Вількомирський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вількомирський повіт
Coat of Ukmerge in 1845.png
Герб повітового центру
Губернія Ковенська губернія
Центр Укмерге|Вількомір
Створений 1795
Площа 471 305 (5149 км²) (1886)
Населення 219 617 осіб (1897)
Густота 42.7 осіб / км²
Попередники Річ Посполита
Наступники Литва

Вількомирський повіт (лит. Vilkmergės apskritis, рос. Вилькомирский уезд) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської та Ковенської губернії. Адміністративний центр — місто Вількомир.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік налічував 265 сільських громад, 1821 поселення у 26 волостях. Населення — 163 295 осіб (81123 чоловічої статі та 82172 — жіночої), 12 497 дворових господарств[1].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 234304 138234
Приватної власності 210599 65107
Казенної власності 24904 107
Іншої власності 1498 675
Загалом 471305 204123

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Волосний поділ станом на 1886 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної землі, дес. Кількість поселень (сільських громад)
1 Адрониська ? 4776 316 12748 6675 58 (8)
2 Вепрівська ? 4630 204 13287 5493 35 (6)
3 Вижунська ? 4757 674 12936 7289 49 (4)
4 Вирбилиська ? 3022 278 19182 7124 30 (5)
5 Войткуська ? 6789 427 17977 6927 64 (15)
6 Добейська ? 4675 425 15463 6268 56 (8)
7 Жмуйдекська ? 10863 628 23648 11238 88 (20)
8 Коварська ? 8267 479 20655 8084 88 (10)
9 Костянтинівська ? 5683 482 13006 6212 74 (19)
10 Куписька ? 6431 663 20281 13818 68 (14)
11 Курклевська ? 3073 175 8414 4241 36 (6)
12 Овантська ? 9910 871 29074 16069 123 (8)
13 Олоцька ? 7712 651 21252 7712 109 (8)
14 Оникштинська ? 10162 825 27483 11729 144 (24)
15 Погірська ? 3618 236 12643 4627 36 (7)
16 Пупінська ? 5724 648 14657 7006 86 (11)
17 Рогівська ? 7887 572 25387 8557 106 (11)
18 Свядоцька ? 5822 475 22386 7207 49 (9)
19 Субоцька ? 6914 471 26351 10579 76 (12)
20 Судейська Судейки 3011 208 9699 4258 33 (5)
21 Сесицька ? 3676 286 14087 5638 29 (5)
22 Товянська ? 7638 627 25574 7118 113 (10)
23 Тришкуйська ? 5965 464 26323 6156 69 (6)
24 Уцянська ? 10034 540 21372 10933 84 (21)
25 Ушпільська ? 5633 512 12066 6978 77 (7)
26 Шацька ? 6709 330 16894 7471 37 (4)

Станом на 1913 рік у повіті було 25 волостей [2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  2. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.