Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щомісяця, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

Дніпровський випуск[ред. код]

Можливо, краще «була адвокатом» замість «юридично захищала»?--Роман Рябенко (обговорення) 13:07, 12 січня 2021 (UTC)
Так, можно й так. --Alex Blokha (обговорення) 02:16, 17 січня 2021 (UTC)

Цікавинки з Вінниччини[ред. код]

Черепашинецький кар'єр, липень 2020

Кулінарні цікавинки[ред. код]

До звичайних випусків[ред. код]

Ігрові[ред. код]

Історичні[ред. код]

Перепрошую, але це цілком безглузде порівняння, ніхто ж не стверджував, що вони частина одного народу.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 21:12, 9 грудня 2020 (UTC)
YesТак Зроблено --Uhgwq1408 (обговорення) 14:34, 25 жовтня 2020 (UTC)

Біологічні[ред. код]

  • Жуки, що мешкають у деревині, розводять у свої ходах гриби і за допомогою антибіотиків протидіють бур'янам, які загрожуть цим грибним плантаціям. В. Николов (обговорення) 07:29, 23 лютого 2020 (UTC)
  • Процес засвоєння енергії Сонця рослинами має не тільки світлову а і темнову стадію--Helixitta (ut) 21:44, 17 березня 2016 (UTC)
  • Найменші багатоклітинні тварини на Землі мають тіло лише 40 мікрон в довжину, причому деякі класи цих тварин десятки мільйонів років обходяться без статевого розмноження.--Nickispeaki (обговорення) 12:23, 4 листопада 2016 (UTC)
  • Знищення горобців, як одного із шкідників урожаю, зрештою призвело до різкого падіння врожаю через розмноження інших шкідників і до голоду та голодної смерті 20 млн чоловік, а зрештою і до завезення горобців із сусідніх країн та фрази: «Не потрібно знищувати горобців, як результат, ми лише отримали клопів.»--Nickispeaki (обговорення) 22:02, 18 вересня 2020 (UTC)

Астрономічні[ред. код]

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)

Фізичні[ред. код]

Випуск Шевченківської премії[ред. код]

Регіональні цікавинки[ред. код]

Буковинські[ред. код]

Може, помаленьку й набереться.

Закарпатські[ред. код]

  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

Одеські[ред. код]

  • Так склалося, що селище на Одещині розташоване на території двох історичних областей. --Fessor (обговорення) 06:36, 20 травня 2016 (UTC)
    У статті Єдісан написано «На півдні межував із Буджаком». Напевно селище десь на межі? В анонсованій статті жодна з історичних областей не згадується. --Олег (обговорення) 07:51, 20 травня 2016 (UTC)
    Та напевно) Додав. До речі, одразу скажу, що оця карта неправильна: Затока знаходиться у складі Б.-Дністровського району, тож отой шматочок на півдні району на цій карті не має бути залитий кольором. Гм, вже дві карти невірні... --Fessor (обговорення) 08:34, 20 травня 2016 (UTC)
    Виправив! Але Затока не району а м. ради --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 16:49, 20 травня 2016 (UTC)
???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)

Інші[ред. код]

Кінцеві редакції цікавинок на Головну[ред. код]

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Схема структури типової клітини прокаріот

Бактерії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον — паличка) — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, хлоропластів та інших органел. Вони звичайно мають клітинні стінки, як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки звичайно зіткані з пептидогліканів.

Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони присутні у ґрунті, воді, та як симбіонти у інших організмах. Бактерії (можливо, разом з археями) складають більше половини біомаси Землі, зокрема половину органічного вуглецю і більш ніж 90 % органічних фосфору та азоту. Планктонні бактерії відповідають за від 50 % до 90 % світового виробництва кисню. В організмі людини звичайно міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій знаходиться на шкірі і в травному тракті. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках круговороту речовин у природі, наприклад, у переробці залишків вищих організмів та фіксації атмосферного азоту.

 
Postscript-viewer.svg
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики[ред. код]

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Посилання[ред. код]