Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Скорочення
ВП:ПС

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон "за" або "проти". Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть "Створити". Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія:Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

ХорошівХорошів (смт)[ред. код]

і відповідно Хорошів (значення)Хорошів

Є ще село на Хмельниччині з такою ж назвою. Селища міського типу, на відміну від міст у нас не мають переваги над селами, тож ми додаємо уточнення (наприклад є Іваничі (смт), Іванків (смт), Путила (смт), Магдалинівка (смт), Високопілля (смт), Каланчак (смт), Піщанка (смт), Війтівці (смт), Вапнярка (смт), Божедарівка (смт) та інші — подані з уточненням при наявності однойменних сіл, селищ або іноді річок).--Анатолій (обг.) 20:51, 26 травня 2016 (UTC)

Дніпро (Дніпропетровськ)Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)[ред. код]

Не впевнений, що пропоную найкращий варіант, але що таке «Дніпропетровськ», я не знаю. --A1 (обговорення) 20:56, 21 травня 2016 (UTC)

Команда після перейменування міста ще матчів не проводила. І наразі не відомо чи буде допущена до натсупногт чемпіонату. Коли зіграє матчі, представляючи Дніпро, тоді й перейменуємо.--Анатолій (обг.) 21:00, 21 травня 2016 (UTC)
А мені от цікаво, як тепер іменуватиметься стаття про футбольний клуб? Дніпро (Дніпро)?

--Glorin (обговорення) 11:53, 19 травня 2016 (UTC)

Напевно, «Дніпро (футбольний клуб)», за аналогією з Львів (футбольний клуб)--V Ryabish (обговорення) 13:27, 19 травня 2016 (UTC)
Дніпро (футбольний клуб) не дуже виходить, бо клуби з такою назвою є ще в Могильові (чемпіон Білорусі), Черкасах і ще багато де). Я бачу два варіанти: або Дніпро (Дніпро) (криво, але аналогічно в нас Славутич (Славутич), бо теж був однойменний в Черкасах в усьому винні ЧеркасиFace-smile.svg), або Дніпро (футбольний клуб, Дніпро), бо в тому ж місті є ще однойменний баскетбольний клуб, і так ми вб'ємо двох зайців одразу — NickK (обг.) 14:19, 19 травня 2016 (UTC)
NickK! Жодних Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) !!! Дніпро (футбольний клуб) - базова стаття. Це найдавніший футбольний клуб України. Треба Дніпро (футбольний клуб, Черкаси). Дніпро (баскетбольний клуб) та Дніпро (волейбольний клуб). А взагалі назви команд можна і треба брати в лапки - і проблема зникне.--Yasnodark (обговорення) 14:55, 19 травня 2016 (UTC)
А от я від самого початку вважав, що у таких випадках має бути два уточнення. --Fessor (обговорення) 14:58, 19 травня 2016 (UTC)
Найдавніший футбольний клуб України? Зірка (Кіровоград) та Погонь (Львів) з цим посперечається, а Одеський британський атлетичний клуб навіть сперечатися не буде. Взагалі ці питання (уточнення та назву ФК) варто кудись перенести, але не знаю куди, бо ВП:ПС порадити, на жаль, не можу — NickK (обг.) 15:28, 19 травня 2016 (UTC)
Львівські клуби-емігранти наразі до сучасної України відношення не мають. Одеський британський атлетичний клуб вже не існує. Щодо клубу Зірка (Кіровоград) - питання на засипку. «Дніпро» є прямим правонаступником команд «БРІТ», «Петровець», «Сталь», «Металург» - просто відбувалися перейменування клубу. Чи має відношення «Ельворті» до Зірка (Кіровоград) особисто мені невідомо - напевно має. Проте достеменно відомо, що «Дніпро» під назвою «БРІТ» був заснований в Українській державі, а «Ельворті» - у Російській імперії. Тож «Дніпро» - це найдавніший, досі існуючий, заснований у незалежній українській державі футбольний клуб.--Yasnodark (обговорення) 16:35, 19 травня 2016 (UTC)
В англійців, наприклад є стаття Liverpool F.C., то чому не назвати ФК Дніпро? Він же футбольний, всім буде зрозуміло про який ФК йде мова. --Jphwra (обговорення) 16:36, 19 травня 2016 (UTC)
Чудова думка. Тоді інший клуб теж має носити назву - ФК Дніпро (Черкаси). --Yasnodark (обговорення) 16:40, 19 травня 2016 (UTC)
Не бачив обговорення тут, написав на політики. Думаю, треба перейменувати на Дніпро (футбольний клуб), а для інших дизамбіг для уточнення. --Yukh68 (обговорення) 16:43, 19 травня 2016 (UTC)
Він же просто Дніпро (Черкаси), хоча якщо там з'явиться баскетбольний чи волейбольний клуб (з назвою Дніпро), то так ФК Дніпро (Черкаси). --Jphwra (обговорення) 16:47, 19 травня 2016 (UTC)
А ще є відомий білоруський ФК Дніпро (Могильов). --Yasnodark (обговорення) 16:58, 19 травня 2016 (UTC)
Так, але більш відомий для білорусів, а в інших країнах відомий менше. --Yukh68 (обговорення) 17:01, 19 травня 2016 (UTC)
Охтирцям вони програли в останньому Кубку СРСР, це все що я знаю про білорусів, решта так само, тобто маловідомі ті клуби, а наш Дніпро - це ім'я. --Jphwra (обговорення) 17:07, 19 травня 2016 (UTC)
Загалом мабуть можна вважати «Дніпро» з Дніпра основним значенням, аналогічно до Ліверпуль (футбольний клуб) і Ліверпуль (Монтевідео), і тоді буде простіша назва Дніпро (футбольний клуб)NickK (обг.) 17:50, 19 травня 2016 (UTC)
То NickK закріплюємо перейменування Yasnodark на мій варіант ФК Дніпро? --Jphwra (обговорення) 18:07, 19 травня 2016 (UTC)

Є ж Славутич (Славутич), то може бути і Дніпро (Дніпро). Хоч воно і виглядає дивно, але ми уточнення даємо для розрізнення неоднозначності, тому іноді вони можуть бути незвичними.--Анатолій (обг.) 18:40, 19 травня 2016 (UTC)

А чим не подобається ФК Дніпро? Навіщо ускладнювати життя? --Jphwra (обговорення) 18:43, 19 травня 2016 (UTC)
Я поки що повернув, бо в нас футбольні клуби за схемою ФК Щось не називаються. По-перше, всі мають бути за однією схемою: ми не ставимо скорочень перед назвами клубів у назвах статей (ми привели всі статті до одного стандарту в 2008, і не може бути Динамо (Київ), Олександрія (футбольний клуб), але ФК Дніпро. По-друге, ФК Дніпро ніякої неоднозначності не вирішує: у Могильові теж ФК Дніпро, наприклад, тож якщо вже вважати дніпрян основним значенням, то Дніпро (футбольний клуб)NickK (обг.) 18:57, 19 травня 2016 (UTC)
Стосовно різних «Дніпрів» у Дніпро (футбольний клуб), то є і баскетбольний клуб Динамо (Київ) і журналіст Андрій Шевченко. Стаття ж має описувати очевидно найвідомішого представника. А в назві ФК Дніпро бракує лапок, бо це власна назва — ФК «Дніпро». --Friend (обг.) 09:31, 20 травня 2016 (UTC)
Не проти лапок. Я сам про це казав. Та подивився на інші назви.--Yasnodark (обговорення) 12:35, 20 травня 2016 (UTC)
Стосовно БК Динамо Київ. Я нещодавно навіть хотів перейменовувати Динамо (Київ) на Динамо (футбольний клуб, Київ) з аргументацією, що є й баскетбольний клуб (чи в нас футбольні клуби апріорі мають основне значення порівняно з іншими видами спорту? -- ніби не повинні!). Але відкрив дизамбіг і побачив, що баскетбольний клуб називається Динамо-НПУ. Чесно кажучи, зітхнув з полегшенням, бо інакше довелося б намагатись перейменувати статтю про ФК Динамо і воювати а-ля "кубка-кубку" та в результаті змиритись з абсурдним підсумком "БІЛЬШОСТІ"...--Unikalinho (обговорення) 10:33, 20 травня 2016 (UTC)
Якщо клуб з одного виду спорту в десятки разів згадуваніший і популярніший від клубу з іншого виду спорту, тоді нема про що говорити. Шахтар (Донецьк) vs Шахтар (футзальний клуб). --Friend (обг.) 09:58, 23 травня 2016 (UTC)
Особисто мені подобається з двома уточненнями. І щоб були однакові приорітети, бо це ще одне питання, через яке, як завжди, будуть сперечатися. Дніпро (футбольний клуб, Дніпро). Стовідсоткова однозначність. -- Green Zero обг 08:32, 20 травня 2016 (UTC)
Саме так! Не треба економити. --Fessor (обговорення) 08:38, 20 травня 2016 (UTC)


Взагалі революційна назва: Дніпро (футбольний клуб, 1918). І баста чи ні? Бо всі щось вигадають, вигадають... --Jphwra (обговорення) 09:41, 20 травня 2016 (UTC)

А хто той рік знає? Та й рік заснування в Україні штука нестабільна: довгий час клуб вважав себе заснованим у 1925 році, аж потім згадав про БРІТ та став заснованим у 1918 році — NickK (обг.) 10:03, 20 травня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Дніпро (футбольний клуб, Дніпро). По-перше, у місті Дніпрі є ще баскетбольний клуб з такою ж назвою, ну а по-друге, є й у інших містах футбольні клуби з такою ж назвою. По-моєму, тут усе очевидно. @NickK:, основним значенням тут ФК ДД не зробиш, і аналогія з Ліверпулями та Барселонами не працює з двох причин: по-перше, уругвайські Ліверпулі та еквадорські Барселони нам, на відміну від черкаського Дніпра, мало відомі (отже, співвідношення впізнаваностей різне), по-друге, Ліверпуль з Монтвеідео і Барселона з Еквадору ще при заснуванні взяли собі імена згідно зі своїх кумирів, тобто їхні назви є похідними від ФК Ліверпуль Ліверпуль та ФК Барселона Барселона. А в нашому випадку черкаський Дніпро брав назву незалежно від дніпровського Дніпра. Тобто тут інша ситуація, і надавати основне значення одному з цих Дніпрів нема підстав. Черкаські читачі нас точно не зрозуміють :)--Unikalinho (обговорення) 10:17, 20 травня 2016 (UTC)

Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) - маячня повна. Залиште, будь-ласка, хоч щось на розгляд мешканців, а не київсько-львівського десанту - міста вже поперейменовували на казна-що, і ще казки розповіли - що це волевиявлення містян, Дніпродзержинську площею 200 кв. км - як чверть Москви - дали назву задрипаного села столітньої давнини (замість Дніпрокам'янськ чи Наддніпрянськ, щоб було б сприйнято мешканцями) , а Дніпропетровськ на Дніпро ( замість Дніпроcлавль, Дніпроград, Дніпрополь, Дніпропетровськ-Сагайдачний чи бодай Дніпровськ, щоб було б набагато краще та звучало однаково на обох мовах - тепер півміста його буде називати Днєпр, також вже чую ехом насмішки - ну і їдь в СВОЄ Дніпро, навіть противники назви Січеслав - схиляються до того, що і ця назва була б кращою, за лише ті, хто не розуміє майбутнього розколу суспільства - між Дніпро і Днєпр, бо за Дніпро - меншість прибічників такого перейменування, та чи потрібні нам ті Днєпр, Пєскі, Славянськ, Опитне - і подібна хрінь). Чому б не перейменувати Львів на Лемберг, а Київ на Днапростадір. Адже Львів та Київ - назви популярні за СРСР, а Лемберг та Днапростадір - назви справжніх європейців - австрійців та готів, Ужгород - на Унгвар, адже назву Ужгород - москалі придумали у 19 столітті. Чому у Новій Зеладії - референдум, де перемагає майже британський імперський прапор колоніальних часів - це нормально і демократично, а у нас повиннні бути - прийняті з бодуна у ВР назви - це верх зневаги до мешканців. Вам би було приємно?
Давайте перейменуємо на : ФК Дніпро або Дніпро (футбольний клуб, 1918) - з лапками чи без - мені байдуже.
болгарська - ФК Днипро
німецька - FK Dnipro
французька - FK Dnipro.--Yasnodark (обговорення) 12:45, 20 травня 2016 (UTC)
Знаєте, чому "Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)" (тобто два уточнення) для Вас маячня? Тому що Ви просто не звикли до такого. І поки місто називалось Дніпропетровськ, мало б бути Дніпро (футбольний клуб, Дніпропетровськ). Нічого страшного в цьому нема. А коли є ще баскетбольний однойменний клуб з цього ж міста плюс однойменні футбольні клуби з інших міст, то це навіть необхідно. Немає підстав робити один з клубів більш значимим чи більш впізнаваним лише за його спортивні досягнення чи за те, що він футбольний, а не баскетбольний чи бейсбольний. Бо для черкащан головним буде завжди їхній Дніпро, а не дніпровський, навіть якщо дніпровський 3 ліги Чемпіонів поспіль виграє. А для шанувальників баскетболу головним буде саме баскетбольний Дніпро, а не якийсь там футбольний. Так що звикайте до новизни. І не кивайте на АД -- вони взагалі в такому форматі ("назва (уточнення)") не пишуть Face-smile.svg--Unikalinho (обговорення) 11:50, 21 травня 2016 (UTC)
По-перше, перейменування міста ініціював не десант, а уродженець Дніпр(опетровськ)а Денисенко Андрій Сергійович. Та й Москва сама названа на честь річкиFace-smile.svg. Якщо ви незгодні з назвою, будь ласка, звертайтеся до міської ради або до Верховної Ради, а не до Кнайпи.
По-друге, я не розумію, чому клуби з міста Дніпра мають бути винятком, нібито на підставі того, що так хочуть мешканці. В англійців, німців чи французів усі клуби називаються за офіційною назвою, бо такі там традиції, але там оте FC не тому, що футбольний клуб, а тому, що це шматок назви, і не в усіх воно F.C. наприклад, en:Sunderland A.F.C., de:VfB Stuttgart або ж fr:LOSC Lille, бо клуби там самі себе так називають (див. їх емблеми). У нас же вони не Сандерленд АФК, ФфБ Штуттгарт та ЛОСК Лілль, а «Сандерленд», «Штутгарт» і «Лілль», тож і статті названі Сандерленд (футбольний клуб), Штутгарт (футбольний клуб) та Лілль (футбольний клуб). І в Прем'єр-лізі в нас грають «Дніпро», «Динамо» і «Карпати», а не ФК Дніпро, ФК Динамо і КПФ Карпати (ви думали, що «Карпати» теж ФК? А ні, КПФ), тож і статті названі відповідно. Від перейменування міста клуб не перейменував себе на «ФК Дніпро», а й далі називається «Дніпро». Якщо ви справді хочете, будь ласка, ініцюйте перейменування всіх футбольних клубів за вашою схемою, щоб був ФК Дніпро, Сандерленд АФК, ФфБ Штуттгарт та КПФ Карпати (це питання вже обговорювали 2008 року, але раптом ви знайдете нові аргументи), але не ламайте систему на підставі того, що в Дніпрі щось хочуть — NickK (обг.) 14:21, 20 травня 2016 (UTC)
Ви непрвильно акценти розставляєте. Насправді це Ліверпулі та Барселони є винятками, саме тому що однойменні клуби з Пд.Америки свою назву отримали як похідні від "батьківських" європейських. І вболівальники тих південноамериканських клубів самі це визнають. А зазвичай ситуація є такою, що жоден з однойменних клубів (власне тих, які свої назви отримували не "на честь одноклубників", а незалежно) не може бути більш значимим лише за свої спортивні досягнення чи за те, що він футбольний, а не баскетбольний чи хокейний. Щодо "ФК Карпати" чи "ФК Дніпро", то це не моя пропозиція, більш того, я сам проти такого. Своє бачення я виклав трохи вище--Unikalinho (обговорення) 11:42, 21 травня 2016 (UTC)

Хоч і звучить дивно, але лише Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) врахує всі нюанси. Всі клуби "Дніпро" мають назву від річки Дніпро, і через всі ці міста протікає Дніпро. Тому Дніпро(Дніпропетровськ) не є чимось особливим і унікальним. І назву "Дніпро" він отримав аж у 1961 році. Тому його не можна розглядати головною назвою, а інших похідними, бо ще треба заглядати в історію який "Дніпро" першим взяв собі цю назву. До речі, росіяни собі голову над тим не сушать, бо у них такий стандарт для всіх футбольних клубів. У нас, на жаль, таку ж мою пропозицію свого часу не підтримали і тепер маємо купу перейменувань, а іноді і затяжні дебати, по багатьох клубах. --VPrypin (обг.) 22:45, 21 травня 2016 (UTC)

Як не дивно, але варіант Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) є мабуть найоптимальнішим. В основному майже цілком погоджуюся з аргументами VPrypin та Unikalinho. Додам лише, що NickK якось написав мені досить детальний алгоритм найменування статей про футбольні клуби, який видається досить логічним і зрозумілим. Навіть варто було б щось на його основі включити до ВП:ІС. В цій ситуації є багато клубів з такою назвою, і цей не переважає істотно за значимістю інші (до прикладу, Черкаський Дніпро може вже цього року грати в Прем'єр-Лізі: та й узагалі: чи можна створити Категорія:Футболісти «Дніпра» так, щоб до неї однозначно відносилися гравці якоїсь команди?), при тому у всіх клубів «Дніпро» назва походить від річки, тобто у жодного не є похідною від іншого. Але в місті Дніпропетровську є ще Дніпро (баскетбольний клуб), тому має бути пояснення, що мова йде саме про футбольну команду. Дніпро (Дніпро) в будь-якому разі звучить незрозуміло та навіть трохи абсурдно. --Krupolsky (обговорення) 11:53, 22 травня 2016 (UTC)
VPrypin та Krupolsky Дніпро (футбольний клуб, 1918) - найоптимальніший варіант. Вирішує всі питання і звучить воно не дивно! Тож годі знущатися з 98-літнього заслуженого пенсіонера. Jphwra, Yukh68,Friend на вашу підтримку у боротьбі з дивовижною безсмаковицею у підборі назв.--Yasnodark (обговорення) 12:35, 22 травня 2016 (UTC)
Чому найоптимальніший? Стосовно Дніпро (футбольний клуб, 1918), ВП:ІС: «…Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті…». Звідки звичайному читачеві Вікіпедії знати про дату заснування конкретного клубу? Якщо в Дніпрі було б кілька «Дніпрів» (тут без тавтології ніяк), тоді така назва нормальна, але так за цією логікою Дніпро (Черкаси) має стати Дніпро (футбольний клуб, 1955). В якому варіанті назв буде легше розбиратися читачеві (та й не тільки), думаю зрозуміло. Отже, ця назва коротша від Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) аж на 2 символи, але істотно ускладнює ідентифікацію статті. --Krupolsky (обговорення) 12:59, 22 травня 2016 (UTC)
От і підтвердження сказаного мною вище ru:Днепр (футбольный клуб, Днепр). Однозначно і всім зрозуміло. А заслуженого пенсіонера "Дніпро 1918" ніхто не знає. --VPrypin (обг.) 14:00, 22 травня 2016 (UTC)
болгарська - ФК Днипро
німецька - FK Dnipro
французька - FK Dnipro. А як не хочете - то дивіться нижче пропозицію Yukh68. Бо Дніпрів з Черкас та Білорусі - ніхто у світі не знає.--Yasnodark (обговорення) 12:45, 20 травня 2016 (UTC)
Погано Ви шукали, бо є en:FC Dnipro Cherkasy, bg:ФК Днепър (Могильов), de:Dnjapro Mahiljou і fr:FK Dnepr Moguilev. Вони подають транслітерацію, не перекладаючи - тому накладок немає, а у нас переклад слов'янських назв обов'язковий, от і маємо неоднозначність. --VPrypin (обг.) 15:07, 22 травня 2016 (UTC)
Тут при такому перейменуванні міста взагалі немає хороших варіантів перейменування статті. Для мене найкраще як основне значення Дніпро (футбольний клуб), або трохи гірше Дніпро (футбольний клуб, 1918). --Yukh68 (обговорення) 12:58, 22 травня 2016 (UTC)


Думаю треба голосувати я Symbol support vote.svg За свій варіант Дніпро (футбольний клуб, 1918), бо вже набридло і годі вже обговорювати. --Jphwra (обговорення) 16:48, 22 травня 2016 (UTC)

По-перше, в нас тут не голосування, а обговорення, по-друге, команда з новою назвою ще жодного офіційного матчу не провела, як проведе, тоді вже слід перейменовувати, по-третє, не розумію, до чого тут рік. Варіанти Дніпро (Дніпро) і Дніпро (футбольний клуб, Дніпро), але чому уточнення за роком, не зрозуміло. Так, Яснодарку не подобається поточна назва міста, але тут ми нічого не змінимо, його перейменували саме так.--Анатолій (обг.) 19:19, 22 травня 2016 (UTC)

@Ahonc: Уже провели офіційний матч, учора «Дніпро» U-19 грав проти «Динамо» U-19, тож команда вже грала після перейменування міста — NickK (обг.) 09:52, 23 травня 2016 (UTC)
Чесно кажучи я особисто не проти варіанту Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) (рік я там додавав, щоб знайти компроміс, знайшли...). --Jphwra (обговорення) 04:59, 23 травня 2016 (UTC)
Якщо головне точність, тоді Дніпро (футбольний клуб, Дніпро), якщо лаконічність, тоді Дніпро (футбольний клуб). --Friend (обг.) 10:04, 23 травня 2016 (UTC)
То нехай буде - Дніпро (футбольний клуб)'. Повірте, ніхто не переплутає. Бо більшість шукає саме цей клуб. Дніпро (Черкаси) та Дніпро (Могильов) - то за таких назв він знайде саме їх. Можна ще і футбольну неоднозачність створити для полегшення пошуку отих 2 малозначимих клубів. Та оті два Дніпра - то занадто в одній назві. --Yasnodark (обговорення) 16:40, 23 травня 2016 (UTC)
Може й не переплутає, але дехто реально не знатиме, про який саме йдеться. А якщо про один із цих клубів захоче прочитати тут хтось, хто не знайомий з історією футболу і зі спортивними досягненнями дніпрян? Звідки він буде тоді знати, що основне значення належить саме дніпрянам, а не черкащанам? То може краще таки поставити ті два уточнення, га? Ті кілька смиволів варті таких казусів--Unikalinho (обговорення) 07:52, 24 травня 2016 (UTC)
Рімейк репліки, для тих, хто читає вибірково: Можна ще і футбольну неоднозачність створити для полегшення пошуку отих 2 малозначимих клубів. Та оті два Дніпра - то занадто в одній назві. --Yasnodark (обговорення) 16:40, 19 травня 2016 (UTC)
"Та оті два Дніпра - то занадто в одній назві" -- ну це вже питання до тих, хто так місто перейменував... А назва команди -- все одно від річки--Unikalinho (обговорення) 04:24, 25 травня 2016 (UTC)
Не розумію, чому могильовське «Дніпро» малозначиме? Команда грала і в Лізі чемпіонів, і в Лізі Європи.--Анатолій (обг.) 19:52, 24 травня 2016 (UTC)
Саме тому я проти такої назви міста: "Дніпро" - він, чоловічого роду. Та чомось дехто про це забуває! Пане Анатолію,вам не соромно про це не знати?
Шановні опоненти,Анатолій та Unikalinho,
ФК "Дніпро" - дворазовий чемпіон та володар кубка СРСР, 2-разовий чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів, де на рівних грав з Бордо, фіналіст Ліги Європи минулого року, де на рівних грав з найсильнішою командою турніру за всю історію - Севільєю. Третій клуб у глобальній таблиці за всю історію України в період незалежності та другий за всю історію українського футболу. Саме у ньому став професійним тренером всесвітньо відомий Лобановський. Саме з нього вийшло найбільше олімпійських чемпіонів 1988 року. Саме його вихованець - Олег Протасов - найкращий бомбардир Чемпіонату СРСР за сезон - в історії турніру. Єдиний український тренер, що став тренером клубу з одного з 5 найсильніших чемпіонатів світу, - Віктор Скрипник - вихованець Дніпропетровського "Дніпра", Його ж вихованець найвідоміший телекоментатор на теренах СНД - Маслаченко. Саме у його складі зіграв найбільше матчів багаторічний капітан команди та рекордсмен українського чемпіонату за кількістю матчів серед польових гравців - Олег Шелаєв. А які здобутки могилівського клубу, про який ніхто з вікіпедістів і не знав, поки я його не згадав задля об`єктивності? В якій лізі радянського чемпіонату він грав? Що вигравав для своєї країни? Хто назве у світі бодай кількох його вихованців? Проте зараз саме білоруський клуб видається першим у пошуку в укрвікі - чи це справедливо?--Yasnodark (обговорення) 12:40, 25 травня 2016 (UTC)
І що з того? Для могильовців та черкащан головгим буде все одно їхній ФК Дніпро. Для білорусів -- могильовський... навіть якщо дніпровський хоч 10 Ліг Чемпіонів виграє! А Ви подумали про те, що багато білорусів знають українську і захочуть почитати в укрвікі про котрийсь із цих Дніпрів. От наприклад, захочуть прочитати про свій, могильовський ФК Дніпро, наберуть за звичкою "Дніпро (футбольний клуб)" у надії потрапити на могильовців (для них же "ФК Дніпро" асоціюється з могильовським, а не з дніпровським!) -- а тут бац і на наш дніпровський натрапляють. Можуть навіть не розібратись одразу, почати читати, а там якісь зовсім інші тренери, президенти та інші персоналії. Ситуація, погодьтесь, доволі неприємна. Ось тому в авторитетних мовних розділах Вікіпедії є правило, яке зобов'язує всі омонімічні спортивні клуби (йдеться про повну омонімію, а не "Dnipro/Dnepr/Dnjapro") іменувати з уточненням за містом, а якщо є ще й з різних видів спорту -- то за видами. Виняток лише для ситуацій типу ФК Барселона, де всі оці підвденноамериканські клуби отримали свою назву безпосередньо від "материнського" клубу і де це визнають навіть вболівіальники тих "клончиків". Про спортивні досягнення клубів у тих правилах нічого не говориться--Unikalinho (обговорення) 06:09, 26 травня 2016 (UTC)
Справа навіть не в тому, де грала. А в тому, що вона теж відома, а для групи людей (у нас же вікіпедія не України, а просто українською мовою) взагалі першою спадатиме на думку при слові "Дніпро" (футбольний клуб)--Unikalinho (обговорення) 04:27, 25 травня 2016 (UTC)
Ну, ну...Правильно у нас не україномовна вікіпедія Білорусі. А "Дніпро" з міста на Дніпрі - об`єктивно найвідоміший у світі.
Unikalinho Ми з вами обидва наводили приклади з болгарської вікі і що ми там бачимо:bg:ФК Днипро та bg:ФК Днепър (Могильов). Чи то болгаромовна вікіпедія України - на ваш погляд? Може щось інше у французькій вікі, статтю з якої ви наводили, проте там теж - fr:FK Dnipro та fr:FK Dnepr Moguilev. Та напевно це - франкомовна вікіпедія України? Може щось інше у німецькій вікі, на яку ви теж посилалися, - ні! de:FK Dnipro та de:Dnjapro Mahiljou . Звісно - то теж - німецькомовна вікіпедія України! Може інших поглядів португальці - ба і тут те саме -pt:Futbolniy Klub Dnipro та pt:Dnepr Mogilev чи поляки - pl:FK Dnipro та pl:Dniapro Mohylew. Бо - саме наш "Дніпро"- найвідоміший у світі, і не треба пояснювати, з якої він діри на карті світу. Бо він теж не з діри - наше місто - одне з 6 міст у світі, де створюють потужні супутники, космічні ракети-носії та трансконтинентальні ракети. А ось прогресивний розділ білоруської вікіпедії - тарашкевиця: be-tarask:Дніпро (футбольны клюб) та be-tarask:Дняпро Магілёў - та ж бо просто білорусомовна вікіпедія України, напевноFace-smile.svg! Не смішіть мої гетри!--Yasnodark (обговорення) 12:40, 25 травня 2016 (UTC)
Ви бачите різницю? В усіх цих мовах Дніпро з Дніпра та Дніпро з Могильова називаються по-різному (Днипро/Днепър, Dnipro/Dnepr, Dnipro/Dnjapro, Dnipro/Dniapro, Дніпро/Дняпро). Просто інші мови транслітерують дніпровський Дніпро з української, а могильовський — чи то з білоруської, чи то з російської, а в нас обидва називаються однаково українською — NickK (обг.) 14:57, 25 травня 2016 (UTC)
Я знав, що хтось про це скаже. Та суть у тому, що лише у білоруського "Дніпра" вказане місто - бо клуб набагато менш відомий. Незважаючи на те, що інших футбольних клубів з назвою Dnepr, Dnjapro чи Dniapro - у тих розділах немає. NickK ви ніби самі були за Дніпро (футбольний клуб)? --Yasnodark (обговорення) 12:40, 25 травня 2016 (UTC)
Я все ж першим вибором за Дніпро (футбольний клуб, Дніпро), а Дніпро (футбольний клуб) — другий вибір (теж прийнятно, але трохи гірше) — NickK (обг.) 08:27, 26 травня 2016 (UTC)

ДніпродзержинськКам'янське, Комсомольськ (Полтавська область)Горішні Плавні, КузнецовськВараш, ЦюрупинськОлешки[ред. код]

Є якась поважна причина, чому Дніпропетровськ уже перейменували, а решту статтів — ні? Про всяк випадок нагадую, що свого чекає чимало перейменувань. --Sir-nik (обговорення) 18:26, 21 травня 2016 (UTC)

@Sir-nik: Усе просто: перейменування Дніпропетровська на Дніпро набуло чинності в день прийняття, решта ж перейменувань набудуть чинності наступного дня після оприлюднення — NickK (обг.) 19:16, 21 травня 2016 (UTC)

РифРиф (значення)[ред. код]

Тільки мені здається, що найміцніше слово "риф" асоціюється з тим, що описано в статті Риф (геологія), і що, відповідно, основне значення має бути саме в цієї статті?--Unikalinho (обговорення) 18:50, 19 травня 2016 (UTC)

У мене рифи асоціюються виключно з гітарами і роком. --A1 (обговорення) 22:46, 20 травня 2016 (UTC)

А що таке риф на дні морському, Ви не знаєте?Face-smile.svg--Unikalinho (обговорення) 11:54, 21 травня 2016 (UTC)
Без пойняття :) Так, по географії у мене було 5 із 5 балів. --A1 (обговорення) 21:01, 21 травня 2016 (UTC)
У нас омоніми. Так от той з них, який є загальновідомим, має бути основним значенням дизамбіга. По-моєму, це очевидно (то Ви, мабуть, тоді й не знаєте, що таке море...:) треба тоді Море (значення) на Море перейменувати)--Unikalinho (обговорення) 04:37, 23 травня 2016 (UTC)
Ображаєте, пане. Творчість Дебюсі я знаю добре. Втім, "море" я б не перейменовував, бо п'єса інспірована географічним об'єктом, а от риф - ні. --A1 (обговорення) 21:11, 26 травня 2016 (UTC)

Збірна_Бангладеш_з_футболуЗбірна Бангладеш із футболу[ред. код]

Аналогічно збірній Соломонових Островів--Unikalinho (обговорення) 06:32, 14 травня 2016 (UTC)

А от тут, навіть з уточненням, все одно має бути "із"--Unikalinho (обговорення) 19:19, 14 травня 2016 (UTC)

Прапор_села_ВересочПрапор Вересоча[ред. код]

(а також герб села Вересоч)

Відповідно до ВП:МОВА, орфографічного словника.--Анатолій (обг.) 21:08, 12 травня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти 1. Історичним і традиційним та таким, що вживається сьогодні місцевим (і не тільки) населенням є відмінюваня назви "Вересоч" подібно до іменника жіночого роду. Тобто прапор Вересочі, житель Вересочі, населення Вересочі, історія Вересочі, школа Вересочі, козаки Вересочі ітд.ітп. Саме так вживано в абсолютній більшості документів, пов'язаних з селом 18-21 ст., від давніх ревізій Гетьманщини до сучасних довідок та сучасних публікаціях в пресі (напр. районна газета за квітень 2016 року ) тощо. див.Вересоч (село)#Назва. Вважаю, що тут саме випадок не доводьте до абсурду, адже очевидно, що укладачі словника навіть не намагались поцікавитись ні історією, ні сучасною практикою вживання цієї власної назви, а просто оголосили це іменником чоловічого роду з усіма дивовижними наслідками для відмінювання. 2. Назва статей Прапор_села_Вересоч та Герб_села_Вересоч варіант найбільш нейтральний та найменш конфліктний Orluvets(обговорення) 1:52, 13 травня 2016 (UTC)

::* я так розумію (не відкривав історії, але інтуїтивно відчуваю), що Orluvets перейменував те, що роками було "Прапор Вересоча", а Анатолій тоді виніс це сюди. Незалежно від того, помиляюсь я чи ні, але тут я попрошу к-ча Orluvets надати джерело, яке підтвердить, що це село таки жіночого роду. Те джерело, яке Ви дали тут, ніяк цього не підтверджує, бо там написано "у Вересочі" -- а така форма М.в. буде для обох родів. Якщо одне-два джерела на користь опонента номінатора (де-юре так) буде надано, двома руками підтримаю його. Поки що, звісно, Symbol neutral vote.svg Утримуюсь--Unikalinho (обговорення) 06:17, 13 травня 2016 (UTC)

  • Ну і, незалежно від роду, з назви статті треба забрати слово "села". Або "Прапор Вересочі", або "Прапор Вересоча". Ми ж не іменуємо "Прапор міста Макіївка" чи навіть "Прапор міста Керч"--Unikalinho (обговорення) 06:18, 13 травня 2016 (UTC)
  • ну не роками було, а з моменту створення статті в грудні 2015 року. Я лиш виправив очевидну помилку, бо фактично виріс поряд з селом Вересоч (мій нік від сусіднього с.Орлівка). Добре. Я підготую за вихідних ще матеріалів. поки ось що під рукою - це офіційна газета Куликівської рай.ради Orluvets (обговорення) 17:27, 13 травня 2016 (UTC)
Навіть якщо лишати поточну назву, то відповідно Прикладка має бути Прапор села Вересоча. Ну а місцеві часто називають топоніми не так, як нормативно має бути. Наприклад у Ярмолинцях кажуть Ярмолинець, а не Ярмолинців, у Мукачевому своє місто називають Мукачево, а не Мукачеве, в Ланівцях — Ла́нівці, а не Ланівці́ і т.п., тому рівнятися на місцеву пресу не можна.--Анатолій (обг.) 19:14, 13 травня 2016 (UTC)
То що, Герб Львова перейменовувати на Герб міста Львова? Чисте ВП:НДА--Unikalinho (обговорення) 19:18, 13 травня 2016 (UTC)
Ні, якби був Герб міста Львів, тоді б перейменували на Герб міста Львова. Я кажу про те, що поточна назва неправильна з точки зору мови, тому її так залишати не можна.
А щодо преси місцевої, то тут теж ВП:НДА. Бо насправді тут треба кожну ситуацію розглядати окремо. Тут, наприклад, немає підстав думати, що місцеві будуть не знати роду слова Вересоч. Варто також дослідити походження цієї назви -- зрештою, тоді й стане ясно, хто правий. Бо Керч за правилом також має бути чоловічого роду...--Unikalinho (обговорення) 19:21, 13 травня 2016 (UTC)
Так ідеться про те, що в нас Вікіпедія не місцевим діалектом села Вересоча, а українською мовою, в якій нормативно пишеться з а.--Анатолій (обг.) 18:01, 14 травня 2016 (UTC)
Я б погодився з "...в якій нормативно пишеться з а", якби Керч була б теж чоловічого роду. А якщо хоч один контрприклад маємо, то й правило вже не залізне--Unikalinho (обговорення) 19:43, 14 травня 2016 (UTC)
to Ahonc Взагалі-то вірно і Ярмолинець, і Ярмолинців. Власне Ярмолинецький (а не Ярмолинцівський) район натякає. Так само як і Дунаєвецький, Віньковецький ітд.ітп. Пишуть, що Ви з Хмельницького, то ж дивно, що для Вас це новина. Українська мова не така примітивна, щоб можна було загнати до казарменого стійла одного правила та одної форми. Orluvets (обговорення 00:55, 15 травня 2016 (UTC)
Не бачу зв'язку між родовим відмінком іменника і утворення прикметника. У них всіх формах родового відмінка -ців. Так, я з Хмеьниччини, тому такі приклади і наводжу. Власне сам Хмельницький місцеві називають Хмельницьк. Теж перейменуємо?--Анатолій (обг.) 22:52, 14 травня 2016 (UTC)
Тоді я Вам нічим не допоможу, якщо не бачите. Про Хмельницький не розказуйте, я там неодноразово був, якщо це явище і існує, то явно в меншості, і звісно не є нормою для преси, держ.органів та подібного. Краще почитайте щось про хибні аналогії. Orluvets (обговорення) 12:15, 15 травня 2016 (UTC)
to Ahonc Щодо місцевого діалекту в газеті, то притримайте своє хамство, Ви забагато на себе берете. Це офіційна газета державних органів влади України (Куликівська рай.рада та рай.адміністрація), яку випускали і випускають люди явно Вас не дурніші. Orluvets (обговорення) 01:15, 15 травня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За тільки не втямив, чому номінант не проголосував ЗА--Albedo (обговорення) 13:15, 14 травня 2016 (UTC)
Так тут же й так обговорення, а не голосування. Хоча от якщо Дейнека тут прийде, то він таки справді порахує голоси і все...--Unikalinho (обговорення) 19:44, 14 травня 2016 (UTC)
Ви "За" що саме? Orluvets (обговорення) 01:15, 15 травня 2016 (UTC)


підсумую приклади з історії та сьогодення
1737 рік: того ж сεла Вεрεсочи подсɤсѣдки коƶачіε (з ревізії козаків Вересочі, з документів Генеральної канцелярії)
1747 рік: того жъ сεла Вεрεсочи козаки (з ревізії козаків Вересочі, з документів Генеральної канцелярії)
1808 рік: села Вересочи (список парафіян, з документів Чернігівської консисторії)
1828 рік: села Вересочи (список парафіян, з документів Чернігівської консисторії)
ітд.
тобто історично традиція за "Вересоч-Вересочі".
далі йдемо ближче до сьогодення:
1960-і - На території Вересочі, в районі Вересочі :Історія міст і сіл УРСР, видання Інституту Історії Академії Наук УРСР http://ukrssr.com.ua/chernig/kulikivskiy/veresoch-kulikivskiy
2002 р. - із Вересочі: газета райради та райадміністрації Поліська правда link
2000-і - Вересочі - нарис історії села від вчителя школи Вересочі на сайті Куликівської райради http://kulykivka.org.ua/menu/rayonna_vlada/silrada/03_Veresoch/history/
2016 р. та ж районна газета за квітень 2016 року
2015 р. жителі Вересочі - сайт Куликівської райадміністрації http://kuladm.cg.gov.ua/index.php?id=154799&tp=0
Тобто за Вересоч-Вересочі - трьохсотлітня традиція, підперта авторитетом тогочасних вищих органів влади України та освічених українців свого часу, а також сучасне вживання на всіх рівнях.
а за Вересоч-Вересоча - некомпетентність укладача одного з словників на CD-диску, який, як це очевидно з вищенаведених прикладів, навіть не намагався з'ясувати ситуацію, а поставив навмання. та некритичне наслідування помилки деким з сучасників. Orluvets (обговорення) 01:15, 15 травня 2016 (UTC)
щодо джерела, на яке посилається опонент За свідченням директора фонду, доктора технічних наук, академіка НАН України В. А. Широкова, лексикографічна система створювалася в напівавтоматичному режимі і не виключає помилок"Словники_України_on-line Схоже той випадок. Orluvets (обговорення) 12:50, 15 травня 2016 (UTC)
Не новина. Якщо когось не влаштовує трактування УЛІФ, відразу кажуть, що там помилка. Але знову ж таки: або його треба відкидат повністю, або приймати повністю, а самим вирішувати, де помилка, а де ні — це ОД.--Анатолій (обг.) 11:15, 15 травня 2016 (UTC)
не доводьте до абсурду Упорядник словника сам признається, що там можливі помилки, я привожу зразки вживання на всіх рівнях і в усі часи, втч видання АН, що таки однозначно підтверджують помилковість, а Ви тут розказуєте про ОД. Orluvets (обговорення) 14:30, 15 травня 2016 (UTC)
Проте словник записаний першим пунктом у ВП:МОВА, тож хоче-не хочеш, але ми маємо на нього спиратися.--Анатолій (обг.) 12:27, 15 травня 2016 (UTC)
Перший пункт -- це не «єдиний». І якщо словник помиляється, то є й інші джерела.--Unikalinho (обговорення) 04:36, 17 травня 2016 (UTC)
Це вже дарма витрачений час. Я свої численні аргументи навів. В мене тільки одне запитання з чистої цікавості - Ви ж народились в сім'ї радянського військового, так? Orluvets (обговорення) 16:07, 15 травня 2016 (UTC)
Ні.--Анатолій (обг.) 18:17, 15 травня 2016 (UTC)
- я не наводив іншомовні джерела, але перше написання - копія 1644 року з подимного за 1638 рік (Новогород-Сіверський суд, документ зараз в НБУ ім.Стефаника ф.5) - Sioło Weresocz. Щодо "гінця", то тут проблема в тому, що московити часто крутили назвами як попало навіть в 19 ст. за часів топокарт, що вже казати про 18-е, особливо любили додавати -о, приміром, село Кукшин, що неподалік, часто ставав Кукшино ітп. Проте форм Кукшино чи Вересоча в документах гетьманської канцелярії знайти фактично неможливо - в офіційних ревізіях (переписах), що збереглись (1730-40і роки) і які складали гетьманські, а не наслані московські канцеляристи - Вересоч, Вересочі - див вище.
- Додам до вище фрагмент з фундаментальної праці Лазаревського "Ніжинський полк" - як бачимо, людина, що потужно обробила акти Гетьманщини за Вересочі.
- Щодо Київської старовини й Кулаковського ("Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої"). Кулаковський активно використовував Київську Старовину, а в Старовині вийшло, що реки Вересочи, а города Вересоча. Втім й в "Старовині" не оригінальна робота, а переклад польскомовної статті з "Словника географічного" Яблонського. А там, до всього вона через e - Weresecz. Як це все в нього вийшло, зважаючи на те, що в офіційному подимному 17 століття таки Weresocz можна тільки гадати, зважаючи на відсутність в нього посилань на джерела, які можна було б перевірити. Зрештою якщо керуватись звучанням, то до Вересоч проситься чоловічий рід, як і до згаданої вище Керч, яка до всього схожа на корч. Керч всім відома, але й досі знаходяться люди, що пишуть "города Керча", що ж казати про Вересоч, яка не курорт і відома в межах півтора району.
- місцевої форми Вересоча (наз.відм.) сьогодні не існує. Маю сумнів до того, що вона коли-небудь існувала, інакше б відобразилась в місцевих документах чи я, принаймні, таке б чув від старожилів. Є лише Вересоч і Вересочі. Я вище навів приклад з місцевої районної газети, якої в мене підшивка за пару десятиліть. Ось ще - "подруга та кума із Вересочі" рубрика вітання за 2014 рік з Днем народження, місцевих, а не таких, що десь колись щось згадали на схилі років та в яких батьки були немісцевими вчителями.
- Щодо відео від Сівер-Центра, то Ви його перегляньте, там в самому відео всі говорять правильно - Вересочі. Orluvets (обговорення) 03:08, 16 травня 2016 (UTC)
Я ще раз уважно послухав це відео: «село Вересоч» (називний, 0:00), «у Вересочі» (місцевий, 0:16), «по Вересочі» (0:26). Родового відмінку ніде немає. А щодо роду, то Керч жіночого роду (тому й Керчі), якщо ж Вересоч чоловічого роду, то це іменник II відміни мішаної групи та в Р.в. може бути лише Вересоча. Варіант «Вересочі» можливий лише якщо Вересоч є іменником жіночого роду III відміни, або ж від «Вересоча» (I відміна, мішана група) в називному. Фактично виходить таке відмінювання:
Рід Чоловічий Жіночий «Вересоча»
Називний Вересоч Вересоч Вересоча
Родовий Вересоча Вересочі Вересочі
Давальний Вересочу / Вересочеві Вересочі Вересочі
Знахідний Вересоч Вересоч Вересочу
Орудний Вересочем Вересоччю Вересочею
Місцевий у Вересочі / у Вересочу у Вересочі у Вересочі
Кличний Вересочу Вересоче Вересоче
Фактично найбільш показовий орудний відмінок. На варіант «Вересоччю» джерела знаходяться, на «Вересочем» чи «Вересочею» — ні, що наводить на думку на правильність варіанту «Вересочі» в родовому відмінку. Але було б бажано підтвердити це словником чи подібним мовознавчим джерелом: не обов'язково навіть відмінювання, достатньо, щоб був зазначений рід — NickK (обг.) 00:48, 16 травня 2016 (UTC)
Щодо відмінювання, то оте жіночого роду більше всього схоже на те, що я регулярно чую і читаю. Я Вас зрозумів про докази. Зі словниками проблема в тому, що попри пафос про козацьке містечко, по факту це, нічим не примітне, окрім нового монастиря, село з хатами ціною 1-5 тис USD (можете уявити рівень), до якого немає нікому справи. А як є, то робиться на відчепись. Orluvets (обговорення) 12:20, 16 травня 2016 (UTC)
Orluvets, після оцього обговорення мене вже нічого не дивує. Там Правопис і його тлумачення науковцем-лігнвістом не допомогли, бо, бачте, «у словнику такого нема». А тут ситуація менш очевидна. Хоча й тут є джерела на користь номінатора (одне тільки "Вересоччю" чого варте -- така форма є тільки в іменників 3 відміни! (зараз Нікк знову скаже, що я займаюсь ОД, бо в Правописі такого вислову немає)). Але знову ж таки, УЛІФ каже "Вересоча" (можна подумати, його укладачі взагалі знали про це село... вони просто взяли за шаблоном "нульове закінчення -- значить друга відміна" -- і написали ось так). Тож терміново треба дописати в словники правильне відмінювання Вересоч і слово "кубок" як спортивний термін... Отоді Нікк і Ко погодяться перейменувати...--Unikalinho (обговорення) 04:46, 17 травня 2016 (UTC)
я вже лист до Широкова (УМІФ) про "Вересоч" готую і на тижні відправлю. Не дуже розуміюсь на процедурі вікі, проте якщо це все не для чиєїсь перемоги в Інтернет-боксі, то можна приморозити тему, почекати тижнів шість-вісім (місяць на офіційну відповідь та час на блукання паперовою поштою) й офіційної відповіді. Orluvets (обговорення) 14:55, 17 травня 2016 (UTC)
Здається, все простіше. Наскільки я розумію з цього джерела, топонім Вересоч є у Великому тлумачному словнику (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с) та в ІСОУ (Інверсійний словник ойконімів України / [уклад. О. І. Крижанівська]. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – 218 c.). У мене цих словників немає, можливо, хтось зможе там подивитися? Та й взагалі ця стаття прямо пише, що іменник Вересоч належить до третьої відміни, на жаль, я не зміг знайти, хто така та Дашинська Л.Л., але це все більше схоже на помилку б УЛІФі — NickK (обг.) 12:33, 17 травня 2016 (UTC)
Дашинська Лілія Леонідівна, аспірант кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Це на 2010 рік. Orluvets (обговорення) 19:12, 17 травня 2016 (UTC)
Не поможе... В словнику не так... Я, звісно, за Прапор Вересочі, особливо після останнього джерела... Але тут ВП:НДА та ВП:БЮРО рулить...--Unikalinho (обговорення) 03:56, 18 травня 2016 (UTC)
Знайшов ВТССУМ та Вересоч у ньому (с. 1662), у родовому відмінку Вересочі та в орудному Вересоччю. Особисто в мене сумнівів не залишилося та я за перейменування на Прапор Вересочі / Герб Вересочі. @Ahonc:, може, ти теж підтримаєш варіант «Вересочі», якщо вже він зафіксований у словнику, і ми закриємо це питання? — NickK (обг.) 20:58, 18 травня 2016 (UTC)
А скан можна?--Анатолій (обг.) 21:03, 18 травня 2016 (UTC)
@Ahonc: Скан запропонувати не можу, можу запропонувати лише знайти ВТССУМ в Інтернеті та завантажити, або ж знайти книжковий магазин і купити там ВТССУМ — NickK (обг.) 22:58, 18 травня 2016 (UTC)
  • Підтримую варіант «Вересочі». На додадок до наведених паном Orluvets джерел згадаю, що назва села походить від річки «Вересоч» (староукраїнською: Вересочь), що так само є іменником жіночого роду (згадується у Топонімічному словнику України 1998). Та й приказка така є: «З Вересочі повилазили очі»--Zvukovsky (обговорення) 03:23, 19 травня 2016 (UTC)
  • Переконали: «Прапор Вересочі»--ROMANTYS (обговорення) 06:41, 24 травня 2016 (UTC)

Церква_Успіння_Пресвятої_Богородиці_(Краків)Маріяцький костел [ред. код]

є джерела, назва відоміша--Бучач-Львів (обговорення) 09:10, 12 травня 2016 (UTC) гугл-букс --Бучач-Львів (обговорення) 09:10, 12 травня 2016 (UTC)

  1. Symbol support vote.svg За Деякі вікі вже зробили таке перейменування. Але є проблема як правильно Маріяцький чи Маріацький, бо в книгах є і так ([1]), а просто ґуґл-пошук надає перевагу Маріацький --Basio (обговорення) 10:32, 12 травня 2016 (UTC)
  2. Скоріше проти. "Kościół Mariacki" не є офіційною назвою костелу, а лише прийнятим у польськомовному середовищі скороченням. Для української мови таке скорочення не звучить природньо. Втім можливо варто іменувати костелом "внебовзяття", а не "успіння", католицьке трактування цієї події дещо відрізняється від православного. До речі це стосуватиметься ще багатьох польських костелів Діви Марії. --A1 (обговорення) 13:41, 15 травня 2016 (UTC)
  3. Це ж не якась нікому не відома церква, а одна з головних пам'яток великого міста, про яку багато написано українською. В УСЕ він Маріацький, в ЕІУ це костел Діви Марії, в ЕСУ теж костел Діви Марії. Польське радіо називає його Марійський костел або Маріацький костел. Тобто два основні варіанти — Маріацький костел (Краків) або Костел Діви Марії (Краків). Варіант «Церква Успіння Пресвятої Богородиці» переважно видає однойменну православну церкву, ну а «внебовзяття» взагалі практично не гуглиться — NickK (обг.) 18:53, 15 травня 2016 (UTC)
  • Підтримую думку A1. В україномовному католицькому суспільно-релігійному часописі «CREDO» цей храм називають Базиліка Внебовзяття Пресвятої Богородиці (Краків, Польща). У слові «Маріацький» незрозуміле похідне слово — «Маріяк», «Маріяц», «Маріяка», чи «Маріяки»? Слово «костел» має конфліктно-негативні конотації в українській мові («чужі», «не-наші», «не-православні» церкви) й рідко вживається за межами України для позначення римо-католицьких храмів. --Zvukovsky (обговорення) 13:09, 16 травня 2016 (UTC)
    Варто уточнити, що цей храм називають «Базиліка Внебовзяття Пресвятої Богородиці» тільки в часописі CREDO: більше жодне джерело його так називає. Можна створити таке перенаправлення, але навряд чи це може бути основною назвою статті — NickK (обг.) 13:51, 16 травня 2016 (UTC)
    Не тільки. Офіційну назву легко перевірити на сайті цієї базиліки [2]. Питання в тому, як ви хочете храм називати — офіційно, нормальною українською, чи неофіційно, популярно і «по-польськи» (щоправда, тут тоді постане питання «костелу» vs «костьолу»).--Zvukovsky (обговорення) 15:52, 16 травня 2016 (UTC)
    Там же польською: Kościół archiprezbiterialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny, kościół Mariacki, і це трохи відрізняється від того, що ви пропонуєте. Назва має бути найбільш впізнаваною, і «Базиліка Внебовзяття Пресвятої Богородиці», яку вживає рівно одне джерело, такою точно не є. За питання костел/костьол, на щастя, вже пересварилися та зійшлися на варіанті «костел», тож тут питань якраз нема — NickK (обг.) 16:06, 16 травня 2016 (UTC)
    Трошки не так. Там само польською: ...od 1963 roku Bazylika. Тобто, цей храм має статус базиліки; польське kościół — українською перекладається як «церква», а Mariacki — «марійний». Моя пропозиція зводилася до використання офіційної назви й зрозумілої української мови. Бо визначити найпоширенішу назву неможливо, коли не володієш повнотою усіх писемних джерел (не плутати зі статисткою Гугла). По костелу — старі й нові українські словники надають перевагу формі «костьол» перед «костел» (Грінченко 1909, Голоскевич 1929, Ізюмов 1930, Кримський, С. Єфремов 1933, 11-томник СУМу), тому шкода, що «питань нема». Тим не менш, дякую за розмову. Краще писатиму статті, бо якось марно витрачається час. --Zvukovsky (обговорення) 16:58, 16 травня 2016 (UTC)
  • Просто для інформації. "Wniebowzięcie" -> "Успіння". (Oleg Aleksejczuk. Praktyczny słownik polsko-ukraiński. Kraków 2004, © Copyright by Oleg Aleksejczuk, Kraków 2004 Projekt okładki: Jakub de Barbaro Korekta: Żanna Ostrzyńska, Barbara Moskal ISBN 83-85222-52-9). Якщо перекладаєте, то перекладайте вірно, а не фантазуйте--V Ryabish (обговорення) 20:00, 18 травня 2016 (UTC)
    • @V Ryabish. Це неточна інформація й поганий переклад. В українській мові «брати на небо» (небовзяття) і «засинати, помирати» (успіння) — різні дії. Успіння — це східнохристиянське (православне) свято. Йому, далебі, відповідає римо-католицьке Внебовзяття. Але ці терміни не тотожні, бо наголошують на різих аспектах однієї події. Навіть на іконах вони по-різному відображаються: у східних християн, переважно, Марія, що спить; у західних — Марія, яку беруть на Небеса. Можна, звісно, записати усі латинські католицькі терміни на «православний» лад, але для чого? Адже українська мова вже має свої католицькі відповідники. [3]. Догматичні різниці між Православ’ям і Католицизмом. Стаття п’ята: Марійські догмати — Непорочне Зачаття і Пречиста, Внебовзяття Богородиці--Zvukovsky (обговорення) 01:15, 19 травня 2016 (UTC)
      • Можливо, Ви і праві, і даний переклад пов'язаний з конкретним святом. Але "Внебовзяття" - якесь неукраїнське слово. Прринаймі, у словниках я його не зустрічав. За суттю це мало би бути Вознесіння ?--V Ryabish (обговорення) 08:56, 19 травня 2016 (UTC)
        • Згоден з Вами, що «Внебовзяття» чи «Небовзяття» звучить не дуже по-українськи. Очевидно, що це запозичення з польської, бо українською мовою це скоріш назвали б «Нанебовзяття». Проте, «Успіння» так само неукраїнське слово; питоміше для нас було б «Засипання» (бо «успіти» — сучасною «встигнути», а не «заснути»). Тим не менш, обидва слова присутні в українській, мають словянське походження й інтуїтивно зрозумілі українцеві (інша справа, що він може не знати, що конкретно за цими словами стоїть). Щодо Вознесіння — то це інший теологічний термін, який вживається стостовно Ісуса Христа, а не Марії. Про це є замітка Українського Католицького Університету: «Небовзяття –(а не вознесення Богородиці)»--Zvukovsky (обговорення) 00:43, 20 травня 2016 (UTC)
          • Ну, в польській мові Wniebowzięcie стосується не тільки Марії, а, наприклад, ще й Іллі та Еноха. Крім того, якщо перейти по інтервікі, наприклад, німецькою англійською чи італійською мовами, то цей термін застосовується і до Ісуса Христа, і до представників інших релігій, зокрема Мохаммада, Геракла, Юдхіштхіри і т.д. Стосовно конкретного свята, Ви правильно зауважили, що різні християнські конфесії відзначають різні аспекти однієї і тої ж події. Так що "Вознесіння", як давно усталене слово, цілком доречне для назви костьолу. Тим більше, що воно відповідає суті. А стосовно інтуїтивного розуміння - ми й суржик розуміємо, але ж це не означає, що треба писати мовою Вєрки Сердючки--V Ryabish (обговорення) 08:09, 20 травня 2016 (UTC)
            Релігійну термінологію слід вивіряти у відповідних теологічних джерелах. Католицька і православна терміонологія не зовсім ідентичні, і стосовно вознесіння / внебовзяття є роз'яснення Католицького університету - Небовзяття – успення Богородиці. --A1 (обговорення) 22:57, 20 травня 2016 (UTC)
            • Справа в тому, що католицизм - не якась маловідома секта, ми контактуємо з ним дуже давно. І за сотні років напрацьована певна термінологія. Тим часом, "небовзяття" чи "внебовзяття" - це якийсь новотвір (якщо не сказати "покруч"), не зафіксований у словниках.--V Ryabish (обговорення) 07:42, 21 травня 2016 (UTC)
              У словниках багато чого не зафіксовано. Тим більше радянських часів. --A1 (обговорення) 11:15, 21 травня 2016 (UTC)
              • По-перше, я дивився і дорадянські словники, і післярадянські словники.
                По-друге, не дивно, що в словниках не зафіксовані слова накшталт "твітнути" чи "лайкнути", які з'явились зовсім недавно, або, наприклад, «теологічні» поняття пастафаріанців :). Але якщо там немає такої назви одного з 12 найбільших релігійних свят найбільшої конфесії християнства - це, як мінімум, про щось та й говорить--V Ryabish (обговорення) 18:50, 21 травня 2016 (UTC)
                Авжеж, говорить про сильну антикатолицьку інерцію совкових часів. Сучасні мовознавці навіть слова "оцифрування" не знають, не те що внебовзяття, обмежувати себе їхніми пізнаннями - це викинути пів Вікіпедії на смітник. --A1 (обговорення) 21:52, 21 травня 2016 (UTC)
                • Ну це вже якась теорія змови :) --V Ryabish (обговорення) 09:25, 22 травня 2016 (UTC)
                  Ні, це не теорія змови, а політика партії. Поцікавтесь історією Католицької церкви в СРСР, для початку хоча би Львівським псевдособором. --A1 (обговорення) 18:25, 22 травня 2016 (UTC)
                  • Я Вам вже казав, що переглядав і дорадянські словники (Грінченка (1909 рік)), і післярадянські: "Великий тлумачний словник" (2005 рік), "Великий орфографічний словник"(2008 рік) "Словник іншомовних слів" (2008 рік), а також "Етимологічно-семантичний словник української мови" Івана Огієнка (1979 рік), виданий у Вінніпезі, де не було впливу "політики партії". У жодному з них немає слова "Внебовзяття" чи "Небовзяття". --V Ryabish (обговорення) 19:46, 22 травня 2016 (UTC)
                      • Тоді подумайте, будь ласка, чому оцифровки книг в гуглі знають це слово (щонайменше з 1950-х років), а словники — ні? Подивіться, хто такий Іван Огієнко (з якої він релігійної «партії»). Українська лексика, вочевидь, словниками не обмежується. На цій сторінці ви самі побачили профільні джерела, де «внебовзяття» використовується як релігієзнавчий термін. Чи є сенс сперечатися далі? --Zvukovsky (обговорення) 08:12, 23 травня 2016 (UTC)
                        • Сенс сперечатись є. Ви серйозно вважаєте, що раз Огієнко був православним митрополитом, то він не знав католицької термінології? Чи приховував її? Ну нехай би лише тільки він. Але всі решта теж ?
Чи може, простіше визнати факт, що «внебовзяття» - неологізм (за своєю суттю - калька з польської мови). Не зафіксований у словниках.(цікаво, чим він на Вашу думку кращий від російського суржику ?) Звичайно, автори мають право використовувати неологізми у своїх працях. Але не Вікіпедія.--V Ryabish (обговорення) 09:47, 23 травня 2016 (UTC)
До речі, «Великий тлумачний словник» має слово «оцифровувати» і похідні («оцифрований», «оцифровування», «оцифрувати») із значенням «Переводити що-небудь (зображення, звук) у цифровий вигляд». Так що Ваші закиди до сучасних словників безпідставні.--V Ryabish (обговорення) 19:08, 23 травня 2016 (UTC)
Це когнітивний дисонанс. Тезу вашого найпершого посту спростовують джерела. Не бажаючи визнати очевидне, ви переводите розмову в суб'єктивну площину симпатій-антипатій щодо слова. При цьому апелюєте до словників, чудово розуміючи, що вони не місять усієї української лексики, а їхні упорядники можуть мати свій bias. Оскльки люди не люблять, коли їх ставлять у кут раціональними аргументами, переконаний, що свою думку ви не змінюватиме тривалий час. Тому я справді вважаю, що подальша дискусія контрпродуктивна.--Zvukovsky (обговорення) 01:36, 24 травня 2016 (UTC)
Якщо Ви подивитесь дискусії, у яких я брав участь, то побачите, що я не зациклююсь на своїй позиції і приймаю точку зору опонентів при наявності достатніх аргументів, підтверджених АД. Стосовно словників та симпатій-антипатій їх укладачів - я навів не 1, а 5 словників, різного часу, різних авторів. Можу ще 5 чи 10 переглянути. Думаю, результат буде аналогічний. Тому й заперечую проти ОД. Ну і Ви праві - без нових аргументів ця дискусія стає беззмістовною. З повагою --V Ryabish (обговорення) 07:01, 24 травня 2016 (UTC)

ВКонтактіVK[ред. код]

Шановне товариство! Як відомо ця соціальна мережа на світовій арені рекламує себе саме під брендом VK. І тільки в кількох країнах вона діє під брендом "ВКонтакте" та подібних. Пропоную перейменувати цю статтю на "VK", який є глобальним варіантом.--— Green Zero обг 21:29, 11 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти якщо мережний проєкт, то вже повну назву вк.ком --Albedo (обговорення) 19:22, 17 січня 2015 (UTC)
«VK», «ВКонтакті» - це бренди. Vk.com - це адреса. — Green Zero обг 19:36, 17 січня 2015 (UTC)

Попередній підсумок: Вважаю, що варто перейменувати. Так, ми знаємо цю мережу як «ВКонтакті», і ще часто так її називаємо, але бренд справді змінився, і вже досить давно. Але вважаю, що потрібні ще якісь додаткові аргументи чи просто думки інших користувачів.-- Piramid ion  01:40, 14 лютого 2015 (UTC)

Наскільки я бачу, їх офіційна сторінка українською все ж носить назву ВКонтакті і не дуже планує її змінювати — NickK (обг.) 15:26, 14 лютого 2015 (UTC)
Ну, тоді не знаю. Залишити? -- Piramid ion  15:54, 14 лютого 2015 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти ВКонтакті - українська назва сайту, VK - міжнародна. — Це написав, але не підписав користувач 178.137.78.179 (обговореннявнесок).
Підсумок

Поки що пропозиція, на жаль, не підтримана. — Green Zero обг 15:26, 19 червня 2015 (UTC)

2016: нові аргументи[ред. код]

Усі мовні версії соціальної мережі VK зробили ребрендинг (якщо це можна так назвати), і тепер подаються як «VK» (крім російської та двох білоруських версій). Українська мовна версія також подає сайт як «VK». -- Green Zero обг 17:59, 11 травня 2016 (UTC)

Ребрендинг відбувся, а от чи змінилася назва? Київська команда ВКонтакті, ВКонтакті — українською!: і там, і там або дві назви, або лише ВКонтакті. Мобільні оператори також пропонують доступ до ВКонтакті, а не до VK: SMS-повідомлення для користувачів ВКонтакті (Київстар), користуйся соціальними мережами ВКонтакті (Лайфселл), ВКонтакті Безліміт (МТС). Якщо ребрендинг і був, то фактично й досі вживається назва ВКонтакті — NickK (обг.) 17:27, 12 травня 2016 (UTC)

Дорога (фільм, 1965)Люба[ред. код]

darling українською перекладають зазвичай як ЛЮБА. --178.150.167.175 20:16, 9 травня 2016 (UTC)

Так, погоджуюся з тим, щоб перейменувати саме на «Люба», бо так відповідатиме смислу назви і не буде плутанини з іншими подібними назвами фільмів, напр. «Доро́га» Федеріко Фелліні --Leon Nef обг 05:19, 10 травня 2016 (UTC)

1. Щоб не плутати назви фільмів, наприклад кінострічка «Клеопатра» має 7 варіантів: 1899, 1910, 1917, 1934, 1963, 1999, 2003 років, необхідно в назвах фільмів вказувати рік випуску – «Назва (фільм, рік)». Це не тільки усуває плутанину, але й полегшує пошук потрібного фільму. Адже серед запропонованих Гуглом варіантів слово «фільм» відразу вказує, що це не літературний твір, а «рік» вказує на потрібний варіант. Навіть якщо фільм існує в одному варіанті, то побачивши «Назва (фільм, 1923)» ви можливо не захочете відкривати цей результат пошуку, бо можливо вам не подобаються німі фільми.
2. Фільм «Дорога́» (англ. «Darling») 1965 року випуску і україномовного варіанту поки що нема. Російськомовний варіант має назву «Дорогая», тобто «Дорога́», «Дорога (фільм, 1965)». Тому, щоб не було плутанини під час пошуку, необхідно перейменувати назву фільму «Доро́га» (італ. «La strada») Федеріко Фелліні, тобто замість «Дорога (фільм)» перейменувати на «Дорога (фільм, 1954)» --Роман Сизий (обговорення) 11:20, 10 травня 2016 (UTC)
Мова не про те, з роком, чи без року, так, як Ви дуже любите іменувати статті про фільми, навіть ті, де це немає сенсу. Тут про те, що переклад з російської слова «Дорогая» для назви цього фільму більше підходить саме «Люба» (не ім'я), бо смисл саме такий, а не зі значенням «дорога» — «коштовна». --Leon Nef обг 14:16, 10 травня 2016 (UTC)
3. Академічний тлумачний словник (1970—1980):
ЛЮБА, и, жін., діал. Любов. І з такою-то любою він дивиться на свої новенькі жовтенькі рукавички (Марко Вовчок, I, 1955, 331); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка, III, 1952, 189); — Такої великої люби видом не видали! (Марко Черемшина, Тв., 1960, 211).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 561.
«Лю́ба» російською «Любимая», наприклад «Любимая (фильм, 1965)», але це зовсім інший фільм. У цьому ж випадку «Darling» вони перееклали як «Дорогая», тобто «Дорога́». Крім того героїня фільму досить таки «коштовна», адже журналіст не виграв у конкуренції з герцогом-банкіром.--Роман Сизий (обговорення) 19:47, 10 травня 2016 (UTC)
--Роман Сизий (обговорення) 19:47, 10 травня 2016 (UTC)
Перейменування підтримую, тому що наявний переклад — недосконалий переклад, який просто мімікрує варіант з російської Вікіпедії і суперечить українській традиції. Тут мається на увазі саме звернення до предмету кохання. Природнішим варіантом у використанні є «люба», «кохана». -- Green Zero обг 17:44, 11 травня 2016 (UTC) upd: Ну раз знайшли джерела з варіантом "Дорога", то хай буде так. Хоча, дикувато виглядає. -- Green Zero обг 17:48, 11 травня 2016 (UTC)
Щодо самої назви утримуюсь, бо не знаю всіх фактів. Але яка б не була назва, має бути уточнення "фільм". Бо "Люба" -- це ще й ім'я, "Кохана" -- це ще й залізнична станція, "Дорога" -- тут ще й неоднозначність з доро́гою треба враховувати (заголовки саттей же без наголосу!). У жодному варіанті фільм не має основного значення--Unikalinho (обговорення) 06:12, 17 травня 2016 (UTC)

Орбакайте_Христина_ЕдмундівнаХристина Орбакайте[ред. код]

У статті чітко написано, що з 2002 року вона має литовське громадянство. Тому й іменувати її треба як литовку (ІП). По-хорошому вона мала б бути Крістіна, але тут джерела кажуть "Христина"...--Unikalinho (обговорення) 21:38, 6 травня 2016 (UTC)

Але ж там не сказано, що вона відмовилася від російського. З іншого боку якщо перейменовувати тут, тоді у випадку отримання особою українського громадянства потрібно перейменовувати навпаки, проте у нас такі статті переважно названі у порядку ІП: Міхеіл Саакашвілі, Мішель Терещенко (підприємець), Марко Девич.--Анатолій (обг.) 16:40, 9 травня 2016 (UTC)
Ці троє названі в порядку ІП, бо вони етнічні неСНДшники. Тому на Орбакайте аналогія ця не поширюватиметься, там інша ситуація буде (хоча й прізвище Орбакайте якраз литовське!). Але в нас ще є ВП:ПРОРОК. З огляду на це, говорити "у випадку отримання особою українського громадянства" зараз взагалі недоречно--Unikalinho (обговорення) 21:26, 9 травня 2016 (UTC)
Не зрозумів про СНД. Саакашвілі неесендешник? Коли вони народилися, СНД ще навіть у планах не було.--Анатолій (обг.) 21:32, 9 травня 2016 (UTC)
Ну Грузія ж не в СНД--Unikalinho (обговорення) 21:44, 9 травня 2016 (UTC)
Ну вони вийшли якраз при Саакашвілі. Але ви говорите ж про етнічних неесендешників.--Анатолій (обг.) 22:11, 9 травня 2016 (UTC)
Ми зараз взагалі не повинні обговорювати питання "у випадку отримання українського громадянства". В нас є конкретний випадок, коли етнічна литовка (батьки її батька, як і сам батько, були литовцями) прийняла литовське громадянство. А литовці в нас, згідно з ВП:ІС#Персоналії, іменуються ІП. Про те, хто коли народився, в правилі нічого не сказано...--Unikalinho (обговорення) 21:37, 10 травня 2016 (UTC)
Ну я просто порівнював вживаність "Христина" (чинної назви) з "Крістіна" (транскрпиційно правильної), а про "Кристина" взагалі не подумав. Але тоді питання: а чому саме "Кристина"? За яким правилом Ви пропонуєте і на и перетворити?--Unikalinho (обговорення) 06:44, 11 травня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, вся діяльність Орбакайте пов'язана з Росією, залишається громадянкою Росії та ніяк не пов'язана з Литвою (крім отриманого другого чи третього громадянства). Вона наполовину росіянка і наполовину литовка, але її прізвище фактично російське (заміжня жінка в Литві не може бути -айте) — NickK (обг.) 07:29, 11 травня 2016 (UTC)
    • "заміжня жінка в Литві не може бути -айте" -- Емм... а ким вона тоді може бути? Там же прізвища родові закінчення отримують. Візьміть склад будь-якої жіночої збірної Литви (напр. з баскетболу) -- самі побачите--Unikalinho (обговорення) 16:38, 11 травня 2016 (UTC)
    • Є така письменниця Вітауте Жилінскайте...--Unikalinho (обговорення) 16:41, 11 травня 2016 (UTC)
    • Категорія:Литовські письменники -- там є і жінки, на -айте. Перейдіть по інтервікі, там ще більше тих письменників і, відповідно, письменниць на -айте... Досить? Просто вражає...--Unikalinho (обговорення) 16:46, 11 травня 2016 (UTC)
      В Литві одружені -не, неодружені -те. Наприклад, Даля Грибаускайте неодружена і тому на -айте, а Казимира Прунскене одружена і тому на -ене. Та й її офіційний сайт передає прізвище з російської (Orbakaite), а не з литовської (Orbakaitė). Тож у мене є великі сумніви, що її ім'я слід вважати литовським — NickK (обг.) 17:25, 11 травня 2016 (UTC)
      А Ви думаєте, яке? Статтю відкрийте, прочитайте, хто був її батьком і яке мав прізвище. Це щодо "литовське-нелитовське". А щодо "одружена-неодружена", то вона цілком могла своє прізвище і як неодружене лишити - -для знаменитостей це норма. Зрештою, якби вона була на -ене (тобто прізвище мала б як одружена), то тоді мала б не батькове прізвище, а чоловікове, тобто тоді навіть не Орбак- була б. Тому прізвище литовське, можна не сумніватись. І те, як оформлений офіційний сайт, не може бути достатньою підставою. Бо звідки ми знаємо, може вона просто вирішила так написати через те що себе частково росіянкою вважає, може через те що багато років у Росії пропрацювала. А може просто, щоб росіяни часом її не стали наголошувати на останньому складі! Але від того, як написано на сайті, її батько не перестав бути литовцем і носити прізвище Орбакас. Ви (маю на увазі вашу команду) знову не те джерело вибираєте як найвищий авторитет--Unikalinho (обговорення) 05:15, 12 травня 2016 (UTC)
      Ви ж самі пишете: може вона просто вирішила так написати через те що себе частково росіянкою вважає, може через те що багато років у Росії пропрацювала. Саме це і є аргументами за те, щоб називати її на російський, а не литовський лад. Гадаю, не викликає сумнівів те, що Орбакайте прожила майже все своє життя та стала значимою в Росії, та й Заслуженою артисткою РФ вона стала як росіянка з ПІБ. Так само ми називаємо й інших литовців, які стали значимими в країнах СНД, як-от Канчельскіс Андрій АнтанасовичNickK (обг.) 13:39, 12 травня 2016 (UTC)
      Тобто Ви погоджуєтесь з тим, що прізвище Орбакайте у неї литовське?--Unikalinho (обговорення) 04:25, 13 травня 2016 (UTC)
      Справа не у «литовськості» прізвища. Ось Сабо Йожеф Йожефович — етнічний угорець, тож походження прізвища питань не викликає. Не доводьте до абсурду, будь ласка. --Fessor (обговорення) 05:19, 13 травня 2016 (UTC)
      Я не знаю, це NickK сказав, що її прізвище не литовське. Я з ним про це дискутую. Не втручайтесь будь ласка, якщо суті справи та контексту не знаєте--Unikalinho (обговорення) 19:32, 13 травня 2016 (UTC)
      Мова про те, що ми передаємо прізвище з російської мови як громадянки Росії, а не з литовської як громадянки Литви. В тому, що вона має литовське походження, сумнівів нема — NickK (обг.) 11:20, 14 травня 2016 (UTC)
      Ну от, скільки мені треба було зусиль, щоб Ви визнали очевидне. Ну а питання громадянства -- це вже інша історія, і по цьому якраз і планувалась дискусія -- чи ми її маємо іменувати як литовку, чи як росіянку. Мені здається, що якщо вона, прийнявши литовське громадянство, творила вже як литовка, то якраз і за останнім місцем проживання треба називати. Якщо ж вона в статусі литовки не творила -- то тоді як росіянку. Наскільки я розумію, вона ж іще зі сцени не зійшла...--Unikalinho (обговорення) 19:37, 14 травня 2016 (UTC)
      Ви почали з того, що іменувати її треба як литовку, це аж ніяк не заклик дискусії. Вона зберігає російське громадянство, живе та працює в Росії (ось таке джерело навіть дає адресу, а тут пишуть про те, що вона живе в Москві або в Маямі). Зв'язку з Литвою знайти не вдалося (лише повідомлення про гастролі, під час яких вона жила в готелі, а не в себе вдома). Тож вона цілком собі творить і далі як громадянка Росії — NickK (обг.) 17:08, 15 травня 2016 (UTC)
      "Ви почали з того, що іменувати її треба як литовку, це аж ніяк не заклик дискусії" -- знову Ad hominem... А як накажете закликати до дискусії? Дискусія якраз і виникає, коли люди висловлюють свої погляди. Це перше. Далі. От у мене якраз протилежне тлумачення Ваших джерел. Бо жити можна хоч у Кейптауні, але бути при цьому литовцем. Он Андрій Шевченко скільки років жив у Мілані -- і що? Зате Ваше джерело про гастролі чітко говорить хоч би в заголовку: "Гражданка Литвы Кристина Орбакайте..." А, забув: самостійно перекладати з російської на українську -- це ОД... Ну тоді я не знаю як ще дискутувати--Unikalinho (обговорення) 04:20, 17 травня 2016 (UTC)
  • Я не любитель совкового шоубізу. Але ця дискусія зайвий раз показує, наскільки наше правило іменування не відповідає вимогам часу. Адже у всіх "нормальних" вікіпедіях діячів, митців, артистів іменують тим іменем, під яким вони були відомі, а не за паспортними даними: Марк Твен а не Семюел Ленґгорн Клеменс, Іван Франко, а не Франко Іван Якович і т.д. А в нас якась молода талановита особа лазить по статтях і всюди плюсує їхнє по-батюшкі. Хіба це для українців (читай європейців) нормально!? (Образа вилучена) перейменували навіть Войнаровського!!! Тобто в даному випадку я принципово підтримую зворотне перейменування ВСІХ статей про митців, діячів, письменників тощо згідно з їхнім "іменем-брендом" а не за паспортом. Якщо це можна було б зробити ботом — я був би просто щасливим. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:09, 12 травня 2016 (UTC)
    З одного боку, суттєвим аргументом за цю пропозицію є те, що це було б послідовно (всі в порядку ІП). З іншого боку, нам довелося б вирішувати значно більше неоднозначностей. Наприклад, зараз між Шевченко Тарас Григорович та Шевченко Тарас Георгійович неоднозначності нема, а в разі іменування в порядку ІП буде. Або взагалі два художники-тезки: Шевченко Олександр Васильович та Шевченко Олександр Вікторович — на мою думку, значно зручніше розрізняти їх за по батькові (які все ж зафіксовані в джерелах, від енциклопедій до указів Президента), ніж за складнішими й не завжди очевидними уточненнями (роки життя або види живопису). Зараз лише 14 Шевченків і Шевченко повинні мати уточнення, а в разі переведення всіх на ІП їх буде 120 — NickK (обг.) 13:39, 12 травня 2016 (UTC)
    Стоп, а дизамбіги для чого? А що заважає робити уточнення за роком народження (за зручність не бійтеся, бо в пошуковому віконці підказки самі виринатимуть) чи за професією? А дати два уточнення (в нашому випадку Олександр Шевченко (художник, 1883) та Олександр Шевченко (художник, 1966)? Чи не так енвікі робить? А чому ми не можемо?--Unikalinho (обговорення) 04:50, 13 травня 2016 (UTC)
    Ай-яй-яйFace-smile.svg Ви просто забули, що в англійській не існує по батькові, от вони й не вживають навіть там, де воно є. А для нас це зручно: я не маю знати рік народження, аби знайти особу. якщо ПІБ достатньо. --Fessor (обговорення) 05:19, 13 травня 2016 (UTC)
    Знову ж таки, Нікк наводить цю плутанину як аргумент, чому ми по-батькові в заголовку пишемо. Я й кажу, що якщо це єдина проблема, то її можна усунути простішим шляхом--Unikalinho (обговорення) 19:33, 13 травня 2016 (UTC)

Войцех ХшановськийВойцех Хржановський[ред. код]

Традиційна для періоду ДО ХХ ст. передача rz. Нічого на "Войцех Хшановський" і одна книжка на "Войцех Хржановський". У самій статті джерел україномовних на Хшановського немає, але є на Хржановського.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:01, 15 березня 2016 (UTC)

Чи настільки усталеним є "джерельний" варіант Хржановський, щоб дотримуватись його всупереч чинним (давно) правилам передачі rz → ш? Мені здається, ні. Тому Symbol oppose vote.svg Проти--Unikalinho (обговорення) 05:09, 16 березня 2016 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти впровадження помилкового варіанту там, де без нього можна без проблем обійтися. Ті «р» перед «ж» і незручні у вимові, і максимально віддаляють від оригіналу. --Volodymyr D-k (обговорення) 05:25, 16 березня 2016 (UTC)
Це не помилковий, а архаїчний.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 16 березня 2016 (UTC)
Ви подали архаїчність способу написання як аргумент на користь саме такого способу? Дивно. --Volodymyr D-k (обговорення) 09:03, 16 березня 2016 (UTC)
Я до того, що виправляти НЕ помилки неправильно.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:07, 16 березня 2016 (UTC)
Архаїчний -- означає помилковий з точки зору сучасності. Власне тому й архаїчний, тобто застарілий--Unikalinho (обговорення) 05:08, 17 березня 2016 (UTC)
Маячня. Лише відмінний від нового, сучасного.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 17 березня 2016 (UTC)
То чим слід користуватись? Сучасним чи архаїчним? (я про все, не тілдьки Правопис)--Unikalinho (обговорення) 05:48, 19 березня 2016 (UTC)
"По ситуації". В залежності про що/кого мова.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:42, 19 березня 2016 (UTC)
І коли ж, по-Вашому, треба архаїчним?--Unikalinho (обговорення) 09:00, 19 березня 2016 (UTC)

Це основний варіант написання цього прізвища:

Підсумок[ред. код]

Перейменовано. Російський генерал польського походження, що увійшов у історію саме під таким прізвищем. Як і у всіх інших поляків Російської імперії у прізвищі «рж».--Dim Grits 13:14, 5 травня 2016 (UTC)

Оскарження[ред. код]

Особа, що підводить підсумки, можливо, не прочитала обговорення вище. В кожному разі жодних пояснень щодо причин ігнорування усіх його позицій (де чітко прослідковується консенсус) не наведено. Спроба «обґрунтування» Російський генерал польського походження, що увійшов у історію саме під таким прізвищем. Як і у всіх інших поляків Російської імперії у прізвищі «рж» переконливою не є: не вказані підстави називати його російським генералом (прохання до @Dim Grits:навести роки його служби в ранзі генерала у російській армії); теза про «всіх інших поляків Російської імперії» теж є безджерельним твердженням; теза «увійшов у історію саме під таким прізвищем» є притягнутою за вуха — в обговоренні наведені цифри та АД, які заперечують цю позицію. --Volodymyr D-k (обговорення) 18:59, 6 травня 2016 (UTC)

Я не маю преференцій щодо жодного варіанту імені, але стосовно років служби в російській армії - зі самої статті можна дізнатись, що ця особа перебувала на російській службі з 1811 по 1830 рік--V Ryabish (обговорення) 20:38, 6 травня 2016 (UTC)
Питання було про генеральство в російській армії. Про роки служби як такої — ок, але як тоді він у 1812 р. (інформація теж зі статті) потрапив до російського полону? Я веду до того, що він кілька разів змінював сторони, та і служба в армії Конгресувки (1815-1830) не дорівнює службі в армії Російської імперії, тому називати його російським військовим (тим паче генералом) неправомірно. --Volodymyr D-k (обговорення) 21:13, 6 травня 2016 (UTC)
Тут питання в іншому - з якої мови це ім'я потрапило в українську - з польської, російської, італійської чи французької. З'ясувавши це, ми знатимемо, як його іменувати українською мовою.--V Ryabish (обговорення) 21:15, 6 травня 2016 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар: Уже не перший раз бачимо такі "підсумки" від цього адміністратора... «Що хочу -- те й роблю»...--Unikalinho (обговорення) 20:54, 6 травня 2016 (UTC)

Версальський_договір_(значення)Версальський договір[ред. код]

Пора розібратися з цим дизамбігом. Або основне значення даємо договору 1919 року, і тоді його іменуємо без уточнень, або не даємо основного значення ніякій статті, тоді дизамбіг без уточнення. Особисто я за другий варіант--Unikalinho (обговорення) 06:29, 28 квітня 2016 (UTC)

Нормальний дизамбіг. Нащо чіпати?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 28 квітня 2016 (UTC)
Згідно з правилами, уточнення "значення" дається тоді, коли є стаття з основним значенням (і тоді вона без уточнень), інакше дизамбіг іменуємо без уточнень--Unikalinho (обговорення) 04:19, 29 квітня 2016 (UTC)
Версальський договір (1919) є явно основним значенням, можна перейменувати його, а дизамбіг варто залишити в спокої — NickK (обг.) 08:52, 28 квітня 2016 (UTC)

Горті_МіклошХорті Міклош[ред. код]

По-перше, угорська не германська, і там h не вимовляється як "г". По-друге, варіант "Хорті" як мінімум не поступається у вживаності (більш того, якщо в гуглі набрати "Міклош Горті", то гугл скаже "можливо, Ви мали на увазі Міклош Хорті)--Unikalinho (обговорення) 02:47, 25 квітня 2016 (UTC)

  • Тут була би корисна консультація досвідченого знавця угорської мови. Бо є ще ряд власних угорських назв, де h передається то як г, то як х (Янош Гуняді; місто Мохач, але Битва при Могачі (1526) чи Битва при Могачі (1687)) і т.п.--V Ryabish (обговорення) 06:20, 25 квітня 2016 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Правило не лише для германських мов, але я, як людина, що свого часу намагалася вивчати угорську мансійську мову, помітив, що мадярське h відповідає мансійському х. І мова не про літери, а саме про звуки. Тому я б таки скористався "правом на Х".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 25 квітня 2016 (UTC)
    • От Ви й відповіли самі собі на питання, досконалий наш Правопис чи ні--Unikalinho (обговорення) 09:16, 25 квітня 2016 (UTC)
      • Правопис дозволяє хекати. Тут потрібні АД, аби вирішувати Г чи Х.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:34, 25 квітня 2016 (UTC)
        Ні, буква Праповису каже гекати (там же h!)--Unikalinho (обговорення) 16:23, 25 квітня 2016 (UTC)
        • Symbol support vote.svg За, бо традиція. Правопис же каже, що h ЗВИЧАЙНО (не ЗАВЖДИ) передається як Г. Слідом йдуть винятки-приклади з англійської.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:52, 26 квітня 2016 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Чи не здається спільноті, що пора би вже до ВП:МОВА зміни вносити? Бо Правопис, який це правило ставить ледь не єдиним дороговказом на всі випадки, просто вже не справляється з напливом сучасних запозичень з інших мов--Unikalinho (обговорення) 09:21, 25 квітня 2016 (UTC)
    • Цей параграф правопису не те, щоб був неправильний, він просто неповний. Він дійсно фактично описує порядок передачі h з германських мов. Але нічого не каже про романські (де h переважно не вимовляється взагалі), південно- та західно-слов'янські (в цих групах h вимовляється по різному - як г в західно-слов'янських та як х в південно-слов'янських), чи наприклад, тюркські або фіно-угорські мови (тут я не спеціаліст).--V Ryabish (обговорення) 09:26, 25 квітня 2016 (UTC)
      • Правильно!!!!!!! То чи варто сліпо дотримуватись букви Правопису? От тому й маємо всякі чудернацькі "Лагті", коли дехто стверджує, що саме так вимовляється (!) дане слово--Unikalinho (обговорення) 16:16, 25 квітня 2016 (UTC)
      • Та й взагалі, частина "Правопис слів іншомовного походження" там просто нікудишня. Як з точки зору повноти, так і сучасних реалій--Unikalinho (обговорення) 16:18, 25 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. По-перше, беремо працю з угорської фонетики, літера h зазвичай позначає в угорській звук [h]. Так, вона може переходити в [x] у ch, але вона переходить і в [ɦ] на початку слова, а це вже типове українське Г. Отже, тут суперечності з правописом нема. По-друге, дивимося вимову: /ˈhorti/. По-третє, дивимося джерела:
    Так, обидва варіанти вживані, але варіант Хорті не відповідає правопису, а за Горті сучасніші джерела (ЕІУ та ЕСУ) — NickK (обг.) 17:38, 26 квітня 2016 (UTC)
      • відповідаю.
      • З PDF-файлом знову маніпуляція. В англ. мові ж немає звуків ані "г", ані "х". Вони це джерело адаптували під свою фонетику. З таким же успіхом можна опертись на це джерело і сказати, що "... а це типове українське Х..."
      • Про Правопис сказано вище. Скільки ми будемо доводити до абсурду, опираючись на куций документ, який явно не прописує всіх випадків?
      • Про все інше як би нема сенсу говорити--Unikalinho (обговорення) 10:06, 27 квітня 2016 (UTC)
        Перепрошую, але маніпуляції саме з вашого боку
        Будь ласка, будьте послідовними і або визнайте, що ваші аргументи про угорську та правопис суб'єктивні, або наведіть джерела на те, що в угорській H позначає звук /x/. Без цього це суцільна маніпуляція — NickK (обг.) 12:30, 27 квітня 2016 (UTC)
        По-перше, джерело. Так, там про угорську фонетику, англійці все одно це писали "зі своєї дзвінниці". Якщо в них НЕМАЄ ні "г", ні "х", то вони передали на письмі тими засобами, що є у них (а це буква/звук h)
        По-друге, правопис. Тут іще простіше. Тому що німецька -- германська, а угорська -- навіть не індоєвропейська. Як можна порівнювати? Після такого Вашого питання я взагалі засумнівався у Вашій компетентності в таких речах, як іменування статей, де є іншомовні назви. А те, що в Правописі нічого не написано, так там не написано й про те, що в романських мовах ця буква взагалі не вимовляється. То що тоді, іспанське Hernández зробимо "Гернандез" -- "згідно з правописом"?--Unikalinho (обговорення) 03:48, 29 квітня 2016 (UTC)
        По-третє, джерела. Як відомо, в нас практично не працює інститут практичних транскрипцій з якоїсь конкретної мови на українську. А тим більше з угорської. Так що тут ми взагалі ніяких джерел ніколи не знайдемо. Тож два моменти. Перший. А чому ж тоді Ви стверджуєте, що має бути "г"? (тільки не треба знову про цей недоправопис!) Друге. Можна тоді носіїв мови послухати -- все стане очевидно. Але ясно одне. Правопис, зі своїм §87, тут нерелевантий, бо він, якщо по реаліях судити, говорить якраз-таки про h з германських мов, а не зі всіх--Unikalinho (обговорення) 04:09, 29 квітня 2016 (UTC)
        Знову маніпуляції. Я вже вам навів французьке джерело з угорської фонетики, якщо вам англійське не подобається, чим воно вас не влаштовує? Ні, ви пропонуєте проігнорувати фонетику, правопис та натомість послухати вимову (суб'єктивно, кожен почує щось своє). І приплели Ернандеса, де літера H не позначає жодного звуку. Будь ласка, наведіть джерело з угорської фонетики, яке б стверджувало, що там /x/, або словник з транскрипцією цього прізвища, й тоді буде про що говорити. Переводити дискусію з площини джерел з фонетики та передачі прізвища українською в площину «я так чую» і «мені так здається» контрпродуктивно — NickK (обг.) 09:49, 29 квітня 2016 (UTC)
        • Французьке? А там взагалі нема ні "х, ні "г". Ви такою мовою наведіть, яка розрізняє ці два звуки. Ернандеса приплів у відповідь на Ваше "не відповідає Правопису" -- щоб показати абсурдність того самого Правопису в даному питанні. Тож Ваше твердження, що, умовно кажучи, Tamás Haynál є Гайналом, а не Хайналом, не менш голослівне, ніж моє супротивне. А далі залишається лише слово в слово повторити те, що я вже сказав вище--Unikalinho (обговорення) 12:19, 1 травня 2016 (UTC)
          Так в англійській є і звук [h] (наприклад, high = [haɪ̯]), і звук [x] (наприклад, loch = [ɫɔx]), чим вона не підходить? Я вам навів уже кілька джерел з угорської фонетики, ви їх всі відкидаєте, ви можете навести джерело, авторитетність якого у вас не викликає сумнівів? Якщо ні, то це і є голослівність — NickK (обг.) 13:12, 1 травня 2016 (UTC)
          Ви навмисно вводите в оману? Ясно, що перед голосним він за положенням буде по-іншому вимовлятись. Але він залишається тим же. Не треба! Ну а щодо голослівності -- то ми обоє однаково голослівні. І що тепер? (можете не відповідати, бо про Правопис-недоправопис я вже чув)--Unikalinho (обговорення) 08:47, 2 травня 2016 (UTC)
          Неуважно подивився. Друге Ваше слово англійське -- loch Це не h, а ch! Не треба підмінювати поняття і вводити в оману--Unikalinho (обговорення) 08:49, 2 травня 2016 (UTC)
          Ну так, я вам навів дві праці з угорської фонетики, угорську вимову, застосував Правопис і аналіз енциклопедій — а вам це голослівність. Правопис ви систематично не любите, а от чому раптом англомовна праця з угорської фонетики, яку написали два угорці для вас неавторитетна, я зрозуміти не можу. Якщо вам потрібен тільки (г|х)ардкор, ось таблиця угорською, і навіть цілий курс угорської фонетики угорською ж мовою. Усі вони сходяться на тому, що угорська літера h зазвичай позначає звук /h/ (а на початку слова взагалі може бути лише /h/ або /ɦ/), звідки й вимова /ˈhorti/ (джерело). Це все разом має бути достатнім аргументом за те, що в написанні Горті (а також Гуняді та інших) помилки нема.
          Ви ж хочете довести, що в угорській літера h на початку слова позначає звук /x/. Не маю нічого проти, будь ласка, доводьте це джерелами. Шукайте джерела з угорської фонетики, словники тощо. Наразі ви лише критикуєте та нічого не наводите натомість. З цього я можу зробити лише два висновки: або ви не маєте аргументів узагалі, або замість наведення аргументів ви вирішили ходити по колу й переводити обговорення на якісь манівці. Будь ласка, поверніться до теми й обґрунтуйте, на підставі чого ви вирішили, що в угорській літера h на початку слова позначає звук /x/. Дякую — NickK (обг.) 11:01, 2 травня 2016 (UTC)
          Ще раз. Україномовних джерел, які б висвітлювали цю тему, на жаль, нема (так уже склалось). Англомовні та франкомовні не пройдуть, бо там немає ні "г", ні "х", а буква h позначає самі знаєте (чи ні?) який звук в англ. і ніякого звука -- у фр. Угорське теж не пройде -- бо це те саме, що пояснити угорцю, як вимовляється українське "г", використовуючи україномовну фонетику укр. мови. Наш "улюблений" Правопис нічого не спромігся сказати. Що залишається? Правильно, послухати вимову від носіїв мови. Окрім того, можна повчити трохи цю мову, як це ЮеАртеміс робив. Питання зникають зазвичай--Unikalinho (обговорення) 04:59, 3 травня 2016 (UTC)
          Я так розумію, ви не довіряєте нічому, крім власної суб'єктивної оцінки. Угорські мовознавці, який від народження слухають вимову носіїв мови, досліджують її та публікують вимову в авторитетних виданнях, раптом стають неавторитетними на якихось надуманих підставах (хоча вони використовують той самий Міжнародний фонетичний алфавіт, що й в інших країнах світу). Українські фахівці, які писали правопис та готували україномовні енциклопедії, теж раптом стають неавторитетними. А вікіпедисти-аматори, які вперше в житті послухають вимову носія угорської десь у поганої якості відео на Ютубі та зразу ж поставлять на перейменування статтю у Вікіпедії, раптом стають головними авторитетами з цієї теми. Якби Вікіпедія користувалася таким підходом, ми б після першої тисячі статей застрягли б намертво на ВП:ПС, де аматори змагалися б у тому, в кого кращий слух — NickK (обг.) 06:32, 3 травня 2016 (UTC)
          "Угорські мовознавці, який від народження слухають вимову носіїв мови, досліджують її та публікують вимову в авторитетних виданнях..." -- але ці видання -- тими мовами, які в себе не мають звуків ħ і χ. А ми якраз їх і маємо. Тому й кажу, що ми не можемо орієнтуватись на ті «авторитетні видання»--Unikalinho (обговорення) 17:02, 3 травня 2016 (UTC)
          Яка взагалі різниця, якими мовами видання? Там вимова подана за МФА, вона однакова в будь-якій мові. Це все одно, що не підтримувати теорії Дарвіна, бо вона написана англійською, а перші люди не говорили англійською — NickK (обг.) 17:13, 3 травня 2016 (UTC)
          • Тут проблема в іншому. МФА має десь поза 100 знаків на позначення різних звуків. Тим часом український алфавіт має лише 33 букви. Треба вибирати з того, що маємо. Крім того, українська мова не є повністю фонетичною і при передачі іншомовних назв враховуються багато факторів - мова-джерело, шлях та час запозичення, різні усталені правила ("дев'ятки" в загальних назвах, "и після р" у власних географічних і т.д.), зі своїми винятками, звичайно. А Правопис описує далеко не всі варіанти. Звідси й постійні дискусії: «ґ/г/х», «и/і», «в/у» і т.д.--V Ryabish (обговорення) 17:58, 3 травня 2016 (UTC)
        • Хочу зробити декілька зауважень
  • По-перше, у наданій Вами праці з угорської фонетики вказано, що буква h може позначати аж 5 різних звуків (h, х, ɦ, ç, ẋ ), залежно від позиції у слові та навіть від традиції.
  • По-друге, як позначення звуків міжнародного фонетичного алфавіту передавати українськими буквами - питання теж дискусійне. Наприклад, в цій статті вказано результати досліджень, де виявлено, що «Акустичні дослідження підтверджують, що найближчим українським відповідником англійського звука [h] є український [х]».
  • По-третє, я вже неодноразово наводив приклади того, що правопис не враховує особливостей багатьох мов при передачі певних букв, зокрема, й h. Приклади: François Hollande, Hrvoje Šarinić, Xavier Hernández - для імен чи слів, запозичених з цих мов (в даних прикладах - французька, хорватська, іспанська) автоматично застосовувати § 87 Правопису не можна. Яка ситуація з угорською мовою, я не знаю, тому в цьому обговоренні не виступаю за чи проти перейменування, а виступаю за найширше залучення різноманітних джерел, а не лише тих ,які підтверджують ту чи іншу точку зору--V Ryabish (обговорення) 18:20, 27 квітня 2016 (UTC)
    • Правопис не каже, що завжди Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 28 квітня 2016 (UTC)
      • Ну так, слова "завжди" там не написано. Але чому ж Ви тоді, якщо не проти "хекання", то проти "ґекання", прикриваючись при цьому власне Правописом? Що, там тоді магічним чином те слово "завжди" з'являється? Будьте послідовними тоді...--Unikalinho (обговорення) 04:03, 29 квітня 2016 (UTC)
        • Правопис каже для h та g "зазвичай", що значить "є винятки", але також існують ще правила § 14, § 15. І примітка там. Тому ґ - ніяк.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:32, 2 травня 2016 (UTC)
          • А чого це "ніяк"? Там же сказано "так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження". Щодо прізвищ, то тут "давніше походження" може стосуватись хіба що давньозапозичених прізвищ, де вже усталилось "г"--Unikalinho (обговорення) 04:54, 3 травня 2016 (UTC)
Ого, Вакуленка вже цитують на Вікіпедії! А він таки має серйозні наміри боротися з „г-змовою“. Ось пан Максим замінює раніше процитовану працю покликанням на свою власну в статті про латинську H (vakulenkoception). Гадаю, вам буде цікаво ознайомитися з найсвіжішим епосом пана Максима, який нищівно розвінчує гекателів, нагадавши, що „х“ здавна пишемо в іменах типу Захар і Рахіль...--Sir-nik (обговорення) 23:28, 30 квітня 2016 (UTC)
Стосовно "Захар, Рахіль" він правий. Чи Ви пропонуєте Хорватію Горватією називати? От щодо «німецької та інших мов» він там загнався, бо в германських (крім англійської) там практично наше "г". Але ми про угорця говоримо--Unikalinho (обговорення) 04:04, 1 травня 2016 (UTC)
Та це один суцільний „загон“, бо якраз-таки „Горватію“ ніхто не пропонує. З цього набору слів до латинського/германського H має стосунок лише „хавбек“, що не є, як стверджується, давнім запозиченням, а відносно новим жаргонним варваризмом. Додам, що не бачив ще жодного англомовного джерела, що підтвердило б популярну тезу, що в англійській — наше /х/; скоріш, за цим звуком швидко розпізнають типовий рашанексент. Решта прикладів — сміховинні, а тому це дуже скидається на відверту маніпуляцію. Але то таке, повертати процитовану раніше публікацію в статтю, найпевніше, скінчилося б війною редагувань. Щодо угорської, то переконаний, що тут треба обрати єдиний спосіб передавання літери, незалежно від позиції, адже це лише алофони, внаслідок звичного для угорської оглушення. Ми ж не передаємо „Растоф“ чи „фан Гох“, як і не пишемо українською „геґзаметр“, адже такі тонкощі вимови не принципові для значення, а лише є підлаштуванням під звукове оточення. --Sir-nik (обговорення) 06:11, 3 травня 2016 (UTC)

Гюнтер_ГрассҐюнтер Ґрасс[ред. код]

За запитом Користувач:Sashko Sereda.--Сергій Липко (обговорення) 19:18, 24 квітня 2016 (UTC)

@UeArtemis, NickK, AnatolyPm:

Аргумент 1. Щодо ВП:МОВА, там рекомендоване офіційне джерело на izbornyk.org.ua, відкриваємо його та читаємо[4], для зручності, винесу сюди:

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. 
Отже, правильною є вимова:   Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

Аргумент 2. Є друкована робота по цій нещасній літері «ґ» окремого українського мовознавця (проф. Пономарів), відрецензована та дописана на вступі мовознавцем академіком Вихованцем, де Вихованець в анотації тлумачить цей пункт вживання (коротко):

а) у послідовному відтворенні проривного [ґ] і глоткового [г] у спільнокореневих словах слов'янських мов українським г;
б) у використанні в усіх грецизмах тільки літери г;
в) у передаванні фонеми [Ь] у запозиченнях з інших мов через г;
г) у вживанні літери г у давно засвоєних словах;
ґ) у розрізненні г та ґ у неслов'янських іменах та прізвищах, а також у новіших загальних назвах відповідно до вживання П та д у мові-джерелі.

Отже, ВПМОВА, ВПМОВА, ВПМОВА, — ВП:НЕДЕМОКРАТІЯ. Обґрунтуйте зворотнє та наведіть АД, де по вашим рекомендованим до вжитку правописам номінація суперечить ВП:МОВА? Те, що хтось з вас окремо взятих виступає проти вживання літери «ґ» є вашою особистою справою. Номінація має сенс, як інші подібні випадки, бо "гх-ххекання" іншомовних прізвищ слід розцінити їх спосворенням, при існуючій мовній можливості передати їх правильно. — Alex Khimich (обговорення) 23:05, 10 травня 2016 (UTC)

Розберемо по черзі:
  1. Тут мова про орфоепічну норму. Орфоепічна норма стосується вимови, а не передачі на письмі, тож ніякого стосунку до назви статті мати не може
  2. Пономарів тут фактично пропонує власний правопис (У пропонованому словникові професора Олександра Пономарева маємо, на наш погляд, найобґрунтованіше розв'язання цього питання. Автор у словнику використав засади "Українського правопису" 1928 року щодо написання слів з літерами ґ і ґ, але з деякими уточненнями). Видання 1997 року і закінчується побажанням: побажаймо авторові словника нових плідних здобутків у шліфуванні правописних норм сучасної української мови. Чим це закінчилося, ми всі знаємо: Проєкт 1999 року не був затверджений.
Тож фактично це обговорення зводиться до речення з найпершого абзацу Вихованця: у мовній практиці помітна мода порушувати чинний правопис. Серед користувачів української Вікіпедії мода порушувати чинний правопис дуже поширена, і це обговорення саме про це: порушити правопис і замінити правописне Гюнтер Грасс на невідповідне правопису Ґюнтер Ґрасс чи дотриматися правопису — NickK (обг.) 12:22, 11 травня 2016 (UTC)
@NickK: Дякую за конструктивне тлумачення. При дуже поверхневому перегляді, бачу, що антропоніми не затвердили (нажаль), а топоніми затвердили? То як, на топонімах вживаємо? — Alex Khimich (обговорення) 06:43, 13 травня 2016 (UTC)
@Alex Khimich: Проєкт у повному обсязі не набув чинності (і, до речі, щодо топонімів він і не пропонував вживати Ґ, натомість пропонував інші зміни, як-от Атени, Сиракузи, М'юнхен тощо). Усі ці зміни не стали нормою, чинною є редакція правопису 2015 рокуNickK (обг.) 13:57, 13 травня 2016 (UTC)
Той проєкт мав цілий ряд недоліків. Окрім гіперґекання, він ще й пропонував деякі революційні, але реально не необхідні зміни. Саме тому й не був затверджений (це називається "шило на мило"). Чинний же Правопис у частині передачі іншомовних слів (а отже, і антропонімів -- саме про це йдеться зараз) сам є порушенням ВП:НДА, тому до цього можна застосувати ВП:ІУП. Бо очевидно, що тупе дотримання лише заважає розвиватись проекту. Читачі часом і свою вимову за зразком вікіпедії формують (хоча тут усе одно буде так, як скаже людина з правами адміна, а кожною такою реплікою її автор лише налаштовує адмінів проти себе Face-sad.svg)
Ну от, а інший вікіпедист вважає, що в Проєкті було недоґекання: на його думку, треба вживати ґ всюди та писати «Бельґія» та «проґрама». Я не розумію, яким чином вимога дотримання чинного правопису заважає поліпшувати Вікіпедію: значно продуктивніше мати один стандарт, ніж постійні суперечки: Гюнтер чи Ґюнтер, Бельгія чи Бельґія, програма чи проґрама тощо. І це вже не кажучи про суперечки з інших питань, які неминуче виникнуть при відмові від правопису: Грасс чи Грас, Євро чи Евро, Хельсінкі чи Гельсінкі, Іспанія чи Гішпанія тощо. Я дуже сумніваюся, що це допоможе нам поліпшувати Вікіпедію — NickK (обг.) 15:02, 12 травня 2016 (UTC)
Якщо загальні та географічні назви мають усталеність (і з тим нічого не зробиш), то імена та прізвища конкретних персоналій -- зазвичай ні. А між тим є правило (воно інтернаціональне), яке велить ім'я та прізвище передавати якомога точніше до оригінальної вимови. Правопис 1993 укладався тоді, коли в укр. мові тільки-но відроджувалась буква "ґ", і тому апріорі не міг її рекомендувати для передачі g. За аналогією до братньої російської звелів писати "г". Але тепер ми цю букву "ґ" реально маємо. І нічого не заважає тепер дотримуватись правила точності передачі. Лише формальності немає -- бо Правописна комісія тупить. А якщо вона ще 50 років буде тупити? А ми будемо все дотримуватись і дотримуватись того анахронізму. Чистісіньке ВП:НДА. Тож для мене очевидно, що тут ВП:ІУП якраз те що треба. Бо інакше так і сидітимемо в тому багні "Гіггза" або "Гегеля" (і однаково передаватимемо, наприклад, німецьке Herber та Gerber, що взагалі абсурд!), і ще й тягтимемо туди не одне покоління молоді -- і не просто молоді, а потенційних науковців. Які в свою чергу, до речі, навчившись з вікіпедії тих анахронізмів, будуть пропагувати їх у своїх наукових працях... Замкнуте коло тоді виходить. І все через оцю позицію "тупо дотримуватись Правопису-93"--Unikalinho (обговорення) 05:09, 13 травня 2016 (UTC)
А крім Правопису є ще й транскрипція. Так що ніяких суперечностей не буде. По усталених назвах -- то взагалі все ясно. Та й не пропонує ніхто відмовлятись від правопису взагалі -- пропонується тільки не застосовувати його до персоналій-іноземців--Unikalinho (обговорення) 05:17, 13 травня 2016 (UTC)
Відомі імена мають зазвичай не меншу усталеність, ніж відомі географічні назви. Передача імені відповідно до оригінальної вимови зламалася, наприклад, тут, і не у Вікіпедії це треба виправляти. У вас далі знову та сама логічна хиба: те, що правопис виданий у 1993 році, не свідчить про те, що він поганий. І якщо ще 50 років у школах вчитимуть за цим правописом, це означатиме, що покоління молоді писатимуть згідно з цим правописом.
"Відомі імена мають зазвичай не меншу усталеність" --Ну так я сказав "зазвичай". Та й Магеллан -- це з тої епохи, коли імена навіть перекладались--Unikalinho (обговорення) 19:30, 13 травня 2016 (UTC)
Стосовно точності передачі. От ви навели гарний приклад: вам не подобається Гіггз. А чи сподобається вам Хіґс? А Хіггс? А Гігз? Якщо відмовитится від дотримання правопису, це все будуть абсолютно прийнятні варіанти. Те ж саме з транскрипцією: де два українські вікіпедисти, там три інтерпретації. Якщо вам потрібен хаос і суперечки за кожну літеру — можна погратися в це, але краще робити це деінде — NickK (обг.) 13:57, 13 травня 2016 (UTC)
Higgs -- правильна передача буде "Гіґґз". Бо h і g -- це два різні (за місцем творення!!!!) звуки--Unikalinho (обговорення) 19:30, 13 травня 2016 (UTC)
А от тепер цікаво, як ви обґрунтуєте там дві Ґ, крім як за правописом — NickK (обг.) 10:42, 14 травня 2016 (UTC)
Ви мали б самі знати, що подвоєння на письмі -- це подовження у вимові. А вимовити подовжений приголосний цілком можливо (транскрипцію слова "збіжжя" знаєте чи треба розписувати?)--Unikalinho (обговорення) 19:40, 14 травня 2016 (UTC)
Подвоєння на письмі там не фонетичне, а виключно тому, що так вимагає правопис. Наприклад, болгари, білоруси й серби пишуть Хигс та Грас, бо так вимагають правописи відповідних мов. І тільки українці можуть відкидати правопис як поганий і тут же починати ним користуватися, бо без нього ще гірше — NickK (обг.) 11:48, 16 травня 2016 (UTC)
Не думаю, що було б правильно обговорювати тут Правописи згаданих Вами мов. Певно, в них були свої причини стати такими, якими вони є. Але я так зрозумів, що фрази про подовження у вимові ви "не помітили" (Ваша відповідь про це свідчить). Не вперше...--Unikalinho (обговорення) 05:47, 17 травня 2016 (UTC)
Подовження? Враховуючи, що оригінальна вимова /ˈɡʀas/, а подовження в українській мові буває лише перед Я, Ю, Є, Ї, подовження тут — це ще один прояв новаторського підходу «правопису Unikalinho». Принаймні це добре ілюструє можливі наслідки скасування ВП:МОВА: ми проміняємо чинний правопис не на Проєкт і не на Харківський правопис, а на «пишу навмання та як заманеться» — NickK (обг.) 12:06, 17 травня 2016 (UTC)
"а подовження в українській мові буває лише перед Я, Ю, Є, Ї..." -- Тобто "тонна" неправильно, а правильно "тона"? І "Марокко" неправильно, а має бути "Мароко"? І "ванна" теж неправильно, а правильно "вана"?? Чи хочете сказати, що там немає подовження? Це вже навіть не смішно... (до речі, а наведіть-но Ви приклад подовження перед Ї... а то воно щось навіть фонетично не виходить)--Unikalinho (обговорення) 03:35, 18 травня 2016 (UTC)
І ВП:МОВА ніхто не пропонує скасовувати, лише внести зміни до нього. Не треба знову перекручувати (хоча це вже звичайна неправда)--Unikalinho (обговорення) 03:39, 18 травня 2016 (UTC)
Я, Ю, Є, І (не Ї), перепрошую за одрук. А так ви знову переплутали різні поняття: подовження та подвоєння. Аматорське вікіпедійне мовознавство таке аматорське... — NickK (обг.) 08:13, 18 травня 2016 (UTC)
Це ви відповіли тільки на оте, що маленьким шрифтом написано. А на те, що стандартним написано -- відповіді нема (я власне її й не чекаю, бо очевидно тут усе). А поняття я не переплутав, бо на письмі -- подвоєння, фонетично -- подовження (ну стик морфем -- це інше питання, але тут і близько його нема...). Подовжений приголосний ми на письмі передаємо подвоєнням букви (ванна, манна, Голландія, Ґросс (прізвище) і т.д.). От Правопис нам ще одну свиню підклав, змусивши італійські слова типу pizza, libretto, spaghetti через одинарний приголосний писати. Але ми взагалі-то обговорюємо "г-ґ", а не "с-сс" --Unikalinho (обговорення) 09:14, 19 травня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За передаємо Ґ--Albedo (обговорення) 09:30, 12 травня 2016 (UTC)
  • Пригадується це обговорення. Там такі самі розборки між «знавцями правописних норм». Вражає, як одні й ті ж користувачі в однакових випадках то захищають «правопис» (точніше його власне тлумачення), то заперечують його чинність, доводячи це «авторитетними джерелами» (точніше, тим що познаходили в Гугл-букс). «Політика подвійних стандартів» називається.

Єроним_ЯзловецькийГеронім Язловецький[ред. код]

нові джерела: [5], також Ґушул Микола. Рожнів і Покуття. Минуле й сучасне, духовне й матеріальне. — К. : Світ успіху, 2013. — 392 с. — С. 20. — ISBN 978-966-8352-72-0 (є сканована Текст у форматі PDF 40.80 Мб). Крім того, його оригінальне ім'я — Hieronim — має перекладатись як Геронім. Ім'я поляка Єроним — певний нонсенс. --Бучач-Львів (обговорення) 07:49, 24 квітня 2016 (UTC)

А що тоді з Ієронімус Босх? І там є «Гієронімус», але сторінка містить інше. Просто треба тоді дійти до консенсусу і в такій ситуації, коли мовні імена на кшталт «Hiëronymus», мови яких в основі містять латину, мають бути донесені як "Гієронімус". А може тоді Язловецький - "Гієронім"? Але якщо правильно Геронім Язловецький ( а є відповідні джерела) — то треба перейменовувати сторінку, залишивши для перенаправлення "Єронім" як неправильне, але під яким іноді будуть шукати користувачі. --АВШ (обговорення) 15:11, 24 квітня 2016 (UTC)
АВШ 1) Стосовно Ієронімус Босх поки нічого не скажу, бо не цікавився. Хіба, що лат. диграф -іе навряд чи звучить як -іє. 2) Стосовно Язловецький - "Гієронім": у джерелах є такий варіант [6]. Однак не впевнений, що так мало б бути. 3) Якщо виходити з польського Hieronim, то читається як Гєронім. Правопис, який тут використовують, забороняє писати є (мене за такі речі неодноразово блокували, ще й приписували (так вважаю) «грубі порушення правопису»), тому буде Геронім. Що національне питання не так тоді стояло, як десь з середини 19 ст., теж погоджуюсь. Але тривалий час як деякі діаспорні, так і радянські історики вживали або варіант імені Єроним (Єронім), або взагалі Ієронім. Зараз вже вживають також Геронім - це ім'я й у нас поширене. 4) Якщо ж взяти за основу латинський варіант імені - Hiеronymus - то мало б бути інакше. Але він, все-таки, не римлянин, не італієць. Ситуація - будь мудрий. --Бучач-Львів (обговорення) 07:34, 25 квітня 2016 (UTC)
То я згоден з перейменуванням. Але як інші? Почекаємо? --АВШ (обговорення)

Бурхард_Кристоф_МініхБуркгард Крістоф Мініх[ред. код]

німецька фонетика Буркгард. Варіант Бургард-Крістоф, який походить з рад. часу [7], спокійно «перекочував» у наші - як тут деякі кажуть - «усталені» часи (Путро О. Мініх Бургард-Крістоф // Енциклопедія історії України — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6. — С. 744.). він - німець. --Бучач-Львів (обговорення) 08:22, 22 квітня 2016 (UTC)

Для німецької мови невластиве буквосполучення -kh. Навіть на стику морфем там такої комбінації букв не буває. Тому аргумент "німецька фонетика Буркгард" приречений на невдачу. Прізвище явно слов'янське (це якраз слов'янське "х" латинською абеткою передається через kh). Щодо Крістоф/Кристоф, тут уже складніше. До речі, джерело-то подає "Бургард", а не "Буркгард"!!!!!!! Але з фонетичної точки зору він Бурхард--Unikalinho (обговорення) 16:57, 22 квітня 2016 (UTC)
Латиною Х пишуть ch. Kh - це сучасний винахід для англійської.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 25 квітня 2016 (UTC)
Будьте уважні: я сказав "латинською абеткою". Тобто мови з латинською абеткою--Unikalinho (обговорення) 11:20, 26 квітня 2016 (UTC)
Unikalinho Дякую за пояснення стосовно диграфу -kh, бо швидко не знайшов про нього відомостей, як і про нім абетку.. Тоді треба й Гедеон Буркгард перейменовувати, яку брав за взірець. А як з диграфом -ch - він то ніби як -х читається (Хемніц, хоча ось тут, бачу, ніби радше К)? --Бучач-Львів (обговорення) 07:34, 24 квітня 2016 (UTC) Бачу, у вас De-4. Не проти, якщо буду щось незрозуміле з німецької питати? --Бучач-Львів (обговорення) 07:35, 24 квітня 2016 (UTC) І вже вкотре: Вікіпедія:Іменування статей, пункт Доречність назви, розділ Вибір назви статті. Це про «джерела». «Совіцкого розливу» і «чистоти». Дякую за увагу.--Бучач-Львів (обговорення) 07:42, 24 квітня 2016 (UTC)
Бучач-Львів, стосовно Гедеона Буркгарда не знаю... написано, що він чистокровний німець (народився в Мюнхені), але ім'я не німецьке (а точніше єврейське). Думається, що й прізвище теж єврейське. Втім, воно тут могло германізуватись, як і в Айнштайна... Може це виняток з того, що я тут про kh написав, і може він якраз Букркгард... а може й ні. А -ch -- це справді "х". Хоча на початку слова німці це вимовляють як "к". Але тут офтоп уже пішов--Unikalinho (обговорення) 16:54, 24 квітня 2016 (UTC)
Unikalinho А чому Ви сказали, що прізвище слов'янське? --Бучач-Львів (обговорення) 08:24, 25 квітня 2016 (UTC)
Я сказав, що прізвище нашого номінанта слов'янське. Відштовхуючись від того, хто він такий...--Unikalinho (обговорення) 09:14, 25 квітня 2016 (UTC)

Derived from the Germanic elements burg meaning "protection" and hard "brave, hardy". Saint Burkhard was a bishop who founded several monasteries in Germany in the 8th century. Це різні корені, тож Symbol support vote.svg За Буркгард.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 25 квітня 2016 (UTC)

Там тоді Burghard мало б бути--Unikalinho (обговорення) 16:21, 25 квітня 2016 (UTC)
Кому мало? g→k та k→g це природний і поширений процес.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:20, 26 квітня 2016 (UTC)
Але перед дзвінким відбувається одзвінчення попереднього проривного звука, так що "kh" ("кг") все одно не вийде. Інакше кажучи, дзвінке g перед дзвінким h ніяк не могло перейти в глухе k--Unikalinho (обговорення) 09:28, 26 квітня 2016 (UTC)
ЮеАртеміс Це англомовне джерело. А він - німака. В Unikalinho De-4 (Unikalinho, дуже перепрошую за сумнів, але Вам довіряю, і не думаю, що жартуєте). --Бучач-Львів (обговорення) 09:52, 26 квітня 2016 (UTC)
Ну не треба бути De-4, щоб про асиміляцію знати. А щоб знати про вимову німецького h, досить і De-1 Face-smile.svg--Unikalinho (обговорення) 11:07, 26 квітня 2016 (UTC)
Але от наш герой, вочевидь, не німець. Може німці й онімечили це прізвище і в себе читають "Буркхард" (тобто асиміляція в них прогресивна). Може... Але "кг" -- це жоден індоєвропеєць не вимовить...--Unikalinho (обговорення) 11:10, 26 квітня 2016 (UTC)
Наш герой російський німець. Тому можливі два підходи: передача з російської, або з німецької. Те, що -кг- може бути важким для вимови німцю - це не важливо. Г там зі стандартної для української мови передачі h.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:29, 26 квітня 2016 (UTC)
Правильно, або з російської, або з німецької. Якщо першим шляхом піти -- буде Бурхард (kh використовується якраз для позначення слов'янського "х). Якщо другим шляхом -- Буркхардт (асиміляцію ніхто не скасовував)--Unikalinho (обговорення) 04:12, 1 травня 2016 (UTC)
Англомовне джерело про німецьке ім'я. Читаємо уважно: "USAGE: German". І там посилання на німецьку книжку: Ernst Förstemann, Altdeutsches namenbuch (1900), стр 348.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:15, 26 квітня 2016 (UTC)
Де Ви видрали дзвінкість h??? Глухий гортанний фрикативний--ЮеАртеміс (обговорення) 10:17, 26 квітня 2016 (UTC)
То не про "г". То, може, про англійське h. А ми говоримо про німецьке h, яке вимовляється практично так само, як наше "г". --Unikalinho (обговорення) 11:05, 26 квітня 2016 (UTC)
Ваші фантазії. Що в англійській, що в німецькій ɦ алофон стандартної глухої h. І саме через h, а не ɦ, описуються ці мови засобами МФА.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:25, 26 квітня 2016 (UTC)
Ви мені De-4 будете розказувати, як німецький звук h вимовляється? Чи все-таки німецьку фонетику відкриєте і носіїв мови послухаєте?--Unikalinho (обговорення) 03:07, 29 квітня 2016 (UTC)
Я не знаю, як ви себе оцінили в de-4, але я зі своїм de-2 знаю, що в німецькій мові цей звук глухий, а не дзвінкий. Подивіться Дюден, там є глухий h та нема дзвінкого ɦ. Ось німецькомовна праця з німецької фонетики, написана німцем, з чотирма різними таблицями звуків (останній слайд), в усіх чотирьох є глухий h та нема дзвінкого ɦ. Тож у мене є великі сумніви, що ви знайомі з німецькою фонетикою — NickK (обг.) 10:50, 29 квітня 2016 (UTC)
Знову Ви берете нім. фонетику через російську та/або англ. мови, у яких немає звука "г"... Тож вони "за визначенням" не можуть про нього Вам сказати. А от носіїв нім. мови послухайте-- всі питання зникнуть (якщо Ви чесний сам із собою, звісно)--Unikalinho (обговорення) 04:07, 1 травня 2016 (UTC)
Я в шоці. Я взяв Дюден, а ви мені про російську й англійську мови. Не бачу сенсу продовжувати це обговорення, бо ви явно не знаєте німецької фонетики — NickK (обг.) 13:28, 1 травня 2016 (UTC)
А я не в шоці, бо вже звик до такої манери опонентів. Але теж не бачу сенсу продовжувати, бо на власному досвіді переконався, що це нічого не дасть. На останню частину теж відповідати не буду--Unikalinho (обговорення) 08:25, 2 травня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, нема взагалі жодних джерел на запропонований варіант. Перейменувати на Бургард-Крістоф Мініх згідно з ЕІУ (так само в ДІУ). Про переклад з німецької тут не може бути мови, бо йдеться про його адаптоване прізвище, бо в оригіналі він von Münnich — NickK (обг.) 17:50, 26 квітня 2016 (UTC)
    • Ну, непослідовність передачі ü то окрема тема. + АД на кг--ЮеАртеміс (обговорення) 20:31, 26 квітня 2016 (UTC)
      По-перше, це переклад з німецької, тож тут багато що залежить від перекладача. По-друге, там ім'я Буркгард (чи взагалі Буркґард, погано видно) Крістоф Мінніх, а не таке, на яке пропонується перейменувати. Такого написання нема більше ніде. А взагалі я мав на увазі не непослідовність, а те, що ім'я адаптоване, а не транслітероване (інакше він, мабуть, був би Буркгард-Крістоф фон Мюнніх) — NickK (обг.) 09:01, 27 квітня 2016 (UTC)

РейхскомісаріатРайхскомісаріат[ред. код]

АД--Бучач-Львів (обговорення) 12:51, 20 квітня 2016 (UTC) Райхскомісаріат Україна // Сайт Інституту історії НАНУ \ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА 70-Ї РІЧНИЦІ ДНЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (8-9 ТРАВНЯ 2015 Р.) // сайт УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ --Бучач-Львів (обговорення) 12:53, 20 квітня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За: давно пора уніфікувати це лексичне гніздо, а то у нашій вікіпедії пишуть «Райхскомісаріат Україна», але «рейхскомісаріат», «райхсмарка», але «рейхсляйтер», «райхсрат», але «рейхстаг». Тим паче, що українською спочатку (у 1930-х) скрізь писали «райх», а «рейх» — це пізніша помилка через засилля російської мови, та помилки слід виправляти!--Словолюб (обговорення) 16:15, 20 квітня 2016 (UTC)

@Slovolyub: Наведіть джерело твердження: «рейх — це пізніша помилка через засилля російської мови». --Olvin (обговорення) 04:28, 21 квітня 2016 (UTC)
Olvin Очевидні факти не потребують джерел. --Бучач-Львів (обговорення) 07:19, 21 квітня 2016 (UTC)
Olvin Я майже не знаю німецької, але точно знаю, що: німецькі диграфи -еі, -іе, -еu читаються відповідно -ай (Райх, Айнштайн), -і, -ой (Фройд). А Ви німецьку знаєте? Дякую за відповідь. Вікіпедія, як на мене, - не місце, де консервують совіцкий хлам.--Бучач-Львів (обговорення) 07:17, 21 квітня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів:
  • Як воно читається німецькою, не має особливого значення. Питання в тому як слід писати українською. Є усталені випадки, коли український правопис не відповідає оригінальному звучанню.
  • Якщо я правильно зрозумів, то джерел щодо «рейх - це совіцкий хлам» у Вас немає (і шукати Ви їх не збираєтеся)?
--Olvin (обговорення) 07:34, 21 квітня 2016 (UTC)
Воно має вагоме значення, бо це слово - Райх - німецького походження, і не варто байки розповідати, що не має значення, як воно німецькою звучить. Рейх - совіцкий хлам - моє твердження. Джерела спробую пошукати.--Бучач-Львів (обговорення) 07:39, 21 квітня 2016 (UTC) Olvin Стосовно «усталень» - забудьте, їх складно знайти, бо наші предки, українська діаспора, не заражені московсько-більшовицькою бацилою (чи іншою інфекцією), розмовляли іншою мовою. Ваші так звані «усталення» називаю «устаканенням». А сучасну мову - наркомівкою, як у Білорусі. Чи Olvin збирається зайнятись апологією більшовизму?--Бучач-Львів (обговорення) 07:44, 21 квітня 2016 (UTC)
@Бучач-Львів: Коли мені нічим буде зайнятися, то я знаю в кого тепер спитати поради. Однак тут обговорюються не моя поведінка чи мої наміри, а аргументи про перейменування статті. --Olvin (обговорення) 08:17, 21 квітня 2016 (UTC)
Olvin Вельми вдячний. Як хочете, можете тут говорити про свою поведінку - вільному воля - про неї я не говорив, Вам забороняти не маю права і не буду, хоча для цього є інші місця. Моє питання про наміри апології Вами більшовизму тут в тему, бо власне так зване «усталення» рейх - це і є більшовицький «продукт» (чи «продукт» більшовицького часу). Чи ні? Може, маєте аргументи - а я помилився? Дякую за увагу. --Бучач-Львів (обговорення) 08:27, 21 квітня 2016 (UTC)
  • @Бучач-Львів: Питання про мої наміри тут ні до чого, бо це перехід на особистість, тобто, напад персонального характеру.
  • Коли Ви висловлюєте якесь твердження в обговоренні (наприклад, рейх - це і є більшовицький «продукт»), то довести його маєте Ви самі (а не я маю його спростовувати). Якщо таке твердження належить Вам, то наведіть Ваші публікації (в авторитетних джерелах). --Olvin (обговорення) 08:48, 21 квітня 2016 (UTC)
Запитання моє про Ваші наміри у цій статті та в обговоренні (себто дії) - а не про Вас як особу. Вам внизу к-ч Словолюб пояснив ситуацію з джерелами. Заодно це почитайте

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА 70-Ї РІЧНИЦІ ДНЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (8-9 ТРАВНЯ 2015 Р.) // сайт УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ. Бо бачу, не читали. --Бучач-Львів (обговорення) 08:56, 21 квітня 2016 (UTC)

А я бачу, що Ви не читали публікацію на тому самісінькому сайті попереднього року: МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ДО 70-Ї РІЧНИЦІ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ З УКРАЇНИ. Там якраз навпаки. Тому то я й питаю - де фахові оцінки термінології? --Olvin (обговорення) 09:39, 21 квітня 2016 (UTC)
Не варто маніпулювати. Змосковщені люди всюди є. Досить подивитись на Kiev і в адресах сайтів, і англовікі, Kiew в німвікі тощо. --Бучач-Львів (обговорення) 11:00, 21 квітня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. 388 "Рейхскомісаріат" vs 189 "Райхскомісаріат"--ЮеАртеміс (обговорення) 18:13, 20 квітня 2016 (UTC)

Інститут Національної пам'яті про що веде мову ЮеАртеміс?
Тільки ті 388 відгонять совком та змосковщенням. Наприклад Константін Константіновіч Кондратюк. Серед них - совіцкі книги 1968 [8], 1975 [9], 1977 років [10] тощо. Інші - просто калька з них, «постсовіцка традиція». Маніпулювання, одначе. --Бучач-Львів (обговорення) 07:14, 21 квітня 2016 (UTC) Кількість - не якість. --Бучач-Львів (обговорення) 07:19, 21 квітня 2016 (UTC) раритет 1965 року Колгоспне селянство Ще один Соціалістична перебудова. Слухай, ЮеАртеміс, сором є? Чи - аткуда у вікіпєдіста какой-та сорам? --Бучач-Львів (обговорення) 07:26, 21 квітня 2016 (UTC) ЮеАртеміс І чого у вікіпедії українською мовою відсутні українською мовою вірші ось тут? Дякую за відповідь. --Бучач-Львів (обговорення) 07:28, 21 квітня 2016 (UTC)

@Olvin: На жаль, у 1930-х Інтернету не було, але, якщо Ви не полінуєтесь і сходите в архіви та візьмете там українські газети 30-х рр., то побачите «райх», а не «рейх». Принагідно дайте відповідь на запитання: з русизмами треба боротися? Що це русизм, то це очевидно: в усіх мовах, де вживається цей германізм, вимовляють «ай», і тільки (виключно!!!) в російській — «ей».--Словолюб (обговорення) 08:36, 21 квітня 2016 (UTC)

Попередній підсумок[ред. код]

Оскільки це перейменування тісно пов'язане з Райхскомісаріат Україна, то можна підвести достроково підсумок, бо основою є Райх/Рейх. Наведено двоє методичних матеріалів Українського інституту національної пам'яті, де є Рейх або Райх. У матеріалах зазначених користувачем Olvin використовується термін Рейх, а користувачем Бучач-Львів - Райх. Останні матеріали видані пізніше і Райх є термінологічному словнику матеріалів, тому можна вважати, що науковці дійшли згоди щодо терміну. Щодо філологів, то професор Понамарьов вважає правильним використання Райх. Підсумком має бути перейменування всіх термінів на основу Райх. Перенаправлення з основою Рейх мають бути залишені через через використання Райх/Рейх навіть в одній науковій статті. Прошу підтвердити підсумок. --Basio (обговорення) 10:46, 21 квітня 2016 (UTC)

Тобто виходить, що ми таким чином перейменуємо і статтю Третій Рейх на Третій Райх? Це потребує явно детальнішого обговорення, бо ті самі джерела, які пишуть про райхскомісаріати, пишуть і про Райх (наприклад, ЕІУ містить статтю про Райхскомісаріт Україна, але водночас пише про Третій Рейх у статті Імперія, Патриляк також в одній книзі пише про Райхскомісаріат та Рейх). Загалом якщо щодо Райхскомісаріату ще порівняно просто дослідити вжиток, то з Рейхом повний різнобій (наприклад, Інститут національної пам'яті теж пише про Рейх. У парі Рейхстаг/Райхстаг взагалі суттєва перевага в Рейхстага — NickK (обг.) 11:20, 21 квітня 2016 (UTC)
Наведений приклад датується 2009 роком, перші методичні матеріали 2014 роком, другі з термінологічним словником - 2015. Це може значити про те ще термін визначився, плюс Пономарьов 2015 роком. --Basio (обговорення) 11:36, 21 квітня 2016 (UTC)
Ну ось методичні рекомендації «Початок Другої світової війни для України» (1 вересня 2014), «23 серпня відзначатиметься Європейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму та 75-та річниця підписання злочинного пакту Молотова-Ріббентропа» (23 серпня 2014), тож якщо Інститут національної пам'яті й визначився, то лише торік — NickK (обг.) 12:48, 21 квітня 2016 (UTC)
NickK То не Інститут Нац. Пам'яті, а якийсь змосковщений «грамотій-редактор» засунув букву е в слово Райх. Більшовицькі покручі захищаєм? --Бучач-Львів (обговорення) 08:38, 22 квітня 2016 (UTC)
А чому не навпаки: якийсь грамотій-редактор-прихильник проєкту засунув букву а в слово Рейх? Тут потрібно детальніше розбиратися, хто правий, а хто ні — NickK (обг.) 12:17, 22 квітня 2016 (UTC)
NickK От коли візьмеш до рук газети 1930-х, чи 1920-х, тоді й побачиш, хто грамотій, а хто - «ґраматєй». --Бучач-Львів (обговорення) 11:55, 26 квітня 2016 (UTC)
Мова змінюється. У 1920-х, наприклад, писали Еспанія, і що з того? Треба дивитися сучасні наукові джерела — NickK (обг.) 12:19, 26 квітня 2016 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар: взагалі-то сумно, що такі питання постають перед нами. Чи можливо уявити, що поляки якогось дня візьмуться виправляти Жешу (Rzesza) на Райх? Не думаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:58, 26 квітня 2016 (UTC)
Полякам і чехам простіше: у них є питомі відповідники. Невже ж українським особливим відповідником повинен бути русизм. Не відбираймо цю «особливість» у російської!--Словолюб (обговорення) 22:26, 26 квітня 2016 (UTC)

Аріанська_вежа-каплиця_(Тихомель)Каплиця Сенют[ред. код]

є інші родові каплиці в Україні. Зокрема, Каплиця Боїмів, Каплиця Бучацьких, Каплиця Домагаличів, Каплиця Кампіанів, Каплиця Свейковських тощо --Бучач-Львів (обговорення) 12:19, 13 квітня 2016 (UTC) Прошу приєднатись до обговорення Користувач:Pohorynsky.--Бучач-Львів (обговорення) 12:23, 13 квітня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, те, що у Вікіпедії є інші статті, ніяк не спростовує аргументи з попереднього обговорення: Вікіпедія:Перейменування статей/Каплиця Сенют (Тихомель) → Аріанська вежа-каплиця (Тихомель). Нагадаю, по-перше, сама стаття пише, що приналежність до аріанців не є спірною, а приналежність до Сенют гіпотетична, по-друге, нема жодного джерела (ні українською, ні польською, ні російською) на назву Каплиця СенютNickK (обг.) 14:36, 13 квітня 2016 (UTC)
    NickK Особливо «залізний аргумент» - що то не Каплиця Сенют. Відсутність такої назви у джерелах (шукав - дійсно, поки не знайшов) - не привід так назвати статтю. --Бучач-Львів (обговорення) 12:44, 14 квітня 2016 (UTC) P.S. Як там з «носінням вибачень»?
    Стаття ж сама пише: Призначення каплиці під усипальницю Сенют ґрунтується на усному місцевому переданні, що набуло поширення завдяки авторам ХІХ століттяNickK (обг.) 12:46, 14 квітня 2016 (UTC)
    NickK Ось тут [11] (Tychoml) сказано, що, згідно з переказами, мав бути гробівець Сенют. Тут частково повторено [12] і сказано, що мало місця. А ми якраз і знаєм про небагатьох представників роду. --Бучач-Львів (обговорення) 06:33, 15 квітня 2016 (UTC)
    Так там написано саме те, про що я й кажу: воно називається kaplica aryańska, а за переказами кажуть, що там усипальниця Сенют. То цілком логічно й залишити в назві аріан та розповісти про перекази в тексті — NickK (обг.) 06:36, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Переважна більшість поляків з часів Сигизмунда ІІІ не дуже ставляться до поляків-протестантів. А тут, так би мовити, - якісь русини (українці). Тому то не дуже аргумент проти назви, що вони пишуть власне так. Достатньо прочитати статті про Сенют з Польського біографічного словника, де чітко кажуть, що вони - «протектори» аріянства. Кальвіністи (зокрема, Радивили) так само ховали тоді своїх багачів в каплицях чи кальвінських зборах. Так що варто згадати у назві каплиці Сенют, які - а про це вже є джерела - були покровителями аріянства в тім «керунку». --Бучач-Львів (обговорення) 08:02, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але ж мова не лише про поляків. Усі україномовні, польськомовні та російськомовні джерела називають її аріанською / соцініанською вежею / каплицею в різних комбінаціях. І, з іншого боку, жодне джерело не називає її каплицею Сенют. А це вже не можна пояснити поглядами поляків — NickK (обг.) 08:56, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK назва статті не обов'язково має співпадати з аналогами у джерелах. Тим більше, у джерелах кажуть про Сенют. І тут ситуація аналогічна - про руських панів мало хто писав. Погоринський, певне, найбільше знає тему. --Бучач-Львів (обговорення) 10:06, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але якщо є більш-менш усталена назва в джерелах, але ми принципово обираємо іншу назву, яка не використовується взагалі ніде, це називається оригінальним дослідженнямNickK (обг.) 10:17, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Чекав, коли буде такий закид. Але ця назва, вважаю, бодай тому не ОД, що у тексті сказано про Сенют. --Бучач-Львів (обговорення) 11:22, 17 квітня 2016 (UTC) стосовно «устаканеності» - про деякі совіцкі та постсовіцкі «усталеності» зайвий раз повторювати не буду.--Бучач-Львів (обговорення) 11:24, 17 квітня 2016 (UTC)
    Я вже зазначив, що джерел взагалі нема. Польських теж нема, російських дореволюційних теж нема, українських діаспорних теж нема, джерел часів незалежності теж нема. Це просто всесвітня змова якась — NickK (обг.) 13:07, 21 квітня 2016 (UTC)
    Це не всесвітня - а московсько-більшовицька змова, яка плювала на «панів» і пам'ять про них. --Бучач-Львів (обговорення) 08:45, 22 квітня 2016 (UTC)
    І тому SgKP називає її kaplica aryańska. Так, звісно, тут Москва й більшовики винні — NickK (обг.) 12:09, 22 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже також, що це каплиця Сенют. А тому, хто відбілює «добродіїв» з Москви й більшовиків, вчергове скажу нарешті прочитати Вікіпедія:Іменування статей, пункт Доречність назви, розділ Вибір назви статті, і не товкти воду в ступі. Особливо, коли, так би мовити, мова про грушки… --Бучач-Львів (обговорення) 09:25, 24 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже, що згідно з переказами це мала б бути усипальня Сенют (podług podania miał to być grobowiec Sieniutów). Якщо джерело не має сумнівів щодо того, що каплиця аріанська, але має застереження, що свідчить, що автори не впевнені, що це каплиця Сенют, чому ми маємо вживати непевну назву? Адже жодне джерело однозначно не стверджує про приналежність Сенютам, за всіма джерелами ця приналежність або припускається, або спирається на легенди чи перекази — NickK (обг.) 11:26, 28 квітня 2016 (UTC)
    1. Читаємо що таке каплиця. 2. Оскільки атрибуція пам'ятки комусь іншому відсутня закріплюємо її за Сенютами за замовчуванням.
  • Symbol support vote.svg За як і було Каплиця Сенют (Тихомель). Назва найбільш влучна, лаконічна та доречна. Вона характеризує об'єкт і творить цілісність у просторі назв подібних пам'яток. Див. напр. Каплиця Боїмів. Даний об'єкт ще не є настільки впізнаваним як львівська каплиця тому географічна прив'язка у назві необхідна для ліпшої орієнтації пошуковця. Аналогічно як у статті Каплиця Снопковських (Белз). Перед вікіпедистами не стоїть завдання тягнути до Вікіпедії незграбні назви пам'яток сформовані в радянській обліковій документації. Власне аргументи залишаються з часу першої номінації горезвісних перейменовувачів. --Pohorynsky (обговорення) 07:05, 28 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per NickK, у держреєстрі нерухомих пам'яток фігурує як Аріанська вежа-каплиця, а щодо Сенют нема офіційного підтвержєення. І взагалі було зворотне обговорення, в якому прийняли рішення перейменувати на поточну назву.--Анатолій (обг.) 16:57, 9 травня 2016 (UTC)

Ю НесбеЮ Несбьо[ред. код]

Норвезький голосний звук "Ø" абсолютно не схожий з українським звуком "е", така транслітерація викривляє розуміння користувачів щодо того, як дійсно звуть автора. Також згідно правил Вікіпедії:Іменування статей "слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені". Вказаний автор видається в Україні видавництвом Фоліо, де вже вийшло дев'ять його книжок - саме з варіантом написання "Ю Несбьо", отже стаття ще й не відповідає поширеному серед україномовних користувачів варіанту. Пропоную перейменувати згідно правил та реалій. YarVish (обговорення) 17:10, 20 грудня 2015 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти М'який знак після Б не пишеться (§ 16), тож варіант Несбьо не відповідає правопису. Ø передається літерою Е (§ 91), тож Несбе — NickK (обг.) 03:40, 8 квітня 2016 (UTC)
    А там нічого про Ø не сказано...--Unikalinho (обговорення) 04:17, 8 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Щодо Правопису, то Аум Сінрікьо та Кім Чжон Ин теж не відповідає правопису...--Unikalinho (обговорення) 04:16, 8 квітня 2016 (UTC)
    • І яким боком вони тут? Вони відповідають певним правилам передачі. Де правила передачі на BØ, що дають бьо?--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 8 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо тупо калька з російської. Щодо книжок: на вікі приклад Гаррі Поттера від "Ролінґ" маємо - усе одно вона Роулінг. Треба дивитися публікації про автора, а не на переклад його книжок.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:27, 8 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ю Несбьо . Маячня повна враховувати псевдонаукові інтерпретації сучасних філологів, які кожного дня змінюють правила, щоб написати статейку та дисертацію. Розмовляв з лікаркою, що доводила, що мігрень - це виключно жіноча хвороба, бо так вона написала у своїй кандидатській. Так само з цими псевдолінгвістами. Завжди треба дослухатись виключно до реальної фонетичної транскрипції а не до чиїхось фантазій: https://www.youtube.com/watch?v=HsWnDb-cfIc&nohtml5=False. Тим більше такий самий варіант написання використаний у перекладах. Чи ми реально хочемо, щоб Шевченка називали Чавченко чи Чевченко. Чи все ж Шевченко. Завтра філологи обгрунтовуючи свої псевдонаукові містифікації, скажуть, що треба транслітерувати Несбьо передавати як Несбур, і тут же ви будете казати, що треба його називати. Та яке ставлення за такого підходу буде у письменника до народу,що не поважає його ім'я.--Yasnodark (обговорення) 13:41, 8 квітня 2016 (UTC)
    А хіба якісь українські філологи (не обов'язково сучасні, хоч за харківським правописом, хоч за Проєктом) колись рекомендували оте бьо? Таке зазвичай рекомендують лише російські філологи — NickK (обг.) 14:24, 8 квітня 2016 (UTC)
    Я ж про те і кажу - ці неосвічнені містифікатори ніколи не рекомедували бьо, нахабно нехтуючи реальною норвезькою вимовою https://www.youtube.com/watch?v=HsWnDb-cfIc&nohtml5=False - послухайте і не уподібнюйтись їм - задля своїх псевдоуявлень та псевдодосліджень і навіть не намагаючись виявити спражню вимову, а лише гадаючи на кавовій гущавині. Цим вони відрізняються від спражніх вчених зарубіжної науки. Не треба брати негативні приклади за основу, якщо вимовляється Манчестер, то не треба писати Ліверпуль..--Yasnodark (обговорення) 15:51, 8 квітня 2016 (UTC)
    Там вимова [ˈju ˈnɛsbø]. Це точно не Несбьо, бо /b/ там твердий. /ø/ лежить там рівно посередині між нашими е та о. Особисто я чую там Несбо. Щодо філологів, то невже прямо всі українські філологи неосвічені? Як же ми тоді досі мовою користуємося... — NickK (обг.) 15:02, 8 квітня 2016 (UTC)
    Не завдяки, а всупереч. У нас в ун-ті декан філфаку говорив "де́фіс". Щодо філологів, то в нас освічені філологи є, але їх просто не пускають нагору, бо там сидять "корифеї"--Unikalinho (обговорення) 04:07, 10 квітня 2016 (UTC)
    Послухайте уважніше саме це оригінальне норвезьке відео https://www.youtube.com/watch?v=HsWnDb-cfIc&nohtml5=False, бо англомовні друзі на інших записах можуть і Джо сказати і Несбо. ЮеАртеміс долучайтесь до прослуховування. Щодо філологів - то ті, що створють правила переважно саме такі, як я сказав. На відміну від значної частини пересічних філологів. Водночас, творці старих правил займалися гаданням на кавовій гущавині не через прагнення задоволення своїх амбіцій чи байдужість до мови, як наші сучасники, а через недоступність інформації про реальну вимову. Зараз - у часи всеосяжного інтернету - це нонсенс.--Yasnodark (обговорення) 16:21, 8 квітня 2016 (UTC)

День захисника Вітчизни (День Радянської Армії)День захисника Вітчизни[ред. код]

Відповідно до Вікіпедія:Іменування статей: Назва має бути за можливості найкоротшою. Неоднозначности нема, бо сучасне українське свято ся називає День захисника України. --Friend (обг.) 09:03, 25 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти День захисника Вітчизни в україномовному середовищі асоціюється саме з День захисника України. Наприклад як тут: © 2011-2016 CALENDARIUM.COM.UA.

Фактично святкування дня захисника Вітчизни в Україні було перенесено з невеликою зміною назви, згідно з відповідним указом президента Порошенка: Порошенко сказав:

« В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни  »

Тому День захисника Вітчизни = День захисника України, a статтю про старе свято для запобігання непорозумінь слід називати День захисника Вітчизни (День Радянської Армії), як це свято широко відзначалося за часів СРСР. Що є абсолютно логічним. Або День захисника Вітчизни (Росія), що відповідає сучасній ситуації.

Саме головне: День захисника Вітчизни не співпадає в Україні з цим святом в Росії 23 лютого, називайте це як хочете: перенос, скасування, але це факт.

Натомість пропозиція Користувач:Friend спантеличує користувачів і надає малодостовірну інформацію. Тобто всі хто шукає свято День захисника Вітчизни, і я в тому числі, знайдуть російське свято, а не на українське. Боґан (обговорення) 09:49, 25 березня 2016 (UTC)

Для користувачів, які можуть плутати свята, зверху напишемо Це стаття про радянське свято; про сучасне українське свято див. статтю День захисника України.. --Friend (обг.) 11:09, 25 березня 2016 (UTC)
То ж перейменуйте статтю, як це свято звалося в СРСР - День Радянської Армії і ВМФ і не має проблем. Боґан (обговорення) 11:17, 25 березня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Нехай звикають правильно називати свято. У вступі можна поставити {{About}} (якось так: Ця стаття про радянське свято, яке відзначається 23 лютого. Про українське свято, яке відзначається 14 жовтня, див. День захисника України). У будь-якому разі сторінка День захисника Вітчизни не має бути перенаправленням на День захисника України, бо це неправильне перенаправлення: там має бути або стаття про радянське свято, або дизамбіг, інакше це створює плутанину — NickK (обг.) 11:14, 25 березня 2016 (UTC)
    Вікіпедія не займається вихованням людей. Якщо вважати, що Вітчизна це Росія то ваша пропозиція слушна, але я думаю у більшості читачів УкрВікі Вітчизна Україна. Боґан (обговорення) 11:19, 25 березня 2016 (UTC)
    Який зв'язок? Орден «За заслуги перед Вітчизною» та Вітчизняний фронт теж не мають стосунку до України, але це не привід на них навішувати уточнення. Вікіпедія не повинна займатися популяризацією неправильних назв: є два різні свята із двома різними назвами, відповідно, ніщо не заважає нам назвати статті День захисника Вітчизни та День захисника УкраїниNickK (обг.) 11:28, 25 березня 2016 (UTC)
    До речі, як ви поясните en:Defender of the Fatherland Day? Для англомовних Росія теж Вітчизна? — NickK (обг.) 15:00, 25 березня 2016 (UTC)
    Шановний NickK наскільки я знаю в англомовних країнах ніколи не було свята зі словами :Defender of the Fatherland .... Наприклад в Австралії є дещо подібне свято з абсолютно іншою назвою en:Anzac Day, тому немає і плутанини. А статтю en:Defender of the Fatherland Day редагують, як правило люди з пострадянським бекграундом. Боґан (обговорення) 01:17, 29 березня 2016 (UTC)
    Радянське свято звалося: День Радянської Армії і ВМФ, чи ви свідомо вводите читачів в оману? Боґан (обговорення) 11:25, 25 березня 2016 (UTC)
    То в такому разі вводить в оману саме поточна назва статті — NickK (обг.) 11:28, 25 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Дійсно, не треба займатися популяризацією неправильних назв. Пропоную

  • День захисника Вітчизни (День Радянської Армії)День Радянської Армії і ВМФ (як сильно треба, то можна створити перенаправлення День захисника Вітчизни (СРСР)День Радянської Армії і ВМФ)
  • День захисника Вітчизни — дизамбіг

А поточна неоковирна назва статті взагалі непотрібна. --Fessor (обговорення) 14:41, 25 березня 2016 (UTC)

@Fessor: Стаття, яка зараз називається День захисника Вітчизни (День Радянської Армії), описує кілька в одному: радянське свято День Радянської Армії і ВМФ, колишнє українське свято День захисника Вітчизни та чинне російське та СНД-шне свято День захисника Вітчизни. Її перейменування на День Радянської Армії і ВМФ буде не менш некоректне — NickK (обг.) 15:00, 25 березня 2016 (UTC)
Угу, а ще там є кілька Докладніше: День захисника Вітчизни (***). Дизамбіг із назвою День захисника Вітчизни сам напрошується, а звідти посилання на конкретні країни, наприклад, у випадку СРСР це має бути щось на кшталт
День захисника Вітчизни — неофіційна назва [[День Радянської Армії і ВМФ|текст]]
І лінк на офіційну назву, там буде інформація лише про радянське свято, його історію тощо. Хіба не так? --Fessor (обговорення) 15:14, 25 березня 2016 (UTC)
У тому й справа, що День захисника Вітчизни — це офіційна назва свята, яке відзначалося в Україні з 1999 по 2014 рік, і яке називалося саме День захисника Вітчизни. Якщо робити День захисника Вітчизни дизамбігом, то єдиним коректним уточненням для цієї статті буде дата: День захисника Вітчизни (23 лютого)NickK (обг.) 18:04, 25 березня 2016 (UTC)
Так тут не якщо дизамбігом, а як саме дизамбігомFace-smile.svg Назва День захисника Вітчизни не співпадає з офіційною радянською і офіційною українською, наприклад. День захисника Вітчизни — загальна назва свята, яке кожна країна відзначає(-ла) по-своєму. У таких випадках ми створюємо дизамбіг. А уточнення 23 лютого насправді нічого не уточнює, бо усі, хто свято з такою назвою відзначав (і продовжує), його святкували в один день.
Про радянський день армії і флоту має бути окрема стаття з наведеною Боґаном назвою, тут нема чого й вигадувати, тим паче, що матеріал вже є. По кожній Вітчизні, де інформації мало, а написати кортить, можна додати невеличким параграфом прямо на сторінку дизамбігу. У випадку України інформації про власне День захисника Вітчизни (1999-2014) теж не густо, але є хоча б куди перенести, бо День захисника України перебрав на себе функції свята День захисника Вітчизни (хоча вона вже там, див. розділ Державне свято). --Fessor (обговорення) 19:01, 25 березня 2016 (UTC)
Назва День захисника Вітчизни саме і була офіційною українською назвою свята, див. указ Кучми: Установити в Україні свято - День захисника Вітчизни. На практиці я бачу три можливі варіанти:
  1. Перейменувати цю статтю на День захисника Вітчизни і поставити шаблон {{Не плутати}} або {{About}}, який направляв би на сторінку День захисника України. Цей варіант мені здається найбільш логічним, бо за кілька років назва усталиться і про стару назву всі забудуть (як уже всі успішно забули, що Червоноармійськ — це не смт на Житомирщині, а ще й стара назва Радивилова)
  2. Перейменувати цю статтю на День захисника Вітчизни (23 лютого), а на місці День захисника Вітчизни зробити дизамбіг на статтю про свято, яке відзначають 23 лютого, і народну назву свята, яке відзначають 14 жовтня. Цей варіант менш доречний (бо він змішує докупи 14 жовтня та 23 лютого, два свята на честь принципово різних подій), але загалом теж прийнятний.
  3. Знищити цю статтю та роздробити на цілий масив статей: День Червоної Армії і Флоту, День Радянської Армії і Військово-Морського флоту, День захисника Вітчизни (Росія), День захисника Вітчизни (Україна), День захисника Вітчизни (Білорусь), День захисника Вітчизни (Казахстан) і День захисника Вітчизни (Киргизстан), а на її місці створити дизамбіг. Теоретично це можливо, але, на мою думку, це зовсім недоцільно, бо очевидно, що суть свята в усіх цих країнах та сама, і всі ці країни відзначають (відзначали у випадку України) свято з однією й тією самою назвою, в одну й ту саму дату та на честь однієї й тієї самої події. Крім того, в такому випадку всі новоутворені статті не матимуть інтервікі, бо в інших вікі лише одна стаття, і матимуть великий шмат спільної інформації про походження свята.
Інші варіанти (зокрема, збереження поточної назви) лише приведуть до ще більшої плутанини — NickK (обг.) 19:55, 25 березня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Назва асоціюється з теперішнім святом. «Каша» у статті не причина змінювати назву.--З повагою, TnoXX parle! 17:11, 25 березня 2016 (UTC)
  • Як на мене, поточна назва статті абсурдна, бо стаття описує й сучасне свято ДЗВ в різних країнах. Я за другий із запропонованих Нікком варіантів. Можливо, через кілька років, коли українці все-таки "забудуть" (тобто перестануть називати свято 14 жовтня Днем захисника Вітчизни) -- тоді перейти на перший варіант. Наразі ж найлогічнішим буде зробити дизамбіг: зміну мислення потрібно пройти безболісно--Unikalinho (обговорення) 00:39, 25 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. І «за» другий із запропонованих Нікком варіантів. --ROMANTYS (обговорення) 10:07, 3 травня 2016 (UTC)
  • Я би пропонував назвати День захисника Вітчизни (СРСР). Тоді одразу зрозуміло, якої саме вітчизни. Хоча й варіант з "23 лютого" хороший, він якби виносить актуальність "Вітчизни" для тих хто відзначає на 23-й план. --A1 (обговорення) 23:02, 20 травня 2016 (UTC)
    • Але це не тільки в СРСР був той день 23 лютого. Зараз теж, у деяких країнах--Unikalinho (обговорення) 12:06, 21 травня 2016 (UTC)
    • Варіант День захисника Вітчизни (СРСР) принципово неправильний: за часів СРСР це був День Червоної Армії і Флоту, пізніше День Радянської Армії і Військово-Морського флоту. Назва «День захисника Вітчизни» з'явилася лише 1993 року в Росії, пізніше слідом за нею в Україні, Білорусі й інших країнах — NickK (обг.) 13:06, 21 травня 2016 (UTC)

Деніел_РедкліффДенієл Редкліфф[ред. код]

Денієл Керрол, Денієл Браян — тут Денієл, а „потер” Деніел? Щось тут не те =) В укр.мові літера Є пісня І пишеться практично в усіх випадках, якщо не в усіх. Може і є поодинокі випадки. Але переважно іє, а не іе.--QAtlantic 23:59, 30 березня 2016 (UTC)

Наводьте порівняльну таблицю вживаності в джерелах. (Те саме, до речі, і Керролла з Браяном стосується)--Unikalinho (обговорення) 03:53, 31 березня 2016 (UTC)
Щодо "в українській мові", то тут іншомовне ім'я, зі своєю історією виникнення. Куций Правопис таких речей не прописав, але він ще багато чого не прописав -- це не привід цим фактором нехтувати--Unikalinho (обговорення) 03:56, 31 березня 2016 (UTC)
Я прочитав усю дискусію із приводу Вікіпедія:Перейменування статей/-іель → -ієль. Що я можу сказати. Правопис не ідеальний, це не обговорюється. Але він є, і ми ним користуємось, і це теж не обговорюється. І вікіпедію пишемо СУЛМ, а не як нам заманеться. Ви наголошували на єврейському -ель. Давайте так, ім'я читаємо на івриті як Даніель. Англійці записали його Daniel, але зважають на свої правила, і вимовляють Де, а не Да. Ми ж його взагалі запозичили як Даниїл. Цебто, навіть те -ель, ми записали як -їл (пройотували). Правопис не ідеальний, але незважаючи ні на що, ми завжди пишемо після голосної літеру ї, і ніколи і. Це в нас усталене правило. Навіть груз. форму імени Михайло — Міхеїл (Mikheil) (те, що у вікі він Міхеіл — це помилка). А воно, до речі, теж єврейське, і в івриті його читаємо як Міхаель. Тут пишемо ель, бо не підпадає під правило. А Daniel підпадає, бо е стоїть після і. В укр.мові є запозичені слова подібно до запису імен Міхаель та Денієл — проект та об'єкт. Звичайно, імена та прізвища — це инша категорія. Але, про які авторитетні джерела може йти мова, коли до словників імен, як правило, не записують. Тому ми і маємо, що десь є в словниках імена, десь немає. А там, де є, там гуляй поле. Тому єдиним джерелом у цьому випадку є правопис. Він може нам подобатись чи ні, але то є наша справа, ми все одно всюди заповнюємо документи чинним правописом, навіть, якщо комусь до вподоби, наприклад, харківський.--QAtlantic 18:00, 31 березня 2016 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар: Ім'я Саакашвілі не наша помилка, а паспортиста. Ми лише констатували, що вписали в паспорт громадянина України.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:33, 31 березня 2016 (UTC)
Поява в укр. мові імені Даниїл є набагато ранішою, ніж поява імені Даніель чи Деніел. У сучасних запозиченнях (йдеться про антропонімів) є тенденція, якої не було тоді -- це тенденція до збереження оригінальної вимови. Плюс: звукосполучення -иі вимовити взагалі неможливо українцеві (і це ще одна логічна причина йотувати звук "і", навіть якби те запозичення було б сучасним), а от -іе -- дуже навіть можливо. Отже: сучасність запозичення "Даніель" плюс можливість вимовлення українцем оригінального варіанту -- ось два важливі фактори. А щодо "Але він (Правопис) є, і ми ним користуємось, і це теж не обговорюється" -- якщо буква Правопису заважає нормально писати певні слова, є ВП:ІУП. Так що воно ще й як "обговорюється"--Unikalinho (обговорення) 06:28, 2 квітня 2016 (UTC)
Наприклад, у сучасному прізвищі буде елемент бьоздей — ми його так і запишемо? Ні, ми запишемо бездей, бо це особливість нашої мови та вимови: Гете, а не Гьоте, наприклад. Ми, у принципі, і Гьоте можемо нині вимовити, але ж все одно кажемо і записуємо Гете. Щодо ї та є, не треба категоричних висновків. Дехто навпаки не вимовляє йоту і говорить Украіна, хоча більшість вимовляє. Щодо е після і, те саме, є ті, що вимовляють, є ті, що не вимовляють. Я не можу вимовити е після голосного, хіба що є певні винятки, наприклад, проект, хоча і тут я часто вимовляю проєкт. Навіть того поета раніше не вимовляли, говорили піїт. Звичайно, що за багато часу ми навчились вимовляти певні звуки, той же ф. Але це не означає, що звуки з инших мов у певних позиціях, можуть існувати в укр.мові. Я вмію вимовляти англ.звук /h/. Але це не означає, що я розмовляючи українською мушу говорити hамбург замість Гамбург. Якщо взяти Daniel, то я його можу вимовляти або як Денієл, або як Деніал (з коротким А).--QAtlantic 17:18, 2 квітня 2016 (UTC)
Тема Гете-Ґьоте -- це офтоп тут. Украіна -- також. Щодо "в укр. мові" (я про "звуки з инших мов у певних позиціях"), то тоді й Кім Чжон Ин не може бути "в укр. мові"... (і Ваше "инший" на це дозволу не дає). Щодо "якщо взяти Daniel, то я його можу вимовляти або як Денієл, або як Деніал (з коротким А)". Ви кажете, що не можете вимовити звукосполучення і + е без йотування. Добре. Як Ви вимовляєте слово Поліетилен? Як "поліетилен" чи як "полієтилен"?--Unikalinho (обговорення) 04:04, 3 квітня 2016 (UTC)
І Вам доброго ранку =) Незважаючи на те, що я користуюсь певними особливостями правопису 1920-х рр., у вікіпедії я зважаю на правила чинного правопису, тому не треба мені тикати моїм „инший”. Взагалі, до чого тут моє „инший” до Кім Чжон Ина? Типу и на початку слова? Навіть, якби ми написали там і, ми все одно б вимовляли и. І не треба звертати з теми, ми не и на початку слова обговорюємо! Так, уявіть собі, поліетилен я вимовляю з йотацією — полієтилен. Але тут це поєднане слово полімер + етилен, тому ми не пишемо іє.--QAtlantic 5:36, 3 квітня 2016 (UTC)
"Навіть, якби ми написали там і, ми все одно б вимовляли и" -- у Вас або якась специфічна вимова, або Ви свідомо вводите в оману (щоправда, дуже вже примітивно виглядає ця спроба). Щодо поліетилену. Припустимо, що це таки не від "полі-" (багато) + етилен. Не врахував цього. Тоді як щодо Поліедр? Тут уже точно маємо "полі-" + "-едр". Теж "Полієдр" вимовите? А напишете як?--Unikalinho (обговорення) 04:52, 4 квітня 2016 (UTC)
Добродій Unikalinho пересмикує, адже в правилі є чітко описаний виняток: не йотується Е після морфем подібних до префікса. Полі- виконує подібну роль в українській мові (в науковій).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:50, 4 квітня 2016 (UTC)
Тут про вимову дискусія--Unikalinho (обговорення) 11:27, 4 квітня 2016 (UTC)
Знаєте, є така особливість ї (ьі) та просто і. Так, ось, багато хто слово інколи вимовляє як ьінколи. Оце розрізнення ї (ьі) (бїг, бїгти) та і (біг, бога), що ми його зараз не маємо на письмі. Це я до своєї „специфічної” вимови. Я мешкаю на Луганщині, ближче до кордону з Харківщиною (загалом, на Слобожанщині). Слова, що вони починаються на і я вимовляю не м'яко, не через ї (ьі). Тепер щодо поліедра. По-перше, я волію використовувати укр.відповідники иншомовним запозиченням, якщо вони існують, або їх можна утворити. Тому, я ніяк не прочитаю поліедр, а казатиму багатогранник Face-smile.svg. Якщо все ж таки брати поліедр — слово грецького походження, але гадаю, що до нас воно дійшло через якусь иншу мову. Я прочитаю навіть не полієдр, а полієдер (полієдра), бо я так читаю (можете називати це, як завгодно, специфічною вимовою і ще якось); по-друге, я вчив італійську Face-smile.svg. Звичайно, що дер це не за чинним правописом, але я це і не прошу писати. Ви дійсно гадаєте, що я ввожу людей в оману, лише, щоб добитись написання Денієл? Мені більше нічим ся зайняти?--QAtlantic 7:23, 4 квітня 2016 (UTC)
Я теж вчив італійську. Але оце "ьі" та просто і -- це якраз там. У нас такого нема. І як можна "інколи" вимовляти як "ьінколи" (на початку слова!), якщо м'який знак взагалі ніякого звука не позначає і лише пом'якшує попередній приголосний? Коротше, наводьте джерела з "Денієл Редкліфф" і з "Деніел Редкліфф", порівняємо вживаність--Unikalinho (обговорення) 11:27, 4 квітня 2016 (UTC)
А приклад Кім Чжон Ина я навів до Ваших слів "в укр. мові" -- те, що Ви кажете про непритаманність чогось укр. мові...--Unikalinho (обговорення) 04:55, 4 квітня 2016 (UTC)
Ще не закінчене обговорення перейменування Вікіпедія:Перейменування статей/-іель → -ієль. Напевне потрібно вирішувати разом. --Basio (обговорення) 04:39, 31 березня 2016 (UTC)
Та щось ніхто не хоче новий підсумок підводити. Оскаржений же каже розглядати усе окремо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:25, 31 березня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Правило Правопису § 91. E, Ö, EU: після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:21, 31 березня 2016 (UTC)
    • Правопис не прописав винятку стосовно імен з історичною морфемою -ель. Але цей виняток реально є. Історію не перепишеш--Unikalinho (обговорення) 06:33, 2 квітня 2016 (UTC)
      • Немає такого винятку. Є недоречна калька з російської. --ЮеАртеміс (обговорення) 05:50, 4 квітня 2016 (UTC)
        • Є такий виняток. Нерозуміння певної істини не скасовує цієї істини--Unikalinho (обговорення) 11:22, 4 квітня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Словникове слово - Daniel ['dænɪəl] Деніел; Даниїл. - Новий англо-український словник. © 2004, Балла М.І. 140 тис. слів та словосполучень. Боґан (обговорення) 03:00, 3 квітня 2016 (UTC)

А Daniam [`deɪmɪən] — Дейміан, але чомусь написали Даміан. — Англо-укр.словник М. І. Балла, Київ, 1996. А Англо-укр.словник К. Андрусишина, Торонто, 1955 — Дани́ло (-ла) m PN Danilo, Daniel. --QAtlantic 4:38, 3 квітня 2016 (UTC)
І що?--Unikalinho (обговорення) 04:04, 3 квітня 2016 (UTC)
А що? Боґан навів приклад зі словника, я теж навів приклад.--QAtlantic 5:36, 3 квітня 2016 (UTC)
Будемо всі "приклади зі словника" наводити? Face-smile.svg--Unikalinho (обговорення) 04:57, 4 квітня 2016 (UTC)
Дивним є той факт, що [`dænɪəl] і [`deɪmɪən] — мають [ɪə], але в словниках записують по-різному.--QAtlantic 6:58, 4 квітня 2016 (UTC)

Райхскомісаріат УкраїнаРейхскомісаріат Україна[ред. код]

ВП:МОВА + у книжках, а особливо у підручниках--ЮеАртеміс (обговорення) 10:12, 29 березня 2016 (UTC)
Я більше довіряю міжнародному ресурсу.--Словолюб (обговорення) 20:08, 29 березня 2016 (UTC)
А я б довіряв НАНУ, що підручники затверджує, а не якомусь вікіпроекту.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:20, 29 березня 2016 (UTC)
От і довіряй Сайт Інституту історії НАНУ --Бучач-Львів (обговорення) 13:18, 18 квітня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За, але тільки разом з Райхскомісаріат Дон-Волга, Райхскомісаріат Кавказ, Райхскомісаріат Московія, Райхскомісаріат Нідерланди, Райхскомісаріат Норвегія, Райхскомісаріат Остланд, Райхскомісаріат Туркестан. Якщо ж спільнота буде проти, тоді варто Рейхскомісаріат перейменувати в Райхскомісаріат. --YarikUkraine (обговорення) 22:15, 29 березня 2016 (UTC)
Згоден. До речі, маємо дуже дивну ситуацію, коли автори статей уникають українських джерел на тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:41, 30 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Тоді поясніть мені, звідки взялося «рейх», якщо слово німецьке Reich читається як «райх»??? Годі зважати на бездумних росіян: де у них логіка — ru:Третий рейх (нім. Drittes Reich) і ru:Райх, Вильгельм (нім. Wilhelm Reich)? Вчіть, панове, німецьку мову! А про міністерство освіти мені, освітянину, не розказуйте. Я знаю всі його негаразди, всю його інертність... А підручники затверджував у нас і Табачник, то, може, ви прихильник його зближення української історії з російською?!--Словолюб (обговорення) 08:27, 30 березня 2016 (UTС)

Словом, я як філолог проти половинчастості правопису, коли у нас, скажімо, пишуть «тема», але «кафедра». Я прихильник здорового глузду і логіки!--Словолюб (обговорення) 08:32, 30 березня 2016 (UTC)

Якщо треба, то ось вам і книжки. Що, знову не українські?--Словолюб (обговорення) 08:45, 30 березня 2016 (UTC)

Ви ще згадайте, що Ісус в оригіналі звучить не так, пошліться на Булгакова та закликайте вчити іврит. Є традиція. Це філолог точно має знати, хоча орфографічна та орфоепічна норми і правила передачі це таки більше до лінгвіста. А "половинчатість" це ознака живої мови. Універсальні правила тільки у колангах.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 30 березня 2016 (UTC)
"А "половинчатість" це ознака живої мови" -- це теж варта уваги фраза від конретного учасника Face-smile.svg--Unikalinho (обговорення) 04:04, 31 березня 2016 (UTC)
Краще пояснення того, що у лапках, запам'ятайте: універсальних правил в живих мовах немає - правила мають межі та області використання. Правопис, наприклад, окремо розглядає загальні назви, географічні назви та імена людей тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 31 березня 2016 (UTC)
То до якої ж, цікаво, категорії Ви відносите «райх»: до загальних назв чи географічних назв?..--Словолюб (обговорення) 20:53, 31 березня 2016 (UTC)
Щодо наших посилань: маємо 80 рейхів [30] проти 34 райхів [31] --ЮеАртеміс (обговорення) 08:50, 30 березня 2016 (UTC)
Цікавий у Вас аргумент, «я обрав би...». У Вікіпедії одна людина не може вирішувати, що обрати... Та й невже Вам так ріже слух вимова «райх»?--Словолюб (обговорення) 21:03, 31 березня 2016 (UTC)

@UeArtemis:Те, що Україна була русифікована, це традиція? Є різні традиції. Пам'ятники Леніну теж довго були традицією... Чому ж тоді не писати «рєйх», а не «рейх», як це вимовляють творці тієї традиції?! Ви беретеся судити там, де не вивчили передісторію проблеми. Адже спочатку, у 30-х, 40-х рр. ХХ ст. писали «райх», а потім під впливом російської нав'язали «рейх», бо тоді норми української мови затверджувала Москва. То чим же відрізнятиметься життя української мови у самостійній Україні, якщо знову рівнятися на Москву. Між іншим, зміна «рейх» на «райх» для мене як процес декомунізації, як перейменування вулиць, коли повертається первісна назва! Я, навпаки, за перейменування «Третій рейх» на «Третій райх».--Словолюб (обговорення) 09:26, 30 березня 2016 (UTC)

Ваша позиція зрозуміла. Для Вас Вікіпедія:Не трибуна.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 30 березня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Відповідно до Енциклопедії історії України. --Friend (обг.) 12:54, 30 березня 2016 (UTC)
  • Запис німецького дифтонгу ei як ей походить з середньовічньої німецької мови (Mittelhochdeutsch); у новій (Frühneuhochdeutsch) він перейшов у ай й таким залишається у сучасній (новітній) німецькій. У діалектах німецької подекуди залишається ей. Тому якщо транскрибуємо зі стандартної німецької, слід писати райх, Айнштайн і т.д.
    Тільки на загальні назви мова-реципієнт зазвичай має свою усталену традицію, яка часто відрізняється від транскрипційного варіанту. На антропоніми -- рідше, але також має. Хоча я теж кажу "Айнштайн"--Unikalinho (обговорення) 04:18, 31 березня 2016 (UTC)
    Немає нічого більш мінливого ніж «усталена традиція»...
    Цю репліку ігнорую, бо не видно, хто її написав (а тому не знаю, ЯК оптимально відповісти)--Unikalinho (обговорення) 06:35, 2 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ситуація — річ мінлива. Через пару років може виявитися, що більше результатів на боці форми «райх», то що тоді знову перейменовувати?--Simlikar (обговорення) 14:37, 3 квітня 2016 (UTC)
    • А чому ні?--Unikalinho (обговорення) 04:10, 4 квітня 2016 (UTC)
      • Невже Ви серйозно вважаєте, що хтось буде постійно моніторити скільки результатів пошуку на користь «райху», а скільки — на користь «рейху»?.. Ні, таки це дурниця — перейменовувати лише на підставі співвідношення кількості результатів пошуку в Інтернеті.--Словолюб (обговорення) 18:09, 7 квітня 2016 (UTC)
        • Не лише, але й це враховувати треба. Але зараз я мав на увазі, що перейменування статей не є "раз-назавжди" -- тобто цілком нормальним є й перейменовувати назад. І якщо ситуація зміниться, то так, треба буде перейменувати назад--Unikalinho (обговорення) 06:40, 8 квітня 2016 (UTC)
          • Але в даному випадку виходить лише, бо в ініціатора перейменування не було більше аргументів і він більше нічим не зміг логічно обґрунтувати, чому звучання «рейх» краще, ніж «райх» (хибна традиція — не аргумент; масове поширення пияцтва теж традиція, але треба її викорінювати).--Словолюб (обговорення) 07:13, 8 квітня 2016 (UTC)
            • Ну в даному випадку так. Є випадки, коли саме фактор вживаності й визначає все...--Unikalinho (обговорення) 03:55, 10 квітня 2016 (UTC)

Спортінг_(Брага)Брага (футбольний клуб)[ред. код]

Sporting Clube de Braga — це лише Спортивний клуб «Брага». Подібні статті в нас іменуються як ХХХ (футбольний клуб). На відміну від всім відомого Спортінга, який звучить як Sporting Clube de Portugal і там ніяк інакше його назвати не можна. Не кажучи вже про те, що всі ЗМІ, включно з сайтом УЄФА і офіційним транслятором матчів єврокубків в Україні каналом Футбол використовують саме назву СК «Брага».--YarikUkraine (обговорення) 01:09, 20 березня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За Як на мене, очевидна необхідність перейменування. --Thevolodymyr (обговорення) 11:57, 20 березня 2016 (UTC)
Symbol support vote.svg За--Unikalinho (обговорення) 18:41, 20 березня 2016 (UTC)

Проста логіка мені підказує, що якщо Sporting Clube de Braga — це спортивний клуб «Брага», то Sporting Clube de Portugal — це спортивний клуб «Португалія», адже різниця тільки в одному слові.--Анатолій (обг.) 18:51, 20 березня 2016 (UTC)

Швидше «Спортивний клуб Португалії». Це власна назва клубу і слова Лісабон там нема, тому називаємо скорочено «Спортінгом». А так майже в усіх клубів португальсько-італійсько-іспанських перед назваю клубу є якісь слова типу спортінг клуб, депортіва клуб чи шось інше. --YarikUkraine (обговорення) 20:55, 20 березня 2016 (UTC)
То в чому різниця між de Braga і de Portugal? Я так розумію, в обох випадках родовий відмінок, тоді Спортивний клуб Португалії і Спортивний клуб Браги. Але я не розумію, чому тоді їх треба називати по-різному. Якщо один «Спортінг», то й інший «Спортінг», якщо один СК «Брага», то інший СК «Португалія». До речі, в нас є ще Спортінг (Ковілья), Спортінг (Прая), Спортінг (Лубанго), Спортінг (Брава), Спортінг (Бісау), Спортінг (Боа-Вішта), Спортінг (Луанда), Спортінг (Принсіпі), Спортінг (Бафата), Спортінг (Бенгела) — усі вони з лузофонних країн, мають таку саму оригінальну назву Sporting Clube de/da/do … і відповідно названі «Спортінгами», а не за містом/островом, як ви пропонуєте з Брагою. --Анатолій (обг.) 22:22, 20 березня 2016 (UTC)
Тут треба іменувати так, як прийнято в джерелах називати. Це називається впізнаваність. Якщо лісабонський клуб джерела називають Спортінг, а бразький -- Брага, то треба й тут так іменувати--Unikalinho (обговорення) 05:15, 21 березня 2016 (UTC)
Ну так і ті варто перейменувати. Більша частина інтервікі виглядає як en:S.C. Braga або en:S.C. Covilhã, що українською і позначається Брага (футбольний клуб) та Ковілья (футбольний клуб), а не СК Брага. Чим воно кардинально відрізняється від en:S.L. Benfica, en:S.C. Beira-Mar та безліч інших схожих назв? Тоді можна половину команд перейменувати у «спортінги», «еспортіви», «депортіви» ітд. З приводу африканських — то тут трохи дивна ситуація, бо більшість з них названі на честь лісабонського клубу, навіть форму з гербом в них вкрали...тому дивно буде, що в нас назви стануть різними для материнського клубу і дочірнього. А з приводу того, що їх треба називати однаково, то якщо Спортінг (Брага), то тоді має бути Спортінг (Португалія). Ось це буде однаково, бо слово «Лісабон» у назві клубу не звучить і є лише уточненням від нашої вікіпедії, на відміну від слова «Брага/Браги», яке є офіційним. Тому у випадку однаковості має бути перейменована інша стаття, але ж це маячня. Тому однаковість у різних назвах бути не може, в них різна суть і зміст. --YarikUkraine (обговорення) 23:38, 20 березня 2016 (UTC)
Ні, називаємо статтю по назві клубу — Спортінг, а Брага, Лісабон чи Прая — це уточнення, щоб розрізнити статті з однаковою назвою. А для футбольних команд ми уточнення даємо за містом.--Анатолій (обг.) 21:39, 21 березня 2016 (UTC)
А хто Вам сказав, що назва клубу просто «Спортінг»? Чому не «Спортінг Клуб»? Або «Спортінг Клуб Брага»? Чому два інші слова ми опускаємо? Тоді ніякого уточнення і не потрібно буде. Так як Брага — це не уточнення, а частина назви клубу. За аналогією до Реал Мадрид і Реал Сарагоса, а не Реал (Мадрид) і Реал (Сарагоса). Ну а другий клуб тоді має називатись «Спортінг Клуб Португалія» (Лісабон), тут вже з уточненням. Але ж знову ми вдаємося до абсурду, бо впізнавані ці клуби саме як «Брага» і «Спортінг» відповідно. --YarikUkraine (обговорення) 23:54, 21 березня 2016 (UTC)
А Реал Сарагоса, до речі, має, за фактором впізнаваності, називатись Сарагоса (футбольний клуб)--Unikalinho (обговорення) 02:58, 22 березня 2016 (UTC)
А нащо для «Спортінг Клуб Португалія» уточнення, якщо він єдиний такий? І взагалі ж правильно «Спортінг Клубі Португалія»--Анатолій (обг.) 19:51, 22 березня 2016 (UTC)
  • А який взагалі в нас принцип застосування впізнаваності? А то я бачу, що вже й Реал Сарагоса пропонується перейменувати на Сарагоса (футбольний клуб). Може, тоді й, наприклад, Дніпро (Дніпропетровськ) перейменуємо на Дніпропетровськ (футбольний клуб), як, наприклад, тут пишуть про команди Zaragoza та Dnipropetrovsk у кубку УЄФА. Потрібно все ж проводити межу між впізнаваністю та помилками — NickK (обг.) 10:08, 22 березня 2016 (UTC)
    Ну не перекручуйте. «Дніпро» — це назва клубу, тому Дніпропетровськ використовується лише як уточнення, бо клубів з подібною назваю безліч. А от Дніпро-75 вже ніякого уточнення не потребує, бо це унікальна власна назва клубу. А «Спортінг» та «Реал» це лише частина назви від «спортивний клуб» і «королівський клуб» і за такою логікою [Спортивний клуб «Одеса» мав би називатись не Одеса (спортивний клуб), а «Спортінг» (Одеса), а Муніципальний футбольний клуб «Миколаїв» — «Муніципал» (Миколаїв) ітд. Бо інакше дивно чого португальську приставу «Спортивний клуб» ми в назву тягнено, а українську — ні, якісь подвійні стандарти, хоча пан Агонк сам просив, що назви мають бути для усіх однакові. А з приводу впізнаваності: знайдіть хоч одну згадку в інтернеті про те, що Шахтар зустрічатиметься за кілька тижнів зі «Спортінгом», а не з «Брагою», тоді номінацію можна буде закрити як хибну. Але ж Ви не знайдете, бо так клуб майже НІХТО не називає. --YarikUkraine (обговорення) 16:46, 22 березня 2016 (UTC)
    "Може, тоді й, наприклад, Дніпро (Дніпропетровськ) перейменуємо на Дніпропетровськ (футбольний клуб)" -- Якщо ФК Дніпро буде в переважній більшості джерел фігурувати як ФК Дніпропетровськ, то треба буде перейменувати--Unikalinho (обговорення) 19:53, 22 березня 2016 (UTC)
    Я про те, що потрібно розбиратися з кожним випадком окремо. Конкретно тут можна подивитися сайт місцевої ліги, там у таблиці Sporting CP та SC Braga, та сайт УЄФА, де у таблиці Sporting Clube de Portugal та SC Braga, тобто логічно писати Спортінг (Лісабон) та Брага (футбольний клуб)NickK (обг.) 17:22, 22 березня 2016 (UTC)
    Так я ж це і пропонував — Спортінг (Лісабон) та Брага (футбольний клуб). Не розумію в чому тоді незгода з номінацією? --YarikUkraine (обговорення) 20:28, 22 березня 2016 (UTC)
    Щодо цієї номінації я згоден з перейменуванням, тобто Symbol support vote.svg За. Незгода стосується лише узагальнення цього випадку на інші статті — NickK (обг.) 16:11, 23 березня 2016 (UTC)
    Я б на вашому місці не зарікався. Ви б хоч перевірили перед тим, як писати. Он ТСН подає «Спортинг Брага», і тут теж, канал «2+2», а ось ще одне джерело. Можу ще пошукати. То що закриваємо?--Анатолій (обг.) 19:59, 22 березня 2016 (UTC)
    А ще він у тих статтях називається «Спортинг». Тут також можна довго дискутувати Face-smile.svg Але вони цілком правильно написали. Зауважте: СПОРТИНГ БРАГА (Португалія), але далі БЕШИКТАШ (Стамбул, Туреччина). Слово «Брага» має бути не уточненням, а саме назвою клубу. Саме так і написали ТСНівці. Тому варіант «Спортінг Брага» також відповідає змісту моєї номінації і мене цілком влаштовує. І не важливо що буде разом зі словом «Брага» — Спортінг чи ФК, воно йде лише як уточнення. А в нас все поставили шкереберть, змінивши назву з уточненням місцями. Тому Ваші посилання лише підтверджують правильність цієї номінації і показують абсурдність нашої сучасної назви статті. Не можна викидати половину назви, а потім тулити її в дужки щоб відрінити клуб він купи інших. --YarikUkraine (обговорення) 20:28, 22 березня 2016 (UTC)

Йоганнес БоЙоганнес Тіннес Бьо[ред. код]

в гуглі за словосполученням Йоганнес Бо - 211 результатів, за словосполученням Йоганнес Бьо - 204, - тобто впринципі порівну. Однак в трансляціях він все-таки Бьо, й люди навряд будуть шукати його за запитами Бо. Не впевнений як правильно за українським правописом, тому прошу висловитись тут. П.С. Думаю, результати обговорення можна буде застосувати й до Тар'єя Бо (брати все-таки)--DegoleX (обговорення) 17:44, 15 березня 2016 (UTC)

  • М'який знак після Б не пишеться (§ 16), тож варіант Бьо не відповідає правопису. Він може бути Бо, Бйо, Бе або Б'є, але ніяк не Бьо — NickK (обг.) 18:11, 15 березня 2016 (UTC)
Ну з цих варіантів найбільш схожий - нинішній (хоча пора філологам це прізвище у винятки занести)) --DegoleX (обговорення) 19:13, 15 березня 2016 (UTC)
Краще народонаселенню згадати, що губні м'які приголосні це наше. За правилами передачі він Бе взагалі. Я Symbol oppose vote.svg Проти Бьо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 16 березня 2016 (UTC)
Бе -- це Be або --Unikalinho (обговорення) 07:41, 16 березня 2016 (UTC)
А ще це Bö (див. § 91. E, Ö, EU)--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 16 березня 2016 (UTC)
Навіть якщо й так, то в нас усе одно Bø--Unikalinho (обговорення) 04:53, 17 березня 2016 (UTC)
От і продемонструйте яке-небудь правило передачі ø. Поки маємо лише аналогію з ö у розпорядженні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 17 березня 2016 (UTC)
Це Ви продемонструйте правило з ø. Тоді можна буде говорити про букву правила. Шлях аналогій -- згубний--Unikalinho (обговорення) 05:53, 19 березня 2016 (UTC)
  • Бе--ЮеАртеміс (обговорення) 19:05, 15 березня 2016 (UTC)
    • Аум Сінрікьо або Кім Чжон Ин теж формально суперечить Правопису. Але в нас це є. У прізвищах типу Bø, думаю, той самий випадок. Бо інакше дуже вже спотвориться вимова. Symbol support vote.svg За Бьо, Symbol neutral vote.svg Утримуюсь щодо імені--Unikalinho (обговорення) 05:13, 16 березня 2016 (UTC)
      • Чжон Ин це одне слово, хоч і пишеться окремо. Та і пишемо так, бо є правила передачі поза Правописом (які б було добре привести до його норм), а не за власним бажанням. А ось правил передачі з норвезької я не бачив.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 16 березня 2016 (UTC)
        • "Чжон Ин це одне слово, хоч і пишеться окремо" -- яскравий приклад підтасування реалій під своє бачення. Бо в укр. мові це є два слова. В корейській -- одне, а в українській -- два. Ну а наявність "правил передачі поза Правописом" якраз і підтверджує те, що "не Правописом єдиним..." (тобто його буквою)--Unikalinho (обговорення) 07:41, 16 березня 2016 (UTC)
        • Не єдиним, так, але правилами, а не власним розсудом. Щодо двох слів - не очевидно.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:10, 16 березня 2016 (UTC)
          • У нас навіть кафедри норвезької мови в жодному ун-ті немає -- то що, не будемо норвезьких прізвищ вимовляти?--Unikalinho (обговорення) 04:59, 17 березня 2016 (UTC)
          • І хочу зазначити, що контр-приклади Ваші некоректні, адже обидва є передачею з нелатинописних мов. Правопис цієї теми не торкається - там тільки кирилиця і латиниця.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 16 березня 2016 (UTC)
            • Яка різниця? Українському правопису та фонетиці формально суперечить! Якщо в нас не вживається буква "и" на початку слова, то її не мало б бути і в Кім Чжон Ин. Але вона є. Так само й після к (Сінрікьо) "не ставиться" м'який знак...--Unikalinho (обговорення) 04:59, 17 березня 2016 (UTC)
              • Різниця в тому, що це не наше свавілля. За чужі помилки відповідальності не несемо, а ось самі помилки робити права не маємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:05, 17 березня 2016 (UTC)
      Ви, мабуть, пропустили одне слово: дуже вже спотвориться російська вимова. Бо в норвезькій мові м'якого приголосного немає (тобто в принципі звук bʲ їй непритаманний), а голосний саме посередині між нашими е та о. Тож Бо або Бе якраз віддаляють вимову від російської та наближають її до норвезької — NickK (обг.) 09:38, 16 березня 2016 (UTC)
      Ні, я не пропустив. У норвезькій мові немає мякого б, але є о-умляут, який якраз і пом'якшує попередній приголосний (подібно як наше "і" пом'якшує попереднє «м» чи «б»)--Unikalinho (обговорення) 05:03, 17 березня 2016 (UTC)
      Умляути НЕ пом'якшують приголосні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 17 березня 2016 (UTC)
      Ви вивчали німецьку або якусь із скандинавських мов?--Unikalinho (обговорення) 05:50, 19 березня 2016 (UTC)
      Саме через відсутність м'якшення в Росії колись думали ввести літеру Ӭ (Гӭте, Шлӭцеръ, Тӭпферъ, Сентъ-Бӭфъ).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 19 березня 2016 (UTC)
      Чому ж не ввели? Face-smile.svg? І взагалі, я вперше чую таке. Якось підтвердити можете?--Unikalinho (обговорення) 08:58, 19 березня 2016 (UTC)
      в норвезьких трансляціях вимова його прізвища звучить приклад (десь на 2:06 - 2:09 ) --DegoleX (обговорення) 10:23, 16 березня 2016 (UTC)
      Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити. А хто що чує - взагалі не АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 16 березня 2016 (UTC)
      "Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити" -- значить беремо максимально наближену вимову--Unikalinho (обговорення) 05:00, 17 березня 2016 (UTC)
      Максимально наближена вимова буде Бе, ми про це вже багато разів говорили — NickK (обг.) 15:56, 17 березня 2016 (UTC)
      Ви -- це не ми--Unikalinho (обговорення) 05:50, 19 березня 2016 (UTC)

@NickK:, @Unikalinho:, @UeArtemis: Тут вже люди перейменували статтю на жахливий варіант Йоганнес Бе. Наскільки це правомірно в обхід обговорення?--DegoleX (обговорення) 19:36, 20 березня 2016 (UTC)

@DegoleX: Так не варто робити. Мабуть, слід запросити цього користувача висловитися в обговоренні — NickK (обг.) 19:58, 20 березня 2016 (UTC)
  • Я Symbol oppose vote.svg Проти Бьо. Бе і тільки Бе. Перевага: не суперечить фонетичному складові української мови. Недолік (опосередкований, бо мова не винна, що має свої, унікальні засоби передавання та традиції): не так точно передає ориґінальну вимову, як "Бьо". Варіянт "Бо" я взагалі не знаю, звідки ви видряпали, чесно кажучи. Отже, згідно з традицією, звук [ø], що присутній, наприклад, у німецькій мові у вигляді літери ö або буквосполуки oe, передаємо через українським е (Löß - лес, Goethe - Ґете [ˈɡøːtə]), як і данське ø (frøken - фрекен), ну й, звісно ж, норвезьке ø (Tromsø - Тромсе, Bodø - Буде, Nord-Trøndelag - Нурд-Тренделаґ, Møre og Romsdal - Мере-оґ-Ромсдал і т. ин.). Про схожі звуки, які підпадають під цю ж традицію, взагалі мовчу: Burns - Бернз, Churchill - Черчилл, curling - керлінг, sir - сер, Röntgen - рентген, Köln - Кельн, Schröder - Шредер, Petöfi - Петефі та ин. Також додаю витяг із "Проєкту" (§ 94), який, до слова, зараз жваво обговорюється та має шанс стати офіційним, хоча й колишні противники в нових мовознавчих лавах досі гальмують процес українізації та вдосконалення правопису. Окремо хочу зауважити те, що після йотації пропоновано писати буквосполуку "йо", що, безперечно: а) точно передає вимову первотвору; б) взагалі не суперечить фонетичному складові української мови. Проте чинний правопис усе ж лишається "патріотичним не там, де треба", але в певній мірі послідовнішим за "Проєкт" (була б з того користь) та натякає нам у прикладі до параграфу про апостроф ув иншомовних словах (§ 92), що й після йотації на місці ø слід писати е, себто 'є: Bjørnson - Б'єрнсон, а звідси й Bjørndalen - Б'єрндален, Bjøntegaard - Б'єнтеґор тощо. Солідарна з чинним правописом також і "Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Норвегії" (далі - Інструкція), що її затверджено наказом Державної служби геодезії, картографії та кадастру від 04 жовтня 2006 р. № 101 ([32] 2.6.8.), яка має офіційний статус (тільки чинний правопис як головніший документ може змінювати написання зверх Інструкції).
Тепер щодо самовільного перейменування. Я давно вже не перейменовую статті, якщо я не впевнений на 100% у правильності своїх дій. Я знав, що роблю, і знав, що так є правильно. Инша річ, що я не помітив обговорення на цю тему, тому прошу пробачення, що фактично сам вирішив. Тепер же слово за вами. Своє я сказав :) — Андрій Бондар (обг.) 17:10, 21 березня 2016 (UTC)
І знову Інструкція.. В випадку з Бйорндаленом ø також повинно передаватись в укр.мові як е. Однак, так як і Б'єрндалена, як кажуть "днём с огнём", так і Бе ніде не знайдеш. Що поробиш не знає гугл таку людину (окрім двох сторінок якоїсь львівської газети). А от Бо і Бьо для пошукових систем більш знайомі. У випадку перейменування статті на Бе люди будуть дезорієнтовані, що не дуже позитивно вплине на Вікі--DegoleX (обговорення) 15:58, 21 березня 2016 (UTC)
Відколи пошукові запити стали запорукою правильности? Ви б ще порівнювали записи "привіт" і "прівєт". Написання "Бьо" - той же суржик, як і "прівєт". Освіта не має залежати від неуків, бо освіта й несе неукам просвіту, які її уникають і бачать її тільки в примарному світі власної зручности. Подамо правильний варіянт - почнуть уживати правильно.
А з біятлонним коментатором я вів уже довгу розмову про правильність тих чи инших правил і, як наслідок, він тепер уживає Ебергард, а не Еберхард (що суперечило правопису) тощо. Проблему із звуком [’о] мають вирішити вже до наступного сезону (слава Богу, що Бйорндален уже не виступатиме!)--Unikalinho (обговорення) 03:35, 22 березня 2016 (UTC). На міжсезоння в планах скласти єдиний і непохитний список імен біятлоністів за чинним правописом. Робота кипить, не переймайтеся. Не одним Бьо світ живе. Ну й на закінчення присмачу відповідь словом професора Пономарева до поціновувачів "Ґьоте", читайте: [33]. Шах і мат! – Андрій Бондар (обговорення) 20:55, 21 березня 2016 (UTC)
Ви так гарно розказуєте про Правопис, про інструкції... а самі говорите явно всупереч йому ("біятлон", "инший"...). Про все інше написав на вашій СО, але повторю тут: для іменування статей має значення вживаність у джерелах, а не тільки буква Правопису. Бо інакше довелося б Кім Чжон Ин перейменовувати на Кім Чжон Ін, а Аум Сінрікьо на Аум Сінріке (там у кінці слова той самий звук, що на норвезькому ґрунті буквою ø позначається)--Unikalinho (обговорення) 03:10, 22 березня 2016 (UTC)
А порівнювати з "прівєт" -- це взагалі ВП:НДА--Unikalinho (обговорення) 03:12, 22 березня 2016 (UTC)
"Привєт" має більше підстав вживатися, ніж те "Бьо". Принаймні "ять", яке в суржиковому варіянті почасти передають як "є" замість "і", має хоч якусь логіку і теоретичну правильність законів суржикотворення. А от "Бьо" взагалі не має під собою ґрунту "ьокатись", бо "ьо" навіть того "рентгена" не подужав. Та що казати... Те і те суржик, просте ігнорування законів мови. – Андрій Бондар (обговорення) 18:51, 23 березня 2016 (UTC)
Ви горох з капустою не плутайте. "Прівєт" -- це суржик. "Ять" -- це слов'янська буква, і традиції її передачі на сучасному ґрунті мають свою специфіку. А в нас по-перше неслов'янське (не можна взагалі порівнювати зі слов'янським), а по-друге прізвище (а в прізвищах оригінальній вимові надається більшої ваги, ніж у загальних назвах і навіть у географічних)--Unikalinho (обговорення) 12:49, 24 березня 2016 (UTC)
Та й щодо Вашого "шаха і мата" не все так просто. Вочевидь, професор забув, що у нас є комбінація звуків, яка дозволяє вимовляти такі слова як "льон", "цього"... Це є звук "о", пом'якшений попереднім приголосним (див. асиміляція). Тож чому ми не можемо вимовляти й іншомовні прізвища так? Тому що так сказав Пономарів? Чи тому що так вирішили укладачі Правопису, які насправді укладали оцю його частину (про іншомовні слова) явно за принципом порівняння з російською (або, якщо хочете, протиставлення до російської)?--Unikalinho (обговорення) 03:27, 22 березня 2016 (UTC)
Можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? Як я вже писав вище, м'який знак ставиться лише після д, т, з/дз, с, ц, л, н (§ 16). Це не якесь спірне правило, щодо якого сперечаються мовознавці, а шкільна програма з української мови для 5 класу — NickK (обг.) 12:58, 22 березня 2016 (UTC)
А можете навести якесь українське слово з буквосполученням кьо? І далі повторюю Вас... То що, Аум Сінрікьо перейменовуємо чи як?--Unikalinho (обговорення) 19:48, 22 березня 2016 (UTC)
І так само з Кім Чжон Ин. Можете навести якесь українське слово, яке б починалось на "и"? Шкільна програма для 3 класу каже, що слова в укр. мові ніколи не починаються з цієї букви...--Unikalinho (обговорення) 19:50, 22 березня 2016 (UTC)
Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло. З Кім Чжон Ином дещо складніше, проте офіційний правописний словник([34]) усе ж має 6 слів із початковим "и" (це не суперечить українській мові: згадайте словники Грінченка, Кримського - Єфремова, Підмогильного - Плужника, Шелудька - Садовського, Войткевича-Павловича - Войкушівського, Уманця - Спілки, Млодзинського - Йогансена та ин. ([35]), а також українських поетів і письменників, які вживали "и" на початку слова ([36]): Шевченко, Куліш, Самійленко, Нечуй-Левицький, Мирний, Леся Українка, Кониський, Рудченко, Матвій Номис, Марко Вовчок, Котляревський, Гулак-Артемовський та багато инших). Окремо хочу зазначити повість "Ирій" Володимира Дрозда, який, незважаючи на утиски та цензуру, все ж домігся видання книги з питомим написанням ([37], ст. 5). А от слів із сполукою «нем'який приголосний + "ь"», яку ніхто з них не вживав, крім словника Голоскевича у словах на взір "Обь", "Пєрмь", "Твєрь" ([38]), за що той розкритикували мовознавці, зокрема й Святослав Караванський (XLI), бо таке передавання суперечило правилам української фонетики (також м'яким знаком раніше деинде так позначався апостроф). Також не можу не згадати про "Проєкт правопису 1999 року", який уже мав правило передавання подібних слів із початковим "и", в т. ч. запозичених ([39]). Нагадаю, що його вже було вповні складено, подано на обговорення. Утім, коли надходив час самого впровадження, Л. Кучма надав вказівку тодішньому Прем'єру В. Ющенкові відкласти внесення змін до правопису через неоднозначне ставлення до нього в суспільстві, яке, на жаль, було зумовлено й штучними процесами у вигляді зацікавлених людей і їхніх ЗМІ, що зчиняли галас та перекручували факти, щоб одним тільки негативним розголосом забракувати будь-які зміни до правопису ([40]). Оскільки причини відмови його впровадження були політичними, через що й досі точаться суперечки й закиди до чинного правопису, мов він далеко не вичерпно дає правила і потребує реформування, вважаю (суб'єктивно(!), щоб потім не було претенсій), що можна частково опиратися на недоухвалені правила, які, ще раз нагадаю, незабаром можуть стати чинними ([41]). І правило про звук [ø] (§ 103) - не виняток. Це був би чудовий вихід із ситуації неповноти чинного правопису, як на мене. Але й без нього в нашій мові "бьокання" не існує, як би хто не вправлявся в иноземній фонетиці. -- Андрій Бондар (обговорення) 23:58, 22 березня 2016 (UTC)
"Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло" -- ну так... з таким цинічним ігноруванням джерел стане... не здивуюсь, якщо Ви вже перейменували...--Unikalinho (обговорення) 05:51, 23 березня 2016 (UTC)
Хто б казав про цинізм? Чи це я хочу тут перекрутити назву, не зважаючи на чинний правопис? Кілька нещасних правил українських збереглося, які намагалися прибрати після згортання українізації, так тут свої вже продовжують справу Постишева. Що це за самосуд? КонтіолаХті, БЬО... Усе ж до цього йде, "люди ж так говорять" :( -- Андрій Бондар (обговорення) 15:38, 22 березня 2016 (UTC)
Не бійтеся, не перейменував. За мною, таке враження, тут уже нагляд. Уже не те що нерусифікованих правописів не допускають, так уже й на правила чинного почали полювати, бо "невживаний". -- Андрій Бондар (обговорення) 15:39, 22 березня 2016 (UTC)
А все інше -- це елементарне забалакування з вашого боку--Unikalinho (обговорення) 05:51, 23 березня 2016 (UTC)
Яке ще забалакування? А не Ви часом згадували в цьому обговоренні про Кім Чен Ина та Сінріке? Я мав відповісти на Ваш закид. -- Андрій Бондар (обговорення) 15:46, 22 березня 2016 (UTC)
Але не відповіли по суті... тільки "вакруґ да окала"--Unikalinho (обговорення) 12:44, 24 березня 2016 (UTC)
@Unikalinho: Я вас питав про українське слово з бьо, а ви мені навели приклади іншомовних слів з кьо і ин. Я правильно розумію, що ви не знаєте українських слів з бьо? — NickK (обг.) 13:31, 23 березня 2016 (UTC)
Ви, здається, переплутали хронологію моїх реплік. Дивно, адже відповідь на Ваше прохання поміщена прямо під ним же. Я правильно розумію, що ви не знаєте українських слів з "кьо" та початковим "и"?--Unikalinho (обговорення) 12:44, 24 березня 2016 (UTC)
У імені цього спортсмена нема ні кьо, ні и, тож ваше питання недоречне. Я повторю втретє питання, на яке я не отримав відповіді: ви можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? — NickK (обг.) 12:54, 24 березня 2016 (UTC)
Ви дочитайте ту мою репліку до кінця. І тоді зрозумієте, до чого я це сказав (принцип, за яким я відповів)--Unikalinho (обговорення) 13:03, 24 березня 2016 (UTC)
Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з бьо і намагаєтеся звести дискусію на манівці. Правопис інших імен обговорюйте деінде — NickK (обг.) 14:20, 24 березня 2016 (UTC)
Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з кьо та початковим "и". Але терпите в укрвікі Аум Сінрікьо та Кім Чжон Ин. Значить або робити Аум Сінріке та Кім Чжон Ін, або визнати, що "не правописом єдиним", коли йдеться про іншомовні прізвища--Unikalinho (обговорення) 13:05, 25 березня 2016 (UTC)
Це не має стосунку до цього обговорення. Якщо ви хочете обговорити назви інших статей, будь ласка, обговорюйте окремо — NickK (обг.) 16:23, 25 березня 2016 (UTC)
По колу ходити не буду--Unikalinho (обговорення) 08:42, 28 березня 2016 (UTC)
а ось ще одне бьо: Бьойомі; і ще Монастир Бьодо --DegoleX (обговорення) 23:45, 22 березня 2016 (UTC)
+1. Генріх Бьолль. Так писали і в радянські часи, і в наші — зокрема Іван Дзюба, Ліна Костенко та інші (Коцюбинський-художник слова, 1964:530; Історія укр-літератури, 1971:562; На пульсі доби, 1981:229; Радянське літературознавство, 1985:48; Всесвіт, 1994:71; Довідник з історії України: в 3 т., 1999:ІІІ:287; Український історичний журнал, 2001,І-ІІІ:7; Слово і Час, 2007:289, Літературознавство, 2007:8; Записки українського самашедшого, 2011:38...) Тай німці ніби так пишуть [42]
Це все, звісно, добре, але "Белль" чинний правопис трактує однозначно і вичерпно (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par91). -- Андрій Бондар (обговорення) 11:29, 25 березня 2016 (UTC)
Там є прізвище Böll → Белль?--Unikalinho (обговорення) 13:07, 25 березня 2016 (UTC)
У правописі прізвища немає, але є фраза: Oe, ö, eu передаються літерою е(§91). Тобто є точна вказівка писати графему ö → е. Андрій правий. Інша справа, що тієї вказівки не всі дотримуються; не дотримуються навіть ті, кого при всьому бажанні в малограмотні не запишеш. Чого в правописі немає, так це вказівки ø → е. Тому я не розумію чого тут посилаються на правопис у випадку з цим хлопцем?
Тут, скоріше, вже варто посилатися на теоретичну версію майбутнього правопису, який має повніше розкривати правила [43]. Але це доволі спірне питання, бо щось із новим правописом все тягнуть і тягнуть. Поки спитаю поради в мовознавця Пономарева. Може, він щось з цього приводу скаже. -- Андрій Бондар (обговорення) 14:16, 27 березня 2016 (UTC)
однак навіть у "теоретичному" правописі немає вказівки щодо норвезької ø--DegoleX (обговорення) 11:53, 27 березня 2016 (UTC)
Їх занесено туди як "і подібні звуки різних мов". -- Андрій Бондар (обговорення) 16:24, 27 березня 2016 (UTC)
У чинному правописі мова про графеми, а не звуки.
Pictogram voting comment.svg Коментар: Аноніме, підписуйтесь будь ласка після своїх реплік. Для цього слід натиснути на синій олівець, який Ви бачите у верхній панелі вікна редагувань. Підписуватись потрібно, щоб усі могли легко бачити, кому та чи інша репліка належить--Unikalinho (обговорення) 08:42, 28 березня 2016 (UTC)

Андрій_Лещинський_(архієпископ)Анджей Лещинський (архієпископ)[ред. код]

поляк, примас Польщі--Бучач-Львів (обговорення) 13:41, 11 березня 2016 (UTC) Для бажаючих - джерела українською С. 9., [44] --Бучач-Львів (обговорення) 13:42, 11 березня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. А в Грушевського він Андрій Лещинський, а не Анджей, так само у Войтовича. І куди Мицик та кандидат наук Трубчанінов проти Грушевського та Войтовича? — NickK (обг.) 14:08, 11 березня 2016 (UTC)
    Грушевський в данім разі помилився. він часто поляків по-українськи називає. Та й Войтович - так само. --Бучач-Львів (обговорення) 14:34, 11 березня 2016 (UTC)
    А тобі не здається, що те, що Грушевський етнічних поляків називає українською, і є ознакою усталеності такої назви, а не помилкою? Бо традицію задає саме Грушевський, а ніяк не Трубчанінов — NickK (обг.) 15:13, 11 березня 2016 (UTC)
    Миколай Рей казав, що поляки - не гуси, мають свою мову. --Бучач-Львів (обговорення) 09:24, 13 березня 2016 (UTC) Є в Україні традиція «водку жрать». Ще давніша, ніж іноземців називати укр. іменами. Та користі з них обидвох… Як і з інших «традицій». --Бучач-Львів (обговорення) 09:31, 13 березня 2016 (UTC)
  • Не забудьте про дублікат Анджей Лещинський (біскуп), який зробив Бучач-Львів. --Geohem 16:13, 27 квітня 2016 (UTC)

Андрій_Лещинський_(дерптський_воєвода)Анджей Лещинський (дерптський воєвода)[ред. код]

поляк--Бучач-Львів (обговорення) 10:12, 10 березня 2016 (UTC)

Не аргумент для історичної особи. Джерела україномовні в студію.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:20, 10 березня 2016 (UTC)

Лаврентій_ГембицькийВавжинець Ґембіцький[ред. код]

поляк з Великопольщі.--Бучач-Львів (обговорення) 08:57, 10 березня 2016 (UTC) Не був навіть єпископом в Українських землях РП.--Бучач-Львів (обговорення) 09:02, 10 березня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, знову те саме «поляк»... По-перше, знову демонстративно начхали на правопис, зокрема, § 87 та § 104.5.б, пропонуючи замінити правильне Гембицький на неправильне Ґембіцький. По-друге, знову нема джерел. На Лаврентія Гембицького є джерела, наприклад, Власовський та Дашкевич, є джерела з подвійним ім'ям (наприклад, УІЖ), а звідки Вавжинець Ґембіцький? — NickK (обг.) 11:17, 10 березня 2016 (UTC)
    NickK Ти почитай звідки він, хто був - а тоді тули свої «джерела» (стосовно імені Анджея Лещинського — сміття). --Бучач-Львів (обговорення) 11:25, 10 березня 2016 (UTC) І суфікс -ицьк - сміття щодо поляків. Бо в них звучить -іцьк. Ні Дашкевич, ні Власовський не вивчали його біографію. Десь там згадали раз-другий, а ти - джерело. Хіба навиворіт. --Бучач-Львів (обговорення) 11:29, 10 березня 2016 (UTC) NickK Ліпше не тягни волокиту з Гембіце (Чарнковсько-Тшцянецький повіт), а то хтось після Т вліпив ж замість ш. --Бучач-Львів (обговорення) 11:52, 10 березня 2016 (UTC) Стосовно «начхав демонстративно». В українців є прізвища з суфіксом -іцьк. То чому ж у поляків, які власне так й вимовляють, його не має бути? де логіка? Бо якийсь коректор тупо виконує вимоги якогось (у даному пункті) правопису - і ого - вже АД. всєм стаять, слушать і - главнає - іспалнять.??????!!!!!! Повторю: Не буде у нас Хоміцьких, Дембіцьких - не буду номінувати. --Бучач-Львів (обговорення) 13:41, 10 березня 2016 (UTC) PS. Якщо ж я чхнув - то чого ж Микола не сказав мені «будьте (будь) здоровий»?. --Бучач-Львів (обговорення) 13:41, 10 березня 2016 (UTC)
    Тобто через те, що Дашкевич недостатньо дослідив біографію цього діяча, на його прізвище не поширюються вимоги правопису - судячи з усього, це твій найсерйозніший аргумент за перейменування. Тож будь здоровий, читай українські історичні праці та дотримуйся правопису! — NickK (обг.) 14:38, 10 березня 2016 (UTC)
    Кривопису (можна сказати й точніше - непотребопису) стосовно власних імен не варто дотримуватись. --Бучач-Львів (обговорення) 09:41, 14 березня 2016 (UTC) ти (чи ЮеАртеміс) ліпше бодай Гембіце (Чарнковсько-Тшцянецький повіт) зроби. вже не кажу Ґембіце (Чарнковсько-Тшцянецький повіт) - а власне так звучить. Якесь нове явище - правописний «патріотизм». З совковим відгоном.--Бучач-Львів (обговорення) 09:44, 14 березня 2016 (UTC)
    Маєте повне право запропонувати скасувати ВП:МОВА і запропонувати натомість, скажімо, Бучацько-Львівський правопис. Наразі ж правило ВП:МОВА чинне, і його потрібно дотримуватися — NickK (обг.) 10:05, 14 березня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти ВП:МОВА → не ґекаємо, як східні чи західні сусіди.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:39, 10 березня 2016 (UTC)
    ЮеАртеміс А до чого тут Ґ чи г? Прізвище. Так що можна «правопис» засунути в піч. Нумо перейменовувати Джека Лондона. --Бучач-Львів (обговорення) 09:41, 14 березня 2016 (UTC)
    Правопис регламентує і написання прізвищ. Відступатися можна від цих правил тоді, коли у особи є український паспорт, де записано інакше, ніж має бути. Ну, чи в разі усталеності.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:32, 14 березня 2016 (UTC)
    Ти рахувати вмієш? Скільки років після відновлення Незалежности? Яка традиція - «водку жрать і врать» - нема питань. Хто традицію так-сяк беріг - тут чи діаспора? А тенденція в наукових публікаціях йде нормальна - іноземці - не українці. І нічого з них укрів робити. І ніхто з українців про Вавжинця Ґембіцкого не писав спеціально. Грушевський подивись, як польські прізвища писав? вірно - без м'якого знаку. --Бучач-Львів (обговорення) 12:56, 14 березня 2016 (UTC) ЮеАртеміс ті пункти т. зв. правопису можеш використати або у виходку, або в п'єцу на розпалок - хоч така користь буде.--Бучач-Львів (обговорення) 12:58, 14 березня 2016 (UTC)
    На ньому світ не закінчився. А традиція у нас тут.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 22 березня 2016 (UTC)

Бйорн_ДеліБ'єрн Деліє[ред. код]

Symbol support vote.svg За

  • Таблиця з унормування географічних назв Норвегії передбачає після б передавати як 'є. А e після і передавати як є.--Mychajlo Naumenko (обг.) 20:37, 7 березня 2016 (UTC)
Це цілковите ОД. Нема жодного АД, де б уживалося таке написання.--Анатолій (обг.) 20:39, 7 березня 2016 (UTC)
Ви на приколі? Ви не задумувались, чому ЗМІ пишуть через одне місце? Бо беруть назви з вікіпедії, якщо вони там є. Або навпаки, у вікіпедію записують ті назви, які вживають ЗМІ. Те саме було з Монсом Сельмерлевим, коли ЗМІ писали Зельмерльов, Селмерлев, Сельмерльов, ось хтось у вікі і створив сторінку із зіпсованою назвою.--Mychajlo Naumenko (обг.) 20:46, 7 березня 2016 (UTC)
Коли Делі виступав, Вікіпедії ще і в поміні не було. Але в будь-якому випадку Вікіпедія не вигадує нових назв, а спирається на авторитетні джерела.--Анатолій (обг.) 20:47, 7 березня 2016 (UTC)
Я писав загалом. А авторитетні джерела це ЗМІ? А якщо ці т.зв. авторитетні джерела пишуть неправильно, що тоді, поширювати неправильну назву?--Mychajlo Naumenko (обг.) 20:51, 7 березня 2016 (UTC)
У цьому випадку ЗМІ не пишуть неправильно. Доказ я дав нижче--Unikalinho (обговорення) 04:07, 9 березня 2016 (UTC)
ВП:АД.--Анатолій (обг.) 20:51, 7 березня 2016 (UTC)
Дякую, я ознайомлений. Просто Ви натякаєте на ЗМІ, я тому й перепитав.--Mychajlo Naumenko (обг.) 20:56, 7 березня 2016 (UTC)
Де я натякав на ЗМІ? Тут взагалі нема джерел, не лише у ЗМІ. Узагалі. Жодного.--Анатолій (обг.) 20:58, 7 березня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Які географічні назви, який Деліє? Ось відео та ось аудіо з вимовою його імені, там очевидна вимова Делі, і там точно немає -є на кінці. Навіть якщо не вірите вимові норвежців, згадайте, наприклад, Нільс Генрік Абель, якого звуть Niels, але він Нільс, а не Нієльс. Єдине спірне питання — це Бйорн/Б'єрн, але це треба обговорювати окремо і з нормальними джерелами, а не з таблицею міністерства екології — NickK (обг.) 21:54, 7 березня 2016 (UTC)
На відео почув чітко Бйорн Далі. Хочу в укр. трансляціях завжди прізвище поплюжили як Бйорн Делі, та жодних Деліє.--Yasnodark (обговорення) 14:19, 9 березня 2016 (UTC)
Там чисте æ, це посередині між а та е — NickK (обг.) 18:16, 9 березня 2016 (UTC)
  • Щодо б'є/бйо, ми ж не пишемо Гьоте, пишемо Гете. Щодо норвезької вимови. Ми говоримо не про нашу вимову в норвезькій мові, а про передачу норвезьких назв в українській. Чи в географ.назвах писатимемо іє, а тут і? Така особливість укр.мови: наприкінці іноземне іа Maria передаємо як ія Марія. Тут те саме.--Mychajlo Naumenko (обг.) 22:07, 7 березня 2016 (UTC)
    Я не знаю, в яких географічних назвах там взагалі пишеться оте -іє. Ті інструкції складає не Інститут мовознавства, а міністерство екології, які ніколи видатними мовниками не були, тож я б не дивувався їх помилкам. Niels=Нільс, Grieg=Гріг, а не Нієльс та Грієг. Тож у нормальній вимові в прізвищі Dæhlie останнє -ie читається як -і. Може, Дерепа десь і назвав його Деліє і сказав, що його назвали на честь стадіону клубу «Црвена Звезда», може, якийсь чиновник з міністерства екології так і написав, але навіщо нам тягнути до себе чужі помилки? — NickK (обг.) 22:39, 7 березня 2016 (UTC)
    Зараз уже Мінагрополітики розробляє такі інструкції.--Анатолій (обг.) 22:47, 7 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Правопис дозволяє, словник знає таке ім'я (наберіть "Бйорн"), а от "Б'єрн" -- не знає--Unikalinho (обговорення) 04:06, 9 березня 2016 (UTC)

  • Оригінально посилатись на онлайн-словник (якого видання?) та наводити правила, де в прикладах передача рос.прізвищ українською.--Mychajlo Naumenko (обг.) 4:40, 9 березня 2016 (UTC)
    Спочатку наведіть словник з протилежним, тоді продовжимо дискусію. А приклади тут ні до чого. Там написано зверху: "Правильно -- Бйорн" --Unikalinho (обговорення) 05:00, 9 березня 2016 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Шукаючи приклади, не забуваймо, що існують Б'єрн і Бйорн РІЗНОГО походження.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:11, 9 березня 2016 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Б'єрн Делі. Див. § 91. E, Ö, EU--ЮеАртеміс (обговорення) 18:17, 9 березня 2016 (UTC)
    • Спочатку перетворіть Ернандеса (Hernandez) на Гернандеза, тоді побачите, як то є -- дотримуватись голої букви неповного правопису. Зрештою, є ще Аум Сінрікьо. Давайте на Аум Сінріке перейменуємо чи як? Словом, не доводьте до абсурду--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 березня 2016 (UTC)
      • А як у вас Гернандез вийшов? Правопис же говорить про літери, які передають звуки G, H, а не про саме ці літери. Проте до Бйорна Делі це стосунку не має.--Анатолій (обг.) 21:37, 12 березня 2016 (UTC)
        • Правопис взагалі багато чого говорить так, що й не зрозумієш... а багато чого й узагалі не говорить.... Просто ЮеАртеміс чогось вирішив діяти за голою буквою Правопису, ігноруючи все решта (як-от вживаність у джерелах). І вишукує ті кілька джерел за принципом "аргументи під висновок"...--Unikalinho (обговорення) 10:23, 13 березня 2016 (UTC)
    • + АД на Б'єрна!!! - Ent︠s︡yklopedii︠a︡ olimpiĭsʹkoho sportu Ukraïny--ЮеАртеміс (обговорення) 18:20, 9 березня 2016 (UTC)
      • Одне? А є багато на "Бйорна", і серед них ті, що я вже навів (а це Правопис і словники). І @UeArtemis: треба АД саме на "Б'єрн Деліє" (тобто джерела, які б саме його так називали)--Unikalinho (обговорення) 03:51, 10 березня 2016 (UTC)
        • По-перше, це доволі авторитетне джерело по темі - Енциклопедія олімпійського спорту України, яка призначена, цитую, "Для викладачів та студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, фахівців у галузі спорту, спортсменів високої кваліфікації, усіх, хто цікавиться спортом." По-друге, не треба. Яке є. За цим АД можливе перейменування на третій варіант.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:29, 10 березня 2016 (UTC)
          • По-третє, Ви не те правило правопису навели. Я ж зазначив, що 91-ше.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 10 березня 2016 (UTC)
            • По-перше, все одно воно одне. По-друге, якраз треба. Впізнаваність -- теж важливий фактор. По-третє, раз Ви такі прискіпливі, то зазначу, що в імені Bjœrn немає ані E, ані Ö, ані EU. Такщо формально цей параграф сюди не піде Face-tongue.svg--Unikalinho (обговорення) 06:06, 12 березня 2016 (UTC)

ОсрблієОсербліє[ред. код]

Symbol support vote.svg За «Оскільки українцям майже неможливо вимовити чотири приголосних поспіль србл (srbl), то при відтворенні топоніма Osrblie варто розрядити це скупчення приголосних голосним е — Осербліє, а не Осрбліє — як ми це робимо при передачі назви однієї з південнослов'янських країн: Србиjа — Сербія», — Олександр Пономарів -- QAtlantic 04:08, 1 березня 2016 (UTC)

А що ви тоді пропонуєте з прізвищем "Мкртчян" робити?--Unikalinho (обговорення) 07:32, 2 березня 2016 (UTC)
А от Макартчян має традицію адаптації. Взагалі-то це неправильна передача політерна вище, бо шва не пишеться вірменською, але присутня.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:48, 2 березня 2016 (UTC)
Все руки не доходять написати статтю про це. ФОНЕМНАЯ СИСТЕМА АРМЯНСКОГО ЯЗЫКА И НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ТРАНСКРИПЦИИ--ЮеАртеміс (обговорення) 20:51, 2 березня 2016 (UTC)
Ми зараз обговорюємо не прізвища, а населений пункт. У точності деякі слова з срб. Ви навели прізвище навіть не з срб. І прізвище то зовсім інша річ.--QAtlantic (обг.) 9:35, 2 березня 2016 (UTC)
Ви сказали "Оскільки українцям майже неможливо вимовити чотири приголосних поспіль...". Для такого аргументу немає різниці -- прізвища чи не прізвища--Unikalinho (обговорення) 04:43, 4 березня 2016 (UTC)
А таїландські прізвища? Їх теж "українцям майже неможливо вимовити"...--Unikalinho (обговорення) 07:36, 2 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, дуже схоже на оригінальну пропозицію Пономаріва, бо написання «Осербліє» більше ніде не вживається. До того ж в аналогічних випадках ми голосну не вставляємо, наприклад, Крк. Натомість на «Осрбліє» є джерела: Мінмолодьспорт, Педагогічна преса, Чемпіон тощо — NickK (обг.) 08:13, 1 березня 2016 (UTC)

А за посиланням Кирк. З джерелами.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:53, 1 березня 2016 (UTC)

Ви праві етимологічно, проте це ОД. Джерела б.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:52, 1 березня 2016 (UTC)

Осербля--ЮеАртеміс (обговорення) 14:54, 1 березня 2016 (UTC)
Джерела б на те, що номінатор "правий етимологічно"--Unikalinho (обговорення) 07:37, 2 березня 2016 (UTC)

Пане NickK! Джерела джерелами, але то не словники. Знову ж таки, багато хто пише Måns Zelmerlöw як Монс Зельмерльов, хоча треба Монс Сельмерлев. А також хочу наголосити на корені серб: Сербія, Осербліє. Якщо в давнину ми записували Сербія, а не Србія, то й нові слова, які мають той самий корінь, мусимо записувати подібно до Сербії.--QAtlantic (обг.) 6:53, 2 березня 2016 (UTC)

Навряд чи це той самий корінь. Просто два омонімічні. Бо тут різні мови з різних підгруп--Unikalinho (обговорення) 07:31, 2 березня 2016 (UTC)
Проблема у тому, що на Осербліє та Осербля лише по одному джерелу. Осрбліє ж хоч якось представлено в мережі, зокрема у міністерських паперах (див. вище).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:22, 2 березня 2016 (UTC)
@Mychajlo Naumenko: Тут нема кореня -серб-, в Osrblie взагалі-то українською був би корінь -сьорб-, бо назва походить від srbati (сьорбати). Тож це ще й крива українізація — NickK (обг.) 09:54, 2 березня 2016 (UTC)
Ви про історію назви. Якщо так, то мусили б казати Осьорбліє, але в будь-якому варіанті не Осрбліє.--QAtlantic (обг.) 10:14, 2 березня 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. ОД-шна пропозиція. З Сербією порівнювати ні́чого, бо "Сербія" у всіх джерелах фігурує, і усталено як "Сербія"--Unikalinho (обговорення) 07:30, 2 березня 2016 (UTC)

Так, Сербія фігурує всюди, бо це назва держави, а Osrblie назва малонаселеного пункту, відомого вузькому колу осіб.--QAtlantic (обг.) 9:35, 2 березня 2016 (UTC)
Ну так тим більше фактор усталеності--Unikalinho (обговорення) 04:43, 4 березня 2016 (UTC)

Пйотр ОдровонжПетро Одровонж[ред. код]

Пропоную виправити помилкове перейменування в протилежний бік, яке було некоректним з таких причин:

З огляду на це пропоную перейменувати статтю на Петро Одровонж згідно з більшістю джерел — NickK (обг.) 21:53, 17 лютого 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Етнічність історичної особи не важлива для його іменування. Головне тут усталеність.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 18 лютого 2016 (UTC)
    ЮеАртеміс Бахмут, до прикладу, став так знову називатись коли - з 18.2.2016. Про яку «усталеність» можна говорити? хіба про совіцку, яка тривала на заході України бл. 50, за Збручем - ледь більше 70 літ. Але з совком тепер усе ясно. Повністю відкидати поки ніщо не варто, бо й за совка щось українське збереглось.--Бучач-Львів (обговорення) 12:37, 23 лютого 2016 (UTC)
    Який стосунок до совка має, наприклад, Січинський Володимир Юхимович? — NickK (обг.) 12:53, 23 лютого 2016 (UTC)
    NickK Такий, що волею долі жив у часи його існування. Але за кордоном. --Бучач-Львів (обговорення) 13:50, 23 лютого 2016 (UTC) врешті, він не досліджував біографію П. Одровонжа. Нашу суперечку може трохи в якесь русло скерувати. наприклад, авторитетний генеалог. З його думкою, припускаю, буде легше погодитись обом, можливо, після, певних дискусій.--Бучач-Львів (обговорення) 14:02, 23 лютого 2016 (UTC)
    Але де ж вам такого генеалога знайти? Дашкевич Ярослав Романович явно авторитетний, має праці з генеалогії, але вам не підходить. Якщо вас більше цікавлять сучасні генеалоги, то ось є форум УГТ, там у дописі «Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.)» є самбірський староста Петро Одровонж. Ось вам уже два генеалоги, в обох Петро Одровонж — NickK (обг.) 14:47, 23 лютого 2016 (UTC)
    Щось у переліку праць з статті Дашкевич Ярослав Романович не бачу досліджень про Одровонжів.--Бучач-Львів (обговорення) 07:21, 24 лютого 2016 (UTC)
    Якщо вас цікавлять українські генеалоги, які мають саме генеалогічні праці про Одровонжів, то я знайшов лише одне україномовне дослідження про Одровонжів: Родовий склад шляхти Перемишльської землі у XV–початку XVII ст., опублікований у Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego (польське та генеалогічне видання, тож явно фахове з цієї теми), і там він Петро. Які ще питання до генеалогії? — NickK (обг.) 11:03, 24 лютого 2016 (UTC)
    Ще один, до прикладу, «менінгіт» — Ян Білецький. У нашому джерелі - так, у польському - Bielecki - Бєлєцкі = Белецький. Що змінює справу.--Бучач-Львів (обговорення) 14:38, 23 лютого 2016 (UTC)
    Давайте не зводити обговорення на манівці. Ми обговорюємо тут Петра Одровонжа — NickK (обг.) 14:47, 23 лютого 2016 (UTC)
    1) Нумо обговорювати. 2) ВП дозволяє називати статті не обов. як у джерелах. ВП - це ж не статистичний звіт джерел. Тому вважаю, що треба відділити котлети від мух. Тобто: якщо діяч - українець, укр. роду чи спричинився (напр. Микола Василь Потоцький) до укр. справи - вважаю, достатньо підстав йменувати його на укр. манір. Чужинців - відп. до їх етнічного походження чи держ. служби.--Бучач-Львів (обговорення) 18:54, 23 лютого 2016 (UTC)
    А це вже є оригінальним дослідженням. Ім'я не залежить від переконань людини та того, чи спричинився він до української справи, і розраховувати залежність буде оригінальним дослідженням. Назва статті може бути не така, як у джерелах, якщо є дуже вагомі причини вважати, що ці джерела помиляються. Але якщо помиляються історики від Линниченка до Дашкевича та від Січинського до Стеблія, то цим ми фактично визнаємо що вся українська історіографія (діаспорна і радянська, галицька і наддніпрянська, довоєнна і часів незалежності) неправильна. Ні до чого хорошого цей підхід нас привести не може, бо за таких умов нам просто не буде на основі чого писати статті — NickK (обг.) 00:53, 24 лютого 2016 (UTC)
    NickK ніяк не ОД. ВП:ІС не каже, що назва статті має 1 в 1 повторювати ту, що в українському джерелі. Крім того, я його назвав згідно джерела. Маю ще один закид. Чого ж, до прикладу, Сєров, Сєриков тощо? --Бучач-Львів (обговорення) 07:18, 24 лютого 2016 (UTC)
    Але які є підстави йти проти такого масиву джерел? Це десь те саме, що перейменувати Володимир Святославич на [[Владімір Красне Сонечко]] на підставі цього джерела: теоретично це можна зробити, але навіщо? І прохання не переводити знову обговорення на манівці: ми обговорюємо Одровонжа, а не Сєрова чи Бєлова — NickK (обг.) 11:03, 24 лютого 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти

  1. Спочатку к-чу NickK варто не робити некоректного закиду стосовно помилковости перейменування на Пйотр, оскільки він представник роду Одровонжів, які на момент життя Пйотра вже кілька століть служили Королівству Польському. Добре, що наведено джерела. Але це змінює суті. У Галичині були представниками Польщі, а не Моравії тощо. Зокрема, у наведеному джерелі С. 128. вжито вислів герб Кєрдея, що суперечить правопису.--Бучач-Львів (обговорення) 12:33, 23 лютого 2016 (UTC)
    То тоді за вашою логікою Вікіпедія:Перейменування статей/Рафал Сенявський → Рафаїл Сенявський можна зразу закривати, бо Сенявські на той момент теж уже кілька років як служили Польщі. Чим діяч з руського роду, який служив Польщі на території України, відрізняється від діяча з моравського роду, який служив Польщі на території України? Те перше джерело я навів виключно на моравське походження, а не на правопис імені. Щодо правопису імені які у вас є аргументи щодо Линниченка, Грушевського, Січинського чи Дашкевича? Чи вони всі масово помиляються? — NickK (обг.) 12:48, 23 лютого 2016 (UTC)
    NickK 1) Сенявські. Нє, вважаю, не можна - вони русинського роду, є джерела навіть. 2) Щодо Грушевського, Січинського чи Дашкевича думаю так: вони зробили неоціненний внесок, але ж були людьми своїх часів. Тому, вважаю, маю право не поділяти у деяких деталях їх думки не тому, що мені так заманулось, а для уніфікації найменування статей (зокрема, імен) про діячів певної країни неукраїнського походження. До прикладу, вважаю, краще назвати статтю Йоган (чи Йоганн) Пфістер, а не Ян Пфістер, оскільки навіть у її тексті вказано - німець. Линниченко працював у рос. імп., праці друковані переважно російською (їх не читав) - про него ніц не знаю, крім того, що його праці аналізував (іноді посилався) Грушевський. --Бучач-Львів (обговорення) 13:29, 23 лютого 2016 (UTC) NickK 1) Врешті, є ще один, як на мене, нюанс. Грушевський чи Дашкевич (в основному) жили в роки відсутності державности. Тому, припускаю, цілком логічно, що вони вживали українські варіанти імен. Хочу вірити, що зараз інші часи. 2) До речі Вчора читав «Факты» - в одному місці вжито польський суфікс та закінчення -ньски. Не АД - але ж …--Бучач-Львів (обговорення) 13:36, 23 лютого 2016 (UTC) NickK Взагалі з Одровонжами та іншими родами ситуація ускладнена через те, що походили з одної держави, служили в іншій. З одної сторони, не варта ускладнювати. З іншої - вважаю, не варто їх імена вказувати нашим відповідником.
    Так, вони всі були людьми своїх часів. Але ви не підкажете, в які саме часи Петро Одровонж став "Пйотром"? Бо я вам навів людей усіх часів: від XIX століття до сьогодні, від радянських істориків до діаспори, від тих, хто жив за СРСР, до тих, хто жив за часів існування української державності. Наразі виглядає так, що історики абсолютно всіх часів називали цього діяча Петро Одровонж, тим не менш, для вас він все одно Пйотр. На підставі чого? Уніфікація діяча, який прожив майже все життя в Україні, з польською мовою? Це відверто дивна уніфікація
    Газета «Факты» є взагалі смішним аргументом: ви ж противник русифікації, як вам при цьому спало на думку застосувати правила російської мови? Ви хоча б мали помітити, що там де в російській суфікс -ньск-, там в українській -нськ- (Диканський район, але ru:Диканьский район). Чи ви вважаєте тепер користуєтеся правописом української мови за версією газети «Факты»? — NickK (обг.) 14:20, 23 лютого 2016 (UTC)
    1) так не можна, NickK, «крутити світом». Я говорив про те, що і в рос.мов. джерелах пишут згідно фонетики -ньскі. Не вловити ту думку, як на мене складно. Бо в іншому місці тієї самої статті вже писали -ньский. 2) стосовно росифікації. Про неї я ніц не казав. Чого NickK тут то «дочіпив»? Щоб збити на манівці, перепрошую, припускаю? Не вийде - курс задано. Можна тільки викрутас зробити. --Бучач-Львів (обговорення) 14:43, 23 лютого 2016 (UTC)
    О, ну то це чудово показує рівень газети: в нормальній газеті це виявив(-ла) б коректор(-ка). Звісно, в російській мові правильно писати -ньский, але правопис російської мови та газета «Факты» жодного стосунку до імені П. Одровонжа не має — NickK (обг.) 18:54, 23 лютого 2016 (UTC)
    NickK Стосовно П. Одровонжа. Не факт, що він прожив майже все життя в Україні. Якраз навпаки - досить часто вони жили у спокійнішій Польщі. А тут керували, «бабло рубали», так би мовити. Як наші алігархи.--Бучач-Львів (обговорення) 14:46, 23 лютого 2016 (UTC)
    NickK Вже тоді краще хай буде «щирий украінец» - Петро Одровонжук, чи Петро Одровонженко. Як по-нашому - то все, а не тільки ім'я. Логічно?--Бучач-Львів (обговорення) 14:30, 24 лютого 2016 (UTC)
    ВП:НДАNickK (обг.) 15:01, 24 лютого 2016 (UTC)
    NickK Навзаєм - у деяких моментах. --Бучач-Львів (обговорення) 09:19, 25 лютого 2016 (UTC)

Пйотр ФірлейПетро Фірлей[ред. код]

Стосується трьох статей:

Пропоную виправити помилку, де було здійснено перейменування в протилежний бік без жодних посилань на джерела. Україномовні джерела використовують саме написання «Петро Фірлей», зокрема:

У той же час, Google Books не дає жодного результату на запити "Пйотр Фірлей" або "Фірлей Пйотр", у статті також нема жодного україномовного джерела з таким написанням, що наводить на думку, що таке написання взагалі не вживається в україномовних джерелах за межами Вікіпедії та її клонів. З огляду на це пропоную перейменувати всі три статті згідно з джерелами на написання імені «Петро Фірлей» — NickK (обг.) 22:14, 14 лютого 2016 (UTC)

А я казав БУЧАЧЕВІ сто-п'ятсот разів, що не можна так статті номінувати, що потрібні посилання на АД! Symbol support vote.svg За перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:35, 15 лютого 2016 (UTC)
ЮеАртеміс 1) А то хто такий - користувач Бучач? Я - Дмитро, або Бучач-Львів. 2) Спеціально для тебе вкотре повторю: поляк має називатись як поляк, німака - як німака, москаль - як москаль (але то не скоро буде - бо мудруватий правопис нафталіново-совковий каже, що вони нам брати - а от американці - нє), також читай ВП:ІС. Вже'с раз перепрошував. Дмитро..--Бучач-Львів (обговорення) 11:27, 15 лютого 2016 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти

  1. ПОЛЯК - із затиснутим капслоком для тих, хто, припускаю, не бачить, і хоче з поляка зробити українця. Читайте Фірлеї. Дмитро. --Бучач-Львів (обговорення) 11:30, 15 лютого 2016 (UTC) Колодний Анатолій - старший вже чоловік, совіцкої школи (його «Атеїзм як форма світоглядного знання»). він не дуже хотів розбиратися в іменах. --Бучач-Львів (обговорення) 11:41, 15 лютого 2016 (UTC)
    І що, що поляк? Поляк, який жив в Україні та відомий в україномовних джерелах під саме цим ім'ям. Тут не лише Колодний Анатолій Миколайович, а ще Вирський Дмитро Станіславович, Мицик Юрій Андрійович, Станіслав Оріховський, Цибульський Валерій Іванович, Яроцький Петро Лаврентійович. Всі вони різних епох, і ні Оріховський, ні Вирський до радянської науки стосунку точно не мають. Невже вони всі такі дурні, що не розбираються в іменах? І якщо це так, може, ви наведете посилання на «розумних», які пишуть Пйотр Фірлей? — NickK (обг.) 13:44, 15 лютого 2016 (UTC)
    1) Не пересмикуй. Назва статті має ідентифікувати тему. Польське ім'я ідентифікує людину як поляка - елементарно ж. 2) Помиляється багато хто. Непомильний тільки Всевишній. Сам визнав, що він - поляк. Його життєпис, припускаю, ніхто з українців не досліджував. Так, згадали десь там. І не більше. А чого ж Сенявських не називаєш по-українськи - а вони то ж русини - згідно джерел? Де логіка? 3) Вирський Дмитро Станіславович - трохи за мене старший. Де вчився - у російськомовному Днєпрі. Питання? Мицик Юрій Андрійович хіба щось про Фірлея окремо писав? --Бучач-Львів (обговорення) 11:06, 16 лютого 2016 (UTC) Поляки взагалі то кажуть Пьотр - би'с відав.
    Ім'я не маніфест етнічності. Великий шмат історичних постатей нам відомий під адаптованими іменами: від Ісуса до Конфуція.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:08, 16 лютого 2016 (UTC)
    І я, і UeArtemis, і інші користувачі вже багато разів тобі казали: для історичних діячів XV чи XVII століття національність не є вирішальною, оскільки багато з них мають усталені українські імена, і це є усталеною позицією українських історичних праць. Твоя позиція про те, що ім'я поляка має обов'язково бути транслітерацією з польської, суперечить українській історичній традиції (причому в усіх працях: як у виданих за часів незалежності, так і в радянських і діаспорних — подивись імена поляків в УЕ, наприклад). Щодо Сенявських — як і тут, я притримуюся позиції, що треба називати згідно з українськими історичними джерелами. А назва статті має ідентифікувати не національність, а об'єкт статті. Я вище навів джерела, серед них є і праця Мицика, де згадується Фірлей, які ще в тебе є питання? Якщо ти не згоден з наведеними мною джерелами, будь ласка, наводь інші україномовні джерела, де був би Пйотр, якщо такі взагалі існують, звісно — NickK (обг.) 13:56, 16 лютого 2016 (UTC)
    NickK Ти, і тим більше UeArtemis (з ним точно не хочу ні про що говорити) - не історики. більше того, твої дії - вкотре недружні (але про то окрема мова). не треба мені торочити про те, в чому не дуже розбираєшся. не треба подвійних стандартів стосовно іноземців. Погані традиції мають зникати. Дмитро (буксує комп - тому анонімно). Нє - ожив --Бучач-Львів (обговорення) 15:40, 16 лютого 2016 (UTC)
    Я б зрозумів це, якби ти сам був за фахом історик, а не лісотехник, бо коли лісотехник вказує, які традиції мають зникнути у фахових виданнях з історії, то це виглядає досить дивно — NickK (обг.) 17:22, 16 лютого 2016 (UTC)
    NickK Іноді - збоку видніше. 1) А ти таки не можеш не грубити, молодий віком чоловіче. 2) Хандричитись - так хандричитись. 3) Лісотехніка - то давно (поза 20 років). Хоч з відзнакою. 4) Тим більше, коли вказує людина, яка [46] в історичну тематику не дуже то внесок зробила. 5) Повторюю: не має бути подвійних стандартів. А так що: то ти раз крутиш світом так, іншого разу - сяк. Ґунтер Сенявський (читай УІЖ, № 5, 2015. - С. 50. Там є Яромир-Ґебгард). 5) Фірлєї - за Несецьким - спольщені німці. Чує і бачить NickK? Читай УІЖ - там є певний прогрес. 6) Про Вирського. дядько називає представників роду князів Корецьких по-польськи. А вони - зрущені литвини-Гедиміновичі (так вважається). Так тут - «непочатий край роботи». Дмитро. --Бучач-Львів (обговорення) 09:47, 17 лютого 2016 (UTC) Краще скажи: хто автор цієї статті? Драчинський Теофіл Миколайович - чого так виґльонда?
    Я саме вище й процитував УІЖ, і там Петро Фірлей, а не Пйотр. Решту твоїх коментарів залишу без відповіді, бо вони жодного стосунку до цієї дискусії не мають, якщо маєш бажання, можемо обговорити їх в іншому місці. Вважаю, що на моє питання про наявність інших джерел з Пйотром Фірлеєм ти відповів — NickK (обг.) 10:11, 17 лютого 2016 (UTC)
    Оце вірно - вважай. А може, Петро Фірлеєнко - для чистоти жанру? Жи би всьо - і тілько по-україньски. --Бучач-Львів (обговорення) 14:34, 24 лютого 2016 (UTC)
    ВП:НДАNickK (обг.) 17:06, 24 лютого 2016 (UTC)

Ян_ПфістерЙоган Пфістер[ред. код]

німець--Бучач-Львів (обговорення) 12:40, 12 лютого 2016 (UTC)

  • А чоми Йоган? Johann = Йоганн. В Енциклопедії Львова він Йоганн (Ян) Пфістер, але ніякого Йогана там нема — NickK (обг.) 13:33, 12 лютого 2016 (UTC)
  • Так, Йоганн, а не Йоган. Я би взагалі редирект Йоган Пфістер видалив. Або перейменував би Йоган Пфістер на Йоганн Пфістер без залишення редиректу--Unikalinho (обговорення) 15:16, 12 лютого 2016 (UTC)
  • А от чи варто перейменовувати нашу статтю? Треба джерела порівнювати. Бо він "можливо, голландського походження", тобто голландський варіант Ян не такий уже й неправильний навіть якби ця людина була нашим сучасником, не кажучи вже про 17 століття. Поки Symbol neutral vote.svg Утримуюсь, джерела шукати ліньки--Unikalinho (обговорення) 15:19, 12 лютого 2016 (UTC)

У статті є україномовні джерела. Як там? Може годі номінації без джерел робити?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:43, 12 лютого 2016 (UTC)

З тих трьох, що там наведено, авторитетним можна вважати тільки перше. Мені воно недоступне, тож я не знаю, як воно каже. Але є ж, можливо, й інші джерела...--Unikalinho (обговорення) 18:08, 12 лютого 2016 (UTC)
Мені все одно - чи Йоган, чи Йоганн. Згідно фонетики - ми ж кажем Йоган. НіскК, читай джерела в статті - там Йоган. З тобою, ЮеАртемісе, не бажаю спілкуватись через твої ж непорядні дії. Будь ласка, прибери сам з моєї СО своє писання. Дмитро. --Бучач-Львів (обговорення) 16:53, 13 лютого 2016 (UTC)
Unikalinho Б. Тихий - працівник Бережанського ДІАЗу. http://www.diaz.org.ua/ --Бучач-Львів (обговорення) 20:46, 13 лютого 2016 (UTC)
@Бучач-Львів:. Прочитав джерела, але там не Йоган, а Ян, тож після аналізу джерел я Symbol oppose vote.svg Проти:
У трьох провідних енциклопедіях, де йому присвячена окрема стаття (ЕУ, УРЕ, ТЕС) він Ян Пфістер, і ці джерела очевидно повинні мати перевагу. До того ж оскільки походження діяча спірне, він міг бути як німецький Johann, так і нідерландський Jan — NickK (обг.) 00:49, 25 лютого 2016 (UTC)
NickK Звідки в Сілезії так масово можуть взятись нідерландці? --Бучач-Львів (обговорення) 07:08, 25 лютого 2016 (UTC) NickK тут варто запитатись також в к-ча Aeou, бо то і його тема.--Бучач-Львів (обговорення) 07:10, 25 лютого 2016 (UTC)
Масово? Та достатньо одного — NickK (обг.) 10:22, 25 лютого 2016 (UTC)
NickK То якось би джерело про то, що дядько Пфістер з Нідерляндів, прочитати.--Бучач-Львів (обговорення) 08:05, 27 квітня 2016 (UTC)

Солений огірокКвашений огірок[ред. код]

Хтось поставив шаблон, але не створив номінацію. Як я розумію, це традиційне нерозрізнення форм "консервації"--ЮеАртеміс (обговорення) 13:13, 7 лютого 2016 (UTC)

Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося. Чигир. у.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 232.

Сам я Symbol neutral vote.svg Утримуюсь --ЮеАртеміс (обговорення) 13:13, 7 лютого 2016 (UTC)

Зауважу, що паралельно стоїть шаблон на об'єднання статей. Я б об'єднав.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:35, 7 лютого 2016 (UTC)
  • Питання. Солений огірок чи солоний огірок ? Солений огірок чи огірок солений ? Однина чи множина ? --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 9 лютого 2016 (UTC)
    Так, до речі, краще множина, бо якось дивно про ОДИН огірок вести мову.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:36, 9 лютого 2016 (UTC)
    Див. ВП:ІС#Однина, називний відмінок. Ще можлива назва. Соління огірків ? Повідомте (дайте посилання) рецепт(и) квашених огірків. Відомі рецепти (у статті і в книгах) стосуються солених (не квашених) огірків. Солені огірки також хрумтять. Цитую: "між методами квашення і соління принципової різниці немає" (Квашення). --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 10 лютого 2016 (UTC)
    Але ж однина звучить некоректно для живого мовлення. І якщо немає, то давайте об'єднувати статті, адже відповідає традиції спільного іменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:23, 10 лютого 2016 (UTC)
    У даному випадку віддаю перевагу множині. Де рецепт(и) квашених огірків ? Може, є, та ще не знаю. Спробуйте відповісти на всі мої питання, які вже є тут. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 11 лютого 2016 (UTC)
Поки знайшов лише одне джерело, де згадується про особливості іменування: При тривалому солінні, називають квашеними.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:00, 12 лютого 2016 (UTC)
Ви просили рецепти: