Перейти до вмісту

Віллем II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віллем II
нід. Willem II Редагувати інформацію у Вікіданих
Портрет Вільгельма II Оранського, короля Нідерландів. Ніколас Пінеман, Ермітаж, 1849
Народився6 грудня 1792(1792-12-06)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаага, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 березня 1849(1849-03-17)[1][2][…] (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тілбург, Північний Брабант, Нідерланди[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·пневмонія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНова церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПалац академій (Брюсель)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, суддя, військовослужбовець, колекціонер мистецтва, painting collector Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьполітика[5] і військова справа[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКрайст Черч Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнідерландська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникНаполеонівські війни Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулПринц Оранський і принц Нідерландівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадамонарх Люксембургуd і король Нідерландів[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняфельдмаршал Редагувати інформацію у Вікіданих
РідОранська династія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоВіллем I Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиВільгельміна Прусська Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриФредерік, Пауліна[d] і Маріанна Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАнна Павлівна Романова[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВіллем III, Олександерd, Гендрік[d], Ернест Казимирd[7] і Софія Нідерландська Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Золотого руна лицар Великого Хреста ордена Лазні Waterloo Medal Knight Grand Cross of the Military Order of William Hasselt Cross 1830-1831

Віллем II (Вільгельм; нід. Willem II, нім. Wilhelm II., фр. Guillaume II, Віллем Фредерік Георг Лодевейк, 6 грудня 1792, Гаага, Королівство Нідерланди — 7 березня/17 березня 1849, Ньівекерк, Королівство Нідерланди) — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький (7 жовтня 1840 — 17 березня 1849), герцог Лімбурзький, старший син і спадкоємець короля Віллема I.

Освіта, наполеонівські війни

[ред. | ред. код]

Виховувався у Берлінській військовій академії, завершив освіту в Оксфордському університеті і в 1811 вступив підполковником на іспанську службу. Як нідерландський принц-спадкоємець командував у 1815, під час Ста днів, нідерландськими військами. Віллем показав свою мужність та військові здібності особливо при Катр-Бра і у битві під Ватерлоо, в якій був поранений у плече. Нагороджений 3 липня 1815 орденом св. Георгія 2-го ст. № 75 «За участь у битві при Ватерло».

У Петербурзі в 1816 поєднувався шлюбом із сестрою імператора Олександра I, великою княжною Анною Павлівною (1795—1865). До приїзду принца юний Пушкін написав на замовлення вірші «Принцу Оранському».

Участь у бельгійських подіях

[ред. | ред. код]

Коли у 1830 спалахнула революція у Бельгії, принц Оранський негайно вирушив до Антверпена та звідти 1 вересня — у Брюссель, де своєю появою справив сприятливе враження. Попри це, принц опинився у такому скрутному становищі, що перевищив свої повноваження і 16 жовтня визнав свободу Бельгії. Король скасував повноваження принца, який поїхав до Англії. Наступного року він знову прийняв командування над нідерландськими військами та вів війну з успіхом, поки не був змушений відступити перед збройним втручанням Франції.

31 серпня 1831 отримав звання фельдмаршала Нідерландів та посаду головнокомандувача нідерландськими сухопутними військами.

Правління

[ред. | ред. код]

Прийнявши трон після зречення батька у 1840, Віллем став королем-великим князем та намагався поліпшити скрутне фінансове становище країни, але вагався дарувати політичні реформи, вимога яких ставала все голоснішою. Європейський революційний рух 1848 року зломив його опір. Він погодився на повну зміну конституції, фінансової та податкової систем, але не дожив до закінчення цих реформ та помер 17 березня 1849. Його наступником став син Віллем III.

Віллем II помер у своєму улюбленому місті Тілбурзі, де довго перебував зі своїм двором; його іменем названо міський футбольний клуб «Віллем II».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Вільгельм II мав низку стосунків як з чоловіками, так і з жінками, що призвело до шантажу.[8][9][10][11] Про гомосексуальні стосунки, які Вільгельм II мав як кронпринц і як король, повідомляв тогочасний нідерландський журналіст Ейллерт Мітер (nl).[12] Король оточив себе слугами-чоловіками, яких він не міг звільнити через, як писав Мітер, «мерзенні мотиви» їхнього найму.[13] Одним з його найближчих друзів був валлонський аристократ Альберік дю Шастель. Вільгельма II вперше шантажували за його інтимні стосунки з чоловіками у 1818 році. Після того, як нідерландська таємна поліція затримала шантажистів, їх заслали до нідерландських заморських колоній.[14]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Willem Frederik George Lodewijk van Oranje-Nassau — 2009.
  2. а б в RKDartists
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #100718337 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. С. Тр. Анна Павловна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 188–189.
  7. Lundy D. R. The Peerage
  8. Intense Male Friendships Made King Willem II Liable to Blackmail. gay-news.com. Процитовано 1 вересня 2017.
  9. Jeroen van, Zanten (2013). Koning Willem II: 1792–1849. Т. dl. 2. Amsterdam: Gay News. ISBN 978-9461051851. OCLC 864666575.
  10. Willem II: intelligent, chantabel en in de knel. NRC (нід.). Процитовано 1 вересня 2017.
  11. Boeken: Jeroen van Zanten, Koning Willem II (1792–1849). Historisch Nieuwsblad (нід.). Процитовано 1 вересня 2017.
  12. Meeter, E. (1857). Holland: its institutions, its press, kings and prisons (англ.).
  13. Meeter, E. (1857). Holland: its institutions, its press, kings and prisons (англ.). с. 320.
  14. Jeroen van Zanten, Koning Willem II: 1792—1849, p. 274.

Література

[ред. | ред. код]
  • Залеський К. А. Наполеонівські війни 1799—1815. Біографічний енциклопедичний словник, Москва, 2003
  • Alberts, A., Koning Willem II, Den Haag: Kruseman, 1964
  • Hallema, Anne, Koning Willem II: een biografie ter gelegenheid van de herdenking van 's konings overlijden op 17 maart 1849, Assen: Born, 1949

Посилання

[ред. | ред. код]