Вілла в Боскореале

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 40°45′41″ пн. ш. 14°28′17″ сх. д. / 40.76139° пн. ш. 14.47139° сх. д. / 40.76139; 14.47139

Вілла в Боскореале (англ. Villa Boscoreale) — історична вілла на відстані двох кілометрів від стародавнього міста Помпеї. Відома археологічна пам'ятка римської доби, що уславилась фресками.


Стінописи з архітектурними пейзажами вілли в Боскореале. Музей мистецтва Метрополітен.

Віднайдення[ред.ред. код]

Землі і пагорби в передмістях Помпей використали як мисливські угіддя і для створення фермерських господарств по виробництву вина і оливкової олії. Поряд виникали і вілли володарів, не завжди розкішні. На відстані двох кілометрів від Помпей була розташована вілла в Боскореале (назва сучасна). Залишки вілли знайшли під час досліджень теріторії ще в 1700 році, але розкопки практично не проводили(що сприяло їх подальшому збереженню). Новий етап досліджень розпочалив кінці 19 століття, її розкопали в 18931894 роках. Дослідження припинили і наново засипали грунтом для природної консервації археологічного об'єкту.

Дослідження[ред.ред. код]

Фреска з Боскореале. Королівський музей Маріємонт, Бельгія.

Детальні дослідження розпочали 1900 року, використавши на той час весь арсенал історичних і апаратних методик. Розкопки вели за детальним планом, розробленим археологом Феліче Барнабеї. Вже тоді знайдені — * коштовний давньоримський посуд, що отримав назву «Скарб Боскореале» і придбаний для експонування в музеї Лувр, Париж

  • ансалбль фресок з архітектурними мотивами, придбані для експонування в Музеї мистецтва Метрополітен, США та в Королівський музей Маріємонт, Бельгія.
  • декоративно-ужиткове мистецтво, що збагатило низку європейських музеїв і мимоволі сприяло популяризації вілли в Боскореале в 20 столітті.

Дослідження не припинялися. 1953 року проведена фотофіксація залишків вілли, Максвелл Андерсон 1987 року створив аксонометричний і поземний план споруди. Максвелл Андерсон також вніс в план всі стінописи, давно експоновані в різних світових музеях. В добу комп'ютеризації створена віртуальна модель розкопаної частини вілли.

Декоративно-ужиткове мистецто зі знахідок[ред.ред. код]

Володарі вілли[ред.ред. код]

Довгі дискусії викликало питання про володарів вілли. Ретельно вивчили всі знахідки і написи на бронзових дощечках, що дозволило датувати споруди проміжком 1 століття до н. е. — 79 рік н. е. Володарів було щонайменше чотири. Останнім був Р. Fannius Synistor.

Опис споруд[ред.ред. код]

Вілла в Боскореале, план.

На відміну від побутових фермерських будинків вілла в Боскореале мала як господарські комори і прес для вина, так і лазні, кухні і парадні приміщення в північній частині, прикрашені фресками в Другому стилі з зображенням розкішних архітектурних споруд, натюрмортів тощо. За припущеннями, вілла мала три поверхи, верхній з яких обвалився під час землетрусу і виверження вулкана. Уламки і шар попілу і «законсервували» архітектурну споруду і її скарби. Наукові дослідження вілли дивацьки поєднували обстеження і хижацьке використання знахідок. Все коштовне було знято зі стін, забрано з комор, продане закордон чи вивезене. Сільськогосподарська частина вілли покинута і не розкопана досі. За підрахунками, загальна кількість кімнат вілли досягє більше тридцяти.

Ансамбль фресок берігся надзвичайно повно, незважаючи на руйнації вілли, котра теж постраждала під час виверження вулкана Везувій. Фрески обережно зняли зі стін і з 1903 року придбали для експозиції в Музеї мистецтва Метрополітен, США, частка — в музеї Лувр і в Королівському музеї Маріємонт, Бельгія. Мистецька вартість фресок в Боскореале не менша за вартість фресок Вілли Містерій, незважаючи на переважно архітектурні, а не на сюжетні мотиви.

Археологічні знахідки. Музей Антикваріум в Боскореале[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Hornblower, Simon and Antony Spawforth . Oxford Classical Dictionary. London: Oxford University Press, 1996. 254.
  • «The Villa of P. Fannius Synistor at Boscoreale.» The Metropolitan Museum of Art Bulletin Winter 1987-88: 17-36.

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]