Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Скобелєви[ред. код]


Статті без україномовних джерел. Очевидна помилка перекладача. Дивимося Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ (§ 104).--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 26 серпня 2016 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, ці імена є в україномовних джерелах: як Олександр Скобелєв (УЛЕ та УРЕ), так і Михайло Скобелєв (ЕІУ та ЕСУ) — NickK (обг.) 12:47, 26 серпня 2016 (UTC)

КузмінКузьмин[ред. код]

Виправте назву села ПМР. Джерело назви--46.200.155.188 14:46, 19 серпня 2016 (UTC)

ШабатШабаш[ред. код]

Зазираємо в "сумне провалля" і бачимо, що українською шабат буде шабаш.

ША́БАШ, у, чол.

  1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виходити на місто, бо в шабаш усі її товаришки прибиралися в капелюхи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74).
  2. міф. За середньовічними повір'ями — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується. диким розгулом. — Ходив я, ходив, а тоді сів на якесь чортовиння і думаю, що треба мені отут чекати світанку, доки ота вся нечисть на мітлах не розкомандирується по своїх квартирах, бо, видно, натрапив я на їхній шабаш.. Сиджу, зубами видзвонюю з переляку, а вони таке виробляють, що шапка на голові підіймається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Шабат же відсутній в цьому словнику.

А відьомський шабаш перейменувати на шабас або шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 19 серпня 2016 (UTC)

ША́БАС, у, чол., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Іван Франко, VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 269).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Справа в тому, що це у нас запозичення з ідишу, а не івриту.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 19 серпня 2016 (UTC)

Як варіант: зробити шабаш "багатозначністю", а статті шабаш (єврейський) і шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 19 серпня 2016 (UTC)

  • Тут треба обережніше - є 2 різних слова з різними наголосами і різними значеннями: шабаш і шабаш. Треба це якось врахувати в багатозначності--V Ryabish (обговорення) 08:54, 19 серпня 2016 (UTC)
    • Так, є ще значення шаба́ш. Тому найкраще шабаш зробити "багатозначністю". Перевірив по ulif'у - там теж немає шабату і є шабаш (з підписом "суботнє свято у юдеїв"). У статті русизм.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:57, 19 серпня 2016 (UTC)

ШАБА́Ш, у, чол., розм.

  1. також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи). Поки свисток посвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 173); Того дня по шабашу на загальнозаводських комсомольських зборах Яремчука обрали до президії (Микола Трублаїні, I, 1955, 137); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 142).
  2. у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець. Незабаром йому за знамено Георгія почепили. А тут і війні шабаш! (Панас Мирний, I, 1949, 233); — Якщо складете зброю, то всьому шабаш! (Олесь Гончар, II, 1959, 404);
    // Те саме, що годі 1. [Павло:] Тепер і я скажу: шабаш памороки бабам заморочувать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 356); [Бєлін:] Так... так... Ну, тепер уже шабаш, Анно (Ярослав Галан, I, 1960, 404).
  3. виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось. — Шабаш! — кинувши шапку об землю, крикнув Грицько (Панас Мирний, I, 1954, 302); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні. Панас Гомін кліщами кинув залізо у воду.. — Шабаш, Романе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Symbol oppose vote.svg Проти Але ж треба заглядати не лише до словників, а й до енциклопедій. Наприклад, УСЕ:

ШАБАТ

євр. культовий день відпочинку - 7 день тижня (субота); в цей день обов'язкова відмова від праці, увесь час присвячується молитві й богослужінню, а також родині.
Можна ще зазирнути до фахових релігійних джерел (наприклад, РІСУ):

Сказано в Торі (Буття 2:2) „І скінчив Б-г дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив („вайшбот” — звідси „шабат” — „спокій”) у Дні Сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив

Виходить, що словники окремо, реальний вжиток в енциклопедіях і фахових джерелах окремо. Фактично виходить, що українська мова змінилася: якщо в довоєнні часи шабаш асоціювався переважно з євреями, то зараз шабаш асоціюється переважно з відьмами, а з євреями тепер асоціюється шабат. Я дуже сумніваюся, що сучасні українські джерела з юдаїзму пишуть про шабаш, принаймні я таких не знайшов — NickK (обг.) 09:28, 19 серпня 2016 (UTC)
УСЕ вперто і послідовно займається словотворчістю і запровадженням неологізмів. Що в УРЕ? Явище не суто "фахове", а тому маємо і літературну норму враховувати. Щонайменше створити дизамбінг.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:52, 19 серпня 2016 (UTC)
І чому це Ви норму засвідчену словником 1980-го року називаєте довоєнною?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 19 серпня 2016 (UTC)
«(„вайшбот“ — звідси „шабат“ — „спокій“)» - тут бачу лише транслітерацію івриту з українським перекладом. Це не українська мова і не українські слова. Взагалі, джерела з іудаїзму сповнені іншомовними вставками, а не адаптованими запозиченнями. Максимум неадаптованими варваризмами.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 19 серпня 2016 (UTC)
Норма, мабуть, довоєнна, бо словник 1980 року виданий за часів Брежнєва, коли єврейська тематика була зрозуміло в якому стані. Якщо подивитися РІСУ, то там у юдеїв суцільний шабат: Через шабат дніпропетровські юдеї перенесли дату церемонії покладання квітів до монумента Слави; Як інформує сайт Дніпропетровської єврейської общини, «Служба 910» працює цілодобово, включаючи Шабат і єврейські свята; Також повідомляється, що в Менорі дотримуватимуться законів шабату; Свого часу в Рівному проживало багато євреїв. Їхня щоденна їжа, крім шабату (сьомий день тижня), особливо не відрізнялася від тієї, яку споживали українці; Святкувати новий рік паломники будуть два дні, потім наступає шабат і вже після нього паломники почнуть збиратися додому тощо. Шабаш же у них язичницький та відьмацький: свято потрапило і до Ірландії, а не навпаки, як думають деякі, що нібито трансформувалося з перед-християнського язичницького шабашу; дійсно є намір провести «магічний» шабаш – Церква розцінює це як цинічну провокацію; Шабаші сатаністів у столиці відбуваються на Байковому кладовищі, в Зеленому театрі; озповідь про шабаш, який закінчився сексуальною оргією в міліцейському гуртожитку; Великодньої ночі відьми нібито злітаються до Києва на шабаш. Видно розділення: у євреїв шабат, у язичників шабаш — NickK (обг.) 10:39, 19 серпня 2016 (UTC)
Журналісти часто відхиляються від норми. Вікі це не дозволяє власна політика.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)
Мова не лише про журналістів. Якщо пошукати в Google Scholar:
  • серед перших 100 результатів на шабаш: 76 на відьомський шабаш, 15 про «антиукраїнський шабаш» (або подібне), 5 на прізвище Шабаш, 3 на єврейську суботу (з них одна цитата зі Сковороди та два про Середньовіччя), 1 на кримськотатарський обряд. Очевидна асоціація з відьмами.
  • серед перших 60 результатів на шабас: 53 на прізвище Шабас, 6 на єврейську суботу (4 цитати з Франка та по одній з Миколи Голубця та Сковороди), 1 на «антиукраїнський шабас». Є асоціація з єврейською суботою, але джерела дуже старі.
  • серед перших 100 результатів на шабат: 93 на прізвище Шабат, 7 на єврейську суботу. Досить гарна ознака, що це слово усталене в українській мові (прізвище Шабат доволі поширене, близько 500 носіїв в Україні), і однозначно асоціюється з єврейською суботою — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)

ВП:МОВА нам каже: "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником." (це пн.1). Шабаш у відповідному значенні там наявний. Шабату немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:34, 19 серпня 2016 (UTC)

А пн.5 політики "ВП:МОВА" каже нам, що назва статті у нашому випадку (випадок, коли літературне слово менш вживане та застаріле) усе одно має відповідати словнику. Несловниковий варіант має бути перенаправленням. ("У цьому разі заголовок основної статті вибирається згідно з п.п. 1-4, але при цьому рекомендується створити статті-перенаправлення, заголовки яких відображали б усі існуючі варіанти написання.")--ЮеАртеміс (обговорення) 10:38, 19 серпня 2016 (UTC)
Пн. 4: "Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів." Слово там наявне лише в варіантах шабаш та шабас.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:43, 19 серпня 2016 (UTC)
Це формально правильно, але дуже дивно і неприродньо. Хоча б з точки зору поваги до єврейської громади: україномовні євреї пишуть про шабат, ми ж, виходить, нав'язуватимемо їм шабаш — слово, яке зараз має виразно негативний відтінок в українській мові. Мені не здається це вдалим підходом для енциклопедії — NickK (обг.) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)
Шабас для Вас має відтінок? Майже тотожне ідишному оригіналу шабес. Це компроміс?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 19 серпня 2016 (UTC)
Шабас взагалі найбільш відомий як Управління в'язниць Ізраїля (he:שב"ס), тож у євреїв будуть ще гірші асоціації — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)
Ну, я проти порушення вікіполітики. Для мене це очевидний русизм. Якби "уліф" знав шабат поряд з рештою, чи хоча б не знав єврейський шабаш, то можна було б обійти це правило.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 19 серпня 2016 (UTC)
Який русизм? Це ж з івриту he:שבת, та й сучасним ідишем це теж yi:שבת (шабат), то лише старим ідишем שאַבעס (шабес). Та й сучасне мовознавче джерело рекомендує вживати саме Шабат («Sabbath» – день відпочивання, субота, шабат (у євреїв), тоді як слово «шабаш» (з малої літери) має негативно-зневажливу конотацію) — NickK (обг.) 14:07, 19 серпня 2016 (UTC)
З івриту через російську. Словники позначку стилістичної маркованості не дають та "нейтрального" варіанту не знають. Чи Уліф теж "довоєнщина"? Ну, я свою думку висловив. Я за подачу шабату як альтернативної назви, а не основної. І яким би не було рішення по єврейському ша́басу-шабату, стаття "шабаш" має стати дизамбінгом, адже єврейський день непраці це основне значення за словниками.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:31, 19 серпня 2016 (UTC)

ЕнеолітМідний вік[ред. код]

Такий заголовок писали в Українській радянській енциклопедії. Так більш зрозуміліше, і по-нашому.--46.200.151.31 14:11, 18 серпня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, точно не вік. Мідна доба ще можна обговорити, але віком називати це неправильно — NickK (обг.) 14:15, 18 серпня 2016 (UTC)
А чому неправильно? "Великий тлумачний словник з-поміж 5 значень слова "Вік" подає, зокрема, і таке:
  • 3. Період часу, виокремлений за певними ознаками; епоха. Середні віки//. Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі.
Тобто запропонований варіант назви цілком припустимий з лінгвістичної точки зору. Інша річ, що варто навести більш-менш релевантну статистику стосовно того, яка з 3 слів вживається частіше. Я б вибрав той, варіант, в якому присутнє слово "мідь". Звичайно, всі 3 перенаправлення треба залишити.--V Ryabish (обговорення) 18:46, 18 серпня 2016 (UTC)
У нас Бронзова доба, Залізна доба, Кам'яна доба — і раптом мідний вік. Чому б раптом? Тут або решту статей треба перейменовувати, або простіше цю перейменувати на добу (або взагалі не перейменовувати, бо є й Палеоліт).
В ЕІУ порядок такий: МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК, уживаніше — енеоліт (від лат. aeneus — мідний — і грец. λίϑος — камінь), рідше — халколіт (від грец. χαλκός — мідь — і λίϑος — камінь), мідний вік. В ЕСУЕНЕОЛІ́Т (від лат. аeneus – мідний і грец. λίθος – камінь) – доба праісторії, пов’язана з освоєнням людством першого металу – міді. Датована 6–4 тис. до н. е. Ін. назви – халколіт (від грец. χαλϰƴς – мідь і λίθος – камінь), мідно-кам’яний вік. За всіма ознаками варіант Енеоліт переважає як мідний вік, так і мідну добу — NickK (обг.) 20:32, 18 серпня 2016 (UTC)
Я просто хотів звернути увагу на те, що всі 3 варіанти (енеоліт, мідний вік, мідна доба) є припустимими і вживаними. І що бажано систематизувати подібні назви і привести їх до однакового вигляду, наскільки це можливо, звичайно. Але керуючись не власними уподобаннями, а більш-менш повною статистикою щодо вживаності кожного із варіантів. Зберігши (чи створивши у разі відсутності) всі можливі варіанти перенаправлення --V Ryabish (обговорення) 20:41, 18 серпня 2016 (UTC)

ГершуновкаГершунівка[ред. код]

Виправте назву ПМРівського села. Доказ: україномовна газета ПМР--46.200.151.31 14:01, 18 серпня 2016 (UTC)

Symbol support vote.svg За.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:08, 19 серпня 2016 (UTC)

СіетлСієтл[ред. код]

Посилаюся на ulif та правило Правопису § 91. E, Ö, EU: "...після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е..."--ЮеАртеміс (обговорення) 15:30, 7 серпня 2016 (UTC)

Джерела на пропоновану назву? В Уліфі є обидва варіанти--Unikalinho (обговорення) 03:52, 8 серпня 2016 (UTC)
Гугль; конкретний приклад: Сієтл залишився без світла (zik).--ЮеАртеміс (обговорення) 05:16, 8 серпня 2016 (UTC)
Добре, тепер порівняйте вживаність обох варіантів у джерелах--Unikalinho (обговорення) 18:34, 10 серпня 2016 (UTC)
Все зводиться до вживаності, коли жоден з варіантів не має додаткових аргументів. Тут є - правопис.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:58, 10 серпня 2016 (UTC)
Про правопис ми вже дискутували в обговоренні по масовому перейменуванню іе/іє. Я так розумію, Ви, не добившися свого там, вирішили тепер по одному пропихати. А там якраз і говорилося в підсумку: зважати на вживаність--Unikalinho (обговорення) 02:38, 11 серпня 2016 (UTC)
Там про імена єврейського походження. І там сказано в підсумку просто розглядати окремо за ВП:МОВА. Вважаю вживаність останнім про ранжиру і вазі аргументом. Якщо назва застосовується і на її боці правила - то у неї, як на мене, пріоритет.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 11 серпня 2016 (UTC)
Що значить "застосовується"? Якщо десь один раз знайдеться через іє, а безліч разів через іе, то це ще не привід іменувати через іє, навіть якщо довести, що Правопис так вимагає. Це типове ВП:НДА. Треба щоб хоча б якийсь баланс між двома варіантами був--Unikalinho (обговорення) 20:47, 15 серпня 2016 (UTC)
Записувати Правопис в НДА це вже хамство якесь. Раз не один. Достатньо вживане. А між двох вживаних треба вибирати правильне.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:11, 15 серпня 2016 (UTC)
Ну так і доведіть, що вживаність приблизно однакова. А то я практично всюди бачу "Сіетл", а Ви тільки якісь півтора випадки з "Сієтлом" навели і вже кричите про "вживаність"--Unikalinho (обговорення) 03:55, 16 серпня 2016 (UTC) А в НДА я Ваші дії записую, а не Правопис -- бо вони (Ваші дії) якраз так і виглядають--Unikalinho (обговорення) 03:56, 16 серпня 2016 (UTC)
Поки що я бачу практично всюди "Сіетл". Навіть коли набрав у гуглі "Сієтл" і відфільтрував лише сторінки укр. мовою, то знайшов ось таке--Unikalinho (обговорення) 04:01, 16 серпня 2016 (UTC)
А фільтрація нащо? Де ще є Є? Он, вище посилання на кілька тисяч вжитків + можете зазирнути у книжки. Зокрема в книжці про історію телебачення України згадується телеміст Ленінград-Сієтл [1]. І повторюю: я вважаю, що визначати лише за вживаністю можна тільки тоді, коли немає додаткових аргументів. Тут Правопис додатковий аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 16 серпня 2016 (UTC)
Цей дірявий Правопис не прописує всі подібні випадки. Тож не згоден, що в цьому питанні він є аргументом. Власне про це і йшлося в обговоренні "іель/ієль"--Unikalinho (обговорення) 08:27, 16 серпня 2016 (UTC)
Посилаюсь на УЛІФ — Янисъя́рві і Кишенеу й закриваємо. Оригінальні дослідження і власна освіта, то до відповідних закладів, університетів і бібліотек. Вони в державі безкоштовні, на відміну від інтернету.--Dim Grits 09:51, 9 серпня 2016 (UTC)
Вибачте, але наші державні картографи теж часто страх такий, як зазначене, видають.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:56, 9 серпня 2016 (UTC)
Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти - щодо УЛІФу та Правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:58, 9 серпня 2016 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Страшенно подібно на Вікіпедія:Перейменування статей/Майкл Овен → Майкл Оуен, тільки тепер ролями помінялися. А так аналогія повна -- і щодо вживаності, і щодо формальної відповідності Правопису. Тоді здоровий глузд вирвав перемогу. Що зараз?--Unikalinho (обговорення) 20:51, 15 серпня 2016 (UTC)

Жодної аналогії. Там точився спір щодо наявності звуку w. Тут про звуки мова не йде. Все чітко: немає стику морфем - йотуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:15, 15 серпня 2016 (UTC)
Та я не про цю аналогію :) Я про принципи підходу -- ось тут аналогія--Unikalinho (обговорення) 03:53, 16 серпня 2016 (UTC)
  • Спробував розібратися:
    • Правопис. § 91 доволі однозначно вимагає писати Сієтл, але теоретично це може бути винятком.
    • Енциклопедії. Окремі гасла: в УРЕ Сіетл (окреме гасло), в УСЕ Сіетл. Інше: в Сієтл, в ЕСУ як Сіетл (частіше), так і Сієтл (рідше). На жаль, фактично жодна з цих енциклопедій не є еталоном дотримання правопису.
    • Словники. В УЛІФі є обидві назви, спробував пошукати в інших. Словник-довідник «Дзвона чи дзвону?» містить Сієтл, ось цей словник (схоже, електронна версія «Українського орфографічного словника» Чумака) містить Сієтл. Чи може хтось перевірити за паперовою версією «Українського орфографічного словника» Чумака? Або чи може хтось навести словники з варіантом Сіетл, крім УЛІФа?
    • (Додатково) Офіційні документи. Планували відкрити консульство в Сієтлі, а відкрили його в Сіетлі.
    Загалом досить очевидно, що вживаються обидві назви, але я не можу знайти ознак ні того, що назва Сієтл є однозначно правильною, ні того, що назва Сіетл є однозначно правильною — NickK (обг.) 15:08, 25 серпня 2016 (UTC)
    А правило Правопису не така ознака? Думаю, через вживаність нейотований варіант таки треба зазначити в шапці, але головним поставити саме правописний.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 25 серпня 2016 (UTC)
    @UeArtemis: Існують же винятки. Якщо у вас є паперовий орфографічний словник, можете, будь ласка, перевірити за ним? Дякую — NickK (обг.) 17:26, 25 серпня 2016 (UTC)

Аріанська_вежа-каплиця_(Тихомель)Каплиця Сенют[ред. код]

є інші родові каплиці в Україні. Зокрема, Каплиця Боїмів, Каплиця Бучацьких, Каплиця Домагаличів, Каплиця Кампіанів, Каплиця Свейковських тощо --Бучач-Львів (обговорення) 12:19, 13 квітня 2016 (UTC) Прошу приєднатись до обговорення Користувач:Pohorynsky.--Бучач-Львів (обговорення) 12:23, 13 квітня 2016 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, те, що у Вікіпедії є інші статті, ніяк не спростовує аргументи з попереднього обговорення: Вікіпедія:Перейменування статей/Каплиця Сенют (Тихомель) → Аріанська вежа-каплиця (Тихомель). Нагадаю, по-перше, сама стаття пише, що приналежність до аріанців не є спірною, а приналежність до Сенют гіпотетична, по-друге, нема жодного джерела (ні українською, ні польською, ні російською) на назву Каплиця СенютNickK (обг.) 14:36, 13 квітня 2016 (UTC)
    NickK Особливо «залізний аргумент» - що то не Каплиця Сенют. Відсутність такої назви у джерелах (шукав - дійсно, поки не знайшов) - не привід так назвати статтю. --Бучач-Львів (обговорення) 12:44, 14 квітня 2016 (UTC) P.S. Як там з «носінням вибачень»?
    Стаття ж сама пише: Призначення каплиці під усипальницю Сенют ґрунтується на усному місцевому переданні, що набуло поширення завдяки авторам ХІХ століттяNickK (обг.) 12:46, 14 квітня 2016 (UTC)
    NickK Ось тут [2] (Tychoml) сказано, що, згідно з переказами, мав бути гробівець Сенют. Тут частково повторено [3] і сказано, що мало місця. А ми якраз і знаєм про небагатьох представників роду. --Бучач-Львів (обговорення) 06:33, 15 квітня 2016 (UTC)
    Так там написано саме те, про що я й кажу: воно називається kaplica aryańska, а за переказами кажуть, що там усипальниця Сенют. То цілком логічно й залишити в назві аріан та розповісти про перекази в тексті — NickK (обг.) 06:36, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Переважна більшість поляків з часів Сигизмунда ІІІ не дуже ставляться до поляків-протестантів. А тут, так би мовити, - якісь русини (українці). Тому то не дуже аргумент проти назви, що вони пишуть власне так. Достатньо прочитати статті про Сенют з Польського біографічного словника, де чітко кажуть, що вони - «протектори» аріянства. Кальвіністи (зокрема, Радивили) так само ховали тоді своїх багачів в каплицях чи кальвінських зборах. Так що варто згадати у назві каплиці Сенют, які - а про це вже є джерела - були покровителями аріянства в тім «керунку». --Бучач-Львів (обговорення) 08:02, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але ж мова не лише про поляків. Усі україномовні, польськомовні та російськомовні джерела називають її аріанською / соцініанською вежею / каплицею в різних комбінаціях. І, з іншого боку, жодне джерело не називає її каплицею Сенют. А це вже не можна пояснити поглядами поляків — NickK (обг.) 08:56, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK назва статті не обов'язково має співпадати з аналогами у джерелах. Тим більше, у джерелах кажуть про Сенют. І тут ситуація аналогічна - про руських панів мало хто писав. Погоринський, певне, найбільше знає тему. --Бучач-Львів (обговорення) 10:06, 15 квітня 2016 (UTC)
    Але якщо є більш-менш усталена назва в джерелах, але ми принципово обираємо іншу назву, яка не використовується взагалі ніде, це називається оригінальним дослідженнямNickK (обг.) 10:17, 15 квітня 2016 (UTC)
    NickK Чекав, коли буде такий закид. Але ця назва, вважаю, бодай тому не ОД, що у тексті сказано про Сенют. --Бучач-Львів (обговорення) 11:22, 17 квітня 2016 (UTC) стосовно «устаканеності» - про деякі совіцкі та постсовіцкі «усталеності» зайвий раз повторювати не буду.--Бучач-Львів (обговорення) 11:24, 17 квітня 2016 (UTC)
    Я вже зазначив, що джерел взагалі нема. Польських теж нема, російських дореволюційних теж нема, українських діаспорних теж нема, джерел часів незалежності теж нема. Це просто всесвітня змова якась — NickK (обг.) 13:07, 21 квітня 2016 (UTC)
    Це не всесвітня - а московсько-більшовицька змова, яка плювала на «панів» і пам'ять про них. --Бучач-Львів (обговорення) 08:45, 22 квітня 2016 (UTC)
    І тому SgKP називає її kaplica aryańska. Так, звісно, тут Москва й більшовики винні — NickK (обг.) 12:09, 22 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже також, що це каплиця Сенют. А тому, хто відбілює «добродіїв» з Москви й більшовиків, вчергове скажу нарешті прочитати Вікіпедія:Іменування статей, пункт Доречність назви, розділ Вибір назви статті, і не товкти воду в ступі. Особливо, коли, так би мовити, мова про грушки… --Бучач-Львів (обговорення) 09:25, 24 квітня 2016 (UTC)
    SgKP каже, що згідно з переказами це мала б бути усипальня Сенют (podług podania miał to być grobowiec Sieniutów). Якщо джерело не має сумнівів щодо того, що каплиця аріанська, але має застереження, що свідчить, що автори не впевнені, що це каплиця Сенют, чому ми маємо вживати непевну назву? Адже жодне джерело однозначно не стверджує про приналежність Сенютам, за всіма джерелами ця приналежність або припускається, або спирається на легенди чи перекази — NickK (обг.) 11:26, 28 квітня 2016 (UTC)
    1. Читаємо що таке каплиця. 2. Оскільки атрибуція пам'ятки комусь іншому відсутня закріплюємо її за Сенютами за замовчуванням.
  • Symbol support vote.svg За як і було Каплиця Сенют (Тихомель). Назва найбільш влучна, лаконічна та доречна. Вона характеризує об'єкт і творить цілісність у просторі назв подібних пам'яток. Див. напр. Каплиця Боїмів. Даний об'єкт ще не є настільки впізнаваним як львівська каплиця тому географічна прив'язка у назві необхідна для ліпшої орієнтації пошуковця. Аналогічно як у статті Каплиця Снопковських (Белз). Перед вікіпедистами не стоїть завдання тягнути до Вікіпедії незграбні назви пам'яток сформовані в радянській обліковій документації. Власне аргументи залишаються з часу першої номінації горезвісних перейменовувачів. --Pohorynsky (обговорення) 07:05, 28 квітня 2016 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per NickK, у держреєстрі нерухомих пам'яток фігурує як Аріанська вежа-каплиця, а щодо Сенют нема офіційного підтвержєення. І взагалі було зворотне обговорення, в якому прийняли рішення перейменувати на поточну назву.--Анатолій (обг.) 16:57, 9 травня 2016 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Як було сказано в обговоренні,

  1. на пропоновану назву немає жодного релевантного джерела;
  2. статус каплиці як усипальниці Сенют не підтверджений;
  3. в самій же статті подані дві цитати, в яких вказано, що пам'ятку називали аріанською каплицею;
  4. каплиця в держреєстрі нерухомих пам'яток фігурує під назвою "Аріанська вежа-каплиця".

Зважаючи на все це, рішення - не перейменовувати.--Piramidion 12:31, 16 липня 2016 (UTC)

Оскарження підсумку[ред. код]

Підбиття підсумку на підставі "аргументів" сторони заперечення якось по-дурному виглядає. Вважаю обговорення слід продовжити для з'ясування думки інших учасників вікіпедії які хоч щось в тому петрають і можуть не лише тішити власне еґо. --Pohorynsky (обговорення) 20:25, 24 липня 2016 (UTC)

Тобто люди, які 4-5 років займаються проведенням конкурсу «Вікі любить пам'ятки», не петрають в пам'ятках?--Анатолій (обг.) 20:39, 24 липня 2016 (UTC)
Користувач:Ahonc І на старуху биваєт праруха… --Бучач-Львів (обговорення) 09:08, 26 липня 2016 (UTC) Он в ЕІУ догадались же ж назвати каплицю Блажовських[4] у Язловці .... костьолом Успіння Дви Марії. Фото 2010. (Том 10. С. 729).
Якщо помиляється одне джерело, в це ще можна повірити. Якщо всі джерела називають пам'ятку винятково аріанською вежею або каплицею і пишуть про атрибуцію Сенютам як припущення, дуже важко повірити, що помиляються всі зразу — NickK (обг.) 13:02, 26 липня 2016 (UTC)
Досить часто плутають наші джерела, які прийнято вважати авторитетними, Социніанство та Аріянство. --Бучач-Львів (обговорення) 09:32, 28 липня 2016 (UTC) Тільки що ще раз перечитав біограм П. Сенюти в Polski Słownik Biogr - ні слова про аріанство, вказує: відомості інших про збір Польських братів чи родову гробницю Сенют. --Бучач-Львів (обговорення) 09:50, 28 липня 2016 (UTC)

Завершені обговорення[ред. код]

Архів

Поточні виноски[ред. код]