Вікіпедія:Перейменування статей/Червоногород → Червоноград (Заліщицький район)

Червоногород → Червоноград (Заліщицький район)

Остання назва населеного пункту була Червоноград.

В аналогічному випадку було прийнято рішення називати статтю за останньою назвою населеного пункту.--Анатолій (обг.) 21:23, 14 лютого 2018 (UTC)

У самій статті пише, що остання назва «Червоне». Якби воно існувало, мабуть довелось би "декомунізувати". Ну та й на «Червоногород» є доволі пізніших публікацій, хоча б і совєтизована "Історія міст і сіл" 1973 р. (все ж не 1947). Там, щоправда, є й «Червоногород» і «Червоноград». Але друге - це ймовірно Христинопіль. Є енциклопедичний словник, 2008. Є й сучасна Історія міст і сіл, 2014. Там, правда, більше про історичний населений пункт. В кожному разі, в сучасному вжитку місце, про яке стаття, і не якому стояв замок, всюди називається «Червоногород», а водоспад по сусудству — «Червоногородський». У статті наведено предостатньо сучасних джерел, щоб раптом повертатись до назви 1947 року. Може вже час краще фільтрувати деякі радянські "авторитетні" джерела з розряду політичної літератури? Mykola Swarnyk (обговорення) 01:33, 15 лютого 2018 (UTC)

Додам також, що судячи зі статті, населення було виселене під час операції Вісла, тобто назва «Чєрвонаґрад» якщо й використовувалась, то не довше ніж три роки окупаційною військовою ще адміністрацією в 1944-47 при тому що місто відоме з пізнього Середньовіччя. artem.komisarenko (обговорення) 17:43, 25 лютого 2018 (UTC)

• @Ahonc: В аналогічному випадку зараз маємо дві статті — Новогеоргіївськ та Крилів (місто). Не думаю, що тут поділ на дві статті доречний — радянське село проіснувало лише кілька років та нічим в історію не ввійшло. Найпоширенішою ж у сучасних джерелах (хоча б наведених у статті досить) назвою є саме Червоногород, до того ж перевага в тому, що не потрібне уточнення — NickK (обг.) 00:24, 12 березня 2018 (UTC)

Оскаржений підсумок

У виборі назви слід керуватись тривалістю її вжитку (1) та відповідністю сучасному стану як мови (2), так і об'єкту (3). 1) За часом використання однозначно переважає назва Червоногород; 2) нас. пункт знаходиться на території України, тому накинуте окупаційною владою Червоноград йому не пасує; 3) і головне, наразі він своє існування припинив, отже за ним має зберігатись історична, а не адміністративна назва. Не перейменовано. --Nina Shenturk (обговорення) 15:12, 30 серпня 2018 (UTC)

Оскарження

Дуже дивна аргументація. За радянських часів було перейменовано сотні, якщо не тисячі сіл. У всіх випадках ми приймаємо назви, а тут раптом ні? До того ж польська назва була Czerwonogród — Червоногруд. Тобто населений пункт мав дві офіційних назви — Червоногруд і Червоноград. Звідки береться Червоногород? --Анатолій (обг.) 17:52, 30 серпня 2018 (UTC)

Ну і до чого тут взагалі польська назва? Це Вікіпедія українською і ми враховуємо ту назву, якою користувались носії зазначеної мови, незалежно від того, чи зафіксована вона в іншомовних офіційних документах, чи ні. Українці називали це місто-село Червоногород (Червоногрод). Від неї утворені всі похідні топоніми, як то Червоногородський замок, Червоногородський водоспад. І за тривалістю використання вона значно переважає, ніж накинуте Червоноград, яким назвали де-факто вже мертве село. Ви ж не пропонуєте називати Тмуторокань Таманню. Ну так це той самий випадок. --Nina Shenturk (обговорення) 11:16, 31 серпня 2018 (UTC)

•  Проти Остання назва — Червоне, найбільш поширена — Червоногород. --Roman333 (обговорення) 13:13, 7 вересня 2018 (UTC)

Підсумок

Перш ніж перейти до розгляду версій назви та джерел, які їх підтверджують, маю відкоментувати про перший аргумент у цій номінації: Остання назва населеного пункту була Червоноград. На мій погляд, остання назва не має ніякого вирішального значення для населеного пункту, який перестав існувати. Особливо для населеного пункту, який був найбільше відомий у давні часи, а отже і джерел та посилань на нього найбільше у літературі, яка вивчає той історичний період. Тобто, ми не будемо розглядати аргумент про останню назву як визначальний.

Які версії є та які джерела їх підтримують?

• Червоногрод
  1. Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст. — С. 159—162, 164.

     Автор — історик. Доктор історичних наук (1992). Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка.

  2. Михайловський В. Подільське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 304. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

     Автор — історик. Доктор історичних наук (2013).

  3. Ольга Білецька. Теодорик з Бучача – тримач середньовічного Качибея // Древнее Причерноморье. Материалы международной конференции VІІІ-е чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского (11-12 марта 2008 г., Одесса). – Одесса, 2008. – С.57-64.

     Автор — історик. Кандидат історичних наук (2004), Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

• Червоногород
  1. Ігор СКОЧИЛЯС, Язловецьке намісництво на західному поділлі у XVII — першій половині XVIII століть: територіальний «родовід» та парафіяльна мережа (історико-географічний аспект).

     Автор — історик, краєзнавець. Доктор історичних наук (2011).

  2. Василь Дрозд, Село Нагоряни на тлі історії України

     Автор — поет, письменник, історик, краєзнавець. Член організацій: Національна спілка журналістів України, Національна спілка краєзнавців України.

  3. П. Глібчук, Т. Крестинич, Населені пункти Тернопільської області на стародавніх картах (до середини XVII століття)

     Автори: Глібчук Петро – магістрант географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Крестинич Тетяна – студентка 4 курсу

• Червоноград
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 581.

Одразу скажу, що на користь Червоногорода деякі наведені джерела є вкрай слабенькі. У Василя Дрозда і студентів навіть назва плаває в рамках статей — Дрозд називає один раз місто «Червоноградом» у контексті подій 1434 року (і 91 раз — похідними назвами від «Червоногород»), студенти також називають місто у своїй роботі напополам Червоногородом, напополам Червоноградом. Є ще стаття журналіста Полюховича.

На користь Червонограда маємо видання ще часів Сталіна, 1947 року, і епізодичний вжиток зі сторони згаданих вище Василя Дрозда і студентів, деякі посилання на веб-сайти в інтернеті, в тому числі і Полюхович у статті один раз вживає цю форму.

Зізнаюся, попередньо вивчаючи номінацію я схилявся до варіанту Червоногород. Були деякі наукові джерела, були деякі публіцистичні статті на краєзнавчу тематику. Навіть водоспад неподалік називається Червоногородським.

Але оцінюючи наведені наразі у статті джерела, я маю констатувати, що більшість надійних джерел підтримують саме версію Червоногрод. Більш авторитетні автори, опубліковані на більш поважних ресурсах, переважають тут у співвідношенні 3:1. Тому стаття буде перейменована відповідно — Червоногрод. --VoidWanderer (обговорення) 18:21, 21 листопада 2018 (UTC)