Вільгельм Австрійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Франц Карл Австрійський
нім. Wilhelm Franz Karl Erzherzog von Österreich
Wilhelm Franz Karl Austria 1827 1894 photo1880.jpg
Ім'я при народженні нім. Wilhelm Franz Karl von Österreich
Народився 21 квітня 1827(1827-04-21)
Відень, Австрійська імперія
Помер 29 липня 1894(1894-07-29) (67 років)
Weikersdorf am Steinfelded, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
·падіння з коняd
Поховання Церква Капуцинів (Відень)
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність австрієць
Місце проживання Deutschmeister-Palaisd
Villa Eugen, Badend
Діяльність військовослужбовець, політик
Alma mater Віденський університет
Титул Ерцгерцог
Посада Великий магістр Тевтонського ордена (18631894)
Військове звання фельдмаршал Збройних сил Австро-Угорщини
Конфесія римо-католик
Рід Габсбурги-Лотаринзькі
Батько Карл Тешенський
Мати Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
Брати, сестри Марія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Archduke Karl Ferdinand of Austriad, Archduke Friedrich of Austriad і Альбрехт Австрійський
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Чорного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Герб

герб Габсбургів-Лотаринзьких

Вільгельм Франц Карл Австрійський (нім. Wilhelm Franz Karl von Österreich;21 квітня 1827, Відень29 липня 1894, Баден) ― воєначальник, фельдмаршал Збройних сил Австро-Угорщини, ерцгерцог Австрійський, 57-й великий магістр Тевтонського ордена (18631894).

Біографія[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Вільгельм, літографія Йозефа Кригубера, 1837 рік

Представник роду Габсбургів. Четвертий син Карла, герцога Тешенського і Генрієтти Александріни Нассау-Вайльбурзької, внук імператора Священної Римської імперії Леопольда ІІ і Марії Луїзи Іспанської.[1]

Вивчав політичні науки у Віденському університеті, був студентом Йозефа фон Кудлера.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

З ранніх років готував себе до військової служби. Особливо його цікавила артилерія.

В 1842 р. вступив на службу. У цьому ж році, 1 серпня, став командувачем 12 піхотного полку, який з тих пір носив його ім'я.

В 1846 р. йому був присвоєний чин полковника піхоти. В наступному році — генерал-майора. В 1860 році став командуючим польової артилерії Ломбардо-Венеційського королівства, в 1862 — командувачем Майнцською групою військ.

Учасник багатьох битв, в тому числі при Сольферино в 1859 та в битві під Садові в 1866 командував артилерією та був поранений.

В 1862 р. призначений губернатором фортеці в Майнці.

4 січня 1867 р. імператор підвищив Вільгельма до фельдмаршала Збройних сил Австро-Угорщини.

У 18671894 рр. був генеральним інспектором артилерії.

До своєї смерті був керівником наступних підрозділів:

  • 12-й імператорсько-королівський піхотний полк (з 1842 р.);
  • 3-й імператорсько-королівський польовий гаубичний полк (з 1854 р.);
  • 4-й імператорсько-королівський піхотний полк1863 р.);
  • 1-й східно-прусський польовий артилерійський полк;
  • 5-а російська кінна артилерійська батарея;

Членство в Тевтонському ордені[ред. | ред. код]

В жовтні 1845 року Вільгельм Австрійський був прийнятий до Тевтонського ордена. У 1846 р. вибраний помічником великого магістра в ордені. З 1863 року після смерті ерцгерцога Максиміліана Австрійського очолив орден. Будучи магістром, сприяв організації Тевтонських польових госпіталів в австрійській армії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вільгельм був власником одного з перших палаців, побудованих на нещодавно збудованому Рінгштрассе у Відні. Теофіл ваг Гансен будував палац за дорученням ерцгерцога в 18641868 навпроти міського парку. У 1870 році Вільгельм продав палац Тевтонському ордену, але продовжував жити в ньому адже був Великим магістром ордену.

Захоплювався колекціонуванням, під час військової служби зібрав велику колекцію нагород Габсбурзької монархії. Був одним із ініцаторів створення Віденського військово-історичного музею. Зібрав багато експонатів для наповнення музею.

В особистому житті ерцгерцог Австрійський, незважаючи на обітниці, дані при вступі в орден, в числі іншого, безшлюбності, був заможним, брав участь в світському житті. Багато і вдало грав на біржі, що приносило йому істотний дохід. Жив за рахунок успішної діяльності на фондовому ринку і від продажу цінних паперів. Любив бали і верхову їзду. Його численні зв'язки з жінками були причиною багатьох чуток.

Внаслідок роману з актрисою Марією Лутц в 1860 р. в них народився син Карл Борромеус Ротт.

Смерть[ред. | ред. код]

29 липня 1894 р. під час однієї з верхових поїздок ерцгерцог вирішив привчити коня до шуму нового паровоза. Їзда уздовж залізничної лінії закінчилася тим, що переляканий кінь скинув наїзника. В результаті падіння Вільгельм Австрійський отримав важкі поранення і в той же день помер[2].

Похований у Відні в Церкві Капуцинів, в родовій усипальниці Габсбургів.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Після смерті Вільгельма його ім'ям був названий 3-й полк фортечної артилерії у Граці.

Йоганн Штраус в 1854 році присвятив ерцгерцогу марш на честь одужання.

На честь Вільгельма Австрійського, від імені його племінника і спадкоємця Євгена Австрійського (якому тоді було менше року) в Вайкерсдорфі (Баден) встановлена ​​пам'ятна колона.

У 1896 році в Леопольдштадті, біля Пратера, була побудована артилерійська казарма, названа ім'ям ерцгерцога Вільгельма. Проте, до 2005 року останню будівлю казарм було знесено, а місце забудовано житловими будинками.

Оглядова вежа, побудована на вершині гори Аннінгер в 1887 році названа Вільгельмсварте, в честь ерцгерцога.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 2021-04-19. 
  2. Archiv. www.burgen-austria.com. Процитовано 2021-04-19. 
  3. Андреевские кавалеры. Наброски к книге. Журнал старого ворчуна (ru-RU). 2010-05-19. Процитовано 2021-04-19.