Вікіпедія:Перейменування статей/Рейтер → Ройтерз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

РейтерРойтерз[ред. код]

Нині майже завжди українські ЗМІ, навіть російськомовні (!), вживають форму «Ройтерз» (рідше «Ройтер»), а не «Рейтер», поширену в СРСР, яка відмирає услід за останнім. Найсвіжіший приклад: док. фільм каналу ICTV «Мир и война» (у 2-й частині фільму на 29-й хв.).--Словолюб (обговорення) 11:47, 20 березня 2018 (UTC)

  • А точно вжиток саме Ройтерз? В ЕСУ той самий Рейтер. В реєстрі їх представництво записане як Ройтерс (ЄДРПОУ 23699416). Було б варто дослідити детальніше, бо за моїми спостереженнями варіанти Рейтер, Рейтерс і Ройтерс більш уживані, ніж Ройтерз — NickK (обг.) 13:40, 20 березня 2018 (UTC)
Пропонуйте «Ройтерс» (просто в оригіналі там дзвінкий). Щойно знову почув у новинах (Радіо НВ) «Ройтерз» чи «Ройтерс». На слух кінцеву приголосну визначити важко, але, що не «Рейтер(с)», це не підлягає жодному сумніву.--Словолюб (обговорення) 14:17, 20 березня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Агентство/агенція Рейтер давно усталена назва. Maksym Ye. (обговорення) 15:22, 20 березня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Усталена в укр. мові назва. Ройтерз чув лише від росіян. Краще не відступати від традиції, якщо вона вживається в українських документах (ЄДРПОУ).--ЮеАртеміс (обговорення) 18:31, 20 березня 2018 (UTC)
    Та не чую я ніде зараз «Рейтер», а постійно чую «Ройтерс». До речі, у росіян якраз Рейтер.--Словолюб (обговорення) 23:12, 20 березня 2018 (UTC)
    "Усталена" в укр. мові назва -- Рейтер, в українських документах (ЄДРПОУ) -- Ройтерс. Ви за яку назву?--95.90.178.111 06:08, 21 березня 2018 (UTC)
    Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Неуважно прочитав Ніка. Хм, треба вже про окуляри подумати.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:12, 22 березня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ройтерс як у реєстрі. Притому на урядових сайтах ця назва зістрічається та й у документах також [1] --Чорний Кіт Обг. 02:27, 21 березня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Назване на честь засновника Пола Рейтера.--Анатолій (обг.) 15:01, 23 березня 2018 (UTC)
    У статті "британець німецького походження", народився в Касселі, Німеччина 21 липня 1816 і тільки "29 жовтня 1845 року Рейтер переїхав до Лондона". В англовікi Reuters "(/ˈrɔɪtərz/)". В американському фільмі "A Dispatch from Reuter's" актор каже "By the way, it's pronouned Roy-ters". Крім того, є офіційна назва у реєстрі українською мовою для цієї організації.--95.90.178.111 15:18, 23 березня 2018 (UTC)
    Якщо він німецького походження, тоді взагалі питань нема. Це усталена форма, так само як Фрейд чи Ейлер.--Анатолій (обг.) 14:56, 9 травня 2018 (UTC)
    Анатолій: Прізвище -- Reuter, фірма - Reuters. Що будемо з кінцевою С робити? Вікіпідійне ОД "Рейтерс"? Усталеність залежить від того, коли зявилось слово в українській мові, бо німецька вимову вже років 200 не змінювала.--95.90.178.111 13:56, 11 червня 2018 (UTC)
    А де я пропонував Рейтерс?--Анатолій (обг.) 20:20, 11 червня 2018 (UTC)
    Іде мова про перейменування назви агенції, а не прізвище. Якшо поширювати прізвище на агенцію, то має бути Рейтерс (с на кінці чого забувати?)--95.90.178.111 15:13, 14 червня 2018 (UTC)
    Він навіть у росіян Ройтер. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:04, 19 квітня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ройтерс, як у ЄДРПОУ--95.90.178.111 06:21, 26 березня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, оскільки в ЄДРПОУ офіційна назва Ройтерс Лімітед, у найвищих актах держави Reuters так само перекладено [2], [3], [4]. Вважаю, що доцільно слідувати за офіційними джерелами. --Користувач:Flavius1 09:46, 27 березня 2018 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ну якщо вже навіть у ЄДРПОУ. Засновника теж перейменувати слідом. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:04, 19 квітня 2018 (UTC)

Проект підсумку[ред. код]

Переконливо показано, що має бути Ройтерс або Ройтерз. В англійській мові Reuters вимовляється як Ройтерз [ˈrɔɪtərz], але в українській мові в ЄДРПОУ та офіційних документах більш поширено Ройтерс.

Однак пошук Гуглом показує, що, наприклад, за останній місяць кожна з назв «Ройтерс» або «Ройтерз» зустрічається біля 10 разів, «Рейтер» за 100 разів, і лише «Reuters» теж більше 100 разів (прошу уточнити ці цифри, на жаль, у мене немає такої можливості).

  • Уточнення: пошук Гуглом з опціями ("Інструменти"): "Сторінки українською мовою", "За минулий місяць". Докладніше нижче. — Dzyadyk 12:42, 11 травня 2018 (UTC).

Отже, за правилами Вікіпедії, ми не маємо права перейменовувати статтю на безумовно «правильну», але ще невідому і маловживану читачам назву «Ройтерс» або «Ройтерз». Це було би насильницькою дією, і викликало б багато непорозумінь, шок, отже спротив.

Водночас, небажано залишати загальновідому, широко вживану, але очевидно помилкову назву «Рейтер». Це була би штучна консервація архаїчної помилки, теж викликало би сильне невдоволення та нарікання на «совок».

Пропозиція

Статтю Пол Рейтер однозначно перейменовуємо на Пол Ройтер, тут питань немає. Стаття Рейтер перейменовується на чи не найбільш нині вживану в Україні назву «Reuters». Тим більш, що нині «Reuters» — це частина агентства, яке у Вікіпедії носить назву «Thomson Reuters».

У тексті усіх статей Вікіпедії усі Рейтер замінюються на Reuters або Ройтерз, за винятком тексту пояснень у примітках, що 'довгий час агенція Ройтерз, англ. Reuters [ˈrɔɪtərz], помилково називалася Рейтер'. Поки назва «Ройтерс», на щастя, малопоширена, тому ми ще маємо можливість відкинути її як таку, що суперечить правилам перекладу, тобто помилкову. Залишаємо лише «Ройтерз».

Якщо на протязі двох-трьох діб не буде заперечень про порушення цією пропозицією правил чи норм Вікіпедії, вона буде реалізована.

Юрій Дзядик в) 12:58, 9 травня 2018 (UTC).

за яким правилом? --Чорний Кіт Обг. 13:50, 9 травня 2018 (UTC)
@Dzyadyk: Чи можете ви пояснити, як саме і в якому контексті ви перевіряли Гуглом? Доволі очевидно, що Reuters буде значно поширенішим, оскільки вживається всіма мовами, а не лише українською, і доволі очевидно, що Рейтер буде вживатися частіше, оскільки це ще доволі розповсюджене прізвище.
Загалом ваш коментар свідчить про вашу значну упередженість у цьому питанні. Поки назва «Ройтерс», на щастя, малопоширена. На чиє щастя? Агентства, яке українською називає себе саме Ройтерс? очевидно помилкову назву «Рейтер», довгий час агенція Ройтерз, англ. Reuters [ˈrɔɪtərz], помилково називалася Рейтер. Чому очевидно помилково? Це може бути такою ж усталеною назвою, як і Freud став Фрейдом, а не Фройдом, і потрібно показати, що цей вжиток або перестав переважати, або визнаний більшістю помилковим. Вживання ж таких ярликів як шок свідчить про те, що цей підсумок емоційний, а не такий, що базується на аргументах
Будь ласка, або підбийте підсумок на основі аргументів та джерел, або залиште це право тим, хто може підбити обґрунтований підсумок без емоцій. Дякую — NickK (обг.) 14:15, 9 травня 2018 (UTC)
Докладніше

Був пошук Гуглом з опціями ("Інструменти"): "Сторінки українською мовою", "За минулий місяць". Повторюю його. Результати ті ж самі, уточнюю їх:

Отже, термін «Рейтер», який ще років 10 тому був безперечно домінуючим, вже не є усталеним, він вживається на одному рівні з «Reuters». Причому очевидною є тенденція до його витіснення, зменшення вживання.

І на Кнайпі, і на ПС спільнота дійшла висновку, що при однаковому рівні вживання кількох термінів для перекладу перевага має надаватися тому, який має найшвидшу тенденцію до зростання.

Інші аргументи.

  • Назва «Ройтерс» суперечить фонетиці [ˈrɔɪtərz]. Це суперечить тенденції в українській мові усе більшого наближення перекладів до фонетичного. На цю тенденцію вже неодноразово вказувалося при підведенні підсумків перейменувань, наприклад Мартін Сайдік, Олде Гевелт. Є посилання на АД, дослідження мовознавців.

Відповіді на контраргументи

  • Агентство "українською називає себе саме Ройтерс". Відповідь: без АД це не аргумент (я не знайшов швидко АД). Крім того, невідомо, чи залучало представництво Ройтерс для перекладу фахівців (мовознавців чи перекладачів на українську мову).
  • Слово шок вживалося лише як назва бурхливої реакції читачів, яка завжди відбувається, якщо перейменувати відоме слово (тут "Рейтер") на поки що маловідоме (тут "Ройтерз").

Отже, у підсумку залишається пропозиція перейменувати статтю на Reuters.

Оскільки щодо Пол Рейтер з'явився серйозний контраргумент Агонка diff, інші пропозиції потребують подальшого обговорення. Зауважу, що станом на (12:58, 9 травня) # підсумок був коректним, оскільки після 27 березня не було жодних контраргументів.

Юрій Дзядик в) 12:42, 11 травня 2018 (UTC).

Сам Пол Ройтер набагато менш відомий за аґенцію Ройтерз. Тому традиційної форми мати не може. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:35, 14 травня 2018 (UTC)

Зауваження. @NickK: Щонайменше два твердження "ваш коментар свідчить про вашу значну упередженість", "цей підсумок емоційний, а не такий, що базується на аргументах" порушують правила вікіетики. Крім того, вони повністю хибні, тому ображають мене, показуючи мої дії у спотвореному і викривленому вигляді. Грубо порушує ВП:НО фраза "або залиште це право тим, хто може підбити обґрунтований підсумок без емоцій". Прошу викреслити їх, одночасно викресливши це зауваження. Заздалегідь дякую. — Юрій Дзядик в) 12:42, 11 травня 2018 (UTC).

Я перепрошую, але я залишаюся при своїй думці щодо вашої упередженості. Те, що ви стверджуєте, що назва «Ройтерс», на щастя, малопоширена, (виділення моє), свідчить про те, що ви виступаєте проти цього варіанту: якщо непоширеність варіанту є для вас щастям, ви не є нейтральним щодо нього. Через це я продовжую вважати правдивим твердженням, що ви є упередженими в цьому питанні, та що ваші власні оцінки вплинули на цей підсумок. Щодо шоку, то дякую за пояснення, знімаю питання про емоції та перепрошую за звинувачення
NickK (обг.) 14:55, 11 травня 2018 (UTC)
@NickK: В українській мові немає приглушення, "Ройтерс" це російський вплив. Я лише проти суржикової назви статті. Це не є упередженість. Якщо "Ройтерс" не суржик, не матиму нічого проти. — Юрій Дзядик в) 00:00, 14 травня 2018 (UTC).
  • @NickK: Так тоді взагалі ні про що говорити. Адже ЄДРПОУ ні в якому разі не може бути джерелом української мови. Як джерело мови, ЄДРПОУ не знаю чим кращий за індекси реляційних баз даних. По-перше, там лише капслок. По-друге, зневажання граматики. Це ще гірше, ніж канцелярит[ru], канцелярит[ru] хоч дотримується граматики. "РОЙТЕРС ЛІМІТЕД" - чергове підтвердження добре відомого факту. Невже потрібно десь у правилах Вікіпедії писати очевидне, пряму заборону посилатися на ЄДРПОУ та бази даних як на джерела? — Юрій Дзядик в) 23:07, 14 травня 2018 (UTC).
    @Dzyadyk: Це не канцелярит, а вимога правила Вікіпедії ВП:ЛАТ, яке є ключовим при підбитті підсумку! Мова про наявність офіційної кириличної назви компанії, і ЄДРПОУ є головним джерелом, яке може підтвердити офіційність. Якщо компанія сама записала себе в реєстр як "РОЙТЕРС ЛІМІТЕД", значить, ця назва має офіційний статус — NickK (обг.) 15:01, 15 травня 2018 (UTC)
  • @NickK: Прошу, НікКу, ти у Франції геть незнайомий з українськими реаліями. В реєстр компанію записує реєстратор. Подібно до того, як у паспорт записують працівники, які керуються насамперед відомчими інструкціями, а не бажаннями особи. Мені кілька разів доводилося вимагати виправлень у паспорті, чи навіть відмовлятися від його отримання, щоб у ньому не було нічого, що грубо порушує мою волю та інтереси. Скільки відомо рідних братів та сестер під різними прізвищами, чи навіть по-батькові! Нещодавно я своїми порадами допоміг одній організації зберегти свою назву та, можливо, існування, оскільки при перереєстрації статуту вимагали (1) вказати, що ця організація, якій уже за сорок років, почне існувати з моменту реєстрації, (2) що організація має змінити свою назву згідно якимось вчора прийнятим правилам. У Росії добре відома історія Радянського фонду Реріхів, якому Святослав Реріх урочисто подарував картини тощо. Після розпаду СРСР фонд змінив свою назву на Міжнародний фонд Реріхів[ru]. Суди визнали відсутність правонаступництва, майже усе було відібрано. У ЄДРПОУ офіційна назва організації може бути безкарно викривлена, гадаю, факти описані у багатьох АД. І то лише видима верхівка айсбергу. Нехай укрвікі буде подалі від подібних ресурсів. Для офіційної назви джерелами можуть бути лише ті ресурси, які мають довіру україномовної спільноти світу. Насамперед сайт самої організації. Це була приказка, АД внизу. — Юрій Дзядик в) 18:33, 15 травня 2018 (UTC).
    @Dzyadyk: А як ви пропонуєте тоді застосовувати ВП:ЛАТ? За цим правилом нам потрібні документальні матеріали офіційних представництв компаній, але ж ви відкидаєте головний документальний матеріал офіційного представництва — його державну реєстрацію — NickK (обг.) 18:44, 15 травня 2018 (UTC)
  • @NickK: Існує лише Reuters. Бюро агентства в Києві мало офіційну самоназву лише латиною Reuters, печатки лише латиною Reuters (див. АД внизу). Згідно постановам кількох судів, 'Представництво "Ройтерс Лімітед" в Україні' у правовому сенсі це взагалі ніхто, фейк, створений ЄДРПОУ. — Юрій Дзядик в) 19:04, 15 травня 2018 (UTC).
    фейк, створений ЄДРПОУ? Як реєстр (а ЄДРПОУ це просто реєстр) може створити фейк? Подивившись по діагоналі рішення, там вся суперечка йде щодо того, хто є відповідачем. Судячи з усього, спочатку існувало якесь київське бюро, ймовірно, без статусу юридичної особи, а потім було відкрито представництво, зареєстроване в ЄДРПОУ, і представництво, схоже, хоче, щоб позивач ішов до Лондона позиватися проти центрального офісу агентства. От у цьому й суть позова. З того, що мені відомо, таке працевлаштування є поширеною практикою в Україні — NickK (обг.) 19:33, 15 травня 2018 (UTC)
    Фейковою є назва 'Представництво "Ройтерс Лімітед" в Україні'. Так, агентство Reuters в акредитаційних картках в Україні категорично вживає єдину назву українське представництво інформаційного агентства "Reuters". Отже, єдина офіційна назва є "Reuters". — Юрій Дзядик в) 19:59, 15 травня 2018 (UTC).
По суті. Дякую за конкретні цифри. Втім, це цілком новий аргумент, який доцільно обговорити, а не подати одразу напряму в підсумку. Зокрема, можливі дві інтерпретації цих цифр: вони можуть бути аргументами не лише на користь варіанту Reuters, а й на користь поточного варіанту Рейтер. Більше того, перейменування з будь-якого кириличного варіанту на латиничний Reuters тут взагалі не розглядалося, і думка спільноти з цього приводу не досліджувалася. Це цілком слушний аргумент в обговоренні, але не варто таку суттєво відмінну від решти висловленого в обговоренні ідею вперше висловлювати в підсумку.
Щодо офіційної назви, то ЄДРПОУ можна перевірити, ввівши 23699416 в пошуку офіційною базою. Втім, абсолютно несподівано вони зникли з бази за трохи більше місяця, що минув з часу мого повідомлення. Ось стара копія реєстру, де вони є під назвою Ройтерс із ЄДРПОУ 23699416, ось чиясь декларація від 27 березня 2018, де ще існує Компанія "Ройтерс Лімітед" Представництво в Україні з ЄДРПОУ 23699416. І от станом на сьогодні Ройтерс уже відсутній у реєстрі: чи то вони закрили представництво, чи то вони змінили назву, чи то це помилка в реєстрі. У будь-якому разі це знімає серйозний аргумент «за» — NickK (обг.) 14:55, 11 травня 2018 (UTC)
Більше того, перейменування з будь-якого кириличного варіанту на латиничний Reuters тут взагалі не розглядалося, і думка спільноти з цього приводу не досліджувалася. Не розглядалося, бо є правило, затверджене спільнотою, що кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия). Некириличні назви — подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк Таймс).--Анатолій (обг.) 19:22, 11 травня 2018 (UTC)
Рейтер не газета, а агенція новин, тобто міжнародна компанія. «Оригінальні назви латинкою слід передавати в незмінному вигляді … міжнародні компанії і продукти … Винятки: якщо є офіційна кирилична назва компанії». Тут є традиційна неофіційна назва Рейтер. Офіційна якийсь час була Ройтерс, вже немає. Зараз зрозуміли, що то є суржик, російський вплив, по-українськи має бути Ройтерз, без російського приглушення. Тому поки що, за правилом, латинкою. На щастя, суржик не встиг поширитися, не те що Хьовелт. — Юрій Дзядик в) 07:42, 12 травня 2018 (UTC).
У правилі йдеться про засоби масової інформації, а не лише газети.--Анатолій (обг.) 18:05, 12 травня 2018 (UTC)
А нічого, що по радіо і телебаченню постійно кажуть «Ройтерс/Ройтерз»?! Чи, взагалі, хто-небудь зондував теле- і радіоефір на частоту вживання того чи іншого варіанта?--Словолюб (обговорення) 20:21, 13 травня 2018 (UTC)
Якщо справді потрібні об’єктивні дані, то частота в корпусі української мови така: Рейтер - 715, Ройтер - 88, Ройтерс - 3, Ройтерз - 1. Йдеться переважно про агентство. В другому корпусі цифри подібні, може траплятися прізвище: Рейтер - 899, Ройтер - 110, Ройтерс - 49, Ройтерз - 29. Maksym Ye. (обговорення) 01:58, 15 травня 2018 (UTC)
Що цікаво: у другому корпусі Reuters — 5888. У першому лише 43. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:37, 15 травня 2018 (UTC)
Другий корпус зберігає новітні матеріали: "Ukrainian mixed corpus based on material from 2014". (Здається, з 2012-го.) Я б узагалі не розглядав варіант латиницею, бо назва Рейтер відома кілька десятиліть, добре усталена й поширена, і будь-яка нова мода має ще пройти перевірку часом. Maksym Ye. (обговорення) 12:37, 15 травня 2018 (UTC)
Не відома, а існує. На виду Reuters, вимову якого за корпусом не визначити. Написання латиницею в кілька разів поширеніше ніж кирилицею (тобто «Рейтер» не усталена і не поширена). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:58, 15 травня 2018 (UTC)
Я так і не зрозумів, теле- і радіоефір враховані? Адже зараз це наймасовіші ЗМІ на відміну від преси.--Словолюб (обговорення) 16:06, 15 травня 2018 (UTC)
Корпуси складають за певними відсотками матеріалів різних стилів. Не можна ж брати одну мову ЗМІ (публіцистичний стиль) для того, щоб визначити написання в енциклопедії (науковий стиль), потрібно мати ширший масив джерел. Принаймні, в корпусах результати такі. Можна бачити подібні в кількох пошуках («Книги», «Академія»). Maksym Ye. (обговорення) 17:12, 15 травня 2018 (UTC)
так ще є виняток. Питання лише куди ділась офіційна назва в ЄДРПОУ--Чорний Кіт Обг. 09:33, 14 травня 2018 (UTC)
Проте в українському правописі є приклади агентство Пренса Латіна, агентство Франс Пресс.--Анатолій (обг.) 18:46, 14 травня 2018 (UTC)
Але узус з початку дев’яностих змінився докорінно. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:37, 15 травня 2018 (UTC)
Давнє правило, яке має погане підґрунтя. В українських виданнях латиничні назви іншомовних ЗМІ дуже часто передаються саме латиницею. Можливо найчастіше. Треба привести вікіпедійне правило до зовнішнього узусу. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:35, 14 травня 2018 (UTC)
Дійсність, з АД

Тепер АД про українські реалії. Розглядались позови до Київського бюро Reuters.

Було представлено документ з печаткою "REUTERS LIMITED OF LONDON. KIEV BUREAU" Суд

  • замінив назву позивача "Київське бюро Reuters" на "Київське бюро Ройтерс"
  • потім з'ясував, що Київського бюро Ройтерс не існує
  • замінив неіснуюче вигадане самим же судом Київське бюро Ройтерс на якесь зареєстроване Представництво "Ройтерс Лімітед" в Україні
  • Від т.зв. Представництва "Ройтерс Лімітед" в Україні в суд ніхто не з'являвся. Можливо, це фейкова фірма.
  • Нарешті, суд постановив, що Представництво "Ройтерс Лімітед" в Україні у правовому сенсі це взагалі ніхто, не може бути відповідачем.

Це було у януковські 2011-2013 роки.

Тепер цитати про сучасний стан речей.

  • NickK (14:55, 11 травня) станом на сьогодні Ройтерс уже відсутній у реєстрі: чи то вони закрили представництво, чи то вони змінили назву, чи то це помилка в реєстрі
  • Maksym Ye. (01:58, 15 травня) частота в корпусі української мови така: Рейтер - 715, Ройтер - 88, Ройтерс - 3, Ройтерз - 1. Йдеться переважно про агентство. В другому корпусі цифри подібні, може траплятися прізвище: Рейтер - 899, Ройтер - 110, Ройтерс - 49, Ройтерз - 29
  • Drundia (16:58, 15 травня) у другому корпусі Reuters — 5888
  • Drundia (16:58, 15 травня) Написання латиницею в кілька разів поширеніше ніж кирилицею

Гадаю, це крапка щодо Ройтерс.

В дійсності бюро агентства в Києві мало офіційну самоназву лише латиною Reuters, печатки латиною Reuters. За звичкою його ще інколи називають Рейтер.

Юрій Дзядик в) 18:33, 15 травня 2018 (UTC).

На додачу.

Отже, Янукович це джерело не лише для Анна Ахметова, але й для Ройтерс Лімітед. Авторитетно.

Юрій Дзядик в) 19:29, 15 травня 2018 (UTC).

Оскаржений підсумок[ред. код]

Аргументи повністю розглянуто. Згідно ВП:ЛАТ та вживаності в сучасній українській мові, стаття про агентство перейменовується на Reuters. Традиційна і єдина раніше назва Рейтер не відповідає принципам українського перекладу. Назви Ройтерз, Ройтерс маловживані. Жодна з кирилічних назв не є офіційною, оскільки агентство в акредитаційних картках в Україні категорично вживає єдину назву Reuters, ігноруючи усі інші.

Для перейменування статті Пол Рейтер необхідно відкрити окреме обговорення. Тут було наведено вагомі контраргументи проти Пол Ройтер.

Юрій Дзядик в) 19:59, 15 травня 2018 (UTC).

  • Додати треба, що назва латинкою абсолютно не відповідає українському правопису. (Були наведені вище правописні приклади агентств.) Maksym Ye. (обговорення) 02:31, 16 травня 2018 (UTC)
  • Тенденція це десятиліття, а не роки. І колись, і зараз правильно пишуть Бі-бі-сі (одне слово, велика тільки перша літера) і «Майкрософт». Це ж енциклопедія, треба зберігати б певний консерватизм і тривалу традицію, а не гнатися за плинною модою.
  • До речі, зверніть увагу на перший наведений корпус. На відміну від другого він збирався, наскільки мені відомо, як збалансований. І там латиниця явно програє традиційній назві. Оцей баланс варто зберігати й у Вікіпедії, якщо справді дотримуватися її принципів описувати реальність якою вона є, а не передбачати тенденції. Maksym Ye. (обговорення) 07:59, 16 травня 2018 (UTC)
Реальність, якою вона є, це те, що в теле- і радіоефірі говорять «Ройтерс/Ройтерз»! І взагалі всі журналісти кажуть «Ройтерс/Ройтерз»! Де, я питаю, враховано це???--Словолюб (обговорення) 05:51, 17 травня 2018 (UTC)
І ви говоріть. А в енциклопедії варто записати той варіант, що переважає в україномовному літературному вжитку. Дані збалансованих корпусів (ще третій корпус) за останні кілька десятиліть показують, що в нас на письмі переважає усталений традиційний варіант Рейтер. Поширений же в мережі варіант латинкою не відповідає правопису, тому може бути у Вікіпедії залишений неадаптованим тільки як тимчасовий спосіб передачі, до накопичення тут критичної кількості грамотних користувачів. Maksym Ye. (обговорення) 07:27, 17 травня 2018 (UTC)
  • Обломчик. У першому корпусі швидкий перегляд показав, що ті Рейтер походять з видання Вільна Україна і датовані 1939—1941 роками. Схоже, що релевантних для нашого обговорення результатів там 0. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:31, 20 травня 2018 (UTC)
    Вистачає різноманітності й релевантності. І «Дїло», і «Червоний Перемишль», і «Вісті ВУЦВК», і переклади за останні кілька десятиліть. Це тільки преса, а є ще видання. Для інших варіантів так само переважають кілька джерал («Свобода», наприклад, чи «Львівські вісті»). Отак корпус набирається, що поробиш. Maksym Ye. (обговорення) 04:41, 20 травня 2018 (UTC)
    Роки не витримують критики. Ми не в 1940-му році. Переважна більшість умовно сучасних згадок — прізвище. Аґентство «Рейтер» згадується 18 разів у корпусі починаючи з 1950-го року (усі на сторінках 20—22). Хоча релевантність згадок у 1950-х роках так само сумнівна. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:24, 20 травня 2018 (UTC)
До того ж дивують подвійні стандарти деяких користувачів: йде посилання на газету «Діло», а вона писала «Третій Райх», на який чомусь ніяк не вдається перейменувати зросійщений «Третій Рейх», а от коли комусь вигідно, то газета «Діло» — авторитет у сучасному правописі! lol--Словолюб (обговорення) 07:39, 23 червня 2018 (UTC)
Про що ви ведете мову? Корпуси це наче соціологічне опитування, коли для оцінки певних параметрів збирається вибірка. От вони взяли масив текстів, набрали з них певним чином, за певними принципами добору текстів для корпусу таку вибірку, яку зібрали, і ми маємо такі результати. Розбирати кожне джерело є помилкою в цьому випадку. Maksym Ye. (обговорення) 08:33, 23 червня 2018 (UTC)
Ми розбираємо не кожне джерело, а весь корпус. Чому в 2018 році ми маємо надавати ваги настільки старій публіцистиці? Це чудово, що в 1940-му році писали так як писали, але в 2018-му пишуть інакше, що було добре показано іншим корпусом. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:15, 28 червня 2018 (UTC)
По-перше, не письмом єдиним. А по-друге, і це найголовніше, Ройтерс виключно латинкою зареєстровано в Україні, це єдине його офіційне написання в Україні! Тоді як на російській версії свого сайту саме агентство називає себе Рейтер. Тому в Росії це виправдано, а в Україні в документах тільки Reuters, і в усякому разі не Рейтер.--Словолюб (обговорення) 08:32, 17 травня 2018 (UTC)

, @Dzyadyk: То чому не перейменовано на Reuters?--Словолюб (обговорення) 10:52, 16 травня 2018 (UTC)

Оскаржую, оскільки підсумок порушує ВП:ЛАТ, зокрема пункт про те, що некириличні назви ЗМІ мають подаватися українською транскрипцією. Так само і в правописі подано агентство Пренса Латіна, агентство Франс Пресс.--Анатолій (обг.) 20:12, 16 травня 2018 (UTC)

Розгляд оскарження

Приклад агентство Пренса Латіна, агентство Франс Пресс знаходиться у § 38. Велика літера у власних назвах, пункт 17. Звертаю увагу, що Український правопис не містить правопису англійських слів. Тому у ньому немає і не може бути прикладів Microsoft, BBC, Times, Reuters тощо.

А у Вікіпедії діє правило ВП:ЛАТ.

Отже, оскарження помилкове. @Ahonc: прошу скасувати.

Я був (див. вище) (і залишаюся!) прихильником кирилічної назви статті. Аби не суржик, та не суперечила іншим правилам Вікіпедії.

Але з'ясувалося, що зараз це неможливо

  • Поширена і відома усім десятки років назва Рейтер порушує правила перекладу назви en:Reuters [rɔɪtərz].
  • Назва Ройтерз маловідома, маловживана, неофіційна
  • Назва Ройтерс російський вплив (суржик), не була визнана агентством, маловідома

Тому залишається єдиний можливий варіант Reuters.

Згоден з тезою (Maksym Ye. 07:27, 17 травня) (трішки адаптовано, тому без лапок): поширений в мережі варіант латинкою може бути у Вікіпедії залишений неадаптованим тільки як тимчасовий спосіб передачі, до накопичення критичної кількості грамотних дописувачів за межами Вікіпедії.

З часом (сподіваюся, що незабаром) перейменуємо на Ройтерз.

Юрій Дзядик в) 09:24, 17 травня 2018 (UTC).

P.S. В принципі, якщо підсумок не буде підтверджено, може залишатися і звична знайома назва Рейтер. Але це не переклад англ. Reuters, а мовне запозичення рос. Рейтер. — Юрій Дзядик в) 14:18, 17 травня 2018 (UTC).

У чому суржик в назві Ройтерс? З німецької воно читається саме так (кінцевий приголосний у них завжди приглушується), а ми вже з'ясували, що назва німецька. І взагалі чому ви «розглядаєте оскарження». Якщо підсумок одного користувача оскаржено, то новий підсумок має підводити інший користувач. Це ніби очевидно. Ви ж уже втретє його намагаєтесь підвести.--Анатолій (обг.) 17:59, 17 травня 2018 (UTC)
Агентство англійське, існує транскрипція IPA: [rɔɪtərz]. Це факти, вище щонайменше тричі повторені. Розглядати оскарження мого підсумку це мій обов'язок. Тим більш нагальний, що, IMHO, оскарження недійсне. Також я завжди маю право на пояснення, інше викладення. Ну а фантазії щодо моїх намагань прошу видалити як порушення етики, оскільки вони прямо протилежні дійсності, чітко ж написано: "якщо підсумок не буде підтверджено", очевидно, іншим користувачем. — Юрій Дзядик в) 22:30, 17 травня, 05:42, 18 травня 2018 (UTC).

@ReAl: Якщо маєте час і хист, підведіть, прошу, підсумок. Це може бути дуже просто і чисто формально, просто підтвердіть мій підсумок, я не бачу в ньому жодної шпаринки. — Юрій Дзядик в) 22:09, 19 травня 2018 (UTC).

Кілька разів зауважили основну проблему з латинкою — не відповідає правопису. Тому вибір має бути серед поширених українських варіантів, серед яких значну перевагу нині має традиційний, вживаний уже кілька десятиліть, — Рейтер. До речі, тепер це єдиний варіант, що підтверджений джерелами в самій статті. Maksym Ye. (обговорення) 03:11, 20 травня 2018 (UTC)
Якими джерелами? УРЕ 1974 року? Ви б ще послались на видання 50-х рр. минулого століття!--Словолюб (обговорення) 06:06, 20 травня 2018 (UTC)
Можна додати і УРЕ 56-го року, і УРЕС 84-го. Українська мова не сьогодні виникла, і її традиції варто шанувати. Maksym Ye. (обговорення) 08:36, 23 червня 2018 (UTC)
А чи відоме Вам таке явище, як зміна мови з плином часу? Тому чим новіші джерела, тим точніше відображається поточний стан. А за 50 років мова може ого-го як змінитись. У 80-х рр. ХХ ст. ніхто в тодішній (підрадянській) Україні не казав «відсоток», а тільки «процент». З 2000-х слова «процент» майже не почуєш. І хто б думав, що всього за якісь там ...надцять років. А то аж 50!--Словолюб (обговорення) 18:02, 23 червня 2018 (UTC)
От тому і потрібні зовнішні джерела й належна оцінка. Дивіться, я додав у статтю два посилання на дві сучасні наукові роботи з назвою Рейтер, додав випущене посилання на УСЕ на Рейтера, засновника агентства Рейтер (в УСЕ власні назви кручені, про що попереджають у передмові, тому трапляється і розстиковка в сусідніх назвах, як у цьому випадку). Тут настільки тривала традиція, що триває й далі, попри неправописне нав’язування брендів латиницею через рекламу та перекручування на модний кшталт, що немає про що казати. Maksym Ye. (обговорення) 08:44, 27 червня 2018 (UTC)