Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

ПаллійПалій (одяг)[ред. код]

Відповідно до правил правопису і україномовних джерел. Варіант з подвоєнням містять тільки Вікіпедія і споріднені проекти. --В.Галушко (обговорення) 15:13, 19 січня 2018 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти бо неправда:
  • Паллій, паліум // Українська мала енциклопедія. Т. 10. С. 1278—1279. Варіант з подвоєнням є в джерелах (УМЕ не подобається, то гугл-букс в поміч). Чому подвоєння необхідне, вже пояснював.
  • На майбутнє припиніть, будь ласка, затирати альтернативні написання згідно з вашим «правописним символом віри». Не одну статтю калічите. --N.Português (обговорення) 18:34, 19 січня 2018 (UTC)
Правопис і термінологія УМЕ не зовсім відповідає прийнятому у Вікіпедії. Дивним уявляється написання «совєтський» замість прийнятого в нас «радянський». Слово «донька» вживається там не як зменшувальна, а як нейтральна форма. У всіх сумнівних випадках перевага віддається правопису. --В.Галушко (обговорення) 20:20, 19 січня 2018 (UTC)
Багато іншомовних слів пишуться з подвоєннями, наприклад булла і раввін. Чому так, пояснював: для розрізняння лексичного значення слів — булла (папська) / була (дієслово «бути»); палій (підпалювач) / паллій (плащ). Є випадки вжитку слова паллій у джерелах поза вікіпедією, наприклад:
Відвідуючи базиліку на Коллемадджіо в Аквілі, Ви поклади паллій на вівтар Целестина V.... // Католицький оглядач;
Примас Польщі архієпископ Войцєх Поляк отримав паллій з рук папи Франциска // Archidioecesis Leopolitana Latinorum in Ucraina;
...паллій, освячений в Римі своїм сином Ярополком // Історія релігій в Україні. 2010. С. 225.
Слід шукати чесно і дивитися усі варіанти слова. Не треба власні уявлення про правопис екстарполювати на всі слова української мови.--N.Português (обговорення) 02:34, 20 січня 2018 (UTC)

Шаблон:EsotericШаблон:Складний шаблон[ред. код]

Пропоную перейменувати шаблон {{Esoteric}} (і·о·Д·р··#) на Складний шаблон оскільки назва не відповідає суті. Мови програмування не мають нічого спільного з езотерикою. Цей шаблон є калькою з російської Вікіпедії. Також пропоную перейменувати категорію Категорія:Езотеричні шаблони на Категорія:Складні шаблони -- DonDrakon (Обговорення) 09:40, 19 січня 2018 (UTC)

  • Вони езотеричні (зрозумілі лише вузькому колу обізнаних). Назва мені більше подобається: мовляв, якщо ви не обізнані в шаблонах, то краще починати не з цього — NickK (обг.) 14:13, 19 січня 2018 (UTC)
    Але ж у програмуванні немає поняття езотеричні функції, або езотеричні змінні. Так само у фізиці немає езотеричних формул. -- DonDrakon (Обговорення) 14:20, 19 січня 2018 (UTC)
    Езотеричні мови програмуванняNickK (обг.) 16:46, 19 січня 2018 (UTC)
  • Якщо це й калька, то з англійського шаблону. Він був створений у 2005 як Esoteric і перейменований на іншу назву в 2007. Російський же був створений у 2006. Назва справді надто неформальна, хоча нічого критичного тут не бачу — все ж це винятково внутрішня кухня Вікі, звичайний читач до неї не зможе дістатися. --VoidWanderer (обговорення) 15:21, 19 січня 2018 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти вміст (текст що він виводить) незрозуміло? скільки таких шаблонів створено українцями із його подальшим викориристанням? цирк від авторів шаблонів.--Avatar6 (обговорення) 22:38, 19 січня 2018 (UTC)

14574 Пайет14574 Пайєтт[ред. код]

Пропоную використовувати офіційний правопис: http://www.president.gov.ua/news/rozpochalasya-zustrich-prezidenta-ukrayini-z-general-guberna-45462 --4621125208a (обговорення)

Я Symbol support vote.svg За. Давно кажу, що йе неможливе.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 19 січня 2018 (UTC)

Закон про деокупацію ДонбасуЗакон про реінтеграцію Донбасу[ред. код]

  • Symbol support vote.svg За Спочатку стаття називалася "про реінтеграцію". Потім інший користувач її перейменував з описом: "відповідно до змісту закону". Я вважаю, що ця думка не заснована на тексті Закону і повинно бути "про реінтеграцію". Такий варіант є більш усталеним (750 тис. проти 160 тис. у гуглі).--Dgho (обговорення) 23:14, 18 січня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Переважна більшість ЗМІ використовують назву "Закон про реінтеграцію Донбасу", так само називають його і у ВРУ і у АП.--NV (обговорення) 08:53, 19 січня 2018 (UTC)
    NV, а ви можете навести ці приклади з ВР та АП? --VoidWanderer (обговорення) 09:25, 19 січня 2018 (UTC)
    Адміністрація Президента, у ВР так називали перед голосуванням депутати, спікер (дивіться трансляцію).--NV (обговорення) 09:48, 19 січня 2018 (UTC)
    Дякую. --VoidWanderer (обговорення) 12:07, 19 січня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ЗМІ можуть назвати закон хоч «Про колонізацію Марсу», але від цього в тексті закону цього не з'явиться. У законі йдеться про те, що т. зв. «днр» та «лнр» — це окупаційні адміністрації Російської Федерації, а також про те, як здійснюватимуться «заходи з відновлення територіальної цілісності України». Деокупація — це процес політичний (повернення територій під контроль), а реінтеграція — суспільний (відновлення інституцій на тій території, покарання винних за воєнні злочини, національне примирення). Цей закон жодним словом не згадує про процес реінтеграції. Відповідно, називати так статтю про нього — величезна помилка. --ivasykus (обговорення) 11:35, 19 січня 2018 (UTC)
    ivasykus, ми маємо надавати перевагу вжитку вторинних джерел. Текст закону не є вторинним джерелом, а тому наша особиста думка і погляд на речі тут відступає на другий план. Справді, бувають іноді ситуації браку саме вторинних джерел, коли зважене обговорення є єдиним виходом для пошуку назви. Але поточна ситуація не є такою — достатньо і повністю незалежних джерел, і погляньте також на посилання, що було наведене вище. В АП закон прямо називають законом про реінтеграцію, і хочу зауважити, що це джерело є справді авторитетним в цій царині. Наводжу аналогію — антитерористична операція насправді ж за своєю суттю не є антитерористичною. Вона вже в квітні 2014 стала загальновійськовою операцією. Але ж ми не кидаємося переменовувати статтю.
    Я б натомість рекомендував вам викласти ці міркування, що ви щойно навели, у статті, створивши розділ Оцінки. Тільки, будь-ласка, підкріпивши джерелами ці роздуми. --VoidWanderer (обговорення) 12:32, 19 січня 2018 (UTC)
    @VoidWanderer: Ми граємося з термінами, вживаємо неправильні слова для визначення понять, і з цього починається нерозуміння ситуацій та явищ. Дивно ще, як ми примудрилися війну назвати війною, а не «конфліктом». Коли закон про забезпечення суверенітету називають «законом про реінтеграцію», то це підміна понять, яка не призведе ні до чого хорошого. У законі, повторюсь, нема ні слова про реінтеграцію окупованих територій, зате весь він присвячений питанню їхньої деокупації. Більше того, у вторинних джерелах «закон про деокупацію» також вживають досить часто, у тому числі і сайтом Ради та адміністрацією Президента (1, 2, 3, 4, 5 тощо). Говорити про «усталеність» якогось із варіантів на другий день після прийняття закону — безглуздо. Але враховуючи, що та назва, яка відповідає змісту закону, є широко вживаною у вторинних джерелах, не бачу предмету для дискусії. Все досить очевидно. --ivasykus (обговорення) 13:31, 19 січня 2018 (UTC)
    Ваші аргументи з самого початку мали б спиратися на джерела, в тому числі й ті які ви щойно навели — маю на увазі ВР та АП. Це є додаткова підстава та аргумент для дискусії. Будемо думати. --VoidWanderer (обговорення) 14:00, 19 січня 2018 (UTC)
    Власне, якщо виходити з міркувань похідної від повної назви, то деокупація також буде точнішою. Реінтеграція, це вже етап військово-цивільної адміністрації.--PsichoPuzo (обговорення) 19:33, 19 січня 2018 (UTC)
    Колишній заступник генерального секретаря НАТО і екс-посол США в РФ Александер Вершбоу: "Україна має підкреслити, що новий закон про реінтеграцію Донбасу не підміняє Мінські домовленості". Можна що завгодно думати про зміст Закону, але більш усталене вживання саме таке.--Dgho (обговорення) 22:24, 19 січня 2018 (UTC)
    По-перше, англомовні джерела не релевантні для україномовної Вікі. Так можна і Київ на Кієв перейменувати. А по-друге, навіть серед них нема одностайності (Громадське, KyivPost, УкрІнформ, Українське радіо, депутат Європарламенту etc.) --ivasykus (обговорення) 22:56, 19 січня 2018 (UTC)
    Я правильно розумію, що для Вас "нема одностайності" = "моя версія"? Це було справжньою причиною перейменування?--Dgho (обговорення) 23:09, 19 січня 2018 (UTC)

News One (телеканал)NewsOne[ред. код]

У цьому разі, припис "(телеканал)" — зайвий, через брак однойменних статей. --4621125208a (обговорення)

Symbol support vote.svg За самоназвою. NewsOne — пишеться разом, не окремо. --Sehrg (обговорення) 22:37, 18 січня 2018 (UTC)

Паєтт (Айдахо)Пайєтт (Айдахо)[ред. код]

Пропоную використовувати офіційний правопис: http://www.president.gov.ua/news/rozpochalasya-zustrich-prezidenta-ukrayini-z-general-guberna-45462 --4621125208a (обговорення)

Паєтт (округ, Айдахо)Пайєтт (округ, Айдахо)[ред. код]

Пропоную використовувати офіційний правопис: http://www.president.gov.ua/news/rozpochalasya-zustrich-prezidenta-ukrayini-z-general-guberna-45462 --4621125208a (обговорення)

Жулі ПейєттЖулі Пайєтт[ред. код]

Пропоную використовувати офіційний правопис: http://www.president.gov.ua/news/rozpochalasya-zustrich-prezidenta-ukrayini-z-general-guberna-45462 --4621125208a (обговорення)

Хорол (місто)Хорол[ред. код]

Або:

  1. Хорол (значення)Хорол
  2. Хорол (річка)Хорол.

Якась з назв сторінок може бути без уточнення. --Roman333 (обговорення) 10:09, 17 січня 2018 (UTC)

Symbol support vote.svg За Про місто я, звісно, чув, а що є й річка така не знав. --Sehrg (обговорення) 11:33, 17 січня 2018 (UTC)

А НМД більшість сучасних українців, які мало читають класиків, і про річку також не чули ). Все залежить від місця, де живеш. У нас в області, та й сусіди десь на Харківщині, Сумщині, і те, і те знають.--LeonNef ~обг 17:01, 18 січня 2018 (UTC)

ПенязьПінязь[ред. код]

У старих словниках відомі тільки форми "пінязь", "піняз". Давньоруські джерела і дані праслов'янської реконструкції свідчать про наявність "ятя". Варіант "пенязь", хоча і наведений в "Енциклопедії історії України", слід визнати помилковим. Хотілося б сподіватися, що в наступному виданні помилку виправлять.--В.Галушко (обговорення) 13:12, 25 квітня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За В старих джерелах ця назва подається через ѣ. Ять, як відомо розвинулось в і в українців та в є в росіян. Варіянт пінязь зафіксований в АД, також існує прізвище Пінязь. Пенязь в ЕІУ очевидна помилка, калька з російської. artem.komisarenko (обговорення) 13:25, 25 квітня 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Я-то за, але політика щодо АД навряд віддає перевагу старим словникам.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:05, 26 квітня 2017 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Пропонується перейменувати сторінку, спираючись на старі видання та деякі АД, в яких подається слово через і. Проте новітні академічні видання подають слово через е, серед яких: Енциклопедія історії України, Етимологічний тлумачний словник 4-й том, Нумізматичний словник, Зведений словник застарілих слів (подає пенязь, але нижче пінязі), підручник з Порівняльної граматики східнослов’янських мов, 2014, Посібник з Історії української літературної мови, 1971Довідник з історії України, 1999, Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби, 2012 (с.591), Український історичний журнал, 1993, Українська мала енциклопедія, Том 3, Записки наукового товариства ім. Шевченка, 2012, Нумізматика. Довідник» (у співавторстві з Р. Шустом), 1998 та інші АД [1], [2], [3], Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 6. — Київ-Львів, 1907. тощо, в яких безперечно ужиток переважає через е). Оскільки у більшості академічних виданнях, в тому числі й ЕІУ, що є цільовим джерелом, в тому числі і в новіших виданнях подано варіант через е, то відповідно до ВП:АД вагомих підстав для перейменування немає. P.S. Стосовно тверджень про те, що якщо в джерелах є слова з ять (ѣ) - значить завжди в українських словах вони подаються через і - є неправильними. В українській мові є слова, які подаються зараз через е, а в старих джерелах подавалися через ять (нижче подано приклади слів, на місці колишнього ять у яких уживана літера е). До речі, особливим є слово редька (рѣдка), яке за твердженням мовознавців є німецького походження (так само як і слово пенязь, про що згадують мовознавці у своїх працях).--Flavius1 (обговорення) 14:04, 11 травня 2017 (UTC)

Оскарження підсумку[ред. код]

Запитання

@В.Галушко, Artem.komisarenko, UeArtemis та Flavius1:

  1. Прошу АД
    1. що існувала праслов'янська форма з "ять" (не сучасні реконструкції, а давня форма у літописах чи інших письмових джерелах) давньорус. пѣнязь, пѣнѩѕь
    2. що існувало російське слово рос. пѣнязь
    3. що пенязь|пінязь не чисте запозичення польського пол. pieniądz, а існує якийсь вплив російської мови.
  2. Як українською передається польське ie: як е чи як і?

Юрій Дзядик в) 13:02, 11 липня 2017 (UTC).

  • На щастя, всі приклади давнього використання вже знайдені, завдяки пану Флавіусу
    1. Наприклад, тут в файлі Klyuch razumeniya 4.pdf, 66-а сторінка (в PDF) маємо пѣнѧз — Київська Лавра, 1659 рік, що цікаво, в радянському перевидання Ѣ там перебрехана в е.
    2. тут, в Лексиконі Беринди (1629 рік)
    3. І навіть в радянському Словнику староукраїнської мови основним значиться пинѧзь, на нього є кілька редиректів на кшталт п(е,є,и)н(є,ѣ,я,ѧ)з(ь,ъ). Є посилання на форми в різних джерелах, зверніть увагу, що частина джерел з е/є насправді «Архив...»-ы — російські перевидання давніх документів artem.komisarenko (обговорення) 17:35, 11 липня 2017 (UTC)
Форми пѣнязь, пѣнѩѕь часто трапляються у пам'ятках. Річ у тім, що південнослов'янському ѣ часто відповідає східнослов'янський е (рідше о): плѣнъ — полонъ, врѣмѧ — веремѧ, шлѣмъ — шеломъ. Це пов'язане з явищем метатези плавних у праслов'янській мові. Питоме праслов'янське *e, подовжившись, перейшло в південнослов'янському діалектному ареалі в ѣ. При запозиченні церковнослов'янських форм ѣ цілком могли вимовляти як [е] у споріднених словах, тому-то ми маємо врем'я, шлем, а не *врім'я, *шлім. Слово пѣнязь було не питомо слов'янським, а германізмом, метатези плавних в ньому не відбувалося, східнослов'янського спорідненого слова в нього не було. --В.Галушко (обговорення) 17:40, 11 липня 2017 (UTC)
Не плутайте людей. Відповідність повноголосся південному ятеві це окрема історія. В пінязі немає Л чи Р. А згадані шлем і решта - пізні запозичення з російської/зросійщеної церковної, адже ЦСМ на Вкраїні читалася з ікавізмом до певного часу. До речі, є і контр-приклади до Вашої тези: дрівітня, хоча дерево.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
Правильно, річ якраз у тім, що в «пѣнѧзь» не було плавних. В інших наведених прикладах (врѣмѧ, плѣнъ, члѣнъ, шлѣмъ) ці приголосні були. Йдеться не про правила вимови церковнослов'янських слів (правильно врім'я, шлім), а про адаптацію церковнослов'янізмів в українській. Слова «врем'я», «шлем», «член», якщо вони дійсно запозичені через російське посередництво, доречніше вважати не церковнослов'янізмами, а росіянізмами (дрівітня — пов'язане не з дерево, а з дрова). Але не думаю, що це росіянізми, вони можуть бути прямими запозиченнями з церковнослов'янської, адаптованими під східнослов'янські етимологічні відповідники. З огляду на це форма пенязь очевидно неможлива. --В.Галушко (обговорення) 13:50, 12 липня 2017 (UTC)

Якось ми відійшли від принципів Вікіпедії. Ми ж маємо визначити не "питомішу" форму (подібне я робив у програній номінації про Костія), а найпоширенішу в авторитетних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 12 липня 2017 (UTC)

Я думаю, Ви праві. Більшість джерел наводить саме форму «пенязь». Вона, хоча і не відповідає правилам української вимови, узвичаїлася у 20 ст. в українських авторів. Проте, все рівно бажано зазначити неточність подібного написання. Ця суперечка забирає багато сил і часу і відволікає від корисної роботи. --В.Галушко (обговорення) 13:54, 12 липня 2017 (UTC)
Не можна казати про більшість, бо та більшість формувалась під впливом радянських джерел і здебільшого не є дотичною саме пінязю. Що авторитетніше, словник староукраїнської пинѧзь чи три статті аспіранта-економіста з чергового деревообробного інституту (що приймають дубів, а випускають липу)? НМД варто звернутись до професіоналів. artem.komisarenko (обговорення) 14:11, 12 липня 2017 (UTC)
Дійсно, словник староукраїнської авторитетніше, але слід пам'ятати, що літерою «и» в староукраїнській позначали не звук [і] (його передавав ѣ), а [и], який у ненаголошеному положенні, як відоме, збігається з тим самим [е] (це справедливо у випадку наголошення пѣнѧ́зь). Можливо, це північноукраїнська, поліська вимова. У київській вимові мав бути пѣнѧзь (у сучасній орфографії — пінязь). --В.Галушко (обговорення) 14:19, 12 липня 2017 (UTC)
Там поруч ще одне чудове слово є зі схожими голосними я наголосом: Пирѧ́тін тоді значить Перятін? artem.komisarenko (обговорення) 14:33, 12 липня 2017 (UTC)
Пирѧтінъ і зараз називається «Пирятин». Якщо записати «Перятин», вимова не зміниться. Я не кажу, що первісно місто звалося «Перятин». Щодо літери «і» в останньому складі — у староукраїнському письмі «и» та «і» були дублерами і обидві позначали звук [и]. --В.Галушко (обговорення) 14:40, 12 липня 2017 (UTC)
Отже, ми маємо такі аргументи «за»:
  • Ять послідовно переходив в [і], один з найавторитетніших сучасних ресурсів саме на підставі цього рекомендує «пінязь»;
    • варіант пиня́зь, пеня́зь міг виникнути внаслідок переходу ятя в «и», у ненаголошеному відкритому складі;
    • варіант пенязь може відбивати діалектну, північну вимову.
  • Трапляються джерела з «пінязь», «піняз».
Аргументи «проти»:
  • Трапляються випадки передавання ѣ як е.
  • У багатьох джерелах саме пенязь, а не пінязь.
Прошу підбивача підсумків взяти до уваги всі аргументи «за» і «проти» й винести справедливе рішення. --В.Галушко (обговорення) 07:26, 19 грудня 2017 (UTC)
Пономарів фрик (про що свідчить зокрема "виправлення" ідальго |iˈðalɣo| на гідальґо), але тут його судження просте, пряме й правильне. У літописі И (чит. як І) демонструє ікавізм, що виник на місці ятя. Дублет И/ѣ промовистий. Якби він був ѣ/Е, то могли б лишатися сумніви. Одначе! Вікі не формує реальність. Питання в нас не стільки етимологічне, скільки етичне: чи маємо ми право виправляти фахівців-істориків/нумізматів, що творять АД з хибним написанням?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:06, 19 грудня 2017 (UTC)
Погуглив, виявляється, нумезмат - той, хто купує манети, нумізмат - фахівець. Тому цілком певно: не маємо права фахівців писати як нумезматів :) — Юрій Дзядик в) 09:33, 19 грудня 2017 (UTC).
ІМХО, це одрук і слова через Е немає ).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:00, 19 грудня 2017 (UTC)
Пономарів не фрік, а член правописної комісії. А от ви українофоб звичайний, що видно з вашої сторінки користувача. artem.komisarenko (обговорення) 11:57, 19 грудня 2017 (UTC)
На жаль, високопоставлені фрики це реальність для нашої країни. Звісно, саме з українофобії я ось робив оці знімки: [21], [22]... А тепер давайте повернемося до теми обговорення. Питання не етимологічне, а засадниче. Якщо мені не дають іменувати ронжу ронжею, а не кукшею, а каню канею, а не канюком, бо так в обрусілих зоологів, то чому для нумізматики має бути виняток? Неочевидно чому.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:14, 19 грудня 2017 (UTC)
Тобто, вам напаскудили в зоології й ви тепер хочете напаскудити в історії? Я не розумію цю логіку. artem.komisarenko (обговорення) 19:44, 19 грудня 2017 (UTC)
Панове, не треба сваритися. Якщо тут буде конфлікт зі взаємними образами, я мушу взагалі облишити розпочате мною обговорення. Професор Пономарів звичайно, не фрик, хоча він теж не застрахований від помилок, як всі люди. Якщо він помиляється, йому треба вказати на неточності, може він поправиться. Питання таке: чи ми маємо право оголошувати етимологічно неточне «пенязь» помилковим, всупереч більшості авторитетних джерел, замінивши на точніше, але маловживане «пінязь», чи ні. У Грінченка — «пінязь», у нових — «пенязь». Оскільки я номінатор, я не можу підбити підсумок. Чи можна попросити про це адміністраторів? --В.Галушко (обговорення) 18:43, 19 грудня 2017 (UTC)
Маловживане чи поширене — тут не аргумент, адже це спеціяльний термін, в живому мовленні давно відсутній. Якщо ви подивитесь т. зв. АД вище та й в гуглі, то більшість з них помилкові передруки з радянських джерел, переклад зроблений на колінках неспеціялістами з російської мови. Частина взагалі сфальсифіковані (див. вище цитати з радянських видань «джерел» зі спотвореним на московський кшталт ять). Єдине дійсно авторитетне джерело, це Словник української мови і там ми маємо купу варіянтів серед яких И/І переважають, а Е/Є лізуть переважно з джерел по типу Архів ЮЗР, який росіяни по суті перекладали. Я вже не кажу про українське прізвище Пінязь. Якщо ми тут напишемо, що українською воно пенязь, то прізвище стане чиїм, марсіянським? artem.komisarenko (обговорення) 19:44, 19 грудня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko: я схиляюсь до «пінязь», але номінатору не слід підбивати підсумки. Якщо Ви не проти, як спробую попросити адміністраторів. Щодо прізвища: справжнє прізвище МаргеловаМаркелов (бо ім'я не «Маргел», а «Маркел»). Написання і вимова прізвищ можуть відхилятися від правил мови. --В.Галушко (обговорення) 20:04, 19 грудня 2017 (UTC)
  • Я прочитав це все. Я пишаюся своєю витримкою. Флавіуса тут уже нема. А пан Артем плутає Вікіпедію з чимось іншим. Так, українська русифікована. Але це не справа Вікіпедії це виправляти, а української громади. Вікіпедія лише фіксує поточний стан. Хоча всі ми хочемо, щоб було по-іншому, і я теж виправляю всюди на етимологічно правильне евкаріоти (хоча за сперматозоон не беруся). І думка скільки завгодно маститого вченого, висловлена в повітря варта небагато, поки не опублікована в рецензованому виданні. До того й підводжу: опублікуйте цю дискусію в хоч якій мурзилці разом з Пономарівим, буде перше АД по темі, перейменуєте без проблем.--Brunei (обговорення) 22:41, 20 грудня 2017 (UTC)
    • АД більш ніж досить. Тільки ви їх зігнорували й вперлися в ЕІУ. Хоча в сусідніх темах, де навколо Райху/Рейху сперечалися на ЕІУ забили, мовляв, не авторитет. Тут — авторитет, там — ні. Аби тільки московське протягнути під будь-яким вигаданим приводом. artem.komisarenko (обговорення) 07:32, 21 грудня 2017 (UTC)
    • @Brunei: Взагалі, АД навів власне пан Флавіус, щоправда, він не зрозумів, що навів якраз докази на користь пінязь, а не пенязь, як він думав. В Павленко на с. 48 ми бачимо: Існували й інші джерела розвитку [ě], зокрема цей звук міг виникати із такого прототипу, як [е] носовий: пѣнѧзь – герм. phenning. І нижче: Пам’ятки давньоукраїнської мови дуже рано відбивають процеси, що свідчать про зміни фонетичної якості давнього [ě], який у більшості сучасних російських і білоруських говорів рефлексував як звук [е] і зовсім по-іншому розвинувся в говорах української мови. Уже пам’ятки староукраїнської мови ХІ ст. свідчать про те, що давній [ě] звучав як [і]. Що відповідає і згаданому вище Словнику староукраїнської мови, де є гасло пинѧзь, й кілька редиректів на кшталт п(е,є,и)н(є,ѣ,я,ѧ)з(ь,ъ). Оці редиректи насправді дуже важливі, саме по них, по помилках давніх переписників, роблять висновки, як читався той звук. Білоруси й росіяни читали ближче до е, наші — до і. І це єдині АД присвячене власне пѣнязю в цьому топику, якщо не не рахувати статтю 85-річного вченого за його радянськими публікаціями в ЕІУ. artem.komisarenko (обговорення) 08:31, 21 грудня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko:, всі теперішні учасники дискусії підтримують варіант «пінязь» як етимологічно правильніший. Але на думку мою і UeArtemis, щоб не порушувати правил Вікіпедії, ми не маємо права писати «пінязь», якщо в енциклопедіях написано «пенязь» (з якої причини — неважливо). Пропоную залишити «пенязь», щоб уникнути продовження марних суперечок, у в разі перейменування — і нових воєн перейменувань. Щодо зросійщення укрвівкі: я постараюся написати в статті докладно про походження слова і зміни в правописі. Хотілося б сподіватися, що хтось з авторського колективу якоїсь української авторитетної паперової енциклопедії зверне на неї увагу і в наступному виданні виправить помилку. Тоді й перейменуємо: з посиланням на авторитетне джерело. @Brunei: прошу підбити остаточний підсумок і призупинити обговорення: до появи офіційного видання, де основним варіантом буде «пінязь». --В.Галушко (обговорення) 16:02, 21 грудня 2017 (UTC)
В п'яти основах є здоровий глузд Wikipedia has policies and guidelines, but they are not carved in stone; their content and interpretation can evolve over time. The principles and spirit matter more than literal wording, and sometimes improving Wikipedia requires making exceptions. Be bold but not reckless in updating articles і немає 85-річних радянських вчених. В сусідньому топіку відкинули Райх з ЕІУ як неавторитетний, а тут буде відкинутий пінязь? Чому? Бо аби викарбувати в мармурі радянщину? І це при тому, що навіть радянський Словник навиодить пинѧзь. artem.komisarenko (обговорення) 17:19, 21 грудня 2017 (UTC)
  • Вибачте, але я не буду підбивати тут підсумки, бо ще 2 роки тому вирішив, що це недоцільне витрачання власних зусиль у цьому проекті. Це обговорення мене зацікавило лише тому, що попри загальний настрій на протистояння, тут все-таки було досліджено суть питання. Проблема написання назви цієї статті є достойною опису в окремому розділі. А як буде називатися ця стаття, не так уже й важливо.--Brunei (обговорення) 18:04, 21 грудня 2017 (UTC)
    І ще раз наголошу: ми (переважно) живемо в Україні, прекрасній, максимально вільній (у тому числі від здорового глузду) країні. Десь у світі це було б проблемою, але в нас опублікувати статтю про правопис слова «п*нязь» у Віснику хацапетовського університету - елементарна справа. Те, що цим користуються всілякі Чепи, які вигадують історії про Боянів, але натхненні аматори, на кшталт вас, не фіксують корисну працю у вигляді публікації - як нам мене, просто злочин проти нащадків. І я не жартую жодного разу. --Brunei (обговорення) 18:11, 21 грудня 2017 (UTC)
  • Нагадую, що я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь ). Я просто казав, що ми маємо пам'ятати про правила та принципи нашої спільноти.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:06, 21 грудня 2017 (UTC)
Ще деякі питання
  • Якщо пенязь/пінязь іншомовне заполучення, то пѣнязь може бути помилкою, на кшталт кафѣ, яке я кілька років тому у Києві бачив.
  • Потрібно пошукати, чи не досліджено десь (доведено / спростовано / висловлено фахову думку) про зв'язок пенязь чи споріднених з ним нім. pfennig, пол. pieniądz (prasł. *pěnędzь << pragerm. *panningaz), з чеськ. peníz, cs:peníze, і пеня, англ. penal damages, from Latin poenalis, from лат. poena.

Юрій Дзядик в) 20:57, 23 грудня 2017 (UTC).

    • @Dzyadyk: Подивіться вище В Павленко на с. 48, там саме про те, що [ě] (який позначали літерою ѣ) міг виникати на місці носових і саме пѣнѧзь наведено як приклад. Зауважте також, що в Словнику староукраїнської є посилання на його правопис із ледь не всіма голосними п(е,є,и)н(є,ѣ,я,ѧ)з(ь,ъ), а власне гасло позначене як пинѧзь, через и. Це свідчить про те, що в цей ѣ читали як завгодно, що типово для ѣ, які в нас перейшли в і, в білорусів та росіян — в е. Зауважу, що це не просто якесь книжне слово, яке крутили як завгодно, воно зафіксовано в тодішніх фразеологізмах, є й відповідні прізвища (в т. ч. Пінязь і Пенязь) artem.komisarenko (обговорення) 11:34, 24 грудня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko: роблю маленьку поправку. Літера и у староукраїнській мові не передавала звук [i]. Вона була дублером літер ы та і. Ять міг перейти в [и] (через [i]), але такий перехід здійснювався тільки в певних фонетичних позиціях (див. докладніше ять), а не так, як давній ѣ переходив в [i] (послідовно). Якби там не було, а варіант пиня́зь цілком фонетично закономірний (пор. дити́на, сиді́ти, де перший голосний теж походить від ятя). --В.Галушко (обговорення) 13:28, 24 грудня 2017 (UTC)
@Dzyadyk: слово *panningaz пов'язане з лат. pendeo, і до «пеня» стосунку не має (лат. poena споріднене зі слов. ціна). А чеськ. peníz насправді звідси ж, але наявність e замість належного ě не можу пояснити. Наголошуються перші склади («пінязь», «пенязь») тому моя версія про перехід [ѣ] > [і] > [и]/[е] не підтверджується. До речі, я виявив, що трапляється давньоруський варіант пенязь (поряд з пѣнязь). --В.Галушко (обговорення) 13:41, 24 грудня 2017 (UTC)
Ще джерела: wikt:en:Reconstruction:Proto-Germanic/panningaz, wikt:pl:pieniądz. — Юрій Дзядик в) 22:19, 25 грудня 2017 (UTC).

Панове, ну очевидно, що Е тут русизм. Буває так: маємо член, срібло, пенязь, вежа замість правильних челен, серебро, пінязь, віжа. Що ж поробиш. Думаю, достатньо того, що питома форма є в преамбулі статті. Давайте вже закруглятися.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 16 січня 2018 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Слово пенязь не єдине українське слово, чия нормативна форма незакономірна з точки зору законів розвитку мови. Саме по собі існування більш етимологічно коректних форм, таких як вівериця, челенко, серебро, не дає достатньої підстави відкидати основний вжиток, що підкріплений АД. Надто коли ці форми майже не представлені в галузевій науковій літературі, а їх вжиток обмежений художньою. Зазначення правильної питомої форми в преамбулі є достатнім. Сторінку не перейменовано.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:44, 16 січня 2018 (UTC)

Не вважаю, що упереджений користувач може підбивати такі підсумки. Інакше б я сам його підбив раніше. artem.komisarenko (обговорення) 13:49, 16 січня 2018 (UTC)

А по змісту щось сказати можете? Аналогічна ситуація з вѣжою, яка нині через Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:08, 16 січня 2018 (UTC)
Аби ото тільки зачепитися й проштовхнути росіянізм. Відкрийте Етимологічний словник і почитайте звідки у вѣжі е взялося. Там навіть кілька теорій наведено. artem.komisarenko (обговорення) 20:38, 16 січня 2018 (UTC)
Ага, головна, що полонізм.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:42, 16 січня 2018 (UTC)
Так, можливо полонізм. А пінязь — литовська монета, якщо не помітили, карбувався в добу, коли ВКЛ ще не було ополячене. І є АД саме про цю голосну. Кінець кінцем є й Грінченко. artem.komisarenko (обговорення) 20:48, 16 січня 2018 (UTC)

Існування БогаПитання існування Бога[ред. код]

Стаття повинна мати нейтральну назву. Та ще й потребує серйозної переробки. Вікіпедія - енциклопедія, яка відображає інформацію, а не щось пропагує. Має бути два розділи, де будуть всі аргументи за й проти, без коментарів. Але, на даний момент, розділ щодо заперечення існування бога засмічений релігійним дописувачем--46.201.230.100 16:50, 15 січня 2018 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь як для мене, більш краща назва Докази буття Бога--くろねこ Обг. 17:05, 15 січня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Якщо слідувати логіці номінатора на перейменування, то слід перейменовувати усі філософсько-теологічні статі, наприклад Буття на Питання буття (бо не всі вірять у його існування, а поточна назва пропагує буття). Абсурд. Зараз стаття і назва цілком прийнятні (так само назви статті в англійській, німецькій чи португальській вікі). Стаття має назву теми (проблеми, питання) без зайвого слова-уточнення «Питання». Поточна назва відповідає принципу ВП:ІС про короткі упізнаванні назви. --N.Português (обговорення) 05:01, 16 січня 2018 (UTC)
Так, повинно бути "Питання буття". А дана стаття повинна просто розглядати аргументи двох таборів, а не своїм змістом та назвою пропагувати лише одну точку зору щодо існування/неіснування даної істоти. Хоча я й не дивуватимусь, якщо ця номінація не досягне результату. Якщо українська Вікіпедія за останні кілька років стала не просто україномовним розділом інформації (як раніше), а відстійником політичної пропаганди режиму, що, прийшов до влади у лютому 2014 р., то й бачу, що Вікіпедія стає й відстійником релігійної пропаганди. Чого вартують неодноразові видаляння моїх нещодавніх дописів, підкріплених джерелами, про "богохульницькі" вислови Тараса Шевченка. Так як хочеться ж патрулювальником зображувати Шевченка "ревним християнином" перед читачами.--46.200.154.202 12:21, 16 січня 2018 (UTC)
Symbol support vote.svg За. Зараз стаття називається наче про його "життєпис".--ЮеАртеміс (обговорення) 12:17, 16 січня 2018 (UTC)

Всеукраїнські з'їзди рад[ред. код]

А саме:

Згідно з ВП:ТОЧНО ці статті мають надмірні уточнення. Обидва з'їзди передусім відомі під назвою «Всеукраїнський з'їзд рад», і при цьому хронологічно другий харківський ще називається часом «Першим всеукраїнським з'їздом рад». З трьох уточнень у назвах статей я пропоную залишити лише одне (містом):

  • «селянських, робітничих і солдатських депутатів» проти «робітничих і солдатських за участю селянських депутатів» — маловпізнавана відмінність, навряд чи хтось набиратиме такий порядок слів із клавіатури.
  • «17—19 грудня 1917» проти «24—25 грудня 1917». Також маловпізнавана відмінність, крім того, різниця за стилями.
  • «Київ» проти «Харків» — найбільш впізнавана відмінність, і інтуїтивно зрозуміла (перший організований у Києві, бо в Києві була УЦР, другий організований у Харкові, і саме з Харкова почалася радянська влада в Україні).

Я не заперечую того, що всі ці три відмінності мають бути згадані в статтях, але виносити аж три пари уточнень, на мою думку, занадто: виходять надто вже довгі назви, які навряд чи хтось зможе набрати — NickK (обг.) 21:42, 14 січня 2018 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Аргументи тут: Обговорення:Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів (17—19 грудня 1917, Київ) Додам, що теперішні назви підкреслюють практичну відсутність селянських депутатів на харківському збіговиську --Perohanych (обговорення) 22:41, 14 січня 2018 (UTC)
Symbol support vote.svg За Логічна пропозиція, що спростить навігацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:28, 15 січня 2018 (UTC)
Symbol support vote.svg За Одного уточнення достатньо, як на мене. --Shmurak (обговорення) 13:12, 15 січня 2018 (UTC)
Symbol support vote.svg За головне, щоб не було дати. І так зрозуміло що це і де це --くろねこ Обг. 16:56, 15 січня 2018 (UTC)

ЦвинтарКладовище[ред. код]

Некоректна назва. Про цвинтар треба окрему статтю чи розділ, бо це різновид кладовища - таке основне значення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:44, 12 січня 2018 (UTC)

Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.

Цвинтарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909

ЦВИ́НТАР, я, чол.

  1. Подвір'я і кладовище біля церкви. Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече (Панас Мирний, III, 1954, 32); Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі (Олекса Стороженко, I, 1957, 200); За церковною огорожею на цвинтарі просто дверей лежав на снігу один.. Кинулись люди в ворота на цвинтар, обступили колом, аж воно Муха Іван (Андрій Головко, II, 1957, 346).
  2. Місце, відведене для поховання померлих; кладовище. Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку, обкопаний високим валом, оброслим зеленою травою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); На цвинтарі, за селом, біля двох свіжих могил голова сільради говорив промову (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 84); На горі, що на ній здалеку виднілися хрести міського цвинтаря, з'явилися верхівці кінної поліції (Степан Чорнобривець, Визвол.. земля, 1959, 84); Ліворуч, зразу від курної дороги, по високому узгір'ю розсипались кам'яні надгробки тюркського цвинтаря (Олесь Донченко, II, 1956, 281); — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 22); * Образно. Став цвинтарем німцям цей схил висоти... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 265); Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил — На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 15).

Цвинтар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Кладби́ще

  • кла́дови́ще, кладови́сько, мо́гилки́ (-ло́к) гробови́ще, гробки́ (-кі́в), гро́би, вічни́ці (-ни́ць), (особ. в церковной ограде) цви́нтар (-ря); (еврейское) око́пище, око́писько, окі́п (р. око́пу).

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Кладби́ще

  • кла́дови́ще, гробови́ще, гробки́, могилки́, кла́двище, (переважно в церковному дворі або коло церкви) — цви́нтарь, церкови́ще Лев., (старе кладовище або місце, де колись було кладовище) — погре́бище. С. З. Л. — Ой як мінї не ходити на цвинтарь тужити — поховала миленького, зостали ся дїти. н. п. — І років через сто на цвинтарь прийде внук, де грішні костї їх в одну копицю сперли. Гул. Ар. — Її немає: під осїнь журливу на гробовище однесли. І. Г.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

  • Гадаю усі синоніми й типи кладовищ можна розписати у тій статті.--N.Português (обговорення) 13:41, 12 січня 2018 (UTC)
    А тепер те саме з Галичини і польсько-українських словників. І подивіться будь-які неросійські міжмовні словники, однозначних відповідників, окрім семантично означених, тобто за походженням з вимови, менше за семантичних відповідників з грецької. Це автор про Хіроакі каже?? ... нехтуючи живою мовою...--Avatar6 (обговорення) 21:25, 12 січня 2018 (UTC)
    • А тепер... наводьте ці словники і доводите свою думку, якщо є що сказати. --N.Português (обговорення) 04:47, 13 січня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Підтримую, так буде коректніше з погляду історичних значень. «Словник синонімів української мови» (Наук. думка, 2006) подає відповідні ремарки — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), (...); ЦВИ́НТАР (перев. при церкві), — хоча там же зауважено наступне: «З одного боку, в мові постійно відбуваються процеси синонімізації, у тому числі перетворення неповних синонімів в абсолютні: цвинтар „подвір’я і кладовище біля церкви“ тепер уживається в значенні „кладовище“ (взагалі). З другого боку, співіснування в мові абсолютних синонімів — це відношення лише відносної рівноваги і є, по суті, синонімічною конкуренцією, що може приводити до синонімічної диференціації». Maksym Ye. (обговорення) 09:33, 13 січня 2018 (UTC)
    • Я б трактував використання цвинтар до неприцерковних місць поховань як розмовне. Енциклопедія ж має бути намагатися бути якнайточнішою та -коректнішою.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:39, 13 січня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Все що ви тут навели - словники кінця 19 - початку 20 століття. Тоді це може й були різні явища, а на сьогодні цвинтарів при церквах майже не залишилось, тому фактично цвинтар і кладовище стали синонімами. --August (обговорення) 13:37, 13 січня 2018 (UTC)
    • 1970—1980 - не початок.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:47, 13 січня 2018 (UTC)
      • Так отож що в словнику за 70-80 указано що цвинтар це синонім кладовища. Хоча направду думаю варто лишити 2 окремі статті, але водночас вказати в статті про цвинтар що сьогодні це синонім кладовища. --August (обговорення) 08:25, 14 січня 2018 (UTC)
      • Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі (c) Олекса Стороженко. А я вважаю недоречним, адже можливе протиставлення. В житті повно некоректних використань назв. А енциклопедії мають бути точні. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:55, 14 січня 2018 (UTC)
  • А цвинтарі України це кладовища чи цвинтарі? Більшість з них мають і офіційні назви. Потрібно дослідити офіційні назви наших і іноземних цвинтарів\кладбищ. Бо я думаю, що почнеться із цього конфлікт перейменувань. Передивився декілька назв, наприклад, це у документах і цвинтар і кладбище Миколаївське центральне міське кладовище--くろねこ Обг. 17:02, 15 січня 2018 (UTC)
    • ІМХО, підганяти офіційні назви під основну статтю зовсім не треба.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:23, 15 січня 2018 (UTC)
      • Невже? Це лише варіант конфлікту Костьол Успіння Пресвятої Діви Марії / Костел. А так здебільшого Symbol support vote.svg За. Більшість словників говорять про різне значення чих назв --くろねこ Обг. 22:14, 15 січня 2018 (UTC)
      • Ну, стосовно цього кладовища влада вживає і слово кладовище. Тому тут лише питання правильного вибору.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:12, 16 січня 2018 (UTC)
        • Панове, ви не бачите усієї важливості й глибини питання. У нас нема домену знань, означення для позначення 'організоване місце поховання'. Використовуються обидва з вищеназваних слова, для згладження їх суперечностей використовується некрополь, який сучасно саме для 'злагодження' чи синонімічноно позначення й вікористовується. Головне питання: як називати / давати означення УСЬОМУ МАСИВУ ЛЮДСЬКИХ ЗНАНЬ, який знаходиться наразі в категорії


Україна на перетині культур східу/заходу, тому й є 'полем їх суперечок' в будь-якій сфері. Відповідниками 'організоване місце похованя' серед сусідів/мовних авторитетів є : кладбище, cemetery, Friedhof, cmentars. Це не наша війна, але є питомо руський, питомо грецький, і похідні від вищеназваних терміни. Єдиного в українській сучасній мові наразі нема.--Avatar6 (обговорення) 19:51, 16 січня 2018 (UTC)

До чого тут культури сходу й заходу? А категорії, звісно, іменувати "кладовища". А у них підкатегорію для справжніх цвинтарів створити. Зараз навіть статті такої немає, не те, що категорії. Треба звільнити назву для статті en:Churchyard.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:27, 16 січня 2018 (UTC)
Вам про мехові музінструменти кажуть, а Ви знову 'за баян'. Як інструменталіст — зіграйте graveyard . , для початку. Не розумієте суті — грайте на місцевих концертах. Вам не про словники, а про живу мову аргументують.--Avatar6 (обговорення) 21:17, 16 січня 2018 (UTC)
Попередні обговорення

Темі вже багато років Спеціальна:Пошук:цвинтар+кладовище в просторі назв Вікіпедія:.--Avatar6 (обговорення) 13:36, 14 січня 2018 (UTC)

Довідкова_системапитання-відповідь[ред. код]

Безглузде узагальнення за джерелом, яке не розуміє неоднозначності зворотнього перекладу (див. також подвійний переклад).--Avatar6 (обговорення) 19:07, 8 січня 2018 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти "питання-відповідь" - термін придуманий номінатором, і не підкріплений жодними джерелами. Тому що якби був підкріплений - перенаправлявся б на статтю FAQ[1]. --Буник (обговорення) 19:32, 8 січня 2018 (UTC)

угу. термін придуманий перейменувачем без обговорення за 'пошуком в інтернеті', де скидають власне сміття, бо вбудований власний механізм відсутній... Q1074173: питання-відповідь vs Q1132623: Довідкова система.--Avatar6 (обговорення) 19:51, 9 січня 2018 (UTC)
До вашого редагування було Питально-відповідальна система. Також є такий же термін Питально-відповідна система. Зустрічається Система запитань і відповідей.--くろねこ Обг. 21:31, 9 січня 2018 (UTC)
Навіть без підглядання в словники, означення прикметників:
  1. 'відповіда́льний' (відповіда́льна) — _той_/та/те, що несе відповідальність (рос. ответственность; англ. responsible; responsibility), а не надає відповіді (англ. answering).
  2. 'відпові́дний' (відпові́дна) — _те_, що є відповідником (рос. соответственный; англ. match(-ing,-ed)), тобто має співставленість за певними ознаками.--Avatar6 (обговорення) 06:19, 10 січня 2018 (UTC)
  3. 'відповідни́й' (відповідна́) — такий, що стосується відповіді. Не забувайте про існування словників.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:07, 10 січня 2018 (UTC)
не викривлюйте першоджерел, цитата:
Який дається у відповідь. Відповідний лист; Відповідна…

]:-).--Avatar6 (обговорення) 08:14, 10 січня 2018 (UTC)

Відповідний = Ответный [23], ru:Вопросно-ответная система.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:50, 10 січня 2018 (UTC)
з англійської / на англійську, будь-ласка. Не треба подвійних, потрійних перекладів. Треба однозначне зпівставлення зворотнього перекладу до мови оригіналу.
про 'перенаправлення на FAQ' ще та 'професійна думка' з «інтернета-сміттєзбірника», перепрошую :-).--Avatar6 (обговорення) 06:19, 10 січня 2018 (UTC)
Взагалі-то ці всі назви з книг...Наприклад, тут Якщо знаєте кращі ВП:АД, то будь-ласка надайте їх. І ще: тільки ось це визначення - «Який дається у відповідь», а ось це приклад вживання - «Відповідний лист». Не потрібно це змішувати у купу --くろねこ Обг. 10:05, 10 січня 2018 (UTC)
FAQ із книг? FAQ — не алгоритм штучного інтелекту, а звичайний список питань і відповідей.
то що незрозуміло стосовно «Який дається у відповідь»? Система яка дається у відповідь?
http://sum.in.ua/s/vidpovidnyj #3 — Відповідни́й лист = лист, який надсилається чи отримується у відповідь. Відповідна система = система, що/яка надається чи отримується у відповідь!? Об'єктність і суб'єктність переплутано.--Avatar6 (обговорення) 14:18, 10 січня 2018 (UTC)
цікаво звідки ж Ви знаєте що це не алгоритм? Самі придумали? Чи прочитали десь? У Вікіпедії потрібно не просто так кидати "я хочу так перейменувати термін", а потрібні джерела. Бо так можна кота на собаку перейменувати. Відповідно нота = нота що\яка надається чи отримується у відповідь?!! --くろねこ Обг. 17:22, 10 січня 2018 (UTC)
ну то є так, напевно, стосовно Вашого відпові́дно (чи може відповідно́?) — нота: то є результат процесу взаємодії, але ніяк не сам процес чи система, яка його створює/забезпечує, а, за семантикою, — що/яка надається у відповідь. Тобто повна невідповідність означенню «процес надсилання / отримання відповіді» і не «засоби, які створюють процес» — це вже не алгоритм, а система, яка діє за алгоритмами:

[http;//hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7151-vidpovidnyj.html] #2 відпові́дний, або #3 — 'відповідно́, відповідна́) нота' Ви мали на увазі?? .--Avatar6 (обговорення) 19:33, 10 січня 2018 (UTC) Symbol oppose vote.svg Проти У назві має бути слово система.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:32, 9 січня 2018 (UTC)

не проти, бо пропонована назва – узагальнення 'психологічного (психофізиологічного, соціального) процесу' взаємодії, як підкласу взаємодії 'запит-відгук'. Доречно, як уточнення.--Avatar6 (обговорення) 19:51, 9 січня 2018 (UTC)

Пропоную "Питально-відповідна́ система".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 10 січня 2018 (UTC)

Вживається: "Siri – персональний помічник і питально-відповідна система, адаптована для iOS." [24]; "діалогова або питально-відповідна система" [25]--ЮеАртеміс (обговорення) 07:04, 10 січня 2018 (UTC)
Стосовно наголосу на останньому складі 'відповідна́' зауваження слушне і суттєве, дякую. Хоча слово з таким наголосом нешироковживане, і, саме тому, його наголос на письмі, НМД, сприймається невірно, а 'за звичкою'. Як на мене найвідповіднішим першоджерелу (ІТ термінології англійською) буде мовна конструкція: Система «питання-відповідь», або Інформаційна система «питання-відповідь», «Питання-відповідь» (система алгоритмів), бо, як і в оригіналі, складена з іменників, що найточніше передає суть сутності. А розробники описують власні витвори за власними вподобаннями із PR-метою, а не метою писати енциклопедію.--Avatar6 (обговорення) 08:14, 10 січня 2018 (UTC)
Ваші роздуми то ОД. Використання наголосів у преамбулі статей нормальна практика на Вікіпедії та взагалі у енциклопедіях. За пропозицією стоїть вжиток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 10 січня 2018 (UTC)
Вжиток, в середовищі IT-шників, — оригінальне написання і вимова QA system, question answering system. Тому вважаю за належне тримати назву в оригіналі, без числених ОД автоперекладачів із купою варіацій-інтерпретацій. Погляньте перше посилання гугла на запит "система питання відповідь": Система запитань і відповідей (веб-сервіс). Так і будемо плодити неоднозначності в, нібито, енциклопедії.
Бо у гугла така система, використовувати той ресурс як більш популярний, плюс купа алгоритмів для пошуку. Зараз б дивитися на перше посилання гугла. Це вже просто смішно. --くろねこ Обг. 17:14, 10 січня 2018 (UTC)
Я його (гугла) використав вперше, в контексті поточного обговорення, щонайменше, задля, і серед учасників поточного обговорення, і, яке диво:
  1. в першому ж посиланні — в українську вікіпедію побачив (вперше для себе) — посилання в українську вікіпедію. Гуглачі його не бачили?
    Це дійсно смішно, коли співрозмовники сприймають посилання чи згадування посилань зі свого, відмінного, рівня сприйняття призначення його наведення, перепрошую. Ви раніше бачили статтю Вікіпедії, на яку вищенаведене посилання раніше? Я — ні, не бачив. Смішно... Кому що, а кому — 'купа сміття', перепрошую.:-).--Avatar6 (обговорення) 20:03, 10 січня 2018 (UTC)
  2. Symbol oppose vote.svg Проти ніяких АД, щодо цього терміну не надається. Можливо Symbol support vote.svg За Питально-відповідна́ система, якщо не буде ніяких інших джерел--くろねこ Обг. 11:36, 11 січня 2018 (UTC)
    хм. question answering systemніяке не авторит'єтне джерело із своїми ніякими джерелами.
    Якщо українці не працюють в українському середовищі, серед українських спеціалістів, у цій галузі, напевн через контекст поточної співпраці також, а роблять (якщо роблять), то роблять: , усе вищезазначене роблять у світовому англомовному науковому середовищї, то хто, чому й навіщо тут викривляє/ює'і їх внесок автоперекладами, як внесок в світову науку, так і його сприйняття читачами української вікіпедії, через те що він (хтось) сприймає читачів укрвікі 'недолюдьми, нездатними оцінювати власний інформаційний простір'? Це через соціопричислення себе до соцгрупи, з якої "не випригнути". І залишається — обмеження інформаційного простору цієї соцгрупи.-Avatar6 (обговорення) 20:35, 11 січня 2018 (UTC)
забийте в рядок пошуку укаїнського гугла "question answering system" щоб побачити усю меншовартість всього попереднього обговорення.--Avatar6 (обговорення) 21:02, 11 січня 2018 (UTC)
отут описано, що таке АД - ВП:АД--くろねこ Обг. 22:27, 11 січня 2018 (UTC)
це 'отут написано': самим ОД написано, чи написано для тих, для кого нема АД самому собі, через нерозуміння самого себе серед собі подібних? Більше читати, менше робити, — принцип участі в спільних процесах, в якості медіатора. --Avatar6 (обговорення) 22:41, 14 січня 2018 (UTC)

Сонна лощина (кладовище)Сліпі-Холлоу (цвинтар)[ред. код]

  1. географічна назва
  2. Лощина і виярок — синоніми.
  3. нема однозначних джерел українською, окрім неоднозначних перекладів українською белетристики на базі цієї власної назви (лощина / виярок; див. Легенда сонного виярку).--Avatar6 (обговорення) 18:09, 8 січня 2018 (UTC)
Щодо уточнення: цвинтар це кладовище при церкві.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 9 січня 2018 (UTC)
Обговорювали, на жаль, прийти до консенсусу в семантичній різниці 'цвинтар'/'кладовище' неможливо, або нема кому. Де факто полонізм 'цвинтар' використовується більше, як похідний від 'cmentars/cemetery' будь-де, і в уточненнях, і в назвах статей, і в назвах категорій!! (що найважливіше).--Avatar6 (обговорення) 19:22, 9 січня 2018 (UTC)
Взагалі-то є тлумачний словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 10 січня 2018 (UTC)
Тлумачний словник допоможе Вікіпедії в перекладі статей з інших мов і структуруванні даних, категоризації сторінок... створенням категорій під кожне слово з нього: Категорія:Цвинтарі України, Кладовища України, Могилки України, Некрополі України.--Avatar6 (обговорення) 14:31, 10 січня 2018 (UTC)
Чи є вживаність цих слів у джерелах? --くろねこ Обг. 17:25, 10 січня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Топоніми часто перекладаються: Мис Доброї Надії, Середземне море тощо. Слід мати джерела для перейменування. З «англійською» назвою одразу буде війна Х-Г, подвоєння П, -ОУ чи -ОВ... --N.Português (обговорення) 16:08, 11 січня 2018 (UTC)
    • то проти чого? Топоніми часто перекладаються белетристами, тобто ними вони завжди перекладаються, і у вікіпедії топоніми 'завжди перекладаються белетристами (саме ними насамперед), або автоперекладачами. ВИ — за це, оскільки не зрозуміли вищенаведених аргументів, а 'проголосували власним вподобанням', притягнувши вуха (відсутньої) аргументації.--Avatar6 (обговорення) 19:24, 11 січня 2018 (UTC)
      • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування, звісно. Ваша здатність нерозуміти написаного вражає. Мис Доброї Надії і Середземне море перекладали не белетристи. Не треба робити поспішних узагальнень на підставі власної необізнаності. Аргументи, які я вказав цілком зрозумілі, зводяться до однієї фрази: «наводьте джерела перейменування»! Оскільки ні в Україні, ні у вікіпедії немає усталеної транскрипції англійських назв українською, перейменування типу Сліпі-Холлоу (цвинтар) потягне війни редагувань: Сліпі-Холлоу, Сліпі-Голлоу, Сліпі-Голлов...--N.Português (обговорення) 02:31, 12 січня 2018 (UTC)
        • Для чого тулити подвоєння якщо в оригіналі його немає?--くろねこ Обг. 08:19, 12 січня 2018 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар Тут питання дещо ширше, і воно стосується всіх згаданих дотичних статей. 1) Лощина, незважаючи на словниковий статус - НМД, це «адаптований» русизм, - частина "спільної-з-російською-наукової" лексики, запровадженої в рамках "зближення мов" і т.д. і т.ін. Правильна форма була б "виярок". 2)І лощина, і виярок неправильно асоційовані/пропоновані до асоціації з "долина". Неправильно, бо долина - це форма мезорельєфу, а для великих річкових басейнів - навіть макрорельєфу, в той час як виярок - це явно форма мікрорельєфу, напівзанесений, замулений яр, явно менший, ніж балка. Див також тут. 3)Щодо транскрипції/транслітерації - я б звичайно записав як Голлов, як отут. Моя пропозиція така: перейменувати "лощина" на "виярок", вилучивши перенаправлення "виярок" на "долина"; назву твору лишити "легенда сонного виярку" до появи більш статусного перекладу; стаття "Сонна лощина (кладовище)" може бути перейменована на Сліпі-Голлов (цвинтар) або Сліпі-Голлов (кладовище). Все ж не вартує якісь явно дрібні недавно запозичені назви перекладати живцем. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:00, 11 січня 2018 (UTC)

Щодо мікро- чи макро-: en:Hollow:

Звідки впевненість, що легенда якогось малого виярку? Селища у великій долині - там легенда. ІМХО, "виярок" обрали виключно "на зло москалям".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 12 січня 2018 (UTC)

Я радше проти Symbol oppose vote.svg Проти. По-перше, не очевидно, що тут має бути не "традиційна назва", а транскрипція. По-друге, ще треба уточнити, чи не через Г. По-третє, наскільки мені відомо, в англ. мові ситуація дзеркальна: Cemetery - кладовище, а цвинтар - churchyard.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 12 січня 2018 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти як вище, якщо не буде АД щодо назви Сліпі-Холлоу --くろねこ Обг. 08:23, 12 січня 2018 (UTC)

Стосовно бази назви: воно було перейменоване на честь села, де знаходиться. Отже назва повинна наслідувати назву Q1025065: Sleepy Hollow. Symbol support vote.svg За не чіпати взагалі і залишити латинку «Sleepy Hollow (уточнення)», як в Hollywood Forever (цвинтар).--Avatar6 (обговорення) 09:39, 12 січня 2018 (UTC)

Рясна_(станція,_Придніпровська_залізниця)Рясна (станція Придніпровської залізниці)[ред. код]

А також:
Рясна (станція, Львівська залізниця)Рясна (станція Львівської залізниці)
Лиман (станція, Донецька залізниця)Лиман (станція Донецької залізниці)
Лиман (станція, Південна залізниця)Лиман (станція Південної залізниці)
Хмільник (станція, Львівська залізниця)Хмільник (станція Львівської залізниці)
Хмільник (станція, Південно-Західна залізниця)Хмільник (станція Південно-Західної залізниці)
Золочів (станція, Львівська залізниця)Золочів (станція Львівської залізниці)
Золочів (станція, Південна залізниця)Золочів (станція Південної залізниці)

Таке уточнення звучить природніше. --Анатолій (обг.) 16:03, 7 січня 2018 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Можна ще коротше: Рясна (Придніпровська залізниця) та Рясна (Львівська залізниця). --Рассилон 17:04, 7 січня 2018 (UTC)
Symbol support vote.svg За За пропозицію, що вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:19, 7 січня 2018 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти А чому не ще природніше «Рясна (Придніпровської залізниці)»? Родовий відмінок природний мові, чи навіть «Рясна Придніпровської залізниці»??--Avatar6 (обговорення) 18:36, 8 січня 2018 (UTC)
У дужках родовий відмінок? Якось воно не дуже природно.--Анатолій (обг.) 18:48, 8 січня 2018 (UTC)
В заголовку пропозиції так не здалося.--Avatar6 (обговорення) 19:28, 8 січня 2018 (UTC)
У заголовку в уточненні називний відмінок з додатком, ви ж пропонуєте просто родовий. Це дві великі рівниці.--Анатолій (обг.) 19:40, 8 січня 2018 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Це трохи не так робиться: треба доповнити Вікіпедія:Іменування_статей/Уточнення. А слово станція, до речі - головне уточнення, його викидати аж ніяк не можна. --Fessor (обговорення) 17:28, 8 січня 2018 (UTC)
@Fessor: Хіба назву «Рясна» на залізницях мають не лише станції? --Рассилон 17:54, 8 січня 2018 (UTC)
«рясні полоси на кілометрових стовпчиках».--Avatar6 (обговорення) 18:36, 8 січня 2018 (UTC)
@Рассилон: У випадку з Рясною нема, але в інших випадках можуть бути й однойменні роз'їзди, пости чи зупинні пункти. Наприклад, на Львівській залізниці є станція і зупинний пункт Хмільник, і є станція Хмільник на Південно-Західний залізниці.--Анатолій (обг.) 19:56, 8 січня 2018 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти per родовий відмінок ускладнює ідентифікацію і пошук.--Avatar6 (обговорення) 18:36, 8 січня 2018 (UTC)

  1. Придніпровська залізниця / Придніпровської залізниці
  2. Львівська залізниця / Львівської залізниці

--Avatar6 (обговорення) 18:40, 8 січня 2018 (UTC)

Яким чином ускладнює?--Анатолій (обг.) 18:48, 8 січня 2018 (UTC)
попередній допис. Уточнення із родовим відмінком — упередження авторів-редакторів, які "вважають", що цю вікіпедію читає лише користувач, який 'знайомий' із відмінками української (чи хоча б слов'янських мов) мови.--Avatar6 (обговорення) 19:28, 8 січня 2018 (UTC)
На те Вікіпедія й існує 200+ мовами, щоб можна було читати тією мовою, якою тобі зручно. Тут Вікіпедія українською мовою, ми не повинні підлаштовуватися під знавців китайської, суахілі чи фінської. Ви ще запропонуйте писати для станцій метро Арсенальна (станція, метрополітен) чи для річок Десна (притока, Південний Буг).--Анатолій (обг.) 19:40, 8 січня 2018 (UTC)
Скількома мовами можна прочитати статті номінації? Це енциклопедія, ознакою енциклопедій є формалізація знань, а не 'розмовна природність'. Стосовно 'Ви ще запропонуйте...' – то різні випадки, порівняння недоречне, бо існує означення 'станція метрополітену', 'притоки Південного Бугу' (теоретично, як сторінка-список). Проте означення на кшталт (зупинний пункт Криворізької дирекції) містить точний домен зупинний пункт і "відмінну граматичну форму" Криворізької дирекції, на відміну від (зупинний пункт, Криворізька дирекція). У педантів-німців можна підглядати, в них теж є відмінкові закінчення.--Avatar6 (обговорення) 06:40, 10 січня 2018 (UTC)
Зупинні пункти Криворізької дирекції можуть так само існувати, як і Притоки Південного Бугу.--Анатолій (обг.) 10:14, 13 січня 2018 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка пропозиція веде до наведення хаосу, бо рівноцінна наступним прикладам:

<назва села> (село в Словаччині), (село Словаччини), (село Пряшівського краю Словаччини), (село в Пряшівському краї) тощо, бо 'так природніше'.

Це не тема окремого обговорення, а, як зазначив Fessor — системне питання Вікіпедія:Іменування_статей/Уточнення.--Avatar6 (обговорення) 06:55, 10 січня 2018 (UTC)

Гайдарабад (місто в Пакистані).--Анатолій (обг.) 22:48, 10 січня 2018 (UTC)
не дивно, що з інших вікі Q1640079: Гайдарабад (місто в Пакистані) природне уточнення використала лише ботопедія.--Avatar6 (обговорення) 10:50, 11 січня 2018 (UTC)

Куромія_ХіроакіКуромія Гіроакі[ред. код]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Гіроакі: є в ЕСУ, є книга українською Свобода і терор у Донбасі. Хіроакі: більше джерел, відповідає українсько-японській транскрипції. Неоднозначно все.--くろねこ Обг. 22:11, 6 січня 2018 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--Avatar6 (обговорення) 17:18, 8 січня 2018 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Японське h передаємо як Х.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:20, 7 січня 2018 (UTC)
усі джерела (authority) англійською (він американський науковець), в яких Hiroaki, не Khiroaki. Конфлікт усталених правил транслітерації різними мовами.--Avatar6 (обговорення) 17:18, 8 січня 2018 (UTC)
Взагалі-то добродій くろみやひろあき. Латинка вторинна. Див. Кирилізація японської мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:39, 9 січня 2018 (UTC)
До чого вторинна, до джерел англійською, до джерел українською, чи до рідної мови походження,... щодо цієї вікіпедії?--Avatar6 (обговорення) 20:19, 9 січня 2018 (UTC)
В даному випадку японська взагалі "до одного міста", адже всі твори автора опубліковані англійською на Заході, окрім двох українських та однієї польської публікації. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:09, 10 січня 2018 (UTC)
Капець! Автор, звичайно, крутий знавець, але щоб аж так фальсифікувати джерела??? 1) енциклопедична стаття в ЕСУ - записана як Хіроакі; 2) інша енциклопедична статті в ЕІУ - також подана нібито як Хіроакі, хоча справжні автори статей - І.П.Чорновол та Н.О.Лаас назвали їхні статті Куромія Гіроакі! Перший переклад (соросівський) - також Гіроакі, солідні статті в «Тижні», в «Слові Просвіти» - Гіроакі! Де є та "більшість за Хіроакі"? Знаєте, є справді знавці, японісти, але тут у Вікіпедії - всі волонтери, які б мали принаймні існуючі джерела не міняти на протилежні??? Навіщо? Мені теж часом кортить щось поправити, але ж не до тієї міри! Mykola Swarnyk (обговорення) 03:42, 9 січня 2018 (UTC)
Просто є ще одна книга його [26]. 2016 року. ЕІУ теж не зрозуміти [27] --くろねこ Обг. 08:42, 9 січня 2018 (UTC)
Та бачив цю книгу, але "Дух і Літера" публікувало її двома мовами - російською і українською. Відповідно, звідти мабуть і "Хіроакі" Але також статус опублікованих творів=«первинне джерело». Статус публікацій про особу=«вторинне джерело». Статус енциклопедій, аналітичних оглядових видань, підсумків по галузях/періодах=«третинне джерело». Треба аналізувати в комплексі, а не хтось погуглив одне, бо так подобалось, хтось інший інше, а тоді хто більше нарив, а також має більше симпатій/антипатій серед адмінів, того теза буде "зверху". Та ще й з прямою текстуальною фальсифікацією!!! Треба перейменовувати, НМД. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:09, 10 січня 2018 (UTC)
Як і у 2002 році він сам приїжджав до України та затверджував книгу. Може він сам знає як пишеться його прізвище? Тим баче мову розуміє. --くろねこ Обг. 07:09, 10 січня 2018 (UTC)

Японець, уродженець Японії - передавати з японської. УСЕ ж писана від балди "на слух" - навіть не за певною системою. На неї не можна посилатися в питаннях орфографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:52, 10 січня 2018 (UTC)

У передмові зазначено: «…нам видалося обґрунтованим дотримуватися традиційного для української мови фонетичного принципу: „пиши, як чуєш“, тобто так, як певне слово вимовляється у мові походження. Отож не дивуйтеся, коли на сторінках УСЕ ви зустрінете Йотеборь замість Ґетеборг…»

АЛІНА ЛОМОВЦЕВА. АНГЛІЗМИ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ СЛОВНИКАХ

  • Symbol support vote.svg За 1) Hiroaki — американський вчений, то слід писати з «г» (як каже правопис); 2) є українські джерела з «г» [28] [29], [30].--N.Português (обговорення) 15:59, 11 січня 2018 (UTC)
є ті ж самі джерела і на Хіроакі --くろねこ Обг. 16:40, 11 січня 2018 (UTC)
Статті в ЕСУ та ЕІУ, формально, мають вищий статус, аніж переклад твору. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:17, 11 січня 2018 (UTC)
статті ЕСУ і ЕІУ написані по перекладу твору 2002 року, де він затвердив себе як Гіроакі, а пізніше у 2015 році він знову видає книгу і затверджує себе як Хіроакі. Він має японське прізвище і родився в Японії. Джерела після 2015 року переважно пишуть вже через "х", бо видана нова книга. Чи будемо писати також і Гіросіма? --くろねこ Обг. 22:23, 11 січня 2018 (UTC)
Якшо ви проти, для чого було виносити на перейменування? Звісно, що правильно писати Хірошіма, а не Хіросіма чи Гіросіма; Лісбоа (Ліжбоа; вона), а не Лісабон (він); Ганга (Ґанґа; вона), а не Ганг (він) і багато чого іншого. Тільки кого це турбує? Пишемо як в джерелах. В авторитетних джерелах він проходить як Гіроакі, американський науковець. --N.Português (обговорення) 02:26, 12 січня 2018 (UTC)
Ви впевнені що не Гіросіма? УСЕ ЕСУ--くろねこ Обг. 22:34, 12 січня 2018 (UTC)
Було б американське — писали через Г, як Голівуд.--N.Português (обговорення) 04:49, 13 січня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Власне аргументи наведені вище: американський вчений, статті, переклади, ЕСУ та ЕІУ. Користувач, який виступає проти якихось аргументів окрім паралельного перекладу з російською не навів, до того ж в усіх обговореннях послідовно займає антиукраїнську позицію. artem.komisarenko (обговорення) 18:40, 16 січня 2018 (UTC)

Терція_(стрій)Терція (шикування)[ред. код]

Для уникнення плутанини внаслідок неоднозначності слова "стрій". --В.Галушко (обговорення) 19:17, 2 січня 2018 (UTC)

В принципі, слушно. Для порівняння, є Каре (шикування)--V Ryabish (обговорення) 08:21, 3 січня 2018 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь
  • СУМ-11 дає першим значенням слова стрій: Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами.
  • Слово шикування так само «неоднозначне», наприклад: Дія за значенням шикувати (Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити)--N.Português (обговорення) 16:14, 11 січня 2018 (UTC)

Глобальна програма вулканізмуGlobal Volcanism Program[ред. код]

Автопереклад чи мовний нацизм. Перл :

Глобальна програма вулканізму (ГПВ)...

Саме так: Вулканізм має власну глобальну програму.(ГПВ) — саме виключно в українській транскрипції автоперекладу... Мабуть, українці саме і тільки таким чином приймають в цій міжнародній науковій місії участь власними перекладами її назви...--Avatar6 (обговорення) 23:42, 29 грудня 2017 (UTC)

Це (GVP) — власна назва в міжнародній науковій спільноті, інші назви — є спотворення міжнародої наукової співпраці українців, через вищезазначені особистності погляди на саме лише назву, незрозумілу особисто; адже ті хто користуються первинною назвою саме і створюють міжнародну співпрацю українців, і вони користується між собою первинною назвою.--Avatar6 (обговорення) 17:12, 30 грудня 2017 (UTC)
Глобальна Вулканістична Програма - ГВП?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 3 січня 2018 (UTC)
Вулканізм — не об'єкт, а суб'єкт, предмет вивчення. Вулканістичний — що це за прикметник? Вулканічними бувають Кратери, утворення, маси, тобто сутності вулканічного походження. Правильний переклад GVP буде Глобальна програма з вивчення вулканізму, але сумнівно, що є взагалі визначення в будь-яких наукових українських джерелах. Тож відсебятина в називанні і перекладі міжнародної наукової власної назви недоречна.--Avatar6 (обговорення) 14:51, 3 січня 2018 (UTC)
Це такий, що стосується вулканізму в плані наукової концепції, а не фізичного процесу. Вживається в рос. мові--ЮеАртеміс (обговорення) 06:20, 4 січня 2018 (UTC)
Тобто вулканічний це створений вулканізмом, а вулканістичний - який стосується концепції вулканізму.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:24, 4 січня 2018 (UTC)
не тільки кратери вулканічні, україномовного джерела щодо назви не знайшов, тому, на мою думку, правильно назвати цю програму латиникою, або перекласти як «Глобальна програма з вивчення/дослідження вулканізму»--くろねこ Обг. 15:12, 3 січня 2018 (UTC)
вивчення/дослідження — Неоднозначність, семантична, притаманні усім слов'янським мовам. І саме це уводить перекладачів ще далі від предмета, створеного в США в 1968 році..--Avatar6 (обговорення) 19:29, 3 січня 2018 (UTC)

@ValeriySh: Ваша думка, як автора?--Avatar6 (обговорення) 19:29, 3 січня 2018 (UTC)

Як на мене, Глобальна програма з вулканізму звучить трохи краще.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 4 січня 2018 (UTC)

Гепі-ендХеппі-енд[ред. код]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь за правилом ВП:МОВА п.1 повинно бути хеппі-енд або хеппіенд. Але через застарілість словника утримуюсь, хоча сам не проти називати цю статтю українським відповідником "щасливий кінець". --くろねこ Обг. 20:22, 28 грудня 2017 (UTC)

Швидкий проміжний підсумок[ред. код]

Див. обговорення:хепі-енд, розділи "історія найменувань" та "застосування правил".

У орфографічному словнику УМІФ є два слова: хе́пі-е́нд та хе́піенд.

Застосування §87 Правопису у даному випадку заборонено правилами ВП:ОД та ВП:МОВА:

4. Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів.

Згідно ВП:КОНС, вибираємо доконфліктний варіант хепі-енд, стабільний та консенсусний з 12 жовтня 2011‎ по 19 грудня 2017.

Обговорення перейменовується на перейменування хепі-енд → хепіенд, яке також є у словнику. При цьому можна розглядати можливість помилки у словнику УМІФ, тобто аргументувати хеппі-енд чи гепі-енд.

Юрій Дзядик в) 18:20, 29 грудня 2017 (UTC).

Нічого дивного, що пан Дзядик вчинив так, як завше, тобто хаотично і супроти правил. Сам запропонував, сам же лівою рукою перейменував не чекаючи нікого. Смію нагадати, що ще напочатку 2011 року було офіційне роз'яснення авторитетної мовознавчої комісії щодо трактування § 87 чинного «Українського правопису» про передавання h літерою г. А саме, комісія з проблемних питань українського слововживання, словотворення та написання слів Інституту української мови НАН України своєю ухвалою однозначно рекомендувала писати з літерою г такі слова, як гайвей, гайджекер, гакер, гард, генд, гепі, гетчбек, геш, голдинг. Лише для трьох слів — гакер, гепі, голдинг, дозволено подвійний правопис, тобто гакер і хакер, гепі і хепі, голдинг і холдинг, проте як основне подавати слово з літерою г. Тому правильно писати «гепіенд», як би дивно це не здавалось користувачам, вихованим на радянських правописних нормах. Також, за правилом ВП:Консенсус, не слід перейменовувати статтю, коли є сумнів, а тим більше, відкрите обговорення. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:27, 30 грудня 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: як би ще знайти словники, що пишуть так. Я вже десь показував як пишуть англійці наші, рідні, слова з "г" (через h). Походу це були галушки, а от "х" як "kh". Але я у цьому моменті в утримаюсь. Хочу бачити усі такі слова не десь в рекомендаціях, а в словнику)! P.S.: До обговорення: було гепі — хепі, а не через дифіс (так як є інші словники у цій статті, і саме через це був конфлікт). І згідно цього правила Тарнів також не так іменується. --くろねこ Обг. 08:52, 30 грудня 2017 (UTC)
@AlexKozur: що поробиш, живемо в транзитний час, коли все що збирають тут у нас по церквах, йде на взуття, приціли, безпілотники для армії. На словники не лишається. А славна-явна Академія за той час тиражує т.зв. "російсько-російський" словник. Нічого, прорвемось. З Новим роком! Mykola Swarnyk (обговорення) 18:50, 31 грудня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Хепі-енд. Цілком у дусі правопису. По-перше, дефіс тут доречніший, ніж однослівне написання, адже в оригіналі це окремі слова. По-друге, Х у англіцизмах цілком нормальне і дозволене явище.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:18, 3 січня 2018 (UTC)

Заведена_дівчинаЗаводна дівчина[ред. код]

Оскільки українською роман не видавався, назва статті повинна бути простим дослівним перекладом оригінальної назви. До речі, прошу взяти до уваги факт, що ця стаття перекладена з російської мови, отже ляпи неминучі.--В.Галушко (обговорення) 23:03, 22 грудня 2017 (UTC)

  • Обидві пропоновані назви неточні як на мене. Хіба windup має значення заведена (доконаний) й чи заводна (недоконаний)? Найближче буде накручена (або замотана в залежності від того який там сенс в романі вкладають в цих kink-spring, але навряд). FYI: В Єфремова-Кримського: Заводить пружину до -за – накру́чувати пружи́ну до відда́чі, до відпо́ри, в Підмогильного-Плужника: Заводить пружину, часы – накручувати пружину, годинника. В поляків, між іншим, вона також накручена — Nakręcana dziewczyna. artem.komisarenko (обговорення) 00:53, 23 грудня 2017 (UTC)
Річ якраз у тім, що wind-up польською буде nakręcany, а українською заводний (значення відповідно до СУМ-11). Втім, якщо не подобається джерело, можна й «накрутний». Слово «заведений», здається означає, не «той, що заводиться», а «той, кого завели» (nakręcony, wound-up). --В.Галушко (обговорення) 01:12, 23 грудня 2017 (UTC)
На мою думку це зламаний телефон, якщо ми будемо дивиться на інші мови, крім оригіналу. Все-таки цікаво: яка ж лялька, заведена чи заводна, чи… Хм…--くろねこ Обг. 10:23, 23 грудня 2017 (UTC)
Оригінальне windup вжите в значенні прикметника (а не пасивного дієприкметника, як wound-up). У польському перекладі nakręcany теж прикметник, як і рос. заводной. --В.Галушко (обговорення) 12:05, 23 грудня 2017 (UTC)
@AlexKozur: Наскільки я розумію, що заведена, що заводна в цьому контексті — це московізм. artem.komisarenko (обговорення) 19:01, 23 грудня 2017 (UTC)
Ми повинні правильно назвати статтю, а не займатися ОД. Так, заводний — очевидно, москалізм, а накрутний — скидається на полонізм. А що робити? Припускаю, це йде внаслідок того, що коли з'явилися заводні/накрутні речі, частина України була під Польщею, частина під Росією, от і не спромоглися на самобутній термін. Щось маємо обрати, і щоб були АД. --В.Галушко (обговорення) 19:22, 23 грудня 2017 (UTC)
Як Єфремов—Кримський так і Підмогильний—Плужник — всі четверо східняки. Накручувати існувало в українській мові й до поляків, а от заводити в такому сенсі — ніколи. artem.komisarenko (обговорення) 19:23, 23 грудня 2017 (UTC)
Якщо не подобається заводна, перейменовуймо на накрутна дівчина. --В.Галушко (обговорення) 19:28, 23 грудня 2017 (UTC)
Я б взагалі назвав б «механічна дівчина» =)--くろねこ Обг. 22:06, 23 грудня 2017 (UTC)
@Artem.komisarenko: ніколи не чув «накручена іграшка», лише «заводна іграшка», «іграшка, що заводиться», «механічна іграшка».--くろねこ Обг. 22:16, 23 грудня 2017 (UTC)
Заводна — це не правильно з т. з. української мови, в старих словниках російське заводить перекладали українським накрутити, бо в нас вже було і є окрім спільного з росіянами значення (завести в ліс) ще й співзвучне (на відміну від російської, де, втім, воно потрохи вичавлено дієсловом принято) тут заведено. До того ж росіяни, як це часто буває в їх «перекладах» вирішили використати вульгаризм. В багатьох інтервіках вона механічна. artem.komisarenko (обговорення) 11:25, 24 грудня 2017 (UTC)

ТіунТивун[ред. код]

Давньоруський історизм із зяянням. Кого ще коробить, крім мене? Нагадує Савур/Саур Могилу. Пропоную обрати більш природну для української мови форму Тивун як основну.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:50, 20 грудня 2017 (UTC)

Російська залізниця в УкраїніЧортковська залізниця[ред. код]

Росія нею більше не користується. Слід перейменувати--46.201.93.232 14:27, 20 грудня 2017 (UTC)

Може Чертковська? --August (обговорення) 14:38, 20 грудня 2017 (UTC)
Конкретика в назві це добре, але чи є АД?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:51, 20 грудня 2017 (UTC)
Здається ту гілку ніяк конкретно не називають, можливо у нас є якісь фахівці які знають як правильно її назвати, моє ж уточнення стосувалось того що н. п. має назву Чертково а не Чортково. --August (обговорення) 16:01, 20 грудня 2017 (UTC)

Чарлз ДарвінЧарльз Дарвін[ред. код]

Аргументи за перейменування і обговорення знаходяться на сторінці: Вікіпедія:Перейменування статей/Чарлз Роберт Дарвін → Чарльз Дарвін

Symbol support vote.svg За, Оскільки авторитетні джерела знов демонструють певне розходження мовознавців при владі (над УЛІФом) і галузевих вчених, то я, як завжди, за галузевих вчених. Додам, що:

  • англійське l відрізняється від наших л і ль, таким чином пошук відповідності ускладнюється.
  • прецеденти різного написання одних і тих же західних імен загальновідомі. Нагадаю, що з іменем Christian провідні мовознавчі установи продемонстрували нам цілковиту безпорадність, будучи не в змозі відповісти на елементарне питання.
  • М'яке "ль" перед щілинними давно узвичаїлось у словах "Уельс", "Ельза", "вальс", "пульс", "цельсій", "рельси" і так далі, а от тверде "л" зустрічається хіба у написанні осіб, що стали відомими зовсім-зовсім недавно, як наприклад, Джимбо. Дарвін, однак, нам відомий дуже давно. --А1 22:02, 11 червня 2011 (UTC)
  • Підсумок згідно з правилами ВП:МОВА стаття зберігає назву Чарлз Дарвін--Deineka 22:28, 14 червня 2011 (UTC)
    А за якими саме пунктами ВП:МОВА?--Анатолій (обг.) 12:19, 15 червня 2011 (UTC)

Порушено перший принцип ВП:МОВА  : "Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою". Шановні, рахуйте голоси. --Sphereon 23:17, 14 червня 2011 (UTC)

  • Попередній підсумок по суті не було обґрунтовано, тому є потреба в повторній номінації.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 19 грудня 2017 (UTC)
  • Я Symbol support vote.svg За Чарльз, бо твердо вимовити то язик зламаєш. Наче ж узвичаєне ім'я, чого -рлз?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 19 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Підтримую новітнім джерелом. СУМ-20 у гаслах: антирелігійно («Чарльз Дарвін не був антирелігійно настроєною людиною»), баптисти («проповідник Чарльз Сперджен»), вулканізація («американський винахідник Чарльз Гудьїр»), досьє («Досьє доктора Чарльза Томаса...»). Maksym Ye. (обговорення) 16:22, 19 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Я не розумію навіщо у Вікіпедії робити правила, якщо їх і так ніхто не хоче дотримуватись. У правилі ВП:МОВА вказано: "1. Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником." і "4. Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів.". У словнику є варіант "Чарлз", "Чарльза" — немає.--Andriy.v (обговорення) 08:49, 28 грудня 2017 (UTC)
    Тому що модуль «Словозміна» не є орфографічним словником УМІФ. Він містить відомі орфографічні помилки, особливо у власних назвах. Якщо орієнтуєтеся саме на продукцію УМІФ, то вище надав посилання на останній за часом словник їхньої роботи. І це саме словник, паперовий варіант якого можна знайти на полицях, а не просто модуль бази. Maksym Ye. (обговорення) 09:04, 28 грудня 2017 (UTC)
    Для прикладу, візьміть модуль «Синонімія» тієї ж бази УМІФ. Наберіть статтю справа і натисніть кнопку синонімія вгорі: «Досьє доктора Чарльза Томаса...». Це в базу перенесли Словник синонімів, К.: Наук. думка, 2006, Т. 1, С. 668. Maksym Ye. (обговорення) 09:13, 28 грудня 2017 (UTC)
    На ВП:МОВА є посилання саме на той сайт. Якщо ви не погоджуєтесь із цим правилом то будь ласка розпочніть обговорення та вкажіть які зміни Ви хочете ввести до правила на сторінці Обговорення Вікіпедії:Дотримання мовних стандартів і тоді попросіть адмінів хай поставлять це на загальне оголошення. Я просто не розумію чому користувачі, що не погоджуються з якимось правилом, просто нехтують його, замість того щоб спробувати його змінити.--Andriy.v (обговорення) 09:28, 28 грудня 2017 (UTC)
    Я вже розпочинав, але вікіпедисти чомусь просто нехтують цією невідповідністю, що змішує поняття орфографічних словників видання УМІФ з їхнім одним модулем електронної бази, створеної на основі орфографічних словників. Утім, як видно, навіть у їхній базі є правильні і помилкові варіанти. І вибір має робитися, так чи так, і без розв’язання невідповідності правила. Maksym Ye. (обговорення) 09:50, 28 грудня 2017 (UTC)

ПіддашшяЗвис[ред. код]

Слово "піддашшя" має кілька значень, а "звис" є однозначним терміном. --В.Галушко (обговорення) 09:51, 19 грудня 2017 (UTC)

КОНСТРУКЦІЇ БУДИНКІВ І СПОРУД ПОКРИТТЯ БУДИНКІВ І СПОРУД ДБН В.2.6-14:201Х --В.Галушко (обговорення) 19:08, 27 грудня 2017 (UTC)
Якщо нема заперечень, перейменовуємо: згідно з джерелом. --В.Галушко (обговорення) 11:11, 13 січня 2018 (UTC)

РоклаГідравлічний візок[ред. код]

Оскільки варіант "рокла" є неофіційною, розмовною назвою, вважаю доцільним перейменувати на "гідравлічний візок". --В.Галушко (обговорення) 23:13, 13 грудня 2017 (UTC)

Ранні візки підіймали вилку з вантажем за допомогою виключно механічних ланцюгів.
Ці пристрої не є "виключно гідравлічними".--Avatar6 (обговорення) 05:16, 15 грудня 2017 (UTC)
"Прозоро" іменує "візок палетний" [36]. На цьому сайті [37] так само.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 18 грудня 2017 (UTC)
Можна й «Палетний візок». --В.Галушко (обговорення) 13:29, 18 грудня 2017 (UTC)
Особиста думка: використання прикметникових словосполучень не личить онтології. ІМХО, через складність семантики української мови, і для самих українців, найближчий відповідник означення (якщо тре відмовитись від невнормованості рокли) — візок для палет, оскільки є обидва домени: візок, палета, складові в означення 'місцеве транспортування вантажів' для/на/у/ в палета, і 'пристрій': візок, пов'язані відмінковим сполученням, яке приведеде через піддон: до призначення для : для зручності транспортування візком (зокрема місцевого, в хабах), транспортування одиниць вантажів, і їх сортування/розподілкння на...місцевих хабах, для цього Призначених, перепрошую за мобільні неукраїнськості--Avatar6 (обговорення) 16:46, 18 грудня 2017 (UTC)
На мою думку, може існувати дві статті «гідравлічний візок» та «візок палетний\для палет». Призначення те саме, але конструкція інша. Стаття описує лише візки фінської компанії, тобто нову технологію (якщо дивитися на статті різних вікіпедій). Про цьому є маленька згадка на візки до 1918 року. І якщо подивитися на газетну статтю, то механізм у них відрізнявся від гідравлічних. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 01:08, 19 грудня 2017 (UTC)
У перспективі так, можуть існувати, але це поки далеко. Стаття 'не' описує 'лише' назву фінської компанії, описує 'пристрої (клас пристроїв), які в розмовній українській мові отримали (отримав, як клас) власну назву рокла, оскільки такої в українській мові нема, бо у внормованій українській мові цій власній назві може відповідати купа словосполучень, перелічених вище.--Avatar6 (обговорення) 19:42, 19 грудня 2017 (UTC)
ем… Ваше «назву фінської компанії» та моє «візки фінської компанії»… Я зрівнював лише візки 1918 та сучасного виду. Щодо назви: якщо дивитися гугл (від більшого до меншого): рокла - рохля\гідравлічний візок - візок для палет - палетний візок\візок палетний - перевізники палет. Все це однакові візки.--くろねこ Обг. 07:53, 20 грудня 2017 (UTC)
Як раз використання прикметників характерна риса класифікацій.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:17, 19 грудня 2017 (UTC)
Яких це класифікацій?? Класифікуйте за прикметниками на кшталт "український". До якої "українськості " він класифікує окрім "позначення українськості"? Є означення українськості чи палетності? Чи може 'палетовості?:-) Прикметникове словосполучення дає значно ширше і в рази невизначене означення за відмінникове, бо означає "має відношення до..." замість в рази точніших усіх і кожного з відмінків (для кого/чого, чий?, кому/чому?, ким/чим?, тощо)--Avatar6 (обговорення) 19:51, 19 грудня 2017 (UTC)
Для Порівняння: словосполучення "палетний візок/візок палетний" з "український візок/візок український" співставляються гіпотетично як "візок-палета"/"візок-українець", що в рази безглуздіше в порівнянні із відмінниковим сполученням. Перенаправлення, звісно, потрібні, але створенням словників з тисяч означень займаються не роботи, а звичайні люди, хоч і 'академіки'. Їх не так багато, цих 'авторитетів', тому в них нема часу щоб витрачати години над міркуваннями над кожною статею їх витворів-словників. Але носіїв мови більше за користувачів "їх джерел".--Avatar6 (обговорення) 20:11, 19 грудня 2017 (UTC)
Ага, а слово, наприклад, "ручний" позначає рукастість, а колюча зброя має бути зброя для коління...--ЮеАртеміс (обговорення) 07:17, 20 грудня 2017 (UTC)

Шаблон:Вікідані/документаціяШаблон:Wikidata[ред. код]

Звісно не документацію, а шаблон на {{Wikidata}} (і·о·д·р··#). Це меташаблон, його назва використовується ботами Вікіданих для визначення використання Властивостей шаблонами, які його викликають. Боти не знають усіх мов світу.

Українізована основна назва також мотивує декого бігати по шаблонах і міняти перенаправлення bypass redirect.--Avatar6 (обговорення) 09:15, 13 грудня 2017 (UTC)

  • Якщо документацію, то Symbol oppose vote.svg Проти. Якщо сам шаблон, то Symbol support vote.svg За, якщо є проблеми з розпізнаванням кирилічних символів і т.д. І невже не можна оформити сам шаблон на перейменування? о.о --くろねこ Обг. 21:04, 13 грудня 2017 (UTC)
    Можна, але не хтів чіпати найуживаніший Шаблон (НУШ) зайвий раз. Документація шаблону перейменовується із створенням Перенаправлення.Так завжди.--Avatar6 (обговорення) 13:19, 17 грудня 2017 (UTC)

НавісПіддашшя[ред. код]

Згідно з СУМ-11 навіс позначає вужче поняття, піддашшя - ширше. Лексеми нема в Словарі Грінченка (тільки навіса), не виключено, що це запозичення з російської.--В.Галушко (обговорення) 05:17, 10 грудня 2017 (UTC)

Оскільки сторінка з назвою "Піддашшя" вже існує, її можна перейменувати на Звис, це однозначний термін. --В.Галушко (обговорення) 05:22, 10 грудня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Піддашшя - це виступаюча частина даху будівлі, aka cтріха, а навіс - стаціонарний тент, дуже різні речі. --Буник (обговорення) 14:30, 10 грудня 2017 (UTC)

Ну в такому разі краще видалити (перенаправити) навіс і додати до "піддашшя" оце джерело. --Буник (обговорення) 18:06, 10 грудня 2017 (UTC)
Можна й так. Але залишаються проблеми з інтервіками: рос. навес двозначне, йому відповідає семантично укр. піддашшя, стаття «Піддашшя», яку я хотів перейменувати на «Звис», пов'язана з англ. eaves (звис, край даху). Те, що росіяни звуть навес, в англійській називається по-різному: shed (повітка), roofing (дашок, накриття), carport (для автомобіля), canopy, awning (тент). --В.Галушко (обговорення) 18:31, 10 грудня 2017 (UTC)
Ну не знаю як там що росіяни звуть, але тут інтервікі конфлікт не такий вже й страшний. Shed - це сарай, roofing - дахове покриття (матеріал), carport можна під час написання статті назвати як завгодно (накриття для автомобіля?), awning - тент, а canopy, якщо дивитись на пов'язану німецьку de:Haube (Architektur) - взагалі якийсь різновид накриття веж - щось пов'язане з вежами (чому в нас це прив'язано до навісу - хз), але я не архітектор, не знаю. --Буник (обговорення) 19:40, 10 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка. В СУМ-11 — «підашшя». Але тут слід бути обережним. Для спеціальних термінів слід залучати спеціальну літературу й словники з архітектури та інженерної справи, а не звичайні тлумачні словники. Останні часто плутають спеціальні терміни, вживають як «синоніми». Тобто, треба працювати зі спеціальними джерелами, самого СУМ-11 не достатньо. --N.Português (обговорення) 09:38, 12 грудня 2017 (UTC)
Справедливо. Я дещо змінив думку щодо перейменування: оскільки «піддашшя» багатозначний термін, ним не слід називати окрему статтю, доречніше зробити його заголовком сторінки неоднозначності. Сторінку «Навіс» можна перейменувати на «Накриття», «Дашок», чи залишити під поточною назвою, але зміст повністю переписати. Вважаю доцільним мати окрему статтю про «легкий дах на опорах», оскільки туди можна помістити описи таких предметів, як «струнка», «ґанковий козирок», «острішок над плотом». Про тент можна написати окрему статтю. --В.Галушко (обговорення) 21:49, 12 грудня 2017 (UTC)

Простір іменПростір назв[ред. код]

Так, усталене автоперекладом словосполучення, але калька з англійського en:name (похідне en:NAMESPACE) і також автоперекладу російською, які не відрізняють слов'янські поняття ім'я для живих сутностей і назва, як надклас для ім'я для будь-яких сутностей. Такий автопереклад, також спеціалізованими словниками, не на користь онтологічній семантиці української мови, оскільки викривляє її штучно, адже масив даних, структура даних має власну назву, але ніяк не особове ім'я.

З іншої, філософської, абстрактного, будь-якою точки зору: словосполучення "простір назв/імен" — є ім'ям поняття або назвою поняття?? Не хочу спотворювати українська семантику через вищевказаних автоперекладачів із нею не знайомих.--Avatar6 (обговорення) 22:28, 7 грудня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Ви самі сказали, що усталене. Паче "ім'я" таки застосовується й до неживого: "Називати речі своїми іменами"--ЮеАртеміс (обговорення) 09:23, 8 грудня 2017 (UTC)
З якої мови цей Крилатий вислів походить (перекладений)?-Avatar6 (обговорення) 18:33, 15 грудня 2017 (UTC)
корабель чи заклад, населений пункт тощо мають назву, але не ім'я. "Носить ім'я" (але не "ім'я цієї сутності є...") для бездушних сутностей вживають виключно у випадку коли назва є епонімом "сутності, яка має душу".
@UeArtemis:, якщо уважніше прочитати статтю власні назви (рос. имена собственные) різниця між українською і російською мовою стане ще помітніше в сфері ономастики.--Avatar6 (обговорення) 16:57, 16 грудня 2017 (UTC)

КіклопиЦиклоп[ред. код]

Поточна назва галузева, суто елліністівська. Навіть не в усіх словниках вона є. А от циклоп загальновідома і широковживана назва. Пропоную перейменувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:43, 7 грудня 2017 (UTC)

  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь з ухилом до Symbol oppose vote.svg Проти. Циклоп — справді відоміше. З латини, якщо не помиляюся. Втім в українській літературі «кіклопи» так само вживаються. Скажімо, у Франковому перекладі «Теогонії», або тут. В УРЕ так само — «кіклопи», а «циклопи» — перенаправлення. Власне, «кіклоп» — по-грецькому, ближче до оригіналу. А ось пояснення зі словника, на основі якого писалася вікіпедійна стаття «кіклопи»:
У східнослов’янських мовах переважає Еразмова традиція хоч використовуються й елементи Рейхлінової передачі давньогрецьких слів. Справа з нормуванням ускладнюється ще й тим, що деякі імена грецького походження прийшли до нас у латинізованій формі (Ескулап, Гекуба, Геркулес, Поллукс та ін.). Крім того, в спадщину від середньовічної (переважно німецької) традиції ми дістали вимову латинського звука, позначуваного літерою c перед і, е, ае, ое, як нашого ц : Цербер, Церера, Цефей, циклоп, Цірцея (замість Кербер, Керера, Кефей, кіклоп, Кірка) та вимову звука, позначуваного літерою s, як нашого з: Медуза, Креуза, Немезіда, Тезей (замість Медуса, Креуса, Немесіда, Тесей тощо)... У нашому словнику за основу взято Еразмову традицію (як найближчу до оригіналу), традицію класичної латини та українську літературну традицію, зокрема традицію українських перекладів творів давньогрецької та римської літератур...

--N.Português (обговорення) 09:56, 12 грудня 2017 (UTC)

  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка. Тут така ситуація, що треба дивитись не лише написання / вимову в мові-джерелі, а й шлях запозичення. Бо є безліч прикладів, коли споріднені слова, які в мові-джерелі пишуться однаково, потрапили в українську мову різними шляхами, з різними фонетичними та графічними змінами у мовах-посередниках, і відповідно, в українській мові пишуться по різному. Ба навіть трапляється, що одне й те саме слово, запозичене різними шляхами на позначення різних понять, у нас пишеться по різному. Наприклад, Кентавр та Центавр. Наведений «Словник античної міфології» це яскраво показує - стаття називається «КІКЛОПИ», але у прикладах з літератури - «циклопи, циклопічний». Тому варто пошукати більше АД, щоб вибрати більш поширений варіант. Бо обидва варіанти є правильні і здавна вживаються в українській мові.--V Ryabish (обговорення) 19:36, 12 грудня 2017 (UTC)

Коток_(котушка)Котушка[ред. код]

"Коток" дуже загальний термін, а "Котушка" однозначно індентифікує об'єкт статті.--Andriy.v (обговорення) 14:41, 5 грудня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За хоча слово «коток» у цьому значенні широко представлене в СУМ-11, вжитковою назвою є саме «котушка» (у Росії принаймні я не чув слова «каток» щодо пристрою для скочування, тільки «катушка»), у СУМ-11 воно наведене як синонім до «коток». --В.Галушко (обговорення) 14:54, 5 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Не знаю, чи варто в цьому випадку оглядатися на рос. мову. Особисто для мене котушка це в першу чергу "ел.", а не "тех." - тобто радіодеталь.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 6 грудня 2017 (UTC)

Купер-КрікКупер-Крик[ред. код]

Відповідно до § 90 (в) чинного правопису.--В.Галушко (обговорення) 06:56, 4 грудня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За --ЮеАртеміс (обговорення) 14:56, 4 грудня 2017 (UTC)
Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Що дають словники:
"«Крік» - Назва непересихаючих річок або тимчасових водотоків в Австралії" (Великий тлумачний словник, 2005 р.)
«Крик» - Річка, що пересихає, або тимчасовий водоток в Австралії" (Він же...)
Тобто, англійське «Creek» українською передається у 2 варіантах - «Крик» та «Крік». Фонетично там мало бути би «Крік». Але є і варіант «Крик». Тобто, варто пошукати АД про річки а СШа та Австралії загалом і виробити якесь усталене правило, щоб уникнути кожного разу таких номінацій...
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 22:23, 5 грудня 2017 (UTC)
Взагалі-то ми не на слух пишемо запозичені слова. Правопис (§ 90 в) вимагає писати РИ через И в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:28, 6 грудня 2017 (UTC)
Я знаю. Але один із найповніших сучасних словників дає обидва варіанти. --V Ryabish (обговорення) 10:37, 6 грудня 2017 (UTC)

*Symbol neutral vote.svg Утримуюсь В УСЕ він "Купер-Крік" [38] це єдине АД, яке я знайшов щодо цієї річки.--Andriy.v (обговорення) 09:45, 12 грудня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Так як моє "Утримуюсь" не допомогає у підбиванні підсумку — візьму більш чіткішу позицію. За ВП:ІГО назву потрібно узгоджувати згідно з авторитетними словниками та енциклопедіями. В УСЕ він "Купер-Крік" [39], натомість джерел щодо "Купер-Крик" немає. Тож згідно з настановою має бути "Купер-Крік".--Andriy.v (обговорення) 20:18, 27 грудня 2017 (UTC)
Не всі видання додержуються правил правопису. Відповідно до правил передачі географічних назв має бути «Крик». --В.Галушко (обговорення) 20:52, 27 грудня 2017 (UTC)

"Куперс-Крік" - це та сама річка?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:34, 16 січня 2018 (UTC)

ПолієнПоліен[ред. код]

Наявні у першому випадку джерела не дають підтвердження відповідному варіанту написання імені. Натомість вони є у другому.--Олег.Н (обговорення) 17:11, 3 лютого 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Правило § 91. E, Ö, EU: "після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е". Винятки для префіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 3 лютого 2017 (UTC)
Гуглекниги з Полієном--ЮеАртеміс (обговорення) 19:59, 3 лютого 2017 (UTC)
У цьому випадку те ж правило, що й з "Дієґо" або "спанієль". Але треба й на джерела дивитись із конкретним іменем конкретного персонажа--Unikalinho (обговорення) 06:42, 9 березня 2017 (UTC)
Етимологічно тут "префікс" полі-: Πoλύαινoς - багатохвальний. Проте імена запозичується як єдина основа-корінь. "Префікс" полі- виокремлюється в українській мові лише в наукових загальних назвах. Звісно, це суто моє розуміння цього питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 9 березня 2017 (UTC)
В тому-то й справа, що це ім'я до нас запозичилось із латинської, яка не знала такого префікса. А от щодо слів, які прийшли до нас прямо з грецької, то тут якраз має бути "полі + е", тобто не асимілюватись ("поліестер", "поліетилен")--Unikalinho (обговорення) 05:38, 10 березня 2017 (UTC)
Хм, хоча варіант у рувікі ru:Полиэн і та транслітерація латинкою, що там подана (Polyaenus), наштовхує на висновок, що свою версію про аналогію з "Дієґо" я маю закреслити і сказати, що я Symbol support vote.svg За перейменування--Unikalinho (обговорення) 05:42, 10 березня 2017 (UTC)

Підсумок[ред. код]

  • Не перейменовувати. В українському чинному правописі чітко зазначено: «після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е» (§91.2). Згідно з офіційним правилом ВП:МОВА (преамбула і №2) назви у Вікіпедії пишуться «відповідно до правил чинного українського правопису». Тому залишено «Полієн». --Намѣсникъ (обговорення) 03:33, 28 квітня 2017 (UTC)

Нове обговорення[ред. код]

Так це перейменування вже обговорювалося, але при винесенні рішення чомусь обійшли стороною написання імені у АД. В авторитетних джерелах цього автора називають Поліеном. Українська радянська Енциклопедія, ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Також в § 91 правопису чітко написано, що після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е. Навіть є приклад поліедр з тим же префіксом полі. Користувач @Unikalinho: вказав, що ім'я Поліена прийшло до нас з латини, де не було префікса полі. Але це не вірно, Поліен був грецькомовним автором, і його твори у Східній Европі були відомі саме на грецькій. Тобто користувач @Намѣсникъ: виніс рішення яке суперечить АД та правопису.--Venzz (обговорення) 21:08, 4 листопада 2017 (UTC): Питання було в тому, чи можна розглядати ім'я по морфемах. Що в загальних назвах ми виокремлюємо продуктивний в науковій мові префікс — це безперечно.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:22, 27 листопада 2017 (UTC) У словнику імен — Полієн: Інші джерела на ІЄ: [40], [41], [42], [43], [44], [45], [46], [47], [48] тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:30, 27 листопада 2017 (UTC)

На ІЕ є не менше джерел. Тут питання у іншому, що авторитетніше у цьому випадку, енциклопедія чи словник?--Venzz (обговорення) 17:48, 13 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. За правописом — ІЄ. Тут маємо справу з іменем, а не зальним словом. В грецькій полі- префікс; у нас — лише в складених словах типу поліестер, поліетилен. Якщо писати Поліен, то що таке ен?--N.Português (обговорення) 05:02, 29 листопада 2017 (UTC)
    • Правильне питання. Слово мусить мати сенс і без префікса.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:42, 29 листопада 2017 (UTC)
      • Правопис з вами не згоден. У прикладі з префіксом полі наведене слово поліедр. То що таке едр?--Venzz (обговорення) 17:48, 13 грудня 2017 (UTC)
        • έδρα — основа, база.--Анатолій (обг.) 19:11, 17 грудня 2017 (UTC)
          • Але у цьому разі не розумію суті претензій, бо «ен» це αινώ — похвала. Про це ще в першому обговоренні писали.--Venzz (обговорення) 20:22, 17 грудня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За за аргументом Unikalinho вище. В оригіналі Πoλύαινoς.--Анатолій (обг.) 19:13, 17 грудня 2017 (UTC)

Тайн_(Середзем'я)Тан (Середзем'я)[ред. код]

Згідно з перекладом Олени Фешовець. --В.Галушко (обговорення) 17:05, 20 листопада 2017 (UTC)

Оскільки ніхто не висловився проти, а в більшості перекладів «тан», то можна й перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 19:15, 27 грудня 2017 (UTC)

ПрочитністьЛегкочитність[ред. код]

Пропоную віддати перевагу слову легкочитність для зодноріднення термінології, позаяк це слово добре пасує до низки споріднених і співзвучних понять: легкомовний, важкомовний, легкописний тощо. asmforce (обговорення) 17:23, 26 жовтня 2017 (UTC)

Як я розумію, прочитність взято з Англійсько-українського словника з програмування і математики (вид. Надстир'я). [49]--ЮеАртеміс (обговорення) 14:49, 20 листопада 2017 (UTC)
Коли вже згадано про той словник, то слід зауважити, що там наведено і прочитність, і легкочитність також. asmforce (обговорення) 19:55, 20 листопада 2017 (UTC)

Шаблон:OtherusesШаблон:Інші значення[ред. код]

На українській мові. Дивно побачити англійський текст у статтях. Джим Гаррісон(англ.) 11:07, 15 листопада 2017 (UTC)

Це Ви ще місцеві Японські Шаблони не бачили, тут Вікіпедія поліглотів, ващєто :-). Ви ще гіпертекстову мову розмітки запропонуйте українізувати.--Avatar6 (обговорення) 15:16, 15 листопада 2017 (UTC)
Це для зручності дубльований, проте основною назвою, звісно, доречно зробити українську. Анл. лишити перенаправленням.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:35, 15 листопада 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти

  1. нема сенсу. Від цього він зі статей не зникне. Англомовні назви використані для спрощення, скорочення, стандартизації використання, також і між різними вікі. Спроби локалізовувати назви шаблонів автоперекладом назв лише створюють безлад, непорозуміння і несумісність, як це сталося з шаблонами {{main}} (і·о·Д·р··#), {{catmain}} (і·о·Д·р··#), {{details}} (і·о·д·р··#). Тут ще й самі українці української не знають...--Avatar6 (обговорення) 15:16, 15 листопада 2017 (UTC)
  2. категорично проти, оскільки (1) у кирилічній клавіатурі відсутні фігурні дужки, зручніше писати, якщо шаблони у латиниці, наприклад {{main}}, {{iw2}} etc; (2) англомовні назви уніфіковані, в принципі єдині для всіх мовних розділів. — Юрій Дзядик в) 12:33, 17 листопада 2017 (UTC).
  3. згоден з попередніми. Англійська — міжнародна мова, зокрема використовується і в програмуванні. До того ж англійські назви коротші.--Анатолій (обг.) 10:49, 19 листопада 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За

  1. зручніше писати українською, а не англійською. І це не код. Щодо японських шаблонів їх теж не повинно бути. І до кінця року їх не буде. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 18:57, 15 листопада 2017 (UTC)
    для цього і існує перенаправлення. Якщо користувач одночасно постійно редагує в різних вікі використовувати локалізовані назви технічних речей "не зручніше", тим більше, коли вони локалізовані як кому заманеться. Чому не
    • 'ще значення', '{{значення}}', 'інші статті', 'є ще статті'…
    кирилічні мови чи не в рази лексично багатші, наслідком чого є втрата "формальності" і "технічної лаконічності".
    почніть з настанов; в настановах багатозначностей усюди використано усталені десятиріччям назви шаблонів. Приклад безглуздого перейменування {{DisambigF}} (і·о·д·р··#) у {{Surname}} (і·о·д·р··#) і перетягування купи англосинонімів до нього (щоб як в англовікі мовляв). Результат — повний безлад і заплутування користувачів.
    Українська Вікіпедія ще й "звалище перенаправлень", зокрема шаблонів, через вищезазначене.
    --Avatar6 (обговорення) 05:01, 16 листопада 2017 (UTC)
    безглуздо, це коли я пишу статтю і використовую шаблон "Інші значення", а мені одним редагування говорять, що потрібно "Otheruses". То для чого тоді перенаправлення? Може я щось не розумію :с Тоді вибачаюсь. Але тут мова не про {{DisambigF}} (і·о·д·р··#) у {{Surname}} (і·о·д·р··#), а про україномовні назви шаблоні. Це полегшить українцям редагування української вікіпедії, особливо новачкам. Наприклад, французька, італійська, російська здебільшого використовують назви шаблонів на своїй мові. Я вважаю, що так буде правильніше. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 22:44, 16 листопада 2017 (UTC)
    сміливо правте ВП:Перенаправлення щодо безглуздості виправлення локалізованих або синонімічних перенаправлень. Я сам 'в офуї' щодо таких правників, яким це ' просто муляє', але правлю сам і 'для себе', хоч на редіректи, хоч створюю лаконічніші редіректи (це усталено, загалом, якщо інші тільки 'на хвилинку' щоб тицьнути' правлять), бо я користуюсь кожен день, і роблю внесок швидше і зручніче за замулені очі. Хочаб історії редагувань дивіться - купа роботи в з.

. отак .--Avatar6 (обговорення) 19:15, 17 листопада 2017 (UTC) Symbol neutral vote.svg Утримуюсь

  1. Як на мене — не суттєво. У панелі редагувань стоїть {{Otheruses|}}, а не {{Інші значення|}}. Клацнув — маєш. Писати {{Інші значення|}} довше ніж клацати на кнопку з панелі реагувань. У деяких інших вікі саме англійська назва. Міняти всі {{Otheruses|}} на {{Інші значення|}} — виглядає нудним і клопітним (звісно, якщо хтось має бота — інша справа). Я Symbol support vote.svg За українізацію шаблонів, але Symbol oppose vote.svg Проти різнобою в статтях і марудної роботи. --N.Português (обговорення) 04:30, 17 листопада 2017 (UTC)
    для такої робити, лише бот, бо 70 тис. включень виправляти це вже мазохізм =) --くろねこ Обг. 10:28, 19 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, не бачу сенсу в такій зміні. Так, українське, але до Otheruses усі звикли та під нього підлаштовані інші шаблони ({{Othernames}}, {{Otherplaces}}) тощо. Якщо хтось має час і бажання позамінювати всюди від усіх статей до панелі редагувань, включаючи не лише цей, а й усі шаблони, то можна розглянути таку пропозицію, а така одинична пропозиція принесе більше шкоди (різнобій, всі все одно використовують перенаправлення), ніж користі — NickK (обг.) 15:30, 10 грудня 2017 (UTC)

Β ДельфінаБета Дельфіна[ред. код]

Як і більшість статей про зірок. Є перенаправлення, яке я не можу вилучити. P.S. Це Вікіпедія:Іменування статей#Латинська, українська та іншомовні абетки. Джим Гаррісон(англ.) 10:05, 15 листопада 2017 (UTC)

Підсумок (оскаржено)[ред. код]

Перейменовано згідно традиційного іменування зірок в Українській Вікіпедії. Для полегшення пошуку власні назви в таких випадках прийнято подавати в преамбулі, а не виносити у назву статті. --Nina Shenturk (обговорення) 18:58, 26 листопада 2017 (UTC)

Причина оскарження — помилкове розуміння традиції.
Традицію української Вікіпедії (щодо назв зір із власними назвами) добре видно у відповідній категорії: серед шести десятків статей у цій категорії переважну більшість (понад п'ятдесят) названо саме власними назвами, а не позначеннями Байєра: Алголь (β Персея), Вега (α Ліри), Альбірео (β Лебедя), Рігель (β Оріона), Міра (ο Кита), Міцар (ζ Великої Ведмедиці) і т.д.
Така ж традиція і в Астрономічному енциклопедичному словнику:
  • «Алголь (Горгона) — зоря β Персея, ...»[4]
  • «Вега — зоря α Ліри, ...»[5]
А позначеннями Байєра користуються тоді, коли зоря не має власної назви.
--Olvin (обговорення) 11:08, 27 листопада 2017 (UTC)
P.S. Звісно, на місці червоних посилань (на кшалт β Персея) мають бути перенаправлення на відповідні статті (призначені для пошуку за відповідними позначеннями зір). --Olvin (обговорення) 11:08, 27 листопада 2017 (UTC)
Якщо вже на то пішло, то назви статей про зорі обираються не за якимось там універсальним залізобетонним принципом, а за широтою ужитку. Наведені вами приклади — це загальновідомі зорі, чиї власні назви широко вживаються у літературі й відомі навіть неспеціалістам. Сумніваюсь, що β Дельфіна може стати з ними в один ряд. Показово, що Альфа Центавра так і залишилась названою за позначеннями Байєра, бо під назвою Толіман аматори навряд чи її впізнають. --Nina Shenturk (обговорення) 18:49, 27 листопада 2017 (UTC)
@Nina Shenturk: Добре. Тоді яку саме традицію Ви мали на увазі, коли підводили підсумок?
Про всяк випадок зауважу, що «Альфа Центавра» — це не позначення Байєра (їх пишуть грецькими літерами, тобто, буде α Центавра). Однак зоря більше відома саме під кирилізованою назвою. Така ситуація загалом зрозуміла (і я писав про неї в сусідньому обговоренні), але це скоріше виняток, а не традиція.
--Olvin (обговорення) 22:35, 27 листопада 2017 (UTC)
Традицію іменування маловідомих зорь. Кирилізація позначення Байєра — просто данина технічному прогресу, адже в інтернеті зазвичай не використовують грецькі літери у пошуку. --Nina Shenturk (обговорення) 18:26, 29 листопада 2017 (UTC)
@Nina Shenturk: Тобто, Ви вважаєте, що існує традиція називати зорі не їх назвами (якщо назва у зорі є)? --Olvin (обговорення) 21:27, 3 грудня 2017 (UTC)
Вибачте, мені здається, що дискусія пішла по колу. Свою думку я чітко висловила у першій репліці від 27 листопада (див. вище). --Nina Shenturk (обговорення) 17:52, 5 грудня 2017 (UTC)
Якщо Ви маєте на увазі твердження, що «назви статей про зорі обираються не за якимось там універсальним залізобетонним принципом, а за широтою ужитку», то загалом я його не заперечую. Проте у Вашому підсумку (як і в подальшому його обговоренні) не показано, що позначення «Бета Дельфіна» має ширший вжиток, ніж назва «Ротанев». --Olvin (обговорення) 09:18, 6 грудня 2017 (UTC)

  1. http://profspilka.kiev.ua/faq/
  2. Дельфін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 127. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 2. November 2016. 
  4. Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16. — ISBN 966-613-263-X.
  5. Вега // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 63. — ISBN 966-613-263-X.

χ¹ ОріонаХі¹ Оріона[ред. код]

Як і більшість статей про зірок. Але Хі¹ або Хі1? Джим Гаррісон(англ.) 09:46, 15 листопада 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Незрозуміла пропозиція. Чинна назва статті («χ¹ Оріона») цілком правильна. --Olvin (обговорення) 10:57, 15 листопада 2017 (UTC)
    @Olvin: Джим пропонує замінити грецьку літеру χ на її українську назву хі.--Анатолій (обг.) 10:55, 19 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За За аналогією до Лямбда Оріона (а не λ Оріона), Сигма Оріона (а не σ Оріона) чи Альфа Центавра (а не α Центавра). --Анатолій (обг.) 10:55, 19 листопада 2017 (UTC)
    @Ahonc: Спробуйте пошукати назву «Хі¹ Оріона» (або «Хі1 Оріона») — ніде (крім оцієї пропозиції Вікіпедії) Ви такого не знайдете. У фахових джерелах (зокрема, й україномовних) пишуть грецькі літери. Тож має бути якраз навпаки: λ Оріона (а не Лямбда Оріона), σ Оріона (а не Сигма Оріона). Бо саме так у фахових джерелах (і в україномовних теж).
    Щодо Альфи Центавра, то вона має власну назву (Толіман), і, можливо, варто було б назвати статтю саме так. Однак, назва «Альфа Центавра» вельми поширена в нефаховій літературі. --Olvin (обговорення) 10:20, 20 листопада 2017 (UTC)
    Скоріше Symbol support vote.svg За, так як вважаю, що назви статей мають бути придатні для набору за стандартних умов (коли в користувача лише англійська латинка і українська кирилиця). Може й верхній індекс зайвий?--ЮеАртеміс (обговорення) 16:11, 27 листопада 2017 (UTC)
    Для того, щоб статтю знайшли (зі стандартної клавіатури), слід створити відповідні перенаправлення (і латиною, й українською). Однак назва змістовної (основної) статті має бути як у джерелах:
    --Olvin (обговорення) 16:53, 27 листопада 2017 (UTC)
  • Точно Symbol oppose vote.svg Проти такої пропозиції: Хі¹ Оріона так само неможливо набрати з клавіатури, як і Χ¹ Оріона (тієї одинички нема на клавіатурі). Якщо є якесь вживане в українській мові написання, слід перейменувати на нього, якщо немає іншого, крім як Χ¹ Оріона — залишити це й створити перенаправлення для зручності — NickK (обг.) 15:36, 10 грудня 2017 (UTC)

Багатоока О[ред. код]

Hello! Now the title uses a very rare letter (for example, I see only a square), which seems to contradict Вікіпедія:Іменування статей#Латинська, українська та іншомовні абетки. Джим Гаррісон (обговорення) 10:50, 13 листопада 2017 (UTC)

Є сенс не застосовувати символи, що не є частиною української та англійської абетки у назвах статей, бо вони проблемні для набору та зображення (не в усіх шрифтах є). Тож я Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 13 листопада 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За мені взагалі здається, що це медові соти--くろねこ Обг. 19:24, 13 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Вкажіть джерела (ВП:АД) такого іменування. --N.Português (обговорення) 04:58, 14 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, стаття про кириличну літеру, а статті про кириличні літери в нас зазвичай називаються власне літерами, а не їх назвами (наприклад, Ь, а не М'який знак). Звісно, є винятки, наприклад, Великий юс, але в такому разі варто навести україномовні джерела на назву цієї літери — NickK (обг.) 08:17, 8 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За У мене на мобілці з ОС Android 4.4.2. "KitKat" символ не відображається.--Andriy.v (обговорення) 21:07, 8 січня 2018 (UTC)

Крузейро_(спортклуб)Крузейру[ред. код]

Як і у випадку з Фламенгу — кінцева -o у бразильській португальській передається як -у. Про це свідчить і транскрипція назви, подана в англовікі: [kɾuˈzejɾu esˈpoɾtʃi ˈklubi], а також назва міста, яке представляє команда — Белу-Оризонті.--Анатолій (обг.) 10:36, 30 жовтня 2017 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Вікіпедія англійською не є АД для бразильців; назва спортивного клубу не обов'язково має співпадати з назвою населеного пункту (Генуя/Дженоа, Неаполь/Наполі тощо). --Lexusuns (обговорення) 10:40, 30 жовтня 2017 (UTC)
    Де я писав про співпадіння? Це приклад передачі назви.--Анатолій (обг.) 13:42, 30 жовтня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Слушна пропозиція. Назва клубу португальська. Кінецеве ненаголошене o в португальській звучить як наше у. Так само й в європейській португальській Cruzeiro МФА: [kɾu.ˈzɐj.ɾu]. Для прикладів: Афонсу, Авейру тощо. Крузейро — це старопортугальською, якою вже давно не говорять. --N.Português (обговорення) 12:14, 30 жовтня 2017 (UTC)
    А ось в цій таблиці для штату Мінас-Жерайс, звідки клуб, ненаголошене «o» в кінці слів транскрибується як «о». А таблиця ґрунтується на правописі, тому це однозначно не «старопортугальська». --Lexusuns (обговорення) 13:32, 30 жовтня 2017 (UTC)
    Вікіпедія португальською таке саме АД, як і англійською. То таблиця (наскільки зрозумів) вимови різних діалектів, а не транслітерації з мови (до того ж вона ще й без жодного джерела). У нас в Україні теж в різних регіонах можуть по-різному вимовляти одне й те саме слово, але ж ми не записуємо його по-різному.--Анатолій (обг.) 13:35, 30 жовтня 2017 (UTC)
    То ж вам ніхто не забороняє навести АД для бразильської португальської. --Lexusuns (обговорення) 06:08, 31 жовтня 2017 (UTC)

То справді говори (стара вимова часто зберігається на периферії, а не в центрі). Погляньте, будь ласка, бразильську вимову: Cruzeiro. Якщо вам потрібне АД на те, що фінальне ненаголошене О в бразильській португальській вимовляється як U, прошу: Thomas, Earl W. (1974). A Grammar of Spoken Brazilian Portuguese. Nashville, TN: Vanderbilt University Press. .С. 6. (О.3.с). --N.Português (обговорення) 13:33, 31 жовтня 2017 (UTC)

Це рівнозначно, якщо я вам дам посилання на український правопис і скажу, наприклад, що перед «к, п, т, ф, х» пишеться суфікс «с».
Не зрозумів, що чому «рівнозначно» і до чого тут український правопис. Мова про кінцеве португальське О, що вимовляється як U (як у слові Роналду). Я навів вам джерела, що підтверджують цей простий факт. Ви оспрорюєте факт, чи що? --N.Português (обговорення) 06:33, 1 листопада 2017 (UTC)
Я не заперечую ваші джерела, а кажу про те, що ви тільки надали книжку, де, за вашими словами, є ця інформація. Я, наприклад, не маю часу читати її всю, щоб знайти відповідь на питання, яке поставлене в цьому обговоренні. --Lexusuns (обговорення) 18:08, 1 листопада 2017 (UTC)
О! Тепер я зрозумів, про що мова. Я написав в кінці джерела: «С. 6. (О.3.с)» — це Сторінка 6. Літера О. Пунтк 3. Підпункт с. Там зазначено, що кінцеве ненаголошене О, що вимовляється як U. --N.Português (обговорення) 11:25, 6 листопада 2017 (UTC)
Чудово, тільки вказана книга написана 1974 року і не знає, наприклад, про реформу португальської мови 1990 року. Знайшов ще одне джерело, де вказано, що в деяких областях Бразилії (у яких саме — див. вище) ненаголошене кінцеве «o» вимовляється як «о». --Lexusuns (обговорення) 18:06, 17 листопада 2017 (UTC)
Орфографія (і реформа 1990) не стосується вимови кінцевого О. В областях можуть говорити як завгодно, але це не відміняє загального правила: кінцеве ненаголошене о = [u].--N.Português (обговорення) 03:12, 18 січня 2018 (UTC)
Ви говорите про звуки, але ж назви в нас пишуться літерами, тому орфографія їх стосується ще й як. --Lexusuns (обговорення) 04:56, 19 січня 2018 (UTC)
Подивився відео, так дійсно, схоже, що говорять саме «Крузейро». Але як на мене обидві назви цілком дикі. До чого тут «спортклуб», а тим більше як можна лишати без уточнення, бо є й інший однойменний клуб, а також колишня валюта. Як на мене найбільш коректна назва Крузейро (Белу-Оризонті). --YarikUkraine (обговорення) 11:21, 1 листопада 2017 (UTC)
@YarikUkraine: Ти все відео дивився? Там вживається і так, і так. наприклад на 0:36, 1:16, 2:29 вимовляється з кінцевим -у, в деяких випадках з кінцевим -о. Тож однозначно сказати не можна. Але назва Крузейро (Белу-Оризонті) виглядає абсурдною. В оригіналі це буде Cruzeiro Belo Horizonte. Одну й ту саму літеру в однаковій позиції (ненаголошена в кінці слова) ти пропонуєш передавати по-різному.--Анатолій (обг.) 20:31, 6 листопада 2017 (UTC)
У нас в укрвікі традиційно в бразильських назвах «о» передається як «о», тож і запропонував назву за аналогією до інших назв. Чим Греміо (Порту-Алегрі) чи Ботафого (футбольний клуб) відрізняється від нашого випадку? Або Рівалдо? І таких прикладів сотні. Все будете виставляти на перейменування? Ви вдвох по цим бразильським назвам воюєте вже сто років, а треба просто створити єдине правило іменування бразильських статей і раз і назавжди закрити це питання, бо інакше до синіх віників ті назви будемо ганяти. Судячи з усього у бразильців самих нема чіткого розуміння як вимовляти ті слова, тож треба створювати свої правила. --YarikUkraine (обговорення) 20:50, 6 листопада 2017 (UTC)
Ну оскільки загального правила не прийняли (у випадку з Фламенгу так і було сказано в підсумку, що стосується лише цього вмпадку), то доведеться всі виставляти. Щодо традиції — а як же Сан-Паулу, Мату-Гросу, Белу-Оризонті, Порту-Алегрі, Пернамбуку; Роналду, Роналдінью, Ромаріу, Тьягу Альберту, Налду, Жилберту Сілва, Фернандінью тощо?--Анатолій (обг.) 20:57, 6 листопада 2017 (UTC)
Я створював обговорення, тоді його навіть додали в ЗО, що викликало обурення в NickK і Base. За бажання його можна поновити. P.S. Фернандінью на перейменуванні, не варто його ставити в один ряд з Роналду та Сан-Паулу. --Lexusuns (обговорення) 04:56, 7 листопада 2017 (UTC)
@Lexusuns: Я не проти обговорення, але це має бути або: а) обговорення пропозиції правила між спеціалістами, бо пересічні вікіпедисти не знають особливостей бразильської вимови, б) загальне обговорення спільнотою проекту правила для затвердження, якщо такий буде підготовлений — NickK (обг.) 12:06, 7 листопада 2017 (UTC)
  • Та ні, кнайпи - то для бідних, то просто аби поговорити і забути. Треба створити щось накшталт Вікіпедія:Іменування статей/Таджикистан і проблема в вирішиться раз і назавжди. Я не розумію сенс виставлення на перейменування це обговорення, бо це не проблема цієї конкретної назви, а загальна для усіх бразильських назв. --YarikUkraine (обговорення) 16:18, 7 листопада 2017 (UTC)
@NickK: чому ви вважаєте, що залучити спеціалістів, відкривши обговорення у Кнайпі, неможливо?
@YarikUkraine: з Кнайпи можна розпочати, за умови, коли з'явиться база, на основі якої можна будувати правило, можна створювати сторінку на Вікіпедія:Іменування статей з більш конкретними пропозиціями. Принаймні я собі це так уявляю. Буду радичй почути інші варіанти. --Lexusuns (обговорення) 18:46, 11 листопада 2017 (UTC)
@Lexusuns: Я не казав, що це неможливо, більше того, за теоремою про нескінченну мавпу це можливо. Щоправда, в нас нескінченної мавпи нема, бо бот архівує обговорення, і от імовірність знайти спеціаліста протягом місяця доволі низька. Ви ж поставили фахове питання (які саме особливості бразильської вимови?), і от йому в оголошенні не місце — NickK (обг.) 18:56, 11 листопада 2017 (UTC)
Ну поговорили у кнайпі, я бачив. Дуже цікаво. І чим воно допомогло? Мій інший варіант я вище написав: створити проект правил про іменування бразильських статей і виставити його на загальне обговорення. От тоді зразу дискусія і з'явиться, і зауваження, і все інше. І згадати про обговорення проекту правил на тій дошці оголошень можна буде цілком легально. Одним словом одні плюси. --YarikUkraine (обговорення) 19:45, 11 листопада 2017 (UTC)
Підтримую варіант Крузейро (Белу-Оризонті), як найбільш коректний. Навряд можуть бути тут прикладом географічні назви. Міста будувалися і відповідно отримували назви ще за часів португальського панування у Бразилії.
Якщо немає чіткого правила — найкращий варіант — дотримуватися первинної назви. --Roman333 (обговорення) 19:22, 17 грудня 2017 (UTC)

Хрест_Святого_ЮріяХрест Святого Георгія (Каталонія)[ред. код]

Уникає плутанину з аналогічним символом Святого Георгія (Юрія), статті, присвячені яким в Українській Вікіпедії зараз розрізняються тільки капіталізацією (?!)--В.Галушко (обговорення) 19:36, 25 жовтня 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Наскільки мені відомо, поточна назва це суто західноукраїнський локальний манір іменування цього святого. Про святого Юру доречно говорити в контексті греко- та римо-католицтва чи навіть православ'я саме українського. Наприклад, по якусь західноукраїнську церкву (будівлю) Святого Юри. А нагороди "настільки" не адаптуються. ПРОТЕ! Бачу мовою оригіналу Sant Jordi. Можливо є сенс через письмову подібність передавати як Юрій. Але це читається Жорді.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 26 жовтня 2017 (UTC)
  • Точно додати уточнення, бо за замовчуванням в українській мові «хрест святого Георгія» — це Георгіївський хрест. Утримуюся щодо Юрія/Георгія: не знайшов згадок в українських джерелах, тож мабуть і так, і так прийнятно — NickK (обг.) 11:54, 19 листопада 2017 (UTC)

Хрест_святого_ЮріяХрест Святого Георгія[ред. код]

Поширеніша назва, ближча до канонічної форми імені--В.Галушко (обговорення) 19:34, 25 жовтня 2017 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Наскільки мені відомо, поточна назва це суто західноукраїнський локальний манір іменування цього святого. Про святого Юру доречно говорити в контексті греко- та римо-католицтва чи навіть православ'я саме українського. Наприклад, по якусь західноукраїнську церкву (будівлю) Святого Юри. А нагороди "настільки" не адаптуються. ПРОТЕ! Бачу мовою оригіналу Sant Jordi. Можливо є сенс через письмову подібність передавати як Юрій. Але це читається Жорді.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 26 жовтня 2017 (UTC)
Та тим то й ба, що цей термін не вузький західноукраїнський, а майже всесвітній. Треба наблизити до міжнародного стандарту. Навіть ім'я британських королів George ми адаптуємо як Георг, а не Юрій. --В.Галушко (обговорення) 12:00, 26 жовтня 2017 (UTC)
  • Це питання вищого рівня — як іменувати статтю: Святий Юрій чи Святий Георгій. Зазначу, що святий Юрій — не локальний, а загальноукраїнський (руський) варіант. Є топоніми Юр'їв (Біла Церква), є козацькі (східноукраїнські) пісні: «Нам поможе святий Юрій, Ще й Пречиста Мати Лихо звоювати! », є численні «Юр'євські» східнохристиянські церкви. Тобто, st.Georgius — це св. Юрій в українській традиції. Особисто, мені подобається оригінальне греко-латинське Геогрій (грец. Γεώργιος, лат. Georgius), але у різних народів цього святого іменують по-своєму: у поляків — «Єжи», у німців — «Геогр», у португальців — «Жоржі», у іспанців — «Хорхе». Тому, українське «Юрій» теж не погано. Відповідно, хрест св. Юрія — цілком нормальний варіант.--N.Português (обговорення) 03:24, 27 жовтня 2017 (UTC)
    • Не згоден, що святий Юрій це загальноукраїнський варіант. Він скоріше характерний для Греко-католицької церкви. Наприклад на сайті УПЦ МП святого звуть Георгієм, на сайті УПЦ КП також Георгій. Тобто дві найбільші православні церкви України вважають його Георгієм. А це, хочу нагадати, більше 80% від усіх вірян України.--Venzz (обговорення) 22:00, 2 листопада 2017 (UTC)
      • На сайтах УГКЦ також зустрічається св. Геогрій. Тому ви не праві. Не думаю, що Ярослав Мудрий і козаки були греко-католиками)))... Даним українських опитувань не вірю, бо вони маніпулятивні (як хазяїн чи грошедавець наказав, такий результат і дають). --N.Português (обговорення) 04:21, 11 листопада 2017 (UTC)
        • Стаття святий Юрій чи Геогрій. Кхм... я наприклад не знаю, як іменувати це - Юрій та Георгій. Хоча перше це слов'янське ім'я, а друге грецьке. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:15, 22 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Виходжу з того, що Святий Георгій і Святий Юрій є фактично рівновживаними варіантами в українській мові. Не думаю, що є сенс сперечатися, хто з них правіший, факт у тому, що в нас купа Георгіївських церков від Любомля до Феодосії і купа Юр'ївських церков від Дрогобича до Остра. Цей же хрест є передусім символом Англії та Грузії (ще Волині, але святий Георгій/Юрій нині не вважається святим покровителем Волині — нині ним вважається Федір Острозький). У контексті святого покровителя Англії та Грузії він відомий саме під ім'ям Святого Георгія (так пише, зокрема, й газета, яка називає його загалом Юрієм). Звісно, це доволі суб'єктивно, але виглядає, що найбільш упізнаваним саме в цьому контексті буде варіант Хрест Святого Георгія Хрест святого Георгія (виправив — NickK (обг.) 18:38, 22 листопада 2017 (UTC)) — NickK (обг.) 11:26, 19 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти якраз із тих самих міркувань, що й попередній дописувач. Оскільки Юрій і Георгій є практично тотожними, та ще «рівновживаними», цілком очевидно, що перевагу слід віддати саме українізованій формі на противагу до русифікованої. Бо інакше дуже дивна логіка виходить - раз форми "рівновживані" - значить з двох рівних слід вибрати російську???. Опритомнійте, люди. Може ви не в Україні живете, то нічого не відчуваєте? Почитайте російську цитату з Лєскова в статті Святий Юрій, який прямо вказує, що малоруський святий - Юрій, але "по-новому" його слід вимовляти Георгій. Більше того, форма Юрій була доволі поширена і в самій Росії, чому свідченням багато географічних назв, але потім германізувалась чи що там з нею сталось - історики мови краще скажуть. Про Грузію можна повірити, а про Англію - це запльот, бо там є своя форма Джордж. Справді, дуже і дуже суб'єктивно, а саме русифікаторсько-суб'єктивно. Прохання залишити як було, і особливе прохання - до п. Галушка. Вже краще драконьте біологію, аніж російсько-українські дражливі мовні теми. І перестаньте педалювати правоcлавіє, як авторитетну інстанцію, це на сьогодні більше філія КГБ, аніж церква. А, і ще одне - святий в середині речення пишеться з малої літери. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:15, 22 листопада 2017 (UTC)
    @Mykola Swarnyk: Дякую за уважність щодо малої літери. Але не віддавайте, будь ласка, Георгія росіянам. Це грецьке ім'я, яке прийшло до нас разом з християнством. Єдина різниця в тому, що народним варіантом у давньоруські часи був Юрій (який засвоївся і в російській, і в українській мові), а от російським варіантом, не притаманним українській мові, є Єгор. От русифікаторством було б називати його хрестом святого Єгора, але до такого ще додуматися ж треба. Скажімо, Георгій (Кониський) або Вороний Георгій Феодосійович та його сучасник Ґалаґан Григорій Павлович цілком-таки українці, і віддавати їх Росії не потрібно — NickK (обг.) 18:38, 22 листопада 2017 (UTC)
    Я ні на хвилинку не пропоную нікому віддавати ані Георгія, ані Жоржа. Ані Григорія (це щоправда цілком інше ім'я, не пов'язане з Георгієм/Юрієм і його не слід додавати до обговорення). Я лише пропоную зважити питомість імені цього конкретного святого і його хреста. На мою думку, в українській вікіпедії слід зважено зберегти конотацію саме Юрія як українського святого і таким чином лишити в стороні, обійти і Георгія Побідоносця, і георгіївський хрест (як царську нагороду), і георгіївську лєнточку і подібні несмачні асоціації. Адже не секрет, що мова і понятійний апарат впливає на думання і свідомість. Заміни козацького святого Юрія („Нам поможе святий Юр і Пречиста Мати/турка звоювати!/Ой чи пан, чи пропав, -/Двічі не вмирати...“) на імперського Георгія - і стиль докорінно міняється, зразу вилазить і лєнточка, і гаспада юнкера, і суча дочка Катерина. З Юрієм цієї всієї чортівні набагато менше. А дітей називайте - хоч Жоріком, хоч Жоржиком, тут я вам не Фаріон. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:29, 23 листопада 2017 (UTC)
    Щодо Ґалаґана перепрошую, не той лінк скопіював (зараз уже так швидко не знайду, який хотів скопіювати). Цей святий не український, він з сучасної Туреччини та став відомим за римських часів. А щодо конотації, то справа в тому, що цей хрест не був символом козаків, а відомий передусім як символ англійців та грузинів. Принаймні особисто в мене з «хрестом святого Георгія» суб'єктивно саме така асоціація: Англія та Грузія. З «хрестом святого Юрія» асоціації немає — NickK (обг.) 23:57, 28 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Юрій (en:Yury) та Георгій (en:George) два різні імені. Одне слов'янське, інше грецьке. Ми же не називаємо Юрій Долгорукий, Георгієм. А то виходить Майборода Георгій Іларіонович це Юрій. Я думаю суть моїх слів ви зрозуміли. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:25, 22 листопада 2017 (UTC)
    Думка ваша незрозуміла. Походження обох форм імені Юрій і Георгій - те саме, грецьке (не слов'янське). Обидві форми імені дуже поширені і в Росії, і в Україні. Святий - той самий, не двоє різних! Як правильніше назвати святого в заголовку статті? Бо обидві форми присутні в широкому обігу. Довгорукий не в тему, бо за життя був відомий під іменем Ґюрґі (Дюрґі), і по крові принаймні наполовину половець, син половецької княжни. Неодноразово старався захопити київські землі - тобто ворог однозначно! Якраз за це зневажливо прозваний Довгоруким. Ймовірно, Юрій приліплене пізнішими російськими істориками-слов'янізаторами для облагородження. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:29, 23 листопада 2017 (UTC)
    Юрій вживалося лише в слов'янській вимові, через неспроможність вимовити грецьке Γεώργιος. Походження імені Юрій слов'янське, а от Георгій грецьке. Те саме і ru:Егор. Слов'яни використовували Святий Юрій, а от іноземці говорили Святий Георгій, Святий Джордж. Я перечитав Ваш коментар вище і я розумію, що час добре "погрався" з чим іменем і, на жаль, не в кращу сторону. На мою думку буде краще зберегти початкову назву Γεώργιος. Так склалося історично, що у нас Святий Юрій = Святий Георгій, але не в іноземців. У них Юрій=Yury; Георгій=George. Щодо конкретної нагороди, то краще за все подивитися, що більше вживається, бо ми так будемо воювати безкінечно (не гуганаліз). Думки за чашкою чаю. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 04:08, 23 листопада 2017 (UTC)
    Далі ваша думка мені неясна. Якщо Юрій - слов'янське, а українська мова, та якби лишається слов'янською... то чому переходити на Георгій? Може вже, оскільки енциклопедія українська... вживати й українські імена святих? Адже Saint Yury не існує, існує Saint George. Saint George = св. Юрій. Порівнюємо з московсько-імперським георгиевская ленточка, георгиевский крест (нагорода), Георгий Победоносец... і робимо вибір. Хоч з чаєм, хоч з пивом. А воювати - воювати доведеться щодня й щогодини, такого «братіка» нам підкинула лиха доля. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:18, 23 листопада 2017 (UTC)
    московсько-імперським, Γεώργιος - грецьке ім'я. Святий Юрій виникло, тому що слов'яни не могли вимовити грецьке ім'я Γεώργιος. Чому тоді короля Георг I не назвемо Юрій I? Будь-ласка перестаньте зрівнювати ім'я святого до вчинків не святих. А чашка чаю символ гармонії, спокою та миру. Вважаєте це війною, вважайте, але в мене інша думка. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 03:05, 24 листопада 2017 (UTC)
    Як я бачу Георгіївський хрест замість Святоюрського, мене жоден чай не годен заспокоїти. Занадто спокійні всі були, аж тепер чужі люди нам розказують, скільки нас мільйонів загинуло і від чиїх рук. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:41, 27 листопада 2017 (UTC)
    @Mykola Swarnyk: Складні часи. Без чаю не обійтися. --くろねこ Обг. 11:52, 1 грудня 2017 (UTC)

Костел_домініканців_(Язловець)Костел Успіння Діви Марії (Язловець)[ред. код]

В україномовних джерелах, наведених у статті, жодного внебовзяття нема. У постанові про взяття на пам'ятки на державний облік значиться просто Костьол (Яблунівка). Проте Бучач-Львів не вважає ті джерела АД. Гугл на Успіння має в 20 разів більше результатів, ніж на внебовзяття.

У більшості джерел Успіння.--Анатолій (обг.) 07:58, 23 жовтня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Якщо з лапками (наприклад, "костел успіння" язловець), то там узагалі розгром:
  • Можливо, є ще якісь інші вживані в джерелах варіанти (не маю змоги все перебрати), але з запропонованих Костел Успіння має очевидну перевагу — NickK (обг.) 19:24, 23 жовтня 2017 (UTC)
    ще успенський костел (679), домініканський костел (1070).--Анатолій (обг.) 19:47, 23 жовтня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти
  • По-перше, храм Римо-Католицький. Він мусить називатися нормальною українською: не польським «костел» (пол. kościół), а українським «церква» (лат. ecclesia); названий він на честь «Внебовзяття» (лат. Assumptio), а не «Успіння» (лат. Dormitio). Краще правильна малознана назва, ніж популярна неправильна.
  • По-друге, статистика Гугла по католицьких темах — не вагомий аргумент. Більшість українських сайтів, в тому числі «фахові», поширюють хибні назви (через незнання римокатолицької термінології, або з ідеологічних причин). Слід брати офіційну латинську назву і перекладати. Тут логіка «чим більше посилань, тим правильніше» — не працює. Бочка багна не стане ложкою меду.
  • Назва Костел домініканців (Язловець) лаконічніше (а отже, зручніше) ніж Костел Успіння Діви Марії (Язловець). --N.Português (обговорення) 03:31, 24 жовтня 2017 (UTC)
    Церквами в нас прийнято називати православні храми, а католицькі — костелами (костьолами). Так їх легше розрізнити.--Анатолій (обг.) 08:00, 24 жовтня 2017 (UTC)
    У нас прийнято називати і організації, і храми «православна церква» і «католицька церква». --N.Português (обговорення) 13:48, 25 жовтня 2017 (UTC)
    Ким прийнято? Можна приклад такого уживання стосовно храмів?--Анатолій (обг.) 13:50, 25 жовтня 2017 (UTC)

Тома_(апостол)Хома (апостол)[ред. код]

Перейменування здійснено з порушенням правил. Я не проти форми Тома, але такі рішення приймають колективно. Перейменувати без обговорення допустимо лише статті з явними помилками в назві. --В.Галушко (обговорення) 14:18, 15 жовтня 2017 (UTC)

Різні переклади Біблії дають різні варіанти: Хома, Фома, Тома. Це можна сказати і про інші імена: Іоанн (Іван, Іоан), Матвій (Маттей), Фадій (Тадей). В Українській Вікіпедії відсутній який-небудь стандарт правопису таких імен, бо нема загальноприйнятого перекладу Біблії українською, на зразок російського Синодального. --В.Галушко (обговорення) 14:10, 17 жовтня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Підтримую нейтральну форму "Тома". В науковому вжитку побутує саме ця форма (пор. Томізм, Неотомізм). Хома - це якась більше просторічна форма, а Фома - це взагалі попахує русскомірщиною. Зрештою, і в сучасному церковному вжитку побутує Тома - особисто знаю, і навіть не одного - отця Тому. Тому - хай буде Тома. Джерел достатньо. Наприклад, Благовісник Блаженнішого Любомира Гузара. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:32, 27 жовтня 2017 (UTC)
Взагалі-то, «Фома» - це не «руськомірщина», а «грецькомірщина», я про це вище вказував. Ми запозичили це ім'я саме з новогрецької мови і саме у такому варіанті. На відміну від західних мов, які запозичили його за посередництва латини (звідки й варіант «Тома»). --V Ryabish (обговорення) 07:46, 28 жовтня 2017 (UTC)
Якщо віддавати перевагу «міжнародній», а не «народній» формі, треба бути послідовними, і поставити питання про заміну «Святого Юрія» на «Святого Георгія», «Святого Івана» — на «Святого Іоанна», «Святого Матвія» — на «Святого Маттея». --В.Галушко (обговорення) 14:20, 28 жовтня 2017 (UTC)
А що таке «міжнародна форма» ? Є «Сан Джорджо» чи «Сан Джованні» в італійській, «Сент Джордж» чи «Сент Джон» в англійській і т.д.
Повторю ще раз - дане ім'я (саме апостола) українська мова запозичила з новогрецької мови саме у формі «Фома». Але оскільки звук «ф» не притаманний власне українським словам (згадайте славнозвісне «виключіть первий мікрохвон»), то відповідне ім'я з часом трансформувалось в «Хома», і ним стали називати українців (не апостола). Варіант «Тома» прийшов із західних мов, де відповідно був запозичений за посередництва латинської мови. Тому цілком зрозуміле наведене посилання на працю Любомира Гузара (греко-католицького священика)--V Ryabish (обговорення) 18:04, 28 жовтня 2017 (UTC)
Про що й мова. Запозичення з латини таке саме нормальне, як і з греки. А от щодо хто такі "ми" (ми запозичили) - тут іще можна подумати - ми чи не ми. Богдан Хмельницький - той либонь сам багато краще латиною послуговувався, як церковною болгарщиною. Про Блаженнішого Гузара не маю жодного сумніву щодо його українства, а от про Онуфрія та його погляди на Голодомор як заслужену кару - можу мати сумніви (тому й сумніваюсь, хто такі ваші "ми"). Ототожнювати українство з православієм однозначно не варто. Мої пра-прадіди/баби закладали церкву на Хмельниччині в 1728 (центральна Україна, до вашого відома), і була вона греко-католицькою (тоді либонь був Тома). Вже потім прийшли москалі і перевели на православ'я. Якщо є більш адекватні джерела щодо Св. Томи - будь ласка. Але без надмірних узагальнень. Також і щодо @Пана Галушка пропозиції гнати всіх святих одним стадом або вліво, або вправо - тут краще дивитись джерела, розважливо по кожній, з винесених на розглад, кандидатурі - хто там Іоанн, а хто Джованні. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:05, 31 жовтня 2017 (UTC)
Ну, взагалі-то грецькі монахи та священики тисячу років їхали саме до Києва. І несли релігійну термінологію саме у православній традиції (незабаром після хрещення Русі розкол у християнстві, який де-факто вже існував, був оформлений офіційно ). А москалі тут ні до чого - у той час на місці Москви ще жаби квакали. І те, що вони теж вживають варіант «Фома», зовсім не є підставою нам відмовлятись від цього варіанту.--V Ryabish (обговорення) 08:21, 31 жовтня 2017 (UTC)
Хто що любить...Mykola Swarnyk (обговорення) 06:19, 15 листопада 2017 (UTC)
Якщо "Святий Юрій", "Святий Іван", то логічно "Святий Хома". У разі, як перейменують на "Фома" (чи залишать "Тома"), тоді слід поставити питання про перейменування "Святий Юрій" на "Святий Георгій" тощо. Взагалі з термінологією у нас повний різнобій: складається враження, що створювали статті поспіхом, називаючи святого так, як прийнято в який-небудь області, без дбання про загальноукраїнську норму. --В.Галушко (обговорення) 23:23, 15 листопада 2017 (UTC)
апостол і святий це різні речі. Подивіться як названі всі апостоли у всіх вікі. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 03:00, 16 листопада 2017 (UTC)
Вибачте, шановні. Я мав на увазі вжиток саме в сучасному українському богослов'ї та в серйозній літературі, не якісь там "міжнародні" чи "обласні" форми вжитку. І не церковнослов'янщину, від якої сучасна церква відійшла (окрім, може, московських попів, я того не знаю). Mykola Swarnyk (обговорення) 04:30, 16 листопада 2017 (UTC)
Давайте спробуємо систематизувати факти, а то дискусія затягнулась
  • Весь Новий заповіт (крім Євангелія від Матфея) був написаний грецькою мовою елліністичного періоду (Койне). Ім'я апостола там: Θωμάς
  • У той час буква «Θ» читалась як [tʰ]
  • Латинська мова не мала такого звуку, тому «Θ» передавалась як «T». Оскільки у католицькому світі тривалий час мовою богослужінь була латинська мова, то у такій формі це ім'я запозичили західні мови
  • Від моменту написання Нового Заповіту до того часу, коли Русь прийняла християнство, пройшло 700-800 років. За цей час у грецькій мові відбулись дуже серйозні зміни. Лінгвісти називають її ранньою новогрецькою мовою. Зокрема буква «Θ» стала вимовлятись як «Ф». Саме у такій формі ім'я апостола було запозичене давньоукраїнською мовою.
  • Оскільки звук ,який передається буквою «Ф», невластивий питомим українським словам, у живій мові він заміщувався «Х», «П», «Хв». Тому хлопцям давали ім'я «Хома». Але апостола продовжували називати «Фома».
  • Після Берестейської унії греко-католицька церква запозичила католицьку термінологію, тому вона використовує варіант «Тома». Зокрема у перекладі Біблії Івана Хоменка [50]
  • Також варіант «Тома» є в українських перекладах Біблії від Куліша та Пулюя
  • Іван Огієнко вживає варіант «Хома» [51]
  • Натомість українська православна церква Київського патріархату у перекладі Філарета використовує варіант «Фома» [52]
Отже, ситуація така
1. Немає сенсу звертати увагу на те, як передають це ім'я інші мови. Кожна мова запозичувала його різними шляхами, за посередництва різних мов, в різний час і т.д.
2. В українських перекладах Біблії вживаються всі 3 варіанти: Фома, Тома, Хома. Немає сенсу якийсь з них називати русизмом, полонізмом, грецизмом, архаїзмом і т.д.
3. Але саме у такій послідовності (Фома, Тома, Хома) ці варіанти з'явились в українській мові. Тому я й виступаю за варіант «Фома», бо він є і найдавніший, але використовується і в найновішому перекладі Біблії від УПЦ КП--V Ryabish (обговорення) 18:10, 16 листопада 2017 (UTC)
Отже, ще раз. Трансформація грецької фіти «Θ» → Ф відбулась не з грецької в українську, як пише колега Рябіш, а в церковнослов'янську, тобто, фактично, у староболгарську. І там у ній сиділо собі "на небесєх" до 19-20 ст., аж до появи української як мови відправ (правильно, одночасно в перекладах слобожанина Куліша та в подоляка/западенця Пулюя - і якраз у формі Тома). Згоден, що фактично різні форми і з Θ, і з Th, прийшли в різний час і по-різному трансформувались. Але як саме і в якій послідовності - цілком несуттєво. Що є питомо, а що непитомо - не нам судити. Нам дані словники і наукові праці. З них і маємо виходити, а не демонструвати один поперед одного самопальні теорії "першості" якоїсь форми в мові за критерієм їх давності. "Старі" слова не мають жодної переваги над "новими". Навпаки. Фома з живої української мови практично випало. Десь там є в якихось православних святцях. Хома лишилось як просторічне. Тома більш поширене в цивільному вжитку. Тому й пропонується для енциклопедичної статті. Прохання залишити. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:21, 17 листопада 2017 (UTC)
Трансформація тети у фіту відбулась у новогрецькій мові. А не у староболгарській чи церковнослов'янській. І ми запозичили її у формі «Ф» у цілій низці слів, хоча нам цей звук не притаманний. А стосовно вживаності - я навів посилання на варіант Біблії, впроваджений вже у 21 столітті, яким користується, напевно, найчисельніша християнська організація в Україні. --V Ryabish (обговорення) 08:23, 17 листопада 2017 (UTC)
І ця "християнська організація" є скоріше філією ФСБ, аніж взагалі церквою. Дуже авторитетно. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:30, 27 листопада 2017 (UTC)
Взагалі-то я мав на увазі УПЦ Київського патріархату. Я ж наводив посилання --V Ryabish (обговорення) 09:18, 27 листопада 2017 (UTC)
Не бачу гумору в кагебешно-атеїстичних картинках. У 20-х теж з "попів" і "ксьондзів" знущались. А мета була - підготувати плебс до безболісного вилучення церковного золота і срібла. До чого потім прийшло, ми знаємо. Мабуть "фомка" декому ближча, аніж "Хома" з "Томою". Mykola Swarnyk (обговорення) 03:25, 27 листопада 2017 (UTC)

Паулін_НоланськийПавлин Ноланський[ред. код]

Усталене передавання імені--В.Галушко (обговорення) 12:30, 24 червня 2017 (UTC)

Павлин, Павлин, Павлин, Павлин. У православних прийнята саме така форма. --В.Галушко (обговорення) 13:47, 2 липня 2017 (UTC)
Підсумок

Перейменовано згідно з українськими джерелами. --В.Галушко (обговорення) 19:11, 1 серпня 2017 (UTC)

Оскарження: В обговоренні наведено обидва варіанти - і Паулін, і Павлин. Обидва джерела українські, часопис CREDO виходить українською мовою в Кам'нці-Подільському в паперовому та онлайн форматах, рівень його публікацій дуже грамотний, це не блог і не реферат. А ось тон підбитого підсумку натякає, нібито православні — "більші українці", аніж неправославні. В той же час простий пошук показує, що форму "Паулін" використовують і православні також. Є наукові публікації з "Паулін". Крім того, з формальної точки зору, підбиття підсумку користувачем, залученим в обговорення, суперечить ВП:КС. Далі у номінатора є 2 варіанти: 1)або повернути перейменування і зачекати незаангажованого підбивача; 2)або зняти номінацію, як таку, що отримала заперечення. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:25, 3 серпня 2017 (UTC)

Варіант «Павлин» більш давній. У наведеному джерелі зазначено, що це переклад, але не сказано, з якої мови. У календарях наведено «Павлин». Пропоную провести голосування. Вирішальну роль тут повинні грати користувачі, що не відносять себе до жодної з конфесій, бажано мовознавці. Католики, природно, обстоюватимуть варіант «Паулін». --В.Галушко (обговорення) 20:28, 3 серпня 2017 (UTC)
Щиро дякую за компромісні дії - це справді шлях до порозуміння. Для цього слід провести градацію джерел. Голосування, навіть атеїстів-лінгвістів, тут мало поможе. І статистика парафій не поможе. Треба так, щоб були представлені обидві форми. Давайте погуглимо в обидва боки, а ще краще, якби знайти паперові джерела. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:01, 4 серпня 2017 (UTC)
Паперове джерело знайшов. В ЕСУМ наведено тільки форму «Павлин», «Павлина». Написання «Паѵлінъ», засвідчене в пам'ятці 1627 року, зроблене з використанням старого правопису, у якому «і» та «и» були графічними дублерами, що означали [и], а звук [і] передавав ѣ. Окрім того, у нових проектах правопису рекомендують латинське сполучення «au» передавати не «ау», а «ав». У білоруській мові також передане через ў, що відповідає українському «в» наприкінці складу. --В.Галушко (обговорення) 22:16, 4 серпня 2017 (UTC)
Окрема думка. За логікою похідне з латини ім'я мало б писатися так, як й інше від цього кореня - Павло, тобто - Павлин. Але у попів своя логіка. До речі, ми не перекладаємо європейські імена, ми не пишемо Іван Жижка, Федір Рузвельт чи Іван Бах. У цьому випадку (як і з доцільністю опису т.з. святих) все залежить від внутрішніх правил. Дивно, що найбільша проблема цієї невичитаної сторінки (з граматичними помилками) саме назва. І резюмуючи: якщо це стаття про історичну особу часів пізньої імперії, тоді Паулін. Якщо це персонаж фольклору певної групи - тоді за їхньою традицією: для прихильників західних інтерпретацій - Паулін, для прихильників східних - Павлин.--SitizenX (обговорення) 05:49, 6 серпня 2017 (UTC)

Підсумок

Як часто буває у подібних номінаціях, джерела вказують обидва варіанти. Проте кількосно більше посилань на Павлин Ноланський. Також в українській мові є уставлене ім'я Павлин. З огляду на це статтю можна перейменувати на поширенішу назву. Перейменовано.--Стефанко1982 (обговорення) 21:09, 27 вересня 2017 (UTC

)

Оскарження
  • Почекайте. Це дивний підсумок. Оскаржую його. Перейменування не має підстав з наступних причин:
  • По-перше, «поширеність» не обґрунтували. Якщо кількісно більше посилань то де саме? Які ці посилання? Чи авторитетні? Чому слід надавати перевагу «православним» джерелам над «католицькими»? Нічого цього немає. Ні доказів, ні аналізу. Не годиться.
  • По-друге, Павлин — це не українське ім'я. Скажімо, ви часто зустрічали Павлинів на вулицях Києва чи Львова? Чи може серед знайомих є? Я жодного не зустрічав. Гадаю, ви також. Це латинське ім'я, поширене серед західних (а не східних) християн. Тому, чому його перейменовувати на «православний» лад, не зрозуміло.
  • По-третє, правопис каже: «Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу: аудиторія, аудієнція, гауптвахта, лауреат, локаут, пауза, фауна (але: мавзолей); Джорджтаун, Каунас; Краумзе, Паульсен, Фауст, Штраус... Разом із тим у цілому ряді слів au передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон; Австралія, Австрія; Август, Аврора.» (§ 94. Дифтонги AU, OU). Тобто, якщо за правописом «передаються переважно через ау», то чому не писати Паулін?
  • По-четверте, навіть, якщо писати через ав, то куди «і» поділося? Чому Павлин, а не Павлін? Тобто, слід краще подумати.--N.Português (обговорення) 04:08, 28 вересня 2017 (UTC)
    • Бо церковна форма. В українській був колись перехід І→И. Всі сучасні І то новоутворення або збереження в нових запозиченнях.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 28 вересня 2017 (UTC)
    • І щодо вулиць не аргумент, бо зараз Северинів теж не густо, але ім'я частина української традиції.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:56, 28 вересня 2017 (UTC)
      • Церковна форма? То через вас проговорює «православний шовінізм», притаманний східним християнам та атеїстам з пост-радянського простору. Даруйте, але Паулін — теж церковна форма. Католицька. Латинська. Чому римський католицький святий повинен писатися українською на покручений «православний» лад, коли є непокручений «католицький» варіант, теж український до-речі? Перехід І в И тут нічого не пояснює. Он, скажімо, є стаття про римлянина: Гай Светоній Паулін. Так само — святий Паулін...
      • Щодо «вулиці»; у мене один з найкращих друзів на ім'я Северин, а Павлина — жодного. Навіть у житті не зустрічав нікого з таким іменем. А от дівчата Пауліни траплялися (вони б певно дуже «зраділи», дізнавшись, що їх треба Павлинами записувати))). Ваш приклад не спрацьовує. Павлини є серед чехів чи болгар якихось, а не римлян.--N.Português (обговорення) 12:52, 28 вересня 2017 (UTC)
        • Так вже сталося, що українська культура головно православна. Саме через православ'я до нас прийшли грецькі та латинські імена. І завдяки давньому часу запозичення, вони зазнали певних перетворень в українській мові, українізувалися.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:57, 29 вересня 2017 (UTC)
        • Спеціально тільки-но нагуглив сучасницю Павлину Гавдульську-Василицю.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:57, 29 вересня 2017 (UTC)
          • Не пишіть маячню. Українська культура, переважно, християнська, а не православна. Не треба видавати власну культурно-інформаційну обмеженість за світ української культури. --N.Português (обговорення) 13:00, 29 вересня 2017 (UTC)
            • Православні ж християни. А пізніше скатоличений захід це лише менша частка.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:07, 29 вересня 2017 (UTC)
              • «пізніше скатоличений захід» Ну як гарно і головне, точно підмічено. Бо справді «пізніше» від Києва, і набагато. Достатньо прочитати статтю Берестейська унія: це «рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р.», «На Закарпатті т. зв. Ужгородську Унію уклали в 1646 р. спершу 63 священики, а в 1652 р. прийняло її все західне Закарпаття. Перемиська єпархія прийняла Унію в 1692, Львівська — в 1700, Луцька — у 1702, Львівська Ставропіґія — лише в 1708» --ROMANTYS (обговорення) 20:46, 10 жовтня 2017 (UTC)
          • Ну, і нагадаю класику - "Кайдашеву сім'ю" [53]: "Вийшла й Олеся, i її тiтка Павлина i розпрощались з Виговським". Тож не треба обмежуватися лише своїми знайомими в судженнях про традиційні імена.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:07, 29 вересня 2017 (UTC)
              • Християнство — не тотожне православ'ю. Читайте більше. Католицька традиція не менш українська, ніж православна. І існує в Україні здавна. Тому не треба верзти дурниць про «церковні форми». Можливо, ви досі у часах Кайдашевої сім'ї живете, але я говорив про сьогодення і сучасні «вулиці». Ви на своїй хвилі і неуважно читаєте, що пишуть інші.--N.Português (обговорення) 13:17, 29 вересня 2017 (UTC)
              • Теорію множин я знаю. Я математик. Тож тотожність обговорювати зайве. Ось вам відносно сучасна "вулиця": Павлина. А українська католицька традиція суть польсько-українська.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 29 вересня 2017 (UTC)
                  • Поганий з вас «математик», якщо частину (українське православ'я) від цілого (українське християнство) не розрізняєте. Аргумент про вулицю стосувався знайомих і друзів. Ці Павлини ваші друзі? У своєму бажанні опонувати мені, ви пішли у хащі і втратили головну думку. І сперечаєтеся з фантомом, який самі вигадали. Польською — pl:Paulin (Паулін). Але українська католицька культура не зводиться лише до польського впливу.--N.Português (обговорення) 13:59, 29 вересня 2017 (UTC)

Особа відома українській літературі: Павлин з Ноли Павлин Нольський тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:12, 2 жовтня 2017 (UTC)

Ну, і дві книжки на поточну назву: [54]--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 3 жовтня 2017 (UTC)

Шановні N.Português і UeArtemis, суперечка то насправді зайва. Річ тут не в православних або католицьких традиціях, а тільки в історії мови і її фонетичних законах. Припустимо, що православні форми цього і споріднених імен записують через «-в-» і «-и-», католицькі — через «-у-» та «-і-». А як пояснити форму «Павлина», яке взагалі не визнається православним? Хто взагалі тоді вживав це ім'я, якщо католики писали «Пауліна», а православні взагалі не користувалися? Для української мови природно вимовляти au як «ав», а -i- до XVII ст. передавали частіше як -и-. Заслуговує уваги і згадка про те, що «дівчата б зраділи, дізнавшись, що їх треба Павлинами записувати». Перезаписувати нікого не треба, а боязнь форми Павлина — очевидно, наслідок росифікації, бо саме в російській мові Павлин, Павлина асоціюються з птахами (у нас «павлинами» називають павичів, а як у містах і селах України, не знаю). В українській мові таких конотацій не має бути (?). Переважання форми «Пауліна» легко зрозуміти: у нас у Росії, наприклад, не знають старих російських імен Иоанна і Христина, але повно жінок з іменами Жанна і Кристина. Ці форми не мають стосунку до святців, а породжені модою і є за походженням закордонними. --В.Галушко (обговорення) 22:34, 3 жовтня 2017 (UTC)
Хто Вам сказав, що православні не користувалися? Повно Павлин-жінок. А з птахами асоціація це російськомовне мислення. Українською павич. Ім'я традиційне українське. Просто вийшло з ужитку, як і всілякі Харлам(п)и та Мусії. Ви справедливо зауважили, що передача -ав- та -и- зумовлена давністю запозичення. В давні часи українська мова не любила "зяяння" (дві голосні поспіль), а Ы (И) та И (І) змішалися в єдину И (сучасне І це новоутворення).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:13, 4 жовтня 2017 (UTC)
Є Павлина й серед персонажів "Хазяїна" Карпенка-Карого.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:17, 4 жовтня 2017 (UTC)

А щодо чоловічої форми, то найзгадуванішим в укр. літ. є Павлин Свенціцький.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:20, 4 жовтня 2017 (UTC)

Павлин Ноланський має бути в святцях, адже це святий дорозкольний, спільний. Так само має бути й свята Павлина, на честь якої хрещені вищезгадані Павлини.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 4 жовтня 2017 (UTC)

  • Ніхто не сперечається, що «Павлини» присутні в україномовному просторі. Але Пауліни також у ньому присутні (Св. Паулін Ноланський // Наукові записки Тернопільського НУ. Серія історія. 2007. Т.1-2. С. 115; Св. Паулін // Філософська думка. 1991. Т.1-5. С. 46; Паулін Нольський // Вісник Львівської академії мистецтв, №9-11. С 44 тощо). При цьому саме «Пауліни», а не «Павліни» відповідають латинській мові, католицькій традиції й правописній настанові, про що (я згадував у оскарженні). А щодо Свенцицького, то його ім'я записують також як «Паулін» (Дж. Химка, О. Гернолієв. Зародження польської соціал-демократії та українського радикалізму в Галичині, 1860-1890. К. Основи, 2002. С. 326). Тобто, перейменування треба здійснювати зважаючи на всі аргументи; слід бути інтелектуально чесним, наводити усі «за» і «проти» (а не лише «за», які вам можуть подобатися). --N.Português (обговорення) 05:55, 10 жовтня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. (Аргументи на оскарження.) Нема сумніву, що обидві форми зустрічаються в джерелах. Але є різниця у сферах вжитку. Павлин - це суто православна церковна форма імені, записана там у якихось святцях і звідти поширюється у публічний простір. Та й то не всюди. Натомість Паулін, зокрема св. Паулін Ноланський, як і Паулін Антіохійський - західна форма, широко вживана, зокрема в науковій літературі 1, 2, 3. Тому тут в енциклопедичному форматі саме вона пасує для назви (у преамбулі слід вказати обидві). Прохання @Користувач:Стефанко1982 скасувати перейменування. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:55, 11 жовтня 2017 (UTC)

@Mykola Swarnyk: Повернути перейменування та шаблон у статті повинен був оскаржувач (або попросити мене). Я відкину свої редагування, але змушений і відкинути останнє Ваше редагування. Повторіть його, будь ласка, ще раз.--Стефанко1982 (обговорення) 17:01, 11 жовтня 2017 (UTC)
Гаразд, зрозуміло. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:53, 11 жовтня 2017 (UTC)
Та власне, зі 102 джерел - українською - рівно 0! Так тут усі якраз і згодні, що православна (МП) вимова = Павлин. Ці сумські "дослідники" може й не чули української мови там у своєму підвальчику. Прошу цей аргумент UeArtemis'а зарахувати на користь форми "Паулін". Mykola Swarnyk (обговорення) 04:11, 22 жовтня 2017 (UTC)
Здається це таки полонізована форма. Деякі надають їм перевагу. Взагалі іншомовне звучання багатьом відчувається милозвучнішим (взяти хоча б псевдоніми деяких відомих осіб). --В.Галушко (обговорення) 18:33, 13 жовтня 2017 (UTC)-
«Паулін» — «це таки полонізована форма», а «Павлин» — русифікована (рос. павлин). А насправді, всупереч радянсько-росйській пропаганді (««Вважати за необхідне дати на сторінках газети „Комуніст“ розгорнуту, докладну критику викривлень і помилок, допущених у „Словнику“, зокрема щодо протягування в українську мову польських та інших іноземних слів у той час, як для позначення нових понять є ближчі і добре знайомі українському народові російські слова.»), польська мова є значно менш віддалена від української, ніж російська[1][2]. --ROMANTYS (обговорення) 08:51, 15 жовтня 2017 (UTC)
Наявність «і» на місці, де мало бути «и». Також, напевно, порівнянно пізнє запозичення.--ROMANTYS (обговорення) 06:33, 22 жовтня 2017 (UTC)
«іншомовне звучання багатьом відчувається милозвучнішим» — це Ви так завуальовано висловили своє ставлення до російської мови? --ROMANTYS (обговорення) 06:18, 22 жовтня 2017 (UTC)
Як би то не було, але наявність «і» на місці латинського «i» свідчить про порівнянно пізнє (після XVII ст.) запозичення. Фонетична форма Паулін не вписується у природну вимову. --В.Галушко (обговорення) 11:11, 17 жовтня 2017 (UTC)
Маєте джерела на таке широке твердження, чи маємо довіряти вашому природному чуттю щодо природної української вимови? І я б не прив'язував сюди жодної "полонізації" - адже в польській Павел (Paweł). Що тоді Сан-Паулу? Воно португалізоване? А Пауль - германізоване? Є ще Поліна, нібито, з французької. Паулін з Нолі, Італія? Ну то хай і буде Паулін, згідно з вимовою. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:02, 22 жовтня 2017 (UTC)Mykola Swarnyk (обговорення) 04:11, 22 жовтня 2017 (UTC)
Ау — цілком природно для української. Я вже наводив правописне правило: «Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу: аудиторія, аудієнція... Джорджтаун, Каунас; Краумзе, Паульсен, Фауст, Штраус...». Не ходіть по-колу. Форма «Паулін» — це наближення до латинського оригіналу «Paulinus», а не «полонізована форма». Не треба бачити польські впливи, там де їх немає. --N.Português (обговорення) 04:43, 22 жовтня 2017 (UTC)
У Вас перелік із сучасних запозичень. До речі, хто нещодавно лавреатів через В просував? От на днях було.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 16 січня 2018 (UTC)

Примітки[ред. код]

Вітторіо МеццоджорноВітторіо Медзоджорно[ред. код]

Vittorio Mezzogiorno за правилами читання італійською звучить як | Медзоджо́рно |, тому необхідно українською писати Вітто́ріо Медзоджо́рно. --Роман Сизий (обговорення) 11:19, 5 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО КІНО--ЮеАртеміс (обговорення) 05:40, 2 жовтня 2017 (UTC)
Тоді вже Меддзоджорно, але на таке джерел катма. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:07, 13 жовтня 2017 (UTC)
Ех, шкода, Петро І викинув (д)зіло: Меѕѕоджорно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 20 грудня 2017 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка Італійське прізвище. Італійською ніби звучить Меццоджорно. Про мецо (mezzo), мецо-сопрано (mezzo-soprano) всі ж чули, напевно. Хоча й у тих статтях написано: /ˈmɛd.dzo/, [ˈmɛd̪͡z̪ːo]. Але цей перекладач на МФА (поганенький, правда) дає цц tts, а не дз dz. Як треба точно — не знаю. Треба, знавець мови та МФА. --N.Português (обговорення) 17:24, 13 жовтня 2017 (UTC)
    [55] [56]. Давно відомо, що має бути медзо, але на той момент, коли це усвідомили, вже усталилося мецо. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:01, 26 жовтня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Вимовляється саме як Медзоджорно.--Andriy.v (обговорення) 09:59, 18 жовтня 2017 (UTC)

Список_персонажів_Середзем'яСписок персонажів легендаріуму Толкіна[ред. код]

Цей список містить не тільки персонажі, що жили в Середзем'ї, а також імена валарів, майярів і ельфів Валінору, царів Нуменору.--В.Галушко (обговорення) 19:17, 26 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За, бо список персонажів може бути твору, а не географічного регіону. «Список персонажів Середзем'я» звучить так само, як і «Список персонажів Причорномор'я». --Рассилон (обговорення) 20:18, 26 вересня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти цикл творів Толкіна має усталену назву "Середзем'я" http://www.isfdb.org/cgi-bin/pe.cgi?13661 , а у автора є низка художніх та нехудожніх творів http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?302 , що не належить до цього вигаданого Всесвіту та є частиною Легендаріуму Толкіна у широкому сенсі, до цих творів стаття жодного стосунку не має. Усі персонажі з циклу «Середзем'я». Назва в англвікі: en:List of Middle-earth characters .--Yasnodark (обговорення) 15:22, 29 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Дійсно, виглядає дивно, якщо бути не в темі. Чому у географічному регіоні (на перший погляд, реальному) мешкають персонажі? --Lexusuns (обговорення) 05:56, 30 жовтня 2017 (UTC)

Костьол Успіння Богородиці (Умань)Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань)[ред. код]

За підсумками обговорення Обговорення:Костьол Успіння Богородиці (Умань), яке двічі зайшло в глухий кут, пропоную перейменувати або на Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань), або на Костел Успіння Богородиці (Умань).

  1. Костел / Костьол. Було обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол, згідно з яким було вирішено систематично вживати слово Костел, а не Костьол. Хоча в реєстрі пам'яток і вжито написання костьол, варіант Костел Успіння Богородиці (Умань) широко вживаний у джерелах: наприклад, Умань туристична, Програма розвитку туризму в м. Умань на 2017-2020 роки, Державне замовлення у сфері культури на 2002 рік тощо. Тож мінімальним виправленням має бути перейменування Костьол Успіння Богородиці (Умань) на Костел Успіння Богородиці (Умань)
  2. Успіння Богородиці / Пресвятої Діви Марії. Це діючий католицький костел, і офіційно він називається костелом Успіння Пресвятої Діви Марії. Така назва широко вживана в джерелах, і сайт РКЦ пише Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, сайт дієцезії пише Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії, католицький сайт Eclesia пише Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, інформаційний сайт РКЦ пише Успіння П.Д.М., архів сайту парафії пише Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані. Такий самий варіант уживаний і в авторитетній Енциклопедії сучасної України. Тож оптимальним виправленням вважаю перейменування на Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Умань)

NickK (обг.) 09:55, 19 вересня 2017 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Підтримую рішення по костелу (йокання нам непритаманне). Щодо назви: Нік продемонстрував вжиток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:41, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Треба краще подумати. Обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол справді було. Подивився його. Але в ньому нормального підсумку немає! Ні аналізу розглянутої аргументації, ні, навіть, підпису того, хто підсумовував + два оскарження. Мені, скажімо, досі не зрозуміло чому в Португалії католицькі храми — це церкви, а в Україні — костели. Певно Україна — це якась окрема польська планета чи заповідник... Тому говорити, що «було вирішено систематично вживати слово Костел, а не Костьол» невірно. Там нічого не вирішено. Гадаю, слід провести окреме нове обговорення. А щодо назви — то, у статті написано, що це єдиний католицький храм Умані. Той назвіть його Уманський костел чи якось коротко. А розгляд того, яка там назва — Успіння чи Внебовзяття буде справою обговорення змісту статті, а не її найменування. --N.Português (обговорення) 11:30, 19 вересня 2017 (UTC)
    @N.Português: Поясніть, будь ласка, за що ви виступаєте: ви за перейменування Костьол Успіння Богородиці (Умань) на Уманський костел, правильно? Мушу зазначити, що така назва майже взагалі не вживається в джерелах: google:"уманський+костел". Але принаймні ви згодні з заміною костьол на костел, я правильно розумію? — NickK (обг.) 12:39, 19 вересня 2017 (UTC)
    • За перегляд Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол і встановлення нормального підсумку. Встановлення правила для іменування всіх храмів РКЦ (не лише в Україні). --N.Português (обговорення) 12:48, 19 вересня 2017 (UTC)
      @N.Português: Перепрошую, але я не розумію вашої позиції. Є підсумок, за яким варто писати костел, ви особисто згодні з ним чи ні? Якщо ні, ви пропонуєте писати костьол чи якось ще інакше (наприклад, храм, як пропонувалося в тому обговоренні)? Бо голос проти означає, що ви за поточну назву Костьол Успіння Богородиці (Умань) (з -ьо-), але в той же час ви пишете про Уманський костел (з -е-) — NickK (обг.) 18:09, 19 вересня 2017 (UTC)
        • Вибачте, якщо не зрозуміло написав. По-перше, гадаю, треба виробити і затвердити чітке правило для іменування всіх храмів Римо-Католицької Церкви. Прописати, що статті про храми цієї конфесії слід називати українською уніфіковано (як в офіційній латинській назві прописано), а не в різнобій, залежно від країни, регіону чи говірки (церквою, костелом, ігрежею, іглесією, кірхою чи ще хто-зна як). Тоді й цієї війни, що зараз є, не буде. По-друге, у Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол я не побачив нормального висновку. Ви кажете він є, але я його не бачу. По-третє, римо-католики не відмічають Успіння, лише Внебовзяття. Тому як той храм назвати, слід питати у римо-католицьких авторитетів. Це, мабуть, важко, тому й пропонував назвати храм за місцевістю (Уманський). --N.Português (обговорення) 10:00, 26 вересня 2017 (UTC)
          @N.Português: Теоретично уніфікувати всіх і вся можливо, але це сильно вдарить по впізнаваності. Наприклад, у Дніпрі є костел і кірха, і в такому вигляді вони впізнавані в місті й серед читачів. Якщо з них зробити Йосипівську й Катерининську церкви, впізнаваність одразу впаде, бо так уже склалося, що католики в нас історично поляки з костелами, а лютерани — німці з кірхами. Крім того, багато храмів (у тому числі й католицьких) відомі під власними назвами, як-от Базиліка Санта Марія Маджоре (дослівно з латини була б Велика базиліка святої Марії) або Фрауенкірхе (Дрезден) (дослівно була б Церква Матері Божої). Знову ж, як Санта Марія Маджоре й Фрауенкірхе вони значно впізнаваніші в україномовних джерелах.
          В обговоренні Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол підсумок підбив A1 (цитую: пишемо костел; з дилемою костел/церква консенсусу не досягнуто).
          Щодо римо-католицьких авторитетів, то я в першому повідомленні навів авторитетів від парафії до єпископа — на вибір. В усіх костел Успіння. Чи маєте ви якісь зауваження до цих авторитетів? Або, можливо, ви маєте якихось інших авторитетів, які б називали цей храм якось інакше? — NickK (обг.) 12:47, 26 вересня 2017 (UTC)
            • По-перше, впізнаваність — це підхід читача-обивателя чи туриста. Погодьтеся, ненормально називати храми Католицької Цервки одного рівня різними словами в різних країнах (то костелами, то церквами), в той час як вони офіційно в усіх цих різних країнах уніфіковано називаються «ecclesia» (по-нашому — «церква»). Це не раціонально. Тому я підтримую уніфікаційну ініціативу.
            • По-друге, в українській мові справді є традиція вживання слова «костел» замість нормативного «церква» (або «ксьондз» замість «священик», «біскуп» замість «єпископ»). Вона постала з ідеологічних причин. Це така ж шкідлива як традиція алкоголізму чи «русского міра». Тому при виборі джерел слід зважати умови (час, ідеологію) і обирати нейтральні українські відповідники.
            • По-третє, я подивився Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол. Пан A1 не розглянув аргументи «за» і «проти» в кінці. Зауваження від пана Raider (оскарження) цілком слушне. На нормальний підсумок це не схоже, тому й писав, що слід провести нове обговорення і затвердити нормальний підсумок (ще краще правило).--N.Português (обговорення) 14:18, 26 вересня 2017 (UTC)
            • По-четверте, сайти — це не зовсім авторитетні джерела. Треба знати офіційну назву храму латиною. Вона є в документації, яку знають авторитети. Там або Dormitio (Успіння), або Assumptio (Внебовзяття). Тобто, ті авторитети, які ви навели, не зовсім є авторитетними у питаннях правильності перекладу. А зважаючи на те, що в католицькому світі церков присвячених Dormitio мало, тому питання не просте. --N.Português (обговорення) 14:18, 26 вересня 2017 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар Двобоке рішення, згідно обговорення. З одного боку правильніше костел, з іншого в реєстрі костьол. Одне з рішень може призвести до знов декількох оскаржень на інших сторінках. Я же більше схиляють до Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, як назвав її РКЦ, але також вважаю цю назву неправильною, тому Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти За прецедентом, який підтверджений рішенням АК. Має бути підхід однаковий: якщо там ми керувалися реєстром, то і тут теж маємо ним керуватись.--Анатолій (обг.) 19:57, 19 вересня 2017 (UTC)
    Це хибний принцип. Якщо в одному обговоренні джерело обрано для назви статті, це не означає, що це джерело є істиною в останній інстанції. Так, це джерело авторитетне, але це не може бути найавторитетніше джерело з усіх існуючих — NickK (обг.) 20:00, 19 вересня 2017 (UTC)
    Але ж навіть академічний словник основним значенням подає саме костьол, а костел — такий собі «редирект» на нього. Це теж не авторитетне джерело?--Анатолій (обг.) 19:57, 19 вересня 2017 (UTC)
    У нас було відповідне обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Костел чи Костьол, за яким у нас решта статей про такі культові споруди мають Костел у назві. Виходить, що зараз ти намагаєшся довести, що те, що всі інші костели — то це нормально, а от в Умані має бути костьол. Я й не заперечую, що на «костьол» теж існують джерела, але моя аргументація засновується на тому, що в нас всі костели, і щодо цього теж достатньо авторитетних джерел з варіантом «костел» — NickK (обг.) 22:12, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Звісно Symbol support vote.svg За. Прожив в Умані 5 років, маю звідти дружину, і можу точно сказати, що ніяких костьолів там немає. Є костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Колись, як був студентом, декілька місяців ходив на їхні проповіді. --Вальдимар 08:45, 26 вересня 2017 (UTC)

Кім КардашянКім Кардаш'ян[ред. код]

Вжиток Кардаш'ян: 12 500 результатів серед новин, 45 000 взагалі. У вірменському оригіналі немає пом'якшення, немає його і в англійській мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:10, 15 вересня 2017 (UTC)

Мы вполне согласны с отказом автора от употребления «разделительной» буквы Ь перед -ян в армянских фамилиях, и это несмотря на то, что при Ь фамилия передается более точно и теоретически такая именно транскрипция правильна. Отказ от употребление Ь является данью установившейся традиции, и в целях единства написания формы без Ь и должны быть узаконены. Исключение можно cделать для фамилий с шипящими согласными, которые, ввиду необычности я после шипящего, во избежание искажения, точнее, нарушения единства передачи суффикса -ян после шипящего (см. Кишишан, Масчан) следует писать с Ь: Манушьян, Макичьян и т.д.

С. Б. Тошьян "Н. А. Вартапетян. Справочник по русской транскрипции армянских имен, фамилий и географических названий"

§ 92. Апостроф

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;

б) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

а) перед йо: курйоз, серйозний;

б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

Symbol oppose vote.svg Проти Це якийсь метод 19 сторіччя, посилатись на походження. Вона Кардашіан (наприклад BBC). Вона в 4 поколінні американка. Її прадід переробив своє ім'я на американське, але чомусь у нас воно має передаватись, як вірменське. За основу маємо брати мову-оригінал, як у цьому обговоренні. Можна ще Спілберга на Шпільберга перейменувати, як було у недолугій радянскій пресі, бо він сам казав в одному інтерв'ю, що його прізвище походить від назви міста Шпільберг (але у СРСР просто іноземних мов не знали, перекладали, як вміли).--Divega (обговорення) 10:35, 18 вересня 2017 (UTC)

Кардашіан припустимий варіант з точки зору правопису, але він поступається в 5 разів у пошуку:
До чого тут вірменська вимова? Це вже четверте покоління! Вони ще з тих часів там, коли вимова змінювалась, не було ніякого мульті-культі серед малих за кількістю народів. Оскільки є джерела з -іан, то можливо доцільніше використовувати грамотнішу назву, а не радянського підходу? P.S. æ -- звук між е та а--Divega (обговорення) 16:18, 18 вересня 2017 (UTC)
Він передається як Е (див. Кирилізація англійської мови). Як не крути, а поточна назва некоректна.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 19 вересня 2017 (UTC)
Кардешіан Гугл не знає, на відміну від Кардашіан. Тепер до Е. У мене складається враження, що ви не сприймаєте більше, ніж одне речення-слово-словосполучення за один раз з джерел, що самі і наводите. Ви такий принциповий супротивник літери Ґ, але коли треба підтвердити свою правоту, то ви берете за основу джерело, де G передається через Ґ. І це тут система, не одруківка. Ви впевнені, що це дійсно вартий використання тут аргумент?--Divega (обговорення) 06:50, 19 вересня 2017 (UTC)
В першоджерелі є пункт "Узгоджування транслітерації з нормами українського правопису". На жаль, автори лицемірно оминули момент з обмеженим вжитком ґ, проте за належного узгодження це цілком придатна система. І її широко застосовують.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:46, 19 вересня 2017 (UTC)
з огляду на те як сім'я Кардаш'ян та сама Кім [57] цінують своє вірменське коріння, хочу дізнатися чи є джерела, що її прадід переробив прізвище (а не ім'я). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 07:52, 19 вересня 2017 (UTC)
Тут чоловік Кім вимовляє її прізвище на 0:40. Думаю він точно в курсі. І цінувати коріння це одне, але адаптувати вимову прізвища -- це інше. Останнє дуже часто трапляється, особливо у США.--2003:D1:E3C6:8707:E877:3EAB:4DAD:563E 16:12, 20 вересня 2017 (UTC)
Тому я і поставив конкретне питання, щодо джерел зміни прадідом прізвища на американське! А відео нічого не говорить, я там чую -шян. Краще таке бачити, а не чути. --くろねこ Обг. 16:37, 20 вересня 2017 (UTC)
Чітке "іа" у цьому відео. Вона сама каже -ʃi.ən тут--2003:D1:E3C6:8763:A4AF:88DB:56E6:B8A4 16:46, 21 вересня 2017 (UTC)
Я чую -ян. Я вам говорю, що лише текстове джерело для мов може слугувати надійним джерелом. А те що я чую, це не джерело. І якраз я про це і питав. Наприклад kardashian найбільше в англомовних країнах, а kardashyan у країнах СНГ. Хоча я питав взагалі про інше, бо kardashian є і в Вірменії А щодо перейменування як згоден з номінантом і не протестую -шіан. --くろねこ Обг. 06:49, 22 вересня 2017 (UTC)
Хочу зазначити, що я не буду опротестовувати Кардашіан, коли буде таке рішення спільноти. Просто вважаю, що має бути прибране те "невимовне" шя. Паче всі кажуть Кардаш-ь/'-ян.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Вірменські прізвища традиційно пишемо через шян: Вагаршян, Терзібашян, Джрбашян, Арешян.--N.Português (обговорення) 11:37, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Немає такого правила: Вагаршьян, Терзибашьян, Джрбашьян, Арешьян - є рекомендація ставити розділовий Ь [58] (для укр. відповідно апостроф за правописом). Це відповідає оригінальній вимові та українській фонетиці. -шяни ж покруч - не по-українському, не по-вірменському і навіть не по-російському. Бо немає шя в усіх цих мовах (шшя при подвоєнні не рахуємо).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:53, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Ви наводите російські приклади. Українською пишемо вже декілька десятиліть саме -шян. Дивіться, АРЕШЯ́Н Саломея Григорівна // ЕСУ, АРЕШЯН Саломея Григорівна // ШС. Мене ці приклади переконують. Я не знаю як по-вірменському, бо не знавець мови. Та й правописне правило, яке ви навели, ніби дозволяє: пом’якшення попереднього приголосного. То ж все, ніби на місці. --N.Português (обговорення) 12:36, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Так дозволяє, коли є в джерелі, а там немає. Паче серед прикладів у правописі немає шя. Є тенденція до усунення цього пом'якшення після Ш та Ж. Жюрі переробили на журі, наприклад. Я спеціально навів вжиток, аби продемонструвати, що ніякої традиції немає. Принаймні щодо Кардаш?ян. На початку обговорення також думка вірменського лінгвіста. На жаль, "міжнародною" в СРСР була лише російська, тому людина мову вела не про українську, але зазначене справедливе і для нашої мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:43, 19 вересня 2017 (UTC)
    • До речі, сама пані Саломе Ареш'ян російською підписувала свої праці через Ь [59]. -шян в рос. та укр. то посмертне спотворення.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 19 вересня 2017 (UTC)
  • Хай буде спотворення (он, Lisboa ми пишемо як Лісабон, а Luís de Camões — як Луїс де Камоенс, і нічого, всі живі здорові). Ми ж українською вірменські прізвища з -шян пишемо давно. Хіба цього не досить? --N.Português (обговорення) 12:56, 19 вересня 2017 (UTC)
    • Там адаптації (ім'я Луїс звичніше, а автор писав також і іспанською), а тут навпаки якесь ускладнення на рівному місці: ні збереження вимови оригіналу, ні поліпшення для вимови українцями. Та й посилатися на умоглядну традицію при наявності чітких рекомендацій та правила правопису не кращий варіант. Але я сказав усі аргументи. Тепер хай спільнота вирішує.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 19 вересня 2017 (UTC)

Вважаю, що ВП:МОВА зобов'язує нас обирати той варіант з наявних, що відповідає Правописові.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:20, 17 січня 2018 (UTC)

Левський_(футбольний_клуб)Левскі (футбольний клуб)[ред. код]

Пропоную повернути назву "Левскі", оскільки це власна назва клубу, хоч і походить від прізвища Левський, але БОЛГАРСЬКОЮ мовою, а не українською. І звучить саме "Левскі". Я вже наводив приклад "Наполі" чи "Торіно", де власна назва клубу не змінюється, не зважаючи на те, що назва міст чи прізвищ звучить інакше.--YarikUkraine (обговорення) 17:07, 13 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Слов'янські прикметникові прізвища морфемно адаптуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:11, 14 вересня 2017 (UTC)
Ви впевнені, що це правило тут застосовне? Це ж назва клубу, а не просто прізвище. Аж напрошується аналогія (хоч і неповна) з Дізель/дизель - перший варіант теж прізвище, а друге слово походить від нього.--Piramidion 15:07, 14 вересня 2017 (UTC)
Думаю, неправильно робити в зворотньому напрямку, "відкочуючи" застосовані правила. У випадку Дізеля ми до нього застосували "дев'ятку", а не відкотили И.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 15 вересня 2017 (UTC)
Не зрозумів.--Piramidion 17:13, 15 вересня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За --Glorin (обговорення) 23:04, 14 вересня 2017 (UTC)
«Левскі»: [60], [61] і тд... --Roman333 (обговорення) 13:22, 18 грудня 2017 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Правописне правило § 104. 9., на яке посилається єдиний голос "Проти", застосовується тільки для слов'янських прізвищ, і не має відношення до власних назв футбольних клубів. Назва клубу "Левскі" (болг. Левски). Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 14:17, 19 грудня 2017 (UTC)

Оскарження[ред. код]

По-перше, в нас тут не голосування, тому скільки б не було голосів «проти», це значення не має. По-друге, назва футбольного клубу походить від прізвища. Про назви спортивних клубів у правописі нічого не сказано. Проте тут була застосована частина параграфу 104, п.9: додали м'який знак, але лишили закінчення. Дивне застосування: якщо вже застосовуємо правило правопису, то повністю, якщо ж не застосовуємо, то так само повністю, а то виходить, що застосовано півправила. ПО-третє, статтю перейменовано на Левські (футбольний клуб). Проте статті Левські не існує, тож не зрозуміло, навіщо в такому випадку уточнення.--Анатолій (обг.) 20:14, 19 грудня 2017 (UTC)

Там є ще щонайменш баскетбольний bg:БК Левски, волейбольний bg:ВК Левски Волей та хокейний bg:ХК Левски (София) клуби, тож уточнення безумовно необхідне — NickK (обг.) 20:30, 19 грудня 2017 (UTC)
@Ahonc: По-перше я голоси не рахую. Я дивлюся тільки на представлені аргументи та на їх правдивість і відповідність правилам Вікіпедії. У підсумку я спростував єдиний аргумент "Проти" і не спростовував аргументи "За", підтвердивши, що клуб має назву яка по-українськи звучить як "Левскі". По-друге що це за аргумент що назва походить від чогось. Власна назва будь якої копанії чи підприємства має писатися згідно з правописом, якщо правопис не вказує як її писати — то використовуємо правила транслітерації. Міркування що назва походить, чи не походить від чого до іменування цих назв ніякого стосунку не має (див. приклад команд Торіно, Наполі, Рома). По-третє перейменував я на "Левські" помилково, я зразу це усвідомив і спробував перейменувати вірно, але не зміг через проблему з перенаправленням, яке зразу поставив на вилучення ред.№ 21641270. Щодо перейменування на Левскі, то такої пропозиції в обговоренні не було, тому і не брав до уваги. Сподіваюся що переконав Вас і тепер що знімете своє оскарження. Приємніше було б якщо б ви написали мені це на СО, а не оскаржували зразу. Такі дії аж ніяк не заохочують мене до підбивання інших підсумків і так заповненої сторінки ВП:ПС.--Andriy.v (обговорення) 20:59, 19 грудня 2017 (UTC)

Свєнціцький_ПавлинПавлин Свенцицький[ред. код]

Згідно з правописом і правилами найменування статей--В.Галушко (обговорення) 18:42, 12 вересня 2017 (UTC)

Зважаючи на його польське походження, Symbol support vote.svg За --Рассилон (обговорення) 18:46, 12 вересня 2017 (UTC)

Правопис підказує приклад до правила: Свенціцький. Треба зауважити також, що в покажчику залишився старий варіант (Свєнцицький). Це проблемне польське прізвище після 1994 року в «стереотипних» перевиданнях змінювали кілька разів. Спершу виправили є на е, на Свенцицький, а між 2005-м та 2012-м поміняли на теперішній варіант, з -ці-. При таких стрибках у правописному кодексі інша довідкова література не допоможе визначитися. Maksym Ye. (обговорення) 19:50, 12 вересня 2017 (UTC)

Можливий варіант — «Павлин Свенціцький». Правопис вказує наче на «ці-». --В.Галушко (обговорення) 21:32, 12 вересня 2017 (UTC)
Свенціцький є в правописі (див. § 104. Ą, Ę). Це неописаний випадок передачі польського етимологічного ть як ць. Питання тільки в тому Паулін чи Павлин.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:41, 13 вересня 2017 (UTC)
Але оскільки передача польського ci не формалізована, то можна й Свенцицького протиснути, коли будуть джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:43, 13 вересня 2017 (UTC)

Коротше, я Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 05:44, 13 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти До чого тут радянський правопис і поляки, якщо це українець (принаймні, самоідентифікований як українець) і друкувався українською як Свнціцкиj? artem.komisarenko (обговорення) 10:51, 13 вересня 2017 (UTC)

  • Ви ще тверде Ц виділіть...--ЮеАртеміс (обговорення) 09:01, 15 вересня 2017 (UTC)
    • Можливо, й це варто зробити artem.komisarenko (обговорення) 09:55, 15 вересня 2017 (UTC)
      • Я про те, що в нас інший правопис, навіть інша абетка.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:57, 27 вересня 2017 (UTC)
        • Чомусь радянські джерела ви відкидати не збираєтеся, хоч там і правопис інший, і абетка, і Сандармох заготований для тих, кому єдіноправільная не подобається - при тому що драгоманівка на відміну від принаймні добровільною була. Вибірковий якійсь підхід, аби тіко радянщину під будь яким соусом припхнути. artem.komisarenko (обговорення) 12:06, 27 вересня 2017 (UTC)
        • Некритичний рівень відмінності.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:06, 30 вересня 2017 (UTC)

Префектура ХьоґоПрефектура Хіого[ред. код]

Аналогічно російському Хиого. Аби дотриматися правопису (хьо немає в укр. фонетиці). Джерела: [62], [63], [64]--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 12 вересня 2017 (UTC)

Перше джерело — у смітник, бо що то за таке «Хунші»? Хоча традиційна назва може існувати, аналогічно до Токіо та Кіото. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:22, 12 вересня 2017 (UTC)
як тоді розрізняти イ (і) та ヨ (йо)? --くろねこ Обг. 07:24, 12 вересня 2017 (UTC)
Загуглив пана Хунші. Хм... це не єдиний випадок - [65], академік НАНУ пан Міямото Хунсі. Дивно і цікаво, але до теми обговорення стосунку не має.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol support vote.svg За однозначно за правилом ВП:МОВА, так як є у словнику Хіого --くろねこ Обг. 07:30, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, звісно. Дивна номінація. Віддавна в українській літературі, особливо японістичній, вживається Хього або, сучасніше Хьоґо. Тобто є традиція використання саме такої форми слова у фахових виданнях. Наприклад:

  • Більшість з них вживала у творах кансайський діалект, поширений у префектурах Хьоґо, Міе, Нара... Батюк І. Стилістичне використання діалектизмів... (на матеріалі роману Накаґамі Кенджі “Бальзамін”) // [https://core.ac.uk/download/pdf/12242186.pdf Наукові записки ОУ]. 2012. С. 29.
  • Нода Масаакі (Хьоґо, Японія), «Елемент тривоги та страху в сучасному японському суспільстві» // Міжнародна наукова конференція «Етнос у просторі міжкультурної взаємодії. Українсько-японські культурні паралелі». 2009. С. 3.
  • ...Хього з містами Кобе і Хімедзі // Яценко Б.XІ Cходознавчі читання А. Кримського. 2007.
  • ...південна частина преф. Хього з містами Кобе і Хімедзі... Яценко Б. // Східний світ. 2001. с.176. (географ ще старої російської школи)
  • ... Нині ж дружать Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього... Романенко А. З Києвом поріднилися. 1986. С. 119.
  • Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього взаємовигідними справами... // Вітчизна. 1979. С. 161.
  • Тобто, номінація необґрунтована. --126.167.161.208 11:05, 12 вересня 2017 (UTC)

§ 93. Ь

  1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/
    а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
    б) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон; але: залп, катафалк і т. ін.;
    в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель; але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
  2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

+ Див. Українська фонетика#Приголосні - в таблиці немає хь.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 12 вересня 2017 (UTC)

Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.

ВП:МОВА

  • Цитуйте правопис (і ваше розуміння його) скільки хочете! Тільки дійсність від цього не зміниться. В українських фахових джерелах вживають Хьоґо. Решта — ваше оригінальне дослідження. Словники мусять фіксувати дійсний стан справ, а не вигадувати слова, які ніхто серед самих фахівців не вживає. --126.167.161.208 11:37, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Тоді словники мусять фіксувати суржик, як лексичний, так і фонетичний (чим і є всі ці бьо, хьо, кьо). Аналогічно Ви не зміните словник. Пропонована назва не оригінальне дослідження - не я її вигадав.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Словники мусять фіксувати терміни, які є, а не вигадувати свої. Я вже бачив у таких «словниках» японські слова типу дайме замість даймьо, чи Сенагон замість Сьонагон / Шьонагон — вигадки, які ніхто з фахівців і притомних не вживає. Якщо вам термін не подобається (вважається суржиком чи ще чимось), переконуйте фахівців і авторитетів у їхній неправоті. Але вони, переважно, як і більшість людей, дотичних до японських тем, поки-що пишуть Хьоґо.--126.167.161.208 11:52, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Не мішайте в купу загублені крапки над російським ё та передачу м'якості того, що м'яким в нас бути не може. Звідти й Токіо з Кіото - бо язик зламає українець об те Токьо, Кьото.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Понад 30 років українці вчать японську мову і ніхто язик собі не зламав. І пишуть і читають японізми без проблем. Навіть ті, хто й японської не вчив. Натомість, ви вигадали собі якусь проблему, які ті словники слова. Й намагаєтеся все рубати і стригти під власний розсуд. Нерозумно.--126.167.161.208 12:21, 12 вересня 2017 (UTC)
        • А скільки років вчать європейські мови японці! Проте окремих фонем Р та Л у них не з'явилося. Тож чого в нас мають з'явитися спеціальні мь для даймьо, кь для Токьо та хь для Хього?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Я не кажу, що опанувати чужу фонетику неможливо. Я кажу, що вона чужа. Набір м'яких і твердих приголосних у нас різний. Надто! Не всі комбінації пом'якшених з голосними можливі.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 12 вересня 2017 (UTC)
          • Хьо нічим не гірше за хю. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:36, 12 вересня 2017 (UTC)
          • Зовсім інше. Ю дозволене навіть після губних: бюро. А раніше взагалі було жюрі. Але тенденція до скасування цього винятку.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 12 вересня 2017 (UTC)
            • Такий особливий статус ьу, думаю, пов'язаний з історією ікавізму: о→у→ü→і. Але це моя аматорська гіпотеза.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 12 вересня 2017 (UTC)
              • Тільки о→у→ü→і→’і. Пом’якшення — найпізніше. У часи перших нормувань вимова отих «бю» була невизначена (читайте Синявського), але протягом кількох десятиріч усталилася орфографічна пом’якшена. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:14, 12 вересня 2017 (UTC)
                • не притулюйте сюди Токіо і Кіото у них інші ієрогліфи та інший звуковий склад, у них склад き (звук [кі]), а не склад ヨ (звук [йо]). ВП:Я за правилами не діє тоді коли суперечить ВП:МОВА, а зараз такий випадок. Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 14:49, 12 вересня 2017 (UTC)
                • Я просто дивився не по ієрогліфах, а по МФА - [toːkʲoː] --ЮеАртеміс (обговорення) 16:11, 12 вересня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти При конфлікті джерел завжди загальне є менш пріорітетним. Тому очевидно, що джерела японістів мають більшу вагу ніж радянський СУМ, в якому купа помилок і автори якого про японську не мають жоднлї уяви й вирогідно взяли оце Хіого з російської де воно також дискусійне. artem.komisarenko (обговорення) 18:06, 13 вересня 2017 (UTC)

Не "радянський", а сучасний чинний правопис та сучасний словник УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 14 вересня 2017 (UTC)
Радянський, радянський. Чи навіть радянсько-російський, адже Хіого вони втупу скопіювали з російської. Він базується на радянськом СУМ і щодо якості його є купа питань. Як приклад. Окрім радянськості питання правопису УЛІФ, як вони самі вважають, взагалі не колише, тому й авторитетом вони тут бути не можуть. artem.komisarenko (обговорення) 11:38, 14 вересня 2017 (UTC)
На Вікіпедії немає правил, які б якось забороняли використовувати радянський доробок. Паче: є політика ВП:МОВА, тож авторитетом УЛІФ та правопис тут є.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:03, 15 вересня 2017 (UTC)
До речі, яким боком якість тлумачень СУМ-20 до УЛІФ, в якому немає тлумачень?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 15 вересня 2017 (UTC)
Це два зрізи одного й того самого електронного словника, що його робить одна команда artem.komisarenko (обговорення) 09:53, 15 вересня 2017 (UTC)

Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти: "Правопис географічних назв повинен узгоджуватись з наступними джерелами: Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ)". В УЛІФ Хіого.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 17 січня 2018 (UTC)

Добрі знаменняДобрі призвістки[ред. код]

Більш вдалий переклад назви з англійської ("Good Omens") на українську ("Добрі призвістки"). Ось переклад слова "omen" українською в онлайн словнику Cybermova (словник англ-укр-англ на 50 тис.): omen: n озна́ка, прикме́та; при́звістка.

Поки що ще не вийщов офіційний переклад книги Good Omens українською, тому немає ніякої проблеми перекласти назву книги українською найбільш вдалим варіантом. А і також унікальні українські переклади назв творів - є завжди плюсом (бо спрощують життя україномовних користувачів у майбутньому під час пошуку у інтернет пошуковиках Google/Bing тощо, бо коли назва українською унікальна (напр. "Добрі призвістки" то у першій сторінці пошуковика вийдуть лише україномовні ресурси про цей запит; а от "Добрі знамення" схоже на назву російською "Добрые знамения" - відповідно у пошуку будуть видаватися багато ресурсів російською про твір.

п.с. Щодо того що "Добрі призвістки" це ОД (як зазначила @Helixitta: бо немає жодного посилання на "добрі призвістки", а як вона зазначила на "добрі знамення" багато. ([66] [67] [68] [69]). Це звичайно ж не ОД. Зараз не існує офіційного українського перекладу книги, ті статті на які Helixitta дали посилання - ци звичайний google переклад "good omens" українських журналістів. Це аж ніяк не АД у цьому питанні. Щодо доцільності українського перекладу для іншомовних творів у випадках коли немає офіційного українського перекладу книги (або офіційний переклад кострубатий/русизм) дивіться обговорення тут. --Piznajko (обговорення) 16:54, 4 вересня 2017 (UTC)

Поки немає причин перейменувати. Щодо доцільності згоден і що той випадок - жах повний, проте "знамення" - наше слово і більш поширене за "призвістка". Тож випадок — не аналогічний. Щодо зауважень по гугл-пошуку слова теж мають сенс та щось у цьому конкретному випадку не певен. Занадто унікальне слово. А прикмети чи ознаки не відповідають сутності.--Yasnodark (обговорення) 16:41, 28 жовтня 2017 (UTC)

В перекладі Біблії Огієнка систематично вживається знамено. artem.komisarenko (обговорення) 11:01, 12 вересня 2017 (UTC)

Це більше нагадує прапор.--Yasnodark (обговорення) 16:41, 28 жовтня 2017 (UTC)

МангеттенМанхеттен[ред. код]

Виношу на розгляд, оскільки за ВП:ІГО правопис цієї назви повинен узгоджуватися із орфословниками та енциклопедіями, проте словники (крім slovnyk.ua [70]) не містять взагалі назви, а енциклопедії, зокрема УРЕ [71] та УСЕ [72] подають Мангаттан, ЕСУ подає Мангеттен [73], а ЮЕ [74] Манхеттен. Як бачимо, узгодженості немає, але набагато більш впізнавана назва і та, яка має беззаперечну перевагу вживання у джерелах — це Манхеттен. Тому я пропоную обговорити це і у разі згоди — перейменувати. --Flavius (обговорення) 15:52, 2 вересня 2017 (UTC)

Для наочності:

  • Пошук по базі «Законодавство України» (постанови й угоди): 5 [75]. Мангеттен — 0.
  • Урядові сайти (gov.ua): більше тисячі джерел [76], а Мангеттен — 24 згадки [77];
  • Освітні сайти (edu.ua): більше двох сотень [78], а Мангеттен — 16 [79];
  • За загальним пошуком аналогічно переважає Манхеттен (обирайте українську мову, коли перевіряєте).

Коментар стосовно правопису. За пар. 87 в окремих словах h передається українською х. Тобто цей виняток застосовується при давніх запозиченнях. В українську мову слово Манхеттен увійшло щонайменше 60 років тому [80].

Symbol support vote.svg За У словнику Балла - Манхеттен, Манхеттенський проект. Англо-український словник: у 2-х тт. К.: Освіта, 1996, Т. 1, С. 704. Maksym Ye. (обговорення) 16:15, 2 вересня 2017 (UTC)

Тоді у разі позитивного підсумку доцільно перейменувати і на Манхеттенський проект, як подає словник Балла, а також, мабуть, і на Верхній Манхеттен, Нижній Манхеттен. --Flavius (обговорення) 16:22, 2 вересня 2017 (UTC)
А краще Мангеттен (значення). Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 11:16, 3 вересня 2017 (UTC)

Pictogram voting comment.svg