Вілла Романа дель Казале

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 37°21′53″ пн. ш. 14°20′05″ сх. д. / 37.36472° пн. ш. 14.33472° сх. д. / 37.36472; 14.33472

Вілла Романа дель Казале
Villa Romana del Casale [1]
Світова спадщина
Casale Bikini modified.jpg
Зображення дівчат, що займаються спортом, умовна назва — «дівчата у бікіні»
37°21′53″ пн. ш. 14°20′05″ сх. д. / 37.36472° пн. ш. 14.33472° сх. д. / 37.36472; 14.33472
Країна Італія Італія
Тип Культурний
Критерії (i), (ii), (iii)
Об'єкт № 832
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1997 (21 сесія)
Вілла Романа дель Казале (Італія)
Вілла Романа дель Казале
Вілла Романа дель Казале на карті Італії

Вілла Романа дель Казале у Вікісховищі?

Вілла Романа дель-Казале (італ. Villa Romana del Casale, сиц. Villa Rumana dû Casali) — давньоримська вілла, побудована у першій чверті IV століття і розташована приблизно за 5 км від міста П'яцца-Армерина на Сицилії загальною площею 8,92 га. Вілла була центральною садибою великого маєтку й є однією з найрозкішніших будівель такого типу. Відома в першу чергу завдяки колекції мозаїк, що прекрасно збереглася. Ця колекція прикрашає майже кожну кімнату і є однією з найбагатших колекцій давньоримського мистецтва, що збереглися на сьогодні[2]. Вілла є одним із 49 об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії[3].

Історія[ред. | ред. код]

План вілли

Вілла побудована (на залишках старої вілли) у першій чверті IV століття[3]. Ймовірно, вона слугувала великою латифундією, що поширювалася на околиці поселення. Дослідники сходяться на тому, що власником вілли був багатий римський сенатор або навіть член імператорської родини. Невідомо, скільки часу вілла зберегла цю роль — припускають, що не більше 150 років. Після ліквідування латифундії від вілли залишилися житлові комплекси, біля неї виросло село. Згодом будівлі були пошкоджені і, можливо, знищені в результаті набігів вандалів і вестготів. Господарські споруди використовувалися, принаймні, за часів арабського панування на Сицилії. Остаточно об'єкт був закинутий у XII столітті, коли він був пошкоджений зсувом ґрунту.

Вілла була повністю забута, хоча деякі рештки будівлі випиналися над землею. Те місце використовувалося для вирощування сільськогосподарських культур. На початку XIX століття знайшли шматки мозаїки та кілька колон. Перші офіційні археологічні розкопки були проведені дещо пізніше в цьому столітті.

Перше професійне археологічне дослідження провів італійський археолог Паоло Орсі в 1929. Згодом на залишках вілли дель Казаро працювали Джузеппе Культрера (італ. Giuseppe Cultrera), Джино Вініціо Джентілі (італ. Gino Vinicio Gentili) та Андреа Карандіні (італ. Andrea Carandini). Основні великі розкопки були проведені у 1950-1960-х[3].

У 1997 вілла внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. R. J. A. Wilson: Piazza Armerina. In: Akiyama, Terakazu (Ed.): The dictionary of Art. Vol. 24: Pandolfini to Pitti. Oxford 1998, ISBN 0195170687.
  3. а б в г Villa Romana del Casale (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Petra C. Baum-vom Felde, Die geometrischen Mosaiken der Villa bei Piazza Armerina, Hamburg 2003, ISBN 3-8300-0940-2
  • Brigit Carnabuci: Sizilien — Kunstreiseführer, DuMont Buchverlag, Köln 1998, ISBN 3-7701-4385-X.
  • Luciano Catullo and Gail Mitchell, 2000. The Ancient Roman Villa of Casale at Piazza Armerina: Past and Present
  • R. J. A. Wilson: Piazza Armerina, Granada Verlag: London 1983, ISBN 0-246-11396-0.
  • A. Carandini — A. Ricci — M. de Vos, Filosofiana, The villa of Piazza Armerina. The image of a Roman aristocrat at the time of Constantine, Palermo: 1982.
  • S. Settis, «Per l'interpretazione di Piazza Armerina», in Mélanges de l'Ecole Française de Rome. Antiquité 87, 1975, 2, pp. 873-994.