Вікіпедія:Перейменування статей/Новоаненський район → Аненій-Нойський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новоаненський районАненій-Нойський район[ред. код]

Назва району залежить від назви міста, тож нехай ця дискусія стосуватиметься їх обох.

Обґрунтування.

  1. Місто Аненій-Ной (рум. Anenii-Noi, рос. Новые Анены) розташоване в Молдові. В українській мові не прийнято перекладати неслов'янські назви міст. Слов'янською назвою міста є Нова Миколаївка (рос. Новая Николаека, рум. Nicolaevca Nouă), яку було змінено 1926 року.[1]
  2. Назва Нові Анени безглузда, оскільки не існує слова Анени. Ця назва є копією російської назви молдавського (!) міста.
  3. В радянські часи, коли цю назву начебто вживали, не було офіційних україномовних джерел, які б її підтвердили. До того ж радянська термінологія міст не є аргументом, оскільки після 1991 року чимало міст колишнього СРСР почали називати мовами оригіналу (Ахалі-Атоні, Алмати).
  4. В словниках про це місто не згадано, тож про традиційність не може йти мова.
  5. На сучасних українських картах вживають назву Аненій-Ной.--Q13 14:30, 6 січня 2011 (UTC)[відповісти]


  •  За Місто в Молдові. Там єдина офіційна молдавська мова. Якщо нема авторитетних українських джерел, то треба керуватися тенденціями і логікою, що й зроблено. --Friend 14:39, 6 січня 2011 (UTC)[відповісти]
  •  Проти У багатьох молдовських міст є українські назви (Дубоссари, Оргіїв, Кишинів тощо), чому в цього не може бути. Є російська назва, а Україна набагато ближче до Молдови, ніж Росія. Якщо проводити аналогію з Алмати, то там були рішення чи то уряду, чи то президента щодо зміни назви. Тут же таких рішень я не знаходив. Узагалі, для початку треба визначитися з назвами молдовських міст, а потім уже від них утворювати райони.--Анатолій (обг.) 13:29, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Одна річ міста в Наддністров'ї, які від початку мали українські назви (до того ж там українська де-юре офіційна), а інша річ — міста власне молдавські (також за походженням). Російська назва існує тому, що Молдова була частиною Російської імперії, а потім СРСР, тобто існували російськомовні документи, де цю назву було вживано.
Більшість назв молдавських міст офіційно українською ніде не вживали, а в таких випадках ми просто передаємо назву мовою оригіналу українськими літерами. --Q13 15:00, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Більшість? Але ж серед міст Молдови у нас хіба що Купчінь, Леова, Вадул-луй-Воде, Штефан-Воде та Біруїнца названі молдовськими назвами (ну і Аненій-Ной), усі інші — українські (у більшості закінчення -шти, -ни, а не -шть, -нь): {{Міста Молдови}}.--Анатолій (обг.) 16:25, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Частина міст мають назви слов'янського походження (вони не перекладені, а саме альтернативні), а решту українізували, а не переклали. Аненій-Ной ви пропонуєте перекласти, при чому безпідставно: по-перше, поселення не було українським, а німецьким; по-друге, місто навіть не входило до складу МАРСР (на відміну від Рибниці, Кам'янки тощо), відтак варіант назви українською офіційно не відбувся, тим паче ані карти, ані словники його не підтверджують.--Q13 22:33, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Рибниця і Кам'янка,так само як і Новотираспольський (що теж перекладено) знаходяться в ПМР. А ми зараз говоримо про чисто молдовські міста. А візьмемо, наприклад, Хинчешти: до війни воно звалось Ганчешть, потім Котовськ, потім (з 1990 року) у молдовському варіанті Хинчешть. То звідки взявся варіант Хинчешти українською? Що за 20 років назва стала усталеною? Так само не зрозуміло, чому Криково ми перекладаємо (в оригіналі Крікова), а Леово — ні (молд. Леова, рос. Леово).--Анатолій (обг.) 15:48, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Ну от, ви й самі зауважили типову помилку в укрвікі: називати неукраїнські міста не за оригіналом, а за російським варіантом (при цьому як аргумент наводять, наприклад, українські ЗМІ, що також копіюють назви з російських джерел). В Молдові можна виділити три категорії назв (для української адаптації): 1) придністровські (там, де є офіційна українська назва), 2) давно адаптовані (ті, які було вжито в авторитетних українських джерелах, як-то УНР-івських документах) та 3) решта, які слід транслітерувати з румунського оригіналу.
За такою схемою Аненій-Ной та Крікова належать до решти, яку треба транслітерувати (хіба десь є авторитетні українські джерела з варіантами Нові-Анени на Криково відповідно).
Причина передачі -şti як -шти, або також походить з російської мови, або є власне українською формою адаптації (біля Хотина є село Корнешти).
А от Г чи Х писати на місці H, сказати важче. Фонетично — Х (тим паче в румунській немає ряду Ґ-Г-Х), етимологічно — Г (наприклад, серби без розбору з фонетикою замінюють H на Х).--Q13 16:33, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Це в румунській фонетично [х]? Ну-ну... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:57, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Приблизно так. «Щілинний глухий приголосний [h] у румунській мові є задньоязиковим і схожим за артикуляцією на український приголосний [х]. Однак у румунських говірках ця фонема вимовляється також як глухий або дзвінкий ларингальний.» (Семчинський С.В. Румунська мова: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Чернівці, 2007).
Крім того, цією літерою румуни передають як нашу Х (ro:Harkov), так і нашу Г (ro:Horodok, Hmelnițki) /на відміну від англійців, німців, чехів, поляків тощо/.--Q13 20:14, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Я би використовував більше фонетичні джерела. А транслітерації й транскрипції до уваги б не брав, бо англійці й поляки транслітерують, а німці й чехи мають необхідні фонеми, а румуни, цілком можливо, транскрибують не маючи всіх необхідних фонем. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 21:01, 8 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Передача H як Х тут можлива, адже іншого Х в румунській нема.--Анатолій (обг.) 10:30, 9 січня 2011 (UTC)[відповісти]
«Ми можемо називати зелений колір світлофора синім, адже іншого синього на світлофорі нема.» Так виходить? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:27, 9 січня 2011 (UTC)[відповісти]