Вільгельм Доммес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Доммес
Народився 16 квітня 1907(1907-04-16)[1][2]
Косьцежина, Косьцерський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща[1]
Помер 23 січня 1990(1990-01-23)[1] (82 роки)
Ганновер, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Alma mater Військово-морська академія Мюрвікаd (28 березня 1934)[1]
Знання мов німецька[3]
Заклад merchant marined
Учасник Друга світова війна[1][4][2]
Військове звання Фрегаттен-капітан[1][2]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Фронтова планка підводника в бронзі
Фронтова планка підводника в бронзі
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Вільгельм Доммес (нім. Wilhelm Dommes; 16 квітня 1907 — 23 січня 1990, Ганновер) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Служив в торговельному флоті. В січні 1933 року вступив в рейхсмаріне. Служив на легкому крейсері «Нюрнберг» і лінійному кораблі «Шарнхорст». У квітні 1940 року переведений в підводний флот. 5 квітня 1941 року призначений командиром підводного човна U-431, на якому здійснив 10 бойових походів (провівши в морі в цілому 257 днів), досяг особливих успіхів під час рейдів в Середземному морі. 6 січня 1943 року здав командування і 22 лютого отримав U-178, дислокований в Бордо. На цьому човні Доммес здійснив 1 тривалий похід (153 дні) на Далекий Схід. Всього за час бойових дій потопив 11 кораблів загальною водотоннажністю 46 964 брт і пошкодив 2 кораблі водотоннажністю 4010 брт.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж, брт Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
2 жовтня 1941 Hatasu Торговий пароплав 3,198 Баласт 47 40 Британська імперія ON-19
13 грудня 1941 Myriel (пошкоджений) Паровий танкер 3,560 Вода 36 0
29 січня 1942 HMS Sotra Мінний тральщик 313 22 22 TA-21
20 травня 1942 Eocene Паровий танкер 4 216 1980 тонн бензину та 3700 тонн води 43 0 AT-46
15 червня 1942 HMS LCT-119 (пошкоджений) Десантне судно 450 ? ?
10 листопада 1942 HMS Martin (G44) Есмінець 1,920 224 161 Torch
13 листопада 1942 «Ісаак Свірз» 1 628 194 108 Нідерланди
1 червня 1943 Salabangka Торговий пароплав 6 586 Державний вантаж 85 10 CD-20
4 липня 1943 Breiviken 2 669 3812 тонн вугілля 36 3 Норвегія DN-50
Michael Livanos 4,774 Баласт 41 2 Королівство Греція
11 липня 1943 Mary Livanos 4,771 7224 тонни бункерного вугілля 36 8
14 липня 1943 Robert Bacon 7,197 Баласт 71 5 США
17 липня 1943 City of Canton 6,692 2000 тонн генеральних вантажів та 4500 тонн вугілля 93 7 Британська імперія

Після повернення 25 листопада 1943 року здав командування підводним човном і був призначений командиром військово-морської бази Пенанг. З січня 1945 року — командувач в Сінгапурі і начальник військово-морської бази Монсан.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Wilhelm_Dommes
  2. ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 52. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  3. ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 52f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  4. ↑ (unspecified title) — С. 52f.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільгельм_Доммес&oldid=42159389