційно називається не так, як ви написали, а 72 окрема механізована Красноградсько-Київська бригада. Підсумовуючи, я бачу, що вам не подобається те, що в 1990-х перейменували Військово-морські сили України на Військово-Морські Сили Збройних Сил України. Але з цим треба боротися не в Вікіпедії: можете розмістити петицію або написати листа Президенту, щоб він перейменував Військово-Морські Сили Збройних Сил України на Військово-морські сили України, можливо, він прислухається до вашої думки — NickK (обг.) 23:57, 14 січня 2017 (UTC)
Угу, обов'язково: [26], може АП тоді меньше помилок робитиме у документах, добре що хоч виправляють [27]. Крім того ВП:ІС немає ані слова про те на що ви постійно посилаєтеся як непорушну істину останньої інстанції, хоча це скоріше протирічить написаному там Вікіпедія:Іменування статей#Вибір назви статті. А ситуацію цю конкретно ситуацію детально описав конистувач I вище.--PsichoPuzo (обговорення) 13:05, 15 січня 2017 (UTC)
Ще трохи джерел.--PsichoPuzo (обговорення) 20:36, 23 січня 2017 (UTC)
Це саме те, про що казав Pavlo1: Так, у 1990-х був час, коли ВМС України називались Військово-Морські Сили України, але він минув. От з тих часів і Сухопутні війська України. 1996 рік — це саме той час у 1990-х, який уже минув — NickK (обг.) 00:08, 24 січня 2017 (UTC)

Венеційська моваВенеціанська мова[ред. код]

Насправді простір статей для систематизації і відповідно, перейменувань, набагато ширший. А то поряд існують Венеціанська республіка і Венеційська мова. Думаю, варто систематизувати.

Побіжний аналіз показує, що приблизно половина статей у Вікіпедії має у назві «Венеціанський», і половина - «Венеційський». Пошук в інтернеті дає приблизно таке ж співвідношення.

Стосовно АД - теж неоднозначно.

  • «Великий орфографічний словник сучасної української мови» (2008, ISBN 978-966-481-075-0) вказує лише "Венеціанський".
  • «Словник іншомовних слів» (2006, Фоліо, ISBN 966-03-3173-8) - подає, наприклад, «Венеціанське скло».
  • «Словник української мови в 11 томах» - подає ряд слів із суфіксом «-ан-» (Венеціанець, Венеціанка, Венеціанський), але також подає «Венеційський» та «Венецький» із значенням -«те саме, що й "Венеціанський"» (обидва з поміткою «Рідко»). Проте для всіх варіантів наведені приклади із творів українських класиків.
  • В орфографічному словнику є обидва варіанти

З іншого боку, Олександр Пономарів радить вживати «Венеційський», називаючи суфікс "-ан-" іншомовним. Тут можна згадати "Сицилія" - "Сицилійський", "Болонья" - "Болонський", та й власне, "Італія" - "Італійський" і т.д.

Але за схемою із суфіксом "-ан-" теж є чимало запозичень прикметників від власних назв з італійської мови:

  • Неаполь - Неаполітанський (не Неапольський)
  • Мантуя - Мантуанський (не Мантуйський)
  • Падуя - Падуанський (не Падуйський)
  • Піза - Пізанський (не Пізський)
  • Павія - Павіанський (не Павійський) і т.д.

Крім того, цей суфікс використовується і у прикметниках від власних назв, запозичених з інших мов (перуанський, мексиканський, американський, марокканський і т.д.). Тобто, він не є якимось окремим винятком чи традиційним варіантом для однієї конкретної назви.

Тому, оскільки не хотілось би ініціювати чергову війну перейменувань / редагувань, виніс на обговорення.

Я особисто схиляюсь до варіанту «Венеціанський». Бо хоча Пономарів - авторитетний мовознавець, але словники, та й традиція переважають (на мою думку, звичайно). Але хотілось би почути й інші аргументи і на їх базі прийняти узгоджене рішення.--V Ryabish (обговорення) 19:28, 15 листопада 2016 (UTC)

А от СУМ-20, на відміну від СУМ-11 уже містить «венеційський» без помітки «рідко» (з поміткою лише «венецький»). Тож помашімо ручкою зайвому іншомовному суфіксу в цьому слові, бо воно не перше і не останнє, яке виявляє тенденцію до його втрати. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:55, 16 листопада 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Проблема в тому, що навіть радянський СУМ-11 знає обидві форми слова. Тут повна рівноважність, мені здається.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 16 листопада 2016 (UTC)

Марокко, Мексика, Америка - за формою інша категорія слів: тут голосна на кінці, так, але перед нею приголосна, а не І (Й).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 16 листопада 2016 (UTC)
Ну, стосовно "Марокканський" чи "Американський" - я просто навів приклади словотворення за допомогою суфікса -ан-, щоб показати, що це зовсім не екзотичний чи поодинокий варіант. А стосовно двох голосних в кінці - я ж навів декілька італійських назв. Реально їх набагато більше, звичайно.
Стосовно поширеності - ну я підозрюю, що вживання, особливо зараз, більш-менш однакове. Тому й не хотів зопалу редагувати чи перейменовувати. --V Ryabish (обговорення) 09:59, 16 листопада 2016 (UTC)
  • Можу побути адвокатом диявола та запропонувати такі пари: Гамбія — гамбійський, ЛатвіяЛатвійська мова, БельгіяБельгійська література, ІндіяІндійські мови, ІндонезіяІндонезійська мова, ІталіяІталійська мова, БосніяБоснійська мова, СиріяСирійська мова, РосіяРосійська мова, АвстріяАвстрійський варіант німецької мови. Ну, власне, ви зрозуміли. Тут потрібно дивитися вжиток у фахових джерелах: як саме називають цю мову українські мовознавці? — NickK (обг.) 11:04, 16 листопада 2016 (UTC)
    Ну я намагався проаналізувати всі доступні мені джерела. Які підкріплюють моє бажання перейменувати, і які виступають проти :) Звичайно, український суфікс -ськ- більш продуктивний, ніж іншомовний -ан-. Але останній зовсім не екзотичний варіант чи якийсь усталений випадок. Я так підозрюю, що він запозичений саме з романських мов, де він дуже продуктивний (власне, в італійській мові є 2 основних суфікси для творення прикметників від власних назв: -an та -ese ). Напевно, саме тому найбільше ми його використовуємо в італійських словах, хоча й іспанських теж немало. --V Ryabish (обговорення) 19:59, 17 листопада 2016 (UTC)
  • Здається десь тут було обговорення азійський —- азіатський. Перше пішло від Азія, друга від азіат. Можливо тут так само? Тобто обидва терміни є рівнозначними сьогодні? --Divega (обговорення) 11:11, 16 листопада 2016 (UTC)
    P.S.Стосовно порівняння Неполітанський та Венеційський. Власна назва неапольської мови «неаполетано», а от у венеційській — просто «венето»--Divega (обговорення) 11:15, 16 листопада 2016 (UTC)
    Там ситуація така, що діалекти називаються за назвою регіону (Венето, Калабрезе, Січільяно, Тоскано і т.д.), лише неаполітанський (Напулітано) - від назви міста --V Ryabish (обговорення) 17:38, 16 листопада 2016 (UTC)
    Це самоназви, від них, як правило, і похідні назви у інших мовах. Хоча та сама сицилійська хоча і "сициліана".--Divega (обговорення) 19:02, 17 листопада 2016 (UTC)
    Я мав на увазі, що назва венеціанської мови (Veneto, Lingua veneta) походить від назви регіону Венето. А в українській мові - від назви міста Венеція--V Ryabish (обговорення) 19:50, 17 листопада 2016 (UTC)
    Назва провінції латиною була Venetia, також є назва регіону Venezia-Euganea (veˈnɛttsja eʊˈɡaːnea)--Divega (обговорення) 20:20, 18 листопада 2016 (UTC)
    Ну це вже зовсім терни :) Ми запозичили цю назву не з латинської мови :)--V Ryabish (обговорення) 21:03, 18 листопада 2016 (UTC)
    Прийшла вона до нас скоріше за все через польську, а в ті часи основною була назва латиною, тому в принципі все ж з латині.--Divega (обговорення) 15:37, 19 листопада 2016 (UTC)
    Тут ми можемо тільки гадати. Так, в ті часи латинська мова була офіційною мовою церкви, нею укладались міждержавні угоди. Але в Італії вона досить рано вийшла з повсякденного вжитку. Тому невідомо (принаймі, мені), як ми (чи інші мови-посередники) запозичили цю назву - з якогось офіційного документу чи із живого спілкування--V Ryabish (обговорення) 10:12, 20 листопада 2016 (UTC)
    Латина була тоді, як англійська сьогодні. Німці теж мову в основному називали венеційською, хоча місто - Венедіг.--Divega (обговорення) 16:17, 20 листопада 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Аналіз авторитетних джерел та аргументи учасників обговорення показали, що хоча, можливо, прикметник "Венеціанський" і вживається частіше, ніж "Венеційський", проте останній також є цілком допустимий, він зафіксований у словниках та творах українських класиків. Тому номінацію знімаю, і створюю перенаправлення.--V Ryabish (обговорення) 19:23, 1 грудня 2016 (UTC)

Вибачте, але ж питання не про створення перенаправлення. Стаття має мати основним іменем найуживаніший чи "найавторитетніший" варіант.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:30, 11 грудня 2016 (UTC)
Я прихильний варіанту «Венеціанський». Тому й подав запит на перейменування. Але аналіз джерел показав, що варіант «Венеційський» теж вживається. Можливо, дещо менше, ніж «Венеціанський», десь 40 на 60, може, навіть 30 на 70. Але теж досить широко. Тому я й зняв номінацію. Але Ви можете скасувати чи оскаржити підсумок, і я підтримаю це рішення.
Коли писатиму чи редагуватиму статті на відповідну тематику (такі плани є, але у пізнішій перспективі), то використовуватиму прикметник «Венеціанський». Але зараз розпочинати перейменування чи редагування я не хочу, та й не маю часу.--V Ryabish (обговорення) 16:15, 11 грудня 2016 (UTC)

Пропаганда_гомосексуалізмуПропаганда гомосексуальності[ред. код]

Згідно з цим обговоренням--Unikalinho (обговорення) 13:46, 14 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Забороняють саме "пропаганду гомосексуалізму".--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 15 листопада 2016 (UTC)
А що таке "гомосексуалізм"? І чим він відрізняється від "гомосексуальності"?--Unikalinho (обговорення) 02:44, 16 листопада 2016 (UTC)
Це треба питати у гомофобів. Стаття про уявне явище гомофобів, тому не бачу сенсу їх виправляти. До речі, сюди ж перенаправив обговорення про перейменування статті про відповідні законопроекти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 16 листопада 2016 (UTC)
Ну так свого часу ж перейменували за обговоренням Гомосексуалізм на Гомосексуальність--Unikalinho (обговорення) 06:14, 17 листопада 2016 (UTC)
Пропаганди гомосексуальності не існує )--ЮеАртеміс (обговорення) 21:16, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Щодо власне статті Пропаганда гомосексуалізму я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь, а от щодо Законопроекти про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні, пропозиція про яку перенаправлена сюди, я однозначно Symbol oppose vote.svg Проти. У законопроектах йшлося про таке поняття як «пропаганда гомосексуалізму», і саме під такими назвами вони й відомі — NickK (обг.) 11:09, 16 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Я добре розумію що таке орієнтація, сексуальність, а тому зовсім не розумію як узагалі можлива їх пропаґанда. Натомість термін «гомосексуалізм» використовується у ширшому та розмитішому значенні, тож його хоча б гіпотетично можливо якось пропаґандувати. Хоча, переглянувши статтю, я так і не зрозумів, про яку «пропаґанду» якого такого «гомосексуалізму» в ній ідеться, тож хай лишається з такою назвою. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:21, 25 листопада 2016 (UTC)

Ялівець козачийЯлівець козацький[ред. код]

Значно більша кількість авторитетних джерел подають назву Ялівець козацький а не Ялівець козачий --Sehrg (обговорення) 17:42, 4 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За --Sehrg (обговорення) 17:43, 4 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Тут не все так просто. В обох найавторитетніших академічних виданнях назва роду (Кобів, 2004; Визначник, 1987) не ялівець... а яловець (яка, до речі, відмінюється так: яловець-ялівцю). Це раз. Тоді: у Кобіва яловець козацький, а в Визначнику - яловець козачий (напротивагу до рос. можжевельник казацкий). Те що ми бачимо в більшості наведених праць - майже всюди ялівець-ялівця, що ставить під сумнів акуратність назви загалом. В той же час старенький доволі довідник з правопису Головащука (1979) наводить ялівець-ялівцю, рідше яловець-ялівцю. Я особисто схиляюсь до яловець козацький згідно з авторитетністю суто ботанічних джерел, (і фактично не суперечить правопису). Добре б іще вислухати інші аргументи. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:55, 5 листопада 2016 (UTC)

Родовий відмінок не є основним предметом обговорення. І взагалі предметом була видова назва (козацький, а не козачий). Додаткова інформація зі словників: Українська загальна енциклопедія подає «Ялівець», у СУМі «Ялівець, Яловець» (род. ялівцю), ЕСУМ подає «Яловець» — приблизно паритет двох родових назв. --Sehrg (обговорення) 07:05, 5 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар до речі, які такі «козаки» тут маються на увазі? Може, то «казакі», а це калька з російської? :) І ще питання до знавців латини, що означає «sabina». --Djadjko (обговорення) 22:44, 8 листопада 2016 (UTC)

етимологію наукової назви додав (це давньофранцузька назва виду), а яке відношення мають козаки до цеї рослини не знаю і цікаво було б дізнатися. --Sehrg (обговорення) 06:43, 9 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. (с) Шевченко (Словар Грінченка). Може годі перекладати з української на українську?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:32, 11 листопада 2016 (UTC)

Ви в бібліотеку все ж не пішли, замість ялівцю будем обговорювати степ, Шевченка і ваші знахідки в словнику Грінченка... До речі, в тому ж таки вірші Шевченка ближче до кінця "За що слава козацькая/На всім світі стала!" - і що??? Mykola Swarnyk (обговорення) 19:27, 11 листопада 2016 (UTC)
Слово «козачий» існує в українській мові, з цим ніхто не сперечається. Мова йде про назву виду, для якої важливе АД. --Sehrg (обговорення) 18:00, 11 листопада 2016 (UTC)
Якщо вже така суперечка, то треба перейменовувати на «Juniperus sabina» ;) А потім йти до бібліотеки і шукати, як його називали по-українськи до періоду СССР. Мені, наприклад, здається, що це якась калька з російської (див. коментар вище)… --Djadjko (обговорення) 17:29, 12 листопада 2016 (UTC)
Та нема тут жодної суперечки, є лише уточнення щодо написання родової назви (яловець). Латинка, згідно з правилами, лише для тих назв, яких нема українською - а тут є та й є. Можна спокійно перейменовувати. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:46, 13 листопада 2016 (UTC)
Куди спокійно? Якщо є дві рівновживані родові назви (ялівець і яловець), навіть у регіональних списках рідкісних рослин використовуються обидві. А от «козацький» у науковій літературі вживається значно частіше. --Sehrg (обговорення) 07:23, 13 листопада 2016 (UTC)
Ну, можна й неспокійно. Якщо взагалі можливо поміж користувачами дійти згоди щодо градації авторитетності джерел — тоді можна й спокійно - всі дані на столі. А якщо у багатьох гарних людей загориться бажання відстоювати щось до кінця з патріотичних, світоглядних чи ідейних позицій, задля самоствердження, відстоювання першості авторства, бажання оригінальності і т.д., і т.п. - ну тоді можна не спокійно, а як завжди. Mykola Swarnyk (обговорення) 15:34, 13 листопада 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: IMHO, сперечатися щодо написання слова «ялі/овець» треба не тут, а в Обговорення:Ялівець ;)
Подивився в рос. статтю щодо «казаків»; ru:s:Ботанический словарь (Анненков)/Juniperus Sabina/ДО дає ще кращий рос варіант — «казацкая можжуха», ru:s:ЭСБЕ/Казацкий можжевельник згадує про якусь гулящу Сабіну... Може, є якийсь ліпший український видовий епітет? :) --Djadjko (обговорення) 22:50, 13 листопада 2016 (UTC)

Новоєгорівка (кол. Свердловка)Новоєгорівка (колишня Свердловка)[ред. код]

Один з взірців абсурдної політики під назвою "декомунізація". В одній сільраді тепер дві Новоєгорівки. Виправте уточнення в дужках--37.54.212.76 14:53, 30 жовтня 2016 (UTC)

А сенс? Зрозуміло ж про яку Новоєгорівку йдеться.--Анатолій (обг.) 15:20, 30 жовтня 2016 (UTC)
Немає сенсу. І до речі, назва села не відповідає закону України і буде змінена. Тому перейменуємо статтю коли буде нова назва села. --Yuriy Kvach (обговорення) 20:21, 30 жовтня 2016 (UTC)
Якому саме закону? Он у Харківській області багато років спокійно існують для села Водяних в одній сільраді, а з об'єднанням громад з'являються випадки, коли два села з однаковими назвами в одній громаді.--Анатолій (обг.) 20:55, 30 жовтня 2016 (UTC)
Пропоную Новоєгорівка (КОАТУУ 4424086505)--ЮеАртеміс (обговорення) 07:12, 31 жовтня 2016 (UTC)
А хто його впізнає під такою назвою? Ледь знайшли як двох Водяних-КОАТУУ-щось позбутися, так нові створюємо — NickK (обг.) 16:35, 1 листопада 2016 (UTC)

Хворі на голову декомунізатори проігнорували колишню назву села - Боголюбівка. Тому раджу перейменувати так: "Новоєгорівка (у минулому Свердловка, Боголюбівка)"--95.133.147.98 15:42, 28 листопада 2016 (UTC)

Досить однієї колишньої назви для розрізнення.--Анатолій (обг.) 22:58, 17 грудня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Не всі можуть зразу зрозуміти що означає скорочення кол..--Andriy.v (обговорення) 08:33, 19 грудня 2016 (UTC)

Металіст_(Харків)Металіст (футбольний клуб)[ред. код]

Зрозуміліше. Тим більше іншого ФК з такою назвою наразі нема, тож другеуточненняфобам тут переживати нІчого--Unikalinho (обговорення) 07:07, 30 жовтня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Є ще Металіст (Іршава). Та і що означає зрозуміліше? особисто мені зрозуміліше саме Металіст (Харків) ) --YarikUkraine (обговорення) 12:42, 30 жовтня 2016 (UTC)
    • А далекому від футболу читачу зрозуміліше з "футбольний клуб", тоді як "Металіст (Харків)" він взагалі не зрозуміє, про що мова. Що ж до Іршави, то зараз Металіст (футбольний клуб) веде на Металіст (Харків) (тож нічого міняти й не треба особливо). Яскравий приклад безладу, який панує в цьому підрозділі укрвікі. Я свого часу пропонував упорядкувати, але ж галасливі фанати-адміни закричали "ґвалт!"--Unikalinho (обговорення) 15:29, 30 жовтня 2016 (UTC)
  • МКГ помер, чому ми всі дуже раді--37.54.212.76 15:05, 30 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу сенсу в перейменуванні: є (чи був) іще Металіст (Іршава) та Металіст (Севастополь)[pl]. Звісно, 99% читачів не знають про ці клуби, але це не привід замінювати одне уточнення на інше: назва Металіст (Харків) чітка і однозначна. Той же, хто не знає, що таке футбол, просто не зможе розрізнити Металіст (Харків) та Металіст (Іршава)NickK (обг.) 12:32, 31 жовтня 2016 (UTC)
    • Так вони взагалі не зрозуміють, що таке "Металіст (Харків)". Доведеться відкривати статтю, аби дізнатися, що це таке. В той час як є просте правило, що вже сама назва статті має однозначно ідентифікувати предмет статті. Щоб рядовий к-ч, побачивши назву, вже зрозумів, про що стаття. Тому назва Металіст (Харків) нечітка і неоднозначна (тим більше що там ще стадіон такий є). І я не розумію, чому зараз-то хтось проти моєї пропозиції, якщо я а)лише пропоную змінити редирект в інший бік (бо те, що є зараз, нічим не краще навіть для противників уточнення "футбольний клуб" для футбольних клубів) ; б) тут немає другого уточнення (власне Металіст (футбольний клуб) і те, куди воно перенаправляє, доказ цьому), якого так боїться дехто (і якщо севастопольський Металіст таки є, то де ж в укрвікі стаття про нього?)--Unikalinho (обговорення) 03:18, 1 листопада 2016 (UTC)
      • Хто Вам взагалі сказав, що назва статті має бути всім зрозумілою? От хто знає шо таке М'єрес? Ніхто, але ж це не привід називати статтю М'єрес (муніципалітет в Іспанії), щоб всім було зрозуміло. Кому треба - той нає, кому ні - або пропустить, або зайде и почитає, що це муніципалітет. А може хтось не знає і що таке муніципалітет, то і це визначення в назву тулити? У кожної людини свій рівень знань і під усіх підлаштуватись нема змоги. Тому за основу береться найкоротша індивідуальна назва. Назва Металіст (футбольний клуб) неіндивідуальна, бо є й інші клуби з Іршави і Севастополя, а назва Металіст (футбольний клуб, Харків) не є найкоротшою. Тому нема чого вигадувати велосипед, все нормально названо. --YarikUkraine (обговорення) 12:02, 1 листопада 2016 (UTC)
        • Справа в тому, що М'єресів у нас взагалі більше нема. Тому цей приклад взагалі некоректний. Він був би коректним, якби в укр. мові не існувало слова "металіст", а стаття Металіст не могла б означати нічого іншого, крім футбольного клубу (і відповідно якби йшлося про перейменування Металіст на будь-яку довшу назву)--Unikalinho (обговорення) 07:04, 2 листопада 2016 (UTC)
        Можу ще кращий приклад дати: Лан (Ен) та Лан (Ена). Якщо група абстрактних читачів подумає, що то якісь колгоспні лани з дивними назвами, то або вони не відкриють статті і за хвилину вже забудуть, що то було таке, або ж вони відкриють статті і дізнаються, що то два французькі муніципалітети з назвами Лан у департаментах Ен та Ена. При цьому інша група зовсім не абстрактних читачів, які шукають інформацію про географію Франції, знає, що у Франції є департаменти Ен і Ена, і що це статті про муніципалітети з назвою Лан цих департаментів. Звісно, можна ускладнити їм життя й придумати покручі на кшталт [[Лан (муніципалітет, департамент Ен, Франція)]], але це створить безпричинні труднощі тим, хто знає географію Франції та з назви Лан (Ен) зразу зрозуміє, що це.
        З цього висновок простий: не треба вигадувати незвичні уточнення, через те, що абстрактний Хтось може щось не зрозуміти. Назва Металіст (Харків) цілком однозначна та зрозуміла тим, хто шукає цю статтю. Назва Металіст (футбольний клуб) неоднозначна та заплутує тих, хто знає, що в Україні є щонайменше три «Металісти» (Харків, Іршава, Севастополь), хоча насправді їх ще більше (це ще стара назва «Зірки» Кр, і є ще значимі «Металісти» з Києва та Івано-Франківська). Я лише днями пройшов і повиправляв такі неоднозначні назви статей про футбольні клуби (наприклад, Сіріус (Кривий Ріг)), не треба тепер створювати там, де це не треба — NickK (обг.) 16:55, 1 листопада 2016 (UTC)
        • Нікк, є правило: назва статті має однозначно ідентифікувати її предмет. Щоб читач уже з назви міг зрозуміти, що йдеться, в даному випадку, про ФК, а не про стадіон. Щодо тог, що Металістів три, то по-перше, два інших навіть у категорії "Футбольні клуби України" не фігурують, а Металіст (футбольний клуб) спокійно перенаправляє на харків'ян; а по-друге, плутанину чудово усуне схема з двома уточненнями, проти якої так і не було наведено реальних, а не надуманих, аргументів. І даремно Ви оце попроходилися і поміняли. Принаймні обговорити треба було кожен випадок, як це краще зробити--Unikalinho (обговорення) 07:00, 2 листопада 2016 (UTC)
          @Unikalinho: По-перше, немає правила, що читач з назви статті має зрозуміти, про що там ідеться. З назви Лан (Ена) читач також не зрозуміє, що це муніципалітет Лан у департаменті Ена, а не колгоспний лан агрофірми Ена, що ніяк не впливає на назву статті. По-друге, звісно ж, жодного Металіста нема в Категорія:Футбольні клуби України, бо всі статті розкладені за підкатегоріями: харківський у Категорія:Футбольні клуби Харкова, іршавський у Категорія:Футбольні клуби Закарпатської області. Щодо останнього речення, невже ВП:БР уже скасували, і для того, щоб перейменувати Сіріус (футбольний клуб) на Сіріус (Кривий Ріг) через наявність Сіріус (Уппсала) уже потрібне обговорення? — NickK (обг.) 10:41, 2 листопада 2016 (UTC)
          Отакої... А як ще розуміти правило про однозначну ідентифікацію назвою саттті її предмету, як не те, що читач із назви має розуміти, про що йдеться в статті?? Щодо Вашого ВП:БР, то Ви знову перекручуєте. Бо я за цим же правилом можу перейменувати Ваші «проходження» й назад. Можу й Металіст перейменувати за власним баченням. Але Ви ж назвете це війною перейменувань, і заблокованим буде хто з нас? звісно я... Потім я звинувачу Вас у зловживанні правами адміна, подам на ЗППА, Вас Ваші колеги захистять, залишать адміном і буде далі свавілля з боку Нікка, затверджене законом. Тому не потрібно тут розказувати про ВП:БР, бо воно передбачає рівність для всіх--Unikalinho (обговорення) 06:02, 3 листопада 2016 (UTC) Щодо "Лан (Ена)", то це ж назва муніципалітету - -а щодо цього є правило, як такі назви іменувати і які уточнення давати. І оскільки це загальна, а не профільна тема, то тут читач якраз зрозуміє. А футбольні клуби -- це вже профільна тема. З назви "Металіст (Харків)" рядовий читач так само подумає, що це район Харкова (Харків -- слово загальновідоме), і йому на думку не спаде, що це футбольний клуб--Unikalinho (обговорення) 06:18, 3 листопада 2016 (UTC)
          Я не розумію вашої логіки (якщо вона є): ви вимагаєте однозначної ідентифікації назвою статтті її предмету, але при цьому пропонуєте неоднозначну назву Металіст (футбольний клуб), під яку підходять як Металіст (Харків), так і Металіст (Іршава). Село з населенням 1357 осіб, якого ніхто в Україні й не чув, раптом стає загальною темою, а футбольний клуб, про який постійно пишуть українські ЗМІ та який збирає по 40 тисяч на стадіоні, став профільною темою. Для порівняння: статтю Металіст (Харків) за жовтень прочитали 1513 разів, Лан (Ена) — 93 рази, Металіст (Іршава) — 15 разів, Лан (Ен) — 11 разів — NickK (обг.) 15:11, 3 листопада 2016 (UTC)
          Дивіться. Металіст Іршава -- а чи є зараз такий клуб? У статті пише, що він пограв один сезон і все. Якщо нема, то чи варто застосувати правило ВП:БЗ в частині основного значення на харківський клуб? Може так, а може ні. Але на момент відкриття номінації (зараз просто не можу перевірити), назва Металіст (футбольний клуб) є не дизамбігом (що мало б бути при наявності іншого ФК Металіст), а перенаправленням на харківський клуб. То Ви краще поясніть свою логіку: чому Ви зробили (або принаймні схвалили) таке перенаправлення, а тепер так обстоюєте ідею, що є ще один Металіст? Давайте будемо послідовними: або Металіст Іршава є футбольним клубом "Металіст", або не є ним. І тоді будемо відштовхуватися вже від цього. Далі. Село стає загальною темою, бо це населений пункт -- він ні до якого профілю не входить, це шкільна програма географії України. А футбол -- це вже спецтема (наприклад, якщо я скажу, "сьогодні грають "Металіст" із "Шахтарем" (саме скажу -- ну бо лапок в усному мовленні не видно), то далека від футболу людина подумає, що металіст зійшовся із шахтарем і будуть собі в щось грати (наприклад у шахи)). Тому ми й уточнюємо населені пункти лише тоді, коли є йому омоніми (населені пункти), що не дуже поступаються або не поступаються значимістю. А спецтеми вимагають уточнень, якщо є взагалі ще щось із такою назвою. Тому Ланс -- це місто, а Ланс (футбольний клуб) -- це футбольний клуб. Рядовий читач, побачивши у віконці пошуку "Ланс", зрозуміє, що це є саме про місто, а не про щось інше--Unikalinho (обговорення) 10:52, 5 листопада 2016 (UTC) А статистика переглядів статті -- це взагалі не аргумент -- хоча б тому, що її можна елементарно накрутити (причому навіть несвідомо)--Unikalinho (обговорення) 10:57, 5 листопада 2016 (UTC)
          Щодо клубів, то зараз не існує ні «Металіст» (Харків), ні «Металіст» (Іршава), ні «Металіст» (Севастополь). Якщо дуже цікаво, то з живих клубів є хіба «Металіст» (Івано-Франківськ) з чемпіонату Івано-Франківська та «Металіст» чи то з Тельманівського (Бойківського), чи то з Амвросіївського району, який грає на чемпіонат «ДНР».
          То чому тоді Металіст (футбольний клуб) є перенапрваленням саме на харківський Металіст?--Unikalinho (обговорення) 05:13, 8 листопада 2016 (UTC)
          Але найбільше мене вразило те, що якщо я скажу, "сьогодні грають "Металіст" із "Шахтарем", то далека від футболу людина подумає, що металіст зійшовся із шахтарем і будуть собі в щось грати (наприклад у шахи). Мені аж цікаво, де ви знайшли цих людей, що вони курять? — NickK (обг.) 13:03, 6 листопада 2016 (UTC)
          • А Ви щиро вірите, що всі освічені люди в нас цікавляться футболом??--Unikalinho (обговорення) 05:06, 8 листопада 2016 (UTC)
            Я щиро вірю, що освічена людина зрозуміє, що «Металіст», «Металург», «Шахтар», «Будівельник», «Колгоспник» тощо є назвами команд. Вона може не знати з якого міста, з якого виду спорту та в якій лізі вони грають, але треба багато курити, щоб уявити, що «металіст зійшовся із шахтарем» — це гра в шахи між двома чоловіками — NickK (обг.) 14:24, 8 листопада 2016 (UTC)
            • Ось у цьому Ваша головна помилка. Ви чомусь вбили собі в голову, що всі освічені люди мають знати назви футбольних команд -- знати настільки, щоб відповідне слово асоціювалося саме з нею (командою). А це не так. Навіть слово "Будівельник", яке Ви тут навели, далеко не в кожного асоціюється з назвою команди -- особливо якщо написаен без лапок. Цікаво, а слово "Зірка" -- освічена людина, по-Вашому, теж зрозуміє, що то назва команди??--Unikalinho (обговорення) 04:16, 9 листопада 2016 (UTC)
              Я зовсім не казав, що всі освічені люди мають знати назви футбольних команд. Ви висуваєте якісь теорії і приписуєте їх іншим — NickK (обг.) 10:08, 9 листопада 2016 (UTC)
              • Ви кого хочеш заплутаєте своєю манерою дискутування... А як тоді розцінювати Ваше "Мені аж цікаво, де ви знайшли цих людей (ідеться про тих, що не знають про футбольний клуб Металіст з Харкова і футбольний клуб Шахтар з Донецька), що вони курять?"--Unikalinho (обговорення) 03:59, 10 листопада 2016 (UTC)
                Ви знову все перекрутили, і ви знову приписуєте мені те, що я вам не казав. Не бачу сенсу продовжувати дискусію в цьому руслі — NickK (обг.) 14:52, 11 листопада 2016 (UTC)
                Типовий прийом: звинуватити опонента в тому, що робиш сам. Дійшло до того, що я Вас же процитував, а Ви й тут сказали, що я перекрутив. То хто ж перекручує насправді? Добре, почекаємо підсумку. По-моєму, тут за аргументами все очевидно. Жаль, що тут панують і інші фактори--Unikalinho (обговорення) 14:34, 12 листопада 2016 (UTC)
Пропоную єдиний формат: "Металіст (ФК, місто)".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:12, 1 листопада 2016 (UTC)
Давайте не повертатися на те саме обговорення по другому колу — NickK (обг.) 16:55, 1 листопада 2016 (UTC)
Просто "Металіст (Харків)" підходить ще і стадіону, і готелю.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:53, 1 листопада 2016 (UTC)
А чи вживається вона хоч кимось у такому форматі? Тобто коли йдеться про готель, чи називає його хтось "Металіст (Харків)"? — NickK (обг.) 22:01, 1 листопада 2016 (UTC)
@NickK: А чи вживається назва, наприклад ФК Гамбург хоч кимось у форматі Гамбург (футбольний клуб)? Тим не менш у нас стаття називається саме так. А чому? Бо це енциклопедія, а схема "Назва (футбольний клуб)" -- найвідповідніша з точки зору енциклопедичного формату. Щодо готелю "Металіст" у Харкові, то так, у списку готелів України він буде називатися саме "Металіст (Харків)" -- точнісінько так само, як у списку футбольних клубів ФК Металіст буде називатися "Металіст (Харків)". А для енциклопедії (загальної, а не спеціалізованої) є система уточнень, яка дозволяє усунути плутанину--Unikalinho (обговорення) 06:55, 2 листопада 2016 (UTC)
@Unikalinho: Я вас просив минулого разу знайти реєстр готелів, ви після кількох прохань не надали такого. Довелося шукати самому.
Ввів у Гугл "Металіст Харків" і подивився перші 100 результатів. Співвідношення таке:
Футбольний клуб: 92
Стадіон: 6 (Стадіон Металіст, Харків, ОСК "Металіст" (Харків), Стадіон «Металіст», Харків, Україна, Стадіон "Металіст" (Харків), тренування на полі стадіону "Металіст", Харків, Стадіон "Металіст" (Харків))
Готель: 1 (Металіст Харків готель
Гаражний кооператив: 1 (Гаражний кооператив Металіст, Харків)
При цьому слід зазначити, що назви як стадіону, так і готелю є похідними від футбольного клубу. Але навіть без урахування цього перевага футбольного клубу очевидна — NickK (обг.) 11:02, 2 листопада 2016 (UTC)
Та при чому тут гугл? Ви не розумієте, що гугл подає усі фрази, які вживаються будь-де в інтернеті? І з футбольних сайтів, і з блогів, і ще бозна-звідки... І в гуглі ви ще не таке знайдете. А енциклопедія має свій формат. У ній усі статті мають бути систематизовані. Бо це енциклопедія. Гаражних кооперативів там взагалі нема. Я Вам пропоную не тицяти більше цього гуглу як аргументу на користь наявності/відсутності того чи іншого уточнення. Бо це виглядає як елементарне забалакування. Бо не вірю, що Ви навіть після цього не розумітимете різниці між гуглом та енциклопедією--Unikalinho (обговорення) 05:55, 3 листопада 2016 (UTC)
А ось про готель Металіст Харків. Зверніть увагу, як він називається: просто "Металіст Харків Україна". І не дивно, бо це ж якраз сайт готелів (можна й реєстром навіть назвати)--Unikalinho (обговорення) 06:08, 3 листопада 2016 (UTC)
[28] ось іще "Металіст Харків"--Unikalinho (обговорення) 06:11, 3 листопада 2016 (UTC)
То я й намагаюся показати, що будь-де Металіст (Харків) асоціюється майже винятково з футбольним клубом, у тому числі й у нефутбольних джерелах. Читачі до нас приходять саме з Гугла, а не з неба падають. Звісно, що на сайті бронювання готелів нема ніякого сенсу додавати уточнення (готель). Ми про це вже неодноразово говорили, вже на яке за ліком коло йдемо — NickK (обг.) 15:11, 3 листопада 2016 (UTC)
Відкрийте тоді те посилання [29]. Бо бачу по Вашій відповіді, що Ви його не відкривали і вирішили, що воно про футбольний клуб. А воно-то якраз про готель--Unikalinho (обговорення) 10:39, 5 листопада 2016 (UTC)
Я ж написав вище про сайти бронювання готелів. Більше того, я навіть сам навів цей лінк як єдине джерело, яке подає готель як «Металіст Харків готель» — NickK (обг.) 13:03, 6 листопада 2016 (UTC)
А я вище написав, що це якраз вжиток фрази "Металіст Харків". Зрозуміло, що коли є список конкретних об'єктів за родовим поняттям, то в назві це родове поняття опускається. У списку футбольних клубів "Металіст Харків" точнісінько так само позначає футбольний клуб. У списку стадіонів точнісінько так само позначається однойменний стадіон. У списку готелів цією ж назвою позначається однойменний готель. І так далі. А Вікіпедія -- це не є список об'єктів лише за одним родовим поняттям. Це універсальне джерело. Якщо написати в ній "Металіст Харків" чи там "Металіст (Харків)", то буде незрозуміло, про що саме йдеться. Бо вікіпедія не є списком ні футбольних клубів, ні стадіонів, ні готелів. Може бути в ній одна стаття віддана під список, але тоді там об'єкти оформляються так: [[Металіст (готель, Харків|Металіст (Харків)]] А от списку статей Вікіпедії пошуку назва "Металіст (Харків)" є неоднозначною, бо Вікіпедія в цілому не є списком за родовим поняттям--Unikalinho (обговорення) 07:08, 7 листопада 2016 (UTC) P.S. Не знаю, що наводили Ви, але в моєму джерелі "Металіст Харків, готель", причому слово "готель" там уже йде в самому заголовку як опис --Unikalinho (обговорення) 07:11, 7 листопада 2016 (UTC)
@Unikalinho:Не знаю, що наводили Ви. Як ви можете мені відповідати, не знаючи, про що я вам пишу? Який тоді сенс мені відповідати вам, якщо ви все одно не знаєте, про що мова? — NickK (обг.) 18:25, 7 листопада 2016 (UTC)
Бо це ж Ви мене просили щось навести на цю тему -- я й навів. А я дійсно не розумію, про що Ви тут намагаєтесь розписати (бо це виходить за рамки здорового глузду, а мені з таким дійсно важко -- подібно як Барселоні важко грати на щебені )). Зате я добре бачу причину всього цього. Це називається аргументація під власне бажання. Тобто Ви, бажаючи відстояти зручний особисто Вам стан справ (а заодно приховати власну некомпетентність у питаннях неоднозначностей (дизамбігуацій)), використовуєте надумані, перекручені або висмоктані з пальця аргументи. Більшість з яких просто смішні--Unikalinho (обговорення) 05:05, 8 листопада 2016 (UTC)
Я не хочу опускатися до вашого рівня дискусії, тож, будь ласка, застосуйте цей же підхід до себе самі. Для порівняння наводжу свої аргументи та ваші відповіді на них:
  1. Назва Металіст (футбольний клуб) неоднозначна, бо існують клуби з такою назвою в інших містах (Іршава, Севастополь). У відповідь ви пишете, що вони припинили існування, що не є дійсним аргументом, бо харківський також припинив існування.
  2. Назва Металіст (Харків) вживається переважно на позначення футбольного клубу: із 100 перших результатів 92 на ФК та лише один на готель. У відповідь ви мені навели те саме одне посилання на готель.
  3. Назва Металіст (Харків) достатньо впізнавана для тих, хто шукає цю статтю. У відповідь ви мені розказали історію про міфічних людей, які думають, що це якийсь чолов'яга, що працює металістом у місті Харкові. Навіть якщо такі люди існують, їм явно байдуже, як називатиметься ця стаття, бо про металістів міста Харкова в нас все одно статті нема й не буде — NickK (обг.) 14:24, 8 листопада 2016 (UTC)
Значить так. Дайте відповідь на питання: чому, якщо в нас усе ще є, згідно з Ваших слів, один чи два (я про івано-франківський і ще якийсь там, про який Ви казали -- київський здається), а іршавський, севастопольський та харківський (3) припинили своє існування -- чому тоді "Металіст (футбольний клуб)" є не дизамбігом, а перенаправленням, причому на один із тих, що припинили існування? Поки не почую чітку відповідь, яка буде в гармонії з ВП:БЗ, буду змушений констатувати, що Вам до мого рівня ведення дискусії можна хіба піднятися, а не опуститися. Наразі ж я не бачу сенсу ходити по колу і в енний раз пояснювати Вам різницю між гуглом і енциклопедією--Unikalinho (обговорення) 04:12, 9 листопада 2016 (UTC)
Звідки я знаю, чому Металіст (футбольний клуб) є перенаправленням? Я його не створював, я на нього не посилався. З точки зору зв'язності це, мабуть, виправдано (всі посилання на Металіст (футбольний клуб) про харківський клуб), з точки зору однозначності це, мабуть, неправильно. Якщо ви маєте час, можете виправити всі посилання та зробити так само, як і з Олімпік (футбольний клуб) або Карпати (футбольний клуб)NickK (обг.) 10:08, 9 листопада 2016 (UTC)
Ви ж шеф царини назв статей, виправляєте одноосібно сумнівні (дискутабельні тобто) назви -- а тепер кажете "звідки я знаю, чому..." (ну і далі за текстом) @Не вірю--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 листопада 2016 (UTC)
Чому? ) --Roman333 (обг.) 07:26, 5 листопада 2016 (UTC)
Тому що тут різні люди користуються--Unikalinho (обговорення) 10:47, 6 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Пропоную Вікіпедію перейменувати на перейменування вікіпедійне. Бачу вкотре біганину по колу. Відносно того, що к-чу бідолазі треба відкрити статтю, нічого страшного, хоч ще щось прочитає. --Jphwra (обговорення) 07:39, 6 листопада 2016 (UTC)
    Що, як Fessor 9 вересня став на Ваш бік, то можна вже хамити? Відчули підтримку адмінів і почали? А аргументації, як завжди, нема--Unikalinho (обговорення) 10:47, 6 листопада 2016 (UTC)
    По-перше хамства ніде не було, по-друге порожня балаканина з бігом по колу це дурня якась, а по-третє, аргумент був: «Бачу вкотре біганину по колу». Тож вибачайте якщо Вас це не влаштовує. --Jphwra (обговорення) 10:58, 6 листопада 2016 (UTC)
    По-перше, хамство було: "Відносно того, що к-чу бідолазі треба відкрити статтю, нічого страшного, хоч ще щось прочитає", по-друге, я так само можу сказати, що порожня балаканина у Вас, а по-третє, "аргументи" на кшталт "бігання по колу", "дурня" і т.п. (що у вас є дуже часто) -- не є аргументами для конструктивної дискусії. Аргументи -- це обґрунтування своєї думки (тобто "я так вважаю, тому що (перше, друге, третє)")--Unikalinho (обговорення) 07:07, 7 листопада 2016 (UTC)
    Якщо користувач прочитає зайву статтю, то це хамство? Добре нехай буде хамство.. Але біганина по колу це не обговорення! --Jphwra (обговорення) 05:12, 8 листопада 2016 (UTC)
    "Якщо користувач прочитає зайву статтю" -- Ви яку статтю маєте на увазі? Часом не помилилися з темою? Тут про перейменування поверх перенаправлення йдеться... а не про вилучення. Якщо ж "нехай буде хамство", то може й зробите те, що мали б зробити? А аргументів реальних від Вас я так і не дочекався--Unikalinho (обговорення) 05:18, 8 листопада 2016 (UTC)
    Взагалі то з хамства розпочали Ви: «другеуточненняфобам», і загалом є два користувачі які досить часто використовують відносно мене термін «хамство». То питання для чого влаштовувати порожнє обговорення? Причому плодити ці обговорення цілим гамузом!!! Знаючи, яка буде реакція, і знаючи, що саме головне, хто буде на це реагувати. На що Ви сподіваєтесь? На підтримку безапеляційну? Її не буде з мого боку. --Jphwra (обговорення) 16:23, 8 листопада 2016 (UTC)
    І де в слові «другеуточненняфобам» хамство? Це ж взагалі ні про кого конкретно не було сказано -- на відміну від Вашого "к-чу бідолазі" (тобто в однині -- ясно, що на мою адресу). Крім того, суфікси -філ та -фоб не є образою, бо вони просто відображають уподобання людини -- тоді як слово "бідолазі" в даному контексті є натяком на неадекватність і розумову неповноцінність конкретного адресата. Тож поки не буде документально підтверджено мою розумову неповноцінність, то згадка про це буде образою, тобто порушенням ВП:НО--Unikalinho (обговорення) 04:02, 9 листопада 2016 (UTC)
    Ось, а обговорення не може бути апріорі порожнім. Ну якщо використовувати справжні, а не надумані, аргументи. От справжніх-то від Вас особисто я так і не почув. Чув тільки на кшталт: "Я так звик", "важко писати статті" (цікаво тільки, яким чином), ну й особисті випади--Unikalinho (обговорення) 04:23, 9 листопада 2016 (UTC)
    P.S. І ви мені ще не відповіли, про яку таку зайву статтю Ви говорили "Якщо користувач прочитає зайву статтю"--Unikalinho (обговорення) 04:29, 9 листопада 2016 (UTC)
    Чим погана оця писанина так це тим, що якщо пишеш про одне інший міркує геть про інше... Там угорі згадували «умовного користувача», який бідолага шукаючи одну інфу знайде іншу, тож я про саме такого і писав, відносно розумового неадеквату я взагалі не писав, я писав про надмірну плодовитість через такі от обговорення які ні до чого не ведуть. Все. --Jphwra (обговорення) 18:17, 9 листопада 2016 (UTC)
    Вони, як Ви висловились, ні до чого не ведуть якраз завдяки таким людям, які не налаштовані на обговорення, а просто кричать свої "проти", додаючи до цього персональні випади або якусь надуману аргументацію, проти якої людина, яка звикла розмірковувати за здоровим глуздом, просто безсила (бо виходить "я тобі про Фому, а ти мені про Єрьому"). Замість того щоб проаналізувати наведену опонентом (хай і унікальним, але ж ми всі в чомусь унікальні!) аргументацію і опонувати вже згідно з цим (якщо, звісно, є контраргументи), ну або погодитись (якщо цих контраргументів нема)--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 листопада 2016 (UTC)
    Щодо бідолаги і зайвої статті -- нарешті зрозумів Вас. І тут відповідь проста: у всіх нас час обмежений, і тому тратити його на відкриття і часткове прочитання зайвої статті нікому не хочеться. Користувач розраховує на те, що швидко знайде саме те, що йому потрібно. Якщо ж йому доведеться відкрити статтю, тільки для того, щоб побачити, що це "не та" стаття, то він піде в рувікі, де, завдяки тому що там не бояться давати 2 уточнення в статтю, він зможе обійтися без зайвих стресів і швидко знайти необхідну статтю--Unikalinho (обговорення) 04:08, 10 листопада 2016 (UTC)
    Я от щойно шукав інформацію про ISO 9001 перерив весь інтернет і «перелопатив» за дві години понад 60 різноматніх статей з Гугла і нічого. Знайшов що мені треба і відкинув зайве, до Вікіпедії до слова не заходив, у нас і ця тема виявляється в занедбаному стані... --Jphwra (обговорення) 17:49, 10 листопада 2016 (UTC)
    Честь Вам і хвала! Але ж не можна вимагати такого геройства від усіх. Для того й існує правило про те, що назва статті має однозначно ідентифікувати її предмет. Не кожен має стільки ресурсів, щоб робити такі подвиги--Unikalinho (обговорення) 14:30, 12 листопада 2016 (UTC)

Журавець (рід рослин)Герань[ред. код]

Вважаю, що у випадку, коли існує кілька офіційних назв (до речі, УРЕ каже, що журавеЛь, а не журавеЦь), обговорення обов'язкове. А добродій Микола перейменував без нього. Це по-перше. По-друге, під назвою журавець відома і інша рослина.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:51, 29 жовтня 2016 (UTC)

  • @Mykola Swarnyk: я так розумію, в вас під рукою є сучасні джерела, будь ласка, прокоментуйте, що там. УРЕ тут не авторитет, оскільки в радянські часи примусово просували кальки з російської. artem.komisarenko (обговорення) 15:11, 30 жовтня 2016 (UTC)
Щодо іменування статей Журавець, Герань, Bовчуга та інших. Є список рекомендованої літератури для іменування статей у ВП:БіолСт. Першим там стоїть словник Кобіва, 2004. В ньому українська наукова назва роду Geranium — журавець. Звичайно, назва герань також поширена, вона, поряд із журавцем, стоїть в "Определителе..., 1987" - другому за авторитетністю серед рекомендованих джерел, але значно давнішому. Її можна використовувати, але навіщо, коли є журавець? Є стаття проф. Мицика, де чудово описано і про журавець, і про герань і про десятки інших назв, як їх витискало з ужитку російсько-радянське лоббі в українській науці. Тепер про вовчуг і вовчугу, створені як перенаправлення паном ЮеАртеміс для гераней. Назву вовчуг сучасні ботаніки однозначно приділили роду Ononis, а назва вовчуга - це народна, етнографічна назва кількох видів журавців-гераней. Називати нею перенаправлення не можна, це лише призведе до плутанини. Так, слово є у Грінченка, але Грінченко записав свої, побутові!!! назви ще десь у 19 ст. - але в ботаніці рахуються лише назви, опубліковані в спеціальних виданнях. Для G. palustre: журавець болотяний (Кобів, 2004) та (друга за рангом) герань болотна (Определитель, 1987), для G. pratense - відповідно журавець лучний, герань лучна а всі інші - а це авдотник, волосник, вовчуга, грабельник, гребениця, журавельник, косарики, косарці, маточник, підгрудник, прибій, синецвіт, стоколінець, тременталь і ін., і ін. - все це "інші народні назви" і вже вказані в тексті статей. Ці назви можна вживати як етнографічні, а не біологічні терміни. Сподіваюсь, це (вже збився з ліку, котре) пояснення закриє дискусію. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:57, 31 жовтня 2016 (UTC)
А ось іще, до речі, у 1931 році рос. герань= укр. журавець отут. Це потім старались журавець витіснити, але він повернувся. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:06, 31 жовтня 2016 (UTC)
1931-й рік. "Аутдатед". "Номенклятура" не годиться. Дайте сучасне джерело. До речі, герань не зросійщення. ІМХО, журавець це калька з російського журавельник. Справжній журавець це Hypericum perforatum L.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:04, 31 жовтня 2016 (UTC)
УРЕ, радянські роки: гудзик, ганок, Густав — не годиться. artem.komisarenko (обговорення) 10:34, 31 жовтня 2016 (UTC)
Цей старий словник навів, щоб була зрозуміла логіка: до 30-х років герань - суто російська назва, журавець-українська. У 60х-80х - паралельний вжиток обох назв. А зараз - з якогось дива журавець зовсім викинемо? Своїми руками? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:14, 1 листопада 2016 (UTC)
  • У Кобіва насправді є обидві назви:
    • Журавець (джерела: Верхратський 1892 і 1896, Словник ботанічної номенклатури 1928 та Определитель высших растений Украины 1987)
    • Герань (джерела: Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури 1962, той самий Словник ботанічної номенклатури 1928 та 11-томний СУМ)
  • Отже, треба дивитися, які назви поширеніші у фахових джерелах:
    Як на мене, з цього очевидний висновок, що слід використовувати назву Герань, тому Symbol support vote.svg За перейменування — NickK (обг.) 14:24, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Ну що ви знову зі своєю статистикою? Пише ж "репресована" - не Сварник пише, пишуть професори. Знаєте, як у цьому випадку працює статистика? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:14, 1 листопада 2016 (UTC)
    У такому випадку може бути меншість праць на «журавець», оскільки цю назву використовуватимуть патріотичні біологи, які обстоюють питомо українську термінологію, та більшість праць на «герань», про яку писатимуть менш патріотичні біологи та ті, хто не переймається питаннями питомо української термінології. Десь така сама ситуація з вивіркою: у багатьох працях білка, але є й чимало праць про вивірку, наприклад, Поширення кольорових форм вивірки (Sciurus vulgaris) у Закарпатті та в суміжних областях України або Мінливість вивірки звичайної (Sciurus vulgaris L.) заходу України за мікросателітними локусами. З журавцем же вжиток у біологічних працях близький до нуля: знайшов лише одну біологічну працю з побіжною згадкою (Проблеми збереження біорозмаїття на Хмельниччині) і ще дві чи три мовознавчі. Тож тут не просто перевага герані у фахових біологічних джерелах, а й фактична відсутність там журавця — NickK (обг.) 15:33, 1 листопада 2016 (UTC)
    Пропонований вами механізм суперечить правилам вікіпедії: навіщо ви пропонуєте якісь другорядні джерела, якщо є визнані першорядні, авторитетність яких поза сумнівом. Пропонований вами "Академічний пошук" на «герань» дає, можливо й більше, але так само зникомо малий процент суто ботанічних праць, все решта фармакологія (аптечний препарат назвали "трава герані" і звідси згадуваність). Щодо самих ботанічних досліджень - спитайтесь когось, чи щось взагалі робиться в Україні, скільки залишилось академічних установ, як вони самі платять собі за експедиції, скількох переведено на 0,5 ставки? І яка ймовірність, що цей конкретно "патріотичний" науковець не піде в добробат, а займеться саме якимось журавцем? 0 цілих, 0 десятих. І який тираж словника Кобіва? Треба чекати наступних 50 років на "Сколарз" щоб щось випливло. Хто винен - яка країна, така й фундаментальна наука. А ще свої "доброзичливці". Mykola Swarnyk (обговорення) 16:21, 1 листопада 2016 (UTC)
    Вікіпедія пише так, як пишуть авторитетні джерела. Авторитетні джерела і біологічні, і фармакологічні пишуть майже виключно про герань. Так, є Кобів, але тут Кобів майже цілком самотній: уже понад 10 років минуло з виходу Кобіва, а науковці так і не почали писати про журавець. Причому не писали ні в 2005, коли ще не переводили на півставки, ні в 2010, коли ще не було добробатів. Якщо за 50 років вжиток у наукових джерелах зміниться й там буде замість герані журавець — тоді й змінимо назву статті — NickK (обг.) 16:29, 1 листопада 2016 (UTC)
    Ні, ось тут ви вибачте, з вашої ласки. Є ранг авторитетності, є більш авторитетні і менш. Якщо зможете навести більш авторитетне джерело, аніж Словник наукових і народних назв - отоді можна змінити назву статті, не раніше! Mykola Swarnyk (обговорення) 18:38, 1 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти принаймні доти, доки не буде доведено, що герань — не продукт штучної росіянизації української мови. Апеляція до кількості джерел — це те саме, що роблять росіяни, щоб нас Kiev та Donbass англійською називати, але гуглябельность ще не робить слово правильним. artem.komisarenko (обговорення) 23:58, 31 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Згідно з рівнем авторитетності джерел. У Визначнику, 87 і журавець, і герань як рівноцінні (це за Союзу!). І Кобів дійсно наводить і журавець, і герань і два десятки інших назв. Але ж подає журавець, не герань. Там виділено шрифтом назву, яка пропонується як прийнятий науковий термін, і це - саме Журавець. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:19, 1 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти--Albedo (обговорення) 08:56, 27 грудня 2016 (UTC)

Журавець болотянийГерань болотна[ред. код]

Відповідно до назви роду. Джерело на таку назву є у статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 29 жовтня 2016 (UTC)

  • І картоплю на паслін корнеплодовий тоді ще можна. artem.komisarenko (обговорення) 10:49, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Користувач купив собі гарну (справді гарну) книжку — словник Грінченка — і вимахує нею навсебіч щоб усі роступились. Перейменував статтю на Тременталь. У відповідь на докази воює. До консенсусу не прагне, прагне щось показати. Бог в поміч. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:15, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Користуюся джерелами, наявними в мережі. Geranium palustre не гуглиться серед україномовних джерел. Енциклопедія УРЕ каже, що основна назва герань, а друга журавеЛь. При цьому словар Грінченка дає нам для журавЦя Hypericum perforatum. Тому вважаю недоречним використовувати журавець замість чіткої однозначної назви герань.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:27, 29 жовтня 2016 (UTC)
      • Зрозуміло, що як існує схожа російська назва, то в радянській літературі відповідний український синонім буде першим. Потрібно дивитись або до-погромні, або сучасні джерела. artem.komisarenko (обговорення) 18:59, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Статтю я не перейменовував, а створив. Наговорюєте. І щодо консенсусу теж - я ж не на тременталь номіную, а на загальновідому назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:28, 29 жовтня 2016 (UTC)
      • Створив - голосно сказано. Переклад з російської - це не метод для ботанічних назв. Створюючи статтю, треба знати український науковий відповідник. Якщо хтось цього не знає, джерел не має, користується Грінченком, а у відповідь на допомогу і вже мабуть п'яте з ліку пояснення, чому так а не так — розпочинає цілі битви, з аргументацією по колу - не потрібно таких «створень». Прийнята назва - журавець, взята з першого з рекомендованих ВП:БіолСт списку джерел. Назва герань - «створена» саме таким механізмом, який просуває номінатор - копіюванням з російської. Може вже час відтяти свою темінологічну пуповину від трупа СССР? Mykola Swarnyk (обговорення) 02:37, 30 жовтня 2016 (UTC)
        • Я Вам не довіряю. І не маю змоги перевірити наведені Вами джерела. На момент створення Тременталю Герань (рід) посилалась на УРЕ, і там був підлог: бо в УРЕ журавеЛь, а не журавеЦь. Тож я Вам не довіряю.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 31 жовтня 2016 (UTC)
          • Вам підказати адресу найближчої до вас наукової бібліотеки? artem.komisarenko (обговорення) 10:35, 31 жовтня 2016 (UTC)
            • Отут можна спитати. Довіряти не треба нікому. Треба володіти інформацією. Будь ласка. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:56, 2 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Журавець (рід рослин) → ГераньNickK (обг.) 14:33, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Зазначу додатково, що назва Журавець болотяний крім як у Кобіва та в Вікіпедії ніде не вживається (або принаймні я такого вжитку не знайшов). На варіант Герань болотна є досить солідні джерела: праці з ботаніки (ще) та фармацевтики (ще) — NickK (обг.) 14:42, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Слабкий аргумент. Словник Кобіва - це фундаментальне дослідження, статус якого головний і важливий на роки. Академічне видання енциклопедичного рівня, іншого подібного ні перед ним, ні після немає. А тепер подивіться самі на статус наведених вами робіт: що таке автореферат? - це, фактично рукопис, навіть не публікація - погляньте самі на звороті титулки. Автореферати навіть у списку робіт не подають! Я там навів у котромусь з обговорень і словник 30-х років (укр.журавець = рос. герань), і "Определитель... 87"(там і журавець, і герань) і зрештою роботу одного з поважних професорів, де докладно розписано і про журавець і десяток інших назв, як їх намагались "репресувати", але повернули - і як це ви їх "не побачили", зате "побачили" 3 реферати і регіональний збірник? Є ж рівень авторитетності джерел. При чому тут кількість? А у ВП:БіолСт не пробували зазирнути? Щось несерйозно. Чи може це у вас якась неприязнь говорить? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:44, 1 листопада 2016 (UTC)
    Я взяв чотири перші-ліпші роботи, не особливо розбираючись в їх авторитетності. Це явно не якась нікому не потрібна рослина, а рослина, якій присвячені окремі публікації. Так от, проблема в тому, що мені не вдалося знайти жодної наукової праці про журавець болотяний. Шукаєш герань болотна — будь ласка, багато праць, журавець болотяний — жодної. Можливо, ви наведете сучасний науковий вжиток цієї назви? Бо наразі видається, що ця назва не використовується ні біологами, ні в повсякденному житті — NickK (обг.) 15:02, 1 листопада 2016 (UTC)
    Так отож-то. Для визначення назв рослин не вимагається жодних дослідницьких наукових публікацій, тим більше в інтернеті. І те що ви не знайшли або майже не знайшли публікацій не є жодним аргументом. Назва є в словнику - і слава богу. Цього достатньо для правильного іменування рослини. Найавторитетнішим і останнім на даний час джерелом для ботанічної номенклатури є саме Кобів, 2004 і нічого більш крім цього доводити не потрібно, ніяких журналів сад-город, ніяких рефератів, ніяких ґуґл-пошуків — нічого більше крім саме такого варіанту назви в словнику. Такою є узгоджена позиція вікі-спільноти, навіщо сперечатись, вишукуючи другорядні, побічні речі. З'явиться новіша публікація, освячена АН України - словник, флора, визначник вищого рівня авторитетності - будь ласка, тоді подискутуємо. А зараз нема підстав. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:29, 14 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти принаймні доти, доки не буде доведено, що герань — не продукт штучної росіянизації української мови. Апеляція до кількості джерел — це те саме, що роблять росіяни, щоб нас Kiev та Donbass англійською називати, але гуглябельность ще не робить слово правильним. artem.komisarenko (обговорення) 23:59, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Саме так і є. І це не здогад, про це пишуть дослідники. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:59, 1 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, оскільки статус АД на журавець вищий, аніж на герань. Герань цілком може вживатись паралельно (що відображено у преамбулах статей і в тексті), але журавець - це українська назва (у рад. часи визнавалась рівноцінною поряд з «герань»), а герань - все-таки калька з російської. Перенаправлення з "Герань" існує і хай собі так буде. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:56, 1 листопада 2016 (UTC)

ЮриспруденціяПравознавство[ред. код]

Як на мою думку слово "правознавство" є більш поширеніше за "юриспруденція". Попередніх обговорень на цей аргумент - не зустрічав.--Andriy.v (обговорення) 18:09, 20 жовтня 2016 (UTC)

А як з інтервікі, галузевою термінологією і кількістю посилань, як у Вікіпедії так і з пошуковиків?--Avatar6 (обговорення) 05:12, 21 жовтня 2016 (UTC)
А Ви усвідомлюєте що це не номініція на видалення, а на перейменування? Причому тут інтервікі?--Andriy.v (обговорення) 07:28, 21 жовтня 2016 (UTC)
При тому, що будь-які галузеві терміни повинні мати т.з. посилання на інші мови, мови походження терміну, мови міжнародного вживання терміну у вигляді {{lang-en|terminus}}. Я саме це мав на увазі, вибачте, звичайно не інтервікіпосилання Вікіпедії.--Avatar6 (обговорення) 13:13, 21 жовтня 2016 (UTC)
Тут не розглядається загальнопоширеність терміну "Юриспруденція", тут розглядається тільки поширеність цього терміну серед україномовного населення (ми ж Вікіпедія україномовного населення). У повсякденності, серед україномовного населення, я цей термін рідко коли чую, а "Правознавство" набагато частіше зустрічається.--Andriy.v (обговорення) 13:53, 21 жовтня 2016 (UTC)
Згоден багато в чому (у більшості). Але ж енциклопедія, знаєте, вона така енцикло-педія. Тож дочекаймо думок інших вікі-користувачів і правознавців. І думок щодо корисності такої назви для поширення популярності і відповідності-юзабельності української Вікіпедії серед українців! (:/)--Avatar6 (обговорення) 17:36, 21 жовтня 2016 (UTC)
Ну... для того я й відкрив це обговорення. Сам же підсумок підбивати не збираюся.)--Andriy.v (обговорення) 17:49, 21 жовтня 2016 (UTC)

Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017: БундеслігаБундесліга 2016–2017[ред. код]

Занадто довга назва. Інші топ-чемпіонати мають більш стислі назви: Ліга 1 2016—2017, Ла-Ліга 2016—2017, Італійська Серія A 2016–2017. Бундесліга існує і в Австрії; інший варіант — Німецька Бундесліга 2016—2017. Відповідно до підсумку перейменувати і інші сторінки цієї теми. --Roman333 (обг.) 8:04, 10 жовтня 2016

Якщо тільки на другий варіант Німецька Бундесліга 2016—2017. --Jphwra (обговорення) 05:23, 10 жовтня 2016 (UTC)
Трохи статистики (вже створені сторінки):
Назва Кількість
Без уточнення Уточнення
Чемпіонат Німеччини з футболу 2006—2007 і тд. 6
Чемпіонат Німеччини з футболу 2012—2013: Бундесліга і тд. 5
Чемпіонат Австрії з футболу 2011—2012 і тд. 4
Чемпіонат Австрії з футболу 2012—2013: Бундесліга 1
Чемпіонат Німеччини з хокею 1958—1959 і тд. 36
Всього 46 6
Тобто, сталий варіант — без уточнення. --Roman333 (обг.) 07:01, 12 жовтня 2016 (UTC)
А на сьогодні є ще Третя Ліга 2016—2017. Це я так для роздумів. Бо статтю створив на той момент новачок, а потім знову будемо сперечатись чи треба перейменовувати. Відносно назви, то Roman333 запропонуй мені назву для баскетбольного чемпіонату Німеччини. Просто чемпіонат Німеччини з баскетболу чи як? Бо там теж Бундесліга але я навряд буду використовувати там термін Бундесліга. --Jphwra (обговорення) 14:34, 12 жовтня 2016 (UTC)
Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017: третя ліга або Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017 (третя ліга). --Roman333 (обг.) 13:16, 19 жовтня 2016 (UTC)
Давайте хоча б без дужок. Вже домовилися по Україні використовувати двокрапку та уніфікували всі статті, краще не повертатися до цього питання ще раз — NickK (обг.) 14:30, 19 жовтня 2016 (UTC)
Давайте без дужок. --Roman333 (обг.) 16:22, 19 жовтня 2016 (UTC)
Це крива система, бо ця оглядова стаття недолуга і по жодному іншому чемпіонату такого нема. Що там оглядати, якщо туди тупо залили три голі таблиці і все? Якщо вже і робити оглядову, то має бути як у англійців en:2016–17 in English football з кубками, єврокубками, збірними і усім іншим. Оця я розумію оглядовість. А по більшості іншим країнам стандартне — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017, Чемпіонат Азербайджану з футболу 2016—2017, Чемпіонат Албанії з футболу 2016—2017, Чемпіонат Андорри з футболу 2016—2017, Чемпіонат Боснії і Герцеговини з футболу 2016—2017, Чемпіонат Вірменії з футболу 2016—2017Чемпіонат Гібралтару з футболу 2016–2017 ітд це саме розповіді про найвищий дивізіон. --YarikUkraine (обговорення) 11:27, 11 жовтня 2016 (UTC)
Загалом згоден, що статті недолугі, але їх можна переробити, наприклад, додавши те, що стосується всіх ліг. Стосовно ж назв статей, то цьому є дві причини: по-перше, відсутність статей про нижчі ліги інших країн (які теж є частиною чемпіонатів Австрії чи Азербайджану з футболу), по-друге, відсутність статей про ліги в інших видах спорту — NickK (обг.) 14:30, 19 жовтня 2016 (UTC)
В 2011 році створено Чемпіонат СРСР з футболу 1981 (вища ліга). Назва Чемпіонат СРСР з футболу 1981, я так розумію, планувалася для оглядової статті, але зробилося лише перенаправлення. Плюс виникла плутанина з інтер-вікі. Поєднується лише з російською версією, а паралельно існують ще чотири (pl:Wyższa liga ZSRR w piłce nożnej (1981)). --Roman333 (обг.) 16:22, 19 жовтня 2016 (UTC)
Прикладом для запропонованих мною назв є Італія. Як і в Німеччині, там спочатку були аматорські турніри — Чемпіонат Італії з футболу 1928–1929, потім професіональні — Італійська Серія A 1929–1930. Аналогічно: аматори — Чемпіонат Німеччини з футболу 1962—1963, професіонали —Німецька Бундесліга 1963—1964 або Бундесліга 1963—1964. Як і в Італії, для аматорів і професіоналів, сумарно враховуються лише чемпіонські титули, а вся інша статистика — окремо. Тому, і для Німеччини, доцільними будуть різні назви в аматорський і професіональний періоди.
В Італії та інших країнах достатньо багато чемпіонатів з назвою Серія A (наприклад, Серія A (Бразилія)), але це не заважає називати сторінки про окремі сезони без уточнення: Італійська Серія A 1929–1930.
Чемпіонат України з футболу 2016—2017 — оглядова стаття і навряд, щоб по інших країнах такі сторінки з'являться.
Бундесліга (Австрія) в минулому мала з десяток різних назв, тому найкращим варіантом для цього турніру є стандартний — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017.
Стосовно прикладів (de:Rugby-Bundesliga і тд.) — це оглядові сторінки про весь турнір, а я поставив на перейменування сезони. Навряд, що колись з'являться сторінки про сезони чемпіонату Німеччини з регбі.
На мій погляд, у п'яти провідних лігах світу, сезони повинні називатися наступним чином: Ліга 1 2016—2017, Ла-Ліга 2016—2017, Італійська Серія A 2016–2017, Німецька Бундесліга 2016—2017 (або Бундесліга 2016—2017), Англійська Прем'єр-ліга 2016—2017. Для всіх інших, стандартний варіант — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017. --Roman333 (обг.) 17:31, 11 жовтня 2016 (UTC)

Кантій ФесінгерКанти Фесінгер[ред. код]

Добродій Бучач-Львів знов без АД переінакшує імена. Українській літературі пан відомий як Канти: [30]--ЮеАртеміс (обговорення) 13:10, 7 жовтня 2016 (UTC)

Запит же Кантій дає книжки з Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:12, 7 жовтня 2016 (UTC)
Є в українській мові ім'я Кантій (немає Канти, Кантий). А те, що в джерелах зустрічається транслітерація з польської Kanty - то це можна вказати тільки як факт, не більше.
Хтось забув, хто є автором статті.
Кантій --Бучач-Львів (обговорення) 13:17, 7 жовтня 2016 (UTC)
Кумедно. З Севастяном Ви боретесь, а Канти Вам нетакий. Канти це польське ім'я. За формою таке ж, як Єжи. Покажіть мені АД, де є Кантій Фесінгер, а не Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 7 жовтня 2016 (UTC)
Пора затямити: я ні з чим не борюсь. Є факти. --Бучач-Львів (обговорення) 13:36, 7 жовтня 2016 (UTC)
Саме так. І Ви факт ігноруєте. Факт цей такий: ніхто українською цю особу не називав Кантієм. Максимум Кантом (див. останню книжку).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:39, 7 жовтня 2016 (UTC)
Єжи - це польське ім'я (ніби аналог Георгій). А Кантій - це латинське. Вергілій. Овідій. Луцій Порцій Катон --Бучач-Львів (обговорення) 13:38, 7 жовтня 2016 (UTC)
pl:Jan Kanty (imię). Схоже, що ні. Ян з Кутів (Jan z Kęt) мутувало до Яна-Кантія, а потім просто Канти/Кантія.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:46, 7 жовтня 2016 (UTC)
Ремарка З Кутів - Jan z Kąt. З Кентів - Jan z Kęt. --Бучач-Львів (обговорення) 07:50, 9 жовтня 2016 (UTC)
Наскільки я знаю, "тверді" юси обидва мають походження від нашого великого юса, що у нас дав У, а м'які обидва від малого (я). Але то справа десята. Походження імені польське.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:52, 9 жовтня 2016 (UTC)

Оскаржений попередній підсумок[ред. код]

  • Маємо суперечку двох чинників - правопис та практика вживання. Наскільки я розумію, за правописом це ім'я має передаватись українською мовою як Кантій, на підтвердження цього можна глянути як у джерелах передається ім'я батька митрополита Шептицького Іван Кантій Шептицький (інколи теж зустрічається Канти але в більшості джерел Кантій). У той же час Кантій/и Фесінгер у джерелах зустрічається лише у формі Канти, хоча тиж джерел просто зовсім обмаль, щоб можна було говорити про якусь традицію передачі цього імені. Підсумовуючи все наведене зауважу, що аргументи щодо Кантій (правопис і традиція передачі цього імені українською) переважають. --yakudza 13:47, 7 жовтня 2016 (UTC)
    • Неправильно розумієте. Немає такого правила. Є традиція -ій для церковників. Не той випадок. Так, застосовується і до осіб інших категорій, але тут треба дивитися вжиток для кожного випадку окремо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 7 жовтня 2016 (UTC)
      Можна глянути на прикладі більш поширеного імені. Пошукайте у Гуглі Ксаверій та Ксавери. А щодо прізвищ, то там пряма вказівка "Прикметникові закінчення польських прізвищ -y передаються через -ий" --yakudza 14:28, 7 жовтня 2016 (UTC)
      Це не прикметникове і не прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:50, 9 жовтня 2016 (UTC)
      • Батько митрополита, до речі, українізоване ім'я в силу того, що рід український. Теж не той випадок.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:56, 7 жовтня 2016 (UTC)
        Маю великий сумнів, я досить погано знайомий із біографією митрополита але чомусь думаю, що навряд чи в родині свято берегли пам'ять про своє українське коріння. --yakudza 14:36, 7 жовтня 2016 (UTC)
        ЮеАртеміс Діонісій (пол. Dionizy Діонісій Паризький, Діонісій (митрополит Київський); іноді поляки пишуть пол. Dionizjusz), Маврицій (пол. Maurycy), Ігнацій (пол. Ignacy). --Бучач-Львів (обговорення) 06:28, 9 жовтня 2016 (UTC)
        Ви навели релігійних осіб, що цілком вписується в моє твердження.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:54, 9 жовтня 2016 (UTC)
        Не чудіть. Я навів історичних персонажів - а не релігійних осіб. Ви забуваєте головне: Кантій Фесінгер - німець, не поляк. --Бучач-Львів (обговорення) 09:20, 10 жовтня 2016 (UTC)
        Саме тому одне з джерел іменує його на німецький манір Кантом, а не Канитієм. З іншого боку він ополячений німець, тому більшість джерел іменує його Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 10 жовтня 2016 (UTC)
    • І хочу зауважити, що Вікіпедія не створює реальність, а описує її. Якщо ніхто не називає цю особу Кантієм, а лише Канти чи Кантом, то Вікі не має ВПРОВАДЖУВАТИ таке іменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:18, 9 жовтня 2016 (UTC)
      ЮеАртеміс Якщо так особу називають ті, хто помилився (не думаю, що не знає мови) - це не привід їх наслідувати. Є ж пункт (як не помилився) ВП:ІС: подивіться, чи є особа експертом-знавцем. --Бучач-Львів (обговорення) 09:19, 10 жовтня 2016 (UTC)
      Це не помилка. Наведіть мені цитату якогось авторитету щодо традиції передачі імен з польської чи правило, аби довести, що це помилка.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 10 жовтня 2016 (UTC)
      • А якщо так? Українська мова для 8 класу пише про Канти Фесінгера (як я розумію, змішуючи його з іншим - Севастяном). Достатньо мовознавчо? Затверджено міністерством. З іншого боку є профільне АД від фахівців з містобудування [31].--ЮеАртеміс (обговорення) 10:00, 10 жовтня 2016 (UTC)
        У шкільних книжках теж є помилки. Міністерство - вже казав про клерків, різні вони є, часто кар'єристи. --Бучач-Львів (обговорення) 13:35, 18 жовтня 2016 (UTC)
        До речі, Клеменс Ксаверій Фесінгер --Бучач-Львів (обговорення) 08:31, 19 жовтня 2016 (UTC)
        Міністерство авторитетніше за Вас. А Ксаверія ми не обговорюємо. Ви ж прекрасно знаєте, що аналогія з історичними іменами осіб Зах. України не працює. Обговорення про Єжи/Юрія досі не закінчилось он.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:38, 19 жовтня 2016 (UTC)
        З тими, чиї дії є наслідком нерозуміння елементарних речей, майже неможливо говорити. І до чого тут Західна Україна? Хіба можу припустити, що варто її порівняти з підмосковською. --Бучач-Львів (обговорення) 10:50, 21 жовтня 2016 (UTC)

Вера МенчикМенчик Віра Францівна[ред. код]

Оскільки пані з Росії, на неї поширюється практика "перекладу" імен. Доказ [32]. Ну, і відповідно порядок та по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:50, 5 жовтня 2016 (UTC)

Або просто Віра Менчик. Мова головне про те, що ім'я адаптують.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:54, 5 жовтня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За Вєра чи Віра, хто якої конфесії перекладу дотримується, але точно не Вера artem.komisarenko (обговорення) 06:12, 9 грудня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Особа з Західної Європи (громадянка Чехословаччини і Великої Британії). До Росії має мінімальне відношення: мешкала до 15 років. Сестра — Ольга Менчик. Можливо, Віра Менчик (згідно україномовних джерел). --Roman333 14:26, 15 грудня 2016 (UTC)
Сестра контрприклад - вона з по батькові іменована.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:48, 15 грудня 2016 (UTC)
Перепрошую, але в чому вбачаєте контрприклад? На 14:26 однакові назви сторінок → Вера Менчик і Ольга Менчик. І неведена сторінка про сестру, не як приклад, а щоб підсумок поширювався і на неї. --Roman333 17:02, 15 грудня 2016 (UTC)
В статті є по батькові. Ну, я не проти єдиного висновку для обох Менчик. Навіть за.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:14, 16 грудня 2016 (UTC)
Сестри народилися у Москві, і мають стандартну метрику для тієї місцевості. Наведу приклад: Петер Бондра — уродженець Волинської області. Цілком ймовірно, що в і його свідоцтві про народження зразка УРСР вказано ПІБ, але цього замало.
Тут потрібно відштовхувати від значимості: коли саме стала значимою особою, в якій країні або яке мала громадянство. Вона — багаторазова чемпіонка з шахів (Шаблон:Чемпіонки світу з шахів):
  • 1927 — представляла Чехословаччину або Російську імперію (різна інформація). Навряд потрібно брати до уваги неіснуючу на той час державу.
  • 1930, 1931, 1933, 1934, 1935, 1937 I, 1937 II — представляла Чехословаччину.
  • 1939 — представляла Велику Британію (Чехословаччина окупована німцями). Переважає Чехословаччина, і відповідно варіант «Ім'я Прізвище». Ще пара прикладів (уродженці Російської імперії): Джонні Готтселіг і Вік Гоффінгер.
В англійському варіанті сторінки Віра (ім'я) достатньо багато представниць Чехії (Чехословаччини). Наприклад:
Більше інформації — легше знайти істину. І англійський варіант сторінки Віра (ім'я) саме для цього. Зайшов на СО сторінки, ця тема і там обговорювалася. --Roman333 18:03, 16 грудня 2016 (UTC)
Королева шахів з Полтавщини — також Віра Менчик. --Roman333 09:22, 17 грудня 2016 (UTC)
То варіант Віра Менчик можна вважати компромісним?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:21, 17 грудня 2016 (UTC)
Для мене — так. Є посилання на друковане джерело і декілька україномовних сайтів. --Roman333 15:34, 17 грудня 2016 (UTC)

КіцканьКіцкани[ред. код]

Перейменуйте. Доказ--46.201.119.66 16:36, 1 жовтня 2016 (UTC)

Все, на цьому активна фаза українізації поселень ПМР закінчена.--46.201.119.66 17:10, 1 жовтня 2016 (UTC)
Знов хибне трактування кінцевого І?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:12, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • Традиційно в Україні всі молдавські населені пункти із подібним закінченням називали через "и", ось приклад [33]. Теж саме стосується і Дубоссари та інших населених пунктів Молдови (включаючи Придністров'я). --yakudza 10:20, 3 жовтня 2016 (UTC)

МеренештьМеренешти[ред. код]

Перейменуйте. Доказ: газета з ПМР--46.201.119.66 16:23, 1 жовтня 2016 (UTC)

Знов сумнівне кінцеве І.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
Нащо робити плутанину назв, додаючи м'який знак, якщо україномовні там пишуть та вимовляють ту назву з "и" в кінці?--37.55.75.179 14:28, 3 жовтня 2016 (UTC)

Повірю користувачу Якудзі, що кінцеве И відповідає українській традиції. Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:28, 4 жовтня 2016 (UTC)

Далакеу (Григоріопольський район)Делакеу (Григоріопольський район)[ред. код]

Помилились літерою. Доказ--46.201.119.66 15:53, 1 жовтня 2016 (UTC)

В рувікі теж через Е. А коли А прибрали? Є данні про перейменування? Чи А ніколи і не було?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:11, 3 жовтня 2016 (UTC)
Увесь час було через "Е". Молдовською теж через "Е". Це той, хто створював статтю, помилився літерою--37.55.75.179 14:32, 3 жовтня 2016 (UTC)
Якщо джерел з А немає, то я Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 17:29, 4 жовтня 2016 (UTC)

Погреб'яПогреби[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 10:17, 1 жовтня 2016 (UTC)

Але в тому самому джерелі Муловата, Гидерим, Дойбани, ви ж пропонуєте для них інші назви. До того ж це село на території підконтрольній Кишиневу, а не Тирасполю.--Анатолій (обг.) 13:18, 1 жовтня 2016 (UTC)
Територія та нейтральна. Взагалі кожне село ПМР матиме по кілька назв у різних джерелах. А треба зупинитись на одній та більш українській назві--46.201.119.66 15:07, 1 жовтня 2016 (UTC)
Але назви мають бути за можливості з одного джерела. У цьому джерелі є назви багатьох сіл, проте ви пропонуєте застосовувати лише до окремих сіл.--Анатолій (обг.) 20:34, 1 жовтня 2016 (UTC)
Думаю, не важливо чий контроль, коли етимологія прозоро слов'янська. Symbol support vote.svg За як за традиційну назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 1 жовтня 2016 (UTC)
І що з того, що слов'янська? Все одно ми молдовські назви передаємо з румунської, а не з російської, напр. Красноармєйскоє, Голошніца-Ноуе.--Анатолій (обг.) 20:38, 1 жовтня 2016 (UTC)
ІМХО, це неправильно. Треба за походженням, а не за приналежністю. Де було прийняте таке рішення? І до чого тут російська, коли це деукраїнізація?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:13, 3 жовтня 2016 (UTC)

Нове Погреб'яНові Погреби[ред. код]

Перейменуйте. Джерело: українська книга і сайт району--46.201.119.66 10:15, 1 жовтня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За як за традиційну українському назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 1 жовтня 2016 (UTC)

ПиритаПерерита[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 08:30, 1 жовтня 2016 (UTC)

Моловата-НоуаНова Моловата[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви ось і ось--46.201.119.66 08:13, 1 жовтня 2016 (UTC)

Тут правопис все лишає традиції (Новий Орлеан, але Нью-Йорк). Тож я Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 1 жовтня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти По-перше, ті джерела російською, по-друге, це село на території, підконтрольній Кишиневу, а не Тирасполю, по-третє там і місто район Дубоссарский, а в нас район Дубесарський.--Анатолій (обг.) 13:13, 1 жовтня 2016 (UTC)
Вище ж я навів приклад того, що переклад прикметника "Новий" не залежить від мови і приналежності.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 3 жовтня 2016 (UTC)
Від мови не залежить великий/малий, а про новий/старий такого правила нема.--Анатолій (обг.) 19:51, 3 жовтня 2016 (UTC)
Я й кажу, що правила немає. Є суто традиція.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:30, 4 жовтня 2016 (UTC)
Ну і за традицією виходить переважно не перекладається. Нью-, Ной-, Нуево-… тощо. Новий Орлеан — скоріше виняток із правила.--Анатолій (обг.) 18:34, 4 жовтня 2016 (UTC)
Кишинів ту нейтральну зону вважає своєю, а Тирасполь - своєю. Відповідно, село підпорядковане одночасно до двох районів.--46.201.119.66 15:09, 1 жовтня 2016 (UTC)
У такому випадку чому ми маємо називати за юрисдикцією невизнаної країни, а не за юрисдикцією визнаної? За законом про АТУ Молдови вона Моловата Ноуэ / Molovata Nouă, тож перейменувати на Моловата-Ноуе.--Анатолій (обг.) 22:47, 1 жовтня 2016 (UTC)

ЄржовоЄржове[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 08:03, 1 жовтня 2016 (UTC)

  • Сумнівно. Могла бути помилка суду. Правопис вимагає збереження -ово в російських назвах. Але назву можна розглядати як українську, а не російську, адже більша частина ПМР свого часу входила в склад Херсонської губернії, а Молдовська АРСР була частиною УРСР. Тож треба обговорити та знайти ще джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:26, 1 жовтня 2016 (UTC)
    • Дані в паспортах ПМР пишуться на трьох мовах. Суд переписав дані з україномовної сторінки.--46.201.119.66 15:11, 1 жовтня 2016 (UTC)
    • Ну, як прописка таке гуглиться: "Молдова, Рибницький р-н, с.Єржове". Але джерело лише одне і сумнівне. Порожньо і укрнеті на цю тему. Хм... а от на протилежне (Єржово) українською повно. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 3 жовтня 2016 (UTC)

Кірово (Рибницький район)Кірове (Рибницький район)[ред. код]

Підведення назви на український лад--46.201.119.66 07:56, 1 жовтня 2016 (UTC)

Аналогічно до Єржово.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 1 жовтня 2016 (UTC)
Ага, а ще Лос-Анжелес на Ангела, Мюнхен на Монахи, і так далі... бо воно все не на український лад. Кірово - не український населений пункт, і не мусить перекладатись українською. Виняток являють лише міста, які мають традиційні українські назви, але якесь окреме нікому невідоме село до цього не відноситься. Назви сіл мають бути мовою оригіналу, лише написання у відповідності до української граматики. А у вікі із цим дійсно безлад. До речі, що стосується цього села, то слід було б написати Кіров, бо румунською воно саме Chirov, а не Кірово. --Yuriy Kvach (обговорення) 13:09, 1 жовтня 2016 (UTC)
-ово зберігається в російських назвах. Питання в тому, чи вважати цю назву російською.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:56, 1 жовтня 2016 (UTC)
Це молдавське місто, назва радянсько-російська. Ні до України ні до української мови жодного відношення не має. Я б по-доброму написав румунською, але це - емоції. Назву дали за совка, і дали її російською мовою. Молдова поки що старі назви не повертала, тому якщо воно совок, то й написати як є. Бо я вже помітив, що населенні пункти на пост-радянських теренах у нас люблять українізувати. А навіщо? Ми ж не пишемо на український лад назви польських або словацьких сіл. Хоча ті назви нам рідніше і перекладати було б зручніше. Так навіщо у нас безліч назв населених пунктів у Білорусі, Молдові, Казахстані, тощо, перекладені українською? Як приклад, звідки у нас взялося село Жовтневе (Вілейський район)? Це вже я переклав назву статті, але теж здається не вірно, бо слід було б Акцябрьське. І таких назв бачив у вікі багато, просто не брався. Взагалі тут піднято цікаве питання, слід було б сформувати певне правило для таких назв, і привести до відповідності назви усіх статей. --Yuriy Kvach (обговорення) 20:51, 1 жовтня 2016 (UTC)
Як до України стосунку не має? Судячи з розташування, колись входило в Херсонську губернію та МАРСР УСРР/УРСР. Якщо цю політичну назву дали до 1939-го, то це українська назва, а не російська. Якщо пізніше - то питання не має чіткої відповіді.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 3 жовтня 2016 (UTC)
Кірово? Це шо, українська назва? До України має відношення як і сам Кіров. Якщо підходити із точки зору історичних кордонів, то й уся сучасна Молдова входила до складу Галицької держави. Це українське село? Невідомо. Існує традиційна українська назва для цього села (як на приклад для міст Перемишль або Холм)? Звичайно ні, бо аби ми не знайшли статтю про село в вікі, ні я ні ви напевно і не знали б про існування цього чудового місця. Українську версію назви в румунській версії статті додали вже після додавання інтервікі на українську статтю. Власне з української статті і взяли, без джерела. Та джерел взагалі немає, в жодній із версій. --Yuriy Kvach (обговорення) 15:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
Так, назву дали у роки перебування в радянській Україні. Ось мапа в роки війни. Кірове там є--37.55.75.179 15:09, 3 жовтня 2016 (UTC)
Тоді я Symbol support vote.svg За. Назва дана українською радянською владою, а в Україні основними є україномовні форми назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:34, 4 жовтня 2016 (UTC)
Назва на карті написана російською. --Yuriy Kvach (обговорення) 15:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
То й що? Це просто доказ, що назва дана в період українізації, а тоді назву могли дати тільки з закінченням "Е". А село глухе, мале, тому й нема україномовних джерел про нього--37.55.75.179 15:22, 3 жовтня 2016 (UTC)
Давайте краще без "могли дати". Щось я не бачу українізації на приведеній карті. Якщо дали - джерело покажіть. Є факт - село знаходиться на території Молдови. Тому його назва в українській має відповідати румунській мові. Якщо є джерела російською (а вони є, карт безліч), то можна написати у відповідності до російської, хоча я вважаю румунську версію вірнішою. --Yuriy Kvach (обговорення) 17:49, 3 жовтня 2016 (UTC)
Нагадую вам, що, як я вже приводив посилання на закон, ПМР має українську мову, як офіційну, і сама Молдова законодавчо гарантує функціонування української мови там, тому не треба назви румунізовувати. Ми маємо повне право підтягувати назви на український лад. Доти, доки ПМР не зробить сайт, де напише україномовні назви свої сіл. А поки нам доводиться спиратися на газети, на світлини тримовних табличок назв шкіл та сільрад--37.55.75.179 20:53, 3 жовтня 2016 (UTC)
Ага, навіть так! Так тоді я вам нагадую, що не існує ніякого ПМР, а існує Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, де державною мовою, як у в усій Молдові, є румунська. Оскільки ці терени на жаль контролюється російською 14-ю армією, то на практиці там використовується російська. Українська мова там взагалі не використовується, крім як у побуті мешканців окремих сіл. Якщо ПМР і зробить сайт, то значимість цього сайту буде не більшого, ніж сайту ІДІЛ. І маю я великій сумнів, що росіяни там будуть використовувати "бєндєрівську" мову. Назва села не є українською, село не знаходиться не території України, невідомо взагалі чи є там хоч один українець. І взагалі, зареєструйтесь, раз вже почали дискусію (бачу, тільки що ви з Києва і використовуєте провайдер Укртелеком). Бо це дуже не приємно спілкуватись не ясно із ким. --Yuriy Kvach (обговорення) 17:13, 6 жовтня 2016 (UTC)
читайте молдовський закон: "Официальными языками Приднестровья являются молдавский язык на основе латинской графики, украинский и русский языки. Республика Молдова гарантирует функционирование и других языков на территории Приднестровья." І українська мова там має дуже міцне положення. Всюди тримовні написи. Українські газети, радіо, новини. І учні в усіх школа обирають, що поруч з російською вивчати українську чи молдовську. А є суто україномовні школи. Там, одна з мов міста Бендери - українська.
Тоді мали би бути і закони українською. наразі ж я знаходив лише румунською та російською.--Анатолій (обг.) 18:23, 21 жовтня 2016 (UTC)
Та немає там ніякої української мови! В окремих селах говорять суржиком, але ні шкіл, ні документації там українською немає. Суцільна показуха, як за совка. В Криму теж, "тіпа" українська і кримськотатарська офіційні. --Yuriy Kvach (обговорення) 12:11, 22 жовтня 2016 (UTC)
Нема української мови? Нема українських шкіл? Особисті переконання не доказ ("То нє упівці, то переодягнєні енкаведисти комсомольців ся убіли"). Факти - понад усе

Тернопільське_воєводствоТарнопольське воєводство[ред. код]

У ті часи місто називалося Тарнополь, відповідно так називалося і воєводство. Навіть назва Тернопільської області спочатку була Тарнопольська (див. «Про створення Львівської, Дрогобицької, Волинської, Станіславської, Тарнопольської і Рівненської областей в складі УРСР», назва українською вгорі сторінки; у Довіднику АТП УРСР 1947 року в переліку перейменувань вказано, що місто Тарнополь було перейменоване на Тернопіль[1]). Згодом місто і область перейменували на сучасні назви.--Анатолій (обг.) 21:09, 28 вересня 2016 (UTC)

Технічно, мені здається, місто і тоді Тернопіль було, але на рівні розмовному. Проте я не заперечую проти історичності-офіціозу. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 17:09, 29 вересня 2016 (UTC)
ЮеАртеміс Ви б ще й свої статті доопрацьовували… --Бучач-Львів (обговорення) 08:17, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ні, Тарнополем в українській мові Тернопіль називався дуже короткий радянської історії. А за часів Польщі місто називалось українською Тернопіль. Звісно, це не була офіційна польська назва, бо українська мова не мала жодного офіційного статусу, проте це була назва, яка відповідала чинному на той час правопису української мови. Десь я знаходив чітке правило, що назви міст за межами УРСР потрібно називати саме за поширеною в україномовних джерелах (літературі тощо) назві. Як показує елементарний пошук по друкованим виданням того часу, назва Тернопіль значно переважала, як за кількістю, так і за якістю публікацій. Відповідно і воєводство було Тернопільським, про що свідчить також і пошук за джерелами того часу. --yakudza 09:00, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ось це джерело - журнал "Мовознавство" за 1935 рік, в якому написано, що українські географічні назви на території поза СРСР потрібно подавати "в тій формі, в якій вони зафіксовані і вживані в українській літературі." Далі йде приклад "Отже Львів, а не Львув..." [34] --yakudza 09:15, 30 вересня 2016 (UTC)

books.google

Дивуюсь, що таке обговорення взагалі виникає... Але що дивуватись, коли серед нас самих знайшовся, хм, користувач, який сам випросив нам російський фолбек. Якщо в ВР знайшлись креоли, які звернулись до поляків про визнання геноцидом українсько-польського протистояння в роки війни. Або тут активно плюються направо й наліво про «вишиватників». Для них Шевченко - вірнопідданий російської імперії. Народився в Росії, жив і помер в Росії. Харькавская губернія. Єлисаветград. Kiev. Єдіная страна. Малоросія. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:36, 30 вересня 2016 (UTC)
Mykola Swarnyk так а що дивуватись? Колись Анатолій відстоював Kiev в англвікі (диф довго шукати). --Бучач-Львів (обговорення) 07:51, 5 жовтня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Будь ласка, уникайте звинувачень на адресу інших користувачів. По-перше, назва статті про Київ в англійській Вікіпедії не має жодного стосунку до назви статті про це воєводство, а по-друге, Агонк тоді був не за назву Kiev, а утримавсяNickK (обг.) 09:38, 5 жовтня 2016 (UTC)
Наразі хто-хто, але хай Нік не вчить, особливо тому, що йому по дорозі з тими к-чами, хто вживає (точніше - без будь-яких поважних підстав --Бучач-Львів (обговорення) 10:24, 5 жовтня 2016 (UTC)) московитську лайку (сам Нік, звісно, цього не робить - але схвалює такі «дії» на мою адресу, та ще й де - на своїй СО). Крім того, я знаю, що кажу, і наведений Ніком диф - це зайвий доказ тільки вашої дружби (чи співпадання поглядів). А найголовніше: яке тут від мене звинувачення - тільки констатація. --Бучач-Львів (обговорення) 09:45, 5 жовтня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Ще раз повторюю прохання: прошу обговорювати не особистість номінатора, а перейменування статті. Дякую — NickK (обг.) 12:46, 5 жовтня 2016 (UTC)
Ніхто не обговорює номінатора - його «дії». А Нік перекручує зміст моїх слів, вкотре. --Бучач-Львів (обговорення) 12:54, 5 жовтня 2016 (UTC)
kvandr Давайте притримуватися принципу "симетричних відповідей". Коли Польща була у складі Російської імперії, вона була поділена на російські губернії та повіти ("уєзди"); після 1864 року там в офіційному обігу майже панувала російська мова (ситуація подібна до стану Галичини в часи Другої Речі Посполитої, тільки замість російської тут була польська). А проте у польській Вікіпедії нікому не спаде на думку писати назви російських губерній в Польщі в російській транскрипції. Можете переконатися: https://pl.wikipedia.org/wiki/Kategoria:Gubernie_Kr%C3%B3lestwa_Polskiego. Тут пишуть Gubernia lubelska, а не Gubernia lublinskaja чи Gubernia lublinska. Статей про російські "уєзди" в Польщі у польськвй Вікіпедії взагалі нема. А у нас не лише хочуть "Тернопільське воєводство" перейменувати на "Тарнопольське", а й понастворювали десятки статей про польські ґміни в Галичині 1920-1939 років і назви їхні подано дуже часто у польській транскрипції: https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Гміни_Львівського_воєводства, https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Гміни_Станіславського_воєводства. Це що, "кроти" працюють? -- --Kvandr (обговорення) 21:17, 9 грудня 2016 (UTC)


Примітки[ред. код]

  1. Україна. Адміністративно-територіальний поділ / М. Ф. Попівський. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1024.

ДойбаниДойбани-1[ред. код]

Виправте помилку в назві села--37.55.75.173 16:29, 25 вересня 2016 (UTC)

Ось--46.201.119.66 20:28, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Існує Дойбани 2 + іншомовні розділи вікі підтверджують, що назва має бути саме Дойбани-1.--Andriy.v (обговорення) 22:15, 1 жовтня 2016 (UTC)
    Те, що існує Дойбани 2 зовсім не означає, що мають існувати і Дойбани 1 (напр. є Криве Озеро і Криве Озеро Друге).--Анатолій (обг.) 22:30, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • У законі про адмін.-ер. устрій Молдови вказано Дойбань I (рум. Doibani I), римськими цифрами зазвичай передаються порядкові числівники. Тож потрібно перейменувати на Дойбань Перший або Дойбани Перші (у всіх подібних НП в Україні вживається саме порядковий числівник), відповідно Дойбани 2 на Дойбань Другий або Дойбани Другі.--Анатолій (обг.) 22:30, 1 жовтня 2016 (UTC)
Україномовні в ПМР вживають тільки форму "Дойбани" (доказ з газети ПМР). Без ніяких "Дойбань"--37.55.75.179 14:38, 3 жовтня 2016 (UTC)

БілочБілочі[ред. код]

Перейменуйте. Назва села від однойменної річки. Джерело назви: Підручник ПМР, с. 26--46.201.229.236 14:26, 24 вересня 2016 (UTC)

  • Сумнівно. Можливе неправильне трактування кінцевої I в румунській назві, яке є Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 25 вересня 2016 (UTC)
Там назва така ж, як російська: "Белочи"--37.55.75.173 11:37, 25 вересня 2016 (UTC)
Щодо кінцевої, то там або в усіх передавати як і, або в усіх як ь або взагалі не передавати. Але звідки друга і?--Анатолій (обг.) 19:49, 25 вересня 2016 (UTC)
Етимологічне. А щодо Ь - я мав на увазі, що -ci = -ч.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Назва від однойменної річки Білоч, що тече з України. У книгах називається тільки "Білоч", значить перейменовувати не треба.--95.132.252.180 14:39, 26 вересня 2016 (UTC)
    • Дякую. Тоді я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 27 вересня 2016 (UTC)
    • Повірю користувачу Якудзі, що кінцеве И/І відповідає українській традиції. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:36, 4 жовтня 2016 (UTC)
      • Проте в ПМР ця річна не так, як в Україні, називається Білоч (рос. Белоч), а має назву Білочі (рос. Белочи) (на молдавський лад). І доказ української назви річки приведений на самому початку. Тому я Symbol support vote.svg За перейменування--95.132.253.253 15:45, 29 вересня 2016 (UTC)
        • Ось ще доказ з сайту української школи в ПМР. Село пишуть, як "Білочі"--37.55.75.179 15:23, 3 жовтня 2016 (UTC)

Ревізійний союз українських кооперативРевізійний Союз Українських Кооператив[ред. код]

власна назва. Є джерела. --Бучач-Львів (обговорення) 12:43, 23 вересня 2016 (UTC)

  1. Встановити, як написано в установчих, реєстраційних чи інших офіційних документах цього Союзу (якщо це можливо, звернутися навіть і до архівів). Якщо це буде встановлено, я за те, щоб застосувати у назві статті саме цю версію;
  2. Якщо це не буде встановлено, вважаю доцільним застосувати версію за чинним правописом. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:46, 27 вересня 2016 (UTC)
  3. З огляду на наявність незрозумілих винятків-«привілеїв» для назв окремих установ, вважаю необхідним звернутися за переглядом і внесенням змін до правопису з тим, щоб або не було винятків, або усі слова у власних назвах писали великими літерами (як у більшості цивілізованих держав світу). Підтримую автора цієї статті і у тому, що у сучасному правописі достатньо недоречностей, які задля очищення української мови необхідно усувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:53, 27 вересня 2016 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Насправді використання Усіх Великих Літер У Назві не є притаманним більшості слов'янських мов. Візьмемо для прикладу Істинна церква Ісуса (там багато інтервікі). Східнослов'янські: be:Сапраўдная царква Ісуса, ru:Церковь истинного Иисуса (у тарашкевиці з великих, але мабуть, то лише для церков, бо в них be-tarask:Беларускі народны камітэт тощо). Західнослов'янські: cs:Pravá církev Ježíšova, sk:Pravá cirkev Ježišova (у польській виняток). Південнослов'янські: bg:Истинска църква на Исус, sr:Права црква Исусова, mk:Вистинска црква на Исус (у словенській, хорватській і боснійській з великих, але, мабуть, то виняток лише для церков, бо в них sl:Društvo slovenskih pisateljev, hr:Hrvatski svjetski kongres та bs:Bošnjačka akademija nauka i umjetnosti). Як видно, для слов'янських мов стандартом є використання усіх малих літер (крім першої) в назвах світських організацій, і вагомих підстав змінювати це наразі не наведено — NickK (обг.) 22:47, 27 вересня 2016 (UTC)
Але тоді і винятки вилучити! Навіщо дітям голову морочити, зазубрюючи їх перед диктантами? ) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:53, 27 вересня 2016 (UTC)
  • Якщо сучасне правило правопису суперечить історичним джерелам, то пріоритет мають джерела, а правило заборонено застосовувати, інакше отримаємо знищення історичної назви. Це те саме, що переробити предмет старовини чи археологічну знахідку (наприклад, пектораль) згідно ДСТУ. Довгий час так і робили невігласи у церквах: забілювали фрески, чи «оновлювали» їх олійною фарбою. — Юрій Дзядик в) 14:22, 30 вересня 2016 (UTC).
    Тут є два рівні. Перший — власне назва. Сучасною мовою вона буде