Вікіпедія:Список помилок перекладу з російської

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення
ВП:СППР

Emblem-important.svg Цей список укладається на підставі типових граматичних та стилістичних помилок перекладу з російської, що трапляються у текстах Вікіпедії.

Якщо вам часто трапляються помилки, можливо, не очевидні для інших користувачів, скористайтеся пошуком і спробуйте виправити їх в інших статтях, а також додати до цього списку. Не варто прогнозувати майбутні помилки і додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь — для цього існують словники та правила правопису.

Окрім списку помилок, нижче наведено рекомендації щодо засобів та стилістики передачі українською мовою деяких невластивих їй особливостей російської.

Іменування статей[ред. код]

Перекладаючи з Російської Вікіпедії, слід звернути увагу на різницю в іменуванні статей. У першу чергу це стосується імен.

Російською Неправильно Правильно Коментар
Шевченко, Тарас Григорьевич Шевченко, Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Типова помилка

Окремі помилки[ред. код]

Російською Неправильно Правильно Коментар
более высокая
более светлый
наиболее значительное
більш висока
більш світлий
найбільш значне
вища
світліший
найзначніше
Типова помилка при перекладі з російської — невикористання лаконічніших українських конструкцій. (не є граматична помилка, однак часто бажано вживати українські однослівні відповідники)
лучший друг / фильм / футболист
новейший
кращий друг / фільм / футболіст [без порівняння]
новіший
найкращий

новітній, найновіший
Контекстуальна помилка. Кращий вживають при порівнянні: цей фільм кращий за той, але найкращий фільм 2005 року.
около ста
около двух (трех)
біля ста
біля двох (трьох)
близько (коло) ста; із сто
близько (коло) двох; зо два (три)
Поширена помилка, ураз треба пам'ятати, що прийменник з позначає приблизність тільки спільно зі знахідним відмінком. Тобто з десять (десятьох), а не з десяти. [1] [2]
более ста більше ста понад сто, більш ніж (як) сто росіянізм
в конце концов в кінці кінців зрештою
урешті-решт (врешті-решт)
кінець кінцем
росіянізм
встречаются случаи зустрічаються випадки трапляються випадки Українською «зустрічатися» потрібно вживати там, де йдеться про зустріч.[3]
находиться где-то знаходитися десь перебувати, бути, міститися, лежати, розташовуватися росіянізм[4][5]
ВУЗ ВУЗ ВНЗ, виш В українській мові нема слова «учба», є іменник «навчання»; тому правильна назва «вищий навчальний заклад (ВНЗ)» або «виш» (вища школа).[3]
вылитый (похожий) вилитий викапаний «вилитий» у значенні «схожий» — це росіянізм
каждый раз кожного разу щоразу, щодня, щомиті... використання коротких українських відповідників часто є бажаним
как только як тільки щойно використання коротких українських відповідників часто є бажаним
до сего времени, до сих пор до цього часу, до цих пір досі використання коротких українських відповідників часто є бажаним
до тех пор; до того времени
до тех пор, пока
до тих пір; до того часу
до тих пір, поки
доки
допоки
використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в прошлом году
в позапрошлом году
в минулому році
в позаминулому році
торік
позаторік
використання коротких українських відповідників часто є бажаним
с обеих сторон по обидві сторони обабіч використання коротких українських відповідників часто є бажаним
через некоторое время через деякий час згодом використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в другом месте в іншому місці деінде використання коротких українських відповідників часто є бажаним
что есть силы що є сили щосили, чимдуж, щодуху використання коротких українських відповідників часто є бажаним
с тех пор
с каких пор
з тих пір
з яких пір
відтоді
відколи
використання коротких українських відповідників часто є бажаним
до сей поры
с этого времени
до цієї пори
з цього часу
дотепер
відтепер
використання коротких українських відповідників часто є бажаним
во все стороны в усі сторони навсібіч використання коротких українських відповідників часто є бажаним
вместо этого замість цього натомість використання коротких українських відповідників часто є бажаним
не хватать не вистачати бракувати використання коротких українських відповідників часто є бажаним
приходить в сознание приходити до свідомості опритомніти, отямитись використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в первую очередь у першу чергу насамперед, передусім використання коротких українських відповідників часто є бажаним
в большинстве случаев в більшості випадків здебільшого використання коротких українських відповідників часто є бажаним
найти понимание знайти порозуміння порозумітися використання коротких українських відповідників часто є бажаним
исключение виключення 1) виняток
2) виключення (дія)
росіянізм
многочисленный багаточисельний, багаточисленний численний росіянізм[6]
крупный крупний великий, чималий, буйний, дорідний детальніше
кромка кромка окрайок, крайка, пруг[7]

ребро (пруг), кант[8]
(об)лямівка, пруг, оторочка[9]

росіянізм
режущая кромка ріжуча кромка лезо, різальний окрайок, вістря, різець[10] росіянізм
действующий діючий чинний (голова, закон)
дієвий (засіб), дійові (особи)
активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві (див. відповідний розділ)
существующий існуючий нинішній, сучасний, наявний активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві (див. відповідний розділ)
исполняющий виконуючий виконувач, виконавець, під час виконання тощо активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві (див. відповідний розділ)
обобщающий узагальнюючий узагальнювальний, підсумковий активні дієприкметники на -юч- українській мові не властиві (див. відповідний розділ)
как правило як правило зазвичай коротша конструкція, що не має російського відповідника (формально — помилкою не є)
к ним относятся до них відносяться до них належать Слова «відношення» та «відноситися» вживаються у математиці, філософії, логіці.[3]
любые любі́ будь-які росіянізм
их їх їх та їхній в літературній російській их означає як особовий їх, як і присвійний займенник їхній, тому треба зважати на контекст. [11]
сейчас зараз тепер (нині) і зараз зараз — це в цю саму мить або негайно, притьмом (Пійдіть гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов), а тепер — позначає проміжки часу від одного дня (Як не тепер, то в четвер), до сьогодення загалом. [12]
ни единого ні єдиного жодного росіянізм
отменить, отменять відміняти скасувати, скасовувати росіянізм
по крайней мере по крайній мірі 1) принаймні
2) щонайменше
росіянізм
по понедельникам, по местам, по годам… по понеділкам, по місцям, по рокам… щопонеділка, по місцях (на місця), щороку… росіянізм
в 2000 году у 2000 році 2000 року росіянізм[13]
с целью з метою щоб
для
Слово «мета» в українській мові передає важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини.[3]
так как (поскольку) так як оскільки, позаяк калька
такие как такі як як-от калька
учебный учбовий навчальний в українській мові нема слова «учба», є іменник «навчання»[3]
учиться грамоте навчатись грамоті навчатись грамоти [14] [15]
согласно чему-либо, в соответствии с чем-либо згідно чого,
згідно чому,
згідно до чого,
відповідно чого,
у відповідності до чого,
у відповідності з чим,
відповідно з чим
тощо
згідно з чим,[16]
відповідно чому,[17]
відповідно до чого,[17]
росіянізми
попробовать еду какую-либо пробувати скуштувати та спробувати слід зважати на наявність синонімів
ряд чего-то ряд чогось низка та ряд слід зважати на наявність синонімів
основная масса основна маса загал та маса слід зважати на наявність синонімів
на фоне на фоні тло та фон слід зважати на наявність синонімів
эксплуатировать человека експлуатувати людину визискувати та експлуатувати слід зважати на наявність синонімів
видное место видне місце чільний та видний слід зважати на наявність синонімів
рассчитывать розраховувати вираховувати та сподіватися, очікувати слід зважати на наявність синонімів
попадать попадати влучати та потрапляти слід зважати на наявність синонімів
затруднения утруднення утруднення та скрута слід зважати на наявність синонімів
принцип принцип принцип та засада слід зважати на наявність синонімів
овладевать оволодівати оволодівати та опановувати слід зважати на наявність синонімів
тратить время
тратить силы
витрачати час
тратити сили
тратити та гаяти,
марнувати
слід зважати на наявність синонімів
порядок порядок порядок та лад слід зважати на наявність синонімів
нести потери нести втрати зазнавати втрат та нести слід зважати на наявність синонімів
фактор фактор чинник та фактор слід зважати на наявність синонімів
представляет собой представляє собою є, являє собою калька
это не является доказательством (кем, чем) це не є доказом це не є доказ (хто, що) граматична калька[18] [19]
вынужден был
должен был (бы)
буду вынужден
должен буду
був вимушений
повинен був
буду змушений
повинен буду
мусив
мусив, мав (би)
муситиму
матиму
Деколи буває доладніше вживати інфінітиви: мусити (крайній ступінь потреби) і мати (не обов'язковість потреби). До того ж останній є питомішим для української мови.
данное время,
данные обстоятельства
даний час,
дані обставини
цей (конкретно)
подібний (приблизно)
цей час, подібні умови
калька
совпадение,
совпадение обстоятельств
співпадіння,
співпадіння обставин
збіг,
збіг обставин
калька

Активні дієприкметники[ред. код]

На думку багатьох мовознавців, активні дієприкметники не властиві українській мові,[20][21] натомість особливістю української мови є їх уникнення.[20][22] Спроби ж живосилом застосувати в українській мові невластиву форму активного дієприкметника псують милозвучність й утруднюють вимовляння.[20] Прямі відповідники російським дієприкметникам в апозитивно-присудковій функції із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ящ-, -вш- в українській мові відсутні.[21][20][23][24] Однак, чинний правопис, хоч і з поправкою рідко, допускає вживання активних дієприкметників теперішнього часу в українській.[25] Внаслідок[джерело?] цього «внормованого непорозуміння»,[26] в сучасній мові можна зустріти такі слова як: працюючий, діючий, всеохоплюючий, оточуючий, поступаючий — це результат силкувань мовців чи літредакторів, що намагаються якнайточніше передати російські активні дієприкметники українською.[27] Але деколи їх творення ускладнене, а зазвичай просто невиправдане, адже в українській вдосталь засобів опріч активних дієприкметників,[28] що ними можна скористатися:[29]

  • дієсловами, конструкціями на зразок — той, що іде; який іде; ідучий.
  • віддієслівними прикметниками — господствующийпанівний; пануючий; вращающийобертальний; обертаючий; плавающийплавучий; плаваючий
  • відіменникові прикметниками — координирующийкоординаційний; координуючий; провоцирующийпровокаційний; провокуючий.
  • активними дієприкметниками минулого часу — отстающийвідсталий; відстаючий; недостающийзабраклий; бракуючий.
  • дієприслівниками — Человек, употребляющий грязную пищу, может заболеть → Людина, вживаючи брудну їжу, може занедужати; вживаючий.
  • іменниками з тим самим або іншим коренем — выступающий [на митинге]промовець; виступаючий; начинающийпочатківець; починаючий.
  • іменниками-прикладками — несущее крылокрило-носій; несуче крило; митингующие студентыстуденти-мітингарі; мітингуючі студенти.
  • прикметниками зі словами щораз, чимраз, дедалі — нарастающие давлениещораз більший тиск; возрастающий спросдедалі більший попит.
  • інколи можна замінити відповідним пасивним дієприкметником.

Водночас не відповідає дійсності і погляд, що активних дієприкметників геть немає в українській літературній мові. Наприклад, такі активні дієприкметники як «блукаючий», «зникаючий» та «сивіючий» знаходимо у класиків: Михайла Коцюбинського,[30] Лесі Українки[31] та Івана Франка[32] відповідно. Їх наявність в українській інтелігентській і письменницькій мові деякі мовознавці пояснюють впливом російської[33] та польської літературних мов, або ж, як можна бачити у Шевченковій мові, безпосередньо церковно-слов'янської.[22]

Також не слід думати, що в українській мові немає слів прикметникового типу на -чий, -щий, -ший, -мий. Такі слова є. Але багато з них вже втратили свої часові відтінки й правлять тепер за звичайних прикметників, характеризуючи сталу ознаку якоїсь речі чи істоти,[22] наприклад: бачу́чий, летю́чий, маю́чий, роботя́щий, цілющий, колючий, палючий, пекучий і т. ін.,[21] або за іменників, наприклад: ведучий.

Пасивні дієприкметники[ред. код]

Прямі відповідники пасивних дієприкметників російської мови із суфіксами -ем- в українській мові відсутні.[20] Їх можна передавати наступними способами:

  • за допомогою описової форми (называемыйщо (який) називається)
  • пасивними дієприкметниками недоконаного виду, якщо вони утворюються з суфіксом -ува-, -юва- (получаемыйодержуваний, сравниваемыйпорівнюваний)
  • дієприкметниками з суфіксом -ан- (называемыйназиваний; обнаруживаемыйвідкриваний, викриваний).

Активний та пасивний стан дієслова[ред. код]

Розрізняють два стани дієслова: активний і пасивний.

  • Дієслова, що означають дію, спрямовану від її носія, вираженого називним відмінком, на предмет, виражений знахідним відмінком без прийменника, належать до активного стану: науковці вивчають питання, робітники ремонтують будинок, співак виконував пісню, мама вмиває дитину, вітер похилив дерево, друг зустрів друга.
  • Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у реченні називним відмінком, від її носія, названого орудним відмінком, належать до пасивного стану: питання вивчається науковцями, будинок ремонтується робітниками, пісня виконувалася співаком. При цьому до перехідного дієслова приєднується частка -ся і воно втрачає свою перехідність.[34]

Пасивні дієслівні конструкції з часткою -ся характерні для російської мови.[3] Українська мова, натомість, уникає пасивних конструкцій. Тому слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам активного стану над пасивними дієсловами.[34] Наприклад:

  • план складається комісієюкомісія складає план
  • закид заперечується вірянамивіряни заперечують закид
  • окремо пишутьсяокремо пишемо
  • дефіс не ставитьсядефіс не ставимо
  • об'єкт виділяється натискомоб'єкт виділяємо натиском, об'єкт виділяють натиском тощо.

Примітки[ред. код]

  1. Микола Сулима. Прийменники // Українська фраза.
  2. Олена Курило. Прийменники // Уваги до сучасної української літературної мови.
  3. а б в г д е Куземська Н. Нове у новому «українському правописі». // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 37–44.
  4. Б. Антоненко-Давидович. Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати // Як ми говоримо.
  5. Про чистоту рідної мови та культуру мовлення
  6. Б. Антоненко-Давидович. Чисельний і численний, багаточисельний // Як ми говоримо.
  7. Коли йдеться про крайню частину чогось.
  8. Коли йдеться про поздовжній вузький край, бік якогось предмета.
  9. Коли йдеться про смужку тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття.
  10. Якщо не йдеться про інструмент.
  11. Займенник "їхній" - цілком літературний // Блог професора Пономарева.
  12. Б. Антоненко-Давидович. Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки // Як ми говоримо.
  13. Б. Антоненко-Давидович. У (в) — до, в — на // Як ми говоримо.
  14. Б. Антоненко-Давидович. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках // Як ми говоримо.
  15. Євгенія Чак. Чи правильно ми говоримо?.
  16. Відповідно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. а б Відповідно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Сулима М. Орудний відмінок // "Українська фраза" – 1926.
  19. Б. Антоненко-Давидович. Називний відмінок у складеному присудку // Як ми говоримо.
  20. а б в г д Б. Антоненко-Давидович. Дієприкметники // Як ми говоримо.
  21. а б в Курило О. Прикметники дієслівного походження на -чий // Уваги до сучасної української літературної мови.
  22. а б в Сулима М. Дієприкметники // "Українська фраза" – 1926.
  23. Морфологія і синтаксис // Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. — Київ: Либідь, 1999. — С. 156.
  24. Дієслово // Синявський О. Норми української літературної мови. — Х.–К., 1931.
  25. Дієприкметник // Український правопис. — К.: Наукова думка, 2012. — 288 с.
  26. Б. Антоненко-Давидович. Про одне внормоване непорозуміння // Як ми говоримо.
  27. Пономарів О. Активні та пасивні дієприкметники // Культура слова: мовностилістичні поради.
  28. Моргунюк В. Творення, вживання та йменування слів, яким властива категорія виду // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2008. — № 620. — С. 20–25.
  29. Кочерга О., Пілецький В. Процесові прикметники в науковій мові // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2010. — № 676. — С. 23–26.
  30. Блукаючий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  31. Зникаючий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  32. Сивіючий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  33. Улянич А. Дослідження мови творів Івана Франка в україністиці // 2008.
  34. а б Ющук І. П.Стан дієслова. Зворотні дієслова. // Українська мова. (підручник)

Див. також[ред. код]

Посилання[ред. код]