Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Франко-індіанська війнаВійна з французами й індіанцями[ред. код]

Може бути, війна (англійців) з французами й індіанцями? Дивно було б називати супротивників через дефіс. 185.19.20.252 10:44, 22 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Чия війна з французами й індіанцями? З такої форми не видно.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:57, 22 вересня 2017 (UTC)
Пропоную Північноамериканський театр Семирічної війни. За аналогією з іншими "міжконтинентальними" війнами.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:59, 22 вересня 2017 (UTC)
А зараз видно? Може бути, уточнити "війна англійців з французами й індіанцями"? Или англо-франко-індіанська війна... А то якось негарно. 185.19.20.252 11:03, 22 вересня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти По-перше: таку назву українські історичні підручники не знають. По-друге: «надайте посилання на словники та авторитетні джерела». По-третє: «поширена у США назва війни». Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:30, 22 вересня 2017 (UTC)
Тоді обидва однаково погані. Nouvel Altaï (обговорення) 18:45, 22 вересня 2017 (UTC)

Костьол Успіння Богородиці (Умань)Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань)[ред. код]

За підсумками обговорення Обговорення:Костьол Успіння Богородиці (Умань), яке двічі зайшло в глухий кут, пропоную перейменувати або на Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань), або на Костел Успіння Богородиці (Умань).

  1. Костел / Костьол. Було обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол, згідно з яким було вирішено систематично вживати слово Костел, а не Костьол. Хоча в реєстрі пам'яток і вжито написання костьол, варіант Костел Успіння Богородиці (Умань) широко вживаний у джерелах: наприклад, Умань туристична, Програма розвитку туризму в м. Умань на 2017-2020 роки, Державне замовлення у сфері культури на 2002 рік тощо. Тож мінімальним виправленням має бути перейменування Костьол Успіння Богородиці (Умань) на Костел Успіння Богородиці (Умань)
  2. Успіння Богородиці / Пресвятої Діви Марії. Це діючий католицький костел, і офіційно він називається костелом Успіння Пресвятої Діви Марії. Така назва широко вживана в джерелах, і сайт РКЦ пише Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, сайт дієцезії пише Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії, католицький сайт Eclesia пише Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, інформаційний сайт РКЦ пише Успіння П.Д.М., архів сайту парафії пише Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані. Такий самий варіант уживаний і в авторитетній Енциклопедії сучасної України. Тож оптимальним виправленням вважаю перейменування на Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань)

NickK (обг.) 09:55, 19 вересня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Підтримую рішення по костелу (йокання нам непритаманне). Щодо назви: Нік продемонстрував вжиток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:41, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Треба краще подумати. Обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол справді було. Подивився його. Але в ньому нормального підсумку немає! Ні аналізу розглянутої аргументації, ні, навіть, підпису того, хто підсумовував + два оскарження. Мені, скажімо, досі не зрозуміло чому в Португалії католицькі храми — це церкви, а в Україні — костели. Певно Україна — це якась окрема польська планета чи заповідник... Тому говорити, що «було вирішено систематично вживати слово Костел, а не Костьол» невірно. Там нічого не вирішено. Гадаю, слід провести окреме нове обговорення. А щодо назви — то, у статті написано, що це єдиний католицький храм Умані. Той назвіть його Уманський костел чи якось коротко. А розгляд того, яка там назва — Успіння чи Внебовзяття буде справою обговорення змісту статті, а не її найменування. --N.Português (обговорення) 11:30, 19 вересня 2017 (UTC)
    @N.Português: Поясніть, будь ласка, за що ви виступаєте: ви за перейменування Костьол Успіння Богородиці (Умань) на Уманський костел, правильно? Мушу зазначити, що така назва майже взагалі не вживається в джерелах: google:"уманський+костел". Але принаймні ви згодні з заміною костьол на костел, я правильно розумію? — NickK (обг.) 12:39, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар Двобоке рішення, згідно обговорення. З одного боку правильніше костел, з іншого в реєстрі костьол. Одне з рішень може призвести до знов декількох оскаржень на інших сторінках. Я же більше схиляють до Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, як назвав її РКЦ, але також вважаю цю назву неправильною, тому Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти За прецедентом, який підтверджений рішенням АК. Має бути підхід однаковий: якщо там ми керувалися реєстром, то і тут теж маємо ним керуватись.--Анатолій (обг.) 19:57, 19 вересня 2017 (UTC)
    Це хибний принцип. Якщо в одному обговоренні джерело обрано для назви статті, це не означає, що це джерело є істиною в останній інстанції. Так, це джерело авторитетне, але це не може бути найавторитетніше джерело з усіх існуючих — NickK (обг.) 20:00, 19 вересня 2017 (UTC)
    Але ж навіть академічний словник основним значенням подає саме костьол, а костел — такий собі «редирект» на нього. Це теж не авторитетне джерело?--Анатолій (обг.) 19:57, 19 вересня 2017 (UTC)
    У нас було відповідне обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол, за яким у нас решта статей про такі культові споруди мають Костел у назві. Виходить, що зараз ти намагаєшся довести, що те, що всі інші костели — то це нормально, а от в Умані має бути костьол. Я й не заперечую, що на «костьол» теж існують джерела, але моя аргументація засновується на тому, що в нас всі костели, і щодо цього теж достатньо авторитетних джерел з варіантом «костел» — NickK (обг.) 22:12, 19 вересня 2017 (UTC)

Кім КардашянКім Кардаш'ян[ред. код]

Вжиток Кардаш'ян: 12 500 результатів серед новин, 45 000 взагалі. У вірменському оригіналі немає пом'якшення, немає його і в англійській мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:10, 15 вересня 2017 (UTC)

Мы вполне согласны с отказом автора от употребления «разделительной» буквы Ь перед -ян в армянских фамилиях, и это несмотря на то, что при Ь фамилия передается более точно и теоретически такая именно транскрипция правильна. Отказ от употребление Ь является данью установившейся традиции, и в целях единства написания формы без Ь и должны быть узаконены. Исключение можно cделать для фамилий с шипящими согласными, которые, ввиду необычности я после шипящего, во избежание искажения, точнее, нарушения единства передачи суффикса -ян после шипящего (см. Кишишан, Масчан) следует писать с Ь: Манушьян, Макичьян и т.д.

С. Б. Тошьян "Н. А. Вартапетян. Справочник по русской транскрипции армянских имен, фамилий и географических названий"

§ 92. Апостроф

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;

б) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

а) перед йо: курйоз, серйозний;

б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

Symbol oppose vote.svg Проти Це якийсь метод 19 сторіччя, посилатись на походження. Вона Кардашіан (наприклад BBC). Вона в 4 поколінні американка. Її прадід переробив своє ім'я на американське, але чомусь у нас воно має передаватись, як вірменське. За основу маємо брати мову-оригінал, як у цьому обговоренні. Можна ще Спілберга на Шпільберга перейменувати, як було у недолугій радянскій пресі, бо він сам казав в одному інтерв'ю, що його прізвище походить від назви міста Шпільберг (але у СРСР просто іноземних мов не знали, перекладали, як вміли).--Divega (обговорення) 10:35, 18 вересня 2017 (UTC)

Кардашіан припустимий варіант з точки зору правопису, але він поступається в 5 разів у пошуку:
До чого тут вірменська вимова? Це вже четверте покоління! Вони ще з тих часів там, коли вимова змінювалась, не було ніякого мульті-культі серед малих за кількістю народів. Оскільки є джерела з -іан, то можливо доцільніше використовувати грамотнішу назву, а не радянського підходу? P.S. æ -- звук між е та а--Divega (обговорення) 16:18, 18 вересня 2017 (UTC)
Він передається як Е (див. Кирилізація англійської мови). Як не крути, а поточна назва некоректна.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 19 вересня 2017 (UTC)
Кардешіан Гугл не знає, на відміну від Кардашіан. Тепер до Е. У мене складається враження, що ви не сприймаєте більше, ніж одне речення-слово-словосполучення за один раз з джерел, що самі і наводите. Ви такий принциповий супротивник літери Ґ, але коли треба підтвердити свою правоту, то ви берете за основу джерело, де G передається через Ґ. І це тут система, не одруківка. Ви впевнені, що це дійсно вартий використання тут аргумент?--Divega (обговорення) 06:50, 19 вересня 2017 (UTC)
В першоджерелі є пункт "Узгоджування транслітерації з нормами українського правопису". На жаль, автори лицемірно оминули момент з обмеженим вжитком ґ, проте за належного узгодження це цілком придатна система. І її широко застосовують.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 19 вересня 2017 (UTC)
з огляду на те як сім'я Кардаш'ян та сама Кім [1] цінують своє вірменське коріння, хочу дізнатися чи є джерела, що її прадід переробив прізвище (а не ім'я). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 07:52, 19 вересня 2017 (UTC)
Тут чоловік Кім вимовляє її прізвище на 0:40. Думаю він точно в курсі. І цінувати коріння це одне, але адаптувати вимову прізвища -- це інше. Останнє дуже часто трапляється, особливо у США.--2003:D1:E3C6:8707:E877:3EAB:4DAD:563E 16:12, 20 вересня 2017 (UTC)
Тому я і поставив конкретне питання, щодо джерел зміни прадідом прізвища на американське! А відео нічого не говорить, я там чую -шян. Краще таке бачити, а не чути. --くろねこ Обг. 16:37, 20 вересня 2017 (UTC)
Чітке "іа" у цьому відео. Вона сама каже -ʃi.ən тут--2003:D1:E3C6:8763:A4AF:88DB:56E6:B8A4 16:46, 21 вересня 2017 (UTC)
Я чую -ян. Я вам говорю, що лише текстове джерело для мов може слугувати надійним джерелом. А те що я чую, це не джерело. І якраз я про це і питав. Наприклад kardashian найбільше в англомовних країнах, а kardashyan у країнах СНГ. Хоча я питав взагалі про інше, бо kardashian є і в Вірменії А щодо перейменування як згоден з номінантом і не протестую -шіан. --くろねこ Обг. 06:49, 22 вересня 2017 (UTC)
Хочу зазначити, що я не буду опротестовувати Кардашіан, коли буде таке рішення спільноти. Просто вважаю, що має бути прибране те "невимовне" шя. Паче всі кажуть Кардаш-ь/'-ян.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Вірменські прізвища традиційно пишемо через шян: Вагаршян, Терзібашян, Джрбашян, Арешян.--N.Português (обговорення) 11:37, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Немає такого правила: Вагаршьян, Терзибашьян, Джрбашьян, Арешьян - є рекомендація ставити розділовий Ь [2] (для укр. відповідно апостроф за правописом). Це відповідає оригінальній вимові та українській фонетиці. -шяни ж покруч - не по-українському, не по-вірменському і навіть не по-російському. Бо немає шя в усіх цих мовах (шшя при подвоєнні не рахуємо).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Ви наводите російські приклади. Українською пишемо вже декілька десятиліть саме -шян. Дивіться, АРЕШЯ́Н Саломея Григорівна // ЕСУ, АРЕШЯН Саломея Григорівна // ШС. Мене ці приклади переконують. Я не знаю як по-вірменському, бо не знавець мови. Та й правописне правило, яке ви навели, ніби дозволяє: пом’якшення попереднього приголосного. То ж все, ніби на місці. --N.Português (обговорення) 12:36, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Так дозволяє, коли є в джерелі, а там немає. Паче серед прикладів у правописі немає шя. Є тенденція до усунення цього пом'якшення після Ш та Ж. Жюрі переробили на журі, наприклад. Я спеціально навів вжиток, аби продемонструвати, що ніякої традиції немає. Принаймні щодо Кардаш?ян. На початку обговорення також думка вірменського лінгвіста. На жаль, "міжнародною" в СРСР була лише російська, тому людина мову вела не про українську, але зазначене справедливе і для нашої мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:43, 19 вересня 2017 (UTC)
    • До речі, сама пані Саломе Ареш'ян російською підписувала свої праці через Ь [3]. -шян в рос. та укр. то посмертне спотворення.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Хай буде спотворення (он, Lisboa ми пишемо як Лісабон, а Luís de Camões — як Луїс де Камоенс, і нічого, всі живі здорові). Ми ж українською вірменські прізвища з -шян пишемо давно. Хіба цього не досить? --N.Português (обговорення) 12:56, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Там адаптації (ім'я Луїс звичніше, а автор писав також і іспанською), а тут навпаки якесь ускладнення на рівному місці: ні збереження вимови оригіналу, ні поліпшення для вимови українцями. Та й посилатися на умоглядну традицію при наявності чітких рекомендацій та правила правопису не кращий варіант. Але я сказав усі аргументи. Тепер хай спільнота вирішує.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 19 вересня 2017 (UTC)

Притулок_для_безпритульних_тваринПритулок для безхатніх тварин[ред. код]

Звучить недорікувато, коли той самий корінь з'являється двічі у короткому реченні--В.Галушко (обговорення) 15:02, 14 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За: резонно.--Piramidion 15:05, 14 вересня 2017 (UTC)
  • Справді недолуго, але обрано далеко не найпоширеніший варіант: значно вживаніше Притулок для бездомних тварин або просто Притулок для тваринNickK (обг.) 15:09, 14 вересня 2017 (UTC)
    Справді. В такому разі підтримую варіант «Притулок для бездомних тварин», бо «Притулок для тварин» - це неоднозначність, як з технічного погляду, так і за суттю: не знаю, чи такі існують, але суто теоретично це міг би бути й притулок для, наприклад, диких тварин, які потрапили в халепу. Наприклад, у якійсь резервації дикої природи теоретично міг би існувати притулок для тварин, таких як, скажімо, олень, який зламав собі ногу, або ведмідь, якого підстрелив браконьєр (але який вижив завдяки рятувальникам), або якісь птахи зі зламаними крилами, які не можуть перелетіти в інше місце разом зі своєю зграєю тощо.--Piramidion 17:31, 14 вересня 2017 (UTC)
    Ну, в Індії є лікарня для птахів навіть, і вона не в дикій природі. Плюс на сьогодні домашніми тваринами може бути навіть змія. Також більшість притулків займається не лише домашніми тваринами, а й дикими. Наприклад у США це може бути енот чи борсук. Можна подивитися програми Ірвіна, там він не раз показував притулки як у вашому прикладі. От лише замість оленя були крокодили :) Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 17:54, 14 вересня 2017 (UTC)
  • А чому не "прихисток для безпритульних тварин"? Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 15:11, 14 вересня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Притулок для тварин --くろねこ Обг. 15:16, 14 вересня 2017 (UTC)
«Притулок для тварин» є сторінкою неоднозначності. Тоді мусимо і її перейменовувати. --В.Галушко (обговорення) 18:16, 14 вересня 2017 (UTC)
потрібно провести аналіз, що популярніше. В англ.вікі стаття називається Притулок для тварин. Я думаю це буде правилініше через те, що такі організації займаються будь-якими тваринами, і домашніми, і дикими. --くろねこ Обг. 06:37, 15 вересня 2017 (UTC)

притулок для тварин - неприбуткова установа, спеціально призначена та облаштована для утримання безпритульних тварин.

В законодавстві без зайвих прикметників.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:46, 15 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Притулок для тварин --ЮеАртеміс (обговорення) 11:34, 16 вересня 2017 (UTC)

Левський_(футбольний_клуб)Левскі (футбольний клуб)[ред. код]

Пропоную повернути назву "Левскі", оскільки це власна назва клубу, хоч і походить від прізвища Левський, але БОЛГАРСЬКОЮ мовою, а не українською. І звучить саме "Левскі". Я вже наводив приклад "Наполі" чи "Торіно", де власна назва клубу не змінюється, не зважаючи на те, що назва міст чи прізвищ звучить інакше.--YarikUkraine (обговорення) 17:07, 13 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Слов'янські прикметникові прізвища морфемно адаптуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:11, 14 вересня 2017 (UTC)
Ви впевнені, що це правило тут застосовне? Це ж назва клубу, а не просто прізвище. Аж напрошується аналогія (хоч і неповна) з Дізель/дизель - перший варіант теж прізвище, а друге слово походить від нього.--Piramidion 15:07, 14 вересня 2017 (UTC)
Думаю, неправильно робити в зворотньому напрямку, "відкочуючи" застосовані правила. У випадку Дізеля ми до нього застосували "дев'ятку", а не відкотили И.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 15 вересня 2017 (UTC)
Не зрозумів.--Piramidion 17:13, 15 вересня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За --Glorin (обговорення) 23:04, 14 вересня 2017 (UTC)
  • Підтримую хід думок UeArtemis. Якщо перейменовувати, то чому тоді не Лєвскі?--N.Português (обговорення) 05:27, 17 вересня 2017 (UTC)

ВодіцеВодице (Хорватія)[ред. код]

Відповідно до передавання південнослов'янського i.--В.Галушко (обговорення) 20:46, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. ІМХО, ифікація югославщини навіть не потребує обговорення в більшості випадків.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:38, 13 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти А де аргументи? На основі чого так слід передавати південнослов'янське i?--N.Português (обговорення) 11:39, 19 вересня 2017 (UTC)
Чинний правопис: § 104. Фонетичні правила правопису слов'янських прізвищ. п. 5. Згідно з § 111. Іншомовні географічні назви. «…Слов'янські географічні назви пишуться відповідно до правил, викладених у § 104.» --В.Галушко (обговорення) 20:58, 19 вересня 2017 (UTC)

Свєнціцький_ПавлинПавлин Свенцицький[ред. код]

Згідно з правописом і правилами найменування статей--В.Галушко (обговорення) 18:42, 12 вересня 2017 (UTC)

Зважаючи на його польське походження, Symbol support vote.svg За --Рассилон (обговорення) 18:46, 12 вересня 2017 (UTC)

Правопис підказує приклад до правила: Свенціцький. Треба зауважити також, що в покажчику залишився старий варіант (Свєнцицький). Це проблемне польське прізвище після 1994 року в «стереотипних» перевиданнях змінювали кілька разів. Спершу виправили є на е, на Свенцицький, а між 2005-м та 2012-м поміняли на теперішній варіант, з -ці-. При таких стрибках у правописному кодексі інша довідкова література не допоможе визначитися. Maksym Ye. (обговорення) 19:50, 12 вересня 2017 (UTC)

Можливий варіант — «Павлин Свенціцький». Правопис вказує наче на «ці-». --В.Галушко (обговорення) 21:32, 12 вересня 2017 (UTC)
Свенціцький є в правописі (див. § 104. Ą, Ę). Це неописаний випадок передачі польського етимологічного ть як ць. Питання тільки в тому Паулін чи Павлин.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:41, 13 вересня 2017 (UTC)
Але оскільки передача польського ci не формалізована, то можна й Свенцицького протиснути, коли будуть джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:43, 13 вересня 2017 (UTC)

Коротше, я Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 05:44, 13 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти До чого тут радянський правопис і поляки, якщо це українець (принаймні, самоідентифікований як українець) і друкувався українською як Свнціцкиj? artem.komisarenko (обговорення) 10:51, 13 вересня 2017 (UTC)

Префектура ХьоґоПрефектура Хіого[ред. код]

Аналогічно російському Хиого. Аби дотриматися правопису (хьо немає в укр. фонетиці). Джерела: [4], [5], [6]--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 12 вересня 2017 (UTC)

Перше джерело — у смітник, бо що то за таке «Хунші»? Хоча традиційна назва може існувати, аналогічно до Токіо та Кіото. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:22, 12 вересня 2017 (UTC)
як тоді розрізняти イ (і) та ヨ (йо)? --くろねこ Обг. 07:24, 12 вересня 2017 (UTC)
Загуглив пана Хунші. Хм... це не єдиний випадок - [7], академік НАНУ пан Міямото Хунсі. Дивно і цікаво, але до теми обговорення стосунку не має.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За однозначно за правилом ВП:МОВА, так як є у словнику Хіого --くろねこ Обг. 07:30, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, звісно. Дивна номінація. Віддавна в українській літературі, особливо японістичній, вживається Хього або, сучасніше Хьоґо. Тобто є традиція використання саме такої форми слова у фахових виданнях. Наприклад:

  • Більшість з них вживала у творах кансайський діалект, поширений у префектурах Хьоґо, Міе, Нара... Батюк І. Стилістичне використання діалектизмів... (на матеріалі роману Накаґамі Кенджі “Бальзамін”) // [https://core.ac.uk/download/pdf/12242186.pdf Наукові записки ОУ]. 2012. С. 29.
  • Нода Масаакі (Хьоґо, Японія), «Елемент тривоги та страху в сучасному японському суспільстві» // Міжнародна наукова конференція «Етнос у просторі міжкультурної взаємодії. Українсько-японські культурні паралелі». 2009. С. 3.
  • ...Хього з містами Кобе і Хімедзі // Яценко Б.XІ Cходознавчі читання А. Кримського. 2007.
  • ...південна частина преф. Хього з містами Кобе і Хімедзі... Яценко Б. // Східний світ. 2001. с.176. (географ ще старої російської школи)
  • ... Нині ж дружать Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього... Романенко А. З Києвом поріднилися. 1986. С. 119.
  • Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього взаємовигідними справами... // Вітчизна. 1979. С. 161.
  • Тобто, номінація необґрунтована. --126.167.161.208 11:05, 12 вересня 2017 (UTC)

§ 93. Ь

  1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/
    а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
    б) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон; але: залп, катафалк і т. ін.;
    в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель; але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
  2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

+ Див. Українська фонетика#Приголосні - в таблиці немає хь.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 12 вересня 2017 (UTC)

Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.

ВП:МОВА

  • Цитуйте правопис (і ваше розуміння його) скільки хочете! Тільки дійсність від цього не зміниться. В українських фахових джерелах вживають Хьоґо. Решта — ваше оригінальне дослідження. Словники мусять фіксувати дійсний стан справ, а не вигадувати слова, які ніхто серед самих фахівців не вживає. --126.167.161.208 11:37, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Тоді словники мусять фіксувати суржик, як лексичний, так і фонетичний (чим і є всі ці бьо, хьо, кьо). Аналогічно Ви не зміните словник. Пропонована назва не оригінальне дослідження - не я її вигадав.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Словники мусять фіксувати терміни, які є, а не вигадувати свої. Я вже бачив у таких «словниках» японські слова типу дайме замість даймьо, чи Сенагон замість Сьонагон / Шьонагон — вигадки, які ніхто з фахівців і притомних не вживає. Якщо вам термін не подобається (вважається суржиком чи ще чимось), переконуйте фахівців і авторитетів у їхній неправоті. Але вони, переважно, як і більшість людей, дотичних до японських тем, поки-що пишуть Хьоґо.--126.167.161.208 11:52, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Не мішайте в купу загублені крапки над російським ё та передачу м'якості того, що м'яким в нас бути не може. Звідти й Токіо з Кіото - бо язик зламає українець об те Токьо, Кьото.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Понад 30 років українці вчать японську мову і ніхто язик собі не зламав. І пишуть і читають японізми без проблем. Навіть ті, хто й японської не вчив. Натомість, ви вигадали собі якусь проблему, які ті словники слова. Й намагаєтеся все рубати і стригти під власний розсуд. Нерозумно.--126.167.161.208 12:21, 12 вересня 2017 (UTC)
        • А скільки років вчать європейські мови японці! Проте окремих фонем Р та Л у них не з'явилося. Тож чого в нас мають з'явитися спеціальні мь для даймьо, кь для Токьо та хь для Хього?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Я не кажу, що опанувати чужу фонетику неможливо. Я кажу, що вона чужа. Набір м'яких і твердих приголосних у нас різний. Надто! Не всі комбінації пом'якшених з голосними можливі.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 12 вересня 2017 (UTC)
          • Хьо нічим не гірше за хю. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:36, 12 вересня 2017 (UTC)
          • Зовсім інше. Ю дозволене навіть після губних: бюро. А раніше взагалі було жюрі. Але тенденція до скасування цього винятку.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 12 вересня 2017 (UTC)
            • Такий особливий статус ьу, думаю, пов'язаний з історією ікавізму: о→у→ü→і. Але це моя аматорська гіпотеза.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 12 вересня 2017 (UTC)
              • Тільки о→у→ü→і→’і. Пом’якшення — найпізніше. У часи перших нормувань вимова отих «бю» була невизначена (читайте Синявського), але протягом кількох десятиріч усталилася орфографічна пом’якшена. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:14, 12 вересня 2017 (UTC)
                • не притулюйте сюди Токіо і Кіото у них інші ієрогліфи та інший звуковий склад, у них склад き (звук [кі]), а не склад ヨ (звук [йо]). ВП:Я за правилами не діє тоді коли суперечить ВП:МОВА, а зараз такий випадок. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 14:49, 12 вересня 2017 (UTC)
                • Я просто дивився не по ієрогліфах, а по МФА - [toːkʲoː] --ЮеАртеміс (обговорення) 16:11, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти При конфлікті джерел завжди загальне є менш пріорітетним. Тому очевидно, що джерела японістів мають більшу вагу ніж радянський СУМ, в якому купа помилок і автори якого про японську не мають жоднлї уяви й вирогідно взяли оце Хіого з російської де воно також дискусійне. artem.komisarenko (обговорення) 18:06, 13 вересня 2017 (UTC)

Не "радянський", а сучасний чинний правопис та сучасний словник УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 14 вересня 2017 (UTC)
Радянський, радянський. Чи навіть радянсько-російський, адже Хіого вони втупу скопіювали з російської. Він базується на радянськом СУМ і щодо якості його є купа питань. Як приклад. Окрім радянськості питання правопису УЛІФ, як вони самі вважають, взагалі не колише, тому й авторитетом вони тут бути не можуть. artem.komisarenko (обговорення) 11:38, 14 вересня 2017 (UTC)
На Вікіпедії немає правил, які б якось забороняли використовувати радянський доробок. Паче: є політика ВП:МОВА, тож авторитетом УЛІФ та правопис тут є.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:03, 15 вересня 2017 (UTC)
До речі, яким боком якість тлумачень СУМ-20 до УЛІФ, в якому немає тлумачень?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 15 вересня 2017 (UTC)
Це два зрізи одного й того самого електронного словника, що його робить одна команда artem.komisarenko (обговорення) 09:53, 15 вересня 2017 (UTC)

Ян де Вітте (молодший)Вітт Іван Йосипович[ред. код]

Герб справжніх де Віттів

@Venzz: Будь ласка, додайте обґрунтування — NickK (обг.) 22:20, 11 вересня 2017 (UTC)

Дитина українських поміщиків, підданий Російської Імперії. Тільки де Вітт Іван Осипович - PLwiki: Iwan Osipowicz de Witt--ЮеАртеміс (обговорення) 06:03, 12 вересня 2017 (UTC)
Пишуть, що його дід "піднявшись" з Віта став де Вітте. Ми тепер як хвранцузи будемо розжалувати хлопця в "громадянина Людовіка"? artem.komisarenko (обговорення) 10:46, 12 вересня 2017 (UTC)
У французів, як у англійців, кінцеве Е не читається: France Roche - Франс Рош. Ставлять знак наголосу, коли треба читати таке кінцеве Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:03, 12 вересня 2017 (UTC)
Хоча... тут же W! Це нідерландське. Таки Вітте з Е--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 12 вересня 2017 (UTC)
До речі, ось під кого косив той перший Ян де Вітт: Famille de Witte--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 12 вересня 2017 (UTC)
  • Тут все дуже просто, я запропонував назву яка є у авторитетних джерелах. Саме так його звуть у Енциклопедії історії України. Яна де Вітте у працях істориків я не зустрічав, тільки Іван. У російськомовних джерелах він також Іван. Наприклад у мемуарах Ф.Ф.Вігеля він И.О.Витт--Venzz (обговорення) 11:27, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Symbol support vote.svg За, хоча мене трохи бентежить, що Осипович де Вітт(е) набув Й та загубив "де".--ЮеАртеміс (обговорення) 11:46, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Йосип літературна форма імені, Осип народна. У російській мові є лише Осип. Тай батька звали Йозеф. Скоріш за все так передали йотування у імені батька. Хоча я буду не проти Осиповича, якщо знайдуться авторитетні джерела з такою формою патроніма--Venzz (обговорення) 15:31, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Його й так, і так звуть: [8]--ЮеАртеміс (обговорення) 05:47, 13 вересня 2017 (UTC)
          • Вказану вами книгу можливо вважати авторитетним джерелом, бо її автори сучасні українські історики. Хоча про Вітта там майже нічого нема. Я не проти патроніму Осипович, якщо буде консенсус. Все одно потрібно буде зробити перенаправлення з Йосиповичем.--Venzz (обговорення) 06:00, 13 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Не розумію, навіщо європейця (принаймні нащадка тих, хто прийняв європейську ідентичність) записувати в перекладі з російського спотвореного імені. artem.komisarenko (обговорення) 12:01, 12 вересня 2017 (UTC)

  • Ф.Ф. Вігель у своїх мемуарах називає його саме Іваном Осиповичем. Вігель такий же європеєць як і Вітт, його батько шведський естонець. На мою думку, якщо б Вітт називав себе Яном, його знайомий Вігель записав би його з цим ім'ям. Йодо ідентичності Вітта знайшов цікаву фразу, пробачте що на російській, але так буде доречніше: "Из императорского кабинета полковник французской армии Ян Йозеф де Витте вышел русским генерал-майором Иваном Осиповичем де Виттом". Тобто Вітт сам вирішив відкинути свою європейську ідентичність.--Venzz (обговорення) 15:31, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Так, імперська культура завжди намагається всіх адоптувати й перефарбувати у свій колір. В певний період часу перейменування було примусовим, звідки й усі ці Бердьімухамедовьі. Не розумію, чому ми маємо слідувати російській імперські традиції? artem.komisarenko (обговорення) 15:41, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Ми слідуємо правилам Вікіпедії. Згідно з правилами статті називаються так, як це вказано у авторитетних джерелах. В Енциклопедії історії України він Іван Йосипович, якщо знайдуться не менш авторитетні джерела, де його називають Ян де Вітте, тоді можливо буде залишити старе ім'я, але зараз необхідно перейменувати.--Venzz (обговорення) 18:19, 12 вересня 2017 (UTC)

СанйоСаньйо[ред. код]

Пропоную перейменувати цю сторінку-неоднозначність та всі на ній згадані статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:54, 8 вересня 2017 (UTC)

§ 92. Апостроф

  1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:
    а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;
    б) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
  2. Апостроф не пишеться:
    а) перед йо: курйоз, серйозний;
    б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

§ 93. Ь

  1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/
    а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
    б) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон; але: залп, катафалк і т. ін.;
    в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель; але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
  2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.
За ВП:Я повинно бути Саньо (さんよ). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 06:27, 12 вересня 2017 (UTC)
Ви неправі: San'yō [sanjoː].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:46, 12 вересня 2017 (UTC)
Вибачате, йо у цьому випадку не переходить в ьо? --くろねこ Обг. 07:14, 12 вересня 2017 (UTC)
Схоже, тому вжито апостроф.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 12 вересня 2017 (UTC)
ん це мораїчне «н» (у кінці складу). По факту в японізмах м’який знак після мораїчного «н» ніхто не ставить. Для незасвоєного варваризму згодиться поточна назва. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:29, 12 вересня 2017 (UTC)
ІМХО, варваризмам не місце в енциклопедії, паче Саньйо як марка аудіотехніки вже згадана в українській літературі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 12 вересня 2017 (UTC)
Саньйо як марка — таке ж непоказове, як Хюндай і Ксіомі. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:58, 12 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти
  • По-перше, немає в японській мові м'якого нь. Там збіг складів さん Сан (гора) + よう йо (світлий) = さんよう Сан-йо .
  • По-друге, жодна з наявних систем передачі японських слів українською мовою не передбачає сполучення нь-йо для んよ (н-йо).
  • По-третє, є українські джерела, де вживається форма Санйо (...Жінок у багатьох рекламах, включаючи і "пані Санйо"... // Східний світ. 2007. с. 130; ...«Неофіційної історії Японії» Рая Санйо... // Східний світ. 2009. с. 15 тощо). Відповідно, ця номінація — оригінальне дослідження номінанта: підганяння дійсності під власні уявлення про японську фонетику й український правопис. Тут він вже «виправив» Сін'їті на Сіньїті згідно з власними уявленнми, абсолютно знехтувавши тим фактом, що в українському перекладі він таки Сін’їті. Наламає дрова, а потім люди сміятимуться.--126.167.161.208 11:33, 12 вересня 2017 (UTC)
    • По-четверте, кожна із систем ігнорує закономірності української мови та чинний правопис, який є загальнообов'язковим.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Ви офіційна «Комісія з тлумачення та імплементації правил правопису»? Якщо ні, то залиште японську термінологію тим, хто на цьому розуміється. Як казав один американський генерал — «хочеш змінити світ довкола себе, застели спочатку свою постіль (а не бийся за правила українського правопису де-інде)»...--126.167.161.208 11:56, 12 вересня 2017 (UTC)

Я хоча б не анонім ) Проблема в тому, що японісти записують українською кирилицею, проте не українською мовою. Інші мовці адаптують: Токайдо і Саньйо, Саньйо Енерджі...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:57, 12 вересня 2017 (UTC)

Вікіпедія:Рівність користувачів --くろねこ Обг. 15:40, 12 вересня 2017 (UTC)
  • До речі, виявилось, що швидкісна залізниця Саньйо [9] відносно часто згадується в фаховій літературі транспортників.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Ви ще слюсарів з сантехніками забули згадати. Вони певно теж авторитетні японісти і знавці українського правопису...--126.167.161.208 12:07, 12 вересня 2017 (UTC)
    • В деякому роді так. Правило дев'ятки деякі дуже старенькі бабусі застосовують зовсім не замислюючись - бо це відчуття мови з дитинства. Японісти піклуються про передачу японської фонетики - та ігнорують межі української. Проте я посилаюся не на це, а на політику вікіпедії, правило правопису та вжиток - так, не більший, але правильний з точки зору української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:14, 12 вересня 2017 (UTC)

Чи буде компромісом морфемна передача через дефіс [10] ???--ЮеАртеміс (обговорення) 12:21, 12 вересня 2017 (UTC)

як для меня це вже збочення до слова ). Уж краще Саньйо, чим розрив слова. Ми ж не пишемо Мико-лаїв. P.S. ох, мрію вже щоб вони всі об'єднались та вирішили вже цей хаос. Також я думаю, що важливішим є наповнення статей, а назву вже нехай вирішують наші мовознавці. --くろねこ Обг. 15:40, 12 вересня 2017 (UTC)
А з точки зору граматики в мові-джерелі це єдине слово, чи щось типу Кам'янець-Подільський - Гори-Світлі?--ЮеАртеміс (обговорення) 16:14, 12 вересня 2017 (UTC)
я думаю що це як Νικόλαος («перемагати» та «народ»). Кам'янець-Подільський це складна географічна назва, а Саньйо ні. А якщо так і продовжувати, то можна кожне слово записувати, наприклад То-кіо. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 16:27, 12 вересня 2017 (UTC)

В принципі, у словнику знайшов єдину аналогію Мін'юст - там теж різні морфеми. Чи вважати, що на морфемному стику припустима твердість перед [j]? Правило про Ь доволі чітке.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:34, 13 вересня 2017 (UTC)

Так як є і загальні і власні назви, не забудьте пар.109? Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 07:30, 14 вересня 2017 (UTC)
І ще дещо, таке саме сполучення んよ, словник УСЕ. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 07:38, 14 вересня 2017 (UTC)

Апостроф

8. Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань. /142/

Ь

9. а) Знак м’якшення (ь) пишеться в географічних назвах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

1) перед я, ю, є, ї: Дьєпп, Пхеньян, Сьєрра-Леоне, Усольє;

2) перед приголосним: Клязьма, Лисьва, Льгов;

3) у кінці слова: Гомель, Нахічевань, Сімферополь, Тянь-Шань.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться: Аляска, Челябінськ, Тюмень.

Схоже мін'юст це сюди.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 14 вересня 2017 (UTC)

§ 6. Апостроф

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука; але з власними назвами — через дефіс: пів-Європи тощо (див. § 26, п. 1, д).

Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Примітка 2. Про апостроф у словах іншомовного походження див. § 92, у прізвищах — § 104, п. 11, у географічних назвах — § 108, п. 8.

Питання в тому, чи можна вважати японське слово складним у межах української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 14 вересня 2017 (UTC)

Більшість японських слів складається з простіших слів (наприклад, як наший грушоподібний), але питанячко дуже хороше. Пар. 108???._. --くろねこ Обг. 14:14, 14 вересня 2017 (UTC)

Початковий кодВихідний код[ред. код]

З огляду на словникове означення. Розуміти слід "з якого виходять", а не "той, що виходить". Сподіваюся на швидкий розгляд.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:22, 5 вересня 2017 (UTC)

Вихідні дані — початкові показники чого-небудь (від яких звичайно ведеться певне дослідження).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 527.

Двозначність тут надумана. Аналогічно є сталим виразом "вихідні положення".--ЮеАртеміс (обговорення) 13:28, 5 вересня 2017 (UTC)
Хе-хе-хе. Двозначність тут не надумана, а вбудована відпочатку — у фундамент. Два російських слова выход та исход перекладені одним українським словом вихід. А звідти тягнеться вся наступна зкалькована словотворчість. Під таку невибагливу схему потрапив і нещасний исходный код який став вихідним кодом. Тепер росіяни чудово розрізняють поняття исходный код та выходный код, а хохлам такі смислові тонкощі невідомі і непотрібні--Deineka (обговорення) 18:06, 9 вересня 2017 (UTC)
Як і під час вашого обстоювання кованого жаргонізму «сирцевий», ви продовжуєте просувати особисту думку. Різні російські іменники ніяким чином не роблять український вихід двозначним. Справді, в російській мовє є східнослов’янізм выход і церковнослов’янізм исход, для нас це абсолютно не актуально. Maksym Ye. (обговорення) 05:05, 10 вересня 2017 (UTC)
От з англійською вікіпедії: «Compilers implement these operations in phases that promote efficient design and correct transformations of source input to target output.». З документації до GCC: «Instead of outputting the result of preprocessing, output a rule suitable for make describing the dependencies of the main source file. The preprocessor outputs one make rule containing the object file name for that source file, a colon, and the names of all the included files, including those coming from -include or -imacros command-line options.». Чудові приклади, коли source і output з’являються в одному реченні. Зрозуміло, що це настільки високі матерії відносно вищої освіти, що професура навіть близько не дістається до таких контекстів. І, схоже, що самі українські програмісти —теж. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:23, 10 вересня 2017 (UTC)
В англійській мові свої рішення. В російській свої. Звертати на них цікаво і корисно, особливо, коли йдеться про переклади, але не треба забувати, що йдеться про українську назву. Maksym Ye. (обговорення) 20:47, 10 вересня 2017 (UTC)
  • @UeArtemis: Дуже рекомендую ознайомитися з найсвіжішими двома обговореннями з цієї теми, яке тривали понад три роки та розтягнулися на майже 300 Кб: Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Текст програми та Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Початковий програмний код. Прочитайте, будь ласка, аргументи з тих обговорень, і після цього подумайте ще раз, чи справді ви хочете ще раз обговорити це — NickK (обг.) 13:44, 5 вересня 2017 (UTC)
  • Хочу. Наприклад, аутпут-код взагалі згадано бездоказово. Сталого словосполучення такого немає. Там умисне змішування контекстів (паче аутпут то вивід). Як я зазначив, все упирається в хибне розуміння виходу як результату, а не початку дій, як за літ.нормою. (виходять з чогось, а не щось виходить).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 5 вересня 2017 (UTC)
    Тоді заздалегідь бажаю вам удачі в пошуку охочих підбити підсумок. Я при підбитті попереднього підсумку прочитав багато джерел з вхідним і вихідним кодом (input & output code), зокрема в галузі електроніки стосовно автоматів, конверторів тощо (приклад 1, приклад 2), і тут ви приходите й кажете, що це бездоказово й сподіваєтеся на швидкий розгляд питання, за яке майже неперервно сперечалися з 2010 по 2016 рік. Що ж, ваше право, але коли багатогодинну роботу з підбиття підсумків заперечують одним словом — це не надто мотивує підбивати підсумки — NickK (обг.) 15:05, 5 вересня 2017 (UTC)
    Та про те і мова, що це хибне змішування контекстів. Вхідний та вихідний в цьому сенсі існують в парі і не стосуються програмування мов високого рівня.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:42, 5 вересня 2017 (UTC)
    Контексти можуть бути дуже різними. І початковий, і вихідний можуть бути, наприклад, не відносно компіляції, а відносно модифікації. Усі, хто реально має справу з контекстами чудово розуміють багатозначність і незрозумілість слова «вихідний» і намагаються якось розв’язати проблему. Англійське source подібної багатозначності не має. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:55, 7 вересня 2017 (UTC)
    Відносно модифікації: похідний і первинний. А з контекстами маю справу - я програміст.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:57, 7 вересня 2017 (UTC)
    О, третій синонім. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)
    Не стосуються, а як же. Компіляція часто створює проміжне джерело на асемблері. TypeScript транслюється в JavaScript. Схоже, що розвиток технологій кидає ще один камінь проти вихідного коду. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:24, 9 вересня 2017 (UTC)
    хибне (за твердженням UeArtemis) розуміння виходу як результату на диво зафіксоване у тлумачних словниках, де ми бачимо вихід вироблених продуктів--Deineka (обговорення) 16:22, 9 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо виходити з міркування, що треба було швидко й тимчасово замінити жаргонізм, то теперішній варіант «початковий» виглядає значно краще за попередній дивогляд «сирцевий», що тут висів роками. Але насправді нормальна назва в цьому випадку може бути тільки одна — вихідний код. На підтвердження формальна перевага вихідного коду: scholar.google (в 7 разів перевага), books.google (в два рази), site:gov.ua (приблизно в 2 рази), site:edu.ua (приблизно в 2 рази). Подібні співвідношення дають порівняння інших поширених фраз з вихідним кодом. Приєднуюсь до твердження, що ніякої двозначності в літературі немає, це усталений, уживаний кілька десятиліть термін. (Навіть у СУМ-20 вихідні дані теж перенесли з СУМ-11.) Maksym Ye. (обговорення) 05:18, 6 вересня 2017 (UTC)

А з якого дива вона нормальна? Оно в браузерах є «View Page Source». В українських версіях бачимо «Переглянути джерело сторінки», «Програмний код сторінки», «Переглянути код сторінки», або й «Перегляд HTML-коду». Заходимо в інструменти розробника у лисичці, там теж знаходимо чарівне слово «Джерела». Дивно, чому так уникають нормальну назву «вихідний»? Може просто назва не нормальна? Оті копіювальники невдалого терміна краще б подумали над вдалішим. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:55, 7 вересня 2017 (UTC)
Через любов до кальок. Як можна код називати джерелом? Джерело постачає (воду, струм тощо). За логікою української мови джерелом сторінки є сервер.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 7 вересня 2017 (UTC)
Так, як його називають у світі. За логікою сервер є джерелом файлу, тоді як код у файлі — джерелом сторінки. Одну ланку пропустили. А ще є програміст — джерело самого коду. З вашою «вихідною» термінологією нічого не змінються, бо програміст — вихідний для коду, сервер — вихідний для файлу, а код — вихідний для сторінки. Урешті, одне з тлумачень слова джерело: «Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало.». Тобто в підсумку це теж синонім, але без отого другого значення, протилежного до «вхідний», а це вже величезний плюс. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)
Посміхнуло «джерело сторінки». Точно наші вікіпедисти перекладали. Maksym Ye. (обговорення) 14:53, 7 вересня 2017 (UTC)
Джерело наукового дослідження (джерело, використане в науковому дослідженні) теж посміхає? Може треба мову не лише власним чуттям міряти? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)
От саме через джерело-документ і посміхнувся, настільки незграбним був перекладач. У значенні ж «вихідне начало» (словникове тлумачення) джерело вживають у переносному значенні, тут же вимагається пряме. Maksym Ye. (обговорення) 08:14, 8 вересня 2017 (UTC)
Посміхнуло штучне розрізнення другого і третього значення. Особливо частини після косих рисок. Третє значення абсолютно очевидно походить з другого. Власне, у СУМ-20 прикладу «Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел» явно годилося б бути саме до другого значення після косих рисок. А це лише підтверджує штучність розрізнення. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:42, 9 вересня 2017 (UTC)
Джерелом наукового дослідження джерело є, бо постачає інформацію для цього дослідження. А код сторінки суть сама сторінка.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 8 вересня 2017 (UTC)
Не суть. Часто ви переглядаєте не сторінки, а їхній код? Однакову інформацію однаково зручно отримуєте? Урешті, код сторінки постачає інформацію парсеру, який постачає інформацію рендеру. Сторінка — це лише відображений документ. Ані ДОМ, ані код сторінкою не є. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:42, 9 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ми не можемо перейменовувати статтю в неоднозначну назву. Як показано в попередніх обговореннях в літературі вихідний код частіше використовується в інших значеннях, у тому числі як прямий антонім (вхідний і вихідний код для компілятора). Тобто тези не стосуються програмування мов високого рівня і ніякої двозначності в літературі немає є брехливими (а з урахуванням того що цитата наводилася у попередніх обговореннях треба називати ці тези свідомою брехнею) --Deineka (обговорення) 15:13, 9 вересня 2017 (UTC)
    У вашому твердженні помилка абсолютизації одного джерела, автор якого міг помилятися, вживати прикметник у власному розумінні тощо. На масиві джерел це чудово видно. Словники не дають іншого значення для прикметника вихідний, ніж той, що виходить звідкись, з якого щось починається, зв’язаний з виходом. І словники також наводять стандартні для української мови вирази: вихідні положення, вихідні дані, вихідні папери. Такою є норма. І повторю безперечне твердження — ніякої двозначності немає! Maksym Ye. (обговорення) 18:10, 9 вересня 2017 (UTC)
    Тобто «вихідні папери» можути бути і «початковими»? Дивно, а от тлумачення в них таке, що вони протилежні «вхідним». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:19, 10 вересня 2017 (UTC)
    Дослідив значення, знайшов певний курйоз.
    Слово «вхід» у СУМ-20 має нове тлумачення: «3. спец. Місце, через яке входить кудись електричний струм, сигнал і т. ін.».
    Слово «вихід» аналогічного тлумачення у СУМ-20 не має. Цікаво, як же має називатися місце, через яке звідкись виходить струм, сиґнал тощо?
    Слово «вхідний» має тлумачення, яке пов’язане зі значенням вхід 3. Ба більше, має ілюстрацію «Базовим припущенням моделі є уявлення дифракційного поля в проміжку між торцями вхідного та вихідного хвилеводів ділянкою плоскої хвилі», у якому, очевидно, вжито нерозтлумачене значення слова вихідний «пов’язаний з нерозтлумаченим значенням слова вхід».
    Виходить, що словник дуже цікаво «підтримує» вашу позицію. Значення слова «вихідний», яке вступає в протиріччя з тлумаченим, він узагалі іґнорує, тільки, так само як і ви, не пропонує ніякого слова для цього значення, хоча й змушений ужити саме слово вихідний у цьому значенні, бо з ілюстрації слів не викинеш. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:38, 12 вересня 2017 (UTC)
  • не треба обманювати про помилку одного джерела. В попередньому обговоренні ми розбирали надані вами ж посилання, і було показано, що в більшості з них вихідний код значить зовсім не source code. Ще парочку прикладів навів і тут вище NickK--Deineka (обговорення) 20:24, 10 вересня 2017 (UTC)
  • Щоб продемонструвати помилку абсолютизації одного джерела, а також зауважити головну проблему з нетермінологічним назвиванням вихідного коду ніби пояснюючим прикметником початковий, наведу цитату із статті з програмування: «Переклад на байт-код перед виконанням також є кроком оптимізації, оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж початковий вихідний код». Тут вихідний код оптимізують, і початковий ще не є остаточним вихідним. Саме тому в джерелах часто доводиться пояснювати початковий (у дужках вихідний), а також вихідний (початковий), оскільки може бути вихідний код не з самого початку, а після переробки, але вихідний. Maksym Ye. (обговорення) 04:15, 10 вересня 2017 (UTC)
    Ви поясненням дуже добре заплутали. У цьому конкретному випадку сорс-код лише один, бо байт-код — це вже інше. Як тільки з’явилась операція, на виході з якої щось може бути — усе речення втратило будь-який смисл. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:11, 10 вересня 2017 (UTC)
    • @Maksym Ye. У вашій відповіді все прекрасно, дякую за задоволення
    • Спочатку ще раз про багатозначність, про що тут пробують донести до вас кілька дописувачів. Простими словами . Практично кожні сучасна програма має вхідні і вихідні дані (input and output data). Тобто якщо уявити програму як ящик, то є вхід - те, що вона отримує, і є вихід, тобто результат роботи. Мені тут важко перекласти output інакше як вихід[1]. Найчастіше програми організовані у ланцюги і мережі, і вихідні дані однієї програми є вхідними для наступної. Отже, якщо дивитися не з одного боку, а в цілому на процес, то ми маємо схему вхідні дані - програма - вихідні дані. Часто є підстави називати такі дані кодом або текстом або ще якось, в залежності від потреб контексту. Далі, для численних типів програм вхідними і навіть вихідними даними можуть бути сирці (source code) (наприклад інтерпретатори, компілятори, транскомпілятори, зневаджувачі, аналізатори, оптимізатори і компресори, обфускатори, системи складання та інтеграції, генератори коду тощо). Отже в численних випадках ми маємо сполучення смислів input-output-source code в одному реченні, і тоді важко без кашлю пояснити, що значить оцей вихідний код.
    • Саме такий випадок кашлю стався з цитованим вами автором :).
« оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж початковий вихідний код  »
    • оскільки байт-код є саме вихідними даними інтерпретатора Python, то бідному авторові доводиться підсилювати термінологію нагромадженням невдалих-бо-неоднозначних термінів початковий вихідний код.
« оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж сирці напряму інтерпретатором  »
    • було б зрозуміліше. Звісно ніякого окремих вигаданих вами гальм оптимізованого source-code тут нема, оптимізація відбувається одразу в байт-код :) --Deineka (обговорення) 20:15, 10 вересня 2017 (UTC)

Знову почалося забалакування сторінки особистими міркуваннями замість тверезого підходу до зовнішніх авторитетних джерел. Навіщо учасникам знову і знову читати про ваші особисті проблеми з перекладом з англійської мови на українську, якщо ви відмовлятеся від десятків англо-українських словників тільки з інформатики, не надто зрозуміло. Якби не вигадували знову «сирці» (здавалося, вже забули про цього кадавра), а перебували в полі чинної норми, жодних проблем не мали б. Maksym Ye. (обговорення) 20:47, 10 вересня 2017 (UTC)

кадавра народили ви своєю уявою, породженою своїм же нерозумінням речення, складеного з використанням неоднозначної термінології. Цей кадавр оптимізованого початкового вихідного коду і є наочним ефектом дефектної термінології. Ну не всякий розум продереться крізь ребус очевидності, ясної з контексту, і я про це :). Дякую, Максиме, що особистим прикладом відверто продемонстрували сумні наслідки термінологічної невибагливості та недбалості--Deineka (обговорення) 23:29, 10 вересня 2017 (UTC)
Я наочно продемонстрував на цьому прикладі помилку абсолютизації одного джерела з власним ужитком прикметників, цього досить. Ви ж відмовилися від норми, зневажили словники і вжиток, що в цій галузі нараховує кілька десятиліть, звісно, на свій смак створюватимете проблеми, де їх немає, продиратиметеся навмання через «сумні наслідки термінологічної невибагливості та недбалості». Вікіпедисти не повинні створювати чи виправляти термінологію, хоч якою вона їм здаватиметься неочевидною. Maksym Ye. (обговорення) 09:18, 11 вересня 2017 (UTC)
не надувайте надмірно щоки. На цьому прикладі ви наочно продемонстрували дві речі (1) автор тексту статті має певні ускладнення через неоднозначну термінологію і змушений вставляти додаткові слова (хоч і теж неоднозначні) і (2) особисто ви не розумієте смислу написаного, зокрема і через згадану неоднозначність, і тому публічно верзете дурниці. Я вже починаю звикати, що наведені вами аргументи заперечують ваші ж тези. Може вам не варто читати нічого крім улюблених словників, бо щось нічого путнього з того не виходить, один сміх.--Deineka (обговорення) 09:18, 12 вересня 2017 (UTC)
якщо рекламована вами так звана норма така справна, вдесяте задам вам питання, яке ви вперто не чуєте. Як сказати українською речення, де присутні водночас output code та source code (наприклад про роботу компілятора)? Факультативно, для обдарованих, як сказати українською речення, де присутні водночас initial code та source code? Не втрачаю надію таки бути почутим і тому наперед дякую за відповідь--Deineka (обговорення) 09:57, 12 вересня 2017 (UTC)
На щастя термінологію виправляють назовні. У першу чергу ті, хто стикається з вищими матеріями, ніж потрапляє у поле «чинної норми». Миттєво з’являється проблема нерозрізнення смислів исходный, исходящий, выходной. Іншого годі й очікувати, бо чинна норма по суті закінчується вишівськими освітніми програмами. Звідти й кадавр додаток, яким годилося б перекладати add-on, але який так само за недалекоглядність перекладає слово application, нехтуючи будь-якою етимологією. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:39, 11 вересня 2017 (UTC)
У стандартному вжитку в межах мовної норми ніколи не з’являється ніяка проблема нерозрізнення значень. Тільки тоді, коли хтось забажає утворити взаємно-однозначну відповідність лексики між двома, ба навіть трьома мовами, як у цьому випадку кивають на англійську чи російську. Українська термінологія має свої особливості, свою історію. Там, де виникає потреба розрізнити ті ж омоніми, завджи існують допоміжні мовні засоби, що й підказують шлях в межах норми, а не назовні. Спроби ж виправити усталену термінологію демонструванням окремих так званих «протиріч» нагадують кпини над капітаном, котрий має рацію. Так само, як не треба виправляти загальну термінологію у випадку капітана, котрий має рацію, не треба абсолютизувати випадки, коли вікіпедистові хотілося б сказати інакше, ніж вимагає норма. Maksym Ye. (обговорення) 09:56, 11 вересня 2017 (UTC)
Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тобто, у нашому випадку, якщо не пишуть у проблемних контекстах, то не виникає й нерозрізнення значень. Будь непотрібні ай-ті-сфері значення выходной, исходящий, то хай би й було вихідний, але проблема в тому, що значення выходной передати інакше ніж словом вихідний важко, значення исходящий ще якось можна нафантазувати як виходячий (якщо дуже потрібно), але ці два не мають колізії одне з одним (не вживаються в однакових контекстах). А зі значенням той, що дає початок — має. Тобто, як бачите, ніхто не шукає тримовної однозначності, шукаємо однозначності лише в проблемних місцях. Що ж до допоміжних мовних засобів, то як ми бачимо з тієї статті про Python, вони не працюють: вас вони заплутали, а інших могла б заплутати їх відсутність. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:50, 11 вересня 2017 (UTC)
Пишуть, кілька десятиліть пишуть українською мовою в цій галузі. І досі не виникає нерозрізнення значень у потрібних контекстах, щоб це турбувало вікіпедистів. Мене не заплутав автор цитованої статті, це був приклад неможливості протиставляти один вжиток усьому масиву джерел, як такий, що спростовує весь масив. Термінологія це не теорема, що її доводять від супротивного. Але ж саме це наївно роблять просувачі неологізмів під приводом облудної неоднозначності. Вигадати ж на рівному місці «промблему», щоб відмовитися від норми, це справжнє безглуздя для будь-чого, хоч для вихідного коду, хоч для рації. Maksym Ye. (обговорення) 17:09, 11 вересня 2017 (UTC)
Не пишуть про достатньо високі матерії (факт писання не доведений). Відшукав я в своєму першому підручнику з інформатики фразу «вихідний файл мовою Бейсик», звісно ж, цей непояснений термін у ті часи я розумів виключно неправильно. НЕПРАВИЛЬНО, щоб його! Краще б незрозумілі слова, а не зрозумілі в незрозумілих значеннях. З рацією такої проблеми не було, помилкове виведення рації-смислу з рації-радіостанції зовсім не заважало правильно розуміти у фразі мати рацію значення мати слушність, бути правим, та й дві рації лишаються в різних контекстах, на відміну від кодів, а тим більше файлів. Це не «вигадати проблему», це проблема, як вона є. Це ж треба: ламати мовну систему кожній дитині заради десятиліттями вживаної недолугої термінології. Виправити, та й по всьому. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:50, 11 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, per Deineka, Drundia. Вжиток перш за все. А крім того, саме слово "вихідний" — це не дуже вдалий для української мови калькований переклад з російського "исходньій". «Початковий» набагато краще відбиває термінологічну суть. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:47, 9 вересня 2017 (UTC)
    Ужиток підтверджує значну перевагу прикметника вихідний. Калька чи не калька, з російської чи з церковнослов’янської — значення не має. Можу навести цитати з українських авторів сторічної давнини про вихідний момент, вихідний рік, вихідний ґрунт. Тобто вжиток прикметника в потрібному нам значенні має дуже поважний вік для такого вашого надто поверхового заперечення. Термінологічну ж суть найкраще відбиває той термін, що має більшу поширеність, а поширеність означає також, що йому віддають перевагу більше україномовних користувачів Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 21:20, 9 вересня 2017 (UTC)
    Дуже добре, моменти, роки та ґрунти не могли бути вхідними. Аж раптом сталося так, що з’явилися речі, які можуть бути і вхідними і вихідними (причому і «початковими» і «тими, що на виході»). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:11, 10 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. «Початковий» має вужчу (відповідно, зрозумілішу) парадигму значень ніж «Вихідний» ? Вихідний день, Вихідний код?...--N.Português (обговорення) 06:24, 11 вересня 2017 (UTC)
    До чого тут якась «парадигма значень», хоч що ви маєте на увазі під цим? Вікіпедисти не мають виправляти загальний, фаховий, словниковий тощо вжиток, а слідувати за ним. Знову забалакування через особисті міркування, що не стосуються наших вікіпедійних функцій і обов’язків. Maksym Ye. (обговорення) 09:11, 11 вересня 2017 (UTC)
    Я не побачив у обговоренні прикладів такого вжитку, виокремлюваних у чіткий блок, що служить аргументом вашій позиції, тому висловив свої міркування. Шкодую, що це вас засмутило. Але коли я побачив це обговорення, цей «вихідний код», то у мене виникли асоціації з «вхідним кодом» і «робочим (невихідним) кодом». --N.Português (обговорення) 01:43, 12 вересня 2017 (UTC)
    Так, мене дуже засмучує і те, що продемонстрована вище перевага в рази вихідного коду проходить повз увагу, і що були відкинуті посилання на словники, і що сторонні асоціації можуть учасників обговорення уводити в бік від найпоширенішого значення. А найбільше засмучує, що цьому терміну, відомому в галузі інформатики кілька десятиліть, приписують неоднозначність. Maksym Ye. (обговорення) 08:44, 13 вересня 2017 (UTC)

Первневий, первинний, джерельний, початковий, витіковий, первісний, вихідний? Є купа синонімів і все це може бути ОД. artem.komisarenko (обговорення) 10:53, 12 вересня 2017 (UTC)


  1. Є ще варіант вивід, але він стало використовується як остаточне виведення назовні, типа вивід на друк, на монітор, аудіо-вивід

Добрі знаменняДобрі призвістки[ред. код]

Більш вдалий переклад назви з англійської ("Good Omens") на українську ("Добрі призвістки"). Ось переклад слова "omen" українською в онлайн словнику Cybermova (словник англ-укр-англ на 50 тис.): omen: n озна́ка, прикме́та; при́звістка.

Поки що ще не вийщов офіційний переклад книги Good Omens українською, тому немає ніякої проблеми перекласти назву книги українською найбільш вдалим варіантом. А і також унікальні українські переклади назв творів - є завжди плюсом (бо спрощують життя україномовних користувачів у майбутньому під час пошуку у інтернет пошуковиках Google/Bing тощо, бо коли назва українською унікальна (напр. "Добрі призвістки" то у першій сторінці пошуковика вийдуть лише україномовні ресурси про цей запит; а от "Добрі знамення" схоже на назву російською "Добрьіе знамения" - відповідно у пошуку будуть видаватися багато ресурсів російською про твір.

п.с. Щодо того що "Добрі призвістки" це ОД (як зазначила @Helixitta: бо немає жодного посилання на "добрі призвістки", а як вона зазначила на "добрі знамення" багато. ([11] [12] [13] [14]). Це звичайно ж не ОД. Зараз не існує офіційного українського перекладу книги, ті статті на які Helixitta дали посилання - ци звичайний google переклад "good omens" українських журналістів. Це аж ніяк не АД у цьому питанні. Щодо доцільності українського перекладу для іншомоних творів у випадках коли немає офіційного українського перекладу книги (або офіційний переклад кострубатий/русизм) дивіться обговорення тут. --Piznajko (обговорення) 16:54, 4 вересня 2017 (UTC)

В перекладі Біблії Огієнка систематично вживається знамено. artem.komisarenko (обговорення) 11:01, 12 вересня 2017 (UTC)

Чапаєвка_(Київ)Віта-Литовська[ред. код]

Історична назва. До Чапаєва жодним чином не стосувалось. Просто один з нав`язливих ідеологічних маркерів на мапі.--Mykola Swarnyk (обговорення) 16:38, 2 вересня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За до післявоєнних років переважно значилось як Віта-Літовська. За пошуком є багато джерел з такою назвою. А ось яким стало Чапаєвське шосе --くろねこ Обг. 17:50, 2 вересня 2017 (UTC)
    Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Дивина та й годі. Якось неправильно декомунізавати, але залишати „це неподобство“ --くろねこ Обг. 16:36, 5 вересня 2017 (UTC)
  • Якщо «Чапаєвка» є офіційною назвою цього села, то Symbol oppose vote.svg Проти, адже так само можна перейменувати і Кропивницький на Кіровоград. --Рассилон (обговорення) 18:18, 2 вересня 2017 (UTC)
    Так село є колишнім, а місто ні. Воно існує. --Flavius (обговорення) 07:58, 3 вересня 2017 (UTC)
  • за. З огляду на декомунізацію, зокрема перейменування шосе, логічно обрати назву не останню, а найдовше вживану, стару.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:40, 4 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти В офіційних документах та фактичному вжитку цей мікрорайон досі називається недекомунізовано Чапаєвкою. Вікіпедія не повинна змінювати дійсність: назву повинна декомунізувати Київрада, а не Вікіпедія. Ось вибірка джерел, жирним виділив найцікавіші:
    Підсумовуючи, бачимо, що, по-перше, офіційні документи за останні шість місяців (тобто очевидно після завершення декомунізації) описують місцевість саме як Чапаєвку, по-друге, ні в офіційних документах, ні в ЗМІ місцевість не має назви Віта-Литовська, по-третє, пов'язані організації (КПП, бібліотека, орган самоорганізації населення) досі мають у назві «Чапаєвка». Як наслідок, очевидно, не відбулося ані офіційної зміни, ані зміни в ужитку, тож Чапаєвка залишається і офіційною, і найуживанішою назвою — NickK (обг.) 11:34, 4 вересня 2017 (UTC)
    • Я думав, що раз селище вже не існує, то і немає офіційного вжитку. Тоді я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 5 вересня 2017 (UTC)
      Ні, Чапаєвка існує як цілком окремий (в сенсі географічно відокремлений від інших) мікрорайон/місцевість/селище абощо, згадується в документах і позначається на картах — NickK (обг.) 11:27, 5 вересня 2017 (UTC)
      Тю, дивні якісь. Повинні були декомунізувати. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 16:36, 5 вересня 2017 (UTC)

МангеттенМанхеттен[ред. код]

Виношу на розгляд, оскільки за ВП:ІГО правопис цієї назви повинен узгоджуватися із орфословниками та енциклопедіями, проте словники (крім slovnyk.ua [15]) не містять взагалі назви, а енциклопедії, зокрема УРЕ [16] та УСЕ [17] подають Мангаттан, ЕСУ подає Мангеттен [18], а ЮЕ [19] Манхеттен. Як бачимо, узгодженості немає, але набагато більш впізнавана назва і та, яка має беззаперечну перевагу вживання у джерелах — це Манхеттен. Тому я пропоную обговорити це і у разі згоди — перейменувати. --Flavius (обговорення) 15:52, 2 вересня 2017 (UTC)

Для наочності:

  • Пошук по базі «Законодавство України» (постанови й угоди): 5 [20]. Мангеттен — 0.
  • Урядові сайти (gov.ua): більше тисячі джерел [21], а Мангеттен — 24 згадки [22];
  • Освітні сайти (edu.ua): більше двох сотень [23], а Мангеттен — 16 [24];
  • За загальним пошуком аналогічно переважає Манхеттен (обирайте українську мову, коли перевіряєте).

Коментар стосовно правопису. За пар. 87 в окремих словах h передається українською х. Тобто цей виняток застосовується при давніх запозиченнях. В українську мову слово Манхеттен увійшло щонайменше 60 років тому [25].

Symbol support vote.svg За У словнику Балла - Манхеттен, Манхеттенський проект. Англо-український словник: у 2-х тт. К.: Освіта, 1996, Т. 1, С. 704. Maksym Ye. (обговорення) 16:15, 2 вересня 2017 (UTC)

Тоді у разі позитивного підсумку доцільно перейменувати і на Манхеттенський проект, як подає словник Балла, а також, мабуть, і на Верхній Манхеттен, Нижній Манхеттен. --Flavius (обговорення) 16:22, 2 вересня 2017 (UTC)
А краще Мангеттен (значення). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:16, 3 вересня 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар У більш новіших виданнях книг (з 2015 року), частіше вживається Матгеттен. Це можна побачити з того ж гуглпошуку. А на урядових сайтах більше про установи, а не район. Дякую за увагу!

Ось результати гугл книги (українською) у період з 2015, як ви пишете, по цей час. Всього нуль [26]. На урядових сайтах є різні згадки. Навіть про установи, які отримали назву від чого (?) - а від нашого Манхеттена. Із книг (те, що я знайшов стосовно Манхеттена) за 2012-й рік у романі "Бот" Макса Кідрука згадується саме Манхеттен [27], а ось книга 2017 року "Диво в Берліні" і тут теж Манхеттен [28], а ось 2016 "Зазирни у мої сни" те саме [29], а ось 2015 "Страшенно голосно..." [30] і т.д. [31]. Тому про "більш новіші і частіше" книги - це ви погарячкували.... --Flavius (обговорення) 17:42, 2 вересня 2017 (UTC)
Нові тенденції краще прослідковувати не в «Книгах», художня література останніх років може спотворювати результат, як це добре видно по корпусу, а на прикладі наукових статей (пошук «Академія»). Після 2016 року Манхеттен 17 проти 3 через -г-. Maksym Ye. (обговорення) 18:08, 2 вересня 2017 (UTC)
Чого? Я он вище показав, що не спотворює. Новіші видання худліт все ж мають Манхеттен і не у меншій кількості до Мангеттен. Проте це якщо взагалі брати до увагу худліт. Як на мене, вона недоречна. Там можуть що завгодно написати і навіть Манґаттан. Тому треба до інших джерел звертатися, зокрема наукових і освітніх--Flavius (обговорення) 18:11, 2 вересня 2017 (UTC)
Хм… дивно, мені показало лише книги видання КСД, а Манхеттен не було, тож вибачаюсь. Щодо ЗМІ по переважає Манхеттен з 2015 року 285 проти 20. Установи пишуть як вони хочуть (наприклад [32]), я не беру їх до увагу сильно. А варіант Манґеттен, я теж десь бачив. Переважає Манхеттен і це факт. А інше ми вже знаємо з номінацій нижче. Надіюсь хоть тут буде спокійніше. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 18:34, 2 вересня 2017 (UTC)
Те, що переважає кількісно Манхеттен, то це беззаперечний факт. І з цим навіть запеклий прихильник "г" погодиться, проте навіть він і знайде аргументи на користь Мангеттен. Наприклад, буде на правописі наполягати (хоча я вище написав з приводу цього). Або ще на чомусь. Але тут треба подивитися адекватно на ситуацію і проаналізувати усе комплексно. --Flavius (обговорення) 18:41, 2 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Обидва варіанти широковживані та допустимі за буквою Правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:51, 4 вересня 2017 (UTC)

КаарстКарст (місто)[ред. код]

Передавання оригінальної назви Kaarst через одну "а"--В.Галушко (обговорення) 15:11, 31 серпня 2017 (UTC)

Довгі голосні в прізвищах та іменах, запозичених із фінської та естонської мов, передаються подвоєнням відповідних літер української абетки: Аарне, Куусінен, Тоомінг.

§ 99.

Технічно правопис не проти, коли не фіно-угорська назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 1 вересня 2017 (UTC)
  • Є не-фінський і не-естонський Аахен, скажімо. А взагалі передавати довгий голосний двома, коли короткий голосний є завжди ядром складу, — дурниця.--126.155.20.108 09:33, 1 вересня 2017 (UTC)

Станіслав КонецпольськийСтаніслав Конєцпольський[ред. код]

Згідно першому правилу ВП:МОВА: «Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником». В орфографічному словнику УМІФ однозначно: Конєцпо́льський, і немає Конецпольський.

Крім того, форма Конєцпо́льський абсолютно переважає над Конецпольський у живій літературній та науковій українській мові. Конєцпольський завжди писали і продовжують писати письменники, серед них Ліна Костенко, Роман Іваничук, історики, зокрема Іван Крип'якевич, Володимир Голобуцький, Віктор Горобець, причому в рецензованих наукових виданнях, серед рецензентів Михайло Брайчевський, Федір Шевченко, Ярослав Ісаєвич, див. talk:Станіслав Конецпольський.

З формальної сторони, правило § 104 має винятки, не внесені у Правопис. Ми спокійно сприймаємо те, що Вікіпедія може містити статті, яких немає у жодному словнику. Так само слід спокійно сприймати те, що ми можемо знаходити в АД і враховувати винятки, не вказані у Правописі. Це потрібно відзначити у ВП:МОВА

Юрій Дзядик в) 21:06, 30 серпня 2017 (UTC).

  • Symbol oppose vote.svg Проти До правопису змін не було внесено. Передаємо польське ie як е, що в більшості випадків доречно етимологічно (тут конець).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 31 серпня 2017 (UTC)
  • Якщо слово є у словнику, дилетанські непрофесійні міркування щодо застосування норм Правопису заборонені як порушення ВП:ОД. Вони можуть мати наслідком помилкові висновки, оскільки правописні норми можуть мати винятки, постійно змінюються, уточнюються. — Юрій Дзядик в) 08:57, 31 серпня 2017 (UTC).
  • Symbol oppose vote.svg Проти Наразі це значно більше схоже на помилку в УЛІФі (на жаль, такі є), ніж на правило. Варіант із тим, що це виняток, але при цьому в джерелах переважає саме правописний варіант, є чимось нереальним: мені невідомо жодного іншого такого винятку. В джерелах значна перевага Концепольського через Е за прваописом, у тому числі й в провідних джерелах:
    З огляду на таку кількість і таку якість джерел на правописний варіант виглядає дуже малоймовірним на те, що це свідомий виняток, і значно більш імовірною є помилка в УЛІФі — NickK (обг.) 15:16, 31 серпня 2017 (UTC)
  • Потрібно дотримуватися однакових стандартів. Словник УМІФ нерідко має слова, які неоднозначні і суперечливі у мові. Наприклад, фін (представник народу). Так написав Шевченко одъ молдованына до фина (лист 6/10). У Празькому Кобзарі 1876 року Фінна написано з подвоєним н, з того часу до фінна було у всіх, від шкільних до академічних, виданнях Шевченка. Так само фінн з подвоєним н писали Р Руданський, З Збанацький, Т Тютюнник, П Підсуха, А Андрухович, так в СУМ-11 том 10, стор. 600, УРЕ, УРЕС. Але в УМІФ фін, і стаття з 2008‎ року вже десятий рік фіни. Тут майже так само. У часи Шевченка ще не було апострофа і літери є, див. гра́е, сміе́тця, бъе́тця, безголо́въе, здоро́вье. Вперше літера є і чітко Конецьпо́льский є у тому ж таки Празькому Кобзарі, щоправда, ще й з -ць-. Але у Словнику УМІФ Конєцпольський, причому це не помилка, а неоднозначне мовне питання, див. вище. Тому у Вікіпедії, якщо дотримуватися однакових стандартів, повинно бути якщо Конецпольський, то фінни, якщо ж фіни, Гаяна і Таллінн (це дійсно були грубі орфографічні помилки, так ніхто не писав), то Конєцпольський (тим більш, що так багато хто писали і пишуть). — Юрій Дзядик в) 13:05, 2 вересня 2017 (UTC).
  • В статті в ЕІУ залишилося авторське 'м. Конєцполь'. Тому, імовірно і швидше за все, у авторській орфографії було також 'Конєцпольськ*', виправлене редактором. Це спонукає до думки, що -нец- є протиприродною для української мови, невільною нав'язуваною ззовні орфографією. Коректор допустив назву Конецпльський, автор чомусь не відреагував. У будь якому разі джерело, у якому є одночасно дві орфографії -нец- і -нєц-, має грубу помилку (пропущену літеру) у назві, не може слугувати як АД підтвердження для -нец-.
  • Дмитро Яворницький написав ІЗК російською. Переклад Івана Сварника 1990 року суперечить авторській орфографії та стилистиці. Це очевидно вже з обкладинки, сам Яворницький по-українськи називав військо 'Запорожське', за порогами, а не Запорізьке, як осучаснено у перекладі. У будь якому разі, цей переклад не є АД Яворницького. — Юрій Дзядик в) 14:11, 2 вересня 2017 (UTC).
  • Праці провідних істориків, закінчимо. Микола Аркас, стор. VI: був сьвідомим Українцем і таким остав до смерти, був Адютантом свого батька, головного команданта над фльотою. Не АД. Іван Крип'якевич, стор. 428: француський інженір Боплян, збудувати твердиню, що не допускалаб козацької фльоти до випадів на Чорне Море; стор. 455: Станислав Конецпольський. Не АД. Енциклопедії, закінчимо. ЕІУ розглянули. УРЕ, там лише офіційний правопис, невільне джерело. ШС, Шевченків словник, 1976, у тогочасній офіційній орфографії, напр. Гус (Hus) Ян, немає згадки, що Шевченко писав Иван Гус, невільне і неповне джерело. — Юрій Дзядик в) 16:11, 2 вересня 2017 (UTC).
    @Dzyadyk:. -нец- неприродно? А Донецьк у якій країні? Чи нам його теж нав'язали? — NickK (обг.) 14:49, 2 вересня 2017 (UTC)
    @NickK: Якби місто Конєцполь, як Донецьк, було в Україні, і Конєцпольські були українцями, то було би цілком природним і однозначним -нець-, були би Конецьпольскі, як у Празькому Кобзарі. Шевченко, пригадую, повністю українізував, напр. Иван (не Ян) Гус, Вячеслав- (не Вацлав-, але і не Вьячеслав- чи Въячеслав-) тощо. А так є різні погляди. — Юрій Дзядик в) 15:22, 2 вересня 2017 (UTC).
    @Dzyadyk: А місто-то як Конєцполем стало? Українською Сіверський Донець, Донецьк, Конецполь і Конецпольські; польською pl:Doniec, pl:Donieck, pl:Koniecpol та pl:Koniecpolscy. Невже не очевидна закономірність? Це ж слов'янські назви, які пішли з одного праслов'янського слова, тому вони так і передаються. Це ніяк не надмірна українізація, це цілком розумне пристосування слів з інших слов'янських мов до особливостей своєї. Так, є різні погляди, але аж ніяк не очевидно, що -нец- хтось нав'язав. Значно ймовірніше те, що автор статті ЕІУ гарний фахівець з історії, але не фахівець з передачі польських власних імен, то за ним коректор і виправив згідно з чинним правописом. Адже протилежний варіант (автор краще знає правопис за коректора, а коректор свідомо виправляє всупереч мовній нормі) настільки абсурдний, що потрібно щонайменш якесь джерело про те, що коректор реально таке робив — NickK (обг.) 23:56, 2 вересня 2017 (UTC)

Звісно, має бути ie = Е. Любителі висувати УМІФ як останнє джерело можуть звернутися до найостаннішого їхнього СУМ-20 в гаслах видублювати, вкладати, ворог. Maksym Ye. (обговорення) 15:44, 2 вересня 2017 (UTC)

  • @Maksym Ye.: Я скопіював Silverlight(1).exe (Silverlight.exe 2011 року), запустив, інсталював. Знов те саме - Щоб переглянути цей вміст, інсталюйте Silverlight. При спробі повторної інсталяції відмова: ця версія вже інстальована. Що не так? — Юрій Дзядик в) 16:54, 2 вересня 2017 (UTC).
    У того проекту УМІФ криворукі працівники. Останнім часом то працює, то ні. Maksym Ye. (обговорення) 17:00, 2 вересня 2017 (UTC)
    Залишимо СУМ-20, це цікаво, але непотрібно. Мова про словник. Звісно, можливі помилки. Не той випадок. Тут же Ліна Костенко, багато істориків (див. вище) пишуть Конєцполь, Конєцпольський. — Юрій Дзядик в) 17:08, 2 вересня 2017 (UTC).
    Те, що ви назвали словником, таким не є. Це електронна інтегрована лексикографічна система «Словники України», в основу кожного модуля якої покладено той чи той справжній словник, виданий колись (орфографічний для модуля «Словозміна», словник синонімів для модуля «Синонімія»). Так от, найбільше трапляється помилок у тих гаслах, що були додані авторами електронного модуля до гасел справжніх словників. Самі бачите, ваш приклад «Конєцпольський» це в лексикографічній системі не власна назва, не прізвище, а чомусь прикметник. Укладачі бази схалтурили і в описі цієї картки, як схалтурили в правописі назви. Натомість СУМ-20, який має також електронну версію на сайті УМІФ, хоча й має безліч інших проблем з вини халтурників-укладачів, таких, що ним користуватися треба дуже й дуже обережно, але це в основі паперове видання, вичитане неодноразово, дотримання чинного правопису там практично досконале.
    Щодо того, що якісь автори якось інакше пишуть, це пояснються дуже просто. Правопис видань після кожного автора (навіть у кожному новому перевиданні Шевченка чи Яворницького, будьте певні) змінюють коректори, наукові й літературні редактори. Треба дивитися не на автора, а на видавництво, на рівень редактури. Найкращу редактуру мають великі енциклопедії, видання «Наукової думки», тексти законів, підручники тощо. Maksym Ye. (обговорення) 17:58, 2 вересня 2017 (UTC)
    Підключив сюди проглядання попередніх обговорень. Конєцпольський пишуть у рецензованих наукових виданнях. — Юрій Дзядик в) 20:26, 2 вересня 2017 (UTC).
  • Symbol support vote.svg За У працях Наталії Яковенко, українського провідного спеціаліста з історії ранньомодерної історії України цього періоду вживається Конєцпольський («Українська шляхта», «Нариси» та інших). Довіряю їй.--N.Português (обговорення) 04:16, 3 вересня 2017 (UTC)
    Повторю думку, висловлену вище. Ім’я автора чи рецензованість видання не мають значення. Має значення видавництво і як поставлене в ньому редагування, чи відповідає нормі (наприклад, нові праці Яковенко друкує «Критика» своїм безглуздо крученим правописом). Читаючи працю, ви довіряєте видавництву, а не автору. Maksym Ye. (обговорення) 04:27, 3 вересня 2017 (UTC)
    Дякую за детальне пояснення. Гадаю, ви цілком маєте рацію про те, що авторські варіанти можуть мінятися за бажанням видавництва. Знаю з власного печального досвіду. Але, скажімо, «Нариси» пані Яковенко від 1997 року видавалися в «Генезі», а не «Критиці»; а там так саме «Конєцпольський». Певно, це авторський варіант. Норму я в цьому закрученому обговоренні не знайшов, сам спеціалістом у правописі не є, тому на цей момент, в питанні запису цього польського прізвища, довіряю авторитетові пані Яковенко. --N.Português (обговорення) 04:46, 3 вересня 2017 (UTC)

ВП:МОВА: «4. Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів».

Прошу підвести підсумок. Польське -nie- досить часто перекладається як -нє-: Збігнєв Бжезінський (консенсус з березня 2009), Збігнєв Цибульський, Збігнєв, Агнєшка Осецька тощо.

Юрій Дзядик в) 18:38, 6 вересня 2017 (UTC).

@Dzyadyk: Вище ж написано (Maksym Ye.), що є альтернативні написання: СУМ-20 на сайті ulif.org.ua пропонує написання Конецпольський у кількох гаслах (посилання на варіант без Silverlight: видублювати, вкладати, ворог). Тож обговорення закривати передчасно, бо написання Конецпольський теж наявне в словниках ULIF — NickK (обг.) 11:13, 8 вересня 2017 (UTC)
Я ж пояснив: "Залишимо СУМ-20, це цікаво, але непотрібно. Мова про словник (17:08, 2 вересня)". Добре, розглянемо докладно. Хто автор цитати, де зустрічається Конецпольський, -ому? У гаслі 'видублювати' - (із журн.), 'вкладати1' - (П. Панч), 'ворог' - (А. Кащенко). Зрозуміло, що авторитетність цитат (які ULIF, за етикою наукового цитування, має наводити у авторській редакції) не більша, ніж авторитетність джерела, тобто з невідомого журналу - не АД, з Петра Панча і Адріана Кащенка - на рівні з іншими джерелами початку і середини минулого сторіччя. Не розумію, коли досвідчений ас з серйозним виглядом ставить проти козирів з королем биті шістку та валети. Це ризиковано. Закрито. Якщо буде козирний туз, відкриємо знову. — Юрій Дзядик в) 19:39, 8 вересня 2017 (UTC).
  • Вони наводять цитати далеко не в авторській редакції. Міняють навіть з-із, у-в, скорочують, замінюють слова. Це погано для словникарства, зате можна бути абсолютно впевненими, що це чинна норма. Maksym Ye. (обговорення) 04:09, 9 вересня 2017 (UTC)
  • Не можу повірити. У нас же не сталінські часи, не Імперія Зла ("були держави страшніші, але не було брехлівішої"). В науці це називається фальсифікацією, підгонкою під потрібний результат, це ще гірше, ніж плагіат. Якщо це так, то шість томів можна на смітник. Цей жах не можу навіть уявити! — Юрій Дзядик в) 07:46, 9 вересня 2017 (UTC).
  • Якщо цікавить докладніше, то цей словник суцільна підробка. Взяли СУМ-11, розширили, відредагували під чинний правопис і маємо результат — найофіційніший і найбільший словник в Україні від установи, на яку державою покладено функції словникарства. Maksym Ye. (обговорення) 09:04, 11 вересня 2017 (UTC)
  • @Yakudza: Анатоліє, Дмитро не приймав участі у обговоренні, і має право підвести підсумок. Немає заперечень? Звісно, він має право відмовитися, але я дуже хотів би йому запропонувати. Адже саме він першим привернув увагу на цю проблему. З повагою, — Юрій Дзядик в) 19:49, 8 вересня 2017 (UTC).
  • @Aeou: (конфлікт редагувань) на "Той пункт 4 з ВП:МОВА не завадив Вам відкрити це обговорення. Не розумію тоді, чому цей же пункт сьогодні заборонив нам обговорювати". Дійсно, формально пункт 4 давав право перейменувати без обговорення. Але це був би виклик усім опонентам. Крім того, необхідно було розглянути версію помилки у словнику. — Юрій Дзядик в) 20:18, 8 вересня 2017 (UTC).
    @Dzyadyk: І для чого ви закрили обговорення, в якому саме йшлося про версію помилки в словнику? — NickK (обг.) 21:09, 8 вересня 2017 (UTC)
    Невже? У мене враження, що дискусія про версію помилки припинилася і закінчена, усі заперечення розглянуто. Поясни, прошу, що саме не помітив. Відкриваю, завтра подивлюся уважніше. — Юрій Дзядик в) 21:26, 8 вересня 2017 (UTC).
  • @Yakudza: Maksym Ye. надав (04:09, 9 вересня) нову несподівану шокуючу (07:46, 9 вересня) інформацію. Знімаю пропозиції 18:38, 6 вересня та 19:49, 8 вересня. Питання виявилося багато складніше, підведення підсумку передчасне. — Юрій Дзядик в) 07:50, 11 вересня 2017 (UTC).

Є ще варіант КонЕЦЬпольський--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 13 вересня 2017 (UTC)

  • @UeArtemis: Конецьпольський це Шевченкове, він повністю українізував імена. Але зараз м'який знак точно відсутній, тому що постійною є протилежна тенденція, переклад усе ближчий до оригіналу. Так, вже давно Шевченків Вячеслав є Вацлав IV (до речі, Шевченко не писав Вьячеслав чи Въячеслав, тому у сучасному правописі апостроф В'ячеслав у виданнях Шевченка відсутній, це один з винятків, не вказаний у Правописі), Иван Гус є Ян Гус тощо. — Юрій Дзядик в) 09:09, 16 вересня 2017 (UTC).

ПлейлистПлейліст[ред. код]

Відповідно до правил англіцизмів (від англ. list, а не від рос. лист).--В.Галушко (обговорення) 16:12, 22 липня 2017 (UTC)

Чому б не перейменувати на щось більш нормальне за кальки? Скажімо, згідно з Англо-українським тлумачним словником з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування Пройдакова і Теплицького (с. 394) підходить варіант Список відтворення. --Рассилон (обговорення) 20:31, 22 липня 2017 (UTC)
Можна й так, але не думаю, що шестискладовий «список відтворення» вистоїть перед коротким «плейлистом». --В.Галушко (обговорення) 07:26, 23 липня 2017 (UTC)
До речі, «плейлист» — не калька, а запозичення. А от «список відтворення» — якраз калька російського «список воспроизведения». У разі калькування англійського слова було б «список програвання» або навіть «програвний список». --В.Галушко (обговорення) 07:30, 23 липня 2017 (UTC)

Коментар[ред. код]

посилання за темою (асоціативні) для небайдужих:

Форма використання "плейлист" усталена через існування іменника "лист" українською.--Avatar6 (обговорення) 22:34, 22 липня 2017 (UTC)

Очевидно, запозичено через російське посередництво. Якби орфографічний словник узаконив подібне етимологічно неточне написання, тоді ми б залишили, як є. Але правопису це суперечить. --В.Галушко (обговорення) 07:24, 23 липня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Це іншомовне слово, тож за «правилом дев'ятки» буде плейліст, до листа (в жодному зі значень) не має стосунку.--Анатолій (обг.) 11:06, 23 липня 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Тут переосмислення. Запозичення перекликнулося із українським словом "лист" в сенсі "документ для записування яких-небудь відомостей" (переписний лист, наприклад).--ЮеАртеміс (обговорення) 12:42, 23 липня 2017 (UTC)

переписний лист — це калька з російського переписной лист, українською правильно буде переписний аркуш.--Анатолій (обг.) 13:57, 23 липня 2017 (UTC)
Ні. Див. тлумачний словник - документи-списки це листи.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:17, 24 липня 2017 (UTC)

3. який. Офіційний, грошовий або інший документ. [Йоганна (після мовчання):] Хузане, дай мені розлучний лист (Леся Українка, III, 1952, 164);

// Документ для записування яких-небудь відомостей. Вони [обліковці] обійдуть квартиру за квартирою.., зустрінуться з кожним громадянином Радянської держави і, опитавши його, занесуть дані у переписний лист (Радянська Україна, 11.I 1959, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 491.

Symbol support vote.svg За правило дев'ятки. --Flavius (обговорення) 07:58, 24 липня 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Аргумент за перейменування: Правило дев'ятки. Крім іншого, дійсно, при вживанні слова плейлист у багатьох виникає асоціація зі словом лист, що етимологічно неправильно. Перейменування на «список відтворення», як на український відповідник іншомовного слова зараз не на часі. Та й тут виникають деякі питання, чи це відповідник чи калька з російської. І за вживанністю більше використовується плейліст ніж список відтворення. Отже, перейменовано.--Стефанко1982 (обговорення) 12:54, 20 серпня 2017 (UTC)

Оскарження[ред. код]

Стефанко1982 доброго дня. Оскаржую, поєднання запозиченого кореня плей з українським коренем "лист". До української частини слова жодним чином те дурне правило дев'ятки не застосовується. Перейменування спотворює та демоформує нашу мову. А ті користувачі, хто виступав за перейменований варіант свідомо спотворюють нашу мову, розблячи її вториннною. Завжди запозичення робилися з урахуванням мовних ознак рідної мови, зберігаючи її стиль та логіку. А плейліст - і є насправді сліпою калькою з англійської, невластвою українській мові на відміну від українізованого "плейлист". Українська завжди запозичувала та завжди адаптували чужі слова: саме тому у нас татарське мейдан пишеться і лунає як майдан. --Yasnodark (обговорення) 12:59, 21 серпня 2017 (UTC)

Yasnodark Play+List = Playlist. Is a term to describe a list of video or audio files that can be played back on a media. List in Wiktionary [33]. При чому тут слово "лист", яке означає "написаний чи надрукований на папері текст, що звернений до особи", або [34]. --Flavius (обговорення) 13:34, 21 серпня 2017 (UTC)
Вам ЮеАртеміс писав до чого, наводив визначення зі словника, Play+лист. Обхідний лист, переписний лист - документи-списки - це листи, а не лісти. Про інше написав вище. Українська завжди адаптувала чужорідні слова.. --Yasnodark (обговорення) 13:59, 21 серпня 2017 (UTC)
Мені особисто він нічого не писав. Це він спільноті писав усій. Стосовно ж його думок у коментарі - вони не підтверджені АД. A на основі думко не перейменовуються статті. В цьому випадку є правопис і відповідно там все прозоро і чітко, а list = список, а список це [35]. Не могло бути тут ніякого поєднання запозиченої частини play з українською частиною лист, яка жодним чином не відноситься до тої оригінальної list, яку буцімто відкинули і замінили на омонімічну українську. Слово складається з двох частин з двох повноцінних слів і саме слово є повноцінним в мові оригіналі, а самі частини дослівно перекладаються на існуючі в українській мові слова. --Flavius (обговорення) 13:49, 21 серпня 2017 (UTC)
ЮеАртеміс говорив про те, що листами можуть називатися «документи», але плейліст не є документом.--Анатолій (обг.) 18:34, 25 серпня 2017 (UTC)
не підтверджені АД? Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 491. придивіться.--Yasnodark (обговорення) 11:59, 22 серпня 2017 (UTC)
там написано, що слово плейліст (англ. playlist) утворилося з поєднанням англійського плей (play) і українського лист? --Flavius (обговорення) 15:19, 22 серпня 2017 (UTC)
дійсно слабкі аргументи оскарження. Давайте вже назвемо тоді плайлист, так буде поєднуватися два українських слова «плай» (стежка в горах) і «лист». То нічого, що вони стосунку не мають до оригіналу, за те українські…--Анатолій (обг.) 18:32, 25 серпня 2017 (UTC)

Дивно, що серед аргументів не прозвучав той факт, що слово "list" вимовляється англійською (а не її радянським спотворенням) саме більш схоже на "лист", а не на "ліст". Фактично російська помилка дублюється двічі, це слід виправляти.

Це дійсно так, але прийняті зараз українські правописи не передбачають передавання англійського короткого i як и. Змінимо правопис, тоді повернемось до цієї теми. --В.Галушко (обговорення) 20:48, 3 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За плейліст, Symbol oppose vote.svg Проти оскарження. Тут правило Правопису доволі чітке. Аргументом проти міг би встати усталений вжиток з народною етимологією, але ми їх вже обговорювали. Не бачу причин затягувати обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:02, 13 вересня 2017 (UTC)

@Yasnodark: На ваше оскарження є три аргументи за перейменування. Ви бажаєте продовжувати обговорення, чи мені можна підбивати підсумок вдруге?.--Стефанко1982 (обговорення) 2:54, 17 вересня 2017 (UTC+3)

Стефанко1982 якщо люди хочуть зробити з нашої мови сурогант та сировинний придаток інших мов, що тут ще можна зробити?--Yasnodark (обговорення) 12:08, 17 вересня 2017 (UTC)
передивився 15 словників - там цього слова нема, навіть у тому, що має 1718 стор формату понад А4 дрібним шрифтом. Тобто у словниках воно з'явиться у тому вигляді, що ми тут на придумаємо. Проте є на радіостанціях:
http://lux.fm/player/airArchive.do
http://www.kissfm.ua/playlist/ --Yasnodark (обговорення) 12:24, 17 вересня 2017 (UTC)

Зігмар ҐабріельЗігмар Габрієль[ред. код]

Користувач Wanderer порушив ВП:МОВА і перейменував статтю з правописної назви на неправописну. Див. § 91. E, Ö, EU та § 87. G, H--ЮеАртеміс (обговорення) 08:48, 25 серпня 2017 (UTC)

Див. також рішення по Вікіпедія:Перейменування статей/Габрієль → Габріель (рішення на користь Габрієль)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:55, 25 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За ВП:МОВА. Взагалі дивно, що ЗМІ калькують російську разом з цим ґ--くろねこ Обг. 09:01, 25 серпня 2017 (UTC)
    • Так, це російською він Габриэль [Ґабріель]. Е не йотується в укр. мові лише після префіксів та коренів, що використовуються як префікси. Навіть якщо розглядати -ель як окрему в укр. мові морфему, як деякі на вікі намагалися раніше, це буде суфікс, а суфікси йотуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:02, 25 серпня 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар ЮеАртеміс перейменував 21:25, 24 серпня 2017 статтю, яка була створена мною ще 00:37, 29 квітня 2012. А саме, переправив діфтонг у прізвищі сабжа з -іе- на -іє-. ЮеАртеміс проігнорував правопис прізвища сабжа в україномовних АД (див.: Укрінформ, Німецька хвиля, Українська правда та багато інших), не попередив про свої дії та не повідомив про них на СО. При чому він як мінімум порушив правила ВП:АД та ВП:ПС, де чітко сказано, що за Регламентом статтю поперше треба номінувати, по друге - обговорити протягом тижня. Після того, як йому на це було вказано на СО статті та на його власній СО тут він ще й збрахав, або «умовчав» про власні порушення. Цікаво, всі агенти культурно-мовного впливу імперії-матушки такі наглі та брежливі?--Wanderer (обговорення) 10:03, 25 серпня 2017 (UTC)

Доброго дня, ВП:МОВА, ВП:АД, ВП:ПС ви не читали (так же як і правопис 2015). Перейменування було згідно консенсусу Вікіпедія:Перейменування статей/Габрієль → Габріель. Упершу чергу вікіпедія керується чинним правописом, а не "як схотіли ЗМІ". Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 10:13, 25 серпня 2017 (UTC)
Те, як тут приймаються «правила» - я добре обізнаний. Так само і про те, як агентура під патронажем кураторів, всупереч українським філологам та перекладачам змі, спробує тут зробити оазис імперського мовно-культурного "впливу".--Wanderer (обговорення) 10:22, 25 серпня 2017 (UTC)
Правопис 2015 та український орфографічний словник. Це супереч українським філологам? Дивно те, що за правописом 2015 Габрієль, а за гуглперекладачем Габріель. --くろねこ Обг. 10:31, 25 серпня 2017 (UTC)
Ви та ваш номінант спочатку навчіться елементарним правилам цивілізованої людської поведінки та Регламенту:
що таке Вікіпедія,
як звертатися,
як щось номінувати на щось,
як аргументувати та користатися хронологією,
Чому некрасиво брехати та перекручувати, тощо
А про те як повинен писатися Köln - Кьольн чи Кельн - про це ми якось поспілкуємося при іншій нагоді та в іншому місці.--Wanderer (обговорення) 10:37, 25 серпня 2017 (UTC)
Цитую з ВП:ПС: «надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА». А тепер будь-ласка за ВП:МОВА. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 10:53, 25 серпня 2017 (UTC)
  • Вікіпедійне -іє- в іменах, подібних до Габріель, Аріель тощо, це якесь особливе начотницьке розуміння вікіпедистами правил правопису. Приклад я колись наводив з академічного Словника синонімів (синонімія до слова гарний містить у прикладах ім’я Габріель). Наведу для підкріплення думки, що, все-таки, варто всіх «Габрієлів» перейменувати на Габріелів, посилання на Корпус української мови, зібраний у Київському університеті Шевченка. Так от Габріель трапляється у різних підкорпусах — пошук по словоформах — (художні тексти - 9, наукові тексти - 16, публіцистичні — 163 — багато згадок Зігмара) значно частіше за Габрієль (художні тексти - 1, наукові тексти - 2, публіцистичні — 1). Фактично, Вікіпедія тут іде проти мовної норми, якою вона є нині. Maksym Ye. (обговорення) 14:07, 25 серпня 2017 (UTC)
    Незгодний. По-перше, чинний Правопис від Міносвіти є загальнообов'язковим (див. відповідні закони України). По-друге, ми не йдемо проти норми - ми її дотримуємося, її затвердженої. Те, що її не дотримується загал - інше питання. Загал взагалі ніякої норми зараз не дотримується, на жаль. Мовний анархізм останні 26 років.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:10, 25 серпня 2017 (UTC)

Це не особисте читання, а читання написаного.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:50, 25 серпня 2017 (UTC)

після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.

§ 91. E, Ö, EU

Я зробив тривіальне перейменування з приведення назви у відповідність правопису та вже прийнятому рішенню щодо Грабрієлів. Статусу автора статті не існує. Інформують завантажувачів файлів, коли ті номінуються на видалення, а не перших чи всіх редакторів статей. Тривіальні перейменування зазвичай не потребують обговорення, але тут, на жаль, виник конфлікт.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:50, 25 серпня 2017 (UTC)

Всі аргументи вже наводились в обговоренні по імені/прізвищу, тож повторюсь лише стисло: -іє- форма є в УЛІФ, відповідає букві правила та присутня в літературі.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:01, 25 серпня 2017 (UTC)
Ах, так, в німецькій немає дифтонгу /ie/, а дифтонг через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:04, 25 серпня 2017 (UTC)

ЗМІ ж його звуть в залежності від рівня освіченості редактора. Ось Габрієль на УНІАН, ТСН, Еспресо і той же Укрінформ, а ще Канал 24, Газета.UA тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:20, 25 серпня 2017 (UTC)

От саме про це я й кажу. Пропущена перша частина правила: «Коли іншомовне е... на початку слова вимовляється як звукосполучення й + е. Також після...'». У власних назвах, на кшталт Габріель, Аріель, Даніель, Галадріель тощо тощо, звукосполучення й + е не вимовляється. Не виконується умова, а мовна практика це тільки підтверджує. Maksym Ye. (обговорення) 17:34, 25 серпня 2017 (UTC)
Габріель на УНІАН переважає. І на ТСН в десяток разів більше, і на Укрінформі, і на 24тб, і в Газеті. На порядок більше. На Еспресо майже на дава порядки більше Габріель. Maksym Ye. (обговорення) 17:44, 25 серпня 2017 (UTC)
При чому тут є на початку слова? Це інше речення. У Вас логічна хиба.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 28 серпня 2017 (UTC)

Коли іншомовне e (іноді дифтонг ai) на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення й + е, воно передається літерою є: європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет. Також після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.

§ 91. E, Ö, EU

Тут чітко: коли на початку слова за традицією й+е, а ТАКОЖ після І. Це з точку зору математичної логіки ||, а не &&.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:44, 28 серпня 2017 (UTC)

Це якщо не читати умову не вимовляється й не зважати на прислівник також «так само, таким же чином». Коли на початку не вимовляється, а також, коли після і не вимовляється, то маємо: Евбея, Егейське море, Едінбург, Еклізі-Бурун, а також: Габріель, Аріель, Умбріель тощо. От тому вікіпедистам і потрібно не гратися з правилами, навмання обрізаючи умови, а дивитися на авторитетні джерела. Джерела все скажуть. Як бачите, абсолютна перевага в тих, що їх ви самі запропонували за авторитетні. На порядок перевага. Maksym Ye. (обговорення) 08:08, 28 серпня 2017 (UTC)
Не вигадуйте. По-перше, в старих книжках Арієль, Умбрієль, а по-друге, чого ж не Діего та Тріест? У правилі в першому реченні виключно про традиційне йотування початкового Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:31, 28 серпня 2017 (UTC)
Добре, що почали звертатися до джерал. Погано, що прирівняли назву, де звукосполучення вимовляється, і де не вимовляється. Maksym Ye. (обговорення) 08:56, 28 серпня 2017 (UTC)
Перше речення блокує «йє» на початку слова. Щонайменше Ємен раніше писали як Йємен. Друге й третє речення цілком чітко кажуть про обов’язкову йотацію, за винятком морфемних меж. Якби вони хотіли написати про вимову, то вони б так і написали. Утім, якщо вимова йотована, то написання «є» має бути очевидним. Правило про примусову йотацію існує з 1944 року (коли його повернули до правопису), проти нього поназапозичили через російську иэ→іе, але правило традиційно забули оновити (і, як на зло, не навели навіть жодного прикладу з «іе» всередині морфеми). А статистика демонструє швидкість вставки загубленого йота. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:18, 29 серпня 2017 (UTC)
Хоча, даруйте, Ємен у тому правилі взагалі недоречний приклад, бо там йотація з першоджерела взята, а не з’явилась на українському ґрунті як у тій же Європі. До речі, якби стосунок до вимови мав місце, то там би перелічили й інші голосні з відповідними прикладами (буєр з іншого параграфа, траєкторія з примітки). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:30, 29 серпня 2017 (UTC)
Перше речення правила § 91, взагалі-то, «1. E передається літерою е». Перший пункт логічно описує ситуацію без йотації, другий описує випадок «2. Коли іншомовне e... вимовляється як звукосполучення й + е». Maksym Ye. (обговорення) 04:18, 29 серпня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За чітко і просто викладено у правописі, а саме: після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: абітурієнт, пацієнт; Трієст, Вандрієс, Дієго. --Flavius (обговорення) 08:28, 28 серпня 2017 (UTC)

Не тлумачте правило навмання. Бо не чітко, і не просто, адже ви теж чомусь викинули прислівник також, що вимагає виконання тих самих умов попереднього речення. Повне правило відсилає до узвичаєного вжитку. От його і треба розглядати. Maksym Ye. (обговорення) 08:56, 28 серпня 2017 (UTC)
Можливо вам складно і нечітко читається умова (що дуже дивно, адже написано пишеться є, а не е...п и ш е т ь с я є, а н е є), але ж не приклади абітурієнт, пацієнт, Трієст, Вандрієс, Дієго. Я би ще з вами погодився, якби їх там не було (сховати нереально їх), то тоді трактувалося інакше би. Але ж ні. Вони там є і ви, на щастя, змусити когось проігнорувати їх не зможете. Просто не намагайтеся. --Flavius (обговорення) 09:25, 28 серпня 2017 (UTC)
Ви продовжуєте тлумачити правило по-своєму, дивним чином обрізаючи початок з важливою умовою, намагаючись спіймати мене на суперечності. Але немає ніякої суперечності. Бо в абітурієнт та ін. вимовляється «в українській мові як звукосполучення й + е», тому й пишеться є, а в назвах Габріель, Аріель, Умбріель тощо не вимовляється, тому й пишуть е. І джерела це підтверджують абсолютно надійно. Maksym Ye. (обговорення) 09:32, 28 серпня 2017 (UTC)
Ви досить багато на себе берете, намагаючись тут довести, що ви єдина людина у Вікі, яка може тлумачити правопис правильно, натякаючи, що всі інші, принаймні три досвідчених користувача в цьому обговоренні, по-своєму його трактують. Ще раз вчитайтеся у правило і зверніть увагу на приклади абітурієнт, пацієнт, Трієст, Вандрієс, Дієго. Я вже навіть виділив для вас те, що ви не можете самотужки помітити. --Flavius (обговорення) 09:38, 28 серпня 2017 (UTC)
Беру на себе багато, бо навів посилань на авторитетні джерела багато. Сперечайтеся не зі мною, а з джерелами. Не можете зрозуміти правило, яке з самого початку спирається на вимову, а не надає загальний закон, читайте словники. Maksym Ye. (обговорення) 09:45, 28 серпня 2017 (UTC)
Не беріть так багато. Пожалійте себе. Щодо АД, то треба і на інші джерела дивитися, але і тут ви не хочете їх помітити. Словники звісно читаю. в тлумачному й іншомовному - Арієль, а в орфографічному - Габрієль, але ж і це ви не хочете помітити. --Flavius (обговорення) 10:01, 28 серпня 2017 (UTC)
Дякую за непрохану турботу про мене. Я себе шкодую. Бо через отаке ставлення до джерел ніколи не маю нормальної довідки у Вікіпедії. В базі (база це не орфографічний словник!), справді, «Габрієль» з помилкою. У власних назвах у тій базі численні помилки всупереч правопису. Що це точно помилка, підтверджують паперові видання словників, на які я тільки і зважаю. Втім, новіші видання з того ж сайту УМІФ також містять цитування з правильним варіантом Габріель. Це перевага авторитетності, перевага часу видання, перевага усіх інших джерел. Maksym Ye. (обговорення) 10:20, 28 серпня 2017 (UTC)
Будь ласка. Тепер надайте спільноті новіші видання словників, якщо такі маєте, і у яких буде подано Габріель та Аріель. Цитування несловників, а так званих "інших новіших видань" зі згадками Габріель та Аріель це звичайно добре, але такі самі джерела мають згадки, але прямо протилежні... Ви бачили їх? Чи тільки на свої цитування звернули увагу? І вони між іншим теж новіші, і теж авторитетні. Хоча я ж забув, що ви єдиний тут, хто може визначити "авторитетне те видання, чи не авторитетне", аналогічно з одноосібним вмінням правильно трактувати правопис. --Flavius (обговорення) 10:31, 28 серпня 2017 (UTC)
Нижче процитував з тієї ж бази словники, що перед тим були на папері. Це найостанніші словники, улюблені вікіпедистами. А от вище мені процитували інтернет-видання, як авторитетні, в яких я одразу знайшов абсолютну перевагу коректного варіанта. Як саме зрештою буде названа стаття у Вікіпедії, звісно, визначиться абсолютно випадково, як завжди. Але дві речі я маю зафіксувати для розумних і допитливих читачів, котрі колись прийдуть сюди, здивовані, чому там помилка.
Перше, правопис у цьому випадку визначає умову, а не накидає загальне правило. І друге, в джерелах спостерігається абсолютна перевага варіантів Габріель, Умбріель, Аріель, Галадріель та под., бо правописна умова не виконується. І за нормальних обставин перевірки перейменування було б очевидне. Maksym Ye. (обговорення) 10:42, 28 серпня 2017 (UTC)
Це різні речення. Для йотація після Ь, І, Е, Є ' інша умова далі - не після префіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:05, 28 серпня 2017 (UTC)
Так, це різні речення одного правила. Слово Також усе пояснює. Maksym Ye. (обговорення) 09:18, 28 серпня 2017 (UTC)
Я виходжу на вулицю, коли мені треба купити хліб. Також я виходжу на вулицю за кефіром. З цього випливає, що за кефіром я йду лише, коли немає хліба вдома?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 28 серпня 2017 (UTC)
Ні, ви купуєте, коли також виходите купувати. Коли виходите не купувати, то не купуєте кефір, навіть якщо вийшли на вулицю. У вас же виходить, що ви виходите на вулицю тільки купувати кефір. І купуєте завжди, коли виходите. Maksym Ye. (обговорення) 12:51, 28 серпня 2017 (UTC)
Виходжу чи виходжу купувати - це вже справа десята. Головне, що одна дія має різні причини, різні умови.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:04, 29 серпня 2017 (UTC)
  • І ще, вельмишановні тлумачники правил навмання. Додам посилання на улюблений деякими вікіпедистами СУМ-20, гасло вижидально. Серед прикладів: «Габріель елегантно підніс келих із вином». Шукав тільки в доступному мені в розпізнаному вигляді томі. Про синонімію до гасла гарний у базі я вже зауважував: «Сумно дивиться [Габріель] з намету На околицю препишну (Леся Українка)».
  • А тут класичний СУМ-11. Гасло розмін: «І «гостює» по неволі Габріель ді Кастельнеро, жде, як бога...». Maksym Ye. (обговорення) 09:23, 28 серпня 2017 (UTC)
    • Цитата Лесі Українки, яка старша за будь-який затверджений правопис. Неревалентно.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:59, 28 серпня 2017 (UTC)
      • Навіщо? Ну навіщо ви це написали? Хіба не знаєте, що в словниках правопис цитат приводиться до чинного? Мало того, в цьому параграфі не було змін. Maksym Ye. (обговорення) 12:56, 28 серпня 2017 (UTC)
      • Нічого укладачі словників самі не адаптують. Вони цитують з сучасних їм видань. Це редактори тих сучасних видань адаптують. Те іе на їхній совісті.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 29 серпня 2017 (UTC)

Насамкінець наведу свою виписку правила, як вона має бути без скорочень. Перший пункт, коли не вимовляється як сполучення, другий пункт, коли вимовляється як сполучення й+е на початку слова, а також після і, е, й тощо Maksym Ye. (обговорення) 04:39, 29 серпня 2017 (UTC):

1. Е передається літерою е: екватор, екзаменатор, електрика, енергія, ентузіазм, етап, ідеал, каре, силует, театр, фаетон, філе; Еквадор, Па-де-Кале, Теруель; Есхіл.

2. Коли іншомовне e (іноді дифтонг ai) на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення й + е, воно передається літерою є: європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет. Також після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.

§ 91. E, Ö, EU

Чого не виділили "в українській мові"? Там саме умова традиції. Єресь, Європа - йотування тут не іншомовне. А "також" ніяк не пов'язується з умовою цієї традиції. Тут "також" в сенсі "також пишеться є", а далі написано нові умови.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:07, 29 серпня 2017 (UTC)
Не так. Перший пункт коли пишеться «е», другий — коли «є», причому на ґрунті української мови. А третє речення зазначає, коли всупереч другому реченню пишеться «е». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:46, 30 серпня 2017 (UTC)
  • З одного боку, Symbol support vote.svg За згідно з правописом. Таке правило. З іншого боку, як показує гуглбукус, форма «Габріель» присутня в україномовних авторитетних текстах ще з радянських часів (1960-1970-х рр) й особливо часто вживається з 1990-2000-х. Ця форма переважає правописного «Габрієля» на сотню. Треба визначити, що приорітетніше: правопис чи слововжиток (і словники які його фіксують).--N.Português (обговорення) 01:48, 4 вересня 2017 (UTC)
    "1990-2000-х" - зі смертю редактури тобто (--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 4 вересня 2017 (UTC)

Віла-РеалВільярреаль[ред. код]

Відповідно до офіційної іспанської назви і для уникнення плутанини з однойменним португальським містом--В.Галушко (обговорення) 16:20, 24 серпня 2017 (UTC)

  • Справа в тому, що місто, яке раніше називалося Вільярреал(ь) (ісп. Villarreal), у 2006 році було перейменовано на Віла-Реал (валенс. Vila-real), і наразі офіційною назвою міста є саме валенсійська. У той же час, футбольний клуб залишився Villarreal CF (у тому числі валенсійською мовою), звідки й плутанина, бо футбольний клуб відоміший значно ширше за доволі маленьке місто. Якщо тільки немає переваги в ужитку українською мовою (а я взагалі не бачу усталеного вжитку, я не знайшов джерел на місто, а не на футбольний клуб), за ВП:ІГО має бути Віла-Реал за правилами практичної транскрипції з офіційної мови в регіоні (тобто валенсійської) — NickK (обг.) 10:05, 9 вересня 2017 (UTC)

Суонсі_СітіСвонсі Сіті[ред. код]

Статтю перейменували за компанію зі статтею про місто. Але ж треба розуміти, що назви команд і міст через певні особливості не завжди співпадає (Наприклад Неаполь і Наполі), тож пропоную повернути назад Свонсі Сіті. Оскільки цю назву подає офіційний український транслятор матчів команди - http://footballua.tv/ua/video/obzor-championat-anglya-luchshie-goly/view/62121/ YarikUkraine (обговорення) 23:13, 22 серпня 2017 (UTC)

  • Тільки є питання. Чи є footballua.tv АД?--Venzz (обговорення) 07:03, 23 серпня 2017 (UTC)
    Вони є офіційним українським україномовним транслятором матчів цієї команди. Хто українською мовою може бути авторитетніше? --YarikUkraine (обговорення) 12:19, 23 серпня 2017 (UTC)
    Але жвони не мовознавці.--Venzz (обговорення) 14:07, 25 серпня 2017 (UTC)
    Мовознавці були би авторитетнішими в питанні написання назви міста, на мою думку. --Lexusuns (обговорення) 19:52, 10 вересня 2017 (UTC)
  • Як я і очікував, що мовчки перейменована стаття згодом знову потрапить під перейменування. Щоб зробити висновок хочу зачекати, що «найбільші мовознавці» висловились з цього приводу. --Jphwra (обговорення) 07:16, 23 серпня 2017 (UTC)
  • так місто також називають і Свонс і Суонс. І назва вибрана лише та яка поширена. Статистика: Свонсі Сіті - 4020 та Суонсі Сіті - 2060. Дякую за увагу! П.с.: посилання видає Error 404. --くろねこ Обг. 08:11, 23 серпня 2017 (UTC)
    Дякую, рисочки від підпису залізли в посилання, виправив. --YarikUkraine (обговорення) 12:19, 23 серпня 2017 (UTC)
  • Я вже пропонував Свонзі, але в номінації Вікіпедія:Перейменування статей/Свонсі → Суонсі вирішили, що має бути Суонсі. Тож є сенс лише додати дефіс.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:14, 24 серпня 2017 (UTC)
  • Підтримую ініціативу. Як приклад різного написання міста та клубу можу ще навести Геную/Дженоа. --Lexusuns (обговорення) 19:51, 10 вересня 2017 (UTC)
  • Мені не подобається така штучна ініціатива. Це очевидно не той випадок, коли місто й клуб усталилися по-різному. В інших відомих випадках такого усталення («Наполі» з Неаполя, «Рома» з Рима тощо) різне усталення відбулося через те, що назва місцевою мовою виразно відрізняється від назв іншими мовами. Тут про таке не йдеться — всіма мовами місто й клуб називаються однаково, і нема жодних підстав вважати, що вони усталилися в українській мові по-різному. Про усталеність не може бути й мови, зокрема й тому, що й сам канал «Футбол» пише і «Суонсі». Мені, звісно, більше подобається пара СвонсіСвонсі Сіті, але якщо вже місто в нас Суонсі, то й клуб має бути Суонсі СітіNickK (обг.) 02:23, 17 вересня 2017 (UTC)

ХейткорГейткор[ред. код]

згідно з §87 Правопису літера h передається літерою г. Цей же параграф наводить винятки - слова хокей, хол, хобі та прізвище Хемінгуей (та деякі інші, вони перелічені в словниках). Кому цікаво, можна знайти роз'яснення, що саме ці кілька слів пишуться так за традицією, як давні запозичення з російської мови, через яку, нібито, вони прийшли в українську. Є також доволі багато роз'яснень від авторитетних мовників, зокрема Городенської, Пономаріва та ряду інших, що для нових запозичень - до яких, поза всяким сумнівом, належить «гейткор», виняток не діє, а діє основне правило §87. --Mykola Swarnyk (обговорення) 05:29, 19 серпня 2017 (UTC)

Можна відносно «роз'яснень від авторитетних мовників, зокрема Городенської, Пономаріва» більш широко подати і це правило чи просте «роз'яснення від авторитетних мовників»? І яку юридичну силу вони мають в такому разі? --Jphwra (обговорення) 06:24, 20 серпня 2017 (UTC)
  • Підтримую. --Микола Василечко (обговорення) 05:23, 20 серпня 2017 (UTC)
  • Нагадую, що згідно ВП:МОВА рекомендації, які не сприйняті мовою (тобто їх немає ні у словниках, ні у вжитку), для неї ніщо. Інакше це буде не Вікіпедія, а клон КПСС, тоталітарний режим. Для перейменування необхідно навести приклади, що українці пишуть саме Гейткор, а не Хейткор. Згідно з §87 Правопису, літера h передається літерою г (переважно з німецької, Гамбург, чи спорідненої з нею данської, гандбол), або х (переважно з англійської, Х'юстон), залежно від традиції. Нагадаю, що інколи (з французької) за традицією літера h передається йотуванням наступної голосної: Девід Юм, газета Юманіте. І справа тут не у давніх запозиченнях з російської мови, а у внутрішніх законах української мови. Ці закони вивчаються мовознавцями, але серед мовознавців є різні школи з різними поглядами. І нав'язування живій мові поглядів однієї школи чи групи мовознавців це подоба лисенківщини. Ніхто нічого не має проти Гейткор. Але для перейменування потрібно показати, що українці пишуть саме Гейткор, а не гратися з правилами. — Юрій Дзядик в) 14:51, 20 серпня 2017 (UTC).
Пане Дзядик, найстрашніше Політбюро - це те, яке засідає в вашій голові. І те, що воно запрограмоване на "Х". Як можна цілком серйозно цитувати Шевчука і тут же заплітати про "хейт". Адже правопис цілком недвозначно вказує на "г", сором'язливо допускаючи суржикомовні хокеї-Хемінгуеї. Але ж закони мови беруть своє - так як відбулось перетворення хінді і Хіндустан на гінді і Гіндустан, Хельсінгфорс, Хельсінкі і Йоханнесбург на Гельсінгфорс, Гельсінкі і Йоганнесбург, перетвориться і все решта, включно з Хемінгуеями. Та вже половина перетворилось. Злазьте вже з того лісапєта, інша епоха надворі. Було в тих "Хельсінок" і "хінді" все - і гроші, і влада, і інститути, і УРЕ, та все вже зійшло на пшик. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:38, 24 серпня 2017 (UTC)
Mykola Swarnyk, ваші «вдосконалення» вже ні в які рамки не віткнеш. Звертайтесь до Джимбо, нехай зробить версію Вікі мовою вашої діаспори. — Alex Khimich 13:18, 24 серпня 2017 (UTC)
Ага, спитайте себе самого, хто вас назвав "Алєксом" - мабуть не Джимбо? Ну і не Шевченко з Котляревським точно. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:46, 25 серпня 2017 (UTC)
  • Абс підтримую Дзядика. Якого правопису дотримується Сварник, чи є він офіційно затверджений? Якщо той Пономарів (з Таганрогу, блін ви жартуєте?) не знає як говорить та пише більшість українців то час змінювати не народ а професора --Yuriy Urban (обговорення) 10:18, 21 серпня 2017 (UTC)
    • «той Пономарів» — жахи голову забили? Ви хто такий, що так про шанованого мовознавця відзиваєтеся? Це ви «народ», який мову знає? Вам російський «блін» часом у горлі не застряг? --Микола Василечко (обговорення) 13:19, 22 серпня 2017 (UTC)
      • @Микола Василечко: Це ваше «гекання» спотворює староболгарську мову до цигансько-єврейської гвари. Те що йому дали прапор до рук сучасні шавки з ГО не значить що я маю його та їх поважати. Про них ще Сціборський писав :

Наш провід попав до рук кабінетних і соціалістичних доктринерів, «вселюдських гуманістів», так далеких од реальної роботи і кривавої бурі життя..., безсилих істериків, психологічних і духовних дегенератів та просто дрібної «шантрапи»

--Yuriy Urban (обговорення) 17:21, 25 серпня 2017 (UTC)

        • Так, колегу знов пробило на гейт-спіч. Може взявся рукою за провід, а може вплив рідких субстанцій. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:31, 26 серпня 2017 (UTC)
          • Колега мав би задовольнитися частковим вказанням у дужках після основної назви свого, так «популярного» у вузьких навколоакадемічних колах, варіанту, а не пінитися та вносити деструктив --Yuriy Urban (обговорення) 09:34, 27 серпня 2017 (UTC)
      • Той шановний Пономарів принципово не дотримується чинного українського правопису. Для Вікіпедії його міркування абсолютно нічого не варті. Maksym Ye. (обговорення) 03:19, 24 серпня 2017 (UTC)
        • Шановний Пономарів публікується і має своїх послідовників. Його міркування може й не були б варті, але його публікації — дуже навіть варті. Вони безцінні. Це якраз і рахується. Хочете ви того чи ні. А пшикання і фукання в обговореннях — це якраз точно нічого не варте. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:38, 24 серпня 2017 (UTC)
  • Україномовних джерел не існує?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:26, 22 серпня 2017 (UTC)
    немає жодного джерела. --Flavius (обговорення) 14:06, 23 серпня 2017 (UTC)
Що якраз і доводить, що гейткор (як, до речі, і всі іншомовні слова, відсутні в словниках) слід передавати за правилом §87, а не "як виняток" з цього правила. Якщо любите покликатись на ВП:МОВА де треба й де не треба, любіть і виконувати ВП:МОВА. Mykola Swarnyk (обговорення) 22:34, 23 серпня 2017 (UTC)
а я про гейткор чи хейткор ніколи не висловлював своєї позиції на відміну від хардкор, Хепберн та ін. Я тільки відписав UeArtemis, що джерел немає стосовно цього слова. Де треба і не треба я не покликаюся. --Flavius (обговорення) 05:47, 24 серпня 2017 (UTC)
Також підтримую Дзядика. Сама тема така, що джерела просто відсутні. Є лише дві статті 1 2. Якщо брати якусь аналогію, то на думку спадає «хейт-спіч»1 2 3 4 5 6 7 ітд.--Lord Xshot (обговорення) 10:34, 24 серпня 2017 (UTC)
є ще хейтер (hater) [36] [37]. Можливо ще є слова з hate. Можливо є у новітніх словниках сленгу ще якісь слова.--くろねこ Обг. 10:46, 24 серпня 2017 (UTC)
А ось Негребецький пише в своєму блозі «гейт спіч». Мабуть йому щось відоме таке, що невідоме тутешній тусовці. Пояснювати хто Негребецький? Чи не потрібно? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:55, 25 серпня 2017 (UTC)
У своєму блозі Олекса Негребецький пише так-сяк: Інтернерт, у стилі варєжки. Еге ж, «стиль варєжки» це літературна українська мова? До того ж, там немає «гейт спіч». — Юрій Дзядик в) 08:36, 25 серпня 2017 (UTC).
Ваша репліка свідчить про дві речі - про думання російськими штампами та про неуважність. Блог це не академічний словник, але ця згадка помагає позиціонувати г/х в координатах за/проти української мови. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:31, 26 серпня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Не гвалтуйте англійську. Hate - ненавидіти, тоді як Gate - ворота. В цьому випадку в принципі ніяких параграфів правил не приліпиш. — Alex Khimich 13:12, 24 серпня 2017 (UTC)

  • Pictogram voting comment.svg Коментар Оскільки Микола Сварник так наполегливо просить. принаймні мене, "любити" правило ВП:МОВА, я аналогічно попрошу і його полюбити це правило, але після того, як він вчитається у пункти в ньому. Наприклад, у пункті 3 написано: Якщо у словнику нема споріднених слів, або аналогія з ними та чинний правопис не дають однозначної відповіді щодо написання нового слова, то питання про його написання вирішується автором відповідно до інших авторитетних джерел та з урахуванням думки спільноти. Наведені вищі хейтер, хейт-спіч, які є спорідненими, на жаль, не зафіксовані словником. Правопис не дає однозначної відповіді щодо написання цього слова. Акцент на слові "однозначний". Тому відповідно до цього пункту питання про написання повинно вирішуватися автором та з урахуванням думки спільноти. Але оскільки автор покинув Вікіпедію і є неактивним досить довгий час - питання повинно вирішитися спільнотою. Як бачимо з обговорення, у більшості своїй спільнота не дуже хоче перейменувати статтю на "геткор". --Flavius (обговорення) 16:27, 24 серпня 2017 (UTC)
Знов висмоктані з пальця "правила". Правопис є згідно з ВП:МОВА - це аргумент №1, конкретно §87 (оскільки, якби це було «давнє запозичення» — воно було б у словниках). І в цьому якраз випадку відповідь правопису — однозначна: це «гейтер», «гейт-спіч», «гейткор». І «автор», будь він хоч сам ангел з крилами, (а не відомий спеціаліст і практикант якраз згаданого тут гейт-спічу) не має жодної влади над «своїм» текстом. Це ази проекту Вікіпедія, які не варто навіть пояснювати. Ще про спільноту. Спільнота - це не групка хуліганів і крикунів, що культивує, і просто таки цвіте маніпуляціями, погрозами, хамством, скалозубством. Це спокійна, доброзичлива громада добровольців, яка поважно і зважено розглядає аргументи. Більшість-меншість не має тут жодного значення. Має значення аргументація. І вона пряма як двері. Старе запозичення - через "х" (якщо так у найновіших словниках). Нове запозичення - через "г", бо так складене правило ВП:МОВА. Про "автора" (офтоп) - то він нікуди не пішов, а наповнює Вікіпедію нормальними текстами (коли він у робочому стані) і ненормальними коментарями, що рясніють зразками гейт-спічу, расизму, шовінізму і хамства на зразок
« зі своїми "г" гаркавте у Львові чи Тель-авіві  »

(мабуть, коли людина втомлена). А спільнота, за винятком кількох гіперактивних гейтерів, які обрали собі ВП:ПС за танцмайданчик — спільнота хоче перейменувати статтю на «гейткор» згідно з §87 правопису. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:32, 24 серпня 2017 (UTC)

Авжеж висмоктані. Тут тільки Ви один трактуєте по-своєму і правило ВП:МОВА, і правопис, і все інше, за що беретеся. А спільнота не хоче перейменовувати, і спільнота - це не Ви і пан Микола Василечко. Спільнота намагається вам пояснити чому (див. вище, див. нижче аргументовані коментарі), проте читати, слухати, врешті зрозуміти ви не хочете, бо вперлися в одне і все, бо всі погані для Вас, ну прямо зговорилися проти Вас, роблять це навмисно, не хочуть мудру людину зрозуміти, яка хоче всюди своє "г" розкидати. А може досить? --Flavius (обговорення) 04:06, 25 серпня 2017 (UTC)
  • "автор покинув Вікіпедію і є неактивним досить довгий час". Якщо не помиляюся, Mykola Swarnyk стверджує, що автор це Yuriy Urban. Дуже активний. — Юрій Дзядик в) 22:43, 24 серпня 2017 (UTC).
І активно заробляє на "довічне". Mykola Swarnyk (обговорення) 23:34, 24 серпня 2017 (UTC)

В українському мовленні досить поширений іменник хейтер:

«Наприклад, американський сленгізм hater (людина, яка ненавидить всих і вся) можна перекласти українським відповідником "ненависник", або транслітерувати як "хейтер".» Труднощі при перекладі сленгу, 2016
«Хейтер (від англ. to hate – ненавидіти) – назва особи, висловлювання якої в мережі сповнені негативу стосовно інших користувачів. Як сленгізм використовується в значенні наклепник, злостивець, ненависник, заздрісник.» Вивчення неологізмів у 6 класі. План-конспект уроку в 6 класі
«Хейтер (від англ. hater — злостивець)». Словник-Нетикет.
«Стратегічні комунікації на рівні ЄС, представлені у «Плані дій щодо стратегічної комунікації для підтримки свободи мас–медіа», започаткували програму боротьби з «мовою ворожнечі» (хейтспіч)» Стратегічні комунікації..., 2017.

На мою думку, передавати основу hate через Г, як і багато інших англійських та не тільки слів зі звуком [h], означає виявляти дивовижну глухоту і небажання зважати на українську велику мовну спільноту. Тільки Х, тільки хардкор, тобто хейткор. Maksym Ye. (обговорення) 03:47, 25 серпня 2017 (UTC)

Більша проблема в тому, що в людей нема базової мовленєвої культури, а в декого немає практики експресивної мови. Середовище в містах, на роботах на 70-90% російське або суржик. Література, пісня, мова думання російська, багато хто в побуті взагалі російськомовний - про яку ж іще спільноту мова? Дехто нібито йде вперед, а голова обернута дозаду - ідеал - це УРЕ, "російсько-російські" словники, казенна псевдоукраїнська документація на роботі. Вухо чує лише "х", уста ніколи не вимовляли нічого справді по-українськи, хіба що суржиком - звідси й пре вся ця х-манія, — Хепберни, хейткори. А звідки візьметься справді українське суспільство з природним чуттям до мови? Плюс психологічні проблеми "новонавернених", які "вже знають краще за всіх" і "надзвичайні патріоти". Бог дав нам два вуха і один рот. Але тут все навпаки. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:38, 25 серпня 2017 (UTC)
Друже, їм Бог дав вуха, але вони не чують. Навіть більше, вони ж Дарвіну вірять, то в них вуха від мавпи. І, очевидно, не тільки вуха, бо мавпують як не з російської, то з іншої мови, не бажаючи українізуватися. --Микола Василечко (обговорення) 08:25, 25 серпня 2017 (UTC)
"Вони не чують... Вони Дарвіну вірять...У них вуха від мавпи...і очевидно не тільки" - вони це хто? Усі, хто тут проти висловився? Чи усі, хто за межами Вікі теж проти та й ще негідник осмілюються вживати такі слова на "х"? Ви цим себе виокремили, немовби вищосортних, які від Бога чують, що наділив їх вухами, надавши таким чином дар "українізувати усі слова, що трапляться на слух". А то всі інші грішники-дарвіністи, які всупереч волі Бога йдуть?--Flavius (обговорення) 08:52, 25 серпня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: то може спростуєте написане у цій статті? Чи слабо?--Piramidion 08:57, 25 серпня 2017 (UTC)
У Львові між іншим теж Хейткор, не чув я там гйткора. І прошу прибрати цитату про Львів та Тель-Авів і не розпалювати тут атмосферу неприязні за територіальним принципом. --Jphwra (обговорення) 06:51, 25 серпня 2017 (UTC)
Ситуацію присутності російської мови яко першої-другої ви описали майже коректно, але висновки робите помилкові. Справді, впливи інших мов даються взнаки. Чим поширеніша, чим впливовіша мова, тим більші сліди вона залишатиме. От саме так, завдяки впливовості, потрапляє в українську англійська лексика, один приклад ми обговорюємо. І якщо російська настільки поширена, як ви описуєте, аж до 70-90% (цифри дуже й дуже сумнівні), то цілком зрозуміло, її вплив відчуватиметься, відбиватиметься на мовному чутті також. І це чуття, неважливо яким чином виникло, сприяє запозиченню англійських слів з h саме так, як я колись наводив вам у низці прикладів з найостаннішого багатотомного солвника. Боротися з реальністю засобами Вікіпедії це марна справа. Maksym Ye. (обговорення) 06:59, 25 серпня 2017 (UTC)
Ну, позиція колабораціоніста у спотворенні рідної мови теж не кожному підходить. Люди не змирилися з гнилою владою, люди не змирилися з агресією, люди не змиряться і з русифікацією. Гельсінкі бачите? Так от, все буде так як було з Гельсінкі. «Гейт-спіч», «Гепберн», «гетчбек», «секондгенд», може навіть «Гемінґвей» перейдуть, і то думаю, що ця "нова реальність" настане досить скоро. Але ще довго будуть і такі «корисні колаборанти» як його ясновельможність Lord Xshot, який свято Незалежності відзначив перейменуванням Ганни (Hannah) на Ханну. І що тут зробиш? Таке виховання. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:06, 26 серпня 2017 (UTC)
Станом на цей день реальністю є Хепберн, хетчбек, секонд-хенд і Хемінгуей. Вам вище вже написали, що боротися у Вікіпедії марно та й Вікіпедія не є тим місцем, де треба боротися і проштовхувати те, що станом на цей же день не сприймається не тільки користувачами, а й самою мовою. Своїми діями ви тільки ще більше згуртовуєте користувачів проти себе. Мета у вас хороша, але методи погані. Зараз агресія йде не тільки звідти, а навіть від Вас. Адекватна і розумна людина не буде розкидуватися фразами типу "всі колабораціоністи", якщо її не підтримують у чомусь. Як вам ще в голову не прийшло написати, що тут "агенти кремля"? Нікчемна та людина, яка вже, не маючи аргументів, переходить до образ, бо це єдине, що у неї залишилося. P.S. А щодо Гельсінкі, то приклад подано прямо у правописі. Якщо все буде так скоро, як ви пишете, і ці слова у правописі теж постануть перед нами - тоді ви абсолютно будете праві, і ваші дії можна пояснити і зрозуміти, але поки у правописі Хемінгуей - не треба насильно його згемінґвеювати. --Flavius (обговорення) 07:29, 26 серпня 2017 (UTC)
Та ми всі тут погані українці, бо не пишемо чистісінькою староукраїнською мовою 1653 року, якою вона була до окупації. А хто пише «гражданкою» — колабораціоніст апріорі. Maksym Ye. (обговорення) 08:49, 26 серпня 2017 (UTC)
Єдиною з названих "реальностей" на сьогодні є Хемінгуей. Ані гетчбек, ані секондгенд, ані (так насправді) Гепберн не є. Невже прохання дотримуватись цього - навіть дуже і дуже совєтизованого Правопису - таке радикальне, аж не можна допустити, треба тиснути на русифіковану форму до кінця, бо вона «впливова»? Невже досі, через чверть століття далі треба бути аж таким «арко-дужним»? Mykola Swarnyk (обговорення) 04:49, 28 серпня 2017 (UTC)
В нас вашого г/ґ(акання) споконвіку не було, як і в правописі Котляревського та Шевченка. Годі свої місцеві химери видавати за загальнонаціональне правило чи антиросизми --Yuriy Urban (обговорення) 08:57, 28 серпня 2017 (UTC)
Прохання дотримуватися ви повинні собі переадресувати, адже тут всі дотримуються правопису, де у правилі прямо подано Хемінгуей, а також написано, що в окремих словах англ. походження пишеться х, а не г. Всі тут дотримуються правила ВП:МОВА, за яким треба писати відповідно до того ж правопису і пункту 1 - писати згідно орфографічних словників, які подають хетчбек, Хепберн і т.д. Дотримуйтеся цього дуже й дуже совєтизованого правопису! --Flavius (обговорення) 08:40, 28 серпня 2017 (UTC)
Пропоную додати до ВП:МОВА підпункт заборони свідомого використання літер (як-то ґ) та похідних (як-то х/г) перетвореннь, що не відповідають чинному правопису. Це узаконить підстави для негайних блокувань замість кількаденних обговорень котрі ні до чого не призводять --Yuriy Urban (обговорення) 09:18, 28 серпня 2017 (UTC)
О, відкритий пропагандист расизму, нацизму та шовінізму претендує на позицію речника новософрмованої когорти суржиколюбів! Браво, «нацики»-ватутінці. Вєрной дорогой ідьотє, таваріщі! Mykola Swarnyk (обговорення) 17:32, 2 вересня 2017 (UTC)
Мені цікаво, а на кого ви претендуєте? До речі, ваш оцей коментар вище порушує низку правил ВП:Е та ВП:НО...але ж то таке для вас...можна знехтувати. --Flavius (обговорення) 18:45, 2 вересня 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Вже як навіть журналісти ТСН кажуть Г'юстон — очевидно, відхід від радянізму хоч повільно, але неухильно наближається до українізації. Але радянський совок уперто мете па-расєйскі і ніяк не збагне, що то минуле століття, як і саюз нєсакрушімьій... --Микола Василечко (обговорення) 19:41, 29 серпня 2017 (UTC)

@Микола Василечко: Без зайвих емоцій що не стосуються справи. Журналісти ТСН говоритимуть так і про що вигідно їх власнику. До правопису за відсутністю у них відповідної освіти то не має жодного відношення. Відколи узагалі говірка репортера котрогось зі сотень каналів стала аргументом? --Yuriy Urban (обговорення) 17:07, 1 вересня 2017 (UTC)
гмм, і після такої бздури, як можна довіряти якимсь аргументам таких профанів..... юначе, та щоби той журналіст так мовив, він пройшов тричі вичитку, а текстівку дослівно перегнали 2-3редактори,поготів ще й випусковий... і ті редактри, на відміну від тебе, зовсім не профани в мові - бото саме їх фах!!!! Ну от вона вікі-реальність профан (відносно ТБ) наводить неоковитий аргумет (засвітивши свою повну неграмотність)... і як, після того, він хоче аби довіряли його іншим словам та аргументам - очевидно, таким же профанівським (нубо щовін ще може продукувати)
адміни, ладу тут не буде.... допоки мовні профани будуть тут визвірятися та вправлятися в схоластиці, пора би уже поставити фільтр постійним завсігдатаїм цих балаканин. А новітніх валуївців та совково-корнійчуків - взагалі заблокувати (за продовження нищення мови).--Когутяк Зенко (обговорення) 23:18, 2 вересня 2017 (UTC)
Журналісти щодня щось устругнуть. То трощею (рослина така) назвуть аварію корабля, то візьмуть звідкись перемитника (людина, що перемиває?) замість контрабандиста, то заживо (чи якось так) поховають прямий ефір, то ушпиталять цивільних, які потребують госпіталізації. Граються, бо слово в ефірі живе добу. Назавтраа щось нове вигадають. Maksym Ye. (обговорення) 04:46, 3 вересня 2017 (UTC)

Довідка:Рекомендації щодо транслітеруванняДовідка:Рекомендації щодо транскрибування[ред. код]

Транслітерація й Транскрипція не тотожні терміни. Транскрипція - це передача вимови іншомовного слова українськими літерами, а транслітерація - передача написання іншомовного слова українськими літерами. Російська мова традиційно зорієнтована на написання (транслітерацію) - і це їхнє право, а от українська навпаки традиційно зорієнтована на звучання (транскрипцію). Ось витяг зі статті «Труднощі перекладу» як вияв української культурної вторинности професора української філології Колумбійського університету Юрія Шевчука (раджу її всю прочитати аби зрозуміти тонкощі обговорення Транслітерація VS Транскрипція):

« Традиційно в передаванні імен та назв українська мова була зорієнтована на звучання, тоді як російська – на написання.  »

А ось витяг з наукової статті на тему Проблеми та варіанти здійснення перекладу власних назв з англійської мови українською:

« Для того щоб грамотно писати іноземні власні назви українською мовою, необхідне знання відповідних правил та принципів. Існує чотири способи передачі власних назв у перекладі: транслітерація, транскрипція або транскрибування, транспозиція та калькування. Як засіб внесення іноземного слова в український текст транслітерація застосовується менше, так як при транслітерації сильно спотворюється звуковий образ іншомовної назви. В той же час велика кількість власних назв перекладається за допомогою транскрипції, тобто власна назва фонетично передається на українську мову так, як вона звучить на англійській мові. Як правило це традиційно встановлена форма слова.  »

Згідно вищезгаданих аргументів пропоную:

  1. перейменувати статтю на Довідка:Рекомендації щодо транскрибування або Довідка:Рекомендації щодо передачі іншомовних слів українською на письмі
  2. переписати статтю та впевниться що в усіх розділах є стійка послідовність у вживанні терміну транскрипція
  3. додати перший розділ статті під заголовком Різниця між транслітерацією та транскрипцією, аби поінформувати читача що 1) ці терміни різні 2) російська мова традиційно зорієнтована на транслітерацію, а українська навпаки - на транскрипцію. --Piznajko (обговорення) 17:11, 3 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Арґументовано.--Friend (обговорення) 14:04, 7 вересня 2016‎ (UTC)
  • А чого у Вас у заголовку номінації та у тексті повідомлення пропозиції щодо назви статті різні ?
Крім того, треба зауважити у даній статті, що українська мова не є повністю фонетичною (на відміну, наприклад, від сербської), і ми не можемо завжди передавати власні назви так, як вони звучать в оригіналі (про загальні вже не кажу - там ще більше правил, обмежень, винятків і т.д.). Крім того, варто вказати спільні та відмінні риси не лише стосовно російської мови, але й інших, наприклад, польської (пор. George W. Bush та George’a W. Busha)--V Ryabish (обговорення) 18:42, 7 вересня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Це довідка Вікіпедії. Для Вікіпедії потрібна якраз транслітерація, а не транскрипція.--Анатолій (обг.) 20:31, 22 квітня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За: Довідка:Рекомендації щодо перекладу власних назв. «Як правило, це традиційно встановлена форма слова», op. cit.[en] Symbol oppose vote.svg Проти Рекомендації щодо транскрибування або Рекомендації щодо передачі іншомовних слів українською на письмі. Мова йде не про транскрибування чи передачу іншомовних слів, а саме про переклад, причому «існує чотири способи передачі власних назв у перекладі: …», op. cit.[en]Юрій Дзядик в) 17:40, 27 квітня 2017 (UTC).
  • Власне, передачу власних назв традиційно називають Практична транскрипція. --yakudza 21:49, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Ось, про що йдеться у статті Практична транскрипція:

Чинний український правопис на початку § 109 передбачає, що «географічні назви слов'янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції»

--yakudza 20:11, 4 вересня 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

У тексті довідки йдеться саме про транскрипцію. Також зважаючи на аргументи Piznajko назву довідки треба перейменувати. Щодо доповнення довідки, то вже справа за Вами.--Стефанко1982 (обговорення) 19:03, 16 серпня 2017 (UTC)

Оскарження[ред. код]

Але ж джерелом тієї сторінки є сторінка під назвою «Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами».--Анатолій (обг.) 20:04, 16 серпня 2017 (UTC)

Оскарження оскарження[ред. код]

Оскаржую зроблене Ahonc'ом оскарження. Per наведені вище арґументи та факт того що Українська Вікіпедія (як і будь-яка інша енциклопедія) має надавати наукові дані. З точки зору української філологічної науки слід вживати транскрибування при передачі іншомовних слів українськими літерами (як зазначено у арґументації).--Piznajko (обговорення) 02:37, 17 серпня 2017 (UTC)

  • Розглянемо друге джерело, Проблеми та варіанти …. Це тези на одну сторінку, невідомо де надруковані. Науковці у такому випадку говорять - знайдено десь на паркані. Добре, знайшов бібліографічний опис: ніде не надруковані (є лише у інтернеті) тези до 20-ї конференції MicroCAD — 2012 » Секція №19 - Сучасні проблеми гуманітарних наук. Тези не рецензовано. Який науковий статус авторів (ступінь, звання, публікації)? Ступінь, звання - ніде не вказані. Публікації. За пошуком Отрохова Ю.С. знайдено лише ці тези, для Мирошниченко В.М. (Вікторія Марківна) знайдено 7 праць у архіві ХПІ, та ще 15 (з них деякі з повторами) по google scholar. Слід віддати належне авторам, вони ставлять проблеми. Отже, це джерело аж ніяк не підтверджує тезу, що «З точки зору української філологічної науки слід вживати транскрибування при передачі іншомовних слів українськими літерами». Ця теза суперечить давній практиці перекладів іноземних власних імен та назв. Вже Тарас Шевченко називав Вацлава — Вячеславом, Яна Гуса — Іваном. Євангелія від Матвія, Івана, що немає нічого спільного з транскрипцією єврейських імен. Споконвіку історики і письменники ім'я en:Louis XIV перекладають Людовік XIV, що вже зовсім несхоже. — Юрій Дзядик в) 07:34, 5 вересня 2017 (UTC).

Питання. А чому транслітерування і транскрибування, а не транслітерація і транскрипція? Стефанко1982. 02:07, 9 вересня 2017 (UTC+3)

Не зовсім зрозумів запитання. транскрипція = транскрибування (синоніми), транслітерація = транслітерування (синоніми).--Piznajko (обговорення) 03:14, 20 вересня 2017 (UTC)

ДзінґасаДзинґаса[ред. код]

Відповідно до правила дев'ятки.--В.Галушко (обговорення) 19:05, 16 серпня 2017 (UTC)

  • @В.Галушко: А ви впевнені, що правило дев'ятки стосується звуку -дз-? Ці правила про звуки, а не про букви, і мені здавалося, що -з- і -дз- завжди йшли окремо. Наприклад, у §16 (м'який знак) З та ДЗ подані окремо, а в §90.5.в.1 (правило дев'ятки) подано Ж, З і ДЖ, але не ДЗ — NickK (обг.) 21:18, 19 серпня 2017 (UTC)
    Правило дев'ятки вже давно де-факто є "правилом десятки", адже звук дж це окремий звук, а не варіант ж. До речі, за проектом 1999 все-таки пропонувалося додати до правила і дз. Орфографічний словник (останнє друковане видання) не містить, станом на сьогодні, слів іншомовного походження на "дзи(І)". Проте тлумачний містить слово "дзибан". Оскільки обидва слова є японського походження, то значить за аналогією і це треба через "и". --Flavius (обговорення) 12:16, 20 серпня 2017 (UTC)
    Вікіпедія:МФА для японської мови найдіть звук "И". --くろねこ Обг. 13:16, 20 серпня 2017 (UTC)
Йдеться не про транскрипцію, а про адаптацію. Якби це була власна назва — записали б як «дзі» (пор. Фудзіномія). --В.Галушко (обговорення) 13:22, 20 серпня 2017 (UTC)
з вами ми вже все обговорювали і я все пояснював, ще раз пояснювати не буду. Дякую за увагу! (п.с.: основний аргумент тут вже був вище)--くろねこ Обг. 13:32, 20 серпня 2017 (UTC)
@Flavius1: є ще тут, ну і тут. Я людина проста, якщо правило не говорить, то треба писати по іншому. Р.S: взагалі, було б добре якщо б мовознавці взялись б за мови азійських країн, а то ще досі маємо російськомовні системи і калькуємо слова звідти. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 09:06, 21 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur: Оце останнє посилання, яке ви дали, нічого не підтверджує, оскільки я дам таке саме аналогічне, але вже з "и" [38] і навіть стосовно обговорюваного слова дам [39]. --Flavius (обговорення) 09:36, 21 серпня 2017 (UTC)
Але ось що з цим робити? [40], [41]. --Flavius (обговорення) 09:45, 21 серпня 2017 (UTC)
@Flavius1: складна ситуація тут... Подивіться лише на кількість різних систем. І на кожну систему є свої прихильники. Плюс ще калька з російської. Наприклад джіу-джитсу, хоча говориться дзю-дзюцу. Потрібно подивитися ще слова, де дзі\дзи всередині слова. Фактично я навів посилання бо хотів почути вашої думки. Мене, на жаль, збиває саме правило правопису. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 10:55, 21 серпня 2017 (UTC)
Так, складна ситуація. Зараз читаю декілька статей наукових щодо японських запозичень і правопису, паралельно ще слова шукаючи. --Flavius (обговорення) 11:03, 21 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur: Ось знайшов в cтатті д.ф.н. Бондаря Олександра Івановича під назвою "Японські запозичення в українській мові" [42] отаке:

Не менш важливий аспект правопису японських запозичень – проблема написання літер И та І. За наявними правилами слова-апелятиви jinja, sashimi, seishin, sikkari, shinkansen, shuriken, origami слід було б писати 'дзиндзя, сасимі, сейсин, сиккарі, синкансен, сюрикен, ориґамі, що, безперечно, надто далеко від оригінального звучання. Понад те, деякі ті самі корені в словах доводиться писати то з літерою И, то з І, наприклад: бусі "воїн", але бусидо "кодекс честі воїна"... На нашу думку, слід ввести правило, за яким при транслітерації вживали б тільки літеру І, незалежно від її позиції, наприклад: дзіндзя, сасімі, сейсін, сіккарі, сінкансен, сюрікен, оріґамі, цімакі...

--Flavius (обговорення) 13:19, 21 серпня 2017 (UTC)

@Flavius1: Я дещо здивований. Фактично мене цікавило а) відсутність дз у правописі 2015; б) написання じ (дз чи дж). А тут виходить, що словник створений на системі «Ґоджюон». Не розумію, чому тоді центр східнознавства та журнал «Всесвіт» пишуть за поліванівкой. Фактично у цій статті описані всі слова у словниках. На жаль доступу до Японсько-українського словника (2012) не маю. Ну і якщо коротко у нас у вікі таке твориться Синто. Дякую Вам! --くろねこ Обг. 16:25, 21 серпня 2017 (UTC)
Правильно, бо сполучення «дзи/дзі» досить рідке в українській. На користь «дзи»: 1) «дз» це африкат, як і «ч», «ц», «дж», після яких пишуть «и»; 2) «дз» складається з дзвінких проривного і сибілянта, після яких також пишуть «и». Він не згаданий в правописі внаслідок рідкості буквосполучення, і можливо несприйняття [dz] як окремого звука, бо він записується двома літерами (не секрет, що багато хто плутають звук і літеру). Щодо згадки «дж» у «правилі дев'ятки»: сполучення jee, jea, ji, jy, gee, gi, gy досить поширені в мові, звідки йде більшість сучасних запозичень — в англійській. --В.Галушко (обговорення) 12:54, 20 серпня 2017 (UTC)
Правильно «Синто» бо за правилом дев'ятки. Поки це правило не скасували, ми повинні його додержуватися. Річ йде не про передавання звучання японських слів («дж»/«дз», «ші»/«сі» — питання дискусійне), а про правила адаптації іншомовних загальних назв. --В.Галушко (обговорення) 16:43, 21 серпня 2017 (UTC)
Річ іде за те, що у правописі 2015 є дж, але нема дз. І через це виникає питання: це так потрібно, чи це помилка у правописі. І взагалі, я мав писав про те як записано слово у статті. Короче хаос. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 17:03, 21 серпня 2017 (UTC)
Як я вже писав вище, у проекті колись пропонували (разом із дж) додати до правила дев'ятки ще й дз, але не додали, бо, мабуть, потреби такої не побачили, оскільки загальних назв іншомовного походження зі звуком дз - практично немає, окрім декількох японізмів, про яких правопис взагалі у базових правилах мовчить. Тому зупинились тільки на дж, бо загальних слів іншомовного походження достатньо з цим звуком--Flavius (обговорення) 17:57, 21 серпня 2017 (UTC)
Очевидно, так. Правило дев'ятки пояснюється легко. Після сибілянтів ([с], [з]), ясенних проривних ([т], [д]), шиплячих ([ш], [ж]) і африкат ([ч], [ц], [дж], у тому числі й «щ», який складається з шиплячого «ш» та африката «ч»), а також дрижачого ясенного [р] ми пишемо «и», розрізнення за ознакою «дзвінкість-глухість» до уваги не береться. Після губних ([п], [б], [м], [ф], [в]), задньоязикових ([х], [к], [г], [ґ]), а також носового [н] і апроксиманта [л] ми пишемо «і». Африкат [дз] не може бути ні губним, ні задньоязиковим, ні носовим, ні апроксимантом. --В.Галушко (обговорення) 18:38, 21 серпня 2017 (UTC)
Але ми достовірно не знаємо, чому немає "дз". Це лише мабуть. Я думаю, що краще тут додержаться словників, які наведені вами вище. А вже коли японознавці сядуть разом на домовляться, будемо вже думати. --くろねこ Обг. 18:41, 21 серпня 2017 (UTC)
О, то те ми довго чекатимемо (про мовознавців і домовитися))) --Flavius (обговорення) 18:45, 21 серпня 2017 (UTC)
я надіюсь не століття, хоча скоро вже пройде десятиліття… Дякую Вам за довгу дискусію!--くろねこ Обг. 18:55, 21 серпня 2017 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар За інтервікією в німців Їнґаса. Хоч у когось гірше, ніж у нас ) ІМХО, має бути дзингаса за правилами, але після номінації сьогуна я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь від японістики. І зауважу щодо рекомендацій японістів: вони ігнорують особливості власне української мови. Зокрема пропонують ШЬОґуна, попри відсутність ШЬО в українській мові. Ці панове Вам з дзІнҐасою і дайМЬо потиснуть. МЬО! Японісти...--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 22 серпня 2017 (UTC)
якщо поглибитися то ні сьо ні шьо не наближується до вимови, тому що звук цей щось середнє між "с" і "ш". Та й відсутність десятка літер, і ще стільки типу щось між "с" і "ш". Тому і видумують. В англійській все більш простіше. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 12:58, 22 серпня 2017 (UTC)

Коновал_Пилип_МироновичПилип Коновал[ред. код]

Відомий як боєць військ Британської Корони та національний герой Канади, один з небагатьох кавалерів Хреста Вікторії, тому російська традиція іменування по-батькові тут просто ніяк не пасує.--Mykola Swarnyk (обговорення) 06:43, 16 серпня 2017 (UTC)

Якщо вже канадську традицію брати, то і ім'я варто канадизувати — Філіп Коновал. Інакше виходить щось посереднє і не туди, і не сюди. З приводу самої доречності переводу з української традиції в канадську говорити не буду, ми вже про це дискутували нижче). --YarikUkraine (обговорення) 13:52, 16 серпня 2017 (UTC)
Згоден на варіант Филип Коновал з зазначенням у преамбулі «Филип (Пилип) Коновал» (зараз є навпаки). Варіант Филип є в пубілкаціях Любомира Луцюка - дослідника, який максимально прислужився до відновлення слави Коновала. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:26, 16 серпня 2017 (UTC)
Але це ж буде якийсь суржик ) Він же Filip, а не Fylyp. Тобто канадський варіант Філіп (підозрюю, що може бути навіть з наголосом на перший склад), український Пилип, а Филип особисто мені навіть важко кудись віднести. І все ж я прошу Вас, як людину, яка часто зачіпає цю тему, розпочати дискусію по ВП:ІС, щоб однозначно визначити що нам робити з усіма українськими втікачами до країн з західним типом іменування статей. Треба виробити єдине правило і доповнити діючі правила, бо інакше ми будемо стабільно ходити по колу в подібних статтях. Або усіх гамбузом «європеїзувати» через їх заслуги і роботу у країнах Західного світу, або лишати українцями, якими вони були за народженням. Бо Ви дійсно знайшли важливий недолік у нинішніх правилах і треба його виправляти. --YarikUkraine (обговорення) 22:20, 16 серпня 2017 (UTC)
Не віриться в конструктивне обговорення на ВП:ІС - хіба що воно буде ініційоване кимось дуже "своїм". Мені в цій компанії ніяка підтримка не світить. Щодо Філіп чи Филип - тут у Канаді ніхто нічого нікому ані на літеру не поміняє проти бажання самої особи. Але в минулі роки були випадки, коли зміна імені/прізвища відкривала більше дверей. Про Коновала ж відомо, що він, будучи підданцем Росії (союзника Британії), а не Австро-Угорщини (ворога), якраз і зміг вчинити ті геройства для Британської Корони. Але і тут не все так однозначно. На його першому похованні було Philip, на новішій плиті - Filip. В особовій справі Filip, а в книжці Луцюка (англ., франц. та укр. мовами) українською - пише Филип. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:34, 17 серпня 2017 (UTC)
Проблема в тому, що і таким способом одиночного перейменування теж нічого не вирішується. Навпаки, може лише призвести, що один «євроукраїнець» буде називатись за західним зразком, а один за українським. Попереднє обговорення давно висить і не збирається завершуватись, оскільки підсумок підвести майже неможливо. В яку б сторону не підвели підсумок, користувач буде звинувачений у нехтуванні протилежних аргументів. Це глухий кут, як на мене. --YarikUkraine (обговорення) 16:04, 17 серпня 2017 (UTC)
Принаймні слід зупинити практику механічного (іноді навіть ботом!!!) внесення по-батькові в усі підряд статті. Це якраз справа одиничного підходу, як доводять назви кількох щойно номінованих статей про письменників. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:43, 9 вересня 2017 (UTC)
  • Загалом згоден з аргументами YarikUkraine: можна і за тим, і за тим порядком: ім'я українське і при народженні він мав по батькові, став відомим у Канаді без по батькові. З двох енциклопедій, які не завжди зазначають по батькові для діаспорян (ЕСУ та ЕІУ), в ЕСУ він Пилип Миронович, а в ЕІУ Пилип без по батькові. Як варіант Коновал Пилип Миронович, так і Пилип Коновал обґрунтовані та не суперечать правилам — NickK (обг.) 01:29, 28 серпня 2017 (UTC)
  • Сфотографував і додав у статтю пам'ятну дошку, що була встановлена в 1996 році у 360 відділенні Королівського Канадського Легіону (яке носило ім'я Коновала). Там - Филип Коновал. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:43, 9 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Уродженець РІ, українець. Українці мають по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:08, 13 вересня 2017 (UTC)
    А ви почитайте статтю - людина відома своїми подвигами у складі армії Британської імперії, кавалер Хреста Вікторії за бої у Франції, громадянин Канади. Однозначно Людина Заходу (Див. Правило іменування осіб). Пам'ятник у Кутківцях поставлений за гроші канадської діаспори. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:26, 13 вересня 2017 (UTC)

Острів_Херд_і_острови_МакдональдОстрови Герд і Макдональд[ред. код]

Згідно з офіційною назвою на сторінці МЗС України [43]--Mykola Swarnyk (обговорення) 00:54, 15 серпня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За--くろねこ Обг. 04:51, 15 серпня 2017 (UTC)
  • А чому не Мак-Дональд?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 15 серпня 2017 (UTC)
  • що це за сайт такий posolstva.org.ua? Symbol oppose vote.svg Проти Дві енциклопедії (ЕСУ, УРЕ), не кажучи про велику кількість україномовних джерел, подають Херд. Відповідно за правописом в окремих словах англійського походження h передаємо через х. Острів отримав назву від прізвища (англ. Heard), яке увійшло в українську мову через Х, так само, як і Хемінгуей, Хепберн ще 50 років тому. Це не нове запозичення (у цьому разі передали би звичайно через г). В додатку 1 (класифікатор держав світу) наказу комітету статистики згадується під номером 334 Острови Херда і Макдональда [44], а згідно таблиці назв країн світу у наказі МВС під номером 159 Острів Херд та острови Макдональд [45].--Flavius (обговорення) 07:53, 15 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За.Має бути Макдональд. Це загально принйнятий правопис. Якби після Мак голосна, тоді Мак-Евой. А тут приголосна.--Yasnodark (обговорення) 15:36, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти пари «острови Герд і Макдональд»: це некоректне поєднання, (Г|Х)ерд є одним островом, а Мак(-)дональд є архіпелагом (європейським аналогом буде щось на кшталт «острови Крит і Кіклади»). posolstva.org.ua не є сайтом МЗС. Щодо написань цих двох назв, то загалом джерела є на обидва варіанти. Якщо пройтися енциклопедіями й словниками, то маємо:
    Підсумовуючи, першим вибором є поточний варіант Острів Херд і острови Макдональд, другим — Острів Герд і острови Макдональд (так пише, зокрема, НБУ, але це той самий неграмотний реєстр з Чілі) — NickK (обг.) 10:07, 27 серпня 2017 (UTC)
    • Додам: сам острів на карті світу від «Картографії» називається о. Герд (моя 2006 року 1:35 000 000). Є ще [46]. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 12:16, 27 серпня 2017 (UTC)

МаунтінбайкМаунтбайк[ред. код]

або маунтенбайк

Відповідно до орфографічного словника маунтбайк. Поточна назва порушує норми української мови, адже за «правилом дев'ятки». після т перед приголосним пишеться и. Уже був прецедент із тріатлоном, коли вирішили називати відповідно до словника і норм мови, а не до сайту федерації. На сайті федерації велоспорту 6 разів уживається маунтінбайк, 21 раз маунтинбайк і 134 рази маунтенбайк. Не зрозуміло, чому серед чотирьох можливих назв обрали саме ту, яка порушує правила мови.--Анатолій (обг.) 14:08, 13 серпня 2017 (UTC)

Я взяв транслітеровану назву та ту, що вживається в описі виду спорту на сайті Федерації. І скільки разів там вживається "маунтбайк" - жодного?
Та укладачі вашого словника взагалі не знають, що це за вид спорту. До того ж, у словниках теж бувають помилки. Якщо хочете писати "и" - то давайте писати "и", як у
  • http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C0%D3%CD%D2%C8%CD%C1%C0%C9%CA , тобто "Маунтинбайк", та не ковтати цілими складами орієнтуючись на безграмотних філологів. Ніде на спортивних та загальних сайтах ви не знайдете "Маунтбайк", є лише "Маунтінбайк" чи "Маунтинбайк":

а також маунтенбайк. Проте ніде немає маунтбайк. Тож не треба переінакшувати назву. Я спілкувався з декількома ретельними авторами словників та підручників, і знаєте вони дуже переживали, що незважаючи на ретельну попередню перевірку читачі все одно знаходили у їх книгах помилки, а ви на подібному випадку базуєте захист. Жодна людина у світі, що розуміється бодай трошки на спорті та має нормальний слух та зір, не називає цей вид Маунтбайк. "Маунтінбайк" чи "Маунтинбайк" - лише така дискусія має бути. Остання версія не суперечить жодним чином тому недоробленому правилу дев'ятки. І не паплюжить назву виду спорту.--Yasnodark (обговорення) 14:24, 13 серпня 2017 (UTC)

Транслітеровану з чого? В оригіналі воно mountainbike [ˈmaʊntənbaɪk], там і транскрипція, і транслітерація буде маунтенбайк. Як у вас маунтінбайк виходить?--Анатолій (обг.) 14:48, 13 серпня 2017 (UTC)
Взагалі я проти подібних етранжизмів, тим більш, що mountbike — це гірський велосипед, а їзда на гірських велосипедах — mountain biking. Але якщо англіцизм узвичаївся, його трудно викореніти, ми маємо його записувати відповідно до норм української мови. Можливі варіанти: «майнтинбайк», «маунтенбайк», «майнтбайк». Я думаю, краще дивитися на вжиток і обрати з цих трьох назв найпоширенішу. А інші варіанти можна подати паралельно. --В.Галушко (обговорення) 16:46, 13 серпня 2017 (UTC)
варіанту «майнтбайк» чи mountbike не існує взагалі в природі, Mountain bike - ось так називається гірський велосипед англійською мовою, «майнтинбайк» - так само. «маунтінбайк», «маунтенбайк», «маунтинбайк» - однаково широко вживаються у нас. Проте варіанту "маунтенбайк" у словниках поки що не знайшов, варіант «майнтинбайк» зустрічається у *http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C0%D3%CD%D2%C8%CD%C1%C0%C9%CA та у Словнику іншомовномовних слів С. Бібіка за редакцією завідувачки відділу стилістики та культури мови в Інституті української мови НАН України професорки Єрмоленко. Тож якщо "маунтінбайк" суперечить злополучному правилу, а варіант «маунтенбайк» відсутній у словниках, треба зупинятися на «маунтинбайк», або знайти «маунтенбайк» в авторитетному словнику. «маунтінбайк», «маунтенбайк», «маунтинбайк» - в принципі усі 3 варіанти вживані. Тож можна з них можна обирати. Та поки словникове АД у поєднанні із вжиткому на численних спортивних та інформаційних сайтах є лише у варіанту «маунтинбайк», «маунтінбайк», «маунтенбайк» - поки у словниках не знайшов.--Yasnodark (обговорення) 12:29, 14 серпня 2017 (UTC)
За такої узусної різниці словникове — це не АД, а вигадка автора. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:11, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Федорець С. А. Маунтинбайк – нове слово спортивної лексики // Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць. Вип. 9 . – Х.: ХДПУ, 2003. – С. 66-69. Maksym Ye. (обговорення) 12:51, 14 серпня 2017 (UTC)
    Чим рідшевживане видумане професорами «маунтинбайк» краще за видумане «українськомовний»? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:11, 16 серпня 2017 (UTC)
    Дивне запитання, некоректне порівняння, бо автор не вигадує, а фіксує. До речі, я теж ніколи не чув іншого варіанта, ніж маунтинбайк. А собі довіряю. Maksym Ye. (обговорення) 16:17, 16 серпня 2017 (UTC)
    В українській мові неможливо розрізнити на слух «маунтенбайк» і «маунтинбайк». А враховуючи, що про правило дев’ятки трохи підзабувають, дуже дивно було не чути «маунтінбайк». Не сходиться щось. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:19, 19 серпня 2017 (UTC)
Що і треба було довести. Отже наразі «маунтинбайк» є єдиним варіантом, що неодноразово вживається одночасно і в лінгвістичних, і у спортивних джерелах.--Yasnodark (обговорення) 14:28, 14 серпня 2017 (UTC)
Я же навів вище: маунтенбайк на тому ж сайті федерації велоспорту вживається в шість разів частіше, ніж два інші варіанти разом узяті.--Анатолій (обг.) 20:20, 14 серпня 2017 (UTC)
Обидва варіанти вживаються на сайті федерації. Проте ви поки не навели джерел лінгвістичних щодо варіанту маунтенбайк
маунтинбайк *http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%CC%C0%D3%CD%D2%C8%CD%C1%C0%C9%CA
Федорець С. А. Маунтинбайк – нове слово спортивної лексики // Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць. Вип. 9 . – Х.: ХДПУ, 2003. – С. 66-69
Словник іншомовномовних слів С. Бібіка за редакцією завідувачки відділу стилістики та культури мови в Інституті української мови НАН України професорки Єрмоленко. --Yasnodark (обговорення) 13:33, 15 серпня 2017 (UTC)
Притомні словники подавали б український узусний варіант, а не передирали з російських словників «маунтинбайк» з мінімальною адаптацією до українського правопису. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:11, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За маунтенбайк відповідно до узусу. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:11, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Та звідкіля ви те "Й" берете? Бо Mountain , де "маунт" - гора, а не майнт - пробачте та ви що у космосі живете? Поки таких дурнів не знайшлося ні на спортивних ні на лінгвістичних сайтах, що пишуть майнт. "і", "и", "е" - питання дискутивне та лише у варіанту «маунтинбайк» є лінгвістичні та спортивні АД одночасно. А тупої маячні 'майнтенбайк у жодному солідному виданні не побачиш, на сайті федерації не знайдеш. Тут вам на "майнкамф"--Yasnodark (обговорення) 15:20, 16 серпня 2017 (UTC)
    Та поняття не маю, звідки воно там узялося. Виправив. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:12, 19 серпня 2017 (UTC)
  • я не проти маунтенбайк та чи є лінгвістичні АД, і поясність, що таке УЗУС - це словник чи правопис? Я не в темі.--Yasnodark (обговорення) 12:30, 19 серпня 2017 (UTC)
  • Перейменувати на Маунтенбайк згідно з вжитком: українці беруть участь у чемпіонатах світу з маунтенбайку, проводяться чемпіонати України з маунтенбайку. Однозначно не поточний Маунтінбайк, який очевидно суперечить правопису — NickK (обг.) 21:56, 21 серпня 2017 (UTC)

:: Додам до маунтенбайк. П.с: у мене посилання не відкриваються. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 13:01, 23 серпня 2017 (UTC)

КосовоРеспубліка Косово[ред. код]

Не варто давати самопроголошеним, невизнаним або частково-визнаним країнам історико-географічні назви. Як у даному випадку. На назву Косово може претендувати також Автономний край Косово і Метохія у складі Сербії. --Find your path (обговорення) 06:23, 10 серпня 2017 (UTC)

  1. Symbol oppose vote.svg Проти поки серби не визнали її республікою, називати її так неправильно --くろねこ Обг. 18:19, 10 серпня 2017 (UTC)
  • Справа якраз виглядає навпаки, стаття Косово в УкрВікі є про частково-визнану країну Республіка Косово, тим самим ми «узаконюємо» права Республіки Косово на територію історико-географічного регіону Косово. Тобто у читачів, після прочитання цієї статті, буде стійка асоціація Косово = Республіка Косово. Тому і потрібне це перейменування, щоб підкреслити, що Косово однозначна не дорівнює Республіка Косово, а має і інші значення, як то Автономний край Косово і Метохія у складі Сербії. Після перейменування сторінка Косово має стати сторінкою неоднозначностей, або окремою статтею про історико-географічного регіон взагалі. Ось така логіка. WElll (обговорення) 23:54, 10 серпня 2017 (UTC)
  1. Symbol oppose vote.svg Проти Загальна ідея якось категоризувати всі такі статті є доброю, проте цю статтю я би залишив, як є. По-перше, пам'ятайте, що було 2 республіки Косово і змішувати їх погана ідея. По-друге, багато країн признали Косово і в багатьох Вікіпедіях якраз ці історико-географічні назви і дані республіці. По-третє, Косово не Абхазія чи Придністров'я, це - реальна країна, а не видумана мильна булька.--NV (обговорення) 20:17, 15 серпня 2017 (UTC)
  1. Symbol oppose vote.svg Проти так, Косово - це реальна країна з сотнями дипломатичних визнаннь, що відрізняє цей випадок від Абхазій та Сомалілендів --Користувач:Andrew J.Kurbiko 21:29, 26 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. А Косово направити на Косове поле (статтю треба перекласти)--ЮеАртеміс (обговорення) 06:11, 13 вересня 2017 (UTC)
    От цього точно не варто робити, бо Косове поле значно вужче за Косово як регіон — NickK (обг.) 00:42, 18 вересня 2017 (UTC)

Енді ВейрЕнді Вір[ред. код]

Ось як в англійській мові вимовляється слово, яке пишеться так само, як прізвище цього письменника:
https://en.wiktionary.org/wiki/weir#Pronunciation
Виходячи з цього, думаю, що українською воно має писатися Вір. Пропоную перейменувати статтю на "Енді Вір". --D.M. from Ukraine (обговорення) 19:01, 3 серпня 2017 (UTC)

Пройшло більше тижня, і ніхто не заперечує. Отже, перейменовую. --D.M. from Ukraine (обговорення) 12:24, 11 серпня 2017 (UTC)

В українських джерелах його ім’я часто передають як Уїр: «за однойменною книгою Енді Уїра» zahid.net, «консультував автор книги "Марсіанин" Енді Уїр» Дзеркало тижня. Якщо перейменовувати, то на поширеніший варіант. Maksym Ye. (обговорення) 13:20, 11 серпня 2017 (UTC)

виключно за Вір. http://stos.com.ua/2015/09/28/najkraschi-knyzhky-pro-planetu-mars/ , http://espreso.tv/news/2016/02/29/dikaprio_inyarritu_ta_quotu_centri_uvagyquot_vsi_peremozhci_quotoskara_2016quot , https://www.ar25.org/article/yayce-endi-vir.html , https://www.litmir.me/bd/?b=270855 , http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/vyznacheno-najpopulyarnishi-knygy-2016-roku.html# , https://toloka.to/t66681 .-Yasnodark (обговорення) 13:44, 11 серпня 2017 (UTC)
От і варто порівнювати авторитетність джерел, а не перейменовувати навмання. Maksym Ye. (обговорення) 13:49, 11 серпня 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Статтю вже перейменовано. Просто закриваю номінацію. Аргументів проти перейменування не було. Варіант з Енді Уїр суперечить правилам Правопису. Він міг би бути використаний лише за відсутності інших джерел, але вони є. Стефанко1982 (обговорення) 2:41, 24 серпня 2017 (UTC)
Не суперечить, не вигадуйте.Maksym Ye. (обговорення) 03:17, 24 серпня 2017 (UTC)
перевірка

Підсумок спирається не на джерела, а на ВП:ОД, тому непереконливий, потребує хоч якоїсь перевірки, для початку гуглом

Підсумок оскаржено. @Стефанко1982: Прошу пояснення, чому всупереч вживанню у мові підтверджено перейменування, яке аргументовано лише ВП:ОД номінанта.

Юрій Дзядик в) 10:29, 24 серпня 2017 (UTC).

Уїр - це, звісно, повна дурня, вигадка наших горе-перекладачів, яка, до того ж, таки суперечить правопису, однак будь-який варіант, який підтверджується джерелами, вже не може вважатися ОД. Тим більше, що "Вір" - таки більш правильний переклад, порівняно з Вейр. Однак я теж вважаю, що тут краще орієнтуватись на поширеність в україномовних джерелах і на впізнаваність.--Piramidion 11:32, 24 серпня 2017 (UTC)

Пояснення Підсумок підбив за сукупністю аргументів, адже до того були інші аргументи лише за Вір Уїр (Ще раз повторюсь - Уїр грубе порушення Правопису). Те що варіант Вір лише ОД номінанта (дотримання Правопису не є ОД) і немає АД неправда. І відколи Гугл для нас Ад?. Обидва варіанти присутні у різних літературних сайтах. Отже обговорення продовжується.--Стефанко1982 (обговорення) 15:06, 24 серпня 2017 (UTC)

  • Не розумію, про дотримання Правопису досі не було ані слова. Були суб'єктивні міркування номінанта щодо вимови: «Ось як в англійській мові вимовляється слово, яке пишеться так само, як прізвище цього письменника»: (UK) [wɪə], (US) [wɪɹ]. «Виходячи з цього, думаю, що …». Такого штибу міркування, які не спираються на аналіз вживання слова в українських джерелах, якщо не помиляюся, в укрвікі зазвичай вважають ВП:ОД. Гугл не є АД, він дає матеріал та джерела для аналізу. — Юрій Дзядик в) 15:55, 24 серпня 2017 (UTC).
Переклад прізвищ українською відповідно до правопису не є ОД. Інакше так можна, наприклад, вилучати значну частину вмісту деяких таблиць зі спортивних чи ще якихось змагань, якщо вони не мають україномовних джерел. Якщо людина пише статтю, де є багато досі неперекладених прізвищ, вона їх перекладає сама, і бажано відповідно до чинного правопису. Якщо чогось не знає - її потім виправляють. Наприклад, я так перекладав деякі французькі прізвища, але оскільки погано знайомий з французькою - робив помилки, тож інші користувачі потім виправляли мій переклад. Бувало, що й статті перейменовували. Але як сказано вище, дотримання правопису не є ОД. Тому в цьому випадку питання, думаю, стоїть так: віддаємо перевагу правопису чи поширеності в джерелах та впізнаваності? --Piramidion 17:42, 24 серпня 2017 (UTC)
  • @Стефанко1982 та Piramidion: Прошу пояснити, де тут написано, що переклад прізвища 'Weir' українською відповідно до правопису (15:06, 17:42 24 серпня) буде 'Вір', а не 'Вейр'? Не бачу. Звідки ясно (11:32 24 серпня), що «'Вір' — таки більш правильний переклад» прізвища 'Weir'. — Юрій Дзядик в) 18:54, 24 серпня 2017 (UTC).
З транскрипції ж. Нею ми користуємося, коли перекладаємо прізвища. Ми їх не транслітеруємо. Наприклад, Stirling не перекладаємо як Стірлінг, а як Стерлінг, бо так воно вимовляється. Так само Palahniuk не перекладаємо як Палагнюк, а як Поланік, бо так вимовляє його носій. --Piramidion 19:14, 24 серпня 2017 (UTC)
Залежить від традиції, напр. James StirlingДжеймс Стірлінг, Stirling numbers — Числа Стірлінга, Robert Stirling — Роберт Стірлінг тощо. У деяких випадках переклад не має нічогісінько спільного з транскрипцією вимови, так, за традицією Louis XIV ми перекладаємо Людовик XIV. — Юрій Дзядик в) 21:12, 24 серпня 2017 (UTC).

Оскаржений другий підсумок[ред. код]

Згідно (1) поширенню в українській мові, за Гуглом 25 100 Вейр проти 671 Вір, перевага у 30 з гаком разів, (2) перекладу аналогічних прізвищ, майже виключно -ей-, інколи -еї-, майже ніколи -і-, залишається Енді Вейр. — Юрій Дзядик в) 20:49, 24 серпня 2017 (UTC).

Підсумок є нелегітимним, підведений після завершення людиною-оскаржувачем. Та суперечить АД.--Yasnodark (обговорення) 13:10, 25 серпня 2017 (UTC)
Отже, цей (другий) підсумок теж оскаржено, консенсусу немає. Обговорення продовжується. @Yasnodark: Хоч Ви розкрийте, нарешті, таємницю, яким АД суперечить 'Енді Вейр', я їх ще не побачив. Можливо, цим таємничим ВП:АД суперечать також Аманда Вейр, Девід Вейр тощо (див. 20:31, 24 серпня). — Юрій Дзядик в) 11:58, 26 серпня 2017 (UTC).
Dzyadyk ви не мали жодного права підводити цей підсумок, бо ви є учасником обговорення та оскаржувачем. Друго підсумку від незалежної особи ще не було. У цьому конкретному випадку прізвище звучить як "Вір", до того ж eir читається зовсім не так, як інші наведені вами приклади. Проте у більшості випадків "ei" читається як "ай", а не "ей" та це не той випадок. Тут читаємо "і".--Yasnodark (обговорення) 12:08, 26 серпня 2017 (UTC)
  • Я прошу, нарешті, АД, що Andy Weir перекладається як Енді Вір. Або хоча б, що вимовляється так (саме Andy Weir, а не ім'я Andy + слово weir). Жодного АД ще не було, були лише деякі міркування, тобто ОД, зшите білими нитками. Тому що, наприклад, серед en:Weir (disambiguation), en:Weir Hill історично вимовляється “wire hill”, тому прізвище en:Weir (surname) невідомо чому повинно вимовлятися так, як слово weir, наприклад Viscount Weir, якщо не помиляюся, українською віконт Уейр. — Юрій Дзядик в) 12:28, 12:49, 26 серпня 2017 (UTC).
Не перекручуйте, я казав, що eir виволяється відмінно від eil, ein та інших згаданих вище прикладів, бо голосні з літерою "r" здатність вимовлятися по-іншому, ніж стандартні випадки.
Я вже давав посилання щодо написання http://stos.com.ua/2015/09/28/najkraschi-knyzhky-pro-planetu-mars/ , http://espreso.tv/news/2016/02/29/dikaprio_inyarritu_ta_quotu_centri_uvagyquot_vsi_peremozhci_quotoskara_2016quot , https://www.ar25.org/article/yayce-endi-vir.html , https://www.litmir.me/bd/?b=270855 , http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/vyznacheno-najpopulyarnishi-knygy-2016-roku.html# , https://toloka.to/t66681 .-
Yasnodark (обговорення) 13:44, 26 серпня 2017 (UTC).
  • Яке може бути перекручення, якщо тут (12:28, 12:49) лише Weir, де там eil, ein? Далі. Можна навести сотні первинних джерел з Вір, але це нічого не доводить, бо знайдуться тисячі первинних джерел з Вейр, адже «згідно поширенню в українській мові, за Гуглом 25 100 Вейр проти 671 Вір» (20:49, 24 серпня). Я прошу обіцяне (13:10, 25 серпня) АД, якому суперечить підсумок Енді Вейр. Згідно ВП:МОВА, це може бути (звісно, український) словник чи енциклопедія, відомі однофамільці, ще якісь авторитетні вторинні джерела, а не ОД на підставі нашвидкоруч тенденційно підібраних первинних джерел, чи ютуба, який теж не АД, первинне джерело, кожен чує лише так, як йому хочеться. — Юрій Дзядик в) 16:09, 26 серпня 2017 (UTC).
    От тільки якщо перейти на останню сторінку, де напише «Щоб запропонувати вам лише найвідповідніші результати, ми пропустили деякі елементи, дуже схожі на вже показані», то різниця буде навіть менше ніж у 2 рази. Тоді як ориґінальна вимова однозначно за «Вір». Отже, Symbol support vote.svg За Вір. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:37, 8 вересня 2017 (UTC)
де там eil, ein? - у ваших прикладах, ви не пам` яте, що писали у минулі дні - передивіться. Ютуб доводить реальну вимову прізвища у присутності письменника, а чиїсь вигадки тих, хто навіть не потрудився дізнатися реальну вимову.
Ви відповідаєте після 13:44 на (12:28, 12:49), де лише Weir, тобто eil, ein виключені з розгляду. — Юрій Дзядик в) 17:35, 26 серпня 2017 (UTC).


Ось щодо вимови:

  • Прошу кожного разу вказати хвилину та секунду, коли слухати вимову прізвища. — Юрій Дзядик в) 13:04, 26 серпня 2017 (UTC).
Довго слухати не треба: першої хвилини вистачить щодо всіх.Yasnodark (обговорення) 13:44, 26 серпня 2017 (UTC).
  • Так, перші три між 9" та 12", четверта біля 28". Прослухав. Але при перекладі заборонено намагатися йти за вимовою в оригіналі, інколи це було би вандалізмом, наприклад, перейменувати Техас на Тексес, Тексіз [ˈtɛk.səs], [ˈtɛk.sɪz], чи Чикаго на Шікагов, Шікогов [ʃɪˈkɑ.ɡoʊ], [ʃɪˈkɔ.ɡoʊ], ось 19 серпня ініціатор перейменування Сент-Олбанс → Сейнт-Олбанз через 7 хвилин вкотре назавжди заблокований. Найголовніше, а у 99% єдине, що враховується при перекладі — це традиція і упізнаваність для українського читача. — Юрій Дзядик в) 17:35, 26 серпня 2017 (UTC).
Нічого не заборонено, а навпаки рекомендовано. Заборонено лише у випадках усталеного вживання, чого тут немає. Міста і люди - різні речі, ніхто не може заборонити людину називати так, як його називають друзі та колеги, тож не треба робити усталеним відверто неправильний варіант. До речі, Техас - це мексиканська земля, анексована США. Мексиканці на відміну від загарбників кажуть Техас і Мехіко, натомість американці Тексес і Мексико. Тож приклад - вкрай невдалий з усіх боків.--Yasnodark (обговорення) 12:30, 27 серпня 2017 (UTC)

Я думаю, що цей письменник поки що все-таки не настільки загальновідомий, щоб традиція написання була важливішою, ніж вимова. Вікіпедія сама може сприяти поширенню по суті правильного написання, замість того, щоб підкорятися перевазі написання, зумовленого помилкою. А ще хотілося б побачити від досвідчених вікіпедистів посилання на конкретні авторитетні джерела, які містять конкретні правила написання іноземних прізвищ в українській мові; навіть принцип дотримання вимови є нечітким і вимагає додаткових роз'яснень. Я виходив зі своїх приблизних знань і припускав, що більш досвідчені вікіпедисти розберуться в цьому докладніше і більш аргументовано. (І ще, хоча це вже неважливо, хочу зазначити, що приклади інших прізвищ, які наводились у попередній фазі обговорення, не пасують іще й тому, що деякі з них не є англомовними; відповідно, там вимова зовсім інша.) --D.M. from Ukraine (обговорення) 21:38, 31 серпня 2017 (UTC)

Називати людини всупереч тому, як його звати насправді - повна маячня.

Поки ніхто не підбив підсумок, хочу ще висловити думку, що, мабуть, українська Вікіпедія потребує якихось більш чітких загальних правил про транслітерацію власних назв, описаних десь серед офіційних "політик" Вікіпедії (здається, так це називається). --D.M. from Ukraine (обговорення) 20:54, 14 вересня 2017 (UTC)

МілютінМилютін[ред. код]

Походження прізвища від слова, спорідненого з укр. "милий", засвідченість форми "Милютін" у джерелах--В.Галушко (обговорення) 15:42, 28 липня 2017 (UTC)

У переліку є двоє сучасних українців. Треба уточнити, як у них в паспорті було.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:49, 30 липня 2017 (UTC)
Дмитро в указі Мілютін, Олександра в офіційних джерелах нема, а на могилі написано російською — NickK (обг.) 16:28, 5 серпня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти У підручнику з української мови Ющука Івана Пилиповича, затвердженого МОН [47] подано приклад Мілютін. Аналогічно у підручнику «Репетитор» Ковтюх Світлани Леонідівни, щоправда не затвердженого, а рекомендованого МОН, так само [48]. Обидва писали, виходячи з правопису (пар. 104, 6, а). Форма Мілютін у джерелах засвідчена неабияк. P.S. До речі, про походження прізвища знайшов у праці «География фамилий» Никонова Володимира Андрійовича (російський мовознавець), що прізвище має польське походження [49]. Українських джерел про бодай хоч щось із походження стосовно цього прізвища немає. Тільки "дитячі сайтики", типу "узнай тайну происхождения фамилии". --Flavius (обговорення) 15:12, 6 серпня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За --Yasnodark (обговорення) 15:37, 16 серпня 2017 (UTC)

на ВП:ПС не голосування, а обговорення. Відповідно до правил "неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані".--Flavius (обговорення) 15:40, 16 серпня 2017 (UTC)
Я підтримую наведені аргументи.--Yasnodark (обговорення) 12:10, 17 серпня 2017 (UTC)
а можете надати джерела, авторитетні, а не "сайт загадка и просихождение фамилии", які підтвердять аргументи номінатора? --Flavius (обговорення) 12:14, 17 серпня 2017 (UTC)

СплітСплит[ред. код]

Аргументи див. Вікіпедія:Перейменування статей/Спліт (футбольний клуб) → Сплит (футбольний клуб).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:56, 25 липня 2017 (UTC)

Спліт-Макарська архідієцезіяСплитсько-Макарська архідіоцезія[ред. код]

Сплит пишеться за правописом через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:56, 23 липня 2017 (UTC)

До речі, чому nadbiskupija не передано як "архиєпископія"? УЛІФ таке слово знає. З міркувань уніфікації?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:47, 25 липня 2017 (UTC)
У разі негативного рішення по Сплі/иту, пропоную Сплітсько-Макарська архідіоцезія --ЮеАртеміс (обговорення) 06:21, 2 серпня 2017 (UTC)

Сплітський соборСплитський собор[ред. код]

Неправильна передача з хорватської. Там не lji.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:50, 23 липня 2017 (UTC)

Сплітсько-Далматинська жупаніяСплитсько-Далматинська жупанія[ред. код]

Неправильна передача з хорватської. Там не lji.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:49, 23 липня 2017 (UTC)

Передача правильна. Назва зумовлена "ікавським" діалектом хорватської, який передає "і" на місці історичного "ять", точно так, як і українська мова. Найбільш поширеним хорватським наріччям місто називається "Сплєт".--Словолюб (обговорення) 20:19, 23 липня 2017 (UTC)
Де Ріка-Рієка, а де Сплит - це різні кінці країни. Та й маю сумнів, що це від плести, а не плисти.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:09, 24 липня 2017 (UTC)
Віктіонарій каже: Borrowing from Serbo-Croatian Splȉt, from Ancient Greek Σπάλαθος (Spálathos), Ἀσπάλαθος (Aspálathos). Не бачу ятя.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:12, 24 липня 2017 (UTC)
Ви, взагалі, вивчали хорватську чи так гадаєте?--Словолюб (обговорення) 15:59, 24 липня 2017 (UTC)

Спліт (футбольний клуб)Сплит (футбольний клуб)[ред. код]

Неправильна передача з хорватської. Там не lji.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:47, 23 липня 2017 (UTC)

Формально ніби так, але таке враження, що відповідний параграф правопису не описує всі випадки вживання «і» у південнослов'янських мовах. Крім того, наприклад, сайт посольства України в Республіці Хорватія дає варіант «Спліт»--V Ryabish (обговорення) 16:30, 23 липня 2017 (UTC)
Чесно кажучи не дуже зрозумів суть даного обговорення. Де відповідний параграф з поясненням? І чому одразу перейменували саме місто без обговорення? Це щоб створити ще безліч конфліктів чи як? --Jphwra (обговорення) 16:44, 23 липня 2017 (UTC)
§ 111. Іншомовні географічні назви → § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ → "И (І) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.)". В хорватській м'якість ЛЬ та НЬ передається через J: lji, nji. Інакше І=И.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:03, 23 липня 2017 (UTC)
Я перепрошую, а цей параграф сім років тому теж існував? статтям понад сім років якщо я не помиляюсь і тут раптом бац і помилка з правописом.... --Jphwra (обговорення) 17:08, 23 липня 2017 (UTC)
Існував. На жаль, чиновники в Україні малограмотні. І взагалі, більшість назв зараз загалом калькується з російської: звідки ікання в південнослов'янських, екання після І тощо. Сплит в "Історія південних і західних слов'ян", Сплит в "Україна в російсько-югославських суспільних зв'язках: друга половина XIX - початок XX ст."--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 23 липня 2017 (UTC)
Якщо Ваш варіант правильний, то давайте список таких перейменувань, щоб в подальшому уникнути непорозумінь. --Jphwra (обговорення) 17:16, 23 липня 2017 (UTC)
Е... наскільки я знаю, Словолюб активно писав статті про екс-Югославію з іканням на російський манір. Майже всі статті про регіон написані не за правописом. Ну, чи значна частина. Не беруся складати такі великі списки.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:19, 23 липня 2017 (UTC)
А треба. Якщо взялись за справу то доведіть до логічного. --Jphwra (обговорення) 17:21, 23 липня 2017 (UTC)

Так, правопис вимагає в південнослов'янських писати и (бо там нема відповідника і). А те що стаття 7 років існувала, як на мене не причина залишати назву. Є статті, які і по 10 років існували з неправильними назвами, так що їх тепер не перейменовувати?--Анатолій (обг.) 20:46, 23 липня 2017 (UTC)

Та я не проти, он сьогодні перейменував статтю з помилковою назвою. --Jphwra (обговорення) 20:58, 23 липня 2017 (UTC)

@UeArtemis:: До речі, статтю про Спліт писав не я, це так, між іншим. Узагалі, в українській Вікі безліч помилок у назвах статей і зокрема у південнослов'янських географічних назвах. Ось перший-ліпший приклад: Првіч. Очевидна ж помилка, причому згідно з наведеним Вами правилом! Звісно ж, треба «Првич». Та Ви чомусь цього не помічаєте. І чому Пельєшац (Pelješac), якщо «lj» — це просто пом'якшення? Оригінал звучить же як «Пелєшац». Де Ваша послідовність? Думаю, не з того Ви почали.--Словолюб (обговорення) 09:26, 25 липня 2017 (UTC)

Я не всюдисущий і невсевидючий. Чому там ьє - питати треба в автора статті. Слово zemljište, наприклад, звучить /zêmʎiːʃte/ - ніякого льї.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 25 липня 2017 (UTC)
До речі, думаю, мушу вибачитись. Бачу, що автор Пельєшаца є користувач Zvr. Помічав за ним вже такі хиби. Спліт його стаття.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:36, 25 липня 2017 (UTC)
Узагалі в Пелєшаца в кінці ь має бути, бо суфікс -аць з м'яким знаком пишеться.--Анатолій (обг.) 21:29, 27 липня 2017 (UTC)
  • Тут маємо суперечність сучасного вжитку з правописом. В УРЕ та УЛЕ ще Сплит, в УСЕ й ЕСУ вже став Спліт. В УЛІФі теж Спліт, хоча за правописом мав би бути Сплит. Був би вдячний, якби хтось (@Микола Василечко:? @Maksym Ye.:?) подивився друковані орфографічні словники й прокоментував. Якщо це послідовна тенденція й у всіх словниках теж Спліт, мабуть, варто визнати це усталеним винятком і залишити всюди Спліт. Якщо ж це хаос і в одних словниках Сплит, а в інших Спліт, то я за правописний СплитNickK (обг.) 12:55, 24 липня 2017 (UTC)
    Я теж схиляюся до правописного Сплит. Але от один з найавторитетніших словників останнього часу: Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, І. А. Самойлова, Т. В. Цимбалюк-Скопненко. — К. Знання, 2014. — (Академічні словники). — С. 896: Спліт. Maksym Ye. (обговорення) 15:14, 24 липня 2017 (UTC)
    А все через те, що правопис не описує всі можливі варіанти (або принаймі, більшість). Так, у південнослов'янських суфіксах - «ович» або «ич» треба (за невеликим винятком) передавати сербську (хорватську, словенську «и» («i»)) українською «и». Але в інших місцях слова це призводить до невиправданого віддалення від фонетики оригіналу, не вмотивованого жодними фонетичними особливостями української мови. Гадаю, у даному випадку якраз така ситуація. На доказ можу поки що навести офіційний сайт Посольства України в Республіці Хорватія (а також подібні), але, як слушно зауважили учасники даного обговорення, наші чиновники часом припускаються серйозних помилок у написанні власних назв, так що дане твердження потребує більше АД--V Ryabish (обговорення) 15:35, 24 липня 2017 (UTC)
    В УОС-9 є «спліт», але це не власна назва, а від слова «плести». У цьому випадку УОСи не допоможуть. У них даються тільки великі геоназви. --Микола Василечко (обговорення) 19:32, 24 липня 2017 (UTC)
    Так саме ікання необґрунтовано віддаляє від оригіналу, адже у хорватів пишеться лі через j. Вважаю, що І вилізло через російське посередництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:35, 25 липня 2017 (UTC)
    ТА як віддаляє, коли хорватська «i» звучить як українська «і». І до чого тут російське посередництво?--V Ryabish (обговорення) 08:30, 25 липня 2017 (UTC)
    Хорватська І не пом'якшує. М'якість перед І позначається там явно йотом.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:32, 25 липня 2017 (UTC)
    Ну, цей звук - так званий «середньоєвропейський і», але все-таки «і», а не «и»--V Ryabish (обговорення) 10:43, 25 липня 2017 (UTC)

Стосовно ятя. Не бачу причин для його виникнення, але російські книжки дійсно спорадично його застосовували в назві: [51]. І не застосовували: [52]. А ще є кілька книжок з Сплетъ через Е. Ці старі гіперкорекції від редактури не є джерелом з етимології, навіть народної. До речі, для нас це не означає зовсім нічого: член і древо церковнослов'янською через ять писались, але потрапили в українську без ікавізму. Паче в укр. мові ніякого ятя в сплЕті немає (я про загальну назву).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 25 липня 2017 (UTC)

Перепрошую, але до чого тут загальна назва, я просто пояснював «на пальцях» через «ять», щоб було дохідливіше. Суть така: ікавським наріччям кажуть [і] замість нормативного хорватського [іє] чи [є] там, де в українській [і], а в російській [є].--Словолюб (обговорення) 13:26, 26 липня 2017 (UTC)
Я ж пояснив, що ятя там скоріше за все не було.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:56, 26 липня 2017 (UTC)
Добродії, останні 100 років вживалася назва саме Спліт, будь який атлас, підручник візьміть, та й правилу дев'ятки не суперечить, тут вирішили перейменувати і створити новий правопис української мови. Що будем робити із Сіднеєм, Сіцилією, Сінгаруром (правило дев'ятки взагалі існує?) Кельном та Іссик Кулем, та ще й Набережні Човни й багато чого ще, все перейменовувати? Тільки пан ЮеАртеміс, найрозумніший (без обговорення перейменував Спліт), а в амбасаді України тільки дурні сидять?--Zvr (обговорення) 14:05, 26 липня 2017 (UTC)
Правило дев'ятки не поширюється на географічні назви. Там інший набір приголосних. Сі/си - питання суто традиції. А от передача південнослов'янського лат. i кир. и - окрема тема. Джерела через И також існують, як бачите. І в них пріоритет, адже вони правилам не суперечать.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:54, 26 липня 2017 (UTC)
Є стала позиція Держави Україна - сторінка амбасади, все інше фейк. Змініть найменування міста на сторінці амбасади і обговорення буде завершено автоматично. Наразі ваші дії є тролінгом та ВП:ОД--Zvr (обговорення) 15:04, 26 липня 2017 (UTC)
Сторінка амбасади, це ще не позиція Держави Україна, а тільки чиновників, які не володіють українською мовою. --Микола Василечко (обговорення) 17:25, 26 липня 2017 (UTC)
Пане Микола Василечко, тим самим Ви ставите під сумнів правоможність амбасади України в Хорватії, та взагалі Уряду України? --Zvr (обговорення) 17:38, 26 липня 2017 (UTC)
Я ставлю під великий сумнів рівень володіння українською мовою амбасади України в Хорватії, та взагалі Уряду України. Достатньо тільки згадати рускаязьічнава Авакова, а про колишнього сумнозвісного ПМ з його азірівкою навіть згадувати не випадає, але теж був на чолі УУ... Мало аргументів для переконання? Мені аж забагато. --Микола Василечко (обговорення) 17:49, 26 липня 2017 (UTC)
Цілком згоден з оцінкою рівня володіння можновладцями державною мовою. Але невже всі без винятку безграмотні (в тому числі всі поголовно журналісти), бо я ніде не бачив, щоб хтось писав: «Сплит».--Словолюб (обговорення) 11:23, 28 липня 2017 (UTC)
Давайте поставимо константи: По-перше, у конституції України чітко зазначено, державною мовою України є українська мова. Тобто мова на офіційних сторінках представництв держави Україна є офіційна українська мова. По-друге, це не тільки тимчасовий тренд, офіційній державній українській мові вже понад 25 років. Тобто, що ми наразі маємо є сталий варіант. По-третє, передивіться ВП:ОД, все що не є офіційною українською мовою є або діалектизмом (що варто уникати), або ВП:ОД--Zvr (обговорення) 17:59, 26 липня 2017 (UTC)
У Конституції України чітко зазначено, що державною мовою України є українська мова, але нею значна частина офіційних представників Держави не володіє. А на офіційних сторінках представництв тексти пишуть взагалі клерки середньої ланки, які українську мову можуть знати ще менше. Я за останні десять років наслухався (не з телевізора — наживо) кілька сотень чиновників різного ґатунку, починаючи від місцевих до міністрів, Прем'єрів та Президентів, тож маю вже усталену думку про мовний рівень державників, особливо про кулуарний, коли навіть ті, що за трибуною чи перед мікрофоном розмовляють українською, а поза ними одразу починають патякати па-расєйскі. --Микола Василечко (обговорення) 18:23, 26 липня 2017 (UTC)
Розумію Ваше не прийняття сучасного стану речей, але вже 25 років державній українській мові, і маємо, те що маємо. Офіційно маємо написання Спліт, те саме що було при СРСР. Тому не будемо вигадувати ровер, користуємось сталим правописом --Zvr (обговорення) 18:43, 26 липня 2017 (UTC)
Якщо казати про позицію держави та законодавство, то треба згадувати не Конституцію та посольства, а про мовний закон. Позиція держави: правопис загальнообов'язковий та укладається міносвіти.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:43, 27 липня 2017 (UTC)

Hrvatsko ime grada bilo je Split, a tijekom 19. stoljeća u službenim se dokumentima hiperijekaviziralo u Spljet, da bi potom opet bilo promijenjeno u današnje ime grada.

Переклад: Хорватська назва міста була Сплит. В 19 столітті в службових документах назва зазнала ятевої гіперкорекції на Сплєт, але була потім змінена на сучасну назву міста. Взято з хорватської вікі. Але вікі не посилається на вікі - копатиму далі.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 27 липня 2017 (UTC)

Схоже, що таки був ять, але мовознавці не знають звідки, адже ять утворює TelT, а не TalaT. Ситуація нагадує мені чимось Мінськ. Там теж ятевий ікавізм не за нормою місцевої літературної мови. Не знаю, чи маємо право відступитися від правопису з огляду на цей факт.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:11, 27 липня 2017 (UTC)

Звісно, це все одно, що писати «Минськ» замість «Мінськ».--Словолюб (обговорення) 11:23, 28 липня 2017 (UTC)
Пинськ/Пінськ )--ЮеАртеміс (обговорення) 11:42, 28 липня 2017 (UTC)
Там ніколи не було «ять», тому можливі варіанти.--Словолюб (обговорення) 19:11, 28 липня 2017 (UTC)
До чого тут Мінськ і Пінськ? Білоруська мова східнослов'янська, а за праовписом и пишеться в південнослов'янських, де нема розрізнення и/і.--Анатолій (обг.) 22:00, 1 серпня 2017 (UTC)
За правописом И/І в східнослов'янських розставляється, як в однокореневих словах української мови. Те саме, що в прізвищах. Доречно пригадати до ятя.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 2 серпня 2017 (UTC)
У відділі ономастики Інституту української мови сказали, що правильно писати «Спліт». Думаю, на цьому дискусію можна закрити.--Словолюб (обговорення) 19:37, 1 серпня 2017 (UTC)
На що послалися? Яка аргументація?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 2 серпня 2017 (UTC)
Це можете запитати самі. Я не додумався змушувати поважний Інститут аргументувати їхню думку.--Словолюб (обговорення) 14:39, 2 серпня 2017 (UTC)
Це не поважний, а науковий інститут. Вони мають аргументувати, а не тиснути авторитетом. Хто і де Вам відповідав?--ЮеАртеміс (обговорення) 19:46, 2 серпня 2017 (UTC)
Я живу не в Києві, тому запитував телефоном відділу ономастики ІУМ НАН України (0 (44) 279-56-72).--Словолюб (обговорення) 09:32, 3 серпня 2017 (UTC)

Спліт (аеропорт)Сплит (аеропорт)[ред. код]

Неправильна передача з хорватської. Там не lji.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 23 липня 2017 (UTC)

Березовське_родовище_золотаБерьозовське родовище золота[ред. код]

Відповідно до оригінальної вимови--В.Галушко (обговорення) 00:09, 23 липня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти А відстоювачам псевдооригінальності раджу перейменувати спочатку ru:Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко на ru:Кыйивский национальный университет имени Тараса Шевченко. Так само en:Kiev, ru:Запорожье, ru:Днепр .--Yasnodark (обговорення) 15:49, 16 серпня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Хибне трактування пункту правопису про річки Березову та Орел.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 12 вересня 2017 (UTC)

Березовський_(місто)Берьозовський (Свердловська область)[ред. код]

Відповідно до оригінальної вимови--В.Галушко (обговорення) 00:08, 23 липня 2017 (UTC)

Якщо походить від берези, то е, оскільки однаковий корінь (за правописом).--Анатолій (обг.) 10:49, 23 липня 2017 (UTC)
Спільний корінь то про И/І.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:38, 23 липня 2017 (UTC)

2. Літера ё передається:

а) через йо на початку та в середині слова, коли воно означає звукосполучення й + о: Йолкіно, Соловйово;

б) через ьо в середині слова, коли воно означає сполучення м’якого приголосного з о: мис Дежньова, р. Оленьок; але: р. Березова, Орел;

в) через о під наголосом після ч, щ: Рогачово, Сичовка, Щокіно.

§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн

Отож, Березова і Березовський спільнокореневі слова. Якщо в одному випадку е, то і в іншому теж е.--Анатолій (обг.) 13:04, 23 липня 2017 (UTC)
Вся складність у тім, що існують різні російські прізвища і топоніми: Березо́вский і Берёзовский. На мою думку, слід їх якось розрізнювати. Ми ж створили окремі сторінки для Бєлоусово й Білоусове. --В.Галушко (обговорення) 16:12, 23 липня 2017 (UTC)
Але не завжди можна однозначно встановити, де треба е, а де ё. А щодо розрізнення, хто сказав, що воно має по-різному передаватись? Большой і Великий, Толстой і Толстый в геоназвах будуть однаково передаватись українською (відповідно Великий і Толстий).--Анатолій (обг.) 16:20, 23 липня 2017 (UTC)
І що з того, що однокореневі? Це просто дві конкретні назви-винятки. Конкретна ріка і конкретне місто. В решті слів ьо.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:23, 23 липня 2017 (UTC)

А уточнення нащо змінювати? Місто таке одне в будь-якому випадку.--Анатолій (обг.) 16:21, 23 липня 2017 (UTC)

Таким чином, і моє передавання рос. Плёсо, Плёс як «Пльосо», «Пльос» неправильно? --В.Галушко (обговорення) 16:26, 23 липня 2017 (UTC)
Скоріш за все так.--Анатолій (обг.) 16:40, 23 липня 2017 (UTC)
Правильні.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:24, 23 липня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Правило навів. Це не річка Березова, тож ЬО.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:26, 23 липня 2017 (UTC)

То чим Березова від Березовського відрізняється? В орфословнику ще є Березово — населений пункт в Росії.--Анатолій (обг.) 20:39, 23 липня 2017 (UTC)
В РФ є села Березово і Берьозово.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 24 липня 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь згідно правопису 2015 §109, та ВП:ІГО: у разі суперечностей між джерелами обирається та назва, яка найбільше відповідає: 1) правопису. Також буде конфлікт між різницею Березовский та Берёзовский (ru:Берёзовское (озеро, Пермский край) та ru:Березовское (озеро)). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 20:12, 10 серпня 2017 (UTC)

@AlexKozur: Правопис, принаймні як його процитовано тут, свідчить про протилежне: річка рос. Берёзовая там передана як Березова, тож це радше свідчить про протилежне — NickK (обг.) 20:24, 10 серпня 2017 (UTC)
@NickK: Проблема у тому, що яка з ru:Берёзовая? З Орел все цілком зрозуміло, а ось з Березова не дуже, там як є річки з «ё» та «е». Я думаю, що в правописі зазначено річку ru:Берёзова, так як подібної назви я не знайшов більше. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 20:38, 10 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur: Підозрюю, що це ru:Берёзовая (приток Колвы) (закінчення адаптуються, і -ая стає -а), бо вона найдовша. ru:Берёзова навряд чи хтось знає, вона коротка й далеко від України — NickK (обг.) 20:52, 10 серпня 2017 (UTC)
@NickK: Можливо, тоді як розрізняти Берёзовая і Березовая? До прізвищ все там чітко, а от тут не дуже. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 22:04, 10 серпня 2017 (UTC)
@AlexKozur: Щонайменш наголосом — NickK (обг.) 13:36, 11 серпня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти А відстоювачам псевдооригінальності раджу перейменувати спочатку ru:Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко на ru:Кыйивский национальный университет имени Тараса Шевченко. Так само en:Kiev, ru:Запорожье, ru:Днепр, .--Yasnodark (обговорення) 15:48, 16 серпня 2017 (UTC)

Різні написання в мові-оригіналі можуть передаватися в українській однаково: за умови, що вимова приблизно та сама (пор. Auckland і Oakland ми передаємо як Окленд). Не знаю, чи можна вважати вимову Березовский і Берёзовский «приблизно тією самою». А щодо адаптації укр. Київ як Кыйив — це знущання з російської мови. Оскільки назва міста за походженням являє собою присвійну форму від Кий, у російській доречніше закінчення -ев, а написання кы у російській виглядають потворно, справжніми мовними покручами. Український и можна передавати й російською и, це мало впливає на вимову, а Кыйив це дещо викривляє оригінальне звучання. Але на мій погляд, передавати російське закінчення назв деяких міст на -ев як -єв це таке ж знущання з мови, тільки з української. Бо для неї властиві закінчення назв міст -ів/-їв, а не -єв. Навіть польський Жешув у нас частіше називають Ряшів. --В.Галушко (обговорення) 16:55, 23 серпня 2017 (UTC)

Глинка Михайло ІвановичГлінка Михайло Іванович[ред. код]

В Українській музичній енциклопедії - Глінка. Тому пропоную вікі-статтю перейменувати. — Це написав, але не підписав користувач Bitlesss (обговореннявнесок) 10:49, 21 липня 2017‎.

Pictogram voting comment.svg Коментар: Вже було два обговорення на цю тему: 2014 та 2015 років. Прошу ознайомитися з ними всіх, хто обговорюватиме цю тему втретє. --Рассилон (обговорення) 09:54, 21 липня 2017 (UTC)
А врешті джерел як? Просто написання через І суперечить Правописові.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:20, 21 липня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти повторювати не буду. Отут все написано.--Jeromjerom (обговорення) 06:18, 22 липня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За Бо, як було сказано в попередніх обговореннях, це польське прізвище й в профільних виданнях він саме Глінка. Але зрозуміло, що прихильники радянщини вас «переголосують» artem.komisarenko (обговорення) 14:45, 23 липня 2017 (UTC)
Але Glinka якраз утворене від glina — «глина». --В.Галушко (обговорення) 18:37, 1 серпня 2017 (UTC)
Про те і йдеться, що польською "Glinka", а не "Glynka". Григорій Ганзбург (обговорення) 14:43, 19 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Потрібно намагатись передати мову та вимову оригіналу. Поточні правила транслітерації часто шкодять цьому. — Alex Khimich 21:30, 29 липня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Польські прізвища прийшли з України, тож мені байдуже як поляки зараз вимовляють наші викрадені прізвища.--Yasnodark (обговорення) 15:39, 16 серпня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти у правописі прямо наведено приклад до правила правопису слов'янських прізвищ (пар.104): "У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов’янських мов: Бори́сов, Ботви́нник, Вави́ловський, Виногра́дов, Гли́нка". Джерел авторитетних, зокрема енциклопедій, дуже багато, які передають саме через "и". Вже вкотре піднімається це питання про перейменування. Ну, не будемо ж ми раз на рік кожен раз обговорювати і перейменовувати, мусолячи одне й те саме без кінця. Вже потрібно ставити крапку. --Flavius (обговорення) 15:52, 16 серпня 2017 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар Кажете, багато енціклопедій, що пишуть через "и"? Ні. Українська музична енциклопедія є лише одна. І там написано Глінка через "і". Григорій Ганзбург (обговорення) 02:42, 17 серпня 2017 (UTC)
А крім музичної енциклопедії більше енцикопедій не існує? --Flavius (обговорення) 07:05, 17 серпня 2017 (UTC)
1) По нашій темі більше енциклопедій українською мовою не існує. 2) Універсальні енциклопедії, де є Глінка, видані були раніше. Тобто саме в Українській музичній енциклопедії - останнє слово науки. Григорій Ганзбург (обговорення) 08:34, 19 серпня 2017 (UTC)
Музична енциклопедія - це добре, але в таких поважних енциклопедіях, як ЕІУ [53] та ЕУ [54] згадується Глинка відповідно до правопису. При тому, що ЕІУ видано пізніше за музичну, то вже музична енциклопедія не останнє слово, а передостаннє. Я про фахові музичні видання взагалі мовчу, які вперемішку то Глінка, то Глинка згадують.... Але коли така неузгодженість між такими поважними джерелами, то на мою думку, останнє слово за правописом, а він вимагає писати через и. --Flavius (обговорення) 08:55, 19 серпня 2017 (UTC)
Беріть до уваги рік видання відповідних томів: УЕ - 1949. ЕІУ - 2004. УМЕ - 2006. Григорій Ганзбург (обговорення) 09:12, 19 серпня 2017 (UTC)
Ще раз придивіться до дати виходу ЕІУ, посилання якого я вам надав. --Flavius (обговорення) 09:16, 19 серпня 2017 (UTC)
ЕІУ. Т. 2 : Г—Д. — Київ: Наукова думка, 2004. Григорій Ганзбург (обговорення) 09:21, 19 серпня 2017 (UTC)
Ви принципово не хочете відкрити посилання і подивитися дату виходу тому ЕІУ, в якому згадано Глинку? Тоді я сам напишу - 2010-й рік (!) на сторінках 309, 356 відповідно. --Flavius (обговорення) 09:31, 19 серпня 2017 (UTC)
Стаття 2010 року, на яку Ви посилаєтеся, дає правопис згідно статті "Глинка" у 2-му томі тієї ж енциклопедії 2004 року: [55] Бо в одному виданні не може бути двох різних варіантів написання того ж слова.Григорій Ганзбург (обговорення) 09:42, 19 серпня 2017 (UTC)
Я вам скажу, що може, і такі випадки я бачив, коли одне видання в одному томі пише так, а в іншому - інакше. Здається таке бачив в УРЕ, тільки не пригадую до якого слова чи прізвища (як згадаю - напишу). Тому, науковці з Інституту історії, якби розуміли, що вони не за правописом написали прізвище - вони би його змінили, але справа в тому, що вони, на відміну від Інституту мистецтвознавства, обізнані у правописі краще.--Flavius (обговорення) 10:01, 19 серпня 2017 (UTC)
Ні, тут Ви точно помиляєтеся, бо співробітники Інституту мистецтвознавства самі правописом не займались. У статті Немкович О. "Академічна "Українська музична енциклопедія” як резонатор провідних тенденцій розвитку і якісних змін в українській музикознавчій науці на межі ХХ-ХХІ століть" спеціально зазначено, що при укладанні УМЕ "враховано рекомендації новітнього українського правопису (зокрема, мала місце співпраця з Інститутом української мови НАНУ)". І то є правда! Можу засвідчити це також зі свого досвіду, бо написані мною статті "Лібретто" і "Лібреттологія" (з двома "т", що є традиційним) надруковані в 3-му томі УМЕ за моїм підписом, але під назвами "Лібрето" і "Лібретологія", бо на тому наполягали спеціалісти з правопису, — як я не бився за традиційний варіант написання. (Так само сталося і при публікації нового варіанта цих статей в Енциклопедії сучасної України, Том 17. - у 2016 р.)
Значить енциклопедії обидві писалися за різними новітніми правописами? Одна зі стадій редагування енциклопедичних статей дійсно "мовне редагування матеріалу". І ця стадія передбачає пошук і виправлення орфографічних, граматичних, пунктуаційних та стилістичних помилок. фахівці з ЕІУ дотрималися цього, адже відповідно за правописом, чи то новітнім, чи неновітнім - "У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов’янських мов Глинку ми передаємо через и. Чого фахівці Інституту мистецтвознавства проігнорували правопис, або чого в інших словах йшли за правописом, а в інших ні - наводить на думку, що фахівці різні, але в ЕІУ стосовно цього прізвища - правильні. --Flavius (обговорення) 11:09, 19 серпня 2017 (UTC)

Ось вам цитата зі статті А. П. Калениченко "Українська музична енциклопедія: здобутки і проблеми" [56], яка суперечить вашим словам про "при укладанні УМЕ "враховано рекомендації новітнього українського правопису"

В умовах не затвердженого Кабінетом Міністрів України правопису редактори змушені орієнтуватися на виданий «Орфографічний словник», який готували академічні науковці, вельми далекі від музичної культури. Наприклад, замість загальновживаного музикантами слова «дієз» там пропонується вживати «діез», як це було в 1920-х рр. у російському музикознавстві. До того ж деякі західні прізвища українською мовою, написання яких скальковано з російської, звучать не естетично (зокрема, Гуно замість Ґуно і т. п., і т. ін.).

От тому, здається мені, що саме через такі проблеми в УМЕ і з'явилося написання Глінка всупереч правописним нормам. --Flavius (обговорення) 11:34, 19 серпня 2017 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка Відкрив перший том УМЕ [57]. Одразу потрапила до очей назва гасла в енциклопедії "Арґентинсько–українські музичні зв'язки". У мене питання: це за новітнім правописом треба писати ґ у слові Аргентина, аргентинський? Це я до того, що помилок там "ой як багато"... А у статті Ауер Леопольд Ганновер (нім. Hannover) - це Ґанновер, а одразу через рядок Гамбург (нім. Hamburg) — Гамбург правильно - якось дивно, правда? Ще нижче (і це все в одному гаслі, однієї статті) написано "соліст оркестру Марііїн. т-ру". То може все-таки Маріїнського, а не Марііїнського? То точно помилок немає і все за правописом в УМЕ? Далі йдемо: у статті "Балада" орфографічне правило переносу слів недотримано у слові середньовіччя, а саме = середнь - овіччя. Шикарно. І це все правопис слів. Про надмірне використання ґ я промовчу (Ґуно, Ґете, Ґріґ, Ваґнер, Гуґеноти, Брунґільди), бо тут у мене двояка думка, проте загальноприйнятне і всі словники нині фіксують з г, а не ґ. Проте ось Лас-Веґас (!) вбив одразу (стаття Балей Вірко), бо саме це слово вжито зараз у чинному новітньому правописі у параграфі 114, 3, ґ...і ви хочете сказати, що енциклопедія за правописом писала оце все [58]??або як, ви писали "при укладанні УМЕ "враховано рекомендації новітнього українського правопису (зокрема, мала місце співпраця з Інститутом української мови НАНУ)". Це ж хто там з інституту української мови міг порадити записати Лас-Вегас, який як і Глинка, прямо поданий у правописі, через ґ? --Flavius (обговорення) 11:51, 19 серпня 2017 (UTC)

  • Чи може кажете, що в офіційно затвердженій назві навчального закладу ім. Глінки — теж помилка? Григорій Ганзбург (обговорення) 14:37, 19 серпня 2017 (UTC)
    Так. Там теж помилка. У 1948 році, коли присвоювали ім'я (ім. Глинки) - Рада міністрів УРСР дуже була обізнана в українському правописі, а найголовніше - там так любили українську мову, що навіть передати важко "наскільки любили". І по сьогодні цю помилку виправити не дуже хочуть. Так і живемо по цей день, коли одним вулицям присвоюють ім'я Глинки, а іншим - Глінки. --Flavius (обговорення) 14:43, 19 серпня 2017 (UTC)
    До чого тут 1948 рік, якщо ВНЗ утворили й назвали 2006 року? Григорій Ганзбург (обговорення) 14:51, 19 серпня 2017 (UTC)
    А до того, що навчальний заклад не утворився у 2006 році. Він змінював назви і типи (від училища до академії). Його історія ось тут [59]. Помилку, якій вже 70 років - так і не виправили --Flavius (обговорення) 14:54, 19 серпня 2017 (UTC)
    Цитую: "«22» березня 2006 року Дніпропетровське обласне музичне училище ім. М.I. Глінки перейменовано у Дніпропетровську консерваторію ім. М. Глінки." [60] Григорій Ганзбург (обговорення) 14:59, 19 серпня 2017 (UTC)
    А до того чим воно було, а до того, а до того..?. Ви хочете сказати, що воно з неба впало у 2006 році разом з фундаментом і всією базою? Я ж вам кажу, що помилку, якій вже 70 років, не виправили і по цей день. Тут академіки в енциклопедіях елементарних помилок понаплодили- що говорити тоді про Дніпропетровську обласну адміністрацію... ?!--Flavius (обговорення) 15:03, 19 серпня 2017 (UTC)
  •  :::::: А до того воно як раз і було (ще від радянських часів) училищем ім. ГлИнки [61] Григорій Ганзбург (обговорення) 15:07, 19 серпня 2017 (UTC)
    Ось вам офіційні документи: 1) за радянських часів як воно називалося [62], [63]. 2) У наші часи [64], [65], [66], [67]. Воно ніколи не було за правописом. А тепер дайте відповідь: як за правописом повинно писатися прізвище Глинка? --Flavius (обговорення) 15:16, 19 серпня 2017 (UTC)
Тоді взагалі нема про що сперечатися, коли в урядових документах усюди написано "Глінка". Вікіпедія не може всупереч приймати самостійне рішення й давати інше написання. Григорій Ганзбург (обговорення) 15:31, 19 серпня 2017 (UTC)
Дуже хитро ви робите. Але я і тут Вам відповім, що Вікіпедія може йти всупереч офіційним документам. Приклади тому Сіетл, Шрі-Ланка, Гаяна, Сингапур і т.д. В офіційних документах найвищих органів державної влади ці назви такі: Сієтл, Шри-Ланка, Гайана, Сінгапур... І йде вона всупереч тому що дотримується правопису та правила ВП:МОВА, за яким усі слова написані за правописом. А на моє питання ви принципово не хочете давати відповідь. P.S. І в урядових документах не усюди написано Глінка, якщо що. Проте на цій прекрасній ноті ми завершимо цю дискусію і дочекаємося рішення підбивача підсумку по цьому обговоренню. --Flavius (обговорення) 15:37, 19 серпня 2017 (UTC)
До речі, УМЕ Інституту мистецтвознавства передала всупереч правопису, а ось сайт Інституту правопису дотримується [68]. Як так? Також цікаво чому в "Історія українського театру" Інститут мистецтвознавства за редакцією тієї ж Скрипник, що і в УМЕ, вжили правильно, а саме за правописом - М. Глинки (с.20 [69])? --Flavius (обговорення) 16:05, 19 серпня 2017 (UTC)
Українські вікіпедисти йдуть усупереч офіційним документам тому, що досі не дотримуються елементарних правил перевірки авторитетності джерел. Зрештою це призводить до постійного перекручення простору назв. Maksym Ye. (обговорення) 16:19, 19 серпня 2017 (UTC)
@Maksym Ye.: Чи могли б ви, будь ласка, пояснити детальніше свій аргумент про перевірку авторитетності джерел? У двох попередніх обговореннях (Вікіпедія:Перейменування статей/Глинка Михайло Іванович → Глінка Михайло Іванович, Вікіпедія:Перейменування статей/Глінка Михайло Іванович → Глинка Михайло Іванович) було наведено чимало і авторитетних джерел, і офіційних документів і на Глінку, і на Глинку, тож цікава ваша думка щодо їх авторитетності. Дякую — NickK (обг.) 02:06, 28 серпня 2017 (UTC)
Моя думка про авторитетність неважлива, адже не я приймаю остаточне рішення. На що б я спирався особисто, коли б редагував текст і не зміг знайти потрібну довідку в словнику під рукою, так це на певний набір джерел, словників, енциклопедій, інколи видань з авторством персонажа. У мережі за авторитетністю їх можна розташувати приблизно так: gov.ua, edu.ua, books.google, scholar.google. У переважній більшості випадків на цьому масиві одразу видно норму, а також відхилення, смаківщину, правописне начотництво тощо. Для прізвища Глинка чітко видно, що правописний приклад надійно підтриманий найкращими енциклопедіями, але не підтриманий загальним ужитком. Вікіпедистам це питання ніяк не розв’язати, воно поставатиме знову і знову. Maksym Ye. (обговорення) 04:36, 30 серпня 2017 (UTC)
@Maksym Ye.: Уточніть, будь ласка: під правописним ви маєте на увазі написання «Глинка»? Адже були й аргументи про те, що правописним є написання Глінка (за правилами для польської мови) — NickK (обг.) 11:54, 30 серпня 2017 (UTC)
З Вікіпедії я кожен раз виходжу з величезними здивованими очима. Звісно, хотілося б мати алгоритм, як служно зауважує нижче Yakudza, але ж кожного разу виникають все нові тлумачення й перетлумачення нещасного правопису, з такими дивовижними міркуваннями, що ніколи повинні б виникати. І будь-який алгоритм одразу зациклюватиметься. Навіть сюди не хотілося черговий раз влазити, щоб зауважити, що в правописі є Глинка, і це той самий Глинка як для російської, так і для польської мови. Проблема може бути хіба в тому, як ставитися до постійних розбіжностей правописних норм і загального вжитку. Скажімо, згадана «Картографія» з документами, що мають написання неправописні, також є фактом мови, подобається це, чи ні. І Сєвєродонецьк чи Сант-Яго тому чудові приклади. Такі факти також не варто обходити увагою. але як це зробити, коли суперечка виникає вже на рівні г-х чи — не сміятися! — «залізко»? Maksym Ye. (обговорення) 18:12, 30 серпня 2017 (UTC)
Maksym Ye., можливості вирішити це питання в межах Вікіпедії є. Потрібен чіткий і однозначний алгоритм, який можна застосувати до всіх суперечливих випадків. В принципі, те що пропонуєте ви або Flavius доволі близько до того, щоб цей алгоритм відшукати. Але, перш за все, потрібно вирішити на що ми орієнтуємось на ВП:МОВА, тобто правопис, чи на загальний вжиток? В першому випадку нам потрібно вдосконалити ВП:МОВА прописавши там приблизний набір джерел, а в другому потрібно його або відміняти або повністю переписувати. Проблема із чинним правописом така, що він, на жаль, у більшому числі випадків (на відміну від радянського) дозволяє двозначне трактування. Але якщо ми не будемо опиратись на правопис та найавторитетніші енциклопедії та словники, то може вийти так як пише Aeou [70]. Я, власне, в більшості випадків погоджуюсь із вашою позицією, єдине, що не впевнений, що gov.ua має якусь більшу вагу в питаннях правопису, ніж словники і енциклопедії. Бо, тоді доведеться орієнтуватись в першу чергу на рекомендації Міністерства сільського господарства, до якого належить сумнозвісне підприємство Картографія. --yakudza 13:03, 30 серпня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За--Piznajko (обговорення) 16:30, 3 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. Так, існує розмаїття авторитетних джерел на будь-який смак та два трактування правила (що це польське чи російське прізвище). Просто для мене Глинка має пріоритет тому, що це просте українське слово.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 13 вересня 2017 (UTC)

Галицько-Волинське_князівствоГалицько-Волинська держава[ред. код]

Ця стаття також є про Руське королівство, тому загальна назва має бути держава.--TimeNoAnyMore (обговорення) 01:06, 21 липня 2017 (UTC)

Альона ОстапенкоЄлєна Остапенко[ред. код]

Пропоную повернути статті попередню назву Єлєна Остапенко (або перейменувати на альтернативні написання Єлена Остапенко або Олена Остапенко).

Як свідчить це латвійське джерело (та кілька інших джерел про приватне життя Остапенко), батьки справді вдома називають її Альоною, однак в паспорті записано ім'я Єлєна (Jeļena), бо ім'я Альона (Aļona) відсутнє в латвійських словниках. Спортсменка ж стала відомою не під тим ім'ям, яким її називають у родині, а під паспортним ім'ям, під яким вона виступає в усіх змаганнях, під яким її оголошують на кортах та під яким її згадують спортивні оглядачі (у тому числі й україномовні, наприклад, Чемпіон, Проспорт). Оскільки спортсмени загалом відомі саме під тими іменами, під якими вони виступають у змаганнях, а не під тими, якими їх називають удома, пропоную повернути офіційне ім'я Єлєна (в разі потреби можна обговорити зміну написання на Єлена або Олена) — NickK (обг.) 23:53, 19 липня 2017 (UTC)

  • Єлєна - то абсолютний нонсенс. Імена східнослов'янського походження традиційно перекладаються. Особисто я схиляюсь до Олена Остапенко, хоча за чинними правилами іменування статей мало б бути ще й по батькові. --yakudza 00:31, 20 липня 2017 (UTC)
    З латвійцями трохи не так, там імена зазвичай не перекладаються і по батькові зазвичай не додаються. Наприклад, попередній президент Латвії Андріс Берзіньш за радянських часів писався Берзіньш Андріс Вольдемарович, але він не українізувався до Андрій Берзіньш, хоча його від цього взагалі відділяє лише одна літера. У транслітерації з латиської Jeļena дає саме Єлєна, але враховуючи російське походження цього імені (більш латиським варіантом є Helēna), може бути й Олена — NickK (обг.) 09:08, 20 липня 2017 (UTC)
    Вона не латишка, а етнічна українка. По-перше, в українській мові українські імена і прізвища для представників діаспори пишуть за українською традицією. По-друге, це збігається із традицією передачі слов"янських імен в українському правописі. По-третє, відповідає правилам іменування статей. Андріс Берзіньш взагалі невдалий приклад, бо це етнічний латиш. Такі імена не перекладаються за правописом. --yakudza 10:16, 20 липня 2017 (UTC)
    Слушні аргументи, підтримую варіант Олена Остапенко, і на це джерела теж є (Укрінформ, Газета по-українськи тощо) — NickK (обг.) 13:36, 20 липня 2017 (UTC)
  • Вона етнічна українка, і якби була громадянкою України, в паспорті поряд з рос. Елена було б укр. Олена. Вважаю, що треба передавати або Олена, або Єлена (два є занадто).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 20 липня 2017 (UTC)

Підтримую Олена Остапенко, без по-батькові, як "людина з Заходу", тобто з України. Mykola Swarnyk (обговорення) 14:51, 22 липня 2017 (UTC)

Варіант «Олена Остапенко» автоматично розуміє під собою наведення імені по батькові. В Україні від них поки начебто офіційно не відмовляються. Якщо батьки хотіли назвати її "Алёною", але всякому зрозуміло, що це не українське ім'я (чому акання?), а російське. Щодо Jeļena: це проста транслітерація рос. Елена, бо серед самих латишів це грецьке ім'я не дуже популярне. Можливі варіанти:
  • Єлєна Остапенко (транслітерація латиської орфографії)
  • Єлена Остапенко (часткова адаптація російського варіанту імені)
  • Альона Остапенко (транслітерація родинного варіанту імені)
  • Остапенко Олена Євгенівна (адаптований варіант).
Бажано прояснити деякі питання: 1) чи володіє Остапенко українською мовою, 2) чи вважає себе українкою. В англвікі написано, що She speaks Latvian, Russian, and English. Батько спортсменки міжнародно відомий як Jevgēnijs Ostapenko, мати — як Jeļena Jakovļeva. Прізвище і країна походження ніяк не можуть вказувати на національність. Не думаю, що її можна назвати діаспорянкою, адже сумнівно, що вона вважає себе українкою. Ще раз маю наголосити, що «Альона» — поширене російське ім'я. Якби родина була українською, називали б її «Оленою». --В.Галушко (обговорення) 07:11, 23 липня 2017 (UTC)
Очевидно, найбільш логічним рішенням буде «Єлена Остапенко» чи «Єлєна Остапенко». Відповідно до мов — латиськопіддана російського походження (батько — з території України). --В.Галушко (обговорення) 07:15, 23 липня 2017 (UTC)
Жодного російського походження. Прізвища на -енко московити ще не присвоїли та міста Запоріжжя поки не взяли штурмом. Жодної логіки у псуванні автентичних українських імен чи прізвищ не бачу.--Yasnodark (обговорення) 13:38, 30 липня 2017 (UTC)
  • Згоден з yakudza (00:31, 20 липня), що Єлєна - то абсолютний нонсенс, це просто латис. Jeļena, тобто рос. Елена, що неприпустимо. Для перекладу латис. Jeļena на укр. Олена не бачу підстав, у українки мусило бути лат. Olena. Отже, за Альона, проти жодного з перейменувань (Єлєна, Єлена, Олена). — Юрій Дзядик в) 11:45, 30 липня 2017 (UTC).
    Жодного російського походження. Прізвища на -енко московити ще не присвоїли та міста Запоріжжя поки не взяли штурмом. Вона - українка з українським прізвищем, її батько — український футблоліст, Олена та Альона - це два різних слов'янських імені. Обидва поширені в наших придніпровських місцях, у мене були чотири знайомих за паспортом "Альона". І всі вони були українками і кожна з них ображалася коли їх називали "Елена" чи "Лена". Хоча до української вимови "Олена" було більш спокійне ставлення.--Yasnodark (обговорення) 13:38, 30 липня 2017 (UTC)
    @Dzyadyk: Поясню ще раз проблему. Латиською (ви використали шаблон для латини, але підозрюю, що це була латиська) вона не могла бути латис. Olena. У латиський паспорт можна вписати лише ім'я, яке є в словнику, і ні Альони, ні Олени в словнику немає, тому батьки вибрали варіант латис. Jeļena. Саме під цим ім'ям вона й стала відомою в спортивному світі, бо жоден коментатор її не оголошує як Альону чи Олену — NickK (обг.) 11:51, 30 липня 2017 (UTC)
    @NickK: Дякую, виправив la лат. на lv латис. Слушно, зняв також шаблон з {{проти}}, потрібно уважніше продивитись АД. — Юрій Дзядик в) 12:47, 30 липня 2017 (UTC).
  • @Yakudza та UeArtemis: Чи залишилися ще якісь підстави вважати, що дівчину слід вважати українкою, якщо її дома звуть рос. Алёна, у паспорті латис. Jeļena, нарешті, speaks Latvian, Russian, and English? — Юрій Дзядик в) 11:47, 30 липня 2017 (UTC).
  • Symbol support vote.svg За Щодо імені є цікава стаття, де вона говорить що батьки не могли дать їй ім'я Олена (рос. Альона) через те що в латвійському календарі його немає, а є лише Єлєна (рос. Елена). Фактично по паспорту вона Єлєна Остапенко (Jeļena Ostapenko), а не Альона Остапенко (Aļona Ostapenko). --くろねこ Обг. 12:01, 30 липня 2017 (UTC)
Хоча, латвійка у нас Прокопчук Олена Леонідівна зветься Олена. --くろねこ Обг. 13:55, 30 липня 2017 (UTC)
Також є англійська стаття, де вона говорить, що ім'я етнічно українського походження. Також Symbol support vote.svg За варіант Олена --くろねこ Обг. 14:08, 30 липня 2017 (UTC)
Ви мали на увазі «Ostapenko and her mother, Jelena Jakovleva, say that the family's desired name of Alona, an ethnically Ukrainian name…»? Це помилка, ще раз наголошую, що ім'я Альона — російське, а Остапенко не знає української. Це щось на зразок псевдоукраїнської мови. --В.Галушко (обговорення) 15:07, 30 липня 2017 (UTC)
Якщо честно, я не розумію цей пошук національності людини. У анг., фр., та навіть рос. вікіпедії "пишуть просто латвійська тенісистка". Та й сама Остапенко вважає батьківщиною Латвію. На мою думку, якщо мінять то згідно чинних правил іменування латвійських прізвищ та імен.--くろねこ Обг. 19:04, 30 липня 2017 (UTC)
Бо вони не є українцями і їм пофіг на її походження на відміну від нас. Половина українських громадян говорять не українською та вони не вважають себе представниками росіянами. 99 відсотків шотландців не говорять гельською мовою і лише 15 відсотків ірланців володіють рідною мовою та вони вважають себе шотландцями та ірландцями. Тож давайте не будемо казати, що не треба визначати національну приналежність чи асоціювати національність з мовою. НЕ треба нам стандартів російського світу - "где русский дух - там Русью пахнет". ЇЇ батько - українець, і саме через тку політику ми маємо подібні проблеми - через відсутність держстандартів щодо імен і прізвищ: тому і маємо "Калініченко" замість "Калиниченко" і т. п. А Альона - таке ж російське ім'я, як Батий - українське.--Yasnodark (