Вікіпедія:Перейменування статей/Магнат (Японія) → Даймьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Магнат_(Японія)Даймьо[ред. код]

Причини для перейменування:

  1. Найвживаніша в українськомовних джерелах назва:
    1. В українськомовних джерелах вони згадуються як «даймьо», «дайміо», «дайме», «даймйо», «магнати», «князі», «великі землевласники», «феодали-чиновники», «лорди», «регіональні володарі», «феодали». «Даймьо» найчастіше використовується українськими істориками та в низці інших українськомовних АД, після нього — «князь» і «дайме».
      • Список українськомовних джерел, в яких згадується «даймьо»:
        • Рубель, В. А. Історія Середньовічного Сходу. Курс лекцій. К.: Либідь, 1997. Лекція 6. Японія.
        • Рубель, В. А. Історія середньовічного Сходу. – К., Либідь, 2002. — с. 193-196.
        • Рубель, В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.) — К.: «Либідь», 2007. (як пояснення подається «князь»)
        • Коваленко О. О. Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі на прикладі Записів про розквіт і падіння Храму південних варварів // Східний світ. — 2009. — № 2. — С. 10-19.
        • Капранов С. В. Філософія бусідо як антропологія (на матеріалі «Хаґакуре») / С. В. Капранов // Мультиверсум. Філософський альманах. — 2015. — Вип. 9-10. — С. 91-98. [1]
        • Бондаренко І. П. Синтоїстські мотиви японській класичній поезії. // XІІ сходознавчі читання А. Кримського. с. 151 [2]
        • А. А. Накорчевський. ГУМАНІТАРНІ ЗНАННЯ Й ОСВІТА В ЯПОНІЇ XVII–XXI ст. Східний світ, 2018, № 1. (разом з «князь»)
        • О. О. Попельницька. Японський меч таті другої половини ХІХ ст. із зібрання Національного музею історії України. Східний світ, 2016, № 2–3. (разом з «князь»)
        • Швед, З. В. «ВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ ТА РЕЛІГІЄЮ В ЯПОНІЇ.» ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК: 99. [3]
        • Рябуха, Юрій Валерійович. «Сеппуку: спонукальні мотиви і історія традиції.» Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія 4 (2012).
        • Близько 60 результатів на Google Академії
        • Даймьо // Велика українська енциклопедія
      • Список українськомовних джерел, в яких згадується «дайміо»:
      • Список українськомовних джерел, в яких згадується «дайме»:
      • Список українськомовних джерел, в яких їх називають «магнатами»:
        • Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. С. 19-21, 23-24.
        • Рубель, В. А. Історія Середньовічного Сходу. Курс лекцій. К.: Либідь, 1997. Лекція 6. Японія. С. 133. (разом з «даймьо»)
      • Список українськомовних джерел, в яких їх називають «князями»:
    2. У словниках:
  2. Відповідає усім українським системам транскрипції японських слів.
  3. Найкоротша назва, яка однозначно ідентифікує тему статті (ВП:НАЗВА СТАТТІ п. 1).
  4. В усіх іншомовних версіях Вікіпедії — даймьо, а не «magnat», «lord» тощо.--ZxcvU (обговорення) 14:11, 5 червня 2019 (UTC)[відповісти]
  1. Запис «мьо» суперечить правопису (Правила вживання м'якого знака в українській мові), тому за можливості краще уникати цього слова.
  2. У наведеному списку вище лише 2 профільні джерела, 2 історики-японісти, спеціалісти з самурайської тематики: Рубель і Коваленко. Обидва вживають термін «маганати» як синонім «даймьо». Якщо є синонім і можливість не порушувати правопис, чому б цим не скористатися?
  3. Розділ У словниках лише доводить, що термін «даймьо» — неусталений в українській мові і фіксується в різних формах: даймьо, дайме, дайміо, даймйо. Зайвий доказ не використовувати японського варваризму.
  4. Іноземні терміни для позначення предметів і явищ, які мають прямі українські відповідники, записують українською. В Японії імператора називають «тенно», міністра — «дайджін», князя — «ко», зайців — «усагі», а жінок — «онна»... Який сенс це транскрибувати японською, коли можна записати звичайною українською? З магнатами-даймьо — те саме. --N.Português (обговорення) 01:20, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    магнати використовуються і як синоніми феодалам [16]. Бондаренко також спеціалст, бо мовознавець, опускати його також не слід, а Капранов взагалі японознавець... І магнат це латинська назва, український відповідник землевласник. Як варіант може бути дайміо, з огляду на словники. Це наче не розглядалось. П.С.: номінація повинна була б бути Даймьо → Магнат (Японія)--『  』 Обг. 02:02, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    1. У Японії феодалізму як такого (західноєвропейського типу) не було. Про це див. загаданий тут підручник Рубеля. Тому, очевидно, «феодал» не підходить.
    2. Бондаренко — японознавець-мовник. Капранов — японознавець-релігієзнавець. Вони не історики. Тема магнатів-даймьо явно не їхня.
    3. І так, і ні. В українському контексті «магнати» — це найзаможніша шляхта XIV—XVIII ст. (див. Магнати // ЕІУ.) Тут вражаючі аналогії з японською самурайською магнатерією. Збіги і в назві (великий = магнус, велике імя = даймьо), і в часі (пізнє середньовіччя-модрен), і в суті (заможні землевласники + полководці + не завжди «князі»)... Якщо вас цікавлять деталі з українського боку, раджу Наталії Яковенко «Українська шляхта». Дуже гарна книга. --N.Português (обговорення) 02:47, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    1) магнати також не підходять як такі. Це більш загальний термін, а не спеціалізований. У Китаї це хоу, але ніхто цю сторінку й не перейменовує. А якщо пройтися ще іншими країнами, то можна знайти ще більше. В Ефіопії, наприклад, шум. Але це так вже пусті балакчи без джерел. А те, що їх узагальнююче називають магнатами, то князів, панів, маркізів і тощо також називали магнатами. 2) історики знавці з морфології? 3) я писав про те як прийшло до нас слово. Тож я вважаю, що це слово увійшло у нашу мову як і біологія. --『  』 Обг. 04:19, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    1) Ви не дивилися ЕІУ? Князь, маркіз — це титули. А магнати-даймьо — це клас (загальний термін). То й же магнат-даймьо міг мати титул князя (ко), а міг і не мати. Зрештою, Рубель і Коваленко пишуть «магнати». Кому я повинен довіряти: історикам-японістам чи вікі-адміну?
    2) Ви десь бачили дослідження про морфологію слова даймьо Бондаренка? Навіщо забалакувати гілку?
    3) Все-рівно, звідки. «Магнат» давно усталене, на відміну від «даймьо», яке порушує правопис і не усталене (різні форми у словниках). --N.Português (обговорення) 04:49, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Ваші аргументи зводяться лише до Ваших слів без надання джерел.--『  』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Я вам навів правопис і два джерела. Ви вкотре демонструєте дивовижне невміння читати і аналізувати те, що вам пишуть. --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    які два джерела? ЕІУ і Яковенко? Чому в Річ Посполиті існують "пани", а не магнати (Польща)? це ж навіть не титули. І не переходьте на особистості...--『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)[відповісти]
1. Написання відповідає усім українським системам транскрипції, які в цьому питані є авторитетнішими за правопис (якщо вже обмежуємося японістами).
2. «Лише 2 профільні джерела» — це в «магнатів». По «даймьо» список не повний, додав ще джерел.
3. Не варваризм, а екзотизм.
4. На відмінну від «тенно», традиції називати «даймьо» «магнатами» не спостерігається. Лише в Ковеланка і декілька разів у Рубеля, але в останнього, наприклад, і «сьоґун» згадується як «Верховний Воєначальник» (Історія середньовічного Сходу. – К., Либідь, 2002. — с. 189.). --ZxcvU (обговорення) 14:17, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
1. Так. Погоджуюся. Більш того і Рубель, і Коваленко так само вживають «даймьо». Але у вікіпедії чинне ВП:МОВА і правила правопису; вони вищі за усі українські системи транскрипції (які досі за правило не прийняті). За правописом «даймьо» писати не можна (Правила вживання м'якого знака в українській мові). З цим зрозуміло?
2. Мова не про список. Мова була про ВП:АД, а не будь-які джерела, де згадують слово. Тема історична, тож ВП:АД — це праці українських істориків-японістів, або українські словники з історії Японії чи просто Японії. Останнього немає, тому залишаються «історики». Тут щось не ясно?
3. Не суттєво. Екзотизми, зазвичай, синонімів не мають. Втім, все рівно. Слово «даймьо» просто не зрозуміле простому українцю.
4. Немає традиції. Для її появи потрібна японістична історична школа, декілька поколінь вчених (до речі, Коваленко — учень Рубеля, тож тут певна «школа» є і тут більш-менш зрозуміло, за ким він вживає слово «магнат»). Але справа не в цьому. Певно, ви сплутали традицію і тенденцію. Якщо ж дивитися на останню, то справді, більшість джерел (і профільні, і непрофільні) вживають «даймьо». Але вони не зважають ні на правопис, ні на правила вікіпедії.
В підсумку я бачу дилему так: (1) або ми дотримуємося правопису, правил вікіпедії (МОВА + АД) і вживаємо синонім «магнати»; (2) або ми нехтуємо правописом, правилами вікіпедії і, на підставі великої кількості згадок у літературі (робимо вигляд, що це АД), вживаємо «даймьо». Є ще (3)-й варіант: затвердити нове ВП:Я (що перекриває МОВА, або є рівносильним) і на його підставі писати «даймьо». --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)[відповісти]
узагалі-то діє й старе ВП:Я --『  』 Обг. 15:19, 9 червня 2019 (UTC)[відповісти]
Діє. То пишемо даймё, за системою Поліванова, як вимагає чинне ВП:Я? Навіщо ви знову пишете не подумавши? --N.Português (обговорення) 07:30, 10 червня 2019 (UTC)[відповісти]
....роками писали. Може я пишу для того щоб люди задумались за чим пишуть терміни? За стільки років декілька розділів у кнайпі кануло в лету і декілька користувачів пішли через це. --『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)[відповісти]

Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом. Тому з огляду на ВП:МОВА пропоную таки дотримуватися наступних джерел:

  • Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 19.
  • Дайміо // Універсальний словник-енциклопедія. — 1-е видання. — К. : Ірина, 1999.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    у розділі "ь не вживається" (пар. 17 у старому) про мьо нічого не вказано, тож повної заборони немає. Також є транскрипція [17]. Потрібно ретельно проаналізувати вжиток даного слова. Не виключаю можливість і "дайміо".--『  』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Див. § 139. М’який знак (ь) нової редакції або § 93. Ь старої редакції. Там вичерпний перелік приголосних, після яких можна писати Ь у іншомовних словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:49, 10 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    от тільки заборони не існує в пар. 17 (стара редакція). І в наведених Вами параграфи я читав і винятки також, як Горький тощо. Тож тут більше слово за словниками, чим за правописом. Ми не можемо регламентувати новотвори якщо їх немає в словниках. У даному випадку це лише Перун і Мельничук, але останній аж 1974 року, до появи українських систем.--『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Горький прямо згаданий у відповідному розділі. Нова редакція не благословила ті недосистеми. Тож не маємо відступати від букви правил.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 11 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Коли говорять про букву правил, то мається на увазі якийсь конкретний пункт цих правил. Відповідно до правопису "мьо" можливе в принципі (Семьоркін з §104 старого правопису або §144 нового). Отже за буквою правли таке буквосполучення є допустимим. Оскільки переважна кількість джерел та всі системи пропонують саме "Даймьо", тож  За "Даймьо".--95.91.26.149 11:03, 11 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    недосистеми? Сильний аргумент... Винятки фіксують словники, а не правопис. Усі винятки правопис не вмістить. --『  』 Обг. 04:41, 12 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Семьоркін це в пункті передачі слов'янських прізвищ, а саме передачі російського Ё. Суржикова фонетика для російського прізвища. Себто визнаємо, що даймё через російське посередництво до нас завітав?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:11, 12 червня 2019 (UTC)[відповісти]
    Ні, просто це свідчить про можливість "мьо", що суперечить вашому "Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом". А "Суржикова фонетика для російського прізвища" -- це вже ОД.--95.91.26.149 11:38, 12 червня 2019 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок: Магнат_(Японія)Дайміо[ред. код]

Згідно ВП:ІС:

  • п.1 про найкоротшу назву - Даймьо (чи Дайміо, Даймйо тощо)
  • п.2 про літературу - у цьому обговоренні було наведено чимало статей, де вживається як магнат, так і даймьо, тож можна вважати, що порівну

Згідно вживаності:

  • Словники:
  • Правопис:
    • У "М'який знак вживається" немає дозволу на вживання після м
    • У "М'який знак не вживається" немає заборони на вживання після м
    • У параграфі 93 щодо вживання м'якого знаку в словах іншомовного походження немає дозволу на вживання після м

Отже, згідно ВП:ІС, повинно бути дайміо, даймьо тощо, згідно словників дайміо або магнат, згідно правопису може бути і дайміо, і магнат, статті і джерела на дайміо є.

У підсумку маємо перевагу на дайміо. Перейменовано.

П.С.: я не спец у японознавчій літературі, тож міг помилитися щодо п.2 ВП:ІС, але, як на мене, це нічого не змінить--Dimon2712 (обговорення) 17:57, 18 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

@Dimon2712: Ваш підсумок містить неточності:
  1. На вживання «даймьо» та «магнат» було було наведено порівну АД? Яким чином проведений підрахунок?
  2. Щодо згідно словників дайміо або магнат. Де в словниках подається «магнат» на позначення цих японських можновладців? Тобто чи існує таке гасло в словниках, де недвозначно йдеться про цих осіб? Водночас не згадано, що «даймьо» є у ВТССУМ.
  3. Перейменовано. — обговорення з ВП:ПС і шаблон Ви прибрали, водночас сторінка так і залишилася не перейменованою.
--ZxcvU (обговорення) 11:27, 21 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Схоже, там технічна перепона перейменуванню.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:00, 22 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Потрібно звернутися до адміністраторів. --ZxcvU (обговорення) 16:09, 22 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@ZxcvU: 1. Пошук в АД магнат дуже важкий, оскільки магнати були ше лише в Японії і безліч сайтів містить тексти про Японію та про неяпонських магнатів одночасно (таких 99%), а дослівний пошук "японський магнат" та "магнат японія" дає 1 та 0 результатів відповідно. До речі, згідно ВП:ІС, непотрібно аналізувати всі АД, потрібно аналізувати японознавчу літературу, щодо якої я вже висловився. 2. Мається на увазі, що деякі словники не мають слова "даймьо" та йому подібних, тож, очевидно, що для позначення японських магнатів вони використовують саме магнат.--Dimon2712 (обговорення) 19:11, 23 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@Dimon2712:
  1. Порівну може бути, якщо рахувати наведених вище японістів-істориків (2) без аналізу вжитку слів у їхніх працях. Ви так рахували, вірно?
  2. На основі чого зроблений такий висновок? Словники не є вичерпними переліками слів. Якщо якогось слова в словнику немає, це ще не означає, що замість нього використовується інше чи воно не існує.
Оскільки процедури не було дотримано та існують зауваження щодо підсумку, прохання підбити підсумок іншому користувачеві. --ZxcvU (обговорення) 14:17, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
наведіть, будь ласка, посилання на процедуру, яклї я не дотримався--Dimon2712 (обговорення) 16:38, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@Dimon2712: Даруйте, чомусь подумав, що в першому абзаці ВП:ПС описані дії, які підбивач повинен робити після підбиття підсумку. Втім, підсумок був підбитий, але необхідні дії, щоб втілити його в життя, виконані не були (перейменування чи, принаймні, звернення до адміністраторів). Тому все ще вважаю за необхідне, щоб підсумок підтвердив хтось сторонній. --ZxcvU (обговорення) 16:53, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
добре, зрозумів. @NickK: прошу перейменувати стоінку відповідно до підсумку. Дякую--Dimon2712 (обговорення) 17:54, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@Dimon2712 та ZxcvU: Ви просите підтвердити підсумок (аналіз) чи виконати підсумок (технічна дія)? — NickK (обг.) 17:58, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

──────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────── підсумок не потрібно підтверджувати (це взагалі-то не проект, а швидше оскаржений підсумок), оскільки головною невиправленою проблемою є саме те, що не було звернення до адмінів--Dimon2712 (обговорення) 18:00, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

@Dimon2712 та NickK: Поточний підсумок загалом влаштовує, проте він містить неточності. Вище їх згадав. Хотів би, щоб підсумок був переглянутий (і переписаний) з їхнім врахуванням. Якими я бачу пункти підсумку (за важливістю, коротко):
  • Визначення АД, їхньої важливості, аргументів сторін
  • АД (історики-японісти):
    • Рубель (д.і.н)
      • даймьо (2007, 2002, 1997)
      • князі (2007)
      • магнати (1997)
    • Коваленко (PhD)
      • магнати (2013)
      • даймьо (2009)
  • Словники:
    • УСЕ — дайміо
    • ВТССУМ — даймьо
    • Словник іншомовних слів — дайміо, даймйо
  • Правопису недвозначно відповідають дайміо, даймйо. Чи суперечить даймьо правопису питання відкрите.
  • Підсумок
    • даймьо
  • + є в АД (2/2)
  • + є в словнику (1/3)
  • + відповідає японсько-українським системам транскрипції
  • ? відкрите питання щодо відповідності правопису
  • дайміо
  • + є в словнику (2/3)
  • + відповідає правопису
  • - відсутнє в АД
  • - суперечить японсько-українським системам транскрипції
  • даймйо
  • + є в словнику (1/3)
  • + відповідає правопису
  • - відсутнє в АД
  • - суперечить японсько-українським системам транскрипції
  • магнати
  • + є в АД (2/2)
  • + відповідає правопису
  • ? немає однозначного відповідника в словнику
  • - довга назва (потребує уточнення в заголовку), що не відповідає ВП:НАЗВА СТАТТІ (п. 1)
  • князі
  • + є в АД (1/2)
  • + відповідає правопису
  • ? немає однозначного відповідника в словнику
  • - довга назва (потребує уточнення в заголовку), що не відповідає ВП:НАЗВА СТАТТІ (п. 1)
--ZxcvU (обговорення) 19:13, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@Dimon2712: Якщо це оскаржений підсумок, нащо ви просите мене перейменувати згідно з ним? Я не готовий зараз перепідбити його наново: ZxcvU гарно резюмував ситуацію, але потрібен ще додатковий аналіз — NickK (обг.) 19:42, 24 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

Даймьо таки суперечить правопису. Цитую нову редакцію:

М'який знак (ь) у словах іншомовного походження пишемо після приголосних д, т, з, с, л, н:

1) перед я, ю, є, ї, йо: кондотьє́р, конферансьє́, ательє́, марсельє́за, мільярд, бульйон, сеньйор, дуенья, віньє́тка, каньйон; В’єнтьян, Кордильє́ри, Севі́лья; Готьє́, Лавуазьє́, Мольє́р, Ньютон, Реньє́, Віньї́;
2) у низці слів після л перед приголосним та в кінці деяких слів за традицією або відповідно до вимови: альбатрос, джоуль, кольт, магістраль, фільм; Альберта, Базель, Булонь, Дельфи, Кромвель, Нельсон, Рафаель, Чарльз, Шампань і т. ін.

§ 139. М'який знак (ь)

— Це написав, але не підписав користувач UeArtemis (обговореннявнесок).

Я розумію, що час пройшов і аргументи пішли по колу, але вже вище був цей же аргумент наведений вами (посилання на діалог з цієї теми). На що є відповідь у вигляді Семьоркіна з з § 104 старого правопису або § 144 нового. Не потрібно повторювати те саме по декілька разів без додаткового обґрунтування.--95.91.26.149 08:15, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Правило з Семьоркіном сформульоване для російської літери Ё, якої в 大名 немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:54, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@UeArtemis: Наведене Вами правило
  1. не розглядає питання використання ьо в запозиченнях
  2. сформоване для європейських мов, серед прикладів немає релевантних японських слів
Якщо посилатися на це правило як на заборону використання «ьо» в українській, то за таким самим принципом було б неправильно використовувати «сьо» в японських словах (сьоґун, сьоґі) чи будь-яке інше подібне буквосполучення (кьо, рьо, дзьо, тьо тощо). --ZxcvU (обговорення) 10:18, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Вище вже наводили АД з дайміо, але в таблиці чомусь не згадали: [18], [19], [20], [21].--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
@UeArtemis: Питання що вважати АД і які з них превалюють? --ZxcvU (обговорення) 10:18, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
Наведене правило визначає сферу використання літери. Правопис поділяє мови лише на слов'янські та неслов'янські. Ніякого розділення на європейські та азійські немає. Це правило з розділу про неслов'янські мови. Воно саме про запозичення. --ЮеАртеміс (обговорення) 10:20, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

Дайміо // Понятійний апарат з історії держав і права зарубіжних країн : термінологічний словник-довідник / Автор-упорядник В.М.Сотниченко. — Київ, 2014. --ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 25 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

  •  Проти підведення підсумків некомпетентними особами.
  • 1. Питання було — Магнат (Японія) чи Даймьо? Про Дайміо питання не стояло.
  • 2. Дайміо — не вживається у професійній японознавчій літературі.
  • 3. В.М.Сотниченко — це автор широкого профілю: «Стан розвитку телекомунікаційних підприємств України», «Економічна безпека телекомунікаційних підприємств: стан та шляхи вирішення проблеми». Його «Термінологічний словник-довідник» рекомендований Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби (!). Що з книги ви підбираєте? --2001:268:C0A5:5AA2:7D96:7CD6:9C1D:1DB 10:31, 26 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
    Нормальна ситуація, коли в процесі обговорення спливає ще один варіант. Тепер питання про дайміо стоїть. Форма присутня в кількох словниках. А щодо некомпетентності: це японісти є некомпетентними в питаннях української мови. Маємо приклад перейменування кіклопів на циклопів у Вікіпедії. Елліністи так само вживають свою особливу форму слова, однак перейменування сталося.--ЮеАртеміс (обговорення) 00:19, 27 листопада 2019 (UTC)[відповісти]
    @UeArtemis: пробачте за мою критику, але про японістів є зайвим, так би мовити не Вам судити це. Зосередьте увагу на джерелах, бажано спеціалізованих з мови. Можливо, у нинішньому стані вже потрібно підводити аргументований підсумок, тож вважаю інші слова зайвими. Дякую за увагу. --Fosufofiraito Обг. 14:48, 27 листопада 2019 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

Оскільки термін "даймьо", точніше його написання, відповідає усім українським системам транскрипції, що не заперечили учасники обговорення, а сам термін у більшості джерел використовують, зокрема і у професійній японознавчій літературі (що найголовніше), також зустрічається і в універсальних чи з інших сфер виданнях, в тому числі енциклопедіях і словниках, наприклад у ВУЕ [22], [23], ВТССУМ [24], термінологічому словнику з правознавства [25], а також у цьому довідковому виданні: [26], [27], й інших авторитетних [28] і т.д., то, виходячи з цього однозначо даймьо відповідає як за ВП:ІС, так і за ВП:АД, і доцільно потребує перейменування. Проблема, до якої апелювали інші користувачі в обговоренні, у буквосполученні "мьо", яке чинний правопис не передбачає, але контрагрументом на це було те, що, як виняток, все ж правопис містить такі слова (і тут неважливо якої це мови, тут головне прецедент, що він має). Також окремо хочу зауважити, що чинне ВП:МОВА не категоричне і закликає лише бажано якомого точніше дотримуватися норм чинного правопису, а Вікіпедія, до речі, має виключні випадки, коли правопис до деяких слів і саму ВП:МОВА разом узяті ігнорували (н-д, Сант-Яго, Шри-Ланка і таких випадків дійсно досить багато), а отже і в цьому випадку можна зробити одиничне виключення і "закрити" так би мовити очі на ВП:МОВА, враховуючи вищенаведене. Тож за результатами обговорення перейменовано на даймьо. --Flavius (обговорення) 12:30, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]