Вільгельм Канаріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Франц Канаріс
Wilhelm Franz Canaris
Bundesarchiv Bild 146-1979-013-43, Wilhelm Canaris.jpg
Народження 1 січня 1887(1887-01-01)
Австро-Угорщина Відень, Австро-Угорщина
Смерть 9 квітня 1945(1945-04-09) (58 років)
Третій Рейх Флоссенбюрґ, Німеччина
повішення
Рід військ Вермахт Крігсмаріне
Освіта Q1499438? і Військово-морська академія Мюрвіка[d]
Роки служби 19051944
Звання Kriegsmarine epaulette Admiral.svg Адмірал
Командування Абвер, SMS Schlesien[d], SM U-34[d] і Свіноуйсьце
Війни / битви Перша світова війна
Друга Світова війна
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Корони (Пруссія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Орден Хреста Свободи (Фінляндія) Хрест ордена Хреста Свободи 1-го класу (Фінляндія)
U-Boots-Kriegsabzeichen 1918.jpg
Вільгельм Канаріс у Вікісховищі?
Канаріс під час зустрічи. 12 вересня 1943

Вільге́льм Франц Кана́ріс (нім. Wilhelm Franz Canaris) (1 січня 1887 — 9 квітня 1945)  — німецький військовий та державний діяч, адмірал (1940), начальник Абверу Третього Рейху (1935—1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Передвоєнний час[ред. | ред. код]

Народився в місті Аплербек. Батько Вільгельма був плавником та керівником одного з рурських чавуноливарних заводів. З часом сім'я Канаріса переїхала в Дуйсбург. 1904 року помер батько Канаріса. До того часу Вільгельм визначився з вибором професії — вирішив стати офіцером військово-морського флоту.

1905 року 18-річний випускник гімназії легко вступив до кадетської школи імперського флоту. Пізніше однокашник Віллі згадав, що в спілкуванні з ними він завжди був холодний як лід. А ще — дуже скритний, але при цьому вмів розговорити співрозмовника.

1907 року гардемарин отримав призначення на крейсер «Бремен», що діяв у берегів Південної Америки. Через рік його справили в офіцери та призначили ад'ютантом командира. В цей час молодий офіцер був удостоєний болівійського ордену.

1911-го Канаріса перевели на крейсер «Дрезден», котрий зрейдував біля Балкан, де в той час спалахнула війна між сербами, турками та греками. В тих водах Вільгельма справили в обер-лейтенанти, а незабаром його крейсер знову відплив до берегів Південної Америки.

З початку Першої світової війни крейсер «Дрезден» повернувся до берегів Німеччині. Та в складі ескадри адмірала Шпеє узяв участь в битві при Коронелі, де німці втопили англійську ескадру.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Довоєнний період[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Вильфред фон Офен. Вильгельм Канарис. Адмирал и его доля ответственности за ход войны. — Изд. «Дойче Ферлагсгезельшафт», 2002.
  • И. Колвин. Двойная игра // Секретные миссии: сборник / ред. Соминский Е. М.. — М.: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1964. — С. 9—210. — 680 с. — 100 000 экз.