Вікіпедія:Перейменування статей/Рахиль → Рахіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

РахильРахіль[ред. код]

За Правописом "Рахіль" (бо "х" не шиплячий, не "ц" і не "р"), у Біблії Огієнка (найвживанішому перекладі) теж "Рахіль". Користувач Aced, однак, заперечує--Unikalinho (обговорення) 14:06, 18 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

При написанні статті написання імені взято згідно вказаного джерела. --Babizhet (обговорення) 18:53, 18 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Ну відкрийте це джерело (лінк я дав), самі побачите...--Unikalinho (обговорення) 19:47, 18 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Я відкрив: українська різдвяна пісня «Не плач, Рахиле» - [1], [2], [3]. Тож ми у ситуації "історичне народне vs сучасне перекладацьке"--ЮеАртеміс (обговорення) 14:17, 19 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
А Біблію Ви відкривали?--Unikalinho (обговорення) 01:54, 20 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
На тому ж сайті прочитав "...А Рехав'ам, син Соломонів..." Тобто пан перекладач демонстративно кладе на правопис. В-АПОСТРОФ-А, апостроф, Карле!--ЮеАртеміс (обговорення) 14:27, 19 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
У таких іменах, як Рехав'ам, цей "апостроф" позначає німий звук, що був на тому місці в давньоєврейській мові. (щоб було більш зрозуміло, це як Д'Артаньян (звідки воно взялося і замість чого там "апостроф", сподіваюсь, не треба пояснювати?)). Так що... Ви тут зі своєю критикою "промахнулися"--Unikalinho (обговорення) 01:54, 20 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Такого звуку немає в українській мові, апостроф в українській мові не позначає звуків. Апостроф у д'Артаньяні взагалі інша річ - там відокремлення частки. Використання апострофа регламентоване правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:06, 20 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Але це "відокремлення частки" -- це насправді елізія кінцевого голосного цієї частки (не скажу точно, Де чи Да). Тобто звук випадає, і на його місці... пустота. Ось Вам і німий звук. У Рехав'ам -- те саме. Втім, це вже інша тема--Unikalinho (обговорення) 02:59, 21 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Походження іншомовної частки справа десята. Дартаньян кажуть, до речі. Нічого не "те саме".--ЮеАртеміс (обговорення) 00:23, 22 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Я як філолог Вам кажу, що не десята, а перша. Кажуть "Дартаньян", а пишуть "Д'Артаньян". Рехав'ам -- те саме (кажуть "Рехавам", а пишуть "Рехав'ам"). Маєте якісь аргументи, щоб це спростувати?
І робіть відступи правильно, щоб було добре видно Вашу репліку--Unikalinho (обговорення) 21:49, 22 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Хто Вам диплом дав, коли Ви мішаєте морфемні питання з фонетичними? Хоча... філолог і лінгвіст не тотожні поняття...--ЮеАртеміс (обговорення) 16:18, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
І що спростовувати, коли не має звукового значення апостроф у нашій орфографії? Тут розділову орфографічну функцію він виконує. Аналогічну до функції дефіса. Використання цих небуквених знаків регламентоване, а тому автор такого перекладу своєю орфографічною творчістю позбавляє себе статусу авторитетного джерела в питанні правопису імен.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:28, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Дослідіть по джерелах, що таке елізія і як вона використовується, тоді продовжимо дискусію--Unikalinho (обговорення) 17:09, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Вона тут ні до чого. Правопис чітко каже про частки, а не випалі звуки. Чому не через дефіс, як Мак-, - питання суто естетичне, обумовлене однолітерністю.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Від того, що ви скажете "вона тут ні до чого", вона не стане справді "ні до чого". Якщо чогось не знаєте, це не значить, що цього нема. Відступ навмисно не зробив, щоб ви побачили зі сторони, як це погано виглядає--Unikalinho (обговорення) 20:51, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Наведіть мені рядки правопису, де вказано "до чого" вона тут. То Ваші домисли.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:06, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Ну так, якщо в правописі немає, значить взагалі немає. Логіка залізна...--Unikalinho (обговорення) 06:42, 24 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Те, що Земля кругла -- це тоді теж лише Ваші домисли--Unikalinho (обговорення) 06:43, 24 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
 Проти. Ім'я відоме з часів до зсуву і→и. Це усе одно, що пропонувати "святий Міколай". Це давно засвоєне ім'я, а тому за правилом § 90, пн. 5, а), 5), примітки 1 та 2.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 19 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Те, що Ви називаєте добре засвоєним -- це український варіант єврейського імені. Зрозуміло, що якби воно було таке поширене, як Андрій чи Петро, то треба було б цьому слідувати (тому апостолів ми називаємо Андрій і Петро, а не Андреас чи Петрос). Рах(и/і)ль -- це інша ситуація--Unikalinho (обговорення) 21:54, 22 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Та сама ситуація. Це питання традиції, а не поширеності. Так, наприклад, російською королівське ім'я Lothar передається як Лотарь, попри непоширеність.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:17, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Лотарь -- та ну? А Лотар Маттеус?--Unikalinho (обговорення) 17:06, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
Слово "королівське" ми не помічаємо? ru:Лотарь--ЮеАртеміс (обговорення) 17:09, 23 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
 Проти «Не плач, Рахиле...» це наше, українське. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:53, 4 січня 2016 (UTC)[відповісти]
  • Підсумок: застосування правопису тут спірне, оскільки можна застосувати правило щодо усталеності та церковної лексики (аргумент UeArtemis про застосування § 90, пн. 5, а), 5), примітки 1 та 2). Аргумент щодо усталеності, зокрема в народній творчості («Не плач, Рахиле...» від користувачів UeArtemis та Mykola Swarnyk) не спростовано, це написання підтверджується джерелами, тож не перейменованоNickK (обг.) 18:35, 29 лютого 2016 (UTC)[відповісти]