Вільге́льм Франц Кана́ріс (нім.Wilhelm Franz Canaris) (1 січня1887 — 9 квітня1945) — німецький військовий та державний діяч, адмірал (1940), начальник абверу (служби військової розвідки і контррозвідки) Третього рейху (1935–1944).
Народився в місті Аплербек. Батько Вільгельма був плавником та керівником одного з рурських чавуноливарних заводів. З часом сім'я Канаріса переїхала в Дуйсбург. 1904 року помер батько Канаріса. До того часу Вільгельм визначився з вибором професії. Він вирішив стати офіцером військово-морського флоту.
1905 року 18-річний випускник гімназії легко вступив до кадетської школи імперського флоту. Пізніше однокашник Віллі згадав, що в спілкуванні з ними він завжди був холодний як лід. А ще — дуже скритний, але при цьому вмів розговорити співрозмовника.
1907 року юний гардемарин отримав призначення на крейсер "Бремен", що діяв у берегів Південної Америки. Через рік його справили в офіцери та призначили ад'ютантом командира. В цей час молодий офіцер був удостоєний болівійського ордену.
1911-го Канаріса перевели на крейсер "Дрезден", котрий зрейдував біля Балкан, де в той час спалахнула війна між сербами, турками та греками. В тих водах Вільгельма справили в обер-лейтенанти, а незабаром його крейсер знову відплив до берегів Південної Америки.
З початку Першої світової війни крейсер "Дрезден" повернувся до берегів Німеччині. Та в в складі ескадри адмірала Шпее узяв участь в битві при Коронеле, де німці втопили англійську ескадру.
.svg){kind=small}
Відень, Австро-Угорщина.svg){kind=small}
Флоссенбюрґ, Німеччина
Німецька імперія.svg){kind=small}
Веймарська республіка.svg){kind=small}
Крігсмаріне
Адмірал
Вільгельм Франц Канаріс на Вікісховищі
