Вільгельм Рудольф Фіттіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Рудольф Фіттіг
нім. Wilhelm Rudolph Fittig
Rudolph Fittig.jpg
Народився 6 грудня 1835(1835-12-06)
Гамбург, Німеччина
Помер 19 листопада 1910(1910-11-19) (74 роки)
Страсбург, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1867–1919).svg Німеччина
Діяльність хімік, винахідник, викладач університету
Alma mater Геттінгенський університет
Сфера інтересів Органічна хімія
Заклад Геттінгенський університет, Тюбінгенський університет, Страсбурзький університет
Науковий керівник Heinrich Limprichtd
Аспіранти, докторанти Ludwig Wolffd, Julius Bredtd, Вільям Рамзай, Mövsüm bäy Xanlarovd, Ira Remsend, Вільгельм Пфеффер і Hugo Erdmannd
Член Геттінгенська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук
Відомий завдяки: Реакція Вюрца — Фіттіга
Нагороди Королівська медаль, медаль Деві, медаль Перкіна

CMNS: Вільгельм Рудольф Фіттіг у Вікісховищі

Вільгельм Рудольф Фіттіг (нім. Wilhelm Rudolph Fittig; 6 грудня 1835, Гамбург — 19 листопада 1910, Страсбург) — німецький хімік-органік.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Гамбурзі. Закінчив Геттінгенський університет (1858), де навчався у Ф. Велера. Працював там же (з 1866 р. — професор), став членом Геттінгенської академії наук. В 18701876 рр. в Тюбінгенському, в 1876—1902 в Страсбурзькому університетах.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені вивченню будови і синтезу ароматичних вуглеводнів. Ще в студентські роки, вивчаючи дію натрію на ацетон, вперше синтезував (1859) пінакол. Встановив (1860), що пінакон при кип'ятінні з 30%-ою сірчаної кислотою дегідратується з утворенням пінаколіну. Використав і розширив (1864) реакцію Вюрца на синтези ароматичних вуглеводнів, наприклад гомологів бензолу, отримуючи їх дією металевого натрію на суміш алкіл- і арилгалогенідів і яка отримала пізніше назву Реакція Вюрца — Фіттіга. Вивчав мезитилен і його похідні, зокрема вперше отримав (1866) мезитилен шляхом конденсації ацетону. Виявив (1873) в кам'яновугільному дьогті фенантрен. Запропонував (1873) хіноїдну структуру для оксихінонів. Після 1873 займався в основному вивченням ненасичених кислот і лактонів. До його найвідоміших відкриттів належить визначення брутто-формули фруктози і глюкози.

Посилання[ред. | ред. код]