Вілле Нійністьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілле Нійністьо
Ville Matti Niinistö
Вілле Нійністьо
Вілле Нійністьо
Депутат Європейського парламенту
Нині на посаді
На посаді з 2 липня 2019
Депутат Едускунти
21 березня 2007 — 16 квітня 1919
Міністр охорони навколишнього середовища
22 червня 2011 — 26 вересня 2014
Попередник Паула Лехтомякі
Наступник Санні Гран-Лаасонен
Голова патрії «Зелений союз»
11 червня 2011 — 17 червня 2017
Попередник Анні Сіннемякі
Наступник Тоуко Аалто
Народився 30 липня 1976(1976-07-30) (47 років)
Турку, Фінляндія
Відомий як політик
Країна Фінляндія
Alma mater Університет Турку
Політична партія Зелений союз
Батько Карі Нійністьо
У шлюбі з Марія Веттерстранд (з 2004)
Релігія лютеранство
Нагороди
Commander of the Order of the Lion of Finland
villeniinisto.fi

Вілле Нійністьо (фін. Ville Matti Niinistö Ville Matti Niinistö; нар. 30 липня 1976, Турку, Фінляндія) — фінський політик від партії «Зелений союз». Депутат Європейського парламенту з 2 липня 2019. У минулому — депутат фінського парламенту (едускунти) (з 21 березня 2007 по 16 квітня 2019), голова партії «Зелений союз» (з 2011 по червень 2017), міністр охорони навколишнього середовища (20112014) в кабінеті Катайнена і кабінеті Стубба. Племінник президента Фінляндії Саулі Нійністьо.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 липня 1976 в Турку (Фінляндія).

11 червня 2011 на з'їзді партії «Зелений союз» в Куопіо Нійністьо був обраний її новим очільником замість Анни Сіннем'які. За словами Сіннем'які, такий результат голосування частково зумовлений поразкою партії на останніх парламентських виборах[1].

22 червня 2011 призначений міністром охорони навколишнього середовища в кабінеті уряду Катайнена.

На партійних з'їздах 2012 і 2013 переобраний головою партії[2].

У виборах голови партії у 2017 не брав участі.

17 червня 2017 на посаді голови його змінив Тоуко Аалто, 33-річний депутат парламенту (едускунти) з Ювяскюля[3].

На виборах до Європейського парламенту у Фінляндії 26 травня 2019 року обраний депутатом.

Родина[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ниинистё стал председателем Зеленых // Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Novosti po-russki. — 11 июня 2011.п
  2. Зеленые избрали Вилле Ниинистё на второй срок // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 25 травня 2013. }}
  3. Новым председателем Зеленых стал Тоуко Аалто. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 17 червня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  4. Министр окружающей среды Ниинистё должен выплатить государству 4800 евро за использование автомобиля супруги // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 27 серпня 2013. }}