Вільгельм Пфеффер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільгельм Пфеффер
нім. Wilhelm Friedrich Philipp Pfeffer
PSM V50 D330 Wilhem Pfeffer professor of botany tubingen.jpg
Народився 9 березня 1845(1845-03-09)
Гребенштайн, Німеччина
Помер 13 січня 1920(1920-01-13) (74 роки)
Лейпциг
Місце проживання Німеччина Німеччина
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Alma mater Геттінгенський університет і Гумбольдтський університет Берліна
Галузь наукових інтересів ботаніка, хімія
Заклад Тюбінгенський університет, Боннський університет, Лейпцизький університет, Базельський університет і Марбурзький університет
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Royal Physiographic Society in Lund[d], Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Леопольдина і Saxon Academy of Sciences[d]
Нагороди

CMNS: Вільгельм Пфеффер на Вікісховищі
Pfeff. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Вільгельм Пфеффер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Вільгельм Пфеффер (нім. Wilhelm Friedrich Philipp Pfeffer, 9 березня 1845 Гребенштайн — 31 січня 1920, Лейпциг) — німецький хімік, ботанік, займався фізіологією рослин.

Біографія[ред.ред. код]

Вільгельм Пфеффер народився в родині аптекаря. Під впливом батька він з раннього дитинства цікавився природничими науками і ботанікою. Навчався в гімназії, був учнем аптекаря, у 18 років став помічником аптекаря.

В 1863 році он вступає в Геттінгенський університет, де вивчає хімію і фармацевтику. Його викладачами були відомі хіміки Фрідріх Велер, Вільгельм Рудольф Фіттіг та фізик Вільгельм Едуард Вебер. Після отримання у 1865 році вченого звання, продовжує вивчення фармацевтики у Марбурзькому університеті. У 20 років отримав вчений ступінь доктора философії.

В 1871 році, як приват-доцент, почав викладання лекцій у Марбурзі. Був професором ботаніки у Бонні (з 1873 року), Базелі (недовго) та Тюбінгені (з 1878 року). З 1887 року очолював кафедру в Лейпцигу.

Перші наукові дослідження Пфеффера були присвячені географії та ембріології рослин. У 1868 була опублікована «Bryologische Reisebilder aus dem Adula», у 1869 — «Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen» та «Zu Blüthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen». Але незабаром, під впливом відомого Сакса, у котрого він працював у Вюрцбурзі, Пфеффер перейшов на фізіологічні питання і з тих пір працював виключно в цій галузі.

Багато важливих результатів Пфеффер отримав досліджуючи подразливість та рух рослин: «Ueber das Oeffnen und Schliessen der Blüthen» (1872), «Die periodischen Bewegungen der Blattorgane» (1875), «Zur Kenntniss der Contactreize» та ін. В особливості його дослідження над рухом нижчих організмів: «Locomotorische Richtungsbewegungen durch chemische Reize», а також ряд робіт, що зроблені під його керівництвом його учнями. Разом з дослідженнями Дарвіна ці роботи є основними в даному питанні.

Під час свого перебування у Лейпцигу, Пфеффер опублікував статтю про використання фотографії для вивчення росту рослин. Він працював над тим, щоб розширити хронофотографічні експерименти, які проводив Етьєн-Жюль Марей (1830-1904), створюючи короткометражний фільм про етапи росту рослин. Цей "фільм" був знято протягом тижня через регулярні проміжки часу. Згодом, уповільнена кінозйомка стане звичайним явищем для дослідження процесів, що повільно протікають.[1]

Величезна заслуга належить Пфефферу у вивченні обміну речовин (у вузькому змісті слова) та перетворенні енергії в рослинах.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • «Bryologische Reisebilder aus dem Adula» 1868
  • «Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen» 1869
  • «Zu Blüthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen» 1869
  • «Ueber das Oeffnen und Schliessen der Blüthen» 1872
  • «Physiologische Untersuchungen» 1873
  • «Die periodischen Bewegungen der Blattorgane» 1875
  • «Zur Kenntniss der Contactreize»
  • «Osmotische Untersuchungen» Erstaufl. 1877
  • «Pflanzenphysiologie : Ein Handbuch der Lehre vom Stoffwechsel in der Pflanze» Leipzig : Engelmann 1881
  • «Beiträge zur Kenntnis der Oxydationsvorgänge in lebenden Zellen» 1889
  • «Über Aufnahme und Ausgabe ungelöster Körper» 1890
  • «Zur Kenntniss der Plasmahaut und der Vacuolen etc.» 1890
  • «Studien zur Energetik der Pflanzen» 1892
  • «Druck und Arbeitsleistung durch wachsende Pflanze» 1893
  • «Untersuchungen über die Entstehung der Schlafbewegungen der Blattorgane» 1907
  • «Der Einfluss von mechanischer Hemmung und von Belastung auf die Schlafbewegung» Leipzig : Teubner, 1911
  • «Beiträge zur Kenntniss der Entstehung der Schlafbewegungen» Leipzig : Teubner, 1915

Див. також[ред.ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред.ред. код]

  1. Who's Who of Victorian Cinema at www.victorian-cinema.net

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ilse Jahn Geschichte der Biologie. Spektrum, 2000.
  • Karl Mägdefrau: Geschichte der Botanik. Gustav Fischer Verlag, Stuttgart 1992, ISBN 3-437-20489-0.


Липський Володимир Іполитович Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.