Вілмош Другет
| Вілмош Другет | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1334 — 1342 | ||
| Попередник: | Янош Другет | |
| Наступник: | Міклош Зимбокі | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 1342 | |
| Рід: | Другети | |
| Батько: | Янош Другет | |
| Шлюб: | Марія Фоллія | |
| Діти: | 3 сина | |
Вілмош Другет (угор. Drugeth Vilmos, д/н — 1342) — державний і військовий діяч Угорського королівства.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з франкського знатного роду з Неаполітанського королівства. Старший син Яноша Другета, палатина Угорщини.Службу розпочав при батькові.
У 1327 році після смерті стрийка Філіппа отримав право на частку його майна. Втім лише у 1328 року це було закріплено відповідними грамотами. 1330 року брав участь у поході під керівництвом батька на допомогу Польщі проти Тевтонського ордену. Того ж року призначається ішпаном комітатів Спиш і Уйвар.
1333 році стає також ішпаном комітатів Земплин, Унг, Шариш, Торна, Гемер, Гевеш і Боршод. В тому ж році після смерті батька успадкував значні володіння. 1334 року супроводжував короля Карла Роберта до Неаполя. По поверненню того ж року призначено палатином королівства.
Продовжив підготовку з'їзду королів, розпочату батьком. Вона відбулася 1335 року у Вишеграді. Того ж року отримав 10 сіл, що належали померлому Домокошу Надошді, а невдовзі разом з братами став власником 15 сіл в 30 000 холдів.
1337 року брав участь у поході проти імператора Священної Римської імперії Людвіга IV. Діяв в Сілезії на користь польського короля Казимира III, проте без значного успіху. Підготував Другий з'їзд монархів у Вишеграді, що відбувся 1339 року. У 1340 року спробував піти з посади, проте не отримав згоди короля.
21 липня 1342 року був учасником коронації Лайоша I. У вересні того ж року Вілмош Другет помер. Його володіння поділили брати Міклош і Янош.
Володіння[ред. | ред. код]
Мав значні статки, серед яких були замки Соланц і Гйонц в комітаті Абауй, Регейц, Токай, Поріч і Барко в комітаті Земплин, Єсенев в комітаті Унґ, Палоча в комітаті Шарош, Соколя, Подолін, Лубло та Дунаєць в комітаті Спиш, Требич в Моравії. Також мав численні маєтності в Неаполітанському королівстві.
Джерела[ред. | ред. код]
- Zsoldos Attila. A Drugethek és a «hét vármegye» // «KöztesEurópa» vonzásában. Ünnepi tanulmányok Font Márta tiszteletére. Szerk: Bagi Dániel. — Fedeles Tamás. — Kiss Gergely. Pécs, 2012. — 577—585
- Рід Другетів та їх діяльність у добу Анжу