Вибрана стаття
Василь Порайко (1888 — 1937) — український радянський державний діяч, економіст і юрист. Учасник студентського руху в Галичині та фігурант «процесу 101» (1911); під час Першої світової війни — стрілець Легіону УСС.
У 1919—1920 роках працював у більшовицьких структурах, пов'язаних зі Східною Галичиною, був командувачем Червоної української галицької армії (ЧУГА). З 1920-х років обіймав низку керівних посад у радянській Україні: очолював губернські органи влади, керував кооперативними та банківськими інституціями; у 1927—1930 роках — народний комісар юстиції УСРР і генеральний прокурор; згодом — заступник голови Ради народних комісарів УРСР та постійний представник уряду УРСР при РНК СРСР. 1937 року розстріляний.
