Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Дмитрівка (Рибницький район)Димитрова (Рибницький район)[ред. код]

Виправте помилку. Село назване в честь болгарина Димитрова--95.132.253.253 15:41, 29 вересня 2016 (UTC)

  • Не аргумент. У Харкові площа, що названа на честь Савелія Павлова, наприклад, Павлівська.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:10, 29 вересня 2016 (UTC)
Відкрийте посилання з мапою. Створювач статті помилився з назвою.--95.132.253.253 20:49, 29 вересня 2016 (UTC)

Тернопільське_воєводствоТарнопольське воєводство[ред. код]

У ті часи місто називалося Тарнополь, відповідно так називалося і воєводство. Навіть назва Тернопільської області спочатку була Тарнопольська (див. «Про створення Львівської, Дрогобицької, Волинської, Станіславської, Тарнопольської і Рівненської областей в складі УРСР», назва українською вгорі сторінки; у Довіднику АТП УРСР 1947 року в переліку перейменувань вказано, що місто Тарнополь було перейменоване на Тернопіль[1]). Згодом місто і область перейменували на сучасні назви.--Анатолій (обг.) 21:09, 28 вересня 2016 (UTC)

Технічно, мені здається, місто і тоді Тернопіль було, але на рівні розмовному. Я не заперечую проти історичності-офіціозу - Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:09, 29 вересня 2016 (UTC)
ЮеАртеміс Ви б ще й свої статті доопрацьовували… --Бучач-Львів (обговорення) 08:17, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ні, Тарнополем в українській мові Тернопіль називався дуже короткий радянської історії. А за часів Польщі місто називалось українською Тернопіль. Звісно, це не була офіційна польська назва, бо українська мова не мала жодного офіційного статусу, проте це була назва, яка відповідала чинному на той час правопису української мови. Десь я знаходив чітке правило, що назви міст за межами УРСР потрібно називати саме за поширеною в україномовних джерелах (літературі тощо) назві. Як показує елементарний пошук по друкованим виданням того часу, назва Тернопіль значно переважала, як за кількістю, так і за якістю публікацій. Відповідно і воєводство було Тернопільським, про що свідчить також і пошук за джерелами того часу. --yakudza 09:00, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Ось це джерело - журнал "Мовознавство" за 1935 рік, в якому написано, що українські географічні назви на території поза СРСР потрібно подавати "в тій формі, в якій вони зафіксовані і вживані в українській літературі." Далі йде приклад "Отже Львів, а не Львув..." [1] --yakudza 09:15, 30 вересня 2016 (UTC)

books.google

Примітки[ред. код]

  1. Україна. Адміністративно-територіальний поділ / М. Ф. Попівський. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1024.

Фрідріхштрассе (вулиця)Фрідріхштрассе[ред. код]

— Це написав, але не підписав користувач Avatar6 (обговореннявнесок).

Маркус_ХайцМаркус Гайц[ред. код]

§ 87 правопису [2]. Користувач:Yasnodark, долучайтесь, будь ласка. --Бучач-Львів (обговорення) 09:38, 26 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Подивіться обговорення статті. Було надано АД (україномовна стаття видавництва КСД). Передача h через Х допустимий за правописом варіант.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:26, 26 вересня 2016 (UTC)
    А з якого дива? Тоді й Ґ - допустимий - і це набагато ближче до збереження фонетики. І перед, тим як комусь закидати помилки в правописі, продивіться свої статті. А то виходить некоректно з боку UeArtemis. --Бучач-Львів (обговорення) 11:04, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Правопис виділяє давніші запозичення, які встигли усталитися в українській мові. Переклад "Хайц" усталеним назвати не можна, тож передавати треба відповідно до правопису.--Piramidion 12:19, 26 вересня 2016 (UTC)
    • Є усталена форма Гейтц, але в українських джерелах ця особа лише Хайц. Винаходити третій варіант, як на мене, недоречно.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 26 вересня 2016 (UTC)
    Ця форма теж не є усталеною. Звичайний пошук у Ґуґлі українською видає лише 28 унікальних результатів для "Маркус Гейтц", абсолютна більшість яких — Вікіпедія або її клони, а таке ніяк не може свідчити про усталеність. Якщо цього імені немає в енциклопедіях чи ще якихось таких справді авторитетних джерелах, цю статтю теж треба перейменувати відповідно до правопису.--Piramidion 21:35, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Нічого на Гайца,
  • Хоч щось на Хайца.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 26 вересня 2016 (UTC)
    "Хоч щось" не є вагомим аргументом для занесення цього прізвища до винятків із правописного правила. Якщо це — всі наявні аргументи, то якби я підбивав підсумок прямо зараз, статтю було б уже перейменовано.--Piramidion 21:25, 26 вересня 2016 (UTC)
    Тобто українську статтю українського видавництва ми відкидаємо, бо просто вона одна? Як на мене, коли одне АД проти жодного, то навіть одне АД перемагати має.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:48, 27 вересня 2016 (UTC)
    Ні, такі джерела недостатні в плані мовознавства, і а їхня кількість повинна бути великою, щоб довести усталеність, інакше вони не можуть перемогти правописне правило і, відповідно, вікіпедійне ВП:МОВА--Piramidion 04:46, 28 вересня 2016 (UTC)
    Але ж Вікіпедія описує реальність, а не створює її. Себто ВП:МОВА надає пріоритет АД, що відповідають правопису, та вимагає дотримання правопису в випадку перекладу за відсутності українських АД. Але жодним чином не є настановою йти всупереч єдиній наявній практиці. Я так розумію. Тим паче Х вписується в правила правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 28 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg ЗаХ звісно допустимий, та у цьому випадку вимова є ближчої до "Г". Маркус Гайц https://www.youtube.com/watch?v=i99yUfNSDwI&list=PLRoyKIrFx59M9mGIaU3hhNJ4RalgGGC70. Хоча видався лише як Хайц. Я все ж за Гайц.--Yasnodark (обговорення) 15:02, 26 вересня 2016 (UTC)
    • Ваші вуха не АД. Ех... Piramidion'е, ось через таку "аргументацію" я і підіймав тему "прослуховувачів". Я, до речі, чую Хайц Face-smile.svg. Але це теж не аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:09, 26 вересня 2016 (UTC)
      • Звісно. У таких випадках як цей вимова не має значення.--Piramidion 21:25, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Публічна бібліотека імені Лесі Українки пише про Хайца.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:13, 27 вересня 2016 (UTC)

ДойбаниДойбани-1[ред. код]

Виправте помилку в назві села--37.55.75.173 16:29, 25 вересня 2016 (UTC)

ВоронковоВоронкове[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви

СарецейСарацея[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви ось--46.201.229.236 15:28, 24 вересня 2016 (UTC)

БілочБілочі[ред. код]

Перейменуйте. Назва села від однойменної річки. Джерело назви: Підручник ПМР, с. 26--46.201.229.236 14:26, 24 вересня 2016 (UTC)

  • Сумнівно. Можливе неправильне трактування кінцевої I в румунській назві, яке є Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 25 вересня 2016 (UTC)
Там назва така ж, як російська: "Белочи"--37.55.75.173 11:37, 25 вересня 2016 (UTC)
Щодо кінцевої, то там або в усіх передавати як і, або в усіх як ь або взагалі не передавати. Але звідки друга і?--Анатолій (обг.) 19:49, 25 вересня 2016 (UTC)
Етимологічне. А щодо Ь - я мав на увазі, що -ci = -ч.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Назва від однойменної річки Білоч, що тече з України. У книгах називається тільки "Білоч", значить перейменовувати не треба.--95.132.252.180 14:39, 26 вересня 2016 (UTC)
    • Дякую. Тоді я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 27 вересня 2016 (UTC)
      • Проте в ПМР ця річна не так, як в Україні, називається Білоч (рос. Белоч), а має назву Білочі (рос. Белочи) (на молдавський лад). І доказ української назви річки приведений на самому початку. Тому я Symbol support vote.svg За перейменування--95.132.253.253 15:45, 29 вересня 2016 (UTC)

Операція_«Міхаєль»Операція «Міхаель»[ред. код]

З чого це "Міхаєль"? Звідки там йотування?--Unikalinho (обговорення) 13:44, 24 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Йотується після і, ь, апострофа тощо, але не в таких випадках.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 25 вересня 2016 (UTC)

Великий МолокішВеликий Молокиш[ред. код]

Хтось постворював транслітеровані з молдовської чи російської мови назви сіл ПМР, забувши, що там українська офіційна (і Молдова українську мову там теж визнає). Джерело назви села: газета--46.201.229.236 13:39, 24 вересня 2016 (UTC)

Малий МолокішМалий Молокиш[ред. код]

Перейменуйте. Джерело назви: ПМР-ська газета--46.201.229.236 13:20, 24 вересня 2016 (UTC)

Ревізійний союз українських кооперативРевізійний Союз Українських Кооператив[ред. код]

власна назва. Є джерела. --Бучач-Львів (обговорення) 12:43, 23 вересня 2016 (UTC)

  1. Встановити, як написано в установчих, реєстраційних чи інших офіційних документах цього Союзу (якщо це можливо, звернутися навіть і до архівів). Якщо це буде встановлено, я за те, щоб застосувати у назві статті саме цю версію;
  2. Якщо це не буде встановлено, вважаю доцільним застосувати версію за чинним правописом. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:46, 27 вересня 2016 (UTC)
  3. З огляду на наявність незрозумілих винятків-«привілеїв» для назв окремих установ, вважаю необхідним звернутися за переглядом і внесенням змін до правопису з тим, щоб або не було винятків, або усі слова у власних назвах писали великими літерами (як у більшості цивілізованих держав світу). Підтримую автора цієї статті і у тому, що у сучасному правописі достатньо недоречностей, які задля очищення української мови необхідно усувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:53, 27 вересня 2016 (UTC)
@Biletsky Volodymyr: Насправді використання Усіх Великих Літер У Назві не є притаманним більшості слов'янських мов. Візьмемо для прикладу Істинна церква Ісуса (там багато інтервікі). Східнослов'янські: be:Сапраўдная царква Ісуса, ru:Церковь истинного Иисуса (у тарашкевиці з великих, але мабуть, то лише для церков, бо в них be-tarask:Беларускі народны камітэт тощо). Західнослов'янські: cs:Pravá církev Ježíšova, sk:Pravá cirkev Ježišova (у польській виняток). Південнослов'янські: bg:Истинска църква на Исус, sr:Права црква Исусова, mk:Вистинска црква на Исус (у словенській, хорватській і боснійській з великих, але, мабуть, то виняток лише для церков, бо в них sl:Društvo slovenskih pisateljev, hr:Hrvatski svjetski kongres та bs:Bošnjačka akademija nauka i umjetnosti). Як видно, для слов'янських мов стандартом є використання усіх малих літер (крім першої) в назвах світських організацій, і вагомих підстав змінювати це наразі не наведено — NickK (обг.) 22:47, 27 вересня 2016 (UTC)
Але тоді і винятки вилучити! Навіщо дітям голову морочити, зазубрюючи їх перед диктантами? Face-smile.svg --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:53, 27 вересня 2016 (UTC)
  • Якщо сучасне правило правопису суперечить історичним джерелам, то пріоритет мають джерела, а правило заборонено застосовувати, інакше отримаємо знищення історичної назви. Це те саме, що переробити предмет старовини чи археологічну знахідку (наприклад, пектораль) згідно ДСТУ. Довгий час так і робили невігласи у церквах: забілювали фрески, чи «оновлювали» їх олійною фарбою. — Юрій Дзядик в) 14:22, 30 вересня 2016 (UTC).
    Тут є два рівні. Перший — власне назва. Сучасною мовою вона буде Ревізійний союз українських кооперативів, і в такому написанні вона, до речі, теж часто вживається. Але це обговорення не про це. Другий рівень — адаптація до правил сучасної мови. Коли ми пишемо про історичних діячів чи організації, ми пишемо сучасною мовою, а не тогочасною, інакше можна отримати суміш правописів в одному реченні. Франко писав драгоманівкою, наприклад, але стаття Франко Іван Якович, а не Франко Іван Јакович — NickK (обг.) 14:57, 30 вересня 2016 (UTC)

Пшеничний колірПоловий колір[ред. код]

ПОЛОВИ́Й 1, а, е.

  1. Кольору спілого жита, пшениці і т. ін.; блідо-жовтий. Скільки оком скинеш — нив'я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний, I, 1954, 83).
  2. Світло-рудий (про масть тварин). [Бурлака:] Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів, полових, з білими латками на спині? (Степан Васильченко, III, 1960, 438); — Одарка візьме сірих волів, Назар пару чорних та пару полових (Любов Яновська, I, 1959, 420);
    // у знач. ім. половий, його, чол. Тварина світло-рудої масті. Як у степу застукав сніг, Пропив [Сидір] як стій три пари полових (Максим Рильський, Поеми, 1957, 11).

ПОЛОВИЙ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 23 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, переливання з пустого в порожнє. Для пшеничного те саме:

ПШЕНИЧНИЙ, а, е.

3. Який кольором нагадує стиглий колос пшениці (перев. про волосся); золотистий. Дві тугі пшеничні ксси тріпнулись, як стрічки матроські на вітрі (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 139); В., руці вона тримала спущену вниз, туго заплетену пшеничну косу (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 153).

ПШЕНИЧНИЙ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

  • Тож достатньо перенаправлення та згадки у вступі, пшеничний колір більш впізнаваний читачами — NickK (обг.) 08:52, 23 вересня 2016 (UTC)
    • Тут же уточнення, що про волосся, а половий (див. 1.) це колір взагалі.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:36, 23 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, частково проти — оскільки спостереження номінатора має певний сенс. НМД, слід додати згадку про половий колір до наявної статті. Мені видається, половий також стосується тварин (масть)? І перенаправлення годилося б створити в такому разі. Якщо ж це різні кольори - що також може бути - тоді мабуть і статтю окрему - адже де гарантія що половий це саме той визначений англійцями відтінок пшеничного колоса, а не, скажімо «пустельний пісок» чи «PapayaWhip»? Mykola Swarnyk (обговорення) 04:50, 24 вересня 2016 (UTC)

Генерал-губернаторство_(Третій_Рейх)Генеральна губернія[ред. код]

академічні АД в розділі Джерела (це ЕУ, ЕІУ). також таке визанчення в Працях НТШ (напр. [3] --Бучач-Львів (обговорення) 07:56, 21 вересня 2016 (UTC)

--Бучач-Львів (обговорення) 10:18, 21 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Був тоді кіножурнал "Звуковий тижневик Генерального Губернаторства"--46.200.230.107 22:30, 21 вересня 2016 (UTC)
46.200.230.107 Детальніше, будь ласка. Це [7] все? А як з академічними джерелами? --Бучач-Львів (обговорення) 06:24, 22 вересня 2016 (UTC)
Ось той кіножурнал. Відомий тим, що в ньому є про парад дивізії СС "Галичина"--46.201.229.236 13:26, 24 вересня 2016 (UTC)
О, я про нього чув. Це самоназва. Дякую, добродію з Шевченківського району Києва, що нагадали Face-smile.svg.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:20, 22 вересня 2016 (UTC)

РейхсверРайхсвер[ред. код]

ЕІУ - Т. 7. - С. 409. також рекомендація від Український інститут національної пам'яті. Також - фонетика. --Бучач-Львів (обговорення) 06:47, 21 вересня 2016 (UTC)

Як стаття називається? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 01:08, 23 вересня 2016 (UTC)
Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] Стаття «Німеччина». На С. 411 - райхсбанк.
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Ще не закріпилося. Маємо 4 сторінки гугель-пошуку "Райхсвер" серед україномовної літератури супротив 10 "Рейхсвер".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:37, 21 вересня 2016 (UTC)
    Тобто ЮеАртеміс вважає, що старі совіцкі «джерела» - це наше майбутнє? Як тоді бодай з ЕІУ? Як з нім. словом драй - 3? Буде добре, коли Користувач:UeArtemis чітко вкаже, на які джерела він опирається. --Бучач-Львів (обговорення) 08:00, 21 вересня 2016 (UTC)
    «Не закріпилося». Це ж треба. а я то думав: Вікі - новий, сучасний продукт з прицілом на майбутнє (без московско-совіцких прострочених «консервів»)! А тут виявляється... --Бучач-Львів (обговорення) 08:03, 21 вересня 2016 (UTC)
    наведений ЮеАртеміс гугл-пошук - це переважно неАД. Особливо в тему: Великий Жовтень і революційний рух у Польщі: листопад 1917-жовтень! --Бучач-Львів (обговорення) 08:04, 21 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Третій Рейх → Третій Райх:
    1. За правописом (§95) передача -ei- зазвичай (Бучач-Львів - комент) іде через -ей-. Слово рейхсвер є в словниках (зокрема, в УЛІФ чи Словнику іншомовних слів), тож уже нема підстав змінювати це.
    2. За вжитком теж переваги нема. У профільній статті ЕІУ (ВЕРМАХТ) є лише рейхсвер. Також книг українською з райхсвером значно менше, ніж з рейхсвером: 44 на райхсвер проти 80 на рейхсвер, причому видання на Рейхсвер включають вищезгадану Історію Німеччини, УІЖ (тут райхсвер, Нік - ви знов не додивились, тобто обман! - коментар Бучач-Львів). Рейхсвер є на вибір в Донцова чи в УРЕ.
  • Підсумовуючи, вжиток з перевагою написання Рейхсвер, у словниках є лише рейхсвер, тож підстав відхилятися від написання Рейхсвер, яке відповідає чинному правопису, немає — NickK (обг.) 16:57, 21 вересня 2016 (UTC)
    Де бодай результати пошуку, Нік? Що за нахабство? --Бучач-Львів (обговорення) 12:46, 26 вересня 2016 (UTC)
    @Бучач-Львів: Будь ласка, добирайте слова та дотримуйтеся ВП:НО. Я все навів у своєму коментарі, якщо ви маєте чим доповнити, будь ласка, доповнюйте — NickK (обг.) 13:02, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Райхсвер (гб) - 185
  • Райхсвер (гсх) - 12
  • Рейхсвер
  • Рейхсвер (гсх) --Бучач-Львів (обговорення) 12:51, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Для початку NickK процедури хай дотримується, і не робить недоречних закидів. Хоча - то глухий варіант. на жаль. Де аналіз? --Бучач-Львів (обговорення) 13:04, 26 вересня 2016 (UTC)
    Без голослівних закидів, будь ласка. Процедури я дотримався, проголосувавши проти та мотивувавши свою думку. Аналіз я зробив, показавши перевагу в ужитку написання в джерелах. Так, помилився з посиланням на УІЖ, мало б бути ось це, перепрошую, але навіть це одне джерело не змінює переваги написання Рейхсвер як за якістю, так і за кількістю — NickK (обг.) 15:46, 26 вересня 2016 (UTC)
  • Профільна статті Вермахт писалась ще царя Гороха (2003, совок аж за милю чути). цим чоловіком з купою совіцких медалей. --Бучач-Львів (обговорення) 13:05, 26 вересня 2016 (UTC)
    Яким чином це змінює те, що Кулинич Іван Маркович є одним з провідних фахівців з історії Німеччини в Україні? У Вікіпедії наче ще нема правила, що праці авторів, які мають радянські медалі, не є АД — NickK (обг.) 15:46, 26 вересня 2016 (UTC)
    Не пересмикуйте вкотре. Нема питань, що п. Кулинич був фахівцем-істориком. Але - не філологом-«німцем». Плюс - часи його діяльности - це в основному совок. Заодно: Роман Вайденфеллер, Швайнштайгер тощо. Айн, цвай, драй, поліцай. --Бучач-Львів (обговорення) 06:06, 27 вересня 2016 (UTC)
    Можу вам нагадати §95 правопису, за яким -ei- зазвичай передається через -ей-, окрім як у новіших запозиченнях. Рейхсверу вже під сотню років і він є в словниках, так само як і, наприклад, Ейнштейну, на відміну від Вайденфеллера та Швайнштайгера, про яких ще двадцять років тому ніхто в Україні не чув. Будь ласка, не змішуйте старих запозичень з новими — NickK (обг.) 06:34, 27 вересня 2016 (UTC)
    Вкотре повторю: сам Нік каже зазвичай. Але: Роман Вайденфеллер, Бастіан Швайнштайгер тощо. Крім того, вкотре повторю: джерела часів совка не можуть апріорі бути АД - там відчутний вплив московії. Якщо це укрвікі, то має бути принаймні врахована й мова української діаспори. Причому в першу чергу, а не змосковщена підсовіцка мова. Врешті, Райхскомісаріат - новіше джерело, ніж Вермахт в ЕІУ. --Бучач-Львів (обговорення) 06:48, 27 вересня 2016 (UTC)

Третій_РейхТретій Райх[ред. код]

Інститут Національної Пам'яті рекомендує вживати назву Райх. Український історичний журнал так само вживає назву Райх. --Бучач-Львів (обговорення) 06:24, 21 вересня 2016 (UTC)

Крім того:

Добродію Бучачу-Львове, в Гуглі існують фільтри. Маємо 7 сторінок Райху в українській літературі супротив 9 Рейху. Особисто я прихильник традиції, тому я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 21 вересня 2016 (UTC)
Вкотре повторюю: ваші результати - сирівець, ще й нефільтрований. Це - несерйозно. Я надаю академічні видання (ЕУ, ЕІУ, УІЖ). --Бучач-Львів (обговорення) 08:42, 21 вересня 2016 (UTC)
Ви навели Райх і Рейх. А мова - про Третій Райх. --Бучач-Львів (обговорення) 08:44, 21 вересня 2016 (UTC)
[8] внизу. Fedir Malanchuk - 1976. супер. «Нове віяння».
  • Symbol support vote.svg За За наведеними аргументами, крім того це потребуватиме відповідної зміни назв усіх пов'язаних статей.--PsichoPuzo (обговорення) 14:15, 21 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти з двох причин.
    1. По-перше, мовна складова. Згідно з ВП:МОВА ми дотримуємося чинного правопису. Правопис ei регламентує §95 Правопису: за традицією ei передається через -ей-, крім новіших запозичень, у яких -ай-. Слово рейх є в словниках (зокрема, в УЛІФ чи Словнику іншомовних слів), слова ж райх у словниках згідно з чинним правописом немає. Інститут національної пам'яті, за всієї поваги до нього, не має впливу на правопис.
    2. По-друге, вжиток. Термін Третій Райх не має переваги перед терміном Третій Рейх у джерелах. Спростовую наведені аргументи:
      • Пошук. Google адаптує результати під налаштування користувача, і може залежно від налаштувань за запитом третій видавати рос. третий. Конкретно в мене за запитом [Третій Райх, наприклад, на першій переважає пані З. Райх (З (зе) = 3 (три) = третій + Райх), тож це ні про що не свідчить. За запитом ""Третій" Райх" я бачу 102 результати, на ""Третій" Рейх" їх 120. У Google Scholar 86 Райхів і 242 Рейхи. Досить відчутна перевага варіанту Третій Рейх.
      • Енциклопедія історії України. Про Райхскомісаріат говорили окремо, а взагалі в більшості статей на цю тему саме Рейх: ІМПЕРІЯ (проголосила Третій рейх), КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ (примусову працю до Третього рейху), КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 (повної і безумовної капітуляції Третього рейху), МАУТГАУЗЕН (концентраційних таборів Третього рейху), МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ (розпущене разом з низкою ін. мін-в Третього рейху), МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938 (приєднавши її до Третього рейху) тощо. Можливо, це залежить від автора статті.
      • Енциклопедія українознавства. Так, там Райх, бо за діяспорним правописом так, у тій же статті вжито, наприклад, слово "деклярація", яке явно суперечить чинному правопису.
  • Підсумовуючи, вжиток рівний або з перевагою написання Третій Рейх, у словниках є лише рейх, тож підстав відхилятися від написання Третій Рейх, яке відповідає чинному правопису, немає — NickK (обг.) 15:26, 21 вересня 2016 (UTC)
    Ніхто іншого від Ніка й не сподівався. В яких словниках? 100літньої давности? --Бучач-Львів (обговорення) 14:07, 22 вересня 2016 (UTC)
  • Тут є ще один дуже важливий нюанс. Номінацію подано, аргументуючи сучасною вимовою слова у німецькій мові. Але на відміну від власних назв (наприклад, вищенаведеного Швайнштайгера, якому лише трохи за 30 років, і чиє прізвище стало більш-менш відоме ну нехай 15 років тому), «рейх» - це, по-перше, загальна назва, по-друге, запозичена не 15 років тому, а набагато давніше. Треба вияснити, коли запозичене слово, за посередництва яких мов (що могло спричинити фонетичні трансформації), і як в той час вимовлялось слово в німецькій мові (чи діалектах, якщо загальнонімецька мова тоді ще не була кодифікована). Про словники вже дещо написали вище.
Певна аналогія - ми називаємо столицю Австрії словом «Відень». Так вона вимовлялась в ті часи, коли українська мова запозичила цю назву. І те, що зараз німецькою мовою ця назва звучить інакше, не дає підстав змінювати назву в українській мові--V Ryabish (обговорення) 19:33, 21 вересня 2016 (UTC)
А до чого тут "деклярація"? Пересмикуєте, зміщуєте акценти. Ігноруєте як академічні АД (ЕІУ, УІЖ), так і фонетику, рекомендації УІНП. Українська мова якраз не російська, де звикли іноземні слова на свій манір подавати. А нам це за більшовиків «подарували». Щодо «а взагалі в більшості статей на цю тему саме Рейх», припускаю, ви сюди весь «совковий запас» включили. Щодо УІНП. Якщо ви й справді поважаєте, то навіщо робите таке некоректне твердження? Чи мотиви УІНП - це так собі, «захцянка» «ат фанаря»? --Бучач-Львів (обговорення) 06:29, 22 вересня 2016 (UTC)
щодо тих статей в ЕІУ, де рейх. Їх писали часто автори радянської школи, чи їх учні. І вони надруковані доволі давно. --Бучач-Львів (обговорення) 13:37, 22 вересня 2016 (UTC)
Насправді там дуже різні автори. Є провідні історики за фахом, наприклад, Кульчицький Станіслав Владиславович (завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст.), Віднянський Степан Васильович (завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України) та Лисенко Олександр Євгенович (завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни), а є й молоді (наприклад, Кашеварова Наталія Григорівна 1983 р.н. чи Дерейко Іван Іванович — випускник Могилянки 1999 року). Тож не треба все списувати на вік — NickK (обг.) 15:04, 22 вересня 2016 (UTC)
Не варто перекручувати мої слова: я не говорив про вік авторів, а про їх погляди (хоча й вони, вочевидь, можуть транформуватись). Варто просто задуматись: чому в перших томах дійсно є рейх, але - Райхскомісаріат Україна у Т. 9. --Бучач-Львів (обговорення) 06:52, 23 вересня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За: Професор О. Пономарів радить вживати Третій Райх.--Словолюб (обговорення) 14:08, 22 вересня 2016 (UTC)

Так, за Проєктом 1999 року та Харківським правописом (які підтримує Пономарів) райх, а не рейх. Але Вікіпедія в нас згідно з чинним правописом — NickK (обг.) 15:04, 22 вересня 2016 (UTC)
ТОбто к-ч Нік вважає, що ми апріорі маємо множити хиби правопису, де факто радянського у багатьох моментах? --Бучач-Львів (обговорення) 06:48, 23 вересня 2016 (UTC)
Ні, я вважаю, що вікіпедисти не повинні проводити оригінальних досліджень і визначати на власний смак, які пункти правопису хибні, а які ні — NickK (обг.) 08:18, 23 вересня 2016 (UTC)
Я розумію, що Ви демонструєте законослухняність (і формально Ви маєте слушність), але на якого тоді читача розрахована Вікіпедія, якщо професори і, скажімо, радіожурнал "Слово" дають інші правописні рекомендації, ніж ті, за якими пишеться Вікіпедія? І кому оце все виправляти, коли такі, як Пономарів, нарешті, доможуться відновлення норм харківського правопису, замість нині чинного сталінського?--Словолюб (обговорення) 08:39, 25 вересня 2016 (UTC)
Обов'язковими є лише настанови Міністерства освіти. Див. мовний закон та постанову кабміну на його виконання. От ми і дотримуємося чинного правопису, бо він обов'язковий.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 25 вересня 2016 (UTC)
@Slovolyub: Вікіпедія розрахована на пересічного читача, якому байдужі правописні проблеми (а таких більшість). Читача, який у шкільному підручнику історії прочитав про Третій Рейх і який у підручнику з української мови не бачив жодного правопису, крім чинного. А коли зміниться правопис, то змінимо ми й написання у Вікіпедії. Не потрібно передбачати майбутнє, бо ніхто не знає, яким саме буде той новий правопис — NickK (обг.) 22:52, 25 вересня 2016 (UTC)
є Маркус Хайц від UeArtemis. Який сам порушує [9] правопис § 87. G, H. І що тут скажеш. Звісно, зараз UeArtemis скаже, що знайшов якесь АД, де Хайц. --Бучач-Львів (обговорення) 09:55, 26 вересня 2016 (UTC)
А хокей порушує? Правопис дозволяє передавати h як х.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 27 вересня 2016 (UTC)
Аргумент, звісно, цікавий. От якби гаківка - не було б клопотів.--Бучач-Львів (обговорення) 09:02, 29 вересня 2016 (UTC)

Герб_Третього_РейхуГерб Третього Райху[ред. код]

УІЖ, ЕІУ рекомендації Інст. Нац. Пам'яти --Бучач-Львів (обговорення) 06:23, 21 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти окремого розгляду. Перейменовувати лише в парі з основною статтею про державу.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:44, 21 вересня 2016 (UTC)

Категорія:БойовикиКатегорія:Фільми-бойовики[ред. код]

Термін Бойовики може розглядатися неоднозначно. Це терористи-бойовики і жанри фільмів, відеоігор, коміксів і т.п.. Тому я вважаю, що потрібне уточнення. В інших вікі використовується термін Екшн з додаванням фільм або бойовик (кіножанр). Якщо перейменувати, то і всі підкатегорії, де зараз зустрічаються як і Бойовики і Фільми-бойовики. --Basio (обговорення) 21:04, 20 вересня 2016 (UTC)

Найбільш українською назвою буде назва "Гостросюжетні фільми". Це український відповідник слова "екшн".--Yasnodark (обговорення) 14:37, 30 вересня 2016 (UTC)

Прапор_Третього_РейхуПрапор Третього Райху[ред. код]

рекомендація, Український інститут національної пам'яті. Також обходимось без московсько-совіцких посередників -нім. Reich. --Бучач-Львів (обговорення) 13:21, 20 вересня 2016 (UTC)

  • Я проти окремого розгляду. Перейменовувати лише в парі з основною статтею про державу.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:12, 21 вересня 2016 (UTC)

Якщо (журнал)Если[ред. код]

Існує правило, яке мені не подобається, що каже нам писати назви журналів російською. Див. Вікіпедія:Іменування статей#Назви газет, журналів.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:17, 19 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, те правило, на яке ви посилаєтесь, створює подвійні стандарти та вносить суржиковість до української мови.--Yasnodark (обговорення) 09:09, 20 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Як тут не крути, адміністратори і так перейменують за правилами.--Andriy.v (обговорення) 21:33, 20 вересня 2016 (UTC)

Сбербанк РосіїСбербанк[ред. код]

Відділення банку вивіски вже змінили.--37.55.74.53 21:47, 17 вересня 2016 (UTC)

Ощадбанк та Сбербанк - дві різні назви. Хай Ощадбанк не викаблучується--37.55.74.53 12:47, 18 вересня 2016 (UTC)
Вивіски змінюють лише на Україні, в Росії та усіх інших країнах назва залишається колишня. Оскільки стаття про групу загалом та її не треба перейменовувати. Про перейменування в Україні вказано у розділі "Сбербанк в Україні". --TheLotCarmen (обговорення) 17:07, 18 вересня 2016 (UTC)

Кінґслі ЕмісКінгслі Еміс[ред. код]

ВП:МОВА + джерела--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 15 вересня 2016 (UTC)

Як бачу, заперечень немає. Я б сам перейменував, але система не дає.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 24 вересня 2016 (UTC)

Література української діаспориУкраїнська література закордоном[ред. код]

Вважаю назва статті "Література української діаспори" не відповідає духові XXI сторіччя, коли подорожувати/жити у інших країнах стає все легше і легше і тому люди можуть впродовж багатьох років жити в іншій країні (чи країнах), при цьому залишаючись на 100% представником своєї країни-народження (українцем, поляком, шведом тощо).

Тобто, моя теза це те що окреслюючи/називаючи українську літературу, що створена закордоном "діаспорною", ми ніби трохи від неї відмежовуємося. Насправді, будь-який значимий літературний твір написаний українською мовою можна відносити до української літератури, навіть якщо він створений письменником який просто проживає віднедавна (чи вже багато років) поза межами України і який не вписується в стереотипічні рамки представника "діаспори" (переїхав в іншу країну назавжди, входить до 1/2/3/4 чи енної хвилі еміграції тощо).

Наприкінці наведу тезу представника української літератури закордоном (а не діаспорної літератури) Василя Махна яку він навів під-час свого інтерв'ю газеті День у грудні 2009 року:

« Я особисто не цілком сприймаю припасовані до мене поняття еміграції та діаспори, як і приписування моєї творчості до американської культури. Зокрема, внаслідок того, що обставини зміни місця проживання прямо пов’язані з глобалізацією, з тим, що у сучасному світі поступово зникають культурні межі, окреслені державними кордонами, а світ комунікації переріс усі уявні ще десять років тому можливості. На жаль, в Україні, на мою думку, творча еміграція сприймається трохи спотворено — зокрема, завдяки тому, що багато що сприйняти, засвоїти і долучити до власного загального культурного здобутку українське суспільство ще не готове джерело  »

--Piznajko (обговорення) 22:51, 13 вересня 2016 (UTC)

Якщо в категорію входить література кубанців (як то Варавва), то є сенс. Бо Кубанці не діаспора - вони іредента ("корінне" населення поза національною державою). А так: шило на мило. І діаспорна література таки культурно відокремлена від українськоземельної. Наприклад, діаспорянам характерно відхилятися від мовної норми. Вони більше схильні до пуристичних неологізмів тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 14 вересня 2016 (UTC)
І що це за цікаве формулювання "закордоном"? Чи за кордоном, чи закордону. Пропоноване має орфографічну/граматичну помилку. Я Symbol oppose vote.svg Проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:37, 14 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти -- Пропонована назва надто розмита. Одразу виникне питання - може йдеться про поширення перекладів українських авторів в інших країнах, а може це американська/китайська література українською мовою чи ще що... А тим більше перейменування вже наявної статті, з цілком зрозумілою назвою, як на мене. Якщо якийсь український автор кудись подорожує і сам каже не причисляти його до тамтої культури - то в чому питання? Не причисляймо! І лишімо в спокої статтю про літературу української діаспори. І ще більше того - автор цитати вважає українське суспільство неготовим прийняти "мандрівного" письменника. Неготове то й неготове. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:36, 18 вересня 2016 (UTC)

Це він вважав у 2009, це по-перше. А по-друге, суть перейменування відійти від архаїчного поняття "діяспорська література", яке частково-штучно створила радянська влада аби виокремить/відінакшить цих українським письменників від "материкової України-УСРС", і прийти до поняття "Українська література закордоном" (чи як UaArtemis запропонував "Українська література закордону"). Тож нічого розмитого тут нема--Piznajko (обговорення) 07:20, 19 вересня 2016 (UTC)
Гаразд, ідея зрозуміла, але наскільки широко висвітлена ідея "літератури закордоном" у незалежних джерелах? Можете підкинути парочку бібліографічних посилань? Бо на "неправильну" діаспорну все ж є трохи: отут, є дослідження, підручники, навіть за жанрами. Чи є щось подібне про «закордоном»? Так виглядає, що саме ключове слово є неологізмом, принаймні Ґуґл його не пізнає. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:31, 19 вересня 2016 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Поточна назва не відповідає означенню статті: Літерату́ра украї́нської діа́спори або еміграці́йна літерату́ра — література, написана українськими письменниками в еміґрації, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з України на постійне або тривале проживання за кордоном. Це означення написане некоректно, адже в статті розглядається література як і емігрантів, і діаспор (сюди входять переселенці і їх нащадки) та автохтонного українське населення інших країн. Тому назва Українська література за межами України якнайкраще відповідатиме темі статті. Крім того кордони України змінювалися, а межі ні. --Basio (обговорення) 17:22, 19 вересня 2016 (UTC)

Цілком з вами погоджуюсь. Українська література за межами України було б доречним переймунуванням. Єдине питання, чому ви утримуєтесь, а не за (ми маємо абволютно однаку думку з цього питання).--Piznajko (обговорення) 17:58, 19 вересня 2016 (UTC)
Технічно це робиться так: номінатор знімає свою пропозицію. Сідає, думає, підбирає дефініції, авторитетні джерела, чітко формулює свою думку і подає логічну обмірковану пропозицію. Щодо самої ідеї написання ширшої синтетичної статті, яка би включала й літературу в діаспорі, і всі інші літературні прояви поза а)державними? б)етнічними? в)межами? г)кордонами? України у всі часи я не маю жодних заперечень. Хай би хтось сів і написав щось таке об'ємне й цікаве. Але похапцем подавати абволютно однаку думку про переймунування в УСРС не треба. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:16, 19 вересня 2016 (UTC)

ВікуньяВігонь[ред. код]

Див. ВІГОНЬ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980..
Вікуньї там немає. Русизм?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 12 вересня 2016 (UTC)

+ Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Там зазначається, що вігонь це Lama vicugna. Lama vicugna = Vicugna vicugna [10], [11]. Просто вігонь була винесена в окремий від лам рід.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:15, 12 вересня 2016 (UTC)

Приклади використання в українських текстах: [12], [13], [14], [15], [16]. В останньому джерелі то перелік українських запозичень-імен тварин з французької.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 13 вересня 2016 (UTC)

Х'юго ҐернсбекХ'юго Гернсбек[ред. код]

ред.№ 16126091 - порушення політики ВП:МОВА. Було перейменовано з Г'юго Гернсбек на Х'юго Ґернсбек без АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:35, 11 вересня 2016 (UTC)

Це якесь осіннє загострення ґ-фобії? Почніть з того, що ім'я має бути Гюго, або радше Г'юґо а там уже копайте, що накопаєте - це мабуть єдине знайдене вами згадування в інтернеті? Усталене вживання на підставі однієї згадки? Дуже і дуже сумнівна пропозиція. Ваші земляки просували українізацію, а ви всі свої зусилля спрямовуєте на ресовєтизацію - сумнівна ціль! Прізвище походить від Gernsbacher - там хер в кінці а не напочатку. Напочатку Ґерн (охочий). Для людей з елементарним чуттям до мов це звучить саме так - з твердим Г. Також подивіться куди хто перейменовував і скільки разів... і премію також. Нещасна країна з такими доброзичливцями! Mykola Swarnyk (обговорення) 02:52, 12 вересня 2016 (UTC)
Це правило § 87. G, H чинного правопису. І не вбачаю в ґеканні жодної українізації. Звук характерний для російської та польської, а не української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:21, 12 вересня 2016 (UTC)
І хто кого дурить? § 87. G, H ....Гюго... і де ваше Х'юго? В "та інших"? Тут бачимо, а тут очко заплющуємо. З тим самим успіхом я скажу що Ґернсбек передбачений у § 15, і под.. Але оскільки прізвище явно походить від німецької географічної назви Gernsbach - то згідно з пунктом 19 Інструкції з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів. Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. має писатись через літеру Ґ. Інструкція видана на виконання Закону України і є, таким чином, частиною законодавства. Але що це я вам тут тлумачу - для вас же солодко бринить одна струна, чітко настроєна на рішення Пленумів КПСС "про мінімальні розбіжності..." і т.д. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:49, 12 вересня 2016 (UTC)
Знов якісь КПРС поперли замість мовознавчих аргументів... "Вікі не трибуна". Гюго це з іншої мови. Я, до речі, не проти і Г'юго, якщо буде україномовне АД. Щодо того, хто кого дурить: "Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих" - це прізвище до переліченого не належить.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 12 вересня 2016 (UTC)
"а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под." - вибачте, але де тут "подібне"? Це ж прізвища-слова з категорії українські/давнозапозичені/зукраїнізовані. Слово, по-перше, не питоме, по-друге, запозичене нещодавно, по-третє, морфологічно не зукраїнізоване (де, наприклад, ікавізм в ньому?).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 12 вересня 2016 (UTC)
А інструкція міністерства ЕКОЛОГІЇ не встановлює мовну норму та є документом виключно для внутрішнього користування. Для адептів інструкцій міністерства екології: існує документ, який закріпляє право встановлювати мовну норму ЛИШЕ ЗА МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ: ПОСТАНОВА від 22 квітня 2013 р. № 298 Про затвердження Порядку затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов’язкових довідкових посібників при використанні української мови та офіційного видання таких довідників--ЮеАртеміс (обговорення) 06:05, 12 вересня 2016 (UTC)
Не зукраїнізоване бо русифіуковане. А може бути не русифіковане бо зукраїнізоване? Одне міністерство написало одне, інше написало інше. Встановлення правильності передачі географічних назв регламентується Законом, не постановою КМ Азарова-Табачника, (на виконання закону Колесніченка-Ківалова), розумієте ієрархію документів? Постанова КМ не діє в частині, в якій суперечить закону про географічні назви (Ющенка). І взагалі постанова стосується словників а не слів. Видана в 2013 році, а інструкція в 2001. Махаєте чим будь аби помахати. Але хто тут чого дотримується? Адже звука «ґ», за вашим твердженням, «нє било і нєт». Вийшли з КПСС але КПСС не вийшов. Про ікавізм ви також щось недодумали до кінця. У словах Ґалаґан, Ґудзь є ікавізм? Ґернсбек має містити ікавізм? Чи Г'юґо? Mykola Swarnyk (обговорення)
Гекання жодним чином не є русифікацією. Саме ґекання є фонетичною русифікацією. Ікавіз же ж просто як приклад. Зокрема слово ґніт відверто українізоване, бо має ікавізм. Ви мені процитуйте цей "закон Ющенка", який вказує нам писати прізвище Гернсбек через Ґ. А так: правопис не парафія екологів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 12 вересня 2016 (UTC)
Саме русифікацією і є. літеру Ґ вввів ще Мелетій Смотрицький, проте з приєднаннням до Росії та наступною забороною українського правопису, вона перестала вживатися як показник українськості у текстах, бо в офіційному російському алфавіті такої літери не було. На землях Австро-Угорщини вона зберігалася. Тому за рішеннням консиліуму найвторитетніших філологів УРСР в Харкові вона включена до правопису. Та після самогубства Скрипника програма українізації була згорнута та правопис зазнав нової тотальної русифікації.--Yasnodark (обговорення) 13:30, 23 вересня 2016 (UTC)
І особливість зазначених прізвищ в тому, що вони мають значення в ролі загальних назв. Наш літератор не є загальною назвою, на відміну від ґалаґана (рос. поплавок) та ґудзя (рос. шишка, пуговица).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:37, 12 вересня 2016 (UTC)
А от Юрій Шевельов пов’язував гекання з посередництвом російської мови. І судячи з того, за яких умов повертається ґекання, він мав рацію. А наведене джерело взагалі з часів, коли такої літери в алфавіті не було. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:34, 19 вересня 2016 (UTC)
Старі джерела актуальні, якщо не суперечать правопису. Правопис змінився в бік розширення використання И - це не наш випадок.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 19 вересня 2016 (UTC)
До речі, у моєї матері ґекання розвинулось зовсім нещодавно після Інтера та російського телебачення, де вимова так поставлена. Серед україномовних же ґекання це радше політична воля, аніж природне мовлення.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 19 вересня 2016 (UTC)
Складність у тому, що правопис інтерпретують по-різному. Не може бути політичної волі в тому, щоб передавати іншомовний /g/ українським /g/. Передавати іншомовний звук самим собою при запозиченні — суто природне мовне явище. В українській мові ми зазвичай саме так і робимо! Якщо навіть з російської слова почали запозичуватися з ґеканням — то це тільки підтвердження природності такого процесу. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 01:03, 23 вересня 2016 (UTC)
Природною є адаптація, що й маємо в більшості слів. Ґ, як я зазначав не раз, з'являлося історично в народній мові на місці К (куля->ґуля, крати->ґрати, к бісу->ґ бісу), лише потім книжники запровадили ґекання в таких словах, як ґрунт (люди гекали і гекають в таких словах [17]). Розділ III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ нам каже використовувати тут Г. Про використання Ґ там нічого немає. В правилі § 15. Літера Ґ йде мова про загальні давні запозичення та прізвища, які є цими давніми запозиченнями.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 23 вересня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти персону звуть Х'юґо Ґернсбек. Саме так його називає найавторитетніший критик-фантастикознавець, засновник Ассоциації американських письменників-фантастів та її перший президент Деймон Найт, ім'я якого отримала найпрестижніша премія за заслуги перед жанром.
https://www.youtube.com/watch?v=dJJmvUF7DG0 .
Я гадаю, кому, як не йому, краще знати. Тож не треба винаходити укр. велосипед, якщо Ґернсбека звали Х'юґо, а прізвище звучить як Ґернсбек. Можливо колись він і був Гуго та його американським сучасникам це було невідомо. Все інше — від лукавого. Премію назвали на його честь. Тож вона також має носити назву «Х'юґо», що ж стосується другої приголосної в імені, то тут питання залишаються , проте це не так суттєво. --Yasnodark (обговорення) 13:30, 23 вересня 2016 (UTC)
Ваші вуха не АД з орфографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:47, 23 вересня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Згідно правопису (§ 87) та джерелам.--Watashi-wa (обговорення) 13:39, 23 вересня 2016 (UTC)
Вам не дивуюсь, бо чого дивуватись - 1-ше "джерело" опубліковане в 1985, а посилається... на 2011 рік, у другому «1 сторінка книги відповідає запиту Х'юго Ґернсбек», 3-є це «Республиканьский мижвидомчий збирник», а в четвертому «На запит Х'юго Гернсбек не знайдено жодного документа.» Лупити по клавішах хто небудь може, а читати «нарите» ліньки? Ще ні разу без пересмикувуння від вас нічого не приходило. І ще: навіщо було перейменовувати Геді на Хеді? Якесь патологічне Х..любство? Вже навіть не дивуюсь... Mykola Swarnyk (обговорення) 05:34, 24 вересня 2016 (UTC)
Ґ ніяк не може бути, бо є чинний правопис і вікіполітика. До речі, цікаво, що користувач, що ґ поставив, поставив і х замість г. Так що джерело тут підтверджує його передачу імені.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:42, 24 вересня 2016 (UTC)
І хочу звернути увагу, що теперішній варіант алогічний: ім'я через Г (Х'юго/Hugo), а прізвище через Ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 24 вересня 2016 (UTC)

Єжи Оссолінський (люблінський староста)Адам Юрій Оссолінський[ред. код]

Повне ім'я цього діяча польською Adam Jerzy Ossoliński, тож не бачу підстав скорочувати ім'я, умисно створюючи неоднозначність.

У польських джерелах його ім'я зазначається або як Adam Jerzy Ossoliński (Studja historyczne i literackie, Tom 3;Tom 1881, Stanisława Oświęcima dyariusz 1643-1651 або Jerzy Ossoliński, orator polskiego baroku (2000)), або як Adam Ossoliński, як-от у Genealogia: studia i materiały historyczne, Tomy 15-18 (2003), Podróże historyczne po ziemiach polskich między rokiem 1811 a 1828 odbyte або Jakuba Michałowskiego wojskiego lubelskiego a późniéj kasztelana bieckiego Księga pamiętnicza.

В українських джерелах він або Адам Юрій Оссолінський (П. Шевальє. Історія війни козаків проти Польщі з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар), або просто Адам Оссолінський (Свєшніков І. Битва під Берестечком або Гуртовий Г. Волинь - край козацький). Поточне ж написання Єжи Оссолінський узагалі не вживається в україномовних джерелах.

Див. також попереднє обговорення на Обговорення:Єжи Оссолінський (люблінський староста)NickK (обг.) 14:09, 9 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Повний варіант компромісний для українських джерел.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:54, 9 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Україномовні «джерела» - суцільне дилетанство, і ніхто в тих «джерелах» взагалі не переймався тим А. Є. Оссоліньским. Моголи - то й моголи... За Адам Єжи Оссоліньскі - згідно з транслітерацією. чи Адам Єжи Оссолінський - згідно з квазісовіцким правописом та джерелами, де справді хоч трохи досліджували цю особу (таких українською мовою поки не бачив). ми гаварім партія - падразумєваєм Лєнін, гаварім Лєнін - падразумєваєм партія... Добре, що Нік зацікавився цією особою. Але - водночас - чергове часткове маніпулювання від Нік. У польських джерелах (зокрема, академічному ПСБ) він - також Єжи Оссоліньскі, люблінський староста, тому так стаття й названа. Також варто сказати, що так зване українське джерело, де вказано А. Ю. О-кий - це тільки «кривий» переклад з П'єр Шевальє. Сучасні укр., зокрема академічне ЕІУ, джерела його тезку називають Єжи, от тільки Нік в силу своїх особистих мотивів не хоче з тим погодитись. Як і його співдумець. --Бучач-Львів (обговорення) 18:56, 9 вересня 2016 (UTC)
    Тобто доктор історичних наук Свєшніков Ігор Кирилович, який професійно досліджував і написав монографію про битву під Берестечком (у який і загинув цей діяч), є суцільним дилетантом? Так само дилетантом, мабуть, є Назаренко Юрій Іванович, який перекладав з чотирнадцяти мов, включаючи і французьку, і польську. <іронія>Звісно, лише серед вікіпедистів можна знайти кращих спеціалістів</іронія> — NickK (обг.) 21:38, 9 вересня 2016 (UTC)
    Те, що Ви, Бучачу-Львове, не визнаєте український мовний простір, ми знаємо. Може кинете вже цю тематику, якщо так ненавидите українські джерела? Писати статті "супротив" них (себто ігноруючи) не діло.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 10 вересня 2016 (UTC)
    1) Не говоріть грубих дурниць, ЮеАртеміс (хоча то вже у вас обидвох правило, бо знати ви обидвоє більше не хочете). За цю фразу можу подати й в АК. 2) Би ви разом з Миколою знали, сейм 1550 року прийняв рішення, що польська мова важливіша ніж латинська. 3) І щодо «джерел». У наведених, як ви обидвоє кажете, «джерелах» українською мовою скільки є інформації про нього? Кіт наплакав. --Бучач-Львів (обговорення) 06:08, 11 вересня 2016 (UTC)
    До чого тут сойм до української вікіпедії? І нічого грубого в пропозиції не займатися проблемною для Вас темою немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:27, 11 вересня 2016 (UTC)
    Якщо к-ч не може вловити, що це до того, що ще з середини 16 ст. поляки проводили політику делатинізації, то що тут зробиш. --Бучач-Львів (обговорення) 08:47, 11 вересня 2016 (UTC)
  • NickK на разі у росіянина Свєшнікова [18] ми довідались лише це. Адам Оссолінський — люблінський староста (рік. нар. невід. - 1651). Більше нічого. Це джерело? Сумнівно, це, вважаю, тільки штрих. Те саме звідси. Паньство, про що мова? А Миколі вкотре сказати неправду, перекрутити на свій хибний лад мою фразу - звичне діло. Моя фраза «дилетанство, і ніхто в тих «джерелах» взагалі не переймався тим А. Є. Оссоліньским» те й означає, що ніхто ним спеціально не цікавився і не писав його біографії (в т. ч. що Свєшніков, що Назаренко; також вся їх діяльність, і ви то обидва якось забули, припала на совіцкі «часи» - тому який там Єжи - Юрік он, свой парєнь (хлопака)!). Якщо це є - то покажіть, тоді заберу свої слова назад. Щодо внеску цих вчених в їх галузях я мови не вів. І нічого крутити світом...--Бучач-Львів (обговорення) 06:21, 11 вересня 2016 (UTC)
    І ще одне. Якщо вже щось Микола твердить, то най почитає, що сам подає. А то виходить некоректно. твердить Нік у чвоєму 1-у дописі «або як Adam Ossoliński, як-от у Genealogia: studia i materiały historyczne, Tomy 15-18 (2003), » а в джерелі-то - Jerzy Adam Ossoliński. Поо що мова, МИколо? --Бучач-Львів (обговорення) 06:31, 11 вересня 2016 (UTC)

Новина для опонентів: в польських джерелах (серед них багато нових), попередньо, він таки переважно Єжи Адам.

Так, не знаю, чи буде це корисним, але знайшов таке розмежування: в "Знамениті події історії України: Битва під Берестечком, 1651" (Ігор Коляда, Ольга Кирієнко, Харків, «Фоліо», 2012) розрізняються панове так: Єжи - канцлер, Адам - староста. Тобто таки Адам основним вважається іменем.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 11 вересня 2016 (UTC)

Для зручності читачів української Вікіпедії треба по можливості приводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами

ВП:АД

Щодо порядку імені зазначу, що ситуація схожа на ту, що маємо з ясновельможним Богданом Хмельницьким, який насправді Зиновій-Богдан. Пропоную в шапці написати так: Адам (Юрій-Адам) Оссолінський. Статтю в такому випадку краще назвати Адам Оссолінський.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:14, 11 вересня 2016 (UTC)

щодо джерел українських - згоден. Але їх немає. ВП:НДА спілкуватись з к-чем, який вводить в оману к-чів - воду в ступі товкти. --Бучач-Львів (обговорення) 13:06, 11 вересня 2016 (UTC)
то часом не цей Коляда [27]? Він що, дослідник біографії Є. А. Оссоліньского? Не смішіт курей...
а супер буде виглядати: його стрийко - Єжи, а він - вже українець, Юрчик. Але лупашив козаків Хмельницького, від яких і загинув. К-чу, не вводь в оману читачів. Він такий Юрій, як з чогось поплавок. --Бучач-Львів (обговорення) 13:12, 11 вересня 2016 (UTC)
хтось сплутав: це оці «цурпалки» - то АД про Є. А. Оссоліньского? то ж треба... заодно: ВП:АД Чи є автор знаним експертом у даній галузі? (це про всіх авторів згадок про нього в дж. укр. мовою.) біобібліографічний покажчик Коляди --Бучач-Львів (обговорення) 13:16, 11 вересня 2016 (UTC)

Не підсумок[ред. код]

Найбільш авторитетними є згадки про особу в працях польських дослідників, де він найчастіше називається в розвідках останніх років пол. Jerzy Adam Ossoliński. Українські дослідники не присвячували дані особі достатньої уваги. Його стрийко — канцлер Єжи Оссолінський - в академічному виданні ЕІУ названий власне так, а не Юрій Оссолінський. ТОму логічно виглядає назвати статтю Єжи Адам Оссолінський, зберігши сторінки-перенаправлення (теперішню, також Адам Єжи Оссолінський, Адам Юрій Оссолінський). --Бучач-Львів (обговорення) 11:42, 25 вересня 2016 (UTC)

Не згоден з підсумком, оскільки він не підсумовує обговорення, а лише аргументи однієї сторони:
  • Те, що українські дослідники не присвячували особі достатньої уваги, не є приводом відкидати їх дослідження.
  • Стаття наразі називається не Єжи Оссолінський (канцлер), а Юрій Оссолінський
  • Не показана перевага написання саме пол. Jerzy Adam Ossoliński. Джерела останніх років не обов'язково є кращими за джерела попередніх років.
Крім того, в цей «підсумок» закладено логічну хибу: українські джерела відкинуті, бо там особа недостатньо описана, натомість, для підсумку використані польські джерела останніх років, в яких особа так само недостатньо описана (лише епізодичні згадки).
Прошу підбити підсумок когось, хто не брав активної участі в обговоренні — NickK (обг.) 22:41, 25 вересня 2016 (UTC)
Власне логічну хибу хоче «протягнути» опонент, вважаючи кращими експертами українських авторів (а вони такими ніяк не є), які ледь епізодично згадують про особу. Також опонент пропонує взагалі не брати до уваги ні ЕІУ, ні Польський біографічний словник - академічні видання, де власне Єжи. --Бучач-Львів (обговорення) 09:47, 26 вересня 2016 (UTC)
Я справді вважаю, що найкращими джерелами на написання імені діяча, пов'язаного з Україною, українською мовою, є праці українською мовою. Іншомовні праці, навіть якщо вони новіші (хоча не факт) або детальніші (теж не факт, усюди епізодичні згадки) не можуть бути кращими джерелами. Я не заперечую проти використання ЕІУ, якщо ви наведете мені там згадку про саме цього діяча — NickK (обг.) 17:54, 26 вересня 2016 (UTC)
Добродію Бучачу-Львове, найбільш авторитетними в питанні, як писати українською певне ім'я, є не польські, а українські джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:39, 26 вересня 2016 (UTC)

"Чи є автор знаним експертом у даній галузі?" - питав вище добродій Бучач-Львів. Очевидно, що жоден польський автор матеріалів про цю особу не є експертом в площині українського мовознавства та не знайомий з іменною традицією української історіографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:50, 26 вересня 2016 (UTC)

І якби були, то в польському тексті цього не продемонструєш. Ніхто ж не стане, наприклад, про колишнього президента США англійською писати Dzhordzh Bush.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:58, 26 вересня 2016 (UTC)

Шміґельський АндрійШмигельський Андрій[ред. код]

Зокрема так тут і тут:

Тощо. Шміґа то полонізація українського шмига.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:27, 8 вересня 2016 (UTC)

Гарна методика аргументації - спеціально пропускати ті джерела, які з твердим ґ! Статистично їх менше, але ж звідки їм взятися, якщо агресивні малоросики майже все позатирали, до чого лиш їхні пальчики встигли дотягнутись.

Де, по-вашому, більше автентики - в "буржуазній" діаспорній літературі, чи в перевірених "обллітами" збірниках про боротьбу трудового народу за визволення від ярма експлуататорських класів? Що недоперевірив КГБіст, доперевірить вікіпедист - їй богу, благородна ваша праця!Mykola Swarnyk (обговорення) 05:18, 20 вересня 2016 (UTC)

  • Про ґ мова взагалі не йде, бо воно тут всупереч правопису та ВП:МОВА. Тут про І/И мова. І як на мене, діаспорянські видання не можуть бути авторитетом в питанні орфографії, бо вони банально іншою писані.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 20 вересня 2016 (UTC)

Юрій_ОссолінськийЄжи Оссолінський[ред. код]

Аргументи нижче.--— Green Zero обг 14:08, 25 жовтня 2014 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За
  1. Говори до гори… Який він Юрій? А стосовно «авторитетности» даного видання - шо ж то NickK згадав, «як баба дівков була»? В тих виданнях і не такі чуда видів'єм.--Бучач-Львів (обговорення) 11:13, 26 листопада 2014 (UTC)
  2. А де здоровий глузд у вашого несовкового видання?--95.135.237.255 11:37, 30 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, під таким ім'ям він є навіть у таких «несовкових працях» як Праці Українського наукового інституту в Польщі 1936 року, див. google:"Юрій+Оссолінський"NickK (обг.) 18:53, 25 жовтня 2014 (UTC)

Підсумок: Особисто я підтримую варіант Єжи, оскільки саме цей варіант зараз прийнято вживати при перекладі польських імен. Але з огляду на джерела, пропозицію відхилено.-- Piramid ion  03:08, 14 лютого 2015 (UTC)

Оскарження Нові аргументи[ред. код]

Досить значна перевага за результатами моїх пошуків. А у NickKa - майже рівновага. --Бучач-Львів (обговорення) 12:24, 16 серпня 2016 (UTC)

Попередній підсумок[ред. код]

Перейменувати на Єжи Оссолінський (канцлер), оскільки були інші особи. --Бучач-Львів (обговорення) 13:24, 22 серпня 2016 (UTC)

Скасований підсумок[ред. код]

Перейменувати згідно переваги назви у джерелах і його посади. --Бучач-Львів (обговорення) 13:25, 31 серпня 2016 (UTC)

Скасовую підсумок, оскільки один і той же користувач не може оскаржувати підсумок і підбивати остаточний. І оскільки з'явилися нові аргументи, на які є контраргументи (див. додаткове обговорення на Обговорення:Юрій Оссолінський), сам факт оскарження я також відхиляю через давність, і відновлюю обговорення за стандартною процедурою (з поверненням цієї сторінки на ВП:ПС та додаванням шаблону до статті).--Piramidion 13:50, 7 вересня 2016 (UTC)
Так не робиться, Piramidion. Обговорення тривало 2 тижні - замість 1. Вікіпедія:Перейменування статей каже: « будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні)». Ви порушили процедуру тим самим. Тому або приберіть зайве, або будемо мати тяганину. --Бучач-Львів (обговорення) 07:23, 8 вересня 2016 (UTC)
Обговорення з самим собою? Процедура передбачає наявність шаблону на сторінці статті, а також наявність цього розділу на ВП:ПС. Ви ж не витягнули його з архіву, і тепер кажете, що обговорення тривало 2 тижні. Не загострюйте даремно ситуацію - від ще одного тижня обговорення нічого поганого не станеться, і принаймні саме цього разу все відбудеться відповідно до процедури. А щодо оскраження - то Ви не оскаржили мій підсумок, а навели нові аргументи, яких до цього в обговоренні не було, відповідно, я не міг їх бачити, відповідно, мій підсумок на основі наявних на той час аргументів, був коректним.--Piramidion 09:46, 8 вересня 2016 (UTC)
Не я загострюю, а Ви трохи своєю фразою. Вікіпедія:Перейменування статей каже: « будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні)». В принципі, тоді я робив запит на перейменування на Єжи Оссолінський - може, й не додивився, що воно не запам'яталось (записалось). Бог з ним - ні моє, ні ваше. От тільки ви б такі добрі були ще й Миколі зауваження робити, який знав про мої наміри. А того як не було, так і нема. одне ВП:ПДН і конструктив. --Бучач-Львів (обговорення) 11:19, 8 вересня 2016 (UTC)

Нове обговорення[ред. код]

Окрім наявності в енциклопедії, варіант "Єжи Оссолінський" має також деяку перевагу серед книг у google books (37 унікальних варіантів проти 17 для "Юрія Оссолінського"), тобто наявні вагомі аргументи на користь першого варіанту.--Piramidion 13:57, 7 вересня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування ще раз. Це не якийсь маловідомий діяч, а впливова особа, тому:
    1. Єжи Оссолінський зараз є дизамбігом. Очевидно, цей діяч є найвідомішим діячем з таким ім'ям, оскільки обіймав значно вищу посаду та значно частіше згадується в україномовних джерелах, тому незалежно від підсумків обговорення він має витіснити дизамбіг, який має бути Єжи Оссолінський (значення)
    2. Варіант імені Юрій Оссолінський не менш широко згадується в україномовних джерелах, зокрема, він є в ЕУ, Дмитра Дорошенка. Так, за Єжи ЕІУ, але є версія про те, що за життя вживалося саме ім'я Юрій: З мемуарів Оссолінського відомо, що батько ніколи не називав його Єжи, а тільки Юрком або ЮрчикомNickK (обг.) 17:36, 7 вересня 2016 (UTC)
      так, Юрій, широко, але давніше і зараз рідше, тому пропоную перейменувати. Але не так: за Єжи, крім ЕІУ, купа інших джерел--Бучач-Львів (обговорення) 07:19, 8 вересня 2016 (UTC)
      тільки Юрком або Юрчиком - це з розвідки С. Семенюка, який вважає українцями Замойських, Жолкевських та інші роди. Поки це його твердження не прийняте істориками. --Бучач-Львів (обговорення) 07:16, 8 вересня 2016 (UTC)
      Для краси картинки краще назвати Єжи Оссолінський (канцлер), зберегти диcамбіг, який має бути Єжи Оссолінський. --Бучач-Львів (обговорення) 07:17, 8 вересня 2016 (UTC)
      Чому краще? За запитом Єжи Оссолінський в будь-якому пошуку (загальний Гугл, книги, Scholar) понад 90% результатів про канцлера, а це гарна ознака того, що це основне значення — NickK (обг.) 08:27, 8 вересня 2016 (UTC)
      Тому краще, що менше слів у дисамбігу. Що значить «понад 90% результатів про канцлера»? Знов Микола «гне»? Єжи Осолінський (канцлер) та Єжи Оссолінський (канцлер) видають нормальні цифри. --Бучач-Львів (обговорення) 11:16, 8 вересня 2016 (UTC)
      Я маю на увазі те, що за запитом "Єжи Оссолінський" більшість читачів очевидно шукатимуть саме цього діяча, і саме він є основним (якщо не єдиним) результатом пошуку. Так, за запитом у Google з 80 результатів 79 про канцлера та 1 про люблінського старосту, тобто про канцлера 98,8% результатів. У Google Books з 37 результатів усі 37 про канцлера (100%). У Google Scholar з 10 результатів усі 10 про канцлера (100%).
      Для аналогії, за запитом Шевченко Тарас Григорович (письменник) більшість читачів теж знайдуть того, кого вони шукали, і можна буде створити дизамбіг з меншою кількістю слів, але це навряд чи конструктивно, бо абсолютна більшість і читачів і джерел під Шевченко Тарас Григорович мають на увазі винятково того самого Шевченка — NickK (обг.) 13:44, 8 вересня 2016 (UTC)
    Більшість читачів взагалі не знають, хто це такий, або лише чули, що такий був. І якщо чули, то як правило, канцлер Єжи Оссоліньскі. --Бучач-Львів (обговорення) 19:18, 9 вересня 2016 (UTC)
    Крім того, Тарас Шевченко - це величина. Чого ніяк не скажу про Єжи Оссоліньского. Може, трохи суб'єктивне. Однак упевнений, що більшість українців (може, усі, за винятком хворих тощо ) знають, хто такий Тарас Шевченко. А про Єжи Оссоліньского, впевнений (тільки що запитався в знайомих - ні, не знають!) - далеко не всі (та й чи то треба всім? ні.). --Бучач-Львів (обговорення) 06:16, 12 вересня 2016 (UTC)

Попередній підсумок (не підсумок)[ред. код]

В ЕІУ - варіант Єжи Оссолінський. також більшість згадок, як показує пошуковик гугл-книги, є з варіантом Єжи.

Знову спроба підсумку без аналізу аргументів. В ЕУ він Юрій Оссолінський, маємо ЕУ проти ЕІУ. За посиланнями повний хаос, цифра фактично випадкова, бо неясно, скільки з тих джерел справді про цих осіб, а не про якихось Оссолінських та якогось Юрія або якогось Єжи — NickK (обг.) 18:04, 26 вересня 2016 (UTC)
Знову некоректність від Нік. раніше для Нік цифри гугл-букс чи гугл-схолар не були такими вже випадковими. А щоб вони такими не стали, досить просто їх деталізувати. ЕУ - в даному випадку помиляється. Якщо будуть докази, що він - русин, зразу голосую за варіант Юрій - але їх поки не бачу (думка Семенюка цікава, але треба бачити його книгу, джерела, на які посилається). Отже:
Я ніколи не стверджував, що самі лише цифри мають щось вирішувати, особливо за такими неконкретними запитами (у першому на першій же сторінці є Та ця книгозбірня не була рівноцінна бібліотеці Єжи Станіслава (...) частину збірок перевезли до маєтку Валеріана Дзедушицького в Поточиськах, а потім до Національного закладу імені Оссолінських, у другому на першій же сторінці протоієрей Юрій Мицик. (...) Перша згадка про Обмачів з'являється у актах Оссолінського 1636 р.). Якщо робити порівняння результатів, то, по-перше, лише тих, які безпосередньо стосуються особи (а не якогось Єжи чи Юрія та якогось Оссолінського), по-друге, брати також до уваги якість / авторитетність джерел. Не можна безкомпромісно стверджувати, що в ЕУ помилка, про те, що імена діячів тих часів часто перекладаються, а не транслітеруються, вже багато говорили — NickK (обг.) 13:17, 28 вересня 2016 (UTC)

Гординський Ярослав АнтоновичГординський-Антонович Ярослав Дмитрович[ред. код]

З Ярославом Гординським так, як і з його братом Теофілом Гординським виникла плутанина через те, що їхнє прізвище Гординський має додаток Антоно́вич ([35][36])... в результаті Антонович (Анто́нович) в деяких джерелах подано як по батькові Ярослава і Теофіла Гординських... гадаю, допустимий варіант також Горди́нський Яросла́в Дми́трович, а в примітці чи в дужках додати Горди́нський-Антоно́вич --G.Tuono (обговорення) 08:48, 5 вересня 2016 (UTC)

Тут усе зовсім не очевидно:
По-перше, питання того, як звали батька. За цим джерелом це був Антон Гординський (отець Дмитро). Звісно, може бути й так, що джерело бреше, але прізвище "Гординський-Антонович" майже не гуглиться.
По-друге, питання прізвища. Його син був однозначно Гординський Святослав Ярославович, і його точно не називали Гординський-Антонович. Можливо, в Ярослава й неправильне по батькові, але прізвище точно не Гординський-Антонович
По-третє, питання того, як називали власне Ярослава. В УЛЕ є ГОРДИНСЬКИЙ Ярослав Антонович, та й криптонім Я. А. Г. наводить на думку (якби було прізвище Гординський-Антонович, він був би Я. Г. А.). В ЕІУ він теж ГОРДИНСЬКИЙ Ярослав Антонович і знову з криптоніміл Я. А. Г. У ТЕС він Гординський Ярослав Антонович, в ЕУ він Гординський Ярослав без Антоновича. Якщо цього мало для плутанини, тримайте Гординський Ярослав ГригоровичNickK (обг.) 15:01, 5 вересня 2016 (UTC)
Так, Ви праві! тут дещо очевидно, але не зовсім! Проте:
Батька таки звали Дмитро, але він виявляється писав своє прізвище Антонович Гординський так, як тут: Schematismus Universi Cleri Graeco-Catholicae Dioeceseos Premisliensis, Samboriensis et Sanocensis pro Anno Domini 1929 на сторінці 67 (то треба завантажити і подивитися)... на той час він був єдиним Гординським в Перемишльській єпархії УГКЦ (за змістом на с. 107)... Дмитро Антонович Гординський - це не ім'я по батькові і прізвище, бо це Галичина І-ша пол. ХХ ст., де по батькові в той час не вживали... звідси і криптонім Ярослава Гординського Я.А.Г. Батько був однозначно лише Дмитро, а не Антон... див. також тут (про Теофіла Гординського, про якого пишуть теж як Теофіл Антонович Гординський - Антонович не по батькові!): о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії на стор. 124...
Святослав Гординський певно на 100% не вживав тієї приставки Антонович, але Ярослав Гординський вживав, бо звідки б воно взялося в ЕСУ тут (не з неба ж упало!): ГОРДИ́НСЬКИЙ (ГОРДИНСЬКИЙ-АНТОНО́ВИЧ) Ярослав Дмитрович (я вже на то вище посилався...)
є ще одне джерело на користь Гординський-Антонович Ярослав - це некролог в часописі «Богослов'я» за 1939-42 р. том 17-20, ч. 2-4, с. 226-228, якого в неті на жаль нема...
як на мене оптимальний-компромісний варіант перейменування був би: Гординський Ярослав Дмитрович і Гординський Теофіл Дмитрович із відповідними додатками, що зустрічаються варіанти також і Гординський-Антонович і Антонович Гординський така от плутанина!!! Face-smile.svg --G.Tuono (обговорення) 19:33, 5 вересня 2016 (UTC)
От якраз щоб не було всієї цієї висмоктаної з пальця русифіковано-совєтизованої «батюшкізації» дайте покійному громадянину Австро-Угорської імперії спокій і не притягуйте йому жодних по-батькові. Відновіть історичну справедливість і згідно з чинним правилом іменування всіх людей "з Заходу" за канонічним принципом назвіть статтю «Ярослав Гординський». Заодно й Теофілу поверніть його справжнє ім'я. Вони самі будуть вам лише вдячні. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:05, 6 вересня 2016 (UTC)
По батькові ім'я це власне українська традиція (думка мовознавця Івана Огієнка). Нічого тут радянизацію приплутувати. Пропоную статтю іменувати одним прізвищем, а в шапці написати подвійне - Антонович-Гординський.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:25, 6 вересня 2016 (UTC)
Є думка а є правило. Огієнко дуже багатьох контроверсійних думок дотримувався, за що йому частенько справедливо перепадало від Івана Франка. Живучи довгий час на Галичині та в діаспорі, завжди душею любив Росію з її православієм, ненавидів Унію, поборював народні діалекти і т.д. і т.п. - всі ці "думки" якраз і лежать в основі тези про споконвічність "українсько-російської" православної традиції записувати людей по-батюшкі і тримати їх у рабстві, щоб ні батько, ні син не могли кудись відлучитись від свого пана. Дуже гарна думка для послідовників східної традиції. Але Гординський не був ніяким православним, а якраз "уніатом", жодних огієнківських традицій не сповідував, досліджував зв'язки української культури не з православієм, а з ренесансом, жорстко аналізував "підсовєтську" дійсність, тож дайте йому спокій з Огієнковими "думками". Кожен користувач може сповідувати що хоче - хоч іслам, це не забороняється, але накидати східну традицію представникам західної культури нема жодної потреби. Цілком логічно (і цілком у дусі чинного правила) іменувати згаданого діяча одним прізвищем, а також - одним іменем Ярослав Гординський. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:45, 7 вересня 2016 (UTC)
До чого тут православ'я? Тут мовознавче питання. По батькові відомі з княжих часів. І хочу зазначити, що противниками по батькові є літератори, але НЕ мовознавці (тут маю на увазі лінгвістів, а не філологів).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:51, 7 вересня 2016 (UTC)
Антонович-Гординський Дмитро - це його батько? Якщо так, то його батько ніякий не Антон (навіть "в миру").--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 6 вересня 2016 (UTC)
До того ж, якщо священник має дітей, то це не чернець. А ім'я міняють при постригу в ченці. Немає в нього другого імені.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:39, 6 вересня 2016 (UTC)
Пропоную Антонович-Гординський Ярослав Дмитрович або Гординський Ярослав Дмитрович, але зі зазначенням повного подвійного прізвища в шапці.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 6 вересня 2016 (UTC)

Пропоную Ярослав Гординський згідно з найпоширенішим прижиттєвим іменуванням. Ніколи не належав до східної культурної традиції, не був радянським громадянином, в публікаціях - Ім'я Прізвище, без по-батькові. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:36, 9 вересня 2016 (UTC)

Українець, а значить, як решту українців.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:46, 9 вересня 2016 (UTC)
Да-с, да-с, канєшно! Гепа, Допа, всі укрАїнци. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:33, 9 вересня 2016 (UTC)

Довідка:Рекомендації щодо транслітеруванняДовідка:Рекомендації щодо транскрибування[ред. код]

Транслітерація й Транскрипція не тотожні терміни. Транскрипція - це передача вимови іншомовного слова українськими літерами, а транслітерація - передача написання іншомовного слова українськими літерами. Російська мова традиційно зорієнтована на написання (транслітерацію) - і це їхнє право, а от українська навпаки традиційно зорієнтована на звучання (транскрипцію). Ось витяг зі статті «Труднощі перекладу» як вияв української культурної вторинности професора української філології Колумбійського університету Юрія Шевчука (раджу її всю прочитати аби зрозуміти тонкощі обговорення Транслітерація VS Транскрипція):

« Традиційно в передаванні імен та назв українська мова була зорієнтована на звучання, тоді як російська – на написання.  »

А ось витяг з наукової статті на тему Проблеми та варіанти здійснення перекладу власних назв з англійської мови українською:

« Для того щоб грамотно писати іноземні власні назви українською мовою, необхідне знання відповідних правил та принципів. Існує чотири способи передачі власних назв у перекладі: транслітерація, транскрипція або транскрибування, транспозиція та калькування. Як засіб внесення іноземного слова в український текст транслітерація застосовується менше, так як при транслітерації сильно спотворюється звуковий образ іншомовної назви. В той же час велика кількість власних назв перекладається за допомогою транскрипції, тобто власна назва фонетично передається на українську мову так, як вона звучить на англійській мові. Як правило це традиційно встановлена форма слова.  »

Згідно вищезгаданих аргументів пропоную:

  1. перейменувати статтю на Довідка:Рекомендації щодо транскрибування або Довідка:Рекомендації щодо передачі іншомовних слів українською на письмі
  2. переписати статтю та впевниться що в усіх розділах є стійка послідовність у вживанні терміну транскрипція
  3. додати перший розділ статті під заголовком Різниця між транслітерацією та транскрипцією, аби поінформувати читача що 1) ці терміни різні 2) російська мова традиційно зорієнтована на транслітерацію, а українська навпаки - на транскрипцію. --Piznajko (обговорення) 17:11, 3 вересня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Арґументовано.--Friend (обговорення) 14:04, 7 вересня 2016‎ (UTC)
  • А чого у Вас у заголовку номінації та у тексті повідомлення пропозиції щодо назви статті різні ?
Крім того, треба зауважити у даній статті, що українська мова не є повністю фонетичною (на відміну, наприклад, від сербської), і ми не можемо завжди передавати власні назви так, як вони звучать в оригіналі (про загальні вже не кажу - там ще більше правил, обмежень, винятків і т.д.). Крім того, варто вказати спільні та відмінні риси не лише стосовно російської мови, але й інших, наприклад, польської (пор. George W. Bush та George’a W. Busha)--V Ryabish (обговорення) 18:42, 7 вересня 2016 (UTC).

РівенделлРівенділ[ред. код]

Пропоную перейменувати на Рівенділ відповідно до перекладу трилогії Катерини Оніщук (Толкін, Джон Роналд Руел. Володар Перснів/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2013.)

Англійське Rivendell створено шляхом поєднання двох слів: "riven" (розкол, розколина, розлам) і "dell" (долина), які разом можуть означати щось на кшталт "розколота долина" або "проламана долина". "Делл" в українській мові — просто набір літер, натомість "діл" значить "долина". Див. Словник української мови. Тому вважаю переклад пані Оніщук таким, що краще передає значення оригінальної назви. -- Homme (обговорення) 09:28, 2 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Це схоже на ОД: ми ж не називаємо Крайстчерч Крайстцерквою через те, що church = церква. До того ж, одну частину (другу), ми перекладаємо, а перша хай так буде. Поточна транслітерація нічим не гірша від запропонованого варіанту, тож не бачу потреби міняти «шило на мило». --Fessor (обговорення) 09:43, 2 вересня 2016 (UTC)
Це художній твір, тому Ваша аналогія з Крайстцерквою тут недоречна. Щодо "напівперекладу", припущу, що перекладач тут намагався і зберегти оригінальне звучання, і одночасно надати йому сенс для українського читача. Хоча, може, справді краще було перекласти обидві частини назви, тоді б, скоріш за все, вийшло "Розділ", але такий варіант перекладу, наскільки мені відомо, ніде не зустрічається. -- Homme (обговорення) 10:31, 2 вересня 2016 (UTC)
  • Я правильно розумію, що існує кілька українських видань цієї книжки в різних перекладах?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 2 вересня 2016 (UTC)
    • Подивився: так, кілька. Не бачу причин віддавати пріоритет Львівському 2013-го з цим макаронізмом. Треба вирахувати найпоширеніший варіант серед усіх виданих перекладів.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:00, 2 вересня 2016 (UTC)
Прошу довести, що варіант "Рівенделл" є найпоширенішим серед українських перекладів. Вище я вказав назву конкретної книжки, яка є найсвіжішим перекладом трилогії, та спробував збагнути логіку, якою, ймовірно, керувався перекладач. На користь залишення назви "Рівенделл" наразі не пролунало жодного аргументу. Як на мене, це звичайнісіньке мавпування російського перекладу. -- Homme (обговорення) 10:31, 2 вересня 2016 (UTC)
Довести, що не верблюд? Взагалі-то тягар доведення є на тому, хто пропонує/звинувачує тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 2 вересня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За, пояснення див. у цьому обговоренні: Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 32#Власні назви з легендаріуму Толкіна. Я зараз не вдома, тож не можу глянути, але якщо хтось має ці книги на руках - пошукайте пояснення, чому ця назва записується саме так (там десь був список правил передачі літер і буквосполучень при перекладі, ну і пояснення, чому окремі слова переклали саме так, а не інакше). Цитата із вказаного обговорення: "правила перекладу тут були незастосовні — треба було не перекласти, а передати вигадану мову, тому перейменування статей за правописом є некоректним". Треба розуміти, що це - не переклад слова як такий, а його передача, бо наші перекладачі мусили передати вигадану мову кириличними літерами зі збереженням усіх чинних у ній мовних правил.--Piramidion 05:44, 8 вересня 2016 (UTC)
Я можу зрозуміти, чому в Оніщук пріоритет перед Неміровою (там переклад з російської), але чого перед Мокровольським та Фешовець? Усі видані на папері переклади авторитетні. Що у Мокровольського та Фешовець?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:26, 8 вересня 2016 (UTC)
Серйозний, системний мовознавчий підхід, чітко прописані правила передачі слів з вигаданих мов (приклади я навів у обговоренні за посиланням)--Piramidion 09:12, 8 вересня 2016 (UTC)
Оцінювати підхід не наша справа. Я вважаю, що усі друковані переклади рівні в статусі. Тому рахуймо поширеність варіантів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:02, 8 вересня 2016 (UTC)
А я так не вважаю. От хоча б переклад з російської - він теж рівний у статусі з іншими перекладами? Крім того, якби ми справді вирішили орієнтуватися на якесь конкретне видання, це усунуло б потребу будь-яких подальших суперечок щодо іменування, бо була б конкретна й однозначна система.--Piramidion 18:37, 8 вересня 2016 (UTC)

Категорія:лютністиКатегорія:лютнярі[ред. код]

У Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація) підіймалося питання - схоже, "лютніст" - це русизм. У словниках, а також у фаховій Українській музичній енциклопедії вживається лише "лютняр". Відповідно пропозиція перейменувати --A1 (обговорення) 18:27, 30 серпня 2016 (UTC)

Так і лютня не українське слово. Грінченко такого слова в Словарі не наводить. До речі, лютніста в польській та чеській мовах теж русизми? Див. Lutnista та Loutnista. У Академічному та Грінченковому словниках лютняра не знайшов.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:27, 31 серпня 2016 (UTC)
До речі, тут не стільки перейменування, скільки питання про об'єднання категорій, що вже існують.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:50, 31 серпня 2016 (UTC)

Випробування Гуглем (в книжках):

Або

--ЮеАртеміс (обговорення) 12:25, 31 серпня 2016 (UTC)

Я бачу там інші цифри, і цифри дуже близькі:
  • лютніст: 26 (+2 білоруською) + 17 у непрямих відмінках (і ще 3 білоруською)
  • лютняр: 25 + 11 у непрямих відмінках
  • лютністи: 8 + 11 у непрямих відмінках
  • лютнярі: 6 + 5 у непрямих відмінках — NickK (обг.) 12:49, 31 серпня 2016 (UTC)
Ви з лапками? Я без, аби Гугль сам відмінки перевіряв. Лише для однини лютніст довелося використати лапки, аби відсіяти російську (коли різниться лише одна літера, то працює автовиправлення). Ну, усе одно, навіть у Вас більше лютністів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 1 вересня 2016 (UTC)

Наскільки я бачу з посилань, проти УМЕ і ТСУМО - довідник "Митці України" і ЕУ. Треба ще досліджувати. --A1 (обговорення) 19:18, 3 вересня 2016 (UTC)

ГаянаГайана[ред. код]

В ході обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана було висловлено чимало аргументів на користь однієї чи іншої назви. Основні аргументи на користь назви Гайана виклав користувач Maksym Ye.:

"В «Українському правописі» правило для передачі звуків I, Y в позиції між голосними (§ 90, п. 4) для власних назв сформульовано нечітко: «…в загальних назвах не передаються окремим знаком… але (далі названо тільки три власні назви, про передачу решти власних назв нічого не сказано): Гойя, Савойя, Фейєрбах». І за традицією вставне -й- пишеться не тільки в перерахованих у правилі трьох назвах, а й в багатьох інших: Майя (місто біля Якутська), Тайюань, Майєнн, Кайєнна, Брайан (Брайян), Мейєрхольд, Німейєр, Тайах, (Омар) Хайям, Хейєрдал, вставне -й- стосується також фр. -ill: Вайян, Мейє, Рамбуйє та ін."

Крім того, були наведені посилання на джерела, з яких видно, що поширені обидва варіанти. У новому обговорення варто переглянути аргументи з попереднього і додати нові, якщо такі є. --yakudza 20:36, 26 серпня 2016 (UTC)

http://ua-etymology.livejournal.com/270660.html. --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 30 серпня 2016 (UTC)
Правописний аргумент дуже слабкий. Спеціально пошукав правописі слова з буквосполученнями -йа-, -йя- та -ая-:
  • -йа-: нема жодного
  • -йя-: війя, майя, Гойя, Савойя, Вайян.
  • -ая-: краяти, паяц, наяву, саяни, високая, краям, фаянс, Маяковський, великая, пахучая, аякже, одинокая, гаям.
Фактично Гайана є порушенням §5 правопису: На початку слова й після голосного для позначення звукосполучень й + а, й + у, й + е. Після голосного ми не можемо поставити йа, лише я. Подвійна йотація (Гайяна) ще існує, але буквосполучення -йа- правописом не передбачене. Хіба хтось зможе навести орфографічний словник, в якому буде Гайана — NickK (обг.) 20:48, 26 серпня 2016 (UTC)
Порушення нема. Перечитайте уважно §5. Пригадайте слова ряду НАЙАКТИВНІШИЙ: [[37]], [[38]], [[39]], [[40]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:38, 30 серпня 2016 (UTC)
Там стик морфем (най + активніший), тут же стику морфем нема, бо і й, і а є частиною кореня — NickK (обг.) 12:45, 30 серпня 2016 (UTC)
У §5 про морфеми — ні слова. --Микола Івкі (обговорення) 10:46, 31 серпня 2016 (UTC)
Префікс най- регулюється § 69.2 та зовсім не має стосунку до цього питання, бо написання типу наяктивніший було б прямим порушенням цього пункту. Різниця в тому, що в назві цієї країни ми пишемо й+а після голосного (і включається § 5), а в найактивнішому ми пишемо лише й після голосного, і потім чіпляємо його до слова, що починається на а (і діє § 69, а не § 5) — NickK (обг.) 12:21, 31 серпня 2016 (UTC)
У правописі про найактивніший нема ні слова. Нема ані обмеження на графічне злиття йа→я через ліву межу кореня, ані дозволу на нього на інших морфемних стиках. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:41, 6 вересня 2016 (UTC)
Ну і що?--Unikalinho (обговорення) 19:22, 6 вересня 2016 (UTC)
А те, що правопис не надає відповіді. Ні щодо найактивнішого, ні щодо Ґаяни, ні щодо Маямі. Я розгадаю цей ребус із семи прикладів. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:06, 8 вересня 2016 (UTC)
Наведіть мені список слів, де звуки "й" і "а" позначаються двома буквами. Або "й" +"у", або "й" + "е", або "й" + "і". Крім випадків, де це зумовлено стиком морфем (зокрема префікса най- з коренем). Як на мене, Правопис усе тут дає (я про відповідь). Ну коли префікс із коренем стикаються, то тут уже доводиться просто відповідні букви писати -- це не рахуємо--Unikalinho (обговорення) 05:10, 8 вересня 2016 (UTC)
Оце нерахування і руйнує відповідь. Випадки написання «йа» існують — це факт. Явного правила, коли вони дозволені, нема — це теж факт. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:47, 8 вересня 2016 (UTC)
Оскільки Ви, без сумніву, Вивчали мовознавсто, то ця Ваша репліка -- це свідоме введення в оману, тобто деструктивна поведінка. Бо Ви не можете не відрізняти префіксального утворення і стику префікса з коренем від його відсутності--Unikalinho (обговорення) 18:14, 9 вересня 2016 (UTC)
Про всяк випадок повторюся, що в випадок "й" + "е" в словах іншомовоного походження правопис явно забороняє (див. вище). На жаль, про "й" і "а"/"у"/"и" такого явно не сказано. Хоча, по-моєму, варто було б узагальнити. Sasha1024 (обговорення) 15:10, 9 вересня 2016 (UTC)
Саме так -- це треба узагальнити. Але те, що у правописній комісії не завжди вміють формулювати речення для вираження думки (і саме тому не узагальнили), не може бути виправданням для фактичного порушення правописних норм--Unikalinho (обговорення) 18:17, 9 вересня 2016 (UTC)
(персональний випад приховано) з цього видно, що (образа вилучена). Припустимість нетипових поєднань літер — це правописні правила відповідних мов. Як тут нагадав Sasha1024, про відсутність перетворення іе→іє на межі префіксів в іншомовних словах правило є, а про відсутність перетворення йа→я має бути, але нема. Більше того, по факту в іншомовних словах теж можуть бути нетипові буквосполучення, причому в будь-якому місці, наприклад бю, пю тощо. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:06, 10 вересня 2016 (UTC)
Не мішайте все в одну купу. Й+а, і+е, ч+и/і, б+ю -- це все різні випадки (з різними причинами їх виникнення), які треба розглядати окремо. І давайте без персональних випадів про те, хто що любить--Unikalinho (обговорення) 14:20, 12 вересня 2016 (UTC)
(персональний випад приховано). Нема правила, яке б розрізняло ці випадки. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:50, 17 вересня 2016 (UTC)
(персональний випад приховано) Ніякого аргументу в цій останній репліці не було наведено--Unikalinho (обговорення) 01:56, 19 вересня 2016 (UTC)
На особистості переходити не можна незалежно від того, чи стосується це теми. Власне, моя скромна персона теми не стосується жодним чином. Хіба ж я ґаянець? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:11, 19 вересня 2016 (UTC)
До речі, Ви неправильно трактувати мої слова. Я не казав про відсутність перетворення іе→іє, я казав, що для передачі іншомовного «е» після «й» має використоватися «є» (замість «й») або «йє» («є» після «й»), але аж ніяк не «йе». Але про те, що для передачі іншомовних «а»/«у»/тощо після «й» мають використовуватися «я»/«ю»/тощо або «йя»/«йю»/тощо, але не «йа»/«йу»/тощо, на жаль, в правописі нічого не написано. Sasha1024 (обговорення) 21:25, 12 вересня 2016 (UTC)
Якщо наведене Вами правило працює щодо "йе"/"є"/"йє", то, при відсутності додаткової вказівки щодо "я"/"йа"/"йя", за цією ж логікою має бути так само. Тобто або "я", або "йя", але не "йа". Якби тут була різниця, то тоді Правопис про це б сказав чітко. А якщо "за замовчуванням" -- значить принцип той же. Це елементарна залізна логіка. Якщо ж сюди додати правописну норму, що буква "я" позначає два звуки -- [й] + [а] (ну не завжди, але це інше питання) (звідси випливає те, що ці два звуки ми й позначаємо зазвичай саме цією літерою, і тоді нема потреби писати "йа"), то стає очевидним те, що для того, аби писати "йа", має бути вагома причина, яка "перекриває" вищезгадану правописну норму. У словах типу "найактивніший" така причина є -- це стик префікса на -й і кореня на а-. У нашому випадку такої причини я не бачу--Unikalinho (обговорення) 03:59, 13 вересня 2016 (UTC)
Нелогічно поширювати правило про передачу e на a без явної на те вказівки. Вагомі причини в обох випадках позаправописні: вони беруться (або не беруться) з інших джерел. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:50, 17 вересня 2016 (UTC)
Чому нелогічно? Я, ю, є, ї -- це з одної теми--Unikalinho (обговорення) 01:59, 19 вересня 2016 (UTC)
З однієї, але іншої. Бо якщо поширити правило йотації після всіх указаних там літер (е, і, й, ь) на я, ю доведеться писати радіюс, матеріял, ідеяльний тощо, але чинний правопис проти. Таким чином: у логічних міркуваннях ми звіряємось із мовними фактами та перевіряємо, чи не виникла суперечність. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:11, 19 вересня 2016 (UTC)
А чому Ви вирішили, що в наведених Вами словах має бути йотація? Не забуваємо: букви є для того, аби писати (графічно відображати) те, що ми вимовляємо (звуки). У Гаяні йотація є, а в тих словах, що Ви навели -- нема. А якби була -- то писали б таки "ідеяльний", а не "ідейальний" - -ось це головне--Unikalinho (обговорення) 04:51, 19 вересня 2016 (UTC)
А тут Drundia правий. Адже правило (§ 91.2) вимагає «є» (замість «е») не лише після «й», а й після «е» та «і». Тому, якщо ми поширимо це на «я», справді буде «ідеяльний» та «варіянт» (а не «ідеальний» та «варіант»; останнє, до речі, пропонувалося в проекті 99 року). Upd.: хоча, щодо «ідеяльний» не впевнений; це залежить як поширювати — якщо «є»«я» (а не «е»«а») має бути після «е»«а», «і», «й», «ь», то «ідеальний» залишиться; зате буде «ханаянський» (від «Ханаан»), «авраямічний» (від «Авраам»). Sasha1024 (обговорення) 18:31, 19 вересня 2016 (UTC)
Так це не він правий, а я. Це ж я сказав, що буде "ідеяльний", а не "ідейальний". І так само «ханаянський», а не «ханайанський». Далі буде по колу, тому просто читайте те, що я написав више--Unikalinho (обговорення) 06:20, 21 вересня 2016 (UTC)
Я мав на увазі, що він був правий в тому, що якщо поширювати правила правопису з «є» на «я», то в цих словах має зʼявитися йотація (чого ми зараз не спостерігаємо, хіба що в діалектах чи частково в послідовників 99). Sasha1024 (обговорення) 06:42, 21 вересня 2016 (UTC)
Так, ми вже на такі манівці зайшли... Насправді тема дискусії -- як оте [Г а й а н а] передавати на письмі -- чи через "я", чи через "йа". А не факт йотації--Unikalinho (обговорення) 09:59, 21 вересня 2016 (UTC)
Просто цей його аргумент ставить під сумнів Ваш (і мій) аргумент, що правило «після „й“ пиши „є“, а не „е“» логічно (і можна легко) поширити на «після „й“ пиши „є“/„я“/„ю“, а не „е“/„а“/„у“». Не можна, адже в тому ж правилі написано не лише «після „й“», а й «після „е“, „і“, „й“, „ь“» — що вже не працює для «а». Sasha1024 (обговорення) 10:19, 21 вересня 2016 (UTC)
Взагалі незрозуміло. Давайте так: За правописом, буква "я" після голосного позначає два звуки: [й] та [а]. Тому логічно, що якщо немає особливої потреби (як-от стик літер на краях морфем), цю комбінацію звуків ми пишемо саме через "я". Чи є потреба (з точки зору правопису) в нашому випадку писати "йа"? Якщо є, то покажіть це (не обов'язково Ви). Якщо ж нема, то тоді пишемо "я" точно так само як у силі-силенній слів, в т.ч. іншомовних (Янош, Янкер, Японія, Балаян, Аякс і т.д.). Буква "я" виконує свою прописану в Правописі функцію...--Unikalinho (обговорення) 14:18, 21 вересня 2016 (UTC)
Оце вже новина! До гучних заяв без джерел і особистих випадів додається безпосереднє введення в оману. «Ідеяльний» сказав саме я, а «ідейальний» не можливе в принципі, бо для нього в першоджерелі нема й, більше того, навіть якби було, у загальних назвах воно звичайно не передається окремим знаком. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:40, 23 вересня 2016 (UTC)
ідейальний» не можливе, бо конструкція -йа суперечить правопису (окрім випадків, коли йде стик префікса на -й з коренем на а-). Джерело навів ще Нікк на початку обговорення (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par5 параграф 5]. Тому "Гайана" -- теж, за цим же правилом. А особистими випадами тут займаєтесь саме Ви--Unikalinho (обговорення) 14:08, 24 вересня 2016 (UTC)
Не має, бо ми не поширюємо те правило. Ми ж не можемо поширити половину правила на все, а іншу половину викинути. Яка в цьому логіка? Далі, якщо розглядати питання йотації, то найбільше йотується ї (після всіх голосних — є правило), далі — є (після е, і, й, ь), далі надибуємо кінцеве -ія (без нього слова погано відмінюються). Орфографічна йотація після й розглянута погано: про ї не написано, про є написано, про інше не написано. Приклади по-перше пишуться за російським зразком, а по-друге кінцеве -йа створювало би проблеми для відмінювання (якби було Савойа, то Савойи? Савойі? Савойї? Савойою? Савойею? Савойєю?), тоді як -йя таких проблем не створює. Ребус третьої складності. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:04, 19 вересня 2016 (UTC)
Ну правильно, -йя = [й] + [й] + [а], а -я = [й] + [а]--Unikalinho (обговорення) 06:20, 21 вересня 2016 (UTC)
Передивився попереднє обговорення, там у словниках теж є обидва варіанти:
  • Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченими радами Інституту мовознавства та Українського мовно-інформаціного фонду НАН України. Уклали: М. Пещак, В. Русанівський, В. Чумак, І. Шевченко, Л. Шевченко, Г. Ярун. За ред. Л. Полюги, вид. 3-є, К., 2002, С. 155: Гайана.
  • Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченою радою Українського мовно-інформаціного фонду НАН України. Уклали: В. Чумак та ін. За ред. В. Скляренка, К., 2009, С. 177: Гаяна.
Не хотілося б вдаватися до тривалих правописних дискусій, тож чи може хтось перевірити словники, які вийшли з часу попереднього обговорення (2011 і пізніше)? Якщо там Гайана, це означатиме, що це усталений варіант, а Гаяна 2009 була відхиленням; якщо ж там Гаяна, це означатиме, що мовна норма змінилася та Гаяна за останній десяток років стала усталеним варіантом — NickK (обг.) 11:34, 27 серпня 2016 (UTC)
Справді, якщо орієнтуватися на правопис, то може бути Гаяна або Гайяна, але ніяк не Гайана.--Анатолій (обг.) 08:05, 28 серпня 2016 (UTC)
Власне, я не бачу, де б в правописі було прямо сказано писати йя замість йа. Але сказано писати йє замість йе (також після […] й […] пишеться є, а не е: […] Фейєрбах […]); крім того, за присутності прикладів з йя (в т.ч. в географічних назвах) відсутні приклади з йа. Тому при спробі логічного узагальнення правопису справді треба було б писати «{Г/Ґ}а{я/йя}на», а не «{Г/Ґ}айана». Sasha1024 (обговорення) 11:53, 4 вересня 2016 (UTC)
  • У наведеному пункті правопису, у винятках, йдеться про подвійне йотування, а не одинарне, як у нашому випадку («але: Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.»). І Брайана у прикладах там точно немає. Натомість є чітке правило, що літери я, ю, є пишуться на початку слова й після голосного для позначення звукосполучень й + а, й + у, й + е: якість, знаю, твоє, а також після й у словах війя (війю, на війї), майя--Piramidion 04:59, 29 серпня 2016 (UTC)
Гайяна--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 29 серпня 2016 (UTC)
Зовні — так. Але рік 2012. Англійсько-український словник. Українсько-англійський словник [Текст] : 250000 + 250000 : два в одному томі : 500000 одиниць перекладу / під заг. ред. Вячеслава Бусела, [авт. пректу, уклад. Вячеслав Бусел]. - Київ ; Ірпінь : Перун, 2012. - 1549 с. - ISBN 978-966-569-270-6. [[41]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:26, 30 серпня 2016 (UTC)
  • Очевидно, що за старим правописом було Гайана, Гайяна не використовується у скільки-небудь авторитетних джерелах. Щодо чинного правопису, то чіткої згадки Гаяна чи Гайана нема, тому потрібно звернутись до словників. У правописі ми не знайдемо однозначної відповіді. --yakudza 13:37, 29 серпня 2016 (UTC)
    З тих, що знайшов онлайн - Гаяна є в словнику іншомовних слів (гасло "Герд"), Гайани там немає. Орфографічний словник української мови містить слово "Гаяна", слова "Гайана" там немає [42]. І як сказано в цьому блозі, третя версія Українського орфографічного словника містила слово "Гайана", тоді як наступні шість видань - лише "Гаяна". Варіант "Гайана", звісно, теж поширений у багатьох старіших словниках і енциклопедіях - питання лише в тому, що слід вважати авторитетнішим у цьому конкретному випадку — УЛІФ + правопис + сучасні словники (зокрема орфографічні), чи старші словники й енциклопедії + вжиток в офіційних державних документах, попри те, що цей варіант суперечить правопису (і особисто я не бачу підстав, чому його слід вважати винятком із будь-якого з правописних правил) і правилу ВП:МОВА. --Piramidion 15:25, 29 серпня 2016 (UTC)
ІМХО, мовній нормі відповідають тільки варіанти Гайяна та Гаяна. Я поки сам не зрозумів логіку вибору йя/я, але йа точно нехарактерне для української орфографії. Symbol oppose vote.svg Проти--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 30 серпня 2016 (UTC)
  • Ще є Ґайана: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25472. --Микола Івкі (обговорення) 12:55, 30 серпня 2016 (UTC)
    Давайте не переводити на манівці. У вступі вже зазначені написання Ґаяна та Ґайана, які очевидно не відповідають правопису та відсутні в словниках. Ми ж тут обговорюємо вибір між варіантами Гаяна та Гайана — NickK (обг.) 13:03, 30 серпня 2016 (UTC)
Маю на увазі, що назва Ґайана ближче до назви Гайана. --Микола Івкі (обговорення) 10:46, 31 серпня 2016 (UTC)
  • Кооперативна Республіка Гайана: [[43]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 31 серпня 2016 (UTC)
  • Ще пошукав. Гайана: [[44]], Гайяна: [[45]]. Гайяна ?! На мою думку, можна вибирати не тільки назви Гайана чи Гаяна. --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 1 вересня 2016 (UTC)
    Гаяна є в 7 словниках, Гайана є в 6 словниках. Якщо ви знайдете бодай три словники за чинним правописом з іншими назвами, їх можна буде розглянути. Поки ж ці два варіанти мають значну перевагу — NickK (обг.) 14:00, 1 вересня 2016 (UTC)
Ґайяна: есу.
Гайяна: уде, пддуіатодпямвшюе. --Микола Івкі (обговорення) 12:34, 2 вересня 2016 (UTC)
Незважаючи на те, що особисто я вважаю «{Г/Ґ}а{я/йя}ну» все ж логічнішою за «{Г/Ґ}айану», зазначу, що Ваші джерела ніякі:
  • уде (це Українська дипломатична енциклопедія) — не аргумент, бо вона містить 6 разів Гайану (статті «Альмейда», «Визнання України дипломатичне», «Латиноамериканська економічна система», «Мораес», «Співдружність Націй»), 4 рази Гаяну (стаття «Карибське співтовариство») і 2 рази Гайяну (статті «Амазонський пакт», «Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ)»). Тобто, може, вона цінна інформацією, що містить, але, вочевидь, не консистентністю правопису.
  • есу (це Енциклопедія сучасної України) — 7 разів Ґайану (до речі, в головній статті «ҐАЙА́НА, Кооперативна Республіка Ґайана» і фото до неї), 1 раз Гайану (стаття «БРАЗИ́ЛІЯ, Федеративна Республіка Бразилія (Brasilia, Republica Federativa do Brasil)»), лише 1 раз Ґайяну (стаття «Алюмінієва промисловість») і 1 раз Гаяну (ні, це про гору Уайна-Потосі).
  • пддуіатодпямвшюе — це витяг з Юридичної енциклопедії (яка містить лише Гайану, тобто в витягу одрук).
Перепрошую за перейменування посилань, просто коли вони були у вигляді [[46]] (з динамічною нумерацією), важко було послатися на конкретне посилання.
Sasha1024 (обговорення) 13:31, 4 вересня 2016 (UTC)
  • Я здивований. Дотепер ми писали «Гаяна» згідно з останніми словниками. «Гайана» почало зникати з них ще в минулому десятилітті, тож незрозуміло, чому воно пропонується (фактично нових джерел на це написання на надано!), а {{не перейменовано}} застерігає проти повторних обговорень за відсутності нових арґументів. @Dim Grits: посилається на Закон України, а звідти на норми ДНВП «Картографія», але чомусь перейменовує не на їхнє «Ґайана», а на «Гайана». Змушений відзначити, що їхній газетир є одним з найповніших переліків іноземних геоназв українською мовою, а також одним з найадекватніших у питаннях зіставлення цих назв з об’єктами (поступається, мабуть, у цих питаннях лише ВікіпедіїFace-smile.svg) Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:57, 3 вересня 2016 (UTC)
  • Виконав пошук Google виду ""кооперативна" "республіка" "гайана"" -"ґайана" -"гаяна" -"ґаяна" -"гайяна" -"ґайяна" 2015. Отримав: Гайана — 26, Ґайана — 3, Гаяна — 2, Ґаяна — 0, Гайяна — 0, Ґайяна — 0. --Микола Івкі (обговорення) 12:13, 4 вересня 2016 (UTC)
  • А як щодо Маямі? Чи не аналогічна там ситуація: [ай] (від uy в Guyana, від i в Miami) + окреме [а] (від a)? Вимова: /maɪˈæmi/, spanish [maiˈami] VS /ɡaɪˈɑːnə/ or /ɡaɪˈænə/. Чи не вибухне тоді відразу проблема перейменування тієї статті? (До речі, статистика: ""місто" "маямі"" -"майамі" -"майямі" -"майами" — 96, ""місто" "маямі"" -"майамі" -"майямі" -"майами" 2015 — 40, ""місто" "майамі"" -"майямі" -"маямі" -"майами"672, ""місто" "майамі"" -"майямі" -"маямі" -"майами" 2015 — 37, ""місто" "майямі"" -"майамі" -"маямі" -"майами" — 7, ""місто" "майямі"" -"майамі" -"маямі" -"майами" 2015 — 3.) Велика кількість вживань з йа (як у випадку Miami, так і в випадку Guyana) може бути наслідком копіювання російського правопису ("Майами", "Гайана"). Sasha1024 (обговорення) 14:31, 4 вересня 2016 (UTC)
    Поділіть слово "Ма(я/йа)мі" на склади. У цьому допоможе те, коли Ви прикинете всі варіанти, якими Ви могли б переносити це слово. Якщо Ви будете писати "Майамі", то чи будете Ви переносити "Май-амі"? По-моєму, відповідь очевидна ("найактивніший" зараз не в тему, бо там є стик морфем, а тому поділ на склади апріорі інший). Значить тут нема такого, щоб "Май-" було одним складом, а "-а" іншим. "Й+а" належать до одного складу, отже, вимовляється разом (злитно) (тобто утворюють звукосполучення) і це один із тих випадків, коли згідно з Правописом, буква «я» позначає два звуки Й+а. Тому правильно писати "Маямі", а не "Майамі". З Гаяною те саме, що й з Маямі -- в цьому Ви праві--Unikalinho (обговорення) 02:56, 6 вересня 2016 (UTC)
    Орфографічні правила переносу декларують перенос за складами з додатковими обмеженнями. Най/активніший переноситься за додатковими обмеженнями, а склад — річ суто презентаційна, не пов’язана зі значенням чи структурою, звукосполучення, до речі, теж. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:41, 6 вересня 2016 (UTC)
    Помиляєтесь. Склад -- це якраз структуральна одиниця. Не можуть утворювати один склад звуки, з яких перший належить до префікса, а другий до кореня. «Роз-орати» (а не "ро-зорати"), «під-осичник» (а не "пі-досичник") і т.д. А де нема складу -- там нема дифтонгу чи іншого звукосполучення. Так от нашому слові немає перфікса гай- і кореня -ана, тому паралелі з "найактивніший" некоректні. Тож тут діє правило "[й]+[а] позначається через "я""--Unikalinho (обговорення) 14:40, 7 вересня 2016 (UTC)
    Звісно ж там складоподіл ро-зо-ра-ти, ще з часів дії закону відкритого складу. І в джерелах з фонетики про це зазвичай пишуть. З підосичником важче, бо в ті часи могло бути щось на кшталт *по-дъ-о-си-чь-ни-къ і це при морфемному поділі подъ-осич-ьн-ик-ъ. Серед цікавинок складоподіл вив-чи-ти (не плутати з антиорфоепічним ви-фчи-ти). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:06, 8 вересня 2016 (UTC)
    Наведіть мені правило про те, що в укр. мові всі склади відкриті. А я Вам уже аргументував. Якщо на диктанті перенести "ро-зорати" або, наприклад, "бе-залкогольний", то оцінка одразу буде на бал нижчою. "Вивчити" я не плутаю з "вифчити", але там є корінь "вч" (від "ўч-"), а "ви-" -- префікс. Тож правильно «ви-вчити»--Unikalinho (обговорення) 05:03, 8 вересня 2016 (UTC)
    Я ж ото й кажу: почитайте книжечку, присвячену фонетиці: «Для української мови, як і для інших слов’янських мов, характерне загальне тяжіння до відкритих складів. [...] Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу [...] Склад — це чисто вимовна одиниця, не зв’язана зі значенням. Тому поділ на склади не збігається із членуванням слова на найменші смислові одиниці — морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення).»[1]. Те саме писали і до неї і після неї. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:47, 8 вересня 2016 (UTC)
    Це не міняє того, що я написав вище--Unikalinho (обговорення) 18:09, 9 вересня 2016 (UTC)
    Суть у тому, що правила переносу не мають стосунку до вибору я/йа тут. Ніхто не забороняє переносити Ґа-йана. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:06, 10 вересня 2016 (UTC)
    Наведіть конкретну правописну причину, чому ми не можемо написати "Гаяна" (що прямо випливає з правописної норми про букву "я"), а маємо писати "Гайана". Бо в "найактивніший" така причина є -- це стик префікса на -й і кореня на а-. Що тут?--Unikalinho (обговорення) 14:20, 12 вересня 2016 (UTC)
    А тут бажання окремих укладачів окремих джерел відтворити складоподіл ориґіналу. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:50, 17 вересня 2016 (UTC)
    Отже, правописної причини писати в даному випадку -йа не наведено--Unikalinho (обговорення) 01:56, 19 вересня 2016 (UTC)
    Абсолютно слушно. І саме тому одразу пропонував закрити це обговорення за відсутністю нових причин. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:11, 19 вересня 2016 (UTC)
    Маямі і Гаяна мають трохи різну етимологію: в оригіналі Miami і Guyana, тобто (якщо читати політерно) М-ай-а-м-і та Г-а-й-а-н-а — літера i дає ай, a дає а. Тобто у цьому випадку наявність ай більш очевидна, ніж в Гаяні. Але якщо ми навіть там пишемо я (стаття зветься Маямі), тоді і тут теж я.--Анатолій (обг.) 19:09, 8 вересня 2016 (UTC)
    Не бачу різниці. Ми ж обговорюємо стик [ай] і [а] (фактично навіть [й] і [а]). Те, що [ай] береться з різних джерел (uy та i) я зазначив від самого початку, але це ролі не відіграє (адже [й] і [а] там однакові (див. транскрипцію) і в обох випадках утворені окремо; от якби в одному з слів [йа] давалось однією літерою, або хоча б те [а], що після [й], мало різне джерело, могла б бути інша справа). Sasha1024 (обговорення) 15:04, 9 вересня 2016 (UTC)
    На українському ґрунті цей стик зовсім нівелювався. Ми це вважаємо суцільним словом, з трьома відкритими складами. Префікса ж тут немає, та й навіть суфікса. Тому нема підстав розділяти "Гай-" і "-ана"--Unikalinho (обговорення) 18:05, 9 вересня 2016 (UTC)
Але все ж Наказ від 30.12.2013 № 426 «Про затвердження Класифікації країн світу» (за Ґайану) є дуже важливим. Sasha1024 (обговорення) 14:51, 4 вересня 2016 (UTC)
А там і "Бразілія" є. Будемо перейменовувати Бразилія на Бразілія?? Ну і "Норвеґія" (але "Уганда"! -- чомусь), "Сан-Маріно"... Коротше, хтось дуже неграмотний та непослідовний укладав це--Unikalinho (обговорення) 02:56, 6 вересня 2016 (UTC)
Хм, не помітив «Бразілію» :). Мабуть, або призначення класифікатора вельми специфічне, або одрук. Мабуть, справді слід його ігнорувати. Sasha1024 (обговорення) 12:23, 7 вересня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Чинна назва відповідає ВП:ІГО, а пропонована -- ні. Поясню, чому. У наведеному правилі сказано, що при розбіжностях у АД вирішальними є фактори правопису та практичної транскрипції. Так от буквосполучення "йа" є неприродним та нетиповим для української мови, бо правопис каже, що звуки [й] + [а] позначаються однією буквою "я" (якщо вони є звукосполученням, звісно, а не як у "найактивніший=най+активніший"). І немає жодного випадку, коли б ми це звукосполучення позначали б якось інакше -- завжди буквою "я"--Unikalinho (обговорення) 02:46, 6 вересня 2016 (UTC)

До речі, картографи також пишуть Бразілія. --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 7 вересня 2016 (UTC)
З цікавості — можна приклад? (Бо я щось не знайшов.) Sasha1024 (обговорення) 16:08, 7 вересня 2016 (UTC)
Покажчик географічних назв світу: [[49]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 8 вересня 2016 (UTC)
Ще: [[50]], [[51]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 7 вересня 2016 (UTC)
А як вимовляти слова найактивніший, Гайана, Майамі; Райозеро, півогірка, півонія ?.. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 9 вересня 2016 (UTC)
@Микола Івкі: Будь ласка, не ставте тут питань не по темі та не обговорюйте тут цілком сторонні речі на кшталт правопису пів-. Це не прискорює прийняття рішення, а лише зводить обговорення на манівці — NickK (обг.) 12:37, 9 вересня 2016 (UTC)
Без джерел. Sasha1024 (обговорення) 14:17, 12 вересня 2016 (UTC)
  • Поділ: Га-йа-на, Га-я-на, Гай-я-на. [Примітка: за межами Вікіпедії слово "ідейальний" є.] --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 23 вересня 2016 (UTC)
    Перший з трьох варіантів суперечить Правопису. Два інші теоретично можливі. З них двох у джерелах зустрічається "Гаяна". Висновок -- не перейменовувати статтю--Unikalinho (обговорення) 14:12, 24 вересня 2016 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. К., 1981, с. 134—135

КузмінКузьмин[ред. код]

Виправте назву села ПМР. Джерело назви--46.200.155.188 14:46, 19 серпня 2016 (UTC)

  • Тоді, мабуть, Кузьмин (Придністров'я)? Чи Кузьмин (Кам'янський район)? Або ж Кузьмин (Молдова)? Адже є ще два села з такою назвою в Україні — NickK (обг.) 14:55, 19 серпня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. В ПМР українська одна з державних мов, тому українізація назв доречна. Віримо джерелу.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:37, 19 серпня 2016 (UTC)
    Джерело б на те, що "В ПМР українська одна з державних мов"...--Unikalinho (обговорення) 15:58, 17 вересня 2016 (UTC)
    О ЯЗЫКАХ В ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ ЗАКОН--ЮеАртеміс (обговорення) 05:57, 20 вересня 2016 (UTC)
    Добре, тоді йдемо далі. У Швейцарії теж є офіційними німецька, французька та італійська, але, наприклад, німецькомовна частина не дозволяє собі називати, наприклад, Лозанну (пишеться Lausanne) "[lauzanne]" (тобто германізувати) -- вони кажуть "[lɔzan]". Аналогічно діють і навпаки. Або відоме Montréal [monreal] -- англійці, коли вимовляють, то не додають там "т" на власний лад. Тобто автентичність зберігається. Питання: чи можуть українці українізувати усі геоназви в ПМР?--Unikalinho (обговорення) 06:16, 21 вересня 2016 (UTC)
    Назви давно українізовані. Вказівники назв населених пунктів, назви вулиць, назви установ пишуться там на трьох мовах--46.201.229.236 13:49, 24 вересня 2016 (UTC)
    По-перше, ПМР не федерація кантонів. По-друге, це українські самоназви. Це не українці України українізували.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:03, 28 вересня 2016 (UTC)

ШабатШабаш[ред. код]

Зазираємо в "сумне провалля" і бачимо, що українською шабат буде шабаш.

ША́БАШ, у, чол.

  1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виходити на місто, бо в шабаш усі її товаришки прибиралися в капелюхи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74).
  2. міф. За середньовічними повір'ями — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується. диким розгулом. — Ходив я, ходив, а тоді сів на якесь чортовиння і думаю, що треба мені отут чекати світанку, доки ота вся нечисть на мітлах не розкомандирується по своїх квартирах, бо, видно, натрапив я на їхній шабаш.. Сиджу, зубами видзвонюю з переляку, а вони таке виробляють, що шапка на голові підіймається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Шабат же відсутній в цьому словнику.

А відьомський шабаш перейменувати на шабас або шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 19 серпня 2016 (UTC)

ША́БАС, у, чол., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Іван Франко, VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 269).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Справа в тому, що це у нас запозичення з ідишу, а не івриту.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 19 серпня 2016 (UTC)

Як варіант: зробити шабаш "багатозначністю", а статті шабаш (єврейський) і шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 19 серпня 2016 (UTC)

  • Тут треба обережніше - є 2 різних слова з різними наголосами і різними значеннями: шабаш і шабаш. Треба це якось врахувати в багатозначності--V Ryabish (обговорення) 08:54, 19 серпня 2016 (UTC)
    • Так, є ще значення шаба́ш. Тому найкраще шабаш зробити "багатозначністю". Перевірив по ulif'у - там теж немає шабату і є шабаш (з підписом "суботнє свято у юдеїв"). У статті русизм.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:57, 19 серпня 2016 (UTC)

ШАБА́Ш, у, чол., розм.

  1. також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи). Поки свисток посвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 173); Того дня по шабашу на загальнозаводських комсомольських зборах Яремчука обрали до президії (Микола Трублаїні, I, 1955, 137); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 142).
  2. у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець. Незабаром йому за знамено Георгія почепили. А тут і війні шабаш! (Панас Мирний, I, 1949, 233); — Якщо складете зброю, то всьому шабаш! (Олесь Гончар, II, 1959, 404);
    // Те саме, що годі 1. [Павло:] Тепер і я скажу: шабаш памороки бабам заморочувать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 356); [Бєлін:] Так... так... Ну, тепер уже шабаш, Анно (Ярослав Галан, I, 1960, 404).
  3. виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось. — Шабаш! — кинувши шапку об землю, крикнув Грицько (Панас Мирний, I, 1954, 302); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні. Панас Гомін кліщами кинув залізо у воду.. — Шабаш, Романе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Symbol oppose vote.svg Проти Але ж треба заглядати не лише до словників, а й до енциклопедій. Наприклад, УСЕ:

ШАБАТ

євр. культовий день відпочинку - 7 день тижня (субота); в цей день обов'язкова відмова від праці, увесь час присвячується молитві й богослужінню, а також родині.
Можна ще зазирнути до фахових релігійних джерел (наприклад, РІСУ):

Сказано в Торі (Буття 2:2) „І скінчив Б-г дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив („вайшбот” — звідси „шабат” — „спокій”) у Дні Сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив

Виходить, що словники окремо, реальний вжиток в енциклопедіях і фахових джерелах окремо. Фактично виходить, що українська мова змінилася: якщо в довоєнні часи шабаш асоціювався переважно з євреями, то зараз шабаш асоціюється переважно з відьмами, а з євреями тепер асоціюється шабат. Я дуже сумніваюся, що сучасні українські джерела з юдаїзму пишуть про шабаш, принаймні я таких не знайшов — NickK (обг.) 09:28, 19 серпня 2016 (UTC)
УСЕ вперто і послідовно займається словотворчістю і запровадженням неологізмів. Що в УРЕ? Явище не суто "фахове", а тому маємо і літературну норму враховувати. Щонайменше створити дизамбінг.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:52, 19 серпня 2016 (UTC)
І чому це Ви норму засвідчену словником 1980-го року називаєте довоєнною?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 19 серпня 2016 (UTC)
«(„вайшбот“ — звідси „шабат“ — „спокій“)» - тут бачу лише транслітерацію івриту з українським перекладом. Це не українська мова і не українські слова. Взагалі, джерела з іудаїзму сповнені іншомовними вставками, а не адаптованими запозиченнями. Максимум неадаптованими варваризмами.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 19 серпня 2016 (UTC)
Норма, мабуть, довоєнна, бо словник 1980 року виданий за часів Брежнєва, коли єврейська тематика була зрозуміло в якому стані. Якщо подивитися РІСУ, то там у юдеїв суцільний шабат: Через шабат дніпропетровські юдеї перенесли дату церемонії покладання квітів до монумента Слави; Як інформує сайт Дніпропетровської єврейської общини, «Служба 910» працює цілодобово, включаючи Шабат і єврейські свята; Також повідомляється, що в Менорі дотримуватимуться законів шабату; Свого часу в Рівному проживало багато євреїв. Їхня щоденна їжа, крім шабату (сьомий день тижня), особливо не відрізнялася від тієї, яку споживали українці; Святкувати новий рік паломники будуть два дні, потім наступає шабат і вже після нього паломники почнуть збиратися додому тощо. Шабаш же у них язичницький та відьмацький: свято потрапило і до Ірландії, а не навпаки, як думають деякі, що нібито трансформувалося з перед-християнського язичницького шабашу; дійсно є намір провести «магічний» шабаш – Церква розцінює це як цинічну провокацію; Шабаші сатаністів у столиці відбуваються на Байковому кладовищі, в Зеленому театрі; озповідь про шабаш, який закінчився сексуальною оргією в міліцейському гуртожитку; Великодньої ночі відьми нібито злітаються до Києва на шабаш. Видно розділення: у євреїв шабат, у язичників шабаш — NickK (обг.) 10:39, 19 серпня 2016 (UTC)
Журналісти часто відхиляються від норми. Вікі це не дозволяє власна політика.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)
Мова не лише про журналістів. Якщо пошукати в Google Scholar:
  • серед перших 100 результатів на шабаш: 76 на відьомський шабаш, 15 про «антиукраїнський шабаш» (або подібне), 5 на прізвище Шабаш, 3 на єврейську суботу (з них одна цитата зі Сковороди та два про Середньовіччя), 1 на кримськотатарський обряд. Очевидна асоціація з відьмами.
  • серед перших 60 результатів на шабас: 53 на прізвище Шабас, 6 на єврейську суботу (4 цитати з Франка та по одній з Миколи Голубця та Сковороди), 1 на «антиукраїнський шабас». Є асоціація з єврейською суботою, але джерела дуже старі.
  • серед перших 100 результатів на шабат: 93 на прізвище Шабат, 7 на єврейську суботу. Досить гарна ознака, що це слово усталене в українській мові (прізвище Шабат доволі поширене, близько 500 носіїв в Україні), і однозначно асоціюється з єврейською суботою — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)

ВП:МОВА нам каже: "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником." (це пн.1). Шабаш у відповідному значенні там наявний. Шабату немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:34, 19 серпня 2016 (UTC)

А пн.5 політики "ВП:МОВА" каже нам, що назва статті у нашому випадку (випадок, коли літературне слово менш вживане та застаріле) усе одно має відповідати словнику. Несловниковий варіант має бути перенаправленням. ("У цьому разі заголовок основної статті вибирається згідно з п.п. 1-4, але при цьому рекомендується створити статті-перенаправлення, заголовки яких відображали б усі існуючі варіанти написання.")--ЮеАртеміс (обговорення) 10:38, 19 серпня 2016 (UTC)
Пн. 4: "Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів." Слово там наявне лише в варіантах шабаш та шабас.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:43, 19 серпня 2016 (UTC)
Це формально правильно, але дуже дивно і неприродньо. Хоча б з точки зору поваги до єврейської громади: україномовні євреї пишуть про шабат, ми ж, виходить, нав'язуватимемо їм шабаш — слово, яке зараз має виразно негативний відтінок в українській мові. Мені не здається це вдалим підходом для енциклопедії — NickK (обг.) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)
Шабас для Вас має відтінок? Майже тотожне ідишному оригіналу шабес. Це компроміс?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 19 серпня 2016 (UTC)
Шабас взагалі найбільш відомий як Управління в'язниць Ізраїля (he:שב"ס), тож у євреїв будуть ще гірші асоціації — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)
Ну, я проти порушення вікіполітики. Для мене це очевидний русизм. Якби "уліф" знав шабат поряд з рештою, чи хоча б не знав єврейський шабаш, то можна було б обійти це правило.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 19 серпня 2016 (UTC)
Який русизм? Це ж з івриту he:שבת, та й сучасним ідишем це теж yi:שבת (шабат), то лише старим ідишем שאַבעס (шабес). Та й сучасне мовознавче джерело рекомендує вживати саме Шабат («Sabbath» – день відпочивання, субота, шабат (у євреїв), тоді як слово «шабаш» (з малої літери) має негативно-зневажливу конотацію) — NickK (обг.) 14:07, 19 серпня 2016 (UTC)
З івриту через російську. Словники позначку стилістичної маркованості не дають та "нейтрального" варіанту не знають. Чи Уліф теж "довоєнщина"? Ну, я свою думку висловив. Я за подачу шабату як альтернативної назви, а не основної. І яким би не було рішення по єврейському ша́басу-шабату, стаття "шабаш" має стати дизамбінгом, адже єврейський день непраці це основне значення за словниками.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:31, 19 серпня 2016 (UTC)
  • Додав посилання на написання «шабат» до статті. Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Власне, слід би спитати в іудеїв. Sasha1024 (обговорення) 16:31, 29 вересня 2016 (UTC)

СіетлСієтл[ред. код]

Посилаюся на ulif та правило Правопису § 91. E, Ö, EU: "...після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е..."--ЮеАртеміс (обговорення) 15:30, 7 серпня 2016 (UTC)

Джерела на пропоновану назву? В Уліфі є обидва варіанти--Unikalinho (обговорення) 03:52, 8 серпня 2016 (UTC)
Гугль; конкретний приклад: Сієтл залишився без світла (zik).--ЮеАртеміс (обговорення) 05:16, 8 серпня 2016 (UTC)
Добре, тепер порівняйте вживаність обох варіантів у джерелах--Unikalinho (обговорення) 18:34, 10 серпня 2016 (UTC)
Все зводиться до вживаності, коли жоден з варіантів не має додаткових аргументів. Тут є - правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:58, 10 серпня 2016 (UTC)
Про правопис ми вже дискутували в обговоренні по масовому перейменуванню іе/іє. Я так розумію, Ви, не добившися свого там, вирішили тепер по одному пропихати. А там якраз і говорилося в підсумку: зважати на вживаність--Unikalinho (обговорення) 02:38, 11 серпня 2016 (UTC)
Там про імена єврейського походження. І там сказано в підсумку просто розглядати окремо за ВП:МОВА. Вважаю вживаність останнім про ранжиру і вазі аргументом. Якщо назва застосовується і на її боці правила - то у неї, як на мене, пріоритет.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 11 серпня 2016 (UTC)
Що значить "застосовується"? Якщо десь один раз знайдеться через іє, а безліч разів через іе, то це ще не привід іменувати через іє, навіть якщо довести, що Правопис так вимагає. Це типове ВП:НДА. Треба щоб хоча б якийсь баланс між двома варіантами був--Unikalinho (обговорення) 20:47, 15 серпня 2016 (UTC)
Записувати Правопис в НДА це вже хамство якесь. Раз не один. Достатньо вживане. А між двох вживаних треба вибирати правильне.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:11, 15 серпня 2016 (UTC)
Ну так і доведіть, що вживаність приблизно однакова. А то я практично всюди бачу "Сіетл", а Ви тільки якісь півтора випадки з "Сієтлом" навели і вже кричите про "вживаність"--Unikalinho (обговорення) 03:55, 16 серпня 2016 (UTC) А в НДА я Ваші дії записую, а не Правопис -- бо вони (Ваші дії) якраз так і виглядають--Unikalinho (обговорення) 03:56, 16 серпня 2016 (UTC)
Поки що я бачу практично всюди "Сіетл". Навіть коли набрав у гуглі "Сієтл" і відфільтрував лише сторінки укр. мовою, то знайшов ось таке--Unikalinho (обговорення) 04:01, 16 серпня 2016 (UTC)
А фільтрація нащо? Де ще є Є? Он, вище посилання на кілька тисяч вжитків + можете зазирнути у книжки. Зокрема в книжці про історію телебачення України згадується телеміст Ленінград-Сієтл [52]. І повторюю: я вважаю, що визначати лише за вживаністю можна тільки тоді, коли немає додаткових аргументів. Тут Правопис додатковий аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 16 серпня 2016 (UTC)
Цей дірявий Правопис не прописує всі подібні випадки. Тож не згоден, що в цьому питанні він є аргументом. Власне про це і йшлося в обговоренні "іель/ієль"--Unikalinho (обговорення) 08:27, 16 серпня 2016 (UTC)
Посилаюсь на УЛІФ — Янисъя́рві і Кишенеу й закриваємо. Оригінальні дослідження і власна освіта, то до відповідних закладів, університетів і бібліотек. Вони в державі безкоштовні, на відміну від інтернету.--Dim Grits 09:51, 9 серпня 2016 (UTC)
Вибачте, але наші державні картографи теж часто страх такий, як зазначене, видають.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 9 серпня 2016 (UTC)
Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти - щодо УЛІФу та Правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:58, 9 серпня 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Страшенно подібно на Вікіпедія:Перейменування статей/Майкл Овен → Майкл Оуен, тільки тепер ролями помінялися. А так аналогія повна -- і щодо вживаності, і щодо формальної відповідності Правопису. Тоді здоровий глузд вирвав перемогу. Що зараз?--Unikalinho (обговорення) 20:51, 15 серпня 2016 (UTC)

Жодної аналогії. Там точився спір щодо наявності звуку w. Тут про звуки мова не йде. Все чітко: немає стику морфем - йотуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:15, 15 серпня 2016 (UTC)
Та я не про цю аналогію :) Я про принципи підходу -- ось тут аналогія--Unikalinho (обговорення) 03:53, 16 серпня 2016 (UTC)
  • Спробував розібратися:
    • Правопис. § 91 доволі однозначно вимагає писати Сієтл, але теоретично це може бути винятком.
    • Енциклопедії. Окремі гасла: в УРЕ Сіетл (окреме гасло), в УСЕ Сіетл. Інше: в Сієтл, в ЕСУ як Сіетл (частіше), так і Сієтл (рідше). На жаль, фактично жодна з цих енциклопедій не є еталоном дотримання правопису.
    • Словники. В УЛІФі є обидві назви, спробував пошукати в інших. Словник-довідник «Дзвона чи дзвону?» містить Сієтл, ось цей словник (схоже, електронна версія «Українського орфографічного словника» Чумака) містить Сієтл. Чи може хтось перевірити за паперовою версією «Українського орфографічного словника» Чумака? Або чи може хтось навести словники з варіантом Сіетл, крім УЛІФа?
    • (Додатково) Офіційні документи. Планували відкрити консульство в Сієтлі, а відкрили його в Сіетлі.
    Загалом досить очевидно, що вживаються обидві назви, але я не можу знайти ознак ні того, що назва Сієтл є однозначно правильною, ні того, що назва Сіетл є однозначно правильною — NickK (обг.) 15:08, 25 серпня 2016 (UTC)
    А правило Правопису не така ознака? Думаю, через вживаність нейотований варіант таки треба зазначити в шапці, але головним поставити саме правописний.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 25 серпня 2016 (UTC)
    @UeArtemis: Існують же винятки. Якщо у вас є паперовий орфографічний словник, можете, будь ласка, перевірити за ним? Дякую — NickK (обг.) 17:26, 25 серпня 2016 (UTC)

Аріанська_вежа-каплиця_(Тихомель)Каплиця Сенют[ред. код]

є інші родові каплиці в Україні. Зокрема, Каплиця Боїмів, Каплиця Бучацьких, Каплиця Домагаличів, Каплиця Кампіанів, Каплиця Свейковських тощо --Бучач-Львів (обговорення) 12:19, 13 квітня 2016 (UTC) Прошу приєднатись до обговорення Користувач:Pohorynsky.--Бучач-Львів (обговорення) 12:23, 13 квітня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, те, що у Вікіпедії є інші статті, ніяк не спростовує аргументи з попереднього обговорення: Вікіпедія:Перейменування статей/Каплиця Сенют (Тихомель) → Аріанська вежа-каплиця (Тихомель). Нагадаю, по-перше, сама стаття пише, що приналежність до аріанців не є спірною, а приналежність до Сенют гіпотетична, по-друге, нема жодного джерела (ні українською, ні польською, ні російською) на назву Каплиця СенютNickK (обг.) 14:36, 13 квітня 2016 (UTC)
    NickK Особливо «залізний аргумент» - що то не Каплиця Сенют. Відсутність такої назви у джерелах (шукав - дійсно, поки не знайшов) - не привід так назвати статтю. --Бучач-Львів (обговорення) 12:44, 14 квітня 2016 (UTC) P.S. Як там з «носінням вибачень»?
    Стаття ж сама пише: Призначення каплиці під усипальницю Сенют ґрунтується на усному місцевому переданні, що набуло поширення завдяки авторам ХІХ століттяNickK (обг.) 12:46, 14 квітня 2016 (UTC)
    NickK Ось тут [53] (Tychoml) сказано, що, згідно з переказами, мав бути гробівець Сенют. Тут частково повторено [54] і сказано, що мало місця. А ми якраз і знаєм про небагатьох представників роду. --Бучач-Львів (обговорення) 06:33, 15 квітня 2016 (UTC)
    Так там написано саме те, про що я й кажу: воно називається kaplica aryańska, а за переказами кажуть, що там усипальниця Сенют. То цілком логічно й залишити в назві аріан та розповісти про перекази в тексті — NickK (обг.) 06:36, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Переважна більшість поляків з часів Сигизмунда ІІІ не дуже ставляться до поляків-протестантів. А тут, так би мовити, - якісь русини (українці). Тому то не дуже аргумент проти назви, що вони пишуть власне так. Достатньо прочитати статті про Сенют з Польського біографічного словника, де чітко кажуть, що вони - «протектори» аріянства. Кальвіністи (зокрема, Радивили) так само ховали тоді своїх багачів в каплицях чи кальвінських зборах. Так що варто згадати у назві каплиці Сенют, які - а про це вже є джерела - були покровителями аріянства в тім «керунку». --Бучач-Львів (обговорення) 08:02, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але ж мова не лише про поляків. Усі україномовні, польськомовні та російськомовні джерела називають її аріанською / соцініанською вежею / каплицею в різних комбінаціях. І, з іншого боку, жодне джерело не називає її каплицею Сенют. А це вже не можна пояснити поглядами поляків — NickK (обг.) 08:56, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK назва статті не обов'язково має співпадати з аналогами у джерелах. Тим більше, у джерелах кажуть про Сенют. І тут ситуація аналогічна - про руських панів мало хто писав. Погоринський, певне, найбільше знає тему. --Бучач-Львів (обговорення) 10:06, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але якщо є більш-менш усталена назва в джерелах, але ми принципово обираємо іншу назву, яка не використовується взагалі ніде, це називається оригінальним дослідженнямNickK (обг.) 10:17, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Чекав, коли буде такий закид. Але ця назва, вважаю, бодай тому не ОД, що у тексті сказано про Сенют. --Бучач-Львів (обговорення) 11:22, 17 квітня 2016 (UTC) стосовно «устаканеності» - про деякі совіцкі та постсовіцкі «усталеності» зайвий раз повторювати не буду.--Бучач-Львів (обговорення) 11:24, 17 квітня 2016 (UTC)
    Я вже зазначив, що джерел взагалі нема. Польських теж нема, російських дореволюційних теж нема, українських діаспорних теж нема, джерел часів незалежності теж нема. Це просто всесвітня змова якась — NickK (обг.) 13:07, 21 квітня 2016 (UTC)
    Це не всесвітня - а московсько-більшовицька змова, яка плювала на «панів» і пам'ять про них. --Бучач-Львів (обговорення) 08:45, 22 квітня 2016 (UTC)
    І тому SgKP називає її kaplica aryańska. Так, звісно, тут Москва й більшовики винні — NickK (обг.) 12:09, 22 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже також, що це каплиця Сенют. А тому, хто відбілює «добродіїв» з Москви й більшовиків, вчергове скажу нарешті прочитати Вікіпедія:Іменування статей, пункт Доречність назви, розділ Вибір назви статті, і не товкти воду в ступі. Особливо, коли, так би мовити, мова про грушки… --Бучач-Львів (обговорення) 09:25, 24 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже, що згідно з переказами це мала б бути усипальня Сенют (podług podania miał to być grobowiec Sieniutów). Якщо джерело не має сумнівів щодо того, що каплиця аріанська, але має застереження, що свідчить, що автори не впевнені, що це каплиця Сенют, чому ми маємо вживати непевну назву? Адже жодне джерело однозначно не стверджує про приналежність Сенютам, за всіма джерелами ця приналежність або припускається, або спирається на легенди чи перекази — NickK (обг.) 11:26, 28 квітня 2016 (UTC)
    1. Читаємо що таке каплиця. 2. Оскільки атрибуція пам'ятки комусь іншому відсутня закріплюємо її за Сенютами за замовчуванням.
  • Symbol support vote.svg За як і було Каплиця Сенют (Тихомель). Назва найбільш влучна, лаконічна та доречна. Вона характеризує об'єкт і творить цілісність у просторі назв подібних пам'яток. Див. напр. Каплиця Боїмів. Даний об'єкт ще не є настільки впізнаваним як львівська каплиця тому географічна прив'язка у назві необхідна для ліпшої орієнтації пошуковця. Аналогічно як у статті Каплиця Снопковських (Белз). Перед вікіпедистами не стоїть завдання тягнути до Вікіпедії незграбні назви пам'яток сформовані в радянській обліковій документації. Власне аргументи залишаються з часу першої номінації горезвісних перейменовувачів. --Pohorynsky (обговорення) 07:05, 28 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per NickK, у держреєстрі нерухомих пам'яток фігурує як Аріанська вежа-каплиця, а щодо Сенют нема офіційного підтвержєення. І взагалі було зворотне обговорення, в якому прийняли рішення перейменувати на поточну назву.--Анатолій (обг.) 16:57, 9 травня 2016 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Як було сказано в обговоренні,

  1. на пропоновану назву немає жодного релевантного джерела;
  2. статус каплиці як усипальниці Сенют не підтверджений;
  3. в самій же статті подані дві цитати, в яких вказано, що пам'ятку називали аріанською каплицею;
  4. каплиця в держреєстрі нерухомих пам'яток фігурує під назвою "Аріанська вежа-каплиця".

Зважаючи на все це, рішення - не перейменовувати.--Piramidion 12:31, 16 липня 2016 (UTC)

Оскарження підсумку[ред. код]

Підбиття підсумку на підставі "аргументів" сторони заперечення якось по-дурному виглядає. Вважаю обговорення слід продовжити для з'ясування думки інших учасників вікіпедії які хоч щось в тому петрають і можуть не лише тішити власне еґо. --Pohorynsky (обговорення) 20:25, 24 липня 2016 (UTC)

Тобто люди, які 4-5 років займаються проведенням конкурсу «Вікі любить пам'ятки», не петрають в пам'ятках?--Анатолій (обг.) 20:39, 24 липня 2016 (UTC)
Користувач:Ahonc І на старуху биваєт праруха… --Бучач-Львів (обговорення) 09:08, 26 липня 2016 (UTC) Он в ЕІУ догадались же ж назвати каплицю Блажовських[55] у Язловці .... костьолом Успіння Дви Марії. Фото 2010. (Том 10. С. 729).
Якщо помиляється одне джерело, в це ще можна повірити. Якщо всі джерела називають пам'ятку винятково аріанською вежею або каплицею і пишуть про атрибуцію Сенютам як припущення, дуже важко повірити, що помиляються всі зразу — NickK (обг.) 13:02, 26 липня 2016 (UTC)
Досить часто плутають наші джерела, які прийнято вважати авторитетними, Социніанство та Аріянство. --Бучач-Львів (обговорення) 09:32, 28 липня 2016 (UTC) Тільки що ще раз перечитав біограм П. Сенюти в Polski Słownik Biogr - ні слова про аріанство, вказує: відомості інших про збір Польських братів чи родову гробницю Сенют. --Бучач-Львів (обговорення) 09:50, 28 липня 2016 (UTC)

Завершені обговорення[ред. код]

Архів

Поточні виноски[ред. код]