Вікіпедія:Перейменування статей/Фінал Кубка УЄФА 2009 → Фінал Кубку УЄФА 2009 (2)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Фінал Кубка УЄФА 2009 → Фінал Кубку УЄФА 2009

Перепрошую, що піднімаю цю тему — але я випадково натрапив на це обговорення (шукав у старих обговреннях зовсім інше) — і зрозумів, що Unikalinho, незважаючи на те, що він перебуває в меншості і іноді занадто нав'язливий, має рацію.

Спочатку ситуація виглядала таким чином:

За:

1. Мовознавець Катерина Городенська:

   Отже, слова Кубок, Суперкубок зі значенням «приз» у родовому відмінку однини <…> зі значенням «спортивні змагання, ігри» [потрібно вживати] із закінченням -у (1/8 фіналу Кубку світу з футболу).

Проти:

1. Словники, безліч словників: УМІФ, СУМ-11, R2U.
2. Мовознавець Олександр Пономарів:

   Читачці Дарині відповідаю: згідно зі словниками, слово кубок у всіх значеннях має закінчення -а в родовому відмінку.

Маячня (не аргументи):

• «У наведеному Городенською прикладі у родовому відмінку подається фінал, кубок узгоджується з ним.» від Basio. Не відповідає дійсності. В українській мові іменники в родовому відмінку, навіть йдучи одне на одним, не узгоджують форми закінчень: «я не встиг до кінця сезону» (а не «кінця сезона» чи «кінцю сезону»).
• Інтерпретація § 48 Правопису 2015 особисто паном Unikalinho. Може й правда. Але одрозначно ВП:ОД.

Тобто виглядало так, наче за відношенням кількості аргументів «за» до аргументів «проти» заявку слід відхилити.

Але!

Фактично для мене все поставив на своє місце коментар користувача Friend:

Якщо зник фотоапарат, то хіба людина скаже: «Нема „Зеніту“»? Кажуть: «Нема „Зеніта“».

Справді:

• «Він спинився, навів на різкість і, не одриваючи від ока „Зеніта“, голосно зойкнув» (Іван Кошицький, «Кому сняться мавки», 1978), «Пожалкував, що не має при собі надійного „Зеніта“, бо онде там, де закінчується інститут, над цирком, що нагадує велетенського офіцерського кашкета, повисли оберемки підведених карміном хмар» (звідти ж); (перепрошую, цей приклад був некоректним, подробиці в дискусії з Максимом Є.)
• «Валерій на ходу розстебнув футляр „Зеніта“ і, встановивши діафрагму й витримку, зафіксував кілька разів гомінливу юрбу співробітників» (Ігор Лагоза, «Віч-на-віч», 1981);
• «А „Зеніта“ жаль. Татків подарунок. Сашко підвівся. Настрій одразу зіпсувався. На очі набігли сльози» (Анатолій Давидов, «Не так вже й тісно, на Землі», 1987); (перепрошую, цей приклад був некоректним, подробиці в дискусії з Максимом Є.)
• «Перший знімок зроблено у травні 1986 року, коли через кілька днів після аварії вдалося дістатися туди бронетранспортером, щоб через відчинений на кілька секунд люк клацнути затвором „Зеніта“, другий, листопадовий знімок, вже не потребував ніякої додаткової техніки зближення з громадою джерела радіоактивності, закритого, ніби хворий зуб, коронкою із сталі та бетону: підійшов до велетенської споруди з групою спеціалістів і зафіксував її на фоні „скафандру“» (Олег Гусєв, «Чорнобиль: біль наш довічний», 1996);
• «Фотограф хитрувато підглядав — тепер не через вічко свого „Зеніта“ — яка користь із кожного йому буде?» (Любомир Франків, «Фанфарон», 2002).

Для повнити інформації: іноді в літературі знаходжу трапляння й «Зеніту» — але у випадку фотоапарата вони поодинокі (точніше рівно одне). А от у випадку футбольного клубу і ракети-носія — здається, 50% на 50%. Можливо, впливає інтерпретація автором футбольного клубу/ракети-носія як більш конкретного чи абстрактного явища (набір конкретних осіб чи поступово еволюціонуючий колектив; предмет чи технологія).

При тому жоден словник не наводить закінчення -а в родовому відмінку однини (УМІФ, СУМ-20, R2U).

Отже Unikalinho був правий — коли іменник використовується в неосновному значенні (зокрема переносному чи як назва), його відмінювання відбиває те, на що було перенесено назву (зеніту, але «Зеніта», якщо фотоаппарат, і все-таки «Зеніту», якщо щось більш астрактне; кубка, але «Кубку», якщо чемпіонат, і все-таки «Кубка», якщо предмет). Словники містять лише основні значення (типовий приклад листопад — і не скажеш, що важливіше: місяць чи явище, на честь якого названо місяць). Можливість використання кожного іменника в ролі назв для 100500 предметів/явищ різної природи словники не зазначають.

Прохання не закривати це обговорення доти, доки справді не буде знайдено рішення. Хай краще висить декілька років, ніж формальне «абияк». Можливо, справді, слід спитати мовознавців (написати листи декільком) і зачекати на відповіді. Бо я розумію, що те, що я писав вище — це теж ВП:ОД. Але якщо ВП:ОД правильне, то краще разом пошукати формальні підтвердження для нього, ніж тупо закривати.

Щонайменше, слід в самих статтях зазначити, що існують паралельно дві назви (і мовознавці сперечаються). Sasha1024 (обговорення) 07:41, 26 липня 2017 (UTC)

P.S.: Відповідь Максиму Є.

Ви кажете: Див. СУМ-11 гасло потренуватися: Вони потренуються та «Кубка СРСР» нам виграють! (Остап Вишня, I, 1956, 416). Також кубковий: Стос. до кубка (у 2 знач.). Кубковий матч. Перший приклад дуже цікавий. Але! Це особливий випадок використання родового відмінку замість знахідного, що Синявський його називає (в § 162) «родовий частинний»: «написати листа», «дати копняка», «виграти приза» (власне, я не впевнений, що це саме родовий, а не особлива форма знахідного — але сперечатися із Синявським не буду). Так от: по-перше, через використання такої конструкції мені здається, що там мається на увазі кубок як предмет («та ще головного приза нам виграють», «та ще золоту медаль / золотої медалі нам здобудуть»). А по-друге, і це насправді головне, використання цієї конструкції ставить іменник у особливу форму: порівняйте «нема призу» і «та головного приза нам виграють» (навіть якщо мається на увазі турнір, а не предмет: «та ще конкурса нам виграють», «та ще турніра нам виграють» — «жодного конкурсу», «жодного турніру»). Щодо «стос. до кубка (у 2 знач.): кубковий матч»: на жаль, тут важко щось сказати. «Кубковий матч — це матч, в якому розігрується кубок.» Цілком може бути і предмет. (До речі, як я казав нижче, я не впевнений, що загальне кубок взагалі має значення «турнір» — можливо, лише як елемент власної назви (і тоді повна аналогія з зенітом) — але я не стверджую, що значення немає, може, просто у відповідну статтю СУМ-11 не додали.) Maksym Ye., повірте, я не сперечаюся лише задля того, щоби сперечатися. Якщо Ви наведете словник (бажано сучасний), що однозначно містить слово кубка в значенні «турніру», то я перший визнаю свою неправоту (точніше, я можу для себе вважати, що в словнику помилка, але не буду наполягати на такому тлумаченні в Вікіпедії). Наразі я бачу 211 «фіналів кубка» проти 269 «фіналів кубку», що, звісно, не говорить про те, що через -у правильно (лише що дехто так каже). Sasha1024 (обговорення) 11:52, 28 липня 2017 (UTC) P.S.: Дякую, що навели мене на цікаві думки. Я до цього й не здогадувався, що особливі випадки роводого відмінку можуть мати особливі закінчення. До речі, другий випадок використання родового замість знахідного за Синявським (§ 162 пункт 2), здається, таку властивість має в меншій мірі (принаймні я особисто волію сказати «не відчуваю вітер» (класичний знахідний) або «не відчуваю вітру» (класичний родовий), але не «не відчуваю вітра»).

• Я теж не маю бажання сперечатися. Пошукайте не в загальному пошуку, а в обмеженому, де відхилень менше: «Книги», «Академія» тощо. Maksym Ye. (обговорення) 13:15, 28 липня 2017 (UTC)

  В обмеженому пошуку теж є приклади на -у: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12]. Так, їх менше. Але, наводячи цифри, я й не намагався порівняти кого більше, а лише довести, що така тенденція теж існує. Sasha1024 (обговорення) 14:14, 28 липня 2017 (UTC)

 Проти усталена назва, скільки можна обговорювати одне і те саме по колу? Тут Вам що гра якась? Думаю варто закрити бо тут буде один флуд, правда для флуду воно і відкрито. --Jphwra (обговорення) 07:48, 26 липня 2017 (UTC)

Jphwra, перепрошую, а Ви читали повністю те, що написано? Sasha1024 (обговорення) 07:51, 26 липня 2017 (UTC)

Sasha1024 я проти флуду, саме це Ви влаштували. Вже обговорили, і там тричі намагались зробити підсумок. Я думаю варто закрити це обговорення, а користувачу попередження винести за необ'єктивне перейменування. І це якраз саме те про що я сьогодні писав у оскарженнях. Один і той самий аргумент і пішло поїхало по колу ганяти м'яча. ФУ, бридко це все. --Jphwra (обговорення) 07:54, 26 липня 2017 (UTC)

Jphwra, перепрошую, але Ви не відповіли на запитання (хоч Ви й не зобов'язані це робити, звісно). 07:57, 26 липня 2017 (UTC)

Sasha1024 Ви самі відповіли на це питання 1 проти 4 аргументів, для чого це пусте обговорення?? Відволікати вкотре спільноту?? Я прошу закрити це обговорення. --Jphwra (обговорення) 08:01, 26 липня 2017 (UTC)

Jphwra, я дуже перепрошую, я ще раз запитаю: Ви повністю цитали те, що написано? (Так, Ви не зобов'язані це робити: ані повністю читати, ані відповідати на запитання — але так було б значно простіше.) Sasha1024 (обговорення) 08:03, 26 липня 2017 (UTC)

•  Проти. Авторитет за словниками. Вони також складаються мовознавцями. До того ж, у вигляді словника це вже не приватна думка.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 27 липня 2017 (UTC)

  Щось я не бачу пункту и) в § 48, п. 2.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:50, 28 липня 2017 (UTC)

  Здається, малось на увазі ось це: "з) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танцю, тенісу, футболу, хокею; але: гопака, козака;" Але ж тут не вид, а конкретний окремий захід.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 28 липня 2017 (UTC)

  UeArtemis, я б сказав, що це підходить під «є) назви … явищ суспільного життя …: …, екзамену, …, конфлікту, … [моє: двобою, конкурсу, матчу, поєдинку, спору, турніру, чемпіонату, кубку]». Але як я вже казав — я не вважаю спроби тлумачення § 48 (там дуже заплутані правила) правопису власноруч чимось іншим за ВП:ОД. Я лише намагаюся:

  • зняти аргумент про словники — адже може статися, що жоден словник не показує кубку так само, як жоден словник не показує зеніта (занадто специфічне значення; в СУМ-11, наприклад, значення «кубок=турнір» відсутнює; якби було, то СУМ-11 можна було б вважати дуже серйозним аргументом за -а, а так…);

  • Див. СУМ-11 гасло потренуватися: Вони потренуються та «Кубка СРСР» нам виграють! (Остап Вишня, I, 1956, 416). Також кубковий: Стос. до кубка (у 2 знач.). Кубковий матч. — Це написав, але не підписав користувач Maksym Ye. (обговорення • внесок).

    Ось відповідь Вам. Sasha1024 (обговорення) 11:52, 28 липня 2017 (UTC)

  • донести особисту думку, що рішення було неправильне; я усвідомлюю, що ця думка не підкріплена ВП:АД; але я сподіваюсь, що якщо вдасться переконати істотну кількість людей, то разом знайти ВП:АД на її підтвердження буде легше (хоча б, написати колективний лист Пономар{і,е}ву).

  Дякую. Sasha1024 (обговорення) 08:24, 28 липня 2017 (UTC)

  P.S.: А, я зрозумів, чого ви питаєте про пункт «и» — бо Городоцька на нього посилалася. Так, Ви праві, в правописі 2015 це саме «з» (він був «и» в старіших правописах, бо тоді в нумерації не було «ґ»). Я теж незгоден з посиланням на цей пункт (вважаю більш доречним той, що я навів вище). Sasha1024 (обговорення) 09:30, 28 липня 2017 (UTC)

  Це взагалі тоді § 48 пн. 3 з). Зеніт яко власна назва і не має бути в пересічних словниках, адже словники зазвичай збирають загальні назви.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:08, 28 липня 2017 (UTC)

  UeArtemis, Ви абсолютно праві, це пункт 3, а не 2. Просто у виданні правопису 1993/1994 року був одрук — після пункту 2 йшов ще один пункт 2. Також Ви праві про зеніт як власну назву — вона і не має бути в словниках. Але річ і тім, що кубок в значенні «турнір» теж відсутнє в словниках (присутнє лише як предмет) — і, до речі, не факт, що слово кубок це значення взагалі має (як загальна назва, а не як елемент власної назви). Sasha1024 (обговорення) 10:43, 28 липня 2017 (UTC)

  Просто вкрали з голови! Радше за все тут маємо справу з подібними власними назвами, а не однією загальною.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:03, 28 липня 2017 (UTC)

  UeArtemis, перепрошую, якщо я неправильно зрозумів… То чи означає це, що Ви згодні (хай це й не означатиме перейменування у Вікіпедії), що вираз «фінал Кубку УЄФА» необов'язково є хибним: бо, хоча слово кубок в словниках лише з -а, але тут воно у власній назві, застосованій до явища суспільного життя (аналогічно як зеніт у словниках лише з -у, але не є хибним «нема „Зеніта“» про фотоапарат, бо там воно у власній назві, застосованій до предмета)? Sasha1024 (обговорення) 12:26, 28 липня 2017 (UTC)

  Ні, такого з цього не випливає. Можливий перехід від абстрактного до конкретного завдяки власній назві, але не навпаки, адже власні назви носять речі конкретні.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 28 липня 2017 (UTC)

  UeArtemis, але ж власну назву може носити турнір/матч/тощо (які сприймається абстрактно і тому турніру, матчу) — чому Ви вважаєте, що перенесення нюансів відмінювання з загальної назви на власну можливе лише у випадку, коли загальна назва сприймається конкретно (фотоапарата → «Зеніта»), але не загальна назва сприймається абстрактно (турніру → «Кубку»)? Sasha1024 (обговорення) 14:14, 28 липня 2017 (UTC)

•  Проти. Аргумент щодо перейменування лише один - приватна думка одного мовознавця, хоч і титулованого, яка суперечить всім іншим джерелам. За останній тиждень тричі натикаюсь на "рекомендації" Катерини Городенської. Над її "українськомвоний" насміхається вже весь інтернет. Було ще гевіметалевий, а тут ще й про футбол. --yakudza 08:06, 28 липня 2017 (UTC)

  Я наразі бачу, що вона суперечить приватній думці професора Пономар{і,е}ва (який теж не ідеальний, отут, наприклад, той самий maksymus розвінчує іншу думку Пономар{і,е}ва). Про словники я написав вище. Sasha1024 (обговорення) 08:59, 28 липня 2017 (UTC)

  Пані Городенська, звісно, фантазерка, але до Янисъярві їй ще далеко. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:39, 29 липня 2017 (UTC)

  Drundia, не зрозумів Все, вже знайшов. Sasha1024 (обговорення) 11:00, 30 липня 2017 (UTC)

  • До речі, а вона причетна до просування СіверСЬКодонецьк?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 28 липня 2017 (UTC)
•  Проти Якщо пошукати в книгах, то там майже суцільні фінали кубка й майже нема фіналів кубку.
  • Художні твори:
    • Кубка: Жадан Сергій Вікторович (Біг Мак 2), Зубанич Федір Іванович (Полонина), Врублевський Василь Марцельович (Тріщини), Положій Євген Вікторович (Дядечко на ім'я Бог), Брати Вайнери, перекладач Грищук Броніслав Антонович (Ліки від страху)
    • Кубку: немає

    Заперечень немає. Sasha1024 (обговорення) 07:52, 29 липня 2017 (UTC)

  • Енциклопедії й довідкові видання:
    • Кубка: Енциклопедія олімпійського спорту України, 100 персон львівського спорту
    • Кубку: немає

    «Енциклопедію олімпійського спорту України», здається, можете викреслити, бо там вживання неконсистентне (чи принаймні за своєю логікою, яку я абсолютно не розумію): «Володар Кубку світу з біатлону (2002), Срібн. призер Кубка Європи (2002)» (в одному реченні). Зате можете додати «Енциклопедію Сучасної України» за -а («фіналіст кубка», «етапів кубка»; «кубку» лише в місцевому відмінку). Sasha1024 (обговорення) 07:52, 29 липня 2017 (UTC)

  • Публіцистика:
    • Кубка: Дніпро, Всесвіт, Хроніка XX ст. Смолія, спогади Дейчаківського, Українці від моря до моря, Закарпатці в Києві, Літопис газетних статей
    • Кубку: Зіркові історії успіху, Україна і світ у часовому вимірі, Моє Придніпров'я

    Здається, слід відхилити «Зіркові історії успіху» (що за -у), бо там «(чверть)фіналіст кубка». Sasha1024 (обговорення) 07:52, 29 липня 2017 (UTC)

  • Офіційні джерела:
    • Кубка: Кабмін, Державний вісник України, Звід постанов КМУ
    • Кубку: немає

    Заперечень немає. Sasha1024 (обговорення) 07:52, 29 липня 2017 (UTC)

  Як на мене, перевага варіанту «кубка» надто вже значна. Якщо досить відомі письменники (які, вочевидь, щонайменш непогано володіють мовою) пишуть виняткововиключно «кубка» і ніяк не «кубку», в довідкових виданнях і офіційних джерелах теж виняткововиключно «кубка» (так, там трапляються мовні помилки, але тут рідкісна одностайність), і провідні журнали («Дніпро», «Всесвіт») пишуть «кубка», а «кубку» пише лише кілька другорядних публіцистичних видань, то для мене відповідь очевидна. Так, Городенська має право на власну думку, але її думка в меншості. Тож зупинімося на фіналах кубка — NickK (обг.) 16:51, 28 липня 2017 (UTC)

  Тож буде КУБКА, можна сподіватись на швидкий підсумок? --Jphwra (обговорення) 16:54, 28 липня 2017 (UTC)

  Так, мабуть, питання назви цим вирішено. А як щодо можливості додавати виноски в статті (я думаю, можна зробити один шаблон, який вставляти в різні статті) — мовляв, «деякі мовознавці наполянають на формі <альтернативна назва тут> (посилання на Городоцьку), але інші мовознавці (посилання на Пономарева) і словники (посилання на ULIF) не підтримують це»? Sasha1024 (обговорення) 17:32, 28 липня 2017 (UTC)

  Sasha1024 а навіщо перевантажувати статті та обговорення зайвою інформацією? Я вважаю особиста думка мовознавців не для Вікіпедія бо Вікіпедія не трибуна. --Jphwra (обговорення) 07:57, 29 липня 2017 (UTC)

  @Sasha1024: Це дуже малозначима інформація для такої статті. Можливо, про це варто згадати у Вікісловнику або в оглядовій статті, але, будьмо відверті, читачі йдуть у статтю Фінал Кубка УЄФА 2009, щоб дізнатися про матч і події навколо нього, а не про думку Городенської щодо відмінювання слова «кубок» — NickK (обг.) 13:40, 29 липня 2017 (UTC)

  NickK, а якщо лише у виносці? Sasha1024 (обговорення) 14:24, 29 липня 2017 (UTC)

  @Sasha1024: Як на мене, навіть у виносці зайве. У нас уже більше сотні статей про фінали кубків різних рівнів з різних видів спорту, додавати до кожної шаблонну виноску, як на мене, виглядатиме просто спамом думки Городенської — NickK (обг.) 14:33, 29 липня 2017 (UTC)

  NickK, точніше 171. Але ж «просуватимемо» не лише точку Городоцької, але й протилежну (наявність подібної інформації в статтях комусь допоможе). Все одно ні? Sasha1024 (обговорення) 10:55, 30 липня 2017 (UTC)

  @Sasha1024: Як на мене, то все одно ні, надто малозначимо по відношенню до теми статті. Якщо ще в статті про місто, наприклад, логічно коротко описати назву, то, скажімо, в статті Бухарестський саміт НАТО 2008 абсолютно недоречно писати, що місто Бухарест іноді пишуть як Букарешт. Так само й тут: непропорційна до важливості теми увага до питання — NickK (обг.) 11:59, 30 липня 2017 (UTC)

  Хто це там у Києві поширює слово «винятково» у значенні «виключно». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:39, 29 липня 2017 (UTC)

  Дякую, ще й сам згадав, коли писав, що треба писати «виключно», і навіщось виправив у протилежний бік — NickK (обг.) 11:59, 30 липня 2017 (UTC)

•  За Схоже, що ситуація схожа на ситуацію з телефоном. Слово кубок-турнір уже живе окремим життям від слова кубок-чаша (тобто вже не метонімія на нагороду), і дуже приємно, що пані Городенська звернула на це увагу мовної спільноти. Бо ж звісно краще не думаючи копіювати закінчення з попереднього словника, це ж не працювати, де думати треба. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:39, 29 липня 2017 (UTC)

  це такий новий «українськомовний» варіант від цієї пані? Та ні, до біса таких мовознавців. --Jphwra (обговорення) 08:31, 30 липня 2017 (UTC)

  У Вікіпедії є таке правило Обговорюйте статті, а не їх авторів. Так от, раджу його дотримуватися і по відношенню до зовнішніх джерел. Слово «українськомовний» придумала не вона, воно вживається, хоч і рідше за «україномовний». Вона написала свої міркування з приводу «різномовних», але вони можуть бути помилковими. Тепер, коли вона пише про «кубка/кубку», то вона ґрунтується на правописних правилах, у яких чітко зазначається, що одне й те саме слово може мати різні закінчення за різних значень. Це дві великі різниці. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:14, 31 липня 2017 (UTC)

  Все ж таки для справедливості слід зазначити, що хоча значення «турнір» уже давно живе окремим життям від «чаші», але стійкої тенденції в закінченнях (принаймні такої, яку б мені хотілося бачити), на жаль, не видно. Більшість джерел (наприклад, ФФУ) мають повний сумбур в закінченнях (і -а для «чаші», і -у для «чаші», і -а для «турніру», і -у для «турніру» на різних сторінках). А ті, що дотримуються послідовності, здебільшого дотримуються послідовності «все на -а» (як показав NickK). Тому я вже дуже скептично ставлюся до перейменування. Хай всі висловляться, щоби обговорення було повне — але формально перейменування можливе буде, лише якщо станеться якесь диво (Пономарів раптом вискаже іншу думку, або СУМ-20 видасть 7-й том з -у для «турніру», або нове видання правопису міститиме кубок у прикладах; можна спробувати написати Пономареву). Sasha1024 (обговорення) 11:23, 30 липня 2017 (UTC)

  Уся правда в тому, що семантичні категорії здебільшого відповідають закінченням, але по факту закінчення встановлюються в ручному режимі послівно. Через це є безліч артефактів з невідповідними закінченнями (частина з яких може бути пов’язана з появою нових значень, для яких зберігалося старе невідповідне новому значенню закінчення). От звернули увагу на «елемент» і в правописі його подали, а відтоді понад 20 років чекали на СУМ-20, який роз’яснив значення, для яких «елементу». Про проблему, вочевидь, знають [13], і проблемою пронизані словники (в УЛІФі теж знаходили кілька очевидних ляпів із закінченнями). Тож, навіть якщо у поточних умовах зберегти -а, дуже дивно не вітати прагнення впорядкування цього безладу. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:27, 1 серпня 2017 (UTC)

 За В українській мові поширене подвійне трактування закінчень -а/-у: стола і столу, але я особисто схиляюсь до можливості унормувати ці закінчення в більш офіційному вжитку, як і говорилось: предмет -а, збірне поняття -у. Щодо Городенської - то мені дуже навіть відповідає логіка тієї групи філологів, яку вона найбільш активно обстоює, в т.ч. г/х, українськомовний/україномовний та деякі інші речі. Не пригадую, чим скінчилось перетягування канат-у, канат-а? Тут, думаю, буде правильною саме форма «Фінал Кубку УЄФА 2009». І ще закликаю трішечки притриматись і не істерити, не злословити хоча б на високоповажних мовознавців, якщо не одне на одного. Це набагато більше дратує, аніж якась тимчасово неточна назва статті. І це провокує. По собі знаю. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:09, 15 серпня 2017 (UTC)

Підсумок

На цю тему вже було обговорення з таким же результатом. Згідно з ВП:НДА обговорення закриваю без перейменування.--Стефанко1982 (обговорення) 12:01, 15 серпня 2017 (UTC)

З часів попереднього обговорення (яке, як бачите, згадується на початку цього обговорення) з'явилися нові аргументи. Не підкажете, що за правило дозволяє закривати з тим же висновком нове обговорення, котре проходить пізніше, як за 3 місяці від попереднього, і висуває нові аргументи? І до чого тут ВП:НДА? Щодо самого висновку — я в принципі, як я вже казав, згоден, що зараз за сукупністю аргументів має залишитися «кубка», але, знов таки, це має бути висновок саме за сукупністю аргументів, а не просто «відкидаємо всі нові обговорення». Sasha1024 (обговорення) 11:07, 19 серпня 2017 (UTC)

@Sasha1024: Мабуть Ви праві у некоректності опису мого висновку. Він занадто лаконічний, тому, напевно, може бути неправильно зрозумілий. Треба було більше розписати. У своє оправдання можу сказати, що це був мій перший досвід у підбитті підсумків на перейменуванні статтей. Я не відкинув нові аргументи. У фразі «з цим же результатом», я мав на увазі, що до нового аргументу наведені числені аргументи що дають той же результат, що минулого разу. Звичайно, я не кажу, що я правий, бо тут були і аргументи за перейменування. При незгоді, ще є час на оскарження підсумку. Але у кінцевому результаті, комусь-таки потрібно приймати рішення, а воно когось влаштовує, когось ні, а когось налаштує проти мене. Дякую за зауваження, воно, я думаю, допоможе мені у майбутніх моїх підсумках бути акуратнішим.--Стефанко1982 (обговорення) 13:14, 19 серпня 2017 (UTC)

Стефанко1982, дякую. Тоді не маю претензій. Сам висновок мене влаштовує (просто загалом в житті не подобається підхід «один раз вирішили — і тепер все — чіпляємося за це, хай навіть неправильне, рішення, щоразу, навіть як рішення вже застаріле» — але я, звісно, помилився щодо наявності цього підходу у Вас). Sasha1024 (обговорення) 14:26, 19 серпня 2017 (UTC)

@Sasha1024: може досить флуду? Які там в біса нові аргументи? Якого біса налити до стакану воду і волати, що там чай? Ось і всі ваші аргументи. А інші складові де? Тож це ще ВП:НГП. Припиніть вже це нарешті. --Jphwra (обговорення) 13:22, 19 серпня 2017 (UTC)