Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Полтва (притока Західного Бугу)Полтва[ред. код]

1. Коротше. 2. 90% посилань іде саме на річку: Спеціальна:Посилання_сюди/Полтва. --Friend (обг.) 09:19, 5 грудня 2016 (UTC)

Формула-1_—_Гран-прі_Монако_1964Гран-прі Монако 1964[ред. код]

Насправді це запит на масове перейменування. У нас така ситуація, що одні гран-прі Формули-1 іменовані просто "Гран-прі (країни) (року)", а в інших стоїть назва за зразком "Формула-1 — Гран-прі (країни) (року). Така неоднорідність заважає нормально шукати потрібні гран-прі. Тим більше що деякі з них і редиректів не мають. Тож пропоную вирішити цю проблему і підігнати ці статті під єдиний стандарт іменування. Залишається обговорити, який це має бути стандарт. Я пропоную схему "Гран-прі (країни) (року)", а якщо потрібне уточнення за видом спорту, то цей вид спорту писати в дужках ("Гран-прі Німеччини 2009 (Формула-1)"). Гран-прі Монако в 1964 році було лише у Формулі-1, тому цю статтю пропоную назвати просто "Гран-прі Монако 1964"--Unikalinho (обговорення) 16:36, 4 грудня 2016 (UTC)

Мені здається, що краще в якості основної мати однакове для всіх у вигляді Гран-прі (країни) (року) (Формула 1) без виключень (але визначення про вид заходу в кінці). --Divega (обговорення) 16:52, 4 грудня 2016 (UTC)

ЙихвіЇхві[ред. код]

Цитую зі сторінки обговорення:--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 1 грудня 2016 (UTC)

Словник має назву Їхві (місто в Естонії).--Tigga 22:08, 1 січня 2010 (UTC)

Затишшя (Харків)Затишшя (Харківський район)[ред. код]

Село таки не зникло. Хоч у 2012 році офіційно його до Харкова приєднали, проте в нові межі Харкова не увійшла значна частина села. І саме село в списку знятих з обліку сіл на сайті ВРУ не значиться. І кадастрові ділянки за окружною дорогою лічаться як село Затишшя. Тому слід перейменувати та написати в статті, що село просто сильно зменшилося--95.133.147.98 00:15, 1 грудня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 09:57, 1 грудня 2016 (UTC)

Дельні речіДільні речі[ред. код]

Джерел малувато, але хоча б:

І у Список НАТО класифікації груп постачаннядільні речі.

-- Володимир Ф (обговорення) 20:09, 28 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти IMHO, запропонований варіант — це помилковий переклад з гаданої російської, хоча насправді це від голландського слова, що звучить саме як «дель» (en:wiktionary:deel#Dutch). Але можна поставити з другого варіанту перенаправлення на перший. --Djadjko (обговорення) 01:28, 29 листопада 2016 (UTC)

Я перекладав з голландської deel — частина (синонім дільниця), шматок. У наведеному Вами посиланні, дійсно, транскрипція «дел»/«дель», але, якщо прослухати звуковий файл, то ближче до «діл». В http://uk.forvo.com/word/deel/#nl чується «дейл»/«деіл».-- Володимир Ф (обговорення) 08:51, 29 листопада 2016 (UTC)
Власні вуха не керівництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:12, 29 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За, бо перші два джерела поважні. Не бачу сенсу виправляти вдалий мовний збіг.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 29 листопада 2016 (UTC)

Ярмарок марнославстваЯрмарок суєти[ред. код]

  1. Сторінка була створена під назвою «Ярмарок суєти», потім низка перейменувань без жодних аргументів.
    Всі посилання з сторінки йдуть на «Ярмарок суєти».
    У видавництві «Дніпро» виходила серія «Вершини світового письменства». Цей твір там також називається «Ярмарок суєти». -- Roman333 20:02, 28 листопада 2016 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За Ось тут пояснено, що назва точно передає іронію англійської назви. --Basio (обговорення) 20:56, 28 листопада 2016 (UTC)
  3. Symbol support vote.svg За раз наведено джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:15, 29 листопада 2016 (UTC)

Новоєгорівка (кол. Новогригорівка)Новоєгорівка (колишня Глинівка)[ред. код]

Дуже ясно написано--95.133.147.98 16:13, 28 листопада 2016 (UTC)

МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S)МКХ-10: Клас XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (S)[ред. код]

Пропоную перейменувати те, що передано causes в англ. вікі, й, очевидячки, у МКХ як ЧИННИКИ, бо причинТравми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин в українській назві звучить вельми і вельми кострубато. Якщо це стосується ще застосування causes у статтях кодифікації МКХ, застосувати перейменування і до них--Albedo (обговорення) 09:48, 28 листопада 2016 (UTC)

Пригоди_Олівера_ТвістаОлівер Твіст[ред. код]

Така оригінальна назва та перші переклади на українську мову. В усіх вікі, крім російської, така назва.--Basio (обговорення) 07:42, 27 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо перші переклади мали назву, відмінну від скалькованої з російської, бажано незабаром їх перевидати. Назва «Олівер Твіст», як точніша й підтверджена джерелами (хоча й маловідомими) цілком має право бути у Вікіпедії. Взагалі, калькування російських варіантів перекладів — одна з найболісніших тем. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 27 листопада 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти В Україні роман більш відомий як "Пригоди Олівера Твіста", джерела у статті та власний пошук на Google це підтверджують. Якщо це перейменування не підтримають думаю було б доречно перейменувати Олівер Твіст (персонаж) на Олівер Твіст--Andriy.v (обговорення) 14:10, 27 листопада 2016 (UTC)
Якщо глянути у самій статті українські видання, то можна побачити. що перший переклад у 1929 році зробила Черняхівська (яку потім розстріляли як ворога народу). Потім з її перекладом робили, що хотіли [1], [2], а другий переклад назвали як російський. Якщо глянути статті критиків, то можна побачити, що більшість з них називають цей твір як Олівер Твіст. Йдеться про твір, а не конкретне видання. --Basio (обговорення) 14:24, 27 листопада 2016 (UTC)
Проблема в тому, що немає на Вікі настанови щодо пріоритетів перекладів. Головніший перший чи найпоширеніший - ось питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:05, 28 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Найупізнаваніша назва. У шкільній програмі твір саме під назвою Пригоди Олівера Твіста. Розумію, що це переклад з російської, а не з оригіналу, але для таких статей основний інтерес читачів саме пов'язаний з вивченням твору в школі. Подивіться відвідуваність статті: до тисячі відвідувань на добу з кінця жовтня до початку грудня, коли цей твір вивчається в школі, та спад до 50 відвідувань на доби решту року. У таких умовах ми явно маємо зробити пошук зручним для цієї аудиторії, а для цієї аудиторії звичною назвою є Пригоди Олівера ТвістаNickK (обг.) 10:24, 28 листопада 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За В статі «пригоди Олівера Твіста» буде зазначено, і вікіпедія і гугл спокійно знайдуть цю статтю і за тим запитом. --Similartothissimilartothat 19:26, 29 листопада 2016 (UTC)

Бурштиновий_далекоглядЯнтарне скло[ред. код]

У зв'язку з ситуацією що склалося навколо назви цієї статті... Пропоную обговорити. Я вважаю, що у разі якщо уже існує переклад українською мовою (у нашому випадку він існує - Янтарне скло (переклад Сергія Савченка)) - робити власний переклад назви абсолютно недоцільно і граничить з оригінальним дослідженням. Недоліки власного перекладу вікіпедистів (Бурштинове скло, Бурштиновий телескоп, Бурштиновий далекогляд) ): невпізнавана і маловживана назва, постійні дискусії щодо "правильності" назви. -- Green Zero обг 16:06, 26 листопада 2016 (UTC) Запрошую до обговорення користувачів @Yasnodark, Pavlo1, та Piznajko: -- Green Zero обг 16:10, 26 листопада 2016 (UTC)

Переклад пана Савченка роману The Amber Spyglass - оце і є його оригінальне суржикове непрофесійне дослідження, плутати телескоп зі склом може хіба що погана вчителька та не перекладач-професіонал, а ужиток невживаного суржикізму "Янтарне" заплутує читачів та змушує робити їх невірні висновки щодо базового варіанту перекладу. Враховуючи те, який вплив вікіпедія має на людей не можна закріплювати у пам`яті відверто неправильну назву, бо це сприятиме подальшим перевиданням під цією невідповідною назвою.--Yasnodark (обговорення) 16:31, 26 листопада 2016 (UTC)
Всі знають що таке бурштин і не треба популяризувати суржик від русифікованих малограмотних видавців.

Бурштиновий далекогляд - найукраїнськіший та найвідповідніший варіант перекладу. Для полегшення пошуку читачів - знавців виключно неправильного варіанту перекладу - робляться перенаправлення. Саме так відбується в усіх авторитетних енциклопедіях. Якісні енциклопедії називають статті правильно, а для назв у перекладі існують перенаправлення (От приклад оформлення в знаменитій енциклопедії фантастики за ред. Гакова: http://www.fantastika3000.ru/node/2182 ) , завдяки яким читач знаючи лише назву від горе-перекладачів потрапить на статтю. Неоригінальне найменування - це точний відповідно суті статті переклад оригінальної назви на мову енциклопедії. А оте "Янтарне скло" треба вказати в тілі статті, бажано на початку(приклад оформлення в знаменитій енциклопедії фантастики за ред. Гакова: http://www.fantastika3000.ru/about/predislo.htm , знизу сторінки )..--Yasnodark (обговорення) 16:31, 26 листопада 2016 (UTC)

Для урізноманітнення поглядів запрошую до обговорення також користувачів @Микола Івкі, Словолюб, Олег-літред, Микола Василечко, та Mykola Swarnyk:, @Леонід Панасюк, Білецький В.С., Yukh68, Юрій Дзядик, та Oleksandr Tahayev: та інших небайдужих.--Yasnodark (обговорення) 16:31, 26 листопада 2016 (UTC)

Ну, якщо мене запросили, то скажу, що в даному випадку переклад назви книжки є невдалим, суржиковим, тому краще залишити назву «Бурштиновий далекогляд». --Yukh68 (обговорення) 16:37, 26 листопада 2016 (UTC)
Якщо вже так хочеться - можна застосувати варіант "Бурштиновий телескоп". А "далекогляд" (замість бінокль, телескоп), "штрикалка" (замість шприц) і т.п. - це .... як би коректніше сказати.... "за-патріоти-зованість"... Що занадто - то не добре. --Білецький В.С. (обговорення) 16:41, 26 листопада 2016 (UTC)
Теж варіант, що правильно характеризує зміст назви..--Yasnodark (обговорення) 16:43, 26 листопада 2016 (UTC)
Ми, вікіпедисти, не можемо робити власний переклад українською назви цієї книги з англійської (або з будь-якої іншої мови), оскільки переклад українською уже зробили українські видавці, їх переклад є апріорі авторитетніший і найпоширеніший за наш. Правопис в цьому випадку не грає жодної ролі. -- Green Zero обг 16:47, 26 листопада 2016 (UTC)
Це повна маячня, бо найвідомішим та найвторитетнішим стає саме переклад присутній у вікіпедії. Авторитетним є виключно точний дослівний переклад оригінальної назви.--Yasnodark (обговорення) 16:59, 26 листопада 2016 (UTC)
Green Zero, ви за всіх не розписуйтеся. Не всі є такими канцеляристами. На жаль, очевидно, що вкотре українську мову горе-«знавці» зневажать недолугим мавпуванням рускоязіьчних перекладачів-невігласів, бо, бачте, той «переклад є авторитетніший і найпоширеніший». Правопис у цьому випадку мав би бути авторитетом, незважаючи на багато прихованих колючок, якими деякі вікіпедисти час од часу штрикають мову. --Микола Василечко (обговорення) 17:06, 26 листопада 2016 (UTC)
Пан Василечко, в тому вся і проблема. Ми забуваємо основи основ Вікіпедії. Я процитую найперший пункт п'яти основ (ВП:5О), що визначають суть Вікіпедії: «Це не місце для викладу вашої особистої думки, особистого досвіду або особистих переконань, тому всі учасники повинні слідувати правилам про заборону оригінальних досліджень і прагнути бути точними.». Чи не пропонують у цьому обговоренні йти наперекір осноположним правилам?? -- Green Zero обг 17:17, 26 листопада 2016 (UTC)
Я вам усоте повторю, що я тут редагую не заради Вікіпедії, а заради України! Тому для мене принципи української мови стоять вище за принципи Вікіпедії! Це Вікіпедія українською мовою, а не суржиком. Хоче писати суржиком — створюйте Вікіпедію українського суржику і пишіть там усупереч правопису і здоровому глузду. А якщо маєте здоровий глузд і краплю українськості в серці, то відстоюйте українські інтереси. --Микола Василечко (обговорення) 17:36, 26 листопада 2016 (UTC)
Я Вашу позицію зрозумів. Тільки вона грає проти Вас, адже підсумок цього обговорення буде саме за правилами Вікіпедії... Будь ласка, ні в якому разі не подумайте що я зловтішаюсь. Просто, на мою думку, деякі вікіпедисти не вірно зрозуміли призначення цього місця. -- Green Zero обг 18:18, 26 листопада 2016 (UTC)
Yasnodark, Вікіпедія призначена для відображення дійсності на основі джерел не пов'язаних з Вікіпедією, Вікіпедія не може формувати власну точку зору у статтях і тим більше не можу слугувати трибуною чи місцем для мовознавчих досліджень. Вікіпедія не може давати власну оцінку "правильності". Зауважте - я сам свідомо не згадую свою симпатію до певного варіанту і не даю оцінок роботі професійного перекладача на основі власної мовознавчої експертизи, я наполягаю на тому, щоб ми використовували найпоширеніший варіант який би він не був (навіть, якщо там є помилки). -- Green Zero обг 17:07, 26 листопада 2016 (UTC)

Переклад spyglass як скло - неправильний. Так можна і до слів Януковича апелювати, коли він "йолка" сказав. Так тепер що, ялинку на йолку перейменувати через те, що перекладач мови не знає? --Divega (обговорення) 17:25, 26 листопада 2016 (UTC)

Це такі «перекладачі», що назву трилогії перекладали спочатку як «Його темні матеріали», а 2007-го щось подумали і вже переписали на «Темні початки». То як таким «знавцям» перекладу довіряти? --Микола Василечко (обговорення) 17:41, 26 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За. По-перше, слово янтар (від давньоруського єнтарь) цілком українське слово ("Я пішов. До ніг хилились трави в блиску янтарю" (с) Володимир Сосюра, "Степи ще горіли в надвечірніх янтарях спеки" (с) Олесь Гончар). По-друге, далекогляд є архаїзмом. Та і звучить дурнувато, як спалахуйки та дрототяги.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:10, 26 листопада 2016 (UTC)

До речі "спалахуйка" "чахлик-невмирущий" та схожі "псевдо" варіанти слова - це продукт російської 5-тої колони в Україні створені у 90-их аби розпалити ненависть до української мови, та довести її "штучність", "комічність" "недолугість" та неадекватність у порівнянні з мовою російською (детальніше можна ознайомитися з цим у статті Володимир Селезньов "Мовні війни: Міф про «зіпсованість» української мови"). Шкода, що наш колега-вікіпедист вважає за потрібне використовувати ці "псевдо" українські варіанти слів вигадані українофобами як доказ неприйнятності слова яке йому не подобається. пс. українською "lighter" буде просто запальничка.--Piznajko (обговорення) 20:39, 26 листопада 2016 (UTC)
Так, крива словотворчість є одним із засобів висміювання української мови. Але сліпа гіперкорекція теж явище недобре. Оце виправляння українського слова на "більш українське" (німецьке за походженням), бо, бач збігається з російським, - не є добре. Хибний русизм став причиною заяв про суржик. А його тут немає!--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 27 листопада 2016 (UTC)
Існує український переклад, тому стаття має називатися, як видали книжку в Україні. Вікіпедія не робить оригінальних досліджень.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:16, 26 листопада 2016 (UTC)
Скло тут у сенсі "скельце", себто лінза.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:20, 26 листопада 2016 (UTC)
Таке запитання: Якщо твір вийде під іншою назвою, то як бути? --Basio (обговорення) 19:50, 26 листопада 2016 (UTC)
Якщо буде видано кілька різних перекладів, то тоді й будемо обговорювати і вибирати.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:04, 27 листопада 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь:: В ідеалі, звичайно, бажано щоб якесь інше українське видавництво видало з здорово-глуздовим перекладом на кшталт "Бурштиновий далекогляд" або хоч "Бурштиновий телескоп". Тоді назва статті може бути з адекватного перекладу, а на початку статті можна згадати всі варіанти українського перекладу (див. приклад цього у статті Ловець у житі). Але, на жаль, Green Zero правий і з точки зору правил Вікіпедії ми мусимо лише фіксувати інформацію як вона подається в авторитетних джерелах (як от офіційний переклад українською від видавництва кСД).--Piznajko (обговорення) 20:33, 26 листопада 2016 (UTC)

Маємо звичайний такий "поетичний" переклад, а не буквальний. Нормальна практика. Особисто для мене він звучить найкраще з трьох.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:06, 27 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Назва Бурштиновий далекогляд є оригінальним дослідженням і ніде не вживається за межами Вікіпедії. За такою назвою читачі не можуть знайти цю статтю, бо вона зовсім не є впізнаваною. Якщо шукати дослівний переклад, то в джерелах є лише Бурштинова підзорна труба в цій статті. Натомість очевидно найбільш впізнаваною назвою є Янтарне скло: нехай це поганий переклад, але він добре впізнаваний. Саме під такою назвою про цю книгу пишуть джерела: 1, 2, 3, і під такою назвою книгу навіть включили до шкільної програми. Ми пишемо Вікіпедію для читачів, і ця стаття розрахована на тих, хто читав цю книгу, не читав, але цікавиться цією книгою або просто чув про цю книгу. В усіх випадках назву Бурштиновий далекогляд вони не впізнають — NickK (обг.) 10:14, 28 листопада 2016 (UTC)
Вкотре повторюю, для тих, хто в танку на лінії МаженоFace-smile.svg: саме для цього в усіх авторитетних енциклопедіях для полегшення пошуку існують перенаправлення з назви відомої на назву правильну. Саме з енциклопедій читачі мають її дізнаватися. Щодо школи, то 5-та колонна з Міносвіти і не таке пропонує http://ua.censor.net.ua/photo_news/414836/minosvity_proponuye_provesty_v_shkolah_opytuvannya_pro_soyuz_iz_rosiyeyu_i_podil_ukrayiny_dokument Та це не означає, що на їх інструкції треба молитися.--Yasnodark (обговорення) 14:26, 30 листопада 2016 (UTC)
Але й саме для цього в усіх авторитетних енциклопедіях назви статей обираються згідно з авторитетними джерелами, а не як заманеться автору (звісно, можуть бути одиничні винятки, але це в будь-якому разі не є принципом). Тут же проблема не лише в Міносвіти: перекладало книгу не Міносвіти, огляди писало не Міносвіти, критики теж не з Міносвіти. Повторюся: зараз усі джерела, крім одного, називають цю книгу українською Янтарне скло та одне називає її Бурштинова підзорна труба, далекогляда ж нема в жодному джерелі взагалі. Для чого давати статті назву, яка не буде впізнавана читачем? Це ж лише ускладнить знаходження статті читачем. Правильний переклад же можна подати у вступі (наприклад, так: «Янтарне скло» (англ. The Amber Spyglass, дослівно «Бурштинова підзорна труба»)) — NickK (обг.) 10:43, 1 грудня 2016 (UTC)
Не розумію чим ускладниться пошук, якщо хтось буде шукати «янтарне скло», то пошуковики під назвою видадуть абзац тексту, де буде фрагмент «в українському виданні — „янтарне скло“». --Similartothissimilartothat 23:12, 2 грудня 2016 (UTC)
  • Переклад - оригінальне дослідження? Тільки не кажіть це дослідникам Face-smile.svg. Переклад дає декілька варіантів назви з яких можна вибрати одну, те що появилось українське видання з творчим перекладом назви просто додало ще одну назву до вибору. Ми ж не будемо називати кожну дію де треба було зробити вибір - оригінальним дослідженням. Ви ж вибираєте яку інформацію брати з джерел, в якому порядку її подавати, в якому стилі. Це ж не є оригінальним дослідженням?
    Щодо далекогляда не розумію чим воно смішне, а краєвид, небосхил теж смішні? Чи треба використовувати тільки слова які «хтось» нотаріально завірить як не смішні? --Similartothissimilartothat 19:14, 29 листопада 2016 (UTC)
    • ОД це визначення "правильного" і "неправильного" перекладів.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 1 грудня 2016 (UTC)
      Так ніхто ж не визначає правильний чи не правильний переклад, «янтарне скло» це не переклад, це назва українського видання. Якщо я ще можу зрозуміти аргумент щоб перейменувати на більш впізнавану назву (хоч і не підтримую), то аргумент «переклад - ОД» ніяк не розумію, з нього ж слідує що всі статі з Категорія:Вікіпедія:Переклади з англійської Вікіпедії (к:2 с:7776) треба вилучити. --Similartothissimilartothat 23:12, 2 грудня 2016 (UTC)
    Далекогляд — це телескоп, spyglass — підзорна труба. Не одне й те саме, вже творчий переклад назви — NickK (обг.) 19:24, 29 листопада 2016 (UTC)
    en:spyglass - Another term for a hand-held telescope for terrestrial observation
    Точніше за «скло». --Similartothissimilartothat 19:34, 29 листопада 2016 (UTC)

Наголошую: Вікіпедія не впроваджує назви. Вона описує реальність. А реальність така, що цю книжку переклали під назвою "Янтарне скло". Тому максимум можливо в шапці написати наступним чином:

«Янтарне скло» (англ. The Amber Spyglassукр. Бурштиновий далекогляд) — фантастичний роман Філіпа Пулмана… --ЮеАртеміс (обговорення) 10:21, 1 грудня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Є офіційний український переклад.--Watashi-wa (обговорення) 10:26, 1 грудня 2016 (UTC)

ЄзекіїльЄзекиїл[ред. код]

Аналогічно до таких церковних форм імен, як Михаїл, Даниїл, Гавриїл тощо.

Джерела: Єзекиїл, пророк Ст.З. - Католицький Оглядач, Святе Письмо Старого та Нового Завіту: Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. Під час 2. Ватиканського Вселенського Собору. Іван Хоменко. Вид-во Василіян, 1963, Pokhodzhennia nazvy "Rusʹ": v "Khronitsi rusʹkoĭ zemli" Oleksandra Gvaninusa z 1611 roku, Orest Kupranetsʹ RR. Basiliani, 1977, Istoriia khrystovoï tserkvy v Ukraïni. Ihor Isichenko, Ukraïnsʹka avtokefalʹna pravoslavna tserkva, 2003 тощо!--ЮеАртеміс (обговорення) 20:55, 24 листопада 2016 (UTC)

Певно, автор статті написав -іїль під впливом англійсько-німецької форми імені: Езекіль.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:50, 25 листопада 2016 (UTC)
  • до речі, цей "пророк" їв людський кал (Ієзекіїль, глава 4, стих 12), що й раджу робити всім, хто вірить у "бога" та у "святість" Біблії. Автор перейменування хоче перетягти ім'я на лад католицтва. Але ігнорує, що в різних джерелах українською мовою написано "Ієхезкел", "Ієзекіль". Тому я Symbol oppose vote.svg Проти--95.133.147.98 00:10, 26 листопада 2016 (UTC)
    • Не католицтва. Церковні імена потрапили в українську мову до змішання історичних И/Ы, через що икання в них присутнє. Ієхезкел це перезапозичення.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 26 листопада 2016 (UTC)

Категорія:Державна адміністрація залізничного транспорту УкраїниКатегорія:Укрзалізниця[ред. код]

За назвою головної статті.--Avatar6 (обговорення) 07:27, 24 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Для категорій взагалі спрощення прийнятні й бажані.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:06, 24 листопада 2016 (UTC)

Сектор ГазиСектор Ґаза[ред. код]

Перейменувати згідно офіційної стандартизованої назви українською мовою, затвердженої Держреєстром. Що це ще за семантичні новини? В жодній парі адмін. одиниця + адмін. центр такого нема й тут на тобі. Що за нелюбов до палестинців? Чи й тут диверсія. Наш Вікі-ГУГКК у всій невіглаській красі. Це територія, а не район міста. Саме тому родова частина виступає облігативно у назві топоніма й записується з великої букви. Вже невігласи знов біснуються й тут. Крити їх мокрим рядном. --Dim Grits 14:55, 23 листопада 2016 (UTC)

Цитувати ту відписку тут не потрібно, як і мазати пухлину маззю, що терапевт прописав, якщо висновок від онколога невтішний. «У складі згаданого топоніма слово „сектор“ повинне поєднуватися із назвою міста у формі родового відмінка» — це просто чудова топонімічна новина, в якому часописі вона була опублікована? Там усе вірно з погляду української мови, але якісь семантичні казочки зі стелі в географічній і політичній площині. Хоча у будь-якому разі євреї були б вдячні. Чому не йти далі й не писати за правилами мови — Газянська округа? Давайте вікіхвахівці без будь-якого царя в голові і будь-яких уявлень про ієрархію словників загальної лексики, фахової термінології та дисциплінарної номенклатури, починайте перейменовувать: Димбовіца (повіт) → Димбовіці повіт, Валґамаа → Валґський повіт, тощо. Ця ж сторінка створена спеціально як ярмарок вігластва гуглопрохвесорів, що зараз погуглять і все нам пояснять.--Dim Grits 15:12, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Затвердження Держреєстром — це мова про той неграмотний документ з Чілі і Сірією, яким ніхто на практиці не користується? МЗС, наприклад, пише про Сектор Газа (в Палестині посольства Україна не має, а посольство в Ізраїлі про Палестину пише мала, тож що є), є у державних документах і Сектор Гази, назва Сектор Ґаза у документах (пошук на gov.ua) взагалі відсутня. Тут же не якийсь вікі-ГУГКК, а Інститут української мови НАН України так вирішив (див. відповідь на сторінці Обговорення:Сектор Гази). Особисто я бачу два варіанти:
    • Якщо йти за думкою мовознавців, то Сектор Гази (маловживане, але так рекомендує Інститут української мови)
    • Якщо йти за вжитком, то однозначна перевага в Сектор Газа. Так і називалася стаття до звернення до Інституту. Але не знаю, чи варто нам ігнорувати думку Інституту української мови
    P.S. У разі неперейменування цієї статті потрібно перейменувати статтю Населення Сектора ҐазаNickK (обг.) 15:21, 23 листопада 2016 (UTC)
    Там виникає нове питання: як Сектор (Г|Ґ)аза, то в родовому відмінку як буде? Чи буде друге слово відмінюватися?--Анатолій (обг.) 22:28, 23 листопада 2016 (UTC)
    Теж мила тема для дискусії. Була суперечка щодо Республіки Македонія / Республіки Македонії, ні до чого не домовилися — NickK (обг.) 22:31, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Держреєстр для зарубіжних назв заповнюється на основі чинного українського правопису (так сказано в його положенні). Оскільки багато внесених назв прямо суперечать йому (Бельґія, Бразілія, Едінбурґ і т.д.), то він не може бути авторитетним у цьому питанні. Крім того має суто галузеве вживання - картографія. Тому Symbol oppose vote.svg Проти --Basio (обговорення) 15:50, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так розумію, що утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз — справа вам не відома. Терміни: 2-нітротолуол, Lupus lupus теж у словнику загальної лексики шукатимете? Бо ж у вас пряме протиставлення картографія і українська мова. Зуби лікуєте теж у терапевта, лікаря над лікарями? Дайте будь-ласка пряме посилання на вашу працю, згідно з основним правилом цього проекту про авторитетність, де ви критикуєте виконані держзамовлення зі створення Держреєстру українською академічною спільнотою. Щоб ваша репліка не була порожньою писаниною і прямим порушенням правил проекту.--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Так, з утворення фахових галузевих терміносистем, номенклатурних баз я не знайомий. Але розумію, що вони повинні урегулювати те, що не визначено правописом, зокрема для використання в галузях науки, виробництва і т.п.. Розглядувана назва не відноситься до такого, тому визначається правописом. --Basio (обговорення) 10:36, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ІМХО тут все очевидно. Є роз'яснення від Інституту української мови. Що іще обговорювати?--Анатолій (обг.) 19:40, 23 листопада 2016 (UTC)

Rozjasn SG.jpg

  • Дивний папірчик. Сектор стадіону це його частина. Хіба Сектор Газа лише частина Гази? Тут правильніше приклад АР Крим, а не АР Криму.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:03, 24 листопада 2016 (UTC)
    Набагато цікавіше буде порівняння між «АР Сімферополь» і «АР Сімферополя». Також «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
    Де Ви бачили Автономну Республіку Сімферополя? Район міста це його частина.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:44, 26 листопада 2016 (UTC)
    З метафорами туго? Автономна Республіка Сімферополя — це, очевидно, Крим. Про «район стадіону» (вокзалу, університету тощо) теж хочу почути. Чи так тільки в Дніпрі говорять? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:50, 30 листопада 2016 (UTC)
    Комусь може й ясно, хто або завжди комою відділяє, прикладки якісь шукає, різниці між містом Ґаза і територією Сектор Ґаза не бачить, між терміном сектор з малої і облігативною частиною топоніму з великої. Можливо варто обговорити те, що пані Городенська фахівець, а ви навіть не знаєте до кого звертатись з подібних питань. Чи в оптику, чи до аптеки? Однаково ж звучить?! А може обговорити цей балаган створений всупереч усім правилам проекту заради втіхи чиєїсь особистої пихи?--Dim Grits 21:16, 23 листопада 2016 (UTC)
    Ми тут правопис назви обговорюємо чи користувачів? P.S. А де я «або» комою відділяв?--Анатолій (обг.) 21:34, 23 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За У мене любима цитата нелюбимою мовою "Как задаш вопрос, так получишь и ответ". Відповідь Городенської власне з тої опери. Якщо б цей сектор був частиною міста Гази, то я б погодився з її висновком. Глянув на карту. Сектор в десятки, а може й сотні разів більший від міста. То може саме місто отримало назву від сектора? У всіх слов'янських вікі - Газа, в англійській - Gaza, а наймудріші у світі українські вікіпедисти ігнорують Держреєстр і сектор стає частиною міста Гази. --VPrypin (обг.) 22:11, 23 листопада 2016 (UTC)
    Шошошо? У яких усіх слов’янських?
    • боснійська: Pojas Gaze
    • чеська: Pásmo Gazy
    • хорватська: Pojas Gaze
    • польська: Strefa Gazy
    • словацька: Pásmo Gazy
    • сербська: Појас Газе
    • сербськохорватська: Pojas Gaze
    Так само і для вас «район стадіону» і «район міста». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:44, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Щось я не чув про скасування вікіполітики ВП:МОВА. За нею маємо користуватися чинним правописом. А правопис чітко каже, що ґ не застосовується. Не читав вище написане: певно, знов хтось прибіжить і буде робити вигляд, що не розуміє різниці між орфоепією та орфографією...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:24, 24 листопада 2016 (UTC)
    І тим не менш сам правопис «ґ» і застосовує. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
    І описує де: в зукраїнізованих давнозапозичених словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:46, 26 листопада 2016 (UTC)
    Слово «зиґзаґ» знайдете в покажчику, воно наочно демонструє що фонетика переважає штучні обмеження на категорії слів. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:46, 30 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти відмінку, Symbol support vote.svg За назву міста. Арґумент про частину міста притягнутий за вуха. Бо «район міста» — це частина міста, а «район стадіону» (лікарні, школи, тощо) — це... усе одно частина міста, де знаходиться стадіон (лікарня, школа тощо). Тепер друге: якщо сектор називається «Ґаза», то можна було б опустити родову назву, але таке в українській мові не відбувається. Тож, проводимо аналогію з «районом вокзалу» і називаємо сектор за внутрішнім об’єктом: Сектор Ґази. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:29, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу причину ігнорувати відповідь Інституту української мови. Так пише також, наприклад, мінюст. --Lexusuns (обговорення) 08:22, 4 грудня 2016 (UTC)

Газган_(селище)Газган[ред. код]

Селище є первісним, назва родовища походить від назви селища.--Анатолій (обг.) 19:45, 22 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:27, 24 листопада 2016 (UTC)

Тамер ГассанТамер Хассан[ред. код]

Lexusuns нащось перейменував статтю. Хассан це доволі поширене близькосхідне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:52, 20 листопада 2016 (UTC)

  • Інші Хассани: Ахмед Хассан, ru:Хассан.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:54, 20 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ахмед Хассан — єгипетський футболіст, Тамер Гассан — британський актор. --Lexusuns (обговорення) 20:01, 21 листопада 2016 (UTC)
  • Залежить від мови запозичення. Тут є й запозичення через Г, наприклад, Гассанов Лев Гассанович, а конкретно в цього запозичення з турецької (де наче Г), а не з арабської (де зазвичай Х) — NickK (обг.) 20:13, 21 листопада 2016 (UTC)
    • А з чого Ви взяли, що з турецької, на відміну від арабської, "г"? Там навіть звука такого нема. Є маса турків Хаканів (Хакан Шюкюр чого вартий), Хамітів, Халілів, Айханів тощо... і джерела ніяких Гаканів і Гасанів і Гамітів (знову ж таки, йдеться про турків) не знають--Unikalinho (обговорення) 17:20, 26 листопада 2016 (UTC)

Сайтама_(Сайтама)Сайтама (місто)[ред. код]

Поточне уточнення не ідентифікує однозначно об'єкт статті, оскільки Повіт Сайтама теж у префектурі Сайтама.--Анатолій (обг.) 23:21, 19 листопада 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 08:56, 20 листопада 2016 (UTC)
    Може, тоді і Префектура Сайтама перейменувати на Сайтама (префектура)?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:40, 24 листопада 2016 (UTC)
    Можна.--Анатолій (обг.) 21:11, 24 листопада 2016 (UTC)
    Не можна, в нас всі японські префектури названі за схемою Префектура ХХХ. То треба глобально все виносити на голосування і змінювати, а не одну Сайтаму, бо буде белад. А з містом очевидно Symbol support vote.svg За --YarikUkraine (обговорення) 22:08, 25 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Статті про всі японські міста, назви яких збігаються з назвами префектур, названі подібним чином. Шукайте та змінюйте відповідне правило. Або ставте на перейменування їх усі. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:33, 4 грудня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, так наказує іменувати Вікіпедія:Іменування статей/Японія. Потрібно змінювати те правило, якщо воно не подобається, а не намагатися зробити з нього одиничне виключення — NickK (обг.) 03:43, 4 грудня 2016 (UTC)
    По-перше, для того на цій сторінці і проводяться обговорення, щоб можна було робити винятки з правил. По-друге, є інше правило — ВП:ТОП, яке прийняте пізніше, і там жодних обмовок щодо Японії нема, отже воно на Японію теж поширюється.--Анатолій (обг.) 12:43, 4 грудня 2016 (UTC)
    А хоча стоп, це правило передбачає просто Сайтама (пункт ІІ.а для населених пунктів), тож просто перейменувати на Сайтама без жодних уточнень. Таке іменування не суперечитиме й ВП:ТОПNickK (обг.) 18:56, 4 грудня 2016 (UTC)

Військово-Морські_Сили_Збройних_Сил_УкраїниВійськово-морські сили України[ред. код]

Аналогічно зробити

Уніфікація назв однотипних статей. Для видів ЗС усіх країн [[Вид військ {{Країни}}]]. Раніше коли цих статей майже не було можна було робити по різному, але тепер, коли їх побільшало видається за доцільне використовувати єдиний патерн назв щодо них. Повні ж назви та інші особливості виписуються у тілі статті. Також це випливає з ВП:ІС - як найкоротша унікальна назва, яка точно відображає зміст статті, як і використання великих літер всередині назви суперечить цьому правилу.
-PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)

За[ред. код]

  1. Symbol support vote.svg За --PsichoPuzo (обговорення) 15:15, 2 лютого 2016 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За Збройні сили (України) діляться на види і роди (для спецвійськ). Так от. Відкрию страшну державну таємницю. Сухопутних військ в Україні окрім Збройних сил більше нема ніде. Навіть якщо пан Бєрія, ой, Аваков, захоче повоювать, то, згідно Закону (України) про мобілізацію всі війська пана Авакова перейдуть у підпорядкування Верховного. Себто, знов у Збройні сили. Себто-2, Сухопутні війська Збройних сил то є масло масляне. Щодо ВПС (ЧИМ вони відрізняються від Цивільної авіації) та ВМС (на відміну від Торгового флоту України) — е-е-е, аналагішьна, да? Якщо серйозно, пан PsichoPuzo поставив питання абсолютно логічно. Я — ЗА перейменування -- Usik64 обговорення 17:18, 2 лютого 2016 (UTC)
    Хоча це масло масляне проходить по офіційних документах, навіть із порушенням граматичних норм щодо великих літер, як тут наводять за беззаперечний аргумент (Але це всього лише неграмотність тих хто складав той документ, швидше за все). Саме ж масло масляне, це данина необхідності юридично точного формулювання у відповідних документах. Крім усього зазначеного, вище написано, що повна назва пишеться у тілі статті.--PsichoPuzo (обговорення) 17:28, 2 лютого 2016 (UTC)
  3. Symbol support vote.svg За Згоден з попередніми аргументами --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 18:30, 9 лютого 2016 (UTC)
  4. Symbol support vote.svg За. Стаття не про офіційну самоназву ВМС ЗСУ, а про військово-морські сили України як такі — семантичний об’єкт у ряді подібних семантичних об’єктів. Нейтральне загальне ім’я військово-морські сили України не є ні креативною літературно-мистецькою назвою (Димна Суміш, ДримбаДаДзиґа), ні зареєстрованим комерційним брендом (Живий Журнал) і має писатися так, як цього вимагають чинний правопис і орфографічні словники, а не так, як воно подається в офіційних циркулярах. Вікіпедія — не орган штабу ВМС і не парламентський вісник. Пишна Офіційна Титулатура З Усіма Облямівками Та Аксельбантами в заголовках статей ні до чого. В основному тексті (крім преамбули й інфобоксу) — тим більше. — ɪ (обговорення) 01:00, 10 лютого 2016 (UTC)
    Тобто ви пропонуєте назву військово-морські сили України з малої літери? Але це ж принципово відрізняється від підходу до інших подібних випадків: Кабінет Міністрів України, а не уряд України, Верховна Рада України, а не парламент України, Національна поліція України, а не українська поліція тощо. Я не стану відстоювати тут великі літери (на мою думку, назва Військово-морські сили Збройних сил України була б доцільнішою), але в нас усе державне йменується за офіційною назвою, а не за якоюсь спрощено-скороченою — NickK (обг.) 16:22, 10 лютого 2016 (UTC)
    Я пропоную те, що пропонує український правопис (§ 38, п. 13): написання Військово-морські сили України там, де йдеться власне про ВМС ЗСУ («Фрегат „Гетьман Сагайдачний“ — флагман Військово-морських сил України»), і військово-морські сили України у нейтральному контексті («Фрегати стоять на озброєнні військово-морських сил України, Росії, США та багатьох інших країн»). Варіант Військово-морські сили Збройних сил України менш енциклопедично бажаний (об’єкт опису безпомилково ідентифікується за загальновідомою компактною назвою), але теж припустимий: за умови, якщо всі статті про всі підрозділи всіх силових структур всіх країн світу будуть названі за тією ж схемою. Тотальна капіталізація на зразок тієї, що є зараз, неприпустима в будь-якому разі. — ɪ (обговорення) 19:00, 10 лютого 2016 (UTC)

Трохи джерел[ред. код]

Сучасні Сухопутні війська України — це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, аеромобільних військ, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ, технічного й тилового забезпечення. До складу Сухопутних військ входять також військово-навчальні і медичні заклади, система військових комісаріатів, мережа центрів та установ культури, просвіти і дозвілля.

Історія створення

Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України «Про Збройні Сили України» у 1996 році.

www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/suhoputni-vijska.html — то є офіційний сайт МО України. У двох сусідніх абзацах зустрічаються обдва варіанти. Це за джерела -- Usik64 обговорення 17:48, 2 лютого 2016 (UTC)

Національна (в сенсі, українська) академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного


В Національній академії сухопутних військ відбувся випуск осіб рядового і сержантського складу з вищою освітою 01.0214:43

  • * *
Офіцери та сержанти Королівських збройних сил Великої Британії завершили навчання для інструкторів та викладачів 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

www.asv.gov.ua/- Usik64 обговорення 17:59, 2 лютого 2016 (UTC)

Ну то й до чого тут це? Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — саме так вона і називається. Причому «сухопутні війська» з малої, тобто це загальна назва сухопутні війська, а не Сухопутні війська Збройних Сил України. Точно так само й Національна академія внутрішніх справ України, бо вона від «внутрішні справи», а не від Міністерство внутрішніх справ України. А конкретно щодо теми, то ось найбільш офіційний документ, де чітко написано, що в Україні є Військово-Морські Сили Збройних Сил України, скорочено «Військово-Морські Сили», а ніяких «Військово-морських сил України» офіційно не існує. Нічого з того часу не змінилося, бо станом на грудень 2015 вони зберігали назву «Військово-Морські Сили Збройних Сил України» — NickK (обг.) 22:03, 2 лютого 2016 (UTC)

Вікіпедія:Перейменування статей/Військово-Морські Сили Збройних Сил України → Військово-морські сили Збройних сил України - правила правопису з цитатою, щодо великих літер, наведені на початку минулого обговорення.--PsichoPuzo (обговорення) 18:05, 2 лютого 2016 (UTC)

Проти[ред. код]

  1. Symbol oppose vote.svg Проти Уніфікація має базуватися на джерелах, а не на підганянні всіх під одну мірку. Наприклад, з чого б це раптом Військово-морські сили Канади перестали бути королівськими? Або яким чином виникли Збройні сили Японії замість Сил Самооборони, якщо в статті в другому ж реченні написано, Виконує роль збройних сил, хоча не має відповідного юридичного статусу? Чи є джерела, за якими ВМСУ — це правильно, а ВМС ЗСУ — ні? Особливо цікаво знайти такі джерела про СВУ замість СВ ЗСУ. На мою думку, таку уніфікацію, яка не базується на джерелах, треба припинити і скасувати — NickK (обг.) 16:03, 2 лютого 2016 (UTC)
    Читайте текст, хоча б, перед тим як строчити заперечення.--PsichoPuzo (обговорення) 16:07, 2 лютого 2016 (UTC)
    Дякую, але я прочитав ваш текст. Втім, за винятком уніфікації решта аргументів уже була розглянута та спростована раніше: Вікіпедія:Перейменування статей/Військово-Морські Сили Збройних Сил України → Військово-морські сили Збройних сил УкраїниNickK (обг.) 16:14, 2 лютого 2016 (UTC)
    Не спростовано, а лише понівечено правила правопису та правила самої Вікіпедії засновані на них при голосах 2-2 --PsichoPuzo (обговорення) 16:36, 2 лютого 2016 (UTC)
  2. Symbol oppose vote.svg Проти А чому, наприклад, не Український військовий флот? Теж уніфікація: Торгівельний флот України, Риболовецький флот України і т.д. Аргументи по суті: Є вид збройних сил України, який офіційно називається Військово-Морскі Сили Збройних Сил України. Так, у 1990-х був час, коли ВМС України називались Військово-Морські Сили України, але він минув. Тож питання до ВГК, а не сюди. P.S. Заглядаючи наперед, я категорично Symbol oppose vote.svg Проти перейменування Повітряних Сил Збройних сил України на Повітряні сили України. До речі, узагальнююча назва Повітряні сили, як-то наліпив PsichoPuzo щодо ВПС США чи ВПС Росії ні в ГШ ЗСУ, ні в провфільних наукових закладах не вживається.--Павло (обговорення) 17:00, 2 лютого 2016 (UTC)
    ГШ ЗСУ воює за збереження онуч, тому я не здивований, якщо це так. А офіційна назва англ. United States Air Force і структура така ж /Повітряні сили/, а не окремо війська ППО та ВПС (окремими видами) як було в СРСР (та низці інших країн) раніше. У росії ж зараз взагалі ПКС (стаття не існує, є тільки для старої структури) тож приклад не релевантний.--PsichoPuzo (обговорення) 17:10, 2 лютого 2016 (UTC)
    З фахівцями по реформуванню онуч я ні структуру ВПС США, ні різницю між видами ЗС і родами військ обговорювати не маю наміру. Face-devil-grin.svg Якісних редагувань --Павло (обговорення) 17:17, 2 лютого 2016 (UTC)
    Нехай щастить.--PsichoPuzo (обговорення) 17:32, 2 лютого 2016 (UTC)
    Мова йде за види збройних сил України. Не королівства Великобританія, не королівства Малайзія, а саме України. Про це чорним по сірому написано в заголовку обговорення. -- Usik64 обговорення 17:43, 2 лютого 2016 (UTC)
    Про застосування загального принципу до видів ЗС України, якщо точно.--PsichoPuzo (обговорення) 17:46, 2 лютого 2016 (UTC)
  3. Symbol oppose vote.svg Проти аргументи проти перейменування мені здались переконливішими. Тому висловлюсь проти уніфікації назв всупереч їхнім офіційним назвам. Тобто, вважаю, що перевагу слід віддавати офіційній назві організації, а не "уніфікованій".--vityok (обговорення) 09:14, 8 лютого 2016 (UTC)
    Так вище ж наведені джерела, що обидва варіанти використовуються офіційно.--PsichoPuzo (обговорення) 12:34, 8 лютого 2016 (UTC)
    Це те джерело, де Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного названа на честь роду військ сухопутні війська? Я не бачу там джерел на те, щоб запропонована вами назва мала офіційний статус — NickK (обг.) 13:07, 8 лютого 2016 (UTC)
    Ага, і сухопутних військ, повітряних сил та військово-морських сил по п'ять штук, що треба уточнювати що ці ЗС.--PsichoPuzo (обговорення) 14:54, 8 лютого 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

В нас уже давно склалася традиція передавати офіційні назви, навіть якщо вони містять помилки. Крім того, справді вагомих аргументів на користь перейменування я не побачив. Уніфікація у цьому випадку не може вважатися достатнім аргументам для перейменування. Тому рішення - залишити статтю з поточною назвою, як офіційною. Аналогічно зробити і з іншими подібними статтями.--Piramidion 09:02, 16 липня 2016 (UTC)

Ви ще й нехтуєте розподілом голосів, що протирічить ВП:КС. Якщо ви проти, то маєте висловити аргументи, а підсумок потім підбивати хтось інший. Там серед аргументів не тільки уніфікація. Це зайва тафтологія у назвах--PsichoPuzo (обговорення) 09:55, 16 липня 2016 (UTC)
Звісно, що я нехтую розподілом голосів, тут же не голосування. --Piramidion 00:43, 20 листопада 2016 (UTC)
Додалось: Сили спеціальних операцій Збройних сил УкраїниСили спеціальних операцій України, бо тепер будь-хто вважає за потрібне продукувати цю тафтологію за потуранням адміністраторів. --PsichoPuzo (обговорення) 18:51, 17 листопада 2016 (UTC)

Актовський_каньйонАктівський каньйон[ред. код]

Згідно правопису як Лозова — лозівський, Сватове — сватівський, Хмелеве — хмелівський--artem.komisarenko (обговорення) 19:56, 16 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 17:27, 17 листопада 2016 (UTC)

Венеційська моваВенеціанська мова[ред. код]

Насправді простір статей для систематизації і відповідно, перейменувань, набагато ширший. А то поряд існують Венеціанська республіка і Венеційська мова. Думаю, варто систематизувати.

Побіжний аналіз показує, що приблизно половина статей у Вікіпедії має у назві «Венеціанський», і половина - «Венеційський». Пошук в інтернеті дає приблизно таке ж співвідношення.

Стосовно АД - теж неоднозначно.

  • «Великий орфографічний словник сучасної української мови» (2008, ISBN 978-966-481-075-0) вказує лише "Венеціанський".
  • «Словник іншомовних слів» (2006, Фоліо, ISBN 966-03-3173-8) - подає, наприклад, «Венеціанське скло».
  • «Словник української мови в 11 томах» - подає ряд слів із суфіксом «-ан-» (Венеціанець, Венеціанка, Венеціанський), але також подає «Венеційський» та «Венецький» із значенням -«те саме, що й "Венеціанський"» (обидва з поміткою «Рідко»). Проте для всіх варіантів наведені приклади із творів українських класиків.
  • В орфографічному словнику є обидва варіанти

З іншого боку, Олександр Пономарів радить вживати «Венеційський», називаючи суфікс "-ан-" іншомовним. Тут можна згадати "Сицилія" - "Сицилійський", "Болонья" - "Болонський", та й власне, "Італія" - "Італійський" і т.д.

Але за схемою із суфіксом "-ан-" теж є чимало запозичень прикметників від власних назв з італійської мови:

  • Неаполь - Неаполітанський (не Неапольський)
  • Мантуя - Мантуанський (не Мантуйський)
  • Падуя - Падуанський (не Падуйський)
  • Піза - Пізанський (не Пізський)
  • Павія - Павіанський (не Павійський) і т.д.

Крім того, цей суфікс використовується і у прикметниках від власних назв, запозичених з інших мов (перуанський, мексиканський, американський, марокканський і т.д.). Тобто, він не є якимось окремим винятком чи традиційним варіантом для однієї конкретної назви.

Тому, оскільки не хотілось би ініціювати чергову війну перейменувань / редагувань, виніс на обговорення.

Я особисто схиляюсь до варіанту «Венеціанський». Бо хоча Пономарів - авторитетний мовознавець, але словники, та й традиція переважають (на мою думку, звичайно). Але хотілось би почути й інші аргументи і на їх базі прийняти узгоджене рішення.--V Ryabish (обговорення) 19:28, 15 листопада 2016 (UTC)

А от СУМ-20, на відміну від СУМ-11 уже містить «венеційський» без помітки «рідко» (з поміткою лише «венецький»). Тож помашімо ручкою зайвому іншомовному суфіксу в цьому слові, бо воно не перше і не останнє, яке виявляє тенденцію до його втрати. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:55, 16 листопада 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Проблема в тому, що навіть радянський СУМ-11 знає обидві форми слова. Тут повна рівноважність, мені здається.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 16 листопада 2016 (UTC)

Марокко, Мексика, Америка - за формою інша категорія слів: тут голосна на кінці, так, але перед нею приголосна, а не І (Й).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 16 листопада 2016 (UTC)
Ну, стосовно "Марокканський" чи "Американський" - я просто навів приклади словотворення за допомогою суфікса -ан-, щоб показати, що це зовсім не екзотичний чи поодинокий варіант. А стосовно двох голосних в кінці - я ж навів декілька італійських назв. Реально їх набагато більше, звичайно.
Стосовно поширеності - ну я підозрюю, що вживання, особливо зараз, більш-менш однакове. Тому й не хотів зопалу редагувати чи перейменовувати. --V Ryabish (обговорення) 09:59, 16 листопада 2016 (UTC)
  • Можу побути адвокатом диявола та запропонувати такі пари: Гамбія — гамбійський, ЛатвіяЛатвійська мова, БельгіяБельгійська література, ІндіяІндійські мови, ІндонезіяІндонезійська мова, ІталіяІталійська мова, БосніяБоснійська мова, СиріяСирійська мова, РосіяРосійська мова, АвстріяАвстрійський варіант німецької мови. Ну, власне, ви зрозуміли. Тут потрібно дивитися вжиток у фахових джерелах: як саме називають цю мову українські мовознавці? — NickK (обг.) 11:04, 16 листопада 2016 (UTC)
    Ну я намагався проаналізувати всі доступні мені джерела. Які підкріплюють моє бажання перейменувати, і які виступають проти :) Звичайно, український суфікс -ськ- більш продуктивний, ніж іншомовний -ан-. Але останній зовсім не екзотичний варіант чи якийсь усталений випадок. Я так підозрюю, що він запозичений саме з романських мов, де він дуже продуктивний (власне, в італійській мові є 2 основних суфікси для творення прикметників від власних назв: -an та -ese ). Напевно, саме тому найбільше ми його використовуємо в італійських словах, хоча й іспанських теж немало. --V Ryabish (обговорення) 19:59, 17 листопада 2016 (UTC)
  • Здається десь тут було обговорення азійський —- азіатський. Перше пішло від Азія, друга від азіат. Можливо тут так само? Тобто обидва терміни є рівнозначними сьогодні? --Divega (обговорення) 11:11, 16 листопада 2016 (UTC)
    P.S.Стосовно порівняння Неполітанський та Венеційський. Власна назва неапольської мови «неаполетано», а от у венеційській — просто «венето»--Divega (обговорення) 11:15, 16 листопада 2016 (UTC)
    Там ситуація така, що діалекти називаються за назвою регіону (Венето, Калабрезе, Січільяно, Тоскано і т.д.), лише неаполітанський (Напулітано) - від назви міста --V Ryabish (обговорення) 17:38, 16 листопада 2016 (UTC)
    Це самоназви, від них, як правило, і похідні назви у інших мовах. Хоча та сама сицилійська хоча і "сициліана".--Divega (обговорення) 19:02, 17 листопада 2016 (UTC)
    Я мав на увазі, що назва венеціанської мови (Veneto, Lingua veneta) походить від назви регіону Венето. А в українській мові - від назви міста Венеція--V Ryabish (обговорення) 19:50, 17 листопада 2016 (UTC)
    Назва провінції латиною була Venetia, також є назва регіону Venezia-Euganea (veˈnɛttsja eʊˈɡaːnea)--Divega (обговорення) 20:20, 18 листопада 2016 (UTC)
    Ну це вже зовсім терни :) Ми запозичили цю назву не з латинської мови :)--V Ryabish (обговорення) 21:03, 18 листопада 2016 (UTC)
    Прийшла вона до нас скоріше за все через польську, а в ті часи основною була назва латиною, тому в принципі все ж з латині.--Divega (обговорення) 15:37, 19 листопада 2016 (UTC)
    Тут ми можемо тільки гадати. Так, в ті часи латинська мова була офіційною мовою церкви, нею укладались міждержавні угоди. Але в Італії вона досить рано вийшла з повсякденного вжитку. Тому невідомо (принаймі, мені), як ми (чи інші мови-посередники) запозичили цю назву - з якогось офіційного документу чи із живого спілкування--V Ryabish (обговорення) 10:12, 20 листопада 2016 (UTC)
    Латина була тоді, як англійська сьогодні. Німці теж мову в основному називали венеційською, хоча місто - Венедіг.--Divega (обговорення) 16:17, 20 листопада 2016 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Аналіз авторитетних джерел та аргументи учасників обговорення показали, що хоча, можливо, прикметник "Венеціанський" і вживається частіше, ніж "Венеційський", проте останній також є цілком допустимий, він зафіксований у словниках та творах українських класиків. Тому номінацію знімаю, і створюю перенаправлення.--V Ryabish (обговорення) 19:23, 1 грудня 2016 (UTC)

Пропаганда_гомосексуалізмуПропаганда гомосексуальності[ред. код]

Згідно з цим обговоренням--Unikalinho (обговорення) 13:46, 14 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Забороняють саме "пропаганду гомосексуалізму".--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 15 листопада 2016 (UTC)
А що таке "гомосексуалізм"? І чим він відрізняється від "гомосексуальності"?--Unikalinho (обговорення) 02:44, 16 листопада 2016 (UTC)
Це треба питати у гомофобів. Стаття про уявне явище гомофобів, тому не бачу сенсу їх виправляти. До речі, сюди ж перенаправив обговорення про перейменування статті про відповідні законопроекти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 16 листопада 2016 (UTC)
Ну так свого часу ж перейменували за обговоренням Гомосексуалізм на Гомосексуальність--Unikalinho (обговорення) 06:14, 17 листопада 2016 (UTC)
Пропаганди гомосексуальності не існує Face-smile.svg--ЮеАртеміс (обговорення) 21:16, 24 листопада 2016 (UTC)
  • Щодо власне статті Пропаганда гомосексуалізму я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь, а от щодо Законопроекти про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні, пропозиція про яку перенаправлена сюди, я однозначно Symbol oppose vote.svg Проти. У законопроектах йшлося про таке поняття як «пропаганда гомосексуалізму», і саме під такими назвами вони й відомі — NickK (обг.) 11:09, 16 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Я добре розумію що таке орієнтація, сексуальність, а тому зовсім не розумію як узагалі можлива їх пропаґанда. Натомість термін «гомосексуалізм» використовується у ширшому та розмитішому значенні, тож його хоча б гіпотетично можливо якось пропаґандувати. Хоча, переглянувши статтю, я так і не зрозумів, про яку «пропаґанду» якого такого «гомосексуалізму» в ній ідеться, тож хай лишається з такою назвою. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:21, 25 листопада 2016 (UTC)

Число_піΠ (число)[ред. код]

Одразу два моменти. Перший -- уточненния "число", згідно з ВП:ТОЧНО, має бути в дужках як штучне уточнення, бо скрізь вживається просто π (тобто без слова "число"). Другий -- позначати буквою, а не прописом, подібно як ми позначаємо змінну x (а не "ікс"), радіус R (а не "ер") та інші математичні символи--Unikalinho (обговорення) 14:27, 12 листопада 2016 (UTC)

У такому вигляді Symbol oppose vote.svg Проти. Я не знаю що таке число П або число пе.--Avatar6 (обговорення) 06:11, 13 листопада 2016 (UTC)

Ви ж розумієтесь на кодах літер, мали б побачити, що це не кириличне П, а грецьке Π--Unikalinho (обговорення) 11:53, 13 листопада 2016 (UTC)
я то може й розуміюсь, але, щоб побачити те, що Ви задумали маю бачити замість тексту сирцевий юнікод, тим більше ті хто не розуміються. Це забавний жарт виходить. Навряд чи ті, хто буде шукати саме таку ціль (число Пі) буде в змозі технічно, або допетрить як ввести грецьку літеру у пошук, так само як і допетрить, що в заголовку не кирилічна, а грецька літера…--Avatar6 (обговорення) 18:08, 13 листопада 2016 (UTC)

Якщо додати {{Заголовок із малої літери}} то я не проти. Знаходити здебільшого будуть через перенаправлення пі в будь-якому випадку. --Similartothissimilartothat 21:04, 13 листопада 2016 (UTC)

Шаблон вплине лише на відображення у самій статті. Відображення посилань, в категоріях, в результатах пошуку буде таким самим, як і в заголовку поточного обговорення - з великої літери, а пошук по Вікіпедії не шукає перенаправлення, за замовчанням. Тож від такого перейменування менше користі, ніж від поточної назви.--Avatar6 (обговорення) 07:45, 14 листопада 2016 (UTC)
@Avatar6: А якщо перейменувати на Πі (число) (перша літера грецька, друга кирилична), а в текст вставити
{{DISPLAYTITLE:π<span style="font-size:0">і</span> (число)}} і {{DEFAULTSORT:Пі}} (уже кириличними), то чи були б якісь недоліки в цьому випадку? --Similartothissimilartothat 18:56, 18 листопада 2016 (UTC)
Щодо другого пункту (DISPLAYTITLE) а також DEFAULTSORT:π нема недоліків і зауважень. Недолікі у пошуку та відображенні в категоріях не усунути технічно. До того ж суміш розкладок у назві статті не виглядає коректною. Зрозумійте, мені самому зовсім не подобаються обмеження рушія щодо великих/маленьких літер різних алфавітів, бо Вікіпедії вже виросли з дитячих штанців таких обмежень. Але таке перейменування, за поточними обмеженнями, не принесе багато користі. :( . тоді вже краще на повністю кирилічне Пі (число) із відображенням назви у статті грецькою.--Avatar6 (обговорення) 21:19, 18 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти У числа є назва, і українською мовою ця назва «пі». Подібні статті також називаються за українськими назвами чисел, наприклад, Число Авогадро (не NA (число)), Число Фур'є (не Fo (число)) тощо. Назва Π (число) погана тим, що ми використовуємо позначення числа та ще й у неправильному регістрі (так, технічні обмеження, але тут вони сильно псують впізнаваність) — NickK (обг.) 21:27, 18 листопада 2016 (UTC)

БіологиБіолог[ред. код]

Більш енциклопедично і нормовано вживати в однині, це не клас тварин.--Сергій Липко (обговорення) 18:03, 9 листопада 2016 (UTC)

Категорія:Дебютні фільмиКатегорія:Дебютні фільми режисерів[ред. код]

Судячи з інтервікі, в усіх інших вікіпедіях ця категорія містить лише режисерські дебюти. Дебюти бувають ще й у сценаристів, акторів тощо. Тому нинішня назва є неточною. --Yakiv Glück 12:56, 8 листопада 2016 (UTC)

"Кінорежисерські дебюти" пропоную.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 25 листопада 2016 (UTC)

Ялівець козачийЯлівець козацький[ред. код]

Значно більша кількість авторитетних джерел подають назву Ялівець козацький а не Ялівець козачий --Sehrg (обговорення) 17:42, 4 листопада 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За --Sehrg (обговорення) 17:43, 4 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Тут не все так просто. В обох найавторитетніших академічних виданнях назва роду (Кобів, 2004; Визначник, 1987) не ялівець... а яловець (яка, до речі, відмінюється так: яловець-ялівцю). Це раз. Тоді: у Кобіва яловець козацький, а в Визначнику - яловець козачий (напротивагу до рос. можжевельник казацкий). Те що ми бачимо в більшості наведених праць - майже всюди ялівець-ялівця, що ставить під сумнів акуратність назви загалом. В той же час старенький доволі довідник з правопису Головащука (1979) наводить ялівець-ялівцю, рідше яловець-ялівцю. Я особисто схиляюсь до яловець козацький згідно з авторитетністю суто ботанічних джерел, (і фактично не суперечить правопису). Добре б іще вислухати інші аргументи. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:55, 5 листопада 2016 (UTC)

Родовий відмінок не є основним предметом обговорення. І взагалі предметом була видова назва (козацький, а не козачий). Додаткова інформація зі словників: Українська загальна енциклопедія подає «Ялівець», у СУМі «Ялівець, Яловець» (род. ялівцю), ЕСУМ подає «Яловець» — приблизно паритет двох родових назв. --Sehrg (обговорення) 07:05, 5 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар до речі, які такі «козаки» тут маються на увазі? Може, то «казакі», а це калька з російської? :) І ще питання до знавців латини, що означає «sabina». --Djadjko (обговорення) 22:44, 8 листопада 2016 (UTC)

етимологію наукової назви додав (це давньофранцузька назва виду), а яке відношення мають козаки до цеї рослини не знаю і цікаво було б дізнатися. --Sehrg (обговорення) 06:43, 9 листопада 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. (с) Шевченко (Словар Грінченка). Може годі перекладати з української на українську?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:32, 11 листопада 2016 (UTC)

Ви в бібліотеку все ж не пішли, замість ялівцю будем обговорювати степ, Шевченка і ваші знахідки в словнику Грінченка... До речі, в тому ж таки вірші Шевченка ближче до кінця "За що слава козацькая/На всім світі стала!" - і що??? Mykola Swarnyk (обговорення) 19:27, 11 листопада 2016 (UTC)
Слово «козачий» існує в українській мові, з цим ніхто не сперечається. Мова йде про назву виду, для якої важливе АД. --Sehrg (обговорення) 18:00, 11 листопада 2016 (UTC)
Якщо вже така суперечка, то треба перейменовувати на «Juniperus sabina» ;) А потім йти до бібліотеки і шукати, як його називали по-українськи до періоду СССР. Мені, наприклад, здається, що це якась калька з російської (див. коментар вище)… --Djadjko (обговорення) 17:29, 12 листопада 2016 (UTC)
Та нема тут жодної суперечки, є лише уточнення щодо написання родової назви (яловець). Латинка, згідно з правилами, лише для тих назв, яких нема українською - а тут є та й є. Можна спокійно перейменовувати. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:46, 13 листопада 2016 (UTC)
Куди спокійно? Якщо є дві рівновживані родові назви (ялівець і яловець), навіть у регіональних списках рідкісних рослин використовуються обидві. А от «козацький» у науковій літературі вживається значно частіше. --Sehrg (обговорення) 07:23, 13 листопада 2016 (UTC)
Ну, можна й неспокійно. Якщо взагалі можливо поміж користувачами дійти згоди щодо градації авторитетності джерел — тоді можна й спокійно - всі дані на столі. А якщо у багатьох гарних людей загориться бажання відстоювати щось до кінця з патріотичних, світоглядних чи ідейних позицій, задля самоствердження, відстоювання першості авторства, бажання оригінальності і т.д., і т.п. - ну тоді можна не спокійно, а як завжди. Mykola Swarnyk (обговорення) 15:34, 13 листопада 2016 (UTC)
@Mykola Swarnyk: IMHO, сперечатися щодо написання слова «ялі/овець» треба не тут, а в Обговорення:Ялівець ;)
Подивився в рос. статтю щодо «казаків»; ru:s:Ботанический словарь (Анненков)/Juniperus Sabina/ДО дає ще кращий рос варіант — «казацкая можжуха», ru:s:ЭСБЕ/Казацкий можжевельник згадує про якусь гулящу Сабіну... Може, є якийсь ліпший український видовий епітет? :) --Djadjko (обговорення) 22:50, 13 листопада 2016 (UTC)

Новоєгорівка (кол. Свердловка)Новоєгорівка (колишня Свердловка)[ред. код]

Один з взірців абсурдної політики під назвою "декомунізація". В одній сільраді тепер дві Новоєгорівки. Виправте уточнення в дужках--37.54.212.76 14:53, 30 жовтня 2016 (UTC)

А сенс? Зрозуміло ж про яку Новоєгорівку йдеться.--Анатолій (обг.) 15:20, 30 жовтня 2016 (UTC)
Немає сенсу. І до речі, назва села не відповідає закону України і буде змінена. Тому перейменуємо статтю коли буде нова назва села. --Yuriy Kvach (обговорення) 20:21, 30 жовтня 2016 (UTC)
Якому саме закону? Он у Харківській області багато років спокійно існують для села Водяних в одній сільраді, а з об'єднанням громад з'являються випадки, коли два села з однаковими назвами в одній громаді.--Анатолій (обг.) 20:55, 30 жовтня 2016 (UTC)
Пропоную Новоєгорівка (КОАТУУ 4424086505)--ЮеАртеміс (обговорення) 07:12, 31 жовтня 2016 (UTC)
А хто його впізнає під такою назвою? Ледь знайшли як двох Водяних-КОАТУУ-щось позбутися, так нові створюємо — NickK (обг.) 16:35, 1 листопада 2016 (UTC)
  1. Хворі на голову декомунізатори проігнорували колишню назву села - Боголюбівка. Тому раджу перейменувати так: "Новоєгорівка (у минулому Свердловка, Боголюбівка)"--95.133.147.98 15:42, 28 листопада 2016 (UTC)

Металіст_(Харків)Металіст (футбольний клуб)[ред. код]

Зрозуміліше. Тим більше іншого ФК з такою назвою наразі нема, тож другеуточненняфобам тут переживати нІчого--Unikalinho (обговорення) 07:07, 30 жовтня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Є ще Металіст (Іршава). Та і що означає зрозуміліше? особисто мені зрозуміліше саме Металіст (Харків) Face-smile.svg --YarikUkraine (обговорення) 12:42, 30 жовтня 2016 (UTC)
    • А далекому від футболу читачу зрозуміліше з "футбольний клуб", тоді як "Металіст (Харків)" він взагалі не зрозуміє, про що мова. Що ж до Іршави, то зараз Металіст (футбольний клуб) веде на Металіст (Харків) (тож нічого міняти й не треба особливо). Яскравий приклад безладу, який панує в цьому підрозділі укрвікі. Я свого часу пропонував упорядкувати, але ж галасливі фанати-адміни закричали "ґвалт!"--Unikalinho (обговорення) 15:29, 30 жовтня 2016 (UTC)
  • МКГ помер, чому ми всі дуже раді--37.54.212.76 15:05, 30 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не бачу сенсу в перейменуванні: є (чи був) іще Металіст (Іршава) та Металіст (Севастополь)[pl]. Звісно, 99% читачів не знають про ці клуби, але це не привід замінювати одне уточнення на інше: назва Металіст (Харків) чітка і однозначна. Той же, хто не знає, що таке футбол, просто не зможе розрізнити Металіст (Харків) та Металіст (Іршава)NickK (обг.) 12:32, 31 жовтня 2016 (UTC)
    • Так вони взагалі не зрозуміють, що таке "Металіст (Харків)". Доведеться відкривати статтю, аби дізнатися, що це таке. В той час як є просте правило, що вже сама назва статті має однозначно ідентифікувати предмет статті. Щоб рядовий к-ч, побачивши назву, вже зрозумів, про що стаття. Тому назва Металіст (Харків) нечітка і неоднозначна (тим більше що там ще стадіон такий є). І я не розумію, чому зараз-то хтось проти моєї пропозиції, якщо я а)лише пропоную змінити редирект в інший бік (бо те, що є зараз, нічим не краще навіть для противників уточнення "футбольний клуб" для футбольних клубів) ; б) тут немає другого уточнення (власне Металіст (футбольний клуб) і те, куди воно перенаправляє, доказ цьому), якого так боїться дехто (і якщо севастопольський Металіст таки є, то де ж в укрвікі стаття про нього?)--Unikalinho (обговорення) 03:18, 1 листопада 2016 (UTC)
      • Хто Вам взагалі сказав, що назва статті має бути всім зрозумілою? От хто знає шо таке М'єрес? Ніхто, але ж це не привід називати статтю М'єрес (муніципалітет в Іспанії), щоб всім було зрозуміло. Кому треба - той нає, кому ні - або пропустить, або зайде и почитає, що це муніципалітет. А може хтось не знає і що таке муніципалітет, то і це визначення в назву тулити? У кожної людини свій рівень знань і під усіх підлаштуватись нема змоги. Тому за основу береться найкоротша індивідуальна назва. Назва Металіст (футбольний клуб) неіндивідуальна, бо є й інші клуби з Іршави і Севастополя, а назва Металіст (футбольний клуб, Харків) не є найкоротшою. Тому нема чого вигадувати велосипед, все нормально названо. --YarikUkraine (обговорення) 12:02, 1 листопада 2016 (UTC)
        • Справа в тому, що М'єресів у нас взагалі більше нема. Тому цей приклад взагалі некоректний. Він був би коректним, якби в укр. мові не існувало слова "металіст", а стаття Металіст не могла б означати нічого іншого, крім футбольного клубу (і відповідно якби йшлося про перейменування Металіст на будь-яку довшу назву)--Unikalinho (обговорення) 07:04, 2 листопада 2016 (UTC)
        Можу ще кращий приклад дати: Лан (Ен) та Лан (Ена). Якщо група абстрактних читачів подумає, що то якісь колгоспні лани з дивними назвами, то або вони не відкриють статті і за хвилину вже забудуть, що то було таке, або ж вони відкриють статті і дізнаються, що то два французькі муніципалітети з назвами Лан у департаментах Ен та Ена. При цьому інша група зовсім не абстрактних читачів, які шукають інформацію про географію Франції, знає, що у Франції є департаменти Ен і Ена, і що це статті про муніципалітети з назвою Лан цих департаментів. Звісно, можна ускладнити їм життя й придумати покручі на кшталт [[Лан (муніципалітет, департамент Ен, Франція)]], але це створить безпричинні труднощі тим, хто знає географію Франції та з назви Лан (Ен) зразу зрозуміє, що це.
        З цього висновок простий: не треба вигадувати незвичні уточнення, через те, що абстрактний Хтось може щось не зрозуміти. Назва Металіст (Харків) цілком однозначна та зрозуміла тим, хто шукає цю статтю. Назва Металіст (футбольний клуб) неоднозначна та заплутує тих, хто знає, що в Україні є щонайменше три «Металісти» (Харків, Іршава, Севастополь), хоча насправді їх ще більше (це ще стара назва «Зірки» Кр, і є ще значимі «Металісти» з Києва та Івано-Франківська). Я лише днями пройшов і повиправляв такі неоднозначні назви статей про футбольні клуби (наприклад, Сіріус (Кривий Ріг)), не треба тепер створювати там, де це не треба — NickK (обг.) 16:55, 1 листопада 2016 (UTC)
        • Нікк, є правило: назва статті має однозначно ідентифікувати її предмет. Щоб читач уже з назви міг зрозуміти, що йдеться, в даному випадку, про ФК, а не про стадіон. Щодо тог, що Металістів три, то по-перше, два інших навіть у категорії "Футбольні клуби України" не фігурують, а Металіст (футбольний клуб) спокійно перенаправляє на харків'ян; а по-друге, плутанину чудово усуне схема з двома уточненнями, проти якої так і не було наведено реальних, а не надуманих, аргументів. І даремно Ви оце попроходилися і поміняли. Принаймні обговорити треба було кожен випадок, як це краще зробити--Unikalinho (обговорення) 07:00, 2 листопада 2016 (UTC)
          @Unikalinho: По-перше, немає правила, що читач з назви статті має зрозуміти, про що там ідеться. З назви Лан (Ена) читач також не зрозуміє, що це муніципалітет Лан у департаменті Ена, а не колгоспний лан агрофірми Ена, що ніяк не впливає на назву статті. По-друге, звісно ж, жодного Металіста нема в Категорія:Футбольні клуби України, бо всі статті розкладені за підкатегоріями: харківський у Категорія:Футбольні клуби Харкова, іршавський у Категорія:Футбольні клуби Закарпатської області. Щодо останнього речення, невже ВП:БР уже скасували, і для того, щоб перейменувати Сіріус (футбольний клуб) на Сіріус (Кривий Ріг) через наявність Сіріус (Уппсала) уже потрібне обговорення? — NickK (обг.) 10:41, 2 листопада 2016 (UTC)
          Отакої... А як ще розуміти правило про однозначну ідентифікацію назвою саттті її предмету, як не те, що читач із назви має розуміти, про що йдеться в статті?? Щодо Вашого ВП:БР, то Ви знову перекручуєте. Бо я за цим же правилом можу перейменувати Ваші «проходження» й назад. Можу й Металіст перейменувати за власним баченням. Але Ви ж назвете це війною перейменувань, і заблокованим буде хто з нас? звісно я... Потім я звинувачу Вас у зловживанні правами адміна, подам на ЗППА, Вас Ваші колеги захистять, залишать адміном і буде далі свавілля з боку Нікка, затверджене законом. Тому не потрібно тут розказувати про ВП:БР, бо воно передбачає рівність для всіх--Unikalinho (обговорення) 06:02, 3 листопада 2016 (UTC) Щодо "Лан (Ена)", то це ж назва муніципалітету - -а щодо цього є правило, як такі назви іменувати і які уточнення давати. І оскільки це загальна, а не профільна тема, то тут читач якраз зрозуміє. А футбольні клуби -- це вже профільна тема. З назви "Металіст (Харків)" рядовий читач так само подумає, що це район Харкова (Харків -- слово загальновідоме), і йому на думку не спаде, що це футбольний клуб--Unikalinho (обговорення) 06:18, 3 листопада 2016 (UTC)
          Я не розумію вашої логіки (якщо вона є): ви вимагаєте однозначної ідентифікації назвою статтті її предмету, але при цьому пропонуєте неоднозначну назву Металіст (футбольний клуб), під яку підходять як Металіст (Харків), так і Металіст (Іршава). Село з населенням 1357 осіб, якого ніхто в Україні й не чув, раптом стає загальною темою, а футбольний клуб, про який постійно пишуть українські ЗМІ та який збирає по 40 тисяч на стадіоні, став профільною темою. Для порівняння: статтю Металіст (Харків) за жовтень прочитали 1513 разів, Лан (Ена) — 93 рази, Металіст (Іршава) — 15 разів, Лан (Ен) — 11 разів — NickK (обг.) 15:11, 3 листопада 2016 (UTC)
          Дивіться. Металіст Іршава -- а чи є зараз такий клуб? У статті пише, що він пограв один сезон і все. Якщо нема, то чи варто застосувати правило ВП:БЗ в частині основного значення на харківський клуб? Може так, а може ні. Але на момент відкриття номінації (зараз просто не можу перевірити), назва Металіст (футбольний клуб) є не дизамбігом (що мало б бути при наявності іншого ФК Металіст), а перенаправленням на харківський клуб. То Ви краще поясніть свою логіку: чому Ви зробили (або принаймні схвалили) таке перенаправлення, а тепер так обстоюєте ідею, що є ще один Металіст? Давайте будемо послідовними: або Металіст Іршава є футбольним клубом "Металіст", або не є ним. І тоді будемо відштовхуватися вже від цього. Далі. Село стає загальною темою, бо це населений пункт -- він ні до якого профілю не входить, це шкільна програма географії України. А футбол -- це вже спецтема (наприклад, якщо я скажу, "сьогодні грають "Металіст" із "Шахтарем" (саме скажу -- ну бо лапок в усному мовленні не видно), то далека від футболу людина подумає, що металіст зійшовся із шахтарем і будуть собі в щось грати (наприклад у шахи)). Тому ми й уточнюємо населені пункти лише тоді, коли є йому омоніми (населені пункти), що не дуже поступаються або не поступаються значимістю. А спецтеми вимагають уточнень, якщо є взагалі ще щось із такою назвою. Тому Ланс -- це місто, а Ланс (футбольний клуб) -- це футбольний клуб. Рядовий читач, побачивши у віконці пошуку "Ланс", зрозуміє, що це є саме про місто, а не про щось інше--Unikalinho (обговорення) 10:52, 5 листопада 2016 (UTC) А статистика переглядів статті -- це взагалі не аргумент -- хоча б тому, що її можна елементарно накрутити (причому навіть несвідомо)--Unikalinho (обговорення) 10:57, 5 листопада 2016 (UTC)
          Щодо клубів, то зараз не існує ні «Металіст» (Харків), ні «Металіст» (Іршава), ні «Металіст» (Севастополь). Якщо дуже цікаво, то з живих клубів є хіба «Металіст» (Івано-Франківськ) з чемпіонату Івано-Франківська та «Металіст» чи то з Тельманівського (Бойківського), чи то з Амвросіївського району, який грає на чемпіонат «ДНР».
          То чому тоді Металіст (футбольний клуб) є перенапрваленням саме на харківський Металіст?--Unikalinho (обговорення) 05:13, 8 листопада 2016 (UTC)
          Але найбільше мене вразило те, що якщо я скажу, "сьогодні грають "Металіст" із "Шахтарем", то далека від футболу людина подумає, що металіст зійшовся із шахтарем і будуть собі в щось грати (наприклад у шахи). Мені аж цікаво, де ви знайшли цих людей, що вони курять? — NickK (обг.) 13:03, 6 листопада 2016 (UTC)
          • А Ви щиро вірите, що всі освічені люди в нас цікавляться футболом??--Unikalinho (обговорення) 05:06, 8 листопада 2016 (UTC)
            Я щиро вірю, що освічена людина зрозуміє, що «Металіст», «Металург», «Шахтар», «Будівельник», «Колгоспник» тощо є назвами команд. Вона може не знати з якого міста, з якого виду спорту та в якій лізі вони грають, але треба багато курити, щоб уявити, що «металіст зійшовся із шахтарем» — це гра в шахи між двома чоловіками — NickK (обг.) 14:24, 8 листопада 2016 (UTC)
            • Ось у цьому Ваша головна помилка. Ви чомусь вбили собі в голову, що всі освічені люди мають знати назви футбольних команд -- знати настільки, щоб відповідне слово асоціювалося саме з нею (командою). А це не так. Навіть слово "Будівельник", яке Ви тут навели, далеко не в кожного асоціюється з назвою команди -- особливо якщо написаен без лапок. Цікаво, а слово "Зірка" -- освічена людина, по-Вашому, теж зрозуміє, що то назва команди??--Unikalinho (обговорення) 04:16, 9 листопада 2016 (UTC)
              Я зовсім не казав, що всі освічені люди мають знати назви футбольних команд. Ви висуваєте якісь теорії і приписуєте їх іншим — NickK (обг.) 10:08, 9 листопада 2016 (UTC)
              • Ви кого хочеш заплутаєте своєю манерою дискутування... А як тоді розцінювати Ваше "Мені аж цікаво, де ви знайшли цих людей (ідеться про тих, що не знають про футбольний клуб Металіст з Харкова і футбольний клуб Шахтар з Донецька), що вони курять?"--Unikalinho (обговорення) 03:59, 10 листопада 2016 (UTC)
                Ви знову все перекрутили, і ви знову приписуєте мені те, що я вам не казав. Не бачу сенсу продовжувати дискусію в цьому руслі — NickK (обг.) 14:52, 11 листопада 2016 (UTC)
                Типовий прийом: звинуватити опонента в тому, що робиш сам. Дійшло до того, що я Вас же процитував, а Ви й тут сказали, що я перекрутив. То хто ж перекручує насправді? Добре, почекаємо підсумку. По-моєму, тут за аргументами все очевидно. Жаль, що тут панують і інші фактори--Unikalinho (обговорення) 14:34, 12 листопада 2016 (UTC)
Пропоную єдиний формат: "Металіст (ФК, місто)".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:12, 1 листопада 2016 (UTC)
Давайте не повертатися на те саме обговорення по другому колу — NickK (обг.) 16:55, 1 листопада 2016 (UTC)
Просто "Металіст (Харків)" підходить ще і стадіону, і готелю.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:53, 1 листопада 2016 (UTC)
А чи вживається вона хоч кимось у такому форматі? Тобто коли йдеться про готель, чи називає його хтось "Металіст (Харків)"? — NickK (обг.) 22:01, 1 листопада 2016 (UTC)
@NickK: А чи вживається назва, наприклад ФК Гамбург хоч кимось у форматі Гамбург (футбольний клуб)? Тим не менш у нас стаття називається саме так. А чому? Бо це енциклопедія, а схема "Назва (футбольний клуб)" -- найвідповідніша з точки зору енциклопедичного формату. Щодо готелю "Металіст" у Харкові, то так, у списку готелів України він буде називатися саме "Металіст (Харків)" -- точнісінько так само, як у списку футбольних клубів ФК Металіст буде називатися "Металіст (Харків)". А для енциклопедії (загальної, а не спеціалізованої) є система уточнень, яка дозволяє усунути плутанину--Unikalinho (обговорення) 06:55, 2 листопада 2016 (UTC)
@Unikalinho: Я вас просив минулого разу знайти реєстр готелів, ви після кількох прохань не надали такого. Довелося шукати самому.
Ввів у Гугл "Металіст Харків" і подивився перші 100 результатів. Співвідношення таке:
Футбольний клуб: 92
Стадіон: 6 (Стадіон Металіст, Харків, ОСК "Металіст" (Харків), Стадіон «Металіст», Харків, Україна, Стадіон "Металіст" (Харків), тренування на полі стадіону "Металіст", Харків, Стадіон "Металіст" (Харків))
Готель: 1 (Металіст Харків готель
Гаражний кооператив: 1 (Гаражний кооператив Металіст, Харків)
При цьому слід зазначити, що назви як стадіону, так і готелю є похідними від футбольного клубу. Але навіть без урахування цього перевага футбольного клубу очевидна — NickK (обг.) 11:02, 2 листопада 2016 (UTC)
Та при чому тут гугл? Ви не розумієте, що гугл подає усі фрази, які вживаються будь-де в інтернеті? І з футбольних сайтів, і з блогів, і ще бозна-звідки... І в гуглі ви ще не таке знайдете. А енциклопедія має свій формат. У ній усі статті мають бути систематизовані. Бо це енциклопедія. Гаражних кооперативів там взагалі нема. Я Вам пропоную не тицяти більше цього гуглу як аргументу на користь наявності/відсутності того чи іншого уточнення. Бо це виглядає як елементарне забалакування. Бо не вірю, що Ви навіть після цього не розумітимете різниці між гуглом та енциклопедією--Unikalinho (обговорення) 05:55, 3 листопада 2016 (UTC)
А ось про готель Металіст Харків. Зверніть увагу, як він називається: просто "Металіст Харків Україна". І не дивно, бо це ж якраз сайт готелів (можна й реєстром навіть назвати)--Unikalinho (обговорення) 06:08, 3 листопада 2016 (UTC)
[3] ось іще "Металіст Харків"--Unikalinho (обговорення) 06:11, 3 листопада 2016 (UTC)
То я й намагаюся показати, що будь-де Металіст (Харків) асоціюється майже винятково з футбольним клубом, у тому числі й у нефутбольних джерелах. Читачі до нас приходять саме з Гугла, а не з неба падають. Звісно, що на сайті бронювання готелів нема ніякого сенсу додавати уточнення (готель). Ми про це вже неодноразово говорили, вже на яке за ліком коло йдемо — NickK (обг.) 15:11, 3 листопада 2016 (UTC)
Відкрийте тоді те посилання [4]. Бо бачу по Вашій відповіді, що Ви його не відкривали і вирішили, що воно про футбольний клуб. А воно-то якраз про готель--Unikalinho (обговорення) 10:39, 5 листопада 2016 (UTC)
Я ж написав вище про сайти бронювання готелів. Більше того, я навіть сам навів цей лінк як єдине джерело, яке подає готель як «Металіст Харків готель» — NickK (обг.) 13:03, 6 листопада 2016 (UTC)
А я вище написав, що це якраз вжиток фрази "Металіст Харків". Зрозуміло, що коли є список конкретних об'єктів за родовим поняттям, то в назві це родове поняття опускається. У списку футбольних клубів "Металіст Харків" точнісінько так само позначає футбольний клуб. У списку стадіонів точнісінько так само позначається однойменний стадіон. У списку готелів цією ж назвою позначається однойменний готель. І так далі. А Вікіпедія -- це не є список об'єктів лише за одним родовим поняттям. Це універсальне джерело. Якщо написати в ній "Металіст Харків" чи там "Металіст (Харків)", то буде незрозуміло, про що саме йдеться. Бо вікіпедія не є списком ні футбольних клубів, ні стадіонів, ні готелів. Може бути в ній одна стаття віддана під список, але тоді там об'єкти оформляються так: [[Металіст (готель, Харків|Металіст (Харків)]] А от списку статей Вікіпедії пошуку назва "Металіст (Харків)" є неоднозначною, бо Вікіпедія в цілому не є списком за родовим поняттям--Unikalinho (обговорення) 07:08, 7 листопада 2016 (UTC) P.S. Не знаю, що наводили Ви, але в моєму джерелі "Металіст Харків, готель", причому слово "готель" там уже йде в самому заголовку як опис --Unikalinho (обговорення) 07:11, 7 листопада 2016 (UTC)
@Unikalinho:Не знаю, що наводили Ви. Як ви можете мені відповідати, не знаючи, про що я вам пишу? Який тоді сенс мені відповідати вам, якщо ви все одно не знаєте, про що мова? — NickK (обг.) 18:25, 7 листопада 2016 (UTC)
Бо це ж Ви мене просили щось навести на цю тему -- я й навів. А я дійсно не розумію, про що Ви тут намагаєтесь розписати (бо це виходить за рамки здорового глузду, а мені з таким дійсно важко -- подібно як Барселоні важко грати на щебені Face-smile.svg). Зате я добре бачу причину всього цього. Це називається аргументація під власне бажання. Тобто Ви, бажаючи відстояти зручний особисто Вам стан справ (а заодно приховати власну некомпетентність у питаннях неоднозначностей (дизамбігуацій)), використовуєте надумані, перекручені або висмоктані з пальця аргументи. Більшість з яких просто смішні--Unikalinho (обговорення) 05:05, 8 листопада 2016 (UTC)
Я не хочу опускатися до вашого рівня дискусії, тож, будь ласка, застосуйте цей же підхід до себе самі. Для порівняння наводжу свої аргументи та ваші відповіді на них:
  1. Назва Металіст (футбольний клуб) неоднозначна, бо існують клуби з такою назвою в інших містах (Іршава, Севастополь). У відповідь ви пишете, що вони припинили існування, що не є дійсним аргументом, бо харківський також припинив існування.
  2. Назва Металіст (Харків) вживається переважно на позначення футбольного клубу: із 100 перших результатів 92 на ФК та лише один на готель. У відповідь ви мені навели те саме одне посилання на готель.
  3. Назва Металіст (Харків) достатньо впізнавана для тих, хто шукає цю статтю. У відповідь ви мені розказали історію про міфічних людей, які думають, що це якийсь чолов'яга, що працює металістом у місті Харкові. Навіть якщо такі люди існують, їм явно байдуже, як називатиметься ця стаття, бо про металістів міста Харкова в нас все одно статті нема й не буде — NickK (обг.) 14:24, 8 листопада 2016 (UTC)
Значить так. Дайте відповідь на питання: чому, якщо в нас усе ще є, згідно з Ваших слів, один чи два (я про івано-франківський і ще якийсь там, про який Ви казали -- київський здається), а іршавський, севастопольський та харківський (3) припинили своє існування -- чому тоді "Металіст (футбольний клуб)" є не дизамбігом, а перенаправленням, причому на один із тих, що припинили існування? Поки не почую чітку відповідь, яка буде в гармонії з ВП:БЗ, буду змушений констатувати, що Вам до мого рівня ведення дискусії можна хіба піднятися, а не опуститися. Наразі ж я не бачу сенсу ходити по колу і в енний раз пояснювати Вам різницю між гуглом і енциклопедією--Unikalinho (обговорення) 04:12, 9 листопада 2016 (UTC)
Звідки я знаю, чому Металіст (футбольний клуб) є перенаправленням? Я його не створював, я на нього не посилався. З точки зору зв'язності це, мабуть, виправдано (всі посилання на Металіст (футбольний клуб) про харківський клуб), з точки зору однозначності це, мабуть, неправильно. Якщо ви маєте час, можете виправити всі посилання та зробити так само, як і з Олімпік (футбольний клуб) або Карпати (футбольний клуб)NickK (обг.) 10:08, 9 листопада 2016 (UTC)
Ви ж шеф царини назв статей, виправляєте одноосібно сумнівні (дискутабельні тобто) назви -- а тепер кажете "звідки я знаю, чому..." (ну і далі за текстом) @Не вірю--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 листопада 2016 (UTC)
Чому? Face-smile.svg --Roman333 (обг.) 07:26, 5 листопада 2016 (UTC)
Тому що тут різні люди користуються--Unikalinho (обговорення) 10:47, 6 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Пропоную Вікіпедію перейменувати на перейменування вікіпедійне. Бачу вкотре біганину по колу. Відносно того, що к-чу бідолазі треба відкрити статтю, нічого страшного, хоч ще щось прочитає. --Jphwra (обговорення) 07:39, 6 листопада 2016 (UTC)
    Що, як Fessor 9 вересня став на Ваш бік, то можна вже хамити? Відчули підтримку адмінів і почали? А аргументації, як завжди, нема--Unikalinho (обговорення) 10:47, 6 листопада 2016 (UTC)
    По-перше хамства ніде не було, по-друге порожня балаканина з бігом по колу це дурня якась, а по-третє, аргумент був: «Бачу вкотре біганину по колу». Тож вибачайте якщо Вас це не влаштовує. --Jphwra (обговорення) 10:58, 6 листопада 2016 (UTC)
    По-перше, хамство було: "Відносно того, що к-чу бідолазі треба відкрити статтю, нічого страшного, хоч ще щось прочитає", по-друге, я так само можу сказати, що порожня балаканина у Вас, а по-третє, "аргументи" на кшталт "бігання по колу", "дурня" і т.п. (що у вас є дуже часто) -- не є аргументами для конструктивної дискусії. Аргументи -- це обґрунтування своєї думки (тобто "я так вважаю, тому що (перше, друге, третє)")--Unikalinho (обговорення) 07:07, 7 листопада 2016 (UTC)
    Якщо користувач прочитає зайву статтю, то це хамство? Добре нехай буде хамство.. Але біганина по колу це не обговорення! --Jphwra (обговорення) 05:12, 8 листопада 2016 (UTC)
    "Якщо користувач прочитає зайву статтю" -- Ви яку статтю маєте на увазі? Часом не помилилися з темою? Тут про перейменування поверх перенаправлення йдеться... а не про вилучення. Якщо ж "нехай буде хамство", то може й зробите те, що мали б зробити? А аргументів реальних від Вас я так і не дочекався--Unikalinho (обговорення) 05:18, 8 листопада 2016 (UTC)
    Взагалі то з хамства розпочали Ви: «другеуточненняфобам», і загалом є два користувачі які досить часто використовують відносно мене термін «хамство». То питання для чого влаштовувати порожнє обговорення? Причому плодити ці обговорення цілим гамузом!!! Знаючи, яка буде реакція, і знаючи, що саме головне, хто буде на це реагувати. На що Ви сподіваєтесь? На підтримку безапеляційну? Її не буде з мого боку. --Jphwra (обговорення) 16:23, 8 листопада 2016 (UTC)
    І де в слові «другеуточненняфобам» хамство? Це ж взагалі ні про кого конкретно не було сказано -- на відміну від Вашого "к-чу бідолазі" (тобто в однині -- ясно, що на мою адресу). Крім того, суфікси -філ та -фоб не є образою, бо вони просто відображають уподобання людини -- тоді як слово "бідолазі" в даному контексті є натяком на неадекватність і розумову неповноцінність конкретного адресата. Тож поки не буде документально підтверджено мою розумову неповноцінність, то згадка про це буде образою, тобто порушенням ВП:НО--Unikalinho (обговорення) 04:02, 9 листопада 2016 (UTC)
    Ось, а обговорення не може бути апріорі порожнім. Ну якщо використовувати справжні, а не надумані, аргументи. От справжніх-то від Вас особисто я так і не почув. Чув тільки на кшталт: "Я так звик", "важко писати статті" (цікаво тільки, яким чином), ну й особисті випади--Unikalinho (обговорення) 04:23, 9 листопада 2016 (UTC)
    P.S. І ви мені ще не відповіли, про яку таку зайву статтю Ви говорили "Якщо користувач прочитає зайву статтю"--Unikalinho (обговорення) 04:29, 9 листопада 2016 (UTC)
    Чим погана оця писанина так це тим, що якщо пишеш про одне інший міркує геть про інше... Там угорі згадували «умовного користувача», який бідолага шукаючи одну інфу знайде іншу, тож я про саме такого і писав, відносно розумового неадеквату я взагалі не писав, я писав про надмірну плодовитість через такі от обговорення які ні до чого не ведуть. Все. --Jphwra (обговорення) 18:17, 9 листопада 2016 (UTC)
    Вони, як Ви висловились, ні до чого не ведуть якраз завдяки таким людям, які не налаштовані на обговорення, а просто кричать свої "проти", додаючи до цього персональні випади або якусь надуману аргументацію, проти якої людина, яка звикла розмірковувати за здоровим глуздом, просто безсила (бо виходить "я тобі про Фому, а ти мені про Єрьому"). Замість того щоб проаналізувати наведену опонентом (хай і унікальним, але ж ми всі в чомусь унікальні!) аргументацію і опонувати вже згідно з цим (якщо, звісно, є контраргументи), ну або погодитись (якщо цих контраргументів нема)--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 листопада 2016 (UTC)
    Щодо бідолаги і зайвої статті -- нарешті зрозумів Вас. І тут відповідь проста: у всіх нас час обмежений, і тому тратити його на відкриття і часткове прочитання зайвої статті нікому не хочеться. Користувач розраховує на те, що швидко знайде саме те, що йому потрібно. Якщо ж йому доведеться відкрити статтю, тільки для того, щоб побачити, що це "не та" стаття, то він піде в рувікі, де, завдяки тому що там не бояться давати 2 уточнення в статтю, він зможе обійтися без зайвих стресів і швидко знайти необхідну статтю--Unikalinho (обговорення) 04:08, 10 листопада 2016 (UTC)
    Я от щойно шукав інформацію про ISO 9001 перерив весь інтернет і «перелопатив» за дві години понад 60 різноматніх статей з Гугла і нічого. Знайшов що мені треба і відкинув зайве, до Вікіпедії до слова не заходив, у нас і ця тема виявляється в занедбаному стані... --Jphwra (обговорення) 17:49, 10 листопада 2016 (UTC)
    Честь Вам і хвала! Але ж не можна вимагати такого геройства від усіх. Для того й існує правило про те, що назва статті має однозначно ідентифікувати її предмет. Не кожен має стільки ресурсів, щоб робити такі подвиги--Unikalinho (обговорення) 14:30, 12 листопада 2016 (UTC)

Журавець (рід рослин)Герань[ред. код]

Вважаю, що у випадку, коли існує кілька офіційних назв (до речі, УРЕ каже, що журавеЛь, а не журавеЦь), обговорення обов'язкове. А добродій Микола перейменував без нього. Це по-перше. По-друге, під назвою журавець відома і інша рослина.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:51, 29 жовтня 2016 (UTC)

  • @Mykola Swarnyk: я так розумію, в вас під рукою є сучасні джерела, будь ласка, прокоментуйте, що там. УРЕ тут не авторитет, оскільки в радянські часи примусово просували кальки з російської. artem.komisarenko (обговорення) 15:11, 30 жовтня 2016 (UTC)
Щодо іменування статей Журавець, Герань, Bовчуга та інших. Є список рекомендованої літератури для іменування статей у ВП:БіолСт. Першим там стоїть словник Кобіва, 2004. В ньому українська наукова назва роду Geranium — журавець. Звичайно, назва герань також поширена, вона, поряд із журавцем, стоїть в "Определителе..., 1987" - другому за авторитетністю серед рекомендованих джерел, але значно давнішому. Її можна використовувати, але навіщо, коли є журавець? Є стаття проф. Мицика, де чудово описано і про журавець, і про герань і про десятки інших назв, як їх витискало з ужитку російсько-радянське лоббі в українській науці. Тепер про вовчуг і вовчугу, створені як перенаправлення паном ЮеАртеміс для гераней. Назву вовчуг сучасні ботаніки однозначно приділили роду Ononis, а назва вовчуга - це народна, етнографічна назва кількох видів журавців-гераней. Називати нею перенаправлення не можна, це лише призведе до плутанини. Так, слово є у Грінченка, але Грінченко записав свої, побутові!!! назви ще десь у 19 ст. - але в ботаніці рахуються лише назви, опубліковані в спеціальних виданнях. Для G. palustre: журавець болотяний (Кобів, 2004) та (друга за рангом) герань болотна (Определитель, 1987), для G. pratense - відповідно журавець лучний, герань лучна а всі інші - а це авдотник, волосник, вовчуга, грабельник, гребениця, журавельник, косарики, косарці, маточник, підгрудник, прибій, синецвіт, стоколінець, тременталь і ін., і ін. - все це "інші народні назви" і вже вказані в тексті статей. Ці назви можна вживати як етнографічні, а не біологічні терміни. Сподіваюсь, це (вже збився з ліку, котре) пояснення закриє дискусію. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:57, 31 жовтня 2016 (UTC)
А ось іще, до речі, у 1931 році рос. герань= укр. журавець отут. Це потім старались журавець витіснити, але він повернувся. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:06, 31 жовтня 2016 (UTC)
1931-й рік. "Аутдатед". "Номенклятура" не годиться. Дайте сучасне джерело. До речі, герань не зросійщення. ІМХО, журавець це калька з російського журавельник. Справжній журавець це Hypericum perforatum L.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:04, 31 жовтня 2016 (UTC)
УРЕ, радянські роки: гудзик, ганок, Густав — не годиться. artem.komisarenko (обговорення) 10:34, 31 жовтня 2016 (UTC)
Цей старий словник навів, щоб була зрозуміла логіка: до 30-х років герань - суто російська назва, журавець-українська. У 60х-80х - паралельний вжиток обох назв. А зараз - з якогось дива журавець зовсім викинемо? Своїми руками? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:14, 1 листопада 2016 (UTC)
  • У Кобіва насправді є обидві назви:
    • Журавець (джерела: Верхратський 1892 і 1896, Словник ботанічної номенклатури 1928 та Определитель высших растений Украины 1987)
    • Герань (джерела: Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури 1962, той самий Словник ботанічної номенклатури 1928 та 11-томний СУМ)
  • Отже, треба дивитися, які назви поширеніші у фахових джерелах:
    Як на мене, з цього очевидний висновок, що слід використовувати назву Герань, тому Symbol support vote.svg За перейменування — NickK (обг.) 14:24, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Ну що ви знову зі своєю статистикою? Пише ж "репресована" - не Сварник пише, пишуть професори. Знаєте, як у цьому випадку працює статистика? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:14, 1 листопада 2016 (UTC)
    У такому випадку може бути меншість праць на «журавець», оскільки цю назву використовуватимуть патріотичні біологи, які обстоюють питомо українську термінологію, та більшість праць на «герань», про яку писатимуть менш патріотичні біологи та ті, хто не переймається питаннями питомо української термінології. Десь така сама ситуація з вивіркою: у багатьох працях білка, але є й чимало праць про вивірку, наприклад, Поширення кольорових форм вивірки (Sciurus vulgaris) у Закарпатті та в суміжних областях України або Мінливість вивірки звичайної (Sciurus vulgaris L.) заходу України за мікросателітними локусами. З журавцем же вжиток у біологічних працях близький до нуля: знайшов лише одну біологічну працю з побіжною згадкою (Проблеми збереження біорозмаїття на Хмельниччині) і ще дві чи три мовознавчі. Тож тут не просто перевага герані у фахових біологічних джерелах, а й фактична відсутність там журавця — NickK (обг.) 15:33, 1 листопада 2016 (UTC)
    Пропонований вами механізм суперечить правилам вікіпедії: навіщо ви пропонуєте якісь другорядні джерела, якщо є визнані першорядні, авторитетність яких поза сумнівом. Пропонований вами "Академічний пошук" на «герань» дає, можливо й більше, але так само зникомо малий процент суто ботанічних праць, все решта фармакологія (аптечний препарат назвали "трава герані" і звідси згадуваність). Щодо самих ботанічних досліджень - спитайтесь когось, чи щось взагалі робиться в Україні, скільки залишилось академічних установ, як вони самі платять собі за експедиції, скількох переведено на 0,5 ставки? І яка ймовірність, що цей конкретно "патріотичний" науковець не піде в добробат, а займеться саме якимось журавцем? 0 цілих, 0 десятих. І який тираж словника Кобіва? Треба чекати наступних 50 років на "Сколарз" щоб щось випливло. Хто винен - яка країна, така й фундаментальна наука. А ще свої "доброзичливці". Mykola Swarnyk (обговорення) 16:21, 1 листопада 2016 (UTC)
    Вікіпедія пише так, як пишуть авторитетні джерела. Авторитетні джерела і біологічні, і фармакологічні пишуть майже виключно про герань. Так, є Кобів, але тут Кобів майже цілком самотній: уже понад 10 років минуло з виходу Кобіва, а науковці так і не почали писати про журавець. Причому не писали ні в 2005, коли ще не переводили на півставки, ні в 2010, коли ще не було добробатів. Якщо за 50 років вжиток у наукових джерелах зміниться й там буде замість герані журавець — тоді й змінимо назву статті — NickK (обг.) 16:29, 1 листопада 2016 (UTC)
    Ні, ось тут ви вибачте, з вашої ласки. Є ранг авторитетності, є більш авторитетні і менш. Якщо зможете навести більш авторитетне джерело, аніж Словник наукових і народних назв - отоді можна змінити назву статті, не раніше! Mykola Swarnyk (обговорення) 18:38, 1 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти принаймні доти, доки не буде доведено, що герань — не продукт штучної росіянизації української мови. Апеляція до кількості джерел — це те саме, що роблять росіяни, щоб нас Kiev та Donbass англійською називати, але гуглябельность ще не робить слово правильним. artem.komisarenko (обговорення) 23:58, 31 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Згідно з рівнем авторитетності джерел. У Визначнику, 87 і журавець, і герань. І Кобів дійсно наводить і журавець, і герань і два десятки інших назв. Але ж подає журавець, не герань. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:19, 1 листопада 2016 (UTC)

Журавець болотянийГерань болотна[ред. код]

Відповідно до назви роду. Джерело на таку назву є у статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 29 жовтня 2016 (UTC)

  • І картоплю на паслін корнеплодовий тоді ще можна. artem.komisarenko (обговорення) 10:49, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Користувач купив собі гарну (справді гарну) книжку — словник Грінченка — і вимахує нею навсебіч щоб усі роступились. Перейменував статтю на Тременталь. У відповідь на докази воює. До консенсусу не прагне, прагне щось показати. Бог в поміч. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:15, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Користуюся джерелами, наявними в мережі. Geranium palustre не гуглиться серед україномовних джерел. Енциклопедія УРЕ каже, що основна назва герань, а друга журавеЛь. При цьому словар Грінченка дає нам для журавЦя Hypericum perforatum. Тому вважаю недоречним використовувати журавець замість чіткої однозначної назви герань.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:27, 29 жовтня 2016 (UTC)
      • Зрозуміло, що як існує схожа російська назва, то в радянській літературі відповідний український синонім буде першим. Потрібно дивитись або до-погромні, або сучасні джерела. artem.komisarenko (обговорення) 18:59, 29 жовтня 2016 (UTC)
    • Статтю я не перейменовував, а створив. Наговорюєте. І щодо консенсусу теж - я ж не на тременталь номіную, а на загальновідому назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:28, 29 жовтня 2016 (UTC)
      • Створив - голосно сказано. Переклад з російської - це не метод для ботанічних назв. Створюючи статтю, треба знати український науковий відповідник. Якщо хтось цього не знає, джерел не має, користується Грінченком, а у відповідь на допомогу і вже мабуть п'яте з ліку пояснення, чому так а не так — розпочинає цілі битви, з аргументацією по колу - не потрібно таких «створень». Прийнята назва - журавець, взята з першого з рекомендованих ВП:БіолСт списку джерел. Назва герань - «створена» саме таким механізмом, який просуває номінатор - копіюванням з російської. Може вже час відтяти свою темінологічну пуповину від трупа СССР? Mykola Swarnyk (обговорення) 02:37, 30 жовтня 2016 (UTC)
        • Я Вам не довіряю. І не маю змоги перевірити наведені Вами джерела. На момент створення Тременталю Герань (рід) посилалась на УРЕ, і там був підлог: бо в УРЕ журавеЛь, а не журавеЦь. Тож я Вам не довіряю.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:01, 31 жовтня 2016 (UTC)
          • Вам підказати адресу найближчої до вас наукової бібліотеки? artem.komisarenko (обговорення) 10:35, 31 жовтня 2016 (UTC)
            • Отут можна спитати. Довіряти не треба нікому. Треба володіти інформацією. Будь ласка. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:56, 2 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Журавець (рід рослин) → ГераньNickK (обг.) 14:33, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Зазначу додатково, що назва Журавець болотяний крім як у Кобіва та в Вікіпедії ніде не вживається (або принаймні я такого вжитку не знайшов). На варіант Герань болотна є досить солідні джерела: праці з ботаніки (ще) та фармацевтики (ще) — NickK (обг.) 14:42, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Слабкий аргумент. Словник Кобіва - це фундаментальне дослідження, статус якого головний і важливий на роки. Академічне видання енциклопедичного рівня, іншого подібного ні перед ним, ні після немає. А тепер подивіться самі на статус наведених вами робіт: що таке автореферат? - це, фактично рукопис, навіть не публікація - погляньте самі на звороті титулки. Автореферати навіть у списку робіт не подають! Я там навів у котромусь з обговорень і словник 30-х років (укр.журавець = рос. герань), і "Определитель... 87"(там і журавець, і герань) і зрештою роботу одного з поважних професорів, де докладно розписано і про журавець і десяток інших назв, як їх намагались "репресувати", але повернули - і як це ви їх "не побачили", зате "побачили" 3 реферати і регіональний збірник? Є ж рівень авторитетності джерел. При чому тут кількість? А у ВП:БіолСт не пробували зазирнути? Щось несерйозно. Чи може це у вас якась неприязнь говорить? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:44, 1 листопада 2016 (UTC)
    Я взяв чотири перші-ліпші роботи, не особливо розбираючись в їх авторитетності. Це явно не якась нікому не потрібна рослина, а рослина, якій присвячені окремі публікації. Так от, проблема в тому, що мені не вдалося знайти жодної наукової праці про журавець болотяний. Шукаєш герань болотна — будь ласка, багато праць, журавець болотяний — жодної. Можливо, ви наведете сучасний науковий вжиток цієї назви? Бо наразі видається, що ця назва не використовується ні біологами, ні в повсякденному житті — NickK (обг.) 15:02, 1 листопада 2016 (UTC)
    Так отож-то. Для визначення назв рослин не вимагається жодних дослідницьких наукових публікацій, тим більше в інтернеті. І те що ви не знайшли або майже не знайшли публікацій не є жодним аргументом. Назва є в словнику - і слава богу. Цього достатньо для правильного іменування рослини. Найавторитетнішим і останнім на даний час джерелом для ботанічної номенклатури є саме Кобів, 2004 і нічого більш крім цього доводити не потрібно, ніяких журналів сад-город, ніяких рефератів, ніяких ґуґл-пошуків — нічого більше крім саме такого варіанту назви в словнику. Такою є узгоджена позиція вікі-спільноти, навіщо сперечатись, вишукуючи другорядні, побічні речі. З'явиться новіша публікація, освячена АН України - словник, флора, визначник вищого рівня авторитетності - будь ласка, тоді подискутуємо. А зараз нема підстав. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:29, 14 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти принаймні доти, доки не буде доведено, що герань — не продукт штучної росіянизації української мови. Апеляція до кількості джерел — це те саме, що роблять росіяни, щоб нас Kiev та Donbass англійською називати, але гуглябельность ще не робить слово правильним. artem.komisarenko (обговорення) 23:59, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Саме так і є. І це не здогад, про це пишуть дослідники. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:59, 1 листопада 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, оскільки статус АД на журавець вищий, аніж на герань. Герань цілком може вживатись паралельно (що відображено у преамбулах статей і в тексті), але журавець - це українська назва (у рад. часи визнавалась рівноцінною поряд з «герань»), а герань - все-таки калька з російської. Перенаправлення з "Герань" існує і хай собі так буде. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:56, 1 листопада 2016 (UTC)

Lex_talionisТаліон[ред. код]

Одне і те ж, об'єднати.--Сергій Липко (обговорення) 00:10, 24 жовтня 2016 (UTC)

ЮриспруденціяПравознавство[ред. код]

Як на мою думку слово "правознавство" є більш поширеніше за "юриспруденція". Попередніх обговорень на цей аргумент - не зустрічав.--Andriy.v (обговорення) 18:09, 20 жовтня 2016 (UTC)

А як з інтервікі, галузевою термінологією і кількістю посилань, як у Вікіпедії так і з пошуковиків?--Avatar6 (обговорення) 05:12, 21 жовтня 2016 (UTC)
А Ви усвідомлюєте що це не номініція на видалення, а на перейменування? Причому тут інтервікі?--Andriy.v (обговорення) 07:28, 21 жовтня 2016 (UTC)
При тому, що будь-які галузеві терміни повинні мати т.з. посилання на інші мови, мови походження терміну, мови міжнародного вживання терміну у вигляді {{lang-en|terminus}}. Я саме це мав на увазі, вибачте, звичайно не інтервікіпосилання Вікіпедії.--Avatar6 (обговорення) 13:13, 21 жовтня 2016 (UTC)
Тут не розглядається загальнопоширеність терміну "Юриспруденція", тут розглядається тільки поширеність цього терміну серед україномовного населення (ми ж Вікіпедія україномовного населення). У повсякденності, серед україномовного населення, я цей термін рідко коли чую, а "Правознавство" набагато частіше зустрічається.--Andriy.v (обговорення) 13:53, 21 жовтня 2016 (UTC)
Згоден багато в чому (у більшості). Але ж енциклопедія, знаєте, вона така енцикло-педія. Тож дочекаймо думок інших вікі-користувачів і правознавців. І думок щодо корисності такої назви для поширення популярності і відповідності-юзабельності української Вікіпедії серед українців! (:/)--Avatar6 (обговорення) 17:36, 21 жовтня 2016 (UTC)
Ну... для того я й відкрив це обговорення. Сам же підсумок підбивати не збираюся.Face-smile.svg--Andriy.v (обговорення) 17:49, 21 жовтня 2016 (UTC)

Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017: БундеслігаБундесліга 2016–2017[ред. код]

Занадто довга назва. Інші топ-чемпіонати мають більш стислі назви: Ліга 1 2016—2017, Ла-Ліга 2016—2017, Італійська Серія A 2016–2017. Бундесліга існує і в Австрії; інший варіант — Німецька Бундесліга 2016—2017. Відповідно до підсумку перейменувати і інші сторінки цієї теми. --Roman333 (обг.) 8:04, 10 жовтня 2016

Якщо тільки на другий варіант Німецька Бундесліга 2016—2017. --Jphwra (обговорення) 05:23, 10 жовтня 2016 (UTC)
Трохи статистики (вже створені сторінки):
Назва Кількість
Без уточнення Уточнення
Чемпіонат Німеччини з футболу 2006—2007 і тд. 6
Чемпіонат Німеччини з футболу 2012—2013: Бундесліга і тд. 5
Чемпіонат Австрії з футболу 2011—2012 і тд. 4
Чемпіонат Австрії з футболу 2012—2013: Бундесліга 1
Чемпіонат Німеччини з хокею 1958—1959 і тд. 36
Всього 46 6
Тобто, сталий варіант — без уточнення. --Roman333 (обг.) 07:01, 12 жовтня 2016 (UTC)
А на сьогодні є ще Третя Ліга 2016—2017. Це я так для роздумів. Бо статтю створив на той момент новачок, а потім знову будемо сперечатись чи треба перейменовувати. Відносно назви, то Roman333 запропонуй мені назву для баскетбольного чемпіонату Німеччини. Просто чемпіонат Німеччини з баскетболу чи як? Бо там теж Бундесліга але я навряд буду використовувати там термін Бундесліга. --Jphwra (обговорення) 14:34, 12 жовтня 2016 (UTC)
Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017: третя ліга або Чемпіонат Німеччини з футболу 2016—2017 (третя ліга). --Roman333 (обг.) 13:16, 19 жовтня 2016 (UTC)
Давайте хоча б без дужок. Вже домовилися по Україні використовувати двокрапку та уніфікували всі статті, краще не повертатися до цього питання ще раз — NickK (обг.) 14:30, 19 жовтня 2016 (UTC)
Давайте без дужок. --Roman333 (обг.) 16:22, 19 жовтня 2016 (UTC)
Це крива система, бо ця оглядова стаття недолуга і по жодному іншому чемпіонату такого нема. Що там оглядати, якщо туди тупо залили три голі таблиці і все? Якщо вже і робити оглядову, то має бути як у англійців en:2016–17 in English football з кубками, єврокубками, збірними і усім іншим. Оця я розумію оглядовість. А по більшості іншим країнам стандартне — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017, Чемпіонат Азербайджану з футболу 2016—2017, Чемпіонат Албанії з футболу 2016—2017, Чемпіонат Андорри з футболу 2016—2017, Чемпіонат Боснії і Герцеговини з футболу 2016—2017, Чемпіонат Вірменії з футболу 2016—2017Чемпіонат Гібралтару з футболу 2016–2017 ітд це саме розповіді про найвищий дивізіон. --YarikUkraine (обговорення) 11:27, 11 жовтня 2016 (UTC)
Загалом згоден, що статті недолугі, але їх можна переробити, наприклад, додавши те, що стосується всіх ліг. Стосовно ж назв статей, то цьому є дві причини: по-перше, відсутність статей про нижчі ліги інших країн (які теж є частиною чемпіонатів Австрії чи Азербайджану з футболу), по-друге, відсутність статей про ліги в інших видах спорту — NickK (обг.) 14:30, 19 жовтня 2016 (UTC)
В 2011 році створено Чемпіонат СРСР з футболу 1981 (вища ліга). Назва Чемпіонат СРСР з футболу 1981, я так розумію, планувалася для оглядової статті, але зробилося лише перенаправлення. Плюс виникла плутанина з інтер-вікі. Поєднується лише з російською версією, а паралельно існують ще чотири (pl:Wyższa liga ZSRR w piłce nożnej (1981)). --Roman333 (обг.) 16:22, 19 жовтня 2016 (UTC)
Прикладом для запропонованих мною назв є Італія. Як і в Німеччині, там спочатку були аматорські турніри — Чемпіонат Італії з футболу 1928–1929, потім професіональні — Італійська Серія A 1929–1930. Аналогічно: аматори — Чемпіонат Німеччини з футболу 1962—1963, професіонали —Німецька Бундесліга 1963—1964 або Бундесліга 1963—1964. Як і в Італії, для аматорів і професіоналів, сумарно враховуються лише чемпіонські титули, а вся інша статистика — окремо. Тому, і для Німеччини, доцільними будуть різні назви в аматорський і професіональний періоди.
В Італії та інших країнах достатньо багато чемпіонатів з назвою Серія A (наприклад, Серія A (Бразилія)), але це не заважає називати сторінки про окремі сезони без уточнення: Італійська Серія A 1929–1930.
Чемпіонат України з футболу 2016—2017 — оглядова стаття і навряд, щоб по інших країнах такі сторінки з'являться.
Бундесліга (Австрія) в минулому мала з десяток різних назв, тому найкращим варіантом для цього турніру є стандартний — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017.
Стосовно прикладів (de:Rugby-Bundesliga і тд.) — це оглядові сторінки про весь турнір, а я поставив на перейменування сезони. Навряд, що колись з'являться сторінки про сезони чемпіонату Німеччини з регбі.
На мій погляд, у п'яти провідних лігах світу, сезони повинні називатися наступним чином: Ліга 1 2016—2017, Ла-Ліга 2016—2017, Італійська Серія A 2016–2017, Німецька Бундесліга 2016—2017 (або Бундесліга 2016—2017), Англійська Прем'єр-ліга 2016—2017. Для всіх інших, стандартний варіант — Чемпіонат Австрії з футболу 2016—2017. --Roman333 (обг.) 17:31, 11 жовтня 2016 (UTC)

Кантій ФесінгерКанти Фесінгер[ред. код]

Добродій Бучач-Львів знов без АД переінакшує імена. Українській літературі пан відомий як Канти: [5]--ЮеАртеміс (обговорення) 13:10, 7 жовтня 2016 (UTC)

Запит же Кантій дає книжки з Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:12, 7 жовтня 2016 (UTC)
Є в українській мові ім'я Кантій (немає Канти, Кантий). А те, що в джерелах зустрічається транслітерація з польської Kanty - то це можна вказати тільки як факт, не більше.
Хтось забув, хто є автором статті.
Кантій --Бучач-Львів (обговорення) 13:17, 7 жовтня 2016 (UTC)
Кумедно. З Севастяном Ви боретесь, а Канти Вам нетакий. Канти це польське ім'я. За формою таке ж, як Єжи. Покажіть мені АД, де є Кантій Фесінгер, а не Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 7 жовтня 2016 (UTC)
Пора затямити: я ні з чим не борюсь. Є факти. --Бучач-Львів (обговорення) 13:36, 7 жовтня 2016 (UTC)
Саме так. І Ви факт ігноруєте. Факт цей такий: ніхто українською цю особу не називав Кантієм. Максимум Кантом (див. останню книжку).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:39, 7 жовтня 2016 (UTC)
Єжи - це польське ім'я (ніби аналог Георгій). А Кантій - це латинське. Вергілій. Овідій. Луцій Порцій Катон --Бучач-Львів (обговорення) 13:38, 7 жовтня 2016 (UTC)
pl:Jan Kanty (imię). Схоже, що ні. Ян з Кутів (Jan z Kęt) мутувало до Яна-Кантія, а потім просто Канти/Кантія.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:46, 7 жовтня 2016 (UTC)
Ремарка З Кутів - Jan z Kąt. З Кентів - Jan z Kęt. --Бучач-Львів (обговорення) 07:50, 9 жовтня 2016 (UTC)
Наскільки я знаю, "тверді" юси обидва мають походження від нашого великого юса, що у нас дав У, а м'які обидва від малого (я). Але то справа десята. Походження імені польське.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:52, 9 жовтня 2016 (UTC)

Оскаржений попередній підсумок[ред. код]

  • Маємо суперечку двох чинників - правопис та практика вживання. Наскільки я розумію, за правописом це ім'я має передаватись українською мовою як Кантій, на підтвердження цього можна глянути як у джерелах передається ім'я батька митрополита Шептицького Іван Кантій Шептицький (інколи теж зустрічається Канти але в більшості джерел Кантій). У той же час Кантій/и Фесінгер у джерелах зустрічається лише у формі Канти, хоча тиж джерел просто зовсім обмаль, щоб можна було говорити про якусь традицію передачі цього імені. Підсумовуючи все наведене зауважу, що аргументи щодо Кантій (правопис і традиція передачі цього імені українською) переважають. --yakudza 13:47, 7 жовтня 2016 (UTC)
    • Неправильно розумієте. Немає такого правила. Є традиція -ій для церковників. Не той випадок. Так, застосовується і до осіб інших категорій, але тут треба дивитися вжиток для кожного випадку окремо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 7 жовтня 2016 (UTC)
      Можна глянути на прикладі більш поширеного імені. Пошукайте у Гуглі Ксаверій та Ксавери. А щодо прізвищ, то там пряма вказівка "Прикметникові закінчення польських прізвищ -y передаються через -ий" --yakudza 14:28, 7 жовтня 2016 (UTC)
      Це не прикметникове і не прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:50, 9 жовтня 2016 (UTC)
      • Батько митрополита, до речі, українізоване ім'я в силу того, що рід український. Теж не той випадок.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:56, 7 жовтня 2016 (UTC)
        Маю великий сумнів, я досить погано знайомий із біографією митрополита але чомусь думаю, що навряд чи в родині свято берегли пам'ять про своє українське коріння. --yakudza 14:36, 7 жовтня 2016 (UTC)
        ЮеАртеміс Діонісій (пол. Dionizy Діонісій Паризький, Діонісій (митрополит Київський); іноді поляки пишуть пол. Dionizjusz), Маврицій (пол. Maurycy), Ігнацій (пол. Ignacy). --Бучач-Львів (обговорення) 06:28, 9 жовтня 2016 (UTC)
        Ви навели релігійних осіб, що цілком вписується в моє твердження.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:54, 9 жовтня 2016 (UTC)
        Не чудіть. Я навів історичних персонажів - а не релігійних осіб. Ви забуваєте головне: Кантій Фесінгер - німець, не поляк. --Бучач-Львів (обговорення) 09:20, 10 жовтня 2016 (UTC)
        Саме тому одне з джерел іменує його на німецький манір Кантом, а не Канитієм. З іншого боку він ополячений німець, тому більшість джерел іменує його Канти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 10 жовтня 2016 (UTC)
    • І хочу зауважити, що Вікіпедія не створює реальність, а описує її. Якщо ніхто не називає цю особу Кантієм, а лише Канти чи Кантом, то Вікі не має ВПРОВАДЖУВАТИ таке іменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:18, 9 жовтня 2016 (UTC)
      ЮеАртеміс Якщо так особу називають ті, хто помилився (не думаю, що не знає мови) - це не привід їх наслідувати. Є ж пункт (як не помилився) ВП:ІС: подивіться, чи є особа експертом-знавцем. --Бучач-Львів (обговорення) 09:19, 10 жовтня 2016 (UTC)
      Це не помилка. Наведіть мені цитату якогось авторитету щодо традиції передачі імен з польської чи правило, аби довести, що це помилка.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 10 жовтня 2016 (UTC)
      • А якщо так? Українська мова для 8 класу пише про Канти Фесінгера (як я розумію, змішуючи його з іншим - Севастяном). Достатньо мовознавчо? Затверджено міністерством. З іншого боку є профільне АД від фахівців з містобудування [6].--ЮеАртеміс (обговорення) 10:00, 10 жовтня 2016 (UTC)
        У шкільних книжках теж є помилки. Міністерство - вже казав про клерків, різні вони є, часто кар'єристи. --Бучач-Львів (обговорення) 13:35, 18 жовтня 2016 (UTC)
        До речі, Клеменс Ксаверій Фесінгер --Бучач-Львів (обговорення) 08:31, 19 жовтня 2016 (UTC)
        Міністерство авторитетніше за Вас. А Ксаверія ми не обговорюємо. Ви ж прекрасно знаєте, що аналогія з історичними іменами осіб Зах. України не працює. Обговорення про Єжи/Юрія досі не закінчилось он.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:38, 19 жовтня 2016 (UTC)
        З тими, чиї дії є наслідком нерозуміння елементарних речей, майже неможливо говорити. І до чого тут Західна Україна? Хіба можу припустити, що варто її порівняти з підмосковською. --Бучач-Львів (обговорення) 10:50, 21 жовтня 2016 (UTC)

Вера МенчикМенчик Віра Францівна[ред. код]

Оскільки пані з Росії, на неї поширюється практика "перекладу" імен. Доказ [7]. Ну, і відповідно порядок та по батькові.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:50, 5 жовтня 2016 (UTC)

Або просто Віра Менчик. Мова головне про те, що ім'я адаптують.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:54, 5 жовтня 2016 (UTC)

Леон ҐувараЛеон Гувара[ред. код]

Є дійсний правопис, згідно з §87 якого G передається як Г. §15, який теж згадувався в обговоренні, стосується тільки вимови, тому посилання на нього не є доречним. Ані відео з YouTube німецькою мовою, ані Державна служба інтелектуальної власності, ані Кабінет міністрів, на які посилався автор статті не регулюють правильної передачі на письмі літери G, а лише рекомендують (деякі з перерахованого), у той час, як правопис — документ, призначений саме для цього. Вікіпедія, нагадую, рекомендує дотримуватись чинного правопису, якщо це не під силу тому, хто пише статтю, «інші можуть поправити відповідно до правил Вікіпедії». Тому допоможемо користувачу Когутяк Зенко відредагувати його статтю згідно з правилами Вікіпедії, з якими він, можливо, ще не ознайомився. --Lexusuns (обговорення) 05:00, 3 жовтня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За, адже діє вікіполітика ВП:МОВА.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 3 жовтня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За --Fessor (обговорення) 06:57, 3 жовтня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За - аргументи подав на сторінці обговорення--V Ryabish (обговорення) 07:58, 3 жовтня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Нема жодного усталеного вжитку. Зібратись разом і проголосувати "на зло" автору статті - дуже "благородно", справді "гідний" вчинок. Mykola Swarnyk (обговорення) 15:24, 10 жовтня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За з двох причин:
  • По-перше, ВП:МОВА. За правописом очевидно єдиним правильним написанням прізвища є Гувара. Те, що автор статті хоче створити прецедент, не є підставою не дотримуватися правопису.
  • По-друге, джерела. Гравець не є аж настільки невідомим та згадується в україномовних спортивних джерелах, наприклад, Футбол 24 (повний список), UA-Футбол, footballtransfer.com.ua. На написання ж Леон Ґувара нема жодного (!) джерела, крім Вікіпедії
Маємо, що за Гувару і правопис, і вжиток, не розумію, що тут ще потрібно обговорювати — NickK (обг.) 16:21, 10 жовтня 2016 (UTC)
Миколо, дивуюся такому твоєму аргументу, наче ти (знавець футболу) не знаєш чому розбіглася редакція сайту УА.футблол, наче тобі не видно, який мовно-правописний вінігрет сирівцю footballtransfer, ну і "24" деркачівсько-патріархальний (апологет моськовьсого патріархату та всього праваславія, іїхнєго).............. щоби вони хоч якось заморочувалися українською мовою??????.... дивуєш тьи мене--Когутяк Зенко (обговорення) 09:04, 24 жовтня 2016 (UTC)
Це ви в автора статті запитайте. --Lexusuns (обговорення) 04:51, 12 жовтня 2016 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь З одного боку аргумент використання варіанту Гувара в усіх джерелах і ЗМІ очевидний аргумент для перейменування, та й правопис вказує на необхідність літери Г, а з іншого причепились саме до цієї статті, хоча у нас є сотні і тисячі статей осіб з буквою Ґ і всім начхати. Давно вже пора з цією диво-літерою розібратись у просторах вікіпедії і створити критерії де її вживати, а де ні. Інакше подібні срачі через статтю нікому не потрібні. --YarikUkraine (обговорення) 23:06, 25 жовтня 2016 (UTC)
А Ви думаєте, що брати участь у подібних війнах перейменувань/редагувань - це якесь особливе задоволення ? --V Ryabish (обговорення) 21:23, 26 жовтня 2016 (UTC)
Попередній підсумок

Перейменувати. Аргументація: вжиток та чинний правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 12 жовтня 2016 (UTC)

Сам п'ю, сам гуляю. Футбольна компанія - пас на "свого гравця" - і бац - перейменовано! Усталений вжиток - це ще треба мати совість писати про усталений вжиток - бо Ґувара немає жодного а Гувара є аж три згадування. Браво! Mykola Swarnyk (обговорення) 17:09, 12 жовтня 2016 (UTC)
По-перше, я не просто так написав попередній. По-друге, я не писав усталений. Наявний вжиток, що відповідає положенням чинного правопису. Відповідно до вікіполітики ВП:МОВА обираємо такий.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:36, 12 жовтня 2016 (UTC)
Чому має бути Ґувара? Виключно з бажання передавати g як ґ? Вікіпедія не керується бажаннями.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:41, 12 жовтня 2016 (UTC)

Дивина... зібралися три сусідки (двірничиха, перукарка, доярка), язиком поплескати...говорили/балакали (про комунікації, озелення, водонапір та інші інженерні питання) й порішили, що... народжені вони в радянськім союзі, дітей робили в нім, комунізм розвивали...то й подихатимуть в ньому....отож, з завтрішньої днинии їхня вулиця знову буде називатися комінтернівською і повний радянсьбкий союхз довкола має бути (тільки от халепа, пенсії в радянських рублях і номіналах не хочуть...чомусь)))))...... ремарочка щодо правил хорошого вікі-тону (обговорення перейменуванняс)...а тепер по темі:

При передачі точної графічної форми німецького слова. прізвища. назви втрачалася його звукова форма, тому що орфографічні правила німецької та української мов нетотожні.

Щоб зтранслітерувати чужомовне ім’я чи назву літерами української абетки з урахуванням їхнього звучання, треба записати транскрипцію вихідного тексту, а потім за встановленими правилами передати транскрипційні знаки літерами української абетки. Ці правила встановлюють однозначну відповідність між транскрипційними знаками певної мови і літерами української абетки. Відповідність між ними така, що українськомовний звук, позначений певною українською літерою, є найближчий до звука мови оригіналу, позначеного відповідним транскрипційним знаком

  • 1- Уважно послухайте вимову німців!!!
  • 2- тепер українська вікіпедія вказує:
літера назва   літера назва   літера назва   літера назва   літера назва
A a а F f еф L l ель Q q ку (Ü ü) у-умлаут
(Ä ä) а-умлаут G g ґе M m ем R r ер V v фау
B b бе H h ха N n ен S s ес W w ве
C c це I i і O o о (ß) есцет (ss) X x ікс
D d де J j йот (Ö ö) о-умлаут T t те Y y іпсилон
E e е K k ка P p пе U u у Z z цет

Загалом, я розумію чому був проведений такий кулуарний одобрямс... адже тишком-нишком лише вікі-хитруни та маніпулятори поводяться... я й розумію вас (хитрунів), адже щоби мати совість полемізувати/аргументувати свою позицію, слід розумітися та послуговуватися українською мовою. Наразі, вважаю що обговорення не закрите, оскільки не бачу щоби були долучені фахівці мовники та редактори укр-вікі, близькі до літературних та мовних питань. Аргументи фахівців із питань залізничного транспорту, порно-індустрії, військової техніки та інших непрофільних дисциплін прийняв до відома, як ознайомчу складову пересічного українця (та й їх текстівки із численними мовно-граматичними помилками - підтвердження того).--Когутяк Зенко (обговорення) 08:49, 24 жовтня 2016 (UTC)

Ви пропонуєте провести оригінальне дослідження замість того, щоб виконати чітку настанову? Українська Вікіпедія дотримується чинного правопису, за чинним правописом німецьке G передається літерою Г. Українська Вікіпедія користується авторитетними джерелами, в авторитетних джерелах лише Гувара та нема Ґувари. Тут не потрібні фахівці, щоб прийняти рішення. Від фахівців можна почути одне з двох: або те, що вони згодні з чинним правописом та авторитетними джерелами, або те, що всі навколо помиляються, а от вони пропонують дослідження, яке справді правильне — NickK (обг.) 11:14, 24 жовтня 2016 (UTC)
  • Ці самі аргументи Ви приводили на сторінці обговорення. Я давав на них зауваження, повторю ще раз:
  • Українська мова не є повністю фонетичною, ми не пишемо слова так, як чуємо. Наприклад, німці не говорять "Відень", але це не дає нам підстав міняти назву цього міста.
  • Посилання на Постанову КМ України № 55 від 27 січня 2010 року абсолютно недоречне. Ця постанова стосується правил передачі українських назв латинським алфавітом. Зауважте, не англійською, німецькою чи латинською мовою, а саме «латинським алфавітом». Про що, власне, сказано в самій назві постанови. І якщо ця Постанова вказує, що українська буква «Ґ» має передаватись латинською «G», то автоматична зворотня передача «G» як «Ґ» недопустима. Тому що, залежно від мови, з якої походить власна назва, буква «G» може передаватись не лише як Г (чи Ґ), але і як Дж (Giotto), Ж (Genève), Х (Gijón), Д (Nagy) і т.д.
  • Стосовно посилання на «Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами» - я нічого не можу сказати, яка їх юридична сила у галузі мовознавства (у відповідній статті цієї установи немає в переліку організацій, що регулюють правопис української мови), але на самому сайті чітко вказане призначення цих рекомендацій:
Розробку “Рекомендацій щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами” (далі – Рекомендації) забезпечено Держпатентом України у 2000 році відповідно до потреб експертного органу та патентних повірених України забезпечувати одноманітне представлення літерами української абетки імен та назв іноземних заявників у заявках і патентах України з метою підвищення якості іменного пошуку патентної інформації.
  • Далі, автор плутає поняття: Орфоепія (вимова) та Орфографія (написання). Між тим, § 15 Правопису дозволяє вимовляти «G» як «Ґ». Про що в тексті параграфу так прямо і вказано. За написання відповідає § 87, який однозначно вказує писати «Г».--V Ryabish (обговорення) 18:17, 24 жовтня 2016 (UTC)

Підсумок[ред. код]

В україномовному розділі Вікіпедії діє вікіполітика ВП:МОВА щодо дотримання норм чинного правопису. Не наведено жодних вагомих причин для відхилення від норм правопису. Правопис приписує передавати звук /g/ літерою г в сучасних запозиченнях з інших мов, хоч і дозволяє вимовляти їх через ґ. Це прізвище не належить до низки слів-винятків, що пишуться з літерою ґ (не є ані зукраїнізованим, ані давнозапозиченим) і можуть виступати прізвищами. Рішення: перейменувати статтю - підтримане більшістю.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 24 листопада 2016 (UTC)

Прошу адміністратора втілити рішення, так як сторінка наразі з обмеженнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 24 листопада 2016 (UTC)

КіцканьКіцкани[ред. код]

Перейменуйте. Доказ--46.201.119.66 16:36, 1 жовтня 2016 (UTC)

Все, на цьому активна фаза українізації поселень ПМР закінчена.--46.201.119.66 17:10, 1 жовтня 2016 (UTC)
Знов хибне трактування кінцевого І?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:12, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • Традиційно в Україні всі молдавські населені пункти із подібним закінченням називали через "и", ось приклад [8]. Теж саме стосується і Дубоссари та інших населених пунктів Молдови (включаючи Придністров'я). --yakudza 10:20, 3 жовтня 2016 (UTC)

МеренештьМеренешти[ред. код]

Перейменуйте. Доказ: газета з ПМР--46.201.119.66 16:23, 1 жовтня 2016 (UTC)

Знов сумнівне кінцеве І.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
Нащо робити плутанину назв, додаючи м'який знак, якщо україномовні там пишуть та вимовляють ту назву з "и" в кінці?--37.55.75.179 14:28, 3 жовтня 2016 (UTC)

Повірю користувачу Якудзі, що кінцеве И відповідає українській традиції. Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:28, 4 жовтня 2016 (UTC)

Далакеу (Григоріопольський район)Делакеу (Григоріопольський район)[ред. код]

Помилились літерою. Доказ--46.201.119.66 15:53, 1 жовтня 2016 (UTC)

В рувікі теж через Е. А коли А прибрали? Є данні про перейменування? Чи А ніколи і не було?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:11, 3 жовтня 2016 (UTC)
Увесь час було через "Е". Молдовською теж через "Е". Це той, хто створював статтю, помилився літерою--37.55.75.179 14:32, 3 жовтня 2016 (UTC)
Якщо джерел з А немає, то я Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 17:29, 4 жовтня 2016 (UTC)

Погреб'яПогреби[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 10:17, 1 жовтня 2016 (UTC)

Але в тому самому джерелі Муловата, Гидерим, Дойбани, ви ж пропонуєте для них інші назви. До того ж це село на території підконтрольній Кишиневу, а не Тирасполю.--Анатолій (обг.) 13:18, 1 жовтня 2016 (UTC)
Територія та нейтральна. Взагалі кожне село ПМР матиме по кілька назв у різних джерелах. А треба зупинитись на одній та більш українській назві--46.201.119.66 15:07, 1 жовтня 2016 (UTC)
Але назви мають бути за можливості з одного джерела. У цьому джерелі є назви багатьох сіл, проте ви пропонуєте застосовувати лише до окремих сіл.--Анатолій (обг.) 20:34, 1 жовтня 2016 (UTC)
Думаю, не важливо чий контроль, коли етимологія прозоро слов'янська. Symbol support vote.svg За як за традиційну назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 1 жовтня 2016 (UTC)
І що з того, що слов'янська? Все одно ми молдовські назви передаємо з румунської, а не з російської, напр. Красноармєйскоє, Голошніца-Ноуе.--Анатолій (обг.) 20:38, 1 жовтня 2016 (UTC)
ІМХО, це неправильно. Треба за походженням, а не за приналежністю. Де було прийняте таке рішення? І до чого тут російська, коли це деукраїнізація?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:13, 3 жовтня 2016 (UTC)

Нове Погреб'яНові Погреби[ред. код]

Перейменуйте. Джерело: українська книга і сайт району--46.201.119.66 10:15, 1 жовтня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За як за традиційну українському назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 1 жовтня 2016 (UTC)

Нова КомісарівкаНово-Комісарівка[ред. код]

Виправте помилку в назві. Джерело: газета ПМР і сайт району--46.201.119.66 09:59, 1 жовтня 2016 (UTC)

Може краще створити по ПМР одне окреме обговорення, а не кожне село номінувати?--Анатолій (обг.) 13:08, 1 жовтня 2016 (UTC)
Назви скоро закінчаться. Ще кілька на черзі, і все--46.201.119.66 15:04, 1 жовтня 2016 (UTC)

ПиритаПерерита[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 08:30, 1 жовтня 2016 (UTC)

Моловата-НоуаНова Моловата[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви ось і ось--46.201.119.66 08:13, 1 жовтня 2016 (UTC)

Тут правопис все лишає традиції (Новий Орлеан, але Нью-Йорк). Тож я Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 1 жовтня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти По-перше, ті джерела російською, по-друге, це село на території, підконтрольній Кишиневу, а не Тирасполю, по-третє там і місто район Дубоссарский, а в нас район Дубесарський.--Анатолій (обг.) 13:13, 1 жовтня 2016 (UTC)
Вище ж я навів приклад того, що переклад прикметника "Новий" не залежить від мови і приналежності.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 3 жовтня 2016 (UTC)
Від мови не залежить великий/малий, а про новий/старий такого правила нема.--Анатолій (обг.) 19:51, 3 жовтня 2016 (UTC)
Я й кажу, що правила немає. Є суто традиція.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:30, 4 жовтня 2016 (UTC)
Ну і за традицією виходить переважно не перекладається. Нью-, Ной-, Нуево-… тощо. Новий Орлеан — скоріше виняток із правила.--Анатолій (обг.) 18:34, 4 жовтня 2016 (UTC)
Кишинів ту нейтральну зону вважає своєю, а Тирасполь - своєю. Відповідно, село підпорядковане одночасно до двох районів.--46.201.119.66 15:09, 1 жовтня 2016 (UTC)
У такому випадку чому ми маємо називати за юрисдикцією невизнаної країни, а не за юрисдикцією визнаної? За законом про АТУ Молдови вона Моловата Ноуэ / Molovata Nouă, тож перейменувати на Моловата-Ноуе.--Анатолій (обг.) 22:47, 1 жовтня 2016 (UTC)

ЄржовоЄржове[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви--46.201.119.66 08:03, 1 жовтня 2016 (UTC)

  • Сумнівно. Могла бути помилка суду. Правопис вимагає збереження -ово в російських назвах. Але назву можна розглядати як українську, а не російську, адже більша частина ПМР свого часу входила в склад Херсонської губернії, а Молдовська АРСР була частиною УРСР. Тож треба обговорити та знайти ще джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:26, 1 жовтня 2016 (UTC)
    • Дані в паспортах ПМР пишуться на трьох мовах. Суд переписав дані з україномовної сторінки.--46.201.119.66 15:11, 1 жовтня 2016 (UTC)
    • Ну, як прописка таке гуглиться: "Молдова, Рибницький р-н, с.Єржове". Але джерело лише одне і сумнівне. Порожньо і укрнеті на цю тему. Хм... а от на протилежне (Єржово) українською повно. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 3 жовтня 2016 (UTC)

Кірово (Рибницький район)Кірове (Рибницький район)[ред. код]

Підведення назви на український лад--46.201.119.66 07:56, 1 жовтня 2016 (UTC)

Аналогічно до Єржово.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 1 жовтня 2016 (UTC)
Ага, а ще Лос-Анжелес на Ангела, Мюнхен на Монахи, і так далі... бо воно все не на український лад. Кірово - не український населений пункт, і не мусить перекладатись українською. Виняток являють лише міста, які мають традиційні українські назви, але якесь окреме нікому невідоме село до цього не відноситься. Назви сіл мають бути мовою оригіналу, лише написання у відповідності до української граматики. А у вікі із цим дійсно безлад. До речі, що стосується цього села, то слід було б написати Кіров, бо румунською воно саме Chirov, а не Кірово. --Yuriy Kvach (обговорення) 13:09, 1 жовтня 2016 (UTC)
-ово зберігається в російських назвах. Питання в тому, чи вважати цю назву російською.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:56, 1 жовтня 2016 (UTC)
Це молдавське місто, назва радянсько-російська. Ні до України ні до української мови жодного відношення не має. Я б по-доброму написав румунською, але це - емоції. Назву дали за совка, і дали її російською мовою. Молдова поки що старі назви не повертала, тому якщо воно совок, то й написати як є. Бо я вже помітив, що населенні пункти на пост-радянських теренах у нас люблять українізувати. А навіщо? Ми ж не пишемо на український лад назви польських або словацьких сіл. Хоча ті назви нам рідніше і перекладати було б зручніше. Так навіщо у нас безліч назв населених пунктів у Білорусі, Молдові, Казахстані, тощо, перекладені українською? Як приклад, звідки у нас взялося село Жовтневе (Вілейський район)? Це вже я переклав назву статті, але теж здається не вірно, бо слід було б Акцябрьське. І таких назв бачив у вікі багато, просто не брався. Взагалі тут піднято цікаве питання, слід було б сформувати певне правило для таких назв, і привести до відповідності назви усіх статей. --Yuriy Kvach (обговорення) 20:51, 1 жовтня 2016 (UTC)
Як до України стосунку не має? Судячи з розташування, колись входило в Херсонську губернію та МАРСР УСРР/УРСР. Якщо цю політичну назву дали до 1939-го, то це українська назва, а не російська. Якщо пізніше - то питання не має чіткої відповіді.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 3 жовтня 2016 (UTC)
Кірово? Це шо, українська назва? До України має відношення як і сам Кіров. Якщо підходити із точки зору історичних кордонів, то й уся сучасна Молдова входила до складу Галицької держави. Це українське село? Невідомо. Існує традиційна українська назва для цього села (як на приклад для міст Перемишль або Холм)? Звичайно ні, бо аби ми не знайшли статтю про село в вікі, ні я ні ви напевно і не знали б про існування цього чудового місця. Українську версію назви в румунській версії статті додали вже після додавання інтервікі на українську статтю. Власне з української статті і взяли, без джерела. Та джерел взагалі немає, в жодній із версій. --Yuriy Kvach (обговорення) 15:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
Так, назву дали у роки перебування в радянській Україні. Ось мапа в роки війни. Кірове там є--37.55.75.179 15:09, 3 жовтня 2016 (UTC)
Тоді я Symbol support vote.svg За. Назва дана українською радянською владою, а в Україні основними є україномовні форми назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:34, 4 жовтня 2016 (UTC)
Назва на карті написана російською. --Yuriy Kvach (обговорення) 15:12, 3 жовтня 2016 (UTC)
То й що? Це просто доказ, що назва дана в період українізації, а тоді назву могли дати тільки з закінченням "Е". А село глухе, мале, тому й нема україномовних джерел про нього--37.55.75.179 15:22, 3 жовтня 2016 (UTC)
Давайте краще без "могли дати". Щось я не бачу українізації на приведеній карті. Якщо дали - джерело покажіть. Є факт - село знаходиться на території Молдови. Тому його назва в українській має відповідати румунській мові. Якщо є джерела російською (а вони є, карт безліч), то можна написати у відповідності до російської, хоча я вважаю румунську версію вірнішою. --Yuriy Kvach (обговорення) 17:49, 3 жовтня 2016 (UTC)
Нагадую вам, що, як я вже приводив посилання на закон, ПМР має українську мову, як офіційну, і сама Молдова законодавчо гарантує функціонування української мови там, тому не треба назви румунізовувати. Ми маємо повне право підтягувати назви на український лад. Доти, доки ПМР не зробить сайт, де напише україномовні назви свої сіл. А поки нам доводиться спиратися на газети, на світлини тримовних табличок назв шкіл та сільрад--37.55.75.179 20:53, 3 жовтня 2016 (UTC)
Ага, навіть так! Так тоді я вам нагадую, що не існує ніякого ПМР, а існує Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, де державною мовою, як у в усій Молдові, є румунська. Оскільки ці терени на жаль контролюється російською 14-ю армією, то на практиці там використовується російська. Українська мова там взагалі не використовується, крім як у побуті мешканців окремих сіл. Якщо ПМР і зробить сайт, то значимість цього сайту буде не більшого, ніж сайту ІДІЛ. І маю я великій сумнів, що росіяни там будуть використовувати "бєндєрівську" мову. Назва села не є українською, село не знаходиться не території України, невідомо взагалі чи є там хоч один українець. І взагалі, зареєструйтесь, раз вже почали дискусію (бачу, тільки що ви з Києва і використовуєте провайдер Укртелеком). Бо це дуже не приємно спілкуватись не ясно із ким. --Yuriy Kvach (обговорення) 17:13, 6 жовтня 2016 (UTC)
читайте молдовський закон: "Официальными языками Приднестровья являются молдавский язык на основе латинской графики, украинский и русский языки. Республика Молдова гарантирует функционирование и других языков на территории Приднестровья." І українська мова там має дуже міцне положення. Всюди тримовні написи. Українські газети, радіо, новини. І учні в усіх школа обирають, що поруч з російською вивчати українську чи молдовську. А є суто україномовні школи. Там, одна з мов міста Бендери - українська.
Тоді мали би бути і закони українською. наразі ж я знаходив лише румунською та російською.--Анатолій (обг.) 18:23, 21 жовтня 2016 (UTC)
Та немає там ніякої української мови! В окремих селах говорять суржиком, але ні шкіл, ні документації там українською немає. Суцільна показуха, як за совка. В Криму теж, "тіпа" українська і кримськотатарська офіційні. --Yuriy Kvach (обговорення) 12:11, 22 жовтня 2016 (UTC)
Нема української мови? Нема українських шкіл? Особисті переконання не доказ ("То нє упівці, то переодягнєні енкаведисти комсомольців ся убіли"). Факти - понад усе

ДороцкаяДороцьке[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви ось і ось.--46.200.145.80 21:00, 30 вересня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Це вимога правопису. "Прикметникові закінчення географічних назв передаються так: -ый, -ой — через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я; -ое, -ее — через -е, -є: Становий (хребет); Великий Устюг, Оленій (острів); Лиха, Нижня Тунгуска, Чусова; Благодарне, Бологе, Майське, Покровське, Углове." § 109.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:45, 1 жовтня 2016 (UTC)
Але як з -ая стало -е? Якщо це назва російська, то буде Дороцька, якщо молдавська, то Дороцкая.--Анатолій (обг.) 13:04, 1 жовтня 2016 (UTC)
Деревня ж вона, а село воно.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 1 жовтня 2016 (UTC)
За формою назва відверто слов'янська.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:10, 3 жовтня 2016 (UTC)
Попередній підсумок

Перейменувати за наведеними джерелами.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 25 листопада 2016 (UTC)

Список епізодів телесеріалу «Ходячі мерці»Список епізодів телесеріалу «І мертві підуть»[ред. код]

Основна стаття «І мертві підуть», а не «Ходячі мерці». «Ходячі ...» - це калька з російської мови, бо для української мови суфікси -ачи, -ячи непритаманні. Єдине україномовне озвучення всіх сезонів серіалу зроблено назвою «І мертві підуть». Назва «І мертві підуть» уставлена в українській мові. Зокрема, використовується в ЗМІ [9], [10], [11], [12], [13], [14] а також тематичними сайтами [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22], [23], [24] тощо.--Skritniy (обговорення) 20:13, 30 вересня 2016 (UTC)

Щодо -ачих не вигадуйте [25]. Ходячі, пахучі та співучі - цілком чиста українська мова. А серіал офіційно перекладався українською? Не чув.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:47, 1 жовтня 2016 (UTC)
Так серіал дублювався офіційно та виходив на ТЕТ під назвою «Ходячі мертвеці», тобто офіційно. Але команда аматорського озвучення UA Team перекладає його як «І мертві підуть»[26]. Також ЗМІ пишуть і «Ходячі мертвеці» [27]. Також деякі з вище запропонованих джерел використовують дві назви, наприклад тут 1 тут 2 Питання у тому чи ТЕТ продовжить показувати серіал під тією самою назвою чи ні або якийсь інший телеканал. А допоки серіал офіційно виходив тільки під назвою «Ходячі мерці» --BlackCat (обговорення) 23:10, 3 листопада 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Серіал офіційно виходив на українському телебаченні під назвою «Ходячі мерці».--Watashi-wa (обговорення) 23:16, 3 листопада 2016 (UTC)

Дмитрівка (Рибницький район)Димитрова (Рибницький район)[ред. код]

Виправте помилку. Село назване в честь болгарина Димитрова--95.132.253.253 15:41, 29 вересня 2016 (UTC)

  • Не аргумент. У Харкові площа, що названа на честь Савелія Павлова, наприклад, Павлівська.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:10, 29 вересня 2016 (UTC)
Відкрийте посилання з мапою. Створювач статті помилився з назвою.--95.132.253.253 20:49, 29 вересня 2016 (UTC)
За посиланням російськомовна мапа.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 1 жовтня 2016 (UTC)
Село російською пишуть "Димитрова", і молдавською пишуть "Димитрова", тому як може бути українською "Дмитрівка"?--46.201.119.66 07:43, 1 жовтня 2016 (UTC)
Бо можливий казус.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:24, 3 жовтня 2016 (UTC)
На цій же сторінці повно перейменувань у протилежний бік: на український відповідник назви з молдовського, тут же навпаки — з українського на молдовський.--Анатолій (обг.) 13:22, 1 жовтня 2016 (UTC)
Село помилково записали Дмитрівкою, адже на молдовских та ПМРських офіційних сайтах воно тільки Димитрова. Бо на честь болгарина.--46.201.119.66 15:14, 1 жовтня 2016 (UTC)
Чомусь в російській Вікіпедії теж Дмитровка, але не зрозуміло, звідки це взялося.--Анатолій (обг.) 17:52, 1 жовтня 2016 (UTC)

Тернопільське_воєводствоТарнопольське воєводство[ред. код]

У ті часи місто називалося Тарнополь, відповідно так називалося і воєводство. Навіть назва Тернопільської області спочатку була Тарнопольська (див. «Про створення Львівської, Дрогобицької, Волинської, Станіславської, Тарнопольської і Рівненської областей в складі УРСР», назва українською вгорі сторінки; у Довіднику АТП УРСР 1947 року в переліку перейменувань вказано, що місто Тарнополь було перейменоване на Тернопіль[1]). Згодом місто і область перейменували на сучасні назви.--Анатолій (обг.) 21:09, 28 вересня 2016 (UTC)

Технічно, мені здається, місто і тоді Тернопіль було, але на рівні розмовному. Проте я не заперечую проти історичності-офіціозу. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 17:09, 29 вересня 2016 (UTC)
ЮеАртеміс Ви б ще й свої статті доопрацьовували… --Бучач-Львів (обговорення) 08:17, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ні, Тарнополем в українській мові Тернопіль називався дуже короткий радянської історії. А за часів Польщі місто називалось українською Тернопіль. Звісно, це не була офіційна польська назва, бо українська мова не мала жодного офіційного статусу, проте це була назва, яка відповідала чинному на той час правопису української мови. Десь я знаходив чітке правило, що назви міст за межами УРСР потрібно називати саме за поширеною в україномовних джерелах (літературі тощо) назві. Як показує елементарний пошук по друкованим виданням того часу, назва Тернопіль значно переважала, як за кількістю, так і за якістю публікацій. Відповідно і воєводство було Тернопільським, про що свідчить також і пошук за джерелами того часу. --yakudza 09:00, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ось це джерело - журнал "Мовознавство" за 1935 рік, в якому написано, що українські географічні назви на території поза СРСР потрібно подавати "в тій формі, в якій вони зафіксовані і вживані в українській літературі." Далі йде приклад "Отже Львів, а не Львув..." [28] --yakudza 09:15, 30 вересня 2016 (UTC)

books.google

Дивуюсь, що таке обговорення взагалі виникає... Але що дивуватись, коли серед нас самих знайшовся, хм, користувач, який сам випросив нам російський фолбек. Якщо в ВР знайшлись креоли, які звернулись до поляків про визнання геноцидом українсько-польського протистояння в роки війни. Або тут активно плюються направо й наліво про «вишиватників». Для них Шевченко - вірнопідданий російської імперії. Народився в Росії, жив і помер в Росії. Харькавская губернія. Єлисаветград. Kiev. Єдіная страна. Малоросія. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:36, 30 вересня 2016 (UTC)
Mykola Swarnyk так а що дивуватись? Колись Анатолій відстоював Kiev в англвікі (диф довго шукати). --Бучач-Львів (обговорення) 07:51, 5 жовтня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Будь ласка, уникайте звинувачень на адресу інших користувачів. По-перше, назва статті про Київ в англійській Вікіпедії не має жодного стосунку до назви статті про це воєводство, а по-друге, Агонк тоді був не за назву Kiev, а утримавсяNickK (обг.) 09:38, 5 жовтня 2016 (UTC)
Наразі хто-хто, але хай Нік не вчить, особливо тому, що йому по дорозі з тими к-чами, хто вживає (точніше - без будь-яких поважних підстав --Бучач-Львів (обговорення) 10:24, 5 жовтня 2016 (UTC)) московитську лайку (сам Нік, звісно, цього не робить - але схвалює такі «дії» на мою адресу, та ще й де - на своїй СО). Крім того, я знаю, що кажу, і наведений Ніком диф - це зайвий доказ тільки вашої дружби (чи співпадання поглядів). А найголовніше: яке тут від мене звинувачення - тільки констатація. --Бучач-Львів (обговорення) 09:45, 5 жовтня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Ще раз повторюю прохання: прошу обговорювати не особистість номінатора, а перейменування статті. Дякую — NickK (обг.) 12:46, 5 жовтня 2016 (UTC)
Ніхто не обговорює номінатора - його «дії». А Нік перекручує зміст моїх слів, вкотре. --Бучач-Львів (обговорення) 12:54, 5 жовтня 2016 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. Україна. Адміністративно-територіальний поділ / М. Ф. Попівський. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1024.

ДойбаниДойбани-1[ред. код]

Виправте помилку в назві села--37.55.75.173 16:29, 25 вересня 2016 (UTC)

Ось--46.201.119.66 20:28, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Існує Дойбани 2 + іншомовні розділи вікі підтверджують, що назва має бути саме Дойбани-1.--Andriy.v (обговорення) 22:15, 1 жовтня 2016 (UTC)
    Те, що існує Дойбани 2 зовсім не означає, що мають існувати і Дойбани 1 (напр. є Криве Озеро і Криве Озеро Друге).--Анатолій (обг.) 22:30, 1 жовтня 2016 (UTC)
  • У законі про адмін.-ер. устрій Молдови вказано Дойбань I (рум. Doibani I), римськими цифрами зазвичай передаються порядкові числівники. Тож потрібно перейменувати на Дойбань Перший або Дойбани Перші (у всіх подібних НП в Україні вживається саме порядковий числівник), відповідно Дойбани 2 на Дойбань Другий або Дойбани Другі.--Анатолій (обг.) 22:30, 1 жовтня 2016 (UTC)
Україномовні в ПМР вживають тільки форму "Дойбани" (доказ з газети ПМР). Без ніяких "Дойбань"--37.55.75.179 14:38, 3 жовтня 2016 (UTC)

ВоронковоВоронкове[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви

БілочБілочі[ред. код]

Перейменуйте. Назва села від однойменної річки. Джерело назви: Підручник ПМР, с. 26--46.201.229.236 14:26, 24 вересня 2016 (UTC)

  • Сумнівно. Можливе неправильне трактування кінцевої I в румунській назві, яке є Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 25 вересня 2016 (UTC)
Там назва така ж, як російська: "Белочи"--37.55.75.173 11:37, 25 вересня 2016 (UTC)
Щодо кінцевої, то там або в усіх передавати як і, або в усіх як ь або взагалі не передавати. Але звідки друга і?--Анатолій (обг.) 19:49, 25 вересня 2016 (UTC)
Етимологічне. А щодо Ь - я мав на увазі, що -ci = -ч.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Назва від однойменної річки Білоч, що тече з України. У книгах називається тільки "Білоч", значить перейменовувати не треба.--95.132.252.180 14:39, 26 вересня 2016 (UTC)
    • Дякую. Тоді я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 27 вересня 2016 (UTC)
    • Повірю користувачу Якудзі, що кінцеве И/І відповідає українській традиції. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:36, 4 жовтня 2016 (UTC)
      • Проте в ПМР ця річна не так, як в Україні, називається Білоч (рос. Белоч), а має назву Білочі (рос. Белочи) (на молдавський лад). І доказ української назви річки приведений на самому початку. Тому я Symbol support vote.svg За перейменування--95.132.253.253 15:45, 29 вересня 2016 (UTC)
        • Ось ще доказ з сайту української школи в ПМР. Село пишуть, як "Білочі"--37.55.75.179 15:23, 3 жовтня 2016 (UTC)

Ревізійний союз українських кооперативРевізійний Союз Українських Кооператив[ред. код]

власна назва. Є джерела. --Бучач-Львів (обговорення) 12:43, 23 вересня 2016 (UTC)

  1. Встановити, як написано в установчих, реєстраційних чи інших офіційних документах цього Союзу (якщо це можливо, звернутися навіть і до архівів). Якщо це буде встановлено, я за те, щоб застосувати у назві статті саме цю версію;
  2. Якщо це не буде встановлено, вважаю доцільним застосувати версію за чинним правописом. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:46, 27 вересня 2016 (UTC)
  3. З огляду на наявність незрозумілих винятків-«привілеїв» для назв окремих установ, вважаю необхідним звернутися за переглядом і внесенням змін до правопису з тим, щоб або не було винятків, або усі слова у власних назвах писали великими літерами (як у більшості цивілізованих держав світу). Підтримую автора цієї статті і у тому, що у сучасному правописі достатньо недоречностей, які задля очищення української мови необхідно усувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:53, 27 вересня 2016 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Насправді використання Усіх Великих Літер У Назві не є притаманним більшості слов'янських мов. Візьмемо для прикладу Істинна церква Ісуса (там багато інтервікі). Східнослов'янські: be:Сапраўдная царква Ісуса, ru:Церковь истинного Иисуса (у тарашкевиці з великих, але мабуть, то лише для церков, бо в них be-tarask:Беларускі народны камітэт тощо). Західнослов'янські: cs:Pravá církev Ježíšova, sk:Pravá cirkev Ježišova (у польській виняток). Південнослов'янські: bg:Истинска църква на Исус, sr:Права црква Исусова, mk:Вистинска црква на Исус (у словенській, хорватській і боснійській з великих, але, мабуть, то виняток лише для церков, бо в них sl:Društvo slovenskih pisateljev, hr:Hrvatski svjetski kongres та bs:Bošnjačka akademija nauka i umjetnosti). Як видно, для слов'янських мов стандартом є використання усіх малих літер (крім першої) в назвах світських організацій, і вагомих підстав змінювати це наразі не наведено — NickK (обг.) 22:47, 27 вересня 2016 (UTC)
Але тоді і винятки вилучити! Навіщо дітям голову морочити, зазубрюючи їх перед диктантами? Face-smile.svg --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:53, 27 вересня 2016 (UTC)
  • Якщо сучасне правило правопису суперечить історичним джерелам, то пріоритет мають джерела, а правило заборонено застосовувати, інакше отримаємо знищення історичної назви. Це те саме, що переробити предмет старовини чи археологічну знахідку (наприклад, пектораль) згідно ДСТУ. Довгий час так і робили невігласи у церквах: забілювали фрески, чи «оновлювали» їх олійною фарбою. — Юрій Дзядик в) 14:22, 30 вересня 2016 (UTC).
    Тут є два рівні. Перший — власне назва. Сучасною мовою вона буде Ревізійний союз українських кооперативів, і в такому написанні вона, до речі, теж часто вживається. Але це обговорення не про це. Другий рівень — адаптація до правил сучасної мови. Коли ми пишемо про історичних діячів чи організації, ми пишемо сучасною мовою, а не тогочасною, інакше можна отримати суміш правописів в одному реченні. Франко писав драгоманівкою, наприклад, але стаття Франко Іван Якович, а не Франко Іван Јакович — NickK (обг.) 14:57, 30 вересня 2016 (UTC)
Ревізійний Союз Українських Кооператив.png
Адаптація назви до правил сучасної мови всупереч джерелам є ОД, ми не маємо на це права, тим більш маючи приклад енциклопедичного правопису, див. у Енциклопедії українознавства, том 7 ст. 2476. Офтопік: для Франка Якович не ОД, це 99,9…% джерел; тим не менш, його драгоманівка та Јакович можуть бути згадані у статті, це важливо. — Юрій Дзядик в) 15:57, 30 вересня 2016 (UTC).

Генерал-губернаторство_(Третій_Рейх)Генеральна губернія[ред. код]

академічні АД в розділі Джерела (це ЕУ, ЕІУ). також таке визанчення в Працях НТШ (напр. [29] --Бучач-Львів (обговорення) 07:56, 21 вересня 2016 (UTC)

--Бучач-Львів (обговорення) 10:18, 21 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Був тоді кіножурнал "Звуковий тижневик Генерального Губернаторства"--46.200.230.107 22:30, 21 вересня 2016 (UTC)
46.200.230.107 Детальніше, будь ласка. Це [33] все? А як з академічними джерелами? --Бучач-Львів (обговорення) 06:24, 22 вересня 2016 (UTC)
Ось той кіножурнал. Відомий тим, що в ньому є про парад дивізії СС "Галичина"--46.201.229.236 13:26, 24 вересня 2016 (UTC)
О, я про нього чув. Це самоназва. Дякую, добродію з Шевченківського району Києва, що нагадали Face-smile.svg.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:20, 22 вересня 2016 (UTC)

РейхсверРайхсвер[ред. код]

ЕІУ - Т. 7. - С. 409. також рекомендація від Український інститут національної пам'яті. Також - фонетика. --Бучач-Львів (обговорення) 06:47, 21 вересня 2016 (UTC)

Як стаття називається? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 01:08, 23 вересня 2016 (UTC)
Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] Стаття «Німеччина». На С. 411 - райхсбанк.
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Ще не закріпилося. Маємо 4 сторінки гугель-пошуку "Райхсвер" серед україномовної літератури супротив 10 "Рейхсвер".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:37, 21 вересня 2016 (UTC)
    Тобто ЮеАртеміс вважає, що старі совіцкі «джерела» - це наше майбутнє? Як тоді бодай з ЕІУ? Як з нім. словом драй - 3? Буде добре, коли Користувач:UeArtemis чітко вкаже, на які джерела він опирається. --Бучач-Львів (обговорення) 08:00, 21 вересня 2016 (UTC)
    «Не закріпилося». Це ж треба. а я то думав: Вікі - новий, сучасний продукт з прицілом на майбутнє (без московско-совіцких прострочених «консервів»)! А тут виявляється... --Бучач-Львів (обговорення) 08:03, 21 вересня 2016 (UTC)
    наведений ЮеАртеміс гугл-пошук - це переважно неАД. Особливо в тему: Великий Жовтень і революційний рух у Польщі: листопад 1917-жовтень! --Бучач-Львів (обговорення) 08:04, 21 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Третій Рейх → Третій Райх:
    1. За правописом (§95) передача -ei- зазвичай (Бучач-Львів - комент) іде через -ей-. Слово рейхсвер є в словниках (зокрема, в УЛІФ чи Словнику іншомовних слів), тож уже нема підстав змінювати це.
    2. За вжитком теж переваги нема. У профільній статті ЕІУ (ВЕРМАХТ) є лише рейхсвер. Також книг українською з райхсвером значно менше, ніж з рейхсвером: 44 на райхсвер проти 80 на рейхсвер, причому видання на Рейхсвер включають вищезгадану Історію Німеччини, УІЖ (тут райхсвер, Нік - ви знов не додивились, тобто обман! - коментар Бучач-Львів). Рейхсвер є на вибір в Донцова чи в УРЕ.
  • Підсумовуючи, вжиток з перевагою написання Рейхсвер, у словниках є лише рейхсвер, тож підстав відхилятися від написання Рейхсвер, яке відповідає чинному правопису, немає — NickK (обг.) 16:57, 21 вересня 2016 (UTC)
    Чим стаття Вермахт профільніша за статтю Німеччина? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:20, 5 жовтня 2016 (UTC)
    Точнішою темою: стаття Німеччина загальна та описує різні аспекти, а стаття Вермахт описує конкретно військову тематику — NickK (обг.) 09:33, 5 жовтня 2016 (UTC)
    Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] Писана та стаття ще за Кучми. Але Нік то не згадує. --Бучач-Львів (обговорення) 09:49, 5 жовтня 2016 (UTC)
    А сьомий том ЕІУ вийшов за Януковича. Яка різниця? Правопис же не змінювався ні за Кучми, ні за Ющенка, ні за Януковича, остання серйозна зміна була ще за Кравчука — NickK (обг.) 12:09, 5 жовтня 2016 (UTC)
    Так значить для іншого обговорення профільною вже буде стаття Німеччина і чисто гіпотетично може бути інший результат? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:19, 31 жовтня 2016 (UTC)
    Чисто гіпотетично — так. Але якщо в межах однієї енциклопедії один і той самий термін у різних місцях пишеться по-різному, потрібен детальніший аналіз, який я тут і наводжу — NickK (обг.) 23:52, 30 листопада 2016 (UTC)
    Де бодай результати пошуку, Нік? Що за нахабство? --Бучач-Львів (обговорення) 12:46, 26 вересня 2016 (UTC)
    @Бучач-Львів: Будь ласка, добирайте слова та дотримуйтеся ВП:НО. Я все навів у своєму коментарі, якщо ви маєте чим доповнити, будь ласка, доповнюйте — NickK (обг.) 13:02, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Райхсвер (гб) - 185
  • Райхсвер (гсх) - 12
  • Рейхсвер (гугл бук) - майже все на перших сторінках пошуковика - російською
  • Рейхсвер (гсх) - суміш --Бучач-Львів (обговорення) 12:51, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Для початку NickK процедури хай дотримується, і не робить недоречних закидів. Хоча - то глухий варіант. на жаль. Де аналіз? --Бучач-Львів (обговорення) 13:04, 26 вересня 2016 (UTC)
    Без голослівних закидів, будь ласка. Процедури я дотримався, проголосувавши проти та мотивувавши свою думку. Аналіз я зробив, показавши перевагу в ужитку написання в джерелах. Так, помилився з посиланням на УІЖ, мало б бути ось це, перепрошую, але навіть це одне джерело не змінює переваги написання Рейхсвер як за якістю, так і за кількістю — NickK (обг.) 15:46, 26 вересня 2016 (UTC)
    От як помилився - то й варто казати: перепрошую, то сталось мимоволі. --Бучач-Львів (обговорення) 09:47, 5 жовтня 2016 (UTC)
  • Профільна статті Вермахт писалась ще царя Гороха (2003, совок аж за милю чути). цим чоловіком з купою совіцких медалей. --Бучач-Львів (обговорення) 13:05, 26 вересня 2016 (UTC)
    Яким чином це змінює те, що Кулинич Іван Маркович є одним з провідних фахівців з історії Німеччини в Україні? У Вікіпедії наче ще нема правила, що праці авторів, які мають радянські медалі, не є АД — NickK (обг.) 15:46, 26 вересня 2016 (UTC)
    Не пересмикуйте вкотре. Нема питань, що п. Кулинич був фахівцем-істориком. Але - не філологом-«німцем». Плюс - часи його діяльности - це в основному совок. Заодно: Роман Вайденфеллер, Швайнштайгер тощо. Айн, цвай, драй, поліцай. --Бучач-Львів (обговорення) 06:06, 27 вересня 2016 (UTC)
    Можу вам нагадати §95 правопису, за яким -ei- зазвичай передається через -ей-, окрім як у новіших запозиченнях. Рейхсверу вже під сотню років і він є в словниках, так само як і, наприклад, Ейнштейну, на відміну від Вайденфеллера та Швайнштайгера, про яких ще двадцять років тому ніхто в Україні не чув. Будь ласка, не змішуйте старих запозичень з новими — NickK (обг.) 06:34, 27 вересня 2016 (UTC)
    Вкотре повторю: сам Нік каже зазвичай. Але: Роман Вайденфеллер, Бастіан Швайнштайгер тощо. Крім того, вкотре повторю: джерела часів совка не можуть апріорі бути АД - там відчутний вплив московії. Якщо це укрвікі, то має бути принаймні врахована й мова української діаспори. Причому в першу чергу, а не змосковщена підсовіцка мова. Врешті, Райхскомісаріат - новіше джерело, ніж Вермахт в ЕІУ. --Бучач-Львів (обговорення) 06:48, 27 вересня 2016 (UTC)
    "джерела часів совка не можуть апріорі бути АД". Щось я такої застороги в ВП:АД не бачив. А мова діяспори не враховується, бо ВП:МОВА. І прошу перестати кожного разу розповідати нам про свою совікову мову, бо Вікіпедія:НЕТРИБУНА.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 3 жовтня 2016 (UTC)
    Звісно, всі радянські «джерела» - апріорі «АД». Без сумнівів. І прошу не говорити неправду (не кожен раз я пишу совікова, тим більше, й так зрозуміло - одрук). В принципі, можу й розцінити як випад. --Бучач-Львів (обговорення) 09:51, 5 жовтня 2016 (UTC)
    випад--ЮеАртеміс (обговорення) 10:23, 5 жовтня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За передаємо дифтонги--Albedo (обговорення) 16:17, 12 жовтня 2016 (UTC)

Третій_РейхТретій Райх[ред. код]

Інститут Національної Пам'яті рекомендує вживати назву Райх. Український історичний журнал так само вживає назву Райх. --Бучач-Львів (обговорення) 06:24, 21 вересня 2016 (UTC)

Крім того:

Добродію Бучачу-Львове, в Гуглі існують фільтри. Маємо 7 сторінок Райху в українській літературі супротив 9 Рейху. Особисто я прихильник традиції, тому я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 21 вересня 2016 (UTC)
Вкотре повторюю: ваші результати - сирівець, ще й нефільтрований. Це - несерйозно. Я надаю академічні видання (ЕУ, ЕІУ, УІЖ). --Бучач-Львів (обговорення) 08:42, 21 вересня 2016 (UTC)
Ви навели Райх і Рейх. А мова - про Третій Райх. --Бучач-Львів (обговорення) 08:44, 21 вересня 2016 (UTC)
[34] внизу. Fedir Malanchuk - 1976. супер. «Нове віяння».
  • Symbol support vote.svg За За наведеними аргументами, крім того це потребуватиме відповідної зміни назв усіх пов'язаних статей.--PsichoPuzo (обговорення) 14:15, 21 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти з двох причин.
    1. По-перше, мовна складова. Згідно з ВП:МОВА ми дотримуємося чинного правопису. Правопис ei регламентує §95 Правопису: за традицією ei передається через -ей-, крім новіших запозичень, у яких -ай-. Слово рейх є в словниках (зокрема, в УЛІФ чи Словнику іншомовних слів), слова ж райх у словниках згідно з чинним правописом немає. Інститут національної пам'яті, за всієї поваги до нього, не має впливу на правопис.
    2. По-друге, вжиток. Термін Третій Райх не має переваги перед терміном Третій Рейх у джерелах. Спростовую наведені аргументи:
      • Пошук. Google адаптує результати під налаштування користувача, і може залежно від налаштувань за запитом третій видавати рос. третий. Конкретно в мене за запитом [Третій Райх, наприклад, на першій переважає пані З. Райх (З (зе) = 3 (три) = третій + Райх), тож це ні про що не свідчить. За запитом ""Третій" Райх" я бачу 102 результати, на ""Третій" Рейх" їх 120. У Google Scholar 86 Райхів і 242 Рейхи. Досить відчутна перевага варіанту Третій Рейх.
      • Енциклопедія історії України. Про Райхскомісаріат говорили окремо, а взагалі в більшості статей на цю тему саме Рейх: ІМПЕРІЯ (проголосила Третій рейх), КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ (примусову працю до Третього рейху), КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 (повної і безумовної капітуляції Третього рейху), МАУТГАУЗЕН (концентраційних таборів Третього рейху), МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ (розпущене разом з низкою ін. мін-в Третього рейху), МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938 (приєднавши її до Третього рейху) тощо. Можливо, це залежить від автора статті.
      • Енциклопедія українознавства. Так, там Райх, бо за діяспорним правописом так, у тій же статті вжито, наприклад, слово "деклярація", яке явно суперечить чинному правопису.
  • Підсумовуючи, вжиток рівний або з перевагою написання Третій Рейх, у словниках є лише рейх, тож підстав відхилятися від написання Третій Рейх, яке відповідає чинному правопису, немає — NickK (обг.) 15:26, 21 вересня 2016 (UTC)
    Ніхто іншого від Ніка й не сподівався. В яких словниках? 100літньої давности? --Бучач-Львів (обговорення) 14:07, 22 вересня 2016 (UTC)
  • Тут є ще один дуже важливий нюанс. Номінацію подано, аргументуючи сучасною вимовою слова у німецькій мові. Але на відміну від власних назв (наприклад, вищенаведеного Швайнштайгера, якому лише трохи за 30 років, і чиє прізвище стало більш-менш відоме ну нехай 15 років тому), «рейх» - це, по-перше, загальна назва, по-друге, запозичена не 15 років тому, а набагато давніше. Треба вияснити, коли запозичене слово, за посередництва яких мов (що могло спричинити фонетичні трансформації), і як в той час вимовлялось слово в німецькій мові (чи діалектах, якщо загальнонімецька мова тоді ще не була кодифікована). Про словники вже дещо написали вище.
Певна аналогія - ми називаємо столицю Австрії словом «Відень». Так вона вимовлялась в ті часи, коли українська мова запозичила цю назву. І те, що зараз німецькою мовою ця назва звучить інакше, не дає підстав змінювати назву в українській мові--V Ryabish (обговорення) 19:33, 21 вересня 2016 (UTC)
А до чого тут "деклярація"? Пересмикуєте, зміщуєте акценти. Ігноруєте як академічні АД (ЕІУ, УІЖ), так і фонетику, рекомендації УІНП. Українська мова якраз не російська, де звикли іноземні слова на свій манір подавати. А нам це за більшовиків «подарували». Щодо «а взагалі в більшості статей на цю тему саме Рейх», припускаю, ви сюди весь «совковий запас» включили. Щодо УІНП. Якщо ви й справді поважаєте, то навіщо робите таке некоректне твердження? Чи мотиви УІНП - це так собі, «захцянка» «ат фанаря»? --Бучач-Львів (обговорення) 06:29, 22 вересня 2016 (UTC)
щодо тих статей в ЕІУ, де рейх. Їх писали часто автори радянської школи, чи їх учні. І вони надруковані доволі давно. --Бучач-Львів (обговорення) 13:37, 22 вересня 2016 (UTC)
Насправді там дуже різні автори. Є провідні історики за фахом, наприклад, Кульчицький Станіслав Владиславович (завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст.), Віднянський Степан Васильович (завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України) та Лисенко Олександр Євгенович (завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни), а є й молоді (наприклад, Кашеварова Наталія Григорівна 1983 р.н. чи Дерейко Іван Іванович — випускник Могилянки 1999 року). Тож не треба все списувати на вік — NickK (обг.) 15:04, 22 вересня 2016 (UTC)
Не варто перекручувати мої слова: я не говорив про вік авторів, а про їх погляди (хоча й вони, вочевидь, можуть транформуватись). Варто просто задуматись: чому в перших томах дійсно є рейх, але - Райхскомісаріат Україна у Т. 9. --Бучач-Львів (обговорення) 06:52, 23 вересня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За: Професор О. Пономарів радить вживати Третій Райх.--Словолюб (обговорення) 14:08, 22 вересня 2016 (UTC)

Так, за Проєктом 1999 року та Харківським правописом (які підтримує Пономарів) райх, а не рейх. Але Вікіпедія в нас згідно з чинним правописом — NickK (обг.) 15:04, 22 вересня 2016 (UTC)
ТОбто к-ч Нік вважає, що ми апріорі маємо множити хиби правопису, де факто радянського у багатьох моментах? --Бучач-Львів (обговорення) 06:48, 23 вересня 2016 (UTC)
Ні, я вважаю, що вікіпедисти не повинні проводити оригінальних досліджень і визначати на власний смак, які пункти правопису хибні, а які ні — NickK (обг.) 08:18, 23 вересня 2016 (UTC)
Я розумію, що Ви демонструєте законослухняність (і формально Ви маєте слушність), але на якого тоді читача розрахована Вікіпедія, якщо професори і, скажімо, радіожурнал "Слово" дають інші правописні рекомендації, ніж ті, за якими пишеться Вікіпедія? І кому оце все виправляти, коли такі, як Пономарів, нарешті, доможуться відновлення норм харківського правопису, замість нині чинного сталінського?--Словолюб (обговорення) 08:39, 25 вересня 2016 (UTC)
Обов'язковими є лише настанови Міністерства освіти. Див. мовний закон та постанову кабміну на його виконання. От ми і дотримуємося чинного правопису, бо він обов'язковий.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 25 вересня 2016 (UTC)
@Slovolyub: Вікіпедія розрахована на пересічного читача, якому байдужі правописні проблеми (а таких більшість). Читача, який у шкільному підручнику історії прочитав про Третій Рейх і який у підручнику з української мови не бачив жодного правопису, крім чинного. А коли зміниться правопис, то змінимо ми й написання у Вікіпедії. Не потрібно передбачати майбутнє, бо ніхто не знає, яким саме буде той новий правопис — NickK (обг.) 22:52, 25 вересня 2016 (UTC)
є Маркус Хайц від UeArtemis. Який сам порушує [35] правопис § 87. G, H. І що тут скажеш. Звісно, зараз UeArtemis скаже, що знайшов якесь АД, де Хайц. --Бучач-Львів (обговорення) 09:55, 26 вересня 2016 (UTC)
А хокей порушує? Правопис дозволяє передавати h як х.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 27 вересня 2016 (UTC)
Аргумент, звісно, цікавий. От якби гаківка - не було б клопотів.--Бучач-Львів (обговорення) 09:02, 29 вересня 2016 (UTC)
«Обов'язковими є лише настанови Міністерства освіти.» Скажіть, будь ласка, де це прописано? А після скандалів з фальсифікацією ЗНО, з підручником історії 7 класу поготів це міністерство, де ще є прихильники табачьніка, не може бути істиною в останній інстанції. --Бучач-Львів (обговорення) 08:37, 4 жовтня 2016 (UTC)

Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі. Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов'язкових довідкових посібників при використанні української мови, а також порядок офіційного видання цих довідників визначаються Кабінетом Міністрів України. Держава сприяє використанню нормативної форми української мови в засобах масової інформації, інших публічних сферах.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про засади державної мовної політики, Стаття 6. Державна мова України, 4. [36]

А далі дивимося сам чинний порядок [37]. Офіційна норма - тільки через Міносвіти. І не мішайте мовознавство з історіографією - це різні речі.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 5 жовтня 2016 (UTC)

А далі дивимося: чинний порядок [38] - це від 22 квітня 2013 р. (себто азаровська «постанова»). Це [39], власне, так виходить, закон Ківалова-Калєснічєнка (з невеликими поправками). Чудово! --Бучач-Львів (обговорення) 06:54, 13 жовтня 2016 (UTC)
Дура лекс.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:10, 21 жовтня 2016 (UTC)
Виконання глупих законів - глупота. --Бучач-Львів (обговорення) 06:35, 23 жовтня 2016 (UTC)
Що дура - це доволі очевидно, а от що лекс - не факт. Чому? - та тому що існує ієрархія нормативно-правових актів. У разі, якщо якесь положення постанови Кабміну суперечить Закону (в даному разі Закону про географічні назви), тоді діє норма закону. Вже писав про це нашому харківському колезі, але він далі в кулко твердить своє. Закон Ківалова не регламентує географічних назв взагалі, так само й дана постанова - вона стосується: а)лише словників, б)лише виданих пізніше від неї самої. І що таке "Гриф Міносвіти" - це звичайнісінький бюрократичний штамп — дві пляшки коньяку, три коробки цукерок — хто там буде дивитись на текст (аби якась дискета була в конверті)! Отже, в географічному законі прописаний порядок - на його виконання видані Інструкції. Це словники - ні, це довідники з правопису - теж не зовсім - це Інструкції з передачі.... Міносвіти йде лісом. А якби сильно хотіло візувати - хай купить машину часу й візує, хоч би й Грінченка. Бог в поміч. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:39, 7 листопада 2016 (UTC)

Герб_Третього_РейхуГерб Третього Райху[ред. код]

УІЖ, ЕІУ рекомендації Інст. Нац. Пам'яти --Бучач-Львів (обговорення) 06:23, 21 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти окремого розгляду. Перейменовувати лише в парі з основною статтею про державу.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:44, 21 вересня 2016 (UTC)

Категорія:БойовикиКатегорія:Фільми-бойовики[ред. код]

Термін Бойовики може розглядатися неоднозначно. Це терористи-бойовики і жанри фільмів, відеоігор, коміксів і т.п.. Тому я вважаю, що потрібне уточнення. В інших вікі використовується термін Екшн з додаванням фільм або бойовик (кіножанр). Якщо перейменувати, то і всі підкатегорії, де зараз зустрічаються як і Бойовики і Фільми-бойовики. --Basio (обговорення) 21:04, 20 вересня 2016 (UTC)

Найбільш українською назвою буде назва "Гостросюжетні фільми". Це український відповідник слова "екшн".--Yasnodark (обговорення) 14:37, 30 вересня 2016 (UTC)

Прапор_Третього_РейхуПрапор Третього Райху[ред. код]

рекомендація, Український інститут національної пам'яті. Також обходимось без московсько-совіцких посередників -нім. Reich. --Бучач-Львів (обговорення) 13:21, 20 вересня 2016 (UTC)

  • Я проти окремого розгляду. Перейменовувати лише в парі з основною статтею про державу.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:12, 21 вересня 2016 (UTC)

Сбербанк РосіїСбербанк[ред. код]

Відділення банку вивіски вже змінили.--37.55.74.53 21:47, 17 вересня 2016 (UTC)

Ощадбанк та Сбербанк - дві різні назви. Хай Ощадбанк не викаблучується--37.55.74.53 12:47, 18 вересня 2016 (UTC)
Вивіски змінюють лише на Україні, в Росії та усіх інших країнах назва залишається колишня. Оскільки стаття про групу загалом та її не треба перейменовувати. Про перейменування в Україні вказано у розділі "Сбербанк в Україні". --TheLotCarmen (обговорення) 17:07, 18 вересня 2016 (UTC)

Х'юго ҐернсбекХ'юго Гернсбек[ред. код]

ред.№ 16126091 - порушення політики ВП:МОВА. Було перейменовано з Г'юго Гернсбек на Х'юго Ґернсбек без АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:35, 11 вересня 2016 (UTC)

Це якесь осіннє загострення ґ-фобії? Почніть з того, що ім'я має бути Гюго, або радше Г'юґо а там уже копайте, що накопаєте - це мабуть єдине знайдене вами згадування в інтернеті? Усталене вживання на підставі однієї згадки? Дуже і дуже сумнівна пропозиція. Ваші земляки просували українізацію, а ви всі свої зусилля спрямовуєте на ресовєтизацію - сумнівна ціль! Прізвище походить від Gernsbacher - там хер в кінці а не напочатку. Напочатку Ґерн (охочий). Для людей з елементарним чуттям до мов це звучить саме так - з твердим Г. Також подивіться куди хто перейменовував і скільки разів... і премію також. Нещасна країна з такими доброзичливцями! Mykola Swarnyk (обговорення) 02:52, 12 вересня 2016 (UTC)
Це правило § 87. G, H чинного правопису. І не вбачаю в ґеканні жодної українізації. Звук характерний для російської та польської, а не української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:21, 12 вересня 2016 (UTC)
І хто кого дурить? § 87. G, H ....Гюго... і де ваше Х'юго? В "та інших"? Тут бачимо, а тут очко заплющуємо. З тим самим успіхом я скажу що Ґернсбек передбачений у § 15, і под.. Але оскільки прізвище явно походить від німецької географічної назви Gernsbach - то згідно з пунктом 19 Інструкції з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів. Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. має писатись через літеру Ґ. Інструкція видана на виконання Закону України і є, таким чином, частиною законодавства. Але що це я вам тут тлумачу - для вас же солодко бринить одна струна, чітко настроєна на рішення Пленумів КПСС "про мінімальні розбіжності..." і т.д. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:49, 12 вересня 2016 (UTC)
Знов якісь КПРС поперли замість мовознавчих аргументів... "Вікі не трибуна". Гюго це з іншої мови. Я, до речі, не проти і Г'юго, якщо буде україномовне АД. Щодо того, хто кого дурить: "Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих" - це прізвище до переліченого не належить.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 12 вересня 2016 (UTC)
"а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под." - вибачте, але де тут "подібне"? Це ж прізвища-слова з категорії українські/давнозапозичені/зукраїнізовані. Слово, по-перше, не питоме, по-друге, запозичене нещодавно, по-третє, морфологічно не зукраїнізоване (де, наприклад, ікавізм в ньому?).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 12 вересня 2016 (UTC)
А інструкція міністерства ЕКОЛОГІЇ не встановлює мовну норму та є документом виключно для внутрішнього користування. Для адептів інструкцій міністерства екології: існує документ, який закріпляє право встановлювати мовну норму ЛИШЕ ЗА МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ: ПОСТАНОВА від 22 квітня 2013 р. № 298 Про затвердження Порядку затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов’язкових довідкових посібників при використанні української мови та офіційного видання таких довідників--ЮеАртеміс (обговорення) 06:05, 12 вересня 2016 (UTC)
Не зукраїнізоване бо русифіуковане. А може бути не русифіковане бо зукраїнізоване? Одне міністерство написало одне, інше написало інше. Встановлення правильності передачі географічних назв регламентується Законом, не постановою КМ Азарова-Табачника, (на виконання закону Колесніченка-Ківалова), розумієте ієрархію документів? Постанова КМ не діє в частині, в якій суперечить закону про географічні назви (Ющенка). І взагалі постанова стосується словників а не слів. Видана в 2013 році, а інструкція в 2001. Махаєте чим будь аби помахати. Але хто тут чого дотримується? Адже звука «ґ», за вашим твердженням, «нє било і нєт». Вийшли з КПСС але КПСС не вийшов. Про ікавізм ви також щось недодумали до кінця. У словах Ґалаґан, Ґудзь є ікавізм? Ґернсбек має містити ікавізм? Чи Г'юґо? Mykola Swarnyk (обговорення)
Гекання жодним чином не є русифікацією. Саме ґекання є фонетичною русифікацією. Ікавіз же ж просто як приклад. Зокрема слово ґніт відверто українізоване, бо має ікавізм. Ви мені процитуйте цей "закон Ющенка", який вказує нам писати прізвище Гернсбек через Ґ. А так: правопис не парафія екологів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 12 вересня 2016 (UTC)
Саме русифікацією і є. літеру Ґ вввів ще Мелетій Смотрицький, проте з приєднаннням до Росії та наступною забороною українського правопису, вона перестала вживатися як показник українськості у текстах, бо в офіційному російському алфавіті такої літери не було. На землях Австро-Угорщини вона зберігалася. Тому за рішеннням консиліуму найвторитетніших філологів УРСР в Харкові вона включена до правопису. Та після самогубства Скрипника програма українізації була згорнута та правопис зазнав нової тотальної русифікації.--Yasnodark (обговорення) 13:30, 23 вересня 2016 (UTC)
І особливість зазначених прізвищ в тому, що вони мають значення в ролі загальних назв. Наш літератор не є загальною назвою, на відміну від ґалаґана (рос. поплавок) та ґудзя (рос. шишка, пуговица).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:37, 12 вересня 2016 (UTC)
А от Юрій Шевельов пов’язував гекання з посередництвом російської мови. І судячи з того, за яких умов повертається ґекання, він мав рацію. А наведене джерело взагалі з часів, коли такої літери в алфавіті не було. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:34, 19 вересня 2016 (UTC)
Старі джерела актуальні, якщо не суперечать правопису. Правопис змінився в бік розширення використання И - це не наш випадок.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 19 вересня 2016 (UTC)
До речі, у моєї матері ґекання розвинулось зовсім нещодавно після Інтера та російського телебачення, де вимова так поставлена. Серед україномовних же ґекання це радше політична воля, аніж природне мовлення.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 19 вересня 2016 (UTC)
Складність у тому, що правопис інтерпретують по-різному. Не може бути політичної волі в тому, щоб передавати іншомовний /g/ українським /g/. Передавати іншомовний звук самим собою при запозиченні — суто природне мовне явище. В українській мові ми зазвичай саме так і робимо! Якщо навіть з російської слова почали запозичуватися з ґеканням — то це тільки підтвердження природності такого процесу. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 01:03, 23 вересня 2016 (UTC)
Природною є адаптація, що й маємо в більшості слів. Ґ, як я зазначав не раз, з'являлося історично в народній мові на місці К (куля->ґуля, крати->ґрати, к бісу->ґ бісу), лише потім книжники запровадили ґекання в таких словах, як ґрунт (люди гекали і гекають в таких словах [40]). Розділ III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ нам каже використовувати тут Г. Про використання Ґ там нічого немає. В правилі § 15. Літера Ґ йде мова про загальні давні запозичення та прізвища, які є цими давніми запозиченнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 23 вересня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти персону звуть Х'юґо Ґернсбек. Саме так його називає найавторитетніший критик-фантастикознавець, засновник Ассоциації американських письменників-фантастів та її перший президент Деймон Найт, ім'я якого отримала найпрестижніша премія за заслуги перед жанром.
https://www.youtube.com/watch?v=dJJmvUF7DG0 .
Він балакає українською?--ЮеАртеміс (обговорення) 16:56, 6 жовтня 2016 (UTC)
Я гадаю, кому, як не йому, краще знати. Тож не треба винаходити укр. велосипед, якщо Ґернсбека звали Х'юґо, а прізвище звучить як Ґернсбек. Можливо колись він і був Гуго та його американським сучасникам це було невідомо. Все інше — від лукавого. Премію назвали на його честь. Тож вона також має носити назву «Х'юґо», що ж стосується другої приголосної в імені, то тут питання залишаються , проте це не так суттєво. --Yasnodark (обговорення) 13:30, 23 вересня 2016 (UTC)
Ваші вуха не АД з орфографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:47, 23 вересня 2016 (UTC)
То скористайтеся своїми. Бо слова найавторитетнішого критика жанру саме є АД. --Yasnodark (обговорення) 15:40, 6 жовтня 2016 (UTC)
Не знаю, що там люди робили з ґрунтом, але відсутність бібліографії на слово грунт каже багато. Історія появи ґ не стосується потенціалу її функціонування. А якщо фільтрувати погані звуки, то перший кандидат на виліт — ф. Якщо §87 каже писати г, то чому ви пишете Х’юго, а не Г’юго? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:21, 5 жовтня 2016 (UTC)
Бо його усі звали сами Х’юґо. А нашому алфавіті ще ніхто літеру "Х" не заборонив, а персону звуть саме Х'юґо Ґернсбек. Саме так його називає найавторитетніший критик-фантастикознавець, засновник Ассоциації американських письменників-фантастів та її перший президент Деймон Найт, ім'я якого отримала найпрестижніша премія за заслуги перед жанром. https://www.youtube.com/watch?v=dJJmvUF7DG0 . В той же час якщо Френка Герберта звали Герберт - то ніхто там "Х" ліпити не буде.--Yasnodark (обговорення) 15:40, 6 жовтня 2016 (UTC)
Деймон Найт його називає [hu]ґо. Це може бути Гуґо або Хуґо. Звідки «Х’ю-»? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:35, 13 жовтня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Згідно правопису (§ 87) та джерелам.--Watashi-wa (обговорення) 13:39, 23 вересня 2016 (UTC)
Вам не дивуюсь, бо чого дивуватись - 1-ше "джерело" опубліковане в 1985, а посилається... на 2011 рік, у другому «1 сторінка книги відповідає запиту Х'юго Ґернсбек», 3-є це «Республиканьский мижвидомчий збирник», а в четвертому «На запит Х'юго Гернсбек не знайдено жодного документа.» Лупити по клавішах хто небудь може, а читати «нарите» ліньки? Ще ні разу без пересмикувуння від вас нічого не приходило. І ще: навіщо було перейменовувати Геді на Хеді? Якесь патологічне Х..любство? Вже навіть не дивуюсь... Mykola Swarnyk (обговорення) 05:34, 24 вересня 2016 (UTC)
Ґ ніяк не може бути, бо є чинний правопис і вікіполітика. До речі, цікаво, що користувач, що ґ поставив, поставив і х замість г. Так що джерело тут підтверджує його передачу імені.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:42, 24 вересня 2016 (UTC)
І хочу звернути увагу, що теперішній варіант алогічний: ім'я через Г (Х'юго/Hugo), а прізвище через Ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 24 вересня 2016 (UTC)

Єжи Оссолінський (люблінський староста)Адам Юрій Оссолінський[ред. код]

Повне ім'я цього діяча польською Adam Jerzy Ossoliński, тож не бачу підстав скорочувати ім'я, умисно створюючи неоднозначність.

У польських джерелах його ім'я зазначається або як Adam Jerzy Ossoliński (Studja historyczne i literackie, Tom 3;Tom 1881, Stanisława Oświęcima dyariusz 1643-1651 або Jerzy Ossoliński, orator polskiego baroku (2000)), або як Adam Ossoliński, як-от у Genealogia: studia i materiały historyczne, Tomy 15-18 (2003), Podróże historyczne po ziemiach polskich między rokiem 1811 a 1828 odbyte або Jakuba Michałowskiego wojskiego lubelskiego a późniéj kasztelana bieckiego Księga pamiętnicza.

В українських джерелах він або Адам Юрій Оссолінський (П. Шевальє. Історія війни козаків проти Польщі з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар), або просто Адам Оссолінський (Свєшніков І. Битва під Берестечком або Гуртовий Г. Волинь - край козацький). Поточне ж написання Єжи Оссолінський узагалі не вживається в україномовних джерелах.

Див. також попереднє обговорення на Обговорення:Єжи Оссолінський (люблінський староста)NickK (обг.) 14:09, 9 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Повний варіант компромісний для українських джерел.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:54, 9 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Україномовні «джерела» - суцільне дилетанство, і ніхто в тих «джерелах» взагалі не переймався тим А. Є. Оссоліньским. Моголи - то й моголи... За Адам Єжи Оссоліньскі - згідно з транслітерацією. чи Адам Єжи Оссолінський - згідно з квазісовіцким правописом та джерелами, де справді хоч трохи досліджували цю особу (таких українською мовою поки не бачив). ми гаварім партія - падразумєваєм Лєнін, гаварім Лєнін - падразумєваєм партія... Добре, що Нік зацікавився цією особою. Але - водночас - чергове часткове маніпулювання від Нік. У польських джерелах (зокрема, академічному ПСБ) він - також Єжи Оссоліньскі, люблінський староста, тому так стаття й названа. Також варто сказати, що так зване українське джерело, де вказано А. Ю. О-кий - це тільки «кривий» переклад з П'єр Шевальє. Сучасні укр., зокрема академічне ЕІУ, джерела його тезку називають Єжи, от тільки Нік в силу своїх особистих мотивів не хоче з тим погодитись. Як і його співдумець. --Бучач-Львів (обговорення) 18:56, 9 вересня 2016 (UTC)
    Тобто доктор історичних наук Свєшніков Ігор Кирилович, який професійно досліджував і написав монографію про битву під Берестечком (у який і загинув цей діяч), є суцільним дилетантом? Так само дилетантом, мабуть, є Назаренко Юрій Іванович, який перекладав з чотирнадцяти мов, включаючи і французьку, і польську. <іронія>Звісно, лише серед вікіпедистів можна знайти кращих спеціалістів</іронія> — NickK (обг.) 21:38, 9 вересня 2016 (UTC)
    Те, що Ви, Бучачу-Львове, не визнаєте український мовний простір, ми знаємо. Може кинете вже цю тематику, якщо так ненавидите українські джерела? Писати статті "супротив" них (себто ігноруючи) не діло.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 10 вересня 2016 (UTC)
    1) Не говоріть грубих дурниць, ЮеАртеміс (хоча то вже у вас обидвох правило, бо знати ви обидвоє більше не хочете). За цю фразу можу подати й в АК. 2) Би ви разом з Миколою знали, сейм 1550 року прийняв рішення, що польська мова важливіша ніж латинська. 3) І щодо «джерел». У наведених, як ви обидвоє кажете, «джерелах» українською мовою скільки є інформації про нього? Кіт наплакав. --Бучач-Львів (обговорення) 06:08, 11 вересня 2016 (UTC)
    До чого тут сойм до української вікіпедії? І нічого грубого в пропозиції не займатися проблемною для Вас темою немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:27, 11 вересня 2016 (UTC)
    Якщо к-ч не може вловити, що це до того, що ще з середини 16 ст. поляки проводили політику делатинізації, то що тут зробиш. --Бучач-Львів (обговорення) 08:47, 11 вересня 2016 (UTC)
  • NickK на разі у росіянина Свєшнікова [41] ми довідались лише це. Адам Оссолінський — люблінський староста (рік. нар. невід. - 1651). Більше нічого. Це джерело? Сумнівно, це, вважаю, тільки штрих. Те саме звідси. Паньство, про що мова? А Миколі вкотре сказати неправду, перекрутити на свій хибний лад мою фразу - звичне діло. Моя фраза «дилетанство, і ніхто в тих «джерелах» взагалі не переймався тим А. Є. Оссоліньским» те й означає, що ніхто ним спеціально не цікавився і не писав його біографії (в т. ч. що Свєшніков, що Назаренко; також вся їх діяльність, і ви то обидва якось забули, припала на совіцкі «часи» - тому який там Єжи - Юрік он, свой парєнь (хлопака)!). Якщо це є - то покажіть, тоді заберу свої слова назад. Щодо внеску цих вчених в їх галузях я мови не вів. І нічого крутити світом...--Бучач-Львів (обговорення) 06:21, 11 вересня 2016 (UTC)
    І ще одне. Якщо вже щось Микола твердить, то най почитає, що сам подає. А то виходить некоректно. твердить Нік у чвоєму 1-у дописі «або як Adam Ossoliński, як-от у Genealogia: studia i materiały historyczne, Tomy 15-18 (2003), » а в джерелі-то - Jerzy Adam Ossoliński. Поо що мова, МИколо? --Бучач-Львів (обговорення) 06:31, 11 вересня 2016 (UTC)

Новина для опонентів: в польських джерелах (серед них багато нових), попередньо, він таки переважно Єжи Адам.

Так, не знаю, чи буде це корисним, але знайшов таке розмежування: в "Знамениті події історії України: Битва під Берестечком, 1651" (Ігор Коляда, Ольга Кирієнко, Харків, «Фоліо», 2012) розрізняються панове так: Єжи - канцлер, Адам - староста. Тобто таки Адам основним вважається іменем.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 11 вересня 2016 (UTC)

Для зручності читачів української Вікіпедії треба по можливості приводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами

ВП:АД

Щодо порядку імені зазначу, що ситуація схожа на ту, що маємо з ясновельможним Богданом Хмельницьким, який насправді Зиновій-Богдан. Пропоную в шапці написати так: Адам (Юрій-Адам) Оссолінський. Статтю в такому випадку краще назвати Адам Оссолінський.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:14, 11 вересня 2016 (UTC)

щодо джерел українських - згоден. Але їх немає. ВП:НДА спілкуватись з к-чем, який вводить в оману к-чів - воду в ступі товкти. --Бучач-Львів (обговорення) 13:06, 11 вересня 2016 (UTC)
то часом не цей Коляда [50]? Він що, дослідник біографії Є. А. Оссоліньского? Не смішіт курей...
а супер буде виглядати: його стрийко - Єжи, а він - вже українець, Юрчик. Але лупашив козаків Хмельницького, від яких і загинув. К-чу, не вводь в оману читачів. Він такий Юрій, як з чогось поплавок. --Бучач-Львів (обговорення) 13:12, 11 вересня 2016 (UTC)
хтось сплутав: це оці «цурпалки» - то АД про Є. А. Оссоліньского? то ж треба... заодно: ВП:АД Чи є автор знаним експертом у даній галузі? (це про всіх авторів згадок про нього в дж. укр. мовою.) біобібліографічний покажчик Коляди --Бучач-Львів (обговорення) 13:16, 11 вересня 2016 (UTC)

Спроба попереднього підсумку[ред. код]

Найбільш авторитетними є згадки про особу в працях польських дослідників, де він найчастіше називається в розвідках останніх років пол. Jerzy Adam Ossoliński. Українські дослідники не присвячували дані особі достатньої уваги. Його стрийко — канцлер Єжи Оссолінський - в академічному виданні ЕІУ названий власне так, а не Юрій Оссолінський. ТОму логічно виглядає назвати статтю Єжи Адам Оссолінський, зберігши сторінки-перенаправлення (теперішню, також Адам Єжи Оссолінський, Адам Юрій Оссолінський). --Бучач-Львів (обговорення) 11:42, 25 вересня 2016 (UTC)

Не згоден з підсумком, оскільки він не підсумовує обговорення, а лише аргументи однієї сторони:
  • Те, що українські дослідники не присвячували особі достатньої уваги, не є приводом відкидати їх дослідження.
  • Стаття наразі називається не Єжи Оссолінський (канцлер), а Юрій Оссолінський
  • Не показана перевага написання саме пол. Jerzy Adam Ossoliński. Джерела останніх років не обов'язково є кращими за джерела попередніх років.
Крім того, в цей «підсумок» закладено логічну хибу: українські джерела відкинуті, бо там особа недостатньо описана, натомість, для підсумку використані польські джерела останніх років, в яких особа так само недостатньо описана (лише епізодичні згадки).
Прошу підбити підсумок когось, хто не брав активної участі в обговоренні — NickK (обг.) 22:41, 25 вересня 2016 (UTC)
Власне логічну хибу хоче «протягнути» опонент, вважаючи кращими експертами українських авторів (а вони такими ніяк не є), які ледь епізодично згадують про особу. Також опонент пропонує взагалі не брати до уваги ні ЕІУ, ні Польський біографічний словник - академічні видання, де власне Єжи. --Бучач-Львів (обговорення) 09:47, 26 вересня 2016 (UTC)
Я справді вважаю, що найкращими джерелами на написання імені діяча, пов'язаного з Україною, українською мовою, є праці українською мовою. Іншомовні праці, навіть якщо вони новіші (хоча не факт) або детальніші (теж не факт, усюди епізодичні згадки) не можуть бути кращими джерелами. Я не заперечую проти використання ЕІУ, якщо ви наведете мені там згадку про саме цього діяча — NickK (обг.) 17:54, 26 вересня 2016 (UTC)
Добродію Бучачу-Львове, найбільш авторитетними в питанні, як писати українською певне ім'я, є не польські, а українські джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:39, 26 вересня 2016 (UTC)

"Чи є автор знаним експертом у даній галузі?" - питав вище добродій Бучач-Львів. Очевидно, що жоден польський автор матеріалів про цю особу не є експертом в площині українського мовознавства та не знайомий з іменною традицією української історіографії. --ЮеАртеміс (обговорення) 16:50, 26 вересня 2016 (UTC)

І якби були, то в польському тексті цього не продемонструєш. Ніхто ж не стане, наприклад, про колишнього президента США англійською писати Dzhordzh Bush.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:58, 26 вересня 2016 (UTC)
І не треба, припускаю, їм тої традиції. І ні до чого тут, чи поляки знають її, чи ні. Таке враження, що говориш з к-чем, дії якого зумовлюють радянські джерела, януківські, азарівські - й «традиції» відповідні. Пересмикування. --Бучач-Львів (обговорення) 10:58, 21 жовтня 2016 (UTC)
Тоді прошу навести українські джерела, які не є ні радянськими, ні януківськими, ні азарівськими, в яких був би запропонований вами варіант — NickK (обг.) 11:27, 21 жовтня 2016 (UTC)
Якщо Нік не читає польською, можу допомогти з перекладом. І коли адміністратор зводить обговорення на манівці - то нікуди не годиться. Вкотре повторю очевидний факт: польські дослідники краще знають цю особу, українські її фактично не досліджували. --Бучач-Львів (обговорення) 13:26, 21 жовтня 2016 (UTC)

Ніку, то Вас влаштовує назва статті Адам Оссолінський з Адам (Юрій-Адам) Оссолінський у шапці?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 1 листопада 2016 (UTC)

Шміґельський АндрійШмигельський Андрій[ред. код]

Зокрема так тут і тут:

Тощо. Шміґа то полонізація українського шмига.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:27, 8 вересня 2016 (UTC)

Гарна методика аргументації - спеціально пропускати ті джерела, які з твердим ґ! Статистично їх менше, але ж звідки їм взятися, якщо агресивні малоросики майже все позатирали, до чого лиш їхні пальчики встигли дотягнутись.

Де, по-вашому, більше автентики - в "буржуазній" діаспорній літературі, чи в перевірених "обллітами" збірниках про боротьбу трудового народу за визволення від ярма експлуататорських класів? Що недоперевірив КГБіст, доперевірить вікіпедист - їй богу, благородна ваша праця!Mykola Swarnyk (обговорення) 05:18, 20 вересня 2016 (UTC)

  • Про ґ мова взагалі не йде, бо воно тут всупереч правопису та ВП:МОВА. Тут про І/И мова. І як на мене, діаспорянські видання не можуть бути авторитетом в питанні орфографії, бо вони банально іншою писані.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 20 вересня 2016 (UTC)
    Хоч мова про ґ не йде, але я тобі, друже, так скажу: інколи причина того, що у виданні не пишеться літера ґ дуже банальна — верстальники використовують шрифт і програмне забезпечення (наприклад, старі версії ПейджМейкера), які просто не підтримують літеру ґ. Приклад: тернопільська газета «Вільне життя плюс» донині не використовує у верстці літеру ґ саме з цією причини. Коли я свого часу друкував у них кросворди й інші дописи, то деколи спеціально пильнував верстку номера перед остаточним переведенням у пдф і тоді верстальники, щоб зробити літеру ґ, просто банально ставили в ПейджМейкері рисочку над літерою г і виходила ґ... --