Перейти до вмісту

Вільгельм Людвіг Йогансен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільгельм Людвіг Йогансен
дан. Wilhelm Ludvig Johannsen
Народився3 лютого 1857(1857-02-03)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Копенгаген, Данія[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 листопада 1927(1927-11-11)[3][1][…] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Копенгаген, Данія[3][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Вестре Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняДанія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКоролівство Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгенетик, ботанік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКопенгагенський університет
Галузьгенетика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКопенгагенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаректор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоШведська королівська академія наук
Королівське фізіографічне товариство в Лунді[6]
Російська академія наук
Данська королівська академія наук[6]
Норвезька академія наук[6]
Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestryd[6]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:автор термінів ген, генотип, фенотип
БатькоOtto Julius Georg Johannsend Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHelene Johannsend
Fritz Johannsend
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Вільгельм Людвіг Йогансен (дан. Wilhelm Ludvig Johannsen; 1857(1857) — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член шведської Академії наук.

Навчався на фармацевта, проте особливо цікавився фізіологією рослин.

У 1881 році почав працювати у хімічній лабораторії Карлсберга[7]. У 1887 році став викладачем фізіології рослин у сільськогосподарському університеті. Продовжив навчання і у 1892 році став доцентом, а в 1903 році — професором.

Дослідами над ячменем і квасолею доводив неефективність відбору у рослин, що самозапилюються, створив на цій основі закон «Про чисті лінії» і спростовував закони Ф. Гальтона (1889, 1897) про часткове успадкування набутих ознак. У 1903 році в роботі «Про успадкування в популяціях і чистих лініях» ввів термін «популяція». У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип»[8].

Був номінований на Нобелівську премію в 1920 і 1923 роках[9]

Твори у російському перекладі

[ред. | ред. код]
  • О наследовании в популяциях и чистых линиях. — М.-Л., 1935;
  • Элементы точного учения об изменчивости и наследственности…- Л., 1933.

Література

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Encyclopædia Britannica
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. 1 2 3 Иогансен Вильгельм Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
  5. 1 2 Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. 1 2 3 4 Kraks Blå Bog, 1910-udgaven — 1 — 1910.
  7. ↑ Wilhelm Ludvig Johannsen. Kendtes Gravsted (данська) . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 3.02.2022.
  8. ↑ З БСЭ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Иогансен Вільгельм Людвіг.]
  9. ↑ Wilhelm Johannsen. The Nobel Prize (англ.) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 3.02.2022.