Вільгельм II (король Вюртембергу)

Вільгельм II
	нім. Wilhelm II.
	Вільгельм II Портрет Вільгельма, 1878
4-й король Вюртембергу
Початок правління:	6 жовтня 1891
Кінець правління:	30 листопада 1918
Попередник:	Карл I
Наступник:	не було
Дата народження:	25 лютого 1848
Місце народження:	Штутгарт, Королівство Вюртемберг
Дата смерті:	2 жовтня 1921 (73 роки)
Місце смерті:	Бебенгаузен, Веймарська республіка
Поховання	Alter Friedhofd
Дружина:	1) Марія цу Вальдек-Пірмонт; 2) Шарлотта цу Шаумбург-Ліппе
Діти:	Від першого шлюбуː Пауліна, Крістоф Ульріх; Від другого шлюбуː не було
Династія:	Вюртемберзький дім
Батько:	Фрідріх Вюртемберзький
Мати:	Катерина Вюртемберзька
	Орден Вендської корони
Орден Святого Станіслава 1 ступеня	Орден Святого Георгія
	Вільгельм II у Вікісховищі

Вільгельм II (нім. Wilhelm II.), ( 25 лютого 1848 — 2 жовтня 1921) — останній король Вюртембергу у 1891—1918 роках. Син принца Вюртемберзького Фрідріха та принцеси Вюртемберзької Катерини. Наслідував бездітному дядьку Карлу I. Генерал-фельдмаршал Німецької імперії, генерал кінноти австрійського війська.

Вів буржуазний спосіб життя. Був дуже популярним серед населення.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1848 року у Штутгарті. Проаонук короля Вюртембергу Фрідріха I. Онук генерал-лейтенанта російсько армії Пауля Вюртемберзького. Був єдиною дитиною принца Вюртемберзького Фрідріха та його дружини Катерини.

В Тюбінгенському та Геттінгенському університетах вивчав юриспруденцію, політологію та державні фінанси.

У віці 28 років узяв шлюб із 19-річною принцесою Вальдек-Пірмонту Марією. Союз був укладений по любові. Весілля відбулося 15 лютого 1877 в Арользені. За десять місяців народився їхній первісток. Всього у подружжя було двоє дітей, що народилися живимиː

Пауліна (1877—1965) — дружина 6-го князя цу Від Вільгельма Фрідріха, мала двох синів;
Крістоф Ульріх (28 липня—28 грудня 1880) — прожив 5 місяців.

Дружина померла у 1882 році від ускладнень передчасних третіх пологів.

У віці 38 років узяв другий шлюб із 21-річною принцесою Шаумбург-Ліппе Шарлоттою. Весілля пройшло 8 квітня 1886 у Бюккебурзі. Планувалося, що Шарлотта народить сина-спадкоємця, однак спільних дітей у подружжя не було. Мешкала пара у Штутгарті та Людвігсбурзі. У 1887 році оселилися у Палаці Вільгельма.^[1]

У 1890 році подружжя здійснило подорож до Великої Британії.

Восени 1891 року Вільгельм став королем. Був відомий демократичністю, прогулювався у центрі Штутгарта нарівні з підданими, до нього зверталися просто «пан король». Надавав фінансову допомогу винахіднику і повітроплавцю графу Цепеліну. Був ентузіастом яхтингу, відіграв важливу роль у створенні Вюртемберзького яхт-клубу у 1911 році.

У 1907 році дозволив провести у Штутгарті Міжнародний соціалістичний конгрес.

В ході Листопадової революції 1918 року був відсторонений від влади. Тимчасовий уряд 29 листопада запевнив його, що на додаток до щорічної пенсії у 200 000 марок та довічного права проживання в мисливському будиночку Бебенхаузен, він матиме необмежене право розпорядження своєю приватною власністю. Зрікся престолу 30 листопада. Останні роки життя провів у Бебенгаузені та Фрідріхсгафені. Помер 2 жовтня 1921 року у Бебенгаузені.

Нагороди[ред. | ред. код]

Королівство Вюртемберг[ред. | ред. код]

Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1862)
Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- лицарський хрест (18 серпня 1866)
- командорський хрест (7 листопада 1886)

Королівство Пруссія[ред. | ред. код]

Орден Чорного орла з ланцюгом
Орден Червоного орла, великий хрест
Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
Залізний хрест 2-го класу
Pour le Mérite

Російська імперія[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх Вюртемберзький

Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Фрідріх Саксен-Альтенбурзький

Шарлотта Мекленбург-Стреліцька

Фрідріх Вюртемберзький

Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Людвіг Вюртемберзький

Генрієтта Нассау-Вайльбурзька

Пауль Вюртемберзький

Шарлотта Саксен-Хільдбурґхаузенська

Вільгельм I

Пауліна Вюртемберзька

Фрідріх Вюртемберзький

Катерина Вюртемберзька

Вільгельм

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Історія Палацу Вільгельма [1] [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

Paul Sauer: Württembergs letzter König. Das Leben Wilhelms II. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1994, ISBN 3-421-06702-3.
Anni Willmann: Der gelernte König. Wilhelm II. von Württemberg ; ein Porträt in Geschichten. DRW-Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-87181-292-7.
Albrecht Ernst (Bearb.): Im Lichte neuer Quellen: Wilhelm II. - der letzte König von Württemberg. Katalog zur Ausstellung [des Landesarchivs Baden-Württemberg] Stuttgart 2015, ISBN 978-3-17-029911-5.
Martin Otto: Wilhelm II., König von Württemberg. In: Maria Magdalena Rückert (Hrsg.): Württembergische Biographien unter Einbeziehung hohenzollerischer Persönlichkeiten. Band III. Im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Kohlhammer, Stuttgart 2017, ISBN 978-3-17-033572-1, стор. 264–272.
Martin Streit: König Wilhelm II. von Württemberg zum 95. Geburtstag. Einst und Jetzt, Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung, Bd. 63. 2018, стор. 423–428.

Посилання[ред. | ред. код]

Вюртемберги [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Geni.com [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Вільгельма II [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Історія Політика Біографії Німеччина Війна

[1] Історія Палацу Вільгельма [1] [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)

[1]

Вільгельм II (король Вюртембергу)

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]