Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щомісяця, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

Дніпровський випуск[ред. код]

Можливо, краще «була адвокатом» замість «юридично захищала»?--Роман Рябенко (обговорення) 13:07, 12 січня 2021 (UTC)[відповісти]
Так, можно й так. --Alex Blokha (обговорення) 02:16, 17 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Цікавинки з Вінниччини[ред. код]

Черепашинецький кар'єр, липень 2020

Кулінарні цікавинки[ред. код]

До звичайних випусків[ред. код]

Культурно-мистецькі[ред. код]

  • Понад 5200 виконавців заспівали пісню Володимира Івасюка «Червона рута» на центральній площі Сєвєродонецька. Рекорд встановили в рамках фестивалю «Ти у мене єдина» 23 серпня 2021 року о 21:30.[1][2]

Спортивні[ред. код]

Відео- та настільні ігри[ред. код]

Історичні[ред. код]

Може таки обрати одне місце? :)--Віщун (обговорення) 15:54, 19 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
Ну, як варіант, можливо. Наприклад: Київський Перун можливо стояв на місці будівлі МЗС. --Іван Дулін (обговорення) 06:36, 23 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
Перепрошую, але це цілком безглузде порівняння, ніхто ж не стверджував, що вони частина одного народу.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 21:12, 9 грудня 2020 (UTC)[відповісти]
YesТак Зроблено --Uhgwq1408 (обговорення) 14:34, 25 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]

Біологічні[ред. код]

  • Жуки, що мешкають у деревині, розводять у свої ходах гриби і за допомогою антибіотиків протидіють бур'янам, які загрожуть цим грибним плантаціям. В. Николов (обговорення) 07:29, 23 лютого 2020 (UTC)[відповісти]
  • Найменші багатоклітинні тварини на Землі мають тіло лише 40 мікрон в довжину, причому деякі класи цих тварин десятки мільйонів років обходяться без статевого розмноження.--Nickispeaki (обговорення) 12:23, 4 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  • Знищення горобців, як одного із шкідників урожаю, зрештою призвело до різкого падіння врожаю через розмноження інших шкідників і до голоду та голодної смерті 20 млн чоловік, а зрештою і до завезення горобців із сусідніх країн та фрази: «Не потрібно знищувати горобців, як результат, ми лише отримали клопів.»--Nickispeaki (обговорення) 22:02, 18 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    В такому формулюванні неочевидно, що це тільки одна з причин. --AS 10:29, 3 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

Астрономічні[ред. код]

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]

Фізичні[ред. код]

Випуск Шевченківської премії[ред. код]

Регіональні цікавинки[ред. код]

Буковинські[ред. код]

Може, помаленьку й набереться.

Закарпатські[ред. код]

  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)[відповісти]
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)[відповісти]

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)[відповісти]

Одеські[ред. код]

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]

Сходу України[ред. код]

  • Понад 5200 виконавців заспівали пісню Володимира Івасюка «Червона рута» на центральній площі Сєвєродонецька. Рекорд встановили в рамках фестивалю «Ти у мене єдина» 23 серпня 2021 року о 21:30.[1][2]

Інші[ред. код]

Кінцеві редакції цікавинок на Головну[ред. код]

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Ставок, с. Вівся, Тернопільська область.jpg

Вівся  — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Козівська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Вівсянської сільської ради. Площа — 0,22 кв. км. Населення — 791 особа (2021). До 19 липня 2020 р. належало до Козівського району. З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер С200803. Вперше згадується 1779 року у складі монархії Габсбургів; за іншими даними — у 1785 році. У селі є греко-католицькі церква (збудована у 1818—1870 рр.) та храм (збудований 1994—2017 рр.) святого архістратига Михаїла. На Вівсі перебували Українські січові стрільці; був заснований осередок ОУН; сотня УПА. Діють дитсадок, школа І–II ступенів, фельдшерський пункт, крамниця, поштовий пункт, бібліотека.

Топонім Вівся походить від жіночого імені Осія й від злаку овес (вовес, говес) — «село, яке вирощувало овес» від праслов'янського овьсъ; або від збірних понять вівсяне поле, вівсяні сходи, вівси; від слова в множині — вíвса, або також від інших подібних слів — вівсик (зменшено-пестливо); вівсюг — рослина дикого вівса; вівсина — зернина вівса, стебло вівса; вівсисько, вівсище, вівсянище — поле, з якого скосили овес; вівсяник — хліб, корж із вівсяного борошна; вівсяниця — вівсяна солома; вівсянка — борошно або крупа з вівса, вівсяна каша або юшка, вівсяна солома; овесець — стоколос польовий та інших подібних слів

 
Postscript-viewer.svg
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики[ред. код]

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Посилання[ред. код]