Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики/2012
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
2012
жовтень-грудень 2012[ред. код]
- Надворі у нас льодовикова ера, яких за земну історію було 4.--Kusluj (обговорення) 14:24, 4 грудня 2012 (UTC)
- Може всі це знають, але для мене було відкриття--Kusluj (обговорення) 14:24, 4 грудня 2012 (UTC)
- А чому посилання на Кайнозойську еру? Там навіть не йдеться про льодовикову еру. Мені здається більш доречним анонсування новоствореної статті Четвертинне зледеніння, але стаття потребує посилань на АД. --Олег (обговорення) 14:56, 30 грудня 2012 (UTC)
- Сьогідні біло встанівлено рікорд прємёрства! уряд Міколи Яновіча неперірвна пропрацівав 998 днів, що є рекордом для незалежної України! Вібачте за опічатки, не втрімався) --Звірі (обговорення) 21:24, 3 грудня 2012 (UTC)
- Невже це ви цілком серйозно? Вікіпедія здається не трибуна, щоб з неї або через неї критикувати чи висміювати владу. Для цього існують інші проекти. І річ тут навіть не в політичних симпатіях або антипатіях. Річ в ідеї самої Вікіпедії, що поширює знання, а не займається політичною пропагандою. З повагою. --Масіму (обговорення) 04:26, 4 грудня 2012 (UTC)
- Один із найвпливовіших українських істориків ХХ ст. у дитинстві був вихованцем відомого українського педагога. --ДмитрОст 20:39, 30 листопада 2012 (UTC)
- Пробачте, але не бачу нічого нестандартного в тому що український історик був вихованцем українського педагога. --Acedtalk 21:21, 30 листопада 2012 (UTC)
- Ну приберіть одне українське, сам факт, що Іван Рибалка був учнем Макаренка... Вважаю, що про це мало хто знає. --ДмитрОст 21:27, 30 листопада 2012 (UTC)
- А ще мало хто знає, що площа муніципалітету Морсан-сюр-Сен становить 4,39 км², але ми не виставляємо це в цікавинки:) Загалом, може цікавинка й підійде, але для цього треба згадати цей факт у статті з посиланням на авторитетне джерело. --Acedtalk 21:49, 30 листопада 2012 (UTC)
- Не знав, що для вас муніципалітет Морсан-сюр-Сен, Рибалка Іван Климентійович, Макаренко Антон Семенович рівнозначні речі (сподіваюсь, що я помиляюся). Просто для мене це знакові фігури та й ще такий перетин доль. А то виходить знаємо багато що, а своє дасть Біг теж колись згадаємо (за Шевченком). --ДмитрОст 21:57, 30 листопада 2012 (UTC)
- Не драматизуйте, я зовсім не це мав на увазі. Перетин доль — чудово, але треба дотриматися правил проекту. Ви так і не додали у статтю Рибалка Іван Климентійович згадку про те, що він був вихованцем Макаренка. --Acedtalk 10:01, 1 грудня 2012 (UTC)
- Додав авторитетне джерело. Порівняйте час перебування у Куряжі Рибалка і час роботи Макаренка у закладі. --ДмитрОст 15:15, 1 грудня 2012 (UTC)
- Подивився я на ваше джерело. Авторитетність ніхто під сумнів не ставить, але ж там нічого немає про Макаренка. Тобто цікавинка спирається тільки на співставленні років (якщо це не так, пробачте і виправте мене, додайте джерело, в якому б писало чорним по білому, що Іван Рибалка був вихованцем Антона Макаренка). Цього замало. Може, вони двоє взагалі не зустрічалися. --Acedtalk 15:29, 1 грудня 2012 (UTC)
- Більше того, співставлення років підтверджує те, що Рибалка НЕ був учнем Макаренка. Стаття про Макаренка: 3 вересня 1928 р. Макаренко був звільнений з посади завідувача колонії імені Горького. 1929–1936 р.р. в основному пов'язані з роботою Антона Семеновича в комуні імені Дзержинського.. Стаття про Рибалку: ...навчання в початковій школі, закінчувати яке довелося в дитячій трудовій колонії ім. Горького (с. Куряж) на Харківщині, де опинився як безпритульний після смерті матері в 1930 р. та розпаду сім'ї. Тобто вони не перетнулися, тому, мабуть, і в джерелах немає нічого про те, що Рибалка — вихованець Макаренка — NickK (обг.) 15:32, 1 грудня 2012 (UTC)
- Точно, тоді можна спробувати обіграти фотоапарати (ФЕД) і комуну імені Дзержинського, яку очолював Макаренко. --ДмитрОст 15:56, 1 грудня 2012 (UTC)
- Більше того, співставлення років підтверджує те, що Рибалка НЕ був учнем Макаренка. Стаття про Макаренка: 3 вересня 1928 р. Макаренко був звільнений з посади завідувача колонії імені Горького. 1929–1936 р.р. в основному пов'язані з роботою Антона Семеновича в комуні імені Дзержинського.. Стаття про Рибалку: ...навчання в початковій школі, закінчувати яке довелося в дитячій трудовій колонії ім. Горького (с. Куряж) на Харківщині, де опинився як безпритульний після смерті матері в 1930 р. та розпаду сім'ї. Тобто вони не перетнулися, тому, мабуть, і в джерелах немає нічого про те, що Рибалка — вихованець Макаренка — NickK (обг.) 15:32, 1 грудня 2012 (UTC)
- Подивився я на ваше джерело. Авторитетність ніхто під сумнів не ставить, але ж там нічого немає про Макаренка. Тобто цікавинка спирається тільки на співставленні років (якщо це не так, пробачте і виправте мене, додайте джерело, в якому б писало чорним по білому, що Іван Рибалка був вихованцем Антона Макаренка). Цього замало. Може, вони двоє взагалі не зустрічалися. --Acedtalk 15:29, 1 грудня 2012 (UTC)
- Додав авторитетне джерело. Порівняйте час перебування у Куряжі Рибалка і час роботи Макаренка у закладі. --ДмитрОст 15:15, 1 грудня 2012 (UTC)
- Не драматизуйте, я зовсім не це мав на увазі. Перетин доль — чудово, але треба дотриматися правил проекту. Ви так і не додали у статтю Рибалка Іван Климентійович згадку про те, що він був вихованцем Макаренка. --Acedtalk 10:01, 1 грудня 2012 (UTC)
- Не знав, що для вас муніципалітет Морсан-сюр-Сен, Рибалка Іван Климентійович, Макаренко Антон Семенович рівнозначні речі (сподіваюсь, що я помиляюся). Просто для мене це знакові фігури та й ще такий перетин доль. А то виходить знаємо багато що, а своє дасть Біг теж колись згадаємо (за Шевченком). --ДмитрОст 21:57, 30 листопада 2012 (UTC)
- А ще мало хто знає, що площа муніципалітету Морсан-сюр-Сен становить 4,39 км², але ми не виставляємо це в цікавинки:) Загалом, може цікавинка й підійде, але для цього треба згадати цей факт у статті з посиланням на авторитетне джерело. --Acedtalk 21:49, 30 листопада 2012 (UTC)
- Ну приберіть одне українське, сам факт, що Іван Рибалка був учнем Макаренка... Вважаю, що про це мало хто знає. --ДмитрОст 21:27, 30 листопада 2012 (UTC)
- Пробачте, але не бачу нічого нестандартного в тому що український історик був вихованцем українського педагога. --Acedtalk 21:21, 30 листопада 2012 (UTC)
- Пропоную розробити той факт, що новітні збройні сили тодішньої Чехословаччини почали творитися в Києві: "3-5 листопада 2000 відбувся візит до Києва Голови Сенату Чеської Республіки Лібуше Бенешевої. Обговорено проблеми двостороннього співробітництва. По вул.Володимирській 34/36 відкрито меморіальну дошку, на місці, де 1917 р. почалось формування Чеського війська." --Леонід Панасюк (обговорення) 20:09, 3 листопада 2012 (UTC)
- Популярний християнський святий на багатьох православних іконах зображується із собачою головою. --Масіму (обговорення) 17:35, 24 листопада 2012 (UTC)
- Була собі стаття не дуже велика, але, принаймні, за неї не було соромно, потім Гвоздєт-Долін-Єлисаветградець, який намагається перетворити український розділ на брутальну копію російського, вставив шмат автоперекладеного, погано вичитаного тексту. Ви пропонуєте анонсувати це позорище на головній сторінці? --Олег (обговорення) 18:19, 24 листопада 2012 (UTC)
- Олеже, я прекрасно розумію Ваше невдоволення, але принаймі з'явиться шанс, що над статтею хоч хтось попрацює. Як ви на це дивитесь? Я міг і сам попрацювати з її текстом, якби не моя відсутність мотивацій для вчинків, з якою я намагаюсь боротись. Якщо без жартів, то це справжнісінька біда нашої української Вікіпедії, бо автопереклади (а ще стаби, копіво тощо) створюють люди з цією сумнозвісною «відсутністю мотивацій для вчинків». --Масіму (обговорення) 19:17, 24 листопада 2012 (UTC)
- Була собі стаття не дуже велика, але, принаймні, за неї не було соромно, потім Гвоздєт-Долін-Єлисаветградець, який намагається перетворити український розділ на брутальну копію російського, вставив шмат автоперекладеного, погано вичитаного тексту. Ви пропонуєте анонсувати це позорище на головній сторінці? --Олег (обговорення) 18:19, 24 листопада 2012 (UTC)
- Автор п'єси про ліквідатора Чорнобильської аварії ніколи не бував ні в Україні, ні навіть в колишньому СРСР. --Dmitri Lytov (обговорення) 22:59, 23 жовтня 2012 (UTC)
- Перше, що спадає на думку: Булгаков ніколи не бував у Франції («Життя пана де Мольєра»), а Байрон ні в Україні, ні в Польщі («Мазепа (Байрон)»). Тобто, досить цікаво, але не унікально. --Олег (обговорення) 05:38, 24 жовтня 2012 (UTC)
- Лише один із тисячі американців зміг назвати усі п'ять основних свобод, які гарантує громадянам США Конституція. --Acedtalk 09:39, 20 жовтня 2012 (UTC)
- Ну тупиииє! Може не будемо такі цікаві цікавинки на головній сторінці ставити, щоб поржати із тупих американців є більш відповідні місця. Люди переважно взагалі не дуже розумні, і це зовсім не цікаво. --Zlir'a (обговорення) 19:49, 22 жовтня 2012 (UTC)
- Комусь цікаво, комусь не дуже — це справа особистих уподобань. Але можу запевнити, що метою цієї цікавинки не є «поржати із тупих американців». --Acedtalk 20:52, 22 жовтня 2012 (UTC)
- Ну тупиииє! Може не будемо такі цікаві цікавинки на головній сторінці ставити, щоб поржати із тупих американців є більш відповідні місця. Люди переважно взагалі не дуже розумні, і це зовсім не цікаво. --Zlir'a (обговорення) 19:49, 22 жовтня 2012 (UTC)
- З 1936 року парохом однієї з найстаріших церков Володимира на Волині був цей український композитор. --Bulka UA (обговорення) 14:16, 14 жовтня 2012 (UTC)
- Не впевнений, що це щось унікальне. Священник і композитор в одній особі — досить поширене явище. Міг би з ходу навести ще декілька прикладів, навіть серед українців. --Олег (обговорення) 06:09, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Йдеться не про пересічну церкву і не про священика-композитора, а про культурний факт, який сам по собі є унікальним. --Bulka UA (обговорення) 07:24, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Уточніть, будь ласка, який саме культурний факт є унікальним? --Олег (обговорення) 08:35, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Йдеться не про пересічну церкву і не про священика-композитора, а про культурний факт, який сам по собі є унікальним. --Bulka UA (обговорення) 07:24, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Не впевнений, що це щось унікальне. Священник і композитор в одній особі — досить поширене явище. Міг би з ходу навести ще декілька прикладів, навіть серед українців. --Олег (обговорення) 06:09, 16 жовтня 2012 (UTC)
- В цьому соборі збудованому мальтійськими лицарями вже більше 300 років знаходиться скульптура на якій зображено українського лицаря. --yakudza 12:51, 10 жовтня 2012 (UTC)
- Це не цікавинка. А брехня. На фото зображений турецький яничар як символ переможеного ворога мальтійців.--虎 (обговорення) 09:05, 13 жовтня 2012 (UTC)
- Можливо. Без одягу не розрізнити.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:01, 15 жовтня 2012 (UTC)
- При чому тут одяг? --虎 (обговорення) 02:15, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Шкода, що в нас у статті про оселедець нічого про яничар. А то перше, що спадає на думку, коли таке бачиш — що це запорожець. --Олег (обговорення) 06:09, 16 жовтня 2012 (UTC)
- Можливо. Без одягу не розрізнити.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:01, 15 жовтня 2012 (UTC)
- Це не цікавинка. А брехня. На фото зображений турецький яничар як символ переможеного ворога мальтійців.--虎 (обговорення) 09:05, 13 жовтня 2012 (UTC)
- Цю знатну англійську леді можна назвати, мабуть, найпершою активісткою відомого українського громадського руху. --Масіму (обговорення) 13:46, 8 жовтня 2012 (UTC)
- Ні в першій, ні в другій статтях про це не йдеться, бо це, напевне, не так. --Олег (обговорення) 03:47, 9 жовтня 2012 (UTC)
- Олеже, та це ж такий жарт! А точніше «інтелектуальний гумор», так би мовити. Адже леді Ґодіва, як і активістики руху «Фемен» роздяглась заради того, щоб досягти соціальних змін у суспільстві (може трохи дико звучить та фактично так воно і є, хіба ж ні?). Не треба розуміти все буквально. Гаразд, я трохи зміню формулювання в цікавинці. --Масіму (обговорення) 13:08, 9 жовтня 2012 (UTC)
- Прикольно. Але не факт, що перша, тому я проти такої цікавинки. (Краще запропонуйте Фемен взяти Ґодіву собі в символіку ;)) --Α.Μακυχα 22:37, 2 листопада 2012 (UTC)
- За подібні ідеї платять великі гроші (принаймі за кордоном), нехай спочатку заплятять за мою ідею, а потім вже беруть у свою символіку . А в тім, можливо Ви праві, що жінки роздягались і раніше, щоб змусити нас, чоловіків, прислухатись до них , але випадок леді Ґодіви все таки відоміший за інші, принаймі нічого подібного мені більш не пригадується. --Масіму (обговорення) 18:09, 5 листопада 2012 (UTC)
- Ні в першій, ні в другій статтях про це не йдеться, бо це, напевне, не так. --Олег (обговорення) 03:47, 9 жовтня 2012 (UTC)
липень-вересень 2012[ред. код]
- Для радянських часів звичайна справа, проте. У будівлі чоловічого монастирі у Білій Криниці тепер міститься управління прикордонної застави. --ДмитрОст 13:06, 30 вересня 2012 (UTC)
- Це ще нічого. В цьому монастирі була буцегарня, а в цьому чого тільки не було — навіть бійня. --Олег (обговорення) 12:28, 16 жовтня 2012 (UTC)
- На честь якутського царя названо готель у Якутську та роман.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 13 вересня 2012 (UTC)
- У світі напевно сотні тисяч об'єктів (+- порядок), названих іменами людей. В чому унікальність? --Олег (обговорення) 13:42, 17 вересня 2012 (UTC)
- Цікавинка власне у наявності "царя".--ЮеАртеміс (обговорення) 05:21, 18 вересня 2012 (UTC)
- У якутів не було «царя». Про це говорить і текст самої статті.
- У лапках як раз був.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:49, 1 жовтня 2012 (UTC)
- У якутів не було «царя». Про це говорить і текст самої статті.
- Тоді до чого готель?--Igor Yalovecky (обговорення) 09:49, 26 вересня 2012 (UTC)
- Ваші варіанти?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:39, 27 вересня 2012 (UTC)
- Ну був у них цар так і шо? Хіба це цікаво? От якби в них був вертоліт чи хоча б дельтаплан)). --Igor Yalovecky (обговорення) 10:07, 28 вересня 2012 (UTC)
- Ваші варіанти?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:39, 27 вересня 2012 (UTC)
- Цікавинка власне у наявності "царя".--ЮеАртеміс (обговорення) 05:21, 18 вересня 2012 (UTC)
- У світі напевно сотні тисяч об'єктів (+- порядок), названих іменами людей. В чому унікальність? --Олег (обговорення) 13:42, 17 вересня 2012 (UTC)
- Проведення Євро в Україні стало можливим завдяки проведенню Євро в Україні.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:18, 2 вересня 2012 (UTC)
- Чи так: « Євро пройшло. Ми чекаємо на Євро» — з натяком на «Король помер. Хай живе король».--ЮеАртеміс (обговорення) 05:40, 4 вересня 2012 (UTC)
- А що цікавого в цьому факті? 99% населення України знає або принаймні чуло про те, що в Україні відбулося Євро-2012, і десь 95% вже чули про Євробаскет, тобто нічого нового в цьому немає — NickK (обг.) 08:54, 5 вересня 2012 (UTC)
- Насправді, про Євробаскет чуло дуже мало людей. Постійно дивую цим фактом своїх знайомих.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 5 вересня 2012 (UTC)
- Після проведення Євро 2012 Україні надали можливість провести ще й Євро 2015. --Олег (обговорення) 22:10, 15 вересня 2012 (UTC)
- Маячня, ви статтю Євро2015 читали, просто всі інші відмовились. До чого тут Євро2012?— Це написав, але не підписав, користувач Igor Yalovecky (обговорення • внесок).
- Я статтю писав ;) ЮеАртеміс (обговорення) 06:21, 17 вересня 2012 (UTC)
- Александр Волков: «FIBA Europe просила, чтобы мы включили в заявку четыре города, принимающих ЕВРО-2012».--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 17 вересня 2012 (UTC)
- Повернув на подальше обговорення. Звичайно читав. Яке має відношення той факт, що всі відмовились до цього формулювання? Факт №1: Україна провела Євро 2012. Факт №2: Україна проводитиме Євро 2015. Який з них є маячнею? --Олег (обговорення) 22:10, 15 вересня 2012 (UTC)
- «стало можливим завдяки» - я думаю, що це не маячня, а відверта брехня, справжня причина, що ніхто більше не хотів. --Igor Yalovecky (обговорення) 10:07, 28 вересня 2012 (UTC)
- В світлі слів про прохання ФІБА щодо переліку міст-претендентів, я це бачу навпаки: інші країни відмовились приймати участі у конкурсі, бо зрозуміли, що все заздалегідь було вирішено на користь України.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 1 жовтня 2012 (UTC)
- Маячня, ви статтю Євро2015 читали, просто всі інші відмовились. До чого тут Євро2012?— Це написав, але не підписав, користувач Igor Yalovecky (обговорення • внесок).
- Після проведення Євро 2012 Україні надали можливість провести ще й Євро 2015. --Олег (обговорення) 22:10, 15 вересня 2012 (UTC)
- Насправді, про Євробаскет чуло дуже мало людей. Постійно дивую цим фактом своїх знайомих.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 5 вересня 2012 (UTC)
- А що цікавого в цьому факті? 99% населення України знає або принаймні чуло про те, що в Україні відбулося Євро-2012, і десь 95% вже чули про Євробаскет, тобто нічого нового в цьому немає — NickK (обг.) 08:54, 5 вересня 2012 (UTC)
- Чи так: « Євро пройшло. Ми чекаємо на Євро» — з натяком на «Король помер. Хай живе король».--ЮеАртеміс (обговорення) 05:40, 4 вересня 2012 (UTC)
- Обидва футболісти, які були в складі збірної України і на Євро 2009 і на Євро 2012, народилися на Донбасі й на обох турнірах останньою грою для збірної України став матч у Донецьку. --Friend 20:29, 4 вересня 2012 (UTC)
- Френде, не ображайтесь, яле як на мене, якось воно не дуже вражає ... Та й Бутко в 2009 не грав в останньому матчі в Донецьку. --Олег (обговорення) 20:45, 15 вересня 2012 (UTC)
- Із двох «цікавинок» про Євро (ця і та, що вище), ця цікавіша, тому її й додано :) --Friend 14:08, 1 жовтня 2012 (UTC)
- Френде, не ображайтесь, яле як на мене, якось воно не дуже вражає ... Та й Бутко в 2009 не грав в останньому матчі в Донецьку. --Олег (обговорення) 20:45, 15 вересня 2012 (UTC)
- Одним з перших міст України в якому з'явився хмарочос був Львів. --βρσωαρ (обговорення) 12:41, 24 липня 2012 (UTC)
- Список сам по собі цікавий, хоча, як на мене, віднесення там деяких споруд до хмарочосів викликає подив, але формулювання не дуже інтригує. Якби то була Жмеринка або Бердичів :) Треба подумати, як по-іншому можна анонсувати статтю. --Олег (обговорення) 01:51, 18 серпня 2012 (UTC)
- Менше 10 поверхів хіба хмарочос? Навіть якщо для тих років.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:04, 23 серпня 2012 (UTC)
- В англійській вікіпедії написано, в подібному списку, що перший хмарочос мав 8 поверхів! --βρσωαρ (обговорення) 12:52, 2 вересня 2012 (UTC)
- На 50 років раніше зведений і ще й на 5 метрів вищий. --Igor Yalovecky (обговорення) 13:02, 2 вересня 2012 (UTC)
- 50 років, мабуть, є вирішальним фактором. У 1913 році найвищий хмарочос США мав висоту 261 м. Львівські 34 м навіть на той час не могли вважатися хмарочосом — NickK (обг.) 13:20, 2 вересня 2012 (UTC)
- На 50 років раніше зведений і ще й на 5 метрів вищий. --Igor Yalovecky (обговорення) 13:02, 2 вересня 2012 (UTC)
- В англійській вікіпедії написано, в подібному списку, що перший хмарочос мав 8 поверхів! --βρσωαρ (обговорення) 12:52, 2 вересня 2012 (UTC)
- Завдяки мистецьким уподобанням цього польського мистецтвознавця в Україні залишилась пам'ять про відомого художника-баталіста. --ДмитрОст 09:11, 16 липня 2012 (UTC)
- Якось пересічно. Багато сіл мають назви завдяки чиїмось мистецьким або політичним уподобанням. --Олег (обговорення) 01:51, 18 серпня 2012 (UTC)
- Типу Ленінське, Орджонікідзе, Карло-Марксове... Я б ставив цю цікавинку, оскільки Соколовський Маріян був мистецтвознавцем, а не просто паном-поціновувачем, ну і щось мені підказує, що на честь художників (тим більш іноземних) у нас НП набереться менше 5. Чи полякам запропонувати на цікавинку, у них може піти. --ДмитрОст 06:42, 23 серпня 2012 (UTC)
- Цікавинка має містити елемент несподіванки. В тому, що село назвали на честь митця — нічого незвичайного. Те, що в нас, можливо, єдине село, назване на честь польського художника-баталіста, як на мене, зацікавить лише вузьке коло мистецтвознавців-поціновувачів образотворчого мистецтва. Якби село назвали на честь Міккі Мауса — це було б незвично, і викликало б зацікавленість. А так цікавинка не буде популярною. Звичайно, я можу помилятись, поставте — подивимось. --Олег (обговорення) 14:58, 23 серпня 2012 (UTC)
- До речі, тільки на честь цього українського художника названо під дві сотні населених пунктів. Я сам їх нещодавно заносив до цієї категорії і впевнений, що це далеко не всі. --Олег (обговорення) 15:08, 23 серпня 2012 (UTC)
- Якщо все-таки збираємось ставити на головну, потрібно до анонсованої статті додати джерела, бо в інтернеті я їх не знайшов. --Олег (обговорення) 10:58, 27 серпня 2012 (UTC)
- До речі, тільки на честь цього українського художника названо під дві сотні населених пунктів. Я сам їх нещодавно заносив до цієї категорії і впевнений, що це далеко не всі. --Олег (обговорення) 15:08, 23 серпня 2012 (UTC)
- Цікавинка має містити елемент несподіванки. В тому, що село назвали на честь митця — нічого незвичайного. Те, що в нас, можливо, єдине село, назване на честь польського художника-баталіста, як на мене, зацікавить лише вузьке коло мистецтвознавців-поціновувачів образотворчого мистецтва. Якби село назвали на честь Міккі Мауса — це було б незвично, і викликало б зацікавленість. А так цікавинка не буде популярною. Звичайно, я можу помилятись, поставте — подивимось. --Олег (обговорення) 14:58, 23 серпня 2012 (UTC)
- Типу Ленінське, Орджонікідзе, Карло-Марксове... Я б ставив цю цікавинку, оскільки Соколовський Маріян був мистецтвознавцем, а не просто паном-поціновувачем, ну і щось мені підказує, що на честь художників (тим більш іноземних) у нас НП набереться менше 5. Чи полякам запропонувати на цікавинку, у них може піти. --ДмитрОст 06:42, 23 серпня 2012 (UTC)
- В день протесту російськомовної вікіпедії головна сторінка української зібрала рекордну кількість відвідувачів (взято з обговорення головної сторінки) --Звірі (обговорення) 22:27, 12 липня 2012 (UTC)--Звірі (обговорення) 22:27, 12 липня 2012 (UTC)
- ці дві наче з основного ;-) --Звірі (обговорення) 14:31, 3 серпня 2012 (UTC)
- Можемо анонсувати лише статті з основного простору. --Олег (обговорення) 15:06, 23 липня 2012 (UTC)
- Одразу два перекладачі походять з цього карпатського села Звірі (обговорення) 07:34, 29 червня 2012 (UTC)
- Подібних випадків зустрічав досить багато. --Олег (обговорення) 16:55, 2 серпня 2012 (UTC)
- Рівнянням Максвелла їх сучасний вид надав не Максвелл, ввести вектор Пойнтінга здогадався не лише Пойтинг, першим передбачив черенковське випромінювання не Черенков, а вираз для сили Лоренца першим записав не Лоренц. Мало того що це все зробив один вчений, він крім цього ще й придумав функцію, яку назвуть його іменем та передбачив існування шару, теж свого імені, в іоносфері --Звірі (обговорення) 19:10, 22 червня 2012 (UTC)
- А в анонсованій статті машинний переклад... — NickK (обг.) 19:16, 22 червня 2012 (UTC)
- Підправив що побачив, допомагай;)--Звірі (обговорення) 07:24, 23 червня 2012 (UTC)
- Село Сєверне в Роздольненському районі АРК розташоване на крайному півдні району. --ДмитрОст 09:15, 15 червня 2012 (UTC)
- Здається було б добре для наочності мати розташування села на мапі району. Та й статтю про село було б добре трохи доповнити, бо дуже вже коротка. --Олег (обговорення) 15:58, 3 липня 2012 (UTC)
- Зробив. --ДмитрОст 19:47, 4 липня 2012 (UTC)
квітень-червень 2012[ред. код]
- Двоє московських купців були кращими інвесторами в історії світового мистецтва. За оцінкою аукціонного будинку Сотбіс уся колекція одного коштує $8 500 000 000, а іншого - $5 000 000 000.
- Цікаво, звісно, але слово «найкращими» слід якось замінити. На «найбільшими», «найбільш грандіозними» чи ще якось. --A1ed (обговорення) 13:32, 7 червня 2012 (UTC)
- Це була справа їх життя, і у ній вони були найкращими. Тому, гадаю, треба повернути всеж...
- Хотів було вже розмімстити цю цікавинку, але одна з анонсованих статей дуже поганої якості — очевидний автопереклад. Будь ласка, вичитуйте свої статті перед пропозицією анонсувати їх на головній сторінці. В такому стані анонсувати — себе не поважати. Повернув на доробку. --Олег (обговорення) 15:36, 3 липня 2012 (UTC)
- Це була справа їх життя, і у ній вони були найкращими. Тому, гадаю, треба повернути всеж...
- Цікаво, звісно, але слово «найкращими» слід якось замінити. На «найбільшими», «найбільш грандіозними» чи ще якось. --A1ed (обговорення) 13:32, 7 червня 2012 (UTC)
- Допоможіть сформулювати цікавинку: хочу порівняти найдовший безпосадочний політ в світі живої природи і в авіації (йдеться про тіла важчі за повітря звісно). Різниця більш ніж в 700 раз не на нашу користь! --Звірі (обговорення) 22:10, 27 травня 2012 (UTC)
- RQ-4 Global Hawk — рекордсмен? В статті про це не написано. --Олег (обговорення) 22:38, 27 травня 2012 (UTC)
- Я поспішив. Рекорд насправді належить цьому мандрівнику статті про який в нас немає. Все пропало...правда всеодно у звірів рекорд більший в кілька десятків раз ;) --Звірі (обговорення) 23:15, 27 травня 2012 (UTC)
- Факт, справді, дуже цікавий. Сподіваюсь, що стаття про Rutan Voyager якось напишеться ;) --Олег (обговорення) 23:21, 27 травня 2012 (UTC)
- Стаття з'явилася, але офіційний рекорд тримає Virgin Atlantic GlobalFlyer (eng) з відстанню 41467 км. --Α.Μακυχα 15:57, 6 червня 2012 (UTC)
- Коли я хотів сформулювати цікавинку то мав на увазі найдовший безпосадочний по часу, а не по відстані, а це - 9 днів у вояджера, проти 5 днів в Глобалфлаєра. і 2 роки в тих пташок;)--Звірі (обговорення) 09:21, 9 червня 2012 (UTC)
- В статті не йдеться про те, що це найдовший політ. Почав шукати підтвердження — надибав на таке у книзі рекордів Гіннесса: «Найтриваліший безпосадочний переліт без дозаправки був виконаний Робертом Феррі, який в квітні 1966 р. на літаку Хьюз УОН-6А пролетів 3561,6 км з Калвер-Сіті, шт. Каліфорнія, в Ормонд-Біч, шт. Флорида, США.»--Олег (обговорення) 16:18, 1 липня 2012 (UTC)
- Коли я хотів сформулювати цікавинку то мав на увазі найдовший безпосадочний по часу, а не по відстані, а це - 9 днів у вояджера, проти 5 днів в Глобалфлаєра. і 2 роки в тих пташок;)--Звірі (обговорення) 09:21, 9 червня 2012 (UTC)
- Стаття з'явилася, але офіційний рекорд тримає Virgin Atlantic GlobalFlyer (eng) з відстанню 41467 км. --Α.Μακυχα 15:57, 6 червня 2012 (UTC)
- Факт, справді, дуже цікавий. Сподіваюсь, що стаття про Rutan Voyager якось напишеться ;) --Олег (обговорення) 23:21, 27 травня 2012 (UTC)
- Я поспішив. Рекорд насправді належить цьому мандрівнику статті про який в нас немає. Все пропало...правда всеодно у звірів рекорд більший в кілька десятків раз ;) --Звірі (обговорення) 23:15, 27 травня 2012 (UTC)
- У цій слов'янській мові місяць квітень українською означає травень--Sachkot (обговорення) 13:44, 18 травня 2012 (UTC)
- Взагалі то цікаво, але у статтях про це немає. До того ж, травень у чехів, здається, вимовляється як квєтень. Так що статтю треба дописати, а цікавинку якось по іншому переформулювати. --Олег (обговорення) 15:03, 18 травня 2012 (UTC)
- Напишемо квѣтень. --ЮеАртеміс (обговорення) 05:39, 18 вересня 2012 (UTC)
- У хорватів відразу декілька місців мають співзвучні з українськими назви, причому також «зсунуті» на один (listopad=жовтень тощо)... З повагою, Thevolodymyr (обговорення) 11:43, 21 травня 2012 (UTC)
- Взагалі то цікаво, але у статтях про це немає. До того ж, травень у чехів, здається, вимовляється як квєтень. Так що статтю треба дописати, а цікавинку якось по іншому переформулювати. --Олег (обговорення) 15:03, 18 травня 2012 (UTC)
- Це загальнослов'янське А наше -- ось воно. Олег-літредОбгов. 22:20, 21 травня 2012 (UTC)
- Румунський диктатор приїхав до Букінгемського палацу зі своїми простирадлами та образив Їі Величність на святковому прийомі. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 16:54, 25 квітня 2012 (UTC)
- В статті відсутнє посилання на авторитетне джерело, яке б підтверджувало цей факт. Росвікі такою не є. --Олег (обговорення) 10:28, 5 травня 2012 (UTC)
- Назва міста Тирасполь походить від античної назви цієї європейської ріки.--Prudon (обговорення) 13:36, 1 травня 2012 (UTC)
- Як на мене, в цьому факті немає нічого незвичайного, досить поширений випадок. --Олег (обговорення) 17:31, 28 травня 2012 (UTC)
- В світі існує другий Китай. Або не існує. На цю тему є різні думки. --Буник (обговорення) 18:20, 22 квітня 2012 (UTC)
- Ми не анонсуємо обговорення. --Олег (обговорення) 17:31, 28 травня 2012 (UTC)
- Cуперник Барака Обами злякався посилення радянського союзу.
- Людина просто обмовилась. Що тут такого? На обмовках нашого президента можна кожен тиждень випуск подібних цікавинок складати. --Олег (обговорення) 17:31, 28 травня 2012 (UTC)
- Площа найбільшої країни Європи більша від площі найменшої у понад 38 мільйонів разів!--Sachkot (обговорення) 09:51, 6 червня 2012 (UTC)
- На скільки мені відомо, такі «статистичні» цікавинки не є темою випусків проекту. На прикладі цієї цікавинки можна створити безліч подібних практично на будь-яку тему: найбільший літак у Н разів більший за найменший, найменша друкована книга у К разів менша за найбільшу, найбільша офіційна зарплата в Україні у М разів вища за найменшу. Втрачається несподіваність і оригінальність факту. --Α.Μακυχα 15:57, 6 червня 2012 (UTC)
- Тут питання не в «статистиці», а у величині різниці. Навряд чи знайдеться літак, більший від найменшого хоча б і у 38 тисяч разів, так само як і книга. Але коли це прочитає приміром школяр, чи пенсіонер, то можливо буде здивований. Якщо глянути сьогоднішній список цікавинок, то с#39;a]] ([[Обговорення користувача:Zlirкільки там дійсно є цікавого для звичайних користувачів?--Sachkot (обговорення) 08:28, 7 червня 2012 (UTC)
січень-березень 2012[ред. код]
- Свій спільний псевдонім цей реюньйонський письменник і його кузен-земляк, теж письменник, придумали, закохавшись у двох дівчат. Прізвище походить від кольору волосся однієї з них. Перша половина подвійного імені постала від «Марія», а друга половина — від «Анрієтта». Причому ім'я — попередник цієї другої половини — означає «той, кого люблять». /// Сподіваюся, що ця цікавинка пригодиться для випуску, присвяченого місячнику Франції. З пошаною — Олег-літред 05:14, 6 січня 2012 (UTC)
- Потрібно скоротити, як на мене. --Олег 08:30, 9 січня 2012 (UTC)
- Згоден, воно трішечки задовге, та й заморочливе теж. Але ж це, погодьтеся, не те що рідкісний — суперрідкісний випадок: усе закручено навколо кохання. Та ще й як закручено! Я й радий був скоротити, пробував на всі боки, щоб було якнайстисліше, але... Якщо відкинути опорні точки (конкретику — «Марія» й «Анрієтта»), тоді абстракція, що залишиться, буде дуже вже заплутана й туманно-непрозора. А жертвувати, так би мовити, додаткову коханнячкову псевдонімізацію «Александр → Еме (Aimé)» ой як не хочеться. Вона ж цей чудернацький випадок робить ще чудернацькішим! Може, задля такої дивовижі й варто було б відступити від букви закону? Не знаю, я сам оторопів уже від самого тільки розкішного гуртового псевдоніма, а коли мало не в детективний спосіб з'ясував, що в цього гуртового є ще підпсевдонім, то взагалі збаранів від такого раритету... /// З пошаною — Олег-літред 23:16, 9 січня 2012 (UTC)
- P. S. Ще одна обставина — ці два хлопці до кінця днів своїх були вірні вибрику юности. Це теж рідкість. Олег-літред 23:22, 9 січня 2012 (UTC)
- Ось я й скоротив. Було 435 знаків, стало 384.
- Свій спільний літературний псевдонім цей реюньйонець і його кузен-земляк придумали, закохавшись у двох дівчат. Прізвище походить від кольору волосся однієї з них. Перша половина подвійного імені постала від «Марія», а друга — від «Анрієтта». Причому ім'я — попередник цієї другої половини — означає «той, кого люблять». /// З пошаною — Олег-літред 14:17, 10 січня 2012 (UTC)
- Мозок прояснився. Є ще коротший варіянт. Маємо 362 знаки.
- Закохавшись, цей реюньйонець і його кузен-земляк придумали свій спільний літературний псевдонім. Прізвище походить від барви волосся однієї з дівчат. Перша половина подвійного імені постала від «Марія», а друга — від «Анрієтта». Причому ім'я — попередник цієї другої половини — означає «коханий». /// З пошаною — Олег-літред 14:40, 10 січня 2012 (UTC)
- На жаль, ні самої цікавинки, ні джерел про походження псевдоніму немає в анонсованих статтях. --Олег (обговорення) 07:29, 14 липня 2015 (UTC)
- Пане Олегу, ну не можна ж так! В обох анонсованих статтях є підрозділ «Цікавинки», в якому це все написано. І джерела там вказані, аж два. Пропозиція висіла три з половиною роки без Ваших зауваг, учора Ви даєте заувагу й зразу ж відправляєте пропозицію в архів (навіщо тоді взагалі ця заувага?). Тож попрошу Вас переглянути своє рішення. Вибачайте за різкуватий тон. Сподіваюся, що він не вплине на добір моїх пропозицій до рубрики, які я й далі подаватиму. Ось і сьогодні подаю на розгляд цікавинку про пам'ятник Франку. З пошаною — Олег-літредобг. 05:36, 15 липня 2015 (UTC)
- На жаль, ні самої цікавинки, ні джерел про походження псевдоніму немає в анонсованих статтях. --Олег (обговорення) 07:29, 14 липня 2015 (UTC)
- P. S. Ще одна обставина — ці два хлопці до кінця днів своїх були вірні вибрику юности. Це теж рідкість. Олег-літред 23:22, 9 січня 2012 (UTC)
- Згоден, воно трішечки задовге, та й заморочливе теж. Але ж це, погодьтеся, не те що рідкісний — суперрідкісний випадок: усе закручено навколо кохання. Та ще й як закручено! Я й радий був скоротити, пробував на всі боки, щоб було якнайстисліше, але... Якщо відкинути опорні точки (конкретику — «Марія» й «Анрієтта»), тоді абстракція, що залишиться, буде дуже вже заплутана й туманно-непрозора. А жертвувати, так би мовити, додаткову коханнячкову псевдонімізацію «Александр → Еме (Aimé)» ой як не хочеться. Вона ж цей чудернацький випадок робить ще чудернацькішим! Може, задля такої дивовижі й варто було б відступити від букви закону? Не знаю, я сам оторопів уже від самого тільки розкішного гуртового псевдоніма, а коли мало не в детективний спосіб з'ясував, що в цього гуртового є ще підпсевдонім, то взагалі збаранів від такого раритету... /// З пошаною — Олег-літред 23:16, 9 січня 2012 (UTC)
- Вже 15 січня 2012 року в дилерській мережі в Україні почнуться продажі седана ЗАЗ Vida, що являє собою Chevrolet Aveo з індексом T250 українського виробництва. --ZZZico 14:20, 16 січня 2012 (UTC)
- Прошу висловитись стосовно цієї цікавинки, бо я в ній нічого неординарного не бачу. Але мушу визнати, що автомобільна тема — це те, чим мене важко зацікавити. --Олег 15:48, 26 січня 2012 (UTC)
- Мені теж не здається, що тут є щось надзвичайне. Вважаю, що просто випускають нову модель і все.--Prudon 12:32, 29 січня 2012 (UTC)
- Найпопулярнішим українським відео на Ютубі є кліп "Радіо Хеллоу" від польської групи українського походження - Enej. --Alex Blokha 18:28, 2 лютого 2012 (UTC)
- Найпопулярнішим де? На якому каналі? В якому часовому проміжку? --Α.Μακυχα 09:57, 12 лютого 2012 (UTC)
- На Ютубі, за весь час існування ютубу :). --Alex Blokha 12:00, 13 лютого 2012 (UTC)
- Варіант: Польський україномовний гурт Enej в 2011 році посідав перші місця в трьох польських чартах. --Alex Blokha (обговорення) 13:38, 6 березня 2012 (UTC)
- Можливо, будуть за тижнем Одещини ще цікавинки. Це місто чи єдине в Україні, висота якого над рівнем моря дорівнює нулю. --ДмитрОст 20:09, 21 лютого 2012 (UTC)
- Тут, як на мене, слід підкоригувати — прибережних міст у нас багато (напр. Жителі цього українського населеного пункту виходять гуляти вплав =) ).--Шиманський Василь 12:55, 22 лютого 2012 (UTC)
- Прибережних міст багато, але засновники їх не дурні, тому абсолютна більшість приморських та портових міст розташовані на узвишші, а оце лише одне, яке на 0 метрів. Хоча можна і вплав.., але про Українську Венецію (Вилкове) знають багато хто... --ДмитрОст 13:01, 22 лютого 2012 (UTC)
- Твердження «чи не єдине в Україні, висота якого над рівнем моря дорівнює нулю» має бути підтверджено в тексті статті АД. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)
- Довів емпірично. Є отака карта, є цей сайт. Я переглянув усі міста за цим ресурсом, що теоретично потрапляють у зону 0 метрів, і тільки Вилкове серед міст має висоту 0 метрів над рівнем моря. Тому я прибрав значення припускання чи не єдине... Вилкове - єдине місто із 0 над рівнем моря. --ДмитрОст 15:42, 22 лютого 2012 (UTC)
- Прибережних міст багато, але засновники їх не дурні, тому абсолютна більшість приморських та портових міст розташовані на узвишші, а оце лише одне, яке на 0 метрів. Хоча можна і вплав.., але про Українську Венецію (Вилкове) знають багато хто... --ДмитрОст 13:01, 22 лютого 2012 (UTC)
- Тут, як на мене, слід підкоригувати — прибережних міст у нас багато (напр. Жителі цього українського населеного пункту виходять гуляти вплав =) ).--Шиманський Василь 12:55, 22 лютого 2012 (UTC)
«Великий йокодзуна ХХ століття», єдиний сумоїст, що 32 рази виборов Імператорський кубок, — наполовину українець і по-українському зветься Іван.--Олег-літред (обговорення) 07:07, 6 травня 2012 (UTC)- Вже було у 2008 році. --Α.Μακυχα 20:31, 19 травня 2012 (UTC)
- Упродовж 20 років води цього озера слугували базою для Дунайської військової флотилії.
- На берегах цього озера існує єдина в Україні колонія (місце гніздвуання) найбільшого птаха Європи. --ДмитрОст 10:27, 26 лютого 2012 (UTC)
- Не добре, що дві цікавинки анонсують одну статтю. Можливо об'єднати на кшталт: Єдине в Україні місце гніздвуання найбільшого птаха Європи існує на озері, води якого слугували базою для Дунайської військової флотилії. Крім того, необхідно додати авторитетне джерело про те, що на озері базувалася флотилія, бо я ніде не знайшов. Немає цього і в статті про Дунайську флотилію. --Олег (обговорення) 05:25, 14 березня 2012 (UTC)
- Згоден, доречно закинути в одну цікавинку. Флотилію я прочитав у росіян, зараз зроблю. --ДмитрОст 06:41, 14 березня 2012 (UTC)
- І я не знайшов. Напевно озеро таке незначне, що його ніде не вказують. Тільки йдеться, що в Ізмаїлі було командування. То як хочете, можна і зняти про флотилію... --ДмитрОст 07:01, 14 березня 2012 (UTC)
- Думаю, ніхто не знайде. З тогочасною секретністю навіть звичайна топографічна карта була таємницею. А якщо і публікувалася, то зі значними спотвореннями, щоб ворог по ній заблудився. Дійшло до абсурду, коли німці мали точніші карти за радянську армію, йшли по нашій землі як по бульвару, а радянська армія попадала в болота, яких не було на радянських картах. А флотилія мабуть числилася під якоюсь абревіатурою типу Х9999, без прив'язки до місця базування. --VPrypin (обг.) 07:20, 14 березня 2012 (UTC)
- Просто мене ця тема дуже зацікавила. Якщо там дійсно щось базувалося, то повинно щось і залишитися. Спробую влітку з байдаркою потрапити на це озеро, може щось знайду. --ДмитрОст 08:55, 14 березня 2012 (UTC)
- Знайдете залишки флотилії? :)) Дуже шкода, але флотилію з цікавинки доведеться прибрати. У статті (і в російському розділі) розмістив запит на підтвердження цього факту. Може хтось щось знайде. На жаль, автор наразі неактивний.--Олег (обговорення) 18:07, 14 березня 2012 (UTC)
- З єдиним місцем гніздування теж треба розбиратися. Ось цитата зі статті про цього птаха: «У межах України спорадично гніздиться на придунайських оз. Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському біосферному заповіднику. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива Коса).»--Олег (обговорення) 18:40, 14 березня 2012 (UTC)
- Знайдете залишки флотилії? :)) Дуже шкода, але флотилію з цікавинки доведеться прибрати. У статті (і в російському розділі) розмістив запит на підтвердження цього факту. Може хтось щось знайде. На жаль, автор наразі неактивний.--Олег (обговорення) 18:07, 14 березня 2012 (UTC)
- Просто мене ця тема дуже зацікавила. Якщо там дійсно щось базувалося, то повинно щось і залишитися. Спробую влітку з байдаркою потрапити на це озеро, може щось знайду. --ДмитрОст 08:55, 14 березня 2012 (UTC)
- Думаю, ніхто не знайде. З тогочасною секретністю навіть звичайна топографічна карта була таємницею. А якщо і публікувалася, то зі значними спотвореннями, щоб ворог по ній заблудився. Дійшло до абсурду, коли німці мали точніші карти за радянську армію, йшли по нашій землі як по бульвару, а радянська армія попадала в болота, яких не було на радянських картах. А флотилія мабуть числилася під якоюсь абревіатурою типу Х9999, без прив'язки до місця базування. --VPrypin (обг.) 07:20, 14 березня 2012 (UTC)
- І я не знайшов. Напевно озеро таке незначне, що його ніде не вказують. Тільки йдеться, що в Ізмаїлі було командування. То як хочете, можна і зняти про флотилію... --ДмитрОст 07:01, 14 березня 2012 (UTC)
- Згоден, доречно закинути в одну цікавинку. Флотилію я прочитав у росіян, зараз зроблю. --ДмитрОст 06:41, 14 березня 2012 (UTC)
- Через український Берлін вже давно біжить одина бовдурка. (отака якась ахінея ).--Шиманський Василь 12:52, 22 лютого 2012 (UTC)
- Потрібно подумати, як переформулювати другу частину. --Олег (обговорення) 07:51, 20 березня 2012 (UTC)