Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щомісяця, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

До звичайних випусків[ред. код]

@Mr.Rosewater:Мабуть краще перенести до військового спецвипуску? --Іван Дулін (обговорення) 09:17, 18 вересня 2017 (UTC)
@Иван Дулин:Так, перенесу. До речі, є якісь ідеї, коли його проводити? Перше, що приходить в голову — День захисника України, але тема статей України майже не стосується. Можна під час якогось військового тематичного тижня, але його поки у планах немає. --Олег (обговорення) 18:31, 18 вересня 2017 (UTC)
Погоня
Клод Сеньйоль.jpg
  • Автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників французький письменник-фантаст Клод Сеньйоль відсвяткував 100-річний ювілей: перший свій роман "Коло чарівників" він видав 72 роки тому, у далекому 1945 році, коли Джек Венс, Артур Кларк, Фредерик Пол, Рей Бредбері та Станіслав Лем - не видали ще жодного.(25 червня)
    @Yasnodark: може, можна скоротити за рахунок переліку письменників у другій частині. Бо не зовсім зрозуміло чому їх перераховують і чому саме їх, атже в першій частині йдеться про «серед живих письменників», а перераховуються ті, що померли. Без них цікавинка залишається цікавою: «Автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників французький письменник-фантаст Клод Сеньйоль відсвяткував 100-річний ювілей: перший свій роман "Коло чарівників" він видав 72 роки тому, у далекому 1945 році.» Що скажете? --Олег (обговорення) 14:48, 29 червня 2017 (UTC)
Олеже В тому то і справа, що ті майстри написали перші фантастичні романи пізніше, померли раніше, причому всі у пристойному віці 85-97 років. А Сеньойоль все ще живий, пропоную тиждень хай повисить у повному форматі, а потім поперемінно залишити одного з метрів чи ваш варіант.--Yasnodark (обговорення) 15:03, 29 червня 2017 (UTC)
@Yasnodark:, розумієте, цікавинку в будь-якому випадку потрібно скорочувати — вона занадто довга. Я повторю те, що колись писав ред.№ 19381461 Biletsky Volodymyr — Зазвичай, нормальними вважаються лаконічні цікавинки. Англійці безумовно не ставлять факти, які містять понад 200 символів (en:Wikipedia:Did you know). У нас обмеження чомусь не прописані, але, очевидно, якась верхня межа має бути. Ваша цікавинка містить 328 символів, а після пропонованого скорочення — 231. Я пропоную скоротити за рахунок другої половини, бо вона на мій погляд не містить якихось надзвичайних фактів (з наших пправил — «Факт повинен бути унікальним і досить незвичайним»). Дивіться, перші двоє майже одногодки з Сеньйолєм, інші — навіть молодші. Будь-хто з них міг почати першим — що тут незвичайного? Те, що він «автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників» — факт унікальний. До речі, це має бути підкреслено у статті і підтверджено авторитетним джерелом. --Олег (обговорення) 20:15, 29 червня 2017 (UTC)
Олег Добре давайте використаємо ваш скорочений варіант.--Yasnodark (обговорення) 11:55, 30 червня 2017 (UTC)
Трохи розширив --βρσωαρ (обговорення) 08:30, 16 червня 2017 (UTC)

Військовий спецвипуск[ред. код]

До чогось приурочимо. --Олег (обговорення) 10:26, 8 червня 2017 (UTC)

До Євро 2016[ред. код]

До шлюбного спецвипуску[ред. код]

Наближається Весна, то коли ж, як не зараз!

Науковий спецвипуск[ред. код]

Виявляється, цей рік - рік науки у Вікіпедії. Давайте зберемо чогось. --Brunei (обговорення) 15:57, 27 січня 2016 (UTC)

@Brunei: Непогано було б спочатку загальнонауковий тиждень-місяць зорганізувати? --Олег (обговорення) 18:19, 9 березня 2016 (UTC)
@Brunei:, @Олег-літред: та всі зацікавлені — Всесвітній день науки відзначається щорічно 10 листопада. Давайте готуватися на цю дату. Десь за місяць до цього можна зогрганізувати й загальнонауковий місячник. --Олег (обговорення) 15:14, 15 липня 2016 (UTC)

Біологічний випуск (старі пропозиції, що ще можна використати)[ред. код]

Острівці Лангерганса
Джгутик
Хімічна структура пуринів
TRPM8, TRPA1 та TRPV1 іонні канали, що реагують на метол, алілізотіоціанат та капсаїцин (що є у м'яті, гірчиці та перці чілі, відповідно)

@Helixitta: досить специфічні, якщо не проти, теж переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 19:11, 16 вересня 2016 (UTC)

  • Добре було б перед тим, як до цікавинок додати, хоч трохи статтю підправити. Ну, відпатрулювати, додати джерел. Та й розширити той манюсінький стабчик... @Fessor: А цікавинка дійсно цікава! Сам таке вперше чую, хоча в дитинстві їв пташине молоко. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 09:44, 8 жовтня 2016 (UTC)

Все решта[ред. код]

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)

Вато-цікавинки[ред. код]

Транспортний спецвипуск[ред. код]

Відразу три цікавинки з доволі вузької однотипної тематики, можливо, згодяться для спецвипуска. Якщо не набереться достатньої кількості, поступово розкидаємо по звичайним випускам. --Олег (обговорення) 03:04, 14 серпня 2014 (UTC)

Буковинський спецвипуск[ред. код]

Може, помаленьку й набереться. У цьому українському селі розміщена пам'ятка природи на честь молдавського національного героя.

Запорізький спецвипуск[ред. код]

Одеський спецвипуск[ред. код]

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)

До Закарпатського спецвипуску[ред. код]

  • Цілих 12 європейських столиць ближче до Ужгорода ніж Київ. (в підтвердження тільки така-во фотка [1])--Звірі (обговорення) 13:18, 31 січня 2014 (UTC)
  • В мене враження, що колись вже було: Москва-ріка впадає в Тису. --Lystopad (обговорення) 21:51, 29 червня 2013 (UTC)
    Не було. --Олег (обговорення) 05:16, 30 червня 2013 (UTC)
  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

Шевченкіана[ред. код]

Shevch soldat.jpg
  • Військова служба Шевченка проходила у лінійному батальйоні.--Іван Дулін (обговорення) 08:56, 15 вересня 2017 (UTC)
  • У поемі «Гайдамаки» подано тематику творів, писаних задля слави й грошей: «Про Парашу, радость нашу, султан, паркет, шпори…». Олег-літредобг. 03:27, 20 лютого 2015 (UTC)
  • Ця англійська поетеса й перекладачка стала однією з двох авторів, що переклали всього Шевченкового «Кобзаря». Олег-літредобг. 04:52, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Так одна з двох. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:41, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Пане Олеже, до речі, статтю про Віру Річ нещодавно анонсували в літературному спецвипуску (до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка). Див. Обговорення:Віра Річ. --Олег (обговорення) 15:17, 27 жовтня 2016 (UTC)
    @Khodakov Pavel: Шановний пане Павле, сам факт перекладу всього «Кобзаря» одним-одною головою й одним-одною парою рук — це, погодьтеся, якщо й не подвиг, то в усякому разі неординарна річ, яка виявилася під силу Річ. А те, що на таке спромоглись аж двоє — Димитр Методієв і Віра Річ, тільки додає слави (причому світової!) нашим двом Кобзарям (один без лапок, другий з ними). Теж якщо й не унікальний, то в усякому разі рідкісний випадок. Якщо знаєте приклади таких випадків, то подайте пропозицію в рубрику «Цікавинок». Щиро Вам за те подякую. Як на мене, ось такі факти завжди заслуговують великої уваги і розголосу. Хіба ні?! На мені висить, тяжіє і муляє сумління добрий десяток недороблених вікі-статей. Ось упораюся з ними — неодмінно напишу статтю, а відтак подам цікавинку про людину, яка переклала всі твори Шекспіра, причому чудово це зробила. Я читав і насолоджувався (на відміну від деяких зоїльних критиків). Аби тільки хтось не випередив мене в написанні й не пуркнув жалюгідного стаба... З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)
    У більшості випадків цікавинок можна ще назбирати. Он, я не як не перекладу з російської свою статтю про чудо-тренера. А так… повинно бути правило: збільшив статтю принаймні удвічі — подавай у цікавинки. А то згадали якийсь факт і зразу: оце цікава річ, наша Віра Річ. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:45, 1 листопада 2016 (UTC)
  • @Mr.Rosewater: Шановний пане Олегу, в літературному спецвипуску анонсовано те, що Віру Річ поховали на Чернечій горі. Про цілком перекладеного «Кобзаря» там не згадано. Щоб не повторюватися з однією й тією самою статтею (в нашому випадку — про Віру Річ), мою запропоновану цікавинку можна (і треба, це безперечно!) було б опублікувати чи за кілька, чи за кільканадцять років, до якоїсь круглої Кобзаревої дати й взяти за основу такі роки: 1814, 1861 (стаття «без лапок») та 1840 (стаття «з лапками»). Тут ідеально годився б 2040 рік, до якого навряд чи доживу. Невже ж у нас надмір цікавинок про Шевченка?! Ну не можна їх гайнувати й скидати бозна-куди, в безвість! Гаразд, що я поновив цю пропозицію з пам'яті, бо інакше пропала б, неархівована. Ще одного не можу втямити: чому ліквідовано рубрику «Літературний випуск»?.. З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Пане Олеже, хіба я її викреслив? Перефразую — погано, що не додали туди ще й цей факт, розмір цікавинки це дозволяв. Звичайно, бажано анонсувати різні статті, бо їх, як Ви знаєте, декілька сотень тисяч, а анонсуємо ми з нашими темпами близько 100 на рік. Іноді анонсуємо одну й ту саму статтю двічі, або й більше разів. До речі, статтю Шевченко Тарас Григорович анонсували у рубриці «Цікавинки» з 2009 року вісім разів. То ж і запропоновану Вами цікавинку ніхто не викреслив. Коли її розміщувати — питання, яке потрібно буде вирішити. Попередню про Віру Річ, як бачите, розмістили в літературному спецвипуску, присвяченому Івану Франку. Менше ніж за рік будуть 50-ті роковини від дня смері Павла Тичини, якого вона теж перекладала — можна зробити черговий спецвипуск і розмістити там. Це один із варіантів. Стосовно рубрики «Літературний випуск» — тут не буває, принаймні, ще не було постійних рубрик. З'являється якийсь проект тематичного спецвипуску, як правило, присвячений або якійсь даті, або тематичному тижню, як той, що зараз на головній (ще Вам варіант з Вашою цікавинкою), потім після розміщення її на головній зникає звідси до наступного разу. Ті, що тут висять роками, як Буковинський або Запорізький спецвипуск просто ще не набрали необхідної кількості цікавинок. До інших, як Одеський спецвипуск — ні в кого не доходять руки, щоб довести їх до фіналу. Тематичні просто так за традицією ще не розміщували. Частіше за все ми (та й, здається, іншомовні розділи) формуємо нетематичні випуски (теж варіант для Віри Річ, хоча й гірший, як на мене). --Олег (обговорення) 18:03, 27 жовтня 2016 (UTC)
  • P. S. Геть забув зауважити, що цікавинку про п'ятьох президентів США і пам'ятник Шевченкові таки можна було б довести до пуття (правда, для цього треба добряче попрацювати) й з успіхом оприлюднити. Це ж зразок довгобуду. Не знаю, як там було насправді, але мені хоч-не-хоч, а таки спадає на думку аналогія — історія з пам'ятником Котляревському в Полтаві («Котляревський мені без надобності». Олег-літредобг. 17:17, 27 жовтня 2016 (UTC)

Кінцеві редакції цікавинок на Головну[ред. код]

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Nuvola filesystems services.svg
Вибрана стаття
Tlingit-map-modify.jpg

Форті-Майл (англ. Forty Mile — 40 миль) — одне з найвідоміших і найстаріших поселень на канадському Юконі, наразі місто-привид. В українському перекладі воно найчастіше зустрічається під назвою «Сорокова Миля», що прижилося після буквального перекладу назви селища з англійської в оповіданні Джека Лондона «The Men of Forty Mile». Селище було засноване старателями 1886 року на південному березі річки Форті-Майл[en], де вона впадає в Юкон. Майже покинуте під час Клондайкської золотої лихоманки 1896—1899 років, селище надалі слугувало місцевому племені Тшондек-Гвечин[en] (англ. Tr’ondëk Hwëch’in) і окремим мисливцям, рибалкам, було поліцейським і митним пунктом. Зараз цим історичним місцем співволодіють і розпоряджаються плем'я Тшондек-Гвечин і уряд Юкону (Канада).

Детальніше …

 
Postscript-viewer.svg
Цікавинки
Postscript-viewer.svg
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики[ред. код]

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Посилання[ред. код]