Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти
Категорія КатегоріяКаталог

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки[ред. код]

Арлов Уладзімєр АляксєєвичОрлов Володимир Олексійович[ред. код]

Доброго дня, прошу спільноту висловитись з приводу іменування цього письменника бо побачив запит до адмінів і там все затихло, отже або ми іменуємо за ПіБ українською мовою, або як письменника за ім'ям-прізвище білоруською мовою через українську абетку Уладзімєр Арлов, хто що думає з цього приводу... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 09:04, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

У білоруській мові може бути лише одна літера О у слові, тож очевидно, що Арлов, це Орлов. До того ж ми слов'янські імена замінюємо українськими відповідниками згідно правопису і я не бачу жодних підстав від цьогоо відмовлятися. Щодо перекладів його книг на українську мову, де він Уладзімєр Арлов, то не є масовим явищем, очевидно таке бачення щодо перекладу імен у перекладача, але то не є авторитетною думкою. --Kamelot (обговорення) 09:14, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
А є переклади під иньшим псевдонімом?--Jurek (обговорення) 09:51, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
У нього немає псевдоніму. Мова про власне ім'я. Якби то був псевдонім, то був-би Уладзімєр Арлов. Тільки псевдоніми з коротким іменем не збігаються. --Kamelot (обговорення) 09:55, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Гаразд, власне ім'я, яким підписано твори. Немає різниці.--Jurek (обговорення) 10:05, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Перекладається українською, а не лишається білоруською. --Kamelot (обговорення) 10:14, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
 За. Тут неочевидно, слід дивитись на АД. Є джерела на "Уладзімер Арлов" або рідше "Уладзімєр Арлов", серед яких переклади ([1], [2], [3]) та медіа ([4], [5], [6], [7], [8], [9]). Є медіа, що пишуть "Володимир Орлов" ([10], [11], [12], [13], [14], [15]). Тобто, маємо неоднозначну ситуацію: в перекладах "Уладзімер (Уладзімєр) Арлов", в топових медіа є суттєва перевага за "Володимир Орлов". "Аляксєєвич" — вікіпедійна вигадка, цього не має бути в заголовку. Тому залишається або "Уладзімер Арлов", або "Орлов Володимир Олексійович". Перше мені особисто видається логічнішим і приємнішим, але не має обґрунтування за ВП:ІС-П, оскільки не є псевдонімом і потребує патроніма, а от другий варіант виходить як уживаним в АД, так і відповідним правилам (і правопису). -- RajatonRakkaus 11:33, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
 За або усіх, або нікого. Або пишемо Путін Владімір Владіміравіч і Арлов Уладзімєр Аляксєєвич, або обох пишемо на український манер. --ZERTINHO (обговорення) 21:41, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

РогнедаРогніда[ред. код]

Доброго вечора, прошу спільноту висловитись з приводу іменування полоцької князівни Рогънѣдь, стаття була 2022 році була перейменована на Рогнеда, на сторінці обговорення є слушне зауваження ЮеАртеміс, що це русифікація читання, бо там літера Ять, повністю погоджуюсь, оскільки більшість слів написані через Ять на місці цієї літери в російській мові мають Е, а в українській (і), як то Белгород/Білгород, Звездарь/Звіздар, Лекарь/Лікар, Лето/Літо, виключенням хіба що є Вежа/Вежа, і вулиця в Києві Рогнідинська, а не Рогнединська, відносно джерел то Енциклопедія Історії України подає два імені паралельно у вступі, тож бо не можна рахувати суттєву перевагу наукових джерел, а в художній літературі перевага Рогніди над Рогнедою незаперечна... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 17:59, 19 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

У словниках тільки Рогніда, в УЛІФ теж. В ЕУ Рогніда, в ЕІУ основна назва Рогнеда, а Рогніда в дужках. Якщо не буде вагомих аргументів на користь Рогнеди, то за Рогнідою поки що бачу перевагу. -- RajatonRakkaus 18:35, 19 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університетуХмельницький торговельно-економічний фаховий коледж[ред. код]

Оскільки користувач @Htek намагається перейменувати сторінку, то хотів би порушити питання щодо коротшої назви. Як на мене, навіть чинна назва недоцільно довга. Оскільки немає (або я принаймні не знайшов) іншого Хмельницького торговельно-економічного фахового коледжу, то пропоную коротшу назву на вибір:

  • Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж
  • Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ
  • Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)

Я за перший варіант, оскільки впізнавана унікальна назва, немає потреби її додатково уточнювати.-- RajatonRakkaus 11:09, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

P.S. Змінив застарілу назву статті "Хмельницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету" на актуальну назву в чинному форматі "Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету". Тому обговорення стосується саме необхідності уточнення. -- RajatonRakkaus 11:12, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Рассилон, @J. Gradowski, як учасників цієї низки перейменувань. -- RajatonRakkaus 11:22, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Хмельницький торговельно-економічний коледж. --Jurek (обговорення) 11:29, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Чому не "фаховий"? Це частина офіційної назви. -- RajatonRakkaus 11:30, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
А бувають нефахові? Офіційна назва доволі велика, навіть не поміщається у визначену кількість знаків. --Jurek (обговорення) 11:34, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну якщо він називається фаховим, то мабуть це щось значить. Є коледжі без цієї характеристики, так само як і не всі коледжі торговельно-економічні. -- RajatonRakkaus 12:32, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ось саме тому. У Хмельницькому є иньші коледжі, тому цей торговельно-економічний, але про нефахові не знаю.--Jurek (обговорення) 15:38, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  За Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ), оскільки все ж повна назва включає ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, котрий використовує ще парелельно назву КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, проте в самих назвах коледжів чи то Хмельнийцький чи Київський додаток назви це ДТЕУ, тож варіант з уточненням виглядає правильним, хоча враховуючі, що це відокремлені структурні підрозділи то не бачу трагедії і у відсутності такого уточнення:
    Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)
    Київський торговельно-економічний фаховий коледж (ДТЕУ)

За скорочену назву, оскільки повна назва не лише з ДТЕУ, а й ВСП на початку... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:39, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Не маю нічого проти поточної (чи то пак початкової / доконфліктної) назви статті. Тим паче на тлі ННІ, в назві яких досить часто зазначається назва вишу. Єдине, проти чого я проти, це тулити форму власності «Відокремлений підрозділ…», як спочатку хотів пан Htek. --Рассилон 16:59, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Гойя (корабель)Гоя (корабель)[ред. код]

Per ред. № 26654384. Sasha1024 (обговорення) 12:16, 16 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ган СолоХан Соло[ред. код]

Діюча назва є ОД. У 2013 році стаття була перейменована з Хан Соло на Ген Соло посилаючись на переклад 1+1 і правопис. Після цього перейменували на діючу з аргументацією а я таке озвучування чув. Я трішки подивився різні переклади різних студій різних фільмів і в жодному нема Ган.

  • Епізод 4
    • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
    • закадрова озвучка ICTV - Хан
    • закадрова озвучка 1+1 - Ген
  • Епізод 5
    • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
    • закадрова озвучка ICTV - Хан
    • закадрова озвучка 1+1 - Ген
  • Епізод 6
    • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
    • закадрова озвучка ICTV - Хан
    • закадрова озвучка 1+1 - Ген
  • Епізод 7
    • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
    • інших перекладів цього фільму не знайшов
  • Соло: Зоряні війни. Iсторія
    • повний дубляж LeDoyen Studio - Хан
    • інших перекладів цього фільму не знайшов

Можете самостіно перевірити "на слух". Як видно вище абсолютна більшість перекладів вживають Хан. Особливо слід врахувати найновіші фільми та повні дубляжі оскільки вони найпопулярніші. Щодо правопису, то згідно § 122 п.4 Звук [h] передаємо переважно буквою г. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х. Очевидно, що є традиція іменування цього відомого персонажа українською є, тож назва з Х не суперечить правопису.--Seva Seva (обговорення) 21:21, 15 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

  •  Проти, звісно. З тими самими аргументами: правопис і перше класичне озвучення від 1+1. В ідеалі має бути «Ген», але точно не «Хан». --ivasykus (обговорення) 12:40, 18 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    «перше класичне озвучення» — у укр.вікіпедії є правило яке надає йому перевагу? а яке озвучення в кінотеатрах? чому треба надати перевагу одному з варіантів, притому найменш вживаному? я не знайшов жодного АД, яке б вживало «Ген». натомість є сучасні джерела, статті написані кандидатами філологоічних наук, їх слід проігнорувати? риторичне питання --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:17, 18 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСРОкупація СРСР Бессарабії та Північної Буковини[ред. код]

Не має бути подвійних стандартів. Наприклад, у вікіпедії є ж статті про окупацію АР Крим, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя іт.д. А тут в унісон з московською вікіпедією - про "приєднання". Очевидно ж що це штамп російсько-радянської, більшовицької пропаганди. В англійській, французькій, румунській і багатьох інших вікіпедіях все названо своїм словом, і це слова - окупація. --Vasyl` Babych (обговорення) 23:28, 24 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Перейменувати потрібно. Однак слово анексія точніше передасть суть окупації, бо не всяка окупація є анексією. В англійській тощо Вікіпедіях це названо менш точним словом, і я не розумію, чому так. Це більше нагадує те, що сталося з Кримом, ніж з Донеччиною, Херсоном тощо. Про Крим є обидві статті: Анексія Криму (2014) і Окупація Криму (2014). Для мене особисто головніше те, що Крим анексований, ніж що він окупований, бо він анексований майже одразу після окупації, а те, що Луганщина анексована для мене менш важливо, ніж те, що вона окупована, бо анексія (офіційна) сталася аж за сім років після окупації (неофіційної).
Отже, потрібно, щоб коли читачі переходять за посиланням окупація Північної Буковини та окупація Бесарабії, їх би перенаправлення перенаправляло на спільну статтю зі словом «анексія» в заголовку, і читачі миттєво би розуміли, що ця окупація насамперед є анексією. Це би поліпшило зручність швидкого читання Вікіпедії. 2606:1A40:1035:0:10D6:A5D8:34EB:FA29 15:31, 1 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Дякую за Вашу думку. Можливо тоді варто перейменувати на «Окупація та анексія СРСР Бессарабії та Північної Буковини»? --Vasyl` Babych (обговорення) 17:55, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Як слово "окупація", так і "анексія" означають незаконне захоплення. Отже, якщо ми визнаємо перехід Бессарабії та Північної Буковини від Румунії до СРСР чи то анексією чи то окупацією, то ми тим самим кажемо, що ці землі мають належати Румунії і, відповідно, їх треба віддати Румунії. А це, у свою чергу, заперечення територіальної цілісності сучасної України--Unikalinho (обговорення) 10:20, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Анексія це однобічне включення території країни у склад іншої країни. Незаконність визначається на момент здійснення цього акту. Так само, як і з Карелією, СРСР не мав права включати ці землі у свій склад. Однак, пізніше ці кордони було узгоджено домовленостями. Тобто, початково це була анексія (разовий акт) та окупація (до підписання домовленостей), а вже після того ця територія стала міжнародно визнаною територією СРСР. -- RajatonRakkaus 20:14, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Я не буду дискутувати про Карелію, бо просто не знаю, чиї це мають бути землі по праву (я далекий від думки, що вони мають бути фінськими просто тому, що перейшли до СРСР, а не до якоїсь іншої, більш любимої мною країни). А от щодо нашого випадку, то ці землі були українськими. Ну а те, що Україна була на той момент в складі СРСР, не означає, що СРСР повинен був залишити їх Румунії. Тобто приєднання цих земель до СРСР не було анексією навіть на момент приєднання. Якщо вже так хочеться виразити свою ненависть до СРСР (хоча ненависть не повинна заперечувати факти, але ж комусь із тої ненависті хочеться взагалі заперечити існування СРСР), то можна Договір про утворення СРСР перейменувати на Анексія більшовиками України -- принаймні це буде більш правомірним, ніж перейменовувати нашу статтю згідно з запитом--Unikalinho (обговорення) 10:09, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Грубе порушення НТЗ. Ці українські землі були окуповані Румунією. Українці повтавали проти цієї окупації, ці повстання жорстко придушувались румунською владою, проводилась політика асиміляції українського населення. Чинна назва ввдаовідає НТЗ, є ще варіант Воз'єднання Піанічної Буковини і Південної Бессарабії з Україною, бо фактично це було приєднання етнічних українських територій до УРСР. --yakudza 20:01, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Який стосунок мають повстання українських селян з тим, що в москві вирішили захопити частину земель сусідньої країни? УРСР взагалі не була незалежною державою. В УРСР і СРСР загалом зійснювався геноцид українців, наприклад Голодомор 32-33 років. Ну і питання: а назва "Приєднання Криму до Росії (2014)" дляВас теж "відповідає НТЗ"? --Vasyl` Babych (обговорення) 21:01, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
За Вашою логікою, тоді треба Чернівецьку область віддати Румунії, бо СРСР 84 роки тому «незаконно забрав ці землі собі»--Unikalinho (обговорення) 10:00, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ні, не треба, бо після того встановили міжнародно визнані кордони та й справді до того була історія. Назва Радянська анексія західноукраїнських земель тільки описує як це сталося, а не означає що Львів треба віддати, чи що не було Злуки й націоналістів. В 1939 була політична авантюра, а не акт злуки. Я підтримую назву "Анексія..." --VoloDymyr 195 (обговорення) 17:43, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Якщо виходити з того, що міжнародно визнаних кордонів не існувало, то тоді треба визнати, що й міжнародного права, яке б регулювало державні кордони, теж не існувало, а отже, й термін "анексія" нерелевантний. А взагалі, в цій номінації простежується поширена серед багатьох "логіка", яка прив'язує дефініцію тієї чи іншої дії виключно до того, хто її здійснював. Тобто, за цією логікою, якщо це робив СРСР, то це апріорі анексія (а якби Україна на той момент була незалежною державою і, відповідно, акт приєднання Бессарабії здійснила вона, то це була б не анексія). Але така логіка зазвичай порушує ВП:НТЗ і ВП:ТРИБУНА. До речі, якщо хтось не знає, рувікі, яку тут вважають рупором Москви, перейменувала ru:Присоединение Крыма к Российской Федерации на ru:Аннексия Крыма Российской Федерацией--Unikalinho (обговорення) 18:23, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Так отож бо що це анексія навіть якщо вийшло на користь України --VoloDymyr 195 (обговорення) 14:07, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
І кордони існували, нові договори не означають що старих не було --VoloDymyr 195 (обговорення) 14:13, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Існували, але в ті часи вони легко змінювалися, міжнародне право ще не закріплювало їх так, як після Другої світової. Це ж саме тоді, в 1945 (ну або ще під час війни), людство зрозуміло, що далі так за принципом джунглів жити не можна--Unikalinho (обговорення) 09:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти У складних геополітичних питаннях важко досягти єдності між національними вікіпедіями, оскільки кожна з них перш за все повинна основувати свої статті на вітчизняних джерелах, тобто в даному випадку писати з точки зору вітчизняної історіографії, а вона в України і Румунії має протилежний погляд на історичну належність тих земель. Ви ж не протестуєте проти того, що окупацію 41-го року румунська Вікіпедія називає «поверненням Бессарабії та Північної Буковини до Румунії в 1941 році»? А от анексію Буковини Румунським королівством у 1918 році іменує «об'єднанням з Румунією»!--Словолюб (обговорення) 05:36, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  • відповідно до ЕІУ [16] Анексія Північної Буковини та Бессарабії, так же описано й в Український історичний журнал, так же описували такі історика як Кучер, Бажан (який писав, що легітимізована як „возєднання“), Трубайчук, Науйко. Так як Румунія фактично капітулювала, і остаточно затвердила (фе-юре) анексію свої кордонів, що відрізняє її від окупації.--Shiro NekoОбг. 07:33, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти бо якщо половину свого городу я сам визнаю як анексію сусідського городу своїм вітчимом, хоч він і негідник бо морив мене голодом, тож рано чи пізно я повинен повернути те що я сам визнаю як захоплення чужої власності... за логікою Анексії Північної Буковини і Бесарабії буде Анексія Галичини у Польщі, Анексія Закарпаття в Угорщини/Словаччини... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 07:57, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  За аргументами Shiro D. Neko. Щодо НТЗ: "анексія" тут є нейтральним терміном за означенням: 1) Територія належала Румунії? Так. 2) Територія незаконно приєднана до СРСР в однобічному порядку? Так. 3) Чи робить цей термін нелегітимним перебування цієї території у складі України? Ні, бо ці кордони зрештою взаконено низкою домовленостей. Отже, це точний і нейтральний термін. -- RajatonRakkaus 20:10, 7 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    "1) Територія належала Румунії? Так" -- Румунія за років 20 до того сама незаконно захопила ці землі. Тому тут ідеться про повернення їх Україні, і те, що вона на той момент уже була в складі СРСР, діла не міняє, хоча б тому що УРСР все одно існувала як одна з республік СРСР. Щодо двох інших пунктів відповідь уже була вище та нижче--Unikalinho (обговорення) 10:17, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Аргументи на підтримку перейменування (зокрема, аргумент 2 @RajatonRakkaus:) ігнорують один ключовий факт: Румунія прийняла радянський ультиматум і не чинила військового опору. Єдина територія, яка була з точки зору міжнародного права саме окупована СРСР — це Герцаївський район, який не був частиною радянського ультиматуму Румунії. Тому це однозначно не окупація, і приєднання є терміном, що відповідає обставинам події — NickK (обг.) 00:03, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    RajatonRakkaus говорив саме про анексію, а не про окупацію. І також погоджуюсь з ним що це досить нейтральний термін і відповідає ситуації (власне як і Ви це описали). --Nullable22 (обговорення) 07:58, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Визначення анексії включає односторонність. Тут односторонності не було: Румунія, хоч і, безумовно, під тиском, але дала згоду на приєднання територій (крім Герци) до СРСР — NickK (обг.) 08:44, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    @NickK а Ви краще знаєте за істориків? --Shiro NekoОбг. 14:32, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Невже аншлюс Австрії не анексія?
    Взагалі в тій статті не тільки Буковина та Бессарабія чи Австрія, а навіть підсумки Зимової війни наведені як приклад --VoloDymyr 195 (обговорення) 18:13, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    А при чому тут аншлюс Австрії? Там зовсім інше історичне тло--Unikalinho (обговорення) 18:28, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Тобто Аншлюс не анексія? Австрійський уряд не дав згоди на приєднання до Німеччини, приєднання було досягнуте силовим шляхом, тому це цілком відповідає визначенню анексії — NickK (обг.) 21:41, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Якщо Україна фактично не чинила військового спротиву (точніше, він був, але мінімальний) в 2014 році, то тоді виходить що це вже не окупація а приєднання? Абсурд же, чи не так? Якщо жертва під час згвалтування не чинить опору, або чинить мінімальний, то це означає що згвалтування - це ок-дія? Гадаю, треба починати з основ, з того, що зло має бути назване злом. Окупація - це окупація, анексія - це анексія. Питання міжнародного кордону з Румунією грунтуються на пізніших договорах. І взагалі це не повинно обходити це історичне наразі питання. Іще до питання нейтральності: це якщо прирізують територій нам - то "приєднання - ок", а якщо забирають - то ні? :-) Ну це вже просто смішно. Має бути один стандарт. СРСР щодо Польщі, Румунії, Латвії (Питалівський район), Естонії (Іван-Город) вчинив акти окупації і анексії. Зло має бути назване злом. До слова, навіть в вікіпедії російською мовою статтю про анексію АРК так і назвали вже. --Vasyl` Babych (обговорення) 20:14, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    @Vasyl` Babych: Два моменти для розуміння контексту.
    1. Румунія в 1918 році в односторонньому порядку й військовим шляхом приєднала ці ж таки бессарабські й буковинські землі. Ніхто її туди не звав, це були землі з нерумунською етнічною більшістю, які до Румунії історично не належали (крім Герци). Світова спільнота не визначала приналежності цих земель до Румунії, місцеве населення чинило опір окупації. За вашим же принципом має бути й паралельна Окупація Румунією Бессарабії та Північної Буковини. Далі ж виходить, що окупант вирішив під тиском відмовитися від окупації, і це, виходить, теж окупація? Кому тоді законно належать ці землі?
    2. У цьому контексті виходить, що коли Україна поверне Крим, буде стаття Окупація Україною Криму? Адже повернення навряд чи буде зовсім невійськовим, та й росія вже записала його до своєї конституції, тож виходить, що лише за фактом приєднання силою Україна буде окупантом Криму?
    Так, історія цих земель доволі складна, але ігнорувати те, що до Румунії ці землі ввійшли аж ніяк не законно — явно не найкращий шлях об'єктивного опису їхньої історії — NickK (обг.) 21:41, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    А як же унія Бессарабії і Румунії? Це точно настільки ж незаконно, як і вторгнення СРСР? -- RajatonRakkaus 22:43, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    @NickK Україна не підписувала угод щодо анексії Криму. По-друге, Бессарабію анексувала Румунія в ЗУНР, а Червона Армія типу возєднала їх історичні регіони. Було би приєднання якби ці регіони повернула українська армія, а не Червона Армія. Це різні події за площиною. Та й загалом у статті прямо написано «2 серпня 1940 року на більшій частині захоплених земель була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка».
    Й узагалі, навіщо ми висловлюємо власні думки? Я ще раз перепитаю: @NickK Ви краще знаєте за істориків? --Shiro NekoОбг. 23:10, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    @Shiro D. Neko: Звісно, я не знаю краще за істориків. Питання ж у тому, що все залежить від того, яких істориків питати. Та ж унія Бессарабії і Румунії була очевидно кращою для румунів, але очевидно таким самим злом для українців Буковини і порушенням міжнародного права (джерело від українських істориків, джерело від румунських істориків). Події ж 1940 року різні джерела називають по-різному, але приєднання є водночас і точним (приєднання абсолютно безсумнівно відбулося), і усталеним у джерелам (розділ статті в ВУЕ називається «Приєднання Бессарабії та Північної Буковини», його писали історики, зокрема Лисенко Олександр Євгенович — завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, найбільш фахової установи з цієї тематики). Тож це не мої думки, це історики так пишуть — NickK (обг.) 00:45, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    @NickK хм… тепер я можу собі це питання задати, бо речення Улітку 1940 радянське керівництво активізувало дії спрямовані на приєднання до СРСР Південної Бессарабії та Північної Буковини — недолуге, і необхідно детальніше вивчати роботи Лисенка. Якщо в контексті загального, то я бачу більше джерел на анексію, а не зосередження на Хотинщині та Буковині. Але це добре, що аргументи почали формуватися на джерелах, колись дійдемо й до зазначення сторінок, бо з такими аргументами й мені лінь було це робити. --Shiro NekoОбг. 01:29, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
СРСР не визнавав лише Бесарабію в складі Румунії, про Північну Буковину не йшлося. Землі ці були з мішаним складом, з перевагою румунів/румуномовних молдаван. СРСР "в односторонньому порядку і військовим шляхом" окупував (приєднав :-) ) більшість ураїнських земель в ході воєн 1917-1920. Саме СРСР порушив в 1940 році статус-кво, і окупував ці території В той же історичний період він здійснював аналогічні явища у Фінляндії (частина Карелії, Петсамо, Салла), Естонії (Івано-город з околицями іще деякі території, і загалом Естонія як Естоська РСР в СРСР), Латвії (Питаловський район який анексовано до РСФСР (і загалом вся Латвія як Латвійська РСР до СРСР), Польщі (східна Польща/Західна Білорусь, Україна). Це речі одного порядку. Я до того, що не можна це все описувати в дусі пакту Молотва-Ріббентропа: "приєднання", "воз'єднання", а треба називати своїми іменами: окупація і анексія. Інший шлях - це описувати все в дусі російсько-більшовицької пропаганди, де окупація Естонії, Латвії - "Приссоединение", і.т.д. До речі, зараз в Молдові існує рух юніоністів, які, власне, прагуть до ліквідації наслідків пакту Молотова-Ріббентропа для їхньої території. --Vasyl` Babych (обговорення) 22:33, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Знову ж, залежить з якого боку дивитись. Он Україна була назвала дії Румунії в 1918 окупацією, спалахнув дипломатичний скандал, хоча стаття зазначає, що частина українських істориків вважає ті події окупацією. Прихильники об'єднання Румунії й Молдови справді прагнуть до скасування пакту Молотова-Ріббентропа та відновлення кордонів 1918 року — так, разом з Бессарабією, Північною Буковиною й Герцою. І вже прямим текстом озвучують, що Україна як правонаступниця УРСР є незаконним окупантом Бессарабії та Буковини і має їх повернути Румунії. Тому не все тут смішно, не варто розкидатися заявами — NickK (обг.) 00:45, 9 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Перечитав обговорення і тільки утвердився в думці, що всі аргументи "за" перейменування зводяться лише до того, що ці землі приєднав саме СРСР, і що все, що він собі приєднував, апріорі анексія/окупація просто тому що це СРСР. Прямим текстом прозвучала думка, що якби ці землі приєднала незалежна Україна, то це було б ОК, а оскільки їх приєднав СРСР, у складі якого була УРСР, то це незаконно. Такий підхід не є енциклопедичним, бо базується лише на емоціях. Спробую навести приклад, взявши країни, далекі від нас (саме щоб усунути цей фактор емоцій). Уявляємо: у 2075 році Італія забирає в Швейцарії Вале. Очевидно, що абсолютно незаконно, бо це історично швейцарські землі, а не італійські. Потім, році у, скажімо, 2080, Німеччина робить те, що у 1922 році зробив СРСР. Тобто підпорядковує собі всі навколишні країни, включно зі Швейцарією, надавши їм статус "союзних республік" (тобто той статус, який мали у складі СРСР Україна, Молдова, Грузія тощо), сама стає величезною державою під назвою, скажімо, Союз центральноєвропейських республік, зі столицею Берлін і повним домінуванням саме Німецької "республіки" всередині цієї держави (подібно як РСФРР фактично домінувала в межах СРСР). Зрозуміло, що і швейцарці, і австрійці, і французи, і інші "приєднані" до цієї німецької метрополії країни, мріють колись звільнитися і знову стати самостійними державами. Однак Італія не зазнає цих дій з боку Берліна і залишається незалежною державою, маючи у своєму складі ще й Вале, який Швейцарія, ще будучи незалежною, втратила кілька років до того. А в році, нехай 2115, Союз центральноєвропейських республік повертає Вале собі. І Вале стає в складі Союзу центральноєвропейських республік і одночасно в складі Швейцарської союзної республіки. А у 2190 році Союз центральноєвропейських республік розпадається, і всі захоплені ним країни повертають собі незалежність. Вале залишається в складі Швейцарії, як це було до 2075 року. При тому що жителі цього кантону завжди вважали себе швейцарцями і ніколи не погоджувалися бути італійцями. Питення: чи наші нащадки, які житимуть у 2224 році, назвуть приєднання Вале до Союзу центральноєвропейських республік (2115 рік) анексією або окупацією? Очевидно, що ні. А чому? Тому що нема оцього емоційного фактору: нема ненависті до Союзу центральноєвропейських республік, адже він не поневолював Україну. А є тільки усвідомлення того, що Вале -- це Швейцарія, як історично, так і етнічно.--Unikalinho (обговорення) 10:22, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

залишу це Вам Вікіпедія:«Я знаю краще, ніж АД» --Shiro NekoОбг. 14:32, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну і Вам, і собі... Ви ж теж знаєте краще, ніж АД--Unikalinho (обговорення) 15:02, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
facepalm. Я хоч дотримуються правил обговорення, і роблю аналіз джерел, на відміну від декотрих. --Shiro NekoОбг. 15:06, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну так. Ті джерела, що не на Вашу користь, Ви називаєте недолугими--Unikalinho (обговорення) 15:08, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Unikalinho Ви будете перекручувати знов мої фрази? Замість оцієї шпальти потоку думок краще проаналізуйте джерела, або хоча би пошукайте Лисенко О. Є. Бессарабія напередодні та в роки Другої світової війни. --Shiro NekoОбг. 15:14, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
А оце не Ви говорили, а Ваш двійник? Ну тоді вибачте--Unikalinho (обговорення) 16:25, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Unikalinho виривання з контексту називається ВП:НДА --Shiro NekoОбг. 16:33, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Так контекст і є такий, що свої джерела (тобто ті, що на Вашу користь), Ви визнаєте, а ось це, яке навів опонент назвали недолугим (тобто не ціле джерело, а те, що воно назвало дану дію приєднанням). Іншими словами, Ви дали зрозуміти, що той факт, що ВУЕ назвало події 1940 року "приєднанням", для Вас нікчемний--Unikalinho (обговорення) 18:09, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
До речі, щодо джерел. Зараз, на тлі російського вторгнення в Україну, з'являється чимало різних джерел рівня блогів (тобто не авторитетних), які, пройняті ненавистю до Росії, часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні. Наприклад, пропонують скасувати День перемоги, вважаючи 8-9 травня 1945 року ледь не трагічною подією (ну бо ж СРСР переміг). Тому тут з джерелами треба обережними бути, і не йти за принципом "що каже більшість джерел", адже самі ці джерела можуть бути просто необ'єктивними--Unikalinho (обговорення) 18:17, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Unikalinho А попрохав Вас робити аналіз джерельної бази, а не розписувати Ваші погляди. Якщо для Вас ЕІУ та інші історики це якісь блогери, то це Ви просуваєте власну думку порушуючи ВП:НГП. --Shiro NekoОбг. 01:41, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Чи я десь казав, що ЕІУ та інші історики -- це блогери? То хто кого з нас перекручує?--Unikalinho (обговорення) 05:07, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Однак, якщо зіставити мою репліку і Вашу оцю відповідь, то ось Вам і відповідь щодо Вашої "об'єктивності". Бо якщо ті, кого я назвав «неавторитетними джерелами, які, часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні», Ви називаєте істориками, то виходить, що для Вас істориками є ті, хто «часом навіть стають на бік Німеччини в німецько-радянській війні». І в той же час, нікуди не поділось оце, де хтось із Вашого аккаунту (є підстави вважати, що це були саме Ви) назвав невигідне для себе висловлювання відомого історика недолугим. Ось це і є, цитуючи Вас же, «просува[ння] власн[ої] думк[и] порушуючи ВП:НГП». Але, на щастя, тут не є дуель «Shiro D. Neko проти Unikalinho», і тому я сподіваюсь, що здоровий глузд візьме гору над емоціями--Unikalinho (обговорення) 05:16, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну і ще одне. Те, що північна Буковина і Бессарабія були історично та етнічно українськими, а не румунськими, землями (відповідно, приєднання їх до складу України, яка, так вже склалося, сама опинилася під гнітом СРСР, анексією вважати не можна) -- це не моя власна думка, а загальновідомий факт (я зараз кажу про українську історіографію), визнати який можуть завадити тільки емоції (самі по собі вони виправдані, але коли вони впливають на розум, то це вже погано)--Unikalinho (обговорення) 05:23, 11 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
дивлюся це обговорення, і тільки утвердився в думці, що 95% аргументів це явне ВП:НТ --Shiro NekoОбг. 14:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Я навіть не буду Вас запитувати, чиї аргументи Ви зараховуєте до тих 5%, що не ВП:НТ--Unikalinho (обговорення) 15:06, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
мої та пана NickK, який за Вас знайшов хоч щось для контрагрументів. --Shiro NekoОбг. 15:15, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Бачите, а я зараховую до не ВП:НТ (відсоток рахувати не буду, але один лише NickK там явно більше 5% займає) свої аргументи, Якудзи, Словолюба, Синьйор Карабас Барабаса та того ж пана NickK, бо там тверезі аргументи. Решту ж -- до ВП:НТ. Отже, ми з Вами зійшлися в тому, що пан NickK діло говорить. Тож пропоную прислухатись--Unikalinho (обговорення) 16:26, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Unikalinho дотримуйтеся ВП:Е --Shiro NekoОбг. 16:35, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Аналогічно--Unikalinho (обговорення) 18:07, 10 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Проміжний підсумок[ред. код]

Одразу зауважу, що я не вважаю достатньо вагомими аргументами думки, які походять від вікіпедистів особисто і не підкріплені джерелами. Те, як користувач Vasyl` Babych створив перейменування на історичну тему, яка глибоко досліджена істориками, не навівши жодного посилання, є прикладом того, як не треба робити.

Були наведені такі аргументи:

Зважаючи на це, обидва терміни мають співставну «вагу». Я б попрохав навести учасників обговоернян додаткові джерела на підтвердження їхньої точки зору. Зокрема, звертаюся до @Shiro D. Neko:, що написав «так же описано й в Український історичний журнал, так же описували такі історика як Кучер, Бажан (який писав, що легітимізована як „возєднання“), Трубайчук, Науйко», проте не навів конкретних посилань. --VoidWanderer (обговорення) 14:02, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Я можу навести оце. Тут пояснюється, що таке анесксія: " Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території.". Вважаю неправильним називати повернення Україні, хай і під назвою УРСР у складі СРСР, земель, які були історично та етнічно українськими, загарбанням. Інша справа, якщо б ці землі належали Румунії по праву -- але це не так--Unikalinho (обговорення) 14:31, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ви маєте наводити опис конкретної події у істориків та науковців, а не дивитися на визначення слова. В даному випадку — як події 1940 року описують та кваліфікують історики. --VoidWanderer (обговорення) 14:40, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Якщо серед істориків є одностайне тлумачення, тоді ясно. А якщо є різнобій, то звертаємось до найпростішого -- означення самого терміна. Не думаю, що тут рахунок, скажімо, 5:4 чи 18:16 на користь того чи іншого варіанту має стати вирішальним--Unikalinho (обговорення) 14:48, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ні, ми не звертаємося до найпростішого. Ми дивимося як подію описує найбільш надійне джерело із тих, що існують, і вказуємо так само. --VoidWanderer (обговорення) 15:00, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну от два джерела приблизно однакової авторитетності пишуть по-різному. Я до того, що можна зараз нагуглити як один варіант, так і інший, але це не є найкращий шлях, бо в гуглі є різні за авторитетністю джерела, а отже, кількісна перевага, якщо вона не велика, не може відігравати вирішальної ролі--Unikalinho (обговорення) 15:17, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@VoidWanderer
  • Український історичний журнал, 1999, Випуски 4–6, с. 96
  • Кучер В. І., Чернега П. М. Україна у Другій світовій війні (1939—1945), с. 43
  • Бажан О. Історія України, 2006, с. 465
  • Мицик Ю. А., Бажан О. Г. Історія України с. 477
  • Турченко Ф. Новітня історія України, 2001, с. 71
  • Трубайчук А. Друга світова війна. Коротка історія, 2015, с. 31
Також додам книгу, де Лисенко був у редакційній колегії:
  • Л. Герасименко, Р. Пилявець. Друга світова війна в історичній пам'яті України, 2010, с. 48
--Shiro NekoОбг. 15:27, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Shiro D. Neko, Український історичний журнал, випуски 4-6? Якого року? --VoidWanderer (обговорення) 16:52, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
але думаю, що це не дуже вагоме джерело, бо різні автори будуть писати порізно там. Бажано би зібрати авторів, та зрозуміти чи є перевага про яку пише Unikalinho та я вище.--Shiro NekoОбг. 20:36, 14 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Жібек-жолинський сільський округ (Аршалинський район)Жибекжолинський сільський округ (Аршалинський район)[ред. код]

Казахською пишеться kk:Жібек жолы ауылдық округі. Літери (каз.) І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ. За правописом

4. Букву (рос.) и передаємо:

3) через и:

а) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Жигáлово, Жúздра, Áчинськ, Нáльчик, Єгóршино, Ішúм, Камúшин, Тóшино, Щигрú, Цимлÿнськ та ін.;

Повинно бути Жибек

Щодо дефісу в правописі нічого зрозумілого не знайшов, але знайшов тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=64&tdmua=%CF%F0%E0%E2%EE%EF%E8%F1-%F1%EA%EB%E0%E4%ED%E8%F5-%EF%F0%E8%EA%EC%E5%F2%ED%E8%EA%B3%E2

Пишуться разом прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;

Якщо Жібек жолы - це Шовковий шлях, то повинно бути Жибекжолинський. Alessot (обговорення) 10:52, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

З тих же причин Жібек-жолинський сільський округ (Карасайський район), Жібек-жолинський сільський округ (Кентауська міська адміністрація), Жібекжолинський сільський округ, Жібекжолинський сільський округ (Сайрамський район), Жібекжолинський сільський округ (Сариагаський район). Alessot (обговорення) 11:07, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Правильно зауважено, що казахське І має протилежне значення, однак викидати дефіс немає підстав. Подивіться правила щодо дефісу в іншомовних географічних назвах.  За Жибек-Жолинський сільський округ (Аршалинський район).--Юе-Артеміш (обговорення) 09:00, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Доброго дня, а ви можете щодо дефісу додати якісь джерела? Той факт, що раніше щось писали через дефіс, ще не означає автоматичної правильності. Alessot (обговорення) 09:58, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Питання вже не актуальне. Нижче цитати з правопису, що підтверджують правильність вашого варіанта. Alessot (обговорення) 10:25, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Жібек-жолинський сільський округЖибекжолинський сільський округ[ред. код]

Казахською пишеться kk:Жібек жолы ауылдық округі. Літери (каз.) І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ. За правописом

4. Букву (рос.) и передаємо:

3) через и:

а) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Жигáлово, Жúздра, Áчинськ, Нáльчик, Єгóршино, Ішúм, Камúшин, Тóшино, Щигрú, Цимлÿнськ та ін.;

Повинно бути Жибек

Щодо дефісу в правописі нічого зрозумілого не знайшов, але знайшов тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=64&tdmua=%CF%F0%E0%E2%EE%EF%E8%F1-%F1%EA%EB%E0%E4%ED%E8%F5-%EF%F0%E8%EA%EC%E5%F2%ED%E8%EA%B3%E2

Пишуться разом прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;

Якщо Жібек жолы - це Шовковий шлях, то повинно бути Жибекжолинський. Alessot (обговорення) 10:52, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

З тих же причин Жібек-жолинський сільський округ (Аршалинський район), Жібек-жолинський сільський округ (Карасайський район), Жібек-жолинський сільський округ (Кентауська міська адміністрація), Жібекжолинський сільський округ, Жібекжолинський сільський округ (Сайрамський район), Жібекжолинський сільський округ (Сариагаський район). Alessot (обговорення) 11:03, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Давайте спочатку визначимося, як пишеться назва окружного центру, а там уже і буде ясно, як пишеться назва округу. Інакше вийде, що округ перейменуємо, а центр ні. Щодо дефісу, я схильний все ж до того, що тут аналогія з Іссик-Кулем, Кизил-Ордою і Ріо-Негро — «географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів». Так, у мові оригіналі там прикметники гарячий, червоний і чорний, але для української мови це просто окремі слова, тому пишемо їх через дефіс, як і прикметники.--Анатолій (обг.) 21:46, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Дякую за підказку, ви праві. Тут же написано і про похідні прикметники.
3) географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Буéнос-Áйрес, Дóмбартон-Окс, Іссúк-Куль, Кизúл-Ордá, Нар’ян-Мáр, Рíо-Нéгро, Улáн-Удé; буéнос-áйреський та ін., але назви з другим компонентом -даг, -дар’я, -дау пишемо разом: Аюдáг, Амудар’ÿ, Сирдар’ÿ, Алатáу; амудар’їАнський, приамудар’їАнський та ін.;
У нашому випадку Жибек-жолинський сільський округ Alessot (обговорення) 10:06, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Правильно зауважено, що казахське І має протилежне значення, однак викидати дефіс немає підстав. Подивіться правила щодо дефісу в іншомовних географічних назвах.  За Жибек-Жолинський сільський округ.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:02, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Ваш варіант, схоже, абсолютно правильний.
8. У назвах адміністративно-територіальних одиниць (автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад тощо) з великої букви пишемо перше слово (або частини складного слова): Гíрсько-Бадахшáнська автонóмна óбласть, Баянгóл-Монгóльський автонóмний óкруг, Кóшицький край, Волèнська óбласть, Рожèщенський райóн, Новомлèнівська сільрáда
Дякую за допомогу. Alessot (обговорення) 10:22, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Міліновіце-ВрбінаМіліновиці-Врбіна (канал)[ред. код]

Правопис: множина. Очевидно, що меліоративний канал названо за кінцевими пунктами, тому потребує уточнення.--Jurek (обговорення) 05:09, 29 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Щодо -иці ніби зрозуміло, але уточнення нащо? І можливо краще Міліновиці — Врбіна (§161, п.14)?--Анатолій (обг.) 22:09, 29 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Гайда (мова)Хайда (мова)

Врбіна-ГоляреВрбіна-Голярі (канал)[ред. код]

Множина, штучне утворення, назване за крайніми пунктами, потребує уточнення.--Jurek (обговорення) 08:09, 21 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Так і не зрозуміло, Голярі чи Голяри--Unikalinho (обговорення) 18:38, 21 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. -- RajatonRakkaus 11:23, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Але якщо будуть джерела чи пояснення від ІНМО, то не заперечую. -- RajatonRakkaus 11:24, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]
І мабуть з тире, бо це канал від одного об'єкта до іншого. -- RajatonRakkaus 19:40, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Чичов-ГоляреЧичов-Голярі (канал)[ред. код]

Множина; штучна назва за кінцевими пунктами, потребує уточнення. --Jurek (обговорення) 15:50, 18 березня 2024 (UTC)[відповісти]

@J. Gradowski: так все-таки, який параграф правопису?--Анатолій (обг.) 18:03, 18 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. -- RajatonRakkaus 11:23, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

І мабуть з тире, бо це канал від одного об'єкта до іншого. -- RajatonRakkaus 19:40, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

ГоляреГоляри

Докладніше: Голяре → Голяри

Вельки Медер-ГоляреВеликий Медер-Голяри[ред. код]

Правопис, пар. 151 та множина. Може бути Великий Медер-Голярі,якщо вище буде Голярі. --Jurek (обговорення) 09:37, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

може краще Великий Мадяр - Перукарі? --Л. Панасюк (обговорення) 09:46, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 За Тут ніби очевидно. Можна було і без обговорення. Звичайно перекладаємо і прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін, що входять до складу географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс. Великий — це означення розміру, отже перекладаємо.--Анатолій (обг.) 21:02, 16 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Особлива думка. Все ж таки правопис каже лише про -е в суфіксі -ц-. Вже був приклад Усольє-Сибірське, коли етимологічна аналогія здавалась очевидною, однак виявилась не дуже ґрунтовною. Підтримую "Великі Медер-Голяре". -- RajatonRakkaus 11:22, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]

в словацькій Вельки Медер чоловічого роду --Л. Панасюк (обговорення) 11:24, 31 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Дякую, звісно, тут чоловічий рід. Ще уточню, що оскільки це канал від Великого Медера до Голяре, то напевно тут має бути тире. -- RajatonRakkaus 19:39, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія:Правило трьох відкотівВікіпедія:Принцип трьох відкотів

Арієль (супутник)Аріель (супутник)

Умбрієль (супутник)Умбріель (супутник)[ред. код]

Спочатку стаття називалась Умбріель. В 2017 була перейменована на Умбрієль. Прошу переглянути той підсумок, бо з'явились нові джерела й нові норми правопису.

Перейменування було здійснено на основі параграфа 91 старого правопису: «після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е. […] Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е». Тепер його заступив параграф 130 нового правопису: «Після букв на позначення голосних, після ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживаємо букву є. Якщо префікс у слові або перша частина складного слова закінчується на голосний, то після них пишемо е». (Виділення жирним шрифтом моє.) Бачите, що новий правопис не зобов'язує писати є, а пише «звичайно», що я б інтерпретував як вимогу зважати на АД й на загальноприйняте написання. Також дуже важливе нове уточнення про «першу частину складного слова», і от воно прописано категорично, без всяких «звичайно». І це саме наш випадок, бо «ель» (אל) тут є коренем, який на івриті означає «Бог». Я не зміг докопатись до значення першої частини слова «умбрі-», але англійська Вікіпедія і гуглперекладач підказують мені ось такі аналогічні випадки (якщо хтось раптом знає іврит ще гірше за мене, то уточнюю, що читаємо зліва направо, тому друга половина складного слова стоїть ліворуч):

  • Рафаель = רפ + אל = зцілив Бог
  • Габріель = גברי + אל = моя сила Бог
  • Міхаель = מיכ + אל = хто подібний Богу
  • Аріель = ארי + אל = лев Бога (тут аналогічність підкріплюється тим, що це персонаж того ж твору Александера Поупа, звідки взятий Умбріель)
  • Умбріель = אומברי + אל = ??

Умбріель цілком може бути поетичною вигадкою Поупа, створеною за аналогією зі знайомими йому біблійними словами івритського походження. Однак, навіть якщо «умбрі» — вигадка, «ель» — все одно калькування зі слів зі значенням «Бог», а «умбрі», чим би воно не було, виявляється «префіксом у слові або першою частиною складного слова». Так що, на перший погляд, правило нас категорично зобов'язує писати «е». Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на «-ель»: на с. 161 він пише «Арієль» і «Данієль», а на с. 76, 155, 164 165 — «Рафаель». Але навіть якщо ми хочемо провести якісь границі між «питомо івритськими словами» та «івритоподібними вигаданими словами», або відслідкувати довжину шляху запозичення в українську і позбавити статусу морфем ті морфеми, які пройшли по дорозі через 2-3 мови, абощо, немає жодного правила, яке б зобов'язувало нас писати «є»: єдине правило, яке могло б цього вимагати, пом'якшене словом «звичайно», яке, очевидно, припускає, що існують випадки усталеного написання через «е».

І це точно випадок усталеного написання через «е» в усіх сучасних астрономічних авторитетних джерелах. Всі знайдені мною сучасні книжки одноголосно пишуть через «е»:

Створюється погана ситуація, в якій Вікіпедія йде проти усталеної наукової термінології. Треба виправити. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:45, 11 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Пінгую любителів астрономії та учасників попереднього обговорення перейменування статті: @Dmytro Tvardovskyi, Звірі, Olvin, UeArtemis, Намѣсникъ, Divega, Jarozwj та Viiictorrr --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:50, 11 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Габрієль так само через є у нас пишеться.--Анатолій (обг.) 20:14, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія:Перейменування статей/Арієль (супутник) → Аріель (супутник) - інша аналогічна номінація. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:03, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Як лінгвіст, абсолютно погоджуюся з лінгвістичним аспектом, проблематики, описаної номінатором. А саме, що імена на -ель не повинні підпадати під правило "іє", хоч формально там і не префікс. Тому, хоч я й не астроном, категорично  За, тим більше що й джерел на цю конкретну назву наведено чимало--Unikalinho (обговорення) 07:19, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Скажу більше: шукаю адміна, який би розумів це питання і міг би відкрити обговорення в кнайпі стосовно перейменування всіх Данієлів, Габрієлів та Арієлів (тобто поверненні їм їхньої коректної назви через "е")--Unikalinho (обговорення) 07:23, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Для цього не потрібні адмінправа. Якщо відчуваєте, що можете добре сформулювати пропозицію, то можете самостійно це зробити. -- RajatonRakkaus 08:13, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Однак я вже помітив, що тут у більшому авторитеті саме ті пропозиції, які роблять адміни. Якщо ти не адмін, то твою пропозицію ніхто й до уваги не візьме, якщо вона являє собою якусь новизну, зміну в мисленні. Якщо ж таку саму пропозицію озвучує адмін, спільнота поставиться до неї серйозніше. На жаль, ось ця магія лейбочки в укрвікі все ще спрацьовує (що й не дивно, бо вікіспільнота є відображенням того, що загалом у нації відбувається)--Unikalinho (обговорення) 06:27, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
 За, звісно. Це одна з бездумних вказівок правопису, яка на практиці працює зовсім не так, як вона описана. -- RajatonRakkaus 08:10, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Як і у номінації вище... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 10:46, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Уже багато разів обговорювали: іе йотується, коли це не стик із префіксоїдом. Нова редакція стала менш прозорою у формулюваннях, але не заперечує цієї практики.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:48, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    «Ця категоричність дещо нівелюється непослідовністю нового правопису стосовно таких івритських слів на „-ель“: на с. 161 він пише „Арієль“ і „Данієль“, а на с. 76, 155, 164 165 — „Рафаель“» — абсолютно несправедливий висновок. Адже справа не в самому -ель, а в тому, що звуку Е передує голосний переднього ряду І. ЕЄ, ИЄ, ІЄ — комбінації голосних переднього ряду йотують.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:50, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду), месьє (рос. передача шви як Э незалежно від букви в оригіналі) тощо.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:55, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Можете додати посилання на обговорення, але вони цілком могли застаріти, бо розрізнення між голосними переднього й заднього ряду залишилось в старому правописі, а новий правопис говорить про всі голосні. Тому "Рафаель" - це саме непослідовність правопису. І не розумію, в чому ви вбачаєте непрозорість формулювань. Як інакше можна трактувати "звичайно", окрім як дозвіл винятків, коли в АД склався інший правопис? --Oleksiy Golubov (обговорення) 11:46, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Новий правопис поламав чимало правил. Наприклад, за буквою правопису слід писати мисливчиня, а не мисливиця тощо. "Звичайно" взагалі нівелює весь параграф, бо він тоді нічого не вимагає. Я пропоную триматися старого послідовного формулювання, де зазначені чіткі межі застосування.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:32, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Отож. «Звичайно» нівелює весь параграф. А новий правопис заміняє собою старий правопис. Значить, що нам залишається? Дивитись на інші АД! А за ними Умбріель. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:15, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    @UeArtemis: "Взагалі, давно помітив, що нам під соусом патріотичних реформ потроху протягують російські орфографічні практики: ножЕтримач (рос. сполучна Е замість О: у нас кашовар, мечоносець), -іе- (рос. -иэ-), проєкт (рос. проект, в укр. же сталась дейотація через те, що О є голосним заднього ряду)" -- Знаєте, чому правильно "проєкт" (я про саме це слово)? Тому що в оригіналі (латинська мова) там було j (projectum). От і все. Отже, там має бути йотування, і російська мова тут ні при чому (в російській, до речі, вимовляється якраз без йотування, хоч і пишеться через рос. букву "е"). Те саме маємо і в слові "траєкторія", але щодо написання цього слова "чомусь" дискусії ніколи не було (мабуть тому що росіяни його вимовляють правильно (на відміну від вищезгаданого слова) і, відповідно, в прорадянському правописі не було звідки взяти варіант без йотування)--Unikalinho (обговорення) 06:36, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    І от якраз якщо взяти Даніель, Аріель, Рафаель та інші аналогічні імена, то там в оригіналі не було звука "й", а була буква א, яка взагалі ніякого звука не позначає. З трудом віриться, що укладачі Правопису взагалі подумали про цей випадок. Однак написали слово "звичайно" саме для перестраховки від подібних непередбачених випадків--Unikalinho (обговорення) 06:39, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Імена й назви типу -ієль/-иїл не є складними словами з точки зору української мови. На відміну від низки латинізмів із -єкт-/-єкц-. А щодо вирівнювання, то воно вибіркове: однокореневий прожект ніхто не чіпав.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:31, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Так і латинізми з із -єкт-/-єкц- не є складними свловами з точки зору укр. мови. Я щось не чув про український перфікс тра- (слово "траєкторія"). Або про український префікс "про-" (слово "проєкт"). Взагалі, слово "траєкторія" тут дуже показове. І якщо зіставити "траєкторія", "проєкт", "Міхаель", "Даніель" і "спанієль" (де вже нема єврейського אל), то дуже багато що стає зрозумілим (при наявності розуміння сабжу і відсутності упередження). А щодо "прожект" ("прожектор"), то тут на рівні латинської слово одне й те ж, але в цьому значенні мав місце транзит через французьку, де j → ж. Тому й на виході маємо два різних слова. Взагалі, правопис слів іншомовного походження дуже тонка справа, бо вимагає розуміння фонетичних законів різних мов — як донорів, так і, де потрібно, транспортувальниць--Unikalinho (обговорення) 12:12, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Траєкторію згадано зовсім недоречно. Там не йотація за правилом, а йотація у мові-джерелі. Порівняйте з англ. trajectory, лат. trāiectōria. Я мав на увазі ін'єкцію, у котрій ін- є повноцінним префіксом і відділено саме як префікс апострофом. Данієль же мусить бути через ІЄ. Навіть якщо розцінювати ель як суфіксоїд, бо правило про префіксоїди.--Юе-Артеміш (обговорення) 19:51, 19 березня 2024 (UTC)[відповісти]
    Так в ін'єкції також є йотація в мові-джерелі. Якби її не було, ми б писали "інекція", і відповідно вимовляли б. Більше того, префікса "ін-" також немає в українській мові, тому слово "ін'єкція" є з тієї ж серії, що й "траєкторія". Що "ін-", що "тра-", що "про-" -- це є латинські префікси, які, однак, в українській мові такими не вважаються. І в словах "ін'єкція", "проєкт", "прожектор", "траєкторія" є один і той же латинський корінь iect-. А про те, чому для імен з אל має бути "ель", я вже пояснював--Unikalinho (обговорення) 23:15, 3 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

@Oleksiy.golubov: А що ви скажете про Пазітеє, Евпоріє, Ортозіє, Калліррое, Ісоное, Автоное і Тельксіное?--Анатолій (обг.) 20:36, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Складно. Хочу з часом уважно подивитись, що по кожному конкретному випадку рекомендують астрономічні АД, літературні першоджерела назв і правопис. Для інших супутників поки що не провів такого аналізу. Але Аріель і Умбріель найважливіші, бо найбільші й тому найвживаніші. З них я й почав. --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:24, 12 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Тільки почав занурюватись в літературу, але попередньо здається, що в багатьох випадках ці -еє, -ое і т.д. в АД можуть переважно передаватись як -ея, -оя... --Oleksiy Golubov (обговорення) 16:17, 14 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну там же є правило іменування, що ретроградним супутникам дають назви, які закінчуються на -e, в прямим — -a/-o, коли стали це українською передавати, то вийшло -е/є і -а/я/о відповідно. Тому так, в оригіналі назва богині Пасітея (Pasithea), але для супутника назву видозмінили з кінцевим -e — Pasithee.--Анатолій (обг.) 18:12, 14 березня 2024 (UTC)[відповісти]
"Не може бути, що одне правило правопису «правильне», інше ні" -- Дуже навіть може. Як і в будь-якому іншому кодексі. Тим більше що у випадку правопису відповідний документ просто не може охопити всіх випадків. А вони, випадки ці, дуже різними бувають--Unikalinho (обговорення) 06:21, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Правопис це і є власне нормативний документ, що й вирішує, що є «правильним», а що є «помилковим» незалежно від того наскільки це узгоджується з мовною практикою, тож бо здоровим глуздом, на момент прийняття такого закону, проєкт значить проєкт... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 11:23, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Він обумовлює загальні випадки. А вже специфічні -- то вже на здоровий глузд. Ви ж не будете називати іспанця Hernandez Гернандез-ом, тільки тому що в правописі написано, що буква h передається через "г", а z через "з"--Unikalinho (обговорення) 12:07, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Так в тексті правопису власне і написано саме слово Арієль, тож бо це пряма норма, і одночасно основне авторитетне джерело, а за логікою Арієля вже й підтягується Умбрієль, очевидно, що Умбрієль ближче за структурою до Арієль, а ніж до Рафаель... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 14:30, 13 березня 2024 (UTC)[відповісти]
«очевидно, що Умбрієль ближче за структурою до Арієль, а ніж до Рафаель» - Аріель і Рафаель однакові за структурою, тож Умбріель равновіддалений від них--Mik1980 (обговорення) 12:58, 14 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 За. З тих же причин, що Арієль -> Аріель. --SaltVisor (обговорення) 04:43, 15 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Український конґресовий комітет АмерикиУкраїнський Конґресовий Комітет Америки

Фрайбург-ім-БрайсгауФрайбурґ-ім-Брайсґау / Фрайбург[ред. код]

Нещодавно користувач Ahonc перейменував сторінку через у більшості Вікіпедій названо повною назвою. Як не мене, трішки дивне перейменування. Згідно ВП:ІГО першочергово дивимось УЛІФ, УРЕ, УРЕС, УСЕ).

  • В УЛІФ не знайшов,
  • УРЕ не містить окремої статті, але є кілька згадок "Фрайбург"[17]
  • УСЕ однозначно подає "Фрайбурґ-ім-Брайсґау"
  • УРЕС не дивився, але не думаю, що там суттєво щось відрізняється від УРЕ.

Якщо взяти інші енциклопедії, то в ЕСУ є згадки Фрайбурґ і Фрайбурґ-ім-Брайсґау [18], але окремої статті нема. У ВУЕ є неодноразові згадки "Фрайбург". Запити в Гугл-академії:

  • Фрайбург - 2 950 шт. разом з російськими[19]
  • Фрайбурґ - 52 шт.[20]
  • Фрайбург-ім-Брайсгау - 4 шт.[21]
  • Фрайбурґ-ім-Брайсґау - 0

Я не бачу переваги в поточній назві статті в джерелах. Оскільки Вікіпедія в першу чергу послуговується саме ними й не запроваджує нічого нового пропоную або перейменувати на назву "Фрайбурґ-ім-Брайсґау" з Універсально-словника енциклопедії (єдиного з перелічених у ВП:ІГО АД, де є окрема довідка про місто) або повернути стару назву "Фрайбург" як найбільш вживану в україномовних джерелах.--Seva Seva (обговорення) 22:28, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Якщо зробити запит «"Фрайбург" місто», то маємо 342 згадки: [22], або ж 445 на «"Фрайбург" Німеччина». -- RajatonRakkaus 22:57, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Ну «Ґ» в кінці Правопис точно не дозволяє. --V Ryabish (обговорення) 23:03, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]
@Seva Seva: В УЛІФі є, там він Фрейбург, в УРЕ є Фрейбурзька школа. У вашій статистиці ви забули ще два варіанти: Фрейбург і Фрейбург-ім-Брейсгау. Передача німецьких ei та eu через ей дуже поширена, і власне УЛІФ та УРЕ так передають. --Анатолій (обг.) 08:23, 9 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 За Фрайбург відповідно до вжитку. Повна назва доцільна якщо саме вона більш уживана або якщо не вживана жодна, для мінімізації ОД. Ну а ґ правописом не дозволена для топонімів. -- RajatonRakkaus 23:14, 6 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Згідно наведених аргументів не перейменовано. Cherry Blossom (обговорення) 08:15, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

У підсумку не наведено жодних аргументів і не пояснено чому не перейменовано на жодну із запропонованих назв. Тут не голосування. --Seva Seva (обговорення) 09:05, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
@Seva Seva, вибачте, поспішив. Це був підсумок проти «Фрайбурґа», але не «Фрайбурга». Дійсно, згідно наведених вами джерел Фрайбург переважає, а аргументація Агонка за перейменування у «Фрайбург-ім-Брайсгау» це щось з орбіти ВП:ЧОМУЇММОЖНА, але проблема в тому, що окрім цього є багато інших Фрайбургів, і ця довга назва допомогає уникнути неоднозначності. Ну або можна просто перейменувати у «Фрайбург (місто, Німеччина)», як зазначено вище, бо є ще однойменний футбольний клуб. --Cherry Blossom (обговорення) 10:02, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

ОбранийОбрані

Докладніше: Обраний → Обрані

Російський світРусскій мір

Голяре-КосігиГоляри-Косиги

Голяре-ЛіповеГоляри-Липові

Вельке КосігиВеликі Косиги

Грем쳥реммі

Докладніше: Греммі → Ґреммі

14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»Дивізія «Галичина»

ЗаглембєЗаглембе[ред. код]

Стосується також інших статей: Заглембє (Валбжих), Заглембє (футбольний клуб, Любін), Заглембє (футбольний клуб, Сосновець), Заглембє (хокейний клуб, Сосновець), Заглемб'є Домбровське

Пропоную перейменувати на Заглембе (альтернативно, можливо, на Заглемб'є), бо поточна назва не відповідає правилам.

Польське ie згідно з правописом (§ 149.1 та § 144.2) передається українським е, тобто Заглембе. Не дуже впевнений виняток для роздільної вимоги (не схоже, щоб він застосовувався до польської): pl:wikt:zagłębie читається як /zaˈɡwɛm.bjɛ/ з йотацією, тобто Заглемб'є. Там однозначно немає м'якого -бє, тобто поточна назва очевидно неправильна.

За словником єдиний доречний приклад — Ястшембе-Здруй, де в оригіналі пол. Jastrzębie.

З джерел: у ВУЕ є Заглемб'є, є наукова стаття на Заглембе. У спортивних джерелах домінує Заглембе: Sport.ua, SportArena, FootBoom, UA-Футбол, XSport, Український футбол, Чемпіон, iSport.ua, FootballHub, Football.ua, Sportanalytic так само в загальних: Кореспондент, ТСН, НВ, Liga.net, Gazeta.ua, УНІАН. На Заглемб'є лише Федерація гандболу.

Тому пропоную як основний варіант перейменувати всі на Заглембе: Заглембе, Заглембе (Валбжих), Заглембе (футбольний клуб, Любін), Заглембе (футбольний клуб, Сосновець), Заглембе (хокейний клуб, Сосновець), Заглембе ДомбровськеNickK (обг.) 15:57, 25 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

 За Заглембе --Jphwra (обговорення) 16:04, 25 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

 За Заглембе відповідно до джерел. ВУЕ є доволі поганим джерелом щодо назв, бо вона дуже неоднорідна та непослідовна — а варіант, наведений у ній, схоже, невживаний. -- RajatonRakkaus 17:56, 25 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

В друкованих літературних джерелах вживають саме Заглемб'є. Заглембе вже у сучасних, очевидно, під впливом російської мови. --yakudza 02:08, 1 березня 2024 (UTC)[відповісти]

 Проти Це ж іменник, як-не-як, (сетбо «заглиб'я»). Заглемб'є Домбровського (ВУЕ) таки часто згадується в українських текстах (стр. 52). «Заглемб'є — польська назва басейну, заповненого осадовими породами, який містить поклади корисних копалин» (стр. 153).--Юе-Артеміш (обговорення) 08:29, 29 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

Здається, Jastrzębie відрізняється від zagłębie, як рос. "бабье" (прикметник) від "отребье" (іменник).--Юе-Артеміш (обговорення) 09:18, 29 лютого 2024 (UTC)[відповісти]
@UeArtemis: З польського Вікісловника випливає, що в них усе ж однакове відмінювання: wikt:pl:Zagłębie та wikt:pl:Jastrzębie-ZdrójNickK (обг.) 11:28, 3 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Яструбисько, яструбище. --Jurek (обговорення) 08:33, 6 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Староцерковнослов'янська моваСтарослов'янська мова[ред. код]

Питання про перейменування на цей варіант вже обговорювалось на СО (Обговорення:Староцерковнослов'янська мова#Неприйнятна назва статті), але так ні до чого й не призвело. Пропоную перейменувати зважаючи на статті в ЕІУ[23] й енциклопедії української мови[24]. Стаття Шевельова в ЕУ натомість подає діючий варіант. На скільки я розумію, особливої різниці між Старо- та Староцерковно- нема. Хіба може хтось з мовознавців хотів підкреслити "книжність" цієї мови. Водночас, відомо й про світську літературу написану нею (ті ж самі ізборники, різноманітні переклади починаючи від давньогрецьких текстів, завершуючи Панчатантрою). Як на мене, коротша назва доцільніша й впізнаваніша (див. гугл-запити: 14,3 тис. проти 1,1 тис. та запити в пошуковику Чтиво[25]: 817 проти 54).--Seva Seva (обговорення) 08:27, 24 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

 За, підтримую аргументи номінації. -- RajatonRakkaus 20:00, 21 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Пурпурові вітрила (фільм)Червоні вітрила (фільм)

Микола Грубе?

Докладніше: Микола Грубе → ?

Війна на виснаженняАрабо-ізраїльська війна на виснаження[ред. код]

Чинна назва є дуже загальною та стійко асоціюється зі стратегією, яка має іншу статтю: війна на виснаження (стратегія). На мою думку, слід сторінку про стратегію назвати просто "Війна на виснаження", оскільки це основне значення. Власне, війна 1967-1970 років так називається тому, що вона була війною на виснаження.

Питанням є те, яку назву обрати. Я пропоную назви "Арабо-ізраїльська війна на виснаження" за назвою конфлікту, що їй передував, та "Війна на виснаження (1967—196970)".--Rajaton Rakkaus 🖂 18:16, 10 лютого 2024 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Список найпопулярніших інтернет-ЗМІ в УкраїніСписок найпопулярніших українських інтернет-ЗМІ

Гао ФуҐао Фу

Докладніше: Гао Фу → Ґао Фу

Бук (ЗРК)Бук (зенітний комплекс)

Мальована Лариса ІванівнаМалевана Лариса Іванівна

Фумінорі ЦутікоФумінорі Цучіко

М'ясо з пробіркиШтучне м'ясо

АдельфопоезБратотворіння

Віа Вітторіо ВенетоВіа Вітторіо-Венето / Віа-Вітторіо-Венето / або інше

Тайванська моваТайванська південномінська мова

Хайкін АзрієльАзріель Хайкін

Федір ХербутФедір Гербут

І не лишилось жодного (роман)Десять негренят / Таємниця Індіанського острова[ред. код]

Пропоную змінити назву статті. Очевидно, що найбільш відомою назвою роману є "Десять негренят" (багато в чому завдяки радянському фільму, знятому на Одеській кіностудії). Однак, я не знайшов якогось відомого україномоного видання саме під цією назвою. Діюча назва походить від видання КСД (перекладач Надія Хаєцька) і я хочу нагадати, що Вікіпедія - не місце для реклами видавництв. Більш відомим є переклад Хазіна з назвою "Таємниця Індіанського острова", що мав кілька перевидань[26]. Крім того, якщо використати назву Хазіна, нема потреби в уточненні. А також відсутня ота калька, яка використана КСД ("не лишилось жодного" - не кажуть, кажуть "не лишилось нікого", або "не лишилось жодного кого-то").--Seva Seva (обговорення) 12:28, 7 грудня 2023 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

  • Так, є українськи джерела, які пишуть «Десять негренят», деякі з них навели під час обговорення. А політизація Вікіпедії ні до чого доброго не доведе. Cherry Blossom (обговорення) 10:16, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дідько, через перенаправлення не можу перейменувати --Cherry Blossom (обговорення) 10:18, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    Вважаю підсумок хибним, оскільки не проаналізовано аргументи сторін. Натомість тут сталось підтверджувальне упередження, коли підбивачу виявилось достатньо наявності джерел без аналізу їхньої переваги. Насправді на користь "Десять негренят" є лише кілька аргументів, що переважно не мають під собою чіткого обґрунтування: можливо, російські видання та російськомовний фільм відомі українцям, однак українськомовний розділ має спиратись на найавторитетніші українськомовні джерела, якщо це можливо. В цьому випадку це цілком можливо. Натомість аргументи на користь "Таємниця Індіанського острова" спираються на авторитетний переклад і НТЗ, що не можна ігнорувати (це не означає автоматичної переваги, але нормальний підсумок має пояснювати, чому саме вибрано одні аргументи понад інші). -- RajatonRakkaus 16:08, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
    В ЕСУ ці назви використано паралельно, але в списку творів аж три видання саме з назвою "Таємниця Індіанського острова": 1971 і два 1991 років. Тобто, є щонайменше обґрунтовані підстави вважати цю назву більш вагомою з погляду українськомовної літератури. -- RajatonRakkaus 16:12, 17 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Список підтверджених снайперських рекордів?

Породжувальний штучний інтелектГенеративний штучний інтелект

МагометМухаммад

ГертогенбосХертогенбос

Анімація (мистецтво)Мультфільм

Гласна-РєкаГласна Река

Голодомор в Україні (1932—1933)Голодомор

Зникома точкаТочка сходу

Давньоруська гривнаДавньоруська гривня

ГривняУкраїнська гривня

Феррарі Олена КостянтинівнаЕлена Феррарі

СтанівникПрисудкове слово

Вулиця Харківська (Львів)Харківська вулиця (Львів)

ПлейлістСписок відтворення

Магса АмініМахса Аміні

Палестинська війна (1947—1949)Війна за незалежність Ізраїлю

Альберт ЕйнштейнАльберт Айнштайн

Третій РейхНацистська Німеччина (друга спроба)

Польсько-радянська війнаПольсько-радянська війна (1919—1920)

Роман ПолянськийРоман Поланскі

Орхідея де СантісОркідеа Де Сантіс

Лоренцо МедічіЛоренцо де' Медічі

Ізабела IIІзабелла II

Бієшу МаріяБієшу Марія Лук'янівна

Ґор ВідалГор Відал

Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни???

Hunter × HunterМисливець × Мисливець

Паладій Ярослав ЮрійовичЯрослав Паладій

Данило ГалицькийДанило Романович

Вітторіо де СікаВітторіо Де Сіка

Гава АбдіХава Абді

Святі з нетрівСвяті з Бундока

ПенісСтатевий член чоловіка

Ae/Be-зорі ГербігаAe/Be зорі Хербіга

Рисів'яникМоті

Докладніше: Рисів'яник → Моті

Святі-кросдресериСвяті-трансгендери

Проголошення незалежності України 1991Національно-демократична революція в Україні (1990—1991)

Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року??

Хунедоара (місто)Гунедоара (місто)

Зигмунд ФрейдЗиґмунд Фройд

Ґарґантюа та ПантаґрюельГаргантюа і Пантагрюель

Завершені обговорення[ред. код]

Архів
Сенсибілізація → Сенсибілізація (значення)
Справжній гермафродитизм → Овотестикулярний розлад
Накамура Хікару → Хікару Накамура
Немецка (значення) → Немецька (значення)
Охоронник → Охоронець
Загальні вибори в Донецькій народній республіці 2018 → Псевдовибори в окупованій Донецькій області (2018)
Руська Поляна (Україна) → Руська Поляна (Черкаський район)
Секретарка (Україна) → Секретарка (Первомайський район)
Скандинавський інститут теоретичної фізики → ?
Сід Меєр → Сід Маєр
Крем (косметика) → Крем (фармація)
Аннівка (Білогірський район) → Ганнівка (Білогірський район)

Поточні виноски[ред. код]