Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроєкти
 
Категорія Категорія • Каталог
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки[ред. код]

Лиликоподібні → Рукокрилі[ред. код]

Назва "Рукокрилі" використовується у науковій та популярній літературі, а також у джерелах, наведених у цій статті, набагато частіше за назву "Лиликоподібні", а також є прямим перекладом латинського оригіналу "Chiroptera". Текст статті звучить так, ніби "Chiroptera" є другорядною назвою, хоча це загальноприйнятий термін (https://www.iaszoology.com/classification-of-mammals/ http://www.zoobank.org/References/9b2851c9-a9fe-4f64-b509-aa7e8b71148e), використовуваний, наприклад, на англомовній Вікіпедії. Посилання: http://www.terioshkola.org.ua/library/review/zykov-2006-mamordo-review.pdf https://dovidka.biz.ua/ryad-rukokrili/ http://www.zoolog.com.ua/povedinka48.html https://osvita.ua/vnz/reports/biolog/23217/ http://www.bat-kharkov.in.ua/ua/--RicardoNixon97 (обговорення) 08:23, 11 червня 2021 (UTC)

Оленеподібні → Парнокопитні[ред. код]

Абсолютна більшість наукової літератури, навіть наведеної у цій статті, використовує назву "Парнокопитні", що є аналогом до латинської назви "Artiodactyla". Назва "Оленеподібні" є малопоширеною, а також не відображає реального різноманіття цього ряду, у якому родина Оленеві не складає більшості видів. Текст статті звучить так, ніби "Artiodactyla" є другорядною назвою, хоча це загальноприйнятий термін (https://www.iaszoology.com/classification-of-mammals/ https://rcin.org.pl/Content/13017/BI002_2613_Cz-40-2_Acta-T44-nr29-289-307_o.pdf https://www.itis.gov/servlet/SingleRpt/SingleRpt?search_topic=TSN&search_value=180692#null), використовуваний, наприклад, на англомовній Вікіпедії. Посилання: http://www.terioshkola.org.ua/library/review/zykov-2006-mamordo-review.pdf https://osvita.ua/vnz/reports/biolog/26939/ https://subject.com.ua/biology/universal/92.html http://aroundnature.info/uk/ryad-parnokopytni/ --RicardoNixon97 (обговорення) 07:48, 11 червня 2021 (UTC)

Альфред Гічкок → Альфред Хічкок[ред. код]

Належить до усталених прізвищ. Джерела на написання у тематичній літературі: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8] тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:52, 9 червня 2021 (UTC)

Джерела на Гічкок для балансу: ВУЕ (хоча вони непослідовні, тут інша людина записана як Хічкок), з бібліотеки Вернадського: Олег Сидор-Гібелинда "Гічкок та Україна", Т.Г. Лук'янова "Візуальна мова ілюстрації як засіб комунікації", Оксана Мусієнко "Приз отримує продюсер", Тут ще одна стаття наведеної вище Оксани Мусієнко, так і згадка про Гічкока у статті Сергія Леонтьєва. У статті Богдана Ажнюка "Англійські імена українською мовою" вказується, що усталене за радянських часів Хічкок передається в УСЕ, як Гічкок. На завершення -- варіант "Гичкок" якщо і згадується, то лише як неправильний варіант.--Divega (обговорення) 05:40, 10 червня 2021 (UTC)

Ботвінья → Ботвинник / Бурачинка / Підчас[ред. код]

Поточна назва не за правописом. Мало б бути ботвиння, але така форма вже зайнята іншим значенням. Тут страву називають «ботвиною», а тут «ботвинником».--ЮеАртеміс (обговорення) 12:29, 8 червня 2021 (UTC)

Підтримую пропозицію Якудзи щодо об'єднання зі статтею Бурачинка.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:32, 9 червня 2021 (UTC)
бурачинка чи бурячинка? --『Gouseru』 Обг. 08:19, 9 червня 2021 (UTC)
Слова ботвінья в українських словниках (і в УЛІФ) не знайшов. Якщо об'єднувати, то на якій назві зупинитися? --В.Галушко (обговорення) 13:15, 10 червня 2021 (UTC)
А підчас - це інше?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 10 червня 2021 (UTC)

Підчас, бурачинка--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 10 червня 2021 (UTC)

Якщо перейменувати, то на „ботвина“ (є така страва). Детальніше на СО статті.--Lanamy (обговорення) 17:21, 10 червня 2021 (UTC)
Підчас = бурачинка, це нова назва/синонім від пані Стефи.--Lanamy (обговорення) 17:31, 10 червня 2021 (UTC)
Підтримаю Ботвина (страва).--ЮеАртеміс (обговорення) 18:15, 10 червня 2021 (UTC)
Мабуть Ботвина (страва) найкращий варіант. У літературі зустрічається ще у п'єсах Якуба Гаватовича 1619 року --yakudza 12:25, 11 червня 2021 (UTC)

Гей, було ж, було ж там много
їсти! Не пребачу того:
Було м'ясо, поросята,
Були печені курчата,
Були там і варенії,
Були там і смаженії.
Все хороше із юшкою
Білою та і жовтою!
І тісто було варене,
Смажене та і печене.
І пироги тамо були,
Та і борщику зварили;
Та була і капустиця,
І горох, була кашиця,
Та була там і ботвина
І всілякая звірина...

Базиліка святого_Петра → Базиліка Святого Петра[ред. код]

Або Собор Святого Петра. Відповідно до правопису § 53, п. 2, прим. 1 Слова апо́стол, святи́й, преподо́бний, му́ченик та ін. пишемо з малої букви: апо́стол Матві́й, святи́й Пантелеймо́н, свята́ великому́ чениця Варва́ра, преподо́бний Серафи́м Саро́вський, блаже́нна Феодо́ра. Але Пресвята́ Богоро́диця, Свята́ Трі́йця, собо́р Свято́го Петра́ Також пропоную аналогічним чином перейменувати всі подібні статті. На мою думку, це правило є загальним. --yakudza 13:59, 4 червня 2021 (UTC)

Марк (євангеліст) → Марко (євангеліст)[ред. код]

Традиційно ми називаємо апостолів за українськими версіями їх імен. Чи є підстави робити виняток для Марка?--Unikalinho (обговорення) 13:28, 4 червня 2021 (UTC)

Об'єктно-орієнтоване програмування → Об'єктно орієнтоване програмування[ред. код]

Помилкова назва закріпилася через англійський варіант. Але в англійській мові є свій англійський словотвір, у якому поєднання з віддієслівним прикметником виконується із дефісом. В українській мові інший словотвір, який не має відступати від чинного Українського правопису (§ 40. Складні прикметники, пункт 4), в якому дозволено написання разом або окремо, але аж ніяк не через дефіс. Думка мовознавця Івана Ющука, щодо близького терміну. У самій статі 3/4 словників констатують написання разом. — Це написав, але не підписав користувач Arkan0ID (обговорення • внесок) 12:50, 21 травня 2021‎ (UTC).

Symbol support vote.svg За написання разом — тут переконали ). Symbol oppose vote.svg Проти «об'єктнозорієнтований» через його відсутність в україномовних ВП:АД. Тобто, Об'єктноорієнтоване програмування. --Рассилон 13:34, 21 травня 2021 (UTC)
Я ще трохи подумав, щодо широко розповсюдженої абревіатури ООП. Написання терміну разом зламає її. --Arkan0ID (обговорення) 14:13, 22 травня 2021 (UTC)
Неетично підміняти тему обговорення без явних ознак такої підміни, що впадали б у вічі. Навіть якщо власна думка щодо пропозиції змінилася. Цей контекст приховано від інших людей. — Ця репліка додана з IP 109.186.227.50 (обг.) 01:11, 23 травня 2021‎ (UTC)
Тема у тому щоб прибрати дефіс. Зміст теми контекстно незалежний. Більше так не буду. --Arkan0ID (обговорення) 11:02, 23 травня 2021 (UTC)
Біда у тому, що:
  • Окремо -- не відповідає змісту: це "орієнтоване (як) об'єктно", а не "орієнтоване бути об'єктним"
  • Через дефіс -- не є вірним відповідно до правопису, але, наприклад "Електронно-обчислювальна машина" -- теж
  • Разом є вірним, але ламає абревіатуру ООП --Arkan0ID (обговорення) 10:27, 25 травня 2021 (UTC)
Але ж ця проблема абревіатури при переході від написання через дефіс до написання разом не є унікальною для української мови після оновлення правопису, хіба ні? Чи є якісь загальні настанови або консенсус із цього питання? Чи існували (з'явилися) якісь настанови стосовно абревіатур у випадку таких складених слів? З повагою, --Olexa Riznyk (обговорення) 11:07, 25 травня 2021 (UTC)
Ця проблема не через оновлення правопису, а через англомовне походження терміну. В українській мові не використовується дефіс, принаймні у правописах, що виділяють цей випадок (правописи 1999, 2019), а не дають загальні поради (як правопис 1929)
  • Правопис 1929 -- через дефіс: https://r2u.org.ua/node/227 -- немає пункту про прислівники у першій частині. https://r2u.org.ua/node/261 -- Згідно з першою приміткою, слід писати через дефіс, бо маємо два наголоси: об'є́ктно-орієнто́ваний.
  • Правопис 1999 -- разом/окремо: пункти в) та г) -- разом, Примітка 1 -- окремо ("об'єктно" -- відносний прислівник).
  • Правопис 2019 -- разом/окремо: аналогічно правопису 1999
Є ще один важливий момент: object-oriented -- це не обов'язково "об'єктноорієнтований", а швидше "об'єктоорієнтований"[9], тобто слово з іменником у першій частині. І тут маємо більш однозначну картину:
  • Правопис 1929 -- разом/через дефіс
  • Правопис 1999 -- разом
  • Правопис 2019 -- разом
Також я з'ясував, що в абревіатурі можуть використовуватися не лише перші букви слів, а й частини складного слова, наприклад колишній Радіофізичний факультет КНУ -- РФФ.
Все говорить про написання разом: це відповідає всім новим правописам, абревіатура ООП зберігається.
--Arkan0ID (обговорення) 10:54, 26 травня 2021 (UTC)

Джон Вік → Джон Уік[ред. код]

Symbol oppose vote.svg Проти ICTV переклало як Вік. Та головне те, що Вік правильно з мовної точки зору. До чого має докотитись держкіно, щоб ми припинили брати його за взірець? --Igor Yalovecky (обговорення) 17:48, 10 квітня 2021 (UTC)

@Igor Yalovecky: ICTV мало власний дубляж? Якщо є два українські дубляжі, один «Джон Вік» та інший «Джон Уік», звісно, я за перший як грамотніший — NickK (обг.) 22:58, 11 квітня 2021 (UTC)
@NickK: я не знаю чи вони мали власний дубляж, та на сайті пишуть Вік. Також на гуртомі теж або винятково Вік або Вік на першому місці, хоча саму звукову доріжку я не чув. --Igor Yalovecky (обговорення) 00:33, 12 квітня 2021 (UTC)
@Igor Yalovecky: І подають на тому ж сайті трейлер, де Уік... Схоже, немає — NickK (обг.) 07:48, 12 квітня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, погоджуюся з паном Igor Yalovecky. Дякую номінаторові, що хоч не «Уїк»… --Рассилон 18:58, 10 квітня 2021 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, адже на Вікі іменуємо фільми за кінопрокатною назвою. Знаю, прокатники ті ще редиски, що таке скоїли, але не нам виправляти дійсність.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 12 квітня 2021 (UTC)

Звертаю увагу, що нещодавно без обговорення перейменували й наступні фільми: Джон Уік 2, Джон Уік 3.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:16, 12 квітня 2021 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Все говорить про те, що існує єдиний український переклад твору, і в цьому перекладі назву перекладену як Джон Уік. Традиційно для українських дубляжів фільмів чи українських перекладів книг ми обираємо серед назв україномовних перекладів, якщо такі є. Тут усе свідчить про те, що був україномовний переклад з назвою Джон Уік, і не було ніякого іншого. Звісно, назва Джон Уік неграмотна, але таку обрав перекладач. Не перша і не остання (з відхиленнями як у бік сталінського правопису — Джеррі Магуайер, так і у бік Харківського — Марсіянин (фільм)) — NickK (обг.) 07:48, 12 квітня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Якщо у прокаті Уік, то значить Уік. І якщо навіть маємо два дубляжі, то перевага звичайно ж у того, що показували в кінотеатрах, а не по телебаченню.--Кучер Олексій (обговорення) 20:44, 16 квітня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Є АД, є правопис, є мовні правила.--Юрко (обговорення) 12:58, 17 квітня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Українська Вікіпедія іменує фільми за кінопрокатною назвою, тому жодних вікі́в =]. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:30, 21 квітня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Є безліч АД на "Джон Вік", є новий правопис 2019 року який говорить що має бути "Джон Вік", є мовні правила української мови (які говорять що має бути "Джон Вік"). Окремо зазначу як автор довідки (на який і посилалися у висновку) що це лише довідка (тобто ще не відбулося широкого обговорення у спільноті укрвікі яке б прийняло його як правило чи настанову) й відтак воно немає ніякого "офіційного" статуса; ба більше з моменту його написання мною у 2016 році, про нього практично жодного разу не згадували в укрвікі (з 2016 року було менше 5 цільових посилань на це правило у рамках обговорення перейменувань, тобто воно навіть немає статусу "вживаної практики користувачів укрвкі") .--piznajko 00:14, 26 травня 2021 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Доводиться визнати пріоритет граматично неправильної назви, оскільки фільми іменуємо за прокатною версією, а Джон Уік поки що єдиний офіційний переклад.Перейменовано.--Nina Shenturk (обговорення) 21:38, 4 травня 2021 (UTC)

Доводиться визнати пріоритет граматично неправильної назви, оскільки.. — хоча відповідно до ВП:НТЗ не можна мати на увазі або натякати на те, що яка-небудь із обговорюваних точок зору є єдино правильною; (див. розділ Чому_Вікіпедія_повинна_бути_безсторонньою?:) Вікіпедія є універсальною енциклопедією, це значить, що вона містить знання людства на певному рівні узагальнення. Але ми (люди) не згодні один з одним із деяких питань; із будь-якого питання, де існують декілька поглядів, усі погляди являють собою різні теорії того, що є істиною, а їх прибічники вірять, що інші погляди «помилкові» і, отже, не є «знанням». Там, де немає згоди про те, що є «істина», там немає і згоди про те, що таке знання. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:39, 5 травня 2021 (UTC)
@Nina Shenturk: Чи є правило, яке вимагає іменування за прокатною назвою? --Igor Yalovecky (обговорення) 11:38, 6 травня 2021 (UTC)
@Igor Yalovecky: У нас є консенсус спільноти щодо іменування кінотворів. З рекомендованих там джерел для перевірки назви жодне не посилається на «Джона Віка», але база kino-teatr.ua стабільно дотримується форми «Джон Уік».--Nina Shenturk (обговорення) 12:07, 6 травня 2021 (UTC)
@Nina Shenturk: я не можу знайти ніякого обговорення спільноти щодо цієї довідки, щоб можна було сказати, що є консенсус. Я також запитав у автора. --Igor Yalovecky (обговорення) 15:35, 6 травня 2021 (UTC)

Оскарження підсумку[ред. код]

Підсумок від @Nina Shenturk: покликається до довідки і стверджує, що є консенсус спільноти щодо цього, але ця довідка не мала широкого обговорення або я не можу його знайти, також я не зміг отримати посилання на нього і від самого користувача хто написав цю довідку. І саме це обговорення спростовує твердження про консенсус спільноти. Навіть серед тих хто за перейменевання частина робить це з важким серцем. --Igor Yalovecky (обговорення) 14:39, 10 травня 2021 (UTC)

@Nina Shenturk: так Igor Yalovecky правий - Довідка:Рекомендації щодо іменування статей про іншомовні твори мистецтва - це не частина ВП:Правил і настанов а є лише довідкою (тобто не відбулося широкого обговорення у спільноті укрвікі яке б прийняло його як правило чи настанову). Про Igor Yalovecky повідомив нещодавно на СО: Обговорення довідки:Рекомендації щодо іменування статей про іншомовні твори мистецтва.--piznajko 00:04, 26 травня 2021 (UTC)

Легенди завтрашнього дня → Легенди прийдешнього[ред. код]

Назва Легенди завтрашнього дня непогана, але, як на мене, дуже дослівна. Я пропоную варіант Легенди прийдешнього. Слово tomorrow у Великому англо-українському словнику (2011): завтрашній день; майбутнє/майбуття; the citizens of the tomorrow — громадяни майбутнього. Слово прийдешній за СУМом — той, що настане/здійсниться/з'явиться/відбудеться в майбутньому. Звісно, можна було б взяти слово майбутнє, але воно видається більш загальним, а прийдешній, той, що от-от настане (підходить для завтра). Це не принципово, просто мій варіант видається мені милозвучнішим. :) —QAtlantic.mn (обговорення) 14:09, 6 травня 2021 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка: назва має корелювати / гармонувати з назвами Q21484191: Legends of Today та Q21484190: Legends of Yesterday. Symbol oppose vote.svg Проти «… майбутнього», бо це англ. future. P.S. Принаймні, за відсутності офіційного українського перекладу (торенти й т.і. не рахуються) можна трохи маневрувати ). --Рассилон 14:52, 6 травня 2021 (UTC)
Легенди сучасності, Легенди минувшини (минувшого)? --QAtlantic.mn (обговорення) 13:49, 7 травня 2021 (UTC)

Gjon’s Tears → Гйонс Тірс[ред. код]

Прохання про допомогу в іменуванні статті. Згідно з правилами іменування статей латиницею іменуються лише назви музичних гуртів та альбомів. Ім'я справжні пишуться кирилицею. Зі сценічними ім'ями, якось прямо не прописано, але ті статті, які я побачив іменуються кирилицею. Тож може доцільно перейменувати і цю? --VRar (обговорення) 06:38, 3 травня 2021 (UTC)

Здається, якщо не гурт, то пишемо кирилицею. Вікіпедія:Іменування_статей#Латинська,_українська_та_іншомовні_абетки.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:05, 4 травня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Однак ’s вказує на приналежність, тоді як Джонс скидається на Jones.--QAtlantic.mn (обговорення) 13:57, 6 травня 2021 (UTC)
Тоді ці статті Mélovin, Tayanna та інші також треба кирилізувати? --QAtlantic.mn (обговорення) 09:20, 18 травня 2021 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти З якого дива він "Гйонс"? --QAtlantic.mn (обговорення) 10:00, 22 травня 2021 (UTC)
В албанській вимові зазначено [ɟɔn] -- звук [ɟ] (див. приклади вживання в англ. версії статті). Все вказує на те, що це або м'який ДЖ, або м'який Д. У вимові в гугл-перекладачі, а також на Forvo чітко чути м'який ДЖ. Тому я пропоную кирилізувати його ім'я як Джон. --QAtlantic.mn (обговорення) 07:16, 24 травня 2021 (UTC)

Марієгамн → Мааріанхаміна[ред. код]

Вітаю всіх на цій сторінці! Користувач Dim Grits перейменував сторінку на Мааріанхаміна, з чим не згідні користувачі Кучер Олексій та Yuriz. Від себе додам: на всіх старих радянських картах вживалась виключно фінномовна назва, яка тепер не знаю. Моє слабке Symbol support vote.svg За Мааріанхаміна. Прошу всіх зацікавлених висловлюватися тут. --Yukh68 (обговорення) 10:44, 2 травня 2021 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти На жодній радянській карті не наведено ніякої аргументації, чому назва перекладена з фінської мови. Єдиною офіційною мовою на островах є шведська; всі (!!) населені пункти островів у нашій Вікіпедії транслітеровано саме зі шведської мови. Як, власне, і Аландські острови, а не Ахвенананмаан маакунта (Аландські, бо ми зі своєю меншовартістю досі не виправили вигадану за царату транслітерацію слова Åland; Онґстрьома це теж стосується). --Yuriz (обговорення) 10:52, 2 травня 2021 (UTC)
  • Зауважу, що я не був проти тієї назви. Я був проти методів, якими оперував Dim Grits при цьому самостійному та неочевидному перейменуванні. Чомусь же сам цей користувач за своє хамство та матюки, які виписува на ВП:ЗА!, не заблокований, а аж по-дружньому «попереджений». Переконаний, що якби це був хтось з інших навіть досвідчених користувачів, то був би точно заблокований. Очевидно, в користувача є якийсь імунітет. Інакше це пояснити ніяк не можна. Безкарність порушників породжує те, про що писав Dim Grits. Його твердження, на жаль, підтвердилися. Не енциклопедія, а шапіто.--Кучер Олексій (обговорення) 11:15, 2 травня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Маарінгаміна--Юрко (обговорення) 12:18, 2 травня 2021 (UTC)
    Дозвольте поцікавитися аргументацією такої назви. Ми ж не голосуємо, а аргументуємо, чи не так?
    Чому назву населеного пункту слід перекладати з фінської, а не шведської? --Yuriz (обговорення) 14:52, 2 травня 2021 (UTC)
    Бо це Фінлядія. Є джерело - Універсальний словник-енциклопедія--Юрко (обговорення) 16:16, 2 травня 2021 (UTC)
    Це Аландські острови, а це суттєво змінює картину. Почитайте, будь-ласка, Конституцію Фінляндії, параграфи 25, 58, 75 та 120. Також поцікавтеся, будь-ласка, як транслітеруються всі інші населені пункти Аландських островів українською мовою. Дякую. --Yuriz (обговорення) 16:23, 2 травня 2021 (UTC)
    Це Фінляндія, хай навіть, і автономна територія.--Юрко (обговорення) 08:47, 3 травня 2021 (UTC)
  • Ambox important.svg Додано розділ: Марієгамн#Назва. --Yuriz (обговорення) 16:10, 2 травня 2021 (UTC)

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Фінгеокадастр офіційно унормовує назву столиці шведською Helsingfors, фінською Helsinki (ніякої кирилиці), офіційна назва російською — Хельсинки, а в Україні — українською, тобто Гельсінкі (жодної латинки). Для топонімів українською є закон, розроблено документацію, унормовано і стандартизовано реєстр на національному і міжнародному рівні, на що виділяються державні кошти. 1) Для тих, хто за стільки років не здобув освіти (в Україні можна фах хоч з прикладної ономастики, хоч з енциклопедистики безкоштовно отримати) і не розуміє, що в цивілізованих країнах кожною справою до нього хтось (та й не один) і вже не один рік займався (та й не після трудового дня) — запізно, бо на те є система загальної освіти; 2) для тих, хто через 10 років буде давати інтерв'ю студентській газеті — зарано; 3) а для тих, хто звик рахувати кількість літерних збігів які йому видасть на його конкретний запит пошуковий сервіс на теє створений, або просто висловлювати свою вкрай важливу думку з будь-якого приводу — зайве. Шукати ізнов малюнки з дитячих атласів, щоб пояснити вже сформованим вузьким спеціалістам широкого профілю різницю між бусоллю та компасом часу на всіх не вистачить, хоч би на прочитання цього свій час виділили з поміж пустопорожньої писанини від якої, як правило, цільові статті не отримують жодного кілобайта. У цивілізованих вікіспільнот з національними, не міжнародними, мовами спілкування ця сторінка взагалі не призначена для топонімів занесених в національні реєстри, газетири, словники. Це як витрачати час на перевірку 2+3=3+2.--Dim Grits 17:53, 5 травня 2021 (UTC)

Московсько-польська війна (1654—1667) → Російсько-польська війна (1654—1667)[ред. код]

На назву яка вживається у вікі практично немає АД. ЕІУ використовує назву "російсько-", як і низка інших авторитетних джерел. Фактично таке використання назви це оригінальне дослідження. --August (обговорення) 01:35, 30 квітня 2021 (UTC)

Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. — Київ : Генеза, 1995. — Т. 2. — 440 с. — ISBN 5770785527.
Смолій В. А. Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. — Київ : Інститут історії України НАНУ, 2007. — 566 с. — ISBN 978-966-02-4405-4.
Оглоблин О. П. Українсько-московська угода 1654. — Нью-йорк, Торонто : Вид-во Організації оборони чотирьох свобід України, 1954. — 100 с.
Яковенко Н. Нарис історії України, з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ : Генеза, 1997. — 311 с. — ISBN 9789665040217.
  • Symbol oppose vote.svg Проти бо абсурдна номінація; її слід швидко закрити згідно з підпунктом правил WP:SNOWBALL / ВП:ЛАВИНА бо є лавина доказів що війна звалася "Московсько-польська війна" а не "Російсько-польська війна", бо країна та тоді звалася Московія.--piznajko 13:06, 30 квітня 2021 (UTC)
    Насправді, абсурдною є пропозиція швидко щось закривати за правилами іншого розділу Вікіпедії. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:15, 3 травня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти То була Московія і джерела на назву війни є.--Юрко (обговорення) 13:11, 2 травня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо українська історіографія традиційно вважає, що офіційно Росія з'явилася з проголошенням Російської імперії в 1721 році, а до того була Московщина/Московія/Московське царство.--Словолюб (обговорення) 11:29, 3 травня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо війна таки йшла з московщиною, а не з якоюсь вигаданою "росією". --Yuriz (обговорення) 17:43, 5 травня 2021 (UTC)
    А "росію" вигадали укладачі ЕІУ чи хто? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:45, 5 травня 2021 (UTC)
    "росію" вигадав Петро I це загально відомо. --Sehrg (обговорення) 19:24, 5 травня 2021 (UTC)
    Це що за дурниця?! Вперше слово Росія — в оригіналі "Ρωσία" в 10 столітті н.е. вжив візантійський імператор Костянтин Багрянородний. У формі «Росия» (Рѡсїѧ) написано в 1387 році митрополитом Русі і Литви Кипріаном у власному титулі: «митрополит Кыевскый и всея Росия». В історичних джерелах назва «Росія» вживалась у 15 столітті і далі. Не треба поширювати міфи, ми ж у енциклопедії. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 09:31, 6 травня 2021 (UTC)
Шановний Τǿλίκ 002! "Ρωσία" — це первісно грецький відповідник звичному нам слову «Русь». Розумієте, так на грецьку перекладається «Русь», бо греки слово «Русь» не кажуть! Чи треба далі пояснювати, що для сучасного українця слова «Русь» і «Росія» це різні речі?--Словолюб (обговорення) 11:16, 6 травня 2021 (UTC)
Пояснювтати не треба, тут обговорюється зовсім інше. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:51, 7 травня 2021 (UTC)
це ви говорите про зовсім інше, бо ми тут обговорюємо війну XVII століття, а ви згадуєте, коли вперше в десятому (!) столітті з'явилося слово Росія в значенні «Русь».--Словолюб (обговорення) 16:28, 7 травня 2021 (UTC)
Ага, тобто такі твердження доречні, а от я говорю не про те.. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:57, 11 травня 2021 (UTC)
Росія в сучасному розумінні справді офіційно з'явилася за Петра І в 1721 році з проголошенням Російської імперії. Неофіційно Московське царство могли називати Росією і раніше, але так само неофіційно Росію називали Московією і після 1721 року впродовж усього XVIII сторіччя, тому краще за точку відліку брати офіційний початок іменування.--Словолюб (обговорення) 10:43, 12 травня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ні Росії, ні Польщі тоді не існувало. Росія повстане на карті у 1721 році, а Польща повстане на карті у 1918 році. Існували тоді Московське Царство і Річ Посполита. Річ Посполита - не Польща. То була Польсько-Українська Держава, Українці на її спадщину мають навіть більше прав ніж поляки.--NOSFERATU (обговорення) 10:23, 24 травня 2021 (UTC)

Горан Вішнич → Горан Вишніч[ред. код]

Хорватське -i- передаємо як «и», а буквосполучення -ji- як «і»--Словолюб (обговорення) 19:58, 22 квітня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За, оскільки правопис каже писати и в іменах, утворених від загальних назв, що спільні для слов'янських мов. ―NachtReisender (обговорення) 11:07, 23 квітня 2021 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар А от наросток -ич - варто зберегти: «через и після шиплячих і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, - ович)» ―NachtReisender (обговорення) 11:11, 23 квітня 2021 (UTC)
У хорватській мові j після n означає пом'якшення, сербською це писалося б як «њ», тобто тут очевидно, що маємо діло з м'яким «н», а після м'якого «н» ніяк не може бути «и».--Словолюб (обговорення) 18:05, 23 квітня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За Вишнич § 146 п. 6. --Юрко (обговорення) 09:19, 25 квітня 2021 (UTC)

У хорватських прізвищах пишемо «-ич», бо в оригіналі практично в абсолютній кількості випадків маємо «-ić». А тут винятковий випадок навіть для хорватського правопису прізвищ, тому і в українській мові мусимо зробити виняток. Мені теж незвично писати південнослов'янське прізвище українською мовою не через «-ич», а через «-іч», але ще більше я не люблю непослідовність і безпринципність: раз в усіх інших випадках (приміром, Мрконіч-Град) українською передаємо хорватське буквосполучення -ji- як «і», то слід до кінця дотримуватися цього принципу. Тим більше, що, як я розумію, правила написання південнослов'янських географічних назв і прізвищ ідентичні.--Словолюб (обговорення) 12:25, 25 квітня 2021 (UTC)
Параграф правопису?--Юрко (обговорення) 07:53, 30 квітня 2021 (UTC)
а під який параграф правопису підпадає передача оригіналу Višnjić як «Вишнич»? Будьмо чесними, у згаданому § 146 йдеться про «и (i), а у цьому випадку «ji», про що правило не говорить. Тому цим правилом у даному випадку керуватися не можна. До того ж прізвище походить від слова «вишня», яке має м'яку основу. Самі подумайте, як від слова «вишня» може утворитися «Вишнич»?! Ми ж кажемо «Вишнівець», а не «Вишнивець» і «вишень», а не «вишен».--Словолюб (обговорення) 09:58, 30 квітня 2021 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар. Чомусь ніхто не звертає уваги на слово «переважно» у повній версії правила: § 146 п. 5. И (І) передається переважно через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.): Вели́чков, Жи́вков, Хри́стов; Бе́лич, Кара́джич, Миле́тич, Ра́дич, Я́гич; але через ї після голосного: Ра́їч, Сто́їч та через і — на початку слова: Іконо́мов, Ілі́єв; І́вич, Ігнато́вич. Отже, винятки передбачено. Тому якщо допустити виняток, скажімо, з огляду на нестандартне написання, це не буде порушенням даного правила.--Словолюб (обговорення) 10:37, 30 квітня 2021 (UTC)
Зверніться до ІУМ НАН України.--Юрко (обговорення) 13:24, 30 квітня 2021 (UTC)
Аргументи користувача Slovolyub видаються слушними. Там дійсно пом'якшення--V Ryabish (обговорення) 13:20, 1 травня 2021 (UTC)
Непослідовний Ви. А як же Ваше обстоювання передачі -ji- як «-і-»?!--Словолюб (обговорення) 09:48, 4 травня 2021 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка За Горан Вишнич, бо є правило в загальному випадку передавати південнослов'янське i/и як И, а виняток -nji- перекривається правилом про обов'язкове И у слов'янському суфіксі -ич.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:48, 15 травня 2021 (UTC)
Наведіть, будь ласка, це правило. Якщо це § 115 п. 5. Правопису, то там замість слова «обов'язково» вжито слово «переважно». А кращого винятку для цього правила, ніж розглядуваний випадок, годі й шукати.--Словолюб (обговорення) 11:47, 15 травня 2021 (UTC)
У зламаній новій редакції ледь не все необов'язкове. У попередній редакції без "переважно". Не бачу причин відступати. Прізвища нема в прикладах винятків. Себто треба довести традицію.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:13, 17 травня 2021 (UTC)
@UeArtemis: До чого тут чи нова редакція правопису, чи стара, якщо є правила Вікіпедії, якими треба керуватися і де теж присутнє слово «переважно».--Словолюб (обговорення) 18:19, 17 травня 2021 (UTC)
«Прізвища нема в прикладах винятків»... Там, узагалі, немає прикладів винятків. Там просто не наводяться винятки. Але прізвища немає і серед наведених у правилі на -ич. ...треба довести традицію. Про яку традицію йдеться? Я в результатах пошуку Google майже не побачив «Вишнич». Там, узагалі, переважає Вішніч.--Словолюб (обговорення) 10:06, 5 червня 2021 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар ситуація насправді складна, бо тут суперечливість. З одного боку, для слов'янських прізвищ природніше -ич, з другого — є прикметник вишній, де -ій замість -ий нікого не бентежить. Яке з двох згаданих правил правопису має пріоритет, неясне. Але чомусь обговорюють тільки прізвище, не звертаючи уваги на правопис імені. Горан чи Ґоран? Ніби «Ґ» у південнослов'янських іменах ми не вживаємо, але… Мене недавно поправили. Може, він і в цій статті прийде поправляти, отже, краще зразу. Щодо правопису прізвища: тут я не маю власної думки, але наполягаю на додержанні правил передачі південнослов'янських назв (-ич не є обов'язковим, бо в певних випадках передбачена передача -їч). --В.Галушко (обговорення) 10:56, 10 червня 2021 (UTC)
Згоден щодо -їч. А оскільки українською після приголосних -ї- не пишемо, то -їч трансформується в -іч.--Словолюб (обговорення) 13:43, 10 червня 2021 (UTC)

Гміна Криниця-Здруй → Криниця-Здруй (гміна) та всі інші[ред. код]

Пропоную до перейменування всі статті, які мають назву за алгоритмом «Гміна Назва», оскільки таке найменування є скалькованим з польської мови. Наприклад, «пол. województwo mazowieckie» → «Мазовецьке воєводство», «пол. powiat pruszkowski» → «Прушковський повіт», «пол. obwód czerkaski» → «Черкаська область». Відповідно за логікою мусить бути «пол. gmina Krynica-Zdrój» → «Криниця-Здруй (гміна)», що і буде відповідати ВП:ІС.--Кучер Олексій (обговорення) 18:45, 21 квітня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Наявна назва — класичний приклад природного уточнення: по-перше, тому що назви гмін співпадають з назвами адмінцентрів, отже коли мають на увазі гміну, не кажуть Криниця-Здруй, а вживають словосполучення гміна Криниця-Здруй; по-друге, з ваших же прикладів видно, що у нас традиційно назви адміністративних одиниць вживають з уточненнями, просто там, де є прикметниковий епітет, іменник-уточнення додається в кінці, а там, де прикметникову форму утворити не можна, уточнювальне слово слід писати попереду. Тому Гміна Криниця-Здруй, в будь-якому випадку звучатиме органічніше, ніж запропонований варіант.--Nina Shenturk (обговорення) 20:26, 21 квітня 2021 (UTC)
@Nina Shenturk: Ви плутаєте назву статті з власною назвою географічної одиниці чи будь-якого предмета статті? У преамбулі статті в першому ж реченні буде вказано Гміна Криниця-Здруй. А тут мова йде про енциклопедичну назву статті. А що там з однойменними муніципалітетами Франції, наприклад, які називаються за формулою Назва (муніципалітет)? Чи й там має бути Муніципалітет Назва? Бо так орнанічніше ж.--Кучер Олексій (обговорення) 21:43, 21 квітня 2021 (UTC)
Я розрізняю власні назви предметів і назви статей, просто деякі предмети під своїми власними назвами без уточнень ніколи не пишуться. Про це сказано в настанові щодо уточнення назв, яку ви, очевидно, не читали (перше посилання мого коментаря).--Nina Shenturk (обговорення) 21:51, 21 квітня 2021 (UTC)
@Nina Shenturk: Все я читав. Тільки не потрібно Море Лаптєвих і природні уточнення рівняти до цього випадку. Справа саме у цьому, що гміни є однойменними з населеними пунктами-центрами. І є похідними від тих центрів. То як з французькими муніципалітетами? Ми ж не говоримо Назва (муніципалітет), оскільки власна назва ж звучить як Муніципалітет Назва. Це звичайна практика у Вікіпедії.--Кучер Олексій (обговорення) 21:58, 21 квітня 2021 (UTC)
що робити з річками, озерами, горами тощо. Вони теж записані не в природному порядку. Запис іменник + уточнення використовується у багатьох енциклопедіях разом з прикметник + іменник-уточнення. --『Gouseru』 Обг. 07:50, 22 квітня 2021 (UTC)

Сет Габел → Сет Габель[ред. код]

У нас є стаття про іншого голівудського актора з таким прізвищем — Елієс Габель. Написання його прізвища уточнено на Перейменуванні статей. Для уніфікації написання однакових прізвищ, пропоную перейменувати цю статтю. --Venzz (обговорення) 17:24, 9 листопада 2020 (UTC)

Не Гейб(е)л?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 12 квітня 2021 (UTC)
Він польський єврей за національністю. Тому прізвище читається за іншими правилами. Воно походить від німецького слова gabel - виделка. --Venzz (обговорення) 19:27, 12 квітня 2021 (UTC)
Якщо немає джерел, що він читає прізвище не англійською -- то має передаватись з англійської (хіба що вже є усталена передача українською). Окрім того, його двоюрідний дід (en:Martin Gabel) вже народився в США, тобто їх сім'я там вже давно. Стосовно перейменування -- там концентрація була виключно на літер "Ґ", що в принципі затьмарює розгляд інших проблем.--Divega (обговорення) 05:33, 13 квітня 2021 (UTC)

Case study → Вивчення справи[ред. код]

Також можливі такі варіанти перекладів, як: англ. study — аналіз, розгляд чи ін., а англ. case — випадок, прецедент, проблема чи ін. В будь-якому разі, я вважаю, що поточна назва неприйнятна як основна назва статті, оскільки не відповідає жодному з винятків, зазначених у правилі ВП:ЛАТ.--Рассилон 08:24, 31 березня 2021 (UTC)

NAe São_Paulo_(A-12) → Сан-Паулу (авіаносець)[ред. код]

Вважаю нову назву більш логічною з точки зору стилістики. --Serbesak (обговорення) 17:36, 20 березня 2021 (UTC)

GA candidate.svg Не заперечую, тільки уточнення має бути «авіаносець». --Рассилон 21:32, 20 березня 2021 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Є відповідне правило Вікіпедія:Іменування статей/Зброя --V Ryabish (обговорення) 22:32, 20 березня 2021 (UTC)
«Якщо назва серії, типу, класу кораблів, підводних човнів і т. д., має код, то подавати у вигляді: Підводні човни класу U-107. В усіх інших випадках назви серій, класів кораблів та підводних човнів подавати транслітерацією: Авіаносці типу „Ессекс“».--ЮеАртеміс (обговорення) 14:32, 23 березня 2021 (UTC)
@UeArtemis: Це не серія, не тип і не клас. Тип у нього Авіаносці типу «Клемансо». А сам він перефарбований Foch (R99), було б дивно, якби в новій інкарнації до нього б застосовувалися інші правила іменування, ніж у старій — NickK (обг.) 00:46, 24 березня 2021 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Як зазначив V Ryabish є правило, що чітко описує іменування статей про військову техніку. Спочатку правило, потім статті.--Divega (обговорення) 08:07, 23 березня 2021 (UTC)
Symbol support vote.svg За Політику процитував вище. NAe на початку це просто «Navio-Aeródromo» (авіаносець).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 23 березня 2021 (UTC)
Ви неуважно прочитали політику. Там мови про класи і серії, а не власні назви. Можете глянути на статтю USS Essex (CV-9), що пор авіаносець з групи Авіаносці типу «Ессекс».--Divega (обговорення) 06:41, 24 березня 2021 (UTC)
Не бачу причин іменувати за іншим принципом. Адже типи отримують імена зазвичай від імен перших екземплярів.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 24 березня 2021 (UTC)
Така політика, яку ви самі процитували, яка однозначно описує, як треба, без змін з 2016 року. Якщо не подобається -- можете запропонувати зміни до політики.--Divega (обговорення) 08:53, 24 березня 2021 (UTC)

Пірі Реїс → Пірі-реїс[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)#Османські титули взагалі і «Reis» (капітан) зокрема

Доброго дня усім. Прошу допомоги з приводу коректного написання українською османських і турецьких титулів взагалі і титулу «Reis» (капітан) зокрема. Велика кількість османських капітанів і адміралів мали в своєму імені/титулі приставку «Reis», що, власно і перекладається дослівно як капітан. При написанні сучасною турецькою (на основі латинського шрифту) це виглядає так: Pîrî Reis, Sinan Reis, Turgut Reis, Seydi Ali Reis, Kemal Reis, Selman Reis і т.ін. Аналогічно вони пишуться англійською та іншими романо-германськими мовами, що використовують латинський шрифт. З цього приводу виникає два питання, з яких би хотілось почути думку вікі-товариства.

  • Перше: як правильно транскрибувати турецьке слово «Reis» українською? В різних АД наразі зустрічаються два варіанти — «Рейс» та «Реїс».
  • Друге: як правильно писати українською такі об'єднані османські імена-титули? Можливі варіанти окремо/через риску і з маленької/з великої: Пірі Рейс, Пірі-Рейс, Пірі рейс і Пірі-рейс. Враховуючи ще варіативність й/ї, виходить що коротеньке ім'я/титул з трьох складів можна написати вісьмома варіантами (і усі вони зустрічаються в словниках, художній літературі та інших АД). Наскільки я побачив у практиці перекладу в статтях укрвікі схожого османського титулу «Paşa», що також турецькою і латиницею пишеться окремо і з великої, в укрвікі переважно пишеться через риску і з маленької (як, наприклад Ібрагім-паша (İbrāhīm Paşa), Махмуд Шевкет-паша (Mahmud Şevket Paşa) або Алі-паша Тепелєнський (Tepedelenli Ali Paşa). Виходячи з такої логіки, у випадку з «рейс/реїс» треба писати Пірі-рейс або Пірі-реїс?

Приклади різних написань
(1) Енциклопедія УСЕ пропонує писати роздільно, через «й» і з великої (це видно в друкованій версії УСЕ): Пірі Рейс
(2) Велика українська енциклопедія пропонує писати з рискою, через «ї», і з маленької: Пірі-реїс
М'яко кажучи, спільного небагато…

Оскільки це стосується не тільки написання «рейсів», а й усіх інших численних османських військових і цивільних титулів (таких, як паша, бей, ханун, мімар і багатьох інших), що зустрічаються в сотнях статей в укрвікі, вважаю врегулювання цього питання важливим і корисним. З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 16:58, 2 березня 2021 (UTC)

Пропоную за аналогією з -паша — з малої і з дефісом. І звісно, що -реїс, адже турки йот пишуть явно. Себто тримайтеся версії ВУЕ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 3 березня 2021 (UTC)

ПІДСУМОК:
Шановні @UeArtemis: і @Divega:, дуже дякую вам за допомогу і консультацію. Тож, якщо я правильно вас зрозумів, ви рекомендуєте зробити так: за загальним правилом усі османські титули (і Reis зокрема) писати з малої через риску після імені. Reis писати ч/з "ї", як ХХХ-реїс. Пірі Рейс наразі залишити в існуючому стані до подальшого уточнення. Якщо все ок, я тоді відредагую відповідні статті --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 12:50, 6 березня 2021 (UTC)

  • Reis писати ч/з "ї", як ХХХ-реїс -- якщо немає АД з іншим написанням. З іншим погоджуюсь--Divega (обговорення) 12:55, 8 березня 2021 (UTC)
Знайшов, що в рувікі аналогічна дискусія відбулась ще 12 років тому: ["Пири Рейс"]. Після обговорення, вони прийняли офіційне рішення, так само, як радять @UeArtemis: і @Divega: писати через риску, з маленької й замінили російську "й" на "и". Але вони застосували це до усіх, і до "Пири Рейса" також (став російською "Пири-реис" в рувікі), хоча російською старих АД з Пири Рейсом в рази більше, ніж українською (власно вся радянська література, а не 3,5 джерела українською) і у них не було прикладу останньої Великої української енциклопедія, що наполягає на написанні Пірі-реїс. Тож, думаю, доцільно взяти за приклад і головне АД нашу ВУЕ. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:28, 16 березня 2021 (UTC)
До чого тут росіяни? § 146, п. 3. 4. нової редакції правопису! Арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки чи соціальне становище пишемо через дефіс: Гасан-огли, Кемаль-паша, Мамед-заде; Мехмед-бей, Мірза-хан, Фікрет-кизи.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:42, 16 березня 2021 (UTC)
@UeArtemis:, по правилам написання я з Вами цілковито погоджуюсь, тут все однозначно, російський приклад я навів тому, що стояло питання, чи робити усіх в укрвікі уніфіковано згідно правил так, як Кемаль-реїс, Салман-реїс і Сейді Алі-реїс, чи для Пірі-реїса робити якісь виключення і це був аргумент, що — ні, не робити. Ще раз Вам дякую за допомогу. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 14:02, 16 березня 2021 (UTC)

Номіную статтю на перейменування.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 16 березня 2021 (UTC)

І Карта Пірі Рейса теж.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:52, 16 березня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За: Аргументи в дискусії вище. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 14:06, 16 березня 2021 (UTC)

@UeArtemis: ви коли цитуєте, то зробіть зусилля і доцитуйте до кінця речення з правила: «арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.: Гасан-оглú, Мамед-задé, Фікрет-кизú, Мехмед-бéй, Кемаль-паша́ , Мірза-ха́н, (але за традицією Чингісха́н).» Традиційно у літературі українською мовою — Пірі Рейс (приклади я наводив вище), тож Symbol oppose vote.svg Проти--Divega (обговорення) 15:00, 16 березня 2021 (UTC)
  • Тощо? Та інші? Ні, це єдиний виняток і не з роздільним написанням. І це не ім'я+титул.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:02, 16 березня 2021 (UTC)
    Тим паче, що Універсальний словник-енциклопедія не є авторитетним джерелом із написання: «У статтях про іншомовні власні назви та імена застосовано фонетичний принцип відтворення „на слух“, який не відповідав як чинному на момент видання правопису, так і проєкту правопису 1999 року».--ЮеАртеміс (обговорення) 16:06, 16 березня 2021 (UTC)
    Якщо уважно прочитати правопис, то там багато де "та ін." або "..." просто немає, що не означає, що це закінчений список, наприклад §147 пункт 4.3) або §149 пункт 2.3), а стосовно окремо чи не окремо -- правопис не наводить всі варіації традиційних написань. I де я на цей словник посилався? Я писав про АД у бібліотеці Вернадського.--Divega (обговорення) 16:24, 16 березня 2021 (UTC)
  • Перейменувати на Пірі Рейс, наприклад, за УСЕ, такою публікацією. На Google Scholar "Пірі Рейса" 15 проти "Пірі Реїса" 0 — NickK (обг.) 18:27, 16 березня 2021 (UTC)
    Категорично проти. Там же довга І! Ottoman Turkish: رئيس‎ ra'īs. Реї́с!--ЮеАртеміс (обговорення) 19:12, 16 березня 2021 (UTC)
    Ну не пощастило йому усталитися під неправильно перекладеним ім'ям. Стамбулу теж не пощастило усталитися Істанбулом, і нічого, досі живий — NickK (обг.) 19:26, 16 березня 2021 (UTC)

Ресурс «Іслам в Україні» дотримався чинної норми — Пірі-реїс.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:25, 16 березня 2021 (UTC)

До речі, Пірі-реїс фігурує в «Грає синє море» (1971 р.), історичній повісті українського письменника Станіслава Тельнюка. Саме в дефісному написанні.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:29, 16 березня 2021 (UTC)
  • Друзі, мені здається, що це питання точно не варте розмови на підвищених тонах. Я сам підняв це питання і погоджувався з Divega поки що не чіпати Пірі-реїса, але зараз, після аналізу аргументів бачу ситуацію так:
- Пірі-реїса ніяк не можна порівнювати з Чінгісханом, якого знали і знають 100% населення України (був включений в шкільну програму), якому присвячені тисячі наукових монографій і художніх книжок, що виходили гігантськими накладами, і ім'я якого писали завжди однаково і зараз правила роблять саме для нього виключення. Пірі-реїс насправді майже нікому не відомий і ніякого усталеного в українських джерелах написання немає. Усі писали - як могли, від Р.Пірі до Пірі Рейса і Пірі-реїс також. Ті джерела, що наводяться (і з Пірі Рейсом і з Пірі-реїсом) — при усій до них повазі, виходили накладами від сили пару тисяч екземплярів і точно не відносяться до безумовних авторитетів.
Натомість є:
(1) абсолютно чіткі і недвозначні нові правила української мови, що говорять на користь Пірі-реїса (В Рувікі і Росії, де, на відміну від України, пошук в Гугл дає не пів сторінки з Пірі Рейсом, а декілька сотень сторінок - наявність правил стало безумовним аргументом для перейменування);
(2) абсолютно чітку вказівку від АД у вигляді свіжої Великої української енциклопедії — Пірі-реїс
(3) написання інших турецьких мореплавців саме так — Мурад-реїс, Салман-реїс, Тургут-реїс. На цьому фоні Пірі Рейс виглядає як мінімум дивно (щось типу «в битві при Превезі турецький флот очолювали Мурад-реїс, Салман-реїс, Тургут-реїс і Пірі Рейс» ?!? ) )
(4) Пірі-реїс коректно передає звучання (і звук і наголос) цього титулу, тоді як Рейс — і звучання не передає, а з правильним наголосом його і не вимовити взагалі.
Тож як можна при цьому пропонувати перейменувати статтю на «Пірі Рейс», не зважаючи на чіткі вказівки правил української мови (Пірі-реїс) і АД у вигляді ВУЕ (Пірі-реїс) і певних інших джерел (нехай не чисельних) і просто правил передачі коректного звучання та логіки уніфікованого підходу, а натомість закликати писати Пірі Рейс лише тому, що так було написано в інших, так само не чисельних джерелах, що колись виходили накладом в пару тисяч екземплярів? При тому, що є і альтернативні приклади (Пірі-реїс) і зовсім екзотичні варіанти (Р.Пірі)? З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 20:52, 16 березня 2021 (UTC)
0) виходили накладами від сили пару тисяч екземплярів і точно не відносяться до безумовних авторитетів. — це цікавий підхід до визначення АД, але тоді можна половину всіх статей у всій Вікіпедії видалити, бо наклади багатьох профільних видань виходять малими накладами, бо читачів просто немає. Туди ж і аргумент Пірі-реїса ніяк не можна порівнювати з Чінгісханом — картографія взагалі мало представлена у шкільній програмі. Про Кассіні ніхто не знає, а їх карта Франції була передовою і фактично заклала це основи сучасної картографії. Я про Пірі Рейса читав ще в середині 90-х в книзі про розвиток картографії.
1) Розділ російською мовою — то особливий розділ зі своїми традиціями. Там багато чого не так, як у більшості інших розділів.
2) абсолютно чітку вказівку від АД у вигляді свіжої Великої української енциклопедії — Пірі-реїс — це одне з АД і нова назва поки за пошуком не переважає стару.
3) написання інших турецьких мореплавців саме так — Мурад-реїс, Салман-реїс, Тургут-реїс. На цьому фоні Пірі Рейс виглядає як мінімум дивно — а якщо почитати про нього, то і пояснення можна знайти, чому так усталилось.
4) Пірі-реїс коректно передає звучання (і звук і наголос) цього титулу, тоді як Рейс — і звучання не передає, а з правильним наголосом його і не вимовити взагалі. — багато старих запозичень так роблять, не аргумент.
5) як можна при цьому пропонувати перейменувати статтю на «Пірі Рейс» — порівнюючи АД і списком джерел, наприклад, наведені вище та ще кілька (окремий коментар нижче)--Divega (обговорення) 07:48, 18 березня 2021 (UTC)

За Пірі Рейс

За Пірі-реїс

  • ВУЕ
  • стаття у С. Громенко «Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана»

За Пірі Реїс

P.S. «Іслам в Україні» — сайт від невідомо кого (сторінка «про нас» — порожня).

На мою думку — очевидна перевага окремого написання та зокрема Пірі Рейс.--Divega (обговорення) 07:48, 18 березня 2021 (UTC)

Як на мене, очевидна неусталеність. Подекуди взагалі Реіс--ЮеАртеміс (обговорення) 10:39, 12 квітня 2021 (UTC)
Сама по собі чисельна перевага є другорядним фактором. Обидві форми вживані в енциклопедіях (УСЕ vs ВУЕ). Тому я б тут керувався здоровим глуздом. Рейс - є значним спотворенням, і спотворення це не є частиною якоїсь традиції (інші реїси - реїси).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:51, 12 квітня 2021 (UTC)
Стосовно "спотворення" та "традиції" можна було б говорити, якби ви не плутали історичних постатей, але ви навіть не знали, про кого тут іде мова. Чисельна перевага Пірі Рейс говорить про усталеність написання в АД, а те, що інші не так пишуться -- не аргумент. --Divega (обговорення) 07:59, 12 квітня 2021 (UTC)
О, яка цікава релятивісткість аргументів: їх вагомість залежить не від суті, а від того, який користувач їх сказав — цікаво. А щодо Р. Пірі — був неуважний до вибірки пошуковика. Поспіх. Потім прочитав повністю і зрозумів, що у тій статті не про атлантичну мапу реїса.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:09, 12 квітня 2021 (UTC)
Ні, це не так. Я навів аргументи на більшу поширеність написання Пірі Рейс в АД. Також мені відоме таке написання десь з середини 1990-х, коли мені до рук потрапила книга з історії картографії. Це я вище зазначав. Ваш аргумент -- "а інші не так". Причому один з виправлених вами аргументів взагалі стосувався іншої людини, що ставить під сумнів про висновки щодо "спотворення" та що тут є "здоровим глуздом", бо вам ця тема невідома. Так моя позиція зрозуміліша?--Divega (обговорення) 10:09, 12 квітня 2021 (UTC)
baby duck syndrome?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:26, 12 квітня 2021 (UTC)
У вас є аргументи за темою?див. нижче--Divega (обговорення) 05:34, 13 квітня 2021 (UTC)

Я хочу вас попросити не вставляти свою речення посеред моїх коментарів. По-перше, це ускладнює відстеження, по.друге -- це відвертий вандалізм, що спотворює аргументацію. Ваш текст нижче--Divega (обговорення) 05:39, 13 квітня 2021 (UTC)

Ось що ще на Пірі Рейс знайшов: Журнал спілки письменників України, 1986 р.--Divega (обговорення) 05:51, 13 квітня 2021 (UTC)

ЮеАртеміс, по-перше, не треба так робити. Я вже написав, що це ускладнює пошук аргументів та руйнує гілки дискусій. По-друге, прочитайте, будь-ласка, моє посилання уважніше, зокрема перший абзац зі сторінки 131:
… званням «реїс», тобто «полководець». справжнє ж ім'я людини, про яку йдеться,— Хаджі Мухаммед; згодом, захопившись літературою, він обрав собі псевдонім Пірі. Отак наш герой навічно й увійшов в історію як адмірал Пірі Рейс (хоча правильно було б Пірі … (тут доступний шматок тексту закінчується в мене).
Тому ні, це не "Якщо вже не обмежуємося типом тестів", це про усталеність.--Divega (обговорення) 08:45, 13 квітня 2021 (UTC)
Взаєм. Самі ускладнюєте, рухаючи мої посилання. Я розмістив тоді їх тематично до списку. --ЮеАртеміс (обговорення) 09:04, 13 квітня 2021 (UTC)
Якщо вам вже так хотілось доповнити список, то було 2 варіанти, як це зробити без зайвого шуму: або скопіювати перелік та додати свої посилання, або вставити їх без допоміжних символів з плюсами та двокрапками та свого підпису посеред тексту. Це так складно? Тоді он нижче оформлений список, як це має бути. Будь-ласка доповнюйте там все, але без вигадок у форматуванні (P.S.Я помилково одну книгу до "Пірі-реїс" закинув. Насправді таке написання дуже рідкісне в АД.). Пірі-реїс загалом виключення, яке майже ніхто не вживає--Divega (обговорення) 11:17, 13 квітня 2021 (UTC)

За Пірі Рейс

  1. УСЕ
  2. книга Гордєєв А. Ю. "Пірі Рейс – представник турецької картографічної школи портоланів" (та інші його статті та книги, які є АД, наприклад Гордєєв А. Ю. «Таємниці карти Пірі Рейса»)
  3. стаття Тетяна Люта "Київ на старих мапах світу"
  4. стаття Даниленко О. Б. Особливості професійної підготовки майбутніх судноводіїв в Плімутському університеті
  5. Стаття на сайті Інституту геодезії Львівської політехніки
  6. Журнал "Київ", 1986 р. - з поясненням усталеності, чому Рейс замість реїс

За Пірі-реїс

  1. ВУЕ
  2. С. Тельнюк "Грає синє море" - художній твір з однією згадкою

За Пірі Реїс

  1. Остапчук С. М. Картографія: відкрий свою «terra incognita» (на ст. 53)
  2. С. Громенко "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана"
  3. Всесвітня історія. Навчально-практичний довідник
  4. Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах. 8—9 класи
  5. Літопис картографічних видань. Державний бібліографічний показник - цитує карту Гордеєва, який написав книги з "Пірі Рейс", але пише його, як Пірі Реїс (помилка?)

За Пірі - Реїс

  1. Робоча програма навчальної дисципліни "Спеціальні історичні дисципліни" університету ім. Грінченка

Не помилка, а свідоме виправлення помилки. А Пірі-Реїс з пробілами є просто кривим набором, а не ще однією формою.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 13 квітня 2021 (UTC)

"Не помилка, а свідоме виправлення помилки." -- це неповага до автора першоджерела то просто погана обробка тесту, бо потім не знайдеш тієї карти, бо вона під іменем "Пірі Рейс" збережена. Тобто джерело АД, але не з написання назв (хтозна що ще вони повиправляли). Хоча аргумент цікавий. Цим можна ігнорувати визначення з того ж СУМ-11, бо СУМ-20 -- то "свідоме виправлення помилок". --Divega (обговорення) 05:59, 14 квітня 2021 (UTC)

Як на мене, зі списку чудово видно, що традиції немає, а є різнобій: співвідношення 6-3-5. Рейс вибивається в перед, але ледь-ледь.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 13 квітня 2021 (UTC)

Не 6-3-5, а 6-2-5-1, не потрібно видавати бажане за дійсне. Варіант "Пірі - Реїс" це не один з наведених вище, зокрема не "-реїс". Він не з маленької літери пишеться. І це відкидає в принципі вашу позицію. Про традицію пише АД, журнал "Київ", де це питання окремо розглянуто та пояснено. Одна енциклопедія та кілька книг (одного автора) -- за Пірі Рейс. Це аж ніяк не порівняти зі згадками в інших джерелах. У вас є АД про протилежне?--Divega (обговорення) 05:59, 14 квітня 2021 (UTC)

Комірнаті → Комірнаті (вакцина Pfizer–BioNTech)[ред. код]

"Комірнаті" зовсім неупізнавана назва. Наприклад, коли "Комірнаті" виводиться на сторінці Категорія:Вакцини_проти_COVID-19 одиниці користувачів упізнають в ній COVID-19 вакцину від Pfizer–BioNTech. Категорія:Вакцини_проти_COVID-19 як раз та сторінка де я був здивований відсутністю Pfizer та просто перебором всіх натрапив на назву "Комірнаті", яку жодного разу не чув.

Google красномовно видає по "Вакцина Pfizer" 548000 сторінок, а по "Комірнаті" менше 800 (не тисяч, просто 800).

Англомовна сторінка має добре вживану назву Pfizer–BioNTech COVID-19 vaccine. Може бути іншим непоганим варіантом для перейменування. --Alex.Thunder.UA (обговорення) 14:41, 13 березня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти: пояснювати має вступний розділ, а не уточнення. GA candidate.svg Непевне «За» перейменування на Вакцина Pfizer. --Рассилон 15:00, 13 березня 2021 (UTC)
А Ви впевнені, що Pfizer не розробляла жодних інших вакцин? --V Ryabish (обговорення) 16:17, 13 березня 2021 (UTC)
- Погоджуюсь з V Ryabish, що "Вакцина Pfizer" може мати дуже широке значення. До того ж якось незручно за BioNTech, що разом з Pfizer розробляв.--Alex.Thunder.UA (обговорення) 16:29, 13 березня 2021 (UTC)
@Alex.Thunder.UA та V Ryabish: Автором назви статті «Вакцина Pfizer» є пан Skritniy: ред.№ 30524250, а я її лише побачив у Спеціальна:Посилання сюди/Комірнаті. --Рассилон 18:14, 13 березня 2021 (UTC)
Alex.Thunder.UA розробляла ніби тільки BioNTech, Pfizer там тільки за клінічні досліди та виробництво відповідальний. Можна було б просто "вакцина BioNTech" назвати, бо це поки єдина вакцина розробки BioNTech.--Divega (обговорення) 09:11, 24 березня 2021 (UTC)
Pictogram voting comment.svg Коментар AstraZeneca (вакцина) така ж ситуація. Недоречно одне називати Вакцина Pfizer, а інше AstraZeneca (вакцина)--『Gouseru』 Обг. 17:31, 13 березня 2021 (UTC)
Τǿλίκ 002, Наразі у назві Вакцина Pfizer–BioNTech мабуть всі пізнають вакцину проти COVID-19. Але Pfizer вже багато років випускає і інші вакцини. У 2018 вони як раз у консолідації з BioNTech почали працювати над новітньою вакциною від грипу, а з появою коронавірусу швидко перемикнулися на вакцину від нього. Сподіваюся, коли корона трохи відійде вони і з грипом доведуть справу до кінця (невідомо як розрізняти). Але і Вакцина Pfizer–BioNTech вважаю краще ніж Комірнаті. --Alex.Thunder.UA (обговорення) 18:14, 14 березня 2021 (UTC)
Поки немає статті про іншу вакцину уточнення недоречне. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:16, 14 березня 2021 (UTC)
Статті немає поки що'. Але варто думати на перспективу, тим більше, відомо, що компанія розробляла чи розробляє й інші вакцини. Взагалі варто подумати, як іменувати подібні статті, оскільки проти одних і тих же захворювань можуть існувати вакцини різних виробників. --V Ryabish (обговорення) 20:44, 15 березня 2021 (UTC)
Думати на перспективу? А як же ВП:ПРОРОК? --Рассилон 08:29, 16 березня 2021 (UTC)
Точно! Нащо уточнювати, подовжувати назву, коли навіть інших статей нема. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:58, 16 березня 2021 (UTC)
Я не пропоную пророкування :) Те, що в українській Вікіпедії поки що немає статей, не означає, що немає вакцин. Тому я й пропоную систематизувати їхні назви.--V Ryabish (обговорення) 10:39, 16 березня 2021 (UTC)
  • Як я й запропонував у сусідньому обговоренні і як уже згадав Brunei тут, пропоную Вакцина Pfizer — BioNTech проти COVID-19 (мабуть з тире та прогалинами, так само як і з законами й теоремами двох авторів на кшталт Закон Бойля — Маріотта): з одного боку, очевидна перевага у впізнаваності (як «Комірнаті» її ніхто не знає), з іншого боку, граматична коректність (назва «Комірнаті» саме однозначна, але от Pfizer та BioNTech разом працювали щонайменш над ще однією вакциною). Symbol oppose vote.svg Проти обох назв, і поточної, і пропонованої: поточна невпізнавана, пропонована не відповідає правилам іменування («Комірнаті» як назва статті однозначна й не потребує уточнення) — NickK (обг.) 10:45, 15 березня 2021 (UTC)

А чого не повернутись до "Тозінамеран"? --Divega (обговорення) 12:56, 15 березня 2021 (UTC)

@Divega: А яким чином він впізнаваніший за «Комірнаті»? Що те, що те відомо лише вузькому коло фахівців — NickK (обг.) 22:29, 15 березня 2021 (UTC)
Новокаїн у нас Прокаїн, Презиста - Дарунавір, Норвір - Ритонавір. Чому тут по іншому? Чи ви всі ліки в голові маєте? Думаю, варто запросити тих, хто пише статті на цю тематику, наприклад: @Шкурба Андрій Вікторович та Yukh68:.--Divega (обговорення) 08:10, 16 березня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Вакцина Pfizer–BioNTech проти COVID-19. Але проти використання назви в такому форматі для інших вакцин, якщо є однозначний впізнаваний відповідник. --Salween (обговорення) 13:50, 15 березня 2021 (UTC)
  • Я пропоную Pfizer/BioNTech (вакцина проти COVID-19) — чітко видно виробника та призначення вакцини. --Yukh68 (обговорення) 15:22, 16 березня 2021 (UTC)
    Людською мовою це тлумачилося б як «вакцина проти COVID-19 під назвою „Pfizer–BioNTech“». Однак «Pfizer–BioNTech» — це ж не назва вакцини, назва в неї саме «Комірнаті» — NickK (обг.) 17:19, 16 березня 2021 (UTC)
    Ну, як Вакцина AstraZeneca проти COVID-19 або Moderna (вакцина), за аналогією. --Yukh68 (обговорення) 17:35, 16 березня 2021 (UTC)
    Теж гарний варіант. Якщо в них раптом будуть інші вакцини проти COVID-19 окрім «Комірнаті», то їх можна дописувати в таку статтю окремими секціями. --Alex.Thunder.UA (обговорення) 12:19, 19 березня 2021 (UTC)

Тепер трохи деталей -- стаття неповна. Фірма BioNTech отримала від Pfizer 600 млн. Євро на розробку вакцини. Але першим був китайський концерн Fosun, що дав 130 млн. Євро та купив акцій BioNTech на 44 млн джерело у Фокус або на їх сайті. Отже назви має бути типу BioNTech-Pfizer-Fosun, якщо вже за фірмами називати.--Divega (обговорення) 09:19, 24 березня 2021 (UTC)

@Divega: Fosun є партнером лише для Китаю. Гроші на вакцину давав багато хто. Якщо Pfizer та BioNTech долучилися до виробництва технічною розробкою та науковими напрацюваннями, Fosun надав лише виробничі потужності. Його роль десь така сама, як Serum Institute of India для вакцини AstraZeneca: партнер з виробництва в окремо взятій країні — NickK (обг.) 20:27, 28 березня 2021 (UTC)
@NickK:, як я писав, на сайті BioNTech говориться про спільну розробку та комерціалізацію разом з Fosun (я важко уявляю розробку тільки для Китаю -- то дві різні вакцини, чи як?). І у статті Фокус згадано лише про дві фірми -- Fosun та Pfizer. Так само на сайті. Якщо ви знаєте більше, ніж журналісти газети -- можете надати інформацію, поки я бачу три головних розробники, причому Fosun ще й акціонер BioNTech'у. Це не теж саме, що отримання ліцензії на виробництво ліків, як у випадку Serum Institute of India/AstraZeneca.--Divega (обговорення) 18:22, 31 березня 2021 (UTC)
@Divega: Тут пишуть, що Fosun вироблятиме й поширюватиме вакцину Pfizer—BioNTech. Для місцевого використання пишуть, що це не вакцина Pfizer—BioNTech, а Fosun—BioNTech (очевидно, через те, що американський виробник політично поганий). Не схоже, щоб Fosun зіграв таку ж визначальну роль, як Pfizer та BioNTech, принаймні джерела про це не свідчать — NickK (обг.) 18:48, 31 березня 2021 (UTC)
@NickK:, за прес-релізом самої фірми BioNTech вони разом її розробляють і будуть разом працювати в Китаї (їх ще одна новина про те ж саме). Те ж саме заявлялось рік тому, у березні 2020 року. Як зазначалось у статті, що була наведена мною вище, роль Китаю завжди применшують у німецьких джерелах через політичну ситуацію. За цим джерелом рівень партнерства описується, як рівний і лише географічно розділений (Китай та решта світу). В цьому джерелі від de:Gelbe Liste назва подається зі всіма трьома як BioNTech/Fosun/Pfizer. Через нестачу виробничих потужностей у Китаї Fosun замовив у BioNTech/Рfizer у грудні за додаткові гроші (не ті початкові 130 млн) вакцину. Причому процес погодження робити не треба. Тобто мова про одну й ту саму вакцину.--Divega (обговорення) 18:43, 1 квітня 2021 (UTC)
@Divega: Тут питання скоріше в зворотному ефекті політичної ситуації: західні компанії зазвичай не можуть працювати в Китаї без місцевих партнерів. BioNTech не могли самі зайти на китайський ринок, вони тому уклали угоду з Fosun. Прес-реліз чітко описує роль Fosun: проведення клінічних досліджень у Китаї, комерціалізація в Китаї. Очевидно важлива роль, але без цього в принципі можна було б прожити (обравши іншу країну для клінічних досліджень та відмовившись від комерціалізації в Китаї). Фактично при входженні на китайський ринок неодмінно з'являється китайський партнер, що і сталося з цією вакциною — NickK (обг.) 14:14, 2 квітня 2021 (UTC)
@NickK: Прес-реліз чітко описує роль Fosun: проведення клінічних досліджень у Китаї, комерціалізація в Китаї -- Gemeinsam ... weiterentwickeln з прес-релізу означає "разом далі розробляти". В англійській версії "the two companies will work jointly on the development of BNT162 in China" -- теж "разом працювати над розробкою". А ось цитата з прес-релізу про Рfizer -- "Companies will jointly develop". Тобто функції партнерів однакові--Divega (обговорення) 15:02, 5 квітня 2021 (UTC)
@Divega: Ви пропускаєте ключові слова: Gemeinsam ... in China ... weiterentwickeln. Партнерство з Fosun обмежене Китаєм, у Китаї це справді вакцина BioNTech — Fosun, в більшості світу ж це вакцина Pfizer — BioNTech. Зрештою, ви ж самі цитували МОЗ України: туди документи подані від імені Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ, Бельгія та БайоНТек Менюфекчуринг ГмбХ, Німеччина, Fosun у документах на реєстрацію не фігурує — NickK (обг.) 08:08, 6 квітня 2021 (UTC)
Bиробляється вона на заводі в Європі. Навіть якщо так, хай тільки Китай і БайоНТек не використовує результати розробок та тестів у Китаї -- назва тоді має бути у найкращому випадку Комірнаті (вакцина Пфайзер–БайоНТек), бо латина тут зайва (у реєстраційному документі її немає). Хоча я не знаю іншої Комірнаті, тож уточнення зайве. Або, якщо вже писати про усі такі вакцини -- то Тозінамеран, як я і пропонував вище.--Divega (обговорення) 09:51, 7 квітня 2021 (UTC)
@Divega: Латини в реєстраційному документі немає, бо в Україні заборонено ставити латину в реєстраційних документах. Не маєш офіційної україномовної назви — доведеться придумувати. І ми з вамі не в проєкті Wikimedia Foundation, а в проєкті Вікімедіа Фаундейшн, Інк. Тобто наявність кирилиці в документі не означає її вживаність. А вживаність щодо цієї вакцини однозначна: Вакцина Pfizer — BioNTech проти COVID-19. Ніхто не говорить про те, що в Україну постачатимуть вакцину Комірнаті, ніхто не пише про чергу на щеплення Тозінамераном, всі говорять про вакцину Pfizer — BioNTech — NickK (обг.) 14:25, 7 квітня 2021 (UTC)



Зауваження: З яких це пір Укр-вікі почала перекручувати ("перекладати" кирилицею) захищені міжнародним комерційним правом назви? Тільки-но отримав офіційного листа з мінздраву моєї бундесземлі, де чорним по білому стоїть: Comirnaty® // укрвікі вже зовсім маргіналізувалася.--2A02:810C:340:16F8:EC04:D019:C4E6:E210 12:12, 25 березня 2021 (UTC)

у реєстраційному документі препарату Комірнаті / Comirnaty, тож це запитуйте не у Вікіпедії, а у МОЗ України. --『Gouseru』 Обг. 12:52, 25 березня 2021 (UTC)
МОЗ України вже диктує вікі-правила та міжнародні закони? Цікаво. І я к же воно (міністерство) тепер пише-зве фірму BioNTech → БайоНТек (трансліт. з англ.) чи може БіоНТех (трансліт.з нім.)?--2A02:810C:340:16F8:EC04:D019:C4E6:E210 13:31, 25 березня 2021 (UTC)
Всі ліки проходять реєстрацію і якщо виробник не заперечує -- то може то їх власна ініціатива? Державний реєстр лікарських засобів України подає таке: КОМІРНАТІ / COMIRNATY™ від Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ, Бельгія та БайоНТек Менюфекчуринг ГмбХ, Німеччина, номер реєстраційного посвідчення UA/18592/01/01. А стосовно фірми -- подивіться відео з їх сайту, де засновник розповідає про Байонтек (не Біонтех).--Divega (обговорення) 14:33, 25 березня 2021 (UTC)
не суперечить ВП:В та ВП:ЛАТ. Тож про які правила Ви кажете? Аргументуйте думку --『Gouseru』 Обг. 18:48, 25 березня 2021 (UTC)
Показово! Отже МОЗУ міняє міжнародні закони про власність, а "міжнародна Вікіпедія ураїнською мовою" підкоряється МОЗУ. :))))
До речі: BioNTech (це разробник вакцини, автор) вже збудував у Марбургу власну, незалежну від США та Китаю, виробничу базу і з лютого виробляє, а з квітня 2021 постачає для Європи 2 млн.доз своєї вакцини на день (750 млн/рік). Як ви тепер будете писати - Комірнаті (це швейцарська назва, від Comirnaty), або Тоцінамеран (від нім. Tozinameran)? Надіюсь, як правильно транслітувати німецьку літеру Z ви знєте? Чи у вас у МОЗ'і теж з німецької перекладають "перекладачі з англійської"?--2A02:810C:340:16F8:25C9:D3AF:C3E4:A61F 20:19, 3 квітня 2021 (UTC)
Тоцінамеран (від нім. Tozinameran) -- А чого не англійська або латина, як зазвичай у лікарських засобах? Чого саме німецька? Для міжнародних непатентованих назв основа латина, якщо не помиляюсь. ВООЗ не надає назв німецькою, там англійська та латина (та інші головні мови ООН).
Чи у вас у МОЗ'і теж з німецької перекладають перекладачі з англійської - МОЗ то АД для назв українською мовою.--Divega (обговорення) 15:02, 5 квітня 2021 (UTC)
А чого не англійська або латина — тому, що стаття у вас названа кирилицею (українською). Німецька мабуть для укр-вікі занадто складна. Як і для усієї іншої радянщини. :)) // До речі: якщо ви вже "англізуєте" назви і препаратів, і компаній (Менюфекчуринг ГмбХ), то пишіть вже тоді повністю правильно: не ГмбХ, а Лтд. --2A02:810C:340:16F8:696F:8305:D15E:8357 07:12, 6 квітня 2021 (UTC)
@2A02:810C:340:16F8:696F:8305:D15E:8357: «Лтд.» замість «ГмбХ»? А чому не ТОВ? --Рассилон 07:50, 6 квітня 2021 (UTC)
:D))) зареєструйте в Україні і буде вам все, що забажаєте :)) А поки що у вас виходить як у старому, ще радянської доби жарті - «помісь кнура з мопедом» --2A02:810C:340:16F8:696F:8305:D15E:8357 08:37, 6 квітня 2021 (UTC)
До речі: якщо ви вже "англізуєте" назви і препаратів, і компаній (Менюфекчуринг ГмбХ), то пишіть вже тоді повністю правильно: не ГмбХ, а Лтд. -- ви спочатку ознайомтесь з тим, що таке лтд, а що -- ГмбХ. Вони різні за змістом. Навіть австрійське ГмбХ відрізняється від німецького.
тому, що стаття у вас названа кирилицею (українською). Німецька мабуть для укр-вікі занадто складнаназва в оригіналі не має німецької вимови, бо ВООЗ не надає німецькою назви. Тож транслітерація з німецької явно неправильна.--Divega (обговорення) 09:51, 7 квітня 2021 (UTC)
  • Мій, так би мовити, "філософський" коментар-висновок до цього флейму після мого Зауваження: - Шановні молоді люди, цивілізацію неможливо вигадати, як це наприклад роблять московіти. До неї можна належити або ні.--2A02:810C:340:16F8:48EC:61BD:4048:2379 08:15, 10 квітня 2021 (UTC)
    Як це стосується обговорення назви вакцини?! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:18, 5 травня 2021 (UTC)

Міс Конгеніальність_2:_Озброєна_і_легендарна → Міс Конгеніальність 2: Неперевершена і небезпечна[ред. код]

Різні канали використовувалі різні офіційні переклади фільму: Новий Канал - знайшов лише скорочену назву [12] ICTV - Неперевершена і небезпечна [13] [14] ТРК Україна - Чарівна та небезпечна [15]. Однак є в телегідах і Прекрасна і небезпечна [16], хоча можливо це просто помилка TV1000 - Озброєна і легендарна [17] Мегого - Озброєна і небезпечна [18] (фактично лише вони використовують цей переклад) Я вважаю, що краще перейменувати на назву від ICTV дубляж від студії Так Треба Продакшн. Перекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно, тип паче переклад наче піратський. Я вважаю доцільним почути думки інших користувачів, бо назв дуже багато, і різні БД теж пишуть по-різному, тим паче я не знайшов повну офіційну назву від нового каналу.--『Gouseru』 Обг. 15:43, 23 лютого 2021 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар „Перекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно“ ― Чому? Ось наприклад у Великому англо-українському словнику 2011 р. (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк) зазначається: „fabulous .. 1. міфічний, легендарний; казковий; 2. нечуваний; неймовірний;“. У іншому словнику зазначають ще „2) що вра́жає, разю́чий, надзвича́йний; неймові́рний; 3) розм. чудо́вий, відмі́нний“. Схоже й тут (див. переклад на українську): „fabulous ... 1. ... нечуваний; неймовірний 2. ... міфічний; казковий“. Гуглперекладач теж дає легендарний, міфічний, приголомшливий.--Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:18, 23 лютого 2021 (UTC)
бо цей переклад не за сенсом цього фільму. fabulous як легендарний може використовуватися лише тоді, де є сенс так перекладати, наприклад, легендарний меч Ескалібург fabulous sword, Excalibur. У назві фільму такого сенсу немає.--『Gouseru』 Обг. 17:31, 23 лютого 2021 (UTC)
„У назві фільму такого сенсу немає“ ―, а який тоді є? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:35, 23 лютого 2021 (UTC)
Аргумент "не за сенсом" ― сумнівний, а словники у мене сумніву не викликають. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:23, 11 березня 2021 (UTC)
  • Оскільки російською ru:Мисс Конгениальность 2: Прекрасна и опасна, маю підозру, що варіанти «Неперевершена і небезпечна» та «Чарівна та небезпечна» саме звідти. Це фільм 2005 року, тоді ще не було офіційного українського дублювання, тож скоріш за все це кальки з російської (які обрали милозвучну назву російською, яка українською ну зовсім не милозвучна). Я б обрав якусь авторитетну українську кінобазу та спирався б на назву в ній — NickK (обг.) 19:43, 25 лютого 2021 (UTC)

Водій ритму_серця → Синоатріальний вузол[ред. код]

Впізнаваніша назва: [19], [20]. Також не заперечую проти назви Синусовий вузол.--Рассилон 15:53, 31 січня 2021 (UTC)

Грибы → Гриби (гурт)[ред. код]

Не знайшов винятків для музичних гуртів - бачу тільки для ЗМІ. Тим паче, створене в Україні, описане в українському розділови. Гурт "Гриби" змінив назву та презентував перший кліп після дворічної перерви. Відео, Гурт "Гриби" випустив новий кліп, Гурт "Гриби" заявив про припинення концертної діяльності--Юрко (обговорення) 14:38, 27 грудня 2020 (UTC) Щодо ВП:ЛАТ, то там так: Оригінальні назви латинкою слід передавати в незмінному вигляді в таких випадках:...назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів (або відповідні абревіатури)... Ні про які иньші абетки щодо назв гуртів там не згадується.--Юрко (обговорення) 17:07, 27 грудня 2020 (UTC)

Ого. Ну нічого собі. Скільки перечитував, але цього не бачив. Нормальне таке відкриття. Ну тут значить вже можна займатися буквоїдством. Значить назви журналів та газет перекладати не потрібно, а гуртів потрібно. Значить латинська англійська не мусить транскрибуватися на українську кирилицю, а російська кирилиця мусить, бо це ж російська. Ок. І байдуже, що підрозділ має назву Латинська, українська та іншомовні абетки. Аби дишло у свій бік повернути.--Кучер Олексій (обговорення) 17:17, 27 грудня 2020 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар. Є такий гурт Время и Стекло (теж створений в Україні) і він не перекладений на Час і Скло, бо це буде нонсенс. Те саме і з цим гуртом. Користувач Ivasykus правий, бо назви музичних гуртів ми не перекладали за неписаною традицією. П.С. Якщо гурт змінив назву на Grebz, то стаття так і повинна іменуватися Grebz (статті треба об'єднати). --Flavius (обговорення) 16:41, 27 грудня 2020 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

ВП:ЛАТ стосується переважно щодо латиники, правил щодо перекладу музичних гуртів записаних іншомовною кирилицею на українську не існує. З огляду на традицію передачі українських гуртів, і відсутності консенсусу не перейменовано.--『Gouseru』 Обг. 09:52, 26 січня 2021 (UTC)

@AlexKozur:, ВП:ЛАТ описує приклади, коли залишаємо оригінальну назву кирилицею, музичних гуртів там не має. Також, чи була проведена Вами оцінка джерел? --Юрко (обговорення) 15:14, 26 січня 2021 (UTC)
ВП:ЛАТ має лише питання щодо латинських назв, пізніше сформували консенсус щодо назв газет. Щодо музичних гуртів чи якраз перекладу кирилиці консенсусу не було. Елементарно ж переважають в джерелах "Грибы" від УНІАН Український тиждень Суспільне до Village і ТСН. Але не потрібно й забувати розглянути щодо Grebz, якщо вони себе позиціонують не як новий гурт, а як ребрединг старого. Хоча схоже, що просто новий гурт, який навіть не є значимий для Вікіпедії.--『Gouseru』 Обг. 16:31, 26 січня 2021 (UTC)
Не сказав би, що елементарно: УНІАН, НАШ, 24, ЗН.УА.--Юрко (обговорення) 17:50, 26 січня 2021 (UTC)
У мене зазначено від-до, тобто від джерел які займають найвищі позиції за моніторингом центру [21] до ТСН. Як Ви перевірили, що Гриби переважають над Грибы - невідомо. Аргументуйте. Хоча, згоден, є важкість пошуку через термін гриби. Однак, якщо Ви робили аналіз, то повинні були й знати про це ЗН.УА. 24, видання Наш не розглянуто, у них всеодно через гугл.--『Gouseru』 Обг. 08:18, 28 січня 2021 (UTC)
  • Перепрошую, але не можу згодитись тут з причини відсутности аналізу джерел, навіть не беручи під увагу ВП:ЛАТ. Є назва в авторитетних джерелах «Гриби», приклади я навів. Переваги АД з «и» російським я не бачу.--Юрко (обговорення) 20:38, 27 січня 2021 (UTC)

Тайлер Андерсон → Geek Journal[ред. код]

У статті йдеться не про особу (до речі. біографічні дані або з неавторитетних джерел, або без джерел, що порушує БЖЛ), а про канал, який загалом може мати значимість. Пропоную перейменувати на назву каналу. Відомість отримав канал і через нього його автор.--Kharkivian (обг.) 13:29, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За Пропонував відновити стару видалену сторінку, але не її місці створили нову. Краще перейменувати і зробити статтю про канал. --ivasykus (обговорення) 13:32, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За Про це зазначив в описі редагування ред.№ 30606060. Але і значущість самого каналу під питанням. 49% статті описують поточну подію зі скандалом, як і наведені джерела; інші 49% про інші канали автора та статистику (взагалі без джерел, оригінальне дослідження). Можливо інформація про скандал варта додавання до статті про канал 1+1 окремим розділом, ніж на окрему статтю. 130 тис підписників і 6 млн переглядів не дуже вагома значущість. Значна кількість відео україномовного ютуба набирають стільки за декілька днів на одному відео. --Artem Lashmanov (обговорення) 13:46, 24 січня 2021 (UTC)

@Artem Lashmanov: загалом. вже ні. Срібна кнопка ютюбу, номер один у своїй категорії (огляди про кіно і подібний контент) серед україномовних каналів, є висвітлення, плюс скандал. Для світового ютубі, звісно, це не тойво, але загалом по мінімальних КЗ має пройти. --Kharkivian (обг.) 14:02, 24 січня 2021 (UTC)
@Kharkivian: та хай проходить, я ж не проти. Ми ж тут обговорюємо перейменування, а не вилучення. Просто висловив свої думки. А щодо перейменування я цілком згоден з вашими аргументами, про що й сам зазначив в редагуванні. Про особу в статті 0. Висвітлення каналу є. --Artem Lashmanov (обговорення) 14:07, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка. Не знаю, ВП:БЮРО чи ні: спочатку слід підбити підсумок апеляції ВП:ВВС § Geek Journal, у якій зокрема вирішити питання щодо значимості самого каналу, адже у випадку позитивних підсумків тут і на ВП:ВВС станеться колізія. --Рассилон 09:59, 25 січня 2021 (UTC)

Закусочна Боба → Бургери Боба[ред. код]

Згідно з офіційною українською локалізацією. ―NachtReisender (обговорення) 23:18, 22 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg Підтримую В дубляжі від студії «1+1» (та і, при точному перекладі назви мультсеріалу) перекладено саме як «Бургери Боба». Якби було лише озвучення від «Ru Music», то керувалися б їхнім перекладом. Тож, згоден з пропозицією. Богдан Панчук (обговорення) 16:39, 23 січня 2021 (UTC)
Але все-таки в джерелах найчастіше трапляється Закусочна. --Flavius (обговорення) 13:53, 5 лютого 2021 (UTC)

Анексія Криму (2014) → Окупація Криму Росією (з 2014)[ред. код]

Відповідно до закону України — це окупація. Щоб уникнути інсинуацій про те, що окупація нібито полягає у встановленні військової адміністрації і не передбачає офіційного включення території до складу країни, наводжу приклад: Окупація балтійських країн (як і в англовікі en:Occupation of the Baltic states) — у цей період, як відомо, країни Балтії офіційно входили до складу СРСР — Devlet Geray (обговорення) 20:13, 5 листопада 2019 (UTC)

Devlet Geray, ви читали фінал нижченаведеної гілки?
--VoidWanderer (обговорення) 20:23, 5 листопада 2019 (UTC)
  • ні, не читав, але бачу, що там не згадувалися країни Балтії. Хоча це дуже дивно, адже приклад аналогічний, і чомусь ніхто не кричить, що називати статтю "окупація країн Балтії" - це трибуна.--Devlet Geray (обговорення) 20:32, 5 листопада 2019 (UTC)
Даремно що не читали, бо там чимало питань розглянуто. В тому числі й озвучене вами (хоч країни Балтії там прямо і не згадувалися). Якщо коротко: стаття Кримська криза (з 2014)/Окупація Криму Росією (з 2014) теж має існувати, ба більше — вже існує паралельно. Просто вона ніяк своїм існуванням не виключає існування статті Анексія Криму (2014).
Щодо цієї номінації — якщо ви не спростували тези, озвучені за тим посиланням вище, вважаю, що створення чергового обговорення суперечить ВП:НДА, оскільки відсутні істотні нові аргументи, нерозглянуті раніше. --VoidWanderer (обговорення) 20:41, 5 листопада 2019 (UTC)
ПС. Додав Кримська криза (з 2014), зважаючи на вашу війну редагувань у перенаправленні. --VoidWanderer (обговорення) 20:49, 5 листопада 2019 (UTC)
до вашої війни правок з проштовхуванням своєї POV перенаправлення Окупація Криму якраз вело на статтю анексія --Devlet Geray (обговорення) 20:53, 5 листопада 2019 (UTC)
  • ні, не суперечить, бо я навів новий аргумент, який не розглядався в попередньому обговоренні --Devlet Geray (обговорення) 20:43, 5 листопада 2019 (UTC)
Ваш аргумент ніяк не суперечить попередньому обговоренню. Бо там прямо про це говорилося — окупація є поняттям, яке ніхто не заперечує. --VoidWanderer (обговорення) 20:45, 5 листопада 2019 (UTC)
  • тоді я, крім цього, пропоную об'єднати статтю Анексія Криму зі статтею Кримська криза в єдину — окупація --Devlet Geray (обговорення) 20:49, 5 листопада 2019 (UTC)
Devlet Geray, якою є процедура запиту на об'єднання ви знаєте? --VoidWanderer (обговорення) 09:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • я можливо щось не зрозумів, однак червень-вересень 1940 радянська армія вторгається і окуповує Балтику, першим здалась Естонія, підписавши 18 вересня угоду, тим самим втративши свій нейтралітет. Так була анексована Естонія, потім Литва і Латвія. Стаття Радянська окупація балтійських країн (1940) якраз про окупацію і її наслідки. Дана ж стаття пише переважно про Анексію Криму, про окупацію слід створити нові статтю. Про що вже неодноразово говорилося. Чи Ви справді вважаєте, що окупація Криму почалася в 2014? Приблизно те ж пишеться і тут - [22]. Спочатку окупація, потім референдум і анексія. Вибачте, якщо я щось не так зрозумів. --『Fosufofiraito』 Обг. 00:52, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Я вам ось що скажу, шановні. Підсумок Вікіпедія:Перейменування статей/Анексія Криму Росією (2014) → Окупація Криму Росією (з 2014) підбитий валюнтаристські — зроблений нашвидкоруч, грунтується лише на дилетантських умовиводах NickK і явно пропагандистських тезах Севастополец, а також особистому баченні підбивача (VoidWanderer нехай не ображається, але насправді Ваші «чіткі логічні викладки» здаються такими тільки вам самому). І не базується на професійних наукових аргументах, які містять міжнародно-правову кваліфікацію події. Уважно почитайте преамбулу до статті — понятійна каша, якою вона рясніє — наслідок саме спроби замаскувати реальне визначення явища. Чому? Колись, коли я тільки вийшов з Криму, а було це у червні 2014, мене запросили в Центр інформації і документації НАТО на зустріч з помічником Генерального секретаря НАТО з публічної дипломатії. Так от, під час бесіди, європейські дипломати вперто «закривали вуха» на усі факти, що свідчили про військове вторгнення, твердячи як папуги одне Crimean crisis, сrimean crisis... і що усе розрулиться за пару тижнів. А про те, що росіяни уже й на Донбасі і чути не хотіли... Звідси виник пропагандистський Crimean crisis (до слова в англійській вікіпедії це вже давно не Crimean crisis, а en:Political status of Crimea). З часом, коли стало зрозуміло, що не розсосеться, і хочеш не хочеш треба робити міжнародно-правову кваліфікацію події, популярним стало дипломатичне Annexation of Crimea by the Russian Federation. Як пояснив таку страусячу позицію один високопоставлений європейський дипломат, «це ми робимо виключно задля вашої <української> користі: "окупація" ставить Путіна в глухий кут, а "анексія" дає простір для переговорів». Чим усе закінчилося усім відомо. А «вікіпедія відображає не реальність, а те як її описують». Тож і існують тепер в ній en:Annexation of Crimea by the Russian Federation і ru:Присоединение Крыма к Российской Федерации. Як має називатись стаття в Українській вікіпедії про окупацію Криму? Не думаю, що політкоректно (політкоректно по відношенню до кого?). До слова, хвалена вікіпедійна нейтральність нічого спільного з політкоректністю не має: це тільки відображення в тексті статті всіх існуючих точок зору. --93.126.95.15 06:42, 6 листопада 2019 (UTC)
Ви б краще аргументували по суті, відповідно до правил Вікі. Проте ви в черговий раз апелюєте до випадкових фактів, явищ і міркувань. --VoidWanderer (обговорення) 09:43, 6 листопада 2019 (UTC)
Не смішіть, VoidWanderer! Той факт, що «підсумок» попередньої номінації був підведений без обговорення по суті, на основі хибних тверджень — це вже не аргумент? Питання до вас, чи визнаний суверенітет ерефії над Кримом? Чи ГА ООН визнає суверенітет і територіальну цілісність іншої держави? Це міжнародно-правовий аргумент. Чи визнає анексію Криму Україна? Чи вона вважає захоплення півострова зеленими бурятами окупацією частини своєї території? Це внутрішньополітичний аргумент. Дискутувати на рівні вікіпедистів не збираюсь: ВП:АД наведені Yasnodark були Вами тупо проігноровані, я в такі ігри не граю. З повагою, --93.75.20.173 11:05, 6 листопада 2019 (UTC)
Ви спотворюєте ситуацію, вивертаючи її навиворіт. Дозвольте зацитую частину підсумку і обговорення:
Хочу нагадати, що Україна на законодавчому рівні визнала Крим окупованим ще в квітні 2014 року, тому доводити, що Крим окупований не має сенсу.
Не перейменовано за відсутності чітко наведених аргументів на користь перейменування. Анексія є точним терміном по відношенню до Криму в 2014 році — насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. Подібний термін підкріплений численними джерелами, і жодним чином не заперечує те, що Росія здійснює незаконну окупацію півострова.
Наведена купа посилань не відповідають на питання, яке користувачеві було поставлено гранично чітко: будь-ласка, наведіть конкретні джерела, що вказують на зміну підходу України та ПАРЄ до цієї теми, і тези через які цей підхід змінився. --VoidWanderer (обговорення) 11:10, 6 листопада 2019 (UTC)
VoidWanderer, Ви дасте відповіді на поставлені запитання? Це важливо якщо Ви розумієте відмінності між поняттями окупація і анексія --93.75.20.173 13:15, 6 листопада 2019 (UTC) P.S. І не водіть по колу ;)
Я дав відповіді тут: Обговорення:Анексія Криму (2014) § Ні — капітулянтам в укрвікі!. Анексія не має нічого спільного з міжнародним визнанням. Ви виходите із хибних припущень, ігноруючи при цьому справді надійні джерела. Яка ж з цього дискусія вийде, якщо ходите по колу саме ви? --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Відповідь Ви не дали. Судячи з коментаря — сідайте, двійка --93.75.20.173 13:57, 6 листопада 2019 (UTC)
Шкода, що ви відмовляєтеся дискутувати конструктивно. Бо за наведеним посиланням я дав одну з найбільш розгорнутих відповідей в рамках цієї дискусії. Там дуже багато питань розглянуто, під різними кутами. Ваша ж аргументація у відповідь: сідайте, двійка. --VoidWanderer (обговорення) 14:50, 6 листопада 2019 (UTC)
Для академічного (Вам подобається це поняття, так) дискурсу необхідною умовою є базові знання сторонами про предмет обговорення. В іншому випадку це «розмова сліпого з глухим». Пікирування вирваними з контексту нагугленими цитатами без розуміння їх суті і аналізу обставин не є шляхом досягнення наукового консенсусу. Не вважаю таку роботу гідною мого часу --93.75.20.173 15:33, 8 листопада 2019 (UTC) P.S. А перед Юрій Владиславович раджу вибачитися. Образливі випади в бік визнаного академічною спільнотою науковця і, врешті решт, старшої за віком людини, хоча і є нормою для «урядовців» Вікіпедії, де (виявляється) адміністратори НАД законом, але не є прийнятним в цивілізованому суспільстві.
Для вирішення таких питань, дискусія у Вікіпедії має точитися навколо джерел. Це раз. Це, до речі, одна з причин, чому аргумент користувача Юрій Владиславович я назвав абсурдним.
А якщо відійти від джерел, і почати просто дискутувати на тему, то ви свій рівень базових знань вже продемонстрували ред.№ 26319359:
Невизнана анексія, згідно з нормами міжнародного права, — окупація
Хто відкрив хоч пару джерел, зможе оцінити рівень подібної заяви. --VoidWanderer (обговорення) 15:55, 8 листопада 2019 (UTC)
  • Оскільки мене тут згадали, мені цікаво зрозуміти з посиланнями на джерела:
    • Чи є різниця в статусі ОРДЛО та Криму?
    • Чи є коректними формулювання окуповані ОРДЛО та анексований Крим?
    • Чи є коректним визначення в статті Анексія?
    Дякую — NickK (обг.) 10:55, 6 листопада 2019 (UTC)
@NickK: Стаття анексія настільки примітивна і нефахова, що її, можливо, варто вилучити. Шкідливо читати навіть у дитячому садочку. Вкотре повторюю, читайте фахову статтю Крим: анексований чи окупований? Ви змушуєте мене витрачати час на повторення десятки разів, див. (13:15, 27 жовтня) Ні — капітулянтам в укрвікі! Хочеться на півроку залишити Українську Вікіпедію, але не маю права кидати напризволяще! Зараз останній раз додаткові нові аргументи, потім місяць відпустки, все! Дістали! — Iurius Galileo 12:36, 6 листопада 2019 (UTC).
@Юрій Владиславович: То перепишіть, будь ласка, статтю Анексія на основі якісних джерел. Якщо не можете, хоча б надайте тут ці джерела. Ви намагаєтеся показати, що події в Криму не відповідали визначенню анексії, однак ні ви, ні текст вилучений не надаєте джерел на це. Замість того ви вдаєтеся до політичних гасел, що є деструктивно — NickK (обг.) 13:40, 6 листопада 2019 (UTC)

Див. додатково ВП:АД у статтях. Жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією! Заблокують негайно.

процес військового захоплення Естонії, Латвії та Литви, який спершу здійснив СРСР, включивши їх до свого складу згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною, пізніше — Третій Рейх у 1941—1944, та знову Радянський Союз із 1944 по 1991 рік[2][3][4][5][6][7]

— Iurius Galileo 12:36, 6 листопада 2019 (UTC).

Юрій Владиславович, я не знаю що змушує вас писати (образа вилучена) замість вагомих аргументів. До прикладу, доповідь на конференції, що відбувалася у Ризі під егідою The Occupation of Latvia Research Society, спокійно оперує поняттям «анексія»:
Але ж не це головне. Головне те, що ви не намагаєтеся не те що спростувати — навіть розглянути аргументи, наведені мною у попередніх обговореннях. Натомість, ви хапаєтеся за сумнівні соломинки, які ніяк не спростовують вже наведених аргументів, і оголошуєте їх якоюсь цінністю. Як можна охарактеризувати цей тип поведінки? --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією! Заблокують негайно. Серйозно?
Це, виходить, найбільш антикомуністичні музеї цих країн мають бути заблоковані негайно? — NickK (обг.) 13:40, 6 листопада 2019 (UTC)
  • NickK, це маніпуляція? Вам кажуть, що "жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією", а ви наводите приклад інформації з сайтів музеїв --Devlet Geray (обговорення) 13:56, 6 листопада 2019 (UTC)
    @Devlet Geray: Добре, тримайте вікі. Я навів джерела, явно авторитетніші за Вікіпедію, але якщо треба саме Вікіпедію, то будь ласка:
    • et:Anneksioon: Molotovi-Ribbentropi pakti salaprotokollide alusel jagasid Saksamaa ja Nõukogude Liit Poola ning Nõukogude Liit sai võimaluse 1940. aastal okupeerida ja annekteerida Balti riigid Eesti, Leedu ja Läti.
    • lv:Aneksija: Kā vienu no okupācijas un aneksijas piemēriem, lai gan tas attiecas uz periodu pirms augstāk minēto starptautisko tiesību dokumentu pieņemšanas, var minēt vardarbīgu PSRS agresiju pret Baltijas valstīm, tai skaitā arī Latviju, to okupāciju un aneksiju 1940. gadā[1], kā arī Besarābiju, Ziemeļu Bukovinu un daļu Rumānijas teritorijas.
    • lt:Aneksija: Aneksija (lot. annexio – prijungimas) – vienašališkas ir neteisėtas svetimos valstybės teritorijos ar jos dalies prijungimas prie savosios (pvz., Lietuvos prijungimas 1940 m. rugpjūčio 3 d. prie SSRS arba didelės Meksikos teritorijos prijungimas 1848 m. vasario 2 d. prie JAV).
      3 з 3. Їх усіх блокувати треба? — NickK (обг.) 14:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Тут наведено достатньо джерел, що вказуть на окупацію, документів відповідного рівня ООН, ПАРЕ та України, що ствреджують про анексію, немає, до того ж є позиція МЗС. Кажучи про анексію ми підспівуємо РФ. Різниця між окупованими територіями виключно у тому, що в одному випадку - це безпосередньо Росія і вона визнає факт "приєднання" Криму та Севастополя, а в другому випадку — на Донбасі — території ОРДЛО окуповані ніби "невідомо ким", бо РФ не визнає факту окупації, так само і не визнає поки де-юре існування "маріонеткових республік", хоча до цього все іде. Проте відмінність ситуації не скасовує факту окупації усіх 4-х територій. Саме термін окупація і спроба анексії відбито в документах міжнародних структур та України.--Yasnodark (обговорення) 13:52, 6 листопада 2019 (UTC)
Спроба анексії — це як? Дайте визначення, будь ласка — NickK (обг.) 14:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Нам головне не визначення, а офіційні рекомендації вживати цей термін (навіть якщо рекомендатори про це іне подбали):

"Більшість положень вже було викладено у попередніх резолюціях ПАРЄ. А серед нововведень – привітання схвалення Закону України № 7163 та засудження переслідувань кримською окупаційною владаю українців та кримських татар. Крім того, за пропозицією української делегації вперше з’явився термін «окупація та спроба анексії Криму Російською Федерацією», замість поширеного поняття «анексії Криму». Міністерство закордонних справ України привітало ухвалення цього документа, підкресливши, що він охоплює всі побажання, висловлені українською делегацією."

в умовах санкцій і блокади в 2014 – 2016 роках (не анексований)

Наведіть актуальні елементи українського чи міжнародного закодавства, де використано термін "анексія" замість окупації, а не знаходьте будь-ласка зачіпки зберігти нелігимну назву. Ми - не макрони, що з путіними в засос цілуються. Може ви вважаєте своїм президентом, та у нас "який не який", а інший з прізвищем на Зе. І він, Президент України, так само оперує цими термінами https://www.youtube.com/watch?v=6AHU4muXab4 .--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)

  • Yakudza прошу висловитися, чи згодні ви що в укрвікі ігнорується офіційна термінологія українського та міжнародного законодавства та ігноруються терміни, вживані і рекомендовані до вживання іншими дипломатами ПАРЕ і МЗС України, громадянами якої ми є, та США, законодавство яких в пріоритеті для вікіспільноти?--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Пригадав давнє таке ж гаряче обговорення. Прошу подивитися, може цей досвід рейтингової таблиці допоможе: Можливе перейменування статті Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940. Я за шість років багато чого взнав, зараз, безперечно, був би за назву Радянська окупація західноукраїнських земель. Out. — Iurius Galileo 15:01, 6 листопада 2019 (UTC).
    • Щодо Західної України я б так просто все не рахував, адже Польща сама окупувала ті землі ЗУНР (союзником якої була УРСР під час польсько-радянської війни) чи Російської республіки (це як дивитися). Або приєднала на умовах З УНР, які потім не виконала жодним чином (адже жодної територіальної чи навіть культурної автномії надано не було, самі репресії і повстання з терактами у відповідь). Тож ситуації схожі, проте не ідентичні. Бо З Кримом у нас в юридичному плані все було бездоганно і в радянські часи (зокрема під час приєднання) і в пострадянські. Всі документи кажуть, що він з 1954 року до окупації 2014 року був українським і це було визнано міжнародною спільнотою і обома сторонами (а ще було визнання українськості Криму у 1918-1919 країнами Четверного союзу та ще кількома державами). Тож там більш складне питання щодо легітимності приналежності до обох країн, а тут усу ітко і ясно.--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Назва періоду та статті - окупація. Під час окупації було поневолення, у США півстоліття відзначався тиждень поневолених народів. Так, можна вжити термін анексія, як скорочення для "спроба анексії", "невизнанана анексія". Але спробуйте статтю про період 1944-1990 роки всерйоз перейменувати на "анексія", це я мав на увазі. Дуже прошу не відволікати мене спробами образити та війнами з цього приводу, я не маю права тут бути, мене немає! — Iurius Galileo 15:41, 6 листопада 2019 (UTC).
  • Ця стаття про окупацію (як факт привласнення), а ви кажете про період окупації. Це інше поняття для іншої статті Окупація Криму Росією (з 2014). До речі, (лайка вилучена) її перейменовано на лажовий трампо-меркель-макроно-путінський варіант? Яка (лайка вилучена) криза? То для них — занепокоєних (лайка вилучена) — криза, а для нас чистої води окупація.--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
@Юрій25031994: з вами ніколи не стикалися, тому прошу ваш юридичний коментар як цілком незаангажованого користувача щодо цього та наступного вилучення. --Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)
І як тоді мені почуватися щоденно бачучи статтю про пісеньку дніпровських фантатів? На відміну від мене, що ображався цензурними словами на проросійський характер назви статті, там у самій назві просто страшне коїться — ображається конкретна «вельми шанована у світі» жива людина. Ще й десятками мов світу, там - без цензури, а тут дитсадковий етикет. І де логіка?--Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)
А також Юрію, прошу прокоментувати і основний предмет дискусії з професійної точки зору.--Yasnodark (обговорення) 15:49, 7 листопада 2019 (UTC)
Юрій Дзядик, Mykola Swarnyk, Білецький В.С., АВШ, Леонід Панасюк (питаю людей шанованих, з чималим досвідом редагувань), чи бува моє ставлення до чудового терміну Кримська криза для статті про період окупації українських земель можна достатньо лайливим та таким, що порушує цноту етикету нашої вікі і чи не вважаєте ви цензурою вилучення моїх реплік?--Yasnodark (обговорення) 17:22, 8 листопада 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, звісно. Тут все пояснено [23]. Анексія (простою українською — «приєднання») — це міжнародно-визнана річ, узаконене приєднання після окупації. Допоки приєднання не визнали у світі — це просто окупація («захоплення»). Серед прикладів анексій державами держав: приєднання Криму Росією в 1783, приєднання Гаваїв США в 1898, чи приєднання Кореї Японською імперією в 1910 тощо. В усіх випадках такі приєднання легітимізувалися іншими провідними гравцями світу. У нас випадок анексія частини держави іншою — як з сирійськими Голанськими висотами, коли їх окупував Ізраїль і приєднав у односторонньому порядку в 1981. Для Ізраїлю і його симпатиків — це анексія, але світ цієї «анексії» досі не визнає. Теж само з нашим Кримом. Приєднання Криму до Росії в 2014 визнали хіба-що Абхазії-Осєтії, ну і звісно вата. Це «анексія» лише у російських документах і матеріалах проросійських діячів. Навіщо українцям мавпувати стиль мовлення своїх ворогів і танцювати під їхню дудку? --2001:268:C0A3:79D4:C5D1:1510:9040:DFA1 02:42, 7 листопада 2019 (UTC)
    Ні для кого не є таємницею, що для Британіки та Нью-Йорк Таймз пишуть російські агенти, яскраві русофіли та українофоби.--Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)

Може просто українською - захоплення/загарбання? --ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 7 листопада 2019 (UTC)

  • Підтримую «загарбання». Сердито, зрозуміло, автентично.--Yasnodark (обговорення) 15:49, 7 листопада 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Підтримую варіант повернення слова "Росією" у будь якому варіанті (окупація/анексія). Принагідно, анексія — акт проголошення частини території своєю[24]. Окупація — зайняття території. Конкретно тут — непрошеним військовим контингентом, тому, більш правильно казати "військова окупація". Поняття у різних визначеннях різних джерел взаємо переплітаються[25], ввиду поправку на законність/незаконність і різне тлумачення "законності". Можливо, більш правильним буде термін анексія, але для мене не принципово. VoidWanderer, принагідно попереджаю вас, що вся ця каша заварена вашим попереднім "підсумком", якщо від вас буде спроба підбити його тут знову у будь-якому контексті у цьому обговоренні — буду вас номіновувати на позбавлення такої функції, успішно/безуспішно — мене не хвилює, але так це не пройде. — Alex Khimich 20:26, 8 листопада 2019 (UTC)
Щодо порядку слів:
Себто має бути "російська окупація".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2019 (UTC)
Alex Khimich, зазирати у майбутнє не буду, але якщо номінація повторюватиме долю попередньої, яка висіла 10 місяців, то вважатиму своїм обов'язком її закрити. --VoidWanderer (обговорення) 21:57, 9 листопада 2019 (UTC)
  • імовірно варто українізувати терміни. Анексія - якось відсторонено і безлико. Загарбання. --Л. Панасюк (обговорення) 08:54, 9 листопада 2019 (UTC)
  • потрібно, щоб, крім всього, відповідало АД. "Загарбання" нема в АД, тоді як окупація є --Devlet Geray (обговорення) 14:53, 9 листопада 2019 (UTC)
  • Зважаючи на те, що номінація де-факто триває, наведу короткий розбір ситуації.
По-перше, анексія Криму, яка відбулася у 2014 році — це унікальне для післявоєнної Європи явище: вперше за 70 років одна держава проголосила частину території іншої держави своєю. Тобто, здійснила анексію. Це стало надзвичайно складним викликом для системи міжнародної безпеки, створеної із закінченням Другої світової війни через заснування ООН і розробку сучасної системи міжнародного права. На відміну від анексії, різного роду невизнані державні утворення й окупації в Європі не були новинкою — були і захоплення Північного Кіпру Туреччиною, і Республіка Сербська Країна на території Хорватії, і створення Придністров'я російською 14-ю армією.
Саме через унікальність ситуації, на тему анексії Криму існує значний пласт наукових праць, згадок і референцій. Напевне, це найбільш висвітлений у науковому світі аспект російсько-української війни. І у цих працях це так і називається — анексія. Джерела — у самій Вікі-статті, у електронному пошуку, а також деякі згадані у розборі Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 1
Який сенс українській Вікіпедії перейменовувати статтю, назва якої підкріплена просто численними надійними джерелами, рішуче не можу зрозуміти. Щоб у електронному пошуку рідше видавало українську статтю для читачів, які шукатимуть про анексію? Це такий специфічний спосіб вистрілити собі в ногу?
По-друге, щодо термінів «спроба анексії», «незаконна анексія» — терміни вживають здебільшого політики. Вони або є своєрідним оксимороном (позбавлені сенсу), або є маслом масляним. Приблизно як «тимчасова окупація»: окупація або є, або її немає, а тимчасове в цьому світі — все. Надійні фахові джерела цим практично не оперують.
І, нарешті, щодо аргументів прихильників перейменування.
  1. так названі Вікі-статті про період окупації країн Балтії — по-перше, статті говорять саме про період окупації. У нас також існує стаття на цю тему, яка потребує доопрацювання — Кримська криза (з 2014)/Окупація Криму Росією (з 2014). По-друге, статті Вікіпедії не можуть вважатися джерелом високої якості для вирішення питання іменування іншої статті. Корисно брати до уваги в якому форматі називають ті чи інші статті, проте це має важити не більше ніж «взято до уваги». Бо кожна ситуація — унікальна, може бути по-різному висвітлена в надійних джерелах, і саме на основі надійних джерел варто підбирати назву.
  2. анексія — це визнана окупація — твердження навіть близько не відповідає стану речей в сучасному міжнародному праві. Детальніше — Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 2. Колись, звісно, можна було загарбати країну, оголосити своєю, і це вважалося в порядку речей. Проте сучасне міжнародне право військову агресію засуджує, а надбані внаслідок агресії території не змінюють міжнародного статусу.
  3. є значний пласт джерел, які говорять про окупацію — анексія не виключає окупацію. Крим — справді окупований. Але він також є й анексованим, що є істотно важчим порушенням міжнародного права.
  4. тільки проросійські джерела наполягають на терміні «анексія» — нічого подібного. Російські джерела наполягають на «легітимності» референдуму, проголошенні «незалежної» Республіки Крим і укладенні «двостороннього договору» з РФ. Тобто, російські джерела просувають те, що нібито відбулася «сецесія» Криму, а потім ця «незалежна держава» увійшла до складу РФ. Тому й називають це «приєднанням», en:Accession.
  5. була стаття МЗС — найбільш вагомий аргумент з перелічених, але навіть він нікчемний у порівнянні з рештою надійних джерел. Аргумент згадувався тут: Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 2, але коротко доповню: за правилами Вікіпедії, це джерело не є джерелом найвищої якості. Воно — дуже слабке через свою залежність, ангажованість. Позиція держави, яка зазнала агресії, не може вважатися незалежною — прямо навпаки. Твердження держави, яка веде оборонну війну, не може бути незалежним за визначенням. Гірша ситуація у плані незалежності — тільки позиція країни-агресора, яка не тільки бере участь у війні, але й змушена свою агресію приховувати на дипломатичному, юридичному й інформаційному полі. Слабшою за агресора у плані незалежності є тільки позиція маріонеток агресора.
Жоден з цих аргументів не видається навіть мінімально вагомим у порівнянні із вагою незалежних, вторинних, компетентних джерел, які оперують поняттям «анексія». А зважаючи на правило Вікіпедія:Іменування статей

Доречність — відповідність назви статті її вмісту; при пошуку за ключовим словом — відповідність того, що шукали загальному вмісту статті.

При виборі назви слід керуватись таким:

  • 1) Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті, напр. Музей Лесі Українки (Київ), Аббасиди (династія) тощо.
  • 2) Чимало користувачів використовують академічні джерела (книги, статті, реферативні видання), що висвітлюють певну(і) тему(и). Цими джерелами можна скористатися для підшукання назви як власне статті, так і відповідних посилань (зокрема, майбутніх).
стаття має носити назву саме Анексія. Більш того, найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації є форма Анексія Криму (2014). --VoidWanderer (обговорення) 21:51, 9 листопада 2019 (UTC)
VoidWanderer, вам навели чимало вторинних джерел, але ви ними нехтуєте. Accession не вживається у законодавстві Росії, ні у міжнародних спорах. Статті з сумнозвісної «Української» правди не є статтями МЗС апріорі. За визначенням, «Анексія» передбачає зміну правового статусу (суверенітету) анексованої землі. Тому те, що в Криму відбулася «анексія» (зміна суверенітету), — це точка зору агресора-Росії, а не потерпілої-України. Для українців Крим — це Україна. Схожа ситуація: en:Indonesian invasion of East Timor — названо не «анексія», а «вторгнення», хоча акт анексії з боку Індонезії був. Виходить, що ви відстоюєте в українській вікіпедії російський погляд на проблему (хай і з джерелами; тут їх навалом). Якби ви були адміном китайської вікіпедії вам би ніхто слова не сказав би. Але в українській вікіпедії ваша позиція виглядає надиво «ватною». --2001:268:C0A4:B43:198D:DF4F:87EC:C7B3 11:20, 10 листопада 2019 (UTC)
Мені навели вторинних джерел на що саме? Розпишіть про це детальніше. Якщо не складно — наведіть якесь одне найбільш якісне з них, обговоримо.
За визначенням, «Анексія» передбачає зміну правового статусу (суверенітету) анексованої землі. — певне, ви своє визначення берете із ненадійного джерела. Бо анексія не дає наслідком зміну суверенітету. Хочете про це почитати у експерта з міжнародного права, виданому в одному з найбільш впливових військових закладів США — Воєнний коледж ВМС США? Читайте:

Whereas under classical international law conquest and annexation were still regarded as valid derivative titles of territorial acquisition,[32] it is beyond any doubt that under modern international law forcible acquisitions of territory are prohibited.[33] Even under classical international law — the typical examples cited in this context are the Austro-Hungarian Empire’s annexation of Bosnia-Herzegovina in 1908 and the Italian annexation of Ethiopia in 1936, neither of which was recognized by the major powers of the time[36] — it was doubtful whether a victorious State could unilaterally acquire sovereignty over enemy territory simply by virtue of annexation, i.e., merely through factual seizure of the territory in question.[37]

Схоже, це ви вище навели приклад Британіки, але не дочитали, що анексія засуджується міжнародним правом, і що сама Британіка говорить про анексію Криму.
це точка зору агресора-Росії — це не так. Див мій попередній допис.
в українській вікіпедії ваша позиція виглядає надиво «ватною» — шкода, що ви не читали ВП:НЕТРИБУНА. Там добре написано для чого Вікіпедію не варто використовувати. Ще гірше те, що здоровий глузд і слідування правилам у ваших очах є ознакою «ватності». Таким чином ви «ватності» надаєте невиправдану і незаслужену позитивну конотацію, не робіть так. --VoidWanderer (обговорення) 11:59, 10 листопада 2019 (UTC)
Практично повністю підтримую користувача VoidWanderer. Хотів б ще додати що питання правильності вживання термінів анексія/окупація повинні судити майбутні історики, коли і якщо ситуація з Кримом буде розвязана (на користь України звичайно ж), а не МЗС чи журналісти, оскільки вони якби ми цього не хотіли є в певній мірі ненейтральними у цьому питанні. Але хотів б зауважити що варто залишити "Росія/Російська Федерація" у назві статті, оскільки в статтях про різні війни, конфлікти і т п прийнято позначати сторони чи агресора, ця стаття не повинна бути винятком. --August (обговорення) 04:33, 11 листопада 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар раджу поглянути на ситуацію через призму нещодавнього визнання Сполученими Штатами Америки анексії Голанських висот. зараз багато є аналітики з цього приводу --93.126.95.15 21:39, 18 листопада 2019 (UTC)

Вітання усім, коли починав читати обговорення то був за назву "Анексія", як більш точну термінологічно, а коли дочитав до кінця то змінив думку за термін "Окупація Криму Росією", оскільки дійсно абсурдно писати термінологію з точки зору законодавства агресора, це як в тебе сусід за допомогою гопників та чорних нотаріусів забрав пів квартири, а ти замість того, щоб пояснити родичам, що сусід негідник-бандит захопив частину квартири кажеш, що він нотаріально приєднав до себе, то типу щож тут поробиш... Отож, Крим дарувати країні-злочинцю ніхто не збирається, процес незакінчений, а значить це окупація, а потім буде деокупація... P.S. все ж такі як корисно читати обговорення, дякую усім дискутантам... — Зоретворець (обговорення) 15:50, 23 листопада 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За перейменування статті на: Окупація Криму Росією (з 2014). Анексія це лише приєднання, а Окупація була первинною та відповідає суті події що відбулася і відбувається більш точно. --Iskatelb (обговорення) 19:57, 23 листопада 2019 (UTC)

  • Тут ще один правовий нюанс. Якщо Крим окупований, то Росія має дотримуватися міжнародних законів щодо окупованих територій. Зокрема, має звільнити полонених моряків. Якщо Крим анексований, то Росія що хоче, то і робить. Тоді наші 24 моряки це злочинці, які порушили кордон Росії. Про це не раз пояснено. — Юрій Владиславович (о•в) 20:31, 23 листопада 2019 (UTC).
Юрій Владиславович, нормативні акти країни-агресора ніяк не змінюють міжнародного статусу території. Для міжнародних судів це не має значення.
Також, окупант на окупованій території завжди що хоче, те й робить. Росія відкриває кримінальні справи проти наших офіцерів і генералів за дії на Донбасі. Що це має значити? Що Донбас був анексований?
Тому всі ці ваші умовиводи про моряків — хибні. А за посиланням, яке ви навели, нічого не йдеться про окупацію і анексію. --VoidWanderer (обговорення) 21:06, 23 листопада 2019 (UTC)
« Согласно поступившим сведениям, ситуация на территории Крыма и Севастополя равнозначна международному вооруженному конфликту между Украиной и Российской Федерацией. Данный международный вооруженный конфликт начался не позднее 26 февраля, когда Российская Федерация задействовала личный состав своих вооруженных сил для получения контроля над частями территории Украины без согласия правительства Украины. Право международных вооруженных конфликтов применимо и после 18 марта 2014 г. в той мере, в которой ситуация на территории Крыма и Севастополя будет равнозначна продолжающемуся состоянию оккупации. «
« Для целей Римского статута вооруженный конфликт может быть международным по своей сути, если одно или более государств частично или полностью оккупируют территорию другого государства вне зависимости от того, сопровождается ли оккупация вооруженным сопротивлением «

--Devlet Geray (обговорення) 19:34, 24 листопада 2019 (UTC)

Очевидно, що термін "Анексія Криму" неприйнятний, бо спирається на законодавство країни-злочинця, тобто виходить, якщо Росія окуповану нею територію України не ввела законодавчо в свою конституцію то це окупація, а якщо ввела то анексія. Такий підхід неприйнятний, Україні не має справи до того як країна-злочинець маркує вкрадені території, так само як СРСР не було справи до того як Третій Райх юридично маркував окуповані території, тож якщо Львів входив до генерал-губернаторства то він був анексований Райхом, а Рівне столиця Райхкомісаріата, то вона була окупована. Це неприйнятна залежність термінології від законодавства країни-злочинця. Отже цілком і повністю підтримую перейменування статті на "Окупація Криму Росією (з 2014)". - Зоретворець (обговорення) 20:14, 25 листопада 2019 (UTC)
Нові джерела
У МЗС України глибоко стурбовані повідомленнями ЗМІ про висловлювання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва щодо заперечення анексії Криму Росією. Казахстанській стороні будуть зроблені відповідні демарші.
"Те, що сталося, те сталося. Анексія - це занадто важке слово стосовно Криму... Від початку ми вірили в мудрість, порядність російського керівництва", - сказав президент Казахстану.
компанія Apple почала показувати анексований Крим як частину Росії в додатку «Погода», але тільки з території Росії.
Компанія запровадила зміни відповідно до стандартів про спірні території, згідно з якими приналежність відображається відповідно до політики країни. Тому, якщо зайти в сервіси Apple з України, то Крим відображається як частина української території. За аналогічним принципом працює сервіс Google Maps.
Apple має намір переглянути свою політику щодо позначення спірних територій на картах та в додатках. Про це в п'ятницю, 29 листопада, в інтерв'ю Reuters заявила прессекретарка Apple Труді Мюллер
"Дозвольте мені пояснити у ваших термінах, Apple. Ось уявіть, як ви кричите, що ваш дизайн й ідеї, роки роботи і частина вашого серця вкрадені вашим найлютішим ворогом, і водночас когось абсолютно не хвилює ваш біль. Ось які відчуття бувають, коли ви називаєте Крим російською землею", - написав у середу, 27 листопада, у Twitter глава МЗС України Вадим Пристайко. Посольство України в США звернулося до керівництва Apple та Державного департаменту США щодо інциденту

Це, безперечно, АД.

Почекаємо до 9 грудня, кілька днів лишилося. — Yuriy V Dz (о•в) 16:39, 16:48, 5 грудня 2019 (UTC).

Дякую! International Criminal Court, Report, 5 December 2019. У пп. 268-273, стор. 69-70, 6 разів, лише (ongoing) occupation of Crimea. — Yuriy V Dz (о•в) 19:59, 5 грудня 2019 (UTC).

Хоча після 25 листопада немає заперечень проти аргументів за перейменування на Окупація Криму, але з'явилися свіжі джерела. Крім того, серйозні аргументи з джерелами надав NickK (14:23, 6 листопада).

Під час обговорення не було жодного заперечення проти того, що термін "анексія Криму" дуже небезпечний, усі погоджується, що цей термін у значеннях "визнана анексія" та "доконаний факт" взагалі неприйнятний.

Шановні учасники дискусії @Devlet Geray, VoidWanderer, 93.126.95.15, NickK та Yasnodark: (вибачте, якщо кого пропустив). Пропоную тут тимчасово припинити дискусію, і на ВП:К-П#Організація заходів безпеки при наближенні до «червоної лінії» спробувати застосувати загальні безпекові політики до цього небезпечного терміну.

Як я сподіваюся, це має наблизити позиції до консенсусу.

— Yuriy V Dz (о•в) 21:29, 5 грудня 2019 (UTC).

Dzyadyk, ви хибно оцінюєте ситуацію. Ви не хочете бачити що вам кажуть співрозмовники у цьому обговоренні — з чим вони погоджуються, а з чим ні, які аргументи наводять і якими міркуваннями керуються. --VoidWanderer (обговорення) 21:47, 5 грудня 2019 (UTC)
Я вважаю твердження термін "анексія Криму" дуже небезпечний та Організація заходів безпеки при наближенні до «червоної лінії» неприйнятними у Вікіпедії в цілому. Перше не клеїться з ВП:ОД (небезпечність терміну має підтверджуватися джерелами), друге йде в розріз з ВП:НТЗ. Вікіпедія базується на джерелах, а не на емоціях. Емоції не можуть наблизити до консенсусу, лише віддаляють — NickK (обг.) 23:46, 5 грудня 2019 (UTC)
Я такі АД неодноразово надавав в обговореннях, так само, як і рекомедації МЗС, посилання на українське законодавство, резолюції ООН та ПАРЄ, де також на прохання України використовується термін "ОКУПАЦІЯ". А термін «анексія» виключно у словосполученнях «спроба анексії» та «незаконна анексія».--Yasnodark (обговорення) 14:09, 6 грудня 2019 (UTC)
От хоча б ця стаття політичного директора МЗС Олексія Макеєва Крим: анексований чи окупований? — 22 серпня 2019..--Yasnodark (обговорення) 14:09, 6 грудня 2019 (UTC)
Шановні!)

Подивіться будь ласка ще раз на ту ж саму статтю Вікі з визначенням "Анексії"

Щоб там не казали у Балтийських країнах - але була і окупація, і анексія - тобто офіційне включення до складу СРСР

Приклад з 1939: серпень - вересень 1939 - окупація Польщі Німеччиною. І тільки у жовтні 1939 західну Польщу офіційно законодавчим актом було включено до складу Німеччини, тобто - АНЕКСОВАНО.

У 1941 - 43 роках Німенчиина встигла ОКУПУВАТИ значну територію СРСР - але АНЕКСІЙ ніяких не було!!!

Анексія - це АКТ, разовий офіційний захід - який МОЖЕ бути наслідком окупації, а ОКУПАЦІЯ - це явище, яке завжди є ТРИВАЛИМ у часі і розподіляється саме на ПРОЦЕС (наприклад у Данії у 1940 сам процес формально тривав 1 годину - від вторгнення до капітуляції)

і на СТАН (у тій же Данії він тривав з 1940 по 1945 р.)

Що нам ближче - Абхазія і Пд.Осетія були ОКУПОВАНІ Росією - самі ПОДІЇ відбулися в певні часи, СТАН фактичної окупації (під вивісками фейкових "держав") існує і донині - але у Вікі немає статей про АНЕКСІЮ цих територій - тому що окупація була і є, а анексії формальної - не було!

АНЕКСІЯ - це юридичний факт на основі певних законодавчих актів АГРЕСОРА!

ОКУПАЦІЯ - це фактичні пов'язані ПРОЦЕС+СТАН

АНЕКСІЯ Криму - це події, які фактично охоплюють період 18-20 березня 2014 р! (Тобто і стаття з такою назвою має бути ЛИШЕ про ці події, інші - це передумови і наслідки!!!)

ОКУПАЦІЯ Криму - розпочалася 20 або 26/27 лютого 2017 - і це процес встановлення в Криму російської окупаційної влади, який, як ПРОЦЕС тривав фактично до 25 березня (захоплення останнього українського корабля в криму), а як СТАН - супроводжув анексію і триває донині (поки Україна не визнала Крим російським)!!!!

Отже - ОКУПАЦІЯ і АНЕКСІЯ - це пов'язані, але різні поняття - і статті мають бути різні (з відповідним вмістом)

Роман Днепр (обговорення) 10:20, 9 грудня 2019 (UTC)

  • Повністю підтримую аргументи Роман Днепр. Як їх імплементувати? IMHO, розділити статтю на дві. 1. «Невизнана анексія» (події 18-20 березня 2014 та їх передумови й підготовка з 1990, а також визнання/невизнання/санкції), та 2. «Окупація» (з 20 лютого 2014 по цей час, правові наслідки для Росії). Але не хочу нав'язувати своє бачення, прошу інші думки та пропозиції. — Yuriy V Dz (о•в) 11:15, 9 грудня 2019 (UTC).
    Уже не раз писали, що потрібні дві статті, навіть три. Анексія Криму і Окупація Криму. --『Fosufofiraito』 Обг. 11:33, 9 грудня 2019 (UTC)
  • оця наявна стаття - вона і є 90% саме про процес ОКУПАЦІЇ) Про АНЕКСІЮ там пару речень. Можливо, ще про СТАН ОКУПАЦІЇ (окупаційний режим) треба дописати (або окрему статтю, як Ви пропонуєте)

Роман Днепр (обговорення) 13:18, 9 грудня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

На жаль, це обговорення дещо заполітизоване, а сама дискусія вийшла за рамки правил і настанов Вікіпедії, тому я очікую можливого оскарження цього підсумку. Як ми знаємо, у 2014 році стаття була створена на тлі швидкоплинних подій і тодішня назва "анексія" була виправданою, оскільки події надто швидко розгорталися (і не тільки в Криму), а чіткого юридичного пояснення не було, стаття, в тому числі і назва, були заручниками обмеженої кількості авторитетної інформації. Ситуація кардинально змінилася, коли з'явилася аналітика, почали зявлятися надійні джерела.

Оскільки дискусія у політичній площині, то й підсумок частково буде в цьому контексті. Отож, вже станом на сьогодні є чітка позиція України, Європи та більшості країн світу стосовно Криму, а саме що: у 2014 році відбулось вторгнення до України і захоплення її частини території збройними силами Російської Федерації. Це є окупація і це є офіційною політичною позицією України, ООН, ЄС, ПАСЕ, ОБСЄ, НАТО й інших між- чи над- державних організацій, утворень, а також водночас і юридичною позицією на міжнародному рівні, бо це відображено у доповідях Міжнародного кримінального суду. Терміни окупація і анексія стосовно Криму тісно повязані між собою і практично усюди згадуються в одному й тому ж контексті, а саме: засуджується окупація Криму Росією і не визнається її анексія (чи її спроба анексії). Ось саме в такому приблизному контексті. Першоголовне - окупація. І вони визначають, що анексія (чи її спроба) вже відбулися (одноразовий акт), а от окупація, як явище й досі триває. Анексія Криму є складовою частиною Окупації Криму.

Тепер до правил і настанов. Відповідно до правил ВП:АД усі статті Вікіпедії повинні ґрунтуватися на опублікованих надійних (авторитетних) джерелах. Такими в першу чергу є резолюції ООН [26], [27], [28], [29], [30], ПАСЕ [31], [32], ОБСЄ [33], МКС [34], [35], а вже потім тисячи інших наукових, аналітичних, популярних, і в тому числі й тих, що вже згадані в двох обговореннях. Немає потреби тут їх виставляти, бо наявність таких джерел це не заперечують учасники обговорення.

Проте, я зауважу, що для Української Вікіпедії і для цієїї статті, яка беззаперечно має прямий стосунок до України, авторитетними джерелами були і залишаються нормативно-правові акти і цієї держави, тобто України: [36], [37], за якими Крим є окупованим й досі таким залишається.

Саме через це, і враховуючи все вищенаведене, статтю треба перейменувати на Окупація Криму Росією (з 2014). --Flavius1 (обговорення) 12:34, 10 лютого 2020 (UTC)

Flavius1, підбиваючи підсумок складного обговорення, варто наводити аналіз аргументів сторін: сильні і слабкі моменти у їх аргументації, тощо. Відкладаючи поки що розбір вашого підсумку, наведіть, будьте ласкаві, подібний аналіз у цій ситуації. --VoidWanderer (обговорення) 13:22, 10 лютого 2020 (UTC)
Уся проблема Вікіпедії була і є в одному - забалакування будь-чого і відволікання від головного. Ось і зараз це повторюється, і замість того, аби уважно прочитати підсумок, проаналізувати його, ви намагаєтеся його забалакати. Даруйте, але розбір, який ви відклали, зможете зробити вже без моєї участі. Допомагати в цьому не буду вам. --Flavius1 (обговорення) 13:45, 10 лютого 2020 (UTC)
Забалакування — одна з проблем. Неякісна аргументація, яка спирається не на правила, а на чиїсь відчуття — інша проблема. А критично низький відсоток людей у спільноті, які мають здібності та бажання припинити забалакування, виділяючи з обговорення валідні аргументи і відсікаючи слабкі аргументи — найбільша з усіх. Я прочитав ваш підсумок, у ньому ви практично ніяк не оцінили аргументи сторін, тому я й звернувся до вас по цю оцінку. --VoidWanderer (обговорення) 14:00, 10 лютого 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Браво

Роман Днепр (обговорення) 17:35, 17 лютого 2020 (UTC)

  • Думав, що варто було дати Flavius1 час на обґрунтування свого підсумку, але час показав, що користувач відмовився це робити, тому оскаржую формально.
Вважаю за необхідне додати кілька слів для ясності, в якому контексті відбувається це обговорення. Номінатор створив два паралельні обговорення для вирішення долі двох статей:
  1. Стаття Анексія Криму (2014) — в цьому обговоренні (Вікіпедія:Перейменування статей/Анексія Криму (2014) → Окупація Криму Росією (з 2014)), пропонується перейменувати.
  2. Стаття Кримська криза (з 2014) — в обговоренні Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/5 листопада 2019#Кримська криза (з 2014), пропонується вилучити.
У обох обговореннях вирішується по суті одне питання: чи варто два окремі аспекти щодо Криму і російської агресії тримати в рамках однієї статті, чи доречнішим було б мати дві статті. Підсумок в одному обговоренні впливатиме на інший, і навпаки. Тобто, вирішується як будуть організовані статті, і пропонованих варіантів два:
  1. Залишити тільки одну статтю і назвати її Окупація Криму Росією (з 2014), де викладати всі події від 20 лютого 2014 до сьогодні.
  2. Залишити дві статті, одну під іменем Анексія Криму (2014), де висвітлити лише тему анексії, яка відбулася навесні 2014 року, а другу — під іменем Окупація Криму Росією (з 2014) (перейменувавши Кримська криза (з 2014) відповідно), і там висвітлювати всі дії РФ в Криму як держави-окупанта до тих пір, поки триває окупація.
Як можна помітити, обидва варіанти передбачають необхідність існування статті Окупація Криму Росією (з 2014). Це є спільним баченням усіх учасників обговорення, і цей момент не викликає ні в кого заперечень.
Тому, підбиваючи підсумок в цьому обговоренні, повинно прозвучати дуже чітке обґрунтування, яке могло б починатися приблизно з таких слів:
Ні, тема анексії Криму не є достатньо значимою для Української Вікіпедії і не заслуговує на окрему статтю, тому що ..
Так, тема анексії Криму є достатньо значимою для Української Вікіпедії і заслуговує на окрему статтю, тому що ..
Про це все я писав вище у номінації, а також в попередньому обговоренні Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 1.
Наостанок, наведу тільки одну цитату:
Анексія Криму Росією у березні 2014 року стала поворотною точкою в європейській історії: вперше з часів Другої світової війни європейська країна порушила недоторканість міжнародних кордонів і привласнила частину території сусідньої країни.
Оригінальний текст (англ.)
Russia’s annexation of Crimea in March 2014 marked a watershed in European history: for the first time since the Second World War, a European state violated the sanctity of international borders and appropriated part of the territory of a neighbouring country.
— перше речення вступу книги: Pål Kolstø, Helge Blakkisrud. Russia Before and After Crimea: Nationalism and Identity, 2010–17. — Edinburgh University Press, 2018. — 232 с. — ISBN 978-1-4744-3387-7.
--VoidWanderer (обговорення) 20:01, 17 лютого 2020 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Тема анексії авжеж важлива, але стаття, яку пропонується перейменувати, висвітлює саме ОКУПАЦІЮ. Від 20 лютого 2014 по наші часи, саме тому пропонується перейменувати її в "Окупація Криму...", також окремо потрібно створити НОВУ (а не вилучати інформацію з цієї статті) не дуже велику статтю, де буде висвітлюватися тільки анексія (одноразова подія, а не процес). Кримську кризу вилучити, бо вона зайва. Сподіваюсь, це зрозуміло --Devlet Geray (обговорення) 10:24, 18 лютого 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За ПідтримуюРоман Днепр (обговорення) 11:14, 18 лютого 2020 (UTC)

Devlet Geray,

  • стаття Анексія Криму (2014) була створена 8 березня 2014‎ і майже увесь час існувала з подібною назвою. Має в історії сотні правок від десятків дописувачів.
  • стаття Кримська криза (з 2014) була створена 28 лютого 2014‎ року, також має в історії сотні правок від десятків дописувачів.

Ви можете мені пояснити в чому полягає глибокий сенс, як ви пропонуєте, вилучити статтю Кримська криза (з 2014), а також перейменувати Анексія Криму (2014), щоб потім на її місці створити вже іншу статтю Анексія Криму (2014)? Яку мету переслідують ці перестановки? Яка користь від них з'явиться?

Обидві наявні на сьогодні статті висвітлюють окупацію в тій чи іншій мірі. Це виправляється мінімальними зусиллями — зі статті Анексія Криму (2014) увесь необхідний матеріал, якого не так і багато, до речі, переноситься до Окупація Криму Росією (з 2014). Все дуже просто. --VoidWanderer (обговорення) 12:47, 18 лютого 2020 (UTC)

...Отже, маємо 2 статті - "Криза" і "Анексія" - увага - з майже однаковим змістом! Звертаю увагу: "Криза" з'явилась 28.02.2014, коли процес окупації тільки розпочався і тільки путіну було зрозуміло куде це кінець кінцем призведе. А криза за 3 тиждні перетворилась на окупацію з анексією. Отже "Криза"- така назва була коректна і актуальна у період максимум до 18 березня 2014, на теперішній час законодавством України визначено статус Криму як окупованої території, а Росії - як приєднаної - і ніхто вже не визначає ситуацію як "кризу". (До речі, статей "Донецька" або "Луганська" криза щось немає))

Щодо "Анексії". Анексія - складова (до речі необов'язкова) ОКУПАЦІЇ (захоплення). Окупація може бути без анексії, але анексія без окупації - ні. Таким чином, маємо 2 ідентичні статті, одна із застарілим формулюванням, а інша (судячи з назви) описує Анексію - складову частину більш масштабного поняття "Окупація", однак у самій статті "Анексія" тема саме анексії займає маншу частину, а загалом йдеться все ж таки про процес захоплення Криму у лютому-березні 2014.

Враховуючи зазначене, вважаю доречним:

  • статтю "Кримська криза" у зв'язку з втратою актуальності такого формулювання перейменувати на "Окупація Криму Росією (з 2014)" і доробити трохи її з урахуванням розкриття тем і по попереднім подіям (умовній "кризі"), і процесу захоплення, і процесам, що тривають на півострові, якій перебуває у стані окупації. (До речі - в англо-вікі вона зветься зовсім інакше: Political status of Crimea, у росіян - Проблема принадлежности Крыма)
  • статтю "Анексія Криму (2014)" з урахуванням що анексія - це складова частина окупації, дещо скоротити (особливо в частині висвітлення процесу захоплення, так як це - тільки передумова анексії), але акцент змістити саме на факт "Анексії" - тобто юридичного включення до складу країни -окупанта. Ну і плюс міжнародна реакція - і бажано саме на "анексію", а не на "окупацію": обурення цивілізованих країн викликав не стільки факт окупації, скільки факт анексії.

З повагою, Роман Днепр (обговорення) 18:51, 18 лютого 2020 (UTC)

Альтернативна пропозиція

Мають бути три щонайменше три статті

  • "Анексія Криму Росією (2014)"
  • "Окупація Криму Росією (з 2014)"
  • "Кримська криза", подібна до статей "Суецька криза", "Карибська криза", про кризу міжнародних відносин, усього світопорядку, внаслідок анексії Криму Росією, повторю цитату
Анексія Криму Росією у березні 2014 року стала поворотною точкою в європейській історії

Як з двох статей створити три, зі збереженням історії, то наступне питання, не так важливе. Пропоную, але не наполягаю

  • статтю "Анексія Криму (2014)", враховуючи, що 9/10 статті саме про окупацію, перейменувати на "Окупація Криму Росією (з 2014)"
  • статтю "Кримська криза" розділити на дві, 3/4 "Анексія Криму Росією (2014)", та власне "Кримська криза"

Згідно ВП:НТЗ, нейтралізовувати у статтях пропаганду. Не вилучати, а саме нейтралізовувати.

— Yuri V. (о•в) 12:02, 19 лютого 2020 (UTC).

Yuri V., за чотири дні до цього допису ви цитували на сторінці користувача Обговорення користувача:93.126.95.15 його допис, вочевидь, погоджуючись з написаним і вважаючи написане у вищій степені важливим. Той допис містив таке:

.. під час бесіди, європейські дипломати вперто «закривали вуха» на усі факти, що свідчили про військове вторгнення, твердячи як папуги одне Crimean crisis, сrimean crisis... і що усе розрулиться за пару тижнів. А про те, що росіяни уже й на Донбасі і чути не хотіли... Звідси виник пропагандистський Crimean crisis (до слова в англійській вікіпедії це вже давно не Crimean crisis, а en:Political status of Crimea).
— Користувач:93.126.95.15

Маю до вас, пане Yuri V., запитання: в який момент ви змінили свою точку зору на цілковито протилежну? Ви зараз обстоюєте ідею доречності існування окремої повноцінної статті Кримська криза? В чому полягає цінність існування цього у вищій степені розмитого, вихолощеного політкоректністю терміну у якості заголовка статті? Анексія Криму потягла суттєві наслідки у міжнародних відносинах, загостривши суперечки через цинічну зневагу до міжнародного права — я це стверджував увесь час в обговореннях. Але до чого тут штучний, дезинформаційний термін «Кримська криза»? Його справді доречно згадати у одній із статей, вказавши на те, що західний світ деякий час оперував цим обережним терміном, але на більше висвітлення він не заслуговує. Немає ніякої кризи як окремої теми, що заслуговує на висвітлення: є військова операція у Криму, окупація Криму, що досі триває, і анексія. Остання — найбільш резонансна з усіх. --VoidWanderer (обговорення) 12:44, 21 лютого 2020 (UTC)
Підтримую пропозиції вище про доцільність двох окремих статей: однієї про власне хід анексії Криму в 2014 році та іншої про ситуацію в Криму та навколо нього за часів російської окупації — NickK (обг.) 08:40, 21 лютого 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За, стаття про окупацію Криму Росією. --Юрко (обговорення) 16:37, 31 травня 2020 (UTC)

Хтось напише підсумок? Очевидно що мають бути дві статті, одна про анексію, а друга про окупацію що триває. --Zotur (обговорення) 14:35, 29 травня 2020 (UTC)

@Kozubenko:, я бачу, що ви перейменували статтю, але не бачу де ваш підсумок стосовно цього обговорення. --Flavius (обговорення) 09:25, 15 липня 2020 (UTC)

За використання терміну "окупація" у назві.--Yasnodark (обговорення) 16:18, 20 листопада 2020 (UTC)
Теж за "окупація" + обов'язково додати, що "Росією". У нас не "та сторона" а конкретний ворог, який це зробив і ім'я йому "Росія". — Alex Khimich 19:22, 20 листопада 2020 (UTC)
Згоден з доповненням.--Yasnodark (обговорення) 15:11, 23 листопада 2020 (UTC)

Проти окупації але Symbol support vote.svg За таку назву --Л. Панасюк (обговорення) 06:31, 21 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Оскільки МінТОТ вніс ясність у це питання. В 2014 Росія окупувала Крим. Створювати ще одну статтю непотрібно, окупація продовжується з 2014 року. --Salween (обговорення) 06:59, 21 листопада 2020 (UTC)
  • @AlexKozur та NickK: спеціально для вас підсвітив зеленим кольором ↑ посилання на термінологічні джерела (тобто ті, які роз'яснюють який термін правильно як назву події застосовувати; у нас же тут дискусія як стаття має називатись, чи не так?) А усі ваші роздуми і умовиводи у вікіпедії називаються ОД — це так звані «оригінальні дослідження». І ви, адміністратори, самі знаєте що з ними слід робити. Щодо «анексії»: 1) в преамбілу вона може бути вказана як альтернативна назва подій (як і «кримський конфлікт», «кримську кризу» і прочу лабуду, якщо, звісно, з відповідними посиланнями) — це передбачено правилами; крім того, можете написати окремий розділ про трактування — ніхто не заважатиме. І 2), головне, якщо вам дуже важливо мати окрему статтю про анексію — вона вже є. Називається «Договір про прийняття Криму до складу Росії». Це юридично правильна назва. Дуже важливо називати речі справжніми іменами. Тоді не будете плутатись в показаннях ;) --93.126.77.128 11:44, 21 листопада 2020 (UTC)
    видно, що не очевидно. Перечитуйте поки не зрозумієте. І термінологічні джерела це словники термінологічні... вище просто АД. Я лише вважаю, що повинні бути дві статті. Але... скільки пройшло часу, люди? За цей час можна було вилизати статті. 93.126.77.128 якщо кортить поговорити, то є стаття, пишіть. Хоч радий, що є джерело, яке пояснює, що між окупацією і тимчасовою окупацією різниці ніякої.--『Gouseru』 Обг. 14:30, 21 листопада 2020 (UTC)

    «видно, що не очевидно.... Перечитуйте поки не зрозумієте...» — 『Gouseru』

    @AlexKozur: бовдуру хоч клин на горові теши!!! Хлопче, я на цьому питанні собаку з'їв! І доводити щось погоджусь колегам, які мають достатній фаховий рівень, а не якимось вікіпедистам. Переконувати в своїй правоті двох-трьох ерудитів-недоучок — принижувати свою професійну гідність! Подобається вводити людей в оману — ви на правильному шляху! Статті, і ви це разом з Brunei добре знаєте, у вікіпедію я більше не пишу (досить!) і НЕ БУДУ — це така форма покарання. Усі діяння мають бути взаємні, як орел і решка... --93.126.77.128 15:55, 21 листопада 2020 (UTC)
    Мені це видається більше психологічним аргументом, ніж юридичним.
    • Я відкидав психологічну частину аргументації, але прочитавши окремі коментарі, зрозумів, що анексія психологічно може сприйматися як щось мирне й таке, з чим можна змиритися (мовляв, їх анексували, і в них нормалізується життя), в той час як окупація (зокрема, завдяки Другій світовій та всій радянській пропаганді про окупантів) сприймається як щось агресивно-військове, з чим потрібно боротися. З такої психологічної позиції можна зрозуміти, чому слід надавати перевагу окупації
    • З юридичної точки зору ж все складніше. Росія здійснила три міжнародні злочині проти України: спочатку збройну агресію шляхом введення військ (у Криму та на Донбасі), потім окупацію (збройно захопивши Крим та частину Донбасу), і потім анексію Криму (всупереч міжнародному праву включивши Крим до свого складу). Формально, не згадуючи анексію, ми замовчуємо важливий міжнародний злочин Росії, за який її теж можна притягувати до відповідальності і в ООН, і в Гаазі. З іншого боку, дипломатично є тенденція до простішого визнання анексій (уже приєднали та інтегрували до країни, лишилося лише кордон на мапі перемалювати), ніж до окупацій (одразу вимога вивести війська та все таке), тож можна зрозуміти, чому Україна зайвий раз не наголошує на анексії, але це не змінить того, що Росія здійснила анексію.
    Тому психологічно так, аргумент сприймається. Практично — так собі. Залишається проблема того, що в нас сам зміст статей неякісний: стаття Анексія Криму (2014) дуже поверхнево описує процеси, які відбуваються в Криму при окупації (натомість більше фокусуючись на ході власне процесу 2014 року), а стаття Кримська криза (з 2014) саме й описує процеси окупації, які, втім, не мають реального стосунку до «кризи»... — NickK (обг.) 16:57, 21 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Технічно окупація - це стан, а анексія - подія. Однак сьогодні бачив заяву МінТОТ. Чи слід відступити від суворої логіки з політико-ідеологічних мотивів? Не знаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:07, 21 листопада 2020 (UTC)
    Подивився статтю. Вона зараз "гібридна" - і про подію, і по стан речей по ній. Хм... Тим паче не знаю тепер, як назвати. До слова, існують же синоніми: загарбання, захоплення тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 21 листопада 2020 (UTC)
  • Ambox important.svg @VoidWanderer, AlexKozur, NickK, UeArtemis, Devlet Geray, Yasnodark, Роман Днепр, Flavius1, Alex Khimich, Augustus-ua, Yuri V, Юрко Градовський, Piznajko, Kozubenko, Леонід Панасюк та Brunei: і всі інші зацікавлені учасники. Ознайомтесь будь ласка із ухваленою резолюцією ООН від 16.12.2020 р. де зокрема зазначено, як на міжнародному рівні слід іменувати РФ в Криму.
    Генасамблея ООН ухвалила посилену резолюцію щодо дій Росії в окупованому Криму // Українська правда Резолюція чітко визначає нелегітимність органів і посадових осіб РФ в Криму у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. На рівні ООН вперше зафіксовано, що такі посадові особи повинні розглядатися лише як «окупаційна влада Російської Федерації»
    Заява МЗС України
    Резолюція ООН — С. 2/10 (20-14430).
    Condemning the ongoing temporary occupation of part of the territory of Ukraine – the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (hereinafter “Crimea”) – by the Russian Federation, and reaffirming the non-recognition of its annexation,
    Recalling that organs and officials of the Russian Federation established in the temporarily occupied Crimea are illegitimate and should be referred to as “occupying authorities of the Russian Federation”
    Concerned that applicable international human rights obligations and treaties, to which Ukraine is a party, are not fully respected by the occupying Power in Crimea, thus significantly decreasing the level of human rights in Crimea since its temporary occupation by the Russian Federation, --Iskatelb (обговорення) 19:46, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: Так це все підтверджує точно те, що я писав вище:
    • Анексія (annexation) — не визнається (non-recognition)
    • Тимчасова окупація (temporary occupation) — констатується, але засуджується (Condemning)
    • Російська влада визнається окупаційною (occupying authorities).
    ООН живе в реальному світі, вони констатують, що Росія анексувала Крим, але не визнають цієї анексії (тобто не вважають Крим частиною Росії), констатують окупацію (визнають, що російські окупаційні перебувають у Криму) і визнають Росію окупантом.
    Мотивація цього перейменування полягає в тому, що анексії не було, була лише спроба анексії. Тут ООН пише, що анексія була. Українською переклали спроба анексії, ООН же прямо пише, що це не спроба, а анексія (annexation) — NickK (обг.) 20:17, 20 грудня 2020 (UTC)
    Там сказано: !reaffirming the non-recognition of its annexation!  !підтверджуючи невизнання його анексії! Ось ще один абзац який каже про саме окупацію Supporting the commitment by Ukraine to adhering to international law in its efforts to put an end to the Russian occupation of Crimea, and welcoming the commitments by Ukraine to protecting the human rights and fundamental freedoms of all its citizens and its cooperation with human rights treaty bodies and international institutions, --Iskatelb (обговорення) 20:27, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: Russian occupation of Crimea — так й пропонується у перейменуванні Окупація Криму Росією. --Iskatelb (обговорення) 20:33, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: По колу йдемо. Я про це писав ще в лютому: доцільність двох окремих статей: однієї про власне хід анексії Криму в 2014 році та іншої про ситуацію в Криму та навколо нього за часів російської окупації. Ви продовжуєте стверджувати, що стаття про хід анексії не потрібна, бо анексії не було, була лише якась спроба — NickK (обг.) 21:13, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: резолюція ООН, МЗС (в тому числі МінТОТ) каже, що підтверджується невизнання анексії Криму та визнається окупація Криму РФ, а у нас стаття й далі буде називатися Анексія Криму... Тобто із теперешнього найменування статті виходить, що в Укр. Вікіпедії навпаки визнають анексію Криму Facepalm2.svg --Iskatelb (обговорення) 21:34, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: У нас є стаття Донецька народна республіка, хоча Україна не визнає ДНР. У нас є стаття Смертна кара, хоча в Україні заборонена смертна кара. У нас є стаття ВКонтакті, хоча в Україні цей сайт заблокований. У нас є стаття Пласка Земля, хоча Земля не пласка. При цьому в кожній з цих статей у вступі написано, яка є реальність, але це не заважає називати статтю за явищем. Не [[Маячня про пласку Землю]], не [[Заблокований ВКонтакті]], а фактична назва явища.
    Коли одна країна проголошує включення частини іншої країни до свого складу, це явище називається анексією, і так само це явище називає ООН. Перечитайте ще раз, що пише ООН в оригіналі, і як переклали це українською. Я розумію психологічні аргументи, але, гадаю, в нас достатньо грамотні читачі, щоб прочитати статтю далі назви — NickK (обг.) 22:21, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: Міжнародна спільнота ООН визначає даний акт окупації як спробу анексії. Також на додачу спростування ваших аргументації щодо наче не "спроби" від Yuri V. Уточню лише сторінку докумета A/C.3/75/L.32 — С. 6/10 Condemns all attempts by the Russian Federation to legitimize or normalize its attempted annexation of Crimea, including the automatic imposition of Russian citizenship, illegal election campaigns and voting, change of the demographic structure of the population of Crimea and suppression of national identity; Також на тій же сторінці Further condemns the unlawful imposition of laws, jurisdiction and administration in the occupied Crimea by the Russian Federation, and demands that the Russian Federation respect obligations under international law with regard to respecting the laws in force in Crimea prior to occupation;.

Разом з тим додаток від Yuri V * Russia’s attempted annexation of Ukraine’s Crimean peninsula

Press Statement Michael R. Pompeo, Secretary Of State February 26, 2020 February 27 will mark the sixth anniversary of Russia’s attempted annexation of Ukraine’s Crimean peninsula, and the United States reaffirms: Crimea is Ukraine
“We will never accept Russia’s attempted annexation of Crimea,” the embassy stressed

Це спростовує аргумент НікКа (20:17, 20 грудня). Якщо випадково один раз annexation, то з контексту ніяк не можна робити висновок: "констатують, що Росія анексувала Крим", як це робить НікК. Абсолютно навпаки. Визнається лише спроба анексації. Так, дійсно, "анексії не було, була лише спроба анексії", яка за межами Росії та кількох її сателітів, а також декого в укрвікі, вважається абсолютно провальною. --Iskatelb (обговорення) 23:06, 20 грудня 2020 (UTC)

То подивіться, що називають спробою анексії в історичних джерелах.
Спроба анексії Тузли, спроба анексії Криму була ще в 2006 році, спроба анексії Білорусії та Литви Московією в 1650-х, спроба анексії з боку гортіївської Угорщини Карпатської України, спроба анексії Криму та привласнення Чорноморського флоту 1990 року, Спроба анексії Кувейту. Їх усі об'єднує те, що вони очевидно не відбулися. Росія не змогла наблизитися до Тузли, в 2006 антинатівські протести не призвели до анексії Криму, анексії Литви й частини Білорусі придушила Швеція, Карпатську Україну Угорщина не змогла анексувати через брак підтримки Гітлера, у 1990 Крим вдалося втримати, анексію Кувейту швидко придушила міжнародна коаліція.
Ви справді хочете сказати, що спроба анексії Криму так само невдала, як і спроба анексії Тузли в 2003 році? Це справді логічно? — NickK (обг.) 23:20, 20 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка Анекісія (приєднання) і окупація (насильницьке утримування) — це різні терміни, які вказують на різні явища-події. Анексія — це дія, військово-політична операція; вона готувалася до 2014 року і сталася в 2014 році. Окупація — це стан, політично-праве положення анексованих територій після завоювання чи анексії; вона сталася в 2014 році й триває досі. Можна окупацію тлумачити як дію, коли під нею розуміється військове «зайняття» території (але це так само не «анексія» (приєднання), і не окупація (утримування) в широкому розумінні). І анексію, і окупацію можна описати в одній статті. А можна описати у 2 різних (як Аншлюс Австрії і Нацистська Австрія). Гадаю, що змінювати назву статті про «анексію» на «окупацію» — термінологічна помилка. --✠ (обговорення) 23:31, 20 грудня 2020 (UTC)
  • @NickK та 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃: Я бачу тут зібралися специ юристи-міжнародники, які краще розуміються на "діях та станах" щодо Криму, ніж МінТОТ, МЗС України та ООН разом узятих...) Не займайтеся ОД, а спирайтесь на Авторитетні джерела у цій проблематиці. --Iskatelb (обговорення) 05:28, 21 грудня 2020 (UTC)
    • Якщо ви хочете, щоби вас чули, не вдавайтеся до аргументів ad hominem. Я історик, а не юрист, і знаю про анексії різних часів. На сторінці ООН, яку ви навели, вказано: Condemning the ongoing temporary occupation of part of the territory of Ukraine – the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (hereinafter “Crimea”) – by the Russian Federation, and reaffirming the non-recognition of its annexation,. Це речення, як раз і підтверджує мої слова вище: анексія (дія; насильницьке приєднання) відбулася де-факто; окупація (стан; насильницьке утримання) триває де-факто. Анексію не визнають де-юре (само собою, бо досі йде війна). На тій самі сторінці є фраза attempted annexation of Crimea, що підкреслює про невизнання анексії країнами. Зрозуміло, що Україна не визнає анексії. Але анексія і не передбачає визнання країни чи спільноти, у якої відібрали територію. Тим більше, коли ця країна чи спільнота веде війну з «анексатором».
    • PS. Якщо не подобається «анексія», напишіть синоніми — «приєднання», «загарбання», «завоювання», але це все рівно не буде «окупація». Бо дія (приєднання) не тотожна стану (утримуванню). Іншими словами, поточна пропозиція перейменування статті алогічна.
    • PPS. А на рахунок «російських наративів», які згадує на МЗС, то український публічний простір ними забитий. Починаючи від того, що Московію називають «Росією», війну — «російсько-українською» (а не навпаки) чи АТО, московські війська — «проросійськими силами» чи «сепаратистами», убитих і поранених — «200-й», «300-й» і так далі. Тій психологічно-термінологічній залежності українців від Москви краю не видно. Не з точкових замін «анексій» починати треба, а з докорінної реформи освіти (насамперед гуманітарної сфери, яка формує сенси). Але то інша тема. --✠ (обговорення) 01:59, 22 грудня 2020 (UTC)
Раз ви мене тут пінганули, то вставлю 5 копійок, хоча тут одне і те саме вже по 5 колу обговорюється. У загальному підтримую тези Ніка та Армінеруса, вони все правильно і чітко розписали. Щодо тих повідомлень з сайтів МЗС і т. д. то таке враження що вони воюють з вітряками, або не компетентні. Що таке анексія? Які її особливості? Не буду тут цитувати вікі чи джерела, можете самі глянути. Особливість явища анексії, яка відрізняє її від окупації в тому що при анексії держава яка її здійснює включає анексовані землі в свій склад, вводить там свої закони і адміністрацію, в той час як при окупації можуть створювати як якісь маріонеткові режими так і просто військову адміністрацію. Так от Росія включила Крим в свій склад, тобто здійснила анексію, це факт, як те що трава зелена чи небо голубе. Але крім того вонаа і окупувала Крим, ми ж цього не заперечуєм. Ну одним словом варто лишити назву яка є. --August (обговорення) 15:02, 22 грудня 2020 (UTC)
Якщо коротко - Прибалтика була "окупована" осінню 1939 а анексована літом 1940, про що йдеться у статті. Та й то термін "окупація білтійських країн" фактично появився лише після розпаду СРСР, до того весь світ визнавав це явище цілком законним. Щодо судет, то тут проблема якраз укрвікі, у більшості інших вікіпедій стаття названа судетська криза, в рувікі - анексія. --August (обговорення) 19:05, 22 грудня 2020 (UTC)
  • це складно для вас, тому що про це вже казалося і були дані пояснення--Devlet Geray (обговорення) 10:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • статті Кримська криза вже, можно сказати, не існує. Є рішення, згідно якому стаття Кримська криза повинна бути вилучена через місяць, якщо вона не буде змінена (місяць минув). Її зміст було практично повністю скопійовано зі статті Анексія Криму учасником VoidWanderer, тобто ніякого об'єднання бути не може --Devlet Geray (обговорення) 10:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Он воно як... Тобто, тут ще й «внутрішньо-вікіпедійна» видова боротьба! Ну тоді без ясної голови, прав адміна і твердої волі питання зависне на роки. Якщо те, що ви пишете правда (а я щиросердо припускаю ваші добрі наміри), то слід просто обєднанти статті, взявши за основу ту, яка була створена раніше, або та, яка повніше (тут слід дивитися на правила, що до чого). Якщо після обєднання залишиться лише Анексія Криму (2014), яка стане головною тематичною статтею, то її можна перейменувати на окупацію чи ще щось. Але я певен, що після того зявиться людина, яка напише окрему статтю про операцію захоплення москвинами Криму в 2014 році, бо це окрема історична подія. І в підсумку буде 2 статті: загальна — про окупацію (перейменована Анексія Криму (2014)), і конкретна — про операцію (нова стаття проо завоювання і власне «анексію»). Іншими словами, буде те, що є зараз... --✠ (обговорення) 03:23, 27 грудня 2020 (UTC)
  • Тут уже стільки прикладів наведено — як офіційної позиції української держави, так і офіційної позиції міжнародної спільноти, — що аж навіть соромно, що статтю досі не перейменували після року обговорення. От іще одне: «анексія передбачає зміну суверенітету, тобто правового статусу; окупація є тимчасовим явищем, яке не передбачає зміни суверенітету» — МінТОТ. Невідкладно перейменувати і не підігравати російській пропаганді. --ivasykus (обговорення) 17:36, 6 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:, ви перейменували статтю, а де підсумок від вас? Тут, як бачите, йде обговорення. --Flavius (обговорення) 12:49, 9 січня 2021 (UTC)
  • О, дякую, що звернули увагу, сподіваюся що моя дія стане компромісною. Особливо з огляду на найавторитетнішу позицію української держави в цьому питанні. --Perohanych (обговорення) 14:02, 9 січня 2021 (UTC)
  • Бачу що NickK взявся відкочувати мої правки, тобто він не вважає, що відбулася спроба анексії, а вважає, що відбулася анексія. Закони України йому не писані. Піддавати сумніву, навивати некомпетентними акти ООН, найвищих державних інституцій України, де працюють дипломовані фахівці з міжнародного права і міжнародних відносин — це лити воду на млин ворога. --Perohanych (обговорення) 17:41, 9 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:, мені здається, що ви при перейменуванні статті не моги не помітити шаблон, який сповіщає про пропозицію перейменувати цю статтю на Окупація. Так склалося, що статтю до підбиття підсумку на ВП:ПС не перейменовують, лише навпаки (спочатку підсумок, а потім перейменування). Я тому до вас звернувся і спитав "а де ваш підсумок в цьому обговоренні?". Досі його не бачу. Тому логічно, що цій статті були повернули попередню назву (статус-кво), оскільки перейменування було здійснено без підсумку з ігноруванням цього обговорення. --Flavius (обговорення) 17:52, 9 січня 2021 (UTC)
  • Якщо вже переводите питання в формально-бюрократичну площину, то тут йшлося в перейменування статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014)». Перейменувавання статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014)» ніхто не робив. Стаття була перейменувана в іншу статтю. Обговорення перейменування статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Спроба анексії Криму (2014)» не було. --Perohanych (обговорення) 17:59, 9 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:. Перейменувавання статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014) було за підсумком, який був потім оскаржений (читайте усе обговорення, якщо є час вільний). Відтоді обговорення продовжилося і очікує нового підсумку. Ваше перейменування взагалі незрозуміло звідки взялося при діючому (!) обговоренні, яке досі очікує підсумок. Як мінімум, якщо у вас з'явився ще варіант для назви статті, то, мабуть, ви повинні були його повідомити спільноті в цьому обговоренні. --Flavius (обговорення) 18:07, 9 січня 2021 (UTC)
  • Чому в цьому обговорені, а не в окремому? Чи для кожного перейменування статті треба починати обговорення? Чи лише для тих, які вже пропонуються для обговорення? Чи є таке правило?
  • Щодо конкретно цієї статті, то виходжу з такого. Ми пишемо україномовну вікіпедію, яку на 90% пишуть українські громадяни і 90% переглядають в Україні. Тому вважаю, що українські закони, позиція центральних органів влади мають мати перевагу в усьому, що стосується контенту україномовної вікіпедії в чутливих політичних питаннях, в яких навіть теоретично неможливо знайти консенсусу.
  • І так, я Symbol support vote.svg За перейменування в Окупація Криму Росією (з 2014). Назву ж Спроба анексії Криму (2014) вибрав як компромісну --Perohanych (обговорення) 19:14, 9 січня 2021 (UTC)
  • Не можна відкривати різні обговорення для однієї й тієї самої статті. Для того, щоб відкрити нове обговорення, потрібно, щоб завершилося старе (це). Воно не завершилося. Завершиться тоді, коли тут буде підсумок. П.С. правило вказане у шапці ВП:ПС ...відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок...--Flavius (обговорення) 19:21, 9 січня 2021 (UTC)
  • Схоже тут є прогалина в правилах. Адже перейменовувати статті з невірними назвами можна і без обговорення. Є правило про те, що не можна давати статті нову назву, якщо щодо тієї нової назви триває обговорення. А будь-яку іншу назву можна давати, звісно опираючись на джерела. --Perohanych (обговорення) 19:57, 9 січня 2021 (UTC)
  • Ніякої прогалини немає. Користувач А висунув пропозицію перейменувати статтю і створив заявку тут на ВП:ПС. Небайдужі користувачі висловлюють свої думки, йде обговорення. По закінченню обговорення з'являється підсумок (перейменувати або залишити поточну назву). Користувач Б, який має свій (третій) варіант для назви або долучається до цього обговорення, яке започаткував Користувач А, пропонуючи свій варіант, або чекає його закінчення, і вже після цього діє. А у вас виходить користувачу можна обійти дійсне обговорення, тобто зігнорувати його і спокійно перейменувати статтю на те, що хочеться. Ні, це так не працює. --Flavius (обговорення) 09:22, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Мають бути дві окремі статті: одна - як анексія як факт приєднання, а друга - окупація.. (але оскільки вона не доопрацьована. то її вилучили). Тому треба писати окрему статтю про окупацію, а не гратися в безглузді перейменування. --Kharkivian (обг.) 20:05, 9 січня 2021 (UTC)
    @Kharkivian: чи правильно розумію, що ви визнаєте спробу анексії як факт анексії? Ба, навіть приєднання! Цілком у дусі риторики Російської Федерації! --Perohanych (обговорення) 20:59, 9 січня 2021 (UTC)
    @Perohanych: це і була анексія. І це поняття зафіксоване у міжнародних документах, у т.ч. резолюції Генасамблеї ООН. Як історик скажу, що спроба анексії - це те саме, що бути трішки вагітною. Погодьтеся, не можна бути трішки вагітною: є або вагітність, або її немає. Так само і тут: або є анексія, або її немає. Тобто спроба анексії закінчується невдачею і подібні речі називаються інакше. А от анексія завжди має наслідком приєднання (напр., Австро-Угорщина 1908 року анексувала Боснію, але вже 1909 анексовану територію визнано за частину імперії і анексія стала узаконеною). Власне, анексія - це сам акт самого приєднання (тобто у випадку з Кримом анексія в результаті певних дій завершилася 21 березня 2014 нормативним актом у Московії, після чого ми вивели свої війська з Криму). А от для нас ці території з 21 березня 2014 - знаходяться під окупацією, причому це поточний стан цих територій (сподіваюсь різниця між актом / дією (action) стан (condition/situation) - Вам зрозуміло і це не потрібно додатково). пояснювати). --Kharkivian (обг.) 12:23, 10 січня 2021 (UTC)

Пропоную обговорити таке:

Оскільки Стаття Анексія Криму (2014) фактично описує фази окупації, то перейменувати її в Тимчасова окупація криму Росією (з 2014)

Статтю Анексія Криму (2014) переворити в перенаправлення на статтю Договір про прийняття Криму до складу Росії.

Тоді й вовки будуть ситі і кози цілі. --Perohanych (обговорення) 17:34, 11 січня 2021 (UTC)


Symbol support vote.svg За перейменування на: Окупація Криму Росією (з 2014) --ℵntonyahu(τaλk) (EET/KYVT)

  • Ще раз повторюю, що у міжнародному праві поняття анексія та окупація - абсолютно різні. Вони не змішувані в принципі. Можлива окупація без анексії (тобто без формального приєднання до своєї території частини іншої держави) - саме ця форма на Донбасі, де створено окупаційні адміністрації, які керуються з Москви, але вони не є адміністративно частиною Росії. А можливий інший варіант: анексія + окупація (тобто анексія як акт приєднання території Криму до Росії, який відбувся протягом 20 лютого - 21 березня 2014 року) та окупація, яка почалася 20 лютого 2014 року і триває по сьогоднішній день. Не вірите мені - почитайте статтю фахового юриста з цього питання АНЕКСІЯ І ОКУПАЦІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ: СПІВІСНУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ або його монографію Анексія Криму Російською Федерацією як злочин агресії проти України : міжнародно-правові аспекти. З Вашого дозволу зроблю цитату зі статті: "З точки зору міжнародного права, будь-яка територія, яка стала об’єктом анексії, вважається окупованою територію, на якій однозначно зберігається окупаційний режим з усіма гарантіями, наданими міжнародним гуманітарним правом населенню цієї території, що підтверджується ст. 47 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 р."

    Анексія може бути із визнанням з боку інших держав (як це сталося у Боснійському випадку) і без визнання (як це є в нашому випадку). У першому випадку міжнародне співтовариство визнає анексовану і окуповану територію як частину держави, що її анексувала та окупувала. І тоді візи видає Відень, а не Белград. У другому випадку світове співтовариство визначило акт агресії як анексію (тобто незаконне приєднання території), але не визнало цю територію (Крим) законною частиною Росії. Відповідно, завдяки анексії - там ходять поїзди, якось працюють банки і тому подібне, є адміністрація, карти etc, але за візами (щоби їх визнали інші країни потрібно їхати у Київ). Ви розумієте, що це різні правові аспекти? Анексія - це акт, який відбувся у лютому - березні 2014 року. Він має визначені часові проміжки. Спроба анексії завершується невдачею - і в тому разі зараз у Криму був би не російський прапор, а український. І він був би українським і в березні, і в квітні 2014 - і увесь час до цього часу.

    Якщо просто, то може бути або окупація (тобто як Донбас), або анексія+окупація (Крим). Власне, щодо понять: американці використовуються attempted annexation of Crimea (спроба анексії), європейці illigal annexation (незаконна анексія). Можна хоч так, хоч так, хоча в науковій літературі всі використовують annexation чи illigal annexation (можете почитати монографію Олександра Марусяка). Насправді, це різні традиції вживання понять як American Engish та European Engish (Roman Rule).

    Це означає, що має бути дві окремі статті: анексія Криму Росією та Окупація Криму Росією. У першій статті має йтися про події 20 лютого - 21 березня 2014 року, у другій - про події з 21 березня 2014 року до сьогоднішнього дня з бекграундом подій анексії. Про що у цій статті? Про події, які завершуються 21 березня. Власне, у статті описуються події анексії. Який вихід? Залишити статтю у спокої - і писати по нормальному статтю про окупацію Криму Росією. І не вигадувати велосипед. Всі воюють за назви, а хоч би хто взяв і поліпшив статтю. --Kharkivian (обг.) 15:50, 12 січня 2021 (UTC)
    Ну, візьміть та й поліпшіть. А то всі воюють за назви, і знаходячи час написати тут великі коментарі, але не знаходять час поліпшити статтю. --Flavius (обговорення) 16:03, 12 січня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Ця стаття про анексію, то хай і буде анексією, а про окупацію окрему статтю створити.--Анатолій (обг.) 23:59, 12 січня 2021 (UTC)

  • статті про факт самої анексії і її хронології є в Вікіпедії. А ця стаття, як і та, що була перенесана в особистий простір Листопада, про триваючу окупацію з інформацією про анексію.--Flavius (обговорення) 09:27, 13 січня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Анексія та окупація це зовсім різні поняття і їх не можливо змішувати. Якщо ми будемо підміняти один термін на інший, то тільки зробимо гірше. Ми почнемо дурити людей. --Venzz (обговорення) 08:44, 13 січня 2021 (UTC)

  • окупація і анексія це різні поняття, але у випадку з Кримом взаємопов'язані. Анексія трапилася під час і після окупації. Цей акт уже відбувся, а окупація триває. Стаття описує окупацію і має інформацію про анексію. Вона не повна, але це не до питання назви.--Flavius (обговорення) 08:56, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Відбулась окупація, анексії ніхто не визнав, крім маріонеткових країн Московії. Українські АД подають це як тимчасова окупація. --Юрко (обговорення) 17:57, 15 січня 2021 (UTC)
  • це правда, анексії ніхто не визнав. Анексія відбулася тільки в очах Москви --Devlet Geray (обговорення) 18:58, 15 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не вважаю висловлені аргументи за перейменування переконливими. Якби це не були два різні, хоч в цьому випадку і пов'язані між собою, поняттями, то я б ще зрозуміла. Навіть якби таке палке обговорення сталося щодо статті Кримська криза також зрозуміла б, але не тут. Перейменовувати статтю заради перейменування? (Це єдиний висновок, що можна було зробити прочитавши обговорення). Хто заважає створити окрему статтю про окупацію і висвітли там хід окупації? Ніхто. З повагою --EleNte (обговорення) 17:02, 16 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ще на самому початку США допомогли нам з цією термінологією, коли тут всі кричали "анексія, анексія". "Якщо розглядати анексію у вузькому значенні як незаконне юридичне оформлення приєднання окупованої території окупаційною державою (контроль де-юре і де-факто), то вона буде чітко протиставлятися окупації, оскільки остання не передбачає зміну правового статусу (титулу) окупованої території." [38] Окупація - це реальний стан речей, але натомість анексії як дійсного юридичного факту ми не визнаємо (значить, і не пишемо). "Велика Британія анексувала Фолклендські острови", наприклад, це визнана анексія.--Dgho (обговорення) 22:52, 24 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Окупація Криму Росією (з 2014). Хочете вжити слово «Анексія»  — то «Окупація та спроба анексії Криму Росією (з 2014)». --ROMANTYS (обговорення) 10:56, 14 березня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не хотів влазити в цю дискусію, але на УП вийшла хороша стаття про те, чому використання терміну анексія щодо Криму не є помилковим і чому одне не виключає інше, тож вирішив скинути сюди. --Ahatanhel (обговорення) 09:48, 16 березня 2021 (UTC)
    • Повністю приймаю аргументи зазначеної статті.--Dgho (обговорення) 13:28, 16 березня 2021 (UTC)

Ще один варіант

Вище цитується ґрунтовна стаття на УП. З неї зробив висновок, що найкраща назва — це Окупація та протиправна анексія Криму Росією.

Пропоную саме таку нову назву для статті. @Ahatanhel та Dgho:--Perohanych (обговорення) 14:52, 16 березня 2021 (UTC)

Тоді "Анексія та окупація Криму (2014)", тому що анексія - одномоментна дія, що була спочатку, а окупація - триваючий унаслідок анексії стан. А те, що "протиправна" - пояснити в тексті. --Dgho (обговорення) 16:37, 16 березня 2021 (UTC)
Чому не "Окупація та анексія Криму (2014)"? Адже окупація хоча й продовжується, але трапилася раніше! --Perohanych (обговорення) 07:35, 18 березня 2021 (UTC)
Чому раніше, одночасно --Dgho (обговорення) 16:50, 18 березня 2021 (UTC)
Окупація почалася 20 лютого, неправомірна анексія трапилася і оголошена 20 березня. --Perohanych (обговорення) 17:31, 18 березня 2021 (UTC)
  • Бачу, тут обговорюють статтю Сидоренка на УП. Тішить, що тези, викладені у статті, були наведені мною ще у 2019 році. Ще більше тішить, що автор у розділі Що це все означає? виділив аспекти цього складного явища (Окупація, Агресія, Анексія), додатково наголосивши на окремішності цих двох: Анексія – не заміна окупації. Про необхідність окремого висвітлення трьох аспектів у трьох різних статтях я також говорив. У структурі вікіпедійних статей вони будуть відображені таким чином:
Розумному достатньо, як то кажуть. Запрошую долучатися до роботи над вмістом: Обговорення:Анексія Криму (2014) § Переробка статті. --VoidWanderer (обговорення) 18:12, 18 березня 2021 (UTC)
  • Щодо статті і термінології. З Олександром Марусяком я товаришую. Що він мені сказав як фахівець (посилання на його роботи вище).
    • Анексія і окупація - це два абсолютно різні явища і процеси. Анексія сталася у лютому - березні (25 березня, з виводом наших військ з Криму), а окупація триває досі. Анексія - процес відторгнення, окупація - це процес утримання під контролем території з населенням.
    • В українській правничій термінології анексія - незаконна сама по собі. А annexation немає негативного забарвлення, і тому вживаю illegal annexation. Американці вживають поняття спроба анексії, хоча краще перекладає це спроба легалізації анексії Криму.
    • Висновок. Я підтримую пропозиції VoidWanderer. Що це означає? Нам треба написати статтю про окупацію Криму. А не пробувати якось зробити підміну понять. Гадаю, це треба робити з МЗС, МінТОТ, іншими структурами, волонтерськими організаціями та зацікавленими вікіпедистами, а цю дискусію припинити як безглузду. --Kharkivian (обг.) 21:11, 18 березня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Глянув статтю в УП. Автор вважає, що всі терміни прийнятні. Але зазначає, що "краще – оперувати офіційною термінологією українського законодавства про "окупований півострів". Утім, для науковців, журналістів тощо згадка про "анексію", а тим більше "протиправну анексію" є цілком прийнятним варіантом". Тобто для журналістів, поетів, блогерів допускається вживати ці терміни як ледь не синонімічні з певними нюансами.

24 березня 2021 року Указом президента № 117/2021 затверджено Рішення РНБО "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя". Якщо коротко, "збройна агресія Російської Федерації проти України, розпочата у 2014 році, призвела до тимчасової окупації Російською Федерацією невід’ємних частин території України" => "на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією" створено окупаційну адміністрацію" => окупанти системно порушують права людини і основоположні свободи => стратегічна мета України - деокупація та реінтеграція тимчасово окупованої території. Ну й наголовніше, які наслідки для агресора має окупація й анексія? Звернемось до статті на УП. Анексія - "наразі немає конвенції чи міжнародного договору, який визначав би покарання за анексію та більш детальний опис цього злочину – дебати з цього приводу ще тривають". Те, що треба для Росії. "Окупація - це правовий стан, міжнародне визнання якого украй важливе для України задля боротьби за звільнення Криму і ОРДЛО".--Rasal Hague (обговорення) 19:24, 24 березня 2021 (UTC)

Мабуть, варто уточнити, що вимагати «деанексії» без деокупації для України просто беззмістовно, бо Україні важливо не те, яким статусом називає Крим Росія, а те, що там є російській війська — NickK (обг.) 21:29, 28 березня 2021 (UTC)

Велика Тернівка_(річка) → Тернівка (річка)[ред. код]

або

Велика Тернівка (річка) → Тернівка (притока Самари)

Відповідно до профільного видання Географічна енциклопедія України - Тернівка. Також у Каталозі річок маємо Тернівка і Мала Тернівка [39]. Великої немає. На будь-якій мапі [40], [41] - Тернівка. В той час, як Мала Тернівка дійсно на картах присутня як Мала [42]. УРЕ подає одночасно через кому після Тернівка - Велика Тернівка [43], але це універсальне видання, та й навіть у ньому гасло Тернівка, а у нас стаття навпаки і Тернівка через кому після варіанта Велика. П.С. можливо мені дорікнуть в ОД, але подумайте самі: ЕСУ має статтю Мала Тернівка [44] і немає статті про Велику (!), хоча том на літеру В вийшов давно, і пропустити таку річку було неможливо. В той час, як у статті Близнюківський район [45] згадується Тернівка, бо саме в цьому районі ця річка тече. Здоровий глузд підказує, що коли вийде том на літеру Т, то звичайно буде окрема стаття про річку Тернівка, але, мабуть, зі згадкою, як і в УРЕ варіанта Велика. Проте цей коментар до роздумів. Я акцентую увагу саме на профільному виданні ГЕУ.--Flavius (обговорення) 21:08, 10 січня 2021 (UTC)

  • Уточнення Відповідно до 3.4 ВП:ТОП має бути Тернівка (права притока Самари). Є 10 річок Тернівок і з них дві - притоки Самари. --Юрко (обговорення) 21:30, 10 січня 2021 (UTC)
    Погоджуюсь з цим варіантом (але можна і без слова "права"). Дякую за уточнення. --Flavius (обговорення) 21:35, 10 січня 2021 (UTC)
    Нєстети, не можна, бо є ліва.--Юрко (обговорення) 21:44, 10 січня 2021 (UTC)
    Є Тернівка (ліва притока Самари)? Flavius (обговорення) 21:46, 10 січня 2021 (UTC)
    Саме так.--Юрко (обговорення) 21:48, 10 січня 2021 (UTC)
    В жодному довідковому виданні немає про це інформації. Поділитесь джерелом, що є Тернівка ліва притока Самари? --Flavius (обговорення) 21:51, 10 січня 2021 (UTC)
    Так подає Словник гідронімів України на с. 560.--Юрко (обговорення) 21:57, 10 січня 2021 (UTC)
    Але у Самари немає ніякої лівої притоки під назвою Тернівка. Від слова зовсім. Лише права. Та й словник 1979 р. застарілий у порівнянні з ГЕУ 1993 р. --Flavius (обговорення) 22:04, 10 січня 2021 (UTC)
    Pictogram voting comment.svg Коментар А хіба, відповідно до того, як ми визначаємо правобережну та лівобережну України, Тернівка не є саме лівою притокою? Якщо дивитися на карту, що присутня в статті, Тернівка Мала й Велика -- обидві ліві притоки.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:07, 11 січня 2021 (UTC)
    Я помилився. Вибачте. Трохи сплутав річку Самару на карті.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:11, 11 січня 2021 (UTC)
    Тут, до речі, просто Тернівка і Мала Тернівка, що є правими притоками. Серед лівих Тернівки не бачу.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:13, 11 січня 2021 (UTC)
    Ну, я ж про те і кажу - звідки взялась інформація у мовознавчому словнику, що є ще й ліва притока Тернівка. Профільна географічна енциклопедія, як і старий профільний Каталог річок, про ліву притоку не знали і не знають. --Flavius (обговорення) 14:16, 11 січня 2021 (UTC)
    Профільна географічна енциклопедія щось знає про цю Тернівка (притока Случі) річку? А про ці Великий Лукавець, Малий Лукавець, Лукавець (притока Бистриці Надвірнянської), Лукавець (притока Церему)? Відсутність чогось в енциклопедії не означає відсутности в природі. Очевидно, що ця енциклопедія згадує лише найбільші об'єкти. Щодо назви, то можна й Тернівка (притока Самари), бо иньшої статті однак не маємо, незалежно від існування/відсутности річки.--Юрко (обговорення) 18:34, 11 січня 2021 (UTC)
    Та відкрийте ж ви географічну карту України. І подивіться самі. Банальна помилка. 0 інформації про Тернівку як ліву притоку Самари. Візьміть інші довідники, які лише про малі річки описують і подивіться - не знайдете про Тернівку як ліву притоку Самари. Бо не існує у природі такої (можливо у фантазіях укладачів мовознавчої праці чи в іншому вимірі - так, але не в реальному житті). Повторюю - нуль. Також не забувайте, що це мовознавча праця. Такі праці можуть слугувати джерелом у питаннях іменування статті, назви річки. Але мовознавці не вивчають, не описують і не досліджують водних об'єктів. Цим займаються виключно вчені у галузі гідрології, руслознавці, тобто географи. Не мовознавець буде визначати з якої сторони протока, місце впадіння річки, початок, довжину, і площу тощо, а виключно спеціаліст в цій області. Тому лише джерела профільні повинні братися до уваги. Наголошую, що географи не згадували про Тернівку як ліву притоку Самари. Тому я Symbol support vote.svg За варіант Тернівка (притока Самари) відповідно до джерел без уточнення слова "права". --Flavius (обговорення) 18:43, 11 січня 2021 (UTC)
    Та мовознавча праця має посиляння на джерела (мапи). Та й наявність Лукавців ми встановлювали саме за тією мовознавчою працею. Я не впевнений в існуванні, як невпевнений і в неіснувані, бо, очевидно, що Самара має безліч малих потічків, що впадають до неї. Можливо, цієї річки вже не існує. Щодо мап, то вони також не вказують всих малих річок. Крім того, є можливою й помилка, бо й Самар вказують декілька. Тому є не був би таким категоричним, новітня історія знала випадки. Назву ж я не заперечую, написав вище - Тернівка (притока Самари).--Юрко (обговорення) 19:39, 11 січня 2021 (UTC)
    Хіба що вона так швидко висохла і так про неї забули (чи навіть я б сказав би не знали), окрім укладачів словника і мап, що слугували джерелами для них. Мої мапи не показують мені такого. Я перешукав багато джерел одразу після того, як ви сказали, що наче є ліва. Але нічого не знайшов, бодай хоч щось, що підтвердило би хоча би існування такої колись. --Flavius (обговорення) 19:52, 11 січня 2021 (UTC)
    А мені ось відомі проблеми з річками Іршиця, Крапля, Глибочок і т.п. Словник посилається й на старі мапи.--Юрко (обговорення) 20:33, 11 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За перейменування на Тернівка (притока Самари) або Тернівка (права притока Самари) відповідно до джерел.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:25, 11 січня 2021 (UTC)

Л'Успіталет-да-Любрагат → Оспіталет[ред. код]

Згідно джерел. Узвичаєна назва. Можливі сучасні варіанти з уточненням. Топонім з артиклем в україномовних джерелах відсутній, окрім вебдванольних та вікіпохідних сайтів. --Dim Grits 14:20, 3 січня 2021 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар. В старій УРЕ (1-е видання) згадується Оспіталет. Через 60 років УМІФ теж подає Оспіталет [46]. --Flavius (обговорення) 19:53, 10 січня 2021 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 11 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Місто було перейменоване, за даними іспанської Вікіпедії у 1982 році. На підтвердження: у демографії іспанською за 1981 рік Hospitalet, у демографії іспанською за 1999 рік Hospitalet de Llobregat (L'). Не знаю, що саме подає УЛІФ (напевно він не слідкує за перейменуваннями міст), але якщо місто змінило назву у 1980-х, ми й маємо це відображати. Наприклад, у нас стаття Ферроль (місто перейменоване в 1984, до цього називалося Ель-Ферроль-дель-Каудільйо, в УРЕ політично скорочений до Ель-Ферроль), тобто постфранкістські перейменування в нас відображені, в УРЕ ж, очевидно, ще ні. Попри свій розмір місто є по суті передмістям Барселони, тож джерел на нього обмаль, і аж ніяк не можна говорити, що місто в Україні усталилося під старою назвою (в УРЕ навіть не згадка в тексті, а просто позначка на мапі). З авторитетного сучасного україномовного знайшов лише Л'Оспіталет-де-Льобрегат у Верховного суду, він же в рішенні суду, підтримую перейменування на такий варіант: Л'Оспіталет-де-Льобрегат — NickK (обг.) 10:39, 11 січня 2021 (UTC)
    у джерелах є і простіша для написання назва Оспіталет-де-Льобрегат [47], [48], [49] без Л'. --Flavius (обговорення) 14:50, 11 січня 2021 (UTC)
    У першому навіть є наша назва, Л`Успіталет-да-Любрагат (явно з Вікіпедії копіювали).
    Взагалі ж тут різниця між мовами. Каталонською він з артиклем кат. l'Hospitalet de Llobregat, іспанською ж він без артикля ісп. Hospitalet de Llobregat. З точки зору ВП:ІГО ми мали б надати перевагу найбільш уживаній там мові, і в принципі для цього міста це й може виявитися іспанська (лише 47% уродженців Каталонії, лише 55% вміють говорити каталанською, лише 40% вміють писати каталанською) — NickK (обг.) 17:47, 11 січня 2021 (UTC)
    А хто вам сказав, що УЛІФ має вживати саме останню назву? УЛІФ — це не довідник з географії, а орфографічний словник. Від того, що місто перейменували, стара назва не зникла з мови, тому вона може бути у словниках. В УЛІФі ж є також Ленінград, Царицин, Цілиноград.--Анатолій (обг.) 12:19, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Оспіталет-де-Льобрегат. Свого часу прихильники незалежності Каталонї у нас все каталонське перейменували каталонською. Пора повернути статус-кво. Офіційна мова в Іспанії іспанська. Ні сепаратизму.. --Анатолій (обг.) 00:04, 13 січня 2021 (UTC)
    @Ahonc: Це насправді не так. В Каталонії після повалення Франко відбувалася каталонізація офіційних назв (навіть футбольний клуб Еспаньйол — противники незалежності Каталонії — у 1995 перейменувався з іспанського Español на каталонізоване Espanyol). У демографічних збірниках іспанською мовою: за 1981 Hospitalet, за 1999 уже Hospitalet de Llobregat (L'). Сама іспанська Вікіпедія пише, що офіційною назвою (в тому числі іспанською мовою) є l'Hospitalet de Llobregat. Тобто по суті в нас такі три назви:
    • Hospitalet — офіційна назва часів Франко (і видання УРЕ)
    • l'Hospitalet de Llobregat — сучасна офіційна назва, оригінально каталонською, офіційна також у джерелах іспанською
    • Hospitalet de Llobregat — переклад цієї офіційної назви за правилами іспанської мови.
    Тобто реальність така, що це прихильники незалежності Каталонії знаходяться при владі в Каталонії та перейменовують населені пункти — NickK (обг.) 11:09, 13 січня 2021 (UTC)
    Але в них міняється одна літера по факту, в нас же практично все слово. Оспіталет на Успіталет ніхто ж не перейменовував офіційно, це просто назви, точніш навіть по факту одна назва, транслітерована з різних мов (притому за транскрипцією з каталонської там мав би бути навіть Луврагат).--Анатолій (обг.) 11:19, 13 січня 2021 (UTC)
    У Каталонії була в 1980-ті й 1990-ті кампанія з затвердження каталонізованих назв офіційними, в тому числі й офіційними в іспанській мові. Та сама іспанська демографія є свідченням того: назва міста іспанською змінилася з Hospitalet на l'Hospitalet de Llobregat.
    А от щодо зміни всього слова, схоже, українською передають каталонські назви транслітеровано, а не транскрибовано. Не знаю чому так, але виглядає саме так — NickK (обг.) 14:54, 17 січня 2021 (UTC)

Тернівка (місто) → Тернівка[ред. код]

Відповідно до пп 1.5, 4.1, 4.2, 4.6: вищий статус, вище адміністративне значення. Надати головного значення, як то, для прикладу, в англійській чи білоруській вікіпедії.--Юрко (обговорення) 13:11, 10 січня 2021 (UTC)

  • Pictogram voting comment.svg Коментар. Відповідно до п. 3.1 ВП:ТОП у разі існування омонімів, один з яких є гідрологічним слід вживати уточнення в дужках (а у нас дуже багато річок під назвою Тернівка, щонайменше 4 з яких розташовані в інших країнах, проте я веду мову саме про головну для нас Тернівку (Велику). Тернівка її реальна назва. Уточнення Велика там зайве, бо всім відома саме як просто Тернівка, навіть на картах так і позначається як Тернівка річка (без Велика) [50], а Мала дійсно називається Мала [51], також в географічній енциклопедії [52] мова йде про цю річку Тернівку, потім вже йдуть статті про місто Тернівка і смт Тернівка, яке зараз вже є частиною міста). Отже, оскільки багато геооб'єктів мають омонімічну назву Тернівка, частина з яких гідрологічні і розташовані в різних країнах, то всі повинні мати уточнення, а стаття Тернівка - сторінку багатозначності. --Flavius (обговорення) 18:43, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per Flavius.--Кучер Олексій (обговорення) 18:51, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per Flavius.--QAtlantic.mn (обговорення) 23:49, 12 січня 2021 (UTC)

Дев'ятдесятники → Дев'яностики[ред. код]

Логічно ж, адже роки дев'яності, а не дев'ятдесяті. АД з джерел статті:

Дев'яностики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 260. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 5 січня 2021 (UTC)
По-перше звертаю увагу на цю статтю: Винятком будуть дев'яностники. Зокрема заключний абзац
"у наступному виданні «Українського правопису» дев’яностники подати серед слів-винятків, у яких літера т у групі приголосних -стн- зберігається. Отже, із трьох уживаних тепер назв найвдалішою вважаємо дев’яностники." (ще раз це питання автор піднімала у книзі Українське слово у вимірах сьогодення, але в мене немає доступу до книги)
Параграф 28 чинного правопису (про -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-): "Але в словах зап’я́стний, кістля́вий, пестли́вий, хвастли́вий, хвастну́ти, шістна́дцять, дев’яно́стники букву т зберігаємо." і сторонні джерела: перше, друге (це від доктора філологічних наук), третє
Ваша пропозиція прямо суперечить правопису.
Тепер стосовно строї назви. Є багато АД на стару назву. Наприклад Мотив мандрів у ліриці дев’ятдесятників або Екстермінація і концептологія літературного дискурсу 1990-х років. Є навіть книга з такою назвою: Дев'ятдесятники: авторська антологія нової української поезії. Наявність джерел на "дев'яностики" не заперечую, це часто є іншим синонімом, на кшталт "«дев'ятдесятники» («дев'яностики», «дев'яностівці»)" у Сучасний літературний процес та метакритичний дискурс: проблеми класифікації стильової ідентифікації та стратегій інтерпретацій.
Отже наступні варіанти:
дев'ятдесятники - АД та орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
дев’яностики - АД
дев'яностівці - АД (дуже мало)
дев’яносники - ще менше згадок в АД, ніж попередній
дев’яностники - правопис та АД
Як на мене "дев'ятдесятники" (поточна назва) є панівною у літературі і переважає у вжитку у роботах дев’яностики. Правопис відносно новий, але його варіант (дев’яностники) теж застосовується. Тому Symbol support vote.svg За правописне дев’яностники, як основне, Symbol oppose vote.svg Проти запропонованого дев’яностики. У преамбулі слід згадати "дев'ятдесятники" та "дев’яностики", як широко поширені варіанти--Divega (обговорення) 08:43, 7 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Назва Дев'ятдесятники, по-перше, найпоширеніша в джерелах, в тому числі в енциклопедіях [53], [54], по-друге, вона теж нормативна, словникова (дев'ятдеся́тництво, дев'ятдеся́тник), а, по-третє, так вчать й досі у вузах (дисципліна «Історія української літератури»). Таку назву будуть найперше шукати. Варіанти дев’яностники, девʼяностівці, дев’яностики подати у розділі назва. З часом, якщо тенденція піде до вживання дев'яностники, то можна повернутися до цього питання. --Flavius (обговорення) 09:42, 12 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Дев'ятдесят ― цілком собі український числівник, який закономірно вписується в ряд п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев'ятдесят. Так є і в решті слов'янських мов. Окрім того, як уже слушно зазначали, така назва є широко поширеною, зокрема її фіксує Мовно-інформаційний фонд України. Перейменування вважаю невиправданим, водночас погоджуюся з Флавіюсом щодо того, що всі засвідчені в надійних джерелах назви слід подати окремим розділом. ―NachtReisender (обговорення) 17:53, 24 січня 2021 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Дев’ятдесятники — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  2. ↑ Дев'ятдесятники — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  3. ↑ Олена Романенко. Покоління: читач vs письменник. ЛітАкцент (uk). 2019-04-25. Процитовано 2021-01-08. 
  4. ↑ Городенська, К. (2010). Винятком будуть дев’яностники (uk). ISSN 1682-3540. Процитовано 2021-01-08. 
  5. ↑ Борисюк, Ірина (2018). Вісімдесятники/дев'яностники: особливості ідеологічної трансформації (на прикладі творчості Мар'яни Савки) (uk). ISSN 2078-5534. Процитовано 2021-01-08. 
  6. ↑ Наука Онлайн » Позначки » дев’яностники. Процитовано 2021-01-08. 
  7. ↑ Дядченко, Ганна Вікторівна (2019). Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз (uk). Процитовано 2021-01-08. 
  8. ↑ Центр культури української мови: Винятком стали дев’яностники. Центр культури української мови. четвер, 15 жовтня 2020 р. Процитовано 2021-01-08. 

Добронега Володимирівна → Доброніга Володимирівна[ред. код]

Це ім'я руської княжни, дочки Володимира Великого. Її ім'я, як і імена інших руських князів повинне писатися українською. Оскільки в оригіналі ім'я містило ять: Добронѣга, ie: Dobroniega в польській мові, що відповідає сучасному українському /і/. Сам корінь -ніг- є у словах ніга, ніжність. Ім'я пишеться через "і" в великій кількості джерел, попри велику кількість написань на російський та польський лад. Написання Доброніга можна знайти навіть на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи» на марці № 1508 «Доброніга (Доброгніва)-Марія. 1012-1087». Ось посилання на деякі сайти з написанням через "і": https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:33115 https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:33115 https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/sofijskij-muzej/istorichna-dolya/ http://ukrlit.org/zahrebelnyi_pavlo_arhypovych/dyvo/196 http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Як можна побачити, написання "Доброніга" використовується українськими державними установами, музеями, істориками, саме таке написання відповідає нормам української мови.--Maximilian Bobko (обговорення) 12:56, 29 грудня 2020 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Історичні статті слід писати спираючись на праці істориків, а не марки. У історіографії (Войтовича і ЕІУ) через е-є: Добронега. Тому хай буде як є. Ять справді перейшов у І, але в історичних назвах подекуди зберігається Е. Наприклад: Андрей Шептицький. --✠ (обговорення) 13:04, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Ви не розбираєтеся в питанні, у слові Андрей ніколи не було ятя, який в усіх випадках перейшов в "і". Історики не є авторитетами в питанні мови. Щодо істориків, то читайте, як писав Грушевський: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Maximilian Bobko (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Ять був, розвився. У давньоруській і церковнослов'янській яті подекуди не збігаються. Наприклад, ц.-с. мав ять у словах типу древній (в давньоруській натомість тут розвився не ять, а повноголосся).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:38, 29 грудня 2020 (UTC)
        Там розвився не ять, а новий ять, це різні речі, в давньоруській мові його не було, проте це не стосується питання. В імені Добронѣга був ять. --Maximilian Bobko (обговорення) 13:57, 29 грудня 2020 (UTC)
        Сенс не у назвах, а в тому, що за ц.-с. не завжди можна перевірити ікавізм, а церковний Андрей тут не в тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Я вже пояснював, що -ей у церковників прямо з ц.-с. Коли в західноруській було -ѣй, як і в рос. дореформ.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Та звісно, авторитетами у питаннях мови, історії, фонетики та всіх інших наук у вікіпедії є «марки» і «вікіпедисти». Я це вже не перший день спостерігаю ))) )) --✠ (обговорення) 13:39, 29 грудня 2020 (UTC)
        Авторитетом є доктор філологічних наук, професор Павло Чучка, який писав саме так. --Maximilian Bobko (обговорення) 14:18, 29 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Ех, і знов маємо читання "з російським акцентом". Пенязь, Пелагея тощо. Я-то "за", але практика на Вікі протилежна.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Ну то зверніться до істориків: до Інституту історії України, до Войтовича, до інших. Хай скажуть своє слово, бо посилатися на марки чи rodovid.org — це несерйозно. Якби було щось притомне з історіографії, я б теж підтримав би ДобронІгу, або ДоброгнІву )))--✠ (обговорення) 13:24, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Щодо імені є словник. А з історіографії оце - "притомне"?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:31, 29 грудня 2020 (UTC)
        Ще трохи: [55], [56], [57], [58] --ЮеАртеміс (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)
        • Це трохи не те: застаре і не зовсім фахове. Я говорив про сучасні праці генеалогів чи дослідників-спеціалістів цього періоду. Якщо вони пишуть через І, я буду Symbol support vote.svg За. Оскільки я не спеціаліст з цього періоду, тому покладаюся на авторитет Войтовича (хоча може і він вже застарий)); в нього — через Е, тому, даруйте, поки Symbol oppose vote.svg Проти. Я погоджуюся з думками філологів (навіть інколи з пані Фаріон))), але історична ономастика то не зовсім їх царина: вони часто вдаються до анахронізмів, накидаючи сучасні назви об'єктам минулого, які називалися інакше (Запоріжжя-Запорожжя; Переяславль-Переяслав тощо)--✠ (обговорення) 13:34, 2 січня 2021 (UTC)
          • Читання ятя як Е - не анахронізм. Екання виникає, коли не впізнають ять при запозиченні з польської чи російської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:24, 3 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Представлено достатньо авторитетних джерел зі згадками імени особи.--Юрко (обговорення) 13:10, 30 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Доброніга, Symbol support vote.svg За Добронєга, оскільки так подає ЕІУ [59]. Саме це авторитетне джерело стосовно цієї історичної постаті має найбільшу вагу. А вже потім все інше (і в "інших" АД ми теж маємо Добронєга [60], [61]). У преамбулі статті можна подати варіанти Доброгнєва, Добронега, Доброніга, оскільки вони також уживані в АД. Й все на тому. --Flavius (обговорення) 09:15, 9 січня 2021 (UTC)

Падаль → Стерво[ред. код]

Логічно ж, що стервоїдні (зокрема стерв'ятники) їдять стерво.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 25 січня 2018 (UTC)

А не падло? Мені здавалося, що падло — це дохлятина взагалі, стверво — конкретний труп. На жаль, словники в нас такі собі, не роз'яснюють це, а що в корпусі, що IRL обидва слова здебільшого як лайка йдуть. artem.komisarenko (обговорення) 09:35, 25 січня 2018 (UTC)
Як на мене, повні синоніми. Пропоную просто заради системності.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 25 січня 2018 (UTC)
  • Проти, так як це далеко не наукова термінологія а місцеві діалектизми (1), а також, слова стерва та падло є банальною руганиною (2) стаття робить більше приводів поглумитись над інформацією, ніж її прочитати (3). — Alex Khimich 00:27, 26 січня 2018 (UTC)
    Так всі ці слова зі зрозумілої причини є лайкою. Єдине що падаль ще й суржик. Словники не-СУМ-ної доби вважали, що його слід перекладати з російської. artem.komisarenko (обговорення) 07:45, 26 січня 2018 (UTC)
    У словнику немає позначки щодо основного значення - воно нейтральне за стилем та загальноукраїнське.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 26 січня 2018 (UTC)
Я так і знав, що ви згадаєте російську/суржик. Ні, не суржик!!! Запозичене у російську слово із грецької/старослов'янської (падіння, впасти, пасти, пав (Хто пав: Галиць чи режим)), також, див[62]. Російська там і близько не стояла як мова походження. Я не розумію політики, коли звичні побутові слова для української мови заміняються діалектизмами, з метою, аби їх не було у відповідниках з російської мови, тому, я Symbol oppose vote.svg Проти — Alex Khimich 13:34, 26 січня 2018 (UTC)
Корінь зрозуміло, що наш. А оце з -аль всі словники крім СУМ перекладають. В Шевченка, між іншим, тільки падло є. artem.komisarenko (обговорення) 13:45, 26 січня 2018 (UTC)
Технічно це слово відповідає ВП:МОВА. Воно є в УЛІФ, є в СУМ-11 з посиланням на Панаса Мирного. Проте і падло, і стерво подані словниками як стилістично нейтральні. І це НЕ діалектизми.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 26 січня 2018 (UTC)

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────┘Я теж за НТЗ і МОВА, ідея мого переіменування була у тому, що стерво сприймається як клична форма негідної особи, власне, ілюструю[63], тоді як падаль[64] іллюструє однозначно предмет статті, такої однозначності вимагає ВП:ІС. Якщо і не діалектизм, але статистично — менш вживане: стерво[65] падаль[66] — Alex Khimich 18:39, 26 січня 2018 (UTC)

Не вийде порівнювати через гугль-тренд оскільки падаль є також і в російській мові. Також всі ці слова мають дуже мало хітів до того ж приблизно однакову. artem.komisarenko (обговорення) 19:10, 26 січня 2018 (UTC)
Я вказав там регіон. — Alex Khimich 16:25, 27 січня 2018 (UTC)
  • Чому не мертвечина? А взагалі у цьому випадку краще дивитися біологічні підручники.--くろねこ Обг. 21:17, 31 січня 2018 (UTC)
  • Per Alex Khimich. Symbol oppose vote.svg Проти стерв і падл. Symbol support vote.svg За падаль або мертвеччина. --Flavius (обговорення) 09:40, 13 березня 2018 (UTC)
    Падаль — це московізм. В допогромних словниках це слово перекладають з російської. Мертвеччина — взагалі такого слова немає, це якійсь примосковлений покруч, судячи з наростка, в українській воно — мертвечи́на.artem.komisarenko (обговорення) 18:58, 13 березня 2018 (UTC)
    Artem.komisarenko, це наше слово (його корінь), до і післяпогромне. Також, хотілось би мати якість АД. — Alex Khimich 23:06, 13 березня 2018 (UTC)
    Все ще чекаю на приклад допогромного використання artem.komisarenko (обговорення) 23:50, 13 березня 2018 (UTC)
    Як це взагалі такого слова немає? мертвеччина Словник української мови. Томи 1-8, але не суть. Я буду згоден і на мертвечину. Ось джерело на падаль [67], [68]. На відміну від стерво, яке асоціюється насамперед з руганиною, падаль більш нейтральне в цьому плані.--Користувач:Flavius1 17:08, 26 березня 2018 (UTC)*
  • Symbol support vote.svg За однозначно більш вживаніший термін (тобіш "Стерво" у рази вживаніший) Принаймні у Полтавському регіоні, звідки я родом. А, ну і термін однозначно не діалектичний (як деякі тут закидали) а є звичайним словом літературної української мови. Центральноукраїнський нарід мене зрозуміє.--Piznajko (обговорення) 02:37, 3 квітня 2018 (UTC)

У статті АД: Стерво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1850. — 1000 екз. --ЮеАртеміс (обговорення) 21:02, 3 листопада 2019 (UTC)

Оскаржений Підсумок[ред. код]

Обговорення вже має більше двох років і думаю його вже можна закрити мавіть просто через срок давності. Як поточний так і запропонований варіант мають багато АД, і справді стає складно визанчити який з двох варіантів має перевагу, навіть через те, що "стерво" використовується й як лайка. Дивлячись у сучасний словник СУМ-20 — там є тільки "мертвеччина", яка не є добрим варіантом іменування сторінки через малу вживаність слова та через те, що СУМ-20 ще не дойшов до літери П (отже не може мати значень "стерво" та "падаль"). Втім у словнику подається як синонім "падаль" до "мертвеччина", що вже надає невеличку перевагу у бік поточної назви. Рішення: не перейменовано через недоведену перевагу запропонованого варіанту назви над поточним.--Andriy.v (обговорення) 11:55, 20 липня 2020 (UTC)

Терміни у книгах до деукраїнізації 1933…? років[ред. код]

Десять (можу й додати) АД до 1933 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: --Sehrg (обговорення) 21:03, 22 грудня 2020 (UTC)

  • У книзі Барабаша-Никифорова використовується лише термін стерво[1]
  • У підручнику зі зоології Верхрадського — Мельника вживається термін стерво[2]
  • рос. падаль — укр. шкадло, стерво, падло, мерша[3]
  • рос. падаль — укр. падло, стерво[4]
  • рос. падаль — укр. стерво, падло[5]
  • рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво, стервя́ка[6]
  • рос. падаль — укр. па́далина[7]
  • У підручнику з зоології перекладу Полянського вживається термін падлечина[8]
  • рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво[9]
  • У підручнику з зоології Раковського вживається термін стерво[10]
І ми будемо іменувати статті в енциклопедії за книгами 1910-1930-х? Орфословник має: 1. падаль, 2. падло (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 3. означає підлу людину), 4. мертвечину та 5. мертвеччину, 6. стерво (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 7. і про людину) і ви, оскаржуючи, перейменовуєте на варіант (падло), який неоднозначний, і в той час, коли всі сучасні джерела говорять про ПАДАЛЬ, навіть СУМ-20 [69]. Є ще з сучасних словник синонімів Полюги [70]. --Flavius (обговорення) 17:05, 26 грудня 2020 (UTC)
По-перше, падло у значенні „погана людина“ — переносне значення слова, себто похідне значення — це не може бути перепоною (є немало кільказначних слів; то що ними не користуватись?). По-друге, падаль це російський фонетичний варіант слова падло, введений у процесі русифікації. У вас просто радянські мізки, Flavius. Приклади використання терміну падло в сучасних наукових статтях і книгах: --Sehrg (обговорення) 18:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Слово падло у значенні „погана людина“ наводиться як елемент розмовно-просторічної лексики (є ще подібні статті, але в цьому обговоренні обговорюється природничий термін, а не щось інше): [11]
  • Десять (можу й додати) АД після 2000 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21].
    А після 2000 року слова "падаль" та "мертвечина" у значенні "трупи тварин" хіба не зустрічались вам? --Flavius (обговорення) 19:04, 26 грудня 2020 (UTC)
    "мертвечина" траплялася пару раз виключно в статтях про мусульман. "падаль" траплялася — якщо пошукати теж, мабуть, можна знайти десяток статей, але важко шукати через велику кількість російського слова "падаль", бо воно і є російським. --Sehrg (обговорення) 19:40, 26 грудня 2020 (UTC)
    Так, через те, що і російською пишеться так само, у загальному пошуку виокремити важкувато, але можливо, щоби побачити, що воно дійсно достатньо вживане і у сучасний час. Мені саме падаль українською мовою зустрічалась дуже багато разів (не лише словники, але й різні статті, посібники, і таких буде не 10-20). На мою думку це і є найкращий варіант для назви статті, оскільки мертвечина менш популярна, а падло і стерво також мають інші значення. Причому ви ж розумієте, що і використовуються ці слова саме за тим другим значенням найчастіше. Я би запропонував компроміс - скоро вийде черговий том СУМ-20 на літеру П і якщо там основним буде падло, а падаль перенаправлятиме, або буде стилістично маркованим (рідковживаним, чи застарілим), то до цього питання можна було би повернутися і перейменувати статтю навіть без обговорення одразу. Але до того момента краще, щоби стаття іменувалася терміном не за джерелами 1930-х і не тим, який має більш вживані подвійні значення (руганину). Flavius (обговорення) 20:08, 26 грудня 2020 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Барабаш-Никифоров І. І. Нариси фавни степової Наддніпрянщини. — Київ : Державне видавництво України, 1928. — С. 91.
  2. ↑ Верхратський І. (переробив Мельник). Зоольогія на низші кляси середних шкіл. — Львів : Українська книгарня і антикварня, 1922.
  3. ↑ Дубровський В. Г. Словник московсько-український. — Київ : Рідна мова, 1918. — С. 289.
  4. ↑ Іваницький С., Шумлянський. Ф. Російсько-український словник. — Вінниця : Видання відділу народньої освіти Подільської Губерніяльної Народньої Управи, 1919. — Т. 2.
  5. ↑ Ізюмов О. Російсько-український словник. — Харків, Київ : Державне видавництво України, 1930.
  6. ↑ Кримський А. (гол. ред.).  — Харків : Червоний шлях, 1924.
  7. ↑ Паночіні С. Словник біологічної термінології. — Харків : Радянська школа, 1931.
  8. ↑ Покорный А. (пер. Полянський М.). Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874.
  9. ↑ Сабалдир Г. Практичний російсько-український словник. — Київ : Час, 1926.
  10. ↑ Раковський І. Зоольоґія. — Київ — Львів — Відень : Вернигора, 1919.
  11. ↑ Бузько С. А. Розмовно-просторічна лексика в текстах української постмодерної прози // Філологічні студії. — 2008. — Вип. 2. — С. 72–77.
  12. ↑ Роженко, М. Живлення деяких хижих ссавців у антропогенному ландшафті Причорномор'я // Праці Теріологічної Школи. — 2006. — Вип. 8. — С. 191–200.
  13. ↑ Годованець Б. Й. Сучасний стан популяції беркута (Aquila chrysaetos) в Українських Карпатах // Vestnik zoologii. — 2003. — Вип. 37. — № 2. — С. 41–50.
  14. ↑ Домашевський С. В. Підорлик великий // Червона книга України. Тваринний світ. — 2009. — С. 428.
  15. ↑ Атамась, Н. Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — Вип. 30. — С. 3–8.
  16. ↑ Слюсаренко, Н. В. Праця як засіб ґендерної соціалізації дівчат: від витоків до сьогодення // Педагогічний альманах. — 2007. — Вип. 2. — С. 233–240.
  17. ↑ Popov G. V. Трофічні зв'язки мух-сигнальниць (Diptera: Platystomatidae) світової фауни // Problems of Modern Entomology. — 2016. — С. 73.
  18. ↑ Бикова Т. Б. Ставлення радянської влади до кримських татар під час голоду 1921–1923 рр. // Сторінки історії. — 2018. — Вип. 47. — С. 125–159.
  19. ↑ Скільський І. В. & Клітін О. М. Особливості живлення звичайного канюка на Буковині // Беркут. — 2002. — Вип. 11. — № 2. — С. 266–268.
  20. ↑ Назарук М. М. Людина як творець конструкту у довкіллі. — 2019. — Вип. Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної та екологічної науки : матеріали міжнародної наук.-практ. конф.. — С. 40–44.
  21. ↑ Василюк О. В. Микола Шарлемань: напровесні заповідної справи. — Київ : ПВТП «LAT&K», 2017. — 420 с.

Інтерсексуальність → Інтерсексність[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/19 грудня 2020#Інтерсéксність

Ініціатива не моя, а @Марк Крикун:. Його аргументація:

Інтерсексуальність є некоректним терміном. Так, він вживається активніше, проте це не означає, що він є правильним. Я досліджував цю тему та не раз дискутував з самими представниками інтерсекс-спільноти: термін інтерсексуальність є некоректним. Це явище — не сексуальність (тобто, сексуальна орієнтація, як-от гетеросексуальність, гомосексуальність тощо), це — стать (англ. sex), і ця стать позначається як інтерсекс. Стосовно самих представників спільноти, про яку йдеться, вживається термін "інтерсекс-персони (особи, люди)", а не "інтерсексуали". Тут ситуація, подібна до трансгендерності, яку іноді некоректно називають транссексуальністю, хоча тут іде мова про гендерну ідентичність, а не сексуальність. Тому: гомосексуал — гомосексуальність; трансгендерна людина — трансгендерність; інтерсекс-персона — інтерсексність. Інтерсексність є коректним, нейтральним терміном, що логічно називає речі своїми іменами, не зачіпляє почуттів представників інтерсекс-спільноти.
  • Мій (NickK) аргумент проти перейменування такий: Інтерсексуальність виглядає вживанішою, включаючи ЛГБТ-джерела.
  • M. Humeniuk брав участь в обговоренні та пропонує прийняти рішення з огляду на правильність і частоту вживання тієї чи іншої назви

Технічно переніс сюди — NickK (обг.) 17:44, 21 грудня 2020 (UTC)

@NickK:, тут, мабуть, помилка у назві заявки, бо пропонується перейменувати Інтерсексуальність на → Інтерсексуальність. --Flavius (обговорення) 18:12, 21 грудня 2020 (UTC)
@Flavius1: Дякую, виправив — NickK (обг.) 18:26, 21 грудня 2020 (UTC)
  • Дійсно, термін інтерсексуальність викликає хибні асоціації з орієнтацією і є неправильним, бо йдеться не про орієнтацію, а про стать. Хоча в той же час саме цей термін є найбільш вживаним у джерелах. Тут мало би бути інтерсекс (англ. Intersex). Як не дивно, але АД фіксують варіант інтерсекс (словники орфо та сум, медична енц. Червяк, 2012, і ці ж АД зазначають, що інтерсексуальність див. гермафродитизм,), навідміну від пропонованого інтерсексність. Більше того, термін інтерсекс єдиний, який, закріплений в нормативно-правових актах України [71]. І його також ЛГБТ-спільнота використовує [72] (інтерсекс-особи, а не інтерсексуали). Погоджуючись з користувачкою Катериною, я Symbol support vote.svg Підтримую перейменування на правильний і вживаний в АД термін - Інтерсекс. --Flavius (обговорення) 15:39, 28 грудня 2020 (UTC)

Мартін ван Бюрен → Мартін ван Б'юрен[ред. код]

§ 138 чинного правопису: «Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [j] з наступним голосним» Серед прикладів, а також у Мовному фонді, знаходимо прізвище іншого президента США, Б'юкенена. Як на мене, тут випадок тотожний. Ужиток в надійних джерелах:

Symbol support vote.svg За АД на "Мартін ван Бюрен" не знайшов. Прохання до NachtReisender -- будь ласка, надавайте сторінку, де згадано термін, щоб не вишуковувати.--217.239.165.186 06:50, 14 грудня 2020 (UTC)

Наче ж навів три посилання, чи що ви маєте на увазі? —NachtReisender (обговорення) 14:08, 14 грудня 2020 (UTC)
У третьому джерелі пошук працює через раз. Тому сторінку мати б не завадило.--2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E 05:04, 15 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо правописне правило не підходить до цього випадку. У голландському імені Бюрен, що походить від однойменного голландського міста, немає звуку [j]: там є пом'якшений /bʲ/ + /u/, як в українських словах бюро чи бюрократ. Не знаючи броду, не лізь у воду...--126.177.72.3 05:27, 15 грудня 2020 (UTC)
    Там ще джерела наведені на підтримку "Б'юрен", тож просто посилання на інший пункт правопису недостатньо. P.S. 2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E|2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E це я ж, просто для уникнення питання можливого ботоводства--217.239.165.186 06:29, 15 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. є посібники [73], [74], [75], є і наукові статті [76], [77], [78], [79]. І у ВНЗ вчать про Бюрена [80], як співзасновника Демпартії США. Про інші всілякі, типу ЗМІ, мовчу. То хто каже, що немає АД? --Flavius (обговорення) 17:32, 18 грудня 2020 (UTC)
    Зараз ім'я президента напівнідерландське, напівзанглійщене. Якщо вже пишемо Мартін ван, а не Мартен фан, то було б логічно писати й Б'юрен, з огляду на англійську вимову та АД. NachtReisender (обговорення) 20:01, 18 грудня 2020 (UTC)
    Передача нідерландського традиційно "van" - "ван", як у "ван Гог" (там звук десь посередині)--217.239.165.186 06:44, 21 грудня 2020 (UTC)
    Я казав, що не знайшов через засилля джерел російською мовою або це були явно не АД (наприклад оце [81] -- це не АД, хоча і від поважної організації. Це як тези доповідей для ІЕЕЕ -- там половина робіт просто сором, на відміну від статей у журналах від тої ж організації). Але загалом добре, що є джерела, дякую за пошук. Тепер питання, які є правильніші (авторитетніші).--217.239.165.186 06:44, 21 грудня 2020 (UTC)
    У будь-якому разі у преамбулі треба буде зазначити обидва варіанти. --Flavius (обговорення) 12:57, 21 грудня 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Написання без апострофа не суперечить Правопису. Чого варті лише слова "бюро", "пюре".... Апостроф ми ставимо лише тоді, коли там між губним і голосним є звук "й". У даному випадку, як зазначив один з учасників, цього звука нема (бо нема його в мові оригіналі)--Unikalinho (обговорення) 10:06, 22 грудня 2020 (UTC)

Прийоми приготування їжі → Кулінарні прийоми[ред. код]

Наразі за частотою ужитку в гуглі назви майже паритетні (1850/1740), але:

  1. приготування їжі це кулінарія, отже за правилами іменування статей бажано обрати коротшу назву;
  2. наявна назва трохи пахтить канцеляритом, принаймні мені здається, що в побуті друга лексична конструкція звучить частіше;
  3. до кулінарних прийомів можна віднести і карвінг як оформлення готових продуктів, а от в прийоми приготування їжі його вже не включиш, бо там власне про готування не йдеться.

Від підсумку залежить і доля пов'язаних сторінок: Шаблон:Прийоми приготування їжі, Категорія: Обробка продуктів харчування, Категорія:Приготування їжі (перейменувати, видалити як дублі?) --Nina Shenturk (обговорення) 22:24, 9 грудня 2020 (UTC).

  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка Нормальною мовою це звучить — Як готувати їжу? Простіше — приготування їжі. Навіщо ті «приймоми» — невідомо. Якесь карате з кастрюлями...--✠ (обговорення) 02:14, 13 грудня 2020 (UTC)
Підтримую, Symbol support vote.svg За «Приготування їжі». --  Gzhegozh обг. 11:54, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Технологія приготування їжі включає різні способи і прийоми кулінарної обробки продуктів, приготування напівфабрикатів, страв та кулінарних виробів. Мені видається назва Технологія приготування їжі більш доречною і однозначною, і стаття описує саме це. Пропонована назва мене збила з пантелику, бо мені одразу подумалося про кулінарні прийоми як про якісь кулінарні хитрощі, а не про нудні етапи приготування. --Flavius (обговорення) 17:44, 25 грудня 2020 (UTC)

Попередній підсумок[ред. код]

Знімаю номінацію на користь пропозиції Roman333 — приєднання до статті Кулінарія. Оскільки тут йдеться про вилучення сторінки, прошу третю сторону підбити підсумок.--Nina Shenturk (обговорення) 17:31, 21 квітня 2021 (UTC)

Репозитарій → Репозиторій[ред. код]

Чи принаймні додати обидва варіанти в статтю (можливо, це як транзакція і трансакція — у різних галузях прийняті різні транслітерації).

Англ. repository. У житті я чув, що «репозитарій — це поширена помилка», але це, звісно, неавторитетне джерело. У ГРАК, Google Books і Google Scholar кількості траплянь цих варіантів мають один порядок (у ГРАК переважає репозиторій, у решті — репозитарій). Словники, наскільки я знаю, поки не фіксують жодного варіанта (точніше «Російсько-український словник ділової мови» 1930 року фіксує репозиторій, але в застарілому значенні). Sasha1024 (обговорення) 09:23, 3 грудня 2020 (UTC)

Про затвердження Регламенту роботи Національного репозитарію академічних текстів, фіксує репозиторій й англо-український словник (їх і ДСТУ краще передивитися) 1996 року [82], там медичний, але суті не міняє. --『Gouseru』 Обг. 09:44, 3 грудня 2020 (UTC)
Я не заперечую можливість існування слова репозитарій. Але слово репозиторій так само існує і теж згадується в законах (і загалом на gov.ua). (Те, що він медичний, якраз може бути важливо, бо в різних галузях можуть бути різні традиції; наприклад, у IT — 100% репозиторій, але це цілком може бути не аргумент.) Sasha1024 (обговорення) 10:34, 3 грудня 2020 (UTC)
вибачте, забув додати слово...--『Gouseru』 Обг. 10:43, 3 грудня 2020 (UTC)
  • Переконливо. Symbol support vote.svg За --ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 3 грудня 2020 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар. Поверхово, якщо глянути джерела, то варіант "репозитарій" переважає. Можливо це зумовлено впливом слова депозитарій. Така собі гармонія. Щодо нормативних актів, то "репозитарій" там це те, що нині значиться у нас у статті, а от репозиторій - це термін з фінансів і економіки (все про торговий репозиторій, до речі статті у нас ще немає про це). Глянув, дуже цікава ситуація у російських джерелах. У них все навпаки, навіть у рувікі: у них "Репозиторий" - це наш репозитарій,а от "репозитарий" - це наш торговий репозиторій. Тобто і у нас два різних терміни. Мені здається не треба перейменовувати цю статтю хоча би через те, що це перейменування потягне за собою перейменування низки дотичних статей, типу Інституційний репозитарій, Національний репозитарій академічних текстів і т.д., на які є саме АД (ті ж накази МОН чи постанова КМУ) та інші. --Flavius (обговорення) 21:16, 17 грудня 2020 (UTC)
Власне, цього разу, на відміну від більшості попередніх, я виніс на перейменування не тому, що впевнений, що слід перейменовувати, а радше просто щоб обговорити. Тобто, іншими словами, я сам непевен, чи треба перейменовувати. Але з іншого боку я вважаю доречним додати обидва варіанти в цю статтю (і більшість інших). Зокрема щоб був спільний disambig (замість намагання розділити значення суто однією літерою). Sasha1024 (обговорення) 19:23, 28 грудня 2020 (UTC)

Бет Гарт → Бет Харт[ред. код]

Пропоную повернути прізвищу літеру Х, адже транслітерація «Харт» відносно данної виконавиці є нагабато більше вживаною. Ось деякі джерела, які пишуть з Х:

  1. [83]
  2. [84] + [85]
  3. [86]
  4. [87]
  5. [88]
  6. [89]
  7. [90]
  8. [91]

vs. ті, що пишуть Г:

  1. [92]
  2. [93]

--JTs (обговорення) 14:47, 30 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Зі зміною літери по суті відбулася зміна власної назви, що є неприпустимим. Окрім цього в українській мові є відповідник цьому прізвищу і це Харт, а не Гарт. Але якщо розбиратися глибше, то варто звернутися до її походження. В українській мові німецьке, англійське, данське, ісландське, норвезьке, шведське, фінське, угорське, польське, чеське і словацьке «h» передається через "г", проте винятками є традиційні, насамперед англійські найменування. Прізвище співачки явно англійського походження, тому не бачу проблеми у перейменуванні. --EleNte (обговорення) 21:23, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти "Н" це "Г". Звісно, джерел на "х" буде більше - довгий етап русифікації не минає безслідно.--Юрко (обговорення) 14:55, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Якась суцільна негативна тенденція зкацапізувати нанівець Українську Вікіпедію. Symbol oppose vote.svg Проти, бо правописом «Звук [h] переважно передаємо буквою г» (§ 122). --ZxcvU (обговорення) 15:00, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка кацапізація і зросійщення тут ні до чого. Вимови: британські, американські, австралійські. Існує думка (яку, особисто, мій слух підтримує) що цей англійський звук, принаймні, не ближчий до г, ніж до х. За правописом - г, з уточненням "переважно". Питання в тому, що може підпадати під не "переважно"? --Ілля (обговорення) 20:48, 30 листопада 2020 (UTC)
    Бажання писати не за українською традицією спостерігаю лише щодо назв, які в московській традиції пишуться по-иншому. Московити раніше також передавали h через г (й не дивно, бо ще Герберштайн писав, що освідченні московити вимовляли г з придихом мов чехи), але мова не стоїть на місці й вони змінили у 1-й половині 20 ст. свою транскрипцію на нинішню, бо сучасна московська г не дорівнює українській г. Гіпотеза, Генріх, Магомет, Гітлер тощо — передача через h через г і навпаки традиційна в українській мові. --ZxcvU (обговорення) 21:47, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти з тієї ж причини, з якої Джон Герт, а не Джон Херт. --Рассилон 15:08, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Англійський [h] передається через г, х тільки в поодиноких винятках. Прізвище Гарт уміщує УМІФ, до того ж, маємо безліч статей, де вживано літеру г: Кевін Гарт, Джозеф Колман Гарт, Дженні Гарт. З якої рації там має бути г, а сям х, якщо це одне й те саме прізвище? Перейменування не виправдане. —NachtReisender (обговорення) 23:45, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Шановні Г-каючі громадяни. Одного разу ми, україномовні люди, ще (образа вилучена) навіть тут, в укрвікі. Начувайтесь.--Звірі (обговорення) 10:18, 1 грудня 2020 (UTC)
    Не любиш українську мову, то не мучся. Ти не перший. Он скільки по Україні перевертнів-медведчуків. Є кацапська віка, там хекай і (образа вилучена) скільки влізе. --ZxcvU (обговорення) 10:34, 1 грудня 2020 (UTC)
    @ZxcvU: це не ти раптом 45.134.22.10? Звернутись до чек'юзерів? --JTs (