Вільгельм Зюссманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Зюссманн
Wilhelm Süssmann
Народження 16 вересня 1891(1891-09-16)
Німецька імперія Узедом, Померанія
Смерть 20 травня 1941(1941-05-20) (49 років)
Королівство Греція Егіна, Саронічні острови
Приналежність Імперська армія Німеччини Рейхсхеер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Cross-Pattee-Heraldry.svg Люфтштрейткрафте
Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ військова авіація
Роки служби 19091941
Звання Luftwaffe epaulette Generalleutnant.svg Генерал-лейтенант Люфтваффе
Командування KG 254, KG 155, KG 55, 7-ма повітряна дивізія
Війни / битви
Інше офіцер поліції
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Вільгельм Зюссманн (нім. Wilhelm Süssmann; нар. 16 вересня 1891, Узедом, Померанія — пом. 20 травня 1941, Егіна, Саронічні острови) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Люфтваффе в роки Другої світової війни 19391945.

Біографія[ред. | ред. код]

Військова кар'єра



Вільгельм Зюссманн почав свою військову кар'єру 27 жовтня 1909, поступивши фанен-юнкером до 22-го піхотного полку. З 1 січня 1914 по 26 листопада 1914 року він був ад'ютантом 2-го батальйону 22-го піхотного полку.

З початком Першої світової війни на фронті, 27 листопада 1914 поступив на курси повітряних спостерігачів, де навчався до 21 червня 1915 року. Проходив службу в різнорідних авіаційних підрозділах Люфтштрейткрафте, що билися на Західному фронті. У лютому-травні 1918 — командир 205-го авіаційного ескадрону, надалі служив в штабі 49-ї резервної дивізії імперської армії. Перший час після закінчення війни проходив службу командиром піхотної роти 22-го піхотного полку, з квітня до травня 1919 — командир батальйону.

31 грудня 1919 виведений у запас, влаштувався до поліції. З 1920 до 1935 року на різних посадах у поліції Веймарської республіки; остання посада — начальник штабу інспекційного центру поліції в Магдебурзі.

1 серпня 1935 повернувся на військову службу до Вермахту, став начальником школи повітряних спостерігачів Люфтваффе в Брауншвейзі. Потім перевівся до Генерального штабу військово-повітряних сил Третього Рейху. З 12 березня 1936 до 31 березня 1938 — начальник штабу 1-го Повітряного Командування Люфтваффе. З 1 квітня до 31 жовтня 1938 командир 254-ї, потім — 155-ї бомбардувальних ескадр.

З 1 травня 1939 командир 55-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе. 1 жовтня 1940 очолив 7-му повітряну дивізію повітряно-десантних військ Третього Рейху, на чолі якої взяв участь в операції «Меркурій». Загинув у перший же день повітряно-десантної операції, коли планер DFS 230, на борту якого перебував командир дивізії з офіцерами свого штабу, випадково відірвався від транспортного літака, втратив управління та впав на грецькому острові Егіна серед Саронічних островів.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир 254-ї бомбардувальної ескадри
1 квітня 1937 — 30 жовтня 1938
Наступник:
оберст
Вальтер Лакнер
Попередник:
оберст-лейтенант
Отто Десслох
командир 155-ї бомбардувальної ескадри
1 листопада 1938 — 1 травня 1939
Наступник:
переформована на
KG 55
Попередник:
сформована з KG 155
командир 55-ї бомбардувальної ескадри
1 травня 1939 — 8 березня 1940
Наступник:
оберст
Алоїс Штойкль
Попередник:
генерал-майор
Ріхард Путциер
Kommandeur einer Fliegerdivision.svg
командир 7-ї повітряної дивізії

21 січня — 20 травня 1941
Наступник:
оберст
Альфред Штурм