Вільгельм V (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільгельм V
Hans Schöpfer d. Ä. 001.jpg
Народився 29 вересня 1548(15480929)
Ландсгут
Помер 7 лютого 1626
Шлайсгайм
Поховання Церква Святого Михаїла (Мюнхен)[d]
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність Аристократія[1]
Титул герцог Баварії
Посада duke of Bavaria[d]
Термін 1579—1597 роки
Попередник Альбрехт V
Наступник Максиміліан I
Конфесія католицтво
Батько Альбрехт V
Мати Ганна Габсбург
Рід Віттельсбахи
Брати, сестри Марія Анна Баварська, Maximiliana Maria von Bayern[d], Ferdinand of Bavaria[d] і Ernest of Bavaria[d]
Дружина Рената Лотаринзька
Діти 6 синів і 4 доньки
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Вільгельм V Побожний (*Wilhelm V der Fromme, 29 вересня 1548  —7 лютого 1626) — герцог Баварії у 15791597 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Віттельсбахів. Другий син Альбрехта V, герцога Баварії, та Ганни Габсбург. Народився у 1548 році у м.Ландсгут. Він здобув освіту і замолоду виявив свою прихильність принципам Контрреформації. Як спадкоємець герцогства мешкав у своїй резиденції — фортеця Траусніц в Ландсгуті. У 1568—1578 роках за його наказом цей замок було перебудовано у стилі Ренесансу за прикладом французьких королівських палаців.

У 1568 році у Мюнхені оженився на доньці Франциск I Великого, герцога Лотарингії. Увесь вільний час присвячував месам, молитвам і вивченю релігійної літератури, за що отримав прізвисько «Побожний». Брав участь в суспільному житті, був прочанином.

Герцогування[ред.ред. код]

У 1579 році після смерті батька стає новим володарем Баварії. Він продовжив політику Альбрехта V щодо отримання курфюрства Кельнського. Це призвело до так званної КЕльнської війни. Вільгельм V спрямував свої війська на чолі із братом Фердинандом для підтримки кандидатури іншого брата Ернста на посаду архієпископа-курфюрства Кельна. В цьому йому підтримку надав очільник іспанських військ у Нідерландах Аллесандро Фарнезе. Зрештою у 1583 році вдалося вигнати суперника Ернста — Гебхарда фон Вальдбурга — й зробити брата правителем Кельнського курфюрства. Того ж року у Мюнхені уклав з представниками папи римського конкордат, яким розширено права Баварського герцога над місцевими прелатами.

Під час володарювання Вільгельма V жорстко впроваджував принципи Котрреформації, в результаті чого усе некатолицького населення змушене було залишити Баварію. Герцог сформував Духовну раду, що стежило за становищем релігійних справ країни. Усі службовці повинні були бути католиками. Духовна рада за фінансової підтримки Вільгельма V сприяло зведеню нових католицьких монастирів (єзуїтів та капуцинів — для чоловіків, урсулінок — для жінок), храмів і школ. У цей час відбулася велика кількість випадків релігійного спалення відьом.

У 1583—1597 роках в Мюнхені були побудовані основні центри Контрреформації — єзуїтський коледж і єзуїтська церква Св. Михайла (1583 року). Сприяв створеню осередків єзуїтів у містах Альттингтінг, Регенсбург, Бібург, Мюнхсмюнстер і Еберсберг. У 1589 році започаткував Гофбройхаус — броварню баварських герцогів, навколо якої створено парк і садок.

Витрати на відправку єзуїтських місіонерів в Америку і Азію привели до сильного спустошення скарбниці. Для поліпшення справ (борги досягли 700 тис. гульденів) у 1590 році герцог запросив до свого двору італійського алхіміка Марко Брагадіні, який обіцяв створити багато золота, проте це йому не вдалося. Тому останнього було страчено. У 1590--х роках забезпечив синів Філіппа та Фердинанда церковними посадами.

У 1594 році залучив сина Максиміліана до керування Баварією. 15 жовтня 1597 року Вільгельм V зрікся герцогської влади на користь свого сина Максиміліана.

Подальше життя[ред.ред. код]

Вільгельм пішов до монастиря Вільгемініан Фесте, де провів решту життя. Щорічно отримував 60 тис. флоринів. Помер в 1626 році в закладеному ним палаці Шлайсгайм. Похований в храмі Св. Михайла.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Рената (1544—1602), донька Франциска I, герцога Лотаринзького

Діти:

  • Христина (1571—1580)
  • Максиміліан (1573—1651), герцог і курфюрст Баварії у 1597—1651 роках
  • Марія Анна (1574—1616), дружина Фердинанда II Габсбурга, імператора Священнох Римської імперії
  • Фердинанд (1577—1650), архієпископ-курфюрст Кельна
  • Філіпп-Вільгельм (1576—1598), єпископ Регенсбургу
  • Елеонора-Магдалена (1578—1579)
  • Карл (1580—1587)
  • Альберхт (1584—1666), герцог Баварсько-Лейхтенберзький
  • Магдалена (1587—1628), дружина Вольфганга-Вільгельма, пфальцграфа Нойбургу

Джерела[ред.ред. код]

  • Hilda Lietzmann: Valentin Drausch und Herzog Wilhelm V. von Bayern. Ein Edelsteinschneider der Spätrenaissance und sein Auftraggeber (= Kunstwissenschaftliche Studien 75). Deutscher Kunstverlag, München, Berlin 1998
  • Hilda Lietzmann: Der Landshuter Renaissancegarten Herzog Wilhelms V. von Bayern. Ein Beitrag zur Garten- und Kulturgeschichte der Frühen Neuzeit (= Kunstwissenschaftliche Studien 93). Deutscher Kunstverlag, München, Berlin 2001; ISBN 3-422-06318-8
  1. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html