Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щомісяця, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

До звичайних випусків

• Китайський принц, що боровся з драконом, помер за невдячного батька і воскрес, став покровителем водіїв.--Віщун (обговорення) 10:31, 16 січня 2020 (UTC)
• Ця членкиня Ради повірених Фонду Вікімедіа в 2018 році була удостоєна Міжнародної оперної премії в номінації "спонсор".

  Якщо що, вона не членкиня ради повірених Фонду Вікімедіа, а членкиня консультативної ради ендавменту Фонду Вікімедіа, де засідають саме філантропи, і премію вона отримала саме як філантроп. Тож нічого надто незвичайного тут нема, хоча опера і Вікімедіа разом — це цікаво — NickK (обг.) 12:57, 12 січня 2020 (UTC)

• $150 м грошей було сховано неглибоко під землею. Basicowes (обговорення) 05:43, 15 грудня 2019 (UTC)
• У цього духа одного разу брали інтерв'ю на радянському телебаченні.--Віщун (обговорення) 13:31, 3 грудня 2019 (UTC)
• Науковець і барабанщик групи Therion написав працю з історії України. --Alex Blokha (обговорення) 00:08, 3 грудня 2019 (UTC)
• На «Отче наші» можна покататися.--Sakateka (обговорення) 19:05, 25 листопада 2019 (UTC)
• Роботи навчилися читати стародавні японські тексти.--Sakateka (обговорення) 22:18, 19 листопада 2019 (UTC)
• У деяких японських ресторанах страви подаються не офіціантами, а стрічковими конвеєрами.--Romanbibwiss (обговорення) 18:12, 14 листопада 2019 (UTC)
• На початку Другої світової війни українські націоналісти та комуністи, борючись у спільному формуванні, зайняли берейстейське місто Дрогичин раніше, ніж Червона армія.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 10:01, 10 листопада 2019 (UTC)

  @KHMELNYTSKYIA: За переписом 1921 року з 1972 осіб, що мешкали в місті, білорусів налічувалося лише 114 осіб, євреїв — 687, а поляків — 1165 осіб (с. 19). За вірою православних також було значно менше, ніж юдеїв та католиків. Можливо, доцільніше замінити на «давнє руське місто» чи «польське». --ZxcvU (обговорення) 19:43, 14 листопада 2019 (UTC)

  @ZxcvU: Це я помилився у назві міста, втулив зайву літеру. Мова йде про Дрогичин, що на Берестейщині, тепер Білорусь.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 20:00, 14 листопада 2019 (UTC)

  Втім, судячи з перепису (ст. 14) там білорусів (125 осіб) було менше ніж поляків (166), а абсолютну більшість становили євреї (1442 осіб). Тому називати його білоруським доволі сумнівно.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 20:14, 14 листопада 2019 (UTC)

  Штетл. --ZxcvU (обговорення) 20:20, 14 листопада 2019 (UTC)

  @ZxcvU: Задля уникнення суперечностей, чиїм було місто (якщо за державною характеристикою то польським, якщо етнічною — то єврейським, якщо брати до уваги сучасний стан — то білоруське), прибираю те слово. Можливо, нейтральним було б назвати його "поліським" чи там "берестейським" (за регіональною ознакою, з якою сумнівів нема)?--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 20:38, 14 листопада 2019 (UTC)

  @KHMELNYTSKYIA: Так, суперечливо, можна знайти аргументи за те, що місто також було радянським, німецьким чи, насамкінець, українським (входило до складу української етнічної території та Райхскомісаріату Україна). Мені також видається доцільнішим називати за регіональною ознакою, «берестейським» (бо 1. є в «Словнику Берестейщини» як «Дорогочин», 2. [1]) або «поліським» ([2]) на вибір. --ZxcvU (обговорення) 21:15, 14 листопада 2019 (UTC)

  @ZxcvU: Гаразд, хай буде "берестейське".--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 21:34, 14 листопада 2019 (UTC)

• Українець у лавах канадської армії брав участь в евакуації 2 тисяч радянських громадян зі Шпіцбергену.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 18:00, 27 жовтня 2019 (UTC)
• У цьому селі на Житомирщині ялинку ставлять влітку, на Івана Купала--Xsandriel (обговорення) 08:28, 1 жовтня 2019 (UTC)
• Єгипетської принцеси, котра вбила свого чоловіка у Криму, можливо ніколи і не існувало.--Venzz (обговорення) 14:29, 17 вересня 2019 (UTC)
• Парагвай — єдина країна світу, де прапор має різні лицьову і зворотню сторони. --Fessor (обговорення) 15:48, 8 вересня 2019 (UTC)
• У середньовіччі під Черніговом водилися тигри. — Це написав, але не підписав користувач 2001:268:C0A2:DD94:FCA1:252F:CE2A:598B (обговорення • внесок) 20:48, 6 вересня 2019‎.--Олег (обговорення) 09:21, 7 вересня 2019 (UTC)
• Мовний конфлікт він і Африці конфлікт. Ashec (обговорення) 12:14, 5 вересня 2019 (UTC)

  жахливий автопереклад... статтю переніс до особистого простору автора, хай шліфує. --Fessor (обговорення) 14:35, 5 вересня 2019 (UTC)

Статтю поліпшено. Ashec (обговорення) 06:47, 18 вересня 2019 (UTC)

• Двомовність існує не тільки в Україні, але і в Камеруні, Ashec (обговорення) 16:08, 4 вересня 2019 (UTC)

  Не тільки в Україні і Камеруні — абсолютно не унікальний факт. --Олег (обговорення) 07:55, 29 грудня 2019 (UTC)

• Крихітне село на Донеччині назвали на честь анархістів, страчених на електричному стільці--Xsandriel (обговорення) 07:35, 31 серпня 2019 (UTC)
• Бобри не бояться карієсу, бо мають дійсно залізні зуби. --Fessor (обговорення) 08:06, 23 серпня 2019 (UTC)
• Радянський офіцер отримав орден за знищення двохсот п'яних німецьких солдат.--Venzz (обговорення) 09:30, 11 серпня 2019 (UTC)
• Цей гриб росте на плодових тілах інших грибів.--Lars vontrier (обговорення) 12:33, 3 серпня 2019 (UTC)
  
• Назва японська страви оякодон дослівно означає "чаша батька та дитини", адже основними інгредієнтами є м'ясо курки і яйце. Олексій (обговорення) 10:12, 25 липня 2019 (UTC)
• Вірус тюльпанів, що викликав строкатість квітки, у 17 ст породив торговий бренд відомий під назвою Semper Augustus, що продавався під час тюльпаноманії за ціною будинку у тогочасному Амстердамі.--Sakateka (обговорення) 06:27, 22 липня 2019 (UTC)
  
• Президент Бразилії – засновник нової столиці отримав прізвище, незвичне для вух співвітчизників, від матері з чеськими коренями. -Олесь Діброва (обговорення) 16:54, 23 червня 2019 (UTC)
• Бестселлером 1940-х років була книга I Chose Freedom українського автора. --Alex Blokha (обговорення) 21:23, 21 червня 2019 (UTC)
• До того, як кава та чай стали популярними, на вулицях в Англії та Німеччині продавали «лисячі яєчка».--Sakateka (обговорення) 07:16, 21 червня 2019 (UTC)

• В Україні на Миколаївщині є своє Ватерлоо — Це написав, але не підписав користувач Роман Днепр (обговорення • внесок).
• Це невеличке село на Херсонщині з'явилось у 1780 році завдяки відомому російському поету і носить його ім'я. — Це написав, але не підписав користувач Роман Днепр (обговорення • внесок).

• Майкл Щур ведучий прграми "Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль" у своєму трациційному вітанні ("Слава Ісу! .. Вйо до новин!"), яке присутьнє в кожному випуску, вигукує окрик яким підганять коней. --Анатолій (обговорення) 21:33, 11 червня 2019 (UTC)
• За українськими віруваннями, русалонька Арієль має бути нащадком фараона Рамзеса ІІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:57, 10 листопада 2019 (UTC)

Військовий спецвипуск до Дня Перемоги в Європі (на 8 травня 2020)

• Посол США вплуталася в польсько-російський скандал. Axlesaery (обговорення) 04:12, 1 січня 2020 (UTC)
• Боєць УПА був Героєм Радянського Союзу. --Dmitri Lytov (обговорення) 15:12, 4 квітня 2018 (UTC)
• Учитель був позбавлений звання Героя Радянського Союзу за виготовлення бляшаних іграшок. --Dmitri Lytov (обговорення) 15:14, 4 квітня 2018 (UTC)
• Відомий льотчик, кавалер Ордену Червоної зірки, та до того ж єврей був засуждений за "співпрацю з нацистами". --Dmitri Lytov (обговорення) 23:36, 19 квітня 2018 (UTC)
• Міни знайшли ДОТ через 60 років після війни. Leo kiur (обговорення) 15:08, 8 травня 2018 (UTC)
• З 1974 року в СРСР, не зважаючи на антирелігійну пропаганду, на центральному телебаченні щонеділі лунала мелодія, яка славила Йосипа та Марію. --Ветер (обговорення) 15:18, 17 квітня 2018 (UTC)

  Тільки де тут Друга світова війна? --Friend (обг.) 09:37, 1 березня 2019 (UTC)

Науковий спецвипуск

Виявляється, цей рік - рік науки у Вікіпедії. Давайте зберемо чогось. --Brunei (обговорення) 15:57, 27 січня 2016 (UTC)

@Brunei: Непогано було б спочатку загальнонауковий тиждень-місяць зорганізувати? --Олег (обговорення) 18:19, 9 березня 2016 (UTC)

@Brunei:, @Олег-літред: та всі зацікавлені — Всесвітній день науки відзначається щорічно 10 листопада. Давайте готуватися на цю дату. Десь за місяць до цього можна зогрганізувати й загальнонауковий місячник. --Олег (обговорення) 15:14, 15 липня 2016 (UTC)

Біологічний випуск (старі пропозиції, що ще можна використати)

• Невеликий африканський хижак, що полюбляє мед, є настільки агресивним, що перед ним відступають леви, і настільки розумним, що використовує інструменти. --Ветер (обговорення) 11:31, 25 липня 2017 (UTC)

• Один з найуживаніших медпрепаратів та гормонів має назву, що походить від слова «острів», бо синтезується клітинами організму, що знаходяться в специфічних острівцях --Helixitta (ut) 23:01, 17 березня 2016 (UTC)

• Незважаючи на популярний міф, у природі наявні аналоги колеса як на білковому рівні, так і для просування цілого організму --Helixitta (ut) 22:36, 17 березня 2016 (UTC)
• Процес засвоєння енергії Сонця рослинами має не тільки світлову а і темнову стадію--Helixitta (ut) 21:44, 17 березня 2016 (UTC)

• Такі відчуття, як гаряче та холодне від перцю чилі чи м'яти відбуваються завдяки активації певної родини білків --Helixitta (ut) 21:06, 17 березня 2016 (UTC)

@Helixitta: досить специфічні, якщо не проти, теж переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 19:11, 16 вересня 2016 (UTC)

• Звичайна українська риба дещо незвично розмножується.--Nickispeaki (обговорення) 12:44, 4 листопада 2016 (UTC)
• Найменші багатоклітинні тварини на Землі мають тіло лише 40 мікрон в довжину, причому деякі класи цих тварин десятки мільйонів років обходяться без статевого розмноження.--Nickispeaki (обговорення) 12:23, 4 листопада 2016 (UTC)

• Мечохвости, які за виглядом схожі на монстра з фільму Чужий, замість крові мають рідину синього кольору. --Alex Blokha (обговорення) 21:12, 6 травня 2016 (UTC)

  Це у більшості членистоногих так. :-)--Brunei (обговорення) 16:20, 11 травня 2016 (UTC)

• Для розмноження цих велетенських істот іноді достатньо лише матері.--Nickispeaki (обговорення) 22:27, 12 серпня 2016 (UTC)
  • Самиці великих хижаків, що риють нори глибиною до п'яти метрів, за відсутності самців народжують лише самців. Можливо так краще, бо цікавинки на кшталт «Цей хлопець кохає цю дівчину» аж надто колють око --Ветер (обговорення) 07:23, 13 серпня 2016 (UTC)
  • @Ветер: Можливо. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 19:24, 7 листопада 2016 (UTC)
• Цей всеядний крук настільки розумний і всеїдний, що їсть і паразитів з бантенгів, і ядовиту жабу, що муркотить. --Nickispeaki (обговорення) 14:16, 31 серпня 2016 (UTC)

  @Nickispeaki: «всеядний крук настільки розумний і всеїдний» — давайте спробуємо якось перефразувати і дуже бажано замінити безбарвне «Цей» на щось цікавіше. --Олег (обговорення) 17:18, 7 листопада 2016 (UTC)

  @Mr.Rosewater: Щось нічого в голову не приходить. Тільки зараз (воно іноді зі сторони видніше!) зрозумів, що я вирвав контекст із статей. Насправді, у статтях розповідається, як крук хитро придумав їсти ту жабу, відриваючи отруйні частини. Ну і з батенгами теж історія цікава. Може хтось із постійних цікавників прочитає статті і щось придумає? --Nickispeaki (обговорення) 19:24, 7 листопада 2016 (UTC)

• Справжнє лихо на острові Гуам, що знищило 9 із 11 тварин, що існували до цього, відступає перед звичайним парацетамолом. --Nickispeaki (обговорення) 18:37, 7 жовтня 2016 (UTC)
• Пташине молоко існує насправді. --Fessor (обговорення) 14:57, 30 вересня 2016 (UTC)

• Добре було б перед тим, як до цікавинок додати, хоч трохи статтю підправити. Ну, відпатрулювати, додати джерел. Та й розширити той манюсінький стабчик... @Fessor: А цікавинка дійсно цікава! Сам таке вперше чую, хоча в дитинстві їв пташине молоко. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 09:44, 8 жовтня 2016 (UTC)

• До 2015 року уявлення про те, як хамелеони змінюють свій колір, були неповними. --194.44.40.84 13:33, 26 березня 2017 (UTC)--AS^ƨɐ 00:40, 23 квітня 2017 (UTC)

Все решта

• Кільця Сатурна - можливо, найплоскіший об'єкт відомий людству. Ще цікаво що Сатурн - єдина планета в сонячній системі яка б не тонула у воді. А кільця якраз 99.9% водяні :)--Звірі (обговорення) 21:25, 17 листопада 2014 (UTC)

  Переніс сироту, що не потрапила до астроцікавинок. --Олег (обговорення) 15:16, 15 липня 2016 (UTC)

• Абеткова стаття прославила своїх співавторів, але зашкодила основному отримати нобелівську премію з фізики.--Dim Grits 18:17, 15 липня 2016 (UTC)
• Якщо ядерні реактори закопувати під землю, то це зможе вирішити не тільки глобальну проблему з радіоактивними відходами, але й енергетичну.--Dim Grits 18:17, 15 липня 2016 (UTC)
• Кратер від уламка Тунгуського метеорита виявився «найдивнішим вулканом» в світі.--Dim Grits 18:37, 15 липня 2016 (UTC)

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)

• Шестикутник є тільки на північному полюсі Сатурна, а на південному — ні) --AS^ƨɐ 18:16, 11 квітня 2017 (UTC)
• Через релятивістське уповільнення часу матерія в центрі Землі на 2,5 роки молодша за поверхневу. --AS^ƨɐ 22:40, 13 квітня 2017 (UTC)
• Рослина з найбільшим у світі суцвіттям, під листком якої може заховатися від дощу 20 людей, вмирає у віці 30-40 років після першого і єдиного цвітіння.--Sakateka (обговорення) 11:25, 17 червня 2017 (UTC)
• Третій університет Англії (після Оксфорда та Кембриджа) проіснував лише 4 роки. --Dmitri Lytov (обговорення) 04:09, 16 листопада 2019 (UTC)

Вато-цікавинки

• До російського Союзу фашистських крихіток приймали із трьох років.--Nickispeaki (обговорення) 13:13, 10 травня 2019 (UTC)
• У жовтні 1935 року українська футбольна команда виграла у команди Російської фашистської партії, попри її агресивну поведінку під час гри, з розгромним рахунком 3:0.--Nickispeaki (обговорення) 13:08, 10 травня 2019 (UTC)
• Новоросійська республіка — це десь на Південному Сході. --Тутовий (обговорення) 18:53, 29 вересня 2015 (UTC)

  Для цього варто перекласти статтю ru:Новороссийская республика (а ще краще написати оригінальну й детальнішу) — NickK (обг.) 21:00, 29 вересня 2015 (UTC)

  Маю тут сказати, що я цю статтю не писатиму. Це для того, щоби якщо хтось зацікавиться, то він міг сміливо писати статтю Новоросійська республіка, не побоюючись того, що хтось інший за це вже взявся. --Тутовий (обговорення) 06:24, 30 вересня 2015 (UTC)

• Один з лідерів лугандону, сам цього мабуть не знаючи, карикатурно наслідував дії угандського диктатора-людоїда, викликавши на особистий поєдинок лідера держави, з якою лугандонія веде війну. джерело --Звірі (обговорення) 09:40, 29 грудня 2015 (UTC)
• Невдахи вкрали прапор в програвшої сторони громадянскьої війни США --Звірі (обговорення) 15:12, 15 червня 2015 (UTC)
• Одною з першою "перемог" антифашистської горе-республіки була перемога над магазином, що входить в мережу засновану танкістом дивізії SS. Джерело --Звірі (обговорення) 12:11, 21 січня 2015 (UTC)
• Формально, Новоросійський полк бере участь у збройному конфлікті на стороні України проти ватніків, які чомусь називають себе "новоросцями" --Звірі (обговорення) 15:05, 14 січня 2015 (UTC)
• Партія Колорадо існує, однак не вона представляє політичні інтереси колорадів. --Звірі (обговорення) 20:55, 12 січня 2015 (UTC)
• Погані знання сепаратистами ДНР та ЛНР правил округлення дозволили легко довести фальсифікацію проведених ними псевдо-виборів. --Ветер (обговорення) 20:09, 4 листопада 2014 (UTC)
• Луганські сепаратисти, які оголосили боротьбу з геями і транссексуалами, самі влаштовують «травесті-паради».--Кипчак (обговорення) 09:58, 12 жовтня 2014 (UTC)

Транспортний спецвипуск

Відразу три цікавинки з доволі вузької однотипної тематики, можливо, згодяться для спецвипуска. Якщо не набереться достатньої кількості, поступово розкидаємо по звичайним випускам. --Олег (обговорення) 03:04, 14 серпня 2014 (UTC)

• Перший поєдинок між вершником і велосипедом закінчився у 1894 році закінчився поразкою вершника. І хоч коней міняли кожні 2 хвилини, все таки загнали дев'ять найкращих скакунів.--Nickispeaki (обговорення) 09:53, 9 вересня 2017 (UTC)
• Найшвидший на землі мотоцикл має чотири колеса і ціну в пів-мільйона доларів. --Nickispeaki (обговорення) 00:36, 14 травня 2014 (UTC)
• Найпродаваний автомобіль у Норвегії має безкоштовну довічну заправку. --Nickispeaki (обговорення) 23:09, 13 травня 2014 (UTC)

  Щось не знайшов у статті, що це найпродаваний автомобіль у Норвегії. --Олег (обговорення) 03:55, 13 серпня 2014 (UTC)

  Ну а зараз? --Nickispeaki (обговорення) 21:23, 16 березня 2015 (UTC)

• Цей спорткар не тільки може розганятися до 340 км/год, а ще й умудряється при цьому витрачати лише 3,0 літра палива. --Nickispeaki (обговорення) 22:15, 13 травня 2014 (UTC)
• Найшвидший у світі вітрильник сконструйований за схемою, запропонованою в сучасному суднобудуванні українським військовим льотчиком, пілотом 1-го Українського авіаційного загону Центральної Ради. --Ветер (обговорення) 06:45, 6 червня 2015 (UTC)

Буковинський спецвипуск

Може, помаленьку й набереться. У цьому українському селі розміщена пам'ятка природи на честь молдавського національного героя.

• Це єдине село в Україні, з якого можна дістатися на аж п'ять гірських перевалів. --ДмитрОст 14:52, 23 грудня 2012 (UTC)

Запорізький спецвипуск

• Станом на березень 2012 року в цьому районі України досі немає централізованого водопостачання та каналізації. --ДмитрОст 11:31, 16 березня 2012 (UTC)
• Спочатку спонсором цієї команди був виробник майонезів, а нині — черешні. --ДмитрОст 20:26, 2 квітня 2012 (UTC)
• Гіймат-Роза надихалася Єрусалимським Храмом та фінансувалася мусульманином. --Andrei Kurbiko (обговорення) 05:27, 22 лютого 2019 (UTC)

Одеський спецвипуск

• Так склалося, що селище на Одещині розташоване на території двох історичних областей. --Fessor (обговорення) 06:36, 20 травня 2016 (UTC)

  У статті Єдісан написано «На півдні межував із Буджаком». Напевно селище десь на межі? В анонсованій статті жодна з історичних областей не згадується. --Олег (обговорення) 07:51, 20 травня 2016 (UTC)

  Та напевно Додав. До речі, одразу скажу, що оця карта неправильна: Затока знаходиться у складі Б.-Дністровського району, тож отой шматочок на півдні району на цій карті не має бути залитий кольором. Гм, вже дві карти невірні... --Fessor (обговорення) 08:34, 20 травня 2016 (UTC)

  Виправив! Але Затока не району а м. ради --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 16:49, 20 травня 2016 (UTC)

• Станція з таким ім'ям знаходиться на Львівщині, село — на Донеччині, а їхнє поєднання — у Одеській області. --Fessor (обговорення) 12:24, 11 червня 2015 (UTC)
• Нинішній президент Занзібару вчився на хіміка в Одеському університеті. --Silin2005 (обговорення) 20:22, 25 травня 2014 (UTC)
• Ця стрілка вказує на скажене озеро. Якось, може, так чи не так про скажене озеро. --ДмитрОст 14:22, 25 травня 2012 (UTC)
• Якщо відновити історичну справдливість, то в Україні з'являться свій Париж, Ляйпціґ та Страсбурґ. --ДмитрОст 13:42, 24 лютого 2012 (UTC)
• Найбільша громада цього балканського народу в Україні проживає на території Одещини. --Friend 16:33, 22 лютого 2012 (UTC)

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)

• Найбільша громада цього балканського народу в Україні проживає на території Одещини. (якось так )--Шиманський Василь 20:17, 21 лютого 2012 (UTC)

Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)

З приводу вашого зауваження:

Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.

• Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)

Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)

Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)

Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)

До Закарпатського спецвипуску

• Цілих 12 європейських столиць ближче до Ужгорода ніж Київ. (в підтвердження тільки така-во фотка [3])--Звірі (обговорення) 13:18, 31 січня 2014 (UTC)
• В мене враження, що колись вже було: Москва-ріка впадає в Тису. --Lystopad (обговорення) 21:51, 29 червня 2013 (UTC)

  Не було. --Олег (обговорення) 05:16, 30 червня 2013 (UTC)

• Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
• Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)
• Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

  Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—Берегове—Королево— Хуст—Тячів—Тересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 1920—45 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-Маре—Сигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)

• Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

Шевченкіана

• Військова служба Шевченка проходила у лінійному батальйоні.--Іван Дулін (обговорення) 08:56, 15 вересня 2017 (UTC)
• У поемі «Гайдамаки» подано тематику творів, писаних задля слави й грошей: «Про Парашу, радость нашу, султан, паркет, шпори…». Олег-літред^обг. 03:27, 20 лютого 2015 (UTC)
• Ця англійська поетеса й перекладачка стала однією з двох авторів, що переклали всього Шевченкового «Кобзаря». Олег-літред^обг. 04:52, 27 жовтня 2016 (UTC)

  Так одна з двох. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:41, 27 жовтня 2016 (UTC)

  Пане Олеже, до речі, статтю про Віру Річ нещодавно анонсували в літературному спецвипуску (до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка). Див. Обговорення:Віра Річ. --Олег (обговорення) 15:17, 27 жовтня 2016 (UTC)

  @Khodakov Pavel: Шановний пане Павле, сам факт перекладу всього «Кобзаря» одним-одною головою й одним-одною парою рук — це, погодьтеся, якщо й не подвиг, то в усякому разі неординарна річ, яка виявилася під силу Річ. А те, що на таке спромоглись аж двоє — Димитр Методієв і Віра Річ, тільки додає слави (причому світової!) нашим двом Кобзарям (один без лапок, другий з ними). Теж якщо й не унікальний, то в усякому разі рідкісний випадок. Якщо знаєте приклади таких випадків, то подайте пропозицію в рубрику «Цікавинок». Щиро Вам за те подякую. Як на мене, ось такі факти завжди заслуговують великої уваги і розголосу. Хіба ні?! На мені висить, тяжіє і муляє сумління добрий десяток недороблених вікі-статей. Ось упораюся з ними — неодмінно напишу статтю, а відтак подам цікавинку про людину, яка переклала всі твори Шекспіра, причому чудово це зробила. Я читав і насолоджувався (на відміну від деяких зоїльних критиків). Аби тільки хтось не випередив мене в написанні й не пуркнув жалюгідного стаба... З повагою — Олег-літред^обг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)

  У більшості випадків цікавинок можна ще назбирати. Он, я не як не перекладу з російської свою статтю про чудо-тренера. А так… повинно бути правило: збільшив статтю принаймні удвічі — подавай у цікавинки. А то згадали якийсь факт і зразу: оце цікава річ, наша Віра Річ. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:45, 1 листопада 2016 (UTC)

• @Mr.Rosewater: Шановний пане Олегу, в літературному спецвипуску анонсовано те, що Віру Річ поховали на Чернечій горі. Про цілком перекладеного «Кобзаря» там не згадано. Щоб не повторюватися з однією й тією самою статтею (в нашому випадку — про Віру Річ), мою запропоновану цікавинку можна (і треба, це безперечно!) було б опублікувати чи за кілька, чи за кільканадцять років, до якоїсь круглої Кобзаревої дати й взяти за основу такі роки: 1814, 1861 (стаття «без лапок») та 1840 (стаття «з лапками»). Тут ідеально годився б 2040 рік, до якого навряд чи доживу. Невже ж у нас надмір цікавинок про Шевченка?! Ну не можна їх гайнувати й скидати бозна-куди, в безвість! Гаразд, що я поновив цю пропозицію з пам'яті, бо інакше пропала б, неархівована. Ще одного не можу втямити: чому ліквідовано рубрику «Літературний випуск»?.. З повагою — Олег-літред^обг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)

  Пане Олеже, хіба я її викреслив? Перефразую — погано, що не додали туди ще й цей факт, розмір цікавинки це дозволяв. Звичайно, бажано анонсувати різні статті, бо їх, як Ви знаєте, декілька сотень тисяч, а анонсуємо ми з нашими темпами близько 100 на рік. Іноді анонсуємо одну й ту саму статтю двічі, або й більше разів. До речі, статтю Шевченко Тарас Григорович анонсували у рубриці «Цікавинки» з 2009 року вісім разів. То ж і запропоновану Вами цікавинку ніхто не викреслив. Коли її розміщувати — питання, яке потрібно буде вирішити. Попередню про Віру Річ, як бачите, розмістили в літературному спецвипуску, присвяченому Івану Франку. Менше ніж за рік будуть 50-ті роковини від дня смері Павла Тичини, якого вона теж перекладала — можна зробити черговий спецвипуск і розмістити там. Це один із варіантів. Стосовно рубрики «Літературний випуск» — тут не буває, принаймні, ще не було постійних рубрик. З'являється якийсь проект тематичного спецвипуску, як правило, присвячений або якійсь даті, або тематичному тижню, як той, що зараз на головній (ще Вам варіант з Вашою цікавинкою), потім після розміщення її на головній зникає звідси до наступного разу. Ті, що тут висять роками, як Буковинський або Запорізький спецвипуск просто ще не набрали необхідної кількості цікавинок. До інших, як Одеський спецвипуск — ні в кого не доходять руки, щоб довести їх до фіналу. Тематичні просто так за традицією ще не розміщували. Частіше за все ми (та й, здається, іншомовні розділи) формуємо нетематичні випуски (теж варіант для Віри Річ, хоча й гірший, як на мене). --Олег (обговорення) 18:03, 27 жовтня 2016 (UTC)

• P. S. Геть забув зауважити, що цікавинку про п'ятьох президентів США і пам'ятник Шевченкові таки можна було б довести до пуття (правда, для цього треба добряче попрацювати) й з успіхом оприлюднити. Це ж зразок довгобуду. Не знаю, як там було насправді, але мені хоч-не-хоч, а таки спадає на думку аналогія — історія з пам'ятником Котляревському в Полтаві («Котляревський мені без надобності». Олег-літред^обг. 17:17, 27 жовтня 2016 (UTC)

Кінцеві редакції цікавинок на Головну

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Вибрана стаття Пропозиції · Усі · Перегляд · Проект Де́від Лівінгсто́н (англ. David Livingstone; 1813—1873) — шотландський місіонер, знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX століття до «Чорного континенту». 30 років подорожей та місіонерської діяльності з пропаганди християнства в Південній, Центральній та Східній Африці, часто в місцевостях, куди до того не ступала нога європейця. Його географічні, технічні, медичні та соціальні відкриття складають величезний корпус знань, який і досі не втратив наукової цінності. Незважаючи на свій патерналізм і вікторіанські забобони, Лівінгстон щиро вірив у здатність африканців до інтеграції в сучасне світове суспільство, був передвісником не тільки європейського імперіалізму, але й пізнішого африканського націоналізму. Іменем Лівінгстона були названі міста Лівінгстон (Марамба) в Замбії і Лівінгстонія в Малаві, а також водоспади в нижній течії Конго і гори на північно-східному березі озера Ньяса.

Цікавинки Пропозиції • Всі • Ред. • Проект

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики