Віллем II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віллем II
Народився6 грудня 1792(1792-12-06)[1][2][…]
Гаага, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[4]
Помер17 березня 1849(1849-03-17)[1][2][…] (56 років)
Тілбург, Північний Брабант, Нідерланди[4]
·пневмонія
ПохованняНова церква
Країна Нідерланди
Місце проживанняПалац академій (Брюсель)d
Діяльністьполітик, суддя, військовослужбовець, колекціонер мистецтва
Галузьполітика[5] і військова справа[5]
Alma materКрайст Черч
Знання мовнідерландська
УчасникНаполеонівські війни
ТитулПринц Оранський і принц Нідерландівd
Посадамонарх Люксембургуd і король Нідерландів[d]
Військове званняфельдмаршал
РідОранська династія
БатькоВіллем I
МатиВільгельміна Прусська
Брати, сестриФредерік, Пауліна[d] і Маріанна
У шлюбі зАнна Павлівна Романова[6]
ДітиВіллем III, Олександерd, Гендрік[d], Ернест Казимирd[7] і Софія Нідерландська
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Золотого руна Waterloo Medal лицар Великого Хреста ордена Лазні Knight Grand Cross of the Military Order of William Hasselt Cross 1830-1831

Віллем II (Вільгельм; нід. Willem II, нім. Wilhelm II., фр. Guillaume II, Віллем Фредерік Георг Лодевейк, 6 грудня 1792, Гаага, Королівство Нідерланди — 7 березня/17 березня 1849, Ньівекерк, Королівство Нідерланди) — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький (7 жовтня 184017 березня 1849), герцог Лімбурзький, старший син і спадкоємець короля Віллема I.

Освіта, наполеонівські війни

[ред. | ред. код]

Виховувався у Берлінській військовій академії, завершив освіту в Оксфордському університеті і в 1811 вступив підполковником на іспанську службу. Як нідерландський принц-спадкоємець командував у 1815, під час Ста днів, нідерландськими військами. Віллем показав свою мужність та військові здібності особливо при Катр-Бра і у битві під Ватерлоо, в якій був поранений у плече. Нагороджений 3 липня 1815 орденом св. Георгія 2-го ст. № 75 «За участь у битві при Ватерло».

У Петербурзі в 1816 поєднувався шлюбом із сестрою імператора Олександра I, великою княжною Анною Павлівною (1795—1865). До приїзду принца юний Пушкін написав на замовлення вірші «Принцу Оранському».

Участь у бельгійських подіях

[ред. | ред. код]

Коли у 1830 спалахнула революція у Бельгії, принц Оранський негайно вирушив до Антверпена та звідти 1 вересня — у Брюссель, де своєю появою справив сприятливе враження. Попри це, принц опинився у такому скрутному становищі, що перевищив свої повноваження і 16 жовтня визнав свободу Бельгії. Король скасував повноваження принца, який поїхав до Англії. Наступного року він знову прийняв командування над нідерландськими військами та вів війну з успіхом, поки не був змушений відступити перед збройним втручанням Франції.

31 серпня 1831 отримав звання фельдмаршала Нідерландів та посаду головнокомандувача нідерландськими сухопутними військами.

Правління

[ред. | ред. код]
Віллем II — король Нідерландів та великий князь Люксембурзький. Портретна гравюра XIX століття

Прийнявши трон після зречення батька у 1840, Віллем став королем-великим князем та намагався поліпшити скрутне фінансове становище країни, але вагався дарувати політичні реформи, вимога яких ставала все голоснішою. Європейський революційний рух 1848 року зломив його опір. Він погодився на повну зміну конституції, фінансової та податкової систем, але не дожив до закінчення цих реформ та помер 17 березня 1849. Його наступником став син Віллем III.

Віллем II помер у своєму улюбленому місті Тілбурзі, де довго перебував зі своїм двором; його іменем названо міський футбольний клуб «Віллем II».

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залеський К.А. Наполеонівські війни 1799-1815. Біографічний енциклопедичний словник, Москва, 2003
  • Alberts, A., Koning Willem II, Den Haag: Kruseman, 1964
  • Hallema, Anne, Koning Willem II: een biografie ter gelegenheid van de herdenking van 's konings overlijden op 17 maart 1849, Assen: Born, 1949

Посилання

[ред. | ред. код]