Вільгельм Монке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Монке
Wilhelm Mohnke
SS Wilhelm Mohnke.jpg
Народження 15 березня 1911(1911-03-15)
Німецька імперія Гамбург
Смерть 6 серпня 2001(2001-08-06) (90 років)
Німеччина Гамбург, Шлезвіг-Гольштейн
Приналежність Waffen-SS Ваффен-СС
Рід військ Ваффен-СС
Роки служби 19311945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання SS-Brigadeführer Collar Rank.svg Бригадефюрер СС,
SS Brigadeführer.jpg генерал-майор військ СС
Командування 1. SS-Panzer-Division Leibstandarte-SS Adolf Hitler.svg 1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»
12SSHJinsig.svg 12-та танкова дивізія СС «Гітлерюгенд»
Війни / битви Друга світова війна:
Інше SSMonke aftohraf.jpg
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Лицарський хрест Залізного хреста
За поранення (нагрудний знак)
|
За поранення (нагрудний знак)
|
Золотий німецький хрест

Вільгельм Монке (нім. Wilhelm Mohnke; 15 березня 1911, Любек — 6 серпня 2001 Гамбург, Шлезвіг-Гольштейн) — командир з'єднань військ СС, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (30 січня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (11 липня 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї столяра-червонодеревника Вільгельма Монке. В 19261929 навчався в торговельній школі. Після смерті батька працював у скляній і порцеляновій промисловості, став менеджером.

1 вересня 1931 вступив в НСДАП (партійний квиток № 649 684), в листопаді 1933 року - в СС (службове посвічення № 15 541).Після вступу в СС полягав у 4-му штандарті (Любек), з січня 1932 — у 22-му штандарті (Шверін). З 17 березня 1933 служив у щойно створеної штабсвахе (штабний сторожі) СС «Берлін» — особистої охорони Адольфа Гітлера — складалася з 117 чоловік під командуванням Йозефа (Зеппа) Дітріха. Потім проходив службу в сформованому на її основі у вересні 1933 «Лейбштандарте СС Адольф Гітлер». Командував в ньому 5-й ротою, в цій якості брав участь у аншлюссе Австрії, захоплення Чехословаччини.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Командував своєю ротою під час бойових дій в Польщі на початку Другої світової війни. З 28 березня 1940 — командир 2-го батальйону дивізії «Лейбштандарті СС Адольф Гітлер», брав участь у боях в Бельгії і Нідерландах. Після війни звинувачувався в тому, що 28 травня 1940 організував знищення групи полонених англійців у Вормхуда (загинули від 65 до 80 полонених, яких загнали в сарай і закидали гранатами). У 1988 член британської палати громад Джефф Рукер наполіг на відновленні розслідування цього злочину, але німецький прокурор визнав, що доказів винності Монке недостатньо.

Навесні 1941 Монке брав участь у кампанії на Балканах, 5 квітня 1941 був важко поранений в Югославії (йому хотіли ампутувати ногу), займався підготовкою новобранців, повернувся в 1942, з 16 березня того ж року був призначений командиром батальйону в «Лейбштандарті». З 21 червня 1943 по 19 серпня 1944 — командир 26-го моторизованого полку знову сформованої дивізії СС «Гітлерюгенд», з червня 1944 брав участь у боях у Франції проти висадилися в Нормандії американських, британських і союзних їм військ на чолі бойової групи, названої його ім'ям. 11 липня 1944 р. за відміну був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. Звинувачували в розстрілі канадських військовополонених, але справа так і не дійшла до суду.

17 липня 1944 був знову поранений, але вже 20 серпня того ж року призначений командиром 1-ї танкової дивізії СС «Лейбштандарте Адольф Гітлер» (після поранення її колишнього командира Теодора Виша). У цій якості брав участь у грудневому наступ в Арденнах, в якому його дивізія зазнала великих втрат — це пояснювалося великою кількістю новобранців, на підготовку яких не вистачало часу, і дефіцитом пального. Підозрювався в причетності до розстрілу його підлеглими американських військовополонених у Мальмеді, але участь Монке в цьому злочині доведено не було. На початку 1945 отримав нове важке поранення, у зв'язку з ніж 2 лютого 1945 здав командування дивізією і призначений в резерв фюрера. Перебував на лікуванні в клініці Хоенлихен.

В ніч на 21 квітня 1945 Адольф Гітлер особисто призначив його командиром «бойової групи Монке», якій була доручена оборона рейхсканцелярії і фюрербункера. Група була сформована з частин, які ще не перебували в бою. Всього до складу групи входило близько 9 батальйонів загальною чисельністю близько 2100 чоловік (включаючи рештки 33-ї гренадерської дивізії СС "Шерлемань"), які мали на озброєнні 108 ручних 24 станкових кулемети та 16 мінометів. Після самогубства Гітлера Монке 1 травня очолив групу, що вчинила прорив з бункера і безуспішно намагалася вирватися з Берліна на північ. Був узятий в полон радянськими військами і під посиленим конвоєм доставлений до Москви.

Життя після війни[ред. | ред. код]

Після закінчення Другої Світової, Монке був перевезений в СРСР, де утримувався в Бутирській і Лефортовській в'язницях в Москві, а до 1949 перебував в одиночній камері. 13 лютого 1952 Вільгельма Монке засудили за військові злочини військовим трибуналом військ МВС Московського військового округу до 25 років позбавлення волі, був в ув'язненні у в'язниці № 2 міста Володимира. 10 жовтня 1955 Монке репатріювали у Західну Німеччину, жив в Барсбюттелі. У мирний час працював торговим агентом, продаючи невеликі вантажівки та причепи. Вільгельм Монке помер 6 серпня 2001 в містечку Дамп, біля Гамбурга.

Підвищення в СС[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вільгельм Монке у телекартинах[ред. | ред. код]

Вільгельм Монке у ролі персонажа був представлений у таких кінокартинах:

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. М., 2004. С. 359—360.
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.167-168.
  • Waffen SS Commanders Vol.2 — Mark C. Yerger Pgs.115-117

Посилання[ред. | ред. код]